Молодіжні субкультури

Презентацію підготувала

учениця 8-СГ класуКудра Оля

Молодіжні субкультури - життя поза суспільством

Субкультура рокерів і металістів

Металісти, це одна з найбільших «неформальних» субкультур. Колись давно важка музика була то захопленням небагатьох меломанів, то елітною розвагою інтелігенції ... і навіть хвилинним захопленням гопників. Сьогодні важку музику слухають майже всі. Тепер це дуже насичений музичний пласт, деякі складові якого не мають між собою нічого спільного, крім характерного «переобтяженого» звучання. «Важкість» сьогодні - рівноправне, модне, просунуте часом, ніякий не андеграунд.

Стиляги Стиляги - радянська

молодіжна субкультура другої половини 1940-х - 1950-х рр.., Стиляг відрізняла навмисна аполітичність, певний цинізм у судженнях, негативне ставлення до деяких норм радянської моралі. Стиляг виділяли з юрби яскравий, часто безглуздий, одяг, певна манера розмови. їм був властивий підвищений інтерес до західної музики і танців.

Субкультура стиляг з'явилася своєрідним стихійним протестом проти нав'язуваних стереотипів поведінки, а також проти одноманітності в одязі, в музиці і в стилі життя.

Гоп Го́пник – це людина, що вимагає гроші

або інші цінні речі від інших людей, шахрай, грабіжник, хуліган. Зазвичай походить з малозабезпечених сімей. 

Вагаються, чи можна виділити це явище як окрему субкультуру, чи швидше, як соціо-культурну проблему. Вони є небезпечними. Гоп з російської – «городское общество призрения», або від „гоп-стопу” з злочинного жаргону.

 Гопи виникли в післявоєнному СРСР як наслідок вкрай низького рівня життя, загибелі на війні мільйонів чоловіків, діти яких виховувались вулицею та тотальної зубожілості. В умовах такої „боротьби за шматок хліба” з хлопців-підлітків виростали справжні злодії.

   

Хіппі Хіппі - це специфічна субкультура, що

виникла в США на початку шістдесятих років двадцятого століття. З'явившись, вона швидко поширилася по всіх країнах світу, а до середини сімдесятих практично зникла. В оригіналі хіпі були частиною молодіжного руху, що складався в більшості з людей у віці від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти, які успадкували культурний бунт. Хіппі виступали проти застосування ядерної зброї, війни у В'єтнамі. Вони стали популярними і висвітлили практично невідомі на той момент аспекти релігій, відмінних від іудаїзму і християнства. Хіппі буквально проштовхнули сексуальну революцію, вони заохочували вживання психоделічних наркотиків з метою розширити людську свідомість. Хіппі створювали своєрідні комуни, де і культивувалися їх цінності. Хіппі висловлювали протест проти політичних і соціальних загальноприйнятих норм, обравши для себе ідеологію ненасильства, вільну від доктрин, пропагуючи мир, любов і свободу особистості.

Hip-hop Хіп-хоп (англ. Hip-hop) — молодіжна

субкультура, яка з`явилась в США в кінці 1970-х в середовищі афроамериканців. Включає в себе 4 основні елементи: діджеїнг, графіті, емсіінг (реп), брейкінг. Також часто 5-им основним елементом вважається вуличне знання (knowledge). До початку 1990-х рр. хіп-хоп став частиною молодіжної культури у багатьох країнах світу. Хоч вищеперелічені елементи разом складають хіп-хоп як субкультуру, вони живуть окремим життям. Сьогодні бі-бої рідко танцюють під реп, графіті малюють вже далеко не тільки репери. Тому в наш час хіп-хоп часто асоціюється в першу чергу зі стилем музики.

Брейк Денс Брейкденс (англ. Breakdance) — стиль

вуличного танцю, що розвився з хіп-хоп-руху в Південному Бронксі (Нью-Йорк), на початку 70-х років. Цей танець є однією з підвалин хіп-хоп культури. Це найстаріший і найвідоміший зі всіх стилів хіп-хоп-танців.

Реп або Емсіінг

Реп або Емсіінг Емсіінг – вчення про ритмічну розмову, поезію та проповідування. Зазвичай

називається репом. Послідовники, які практикують його, відомі як емсі (МС) або репери (rapper). Емсі – це хіп-хоп поет, який керує натовпом шляхом римованого речитативу. Емсі це проповідник культури. Технічно різниця між емсі та репером в тому, що емсі створений суспільством, а репер - це проект компанії звукозапису. Найдавніші форми емсіінгу існували серед давніх жреців, філософів та священників Африки та Азії. Пізніше давнє мистецтво емсіінгу практикували африканські віщуни і мудреці. Вони подорожували від селища до селища навчаючи людей історії та життєвої мудрості. Ранні хіп-хопери перетворили традиційного майстра церемоній в Емсі, щоб «розкачувати» натовп шляхом віршованого речитативу. Емсіінг шляхом звукової вібрації маніпулює повітрям намагаючись змінити настрій людини. Емсі також проводять лекції та інші форми навчання людей. Більшість емсі цінуються за чітку дикцію, вміння «розкачати» публіку на вечірці /або розповісти хорошу історію. Знаючи це, талановитий емсі практично завжди стає успішним і шанованим репером. . Емсі читає про те, що його оточує, а репер читає про себе самого (іншими словами репер «понтується»). Справжні емсі вивчають і опановують обидва ці стилі для максимального успіху.

Ємо Головна суть емо -це вміння поєднувати в собі

емоції, розум, почуття, чистоту і невинність внутрішнього світу, не приховувати свої переживання (будь то смуток або радість), не ховатися за кам'яною маскою, а дати волю всьому, що є у нього всередині. У багатьох людей склалося помилкова думка, що емо-кіди завжди плачуть і без кінця ріжуть собі вени-ніяк ні! Так, емо - дуже ранимі люди, гостро переживають брак любові, недорозуміння, біль нанесену навколишнім світом, але крім цього кожному емо-кіду властиві й позитивні емоції, і вони не нехтують, а навпаки вітаються в Емо культурі. Не можна не помітити і не провести паралель і з манерою одягу емо-кідів. Кольори мають у цьому стилі - чорний і рожевий, що характеризують: чорний-всі негативні емоції .. печаль, біль, придушення ... і рожевий-позитив, безумовна любов, романтичність, дружелюбність, доброта, надмірна чутливість.

Педовкі Педовкі-це підлітки, які ще не розуміють,

що роблять, женуться за модою, самі не розуміючи навіщо, просто щоб бути "модною" і для них це класно. Педовкі або пендовкі - це дівчатка (ще й хлопчики, але їх не так багато) у віці від 8-18 років, які думають, що вони емо, панки, треш, нефорів, готи ... або все відразу! Або з усіх сил намагаються бути схожим на дорослих гламурних дівчат. Педовками називають найчастіше малолітніх емо-позерш. Слово це не є лайливим, швидше за все просто презирливий вираз. Тут не слід піднімати очі до неба і лаятися, ось мовляв дістали, ми не такі! Найчастіше педовок як і емо багато хто просто не люблять. Буває якась заплутаність в даному позначенні.Педовками – часто так називають своїх знайомих, але самі навіть і не здогадуються що є представники тієї ж субкультури.

Фрік-культура - це культура сміливих і абсолютно відв'язних людей. «Фрік» у перекладі з жаргонного англійського - «божевільний», «скажений», а ось нове значення додає певний відтінок цьому слову - «шалено модний, що доходить до тонкого кітчу». Фріки - це екзальтовані, екстравертні персонажі;

Фрік-культура

Субкультура Fruits

Знаменитий стиль зародився в Токіо, в районі Харадзюку. 90-ті роки минулого століття перевернули догори ногами весь світ і дісталися навіть до Східної столиці. Зросла на заборонах і приїлися традиціях молодь захотіла дізнатися смак свободи. Вона вирішила скинути сірі костюми клерків і звільнитися від впливу високоповажних батьків. Це був крик душі, виклик системі, молодіжна революція не гірші за європейські рок-н-рольних шістдесятих.

Паркур Паркур (fr. Le Parkour) -

«Мистецтво подолання перешкод» засноване в 1987 році Давидом Беллем і Себастьяном Фуканом. В основу даного спортивно-екстремального захоплення молоді входять акробатика, бойові мистецтва і скалолазіння. Основний принцип - «Меж немає - є лише перешкоди».

Під паркуром слід розуміти певні рухи людини пов'язані з переміщенням, в яких він долає різними способами (для зручності вони названі трюками) матеріальні перешкоди, нерідко поєднуючи це з бігом.

Скінхеди Скінхе́ди, розм. скіни́ (англ.

skinheads, від skin — шкіра і head — голова) — є членами субкультури, що виникла серед робочого класу, та молодих людей у Сполученому Королівстві в 1969 році, а потім поширились на інші частини світу. Названою на ім'я стрижені або наголо голені голови, перші скінхеди були сильно залежні від Вест-Індії(зокрема Ямайки)грубі хлопчики з точки зору моди, музики,і способу життя. Спочатку субкультура була заснована на цих елементах, а не політики і раси. Політичний спектр в бритоголових коливається від крайніх правих, до вкрай лівих, хоча багато скінхедів є аполітичними.

Фурі Субкультура фу́́рі (англ. furry) поєднує

людей, які захоплюються антропоморфними тваринами в образотворчому мистецтві, анімації, художній літературі та дизайні. Відмінною рисою субкультури є прагнення до втілення образу антропоморфної тварини у творчості, або у собі через ідентифікацію з нею.

Антропоморфною твариною прийнято важати вигадану істоту, що поєднує у собі якості людини та тварини як в анатомічному, так і духовному плані.

Наділяються людськими якостями в основному хижі ссавці - леви, гепарди, лиси, вовки, а також гризуни. Ці звірі покриті хутром, тому у англомовних носіїв субкультури мають призвісько «пухнасті» (furrіes). Це слово традиційно є назвою субкультури.

Геймери Геймери — це прихильники комп'ютерних ігор, які

вбачають в іграх сенс свого життя. Найчастіше геймерами є підлітки. Фактично гра у підлітка займає увесь вільний від навчання час. Найбільш організованим різновидом геймерів є “квакери”, прихильники комп’ютерної гри “Quake”. Субкультура геймерів зародилася нещодавно. З появою комп'ютерних ігор, а пізніше й Інтернету молодь стала активно спілкуватися в мережі. Комп'ютерні мережеві ігри для них — це можливість спілкуватися в дії: разом з іншими, часто іноземними, однолітками проходити завдання та перемагати ворогів. Існують також і не мережеві ігри, у яких чисто розважальна функція. Багато ігор типу “Діабло” чи “Варкрафт”, які дуже поширені у молоді, мають сюжет, і процес проходження перетворюється нібито в читання книги, де є скелет — сюжетна лінія, а решту потрібно нарощувати на скелет самостійно. Очевидно, залишилося дуже мало підлітків, які жодного разу в житті не сідали за гру. А є і такі, які буквально живуть в цій віртуальній реальності. Іноді ігри негативно діють на психіку підлітків, але більшість все ж знає міру.

Байкер Байкер — це водій мотоцикла. Хоча не

все так просто. Байкери — це саме субкультура. Для них байк — стиль життя, а не просто швидкий та зручний спосіб пересування. Серед байкерів зустрічаються релігійні люди, чимало й атеїстів. Але всіх їх об'єднує віра в одного кумира — Швидкість. Байкер живе і помирає, прагнучи до позамежного. У цьому байкери схожі на спортсменів. У певній мірі байкінг є спорт, але спорт екстремальний. Закований у чорну шкіру бородач, з ніг до голови покритий татуюваннями, може виявитися майстром спорта міжнародного класа по мотокросу та чемпіоном країни у якомусь році, але він прийшов у субкультуруру байкерів, щоб насолоджуватися свободою та швидкістю.