№8 (1126), листопад 2014 р. · Марк Туллій Цицерон. 3 22 та 23...

ГА З Е ТА Н А Ц І О Н А Л Ь Н О Г О У Н І В Е Р С И Т Е Т У Х А Р Ч О В И Х Т Е Х Н О Л О Г І Й

www.nuft.edu.ua№8 (1126), листопад 2014 р.

ГА З Е ТА Н А Ц І О Н А Л Ь Н О Г О У Н І В Е Р С И Т Е Т У Х А Р Ч О В И Х Т Е Х Н О Л О Г І Й

www.nuft.edu.ua№8 (1126), листопад 2014 р.

2

Музей історії університету завждибув однією з ключових структурниходиниць нашого навчального закладу.18 листопада у новому приміщенні надругому поверсі головного корпусувідбулось урочисте відкриття оновле-ної експозиції Му -зею. Участь у цере-монії взяли керів-ництво університе-ту, декани факуль-тетів, завідувачікафедр, викладачі іветерани нашоговишу.

Відкрив Музей,прикріпивши найого дверях відпо-в і д н у т а б л и ч к у,ветеран універси-т е т у, п р о ф е с о ркафедри машино-будування, стан-дартизації та сер-тифікації обладнан-ня, доктор техніч-них наук МиколаА в р а м о в и чСологуб, який очо-лював кафедруматеріалознавствата технології машинобудування в1980–1992 роках.

Після цього учасники церемоніїоглянули експозицію, експонати якоїзбирали всі викладачі та співробітни-ки. Експозиція музею складається зокремих розділів, присвячених ство-ренню навчального закладу, його ста-новленню та розвитку. Тут представле-

ні стенди з фотографіями, матеріалипро навчальний процес, громад-ське, спортивне й культурне життя.Збережена пам'ять у музейних доку-ментах і про керівників, які в різнічаси очолювали виш.

У Музеї пред-ставлені і цеглиназ клеймом 1879року, яку знайш-ли на місці, десвого часу знахо-дилися навчальніп р и м і щ е н н яСмілянських тех-нічних класів, відяких і веде відліксвоєї історії уні-верситет, і орденТ р у д о в о г оЧ е р в о н о г оПрапора, якимколектив універ-ситету був наго-роджений у 1980році за визначнізаслуги в підго-товці висококва-ліфікованих кад-рів, і атестатиперших випус-

кників, і макети корпусів навчальногозакладу довоєнного періоду і багато-багато інших експонатів.

Після відкриття Музею й огляду екс-позиції ветерани висловили свої поба-жання щодо його подальшого розвит-ку та розширення фонду. В подарунокгості отримали історичний нарис проуніверситет.

www.nuft.edu.ua — №8 (1126), листопад 2014 Р. — ПРОМІНЬ

Наш університет славиться своїми традиціями, однією з яких є дбайливезбереження сторінок минулого, адже, як стверджує народна мудрість,без минулого немає майбутнього. Важливу роль у пізнанні історіївідіграють збережені матеріальні пам’ятки, успадковані від минулихпоколінь. А зберігають їх насамперед музеї, які покликані донести домайбутніх поколінь історичну спадщину народу.

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

«Історія —свідок минулого,світло істини, жива пам'ять,

учитель життя, вісник старовини…»

Марк Туллій Цицерон

3

22 та 23 жовтня 2014 року відбу-лись чотири семінари з використан-ням кейс-методів, в яких бралиучасть студенти 3, 4 та 5 курсів спеціа -льності «Менеджмент організації»,викладачі кафедри менеджменту тапредставник координатора проекту –директор Інституту бізнес-освітиУніверситету Сант Галлен, професорКрістоф Ментцберг.

Робота на семінарах проводиласьза трьома напрямами: «Комуні ка -тивний менеджмент», «Менеджмент»,«Опера ційний менеджмент». За умо-вами занять передбачалося прове-дення трьох семінарів із представлен-ням кейс-методів англійською мовоюта одного – українською.

Проведення занять із використан-ням кейс-методів навчання вимагаєвід студентів глибоких теоретичнихзнань, дозволяє їм продемонструватиздатність приймати креативні рішен-ня, уміння працювати в команді. Рольвикладачів у цьому разі – забезпечитирозуміння поставленої проблеми,сприяти ефективній взаємодії різнихкоманд студентів.

Особливістю кейс-методів навчанняє багатоваріантність вирішення пос тав -леної проблеми, що й продемонструва-ли чотири групи студентів 4-го курсуспеціальності «Менедж мент орга ніза -цій» при вирішенні завдання «РозробкаPR-замовлення» із дисципліни «Кому -нікативний менеджмент» (автор кейсу –Л.В. Мазник). Заняття проводили ви -кладачі О.С. Ралко та Т.Г. Мос тенська.Творчий підхід продемонстрували сту-денти при розробленні заходів щодопідвищення лояльності бренду, а за про -поновані студентами рекламні звер -нення відрізнялись індивідуальністю.

Кейс-методи можуть реалізовува-тись через рольові ігри. Саме такийпідхід був використаний при вирішен-ня завдання у запропонованому кейсіз дисципліни «Менеджмент» за темою«Управління конфліктами» (автор –Т. Г. Мос тенська), проведеного длястудентів 4-го курсу спеціальності«Ме недж мент організацій» виклада-чами Т.В. Якимчук і С.М. Мокіною.

Прийняття управлінських рішень привикористанні ситуаційного підходустало завданням для студентів 5-гокурсу спеціальності «Менеджменторганізацій і адміністрування» прирозв’язанні завдання кейсу з дисцип-ліни «Менеджмент» за темою «Органі -зація, як функція менеджменту» (автор –Т. Л. Мостенська). Заняття в групі про-вели А.С. Тіхонова та М.С. Лисен ко.Побудова нової організаційної струк-тури вимагала теоретичних знань зрозподілу функціональних обов’язків івстановлення міжфунк ціональнихорганізаційних зв’язків.

За розкладом занять професоромКрістофом Ментцбергом була обра-на група для проведення кейсу.Студенти 3-го курсу розв’язуваликейс за темою «Маркетингові дослі -дження при плануванні та реаліза ціїпродукції». Автор кейсу – Т.В. Ри ба -чук-Ярова (дисципліна «Операцій - ний менеджмент»). Роботу з групоюпроводили викладачі О.С. Ралко таТ.Г. Мос тенська.

Як зазначив експерт, усі запропоно-вані кейси мали глибоке теоретичненаповнення, а робота в групах харак-теризувалась різними підходами приформуванні груп студентів, критерія-ми оцінювання, активністю роботистудентів, цікавими креативними під-

ходами. Важливим є те, що побудовакейсів здійснювалась на матеріалахреальних українських компаній, якіпрацюють у різних галузях харчовоїпромисловості.

Всі семінари були проведені нависокому методичному рівні. Фа -хівець окремо відзначив рівеньанглійської мови студентів, і зазначив,що він був достатнім для вирішенняпоставлених завдань. Викладачі тастуденти вільно володіли матеріалом,що дозволяло вести дискусії, обґрун-товувати прийняті рішення, аргумен-тувати власне бачення вирішенняпроблеми опонентам.

При підведенні підсумків і оголо-шенні результатів дводенної роботипрофесор Крістоф Ментцберг засвід-чив високій рівень професійної підго-товки викладачів, відзначив, щовикладення навчального матеріалубуло доступним для сприйняття сту-дентами, простежувався міждисцип-лінарний зв’язок та була високоюактивність студентів. На переконанняпрофесора, впровадження кейс-ме -тодів при викладанні дисциплін маєнабувати все більшого розповсюд-ження.

Ми щиро вдячні професоруКрістофу Ментцбергу за надані реко-мендації з покращення змістовноїчастини кейсів та їх проведення.Його досвід як керівника Інститутубізнес-освіти Університету СантГаллен дозволить зробити викладан-ня дисциплін більш змістовним і ціка-вим.

Т.Л.Мостенська,завідувач кафедри менеджменту


З серпня 2011 року кафедра менеджменту нашогоуніверситету є учасником програми «SCOPES» –в и к о р и с т а н н я к е й с - с т а д і п р и в и к л а д а н н іуправлінських та економічних дисциплін, що фі -нансується урядом Швейцарії (партнери програми –Щецинський університет (Польща), Університет Сант

Галлен (Швейцарія)). Програма «SCOPES» спрямованана удосконалення організації навчального процесу іна набуття студентами управлінських та економічнихспеціальностей необхідних компетенцій і досвіду увирішенні проблем, пов’язаних із управліннямвиробничими процесами та персоналом.

Національному університету харчових технологій – 130 років

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ КЕЙС-МЕТОДІВУ НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

4

У ГОРНИЛІ ВІЙНИ (1941-1945)

З початком Великої Вітчизняноївійни колектив інституту, не припи-няючи навчального процесу, основнізусилля спрямував на відсіч ворогові.Із добровольців сформували винищу-вальний батальйон; викладачі і сту-денти працювали на спорудженнінав коло Києва оборонних укріплень.Понад 600 працівників і студентівприєднались до лав армії. Під часевакуації міста колектив доклав усіхзусиль, щоб вивезти в тил найціннішеустаткування та людей, – спочатку доВоронежа, де навчальний процес від-бувався у місцевому хіміко-техноло-гічному інституті, а з 1942 р. – доБійська Алтайського краю.

У листопаді 1943 р., одразу післявизволення Києва, колектив інститутуповернувся з евакуації. ДиректоромКТІХП було призначено професораО.А. Камєнєва. Головним завданням,яке постало перед керівництвом інсти-туту, стала організація навчальногопроцесу у складних умовах відсутностінеобхідного обладнання і великої кіль-кості зруйнованих приміщень.

У березні 1944 р. директором КТІХПстав І.Г. Грицюк. Маючи чималий досвідорганізатора і науковця (у 30-ті рокибрав участь у створенні технікуму спир-тової промисловості, перед самою вій-ною закінчив аспірантуру у КТІХП, під-готувавши кандидатську дисертацію, ав 1943 р., займаючи посаду головногоінженера, достроково ввів в експлуата-цію у Кіровській області спиртовийзавод), новий керівник спрямувавзусилля на відбудову навчальногозакладу. Про енергійні та ефективні діїкерівництва й колективу інститутупереконливо свідчить той факт, що доДня Перемоги – 9 травня 1945 р. –КТІХП практично відновив довоєннийкількісний склад викладачів і студентів.

ПОЧАТОК ЕПОХИ РОЗКВІТУ(1945-1974)

Після війни вщент зруйнованунавчальну та виробничу базу КТІХПурядові органи ухвалили відновити нановій території у центрі міста – міжвулицями Володимирською, Тарасів -ською і Льва Толстого. Асигнуваличималі кошти на спорудження новогонавчального корпусу, розрахованогона 2500 студентів, двох студентськихгуртожитків, двох житлових будинківдля професорсько-викладацькогоскладу, споруд культмасового та гос-подарського призначення.

У 1947 р. І.Г. Грицюк був призначе-ний Міністром смакової промисло-вості і в подальшому перебував на від-повідальних державних посадах.

Справу розбудови інституту про-довжив новий ректор – П.Д. Федо -ров, який обіймав цю посаду у 1947-1962 рр. Випускник Смілянського цук-рового інституту, з 1935 р. П.Д. Фе -доров працював викладачем КТІХП,заступником декана механічногофакультету, в 1941 р. добровольцемпішов на фронт; кавалер багатьохбойових нагород. Тяжка хвороба обір-вала його життя на 59-му році.

Інститут швидко зростав. У середині1950-х рр. завершилася перша чергамасштабної відбудови – ввели в екс-плуатацію секції головного корпусу,актову залу на 800 місць, гуртожитки,житлові приміщення; зросли виробничіпотужності. Організато рами цієї робо-ти були як загартовані війною фронто-вики, так і ті, хто повернувся з евакуа-ції. Це передусім В.О. Аніст ратенко,В . Т. Га р я ж а , М . О . А р х и п о в и ч ,Г.С. Демчук, Л.Г. Прилипко, Г.Ю. Дмит -ренко, І.М. Головенко і багато інших, якіуспішно завершили навчання в інститу-ті, захистили кандидатські та доктор-ські дисертації, очолили найважливішіділянки ректорату, деканатів, кафедр.

З вересня 1962 р. по квітень 1963 р.інститут очолював В.В. Бєлявський. Уцей період продовжувалась розбудо-ва навчального закладу, зростав кон-тингент студентів. Так, якщо у 1959-1960 н.р. на 1-й курс було зараховано440 студентів, то у 1962-1963 н.р. –вже 990 (400 – на денну формунавчання, 590 – на вечірнє відділення ізаочний факультет).

У 1963 р., у зв’язку із ліквідацієюраднаргоспів, І.Г. Грицюк знову по -вертається до КТІХП на посаду ректо-ра. Вдруге очолюючи навчальнийзаклад, він вирішив створити справ-жній політехнічний інститут. Першимкроком до цього було відкриття новихфакультетів. На базі існуючого техно-логічного факультету створено фа -культети технології цукристих речо-вин і технології бродильних вироб-ництв; зі складу механічного факуль-тету виділено факультет теплоенер-гетики та автоматизації. Другимкроком стало відновлення роботиекономічного факультету, переве-деного раніше до Одеси. Нас туп -ним етапом стало відкриття у 1965 р.нового факультету – технології м'ясо-молочних виробництв. Ство рю ва -лися, відповідно, і нові кафедри талабораторії. За ініціативи ректорана роботу до інституту були запро -шені провідні вчені – академікЙ.З. Штокало, професори В.М. Стаб -ніков, А.А. Наумов, О.М. Шалигіна,М.С. Пасічник та інші.

Продовжувалося оснащення нав -чального процесу новими технічнимизасобами.

Велику допомогу у забезпеченнінавчального процесу надавала сту-дентам і викладачам бібліотека, у якійна той час нараховувалось уже близь-ко 400 тис. примірників літератури. У1964 р. бібліотека отримала нове при-міщення площею 1800 кв. м.


НУХТ У ДЗЕРКАЛІ ІСТОРІЇПродовжуємо знайомити читачів з історією нашого університету (початок у №№4, 5 за 2014 р.)

5

Обсяг наукових досліджень за п'яти-річчя – з 1965 по 1970 рр. – порівняноз попереднім періодом збільшився в3,5 рази, а економічна ефективністьвід їх впровадження підвищиласьмайже в 7 разів.

Зміцненню зв’язків науки з вироб-ництвом сприяла і виробнича практи-ка студентів. Згідно з наказами голов-них управлінь відповідних міністерств,інститут використовував як бази прак-тики 120 цукрових і 36 спиртовихзаводів, 27 кондитерських фабрик, 52хлібозаводи, 27 пивзаводів та шістьзаводів медичних препаратів і білко-вих вітамінних концентратів. У зв’язкузі зростанням контингенту студентів,відкриттям нових спеціальностей, ізпоявою нових, у тому числі випуско-вих, кафедр ректорат ухвалив рішенняпро переобладнання студентськихгуртожитків, розташованих у межахголовних площ інституту, в навчальнікорпуси. Водночас на проспекті Наукибуло розпочато будівництво студент-ських гуртожитків і створення сту-дентського містечка.

У 1960-х рр. КТІХП міцно утримувавпозиції провідного вищого навчально-го закладу з підготовки кадрів харчо-виків не лише в Україні, а й на теренахСРСР.

З 1970 р. по 1973 р. інститут очолю-вав І.М. Федоткін, доктор технічнихнаук, професор, видатний учений угалузі тепломасообмінних процесів,автор сотень наукових праць, десятківкниг, авторських свідоцтв і патентів навинаходи, який особисто підготував78 кандидатів та 11 докторів наук.

У ці роки вдалося зміцнити навчаль-но-виробничу базу, поліпшити житловіта культурно-побутові умови студент-ства. У 1972 р., після реконструкціїпереданого інститутові приміщенняшколи №45, введено в експлуатаціюновий навчально-лабораторний корпус,гуртожиток на 665 місць, а у 1973 р. –ще один гуртожиток на 643 місця.

На початку 70-х років у структуріКТІХП, відповідно до Статуту, функціо-нувало вісім факультетів: механічний,теплоенергетики і автоматизації хар-

чових виробництв, технології цукрис-тих виробництв, технології хлібопе-карських виробництв, технології бро-дильних виробництв, технології таобладнання виробництв м'ясної імолочної промисловості, інженерно-економічний і загальнотехнічний.Факультети об'єднували 32 кафедри.

Професорсько-педагогічний складстаном на 1 січня 1971 року нарахову-вав 362 викладачі, в тому числі 18докторів наук і 208 кандидатів наук.

ВПЕВНЕНИЙ ПОСТУП ВПЕРЕД(1974-2014)

З 1974 р. по 2003 р. ректоромКТІХП, а згодом УДУХТ (з 1993 р.) іНУХТ (з 2002 р.) був доктор технічнихнаук, професор, академік Українськоїакадемії аграрних наук, лауреатДержав ної премі ї в галузі науки ітех ніки, заслужений діяч науки і тех-ніки І.С. Гулий.

У непростий перебудовний час, уроки становлення незалежної Україн -ської держави І.С. Гулий зумів не тіль-ки зберегти здобутки своїх поперед-ників, а й згуртувати колектив длявирішення нових масштабних завданьяк у галузях традиційних харчових тех-нологій, так і у створенні в Українііндустрії здорового харчування. Самеза ініціативи Івана Степановича тайого безпосередньої участі в універ-ситеті вперше в Україні було ліцензо-вано нову спеціальність «Технологіяхарчових продуктів оздоровчого тапрофілактичного призначення» і в1999 р. здійснено набір студентів. Зцього часу науково-педагогічнийколектив і випускники університетуберуть на себе відповідальність заздоров’я української нації й гіднонесуть цю високу місію.

У 1980 р. КТІХП нагородженоорденом Трудового Червоного Пра -пора за заслуги в підготовці високо -кваліфікованих спеціалістів длянародного господарства і розвитокнауки в галузях харчових технологій.

Це були роки впевненого поступу:удвічі зросла матеріально-технічнабаза закладу, контингент студентів

збільшився в чотири рази, значнопокращився якісний склад виклада-чів, створено нові структурні підроз-діли, кафедри і факультети: енерге-тичний; автоматизації і комп’ютернихсистем; факультет обліку, фінансів іпідприємницької діяльності. З метоюполіпшення якості й ефективностінавчального процесу було створеновідділ технічних засобів навчання,знімалися навчальні документальніфільми та діафільми. У середині1980-х років КТІХП був єдинимвищим навчальним закладом вУкраїні, який у навчальному процесівикористовував замкнену системукольорового телебачення.

Яскравим прикладом покращенняматеріально-технічної бази інституту єновобудови цього періоду – лабора-торний корпус загальною площею10 878 кв. м. (1982 р.), студентськаїдальня, спортивний комплекс (1998 р.).

У 1993 р. за результатами держав-ної акредитації КТІХП був наданийстатус вищого державного навчально-го закладу IV рівня з перейменуван-ням на Український державний уні-верситет харчових технологій.

У 2002 р., враховуючи загальнодер-жавне і міжнародне визнання резуль-татів діяльності університету, йоговагомий внесок у розвиток національ-ної освіти і науки, Указом Прези дентаУкраїни університетові надано статуснаціонального. Відтоді він носитьназву «Національний університет хар-чових технологій» (НУХТ).

Цей статус є визнанням як минулихзаслуг колективу у підготовці фахів-ців для народного господарства таістотних наукових досягнень, так інинішньої ролі НУХТ у підготовцівисококваліфікованих фахівців і нау -ковців з усіх сучасних спеціальностейхарчової промисловості, прикладноїмеханіки, автоматизованих комп’ю -терних систем, економіки та фінан-сів, готельно-ресторанного та турис-тичного бізнесу.

Далі буде



6

ТРОХИ ІСТОРІЇ…20 грудня 1929 року була прийнята

Постанова ЦК ВКП(б) „Про заходищодо вирішення м’ясної проблеми”, вякій зазначалося про невідкладнунеобхідність створення м’ясної індус-трії, яка б будувалася на найновішихдосягненнях світової техніки. У Пос -танові передбачалося розгортанняпідготовки спеціалістів вищої і серед-ньої кваліфікації.

Зростання і вдосконалення техніч-ної бази м’ясної промисловості обу-мовили необхідність підготовки вели-кої кількості спеціалістів. У зв’язку зцим у травні 1930 року в Полтавізаснований технікум харчової про-мисловості, який був підпорядкова-ний Народному комісаріату торгівліСРСР. Навчальний заклад спочаткубув розташований на вул. Пушкі на, 83.Виник він у результаті розукрупненняПолтавського індустріального техніку-му, на базі якого були виділені ще дватехнікуми – дорожній і електромеха-нічний. Полтавський індустріа льнийтехнікум був у підпорядкуванні Нарком -просу УРСР. На підставі ПостановиНаркомпросу від 25 травня 1930 рокупро реорганізацію і розподіл його натри технікуми була створена міжві-домча комісія, яка на своєму засіданніухвалила передати технікуму харчовоїпромисловості учнів хімічного відді-лення повністю і харчову групу ІІІ курсумеханічного відділення, а учнів І-ІІ кур-сів механічного відділення - за їхбажанням; передати технікуму харчо-вої промисловості: хімічну лаборато-рію, військовий кабінет, кабінет сус-пільствознавства, кабінет анатомії іприродознавства, із бібліотеки –книги за спеціальністю із кожноговідокремленого технікуму.

Першим директором технікуму хар-чової промисловості був І.І. Храков -ський. Проте технікум харчової промис-ловості проіснував недовго. 5 жовт ня1930 року на підставі Поста нови„Укрм’ясо” про організацію у Полтавінавчального комбінату у складі інсти-туту м’ясної промисловості, технікуму

харчової промисловості, ФЗУ, робфа-ку і підготовчих курсів. Полтавськийтехнікум харчової промисловостівлився до новоствореного навчально-го комбінату. В цей час він мав такі від-ділення: механічне, технологічне і зоо-хімічне й був перейменований наПолтавський хіміко-технологічнийтех нікум м’ясної промисловості.Впродовж 1930-1933 років його очо-лював І.І. Ткаченко. У складі технікумубуло 10 навчальних груп, заняття про-водилися у новому невеликому примі-щенні по вул. Луначарського, 2.Керівництво технікумом здійснювало-ся з боку навчального комбінату. До1933 року матеріальна база технікумубула спільна з комбінатом.

На підставі постанови „Союзм’ясо”від 10 січня 1931 року зоохімічне від-ділення було реорганізоване в хімічнез нахилом до м’ясної промисловості.27 березня 1933 року технікуму булипередані 7 навчальних груп учнів лік-відованого Київського технікуму м’яс-ної промисловості, а наприкінці 1933 ро -ку прибули учні Оршанського (БРСР)і Саратовського технікумів Нарком -харчопрому.

1933 рік став роком посиленогозростання контингенту учнів, щозасвідчують такі дані: 1931 рік – 254особи; 1932 рік – 321 особа; 1933 рік –390 осіб; 1934 рік – 318 осіб. Посталопитання щодо виділення технікуму знавчального комбінату в самостійнунавчальну одиницю, що і було зробле-но 1 жовтня 1933 року. Був призначе-ний новий директор – Н.О.Ляпін.Станом на 1 січня 1933 року викла-дацький склад технікуму складав 30осіб, з них – штатних 7 осіб, сумісників– 23 особи.

На підставі постанови СНК СРСР від27 серпня 1935 року Полтавський хімі-ко-технологічний інститут м’ясноїпромисловості був переведений доМосковського інституту м’ясної про-мисловості Наркомхарчопрому СРСР.Приміщення по вул. Пушкіна, 56 і час-тина навчально-матеріальної базиінституту були передані Полтавськомутехнологічному технікуму м’ясної про-

мисловості, а частина – робфаку.Технікум отримав будинок і споруди,інвентар, бібліотеку.

Приміщення, де знаходиться Пол -тавський технікум харчових технологійнашого університету, має давню і ціка-ву історію. У 1878 році у с. ДігтяріПрилуцького повіту було відкритеремісниче училище – перший техніч-ний заклад у краї, що готував класнихслюсарів, ковалів, ливарників і столя-рів, які були так потрібні пореформено-му селу. Ініціатором його заснуваннябув прилуцький землевласник ГригорійПавлович Галаган. Під садибу училищавін пожертвував 19 десятин власноїземлі. Училище користувалось вели-кою популярністю. Полтавське губерн-ське начальство із заздрістю спостері-гало за роботою училища і бажалобудь-що перевести його до Полтави.Врешті-решт, у 1896 році були закладе-ні перші цеглини в споруду, а 10 грудня1897 року двоповерхова будівля вжебула освячена. Навчальний корпус імайстерні обійшлись земству в119825 крб. 93 коп.

Полтавське ремісниче училищепродовжувало готувати слюсарів,ковалів, ливарників, столярів. Такожбуло відкрито художньо-слюсарневідділення. Очолював це відділеннявипускник Петербурзької академіїхудожеств О.К. Малов. Його учні вико-нали барельєф, ліру, бронзовий хрестдля надмогильного пам’ятника І.П.Котля ревського. Ошатна будівляремісничого училища пізніше буладобудована двома поверхами.

У лютому 1938 року за наказомНаркомхарчопрому СРСР на базіПолтавського технологічного техніку-му м’ясної промисловості і Полтав -ського тепломеханічного технікумухарчової промисловості був організо-ваний Полтавський механіко-техноло-гічний технікум м’ясної промисловос-ті, директором якого був призначенийП.С.Муковоз.

До 10-ї річниці технікум мав гарнеприміщення, обладнані кабінети талабораторії, бібліотеку. Маючи пре -красну навчально-матеріальну базу,


Національний університет харчових технологій –багатопрофільний і багатогалузевий навчально-науковий комплекс, важливою складовою якого єнавчальні заклади I-II рівня акредитації – технікуми іколеджі, які знаходяться в різних куточках України.

Сьогоднішня наша розповідь про Полтавськийтехнікум харчових технологій.

КРЕДО – ДИНАМІЧНИЙ РОЗВИТОК

7

колектив вивів його в перші лави соціа-лістичного змагання ВНЗ і технікумів уперіод 1938-1939 років. Технікум бувнагороджений перехідним Чер вонимПра пором Наркомату м’ясної і молочноїпромисловості СРСР, частина виклада-чів нагороджена знаками „Відмінникм’ясної і молочної промисловості СРСР”,Почесними грамотами Наркомату.

На 1 вересня 1940 року в технікумібуло 4 відділення: технологічне, меха-нічне, бухгалтерське і тепломеханічне.Загальна кількість учнів – 690 осіб,колектив викладачів складався із 42осіб. Технікум мав 13 навчальних кабі-нетів і три відділення: технологічне,механічне, бухгалтерське.

РОКИ ВОЄННОГО ЛИХОЛІТТЯІ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

Варварське нашестя німецько-фашистських загарбників на Радян -ський Союз 22 червня 1941 року пере-рвало плідну працю колективу техніку-му. Вже в перші дні війни була мобілі-зована або добровільно пішла нафронт, вступивши до лав ЧервоноїАрмії, частина викладачів і студентівтехнікуму.

За розпорядженням Нарком м’ясо -молпрому наприкінці серпня 1941року Полтавський технікум м’ясноїпромисловості був евакуйований наПівнічний Кавказ в ст. ВознесенськуКраснодарського краю (120 студентіві 14 викладачів). У станиці Вознесен -ській технікум перебував один нав -чальний рік (1941-1942 рр.) в одномунавчальному корпусі з Вознесенськимтехнікумом молочної промисловості.

Із наближенням лінії фронту в серпні1942 року Полтавський технікум м’яс-ної промисловості був евакуйованийзі станиці Вознесенської вглиб дер-жави, до м. Семипалатинськ Казах -ської РСР, де він продовжував своюдіяльність спільно із Семипалатин -ським технікумом м’ясної про -мисло вос ті. Директором технікумутоді був В.І. Улашкевич.

23 вересня 1943 року РадянськаАрмія звільнила м. Полтаву від німець-ко-фашистських загарбників. Під часвідступу фашисти спалили навчаль-ний корпус технікуму, будинок длявикладачів, їдальню. Майно технікумубуло пограбоване або знищене.

Наказом Наркому м’ясної і молочноїпромисловості СРСР від 13.01.1944,№27 на основі Постанови Раднар -кому СРСР від 08.01.1944, №344дозволено поновити діяльність Пол -тав ського технікуму м’ясної промис-ловості з 15 січня 1944 року. На всікурси було прийнято і поновлено 336учнів, штат викладачів становив 31особу. Директором технікуму був при-значений П.Г.Комишенко.

У роки Великої Вітчизняної війнивипускники технікуму безстрашнозахищали Батьківщину. За бойовізаслуги, мужність і проявлений геро-

їзм звання Героя Радянського Союзуприсвоєно Віктору Арсенійовичу Миро -ненку, Івану Івановичу Романенку,Олександру Федоровичу Щербакову,Григорію Зельмановичу Мацу. Сту -денти технікуму свято зберігають ішанують пам’ять про тих, хто в грізніроки війни відстояв їхнє щасливе сьо-годення і майбутнє.

У 1945 році у технікумі було відкритобудівельне відділення.

Завдяки самовідданій праці всьогоколективу технікуму в 1951 році булоповністю завершено будівництво нав -чального корпусу, а на початку 1956року закінчено будівництво новогогуртожитку на 450 місць.

У 1952 році за клопотанням колек-тиву заводу „М’ясомолмаш” у техніку-мі було відкрите вечірнє відділення.Цього ж року відкрили заочне відді-лення за спеціальністю „Технологіям’ясних і птахопродуктів”. У 1958 роцібуло ліквідовано бухгалтерське відді-лення, а у 1960 році – будівельне. У1958 році до технікуму був переданийвечірній технікум Полтавського турбо-механічного заводу і відкрита спеціа -льність „Обробка металів різанням”.

У 1958 році Полтавський технікумм’ясної промисловості був переданийу розпорядження Харківському рад-наргоспу. За дозволом Міністерства у1966 році в технікумі було знову від-крито бухгалтерське відділення з ден-ною формою навчання, а в 1967 році –за заочною.

У 1967 році організовано нове відді-лення за спеціальністю „Експлуатаціяавтоматичних обладнань у харчовійпромисловості”.

З 1968–1969 навчального року притехнікумі функціонували всесоюзнікурси підвищення кваліфікації керів-них та інженерно-технічних працівни-ків м’ясної промисловості, на якихнавчалося більше 2300 осіб.

З 1973 р. до 1989 р. Полтавськийтехнікум м’ясної промисловості очо-лював Л. М. Домненко. Була значнозміцнена матеріально-технічна база –створена лабораторія „Технохімічнийконтроль” із найновішим обладнан-ням та лабораторія хімії, а всьогопрацювало 23 обладнаних кабінети ілабораторії. За розпорядженням

Мінм’ясмолпрому СРСР і Мініс тер -ства зовнішніх зносин СРСР Полтав -ському технікуму м’ясної промисло-вості було доручено підготувати кадридля нового виробництва штучної обо-лонки для ковбас (білкозину). З цієїметою група випускників технікумупроходила спеціалізацію у Чехо -сло вач чині на заводі «Кутизин».

У технікумі навчалися українці,росіяни, білоруси, грузини, чеченці ітуркмени, склався дружній багатона-ціональний колектив студентів.

СЬОГОДЕННЯУ 2001 році на базі технікуму був від-

критий навчально-консультаційнийцентр Національного університетухарчових технологій, що надає мож-ливість випускникам технікуму здобу-ти вищу освіту за скороченим термі-ном навчання.

2 грудня 2004 року Полтавськийтехнікум харчових технологій ставодним із структурних підрозділівНаціонального університету харчовихтехнологій.

У ХХІ ст. Полтавський технікум хар-чових технологій увійшов до числапровідних вищих навчальних закладів Ірівня акредитації Полтавської області.

Нині навчальний заклад здійснюєпідготовку висококваліфікованих фа -хівців за спеціальностями „Вироб ниц -тво харчової продукції”, „Зберіган ня,консервування та переробка м’яса”,„Зберігання, консервування та пере-робка молока”, „Монтаж, обслугову-вання засобів і систем автоматизаціїтехнологічного виробництва”, „Експлуа -тація та ремонт обладнання харчовихвиробництв”, „Монтаж і обслуговуван-ня холодильно-компресорних машинта установок”, „Обслуговування комп'ю -терних систем і мереж”.

У технікумі навчається близькотисячі студентів денної та заочноїформи навчання.

Технікум має бібліотеку, їдальню,спортивну, тренажерну та актовузали, гуртожитки, музей історії техні-куму, комп’ютерні лабораторії,навчально-лабораторні корпуси тавиробничі майстерні. Характерноюознакою технікуму є динамічний роз-виток і розширення сфер діяльності.



8

Сьогоднішня наша оповідь про осо-бистість відому й шановану – україн-ського фізика і методиста, авторитет-ного вченого в галузі радіоактивності,укладача першого в Україні курсу ме -тодики викладання фізики в школах,декана фізико-математичного факульте -ту (1913 – 1917 рр.), ректора (1917 р.)Університету Св. Володимира (нині –Київський національний університетімені Тараса Шевченка), ректораКиївського політехнічного інституту у1919-1920 рр., одного з фундаторівКПІ, а також нашого вишу ГеоргіяГеоргійовича Де-Метца.

Георгій Георгійович Де-Метц наро-дився 21 (8) травня 1861 року в Одесів родині інженера з бельгійських під-даних. Середню освіту здобув в оде-ській гімназії, яку закінчив у 1881 рр. іззолотою медаллю. Восени цього жроку Г.Г. Де-Метц вступив на матема-тичне відділення фізико-математич-ного факультету Новоросійського уні-верситету, де зацікавився вивченнямфізики. Одержав ступінь магістра задисертацію "Механічні властивостіолій і колоїдів" ("Західна Ново росій -ська Спілка Натуралістів").

Після захисту дисертації "Про абсо-лютну стисливість ртуті і скла" в травні1891 р. він був затверджений докто-ром фізики. Цього ж року ГеоргіяГеоргійовича запросили екстраорди-нарним професором до КиївськогоУніверситету св. Володимира, а в1896 р. він був призначений на посадуординарного професора кафедрифізики.

З осені 1896 р. Де-Метц працюваву комітеті зі створення Київ ськогополітехнічного інституту. Професорувійшов до складу будівельної комісіїзі спорудження корпусів КПІ. Навесні1898 р. був закладений фундаментКиївського політехнічного інститутуім. імператора Олександра II. 15 сер-пня 1898 року Георгій Ге оргійовичДе-Метц призначений в КПІ на поса-ду ординарного професора кафедрифізики. Одночасно вчений продов-жив працювати в Університеті св. Во -лодимира.

З 1906 р. Г.Г. Де-Метц очолювавКиївське відділення Російського Імпе -раторського технічного товарис тва.Як його голова, був керівникомТехнічних класів у м. Сміла. З цього жроку за редакцією Де-Метца почав

видаватися науково-популярний жур-нал "Фізичний огляд".

Все своє наукове життя Г.Г. Де-Метцзаймався науковими дослідженнями вгалузі теплових явищ і радіоактив -ності. Написав не одну роботу. Головнійого праці: "Подвійне променезалом-лення в обертових рідинах" ("ЖурналРосійського фізико-хімічного товарис -тва", 1877), "Потрійна веселка"(1888), "Визначення прискореннясили ваги за допомогою машини

Атвуда" (1895), "Фотографія всере-дині круксової трубки" (1896), "Ви -падкове подвійне заломлення світлав рідинах" (1902), "Аномальна диспер-сія світла в фактах і теоріях" ("ЗахіднийНоворосійський Універси тет", 1895),«Про дослідження радіоактивнихбагатств України» (1925), «Радіо -

активність та будова матерії» (1931).На початку ХХ ст. завдяки його зусил-

лям при Київському університеті бувстворений музей фізичних приладів, ав КПІ - музей фізичної лабораторії. На1 січня 1903 року в каталозі його екс-понатів було 1046 номерів. Серед екс-понатів: маятник Фуко з оптичним від-ліком роботи, колекція калориферівроботи Женевського товариства тощо.На жаль, колекція до нашого часу незбереглася навіть частково.

Професор Де-Метц приділяв значнуувагу заняттям з історії науки і техніки.Так, в 1901 році у Варшаві окремимвиданням вийшла його стаття «Сто -ліття метричної системи», яка передцим була надрукована в журналі"Фізичний огляд". У "колекції" Г.Г. Де-Метца була велика кількість орденів:св. Станіслава, св. Анни, св. Во ло -димира - всі різних ступенів.

Помер вчений 9 березня 1947 року,похований на Лук’янівському цвинтаріу м.Києві.

Звичайно, ідеєю започаткуваннятехнічних навчальних закладів займа-лися й інші видатні особистості тогочасу. Напевно, тільки тепер ми усві-домлюємо всю важливість їх копіткоїроботи, яка нарешті привела до ство-рення таких потужних нині вищихнавчальних закладів як наш універси-тет, як Національний технічний універ-ситет України «Київський політехніч-ний інститут».

Нині, святкуючи 130-річний ювілейуніверситету, ми з вдячністю схиляє-мо голови перед пам'яттю йогозасновників, життєва мудрість якихживе в сучасних досягненнях нашогоколективу.


У ювілейний рік університету ми не лишепідсумовуємо накопичений досвід і здобутки таплануємо майбутнє, але й згадуємо тих, хто доклавзусиль для започаткування нашого навчального

закладу, хто ще тоді, у ХІХ столітті, бачив на рокивперед і спрямовував свої сили, знання, досвід, час нарозвиток освіти і науки, створення навчальнихзакладів, закладення основ майбутнього.

ФУНДАТОР ПРОГРЕСУ2014 – ювілейний рік Національного університету харчових технологій

9

Історія ДЗО «ОІПДО НУХТ» берепочаток з 1969 року. Йому присвоєноІІІ рівень акредитації та неодноразовонадавались відповідні ліцензії.Щорічно в інституті підвищують квалі-фікацію приблизно 1700 керівників іпрацівників харчової галузі.

Сьогодні наш інститут – один із спе-ціалізованих центрів підвищення ква-ліфікації, до якого з’їжджаються насемінари та практичні заняття фахівцізі всієї України. Величезну роль у йогодіяльності відіграє професорсько-викладацький склад. Головним стра-тегічним завданням є забезпеченняякості підвищення кваліфікації на рівніміжнародних вимог.

Тепер розкажемо про тих, хто докожної деталі роботи в інституті додаєчастину своєї душі. Передусім це –директор, доктор економічних наук,професор Леонід МиколайовичПотьомкін. За основу стратегії роз-витку ДЗО «ОІПДО НУХТ» він обираєтакі пріоритети, як модернізація і все-бічне вдосконалення навчальногопроцесу, перехід до інноваційноїмоделі з метою забезпечення високоїякості перепідготовки фахівців, інтег-рація в європейське і світове освітнєспівтовариство, активний розвитокнауково-дослідної роботи. Створеннясприятливих матеріально-побутовихумов для проведення навчальногопроцесу є одним із пріоритетних зав-дань, проте виникають проблеми зоновленням устаткування.

Заступник директора Ігор Воло -димирович Кравець є не тільки компе-тентним керівником, а й професіона-лом у техніці безпеки на підприємстві.До нього завжди можна звернутися, збудь-якого питання, й якщо він неможе відповісти відразу, то будевивчати проблему, допоки не знайдевідповідь.

За роки існування ми змогли нако-пичити величезний кадровий потенці-ал, кожний співробітник є справжнімфахівцем своє справи. Викладачібудують свої лекції так, щоб вони від-повідали найновішим тенденціям, нетільки національним, а й світовим.Співробітники працюють над науко-вим забезпеченням вирішення бага-тьох актуальних в Україні проблем. Заїх участі виконуються наукові дослі -дження з питань удосконалення агро-промислового комплексу України.

Великих успіхів ми досягли у галузівиноградарства, останні роки ведеть-ся плідна робота з Національнимнауковим центром «Інститут виногра-дарства і виноробства ім. В. Є. Таїро -ва». Спільно були розроблені та вве-дені у торгівлю декілька видів вина,вдосконалено виробництво вже звич-ної для нас продукції.

Кафедра, яка зробила такий вели-чезний внесок, це кафедра харчовихтехнологій та інженерії. Її очолює кан-дидат технічних наук, ст. н. с.Людмила Олександрівна Стоянова.«Тут працюють люди, які усім серцемвіддані своїй справі, вони не простофахівці своєї справи, а й справжніхарчовики», - говорить керівникструктурного підрозділу. Заняття, якіпроводять викладачі цієї кафедри,кожний раз мають різне забарвлення.

Ще одна кафедра інституту - ринко-вої економіки, завідувачем якої є кан-дидат економічних наук, доцент МаркІлліч Шешеловський. Фахівці кафедрипроводять заняття зі слухачами занапрямами: економіка і підприємниц-тво, менеджмент організацій, комп'ю -терні науки. Кафедра займаєтьсяфундаментальними дослідженнями векономіці харчової галузі.

Налагоджені тісні творчі зв’язки зкерівниками та провіднимі спеціаліс-тами галузевих управлінь Мініс -терства аграрної політики та продо-вольства України, викладачами еко-номічних вишів м. Одеси, керівникамиобласних об’єднань і підприємств,комерційних установ м. Одеси.

Отже, державний заклад освіти«Одеський інститут післядипломноїосвіти Національного університетухарчових технологій» - це великийцентр підвищення кваліфікації, який,незважаючи на труднощі, продовжуєсвій шлях. Інститут кожний день нама-гається оновлюватися та модернізу-ватися. Навчально-тематичні планикурсів та семінарів регулярно оновлю-ються, доповнюються з урахуваннямвимог законодавства, новітніх розро-бок науково-дослідних установ тапередового досвіду підприємств хар-чової і переробної промисловості тасільського господарства.

Козаченко В.В.Потьомкін М.Л.


Вітаємо, шановний читачу! Сьогодні ми хочемо познайомити тебез нашим місцем роботи. Ми працюємо в державному закладі освіти«Одеський інститут післядипломної освіти Національногоуніверситету харчових технологій» (ДЗО "ОІПДО НУХТ").


КРІЗЬ ЧАС...

В університеті відкрився пекарськийцентр фінської компанії «Лейпурін». Вурочистостях взяли участь: віце-прези-дент компанії «Лейпурін» Матті Вайянен,генеральний директор «Лейпурін»(Україна) С. Лерник, директор київ-ської філії Технологічної групи «Maresto»Борис Груздов, представник компанії«Нордік шугерт» (партнера компанії«Лейпурін») Тімо Піолла, генеральнийдиректор об’єднання «Укрхлібпром»Олександр Ва сильченко, фахівці та сту-денти університету.

Віце-президент компанії «Лейпурін»Матті Вайянен разом із проректоромТетя ною Мостенською урочисто від-крили центр. Високо оцінила рівеньпідготовки наших випускників і подя-кувала за це викладачам генеральнийдиректор «Лейпурін» (Україна) Світ -лана Лерник. Вона, зокрема, наголо-сила, що фахівці компанії підбиралидля оснащення центру найкращі танайсучасніші зразки техніки, готовіділитися технологіями й всебічносприяти підготовці висококваліфіко-ваних спеціалістів, яких так потребуєгалузь.

Від студентів й аспірантів, які отри-мали унікальну можливість долучати-ся до новітніх світових технологій, зісловами подяки виступила магістран-тка Любов Мазур. Наявність сучасноїтехніки для ви робництва хлібобу-лочних і бо рош няних кондитер-ських виробів надає можливістьстудентам, аспірантам, викладачамкафедри розширювати асортиментпродукції, удоско налюючи існуючітехнології.

Напередодні технологи компанії«Лейпурін» провели майстер-класзі студентами кафедри технологіїхлібопекарських і кондитерськихвиробів й усі присутні на церемоніївідкриття центру змогли продегус-тувати виготовлену ними продукцію –хлібні й булочні вироби, тістечка,печиво, кекси.

ІННОВАЦІЙНЕПАРТНЕРСТВО

10

4 і 5 листопада наш університетприймав Всеукраїнський інформацій-ний день програми ЄвропейськогоСоюзу Еразмус+.

Учасники заходу прибули з усіх куточ-ків України, а також Бельгії, Франції,Білорусі, Молдови, інших країн.

У рамках Інформаційного дня пред-ставлено: загальний огляд програми танапрями Еразмус+ у сфері вищої освіти;правила й умови участі україн ських вишіву конкурсах програми співпраці за напря-

мами: «навчальна мобільність», «розви-ток потенціалу вищої освіти» (колишняпрограма Темпус), «Жан Моне»; реко-мендації щодо підготовки проектнихзаявок; кращий досвід найбільш успішнихпроектів програми Темпус.

Про досвід участі у попередніх про-грамах розповіла директор проек -ту ЄС Національний Еразмус+ офісС. Шитікова. Огляд можливостей врамках міжнародного виміру програ-ми Еразмус+ представила Пайві Гер -

не снімі, про спільні магістерські про-грами й співпрацю університетів ізреалізації спільних програм йшлося увиступі Яни Фіоріто (Національнеагентство з питань освіти, аудіовізу-альних засобів і культури (ЕАСЕА),Брюссель). Також у перший день ро -боти багато говорили про академічнумобільність, розвиток співпраці міжвишами України й країн Євросоюзу,про пріоритети у залученні технічноїдопомоги тощо.

5 листопада працювали у двох фор-матах: семінару щодо індивідуальнихможливостей мобільності (індивідуа -льних грантів) та консультацій з при-воду проектних ідей (підготовкизаявок до співпраці).

Нагадаємо, що науковці нашого уні-верситету вже кілька років поспільплідно працюють за проектамиЄвросоюзу, зокрема, наш виш один ізне багатьох в Україні, кому вдалосявибороти грант на дослідження запрограмою Еразмус Мундус, на чомуокремо наголосили організаториІнформаційного дня.

Народився Микола Миколайович вс. Верба Коропського району наЧернігівщині. У 1949–1953 рр. навчав-ся у Смілянському технікумі харчовоїпромисловості, повний курс якого заспеціальністю «Механічне та теплотех-нічне устаткування цукрових заводів»закінчив із відзнакою. Був направле-ний на роботу в м. Краснодар (управ-ління «Енергоналадка»). Як технік-теп-лотехнік брав участь у пусконалаго -джувальних роботах на підприємстваххарчової промисловості Грузії та Росії.

На механічний факультет КТІХП (нині– Національний університет харчовихтехнологій) вступив у 1954 році. З січня1964 р. – в аспірантурі при кафедрі спе-цобладнання КТІХП. Навесні 1967 р.захистив кандидатську дисертацію.Восени того ж року був відряджений доРеспубліки Куба. Працював в універ-ситеті ORIENTE (м. Сантьяго-де-Куба),де опублікував іспанською мовоюпосібник із розрахунку процесів та апа-ратів. У кубинських журналах надруку-вав кілька статей за результатамидосліджень процесу фільтрації продук-тів цукротростинного виробництва.

З 1968 р. у КТІХП пройшов усі стадіїкар’єрного та наукового росту – асис-тент, старший викладач, доцент, зас -

тупник декана факультету технологіїцукру в 1970-1972 рр., відповідаль-ний секретар приймальних комісій,науковий керівник багатьох госпдого-вірних науково-дослідних робіт, у1984 – 1999 рр. – декан механічногофакультету.

Одна з розробок тих років – ротаційнийкаменеуловлювач (автори – М.М. Да -ценко, М.М. Пушанко, В.В. Ярмілко) –була запатентована в США, Англії,Франції, ФРГ і Данії, знайшла впро-вадження на всіх цукрових заводахколишнього СРСР і в ряді зарубіжнихкраїн. Докторську дисертацію захис-тив у 1984 році.

За програмою міжнародних зв’язківуніверситету був у відрядженнях доБолгарії і В’єтнамі. Підготував вісімкандидатів та одного доктора техніч-них наук. У творчому доробку – двапідручники, монографія, понад 200наукових статей, розділи в підручни-ках, 35 авторських свідоцтв і патентівУкраїни. За результатами науковихрозробок модернізовано понадблизько 30 дифузійних установок нацукрових заводах України.

Багаторічний член ученої ради іззахисту кандидатських і докторськихдисертацій. Протягом п’яти років пра-

цював експертом ВАК України.Починаючи зі студентських років і до

сьогодні, він є взірцем для молоді убагатогранній і плідній роботі на нивівикладацької та наукової діяльності,передаючи свій неоціненний досвідмолодому поколінню.

Які б посади не обіймав МиколаМиколайович Пушанко, він завжди буві залишається людиною авторитет-ною, енергійною, вимогливою і спра-ведливою у ставленні до колег, підлег-лих і студентів.

Колектив кафедри технологічногообладнання та комп’ютерних техноло-гій проектування надсилає шановно-му ювіляру щирі вітання і побажанняміцного здоров’я, нових звершень ублагородній справі підготовки фахів-ців вищої кваліфікації для харчовоїпромисловості України.

Колектив кафедри


1 листопада виповнилося 80 років від дня народження професоракафедри технологічного обладнання та комп’ютерних технологійпроектування, заслуженого діяча науки і техніки України, докторатехнічних наук Миколи Миколайовича Пушанка.

ВІДКРИТІ МОЖЛИВОСТІ

ЮВІЛЕЙ КОРИФЕЯ

11

19 листопада колектив університетута кафедри машин і апаратів харчових іфармацевтичних виробництв вітав із75-річним ювілеєм доктора технічнихнаук, професора, лауреата Державноїпремії у галузі науки і техніки, заслуже-ного працівника освіти Віталія Михай -ловича Тарана. Найяскравіша риса юві-ляра – інтелігентність, яка, крім глибоко-го професіоналізму, визначається йоговчинками, розумінням кожної людини.

Віталій Михайлович у 1963 роцізакінчив Київський технологічнийінститут харчової промисловості заспеціальністю «Машини і апарати хар-чових виробництв».

У 1963–1965 роках працював заві-дувачем цеху Джанкойського консер-вного заводу.

У 1965 році вступив до аспірантури іпід керівництвом професора Все -волода Стабнікова виконав та захис-тив дисертацію.

Всі наступні роки Віталій Михай -лович присвятив науковій і викладаць-кій роботі в університеті. Спочатку –на посаді асистента, з 1970 року –старшого викладача, з 1973 року –доцента.

У 1989 році захистив докторськудисертацію, і в цьому ж році обранийна посаду професора. У 1999 – 2013роках Віталій Михайлович очолювавкафедру машин і апаратів харчових та

фармацевтичних виробництв.Професор В.М.Таран у своїй дослід-

ницькій роботі продовжив традиціїнаукових шкіл у галузі масообміннихпроцесів харчових виробництв, запо-чатковані в 1884 році Миколою Чери -ковським, продовжені видатними вче-ними Іваном Кухаренком, ОлексіємКіровим, Глібом Знаменським, Всево -ло дом Стабніковим та ВолодимиромАністратенком. Наукові розробкиВіталія Михайловича – ректифікаційніапарати, встановлені на понад 25 під-приємствах України, Бєларусі, Узбе -кистану, Росії. Під керівництвом про-фесора В.М. Тарана захищені 11 кан-дидатських дисертацій, підготовленіпонад 1000 кваліфікованих інженерів.Він – автор понад 300 наукових праць,3 підручників, має 30 патентів.

Нині дослідження Віталія Михайло вичастосуються актуальної наукової тематики- циклічних режимів роботи масообмін-них апаратів, а здобутки у даному напря-мі отримали світове визнання.

Враховуючи значні наукові здобут-ки, у 1998 році Віталій Михайловичнагороджений Державною премієюУкраїни в галузі науки і техніки.

Віталій Михайлович проводить ак -тивну науково-методичну та організа-ційну роботу.

За сумлінну та наполегливу працюВіталій Михайлович нагороджений

медалями, почесними знаками та гра-мотами Міністерства освіти і наукиУкраїни, Міністерства аграрної політи-ки України, має почесне звання За -с луженого працівника освіти України.

Колеги та студенти шанують ВіталіяМихайловича за глибокі професіона-лізм, вимогливість та відповідаль-ність, і водночас скромність, поряд-ність, доброзичливість та людяність.

Колектив кафедри машин і апаратівхарчових та фармацевтичних вироб-ництв і виробничники вітають ВіталіяМихайловича з ювілеєм! Щиро бажає-мо міцного здоров’я, невичерпноїенергії, нових творчих успіхів у бага-тогранній діяльності, добробуту,щастя та радості в житті!




ПРОДОВЖУВАЧ ТРАДИЦІЙ

Практично все трудове життя – понад50 років – кандидата технічних наук,доцента Олексія Єлисейовича Но виць -кого пов’язане з нашим університетом.З них понад 40 років він працює накафедрі машинобудування, стандарти-зації та сертифікації обладнання.

На початку 1970 р. випускник меха-нічного факультету КТІХП (нині –Національний університет харчовихтехнологій) О. Є. Новицький за реко-мендацією професора Г. О. Прейсапризначений завідувачем лабораторіїкафедри та активно долучився донауково-дослідної та адміністративно-господарської роботи. За його безпо-середньої участі активно розвиваласяматеріально-технічна база кафедри.

Науково-дослідна робота як керів-ника студентських наукових гуртківбула дуже корисною як для студентів,так і О.Є. Новицького. Зокре ма,наукові доповіді колишніх студентів –О. М. Гавви (1981 р., нині – професор,завідувач кафедри машин та апаратівхарчових і фармацевтичних вироб-ництв), О. Д. Клюка (1982 р., нині –старший викладач кафедри машино-будування, стандартизації та сертифі-кації обладнання) на Все союзних кон-

курсах студентських наукових робітбули відзначені Золо тими медалями.

У 1985 р. Олексій Єлисейовичзахистив дисертацію на здобуттянаукового ступеня кандидата техніч-них наук, став доцентом, а з 1989 по1994 рр. плідно працював заступни-ком декана механічного факультету,до 2010 р. доцентом нашої кафедри.

Олексій Єлисейович – чуйна і уваж-на до студентів та співробітниківлюдина. А ще він, як кажуть, майстерна всі руки, адже шостий розряд тока-ря, набутий ще до навчання в КТІХП,дозволяє довірити йому найскладнішітехнічні завдання, зокрема для вико-нання наукових досліджень викладачів

та співробітників кафедр університе-ту. І сам він має багато наукових іметодичних розробок, авторських сві-доцтв на винаходи.

В останні роки О. Є. Новицький,незважаючи на поважний вік, працюєінженером кафедри. Його досвід, тех-нічні та життєві поради дуже корисністудентам і колегам.

Зичимо нашому товаришу здоров’я,довгих років творчого життя, сімейногоблагополуччя та всього найкращого.


Колектив університету приєднуєть-ся до всіх щирих вітань, які пролуналина адресу Миколи Миколайо вича,Віталія Михайло ви ча та ОлексіяЄлисейовича. Нехай доля буде при-хильною до Вас, наші дорогі ювіляри!

ЗОЛОТИЙ ЮВІЛЕЙ


© «ПРОМІНЬ»Газета

Національного університету харчових технологій

№8 (1126), листопад 2014 р.Заснована у жовтні 1968 р.

Наклад 250.Зам. № 28/11c2014

Безкоштовно

РЕДАКЦІЙНА РАДА:Ю. Цой

І. ЛитвиненкоВерстка:К. Сінєв

Фотографії:Р. Істомова, К. Сінєв

Обкладинка:Р. Істомова

Свідоцтво про державну реєстрацію № 83,серія КУ, видане 15 березня 2003 року

Адреса:01601, Київ, вул. Володимирська, 68

тел.: 287597543, 287594508 ecmail: [email protected]

Віддруковано у Редакційно-видавничомуцентрі університету, тел.: 287-98-29

Редакція не завжди поділяє думкуавторів публікацій.

За достовірність поданої інформаціївідповідає автор.


ВІТАЄМО!Добігають останні дні осені. Все рідшим гостем на

похмурому небосхилі стає сонце. Геть облетіло з деревлистя, й уночі землю вкриває легкий морозець. Прийшовлистопад, по-своєму чаруючий і мінливий. Ми щиро вітаємонаших ювілярів, викладачів і співробітників, які святкуютьсвої дні народження у цьому місяці.

З 80-річчям найтепліші вітання й сердечні побажання доброго здоров’я приймає

Микола Миколайович Пушанко, професор кафедритехнологічного обладнання і комп’ютерних технологійпроектування

З 75-літнім ювілеєм вітаємоПоліну Лук’янівну Карпенко, гардеробницю спор-

тивного навчального центруВіталія Михайловича Тарана, професора кафедри

машин і апаратів харчових та фармацевтичних виробництвТетяну Дмитрівну Логгінову, завідувача навчальної

лабораторії кафедри маркетингу

70-річчя відзначаютьВікторія Борисівна Бірюкова, швейцар господарського відділуФедір Трохимович Іваницький, слюсар-сантехнік 5-го роз-

ряду служби головного механікаВіра Микитівна Думик, маляр 6-го розряду ремонтно-екс-

плуатаційної дільниці по обслуговуванню будівель та гуртожитків

60 років виповнюєтьсяТамарі Дмитрівні Гриненко, завідувачу виробництва

студентської їдальніСергію Михайловичу Василенку, завідувачу

кафедри теплоенергетики та холодильної техніки50-ліття святкує

Костянтин Вікторович Васильківський,доцент кафедри технічної механіки та паку-вальної техніки

Бажаємо ювілярам чистого неба, мируй гармонії, творчої наснаги, ще багатовагомих здобутків, щастя й усілякихгараздів!

14 листопада в спорткомплексіуніверситету відбулася урочистацеремонія закриття загально -університетського турніру з фут -залу на Кубок ректора.

Протягом тижня команди одинад-цяти факультетів і десяти коледжів ітехнікумів нашого навчально-науко-вого комплексу та гості – Дніпро -петров ський монтажний технікумзмагалися за головний трофей зма-гань. У запеклій боротьбі путівку дофіналу вибороли команди факульте-ту обліку, фінансів та підприємниць-кої діяльності і Львівського держав-ного коледжу харчової і переробноїпромисловості нашого університе-ту. Фінальний матч був сповненийпристрасної технічної гри. Цьогодня Фортуна була на боці спортсме-нів факультету обліку, фінансів тапідприємницької діяльності, які йстали цьогорічними володарямиКубка ректора.

У церемонії вручення нагород пере-можцям і відзнак кращим гравцямтурніру взяли участь: ректор універси-тету Сергій Іванов, президент Фут -больної асоціації студентів м. Киє ваВадим Місюра, проректор університе-ту з науково-педагогічної та виховноїроботи Андрій Чагайда, декани фа -культетів, завідувач кафедри фізично-го виховання Ірина Павлюк.

Всі команди-учасники турніру отри-мали дипломи учасника.

Золоті медалі і Кубок переможцявручили команді факультету обліку,фінансів та підприємницької діяль-ності

Срібними призерами стали гравцікоманди Львівського державногоколеджу харчової і переробної про-мисловості.

Бронзові медалі за третє місцебули вручені команді факультету інже-нерної механіки та пакувальної техніки.

Крім того, були відзначені кращігравці:

кращий бомбардир – Ілля Білик(факультет обліку, фінансів та підпри-ємницької діяльності)

кращий воротар – ОлександрПоліщук (факультет готельно-ресто-ранного та туристичного бізнесу)

кращий гравець – Євгеній Жук(факультет обліку, фінансів та підпри-ємницької діяльності)

автор кращого гола турніру –Віталій Малімон (факультет обліку,фінансів та підприємницької діяльності).

Вітаємо переможців!

ЗАХОПЛЮЮЧА ГРА

№8 (1126), листопад 2014 р. · Марк Туллій Цицерон. 3 22 та 23...

Documents

Transcript of №8 (1126), листопад 2014 р. · Марк Туллій Цицерон. 3 22 та 23...