ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ КУРОРТНО...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

ГУМЕНЮК ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 338.246:[614.215+338.487]

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2017

Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Київському національному торговельно-

економічному університеті Міністерства освіти і науки України на кафедрі економічної теорії та конкурентної політики.

Науковий консультант

доктор економічних наук, професор ЛАГУТІН Василь Дмитрович, Київський національний торговельно-економічний університет, завідувач кафедри економічної теорії та конкурентної політики.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший

науковий співробітник ТИЩЕНКО Олександр Петрович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри макроекономіки та державного управління;

доктор економічних наук, професор УШЕНКО Наталя Валентинівна, Національний авіаційний університет, професор кафедри економіки;

доктор економічних наук, доцент ЧЕРНИШ Ірина Володимирівна, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, завідувач кафедри туризму та адміністрування.

Захист відбудеться 21 квітня 2017 р. об 11.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, Київ-156, вул. Кіото, 21, ауд. Д-211.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, Київ-156, вул. Кіото, 19.

Автореферат розісланий 21 березня 2017 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Н.С. Барабаш

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ Актуальність теми. Світові тенденції розвитку туризму

репрезентують позитивну динаміку попиту на курортно-рекреаційні послуги. У глобальній економіці середньорічні темпи зростання сукупних доходів від оздоровчого туризму, починаючи з 2012 р. складали 6,8%, досягнувши 563,2 млрд дол. США в 2015 р.; за прогнозом, до 2020 р. вони зростатимуть з середньорічним темпом 7,5% до 808 млрд дол. США. Близько 1/6 всіх внутрішніх і міжнародних туристичних витрат стосуються курортно-рекреаційних послуг. В Україні потенціал їх зростання оцінюється як трьох-семикратний у порівнянні з країнами ЄС. За рівнем концентрації природно-лікувальних ресурсів Україна є однією з найбагатших європейських країн, що розкриває могутній потенціал економічного росту, активізації внутрішнього ринку курортно-рекреаційних послуг і конкурентного прориву у сфері міжнародного туризму. Прямий вклад курортно-рекреаційної сфери у формування ВВП в європейських країнах диференціюється в діапазоні від 0,4 % до 9,5%, в Україні він не перевищує 1,0 %, хоча за оптимістичним сценарієм до 2026 р. в сукупності з непрямим (1,8%) та індукованим (0,7 %) внесками складатиме 3,8 % ВВП.*

Розвиток ринку курортно-рекреаційних послуг забезпечуватиме багатогранний вклад у формування національного багатства країни: інвестиції в людський капітал, створені робочі місця, фінансові потоки заробітної плати, соціальних трансфертів, податків, рентної плати. З ним пов’язується людський розвиток і здоров’я нації, зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування, підвищення добробуту населення з урахуванням мультиплікативного ефекту зайнятості, доходу, інвестицій та інновацій. При цьому виникає ефект заміщення державних видатків на охорону здоров’я більш ефективним джерелом самофінансування відтворення людського капіталу. З огляду на зазначені чинники, особливо актуальним стає питання вдосконалення механізму державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг.

Наукове підґрунтя дослідження механізму державного регулювання ринку становлять наукові розробки зарубіжних економістів Л. Бальцеровича, Дж. Кейнса, М. Калецького, М. Кондратьєва, Ф. Лассаля, А. Маршалла, Е. Мейсона, В. Парето, В. Репке, Дж. Робінсон, М. Ротбарда, Дж. Стіглера, Дж. Стігліца, Дж. Стюарта, Ф. Хайєка, Е. Чемберліна та інших. Фундаментальні розробки Ж. Тіроля (аналіз ринкової влади та регулювання економіки), А. Дітона (регулювання систем охорони здоров’я в контексті національного добробуту і споживання), О. Харта і Б. Хольмстрема (розробка інструментарію стимулювання економічних систем) спричинили нові дискусії в економічній науці щодо переосмислення системи поглядів на функціонування сектору послуг, * За даними Глобального велнес-інституту, Європейської СПА-асоціації.

2

орієнтованого на зміцнення й відновлення суспільного здоров’я, покращення якості життя людини. У наукових працях українських економістів О. Амоші, О. Барановського, А. Гальчиського, В. Гейця, Б. Данилишина, М. Єрмошенко, М. Корецького, В. Лагутіна, А. Мазаракі, І. Малого, А. Мельник, Т. Смовженко, О. Тищенка розкриті найважливіші аспекти еволюції національної економіки, її багатоукладної секторальної структури, в якій, відповідно до світових тенденцій постіндустріального розвитку, важлива роль відводиться сфері послуг, що потребує зміни основоположних підходів до її регулювання в умовах ринку.

Актуальні проблеми розвитку сфери послуг, відтворення людського капіталу, організації рекреаційної діяльності й туристичної активності, функціонування курортів, регулювання ринкових процесів їх розвитку висвітлювали зарубіжні дослідники: Б. Арчер, Р. Батлер, C. Вілке, Б. Віттер, К. Деббедж, Р. Кінґ, Ф. Котлер, Дж. Кріппендорф, К. Лочер, П. Мейсон, С. Нордін, К. Оуен, Б. Прідей, К. Пфорр, Р. Стайлз, Б. Свенссон, Дж. Страп, П. Уайтлоу та українські науковці: К. Бабов, М. Бойко, П. Захарченко, Н. Ведмідь, П. Гаман, П. Ґудзь, О. Любіцева, В. Кифяк, С. Мельниченко, К. Надюк, Т. Ткаченко, Н. Ушенко, І. Черниш та інші. Визнаючи незаперечну наукову та практичну значущість проведених досліджень, вважаємо, що питання державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг залишаються недостатньо опрацьованими на теоретичному і методологічному рівнях. Неповне висвітлення проблеми та недостатній рівень її дослідження визначили вибір теми дисертації, її актуальність, зумовили мету, завдання, предмет, об’єкт та методологію дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідних робіт Київського національного торговельно-економічного університету, результати представлено у темах:

«Структурно-інституціональна трансформація внутрішнього ринку і торгівлі у посткризовий період розвитку національної економіки» (номер державної реєстрації 0111U000937) ‒ проаналізовано методичні засади визначення ємності ринку курортно-рекреаційних послуг, сформовано теоретичні положення та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму державного регулювання ціноутворення на курортно-рекреаційні послуги в Україні; сформульовано методологічні принципи аналізу конкуренції, моніторингу конкурентного середовища, оцінювання конкурентної політики держави на ринку курортно-рекреаційних послуг;

«Управління санаторно-курортними та оздоровчими підприємствами» (номер державної реєстрації 0114U000323) ‒ проведено економічну діагностику структурно-інституційної трансформації курортно-рекреаційної сфери України, побудовано економетричну модель

3

оцінювання впливу факторів розвитку курортно-рекреаційних кластерів на динаміку обсягів валового регіонального продукту;

«Компенсаційні механізми забезпечення стійкості економіки України в умовах європейської інтеграції» (номер державної реєстрації 0116U000784) ‒ запропоновано методичні рекомендації з проведення діагностики економічної безпеки підприємницької діяльності на ринку курортно-рекреаційних послуг; обґрунтовано систему зв’язків між дієвістю фінансово-кредитних важелів стимулювання інноваційного розвитку курортів та рівнем розвитку конкурентоспроможності курортно-рекреаційних послуг.

Генеральна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що підвищення ефективності державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг сприятиме розвитку людського капіталу, зміцненню суспільного здоров’я, соціально-економічної безпеки в країні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних засад державного регулювання та обґрунтування практичних рекомендацій щодо економічної політики держави та інструментів її реалізації на ринку курортно-рекреаційних послуг.

Досягнення поставленої мети зумовлює необхідність вирішення таких завдань дослідження:

– розробити концепцію дослідження державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг;

– обґрунтувати сутність та розкрити зміст понятійної конструкції «курортно-рекреаційний простір» як об’єкта державного регулювання;

– встановити теоретико-методологічні підходи до системного розуміння курортної ренти й оцінювання її фінансового потенціалу;

– розкрити інструментарій реалізації державної соціальної політики на ринку курортно-рекреаційних послуг;

– проаналізувати внутрішню будову механізму державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг;

– визначити перспективні напрями державної політики розвитку курортів;

– аргументувати роль публічно-приватного партнерства в економічній політиці держави на ринку курортно-рекреаційних послуг;

– обґрунтувати теоретико-методологічний інструментарій діагностики економічної безпеки курортно-рекреаційної сфери;

– проаналізувати еволюцію теоретичних підходів до розкриття змісту курортно-рекреаційних послуг;

– розкрити економічну природу курортно-рекреаційного туризму; – оцінити функціонування пріоритетних курортно-рекреаційних

кластерів та побудувати сценарії їх розвитку; – проаналізувати концепцію курортного мультиплікатора;

4

– розробити напрями вдосконалення фіскального регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг;

– запропонувати методичні підходи до формування і реалізації стратегічних пріоритетів розвитку курортів державного та місцевого значення.

Об’єктом дослідження є процес становлення ринку курортно-рекреаційних послуг, принципи та механізм державного регулювання його розвитку в Україні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади, форми, методи, важелі, інструменти державного регулювання розвитку ринку курортно-рекреаційних послуг в Україні.

Методи дослідження. Обґрунтованість наукових результатів зумовлено використанням загальнонаукових та спеціальних методів пізнання: системного аналізу та синтезу (дослідження структури курортно-рекреаційної сфери та її модифікації в умовах ринкових перетворень); діалектичного методу (характеристика ринкових процесів в економічній системі держави); ретроспективного аналізу (динаміка процесів державного регулювання курортної рекреації); методів статистичного, фінансового, факторного аналізу (встановлення структурних зрушень в напрямі формування ринкового механізму); методів економіко-математичного моделювання (розробка сценаріїв розвитку курортно-рекреаційних кластерів, кредитно-інвестиційна політика активізації ринку курортно-рекреаційних послуг); програмно-цільового методу (регулювання розвитку курортів національного та місцевого значення); структурного моделювання (активізація публічно-приватного партнерства, акціонування підприємств курортно-рекреаційної сфери); методів теорії прийняття рішень (фіскальне регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг, застосування інструментарію публічного управління й адміністрування, розробка заходів з підвищення відповідальності держави за регулювання розвитку курортів).

Інформаційно-теоретичну основу дослідження склали монографії, ґрунтовні наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів з проблем державного регулювання ринку послуг, курортно-рекреаційної діяльності, туризму, охорони здоров’я. Статистичною і фактологічною базою дослідження є матеріали Всесвітньої організації охорони здоров’я, Всесвітньої туристичної організації, Світового банку, Європейської комісії, Глобального велнес-інституту, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної фіскальної служби України, Фонду соціального страхування України, Державної служби статистики України, законодавчо-нормативні акти й ресурси електронного урядування.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження автором були одержані такі найбільш суттєві наукові результати, що

5

розкривають його особистий внесок у розробку досліджуваної проблеми та характеризують новизну роботи:

вперше: – обґрунтовано концепцію дослідження державного регулювання

ринку курортно-рекреаційних послуг як суспільного інституту, що реалізує державний вплив на конституювання, організацію та функціонування системи обміну з урахуванням цінності курортної рекреації, розкривається через понятійно-категоріальний апарат соціально-економічного розвитку ‒ людського капіталу, здоров’я, туризму, національної безпеки, власності, ціноутворення, конкуренції, ренти, що дає змогу її використання при розробці теоретичних і методологічних положень, спрямованих на корекцію механізму державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг;

– розроблено концептуальні засади детермінації курортно-рекреаційного простору з урахуванням позицій міждисциплінарного підходу, що характеризує зміст державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг на субстанціональному (виходячи із локації курортних дестинацій, насиченості природно-лікувальними ресурсами, цінності курортної-рекреації), атрибутивному (існуючі умови й обмеження, регламентований порядок, принципи освоєння і використання) та процесному (інституційний тиск, поєднання елементів ринкового механізму й інструментів державного впливу) рівнях, що дозволить розвинути конструктивний і композиційний підходи до розкриття архітектоніки курортно-рекреаційного простору в дискурсі державної політики сталого розвитку курортів;

– запропоновано системне розуміння поняття курортної ренти та її місце в системі державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг з позицій економічної природи курортної ренти, передумов генерування (залучення природно-лікувальних ресурсів у сферу економічної діяльності, реалізація ринкових прав в процесі освоєння курортно-рекреаційного простору), причин та джерел утворення з урахуванням якості, цінності та обмеженості ресурсів, лікувально-оздоровчих, економічних і управлінських факторів, суб’єктної структури привласнення, векторів акумулювання, що дало можливість розробити перспективні напрями модернізації рентного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг;

– обґрунтовано методологічні засади модернізації важелів державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг у контексті розвитку людського капіталу, що передбачають закріплення необхідного мінімуму в курортно-рекреаційних послугах у споживчому кошику; залучення коштів цільових фондів доброчинності для фінансування потреб у курортній реабілітації та абілітації, застосування інструментарію медичного страхування, впровадження адресного субсидіювання й реамбурсації витрат споживачів замість нормативно встановлених компенсаційних

6

виплат громадянам, віднесених до пільгових категорій, що дає змогу розробити перспективні напрями підвищення ефективності державної соціальної політики на ринку курортно-рекреаційних послуг;

удосконалено: – концептуальні підходи до визначення сутності, внутрішньої будови,

інституційних передумов (еволюція системи цінностей, домінування приватної власності, розвиток підприємництва, конкуренції, виклики глобалізації, нові загрози національній безпеці, відтворення людського капіталу), чинників модифікації (соціокультурні, інформаційні, фінансові, управлінські), проведення типізації функціональних елементів (для розв’язання тактичних, стратегічних, соціальних, економічних, безпеково-стабілізаційних, лікувально-оздоровчих, превентивно-профілактичних, реабілітаційних заходів) механізму державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг, що дозволяє конструктивно доповнити теоретико-організаційні засади, обґрунтувати методологічний базис, цілі, завдання, стратегічні пріоритети, можливості реалізації державної політики на ринку курортно-рекреаційних послуг;

– інституційне забезпечення принципів розробки державної політики розвитку курортів, яке, на відміну від існуючих підходів, враховує сучасні тенденції еволюції ринку курортно-рекреаційних послуг, передбачає їх адаптивні зміни і приведення до відповідності міжнародним критеріям курортно-рекреаційного сервісу, сертифікаційним параметрам (за медичною та рекреаційною компонентою) Європейської СПА-асоціації; його імплементація шляхом прийняття поправок до Закону України «Про курорти» сприятиме модернізації національної доктрини гарантування якості й захисту прав споживачів та доповнить методологічний інструментарій конкурентної політики держави на ринку курортно-рекреаційних послуг;

– теоретичні підходи до модернізації державно-приватного партнерства в курортно-рекреаційній сфері, які, на відміну від існуючих, передбачають виділення як окремої форми – муніципального публічно-приватного партнерства, що дозволить місцевим органам самоврядування зміцнити фінансову базу та реалізувати потенціал стимулювання сталого розвитку курортів через наділені повноваження учасника партнерства;

– методологічні аспекти моніторингу економічної безпеки курортно-рекреаційної сфери, що, на відміну від існуючих розробок і рекомендацій, передбачають виявлення розширеного спектру потенційних загроз розвитку курортної рекреації, врахування чинників безпеки курортно-рекреаційного туризму, оцінювання релевантного діапазону відновлення фінансової безпеки підприємств курортно-рекреаційної сфери, що дозволить розробляти системні стабілізаційні заходи державного регулювання курортно-рекреаційної сфери;

7

набули подальшого розвитку: – теоретичні підходи до побудови багаторівневої класифікації та

змістовних характеристик курортно-рекреаційних послуг, які, на відміну від існуючих, охоплюють параметри їх типізації за ринковими атрибутами, соціальним та економічним значенням, ознаками самодостатності, ресурсозалежності, комплементарності з послугами туризму й охорони здоров’я, що дозволило формалізувати параметри системного підходу в організаційному процесі державних регуляторів ринку курортно-рекреаційних послуг;

– обґрунтування сутнісних характеристик курортно-рекреаційного туризму, яке, на відміну від існуючих, розкриває його соціально-ціннісні аспекти, інтеграційно-комплементарні властивості, синергетичний потенціал, здатність виконувати роль індикатора безпеки функціонування курортно-рекреаційної сфери, що дало можливість змістовно доповнити понятійно-термінологічний апарат державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг;

– методичні положення до інтегрального оцінювання пріоритетних курортно-рекреаційних кластерів на основі встановлення цілей-індикаторів і ранжування параметрів ефективності їх функціонування в адміністративно-територіальних утвореннях України, що складає методичний комплекс для розроблення невідкладних заходів державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг, встановлення системи публічного моніторингу, оцінювання та контролю за їх реалізацією;

– визначення теоретико-методологічної сутності курортного мультиплікатора, що, на відміну від існуючих підходів, характеризується не лише ознаками кумулятивного ефекту, який виражається у формах зростання доходів, інвестицій, зайнятості, але й розкриває потенціал активізації людського капіталу, пов'язаний з процесом становлення і розвитку ринку курортно-рекреаційних послуг; застосування такого підходу забезпечить подальший розвиток і науково-практичне застосування теорії курортного мультиплікатора при розробці державних цільових програм;

– методологічні підходи модернізації фіскальних важелів державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг, що, на відміну від існуючих, містять формалізацію алгоритму визначення диференційованих ставок рентної плати; узгодження податкових пільг із національними стратегічними пріоритетами розвитку внутрішнього ринку курортно-рекреаційних послуг, уточнення бази визначення туристичного збору, що сприятиме підвищенню ефективності фіскального регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг і забезпеченню процесу стимулювання сталого розвитку курортів;

– організаційно-інституційні засади стратегічного управління сталим розвитком курортів державного і місцевого значення, які ґрунтуються на

8

зміні нормативно-статусної моделі їх функціонування з наступним утворенням координаційно-управлінських ринкових структур у формі асоціацій з подальшим залученням їх до розроблення та реалізації державних цільових програм, виконання функцій публічного управління й адміністрування в курортно-рекреаційній сфері, що дало змогу сформулювати методичні рекомендації органам державної влади щодо вдосконалення економічної політики на ринку курортно-рекреаційних послуг.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані автором наукові результати апробовані й доведені до рівня прикладних методичних розробок і практичних рекомендацій, зокрема:

– рекомендації щодо державної підтримки зміцнення фінансової безпеки підприємств курортно-рекреаційної сфери; оцінювання фінансового потенціалу курортної ренти й оптимізації його використання державою; застосування фінансово-кредитних важелів стимулювання інноваційного розвитку курортно-рекреаційної сфери використовуються в процесі забезпечення організації та координації методологічної і законотворчої роботи Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України (довідка № 04-37/9-501 від 23.11.2016);

– методичні розробки з проведення моніторингу ринку курортно-рекреаційних послуг, оцінювання мультиплікативного ефекту курортної рекреації, стимулювання інноваційного розвитку курортної інфраструктури мають практичне застосування у процесі підготовки нормативно-правових актів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (довідка № 2433-06/42341-07 від 26.12.2016);

– науково-методичні розробки та практичні рекомендації з проведення моніторингу, державного нагляду й контролю за функціонуванням курортів державного значення на предмет виконання постприватизаційних зобов’язань суб’єктами господарювання, економічної ефективності реалізації корпоративних прав держави; пропозиції щодо організації науково-методичного супроводу в частині оцінювання ризиків різних форм організації державно-приватного партнерства в курортно-рекреаційній сфері схвалені Фондом державного майна України (довідка № 357 від 27.12.2016);

– методичні розробки щодо оптимізації механізму державного регулювання курортної ренти в контексті забезпечення принципів сталого надрокористування, стимулювання інноваційного розвитку виробництва курортно-рекреаційних послуг, активізації туризму і курортної реабілітації в Україні використовує Державна установа «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров'я України» (довідка № 769 від 11.11.2016 );

– практичні рекомендації щодо активізації інвестиційних процесів розвитку курортів, створення сприятливого інвестиційного клімату,

9

реалізації потенціалу державно-приватного партнерства в курортно-рекреаційній сфері застосовує Департамент міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури Івано-Франківської обласної держадміністрації (довідка №1093/04.3/48/2-15 від 25.12.2015);

– науково-практичні розробки з оцінювання стратегічних пріоритетів і формування інструментарію сталого розвитку Карпатського курортно-рекреаційного кластеру (Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська, Чернівецька області) використані Регіональним туристично-інформаційним центром (довідка № 1/17-04 від 17.04.2015);

– методичні підходи з оцінювання ризиків при різних сценаріях залучення інвестицій у розвиток матеріально-технічної бази курорту використані у процесі розробки антикризових заходів, орієнтованих на фінансову стабілізацію ПрАТ «Приазовкурорт» (довідка № 03-83 від 28.12.2015);

Результати дослідження застосовано в освітньому процесі Київського національного торговельно-економічного університету під час викладання дисциплін: «Макроекономічний аналіз», «Конкурентна політика», «Державне регулювання економіки» (довідка № 3852/20 від 10.11.2016).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним завершеним науковим дослідженням. Наукові положення, розробки, результати, висновки, рекомендації та пропозиції, що виносяться на захист, одержані дисертантом самостійно й відображені в опублікованих працях за темою дисертації.

Апробація дисертаційної роботи. Основні теоретичні положення, а також практичні результати дисертаційної роботи апробовані на 50 міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, що відбулися протягом 2008-2016 рр., зокрема:

міжнародних: Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів (Київ, 2008); Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики (Харків, 2008); Людський розвиток в Україні: регіональні аспекти, сучасні проблеми, пріоритетні напрями (Івано-Франківськ, 2008); Фінанси України (Дніпро, 2008); Рекреаційний потенціал Прикарпаття: історія, сучасний стан, перспективи (Яремча, 2009); Аналіз сучасних економічних процесів та інформаційні технології (Дніпро, 2011); Конкурентна політика в умовах модернізації економіки (Київ, 2012); Прогресивна техніка і технології харчових виробництв, готельного, ресторанного господарства і торгівлі. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг (Харків, 2012); Підвищення національної конкурентоспроможності: управлінські, соціально-економічні та науково-технологічні аспекти (Ялта, 2012); Економіка підприємства: сучасні проблеми теорії та практики (Одеса, 2012, 2013); Облік, аудит, фінанси: сучасні проблеми теорії,

10

практики та підготовки фахівців (Харків, 2012); Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків (Черкаси, 2012); Фінансова система України: проблеми та перспективи розвитку в умовах трансформації соціально-економічних відносин (Севастополь, 2013); Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні (Київ, 2013, 2015); Економіка та фінанси: теорія і практика (Феодосія, 2013); Трансформація національних моделей економічного розвитку в умовах глобалізації (Київ, 2013); Туризм і розвиток регіону (Яремче, 2011; Івано-Франківськ, 2013); Туризм: реалії та перспективи сталого розвитку (Київ, 2014); Підприємливість та інноваційність у розвитку сільської місцевості: європейський досвід (Івано-Франківськ, 2015); Геостратегічні пріоритети України в політичній, економічній, правовій та інформаційних сферах (Київ, 2015); Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування (Трускавець, 2015); Туристичний, готельний і ресторанний бізнес: інновації та тренди (Київ, 2016); Теорія та практика менеджменту (Луцьк, 2016); Виклики глобалізації ХХІ ст. та стратегія соціально-економічного відродження України (Київ, 2016); Мега-тренди світового розвитку та економічні перспективи України (Київ, 2016); Соціокультурні, економічні та екологічні чинники розвитку регіонів (Івано-Франківськ, 2016); Инновационные пути развития современной экономики (Гродно, Республика Беларусь, 2014); Украйна – България – Европейски Съюз: съвременно състояние и перспективи (Варна, България, 2014, 2015); Asymetria we współczesnych konfliktach międzynarodowych (Poznań, Rzeczpospolita Polska, 2014); Economics of sustainable development: theoretical approaches and practical recommendations (Kosice, Slovak Republik, 2015); Osobowości, społeczeństwo, polityka (Lublin, Rzeczpospolita Polska, 2016); The Role of Tourism in the Regional Economy. Cultural tourism as a tourism product of cities, towns and regions (Wroclaw, Poland, 2016).

всеукраїнських: Сучасні проблеми фінансового моніторингу (Харків, 2008); Інноваційні процеси у фінансово-кредитній сфері (Київ, 2011); Стан розвитку екскурсійного обслуговування та проблеми управління рекреаційним комплексом Прикарпаття (Яремче, 2010); Інформаційні технології у змісті освіти та практичній діяльності фахівців з обліку і аудиту: проблеми методології та організації (Київ, 2010); Фінансова система України: становлення та розвиток (Острог, 2010); Нові інформаційні технології в освіті. Технології «1С» у підготовці ефективних та необхідних для національної економіки кадрів (Київ, 2013); Фінансова політика у системі соціально-економічного розвитку України (Київ, 2013); Фінансовий механізм та обліково-аналітичне забезпечення сталого економічного розвитку (Севастополь, 2013); Фінансова політика як складова економічного розвитку (Київ, 2014); Модернізація фінансово-кредитної стратегії розвитку регіону та громади: науковий погляд (Ужгород, 2015); Корпоративні фінанси: проблеми та перспективи

11

інноваційного розвитку (Київ, 2016), Сучасні тенденції розвитку туризму (Миколаїв, 2014, 2015, 2016).

Публікації. Проблематику, основні положення та найважливіші результати дисертації опубліковані дисертантом самостійно у 70 публікаціях, зокрема: в одноосібній та колективній монографіях, 17 статей належать до наукових фахових видань України, 12 – до наукових видань інших держав та періодичних видань України, які включено до міжнародних наукометричних баз, 39 – до праць апробаційного характеру. Особисто дисертанту належить 39,60 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена її метою, поставленими завданнями, логікою проведення дослідження. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 446 сторінок, з яких 342 сторінки основного тексту. Робота містить 30 таблиць, 22 рисунки, список використаних джерел, який налічує 508 позицій, 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету,

завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, викладено зв'язок з науковими програмами і планами, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості, що підтверджують апробацію результатів дисертаційного дослідження та їх опублікування.

У першому розділі «Концептуальні засади розвитку курортно-рекреаційної сфери» узагальнено методологічні аспекти еволюції курортно-рекреаційної сфери, розкрито економічну природу курортно-рекреаційних послуг, розроблено їх класифікацію, розглянуто соціальні детермінанти розвитку курортно-рекреаційної діяльності, сформульовано базові принципи парадигми цінності курортної рекреації.

Порівняльний аналіз концептуальних поглядів вітчизняних і зарубіжних науковців на проблему розвитку курортно-рекреаційної сфери дає підстави стверджувати про наявність значних розбіжностей, які беруть початок від ідентифікації сутності курортної рекреації, розуміння економічної природи курортно-рекреаційних послуг, оцінювання й інтепретації їх соціально-економічної значущості в дискурсі ключових проблем і процесів відтворення людського капіталу, підвищення продуктивності праці, забезпечення якості життя й здоров’я нації, відпочинку й туристичної активності.

З метою формування теоретичного обґрунтування об’єкта дослідження запропоновано системну класифікацію курортно-рекреаційних послуг, обґрунтовано необхідність проведення їх диференціації за медичною ознакою (рис.1).

12

Рис. 1. Структурно-функціональна схема диференціації

курортно-рекреаційних послуг за медичною ознакою

Джерело: розроблено автором. У дисертації з концептуальних підходів встановлено інтеграційний

характер взаємодії курортної рекреації і туризму. Рис. 2 ілюструє процес

Формалізація вимог до природно-лікувальних, матеріально-технічних, виробничо-технологічних, соціально-економічних , трудових,

управлінських, інформаційних умов і чинників виробництва послуг

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

Управління туризму і курортів; Наукова рада з туризму і курортів

так ні

Параметри детермінації курортно-рекреаційних послуг

Здобутки української курортології й рекреалогії, практичний досвід, технології, традиції, механізм регулювання курортної рекреації

Світова спадщина, тенденції розвитку курортної рекреації, інноваційні технології, моделі організації, принципи регулювання

Методологічне, нормотворче, інституційне забезпечення

Державні стандарти, нормативно-правове забезпечення ідентифікації і типізації курортно-рекреаційних послуг

Імплементація міжнародного досвіду (рекомендації Європейської Спа-асоціації, Глобального велнес-інституту, Ніццька класифікація)

Міністерство охорони здоров’я України

НДІ медичної реабілітації і курортології; Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи

Орг

аніз

ацій

ний

проц

ес

Задоволення лікувальних потреб споживача

Немедичні послуги

Медичні послуги

Страховики

Концептуальні підходи до диференціації курортно-рекреаційних послуг

Укладення ринкових угод, контрактів за чітко регламентованими критеріями

Туристичні оператори

Фонд соціального страхування

Державні закупівлі

Сертифікація Стандартизація Імплементація системи управління якістю на

лікувальні і немедичні послуги

Скорочення трансакційних витрат

Стимулювання розвиту туризму

13

становлення курортно-рекреаційної сфери, яка існує на ринкових засадах як відкрита система для різних видів туризму з оздоровчою компонентою.

Рис. 2. Струтурно-функціональна схема еволюційної концепції становлення курортно-рекреаційної сфери

Джерело: розроблено автором. У роботі наголошується, що цінність курортної рекреації

виражається через соціокультурну поведінку й економічну активність споживачів, є інституційним надбанням, що характеризує їхні потреби й можливості задоволення через залучення до ринкової активності і споживання курортно-рекреаційних послуг. Формування масової культури курортної рекреації, ведення здорового способу життя, значущості курортно-рекреаційних послуг у відновленні здоров’я, працездатності і,

Курортна реабілітація й абілітація

Програми соціального страхування

Відомчий розподіл

Невідкладне санаторно-курортне

лікування

Санаторно- курортна сфера

Туристичне споживання послуг

Самодіяльний

Спортивний

Пригодницький

Медичний

Велнес

SPA

Екологічний

Агро

Кулінарний Духовний

Курортно-рекреаційний

туризм

ТУРИЗМ Змішаний профіль Оздоровчий профіль

Курортно-рекреаційна сфера

Змішане споживання послуг

Програми дитячого

оздоровлення

Інші фактори

Профспілковий розподіл

Пільгові призначення

ТРАНСФОРМАЦІЯ за соціально-

ринковими параметрами

Лікувальний профіль

14

відповідно, витрачанням власних коштів на ці потреби потребує модернізації державного регулювання курортно-рекреаційної сфери в контексті відтворення людського капіталу.

Другий розділ «Теоретико-методологічні основи державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг» розкриває передумови становлення ринку курортно-рекреаційних послуг в Україні, методологічні засади й механізм його державного регулювання, принципи формування курортної ренти і використання державою її фінансового потенціалу.

У розділі окреслено передумови становлення і розвитку ринку курортно-рекреаційних послуг: значний рівень економічного освоєння природно-лікувальних ресурсів; формування виробничої інфраструктури для відпочинку, лікування та оздоровлення населення; відродження інституційних норм організації та ведення курортно-рекреаційної діяльності на засадах приватної власності, підприємництва, конкуренції, ринкового ціноутворення.

Пропозиція курортно-рекреаційних послуг визначається як багатофункціонально-технологічний комплекс виробництва: лікувально-терапевтичних, оздоровчо-профілактичних, фізично-реабілітаційних та інших видів послуг, що містять потенціал відновлення людського здоров’я, збільшення тривалості, покращення якості життя; послуг, спрямованих на відновлення життєвих сил людини завдяки дієтичному, раціональному й збалансованому харчуванню; послуг безпечного і комфортного проживання споживачів; послуг з організації дозвілля споживачів, залучення до фізично активного й культурного розвитку, ведення здо-рового способу життя.

Системні прояви масового узгодження, взаємодії та врахування потреб споживачів курортно-рекреаційних послуг з можливостями їх виробництва та реалізації вказують на домінування ринку покупців над ринком продавців курортно-рекреаційних послуг на тлі зростання суверенітету споживача під впливом факторів туристичної мобільності, візової лібералізації, активізації масового використання інформаційних технологій. Різноманітність послуг, диференціація їх якості та ціни забезпечують формування попиту на різних сегментах ринку курортно-рекреаційних послуг. Узгодженість якісно-цінових характеристик пропозиції курортно-рекреаційних послуг з ринковими потребами споживачів забезпечує формування надійного фінансового резерву стійкого попиту, що виражається у багаторазовому їх споживанні.

Встановлено, що існуюча модель функціонування курортів державного значення на даний час є переважно неефективною управлінською структурою, з якою курорти: позбавлені державної фінансової підтримки стратегічного розвитку; втрачають крихку фінансову стійкість і незалежність; практично не забезпечується координація сталого

15

розвитку; практика адміністрування поєднується з елементами і процесами вимивання зароблених фінансових ресурсів. Модель курорту місцевого значення є більш придатною в контексті застосування інструментарію сталого розвитку, можливостей розбудови соціально-економічної інфра-структури курорту з урахуванням інтересів територіальної громади і реалізації функцій місцевого самоврядування.

У розділі обґрунтовано, що передумови формування курортної ренти закладено в механізмі капіталізації природно-лікувальних ресурсів (мінеральних вод, пелоїдів, озокеритів) у сфері економічного кругообороту. На рис. 3 зображено структурно-функціональну схему утворення курортної ренти.

Рис. 3. Архітектоніка курортної ренти

Джерело: розроблено автором.

Водна рента

Рента Квазірента

Тури

стич

на

рент

а

Рекреаційна рента

Природно-ресурсна рента

Земельна рента

Водна рента

визнання доходами

привласнення вилучення

визнання витратами

ДЕРЖАВА

Суб’єкти привласнення курортної ренти

Споживачі курортно-рекреаційних послуг

виявлення

детінізація

Лісова рента

Гірнича рента

контроль

Фінансові ресурси виробників послуг

Ринок

курортно-рекреаційних послуг

Доходи бюджетної системи України

Курортна рента

Інноваційна рента

16

Автором встановлено, що ринковий потенціал генерування курортної ренти залежить від стану освоєння курортно-рекреаційного простору, рівня розвитку курортної інфраструктури, здобутих на ринку конкурентних переваг з урахуванням якісно-цінових характеристик пропозиції курортно-рекреаційних послуг.

У процесі ринкової активності, що супроводжується використанням природно-ресурсного потенціалу країни, з приводу привласнення ренти виникають економічні відносини суперництва між підприємницькими структурами з різних сфер економіки. Запровадження преференцій рентного регулювання у надрокористуванні зумовлене необхідністю сприяння власному видобуванню сировини виробниками курортно-рекреаційних послуг, забезпеченню пріоритетності їх прямого доступу до гідромінералогічної бази. Прогресивний інструментарій стимулювання сталого інноваційного розвитку курортів розкриває потенціал заміщення фіскального тиску більш ефективною системою роялті, що ґрунтується на ринкових важелях державного регулювання економіки.

У третьому розділі «Ринковий механізм саморегулювання курортно-рекреаційної сфери в Україні» розкрито питання структурної організації ринку курортно-рекреаційних послуг, механізму ціноутворення, конкуренції, стратегії державного регулювання.

Ринок курортно-рекреаційних послуг – саморегулятивна економічна система, яка поєднує елементи ринкового механізму й державного втручання в соціально-економічні процеси розвитку курортної рекреації, відзначається властивою інституційною будовою, структурною організацією і характерним складом учасників, особливостями станов-лення та розвитку, окреслюється часовими рамками, географічними, товарними межами, проявляється за умови вільної взаємодії самодостатніх в економічному плані та незалежних в інституціональному вимірі суб’єктів ринку, що вільно реалізують потенціал ринкових відносин з приводу виробництва-споживання, купівлі-продажу курортно-рекреаційних послуг.

Автором розроблено багаторівневу класифікацію суб’єктів ринку курортно-рекреаційних послуг виробничого (за типом базових та новітніх закладів, періодом функціонування, лікувальних послуг, категорією засобу розміщування, акредитаційним статусом МОЗ, відзнакою проходження міжнародної, національної чи локальної сертифікації), трансфертного (туристичні посередники, продавці, інформаційно-сервісні структури, медичні, страхові організації тощо), координаційно-регулятивного сектору (інституції публічного управління й адміністрування, професійні спілки, громадські організації, асоціації) та сектору домогосподарств, що репрезентує споживачів (покупців) і доповнює сервісні компоненти виробництва й трансферу.

Ціни на курортно-рекреаційні послуги детермінують структуру та динаміку туристичних потоків, є інструментом перерозподілу грошових

17

надходжень від курортно-рекреаційного туризму між країнами, важливим чинником мобільності інвестицій. На рис. 4 проілюстровано диференціацію показника середніх витрат, пов’язаних з велнес-туризмом, у розрахунку на одного споживача в Україні у порівнянні з іншими європейськими країнами.

Ринок курортно-рекреаційних послуг в Україні є потенційно привабливим для іноземних споживачів низькими ціновими пропозиціями, які конструювалися відповідно до внутрішньоринкового попиту і купівельної спроможності місцевого населення. Низькі туристські витрати, пов’язані з оздоровленням на українських курортах, є важливим чинником залучення іноземних туристів. Асиметрія цін пропозиції курортно-рекреаційних послуг відносно готовності внутрішніх споживачів платити найкраще може бути усунута шляхом випереджувального нарощування купівельної спроможності населення, перетворення відкладеного попиту в платоспроможний.

Укр

аїна

; 99

Уго

рщин

а; 2

46

Чехі

я; 2

73

Пол

ьща;

395

Ірла

ндія

; 529

Дан

ія; 5

37

Фін

лянд

ія; 5

47

Хор

ваті

я; 6

84

Грец

ія; 7

40

Іспа

нія;

764

Нім

еччи

на; 8

57Ф

ранц

ія; 8

84Н

ідер

ланд

и; 9

67Ш

веці

я; 9

67П

орту

галі

я; 9

94Ш

вейц

арія

; 112

2Бе

льгі

я; 1

146

Авс

трія

; 124

3Іт

алія

; 144

8

Вели

кобр

итан

ія; 6

88

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1600

Країни

Вит

рати

, дол

. СШ

А

Рис. 4. Витрати на велнес-туризм у розрахунку на 1 споживача в європейських країнах

Джерело: розроблено автором за матеріалами Глобального велнес-інституту (The Global Wellness Tourism Economy Report 2013 & 2014, June 2015).

Проблема незначного внеску України в європейську палітру велнес-

туризму розкриває простір державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг для реалізації конкурентних переваг.

Рівень розвитку конкуренції можна визначити як недостатній для забезпечення регулювання цін відносно пропонованої якості курортно-рекреаційних послуг в Україні. Домінування слабкої конкуренції

18

виробників курортно-рекреаційних послуг пов’язується із здобуттям економічних вигод із джерел суспільних фондів споживання, фінансовою підтримкою різних інституцій і недостатньо орієнтується на ринкові можливості. Для багатьох виробників курортно-рекреаційних послуг, що за інерцією продовжують виконувати замовлення організацій, яким підпорядковуються, конкуренція і зараз є великим випробовуванням на межі виживання в ринковому просторі. Внаслідок відсутності достатніх імпульсів суперництва гальмуються процеси інноваційного розвитку виробництва, підвищення якості курортно-рекреаційних послуг.

Намагання українських оздоровниць сформувати привабливу ціну на фоні зарубіжних курортів в умовах динаміки купівельної спроможності внутрішніх споживачів спричиняє модифікацію сукупної пропозиції курортно-рекреаційного сервісу за рахунок згортання й мінімізації лікувальних процедур та лікарських засобів до критичного рівня, що не узгоджується з медичним станом споживачів та потребами у відновленні їх здоров’я. Проблема зростання цін на лікарські засоби накладає негативний відбиток на формування вартості курортної реабілітації та лікування населення, а її розв’язання знаходиться в руслі імплементації системи міжнародного референтного ціноутворення й застосування практики урядових фіксованих цін на окремі лікарські засоби.

Застосування диференційованих підходів тарифно-цінової політики залежно від джерел фінансового забезпечення виробників послуг і форми власності створює як економічні преференції для споживачів, так і перед-умови дискримінаційного ціноутворення. Формування уніфікованих інструментів тарифно-цінового регулювання діяльності виробників курортно-рекреаційних послуг, незалежно від їх форми власності та ознак бюджетного фінансування, сприятиме ринковій конкуренції між ними, усуненню невідповідності якісно цінових характеристик продукції та послуг лікувально-оздоровчого призначення, що виникають внаслідок проявів цінової дискримінації.

У розділі акцентовано увагу на тому, що в курортно-рекреаційній сфері України мають місце одночасно процеси еволюції монополії і конкуренції. Зокрема, процеси здобуття та зміцнення ринкової влади новітніми курортами, підприємствами, орієнтованими на інноваційний розвиток, поєднуються із поступовою втратою монопольного становища традиційними санаторно-курортними закладами. Сучасні монопольні утворення, реалізуючи стратегію конкуренції одночасно на внутрішньому і міжнародному ринках, виступають потужним локомотивом інноваційного розвитку курортно-рекреаційної сфери, оскільки зосереджують свої зусилля на формуванні конкурентоспроможної пропозиції послуг, є добре вмотивованими в рамках власної корпоративної структури управління щодо впровадження інновацій, здобуття перемоги в неціновій конкуренції. Конкуренція якості курортно-рекреаційних послуг потребує значних

19

організаційно-економічних зусиль і витрат фінансових ресурсів, однак забезпечує перспективи зміцнення конкурентоспроможності, є більш ефективною за цінову конкуренцію, може з нею чергуватися, комбінуватися, поєднуватися.

В Україні на даний час несформована довгострокова стратегія (10-20 років) державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг. Це створює значні труднощі в реалізації державної політики в напрямі активізації споживчого попиту, підвищення соціальної спрямованості курортно-рекреаційних послуг, сприяння масовому поширенню пропозиції, розширення асортименту на засадах інноваційності.

Доведено, що сталий розвиток курортів є орієнтиром, визнаним стандартом, що регламентує вектор державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг за принципами збереження та відтворення рекреаційних ресурсів як елементів національного багатства України на засадах розширеного відтворення курортів за рахунок перенесення центру формування прибутків з ресурсного на інфраструктурне поле, створення умов для забезпечення доступності та фінансової спроможності реалізації потреб кожної людини в рекреації, оздоровленні та відпочинку.

У четвертому розділі «Моніторинг ринку курортно-рекреаційних послуг в Україні» розкрито тенденції розвитку курортно-рекреаційного туризму, визначено методологічні і прикладні аспекти оцінювання динаміки ємності ринку курортно-рекреаційних послуг, проаналізовано геополітичні чинники дестабілізації, розкрито передумови економічної безпеки курортно-рекреаційної діяльності в Україні.

Курортно-рекреаційний туризм має важливе значення для відновлення економіки України, зміцнення її фінансової системи, покращення платіжного балансу, підвищення суспільного добробуту. Проблема залучення як іноземних, так і внутрішніх споживачів набуває особливої гостроти для українських виробників курортно-рекреаційних послуг, які, перебуваючи на змішаному фінансуванні, відчувають гостру потребу у залученні фінансових ресурсів. Туризм є важливим чинником активізації ринку курортно-рекреаційних послуг, генерування витрат споживачів, доходів, прибутку і ренти учасників конкурентного процесу. Водночас курортна рекреація є важливим засобом відновлення здоров’я контингенту споживачів поза межами туристичного руху й туристичної атрактивності. У зв’язку з цим мультиплікативний ефект курортної рекреації детермінується, однак не обмежується впливом туризму.

Комплексний підхід є оптимальним для визначення ємності ринку курортно-рекреаційних послуг, яка виражає можливості та досягнуті результати ринкової взаємодії: спроможність ринку організувати певний обсяг операцій купівлі-продажу курортно-рекреаційних послуг у визначений термін; агрегований обсяг доходів виробників курортно-ре-креаційних послуг за видами їх економічної діяльності, що є основним

20

джерелом фінансового забезпечення покриття пов’язаних з ними витрат аналогічного періоду й економічним базисом відтворювальної структури виробництва курортно-рекреаційних послуг; сукупний обсяг витрат споживачів (покупців) у формі грошових потоків, які спрямовуються на придбання курортно-рекреаційних послуг протягом визначеного часу; обсяг освоєних за певний час інвестицій у відтворення людського капіталу засобами курортного лікування, курортної реабілітації та оздоровлення населення. У табл. 1 наведено показники ємності ринку курортно-рекреаційних послуг.

Таблиця 1 Показники ємності ринку курортно-рекреаційних послуг за 2011-2015 рр.

Показники Одиниці виміру

За відповідний період, рік 2011 2012 2013 2014* 2015*

Обсяги доходів від наданих послуг, без ПДВ

млн. грн. 6920,0 6820,9 6316,5 3174,6 2 944,6 темп, % х -1,4 -7,4 -49,8 -7,1

Кількість споживачів (розміщених осіб)

тис. чол 2933 2888 2821 1606 1480 темп, % х -1,5 -2,3 -43,1 -7,8

У т

.ч.

обся

ги д

оход

ів за

сег

мент

ами

виро

бник

ів п

ослу

г

Санаторії млн. грн. 3153,3 3527,8 3863,5 2177,1 1813,2 частка, % 45,6 51,7 61,2 68,6 61,6 темп, % х 11,9 9,5 -43,6 -16,7

Дитячі санаторії млн. грн. 920,2 315,5 398,3 176,7 80,5 частка, % 13,3 4,6 6,3 5,6 2,7 темп, % х -65,7 26,2 -55,6 -54,4

Пансіонати з лікуванням

млн. грн. 188,0 424,4 163,3 40,7 40,9 частка, % 2,7 6,2 2,6 1,3 1,4 темп, % х 125,7 -61,5 -75,1 0,5

Дитячі заклади оздоровлення цілорічної дії


Санаторії-профілакторії

млн. грн. 329,2 282,1 197,3 170,0 183,9 частка, % 4,8 4,1 3,1 5,4 6,2 темп, % х -14,3 -30,1 -13,8 8,2

Бальнео-грязелікарні млн. грн. 11,4 24,9 11,9 14,8 12,5 частка, % 0,2 0,4 0,2 0,5 0,4 темп, % х 118,4 -52,2 24,4 ‒15,5

Будинки відпочинку млн. грн. 33,1 37,2 31,6 5,8 12,5 частка, % 0,5 0,5 0,5 0,2 0,4 темп, % х 12,4 -15,1 -81,6 115,5

Пансіонати відпочинку


Бази й інші заклади відпочинку

млн. грн. 1344,2 1082,2 668,7 367,1 534,5 частка, % 19,4 15,9 10,6 11,6 18,2 темп, % х -19,5 -38,2 -45,1 45,6

*Без урахування АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведення АТО.

Джерело: розраховано автором за даними Державної служби статистики України.

21

Згортання ємності ринку курортно-рекреаційних послуг у значній мірі відбулося за рахунок зменшення обсягів реалізації послуг за сегментами «Санаторії-профілакторії», «Бази й інші заклади відпочинку». Водночас, заклади типу санаторіїв складають системоутворювальний сегмент пропозиції курортно-рекреаційних послуг, обсяги доходів у якому помітно зростали впродовж досліджуваного періоду – 2011–2015 рр. – на тлі різносторонньої їх динаміки за іншими сегментами. До чинників, які спричинили згортання ємності ринку курортно-рекреаційних послуг вже у 2014 р., слід зарахувати геополітичні ризики, які раніше не мали такого рівня прояву в національній економіці.

На даний час ринок курортно-рекреаційних послуг функціонує в стисненому форматі географічних меж, а інструментарій державного регулювання економіки поширюється на діяльність суб’єктів ринку курортно-рекреаційних послуг, які функціонують в рамках нормативно-правового поля України.

Встановлено, що ситуація з активізацією курортно-рекреаційного туризму, починаючи з 2014 р., виглядає менш проблематичною у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській областях, які межують з країнами ЄС. Особливо це стосується курортів, які здобули міжнародне туристичне визнання (Трускавець, Моршин, Буковель). З урахуванням факторів природно-рекреаційного потенціалу, стану і тенденцій розвитку туристичної інфраструктури, найбільш привабливою серед приморських областей України для курортного лікування й оздоровлення і найбільш сталою відносно залучення туристів є Одеська область.

В умовах високого рівня національної безпеки й ефективно функціонуючого ринку курортно-рекреаційних послуг головні чинники безпеки підприємницьких структур зумовлюються параметрами якості та інноваційності пропозиції, успішності маркетингово-цінової політики, спроможності задовольняти ринковий попит і враховувати тенденції ринкової кон’юнктури в умовах конкуренції. Водночас, економічна без-пека підприємств курортно-рекреаційної сфери визначається, але не обмежується чинниками ринкового механізму.

На основі індикаторів фінансової безпеки підприємств курортно-рекреаційної сфери за 2005-2015 рр. за допомогою багатовимірної середньої геометричної отримано інтегральні оцінки рівня фінансової безпеки: IMm – за статистичними даними; L – нижня, U – верхня межі діапазону нормативних/рекомендованих значень (рис. 5).

Динаміка інтегральних оцінок свідчить про зниження фінансово-економічної безпеки підприємств курортно-рекреаційної сфери у 2005р. та після 2012 р. спричинені факторами кредитних й інвестиційних ризиків.

22

Рис. 5. Динаміка фінансової безпеки підприємств курортно-рекреаційної сфери Джерело: побудовано автором за даними Державної служби статистики України.

Здійснена в дисертаційному дослідженні діагностика економічної

фінансової безпеки окремих підприємств курортно-рекреаційної сфери з акціонерною формою власності, вказує на те, що фінансовий стан тих підприємств, які залучали значні фінансові ресурси незважаючи на ризики втрати контролю в корпоративному управлінні, виявиться більш стійким, у порівнянні з суб’єктами господарювання, які попри те, що генерують соціально-орієнтовану пропозицію послуг, не лише перестали отримувати асигнування, але й не здійснювали капіталовкладень у розвиток матеріально-технічної бази впродовж останнього десятиліття. Зазначені проблеми потребують комплексного розгляду, а їх вирішення можливе з участю державної підтримки з відновлення економічної безпеки.

У п’ятому розділі «Еволюція механізму державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг в Україні» розкрито інструментарій бюджетно-податкового, кредитного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг, організаційно економічні важелі розвитку державно-приватного партнерства, розроблено методичні рекомендації стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку курортів, оцінювання ефективності державного регулювання курортно-рекреаційних кластерів.

Складність фіскального регулювання в курортно-рекреаційній сфері зумовлюється необхідністю забезпечення одночасно умов стабільності, що має першочергове значення для підприємницького сектора курортної рекреації, консолідації бюджетних надходжень, динамічності з метою підвищення ефективності регулятивного потенціалу, еластичності цін, виходячи із попиту та пропозиції на курортно-рекреаційні послуги й очікуваної динаміки ринкової кон’юнктури, формування фінансових

23

ресурсів для виконання соціальних гарантій держави на лікування й курортну реабілітацію населення.

Фіскальне регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг по-в’язане із вилученням курортної ренти до бюджету. Проблема полягає у нерозрізненні рентної плати від податкових платежів, її знеособленості при потраплянні у бюджетну систему. Ставки рентної плати також не залежать від рівня застосування прогресивних, безпечних і нешкідливих способів підготовки та розробки надр, дотримання нормативів викидів і скидів забруднювальних речовин у довкілля, умов екологічної безпеки тощо. Рентна плата має стати важливим джерелом фінансового забезпечення відтворення природно-лікувальних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, регулятором раціоналізації їх сталого освоєння і використання, стабільним джерелом доходу держави від власності на надра, що ґрунтується на фіскальному потенціалі курортної ренти.

Акцентовано увагу на невирішених проблемах інвестиційної активності підприємств курортно-рекреаційної сфери: складність доступу до джерел інвестування; низька безпека інвестицій; трансформація системи соціального оздоровлення; практична недоступність курортів для малозабезпечених верств населення, дітей, молоді, осіб похилого віку та людей з особливими потребами; фрагментарний підхід до розроблення й реалізації державних і місцевих програм розвитку курортів; недосконалість організаційно-правових та економічних механізмів реалізації державної політики у діяльності курортів.

Наголошено, що активізація інвестиційної діяльності зумовлюється можливістю нарощування ринкової вартості інвестованого капіталу за рахунок генерування курортної ренти. Перспективні тенденції активізації інвестиційної активності пов’язані із формуванням преміального сегмента пропозиції курортно-рекреаційних послуг і появою незначної кількості топ-підприємств. Капіталовкладення у нове будівництво, модернізацію, технічне переоснащення курортів не мають системного характеру активізації і є недостатніми для забезпечення позитивних структурних зрушень на ринку курортно-рекреаційних послуг. Відтак підвищується роль державного регулювання у стимулюванні інвестицій у розвиток курортів, розбудову рекреаційної інфраструктури.

Неможливість одночасно забезпечити рівномірний, сталий розвиток курортно-рекреаційної сфери у всіх адміністративно-територіальних утвореннях України є передумовою формування кластерів пріоритетного розвитку. На основі визначених цілей-індикаторів було розроблено сценарії розвитку Приморського (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області) та Карпатського (Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька, Закарпатська області) курортно-рекреаційних кластерів за параметром зростання валового регіонального продукту (ВРП, %).

24

Значення обраних цілей-індикаторів та середніх із сценаріїв розвитку курортно-рекреаційних кластерів наведено в табл. 2.

Таблиця 2 Сценарії розвитку пріоритетних курортно-рекреаційних кластерів

Роки Темп росту, % Середні значення зі сценаріїв зростання ВРП (%)

t1* (vd)

t2 (spj)

t3 (tr)

t4 (do)

t5 (oj)

t6 (gpn)

t7

(dsj) Карпатський

кластер Приморський

кластер 2018 1 1,3 1,1 0,8 3 2 2,3 2,39 1,28 2019 2 2,5 2,1 1,7 6 6 6,4 5,29 2,87 2020 3 3,8 3,2 2,5 9 8 9,7 7,92 4,29 2021 4 5 4,3 3,3 12 12 12,9 10,69 5,81 2022 5 6,3 5,4 4,1 15 14 16,1 13,20 7,22 2023 6 7,5 6,4 5 18 16 19,3 15,68 8,58 2024 7 8,8 7,5 5,8 21 20 22,5 18,56 10,12 2025 8 10 8,6 6,6 24 22 25,8 20,77 11,33 2026 9 11,3 9,6 7,4 27 26 29 23,84 13,02 2027 10 12,5 10,7 8,3 30 28 32,2 26,31 14,38

Джерело: розроблено автором. *Цілі-індикатори: t1 – зростання доходів, підвищення купівельної спроможності населення (vd – дохід в розрахунку на одну особу, грн.); t2 – створення робочих місць і сприяння зайнятості (spj – середньооблікова чисельність працівників підприємств курортно-рекреаційної сфери, осіб); t3 ‒ підвищення рівня суспільного здоров’я (tr – трудові ресурси: здоров’я, рейтингові бали); t4 – відновлення ділового оптимізму, сприяння розвитку підприємництва (do – діловий оптимізм, рейтингові бали); t5 – активізація ринку споживачів курортно-рекреаційних послуг (oj – кількість обслужених приїжджих підприємствами курортно-рекреаційної сфери, осіб); t6 – інвестиції у розвиток матеріально-технічної бази курортно-рекреаційного сервісу (gpn – житлова площа номерного фонду підприємств курортно-рекреаційної сфери, м2); t7 – зростання обсягів доходів виробників курортно-рекреаційних послуг (dsj – доходи підприємств від реалізації курортно-рекреаційних послуг, млн. грн.

Як свідчать результати аналізу сценаріїв за інших рівних умов, темпи

приросту ВРП Карпатського регіону в середньому майже вдвічі перевищуватимуть темпи Приморського регіону.

Таким чином, при формуванні стратегічних пріоритетів державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг слід виходити з реальних економічних передумов і перспектив, які базуються на ринковому потенціалі адаптивних змін у функціонуванні курортно-рекреаційних кластерів в адміністративно-територіальних утвореннях України.

ВИСНОВКИ Наведені у дисертаційній роботі теоретичні узагальнення та отримані

практичні результати, які сприятимуть підвищенню ефективності державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг, дають можливість сформулювати такі висновки.

1. У напрямі системного вдосконалення теоретико-методологічних засад аналізу сфери послуг в умовах структурно-інституційної трансформації національної економіки актуальною виявилась побудова цілісної концепції дослідження державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг. Оскільки очевидною є практична можливість та

25

необхідність її застосування в контексті врахування тенденцій еволюції людського капіталу, здоров’я, туризму, національної безпеки, власності, цін, конкуренції, ренти в системі економічних і соціальних індикаторів ефективності державної політики розвитку курортів.

2. З метою вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення розроблення і реалізації узгоджених заходів державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг у контексті доктрини сталого розвитку України необхідне застосування системного підходу до розкриття композиційної структури курортно-рекреаційного простору. Її інтегровано складають курортно-рекреаційна сфера як фундаментальна основа оздоровчого туризму та сукупність курортних парцелятів (неосвоєних часток курортно-рекреаційного простору, зарезервованих, ізольованих чи неконтрольованих державою). Зазначений підхід доповнює теоретико-методологічні засади ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів, державного моніторингу і контролю за їх використанням у контексті врахування еволюційної концепції курортно-рекреаційної сфери, для якої характерні структурні зрушення в напрямі розширення ринкової складової за рахунок освоєння курортно-рекреаційного простору.

3. Фінансовий потенціал курортної ренти детермінується сукупністю факторів, зокрема, природним багатством курортних територій, наявністю природно-лікувальних ресурсів та їх якістю, станом розвитку матеріально-технічної бази курортів та їх інноваційною спрямованістю. Механізм державного регулювання курортної ренти визначає умови генерування фінансових ресурсів у секторі реальної економіки, можливості зміцнення фіскальної достатності державного та місцевих бюджетів, перспективи активізації підприємництва, зростання ділової активності на ринку, форму-вання інвестиційної привабливості курортів.

4. У зв’язку з необхідністю підвищення ефективності державної соціальної політики на ринку курортно-рекреаційних послуг у контексті розвитку людського капіталу потребує заміни практика формальних компенсаційних виплат за ненадані соціальні послуги громадян, які віднесені до пільгових категорій, на реальне адресне субсидіювання й реамбурсацію витрат споживачів курортно-рекреаційних послуг. Закріплення необхідного мінімуму курортно-рекреаційних послуг у споживчому кошику і формування споживчого бюджету українця з урахуванням норми щорічного відпочинку й оздоровлення узгоджується з напрямами вдосконалення соціальної політики України в контексті інтеграції до ЄС. Змістовне доповнення класифікації суб’єктів соціальної політики в курортно-рекреаційній сфері, зокрема з включенням до їх складу громадських інституцій, що забезпечують функції популяризації здорового способу життя, курортно-рекреаційного туризму, формування попиту, трансферу соціальної і комерційної реклами; організацій з

26

медичного страхування і страхування життя, цільових фондів доброчинності (функції зміцнення соціально-економічної безпеки, фінансування потреб споживачів у курортно-рекреаційних послугах) розкриває організаційно-інституційні аспекти еволюції доктрини соціальної політики держави, орієнтованої на розвиток людського капіталу в Україні.

5. Механізм державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг розглядається як концептуальна модель, яка включає набір регламентованих принципів, норм, правил, функцій та реалізується з використанням сукупності методів, інструментів, важелів державного впливу. На основі дослідження процесу формування механізму державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг в Україні, виявлено наявність одночасно кількох різноспрямованих векторів державної політики відносно системи саморегулювання (надмірний податковий тиск / відсутність оподаткування, нормативна заборона приватизації закладів оздоровлення та відпочинку / прихована приватизація цих закладів та ін.), а також суперечливе співіснування застарілих та новітніх концепцій, форм і методів державного впливу (встановлення режиму територій і визначення зон регульованої рекреації / інструменти сталого розвитку курортних дестинацій), які негативно відображаються на результативності економічної та соціальної політики держави. Модернізація механізму державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг на основі стимулювання вільного ціноутворення, конкуренції, соціально орієнтованого підприємництва є важливою передумовою реалізації державної політики, спрямованої на розвиток людського капіталу, зміцнення національної безпеки, комплексного розв’язання соціально-економічних проблем, покращення суспільного добробуту та здоров’я нації.

6. Реалізація перспективних напрямів державної політики розвитку курортів полягає у побудові ефективної структури внутрішнього ринку курортно-рекреаційних послуг. Формування економічно самостійних ринкових структур у курортно-рекреаційній сфері України, усунення інституційного підпорядкування і переформатування курортно-рекреаційної сфери на ринкові засади функціонування, залучення реальних іноземних інвестицій, які не несуть загрози національній безпеці, і формування на цій основі інтегрованих корпоративних структур сприятиме розвитку конкурентоспроможності курортно-рекреаційних послуг.

7. Інституціоналізація муніципально-приватного партнерства як окремої форми державного-приватного партнерства в курортно-рекреаційній сфері зумовлена необхідністю врахування еволюційних тенденцій зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування, що в контексті децентралізації державної влади дасть змогу більш повного

27

врахування проблем сталого розвитку курортів, сприятиме конструктивному розв’язуванню протиріч інституційного характеру з приводу освоєння курортно-рекреаційного простору, формуванню і використанню фінансових ресурсів учасників партнерства на якісно новій основі публічного управління й адміністрування.

8. Економічна безпека курортно-рекреаційної сфери є складним багатогранним поняттям, що досі не має однозначного розуміння і сприйняття з позицій різних суб’єктів ринкової взаємодії, а також державних регуляторів. На основі існуючих теоретичних положень, виявлення сутнісних характеристик, особливостей, систематизації отриманих результатів дослідження, запропоновано концептуальні підходи до інтерпретації соціально-економічної безпеки курортно-рекреаційної сфери як сукупності достатніх та необхідних умов для належного відтворення й розвитку людського капіталу та реалізації саморегулятивного потенціалу ринку курортно-рекреаційних послуг. У контексті застосування системного підходу до формування методичного інструментарію діагностики фінансової безпеки доцільною виявилась розробка інтегрального показника оцінювання рівня фінансової безпеки підприємств курортно-рекреаційної сфери, використання якого дозволяє проводити моніторинг ефективності її державного регулювання, розробляти та реалізовувати стабілізаційні заходи державної політики на ринку курортно-рекреаційних послуг.

9. Тенденція зростання прямого обміну ринковими правами на курортно-рекреаційні послуги між виробниками і споживачами є еволюційною ознакою зміцнення суверенітету споживача, скорочення трансакційних витрат, формування ринку покупця. З метою вдосконалення інформаційного забезпечення механізму державного регулювання ринкових процесів у контексті захисту прав споживачів, імплементації прогресивного міжнародного досвіду регламентації параметрів курортно-рекреаційного сервісу, проведено дослідження генезису, уточнення понятійно-термінологічних конструкцій, удосконалення класифікації курортно-рекреаційних послуг за багаторівневими параметрами. Здійснені дослідження дають підстави аргументувати доцільність розроблення Національного стандарту України «Послуги курортно-рекреаційні. Медичні та немедичні. Терміни та визначення», використання якого дозволить проводити сертифікацію курортно-рекреаційних послуг, здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням їх якості відповідно до усталеної практики регулювання курортно-рекреаційного сервісу в країнах ЄС.

10. Встановлено, що поняття «курортно-рекреаційний туризм» у сучасному науково-інформаційному просторі розглядається фрагментарно, переважно в географічному контексті. В процесі дослідження механізму державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг здійснено

28

економічне обґрунтування сутнісних характеристик названого поняття. Курортно-рекреаційний туризм є видом інтегрованої соціально-економічної активності, що передбачає різноманітне поєднання принципів платності та умовно безкоштовного освоєння курортно-рекреаційного простору, реалізується у формах самофінансування придбання послуг відповідно до потреб, уподобань, медичних рекомендацій, чинників купівельної спроможності, схильності до споживання, готовності оплачувати, туристичній мобільності, самодіяльного відпочинку й оздоровлення з використанням переважно загальнодоступних природно-лікувальних факторів; соціального трансферу оздоровчих програм, комплексу лікувальних процедур, послуг курортної реабілітації на користь споживача-бенефіціара відповідно до лікарських призначень, соціальних гарантій, зобов’язань та соціальних ініціатив працедавців.

11. Курортно-рекреаційний кластер як горизонтально інтегрована ринкова структура, крім виробників курортно-рекреаційних послуг, включає органи державної влади та місцевого самоврядування, громадські організації, представників медичної, туристичної, освітньої, екопродуктової сфер, взаємна інтеграція з якими спроможна забезпечувати формування стійкого синергетичного ефекту, підвищення конкурентоспроможності курортно-рекреаційних послуг. Реалізація розроблених програмних цілей-індикаторів (зростання доходів, підвищення купівельної спроможності населення; створення робочих місць і сприяння зайнятості; підвищення рівня суспільного здоров’я; відновлення ділового оптимізму, сприяння розвитку підприємництва; активізація ринку споживачів курортно-рекреаційних послуг; інвестиції у розвиток матеріально-технічної бази курортно-рекреаційного сервісу; зростання обсягів доходів виробників курортно-рекреаційних послуг) у системі стратегічних пріоритетів розвитку курортно-рекреаційних кластерів складає методологічну основу економічної політики держави, спрямованої на зростання обсягів міжнародної рекреації і оздоровчого туризму; розвиток ділової активності й забезпечення структурних зрушень у суміжних сферах економічної діяльності; створення нових робочих місць; зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування; сприяння розвитку людського капіталу й підвищення національної безпеки.

12. Аналіз впливу курортного мультиплікатора на формування доходів, зайнятості населення, відтворення людського капіталу є важливим критерієм оцінювання ефективності державної політики на ринку курортно-рекреаційних послуг. На формування ефекту курортного мультиплікатора впливають природно-географічні, історико-культурні, соціально-економічні чинники диференціації курортно-рекреаційного потенціалу, які зумовлюють неоднорідність та нерівномірність його освоєння на рівні адміністративно-територіальних утворень. Відповідно формулювання стратегічних пріоритетів державного регулювання

29

курортно-рекреаційної сфери України (рівень постановки завдань) та оцінка ефективності її функціонування (рівень перевірки виконання поставлених завдань) мають ґрунтуватися на єдиних методологічних засадах і водночас диференційованих параметрах, які враховують регіональні особливості розвитку курортних дестинацій.

13. Фіскальне регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг повинно забезпечувати стимули активізації підприємницької діяльності й акумулювання фінансових ресурсів держави для розв’язання соціально-економічних завдань. Податкове регулювання курортно-рекреаційної діяльності обмежується адміністративними підходами до розширення бази оподаткування за рахунок залучення до оподаткування підприємницького сектору та неофіційного курортного сервісу. Потребує уточнення перелік пільг та база визначення туристичного збору («вартість усього періоду проживання (ночівлі)», ст. 268.4.1. Податкового кодексу України) відповідно до ринкового механізму ціноутворення на послуги готелів («готельний тариф») й курортно-рекреаційних комплексів («курортний тариф»), що дасть змогу диференціювати податкові платежі, а за умови їх акумулювання в системі місцевих бюджетів використовувати фінансові ресурси за відповідним цільовим призначенням: «розвиток гостинності і туризму» та «розвиток курортів».

14. Стратегічні пріоритети економічної політики розвитку курортів державного та місцевого значення ґрунтуються на врахуванні інституційних передумов активізації підприємницького сектору в задоволенні потреб споживачів, чинників конкуренції на ринку курортно-рекреаційних послуг, тенденцій внутрішнього та міжнародного курортно-рекреаційного туризму. В Україні до цього часу на нормативному рівні не закріплена стратегія розвитку курортів на найближче десятиліття. Концепцію такого масштабу необхідно розробити на науково обґрунтованій основі, відповідно до принципів ефективного публічного управління й адміністрування із залученням професійних асоціацій, наукових організацій, громадськості, фахівців економіко-менеджерського профілю для забезпечення належного тиску, координації, обов’язковості виконання програмних цілей сталого розвитку курортів. Згадана концепція курортно-рекреаційної сфери повинна інтегруватися зі Стратегією сталого розвитку «Україна–2020», бути спрямованою на імплементацію і досягнення ключових «Цілей сталого розвитку 2016-2030» в Україні, визначених в рамках світового Саміту «Порядку денного в галузі розвитку» 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, зокрема: забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці; створення стійкої інфраструктури; забезпечення відкритості, безпеки, сталого розвитку адміністративно-територіальних утворень країни, сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості.

30

Список опублікованих праць за темою дисертації: Монографії

1. Гуменюк В.В. Державне регулювання курортно-рекреаційної сфери: монографія / В.В. Гуменюк. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2016. 372 с. (19,22 д. а.). Рецензія Бабова К.Д. опублікована в журналі «Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія». – 2016. – № 3(87). – С. 56-57.

2. Сучасні проблеми розвитку національної економіки і шляхи їх розв’язання: кол. монографія / за наук. ред. М.М. Єрмошенка. – К.: Національна академія управління, 2008. – 452 с. Особистий внесок: Розділ 4.14. Перспективи розвитку таймшеру в Україні, С. 383-389 (0,47 д.а.).

Статті у наукових фахових виданнях 3. Гуменюк В.В. Чинники сезонності в управлінні фінансовим

забезпеченням туристичних підприємств / В.В. Гуменюк // Фінанси України. – 2008. – № 8. – С. 74-81 (0,53 д. а.).

4. Гуменюк В.В. Світові тенденції підвищення ефективності готельно-ресторанної справи / В.В. Гуменюк // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск 246: В 5 т. – Т. І. – Дніпро: ДНУ, 2008. – С. 92–96 (0,30 д. а.).

5. Гуменюк В.В. Фаховий аналіз як підсистема забезпечення фінансового менеджменту підприємств сфери туризму / В.В. Гуменюк // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Випуск 245: В 5 т. – Т. ІІ.– Дніпро: ДНУ, 2008. – С. 336-340 (0,29 д. а.).

6. Гуменюк В.В. Фінансові умови сталого розвитку курортного господарства України / В.В. Гуменюк // Фінанси України. – 2009. – № 4. – С. 64-71 (0,44 д. а.).

7. Гуменюк В.В. Інвестиційне проектування розвитку курортної справи / В.В. Гуменюк // Ринок цінних паперів України. – 2012. – № 7. – С. 33-38 (0,50 д. а.).

8. Гуменюк В.В. Інституціоналізація фінансового забезпечення курортної справи / В.В. Гуменюк // Банківська справа. – 2012. – №3. – С. 89-94 (0,38 д. а.).

9. Гуменюк В.В. Конкурентоздатність туристичного господарства України на тлі глобальних тенденцій в цій сфері / В.В. Гуменюк // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2012. – № 2. – С. 26-31 (0,52 д. а.).

10. Гуменюк В.В. Курортна справа в умовах формування фіскального простору місцевого самоврядування / В.В. Гуменюк // Економіка. Фінанси. Право. – 2012. – № 9. – C. 32-35 (0,57 д. а.).

11. Гуменюк В.В. Роль фінансових ресурсів домогосподарств у розвитку курортної справи / В.В. Гуменюк // Вісник університету банківської справи Національного банку України. – 2012. – № 3 (15). – С. 27-30 (0,45 д. а.).

31

12. Гуменюк В.В. Фіскальна політика держави та механізм її реалізації в курортній сфері / В.В. Гуменюк // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки». – 2013. – № 1(56). – С. 28-31 (0,27 д. а.).

13. Гуменюк В.В. Концептуалізація фінансового контролінгу в курортній справі // В.В. Гуменюк // Бухгалтерський облік та аудит. – 2013. – № 2. – С. 37-41 (0,51 д. а.).

14. Гуменюк В.В. Особливості розвитку споживчого кредитування курортних послуг / В.В. Гуменюк // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. – 2013. – № 4 (23). – С. 52-56 (0,56 д. а.).

15. Гуменюк В.В. Фінансове забезпечення проектів розвитку курортної справи на засадах публічно-приватного партнерства / В.В. Гуменюк // Світ фінансів. – 2013. – № 1. – С. 95-102 (0,62 д. а.).

16. Гуменюк В.В. Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування / В.В. Гуменюк // Економічний вісник Донбасу. – 2013. – № 1. – C. 114-118 (0,57 д. а.).

17. Гуменюк В.В. Фінансове забезпечення соціалізації курортної справи / В.В. Гуменюк // Сталий розвиток економіки. – 2013.– №7. – С. 284-286 (0,33 д. а.).

18. Гуменюк В.В. Структурно-інституційна трансформація галузевого ринку санаторно-курортних послуг / В.В. Гуменюк // Вісник Прикарпатського університету. Серія Економіка. – 2014.– Вип.10. – С. 116-120 (0,39 д. а.).

19. Гуменюк В.В. Трансформація рекреаційної діяльності на тлі геополітичних чинників соціальної напруги в Україні / В.В. Гуменюк // Україна: аспекти праці. – 2015. – № 8. – C. 25-31 (0,60 д. а.).

Статті у наукових періодичних виданнях інших держав та виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз

20. Гуменюк В.В. Економічні передумови становлення ринку санаторно-курортних послуг в Україні / В.В. Гуменюк // Схід. – 2014. – №3(129). – С. 113-117 / Index Copernicus, WorldCat, Ulrich’s Periodicals Directory, BASE, EBSCO (0,65 д.а.).

21. Гуменюк В.В. Кон’юнктура ринку санаторно-курортних послуг в системі координат державного регулювання економіки / В.В. Гуменюк // Схід. – 2014. – № 4 (130). – С. 6-11 / Index Copernicus, WorldCat, Ulrich’s Periodicals Directory, BASE, EBSCO (0,82 д.а.).

22. Гуменюк В.В. Тенденції податкового регулювання ринку санаторно-курортних послуг в Україні / В.В. Гуменюк // Економіка розвитку. – 2014. – №3 (71). – С. 18-24 / DOAJ, BASE, WorldCat, Index Copernicus, The Asian Education Index, Ulrich’s Periodicals Directory (0,72 д. а.).

23. Гуменюк В.В. Структурні перетворення на ринку курортних послуг в умовах сучасних загроз безпеці людського розвитку в Україні / В.В. Гуменюк // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та

32

практики. – 2015. – № 2(19) – С. 285-292 / Ulrich’s Periodicals Directory, Index Copernicus, Citefactor, ResearchBib, Universal Impact Factor (0,57 д. а.).

24. Гуменюк В.В. Кредитування підприємств курортно-рекреаційної сфери / В.В. Гуменюк // Фінансовий простір. 2015. – № 3. – С. 248-253. [Електронне наукове фахове видання]. Режим доступу: http://fp.cibs.ck.ua / EBSCO Publishing, Open Academic Journal Index, Citefactor Universal Impact Factor, ResearchBib (0,39 д. а.).

25. Гуменюк В.В. Державне регулювання конкуренції на ринку курортно-рекреаційних послуг / В.В. Гуменюк // Економіка України. – 2016. – №11. – С. 34-44 / Index Copernicus, Open Academic Journals Index (0,70 д. а.).

26. Гуменюк В.В. Концептуализация курортной ренты / В.В. Гуменюк // «Украйна – България – Европейски Съюз: съвременно състояние и перспективи». Сборник с доклади от междунар. науч. конф. (11-17.09.2014). Варна: Наука и икономика. 2014. С. 341-342 (0,20 д. а.).

27. Гуменюк В.В. Развитие методологических подходов к определению емкости рынка курортных услуг / В.В. Гуменюк // «Украйна – България – Европейски Съюз: съвременно състояние и перспективи». Сборник с доклади от междунар. науч. конф. (10-16.09.2015). Варна: Наука и икономика. 2015. С. 328-332 (0,30 д. а.).

28. Gumeniuk V. Definition der sanatoriums und kurortsbehandlung im Bereich der staatlichen Regulierung der Wirtschaft / V. Gumeniuk // Wirtschaft und Management: Theorie und Praxis: Sammelwerk der wissenschaftlichen Artikel.Vol. 1 – Verlag SWG imex GmbH, Nürnberg, Deutschland, 2014. – S. 35-40 (0,38 д. а.).

29. Gumeniuk V. Design of the Mechanism of Government Regulation of Health Resort Services Market in Ukraine / V. Gumeniuk // Socio-economic aspects of economics and management: Collection of scientific articles. Vol. 1 –Aspekt Publishing, Taunton, MA, USA, 2015. P. 47-50 (0,28 д. а.).

30. Gumeniuk V. Die Grenzen des Marktes der Kur- und Wellnessdienstleistungen in dynamischer Hinsicht / V. Gumeniuk // Living Economics: Yesterday, Today, Tomorrow: The International Scientific and Practical Web- Congress of Economists and Jurists, Fribourg, Switzerland, 2016. – P. 30-36 (0,29 д. а.).

31. Gumeniuk V. Factors of dynamics of the resort and recreational services market capacity / V. Gumeniuk // Innovative Economy. – 2016. – № 8. – P. 126-131 / Index Copernicus (0,79 д. а.).

Опубліковані праці апробаційного характеру 32. Гуменюк В.В. Деривативи у фінансовому менеджменті

підприємств сфери туризму / В.В.Гуменюк // Фінанси України: матеріали ХІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (18-19.2008). – Том 4. – Дніпро: ПДАБА, 2008. – С. 15-17 (0,14 д. а.).

33. Гуменюк В.В. Управління туристичним потенціалом з використанням механізму концесії / В.В. Гуменюк // Соціально-

33

економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (22‒23.05.2008). – Харків: ФОП Александрова К.М. – С. 39-42 (0,15 д. а.).

34. Гуменюк В.В. Проблемні аспекти та потенціал розвитку курортного господарства України / В.В. Гуменюк // Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (20-21.11.2008 р.): тези доп.: У 2 ч. – Ч. 2. – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – С. 29-30 (0,11 д. а.).

35. Гуменюк В.В. Моніторинг структурних зрушень в економіці курортного господарства України / В.В. Гуменюк // Сучасні проблеми фінансового моніторингу. Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. (03.12.2008). – Харків: ХНЕУ, 2008. – С. 94-96 (0,15 д. а.).

36. Гуменюк В.В. Реінжиніринг бізнес-процесів у системі чинників оптимізації діяльності санаторно-курортних закладів / В.В. Гуменюк // Інформаційні технології у змісті освіти та практичній діяльності фахівців з обліку і аудиту: проблеми методології та організації: тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (18.02.2010) – Київ: КНЕУ, 2010. – С. 65-67 (0,12 д. а.).

37. Гуменюк В.В. Домогосподарства у сфері послуг гостинності й курортного сервісу: фінансове забезпечення та фіскальний потенціал / В.В.Гуменюк // Інноваційні процеси у фінансово-кредитній сфері: Всеукр. наук.-практ. конф. (14-15.04. 2011): тези доп. – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2011.– С. 209-210 (0,08 д. а.).

38. Гуменюк В.В. Оцінка конкурентоздатності міжнародної готельно-курортної індустрії: вектор сталого розвитку / В.В. Гуменюк // Аналіз сучасних економічних процесів та інформаційні технології: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (24-25.02.2011): у 6 т. – Т.1. ‒ Дніпро: ДНУ ім. О. Гончара, 2011.– С. 43‒45 (0,19 д. а.).

39. Гуменюк В.В. Фінансові ресурси публічно-приватного партнерства для реалізації проектів розвитку курортної справи / В.В. Гуменюк // Конкурентна політика в умовах модернізації економіки: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.(18.10. 2012): ч. 1.– Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. – С. 162-165 (0,18 д. а.).

40. Гуменюк В.В. Фінансові інструменти небанківського кредитування розвитку курортної справи / В.В. Гуменюк // Економіка підприємства: сучасні проблеми теорії та практики / матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф. (19.10.2012) – Одеса: Атлант, 2012. – С. 128-129 (0,14 д. а.).

41. Гуменюк В.В. Нічний аудит як чинник модернізації фінансового контролю та інноваційного розвитку курортної справи / В.В. Гуменюк // Прогресивна техніка і технології харчових виробництв, готельного, ресторанного господарства і торгівлі. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг: Міжнародна наук.-практ. конф. (18.10. 2012 р.): тези доп. – Харків: Харківський держ. ун-т харч. та торг, 2012. – Ч. 2. – С. 23-24 (0,12 д. а.).

34

42. Гуменюк В.В. Аудит фінансового забезпечення курортної справи в системі соціального страхування з тимчасової втрати працездатності / В.В.Гуменюк // Облік, аудит, фінанси: сучасні проблеми теорії, практики та підготовки фахівців: ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (26.10.2012): тези доп. – Харків: Харківський держ. ун-т харч. та торг, 2012. – С. 166-168 (0,11 д. а.).

43. Гуменюк В.В. Типізація фінансово-господарської діяльності підприємств курортної сфери / В.В. Гуменюк // Економіка підприємства: сучасні проблеми теорії та практики : матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф. (26-27.09.2013) – Одеса: Атлант, 2013.– С. 131-133. (0,10 д.а.).

44. Гуменюк В.В. Чинники синергізму в фінансово-кредитному забезпеченні розвитку курортної справи / В.В. Гуменюк // Підвищення національної конкурентоспроможності: управлінські, соціально-економічні та науково-технологічні аспекти: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м.Ялта, 7-10.11.2012) – Сімферополь: Кримський інститут бізнесу, 2012. – С. 26-28 (0,18 д. а.).

45. Гуменюк В.В. Формування інформаційної системи управління курортною справою на засадах фінансового контролінгу / В.В. Гуменюк // Нові інформаційні технології в освіті. Технології «1С» у підготовці ефективних та необхідних для національної економіки кадрів: матеріали VI Всеукр. наук.-практ. конф. (14.02.2013). – Київ: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – 2013 – С. 31-35 (0,18 д. а.).

46. Гуменюк В.В. Податкове регулювання курортної галузі / В.В. Гуменюк // Фінансова політика у системі соціально-економічного розвитку України: Всеукр. наук.-практ. конф. (17-18.04.2013): тези доп. – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2013. – С. 74-76 (0,10 д. а.).

47. Гуменюк В.В. Активізація споживчого кредитування курортних послуг / В.В. Гуменюк // Фінансова система України: проблеми та перспективи розвитку в умовах трансформації соціально-економічних відносин: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Севастополь, 16-18.05.2013). – Сімферополь: ДІАПІ, 2013. – С. 65-66 (0,14 д. а.).

48. Гуменюк В.В. Підприємницький інструментарій управління фінансовим забезпеченням курортної справи / В.В. Гуменюк // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні: матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. (17.05.2013). – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2013. – С. 243-245 (0,10 д. а.).

49. Гуменюк В.В. Фіскальне стимулювання формування прибутку для інвестування розвитку курортного господарства / В.В. Гуменюк // Фінансовий механізм та обліково-аналітичне забезпечення сталого економічного розвитку: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (04-07.09. 2013) – Севастополь: Севастоп. нац. техн. ун-т, 2013. – С. 162-163 (0,15 д. а.).

50. Гуменюк В.В. Місце курортної справи в європейських моделях фінансування охорони здоров’я / В.В. Гуменюк // Рекреаційний потенціал Прикарпаття: історія, сучасний стан, перспективи. – Вип. 4: матеріали

35

Міжнар. наук.-практ. конф. «Туризм і розвиток регіону» (19-20.09.2013 р.) – Івано-Франківськ: Фоліант, 2013. – С. 51-55 (0,39 д. а.).

51. Гуменюк В.В. Національні реалії бюджетного фінансування курортного господарства / В.В. Гуменюк // Економіка та фінанси: теорія і практика: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф (м. Феодосія, 26-28.09.2013 р.) – Луганськ: Ноулідж, 2013. – С. 32-35 (0,17 д. а.).

52. Гуменюк В.В. Трансформаційні процеси в національній економіці та їх вплив на розвиток курортного господарства / В.В. Гуменюк // Трансформація національних моделей економічного розвитку в умовах глобалізації: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф (20-22.11.2013). – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2013. – С. 74-76 (0,11 д. а.).

53. Гуменюк В.В. Предпосылки инновационного развития рынка санаторно-курортных услуг / В.В. Гуменюк // Инновационные пути развития современной экономики: материалы I Междунар. науч.-практ. конф. (27.03.2014) – Гродно: ГрГУ, 2014. – С.27-29 (0,17 д. а.).

54. Гуменюк В.В. Фінансове забезпечення санаторно-курортних послуг в Україні / В.В. Гуменюк // Фінансова політика як складова економічного розвитку: Всеукр. наук.-практ. конф. (16-17.04.2014): тези доп. – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2014. – С. 189-191 (0,10 д. а.).

55. Гуменюк В.В. Рентні платежі як інструмент державного регулювання ринку санаторно-курортних послуг / В.В. Гуменюк // Туризм: реалії та перспективи сталого розвитку: матеріали доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (23-24.10.2014) – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2014. – С. 341-342 (0,08 д. а.).

56. Гуменюк В.В. Стратегія 2020: обґрунтування концепції державного регулювання ринку курортних послуг / В.В. Гуменюк // Сучасні тенденції розвитку туризму: тези доп. ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (06.11.2014): ч. 1. – Миколаїв: ВП МФ КНУКІМ, 2014. С. 14-16 (0,19 д. а.).

57. Гуменюк В.В. Економічна природа курортної ренти та її фінансовий потенціал / В.В. Гуменюк // Економіка України. – 2014. – №11. – С. 31-38 (0,45 д. а.).

58. Гуменюк В.В. Cучасні проблеми розвитку підприємництва та їх вплив на динаміку ємності ринку курортних послуг в Україні / В.В. Гуменюк // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні: матеріали VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (14–15.05.2015). – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. – С. 61-63 (0,11 д. а.).

59. Гуменюк В.В. Актуальні проблеми формування та реалізації державної політики сталого розвитку курортної сфери в Україні / В.В. Гуменюк // Економіка сталого розвитку: теоретичні підходи та практичні рекомендації: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кошице, 13-16.09. 2015). Київ: Центр навчальної літератури, 2015. – С. 38-39 (0,09 д.а.).

60. Гуменюк В.В. Удосконалення рентного регулювання користування надрами в контексті сталого розвитку курортної сфери / В.В. Гуменюк //

36

Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування. Матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (м. Трускавець, 5-8.10.2015). Київ: Державна комісія України по запасах корисних копалин, 2015. – С. 255-258 (0,29 д. а.).

61. Гуменюк В.В. Стратегічні пріоритети державного регулювання курортно-рекреаційної сфери / В.В. Гуменюк // Геостратегічні пріоритети України в політичній, економічній, правовій та інформаційних сферах: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (15.10.2015). Київ: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2015. – С. 65-67 (0,17 д. а.).

62. Гуменюк В.В. Чинники фінансової безпеки курортно-рекреаційної сфери / В.В. Гуменюк // Модернізація фінансово-кредитної стратегії розвитку регіону та громади: науковий погляд: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (29.10.2015) – Ужгород: Говерла, 2015. С. 384-386 (0,13 д. а.).

63. Гуменюк В.В. Сучасні тенденції міжнародного туризму та їх вплив на розвиток курортно-рекреаційної сфери / В.В. Гуменюк // Сучасні тенденції розвитку туризму: тези доп. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (05.11.2015): ч. 1. – Миколаїв: ВП МФ КНУКІМ, 2015. С. 48-51 (0,19 д. а.).

64. Гуменюк В.В. Еволюція концептуальних підходів до визначення курортно-рекреаційної сфери / В.В. Гуменюк // Особистість, суспільство, політика: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (15-16.02.2016): ч.1. – Люблін: WSEI, 2016. – С. 79-81 (0,20 д. а.).

65. Гуменюк В.В. Тенденції розвитку велнес-туризму та їх вплив на трансформацію курортно-рекреаційної сфери / В.В. Гуменюк // Туристичний, готельний і ресторанний бізнес: інновації та тренди: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (07.04.2016). – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2016. – С. 91-93 (0,11 д. а.).

66. Гуменюк В.В. Елементи нового публічного менеджменту курортно-рекреаційної сфери / В.В. Гуменюк // Теорія та практика менеджменту: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (19.05.2016). – Луцьк: Східноєвропей. нац. ун-т. ім. Л. Українки, 2016. – C. 252-253 (0,11 д. а.).

67. Гуменюк В.В. Відновлення безпеки підприємництва в курортно-рекреаційній сфері / В.В. Гуменюк // Виклики глобалізації ХХІ ст. та стратегія соціально-економічного відродження України: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (24.05.2016 р.). – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2016. – С. 181-183 (0,11 д. а.).

68. Гуменюк В.В. Інноваційно-інвестиційна складова економічної безпеки підприємств курортно-рекреаційної сфери / В.В. Гуменюк // Корпоративні фінанси: проблеми та перспективи інноваційного розвитку: матеріали І Всеукр. наук.-практ. конференції (22.04.2016). – Київ: КНЕУ, 2016. – С. 135-137 (0,13 д. а.).

69. Гуменюк В.В. Концептуальні засади побудови економіко-математичної моделі сталого розвитку курортно-рекреаційної сфери / В.В. Гуменюк // Мега-тренди світового розвитку та економічні перспективи

37

України: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (30.06 2016). Київ: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2016.– C. 99-100 (0,11 д. а.).

70. Гуменюк В.В. Економічне обґрунтування стратегії державного регулювання розвитку курортів і туризму Миколаївської області / В.В. Гуменюк // Сучасні тенденції розвитку туризму: тези доп. ІV Всеукр. наук.-практ. конф. (10.11.2016): ч. 1. – Миколаїв: ВП МФ КНУКІМ, 2016. С. 33-35 (0,14 д. а.).

АНОТАЦІЯ Гуменюк В.В. Державне регулювання ринку курортно-

рекреаційних послуг. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2017.

У дисертації подано результати дослідження теоретико-методологічних та практичних підходів до формування концепції державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг.

Досліджено методологічні аспекти еволюції курортно-рекреаційної сфери, генезис, соціальні детермінанти розвитку курортної рекреації, передумови становлення ринку курортно-рекреаційних послуг в Україні, окреслено стратегічні пріоритети його регулювання в контексті реалізації доктрини сталого розвитку і соціальної політики держави.

Проаналізовано теоретико-методологічні засади, системно впорядковано класифікацію важелів державного регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг. Сформульовано концепцію курортної ренти, подано методичні рекомендації з оцінювання її фінансового потенціалу, запропоновано напрями вдосконалення рентного регулювання, що ґрунтуються на зменшенні застосування фіскальних важелів та адміністративних методів на користь ринкового інструментарію роялті.

Розкрито теоретичні й практичні аспекти функціонування ринку курортно-рекреаційних послуг, його структурної організації, проведено економічну діагностику попиту і пропозиції, здійснено моніторинг ціноутворення і конкуренції. Досліджено методологічні й прикладні аспекти оцінювання динаміки ємності ринку курортно-рекреаційних послуг, розкрито передумови та чинники економічної безпеки курортно-рекреаційної діяльності.

Значна увага приділяється розробці узгоджених заходів фіскального регулювання, питанням акціонування, використання кредитних важелів, інвестиційного інструментарію. Розкрито інструментарій бюджетно-податкових та кредитних важелів регулювання ринку курортно-рекреаційних послуг, активізації публічно-приватного партнерства,

38

розроблено методичні рекомендації оцінювання ефективності державного регулювання курортно-рекреаційних кластерів.

Ключові слова: державне регулювання, ринок курортно-рекреаційних послуг, людський капітал, система охорони здоров’я, курортно-рекреаційний туризм, курортна рента, конкуренція, конкурентна політики, ціноутворення, економічна безпека, публічно-приватне партнерство, курортно-рекреаційний кластер.

АННОТАЦИЯ Гуменюк В.В. Государственное регулирование рынка курортно-

рекреационных услуг. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических

наук по специальности 08.00.03 – Экономика и управление национальным хозяйством. – Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, 2017.

В диссертации представлены результаты исследования теоретико-методологических и практических подходов к формированию концепции государственного регулирования рынка курортно-рекреационных услуг.

Исследованы методологические аспекты эволюции курортно-рекреационной сферы, генезис, социальные детерминанты развития курортной рекреации, предпосылки становления рынка курортно-рекреационных услуг в Украине, определены стратегические приоритеты его регулирования в контексте реализации доктрины устойчивого развития и социальной политики государства.

Проанализированы теоретико-методологические основы, системно упорядочена классификация рычагов государственного регулирования рынка курортно-рекреационных услуг. Сформулирована концепция курортной ренты, представлены методические рекомендации по оценке ее финансового потенциала, предложены направления совершенствования рентного регулирования, основанные на уменьшении применения фискальных рычагов и административных методов в пользу рыночного инструментария роялти.

Раскрыты теоретические и практические аспекты функционирования рынка курортно-рекреационных услуг, его структурной организации, проведена экономическая диагностика спроса и предложения, осуществлен мониторинг ценообразования и конкуренции. Исследованы методологические и прикладные аспекты оценки емкости рынка курортно-рекреационных услуг, раскрыты предпосылки и факторы экономической безопасности курортно-рекреационной деятельности.

Значительное внимание уделяется разработке согласованных мер фискального регулирования, вопросам акционирования, использования кредитных рычагов, инвестиционного инструментария. Раскрыто инструментарий бюджетно-налоговых и кредитных рычагов

39

регулирования рынка курортно-рекреационных услуг, активизации государственно-частного партнерства, разработаны методические рекомендации оценки эффективности государственного регулирования курортно-рекреационных кластеров.

Ключевые слова: государственное регулирование, рынок курортно-рекреационных услуг, человеческий капитал, система здравоохранения, курортно-рекреационный туризм, курортная рента, конкуренция, конкурентная политика, ценообразование, экономическая безопасность, публично-частное партнерство, курортно-рекреационный кластер.

SUMMARY Gumenyuk V.V. State regulation of resort and recreational services

market. – Manuscript. The thesis for obtaining the degree of Doctor of Economic sciences,

specialty 08.00.03 – Economics and management of national economy. – Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, 2017.

The thesis presents the results of the research of theoretical, methodological and practical approaches to the formation of the concept of state regulation of resort and recreational services market in Ukraine.

The researcher investigated methodological aspects of the evolution of resort and recreational sphere, revealed the genesis and developed a multi-level classification of resort and recreational services, examined the social determinants of health resort and recreation activities, formulated the basic principles of the value paradigm of resort recreation. The paper stated preconditions of market resort and recreational services in Ukraine, outlined the strategic priorities of its regulation in the context of sustainable development and the doctrine of social policy.

The research offers the analyses of theoretical and methodological principles of state regulation of resort and recreational services, systematically updated and supplemented leverage of its classification regulation. The author formulated the concept of the resort rents, submitted guidelines for assessment of its financial capacity, proposed directions for improvement of rental regulation based on reducing the impact of fiscal and administrative levers in favor of voluntary market instruments royalty.

The researcher defined principles of modernization of state regulation of resort and recreation sphere, providing a comprehensive combination of levers of state influence on the socio-economic processes of development and tools of self regulation of market conditions. The study revealed progressive tools of health insurance, introduction of targeted subsidies, reimbursement of expenses for treatment and rehabilitation of consumers resort and recreational services that allow to maintain and expand the current level of human development, improve the performance of treatment and recovery of the population compared to the current practice of social security of privileged and application regulatory

40

approaches to the determination of compensation for health and recreational needs.

The work revealed theoretical and practical aspects of market resort and recreational services, its structural organization, conducted the economic diagnosis of supply and demand, monitored pricing and competition. The researcher discovered methodological and applied aspects of the assessment of the dynamics of market size resort and recreational services, analyzed the problem of subordination health centers, improving the efficiency of the resorts in the state and local levels, geopolitical factors for destabilizing, disclosed prerequisites of economic security of resort and recreational activities, the development of the internal market of resort and recreational services in Ukraine.

Much attention is paid to the development of agreed measures of fiscal adjustment, auctioning, the use of credit instruments, investment instruments, implementation of sustainable development programs of resorts in Ukraine. The author revealed fiscal and credit instruments of regulation of resort and recreational services, organizational and economic levers of activization of public-private partnership, the researcher developed methodical bases of evaluating the effectiveness of state regulation of resort-recreational clusters.

Key words: state regulation, resort and recreational services market, human capital, health care, resort and recreational tourism, resort rents, competition, pricing, economic security, public-private partnerships, resort and recreation cluster.

Гуменюк Володимир Володимирович

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 1,9. Тираж 100 пр. Зам. 292. Видавець і виготовлювач

Київський національний торговельно-економічний університет вул. Кіото, 19, м. Київ-156, Україна, 02156

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ КУРОРТНО...

Documents

Transcript of ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ КУРОРТНО...