т 14 ракова ю. тема 14+++
-
Upload
victor-step -
Category
Documents
-
view
1.023 -
download
1
Transcript of т 14 ракова ю. тема 14+++
1. СУТЬ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ.
Термін "антикризове корпо-ративне управління" насам-перед стосується господарсь-ких товариств корпоративноготипу, проте може застосовува-тись для підприємств усіхформ власності — державних,колективних та приватних.Антикризове управління роз-глядається незалежно відвеличини підприємств та га-лузевої належності, оскількидля такого управління єзагальні базові чинники, якіможна застосовувати в усіхвипадках.
ВИЗНАЧЕННЯ КРИЗОВОГО СТАНУ
ПІДПРИЄМСТВА
Для визначення кризового стану важливиммоментом є аналіз співвідношення зобов'язаньпідприємства щодо інших суб'єктів та їхзобов'язань щодо нього. В практиці такий аналізпочинається з виявлення рівня задоволеннязобов'язань підприємства.
• виникають перед власниками (вкорпораціях, наприклад, з виплатидивідендів), найманими працівниками (звиплати заробітної плати) та ін.
Внутрішні зобов'язання
• підприємства включають зобов'язання передфіскальною системою (не сплачені в строкподатки), фінансово-кредитною системою(неможливість погасити заборгованість передбанками або іншими фінансовимиорганізаціями), зобов'язання перед контр-агентами (з проплати товарів послуг, наданняпослуг та поставок товарів тощо).
Зовнішні зобов'язання
Тому вихідним пунктом аналізу з метою встановлення
необхідності проведення антикризових заходів є чітке
визначення всіх зобов'язань підприємства — внутрішніх
та зовнішніх, та причин, які перешкоджають їх виконанню.
Причини, що перешкоджають підприємству виконувати свої
зобов'язання
внутрішні причини
Недосконалий менеджмент, неефективна маркетингова
стратегія і тактика та ін.
зовнішні причини
Зниження загального попиту, підвищення ціни, низька
платоспроможність, поява товарів-субститутів та інше.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АНТИКРИЗОВОГО
УПРАВЛІННЯ
• сукупність форм і методів реалізації рядупов'язаних заходів, які мають загальнулогіку, проте розробляються і здійсню-ються для окремих конкретних підпри-ємств. При цьому таке управління маєрозроблятись на рівні окремих підпри-ємств у рамках чинних законодавчих танормативних документів.
Антикризове управління
• здійснюється на рівні державних органів іпередбачає формування законодавчо-нормативної бази, а також здійсненняантикризових процедур державними орга-нами загальної та спеціальної компетенції(наприклад, Агентством з питаньзапобігання банкрутству підприємств таорганізацій України).
Антикризове регулювання
Антикризове управління має
включати систему заходів, які
мають подібні риси до загаль-
ного управління підприємства,
але водночас мають певні відмі-
нності. Бажано, щоб систему
антикризового управління здій-
снювали окремо виділені фахів-
ці, а ще краще — фахівці з анти-
кризового управління. При
цьому зацікавлені в оздоро-
вленні діяльності підприємства
особи повинні стежити за дот-
риманням прав таких фахівців,
а також щоб їх інтереси збіга-
лися з інтересами місцевого
менеджменту.
2. ЗАХОДИ З АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯРозробці системи антикризового управління має передувати
комплексний аналіз стану підприємства з обов'язковим визначеннямпроблемних або кризових ділянок його. За даними зарубіжнихфахівців, прогнозування банкрутства є можливим за 1,5—2 роки допояви очевидних ознак. Для деяких українських підприємствпроводиться спеціальний поглиблений аналіз фінансово-господа-рського стану неплатоспроможних підприємств і організацій з метоювіднесення їх до Реєстру неплатоспроможних підприємств та органі-зацій. Такий реєстр готується на державному рівні
ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОГЛИБЛЕНОГО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВО-
ГОСПОДАРСЬКОГО СТАНУ НЕПЛАТОСПРОМОЖНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА
ОРГАНІЗАЦІЙ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ТАКІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:
баланс підприємства за попередній рік і за звітний період;
звіт про фінансові результати та їх використання за попередній рік та звітний період;
звіт про фінансово-майновий стан;
висновки аудиторських перевірок;
звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг
розрахунок нормативу власних обігових коштів;
розшифровку дебіторської та кредиторської заборгованості;
звіт про наявність та рух основних фондів;
матеріали маркетингових досліджень;
бізнес-план та ін.
У цілому аналіз базується на
використанні всіх показників, які
дають змогу визначити стан і
тенденції в розвитку певного
підприємства.
Однак для вироблення
системи антикризового управ-
ління передбачається проведе-
ння розширеного аналізу, який
має включати визначення
керованості підприємства та
прагнень його персоналу, погли-
блений аналіз зобов'язань, виро-
блення конкретних заходів з
реалізації елементів системи.
ПРОГРАМИ АНТИКРИЗОВИХ ЗАХОДІВ
На основі даних попереднього аналізурозробляється система антикризового управлі-ння, яка передбачає ряд пов'язаних заходів, середяких мають бути організаційні, виробничі,економічні, інвестиційні, зовнішньоекономічні,соціальні, екологічні тощо.
НАПРЯМИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ:
аналіз руху акцій корпорації на вторинному ринку, про ведення заходів з удосконалення;
аналіз керованості підприємством, проведення заходів по її підвищенню;
розробка й здійснення програми погашення боргів;
розробка і проведення змін виробництва;
розробка маркетингової підпрограми;
розробка та здійснення програми залучення інвестицій;
проведення роботи з персоналом;
розробка і здійснення реструктуризації підприємства;
розробка процедури банкрутства;
розробка та вибір варіантів санації підприємства.
Обов'язковим елементомпрограми антикризових діймає стати поглиблена роботаз боргами підприємства.
Для цього може розроб-лятись окрема підпрограма"Борги".
Оскільки важливим пока-зником кризового стану єнеплатоспроможність, потрі-бно визначитись із фінансо-вими потоками на підприєм-стві і з'ясувати причину зро-стання боргів.
Паралельно з цією роботою має розроблятись
програма зміни виробництва. В цілому вона повинна
коригувати розробку маркетингової програми і може
містити підпрограми "Виробництво",
"Маркетинг", "Фінанси" та ін. Розробка цих
заходів має базуватись на зміні тенденцій у розвитку
підприємства, що склалися, і враховувати зовнішні
та внутрішні чинники.
Необхідним елементом антикри-зового управління є активна робота зперсоналом підприємства (підпро-грама "Персонал").
Для роботи з цінними паперамикорпорації може бути прийнятапрограма "Цінні папери". Вона будевключати аналіз руху цінних паперівза допомогою наведених вищепоказників, які покажуть слабкісторони і на основі яких потрібнорозробити комплекс заходів зпідвищення надійності акцій.Такими заходами можуть бутипротидія неконтрольованому паді-нню курсу, поліпшення котирування,штучне підвищення попиту зарахунок потужних інвесторів, викупвласних акцій тощо.
РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ В СИСТЕМІ АНТИКРИЗОВОГО
УПРАВЛІННЯ
Реструктуризація підприємства – здійснення організа-
ційно-економічних, правових та технічних заходів, спрямованих
на зміну структури підприємства, його управління, форм
власності, організаційно-правових форм з метою підвищення
ефективності виробництва, фінансового оздоровлення,
збільшення випуску і реалізації конкурентоспроможної
продукції.
Класифікація реструктуризації
За метою :
-стратегічна
-оздоровча.
За змістом:
-операційна
-фінансова
-корпоративна
об'єднання (злиття) корпорацій з утворенням нової юридичної особи;
розділення господарського товариства корпоративного типу;
приєднання господарського товариства корпоративного типу;
перетворення товариства;
виділення окремих структурних підрозділів для приватизації або продажу;
виділення окремих структурних підрозділів з утворенням на їх базі нових юридичних осіб у формі дочірніх підприємств або господарських
товариств;
створення холдингових компаній та дозволених чинним законодавством об'єднань;
залучення стратегічного інвестора з уступкою йому корпоративних прав;
перепрофілювання підприємства;
проведення процедури банкрутства підприємства.
БАНКРУТСТВО І САНАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ
Під банкрутствомрозуміють пов'язану знедостатністю активів уліквідній формі неспромо-жність юридичної особи -суб’єкта підприємницькоїдіяльності задовольнити увстановлений для цьоготермін пред'явлені до нього збоку кредиторів вимоги івиконати зобов'язання передбюджетом.
Тому підставою длябанкрутства є заяви креди-торів або відповідних держав-них органів до арбітражногосуду.
Як правило, громадяни та юридичні особи, які
бажають взяти участь у санації підприємства,
здійснюють попередній аналіз його стану задовго
до оголошення процедури банкрутства і тому в цей
період часу готують і подають умови санації такого
підприємства і письмові зобов'язання про
переведення на них боргу.
У цілому санація виступає як ряд
заходів, що здійснюються на основі угод
учасників цієї процедури, спрямованих
на врегулювання проблеми боргів і
фінансове оздоровлення підприємства-
боржника.
Основні угоди, які можутьукладатися, являють собоюугоду між санатором іборжником про переказ боргу,погоджені умови реструкту-ризації статутного капіталуборжника (зміна власності накористь санатора), погодженіумови про виплату санаторомборгу кредиторам (форми,терміни, етапність оплати таін.).
Така форма антикризовогоуправління, як санація,приводить до припиненнясправи про банкрутство, іпідприємство може і повиннепродовжувати підприємницькудіяльність з урахуваннямчинників, що призвели його докризового стану.
Зрозуміло, що банкрутство і санація в системі
антикризових заходів повинні бути винятковими і
використовуватись лише тоді, коли інші оздоровчі заходи не
можуть принести результату. В цілому слід використовувати
всі законні можливості гальмувати розвиток кризових подій і
застосовувати всю систему наведених вище заходів з розвитку
виробництва та підтримання соціально-економічного стану
корпорацій.