I. ПРЕАМБУЛАlutsk-ntu.com.ua/...poyasnyuvalna_zapiska_do_navch... ·...

I. ПРЕАМБУЛА

Освітньоо-професійна програма (ОПП) для підготовки здобувачів вищої

освіти на другому (магістерському) рівні за спеціальністю «Економіка» містить

обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

перелік компетентностей випускника; нормативний зміст підготовки здобувачів

вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання; форми атестації

здобувачів вищої освіти; вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення

якості вищої освіти; перелік нормативних документів, на яких базується освітня

програма.

ОПП розроблено на основі проекту Стандарту вищої освіти підготовки

здобувачів вищої освіти на другому (магістерському) рівні зі спеціальності

051 «Економіка» від 22.05.2017 р. членами проектної групи Луцького НТУ у

складі:

ШУБАЛИЙ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ, доктор економічних наук,

доцент, завідувач кафедри економіки Луцького національного технічного

університету

РУДЬ НАДІЯ ТЕРЕНТІЇВНА, доктор економічних наук, професор, професор

кафедри економіки Луцького національного технічного університету

ГОРДІЙЧУК АНТОНІНА ІВАНІВНА, кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри економіки Луцького національного технічного університету

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ (ТЕЗАУРУС)

Атестація – встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти

рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої

освіти.

Галузь знань – основна предметна область освіти і науки, що включає групу

споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка.

Дисертація – спеціально підготовлена наукова праця на правах рукопису,

яку виконують для прилюдного захисту на здобуття наукового ступеня. В Україні

розрізняють дисертацію для здобуття наукового ступеня кандидата наук

(кандидатська дисертація) та доктора наук (докторська дисертація).

Доктор філософії – це освітній і водночас перший науковий ступінь, що

здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь

доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою вищого

навчального закладу або наукової установи в результаті успішного виконання

здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного

захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) –

система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в

Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження

кваліфікацій та освітніх компонент і сприяє академічній мобільності здобувачів

вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження

здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів

навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.

Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано,

коли уповноважена установа (компетентний орган) встановила, що особа досягла

компетентностей (результатів навчання) за заданими стандартами:

освітні кваліфікації – кваліфікації, що присуджуються в освітній системі

на основі освітніх стандартів;

кваліфікація професійна – кваліфікація, яка надається на основі

професійних стандартів, що діють у сфері праці, і відображає здатність особи

виконувати завдання і обов’язки за певним видом професійної діяльності.

Професійна кваліфікація надається переважно роботодавцями або спільно з

ними.

Кваліфікаційна робота– це навчально-наукова робота студента, яка

виконується на завершальному етапі здобуття відповідної кваліфікації для

встановлення відповідності отриманих здобувачами вищої освіти результатів

навчання (компетентностей) вимогам стандартів вищої освіти. Форми

кваліфікаційної роботи включають (не обмежуючись зазначеним) дипломну

роботу, дисертаційне дослідження, публічну демонстрацію (захист), сукупність

наукових статей, комбінацію різних форм вищезазначеного тощо.

Компетентність – динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок,

способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей,

морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати

професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на

певному рівні вищої освіти. Компетентності покладені в основу кваліфікації:

інтегральна компетентність – узагальнений опис кваліфікаційного рівня,

який відображає основні компетентнісні характеристики рівня щодо навчання

та/або професійної діяльності. Інтегральна компетентність визначає рівень

вищої освіти;

загальні компетентності – універсальні компетентності, які не

залежать від предметної області, але важливі для успішної подальшої

професійної та соціальної діяльності здобувача в різних галузях та для його

особистісного розвитку;

спеціальні (фахові, предметні) компетентності – компетентності, які

залежать від предметної області та є важливими для успішної професійної

діяльності за конкретним фахом.

Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи

(далі – кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження

здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних)

результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин.

Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить,

як правило, 60 кредитів ЄКТС.

Національна рамка кваліфікацій – це системний і структурований за

компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.

Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система

освітніх компонент на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що

визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією

програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення,

кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також

очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти

здобувач відповідного ступеня вищої освіти.

Результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших

компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-

професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно

оцінити та виміряти.

Спеціальність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна

підготовка.

Якість вищої освіти – рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших

компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої

освіти.

Автономність і відповідальність – здатність самостійно виконувати

завдання, розв’язувати задачі і проблеми та відповідати за результати своєї

діяльності.

Акредитація освітньої програми – оцінювання освітньої програми та/або

освітньої діяльності вищого навчального закладу за цією програмою на предмет

відповідності стандарту вищої освіти; спроможності виконати вимоги стандарту

та досягти заявлених у програмі результатів навчання; досягнення заявлених у

програмі результатів навчання.

Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої

освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного

виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої

становить 180–240 кредитів ЄКТС; обсяг освітньо-професійної програми для

здобуття ступеня бакалавра наоснові ступеня молодшого бакалавра визначається

вищим навчальним закладом.

Вища освіта – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних

навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей,

морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому

навчальному закладі у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях

вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої

освіти.

Вищий навчальний заклад – окремий вид установи, яка є юридичною

особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на

провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить

наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує

організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної

освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Дисциплінарні компетентності – деталізовані програмі компетентності як

результат декомпозиції компетентностей фахівця спеціальності (спрямування)

певного рівня вищої освіти;

Засоби діагностики – документи, що затверджені в установленому порядку,

та призначені для встановлення ступеню досягнення запланованого рівня

сформованості компетентностей студента при контрольних заходах.

Здобувачі вищої освіти – особи, які навчаються у вищому навчальному

закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і

кваліфікації.

Змістовий модуль – сукупність умінь, знань, цінностей, які забезпечують

реалізацію певної компетентності.

Знання – осмислена та засвоєна суб’єктом наукова інформація, що є основою

його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності; знання поділяються на емпіричні

(фактологічні) і теоретичні (концептуальні, методологічні).

Інтегральна компетентність – узагальнений опис кваліфікаційного рівня,

який виражає основні компетентностні характеристики рівня щодо навчання

та/або професійної діяльності.

Інтегрована оцінка – результат оцінювання конкретизованих завдань різних

рівнів з урахуванням коефіцієнта пріоритетності (запланованого рівня сформова-

ності компетентностей).

Інформаційне забезпечення навчальної дисципліни – засоби навчання, у

яких системно викладено основи знань з певної дисципліни на рівні сучасних

досягнень науки і культури, опора для самоосвіти і самонавчання (підручники;

навчальні посібники, навчально-наочні посібники, навчально-методичні

посібники, хрестоматії, словники, енциклопедії, довідники тощо).

Кваліфікаційний рівень – структурна одиниця національної рамки

кваліфікацій, що визначається певною сукупністю компетентностей, які є

типовими для кваліфікацій даного рівня.

Комунікація – взаємозв’язок суб’єктів з метою передавання інформації,

узгодження дій, спільної діяльності.

Дипломна робота – це кваліфікаційна робота, що має на меті виконання

виробничих завдань, спрямованих на організацію технологічного процесу

(технічну підготовку, забезпечення функціонування, контроль) та управління

(планування, облік, аналіз, регулювання) організацією та власне технологічним

процесом; програми дипломних робіт зазвичай регламентовано певними

професійними функціями й завданнями згідно з освітніми стандартами

відповідних рівнів підготовки.

Дипломний проект – це кваліфікаційна робота, що присвячена реалізації

виробничих завдань, переважна більшість яких віднесена до проектної та

проектно-конструкторської професійних функцій; у межах цієї роботи

передбачається виконання технічного завдання, ескізного й технічного проектів,

робочої, експлуатаційної, ремонтної документації тощо.

Курсова робота – індивідуальне завдання, виконання якого спрямовано на

організацію технологічного процесу (наприклад, технічну підготовку,

забезпечення функціонування, контроль) та управління ним (планування, облік,

аналіз, регулювання).

Курсовий проект – індивідуальне завдання виконання якого відноситься

здебільшого до проектної та проектно-конструкторської діяльності; цей вид

навчальної роботи може включати елементи технічного завдання, ескізні та

технічні проекти, розроблення робочої, експлуатаційної, ремонтної документації

тощо; виконання курсового проекту регламентується відповідними стандартами.

Магістр – освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та

присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання

здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми.

Ступіньмагістраздобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою

програмою.

Методичне забезпечення навчальної дисципліни – рекомендації до

супроводження навчальної діяльності студента за всіма видами навчальних

занять, що містить, у тому числі інформацію щодо засобів та процедури

контрольних заходів, їх форми та змісту, методів розв’язання вправ, джерел

інформації.

Модульний контроль – оцінювання ступеню досягнення студентом

запланованого рівня сформованості компетентностей за видами навчальних

занять;

Навчальний елемент – мінімальна навчальна інформація самостійного

смислового значення (поняття, явища, відношення, алгоритми).

Об’єкт діагностики – компетентності, опанування яких забезпечуються

навчальною дисципліною.

Об’єкт діяльності – процеси, явища, технології або (та) матеріальні об’єкти

на які спрямована діяльність фахівця (суб’єкта діяльності); незалежно від фізичної

природи об’єкт діяльності має певний період (цикл) існування, який передбачає

етапи: проектування (розроблення), протягом якого вирішуються питання щодо

забезпечення певних його якостей та властивостей; створення (виробництва,

впровадження); експлуатації, протягом якої об’єкт використовується за

призначенням; відновлення (ремонту, удосконалення), яке пов’язане з

відновленням властивостей якості, підвищенням ефективності тощо; утилізації та

ліквідації.

Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти

і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі (науковій установі) через

систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу,

засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у

осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

Освітня діяльність – діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться

з метою забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших

освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб.

Підсумковий контроль – комплексне оцінювання запланованого рівня

сформованості дисциплінарних компетентностей.

Поточний контроль – оцінювання засвоєння студентом навчального

матеріалу під час проведення аудиторного навчального заняття (опитування

студентів на лекціях, перевірка та прийом звітів з виконання лабораторних робіт,

тестування тощо);

Програма дисципліни – нормативний документ, що визначає зміст

навчальної дисципліни відповідно до освітньої програми, розробляється

кафедрою, яка закріплена наказом ректора для викладання дисципліни.

Результати навчання (Закон України «Про вищу освіту») – сукупність

знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі

навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які

можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.

Рівень сформованості дисциплінарної компетентності – частка

правильних відповідей або виконаних суттєвих операцій від загальної кількості

запитань або суттєвих операцій еталону рішень.

Робоча програма дисципліни – нормативний документ, що розроблений на

основі програми дисципліни відповідно до річного навчального плану (містить

розподіл загального часу на засвоєння окремих навчальних елементів і модулів за

видами навчальних занять та формами навчання).

Самостійна робота – діяльність студента з вивчення навчальних елементів

та змістових модулів, опанування запланованих компетентностей, виконання

індивідуальних завдань, підготовки до контрольних заходів.

Спрямування – складова спеціальності, що визначається вищим навчальним

закладом та передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи

освітньо-наукову програму підготовки здобувачів вищої та післядипломної освіти.

Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів

освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним

рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.

Стандарт освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог до

кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного

забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу й наукової

установи.

Уміння – здатність застосовувати знання для виконання завдань та

розв’язання задач і проблем; уміння поділяються на когнітивні (інтелектуально-

творчі) та практичні (на основі майстерності з використанням методів, матеріалів,

інструкцій та інструментів).

Якість вищої освіти – рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших

компетент-ностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів

вищої освіти.

II. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Рівень вищої освіти

Другий (магістерський) рівень

Ступінь вищої освіти

Магістр

Галузь знань 05 «Соцілаьні та поведінкові науки»

Спеціальність 051 «Економіка»

Спеціалізації «Управління персоналом та економіка праці» «Економіка довкілля та природних ресурсів»

Обмеження щодо форм навчання

Немає

Освітня кваліфікація

Магістр з економіки

Професійна(і) кваліфікація(ї)

(тільки для регульованих

професій)

Не надається

Кваліфікація в дипломі

Магістр з економіки, спеціалізація «Управління персоналом та економіка праці» або Магістр з економіки, спеціалізація «Економіка довкілля та природних ресурсів»

Опис предметної області

Об’єкт вивчення та/або діяльності сучасні економічні

процеси та явища, наукові методи нормативного,

кількісного та інституційного аналізу, інструментарій

формування міжнародної, національної, регіональної,

секторальної економічної політики та економіки

підприємства.

Цілі навчання: підготовка висококваліфікованих

професіоналів з економіки, які володіють сучасним

економічним мисленням, теоретичними знаннями і

прикладними навичками, здатних вирішувати дослідницькі

й управлінські завдання та проблеми функціонування

економічних систем різного рівня.

Теоретичний зміст предметної області:

- загальні закони та тенденції економічного розвитку,

мотивація та поведінка суб’єктів ринку;

- теорії мікро- , макро- і міжнародної економіки;

- сучасні кількісні методи аналізу економічних процесів;

- інституціональний і міждисциплінарний аналіз;

- закономірності сучасних соціально-економічних процесів;

- теорії економічного управління для різних виробничих

систем і секторів економіки.

Методи, методики та технології:

-загальнонаукові та специфічні методи пізнання і

дослідження;

- математичні, статистичні, якісні методи економічного

аналізу;

- соціологічні, експертного оцінювання, анкетування;

- економіко-математичне моделювання, прогнозування;

-інформаційно-комунікаційні технології, спеціальне

програмне забезпечення;

- методи дослідницької діяльності та презентації

результатів.

Інструментарій та обладнання: сучасне інформаційно-

комунікаційне обладнання, інформаційні системи та

програмні продукти, що застосовуються в економічній


Академічні права випускників

Можливість продовжувати освіту на третьому (освітньо-

науковому) рівні вищої освіти.

Працевлаштува-ння випускників

Для магістрів з економіки основними сферами

працевлаштування є посади економічного профілю, що

відносяться до категорій керівників, професіоналів і

фахівців переважно без вимог досвіду роботи в:

- органах держаної влади та місцевого самоврядування;

- навчальних закладах та дослідницьких установах;

- суб’єктах господарювання;

- сфері самозайнятості (приватного підприємництва).

Для магістрів з економіки, які бажають продовжити

наукові дослідження: аспірантура у ВНЗ та установах НАН

України.

ІІІ. ОБСЯГ КРЕДИТІВ ЄКТС, НЕОБХІДНИЙ

ДЛЯ ЗДОБУТТЯ ВІДПОВІДНОГО СТУПЕНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Обсяг освітньої програми магістра становить 90 кредитів ECTS (з них 70 кредитів – освітня складова, 20 – практична складова)

IV. ПЕРЕЛІК КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИПУСКНИКА

Інтегральна компетентність

Здатність визначати та розв’язувати складні економічні задачі і

проблеми, приймати відповідні аналітичні та управлінські

рішення у сфері економіки або у процесі навчання, що

передбачає проведення досліджень та/або здійснення

інновацій в умовах невизначеності.

Загальні компетентності

ЗК1.Здатність критично мислити та генерувати нові ідеї.

ЗК2.Здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу та

встановлення взаємозв’язків між явищами та процесами.

ЗК3.Здатність проявляти лідерські навички, мотивувати

людей, працювати у команді.

ЗК4.Здатність вести професійну комунікацію.

ЗК5.Здатність до інноваційної діяльності.

ЗК6.Здатність розробляти проекти та управляти ними.

ЗК7.Здатність свідомо та соціально-відповідально діяти на

основі етичних міркувань і принципів академічної

доброчесності.

ЗК8.Здатність проводити дослідження та презентувати

результати;

Спеціальні (фахові) компетентності

СК1.Здатність застосовувати науковий, аналітичний,

методичний інструментарій для управління економічною

діяльністю.

СК2.Здатність до професійної комунікації в сфері економіки

іноземною мовою.

СК3.Здатність збирати, аналізувати та обробляти статистичні

дані, науково-аналітичні матеріали, які необхідні для

розв’язання комплексних економічних завдань.

СК4.Здатність використовувати сучасні інформаційні

технології та економіко-математичні методи і моделі для

дослідження економічних та соціальних процесів.

СК5.Здатність розуміти ключові тренди соціально-

економічного та демографічного розвитку.

СК6.Здатність формулювати професійні задачі в сфері

економіки, вибирати належні напрями і відповідні методи для

їх розв’язання, беручи до уваги наявні ресурси.

СК7.Здатність обґрунтовувати управлінські рішення щодо

ефективного розвитку суб’єктів господарювання.

СК8.Здатність оцінювати можливі ризики, соціально-

економічні наслідки управлінських рішень.

СК9.Здатність застосовувати науковий підхід до формування

та обґрунтування ефективних стратегій в економічній


СК10.Здатність до розробки сценаріїв і стратегій розвитку

соціально-економічних систем.

СК11. Вміння планувати і розробляти проекти у сфері

економіки, здійснювати її інформаційне, методичне,

матеріальне, фінансове та кадрове забезпечення.

V. НОРМАТИВНИЙ ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ

ОСВІТИ, СФОРМУЛЬОВАНИЙ У ТЕРМІНАХ РЕЗУЛЬТАТІВ

НАВЧАННЯ

1. Формулювати, аналізувати та синтезувати рішення науково-практичних

проблем на абстрактному рівні шляхом декомпозиції їх на складові.

2. Демонструвати навички самостійно приймати рішення, лідерські

навички та уміння працювати в команді.

3. Демонструвати навички спілкування в професійних і наукових колах

державною та іноземною мовами.

4. Проводити дослідження, генерувати нові ідеї, здійснювати інноваційну

діяльність.

5. Обґрунтовувати та управляти проектами або комплексними діями.

6. Демонструвати високу соціальну відповідальність і дотримання

принципів академічної доброчесності.

7. Оцінювати результати власної роботи і нести відповідальність за

особистий професійний розвиток.

8. Вибирати та використовувати необхідний науковий, методичний і

аналітичний інструментарій для управління економічною діяльністю.

9. Збирати, обробляти та аналізувати статистичні дані, науково-аналітичні

матеріали, необхідні для вирішення комплексних економічних завдань.

10. Обґрунтовувати рішення в умовах невизначеності, що потребують

застосування нових підходів та економіко-математичного моделювання та

прогнозування.

11. Застосовувати сучасні інформаційні технології у соціально-економічних

дослідженнях;

12. Формулювати нові гіпотези та наукові задачі в сфері економіки,

вибирати належні напрями і відповідні методи для їх розв’язку, беручи до уваги

наявні ресурси.

13. Обґрунтовувати управлінські рішення щодо ефективного розвитку

суб’єктів господарювання.

14. Оцінювати можливі ризики, соціально-економічні наслідки

управлінських рішень.

15. Застосовувати наукові підходи до формування та обґрунтування

ефективних стратегій в економічній діяльності.

16. Розробляти сценарії і стратегії розвитку соціально-економічних систем.

17. Організовувати розробку та проведення проектів у сфері економіки із

врахуванням інформаційного, методичного, матеріального, фінансового та

кадрового забезпечення.

VІ. ФОРМИ АТЕСТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Форми атестації

здобувачів вищої

освіти

Атестація може здійснюватися у формі:

- публічного захисту (демонстрації) кваліфікаційної роботи

Вимоги до

кваліфікаційної

роботи

(за наявності)

Атестація здійснюється атестаційною комісією, до складу

якої можуть включатися представники роботодавців та їх

об’єднань. Атестація здійснюється відкрито і гласно.

Кваліфікаційна робота має бути перевірена на плагіат.

Вимоги до

атестаційного/єдино

го державного

кваліфікаційного

екзамену

(екзаменів)


Відсутні

Вимоги до

публічного захисту

(демонстрації)


Дипломна робота магістра ставить за мету визначення

загального наукового, професійного та культурного рівнів

претендента шляхом контролю його знань та вмінь, оцінку

здатності самостійно проводити аналіз поставленої задачі,

формулювати мету, завдання та висновки, подавати письмово

та усно матеріал роботи та представляти результати під час

публічного захисту.

VII. ВИМОГИ ДО НАЯВНОСТІ

СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Принципи та процедури

забезпечення якості

освіти

Визначаються положеннями: «Про організацію

освітнього процесу в Луцькому національному

технічному університеті» (від 05.05.2015 р.); «Про

систему забезпечення якості освітньої діяльності

Луцькому національному технічному університеті»

(від 19.10.2015 р.); «Про самостійну роботу студентів

у Луцькому національному технічному університеті в

умовах кредитно-модульної системи» (від 24.04.2008

р.); «Про проведення практики студентів Луцького

національного технічного університету» (від

23.02.2012 р.); «Про організацію навчального процесу

студентів заочної форми навчання Луцького

національного технічного університету» (від

28.02.2013 р.)

Моніторинг та

періодичний перегляд

освітніх програм

визначаються положенням «Про організацію


технічному університеті» (від 05.05.2015 р.)

Щорічне оцінювання

здобувачів вищої освіти

визначаються положенням «Про організацію



Підвищення кваліфікації

науково-педагогічних,

педагогічних та наукових

працівників

визначаються положенням «Про підвищення

кваліфікації та стажування педагогічних і науково-

педагогічних працівників вищих навчальних закладів,

затвердженого наказом МОН освіти і науки, молоді та

спорту України від 24.01.2013 р. №48

Наявність необхідних

ресурсів для організації

освітнього процесу

визначається вимогами до матеріально-технічного

забезпечення

Наявність інформаційних

систем для ефективного

управління освітнім

процесом

визначається положенням «Про організацію



Публічність інформації

про освітні програми,

ступені вищої освіти та

кваліфікації

розміщення на сайті Луцького НТУ у відкритому

доступі

Запобігання та виявлення

академічного плагіату

перевірка на плагіат

VIІІ. ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКИХ БАЗУЄТЬСЯ

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА ПРОГРАМА

1. ESG – http://ihed.org.ua/images/pdf/standards-and-

guidelines_for_qa_in_the_ehea_2015.pdf

2. ISCED (МСКО) 2011 –

http://www.uis.unesco.org/education/documents/isced-2011-en.pdf.

3. ISCED-F (МСКО-Г) 2013 –

http://www.uis.unesco.org/Education/Documents/isced-fields-of-education-training-

2013.pdf.

4. The UK QualityCodeforHigherEducation, SubjectBenchmarkStatements. –

http://www.qaa.ac.uk/assuring-standards-and-quality/the-quality-code/subject-

benchmark-statements

5. TUNING – http://www.unideusto.org/tuningeu/.

6. Конституція України.

7. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18

8. Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

9. Європейська кредитна трансферно-накопичувана система - Довідник

користувача (переклад українською мовою)

http://erasmusplus.org.ua/erasmus/ka3-pidtrymka-reform/natsionalna-komanda-

ekspertiv-here/materiali-here.html

10. Лист МОН України №1/9-120 від 11.03.2015 «Про організацію вивчення

гуманітарних дисциплін».

11. Лист МОН України №1/9-126 від 13.03.2015 р. «Щодо особливостей

організації освітнього процесу та формування навчальних планів у 2015/2016

навчальному році» з урахуванням стандарту вищої освіти України з даної

спеціальності.

http://www.uis.unesco.org/education/documents/isced-2011-en.pdf

http://www.uis.unesco.org/Education/Documents/isced-fields-of-education-training-2013.pdf

http://www.uis.unesco.org/Education/Documents/isced-fields-of-education-training-2013.pdf

http://www.qaa.ac.uk/assuring-standards-and-quality/the-quality-code/subject-benchmark-statements

http://www.qaa.ac.uk/assuring-standards-and-quality/the-quality-code/subject-benchmark-statements

http://www.unideusto.org/tuningeu/

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18

http://erasmusplus.org.ua/erasmus/ka3-pidtrymka-reform/natsionalna-komanda-ekspertiv-here/materiali-here.html

http://erasmusplus.org.ua/erasmus/ka3-pidtrymka-reform/natsionalna-komanda-ekspertiv-here/materiali-here.html

12. Національний глосарій 2014 –

http://ihed.org.ua/images/biblioteka/glossariy_Visha_osvita_2014_tempus-office.pdf.

13. Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної

діяльності ДК 009:2010.

14. Національний класифікатор України. Класифікатор професій ДК

003:2010. – К. : Ви-тво «Соцінформ», 2010.

15. Перелік галузей знань і спеціальностей –

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-п.

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1341 «Про

затвердження Національної рамки кваліфікацій» // [Електронний ресурс]. – Режим

доступу :http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-п


утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти».


затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється

підготовка здобувачів вищої освіти» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/266-2015-п

19. Постанова КМУ від 15 квітня 2015 р. №216 Про внесення змін до

постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. №992 «Про Порядок

працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких

здійснювалась за державним замовленням».

20. Постанови Кабінету Міністрів №1187 від 30.12.2015 р. «Про

затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів

освіти».

21. Рашкевич Ю.М. Болонський процес та нова парадигма вищої освіти –

file:///D:/Users/Dell/Downloads/BolonskyiProcessNewParadigmHE.pdf.

22. Розвиток системи забезпечення якості вищої освіти в Україні:

інформаційно-аналітичний огляд –

http://ihed.org.ua/images/biblioteka/Rozvitok_sisitemi_zabesp_yakosti_VO_UA_201

5.pdf.

23. Розроблення освітніх програм: методичні рекомендації –

http://ihed.org.ua/images/

biblioteka/rozroblennya_osv_program_2014_tempus-office.pdf.

24. Наказу МОН України «Про особливості формування навчальних планів

на 2015/2016 навчальний рік» №47 від 26.01.2015 р.

25. Методичні рекомендації щодо розроблення стандартів вищої освіти від

19.01.2016 р.

26. Проект стандарту вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем вищої

освіти, ступінь бакалавр, галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки»,

спеціальність 051 «Економіка» від 22.05.2017 р. [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-

ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/proekti-standartiv-vishoyi-osviti

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-п

http://ihed.org.ua/images/biblioteka/Rozvitok_sisitemi_zabesp_yakosti_VO_UA_2015.pdf

http://ihed.org.ua/images/biblioteka/Rozvitok_sisitemi_zabesp_yakosti_VO_UA_2015.pdf

http://ihed.org.ua/images/biblioteka/rozroblennya_osv_program_2014_tempus-office.pdf

http://ihed.org.ua/images/biblioteka/rozroblennya_osv_program_2014_tempus-office.pdf

Пояснювальна записка

Таблиця 1

Матриця відповідності визначених Стандартом компетентностей дескрипторам НРК

(за 7-м рівнем, магістерським) Класифікація

компетент-

ностей за НРК

Знання Зн1 Концептуальні знання,

набуті у процесі навчання

та професійної діяльності,

включаючи певні знання

сучасних досягнень

Зн2 Критичне осмислення

основних теорій,

принципів, методів і

понять у навчанні та

професійній діяльності

Уміння

Ум1 Розв'язання складних

непередбачуваних задач і проблем

у спеціалізованих сферах

професійної діяльності та/або

навчання, що передбачає збирання

та інтерпретацію інформації

(даних), вибір методів та

інструментальних засобів,

застосування інноваційних

підходів

Комунікація К1 Донесення до

фахівців і нефахівців

інформації, ідей,

проблем, рішень та

власного досвіду в галузі

професійної діяльності

К2 Здатність ефективно

формувати

комунікаційну стратегію

Автономія та

відповідальність АВ1 Управління комплексними

діями або проектами,

відповідальність за прийняття

рішень у непередбачуваних

умовах

АВ2 Відповідальність за

професійний розвиток окремих

осіб та/або груп осіб

АВ3 Здатність до подальшого

навчання з високим рівнем

автономності

Загальні компетентності

ЗК1 Зн2 К2

ЗК2 Зн1 Ум1

ЗК3 К1 АВ3

ЗК4 К2

ЗК5 Зн2 Ум1

ЗК6 К1 АВ1

ЗК7 АВ2

ЗК8 Ум1 К1

Спеціальні (фахові) компетентності

СК1 Зн2 Ум1

СК2 К2

СК3 Ум1

СК4 Зн2 К2

СК5 Зн1 Ум1

СК6 Ум1

СК7 К1 АВ1

СК8 АВ1

СК9 Зн1

СК10 Ум1 АВ1

СК11 АВ1

Таблиця 2

Матриця відповідності визначених Стандартом результатів навчання та компетентностей

Програмні результати

навчання

Компетентності

Інтег

ра

ль

на

ко

мп

етен

тн

ість

Загальні компетентності Спеціальні (фахові) компетентності

1

2 3 4 5 6 7 8 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11* 11** 12** 13** 14**

1. Формулювати, аналізувати

та синтезувати рішення

науково-практичних проблем

на абстрактному рівні шляхом

декомпозиції їх на складові.

+ + + + + + + +

2. Демонструвати навички

самостійно приймати рішення,

лідерські навички та уміння

працювати в команді.

+ + + + + + + + + +

3. Демонструвати навички

спілкування в професійних і

наукових колах державною та

іноземною мовами.

+ + + + + + +

4. Проводити дослідження,

генерувати нові ідеї,

здійснювати інноваційну

діяльність.

+ + + + + + + + + + +

5. Обґрунтовувати та

управляти проектами або

комплексними діями.

+ + + + + + + +

6. Демонструвати високу

соціальну відповідальність і

дотримання принципів

академічної доброчесності.

+ + + + +

7. Оцінювати результати

власної роботи і нести

відповідальність за особистий

професійний розвиток.

+ + + + + +

8. Вибирати та

використовувати необхідний

науковий, методичний і

аналітичний інструментарій

для управління економічною

діяльністю.

+ + + + + + + + + +

9. Збирати, обробляти та

аналізувати статистичні дані,

науково-аналітичні матеріали,

необхідні для вирішення

комплексних економічних

завдань.

+ + + + + + +

10. Обґрунтовувати рішення в

умовах невизначеності, що

потребують застосування

нових підходів та економіко-

математичного моделювання

та прогнозування.

+ + + + + +

11. Застосовувати сучасні

інформаційні технології у

соціально-економічних

дослідженнях.

+ + + + + + +

12. Формулювати нові гіпотези

та наукові задачі в сфері

економіки, вибирати належні

напрями і відповідні методи

для їх розв’язку, беручи до

уваги наявні ресурси.

+ + + + + + + + + + +

13. Обґрунтовувати

управлінські рішення щодо

ефективного розвитку

суб’єктів господарювання.

+ + + + + + +

14. Оцінювати можливі

ризики, соціально-економічні

наслідки управлінських

рішень;

+ + + + +

15. Застосовувати наукові

підходи до формування та

обґрунтування ефективних

стратегій в економічній


+ + + + + + +

16. Розробляти сценарії і

стратегії розвитку соціально-

економічних систем.

+ + + + + + + +

17. Організовувати розробку

та проведення проектів у сфері

економіки із врахуванням

інформаційного, методичного,

матеріального, фінансового та

кадрового забезпечення.

+ + + + + + +

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до навчального плану

Код та найменування спеціальності – 051 «Економіка»

Рівень вищої освіти – другий (магістерський)

Спеціалізація – «Управління персоналом та економіка праці»

або «Економіка довкілля та природних ресурсів»

Освітня програма галузі знань – 05 «Соціальні та поведінкові науки»

Форма навчання –денна / заочна

Загальний обсяг у кредитах Європейської кредитної трансферно-

накопичувальної системи та строк навчання – 90 кредитів, 1 рік 4 місяці навчання.

Навчальний план, затверджений Вченою радою Луцького НТУ –

«__» ______________ 201__ р., протокол № ___.

(дата та номер протоколу)

Відповідність вимогам стандарту вищої освіти (в разі наявності) – відповідає

проекту стандарту від 22.05.2017 р.

Вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання – диплом

бакалавра та/або спеціаліста.

Компетентності,

якими повинен оволодіти здобувач Програмні результати навчання

Найменування

навчальних дисциплін,

практик

1 2 3

1. ЦИКЛ ДИСЦИПЛІН ГУМАНІТАРНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Інтегральна компетентність (ІНТ):

здатність продукувати наукові ідеї в сфері

глобальної економіки, володіти методологією

наукової діяльності, вирішувати комплексні

проблеми в процесі дослідницької та професійної

діяльності, проводити оригінальне наукове

дослідження у сфері глобальної економіки.

Загальні компетентності: здатність систематизовувати теоретичні та

практичні знання щодо розвитку глобальної

економіки; об’єднувати результати різних

наукових досліджень в сфері глобальної

економіки; здатність удосконалювати та

поглиблювати наукові знання щодо глобальної

економіки; уміння аналізувати, рецензувати

наукові праці, брати участь у наукових дискусіях.

Фахові компетентності: Аналізувати тенденції глобалізації економічного

розвитку; виявляти та оцінювати проблеми і

ризики розвитку міжнародного бізнесу в умовах

глобалізації та розлюбляти стратегічні заходи

для вирішення цих проблем і мінімізації ризиків;

розробляти стратегічні заходи для забезпечення

міжнародної конкурентоспроможності товарів,

послуг, підприємств, галузей, міжгалузевих

комплексів; організовувати процеси управління

міжнародною економічною діяльністю регіонів,

галузей, міжгалузевих комплексів; визначати

регулятивні пріоритети формування сучасної

міжнародної економічної політики.

знати:

природу, передумови і фактори становлення глобальної економіки;

закономірності глобальної корпоратизації бізнесу; генезис глобальної

економічної інтеграції; характер, форми, моделі та конкурентні переваги

регіональної економічної інтеграції в глобальних умовах розвитку; форми та

механізми соціалізації глобальної економіки; механізми та інструментарій анти

циклічного регулювання економік у глобальній системі; дію конкурентних

механізмів глобального ринку; напрями інтеграції України в глобальний

економічний простір.

вміти:

аналізувати тенденції глобалізації економічного розвитку; виявляти та

оцінювати проблеми розвитку міжнародного бізнесу в умовах глобалізації;

розробляти стратегічні заходи для забезпечення міжнародної

конкурентоспроможності товарів, послуг, підприємств, галузей, міжгалузевих

комплексів; організовувати процеси управління міжнародною економічною

діяльністю регіонів, галузей, міжгалузевих комплексів; визначати регулятивні

пріоритети формування сучасної міжнародної економічної політики; принципи

організації процесів управління міжнародною економічною діяльністю регіонів,

галузей, міжгалузевих комплексів.

Глобальна економіка

Компетенції соціально-особистісні:

креативність, здатність до системного мислення;

здатність до узагальнення, аналізу, сприйняття

інформації;

комунікабельність і адаптивність;

наполегливість у досягненні мети;

турбота про якість виконуваної роботи;

толерантність.

Професійні компетенції:

здійснювати обґрунтування значення взаємодії

основних економічних агентів у реалізації

концепції сталого розвитку;

розробляти оптимальну систему розвитку

корпоративної соціальної відповідальності;

приймати рішення по визначенню дій у сфер і

захисту довкілля;

здійснювати оцінку реальних досягнень

соціальної відповідальності у всіх сферах

господарської діяльності держави.

Інструментальні компетенції:

методологічні здібності;

здатність організовувати робочий час,

розробляти стратегії навчання, приймати

рішення;

використання, комп’ютерної техніки;

здатності інформаційного управління.

знати:

сутність, види, категорії, еволюцію, концепції, моделі та рівні соціальної

відповідальності; особливості соціальної відповідальності різних суб’єктів

суспільного розвитку; місце соціальної відповідальності в управлінні

організацією;

нормативно-правові засади розвитку соціальної відповідальності; моделі

корпоративної соціальної відповідальності і становлення різних типів

корпоративної культури; критерії, показники та методику оцінювання

соціальної відповідальності; особливості вияву соціальної відповідальності

бізнесу в українських реаліях; сутність соціальних інвестицій як форми

вияву корпоративної відповідальності роботодавців; сутність, складові та

пріоритети розвитку соціально відповідальної політики управління

персоналом; екологічні аспекти соціальної відповідальності та їх

нормативно-правове регулювання; сутність, структуру, вимоги та

особливості міжнародних стандартів соціальної звітності.

вміти:

формувати механізм управління корпоративною соціальною

відповідальністю; формувати ефективну взаємодію роботодавців з

персоналом на засадах соціальної відповідальності; формувати відносини

підприємства із зовнішніми організаціями на засадах корпоративної

соціальної відповідальності; визначати напрями активізації індивідуальної

та колективної екологічної відповідальності;посилювати соціальну

відповідальність суб’єктів суспільного розвитку через соціальне

партнерство; здійснювати моніторинг корпоративної соціальної

відповідальності; оцінювати ефективність корпоративної соціальної

відповідальності; розвивати корпоративну соціальну відповідальність як

чинник підвищення конкурентоспроможності.

Соціальна

відповідальність



маркетингу інновацій, володіти методологією

розробки маркетингових планів та їх

безперервного удосконалення, вирішувати


діяльності шляхом застосування сучасних

управлінських технологій, проводити оригінальне

наукове дослідження у сфері маркетингу

знати:

зміст сучасної концепції маркетингу інновацій; види маркетингових

досліджень, придатних для аналізу потреб в інноваціях і перспектив

розвитку нових ринків, пов’язаних з інноваціями; специфічні особливості

стратегічного й операційного маркетингу інновацій з метою створення і

підтримання конкурентних переваг; методичні підходи до сегментування,

таргетування, позиціонування, розробки стратегій, програм маркетингу

інновацій; методи формування комплексу маркетингу з урахуванням

специфіки «хайтек»; управління маркетингом інновацій.

Маркетинг інновацій

інновацій.

Загальні компетентності: здатність систематизувати теоретичні знання з

маркетингу інновацій; розуміти значення

використання методів і моделей маретингу

інновацій у професійній діяльності; здатність

удосконалювати та поглиблювати наукові

знання щодо запровадження та удосконалення

систем маркетингу інновацій; уміння

застосовувати аналітичні здібності.

Фахові компетентності: здатність розробляти основні елементи

маркетингової політики та обґрунтовувати

гіпотези щодо їх удосконалення на основі

теоретико-методологічного аналізу; здатність до

узагальнення, аналізу, сприйняття нової

інформації; вміння робити кваліфіковані та

якісні висновки.

вміти:

досліджувати поведінку споживачів на ринках інновацій; здійснювати

моніторинг конкурентів та вплив чинників зовнішнього середовища;

здійснювати стратегічний маркетинговий аналіз та визначити конструктивні

компоненти розробки стратегій маркетингу інновацій, проводити

сегментування та вибір ніші для інновації; здійснювати позиціонування

інноваційного продукту; розробляти комплекс маркетингових заходів щодо

просування інноваційної продукції; обґрунтувати, обирати та формувати

стратегії успішного впровадження маркетингу інновацій; формувати

систему маркетингового управління, що відповідає специфіці галузі і етапу

становлення компанії, що впроваджують інновації.



логістичного менеджменту, володіти

методологією логістичного менеджменту,

вирішувати комплексні проблеми в процесі

дослідницької та професійної діяльності,

проводити оригінальне наукове дослідження з

питань удосконалення логістичного менеджменту

Загальні компетентності: здатність систематизовувати теоретичні та

практичні знання щодо логістичного

менеджменту; об’єднувати результати різних

наукових досліджень в сфері логістичного

менеджменту; здатність удосконалювати та

поглиблювати наукові знання з питань

логістичного менеджменту; уміння аналізувати,

рецензувати наукові праці, брати участь у

наукових дискусіях.

Фахові компетентності: здатність кваліфіковано тлумачити та

застосовувати відповідні положення логістичного

менеджменту, вміння робити кваліфіковані

висновки та пропозиції за результатами

оцінювання ефективності логістичного

менеджменту; розробляти логістичну стратегію.

знати:

концепцію та види логістики; методи логістичного менеджменту; принципи

логістичного менеджменту; функції логістичного менеджменту;

методологію логістичного менеджменту; синергічний ефект системи

логістичного менеджменту; сутність логістичної системи; основні вимоги до

розробки ефективного управління логістичними системами; функції служб

управління логістикою; організаційні форми служб логістики; функції

інтегрального логістичного менеджера; основні функції персоналу логістики з

урахуванням галузевої специфіки фірми; класифікацію та види логістичних

рішень; методи прийняття логістичних рішень; процес логістичного

планування на підприємстві; процес вибору логістичної стратегії

підприємства; процес організації управління матеріальними потоками; вимоги

до організації управління матеріальними потоками; принципи управління

матеріальними потоками; види та функції контролінгу; організаційну

структуру контролінгу на підприємстві.

вміти:

реалізовувати методи, функції та принципи логістичного менеджменту;

ефективно застосовувати методологію логістичного менеджменту; управляти

логістичними потоками підприємства; будувати логістичну систему

підприємства; проводити аналіз та оцінку ефективності протікання логістичних

потоків підприємства; визначати складові елементи та підсистеми логістичної

системи підприємства; класифікувати логістичні рішення на підприємстві;

розробляти логістичну стратегію підприємства; будувати організаційну

структуру управління логістичною діяльністю підприємства; проводити

логістичний контролінг на підприємстві

Логістичний

менеджмент



технічного регулювання, зокрема, володіти

методологією наукової діяльності, вирішувати

комплексні проблеми в процесі дослідницької та

професійної діяльності; проводити оригінальне

наукове дослідження у сфері оцінки відповідності,

враховувати міжнародний досвід.

Загальні компетентності: здатність систематизувати теоретичні та практичні

знання у сфері технічного регулювання; здатність

знати:

предмет, функції, цілі й завдання курсу; основні складові системи

міжнародного технічного регулювання, законодавче та нормативно-правове

забезпечення її функціонування; знати основні міжнародні та регіональні

організації зі стандартизації, метрології, оцінки відповідності; особливості

системи міжнародного технічного регулювання певних країн світу; основні

засади напрямків політики країн світу щодо подолання технічних бар’єрів в

торгівлі; систему міжнародного технічного регулювання в Україні та

перспективні шляхи адаптації/

вміти:

Міжнародне технічне

регулювання

удосконалювати та поглиблювати наукові знання

в галузі технічного регулювання з врахуванням

міжнародного досвіду; вміння виявляти, ставити,

вирішувати проблеми та приймати обґрунтовані

рішення;

уміння аналізувати, рецензувати наукові праці,

брати участь у наукових дискусіях.


застосовувати відповідні положення у галузі

технічного регулювання і підприємництва,

здатність до вирішення проблемних питань і

нестандартних ситуацій у професійній діяльності в

т.ч. в умовах невизначеності та ризиків,

вміння визначати відповідність національних

складових системи технічного регулювання

міжнародним для усунення технічних бар’єрів в

торгівлі

вiльно орiснтуватися в питаннях стандартизації та управлiння якiстю; вмiло

використовувати нормативнi документи, оцiнювати iх з точки зору вимог

науково-технiчного та соцiально-економiчного прогресу та споживачів; вільно

орієнтуватись в основних поняттях, знати основоположні міжнародні угоди та

нормативно-правові документи в сфері технічного регулювання, розуміти його

роль в міжнародній торгівлі; вміти визначати особливості технічного

регулювання в країнах ЄС, СНД, США, Японії та ін.; мати розуміння сучасної

системи міжнародного технічного регулювання – стандартизації, оцінки

відповідності, систем управління безпечністю та якістю продукції, системи

ринкового нагляду; вміти знаходити та використовувати міжнародні

нормативні документи в практичній діяльності в сфері технічного регулювання

в Україні; вміти визначати відповідність національних нормативно-технічних

та нормативно-правових документів міжнародним; вміти використовувати

складові системи міжнародного технічного регулювання (стандартизацію,

оцінку відповідності, державний нагляд, захист прав споживачів) для усунення

технічних бар’єрів в торгівлі.

Інтегральна компетентність:

здатність дотримуватися принципів корпоративної

ектики та корпоративного етикету, володіти



професійної діяльності, здійснювати оригінальне

наукове дослідження у сфері корпоративної

ектики та корпоративного етикету.


здатність до пошуку, оброблення та аналізу

інформації з різних джерел; здатність до

системного мислення; здатність самостійно

приймати обґрунтовані рішення; адаптивність і

комунікабельність; турбота про формування

прозорого економіко-правового середовища.


навички управління інформацією;

сумлінність у виконанні поставлених завдань та

реалізації цілей; навички ведення економіки в

знати:

особливості культури ділового спілкування; моральні передумови та

психологічну природу ділового спілкування; вимоги до публічних виступів;

правила та прийоми введення ділових бесід та переговорів; шляхи

попередження та розв’язання конфліктів в організації; основні засоби впливу та

взаєморозуміння; засоби ділового спілкування та культуру їх застосування;

сутність, зміст та специфіку корпоративної культури; спеціальну термінологію

етики ділового спілкування; основні функції, принципи та стилі ділового

спілкування; основні правила спілкування з іноземними партнерами та

національні особливості введення ділових переговорів.

вміти:

аналізувати та грамотно використовувати способи впливу на людей під час

спілкування; виявляти протиріччя між теорією та практикою; творчо міркувати

та знаходити оптимальне рішення в стандартних та нестандартних ситуаціях;

астосовувати оптимальні засоби ділового спілкування для ефективного

управління

Корпоративна етика та

корпоративний етикет

сфері інтелектуальної власності; навички

застосовувати технології та програми для захисту

прав інтелектуальної власності.


вміння аналізувати та оцінювати засади, принципи

та норми етики на рівні бізнес-середовища;

знання основних напрямків та концепцій етики;

здатність використовувати основні етичні норми

спілкування; вивчення культури публічного

виступу; знання основних правил поведінки під

час проведення ділових бесід, переговорів, нарад;

вивчення основних положень корпоративної

культури; знайомство з основами міжкультурних

відносин в етиці ділових стосунків та здатність

ефективно виконувати свої функції в

міжкультурному середовищ.

Інтегральна компетентність:

здатність продукувати наукові ідеї щодо

організації збереження, передачі та захисту

об’єктів інтелектуальної власності, володіти



професійної діяльності, здійснювати оригінальне

наукове дослідження у сфері використання

інтелектуальної власності.


здатність до пошуку, оброблення та аналізу

інформації з різних джерел; здатність до

системного мислення; здатність самостійно

приймати обґрунтовані рішення; адаптивність і

комунікабельність; турбота про формування

прозорого економіко-правового середовища.


навички управління інформацією;

сумлінність у виконанні поставлених завдань та

реалізації цілей; навички ведення економіки в

сфері інтелектуальної власності; навички

знати:

визначення об’єктів інтелектуальної власності, характеристику об’єктів і

суб’єктів права інтелектуальної власності; історію права інтелектуальної

власності; способи і процедури правової охорони прав інтелектуальної

власності; основи економіки інтелектуальної власності; основні способи

захисту прав інтелектуальної власності; систему міжнародного

співробітництва у сфері інтелектуальної власності.

вміти: визначити об’єкти і суб’єкти права інтелектуальної власності;

підготувати первинні документи для оформлення прав на об’єкти

інтелектуальної власності; провести патентні дослідження; вибрати підходи

до комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності; вибрати підходи й

методи для оцінки вартості прав інтелектуальної власності; оцінювати

характер порушення прав інтелектуальної власності, якщо такі є.

Інтелектуальна

власність

застосовувати технології та програми для захисту

прав інтелектуальної власності.


здатність оформляти документацію щодо

гарантування прав на об’єкти інтелектуальної

власності; здатність здійснювати патентні

дослідження, оцінювати втрати від порушення

втрат інтелектуальної власності; володіння

методами оцінювання вартості прав

інтелектуальної власності, підходами

комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.

2. ЦИКЛ ДИСЦИПЛІН ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОКИ

2.1. НОРМАТИВНА ЧАСТИНА


здатність продукувати нові ідеї в сфері економіки

сталого розвитку, аналізувати й оцінювати соціо-

еколого-економічні процеси, що відбуваються в

суспільстві, вирішувати комплексні проблеми в

процесі дослідницької та професійної діяльності,

проводити оригінальне наукове дослідження у

сфері сталого розвитку.

Загальні компетенції: здатність систематизувати теоретичні та

практичні знання з основ сталого розвитку;

об’єднувати результати різних наукових

досліджень в сфері економіки сталого розвитку;

здатність удосконалювати та поглиблювати

наукові знання щодо проведення аналізу та

оцінки рівня сталого розвитку; уміння


Фахові компетенції: здатність кваліфіковано тлумачити та

застосовувати відповідні положення економіки

сталого розвитку, вміння робити кваліфіковані

висновки та пропозиції за результатами аналізу

та оцінки рівня сталого розвитку і розробляти на

знати:

сутність й особливості теорій сталого розвитку; основи функціонування й

тенденцій соціо-еколого-економічних процесів, що відбуваються в

суспільстві; сутність та значення концепції сталого розвитку; особливості

функціонування національної, регіональної та муніципальної економіки в

контексті реалізації концепції сталого розвитку; особливості планування та

управління соціо-еколого-економічними процесами на мікро, мезо- та

макрорівні;

вміти:

розуміти економічний зміст і значення основних понять сталого розвитку

при вивченні механізму функціонування економіки на мікро, мезо – та

макрорівні; застосовувати критерії та індикатори сталого розвитку;

аналізувати основні економічні моделі через призму концепції сталого

розвитку; формувати проекти, програми, плани, стратегії сталого розвитку

на мікро, мезо – та макрорівні; характеризувати й прогнозувати новітні

тенденції сталого розвитку; системно пристосовувати теоретичні знання з

основ сталого розвитку при аналізі та оцінці конкретних соціо-еколого-

економічних ситуацій, процесів та явищ

Економіка сталого

розвитку

цій основі проекти, програми, плани, стратегії

сталого розвитку на мікро, мезо – та макрорівні


здатність продукувати наукові ідеї у сфері

розвитку інфраструктури інноваційної економіки,

засвоєння концепцій і теорій інноваційної

економіки, вирішувати проблеми в процесі

дослідницької та професійної діяльності на основі

розбудови інфраструктури інноваційної

економіки.

Загальні компетентності: здатність до абстрактного мислення, аналізу та

синтезу; здатність проведення досліджень на

відповідному рівні; здатність вчитися і оволодівати

сучасними знаннями; здатність генерувати нові ідеї

(креативність); вміння виявляти, ставити та

вирішувати проблеми; здатність приймати

обґрунтовані рішення; здатність працювати в

команді.

Фахові компетентності: уміння застосовувати розуміння та знання з

інноваційної економіки при розв’язанні

кількісних та якісних задач розвитку

інноваційної інфраструктури; уміння

продемонструвати знання та розуміння

важливих фактів, концепцій, принципів та

теорій з інноваційної економіки; уміння

розпізнавати та аналізувати нові задачі та

стратегії для їх розв’язання; здатність

планувати, проектувати та виконувати

дослідницькі інфраструктурні проекти; навики

представлення наукового матеріалу письмово та

усно проінформованій аудиторії.

знати:

теоретичні засади ефективного функціонування інноваційних процесів у

регіоні; методологічні основи формування інноваційної інфраструктури

регіону; методичні підходи до оцінки інноваційних процесів і їх

інфраструктурного забезпечення у регіонах України; аналіз інноваційних

процесів і їх інфраструктурного забезпечення у регіонах України;

формування регіональної інноваційної політики; механізм взаємодії освіти,

науки бізнесу на регіональному рівні.

вміти:

формувати систему інформаційного забезпечення, яка дає доступ до баз і

банків даних для всіх зацікавлених, незалежно від форм власності;

проводити експертизи (включаючи державну) інноваційних програм,

проектів, пропозицій, заявок; аналізувати фінансово-економічне

забезпечення інноваційної діяльності, використовуючи різні джерела

надходження коштів (ресурси підприємницьких структур, інвестиції інших

країн, кошти інвестиційних фондів тощо); аналізувати сертифікації наукової

продукції, відповідні послуги у сфері метрології, стандартизації, контролю

якості; просувати нововведення на регіональні, міжрегіональні, іноземні

ринки, включаючи виставкову, рекламну, маркетингову діяльність,

патентно-ліцензійну роботу, захист інтелектуальної власності; підготовку

кадрів для інноваційної діяльності в умовах ринкової економіки.

Інфраструктура

інноваційної економіки


здатність продукувати нові ідеї в сфері

економічної статистики, володіти методологією

проведення економіко-статистичного налізу та

знати:

роль статистики в економіці та бізнесі; основні етапи статистичного аналізу

бізнес-процесів; класифікації та структури даних; способи перетворення

даних; основні закони розподілу випадкових величин; сутність статистичних

Економічна статистика

оцінки, вирішувати комплексні проблеми в



сфері обґрунтування господарських рішень на базі

результатів економіко-статистичних досліджень.

Загальні компетентності: здатність систематизувати теоретичні знання

щодо здійснення економіко-статситичного

налізу бізнес-процесів; розуміти причинно-

наслідкові зв’язки й вміти їх використовувати в

професійній діяльності; здатність


знання у сфері економічної статистики ; уміння


Фахові компетентності: здатність пропонувати та обґрунтовувати

гіпотези на основі економіко-статистичного

аналізу; здатність до узагальнення, аналізу,

сприйняття нової інформації; вміння робити

висновки на основі результатів економіко-

статистичного аналізу бізнес-процесів різних

рівнів.

гіпотез та необхідність їх перевірки; критерії перевірки статистичних гіпотез

для різних типів даних; основи дисперсійного аналізу; статистичні методи

аналізу структури сукупності та її зміни; методи статистичного оцінювання

ефективності бізнес-процесів.

вміти:

класифікувати дані, що характеризують конкретний бізнес-процес;

перетворювати первинні дані для забезпечення їх зі ставності та

відповідності вимогам статистичного аналізу; формулювати нульову та

альтернативну гіпотези відповідно до мети статистичного аналізу;

обґрунтувати вибір критеріїв для перевірки статистичних гіпотез;

застосувати методи одновимірного та багатовимірного дисперсійного

аналізу; здійснювати порівняльний аналіз структур; здійснювати

статистичне оцінювання змін у структурі сукупності; використовувати

статистичні методи для оцінювання ефективності бізнес-процесів;

застосовувати пакети прикладних програм для розв’язання задач кількісного

оцінювання бізнес-процесів.


здатність продукувати нові ідеї в сфері екологічної

еконоімки, аналізувати й оцінювати еколого-

економічні проблеми, вирішувати комплексні



дослідження у сфері екологічної еконоімки.

Загальні компетенції: здатність систематизувати теоретичні та

практичні знання щодо особливостей

екологічної еконоімки; об’єднувати результати

різних наукових досліджень в сфері екологічної

економіки; здатність удосконалювати та

поглиблювати наукові знання щодо проведення

аналізу та оцінки рівня екологізації економіки;

знати:

основні поняття і категорії технологій управління персоналом; сучасні

тенденції, проблеми та перспективи розвитку організації; технології аналізу

робіт, розроблення критеріїв підбору персоналу, пошуку кандидатів на

вакантні посади, проведення інтерв'ю і тестування; специфіку підбору

персоналу рекрутинговими агенціями, стратегії і технології їх роботи;

особливості використання аутсорсингових, лізингових і аутстафінгових

послуг в управлінні персоналом; технології оцінювання персоналу:

розроблення критеріїв, методичного забезпечення і процедури.

вміти:

аналізувати роботи і розробляти вимоги до претендентів на вакантні посади;

здійснювати пошук кандидатів на вакантні посади; складати рекламне

оголошення про вакантну посаду; перевіряти достовірність інформації,

наданої кандидатом на вакантну посаду, для забезпечення кадрової безпеки

Технології управління

персоналом

уміння застосовувати аналітичні здібності.

Фахові компетентності: уміння продемонструвати знання та розуміння

важливих фактів, концепцій, принципів та

теорій, що стосуються технологій управління

ерсоналом; уміння розпізнавати та аналізувати

нові задачі та стратегії для їх розв’язання;

знання основних задач наукових досліджень, що

стосуються технологій управління персоналом;

навики знаходити інформацію з первинних та

вторинних інформаційних джерел, включаючи

пошук інформації через пошукові системи

онлайн; здатність планувати, проектувати та

виконувати дослідницькі проекти у сфері

управління персоналом.

організації; проводити структуроване інтерв’ю; проводити лінгвістичний

аналіз мови претендента на вакантну посаду під час проведення інтерв’ю;

формувати пакети тестових завдань залежно від вимог до кандидата на

вакантну посаду; визначати економічну доцільність делегування зовнішнім

організаціям повноважень щодо виконання окремих функцій управління

персоналом; складати замовлення на пошук кандидатів на вакантну посаду

для рекрутингової компанії; розробляти та організовувати реалізацію

проекту рекрутингу; здійснювати стандартний та прямий пошук кандидатів

на вакантні посади; обґрунтовувати економічну доцільність використання

лізингових послуг в управлінні персоналом та виведення персоналу із штату

організації; оформляти договірні відносини між сторонами лізингової угоди:

лізингодавцем, лізингоотримувачем та найманим працівником;

розробляти проекти виведення персоналу із штату організації; розробляти

організаційно-технічне та методичне забезпечення оцінювання персоналу;

розробляти комплексну методику оцінювання персоналу; розробляти

програми роботи центрів оцінки; використовувати інформаційні технології в

управлінні персоналом; оцінювати та аналізувати ефективність персонал-

технологій.

2.2. ВАРІАТИВНА ЧАСТИНА (ВИБІР МАГІСТРАНТА)

2.2.1. Спеціалізація «Управління персоналом та економіка праці»



формування чи удосконалення системи мотивації

персоналу, володіти методологією наукової

діяльності, вирішувати комплексні проблеми в


здійснювати мотиваційний вплив на працівників.

Загальні компетентності: здатність систематизовувати теоретичних та

практичних знань щодо мотивації персоналу;

об’єднувати результати різних досліджень в сфері

мотивації персоналу; здатність удосконалювати та

поглиблювати наукові знання; уміння аналізувати

мотиваційні процеси, брати участь у наукових

дискусіях.

Фахові компетентності:

знати:

теоретико-методологічні засади мотивації трудової діяльності як складової

соціально-трудових відносин; змістові характеристики сучасних теорій

мотивації; сутність мотиваційного моніторингу; традиційні та нетрадиційні

підходи до організації матеріального стимулювання персоналу; змістові

характеристики нематеріальної мотивації трудової діяльності; сутність,

види, функції, методи оцінювання персоналу як складової мотивації

трудової діяльності.

вміти:

організовувати систему мотивації персоналу організації; використовувати

методи й технології мотивації персоналу; організовувати проведення

мотиваційного моніторингу, що є умовою ефективного впливу на поведінку

персоналу; оцінювати стан матеріальної мотивації в організації та

проектувати заходи щодо її посилення; обґрунтовувати найбільш

раціональні підходи до організації заробітної плати в організації з

Мотивація персоналу

здатність кваліфіковано тлумачити та

застосовувати відповідні підходи до мотивації

персоналу, вміння робити кваліфіковані висновки

та пропозиції за результатами вивчення системи

мотивації персоналу; розробляти методичні

підходи щодо формування чи вдосконалення

системи мотивації персоналу.

урахуванням зарубіжного досвіду; оцінювати стан трудової і статусної

мотивації праці; проектувати заходи щодо посилення трудової та статусної

мотивації трудової діяльності; розробляти комплексні програми активізації

трудової діяльності персоналу організації на основі застосування сучасних

методів мотивації трудової діяльності; розкривати та досліджувати

фактори, що сприяють розвитку професійної концепції, а також ті, що її

гальмують; планувати та організовувати ефективну діяльність у процесі

розв’язання завдань мотивації та оцінювання персоналу організації.


здатність продукувати нові ідеї в сфері розвитку

персоналу, володіти методологією вирішення

завдань розвитку персоналу, вирішувати


професійної діяльності, проводити оригінальне

наукове дослідження у сфері розвитку персоналу

на базі даних підприємства.


щодо розвитку персоналу; розуміти причинно-

наслідкові зв’язки й вміти їх використовувати в



знання щодо розвитку персоналу; уміння


Фахові компетентності: здатність пропонувати та обґрунтовувати

гіпотези на основі теоретико-методологічного

аналізу; здатність до узагальнення, аналізу,

сприйняття нової інформації; вміння робити

висновки.

знати:

зміст роботи служби управління персоналом щодо складання проекту

розвитку персоналу в організації, особливості проведення підготовки,

перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників на великих, середніх

і малих підприємствах; сутність маркетингу персоналу, його роль у розвитку

працівників організації, інвестиції у персонал як основи розроблення

виробничих і соціальних показників розвитку організації, методологічні та

методичні підходи до визначення економічної й соціальної ефективності

професійного навчання персоналу; специфіку планування і прогнозування

розвитку персоналу на рівнях організації, регіону, держави, визначення на

цій основі обсягів професійного навчання громадян у професійно-технічних

та вищих навчальних закладах; поняття і завдання оцінювання розвитку

персоналу підприємства, застосування результатів оцінювання ділових

якостей працівників під час виробничої адаптації та атестації персоналу,

планування трудової кар'єри робітників і фахівців, формування кадрового

резерву керівників.

вміти:

здійснювати професійне навчання, планування трудової кар'єри персоналу,

його професійно-кваліфікаційне просування для реалізації цілей

стратегічного управління організації як виробничо-господарської системи;

забезпечувати найповніше використання здібностей, інтересів і нахилів

працівника, його освітнього та професійного потенціалу для впровадження в

практику нововведень, високих технологій і в такий спосіб підвищувати

гнучкість підприємства, його конкурентоспроможність на ринку, успішно

протидіяти дестабілізуючим факторам зовнішнього та внутрішнього

середовища; формувати позитивне ставлення персоналу до організації, його

керівництва внаслідок цілеспрямованого планування трудової кар'єри

Розвиток персоналу

працівників, ефективного матеріального і нематеріального стимулювання їх

розвитку, підвищувати престиж та привабливість підприємства серед молоді

й інших груп населення; створювати сприятливі умови для ефективної

роботи персоналу в організації через запровадження гнучкої системи

безперервної післядипломної освіти працівників.


здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у

сфері стратегічного управління людськими

ресурсами або у процесі навчання, що передбачає

проведення досліджень та здійснення інновацій,


сфері стратегічного управління людськими

ресурсами.

Загальні компетентності: здатність застосовувати знання у практичних

ситуаціях, знання та розуміння предметної області

та розуміння професійної діяльності, здатність

проведення досліджень на відповідному рівні,

здатність вчитися і оволодівати сучасними

знаннями, вміння виявляти, ставити та вирішувати

проблеми.

Фахові компетентності: уміння застосовувати такі розуміння та знання

при розв’язанні кількісних та якісних задач

незнайомого типу; уміння розпізнавати та

аналізувати нові задачі та стратегії для їх

розв’язання; навики роботи з ПК та обробки

даних у сфері стратегічного управління

людськими ресурсами; навики міжособистісного

спілкування: вміння взаємодіяти з іншими

людьми та працювати в команді; навики

самонавчатись для продовження професійного

розвитку.

знати:

сутнісгь, значення і зміст стратегічного управління людськими ресурсами,

складові стратегії управління людськими ресурсами; напрями реорганізації

служб управління персоналом з урахуванням стратегічної перспективи їх

діяльності, методику стратегічного аналізу сильних і слабких сторін

організації щодо зовнішнього та внутрішнього середовища в аспекті

управління людськими ресурсами; взаємозв'язок стратегій розвитку

організації та стратегій управління людськими ресурсами; елементи та етапи

процесу стратегічного управління людськими ресурсами; принципи та

підходи до формування стратегії управління людськими ресурсами;

особливості стратегії управління людськими ресурсами на різних стадіях

розвитку організації; сутність та методи оцінювання ефективності

стратегічного управління людськими ресурсами.

вміти:

розробляти основні контури стратегії управління людськими ресурсами в

залежності від конкретної ситуації; визначати і розподіляти завдання

стратегічного управління людськими ресурсами між службою управління

людськими ресурсами, лінійними та функціональними керівниками, іншими

суб’єктами стратегічного управління людськими ресурсами; аналізувати та

встановлювати відповідність між стратегією розвитку організації і

стратегією управління людськими ресурсами; проводити діагностику

внутрішніх і зовнішніх сторін організації в аспекті її основної складової –

людських ресурсів; уміти формулювати стратегію управління людськими

ресурсами відповідно до загальних стратегій розвитку організації;

розробляти заходи, плани організаційно-технічних перетворень для

реалізації стратегії управління людськими ресурсами.

Стратегічне управління

людськими ресурсами


здатність до організації власної науково-

дослідницької діяльності, до системного

знати:

знати сутність і функції фінансового менеджменту; організацію фінансового

менеджменту на підприємстві; стратегію і тактику фінансового

Фінансовий


критичного мислення; до абстрактного мислення,

налізу і синтезу; формування наукового світогляду

і творчого мислення; здатність застосовувати

теоретичні та емпіричні методи дослідження

Загальні компетенції: володіння теоретико-методологічними засадами

фінансового менеджменту; розуміння

необхідності участі в конкурсах та грантових і

стипендіальних програмах;

планування науково-дослідних робіт;

ознайомлення з інформаційним забезпеченням

процесу наукового дослідження;

Фахові компетенції:

розуміти основи методології, техніки і організації

науково-дослідної роботи, підходи до планомірної

та ефективної індивідуальної і командної

дослідницької діяльності; формувати та

обґрунтовувати наукові гіпотези; оформляти

результати наукових досліджень та впроваджувати

їх у практику

менеджменту; організаційне та інформаційне забезпечення фінансового

менеджменту; сутність і види грошових потоків підприємства;

інструментарій управління грошовими потоками; методичний

інструментарій оцінювання вартості грошей у часі та його застосування у

фінансових розрахунках; організацію та інструментарій управління

прибутком; управління формуванням і використанням прибутку;

формування і фінансування оборотних активів; сутність капіталу та його

роль у діяльності підприємства; форми функціонування капіталу та їхні

характеристики; теорії структури капіталу; інструментарій управління

інвестиціями на підприємстві; сучасні концепції управління ризиками;

методи нейтралізації фінансових ризиків; методи аналізу фінансових звітів;

сутність і методи антикризового фінансового управління; моделі

прогнозування банкрутства підприємства.

вміти:

прогнозувати грошові потоки підприємства; виявляти вплив факторів на

кінцевий фінансовий результат підприємства; аналізувати фінансові ризики;

прогнозувати грошові потоки для забезпечення стабільного функціонування

підприємств; формувати стратегію ефективного розміщення фінансових

ресурсів підприємства; використовувати бюджетування для підвищення

конкуренто-спроможності та інвестиційної привабливості підприємства;

управляти дебіторською заборгованістю підприємства; управляти запасами

підприємства; контролювати ефективність антикризового фінансового

управління, визначати вплив антикризових заходів на основні фінансові

параметри підприємства; використовувати багатофакторні кореляційно-

регресійні моделі для оперативного регулювання структури витрат

загального бюджету підприємства


здатність продукувати нові ідеї в сфері соціальної

економіки, володіти методологією проведення

економічного аналізу соціальних процесів в

економіці, вирішувати комплексні проблеми в



сфері соціальної економіки на базі результатів

економічного налізу та оцінки даної сфери.

Загальні компетентності:

знати:

сутність основних категорій, які вивчає соціальна економіка; критерії оцінки

і принципи організації соціальної політики; чинники, що визначають

природу трансформації власності; форми прояву людської особистості в

соціальній економіці: людина як споживач, як виробник, як продавець своєї

робочої сили, як підприємець; міжнародне науково-технічне

співробітництво, його форми та досвід розвинутих країн щодо соціальних

стимулів інноваційної діяльності; закономірності соціально-економічного

поступу людства, який охоплює процеси взаємодії людини зі світом

соціальної економіки, прояви соціально-економічної поведінки, вплив цього

Соціальна економіка

здатність систематизувати теоретичні знання

щодо понять, контепцій у сфері соціальної

економіки; розуміти причинно-наслідкові

зв’язки й вміти їх використовувати в



знання у сфері соціальної економіки; уміння


Фахові компетентності: здатність використовувати методи дослідження

при вивченні конкретних питань та розв’язанні

практичних завдань соціальної економіки;

здатність виявляти особливості соціальної

економіки в перехідних умовах; спроможність

давати характеристику економічному і

соціокультурному типам розвитку суспільства;

здатність аналізувати вплив соціокультурних

чинників економічного розвитку; здатність

аналізувати типи і моделі соціальної ринкової

економіки; здатність розкривати сутність

соціальної ринкової економіки.

світу на саму людину; структуру процесів взаємодії людського соціуму з

навколишнім середовищем та з економікою як опосередкованою системою

між природою і суспільством; характер процесів формування соціальної

ринкової економіки.

вміти:

використовувати методи дослідження при вивченні конкретних питань та

розв’язанні практичних завдань соціальної економіки; виявляти особливості

соціальної економіки в перехідних умовах; спроможність давати

характеристику економічному і соціокультурному типам розвитку

суспільства; аналізувати вплив соціокультурних чинників економічного

розвитку; доводити об’єктивну необхідність соціалізації економічного

розвитку; давати оцінку інституційним основам координації соціальної

економіки; аналізувати типи і моделі соціальної ринкової економіки;

розкривати сутність соціальної ринкової економіки; оцінювати соціально-

економічну структуру суспільства; оцінювати соціальну безпеку;

можливість визначати мотиваційні важелі щодо соціалізації економіки;

здатність визначати соціальні фактори економічного зростання; оцінювати

суспільний сектор; розробляти пропозиції щодо практичного використання

соціо-економічних знань у цілеспрямованій соціоекономічній трансформації

суспільства.

2.2.2. Спеціалізація «Економіка довкілля та природних ресурсів» Інтегральна компетентність (ІНТ):


формування чи удосконалення підходів до аналізу

якості навколишнього середовища, володіти



професійної діяльності, здійснювати системний

аналіз якості навколишнього середовища.

Загальні компетентності: здатність систематизовувати теоретичних та

практичних знань щодо системного аналізу якості

навколишнього середовища; об’єднувати

результати різних досліджень в сфері

навколишнього середовища; здатність

знати:

основні поняття дисципліни; системні властивості довкілля; принципи

дослідження систем навколишнього середовища; інформаційне

моделювання систем; теорію аналізу якості систем навколишнього

середовища; показники та критерії ефективності існування систем.

вміти:

аналізувати інформацію щодо якості навколишнього середовища;

знаходити можливі варіанти вирішення проблеми; визначати наслідки

застосування кожного з можливих варіантів вирішення

проблем.

Системний аналіз якості

навколишнього

середовища

удосконалювати та поглиблювати наукові знання;

уміння аналізувати якість навколишнього

середовища, брати участь у наукових дискусіях.


застосовувати відповідні підходи до проведення

системного аналізу якості навколишнього

середовища, вміння робити кваліфіковані

висновки та пропозиції за результатами

проведення системного аналізу якості

навколишнього середовища; розробляти

методичні підходи щодо формування чи

вдосконалення методлогії аналізу у цій сфері.



сфері аграрної економіки або у процесі навчання,

що передбачає проведення досліджень та

здійснення інновацій, проводити оригінальне

наукове дослідження у сфері аграрної економіки.







проблеми.






даних з аграрної економіки; навики

міжособистісного спілкування: вміння

взаємодіяти з іншими людьми та працювати в

команді; навики самонавчатись для

знати:

методологічні засади організації агропромислового комплексу; передумови і

фактори виникнення, становлення аграрної економіки; тлумачення

ключових понять аграрної економіки: об’єкт, предмет, суб’єкт; сутність

понять аграрізація індустрії, агарна політика, аграрний детермінізм,

агропромислова інтеграція, агропромислове виробництво, зворотний

зв’язок; визначення поняття агропромислове формування, агропромисловий

комплекс; основні якісні характеристики агропромислового виробництва в

системі ринкових перетворень; зміст та специфіку стадій розвитку

агропромислового комплексу; зміст та особливості технологічного процесу

агропромислового виробництва

вміти:

грамотно оперувати ключовими термінами аграрної економіки; визначати

вимоги (за принципом зворотного зв’язку) сільського господарства до

ресурсів промислового походження; визначати вимоги (за принципом

зворотного зв’язку) переробних галузей до відповідних видів сировини

(молоко, овочі, цукрові буряки); виокремлювати досільськогосподарську,

сільськогосподарську і післясільсько-господарську ланки одержання різних

видів кінцевого продукту агропромислового виробництва; розкривати

основні міжгалузеві взаємозв’язки агропромислового виробництва, їх види

та механізм поєднання; встановлювати переваги і вузькі місця (недоліки)

таких напрямків агропромислової інтеграції як внутрішньогосподарська;

встановлювати переваги і вузькі місця (недоліки) таких напрямків

Аграрна економіка

продовження професійного розвитку.

агропромислової інтеграції як міжгосподарська; встановлювати переваги і

вузькі місця (недоліки) таких напрямків агропромислової інтеграції як

міжгалузева; встановлювати переваги і вузькі місця (недоліки) таких

напрямків агропромислової інтеграції як змішана.



сфері захисту довкілля або у процесі навчання, що

передбачає проведення досліджень та здійснення

інновацій, проводити оригінальне наукове

дослідження у сфері захисту довкілля.







проблеми.






даних щодо використання технологій захисту

довкілля; навики міжособистісного спілкування:

вміння взаємодіяти з іншими людьми та

працювати в команді; навики самонавчатись для

продовження професійного розвитку.

знати:

сучасні технології захисту навколишнього середовища, дослідження та

оцінка впливів промислових виробництв на компоненти навколишнього

середовища, дослідження екологічних та техногенних наслідків забруднення

об’єктів довкілля, обґрунтування та розробка оптимальних

природоохоронних заходів з забезпечення екологічної безпеки.

вміти:

проводити оцінювання та контроль впливу виробничої діяльності

підприємств на забруднення компонентів довкілля; проведення

екологічного моніторингу, екологічної експертизи та екологічного

інспектування промислових підприємств і технологічних процесів;

проектування природоохоронних технологій захисту повітряного та

водного середовищ; забезпечення раціонального землекористування та

вилучення корисних компонентів з відходів; контроль за додержанням

промисловими підприємствами екологічних стандартів та норм

природоохоронного законодавства.

Технології захисту

довкілля


здатність до організації власної науково-

дослідницької діяльності, до системного

критичного мислення; до абстрактного мислення,

аналізу і синтезу; формування наукового

світогляду і творчого мислення; здатність

застосовувати теоретичні та емпіричні методи

екологічного інспектування

знати:

порядок проведення інспекторських перевірок по дотриманню

природокористувачами вимог законодавства по охороні навколишнього

природного середовища, порядок виявлення порушень та застосування заходів

впливу до порушників природоохоронного законодавства, повноваження

державної екологічної інспекції по застосуванню заходів впливу, нормативи

часу при здійсненні робіт по держконтролю за додержанням

природоохоронного законодавства.

Екологічне

інспектування

Загальні компетенції: володіння теоретико-методологічними засадами

проведення екологічного інспектування;

розуміння необхідності участі в конкурсах та

грантових і стипендіальних програмах;

планування науково-дослідних робіт;

ознайомлення з інформаційним забезпеченням

процесу наукового дослідження;

Фахові компетенції:

розуміти основи методології, техніки і організації

науково-дослідної роботи, підходи до планомірної

та ефективної індивідуальної і командної

дослідницької діяльності; формувати та

обґрунтовувати наукові гіпотези; оформляти

результати наукових досліджень та впроваджувати

їх у практику екологічного інспектування

вміти:

проводити державний екологічний контроль: за охороною, захистом,

використанням, відтворенням лісів та інших рослинних ресурсів. у галузі

охорони, використання і відтворення тваринного світу (рибних ресурсів). за

дотриманням заповідного режиму на територіях та об’єктах природно-

заповідного фонду; за охороною навколишнього природного середовища в

автотранспортних підприємствах, за дотриманням природоохоронного

законодавства в сільському господарстві, за впливом тваринницьких

комплексів на водні об’єкти; за транспортуванням, зберіганням і

застосуванням пестицидів та мінеральних добрив.


здатність продукувати нові ідеї в сфері

екологічного менеджменту, володіти

методологією проведення аналізу еколого-

економічних процесів, вирішувати комплексні



дослідження у сфері екологічного менеджменту на

базі результатів економічного аналізу та оцінки

даної сфери.


щодо понять, контепцій у сфері екологічного

менеджменту; розуміти причинно-наслідкові

зв’язки й вміти їх використовувати в



знання у сфері екологічного менеджменту;

уміння застосовувати аналітичні здібності.

Фахові компетентності:

знати:

принципи, функції та інструменти екологічного менеджменту; основні

організаційні механізми екологічного регулювання; види, форми та типи

економічних інструментів екологічного управління; можливості

застосування інструментів морально-етичного впливу та переконання;

правове та інформаційне забезпечення екологічного управління на різних

рівнях; методичні прийомами стратегічного екологічного аналізу та

формування стратегічного екологічного курсу розвитку підприємства;

основи екологічної стандартизації, сертифікації та аудиту; особливості

системи державного екологічного менеджменту та її взаємодії з системою

екологічного менеджменту підприємства; міжнародний та вітчизняний

досвід становлення.

вміти:

володіти категоріальним апаратом та методичними прийомами екологічного

менеджменту; засвоїти особливості адміністративних, економічних та

соціально-психологічних інструментів екологічного управління, та вміти їх

ефективно застосовувати у практичній площині; працювати з науковою

літературою; здійснювати аналіз та обґрунтування управлінських рішень

екологічного спрямування; вирішувати проблемні ситуації екологічного

Екологічний


вивчення і впровадження передового досвіду у

галузі екологічного менеджменту; знання

принципів та методів, інструментів

екологічного управління для ефективного

виконання управлінських функцій з

врахуванням екологічних обмежень; уміння

розробляти стратегію підприємства та

проводити стратегічний екологічний аналіз, на

основі всебічного знання особливостей

екологічного управління; вміння

обґрунтовувати стратегічні та тактичні рішення

в галузі екологічного менеджменту, в межах

діючого правового поля; вміння ефективно

інтегрувати екологічну складову до систем

менеджменту якості та управління

конкурентоспроможністю організації.

менеджменту та використовувати набуті знання у практичній площині.

3. ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА


здатність продукувати нові ідеї в сфері економіки;

розуміння та сприйняття етичних норм

поведінки; здатність до критики й самокритики;

креативність, адаптивність і комунікабельність.

Загальні компетенції: здатність вирішення практичних завдань та

вибору оптимального варіанту дій у

нестандартних ситуаціях; навички управління

інформацією; здатність до письмової й усної

комунікації рідною мовою.

Фахові компетенції: здатність кваліфіковано виконувати функції

керівника, професіонала чи фахівця

економічного профілю; здатність фахово та

оптимально використовувати економічні знання

у практичній професійній діяльності.

знати:

− загальну організаційну та управлінську структуру бази практики;

− обов'язки посадових осіб; роль економістів та управлінців персоналом, їх

можливі посади та місця роботи;

− функції, завдання та методи роботи економічних підрозділів та основні

фінансово-економічні документи їх діяльності;

вміти:

− застосовувати сучасні методи дослідження ретроспективного та поточного

аналізу діяльності суб’єктів господарювання різних рівнів;

− виявляти якісні і кількісні тенденції розвитку економічної діяльності бази

практики в контексті об'єктивних господарських закономірностей;

− формувати висновки та обґрунтовувати практичні рекомендації.

Виробнича практика


розуміння та сприйняття етичних норм

поведінки; здатність до критики й самокритики;

креативність, адаптивність і комунікабельність;

здатність продукувати нові ідеї в сфері економіки.

Загальні компетенції: навички управління інформацією; здатність до

письмової й усної комунікації рідною мовою;

здатність до творчого, нестандартного мислення.

Фахові компетенції: здатність логічно узагальнювати отримані

теоретичні знання та практичні навики у формі

підготовки цілісної та самостійної науковї праці

(дипломної роботи магістра) у сфері

дослідження та пошуку шляхів вирішення

актуальних проблем економіки на макро-, мезо-

чи мікрорівні.

знати:

основні законодавчі документи, що стосуються тематики магістерського

дослідження; права й обов’язки суб’єктів економіки у відповідній сфері

дослідження; сучасні теорії, концепції та методологію дослідження

економічних процесів у відповідному напрямі наукового дослідження;

вміти:

інтегрувати теоретичні знання і практичний досвід; реалізовувати професійні

якості на практиці; застосовувати сучасні інформаційні системи і технології у

процесі наукового дослідження, ефективно використовувати інструментарій,

напрацьований наукою та практикою, для вирішення сучасних проблем в сфері

економіки та управління персоналом; розробляти альтернативні варіанти

стратегічних рішень і сценарії економічного розвитку.

Переддипломна

практика

Гарант освітньої програми:

Завідувач кафедри економіки Луцького НТУ

доктор економічних наук, доцент _________________________ Шубалий О.М.

I. ПРЕАМБУЛАlutsk-ntu.com.ua/...poyasnyuvalna_zapiska_do_navch... ·...

Documents

Transcript of I. ПРЕАМБУЛАlutsk-ntu.com.ua/...poyasnyuvalna_zapiska_do_navch... ·...