ВІКТОР МАРЦЕНЮК, АГРОНОМ-НОВАТОР · 18 ТАРШИЙ АГРОНОМ...

ІННОВАЦІЇ, ЯКІ ПОТРІБНІ УКРАЇНСЬКОМУ АГРОСЕКТОРУ

LANDLORD.UA

ПРАВИЛА УСПІХУ В АГРОБІЗНЕСІ

№11 (37) ЛИСТОПАД 2018

ТРЕБА ПОСТІЙНО ЗМІНЮВАТИСЯ І ПРАЦЮВАТИ З НАТХНЕННЯМ

ВІКТОР МАРЦЕНЮК,АГРОНОМ-НОВАТОР

У ПОШУКАХ СЕНСІВLANDLORD СLUB: ЯК АГРОСЕКТОРУ ВІДПОВІСТИ НА СКЛАДНІ ВИКЛИКИ ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ

ПШЕНИЧНА ПЕРСПЕКТИВАУКРАЇНСЬКИМ ФЕРМЕРАМ ВАРТО ВНЕСТИ ЗМІНИ У ПЛАНИ ПОСІВІВ

АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ | ЕКСПОРТ

1

СЛОВО

листопад 2018

Першою умовою глобальної продовольчої стабільності є сталий розвиток сільського господарства. Щохвилини у світі народжуєть-ся 149 немовлят. Кожна восьма людина страждає від хронічного голоду. Минулого року у своїй доповіді про світову демографічну ситуацію ООН попередила, що населення планети до 2050 року збільшиться до 10 млрд. Для цього сільському господарству необ-хідно збільшити своє виробництво мінімум на 70%. Гарна новина у тому, що широке застосування великих даних, інноваційних за-собів захисту рослин та штучного інтелекту дозволяють підвищува-ти врожайність посівів за мінімальних витрат. Ми регулярно досліджуємо проблеми сільського господарства та зна-ходимо інноваційні рішення. Так, аграрії збирають інформацію щодо різних ділянок поля за допомогою низки технологій, спеціальні про-грами обробляють та систематизують цю інформацію, що дозволяє легше встановлювати локальні причини хвороб або нестачі елементів живлення та свідомо приймати рішення щодо внесення засобів захисту рослин і добрив. Ми плануємо розвивати мобільні інструменти для прийняття рішень на підставі великих даних. Ми знаємо, що максимальна продуктив-ність у поєднанні з мінімальним використанням ресурсів є запору-кою успіху. Використання інноваційних технологій визначає, хто збере кращий урожай. Наприклад, через 10 років половина всього продовольства Японії буде вироблятися рослинними фабриками. Вертикальні ферми — майбутнє не тільки Японії. Інші країни теж пі-дуть за її прикладом. У середньому 1 га у приміщенні еквівалентний

приблизно 10 га поля. Фабричні овочі захищені від сезонних впливів, комах-шкідників і посухи. Чим більше цифрової оперативної інфор-мації буде в аграріїв, тим ефективнішими будуть їх рішення до аналізу полів. Для аграріїв це інтерактивне дзеркальне відображення проце-су розвитку культури, а для нас ще один крок до мети. Сільське господарство — одна з головних складових української еко-номіки. Використання сучасних технологій може довести до доско-налості добір сортів, захист посівів, добрива та іригацію. У 2017 році українські аграрії встановили другий рекорд у новітній історії країни. Того ж року вони зібрали 62,3 млн т збіжжя. Крім того, в аграрному секторі обсяг капітальних інвестицій за минулий рік становив понад $2 млрд.Для BASF пріоритетними культурами в Україні є зернові, соняшник, соя, кукурудза і ріпак. У сегменті цих культур ми впроваджуємо розробки нових діючих речовин та формуляцій. Їх мета — висока ефективність препарату з мінімальним пестицидним навантаженням. Інноваційність полягає в більш високому рівні захисту і розширених можливостях в управлінні резистентністю патогенів. Новітніми тех-нологіями та інноваційними продуктами ми забезпечуємо передових українських аграріїв. Так, минулого року ми створили «Клуб новаторів агробізнесу» з найуспішнішими представниками галузі в Україні. Компанії-члени клубу мали можливість перевірити роботу нових тех-нологій та продуктів на своїх полях. Досвід цих господарств відкритий для широкого загалу та сприяє розвитку бізнесу та підвищенню рівня професіоналізму сільськогосподарської галузі країни.

ТІБЕРІУ ДІМА, керівник департаменту BASF AgriculturAl SolutionS в україні, молдові та країнах кавказу

УКРАЇНА – ЦЕ ПРО ІННОВАЦІЇ

ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ

№11 (37), ЛИСТОПАД 2018

18 СТАРШИЙ АГРОНОМ КОМПАНІЇ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» ВІКТОР МАРЦЕНЮК

ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК

8 ВАЖКИЙ ПОЧАТОКЗа прогнозами, Україна зможе поставити на світовий ринок рекордний обсяг кукурудзи нового врожаю

АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ

14 ТРИМАЙ БАЛАНСВрожай озимої пшениці залежатиме від правильного визначення строків сівби та оптимального режиму зволоження ґрунту

ІСТОРІЯ УСПІХУ

18 ЗВИЧАЙНИЙ ГЕРОЙЛюбов до землі та випадковий вибір професії зробили зі звичайного хлопця з міста одного з найпрогресивніших аграріїв України — історія старшого агронома компанії «Зернопродукт МХП»

ЗМІСТ |

2

8 ЯКІ ПЕРСПЕКТИВИ МАЄ УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО НА СВІТОВОМУ РИНКУ

ЗМІСТ |

ЗЕМЕЛЬНЕ ПИТАННЯ

28 ПРИДБАТИ В ОРЕНДУПродаж прав оренди землі на онлайн-аукціоні спрощує життя агропідприємцям

ФІНАНСУВАННЯ

30 ПЕРЕМАГАТИ ВСУПЕРЕЧ УСЬОМУЩо аграрію варто зробити, аби стати бажаним клієнтом для будь-якого банку

СТРАТЕГІЇ

46 ПЕРСПЕКТИВИ СХОДУ Підприємці та банкіри обговорили можливі напрями розвитку бізнесу і роль інновацій у цьому процесі

74 УДАР У ВІДПОВІДЬЯкі загрози і можливості для фермерів існують на світовому ринку

LANDLORD CLUB

48 ПИРІГ, ЩО ТАНЕУкраїні на глобальному ринку доведеться конкурувати за все менший інвестиційний ресурс

52 У ПОШУКАХ СЕНСІВLandlord Club: у пошуках відповіді на складні виклики глобального ринку, які постануть перед аграрним сектором України у 2019 році

58 ПШЕНИЧНА ПЕРСПЕКТИВАНаступного року на світовому ринку буде спостерігатися підвищений попит на пшеницю

60 ПІД РОЗПИСЯкі можливості пропонує механізм аграрних розписок

64 ВКЛАСТИ У РЕСУРСИАграріям не варто економити на якісних матеріалах та агрохімії навіть під час кризи

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ

66 ВИСОКІ ПРІОРИТЕТИКомпанія PepsiCo готова збільшити використання високоолеїнової олії у виробництві снеків

ЗМІСТ |

4

60 LANDLORD CLUB: ХЕЛЕН ФЕЙРЛЕМБ, IFC

30 ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ПРАВЛІННЯ CRЕDIT AGRICOLE BANK ЛАРИСА БОНДАРЄВА

48 LANDLORD CLUB: ОЛЕГ УСТЕНКО, ФОНД БЛЕЙЗЕРА, КАРЕН БРАУН, THOMSON REUTERS

ЗМІСТ |

ТЕХНОЛОГІЇ

70 БУТИ БРЕНДОМРецепт відродження плодоовочевого ринку України від компанії Syngenta

90 КРОПІТКА РОБОТАУ Cr dit Agricole Bank не просто надають широкий спектр фінансових послуг для аграріїв, а й виїжджають у поля, аби бути ближче до фермера та дізнатися його реальні потреби

92 ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРИНЦИПИЧи залишиться український аграрний ринок привабливим для французьких інвестицій

94 ДОСВІД ТИСЯЧ ФЕРМЕРІВРебрендинг — новий інструмент з досягнення міжнародних амбіцій

ЕКСПОРТ

72 ЛЕГКИЙ ЕКСПОРТЩо необхідно, аби почати експортувати свою продукцію, та отримати високу ціну

ІННОВАЦІЇ

80 КВИТОК ДО АМЕРИКИЯк українському розробнику і виробнику дронів вдалося вийти на ринок США

88 КРОК НАЗУСТРІЧСтратегія просування дронів на український і закордонні ринки. Поради практика

ТЕХНІКА

96 ВДАЛИЙ НЕВДАЛИЙ РІКВиробники і постачальники сільськогосподарської техніки не вважають 2018 рік невдалим для себе

AGROLIFE

116 ІНВЕСТИЦІЇ У ЗДОРОВ’ЯЗимове затишшя у польових роботах — гарна нагода для фермера не просто відпочити, а й подбати про власне здоров’я

ЗМІСТ |

6

80 УКРАЇНСЬКІ ДРОНИ ЗАВОЙОВУЮТЬ РИНОК США

116 ЗИМА — ЧАС ДЛЯ ФЕРМЕРА ПОДБАТИ ПРО ЗДОРОВ’Я

96 «ІНТЕРАГРО 2018»: ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ СТЕНД BERTHOUD

© F.

ZVAR

DON

- RAG

T Se

menc

es

ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК | ПРОГНОЗ

8

ФОТ

О: S

HUTT

ERST

OCK


9листопад 2018

ЗА ПРОГНОЗАМИ, УКРАЇНА ЗМОЖЕ ПОСТАВИТИ НА СВІТОВИЙ РИНОК РЕКОРДНИЙ ОБСЯГ КУКУРУДЗИ НОВОГО ВРОЖАЮ. АЛЕ ВЕЛИКЕ ВИРОБНИЦТВО КУЛЬТУРИ ПОСИЛИТЬ КОНКУРЕНЦІЮ МІЖ ОСНОВНИМИ ЕКСПОРТЕРАМИ КУКУРУДЗИ І СПРИЧИНИТЬ ЗНИЖЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ЦІН НА НЕЇ ТЕКСТ: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

ВАЖКИЙ ПОЧАТОК

Напередодні листопада Міністерство аграрної політики та продовольства України вчергове переглянуло оцінку валового збору зернових культур у бік збільшення.Як заявив перший заступник міністра Максим Мартинюк, за даними мініс-терства, збір сягатиме 64 млн т, що є другим за величиною показником після позаторішнього рекордного врожаю у 66 млн т. Попередній прогноз Мініс-терства агрополітики — 63,1 млн т усіх зернових культур.При цьому сумарний експорт зернових, за словами Мартинюка, може становити близько 42,5 млн т, якщо транспортний монополіст країни — «Укрзалізниця» впорається з оперативним вирішенням логістичних питань і зможе забезпечити своєчасну і ритмічну доставку зерна на морські портові термінали. Якщо залізничники зможуть вирішити пробле-му дефіциту зерновозів і локомотивної тяги, то за валютну виручку в аграр-ному сегменті можна не турбуватися, підкреслив Мартинюк.У середині листопада «Укрзалізниця» нарешті оприлюднила «Постанційний План відправлення зерна та продук-тів помелу на листопад та грудень 2018 року з урахуванням можливих тягових потужностей ПАТ «Укрзалізни-ця». Згідно з планом монополіст взяв на себе відповідальність за тран-

спортування 6,45 млн т зернових як для експортного ринку (тобто логістика у морські порти), так і в рамках вико-нання внутрішніх замовлень. Суто експортні партії за два останні місяці 2018 року становитимуть близько 5,35 млн т зерна, або приблизно 12,6% від прогнозованої Мінагрополітики цифри.Але внутрішні логістичні проблеми ста-нуть лише частиною головоломки, яку доведеться складати українським трей-дерам, — конкуренція на глобальних ринках сільськогосподарської продукції зростає, і кожен черговий прогноз, які роблять провідні фахівці світу, лише додає головного болю вітчизняним експортерам.

ГЛОБАЛЬНИЙ ТРЕНДУ листопаді у черговій доповіді Між-народної ради по зерну (IGC) оцінки глобального виробництва зерна були знову суттєво переглянуті у бік збіль-шення.Зокрема, оцінка світового виробництва всіх видів зерна (пшениця і кормове зерно) у 2018/2019 маркетинговому році збільшена у порівнянні з прогнозом минулого місяця на 9 млн т. Причиною збільшення стало передусім отримання нових даних про розміри валового збо-ру в Китайській Народній Республіці. Остаточні цифри листопада такі: гло-


10

бальне виробництво зернових очіку-ється у поточному маркетинговому році на рівні 2081 млн т (попередня оцінка — 2071 млн т). А світовий обсяг торгівлі зерном, на думку IGC, має залишитися без змін — 369 млн т (ніякого парадоксу тут немає — про це трохи пізніше).Також IGC переглянула загальне ви-робництво й окремих культур. Так, збір пшениці у 2018/2019 маркетинговому році зросте, згідно з новим прогнозом, з 717 млн т до 729 млн т за одночасного зниження світового «пшеничного трей-дингу» — зі 173 млн т до 172 млн т.Як пояснюють у Міжнародній раді по зерну, оцінки пшениці були підвище-ні після отримання остаточних даних про виробництво культури в ЄС, Росії та Алжирі (зростання у порівнянні з жов-тневим звітом). Водночас вкотре були знижені оцінки пропозиції цього виду зерна з боку Аргентини та Австралії.«Підвищення прогнозу пропозиції лише частково покривається ростом показни-ка споживання. Як наслідок — глобальні резерви мають скоротитися другий рік поспіль (цього разу на 57 млн т), передусім за рахунок спаду пропозиції в основних експортерів (мінус 37 млн).

Загальні ж показники торгівлі з минуло-го місяця не змінилися, оскільки скоро-чення по пшениці, ячменю і соргобуде компенсоване зростанням пропо-зиції й експорту кукурудзи», — відзна-чається у документі Міжнародної ради по зерну.

ПОТОЧНІ ОЦІНКИБільш детальну інформацію щодо про-цесів світового ринку аграрної продукції містить черговий звіт Департаменту сільського господарства США (USDA).За листопадовим прогнозом американ-ських фахівців, глобальне постачання пшениці на 2018/2019 маркетинговий рік збільшене у порівнянні з попереднім звітом USDA на 6,7 млн т. Більшість цих змін обумовлена онов-леними даними про виробництво, оприлюдненими China NBS, у яких взагалі була переглянута інформація про рівень виробництва культури у КНР у період з 2007/2008 по 2017/2018 маркетингові роки і внесені уточнення щодо виробничого прогнозу Китаю на 2018/2019 маркетинговий рік (China NBS — Національне бюро статистики, яке підпорядковане безпосередньо

Державній раді КНР і займається збо-ром та публікацією статистичних даних, що стосуються економіки, населення та суспільства Китайської Народної Рес-публіки на національному та місцевому рівнях).Але тут є одна особливість — перегляд врожайності чи показників валового збору у Китайській Народній Республіці впливає хіба що на загальну оцінку гло-бального виробництва зерна і особливо не відображається на самому світовому ринку, адже все зерно, яке виробля-ється у Китаї, у Китаї ж і споживається. КНР для світових експортерів дуже цікава з точки зору можливих поставок, а ось збільшення виробництва пшениці безпосередньо у Китаї великого зна-чення не набуває.Тому, як підкреслено у звіті USDA, вплив на кон’юнктуру буде мати зниження прогнозу виробництва пшениці в Ав-стралії на 1 млн т — до 17,5 млн т (з від-повідним зниженням оцінки експорту до 11,5 млн т). Крім того, внаслідок посух меншим виявився врожай пшени-ці у Марокко і Пакистані — на 0,9 млн т і 0,8 млн т відповідно.Окремо було відзначене і знижен-ня валового збору пшениці в Україні на 0,5 млн т — до 25 млн т. Але, як прогнозують у USDA, це не повинно відобразитися на позиції України як од-ного зі світових експортерів пшениці — загальна цифра прогнозу українського експорту у 2018/2019 маркетинговому році залишилася незмінною, на рівні 16,5 млн т.При цьому в USDA вкотре підвищили оцінку глобального валового збору всіх видів фуражного зерна — до 1373 млн т (майже на 30 млн т більше порівняно з оцінкою місять тому). Втім, підставою для такого збільшення стала знову-таки корекція інформації, що поступає від Національне бюро статистики Китаю.Окрім Китаю збільшення виробництва кукурудзи прогнозується для України, Аргентини, Кенії, Молдови та Росії. Од-ночасно негативні оцінки були висунуті щодо збору кукурудзи в ЄС, зокрема для Угорщини, Польщі та Німеччини.Досить суттєво були переглянуті у бік збільшення показники по куку-рудзі для України. За листопадовим прогнозом американських фахів-ців, валовий збір культури в Україні становитиме 33,5 млн т (попередня Ф

ОТО:

SHU

TTER

STOC

K



ДИНАМІКА ПРОГНОЗУ ВИРОБНИЦТВА ТА ЕКСПОРТУ ПШЕНИЦІ З УКРАЇНИ У 2018/2019 МР, МЛН Т

Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад

Валовий збір 26,5 26,5 26,5 25,5 25,5 25,5 25

Експорт 17 17 16,5 16,5 16,5 16,5 16,5

Джерело: USDA, WASDE

ДИНАМІКА ПРОГНОЗУ ВИРОБНИЦТВА ТА ЕКСПОРТУ КУКУРУДЗИ З УКРАЇНИ У 2018/2019 МР, МЛН Т

Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад

Валовий збір 30 30 30 31 31 31 33,5

Експорт 24 24 24 24,5 25 25 27

Джерело: USDA, WASDE

ПРОГНОЗ ЕКСПОРТУ КУКУРУДЗИ З КРАЇН ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ ЗА МАРКЕТИНГОВИМИ РОКАМИ, МЛН Т

2016/2017 (факт)2017/2018

(розрахунок)2018/2019 (поперед-

ні дані)2019/2020 (жовтне-

вий прогноз)2019/2020 (листопа-

довий прогноз)

Аргентина 21,6 25,9 23,5 28 28

Бразилія 14 31 23 30 30

Джерело: IGC

СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО ТА ЕКСПОРТ ЗЕРНОВИХ ЗА МАРКЕТИНГОВИМИ РОКАМИ, МЛН Т

2015/2016 2016/2017 2017/20182018/2019

(вересневий прогноз)

2018/2019 (жовтневий

прогноз)

2018/2019 (листопадовий

прогноз)

Виробництво 2016 2138 2095 2063 2072 2081

Експорт 346 353 368 370 369 369

Джерело: IGC

СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО ТА ЕКСПОРТ ПШЕНИЦІ ЗА МАРКЕТИНГОВИМИ РОКАМИ, МЛН Т

2015/2016 2016/2017 2017/20182018/2019



прогноз)


прогноз)

Виробництво 737 752 758 716 717 729

Експорт 166 177 176 174 173 172

Джерело: IGC

СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО ТА ЕКСПОРТ КУКУРУДЗИ ЗА МАРКЕТИНГОВИМИ РОКАМИ, МЛН Т

2015/2016 2016/2017 2017/20182018/2019



прогноз)


прогноз)

Виробництво 983 1087 1047 1064 1074 1074

Експорт 136 138 152 156 157 158

Джерело: IGC


12

оцінка — 31 млн т), а очікуваний обсяг українського експорту повинен сягнути 27 млн т (прогноз жовтня — 25 млн т). Також, як зазначено у звіті, більшим, ніж очікувалося, буде експорт українського фуражного ячменю, зокрема до Саудів-ської Аравії.У цілому ж, як написано вже у звіті Між-народної ради по зерну, світова торгів-ля зерновими збільшиться за обсягами (що спостерігається вже шостий рік поспіль) і сягне чергової рекордної по-значки. Насамперед у Раді це пов’язу-ють з ростом продажів кукурудзи, який спостерігається вже останні 10 років.Разом з тим відвантаження пшениці бу-дуть зберігатися на високому рівні, хоча він і буде дещо нижчим за минулоріч-ний (великий вплив на це мала посуха весни і початку літа цього року у Пів-нічній півкулі, особливо у країнах ЄС).

Також високий попит буде зберігатися на фуражний ячмінь, і його продажі можуть сягнути нового піку.Таким чином, прогнози двох автори-тетних джерел, хоча дещо і різняться за конкретними цифрами, повністю збігаються у частині майбутніх трендів світового ринку сільськогосподарської продукції.Якщо резюмувати частину поточних прогнозів на короткострокову пер-спективу, можна відзначити очікуване надвелике напруження на глобальному ринку кукурудзи — зростаючий попит не в змозі повністю «нейтралізувати» велике збільшення пропозиції з боку основних країн-експортерів, до яких належить і Україна.Тому для українських фермерів буде складно продати рекордний врожай кукурудзи за вигідними цінами.

З огляду на це, трохи забігаючи наперед, Міжнародна рада по зер-ну вже прогнозує, що у наступному 2019/2020 маркетинговому році відбу-деться розширення площ під пшени-цею, що буде першим приростом за ос-танні чотири роки. Однак, застерігають фахівці Ради, очікуваного збільшення може виявитися недостатньо з огляду на несприятливі для пшениці погодні умови у період ранньої вегетації в дея-ких регіонах ЄС, РФ і Україні.

ОЛІЙНИЙ ТОНУСЗвісно, зараз вся увага прикута до по-дій, що відбуваються на світовому ринку сої, — адже від вирішення суперечки між КНР і США залежить майбутнє не тільки ринку олійних і рослинної олії, а й кон’юнктура всіх інших сільсько-господарських ринків.

ДИНАМІКА ЦІН НА УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО У ПОРТАХ ЧОРНОГО МОРЯ, USD/Т FOB

31 серпня

5 вересня

10 вересня

14 вересня

18 вересня

25 вересня

2 жовтня

10 жовтня

18 жовтня

01 листопада


Продовольча пшениця, 12,5%

224 223 218 216 215 219 226 229 230 228 226

Кукурудза 182 180 174 174 171 168 168 168 167 163 166

Джерело: Agritel

ДИНАМІКА ЦІН НА УКРАЇНСЬКИЙ РІПАК І СОНЯШНИКОВУ ОЛІЮ У ПОРТАХ ЧОРНОГО МОРЯ, USD/Т FOB

31 серпня

5 вересня

10 вересня

14 вересня

18 вересня

25 вересня

2 жовтня

10 жовтня

18 жовтня



Ріпак технічний 434 435 430 430 425 419 429 420 425 410 415

Соняшникова олія

701 699 701 690 683 682 690 677 669 653 637

Джерело: Agritel

СЕРЕДНІ ЗАКУПІВЕЛЬНІ ЦІНИ ТРЕЙДЕРІВ НА ПЕВНІ ВИДИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ, ГРН/Т EXW

31 серпня

5 вересня

10 вересня

14 вересня

18 вересня

25 вересня

2 жовтня

10 жовтня

18 жовтня



Пшениця 3-го кл.

5990 6000 5990 5930 5990 6040 5940 6030 5940 6160 5880

Пшениця 6-го кл.

5660 5630 5620 5560 5660 5690 5710 5640 5810 5750 5500

Кукурудза 4850 4830 4750 4770 4760 4660 4670 4580 4540 4100 4120

Ячмінь фуражний

6350 6330 6420 6290 6310 6400 6360 6410 6500 6530 6430

Джерело: «УкрАгроКонсалт»



–

Як перший наслідок вже можна назвати прогноз про зменшення площ посівів під ріпаком у ЄС, що прогнозується IGC вже у наступному сезоні, — площі будуть віддані, скоріш за все, під культи-вацію пшениці та ячменю.При цьому, як зазначає у своєму звіті USDA, прогноз виробництва сої у США зараз знижено на 90 млн бушелів за ра-хунок зменшення збору у штатах Айова та Іллінойс.А в цілому на світовому ринку олійних культур у 2018/2019 маркетинговому році USDA передбачає зниження вироб-ництва й експорту соєвих бобів, ба-вовняного горіха, арахісу та ріпака. Це буде частково компенсовано за рахунок збільшення постачання соняшника та соняшникової олії, насамперед з боку України.

НА РІК НАПЕРЕДІ знову повернемося до прогнозу Міжнародної ради по зерну — в частині попередніх оцінок постачання кукурудзи

у наступному 2019/2020 маркетингово-му році.Аналітики сільськогосподарського ринку вже відмічають, що підключен-ня до соєвої війни між США і Китаєм південноамериканських сільгоспви-робників здатне внести дуже серйозні корективи у глобальний аграрний ринок у цілому.Так, намагання Бразилії та Аргентини замістити на китайському ринку сої постачальників із США технологічно приводить до збільшення пропозиції не тільки олійної культури, а й кукуру-дзи. Ранні строки збирання сої дозво-лять засіяти кукурудзу у вологий період і збільшити її врожайність.До того ж американські аналітики вже прорахували, що фермери США будуть вимушені частково замістити у сівозміні сою на кукурудзу — виробництво остан-ньої у США може зрости на 38 млн т. Однак, у листопадових звітах поміт-них змін поки не відбулося — оцінки прогнозу експорту кукурудзи з Бразилії

та Аргентини поки збережені на рівні жовтневих. Щоправда, у IGC прямо вказують, що прогноз має приблизний характер і буде переглядатися вже найближчим часом. «Хоча посівна кампанія в Бразилії йде повним ходом, перспективи по Півден-ній півкулі на даному етапі, як і раніше, носять попередній характер. Світове споживання повинно залишитися в рам-ках підвищувального тренду, з огляду на попит в глобальних секторах кормо-вого, продовольчого та промислового використання, а зростаючі резерви в основних експортерах, головним чи-ном у США, згідно з прогнозом, забез-печать збільшення перехідних запасів сої на кінець сезону майже на 30%», — зазначено у звіті IGC. Така оцінка дана і перспективам експорту кукурудзи з латиноамериканських країн.Можливо, вже через місяць українські аграрії отримають більш чітку картину для планування сівозміни майбутньої весни.

АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ | ПРОГНОЗ

14

ТРИМАЙ БАЛАНСПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗАЛЕЖАТИМЕ НЕ ЛИШЕ ВІД ПОГОДИ, А Й ВІД ПРАВИЛЬНОГО ВИЗНАЧЕННЯ СТРОКІВ СІВБИ ТА ОПТИМАЛЬНОГО РЕЖИМУ ЗВОЛОЖЕННЯ ҐРУНТУ

ТЕКСТ: ВАЛЕНТИН КОВАЛЬСЬКИЙ ФОТ

О: S

HUTT

ERST

OCK

ЦІЄЇ ОСЕНІ В ОПТИМАЛЬНІ КЛІМАТИЧНІ СТРОКИ ВКЛАЛИСЯ ПОНАД 50% ПОСІВНИХ ПЛОЩ



Останніми роками в Україні осіння посівна кампанія розпочинається все ближче до зимового періоду. Водночас оптимальні кліматичні умови для сів-би — у період із 20 вересня по 5 жовт-ня. У північній частині сіють, як правило, з 10 по 30 вересня. У південній — дещо пізніше. Усе залежить від погодних умов: якщо у ґрунті дуже мало воло-ги — сівба недоцільна (зерно просто лежатиме у сухій землі).

ЗИМА БУДЕ ТЕПЛОЮ, ВРОЖАЇ — ВИСОКИМИЗа даними Українського гідрометео-рологічного центру, наступного року вимальовується перспектива щедрого врожаю — не нижчого за поточний. Адже цієї осені в оптимальні кліматичні строки вклалися понад 50% посівних площ (торік — лише 30%), розповідає кандидат географічних наук, начальник відділу агрометеорології Тетяна Ада-менко. За її словами, аграрії не зазнали великих втрат врожаю, завдячуючи сніжній зимі–2018.На даний момент сприятлива ситуація склалася майже в усіх регіонах країни. Є окремі винятки на півдні — деякі ра-йони Одещини, Херсонщини та Микола-ївщини. Там у вересні-жовтні спостері-гався дефіцит опадів: через недостатню вологість ґрунту рослини не змогли своєчасно прорости та нормально розвиватися.Для аграріїв 2018 рік характерний ре-кордною кількістю тепла, яке накопи-чувалося з квітня по жовтень. Завдяки цьому та липневим дощам, які сформу-вали оптимальне зволоження ґрунту під пізніми культурами, вдалося отримати рекордний врожай такої теплолюбної культури, як кукурудза. А ось із пшени-цею ситуація гірша, оскільки у критич-ний період формування врожайності (квітні-травні) бракувало дощів, спосте-рігалася посуха і була досить висока температура повітря. Передчасне дозрі-вання пшениці призвело до зменшення її врожайності у порівнянні з минулим роком.Якщо ця зима буде такою ж теплою і сніжною, як торішня, можна сподівати-ся на гарний урожай озимих культур на-ступного року, вважає Адаменко. На її думку, сьогодні вірогідність отримання високого врожаю озимини оцінюється вже на рівні 30%. Звісно, у зоні лісо-

степу і Полісся для цього кращі умови, ніж у степових областях, де в окремих районах спостерігається посуха. Та серйозних занепокоєнь для аграріїв наразі немає. Детальніше про перспек-тиви врожаю можна буде вести мову лише у лютому 2019 року, коли завер-шуватиметься перезимівля. Загалом у структурі посівних площ великих змін не буде.Наразі можна говорити про тенденції до теплої зими. Україна — одна з лідерів глобального потепління. У нас підви-щення температури повітря відбуваєть-ся швидше, ніж на Заході. Це пов’язано з географічним розташуванням: за ос-танніх 30 років середньорічна темпера-тура повітря у нашій країні підвищилася більш ніж на 1 °С, тоді як у Північній півкулі — на 0,8 °С.

ЗВОЛОЖЕННЯ ҐРУНТУ ТА ОКУПНІСТЬ ОПАДІВВажливий фактор отримання високих і стабільних врожаїв — формування оптимального режиму зволоження, для врегулювання якого застосовують механічні обробітки ґрунту. Переходи до таких технологій спонукають земле-

робів до ретельного вивчення впливу оранки на збереження вологи та її витрати в умовах ґрунтово- кліматичних особливостей того чи іншого регіону. Такими дослідженнями займається Лабораторія родючості ґрунтів та ґрунтозахисних технологій державного підприємства «ДГ «Донецьке», яка вхо-дить до Національно наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського».За результатами наукових досліджень встановлено: зволоженість періоду від жовтня до грудня попереднього року суттєво впливає на формування май-бутніх запасів вологи. Рівень її весняних запасів залежить від ефективності засвоєння ґрунтом опадів з осені до по-чатку вегетації рослин (він зменшується зі збільшенням втрат вологи за безве-

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н


16

гетаційний період). Якщо визначати витрати вологи на одиницю врожаю, це дозволить зробити висновки щодо продуктивності опадів навіть в умовах різного способу обробітку (згідно з гід-ротермічними умовами вирощування тих чи інших культур).Зволоження ґрунту для посіву впливає на водоспоживання культур та окупність опадів. Чим вищим буде рівень запасів вологи, тим більшою стане і продук-тивність самих рослин. Максимальна кількість врожаю спостерігається у роки з помірною зволоженістю, а най-менша — у роки з екстремальними по-годними умовами, насамперед посухою або надмірним зволоженням (внаслідок надмірних опадів). Крім того, варто

враховувати залежність літніх опадів від зволоженості осіннього періоду.Ефективне використання запасу во-логи залежить від початку весняного обробітку. Його розпочинають за умов настання стиглості ґрунтів. Ознакою є легке кришіння на грудки у діаме-трі 10–20 мм, відсутність прилипання ґрунту до робочого знаряддя. Обробіток до початку настання стиглості викликає переущільнення, а його затримки при-зводять до висушення шарів з насінням. Візуально такі польові стани визнача-ють з огляду на посвітління ґрунтового гребеня і грудок.Також велике значення має різниця між рівнями оптимальних вологостей на чорноземі та підзолистому ґрунті. Ще один важливий фактор — польо-вий мікрорельєф, який створюється внаслідок дії ґрунтообробного агрегата. Наприклад, внаслідок зяблевого обро-бітку знаряддям (яке створює гребе-нясту поверхню поля) прискорюється готовність ґрунту до початку посівного обробітку.

ЯК ПОСІЄШ…Така увага до термінів сівби виклика-

на тим, що їх порушення призводять до значної втрати врожаю і зменшення збору зерна. Як показують розрахунки науковців, вітчизняні аграрії щорічно ви-трачають до 10–12% урожаю озимини.Строки посіву впливають на формуван-ня і розвиток кореневих систем пше-ниці. І це безпосередньо впливає на їх зимостійкість. Якщо пшеницю засіяли пізно, вона буде слабкою до морозів. Найкращу зимостійкість отримають рослини з добре розвинутими корене-вими системами, розміщеними у ґрунті, що піддається промерзанням на півме-тровій глибині.Згідно з дослідженнями Миронівського інституті пшениці, через пізні посіви пшениця вступає у зиму слаборозвину-тою і нерозкущеною: у неї не встигають формуватися вузли кущіння і вторинні кореневі системи, виникає нестійкість у несприятливих умовах зимівлі, що в подальшому призводить до зниження врожаю.Через пізню сівбу озимина ще з осені не може забезпечити себе енергією світла, що необхідно для фази, в якій вона здатна перейти до зростання. У весняні періоди рослина змушена

ВІРОГІДНІСТЬ ОТРИМАННЯ ВИСОКОГО ВРОЖАЮ ОЗИМИНИ НАСТУПНОГО РОКУ ОЦІНЮЄТЬСЯ ВЖЕ НА РІВНІ 30%

ФОТ

О: S

HUTT

ERST

OCK



витрачати власні ресурси на те, щоб продовжити свій ріст і досягти тієї фази, яка необхідна для визрівання колоса. Крім того, втрачається дуже цінний час, потрібний для завершення веге-тації. При цьому температура повітря підвищується, ґрунт стає сухішим, а освітлення — більш інтенсивним. Зрештою колосся буде менше, а вро-жаї — нижчими. Тому такий посів інколи підсівають або взагалі пересівають. Також врожай на пізньому посіві дуже залежить від моменту вегетації напро-весні та кліматичних умов у літній період розвитку. Про це свідчать результати багаторічних досліджень, згідно з якими зимову стійкість пшениці визначають фотоперіо дичною чутливістю сорту.Найкращі строки для сівби, коли серед-ньодобові температури повітря досяга-ють 14–17 °С. Коли пшеницю засівають запізно, її зерна стають дуже слабки-ми, сильно страждають від морозів і починають гинути навіть при невеликій мінусовій температурі (–5 °С). Внаслідок дії мінусової температури проростки передчасно призупиняють свій ріст та під час весняної вегетації вже неспро-можні вибратися на земну поверхню. Тому посіви озимини доцільно провести у розумний агротехнічний строк.Проте універсального строку для сівби не існує. Агрономам треба зважати на кожен конкретний випадок, врахо-вувати низку різних факторів: погодні умови, реакцію того чи іншого сорту пшениці на терміни сівби, підготовку посівної площі, запас вологи у ґрунті, забезпечення засобами захисту і тех-нічний рівень господарства.

ОБЕРЕЖНО, ПОПЕРЕДНИК!У багатьох господарствах найпоширені-шим попередником для посівів пшениці озимої став соняшник, на якому заро-бляють шляхом розширення посівних площ. Як наслідок на час проведен-ня сівби пшениці вільних і завчасно підготовлених земель — обмаль. Тому пшеницю часто сіють слідом за соняш-ником. Та посіви соняшника висушують ґрунт на глибину до 2 м. Крім того, майбутні посіви пшениці не отримують необхідного основного внесення ані мінеральних, ані органічних добрив. На формування 1 т зерна необхід-но, щоб у процесі вегетації рослини засвоїли з ґрунту до 35 кг сполук азоту,

до 14 кг фосфору і до 26 кг калію. У практиці землеробства потрібно до-тримуватися правила балансу поживних речовин на полях: які обсяги мінераль-них живлень винесли з ґрунту рослини під час урожаю, таку кількість треба і повернути. Оскільки макроелементи поглинаються культурою з ґрунту згідно з коефіцієнтами засвоєння, на практиці обсяг їх внесення має стати ще біль-шим. Несприятливий попередник — це не лише брак мінеральних живлень, а й формування екстремальних умов вегетації та відповідно зниження рівня майбутньої врожайності посівів.Для оптимального росту і розвитку куль-тури в осінній період мають отримати сумарну температуру 270–300 °С. Тобто необхідно 1,5 місяця і більше тривалості активної вегетації до настання стабіль-них холодів. За таких умов пшениця в період осінньої вегетації формує вузол кущіння, розпочинає формувати стебла і вторинну кореневу систему. Така культурна рослина має достатній запас необхідних речовин, добре зимує та не залежить від початкового періо-ду вегетації навесні. Це гарна основа для отримання високого врожаю.За поганих попередників і пізнього по-чатку вегетації у другу декаду жовтня та

пізніше пшениця (через дефіцит вологи і тепла) не встигає завершити етап схо-дів і перейти до етапу кущіння. За умов м’якої зими вона може перезимувати, проте суттєво залежатиме від весняної вегетації. Рання весна (третя декада лютого — перша декада березня) сприятлива для ослаблених і недороз-винених з осені рослин культури. У та-кий період весною вони прискорено компенсують ріст і розвиток, який мали завершити ще восени. Вони відновлю-ють листкові апарати, завершують вуз-ли кущіння і вторинні кореневі системи на глибині 140–170 см. При якісному догляді такі посіви (з ефективним захистом і системою підживлень) здатні формувати гарні врожаї зерна (тради-ційно в межах до 4–6 т/га).За умов пізньої весни і початку весняної вегетації після рівнодення наступні етапи органогенезу рослини проходять у скороченому варіанті. Часто не формують вузла кущіння і вторинної кореневої системи та залишаються лише на первинній. Стебельце у такої пшениці традиційно одне, а колосок маленький. На системи підживлення такий посів реагує слабенько, а його врожайність не перевищує 2–3 т/га зерна.

ФОТ

О: S

HUTT

ERST

OCK

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

ІСТОРІЯ УСПІХУ | «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП»

18

Старший агроном компанії «Зернопродукт мХп» Віктор марценюк

ЗВИЧАЙНИЙ ГЕРОЙЛЮБОВ ДО ЗЕМЛІ ТА ВИПАДКОВИЙ ВИБІР ПРОФЕСІЇ ЗРОБИЛИ ЗІ ЗВИЧАЙНОГО ХЛОПЦЯ З МІСТА ОДНОГО З НАЙПРОГРЕСИВНІШИХ АГРАРІЇВ УКРАЇНИ — ІСТОРІЯ СТАРШОГО АГРОНОМА КОМПАНІЇ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП»

ТЕКСТ: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

Успішними людьми не народжуються. Історія кожного з наших героїв — це довгий нелегкий шлях, пошук рі-шень, вміння мислити нестандартно. Можна бути успішним підприємцем і без значних фінансових ресурсів виве-сти компанію у топ аграрних рейтингів, а можна досягти висот, займаючи навіть посаду агронома. Стати прикладом і для підприємців, і для представників інших професій, як треба прагнути змін і миттєво та влучно приймати рішення.Саме до такого представника аграрної галузі — старшого агронома компанії «Зернопродукт МХП» Віктора Марце-нюка — ми і вирушили у пошуках історії успіху.Дорогою до Ладижина, де розташова-ний центральний офіс «Зернопродук-ту», відчуваємо наближення зимового періоду — траса вкрита щільним холод-ним туманом, у повітрі явно відчувається морозний подих вже недалекого грудня. А обабіч дороги проглядає перша зе-лень озимини, аграрії квапливо збира-ють останню кукурудзу. Щоб скоротити час у дорозі, обгово-рюємо з фотографом, яким повинен бути справжній агроном-новатор. Уява малює чи то солідного чолов’ягу, якого розпирає від почуття своєї значущості,

чи то навпаки вченого від агроіндустрії, зануреного у свої думки і розрахунки.Реальність виявляється зовсім інак-шою. На ґанок скромної двоповерхової будівлі офісу «Зернопродукту МХП» виходить молодий привітний чоловік, дивлячись на якого, не можна повірити, що у його підпорядкуванні така «махі-на» і на ньому лежить вся відповідаль-ність за врожай культур.Спочатку Марценюк трохи соромиться бути у центрі уваги, не знає, як поводи-тися перед об’єктивом камери, але вже через декілька хвилин разом сміємося якомусь жарту. Час у нього — на вагу золота, тому починаємо розмову.

ЩО ТАКЕ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП»Одразу намагаюся зрозуміти, чому Марценюк потрапив до новаторів агробізнесу. Запитую, скільки агрономів у його підпорядкуванні, й отримую трохи приголомшливу відповідь: «Близько сімдесяти». Тридцятидворічний чоло-вік керує цілою командою агрономів, більшість з яких, напевно, набагато старші за нього. І тут починаю розуміти, що агроном-новатор — це насамперед відповідальність.Безпосередньо у зоні відповідальності Марценюка рілля площею 17 000 га

у Тульчинській, Гордіївській, Оляницькій та Іванопільській філіях «Зернопро-дукту». Наша розмова відбувається в Оляницькій філії.«Зернопродукт МХП», заснований у 2004 році, входить до групи підпри-ємств агроіндустріального холдингу «Миронівський хлібопродукт». У складі «Зернопродукту» 18 філій із земельним банком понад 90 000 га (з них в обробіт-ку більш ніж 88 000 га), які розташовані у Вінницькій і Житомирській областях. Найбільші за земельним банком — Бершадська філія (близько 9000 га), Гайсинська (майже 10 000 га), Неми-рівська (близько 6700 га), Козятинська (до 6000 га), Тульчинська і Хмільницька (обидві — по 7000 га).Ці сільськогосподарські угіддя обслу-говують 34 машинно-тракторні парки, де нараховується 60 одиниць важ-ких тракторів, 352 легких трактори, 38 зернозбиральних комбайнів і деся-ток самохідних обприскувачів. До цьо-го можна додати парк у 360 вантажі-вок і майже 250 легкових автомобілів. Причіпної техніки у компанії близько 1500 одиниць.Має «Зернопродукт» і власне поголів’я великої рогатої худоби — 11 500 голів, з яких 5200 корів. Для них, за словами



«ЙДУЧИ ДО УНІВЕРСИТЕТУ, Я НЕ ЗНАВ, ЩО ТАКЕ АГРОНОМІЯ. ПОТЯГ ДО АГРОНОМІЇ З’ЯВИВСЯ ВЖЕ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ — Я ЗРОЗУМІВ, НАСКІЛЬКИ ВАЖЛИВА ЦЯ ПРОФЕСІЯ»

Марценюка, спеціально засівають кор-мові трави, які плануються у сівозміні.Наразі галузь тваринництва динаміч-но розвивається, тому кожні два роки підприємство вводить в експлуатацію молочний комплекс потужністю 22 т молока на добу — щодня виробляє близько 100 т молока.

ВИПАДКОВИЙ АГРОНОМПоки господар перелічує всі здобутки «Зернопродукту», цікавлюся, що саме привело його до сільськогосподарської галузі.Відповідь досить несподівана: новатор агробізнесу став агрономом майже випадково.Віктор Марценюк народився у 1986 році у Вінниці та був звичайним міським хлоп-цем. З дитинства він мріяв стати водієм тролейбуса, і намір стати керманичом електротранспорту був досить стійким, він всерйоз думав піти цим шляхом.Але зрештою вищий навчальний за-клад обирав дуже практично — до Він-ницького національного аграрного університету вирішив вступити тому, що він був розташований поруч з його домівкою. «Йдучи до університету, в принципі не знав, що таке агрономія. Потяг до агрономії з’явився вже під

час навчання — я зрозумів, наскільки важлива та перспективна ця профе-сія, — ділиться Марценюк. — До того ж, фахівців у цій галузі бракувало та бракує і зараз. Це постійно стимулює рости, розвиватися, не зупинятися».Щоправда, як визнає співрозмовник, тяга до землі в нього була — ще з ди-тинства дуже любив поратися на городі, спостерігати, як розвиваються і плодо-носять рослини, пробувати садити щось нове, обробляти город новими препа-ратами…Кар’єру починав у дистриб’юторських компаніях, що співпрацюють із сіль-ськогосподарськими підприємствами. Протримався рік — просто занудьгу-вав, зрозумів, що сидіти в офісі довго не зможе, та пішов у агрономи, до «Зер-нопродукту».«Не можу я без землі, без поля. Якщо день пройшов без виїзду на посі- Ф

ОТО:

ОЛЕ

КСАН

ДР Л

АРИЧ

КІН


20

«ІЗ ПРЕПАРАТОМ АРХІТЕКТ™ МОЖНА БУДЕ ВЗАГАЛІ ВІДМОВИТИСЯ ВІД АВІАДЕСИКАЦІЇ — ЦЕ ДУЖЕ ДОРОГО І НЕ ДАЄ ТАКОГО ЕФЕКТУ, ЯК ЗАСТОСУВАННЯ КОЛІСНИХ ОБПРИСКУВАЧІВ»

ви — щось не так, відчуття, ніби щось залишилося недоробленим», — каже старший агроном.Ще цікавішою виявилася розповідь про початок співпраці з компа-нією BASF. За словами Марценюка, на момент його приходу МХП вже давно і плідно співпрацював з концер-ном. Можна було взяти найсучасніші розробки у сфері агрохімії, отрима-ти консультацію, пройти навчання. «Мабуть, це було спільне бажання — я прагнув долучитися до розробок BASF, а у BASF помітили це бажання. Компанія взагалі дуже уважно ставить-ся до співпраці саме з агрономами. Так я і став новатором», — пояснює він.

НЕСПОДІВАНИЙ АРХІТЕКТ Одразу прошу агронома пояснити, як приймається рішення про закупівлю і застосування препаратів та якою мірою він автономний у цих питаннях. За його словами, від керівництва хол-дингу «Миронівський хлібопродукт» він отримує лише загальні рекомендації. Основний напрям «Зернопродукту» — забезпечення кормів для птахофа-брик, тобто компанія має обов’язково сіяти у великих обсягах кукурудзу та соняшник. Кукурудза потім переро-бляється на корм, а лушпиння соняш-ника використовується на підстилку для птахів (самі ядра соняшника переробляються на олію). А от всі інші питання вирішуються безпосередньо на місці. «Ми самі формує мо структуру посівних площ, посів, сівозміну. У різних філіях різний ґрунт, вологість, клімат, умови тощо. Тому агрономи на місцях самостійно підбирають гібриди, культури, міне-ральне живлення, засоби захисту рослин. Потім робиться загальне замовлення, а постачальники визна-чаються на тендерах, які проводить МХП», — розповідає Марценюк. Не втримуюся і питаю про іннова-ційний морфорегулятор-фунгіцид Архітект™ компанії BASF, який Україна отримала для застосування першою у світі. Адже на нього покладалося дуже багато сподівань.Марценюк одразу із захопленням переключається. За його словами, цього року підприємство провело тестування препарату й отримало чудові результати — у порівнянні зі

звичайною середньою врожайністю інших ділянок врожайність соняшника, де був застосований Архітект™, була вищою на 4 ц/га.Але для «Зернопродукту» головним виявилося навіть не підвищення вро-жайності, а результати впливу препа-рату на рослини. Морфорегулятор- фунгіцид позиціонували передусім як препарат, який формує товще стебло, більш потужну кореневу систему, знижує висоту соняшника, збільшує розмір кошика, його виповненість та впливає на налив зерна.«Зернопродукт» збирає соняшник рано, щоб встигнути забезпечити

потреби птахофабрик. Така техноло-гія вимушує підприємство проводити десикацію рослин (тобто сушення, обробку спеціальними препаратами, які прискорюють визрівання).За звичної висоти соняшника «Зерно-продукт» проводив десикацію за до-помогою польової авіації — звичайні колісні обприскувачі не могли пройти по полю, бо збивали кошики соняшни-ка. Навіть відносно невелике зниження висоти стебла дозволило обробити ділянки за допомогою обприскувачів.«Тепер можна буде взагалі відмовити-ся від авіадесикації — це дуже дорого і не дає такого ефекту, як застосуван-ня колісних обприскувачів. Крім того авіадесикація несе ризик, що препа-рат потрапить не на ті посіви, буде внесений у неправильній пропорції тощо», — підкреслив агроном.Залишається тільки дивуватися, як швидко технології змінюють одна одну — обробка полів з літаків, яка ще вчора вважалася передовою, вже сьо-годні відкидається молодим фахівцем як застаріла.Пригадую, як був на Дні поля, що про-водила BASF у липні цього року у Зве-нигородському районі. Регіональний



«НЕ МОЖУ Я БЕЗ ЗЕМЛІ, БЕЗ ПОЛЯ. ЯКЩО ДЕНЬ ПРОЙШОВ БЕЗ ВИЇЗДУ НА ПОСІВИ — ЩОСЬ НЕ ТАК, ЩОСЬ ЗАЛИШИЛОСЯ НЕДОРОБЛЕНИМ»

менеджер компанії BASF по Черкась-кій області Олександр Бєлік сказав мені тоді, що Архітект™ — препарат принципово нового класу, можливості якого ще повністю не розкриті. Він мав рацію — поява препарату може змі-нити технологію обробітку соняшника у такого гіганта, як МХП. Ще один препарат BASF, який отримав у Марценюка найвищий бал, — фун-

гіцид Піктор®, який застосовується на посівах соняшника та сої. Він взагалі став для «Зернопродукту МХП» основним препаратом по цих культу-рах останніми роками. «Це, напевно, єдина діюча речовина на ринку, яка здатна контролювати всі захворюван-ня соняшника та сої», — зауважує старший агроном.Крім того, дуже задоволений він результатами застосування фунгіциду Капало® компанії BASF. Тільки по ози-мій пшениці обробіток цим фунгіцидом, за оцінками Марценюка, дав приріст врожайності у 4 ц/га.Одразу питаю про озимий горох як дуже перспективну культуру в сівозмі-ні. У господарстві сіяли його два роки, ділиться Марценюк, та великої різниці з ярим горохом не помітили — хіба що можна на тиждень раніше зібрати, ра-ніше звільнити поле і підготувати його

для посіву пшениці або ріпака. Сама культура (як яра, так і озима) для ньо-го цікава, він охоче тримає горох у сівозміні та сіяти озимий горох задля того, щоб навесні трохи розвантажити сівалки, великого сенсу не бачить. Це й зрозуміло — у «Зернопродукту» ве-ликий парк техніки. А ось для невели-ких фермерських господарств питання вивільнення сівалки на тиждень-два раніше може бути важливим.

ВРОЖАЙНІСТЬ ЯК ВОНА ЄКоли ми приїхали до Ладижина, «Зер-нопродукт МХП» тільки-но завершував збирання пізніх культур. За словами старшого агронома, зібрали 30 000 га кукурудзи й отримали врожайність 12,3 т/га. По соняшнику господар-ство цього року мало врожайність 3,9 т з кожного гектара, по сої — 3,4 т з гектара.

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н


22

«Цей рік, на мій погляд, був кращим за попередній. Так, були проблеми з ранніми зерновими, несприятлива погода. Проте по пізніх культурах дуже вчасно пройшли опади, — каже Марценюк. — Важливо гарно виорати, посіяти, вчасно ввести добрива, тоді можна і сподіватися на погоду. Якщо десь проґавили чи невчасно посіяли, на погоду можна і не розраховувати».Мимохідь цікавлюся, чи впливає стар-ший агроном на вибір і закупівлю тех-ніки. Відповідь вже знайома: агрономи обирають параметри техніки, бажані моделі, виробників, потужність. Далі йде тендер агрохолдингу, де визнача-ється конкретний дилер.Основною моделлю трактора, який був обраний у тому числі за участю Марценюка, зараз став Fendt 936, хоча раніше у господарстві працювали і більш важкі моделі різних виробників. Але за 10 років вони відробили свій ресурс. Для великих господарств, на його думку, перевагу треба віддава-ти тракторам потужністю 350–400 к. с., хоча бажано мати у парку і машини по 500 к. с. — для внесення аміачної води, де потрібно працювати з причіп-ною технікою із широким захватом.Та старший агроном не виключає, що вже наступного року виникне потреба і в агрегатах по 200–300 к. с.

ПРАВИЙ ЗАХИСНИКБуло відчутно, що старшому агро-ному незручно розмовляти сидячи в офісі, тому пропоную продовжити розмову на полі — він обирає ділянку з озимою пшеницею, яка вже почала підійматися.Дорогою цікавлюся, як саме взагалі можна стати агрономом-новатором. Марценюк дає такі поради: переду-сім не треба думати, що все знаєш і вивчив в університеті, адже все постійно змінюється, потрібно постійно шукати щось нове, прагнути змін і мати бажання змінити господарство, пра-цювати з натхненням, бути старанним і любити свою професію, віддаватися їй на повну. Його робочий день починається вдосвіта зі збору інформації за минулу добу. Потім, якщо є потреба, нарада в офісі з підлеглими — і в поле. Поле з озиминою радує око. Яскраві, смарагдово-зелені паростки пшениці,

ВАЛОВИЙ ЗБІР ОСНОВНИХ КУЛЬТУР У КОМПАНІЇ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» У 2017 РОЦІ

СТРУКТУРА ПОСІВНИХ ПЛОЩ КОМПАНІЇ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» У 2018 РОЦІ

ВРОЖАЙНІСТЬ ОСНОВНИХ КУЛЬТУР У КОМПАНІЇ «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» У 2018 РОЦІ

Кукурудза

288 039 т

Кукурудза

12,3 т/га

Пшениця озима

64 348 т

Соняшник

3,9 т/га

Соняшник

54 653 т

Соя

3,4 т/га

Цукрові буряки

46 345 т


6,4 т/га

Ячмінь озимий

24 210 т

Ріпак озимий

4,3 т/га

Соя

20 908 т

Горох

2,5 т/га


18 015 т

Квасоля

2,5 т/га


78 т/га

Кукурудза

38 633 га

Соняшник

16 266 га


9547 га

Соя

6932 га


6928 га

Горох

2372 га


727 га

Квасоля

314 га

Сочевиця

142 га

Кормові культури

4472 га



густий туман, тиша створюють ди-вовижне відчуття. Щоб відволіктися від виробничої тематики, цікавлюся особистим. Виявилося, агроном захо-плюється футболом — та не просто дивиться матчі, а грає в команді, яку створила компанія. Його місце на полі (звісно, футбольному) — правий за-хисник, але може грати взагалі по всій брівці. Марценюк одружений, два роки тому народився син, і він не хоче, щоб хлопець їхав з України шукати кращої

«ПРИ БАЖАННІ ПРАЦЮВАТИ І ЗАРОБЛЯТИ МОЖНА І В УКРАЇНІ, ЯК ЗА КОРДОНОМ. А ТУДИ ЇЗДИТИ ВІДПОЧИВАТИ»

долі: «Я не бачу жодних проблем жити в Україні. При гарній освіті, бажанні працювати і тут можна заробляти, як за кордоном, а туди їздити відпочива-ти».Сам Марценюк подорожувати лю-бить — минулого року, наприклад, був у Греції, де вдалося об’єднати робочий візит з відпочинком і оглядом пам’яток. А серед українських пам’яток найкра-щою вважає Хотинську фортецю.Одразу цікавлюся, чи чув він про соці альний проект BASF «Відрод-жуй з Архітект™», у рамках якого 25 гривень з кожного проданого літру препарату інвестуються у реставра-цію Шарівського палацово-паркового комплексу. «Я не просто чув, а повні-стю підтримую такі проекти. Чудово знати, що майбутнє країни та її пам’я-ток комусь небайдуже», — наголошує Марценюк.

З автомобільних брендів він віддає перевагу доволі скромній Renault — їх вже поміняв три моделі. На його думку, авто надійне, дешеве і просте в обслуговуванні. «Якщо вже й буду щось міняти, то, напевне, зроблю вибір на користь Volvo», — додає він.Повертаємося до головної теми розмо-ви. Поле, на якому ми стоїмо, навесні буде оброблене ще одним препаратом BASF — двокомпонентним фунгіци-дом Абакус®. Агроном дістає з авто звичайний щуп для перевірки ґрунту — металевий стрижень. Пояснює: «Він завжди зі мною. Сучасні прилади кра-щі, точніші. Але поки все не відчуєш власними руками — ти не агроном».Просто посеред поля прощаємося зі старшим агрономом компанії «Зерно-продукт МХП» Віктором Марценю-ком — йому треба їхати далі, перевіря-ти поля, день у нього буде довгим.

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н


24

1. Ніколи не думати, що все знаєш, адже все постійно змінюється.

2. Постійно шукати щось нове, прагнути змін і мати бажан-ня все змінити.

3. Працювати з натхненням.4. Бути старанним і любити свою професію, віддаватися їй

на повну. 5. Щиро радіти отриманому результату.

Як стати агрономом-новатором — поради ВІКТОРА МАРЦЕНЮКА



МЕНЕДЖМЕНТ | «ХЛІБОДАР»

26

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н ТА

НАД

АНО

ПРЕС

-СЛУ

ЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ

ДОСВІД ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ВІД ГРУПИ КОМПАНІЙ «ХЛІБОДАР»ТЕКСТ: ЄВГЕН САРАНЦОВ

У травні 2017 року вертикально інте-грована Група компаній «Хлібодар», лідер з виробництва хліба в Запо-різькій області, що володіє п’ятьма хлібопекарними заводами та має продуктову лінійку з більш ніж 100 найменуваннями, розпочала проект із трансформації бізнесу. Він був спря-мований на зміну підходів в управлінні та перехід із сегмента виробництва хліба до сегмента агріфуд з фокусом на B2B клієнтів.Зміни відбувалися по шести основних пунктах: кластеризація бізнес- напрямів з розробкою ключових показників

ефективності; перехід від ієрархічної до матричної системи менеджменту зі створенням support hub, що підтримує усі бізнес-напрями; створення операцій-ного хабу (back office); створення офісу з оцінки проектів; розробка системи раннього реагування і використання бізнес- месен джерів як офіційних кана-лів внутрішньої комунікації та прийняття рішень.

ЩО ТАКЕ ТРАНСФОРМАЦІЯТрансформація — абстрактне поняття. Для мене це зміна архітектури компанії. Можна уявити компанію як процес при-

МАТРИЦЯ ЗМІН

йняття управлінських рішень і отриман-ня результатів. Перше, що ми побачили на старті пере-будови, — різні моделі можливих транс-формацій. Якщо ви прийдете до швей-царського офісу Cisco, то у лабораторії розберуть всі ваші бізнес- процеси, зберуть по-іншому і дадуть вам готове рішення. Якщо звернетеся до Deloitte — запропонують великий аудит на три місяці та тільки потім візьмуться за вашу еволюцію. У консалтинговій компанії запропонують займатися дуже довго культурою прийняття трансформації співробітниками…

неЗалежний директор групи компаній

«Хлібодар» ЄВген СаранцоВ

МЕНЕДЖМЕНТ | «ХЛІБОДАР»


У нашому випадку не підійшов жоден з цих варіантів — літак треба було перебудовувати просто у польоті. Ми стикалися з викликом і вирішували його в дуже короткі терміни. Загалом ідея була простою — акціонери не можуть більше бути СЕО компанії, замість ієрархічної системи потрібна матрична модель, коли у кожного відділу є свій фокус, певна гнучкість, для того щоб елементи системи між собою взаємодіяли.

ПРО КАДРИ ТА АКТИВИЗараз немає багато часу для змін, є рік, радше півроку на зміни і півроку на їх закріплення. Немає часу пояснювати — доводилося звільняти цілі відділи, йшли люди, які працювали в компанії понад 10 років. Але з’явилися і нові люди — наприклад, back office сформований новим фахівцем, бізнес-хабом, який приносить найбільше грошей, керує нова людина. Приблизно на 50% ми зараз укомплектовані новими кадрами.Це напряму корелює з питанням якості приєднання нових активів. Для того щоб компанія могла собі намітити цілі, вона повинна бути здатною прийняти актив. Легкість і матричність трансформованої компанії дозволяє швидко знаходити та підключати актив. На початку транс-формаційного шляху я спостерігав, як в одному з активів компанія провела п’ять нарад, було п’ять протоколів, що вони повинні цю продукцію продавати, розвивати. Але потім нічого не відбува-лося — люди забували про протоколи.

ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬНа сьогодні ми оцінили вартість транс-формації приблизно у $150 000, а ось при-буток від зміни моделей бізнес- процесів вже нараховує кілька мільйонів доларів. Витрати при трансформації знадобили-ся на незалежний арбітраж. Також ми придбали технології, програмне забез-печення (на це знадобилося близько $60 000). Частина витрат — плата неза-лежним директорам, які ведуть компа-нію. Тобто головне у трансформації — не матеріальні витрати, а правильність обраного шляху і бажання його пройти.Можливо, досвід трансформації «Хлібо-дара» незвичний для України — ми як ринок не готові до таких технологічних трансформацій. Тепер наше завдання — перетворити нову модель, новий інстру-мент управління на ринкову перевагу.

Борис Шестопалов, акціонер Групи компаній «Хлібодар»:— Поки досить важко оцінювати кон-кретні результати трансформації Групи компаній, адже це глобальний процес, який через зміни моделі управління змінює модель роботи всієї Групи.Ми тільки на початку довгого шляху, і попереду ще багато кропіткої роботи. На жаль, в Україні немає або майже немає вдалих прикладів технологічних транс формацій, і ми не можемо порівня-ти свій досвід з досвідом інших компа-ній, щоб зробити впевнені попередні висновки.На мій погляд, ті зміни, що вже відбули-ся, значно покращили роботу Групи компаній «Хлібодар», тож ми на правильному шляху.

акціонер групи компаній

«Хлібодар» Сергій

ЧекальСький

акціонер групи компаній

«Хлібодар» бориС

шеСтопалоВ

Було: компанія не могла розвивати-ся без сильного лідера на чоліСтало: компанія не потребує одного лідера

Було: постійний «шум» у процесах компанії, безкінечні наради, купа роботи з документами, погодження кожного питання

Стало: «шум» зведений до мінімуму, кожен приймає рішення самостійно в межах компетенції

Було: компанія не могла зростатиСтало: компанія розглядає варіан-ти розширення бізнесу, залучення інвестицій, інновацій, перейшла до моделі роботи В2В

Топ-3 змін після трансформації

Сергій Чекальський, акціонер Групи компаній «Хлібодар»:— Ми прагнули скоротити бюрократичні ланцюжки, які заважали комерційній ді-яльності. Тому стара система комунікації SharePoint була замінена на сучасний месенджер Slack. Також ми для себе визначили, що ми В2В компанія, а не B2C, що нам треба заточуватися на сервіс для партнерів по бізнесу. Одним з головних наших рішень є про-грама з назвою «Я вирішую». Виконавець сам приймає рішення і несе за нього відповідальність, а ми його оцінюємо. Результати вже перевершили наші очіку-вання. Закінчився лише перший щабель реформації, і він більш ментальний, ніж фізичний.

ЗЕМЕЛЬНЕ ПИТАННЯ | АУКЦІОНИ

28

ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю «

СЕТА

М»

ПРОДАЖ ПРАВ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ НА ОНЛАЙН-АУКЦІОНІ РІЗКО СПРОЩУЄ ЖИТТЯ АГРОПІДПРИЄМЦЯМ

ТЕКСТ: ВІКТОР ВИШНЬОВ

Купівля прав оренди на державну зем-лю завжди була непростим завданням через забюрократизованість, дефіцит інформації та необхідність відряджень. Тепер, після введення урядом обов’яз-кових онлайн-аукціонів, ми чекаємо на активізацію інтересу до державних активів.

НЕЕФЕКТИВНІ ТОРГИДержава й досі залишаєть-

ся найбільшим землевласником у країні. Із 60 млн га землі понад 70% (42 млн га) — земля сільгосппри-значення, розташована за межами населених пунктів. Це один з найвищих показників у світі. Й хоч 32 млн га вже давно розпайовані, досі лишаються державними ще 10,5 млн га.Ця земля може й повинна оброблятися, приносячи дохід власнику (бюджетам) й збільшуючи виробництво агропродук-

ПРИДБАТИ В ОРЕНДУ

ції. Проте чинний спосіб передачі при-ватним виробникам землі для обробки викликає чимало нарікань.Земельний кодекс України передбачає обов’язкову публікацію оголошення про запланований аукціон лише на офі-ційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує держав-ну політику у сфері земельних відносин. Для сучасного швидкого світу цього рішуче недостатньо. Не багато потенцій-

Віктор ВишньоВ, генеральний директор дп «Сетам» (OpenMarket)

ЗЕМЕЛЬНЕ ПИТАННЯ | АУКЦІОНИ


них орендарів (як малих, так і великих) на регулярній основі проглядають повідомлення на сайтах органів влади. Звідси менша конкуренція та поінформованість.Окрім малого охвату є ще дві великі проблеми. Перша — необхідність відряджень. Треба подати заявку, взяти участь у торгах, приїхати на оформлен-ня документів. Й це за умови відсутності помилок та виправлень. Тобто кілька фахівців компанії-покупця будуть витрачати на процес багато днів. Друга — не-автоматизованість. Продавець визначає переможця самостійно, й це можливість для появи людського фактору та зловживань.Проте, влітку 2017 року уряд ухвалив постанову №688, реалізація якої забезпечує прозорість і відкри-тість цієї сфери. Як зазначив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, суть цих змін полягає у тому, що передача землі в оренду повинна відбуватися виключно через електронний аукціон. ЗРУЧНІ ЕЛЕКТРОНІ ТОРГИУ жовтні OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юс-тиції України) провів перші електронні земельні торги. Підприємці оцінили їх зручність, у результаті була значна конкуренція. На торгах річна орендна плата зросла в середньому на 34,3% вище стартової ціни.До продажу на спеціальному майданчику були за-пропоновані права оренди на 10 ділянок загальною площею 210 га, по дві в Кіровоградській, Одеській, Сумській, Львівській та Чернігівській областях. Середній стартовий розмір річної орендної плати по виставлених ділянках становив 8,3% від їх норма-тивної грошової оцінки (НГО). Успішні торги відбули-ся по дев’яти лотах. Аукціони були конкурентними: кількість учасників становила від 2 до 6.Найбільш успішними стали торги за права орен-ди на земельну ділянку площею 13 га на території Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області: стартова ціна зросла з 21 190 гривень до 157 800 гривень, тобто майже у вісім разів, до 70,73% від НГО.А ділянка площею 18,26 га на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області подорожчала з 9600 до 122 170 гривень — у 13,5 раза. Учасники запеклого аукціону зробили 2333 кроки. У результаті ціна сягнула 101,32% від НГО.

У ЧОМУ ПЕРЕВАГИ?По-перше — величезний обсяг потенційних покупців. Зараз у системі зареєстровано 55 970 користувачів, а всього учасників торгів — 248 261. По-друге — від-сутність необхідності в мандрівках. Юрист або комер-ційний директор бере участь в аукціоні, не виходячи з офісу. По-третє — автоматизованість. Система сама визначає переможця й формує відповідний акт. Уряд, Держгеокадастр та Мін’юст визнали експери-мент вдалим. Тож на черзі наступні аукціони. До продажу вже готові 8000 ділянок площею понад 150 000 га. А потенційно їх набагато більше.

ФІНАНСУВАННЯ | CRÉDIT AGRICOLE BANK

30

ФОТ

О: ІГ

ОР К

ОСТЮ

ЧЕНК

О

ЗаСтупник голоВи праВління Cr dit agriCOle Bank лариСа бондарЄВа



ПЕРЕМАГАТИ ВСУПЕРЕЧ УСЬОМУЩО АГРАРІЮ ВАРТО ЗРОБИТИ, АБИ СТАТИ БАЖАНИМ КЛІЄНТОМ ДЛЯ БУДЬ-ЯКОГО БАНКУ

ТЕКСТ: МАРИНА БРИКИМОВА

Твердження, що в нашій країні агра-рію складно отримати фінансування, а кредитні ресурси дорогі, — стерео-тип. Щороку з’являється дедалі більше доступних фінансових інструментів, відкривається доступ до кредитних ресурсів іноземних банків. Яка вона, ідеальна модель співпраці з агроком-панією з точки зору банку; на що банк звертає увагу при ухваленні рішення про надання фінансування? З цими та іншими запитаннями журнал Landlord звернувся до Лариси Бондарєвої, заступника Голови Правління Cr dit Agricole Bank.

У 2018 РОЦІ БАНК ПЛАНУВАВ СПРЯМУ-ВАТИ НА ПРОГРАМИ КРЕДИТУВАННЯ

АГРОСЕКТОРА 12 МЛРД ГРИВЕНЬ. ЧИ ВДАЛОСЯ ДОСЯГНУТИ МЕТИ? Ми навіть перевершили цей показник. Крім класичного кредитного фінансу-вання ми активно працюємо з доку-ментарними операціями, випускаємо банківські гарантії, векселі, акредитиви. За їх рахунок наш кредитний портфель збільшився ще на 10%.

ЦЬОГО РОКУ БАНК ПОЧАВ КРЕДИТУ-ВАТИ ФЕРМЕРІВ, ЩО ОБРОБЛЯЮТЬ МІНІМУМ 200 ГА. НАСКІЛЬКИ УСПІШ-НИМ БУВ СТАРТ ЦІЄЇ ПРОГРАМИ? Тут радше варто говорити про конкретні проекти, про успішну роботу з тими клієнтами, з якими ми вже контактували певний час.

Головним стримувальним фактором роботи з невеликими фермерами є неналагоджений діалог між ними та банками. Банки не розуміють їхню бізнес-модель, компанії мають склад-нощі з розумінням того, що вимагає банк, яку інформацію йому необхідно надавати. Безумовно, ми продовжимо працювати з цим сегментом. І тут наше завдання навіть не стільки в наданні фінансового плеча, скільки в наданні нашої експертизи. Ми пояснюємо, які документи потрібні банку, як їх підготувати, працюємо з технологами, агрономами цих компаній, консульту-ємо їх.Глобальний індустріально-портфель-ний підхід у роботі з цим сегментом ми


32

ФОТ

О: ІГ

ОР К

ОСТЮ

ЧЕНК

О

побачимо через декілька років. Але двері вже відчинені.

ФЕРМЕРИ З МАЛИМ ЗЕМЕЛЬНИМ БАНКОМ — НЕВЕЛИКА ЧАСТКА ВА-ШИХ КЛІЄНТІВ. ФІНАНСУВАННЯ ЯКИХ ПІДПРИЄМСТВ СТАНОВИТЬ ЛЕВОВУ ЧАСТКУ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ СЬОГОДНІ?На частку агробізнесу припадає близько 50% кредитного портфеля банку в цілому. Ми працюємо з інозем-ними гравцями, українськими холдин-гами, середніми та малими господар-ствами. 35% від загального обсягу

фінансування агросектора припа-дає на частку середніх українських компаній, 15% — на частку бізнесу із земельним банком у середньому 2000–3000 га. Ще 50% — іноземні ком-панії та великі агрохолдинги.

СКІЛЬКИ РОКІВ ПОТРІБНО, ЩОБ НА-ВЧИТИ ВЕСЬ МАЛИЙ БІЗНЕС?Важко сказати. Коли ми запускає-мо будь-який проект в агросегменті, зазвичай потрібно два-три роки, щоб вийти на проектну потужність. У 2011 році в партнерстві з «Байєр» та IFC банк почав надавати авальо-

вані векселі для придбання продуктів компанії. Через три роки ми отри-мали кумулятивний ефект, векселі запрацювали, у тому числі в сегменті малого бізнесу. Тут аналогічна історія, потрібен час для того, щоб навчити, проконсультувати, розпочати співпра-цю, прожити разом кілька сезонів. Ми інвестуємо в майбутнє та не очікуємо миттєвого результату. Зазвичай компа-нії спочатку вирішують питання з обо-ротним капіталом і тільки потім почина-ють думати про інвестиційні програми (зберігання, будівництво переробних потужностей).

CR DIT AGRICOLE, ЯК БАНК ДЛЯ АГРАРІЇВ, НЕ ПРОСТО ДЖЕРЕЛО ФІНАНСУВАННЯ, МИ — ВІКНО У СВІТ

МИ УСПІШНІ ЗА БУДЬ-ЯКИХ УМОВ. ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ, А В ЦІЛОМУ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ І НАРОДУ



КІЛЬКА РОКІВ ТОМУ СПІЛЬНО З IFC, КОМПАНІЄЮ «СИНГЕНТА» ТА КОМПА-НІЄЮ «AXA» БАНК ЗАПУСТИВ ПРО-ГРАМУ КОМПЕНСАЦІЇ ВІДСОТ КОВОЇ СТАВКИ ПО СТРАХУВАННЮ АГРАРНИХ РИЗИКІВ. НАСКІЛЬКИ ВДАЛИМ ВИЯ-ВИВСЯ ЦЕЙ ДОСВІД?Завдання спільного проекту виконані. Продукт вийшов на ринок. Кілька десят-ків компаній ним скористалися. Робота триватиме і надалі. Будемо думати, як зробити агрострахування привабли-вішим з цінової точки зору, бо вартість продукту — зараз основна перепона. Потрібно продовжувати вести системну роботу з популяризації цього продукту. Пропонувати його не тільки через стра-хові компанії, але й через банки, виро-бити єдиний підхід.

ЧИ НЕ ГАЛЬМУЄ РОЗВИТОК АГРО-СТРАХУВАННЯ НЕВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ ПОЗИТИВНИХ ПРИКЛАДІВ ОТРИМАН-НЯ ВІДШКОДУВАННЯ ПО СТРАХОВИМ ВИПАДКАМ?Їх взагалі небагато. Тому що немає великої кількості аграріїв, які користу-ються цим продуктом. Складно говори-ти про агрострахування, коли подібні послуги аграріям надають один-два страховики, а один-два банки розпові-дають про це.Ми зараз розробляємо нові умови та пропозиції. Ведемо переговори з учас-никами страхового ринку з тим, щоб продовжувати роботу в цьому напрямі.

ЯКА, НА ВАШ ПОГЛЯД, ІДЕАЛЬНА МОДЕЛЬ СПІВПРАЦІ МІЖ БАНКОМ ТА АГРОКОМПАНІЄЮ? Для нас це, перш за все, діалог. У нас велика мережа — 150 відділень, фахівці працюють по всій Україні. Ми щиро прагнемо зрозуміти, чим живе агра-рій і чим ми можемо допомогти йому, консультуємо практично з будь-яких питань: як вийти на зовнішні ринки, зни-зити витрати, підвищити ефективність роботи. Cr dit Agricole, як банк для агра-

ріїв, не просто джерело фінансування, ми — вікно у світ. Ми можемо допомогти в роботі з партнерами, постачальника-ми. Прагнемо, щоб нас сприймали як порадника і помічника, консультанта високого рівня.Ми працюємо як з міжнародними ком-паніями, так і з малими господарствами, фізичними особами. Це дозволяє нам брати активну участь у партнерських програмах з просування тих самих страхових послуг або продажу техніки, дає змогу нашим великим клієнтам збільшувати продажі, а дрібним — отри-мувати дешевші ресурси для придбання товарів або послуг.

ЯК У РАМКАХ ЦЬОГО ПІДХОДУ З’Я-ВИЛАСЯ ІДЕЯ РЕАЛІЗУВАТИ ПРОЕКТ «АГРО ШКОЛА»?Знаючи агробізнес, його потреби, спо-дівання, ми виявили зони для розвитку всередині банку. Ми зрозуміли, що персонал банку, від аналітиків до ке-рівників відділень, необхідно навчити розуміти аграрія, щоб ефективно вирішувати спільні завдання. «Агро школа» — це система навчання наших співробітників, яким ми показуємо весь цикл агровиробництва, нюанси аграрного бізнесу, вплив сезонних чинників. У результаті для них чисті цифри знаходять сенс. Співробітни-ки починають розуміти: які інвестиції необхідні в тому чи іншому випадку, коли саме вони почнуть приносити прибуток, які чинники на це впливати-муть. Висновки вони роблять на основі інформації, отриманої безпосередньо від наших клієнтів у господарствах.Це дуже цікавий досвід. Причому він цікавий не лише співробітникам банку в Україні, але й за її межами — в Італії, Сербії, Польщі. За кордоном портрет типового аграрія трохи інший. Розмір зе-мельного банку фермера в Європі не пе-ревищує 100 га, а в Україні ми з такими клієнтами поки навіть не працюємо. Але про технології, інновації, ефективність та конкуренцію думають усі. ЧИМ ЩЕ КРІМ РОЗМІРУ ЗЕМЕЛЬНО-ГО БАНКУ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ КЛІЄНТИ CR DIT AGRICOLE BANK В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ? У ЧОМУ ВАШІ ПЕРЕВАГИ?Ми успішні за будь-яких умов. Це стосу-ється не тільки аграрного бізнесу, а в ці-

лому українського бізнесу і народу. У нас є щось, що дозволяє виживати і перема-гати не завдяки, а всупереч усьому.До того ж у нас індустріальне сільське господарство. Великі земельні банки, більше потреб, необхідність більше витрачати і ретельніше контролювати. У цьому наша відмінність. Водночас фінансовий ринок та економіка зага-лом не в ідеальному стані. Тому тут слід бути більш винахідливим, щоб надавати належну підтримку.

ЩО Б ВИ ПОРАДИЛИ АГРАРІЯМ, ЯКІ ХОЧУТЬ СТАТИ КЛІЄНТАМИ БАНКУ І МАКСИМАЛЬНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ВСІ ПЕРЕВАГИ, ЯКІ НАДАЄ ЦЕ ПАРТ-НЕРСТВО?Вести максимально прозорий бізнес, відкритий діалог. Активно розвива-тися, слухати і чути. У банку немає завдання будь-що отримати всі 100% українських агрокомпаній. Ми працюємо з тими, хто надійний та має потенціал. Надаємо якісний сервіс, гарантуємо підтримку, можемо бути провідником на інші ринки за умови, що ви чесні та прозорі.Для нас важлива репутація клієнта, якість управління, роль менеджменту, власника і команди. Коли бачиш, що власник не зовсім володіє інформа-цією, це фактор дискомфорту. І на-впаки: якщо він настільки все собою закриває, що менеджерська коман-да — не більше ніж номінальні особи, і всі ризики зав’язані на одній людині, це ще більший дискомфорт.Безперечно, важливі фінанси. Ми дивимося на джерела фінансування бізнесу, аналізуємо грошові потоки, дивимося на якість банків, з якими працює компанія. Адже, коли клієнт отримує фінансування від банку нашого рівня — це вже перший гарний показник.

ТЕХНОЛОГІЇ | ДОСВІД

34

РЕЦЕПТ ВРОЖАЮ PLUSКОРИСНИЙ ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД УСПІШНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ СТАНЕ У ПРИГОДІ ВСІМ АГРОВИРОБНИКАМ, ЩО ПРАГНУТЬ ОТРИМУВАТИ ВИСОКІ ВРОЖАЇ У ВЛАСНИХ ГОСПОДАРСТВАХ

ТЕКСТ: АНДРІЙ ПЕТРОВ

ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ

агроном іЗ ЗаХиСту роСлин ігор ліщинСький

Компанія BASF розпочинає проект «Рецепт врожаю Plus», у рамках якого досвідчені агрономи та керівники успішних агропідприємств ділитимуть-ся досвідом і корисними порадами щодо вирощування основних сільсько-господарських культур.Першим підприємством, яке поділило-

ся досвідом успішного вирощування озимих культур — пшениці, ячме-ню та ріпака, стало господарство «Агропродсервіс» з Тернопільщини. Про власні рецепти врожаю розпо-віли його директор Андрій Баран та агроном із захисту рослин Ігор Ліщин-ський.

АНДРІЙ БАРАН: «НАША МЕТА СЬОГОДНІ — ОТРИМУВАТИ 10 Т/ГА І БІЛЬШЕ НА УСІХ ПОСІВАХ»Цього року «Агропродсервіс» відзначає 19 років з дати заснування. Господар-ство обробляє 43 000 га землі, виро-щуючи традиційні для своєї кліматичної зони культури.



«Із самого початку ми вирощуємо озимі зернові, насамперед озиму пшеницю, яка займає 20–25% у структурі посівних площ залежно від року. Озимий ячмінь вирощуємо здебільшого для потреб влас-ного тваринництва. Озимий ріпак займає у структурі близько 10% площ, — розпо-відає Баран. — Вирощуємо й ярі зернові: пшениці зовсім небагато, ячменю ярого більше, та з кожним роком збільшуємо площі під ним». Цього року, наприклад, площі під ярим ячменем становлять 4000 га. Це одна із найбільш економічно вигідних культур, до того ж гарний попе-редник для цукрових буряків, додає ди-ректор господарства. Буряки у структурі посівних площ займають близько 10%.Також в «Агропродсервісі» вирощують горох (до 1500 га), кукурудзу та сою. Останні дві культури — основа фураж-ного балансу підприємства, сою взагалі вирощують виключно для власних потреб тваринництва. «Минулого року озимої пшениці на круг ми зібрали 8 т/га. На демонстраційних та насіннєвих ділянках отримуємо 10 т/га і більше. Наша мета сьогодні — отриму-вати 10 т/га і більше на усіх посівах, — каже директор «Агропродсервісу». — Зараз господарство йде до цієї мети, підбирає попередників, обирає продук-тивні сорти, розробляє системи живлен-ня, захисту. «Озимого ріпака минулого року отримали 3,6–3,8 т/га, на окремих полях було і поза 4 т/га. Ставимо собі за мету отримати цього року не менше 4 т/га ріпака, а ще краще — 4,5 т/га», — ділиться Баран.І тут же зазначає: технологія тільки зара-ди технології підприємство не цікавить. У першу чергу потрібен результат, висо-кий урожай належної якості, який зробить усю вкладену в землю працю економічно доцільною.«Технологія на місці не стоїть. Ми намага-ємося відслідковувати усі нові тенденції. Також працюємо із системою живлення, робимо регулярно аналіз ґрунту і вже виходячи з його результатів розрахо-вуємо потреби у живленні для кожного поля, — пояснює директор. — Змінюємо і систему захисту. Якщо на початку свого існування ми не приділяли належної уваги протруюванню насіння, могли обходитися однією фунгіцидною обробкою за сезон, то сьогодні все змінилося». Якісний протруйник, мікроелементи, регулятори росту, триразові фунгіцидні обробки

посівів — обов’язкові елементи технології господарства, наголошує він.Вагому роль відіграє і виробник засобів захисту рослин. Адже якість та рівень продукції для захисту рослин має велике значення у технології вирощування.«Продукти компанії BASF широко присут-ні сьогодні в нашій технології вирощуван-ня, вони відповідають тому рівню, який ми ставимо перед собою. Ми займаємося насінництвом і вже розпочали спільний з компанією BASF проект, який дозво-лить нам бути корисними одне одному: компанія у своїх демоцентрах, на демо-ділянках висіває насіння, яке вирощено у нас і в «Агропродсервісі». Я думаю, ми спільно будемо просувати продукцію, технологію, спільно будемо досягати мети», — підсумовує Баран.

ІГОР ЛІЩИНСЬКИЙ: «ГОЛОВНІ СКЛАДОВІ ВИРОЩУВАННЯ — ЦЕ СОРТ, ЗАХИСТ ТА ЖИВЛЕННЯ»Ігор Ліщинський, з яким ми зустрілися на полях «Агропродсервісу», —агроном досить молодий, проте вже має неаби-який досвід, вміє і любить експерименту-вати, удосконалювати технології захисту та живлення культур. Саме він і розповів про те, яким чином господарство досягло нинішніх результатів та чому тут упевне-ні, що 10 т/га пшениці — мета досяжна і зовсім не остаточна.

«Вирощуванням озимої пшениці, ріпака та ячменю я займаюся п’ять років. За цей час ми вже напрацювали стандартну технологію, але кожного року випробо-вуємо та додаємо щось нове. Приблизно на 80% технологія залишається незмін-ною, проте місце для експериментів є завжди, — зауважує Ліщинський. — На мою думку, три головні складові вирощування пшениці, і не тільки її, — це сорт, захист і живлення». Також важливи-ми чинниками, що впливають на врожай, він називає попередника, терміни сівби та погодні умови.Ліщинський радо ділиться власним досвідом та вже напрацьованою за роки роботи технологією вирощування.

ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ«Терміни сівби в нас дещо розтягну-ті, починаємо 7–8 вересня і можемо сіяти аж до 20 жовтня, залежно від року. Здебільшого попередники соя, горох, ріпак, соняшник. Норма висіву від 3 млн/га до 6 млн/га залежно від сорту, терміну висіву, попередника. 70% насіння зару-біжної селекції, решта української. Маємо власний насіннєвий завод. Робимо для себе насіннєвий матеріал і також реа-лізуємо його іншим підприємствам», — розповідає агроном.Систему захисту в господарстві за-стосовують таку: протруєння насіння


36

препаратом Кінто® Дуо, восени вноситься гербіцид Марафон®. Першу весняну фунгіцидну обробку проводять препа-ратом Капало® у нормі 1–1,2 л/га або Рекс® Плюс 1 л/га та Флексіті® 150 г/га. Друге внесення фунгіциду проводять по прапорцевому листку препаратом Адексар® СЕ Плюс у нормі 0,6 л/га. Третю фунгіцидну обробку — по колосу препа-ратом Осіріс® Стар у нормі 1,5 л/га.«З росторегуляторів на всіх площах використовуємо Хлормекват-Хлорид 750, вносимо його на початку виходу у трубку разом із першою фунгіцидною обробкою. Якщо росторегулятор вносимо окремо, норма його може бути 1,5 л/га. На кра-щих полях, де ми розраховуємо на силь-ніший врожай, де кращі попередники, жи-влення, даємо двічі Медакс® Топ: разом з Хлормекват-Хлорид 750 перший раз при виході у трубку, а другий раз по пра-порцевому листку, — ділиться досвідом Ліщинський. — Що стосується живлення, то на пшениці в середньому живлення від 200–250 кг азоту в діючій речовині. З азотних добрив приблизно 70% припа-дає на КАС, його вносимо навесні, ділимо на три внесення. Також використовуємо аміачну селітру і на всіх полях — суль-фат амонію 150 кг/га. Фосфорно-калійні добрива вносимо по 200–300 кг/га, залежно від результатів аналізу ґрунту для конкретного поля».У господарстві постійно експериментують

із сортами, зазначає агроном, у товарних посівах вирощується близько 15 сортів пшениці іноземної та української селек-ції. На демополі ж вирощують близько 50 різних сортів. Шукають і нові перспек-тивні сорти, у тому числі за кордоном, та намагаються вводити їх до структури площ підприємства.Агроном із захисту рослин ділиться і власним досвідом фунгіцидного захи-сту. «При внесенні по виходу у трубку, по прапорцевому листку можна трошки погратися із нормами препаратів — не давати максимальні. Якщо стан посівів гарний і ознак хвороб не спостерігається, можна дати й мінімальні вказані норми, профілактично. При третьому внесенні, по колосу, норма вже має бути макси-мальна у будь-якому випадку», — зазна-чає Ліщинський.

ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮУ «Агропродсервісі» вирощують близько 2500 га озимого ячменю, залежно від року. Попередниками виступають соя та озимий ріпак.«Сіємо рано, намагаємося посіяти до кін-ця вересня. Норма різна, залежно від сорту та поля — від 3 до 4 млн насінин. Сіємо ячмінь зарубіжної селекції, маємо кілька перевірених сортів, висів шес-тирядний та дворядний. Перед сівбою насіння обов’язково протруюємо препа-ратами Кінто® Дуо 2,5 л/т та Систіва® 1 л/т

плюс інсектицидний протруйник Гаучо 0,6 л/т. Також одночасно з протруюван-ням обробляємо насіння мікроелемен-тами й амінокислотами», — розповідає Ліщинський.Окремо агроном наголошує, що вже третій рік у господарстві для протруюван-ня і озимого, і ярого ячменю обов’язково застосовують препарат Систіва®.«На даний момент у нас озимий ячмінь на 80% протруєний цим препаратом, ярий — на 100%. У нас є контроль: посіви ячменю, які препаратом Систіва® не оброблялися. Необроблені посіви чітко показують різницю: озимий ячмінь сильно вразився хворобами, є тифульоз, місцями снігова пліснява. Раніше в нас ячмінь виходив із зими нерівномірно, були своєрідні плями на посівах. Схема Кінто® Дуо плюс Систіва® цього року дала нам на виході із зими рівномірно зелені, здорові посіви», — ділиться агроном.Подальша система захисту виглядає так: восени обробка посівів гербіцидом Марафон® 0,4 л/га, навесні дві фунгіцидні обробки — перша на початку виходу з трубки (Авіатор 0,5 л/га та регулятор росту Терпал® 1,2 л/га), друга по підпра-порцевому листку (Адексар® СЕ Плюс 0,5 л/га та регулятор росту). Проте цього року, зауважує агроном, першу обробку можуть взагалі не проводити, адже після протруєння посіви ячменю у відмінному стані.Живлення ячменю проводиться з розра-хунку 140–150 кг/га азоту в діючій речо-вині, 70 кг/га фосфору та 40 кг/га калію. Фосфорно-калійні добрива вносяться з осені, азотні — навесні у два прийоми, по мерзлоталому ґрунту аміачна селітра та КАС на друге внесення, яке зазвичай проводять після потепління та підсихання ґрунту на полі.Застосовувані технології та постійне бажання вдосконалюватися і пробувати нове дають позитивні результати, наголо-шує агроном.«У наших планах — отримувати не менше 10 т/га пшениці. Ми і зараз маємо такі врожаї на окремих ділянках, проте прагнемо отримувати їх на більшості площ. Думаю, у нас це неодмінно вийде. І не в останню чергу завдяки схемам захисту, які ми намагаємося весь час удосконалювати. Від генеричних засобів захисту рослин у господарстві відмовили-ся взагалі. Йдемо потроху вперед», — по-сміхається Ліщинський.

директор гоСподарСтВа андрій

баран (ЗліВа) та менеджер по роботі

З агроХолдингами іВан ЗеВако

ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ

ТЕХНІКА | LEMKEN

38

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

leMken kOrund 8 на демонСтрації у гоСподарСтВі «каЧан-07»



«Я ПРОСТО ДОВІРЯЮ LEMKEN»НА ПОЛЯХ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ «КОМПАНІЯ ЛАН» ПРОВЕЛА ДЕМОНСТРАЦІЮ ҐРУНТООБРОБНИХ АГРЕГАТІВ LEMKEN, ЗОКРЕМА КОРОТКОЇ ДИСКОВОЇ БОРОНИ RUBIN 12 ТА ПЕРЕДПОСІВНОЇ КОМБІНАЦІЇ KORUND 8

ТЕКСТ: ІГОР КОВАЛЕНКО

19 жовтня 2018 року поблизу Бережан на Тернопільщині відбулася польова демонстрація ґрунтообробної техні-ки LEMKEN, яку проводив офіційний дилер німецького виробника — «Ком-панія ЛАН». Демонстрація була ор-ганізована на полях господарства «Качан-07», керівник якого Роман Кіндзерський є давнім шанувальником агрегатів бренду. Технічний арсенал господарства нараховує шість одиниць техніки LEMKEN, що разом із новинка-ми, які привезла «Компанія ЛАН», дало змогу продемонструвати широкий вибір технологій підготовки ґрунту.Поле, на якому провадилася демон-страція техніки, відповідало найсерйоз-нішим критеріям складності. Тут зібрали сою, тому поверхня поля була вкрита жорсткою стернею, а сам ґрунт відчу-вався вологим та пружним, що усклад-нювало завдання для агрегатів. Саме тому аграрії із сусідніх господарств, які прибули на польову демонстрацію, мали змогу побачити роботу техніки LEMKEN за по-справжньому складних умов. І відповідно обрати оптимальний підхід до обробітку ґрунту за традиційною чи мінімальною технологіями. Йдеть-ся про 8-корпусний плуг Diamant 11, 5-метрову дискову борону Rubin 12,

ruBin 12 Здатен проВадити обробіток ґрунту

на глибину Від 7 до 22 См


40

6-метровий культиватор Kristall 9 та передпосівну комбінацію Korund 8. Господарство «Качан-07» працює з 2007 року та на сьогодні обробляє приблизно 4000 га площі. Також має свинокомплекс на 1200 голів. «У ро-боті чітко дотримуємося сівозміни і вирощуємо практично всі основні культури, притаманні нашому регіону. Працюємо за інтенсивною технологі-єю, тому зароблені кошти вкладаємо у розвиток, у тому числі в технічне оснащення господарства, — ділиться Кіндзерський. — Починали, як і всі, — з вітчизняної техніки. Однак побачили, що в такому разі й мови не може бути про нормальний розвиток. Так у нас почали з’являтися агрегати LEMKEN».Для багатьох аграріїв імідж бренду сіль-госптехніки тісно пов’язаний з якістю сервісного обслуговування від офіцій-ного дилера виробника. Тут спрацьовує відома шкільна арифметична істина: «плюс на плюс — буде плюс». Співпра-ця «Качан-07» та постачальника техніки LEMKEN «Компанії ЛАН» виглядає саме таким чином. «Чому ми зробили ставку на LEMKEN? Я просто довіряю LEMKEN — от і все.

І за надійністю, і за безпекою, і за точністю роботи — за усіма критеріями. Ці агрегати виконують свою роботу без якихось проблем чи нюансів», — зауважує керівник господарства.Немов на підтвердження його слів по стерні запускають 8-корпусний плуг LEMKEN Diamant 11. Аграрії уважно придивляються до кавалків паруючого чорнозему, звертаючи увагу на те, що пожнивні рештки цілковито виявилися заораними. Цей плуг у господарстві Кін-дзерського відпрацював вже п’ять років, при цьому стандартна витрата пального із 340-сильним трактором зазвичай не перевищує 16–17 л/га. Загалом на полях «Качан-07» використовуються два таких плуги.«Гарний агрегат, який особливо добре себе показує на кукурудзі завдяки тому, що не нагортає, а правильно приорює рослинні рештки, —ділиться враження-ми від використання плуга і представник господарства «Фльонц» (Бережанський район) Володимир Фльонц. — Цікаво буде побачити новий плуг LEMKEN Diamant 16. Там регулювання глибини здійснюються безпосередньо з кабіни трактора і поліпшена економічність

використання плуга за рахунок гідрав-лічних систем. Сьогодні ж ми приїхали дивитися головним чином на дискову борону Rubin 12». Коротка дискова борона Rubin 12 іде по стерні відразу після комбайна. Агре-гат здатен провадити обробіток ґрунту на глибину від 7 до 22 см і призначений для якісної підготовки поля після зби-рання культури-попередника. Найбіль-ше ж аграріїв, звичайно, цікавлять такі попередники, як соняшник та кукурудза. З огляду на прохід борони Rubin 12 вже згадуваною складною соєвою стернею зі своїм завданням модель справля-ється на відмінно. Агрегат оснащений двома рядами напівсферичних зубчатих дисків діаметром 736 мм, встановлених на спеціальних вигнутих стійках. Це захищає конструкцію від забивання та виходу з ладу робочих органів. Rubin 12 легенько суне стернею, лишаючи по собі ретельно розрихлену землю, перемішану з подрібненими пожнивними рештками. При цьому ґрунт має пере-важно дрібно-грудкувату структуру, чому сприяють аж 12 варіантів котків на вибір, залежно від особливостей ґрунту.«Це оптимальний варіант для тих фермерів, які не використовують плуги або ж не встигають вчасно провадити оранку. Модель Rubin 12 рекомен-довано застосовувати на швидкості 10–12 км/год, і, як ми бачимо, обробіток на глибину 20 см цілковито задоволь-няє усі вимоги із якісної підготовки ґрунту», — наголосив керівник відділу продажів «Компанії ЛАН» Назар Вонс.Ще одна новинка від LEMKEN, пред-ставлена на демонстрації, — комбінація для передпосівного обробітку ґрунту Korund 8. Це легка навісна конструкція із підпружиненими лапами та унікальни-ми котками, призначена для оптималь-ної підготовки поверхні поля до сівби. При цьому глибина обробітку Korund 8 становить від 2 до 8 см, а робоча швид-кість — 13–15 км/год. Це зумовлює висо-ку продуктивність роботи передпосівної комбінації LEMKEN, яка здатна закрити до 40 га впродовж світлового дня.Пустивши Korund 8 по оранці, організа-тори заходу наочно продемонстрували, що таке якісний передпосівний агрегат. Копіювання поверхні поля тут на висоті, як і підготовка посівного ложа в принципі.Також відбулася демонстрація компакт-ного культиватора Kristall 9, котрий

лапоВий культиВатор kristall 9 підХодить як

для СтерньоВого (наВіть до 30 См), так і для

передпоСіВного обробітку

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н



застосовується для ефективного обробітку стерні за допомогою лап 47-сантиметрової ширини. Довжина ж лап може сягати 20, і навіть 30 см, що суттєво розширює функціональність моделі. Розташований ззаду ряд дисків вирівнює поверхню ґрунту.Підприємство «Агроінвест» обробляє 2600 га у Козівському районі Терно-пільської області й потребує водночас ефективних та продуктивних ґрунто-обробних агрегатів. Керівник господар-ства Юрій Пудлик вже не перший рік придивляється до агрегатів LEMKEN.«Спеціально приїхав, щоб побачити техніку в дії — наразі хочу подивитися на плуг Diamant 11, а в перспективі — на новинку Diamant 16, — розповідає Пудлик. — Ми навчилися отримувати високі врожаї кукурудзи (цьогоріч — до 150 ц/га), а тому наявна проблема із великою кількістю твердих рослинних решток. Знаю, що із цим завданням добре впораються плуги LEMKEN».Захід із демонстрації можливостей техні-ки LEMKEN видався напрочуд дружнім та атмосферним. Велика заслуга в цьому організатора — «Компанії ЛАН», що зумі-ла вдало поєднати приємне з корисним.

Була техніка, були розмови на різні теми, а головне — відчувалося повне взаємо-розуміння між учасниками заходу.«Ми і наші клієнти — це одна сім’я, оскільки наш успіх залежить від їх успішної роботи. Тому ми робимо все, щоби настрій у аграріїв був завжди чудовим. Це стосується і підбору тех-ніки, і сервісу, і звичайного людського спілкування, — стверджує виконавчий директор «Компанії ЛАН» Ігор Руд-ник. — Наша компанія працює вже 15 років, і ми зуміли якісно розвиватися на ринку саме завдяки індивідуальному підходу до клієнта».Однією з корпоративних особливостей роботи «Компанії ЛАН» є обов’язкова взаємодія між собою усіх чотирьох від-ділів, що мають відношення до продажів техніки. Також у компанії діє унікальна система планування наявності запасних частин на складах. По кожному регіону з огляду на досвід попередніх років розраховується орієнтовна потреба у кількості різних видів комплектуючих, які закуповуються наперед. Саме тому на складах «Компанії ЛАН» потрібні запчастини завжди в наявності.«Вимоги наших аграріїв суттєво зросли.

Вони приходять із готовим переліком характеристик техніки та вимог до її об-слуговування, — розповідає менеджер з маркетингу «Компанії ЛАН» Ольга Вівчар. — Зі свого боку ми запрова-дили систему планових техоглядів, що дає змогу нашим клієнтам заощадити час та кошти. Наші менеджери ведуть техніку, попереджаючи про наближення термінів техогляду». Крім того, компанія допомагає своїм клієнтам у подальшому реалізувати техніку із напрацюванням. «Ми концентруємо зусилля на тих на-прямах, які безпосередньо цікаві агро-виробникам, і в усіх питаннях йдемо їм назустріч, щоразу підтверджуючи наш слоган «Завжди на Вашій стороні!».Сьогодні обов’язковою умовою ефек-тивного застосування такої техніки, як LEMKEN, має бути постійний прямий контакт з офіційним дилером. Адже такі агрегати не купують просто, аби були: на них покладається обробіток багатьох тисяч гектарів із чітким дотриманням технології. Як це успішно реалізується на полях «Качан-07», про що яскраво свідчать результати діяльності госпо-дарства. І головне — відмінний оптиміс-тичний настрій тамтешніх аграріїв.

ВідВідуВаЧі демонСтрації теХніки leMken у гоСподарСтВі «каЧан-07»

ФОТ

О: Д

МИТ

РО П

ОДЛЄ

СНИЙ

ЯК ЗАДОВОЛЬНИТИ ПОТРЕБУ ФЕРМЕРІВ У СУЧАСНИХ ЗЕРНОСХОВИЩАХ НЕВЕЛИКОЇ ПОТУЖНОСТІ ТЕКСТ: АНДРІЙ ПЕТРОВ

Ринок елеваторного обладнання залишається висококонкурентним, що вимагає від виробників і постачальни-ків пошуку нових підходів у співпраці з клієнтами.Цього року в ТОВ «ТД «Югелеватор» була розпочата окрема програма роз-робки та інсталяції фермерських елева-торів, розповідає комерційний директор Олександр Дехтяренко. До її розробки компанію підштовхнула зацікавленість фермерських господарств у власних сучасних сховищах зерна невеликої потужності.На його думку, попит на елеватори у 16 000–30 000 т, який спостерігаєть-ся зараз, буде невдовзі задоволений, і у розвитку сегмента фермерських сховищ «Югелеватор» вбачає майбутнє всього ринку елеваторного обладнання.Програма компанії буде являти собою пропозицію готових рішень для невели-

ких фермерських господарств — еле-ватори потужністю зберігання від 1000 т до 8000 т.«Югелеватор» вже подав заявку на включення їх до переліку вітчизняно-го сільськогосподарського обладнання і техніки, на які аграрії можуть отримати компенсацію до 40% вартості. Пропози-ції включають транспортне обладнання, обладнання для елеватора та власне модульні фермерські елеватори. Ідея модульного рішення полягає в тому, що фермеру не потрібно буде закуповувати окремо транспортер, норію, сам елеватор («банку»), а до-статньо замовити весь комплекс-модуль обраної потужності.Як підкреслює Олександр Дехтяренко, замовлення модульного рішення буде дешевшим, ніж збирання елеватора по частинах, — є типовий проект, який може бути інстальований у будь-якому

МАЛЕНЬКИЙ КРОК

господарстві, де наявний майданчик і підключена електроенергія.Передусім мобільність полягає у ти-повому проекті. Наразі проектування кожного елеватора займає чотири-п’ять місяців. І на цей строк скорочується весь термін робот. Наприклад, якщо фермер звернувся до виробника у січні, то вже до збирання озимини (тобто в середині літа) господарство буде мати сучасне сховище. Крім того, компанія може забез-печити і навчання персоналу, хоча все управління автоматизоване і багато часу не займає. Фермер безпосередньо бере участь у процесі збирання елеватора та бачить, як працює те чи інше обладнання.Модульність передбачає можливість формування елеватора як конструкто-ра — залежно від можливості господар-ства замовляється той чи інший склад обладнання.За підрахунками компанії «Югелева-тор», максимальний строк окупності елеватора модульного типу становить три-чотири роки.«Дрібні фермери починають грати на ринку самостійно та добре розумі-ють, що можна притримати зерно в очі-куванні ціни. Але для цього потрібне сучасне сховище малої потужності, і ми готові його запропонувати», — наголо-шує Дехтяренко.Найбільш перспективними регіонами для розвитку напряму в компанії вважа-ють схід України та Західний регіон — традиційно «Югелеватор» співпрацює з партнерами з цих областей. Хоча, як додає Дехтяренко, попит на малі фермерські елеватори є й в Північному регіоні та деяких центральних областях.У Південному регіоні будуються нові портові термінали великої потужності, що набагато перевищують наявний попит. Тому зернові оператори півдня, скоріш за все, будуть користуватися саме цими сховищами.

комерційний директор

тоВ «тд «югелеВатор»олекСандр деХтяренко

(на фото другий ЗліВа)

ТЕХНОЛОГІЇ | «ЮГЕЛЕВАТОР»

42

ТЕХНОЛОГІЇ | «ЮГЕЛЕВАТОР»

43жовтень 2018

ТЕХНОЛОГІЇ | MARIBO SEED

44

СТОРІЧНИЙ ДОСВІДДАНСЬКА КОМПАНІЯ MARIBO SEED ЗАВОЮВАЛА ЗНАЧНУ ЧАСТИНУ РИНКУ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ, ПРОДОВЖУЄ РУХАТИСЯ ВПЕРЕД І ПРЕТЕНДУЄ НА СТАТУС ЛІДЕРА У СФЕРІ СЕЛЕКЦІЇ ТА НАСІННИЦТВА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ


ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ

MariBO seed ніколи не ЗупиняЄтьСя на доСягнутому

З 1870 року та до початку Першої світової війни данське виробництво цукру повністю базувалося на імпорт-ному насінні. Під час війни виникли проблеми з постачанням. Тож власники

данських цукрових заводів вирішили створити власну компанію, яка б змог-ла забезпечити сільськогосподарські підприємства якісним насінням цукро-вих буряків.

ШЛЯХ ДО УСПІХУУ 1920 році була заснована компанія MARIBO SEED, а в 1928-му був введе-ний перший конкурентний сорт цукро-вих буряків MARIBO-N.

УСІ ІСТОРИЧНІ РОЗРОБКИ СЕЛЕКЦІЇ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗАПОЧАТКУВАЛА САМЕ MARIBO SEED

ТЕХНОЛОГІЇ | MARIBO SEED


У 1930-х роках вдалося створити перший тетраплоїдний сорт. У 1949-му одна компанія, яка також займа-лася селекцією цукрових буряків, подала заявку на патент на поліплоїдне насіння. Та заявка була відхилена, адже такі сорти вже були запатентовані MARIBO SEED. Першим поліплоїдним сортом цукрового буряка, який домінував на світовому ринку в 1950-х роках, був MARIBO-P. У 1969-му компанія MARIBO SEED пред-ставила однонасінні сорти з інкрусто-ваною оболонкою. Ця комбінація стала значним кроком вперед та символізувала початок нового етапу в насінництві цукро-вих буряків. MARIBO SEED однією з перших почала працювати над сортами, стійкими до ри-зоманії. У 1960 році розпочали селекцію стійкості до цього захворювання в Італії, а в 1982-му зареєстрували перший у світі сорт зі стійкістю до ризоманії. З тих пір такі гібриди постачалися до всіх країн, що були вразливі до цієї хвороби. З початку 1990-х років MARIBO SEED спрямувала свої дослідження на змі-ну форми та поверхні коренеплодів цукрових буряків. Вже до кінця 1990-х ці нові коренеплоди були вперше офіційно випробувані данськими фермерами. Се-лекційна робота по зміні форми корене-плоду цукрових буряків без втрати якості та з підвищенням цукристості ведеться і донині.

СЬОГОДЕННЯУсі історичні розробки селекції цукрових буряків започаткувала саме MARIBO SEED. Це компанія, яка не зупиняється на досягнутому та має в асортименті гібриди з найвищим вмістом цукрів. Сьогодні MARIBO SEED пропонує понад 100 гібридів цукрових буряків, розробле-них для задоволення специфічних потреб різних місцевих умов вирощування та потреб цукрової промисловості.MARIBO SEED — міжнародний постачаль-ник насіння цукрових буряків з мережею дочірніх компаній, відділів продажів, дистриб’юторів та агентів у більш ніж 30 країнах світу. Штаб-квартира та сучасні виробничі по-тужності MARIBO SEED для виробництва насіння розташовані на острові Лолланн у південно-східній частині Данії. Насінни-цтво ведеться в Північній Італії. Компанія MARIBO SEED не зупиняється на досягнутому та і надалі буде дивувати

виробників цукросировини якісним насін-ням цукрових буряків. В Україні дистриб’ютором гібридів MARIBO SEED є МПП Фірма «Ерідон». Наразі сільгоспвиробникам доступні такі сучасні гібриди цукрових буряків, як Норікум, Карлтон, Моллі та Фронтера.

СТРАТЕГІЇ | РОЗВИТОК БІЗНЕСУ

46

ПЕРСПЕКТИВИ СХОДУНА БІЗНЕС-ФОРУМІ «ДОРОГА НА СХІД. ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ» У СВЯТОГІРСЬКУ НА ДОНЕЧЧИНІ ПІДПРИЄМЦІ ТА ЕКСПЕРТИ ОБГОВОРИЛИ МОЖЛИВІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ І РОЛЬ ІННОВАЦІЙ ТА ЗМІН У ЦЬОМУ ПРОЦЕСІ ТЕКСТ: МАРИНА ЛАНТУХ

Для компаній Донецької та Луганської областей осінь завершилася цікавою та визначною подією — бізнес-форумом «Дорога на Схід. Перезавантаження». Захід був організований компанією «Талісман» та відбувся завдяки підтримці Райффайзен Банку Аваль, Київської шко-ли економіки та інших. Форум, що пройшов у місті Святогірськ, став платформою для професійного обміну досвідом та обговорення нових можливостей розвитку для представників бізнесу Луганщини, Донеччини і навіть Харківщини та експертів ринку. Основна тема бізнес-форуму — «Розвиток. Досвід. Ф

ОТО

НАДА

НО О

РГАН

ІЗАТ

ОРАМ

ИЗростання». Тема об’єднує такі надваж-ливі питання, як формування актуального погляду на економіку України, поглиблене дослідження макроекономічних тенденцій, вивчення досвіду інших країн, зокрема Ізраїлю, ознайомлення з ефективними програмами фінансування, що сприяти-муть новим векторам розвитку в майбут-ньому. Кращі експерти задавали теми дискусій: від стратегії блакитного океану, digital-трансформації бізнес-процесів, маркетингових інструментів до комунікацій в умовах поляризованого суспільства. Райффайзен Банк Аваль підготував для учасників форуму презентацію «Тен-

денції змін та розвитку нагляду за валют-ними операціями».«Ми часто ставимо за приклад дос-від міжнародних компаній, забуваючи при цьому, що той досвід, якого нині в непростих умовах набуває український бізнес, особливо на сході країни, є без-прецедентним. Райффайзен Банк Аваль долучився до цього форуму, адже саме завдяки такій платформі учасники можуть не тільки обмінятися досвідом, а й дізнати-ся про нові можливості для розвитку. Нам було важливо підтримати цю надзвичайно важливу ініціативу, спрямовану на пред-ставників бізнесу саме з Луганської та

Спікери біЗнеС-форуму «дорога на СХід. переЗаВантаження»

голоВа праВління райффайЗен банку аВаль Володимир лаВренЧук

СТРАТЕГІЇ | РОЗВИТОК БІЗНЕСУ


Донецької областей», — зазначила кура-тор проекту, керівник з питань маркетингу та комунікацій корпоративного бізнесу Райффайзен Банку Аваль Марина Богун.За словами екс-міністра економічного розвитку і торгівлі України Павла Ше-ремети, ми сьогодні потребуємо «зсуву реальності», і саме такого, як визначають автори стратегії блакитного океану, про-фесори Чан Кім і Рене Моборн із Малай-зії. Головними компонентами при цьому є ментальність, людяність та інструменти.

СЛОВО ФІНАНСИСТІВВиступ Шеремети продовжив український банкір та економіст, голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук, який розповів про макроеко-номічні тренди, про те, чого очікувати від банківської системи, та про нові проекти Райффайзен Банку Аваль. Зокрема, про дослідницько-аналітичні центри, що вивчають велику кількість показників, поведінку клієнтів та формують прогно-зи, на підставі яких впроваджуються подальші стратегії розвитку та інновації. Подібні центри існують не тільки в Україні, а в усіх країнах, де працюють банки групи Райффайзен. «Капітал спрямовується туди, де прогно-зований прибуток. Ми завжди спираємо-ся на позитивні речі у своїх аналітичних матеріалах, проте завжди бути позитив-ним ризиковано. У поведінці наших клієн-тів за останні три роки ми спостерігає мо збільшення інвестицій в обладнання,

інвентар і машини (загалом приблизно на 30%). При цьому 93% цих інвестицій зроблені за рахунок власних коштів. Звичайно, банківське фінансування мало б мати більшу частку і роль, ніж зараз», — розповів Лавренчук.Логічним продовженням стала презента-ція директора департаменту корпоратив-ного бізнесу Райффайзен Банку Аваль Руслана Співака на тему інновацій: чи є місце для них в українському бізнесі та яке саме.За його словами, банківський сектор сьогодні інноваційніший, ніж будь-коли, — 84% фінустанов мають дуже інноваційну стратегію. За останні три роки по всьому світу закрилися 15 000 відділень банків, деякі — через нестачу капіталу на їх утримання, деякі — завдяки інноваційній стратегії, що передбачає скорочення кількості відділень. В Україні середовище для інновацій покращується, про що свідчить рейтинг Світового банку та компанії Cisco щодо го-товності країни до digital-інновацій. Чотири роки тому України взагалі не було у цьому рейтингу, а у 2018-му країні вже вдалося посісти в ньому середню позицію. Однак близько 50% інновацій не завер-шуються успіхом. Співак виділив п’ять основних причин цього явища:1. Не всі розуміють, що таке інноваційна

стратегія компанії;2. Двигуном інновацій на підприємстві

має бути топ-менеджер або директор, а не просто призначений штатний працівник;

3. Несприйняття інновацій працівниками компаній (один із п’яти взагалі не ро-зуміє, навіщо потрібні інновації, якщо є прибуток і клієнти);

4. Хибна віра в те, що інновації прине-суть швидке збільшення прибутку.

5. Неправильне уявлення про те, що інновації завжди стосуються продажів. Насправді найчастіше вони почина-ються передусім із внутрішніх змін, бек-офісної частини роботи.

СЛОВО БІЗНЕСУЯк розповів директор із розвитку ізраїль-ської технологічної компанії Aux Bridge Алекс Любецький, сьогодні в Ізраїлі діє Державний фонд сприяння малим і се-реднім бізнесам, функції якого — коор-динація взаємодії між урядом і банками, а також контроль за виконанням правил фінансування. Фонд перевіряє бізнес,

який претендує на отримання кредиту, і висловлює свої рекомендації щодо його надання. До складу фонду входять пред-ставники банків, громадськості та неза-лежного координуючого органу. Ізраїль сьогодні є 20-ю країною у світі за рівнем ВВП на душу населення — $37 673, що, звичайно, є результатом комплексної дії всіх умов. Та навіть один цей приклад досить показовий і може бути викорис-таний у нашій країні.У своїй доповіді засновник компанії Top Lead Станіслав Шум на прикладі агросек-тора розповів про відмінності між високо-розвиненими економіками та економікою України. Ключова відмінність полягає в мізерній доданій вартості української продукції порівняно з продукцією країн Європи та Азії. Україна повинна приділяти більше зусиль і уваги розвитку власних технологічних і високотехнологічних виробництв.А викладач Київської школи економіки та керівник офісу реформ адміністративних послуг Володимир Семеніхін ознайомив малий і середній бізнес з існуючими програмами підтримки і розвитку бізнесу (МСБ), інновацій і науки від Європейсько-го Союзу — COSME та Horizon. Обидві програми діють на території України. COSME передбачає підтримку і розвиток комерційного сектора, а Horizon має ско-ріш наукову спрямованість або орієнта-цію на розвиток зв’язку між науковцями, винахідниками та бізнесом. Програми діють у багатьох країнах Європи, бюджет COSME на 2014–2020 роки становить 2,3 млрд євро, Horizon — 80 млрд євро.На завершення аналітик групи фінансу-вання та розвитку малого та середнього бізнесу ЄБРР Тимур Халілов презентував програму консультування і кредитування МСБ від Європейського банку рекон-струкції та розвитку.Від організатора заходу компанії «Талісман», офіційного дилера марок BMW, koda, Peugeot, Ford і Mitsubishi, для гостей були організовані тест-драй-ви улюблених авто.Під час форуму учасники також мали змогу насолодитися арт-експозицією «Мурали України» від художника Андрія Пальваля та творчої групи Kailas-V.Проект «Дорога на Схід» успішно реалізовується з 2016 року та поєднує ініціативи різного спрямування — у сфе-рі бізнесу та культурно-мистецькі фестивалі.

LANDLORD CLUB | СВІТОВА КРИЗА

48

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

ВиконаВЧий директор міжнародного фонду блейЗера олег уСтенко



ПИРІГ, ЩО ТАНЕУКРАЇНІ НА ГЛОБАЛЬНОМУ РИНКУ ДОВЕДЕТЬСЯ КОНКУРУВАТИ ЗА ВСЕ МЕНШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РЕСУРС. ГАРНА НОВИНА — ВІТЧИЗНЯНИЙ АГРАРНИЙ СЕКТОР БУДЕ НАЙСТІЙКІШИМ ПІД ЧАС МОЖЛИВОЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ


Світ стоїть на порозі чергової системної кризи, яка може вибухнути найближчі 12–24 місяці. Це відбудеться немину-че — адже у світовій економіці накопи-чено дуже багато дисбалансів, які так чи інакше мають себе проявити. Такі прогнози вже неодноразово були озву-чені багатьма фахівцями.Ситуація погіршується торговими війна-ми, насамперед між США і Китайською Народною Республікою, нестабільністю фінансової системи у ЄС тощо. До того ж ніхто не відміняв циклічність світових фінансово-економічних криз. Цей цикл підйому глобальної економіки вже був найбільш тривалим, і так не може тяг-нутися далі. Не треба сподіватися, що Україна залишиться осторонь — просто негативні явища накладаються на наші внутрішні проблеми і глобальні процеси та не так помітні. Падіння економіки і курсу гривні було пов’язане не тільки з війною і внутрішньою кризою — свій вплив мали і загальні світові процеси.Із запитаннями про причини і наслідки можливої кризи ми звернулися до ви-конавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка.До приєднання до команди Міжна-родного фонду Блейзера у 2004 році Устенко брав участь у різних проек-тах, що проводяться Світовим банком, Організацією економічного співробіт-ництва та розвитку, проектах урядів країн СНД і низки університетів, вклю-чаючи Гарвард, Дюкський університет

і Массачусетський технологічний інститут.

ДАВНО ХОЧУ ПОСТАВИТИ ВАМ ЗА-ПИТАННЯ ЯК ВИЗНАНОМУ ЕКСПЕРТУ У СФЕРІ ГЛОБАЛЬНИЙ ПРОЦЕСІВ. ПРОТЯГОМ ДОСИТЬ ТРИВАЛОГО ЧАСУ Я ЧУЮ ВІД ОБІЗНАНИХ І ПОВАЖНИХ У ПИТАННЯХ ЕКОНОМІКИ ЛЮДЕЙ ПРО ОЗНАКИ ЧЕРГОВОЇ СВІТОВОЇ ФІНАН-СОВОЇ КРИЗИ, ЩО НАБЛИЖАЄТЬСЯ. І, НА ЖАЛЬ, УКРАЇНА НЕ ЗМОЖЕ ЗАЛИШИТИСЯ ОСТОРОНЬ. ЧИ Є, НА ВАШ ПОГЛЯД, ТАКІ ОЗНАКИ І ДО ЧОГО ВЗАГАЛІ МАЄ СЕНС БУТИ ГОТОВИМ?На мій погляд, є декілька причин, внас-лідок яких ми можемо прогнозувати, що світова криза дійсно буде. Існує певна циклічність, за якою світові ринки і вся глобальна економіка взагалі входить у кризи. Цей цикл, за спостереженнями, у середньому становить сім-вісім років з незначним відхиленням. Але з минулої структурної кризи, яка була у світі у 2007–2009 роках, минуло вже заба-гато часу — десятиліття. Тому, якщо ми довіряємо власним висновкам, віримо у вказану циклічність, маємо повне пра-во очікувати чергову кризу. Принаймні мати на увазі таку можливість, починати до неї готуватися.

АЛЕ НЕ МОЖНА ПОЧИНАТИ ВЖИВАТИ ЯКИХОСЬ ЗАХОДІВ, ВИХОДЯЧИ ПРО-СТО З РЕЗУЛЬТАТІВ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І АНАЛІТИЧНИХ ВИСНОВКІВ НА ЇХ БАЗІ.

ПОТРІБНІ ЯКІСЬ БІЛЬШ КОНКРЕТНІ ОЗНАКИ ПОГІРШЕННЯ СИТУАЦІЇ.Такі ознаки вже поступово з’являють-ся. Останнім часом у світі значно зріс рівень невизначеності. Поясню, що я маю на увазі під рівнем невизначе-ності. Це ті економічні політики, які впроваджують різні держави, особли-во ті, що мають вирішальний вплив на глобальну економіку. Прикладом може бути напруга у торговельних і політичних відносинах між Сполуче-ними Штатами Америки і Китайською Народною Республікою. Багато невирішених питань у торговельних відносинах між США і Європейським Союзом. До цього можна додати про-блему у самому Євросоюзі — Brexit, невизначеність у деяких питаннях взаємодії між іншими членами ЄС, постійна проблема нових і старих членів — засновників Європейського Союзу тощо. Яку картину ми отримує-мо: ті країни, союзи країн, які за своїм статусом на міжнародній арені, поло-женням у глобальній економіці повинні забезпечувати стабільність, навпаки стають глобальними вузлами напруги.У них самих є невизначеність у бага-тьох питаннях, є зони конфліктів, вони починають міняти політику. Це вимушує всіх менших гравців ринку нервувати, приймати рішення на ходу. До того ж є група дрібних інвесторів, які просто налякані та не розуміють, як діяти та як зберегти свої капітали.


50

ЯКЩО МИ ВЖЕ ТОРКНУЛИСЯ ПИТАН-НЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПОТОКІВ, КОГО ВИ МАЄТЕ НА УВАЗІ, КОЛИ КАЖЕТЕ ПРО ДРІБНИХ ІНВЕСТОРІВ? Йдеться про групу компаній, бізнесме-нів, яку можна умовно назвати «мі-льярдними інвесторами» — кожен з них оперує сумами максимум у декілька мільярдів доларів, відносно невеликі за світовими стандартами кошти. Але треба врахувати дві дуже важливі речі. По-перше, таких інвесторів багато і разом вони генерують значні інвес-тиційні ресурси. По-друге, у періоди нестабільності, яка вже була «ініційова-на» провідними економіками світу, вони починають шукати для своїх грошей так звані тихі гавані. І такими тихими гаванями для їх капіта-

лів зазвичай стають не економіки, що розвиваються, до яких, зокрема, на-лежить і Україна. Більш привабливими для дрібних інвесторів стають розвинені країни, насамперед Сполучені Штати Америки. Ви, можливо, вже неодноразово чули про «перетоки» капіталу до США, багато вже казали, що Сполучені Штати «збирають» свої гроші по всьому світу і повертають їх до власного ринку.Насправді ж це відбувається внаслідок зміни поведінки інвесторів під впливом глобальних процесів.

ЯКИЙ ВИСНОВОК МОЖЕ З ЦЬОГО ЗРОБИТИ УКРАЇНА? ДЕ ЇЇ МІСЦЕ У ЦИХ ПРОЦЕСАХ І ЯКІ НАСЛІДКИ ВОНИ МО-ЖУТЬ МАТИ ДЛЯ НАШОЇ ЕКОНОМІКИ?Це ще один з факторів, внаслідок дії яких невизначеність, яку ми зараз спо-стерігаємо, може перерости у глобаль-ну кризу. І цей фактор, до речі, і буде визначати наслідки кризи для такої економіки, як Україна.Давайте глянемо на сам механізм, за яким діє цей фактор. З одного боку, є значна міграція капіталів до еконо-мік розвинених країн. З іншого — цей

«переток» капіталів відбувається на фоні того, що країни, які належать до групи, що розвиваються, почина-ють більш жорстко конкурувати між собою за грошовий ресурс. Вони і так, у спокійні роки, конкурували за ньо-го — адже розрив між рівнем їх розвит-ку і рівнем таких країн, як США, КНР, країни Європейського Союзу, надто великий. Скоротити цей розрив можна тільки за рахунок залучення інвестицій у свою країну. Це можна зробити бага-тьма шляхами— проводити реформи, створювати сприятливий бізнес-клімат, надавати преференції іноземним ін-вестиціям, полегшувати умови ведення бізнесу взагалі.Але що буде відбуватися і, власне, вже відбувається у світі? Країни, що розви-ваються, вимушені конкурувати за ре-сурс, який стає все меншим — адже капітали йдуть до тихих гаваней. Тобто ми хочемо показувати більші темпи рос-ту, намагаємося прискорити економічні процеси, а ресурс, за рахунок якого ми могли це зробити, стає все меншим і меншим. Мені подобається порівнювати ситуацію з пирогом, який постійно зменшується. Пиріг — це інвестиційний ресурс, який можуть залучити країни другого ешело-ну світових економік. І ось уявіть ситуа-цію — бажаючих отримати шмат пирога не меншає, їх апетити зростають (адже треба наздоганяти розвинені економі-ки), а сам пиріг стає все меншим.Тому, коли я чую, що Україна піднялася на 6 пунктів у рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку, я завжди кажу: це все дійсно чудово, але вочевидь вкрай недостатньо. Адже треба пам’я-тати, що ми конкуруємо за все менший і менший інвестиційний ресурс.

ТОБТО НАША КРАЇНА, НА ВАШ ПО-ГЛЯД, ПРОСТО ІГНОРУЄ ОБ’ЄКТИВНІ НЕГАТИВНІ ФАКТОРИ І НЕ ГОТОВА ДО КРИЗИ?Якщо скласти всі фактори, які я пере-лічив, і припустити, що криза ось-ось вдарить по світовій економіці, то висно-вок не дуже втішний. Ми як країна аб-солютно не готові до глобальної кризи і практично нічого не робимо для зміни ситуації.Економіка України залишається експор-тозалежною, і наша експортна залеж-ність настільки потужна, що робить

ЕКСПОРТНА ЗАЛЕЖНІСТЬ РОБИТЬ КРАЇНУ ЗАРУЧНИКОМ КОН’ЮНКТУРИ СВІТОВИХРИНКІВ

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н



країну заручником кон’юнктури світових ринків.Якщо висновки Міжнародного валютно-го фонду щодо уповільнення темпів еко-номічного зростання у світі правильні, то відбудеться це за рахунок економік, що розвиваються.Але такий характер уповільнення насамперед вдарить по сировинних рин-ках — попит на «вхідні матеріали», тобто сировину, буде різко зменшуватися. Насамперед це торкнеться продукції на-шого металургійного комплексу (як ме-талу, так і залізорудної сировини). Якщо взяти досвід минулих криз, то можна по-бачити чітку кореляцію: уповільнюються темпи світового зростання, починають глобально просідати ціни на металургій-них ринках, як наслідок — зменшення українського експорту. А далі наступає стиснення нашої економіки, і ось це вже насправді дуже небезпечно. Адже в Україні і без криз найнижчий показник ВВП на душу населення, витримати ще й новий удар буде дуже складно. Як на мене, зниження світових цін на таку продукцію, як метал, на 10% (що цілком вірогідно і ознаки цього вже є) призведе до того, що Україна миттєво недора-

хується 1–3% ВВП. Тобто наступного року замість очікуваного зростання ВВП у 3% ми отримаємо нульовий показник. І це — у кращому випадку. Адже падіння металургійного ринку викличе зниження активності в економіці в цілому.

АЛЕ ПІД ЧАС МИНУЛОЇ КРИЗИ, ЯКУ ВИ ЗГАДУВАЛИ, УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНИЙ СЕКТОР НАВПАКИ ПОЧАВ АКТИВНО ЗРОСТАТИ, І ЙОГО РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ СТАЛА МАЙЖЕ ВИЗНАЧАЛЬ-НОЮ. ЧИ БУДЕ КРИЗА, ЩО МОЖЕ РОЗПОЧАТИСЯ, ТАКОЮ Ж НЕГАТИВ-НОЮ ДЛЯ ВІТЧИЗНЯНОГО СІЛЬСЬКО-ГО ГОСПОДАРСТВА, ЯК ДЛЯ МЕТАЛУР-ГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ?Заради справедливості я мушу визна-ти — все, що було сказано, всі оцінки процесів, що відбуваються, сільсько-го господарства стосуються все ж меншою мірою. Грубо кажучи — їсти люди у світі не перестануть і коливання попиту на продовольчі товари і про-довольчу сировину не зазнає великих змін. Тому український аграрний сектор зараз залишається найпривабливішим для інвестування, і не дивно, що саме під час минулої кризи зросла його роль

у економіці в цілому. Та інвестиційні ре-сурси взагалі зменшуються. І найголов-ніше — ми зараз вже не можемо щось кардинально змінити, все, що трапи-лося, вже трапилося. Починати зміни треба було раніше. Будь-яка подія може стати початком нової кризи.

ТОБТО ВИ ВВАЖАЄТЕ, ЩО ТЕОРІЯ «ЧОРНИХ ЛЕЛЕК» ВСЕ Ж МАЄ ПРАВО НА ЖИТТЯ?Я абсолютно з нею погоджуюся — дійс-но є події, які стають тригером для початку кризи. Вони не є причинами падіння світової економіки у чергову «яму», а лише провокують початок глобальних негараздів. Не можна спрогнозувати, яка подія стане таким тригером — тому їх називають саме «чорними лелеками».

олег уСтенко та глобальний оглядаЧ іЗ СільСького гоСподарСтВа thOMsOn reuters карен браун

УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНИЙ СЕКТОР ЗАРАЗ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НАЙПРИВАБЛИВІШИМ ДЛЯ ІНВЕСТУВАННЯ

LANDLORD CLUB | ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК

52

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н



У ПОШУКАХ СЕНСІВLANDLORD CLUB: У ПОШУКАХ ВІДПОВІДІ НА СКЛАДНІ ВИКЛИКИ ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ, ЯКІ ПОСТАНУТЬ ПЕРЕД АГРАРНИМ СЕКТОРОМ УКРАЇНИ У 2019 РОЦІ ТЕКСТ: МИХАЙЛО ОСТАНКОВ

Глобальний ринок перебуває в очі-куванні чергової структурної кризи, що може розпочатися буквально будь-якого дня. Торговельна війна про-відних економік світу — США і КНР — лише додає напруги для аграрного сектора, а ціни на сільськогоспо-дарську продукцію вже почали йти донизу.Відповідь на запитання, як правильно зрозуміти тренди ринку і відповісти на нові виклики, шукали учасники Landlord Club, що відбувся за підтрим-ки компанії Syngenta і Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та зібрав більше сотні представників 40 компа-ній.Власники, топ-менеджери, агрономи, трейдери зібралися, щоб обговорити

тенденції виробництва та прогнози споживання аграрної продукції у світі. Вистачало усього — і ґрунтовних доповідей відомих аналітиків і фахів-ців, і неформального спілкування, де учасники клубу могли поділитися одне з одним наболілим. А приємну атмос-феру для невимушеного спілкування створювало шотландське односолодо-ве віскі Singleton від компанії «Баядера Груп».

ПОТРЕБА В ІНВЕСТИЦІЯХОбговорення розпочав виконавчий ди-ректор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, який наголосив, що в Україні склалася просто катастро-фічна ситуація із залученням прямих іноземних інвестицій — за рік країна їх


54

отримала всього $2 млрд. Це, на його думку, для такої економіки, як Україна, просто смішно — адже, за висновками фахівців, лише вітчизняний аграрний сектор має потребу у притоку $5 млрд іноземних інвестицій щороку.Зараз ситуація ускладнюється двома чинниками. Так, вільні інвестиційні кошти, які обертаються у світовій економіці, в очікуванні чергової кризи починають концентруватися у країнах зі сталим розвитком. Тобто «інвес-тиційний пиріг» тане з кожним днем, і Україні доведеться конкурувати з ін-шими економіками, що розвиваються,

за кожен долар. Крім того, до початку кризи Україна підійшла у найгіршому стані — навіть перед початком минулої кризи 2008 року в країну вдавалося залучати до $10 млрд прямих інвести-цій, що створювали своєрідну подуш-ку безпеки.Втім, є гарна новина — сільськогоспо-дарська галузь має чи не найбільшу стійкість до глобальних криз серед всіх інших галузей економіки. Попит на продукти харчування з огляду на зростання населення планети знижуватися не буде. Питання тільки в цінах на продукцію та, знову ж таки, в тому, де залучити додаткові кошти.

СВІТОВА КОН’ЮНКТУРАУ нетрі глобального сільськогосподар-ського ринку запросила зануритися глобальний оглядач із сільського господарства Thomson Reuters Карен Браун, відома своїми сміливими аналі-тичними доповідями і прогнозами.За її словами, головна цьогорічна подія світових ринків — торговельна війна між США та Китаєм — визначить карти-ну в усіх інших аграрних сегментах.

Сполучені Штати, хоча й скоротили площі під соєю, отримали рекордний врожай культури. У 2017 році Штати вже мали абсолютний рекорд зі збору сої — близько 90 млн т (до торговель-ної війни приблизно 60% американ-ського врожаю закуповував Китай). Цього року Китай не придбав нічого, і навіть якщо завтра торговельна війна закінчиться, Китай і США потиснуть одне одному руки, це не вирішить про-блеми. Тому, як підкреслила Браун, фермери США мають плани наступно-го року більше уваги приділити вироб-ництву кукурудзи і злакових культур. Але в цілому світові запаси пшениці продовжують знижуватися, і навіть плани американських фермерів цей тренд не змінять.Країнам Чорноморського басейну варто зважити на це і зробити висно-вки — адже у світі буде спостерігатися надлишок пропозиції сої та кукурудзи і можна спрогнозувати високий попит на пшеницю. Якщо проаналізувати наявні ф’ючерсні контракти, є багато місця для того, щоб ціни на пшеницю значно зросли, а ціни на сою та куку-рудзу — навпаки знизилися.

УКРАЇНСЬКА ПРОБЛЕМАТИКАЗа словами економіста, експерта з пи-тань аграрної політики Олександра Коліберди, хоча подальший розвиток українського агросектора і залежить від глобальних трендів, все буде вирішуватися з огляду на те, як сама Україна розв’яже наболіли питання у сільському господарстві.Передусім це питання залучення додаткових інвестиційних потоків у галузь і взагалі приплив коштів до аграрного виробника. Загальним слабким місцем для укра-їнського сільського господарства на роки наперед залишиться логісти-ка. Україна у плані аграрної продук-ції — експорторієнтована економіка, й елементарні проблеми з вчасною доставкою зерна на портові термінали створюють перешкоди для експорту і надходження валюти у країну. Це вже не говорячи про постійне зростання тарифів і постійне погіршення ситуації з вагонами-зерновозами, локомо-тивною тягою тощо. Усе це знижує конкурентоспроможність як україн-ської аграрної продукції зокрема, так

керіВник проекту «аграрні роЗпиСки В україні»

iFC Хелен фейрлемб

ФЕРМЕРИ ВМІЮТЬ ПРАЦЮВАТИ І ВИКОРИСТОВУВАТИ СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ. УКРАЇНСЬКИЙ ФЕРМЕР БІЛЬШ НАДІЙНИЙ, НІЖ СИТУАЦІЯ НАВКОЛО НЬОГО

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н



і держави України в цілому. Простих інфраструктурних рішень не існує, якщо і є певні доступні інструменти поліпшення ситуації, вони не застосо-вуються.Існує і кадрова проблема. «Ми вже має-мо проблеми з трудовими ресурсами. І негативні тренди щодо нестачі кадрів у сільському господарстві будуть тільки загострюватися, — наголосив Колібер-да. — Якщо держава, аграрні виробни-ки, місцева влада не знайдуть нормаль-них рішень, як затримати кадри у країні, то на ринку складеться ситуація, коли в агросекторі доведеться возити людей на більші відстані». Це, до речі, додасть до загальної логістичної проблематики ще більше гостроти.

ВиконаВЧий директор міжнародного фонду блейЗера олег уСтенко

«ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПИРІГ» ТАНЕ, І ДОВЕДЕТЬСЯ КОНКУРУВАТИ З ІНШИМИ ЕКОНОМІКАМИ

анна баталоВа, syngenta,коСтянтин баСкін, директор тоВ «амХ», олег уСтенко


56

АГРАРНІ РОЗПИСКИ І НЕ ТІЛЬКИУчасники клубу погодилися, що питан-ня землі зараз найскладніше, у залі почали лунати запитання про те, де невеликим господарствам взяти кош-ти на придбання земельних ділянок, якщо ринок землі буде відкритий.Як зазначила керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Хе-лен Фейрлемб, інструмент залучення коштів навіть дрібними господарства-ми вже існує — це аграрні розписки. «Українські фермери мають внутрішній стрижень. Так, бракує ресурсів, спеціа-лістів, але насправді українські фер-мери мають правильні навички, вміють працювати і використовувати сучасні технології. Український фермер більш надійний, ніж ситуація навколо нього. Чому я говорю про аграрні розписки — коли ви приміряєте ризики фермера, то він зрозумілий контрагент, який має бізнес, з якими можна працювати», — розповіла Фейрлемб.Над пошуком сучасних інструментів фінансування все більше замислюєть-ся сам бізнес. Так, на погляд трейдера компанії Spike Юрія Гаврилюка, дуже важливо, що наші виробники зараз вже думають над хеджуванням своїх ризиків. «Більшість звикла працюва-ти за старими методами, продавати тоді, коли потрібні кошти. А світ давно пішов далі — американський фермер давно займається хеджуванням на Чи-казькій біржі», — підкреслив трейдер.До того ж, як каже Гаврилюк, в укра-їнських виробників є вже достатньо інструментів — своп-контракти, контракти з мінімальною ціною, прив’язка до аукціонів. Цього року, на його думку, взагалі стався справжній прорив — масово поча-

Запитання Залу

неформальне СпілкуВання уЧаСникіВ landlOrd CluB

Проте, є надія, що свій вплив на про-цес матиме процес децентралізації влади і зростання ролі територіальних громад. За підсумками цього року їм будуть передані 760 000 га державної землі. Разом з тим виникає багато запитань щодо процедури оформ-лення цієї землі — Кабінет Міністрів у своїх нормативних актах багато чого не врахував з юридичного боку. Тому, коли прийде час переукладання дого-ворів на такі земельні ділянки, місцева влада повинна бути готова скориста-тися своїми розширеними правами і висловити власну позицію.

І, нарешті, глобальною проблемою для України впродовж вже десятиріч залишається земельне питання — земельна реформа багато обгово-рюється, але нічого практичного не відбувається. «Останні два роки те, що відбувалося навколо ринку землі, оберталося довкола вимог Міжнарод-ного валютного фонду. Але, за моїми очікуваннями, це обговорення три-ватиме і надалі. Сам ринок землі, безумовно, запустять. Та навряд чи це відбудеться наступного року — адже у рік виборів такі рішення приймати складно», — каже експерт.

ЗАГАЛЬНИМ СЛАБКИМ МІСЦЕМ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА РОКИ НАПЕРЕД ЗАЛИШИТЬСЯ ЛОГІСТИКА. ПРОСТИХ ІНФРАСТРУКТУРНИХ РІШЕНЬ НЕ ІСНУЄ

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н



економіСт, екСперт З питань аграрної політики олекСандр коліберда

глобальний оглядаЧ іЗ СільСького гоСподарСтВа

thOMsOn reuters карен браун

ли використовуватися різного роду платформи на базі інтернет-сервісів, за допомогою яких можна купити чи продати як фізичний контракт, так і своп-контракт. Головною осо-бливістю цих інструментів є те, що кожен може зосередитися на своїй справі — виробник може займатися господарством і оперативно отриму-вати інформацію про зміни кон’юнк-тури, вчасно пропонувати продукцію, а трейдер, отримуючи інформацію від виробників, може повністю віддати себе торгівлі та отримувати з цього максимальний зиск. «Потенціал Украї-ни можна збільшити в декілька разів, просто продаючи товар один одному, навіть у межах країни. Для виробника це плюс, тому що з’являється більше потенційних покупців безпосередньо на його фізичний товар. А для країни в цілому це привабливість і конкурен-тоспроможність на зовнішніх рин-ках», — підкреслив Гаврилюк.Щоправда, така модель роботи ринку, як слушно зауважив головний агро-ном компанії «Агрофорт» Групи МХП Віктор Чайковський, потребує суттє-вого збільшення маневрової потуж-ності українських елеваторів — як великих, так і малих, які розташовані безпосередньо у господарствах. Адже за гнучкої системи торгівлі, торгівлі опціонами замість наявного зерна, вичікування цін потрібні місця якісного зберігання врожаю. Тому інвестиції в елеватори — сьогодні безпрограшний варіант, усі сільгосп-виробники страждають від того, що є врожай, а його немає де розмістити. Для успішного бізнесу зі зберігання зернових повинна бути інфраструкту-ра, як мінімум залізниця, комунікації, прийомка, ваги, своя лабораторія. «Проте слід обачливо підходити до бу-дівництва елеватора, деякі примітивні сховища стоять не заповнені, треба знати регіон, знати місця з найгострі-шим дефіцитом елеваторів», — попе-редив Чайковський.Жвава дискусія у залі перейшла у кулуари клубу і точилася до ночі — адже всім учасникам заходу було чим поділитися одне з одним. Було відчутно, що присутні з оптимізмом дивляться у майбутнє попри всі негаразди, що прогнозуються на глобальному ринку.


58

НАСТУПНОГО РОКУ НА СВІТОВОМУ РИНКУ БУДЕ СПОСТЕРІГАТИСЯ ПІДВИЩЕНИЙ ПОПИТ НА ПШЕНИЦЮ ЗА ОДНОЧАСНОГО ПАДІННЯ ПОПУЛЯРНОСТІ КУКУРУДЗИ ТА СОЇ. УКРАЇНСЬКИМ ФЕРМЕРАМ ВАРТО ВНЕСТИ ЗМІНИ У ПЛАНИ МАЙБУТНІХ ПОСІВІВ


ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

ПШЕНИЧНА ПЕРСПЕКТИВА

різних державних і недержавних агентств із сільського господарства і власний досвід спостереження процесів, що від-буваються у світовому аграрному секторі та на глобальному ринку взагалі. Тому до її оцінок і порад варто дослухатися.

ПАНІ БРАУН, ВИ ВІДОМІ НАСАМПЕ-РЕД ЯК ЕКСПЕРТ АМЕРИКАНСЬКОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО РИНКУ. В УКРАЇНІ ЗАГАЛЬНУ КАРТИНУ АГРАР-НОГО РИНКУ ВИЗНАЧАЮТЬ ТАК ЗВАНІ ВЕРТИКАЛЬНО ІНТЕГРОВАНІ КОМПАНІЇ, АГРОХОЛДИНГИ. САМЕ НА НИХ, НА ЇХ ПОЛІТИКУ ОРІЄНТУЮТЬСЯ ВСІ ІНШІ АГРАРНІ ПІДПРИЄМСТВА. ЯК ВИГЛЯДАЄ

РИНОК США? ЯКЕ МІСЦЕ НА НЬОМУ ЗАЙМАЄ ТА ЯКУ РОЛЬ ВІДІГРАЄ СУТО ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО?Мені дуже складно відповісти на це запитання. Ви маєте на увазі, що в Україні всі фермери об’єдналися для того, щоб спільно працювати на ринку? Ні? Тобто йдеться про те, що надпотужні підприєм-ства визначають ринок у цілому.Американський ринок працює зовсім за іншим принципом. Іноді великі фермер-ські господарства дійсно об’єднуються для досягнення спільних цілей, проведен-ня координованої політики. Тоді їх роль на ринку, звісно, зростає. Але здебіль-шого американське сільське господар-

Карен Браун обіймає посаду глобально-го оглядача із сільського господарства в Thomson Reuters (відомій світовій медіа-компанії, утвореній у результаті придбан-ня медіакорпорацією Thomson у квітні 2008 року агентства Рейтер — Reuters Group plc). Попри те що Браун представ-ляє сферу медіа, вона вважається одним з відомих експертів із прогнозів глобаль-них трендів світового сільськогосподар-ського ринку. Вона здобула дві освіти у галузях, пов’я-заних з метеорологією, що дає знання зовнішніх об’єктивних чинників, які впли-вають на аграрне виробництво. До цього треба додати великий досвід аналізу звітів



ство — це середні та невеликі фермери, їх дуже багато. Тому можу сказати, що наша модель аграрного сектора докорін-но відрізняється від моделі України, де, як ви говорите, надзвичайний вплив мають великі підприємства. Але, на мій погляд, не можна давати оцінку, що якась модель гірша чи краща за іншу. Я вивчала досвід різних країн — кожна обирає для себе ту структуру ринку, яка є найефективнішою саме для неї.

АМЕРИКАНСЬКИЙ ФЕРМЕР ПРАЦЮЄ НАПРЯМУ ЧЕРЕЗ БІРЖУ, НАПРИКЛАД ЧИКАЗЬКУ ТОРОВЕЛЬНУ ПАЛАТУ, КОЛИ ПРОДАЄ СВОЮ ПРОДУКЦІЮ НА ЕКСПОРТ?Ні, фермери переважно здають врожай на зберігання до елеваторів, звідки він вже розподіляється між покупцями. Також поширена практика продажу зерна на пе-реробку, або власна переробка на готову продукцію, яку може запроваджувати чи окреме фермерське господарство, чи група фермерів.Безпосередньо на експортному ринку американські фермери не торгують, я бачу, що це якийсь поширений міф, що не має під собою підґрунтя. Адже для того, щоб експортувати продукцію у великих обсягах, треба, по-перше, виробляти ці обсяги зерна чи бобів. Само-тужки окремий фермер сформувати таку партію буде не здатен. По-друге, треба мати свої потяги (локомотиви і вагони), треба мати баржі, щоб транспортувати товар до портів, де відбувається відправка експортних партій. Тому, як я вже казала, фермери здають зерно на елеватори, а експортом займаються окремі спеціа-лізовані компанії, які мають у своєму розпорядженні відповідну інфраструктуру й укладають контракти на доставку.

ЯКІ, НА ВАШ ПОГЛЯД, ПРОЦЕСИ ЗАРАЗ ВИЗНАЧАЮТЬ КАРТИНУ СВІТОВОГО РИНКУ ПРОДОВОЛЬСТВА В ЦІЛОМУ?Якщо відволіктися від суто кон’юнктурних нюансів, які постійно змінюються у часі, то можна виділити декілька глобаль-них трендів, які вже визначать і будуть визначати загальний стан світового ринку сільсько господарської продукції та власне обличчя глобального аграрного сектора.По-перше, це трейдинг. Торговельні відносини, які зазвичай і так відіграють надважливу роль, зараз взагалі виходять

на перше місце. Ринок буде визначатися станом торгівлі між Сполученими Штатами Америки і Китаєм, станом торгівлі Півден-ної Америки знову ж таки з Китайською Республікою. По-друге, постійне зростання конкуренції з боку постачальників із країн басейну Чорного моря (до яких належить і Україна).По-третє, значне зниження світових запасів злаків, насамперед пшениці, на світовому ринку. Це постійна тема моїх доповідей — світовим виробникам продукції сільського господарства треба більше уваги приділити вирощуванню традиційних зернових культур — пшениці, жита, ячменю.

ВИ МАЄТЕ НА УВАЗІ, ЩО РОЗПОЧАТІ ТОРГОВЕЛЬНІ ВІЙНИ СТАНУТЬ ПРИ-ЧИНОЮ НАДЛИШКУ ПРОПОЗИЦІЇ НА СВІТОВОМУ РИНКУ СОЇ ТА ВИРОБНИКИ ЗАНАДТО ЗАХОПИЛИСЯ ЇЇ ВИРОЩУВАН-НЯМ НА ШКОДУ ДЛЯ ПОСІВІВ ТІЄЇ Ж ПШЕНИЦІ?І так і ні. Світовий ринок — це дуже склад-ний механізм. Торговельна війна і мита, що були введені КНР на американську сою, — лише одна складова. Протягом останніх років у світі спостерігалося по-стійне зростання виробництва сої, ринок був дуже привабливим і прибутковим для фермерів. 60% врожаю сої у США ви-купав Китай за високими цінами. Як наслі-док — ринок зараз явно перегрітий. Тобто профіцит сої на світовому ринку склався внаслідок дії різних факторів, і погіршення ситуації у стосунках між США і КНР лише ускладнюють ситуацію. Виробництво сої вже перевищило всі допустимі межі, наступного року збільшать постачання соє вих бобів країни Південної Амери-ки. Це проблема, яка має надзвичайне глобальне значення, адже, як я казала, процес відбувається на фоні постійного зниження запасів пшениці.

АЛЕ НЕЩОДАВНО Я ЧУВ ПРОГНОЗИ ПРО ТЕ, ЩО ТОРГОВЕЛЬНА ВІЙНА МІЖ СПОЛУЧЕНИМИ ШТАТАМИ І КИТАЄМ ПРИЗВЕДЕ ДО ЗМЕНШЕННЯ ПЛОЩ ПІД СОЄЮ У США, НАТОМІСТЬ АМЕРИКАН-СЬКІ ФЕРМЕРИ БУДУТЬ БІЛЬШ ПОТУЖ-НО ГРАТИ НА РИНКУ КУКУРУДЗИ. ВИ БАЧИТЕ ОЗНАКИ ЦЬОГО?Це цілком правильні прогнози, багато американських фермерів вже відчувають зміну кон’юнктури ринку. Але треба трохи зачекати — остаточне рішення щодо

структури посівів вони будуть приймати у лютому наступного року. Поки можу тільки наголосити, що пропозиція аме-риканської кукурудзи буде більшою, ніж зазвичай останнім часом.Та це не єдина проблема — зниження курсу бразильського реала до долара дає можливість південноамериканським ви-робникам більш активно просувати свою продукцію на світовий ринок. Передусім це стосується знову ж таки сої, якою вони будуть намагатися замістити боби із США на китайському ринку. І такі контракти вже укладаються. Але що це означає? Строки визрівання і збору культури дозволять бразильським сільгоспвиробникам раніше зробити сівбу кукурудзи під другий врожай, який повністю йде на експорт. Тобто посіви захоплять вологий сезон і бразильська кукурудза другого врожаю не постраждає від посухи. Пропозиція кукурудзи з амери-канського континенту наступного марке-тингового року буде рекордною.Країнам Чорноморського басейну варто зважити на це і зробити висно-вки, адже у світі буде спостерігатися надлишок пропозиції сої та кукурудзи і можна передбачати високий попит на пшеницю.

глобальний оглядаЧ іЗ СільСького гоСподарСтВа thOMsOn reuters карен браун

LANDLORD CLUB | АГРАРНІ РОЗПИСКИ

60

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

керіВник проекту «аграрні роЗпиСки В україні» міжнародної фінанСоВої корпорації Хелен фейрлемб



ЯКІ МОЖЛИВОСТІ ПРОПОНУЄ МЕХАНІЗМ АГРАРНИХ РОЗПИСОК ТА ЯКИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДО РОЗВИТКУ МАЄ В УКРАЇНСЬКОМУ АГРОСЕКТОРІ ТЕКСТ: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

Аграрні розписки як механізм фі-нансування сільськогосподарських виробників були введені ще у 2012 році, коли був прийнятий відповідний закон. У 2015-му Міжнародна фінансова корпорація (IFC, група Світового банку) за підтримки Швейцарської Конфедера-ції запустила проект «Аграрні розписки в Україні» для впровадження інструмен-ту в нашій країні.Раніше аграрні розписки добре по-казали свою ефективність у Бразилії, де вони почали працювати більш ніж 20 років тому. Завдяки аграрним роз-пискам бразильські фермери залучили понад $30 млрд оборотного капіталу.Успіхи України скромніші — видано трохи більше 700 розписок на $174 млн, але з кожним місяцем механізм набирає обертів.Відповідно до закону аграрна розпис-ка — це документ, який фіксує без-умовне зобов’язання сільгоспвиробника розрахуватися зі своїм кредитором на зазначених умовах.Закон виділяє два види розписок: товарні, зобов’язання за якими повинні виконуватися постачанням відповідної сільськогосподарської продукції, та фінансові — зобов’язання виконуються шляхом оплати обумовленої грошової суми.У порівнянні зі звичайним кредитом немає необхідності заставляти техніку або інші основні засоби, як застава за розпискою використовується май-бутній врожай з конкретних земельних ділянок. Кредити обходяться аграрі-ям до 30% річних у гривні, ставки ж за аграрними розписками переважно нижчі. І, до речі, за історію проекту аграрних розписок в Україні ще не було випадків дефолту.

ПІД РОЗПИСПро досягнення, виклики і майбутнє цього інструменту ми дізналися у керів-ника проекту «Аграрні розписки в Украї-ні» Міжнародної фінансової корпорації Хелен Фейрлемб.

ПАНІ ХЕЛЕН, ЗАРАЗ ВИ ПРАЦЮЄТЕ У МІЖНАРОДНІЙ ФІНАНСОВІЙ КОР-ПОРАЦІЇ, АЛЕ МАЄТЕ ВЕЛИЧЕЗНИЙ ДОСВІД ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ БЕЗ-ПОСЕРЕДНЬО В УКРАЇНСЬКОМУ АГРОСЕКТОРІ. ЯКІ ФІНАНСОВІ ІНСТРУ-МЕНТИ У ВІТЧИЗНЯНОМУ СІЛЬСЬКО-МУ ГОСПОДАРСТВІ ВИ ВВАЖАЄТЕ НАЙПЕРСПЕКТИВНІШИМИ?У Міжнародній фінансовій корпорації я працюю з проектом «Аграрні розпис-ки в Україні» та природно вважаю їх дуже доцільним і вчасним фінансовим інструментом для українського агросек-тора.

АГРАРНІ РОЗПИСКИ З’ЯВИЛИСЯ ДОСИТЬ ДАВНО. АЛЕ Є ВІДЧУТТЯ, ЩО УКРАЇНСЬКІ АГРАРІЇ НЕДОСТАТНЬО ІНФОРМОВАНІ ПРО ЦЕЙ ІНСТРУМЕНТ І НЕ ДУЖЕ ЙОМУ ДОВІРЯЮТЬ. ЧИ ПРА-ВИЛЬНЕ ТАКЕ ВРАЖЕННЯ?Я не погоджуюся із твердженням, що цей інструмент недостатньо пошире-ний. З початку дії нашого проекту — з 2015 року по всій території України вже були видані 704 аграрні розписки на суму понад $174 млн. Причому левова частка — $115–120 млн — була залучена сільськогосподарськими під-приємствами протягом саме 2018 року. Фінансові інструменти не можуть бути задіяні за один день. Треба було ознайомити людей з механізмом дії інструменту, пояснити його переваги. І наразі ми вже можемо впевнено ска-зати: аграрні розписки в Україні діють

і стають все більш популярними серед фермерів.

ТОБТО, ВИХОДЯЧИ З ВАШИХ СЛІВ, IFC ВЗЯЛА НА СЕБЕ ОСВІТНЮ МІСІЮ?Саме так. Міжнародна фінансова корпо-рація проводила семінари, тренінги тощо. Ми йшли до кожного з поясненнями, що таке аграрна розписка та як можна користуватися цим інструментом. До ос-вітньої програми були залучені близько 25 000 фермерів. Тому я не можу погоди-тися із твердження, що у сільськогоспо-дарських виробників бракує інформації щодо аграрних розписок. Усі, хто хотів долучитися до нас і отримати інформацію та практичні поради, це зробили.

ЯК САМЕ ВИ ПЕРЕКОНУВАЛИ ФЕРМЕ-РІВ ДОВІРЯТИ НОВОМУ ІНСТРУМЕНТУ?Інформаційний фон був на висоті, і наша команда спрацювала дуже добре. Я зустрілася з першим фермером, який колись давно, ще до початку дії нашої програми, оформив аграрну розписку, і спитала, що саме стало привабливим. Він відповів: «Аграрна розписка — це дуже просто, зрозуміло і головне дуже швидко. Я взяв новий закон, почитав його, зрозумів, що має сенс це роби-ти, зустрівся і поговорив з трейдером. Я одразу «ввімкнув» гроші». Зустріч з цим фермером була випадковою — на автозаправній станції, закон про роз-писки лежав у нього просто в авто, він постійно возив його з собою.Саме це, мабуть, і було нашим головним меседжем під час навчання фермерів — ми маємо закон прямої дії, написаний простою мовою, з дуже простими меха-нізмами реалізації. Не треба особливих знань, залучення штату фахівців, щоб цим інструментом скористатися.


62

ТО ЩО ПОТРІБНО МАТИ?На відміну від роботи з іншими фінансо-вими інструментами аграрному вироб-нику треба мати всього дві головні речі. Перша — право користування землею сільськогосподарського призначення. Це може бути власність на землю, орен-да або навіть суборенда земельної ділян-ки тощо. Важливо мати земельний банк в обробітку. Друга умова — врожай, який фермер збирає на цій землі, тобто бажання обробляти землю, а не тримати її без використання.І, звичайно, фермер повинен бути зареєстрований у єдиному державному реєстрі як сільгоспвиробник.

НЕ МОЖЕ БУТИ, ЩОБ ВСЕ БУЛО ТАК ПРОСТО. ЯКІ ЩЕ ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ІСНУЮТЬ ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ АГРАРНОЇ РОЗПИСКИ?Конкретні додаткові вимоги залежать від кредитора, який проведе фінансування під видану аграрну розписку. Але зі своєї практики можу сказати, що вони несут-тєво відрізняються від того, що пропи-сано у законі. Як правило, від фермера вимагають підтвердити право користува-тися земельним банком та обґрунтовано

довести розмір врожаю, який господар-ство планує зібрати на своїх полях.

ТОБТО ВІД ФЕРМЕРА ПОТРІБНА ПРО-ЗОРІСТЬ У РОБОТІ?Це обов’язкова умова, якщо ви бажаєте залучити кошти. Наразі у системі аграр-них розписок вже працюють 47 креди-торів, серед яких є і банківські установи, і потужні підприємства сільськогоспо-дарської галузі (які також кредитують дрібні господарства). Їхні вимоги і розмір кредитування можуть суттєво відрізняти-ся. Банківська установа діє у встановле-ний спосіб, який відрізняється від підходу іншого потужнішого виробника, який розуміється на сільському господарстві та може з урахуванням власного досвіду оцінити стан фермера, спрогнозувати розмір його валового збору кожної культури. Звісно, що такі кредитори або досвідчені трейдери можуть піти на більший ризик і запропонувати більше фінансування. Банківські установи природно більш кон-сервативні, при співпраці з ними треба надавати більше інформації, оформляти додаткові документи і договори.Але безперечний плюс аграрної розпис-

ки полягає в її універсальності, її можна використовувати у відносинах з різними людьми. Наприклад, як розрахунок за поставлені засоби захисту рослин, добрива, паливо тощо. Або як забез-печення для оформлення кредиту. Або її можна використати при оформленні форвардного контракту для додаткового забезпечення для трейдера.

ЧИ МОЖНА СКАЗАТИ, ЩО АГРАРНІ РОЗПИСКИ Є РІЗНОВИДОМ ЦІННОГО ПАПЕРУ АБО ОПЦІОНУ?Ні, це не цінний папір, вони не мають всіх ознак цінних паперів. Щоправда, розписки поєднують елементи різних інструментів, водночас демонструючи низку переваг в порівнянні з цими ж інструментами.

У ЧОМУ ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ ЦІ ПЕРЕВАГИ?У самій природі цього механізму та його максимальній пристосованості до по-треб не банківських установ, не кре-диторів, а безпосередньо виробника, фермера.Аграрні розписки, на мій погляд, по-єднали у собі найкращі та комфортні для сільськогосподарських підприємств

керіВник проекту «аграрні роЗпиСки В україні» міжнародної фінанСоВої корпорації Хелен фейрлемб

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

АГРАРНІ РОЗПИСКИ ПОЄДНАЛИ У СОБІ НАЙКРАЩІ ТА КОМФОРТНІ РИСИ ЦІННОГО ПАПЕРУ І ФОРВАРДНОГО КОНТРАКТУ



риси цінного паперу, форвардних контрак тів тощо.Адже і цінні папери, і форвардні контрак-ти зафіксовані, мають чітке призначення та сферу застосування. Аграрна розпис-ка має гнучкість, не обмежує фермера у сферах її застосування.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА КОРПО-РАЦІЯ ВЖЕ МАЄ НЕАБИЯКИЙ ДОСВІД У ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ АГРАРНИХ РОЗПИ-СОК. ЩО ВИ ВЖЕ МОЖЕТЕ ЗАПРО-ПОНУВАТИ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ ЦЬОГО ІНСТРУМЕНТУ, ЯК ВІН ПОВИНЕН ЗМІНЮВАТИСЯ?У нас вже напрацьований цілий пакет таких планів і пропозиції. Насамперед це стосується освітньої частини. Ми пройшли перший етап, аграрії знають про розписки, частина вже має спеці-альні знання для їх використання.Настав час ознайомити з ними всіх фер-мерів України без винятку. Але не просто ознайомити — потрібно сегментувати освітні програми за потребами різних груп, сегментувати програми. Напри-клад, передбачити курси, семінари, клубні зустрічі для різних за розмірами господарств. Не розповідати фермеру, який розвиває овочевий напрям, ту саму інформацію, яку ми доносимо до зерно-вих господарств.Тобто загальна надмета — достукатися до кожного сільгоспвиробника і дати йому виключно корисну саме для нього інформацію.

ВИ НЕОДНОРАЗОВО ПІДКРЕСЛЮВАЛИ ПРОСТОТУ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНУ ПРО АГРАРНІ РОЗПИСКИ. АЛЕ, МОЖ-ЛИВО, ВІН ПОТРЕБУЄ ЗМІН? АДЖЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ ПРОГРЕСУЄ З РОКУ В РІК.Так, це другий напрям наших напрацю-вань. Зараз ми перебуваємо у процесі підготовки низки пропозицій змін зако-нодавчої бази щодо аграрних розписок. На наш погляд, більш чіткого визначення потребують податкові механізми, пов’я-зані з цим інструментом, і ми працює-мо над пропозиціями до Податкового кодексу України. Крім того, у базовому законі про аграрні розписки необхідно детальніше виписати всі питання, що регулюють механізм стягнення.Є ще декілька моментів, які потребують або уточнення, або окремої розробки. Наприклад, необхідно ретельно попра-

цювати над механізмом міжнародної аграрної розписки. Теоретично її і зараз можна видавати нерезидентам, але чіт-кого механізму, як саме це робити, у за-коні немає. Тому міжнародні розписки в Україні зараз не практикуються. Можна також назвати декілька дрібних питань, наприклад необхідність введення меха-нізму аграрних розписок для худоби.

У МЕНЕ СКЛАЛОСЯ ВРАЖЕННЯ, ЩО ЗА ВАШИМ ЗАДУМОМ АГРАРНІ РОЗПИСКИ ПОВИННІ ПЕРЕТВОРИТИСЯ НА ЩОСЬ БІЛЬШЕ, НІЖ Є ЗАРАЗ…Я не пропоную перетворювати аграрні розписки на інший інструмент — вони працюють і чудово себе зарекоменду-вали. Але під час нашого проекту ми побачили, що на ринку є необхідність створення окремого цінного паперу. Ми хочемо запропонувати окремий меха-нізм цінних паперів — адже бачимо, що українські фермери більш прогре-сивні за фермерів у сусідніх країнах. Проте там працюють біржові механізми сільськогосподарських цінних паперів, а в Україні немає навіть натяку на такий універсальний інструмент. Ідеї, бажан-ня в українських сільгоспвиробників є,

а інфраструктура відсутня. Цей цінний папір може формуватися на основі тієї ж аграрної розписки і ство-рить вторинний ринок залучення фінан-сування. Додається гнучкість, залучення коштів стане ще простішим. Але це дуже велика робота, яку ми тільки починаємо.

ЧИ ГОТОВИЙ РИНОК ДО ЦЬОГО?Міжнародна фінансова корпорація давно працює в Україні, ще 10 років тому на такі інструменти не було попиту — ри-нок був зовсім іншим. Сьогодні україн-ський фермер не той, що був навіть п’ять чи три роки тому. Він прагне змін, прагне отримати сучасні інструменти фінансування. А наша місія — допомогти їх створити.

LANDLORD CLUB | ПРАКТИКА РИНКУ

64

ПРОВІДНИЙ СВІТОВИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК НАСІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР І ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН РЕКОМЕНДУЄ АГРАРІЯМ НЕ ЕКОНОМИТИ НА ЯКІСНИХ МАТЕРІАЛАХ ТА АГРОХІМІЇ НАВІТЬ ПІД ЧАС КРИЗИ


ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

ВКЛАСТИ У РЕСУРСИ

тирічний досвіт роботи в аграрному бізнесі, не втрачає оптимізму — на його переконання, компанія залишається на провідних місцях у своїх сегментах і надалі буде лише підсилювати позиції.А українським фермерам він дає слушну пораду: як би не було важко під час кризових процесів, які б труднощі не відчували сільгосппідприємства з обіговими коштами, не можна еконо-мити на закупівлі якісного посадкового матеріалу і засобів захисту рослин, бо це запорука майбутнього врожаю і май-бутніх доходів аграрія.

ДО ВАС ЯК ОДНОГО З КЕРІВНИКІВ КОМПАНІЇ, ЩО ВЕДЕ ГЛОБАЛЬНИЙ БІЗНЕС, ЗАПИТАННЯ БУДЕ САМЕ ГЛО-БАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ: У 2018 РОЦІ РИНОК ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН, РИНОК НАСІННЯ, ДОБРИВ ПЕРЕЖИВ КАРДИНАЛЬНІ ЗМІНИ. БУЛИ ЗЛИТ-ТЯ, ПОГЛИНАННЯ, ПРОВІДНІ ГРАВЦІ ЗМІНЮВАЛИ СВОЇ ПОЗИЦІЇ… ЯКИМ, НА ВАШ ПОГЛЯД, СТАНЕ РИНОК, НА ЯКОМУ ПРАЦЮЄ SYNGENTA, ВНАСЛІ-ДОК ЦИХ ПРОЦЕСІВ?Дійсно, внаслідок об’єднання бізне-сів Bayer і Monsanto ринок змінився

Із заступником генерального директора компанії Syngenta в Україні Гебхардом Рогенхофером ми зустрілися у дуже цікавий для компанії час — на ринках засобів захисту рослин і посівного ма-теріалу повним ходом йде концентрація активів і конкуренти Syngenta посилюють позиції як на світовому, так і на україн-ському ринку. До того ж вже не впер-ше лунають попередження фахівців про можливість початку чергової гло-бальної кризи, яка вдарить по активності всіх підприємців і змінить їх поведінку.Але Рогенхофер, який має тридця-

LANDLORD CLUB | ПРАКТИКА РИНКУ


і буде змінюватися у подальшому. Але, на моє переконання, Syngenta і нада-лі залишиться гравцем номер один на світовому ринку засобів захисту рослин. Відповідно, незважаючи на всі зміни у структурі глобальних гравців, ми залишаємося на третій позиції у світі на ринку насіння сільськогосподар-ських культур.Якщо брати наші глобальні цілі, то стратегія компанії зараз спрямована на те, щоб залишатися і надалі лідером світового ринку засобів захисту рослин і посилювати свої позиції на ринку насіння. Для початку стати стійким, без-перечним номером три на цьому ринку, а впродовж декількох наступних років ми будемо намагатися впритул набли-зитися до другої позиції глобального насіннєвого ринку.

НА ЧОМУ ҐРУНТУЮТЬСЯ ПРОГНОЗИ АБО СПОДІВАННЯ НАБЛИЗИТИСЯ ДО ДРУГОЇ СХОДИНКИ У СВІТОВОМУ ЩА-БЛІ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ НАСІННЯ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИ-ЄМСТВ?Наші цілі у сегменті насіння можна назвати досить амбіційними, але це частина глобальної стратегії компанії. Syngenta придбала насіннєвий бізнес південноамериканської компанії Nidera Seeds (яка входила до китайської зер-нової корпорації COFCO International). Це створює нам непогану основу для подальшого зростання, а для Nidera Seeds — платформу для довгостро-кового розвитку бізнесу і залучення додаткових клієнтів. Крім того, останнім часом Syngenta приєднала ще окремі невеликі бізнеси із селекції насіння.Тож ми продовжуємо реалізовувати власну політику поступового зростан-ня — дивимося на ринок і вивчаємо, які невеликі компанії, невеликі бізнеси з виробництва насіння можуть бути придбані.Це дає ґрунт для зростання нашо-го глобального насіннєвого бізнесу, а для компаній, що ми приєднуємо, — можливість вижити у жорсткому конку-рентному середовищі.

ЯК ЗМІНИЛИСЯ ВАШІ ПОЗИЦІЇ НА УКРАЇНСЬКОМУ РИНКУ?Наші позиції в Україні, на відміну від глобального ринку, зазнають змін. Хоча я не можу їх назвати значними. Скорі-

ше, можна говорити, що ми зміцнили свої позиції. Раніше на українському ринку у Syngenta було більше конкурен-тів, зараз їх кількість трохи зменшилася, але наша компанія залишилася номе-ром один як у сегменті засобів захисту рослин, так і на ринку насіння культур. Syngenta традиційно лідирує у світі в ці-лому як постачальник насіння гібридів соняшника. Для України, де бізнес, пов’язаний з вирощуванням соняшника і виробництвом соняшникової олії, грає провідну роль у сільському господар-стві, бути провідним постачальником насіння гібридів квітки сонця автоматич-но означає стати безперечним лідером на ринку насіння для агропідприємств.

З ОГЛЯДУ НА ТОРГОВЕЛЬНІ ВІЙНИ НА РИНКУ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР В ЦІЛОМУ (НАСАМПЕРЕД ПРОБЛЕМИ З АМЕ-РИКАНСЬКОЮ СОЄЮ, ЯКІ ВИНИКЛИ ВНАСЛІДОК КОНФЛІКТУ США І КИТАЮ) ЧИ Є ВЖЕ ТИСК НА РИНОК СОНЯШ-НИКА? ЩО Б ВИ ПОРАДИЛИ ВІТЧИЗ-НЯНИМ ФЕРМЕРАМ?З року в рік ринок соняшника в Україні змінюється. Але це пов’язане не тільки з торговельними війнами, а й з об’єктив-ними ринковими процесами. Ми всі ста-ли свідками стрімкого зростання попиту на високоолеїнові олії у Західній Євро-пі — європейці все більше схиляються до ідеї здорового харчування. Відповід-но до цього поводиться й український ринок — площі під високоолеїновими гібридами соняшника збільшуються, і наші продажі насіння у цьому сегменті постійно зростають. Перспектива є — потреба західноєвропейського ринку у високоолеїнових оліях буде тільки збільшуватися, і українські фермери мають це враховувати.Ми вже готуємося до того, що у най-ближчому майбутньому структура попиту на насіння соняшника зміниться і значну частку в ньому займуть гібриди саме високоолеїнових сортів.

ЯКИЙ ПРОГНОЗ МОЖНА ДАТИ НА МАЙБУТНІЙ РІК: ЯК БУДЕ РОЗВИВА-ТИСЯ ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК І РИНОК УКРАЇНИ?На моє переконання, глобальне зростання ринку продовольства в ціло-му буде тривати — населення планети зростає, і питання, як прогодувати світ, буде вкрай важливим. Тому буде постій-

но зростати і наш глобальний бізнес.Для України поки прогнозувати дуже важко. Я думаю, що буде невелике зростання ринку насіння сільськогоспо-дарських культур, а ось у сегменті засо-бів захисту рослин ситуація складніша. Потреба фермерів у засобах захисту була і залишається, але ціни на кінцеву сільгосппродукцію поки не дуже високі. Тому аграрії ретельно аналізують власні затрати на засоби захисту рослин і на-магаються мінімізувати фінансування цього напряму.

АЛЕ ЗНИЖУЮЧИ ВИТРАТИ НА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ РОСЛИН СІЛЬГОСПВИРОБ-НИК ДУЖЕ РИЗИКУЄ — ТАК МОЖНА ЗАЛИШИТИСЯ БЕЗ ВРОЖАЮ ВЗАГАЛІ.Саме так. Пам’ятаю, під час минулої фінансової кризи 2008-го частина наших клієнтів вирішила закуповувати насіння та засоби захисту рослин дешевших сегментів, часом нехтуючи якістю та безпекою продукції. Але вже наступного, 2009 року, незважаючи на те що ситуація в економіці тільки погіршилася, вони повернулися зі словами: «Це була наша найбільша помилка, що ми вирішили зекономити на якісному насінні та перевірених засобах захисту».

ЗаСтупник генерального директора компанії syngenta В україні гебХард рогенХофер

ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ КЛУБ | ПРАКТИКА РИНКУ

66

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н

директор іЗ глобальниХ ЗакупіВель «pepsiСO україна» руСлан денежко



ВИСОКІ ПРІОРИТЕТИКОМПАНІЯ PEPSICO ГОТОВА ЗБІЛЬШИТИ ВИКОРИСТАННЯ ВИСОКООЛЕЇНОВОЇ ОЛІЇ У ВИРОБНИЦТВІ СНЕКІВ І РОЗГЛЯДАЄ УКРАЇНУ ЯК ВАЖЛИВОГО ПАРТНЕРА У ДОСЯГНЕННІ ЦІЄЇ МЕТИ


Компанія PepsiCo — один з найбіль-ших виробників продуктів харчування і напоїв у світі з річним обсягом прода-жів близько $63 млрд. Повний асорти-мент гіганта наводити, мабуть, немає сенсу — достатньо лише сказати, що 22 бренди PepsiCo мають щорічні роздрібні продажі, які перевищують мільярд доларів США.Один із ключових напрямів бізнесу компанії — Frito-Lay (закуски і сне-ки), що автоматично робить PepsiCo одним з найбільших світових промис-лових споживачів рослинної олії. Цей напрям PepsiCo розвиває і в Україні з ТМ «ХрусTeam». Компанія відома своєю програмою ста-лого зростання, одним із принципів якої є зменшення кількості насичених жирів у продуктах харчування і скорочення ви-користання жирів взагалі у виробництві.Майже ідеальним варіантом вирішення цього надскладного завдання є вико-ристання високоолеїнових рослинних олій, у тому числі й соняшникової. PepsiCo позиціонує Україну як одного з ключових постачальників високо-олеїнової олії та має намір вибудову-вати разом з українськими аграріями і переробниками модель довгостро-кового співробітництва. Детально про політику компанії в сегменті вико-ристання високоолеїнової олії розпо-вів директор із глобальних закупівель «PepsiСo Україна» Руслан Денежко.

ЧИ ВИКОРИСТОВУЄ PEPSIСO ВИСО-КООЛЕЇНОВУ СОНЯШНИКОВУ ОЛІЮ У СВОЇХ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСАХ?На глобальному рівні компанія PepsiСo стала одним з провідних трансформа-торів високоолеїнових олій у кінце-вий продукт для наших споживачів. І, без сумніву, є одним з найбільших покупців якісних олій для свого снеко-вого бізнесу. Високоолеїнова соняшникова олія важлива, але не єдина, яку використо-вує PepsiСo, — усе залежить від ринку, пропозиції на ньому різних олій та тра-дицій споживання в тій чи іншій країні.Так, у Північній Америці до нашого портфеля входять кукурудзяна олія та високоолеїнова олія з каноли. На азійських ринках наша компанія надає перевагу використанню міксів різних олій — як суто високоолеїно-вих, так і без них. Багато залежить від смакових вподобань споживачів.

ЧИ МОЖНА СКАЗАТИ, ЩО КОМПАНІЯ PEPSIСO ВЖЕ ЗДІЙСНИЛА ПЕРЕХІД НА ВИКОРИСТАННЯ ВИСОКООЛЕЇНО-ВИХ ОЛІЙ І ДОСЯГЛА МАКСИМАЛЬ-НИХ МОЖЛИВИХ ДЛЯ СЕБЕ ПОЗНА-ЧОК?Зараз ми ще перебуваємо у процесі переходу на більш корисні олії. Є за-гальний курс компанії («Відповідаль-но до мети»), який ми декларували нашим споживачам, про глобальне

зменшення жирів у складі продукції. Наприклад, на нашому сайті розмі-щене офіційне зобов’язання PepsiСo досягти частки в 75% корисних олій у снеках (<1,1 г насиченого жиру на 100 ккал). Це наша загальна мета, але час та швидкість впровадження на всіх ринках різняться. Найбільш розвиненим у цьому плані є, як я вже казав, ринок ЄС та Північної Аме-рики — тут ми маємо найкращий портфель з огляду на використання високоолеїнових олій.

ТАКА ОЛІЯ ДАЄ ДЛЯ ВИРОБНИКА ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ЯКИЙСЬ ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ?Високоолеїнова олія — це інвестиція в більш здоровий продукт порівняно з багатьма іншими рослинними оліями. Причому це досягається без будь-якої втрати якості продукції.Але, на моє переконання, проводити порівняння економічного ефекту від використання різних олій некоректно. Є зобов’язання PepsiСo, ми йдемо у більш здоровий портфель продукції та будемо дотримуватися цього курсу.

ОКРІМ ЧІПСІВ В ЯКІЙ ЩЕ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ PEPSIСO ВИКОРИСТОВУЄ ВИСОКООЛЕЇНОВУ СОНЯШНИКОВУ ОЛІЮ?В Україні з 2013 року виробляються сухарики «ХрусTeam». Лінія розташо-


68

вана у Миколаєві, у виробництві ми використовуємо інший вид корисних олій — рапсову. Тут технологія дещо відмінна від виробництва чіпсів, які проходять смаження. Для «ХрусTeam» застосовується розпилення олії, яка допомагає закріпити ароматичні та смакові добавки на продукті.

ФАХІВЦІ СТВЕРДЖУЮТЬ, ЩО, НЕ-ЗВАЖАЮЧИ НА РОЗВИНЕНІСТЬ ВИСОКООЛЕЇНОВОГО СЕГМЕНТА В ЄС, У ЦІЛОМУ ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУ БРАКУЄ ВЛАСНОЇ ВИСОКО-ОЛЕЇНОВОЇ ОЛІЇ. ЧИ НЕ РОЗГЛЯДАЄ PEPSIСO УКРАЇНУ ЯК ПОСТАЧАЛЬНИ-КА НА СВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКІ СНЕКОВІ ЗАВОДИ?З наявного обсягу споживання високоолеїнової соняшникової олії в Європі, за моєю інформацією, щонайменше 25–30% має українське походження. PepsiСo отримує продукт

за непрямими контрактами. Тобто у вигляді нерафінованої високоолеї-нова ук раїнська олія потрапляє на єв-ропейські переробні підприємства, в яких ми її й купуємо. Ми відстежуємо динаміку вирощування високоолеїно-вого соняшника у різних країнах світу, маємо чітке уявлення про те, звідки заводи по рафінації отримують сиро-вину для переробки. Тому не можна говорити, маємо ми чи не маємо планів щодо інтеграції українських постачальників високоолеїнової олії у свої виробничі ланцюги — вони вже там присутні.Саме тому протягом останнього року команда PepsiСo почала роботу з під-готовки укладання прямих контрак-тів з місцевими постачальниками, і ми сподіваємося на довгострокове взаємовигідне співробітництво. Ми пропонуємо переглянути алгоритми взаємовідносин і запровадити модель

контрактів з фіксованими преміями, яка дасть можливість для розвитку сегмента.

ЯК ЦЕ МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ, ЯКУ САМЕ МОДЕЛЬ ВИ ПРОПОНУЄТЕ?На даний момент ми перебуваємо у процесі розробки цієї моделі та обго-ворення деталей з усіма учасниками. Почнемо з попиту як кінцевої ланки — промислового споживача, великого по-купця олії. PepsiСo, наприклад, контр-актує певні обсяги високоолеїнової олії з компанією, яка проводить її кінцеву рафінацію. Такі тендери проводяться восени, і угоди укладаються щонай-менше на рік. Маючи такий контракт, переробник (рафінатор) отримує замовлення на олію майбутнього вро-жаю з фіксованою премією та починає працювати з наступною ланкою — пер-винним переробником високоолеїно-вого соняшника, так званими краше-рами. Далі крашери укладають угоди із сільгоспвиробниками на постачання соняшника майбутнього врожаю. Особливістю ринку України є те, що первинний переробник, або крашер, і рафінатор — одна й та сама компанія, що спрощує укладання угод. Залежно від цін та обсягів таких фор-вардних контрактів фермери заздале-гідь отримують інформацію про розмір власної премії та планують площі під високоолеїновий соняшник.І, нарешті, залежно від запланованих площ фермери виходять із замов-леннями насіння гібридів високо-олеїнового соняшника до його поста-чальників.

ТАКА МОДЕЛЬ НАКЛАДАЄ НА УЧАСНИ-КІВ ДОСИТЬ СКЛАДНІ ЗОБОВ’ЯЗАН-НЯ…Так, всім доводиться докласти зусиль задля досягнення загального успіху. Наприклад, споживачі та постачальники насіння повинні погодитися з рівнем премії на соняшник і олію, забезпечити посадковий матеріал і знайти оптималь-ні схеми переробки. Фермери, крашери і рафінатори — дотримуватися рівня премій і виконувати зобов’язання з продажу соняшника і високоолеїнової олії відповідно до укладених угод. Але ми й пропонуємо шукати формулу, яка влаштує всіх учасників і буде вигідною всім ланкам.

руСлан денежко: «команда pepsiСO

поЧала роботу З підготоВки

укладання прямиХ контрактіВ

З українСькими поСтаЧальниками»

ОБ’ЄДНУЄМО КРАЩИХ. ЗРОСТАЄМО РАЗОМ

Клуб стратегічних партнерів — об’єднання виробників, переробників, представників торгових мереж, ресторанного бізнесу, спрямоване на підвищення якості продукції,

налагодження комунікацій і взаємодії між гравцями галузі, навчання у різних сферах бізнесу й виробництва для стабілізації та покращення ринку.

ФОТ

О: О

ЛЕКС

АНДР

ЛАР

ИЧКІ

Н



ОБ’ЄДНУЄМО КРАЩИХ. ЗРОСТАЄМО РАЗОМ

Клуб стратегічних партнерів — об’єднання виробників, переробників, представників торгових мереж, ресторанного бізнесу, спрямоване на підвищення якості продукції,

налагодження комунікацій і взаємодії між гравцями галузі, навчання у різних сферах бізнесу й виробництва для стабілізації та покращення ринку.

ТЕХНОЛОГІЇ | ПЛОДООВОЧЕВИЙ РИНОК

70

БУТИ БРЕНДОМРЕЦЕПТ ВІДРОДЖЕННЯ ПЛОДООВОЧЕВОГО РИНКУ УКРАЇНИ ВІД КОМПАНІЇ SYNGENTA

ТЕКСТ: РОСТИСЛАВ БУНЯК

Виростити не означає заробити — ти-пова проблема, з якою стикаються плодоовочівники. Це вчора умовна картопля у супермаркетах могла прода-ватися в тарі з-під бананів. Сьогодні ми вже бачимо точкові приклади вдалого маркетингу, коли виробник впроваджує якісне фасування й обгортку.Та необов’язково завтра все буде по-новому. Аграрії бачать перспективу вищої маржинальності в зернових куль-турах, тож з року в рік скорочують пло-щі під вирощування овочів та плодових. Окрім звичних ризиків на кшталт погод-них примх на шляху плодоовочівників з’явився ще один бар’єр, пов’язаний зі специфікою споживання їх продукту.

ПЛОДООВОЧЕВЕ КОМ’ЮНІТІОдин з основних трендів сучаснос- Ф

ОТО

НАДА

НО П

РЕС-

СЛУЖ

БОЮ

КОМ

ПАНІ

Ї

ті — об’єднання людей зі спільними інтересами в закриті ком’юніті. Чимало фермерів мають спільні групи у месен-джерах для обговорення нагальних справ. Чому б не об’єднатися довкола спільного бізнес-завдання? Те, що це реально, доводить компанія Syngenta, яка у 2018 році презентувала «Клуб стратегічних партнерів». Йдеться про об’єднання виробників, перероб-ників, представників торгових мереж, ресторанного бізнесу. Завдання в усіх одне — підвищити якість продукції, налагодити комунікацію та взаємодію між гравцями галузі, навчання у різ-них сферах бізнесу й виробництва для стабілізації та покращення ринку.В останні дні жовтня на ринку «Столич-ний» на запрошення Syngenta зібра-лися кілька десятків агробізнесменів.

Вони — члени ком’юніті та зустрічають-ся вже не вперше. Навесні відбувся дебютний клуб, влітку учасники їздили до Італії, де на власні очі бачили, як міс-цеві фермери роблять додану вартість, обравши правильний підхід у просуван-ні. Серед членів клубу багато впізнава-них на українському плодоовочевому ринку облич — Микола Гордійчук, Ми-хайло Білий, Анатолій Бикін, Олександр Синенко, Євген Чепернатий та інші.Один з фермерів приніс на зустріч розфасовану у двокілограмові пакети картоплю. «Закохані у картоплю» — на-писано на етикетці великими літерами, і праворуч фото трьох фермерів, які її й вирощують. Це вже не просто карто-пля, а продукт із доданою вартістю.Це — один із прикладів нового підходу до бізнесу.

клюЧоВі граВці картопляного та оВоЧеВого ринку — анатолій бикін, микола гордійЧук та олекСандр Синенко

ТЕХНОЛОГІЇ | ПЛОДООВОЧЕВИЙ РИНОК


ЛОКАЛЬНІ БРЕНДИ«Клуб стратегічних партнерів» компанії Syngenta давить на больові точки і вка-зує на перспективу. Майбутнє ринку плодоовочевої продукції — за миттям, чищенням та фасуванням. Для типового споживача гора немитої картоплі у супермаркетах нічим не відріз-няється від бабусиного льоху. Хоча виро-стити продукцію такої якості — високоза-тратний процес, який вимагає умінь. Кавуни насипом — теж бізнес з мину-лого. Менеджер з маркетингу напряму овочів та картоплі Syngenta Ольга Вербицька наводить простий приклад з Італії, де кожен регіон — це бренд. Продукція, вирощена в Тоскані, має відповідний логотип, впізнаване брен-дування тари. Маркування дозволяє по-купцеві (ритейл, ресторація чи фізична особа) отримати чітке розуміння щодо того, де і ким вироблена продукція, дізнатися про наявність лабораторних досліджень і сертифікатів, номер партії. «Так само і в Україні має з’явитися за-хищений бренд, чи назва за походжен-ням — Міжнародна система захисту та контролю продуктів харчування, в основі якої прив’язка виробництва до конкретної географічної місцевості, чіткі правила та норми виробництва і гарантія походження саме з цього регіо ну», — каже Вербицька. Окремим фермерам складно сформу-вати потужний бренд та потім наповню-вати його продукцією. Це проблемна зона для тих, хто хоче експортувати чи стати постачальником до великих ритейл-мереж, адже зазвичай йдеться про значні партії. Рішенням можуть ста-ти кооперативи або конгломерати.

МІФ ПРО БІДНИХЕкспорт плодоовочевої продукції деяких італійських регіонів на кшталт розкру-ченої Тоскани становить близько 80%. Усе починалося з малих кроків, коли фермери вирішили скооперуватися в напрямах виробництва, зберігання та переробки. Загальна площа обро-блюваних кооперативами земель може сягати 500 га — невеликі за українськи-ми мірками площі (але не заробітки). Кооператив обирає керівника шляхом голосування. Також на щорічних збо-рах планують, який продукт та в яких масштабах засаджувати. Завдання — сформувати оптимальну пропозицію

на ринку, не обваливши ціну. Головний агроном кооперативу визначає, а потім відслідковує застосування засобів захи-сту рослин, щоб продукція, вироблена кооперативом, відповідала всім стан-дартам якості. Італійці давно зрозуміли, що спільно вдасться заробити більше, ніж окремо.«По суті йдеться про стандартизацію, коли є чіткі правила гри та всі їх до-тримуються», — зауважує Вербицька. Представники Fozzy Group, мереж Good Wine, METRO Cash & Carry, які також брали участь у засіданні «Клубу страте-гічних партнерів», підтверджують: мережі супермаркетів шукають прогнозованих партнерів. У цьому, зокрема, має допо-могти врегулювання стандартів марку-вання продукції на законодавчому рівні. У структурі доходів великих мереж су-пермаркетів частка від продажу овочів та картоплі не ключова, однак саме ці продукти привертають увагу більшо-сті покупців. Тому ритейл наголошує: аграрії лише виграють, якщо приймуть нові правила гри. Потрібно жорстко до-тримуватися норм із додавання засобів захисту рослин та мінеральних добрив; продукт має бути якісним та маркова-ним; безсумнівно важлива й обгортка. Думка про неплатоспроможних по-купців — це міф. Люди готові платити, головне, аби було за що.

ЧЕК-ЛІСТ ФЕРМЕРА«Клуб стратегічних партнерів» фор-мується на основі чотирьох блоків: міжнародний досвід, агрономія, навчан-ня в усіх сферах бізнесу (маркетинг, продажі, фінанси, міжнародна торгівля) та комунікації. Одне із завдань клубу — поширення досвіду впровадження сертифіка-ції овочів та фруктів Glоbal G.A.P. (стандарт для забезпечення безпеки вирощування). У рамках клубу проходять навчальні сесії, наприклад про формування до-даткової вартості, особистого бренду. Аби виробникам, торговим мережам, ресторанам, іншим зацікавленим сто-ронам було простіше, Syngenta анонсу-вала запуск спеціальної інформаційної платформи у 2019 році. Один з днів клубу був присвячений навчанню від Києво-Могилянської бізнес-школи. Поділившись на групи, агровиробники сфокусувалися на темі лідерства та стратегії виходу на міжна-родні ринки.Ключова проблема нового часу — не-визначеність та брак обігових ресурсів. Саме у вирішенні таких проблем і про-являється лідерський потенціал. Крім того, фермери склали чек-ліст готовності до експорту — це менедж-мент, продажі, маркетинг, продукт.

брендуВання яблук у тоСкані (італія)

ЕКСПОРТ | ПРАКТИКА РИНКУ

72

ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ФЕРМЕРУ ПРО ЗОВНІШНІ РИНКИ ДЛЯ ПОЧАТКУ ЕКСПОРТУ ФРУКТІВ І ОВОЧІВ? ЯКІ КРАЇНИ ОБРАТИ ТА ЯК ПРАВИЛЬНО ПОБУДУВАТИ ЛОГІСТИКУ? ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ВІД МАКСИМА КУЛІКА, ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРА КОМПАНІЇ VINAIGRETTE, ЕКСПОРТЕРА ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО КРАЇН ЄС

ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ V

INAI

GRET

TE,

SHUT

TERS

TOCK

ЛЕГКИЙ ЕКСПОРТ

ринків, де продукція буде затребуваною.Та можу впевнено сказати: експортувати не так вже й складно. Спочатку варто визначитися, що ви хочете поставляти на зовнішній ринок: сировину чи готову продукцію. Якщо ви зупинили свій вибір на готовій продукції з високою доданою вартістю, необхідно

вирішити питання, кому ви будете її по-ставляти: чи дистриб’ютору, чи безпосе-редньо супермаркетам і роздрібним ме-режам. При виборі на користь роздрібної торгівлі крім звичайного сортування та пакування доведеться приділити увагу створенню бренду і позиціонуванню його на ринку.

Дохід від експорту майже завжди вищий порівняно з реалізацією продукції на вну-трішньому ринку. Але багатьох невели-ких фермерів зупиняє те, що при екс-порті, на їх переконання, виникає дуже багато бюрократичних процедур, треба вирішувати безліч питань щодо логіс-тики, пошуку каналів збуту, визначення

МАКСИМ КУЛІК, генеральний директор

компанії VinAigrette

ЕКСПОРТ | ПРАКТИКА РИНКУ


ІСТОРІЯ ОДНОГО ФЕРМЕРАТри роки тому я познайомився з фер-мером, що прагнув дорого продавати свої яблука до країн Європи та Азії. Ми завантажили машину і відправили її на скандинавський ринок як один з най-більш платоспроможних і привабливих для продавців. Сміливий хід повністю виправдався — український товар покуп-цеві сподобався, бо яблука були смачні, соковиті та хрусткі. Але у ринка були свої вимоги та тради-ції, у покупців склалися певні уявлення про якісні яблука. Тому покупець пора-див фермеру попрацювати над упаков-кою, розсортувати яблука за розміром та кольором. А ще зажадав такі ж яблу-ка, але з «червоним бочком».Український фермер не склав руки, а повністю змінив систему вирощування відповідно до побажань клієнта. І йому вдалося отримати яблуко потрібного розміру, кольору, з певним вмістом цу-кру, крохмалю та інших елементів. Тобто таке, що повністю відповідає вимогам скандинавського ринку. Коли прийшов час продавати врожай, фермер зустрівся з тим самим підпри-ємцем і без проблем підписав контракт на поставку 20 вантажівок яблук — 400 т. Ще через рік вони уклали договір на поставку вже 65 машин. Врахувавши побажання кінцевого споживача, фермеру вдалося не тільки вийти на зовнішній ринок, а й прода-ти свої яблука на 40% дорожче, ніж зазвичай. І якщо за підсумками першого сезону роботи 20% обсягу яблук ще залишалися не в тому «форматі», як бажав покупець, то наступного року ця цифра становила лише 0,2%. Результат говорить сам за себе.

ВИСНОВОК 1: ЗМІНЮЙТЕСЯ ВІДПОВІДНО ДО ВИ-МОГ ЗОВНІШНЬОГО РИНКУ, ЦЕ ВИГІДНО

ЗРОЗУМІЛИЙ РИНОКДля тих, хто думає, що виконати вимоги закордонних покупців занадто складно, хочу зазначити: на зовнішньому ринку ніхто і ніколи не вимагає від вас чогось надприродного. Його правила всім зрозумілі. Це тільки у нас може бути ситуація: скільки експертів на приймання товару в супермаркеті, стільки вимог і норм. Тільки у нас робітник може вза-

галі відмовитися приймати товар, якщо у нього поганий настрій. За кордоном такого не буває і не може бути — діють чіткі, прозорі правила. Якщо ваша про-дукція відповідає вимогам ринку, до вас ніколи не буде жодних претензій.

ВИСНОВОК 2: ЗОВНІШНІЙ РИНОК ЗНАЧНО ПРОСТІ-ШИЙ, НІЖ ЙОГО УЯВЛЯЮТЬ

ЯК ОБРАТИ КРАЇНУДуже важливо одразу визначитися з пріо ритетним для вас напрямком експорту і врахувати термін зберіган-ня продукції та можливості логістики. Наприклад, у країни ЄС можна довезти товар за п’ять-шість днів. В Азію — мо-рем за 30–45 днів. Необхідно розуміти, чи зможе продукція фізично витримати таке транспортування. Безумовно, бувають і винятки, якщо справа доходить до продажу високо-маржинальних товарів, ще й на початку сезону. Наприклад, ягоди доправля-ють до Малайзії, Індонезії, Сінгапуру літаком. Є ще один нюанс, який необхідно вра-ховувати. При поставках продукції до тієї ж Індонезії потрібно бути готовим, що крім відстрочки платежу в 30–40 днів ще стільки ж доведеться чекати, поки товар прибуде на місце. Тобто гроші продав-ця будуть заморожені майже на три місяці — відтак, багато залежить ще й від фінансових можливостей експортера.

Хтось може собі дозволити такі від-строчки задля отримання більш високої ціни, а для когось критична швидкість обертання коштів.З фінансової точки зору експортувати до Європи простіше і логічніше для не-великих господарств. Доставка займає п’ять-шість днів, відстрочка платежу становить всього два тижні.

ВИСНОВОК 3: ОБИРАЙТЕ КРАЇНУ ЕКСПОРТУ З УРАХУВАННЯМ ВЛАСНИХ ФІНАН-СОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

НА ДОДАТОКЩоб допомогти фермерам продавати дорожче, наша компанія розробила мобільний додаток FreshBot, що доз-воляє отримати детальну інформацію про ціни на овочі та фрукти в усьому світі. У додатку видно, що за межами Бі-лорусі та Польщі є країни, готові платити за ту саму продукцію набагато більше. Витративши додатково три євроцен-ти на кілограм при транспортуванні, можна продати ті ж яблука не до Польщі, а до Швеції чи Німеччини. І отримати додатково 20% прибутку.Додаток зручний ще й тим, що дозволяє переглядати ціни конкурентів на аналогічну продукцію, за умови що ви розкриваєте свої, а також видає перелік вимог до конкретного товару на конкрет-ному ринку. Лишається тільки почати їх виконувати.

на ЗоВнішньому ринку ніХто і ніколи не ВимагаЄ ЧогоСь

надприродного

СТРАТЕГІЇ | ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА

74

УДАР У ВІДПОВІДЬУ КИЄВІ ОБГОВОРИЛИ ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ФЕРМЕРА: ЯКІ ЗАГРОЗИ ІСНУЮТЬ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ТА ЯКІ МОЖЛИВОСТІ З’ЯВЛЯЮТЬСЯ У ВІТЧИЗНЯНОГО АГРАРНОГО СЕКТОРА

ТЕКСТ: ЛАРИСА СТЕПАНУШКО ФОТ

О НА

ДАНО

ОРГ

АНІЗ

АТОР

АМИ



УДАР У ВІДПОВІДЬ

Старший конСультант agritel готьЄ мопу

генеральний директор директорату З питань СтратегіЧного плануВання та ЄВропейСької інтеграції мінагрополітики олекСандр жемойда

Україна — одна з провідних країн, яка забезпечує світ продовольством та має величезний потенціал для світо-вого сільськогосподарського вироб-ництва. Однак, для реалізації мож-ливостей вітчизняного АПК потрібно не просто нарощувати виробництво, а й враховувати з одного боку світові потреби у продукції, а з іншого — сві-товий тренд до зростання статків спо-живачів, а відтак, до зростання потреб у більш якісній та дорогій їжі, органіч-них продуктах. Щоб мати змогу їх ви-робляти, українським аграріям потріб-но залучати більше молодих кадрів і розвивати smart-технології. Про це йшлося на Регіональному форумі заради майбутнього сільського госпо-дарства (FFA), який відбувся у Києві за участю світових експертів. Ініціа-тором FFA стала компанія Syngenta


76

Член парламенту литВи, экС-мініСтр СільСького

гоСподарСтВа литВи каЗиС СтаркеВиЧюС

ЗаСтупник мініСтра З питань

ЄВропейСької інтеграції мінагрополітики

україни ольга трофімцеВа

спільно з Європейською організацією землевласників (European Landowners Organization — ELO). Захід відбувся за підтримки УКАБ, компанії Deutz-Fahr і некомерційної організації приватних європейських землевласників Friends of the Countryside. Дискусія у Києві — частина глобальної серії конференцій FFA, які відбуваються у різних країнах світу 11 років. Регіональний захід був сфокусований на визначенні глобаль-ної потреби продовольчої та екологіч-ної безпеки, покращенні співпраці між фахівцями України та ЄС і забезпечен-ні необхідних змін на локальному рівні.

УКРАЇНА ОЧИМА СВІТУФорум відкрив доктор, Посол і По-стійний представник Королівства Нідерланди в організаціях ООН у Римі, голова Комітету програми ФАО Ганс Гогевен. Він одразу задав тон дискусії, зазначивши, що виробництво агропро-дукції до 2050 року має зрости майже на 50%, щоб прогодувати населення планети, чисельність якого постійно зростає. На його думку, поки у бороть-бі проти голоду та ожиріння у всьому світі людство програє. Він закликав європейське сільське господарство активізувати свій потенціал і зроби-ти внесок у забезпечення розвитку сталого сільського господарства та ринків. Великий виклик Гогевен бачить у змінах клімату і частих посухах. «Світ не уникне посухи, але ми можемо знизити її наслідки, — наголосив він. — Я залишаюся оптимістом, та нам потрібен глобальний підхід. Країни повинні спільно управляти природними ресурсами, нам потрібно залучити при-ватний сектор більше, різні фонди». Також експерт підкреслив: додаткові врожаї повинні забезпечуватися з на-явних площ, а зростання виробництва харчів не повинно супроводжуватися масштабним ростом використання ре-сурсів — тобто країни мають виконува-ти свої зобов’язання за Цілями сталого розвитку ООН та Паризькою угодою щодо клімату. У той же час Гогевен звернув увагу на парадоксальну си-туацію: світ, у якому мільйонам людей бракує їжі, третину продуктів харчу-вання втрачає — щорічно на $1 трлн. Говорячи про Україну, Гогевен відмітив, що країна має величезний потенціал для виробництва продуктів харчування, Ф

ОТО

НАДА

НО О

РГАН

ІЗАТ

ОРАМ

И



у кулуараХ форуму

а відтак, їй відводиться дуже важлива роль у годуванні землян. Він порадив залучати в український агросектор молодь, а оскільки в Європі існує така сама проблема, її варто вирішува-ти спільно. «Замість побажань хочу процитувати свого семирічного сина: будуйте власні мрії, перш ніж інші наймуть вас, щоби ви будували їхні», — порадив Гогевен українцям. За останні 20 років українське сіль-ське господарство досягло значного прогресу, і Україна примусила визнати світ, що є однією з провідних світових сільськогосподарських суперсил, про-коментував керівник напряму Сталий розвиток бізнесу у країнах Європи, Африки та Близького Сходу компанії Syngenta Ксав’є Лепринс. «Проте, існує ще невикористаний потенціал,

що дозволив би країні перетворитися на ключового гравця, здатного забез-печити продовольством населення планети, яке зростає. Залучення найсучасніших інновацій та технологій допоможе підвищити врожайність та зберегти родючі сільськогосподарські угіддя у відповідальний та екологічно безпечний спосіб», — додав він.Як зауважив старший консультант компанії Agritel Готьє Мопу, проблема зміни клімату тісно пов’язана з ціна-ми на аграрних ринках. Відтак, щоб урегулювати ціни, потрібно регулювати клімат, що неможливо. «Нам потрібні гібридна пшениця, гібридний ячмінь, оскільки це безпека в умовах посу-хи», — впевнений він.На думку президента Європейської організації землевласників (ELO) П’є-

ра Олів’є Дрежа, Україна має скарб — чорноземи та величезний потенціал для місцевого, європейського й навіть світового сільськогосподарського виробництва. Аби забезпечити його найкраще і найбільш раціональне ви-користання, треба застосувати новітні технології та найсучасніші методи ведення сільського господарства. «До того ж необхідно дбати, щоб україн-ські сільгосппідприємства перебували на найвищому рівні з огляду на охоро-ну навколишнього середовища», — підкреслив він.А ось член парламенту Литви, колиш-ній міністр сільського господарства Литви порадив Україні, перш ніж пе-рейматися питанням, чим нагодувати Африку, подумати про свої окуповані Росією території. На його думку, це


78

дуже складно для економіки в цілому і для сектора сільського господарства зокрема.

ВІДПОВІДЬ УКРАЇНИКлючем до збалансування зростання виробництва та захисту навколиш-нього середовища є інновації, вважає заступник голови представництва ЄБРР в Україні з питань промисло-вості, торгівлі та агробізнесу Леся Кузьменко. Втім, застосування нових технологій потребує більше спеціалі-зованих знань та досвіду, інвестицій на навчання фермерів, підвищення конкурентоспроможності місцевого сільського господарства. На її думку, для досягнення сталого майбутнього виробництва продуктів харчування потрібно одночасно задовольнити три конкуруючі потреби: ефективно закри-ти продовольчий дефіцит, зберегти природні ресурси та клімат, а також покращити екологічний та соціальний вплив агробізнесу. ЄБРР практикує раціональний, відповідальний та інноваційний підхід для досягнення найкращого балансу між цими трьома аспектами.Коментуючи виступи учасників дис-кусії, екс-міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко зазначив, що здебільшого йдеться про 20 млн людей у світі, які голодують. Але разом з тим населен-ня світу стає все багатшим, напри-клад в Індії та Китаї. «Китайці вже не їдять просто рис, вони хочуть їсти рис з курятиною. Сьогодні Китаю бра-кує близько 2 млн тонн курятини, і ця цифра може зростати», — додав він. Варто пояснити, що для вироблення 1 кг м’яса потрібно не тільки зерно, а й 25 л води, а чиста вода для агро-виробництва — це ще одна велика проблема, зазначає Павленко. У Сау-дівській Аравії провели розрахунки і виявили, що, розвиваючи сільське господарство, вони будуть забезпече-ні водою всього на 25 років, без нього ресурсу води вистачить на 120. Тому цього року країна зупинила розвиток агросектора, аби попередити скоро-чення резервів води. Дефіцит води та як наслідок — імпортозалежність по продуктах харчування відчувають багато країн. Саудівська Аравія, Ірак та Катар закуповують за кордоном

голоВа громадСької ради при держпродСпожиВСлужбі україни Віталій башинСький

преЗидент ЄВропейСької органіЗації

ЗемлеВлаСникіВ п’Єр оліВ’Є дреж

ФОТ

О НА

ДАНО

ОРГ

АНІЗ

АТОР

АМИ



близько 80% продуктів харчуван-ня. Імпортозалежність — це виклик не лише для Африки, але і для Близь-кого Сходу, а з іншого боку — потен-ціал для аграрної України, впевнений Павленко. На його думку, Україна може подвоїти своє виробництво і під-вищити до 50% постачання продуктів харчування. Для цього країна має великий потенціал — клімат, землі, компетенцію, високий рівень освіче-ності людей, впроваджені стандарти європейської якості.Аналогічну думку висловила заступник міністра з питань європейської інте-грації Мінагрополітики України Ольга Трофімцева. «З одного боку, зростає населення у світі, треба виробляти більше сировини. Але з іншого боку йде тренд до зростання доходів бага-тьох регіонів світу, які готові купувати дорогу їжу, органічні продукти, — за-уважила вона. — Україна має унікаль-ну ситуацію, бо може брати участь в обох трендах — виробляти більше сировини, також ми маємо великі перспективи в органіці та можемо бути одним з найбільш важливих поста-чальників не лише у Європі, а й у сві-ті». Передусім потрібно вирішити, як цим управляти, додала вона. На думку заступника міністра, головні рішення для викликів — у smart-технологіях і людях. «Людський капітал є найцін-нішим фактором і аспектом розвитку агросектора, — підкреслила вона. — Розвиток smart у сільському господар-стві дасть можливість ефективніше управляти земельними і водними ресурсами. Усе більше міжнародних компаній зацікавлені працювати з на-шим агробізнесом у плані розвитку технологій».Павленко впевнений, що росту виробництва вдасться досягти, навіть незважаючи на війну з Росією та анексію Криму. «За період окупації у Криму склалася жахлива ситуація — обсяг виробництва впав у 10 разів, там перестали вирощувати виноград, вкрали активи — наприклад, бренд Масандри, — нагадав він. — Але хочу підкреслити: у 2015 році, коли почала-ся війна з Росією, на підконтрольній Україні території Донецької та Луган-ської областей виробили понад 1 млн тонн зерна — це більше, ніж будь-яка європейська країна».

ЗаСтупник голоВи предСтаВництВа Єбрр В україні З питань промиСлоВоСті, торгіВлі та агробіЗнеСу леСя куЗьменко

уЧаСники та гоСті форуму

ІННОВАЦІЇ | ДРОНИ

80

КВИТОК ДО АМЕРИКИ

ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ



ЯК УКРАЇНСЬКОМУ РОЗРОБНИКУ І ВИРОБНИКУ ДРОНІВ ВДАЛОСЯ ВИЙТИ НА РИНОК СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ

ТЕКСТ: МАРИНА БРИКИМОВА

команда kray teChnOlOgies

напіВфабрикат дрона у майСтерні


82

Майбутнє за відносно недорогими інно-ваційними рішеннями. Обприскувальні дрони якраз такими і є. З’явилися вони не вчора, але модифікація українських винахідників здатна зробити революцію в технології обприскування. Щоб поба-чити все своїми очима, ми вирушили до офісу компанії-розробника у Києві.«На полі треба весь час розганятися і гальмувати, повертати і знову розга-нятися. Наш апарат може з легкістю це робити, а інші ні», — розповідає опера-ційний директор і директор з R&D ком-панії Kray Technologies Андрій Дашкієв, відкриваючи двері майстерні. Всередині на стапелях нерухомо лежить дрон. Без пропелерів, без кабіни. «Сьогодні літати не будемо, — застережливо зауважує Дашкієв. — Прототип ще не готовий. Ми його допрацьовуємо».Говорячи про українські стартапи, які перетворилися на бізнес-проек-ти, експерти в першу чергу згадують Kray Technologies. За словами голови

Асоціації AgTech Ukraine Юрія Петру-ка, цей проект має гарну технологічну базу, окрім того, йому вдалося залучити іноземні інвестиції.«Бізнес завжди готовий платити за те, що дозволяє йому збільшити при-буток і знизити витрати. Дрон Kray Technologies відповідає одразу обом вимогам. Він економніше, ніж мала авіація, і при цьому набагато ефектив-ніше. Здатний літати на малій висоті, розпорошувати препарати там, де це необхідно», — підкреслює засновник інвестиційної платформи для учасників венчурного ринку Startup.Network, член правління Української асоціації венчур-ного бізнесу Олександр Сорока.

ЯК ЗМІНИТИ МЕТУПередісторія створення обприскуваль-ного дрона компанією Kray Technologies типова для України. З початком вій-ськових дій на сході країни IT-фахі-вець Дмитро Сурду почав працювати

над створенням дрона-розвідника для української армії. Проект був пред-ставлений Міністерству оборони, але до серійного виробництва справа так і не дійшла. Тоді Сурду з командою почали шукати своїм напрацюванням інше застосу-вання.«Це був непростий період», — згадує Дашкієв. Частина команди пішла. А ті, хто лишився, переорієнтували проект з армійських потреб на сільське госпо-дарство і стали працювати над ство-ренням безпілотника, здатного вносити добрива і засоби захисту рослин. «Нам хотілося здешевити ці операції та замі-нити наземні обприскувачі та літаки», — підкреслює він.Запорука успіху гарного стартапу: зро-бити щось у 10 разів краще і продавати у 10 разів дешевше. У Kray Technologies керувалися саме цією формулою. «Наш дрон, якщо не в десять, то точно разів у сім краще

ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ



оСтанні приготуВання перед Злітом

польоВі ВипробуВання


84

демонСтрація обприСкуВального дрона kray teChnOlOgies ЗамоВнику

ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ



наземного обприскувача за собівартіс-тю внесення, за витратами на персонал і сервіс», — підкреслює Дашкієв. Логіка зрозуміла: обприскувач повинен десь стояти. Потрібен механік, який його ремонтує. На поле необхідно підвозити воду, щоб його заправляти. Із дроном це значно простіше.Апарат із самого початку проектувався так, щоб його можна було перевозити у причепі звичайними дорогами разом із зарядною станцією та баком для до-заправки. За словами Дашкієва, рідини, що вміщається в бак об’ємом близько тонни, досить, щоб приїхати і почати оперативно обробляти посіви. Адже бувають випадки, коли це важливо зро-бити протягом 24 годин після виявлення проблеми.Безпілотник Kray Technologies здат-ний вносити препарати на масляній і на водній основі краплями програмо-ваного діаметру 50–100 мікронів. Норма внесення — від 0,7 л до 5 л на 1 га. Розпилення відбувається на висоті 1 м. За десятигодинний робочий день один дрон може обприскати від 270 га до 470 га залежно від норми внесення.

АМЕРИКАНСЬКИЙ ПРОРИВНад створенням обприскувального дрона в Kray Technologies почали працювати у 2016-му. До кінця року у Сурду був апарат, який можна було представити широкій аудиторії. Першою серйозною виставкою, де Kray Technologies презентувала свій безпі-лотник, стала американська Drone World Expo–2016. Після DWE з’явився великий інтерес до апарату з боку замовників. Але одночасно стало зрозуміло, що такий простий прототип на американському ринку системно продавати буде дуже важко. «Якщо ми декларуємо, що працюємо на швидкостях, у рази більших, ніж існую-чі рішення, наш апарат не може бути збудований як звичайний китайський дрон», — зізнається Дашкієв.У 2017-му команда Сурду спроектувала апарат нової конструкції з карбоновим корпусом, який вирізнявся високою міц-ністю і малою масою. Наприкінці літа того ж року Kray підписала перший контракт на поставку безпілотника з підприємцем із США. Але щоб виконати замовлення, зібрати дрон було недостатньо — ком-


86

панія повинна була отримати відповідні дозволи на польоти та пройти непросту систему сертифікації.Процес пішов, але у 2018 році у проекті з’явився етап R&D, який спочатку не пла-нувався. Через нові дослідження графік поставок апаратів збився. «Оскільки дрон піднімає замало, аби конкурувати з обприскувачами та літаками, потрібно вносити більш концентровані препарати. Тому ми включили в наш дрон перспек-тивний функціонал, який раніше у безпі-лотниках не використовувався, — систе-му електростатичного заряду крапель. Зараз ми її налагоджуємо», — розповідає Дашкієв.Її ідея в тому, що краплі, заряджені однаковим потенціалом, відштовхуються одна від одної та притягуються до рослин і до землі, у яких, по суті, нульовий потен-ціал. Малі краплі дозволяють використо-вувати концентровані хімікати в низьких дозах, не побоюючись, що вони спалять посіви.Система електростатичного заряду крапель виключає дрейф, притискає роз-пилений препарат до рослин, розподіляє його рівномірно по листу. У результаті до-сягається висока якість покриття та більш глибоке проникнення препарату.

«Проблема ефективності в даному випадку знімається взагалі. Технологія відкриває шлях до зниження витрат на препарати та використання їх по-тенціалу по максимуму», — підкреслює засновник і генеральний директор ком-панії Kray Technologies Дмитро Сурду.На сьогодні у проект зі створення обприскувального дрона інвестова-но трохи менше $1 млн. У найближчі кілька років Сурду планує залучити ще близько $10 млн. Ця сума дозволить йому створити масштабну корпорацію з виробництва обприскувальних дронів та вийти на світовий ринок в цілому і на ринок Північної Америки зокрема. За словами Сурду, потенціал північноа-мериканського ринку — мільйон ферме-рів. «Ми плануємо почати його освоєн-ня з Канади, — підкреслює він, — де Kray Technologies вже отримала дозвіл на польоти».У своїй майстерні команда Сурду може збирати 10 апаратів на місяць. І це не єди-ний майданчик, де можна розгорнути виробництво. За останні три роки Kray вибудувала структуру підряду, логісти-ку. І тепер повністю готова розгортати і масштабувати виробництво. «Як тільки буде закінчена робота над демонстрацій-

ними зразками, ми це зробимо», — наго-лошує генеральний директор.

ОКУПНІСТЬЗа словами Сурду, конкурентами компанії є переважно китайські виробники дронів, які також роблять системи розпилення. Але конкуренції він не боїться — із са-мого початку компанія зробила ставку на більш високу якість і намагалася зробити кращий продукт. Що вражає — окупність рішення, яке пропонує українська команда аграріям. Навіть якщо фермер буде тримати апарат 99% часу в гаражі та робитиме свої три-п’ять внесень на рік, він за рік гарантова-но окупить свої вкладення.Вартість обприскування в США і Канаді (якщо йдеться про високу якість внесен-ня) становить $25 за 1 га. Можна знайти пропозиції й по $7–8 за 1 га, але якість внесення залишає бажати кращого.Тому потенційними клієнтами компанії є фермери, що обробляють до 2000 га, яким нерентабельно купувати техніку вартістю $350 000 або платити за надані послуги із обприскування $100 000–150 000 на рік. Завдяки новому дрону вони отримають можливість купити рішення не за $350 000, а за $50 000.

операційний директор і директор З r&d kray teChnOlOgies андрій дашкіЄВ

ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ



дрон у польоті


88

ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ

СТРАТЕГІЯ ПРОСУВАННЯ НА УКРАЇНСЬКИЙ І ЗАКОРДОННІ РИНКИ ІННОВАЦІЙНИХ ОБПРИСКУВАЛЬНИХ ДРОНІВ ВІД ЗАСНОВНИКА І ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРА КОМПАНІЇ KRAY TECHNOLOGIES ДМИТРА СУРДУ

КРОК НАЗУСТРІЧ

ДМИТРО СУРДУ, засновник і генеральний директор

компанії KrAy technologieS

Суть точного землеробства полягає зокрема в тому, що можна визначити, куди і скільки конкретної речовини необхідно внести при обробітку поля. Використання дрона дозволяє додати в цю систему координат ще одну оди-ницю виміру — час. За рахунок цього можна застосовувати більш широкий спектр технологій.Внесення азоту в різні фази життє-вого циклу озимої пшениці дає різні результати. На ранній стадії збіль-шується кількість колосків. Пізніше зростає кількість зерен у колосках, збільшується маса зерна, кількість протеїну.Виходить, азот треба вносити мінімум п’ять разів за сезон. Враховуючи, що рослина засвоює азот через листя тільки протягом перших шести-семи годин, засвоюється до 20% внесено-го. Відтак, обсяг азотних добрив, який у нас зазвичай вноситься, надлиш-ковий. Якщо його розбити на п’ять- десять внесень і вносити дрібно, користі буде більше.До того ж можна моніторити посіви, щоб у реальному часі бачити, чи є необхідність вносити добриво, чи ні.

У ЧОМУ СУТЬДо появи дронів розділити внесен-ня заважала відсутність економічно ефективного способу. Там, де вико-ристовується крапельне зрошення, можна вносити добрива через систе-

му іригації. Але для більшості польових культур листове внесення — єдиний варіант.Це саме стосується регуляторів рос-ту, які можуть радикально впливати на врожай. Але знову ж таки немає способу вносити їх ефективно протя-гом сезону. Ми даємо аграрію інстру-мент, що дозволяє свідомо прийняти рішення щодо збільшення врожаю.Технічно ми готові вийти на великі потужності виготовлення, масштабу-вати виробництво. Але для початку нам необхідно пройти так званий етап перезавантаження. Підтвердити наші основні технічні характеристики на рівні регулюючих органів, отримати відповідні сертифікати.До того ж нам необхідно провести тестування якості покриття. Для кож-ної культури потрібно зробити кілька внесень на різних етапах росту.У нас вже є партнери в Канаді, з якими ми будемо проводити тести. Це дозволить нам розширити спектр схвалених застосувань дрона. Сьогод-ні він включає близько 20% кейсів всіх внесень, які робляться на ринку. Зав-дяки тестуванню цей перелік можна буде розширити до 70–80%.У тестуваннях будуть задіяні хімічні концерни та агрокомпанії, які нададуть площі для обприскування, а також державні агентства і некомерційні організації, що займаються розробкою та оновленням регуляторних норм.

УКРАЇНСЬКИЙ РИНОКВ Україні є багато клієнтів, зацікавлених у використанні наших безпілотників. Переважно це господарства середньо-го розміру, є великий інтерес і з боку декількох найпередовіших з них. Ми сьогодні не маємо жодних планів щодо впровадження наших технологій у ці холдинги, але замовлення, що нам на-дійшли, дають можливість сподіватися на гарний обсяг реалізації.Один холдинг хоче купити два-три дрони відразу, а потім імовірно ще 10. Інший холдинг хоче, щоб ми надавали йому послуги з обприскування.У будь-якому разі, думаю, вони ще далекі від того, аби використовувати наше рі-шення на постійній основі. Ми продамо їм по одному дрону, і вони будуть обміркову-вати, зважувати усі за та проти, освою-вати, крокуючи до розуміння, що їм це насправді потрібно. І тільки коли побачать реальний економічний ефект, будуть приймати рішення стосовно придбання великої партії.

ЗА КОРДОНОМЯкщо в Україні холдингам в пер-ший рік можна продати 10 апаратів, то американцям — 100 одиниць. І ми вже отримали попередні замовлення на виробництво дронів на $6,5 млн, отже, будемо їх виконувати.Вже сформувалися і дві основні групи замовників — фермери-інноватори та оператори, що надають послуги

МИ ВЖЕ ОТРИМАЛИ ПОПЕРЕДНІ ЗАМОВЛЕННЯ НА ВИРОБНИЦТВО ДРОНІВ НА $6,5 МЛН І БУДЕМО ЇХ ВИКОНУВАТИ



з обприскування. І ті й інші зацікавлені використовувати дрони з максимальним завантаженням. З огляду на поточні ціни на обприскування в США і Канаді можна мати до 1000% рентабельності. І операто-ри намагаються максимізувати цю рента-бельність. Вони виконують максимальну кількість замовлень. У результаті про нас дізнаються консервативні фермери. Так ми просуваємося на ринок. Цієї стратегії просування ми дотримувалися із самого початку і зараз продовжуємо.До наших дронів є інтерес в амери-канських тваринників, чиї пасовища заростають бур’янами. А обробити їх за рахунок рельєфу традиційними способами дуже складно. Є черешневі сади в Орегоні, з яких сьогодні стру-шують росу за допомогою вертольотів, щоб не гнила черешня. На розвиненому ринку є маса можливостей.

ЩО ГАЛЬМУЄУ світі впровадження інновацій галь-мує консерватизм людей та їх неготов-ність приймати зміни. Це завжди було і завжди буде. Світ рухається на тих швидкостях, на яких може. І люди діляться на тих, хто може підтримувати набрану швидкість, і тих, хто не може.В Україні немає питання про те, що гальмує. У нас неоране поле того, що потрібно зробити. Але робити ніхто не хоче, суспільство влаштовує існую-чий стан речей.Kray Technologies потенційно здатна збільшити ВВП України, але для цього має з’явитися відповідне середовище. Зерно повинно впасти в підготовлений ґрунт.Адже інновації активно впроваджуються там, де є спільнота людей, орієнтованих на зростання за допомогою чогось

нового. В Естонії таке середовище змог-ли побудувати. Тепер естонські старта-пи вартістю мільярд — не рідкість. Таких українських стартапів просто немає. Немає жодного проекту, який зміг би назвати себе повністю українським і при цьому домігся б успіху завдяки українській спільноті людей, орієнтова-них на зростання.

ТЕХНОЛОГІЇ | ДЕНЬ ФРАНЦІЇ

90

КРОПІТКА РОБОТА

ФОТ

О: Д

МИТ

РО П

ОДЛЄ

СНИЙ

31 жовтня у рамках виставки «ІнтерАГРО 2018» відбулася конфе-ренція «День Франції в Україні». Орга-нізаторами заходу виступили Посоль-ство Франції в Україні, Cr dit Agricole Bank та ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок». Головна тема конференції — «Французькі рішення: інноваційні технології, селекція, фінан-сування». Cr dit Agricole Bank предста-вив власні дослідження та аналітику аграрного сектора України, а також презентував новий освітній проект «Агро школа».

Лариса Бондарєва, заступник Голови Правління Cr dit Agricole Bank:— Традиційно Cr dit Agricole Bank підтримує найважливіші заходи сільсько-господарської галузі України. Для нас надзвичайно важливо брати участь у конференції, присвяченій ефективності та інноваційним технологіям в агросекторі. Також для нас важливо об’єднувати фран-цузький досвід та українську практику. Ми багато років говоримо про аграрний потенціал України, і з року в рік агросек-тор поступово його реалізовує. Звичай-но, є ще багато завдань, які необхідно

вирішити, та багато складнощів, з якими потрібно впоратися, але значний про-грес відмічається. У 2018 році вітчизняне сільське господарство демонструє чудові результати. Cr dit Agricole Bank активно залучений у розвиток та підтримку сільського госпо-дарства України останні 10 років. І хочу запевнити: ми не плануємо зупинятися. Банк кредитує, консультує, пропонує нові продукти, покращує ефективність надання послуг. Агроекспертиза — одна із сильних сторін банку. Цього року ми запустили проект «Агро школа», направ-

генеральний директор тоВ «киїВСький міжнародний контрактоВий ярмарок» олег коВаль (ЗліВа) та

ЗаСтупник голоВи праВління Cr dit agriCOle Bank лариСа бондарЄВа

У CRЕDIT AGRICOLE BANK НЕ ПРОСТО НАДАЮТЬ ШИРОКИЙ СПЕКТР ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ДЛЯ АГРАРІЇВ, А Й ВИЇЖДЖАЮТЬ У ПОЛЯ, АБИ БУТИ БЛИЖЧЕ ДО ФЕРМЕРА ТА ДІЗНАТИСЯ ЙОГО РЕАЛЬНІ ПОТРЕБИ

ТЕКСТ: ДАР’Я ГЕРМАН



спільно з IFC, Syngenta та AXA вивів на ринок продукт агрострахування (коли страхується майбутній врожай). Наразі агропідприємці очікують від банків комплексного обслуговування, покриття всіх потреб підприємства. Cr dit Agricole Bank надає клієнтам не тільки фінансо-вий сервіс високої якості, а й ділиться з ними власним досвідом. Цього року банк виявив ініціативу створити освітній проект «Агро школа» для своїх співробітників. Проект спрямований на розширення експертизи та поглиблення знань фахівців банку у сфері агробізнесу, розуміння потреб аграріїв. Навчання в «Агро школі» побудоване у форматі цілого курсу, який адаптований до виробничого циклу аграрних компаній. І курс — це не просто теорія, а й практика — виїзди на підприєм-ства, поля, аби показати співробітникам, які технології використовують фермери, з якими складнощами стикаються під час роботи, які ресурси використовують, як адаптуються до погодних умов. Можу з упевненістю сказати, що після виїздів у поля підхід до роботи з аграрієм у наших співробітників змінюється. Вони краще розуміють бізнес клієнтів, їхні потреби та запити в різні періоди агроци-клу, вони стають ближчими до своїх клієнтів. Навчити розмовляти з агроклієн-тами однією мовою, мислити, як агра-рій, — основна мета цього проекту.

рослин, мінеральні добрива, збільшують посівні площі. Витрати на посівну та збір врожаю зростають у середньому на 15–20% на рік. Відповідно, все це по-требує додаткового фінансування. Також збільшується потреба у довгостроковому фінансуванні (фінансуванні інвестиційних проектів, придбання агротехніки). Наразі агрокомпанії все більше уваги приділяють структуруванню, розширенню логістичних систем, що також потребує фінансування. Починаючи з 2011 року дуже активно використовуються альтернативні інстру-менти фінансування, зокрема авалювання векселів. Сьогодні цей продукт дуже попу-лярний серед агропідприємств, адже його вартість значно менша, ніж стандартна ставка фінансування. Економічна криза внесла корективи в діяльність агропідприємств, усе більше компаній приділяють увагу оцінці та управ-лінню своїми ризиками. Сільськогоспо-дарська діяльність по своїй суті схильна до багатьох ризиків. Значною кількістю з них спеціалісти вже навчилися управ-ляти, але не всіма. Основні некеровані ризики — це погодні ризики, ризики, які неможливо спрогнозувати та попереди-ти, і при негативних обставинах вплив їх може бути значним, а в окремих випадках і фатальним. Єдиним інструментом, який знижує негативні наслідки впливу погоди, є страхування. Тому Cr dit Agricole Bank

лений на розширення експертизи та поглиблення знань у сфері агробізнесу співробітників Cr dit Agricole Bank. Із року в рік ми докладаємо зусиль, аби прино-сити більше користі українській економіці, українському агробізнесу, українському народу.

Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи департаменту підтрим-ки агробізнесу Cr dit Agricole Bank: — Зараз агросектор є основним рушієм економіки України. Сільгосппродукція експортується, отримуються валютні надходження. Україна — лідер з експорту зернових культур та соняшникової олії, що є продуктом переробки. До такого рівня ми дійшли, щорічно збільшуючи продук-тивність роботи агробізнесу, врожайність. Останні роки агровиробники звертають увагу передусім на ефективність вироб-ництва, на перше місце стає контроль виробничої собівартості та прибутковість виробництва. Сьогодні український сільгоспвиробник перебуває на новому рівні виробництва та продуктивності. Україна отримує рекордні врожаї. 2018-й, на мою думку, буде з найвищими показниками врожаю зернових за останні 10 років. Багато хто говорить про валовий врожай на рівні 100–120 млн тонн через декілька років, я з цим погоджуюся. Так, це може бути при подальшому покращенні технологій, оптимізації мінерального живлення. Також із року в рік Україна збільшує експортні можливості. Експортувати — дуже добре, але на цьому необхідно також заробляти й виробнику.

Наталія Порвіна, директор департа-менту підтримки агробізнесу Cr dit Agricole Bank:— Сьогодні агробізнес дуже потужно роз-вивається, збільшуються посівні площі, покращується врожайність. Компанії вико-ристовують нові технології, інноваційні рі-шення та продукти. Зростання продуктив-ності, відкриття нових ринків збуту — все це потребує залучення ресурсів. Разом із тенденцією розвитку в агросекторі існують і тенденції щодо росту фінансу-вання агрогалузі. Потреби у фінансуванні в агропідприємств із року в рік зростають. Частка агросектора у структурі бан-ківського фінансування збільшується. Компанії все більше намагаються заку-повувати якісне насіння, засоби захисту

директор департаменту підтримки агробіЗнеСу Cr dit agriCOle Bank

наталія порВіна

наЧальник упраВління агроекСпертиЗи департаменту підтримки агробіЗнеСу Cr dit agriCOle Bank ігор гуржій


92

ЧИ ЗАЛИШИТЬСЯ УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНИЙ РИНОК ПРИВАБЛИВИМ ДЛЯ ФРАНЦУЗЬКИХ ІНВЕСТИЦІЙ? МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ АКТИВНО РОЗВИВАЄТЬСЯ, ХОЧА Є НИЗКА ПРОБЛЕМ, ЯКІ ПОТРІБНО ВИРІШУВАТИ


ФОТ

О: Д

МИТ

РО П

ОДЛЄ

СНИЙ

У рамках масштабної міжнародної виставки «ІнтерАГРО 2018» відбулася конференція «Французькі рішення: інноваційні технології, селекція, фі-нансування». Представники провідних

французьких підприємств розпові-ли не тільки про власні інноваційні винаходи, а й про те, як вони вико-ристовують їх на українських полях. На захід завітав радник із сільського

господарства Посольства Франції в Україні Ніколя Перен. Про те, в який бік рухається українсько-французька співпраця та з якими складнощами доводиться стикатися французьким

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРИНЦИПИ



і нормативну базу до європейського права, зокрема в питаннях санітарного контролю. Це дуже важливо, тому що значно спрощує торгівлю між двома країнами. Також Міністерство сіль-ського господарства України виділяє кошти, щоб підтримувати певні напрями сільського господарства, наприклад тваринництво для створення тварин-ницьких ферм. Виділяється фінансова підтримка для підприємств у закупівлі сільгосптехніки у садівництві, вино-робстві для створення нових садів та виноградників. Це стосовно позитивних моментів. Щодо негативних моментів, я думаю, тут у першу чергу має йтися про логістичну проблематику, пов’язану з перевезенням зернових залізницею.Також існує проблематика, пов’язана з чорним ринком. За неофіційними показниками, тіньовий ринок в аграр-ному секторі України становить близько 20–35%. Ще одна проблема — рейдерство, яке має руйнівну дію для інвестиційного по-тенціалу країни. Рейдерство відштовхує майбутніх інвесторів, адже їм не гаранту-ється безпека з боку України.Та чималий шлях вже пройдено. В Україні створюються нові норми, нові засоби контролю. Тому робота триває, і вирішен-ня існуючих проблем не забариться.

ЯКІ ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ БУЛИ ВИ-ЗНАЧЕНІ? Їх виокремили три. Перший з них — галузь насінництва. Понад 10 років французькі підприємства та устано-ви допомагали Україні розробляти свої інструменти, норми сертифікації насіння та пристосовувати їх до тих, що використовують у Європі. У Франції накопичений великий досвід у цій галузі, і наша країна щиро ділиться ним з укра-їнськими інституціями. Було вирішено продовжувати цю співпрацю та зро-бити особливий наголос на підготовку інспекторів, підтримку прав власності на сорти насіння. Тобто забезпечити виплати роялті.Другий важливий напрям стосується захисту географічних походжень, тих регіонів, у яких виробляється продукція. Французькі експерти, що працюють у Національному інституті походження та якості продукції, проводять багато заходів в Україні, щоб допомогти орга-нізувати належне законодавство з цих питань за європейськими стандартами. Робота продовжується в рамках євро-пейської програми технічної допомоги Україні. Її ключове завдання — створити умови для виробництва та валоризації деяких українських продуктів шляхом присвоєння їм захищених географіч-них зазначень. Так, йдеться про сири, наприклад бринзу, яка виготовляється в Південних Карпатах, а також про кар-патський мед. Також хочу виокремити питання інновацій. Наші країни співпрацюють за цим напря-мом та зосереджені наразі на стартапах. На сьогодні вже працюють два пілотні проекти, французькі рішення тестуються в українських умовах. Це, наприклад, керування даними щодо метеопрогнозу і метеокліматичних умов. Передача даних буде здійснюватися між метео станціями, датчиками на метеостанціях і сервером. У майбутньому ці технології можуть вико-ристовуватися й поза агропромисловим сектором, в інших галузях економіки.

ЯКІ ПОЗИТИВНІ ЧИ НЕГАТИВНІ ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ АГРАРНОМУ СЕКТОРІ МОЖЕТЕ ВІДМІТИТИ ЗА ОСТАННІЙ РІК? Аграрний сектор в Україні демонструє дуже гарні результати. За цей рік були докладені великі зусилля з боку адміні-страції, керівних органів для того, щоб наблизити українське законодавство

компаніям, Перен розповів кореспон-дентам Landlord.

ПАНЕ НІКОЛЯ, НАСКІЛЬКИ СЬОГОДНІ РОЗВИНЕНА УКРАЇНСЬКО-ФРАНЦУЗЬКА СПІВПРАЦЯ В АГРОСЕКТОРІ? Співпраця між Україною та Францією роз-вивається дуже активно, і 2018 рік тому підтвердження. На сьогодні в агропро-мисловому комплексі України працюють близько 50 підприємств із французькими інвестиціями. Можна виділити три основні напрями. Перший — виробництво насіння польових культур. У цьому секторі працю-ють такі компанії, як Euralis, MAS Seeds. Вони інвестували у зведення двох насін-нєвих заводів із соняшника та кукурудзи. Також дуже активна компанія Limagrain. Другий напрям — переробка молока. Його представляють такі великі фран-цузькі компанії, як Danone, Lactalis. Вони дуже тісно співпрацюють з українськими виробниками молока для продукування широкого асортименту. Третій, дуже активний напрям спів праці — рослинництво. Один з представників сектора — Soufflet Group. Ця компанія також активно співпрацює з українськими виробниками, фермерами. І звичайно, треба відзначити фінансовий супровід цієї діяльності, який забезпечується банками, зокрема Cr dit Agricol.

ЯКІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИ НАЙБІЛЬШЕ ПОСТАЧАЮТЬСЯ ІЗ ФРАНЦІЇ ДО УКРАЇНИ? У напрямку із Франції до України роз-вивається постачання насіння. Також ввозяться всі витратні матеріали. А зага-лом найбільший обсяг імпорту з Франції до України становлять засоби захисту рослин та добрива. Досить динамічно розвивається й напрям експорту з Фран-ції сільгосптехніки: переважно до України постачаються трактори і техніка з основ-ного обробітку ґрунту. У жовтні в Парижі відбулася нарада робо-чої групи з питань сільського господар-ства, яку очолили представники мініс-терств обох країн. Ця зустріч проходила в контексті Міжнародної продовольчої виставки (SIAL), в якій взяли участь низка українських компаній. На зустрічі були визначені пріоритети співпраці в агро-промисловому комплексі між Україною та Францією, а також дії, яку будуть реалі-зовуватися в різних секторах, відповідно до визначених пріоритетів.

радник іЗ СільСького гоСподарСтВа поСольСтВа франції В україні ніколя перен


94

ДОСВІД ТИСЯЧ ФЕРМЕРІВ РЕБРЕНДИНГ — НЕ ПРОСТО ВІЗУАЛЬНА СКЛАДОВА, А НОВИЙ ІНСТРУМЕНТ З ДОСЯГНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ АМБІЦІЙ

ТЕКСТ: ДАР’Я ГЕРМАН Ф

ОТО:

ДМ

ИТРО

ПОД

ЛЄСН

ИЙ

Французька міжнародна насіннєва компанія MA SADOUR Semences, яка є дочірньою компанією Коопера-тивної групи MA SADOUR, здійснила масштабний ребрендинг. З 10 квітня 2018 року вона має не тільки нову наз-ву MAS Seeds, але й новий план дій. Директор з продажів та маркетингу «MAS Seeds Україна» Сергій Чеботарьов роз-повів кореспондентам Landlord про новий етап розвитку компанії детальніше.

БІЛЬШЕ НІЖ НАЗВАMAS Seeds — насіннєвий бренд, що на-лежить Коопе ративній групі MA SADOUR, сільськогосподарському кооперативу на південному заході Франції. Річний обіг компанії становить 1,3 млрд євро. MA SADOUR — це 8000 французьких фермерів, які об’єдналися в кооператив задля пошуку оптимальних рішень щодо виробництва та збуту продукції рос-линництва та тваринництва.

MAS Seeds — насіннєвий підрозділ кооперативу. У квітні компанія провела масштабний ребрендинг, змінивши назву з MA SADOUR Semences на MAS Seeds. «Що для нас означає ребрендинг? Це нова ера, нове ім’я та нові можливо-сті», — коментує Чеботарьов. Компанія додала до назви слово «seeds» — у пе-рекладі з англійської «насіння», що робить особливий акцент на її головній спеціалізації.



враховує всю специфіку саме нашої країни, ґрунтів, погодних та кліматичних умов», — зазначає Чеботарьов. За його словами, дослідницька станція — це можливість для високоефективних досліджень, які компанія проводить, щоб пропонувати нові, ще якісніші рішення для фермерів.

ПЛОЩА ДОВІРИ MAS Seeds активно розвивається, про що свідчить її стратегія розвитку в на-шій країні: досягнути у 2026 році показни-ка 1 млн га, що будуть засіяні гібридами кукурудзи, соняшника, озимого ріпака MAS Seeds в Україні. «Та активний розвиток буде неможливим, якщо наші клієнти не будуть отримувати вигоду, не будуть розвиватися з нашими продуктами, не будуть отримувати найвищий показник врожайності, — наго-лошує Чеботарьов. — По всіх господар-ствах ми працюємо системно. Ми надаємо сервіс, підтримку, контролюємо врожайність. Завдяки нашому спектру послуг для аграріїв ми можемо рекомен-дувати відповідний гібрид залежно від особливостей ґрунту, регіону, кліматич-них умов тощо. Усе це ми робимо, аби досягти найкращих показників разом з фермером».

Базове протруєння — не єдиний корис-ний бонус від компанії. MAS Seeds має в своєму арсеналі й цифрові інноваційні рішення для аграріїв. Одне з них — до-даток PRECOSEM. Програма дозволяє отримувати сповіщення про оптимальний час посіву та інші рекомендації для кожно-го поля та гібриду. Додаток безкоштовний, і подібні нагаду-вання можуть допомогти при подальшому плануванні роботи, підготовки техніки тощо, розповідає Чеботарьов.

ВЕЛИКІ ПОТУЖНОСТІMAS Seeds має в Україні дві науково- дослідні станції. Перша працює в селі Могилів, що на Дніпропетровщині, де розташований і власний завод «MAS Seeds Україна», один з найпотуж-ніших у країні — 1 млн посівних одиниць на рік. На початку червня відкрилася науково- дослідна станція в селі Велика Олексан-дрівка на Київщині, де розташований і центральній офіс MAS Seeds в Україні. Неподалік центрального офісу є демон-страційне поле, де висіяна вся лінійка гібридів компанії, лабораторія. «Основа мета нашої компанії — протягом п’яти років отримати український гібрид кукурудзи, адаптивний, пластичний, що

Новий логотип втілює інноваційний підхід компанії. Логотип ніби з’являється із землі, як сходи з насіння. Головна мета насінини всередині логотипу MAS Seeds — продемонструвати спеціаліза-цію бізнесу. Дорога всередині насіни-ни — це шлях до інновацій, майбутньо-го. Новий логотип MAS Seeds має ту саму кольорову гаму, що і кооператив MA SADOUR. А головну думку вислов-лює слоган — «United to grow» («Разом, щоб зростати»). MAS Seeds спеціалізується на чотирьох стратегічних напрямах роботи: селекція інноваційних гібридів кукурудзи на зерно, соняшника, кукурудзи на силос, озимого ріпака, люцерни; виробництво насіння найвищої якості, розробка та впрова-дження новітніх агротехнологічних рішень у сільському господарстві; агротехноло-гічний супровід споживачів продукції під брендом компанії.Компанія вирощує 350 гібридів та сортів насіння. MAS Seeds сьогодні — це 12 фі-ліалів у 12 країнах світу, вісім науково-до-слідницьких станцій, дві з яких розташо-вані в Україні. «Наші гібриди кукурудзи повністю адап-тивні до різних типів ґрунтів та кліматич-них умов України. І такі критерії стосують-ся всіх культур. Адже в першу чергу ми працюємо для фермера та підвищення ефективності його роботи», — розпові-дає Чеботарьов. З насінням озимого ріпака компанія MAS Seeds цього року працює вперше. «Ми зареєстрували перший гібрид, який продемонстрував найвищу результатив-ність у регіоні. Таким чином, наступного року ми вийдемо з продажем насіння ріпака, — ділиться директор. — Можу із впевненістю сказати: на ринок MAS Seeds вийде із кращим продуктом». Окремо важливо відмітити, що компанія MAS Seeds прийняла рішення робити обробку насіння ключових гібридів кукурудзи та соняшника інсектицидом. Така обробка буде базовою, тобто від-буватиметься за рахунок МАS Seeds. «Ми не будемо підвищувати ціну на насіння, для фермерів ця опція буде безкоштовною, — наголошує Чебо-тарьов. — Ми хочемо зробити ще один крок назустріч сільгоспвиробникам для того, щоб з нашою допомогою дати їм можливість отримати найвищі результати по врожайності та рента-бельності виробництва».

директор З продажіВ та маркетингу

«Mas seeds україна» Сергій ЧеботарьоВ

ТЕХНІКА | «IНТЕРАГРО 2018»

96

ВДАЛИЙ НЕВДАЛИЙ РІКВИРОБНИКИ І ПОСТАЧАЛЬНИКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ ВІДЗНАЧАЮТЬ ЗНИЖЕННЯ ПОПИТУ НА СВОЮ ПРОДУКЦІЮ У 2018-МУ, АЛЕ НЕ ВВАЖАЮТЬ РІК НЕВДАЛИМ


ФОТ

О: L

ANDL

ORD

Виробники і дистриб’ютори сільсько-господарської техніки з неочікува-ним оптимізмом оцінили результати діяльності у 2018 році та дають досить позитивні прогнози на рік наступний.

Таким став стислий результат опиту-вання найпотужніших операторів рин-ку, проведеного Landlord на 12-й Між-народній виставці «ІнтерАГРО 2018».На заході були представлені останні до-

сягнення та інновації світового та вітчиз-няного машинобудування для аграрного сектора, сільськогосподарське облад-нання для ремонту та сервісу, запчасти-ни, технології точного землеробства та



агроклімату, обладнання та технології для рослинництва, агрохімія.

«ІНТЕРАГРО 2018» У ЦИФРАХ3 ВИСТАВКОВИХ ПАВІЛЬЙОНИ та відкритий експозиційний майданчик загальною площею 30 000 КВ. М18 000 ПРОФЕСІЙНИХ ВІДВІДУВАЧІВ14 КРАЇН-УЧАСНИЦЬ, у тому числі Ав-стрія, Іспанія, Італія, КНР, Франція та іншіПонад 300 КОМПАНІЙ-ЕКСПОНЕНТІВБлизько 1000 БРЕНДІВ2 НАЦІОНАЛЬНІ ЕКСПОЗИЦІЇ: Німеч-чини та Франції, а також колективна експозиція компаній КНР

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКАЕкспозиція техніки стала найпотужнішою, що і не дивно, адже осінь і зима — час оновлення парків сільськогосподарських підприємств.Загальний вердикт, який винесли пред-ставники технічного кластера виставки, був таким — продажі нової аграрної техніки у поточному році знизилися у порівнянні з 2017-м. Щодо імпорту дехто з учасників відмітив падіння ввозу навіть на 50%. Середня оцінка зниження попиту на нові комбайни, трактори, сівалки, плу-ги тощо була дана на рівні 25–30%.Але все відносно. Справа у тому, що кі-нець 2016 року і перша половина 2017-го для дилерів сільгосптехніки видалися

трактори Massey FergusOn

голоВний агроном прат «агрофорт» групи мХп Віктор ЧайкоВСький на Стенді landlOrd

демонСтраційний Стенд BerthOud


98

справжніми «золотими жнивами» — скла-ди не встигали поповнюватися новими надходженнями. Втім, тоді для високого попиту були об’єктивні підстави — гарний валовий збір культур збігся у часі з вда-лою кон’юнктурою на світових ринках сільськогосподарських товарів. Крім того, у буремні 2014–2015 роки на ринку нако-пичився чималий відкладений попит — аграрії просто побоювалися купувати нову техніку. Все це і вилилося у високий попит у 2016–2017 роках. Якщо ж проаналізувати динаміку про-дажів техніки за більш тривалий період у вісім-десять років, то, як зазначали керівники і власники багатьох компаній, одразу помітно: реалізація сільгоспмашин в Україні продовжує поступово зроста-ти. Більш того, змінюється сама якість попиту — навіть невеликі фермерські господарства прагнуть долучитися до ін-новаційних продуктів провідних світових брендів. І більш високі ціни їх не відля-кують — аграрії вже навчилися добре рахувати ефект, який дає застосування нових технічних рішень.На наше прохання можливий розвиток подій на найближчі роки спрогнозував директор Торгового дому Elvorti В’ячеслав

трактори new hOlland

Ківерник. На думку фахівця, у 2019 році виробникам і дилерам техніки не варто очікувати надвеликих бонусів — адже синусоїда попиту на техніку має при-близно п’ятирічний цикл. Якщо врахувати вдалі 2016–2017 роки, попит на аграрну техніку може значно зрости приблизно у 2020–2021-му. Можливо, наступно-го року ринок буде дещо активнішим і спостерігатиметься невелике зростання попиту в порівнянні з поточним.

САМОХІДНА — ДВА СЕГМЕНТИЯк розповідає директор з маркетингу корпорації AGCO у Східній Європі Антон Костирко, зараз два сегменти тракторів виділяються серед інших за попитом. Перший — агрегати потужністю 100–200 к. с., другий — 300–400 к. с. Саме ці два сегменти, на його погляд, будуть трендовими найближчими роками. Трак-тор на 300–400 к. с. — основна машина у господарствах, яка здатна вирішувати майже всі завдання. Цей сегмент прире-чений на зростання — адже невдовзі піде цикл заміни старої техніки на нову.За його словами, незважаючи на загаль-не уповільнення ринку, поточний рік став вдалим для продажів тракторів Massey Ф

ОТО:

LAN

DLOR

D

генеральний директор компанії «агроСпейС» ілля Смаглецький



Ferguson. Продажі зросли як у фізичному вимірі, так і за часткою ринку, яку займа-ють трактори цього бренду.Крім того, як розповідає генеральний ди-ректор компанії «Агроспейс» (один з ди-лерів AGCO) Ілля Смаглецький, цей рік став успішним для дебюту тракторів Valtra на українському ринку. «Агроспейс» вже продала два трактори Т-серії: один у мак-симальній комплектації Valtra Т234 Versu з новим революційним підлокітником управління Valtra SmartTouch, другий — Valtra Т194 Active. При цьому Смаглець-кий не вважає, що Valtra буде якось «конфліктувати» із ще одним брендом тракторів у лінійці компанії — Fendt. Адже Valtra буде позиціонуватися у потужності 200+ к. с., а Fendt представлятиме сег-мент більш потужних машин, які сягають 600–650 к. с.Компанія New Holland також представи-ла трактори у двох класах: трактор Т9 на 405 к. с. та перевірений часом Т6020 із сегмента агрегатів потужністю близько 100 к. с., попит на які зростає.Прикрасою експозиції став новий ротор-ний комбайн родини CR із встановленою системою інтелектуального керування, яка автоматично налаштовує комбайн залежно від конкретних умов на кон-кретному полі (вологість, врожайність тощо). У подальшому, як зазначили у New Holland, компанія розглядає Україну як країну для виводу найновітніших розро-бок — наприклад, автономних самохідних пристроїв, якими можна управляти взага-лі дистанційно, без водія.Комбайни представила і компанія CLAAS, зокрема відому всім аграріям України модель силосного комбайну JAGUAR з унікальною концепцію потоку рослин-ної маси, широким вибором зернових процесорів «корн-крекерів» потужністю до 884 к. с. Тезу про український ринок як найбільш привабливий для презентації та запрова-дження найновітніших розробок лідерів сегмента самохідної сільськогосподар-ської техніки підтримала і відома фран-цузька компанія Berthoud. Вона пред-ставила новий самохідний обприскувач Bruin, який був розроблений за рекомен-даціями вітчизняних фермерів з провідних сільських господарств. Новинка Berthoud має потужність 275 к. с. та розвиває швидкість до 35 км/год. Мо-дель може працювати у будь-яких умовах завдяки широкорадіусній гідравлічно-

комбайн Claas

трактори Fendt


100

регульованій ширині колії від 3 до 4 м і має гідравлічний кліренс до 180 см.

ПРИЧІПНА — ІННОВАЦІЇ ПЕРШ ЗА ВСЕІнноваційні розробки та елементи були представлені всіма компаніями, що презентували самохідну техніку. Стенди компаній, що представили причіпну техніку, були справжнім феєрверком інновацій.Наприклад, косарка CLAAS DISCO 3200 TRC, оснащена вальцевою плющил-кою для заготівлі сінажу (або сіна) з бобо-вих трав і системою гідропневматичного розвантаження косаркового бруса ACTIVE FLO, може працювати при змен-шених обертах і економити до 20% паль-ного. Окремо представники компанії презентували інноваційну розробку — систему дистанційної сервісної підтримки від дилерів CLAAS REMOTE SERVICE. З її допомогою сервісний інженер матиме змогу здійснити віддалену діагностику. Компанія LEMKEN представила на «ІнтерАГРО» два нових агрегати — дискову борону Rubin 10, яка змінила по-передній бестселер Rubin 9, і Diamant 16, який замінив у портфелі Diamant 11. Найближчі п’ять років у глобальному агросекторі, на переконання фахівців LEMKEN, пройдуть під знаком подаль-шого повсюдного впровадження систем точного землеробства. Власне, тренд до цього LEMKEN вловила ще декілька років тому і зараз вже вивела на ринок відповідні рішення. Три роки тому були презентовані моделі невеликих плугів, які можуть управлятися зі смартфона, з офісу. Традиційно велику увагу привернула експозиція навісної та причіпної тех-ніки одного з найбільших виробників у світі — компанії KUHN, яка на сьо-годні має у портфелі більш ніж 3050 різних найменувань і випускає понад 65 000 одиниць техніки на рік. KUHN завжди на вістрі інновацій — у Києві виробник презентував високоточний розкидач добрив Axis і нову сівалку для швидкісного висіву Maxima3. Агрегат належить до нової генерації сіва-лок, які пристосовані до сучасних систем точного землеробства. Також у компанії звернули увагу на нову модифікацію лущильника Optimer з вели-кими дисками, що підвищують продуктив-ність проведення сільськогосподарських операцій.

інноВації Від leMken

генеральний директор «лемкен-україна» артем калашнік

ФОТ

О: L

ANDL

ORD



А родзинкою стала презентація нового самохідного обприскувача Stronger HD зі штангами до 40 м, електронним управлін-ням двигуном і гідростатичною трансмі-сією. Як відмітив генеральний директор «КУН-Україна» Асад Лапш, цього року компанія виступила одразу у двох класах і представила як самохідну, так і причіпну техніку.Тренд ринку до швидкісного висіву вловили й у компанії Maschio Gaspardo, презентувавши новітній апарат для швид-кісної сівби Chrono. Як розповів дирек-тор «Маскіо-Гаспардо Україна» Дмитро Давиденко, новий агрегат розрахований на всі типи господарств, включаючи і малі, які зацікавлені у впро-вадженні високотехнологічного швидкіс-ного посіву просапних культур. Він вважає вітчизняний ринок пер-спективним для таких розробок, бо, на його переконання, український аграрій — один з найбільш сприйнятли-вих до будь-яких інновацій. Вже навесні 2019 року компанія планує привезти до України перші сівалки, укомплекто-вані Chrono, — як для випробовувань в умовах реального поля у господар-ствах, так і для демотурів, що ставлять за мету ознайомлення аграріїв з новими можливостями.

теХніка kuhn

теХніка MasChiO gaspardO


102

Потреби невеликих фермерських гос-подарств у інноваціях помітили й у P TTINGER в Україні, підготувавши для них одразу три унікальних рішення. За словами бренд-менеджера компанії Володимира Мірненка, це комплекс MULTILINE (комбінація дискової борони із сівалкою — сівалка легко знімається, і фермер може працювати з агрегатом, як зі звичайною бороною), сівалка AEROSEM, яка є комбінацією сівалки з ротаційною бороною, що поєднує технології зернового і точного висіву, і нарешті плуг SERVO 35S. Його ком-панія готувала спеціально для цього-річної української експозиції. Він став відповіддю на тенденцію збільшення парку тракторів невеликої потужності у 100–200 к. с. і певного дефіциту якіс-ної причіпної техніки, яка б розробляла-ся виключно для експлуатації з такими тракторами. На думку Мірненка, плуг буде цікавий для фермерів із земельним банком у 500–1500 га. Він відрізняється дуже простою системою налаштування і посиленою рамою, яка дає додаткові 25% супротиву до прокручування. На експозиції компанії MZURI відмітили постійно зростаючий в Україні попит на посівні комплекси системи Mzuri Pro-Til. Технологія, що втілена у них, проявляє себе у несприятливі за погод-ними умовами сільськогосподарські се-

бренд-менеджер p ttinger В україні Володимир мірненко

ФОТ

О: L

ANDL

ORD

теХніка teCnOMa

теХніка p ttinger



зони, яких в Україні вже налічується ві-сім з кожних 10. За інформацією MZURI, чотири дилери компанії, що забезпе-чують покриття всієї території України, зараз працюють з різними за розмірами земельного банку клієнтами. Серед покупців сівалок компанії є фермери з полями у 500 га, а є й агрохолдинги з банками у 300 000 га. Технологія, яку пропонує компанія, доступна для всіх або майже для всіх типів вітчизняних сільськогосподарських підприємств.Попит на системи зараз встановися на такому рівні, що завод у Великобри-танії просто не встигає виконувати всі замовлення, у тому числі й з України. Тому було прийняте рішення про від-криття нового виробництва у Польщі. У MZURI не виключають, що у майбут-ньому може розглядатися і питання розміщення виробництва у нашій країні.Німецький гігант Horsch серед іннова-ційних розробок для експозиції на «ІнтерАГРО» обрав новітній причіпний обприскувач Horsch Leeb 4Х, головна мета якого — заповнити вакантну нішу обприскувачів невеликого об’єму (3800 л).Продуктивність мембрано-поршневого насоса становить 270 л/хв. Приводиться він в дію через карданну передачу ВВП трактора. Також його можна доу-комплектувати гідравлічним насосом, за допомогою якого гідравлічна система

теХніка hOrsCh

директор компанії agrO-land grOup марек ружняк


104

обприскувача може бути автономною.Генеральний директор «ХОРШ Україна» Клют Йоханнес Мартін повідомив, що у 2019 році компанія розпочинає масш-табне будівництво власного навчально-го центру та складу: «Український ринок для нас дуже важливий. Цього року ми придбали земельну ділянку, на якій збираємося вже наступного року побу-дувати базу. Це буде освітній центр та центральний склад запчастин».Два нових агрегати для обробітку ґрунту представила компанія Great Plains. Перший — Max-Chisel, агрегат для основного обробітку ґрунту на глибину до 30 см (як правило, це осінні польові роботи). Ґрунт обробляється вертикаль-но, без перевороту шару, зберігаючи всі органічні сполуки. Другий — Turbo-Max, який застосовується для поверхневого обробітку. Він призначений для експлуа-тації протягом всього сезону — від закриття вологи до підготовки ґрунту для посіву. Обидва агрегати розраховані на найбільш масовий сегмент тракторів у парку українських фермерів — 250–340 к. с. Техніка представлена у різних модифікаціях за розмірами і розрахова-на на різні за площею поля.

теХніка great plains

ФОТ

О: L

ANDL

ORD

ВітЧиЗняна теХніка elvOrti


106

ПИТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇВВАЖАТИ ПОТОЧНИЙ РІК ВДАЛИМ ДЛЯ БІЗНЕСУ ЧИ НІ — КОЖЕН ПОСТАЧАЛЬНИК ТЕХНІКИ ВИРІШУЄ ДЛЯ СЕБЕ САМ

ТЕКСТ: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКОФ

ОТО:

ДМ

ИТРО

ПОД

ЛЄСН

ИЙ

Директор з маркетингу корпорації AGCO у Східній Європі Антон Костирко пого-джується з думкою багатьох постачаль-ників і виробників сільськогосподарської техніки про те, що 2018 рік був складним для бізнесу. Більш того, готовий навести конкретні цифри падіння продажів.Але там, де інші знаходять проблеми і негаразди, Костирко вбачає нові мож-ливості для розвитку компанії. І до думки цього експерта, на наш погляд, має сенс дослухатися.

НА «ІНТЕРАГРО» МИ БАГАТО ЧУЛИ, ЩО З ОГЛЯДУ НА МИНУЛОРІЧНІ ПРОДАЖІ ТЕХНІКИ 2018-Й СТАВ ПРО-ВАЛЬНИМ. ЧИ ПОДІЛЯЄТЕ ВИ ЦЮ ДУМКУ?Давайте спочатку визначимо понятій-ний апарат — що означає «вдалий» чи «невдалий». В одиницях техніки в цілому було продано менше, ніж рік тому. Якщо брати наш портфель, то для тракторів Massey Ferguson 2018 рік став навпаки вдалішим

за попередній. Ми наростили продажі в одиницях і, що більш важливо, рин-кову частку у тракторах цього класу.Загалом по ринку дійсно було значне падіння, яке і є підставою вважати рік невдалим. В окремих сегментах техні-ки дилери відмічали просідання про-дажів на 40% у порівнянні з минулим роком. В цілому по ринку сільсько-господарської техніки всі виробники й оператори отримали зменшення, за моїми оцінками, приблизно на 25%.



ЯК МАЮТЬ ДІЯТИ ПОСТАЧАЛЬНИКИ ТЕХНІКИ ЗА ТАКИХ ОБСТАВИН?Насамперед треба не драматизувати ситуацію та спокійно продовжувати працювати. Не може кожен наступний рік повторювати рекорди попереднього. Ми мали рекордний 2016-й, після якого були сумніви щодо подальших продажів техніки. Але 2017 рік виявився вдалим, і його зараз теж називають рекордним. Попит формується ринком, на якому діють об’єктивні фактори, що і дають нам кінцеву картину.Техніка не може оновлюватися з такою швидкістю, як би цього не хотілося нам як представникам міжнародних компаній- виробників. Світові ціни на аграрну продукцію впливають на по-ведінку фермерів. Кон’юнктура може стимулювати попит чи навпаки стриму-вати бажання сільськогосподарського підприємства купувати нову техніку. А ще є і наші суто внутрішні обставини, наприклад питання логістики.

ЩО ВИ МАЄТЕ НА УВАЗІ ПІД ЛОГІСТИ-КОЮ?Я постійно спілкуюся зі знайомими, які займаються сільським господарством, аналізую загальну картину із вироб-ництва різних культур, врожайність по регіонах. Коли я у вайбері привітав свого товариша з вдалим врожаєм та побажав гарної ціни на експорті, у відповідь отримав лише одне слово: «Вагони!» Він виростив врожай, має покупців і на внутрішньому, і на зовніш-ньому ринках, та елементарно не може вивезти зерно і доставити покупцю.Але все це — ринок, на якому працює і AGCO. Як і будь-яка компанія, ми робили плани на 2018-й, розвивали дистрибуцію, росли. Наприклад, цього року корпорація повністю закрила всю територію України своїми дилерами і ди-стрибуційними центрами. Ми закладали фундамент для подальшого зростання. 2018 рік дійсно був складним. Але стан і нашої корпорації, і компаній- партнерів можна назвати нормальним. Ми вхо-димо у 2019-й без великих залишків техніки на складах, вже укладаються контракти на майбутній сезон, йде пла-нова робота з клієнтами.

МОЖЛИВО, САМЕ СКЛАДНИЙ РІК БУВ БІЛЬШ ПОКАЗОВИМ ДЛЯ РИНКУ, ВИ-ЗНАЧИВ ЯКІСТЬ КОЖНОЇ З КОМПАНІЙ?

Так, а ще більш показовим я б назвав надскладний 2014-й — рік повної деста-білізації, політичної невизначеності, валютного хаосу. Та саме у такі роки ми починаємо розуміти, навіщо інвестуємо у роздрібну мережу та підтримуємо її. Я радію, що всі наші дистриб’ютори за-лишилися з нами, пережили негаразди.Сільгосппідприємства не припинять сіяти і збирати врожай. Неможливо зу-пинити вегетацію рослин, треба готува-тися до того, щоб їх зібрати. І такі роки дають нам розуміння, наскільки якісно ми побудували власну інфраструктуру як постачальник техніки.Крім того, у невдалі для продажів нової техніки роки крива реалізації запасних частин виглядає прямо протилежним чином. Отримуємо падіння в одному напрямі, зростає інший — фермер не придбав новий трактор, і йому потрібні запасні частини й обслугову-вання старого. Компанії, які були готові до великого сервісного навантажен-ня, змогли пройти невдалий 2014 рік, зберігши і ринкові позиції, і клієнтів, і фаховий персонал. Результатом стало те, що вже у 2015-му, а особливо у вдалому

2016-му клієнти звернулися до тих цен-трів, які їх обслуговували і підтримували.

ЯКІ КАТЕГОРІЇ ТЕХНІКИ БУДУТЬ НАЙ-БІЛЬШ ЗАТРЕБУВАНИМИ В АГРАРІЇВ НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ?У категорії тракторів я чітко бачу два сегменти, які виділяться серед інших за попитом: трактори потужністю 100–200 к. с. та 300–400 к. с.Я не говорю про абсолютні цифри про-дажів — вони можуть зростати і падати залежно від ситуації, але у всіх поста-чальників техніки саме ці два сегменти посідають головне місце. Якщо подивитися на українське сільське господарство десятирічної давнини, то можна помітити одну сут-тєву відмінність — 10 років тому аграрії схилялися до американських технологій з великими потужностями, широкими захватами. Зараз йде процес переходу на європейські традиції, де потужності та швидкість обробітку ґрунту нижчі, а на першому місці стоять технологіч-ність та інновації, простота оперування.Наше завдання — мати у своєму портфелі техніку, яка влаштує фермера майбутнього.

директор З маркетингу

корпорації agCO у СХідній ЄВропі антон коСтирко


108

СКЛАСТИ МЕРЕЖУУКРАЇНІ ВКРАЙ ПОТРІБНІ ФАХІВЦІ НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ З ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ДИЛЕРСЬКИМИ МЕРЕЖАМИ ТЕХНІКИ


ФОТ

О: Д

МИТ

РО П

ОДЛЄ

СНИЙ

Група компаній KUHN з обігом близь-ко $1 млрд не потребує особливого представлення — техніка з її логотипом працює на всіх континентах. KUHN була заснована в 1828 році, наразі до складу компанії входять чотири заводи у Франції, США, Бразилії та Нідерландах. На них виготовляються машини для обробки ґрунту і сівби, заготівлі та пакування сіна, приготування і роздачі кормів, внесення засобів захисту рослин, мінеральних та органічних добрив, подрібнення рослин-них залишків тощо. Як жартує генеральний директор «КУН-Україна» Асад Лапш, компанії дуже

важко рахувати свою ринкову частку — адже вона працює майже в усіх сегмен-тах техніки та конкурує з усіма провідни-ми виробниками.

ЩО, НА ВАШ ПОГЛЯД, ПРОДЕМОНСТРУ-ВАВ РИНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ УКРАЇНИ ЦЬОГО РОКУ? КУДИ ВЗАГАЛІ ВІН РУХАЄТЬСЯ? Це доволі складне запитання, наведу загальну оцінку. Ємність ринку досить велика, її межа ще не досягнута. Та попри всі негативні оцінки, які зараз можна почути щодо попиту на аграрну техніку, вона залишається затребуваною

сільськогосподарськими підприємствами, продажі не зупиняються.

ВИ СКАЗАЛИ ПРО НАЯВНІ НЕГАТИВНІ ОЦІНКИ. ЩО САМЕ МАЄТЬСЯ НА УВАЗІ?Секрет тут полягає у порівняльній базі — завжди треба зважати, що з чим порів-нюється. Так, продажі цього року були менші, ніж минулого. Але 2017-й і для нас, і для інших постачальників техніки став роком аномально високого попиту, продажі могли бути навіть більшими — попит по окремих категоріях випереджав можливості дилерів. Минулого року ми мали класичну картину



ринку з великим відкладеним попитом, який нарешті був реалізований у при-дбання техніки. Адже нестабільна ситуа-ція у країні у 2014–2015 роках стримувала бажання аграріїв оновлювати парк, і 2017-й став для нас рекордним.Тому я і не схильний давати негативну оцінку поточному року, коли попит сіль-ськогосподарських підприємств при-родно знизився. Я б сказав так: для нас як одного з провідних постачальників техніки це був доволі звичайний рік.

ЗВИЧАЙНИЙ У ЯКОМУ СЕНСІ?Це був рік, коли треба гарно конкуру-вати, ретельно працювати над картою покриття території країни сервісною ме-режею, відпрацьовувати кожного клієнта, розширювати аудиторію. Попит у 2018-му був нижчим за минулорічний приблизно на 30%. Але, знову підкреслю, що наші продажі–2018 — це рівень звичайного року, якщо, звісно, не враховувати вкрай невдалі 2014-й та 2015-й.

РАНІШЕ У КОМПАНІЇ KUHN В УКРАЇНІ ЯДРОМ АУДИТОРІЇ БУЛИ ГОСПОДАР-СТВА ІЗ ЗЕМЕЛЬНИМ БАНКОМ ВІД 1000–1500 ГА. ВИ РОЗШИРИЛИ АУДИТО-РІЮ ЗА РАХУНОК ФЕРМЕРІВ З МЕНШОЮ ПЛОЩЕЮ ОРАНКИ?Ще п’ять-вісім років тому в Україні можна було провести чітку межу між клієнтами, які були здатні придбати коштовну якісну техніку, і господарствами, які були або не в змозі цього зробити, або вважали за непотрібне. І клієнтами ставали пере-важно великі господарства.Зараз ситуація змінилася. Досвід минуло-го та поточного років чітко показує: цієї межі вже не існує, ми її не помічаємо.Фермерське господарство у 400–500 га цілком здатне придбати коштовний агрегат. Більш того, такі господарства цілеспрямовано шукають на ринку най-кращі за якістю зразки техніки, й високі ціни їх не відлякують. За багато років роботи вони вже накопичили достатньо досвіду для усвідомлення того, що техніка від провідних виробників підвищує їх кон-курентоспроможність, зменшує затрати. Тому зараз я кажу так: нашим клієнтом є весь сільськогосподарський ринок країни. І ВСЕ Ж, ЯКУ НИЖНЮ МЕЖУ ВИ МО-ЖЕТЕ ПРОВЕСТИ, ЩОБ ОКРЕСЛИТИ АУДИТОРІЮ?

Сьогодні наші регіональні представни-цтва працюють з господарствами від 400–500 га оранки. Але все, як я казав, умовно — бажання придбати якісну техні-ку є в усіх гравців ринку.

ПРАЦЮВАТИ З МЕНШИМИ ЗА РОЗМІ-РАМИ ГОСПОДАРСТВАМИ ДОСИТЬ СКЛАДНО — ВОНИ НЕ МАЮТЬ АНАЛІ-ТИЧНИХ ВІДДІЛІВ, ОКРЕМИХ ПІДРОЗ-ДІЛІВ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ. ТУТ НА ПЕРШЕ МІСЦЕ ВИХОДИТЬ РОЛЬ ДИЛЕРСЬКОЇ МЕРЕЖІ, ЯКІСТЬ ЇЇ РОБОТИ. ЯК ВНАС-ЛІДОК ЗМІНИ АУДИТОРІЇ ЗМІНИЛАСЯ ВАША МЕРЕЖА? Ринок України взагалі доволі цікавий. У світовій практиці існує чітка межа між трьома окремими ланками — імпортер (постачальник) техніки, дистриб’ютор і ди-лер. В Україні здебільшого це одна й та сама компанія. Український ринок досить молодий, йому трохи більше 20 років. Треба, щоб пройшло кілька поколінь і ролі кожної ланки визначилися, в кожній ланці сформувалися і розвинулися окремі гравці. До того ж самі дилерські мережі в Україні ще не розгорнулися на повну потужність, не напрацювали виграш-ний алгоритм роботи — люди вчаться самостійно. Бракує професіоналів, які б могли ефективно розвивати дилерську діяльність. Я маю на увазі не знання техніки, а вміння створювати й ефективно управляти дилерськими мережами. Таких фахівців можна буквально перелічити по пальцях однієї руки.

ВИ, МОЖЛИВО, ПЕРШИЙ ФАХІВЕЦЬ, ВІД ЯКОГО МИ НА «ІНТЕРАГРО» ПОЧУЛИ ПРО БРАК САМЕ УПРАВЛІНЦІВ. Зараз в Україні дуже багато талановитої молоді приходить саме у сферу дис-трибуції техніки, потроху підтягуються профільні виші та починають готувати від-повідних фахівців. Але давайте дивитися правді у вічі. Сьогодні власники і топ-ме-неджери дилерських мереж — це люди старої формації, старої школи. До таких людей належу, до речі, і я сам. Нам потрібно вчитися, розвиватися. Наразі ми вже повністю не усвідомлюємо, як саме потрібно діяти і розвиватися у висококон-курентному середовищі, яке являє собою сучасний ринок. Як ефективно керувати дилерською мережею, що протиставити конкуренту, як збирати та аналізувати інформацію, робити висновки, виходити

з рішенням? Ми вже не до кінця усвідом-люємо глибину викликів, які постають перед нами. Як наслідок — і на укра-їнському ринку, і на ринках багатьох країн управління мережами проходить не системно, найкращі світлі голови б’ються над вирішенням питання поліп-шення якості управління.

І ВСЕ Ж ПОВЕРНЕМОСЯ ДО МЕРЕЖІ КОМПАНІЇ. ЯК ВОНА ЕВОЛЮЦІОНУЄ?У минулому мережа «КУН-Україна» сягала 18–20 дилерів. Але у 2014 році ми вирішили, що така кількість нам непотріб-на. Тому зараз працюють шість-вісім дилерів, які охоплюють всю територію України. Це давня суперечка: віддати перевагу більшій кількості дилерів чи зменшити кількість і дати компаніям можливість для більшого розвитку. Ми обрали другий шлях, хоча треба почека-ти, доки дилери пристосуються до нових ролей і почнуть зростати. Але, на наш погляд, це правильна позиція.

генеральний директор компанії «кун-україна» аСад лапш

ЦЕ БУВ РІК, КОЛИ ТРЕБА ГАРНО КОНКУРУВАТИ, ВІДПРАЦЬОВУВАТИ КОЖНОГО КЛІЄНТА І РОЗШИРЮВАТИ АУДИТОРІЮ


110

ВЕРТИКАЛЬНА ЕКОНОМІЯЯК ВИРОБНИКУ ТЕХНІКИ ЗРОБИТИ ЕКОНОМІЧНИЙ ПІДХІД ДО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ СТРАТЕГІЄЮ РОЗВИТКУ КОМПАНІЇ ТЕКСТ: АНДРІЙ СВИРИД

ФОТ

О: Д

МИТ

РО П

ОДЛЄ

СНИЙ

Компанія Great Plains Manufacturing Inc. виглядає досить молодою серед провід-них постачальників сільськогосподар-ської техніки — вона була заснована в 1976 році у США і розпочинала як виробник ґрунтообробної та висівної техніки, а також техніки для ландшафт-ного дизайну. Перші два роки існу-вання компанія мала лише невеликий цех у місті Саліна, штат Канзас. Але

поступово до нього приєднувалися інші підприємства, і вже до 2010-го лінійка була розширена за рахунок роторних культиваторів і косарок, землерийного обладнання і величезного переліку ґрунтообробних агрегатів. Сьогодні мета компанії — задовольнити потребу клієнтів у інноваційних роз-робках, каже директор «Great Plains Україна» Андрій Воробйов.

ЩО ПРЕДСТАВИЛА КОМПАНІЯ GREAT PLAINS З ІННОВАЦІЙНИХ РОЗРОБОК НА «ІНТЕРАГРО 2018»?Компанія працює в Україні вже близько 10 років і представляє ґрунтообробну техніку, традиційні сівалки і сівалки точного висіву. Наша інноваційна техно-логія — вертикальний обробіток ґрунту. Взагалі ми маємо усвідомлений підхід до філософії обробітку ґрунту і робимо



все, виходячи з потреби. Для цього ми пропонуємо мінімальну кількість агре-гатів і зводимо все до двох основних прийомів обробітку. Таким чином, наша філософія поєднується з економічним ефектом — провести максимум опера-цій за один прохід техніки по полю.На «ІнтерАГРО» ми вирішили предста-вити два таких агрегати. Перший — Max-Chisel, агрегат для основного обробітку ґрунту на глибину до 30 см (як правило, це осінні польові робо-ти). Ґрунт обробляється вертикально, без перевороту шару, зберігаються всі органічні сполуки. Другий — Turbo-Max, який застосовується для поверхневого обробітку. Він призначений для екс-плуатації протягом всього сезону — від закриття вологи до підготовки ґрунту для посіву. Обидва агрегати розраховані на най-більш масовий сегмент тракторів — 250–340 к. с. Ви, мабуть, неодноразово чули про зростання сегмента тракторів від 100 к. с. до 240 к. с. Я не вважаю, що він вже став мейнстрімом, але ми готові до того, що господарства перей-дуть на більш економічні трактори малої

потужності й у портфелі є відповідні агрегати для обробітку ґрунту.

НА ЯКІ ТИПИ ГОСПОДАРСТВ ВИ РОБИ-ТЕ СТАВКУ?Аграрії полюбляють працювати з на-шими агрегатами суто з економічних причин. Turbo-Max може продуктивно працювати на швидкості трактора 20 км/год — скорочуються терміни обробки полів, що мало неабияке значення, наприклад, цієї весни, коли строки висіву всіх ярих культур звузили-ся до 10 днів. Крім того, це заощаджує мотогодини тракторів, що особливо відчутно, коли господарство працює з орендованою технікою. Будь-яке під-приємство може стати нашим партне-ром. До того ж вся техніка представле-на у різних модифікаціях за розмірами і розрахована на різні за площею поля.

ВИ ПРАЦЮЄТЕ НА РИНКУ БІЛЬШЕ ДЕ-СЯТИРІЧЧЯ. ЯК ЗМІНИЛАСЯ ПОВЕДІНКА УКРАЇНСЬКОГО АГРАРІЯ ЗА ЦЕЙ ЧАС?Ми разом з усім українським агроринком пережили різні часи. Були неврожаї, посухи, політичні та економічні кризи, був

шалений попит на техніку, коли дилери не встигали наповнювати склади, були часи, коли доводилося йти до кожного клієнта, довго з ним працювати. Останніми роками конкуренція на ринку техніки стала просто шалена, попри всі негаразди ринок росте, і це дає можли-вість працювати всім. Дуже посилилися позиції української техніки.Ринок має величезний потенціал, адже навантаження, наприклад, на один трак-тор в Україні у декілька разів більше, ніж у країнах Західної Європи.

ЯК ВИГЛЯДАЄ ЦЬОГОРІЧНА СИТУАЦІЯ З ПОПИТОМ НА ТЕХНІКУ У ПОРІВНЯННІ З МИНУЛИМ РОКОМ?Ситуація, на мій погляд, дещо погіршила-ся — попит знизився. Цьому є декілька причин. По-перше, дуже стислі строки для весняних польових робіт. У фермерів просто не було часу на придбання нової техніки, вивчення нових зразків — усі чекали можливості відсіятися і відклали купівлю техніки на наступні періоди. По-друге, свою роль, безумовно, грає загальна економічна і політична неста-більність у країні. Коливання з прийняттям рішення про відшкодування ПДВ на окре-мі види сільськогосподарської продукції, відсутність довгих дешевих кредитів на придбання основних засобів (а техніка належить до основних засобів), нерозви-нений ринок лізингу аграрної техніки — перелік можна продовжувати.

ЯКИЙ ВАШ ПРОГНОЗ НА РІК? НА ЯКИЙ ОБСЯГ ПРОДАЖІВ ВИ ОРІЄНТУЄТЕСЯ?Сподіваємося, що попри все ми вийдемо на рівень продажів 2017 року. Це не просто слова — ми дивимося на наші замовлення, аналізуємо, як працюють з клієнтами дилери, збираємо інформа-цію в наших фахівців, які працюють безпосередньо з господарствами. Усе це дає нам можливість оптимістично оцінювати майбутні результати роботи компанії на ринку України.

ПОПРИ ВСІ НЕГАРАЗДИ РИНОК РОСТЕ, І ЦЕ ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРАЦЮВАТИ ВСІМ

директор «great plains україна»

андрій ВоробйоВ


112

ЗЛАМАТИ РИНОКПОСТАЧАЛЬНИКИ ТЕХНІКИ ГОТУЮТЬСЯ ДО НОВИХ ЯКІСНИХ ЗМІН НА УКРАЇНСЬКОМУ АГРАРНОМУ РИНКУ

ТЕКСТ: АНДРІЙ СВИРИД ФОТ

О: Д

МИТ

РО П

ОДЛЄ

СНИЙ

директор «маСкіо-гаСпардо україна» дмитро даВиденко



Мультинаціональна група Maschio Gaspardo — один з визнаних лідерів з виробництва сільськогосподарської техніки та обладнання. На ринку компа-нія представлена брендами Maschio та Gaspardo, під якими випускається ши-рока лінійка техніки для обробки ґрун-ту, посіву тощо. У світі група об’єднує сім виробничих центрів і 12 комерцій-них філій, випускаючи щорічно понад 70 000 машин. Географія продажів охоплює вже понад 100 країн.Оцінкою ситуації на ринку сільсько-господарської техніки України у році, що минає, та планами групи поділився директор «Маскіо-Гаспардо Україна» Дмитро Давиденко.

ЯК ВИ ОЦІНЮЄТЕ РЕЗУЛЬТАТИ 2018 РОКУ? Після рекордного за продажами 2017-го у році, що закінчується, відчувається спад попиту на техніку. Я не можу назвати одну головну причи-ну такої ситуації. Якісь сільгосппідпри-ємства постраждали від несприятливих погодних умов кінця минулого року і повелися обережно, когось з вироб-ників не влаштували ціни на аграрну продукцію і вони прийняли рішення не оновлювати парк техніки, були зміни в оподаткуванні тощо. До того ж 2017-й був роком так званого відкла-деного попиту, і постачальники техніки діяли з огляду на це — наприкінці року наповнювали склади по максимуму, що негативно відобразилося на показни-ках імпорту 2018-го.

ПРО ЯКІ РОЗМІРИ ПАДІННЯ МОЖНА ГОВОРИТИ?Статистика імпорту за перше півріччя 2018 року демонструє падіння ввозу нової техніки майже на 50%. До того ж, як я казав, багато техніки, імпортованої весною, залишилося нереалізованою на складах дилерів. По нашій компанії зниження було меншим, ніж в серед-ньому по ринку, хоча деяке погіршення ситуації в порівнянні з 2017-м все ж відбулося.

ЯК КОМПАНІЯ ВИРІШУЄ ЗАВДАННЯ ЗЛАМАТИ НЕГАТИВНИЙ ТРЕНД РИНКУ І ЗАЦІКАВИТИ АГРАРІЇВ У ПРИДБАННІ ТЕХНІКИ?Зараз ми презентували висівну секцію для швидкісного посіву Chrono. Вона

розрахована на всі типи господарств, які зацікавлені у впровадженні висо-котехнологічного швидкісного посіву просапних культур.В Україні ми продаємо сівалки шири-ною від 4 м до 17 м, і Chrono може бути встановлена на всі моделі — залежно від ширини сівалки варіюється лише кількість секцій.На «ІнтерАГРО» ми поставили за мету познайомити наших партнерів з новою технологією та розповісти про її мож-ливості.Вже навесні 2019 року компанія планує привезти до України перші сівалки, укомплектовані Chrono. Кілька з них, у рамках наших партнерських про-грам, підуть у повноцінний виробни-чий цикл і будуть використовуватися господарствами для весняної сівби. Ще декілька сівалок поїдуть у демотур всіма регіонами. Таким чином озна-йомча програма буде ілюструватися реальними результатами, досягнутими у господарствах, куди сівалки потра-плять для тестування.

ВИ ВВАЖАЄТЕ, ЩО УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРІЙ ГОТОВИЙ ДО ІННОВАЦІЙ?Виходячи з власного досвіду і досвіду спілкування з колегами в інших країнах можу сказати, що український агра-рій — один з найбільш сприйнятливих до будь-яких інновацій.

ЯКЩО ВІДВОЛІКТИСЯ ВІД ПОТОЧ-НОЇ СИТУАЦІЇ, ЯК ЗМІНИВСЯ РИНОК ЗАГАЛОМ?Навіть п’ять років тому ринок був зов-сім іншим. Але злам відбувся, за моїми відчуттями, приблизно три роки тому. Ми побачили попит на компактну транспортну ширину, на центральний бункер для насіння і добрив, від техніки почали вимагати мобільності, високої віддачі, максимальної автономності, є попит на посекційне і пофорсуночне відключення в обприскувачів, авто-матичне відключення рядів у сівалок. Я сказав би, що сільське господарство від справи життя або хобі перейшло до категорії суто бізнесу, стало більш професійним.Кон’юнктура ринку змінилася у сприй-нятті самих споживачів техніки, які ви-сувають принципово інші вимоги, інші очікування. Наша справа — відповісти на цей запит, і нам є чим.

ЩО СТАЛО ПРИЧИНОЮ ТАКОГО ЗЛАМУ?На мій погляд, революційною стала доступність технологій. У світі відбула-ся так звана четверта промислова ре-волюція й технології обробки великих баз даних стали застосовуватися в усіх без винятку сферах господарства. У сільському господарстві є можли-вість відстежувати ситуацію на кож-ному клаптику кожного поля у режимі реального часу, оперативно аналізу-вати інформацію та миттєво приймати рішення. Це потягнуло за собою весь «шлейф» аграрних технологій. Адже недостатньо отримати інформацію, тре-ба мати технічну можливість використа-ти ці дані. Навіщо господарству знімок із дрону, якщо немає технології його обробітку та аналізу й техніки, здатної працювати відповідно до результатів аналітики? Не завжди нові технології дають швидкий і помітний ефект. Якісь новації миттєво входять до арсеналу сільгоспвиробників, якісь на перший погляд перспективні розробки відки-даються, йдуть на доопрацювання. Але і самі аграрні підприємства, і ми як постачальники інноваційної техніки розуміємо: це єдиний шлях до розвитку і конкурентоспроможності.

НА ЯКУ АУДИТОРІЮ ВИ РОЗРАХОВУЄТЕ?Компанія працює у більш ніж 100 країнах світу, і портфель рішень дуже великий, розрахований на будь-які типи підпри-ємств. В Україні ми працюємо навіть з найменшими господарствами, які мають банк землі у 50–100 га.

ЧИ ЗМІНИТЬСЯ НЕГАТИВНА ДИНАМІКА У 2019 РОЦІ?За нашими розрахунками, у 2019-му продажі нової сільськогосподарської техніки залишаться в межах результатів поточного року. Це менше, ніж ринок може придбати потенційно. Але є два фактори, які змушують фермерів діяти обережно й обмежувати витрати. По-перше, це фактор майбутніх виборів і нерозуміння загального політичного курсу країни, можливих змін у фінансовій політиці тощо. І, по-друге, невизначеність у земельному питанні, яка змушує підприємства акумулювати кошти для можливого викупу земельних ділянок. Якщо прибрати ці два фактори, які не мають відношення до суто економі-ки, ринок буде зростати.


114

СТАТИ ПОРУЧ ФОТ

О: Д

МИТ

РО П

ОДЛЄ

СНИЙ

директор торгоВого дому elvOrti В’яЧеСлаВ кіВерник



ВІТЧИЗНЯНІ ВИРОБНИКИ ПРИЧІПНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ ГОТОВІ НА РІВНИХ КОНКУРУВАТИ З НАЙКРАЩИМИ ЗРАЗКАМИ СВІТОВИХ БРЕНДІВ


Історія компанії Elvorti («Червона зірка») починається ще у далекому 1874 році, коли була закладена мануфактура з виготовлення найпростішого сільсько-господарського знаряддя. Вже у 1901-му Elvorti вийшла на ринок зі складни-ми виробами — плугами і сівалками. Українське підприємство має історичне коріння, яким може похвалитися далеко не кожен провідний міжнародний вироб-ник.Але на історії справа не закінчуєть-ся — за останнє десятиріччя українська компанія провела глибоку модернізацію виробництва і зараз здатна запропону-вати аграріям причіпну сільськогоспо-дарську техніку, що не поступається найкращим світовим зразкам. У цьому впевнений директор Торгового дому Elvorti В’ячеслав Ківерник.

ELVORTI — МАБУТЬ, ЄДИНИЙ ВІТЧИЗ-НЯНИЙ ВИРОБНИК СІЛЬСЬКОГОСПО-ДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ, ЩО НАМАГАЄТЬСЯ НА РІВНИХ КОНКУРУВАТИ ІЗ ЗАКОР-ДОННИМИ КОМПАНІЯМИ. ЗА РАХУНОК ЧОГО?Я б не був настільки категоричним — на щастя, в Україні діє низка помітних вітчизняних виробників сільгосптехніки, які представляють конкурентну продук-цію, що користується попитом. Від цих поважних компаній нас відрізняє власна сучасна виробнича база. Протягом ос-танніх 10 років власники Elvorti доклали багатьох зусиль, витративши значні кошти і моральні ресурси на проведення повного переозброєння виробництва. Було змінене саме обладнання, проведе-на реконструкція виробничих приміщень і реорганізація виробництва.

ЗА РАХУНОК ЧОГО ЗАРАЗ МОЖНА КОНКУРУВАТИ ЗІ СВІТОВИМИ БРЕНДА-МИ?Усі без винятку виробники техніки намагаються залучити покупця, запропо-нувавши йому додаткові якісні переваги, і я поясню, що маю на увазі.Сучасне сільське господарство все більше йде у бік систем точного земле-

робства, які, маючи безсумнівні переваги, вимагають дуже жорстких умов щодо якості посівного матеріалу. Насіння від провідних компаній-селекціонерів коштує дуже дорого. Вся техніка повинна відпові-дати високим вимогам щодо якості посіву. І ми намагаємося йти у цьому глобально-му тренді — вже два роки на підприємстві триває пілотний проект співпраці без-посередньо зі споживачами, ми отриму-ємо від них інформацію, яка допомагає вчасно усунути недоліки. Тому принаймні причіпна техніка Elvorti не поступається закордонним аналогам за співвідношен-ням ціни та якості. По окремих зразках, враховуючи ціни та характеристики нашої продукції, ми гарантуємо аграрію фінан-совий ефект втричі більший, ніж при при-дбанні закордонної техніки. Аграрії, які вміють рахувати кошти, часто доходять висновку, що наша техніка працює не гір-ше за європейську, але за рахунок ціни дає більший економічний ефект. А ось група самохідної техніки вітчизняно-го виробництва — дійсно слабка ланка. Конкурувати із закордонними брендами Україна на цьому ринку поки не може.

ЧИ ЗГОДНІ ВИ З ДУМКОЮ КОЛЕГ, ЩО 2018 РІК СТАВ НЕВДАЛИМ ДЛЯ ПРОДА-ЖІВ ТЕХНІКИ У ПОРІВНЯННІ З 2017-М?Дуже вдалим був навіть не 2017-й, а 2016 рік, коли був гарний врожай основних культур і сприятлива зовніш-ня кон’юнктура. До того ж парк техніки підійшов до межі оновлення — аграрії охоче купували техніку. У 2017-му вда-лим був перший квартал, потім почався деякий спад у продажах. Впали ціни на зерно, на це наклався невдалий вро-жай. До того ж фермери здебільшого просто не повірили у дієвість програми компенсації частини вартості вітчизняної техніки, що була започаткована уря-дом. Наша компанія планує закінчити поточний рік на рівні 2017-го. Звісно, ми ставили дещо більші завдання, ніж виявилося насправді, але ситуація в ці-лому нормальна, підприємство працює ритмічно, і ми з оптимізмом дивимося в майбутнє.

КОЛИ ВИ ПРОГНОЗУЄТЕ ВІДНОВЛЕННЯ РИНКУ?На 2019-й особливо великих бонусів у нашій галузі я не чекаю. Але є об’єктив-ні причини, на які треба зважати вироб-никам і постачальникам при плануванні діяльності. Наша практика свідчить, що синусоїда попиту на техніку має при-близно п’ятирічний цикл. Ми мали досить вдалі останні роки (з 2012-го по 2017-й з точки зору виробництва та реалізації своєї продукції), і за розрахунками попит відновиться приблизно у 2020–2021-му. Можливо, наступного року ми отримаємо невелике зростання у порівнянні з поточ-ним. Сподіваюся, що вже у 2020-му ринок почне активно відновлюватися.

ТОБТО ПРОГРАМА КОМПЕНСАЦІЇ ДО 40% ВАРТОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ НЕ СПРАЦЮ-ВАЛА?Навпаки — спрацювала, і дуже добре. Я ка-зав, що на початку 2017-го сільськогоспо-дарські підприємства здебільшого не пові-рили у реальність отримання компенсацій. Але на кінець минулого року ситуація докорінно змінилася, і обсяг господарств, які скористалися компенсацією, стано-вив близько 70% від загальної кількості придбаної сільськогосподарської техніки. За нашими даними, за перше півріччя цьо-го року компенсація була видана на понад 3500 одиниць техніки. Цифра не враховує ті підприємства, які подали документи і пе-ребувають у процесі оформлення. За моїми очікуваннями, в цілому по року аграріям буде компенсовано до 40% вартості приблизно на 5000 одиниць техніки. Та го-ловне — програма набирає обертів, цифри прогресують з кожним кварталом.

КОЛИ ВИ ГОВОРИТЕ ПРО ЧАСТКОВЕ ВІДНОВЛЕННЯ РИНКУ У 2019 РОЦІ, ВИ У ТОМУ ЧИСЛІ РОЗРАХОВУЄТЕ НА ДІЮ ЦІЄЇ ПРОГРАМИ?Я сподіваюся, що програма буде жити. Важливо те, що український аграрій нарешті повірив уряду. Таким інструмен-том треба продовжувати користуватися, і його потрібно зберегти.

#edeMsCienCe

#edeMresOrtMediCalspa

#edeMreliFestyle

#edeMyOurselF

#detOx

#detOxOFMind

#FivestarhOtel

#lviv

AGROLIFE | EDEM RESORT MEDICAL & SPA

116

ІНВЕСТИЦІЯ У ЗДОРОВ’ЯВИЯВИТИ ТА ЗНЕШКОДИТИ ХВОРОБУ ДО ЇЇ ПОВНОЦІННОГО ПРОЯВУ В ОРГАНІЗМІ ЦІЛКОМ МОЖЛИВО. АЛЕ ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО — ЗАЙМАТИСЯ СВОЇМ ЗДОРОВ’ЯМ ВЧАСНО


ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ

Ключовий тренд сьогодення — інвести-ція у власне здоров’я. З цих слів розпо-чалася наша зустріч з Олексієм Баш-кірцевим, головним лікарем провідного оздоровчого курорту України — Edem Resort Medical & Spa. Про те як, вчасно виявити хвороби та як при напружено-му графіку знайти час для себе, лікар розповів в інтерв’ю Landlord.

У ЧОМУ ОСОБЛИВІСТЬ КОМПЛЕКСУ EDEM RESORT MEDICAL & SPA? Наш медичний центр вперше в Україні зайнявся предикцією — профілактикою

та передчасним виявленням захво-рювань за допомогою цілісного під-ходу до організму. У центрі є декілька програм — наші флагманські програми детоксикації, очищення організму. Де-токсикація розділяється на кілька рівнів: для початківців, середній рівень детокс класік та просунутий. Перший рівень де-токсикації дуже м’який у своїх підходах. Наступні рівні — для тих, хто неоднора-зово проходив програми детоксикації. Програми передбачають не тільки робо-ту на клітинному рівні з дренажуванням та крапельницями, а ще й консультації

психоаналітика. Адже емоційне здоров’я чітко корелює з фізичним. Часто у своїй практиці ми стикаємося з великою кількістю депресій. Це пов’язане з тим, що людина може слідкувати за фізич-ним станом свого здоров’я та, на жаль, не вирішує проблеми емоційного стану. Таким чином виходить замкнене коло — якщо пацієнт не вирішує проблеми психосоматики, його стан погіршується до депресії.

РОЗКАЖІТЬ ДОКЛАДНІШЕ ПРО ОСНОВ-НІ СКЛАДОВІ ПРОГРАМИ ДЕТОКСИКАЦІЇ.

гоСті комплекСу edeM resOrt MediCal & spa ВідЧуВають поВну уСамітненіСть та мають у СВоЄму роЗпорядженні 50 га для прогулянок

AGROLIFE | EDEM RESORT MEDICAL & SPA


У рамках детокс-програми пацієнт проходить лімфодренажні процедури (масажі, мінеральні ванни, грязелікуван-ня), консультації лікарів, лабораторну та ультразвукову діагностику, отримує лікувальне харчування, проходить кілька лікувальних сеансів із психоаналіти-ком. На останньому з них гість отримує домашнє завдання, а після повернення додому має ще одну консультацію із пси-хоаналітиком у скайпі. На консультаціях з дієтологом аналізу-ються харчові звички. У цьому ланцюгу одразу долучаються декілька експертів: нутріцевт та терапевт. Пацієнт отримує не тільки правильне меню від дієтоло-га, але й меню із правильним складом мікро- та макроелементів, рекомендації лікаря-терапевта щодо ризиків хворіб та подальшого лікування вдома. Нутріцевт визначає, в чому організм відчуває дефі-цит. Такий підхід необхідний тому, що хар-чові звички, як правило, напряму пов’язані із психосоматичними проблемами.

ЯК У ЦЕНТРІ ВИЯВЛЯЮТЬ, ЯКІ САМЕ ПРОГРАМИ ТА ПРОЦЕДУРИ ПІДІЙДУТЬ ГОСТЮ? В Edem Resort Medical & Spa індивідуаль-ний підхід до кожного гостя. Спершу ми робимо певний обсяг скри-нінгових досліджень, лікар їх аналізує та проводить бесіду з пацієнтом. Зазвичай це дає лікарю 60% необхідної інформа-ції. Протягом усієї програми гість перебу-ває під наглядом наших кваліфікованих медичних експертів.Як правило, на першому прийомі лікар вже виявляє сигнальні маркери, і почина-єтесь гра на випередження. Наше голов-не завдання — виявити симптоми хвороби на початковому етапі та знешкодити їх. Кожна з програм адаптується до конкрет-ного пацієнта: якісь процедури прибира-ються, якісь додатково призначаються.

ЯКА РЕКОМЕНДОВАНА ТРИВАЛІСТЬ ПРОХОДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ДЕТОКСИ-КАЦІЇ? Ідеальний варіант — програма на 10 днів. Для тих, хто не має змоги приїхати на такий тривалий період, є програми на один, три, сім днів. Також ми пропонуємо програму на 14 днів.

ЩО ВИ РЕКОМЕНДУЄТЕ ПАЦІЄНТАМ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ПРОГРАМИ ДЕ-ТОКСИКАЦІЇ У ВАШОМУ КОМПЛЕКСІ?

Якщо організм вже відлаштований, усі ризикові точки попереджені, ми реко-мендуємо повторно проходити програ-му детоксикації двічі на рік по 10 днів. При дотриманні такої схеми пацієнт зупиняє свій біологічний годинник. Чому в цьому є необхідність? Наш організм весь час перебуває у неякісному еколо-гічному середовищі, піддається впливу стресових факторів, недоотримує мікроелементи та вітаміни. Навіть взяти нашу щоденну їжу: ґрунти виснажені або зрошуються добривами. Організм не пристосований до цих елементів, тож весь час перебуває у запаленому стані.

РОЗКАЖІТЬ ПРО ПРОДУКТИ, ЯКІ ВИ ПРОПОНУЄТЕ ГОСТЯМ У РАЦІОНІ. Харчова складова дуже важлива для відновлення організму. В Edem Resort Medical & Spa є окремий юніт дієтології. Наш шеф-кухар з командою у співпраці з дієтологом та нутріцевтом створили п’ять типів меню: спрямоване на аутофа-гію (схуднення), anti-age чи протизапальну дію, фітнес-меню, що дозволяє гостю ввійти у спортивний режим, та меню, спрямоване на шлунково-кишковий тракт чи на сечовидільну систему. Продукти ми отримуємо із сертифікова-них екогосподарств локального виробни-цтва, влітку — із власного саду. Усі вони проходять декілька етапів внутрішнього контролю. Також гість має можливість відвідати майстер-клас від нашого шеф- кухаря із принципів приготування здорової їжі. Ми вчимо, як максимально зберегти первісні корисні якості продукту.

EDEM RESORT MEDICAL & SPA У БА-ГАТЬОХ АСПЕКТАХ ЗАДАЄ ТРЕНД НА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ. ЯК ВАМ ЦЕ ВДАЄТЬСЯ? Взагалі 50% часу наш медичний центр займається навчанням та інноваціями. Для мене як керівника дуже важливо постійно розвиватися та навчатися новому. Ми часто відвідуємо топові медичні конференції по всьому світу. Лікарів зі світовим ім’ям запрошуємо до центру, аби вони проаналізували наші програми та вивели свої рекомендації. Також нещодавно ми заснували Edem lab та підписали меморандум про співпрацю з українським стартапом MAWI. Разом ми започаткували проект із розробки штучного інтелекту, який зможе чітко вирахувати залежність біологічного віку

від варіабельності серцевого ритму. Невдовзі ми зможемо представити браслет — біологічний хронометр. За допомогою штучного інтелекту гаджет повідомлятиме своєму володарю, на який вік почувається організм. Якщо результат людину не задовільнить, у неї буде шанс це самостійно скоригувати, привести в норму своє самопочуття. Головне, що дасть цей гаджет, усвідомлення — здо-ров’я кожного з нас у наших руках.

1. Боріться за сон. Необхідно започаткувати правило — лягати не пізніше 23:00. Сон — людський заряд енергії. До 02:00 організм отримує основну користь від сну.

2. Пийте достатньо рідини — 40 мл на кілограм маси тіла на добу. Основний прийом води має відбу-тися до 18:00.

3. Не переїдайте. Аби бути здоро-вим, краще недоїсти, ніж переїсти.

4. Виключіть із раціону цукровмісні продукти. Цукор руйнує мембрани наших клітин.

5. Робіть раз на тиждень розванта-жувальні дні. Ідеальний варіант — поєднання 16-годинного голоду-вання із лазнями та масажем.

Правила гарного самопочуття від ОЛЕКСІЯ БАШКІРЦЕВА

голоВний лікар edeM resOrt MediCal & spa олекСій башкірцеВ

AGROLIFE | «БАЯДЕРА»

118

МИСТЕЦТВО КОМБІНАЦІЙ ТЕРМІН FOODPAIRING ВСЕ БІЛЬШЕ ВХОДИТЬ ДО ЩОДЕННОГО ВЖИТКУ УКРАЇНСЬКИХ ГУРМАНІВ


ФОТ

О НА

ДАНО

ПРЕ

С-СЛ

УЖБО

Ю К

ОМПА

НІЇ «

БАЯД

ЕРА»

Що таке foodpairing та в чому він поля-гає? Простими словами, фудперінг — це поєднання їжі з алкогольними напо-ями для ще глибшого розкриття смаку.

А в основі всього — аромати. Адже смак полягає в поєднанні тактильних відчуттів і сприйняття запаху, при цьому головним чином (на 80%) його визначає

аромат страви чи напою. Landlord підібрав декілька сетів за фі-лософією фудперінгу на прикладі шот-ландських традиційних смаколиків.

фудперінг — це поЄднання їжі

З алкогольними напоями, а В оСноВі

ВСього — аромати

AGROLIFE | «БАЯДЕРА»


ЗНАХІДКА ДЛЯ ГУРМАНІВ Шотландія — легендарний край чудес, прекрасної природи, традицій і, звичай-но, напою номер один у світі — шот-ландського односолодового віскі.The Singleton of Dufftown — класичне віскі родом із Шотландії. Вишуканий на-пій витримується у діжках з-під хересу та бурбону, що надає йому особливого характеру та аромату. Так, скотч із діж-ки після хересу отримує нотки горіху, спецій. А з бурбону — нотки ванілі, вершків, яблук, карамелі та випічки. Віскі The Singleton of Dufftown відоме своїм неповторним м’яким смаком. Секрет успіху — в суворому дотриман-ні технології, що була закладена ще в 1897 році.Виготовляється віскі з відбірного зерна ячменю. При виробництві використо-вується вода із кристально-чистого джерела Дорріс Велл. До речі, лосось, що зображений на пляшці, символізує чистоту шотландської води, джере-ла і подолання всіляких перешкод на шляху до своїх цілей. А сама пляшка виготовляється з традиційного аптечно-го скла темно-зеленого кольору. Ще одна унікальність технології ви-готовлення віскі Singleton — процес бродіння односолодового скотчу триває до 120 годин. Це вдвічі більше, ніж в інших виробників шотландського віскі. Завдяки повільному бродінню скотч на-буває фруктового та насиченого смаку.Віскі The Singleton of Dufftown має на-ступні релізи. The Singleton of Dufftown 12 Years Old — односолодове віскі міцністю у 40%, у його складі наймолодший спирт витриманий 12 років. Має золотавий колір з відблиском черво-ного дерева, збалансований смак та горіховий присмак. The Singleton of Dufftown 15 Years Old — віскі янтарного кольору, у його складі наймолодший спирт витриманий 15 років. Має присмак ірису та фруктів, також характерний горіховий післясмак. The Singleton of Dufftown 18 Years Old — у його складі наймолодший спирт витриманий 18 років. Вирізняється гли-боким, насиченим янтарним кольором. Має присмак яблука, горіхів та м’яти.

ФУДПЕРІНГ ПО-ШОТЛАНДСЬКИ Шотландія славиться своєю автен-тичністю та любов’ю до традицій, що

демонструється і в місцевій кухні. Аби відчути англійський гастрономічний колорит, не обов’язково вирушати до цієї країни. Достатньо скушту-вати традиційні страви у поєднанні з класичним шотландським віскі, що породжує феєрію нових неймовірних відчуттів. Хаггіс — одна з класичних страв Шот-ландії. Готується з баранячих тельбу-хів (серце, печінка, легені), що поєдну-ються з нарізаною цибулею, салом. Це все запікається у баранячому шлунку та подається з пюре з брукви та картоплі. Singleton 12-річної витримки ідеально підходить до м’ясних страв. Горіхові нотки віскі чудово підкреслю-ють нестандартне поєднання м’ясних компонентів у хаггісі.Шотландська традиційна кухня славиться й пирогами з м’ясною та рибною начинкою. За класичним ре-цептом рибний пиріг готують із сарди-нами, що загортають у запашне тісто. До цієї страви ідеально пасуватиме Singleton 15-річної витримки. Масляни-стий, зігріваючий напій з нотками меду чудово відтіняє рибні страви. Віскі Singleton стане чудовою парою і до вишуканих десертів. Так, класич-ний десерт шотландської кухні — кра-

нахан, суміш збитих вершків, меду, малини та обсмажених вівсяних пластівців. Ніжний десерт чудово доповнюватиме витримане 18-річне віскі. Багатогранний смак напою буде чудовим оздобленням ягідного десерту з вершками.

шотландія СлаВитьСя любоВ’ю до традицій

the singletOn OF duFFtOwn Відомий

СВоїм м’яким Смаком

ЗАХОДИІ СПЕЦПРОЕКТИ[email protected] ВИДАВЕЦЬІ РЕДАКЦІЯТОВ «АГРАРНИЙМЕДІА ХОЛДИНГ»01004, Україна, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 21

Відповідальний за випускномера виданняБаскін К. В.

Свідоцтво про державну реєстраціюсерія КВ № 21898-11798ПРвід 23.02.2016, виданоМіністерством юстиціїУкраїни.Заснований 11.2015.

© ТОВ «АГРАРНИЙ МЕДІА ХОЛДИНГ»

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИІ ПОШИРЕННЯ(044) 332-26-67(067) [email protected]

Індекс видання,розповсюджуваногоза передплатою:98128

LANDLORD№11 (37), листопад 2018

Журнал LANDLORDЖурнал виходить щомісяцяwww.landlord.ua

ЗАСНОВНИКБаскін Костянтин Володимирович

ШЕФ-РЕДАКТОРМихайло Дикаленко [email protected]

НАШІ АВТОРИВалентин КовальськийЛариса СтепанушкоМарина Брикимова

ВІДДІЛ ПО РОБОТІЗ КЛІЄНТАМИ(044) 332-26-67(067) [email protected]

фото на обкладинці Олександр Ларичкін

ДРУКАРНЯТОВ «Видавничий будинок«Аванпост-Прим»,03035, Україна, м. Київ,вул. Сурикова, 3, корпус 3,Тел.: (044) 251-27-68,(044) 251-18-33

Підписано до друку: 26.11.2018Дата виходу: 30.11.2018Тираж: 10 000 примірників

У журналі використаніфотоматеріали з фотобанкуwww.shutterstock.comВсі права на матеріали,опублікованів журналі LANDLORD,належатьТОВ «АГРАРНИЙ МЕДІАХОЛДИНГ»

ЦІНА ДОГОВІРНАПередрук без письмовогодозволу заборонено.Використовувати частковоабо повністю матеріалиі фотографії, опублікованів журналі, без письмовогодозволу видавцязаборонено.

Редакція не несе відповідальність за достовірність інформації, що міститься в рекламних матеріалах.Надіслані матеріалине рецензуютьсяі не повертаються.

Думки авторівне завжди збігаютьсяз позицією редакції.Матеріали, розміщеніна кольоровому тлі або позначені літерою , публікуються на правах реклами.

FP: фотографії взятіз офіційних джерелабо наданібезкоштовнокомпаніями-виробниками.

R

ВИХІДНІ ДАНІ |

120

ІННОВАЦІЇ, ЯКІ ПОТРІБНІ УКРАЇНСЬКОМУ АГРОСЕКТОРУ

ВІКТОР МАРЦЕНЮК, АГРОНОМ-НОВАТОР · 18 ТАРШИЙ АГРОНОМ...

Documents

Transcript of ВІКТОР МАРЦЕНЮК, АГРОНОМ-НОВАТОР · 18 ТАРШИЙ АГРОНОМ...