„Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя”. (Ісус Христос, Іоанна 8:12)

2013№4

Пасха є найбільшим християнським святом у багатьох країнах світу. Назви цього свята різ-ні: Песах, Пасха, Вечеря Господня, Свято Христо-вого Воскресіння та ін. У деяких навіть не англо-мовних країнах Пасха носить назву “Easter”, похо-дження якої можна простежити від слова “схід”, чи від слова “зірка” або навіть “Астарта” – що у греків – богиня родючості. Також дні і терміни святкування бувають різними. І навіть обряди одне від одного різняться.

У деяких латиноамериканських країнах Пасха святкується досить своєрідним способом. У цей день скрупульозно повторюють всю процедуру розп’яття Ісуса Христа, починаючи від бичування батогами і аж до розп’яття. У деяких селах і містах виносять фігурки Ісуса з церков. В інших, носять вулицями зображення Христа, розп’ятого на хрес-ті та прибитого цвяхами.

У Європі все це підноситься як необразливе шоу, чисто для залучення туристів. Дійсно, турис-тів приїжджає багато, і сотні тисяч людей беруть участь у чомусь такому, сенсу якого до кінця не розуміють, і не замислюючись вірять рекламним буклетам. Якщо придивитися до цього дійства трохи уважніше, можна помітити що багато лю-дей одягають дивний одяг, носять дивні символи і роблять дивні вчинки...

У багатонаціональній Америці, в якій прижи-ваються віруючі різних конфесій, не дотримують-ся якихось певних звичаїв святкування Пасхи. В американських містах, люди в яскравих костю-мах приєднуються до ходи головними вулицями, створюючи собі відчуття справжнього свята. Та-ким чином пасха для більшості має розважаль-ний характер.

Святкувати Великдень в Австралії прийня-то з пасхальним шоколадним звірком білбі, який схожий на щось середнє між нашими борсуком та кроликом, і водиться він тільки на цьому конти-ненті. Вчені таким чином сподіваються запобіг-ти зникнення цього виду, привертаючи увагу на-селення до серйозної екологічної проблеми. Зви-чайно, збереження екології річ потрібна, але ж яке це має відношення до Пасхи?

В Україні, значна кількість тих, що згідно з традицією готуються святкувати Пасху, мають перед цим 40-денний піст. Ідея, звичайно, хоро-ша, тільки очевидно не всі здатні позитивно нею скористатися. Тому що коли закінчується піст і настає довгождана Пасха, лікарі очікують її з три-вогою через велику кількість пацієнтів, яких до-ставляють машини швидкої допомоги.

І тут мимоволі виникає питання: чи всі ми по-клоняємося одному Богу? Чи маємо ми вірне по-

няття про сам предмет святкування? Чи не по-трібно би нам у першу чергу довідатися звідки це веління і з чим воно пов’язане? Якщо Бог один, то й Пасха мала би святкуватися в один час. Якщо ця постанова виходить від однієї Особи, то не мало би бути стількох різновидів, як у часі, так і в самій суті святкування. Тому що бачимо – для когось це спомин минулих подій, для когось – майбутніх. Для когось це набір ритуалів, а для когось – ко-шик з їжею.

Чи не варто би нам довідатися про першодже-рело інформації стосовно Пасхи? На що вона вка-зувала в минулому і що вона для нас означає сьо-годні? Чим більше довідаємося про Того, хто уосо-блює цю Пасху, і зрозуміємо її ціну, і збагнемо що все це має відношення особисто до мене – будь-те певні, моє ставлення до того, що є пов’язаним з Пасхою, стане набагато серйознішим.

Як серед усієї різноманітності підходів до одного й того самого, що ми називаємо Пасхою, не звести її лише до якоїсь культурної традиції, яка була б цікавою любителям фольклору чи туристам?

Повірте, Бог має певний намір і конкретну пропозицію щодо майбутнього щастя особисто кожного з нас, і Пасха в цьому відіграє найголо-внішу роль. Поміркуємо про це…

Що є Пасха?

2 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Праздник Пасхи называют светлым Христовым Воскресением. Однако Пасху отмеча-ли задолго до рождения Иисуса Христа. А если это так, то Священное Писание в первую оче-редь указывает на то, что Пасха это напоминание о страданиях и смерти Христа. А уже потом в эти дни народ вспоминает, что «Христос воскрес и во-истину воскрес». Потекут к церквям ручейки на-

рода с корзинками в руках, наполненных всякого рода вкуснятиной, калачами, пирогами, блинами, колбасами. Отзвучит литургия, и люди благословленные разой-дутся по своим домам и гостям для принятия благословенной пищи и питья. После наступят будни, затянувшаяся весна не

потерпит рас-слабления.… Воскрес Хрис-тос – воскресла природа, сила, энергия, любовь.…

И все-таки, насколько мы осо-знаем, что значит Пасха? Ведь на-звание праздника взято из древ-ней истории израильского наро-да. Я недаром озаглавил мою ста-тью таким образом: «Пасха – что, или – Кто?»

В подсознании людей пасха более запоминается как «что». Это богослужение в храме, благо-словение пищи и народа, празд-ничное застолье, пасхальные игры и т.д. Однако, чтобы празд-нуя не потерять духовный смысл пасхи, нам следует уяснить, что Пасха это, прежде всего – «Кто». Это Личность! «Пасха наша, Хрис-тос, заклан за нас» (1 Коринфя-нам 5:7) — так написано в Би-блии. Избавление и освобожде-

ние мы получаем через жертвенного Агнца — Бо-жьего Сына, Христа Иисуса.

Смысл Пасхи — Сам Христос. Мы обязательно должны вспо-минать о Голгофской жерт-ве Христа. И, конечно, в день празднования Пасхи не может быть речи о пиршествах с вод-кой, с пьянством. Человек до-лжен размышлять о Том, бла-

годаря Кому он имеет право на вечную жизнь и на свободу от

рабства греха и смерти навсегда.Апостолы это хорошо понимали. После Сво-

его воскресения Христос еще раз объяснил уче-никам на основании Писания, что смыслом всей жертвенной системы было не «что» а «Кто». «Тог-да Христос, …начав от Моисея, из всех пророков изъяснял им сказанное о Нем во всем Писании» (Лук.24:27). Смысл пасхи не поменялся и сегодня, это – Христос, Который пролил Свою Кровь и от-дал тело на смерть и мучения за наши грехи…

Да, Пасха — это радость, это счастье, это вос-торг и ликование! Но всё это стало возможным благодаря умершему Христу, воскресшему Хрис-ту, и вознёсшемуся к Своему Отцу!

Это и есть самое важное. Об этом мы должны думать, помнить и благодарить нашего Творца за это чудо искупления, которое Он совершил для всех, для каждого из нас!

Будем жить этой надеждой. Христос воскрес!

И. Н. Скачков.

У християнській традиції одне із розповсю-джених свят, вважається Пасха. На сьогоднішній день християни святкують Пасху в честь смерті і воскресіння Ісуса Христа. На це свято християни за звичай вітають один одного Христос Воскрес! У відповідь чуємо, «Во істину воскрес». Біль-шість вважають, що це свято бере свій початок після Воскресіння Христа, але мало хто здогаду-ється, що своїм корінням, це свято сягає далекої давнини, ще за багато століть до народження і смерті Ісуса Христа.

Понад чотирнадцять століть ще до наро-дження Ісуса Христа, коли Господь виводив свій народ із Єгипетського полону Він дав повелін-ня святкувати Пасху. Про це описує Святе Пи-сання, книга Вихід 12 розділ. Коли фараон не хо-тів відпускати ізраїльський народ із Єгипту, Гос-поду довелося наслати 10 кар на Єгипетський край. Десята кара виявилася найтяжчою, вона полягала у вигубленні перворідних. Саме в цей час Господь наказав євреям чотирнадцятого дня першого місяця заколоти однорічне ягня чоло-вічої статі, без будь-якої вади, і його кров’ю по-кропити одвірки две-рей. Вночі Ангел губи-тель обходив весь Єги-петський край, там де не було крові на одвір-ках дверей – помирав первісток, там де згідно Божого наказу були по-кроплені одвірки – Ан-гел їх оминав. Древньоєв-рейською мовою термін, який означає цю по-дію, звучить «песах» і означає перейти, омину-ти, звідки і бере свій початок назва Пасха.

Заколене ягня мало бути спечене цілим на гірких травах. Це ягня символізувало Ісуса Хрис-та і Його смерть. Гіркі трави мали два символи: перший – нагадував гіркоту Єгипетського раб-

ства, а другий – вказував на майбутню гіркоту страж-дання Ісуса Христа. Сім’я протягом ночі повинна була з’їдати це ягня, а все що ли-шалось, спалювали. Так про-тягом більше ніж 14 століть Божий народ святкував Пас-ху, з одного боку як пам’ять визволення з рабства, а з другого, заколене ягня по-стійно нагадувало, що свого часу Христос, як справжній Агнець і добровільна жерт-ва, візьме на себе гріхи лю-дей. У майбутньому, згідно з пророцтвами про це, все так і сталося.

Ісус Христос, після трьох з половиною років своєї суспільної діяльності, знаючи що прийшов час Його Голгофської жерт-ви, попередив учнів про це: «Ви знаєте, що через

два дні буде Пасха, і Люд-ський Син буде виданий на розп’яття». Для учнів Христових ці слова не вкладалися в свідомос-ті, адже місію Ісуса вони уявляли собі по іншому. Та, однак, Христос не змі-нював Свого плану. Вони всі направляються в Єру-

салим, де Ісус збирає їх на, так звану, Таємну Вечерю, і

Учитель останній раз святкує з учнями Пасху.Під час Вечері Ісус змінив зміст і значення

цього свята, адже настав час Йому Самому те-пер стати цим пасхальним ягням, і бути «зако-леним» за гріхи всього світу. Тому у верхній світ-лиці Він показав для своїх учнів, а також для всіх Його майбутніх послідовників як потрібно буде

надалі святкувати Пасху.

По-перше, він об-мив ноги своїм учням, цим показавши їм смирення і зміст справжнього служін-ня. Це було символом очищення їхніх сер-дець від гріхів. Хрис-тос сказав, що Він дав приклад щоб усі по-дальші покоління те саме чинили, що й Він учинив, хто хоче мати частку із Ним (Єван-геліє від Іоанна 13 розділ).

По-друге, Він взяв прісний хліб, поблагословив його, потім пола-мав і сказав: «споживайте це тіло Моє». Прісний хліб, вказував на розп’яте тіло Ісуса Христа.

По-третє, Ісус взяв чашу, поблагословив і по-дав своїм учням. У цій чаші був чистий не пере-броджений сік виноградної лози, що був симво-лом, непорочної крові Ісуса Христа. Адже під час Пасхи нічого кислого чи такого що піддавалося бродінню, навіть не вносили в дім. Тому що будь-яка закваска була символом гріха, а Христос-агнець був безгрішним. Цим самим Христос дав нам приклад як потрібно святкувати Пасху. «Кожного разу, як будете їсти хліб цей та чашу цю пити, - смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде» (1Коринтян 11: 26).

А як ми святкуємо Пасху? Чи згідно з пове-лінням Христа, чи може за якимось іншими тра-диціями, які згодом увійшли в нашу культуру? Звичайно перевага кожного християнина поля-гає в наслідуванні Христа. Так само і в святку-ванні Пасхи.

Віталій Мелесь.

Звідки бере початок Пасха?

–Щодлявасозначаєпасха?–Це релігійне свято яке несе нам надію талюбов.–Якпотрібноїїсвяткувати?– Збирається сім’я, печеться паска, малю-ютьписанкиосвячуютьїжутазбираютьсязасвятковимстолом.–Зчимпов’язанапаска?–Звідродженнямновогожиття.

Марина

–Щодлявасозначаєпасха?

–Радість.

–Якпотрібноїїсвяткувати?

– Потрібно святкувати це свято відповідно дозвичаїв.

–Зчимпов’язанапасха?

–Незнаю.

Марія

Пасха – что, или Кто?

Ісус взяв чашу, поблагословив і подав своїм учням. У цій чаші був чистий не переброджений сік виноградної лози, що був символом, непорочної крові Ісуса

Христа. Адже під час Пасхи нічого кислого чи такого що піддавалося бродінню, навіть не вносили в дім. Тому що будь-яка заквас-ка була символом гріха, а Христос-агнець

був безгрішним.

Смысл Пасхи — Сам Христос. Мы обязательно

должны вспоминать о Голгоф-ской жертве Христа. И, конеч-но, в день празднования Пасхи не может быть речи о пирше-ствах с водкой, с пьянством.

СВІТЛО твого ЖИТТЯ 3

Навколишні гори покрилися свіжою зеленню і кольорами, жваво воркували голуби, на смоків-ницях зав’язувалися ранні плоди, пахли квітучі виноградники. Це було весною напередодні Пас-хи. Це свято було відображенням двох важливих моментів: один з них указував на минуле, другий на – майбутнє.

Перший був згадкою про звільнення ізраїль-ського народу з єгипетського рабства, коли ан-гел смерті пройшов мимо єврейських домів і не ушкодив нікого, побачивши на перекладинах дверей кров заколеного ягняти-агнця. А другий момент виходить з першого. Тому, що власне за-колений агнець і був тим символом, що вказував на майбутнього Агнця, який візьме на Себе гріхи світу. Отже Пасха-Агнець – пряма вказівка на Ісу-са Христа, нашого Спасителя.

На свято до Єрусалиму збирався народ зі всі-єї Іудеї і далекої іудейської діаспори. Вузькі вули-ці міста наповнювалися народом, бекали приго-товані для жертвопринесень вівці, на прилавках торговців дзвеніли монети, повітря наповнюва-ли аромати святкової їжі.

А, тим часом, траур-на процесія поволі руха-лася по вулицях Єрусали-му до лобового місця, яке знаходилося за містом на Голгофському горбі. При наближенні людей голуби з шумом розліталися з-під ніг, піднімаючи в пові-тря дорожній пил. Жінки, за звичаєм того часу, на повний голос виражали свою печаль. Солдати ді-ловито покрикували на натовп, звільняючи про-стір попереду Осудженого. Люди, що йшли у сво-їх справах, зупинялися, і з цікавістю роздивляли-ся Людину, що насилу несла на Собі грубі балки хреста. По Його втомленому обличчю текли стру-мені поту, змішаного з кров’ю.

Римський закон вимагав, щоб засуджений до розп’яття сам ніс свій хрест, але кати застережли-во робили все, щоб він не помер раніше, ніж ви-рок буде виконаним. Побачивши, що Його сили закінчуються, солдати примусили останню час-тину шляху нести хрест одного з перехожих, що опинився на шляху процесії.

Попереду йшов глашатай з табличкою, що вказувала на вину. На ній було написано: «Ісус Назорей, Цар Іудейський». Серед солдатів виді-лявся офіцер, що виконував обов’язок офіцій-ного свідка страти. Дійшовши місця страти, осу-дженого прибивали до поперечної планки хрес-та цвяхами діаметром в два сантиметри і за-вдовжки близько двадцяти сантиметрів. Потім хрест встановлювали в поглиблення і укріплю-вали камінням і землею.

Цвяхи забивалися у зап’ястки між кістками. Розпростерті руки прив’язували до балки хрес-та, щоб вони не порвалися. Ноги сполучали ра-зом і пробивали одним цвяхом через обидві ступ-ні. Страту на хресті винайшли перси, від них пе-рейняли греки і римляни. Римський філософ Се-нека, описуючи страту на хресті, писав, що «жит-тя витікало з осудженого крапля за краплею».

Смерть була повільною, і осуджений міг ви-мовити останні слова. Звичайно це були благан-ня про пощаду або прокляття на адресу катів. Але Ісус з Назарета молився про Своїх мучите-лів і просив улюбленого учня поклопотатися про Свою матір.

Все інше, здавалося, все йшло як завжди: звичні до жорстокості солдати ділять одяг, жаліс-ливі жінки прагнуть полегшити муки Вмираючо-го за допомогою особливого напою, гучний плач і голосіння матері, жваве обговорення в натовпі цікавих і знущальний сміх: «Інших рятував, вря-туй себе самого!».

Сильного може перемогти тільки сильніший. На своєму шляху смерть ще ні перед ким не схи-

ляла голову. До цього дня вона була єдиною вла-дичицею світу. Її жалом були мечі непереможних римських легіонів. Єгипетські фараони задовго готувалися до зустрічі з нею і будували гігантські усипальні-піраміди.

Іудейський цар Соломон, що прославився своєю мудрістю, впадав у депресію від неможли-вості їй протистояти. Підводячи підсумок свого життя, він записав: «Однакове всім випадає: пра-ведному і безбожному, доброму й чистому та не-чистому, і тому, хто жертву приносить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішни-кові, як тому, хто клянеться, так і тому, хто клят-ви боїться!... Оце зле у всім, що під сонцем тим діється, що однакове всім випадає, і серце люд-ських синів повне зла, і за життя їхнього безум-ство в їхньому серці, а по тому до мертвих відхо-дять... Хто знаходиться поміж живих, той має на-дію, бо краще собаці живому, ніж левові мертво-му!» (Екл. 9:2–4).

Так чи інакше, наші шляхи час від часу пере-тинаються з шляхами володарки світу— смер-

ті, і коли вона відвідує чиїсь дім, ми знімаємо головний убір і в мовчанні схиляємо голову.

Як би далеко не просу-нулася наука, і як би пере-

конливо не звучали її пояс-нення, —«останнє питання»

завжди залишиться без відповіді. Можна спробу-вати втопити його в турботах дня, заглушити до-водами розуму, ухилитися від нього, віддавшись радощам життя. Але «останнє питання», про зна-чення життя перед лицем не-минучої смерті, буде й надалі отруювати життя і перетво-рювати його на нікчемну сує-ту: «Оце зле у всім, що під сон-цем тим діється, що однакове всім випадає...».

Тоді ж здавалося, що все як завжди: смерть торжествує, і це бачать мати Осудженого, його друзі, натовп цікавих. Щоб упевнитися в тому що розіп’ятий дійсно помер воїн ударяє списом у гру-ди Померлого, і з рани тече кров і вода. У шлуноч-ках серця страченого кров вже розділилася на кров’яну плазму і сироватку. Для вірності у гроб-ниці виставлена охорона, а камінь, що закривав вхід, опечатаний. Але кати дарма сподівалися!

«А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі, та й застали, що камінь від гробу відвалений був. А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісу-са. І сталось, як безпорадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з’явились при них. А коли налякались вони й посхиля-ли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо во-скрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував у Га-лілеї. Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук гріш-них людей, і розп’ятому бути, і воскреснути третього дня. І зга-дали вони ті слова Його!» (Лук. 24:1–12).

Свято Пасхи—празник во-скресіння Христового, свято тор-жества над смертю. Смерть, що неподільно правила світом, пе-реможена. Смерть завжди бра-ла гору, їй усі поступалися, і пе-ред нею схиляли голову, але тепер вона переможена. Ісус з Назарета відняв у неї ключі від царства ві-чного мовчання.

Воскресіння – це ще один доказ Божого трі-умфу над злом. Воно приходить, як свідчення, що Христос перший переміг зло, що обсіло жит-тя на землі. Відповідь на «останнє питання» зна-йдено. Тепер Ісус дійсно отримав право заявити: «Істинно кажу вам: віруючий в Мене має жит-тя вічне» (Іоанн, 6:47). «Воскресіння» - це слово, яке пов’язане з найтрагічнішою подією на зем-лі – зі смертю.

І ось на фоні повної безнадійності і неможли-вості звільнитися від її страшних уз на допомогу до нас приходить воскреслий Христос. Сьогодні у кожного віруючого є найдивовижніша обітни-ця: навіть якщо ми помремо, то знову житиме-мо. Господь Бог воскресив Свого Сина Духом Свя-тим, і це сáме Він здійснить для віруючих у Нього.

У Посланні до Римлян сказано: «А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мерт-вих, то Той, хто підняв Хрис-та з мертвих, оживить і ваші

смертні тіла через Свого Духа, що живе в вас» (Рим. 8:11).

Воскресіння навчає нас, що ми маємо надію. Сумнів розчиниться у вірі. Тому що Він живе, і ми будемо жити також (Іоан. 14:19). В глибинах нашого горя, перед неймовірними бідами, від-чуваючи відсутність будь-якої людської утіхи, ми маємо надію. Вона підтримувала нас у ми-нулому, і вона сяє на нашому шляху сьогодні, яскравими променями світла на темряву при-йдешнього.

Ми маємо цю надію на силу воскресіння, на-дію на пришестя Господа. Він є Той, хто царює над смертю, Хто пішов приготувати нам місце, щоб там, де Він, і ми також могли бути!

ПАСХА І ГОЛГОФА

–Щодлявасозначаєпасха?

–Християнськесвято.

–Якпотрібноїїсвяткувати?

–Кожнасім’ясвяткуєпосвоєму.

Евеліна

Коли дивлюся я на землю,Що дихає ковром життя,Або вникаю у мізерні,Складні як Всесвiт суббуття,

Коли дивлюся я на море,Що меж його не можу осягти,Або здіймаю погляд вгору,На вічні і незвідані світи,

Коли я бачу як людина,Полишив зле спiшить к добру,І усміхається дитинаВ обіймах тата наяву,

Тоді схиляюся покірноПеред могутністю ТворцяІ згадую той хрест сумлінно,Де Бог помер, щоб народився я.

Антон Шумихин

–Щодлявасозначаєпасха?

–Дляменецесімейнесвято.

–Якпотрібноїїсвяткувати?

–Згіднотрадиціям.Посвятитипаску,зібра-тисьвдомазродичами,поспілкуватись.

–Зчимпов’язанапасха?

–ЗвоскресіннямХриста.

Олександр та Катерина

Так чи інакше, наші шляхи час від часу перетинаються з шляхами во-лодарки світу— смерті, і коли вона від-відує чиїсь дім, ми знімаємо головний

убір і в мовчанні схиляємо голову.

Ісус дійсно отримав право заявити: «Істинно кажу вам: віру-

ючий в Мене має життя вічне»

4 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Читаючи заголовок цієї статті можна поду-мати: «А чи справді можна бути здоровим сьо-годні, у цьому хворобливому світі?» Творець, який нас створив говорить, що так, тільки є умо-ва: «Якщо будеш слухати і виконувати те, що Я тобі кажу!»

Ми з вами уже знаємо, що є вісім ліків, які дав Бог. Першими ліками є правильне харчування.

Сьогодні ми з вами познайомимося з про-дуктами у яких є білок. Білок наявний у овочах і фруктах – 2-3 %, зернових – 15-18%, бобових – більше 30%, тваринний білок.

Продукти тваринного походження, які ма-ють білок - м’ясо, молоко, яйця. Це продукти у яких не має клітковини, що очищає організм. Та-кож у них дуже багато холестерину, який заку-порює кровоносні судини, внаслідок чого роз-виваються серцево-судинні захворювання. Вжи-вання тваринного білка потрібно зводити до мі-німуму: 2-3 яйця на тиждень, 2-3 рази на тиж-день вживання м’яса(краще вареного), 2-3 рази на тиждень молоко(бажано кисле). Сьогодні ми будемо говорити про продукти, в яких є корис-

ний білок. Корисний білок – це білок рослинного по-

ходження, - це група бобових, у яких є най-більше білка. Відомий американський пись-менник Теодор Драйзер, назвав бобові най-кращим харчуванням для мозку. Вченими до-ведено, що всі бобові багаті вітамінами А, В1, В6, мінеральними речовинами такими як фос-фор, залізо, калій, кальцій, всі мають сечогін-ну та протизапальну дію, понижують холесте-рин у крові. Рослинний білок – лідер легкозас-воюваного білка. Щоб приготувати страви із бобових їх краще замочити на 6-8 годин, два рази проварити по 15хв. змінивши воду, тре-тій раз залити холодною водою і варити до го-

товності. В Україні найбільш поширені із групи бобо-

вих: квасоля, горох, соя, сочевиця (чечевиця), біб, арахіс.

Квасолю можна вживати зеленими струч-ками, м’які і дозрілі квасолини. Її корисно їсти при ревматизмі, панкреатиті, цукровому діабе-ті. Квасоля має сечогінну, протимікробну і цу-крознижуючу дію. Покращує роботу серця, за-вдяки наявності калію. Так як у квасолі є фо-лієва кислота, яка стимулює утворення черво-них кров’яних клітин, її застосовують при хво-робах крові. Квасоля багата різними мікроеле-ментами: калій, кальцій, натрій, фосфор, маг-ній, цинк.

Горох - справжні ліки «говорять вчені». Пло-ди гороху містять багато антиоксидантів, міне-ральних речовин. Він знижує гіпертонію, галь-мує процеси старіння, онкохвороби, перешко-джає утворенню тромбів, покращує роботу сер-ця, виводить жовч. Зелений горошок блокує надходження в організм радіоактивних металів. Дієтологи рекомендують їсти горох при ожирін-ні, атеросклерозі, анемії. Протипоказаний при нефриті, запаленні шлунку.

Сочевиця – дуже легко засвоюваний білок. Вона чемпіон серед бобових за вмістом фолієвої кислоти, тому корисна при хворобах крові. Залі-за більше в 5-ть разів, ніж в яловичині. Нормалі-зує тиск, зменшує набряки, покращує обмін ре-човин. Якщо її вживати регулярно, то налаго-джуються розлади нервові, шлункові, запобігає розвитку раку, знижує рівень цукру і холестери-ну, укріпляє імунітет.

Соя містить 40% білку, виділяється серед бо-бових культур завдяки ідеально збалансовано-му амінокислотному складі. Вона знижує рівень холестерину, перешкоджає виникненню цукро-

вого діабету, гінекологічних розладів, робить профілактику раку товстої кишки та розладів ендокринної системи.

Горіхи – це унікальний продукт, багатий мі-кроелементами, легкозасвоюваними жирами, ві-тамінами і білками. Всі горіхи в більшій, чи в мен-шій мірі багаті корисними для організму омега 3 жирними кислотами, що сприяє пониженню хо-лестерину в крові і знижує ризик серцевих захво-рювань. Вони найкращі натуральні захисники від ракових пухлин, укріпляють імунну систему. Всі горіхи покращують роботу мозку, усувають без-соння та нічні кошмари, мають антибактеріальні, антисептичні та тонізуючі властивості. Їсти по-трібно горіхи невеликими порціями.

Із всіх бобових і горіхів можна готувати смач-ні паштети:

гороховий, квасолевий, сочевичний, соєвий, з волоського горіха. Горох, квасолю, сочевицю, сою – відварити до готовності, пропустити че-рез м’ясорубку або збити в міксері, добавити по-тушену цибулю в олії, посолити до смаку, можна добавити різні приправи, дрібно порізати час-ник, все перемішати. Паштет готовий!

Горохові оладки:10г дріжджів розмішати в 3-х столових лож-

ках води1ст горохового пюре 1,5ст муки 1ч.л солі2ст.л оліїВсе перемішати, і поставити на 2 години в

тепле місце. Сформувати оладці і поскладати на деко змазане олією. Випікати в електродуховці 30хв. при температурі 180-200°. Оладки можна подавати з будь-яким соусом, наприклад з час-нику ( 6 зубчиків часнику, 4ст.л олії, 2ст.л лимон-ного соку, 1/8 ч.л солі, 0,5 склянки кип’яченої води, все збити в блендері).

Будьте здорові!Оксана Мадараш.

Ти можеш бути здоровим!

ОСОБЫЙ СУП ИЗ ФАСОЛИ

2 стакана вареной фасоли (не слишком мягкой)

1.5л воды1 луковица, нарезать1 зубчик чеснока, измельчить2 ст. л. раст. масла3 морковки, нарезать 2 картофелины, нарезать кубиками 1 ст. шинкованной капусты 1/2 стакана сухих макарон 1/2 ст. нарезанных помидоров, консервированных или свежих3 веточки петрушки, нарезать соль по вкусуПоложить фасоль в кастрюлю с водой, по-

ставить на огонь. Отдельно потушить лук и чеснок в масле и добавить в кастрюлю. Затем положить туда морковь, картофель и варить почти до готовности. Добавить макароны, помидоры, петрушку, и соль. На медленном огне поварить еще 20 мин до готовности ма-карон.

ПШЕННАЯ КАША ПО-ИСПАНСКИ

1 нарезанный стручок зеле-ного перца (по желанию)

1 большая луковица, наре-зать

1 зубчик чеснока, измель-чить

1 ст. л. раст. масла 1 ч. л. сахара1 ч. л.соли3/4 ст. сухого пшена1/2 ст. томатного соуса2 1/2 ст. воды1/2 ст. огуречного рассола1/3 - 1/2 ст. нарезанных

соленых огурцовПотушить перец, лук и чеснок в раст. масле

в большой кастрюле. Когда они станут мягки-ми, добавить остальные продукты, за исклю-чением соленых огурцов. Довести содержимое кастрюли до кипения. Варить 30 мин на сла-бом огне. Снять с плиты, остудить. Пшено гото-во, когда оно похоже на сухую крупу. Добавить

соленые огурцы, перемешать. Положить в посу-ду для запеканок и сохранять теплым в духо-вке, до подачи к столу. В холодном виде можно подать как паштет.

Вариант — Рис по-мексикански. Пшено за-менить рисом. Изменить количество воды. Дальше следуйте рецепту, приведенному выше.

Здоров’я

СВІТЛО твого ЖИТТЯ 5 Дитяча сторінка

Сидячи верхи на віслюкові, Ісус їхав повз ви-ноградників та фінікових пальм. Натовп навко-ло ставав усе більшим і чим далі голосніше люди кричали «Осанна», що означало «Спаси Госпо-ди!». А ще інші вигукували: «Слава Тому що йде у Господнє ім’я!» Кілька дітей бігли поруч, тор-

каючись своїми маленькими ручками боків осла та не відриваючи поглядів від Ісуса. Його учні йшли позаду, змішавшись з натовпом. Ісус посмі-хався людям, але думав про щось інше.

Піднявшись на вершину пагорба, Ісус огля-нув Єрусалим. Зараз у це місто зібралося бага-

то людей, які прийшли на свято Пасхи. Вдалині виднівся храм, стіни якого були з відполірованого білого мармуру, а зо-лота покрівля вигравала відблисками сонячних променів.

Але Ісус задивлявся не на храм. Його зір бачив людей з їх бідами та пережи-ваннями. Він бачив біль у серці кожно-го. Його серце також охопила печаль, коли Він згадав про те, що Його чекає зрада.

В одному місці ослик запнувся і в цей момент Ісус глянув угору і побачив мільйони ангелів, які оточували міс-то. Невидимі і нечутні для людей, вони

співали хвалу Господу! Його дух злетів вгору, до цих небесних посланців. Вони були поруч, го-тові захистити Його, досить було лише сказа-ти слово. Але Він не сказав. Його чекав хрест та страждання, які Він повинен буде переносити в самоті.

Тепер Ісус дивився на Йерусалим зі смут-ком, знаючи наперед про ті страждання, які че-кали на Нього в цьому місті. Єдиною втіхою у цей час для Ісуса, була радісна думка про своє майбутнє воскресіння, яке дасть можливість для мільйонів людей також воскреснути. Ісус розумів, що тільки переживши важкі страждан-ня за гріхи людей, Він зможе перемогти смерть і подарувати вічне життя всім, хто захоче бути Його учнем.

Ісус знав, що не повернеться на небо до тих пір, поки не зробить усе для того, щоб примири-ти людей з Богом і врятувати їх від смерті.

Коли Ісус входив у місто, небеса затамували подих, а потім голосно вигукнули - «Осанна!»

По дорозі до Єрусалиму

Мій друже! Як поживаєш? Я посилаю тобі цей лист і бажаю сказати як сильно Я люблю тебе.

Сьогодні вранці, коли ти прокинувся, Я був з тобою у світлі Мого світанку. Я сподівався, що ти скажеш Мені «Доброго ранку!». Але ти не зробив цього. Я подумав, може це було трохи зарання, щоб помітити Мене.

Знову Я хотів звернути твою увагу, коли ти відкрив двері і вийшов у двір. Я ніжно поцілував твоє обличчя вітерцем, сподіваючись, що у ньо-му ти краще відчуєш світ який Я створив.

Весь день Я спостерігав за тобою, коли ти розмовляв з деякими своїми друзями. О, як Я хо-тів, щоб ти поговорив зі Мною також. Я чекав і чекав, але ти пішов своїм шляхом.

Ввечері Я послав тобі червоний захід сонця. Потім мигнув тобі тисячу разів Моїми зірками, сподіваючись, що ти побачиш Мене. Але ти цьо-го не помітив.

Вночі, коли ти пішов спати, Я освітив кімна-ту світлом місяця, щоб ти знав, що Я з тобою. Я сподівався, що ти поговориш зі Мною, але ти не

сказав ні слова. Кожного дня Я намагаюсь говорити до тебе

різними засобами, сподіваючись, що ти при-ймеш Мене, як свого Пастиря, бо тільки Я один можу задовольнити всі твої потреби і допомага-ти тобі.

Але Я хочу, щоб ти покликав Мене, попросив, поговорив зі Мною! Я маю багато чого такого, чим хочу поділитися з тобою.

Сподіваюся скоро почути відповідь від тебе…Твій вірний Друг Ісус!

Твій вірний друг

6 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Мы живем в христианской стране, поэтому слово «Пасха» известно нам также как и сло-ва: папа, мама или, например, яблоко. Вместе с этими словами у нас возникают образы, нас связывают воспоминания.

Слово «Пасха» так-же вызывает у нас определенные воспомина-ния. Как правило, перед на-шим взором проплывает образ церковного здания с позолоченными куполами, вокруг которого много людей. Кто-то внимательно вслушивает-ся в речь священника, который совершает служ-бу. Кто-то украдкой рассматривает окружающих его людей и, в то же самое время, поспешно осе-няет себя крестным знамением, когда для этого действия подходит очередь. Дети пытаются най-ти для себя возможность побегать, потому что детские «пружинки» в руках и ногах не дают им покоя. Прохладное утро. Тысячи зажженных све-чей. Светлый праздник…

Спустя несколько часов, корзинки бегут на-перегонки домой. Сердце бьется в радостном волнении. Вот он, знакомый подъезд, родная дверь… «Христос воскрес! Воистину воскрес!»

Прошло около двух тысяч лет с тех пор как произошли эти не похожие ни на что события. Что видел сквозь века Иисус, находясь в отчаян-ном одиночестве в Гефсиманском саду? Почему он плакал слезами, утешения которым быть не могло? Видел ли наш Господь, что часть Его тво-

рения погибнет навсегда, не смотря на все Его старания? Что сегодня всплывает перед взором Иисуса, когда Он слышит слово «Пасха»? Вспо-минает ли Он эпизод из Гефсиманского сада:

«И, находясь в борении, при-лежнее молился, и был пот Его, как капли крови, па-дающие на землю» (Лук. 22:44)? Всплывают ли пе-ред Его взором Его же сло-

ва о погибающем Иерусалиме: «Иерусалим! Иерусалим! избивающий проро-ков и камнями побивающий посланных к тебе! сколько раз хотел Я собрать чад твоих, как птица птенцов своих под крылья, и вы не захотели! Се, оставляется вам дом ваш пуст» (Луки 13:34,35)

Агнец шел на заклание. Празднование было в самом разгаре, а праздновавшие даже не подозре-вали, что их дом уже был пуст. Они не видели этой пустоты, потому что их физические глаза виде-ли обилие пищи на столах. Они не слышали этой пустоты, потому что шум голосов доносился ото всюду. Они не ощущали этой пустоты, потому что в суетных приготовлениях напрочь забыли о Лю-бящем их. Их духовные очи сомкнулись. Бог ушел.

Неужели этим должно все закончиться? Как вернуть Бога? Как наполнить Богом наш дом? Может быть, у нас что-то не то на столах? Может быть, мы далеко ушли от еврейских традиций? Но у евреев на столах было как раз все то, что нужно было, однако это им не помогло – дом их оказался пустым. Далеко ли ушел Бог?

На самом деле не далеко. Он пошел на крест. Он оплатил долги грешников «дабы они искали Бога, не ощутят ли Его и не найдут ли, хотя Он и недалеко от каждого из нас» Деян. 17:27

Кто ты читатель? Почему ты читаешь эти строки? Наполняются ли твои глаза слезами от осознания твоих грехов, и осознания милости Бога к тебе? Чего еще ты не знаешь о Пасхе?

Александр Жупан

ЧЕГО Я НЕ ЗНАЮ О ПАСХЕ?

Воистину человек удивительное созда-ние. Творец наделил его свободной волей, со-здал ему все условия для жизни, постоянно за-ботится о нем и любит свое творение! При всём том, что люди очень противоречивы. Они могут называть одни и те же вещи разными именами: на чёрное говорят белое, другие наоборот белое называют чёрным.

Но так было не всегда. Непослушание при-вело к тому, что люди начали принимать такие решения, которые, как им кажется, лучше под-ходят для них, удобнее, даже в разрез указани-ям Бога.

Вспомните историю про Каина и Авеля ког-да по предписанию Божьему они должны были принести жертву. Авель принес от стада свое-го овечку, и Бог принял эту жертву, потому, что таковым и было повеление. Каин тоже принес жертву, но не такую как того требовал Бог, а по своему усмотрению – дар от плодов земли. И Бог не принял этот дар.

Возникает вопрос: А почему? К сожалению, следует сказать, что тако-ва натура грешника – че-ловек в первую очередь слышит то, что он хо-чет услышать. Авель и умом и сердцем слышал и понимал волю Бо-жию, что и привело его к правильным поступ-кам. Каин, конечно, тоже слышал о Божьем уста-новлении, но нежелание осмыслить требова-ния Бога, привело к тому, что он решил жить по своему уму. Да, внешне, по форме, он совершил служение Богу. Он не отвергал Бога. И жертвен-ник поставил такой же как и брат его Авель, вот только содержание самого жертвоприношения он самовольно решил изменить.

Иногда, по-человечески рассуждая, нам ка-жется, что не так уж важно, что именно было принесено в дар Богу. Ведь Каин тоже хотел по-

чтить Бога и отблагода-рить Его за урожай. По-чему же тогда Бог не при-нял его дар? Здесь, пре-жде всего, нужно иметь в виду, что Бог не нужда-ется в жертве. У Него не прибывает и не убывает от наших жертв. Тог-да спрашивается: зачем дается им повеление о жертве? Все дело в том, что это не Божья нужда, а наша.

В истории с Аве-лем и Каином, мы чет-ко видим две категории людей – одни выбрали жизнь согласно воле Бо-жьей, вторые решили су-ществовать самостоятельно и вести такой об-раз жизни, который им нравится и кажется

правильным. Библия описывает, что после грехопадения, Бог дал Адаму с Евой кожаные одежды: «И сделал Господь Бог Адаму и жене его одежды кожаные и одел их». (Быт.3:21).

Почему Господь дал моло-дой чете именно такое одея-ние? Ведь вполне можно было им

сшить качественные накидки из многочисленных растительных ма-

териалов, например, льна, или изготовить из других состав-ляющих, допустим, из шел-ка… Или Бог мог остричь аг-нца, приготовив из его шерсти теплый наряд, не убивая ягнен-ка. Но почему-то Господь убил животное и сде-лал из его кожи одежду первым людям. И про-изошло это непосредственно сразу после грехо-падения.

Сопоставив эти два факта, можно сделать только один вывод – Бог показал людям, что им придется приносить в жертву животных за свои грехи. Сегодня лю-бой христианский бо-гослов и многие веру-ющие понимают, что жертвенные животные, которые умирали за грехи людей, символи-зировали собой истин-ную заместительную жертву – Иисуса Хрис-та. Вот откуда берет свое начало истинный смысл Пасхи. С самого начала на Земле дей-

ствовал принцип заместительный жертвы за грехи, сначала в виде жертв животных, а затем на смену прообразам – в жертву был принесен истинный Агнец – Иисус. Как о Нем сказано в Священном Писании: «И поклонятся ему все жи-вущие на земле, которых имена не написаны в книге жизни у Агнца, закланного от создания мира». (Откровение 13:8).

Сегодня в нашей современной жизни часто встречается аналогичная ситуация – верующие устраивают Богу служения, такие, какие им нра-вятся и которые, как они считают, должны по-нравиться Господу. А если в праздничных при-

ношениях присутствует нечто такое, о чем Господь не давал повеления? Библия обращает на это наше внимание: «…не-ужели всесожжения и жертвы

столько же приятны Господу, как послушание гласу Господа? Послушание луч-ше жертвы…» (1Царств 15:22).

Евгений Кравченко.

Каждый слышит то, что понимает. (Гёте)

В истории с Аве-лем и Каином, мы четко ви-

дим две категории людей – одни выбрали жизнь согласно воле Божьей, вторые решили суще-

ствовать самостоятельно и вести такой образ жизни, который им нравится и кажется правильным.

Агнец шел на заклание. Празднование было в самом разга-ре, а праздновавшие даже не подо-зревали, что их дом уже был пуст.

А если в праздничных приношениях присутствует

нечто такое, о чем Господь не давал повеления?

СВІТЛО твого ЖИТТЯ 7

«Потому я глянув…» – такими слова-ми починає свою оповідь Йоан Богослов (Об.7:9-10). Перед ним у видінні відкри-лась надзвичайна картина. Він бачив престол Бога, в оточенні якого сяяла ве-селка, випромінюючись своїми кольора-ми. А навколо стояла незліченна армія Ангелів Божих, готових у будь-яку хви-лину виконати наказ свого Вождя.

Далі Йоан чув як все небо наповни-лось хвалою та піснями. Але серед ти-сяч Ангелів, він помітив ще один натовп, який приєднався до Ангельського співу. Йоан описує цей натовп так: «його пора-хувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояли перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмо-ве віття. І взивали вони гучним голосом, кажучи: Спасіння нашому Богові, що си-дить на престолі, і Агнцеві!».

Це були земляни, які прийняли Хрис-та, як свого Спасителя, які повірили в Його воскресіння і прийняли від Нього обітницю про те, що вони отримають ві-чне життя. Христос виконав Своє Слово, Він дав їм те, що вони прийняли вірою, бу-дучи на землі…

Всюди чути «Христос воскрес! Воіс-тину воскрес!». Дорослі та діти вигуку-ють ці слова та вітають ними один од-ного. Але чи відносять вони себе до тієї групи, яку Апостол Йоан бачив на небі? Чи вірять вони усім своїм серцем в своє воскресіння, яке стало можливим завдя-ки смерті та воскресінню Христа? Чи ви-яснив ти для себе, дорогий друже, у чому насправді полягає воля Божа, чи моя ма-нера святкувати воскресіння Христа дійсно приносить Йому славу? Чи відносиш ти себе, дорогий читачу, до тієї групи, що буде про-славляти Господа біля Його престолу?

Воскресіння Христа змінило апостолів, при-дало їхній проповіді великої сили. Фактично ця істина змінила весь світ. Апостоли проповідува-ли Живого Христа, Який був розп’ятий, але пе-реміг смерть. В цьому полягала сила апостоль-ської вістки.

Якщо виключити воскресіння Христа, то втрачають своє значення всі інші істини і саме наше спасіння стає неможливим. Апостол Павло підсумовує: «Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах, тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!».

Нам потрібно зрозуміти, що воскресіння пра-ведників тісно пов’язане з воскресінням Христа.

Його воскресіння – це гарантія нашого воскре-сіння і спасіння. Без Нього – немає нас! Тільки в Ньому ми маємо життя вічне!

А що було б, якби Христос не воскрес?

Апостол Павло дає відпо-відь. Розглянемо 1 Кор.15 роз-діл:

1) втрачається сенс пропо-відувати Євангелію (14 вірш);

2) не було б прощення гріхів (17 вірш);

3) віра в Христа стала б марною (17 вірш);4) не було б воскресіння померлих (12 вірш);5) зі смертю вмирали би всі наші надії (17,18

вірші);6) надаремно віддавали б своє життя міль-

йони мучеників за Христа, у всі часи (30, 32 ві-рші)

6) християнство перетворилось би на най-більшу в історії людства фальсифікацію (15 вірш).

Можна продовжувати список та торкнути-ся будь-якої сфери нашого буття. Головне для нас сьогодні зрозуміти, що якби Христос не во-скрес – це була б велика трагедія для всіх нас і для всього Всесвіту.

Але, слава Богу, що Христос воскрес! І ми можемо це підтвердити словами «Воістину во-скрес!».

Християнам не потрібно боятись смерті, бо-ятись майбутнього. Христос протоптав Своїм життям на землі, смертю та воскресінням для нас доріжку і ми можемо спокійно йти по життю, довіряючи керівництву Божому. Ми знаємо, що нас чекає, ми також знаємо, що наше життя зна-ходиться в руках Того, Хто воскрес, Хто Живий, Хто керує не тільки планетами та галактиками, але й контролює кожну нашу волосину. А тому наше життя, наші вчинки, наші слова та думки, мрії та плани набувають нового значення.

Апостол Павло підсумовуючи тему про во-скресіння говорить такі слова:

«А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісу-сом Христом перемогу нам дав.

Отож, брати любі мої, будь-те міцні, непохитні, збага-чуйтесь завжди в Господньо-му ділі, знаючи, що ваша пра-ця не марнотна у Господі!» (1 Кор.15:57-58)

Наша віра в воскреслого Христа одного разу приведе нас до

престолу Божого, де з глибокою вдячністю ми приєднаємось до величного гімну на славу Жи-вого Бога, Котрий так багато зробив, щоб дати нам можливість бути серед спасенних.

І тільки задумаймося над тим, чи один із го-лосів, який буде лунати в загальному, гармоній-ному співі – буде мій голос?!

Анатолій Сосула.

А ЩО БУЛО Б, ЯКБИ ХРИСТОС НЕ ВОСКРЕС?

– Що для вас озна-чаєпасха?

–Традиційнесвято.

–Якпотрібноїїсвят-кувати?

– Кожна родинасвяткуєпосвоєму.Умоїйсім’їпеклипас-ку, робили писан-ки, а потім йшли доцеркви, освячувалиїжутамолилисьБогу.

–Зчимпов’язанапасха?

–Чеснокажучи,янезнаю.

Григорій

«Отче, відпусти їм, – бо не знають, що чинять вони!»

(Лк. 23: 34)

Чи усвідомлюєш Любов,яку простили й потоптали?Чи знаєш ти, що вже немадля світу вигодий обнови,

що світ нікуди не втече,що світ це натовп без дороги,

що Істина – це ті, що йдуть услід,ступають слід-у-слід, -але не слідом за юрбою.

Мар’яна Челецька(м. Львів)

Чи вияснив ти для себе, дорогий друже, у чому насправді полягає воля Божа, чи моя манера святкувати во-

скресіння Христа дійсно прино-сить Йому славу?

8 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Пишіть на адресу:м.Ужгород,

вул. Джамбула, 23;Індекс: 88000

Засновник і видавець:Черничко Іван Петрович

Адреса редакції:м. Ужгород, вул. Гагаріна, 36

моб.тел.: 095-195-41-91e-mail: chernip@i.ua

Газета видається на коштивід благодійних пожертвувань

Розповсюджується безкоштовно

Редакційна колегія:Іван Черничко, Агнеса Черничко,Юлія Сокирко, Людмила Кастран,

Наталія Різак, Неля Капітан, Василь Чопик, Віталій Мелесь.

Компютерна версткаПономаренко Ганни

Реєстраційне свідоцтвоЗТ№ 507/00Р від 21.12.2009 р.

Адреса друкарні:вул. Гагаріна, 42/1

м. Ужгород,Закарпатська обл.

ПРАТ „Видавництво „Закарпаття”тел.: 66-95-68

Тираж: 62 000Зам. № 166

http://www.golosnadii.org Радіо «Голос Надії».

“Заочна біблійна школа”Пишіть на адресу:Київ, 71. А/с 36

Перша програма Українського радіо:- субота 17:30-17:45- неділя 8:50-8:55Друга програма Українського радіо «Промінь», (FM 105):- понеділок 11:55-12:00- вівторок 18:15-18:30

Християнський телеканал «Надія» -

цілодобове супутникове

мовлення

www. hope.ua

Параметри:Канал: Nadiya TV

Супутник: Astra-4A (Sirius), 5‘сх.д.Частота прийому: 12,284 МГц

Поляризація: (V), FEC ?Швидкість потоку: 27.500 Мбіт/с

З питань налаштування обладнання звертайтесь за тел. (093) 390-76-82 Віталій.

НічнаддавнімЄгиптом.Ледьчутноцвіркунасередєврей-ськиххатинузем볥ошен.Всідверізамкнені.Уповітрівідчу-ваєтьсянапруженатиша.Ангелсмертівийшовгубити.

Ти і твоє сімейство всередині хатини. Серце б'ється тихо,алетрохишвидшезвичайного,авголовітількиоднепитан-ня: «Песах чи Ангел?Песах чи Ангел?»,що значить: «ЧипройдемимонасАнгел?ЧиоминенашудомівкуАнгел?».

І ось нарешті з’явився Ангел-губитель біля дверей твогодому. Ти зробив все залежне від тебе,щоб залишитися вживих.Типомазаводвіркикров’юягняти,такякнаказавБог.Теперлише тривожнеочікування.Ангелбачить знак твоєївіри біля вхідних дверей і проходить повз вашу хатину донаступноїоселі.ТидовіривсяБогу,-ісмертьоминулатебе.

Миналироки,змінювалисястоліття,танезміннимзалишало-сящорічнесвятоПесах,по-нашому,Пасха,щобулопостій-нимнагадуванням–АгнецьєпрообразоммайбутньогоІсу-саХриста,якийподібнодозаколеногоягнятіпостраждаєзанашігріхи.

Зтихпірпройшлитисячоліття.Ісьогоднімирозуміємо,щосимволікаСтарогозаповітувідійшлавминуле,ботаПасха-Агнець, вже зустрілася з тимнаКого вонавказувала–наСина Божого Ісуса Христа, Спасителя нашого. СьогоднінашаПасха–цеХристос,ЙогоГолгофськажертванеоми-

нулажодногознас!ЯкнаписановСвятомуПисанні:«Хрис-тоспомерзанас,колимибулищегрішниками»(тобто,аван-сом,наперед).

Роздумуючинадтим,щозробивдлянасСинБожий,чирозу-міємоми,щосмертьІсусаХристабуласвоєріднимвкладом,інвестицією,якадлякожногознаснадаламожливістьотри-матинеоціненнийдарунок–вічнежиття.Длянас залиша-єтьсялишедовідатисяучомуполягаєволяГосподня,іро-зумнорозпорядитисяЙогодарунком.«Тожвіравідслухан-ня,аслуханнячерезСловоХристове»–читаємоуСвятомуПисанні.АякщонацеСловоминезверталиуваги,неслу-хали,нечитали,нецікавились?

Розповідаютьщоодногоразумолодийросійськийцар,йду-чичерезсадбіляпалацу,зауваживнаполіпозаогорожеюстражника,щостоявнавартіприповномупараді.Царзапи-тавмолодогосолдата,щовінохороняє.Вартовийцьогонезнав, але відповів,що правила вимагають обов'язково ви-ставлятикараулнацьомумісці.

Юнийцарзаглянувзцікавостівархівиідізнався,щоімпе-ратрицяКатеринаВеликаколисьвлаштувалатутвеличезнуклумбузрідкіснимитрояндами,вцентріякоївисочівнезви-чайнийрожевийкущ.Кожноготижнявонадозволяласеля-намприходитипомилуватисятрояндами,алепровсяквипа-

докнаказалавиставитибіляцьогочудовогокущаохорону.Зчасомрожевийкущзник,аленаказнебулоскасовано,івар-товісамінезналищовониохороняють.

Невжемитежщироівідданоохороняємодеякіречі,проякізначнакількістьізнаснезнаєучомуполягаєїхнійзміст.Нажаль, для багатьох знання про Пасху обмежується лишетим,щопотрібнопокластивпасхальнийкошик.ТаколимидізналисящоістинноюПасхоюєнекорзиназпродуктами,анашСпасительХристос,цезобов’язуєнасвідповістисамо-мусобінадеякізапитання:

ЧиневитрачаюябездумнодорогоцінніНебеснідарунки,на-даніменідлякористуванняувигляді:здоров’я,коштів,часу,зв’язків,духовнихцінностей?

ЧиможеГосподьвизнатименемудримрозпорядникомЙоговкладеньумоєспасіння?

ЧизручнопочувавбисебеХристос,уколімоїхдрузів,зяки-мияінодіспілкуюсь?

ЧизадоволенийбувбиВінмоїмипріоритетамитазвичками?

Отож,нехайціпасхальніроздумиспонукуютьнасдосліджу-ватижиттяСпасителя,щобзнативолюЙого!

Христосвоскрес!Воістинувоскрес!

Пасха-Христос – наша надія!