АРХІТЕКТУРА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ

ПОЛЬЩІ

Виконала

студентка 214 групи

Павлова Катерина

Коли мова заходить про середньовіччя, що ви уявляєте собі в першу чергу?

Величні замки, лицарські турніри, прекрасні дами. Життя повне небезпек і пригод. Важкі це були часи: постійні війни, набіги сусідів, суворі Хрестові походи. А якщо держава знаходилася

ще й не в центрі культурного розвитку того часу, а по сусідству з майже дикими

племенами, та й більш розвинені сусіди задивляються на ласий шматок землі, то

доводилося зовсім туго. Такою була середньовічна Польща. Що залишалося робити,

як не зміцнювати міста і поселення. Ось так і виникали середньовічні замки Польщі, яких на

її території безліч.

Замосць – мальовниче, старовинне містечко, що знаходиться в Любельському воєводстві, не далеко від кордону Польщі та України. Бурхлива історія цього, потопаючого в зелені, містечка нерозривно пов’язана з ім’ям великого гетьмана Польської Корони, Яна Замойського, який був правою рукою самого Стефана Баторія, а за сумісництвом – будівельником і іменодателем міста Замосць.

Фортеція у м. Замосць

Ратуша, та головна площа міста

Одна з головних архітектурних пам’яток Замосці – старовинна фортеця, яку свого часу не змогли завоювати ні козаки Хмельницького, ні шведські війська (Козацьке повстання та Шведський потоп). На протязі декількох останніх років проходять активні будівельно-реставраційні роботи, головним завданням яких є повернення колишньої слави неприступному бастіону. Гетьман Ян Замойський придумав собі ідеальне місто. Головним архітектором майбутнього родового гнізда був обраний італійський геній будівництва Бернардо Морандо. Містобудівник успішно впорався з поставленим перед ним завданням. Дивовижне містечко, наповнене ренесансною архітектурою і оточене потужними стінами, стало справжньою перлиною.

Макет. Фортеця у Замості

Замок Рин (пол. Zamek w Rynie) – замок тевтонського ордену, який знаходиться біля однойменного мітечка Рин, Гіжицького повіту, Вармінсько-Мазурського воєводства.

Над містом Рин височить готичний замок, побудований хрестоносцями в чотирнадцятому столітті. Він розташований на високому пагорбі, де, можливо, раніше існувало укріплене поселення прусського племені галиндів. Згідно з легендою, озеро Олуво – це ніби натуральний рів, що нагадує хрестоносцям річку Рейн (Rhein) і стоять над нею оборонні замки. Ось звідси, можливо, і пішла назва Рин.

У 1393 – 1525 роках замок був резиденцією комтурії (округ, підвідомчий командорові тевтонського ордена). Одним з перших командорів був Конрад фон Валленрод, що став незабаром Великим магістром тевтонського ордена. Історію Конрада Валленрода оспівав у своїй поетичній повісті Адам Міцкевич – відомий польський поет.

Значення Ринського замку було величезне: стратегічне – під час війни (найчастіше з литовцями), і адміністративно-господарське – в мирний час. Ринська земля забезпечувала лицарів і дружинників рибою, медом та іншими продуктами. У лісах водилося багато дикого звіра. Щоб запастися м’ясом, часто влаштовували полювання.

Замок Смолень (пол. Zamek w Smoleniu, Zamek Smoleń) – середньовічний замок розташований в однойменному селі Смолень, що знаходиться в Сілезії і відноситься до шляху Орлиних Гнізд.

Замок в готичному стилі побудований в середині XIV століття, найбільш ймовірно, Оттоном з Пільчі герба Топор, на місці існуючої, тут раніше дерев’яної сторожової вишки. Перший замок складається з обвідних стін, розташованих навколо скельної платформи, житлового приміщення у східній частині та циліндричної вежі діаметром 7,5 м.

В 1350 році Оттон і його дружина Ядвіга зводять на схід від верхнього замку «нижній замок», що складається з кам’яної оборонної стіни товщиною до 2-х метрів, виконаний у вигляді п’ятикутника. На територію нижнього замку можна в’їхати через готичні стрілчасті ворота, що збереглися до теперішнього часу, на яких знаходяться видимі поглиблення, що служать для опускання решітки. Може бути в цій частині замку знаходилася вежа, яка посилювала оборону.

На замковому дворі знаходиться колодязь, який за традицією повинні були витесати полонені татари, а його глибина повинна була складати 200 м (інші джерела вказують 100 м – насправді не відомо, це виключно здогадки, в даний час колодязь засипаний до глибини 26 м.).

Ймовірно Ельжбета Грановська або її син Ян Пілецький після 1450 року на захід від «верхнього замку» побудували західну частину нижнього замку, з’єднану з верхнім замком стіною, що тягнеться по скелі. В’їзд у двір здійснювався з південної сторони. У цій частині збереглися сліди житлової будівлі з стрілчастими вікнами і залишки воріт.

Замок Боболіце (пол. Zamek Bobolice) знаходиться в Сілезії в мальовничій місцевості. Гаї і луки, оточуючі замок створюють прекрасний фон, на якому мальовничо виглядає старовинна будівля на високому пагорбі.

У часи Казимира Великого тут замку ще не було, був побудований тільки форбург (Підзамкове зміцнення), зведена оборонна вежа з воротами. У минулі століття на цьому місці розташовувалося дерев’яне укріплення, створене наприкінці XI – початку XII століть лицарем Яковом Боболі, від імені якого і походить назва замку і прилеглого села.Замок сильно постраждав в 1587 році від облоги і штурму його військами Максиміліана Габсбурга. Через сімдесят років замок був узятий і майже зруйнований шведськими військами. Війни Речі Посполитої з шведами в XVIII столітті не дозволили відновити замок, незважаючи на зусилля наступних власників, він занепадав і старів.

З А М О К Б О Б О Л І Ц Е

Замок Огродинець або Огродзенець (пол. Ogrodzieniec) – середньовічний замок, побудований в XIV-XV століттях родом Сулімчиков. Замок розташований на найвищому пагорбі Краківсько-Ченстоховської височини – Замковій горі, що знаходиться на висоті 515,5 м над рівнем моря.

Перші укріплення з’являються тут в царювання Болеслава Кривоустого і зберігаються до 1241 року, коли татарська навала рівняє їх із землею. На їх місці в середині XIV століття будується готичний замок – резиденція лицарського роду Сулімчиків. Фортеця чудово вписується в місцевість: з трьох сторін її захищають високі скелі, а периметр закриває кам’яна стіна, в’їхати можна по ущелині між скелями.

У 1470 році замок і прилеглі земські володіння у Сулімів купують заможні краківські міщани, Ібрам і Петро Соломони. Потім від Соломонів огродзінські володіння переходять у власність Яна Фелікса Ряшівського, Пшемисьлького парафіяльного ксьондза і краківського каноніка з Пшибишувки. У той час власниками замку стають також брати Яна – Анджей і Станіслав Ряшівські. Наступними власниками були Пілецькі, а потім Хелмінські.

У 1523 році замок Огродинець купує Ян Бонер, бургграф, краківський керівник соляними копальнями. Після смерті Яна Бонера замок переходить до сина брата Северина Бонера, який в 1530-1545 роки будує ренесансний замок на місці старовинної середньовічної фортеці.

Замок в Битуві (пол. Zamek w Bytowie) був споруджений лицарями Тевтонського ордену в 1398 – 1405 роках. Роботами керував головний будівельник Ордена Миколай Фелленштейн (Mikoіaj Fellensteyn). Будівництво замку велося під час правління Великого магістра Конрада фон Юнгінгена і битовского прокурора Якуба фон Реінаха (Jakuba von Reinacha).

Для будівництва укріплення вибрали зручне місце – на пагорбі, що підноситься над околицею. Споруджений в сучасному по тим часам стилі замок став резиденцією адміністрації хрестоносців і прикордонною заставою. Весь гарнізон фортеці налічував кілька десятків людей. Це були лицарі зі своїми зброєносцями та пішими воїнами. Тут часто затримувалися на відпочинок західноєвропейські лицарі, що прямували в Мальборк.

Замок у Квідзині (пол. Zamek w Kwidzynie) був побудований на плані чотирикутника з внутрішнім двором і чотирма кутовими вежами в XIV ст. Замок, побудований з цегли на гранітних фундаментах мав підвал, будувався етапами протягом всього XIV століття, у формі квадрата зі стороною близько 44 м.

Внутрішній двір замку з розмірами 12,80 на 16 м і з трьох боків, з півдня, заходу і півночі мав дворівневі криті аркади, які служили коридорами. Під час будівництва архітектурна концепція змінилася, точні дати початку і закінчення зведення замку визначити сьогодні не представляється можливим.

Крила замку, з яких було побудовано перший східний, потім південний, західний і північний, мали по п’ять або шість поверхів, а покриті були двосхилим дахом. Зовнішній фасад мав стрілчасті, різного розміру бленди, вікна і вікна для стрільби. Над ажурним фризом навколо замку розташовані вікна для стрільби. Тут знаходяться в’їзні ворота (звані Холодні), поміщені в багаті профільовані ворітні ніші з декоративним розташуванням цегл. У ніші з готичною аркою видно направляючі полози колишньої оборонної решітки.

Замок Курник (пол. Zamek w Kórniku) – один із найпрекрасніших замків Польщі, що приваблює туристів з усього світу. Замок Курник був побудований родиною Великопольських магнатів Гурків в XV ст. у відповідності з архітектурними традиціями того часу. Він вийшов настільки прекрасним і величним, що його двері було не соромно відкривати перед королями. Зокрема, Генріх Валуа, який прямував на коронацію до Кракова, зупинявся саме в Курнику.

Замок Курник

Руїни польського замку Черськ (пол. Czersk), замку мазовецьких князів, знаходяться в 33 км на південний схід від Варшави в гміні Góra Kalwaria, мазовецького воєводства.

Бувший колись столицею Польщі, замок Черськ своїми руїнами і в наші дні справляє величезне враження на будь-якого відвідувача.Перші дерев’яні укріплення на березі Вісли в Черську були закладені вже в XI столітті при Болеславі Хороброму (пол. Boleslaw I Chrobry), першому королю Польщі. Тоді замок виконував більше не оборонну функцію, а тюремну. У XII ст. Конрад Мазовецький (пол. Konrad I Mazowiecki) утримував в’язнем у замку Генріха Бородатого, князя Великопольського, і малолітнього Болеслава V Сором’язливого (пол. Boleslaw Wstydliwy).

Перші кам’яні споруди були зведені в 1388-1410 рр.., з метою захистити територію невеликого князівства від нападів лицарів Тевтонського Ордену. У цей час межа володінь ордену пролягала неподалік від Торуні. Вважається, що ініціатором побудови замку в Черську та інших замків на кордоні був Janusz I, герцог Варшавський.

Замок мав статус столиці, проте в 1408 р. через зміни русла Вісли і з політичних причин столицю князівства перенесли до Варшави, і замок втратив своє значення.

Королівський замок у Варшаві (пол. Zamek Królewski w Warszawie) був побудований в 1598-1618 роках королем польським і великим князем литовським Сигізмундом Вазою на місці середньовічного замку мазовецьких князів.

Витоки історії Королівського замку беруть початок в 14 столітті, коли тут була побудована Велика Башта, сьогодні позначена на мапі замку, як Міська Башта. Побудований в 16 і 17 століттях, за часів Зигмунда III, замок отримав форму замкнутого п’ятикутника. Він став королівською резиденцією, місцем зібрання Сейму, культурним та адміністративним центром країни.

Зруйнований в середині 17 століття під час війни зі Швецією, Королівський замок повільно відновлював колишню славу за часів правління Веттинів. У другій половині 18 століття художники, найняті Станіславом Августом (Ян Крістіан Камсетзер, Марчелло Баччіареллі, Домінік Мерліні) реконструювали інтер’єр кімнат, створюючи Великі і Королівські апартаменти. За часів окупації більша частина колекцій останнього короля перебувала в Росії, але після здобуття Польщею незалежності, була повернена на колишнє місце.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!