Рак Вилiковний№ 2 літо 2013

Сучасні технології діагностування раку в Україні

Микола ПилипенкоЗавідувач кафедри радіології ХНМУ, доктор медичних наук, інтерв’ю «Науковий і благодійний внесок у радіологію»

Лариса ЛопатаІсторія одужання «Життя після мастектомії»Алла БельськаПоради психолога

КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ

БОЛЮ НЕ ВИКЛИКАЄ. НЕОБХІДНІСТЬ ЛЕЖАТИ, НЕ РУХАЮЧИСЬ

це рентгенологічний метод дослідження органів і тканин,що дозволяє отримати зображення окремих шарів досліджуваного об’єкта

з подальшою комп’ютерною обробкою зображення.

Комп’ютерна томографія –

В ПРОЦЕСІ ОБРОБКИ ЗОБРАЖЕННЯ ЛІКАР СТВОРЮЄ

ОБ’ЄМНІМОДЕЛІ внутрішніх

ПІД ЧАС ОГЛЯДУ ПАЦІЄНТ ЗНАХОДИТЬСЯ В КАМЕРІ АПАРАТУ ЦИЛІНДРИЧНОЇ ФОРМИУ ЦІЙ КАМЕРІ ПЕРЕБУВАЮТЬ

РЕНТГЕНІВСЬКИЙ ВИПРОМІНЮВАЧ І ДАТЧИКІНФОРМАЦІЯ З ДАТЧИКА НАДХОДИТЬ ДО

КОМП’ЮТЕРА ЛІКАРЯ

ДЕЯКІ ВИДИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ

ВИМАГАЮТЬ ДОДАТКОВОЇ ПОПЕРЕДНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ПАЦІЄНТА

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ

ОПРОМІНЕННЯ. КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ ВВАЖАЄТЬСЯ ВІДНОСНО

БЕЗПЕЧНИМ МЕТОДОМ

ЦЕ ПЕРЕДУЄ ПЕРЕВІРЦІ ТАКИХ ОРГАНІВ І ТКАНИН:• ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ (ЛЕГЕНІВ);• ГОЛОВИ;• ШИЇ;• ЖИВОТА (ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ);• МАЛОГО ТАЗУ

ВАГІТНИМ ЖІНКАМ

НЕ МОЖНА ПРОХОДИТИ ТАКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

ПАЦІЄНТУ ВНУТРІШНЬОВЕННО ВВОДИТЬСЯ

ЙОДОВМІСНИЙ КОНТРАСТНИЙ ЗАСІБ

ЯК ПРАВИЛО,

ПІДГОТОВКА НЕ ПОТРІБНА ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ:• ЛЕГЕНІВ;• ГОЛОВИ;• ХРЕБТА

літо 2013 3

с лово директора

Шановні читачі! Другий номер журналу ми вирішили при-святити тій проблематиці, якою фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» займається впродовж останніх п’яти років, а саме – су-часним технологіям діагностики та ліку-вання онкологічних захворювань в Україні. Йдеться не тільки про заплановане будів-ництво та оснащення лікарень, а й про вже встановлені та працюючі сучасні апарати і відділення, створені за європейським зразком у державних онкодиспансерах. Щодня квалі-фіковані лікарі-радіологи, що пройшли за на-шою програмою курси навчання, приймають десятки людей, яким потрібна точна діагнос-тика або променева терапія. Саме радіологія, найбільш інноваційна й водночас витратна галузь медицини, є фокусом програми фонду «Рак виліковний». Реалізуючи місію «Працю-вати для людей» та досліджуючи проблему, ми з’ясували, що своєчасна діагностика та правильне планування терапії є гарантією перемоги над хворобою. Хочу навести слова засновника фонду Ріната Ахметова під час презентації програми «Рак виліковний» у Національному інституті раку: «Що в нас є для того, аби боротися та пере-магати? З одного боку, гарні, кваліфіковані лікарі, а з іншого, – обмежені технічні мож-ливості. Я думаю, ви всі добре знаєте, що в Європі та США раком хворіють більше, ніж в Україні, однак смертність нижча. Чому? Тому що там великі інвестиції у ранню діагностику та ефективне лікування. Я думаю: а чим я можу стати у пригоді? Інвестуванням у ран-ню діагностику та в ефективне лікування». Окремим розділом подані історії тих людей, які подолали рак та повернулися до зви-чайного життя, де вже немає місця хворобі. Особисто я дуже сподіваюся на те, що героїв (від слова «геройство»!) цієї рубрики буде з кожним випуском все більше і більше. Адже рак – це виліковна хвороба, і розповідаючи свої життєві успіхи, ви допомагаєте іншим знаходити сили та налаштовуєте на перемогу! Бажаю всім міцного здоров’я та терпіння.

Анатолій ЗаболотнийДиректор фонду Ріната Ахметова

«Розвиток України»

ва ж ливо знати

4 літо 2013 Рак Вилiковний

Життя після мастектомії

Лариса Лопата розповідає про свою історію хвороби, процес одужання та роботу з жінками, хворими на рак грудей.

Ларисо, розкажіть, з чого все почало-ся? Як ви дізналися про хворобу?Л. Л. : Моя історія почалася в 1997 році, мені тоді було 42 роки, гомео-пат-гінеколог знайшов у мене фібро-матозний вузол і направив до мамо-лога на обстеження. З того часу кожні три місяці я почала спостерігатися у мамолога. Через рік мені зробили першу секторальну резекцію молоч-ної залози (видалення ділянки тка-

нини молочної залози). Перед цією процедурою мені дали право вибору: повна мастектомія або секторальна резекція. Я вибрала друге.Прийшла додому і повідомила близьким, що йду на таку амбула-торну операцію, досить нескладну. Через рік я зробила УЗД, мене знову відправили до мамолога, який мене запевнив, що це післяопераційний рубець, там немає нічого страшного. Я почала перевірятися щомісяця, по-тім наполягала на великій операції, але лікар вирішив провести ще одну секторальну резекцію. Після другої операції той фрагмент, що видалили,

відправили на експрес-аналіз, лікар попросив мене залишитися в лікар-ні і дочекатися результатів. Аналіз прийшов поганий, потрібно було робити мастектомію. На той момент пройшло два роки відтоді, як я поча-ла ходити в онкологічний центр на обстеження.

Як ви давали раду думкам про те, що попереду на вас чекає мастектомія?Л. Л. : За ці два роки у мене постійно було відчуття страшного внутріш-нього хвилювання. У момент, коли призначили мастектомію, перед мо-їми очима промайнуло все життя. Я думала про те, що мені всього лише 42 роки, ще все життя попереду. У мене вже був дорослий син, на жаль, його батько загинув давно, але моє особи-сте життя якраз почало налагоджу-ватися, я зустріла свого нинішнього чоловіка, у мене була хороша робота. Все було добре. Після результатів аналізу резекції мені здалося, що все навколо руйнується в одну мить, було дуже страшно. Я вдячна своєму чоло-вікові, що в цей момент він був поруч. Він дуже сильна людина, мені не довелося його заспокоювати, навпа-ки, це він мене підтримав, я відчувала плече поруч. Я йшла додому після видалення сектора і думала, як же я витримаю ще одну операцію.Вранці поїхали до лікарні. Мене мав оперувати лікар, який видаляв мені два сектори. Але я пішла до заввідді-ленням онкоцентру, я відчула, що хочу, щоб саме він мені робив операцію.

Яка реакція на діагноз була у вашої рідні?Л. Л. : :Я не хотіла перекладати свій тягар на рідних, виходила на вулицю і плакала, щоб удома мене не бачили, щоб не помітили, як я сильно пере-живаю. У кожного свої проблеми, я дивилася на людей на вулиці, всі

Лариса Лопата

Мастектомія – хірургічна операція з видалення молочної залози. Операція включає в себе видалення молочної залози, жирової клітковини, в якій містяться лімфатичні вузли (ймовірні місця метастазування), і, залежно від варіанту мастектомії, видалення малого та / або великого грудного м’язу

ва ж ливо знати

літо 2013 5

кудись поспішали, у кожного свої справи, свої плани на майбутнє, а тобі вже нікуди не треба поспішати. Мені здавалося, що в мене одна перспекти-ва попереду – сірі коридори, хіміоте-рапія, і більше нічого нема. Було дуже важко. Я зараз розумію, що дуже важ-ливо говорити про свої переживання вдома, щоб усі розуміли, що відбува-ється. Після того, як я поділилася з близькими, мене підтримували всі: і син, і чоловік, і свекруха, невістка саме була вагітна моїм першим ону-ком. Всі вони були зі мною.

Що вам допомогло впоратися з важ-ким фізичним і моральним станом?Л.Л. : У процесі хіміотерапії я потра-пила на зустріч, організовану аме-риканською організацією ПАС, тоді у них була програма з раку молочної залози по всій Україні. Мені було дуже погано, я ледве доїхала до місця зустрічі. Зайшла і сказала, що у мене жахливо болить голова, психолог почав масажувати мені шию, скро-ні, мені стало легше, я відчула, що я серед своїх, тут мені допоможуть. На цій зустрічі були три американки, які впоралися з цим захворюванням, психологи і наші жінки, що пережи-вали рак у процесі лікування чи після нього. Американки настільки мене вразили, вони так відкрито розпові-дали свої історії, починаючи від діа-гнозу, реакції сім’ї. Одна розповідала, як чоловікові стало погано, коли вона йому сказала, що в неї рак. А наші жінки ні слова не могли промовити, ми були дуже закриті, перед чужими людьми не могли бути відвертими. Уже під кінець другої зустрічі ми почали розповідати свої історії. Добре пам’ятаю свій тремтячий голос, у мене очі були повні сліз, говорити не могла. Наш психолог принесла вели-чезне дзеркало, кожен з нас повинен був підійти, подивитися в нього і сказати: я тебе дуже люблю. Кожен підходив по кілька разів, вперше дуже важко вимовити, голос тремтить, сльози, говорити тяжко. Але вже з 4–5-го разу більш впевнено почина-єш собі це казати. Це виглядало так, начебто дітей вчать ходити, так і нас вчили любити себе.

на їх місці, а значить, відчувала ті самі емоції та почуття, що й вони. Їм простіше спілкуватися з такими, як я.

Де ви проводите свої волонтерські групи?Л.Л. : Кожен четвертий понеділок місяця о третій годині дня ми збира-ємося з жінками, щоб обговорити всі питання, пов’язані з раком грудей. Туди можуть потрапити всі, хто хоче поговорити на цю тему. Ми знаходи-мося за адресою Ярославів Вал, 14б.

Що ви можете порадити жінкам, яким поставили діагноз «рак грудей»?Л.Л. : Я можу сказати тільки одне: страх – це природно. Раджу жінкам не заганяти себе в депресію, реально дивитися на ситуацію, в жодному разі не відкладати операцію на по-тім. Тому що це серйозний діагноз, і дуже важливо на ранній стадії прооперуватися: після видалення пухлини людина може повернутися до нормального життя. Менше і ма-теріальних, і моральних, і фізичних витрат. Є жінки, які після діагнозу починають ходити до знахарів, втра-чають час і здоров’я, а пухлина в цей момент продовжує рости. Потрібно віддатися в руки лікаря. Можливо, навіть не одного: якщо є відчуття недовіри, йдіть до іншого фахівця. Але обов’язково зробіть усі потрібні медичні процедури.

Як швидко вдалося повернутися до ко-лишнього темпу життя після операції?Л.Л. : Фізично було дуже важко. Після всіх процедур почала ходити на колишнє місце роботи, я працю-вала фітодизайнером. На повну силу працювати не дозволяв фізичний стан. Наш керівник дозволила мені приділяти стільки часу роботі, на скільки вистачає сил. Я почала потро-

ху працювати, відволіклася. Ходила і в лікарню, і на роботу. У цей момент у мене народився онук, прямо в день мого народження. Зараз йому вже 14 років, ми з ним гарні друзі.

Розкажіть, будь ласка, про вашу орга-нізацію «Амазонки».Л.Л. : У 2000 році зʼявилися «Ама-зонки». Ми надаємо інформаційну та психологічну підтримку жінкам, які стикнулися зі страшним діагно-зом, – рак грудей. Раз на тиждень як волонтери відвідуємо онкоцентри та інститут раку. Більшості жінок дуже потрібна така допомога, вони дивляться і розуміють, що я була

Страх – це природно. Раджу жінкам не заганяти себе в де-

пресію, реально дивитися на ситуацію, в жодному разі не

відкладати операцію на потім

психотерапевт Алла Бельська, Лариса Лопата та її сестра Лідія

6 літо 2013 Рак Вилiковний

Ситуація з психологічною допомогою в нашій країні складна, ця проблема ви-рішується в рамках лікарні, клініки, де працюють клінічні психологи, психо-терапевти. Жінка приходить в клініку на обстеження, далі йде у відділення хірургії, тут відбувається медичний процес, і мало хто надає психологічну підтримку. Людина знаходиться один на один зі своїми переживаннями. Дуже добре, коли є можливість поділи-тися з сім’єю. Але, як правило, навіть саме слово «рак» викликає страх у близьких. Хворий намагається відгоро-дити сімʼю від емоційних переживань, замикається в особистих хвилюваннях.

Саме про це розповідала Лариса, коли говорила, що ходила по вулицях і плакала, так їй ставало легше, вона не навантажувала сім’ю, а намагала-ся сама боротися з переживаннями. Хоча подивіться, коли вона розповіла близьким, її всі підтримали: і невістка, і свекруха, і чоловік. На жаль, бувають сім’ї, де немає розуміння з родичами. В цей момент дуже важливо знайти пси-хологічну підтримку в стінах лікарні. Є психологи, які працюють у клініках, лікарнях, соціальних службах. Не можна залишатися наодинці зі своїми переживаннями, потрібно говорити про це. Дуже корисно відвідувати групи підтримки.

допомога

Поради психологаПсихотерапевт Алла Бельська коментує історію Лариси і розповідає про те, як налаштувати себе на боротьбу з тяжкою хворобою. Отже, важливі аспекти боротьби з діагнозом, позитивне мислення та аналіз свого емоційного стану

Пам я̓тайте, що ви не одна з такою проблемою. Статистика свідчить, що з цим діагнозом стикнулося бага-то людей і багато хто його поборов, не здавався й жив далі.

Тяжкий діагноз – це не вирок. Довірте свій психологічний

стан психологам, психотера-певтам. Дуже важлива

підтримка родини

Процес одужання можна розділити на 4 етапи

Перший етап – визнати, що це вже сталося. Другий етап – вирішити, що робити для того, щоб стати здоровою.

Сестра Лариси Ліда також пережи-ла рак. Якось вона мені сказала, що тепер їй немає чим жити: «Діти дорослі, чоловік здоровий, у мами свої проблеми зі здоров’ям, вікові, а я хвора, у мене страшний діагноз». Я запитала, що вона робить для того, щоб жити? Ходить до лікарні, замкнулася у своїх переживаннях. І ми вирішили, що перше, чим вона почне займатися, це зробить, нареш-ті, щось для себе. Звучить просто, але так вона кожного дня, крок за кроком, буде йти до здорового життя. Ліда поїхала на книжковий ринок і придбала багато книг про те, як підтримувати свій емоційний стан. Почала читати і стала інакше себе почувати.Третій етап – це налагодження стосунків у сім’ї за умов емоційного розриву: ви здорові, а я хвора. Цей стан впливає на стосунки з рідними. Дуже багатьом важко підійти до рід-них за підтримкою. Потрібно нала-годжувати стосунки. налагодження стосунків.Четвертий етап – духовний розви-ток. Дуже важливо, щоб людина вірила в себе, в свої можливості та завжди прагнула до вдосконален-ня. Якщо, наприклад, є хобі, це вже можна назвати однією з частин особистого розвитку. Хобі – це творчість. Те, що ти можеш робити для свого задоволення. Сюди можна включити навіть мрії. Робіть усе, що можете для себе, кожного дня.

Алла Бельська, психотерапевт

літо 2013 7

тема номера

Сучасні технології діагностування раку в УкраїніОсновною проблемою в галузі охорони здоров’я є вчасна діагностика пацієнта. Виявити захворювання необхідно на ранній стадії, поки ще є можливість запобігти його розвитку та повернути людину до здорового стану. Тому внесок програми «Рак виліковний» фонду Ріната Ахметова, в рамках якої лікарські установи отримують сучасну апаратуру, має велике значення для України. Наші лікарі любʼязно погодилися розповісти про особливості та значення МРТ, КТ та ПЕТ/КТ у рамках медичного обстеження

Магнітно-резонансна томографія (МРТ)При підозрі на онкологічне захворювання роль ранньої діагностики переоцінити важко. Дав-ній римський вислів BENE DIGNOSCITUR, BENE CURATUR («ДОБРЕ РОЗПІЗНАЄТЬСЯ, ДОБРЕ ЛІКУЄТЬСЯ») не втратив своєї акту-альності. Чим раніше поставлений правиль-ний діагноз і розпочато лікування, тим більше шансів на одужання пацієнта. Крім того, в ході лікування важливо стежити за станом пухли-ни, щоб точно знати, як вона реагує на лікуван-ня, чи зменшується у розмірах, чи не з’явилися ускладнення.Одним з найпоширеніших методів діагнос-тики та оцінки стану хворого в онкологічній практиці служить магнітно-резонансна томо-графія (МРТ). В основі методу МРТ лежить використання сильного магнітного поля. Метод дозволяє візуалізувати пухлину будь-якої локалізації, а також встановити наявність метастазів, що має велике значення для стадію-вання процесу, визначення тактики лікування та прогнозу захворювання. Сучасні методики МРТ дозволяють за одне дослідження оцінити стан багатьох органів і тканин людського тіла (починаючи від головного мозку і закінчуючи органами малого таза). Основні переваги цього дослідження – відносна безпека, швидкість і великий обсяг отриманої інформації.У ряді випадків магнітно-резонансна томогра-фія може допомогти відрізнити пухлину від непухлинних захворювань, наприклад запаль-них (які здатні імітувати обʼємний процес при ультразвуковому дослідженні), та зняти діагноз онкологічного захворювання без застосування рентгенівського випромінювання. Слід пам’я-тати, що магнітно-резонансна томографія має чіткі показання та протипоказання до засто-сування. Тільки лікар може сказати, який саме метод дослідження буде найінформативнішим у кожному конкретному випадку.

Андрій Белегай Завідуючий відділенням променевої діагностики Івано-Франківсько-го обласного клінічного онкологічного диспансеру

8 літо 2013 Рак Вилiковний

тема номера

Комп’ютерна томографія (КТ)

Що таке комп’ютерна томографія?Е. С.: Компʼютерна томографія – це рентгенологічний метод дослідження органів і тканин, що дозволяє отри-мати пошарове зображення з наступною компʼютерною обробкою. За дуже короткий час можна отримати деталь-ну інформацію про досліджувані органи.В процесі обробки зображення лікар кабінету комп’ю-терної томографії створює об’ємні моделі внутрішніх органів, судин, суглобів. Високоякісні зображення значно полегшують завдання лікаря в постановці точного діагнозу.Завдяки тому, що Фонд Ріната Ахметова «Розвиток Укра-їни» у 2008 році придбав сучасний 64-зрізовий комп’ю-терний томограф Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об’єднанню ми отримали

можливість працювати на одному з найсучасніших, найкращих апаратів в Україні. Крім звичайних рутинних методик обстеження всіх органів, томограф дозволяє виконувати і спеціалізовані – такі як дослідження серця (коронарографія, шунтографія, проведення морфофунк-ціональних досліджень), дослідження з болюсним кон-трастуванням при онкозахворюваннях (головного мозку, грудної клітини, черевної порожнини, органів малого тазу). Ми обстежуємо велику кількість дітей і дорослих з онкозахворюваннями як на етапі первинної діагностики, так і в процесі лікування (в якості контролю за хіміоте-рапією і після виконаних оперативних втручань). Апарат дуже завантажений: так, за 2012 рік на ньому було прове-дено 9700 обстежень, за 1-й квартал 2013 року – 3600.

Що б ви хотіли побажати читачам журналу?Е. С.: Піклуватися про своє здоров’я і вчасно звертатися по медичну допомогу. З раком легше впоратися, коли він виявлений на ранній стадії.

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ/КТ)Одним з діагностичних методів, що сьогодні дуже ак-тивно розвивається, є позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) – метод радіонуклідної променевої діагностики. Цей метод забезпечує унікальну можливість оцінювати обмінні процеси в органах і тканинах, що дозволяє діа-гностувати ранні прояви хвороби в той період, коли ще відсутні патологічні порушення на анатомічному рівні, які виявляються за допомогою інших методів діагности-ки, – компʼютерної, магнітно-резонансної томографії та ультразвукової діагностики.Наступним важливим аспектом діагностичних можли-востей ПЕТ/КТ є достовірне і точне визначення стадії пухлинного процесу, уточнення його поширеності, вияв-лення регіонарних і віддалених метастазів.ПЕТ/КТ має особливі потенційні можливості в оціню-ванні ефективності проведеної хіміотерапії. Крім он-кології, ПЕТ/КТ широко застосовується в діагностиці неврологічних захворювань і хвороб серцево-судинної системи.У Донецьку Центр позитронно-емісійної томографії створюється при Донецькому обласному клінічному те-риторіальному медичному об’єднанні (ДОКТМО).

Євгенія СоловйоваЗавідуюча відділенням КТ та МРТ ДОКТМО

Завдання лікаря полягає не лише в тому, щоб провести обстеження, простіше кажучи, зробити знімок органа. У першу чергу, необхід-но відповісти на всі поставлені клініцистом діагностичні питання в повному обсязі. Крім того, лікарю-діагносту широкого профілю іноді необхідно більш детально заглибитися в дослі-дження, а то й застосувати додаткові, спеці-альні методики. Все це потрібно для того, щоб у кінцевому підсумку поставити точний діагноз.

літо 2013 9

тема номера

Аркадій Бондаревський Інженер-радіолог відділення радіаційної безпеки ДОКТМО

Розкажіть про новий Центр позитронно-емісійної томо-графії, який зараз будується. У чому його особливості, які фахівці будуть його обслуговувати?В. К.: Планується, що ПЕТ-центр у Донецьку буде пер-шим в Україні, що отримає сертифікат міжнародного зразку та виготовлятиме спеціальний препарат на зов-нішню видачу, – тобто не тільки для власних потреб, але й для інших клінік. Максимальний час транспортування препарату – 2 години, інакше втрачається сенс і з точки зору економії, і з точки зору діагностики.В. К.: Насправді, в європейських онкоцентрах (напри-клад, у клініці міста Грац в Австрії, де ми проходили стажування) широко використовується діагностика за до-помогою ПЕТ, але препарат не виготовляється у клініці, а доставляється з Відня (250 км). Доставка займає 45 хви-лин гелікоптером. Це і називається зовнішньою видачею. Передбачається, що так буде працювати і наш ПЕТ-центр:

Вя̓чеслав КолотійГоловний позаштатний спеціаліст з радіаційної безпеки, завідувач відділенням радіаційної безпеки ДОКТМО

спочатку ми будемо виробляти препарат тільки для по-треб пацієнтів ДОКТМО, а потім завдання ускладниться. В Донецьку заплановано встановлення другого ПЕТ-ска-неру на базі Донецького обласного протипухлинного центру. Туди буде здійснюватися доставка виготовленого в ДОКТМО препарату протягом 1,5–2 годин.В. К.: Велика увага приділяється навчанню персоналу. Весь процес виготовлення препарату автоматизований. Проте за підсумковий результат все одно відповідає людина – радіофізики, радіохіміки та співробітники лабораторії.Аркадій Бондаревський: Хоча до запуску ПЕТ-центру ще є час, команда фахівців уже практично укомплектована. Усі співробітники – найкращі у своїй галузі, відмінни-ки, однодумці. Вони сповнені ентузіазму, вважають цю роботу дуже цікавою і перспективною.

10 літо 201310 літо 2013 Рак Вилiковний

«Коли я прийшов із загальної радіології в радіаційну онкологію, морально було дуже тяжко – я почувався без-порадним дієво допомогти онкологіч-

ним хворим. Це були останні роки Радянського Сою-зу, стан онкологічних закладів у державі свідчив про те, що суспільство чи його система охорони здоров’я ставилися до таких хворих з повною байдужістю: ми не мали сучасної (на той час) діагностичної та раді-отерапевтичної апаратури, протипухлинні лікарські засоби були недоступні для хворих. Була актуаль-ною «рекомендація» про яку я вперше почув від моїх вчителів, ще коли був студентом медичного інститу-ту: приховувати від хворого онкологічний діагноз, бо тоді він сприймався як невідворотний смертельний вирок. Мабуть, ще тяжчим у моральному сенсі стало перше десятиріччя після розпаду СРСР. З одного боку, ми отримали вільний доступ до правдивої ін-формації щодо успіхів наших колег у Західній Європі та Північній Америці, та й узагалі в світі, а з іншого боку тривала фінансова криза. Ми дізналися, що переважній більшості хворих з онкологічними захво-рюваннями можна реально допомогти вилікуватися, але хворі не мали економічної можливості придбати ліки, а про суспільне забезпечення ліками годі було й говорити. Стан забезпечення діагностичною і ліку-вальною радіаційною апаратурою не просто зали-шався плачевним, а й погіршувався. Найскрутніше було ветеранам, тобто пенсіонерам, які віддали сили суспільству в молоді літа, а на неміч припала пора жалюгідної пенсії. Перший дієвий крок, який ми зробили, щоб випра-вити ситуацію, – створили Українське товариство

Микола Іванович Пилипенко з 1987 по 2013 рр. очолював Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН

України. Завідувач кафедри радіології Харківського національного медичного

університету, головний редактор «Українського радіологічного журналу»,

заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент Національної Академії медичних наук України, доктор медичних

наук, професор. Заснував Українське товариство радіаційних онкологів (1999)

Науковий і благодійний внесок у радіологію

Інтерв’ю

літо 2013 11

Інтерв’ю

радіаційних онкологів (УТРО), в якому ми об’єдналися, щоб наш голос почули у суспільстві, а також щоби зруй-нувати застаріле ставлення до радіаційної онкології як до другорядної, допоміжної спеціальності. У розвинутих суспільствах онкологічні центри – це лікувальні заклади, в яких онкохворі отримують виключно променеве і медика-ментозне (хімітерапевтичне) лікування, окремо чи ком-біновано. Хірургічна допомога онкологічним хворим там надається у загальних лікувальних закладах. І таке явище зумовлене незаперечними успіхами сучасної променевої терапії самостійно чи в поєднанні з хіміотерапією. Що-правда, в умовах України в онкологічних центрах краще мати і хірургічне лікування, головне тільки, щоб хірурги традиційно не ігнорували з різних причин видатні можли-вості сучасної радіаційної онкології. Зараз я сповнений оптимізму: сьогодні ми можемо і зо-бов’язані говорити онкохворому про його діагноз правдиво, не криючись, бо в нас є можливості вилікувати цей тяжкий недуг, цей діагноз перестав бути страшним вироком, і та-ких можливостей стає дедалі більше».

Миколо Івановичу, Ви очолюєте одну з найвідоміших та найавторитетніших у країні установ. Розкажіть, чим сьогодні займається Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва, а також який Ваш внесок у радіологію. М. І.: Справа в тому, що 16 січня поточного року я залишив пост директора інституту, зараз завідую кафедрою радіології. Я вирішив решту сил віддавати навчанню нового покоління лікарів. Потрібно дуже багато енергії, щоб вести одночасно інститут і кафе-дру. Досі вистачало сил, але настав час, і я відчув, що повинен зосередитися на чомусь одному. Я люблю педагогіку, люблю звертатися до молоді, до їх сердець. Я отримую велике задоволення, коли передаю свій лі-карський досвід і чимало накопичених знань молоді, а по закінченні лекції студенти аплодують. Для мене це вінець мого життя. Особливість ситуації в українській радіології в 90-ті роки полягала в тому, що перед фахівцями постала задача засвоєння в основному мовних аспектів фаху – термінів, що творилися державною мовою, оскільки понятійна складова була вже засвоєна, але на основі іншої мови. Ко-ристування українськими радіологами протягом майже всього життя російською термінологією спричинило до сприйняття російської як рідної, і тому деякі цілком ло-гічні й неминучі розбіжності між власне україномовною термінологією, створеною на базі англійської, та росій-ськомовною сприймаються деякими радіологами, а тим більше не фахівцями, як зазіхання на усталені терміни рідної терміносистеми. Це відбувається на рівні підсвідо-мості, тому не береться до уваги, що саме рідної терміно-системи фаху в Україні не було (бо не було сфери функці-онування термінів). Проблема значно посилювалась ще й тим, що радянська радіологія в усіх її гілках технологічно

суттєво відставала від світової. Технологічне відставан-ня супроводжувалось відповідними термінологічними лакунами в терміносистемі, якою ми послуговувались: якщо немає якоїсь технології, то, цілком зрозуміло, відсутні й терміни, які вживаються при її використан-ні. Щоб вийти на світовий технологічний рівень, а така перспектива стала реальною, треба було створити перш за все власну фахову мову, відповідну фаховій мові закор-донних колег, які послуговувались англомовною термі-носистемою. Розв’язання цього завдання було завершене 1999 року виданням тримовного словника (українська, англійська, російська), який був відзначений премією Української Академії медичних наук. Також я започаткував проведення в інституті регулярних міждисциплінарних консиліумів, як це робиться в Англії та багатьох країнах Європи. Випадок захворювання кож-ного пацієнта, який звертається в клініку, розбирається на загальному консиліумі, в якому обов’язково беруть участь радіологи-діагности, радіаційні онкологи, хемоте-рапевти, терапевти-інтерністи, хірурги і патоморфологи. Результатом консиліуму стає чіткий план лікування з урахуванням всіх особливостей перебігу захворювання людини (стану її серця, легенів, психіки), з коригуванням стандартних планів лікування для конкретного онко-логічного хворого. Ми приймаємо спільне рішення, яке підлягає обов’язковому виконанню всіма, хто потім веде хворого. Зараз в інституті проводиться постійне внутрішнє нав-чання у вигляді щотижневих конференцій. Я особисто переглядаю близько 10 світових журналів на теми розвит-ку радіаційної онкології в усьому світі, відбираю найціка-віші статті, і вся молодь їх читає, а потім робить доповіді на основі нової інформації.Останнім часом головним напрямком своєї наукової ро-боти я обрав проблеми забезпечення якості в радіаційній онкології та променевій діагностиці, зокрема запобігання ускладненням променевого лікування і оптимізації доз оп-ромінення пацієнтів при рентгенологічній діагностиці. Це дуже важлива проблема, оскільки пов’язана зі зменшенням ризиків виникнення радіаційних пухлин у обстежуваних і хворих, що лікувалися з використанням радіації. Я сподіваюся, що інститут буде розвиватися й надалі, що буде для мене великою радістю.

Благодійність у медицині – широко розпов-сюджене в світі явище, приклад духовності

та високих моральних принципів. Завдяки зусиллям фонду Ріната Ахметова «Розви-

ток України» вітчизняна медицина посту-пово наближається до світових стандартів

діагностики та лікування таких складних захворювань, як рак.

12 літо 2013 Рак Вилiковний

Інтерв’ю

Освіта і медицина – показни-ки розвиненого суспільства. Стан цих громадських ін-ституцій – критерій здоров’я суспільства.

Миколо Івановичу, медичні технології швидко вдосконалюються. Як ви оціню-єте сучасний рівень оснащення радіо-логічним устаткуванням вітчизняних онкоцентрів?М. І.: Останні 2–3 роки дають привід для оптимізму. Якщо говорити про радіаційну онкологію, в технологіч-ному плані донедавна ми перебували десь у 50-х роках минулого сторіччя. Я чітко це знаю, тому що знайомий з історією розвитку радіології, усіх її розділів діагностики та лікуван-ня променевою терапією. За станом оснащення і за програмами, які застосовувались на його основі, ми перебували у далекому минулому. Зараз ми можемо бачити істотні зміни в технологічному розвитку. Яскравий приклад і гарний доказ тому –Рівнен-ський обласний онкологічний диспансер. Я вважаю, що тут ідеально збіглися всі обставини. По-перше, в диспансері працюють відповідальні люди, розум-ні, дбайливі; прекрасний керівник, а це найголовніше. Головний лікар, Григорій Іванович Максим’як, ство-рив команду, спрямовану працювати на високому рівні та виконувати своє святе призначення – якнайкраще допомагати хворим. По-друге, хочу сказати про внесок Фонду Ріната Ах-метова «Розвиток України». Я ніколи не займався політикою і не стежив за ситуацією, яка існує за межами медицини, але зараз раптом зовсім іншими очима побачив ім’я засно-вника фонду. Адже благодійність в усі часи шанували, вона завжди була справою найвищої моральності. А те, що ця благодійність спрямована на онкологію, означає, що засновник фонду – людина високої моральності та моралі, він як ніхто інший розуміє, що саме в цю галузь потрібно вкла-дати кошти. Дуже мудрий вибір на користь цього центру. Діагностичні та радіотерапевтичні

апарати, придбані в рамках програ-ми «Рак виліковний» фонду Ріната Ахметова на базі Рівненського онко-диспансера для лікарів, гарантують мінімальні ускладнення за умов високої ефективності, дають високі гарантії в лікуванні, зупиняють або повністю виліковують хворобу, при цьому спричиняючи мінімальну шко-ду. Ця апаратура забезпечує найви-щий принцип медицини: не зашкодь хворому.На жаль, понад 80% усієї апаратури, яку ми поки що маємо в Україні, не дає можливості лікувати без усклад-нень, які в багатьох випадках стають навіть причиною передчасної смерті. Ті два радіотерапевтичних апарати, які працюють у рівненському диспан-сері, забезпечують лікування саме місця пухлини, не захоплюючи інших органів. Важливий факт: радіологічні апарати, як діагностичні, так і терапевтичні, мають в медицині найбільшу вартість, поглинаючи до половини бюджету лікувального закладу. Але від них і

користь для хворих найбільша. Благодійність у медицині, освіті та науці – це найвища моральність.

Що ви можете сказати про тверджен-ня, що рак – невиліковна хвороба?М. І.: Це давно пройдена сторінка в онкології. Повторюся, ще мої викла-дачі вчили мене тому, що діагноз «рак» не можна виголошувати хворим. Зараз ми говоримо правду. Якщо я не зможу переконати хвору людину в тому, що вона здатна подолати цю хворобу, то людина просто загине. А якщо хворий усвідомить, прийме і повірить у те, що я зможу його вилікувати, це стане найважливішим кроком до його поря-тунку. Я зможу допомогти, якщо він довіриться мені. Наприклад, рак гру-дей – найчастіший вид раку в жінок, але 95% хворих зараз виліковується, або цю пухлину можна контролювати, тобто її залишки можуть не загрожу-вати життю. Рак передміхурової залози у чоловіків в 65% випадків не потребує лікування, а тільки ретельного регу-лярного спостереження.

літо 2013 13

ІсторІї

АНТОН ДАйНЕКА1988 року народження, прожи-ває у Володимир-Волинському Волинської області, Україна.Діагноз: хвороба Ходжкіна (лім-фогранульоматоз), змішано-клі-тинний варіант.

«Поставте перед собою мету – вилікуватися. Моліться за своє здоров̀ я, за здоров̀ я близьких, намагайтеся боротися зі страхом. І останнє: коли вилікувалися, кажіть про це всім, не ховайте голову в пісок, бо ваш приклад життєво необхідний тим, хто лікується. Бо, на жаль, повідомлень про негативний досвід більше, ніж про позитивний». Валентина Дайнека розповідає історію хвороби та одужання її сина

Любов до життя

Антон та його мама Валентина

Валентино, розкажіть про історію хвороби вашого сина Антона. Як Ви дізналися про хворобу?В. Д.: Восени 2007 року у сина була звичайна застуда, проте з нетиповим перебігом: слабкість, висока темпе-ратура, збільшені лімфовузли – були виражені всі симптоми хвороби, але ми думали, що з нею впораємося без спеціальних методів лікування. Тиж-день, два – все було марно. Ми звер-нулися в лікарню. Дослідний матеріал дали у різні лабораторії. Висновок у всіх був один: «Так, це рак. Але в даний час ця хвороба виліковна».

Як Ви та ваш син пережили діагноз онкологічного захворювання? В. Д.:Найбільша проблема вітчиз-няної онкології – відсутність пси-хологічного супроводу в лікуванні. І хворих людей, і їх родичів гнітить не так рак, як страх перед ним. А цей страх – настільки руйнівна сила, що він може перекреслити і звести нані-вець усе медикаментозне лікування. Антон швидко переборов свій страх перед хворобою. Син був на 100% упевнений в успіху. Дуже важливо, що в цей момент в нашому житті з’яви-лося багато людей, які підставили своє плече. Мене здивувало, як багато незнайомих людей надали допомогу. Найбільш зворушливим був пакунок з грошима від трьох хлопчиків-коляд-ників. У газеті був весь їхній заро-біток – трохи більше 200 гривень по одній-дві гривні. Ці хлопці тільки раз чи два бачили Антона. Я зверталася за допомогою у різні благодійні фонди, відправила більше 30 листів. Лист до фонду Ріната Ахметова не залишився без відповіді, як усі інші. Нас протягом тривалого часу забезпечували ліками і безкош-товним обстеженням.

Розкажіть про етапи боротьби. Скіль-ки часу вона тривала?В. Д.:Підготовка до операції, опе-рація, реабілітація, хіміотерапія. За один курс хіміотерапії в сина вли-вали більше 5 літрів різних ліків, і кожної хвилини організм міг їх не витримати. У нас було 8 курсів цього невимовного пекла. Після кожного курсу сина відправляли додому на реабілітацію. На щастя, ми відновлю-валися після всіх курсів, і лікування йшло без перерви. Після закінчення хіміотерапії контрольна компʼютер-

на томограма засвідчила серйозний прогрес у лікуванні. Хіміотерапія проходила сім місяців. Потім було радіологічне опромінення. З допо-могою спеціалістів Фонду Ріната Ахметова ми продовжили лікування в радіологічному відділенні Наці-онального інституту раку, де було проведено курс дистанційної про-меневої терапії. На лікування пішов приблизно місяць. Обстеження після всього курсу лікування дало підстави зробити висновок про повну непід-тверджену ремісію. Пройшло 5 років після лікування, є підстави говорити про підтверджену ремісію, іншими словами – про повне одужання.

Ваші побажання читачам журналу.В. Д.:Донести до всіх онкохворих людей ідеологію програми «Рак вилі-ковний». Щиро вірю в те, що журнал виконає своє велике гуманістичне призначення.

14 літо 2013 Рак Вилiковний

Інтерв‘ю

«Променева терапія – дієвий метод лікування раку в усьому світі, який успішно застосовують з часу від-криття рентгенівських променів (з 1895 року). Кожен метод лікування має обмеження в застосуванні та побічні наслідки. Це стосується і променевої терапії, проте завдяки розвитку сучасних технологій не-безпека ураження здорових тканин пацієнта значно нижча, ніж це було 15-20 років тому».

Валентино Степанівно, розкажіть про ті роки, коли Ви були Президен-том УТРО (Українського товариства радіаційних онкологів) і про УТРО як організацію. Які особливості з’їз-ду УТРО цьогоріч?

В. І.: В товаристві радіаційних онкологів я працюю з 1999 року. Рівень розвитку радіології та про-меневої терапії в ті часи був на дуже

Досвід роботи та нові технології

низькому рівні, потрібної апарату-ри в країні не було. Необхідно було негайно діяти. Адже в усьому світі променева терапія визнавалась ефективним методом лікування, поруч із хірургією та хіміотерапією. З 2000 року держава почала онов-лювати апарати, що використо-

вувалися у лікуванні. Товариство радіаційних онкологів працювало спільно з Міністерством охорони здоров’я. Результатом такої співп-раці стало часткове апаратурне переоснащення онкологічних диспансерів і можливість застосо-вувати нові методики променевої терапії, що значно підвищило

ефективність лікування пацієнтів. А це дуже важливо, враховуючи те, що кількість хворих на рак зростає, а хвороба, що найгірше, діагносту-ється все частіше у молодих людей. У променевій терапії головною осо-бливістю є мультидисциплінарна команда з різних взаємопов’язаних напрямів – це і променеві терапе-вти, і медичні фізики та інженери. Адже апаратура без умілого засто-сування – це лише набір електрич-них схем та дротів.

Останні 4 роки я працюю прези-дентом Українського товариства радіаційних онкологів. Це збігло-ся з періодом стрімкого розвитку сучасних методів променевого лікування в Європі та у всьому світі. Товариство почало активно співпрацювати з Європейською асоціацією терапевтичних онко-логів (ESTRO), Асоціацією діа-гностів-онкологів та лікарськими товариствами з багатьох інших країн. Члени Товариства відвіда-ли європейські та американські клініки, виставки, конгреси, для того щоб перейняти досвід, і тепер впроваджують отримані знання у своїх лікувальних закладах. VI З’їзд Українського товариства радіацій-них онкологів за участю іноземних колег, який цього року відбувся у Рівному, не став винятком.

Для мене, як для президента УТРО, дуже важливо, що Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» виступив з ініціативою та успішно реалізував проведення Сателітного симпозіуму з медичної фізики в рамках нашого з’їзду. За відгуками учасників, цей захід був дуже корисний як для радіацій-них онкологів, так і для медичних фізиків – його безпосередньої цільової аудиторії.

Раніше у нас була стара апа-ратура, 30-40-річної дав-

ності, вся вітчизняна. Зараз почали поступово закупову-

вати нову техніку завдяки фонду «Розвиток України».

Благодійність у медицині – приклад високої моральності

Валентина Іванкова,доктор медичних наук, професор

літо 2013 15

Події в рамках програми «Рак виліковний»25-27 червня 2013 в м. Рівне відбувся 6-й З’їзд Українського товариства радіаційних онкологів з міжнарод-ною участю.Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» виступив соціальним партнером цього заходу та висту-пив організатором Сателітного симпозіуму з медичної фізики. Обидва заходи організовані зав-дяки реалізації програми «Рак

виліковний» фонду Ріната Ахме-това «Розвиток України». Загалом у заходах взяли участь 250 осіб: лікарі-радіологи, інженери-фізики з усіх областей України, а також експерти зі Швейцарії, Латвії, Лит-ви, Австрії.У ці дні було відкрито капіталь-но відремонтоване радіологічне відділення Рівненського обласного онкологічного диспансеру, а також

Центр променевої терапії попов-нився додатковим обладнанням – другим лінійним прискорювачем, який придбали за кошти цільової державної субвенції. Завдяки реа-лізації проекту eHealth, вже вдруге відбулась on-line трансляція подій на сайт Фонду та Facebook сторінці, де всі охочі змогли дистанційно по-слухати лекції та доповіді першого дня З’їзду.

АЛЬБЕРТ МІЛЛЕРМісце роботиМедичні системи «ВАРІАН»КраїнаЦуг, ШвейцаріяПосадаВикладач медичної фізикиОсвіта1983–1989 Ленінградський політехнічний інститут, Диплом спеціа-ліста в Експериментальній Ядерній Фізиці і Радіаційному Захисті1994–1996 МД «Андерсон Центр Раку», Х’юстон, Техас, Диплом спе-ціаліста-фізика в радіаційній онкологіїНапрямки наукової роботи:медична фізика, фізика напівпровідників, радіаційний захист, раді-обіологія

Наскільки медичну фізику модно вважати клініч-ною дисципліною? Яка її роль у клініці? А. М.: Складне питання, тому що медична фізика не є чисто клінічної дисципліною. У

широкому розумінні вона складається з кількох різних частин. Медична фізика – це будь-яке застосування фізики в медицині, в тому числі протези та протезування; лазерна медицина – це теж медична фізика. На кон-ференції ми говорили про медичну фізику в онкології, зокрема в радіотерапії. Медична фізика в онкології скла-дається з трьох принципових частин залежно від області застосування: ядерна медицина, діагностична радіологія

та радіаційна терапія – всі ці напрямки у своєму роді є клінічними дисциплінами, тому що це продовження фізики в медицині. Сучасна радіаційна терапія – це дуже високотехнологічна галузь медицини. Відповідно, спеці-аліст з медичної фізики повинен знати не тільки фізику. Порівнюючи «кількість» фізики в експериментальній ядерній фізиці, в медичній фізиці її частка не така вели-ка, але для того щоб запропонувати ефективне лікуван-ня, потрібна здатність медичного фізика принаймні ро-зуміти і домовлятися з іншими клінічними спеціалістами – лікарями, діагностами. У США, наприклад, базовою освітою медичного фізика є медична освіта.

Думка експертів

к а лендар подІй

У перший день учасники З’їзду обговорили актуальні питання розвитку медичної фізики в Україні, а саме: нові підходи в радіаційній онкології, забезпечення якісної променевої терапії, розвиток радіаційної фізики та інше. Також на базі Центру променевої терапії Рівненського обласного онкологічного диспансеру було проведено 2 майстер-класи (практичні заняття) для медичних фізиків. Альберт Міллер та Ірина Сандін прокоментували ці навчальні заходи

16 літо 2013 Рак Вилiковний

к а лендар подІй

На вашу думку, яку роль відіграє медична фізика в медицині? І. С.: Радіотерапія – це

високотехнологічний процес. Важко виділити якусь одну групу фахівців, бо вони взаємопов’язані. Відділення працюють добре за відсутності слаб-кої ланки. Тут важлива роль усієї команди: і фізика, і лікаря, і технолога, і медсе-стри, і адміністратора. У всіх є свої розписані ролі, і дуже важливо, щоб усі виконували ці ролі професійно. Сказати, хто важливіший, без кого важко обійтися, в сучасній радіо-терапії неможливо. Комп’ютерна система менеджменту, яка зараз

є в кожному сучасному центрі, забезпечує контроль і управління всіма процесами. Фізики стежать за тим, щоб апарати працювали та були правильно налаштовані. В арсеналі фізиків – набір тих знань, що повинні допомагати лікарям правильно приймати рішення при плануванні лікування. Важливо розуміти, що всі необхідні дані для цього плану дає фізик, тому їх висока професійна підготовка дуже важлива для успішного лікування пацієнтів.

Чи важливо проводити додаткові на-вчальні заходи для фізиків у рамках великого радіологічного конгресу?

І. С.:Це, звичайно, дуже гарні й правильні ініціативи, проте одних таких симпозіумів замало. Вони да-ють більше інформації про нововве-дення, які потрібно впроваджувати в професію, але у зв’язку з тим, що такої спеціальності немає в Україні, подібні симпозіуми – вже важли-вий крок у потрібному напрямку. Компанія Elekta планує підтримати ініціативу наших користувачів в організації російськомовного інтер-нет-форуму, що об’єднує користу-вачів з різних країн. Там буде нагода поставити питання один одному, обмінятися досвідом та корисною інформацією з усіх спеціальностей, задіяних у радіотерапії.

ІРиНА САНДІНМісце роботиКомпанія ElektaКраїна ШвеціяПосадаКерівник підрозділу компанії Elekta у Східній Європі ОсвітаБілоруський державний університет (Мінськ)Магістратура в галузі фізики і математики (Ядерна фізика)Університет у Гавані (Куба) Курс післядипломної освіти з медичної фізики (Радіотерапія)Стокгольмський університет Диплом медичного фізика (у галузі ядерної медицини, МРТ і раді-ології)MBA-програма в центрі NLPСертифікат MBA (NLP) Російської президентської академії управ-ління та фінансівЧлен Європейського товариства терапевтичної радіології та онколо-гії (European Society for Therapeutic Radiology and Oncology, ESTRO),Член Російського товариства терапевтичної радіології (RATRO)

Знання у цій галузі повинні дорівнювати знанням операційної медсестри. Медичний фізик повинен складати іспити з анатомії, фізіології та інших медич-них спеціальностей, щоби продуктивно спілкуватися з лікарями. Клінічна частина цього питання досить вагома. Є потреба у знаннях з різних областей, зокре-ма радіобіології, технічного забезпечення, комп’ютер-них програм. Медичний фізик повинен забезпечувати свого роду інтерфейс між різними дисциплінами. Освіта медичного фізика має бути на високому рівні. Складність цієї професії, на мій погляд, полягає у необхідності застосування знань з таких різних дис-циплін.

Що ви думаєте про проведення навчальних заходів для фізиків у рамках великого радіологічного конгресу?А. М.:Ідея гарна, я взагалі за будь-які воркшопи, семінари та практичні заняття. Гадаю, що в рамках таких заходів у майбутньому можна буде залучити лікарів для обго-ворення методик лікування різних локалізацій. Можна влаштовувати семінари на більш індивідуальні теми, звужуючи коло обговорюваних питань. Таким чином, буде достатньо часу обміркувати весь процес лікування, починаючи з діагнозу, підготовки та планування ліку-вання і закінчуючи реалізацією лікування та подальшим спостереженням. Це буде продуктивнішим для фахівців у своїх галузях.

літо 2013 17

13 червня 2013 року у м. Донецьк відкрилося перше в Україні комплексно оснаще-не відділення брахітерапіїТакож в цей день відбулося підписання меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю з метою розвитку радіологічної служби Центру. Щомісяця до 100 пацієнтів із раком порожнинних органів (репродуктивна система, кишечник, стравохід, порожнина рота) і внутрішніх органів (простата, грудна залоза) от-римають можливість пройти необхідне лікування в державному центрі. Відді-лення контактної променевої терапії було відремонтовано й обладнано у межах програми «Рак виліковний. Своєчасне лікування та діагностика онкологічних захворювань», яку фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» реалізує з метою забезпечити пацієнтів можливістю пройти ранню діагностику і лікування онкозахворювань на рівні світових стандартів. Інвестиції в створення цього відділення склали 11 млн грн.

Анатолій Заболотний, директор благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»

«Фонд послідовно інвестує у розвиток радіології в кра-їні, дотримуючись осно-вної мети програми «Рак виліковний», поставленої засновником фонду Ріна-том Ахметовим, – впрова-джувати світові стандарти лікування та діагностики онкозахворювань для лю-дей в Україні. Сьогодні на базі провідного протипух-линного центру ми відкри-ли найбільше відділення контактної променевої терапії в Україні. Його основною особливістю є те, що це єдиний у нашій країні цілісно оснащений комплекс – це два апарати брахітерапії і все необхідне допоміжне обладнання. Можливості відділення дозволять приймати біль-шу кількість пацієнтів, і що найголовніше, – впро-ваджувати нові методики, яких до цього в Україні не було, наприклад, вну-трішньотканинну брахі-терапію, однією з переваг якої є низька ймовірність ускладнень». Оскільки сучасні мето-дики майже не застосо-вуються в Україні, Фонд забезпечив підготовку за кордоном двох радіоло-гів, які працюють зараз у новому відділенні. Крім цього, лікарі зможуть використовувати мож-ливості проекту фонду eHealth (телемедицина), дистанційно консульту-ючись зі своїми колегами або беручи участь у конфе-ренціях і семінарах через телемережу.

Наталія Семикоз, Юрій Думанський, Олена Петряєва, Анатолій Заболотний

к а лендар подІй

18 літо 2013 Рак Вилiковний

№ 2 (літо) 2013Замовник:Благодійний фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8,тел.: (044) 502–52–14факс: (044) 502–52–15www.fdu.org.ua

Керівник програми «Рак виліковний»Вікторія Миколаюк Менеджер програми «Рак виліковний»Павло ЛапінМенеджер проекту з боку замовникаМарія Мєдвєдь Над номером працювали:Каріна СаваринаВолодимир Середа

Видавець: ТОВ «Видавничi Iнiцiативи»Адреса видавця та редакції:01601, м. Київ, вул. Воровського, 33,тел/факс (044) 390–58–70Відділ клієнтських видань CustomLAB

Віддруковано в ТОВ «Оптима Друк»Київ, вул. Виборгська, 84, тел.: (044) 458–09–51, info@optimadruk.comФото: Depositphotos.comНомер підписаний до друку30.04.2013Тираж: 5000 екз.Розповсюдження безкоштовне.Не для продажу.Передрук матеріалів безписьмового дозволу редакції заборо-нено.Думка автора може не збігатися з точ-кою зору редакції.

КонтАКти ліКАРів тА центРів

ВОЛиНСЬКий ОБЛАСНий ОНКОЛОГІЧНий ДиСПАНСЕРм. Луцьк, вул. Тімірязєва, 1. Головний лікар Андрусенко О. П. тел.: (03322) 60–769, факс: (0332) 76–74–68.ДОНЕЦЬКий ОБЛАСНий ПРОТиПУХ-ЛиННий ЦЕНТРм. Донецьк, вул. Полоцька, 2а. Генеральний директор Бондар Г. В. тел.: (0622) 23–68–92, факс: (0622) 22–58–09. Головний лікар Сєдаков І. Є.тел.: (0622) 22–58–10, факс: (0622) 23–77–51.ЗАКАРПАТСЬКий ОБЛАСНий КЛІНІЧ-Ний ОНКОЛОГІЧНий ДиСПАНСЕР м. Ужгород, вул. Бродлаковича, 2. Головний лікар Русин А. В. тел.: (0312) 61–70–36, факс: (0312) 61–56–13.ІВАНО-ФРАНКІВСЬКий ОБЛАСНий КЛІНІЧНий ОНКОЛОГІЧНий ДиС-ПАНСЕР м. Івано-Франківськ, вул. Медична, 17. Головний лікар Романчук В. Р. тел.: (0342) 77–54–78, факс: (0342) 50–22–69.ЛЬВІВСЬКий ДЕРЖАВНий ОНКОЛО-ГІЧНий РЕГІОНАЛЬНий ЛІКУВАЛЬ-НО-ДІАГНОСТиЧНий ЦЕНТРм. Львів, вул. Ярослава Гашека, 2а. Головний лікар Ковальчук І. В. тел.: (0322) 95–40–80, (0322) 95–40–85, факс: (0322) 95–40–85.

НАЦІОНАЛЬНий ІНСТиТУТ РАКУ м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43. Директор Щепотін І. Б. тел.: (044) 259–01–86, факс: (044) 259–02–73.РІВНЕНСЬКий ОБЛАСНий ОНКОЛО-ГІЧНий ДиСПАНСЕР м. Рівне, вул. Олеся, 12. Головний лікар Максим’як Г. І. тел.: (03622) 26–026.ТЕРНОПІЛЬСЬКий ОБЛАСНий КЛІ-НІЧНий ОНКОЛОГІЧНий ДиСПАНСЕР м. Тернопіль, вул. Р. Купчинського, 8. Головний лікар Бабанли Ш. Р. тел.: (0352) 26–86–80, факс: (0352) 26–82–73.ХМЕЛЬНиЦЬКий ОБЛАСНий ОНКО-ЛОГІЧНий ДиСПАНСЕР м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1. Головний лікар Бриндиков Л.М. тел.: (0382) 65–40–74, факс: (0382) 65–61–37.ЧЕРНІВЕЦЬКий ОБЛАСНий КЛІНІЧ-Ний ОНКОЛОГІЧНий ДиСПАНСЕР м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 242. Головний лікар Гонца А. О. тел./факс: (0372) 54–76–50.

НАМ ВАЖЛиВА ВАшА ДУМКА! Які питання ви б хотіли поставити юристу фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»?________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Відправте цей аркуш нам на адресу: 04070, Україна, м. Київ, вул. Іллінська, 8.E-mail: info@fdu.org.ua

У нАстУПномУ номеРіНаступний номер журналу «Рак виліковний» буде присвячений МЖК – безкоштовній мобільній жіночій консультації. Це спеціалізований пере-сувний медичний комплекс, який призначено для масового обстеження жінок з метою раннього виявлення раку грудної залози і раку шийки матки за європейським зразком.

анонси

Рак Вилiковний

лІтерат ура

Автор Сьюзен ЗонтагХвороба як метафора

«Ця книга – яскравий приклад того, як майстерність слова допома-гає людям з діагнозом «туберкульоз» та «рак» переосмислити свою

хворобу, знайти в собі сили жити далі і боротися. Фонд Ріната Ахметова протягом кількох років реалізує програми «Зупинимо туберкульоз в Укра-їні» та «Рак виліковний». Спілкуючись з лікарями та пацієнтами, ми зна-ємо про те, яку важливу роль відіграє психологічний стан у подоланні цих смертельно небезпечних захворювань, і ми щиро віримо, що книга Сьюзен Зонтаг зможе допомогти багатьом людям».

До книги увійшли два есе «Хвороба як метафора» та «СНІД та його метафори». Вона була видана за підтримки Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Ви можете її знайти в диспансерах, з якими працює фонд. Контакти центрів знаходяться на стор. 18 нашого журналу. Книгу можна отримати безкоштовно, звернувшись до адміністрації медичного закладу. Відгуки про книгу проси-мо залишати в скриньці на стенді поруч із журналом «Рак виліковний» або відправити на електронну адресу фонду info@fdu.org.ua .

Гео

ГРА

фія

ПРо

ГРА

ми

«РА

К в

ил

іКо

вни

й»

м. К

иїв

Хм

ельн

иц

ьКА

о

блАс

ть

ЧеР

нів

ецьК

А

обл

Асть

теРн

оП

ільс

ьКА

о

блАс

ть

Рівн

енс

ьКА

о

блАс

ть

ЗАК

АРП

Атс

ьКА

о

блАс

ть

льв

івс

ьКА

о

блАс

ть

івА

но

-фРА

нК

івс

ьКА

о

блАс

ть

вол

ин

сьК

А

обл

Асть

Дон

ецьК

А о

блАс

ть

в ра

мках

про

грам

и

«Рак

вил

іков

ний»

про

тяго

м пе

ршог

о пі

вріч

чя 2

013

року

ді

агно

стик

у та

лік

уван

ня

прой

шли

10

000

паці

єнті

в.