МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ЛУГАНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ПЕРВОМАЙСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ГІМНАЗІЯ ПЕРВОМАЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Концерт – лекція

«Наші друзі музичні інструменти» Розробка позакласного заходу

для учнів 4 – 6 класів

Мартинова Валентина Петрівна

учитель музичного мистецтва спеціаліст вищої

кваліфікаційної категорії «старший учитель»

м. Первомайськ Луганської області

2013

2

4– 6 -ті класи

Концерт – лекція « Наші друзі музичні інструменти»

МЕТА:

- ознайомити учнів з історією виникнення перших музичних

інструментів;

- зацікавити учнів грою на простих музичних інструментах: дерев’яних

ложках, сопілках, тріскачках, бубні, маракасах.

Завдання:

- ознайомити учнів з гуртками гімназії, де учні можуть розвивати свої

музичні здібності;

- розвивати культуру слухання;

- виховувати у учнів любов до простих народних інструментів.

Обладнання:

- музичні інструменти: дерев’яні ложки, сопілки, тріскачки, бубон,

маракаси, баян, фортепіано;

- мультимедійна презентація «Музичні інструменти»;

- мультимедійний проектор, ноутбук.

3

Перебіг заходу

Учитель:

- Вже в глибокій давнині люди любили тішити свій слух музичними

звуками. Чарівні звуки золотої кіфари сповіщали появу Аполлона. Ніхто не міг

порівнятися з ним в грі на цьому чудовому музичному інструменті, і коли

фрігійський сатир Марс наважився змагатися з ним в музиці та з’явився на це

змагання зі своїм музичним інструментом - очеретяною флейтою в руках, він

жорстоко поплатився за свою зухвалість.

- В глибокій давнині люди не лише уміли робити музичні інструменти і

вигадувати музику, але навіть записували її нотними знаками на глиняних

табличках. Найдавніший нотний запис, що дійшов до наших днів, належить до

XVIII століття до нашої ери. Глиняна табличка з нотним записом знайдена при

розкопках шумерського міста Ниппура(на території сучасного Іраку).

- Люди кам'яного століття робили свої музичні інструменти з

найрізноманітніших речей. Одним із найдавніших "музичних інструментів" є

саме по собі людське тіло. Перші звуки виникали із-за стуку або удару по

різних частинах тіла(наприклад, по грудях або стегнах). Поступово виникало

все більше інструментів, які використовували люди кам'яного століття. Вони

використовували їх, наприклад, для полювання, щоб застерегти себе від

небезпеки. Також ці інструменти використовувалися як об'єкти для взаємного

спілкування.

- З чого починалися музичні інструменти?

- Струнні - від мисливського лука, духові - від мушлі, рогу, очерету. Але

найповажніший вік належить, звичайно, ударним інструментам: вони виникли

ще у первісних людей, які стали супроводжувати свої танці ритмічними

ударами одного каменю об інший.

Найвідоміші музичні інструменти первісної людини:

4

- Дудка з кістки.

- Флейта з кістки.

- Звірині роги.

- Труба з мушлі.

- Барабан з шкур тварин.

- Тріскачки з каменю, деревини.

- Музичні луки(луки мисливців)

Учитель на слайдах демонструє музичні інструменти первісної людини.

Учитель:

Це цікаво!

- Під час розкопок стоянки первісних мисливців на Україні були

зроблені цікаві відкриття. На місці чуму знайшли цілий "оркестр", так багато

там було давніх музичних інструментів. З кістяних трубочок були зроблені

дудки і свистки. З кісток мамонта вирізували брязкальця і тріскачки. Сухою

шкірою обтягували бубни, які гуділи від ударів калаталом. Саме такими були

первісні музичні інструменти.

- Мелодії, виконані на таких музичних інструментах, були дуже

простими, ритмічними і гучними. У одній з печер Італії вчені знайшли відбитки

ніг на скам'янілій глині. Сліди були дивними: люди то ходили на п'ятах, то

підстрибували навшпиньках відразу на обох ногах. Це легко пояснити: там

виконували мисливський танець. Під грізну і збудливу музику мисливці

танцювали, наслідуючи рухи потужних, спритних і хитрих звірів. Під музику

підбирали слова і в піснях розповідали про себе, про пращурів, про побачене

навкруги.

- Поступово з'явилися досконаліші музичні інструменти. Виявилось,

що якщо натягнути шкіру на порожній дерев'яний або глиняний предмет, то

звук стане гучнішим і сильнішим. Так народилися пращури барабанів і литавр.

5

Учитель:

- Сьогодні ми

розповімо про прості музичні

інструменти, якими ми з

успіхом користуємося у

нашому повсякденному

житті.

Наприклад: інструменти

якими ми користуємося на уроках музики, інструменти на яких ви з

задоволенням граєте в наших шкільних ансамблях. Знайомити із своїми

інструментами будуть наші артисти – учасники ансамблю сопілкарів

«Дударики» та учасники ансамблю ложкарів «Веселі хлоп’ята».

- Починаючи з 2003 року, у нас в гімназії існує ансамбль ложкарів

«Веселі хлоп'ята». Пустотливі хлопчиська, яких чутно за версту по

ритмічному звуку ... ложок! Сюди приходять ті, хто цінує жарт і гумор, які

тісно тут співробітничають з великою завзятістю і наполегливістю і розповісти

про це може не одна пара розбитих ложок. Ось вже третє покоління юних

ложкарів поповнює наш незвичайний ансамбль. Репертуар ансамблю складають

найрізноманітніші музичні твори, в яких можна показати гру ритму. Адже ритм

і є найголовнішою складовою нашого ансамблю.

Виступ учасника ансамблю ложкарів:

- З прадавніх часів східні слов'яни вживали ударні інструменти в ратній

справі, на полюванні, в обрядах, в пастухуванні та в якості музичного

інструменту для ритмізуючого супроводу співів або танцю. Використання цих

інструментів споріднене лясканню в долоні, притупуванню, що існувало в усіх

народів світу із старовини.

- Вживання ложок в якості музичного інструменту, явище не унікальне.

Відомо, що на гулянках, в запалі танцювального азарту в хід пускалися не лише

6

ложки, але і сковороди, тази, пічні заслінки, самоварні труби, каструлі,

виделки, тобто все, що може видавати звук. Серед предметів домашнього

використання стійку музичну функцію придбали коса і пила.

- Час виникнення на Русі ложок як музичного інструменту доки не

встановлено. Перші досить детальні відомості про них з'являються у кінці

XVIII століття і свідчать про широке поширення їх серед селян. Деякі

дослідники припускають, що ложки виникли у росіян у разі наслідування

іспанських кастаньєт.

- Те, що інструмент існував задовго до

кінця XVII ст. свідчать лубкові картинки, що

відносяться до XVIII - XIX ст. Наприклад,

зображені ложки в руках скоморохів Савоськи і

Парамошки. Їх інструменти оздоблені бубонцями.

Під іншою картинкою, що зображує козу і ведмедя

є напис "Ведмідь з козою прохолоджується, на

музиці своїй забавляються. Ведмідь капелюх підійняв, в дудку грав, а коза сива

в сарафані красивому - з ріжками, і з дзвіночками, і з ложками скаче, і в

присядку танцює"(слайд 2).

- У XIX - XX століттях ложки широко існували в хорах пісенників і

ансамблях російських народних інструментів в якості ефектного номера з

елементами трюкацтва. Гра на ложках досягала в минулому столітті високої

майстерності, про віртуозів-ложкарів збереглися в літературі дуже захоплюючі

відгуки. Ложкарі виступали соло, супроводжували спів і танці, а також входили

до складу різних ансамблів.

- Музичні ложки на вигляд мало чим відрізняються від звичайних

дерев'яних ложок, якими їдять, тільки виробляються вони з твердіших порід

дерева. Крім того, музичні ложки мають подовжене руків'я і відполіровану

поверхню зіткнень. Іноді уздовж руків'я підвішують бубонці.

7

- У ігровий комплект ложок можуть входити 2, 3 або 4 ложки

середнього розміру і одна більшої величини. Через те, що розміри ложок різні

виникає враження чергування звуків по висоті.

- Існує безліч прийомів гри на ложках. Зазвичай в грі одного виконавця

використовуються три ложки. Дві з них закладаються між пальцями лівої руки,

третя береться в праву. Перші дві служать як би подвійним "ковадлом" по

якому б'ють третьою ложкою. Причому б'ють ковзаючим ударом з однієї чашки

на іншу, тут же ще раз пристукуючи ними за допомогою пальців лівої руки.

Виходить увесь час багатозвучний ажурний ритмічний рисунок.

Учитель:

- Зараз нам цей прийом продемонструють учасники ансамблю ложкарів

«Веселі хлоп’ята».

(демонстрація прийому гри на 3-х ложках)

- А тепер послухайте Польку з к\ф «Кубанські козаки» - цей твір буде

виконуватися за допомогою 3-х ложок.

Звучить Полька з к\ф «Кубанські козаки» муз. І Дунаєвського

Учасники ансамблю ложкарів:

- Для гри на двох ложках існує два способи:

1-й спосіб.

- Дві ложки складаються опуклими сторонами одна до одної. Вказівний

палець правої руки проходить всередину між ручками ложок так, щоб опуклі

частини ложок за допомогою пальця змогли б триматися в розкритому стані, не

стикаючись одна до одної, щоб при ударі ложок одна об одну було чути гарний

удар. Причому, нижня ложка фіксується середнім пальцем, а верхня ложка

великим пальцем, але так щоб ложки при цьому не були сильно затиснуті між

пальців, інакше при ударі звучання ви не доб'єтеся, а біль в пальці і мозоль на

ньому вам гарантовано.

2-й спосіб.

- Дві ложки складаються також опуклою стороною один до одного. Але

при цьому вказівний палець не проходить всередину між ложками, як це було в

8

першому випадку, а витягується декілька вперед і випрямляється. Також

випрямляється і великий палець. І між цими вперед витягнутими пальцями

(коридором, що утворився між ними) і фіксується положення ложок. Цей

«коридор» завдяки великій чутливості пальців і контролює сам процес

відкривання і закривання ложок у момент удару.

Учитель:

- Послухайте улюблену всіма «Циганочку», цей твір ложкарі виконують

тільки за допомогою двох ложок.

Звучить «Циганочка»

- Діти, ви напевно помітили, що у «Циганочці» дерев’яним ложкам

допомагав ударний веселий інструмент …?

- Молодці, це бубон. Він частий гість на уроках музики. У нього також

є своя цікава історія – послухаємо її.

Виступ учня, який грає в ансамблі на бубні:

- Бубон - це круглий тонкий дерев’яний обруч, з одного боку

натягнений шкірою. З протилежного боку натягують жильні струни або

дротики, на які підвішують дзвіночки. У спеціальні прорізи монтують металеві

брязкальця, що за формою нагадують тарілки від барабана, тільки в мініатюрі.

Хоча бувають бубони і без брязкалець. Основне завдання в оркестрі:

утримувати темп, та надавати певного колориту та характеру в музиці.

- Бубон був найпоширенішим ударним інструментом в українській

народній музиці (інша назва — решітка). Легкий дерев’яний обідок, обтягнутий

з одного боку шкірою, — це найпростіша конструкція бубна, що був відомий в

Україні ще за часів Київської Русі. Бубон супроводжував танцювальну музику,

входив до складу полкової музики війська Запорізького.

Учитель:

- У нашому ансамблі має місце ще один цікавий інструмент –

тріскачки. Грає на ньому Валера і він із задоволенням розповість про один із

своїх інструментів.

Виступ учня, який грає на тріскачці.

9

Учень демонструє інструмент.

- Тріскачка - це з’єднані між собою дерев’яні пластини, які при

струшуванні ударяються одна об одну і видають тріскучі звуки. Цей потішний і

ефектний інструмент можна зробити своїми руками. З сухого дерева(бажано

дуба) вирізують і обтесують приблизно 20 гладких рівних пластин.

- Стільки ж виготовляється проміжних дерев'яних прокладень між ними

завтовшки 5 мм. Ці прокладення потрібні для роз'єднання пластин. Без них

пластини висіли б з’єднаними занадто щільно і удари одна об одну виходили б

слабкими.

- При виконанні тріскачка розтягується на кшталт гармошки, але

віялоподібно, тому що зверху пластини щільно скріплені вузлами. Коротким

поштовхом рук тріскачка як би миттєво стискається. Пластини стукаються одна

об одну, видаючи тріск. Маніпулюючи кистями рук, ударяючи ними то

одночасно, то нарізно, можна виконувати на цьому інструменті

найрізноманітніші ритми.

- Тримають тріскачку зазвичай на рівні голови або грудей, а іноді вище;

адже інструмент цей привертає увагу не лише своїм звуком, але і зовнішнім

виглядом. Нерідко її прикрашають кольоровими стрічками, квітами тощо.

Виконання ансамблем ложкарів російського народного танцю

«Русская плясовая» з використанням тріскачки.

Учасники ансамблю ложкарів:

- Ну що, дівчата, як вам наші інструменти? Скільки цікавого ви про них

почули!

Учасники ансамблю сопілкарів:

- До речі, хлопці, наші сопілочки також мають свої секрети. Ось

послухайте!

- До групи духових музичних інструментів відносяться усі ті музичні

інструменти, звук в яких утворюється за допомогою повітря. Але мало було

відкрити, виявити здатність струменів повітря видавати звуки. Треба було

навчитися керувати ними. Підказала знову-таки сама природа: вітер свистів,

10

примушував тремтіти і коливатися різні тонкі перетинкові предмети,

посилював і розносив звуки, які видавали інші предмети.

- Людина помітила, що вітер, що гуде в пічній трубі або у великому

дуплі, видає низькі, басовиті звуки, а з вузеньких стволів очерету лунають

звуки високі, свистячі. Так поступово з'явилися не лише різновиди духових

інструментів, що відрізняються один від одного способом звуковидобування,

але і пристосування для отримання звуків різної висоти.

- Зірвіть довге стебло кульбаби, надкусіть верхній його кінець так, щоб

утворилася подібність пищика. Дміть в нього - і ось вам первісний музичний

інструмент. А тепер відірвіть нижню половину стебла і знову дміть: звук

підвищиться. Чому? Тому що зменшився стовп повітря в кульбабі, а все, що

менше, звучить завжди вище.

- Значить, щоб виконувати мелодії, що складаються із звуків різної

висоти і тривалості, потрібні стебла(трубки) різної довжини. Так була

винайдена флейта Пана. Проте вона має істотні недоліки: громіздкість,

складність виготовлення і гри, незручність виконання протяжних мелодій,

велика витрата повітря при вдуванні. І ось хтось перший додумався зробити на

стволі інструменту голосові отвори.

- Так з’явилася сопілка – найспівучиший інструмент на Україні.

Учитель:

- До речі, учені вважають, що їм вдалося виявити найдавніший у світі

музичний інструмент. Його вік складає більше 35 тис. років. Залишки

інструменту, що нагадує флейту, були знайдені в печері на південному заході

Німеччини. (Слайд 3)

11

Учасники ансамблю сопілкарів:

- Сопілка - народний

духовий музичний інструмент, який

відомий в Україні ще з княжих

часів. Вона постійно фігурує в

українських народних піснях:

- А як ота сопілочка

Жалібненько грає,

Не одної дівчиноньки

Серденько вмліває.

Цей найпростіший духовий інструмент відомий усім народам світу і

відрізняється тільки своєю назвою та способом виготовлення. Найчастіше такі

інструменти виготовляються з дерева, рідше – з кісток та глини. У слов’ян вони

виготовлялись з бузини. Пізніше – з бука або клена. Довжина сягала 30-40 см,

у нижньому кінці просвердлювали 5-6 дірочок. В наш час є розповсюдженою

так звана «концертна» сопілка — на відміну від народної вона має 10 отворів,

що забезпечує їй хроматичний звукоряд. Саме на таких сопілках ми займаємося

у нашому ансамблі сопілкарів.

- Познайомтеся з нашим ансамблем, послухайте як звучить сопілочка.

А заграємо ми вам укр. нар. пісню «Ой, є в лісі калина».

- А ще про сопілку складено багато віршів та пісень. І сьогодні наші

солістки ансамблю виконають укр. нар. пісню «Вийди, вийди, Іванку», а ми

прикрасимо їхній спів грою на сопілці.

Виконання української народної пісні «Вийди, вийди, Іванку»

Учитель:

12

- Музична вітальня зачиняється, але на цьому ми з вами не прощаємося

і запрошуємо всіх до нас на концерти, та й спробувати свої сили у грі на цих

прекрасних інструментах.

Використані джерела:

1. Козаки – фольклорний ансамбль

http://kozaky.kiev.ua/instruments/bubon

2. Українська сопілка http://www.sopilka.te.ua/

3. Музыкальные инструменты

http :// www . muz - urok . ru / muz _ instrument . htm

http :// www . muz - urok . ru / muz _ instrument . htm