№7. Васильченко Єлизавета
Transcript of №7. Васильченко Єлизавета
![Page 1: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/1.jpg)
Казка про трьох братів
Виконала учениця 11-А класуВасильченко Єлизавета
![Page 2: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/2.jpg)
У великому місті Касторі жили троє братів. Двоє з них були на службі у короля Леона III. Найстарший – Нестор, був
правою рукою Його Величності. Середній – лише тільки-но пройшов ритуал посвяти у лицарі. Молодший же доглядав
за домом і гарним садом навколо нього.
![Page 3: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/3.jpg)
Одного разу, придворний Чарівник вирішив прибрати владу в свої руки. І підкупив найстаршого брата, пообіцявши йому
велике багатство, найкращу дружину і великі почесті. Нестор згодився.
![Page 4: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/4.jpg)
Через декілька днів, світ дізнався про смерть короля. Останнім наказом, написаним за годину до своєї смерті,
Леон передав усі повноваження придворному чарівникові. Указ був підписаний не самим королем, а
його правою рукою – лицарем Несторем.
![Page 5: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/5.jpg)
Чарівник зайняв престол. Зрозуміло, що ділитися скарбами він не хотів, тому замість обіцянок, видвинув звинувачення
у підділі королівської печаті і список великих боргів до казни.
![Page 6: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/6.jpg)
Таку велику суму Нестор не зміг зібрати, тому вирішив покинути країну як найшвидше. І не одному, а з братами, щоб було легше влаштуватися на новому місці й дати їм
шанс на краще майбутне.
![Page 7: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/7.jpg)
І ось почали вони свої мандри у сутінках далекою дорогою. День пройшов…другий…третій… Все ніяк не могли вони пройти через великий могутній ліс, що знаходився тут
віками. У решті-решт, зупинилися брати, прилягли на ніч.
![Page 8: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/8.jpg)
Старші брати швидко заснули, а молодший вирішив трішки поблукати. Пройшов вперед, і побачив річку. Але вона була такою великою, що вбрід її не перейти, вплав не
перебратися. Зітхнув хлопець, і вирішив збудити братів, показати їм свою знахідку.
![Page 9: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/9.jpg)
Думали вона, думали, але нічого, окрім купівлі невеликого човна, придумати не змогли. Тоді середній брат порахував
гроші.- Якщо я куплю той човен, то залишуся без грошей, -
сказав він. - Нічого, - махнув рукою найстарший, - в нас є ще трішки.
![Page 10: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/10.jpg)
Середній брат подумав, що вкладає гроші в гарну справу, кивнув головою. На цьому і зупинилися.
Через час в них вже був човен.
![Page 11: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/11.jpg)
Переплівши річку, на них чекала чимала несподіванка. Перед ними стояла гарна жінка. Вона зраділа гостям і запросила до себе в хату. А як дізналася, що не прості
люди, а лицарі, стала пропонувати братам всілякі солодощі, духмяний хліб, вареники.
![Page 12: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/12.jpg)
- Ось що означає бути лицарем – слава і почесті серед бідняцького населення, - із задоволенням сказав
найстарший брат, набиваючи пузо смачними стравами.- Так не можна казати, - почав суперечити йому
наймолодший. – Ми такі самі люди як і вони. - Ні, - відповів середній. – Ми – вищі за них. Ми
охороняємо королівство від варварів і бунтарів. А вони... що вони роблять? Працюють на полях, радіють життям,
яке ми оберігаємо.
![Page 13: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/13.jpg)
Не хвилюйся, хлопче, - сказала господиня. – Він каже чисту правду. Усі доходи, що назбирає простий люд, йде не до
наших кишень, а до лицарів, лордів, аристократії. Але це може призвести до печальних для країни наслідків!
- Як знати, - покачала головою жінка і вийшла із кімнати.
![Page 14: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/14.jpg)
Більше року прожили брати у господині, нічим не займалися, лише відпочивали і вирішували, що робити далі. Але кожен раз думали, що залишитися ще на декілька днів –
найкраща ідея. Це дуже обурювало наймолодшого сина. І ось одного разу, він зібрав свої речі і покинув дім.
![Page 15: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/15.jpg)
Дійшовши до великого міського базару, почув таку бесіду між людьми:
- Як? Зовсім не має? А куди ж діваються наші гроші? – питав один.
- Куди? До тих, хто зараз володіє землею і титулами, - відповідав другий.
- Для чого ж ми тоді працюємо?- Для її потреб.
- Про наші потреби такі люди ніколи не піклуються!- А що ж ти хотів, друже? Ми – ремісники, купці, а не воїни,
щоб боротися за свої права.
![Page 16: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/16.jpg)
- Потрібно же с цим щось робити! – гукав перший.- Я можу допомогти, - сказав наймолодший. – Мої брати –
лицарі, часто брали мене з собою на тренування, і я бачив, як проходить ритуал лицарів. Тому зможу допомогти вам оволодіти потрібними навичками і уміннями боротьби.
- А хлопець діло каже, - промовив коваль. На тому і порішили.
![Page 17: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/17.jpg)
Декілька місяців проходили тренування. Всі, від малого до старого, оволодівали зброєю, щоб визволити себе від панівного ладу короля-чарівника. Соціальна нерівність
доставляла великі проблеми звичайним людям, принижувала їх гідність, самооцінку, розумову працю.
Повстання– ось який вихід знайшли люди.
![Page 18: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/18.jpg)
Маючи рішучі наміри, зібралися люди країни в велику армію і почали наступати. Попереду всіх, на білому коні
їхав наймолодший брат. Його обрали головним.Вони просувалися швидко, намагаючись створити багато
шуму, щоб їй було чутно у всіх куточках світу.
![Page 19: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/19.jpg)
Почувши про повстання, король-чарівник висунувся у вікно, подивитись. І справді. Селяни, ремісники були
вдягнені в металеву броню, а у руках тримали гострі мечі.
Налякався король-чарівник, що всі закляття зразу забулися.
![Page 20: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/20.jpg)
Аристократи, зрозумівши, що їх невеличка армія, проти великого повстання не вистоє, здалися без бою.
Але людям не була потрібна влада. Лише рівні права між усіма верствами населення, щоб кожен міг жити так, як і
інші, щоб іх права не ущільнювалися.
![Page 21: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/21.jpg)
Таким чином була здала соціальна нерівність, налагоджена економіка країни.
Як ви бачите, люди можуть зробити все, чого прагнуть. Але для цього повинен буди лідер, який поведе цих людей
за собою.
![Page 22: №7. Васильченко Єлизавета](https://reader035.fdocuments.net/reader035/viewer/2022062420/55b631d8bb61ebfe568b4597/html5/thumbnails/22.jpg)
Дякую за увагу!