ПРОПОЗИЦІЯ ТОВАРІВ НА РИНКУ
-
Upload
enterprise-strategy-department-of-kyiv-national-economic-university -
Category
Education
-
view
846 -
download
0
description
Transcript of ПРОПОЗИЦІЯ ТОВАРІВ НА РИНКУ
ПРОПОЗИЦІЯ ТОВАРІВ НА РИНКУ
ДЕКРЕТ ІРИНИ ЕЕП-209
ВАРІАНТИ ВИЗНАЧЕНЬ «ПРОПОЗИЦІЇ»:
1. Пропозиція характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації її на ринку за певними цінами.
2. Це товари і послуги, що є на ринку чи здатні бути доставленими на нього за певною ціною.
3. Це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути туди доставлена.
4. Це бажання і здатність виробників або продавців блага продавати певні кількості блага за певною ціною.
Позиції на ринку:
-Головна мета продавця : якомога дорожче продати товар.-Головна мета покупця : купити найдешевший товар, який має достатню або високу якість.
В народі ж кажуть: «Яка ціна, така й стіна».
Газета «Дело» у 2009 році опублікувала рейтинг найкрупніших оптових ринків світу, де Україна посіла 20-є місце завдяки ринку «Авангард»/7-й кілометр (Одеса). Рейтинг включав такі умови: кількість компаній і підприємств, які працюють на ринку і кількість населення, яка обслуговується на даному ринку.
«КРАЩИЙ ВІТЧИЗНЯНИЙ ТОВАР 2012 РОКУ».
Дніпропетровська область, підприємства якої номінували 71 вид продукції, робіт і послуг та Харківська область, підприємства якої номінували 56 видів продукції, робіт та послуг продемонстрували найвищий рівень активності і завдяки цьому отримали статус: «Регіон – лідер з виробництва кращих вітчизняних товарів 2012 року».
Переможцями тогорічного конкурсу з відзначенням дипломами і медалями стали 118 підприємств України, що номінували 176 видів товарів та послуг. 26 підприємств, які представили 3 та більше видів продукції та послуг, набули статусу «Виробник кращих вітчизняних товарів 2012 року» і були нагороджені «Золотими» символами Конкурсу.
ЦИТАТИ: «Деньгам нужен человек неменьше, чем человеку деньги». «В жизни главное – не деньги, а здоровое к ним чувство
юмора». (Л. Сухоруков) «Если не знаешь цену простому, то ценное не сможешь
оценить». «Гонка цен - азартная игра, в которой принимают участие
все... у кого нет денег». «Нет справедливой цены. Дешевизна не более и не менее
точна, чем дороговизна». «В сфере экономики политика свободы действий означает
свободу участников рыночного процесса следовать собственным эгоистическим интересам, что ведет к наиболее эффективному распределению ресурсов. (Джордж Сорос)
«Рынок ломится от сельхозпродуктов – продавцов больше, чем покупателей. (Нейах )
ВЕСЕЛІ ВИСЛОВИ:- Кожна людина знає собі ціну, але, як правило, пропозиція перевищує
попит.- Чем чаще праздники случаются - тем чаще цены поднимаются.- Архітектор, хірург і економіст обговорюють створення світу. Хірург
каже: „Ми, хірурги, - найважливіші. Сам Бог – хірург, тому що першим створив Єву із ребра Адама”. Архітектор каже: „Ні. Бог – архітектор, тому що створив світ за 7 днів із хаосу”. Економіст говорить: „Ну, а хто придумав хаос?”
- Анекдотичные 99 копеек поддерживают впечатление, что 17.99 - это дешевле, чем 18.00 по соседству.
- В основном в магазинах я смотрю на цены: они мне по глазам.- На некоторые кооперативные товары смотреть любо. Дорого купить.- Не надо быть Эйнштейном, чтобы понять что цена колбасы по
отношению к зарплате весьма относительна. - Полки магазинов ломятся... от цен. - Предел повышению цен, как и конец света, часто предсказывается,
но никак не приходит.- Рыба подорожала, т.к. в ней стало больше ртути, а ртуть – дорогой
металл. - Цены на овес были такие смешные, что заржали даже лошади.
ЦІКАВІ ФАКТИ:ПЕРЕДЧУТТЯ КРИЗИ:1. 27 ЛЮТОГО 2009 РОКУ: ДО 10
ГОДИНИ РАНКУ З ПРИЛАВКІВ МАГАЗИНІВ ТА РИНКІВ ХАРКОВА ПОВНІСТЮ ЗНИКЛА СІЛЬ. ЯК ПОВІДОМИЛИ У НИЗЦІ ТОРГОВИХ ТОЧОК, ЗА ОСТАННІ ДВА ДНІ ПОКУПЦІ ТОДІ ПРИДБАЛИ МІСЯЧНИЙ ЗАПАС СОЛІ.
2. ЖИТЕЛІ ПОЛТАВИ КУПУВАЛИ ВІДРАЗУ ПО 10-12 КГ СОЛІ. ЧЕРЕЗ ЦЕ В ДЕЯКИХ МАГАЗИНАХ ЦІНИ НА СІЛЬ РІЗКО ПІДВИЩИЛИСЯ. ЯКЩО ТИЖДЕНЬ ТОМУ КІЛОГРАМОВУ ПАЧКУ МОЖНА БУЛО КУПИТИ ЗА 1 ГРН., ТО ЗАРАЗ ВОНА КОШТУЄ 2,50-7 ГРН
ЗАДАЧКА НА УВАГУ
(РІЧ У ТОМУ, ЩО І ЗЕМЛЮ І ПРАЦЮ, І УСТАТКУВАННЯ ДУЖЕ ЛЕГКО ПЕРЕМІСТИТИ З ВИРОБНИЦТВА ЖИТА НА ВИРОБНИЦТВО ІНШОГО ЗЛАКУ, НАПРИКЛАД ПШЕНИЦІ, В ТОЙ ЧАС ЯК ПЕРЕХІД ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНОВИХ НА БУДЬ-ЯКЕ ІНШЕ ВИРОБНИЦТВО, НАПРИКЛАД МОЛОКО, СКЛАДНІШИЙ.)
Якщо працю, землю чи капітал, що використовують, як вихідні фактори, можна швидко перемістити з виробництва одного продукту на виробництво іншого, еластичність пропозиції такого продукту висока. Еластичність пропозиції злакових загалом нижча, ніж конкретно злаку, наприклад жита. Поясніть, будь ласка, чому?
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!