FOREIGN DIPLOMATS ARE CONCERNED BY …8 3 (250) 2015 |«Дiловий вiсник» 9 The purpose of...

НОВИНИ БІЗНЕСУ

2 Бердянськийпортпродовжуєвстановлюватирекорди;«Ятрань»налагоджуєспівпрацюзЄвропою;«Здоров’я»модернізуваловиробництво;GlobalSpiritsпочаврозливатигорілкувБілорусі;МАУвлітнюнавігаціюзапуститьрейсизановимимаршрутами;«Дарниця»інвестувалаувиробництво20млн.євро;іранськакомпаніяорендує10тис.гавУкраїні

ХРОНІКА ПОДІЙМІжНАРОДНІ ЕКОНОМІчНІ ЗВ’яЗКИ

9 Економічні реалії України хвилюють іноземних дипломатів

ПокращуватиіміджУкраїнизакордоном,братиактивнуучастьуміжнароднихвиставках,якомогаширшерекламуватиіпрезентуватикраїнутавласнупродукціювЄвросоюзі–такийголовниймеседжіноземнихдипломатівукраїнськимвиробникам

10 Європейська швидка допомога: програми підтримки для бізнесу

ДотепердляПредставництваЄвропейськогобанкуреконструкціїтарозвитку(ЄБРР)роботазприватнимсекторомнебулапріоритетом,аленаразівоноготовезапропонувативітчизнянимМСПпартнерськітагрантовіпрограми,атакожіншіможливостідоступудоєвропейськогофінансування

ПАЛАТА І СУСПІЛЬСТВО

22 UFID 2015 – розвиток інфраструктури в умовах євроінтеграції ЕкономікаУкраїнихарактеризуєтьсякритичновисокоюзношеністюосновногокапіталу,щонедозволяєїйдосягнутинеобхіднихтемпіврозвиткунарівні7-9%.Інвестиційна

заборгованістьізкапіталовкладеньвінфраструктурустановитьпонад100млрд.доларівСША.Втойжечасзапускпроцесівмодернізаціїнесевеличезніможливостідляекономічногозростання

ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО

26 Ксенія Ляпіна: «Дерегуляцію економіки ми розглядаємо як інвестицію у майбутнє»НинішняголоваДержавноїрегуляторноїслужбиУкраїниділитьсясвоїмидумкамищодотого,якперетворитидержавнувладунасервісдлясуспільства,якимчиноміколизмінитьсябізнес-кліматвУкраїнітаякурольуцьомупроцесіможутьвідігратибізнес-асоціації

«Дiловий вiсник»|3(250) 2015

Дізнайтесь більше новин

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА

30 Ольга Гуренко: «Український юрист схожий на гладіатора, який іде в бій практично без зброї»ДиректорукраїнськоїюридичноїкомпаніїINCOLANSEвексклюзивномуінтерв’юрозповілапротруднощіроботиувітчизняномуправовомуполі

ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО

34 Рейдерство як головна загроза бізнесу Тількизасічень–лютий2015рокуекспертизафіксувалирейдерськіатакина68об’єктіввласності.Саметомуборотисязпроблемоюрейдерстваоб’єднанимизусиллямивирішилиУкраїнськийсоюзпромисловцівіпідприємців,Торгово-промисловапалатаУкраїнийУкраїнськийінститутдослідженняекстремізму(UIRE)

ЗАКОН І БІЗНЕС

42 Проблемні питання засвідчення форс-мажорних обставин

На«гарячулінію»ТППУкраїнизпитаньзасвідченняфорс-мажорнихобставинщоднянадходятьдесяткизапитаньвідпідприємців.Редакція«ДВ»узагальниланайпоширенішізних.ВідповідінадаєдиректордепартаментуюридичногозабезпеченняЛюбовНестиренко

ПАЛАТА. ВІСТІ З РЕГІОНІВ

45 Новинирегіональнихторгово-промисловихпалат–Рівненської,Черкаської,Миколаївської,Чернігівської,Дніпропетровської,Волинської,Львівської,Вінницької,Сумської

БІЗНЕС І МИСТЕЦТВО

52 Її світ – це вся Україна Промистецтвоімаркетингмистецтва,щостворюють

одинрезультат,успішнийчинедуже,розповідаєукраїнськахудожницяІринаЄремеєва

8 93 (250) 2015 |«Дiловий вiсник»

The purpose of the visit was to discuss ways how to accelerate launching of the activities of the Ukraine - EU Civil Society Platform. According to Article 469 of the EU-Ukraine Association Agreement, the Platform includes representatives of the European Economic and Social Committee and of the Ukrainian civil society. The Ukrainian side formed its part of the Platform on December 24, 2014. It has 26 members and includes representatives of national business as-sociations - the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry, the Federation of Employers of Ukraine, the Confederation of Employers of Ukraine, the Ukrainian Union of Industrialists and Entrepreneurs and the American Chamber of Commerce in Ukraine.

While Brussels, the Ukrainian delegation shared its expecta-tions of joint activities of the Platform. In particular, it was agreed to consider the possibility to hold in Ukraine in the second half of 2015 a «Ukraine - EU» economic forum with participation of business com-munities and organizations of the EU and Ukraine. During consulta-tions with representatives of the European part of the Civil Society Platform and Mr. Henri Malosse, the EESC President, it was agreed to organize a joint meeting of the Platform in March - April of this year.

MEETINGS OF THE PLATFORM OF CIVIL SOCIETY IN BRUSSELS

Possibility of organizing a large-scale «Ukraine - EU» eco-nomic forum in our country was discussed during a meeting of representatives of the European Economic and Social Commit-tee (EESC) in Brussels with a delegation of the Ukrainian part of the Civil Society Platform. Mr. Gennadiy Chyzhykov, Presi-dent of the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry, was a member of the Ukrainian delegation.

Метою візиту було обговорення шляхів скорішого започатку-вання Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС. Згідно з ст. 469 Угоди про Асоціацію з ЄС до неї входять представники Єв-ропейського економічного і соціального комітету та громадянсько-го суспільства України. Українська сторона завершила формування Платформи 24 грудня 2014 року. Вона складається із 26 членів, до її складу входять представники національних бізнес-об’єднань – Торгово-промислової палати України, Федерації роботодавців України, Конфедерації роботодавців України, Українського союзу промисловців і підприємців та Американської торгової палати в Україні.

У Брюсселі українська делегація висловила свої очікування від спільної діяльності. Зокрема, домовилися розглянути можли-вість проведення в Україні, у другій половині 2015 року, еконо-мічного форуму «Україна – ЄС» для бізнес-кіл та організацій ЄС й України. Під час консультацій із представниками європейської сто-рони Платформи громадянського суспільства та президентом ЄСЕК Анрі Маллосом знайдено порозуміння у питанні щодо організації спільної зустрічі Платформи у березні-квітні цього року.

ПЛАТФОРМА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У БРЮССЕЛІПро можливість проведення в нашій країні масштабного економічного форуму «Украї-на – ЄС» за участю провідних європейських експертів йшлося на зустрічі представників Європейського економічного і соціально-го комітету у Брюсселі з членами делегації української частини Платформи грома-дянського суспільства. У її складі був і пре-зидент ТПП України Геннадій Чижиков.

«Дiловий вiсник»|3 (250) 2015

Хроніка подійміжнародні економічні зв'язки

У ТПП України на спільному засіданні керівництва та представників ділових кіл із членами Міжнародного трейд-клубу, який об’єднує понад 60 представників торговель-но-економічних місій в Україні, обговорили нинішній стан економіки держави, основні перспективи її розвитку, економічні реформи, їх напрямки та механізми втілення. У ході зустрічі кілька вітчизняних підприємств презентували свої інвестиційні проекти.

Особливу увагу в дискусіях було приділено питанню постійно зростаючого курсу гривні. Як зазначають деякі експерти, за нинішньої економічної ситуації в Україні він не може бути іншим. Адже в країні ще недостатньо сприятливий бізнес-клімат, немає на-дійного захисту інвестицій і поки що відсутня державна програма з підтримки експорту. Відтак, наші експортери залишають валюту за кордоном, а інвестори неохоче вкладають кошти у вітчизняну економіку.

На думку Олександра Савченка, ректора Міжнародного інституту бізнесу, до де-структивних явищ в українській економіці призвели відсутність стабільного курсу та роз-дуті бюджети державних структур. НБУ обрав тактику запровадження адміністративних заходів, таких як обмеження на купівлю валюти й обкладання податками депозитів, саме тому, вважають експерти, валютний ринок зменшився втричі. Отже, найнагальніші кроки уряду – обмеження державних витрат. «Завдання держави – створити макроеко-номічні умови для розвитку бізнесу шляхом скорочення податків. А податки ми можемо зменшити, якщо знизимо державні витрати. Це аксіома. Бізнесу потрібне пальне, тобто інвестиції та кредити. Тільки тоді він почне працювати», – підкреслив відомий експерт.

Ще одна актуальна тема для міжнародної спільноти й українського підприємництва, яку не могли обійти в дискусіях, – ведення бізнесу в Донецькій і Луганській областях та Автономній Республіці Крим у нинішніх реаліях. Падіння промислового виробництва, руйнування механізму торгівлі з Кримом, зниження обсягів експорту до Росії на 32% відзначив під час засідання віце-президент ТПП України Сергій Свистіль. На його думку, період, за який можна було б економічно грамотно перелаштувати відносини бізнесу із

Кримом, уже минув. Кримські підприємства опинились у над-складній ситуації і були вимушені проходити перереєстрацію. Бізнес фактично стає проросійським.

The current state of the economy of our State, main perspectives of its development, economic reforms, their directions and mechanisms to implement them were discussed at a joint meeting of the Ukrainian CCI management and representatives of Ukrainian business community with members of the International Trade Club which brings together more than 60 officials of foreign trade and economic missions in Ukraine. During the meeting several Ukrain-ian companies made presentations of their investment projects.

Special attention was paid to discussions over the ever-growing hryvna exchange rate. As noted by some experts, in the current economic situation in Ukraine it can not be other-wise. After all, the country does not yet have favorable business climate, there is no reliable investment protection and so far there is no state program to support exports. Therefore, our exporters leave currency abroad, and investors are reluctant to invest in our economy.

According to Olexander Savchenko, Rector of the International Institute of Business, destructive phenomena in the Ukrainian economy were caused by lack of a stable exchange rate and bloated budgets of State agencies. The NBU chose the tactics of introduction of ad-ministrative measures, such as restrictions on the purchase of foreign currency and taxation of deposits, which is why, experts say, the currency market has decreased threefold. Therefore, the most urgent steps for the Government to make is limiting the Government spending. «The task of the State – to create macroeconomic conditions for business development through tax cuts. And we can reduce taxes if we reduce the Government spending. It is an axiom. Business needs fuel, i.e. investments and loans. Only then it will begin to work», – stressed the well-known expert.

Another topical issue for the international community and the Ukrainian businesses which could not but be discussed – doing busi-ness in Donetsk and Luhansk regions and in the Autonomous Republic of Crimea in the current realities. Mr. Serhiy Svystil, UCCI Vice President, in his presentation during the meeting noted the fall in industrial produc-tion, breakage of mechanisms of trade with Crimea, decline in exports to Russia by 32%. In his view, the period, during which it would have been possible to change business relationships with Crimea wisely from the economic point of view, had already passed. The Crimean en-terprises found themselves in extremely difficult situation and had to undergo re-registration. These businesses actually became pro-Russian.

ЕКОНОМІЧНІ РЕАЛІЇ УКРАЇНИ ХВИЛЮЮТЬ iНОзЕМНИХ ДИПЛОМАТІВ

Покращувати імідж України за кордоном, брати активну участь у міжнародних вис тавках, якомога ширше рекламува-ти і презентувати країну та власну продукцію в Євросо-юзі – такий головний меседж іноземних дипломатів україн-ським виробникам.

FOREIGN DIPLOMATS ARE CONCERNED BY UKRAINIAN ECONOMIC REALITIES

To improve the image of Ukraine abroad, to actively participate in international exhibitions, to present and promote the country and its products in the European Union as much as possible – this is the main message of foreign diplomats to Ukrainian producers.

Business

needs fuel, i.e.

investments

and loans – only

then it will

start to develop

normally

Бізнесу потріБне пальне, тоБто інвестиції та кредити,

– тільки тоді він почне нормально розвиватись


14 153 (250) 2015 |«Дiловий вiсник»


Ukraine has close historical, trade and economic relations with the countries of the Balkans. Total volume of trade in goods and services with them is over 1,7 billion US dollars. But the potential for cooperation is much greater. Thus, almost a year ago the Presidium of the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry, with the aim to expand cooperation with entrepreneurs from the Balkan countries, decided to create the Representative Mission of the Chamber in Bulgaria, Serbia, Croatia, Macedonia, Bosnia and Herzegovina, Montenegro, Albania and Slovenia.

THE BALKANS –A SPRINGBOARD TO THE EU MARKET

The goal of the Representative Mission – to intensify cooperation of the Ukrainian and the Balkan entrepreneurs, to introduce new marketing strategies, to create competitive advantages. The most important aim is to minimize and manage the risks to our businesses through knowledge of the market, of cul-tural specifics of each country. Among the objectives of the Representative Mis-sion – to maximize contacts among entrepreneurs; to disseminate information on export opportunities of producers from Ukraine and the Balkan countries; to development co-operation and joint production; to organize and support invest-ment projects.

The Balkans is a region of Europe with a dynamic, growing market, condu-cive macroeconomic situation and business-friendly tax system. For example, in Bulgaria standard corporate tax is 10%, flat income tax – 10%. The level of tax burden on business – the lowest in Europe. Plus, employers can receive vari-ous benefits in the form of exemption from income tax and other contributions for their employees. Additional advantages should also be noticed: low duties and easy application procedures; inexpensive procedure of product certification according to European standards; no need for customs clearance in the EU for products manufactured by a branch of a Ukrainian company; VAT is not charged to exports. The possibility to finance projects from the European funds is one more competitive advantage of Bulgaria, which some countries, such as, for example, Turkey do not have.

The Representative Mission seeks to convey directly to entrepreneurs in-formation about preferences provided by the Balkan market and the possibil-

ity to use it as a springboard to enter the EU market. For this purpose some presentations were organized in differ-ent regions of Ukraine. We feel active support from regional chambers – Zaporizhzhya, Dnipropetrovsk, Kyiv Oblast, Kherson and Mykolaiv Chambers of Commerce did a lot to organize such presentations and invited hundreds of busi-ness representatives to get information of the possibilities and advantages of presence in the Balkans. In particular, in-formation on imports of finished goods for further process-ing (for example, in Bulgaria) which would allow to clas-sify these products as produced in the EU; on cooperative collaboration with companies which produce high-quality low-cost components; on lowering production costs due to cheap labor and low cost of land lease, office space and warehouses.

At the same time we try to persuade entrepreneurs from the Balkans to come to the Ukrainian market and develop cooperation with the domestic business. A series of meetings took place in the Bulgarian Chamber of Com-merce and Industry and in the regional Chambers in Varna and Burgas.

The Representation has strong support from the dip-lomatic services of our country abroad and from the Balkan countries’ Embassies in Ukraine.

Is there really a place in this market for our business? It would have been disrespectful to call on them telling: well, guys, let’s go to the Balkans, they are waiting for us there. No, they do not wait for us. But there is a lot more opportunities for us there than in the «old» Europe. And not just for big business. There is a place there for small and middle business and even for individual entrepreneurs.

Beauticians and dentists, construction companies and res-taurateurs find their niches there. As an excellent example we can mention a case when a teacher from Odesa opened an office for work with kids who have development defects.

One thing may be said with certainty – business envi-ronment there is excellent, people’s mentality is very close for us, and for enterprising, creative and realistic entrepre-neurs the Balkans provide a great opportunity to diversify their business.

For those interested in entering the EU market the Rep-resentation provides comprehensive services related to on:

• market analysts, information on the business regula-tory environment;

• legal support (registration, etc.);• search for potential partners, transactions support;• lobbying;• development of cooperation projects;• providing recommendations for best terms of getting

financing.One of the coming events organized by the Represen-

tation will be participation on favorable terms of Ukrainian furniture manufacturers in the Tehnomebel&World of Fur-niture exhibition which will be held on April 21-25 in Sofia. Moreover, for entrepreneurs who would come to Bulgaria, a one-day intensive workshop would be held. Experts from customs, tax authorities, bankers and lawyers would talk about the specifics of doing business in this country.

The UCCI Representation in the Balkan countries will continue to assist the Ukrainian business people to work effectively in a promising market of the Balkans and to find reliable partners there.

Ukraine, 01601, Kyiv, GSP, Velyka Zhytomyrska Str., 33. Tel./Fax: (+ 380 44) 272 29 11, 272 33 53 Mob. tel .: (+380 67) 466 43 59 – in Ukraine; (+359 89) 770 58 59 – in Bulgaria E-mail: [email protected] Skype: y.kurenkov

The UCCI Representative in the Balkan countries –

MR. KURENKOV YURI VALENTINOVICH



Його мета – активізувати співробітництво підприємців України та Бал-канських країн, впровадити нові маркетингові стратегії, створити конкурент-ні переваги. Найважливішим фактором є мінімізація й управління ризиками наших бізнесменів завдяки знанню ринку, культурних особливостей кожної окремої країни. Серед завдань Представництва – максимально активізувати контакти підприємців держав; поширення інформації про взаємні експортні можливості товаровиробників України, Болгарії й інших країн Балкан; розви-ток коопераційного співробітництва та спільного виробництва; організація та супровід інвестиційних проектів.

Балканські країни – це регіон Європи, що динамічно розвивається, має зростаючий ринок, сприятливу макроекономічну ситуацію та лояльну до під-приємців податкову систему. Наприклад, у Болгарії стандартний корпора-тивний податок – 10%, плоский податок на дохід – 10%. Рівень податкового навантаження на бізнес – найнижчий в Європі. Плюс роботодавці можуть отримати різні пільги у вигляді звільнення від сплати прибуткового податку й інших внесків за своїх працівників. Слід підкреслити і наявність таких пере-ваг: низькі митні збори та легка процедура оформлення; не дорога процеду-

БАЛКАНИ – ТРАМПЛІН НА РИНОК ЄС

Україна має тісні історичні і торговельно-економічні відносини з країнами Балкан. Загальний обсяг торгівлі товарами і послугами становить понад 1,7 млрд. дол. США. Але існуючий потенціал для співпраці набагато більший. Тому майже рік тому Президія ТПП України з метою розширення взаємодії з підприємцями Балканських країн прийняла рішення про створення Представництва ТПП України в Болгарії, Сербії, Хорватії, Македонії, Боснії і Герцеговині, Чорногорії, Албанії, Словенії.

ра сертифікації продукції за європейськими стандартами; відсутність необхідності митного оформлення в країні ЄС продукції, виробленої філією українського підприємства; при експорті не нараховується ПДВ. Можливість фінан-сування проектів із європейських фондів – це ще одна конкурентна перевага Болгарії, якої не мають, приміром, такі країни як Туреччина.

Представництво прагне донести безпосередньо під-приємцям інформацію про преференції, які надає їм бал-канський ринок, і можливість, використовуючи його як трамплін, вийти на ринок ЄС. З цією метою були прове-дені презентації в різних регіонах України. Активну допо-могу ми відчуваємо з боку регіональних палат – Запорізь-ка, Дніпропетровська, Київська обласна, Херсонська та Миколаївська ТПП виконали велику організаційну роботу і запросили сотні підприємців для ознайомлення з інфор-мацією про можливості роботи і переваги присутності на Балканах. Зокрема, щодо імпорту готової продукції для подальшого доопрацювання (наприклад, у Болгарії), що поставить цю продукцію в клас виробленої в ЄС; ко-операційної співпраці з підприємствами, які випускають якісні комплектуючі з низькою собівартістю; зниження собівартості продукції за рахунок дешевої робочої сили і низької вартості оренди землі, офісних площ і складів.

У той же час ми намагаємось зацікавити в україн-ському ринку і співпраці з вітчизняним бізнесом підпри-ємців Балкан. Відбулась низка переговорів у ТПП Болга-рії і регіональних палатах – Варни та Бургасу.

Представництво має міцну підтримку з боку дипло-матичних служб як нашої країни за кордоном, так і з боку посольств Балканських країн в Україні.

Чи є місце на цьому ринку для наших підприємців? Було б неповагою до них закликати: давайте, хлопці, ру-хайтесь на Балкани, там лише на вас і чекають. Ні, не че-

кають. Але можливостей набагато більше, ніж у «старій» Європі. І не тільки для великого бізнесу. Є місце і для середнього, і навіть для індивідуальних підприємців. Свої ніші знаходять косметологи і стоматологи, будівельники і ресторатори. Чудовий приклад, коли педагог із Одеси відкрила кабінет для роботи з діточками, які мають вади розвитку.

Одне можна сказати – умови для ведення бізнесу чудові, ментальність дуже близька для нас, і для ініціа-тивних, креативних і реалістичних підприємців Балкани – чудова можливість диверсифікувати свій бізнес.

Для зацікавлених у виході на ринок ЄС Представни-цтво виконує комплекс робіт з:

• аналітики ринку, інформування щодо регуля-торних умов ведення бізнесу;

• юридичного супроводу (реєстрація й ін.);• пошуку потенційних партнерів, супроводу угод;• лобіювання;• розробки проектів;• надання рекомендацій щодо оптимальних умов

фінансування.Однією з найближчих подій, організовуваних Пред-

ставництвом, буде участь вітчизняних виробників меб-лів на пільгових умовах у виставці Tehnomebel&World of Furniture, що відбудеться 21–25 квітня у Софії. Крім того, для підприємців, які приїдуть до Болгарії, пройде одноденний інтенсивний семінар. Досвідчені експерти з митниці, податкової служби, банкіри й юристи розкажуть про особливості та наведуть конкретні приклади ведення діяльності в країні.

Представництво ТПП України в країнах Балкан і на-далі буде прагнути максимально сприяти українським підприємцям ефективно працювати на перспективному ринку Балкан і знаходити надійних партнерів.

Представник ТПП України в країнах Балкан –

Україна, 01601, м. Київ, ГСП, вул. Велика Житомирська, 33Тел./факс:(+380 44) 272 29 11, 272 33 53 Моб. тел.: (+380 67) 466 43 59 – Україна, (+359 89) 770 58 59 – БолгаріяE-mail: [email protected]: y.kurenkovwww.elencitu.com

КуренКов Юрій валентинович

18 193 (250) 2015 |«Дiловий вiсник»«Дiловий вiсник»|3 (250) 2015

ДО УВАГИ ПІДПРИЄМЦІВ!

БІЛОРУСЬ

Підприємство «Білоруська цементна ком-панія» пропонує поставки на ринок України такої продукції:– портландцемент високої марки;– вапно грудкове;– вапно мелене;– крейда кормова;– залізобетонні вироби;– силікатна цегла.Тел.: +375 224 558 039, +375 292 403 024Http://belck.by

Підприємство «Институт БелнИИС» пропо-нує виробникам продукції будівельного при-значення послуги з сертифікації та підтверд-ження відповідності будівельних матеріалів і виробів, а також робіт (послуг) у будівництві. Більш детальну інформацію можна отримати на сайті www.belniis.by.

Державне підприємство «Білоруська лісо-ва компанія» пропонує брокерські послуги з реалізації та закупівлі лісоматеріалів (ліс-кругляк, пиломатеріали, фанера і т.п.). Ін-формацію щодо продукції можна отримати на сайті компанії: www.bellesprom.com, а також на сайтах: export.by, by.kompass.com, europages.com.Тел.: +375 17 328 63 76, 328 37 82, 327 56 59E-mail: [email protected]

Білоруська універсальна товарна біржа(БУТБ) сприяє вітчизняним підприємствам у реалізації продукції на експорт і надає допо-могу іноземним компаніям у виході на ринок Білорусі.БУТБ проводить торги за такими напрямками:– металопродукція;– лісопродукція;– сільськогосподарська продукція;– промислові та споживчі товари.Управління ЗЕД БУТБ:Тел.: +375 17 309 32 85, 309 32 88Факс: +375 17 309 32 90Е-mail: [email protected], a.bashliy@ butb.by

Пропозиції надані Посольством Рес-публіки Білорусь в Україні.

Тел.: +380 44 537 52 00Факс: +380 44 537 52 13

E-mail: [email protected]

КОМеРЦІйнІ ПРОПОзИЦІї ІнОзеМнИх фІРМ

хОРВАТІЯ

Компанія «Sportski podovi d.o.o.» встано-вить ділові зв’язки з виробниками дерев’яного паркету з метою його закупівлі.Tel./fax: +385 40 334 044E-mail: [email protected]

Компанія «Poljak & Partneri d.o.o.» займа-ється оздоровчим і медичним туризмом. Запо-чаткує співробітництво з українськими турис-тичними компаніями різного профілю.Tel./fax: +385 1 386 35 13E-mail: [email protected]://www.medtour.hr

Пропозиції надані управлінням економічного співробітництва МЗС України.

нІМеЧЧИнА

Компанії, що зацікавлені у реалізації масштаб-них інвестиційних проектів в аграрному сек-торі України, шукають відповідних партнерів.

AVCTel.: +49 177 244 44 54Е-mail: [email protected]Контактна особа: Karl Heinz Schükleng

Hartmut Köhler ConsultingTel.: +49 2 504 18 69Fax: +49 2 504 720 58Е-mail: [email protected]Контактна особа: Hartmut Köhler

Пропозиції надані Посольством України у Федеративній Республіці Німеччина.

Тел.: +49 30 2 888 7-0Факс: +49 30 2 888 7-163

E-mail: [email protected]Нttp://www.botschaft-ukraine.de

ЧехІЯ

Чеська фірма «Dubove soudky» зацікавлена у поставках дубових бочок для дозрівання та зберігання спиртних напоїв і вина ємністю до 50 літрів.Tel.: +420 603 572 675, +420 736 667 269E-mail: [email protected]Нttp://www.dubovesoudky.cz

Пропозиція надана Посольством України в Чеській Республіці.

Тел.: +420 227 020 200Факс: +420 233 344 366

E-mail: [email protected]

ПОЛЬЩА

Компанія «AHM Group Sp. z o.o.» – виробник і дистриб’ютор будівельних матеріалів, біокамінів і комплектуючих до камінів.Tel.: +48 22 765 80 05/00, 353 03 00Fax: +48 22 765 41 89Tel. mobile: +48 602 469 663Http://www.AhmGroup.plЕ-mail: [email protected]Контактна особа: Katarzyna Pietrzak

Підприємства – члени Асоціації «POLSKIE OKNA I DRZWI» зацікавлені у співпраці з українськими ком-паніями. До складу асоціації входять виробники, по-стачальники і дистриб’ютори вікон, дверей, воріт й ін.Tel.: +48 22 743 87 02Tel./fax: +48 22 811 20 64E-mail: [email protected]://www.poid.eu

Пропозиції надані відділом сприяння торгівлі та інвестиціям Посольства Республіки Польща в України.

Тел.: +380 44 279 12 98Факс: +380 44 278 11 40E-mail: [email protected]

Http://www.kiev.trade.gov.pl

нІДеРЛАнДИ

Компанія «Friesland Campina» – один зі світових лідерів із виробництва молочної продукції, а також постачальник сировини для її виробництва й інгреді-єнтів для фармацевтичної галузі – налагодить зв’язки та співробітництво з українськими виробниками мо-лочної продукції. Детальніша інформація – на сайті: www.frieslandcampina.com.Tel.: +31 33 713 33 33

Пропозиція надана департаментом торговельно- економічного співробітництва Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Http://www.me.gov.ua

йОРДАнІЯ

Група компаній «Union Marketing Group Distribution Redefined» розгляне про-позиції щодо поставок алкогольних і без-алкогольних напоїв від українських ви-робників. Підприємства, що мають намір вийти на ринок Йорданії, повинні наді-слати детальну інформацію (англійською мовою) про свою діяльність, продукцію й її вартість за електронними адресами: [email protected] (Mr. Zeid R. Salfiti) та ко-пію – до Посольства України в Йорданії: [email protected].Посольство готове надати сприяння віт-чизняним підприємствам у просуванні їх продукції на ринок Йорданії й інших країн регіону.

Пропозиція надана Посольством Українив Йорданському Хашимітському

Королівстві.Тел.: +962 6 592 24 02Факс: +962 6 592 24 08http://jordan.mfa.gov.ua

ГРеЦІЯ

Компанія «ALFA WOOD NEVROKOPI SA» – один із найбільших виробників деревних паливних гранул – закупить у великій кількості біопаливні пелети з лушпиння соняшника. Технічні характеристики агро-пелет:Product: pellets sunflower husk.Calorific dry fuel: 20.500 ± 700 MJ/kg.Diameter: 8.Moisture: 8,50% ± 1,50%.Density: 550 ± 50%.Ash content: 3,50% ± 0,50% Ag.Sulphur: <0,30%.Tel.: +30 2523 300 307Http://www.alfawood.gr, www.alfapellet.gr

У рамках тематичних та презентаційних конференцій українські компанії відкриють для себе нові можливості ведення бізнесу; переговори у форматі В2В (графік переговорів складається завчасно, учасники форуму назначають переговори з іншими зареєстрованими учасниками та самі можуть стати об’єктом запиту переговорів), експозиції компаній-учасниць сприятимуть виходу українських підприємств на ринок ЄС. Головним організатором бізнес-форуму є Східнословацьке інвестиційне агентство під егідою Міністерства економіки СР та Словацької агенції розвитку інвестицій та торгівлі, а також Словацько-Українська торгова палата.Торгово-промислова палата України здійснює залучення українських підприємств до участі у форумі; ТОВ «Кратос» (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, тел./факс: +38 (0564) 902130, (056) 4093030, e-mail: [email protected]) узагальнює інформацію про українських учасників та надає їм сприяння у вирішенні організаційних питань.

20-23 квітня 2015 р. у м. Кошице, Словаччина, відбудеться Міжнародний бізнес-форум «SUBF 2015».


палата і суспільствопалата і суспільство

Економіка України характеризується критично високою зношеністю основного капіталу, що не дозволяє їй досягнути необхідних темпів розвит-ку на рівні 7–9%. Інвестиційна заборгованість із капіталовкладень в інфра-структуру становить понад 100 млрд. доларів США. Водночас запуск про-цесів модернізації несе величезні можливості для економічного зростання. Зокрема, велика кількість конструкційних матеріалів та обладнання, необ-хідних для інфраструктурного будівництва, виробляється вітчизняними під-приємствами (металопрокат, цемент, енергетичне і транспортне обладнан-ня, труби тощо). Інфраструктурне будівництво сформує внутрішній ринок і портфель замовлень важливим секторам національної економіки. Також даний процес неодмінно обумовить структурні зміни економіки в напрямку розвитку галузей із вищою доданою вартістю.

Отже, старт процесів інфраструктурного оновлення вирішує одночасно кілька важливих задач і тому є ключовим для створення робочих місць та економічного зростання.

Основними доповідачами на Форумі були представники органів влади та галузевих асоціацій, найбільших будівельних, металургійних, машино-будівних і транспортних підприємств, інвестиційних, юридичних і аудитор-

UFID 2015 – РОзВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

«Трансформація суспільства починається з прямого і відкритого діалогу, а успіх модернізації інфраструктури веде за собою розвиток усіх інших галузей економіки», – таку думку висловив президент ТПП України Геннадій Чижиков, відкриваючи Форум розвитку інфраструктури UFID 2015, проведення якого ініціювали ТПП України та ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

володимир оМеЛЯн, заступник міністра інфраструктури україни, про пріоритетні напрямки розвитку транспортно-дорожнього комплек-су україни в умовах євроінтеграції:

«У держави є потенціал і резерв, що тривалий час був прихований у корупційній складовій і не-ефективному управлінні. Якщо уряду вдасться ліквідувати ці негативні явища, країна зробить великий крок уперед. Ми по-винні зосередитися на майбутньому, яке вбачаємо у будівництві бетонних доріг за рахунок внутрішнього резерву держави. Ас-фальтові дороги, що прокладаються в Україні, – це мінімум 70% імпортної складової. За концесії доріг ми готуємо кілька пропо-зицій. Але потрібно розуміти: в разі будівництва концесійної до-роги інвестор має бути впевненим у довгостроковій стабільності економіки. В Угорщині французи побудували прекрасні дороги, але трафік і вантажопотік по них не досяг необхідних показни-ків і уряду довелося викуповувати проект. Що стосується портів та авіації, ми розглядаємо варіант їх приватизації».

ських компаній, а також топ-менеджери провідних світових і українських фінансових установ.

У рамках Форуму відбулась спеціальна сесія з проблем відновлення інфраструктури Донбасу, оскільки, у даний час, це найбільш актуальна та життєва проблема нашої держави. Учасники заходу зійшлися на думці, що пошкоджену інфраструктуру Донбасу потрібно відновлювати не просто в колишньому її вигляді, а відповідно до сучасних вимог – за новітніми стан-дартами. Вони зазначили, що вже зараз необхідно готувати проектну до-кументацію, яку потім представити інвесторам. Поки що на відновлення залізничної інфраструктури на Донбасі необхідно 824 млн. грн. Загалом по-шкоджено 1521 об’єкт.

Цитати учасників Форуму:

володимир вЛАСЮК, директор ДП «укрпромзовнішекспертиза»,

про поточний стан основних фондів україни й обсяги фінансування для їх модернізації:«Наше завдання – збільшити інтенсивність зовніш-

ньоекономічних процесів у всіх сферах. Причому, чека-ти стабілізації ситуації неправильно. Процеси необхідно започатковувати негайно».

Максим ЛАврИновИЧ, керуючий партнер ЮФ «Лавринович і Партнери»,про залучення інвестицій у розвиток інфраструктури:

«У світі багато фінансо-вих ресурсів, але треба вміти

їх отримати. Український бізнес ще має цьому навчи-тись. Поки що інвестори не готові інвестувати в еконо-міку України, адже є побоювання щодо нестабільності та різкого коливання валютного ринку. Проекти, які почнуться зараз, вийдуть на результат у 2016 році – тоді, коли завершаться реструктуризація боргів Укра-їни, нинішня нестабільність, війна. Більше всіх виграє той, хто почне готуватись до 2016 року вже зараз. Нині Україна не надає держгарантій під зовнішні позики. У 2012 році відбулася унікальна подія – Укрзалізниця зуміла залучити 500 млн. доларів без держгарантій. Шість підприємств Укрзалізниці отримали гроші через випуск єврооблігацій. Унікальний випадок. Повторити це в сьогоднішніх умовах складно».

олена

ДМИТрІЄвА, з а с т у п н и к голови прав-ління уКр-ГАЗ БАнКу, про успішну співпрацю з

державою за програмою до-ступного житла:

«Ми три роки працювали за прог рамою доступного житла. Зараз нові кредити не видаються, старі об-слуговуються, держава компенсує 13% річних. Було б добре, якби цю програму відновили. Банки були б у цьому дуже зацікавлені, адже у ба-гатьох із них ліквідності достатньо, а платоспроможного позичальника немає».

олена воЛоШИнА, голова представництва Між-народної фінансової корпора-ції (IFC),про державно-приватне парт-нерство:

«Залучити приватного інвестора у тій ситуації, в якій наразі перебуває Україна, вкрай складно. Проте ми продовжуємо обговорювати з державою можливість державно-приватного партнерства у секторі інфра-структури. Навряд чи ми будемо фінансувати проекти у тій частині Луганської та Донецької областей, де зараз військовий конфлікт, але вся інша Україна для нас від-крита. З сьогоднішнім урядом у нас особливо хороший діалог тому, що це – люди з приватного сектора і ми говоримо з ними однією мовою».країни й

--

ти стабілізації ситуації неправильно. Процеси необхідно

24 253 (250) 2015 |«Дiловий вiсник»

Торгово-промислова палата Українизапрошує взяти участь представників українських компаній у ІІІ виставці China Homelife Show 2015

China homelife Show 201527-29 травня 2015 року

м. познань, республіка польща

China Homelife Show - це можливість: ознайомитися з широким асортиментом продукції з Китаю в одному місці, налагодити нові ділові контакти з китайськими компаніями, укласти перспективні угоди, знайти нові ідеї та концепції, які підсилять позиції Вашої компанії на ринку та дадуть змогу отримати цінну інформацію і поради, що стосуються двостороннього співробітництва. Також у рамках заходу відбудуться Форум контактів та інвестицій та Програма Hosted Buyers matchmaking.

Вартість участі: 100 євро (організаційний внесок). Усі інші витрати: оформлення візи, транспорт, хар-чування та проживання протягом 2-х діб покриваються організаторами безкоштовно.

Якщо Вас зацікавила ця пропозиція, звертайтесь до:

Ломаки Людмили Борисівни –директора департаменту міжнародних виставок ТПП України, тел.: 044 272 32 86, моб.: 067 538 05 37,e–mail: [email protected], [email protected], або Бадрак Ольги – провідного консультанта, тел.: 279 17 49, моб.: 099 307 34 35, e-mail: [email protected]


Тетяна КороТКА, директор з підготовки пілотних проектів державно-при-ватного партнерства Агентства США з міжнародного розвитку (USAID),про умови отримання фінансування:

«Велика проблема України – відсутність конкретного плану дій із відновлення. Отримати фінансування без цього неможливо».

Сергій ТАруТА, екс-губернатор Донецької області,

про відновлення Донбасу: «Упевнений, що Захід допоможе фінансово, але Україна повинна бути готова до отримання цих фінансів: мають бути розроблені чіткі детальні проекти, а для цього потрібне фінансування з бюджету. Закликаю де-путатів із Донецька об’єднати зусилля у ВРУ в роботі над відновленням Донбасу».

о л е к с а н д р ПоЧКун,генеральний директор Тов «БеЙ-КерТІЛЛІ

уКрАЇнА», про інвесторів та інвестиції:«Інвестиції в транспорт надій-

дуть, але тільки після того, як вони прийдуть у промисловість. Грошей за-раз у світі багато. Але інвестор швид-ше за все буде їх просто утримувати, ніж нести на ринок зі зростаючими ри-зиками».

Сергій вовК, директор Центру транспортних стратегій, про світовий досвід приватизації портів:«Найпоширеніша модель – та, де держава зберігає конт роль

над стратегічною інфраструктурою, а господарську діяльність пе-редає приватникам. Для цього існують три основні формати: при-ватизація, оренда, концесія. Приватизація – високе разове над-ходження до бюджету, але потрібно чітко розуміти, що віддавши актив у чужі руки, ми перестаємо його контролювати. Красномов-ним прикладом стала Грузія, де приватизація портів закінчилася тим, що через два роки вони були перепродані. У цьому і сила, і слабкість приватизації. Концесія – найбільш зрозумілий в Європі механізм роботи приватника і держави: дозволяє заробляти обом. Ця схема зараз працює в портах Голландії, Іспанії, Німеччини. Ключовий ризик – тривалий строк, а в розрізі 30 років спрогно-зувати вантажопотоки складно. Для прикладу, порт Гент саме че-рез концесію зумів наростити обсяги перевалки і зараз генерує мільярди доларів щороку».

ольга ФеДІр, начальник департаменту комерційної діяльності укррічфлоту,

про основні проблеми водного тран-спорту: «Основні проблеми внутрішнього водного

транспорту – це відсутність галузевого законо-давства, неринковий підхід до тарифоутворення та необ’єктивні збори за шлюзування. Ми пропо-нуємо вжити низку заходів, які дозволять вод-ному транспорту стати більш конкурентоспро-можним, а саме прийняти закон про внутрішній водний транспорт і змінити підхід до тарифоутво-рення на залізниці. При цьому розраховуємо на скасування плати за шлюзування».

Максим БЛАнК, в.о. гене-рального директора укр-залізниці,про спільні підприємства із західними виробниками:

«Перш ніж мати справу з українськими виробниками рухомого складу, західні ком-

панії приходять до Укрзалізниці і запитують, чи гото-ві ми гарантувати замовлення, умовно, на 10 млрд. доларів. Якщо ви думаєте, що хтось зайде сюди, щоб виробляти рухомий склад і продавати на Захід, то це нереально. Поки в Укрзалізниці не з’явиться ресурс для забезпечення багаторічних багатомільярдних контрактів – не слід чекати інвесторів».

палата і суспільство

26 273 (250) 2015 |«Дiловий вiсник»

економіка і підприємництво



– Ксеніє Михайлівно, Ви давно на різних посадах займаєтесь питаннями спрощення умов ведення бізнесу в Украї-ні. Як Ви відчуваєте себе у ролі лобіста дерегуляції економіки? Можливо, це і є місія Вашого життя?

– Скоріше, це один із її напрям-ків. Місія життя вона ширша – зробити Україну повноцінним членом сім’ї євро-пейських держав. Щодо дерегуляції – в Україні ця тема не нова. Перший закон, що спрощував ведення бізнесу, був прийнятий у 2004 році, а ще раніше, у 1999-му, – відповідний напрямок роботи з’явився у Держкомпідприємництві. Ось тоді для України це було абсолютно нове поняття. Загалом, за всю історію неза-лежної України, «вікно можливостей» із дерегуляції відкривалось декілька разів. Попередня найбільша спроба дерегулю-вання відбулася у 2005 році, якраз на хвилі Помаранчевої революції. Багато чого вже тоді вдалося зробити, проте потужний соціопопулізм у владі зіпсу-вав наслідки цієї дерегуляції. А ще рані-ше – під час введення в дію спрощеної системи оподаткування, коли насправді ніхто не називав ці процеси дерегуля-цією. Сьогодні знову відкрилося «вікно можливостей», саме тому я з великим

ентузіазмом узялася за цю роботу. Воно не буде відкритим безкінечно. Доки Єв-ропа вірить у те, що ми можемо просу-ватись у європейський контекст, у нас є шанс зробити ривок у побудові нових відносин між державою і бізнесом.

Дерегулювання – це нова філософія державного управління. І в Російській імперії, і в Радянському Союзі філософія державного управління будувалася на засадах – «як у владних кабінетах при-думали, так і правильно». І оцей концепт під час відкриття «вікон можливостей», про які я вже говорила, почав змінюва-тись і поступово переходити до концепту «влада – це сервіс». Адже влада – це вті-лення тих повноважень, які суспільство делегувало, тож виконувати їх потрібно відкрито, враховуючи думку всіх заці-кавлених сторін.

– А як Ви вважаєте, чи можлива кардинальна зміна концепту влади у короткостроковій перспективі?

– Це – питання навіть не строків, а наявності політичної волі і цілеспрямо-ваної реалізації. Систему можна змінити, але це не означає, що кожен чиновник поміняє свої мозки. Наприклад, у Грузії цю проблему вирішували просто – якщо старі чиновники не можуть поміняти свої мозки, значить, вони мають звільнитися, а їх місця займають нові люди. Насправ-ді, це лише питання посиленого впро-вадження цієї філософії. Сьогодні «вікно можливостей» широке. На рівні міністрів працюють люди, які раніше не були чи-новниками, прийшли із бізнесу, мають сучасну європейську освіту, деякі – на-віть із досвідом реформ в інших країнах. Проте зміна чиновників наступних рівнів повільніша, ніж нам хотілося б. На то є об’єктивні причини. Одна з них полягає у тому, що держава тривалий час жила не своїм коштом, тому зараз виявилося, що вона дуже бідна. А це – перепона для залучення на державну службу лю-дей із новим мисленням і некорупційними інтере сами. Ми розуміємо, що зарплата у 3,5 тис. грн. не є адекватною для справж-ніх експертів, аналітиків, які мають бути серед чиновників середньої ланки. Проте це, безумовно, лише перехідний період. Нам потрібно зараз скорочувати кількість чиновників, покращуючи якість їх робо-ти. При цьому має бути низка законів, які жорстко контролюватимуть, щоб чинов-

Ксенія Ляпіна поважає при-ватну ініціативу. На її перекон-ливу думку, саме вона рухає державу уперед. За радянських часів майже єдиною сферою, в якій схвалювалася ініціатива, була наука. Тож не дивно, що кар’єра цієї цілеспрямованої й активної жінки почалася саме в Інституті дослідження радіології. Пройшовши довгий шлях від науковця, а потім приватного підприємця до громадського ді-яча, політика, народного депу-тата і, нарешті, чиновника нової генерації, пані Ляпіна ніколи не зраджувала своїй мрії – набли-зити Україну до європейських ідеалів. Сьогодні вже майже три місяці Ксенія Михайлівна очолює новостворену Державну регуляторну службу України. Своїми поглядами на дерегуля-цію економіки й очікуваннями від реформ вона поділилась із «ДВ» в ексклюзивному інтерв’ю.

«ДЕРЕГУЛЯЦІЮ ЕКОНОМІКИ МИ РОзГЛЯДАЄМО ЯК ІНВЕСТИЦІЮ У МАЙБУТНЄ»

ник жив відповідно до своїх доходів. Так будувалися європейські системи держав-ного управління, так вона будуватиметь-ся й у нас. Просто цей період затягується через відсутність коштів у держави. Ми не маємо зараз морального права говорити про підвищення зарплатні чиновника, у той час як у працюючого пенсіонера за-бирають 15% від пенсії. Тож ми пережи-ваємо непростий період, коли необхідно якимось чином політичну волю втілювати у життя людям або кадровим чиновникам старого зразка чи професіоналам, моти-вація яких непрозора. Проте я перекона-на, що вже навіть протягом нинішнього важкого року ми зможемо хоча б частково реалізувати ідею «менше чиновників, але якісніша робота». Тоді суспільство почне довіряти державному сервісу.

– Тобто, Ви маєте надію, що вже через рік бізнес-клімат в Україні дещо зміниться?

– Я сподіваюсь, що через рік змі-ниться і фінансовий стан держави, і біз-нес-клімат. Насправді, бізнес-клімат змі-нюється і зараз. На ці зміни впливають два чинники. Перший – дерегуляція. Ми активно проводимо дерегулятивні дії ще з 2014 року. Як підрахували експерти, новими законами ми вже зекономили для бізнесу приблизно 5-6 млрд. грн. на рік. Тобто ті кошти, які йшли на подо-лання адміністративних бар’єрів (отри-мання різного роду дозволів), підпри-ємці витрачатимуть на розвиток бізнесу. Але є другий чинник – макроекономічна дестабілізація, яка, м’яко кажучи, зне-цінює наші зусилля з дерегуляції. Че-рез нестабільний курс гривні ані бізнес не може вибудувати фінансові плани дій, ані держава. В умовах такої макро-економічної нестабільності вплив наших дерегуляторних зусиль на бізнес-клімат не перевищує 10%. Тому нині головне – цю нестабільність подолати. Завдання 2015 року – вийти із реальним бюдже-том, реальними цінами, реальними соці-альними виплатами, які насправді може потягнути українська економіка. Зараз розглядаємо дерегуляцію як інвестицію у майбутнє. Адже тільки-но стабілізується макроекономічна ситуація, одразу нашу країну помітять закордонні інвестори, й український бізнес відчує, що стало де-шевше вести свою діяльність, тож її мож-на планувати.

КСЕНІЯ ЛЯПІНА:

дерегуляція –

це нова філософія

державного

управління

макроекономічна

дестаБілізація

знецінює наші

зусилля із дерегуляції

Ляпіна Ксенія Михайлівна

Посада: голова Державної регуляторної служби України

Освіта: Київський політехнічний інститут (спеціальність «Прикладна математика») та Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (спеціальність «Правове регулювання економіки»)

Сім’я: чоловік, син, дочка, двоє онуків

Хобі: розведення орхідей


– Ваша праця на цій посаді озна-менувалась цілою низкою публічних зу-стрічей із бізнес-спільнотою. У тому числі активні дискусії відбулися й у ТПП України. Мабуть, ще зарано пи-тати про результати роботи Служ-би, проте наразі в Україні не найкра-щі часи, тому бізнес вимагає негайних змін. Коли Ви очікуєте перших резуль-татів? Можливо, вже можете відмі-тити досягнення на новому посту?

– Активно працюючи з профільним Комітетом Верховної Ради, ми отримали нову редакцію закону про ліцензування – суттєво скорочено кількість ліцензій, втілено у життя цілу низку антибюрокра-тичних заходів, які дозволяють розгля-дати ліцензію не як папірець із водяними знаками, а дійсно як право, що фіксу-ється у відповідному реєстрі юридичних і фізичних осіб, причому це – відкрита інформація. Тепер кожен зможе переві-рити її щодо свого контрагента до всту-пу з ним у відносини в діяльності, що ліцензується. Тобто, зросла доступність інформації.

Крім того, ми активно попрацювали з Міністерством економічного розвитку і торгівлі над новою редакцією закону про дерегулювання, який уже ухвалила Верховна Рада і найближчим часом буде оприлюднений. Він спрощує цілу низку різноманітних дозвільних процедур.

Також дерегуляція господарської діяльності відбулася і завдяки відповід-ній постанові Кабінету Міністрів України від 28 січня 2015 року № 42, якою ска-совано деякі регуляторні дії і нав’язані бізнес-послуги, у результаті чого ми зе-кономили для бізнесу, за різними оцінка-ми, від 1 до 5 млрд. грн. на рік. Нарешті за повної підтримки бізнесу та активістів закрита корупційна схема в сотні міль-йонів гривень ДП «Укрекокомресурси» на ринку утилізації тари та упаковки. На заміну скасованої постанови № 915 Уряд разом з громадськими організаціями, біз-несом, експертами та представниками профільної робочої групи при ДРС розро-били альтернативну модель поводження з тарою і пакувальними матеріалами та підготували проект Закону «Про упаков-ку та відходи упаковки». На сьогодні, законопроект проходить процедуру по-годження відповідними міністерствами.

Крім того, із Мінекономіки працю-ємо над розробкою методу регуляторної гільйотини. Ідея така: одним законом скасовується одночасно низка дозвільних і контрольних процедур, що стосуються майже всіх органів виконавчої влади. Піс-ля його ухвалення Верховною Радою він має набути чинності через певний час, умовно кажучи, через рік. Це той термін, який надається всім відповідним орга-нам для внесення змін до законів, якими

регулюються їх контрольні та дозвільні функції. Вносячи ці зміни, вони доводять, що та чи інша дозвільна чи контрольна процедура має існувати, але, наприклад, вона спрощується для бізнесу або зде-шевлюється. А ті функції, щодо яких не вдалося за визначений термін внести змі-ни до законодавства, підпадають під дію так званої гільйотини, яка «впаде» по за-кінченні вказаного терміну.

– Яка роль бізнес-асоціацій у про-цесі дерегуляції?

– Саме бізнес-асоціації сигналізують нам про проблеми. Маючи відповідний досвід та експертів, вони можуть виокре-мити нормативно-правові акти, які наразі найбільше заважають розвиватися тому чи іншому ринку. Ми готові у партнер-стві з асоціаціями, залучаючи профільні міністерства, цю роботу виконувати, але важливо, щоб ініціатива йшла саме від асоціацій. На щастя, зараз вона є.

– А як щодо ідеї передачі деяких державних функцій бізнес-асоціаціям? Чи підтримуєте Ви її?

– Така передача, з огляду на світо-вий досвід, не виникає в один момент. Є два шляхи розвитку цієї ситуації. Росій-ський досвід, де регулювання будували зверху вниз, – яскравий приклад того, як не треба робити. Там примусово-доб-ровільним способом були створені са-морегульовані організації і таким чином насправді частину корупційних схем просто винесли за межі органів влади. В європейських країнах навпаки – спо-чатку створювались організації, які за-войовували авторитет ринку, займалися самоуправлінням, а коли вони вже до-водили ринку, що на них дійсно можна покласти відповідальність регуляторних функцій, тоді вони їм передавались. Це правильний шлях. Тому, чим потужніши-ми будуть бізнес-асоціації в Україні, тим швидше і відбудеться передача їм низки державних функцій.

– Зараз надворі – пора пробуджен-ня, оновлення та нових ідей. А чого очі-куєте особисто Ви від весни 2015 року?

– Хочеться, щоб ця весна принесла нам мир і стабілізацію макроекономічної ситуації. Дуже сподіваюся, що ми суттєво просунемося на шляху дерегулювання економіки. Тому хочеться побажати біз-несу не втрачати оптимізму і пам’ятати, що тільки їх власна ініціатива рухає все-світ уперед. Чиновники будуть «підтягу-ватись» за ними. Час змін, з одного боку, – болісний, а з іншого – дає колосаль-ні шанси для ривку на шляху розвитку. Тож давайте дивитися на нинішню кризу з точки зору нових можливостей.

Бесіду вела ІрИнА ЛеПКИнА

новими

законами ми

вже зекономили

для Бізнесу

приБлизно

5-6 млрд. грн.

на рік


30 313 (250) 2015 |«Дiловий вiсник»

Директор української юридичної компанії INCOLANSE Ольга Гуренко – одна з тих професіоналів, котрі відданість своїй країні доводять щоденною працею, старанністю, спрямованими на підвищення автори-тету України за кордоном. В ексклюзивному інтерв’ю журналу «ДВ» вона розповіла про труднощі роботи у вітчизняному правовому полі.

– Ваша компанія активно співпрацює з євро-пейськими та міжнародними організаціями. Який досвід могла б перейняти Україна у зарубіжних парт-нерів?

– Думаю, ми ні в чому не поступаємося закордон-ним компаніям у плані ведення бізнесу, а в деяких ви-падках навіть навпаки – перевершуємо. Справа в тому, що в роботі нам часто доводиться стикатися з безліччю проблем, не притаманних іншим країнам, але які в над-лишку присутні в Україні. Уявіть двох гладіаторів: один для боротьби з левом озброєний гострим, наче лезо, мечем і міцним щитом, а інший – лише дерев’яною па-лицею. Вгадайте, хто з цих двох – український юрист? Відповідь очевидна.

Тому багато в чому ми сильніші і витриваліші, оскільки здатні виходити переможцями навіть із найне-сприятливіших ситуацій.

«український юрист

сХожий

на гладіатора,

який іде в бій

практично без зброї»

У наше століття нових технологій і старих помилок, як не сумно це усвідомлювати, доля держави залежить не від постійно змінюваних осіб в уряді, чергового кредиту від МВФ і навіть не від мирного неба над головою. Нове майбутнє будують люди – справжні професіонали, які, не дивлячись ні на що, продовжують вірити в Україну, долати труднощі і докладати максимум зусиль для досягнення успіху.

ольга гуренко:

Olga Gurenko, Director of the Ukrainian Law Company INCOLANCE, is the kind of professional who proves its patriotism to her country by daily work and diligence aimed at raising the image of Ukraine abroad. Today in her exclusive interview to BH she told us about the difficulties of operation in the Ukrainian juridical field.

Your company is active in cooperation with European and international institutions. What kind of experience could be useful for Ukraine to learn from foreign partners?

– I believe we are not standing lower than for-eign companies business wise and in some cases it is just the other way round – we are better. The thing is that in our daily work we often encounter a lot of dif-ficulties and problems which are not inherent to other countries but which are more than often available in Ukraine. Imagine two gladiators: one is armed with a razor-sharp sword to fight, while the other – just with a wooden stick. Now, make your guess: who is a Ukrain-ian lawyer out of these two? The answer is obvious.

It is so sad to acknowledge that in our century of new technologies and old mistakes the fate of our country does not depend on the constantly changing personalities in the government, regular IMF credit and not even on the peaceful sky over our heads. Our new future is being created by the people – real professionals who, irrespective of anything, keep their faith in Ukraine, overcome difficulties and spare no efforts to gain success.

«Ukrainian lawyer lookS like a gladiator entering battle praCtiCally armleSS»

olga gUrenko :

Дякуємо студії за надане місце для зйомокФото: Дмитро Оробченко

інтерв'ю номера інтерв'ю номера


32 333 (250) 2015 |«Дiловий вiсник»

– Із якими труднощами в укра-їнському законодавстві та судочин-стві Вам довелося зіткнутися в своїй практиці?

– Відповідь на це питання якраз пояснить, чому український «гладіа-тор» так бідно захищений і йде на во-рога майже голими руками. Вся справа в труднощах, які створює недосконала законодавча база нашої держави.

Одна з головних проблем – це по-двійність законодавства. Через те, що урядом приймалися закони і правові акти, які суперечать один одному, ство-рюються ситуації, коли кожен дозволяє собі використовувати їх на свій розсуд. При цьому, природно, залишаючись у виграші.

Ще одна проблема, витоки якої – в менталітеті та психології, – «пре-зумпція винності». У розвинених кра-їнах світу презумпція невинності – це основоположний принцип криміналь-ного права. В Україні він також пропи-саний, тільки реальність кардинально протилежна ідеї. Насправді, наш судо-вий процес побудований на тому, щоб довести невинність підсудного, в той час як саме звинуваченням слід дово-дити його провину. Простіше кажучи, людина спочатку винна, а її захисник протягом усього суду повинен довести зворотне. У країнах, де цей принцип є непорушним, сторона обвинувачен-

ня весь судовий розгляд висуває зви-нувачення, а сторона захисту лише спростовує їх.

Наступний камінь спотикання – ви-конання судових рішень. Наші суди є початковим етапом досягнення право-суддя. На винесенні судом позитивно-го рішення всі тяготи не закінчуються, оскільки на шляху постає проблема ви-конання даного рішення. Саме через недосконалий процесуальний порядок роботи Державної виконавчої служби Україна вже посіла п’яте місце в Європі за кількістю звернень до Страсбурзького суду.

– Глибока криза, в якій опинила-ся Україна, змушує багатьох професіо-налів і експертів залишати країну в пошуках стабільності та гідного заробітку. Ваші фахівці навчалися і мають великий досвід роботи за кор-доном, чи є у них спокуса наслідувати такий приклад?

– Справді, фахівці INCOLANCE на-вчалися і мають досвід роботи за кор-доном. Не буду кривити душею, спокуса є. Але також є і надія на те, що отримані знання та вміння ми зможемо задіяти в українській юриспруденції. Завдяки дис-ципліні та працелюбності, наші погляди і надії з часом благотворно вплинуть на українську дійсність – реалії тієї країни, де ми народилися і виросли.

– Якщо брати не тільки законодав-чу базу, яке Ваше бачення розвитку Укра-їни в цілому?

– Насамперед, необхідно вирішити основні проблеми в законодавстві та су-дочинстві шляхом перегляду суперечливої законодавчої бази і, безумовно, почати дотримуватися основних прописних іс-тин права. Що стосується реалізації судо-вих рішень, то можна використати досвід Франції, Бельгії, Нідерландів та інших кра-їн, де їх здійснення покладено на приват-них виконавців.

Насправді, наша держава має великий потенціал у плані кваліфікованих фахівців. Давно відомо, що українські таланти в IT-технологіях, юриспруденції, менеджменті, науці мають колосальний успіх у міжнарод-них компаніях. І лише несприятливі умови роботи і життя в Україні змушують їх зали-шити батьківщину. Але саме на інтелекту-ально розвинених, обдарованих людей ми можемо зробити ставку. Для цього Україна повинна надавати можливості.

Необхідно створити позитивний клі-мат для повернення й активної діяльності особистостей, які здатні провести рефор-ми і вивести країну з регресивного застою, просунути її на більш високий рівень у всіх аспектах і сприяти становленню України як розвинутої прогресивної держави – поміт-ного учасника в світовому співтоваристві.

Бесіду вела оЛенА ЛоБАЧевА

This is the reason we are stronger in many ways. We are able to win even in the most unfa-vourable situations.

– What were the difficulties in the Ukrainian legislation and court legal procedures you came across in your practice?

– The answer to this question will explain why the Ukrainian gladiator is so poorly protected and attacks his enemy with his bare hands.

The problem lies in the difficulties caused by the imperfect legislation of our country.

One of the main problems is the dual nature of our legislation. Since the Government has been adopting laws which contradict to each other situa-tions arise when everybody allows himself to use it according to his own understanding. Naturally, he is always in a beneficial position.

Another problem, arising from the mentality and psychology, – «presumption of innocence» which is the cornerstone principle of the criminal law in the de-veloped countries. There exist such a law in Ukraine as well, but the reality is dramatically opposite to the idea. In fact, our court practice is based on the princi-ple to prove the innocence of the accused person, but

it should be by accusation that the court must prove his guilt. In simple words, the man is initially treated as guilty, and his barrister is doing his best during the whole court process to prove the opposite. In coun-tries where this principle is sol-id the prosecution side brings accusations during the whole court process while the de-fending side just refutes them.

The other stumbling block – execution (enforce-ment) of court decisions. Our court is an initial stage for gaining the rule of law. When a court rules a positive decision that does not mean the end of hardships as an-other problem of executing this court decision stands on the way. It is due to the inadequate operation of the State Enforcement Service of

Ukraine that our country is already ranking position five in Europe as to the number of claims to Stras-bourg Court.

– A deep crisis, our country is going through forces a lot of professionals and experts to leave Ukraine in search for stability and high wages. Your employees undergone training and boast of vast experience of work abroad. Do they feel tempted to follow such an example?

– Indeed, INCOLANCE experts studied abroad and have certain experience of work there. Frank-ly speaking, such a temptation exists. But at the same time hope exists that the knowledge gained we would be able to apply in the Ukrainian justice. Thanks to discipline and laboriousness our views and hopes will one day have a favuorable effect on the Ukrainian reality – the realities of the country we were born and grown up.

– Thinking wider than only the subject of justice, what is your vision of the Ukraine development ?

– First of all we have to solve the main prob-lems in legislation and court legal practice by revis-

ing the controversial legislation and, of course, start sticking to alfa&omega of law. As for the enforce-ment of court decisions, we can use the experience of France, Belgium, Netherlands and other countries where this function is executed by private law en-forcement officers.

In fact, our country has a great potential in qualified personnel. It is a common truth that Ukrainian talented people in IT-technologies, jus-tice, management, science have a tremendous success in international companies. It is the unfa-vuorable terms of work and life in Ukraine which make them leave Ukraine. It is the intellectuals and talented people we have to depend on. And Ukraine must create adequate conditions for them.

It is also necessary to create adequate condi-tions to bring back to active work the talented peo-ple who are able to finalize the reforms and pull the country out of the regressive mode, to advance it to a higher level in every aspect, help make Ukraine a developed progressive state, a prominent member of the global community.

By OLENA LOBACHEVA

it is due to the

inadequate

operation of the

state enforcement

service of ukraine

that our country

is already ranking

position five in

europe as to the

numBer of claims

to strasBourg

court


інтерв'ю номера інтерв'ю номера

ЧереЗ

НеДОСКОНАЛий

ПрОцеСУАЛьНий

ПОряДОК рОБОТи

ДерЖАВНОї

ВиКОНАВЧОї

СЛУЖБи УКрАїНА

ПОСІЛА П’яТе

МІСце В ЄВрОПІ

ЗА КІЛьКІСТю

ЗВерНеНь ДО

СТрАСБУрЗьКОГО

СУДУ

34 353 (250) 2015 |«Дiловий вiсник»

Під час заходу експерти у сфері політики, еко-номіки та права також обговорили результати аналізу потенційних загроз і соціально-економічних наслідків нелегітимного захоплення власності, проблему погір-шення інвестиційного клімату в Україні та шляхи проти-дії рейдерству.

Президент ТПП України Геннадій Чижиков під-креслив, що суспільна небезпека рейдерства полягає у тому, що воно підриває економіку держави й позбавляє країну інвестицій. «Україна дотепер живе у минулому: процедури банкрутства далекі від досконалості, зако-нодавство не може захистити підприємство від рейде-рів, яким не відмовиш у винахідливості, підступництві й витонченості. Певен, у нас є єдиний вихід – долучатися до методів запобігання рейдерських нападів, розробле-них світовою практикою. Торгово-промислова палата України на собі відчула проблему рейдерства. Сьогод-ні об’єктом нападу стають не тільки приватні компанії, а й громадські організації. Тож однозначно зрозуміло, що рейдерство – це хвороба, яка проникає в усі шари нашого життя, і створення системного інституту, який займатиметься цією проблемою, дуже на часі», – зазна-чив президент ТПП України.

«Усі ми розуміємо, що наша економіка зараз на-віть не на колінах – вона ледь жевріє. Вдихнути в неї життя можуть лише великі вливання. І я маю на увазі не кредити, а інвестиції у реальний сектор економіки. Але щоб ці кошти прийшли, інвестор має бути захище-ний від непоміркованих хаотичних змін законодавства, від свавілля фіскальних органів і від прямого рейдер-ства», – сказала під час виступу голова UIRE Галина Герега.

Експерти погоджуються, що це – складне комп-лексне завдання, в основі вирішення якого повинні лежати державний підхід, політична воля та величезні зусилля ділової спільноти. А починати потрібно з того, щоб надійно й ефективно захистити права власника й інвестора, розробити й ухвалити необхідний пакет за-конів, виконувати ці закони та зробити результативни-ми механізми захисту підприємця через суд.

Економічне рейдерство залишається актуаль-ним питанням, яке є суттєвою загрозою для безпеки власності вітчизняних та іноземних інвесторів. За ре-зультатами моніторингу за січень – лютий 2015 року, оприлюдненого UIRE, в усіх областях України, де функ-ціонують фінансово привабливі підприємства, спостері-гається невтішна динаміка росту фактів рейдерства.

Неврегульованість на законодавчому рівні, від-сутність чіткого та системного суворого покарання за рейдерство залишають проблему відкритою. До цього можна додати неконтрольований українською владою перерозподіл власності, у тому числі з використанням технологій рейдерських атак на територіях зони про-ведення АТО й окупованої АР Крим.

За таких умов, як зазначають експерти, найбільш прийнятним видається виокремлення рейдерства від інших видів злочинної діяльності, які мають значно менший ступінь суспільної небезпеки. У Кримінально-му кодексі має бути визначений один конкретний склад злочину. Наявність статті, що передбачатиме заборону рейдерства, надасть змогу отримувати чіткі статистичні дані щодо порушених кримінальних справ, обвинуваль-них вироків, рівня поширення та розвитку рейдерства в країні, кількості засуджених за рейдерські атаки та завданих ними матеріальних збитків.

During this event experts in politics, economics and law discussed the results of the analysis of potential threats and socio-economic consequences of illegitimate seizure of property, the problem of deterioration of in-vestment climate in Ukraine and ways to counteract to raiding.

Mr. Gennadiy Chyzhykov, UCCI President, stressed that raiding is dangerous to the society as it undermines the State’s economy and deprives the country of invest-ments. «Ukraine still lives in the past, bankruptcy pro-cedures are far from perfect, the law can not protect the company from raiders who demonstrate ingenuity, treachery and sophistication. I am convinced that we have the only way to act – to engage in preventive meth-ods against raiders’ attacks which have been developed by the world practice. The Ukrainian Chamber of Com-merce and Industry experienced the problem of raiding by itself. Today not only private companies but even civil organizations become the objects of such attacks. So it should be clearly understood that raiding is a disease which penetrates all layers of our lives, and that is why creation of a systemic institution to deal with this prob-lem is very timely», – stated the UCCI President.

«We all know that our economy is not even on its knees – it is barely alive. Only large injections can breathe life into it. I am not referring to loans or credits but to investments in the real sector of the economy. But to attract these funds we must ensure that an inves-tor is protected from excessive chaotic changes in the legislation, from the tyranny of the fiscal authorities and from direct raiding», – said during her speech Ms. Galina Gerega, UIRE Chairperson.

РЕЙДЕРСТВО ЯК ГОЛОВНА зАГРОзА БІзНЕСУ

RAIDING AS THE MAIN THREAT TOBUSINESS

Тільки за січень – лютий 2015 року експерти зафіксували рейдерські атаки на 68 об’єктів власності. До переліку найбільш цинічних із них потрапили 20 магазинів, «Амстор», Тростянецький елеватор, Бахчисарайська райспоживспілка, підприємство «Мединський», Краматорська металобаза. Згідно з інформаційними повідомленнями, рейдерські атаки найближчим часом очікуються на компанії паливно-енергетичної галузі, хлібної промисловості, у лотерейному бізнесі. Саме тому боротися з проблемою рейдерства об’єднаними зусиллями вирішили Український союз промисловців і підприємців, Торгово-промислова палата України й Український інститут дослідження екстремізму (UIRE). План спільних дій на 2015 рік вони підписали у ході конференції «рейдерство в Україні: проблеми протидії», що відбулася у ТПП України.

Experts agree that it is a complex task which could be solved on the basis of national approach, political will and tremendous efforts of the business community. And for a start we need to safely and effectively protect the rights of the owner and the investor, to develop and adopt a set of laws, to secure compliance with these laws and to elaborate effective mechanisms to protect the entrepreneurs in court.

Economic raiding remains an acute problem which constitutes a significant threat to safety of property of domestic and foreign investors. According to the results of monitoring in January – February 2015, published by UIRE, in all regions of Ukraine, where there are finan-cially attractive enterprises, one can see a disappointing dynamics of growth of the number of cases of raiding.

Lack of regulation at the legislative level, lack of clear and systematic severe punishment for raiding leave this problem unsolved. One could add to this re-distribution of property, which is uncontrolled Ukrainian authorities, carried out by using technologies of raiders’ attacks in the Zone of Antiterrorist Operations and in oc-cupied Autonomous Republic of Crimea.

Experts believe that under such conditions it seems most appropriate to separate raiding from other kinds of criminal activities, which present significantly lower levels of danger for society. The Criminal Code should define raiding as a specific crime. Legal prohibition of raiding will allow to get clear statistics on criminal cases, level of spreading of raiding in the country, on the num-ber of convictions for raiders’ attacks and material dam-age caused by them.

Only in January – February 2015 experts recorded raider attacks against 68 properties. The list of the most cynical of them includes 20 stores, «Amstor», Trostyanetsky elevator, Bahchysaray consumer union, «Medynskyy» company, Kramatorska metal base. According to latest information, in the near future raiders’ attacks are expected on enterprises of fuel and energy sector, bakery industry, lotter-ies’ business. That is why the Ukrainian Union of Industrialists and Entrepreneurs, the Chamber of Commerce and Industry of Ukraine and Ukrainian Research Institute of Extremism (UIRE) decided to deal with the problem of raiding by combined efforts. At the conference named «Raiding in Ukraine: problems of resistance», which was held at Ukrainian CCI, they signed a Joint Action Plan for 2015.


економіка та підприємництво економіка та підприємництво


Так от, спільно з соціологами еко-номісти, умовно кажучи, відкрили соці-альний капітал. Ця категорія описує вза-ємодію людей і ту вартість, яка виникає в її результаті. Ми знаємо капітал матері-альний, фінансовий, навіть людський, як набір знань, умінь і здібностей людини, що здатні приносити прибутки. А соціаль-ний капітал можна визначити як щось, що міститься в суспільстві і що допомагає генерувати додаткові прибутки, точніше – вигоди.

СКЛАД СоЦІАЛьноГо КАПІТАЛуКапітал слід рахувати. Тільки от під-

рахунок соціального капіталу вимагатиме певних хитрощів. Роберт Патнем, один із тих, хто активно займався цим питанням, визначав соціальний капітал як рівень щільності соціальної тканини. Простіше: у скількох об’єднаннях (товариствах, об-щинах, клубах) у середньому бере участь член суспільства. Тобто, чим тісніші соці-альні та й особисті контакти, чим більше т.зв. слабких зв’язків (по-нашому, просто знайомств, а не родинних чи дружніх), тим більше соціального капіталу.

Патнем ще ототожнював соціальний капітал із довірою між людьми. Прово-дяться такі опитування: чи можна довіря-ти незнайомій людині? І відповіді в різних країнах відрізняються за співвідношенням позитивних/негативних. Отже, чим вище така довіра, тим вище соціальний капітал. Думаю, більшість розуміє, що в багатих країнах якраз цей рівень довіри вищий. Можна сперечатися: що є причиною, а що – наслідком. Однак, рівень кореляції між довірою і багатством суспільства од-нозначно високий. Це – яскравий приклад того, як соціальний капітал (довіра) дає реальний прибуток.

олег ЛИховИД,голова ради

з питань дерегуляції економіки і саморегу-лювання ТПП україни

економісти часто занурюються в інші суспільні науки. Очевидно тому, що економіка, реально кажучи, є наукою про саме життя людей у суспільстві. Адже всюди ми вступаємо в обмін, а це і є економіка.

І навпаки, якщо навколо така атмосфера, що з тим, хто обманює, ніхто не матиме справу. Як ми діятимемо? Навряд чи підготовка до поставки вийде за рамки виставлення рахунку і його оплати.

Тож довіра, а точніше соціальний капітал, є своєрідним мастилом економічного механізму. Мас-тилом, що істотно знижує тертя, реальні витрати, а отже підвищує прибутки. Ці прибутки є, так би мовити, дивідендами на соціальний капітал. Най-головніше ж, що характеризує соціальний капітал, – це спроможність людей домовлятися між собою. Домовившись, людям простіше об’єднати зусилля, а, значить, швидше досягти мети.

ЧИ Є СоЦІАЛьнИЙ КАПІТАЛ у БІЗнеСІ?Усе сказане стосується суспільства загалом.

Але все сказане так само вірно і для окремого під-приємства, якщо там більше хоча б дюжини співро-бітників. Навіть якщо і менше, закономірності про-являться не так рельєфно.

Адже підприємство – це, в першу чергу, не верстати чи комп’ютери, чи будинки, чи, навіть, технології. В першу чергу це – люди. Адже саме люди з усього переліченого видобувають прибуток. Причому ці люди взаємодіють між собою. А це вже соціальна система. Отже підприємство – це в першу чергу соціальна система, і в ній діють ті ж закони, що і у великій. Як у склянці води протікають ті ж процеси, що в озері чи в морі.

Тільки от як взаємодіють люди на підприєм-стві? Обговорюючи менеджмент, ми частіше за все говоримо про вертикальні взаємодії: розпоряджен-ня, звіти. На ці відносини кидають густу тінь адміні-стративні чинники підпорядкованості й економічні: винагорода, покарання. Інша справа – горизон-тальні взаємодії: між відділами, департаментами, колегами. Як часто керівник приділяє увагу таким взаємодіям? Коли ставить задачу підлеглим, прово-дить нараду, приймає пояснення тих же підлеглих, які виправдовуються тим, що сусідні підрозділи не надали інформації або не попередили про щось? Але потоки інформації між звичайним менеджером і його колегами значно щільніші, ніж потоки між ним і керівником.

Усім відоме ім’я Іцхака Адізеса і його вітамінна концепція менеджменту. Ми не будемо викладати усю концепцію, але звернемо увагу на її елемент, який сам доктор Адізес вважає ключовим. Мова про такий вітамін, або роль менеджменту, як інтеграція. Адізес через багато своїх робіт проносить думку, що будь-які проблеми в управлінні є наслідком дезін-теграції. Щоб вирішити проблему, слід визначити: між чим виникла дезінтеграція (роз’єднання) і по-долати її.

Подолати дезінтеграцію, тобто інтегрувати-ся, можуть тільки люди. Отут і виходить на арену наш соціальний капітал. Чим він вищий, тим легше людям домовитися, спираючись на взаємну довіру (підкреслимо: саме взаємну).

І ще. Зараз багато говорять про концепцію ощадливого виробництва, яка грунтується на япон-ському підході постійного удосконалення Кайдзен (Kaizen). Тут теж не вистачить місця розкрити й її. Але одним із ключових чинників підходу Кайдзен, а значить і ощадливого виробництва, є діяльність

гуртків якості на цьому виробництві. Про ці гуртки багато говорили у нас, але мало де вдалося забез-печити їх стійку результативну діяльність. Усе через те, що для функціонування гуртків якості необхідне дещо невловиме – взаємна довіра і взаємна повага. А це знову ж таки ознаки соціального капіталу.

Отже, найрезультативніші сучасні концепції управління розглядають взаємодію працівників як важливий чинник ефективності підприємства. Ми знаємо, що в нашому суспільстві взаємодовіра і взає моповага не найпоширеніші чесноти. Тобто, рі-вень соціального капіталу невисокий. Причому, це стосується всіх людей, а отже усіх трудових колек-тивів і підприємств. Можливо тому для наших під-приємців так важко пристосуватись до конкуренції на європейському ринку.

Але ця ситуація є таким собі викликом для окремих підприємців. Якщо вдасться підвищити соціальний капітал у трудовому колективі, то під-приємство отримає перевагу. В нього знизяться ті самі транзакційні витрати, які присутні у його кон-курентів. Перевагу можна отримати також і оно-вивши обладнання чи технології. Тільки це може зробити підприємець, котрий має гроші. А от вищий рівень соціального капіталу стане довготривалою конкурентною перевагою, подолати яку мало кому вдасться.

Підвищення рівня інтегрованості людей на підприємстві справа непроста. Потрібні спеціальні підходи, методи, інструменти. Причому, почати під-вищення інтеграції менеджерам доведеться з себе, з найвищого рівня. Ключовим методом є робота в групах (прообразах гуртків якості) під керівництвом підготовленого модератора. Ця робота в групах проводиться не у зовсім звичному порядку. Крім ви-рішення питань порядку денного, група має ще на-вчитися конструктивно управляти конфліктами між її учасниками. Без цього ніякої інтеграції не вийде.

Конфлікти, неузгодженості постійно супровод-жують діяльність людей. Адже люди різні, і мають різні погляди на кожну проблему, а тим більше на шляхи її вирішення. Програма «Соціальна альтер-натива» націлена саме на опанування менеджера-ми підприємств зазначених методик і підходів, що ведуть до росту соціального капіталу. Програма розроблена експертами асоціації «Укрконсалтинг» і підтримана Комітетом з фінансів та питань соціаль-ної відповідальності бізнесу при ТПП України.

І цей соціальний капітал дозволяє без нервів і криків виявити всі неузгодженості, всі розбіжності у поглядах, а головне – спокійно знаходити рішен-ня, що задовольнить усіх менеджерів. Методи по-шуку цього рішення – окрема розмова. Але рішення не вдасться знайти, якщо люди не поважають одне одного, і не будуть ефективно виконуватися, якщо вони не довіряють одне одному. Багато хто не пові-рить, що можливо задовольнити протилежні погля-ди. Однак, мало хто навіть чув про ці методи, не те що робив спробу їх застосувати. А хто і намагався, рідко був наполегливим і готовим до змін своїх під-ходів. Непроста це справа – накопичувати соціаль-ний капітал.

нАвІщо нАМ СоЦІАЛьнИЙ КАПІТАЛ?Але яка користь із цього соціально-

го капіталу? Кілька слів про економічний механізм. Спрощуючи, можна сказати, що економічний механізм – це механізм об-міну. Будь-якого обміну: товарів, капіта-лів (фінансових), праці та її результатів. І як у кожному механізмі в економічному є тертя, яке називають транзакційними вит-ратами. Це – витрати, потрібні для руху (прав) власності. Наприклад, продаємо квартиру. Це – нерухомість, тому її пере-дача не супроводжується якимось фізич-ним рухом. Ми маємо піти до нотаріуса, підписати купу паперів, заплатити за це гроші і т.ін. Тобто, недостатньо взяти гро-ші і сказати покупцю: «Живіть, квартира ваша». Все це і є транзакційні витрати.

А от якщо б усі люди довіряли одне одному і, головне, були б достойні такої довіри, то саме так і можна було б вчи-нити – просто пустити жити нового влас-ника. А всі би погодилися, що він/вона є новим власником легітимно. Натомість ми витрачаємо час, гроші, щоб зафіксувати угоду, зареєструвати перехід права влас-ності.

Зрозуміло, що ми змалювали ідеаль-ну модель. Ніде такого немає. Але уявімо, що ми познайомилися з новим постачаль-ником із надзвичайно вигідною пропо-зицією. Тільки він просить передоплату. Що ми робитимемо? Перевіримо, зберемо довідки, можливо, завдамо клопоту своїй службі безпеки. Після цього викличемо (наймемо) юристів, щоб скласти такий контракт, який вбереже нас від чого за-вгодно в будь-якому суді. Це ж усе витра-ти, які ми несемо, тому що не можемо до-віряти першому-ліпшому постачальнику. Вже не раз обпікалися.

СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ. В ЕКОНОМІЦІ, В жИТТІ, НА ПІДПРИЄМСТВІ

у комітетаХ підприємців у комітетаХ підприємців


закон і бізнес

Торгово-промислова палата України не тільки виступила координатором проекту з нового для України напрямку – досудового вирішення спорів у сфері бізнесу, а й стала практичним майданчиком, де підприємства можуть отримати допомогу в вирішенні спору з контрагентами від кваліфікованих бізнес-медіаторів із відповідними сертифікатами.

Такою послугою вже скористались перші бажаючі, є перші позитивні відгуки та ланцюжок охочих стає помітнішим.

Укладена за результатом проведення бізнес-медіації мирова угода дає можливість заощадити час, кошти й отримати дієвий результат, що задовольняє обидві сторони спору.

Рішення про створення центру бізнес-медіації було прийнято Президією ТПП України ще рік тому. За цей час підготовлено спеціалістів, складено відповідну нормативну базу. ТПП України разом із Львівською, Київською та Донецькою регіональними палатами активно працюють над підготовкою єдиного реєстру медіаторів, єдиних стандартів щодо організації центрів медіації в системі ТПП та висловлюють упевненість, що український бізнес дуже зацікавиться подібною європейською практикою вирішення спорів.

– Чи потрібно суб’єктам господарювання, що здійснюють діяльність на території проведен-ня антитерористичної операції, звертатися до ТПП України за підтвердженням форс-мажорних обставин у випадку порушення стро-ків, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»?

– Законом України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антите-рористичної операції» внесено зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: а) частину першу статті 4 викладено в наступній редакції: «Порушення резидентами, крім суб’єктів госпо-дарювання, що здійснюють діяльність на території прове-дення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого това-ру) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір на-рахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)».

Отже, суб’єкти господарювання, що здійснюють ді-яльність на території проведення антитерористичної опе-рації на період її проведення, звільняються від відпові-дальності за порушення строків, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на підставі норм зазначеного Закону, без додат-кових підт верджень.

– До якого компетентного органу необхідно звертатися суб’єкту господарювання у ви-падку настання форс-мажорних обставин не на території України, але внаслідок яких відбувається порушення строків, передба-чених Законом України «Про порядок здій-снення розрахунків в іноземній валюті»?

– У ст. 6. Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зазначено, зокрема, що підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої упо-вноваженої організації (органу) країни розташування сто-рони договору (контракту), або третьої країни відповід-но до умов договору. У зовнішньоекономічному договорі (контракті) сторони самостійно визначають компетентний орган, що засвідчує форс-мажорні обставини. Як прави-ло, це Торгово-промислова палата або Торгова палата країни, де мали місце форс-мажорні обставини. При ви-значенні компетентного органу та порядку засвідчення форс-мажорних обставин доречними будуть рекомендації, викладені у листі Державної податкової адміністрації Укра-їни від 10.08.2004 р. № 15183/7/23-5317 «Щодо поряд-ку віднесення непередбачених та непереборних подій до форс-мажорних обставин».

– Чи здійснюється засвідчення форс-мажорних обставин у зв’язку з неможливістю сплати за користування земельними ділянками державної та кому-нальної власності (у зоні АТО)?

– Ні, додаткове засвідчення форс-мажорних обставин у цьому випадку не потрібне. Відповідно до статті 6 Закону України від 02.10.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період про-ведення антитерористичної операції» встановлено, що під час проведення антитерористичної операції суб’єкти господарювання, які здійснюють діяль-ність на території проведення антите-рористичної операції, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

– Чи здійснюється засвід-чення форс-мажорних обставин у зв’язку з забор-гованістю за кредитними зобов’язаннями (у зоні АТО)?

– Ні, відсутність необхідних кош-тів не є форс-мажорною обставиною (ст. 617 Цивільного кодексу України). Але, у зв’язку з проведенням антитеро-ристичної операції, відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові захо-ди на період проведення антитерорис-тичної операції» введено мораторій на нарахування пені та штрафів на основ-ну суму заборгованості за кредитними зобов’язаннями.

Установлено, що на час проведен-ня антитерористичної операції заборо-няється нарахування пені та/або штра-фів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договора-ми та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які за-реєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визна-чених у затвердженому Кабінетом Міні-стрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним осо-бам-підприємцям, що провадять (про-вадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, ви-значених у затвердженому Кабінетом Мініс трів України переліку, де проводи-лася антитерористична операція.

«Через бойові дії на Донбасі ТПП України ви-мушена пропонувати підприємцям Сходу лише наступну схему отримання сертифікатів похо-дження товару.

Компанії з тимчасово окупованої території, яка вже отримувала сертифікати походження товарів у рамках преференційного режиму у До-нецькій або Луганській ТПП, наразі випускає ту ж саму продукцію і знову претендує на отриман-

ня відповідних преференцій, сертифікати видаються вже на не-окупованій частині території тією ж самою ТПП.

Якщо підприємство звертається за отриманням сертифіката на нову продукцію і ТПП не може пересвідчитись у її походженні, бо не має таких механізмів в умовах бойових дій, Палата відмовляє у наданні документа.

На жаль, торгово-промислові палати вимушені відмовляти під-приємцям із окупованих територій і в будь-якому іншому випадку, якщо компанія раніше не була проінспектована співробітниками палат щодо технології виробництва походження товару».

Сергій СвИСТІЛь, віце-президентТПП україни

На «гарячу лінію» ТПП України з питань засвідчення форс-мажорних обставин щодня надходять десятки запитань від підприємців. редакція «ДВ» узагальнила найпоширеніші з них. Відповіді надає директор департаменту юридичного забезпечення Любов НеСТиреНКО.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ зАСВІДЧЕННЯ ФОРС-МАжОРНИХ ОБСТАВИН

Нова ПосЛУга ТПП УКРаїНи: біЗНес-меДіація

– Які вимоги до оформ-лення документів щодо за-свідчення форс-мажорних обставин за податко-вими зобов’язаннями?

– Вони встановлені Регла-ментом засвідчення Торгово-про-мисловою палатою України та регіональними торгово-промис-ловими палатами форс-мажорних обставин (обставин неперебор-ної сили), затвердженим рішен-ням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. № 44(5).

Сертифікат про форс-мажорні обставини за податко-вими зобов’язаннями видається на підставі Податкового кодексу України й інших нормативно-пра-вових актів. ТПП України розгля-дає заяви про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб’єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов’язаннями для продовження граничних строків для подання: податкової декла-рації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань (ст. 102 Податкового кодексу України) чи відстрочення грошових зо-бов’язань або податкового боргу (ст. 100 Податкового кодексу Ук-раїни) (Додаток № 2).

Крім того, по кожному неви-конаному податковому зобов’я-занню подається окрема заява з поданням усіх документів, перед-бачених у відповідній формі зая-ви.

Для списання безнадійного податкового боргу (ст. 101 Подат-кового кодексу України) (Додаток № 3) разом із заповненою заявою необхідно подати всі документи, передбачені у відповідній формі заяви. Неналежне оформлення встановленої форми заяви і вка-заних до неї документів та/або ненадання цих документів є під-ставою для залишення заяви без розгляду з повідомленням про це заявника письмово.

консультує тпп україни

ПРО ОСОБЛИВОСТІ ВИДАЧІ СЕРТИФІКАТІВ ПОХОДжЕННЯ ТОВАРІВ

56 «Дiловий вiсник»|3 (250) 2015

Д.Д.афтанас президентЛьвівськоїторгово-промисловоїпалати;в.в.Гуменюк президентІвано-Франківськоїторгово-промисловоїпалати;

О.м.Дідик президентВінницькоїторгово-промисловоїпалати;в.Г.жмуренко президентДніпропетровськоїторгово-промисловоїпалати;

м.в.засульський президентКиївськоїторгово-промисловоїпалати;К.в.Іванов президентЧернігівськоїторгово-промисловоїпалати;

О.О.Ковчар президентЗакарпатськоїторгово-промисловоїпалати;ю.в.Куренков головаКомітетупідприємцівбазовихгалузейпромисловості

приТППУкраїни;О.Е.Лиховид головаКомітетупідприємцівринкуфінансовихпослугта

зпитаньсоціальноївідповідальностібізнесуприТППУкраїнив.м.Ляхович президентЧернівецькоїторгово-промисловоїпалати;а.а.мазаракі ректорКиївськогонаціональноготоргово-економічного

університету,професор;К.в.макаренко президентСумськоїторгово-промисловоїпалати;

ю.в.макогон докторекономічнихнаук,професор;а.Г.михайлов президентЖитомирськоїторгово-промисловоїпалати;н.I.мотронюк президентВолинськоїторгово-промисловоїпалати;

с.в.Першин президентЧеркаськоїторгово-промисловоїпалати;в.Є.Олійник президентПолтавськоїторгово-промисловоїпалати;

в.в.Оскольський головаправлінняУкраїнськоїфондовоїбіржі;в.м.Писарик президентТернопільськоїторгово-промисловоїпалати;

О.Є.Подолєва віце-президентТППУкраїни,професор;О.Г.Рябоконь президентКиївськоїобласноїторгово-промисловоїпалати;

І.а.саєнко президентКіровоградськоїторгово-промисловоїпалатис.О.свистіль віце-президентТоргово-промисловоїпалатиУкраїни;м.ф.селівон головаМКАСуприТППУкраїни;

в.І.суржикова віце-президентТоргово-промисловоїпалатиУкраїни;Г.Д.чижиков президентТППУкраїни,докторекономічнихнаук;в.І.шамі лов президентЗапорізькоїторгово-промисловоїпалати;с.Є.шувалов президентОдеськоїторгово-промисловоїпалати;

О.І.юхновський головаКомітетупідприємцівАПКприТППУкраїни;в.П.яновський першийвіце-президентТоргово-промисловоїпалатиУкраїни;

м.я.ярощук президентРівненськоїторгово-промисловоїпалати.

Передплатити«Діловийвісник»можначерезредакціюабойогоінтернет-версіюнасайтіwww.presspoint.ua.Індекс–74151ДокладнаінформаціяпроТППУкраїнинаwww.ucci.org.ua«Діловийвісник»вІнтернетіwww.ucci.org.ua/synopsis/dv

РедакціядрукуєматеріалимовоюоригіналуПрипередрукахпосиланняна«Дiловийвiсник»єобов’язковим.Рукописинерецензуютьсяiнеповертаються.Матеріали,позначені ,друкуютьсянаправахрекламиЗадостовірністьіточністьінформаціїтарекламивiдповiдальнiстьнесутьавториірекламодавці.Редакціянезавждиподіляєдумкиавторів.

3-2015 (250)|березень

видавець Торгово-промисловапалатаУкраїни

Головний редактор наталіяКОПЕцьКа-ДЕньГа[email protected]

заступник головного редактора

спецкореспондент

Iрина ЛЕПКина[email protected]

Ксенія файчУК

Концепт-дизайнта верстка

Оксана тичинІна

запрошує до співпраці

сектор реклами

Олена ЛОБачЕвател.:(044)[email protected]

алла УсОвател.:(044)[email protected]

відділ pr-технологій юлія мацЕнКОтел.:(044)[email protected]

фотокореспондент Олексій КамІнсьКий

адреса редакцiї: 01601,МСП,Київ,вул.ВеликаЖитомирська,33тел.:(044)272-29-58,279-47-48тел./факс:(044)272-32-53e-mail:[email protected]

ВиданнязареєстровановДержкомпресиУкраїни(м.Київ),КВ№453вiд23лютого1994р.Видаєтьсязлистопада1992року

Тираж25000прим.ВiддрукованоВЦ«Софія-А»,м.Київ,вул.Дегтярівська,25-а.©«Дiловийвiсник»,2014.

http://www.facebook.com/ucci.org.ua

Редакціяприноситьсвоївибаченнязанеточнуінформацію,поданув№11/2014,устатті«Інвестиціївінновації–експортнийпотенціалмалогойсередньогобізнесуУкраїни».ОстаточнерішенняпопитаннюстворенняТорговогодомупрезидіяТППУкраїнинеухвалювала,відправившипитаннянадоопрацювання.Угрудні2014р.засновникиТорговогодомувідкликалисвоюпропозиціюузв’язкузізмінамикон’юнктуринаринках.

FOREIGN DIPLOMATS ARE CONCERNED BY …8 3 (250) 2015 |«Дiловий вiсник» 9 The purpose of...

Documents

Transcript of FOREIGN DIPLOMATS ARE CONCERNED BY …8 3 (250) 2015 |«Дiловий вiсник» 9 The purpose of...