Кременчуцька загальноосвітня школа I-III ступенів №28

Урок на тему:

«Любов творить чудеса»

Проведений в 2-А класіВчитель Заніздра Л.Г.

березень

2016 рікТема: Любов творить чудесаМета: Пояснити дітям, що любов – це дар Божий, який треба берегти і зрощувати. Допомогти дітям зрозуміти, що любов - це справи людини, її дії по відношенню до інших людей; показати силу почуття любові, яка породжує інші позитивні чесноти, такі як мужність, сміливість, вміння долати життєві труднощі та змінює навколишній світ на краще. Розвивати самостійне мислення. Сприяти розвитку життєвих компетентностей учнів та формуванню життєвих навичок, необхідних для становлення основ індивідуально – особистісної життєтворчості, а саме:- здобуття життєвого досвіду;- життєве прогнозування;- прийняття рішень та планування дій;- розв’язання типових життєвих завдань;- самоорганізація та самовиховання.Виховувати чутливість душі, серця, почуття любові, бажання допомагати ближньому.Обладнання: лялька Мотрійка, зайчик, квітка, льодяне сердечко, малюнок гори, музичний супровід, підручник, робочий зошит. Хід уроку.I.Організація класу.

Гра «А ви можете так?....»- Я можу плеснути в долоні!- А ви можете так?- Я можу серце вам віддати!- А ви можете так?- Я можу посмішки вам подарувати! - А ви можете так?

- Отже настрій у всіх веселий, тож починаємо!ІI.Повторення вивченого.1. Давайте пригадаємо попередній урок і те оповідання, яке мичитали, і спробуємо ще раз відповісти:

1. Що значить "пожертвувати заради когось своїм часом"? 2. Чи може людина, яка цінує своїх рідних, обманювати їх?

2. Вдома ви грали в гру „Непростий день". Скажіть, в рамочках зякими висловами треба додавати.

Результат: формування пізнавальної компетентності

III. Підготовка до сприйняття нового.1. Читання вірша Л. Глазунової «Господь людині дав гаряче

серце» вчителем. Господь людині дав гаряче серце І вічну душу, сповнену любові, Щоб та любов зростала, як деревце, Щоб згодом світу дать плоди чудові.

Ми любимо матусеньку і тата, Ми любимо усю свою родину, Ми любим землю, щедру і багату, Ми любимо безмежно Україну.

Ми любим Богом даний білий світ, Тож бережім любові диво цвіт!

- Яким особливим почуттям нагородив Бог людину?

Результат: формування ціннісно-смислової компетентності

IV. Повідомлення теми уроку. Організація і виконання запланованої роботи

Бесіда. ( ст.73-74, хрестоматія,)Діти, ми знаємо, що творець світу, всього живого на Землі - це Бог. Він творив землю з любов'ю і вчив нас цьому великому дарові -любові. Тоді ангели співали і танцювали перед Богом, який бавився зі світом. Любов, любляче серце, любляча душа, здатні творити чудеса. Пригадайте казку про дерев’яних чоловічків.... Давайте спробуємо побути мудрими лікарями. А в цьому нам допоможе Таємниця…..

- У мене є іграшка – Мотрійка. Зовні вона приваблива: красива, яскрава, блискуча.

- А що всередині? Таємниця.- У кожної людини є своя таємниця. І у цієї ляльки теж є

таємниця. Спробуємо дізнатися яка?- Хто мені допоможе відкрити першу Мотрійку……- Там зайчик…

- Яке серце у такої людини? (Боязке)- Що можна порадити такій людині?

- Хто мені допоможе відкрити другу Мотрійку……- Там квітка… - Яке серце у такої людини? (Квітуче, яскраве, треба намагатися

бути схожими на таку людину)- Нехай і у вашому серці починає проростати паросток любові…

- Хто мені допоможе відкрити третю Мотрійку……- Там лід… - Яке серце у такої людини? (Льодяне)- Що можна порадити такій людині? (Відігріти добром, любов’ю,

простити…)- Давайте ми зараз з вами спробуємо це зробити….

(Діти передають «льодяне серце» один одному)- Що допомогло розтопити лід серця? (Наше тепло…..)

Мабуть, і ви володієте цим великим даром. Слово любов так часто звучить у нас на устах Тоді скажіть: - А що таке любов?- Любов – це найбільше з чудес у світі, якому неможливо дати

пояснення. Кожен розуміє її по-своєму.- А хто колись відчував любов?- До кого або до чого може бути любов?

До БогаДо всього живогоДо рідної ЗемліДо людейДо своєї країниДо професіїДо природиДо батьківДо тварин

- Що означає любити?Любити, діти, це не тільки проголошувати про свою любов. Любити -це кожного дня робити щось хороше тому, кого любиш.

Отже, любити треба ділами, а не словами. Така любов робить людину кращою, творить чудеса.

Любов – це сила, що в серці живе,Любов – дарунок, що Господь нам дає.

Я поділитись хочу любов’ю,З тобою, з тобою, з тобою.

Результат: формування пізнавальної , самоосвітньої, соціальної компетентностей

V. Робота за темою уроку.1. Читання вчителем оповідання „Любов творить чудеса" (ст.92)

Що в цьому оповіданні збентежило ваше серце? Що змусило Катрусю в негоду піти на вулицю? Чи розцінюєте ви вчинок Катрусі як мужній? Що допомогло їй здолати негоду та страх? А в чому проявилась любов Оксанки до матері? Якими словами ви охарактеризували би вчинок дівчаток? Яке почуття до мами керувало вчинками дівчаток? Чи створили дії дівчаток чудо?

2. Розгляд ілюстрацій до оповідання (ст.92-95). 3. Читання вірша Л.Глазунової „Господь людині дав гаряче серце" (ст.94) - Знайдіть рядки, в яких говориться навіщо Господь дав людині душу, сповнену любові.Отже, будемо берегти і зрощувати любов, дану нам Богом.

Результат: формування навчально - пізнавальної , компетентності

4. Робота в зошиті„Катруся - помічниця" (ст.40) Виконаємо завдання, які нам пропонують і повчимося справжній любові та поваги.

Результат: формування компетентності, яка допомагає саморозвитку,  формування соціальної компетентності

5. Дзвенить дзвіночок – в казку кличе.

Лунає музикаЦе було давно. Серед пустелі стояла самотня Гора. Жодна

рослина не росла на її схилах, жодна комашка не повзала по її камінню, жодна пташка не пролітала над нею. Тільки сніг та дощ торкалися Гори, палюче сонце дивилося з небес, та вітер блукав по її виступах. Вночі по небу пропливав місяць та яскраві зірки миготіли

безхмарними ночами. Вдень і вночі роздивлялася Гора навколо та більше нічого вона не бачила. Гора була дуже сумною і самотньою.

І раптом одного разу над Горою закружляла маленька пташка. Вона сіла на виступ гори, щоб відпочити та почистити пір’ячко.

(Можливо вона була ось така).Пташка стрибала по горі, чіпляючись ніжними кігтиками за

гостре каміння. Гора відчула тепло її живого тіла. Нічого подібного Гора не відчувала, але це їй так сподобалось! Здивована Гора промовила:

- Ти хто? Як тебе звуть?- Я пташка Джой, що означає - щастя, - прощебетала пташка у

відповідь. Я прилетіла із далекої країни. Кожну весну я вирушаю в дорогу, щоб побудувати гніздо та вивести пташенят. Я лечу в далекі краї, де моїм пташенятам буде добре. Зараз я відпочину і полечу далі.

- Я ніколи не бачила пташок. Розкажи мені, що ти бачила ?- Я бачила багато гір, але жодна не цікавилася мною –

здивувалася пташка.- Чи не могла б ти не відлітати, а залишитися тут ? Тут ти можеш

збудувати собі гніздо та вивести пташенят.- Ні, не можу. Адже пташки живі істоти. Мені та моїм

пташенятам потрібна вода та їжа. А тут зовсім немає чого поклювати, немає навіть струмочка, щоб попити водички, немає дерева, щоб звити гніздо.

- Якщо ти не можеш залишитися, то може ще коли-небудь прилетиш до мене?

- Добре, наступної весни я постараюся прилетіти до тебе. Однак, Горо, ти маєш знати, що гори живуть вічно, а птахи – ні!

- Як це сумно! – викрикнула Гора.- Але я дам тобі обіцянку, що я щовесни буду прилітати до тебе,

співатиму тобі пісень, літатиму над тобою, говоритиму з тобою. Навіть коли мене не стане, до тебе прилетить моя донька, якій я дам своє ім’я і розповім їй про тебе. А потім донька моєї доньки. І так буде завжди. Щовесни до тебе прилітатиме пташка Джой. А тепер мені пора. І пташка полетіла. А Гора сумно проводжала її поглядом.

З того часу щовесни пташка прилітала до Гори, спілкувалася з нею. І кожного разу, прощаючись, Гора питала:

- А ти не можеш залишитися?- - Пташка тільки сумно махала головою.

Так пройшло 99 весен. Горі з кожним роком було важче і важче прощатися із пташкою. Біль розлуки був нестерпний.

І в сотий раз, почувши у відповідь на своє питання « А ти не можеш залишитися?» слово «Ні», побачивши, як пташка Джой зникає в небі, серце Гори не витримало. Всередині Гори щось тріснуло, і потоки води, вирвавшись із глибин, потекли по схилах. То були сльози Гори.

Наступного року пташка Джой прилетіла, але Гора не могла говорити, вона могла тільки плакати. Гора так багато плакала, що осліпла від сліз і не могла бачити, як пташка Джой кружляла над нею. І все ж Джой прошепотіла: «Я обов’язково прилечу до тебе наступного року».

І весною пташка прилетіла. Цього разу вона принесла Горі подарунок – маленьке зернятко. Вона обережно поклала насінину між камінчиками, поблизу води. Пташка говорила з Горою, співала їй, та Гора мовчала. Вона могла тільки плакати. Щороку пташка приносила нову насінину. Вона опускала насіння між каменями біля струмка і співала пісеньки.

Йшли роки. З насінин, які приносила пташка, виростали рослини. Коріння рослин руйнували камені біля берегів струмка, перетворюючи їх на ґрунт. На ґрунті на північних схилах скель виріс мох, а між каменями біля самого струмка з’явилися трава і квіти. (Може вони були ось такими) До квітів з попутним вітром прилетіли комахи. Вони повзали по листю і літали від квітки до квітки. (Може вони були ось такими). Сльози гори перетворилися на гірську річку, де почали плавати рибки.

Тим часом з паростка самої першої насінини вгору піднялося молоде деревце з кроною зеленого листя, сяючого на сонці. Коріння цього дерева проросло в саму серцевину Гори, заповнюючи тріщини. Немов ніжними пальцями, вони загоювали серце Гори. І однієї весни до Гори повернувся зір. Вона побачила мох на каменях, траву і квіти вздовж струмка. Вона побачила молоде дерево, яке тяглося до сонця. І сльози радості замість сліз печалі полилися по її уступах.

Багато років минуло, перш ніж струмки принесли життя в долину, і все зазеленіло навколо Гори. Звідусіль почали збігатися звірі. Тут

була вода, рослини, літали комахи і їм було чим годувати своїх дитинчат.

- Ну тепер ти можеш залишитися?- Ні, але я обов’язково прилечу до тебе.

І тоді Гора віддала всю свою силу корінню дерев. А дерева, піднявши вгору гілки, в кожному своєму листочкові понесли надію Гори і її ЛЮБОВ до пташки Джой.І ось, нарешті, прийшла та весна, коли пташка Джой прилетіла до Гори, але у її дзьобику була не зернина, а маленький прутик.

Джой сіла на найвище дерево, яке виросло з першої насінини, і, вибравши зручне місце для гнізда, поклала туди прутик.

- Я - пташка Джой, - проспівала вона.- Я прилетіла, щоб залишитися тут!!!

Результат: формування життєво - творчої компетентності

6. Осмислення суті казки.- Давайте подумаємо, як називають якості Гори і пташки, які

привели до появи такої Любові, що вміє творити чудеса?- Як сталося, що Гора полюбила пташку?

(Вона відчула тепло – ТЕПЛО)- Чому пташка пообіцяла прилетіти?

(Гора зацікавилася пташкою – ЦІКАВІСТЬ)- Для чого пташка принесла зернятко?

(щоб порадувати Гору – РАДІСТЬ)- Чи було розуміння між Горою і пташкою?

( РОЗУМІННЯ)- Що допомогло Горі одужати?

(ПІКЛУВАННЯ)- Незважаючи на те, що Гора нічого не чула і не бачила, пташка

продовжувала піклуватися про неї. Про що це говорить? (ТЕРПІННЯ)

- Давайте разом прочитаємо, які ж якості має любов?- Якщо одного з цих слів не буде? Любов буде?- А коли всі ці якості є, то тоді і з’являється велика Любов, що

дає чудо – ЖИТТЯ!!!

Результат: формування компетентності особистісного самовдосконалення

7. Творча робота - Давайте і ми спробуємо зробити чудо. Подаруємо Горі жителів. Кого або що б ви хотіли бачити біля Гори? ( Діти прикріплюють зображення рослин і тварин на малюнок).

Результат: формування комунікативної компетентності, розвиток індивідуальних здібностей

V. Підсумок.

1. Що допомагає людині робити гарні вчинки? 2.Який неоцінений дар даний нам Господом треба берегти та примножувати?

- Давайте разом помилуємося результатом нашої роботи.- Чи згодні ви, що

«Тільки Любов’ю тримається і рухається світ» ?- Закрийте очі, подумки пошліть промінці своєї любові тим,

кого ви любите.- Я вдячна вам за ваші почуття, емоції, посмішки. Я вдячна вам

за те, що ви у мене є. І кожному з вас я посилаю свій промінчик любові.

Давайте будемо залишатися людьми, будемо любити і дарувати свою любов тим, хто її потребує.

Гарно всі працювали, а отже можемо собі поаплодувати……

Результат: формування креативної компетентності особистісного самовдосконалення