Проект № IPBU.01.01.00-78-791/11-00«Час для бізнесу». Створення умов для розвитку

підприємництва у сільській місцевості Волинської області України та Люблінського воєводства Польщі шляхом диверсифікації

сільськогосподарського виробництва»

Вирощування сливи

Світове виробництво• Найбільшими виробниками сливи є:– Китай – 4,4 млн. т.;– Румунія – 0,9 млн. т.;– США – 0,7 млн. т.;– Німеччина, Сербія, Чорногорія - біля пів мільйона тон;– Іспанія, Франція, Україна, Росія, Іран, Італія - 100-200

тис. т.;• Високою урожайністю відзначаються насадження

у Чехії – 25,5 т/га, Словенії – 17,5 – 16,0 т/га, біля 10 т/га отримують в Іспанії, Румунії, Італії, Ірану і Франції.

Виробництво в Україні• Площа насаджень сливи становить 22,8 тис. га;• При середній багаторічній урожайності 67,1 ц/га

Україна вирощувала в межах 135 тис. т. плодів. • Найбільші площі сливових насаджень знаходяться у:– Закарпатській (2,2 тис. га);– Львівській (1,5 тис. га);– Чернівецькій (1,4 тис. га.);– Вінницькій і Дніпропетровській (1,3 тис. га);– Івано-Франківській (1,1 тис. га) областях;

• Найбільший валовий збір плодів отримують у Закарпатській (17,5 тис. т.), Хмельницькій (16,4 тис. т.) і Дніпропетровській (12,2 тис. т.) областях з урожайністю 73,0-108,1 ц/га.

• Станом на 22.03.14 вартість імпортної сливи на ринку Шувар становить від 35 до 40 грн./кг;

• Вартість української сливи протягом року наступна:

Сливовий бізнес

• Звичайно, розпочинаючи сливовий бізнес не варто одразу закладати великі площі;

• Слива плодоносить, починаючи з кінця липня і закінчує кінцем вересня, тому ідеально – коли в саду будуть і інші культури, які будуть давати свіжу продукцію тривалий період;

• Реалізувати велику партію свіжих слив проблематично, потрібно мати холодильник, щоб продовжити термін реалізації;

Сушіння слив• Один з варіантів отримання додаткового

прибутку – це переробка, зокрема сушіння слив;• Є різні види сушок, на різну продуктивність. В

Україні теж виробляються свої сушарки, прості та зручні у користуванні;

• Тому потрібно мати кілька спеціалізованих приміщень:– холодильники;– приміщення для підготовки слив до сушіння;– приміщення власне для сушки слив;– приміщення для зберігання сушеної продукції;

Оптимізація виробництва

• Обладнання для сушки слив використовується з липня по вересень;

• Решта часу, щоб воно не простоювало, можна надавати послуги по сушінню ягід, фруктів, овочів, зелені, грибів;

• Як варіант – виготовлення та фасування готових наборів для виробництва узварів для кафе, ресторанів та простих споживачів;

Чому слива не плодоносить?• Причина 1: це головна причина. Сорт не здатний

запилюватись власним пилком. Для нормального запилення на приймочку повинен попасти пилок з іншого сорту – запилювача. Деколи в похмуру погоду комахи слабо, або зовсім не запилюють квіти. Вихід – обприскування під час цвітіння сиропом;

• Під час цвітіння на 1 га ставлять 2-3 вулики;• Є самозапильні сорти: Ніагара, Угорка італійська,

Стенлі, Ганна Шпет, Монарх, Херман, але навіть при цьому перехресне запилення підвищує врожайність;

• Причина 2: при нормальному цвітінні і утворенні зав'язі, пізніше вона починає масово обпадати. Причина – фізіологічна. У дерева недостатньо розвинута коренева система, яка не здатна забезпечити врожай водою та елементами живлення;

• Якщо в попередньому році в червні-липні випадало мало опадів, квіткові бруньки можуть не закластися;

• Причина 3: нестача елементів живлення – фосфору, цинку та заліза. Потрібно вносити спеціальні добрива в пристовбурні круги або проводити позакореневе підживлення;

Чому слива не плодоносить?

Чому слива не плодоносить?• Причина 4: шкідники. Молода зав'язь

пошкоджується сливовим пильщиком та сливовою товстоніжкою, які знищують до 90% плодів. Потрібно обприскувати за 1-2 дні до цвітіння та через 7-10 днів після цвітіння інсектицидами. Восени необхідно перекопувати пристовбурні круги;

• Причина 5: недостатнє освітлення, затінення деревами, будинком, парканом, хоча у порівнянні з персиком, абрикосом і черешнею слива менш світолюбна плодова культура;

• Причина 6: підмерзання квіткових бруньок весною під час набухання бруньок (оптимум для цвітіння 16°С);

• Причина 7: надто висока кислотність ґрунту. Оптимальна кислотність ґрунту в межах 5,6-6,8рН. Перед посадкою саду потрібно провести аналіз ґрунту та внести вапно при потребі;

• Причина 8: надто родючий ґрунт, при якому утворюються довгі, більше 1м жирові пагони;

• Причина 9: дерева посаджені на відкритій місцевості або у долині без захисту від холодних північних вітрів (слива витримує морози до -28°С). Потрібно посадити лісосмугу;

Чому слива не плодоносить?

Внесення органічних добрив перед посадкою

• Рекомендовано перед посадкою саду внести 35-40т/га гною;

• Для економії можна внести гній смугами шириною 1-2м, там де будуть розташовані майбутні ряди;

• Замість гною можна використати сидерати. Висівають бобові, гірчицю білу, фацелію, зернові;

• Під час цвітіння бобових та хрестоцвітних, їх задисковують і знову сіють сидерати;

• Таким чином за рік сидератами можна замінити 30т/га гною;

Внесення мінеральних добрив перед посадкою

Показник Вміст у ґрунті

низький середній високий

Вміст фосфору мг/100г ґрунту

Орний шар 0-20см <2 2-4 >4

Підорний шар 20-40см <1,5 1,5-3 >3

Норма внесення фосфору, P2O5 на 1га 300 100-200 -

Вміст калію мг/100г ґрунту

Орний шар 0-20смлегкі ґрунтисередні ґрунтиважкі ґрунти

<5<8

<13

5-88-13

13-21

>8>13>21

Підорний шар 20-40смлегкі ґрунтисередні ґрунтиважкі ґрунти

<3<5<8

3-55-8

8-13

>5>8

>13Норма внесення калію, К2O на 1га- перед закладанням саду- в плодоносних садах

150-30080-120

100-20050-80

--

Внесення мінеральних добрив перед посадкою

Показник Вміст у ґрунті

низький середній високий

Вміст магнію мг/100г ґрунту

легкі ґрунтисередні ґрунти

<2,5<4

2,5-44-6

>4>6

Норма внесення магнію, MgO кг на 1га- перед закладанням саду- в плодоносних садах

120-200120

60-12060

--

Відношення К до Mg

Дуже високе>6

Високе3,5-6

Потребує виправлення

<3,5

• Сила росту плодового дерева сливи залежить від підщепи та сорту;• На підщепі алича сорти діляться на сильно-, середньо-, та

слаборослі

Сильнорослі(висота 5-5,5м)

Середньорослі(висота 4,5-5м)

Слаборослі(висота до 4м)

ВалорВолзька красуняВолошкаПерсиковаРенклод АльтанаРенклод КарбишеваУгорка АльбахаУгорка донецька ранняУгорка крупна

БлюфріГанна шпетКаліфорнійськаОпішнянкаРенклод раннійСтенлейТулеу грасУгорка донецькаУгорка італійська

МонфорОдаУгорка ажанська

Градація сортів за силою росту

Форма крони• Щоб правильно визначити схему посадки сливи

потрібно знати форму крони;• У більшості сортів крона округла чи овальна;• Сорти Опішнянська та Угорка донецька рання

мають пірамідальну крону;

Групування сортів за ступенем галуження гілокСильна Середня Слабка

ОпішнянкаТулеу ГрасУгорка звичайнаУгорка крупна

Ренклод АльтанаУгорка ажанськаУгорка італійська

Ганна ШпетКаліфорнійська

Схеми посадки• В залежності від сили росту сорту, галуження,

підщепи та типом формування кроні застосовують різні схеми садіння дерев;

Підщепа, тип крони Ширина міжрядь, м

Відстань в ряду, м

Плодова стіна, мширина висота

СильнорослаСферичнаНапівплощиннаПокращена віяловаСлабкорослаСферична

6-75-64

4

3-43-43-3,5

2

3,5-4,53,5-41,2-2

1,5-2

3,5-43,5-43-3,5

2-2,5

Традиційна схема формування дерев аличі за розріджено-ярусним типом крони

• Дерево має 6-8 основних гілок першого порядку, 3-4 з яких розташовані у першому ярусі, а інші – по 1-2 – до висоти центрального провідника 2,2-2,5м, на якій його видаляють;

• Відстань між основними суміжними гілками першого ярусу складає 10-15см, а між поодинокими гілками другого ярусу – 35-40см;

Обрізування після посадки кронованих дворічок

• Весною після садіння у кроні дворічних саджанців залишають 3-4 основних гілки з відстанями 10-15 см між ними;

• Якщо гілок з тупими кутами відходження мало, у першому ярусі залишають меншу їх кількість (2-3) з таким розрахунком, щоб забезпечити розріджене розміщення на стовбурі;

Укорочування гілок в залежності від ступеня галуження сорту

• У сортів, які здатні до сильного галуження, — Угорка звичайна, Опішнянка, Тулеу Грас та ін., гілки укорочують на 1/4-1/5 довжини;

• У сортів із середнім і слабким галуженням гілки вкорочують сильніше - до 1/2 і більше довжини;

• До сортів з середнім ступенем галуження належать Персикова, Ренклод Альтана, Угорка ажанська, Угорка італійська;

• Слабке галуження мають Каліфорнійська і Ганна Шпет

• Гілки, що відходять від стовбура під кутом 45-50 градусів, зрізують над зовнішньою брунькою;

• Гілки, що відходять під кутом понад 50 градусів - над внутрішньою;

• Якщо намічені для формування крони гілки мають кут відходження менший 45 градусів, їх доцільно відхилити за допомогою розпірок та інших засобів;

• Центральний провідник укорочують на висоті 20-30 см від рівня зрізування основної верхньої гілки

Обрізування після посадки некронованих однорічок

• У некронованих однорічок сортів з середнім і слабким галуженням центральний провідник укорочують на висоті 70-80 см, а поодинокі гілки у зоні формування першого ярусу залишають, підпорядковуючи їх центральному провіднику.

Формування крони у наступні роки

• У сортів, що легко галузяться, не допускають загущення крони;

• З цією метою на стовбурі, крім основних гілок, залишають лише слабкі обростаючі гілки і шпорці, а інші видаляють на кільце;

• Під час вибору гілок другого порядку їх розташовують зовні гілок першого порядку на відстані 20-30 см одна від одної;

• Проміжні гілки, особливо скеровані всередину крони і з приростом понад 30-40 см, вирізують на кільце;

• Пагони подовження основних гілок укорочують до довжини 60 см;

• Сорти із слабким і середнім ступенем галуження утворюють сильні, завдовжки 1м і більше пагони;

• Вони без обрізування дають мало бічних розгалужень, що утруднює формування гілок другого порядку;

• Такі пагони подовження укорочують на 1/2 довжини на бічні бруньки, а пізніше для надання більших кутів відходження їх переводять на бічні сильні конкуренти;

• Гілки, що не використовуються для створення другого і третього порядків галуження, не видаляють, а вкорочують, залишаючи 8-10 бруньок для перетворення в обростаючу деревину, або ж відхиленням надають їм горизонтального положення;

Формування крони у наступні роки

Обрізування на початку плодоношення

• У початковий період плодоношення продовжують укорочення на 1/4 пагонів подовження у сортів з середнім і слабким галуженням (для утворення бічних розгалужень);

• У сортів з сильним галуженням крону проріджують без укорочення пагонів, тобто лишні пагони вирізають “на кільце”;

Обрізка під час плодоношення• Протягом декількох років плодоношення

крону лише проріджують, видаляючи також сухі, пошкоджені та слабкі гілки.

Обмеження висоти дерева• Крону знижують до висоти 3,5 м,

видаляючи в подальшому сильні пагони, що утворюються у верхній її частині;

Омолоджуюче обрізування дерев

• У дерев з ослабленим приростом завдовжки 10-15 см застосовують омолоджуюче обрізування на 3-7-річну деревину за загальними принципами;

• Омолоджуюче обрізування дерев, старших 10-річного віку, виконують на протязі трьох років;

• Перший рік: виконують крупноелементне обрізування, знижуючи крону на 1/3 висоти та обмежуючи її з боку міжрядь шляхом вирізування крупних частин основних гілок. У кроні проріджують зони загущення та виконують санітарне обрізування;

• Другий рік: весною, сильні пагони, які утворилися не вкорочують і не проріджують, за винятком вовчкоподібних пагонів на центральному провіднику. Одночасно з цим наполовину омолоджують плодоносну деревину;

• Третій рік: весною омолоджують залишену раніше половину плодоносної деревини і, як і у попередні роки, не вкорочують новостворені пагони;

Омолоджуюче обрізування дерев

Напівплощинна крона

• Сформована за таким типом крона дерева має штамб висотою 60-70 см і три пари основних гілок, які закладають ярусами через 50-60 см на центральному провіднику;

• Після цього центральний провідник видаляють переводом на бічне розгалуження;

Формування крони після посадки та на 2 і 3 рік

• Під час садіння дворічні саджанці чи кроновані однорічки орієнтують так, щоб залишені дві протилежно розташовані основні гілки першого ярусу були під кутом 15 градусів до площини ряду;

• На другий і третій рік вегетації, залежно від стану рослин, закладають другу пару основних гілок. їх вибирають так, щоб кут розходження між ними і гілками першого ярусу складав 25-30 градусів;

Формування крони в 4 році• На четвертий ріку в площині ряду закладають третю пару

основних гілок. На основних гілках першого порядку вибирають гілки другого порядку, що розташовані у горизонтальній площині і з невеликими кутами відходження від основних;

• Гілки, які ростуть перпендикулярно до площини ряду, вирізують на кільце, а ті, що мають кути відходження до 80 градусів, переводять на направлені вздовж ряду бічні галуження;

• На основних гілках видаляють вертикальні пагони, попереджуючи загущення крони;

• Вкорочення пагонів подовження основних гілок і бічних пагонів та вирізування конкурентів ведуть залежно від галуження сорту так само, як і під час формування розріджено-ярусної крони

Формування і обрізування дерев сливи в інтенсивних

насадженнях

Поліпшено-віялова крона• Площинна поліпшено-віялова крона ефективна

для сильнорослих сортів сливи — Волошка, Восход, Угорка звичайна, Угорка донецька, Ренклод Альтана, Ренклод зелений, Персикова, Президент, Стенлей, Трагедія, а також аличі;

• На деревах цих сортів у молодому віці виростають занадто довгі (1-2 м) пагони, які при формуванні традиційної розріджено-ярусної крони доводиться сильно вкорочувати та видаляти значну частину деревини;

• Усе це стимулює ростові процеси та затримує вступ дерев у плодоношення;

Особливості формування

• При формуванні поліпшено-віялової крони укорочується лише центральний провідник;

• Усі інші пагони та гілки відхиляють у напрямку ряду, прив'язуючи до шпалери з трьох рядів дроту: одні горизонтально, інші поникло, а треті трохи піднімають, рівномірно розташовуючи їх у вигляді віяла;

• Цим послаблюється ріст, прискорюється закладання генеративних бруньок, підвищується скороплідність і урожайність насаджень;

• Такі сади вступають у товарне плодоношення на рік раніше та дають урожай у 1,5-2 рази вищий, ніж традиційні. Дерева висаджують за схемою 4 х 2-3 м;

• Сформоване дерево має штамб висотою 40 см, центральний провідник та чотири яруси гілок, скерованих у напрямку ряду;

Формування після посадки• Нерозгалужені однорічні

саджанці зрізують на висоті 60-70 см (ліворуч).

• У кронованих однорічок та дворічних саджанців (праворуч) видаляють усі бічні пагони до висоти 40 см над землею (в присадибних садах цього можна не робити, формуючи дерево без штамбу).

• Далі вибирають чотири розвинених гілки, розташованих попарно з протилежних боків стовбуру у напрямку ряду, а решту пагонів видаляють;

• Нижню гілку залишають довжиною 50-60 см, кінці ж верхніх - зрізують на одному рівні з укороченим кінцем нижньої. Провідник зрізують на 30-35 см вище рівня обрізаних основних гілок.

Відхилення молодих гілок• З метою формування

широких кутів відходження гілок, у кінці травня-на початку червня над пагонами, що виростають на провіднику, доцільно закладати білизняні прищіпки;

• Вставлений у пружину прищіпки цвях дозволяє скерувати молодий пагін уздовж лінії ряду;

Формування на другий рік• У дерев, висаджених нерозгалуженими однорічками, в

другому році створюють лише перший ярус;• У порівнянні з деревами, що при садінні вже мали

крону, в ньому має бути більше гілок, оскільки у останніх при відхиленні гілок ярус розвивається слабше і може бути неповноцінним.

• Достатня кількість гілок у нижньому ярусі та навантаження їх плодами стримує процеси росту дерев у висоту та сприяє формуванню плодоносної стіни.

• Тому поспішати із закладанням вищих ярусів, а також з передчасним прорідженням нижнього ярусу, не слід

Відхилення гілок• У дерев, висаджених

нерозгалуженими однорічками, які за минулорічну вегетацію утворили не менше шести довгих (60 см і більше) пагонів, формують перший ярус;

• Бічні гілки відхиляють у боки ряду, підв'язуючи до нижнього дроту шпалери;

• Пагін продовження центрального провідника вкорочують на висоті 70-80 см від основи;

• Якщо пагонів у кроні мало і вони короткі (до 60 см), формування і обрізування переносять на наступний рік;

• Коли ж утворилися 2-3 сильних пагони, їх та центральний провідник відхиляють у боки ряду, а інші залишають рости вільно;

• Щоб викликати відростання у зоні нижнього ярусу, бічні сильнорослі пагони відхиляють у боки, а сильний центральний провідник укорочують на 20-30 см від його основи. Ще сильніше (до 10-15 см) його вкорочують при наявності слабких бічних пагонів;

Формування дерев, посаджених кронованими однорічками або дворічками• Гілки у зоні нижнього

ярусу відхиляють у боки ряду, горизонтально підв'язуючи їх до шпалери. Довгі вертикальні пагони на цих гілках теж підв'язують похило, розташовуючи між вищевказаними гілками;

• Пагони у зоні другого ярусу відхиляють, підв'язуючи до першої чи другої дротини шпалери. При цьому довгі пагони відхиляють горизонтально або поникло, середні – трохи припіднято, а коротші за 70 см залишають рости вільно. Центральний провідник укорочують на висоті 70-80 см від основи;

• Шпагат при підв'язуванні спочатку прив'язують до дроту, далі перекидають через гілку, а іншим кінцем знову прив'язують до дроту;

• Підв'язування іншим способом дає негативні результати;

Формування у третьому році• Спочатку поправляють підв'язку основи гілок

нижнього ярусу, яка може зміститися, та підв'язують їх верхівки до шпалери;

• Сильні бічні пагони, що утворились в зоні нижнього ярусу на основних гілках та стовбурі, спрямовують у боки ряду. Їх рівномірно, але досить щільно розташовують між собою та підв'язують (спочатку нижчі, далі - вищі) до шпалери;

• Аналогічно діють з основними та бічними гілками вищих ярусів, регулюючи ступінь їх нахилу в залежності від сили росту та кута відходження;

• Пагін подовження центрального провідника вкорочують на висоті 60-70 см від основи;

Формування у третьому році

• Формування проводять подібно до того, як це виконувалось у третьому році;

• Жирові пагони на основних гілках та стовбурі також відхиляють та підв'язують, розташовуючи у наявних вільних проміжках;

• У зоні четвертого ярусу центральний провідник та конкурент відхиляють горизонтально, фіксуючи за верхню дротину шпалери;

• Решті ж сильних пагонів надають пониклого положення;

Формування у четвертому році

• Спочатку звільняють від шпагату нижній ярус гілок;

• Гілки розводять одну від одної, а при надмірному загущенні – проріджують;

• Гілки, що ростуть у міжряддя, вкорочують переводом на бічні розгалуження з таким розрахунком, щоб товщина основи плодової стіни не перевищувала 1,5 м;

• У верхній частині крони жирові пагони відхиляють та прив'язують у вільні місця між гілками;

Формування у п'ятому році

• Для забезпечення доброго світлового режиму крони верхню її частину щороку обрізують;

• Усі пагони, довші за 50 см, які виростають на верхівці стовбура та гілках верхнього ярусу, вирізують упродовж наступних 6-9 років життя дерева;

• Менші пагони, залишаючись без обрізування, з часом переходять до плодоношення;

• Довгі прирости, які згодом на них з'являються, слід видаляти переводом на слабкі бічні розгалуження;

• Плодоносні гілки у верхній частині крони періодично видаляють при їх сильному розростанні;

Обрізування верхньої частини крони у шостому та подальших роках

• Середину та нижню частину крони проріджують;

Обрізування нижньої частини крони у шостому та подальших роках

• Непошкоджені гілки, які ростуть угору та в міжряддя, укорочують на бічне розгалуження;

• Найсильніші пагони довжиною понад 70 см вирізують, слабші (40-70 см) укорочують до довжини 20-30 см, найслабші (до 40 см) залишають;

• Для заміни гілок, що відплодоносили, жирові пагони (особливо довгі) доцільно відхиляти у вільні місця;

Веретеноподібна крона

• Активно поширюється у західноєвропейських країнах з розвинутим садівництвом;

• Насадження такого типу закладаються переважно слаборослими сортами (Ерліблу, Опал, Рут Герстеттер, Санктус Хубертус, Чачакська крупноплідна тощо);

• Маджанці на слаборослих підщепах;• Міжряддя завширшки 4 м;• Відстань в ряду – 2-3-метра;

• Формування виконують за подібними до культури яблуні засадами, із урахуванням специфіки розвитку дерев сливи;

• Ріст дерев регулюють відгинанням гілок до горизонтального положення та їх заміною більш слабкими пагонами;

Веретеноподібна крона

• Закладання саду проводять однорічними саджанцями з кроною;

• Такий саджанець має провідник і декілька бічних гілок на відповідній висоті (50-70 см) від поверхні ґрунту;

• У саджанця достатньо слабко укоротити провідник для формування веретеноподібної крони;

Відгинання бічних пагонів

• Після посадки саду нерозгалуженими саджанцями і укорочення центрального провідника, усіма можливими методами утримують бічні пагони в горизонтальному положенні;

• Закладають прищіпки, а також регулюють силу росту прищіпуванням тощо;

• Причому, якщо пагони ростуть занадто сильно, їх слід відгинати дещо раніше звичайних строків — на початку серпня, допоки вони не стали занадто міцними;

Обрізування центрального провідника

• Для веретеноподібного вигляду провідник необхідно укорочувати 2 чи 3 рази;

• Перший раз після садіння дерев;

• Наступні - на другий і третій рік від садіння;

Мінімальна обрізка

• Після отримання двох напівярусів по декілька гілочок у кожному, у четвертому році провідник не вкорочують;

• Цим досягають утворення у верхній частині крони невеликих пагонів та веретеноподібного вигляду крони;

• Як і при формуванні веретеноподібної крони у яблуні, на деревах сливи слід уникати зимового обрізування відігнутих до горизонтального положення гілок. За недостатнього галуження гілок і рідкої крони виконують прищіпування їх верхівок у червні;

Утримання веретеноподібної форми• У процесі формування дерева сливи схильні втрачати

веретено подібну форму за причини появи занадто сильних приростів на верхівці (рис. 1);

• Найсильніші з них вирізують, слабші у червні-липні вкорочують, досягаючи відповідної форми верхньої частини крони (рис. 2);

Літнє обрізування сливи• На відміну від формування веретеноподібної крони у

яблуні, літнє обрізування сформованих дерев сливи полягає у додатковому вкороченні усіх пагонів довжиною понад 30 см, що виростають на стовбурі і напівосновних гілках, залишаючи близько 5 листків біля їх основи;

• Слабкі пагони довжиною 20-30 см залишають без обрізування;

• Літнє вкорочення приростів не завжди забезпечує достатній ефект, тому при весняному обрізуванні слід без вагань видаляти сильні пагони, що порушують рівновагу у верхній частині крони;

Препарати для захисту рослин

Назвапрепарату

Норма на1 га, кг,л

Кількістьобприскувань,

шт.

Хорус, 75% в.ч. 02 2

Конфідор 20%, к.е. 0,25 2

Фітал 65% в.р.к. 2,0 1

Бі-58 новий, 40% к.е. 2,0 1

Сумітіон 50% к.е. 2,0 1

Золон 35% к.е. 2,0 1

Удобрення сливового саду

• 2-3 рази за вегетацію дерева підживлюються мінеральними та органічними добривами;

• Перший раз – на початку вегетації (початок квітня);• Вдруге – в кінці квітня-на початку травня;• Втретє – на початку червня;• Підживлюють водними витяжками з

перебродившого гною, курячого посліду (1:20);• Розводять аміачну селітру 2-3 ложки на 10 л води, а

також нітроамофоску, кеміру 3-5 ложок на 10 л води;• Але краще недогодувати, ніж перегодувати!

Сливовий чорний плодовий пильщик• Шкодить сливі, аличі, терену, менше абрикосу

та черешні. Зимує в стадії личинки, які розміщуються в щільних павутинних коконах у грунті на глибині 5 см. Навесні, за температури грунту понад 8°С відбувається реактивація личинок, вони починають заляльковуватися. Відроджуються імаго до цвітіння сливи. Самиці відкладають яйця в чашечку бутонів або в наполовину відкриті квітки. Залежно від температури повітря, личинки відроджуються з яєць наприкінці цвітіння, закінчують впродовж короткого періоду — три–п’ять днів після опадання пелюсток.

• Личинки першого віку живляться м’якоттю зав’язі, а старших віків — центральною частиною, пошкоджуючи кісточку. Для закінчення розвитку їм потрібно п’ять-шість плодів. Пошкоджений плід заповнений чорними мокрими екскрементами. На щільність популяції пильщика значно впливають погодні чинники, зокрема вологість ґрунту. За посушливої погоди відчутно зменшується чисельність імаго, личинки не заляльковуються;

Сливова товстоніжка• Найбільше пошкоджує сливу, аличу,

терен, менше абрикос і ще менше — черешню та вишню. Зимує в стадії личинки в кісточці. Навесні, за середньодобової температури ґрунту понад 10°С розпочинається розвиток личинок, вони заляльковуються. Дорослі комахи перед вильотом, прогризають отвір у кісточці. • Перші особини вилітають через два-три дні після квітування, масово — через шість-сім днів. Імаго товстоніжки, так само як і пильщика, активні за температури понад 16°С. Самиці відкладають яйця в незатверділі кісточки через 10–12 днів після цвітіння сливи й роблять це протягом 14 днів. Після відродження личинки живляться ядром кісточки. Пошкоджені плоди передчасно забарвлюються у колір, характерний для помологічного сорту, та осипаються. За нашими спостереженнями, осипання зав’язі починається наприкінці червня, а масове — в першій половині липня. На цей період у кісточках формуються дорослі личинки. Депресивний розвиток шкідника відбувається в разі пересихання ґрунту. За пересихання кісточок імаго не може прогризти отвір і гине. Дефіцит вологи провокує у личинок дво-трирічну діапаузу.

Сливова плодожерка• Крім сливи, пошкоджує абрикос, аличу, персик, терен,

рідше вишню та черешню. Зимують гусениці в щільних павутинистих коконах, у тріщинах кори на нижній частині штамбів, у рослинах та під ними, а також у поверхневому шарі (5–10 см) ґрунту. Реактивація гусениць відбувається за середньодобової температури 10°С, а заляльковування починається через 10–15 днів після переходу середньодобової температури через 10°С. Літ метеликів покоління починається за суми ефективних температур повітря понад 10°С — 105…120°С. Метелики активні в сутінкові години за температури понад 16°С. Самиці відкладають яйця здебільшого на плоди, рідко на листя.

• Відродження гусениць першого покоління відбувається за накопичення суми ефективних температур повітря понад 10°С… 200°С. Після відродження вони вгризаються в плоди та живляться м’якоттю, забруднюючи її своїми екскрементами. Для повного розвитку гусениці достатньо одного плоду, а в разі розміщення двох плодів вона переходить у другий. Пошкоджені плоди передчасно забарвлюються і раніше за здорові осипаються. Із вхідного та вихідного отворів виділяється камедь, яка на повітрі густіє. За теплої погоди плодожерка дає друге покоління;

Клястероспоріоз• Крім сливи, патоген паразитує на персику,

черешні, абрикосі, аличі та вишні. Найбільше від хвороби страждають листя й плоди. На листках утворюються численні невеликі червоно-фіолетові плями. Внутрішня уражена тканина стає світло-коричневою, відмирає і випадає. За інтенсивного розвитку хвороби плями зливаються, охоплюючи великі ділянки тканин, що випали. На уражених клястероспоріозом плодах утворюються ум’ятини, з яких виділяється камедь. Патоген розвивається лише в конідіальній стадії.

• Зимує у вигляді грибниці та конідій на уражених органах, під камеддю. Взимку, під час відлиг, за температури повітря 4…5°С та навесні збудник продукує нові спори, які разом із перезимувалими є джерелом первинної інфекції. Під час опадів краплі дощу розбризкують конідії на здорові органи, спричинюючи їхнє зараження. Оптимальні умови для розвитку хвороби створює тепла та волога погода. Сильно уражене листя осипається.

Моніліальна плодова гниль• Живе на всіх кісточкових, зерняткових і ягідних

культурах. Хвороба розвивається в двох формах — навесні у вигляді моніліального опіку та влітку — у вигляді плодової гнилі. На сливі відсоток уражених моніліальним опіком суцвіть незначний, а плодів, уражених гниллю, особливо за надлишку вологи, буває до 100%. Збудник моніліозу зимує грибницею в муміфікованих плодах і тканинах уражених гілок.

• Після перезимівлі грибниця за вологої погоди формує конідії, які заражають квітки. Плодова гниль проявляється влітку із достиганням плодів. Спочатку на них утворюється бура пляма, яка з часом охоплює весь плід. На поверхні плодів розвивається спороношення у вигляді численних сірувато-білих подушечок. Гнилі плоди опадають або висять на дереві до весни наступного року. Крім вологої погоди, зараженню плодів гниллю сприяють шкідники: сливова плодожерка, садові довгоносики, птахи, град.

Полістигмоз або червона плямистість• Масово поширений у всіх зонах, де

вирощують сливу. На листках утворюються помаранчеві або червоні плями. З нижнього боку листків, на уражених ділянках, гриб продукує строми, в яких розміщуються пікніди. Зимує патоген на уражених листках.

• Сумкоспори дозрівають навесні, масово — в квітні — на початку травня і є джерелом інфекції протягом вегетації. Оптимальні умови для розвитку хвороби створюють весняні дощі

Хімічні засоби захисту• У фазі зеленого конуса проти хвороб застосовують 3%-ну бордоську

рідину;• Проти попелиць, листовійок, п’ядунів, довгоносиків ефективні Золон,

Сумітіон, Блискавка, Данадим, Фуфанон;• Проти личинок мандрівниць каліфорнійської щитівки застосовують

препарат 30 В або ПС-30;• Розвиток хвороб (по листю) контролюють обприскуванням дерев 1%-

а бордоська рідина (застосовують окремо, не змішуючи з іншими пестицидами), хлорокис міді, Хорус, Луна Сенсейшн, ;

• Можна робити бакові суміші – інсектицид + фунгіцид;• Фосфорорганічні інсектициди та фунгіциди зберігають токсичність

10–14 днів. Випадання опадів зменшує цей період до семи днів. Інтервали між обробками становлять 10–14 днів;

• Для захисту імунних і толерантних до плямистостей сортів достатньо однієї-двох обробок (перша — після цвітіння, друга — після збирання врожаю).

• Проти чорного сливового пильщика та інших шкідників використовують препарати на основі імідаклоприду (Конфідор 20% в.к., Ратибор 20% в.к.). Обробку сливи проти шкідника проводять на початку розпускання перших бутонів (пік льоту імаго) або після цвітіння. Препарати на основі імідаклоприду належать до групи неонікотиноїдів, період їхньої токсичної дії — 21 день. Одноразової обробки одним із цих препаратів достатньо для захисту сливи від пильщика.

• Через вісім-десять днів після цвітіння проводять обприскування проти сливової товстоніжки тими ж препаратами;

Хімічні засоби захисту

• Проти сливової плодожерки перше обприскування роблять при сумі ефективних температур 200°С (початок відродження гусениць). Із настанням прохолодної (нічні години) та вологої погоди, в червні, розвиток плодожерки гальмується. Тому строк обробки змінюється. Через шість днів після відлову 12 і більше самців плодожерки (за тиждень) і температури понад 15°С у вечірні години доцільно провести обробку;

• Друга обробка на середніх сортах проводиться через 14 або 21 день (залежно від препарату);

• Із настанням теплої погоди в серпні створюються оптимальні умови для розвитку сливової плодожерки. Її чисельність і шкодочинність зростають. Для обмеження щільності популяції шкідника на пізніх сортах проводять третю обробку, застосовуючи один із рекомендованих інсектицидів.

Хімічні засоби захисту

• Використання сумішей хімічних ЗЗР, регуляторів росту та мінеральних добрив можна знизити норму витрати пестицидів на 10–35%;

• Зміна норми витрати досягається завдяки підвищенню токсичності та пролонгованості дії пестицидів;

• Комплексне застосування пестицидів знижує появу резистентності в шкідливих об’єктів до засобів захисту.;

• Макро- та мікродобрива в суміші з пестицидами прискорюють подолання стресу культурних рослин після використання одних пестицидів, крім того, 3–5 кг/га азотних мінеральних добрив, доданих у робочий розчин, поліпшують його технологічні якості: стабільність суспензій та емульсій, змочуваність, прилипання та утримання на обприсканій поверхні рослин.

Хімічні засоби захисту

Захист сливи від компанії СингентаТерміни

проведення заходів

Шкодочинний об’єкт Препарати і норми витрати Примітки

Розпукування бруньок

Шкідники: брунькові довгоносики, пильщики, щитівки, листогризучі гусениці.Хвороби: моніліоз, клястероспоріоз, іржа, «кишеньки слив».

Актара 25 WG 1,4 г на 10 л води або Енжіо 247 SC 3,6 мл на 10 л водиХорус 75 WG 3 г на 10 л води

Бакова суміш фунгіцид + інсектицид

Кінець цвітіння (95% цвіту обпало)

Шкідники: сливові пильщики, сливова товстоніжка, листовійки, попелиця, кліщі.Хвороби: моніліоз, кокомікоз, «кишеньки слив».

Енжіо 247 SC 3,6 мл або Актеллік 500 ЕС 12 мл на 10 л водиХорус 75 WG 3 г на 10 л води

Бакова суміш фунгіцид + інсектицид

Початок росту зав'язі

Шкідники: сливові пильщики, сливова товстоніжка, листовійки.Хвороби: моніліоз.

Актеллік 500 ЕС 12 мл на 10 л водиХорус 75 WG 3 г на 10 л води

Бакова суміш фунгіциди + інсектицид.Обприскування через 7–8 днів після попереднього.Вирізають і спалюють уражені моніліозом гілки

Ріст плодів Шкідники: сливова і східна плодожерки, попелиці.Хвороби: плямистості листя, кокомікоз, плодова гниль.

Енжіо 247 SC 3,6 мл або Актеллік 500 ЕС 12 мл на 10 л водиХорус 75 WG 3 г + Скор 250 ЕС 2 мл на 10 л води

Бакова суміш фунгіциди + інсектицид.Обробка через 12–14 днів після попередньої.

Після збирання врожаю

Шкідники: попелиці.Хвороби: кокомікоз, моніліоз, плодова гниль.

Енжіо 247 SC 3,6 мл на 10 л водиСвітч 62,5 WG 10 г + Скор 250 ЕС 2 мл на 10 л води

Бакова суміш фунгіциди + інсектицид.Знімають і знищують муміфіковані плоди. Бакова суміш

Жовтень-листопад (після збору)

Шкідники: довгоносики, пильщики, кліщі.Хвороби: плямистість листків, клястероспоріоз.

Обкопування пристовбурних кругів, закопування або спалювання опалого листя, внесення добрив