1

2

соціально-економічної системи в контексті євроінтеграції» кафедри

трудових ресурсів та підприємництва Національного університету

водного господарства та природокористування(номер державної

реєстрації 0112U002525 супров. лист №010-463 від 19.03.2012р.). У

межах цієї роботи автором, зокрема, сформовано науково-методичні

засади аналізу соціальних інновацій у трудовій сфері та розроблено

механізм забезпечення використання трудового потенціалу.

3. Ступень обґрунтованості і достовірності наукових положень,

висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації

Наукові положення, висновки і рекомендації, що отримані за

результатами дисертаційної роботи, є обґрунтованими та

достовірними. Методологічною основою дослідження є фундаментальні

положення сучасної економічної теорії (людського капіталу, людського

розвитку, стійкого розвитку, економічного зростання та факторів

виробництва), праці вітчизняних та іноземних учених у галузі економіки

праці та соціально-трудових відносин.

Наукові положення, висновки й рекомендації отримано за

допомогою діалектичного методу, аналізу і синтезу, історичного та

логічного підходів. У процесі дослідження автором використано також

загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, зокрема

системний, соціологічного дослідження, порівняльного і статистичного

аналізу, математичного моделювання, групування та класифікації,

структурно-функціонального аналізу та факторно-балового

оцінювання.

Достовірність наукових положень і висновків дисертанта

підтверджується впровадженням її положень у діяльність Міністерства

соціальної політики України, Всеукраїнської громадської організації

«Асоціація платників податків України», Рівненської обласної ради та

Рівненської обласної державної адміністрації, Федерації профспілок

3

Рівненської області, Західноукраїнської регіональної

непідприємницької громадської організації «Волинський ресурсний

центр».

Одержані результати дослідження, наукові положення та рекомендації

дисертанта пройшли апробацію та схвалення на міжнародних наукових і

науково-практичних конференціях. Результати дисертаційного

дослідження опубліковано в 50 наукових працях.

Аналіз отриманих автором результатів свідчить про те, що мета

дослідження досягнута, а поставлені в роботі завдання вирішені повною

мірою.

4. Наукова новизна отриманих результатів

Детальний аналіз теоретичних, методичних і практичних

результатів проведеного Г.Ю. Міщук наукового дослідження щодо

розроблення теоретико–методологічних засад оцінювання трудового

потенціалу в Україні та обґрунтування організаційно–економічного

механізму його забезпечення дає підстави для висновку, що їх частина

характеризується науковою новизною. Найбільш вагомі результати, що

розкривають особистий внесок дисертанта у розв’язання означеної

проблеми й характеризують новизну дослідження, полягають у такому:

вперше:

– розроблено систему соціальних інновацій у трудовій сфері, основу

якої на відміну від існуючих підходів складають інновації п’яти рівнів

(особистісний, корпоративний, регіональний, національний,

міжнародний), визначені за типом потреб соціальних груп та формами

взаємодії у суспільстві (с.58 – 63); дана система створює підгрунтя для

розроблення заходів щодо стимулювання інновацій у використанні

трудового потенціалу;

– обґрунтовано критеріальну основу ідентифікації працездатного

населення (критерії фізіологічної зрілості та здоров’я, юридичної

4

відповідальності, економічної доцільності залучення у процес

виробництва), що може слугувати науковою базою для встановлення та

регулювання вікових меж працездатності носіїв трудового потенціалу

(с.68 – 80);

– визначено науково-методичні засади оцінювання зв’язку

міграційних втрат трудового потенціалу та факторів середовища його

використання на основі економіко-математичної моделі (с.190 – 209),

що дало змогу обґрунтувати кількісну взаємозалежність між

міграційною активністю населення та особистим доходом, очікуваною

тривалістю життя; дотриманням законодавства у цій сфері тощо;

удосконалено:

– науково-методичні засади визначення вікового цензу

працездатності населення на основі урахування вікових особливостей

дожиття, визначених на основі інтегральних функцій вікового

розподілу населення (с.80 – 90); на відміну від існуючих, такий підхід

дає змогу визначити межі працездатного віку з урахуванням

особливостей тривалості життя у вікових групах та відповідного

вікового розподілу населення;

– методологічні основи оцінювання трудового потенціалу(с.35, 94 –

105), що дає змогу оцінювати, аналізувати та ефективно управляти

використанням трудового потенціалу в розрізі системоутворюючих

факторів (зайнятість, робочий час, продуктивність праці);

– методичні засади оцінки соціального комфорту в українському

суспільстві, сутністю якого є забезпечення задоволеності потреб

населення – як матеріальних, так і соціально-психологічних(с.211 –

219); на відміну від існуючих напрацювань авторський підхід дозволяє

аналізувати комфорт та його чинники на основі об’єктивних даних,

оцінювати регіональні особливості соціальної комфортності, виявляти

фактори дискомфорту та розробляти обґрунтовані заходи з їх усунення;

5

– систему чинників забезпечення ефективного використання

трудового потенціалу з урахуванням складових на макро- та

мезоекономічному рівнях (с.112 – 114); порівняно з існуючими

підходами, використання запропонованої системи забезпечує

інструментарій для аналізу відмінностей у пріоритетах та рівні

задоволеності потреб різних соціальних груп, що є науковою основою

розроблення програм та заходів посилення соціальної взаємодії у суспільстві з

метою уникнення втрат та покращення використання трудового потенціалу;

– організаційно-економічний механізм забезпечення ефективного

використання трудового потенціалу, який розглядається як сукупність

взаємозалежних елементів (принципів, завдань, суб’єктів, функцій,

методів, інструментів) (с.305 – 318); такий підхід дає змогу сформувати

напрями забезпечення взаємодії суб’єктів у сфері використання

трудового потенціалу, а також застосовувати відповідні інструменти

щодо збалансування потреб суб’єктів соціально-трудових відносин;

– науково-методичні засади оцінювання проектів ефективного

використання трудового потенціалу на основі кваліметричної оцінки за

обґрунтованою факторно-критеріальною моделлю; на відміну від

існуючої практики розроблена модель та її критерії дозволяють

забезпечити конкурентні переваги проектам, в яких враховано

соціально значущі пріоритети, зокрема, використання трудового

потенціалу ізольованих та соціально вразливих груп населення (с.342 –

344);

дістали подальшого розвитку:

– підходи до економічної оцінки тенденцій використання трудового

потенціалу з виявленням впливу чинників зайнятості, продуктивності

праці, міграційних втрат (с.128 – 130, 154 – 164, 173 – 183); на відміну

від існуючих розробок, застосування авторського підходу дозволяє

виявити резерви та шляхи використання трудового потенціалу;

6

–оцінка впливу інноваційних факторів на розвиток та використання

трудового потенціалу, що дозволяє встановлювати вплив інновацій на

основний узагальнюючий результат (продуктивність праці) та інші

характеристики використання трудового потенціалу, а також

оцінювати ефективність окремих видів інновацій (с.262 – 267, 274 –

280);

– організаційно-економічні інструменти забезпечення використання

трудового потенціалу в системі взаємодії населення та органів влади, а

саме: моніторинг актуальних питань використання трудового

потенціалу на засадах соціального діалогу, програмно-цільове

бюджетування, податкові важелі забезпечення справедливості

розподілу доходів та стимулювання технічної модернізації

виробництв(с.331 – 341, 345 – 353);

5. Теоретичне та практичне значення одержаних результатів

Теоретичне значення отриманих результатів полягає у поглибленні

теоретико-методологічних засад оцінювання трудового потенціалу та

організаційно-економічного механізму його ефективного

використання.

Практичне значення результатів підтверджено впровадженням

низки положень дослідження в діяльність:

— Департаменту економіки та торгівлі Рівненської обласної

державної адміністрації та Керівним комітетом з розробки стратегії

розвитку Рівненської області (довідка № 01/2-496 від 29.05.2014 р.) –

пропозиції щодо стратегічних напрямів розвитку людських ресурсів

регіону та зайнятості використані в Стратегії соціально-економічного

розвитку Рівненської області на період до 2020 року;

— Департаменту стратегічного планування та аналізу Міністерства

соціальної політики України (довідка № 108/10/136-15 від 03.06.2015

р.) –щодо методичного підходу до оцінювання використання трудового

7

потенціалу в Україні та обґрунтування нових пріоритетів державної

соціальної політики у системі соціальних інновацій в сфері праці;

— постійної комісії з питань місцевого самоврядування, розвитку

територій та європейської інтеграції Рівненської обласної ради (довідка

№ 02/16 – 99 від 20.04.2015 р.) – щодо реалізації обласної програми

сприяння розвитку громадянського суспільства «Західна брама:

співпраця влади та громадськості» на 2013-2015 рр. у частині

моніторингу актуальних потреб населення та пропозиції, спрямовані на

удосконалення взаємодії та розподілу функцій соціальних партнерів

регіону;

— територіального відділення Всеукраїнської громадської

організації «Асоціація платників податків України» (довідка № 07/2-30

від 26.03.2015 р.) – підхід до моніторингу потреб у сфері використання

трудового потенціалу та пропозиції щодо удосконалення розподілу

функцій інститутів громадянського суспільства і органів державного

управління у плануванні бюджетних видатків покладений в основу

формування рекомендацій проекту «Громадський контроль за

використанням коштів платників податків»;

— Західноукраїнської регіональної непідприємницької громадської

організації «Волинський ресурсний центр» (довідка № 02-015 від

05.04.2015 р.) – результати оцінки використання трудового потенціалу

та пропозиції щодо впровадження соціальних інновацій у забезпеченні

працевлаштування вразливих верств населення використані в реалізації

проекту ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні»;

— Федерації профспілок Рівненської області (довідка № 01-238 від

15.06.2015 р.) –у частині удосконалення соціального діалогу та

забезпечення диференціації рівня оплати праці використані у

підготовці проекту Дорожньої карти дій з подолання дискримінації та

соціальної несправедливості у сфері праці

8

Результати досліджень використовуються в ДВНЗ «Київський

національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» у

навчальній дисципліні «Економіка праці та соціально-трудові

відносини» та «Управління трудовим потенціалом», а також в

Національному університеті водного господарства та

природокористування при розробленні навчально-методичних

комплексів дисциплін «Управління трудовим потенціалом» та

«Соціоекономіка».

6. Оцінка повноти викладення результатів дослідження в

опублікованих працях

Одержані результати дослідження, наукові положення та рекомендації

дисертанта пройшли апробацію та схвалення на міжнародних і

Всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях.

Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 50 наукових

працях, серед яких 2 одноосібні та 4 колективні монографії; 1

навчальний посібник; 26 статей у наукових фахових виданнях, 5 – у

виданнях іноземних держав та наукових фахових виданнях, що входять

до міжнародних наукометричних баз, 12 – в інших виданнях.

Основні результати наукового дослідження викладено в авторефераті.

Зміст автореферату ідентичний змісту дисертації.

7. Зміст дисертаційної роботи та її оформлення

Структура дисертаційної роботи Міщук Г.Ю. характеризується

логічністю, результати дослідження (загальні висновки та висновки до

розділів) узгоджуються з предметом дисертаційної роботи та

визначеними завданнями. Використання320 найменувань наукової

літератури та інших джерел дало змогу автору глибоко і системно

дослідити проблему, проаналізувати статистичні й емпіричні дані,

всебічно обгрунтувати висновки і пропозиції.

9

Зміст дисертаційної роботи відповідає спеціальності 08.00.07 –

демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика.

Оформлення роботи відповідає чинним вимогам.

8. Дискусійні положення та зауваження щодо змісту та

оформлення дисертації

Відзначаючи належний теоретико-методологічний рівень дисертації,

позитивно оцінюючи наукове і практичне значення отриманих

результатів, зазначимо дискусійність її окремих положень,негативні

сторони праці.

1. Незважаючи на те, що дисертація виконувалася у рамках науково-

дослідної роботи кафедри управління персоналом та економіки праці

ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима

Гетьмана" за темою "Соціально-трудові відносини в сучасній

українській економіці: стан, тенденції розвитку, регулювання", автору

не вдалося чітко визначити й обґрунтувати специфіку і особливості

використання трудового потенціалу, методологію його оцінювання в

умовах накопичення базових диспропорцій на ринку праці в Україні,

виходу із тривалої соціально-економічної нестабільності.

2. При дослідженні деяких проблем автору не вдалося повною

мірою визначити пріоритети і чітко розставити акценти. Так, у розділі

5 "Інноваційні засади удосконалення використання трудового

потенціалу в Україні" аналіз зміщено на другорядні для предмету

дослідження проблеми соціальних інновацій (с. 248–259). Це

унеможливило повною мірою визначити основні тенденції, стримуючі

фактори розвитку інновацій у сфері зайнятості населення, зростання

продуктивності праці, які мають місце в Україні. При дослідженні

проблем розвитку інновацій у сфері зайнятості здобувач справедливо

зазначає, що в Україні відсутні критерії віднесення підприємств до

10

соціальних (с. 247-249), в той же час не пропонує свого бачення

критеріїв і ознак зазначених підприємств.

3. Досліджуючи взаємодію соціальних партнерів у використанні

трудового потенціалу, автор декілька разів звертаючись до проблеми

соціального діалогу (с. 322, 323, 331, 340), не звертає увагу на те, що

останнім часом в Україні проявилась тенденція до його фактичного

знищення, зокрема одержавлення таких інститутів соціального

партнерства, як Національна тристороння соціально–економічна рада

при Президентові України, загальнообов'язкове державне соціальне

страхування, координаційні комітети сприяння зайнятості населення.

Це також підтверджується схемою (рис. 6.2 – с. 323), в центрі якої

міститься елемент "Формування погодженого проекту розвитку та

використання трудового потенціалу регіону". Однак відповідно до

Закону України "Про зайнятість населення" і багаторічної традиції

дану функцію виконують програми зайнятості населення, які

розробляються органами державної виконавчої влади і органи

місцевого самоврядування спільно з соціальними партнерами й

приймаються на сесіях відповідних рад.

4. При дослідженні проблеми інвестицій у персонал (с. 250–252)

доцільно ретельніше проаналізувати концептуальні засади професійної

освіти і професійної підготовки молоді, перепідготовки і підвищення

кваліфікації дорослого населення з врахуванням глобальних тенденцій

на світових ринках праці, змін у попиті на професії в результаті

структурних перетворень в економіці. У цьому сенсі варто було б

приділити увагу дослідженню стану професійної орієнтації, зокрема,

виконанню Концепції державної системи професійної орієнтації

населення, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від

17 вересня 2008 р. № 842, конструктивному аналізу проектів

11

нормативно-правових актів з післядипломної освіти (освіти упродовж

життя), що останнім часом активно обговорюються в Україні.

5. З метою посилення формування у населення стійких мотивів

продуктивної, легальної зайнятості автор обгрунтовує необхідність

внесення змін до шкали оподаткування доходів фізичних осіб на основі

використання степеневої функції визначення ставки оподаткування (с.

347–349). На думку дисертанта, запропоноване нею балансове рівняння

оподаткування не порушить рівноваги у бюджетних надходженнях.

Але це твердження залишається гіпотезою. Для його доведення

доцільно зробити порівняльні розрахунки. По-перше, щодо сум

податкових надходжень за цих двох варіантів і, по-друге, з точки зору

забезпечення більшої соціальної справедливості (або «комфортного

проживання у своїй країні»).

6. Досліджуючи сучасні тенденції у сфері оплати праці та

структурних змін зайнятості з використанням факторного аналізу

реалізації трудового потенціалу (п. 3.2), варто було б більше уваги

приділити вивченню проблем оплати праці в умовах нестандартної

зайнятості, підвищенню ефективності використання трудового

потенціалу зайнятих тут працівників, розроблення нормативно-

правових засобів посилення їх соціального захисту.

7. Аналізуючи вплив міграції на результати використання трудового

потенціалу в Україні (п. 3.3) автором зосереджується увага на

наслідках еміграції. Натомість в Україні не розроблено надійних

методик виміру масштабів зовнішньої трудової міграції, визначення

соціального і професійного складу мігрантів, обрахування реальних

надходжень грошових коштів від мігрантів в країну.

Однак, відмічені зауваження не знижують наукової цінності та

практичного значення дисертаційної роботи, не впливають на його

загальну позитивну оцінку.

12