, Методи і прийоми спрямовані на розвиток пізнавального інтересу

учнів

Учитель не той, хто вчить, А той, у кого вчаться.

В основі моєї педагогічної діяльності покладені найбільш близькі мені ідеї класиків і практиків педагогічної науки: К.Д. Ушинського, В.А. Сухомлинського, В.Ф. Шаталова та ін.. Вивчивши матеріали науково-методичної літератури, у своїй роботі застосовую елементи системи ефективності уроків А.А. Окунева, що дозволяють використовувати принципи наочності, усвідомленості й інтересу в навчанні, зв'язку теорії з практикою, застосування знань у незвичних ситуаціях, а також системи поетапного навчання фізики М. Полтишева з використанням елементів проблемно-пошукової творчої діяльності учнів, навчання їх прийомам ефективної навчальної роботи, залученню до творчості.

Проблема розвитку пізнавальної активності учнів не нова, але як і раніше актуальна. Будучи вчителем фізики, я помічаю тенденцію зниження інтересу учнів до предмета. Одну з причин такого стану речей називають американські фізики: "Усі згодні з тим, що фізика - одна з найцікавіших наук. У той же час багато підручників фізики ніяк не назвеш цікавими. У таких підручниках викладено все, що треба по програмі. Там звичайно пояснюється, яку користь приносить фізика і як важливо її вивчати, але з них дуже рідко можна зрозуміти, чому займатися фізикою цікаво. Але ж ця сторона питання теж заслуговує на увагу ".

Тому протягом останніх років я працювала за темою "Формування особистості через методи і прийоми на уроці, спрямовані на розвиток пізнавального інтересу учнів". Основні завдання моєї діяльності - це єдність навчання і виховання; створення сприятливих психолого-педагогічних умов для навчання, виховання та розвитку особистості дитини. Я вважаю, що важливим фактором навчання, як засобу виховання особистості, є організація процесу навчання. Тому необхідно впливати на почуття дитини, на його

потребностно-мотиваційну сферу, щоб викликати прагнення до самовиховання певних якостей і властивостей особистості.

1. Створення на уроках такої атмосфери, при якій вони відчувають необхідність навчальних занять, з інтересом сприймають нові знання.

Цілі: включення в навчальний процес за своїм бажанням; створення психологічно комфортного стану учнів на уроках, що підвищує ефективність занять, сприяє розумінню хлопцями досліджуваного навчального матеріалу і допомагає їм не зазнавати труднощів при вивченні курсу фізики.

1) Для навчання розв'язання фізичних задач застосовую наступний метод. Спочатку на прикладі досить просте завдання докладно, крок за кроком описуються дії, які необхідно зробити для її вирішення. Кожна дія розкладається на операції, що виконуються в певній послідовності. Для дій та операцій показуються зразки і можливі варіанти їх виконання. У результаті створюється узагальнена схема застосування фізичного методу розв'язання певного типу завдань. Потім учням пропонується схожа задача, яку учні вирішують самостійно, відповідаючи на питання, наведені в тексті. Питання складаються відповідно до схеми застосування методу і вимагають від учня не тільки виконання дії та операцій, а й обгрунтування необхідності їх виконання. Вирішуючи наступні тренувальні завдання, школяр навчається виконувати дії в змінених і поступово ускладнюються умовах. При цьому він як і раніше відповідає на ряд послідовно поставлених питань.

Перші тренувальні завдання відповідають обов'язкового рівня навчання, наступні завдання розглядаються більш складні. Рівень складності завдань учень може вибрати самостійно.

2) Застосування відеоматеріалів, які є ефективним засобом навчання. Невелику відеозапис використовую як епіграф уроку, що забезпечує позитивну емоційну мотивацію вивчення нового матеріалу. Матеріал для такого запису підбираю з телепередач, науково-популярних і художніх кінофільмів. Використання відеофільмів при поясненні або закріплення нового матеріалу ефективно лише за умови його активного сприйняття учнями. Для цього слід в процесі показу відеофільму давати при необхідності

роз'яснення та уточнення, повторюючи фрагмент, задаючи уточнюючі питання.

3) Формуванню відкритої пізнавальної позиції сприяють тексти: що дають учням можливість усвідомити існування декількох підходів до однієї і тієї ж ситуації і працювати в рамках різних підходів; що припускають кілька варіантів вирішення однієї і тієї ж задачі; містять суперечливі дані; розвиваючі здатність сприймати несподівану інформацію; передбачають появу помилок та їх обговорення; що дають можливість бачити перспективу у вивченні фізики і звертатися до вже вивченого матеріалу з нової точки зору і т.д.

4) При підборі навчального матеріалу враховую різні інтелектуальні схильності учнів. Особливу увагу приділяю актуалізації інтуїтивного досвіду дітей: заохочуються висловлювання сумнівів, переконань, "випереджальних" ідей, емоційні оцінки навчального матеріалу.

5) емоційного викладу складних фізичних понять і законів значно сприяє поезія. При викладі навчального матеріалу я нерідко спираюся на поетичні образи.

Використання фрагментів з художніх творів різних народів не тільки збагачує навчальний процес, (він стає цікавим, наочно-образним, вражаючим), а й розширює кругозір учнів, дає їм уявлення про культуру і самобутність людей різних національностей, а отже, сприяє розвитку інтернаціональних почуттів у школярів.

6) Формування вміння захоплюватися, сумніватися, дивуватися. Робиться це різними шляхами. Одним з них є демонстраційний експеримент. Саме подив змушує самостійно шукати істину, породжує бажання переконатися в правоті своїх припущень. Тільки людина, що вміє сумніватися і дивуватися, може активно, творчо мислити.

7) Розвитку творчих здібностей учнів з урахуванням їх індивідуальності, виховання у них самостійності та ініціативи сприяють лабораторні роботи з фізики. Іноді лабораторну роботу рекомендовану проводити в класі пропоную зробити вдома, що розвиває творчу самостійність учнів.

8) Важливим аспектом розвитку творчих здібностей школярів є рішення експериментальних завдань. Зміст експериментальних завдань намагаюся максимально наблизити до реальних ситуацій. <Додаток 2>

9) Використовую на уроках фрагменти з казок з описом вивчених природних явищ, які створюють у дітей позитивний емоційний фон, так потрібний для успіху навчальної діяльності. Відбираючи матеріал, прагну до того, щоб уривок був цікавий як з точки зору описуваних у ньому життєвих подій, так і з точки зору фізики.

10) Здійснення зв'язку з практичною діяльністю людини. Майбутньому художнику буде цікава зв'язок кубізму П. Пікассо з теорією відносності А. Ейнштейна, майбутньому лікарю - електрична схема роботи серця, письменнику - фізичні помилки у творах (адже невидимка Г. Уеллса насправді повинен був бути сліпий!), Що мріє про кар'єру економіста приверне зв'язок науково-технічного прогресу із зростанням рівня життя населення, а літературознавця, ймовірно, здивує паралель між теорією Раскольникова "Хто я:" тварь тремтяча "або право маю; воша чи людина?" з корпускулярно-хвильовим дуалізм світла: "Що є світло - потік часток чи хвиля?"

2. Творчі завдання.

Цілі: підвищити інтерес учнів до предмета; дати можливість проявитися творчим здібностям учнів; розвивати мову учнів, уміння відстоювати власну думку.

Для зміцнення знань, розвитку інтересу до предмету та взаємозв'язку з іншими предметами учням пропонуються творчі завдання, які можуть виражатися: у складанні кросворду по темі, використання його для контролю знань інших учнів; у творі казки чи вірша, про будь-яке фізичне явище; в малюнку; у складанні ребуса про будь-яке фізичне явище, фiзичної величини; у виготовленні динамічного допомоги; рекламування того чи іншого фізичного явища, фізичної величини; у складанні опорних схем і конспектів;

На початку кожного наступного уроку йде захист, обговорення та оцінка творчого завдання, як автором роботи, так і товаришами в класі. <Презентація "Контрольна робота">

Результативність

Творчі завдання дають можливість проявити себе будь-якому з учнів, при цьому форми роботи вибирає для себе сам учень. Так, діти з математичними здібностями частіше працюють зі схемами або таблицями, динамічними посібниками. Діти "гуманітарії" вибирають більш творчу роботу зі словом і кольором.

3. Дидактичні ігри.

Цілі: підвищити інтерес до предмету; індивідуалізувати і колективізувати пізнавальну діяльність учнів на уроці; розвиток спостережливості, вміння бачити незвичайне в знайомих речах; активізувати пізнавальну активність учнів.

Гра, навчання і праця є основними видами діяльності людини. При цьому гра готує учня, як до навчання, так і до праці, сама, будучи одночасно і вченням і працею.

1) Ігри з жорсткими правилами: фізична лото; робота з шифровками (чайнворд; плетінки; ребуси; головоломки); доміно; комп'ютерна гра.

2) Рольові ігри: ігри-драматизації; аукціони; маскаради; змагання.

3) Корекційні гри: психологічні ігри-вправи;

логічні ігри; різнокольорові маршрути; фізичні кубики; ігри по станціях; ігри-подорожі.

4) Гра-семінар.

Кращою формою його проведення є гра типу телевізійної "Що, де, коли?". У число питань можна включати чисто фізичні по пройденої темі, прикладні про практичне застосування фізики і міжпредметні. Семінари можна проводити і за типом інших ігор: "Зірковий час", "Поле чудес" і т.д. <Презентація "Ділова гра">

5) Прес-конференції.

Результативність

Практика свідчить: уроки фізики по ігровій методиці істотно підвищують інтерес учнів до предмету, дозволяють їм краще запам'ятовувати формулювання, визначення, формули і, найголовніше, - "розкріпачують" учня, його мислення. Полегшується засвоєння навчального матеріалу, включається в роботу на уроці кожен учень, можливий контроль кожного завдання, підвищився рівень мотивації при навчанні, покращилася зворотній зв'язок з учнями.

4. Використання інформаційних технологій.

Цілі: вдосконалення навчально-виховного процесу в нечисленною сільській школі за рахунок застосування інформаційно-комунікаційних технологій; формування навичок роботи з інформаційно-освітніми ресурсами.

Особливе місце в умовах глобальної інформатизації займають інформаційні технології, які розглядаються нами як: засіб навчання, що забезпечує ефективність освітнього процесу; інструмент пізнання, що сприяє формуванню природничо-наукового світогляду;

засіб розвитку особистості, здатної адаптуватися до нових досягнень науково-технічного прогресу; об'єкт вивчення, що розширює кругозір і відкриває нові можливості для вдосконалення навчально-пізнавальної діяльності; засіб комунікації, що забезпечує оптимізацію вирішення навчальних завдань.

Конструювання уроку з використанням інформаційних технологій вимагає детального опрацювання кожного його елемента. Для конструювання уроку вчителем пропонується наступний алгоритм.

1. Постановка завдання на використання інформаційних технологій на уроці.

1.1 Аналіз змісту уроку на можливість і доцільність використання інформаційних технологій з метою оптимізації навчальної діяльності;

1.2 Структурування задач;

1.3. Прогнозування результатів діяльності, організованої за допомогою інформаційних технологій.

2. Визначення інформації, що забезпечує рішення навчальних завдань за допомогою інформаційних технологій:

2.1. Формулювання основних вимог до навчально-значущої інформації;

2.2. Виявлення джерел навчально-важливої інформації.

3. Вибір засобів інформаційних технологій, адекватних поставленим завданням:

3.1 Співвіднесення функціональних можливостей засобів інформаційних технологій з цілями діяльності.

3.2 Визначення умов використання засобів інформаційних технологій.

4. Розробка методики використання інформаційних технологій у процесі вирішення завдань:

4.1 Визначення етапів розв'язання задачі за допомогою інформаційних технологій.

4.2. Аналіз результатів вирішення освітніх завдань за допомогою інформаційних технологій.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках фізики дозволяє: формувати в учнів уміння і навички інформаційно-пошукової діяльності (вміти збирати необхідні для вирішення певної проблеми факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами рішення, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, застосовувати отримані висновки для виявлення і вирішення нових проблем).

У своїй роботі вчитель використовує ІКТ при поясненні нового матеріалу, постановці експерименту, організації самостійної роботи, проведення лабораторних робіт, контролі знань учнів <Додаток 3 "і т.д. Вчителем практикується проведення уроків-презентацій.

Результативність

Практика використання інформаційних технологій підтвердила теоретичні припущення, що ІТ сприяють: розвитку аналітичних здібностей (аналіз інформаційних моделей, порівняння, узагальнення); розвитку проекційних і конструкторських здібностей; розвитку психічних функцій (логічне мислення, пам'ять, увага, уява, сприйняття, ін); формування комунікативних навичок; розвитку вміння будувати інформаційні моделі досліджуваних процесів; розвитку вміння передбачати наслідки прийнятих рішень і робити правильні висновки; виявлення адекватності і застосовності способу до умови задачі; готовності до самостійної роботи.

З використанням інформаційних технологій навчання підвищився інтерес у хлопців до предмета, забезпечена об'єктивність в оцінці знань учнів, знижена

трудомісткість процесу складання контрольних робіт та екзаменаційних матеріалів.