Зміни в адміністративно-територіальному поділі українських земель на початку ХІХ століття

Зміни в адміністративно-територіальному устрою українських земель під владою

Російської імперії на початку ХІХ століття

ПівденнаУкраїна

Катерино-славськагубернія

Миколаївська(з 1803 р. – Херсонська)

губернія

Таврійська губернія

Зміни в адміністративно-територіальному устрою українських земель під владою

Російської імперії на початку ХІХ століття

Слобожанщина та Лівобережжя

Харківська губернія

Чернігівськагубернія

Полтавськагубернія

Зміни в адміністративно-територіальному устрою українських земель під владою

Російської імперії на початку ХІХ століття

Правобережна Україна

та Волинь (Київське,

Брацлавське, Подільське,Волинське воєводства )

Київськагубернія

Подільськагубернія

Волинська губернія

Зміни в адміністративно-територіальному устрою українських земель під владою

Австрійської імперії на початку ХІХ століттяСхідна Галичина

(українці)

Західна Галичина(поляки)

Королівство Галіції і Лодомерії

•Золочівський дистрикт •Коломийський дистрикт

•Тернопільський дистрикт •Станіславський дистрикт

•Чортківський дистрикт •Стрийський дистрикт

•Жовквівський дистрикт •Самбірський дистрикт

•Львівський дистрикт •Східні землі Сяноцького дистрикту

•Бережанський дистрикт •Перемишлянський дистрикт

Буковинський округ (дистрикт) – окремий округ в складі Королівства Галіції і Лодомерії

Зміни в адміністративно-територіальному устрою українських земель під владою

Австрійської імперії на початку ХІХ століття

Пожонське намісницьке управління Угорського королівства

Закарпатська Україна

Ужанськийкомітат(жупа)

Березькийкомітат(жупа)

Угочанськийкомітат(жупа)

Марамороськийкомітат(жупа)

Тенденції розвитку сільського господарства Тенденції розвитку сільського господарства українських земель у складі Російської імперії в українських земель у складі Російської імперії в

першій половині ХІХ ст.першій половині ХІХ ст.

• Домінування в аграрній сфері поміщицького землеволодіння, яке перебувало в кризовому стані;

• Посилення експлуатації селянства та його майнова диференціація;

• Застосування застарілих способів і засобів ведення господарства;

• Поява в аграрному секторі надлишків робочої сили;• Поступова руйнація натурального господарства та

розвиток підприємництва (товарно-грошові відносини).

Тенденції розвитку промислової сфери українських Тенденції розвитку промислової сфери українських земель у складі Російської імперії в першій земель у складі Російської імперії в першій

половині ХІХ ст.половині ХІХ ст.

• Початок ХІХ ст. – переважання мануфактурного виробництва;

• Бурхливе зростання кількості промислових підприємств;• Промисловий переворот, запровадження нової техніки та

технологій;• Поступове витіснення кріпосницької мануфактури

капіталістичною фабрикою;• Збільшення ролі вільнонайманої праці;• Виникнення нових галузей промисловості; • Поступове переміщення промислових підприємств із сіл у

міста;• Формування спеціалізації районів на виробництві певної

промислової продукції.

Загострення соціальних суперечностей в Загострення соціальних суперечностей в суспільстві (перша половина ХІХ ст.)суспільстві (перша половина ХІХ ст.)

• Мета селянських виступів – боротьба за соціальну справедливість;

• Селянський рух не набув організованих форм, був локальним, не мав чіткого антисамодержавного спрямування;

• Селянський рух був проявом кризи у суспільстві, а не реальною силою здатною вивести суспільство із скрутного становища;

• Методи боротьби – скарги до царя та інших адміністративних органів, напади на маєтки поміщиків, втечі;

• Найвідоміші селянські повстання та виступи: – Устим Кармалюк;– Київська козаччина;– “Похід у Таврію за волею”.

Формування нових верств суспільства у першій Формування нових верств суспільства у першій половині ХІХ ст.половині ХІХ ст.

• Причина появи – втягування поміщицьких та селянських господарств у товарно-грошові відносини, розорення та обезземелення селянства;

• Буржуазія. Джерело формування – купецтво, дворяни, поміщики, багаті майстри та селяни. Найвідоміші українські родини буржуа – Симиренки, Яхненки, Харитоненки, Барські, Хандри, Кобці, Пошивайли;

• Робітництво. Джерело формування – українське селянство: особисто вільні, частково кріпосні, приписні та посесійні; вихідці з робітничих та ремісничих сімей. Сезонні та постійні робітники.

Національна інтелігенція в першій половині ХІХ ст.Національна інтелігенція в першій половині ХІХ ст.

• Національна інтелігенція на відміну від попередніх років у першій половині XIX ст. дістала окремий соціальний статус, розширилися соціальні джерела її формування, підвищився інтелектуальний рівень.

• Інтелігенція (п.п. ХІХ ст.) - освічені людей, що займались інтелектуальною діяльністю, результати якої ставали товаром і мали духовну або матеріальну цінність: письменники, художники, артисти, викладачі, учителі, лікарі, інженери, агрономи тощо.

• Джерела формування – випускники вищих навчальних закладів (Харківський університет, Київський університет).

Плани ворогуючих країн щодо України на початку Вітчизняної війни 1812 р.

Франція• Центральні землі України мали перейти під безпосереднє

управління Наполеона• Крим та Чорноморське узбережжя - Туреччині

• Волинь - Австрії• Західноукраїнські землі - Герцогство Варшавське

• Наполеон прагнув підняти повстання на території України проти Росії

• Україна – плацдарм наступу на Росію з півдня.

Росія• На Волині дислокувалася 3-я армія Тормасова

• Регулярні війська захищали України з півночі вздовж Прип’яті• Зміцненні фортифікаційні споруди у Києві, Акермані,

Тернополі, Севастополі, Одесі та інших містах• Зібрані великі запаси фуражу і харчів, військових припасів.

Наслідки Вітчизняної війни 1812 р. для України.Наслідки Вітчизняної війни 1812 р. для України.

• Значні економічні втрати: населення українських губерній постачало російській армії коней, волів, вози, фураж; надала російському уряду 13,5 пудів срібла, чимало золота;

• Втрата значних людських ресурсів: близько 70 тис. ратників і козаків;

• Автономію не відновлено, козацькі полки перетворено на регулярні, кріпосне право не скасовано, посилалась реакція російського уряду;

• Відсутність кріпосного права і вільне життя народів Західної Європи відіграли важливу роль у формуванні та розвитку визвольного руху й зростанні національної свідомості населення України.

Особливості національного відродження Особливості національного відродження Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст.Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст.

• Значний вплив уряду російської імперії на суспільний та національно-визвольний рух українських земель;

• Вплив інтелігенції російського походження на український національно-визвольний рух (викладачі ВНЗ, інженери);

• Провідна сила – інтелігенція (письменники, викладачі, науковці, лікарі);

• Поява наукових центрів при вищих навчальних закладах;

• Бурхливий розвиток історичних, археологічних та мовознавчих досліджень.

Національне піднесення на західноукраїнських Національне піднесення на західноукраїнських землях в першій половині ХІХ ст.землях в першій половині ХІХ ст.

• Близькість українських земель до європейських країн:– Позитив – вплив європейських рухів на суспільно-політичну

думку західноукраїнських земель;– Негатив – втрата власної національної ідентичності та еліти.

• Провідна сила – греко-католицьке духовенство;• Консервативний характер національно-визвольного

руху;• Організація та діяльність груп та гуртків;• Політизація національно-визвольного руху на

західноукраїнських землях (створення ГРР – першої політичної організації);

• Імперська влада використовувала український рух як противагу польську і угорському рухам, а з іншого боку – намагалася не допустити його активізації.

Масонські ложі на території України.

Одеса

“Понт Евксинський” (1817 р.)Очолив Олександр Ланжерон (всього близько 70 осіб)

“Три царства природи”Очолили Кирило і Петро Розумовські

•Обговорювалися політичні питання

Київ

“З’єднання слов’ян” (1818-1822)Провідну роль відігравала польська інтелігенція (всього близько 80 осіб)•Ідея слов'янської єдності•Національне визволення слов'янських народів, які знаходилися під владою Російської та Австрійської імперій

Полтава

“Любов до істини” (1818-1819)Керівник – Михайло Новиков (всього понад 20 осіб)•Робили наголос на національні проблеми України

Полтава

Таємне товариство “Малоросійське товариство” (1821)Керівник – Василь Лукашевич•Поділяли ідеї Французької буржуазної революції;•Пропаганда традицій та історії України;•Відстоювали ідеї державної незалежності України;•Прагнули скасування кріпацтва

Масонство в Україні.Масонство в Україні.

• Поява на українському ґрунті масонства стала, з одного боку, свідченням поширення новітніх європейських ідей та традицій, з іншого – показником зростаючої опозиційності пануючому режимові ліберальної еліти.

• Головною вадою масонського руху у цей час були– Замкненість;– Концентрація зусиль переважно в межах лож, що

не дало змоги вітчизняному масонству стати стрижнем суспільного руху.

Декабристи в Україні.Декабристи в Україні.

• Радикальніші та дієвіші в порівнянні з масонами;• Створили власні таємні товариства та розробили

теоретичні моделі майбутнього суспільства (“Конституція” М.Муравйова, “Руська правда” П.Пестеля);

• Недоліки:– Вузька соціальна база;– Недостатня рішучість у вирішальні моменти;– Ідейні суперечки;– Неорганізованість.

• Позитив – декабристський рух поклав початок новому етапові боротьби за волю та демократію.

Конституція (М.Муравйова)Конституція (М.Муравйова)

- установлення конституційної монархії й федеративного устрою майбутньої держави, яка поділялася на «держави» або «області» з великими автономними правами. Ці автономні одиниці утворювалися за штучним принципом;

- часткове відновлення прав українського народу на власну самостійну державу. Створення української й Чорноморську держави з центрами у Харкові й Києві;

- скасування кріпаччини;- проголошення демократичних свобод;- законодавча влада належала парламентському

органу – Народному віче: «Верховна дума» і «Палата народних представників». виконавча влада – імператор, який мав право вето на законодавчі рішення Народного віче.

Руська правда (П.Пестеля)Руська правда (П.Пестеля)

- - ліквідацію кріпацтва, перетворення усіх селян на громадян з однаковими політичними правами, недоторканність приватної власності та особистої свободи громадян, поділ землі на приватну й громадську та право громадян на отримання наділу з громадського фонду для занять сільським господарством, обмеження поміщицького землеволодіння 5 тис. десятин тощо;

- - Росія мала стати республікою з поділом влади на законодавчу (Народне віче), виконавчу (Державна дума) і наглядальну (Верховний собор);

- - право на самовизначення лише для польського народу й відмовляла в ньому українському та іншим народам Російської імперії. Проголошувалася месіанська роль росіян у співжитті з іншими народами в межах однієї держави.

В 20-30-х роках ХІХ ст. починається В 20-30-х роках ХІХ ст. починається політизація національно-визвольного політизація національно-визвольного

руху в Україні, з'являються перші руху в Україні, з'являються перші політичні гуртки, а саме у Харкові та політичні гуртки, а саме у Харкові та

Ніжині.Ніжині.

Польський національно-визвольний рух Польський національно-визвольний рух 30-50-х років ХІХ ст. та Україна.30-50-х років ХІХ ст. та Україна.

• Польський рух розвивався переважно у національному руслі і мав на меті відновлення національної незалежності Польщі, але йому не вдалося консолідувати антиімперські сили.

• Польські революціонери проголосили гасло “За вашу і нашу свободу”.

• Українське населення не підтримало польський рух, оскільки поляки не йшли на поступки українському селянству у соціальному питанні – скасування кріпосного права, і в національному – наданні автономії Правобережній Україні.

Кирило-Мефодіївське товариство.Кирило-Мефодіївське товариство.

• Поява та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства поклала початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.

• Заслуга членів Кирило-Мефодіївського товариства полягає в тому, що вони, врахувавши уроки світового досвіду і, спроектувавши передові західноєвропейські ідеї на український грунт, сформували основні постулати українського національного відродження, визначили форми та методи досягнення поставленої мети.

Причини проведення демократичних реформ на Причини проведення демократичних реформ на території підросійської України території підросійської України

у 60-70-х роках ХІХ ст.у 60-70-х роках ХІХ ст.

• Криза феодального суспільства;• Занепад поміщицьких маєтків;• Посилення експлуатації селян;• Панування екстенсивних методів господарювання;• Гальмування розвитку капіталістичних процесів –

стримування формування ринку вільної робочої сили, розвитку підприємництва тощо;

• Наростання соціального напруження у суспільстві;• “бродіння у народі”, яке загрожувало перерости у

широкомасштабний “селянський бунт”;• Посилення процесу відставання Росії від

європейських держав-лідерів.

Наслідки проведення аграрної реформи 1861 р. Наслідки проведення аграрної реформи 1861 р.

• Збереження землеволодіння поміщиків та прогресуючий занепад і деградація їхніх маєтків;

• Обезземелення та розшарування селянства;• Аграрне перенаселення;• Вимушені міграції;• Формування нестанової приватної власності на

землю;• Становлення ринку робочої сили;• Стимулювання розвитку підприємництва;• Розширення сфери функціонування ринкових

відносин;• Створення умов для становлення громадянського

суспільства.

Особливості демократичних перетворень у Особливості демократичних перетворень у Російській імперії у 60-70-х роках ХІХ ст.Російській імперії у 60-70-х роках ХІХ ст.

• Реформи здійснювалися з ініціативи уряду, тобто “згори”;

• Вибірково запозичені світові досягнення;• Пріоритетний розвиток окремих галузей;• Збереження багатоукладності в економічній сфері;• Поглиблення суспільних протиріч та посилення

соціального напруження;• Незавершеність на половинчастість реформ,

зумовили протиріччя між носіями влади та всіма верствами суспільства.

Розвиток промисловості України в другій половині ХІХ ст. Розвиток промисловості України в другій половині ХІХ ст. Забезпечення промисловості основними засобамиЗабезпечення промисловості основними засобами

Робоча сила Фінанси Сировина

•Скасування кріпосного права;

•Аграрне перенаселення;

•Демографічний вибух.

•Урядові субсидії;

•Викупні платежі;

•Іноземні інвестиції;

•Кошти акціонерних компаній;

•Пільгові замовлення;

•Кредитування державним банком.

•Відкриття нових родовищ корисних

копалин;

•Ефективна розробка старих родовищ

корисних копалин.

Особливості розвитку української промисловості Особливості розвитку української промисловості у другій половині ХІХ ст.у другій половині ХІХ ст.

1. Перетворення Півдня України на основну паливно-металургійну базу Російської імперії.

2. Більш швидкі порівняно із загальноросійськими темпи розвитку індустрії.

3. Високий рівень концентрації виробництва.

4. Значний вплив іноземного капіталу.

5. Структурна та територіальна диспропорційність.

6. Формування економіки України як органічної частини економічного простору Російської імперії.

7. Поява нових явищ в господарюванні.

Особливості розвитку торгівлі Особливості розвитку торгівлі в другій половині ХІХ ст.в другій половині ХІХ ст.

1. Запровадження в 60 – 70-х рр. кредитної системи.

2. Розвиток торгової біржі.

3. Використання залізничного транспорту.

4. Зміна внутрішньої структури внутрішньої торгівлі.

5. Зростання кількості закладів стаціонарної торгівлі.

6. Пожвавлення міських базарів.

7. Змінилася ярмаркова торгівля.

8. Протекціоністська зовнішньоторговельна політика.

Суспільні рухи в Україні в другій половині ХІХ ст.Суспільні рухи в Україні в другій половині ХІХ ст.

• Національний рух.

• Соціал-демократичний рух.

• Ліберальний рух.

• Народницький рух.

Національний рухХлопомани

(кінець 50-х років ХІХ ст. – 1860-61 рр.)

Засновники та учасники

Володимир Антонович, Борис Познанський, Тадей Рильський, Анатоль Свидницький

Мета Ліквідації царизму, кріпацтва,

встановленні демократичної республіки на основі зміцнення добровільного співіснування росіян, українців, поляків

Засоби досягнення мети

Поширення освіти серед українських селян, піднесення їхньої національної і суспільно-політичної свідомості.

ГромадиУчасники Володимир Антонович, Борис Познанський, Тадей Рильський,

Анатоль Свидницький, Павло Чубинський, брати Синьогуби, Іван Касьяненко, Михайло Драгоманов, Дмитро Пильчиков, Олександр Стронін, Андрій Нечипоренко, Микола Потєхін, Микола Лисенко, Михайло Старицький, Іван Рудченко

Мета національна українська ідея на демократичному ґрунті

Практична діяльність

-організація недільних шкіл;

-видавництво підручників;

-збір та друк українського фольклору.

Керівний орган

Рада (Володимир Антонович, Вільям Веренштам, Михайло Драгоманов, Олександр Русов, Павло Чубинський та ін.) — центральний керівний орган "федерального об'єднання громад" усієї України

Братерство тарасівців

Засновники Студенти вищих навчальних закладів Харкова Іван

Липа, Микола Байздренко, Михайло Базькевич і

студент Київського університету Віталій Боровик

Мета Організацією боротьби за утвердження

Шевченкових суспільно-політичних ідеалів.

Основною ідеєю тарасівців була – самостійна

Україна.

Братерство тарасівців + Олександр і Софія Русові = “Молода громада”

Девіз: “Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! ”

Основні програмні засади:

Називали себе космофілами, але й націоналами. Вони вважали, що реальний внесок до загальнолюдського поступу може зробити лише той народ, який розвивається на своєму національному ґрунті;

Проголошували єдність, соборність усієї України;

Наголошувалося на необхідності впровадження української мови в суспільно-політичне життя, культуру, освіту, родинні взаємини;

Суспільно-політичний лад - утопічно-соціалістичного ідеалу суспільства;

Економічні погляди - тільки матеріально забезпечений народ може дбати про національно-просвітні справи

Студентський рух 90-х років ХІХ ст.

Київ

“Українська студентська громада”

(Василь Доманицький, Гліб Лазаревський (син

відомого історика), П.Холодний, І.Руденко )

Харків

“Харківська студентська громада”

(Дмитро Антонович, Михайло Русов,

Олександр Коваленко, Юрій Коллард, Борис

Мартос, Лев Мацієвич )

Полтава

“Полтавська семінаристська

громада”

(Симон Петлюра, брати М. і В.Міхновські, С.Андрієвський,

М.Ткаченко )

Основні ідеї обстоювали вільний розвиток української національної культури та економіки, були переважно автономістами,

федеративниками або самостійниками.

Практична діяльність

спрямовувалася на піднесення національної самосвідомості

Влаштовували самодіяльні концерти і театральні вистави, виступали з лекціями, поширювали в масах

українську публіцистичну і художню літературу, політичні прокламації.

Соціал-демократичний рухСоціал-демократичний рух

Представники та пропагандисти в Україні

М.Зібер

С.Подолинський

Основні ідеї •Марксистська ідея про всесвітньо-історичну роль пролетаріату в революційному перетворенні суспільства = слов'янофільська ідея про месіанську богообраність Росії;•Справедливість, рівність, свобода – базові цінності селянського общинного соціалізму;•Форми і методи досягнення поставленої мети - народна революція.

Ліберальний рухЛіберальний рух

• Формується в Україні у 70-80-х роках ХІХ ст. на основі земської ліберальної опозиції.

• Основи ліберального суспільного розвитку:– Побудова економіки за законами вільного ринку, конкуренції;– Держава мала стати правовою, оберігати демократичні права

особи і мінімально втручатися в економічну сферу;– Форма правління – конституційна монархія;– Метод боротьби – пошук компромісів з урядом;– Форми роботи – створення опозиційної преси, скликання з'їздів

земських службовців, організація банкетів, на яких приймалися петиції та звертання до царського самодержавства з вимогами встановлення у Росії конституційного ладу.

• Представники – І.Петрункевич, О.Ліндфорс, І.Шраг;• Недоліки:

– Вузька соціальна база;– Поміркованість лозунгів, завдань і дій;– Активна боротьба проти “бюрократії” при абсолютно лояльному

ставленні до самодержавства.

Народництво в УкраїніНародництво в Україні

““Чайковці”Чайковці”

Київ

Гурток самоосвіти (1872)

П.Б.Аксельрод, С.Г.Лур’є, Г.Є.Гуревич

Одеса

Гурток Ф.Волховського (1873)

А.Желябов, А.Франжолі, С.Чудновський, В.Костюрін (115 чол.)

Федеративна організація революціонерів (1873)

•Найбільш придатна для сприйняття революційних ідей робітнича маса;•Пропаганда серед робітників;•Поступово почали переходити до пропаганди серед селянства;•Ходіння в народ.

Народництво в Україні

““Жебуністи”Жебуністи”

Київський гурток Володимира та Марії Жебуньових (1873)

М.Кац, С.Жебуньов, Г.Грудницький, А.Франжолі, І.Трезвинський, С.Топчаєвський, М.Стефановський,

І.Ананьев, І.Зайцевський

• “Осіла” пропаганда;• Проведення бесід з селянами та учнями на революційні

теми;• Поширення забороненої літератури.

Народництво в Україні

““Бакуністи”Бакуністи”

“Київська комуна” (1874)

В.Дебогорій-Мокрієвич, Я.Стефанович, М.Каленкіна, К.Брешковська, (до 80 чол.)

• Під виглядом різних майстрів ходили у села та міські ремісничі майстерні й поширювали революційні ідеї;

• Розгорнули пропагандистську діяльність серед місцевих штундистів;

• “Бродяча” пропаганда, яку вели революціонери-

одинаки під виглядом майстрів.

Засоби пропаганди народників

1. Твори М.Некрасова, М.Салтикова-Щедріна, М.Намова, перекладені українською мовою (сатиричні казки, поеми, оповідання).

2. Нелегальні видання російською мовою, в яких описувалося тяжке становище народу й проводилася ідея всенародного повстання, побудови нового суспільства без царя, поміщиків і начальників.

3. Українська література, близької для місцевого селянина тематики (Т.Шевченко – “Гайдамаки”, “Швачка”, “Чернець”, “Тополя”, “Варнак”; Марко Вовчок, Іван Котляревський).

4. Нелегальна література (Волховський “Правдиве слово хлібороба до своїх земляків”).

5. Поширення відомостей та пропаганда української історії.

Земля і воляЗемля і воля(1876)(1876)

1. Створити “народно-революційні організації” з числа робітників, інтелігенції та існуючих народницьких організацій.

2. Розгорнути широку агітацію серед населення, викликати протест проти дій влади і організувати збройні бунти.

3. Передання землі селянам, запровадження общинного землеволодіння та мирського самоврядування.

4. Захопити владу в найкоротший час шляхом насильницького перевороту.

““Південні бунтарі” (1875)Південні бунтарі” (1875)

Організатори Плани Практичні дії

Іван Кохановський, Лев Дейч, Віра Засулич, Марія Ковалевська, В.Костюрін, Михайло Флоренко (30 чол.)

•Перебували під відчутним впливом бакунінського анархізму та бунтарства;

•Спиралися на психологічні особливості українського селянина – переконаності в тому, що земля має належати тому, хто її обробляє, і в прагненні позбутися ненависної державності;

•Прагнули створити революційну селянську організацію для збройного повстання.

Видрукували статут селянського товариства “Таємна дружина” й “Височайшу таємну грамоту”:

•Селяни мають самі подбати про свою долю;

•Скинути поміщиків і справедливо розділити землі;

•Об'єднатися в “Таємні дружини” на чолі з призначуваними начебто царем комісарами.

•Найвищий орган – Рада комісарів.

ЧИГИРИНСЬКА ЗМОВА

З е м л я і в о л я

Н а р о д н а в о л я Ч о р н и й п е р е д і л

Почався новий етап народницького руху

Народна воляНародна воля

Програма Практична діяльність

Плани

•Народовольці – “соціалісти й народники”;

•“народне благополуччя і народна воля”;

•Повалення самодержавного ладу;

•Політичний переворот;

•Передання влади народові;

•Здобуття рівності і братерства;

•Матеріального благополуччя народу;

•Прогрес і всебічний розвитку на основі соціалістичних ідеалів.

•Пропаганда

•Агітації

•Бойові акції

•Політичний терор – допоміжний засіб у боротьбі

Здійснити широкі демократичні перетворення:

•Запровадити загальне виборче право;

•Затвердити постійне народне представництво;

•Ввести політичні свободи та широке місцеве самоврядування;

•Перетворити землі, фабрики й заводи на народну власність і передати їх до рук вільного стану;

•Економічною та адміністративною одиницею вважалась община;

•Права кожній нації на незалежність.

Народовольські організації

Харків (серпень-грудень

1879)

Київ (осінь 1878 – липень 1881)

Одеса (липень 1880 -

1881)

Камянець-Подільський (осінь 1881 –

березень 1882)

Народовольський гурток І.Глушкова -

П.Теллалова

•Пропаганда серед студентів, інтелігенції, робітників;

•Підтримував зв'язки з народниками Петербурга, Москви, Києва

Гурток В.Бичкова –

І.Левинського

•Працювали серед місцевого населення

•Координували діяльність народовольських осередків гімназистів у Ніжині та Козелецькому повіті Чернігівської губернії

Народовольська група М.Тригоні –

В.Жебуньова

•Створили друкарню, центральний народовольський гурток студентів;

•Організували жіночий осередок;

Осередок народовольців

“Подільська дружина”

Чорний переділЧорний переділ(1880р., Петербург)(1880р., Петербург)

1. Визнання соціалізму останнім словом науки й визначальним фактором колективістських засад у володінні засобами виробництва.

2. Необхідність змін соціально-економічних відносин, здійснення аграрного перевороту й соціальної революції, зруйнування державної структури.

3. Федеративний принцип у співжитті.

4. Землі, фабрики, заводи мали належати народу.

5. Пригнобленим народам планувалося надати автономію чи незалежність.

Чорнопередільські гурткиЧорнопередільські гуртки

Гурток М.ПоповаГурток М.Попова

1879-1880 рр. (Київ)1879-1880 рр. (Київ)

““Південноросійський робітничий Південноросійський робітничий союз” (1880-1881 рр., Київ)союз” (1880-1881 рр., Київ)

•Підтримував зв'язки з підпільниками Харкова, Одеси

•Намагався встановити прямі контакти з керівниками “Народної волі” й “Чороного переділу”

•Вели агітацію серед студентів, залізничників, робітників

•Забезпечували населення нелегальною літературою.

•Повалення соціально-політичного ладу

•Передання землі, фабрик, заводів народові

•Рівна участь всіх в управлінні державою

•Запровадження політичних свобод

•Основний метод досягнення мети – терор

•з жовтня 1880 р. основна увага переключилася на селянство.

Чорнопередільські гуртки (продовження)Чорнопередільські гуртки (продовження)

Гурток С.Ткаченка (1882 р., Полтава); Гурток С.Ткаченка (1882 р., Полтава);

Група М.Іордана та Ю.Буніна (1883–1884 р., Харків); Група М.Іордана та Ю.Буніна (1883–1884 р., Харків);

Гурток С.Балабухи, М.Мерхальова (1885–1886 рр., Харікв); Гурток С.Балабухи, М.Мерхальова (1885–1886 рр., Харікв);

““Харківська соціально-революційна група робітників” (1887–Харківська соціально-революційна група робітників” (1887–1889 рр.)1889 рр.)

• Розповсюджували прокламації• Пропагували ідеї серед студентів, учнів училищ• Посилений інтерес до середовища робітників.

Загальні висновки по суспільно-політичним рухам Загальні висновки по суспільно-політичним рухам другої половини ХІХ ст.другої половини ХІХ ст.

• Представниками різних суспільно-політичних течій та рухів у другій половині ХІХ ст. було висунуто широкий спектр альтернатив майбутнього суспільного розвитку ти вироблено різноманітні форми та методи досягнення поставленої мети.

• Лейтмотивом програмних документів українського руху на противагу російському було національне визволення.

• Всі рухи відіграли помітну роль в житті суспільства , оскільки були місцем концентрації інтелектуальних сил, центрами осмислення суспільного розвитку, осередками майбутніх масових рухів.

Західноукраїнські землі у другій половині ХІХ ст.Західноукраїнські землі у другій половині ХІХ ст. Особливості розвитку сільського господарства в Особливості розвитку сільського господарства в

західноукраїнських землях після проведення західноукраїнських землях після проведення аграрної реформи 1848 р.аграрної реформи 1848 р.

1. Малоземелля та повне обезземелення селянства.2. Перевага поміщиків у сільськогосподарських

промислах.3. Збереження великої поміщицької земельної

власності.4. Поява вільнонайманої робочої сили (кінець ХІХ ст.).5. Застосування новітньої сільськогосподарської

техніки.6. Провідна галузь сільського господарства –

землеробство (в гірських регіонах - вівчарство).

Особливості розвитку промисловості Особливості розвитку промисловості західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.

1. Гальмування промислового розвитку західноукраїнських земель.

2. Орієнтація виробництва на добування та первинну переробку сировини.

3. Уповільнення темпів розвитку переробної промисловості.

4. Консервація кустарно-ремісничого характеру західноукраїнської промисловості.

5. Фіксація низьких темпів розвитку важких галузей промисловості.

6. Залежність промислового розвитку від іноземного капіталу.

7. Перетворення західноукраїнського краю на ринок збуту.

Суспільно-політичний рух на західноукраїнських Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях в другій половині ХІХ ст.землях в другій половині ХІХ ст.

МосквофілиМосквофіли

Причини появи

•зневіра частини галицької інтелігенції, селянства, сільських і міських підприємців буржуазного типу в можливості вирішити місцеві проблеми власними силами;

•етнічна та конфесійна близькість українців і росіян;

•віра в месіанську роль Росії в житті всього слов'янства.

Ідейна основа течії

1. Протиставлення польській мові “язичія” (суміш російської, української, старослов'янської та польської мов), що заперечувало право на розвиток української мови як літературної.

2. Обстоювання тези про єдиний “руський” або “панруський” народ, що проживає на території “від Карпат до Уралу”, до якого москвофіли зараховували й галицьких русинів.

3. Захист таких формальних рис руської ідентичності, як візантійська літургія, юліанський календар, кириличний алфавіт тощо.

Лідери Д. Зубрицький, В. Дідицький, М.Малиновський, Д.Добрянський, М.Качковський, К.Богатирець

Соціальна база

Частина духовенства, поміщики, чиновники, інтелігенція.

Суспільно-політичний рух на західноукраїнських Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях в другій половині ХІХ ст.землях в другій половині ХІХ ст.

НАРОДОВЦІНАРОДОВЦІ

Засновники та лідери течії

В Галичині – В. Барвінський, Ю. Романчук, Д. Танячкевич, на Буковині — С.Смаль-Стоцький, М. Василько, на Закарпатті — Ю.Жаткович, А. Волошин

Соціальна база

Інтелігенція – адвокати, вчителі, лікарі, студенти

Ідеологічна основа течії

Українці — це окремий народ, який займав територію від Кавказу до Карпат.

Здобутки на культурній ниві

Створення мережі народовських періодичних видань (журнали “Мета”, “Нива”, “Правда”, “Русалка”, “Вечорниці”, газети “Діло”, “Батьківщина”, “Буковина” та ін.);

Заснування культурно-освітніх та наукових товариств (“Руська бесіда” – 1861 р., “Просвіта” – 1868 р., Наукове товариство імені Тараса Шевченка – 1873 р.);

Організація українського професійного театру;

Видання та популяризація творів українських письменників Т.Шевченка, М.Вовчка, Ю.Федьковича, Л.Глібрва, І.Франка, П.Мирного.

Політичні партії на західноукраїнських земляхПолітичні партії на західноукраїнських землях

РікПартія

Основні ідеї

1899 р.

Українська національно-демократична партія

зміцнення почуття національної єдності з «російськими українцями»;

пробудження серед українців національного духу; ідея боротьби за незалежну Україну.

1890 р.

Русько-українська радикальна партія

боротьбу з «новоерівцями»;

утвердження ідеалів наукового соціалізму,

демократизації суспільного життя,

використання здобутків культури й науки для піднесення національної свідомості;

заборона дальшого поділу громадської власності;

передання громадам якнайбільше земель шляхом їх викупу за сприяння кредитних установ;

перетворення громад в основну одиницю на базі добровільного об'єднання окремих виробників.

1892 р. – Галицька соціал-демократична партія, яка у

1899 р. – Українська соціал-демократична партія

Соціал-демократичні ідеї та постулати

Українська культура у другій половині ХІХ ст.Українська культура у другій половині ХІХ ст.

• Українська культура розвивалася в умовах розгортання буржуазних реформ, територіальної роз'єднаності українських земель, завершення формування української нації, ускладнення соціальної структури, політизації суспільного життя, посилення тиску державних структур.

• Позитивні зрушення відбулися в галузі освіти:– Збільшилась кількість навчальних закладів;– Освіта набула більш світського характеру;– Створено єдину систему освіти.

• Негативні риси в освіті:– Відсоток неписьменного населення залишався ще досить високим;– Сильні асиміляційні процеси – русифікація, полонізація, румунізація

тощо.

• Позитивні зрушення в сфері науки:– Концентрація інтелектуального потенціалу в наукових центрах та

товариствах;– Координація досліджень та обмін інформацією.

Українська культура у другій половині ХІХ ст. Українська культура у другій половині ХІХ ст. (продовження)(продовження)

• Особливості розвитку літератури:– Різноманітність художніх напрямків та індивідуальних стилів

художників;– Поява нових тем та проблематики;– Демократизація та гуманізація літературного процесу;– Ускладнення художніх форм;– Політизація художньої літератури.

• Тенденції розвитку українського театру:– Побутовизм;– Романтизм;– Сентименталізм;– Реалізм;– Формується школа режисури та акторської гри;– Виникають театральні аматорські колективи.

• У музиці та живописі стверджуються принципи реалізму та народності.

• В архітектурі набуває поширення еклектизм.