№9-10 (537-538), березень 2009 ДИРЕКТОР ШКОЛИ І 5

*

^

НАУКОВО*ПА СТРУКТУРУ

Методичну роботу слід орієнтувати на:• моделювання самореалізації особистості:• створення дослідницької атмосфери;• пошук нових педагогічних технологій.

Завдання методичної служби — моделюванняі створення умов для самореалізації та вдоскона-лення особистості, переходу від традиційних форморганізації навчальної діяльності до розвивальних,проблемних, під час яких кожний керівник школи,усі вчителі мали б можливість якомога повнішерозкрити свої здібності, набути навичок дослід-ницької діяльності, розвивати ініціативу та твор-чий пошук, використовувати досвід, наукові до-слідження колег.

Педагогічна праця вже від самих витоків маєтворчий і дослідницький характер, а методична ро-бота є життєвою потребою кожного окремого пе-дагога й водночас обов'язковою вимогою суспіль-ства, найважливішою умовою забезпечення ефек-тивного функціонування школи. Лише методичнаробота, організована на наукових засадах, можезабезпечити підтримання належної професійноїформи як кожного з її учасників, так і педагогіч-ного колективу в цілому, забезпечити адекватнуреакцію на всі інноваційні процеси, що відбува-ються і в освіті, і в суспільстві.

Один із секретів педагогічноїтворчості полягає в тому, щобпробудити в учителеві інтересдо пошуку, аналізу власної роботи

Науково-методична робота набуває нових еле-ментів. Структура науково-методичної роботи стаєвиявом створення умов розвитку особистості вчи-теля та досягнення акмеологічного рівня його про-фесіоналізму.

Практика підтверджує, що позитивне педаго-гічне середовище складається тоді, коли педаго-гічні працівники зацікавлені в колективному по-шуку вирішення проблем. Сьогодення вимагаєтворчого вчителя, учителя-дослідника, який під-німається на вершину педагогічної майстерності,до якої прагне кожен учитель, але подолати яку, ма-буть, нікому не вдалося, бо межі для росту, удоско-налення немає.

Алла РАТЬКОВА,заступник директораз науково-методичноі роботи

В. Сухомлинський зазначав: «Якщо ви хочете,щоб педагогічна праця давала вчителеві насолоду,щоб повсякденне проведення уроків не перетво-рювалося на нудну, одноманітну повинність, ви-ведіть кожного вчителя на щасливу стежку дослід-ника».

Методична культура вчите-ля — це вища форма його актив-ності, творчої самостійності^стимул і у мова вдосконалення на-вчального процесу, переду мова ви-никнення нових ідей у педагогічнійнауці та практиці

Заходячи в клас, учитель бачить тридцять парочей, які належать неповторним особистостям,що мають унікальний особистий досвід.

Як кожного з учнів навчити того, чого вима-гають базисний план, навчальні стандарти, про-грами, а також розвинути в них здібності, сфор-мувати моральні якості, виховати їх у дусі нормі цінностей гуманізму?

Педагогічна теорія в нинішньому її стані пе-реосмислення та перебудови, безумовно, не можецілком забезпечити відповідний рівень практич-ного використання наукових положень. Томуважливе значення має дослідницько-експеримен-тальна діяльність педагога.

Звичайно, не кожного дня вчитель сідаєза письмовий стіл і займається науковою діяль-ністю. Проте справжній учитель вибудовує власнуосвітню концепцію, розробляє відповідно до неїособисту програму роботи зі свого предмета длякожного класу, систематично здійснює пошуковудіяльність, основою якої є дослідницькі вміння,

І ДИРЕКТОР ШКОЛИ № 9-Ю (537-538), березень 2009

набуті у процесі цілеспрямованої методичної ро-боти та самоосвіти. Формування цих умінь — про-цес складний і тривалий, він не виникає й не роз-вивається спонтанно, а потребує ґрунтовної те-оретичної підготовки, вивчення наукових робітіз психології, соціології, педагогіки, і, звичайно,з навчального предмета. Тому завдання методичноїслужби — моделювання і створення умов для са-мореалізації та вдосконалення особистості, пере-ходу від традиційних форм організації навчальноїдіяльності до розвивальних, проблемних, під часвикористання яких кожний керівник школи, учи-тель мав би можливість якомога повніше роз-крити свої здібності, набути навичок дослідни-цької діяльності, розвивати ініціативу та творчийпошук, використовувати досвід, наукові дослі-дження колег.

Хто намагається розібрати-ся в позитивному й негативномуна своїх уроках, у своїх взаєминахіз вихованцями, той у же досяг ус-піху.

В. Сухомлинський

Педагогічне кредо кожного вчителя: учень —суб'єкт навчання, який оволодіває метазнаннями,набуває життєвих ключових компетенцій, готовийдо самоосвіти впродовж усього життя.

Справедливо говорив класик: «Учителем школастоїть»... Учитель був і залишається головноюфігурою в школі. Ми прагнемо, щоб робота вчи-теля відбувалася на якісно новому рівні. Це озна-чає, що вчитель повинен утверджувати суб'єкт-суб'єктні взаємини, вирізнятися своєю толерант-ністю, високим рівнем емпатії, бути сучасним пе-дагогом-технологом, тобто користуватися тимиметодами й програмами, які створюють ситуаціюуспіху учня, бути професіоналом високого класу,знавцем свого предмета.

Участь у методичній роботі, на мою думку, —професійний обов'язок кожного педагога школи.Учитель повинен зростати як творчий педагог-інтелектуал. Щоб успішно виконувати будь-якіфункціональні завдання, учителеві вкрай по-трібне науково-методичне забезпечення. Хочу за-значити, що майже всі наші вчителі мають чудовінавчально-методичні комплекси.

Не можу не зупинитися на методичній куль-турі вчителя — це вища форма його активності,творчої самостійності, стимул і умова вдоскона-лення навчального процесу, передумова виник-нення нових ідей у педагогічній науці та практиці.Це не тільки глибокі знання, але й майстерність,мистецтво, індивідуальність, уміння пояснити,

зацікавити наукою, озброїти учнів практичниминавичками.

Учителеві з високим рівнем методичноїкультури властиві такі риси:

1. Творча самостійність, що визначаєтьсяініціативою, прагненням .до пізнавальної діяль-ності, нестандартним підходом до справи, ак-тивною пошуковою діяльністю, спрямованістюна постановку й розв'язування науково-методич-них проблем, налаштованістю інтелекту на творчемислення.

2. Високий рівень самоорганізації в підготовцідо занять під час навчально-виховної діяльності,наполегливість, працездатність, організованість,відповідальність.

3. Працелюбність і старанність під час само-підготовки, самонавчання, самоформування; дис-циплінованість і дбайливість у реалізації своєї тех-нології навчання.

4. Цілеспрямованість у досягненні мети, твер-дість у відстоюванні особистісних переконань.

5. Потреба в самовихованні, формуванні до-свіду духовного і професійного самовдоскона-лення.

Компоненти методичної культури педагога:• науковий світогляд;• загальнонаукова й фахова ерудиція;• глибокі психолого-педагогічні знання;• глибокі знання в галузі викладання навчаль-

ного предмета, методик виховання;• відчуття нового;• творче мислення;• критичне мислення;• потреба в самовдосконаленні.Із вищезазначеного можна зробити висновок,

що методична культура формується паралельноз майстерністю, мистецтвом викладання, спілку-вання, але суть її полягає в узагальненні, осмис-ленні особистого педагогічного досвіду й переходуна вищий рівень професіоналізму.

У наш час дуже багато уваги приділяється ак-метехнологіям у професійній підготовці вчителя.Акмеологія (із грецької акме — вершина) — на-ука про вершину творчого розквіту особистості.Акмеологічні технології, які використовуютьсяв навчальному процесі, ми розуміємо як аргу-ментацію зовнішньої фахової підготовки вчителяі внутрішнього руху особистісного становленнялюдини на основі чіткого усвідомлення необхід-ності дій і добровільної активності щодо власногокар'єрного зростання. «Бути в акме» (з давньо-грецької) — досягти «найвищого ступеня». В ак-меологічному розумінні ступінь зрілості, вершиназрілості (акме) розглядається як багатовимірнийстан людини, який охоплює певний період її роз-витку, пов'язаний зі значними фаховими й осо-бистісними досягненнями. Учитель учиться все

№ 9-10 (537-538), березень 2009 ДИРЕКТОР ШКОДИ

життя — це відома істина. Він знаходиться в по-стійному розвитку і все своє трудове життя є до-слідником. Велике значення для формування вчи-тельського професіоналізму має створення шкіль-ного акмеологічного центру (ШАЦ).

ШАЦ — нова структура науково-методичноїроботи, спрямована на виявлення і створення умовдля розвитку особистості вчителя, досягнення ак-меологічного рівня професіоналізму, педагогічноїмайстерності як найвищого вияву професійної зрі-лості педагога.

ШАЦ — засіб апробації нового підходу до ро-боти з педкадрами, запровадження в життя кращихнадбань педагогічного досвіду.

Методична робота повинна мати не тількипропагандистсько-просвітницьке, але й науково-пошукове спрямування. Це дуже важливо в умо-вах експериментально-дослідницького майдан-чика.

Пріоритетом методичної роботи слід уважатипостійний пошук нових педагогічних технологій,ідей, напрямів. Усі методи, засоби, форми навчаннямають бути адекватними змісту й завданням фор-мування духовної, морально-етичної, висококуль-турної, творчої особистості школяра. А професіо-налізм учителя має характеризуватися високим ін-новаційно-творчим потенціалом.

Сучасна освіта неможлива без упровадженняінноваційних форм і методів, які роблять педаго-гічний процес ефективним, а отже, і більш якіс-ним. Основою інноваційної педагогіки є твер-дження, що людина саморозвивається, якщо всепропускає через самоусвідомлення і свою душу.Засвоєння й використання нових методів навчанняздійснюється в режимі саморозвитку вчителя. Го-ловним результатом цього процесу є здатність учи-теля до побудови власної педагогічної діяльності.

«Один із секретів педагогічної творчості поля-гає в тому, щоб пробудити в учителя інтерес до по-шуку, аналізу власної роботи. Хто намагаєтьсярозібратися в позитивному й негативному на своїхуроках, у своїх взаєминах із вихованцями, той ужедосяг успіху», — говорив В. Сухомлинський.

Модель методичної роботи в колегіуміМетодична робота в сучасній школі — це

цілісна система взаємопов'язаних заходів, якігрунтуються на досягненнях психолого-педаго-гічної науки, передового педагогічного досвідуі спрямовані на підвищення фахової майстер-ності, розвиток творчого потенціалу кожного пе-дагога та всього педагогічного колективу з метоюпідвищення ефективності навчально-виховногопроцесу.

Ефективність навчально-виховної діяльностіосвітнього закладу здебільшого залежить від ус-пішності організації науково-методичної роботи,

яка є одним Із важелів управління навчально-ви-ховним процесом і має бути спрямована на вихо-вання в учителів вимогливості до своєї педагогіч-ної праці, бажання пошуку більш раціональнихметодів навчання і виховання.

Метою методичної роботи в колегіумі є під-тримка ділового настрою вчителя, допомога в по-доланні труднощів, у відкритті шляху до пошуку,ініціативи й творчості.

Методична робота в колегіумі ґрунтуєтьсяна основі діагностики та прогнозування і спрямо-вана на вдосконалення кваліфікації та професійноїмайстерності кожного вчителя зокрема й підви-щення творчого потенціалу педагогічного колек-тиву колегіуму в цілому.

За формою методична робота може бути ко-лективною, груповою, індивідуальною. Бажаноу практичній діяльності використовувати всіформи методичної роботи. Лише за цієї умовиможна забезпечити надання систематичної прак-тичної допомоги кожному вчителеві, вихователеві.

Підвищення фахової підготовкиможливе тільки у творчості, бослова вчать, приклади захоплю-ють, дії розвивають

Учитель — центральна фігура в школі. Він по-винен сьогодні зробити наступний крок у справіїї реформування. Праця вчителя уподібнюєтьсядо праці вченого. Його закликають використову-вати новітні технології, оптимізувати навчальнийпроцес, застосовувати сучасні прийоми вдоскона-лення педагогічної майстерності, здійснювати на-укові передбачення, бо в цьому—його завтрашнійдень і майбутнє школи.

Ми дійшли висновку: необхідно перебудуватиметодичну роботу так, щоб вона була зорієнто-вана на особистість учителя. Тому вирішили від-давати перевагу індивідуальним формам і методаморганізації діяльності. Ми прагнемо до того, щобкожен з учителів мав свою програму самовдоско-налення, постійно займався самоосвітою й отри-мував методичну допомогу від адміністрації на-вчального закладу.

Одне з головних завдань надання методичноїпідтримки — виявлення кращих педагогічнихможливостей кожного педагога засобами діагно-стики, анкетування тощо. Підвищення фахової під-готовки можливе тільки у творчості, адже відомо,що слова вчать, приклади захоплюють, дії розви-вають.

«Учитель живе доти, доки вчиться, а тільки-ноперестає вчитися—у ньому помирає вчитель», —наголошував К. Ушинський. Самоосвіта — це

І ДИРЕКТОР ШКОЛИ №9-10 (337-538), березень 2009

процес самостійного набуття знань з урахуваннямособистих інтересів і об'єктивних потреб школи.

Самоосвіта педагогів колегіуму проходить такіетапи:

• І етап — установчий (обрання мети самоос-вітньої діяльності);

• II етап — навчальний (вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури);

• III етап — практичний (відвідування уроківсвоїх колег, що працюють над аналогічною про-блемою);

• IV етап — теоретичне осмислення (творчізвіти);

• V етап — корекційний (корегування, виправ-лення помилок).

Форми індивідуальноїметодичної роботи

Одна з найважливіших форм індивідуальноїроботи — наставництво. Уважаємо, що умовоюоптимальної роботи колегіуму є поєднання муд-рості досвідчених учителів з енергією та завзят-тям молодих.

До індивідуальної методичної роботи належитьтакож відвідування вчителями уроків, виховнихзаходів своїх колег. Це сприяє перенесенню кра-щих методів і прийомів роботи одних педагогіву практику діяльності інших, надихає педагогівна пошук нових шляхів навчання, виховання, сти-мулює їхню творчу ініціативу. Особливо кориснимє відвідування уроків, яке відбувається із власноїініціативи працівників.

Проведення методичних консультацій —одна з найефективніших форм індивідуальної ме-тодичної роботи.

Форми групової методичної роботиДомінуючою структурною одиницею моделі

методичної роботи в колегіумі є методичні кафедри(групові форми роботи).

Форми роботи методичних кафедр:• засідання, присвячені обговоренню змісту но-

вих програм і підручників, вивченню нормативно-правових документів, опрацюванню методичнихрекомендацій щодо викладання предметів у но-вому навчальному році, ознайомленню з педаго-гічними й методичними інноваціями тощо;

• проведення відкритих уроків та взаємовідві-дування різних позаурочних форм навчально-ви-ховної діяльності;

• «круглі столи» з обміну досвідом, обгово-рення актуальних питань викладання навчальнихпредметів;

• тренінги з відпрацювання конкретних мето-дик і педагогічних технік викладання навчальнихпредметів;

• творчі звіти вчителів, що атестуються;

• аукціони педагогічних Ідей;• участь у проведенні шкільних методичних

тижнів, предметних декад.Види роботи методичних кафедр:• підготовка повідомлень із питань, над якими

працює МО;• виступи на методичних нарадах, психолого-

педагогічних семінарах, педрадах тощо;• індивідуальне та групове виготовлення ди-

дактичного матеріалу;• випуск методичних бюлетенів;• надання допомоги молодим учителям;• робота з обдарованими учнями;• розробка тематики творчих робіт учнів;• написання статей до фахових видань.Науково-практичний простір викладачів і ко-

легіантів забезпечується через:• партнерство викладачів та учнів;• творчі групи, участь в інтелектуальних зма-

ганнях;• індивідуальну наукову діяльність.Науково-методична служба колегіуму здійснює

безпосереднє керівництво процесом науково-ме-тодичних досліджень, які проводяться виклада-чами. Центральне місце в її структурі посідає ме-тодична рада.

Однією з групових форм методичної роботиє робота у творчих групах, яка допомагає кож-ному викладачеві глибоко усвідомити сутність но-вих методичних ідей, їх роль в особистому досвіді,здійснити експериментальну перевірку розробле-них проектів, моделей.

Дієва колективна форма методичної роботи —методична оперативна нарада, її мета — озна-йомлення членів педагогічного колективу з но-вими досягненнями світової педагогічної науки.

Уважаємо доцільною організацію шкільногопсихолого-педагогічного семінару. Мета такогосемінару — підвищення рівня психолого-педаго-гічної підготовки вчителя.

Предметні тижні включають різні форми ме-тодичної роботи з метою спрямування педагогіч-ного колективу на вирішення певних проблем, під-биття підсумків, узагальнення набутого досвіду.Під час предметних тижнів проводяться засіданнякафедр, творчі звіти, проходять «круглі столи», ви-пускаються методичні бюлетені, організовуютьсявиставки кращих методичних напрацювань, про-водиться «калейдоскоп» нестандартних уроків.

До колективних форм методичної роботи на-лежать методичні декади, педради, цільові семі-нари. Перед нами стоять питання, як зробитипедраду цікавою й актуальною, як досягти актив-ності вчителів і водночас допомогти їм опануватиактивні методи роботи. Тому намагаємось педрадипроводити в різних формах: рольової гри, «круг-лого столу», мозкового штурму (завдання цього

№ 9-10 (537-538), березень 2009 ДИРЕКТОР ШКОЛИ |

методу — за мінімальний час отримати максимумідей), методичного рингу та ін.

Нетрадиційні форми методичної роботиОстаннім часом усе частіше в шкільній прак-

тиці використовують нетрадиційні форми ме-тодичної роботи. Чому їх називають нетради-ційними? По-перше, тому, що вони не належатьдо базових організаційних форм методичної ро-боти. По-друге, вони спрямовані на максимальнуактивізацію практичної діяльності педагогів. По-третє, вони в більшій мірі, ніж традиційні, розши-рюють можливості методичної роботи, роблять їїдинамічною, активно-творчою. Нарешті, нетради-ційні форми методичної роботи носять інновацій-ний характер, у процесі їх використання впрова-джуються інтерактивні методики. Аналіз науковоїлітератури та творчий пошук визначають номенк-латуру нетрадиційних організаційних форм і ме-тодів роботи. До них належать:

1. Методичний фестиваль педагогічних ідейі знахідок. Використовується з метою обміну досві-дом роботи, запровадження у практику нових педа-гогічних ідей і методичних знахідок; під час йогопроведення відбувається ознайомлення із кращимпедагогічним досвідом, нестандартними ідеями,методиками.

2. Методичний ринг. Сприяє вдосконаленнюзнань учителів, виявляє їхню ерудицію.

3. Методична естафета «Від творчого при-йому до творчого уроку». Проходить у три етапи:

• І етап — «Стоп-кадр» (фрагмент уроку);• II етап - - «Калейдоскоп нестандартних

уроків»;

• Ш етап — «Трибуна вільних думок» (захистмоделі уроків).

4. Мозковий штурм. Проводиться для опану-вання конкретною методичною ідеєю або з метоюзнаходження нового розв'язання складної мето-дичної проблеми.

5. Майстер-клас. Метою його проведенняє вдосконалення освітньої, наукової та професій-ної підготовки педагогів, забезпечення індивіду-ального та практичного оволодіння новими вмін-нями й навичками навчання та виховання моло-дого покоління, постійне збагачення їхнього до-свіду у процесі формування авторської системидіяльності.

6. Проектування. Отримавши завдання, учас-ники мають знайти найкращий варіант утіленняідеї.

7. Мікрогрупа. Це одна з форм колективної ме-тодичної роботи, у якій кожен учасник спочаткувивчає проблему, потім доповідає колегам про ре-зультати.

Використовуються в нашому колегіумі й багатоінших нетрадиційних форм методичної роботи:ярмарок педагогічних ідей, творчий салон, педа-гогічні майстерні,.панорама методичних навичок,педагогічна олімпіада, рольова гра, педагогічнийконсиліум, методичні сесії, аналіз конкретних си-туацій тощо. Можна поєднувати різні нетрадиційніформи методичної роботи.

Колегіум завжди відкритий для громадськості.У ньому проводяться різного рівня семінари. Мивпевнені, що модель методичної роботи колегіумусприяє самореалізації кожного педагога та забез-печує досягнення освітніх цілей колегіуму.

В