МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о ректора ___________ С.В. Іванов

‘‘ ‘‘ 201 р.

ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання і захисту дипломного проекту

студентами денної та заочної форм навчання

спеціальності “Технологія продуктів бродіння і виноробства”

напряму підготовки 6.051701 “Харчові технології та інженерія”

Реєстраційний номерелектронних методичнихвказівок у НМУ 64.07-12.01.2011

СХВАЛЕНОна засіданні кафедрибіотехнології продуктів бродіння,екстрактів і напоївПротокол № 7від 07.12. 2010 р.

Київ НУХТ 2010

2

Дипломне проектування: Методичні вказівки до виконання і захисту дипло-

много проекту студентами денної та заочної форм навчання спеціальності “Тех-

нологія продуктів бродіння і виноробства” напряму підготовки 6.051701 “Хар-

чові технології та інженерія” /Укл.: А.М. Куц, П.Л. Шиян, В.О. Маринченко, А.Є.

Мелетьєв, М.В. Білько. – К.: НУХТ, 2010. – 53 с.

Рецензент: Домарецький В.А., д-р техн. наук, проф.

Укладачі: А.М. Куц, канд. техн. наук

П.Л.Шиян,

В.О. Маринченко,

А.Є.Мелетьєв, доктори техн. наук

М.В.Білько, канд. техн. наук

Відповідальний за випуск П.Л.Шиян, д-р техн. наук, проф.

Видання подається в авторській редакції

3

1 МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Дипломний проект (робота) - це самостійна кваліфікаційна робота студента,яка виконується ним на основі глибокого вивчення літератури з фаху, матеріа-лів переддипломної практики і результатів науково-дослідної роботи.

Для цього студент повинен показати вміння цілеспрямовано, відповіднотемі проекту, використовувати на практиці:

теоретичні знання із усіх дисциплін, отримані під час навчання в універси-теті і вивчення спеціальної науково-навчальної літератури;

нормативно-технічні документи (державні і галузеві стандарти, інструкції,регламенти, норми технологічного проектування, техніко-економічні показникироботи підприємств галузі тощо);

сучасні джерела інформації (підручники, навчальні посібники, монографії,періодичні фахові видання, Internet та ін.);

матеріали технологічної та переддипломної практик на підприємствах га-лузі;

результати науково-дослідної роботи під час навчання (за узгодженням зкерівником проекту).

Мета проектування полягає не тільки в якісному виконанні дипломногопроекту, а й у зміцненні та поглибленні набутих студентом теоретичних знань,розширенні його фахової і загальної ерудиції. Саме під час дипломного проек-тування створюються сприятливі умови для самостійної роботи і вирішення ря-ду інженерних питань на основі критичного аналізу існуючих і перспективнихдосягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки. В цьому студенту допома-гають досвідчені керівники і консультанти.

Студент як автор проекту повністю відповідає за прийняті у проекті рішення,правильність розрахунків і його оформлення. Керівник проекту і консультантиздійснюють загальне керівництво, допомагаючи студенту розібратися у склад-них або альтернативних питаннях, стежать за дотриманням графіку виконанняпроекту, його обсягом та змістом.

За якістю виконаної роботи і підсумками її захисту в Державній екзамена-ційній комісії (ДЕК) вирішується питання щодо присвоєння авторові кваліфіка-ції ‘‘бакалавр‘‘ із спеціальності ‘‘Технологія продуктів бродіння та виноробст-ва‘‘.

2 ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

Тематика дипломних проектів повинна бути актуальною, відповідати су-часному стану та перспективам розвитку науки і техніки галузі. Обираючи те-му, слід враховувати реальні завдання, вирішення яких сприяють прискореннюнауково-технічного прогресу на підприємствах галузі.

Перевага віддається проектам реконструкції (технічного переоснащення)виробничого цеху або відділення підприємства, на якому студент проходив пе-реддипломну практику або працює зі збільшенням його потужності, вдоскона-ленням або оптимізацією технологічних процесів з впровадженням інновацій-

4

них технологій, зменшенням антропологічного навантаження на довкілля, енер-гетичних та матеріальних витрат та втрат виробництва.

Реальність проектів забезпечується використанням чинних нормативнихдокументів, досвіду роботи вітчизняних і закордонних підприємств галузі з від-повідними посиланнями на джерела інформації, наведені в розділі ‘‘Список ви-користаної літератури‘‘. Особливо цінується, якщо реальність підтверджена ли-стом із зазначенням необхідних заходів, які треба розробити в проекті, від од-ного із керівників підприємства на ім’я ректора університету, який подає сту-дент на кафедру по закінченні переддипломної практики. Цей лист є технічнимзавданням на дипломне проектування. Але при цьому не виключено вирішення йінших, не зазначених у ньому питань.

Студенту може також проектувати цехи або відділення нового підприємс-тва.

Практикується і заохочується виконання кафедральних комплексних дип-ломних проектів (ККДП).

Нижче наведено орієнтовні теми дипломних проектів.Проект реконструкції варильного відділення Ніжинського пивоварного

заводу.Проект реконструкції цеху ферментації Уманського пивоварного заводу з

з інтенсифікацією процесів бродіння і доброджування пива.Проект цеху розливу пивоварного заводу потужністю 30, 0 млн. дал на

рік.Проект реконструкції горілчаного цеху Золотонішського лікеро-

горілчаного заводу з впровадженням нових видів адсорбентів для обробки сор-тівок.

Проект реконструкції бродильного відділення ДП ‘‘Мартинівський спир-товий завод‘‘ із суміщення процесів оцукренням і зброджування сусла.

Кафедральний комплексний дипломний проект (ККДП) реконструкції ДП‘‘Барський спиртовий завод‘‘ (відділення підготовки меляси до зброджування).

ККДП реконструкції ДП ‘‘Барський спиртовий завод‘‘ (виробництво хлі-бопекарських дріжджів).

ККДП реконструкції ЗАТ ‘‘Київський завод шампанських вин ‘‘Столич-ний‘‘ (виробництво білих ігристих вин).

ККДП реконструкції науково-виробничого аграрного об‘єднання ‘‘Маса-ндра‘ (удосконалення технології мадери).

3 ОРГАНІЗАЦІЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

3.1 Визначення теми дипломного проекту івидача завдання на дипломне проектування

Теми дипломних проектів вибираються студентом і керівником та узго-джуються на кафедрі. Студентам надається право вибрати тему дипломногопроекту із пропонованих кафедрою або запропонувати власну тему з необхід-ним обґрунтуванням доцільності її розроблення. Відповідні теми закріплюють

5

за студентами згідно з їх письмовими заявами перед від'їздом на переддипломнупрактику. Вони повинні враховувати специфіку і структуру підприємств, що під-лягають реконструкції, перспективи їх розвитку, кількість направлених на заводстудентів-практикантів та ін. Після захисту практики і ретельного аналізу зібра-них матеріалів тема проекту уточнюється і затверджується наказом ректора. Вподальшому вона в тому ж формулюванні, що і в наказі, пишеться в бланку-завданні на дипломне проектування, титульній сторінці та всіх основних напи-сах пояснювальної записки і листах графічної частини.

3.2 Керівництво дипломним проектуванням

Керівник проекту і консультанти здійснюють загальне керівництво, до-помагаючи дипломнику розібратися у складних технічних питаннях, стежать задотриманням нормативів і правил проектування, об’єму та змісту проекту. Алеза достовірність наведених даних, усі прийняті рішення, правильність роз-рахунків і оформлення повністю відповідає автор проекту.

Керівниками проектів, як правило, призначають науково-педагогічнихпрацівників випускової кафедри. Допускається залучати до керівництва най-більш досвідчених викладачів інших кафедри і наукових співробітників універ-ситету, а також наукових співробітників й висококваліфікованих спеціалістівінших закладів, установ та підприємств.

Керівник дипломного проекту:видає завдання студенту щодо збору під час переддипломної практики

матеріалів для виконання проекту, їх вивчення та аналізу згідно з узгодженоютемою проекту;

видає студенту завдання на виконання проекту і складає з ним календар-ний план роботи на весь період проектування;

рекомендує студенту необхідну навчально-методичну, науково-технічнулітературу, нормативні і довідкові матеріали, типові проекти та інші інформа-ційні джерела за темою;

проводить за розкладом консультації з питань виконання розділів проекту;перевіряє виконані студентом розділи проекту, контролює дотримання

ним календарного плану роботи та здійснює не менше трьох рубіжних контро-лів, про підсумки яких доповідає на засіданнях кафедри;

робить висновок про готовність студента до захисту і підписує виконанийним проект;

готує студента до захисту проекту;подає в ДЕК письмовий відгук, в якому характеризує роботу студента над

проектом, відображає рівень його знань, творчі навички, уміння самостійнопрацювати та оцінює його роботу за чотирьох баловою системою.

Випускова кафедра за необхідності запрошує консультантів з окремихрозділів кваліфікаційного дипломного проекту (роботи) за рахунок ліміту часу,відведеного на керівництво проектом (роботою). Консультантами признача-ються науково-педагогічні працівники університету або наукові співробітники івисококваліфіковані спеціалісти інших закладів, установ та підприємств. Кон-

6

сультанти перевіряють відповідну частину виконаної студентом роботи і підпи-сують її.

3.3 Порядок виконання дипломного проекту

До виконання дипломного проекту допускаються студенти, які виконаливсі вимоги навчального плану. Після захисту переддипломної практики і оста-точного узгодження теми дипломного проекту дипломник разом з керівникомскладають графік роботи, який затверджується рішенням кафедри, і дотриму-ються його чіткого виконання. Робота повинна бути систематичною і виконува-тись під контролем керівника та консультантів проекту, підсумки якої підводятьпід час рубіжних контролів у встановлені кафедрою терміни. Через відсутність вуніверситеті місць для проектних робіт студенту дозволяється самостійно пра-цювати над проектом вдома або в гуртожитку. У разі неможливості особистогоприбуття на консультацію з поважних причин дипломник повинен підтримуватителефонний зв'язок з керівником та консультантами, інформуючи їх про станвиконання проекту та вирішуючи питання, які виникли під час роботи. Але начас рубіжного контролю його присутність з усіма наявними матеріаламиобов’язкова. Якщо студент суттєво відстає від затвердженого графіку роботибез поважних на то причин, після обговорення його пояснень на засіданнікафедри він може бути відсторонений від роботи над проектом і рекомен-дований до відрахування з університету за невиконання графіку навчаль-ного процесу. Якщо причини поважні і підтверджені документально за заявоюстудента йому може бути наданий повторний курс навчання.

Відповідно до графіку роботи дипломник подає консультанту і керівникуу чорновому варіанті підготовлені матеріали. На консультації студент має при-ходити з усіма наявними матеріалами стосовно всіх розділів проекту (розрахун-ки, графіки, креслення тощо), оскільки кожен з них може стати потрібним дляобґрунтування запропонованого рішення. При виконанні планів і розрізів цеху(дільниці) вони спочатку викреслюються в тонких лініях на листах формату А1або подаються в електронному вигляді та узгоджуються з керівником та консу-льтантом. Після їх перевірки та схвалення вони оформлюються відповідно довстановлених вимог.

Повністю оформлені розділи і креслення підписують дипломник, консу-льтант і керівник. Так само підписується і титульний лист пояснювальної запис-ки.

3.4 Особливості виконання кафедрального комплексногодипломного проекту (ККДП)

ККДП виконують не менше двох студентів однієї спеціальності по проек-туванню нового чи реконструкції одного і того ж підприємства. Кожен з нихвиконує або проект окремого цеху (відділення) підприємства або розробляє різніальтернативні заходи по удосконаленню технологічних процесів, впровадженнюресурсо- і енергозберігаючих інноваційних технологій тощо. Для узгоджуються

7

та уніфікуються для всіх виконавців ККДП вихідні дані – потужність підприємс-тва, асортимент товарної продукції, сировину, методику розрахунку продуктівтощо. У пояснювальній записці слід навести дані про суть розробки партнера попроектуванню, спільні та індивідуальні вирішення проблеми. Економічні розра-хунки виконують відповідно до запропонованих заходів, але основні показникиекономічної ефективності різних варіантів порівнюються між собою. На підставіцього робиться узагальнений висновок щодо запропонованих заходів.

4 СТРУКТУРА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Дипломний проект складається із пояснювальної записки та графічної час-тини.

4.1 Загальна структура пояснювальної записки

Нижче наведено рекомендовану структуру пояснювальної записки дипло-много проекту та змісту графічної частини проекту.

ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯЗМІСТРЕФЕРАТВСТУП1 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА1.1 Структура підприємства (з виділенням цехів або відділень, які підляга-

ють розробці або реконструкції)1.1 Режими роботи цеху (відділення, дільниці).1.2 Асортимент і характеристика товарної продукції1.3 Характеристика сировини, основних і допоміжних матеріалів1.4 Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів1.5 Технологічна схема виробництва1.5.1 Принципова технологічна схема1.5.2 Вибір і обґрунтування способів і режимів1.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми1.6 Продуктові розрахунки1.7 Розрахунки основних і допоміжних матеріалів1.8 Розрахунки і підбір обладнання1.9 Розрахунки площ виробничих і складських приміщень1.10 Енергетичні розрахунки (витрата електроенергії, води, пари, холоду,

стисненого повітря, скрапленого діоксиду вуглецю)1.11 Технохімічний і мікробіологічний контроль1.12 Промислова санітарія1.13 Основні принципи компонування обладнання2 ЕКОЛОГІЧНА ЧАСТИНА2.1 Характеристика відходів, стічних вод і викидів

8

2.2 Заходи щодо охорони навколишнього середовища3 ОХОРОНА ПРАЦІ4 НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА (якщо вона є)5 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА6 ВИСНОВКИ ДО ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ7 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИДОДАТКИ

Графічна частина

1. Апаратурно-технологічна схема – 1 лист2. Плани цеху – 1…2 листи3. Розріз цеху – 1 лист4. Демонстраційний плакат – 1 лист (розширена принципова технологічна

схема, порівняльні варіанти обраної технології, результати науково-дослідноїроботи і т.п.)

4.2 Рекомендації щодо змісту окремих розділів пояснювальної записки

4.2.1 Титульний лист

Оформлюється згідно дод. 1. В ньому вказується тема дипломного проекту іпроставляються послідовно підписи студента-виконавця проекту, консультантів, ке-рівника і завідувача кафедри.

4.2.2 Завдання на дипломне проектування

В завданні на дипломне проектування (два примірники), окрім теми прое-кту, обов’язково вказують: прізвище, ім’я і по-батькові дипломника, тему прое-кту, номер і дату видання наказу, термін подання проекту на кафедру, вихіднідані до проекту, в тому числі заходи, які повинен обґрунтувати і розробити дип-ломник, узагальнений зміст пояснювальної записки та обсяг графічної частинипроекту, прізвища консультантів з відповідних розділів з відміткою про видачута виконання їх, про що свідчать їх підписи, і графік роботи над дипломнимпроектом. Завдання (дод. 2) підписують дипломник та керівник проекту і за-тверджує завідувач кафедри.

4.2.3 Зміст

Перелічуються всі розділи і підрозділи пояснювальної записки і вказуютьсяномера перших сторінок, на яких вони розміщені. Оформлюється після написання,перевірки і затвердження всіх розділів проекту.

4.2.4 Реферат

9

Складається після виконання проекту, коли вже відомі рекомендовані довпровадження заходи та їх ефективність. Враховуючи, що текст пояснювальноїзаписки викладають українською мовою, реферат пишуть російською або ін-шою іноземною мовою. В ньому коротко (0,75-1 с.) викладають зміст проекту,його особливості з переліком в узагальненому вигляді запропонованих заходівз технології та інших розділів проекту та їх ефективності, застосування інфор-маційних технологій, вказують основні техніко-економічні показники проекту,обсяг пояснювальної записки та графічної частини проекту. В кінці наводятьключові слова (від п’яти до десяти) стосовно розробок проекту.

4.2.5 Вступ

У цьому розділі (2-3 с.) розглядають сучасний стан науки і техніки, задачій перспективи розвитку відповідної галузі технології продуктів бродіння. Дляцього використовують матеріали державних програм, рішення і постанови уря-ду та іншу інформацію з періодичних видань. Наводять мету і завдання проек-ту, основні запропоновані заходи, шляхи їх реалізації та техніко-економічні по-казники. У разі виконання ККДП вказують його взаємозв'язок з іншими проек-тами.

Остаточно цей розділ редагують після виконання основних робіт по проек-туванню.

4.2.6 Технологічна частина

4.2.6.1 Структура підприємства

В цьому розділі наводять перелік основних, допоміжних і обслуговую-чих цехів і відділень заводу. Вказують, який цех, відділення або дільниця підля-гають реконструкції або проектуванню, тобто фактично накреслюють обсяг про-ектних робіт.

4.2.6.2 Режими роботи цеху (відділення, дільниці)

Вказують основні режими роботи виробничих та адміністративних під-розділів підприємства згідно з вимогами чинного законодавства. У таблиці длякожного проектованого цеху (відділення, дільниці) вказують кількість днів ро-боти за місяць і за рік, число робочих змін на добу. У випадку позмінної роботинаводять місячний графік роботи змін.

4.2.6.3 Асортимент і характеристика товарної продукції

Під час вибору та обґрунтування асортименту товарної продукції необ-хідно дотримуватись таких норм:

10

для спиртових заводів: один сорт спирту, вторинні продукти ректифікації,пресовані хлібопекарські дріжджі (для мелясних спиртових заводів, якщо пе-редбачений такий цех);

для пивоварних заводів 2 сорти пива: рядове 11 %-ве, наприклад Україн-ське світле в кількості 70 % загального випуску, та сортове 12…20 %-ве – тем-не, напівтемне або світле оригінальне (з врахуванням матеріалів, зібраних напрактиці);

для заводів безалкогольних напоїв: 2-3 напої різних типів, наприклад, со-ковмісний, на смако-ароматичній або зерновій сировині, зі зниженою калорій-ністю;

для лікеро-горілчаних заводів: 2-3 найменування напоїв.Прийнятий та узгоджений з керівником асортимент продукції слід подава-

ти у формі табл. 4.1, де вказується найменування товарного продукту, його ча-стку в загальному випуску продукції у відсотках і абсолютному вимірі.

Таблиця 4.1 – Асортимент проектованої продукції

Виробництво в дал наНайменуваннягорілки

Відсоток від загаль-ної кількості рік добу

Чумацький шлях 10 100000 413,22Особлива "Зачарова Сула" 35 350000 1446,28Чиста криниця 10 100000 413,22Лохвицька 35 350000 1446,28Українська оригінальна 10 100000 413,22ВСЬОГО 100 1000000 4132,23

Для пивоварних, лікеро-горілчаних і виноробних заводів асортимент требанаводити як за групами вироблюваної продукції, так і в розрізі окремої групи: типвина або пива, горілки або лікеро-горілчані напої тощо, залежно від теми проекту.Для виробництва хлібопекарських дріжджів вказують частку продукції, що виро-бляється у вигляді дріжджового концентрату, пресованих або сухих дріжджів.

Потім у вигляді таблиць наводять рецептуру виробів (типів, сортів) та тавитрати сировини на отримання напівфабрикатів. Основні органолептичні тафізико-хімічні показники товарної продукції наводять у вигляді таблиці зобов’язковим посиланням на чинні стандарти. Рекомендується виділяти го-ловні показники, обґрунтовувати їх найвищий рівень, що визначає перспективупокращання якості продукції або зниження її собівартості.

4.2.6.4 Характеристика сировини, основних і допоміжних матеріалів

Вибраний асортимент продукції зумовлює і асортимент сировини, основ-них і допоміжних матеріалів згідно з рецептурою окремих продуктів. Так, привиробництві вина сировиною є виноград, плоди і ягоди. До основних матеріалів

11

відносяться: спирт етиловий ректифікований, плодовий та коньячний, дріжджі,цукор, містель, концентроване сусло, бекмес, а до допоміжних – матеріали стабі-лізуючої дії (бентоніт, желатин, риб’ячий клей, ЖКС тощо), діоксид сірки, діок-сид вуглецю, пляшки, етикетки, фільтр-картон, скоби, пробки, мюзле, фольгатощо. Характеристику сировини наводять у вигляді табл. 4.2, а основних та до-поміжних матеріалів – у вигляді табл. 4.3.

Окрім цього, текстом або у вигляді таблиць подається більш докладна інфо-рмація щодо характеристики сировини та найбільш важливих основних матеріа-лів з вказанням хімічного складу, увологічних особливостей, зон вирощування іврожайності, показників дефектності, активності тощо.

В кінці розділу у вигляді таблиці подаються нормативні витрати сировини,основних і допоміжних матеріалів на виробництво товарної продукції.

Таблиця 4.2 – Органолептичні та фізико-хімічні показники бурякової мелясиза вимогами ДСТУ 3696 – 98

Показник НормаЗовнішній вигляд – густа в’язка рідина

Колір – від коричневого до темно-бурогоЗапах – властивий бурякоцукровій мелясі без стороннього запаху

Смак – солодкий, з гіркуватим присмакомРозчинність у воді – повна, легко розчиняються у будь-яких співвідношеннях

в гарячій і холодній водіВміст сухих речовин, %, не менше 75,0Вміст цукрози, % , не менше 43,0Вміст суми зброджуваних цукрів, %, не менше 44,0Вміст інвертного цукру, %, не більше 0,5рН середовища 6,7-8,5Вміст азоту, %, не менше 1,3

Таблиця 4.3 – Характеристика основних і допоміжних матеріалів

Допоміжнийматеріал

Стандарт читехнічні умови

Класифі-кація

Сорт Основні показники якості абохарактеристика

Цукор-пісок ДСТУ 2316-93 Для про-мисловос-

ті

– Кристали білого кольору, со-лодкі на смак, повністю роз-чинні у воді, масова концент-рація в перерахунку на СР, %:цукрози – не менше 99,75, ре-дукуючих речовин – не більше0,05, золи – не більше 0,04, во-логи – не більше 0,14 %.

12

4.2.6.5 Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів

Даний підрозділ повинен міститися у записці, якщо в запроектованому ви-робництві суттєву роль відіграють саме мікроорганізми, внаслідок життєдіяльно-сті яких і утворюється цільовий продукт виробництва. В цьому випадку даютьпорівняльну характеристику технологічних властивостей кількох рас, придатнихдля конкретного виробництва, обґрунтовують вибір найефективнішої з них з то-чки зору поставленої мети. У разі потреби обґрунтовують використання двох чибільше штамів мікроорганізмів в єдиному технологічному процесі (асоціативнічи змішані культури, які "працюють" одночасно або послідовно). Описують так-сономічні, морфолого-культуральні, фізіологічні та суто технологічні властиво-сті вибраних культур.

4.2.6.6 Принципова технологічна схема

У даній частині розділу (1-2 с.) подають графічне зображення переліку основ-них технологічних операцій і їх послідовність в обсязі проектного завдання. Її скла-дають за основними положеннями, викладеними в [ 23, 97, 129 ], а зразок наведенийна рис. 4.1.

Схему виконують спочатку в загальному вигляді і використовують якплан роботи над наступною частиною розділу. Після обґрунтування виборутехнологічних режимів студент повинен знову повернутися до схеми і внестидо неї конкретні дані щодо параметрів технологічних режимів, матеріальних таенергетичних потоків, які дають достатньо повне уявлення про прийняті в про-екті технічні рішення. Особливе значення це має для проектів реконструкції, вяких студент використовує більш ефективні та перспективні рішення порівняноз прийнятими на підприємстві. Такі технологічні операції на схемі мають бутизафарбовані.

4.2.6.7 Вибір і обґрунтування способів і режимів

Цей підрозділ (25-35 с.) являє собою основу всієї технологічної частини іє визначальним у проекті. Робота над ним складна, оскільки треба зробити об-ґрунтований найкращій вибір із багатьох можливих варіантів. Вона вимагає відстудента хорошої професійної підготовки і творчого підходу, вміння достатньоповно і переконливо обґрунтувати прийняте рішення. При цьому слід максима-льно використовувати інформаційні технології.

Роблять лаконічний критичний аналіз сучасних технологічних способів ірежимів відповідної технології з погляду їх техніко-економічних показниківвідповідно до інформації, отриманої під час вивчення дисциплін ‘‘Технологіясолоду і ферментних препаратів‘‘, ‘‘Технологія пива і безалкогольних напоїв‘‘,‘‘Технологія спирту, дріжджів і лікеро-горілчаних напоїв‘‘, ‘‘Технологія вина ізвинограду і плодово-ягідної сировини‘‘,‘‘Технологія екстрактів і напоїв із рос-линної та плодово-ягідної сировини‘ та інших джерел.

13

Підготовленапом‘якшена вода

Ректифікованийспирт

¯¯

Стиснуте по-вітря ®

Приготування водно–спиртової суміші(сортівки) та її перемішування

® Стиснене повітряу спиртовловлювач

¯Попереднє фільтрування

на піскових фільтрах® Механічні домішки

¯Пара ® Оброблення сорбентом ® Конденсат у збірник не-

виправного браку¯

Повторне фільтруванняна піскових фільтрах

® Механічні домішки

¯Відфільтровані розчи-ни інгредієнтів ®

Внесення інгредієнтів

¯Спирт або вода® Коригування міцності

¯Контрольне фільтрування

перед розливом® Механічні домішки

¯ Пляшки® Розлив горілки у пляшки ® Брак на перероблення

¯ Ковпачки® Закупорювання пляшок

¯Бракераж ® Виправний та невиправ-

ний брак на перероблення¯

Клей, етикетки, кольєретки,акцизні марки ®

Оформлення пляшок

¯Інспекція зовнішнього вигляду ® Відбраковані пляшки

¯Ящики, короби,піддони, плівка®

Укладання пляшок в ящикита облік продукції

¯На зберігання та реалізацію

Рис. 4.1 – Принципова технологічна схема виробництва горілок

14

Спочатку коротко вказують мету і суть процесу. Далі його аналізують зпогляду техніко-економічних факторів його реалізації. Результати аналізу не-обхідно подавати з числовими поясненнями у вигляді таблиць, діаграм або гра-фіків. З відомих способів вибирається оптимальний або найбільш раціональнийіз залученням максимальної кількості техніко- і організаційно-економічних показ-ників. Базою порівняння є офіційні нормативи та показники роботи підпри-ємств, на яких студент проходив переддипломну практику тощо.

Технологічна схема повинна бути малоопераційною. Не рекомендуєтьсяпроектувати схеми, до яких входять трудомісткі та фізично важкі, не механізованіроботи, а також роботи, що потребують значних виробничих площ.

Особливої уваги потребують всі питання максимального використання тазаощадження сировини, основних і допоміжних матеріалів, води, енергії, люд-ської праці на проектованих ділянках. Необхідно передбачати комплексне ви-користання сировини як в основному виробництві, так і шляхом реалізації від-ходів виробництва як вторинних матеріальних ресурсів, що знижує собівартістьпродукції і захищає довкілля.

По тексту повинно бути обов'язкове посилання на літературні джерела, зяких взято те чи інше запропоноване рішення.

У кінці підрозділу у вигляді резюме наводять усі технологічні рішенняприйняті у проекті.

4.2.6.8 Опис апаратурно-технологічної схеми

Цей підрозділ (1-2 с.) виконують після остаточного уточнення і зображен-ня апаратурно-технологічної схеми. В ньому описують потік основних продуктівбез роз'яснення суті й режимів окремих стадій; вказують лише звідки і кудинадходять сировина, допоміжні матеріали, напівпродукти, побічні продукти тавідходи виробництва, описують способи переміщення продуктів: самопливом,насосом, пневмотранспортом та ін. При першому згадуванні найменування об-ладнання потрібно тут же вказати його номер (без дужок), що відповідає номе-рові на апаратурно-технологічній схемі. Наприклад: виноград із автомашини 1вивантажують у приймальний збірник 2, звідки шнеком 3 подають на дробарку4 і т. д.

4.2.6.9 Продуктові розрахунки

Завдання розрахунків – визначити кількість сировини, основних і допомі-жних матеріалів, напівпродуктів, проміжних продуктів і відходів виробництвана одиницю товарної продукції. Вихідними даними для розрахунків є показни-ки якості сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівпродуктів та това-рної продукції, а також норми витрат сировини, основних і допоміжних матері-алів та втрат за стадіями виробництва. Всі ці дані з урахуванням рішень, прийн-ятих під час вибору технологічної схеми, використовують у розрахунках зобов’язковим посиланням на відповідні джерела, які наведені в списку викори-станої літератури. На операціях де застосуються новітні технології, що є

15

обов‘язковим, враховують збільшення виходу товарної продукції або зменшен-ня питомих витрат сировини.

Розрахунки виконують за спеціальними систематизованими методиками,розробленими для кожного виробництва і наведеними в спеціальній літературі– галузевих інструкціях і навчальних посібниках [12, 17, 40, 41, 46, 52, 113,122]. Зокрема, для виробництва спирту розрахунки проводять на 100 дал безво-дного спирту, лікеро-горілчаних напоїв – на 1000 дал напоїв, скрапленого діок-сиду вуглецю, хлібопекарських і кормових дріжджів – на 1 т продукції. В тех-нології первинного виноробства розрахунковою величиною є 1 т переробляємоговинограду або плодово-ягідної сировини, вторинного – об’єм вина, що міститься в1000 пляшок.

Одержані результати дані перераховують на годинний, добовий або річнийвипуск продукції та подають у вигляді зведеної таблиці, яку далі використову-ють у подальших розрахунках і підборі технологічного обладнання, транспорт-них засобів, визначення площ складських приміщень тощо.

На кафедрі біотехнології продуктів бродіння, екстрактів і напоїв є банкпрограм розрахунку продуктів різних виробництв з використанням персональ-них комп’ютерів. Користування ним дає можливість економити час і, що дужеважливо, швидко проводити розрахунки для різних варіантів ведення технологіч-ного процесу з визначенням оптимального за різними критеріями. Враховуючивимоги, які ставляться нині до фахівця, кожен студент при виконанні дипломно-го проекту повинен навести у пояснювальній записці ті чи інші розрахунки з ви-користанням персонального комп'ютера.

4.2.6.10 Розрахунки основних і допоміжних матеріалів

Кількість пляшок і ящиків для пивоварних, виноробних, лікеро-горілчаних заводів та заводів безалкогольних напоїв розраховують з урахуван-ням їх обороту за рік, нормативних втрат на складах, виробництві та експедиції,а також з урахуванням їх кількості, що не повертається від споживача.

Кількість кроненпробок, етикеток, клею, дезинфектантів тощо прийма-ють згідно із нормами технологічного проектування на річну потребу.

4.2.6.11 Розрахунки і підбір технологічного обладнання

Метою цього розділу (3-5 с.) є розрахунок і визначення кількості серійновироблюваного або такого, що виробляється безпосередньо на підприємстві,технологічного та допоміжного обладнання, необхідного для реалізації техно-логічного процесу. Базою для розрахунку і підбору обладнання є такі дані: ви-робнича потужність цеху (відділення), прийнята апаратурно-технологічна схе-ма, результати продуктового розрахунку, матеріальні баланси технологічнихпроцесів, потужність серійного обладнання. Обов’язково слід врахувати чиннівимоги і рекомендації норм технологічного проектування.

Для проведення кількісного розрахунку обладнання необхідно знати об’єм чимасу матеріалів, які надходять на відповідний процес, а також режим роботи апаратів

16

в годинах або в хвилинах. Під час розрахунку і підбору видів обладнання, в якихпроходять тепломасообмінні процеси (контактні головки, заторні апарати, піді-грівачі м’язги, термозброджувачі тощо) необхідно також використовувати ре-зультати енергетичних розрахунків. Якщо такі дані є, то кількісний розрахунок об-ладнання в багатьох випадках обмежується підбором певних зразків і марок ма-шин, апаратів, технологічних резервуарів і допоміжних пристроїв.

Під час вибору зразків апаратів, машин, технологічних резервуарів, транспо-ртного та допоміжних обладнання слід керуватись такими основними умовами:

вибирають сучасне обладнання, що максимально задовольняє обумовлені тех-нологічні умови та має покращені техніко-економічні характеристики;

вибирають переважно типове обладнання;вибране обладнання повинно, по можливості, відповідати за своєю потужніс-

тю чи робочою місткістю фактичній потужності виробничої дільниці, для якої йоговикористовують. Якщо в результаті кількісного розрахунку обладнання вийшлоне ціле число, то його округляють у бік збільшення.

Підбір необхідного обладнання здійснюють за допомогою спеціальної літера-тури, в якій наведені техніко-економічні характеристики та габаритні розміри від-повідного обладнання. До такої літератури зокрема відносяться:

каталоги та проспекти машинобудівних заводів;довідкова, технічна та навчальна література з технологічного обладнання під-

приємств відповідного виробництва;спеціальні інформаційні та рекламні видання;технічні паспорти обладнання діючих підприємств.Виконуючи проект реконструкції, необхідно максимально використовувати

наявне обладнання. Заміні підлягає лише технічно зношене та морально застаріле об-ладнання з погіршеними техніко-економічними характеристиками. Розрахунки такогообладнання виконують за вищевказаною методикою. У випадку, коли потужністьпідприємства не змінюється, розрахунки і підбір виконують тільки для нового облад-нання. При збільшенні потужності по кожній позиції порівнюють необхідні техні-чні характеристики з характеристиками існуючого на заводі обладнання і роб-лять відповідні висновки (наприклад: обладнання відповідає вимогам виробни-цтва; не задовольняє потреби і необхідно встановити додатково певну кількістьаналогічного обладнання; не задовольняє потреби і треба змінити його на більшпотужне тощо). На основі розрахунків вирішують також питання про встановленнядодаткового обладнання.

Те саме потрібно робити і у разі модернізації обладнання, яке виготовля-ють на основі типового (серійного). Такий підхід до підбору обладнання особ-ливо актуальний за сучасних ринкових умов у спілкуванні з різними фірмами-постачальниками обладнання.

Кількісний розрахунок технологічного обладнання складається із визна-чення необхідної кількості окремих резервуарів, машин і апаратів. Цей розра-хунок проводиться на основі продуктового розрахунку і з урахуванням режимівроботи обладнання.

При розрахунку обладнання використовують такі формули:для обладнання періодичної дії:

17

Х=nV

ZQa×××

××gt

,

для обладнання безперервної дії:Х=

gt ×××

WQa ,

розрахунок резервуарів:Х=

g×× боKVQ1 ,

де Х – необхідна кількість апаратів, машин, резервуарів;а – коефіцієнт нерівномірності надходження продукту на переробку, (але не менше 1,4);Q – кількість продукту, що переробляється за добу, т;Q1– кількість продукту, який повинен зберігатися у даній ємності, дал;Z – тривалість повного обертання (робочого циклу) апарату або ємності, год.або діб;V – місткість або повний (геометричний) об’єм апарату/резервуару, дал або м3;W – потужність обладнання, т/год.;τ – тривалість роботи обладнання на добу, год.;γ – коефіцієнт використання обладнання (0,7…0,9);n – кількість робочих змін за добу;Коб – коефіцієнт, що враховує кількість циклів роботи за певний період:

2

1

ttКоб = ,

де t1 – кількість робочих (календарних) діб за весь період роботи (сезон, рік), доба;t2 – тривалість одного циклу, доба.

Під час оформлення цього розділу в тексті пояснювальної записки вказу-ють тип, марку прийнятого обладнання, його технічну характеристику та габа-ритні розміри в міліметрах. Технічну характеристику (специфікацію) всьогообладнання, передбаченого апаратурно-технологічною схемою, та його кіль-кість наводять у кінці розділу у вигляді таблиці (табл. 4.4), в якій також вказу-ють номер обладнання на апаратурно-технологічній схемі та потужність елект-родвигуна і тривалість його роботи в годинах на добу (якщо він є). У примітцінаводять назву заводу-виробника обладнання або матеріал, з якого його вироб-ляють.

4.2.6.12 Розрахунки площ виробничих і складських приміщень

Виробничі приміщення бродильних виробництв характеризуються знач-ними розмірами, отже, потребують ретельного розрахунку, який враховуютьпри компонуванні цехів під час виконання графічної частини проекту. Складсь-кі приміщення, їх розміри й форма повинні забезпечувати раціональне прове-дення всіх стадій виробництва товарного продукту, в першу чергу, в обсязі за-вдання на проект. Тому поряд з основними цехами, обов’язково розраховуютьплощі таких приміщень: склади для сировини, основних і допоміжних матеріа-лів, для приймання, оброблення і зберігання тари, склади товарної продукції,навіси та площадки для запасної тари.

1

Таблиця 4.4 – Специфікація технологічного обладнання

№пор.

Номерипозиційна апа-ратурно-техно-логічнійсхемі

Найменування, тип(марка) обладнання

Кіль-кість Технічна характеристика

Потуж-ністьелектро-двигуна,кВт

Трива-лістьроботидвигуна,год/до-бу

Примітка

1 2 3 4 5 6 7 81 1 Насос для подачі

меляси в мелясос-ховище

3 Шестеренчастий насос Р3-60 з пода-чею 38 м3/год, тиск 2,8 МПа, габа-ритні розміри, мм: 400×50×700, маса– 100 кг

9,5 8 Екатеринбурзький насо-сний завод

2 2 Ваги платформовіз максимальнимнавантаженням 5 т

2 Марка РС-5Ц-24. Збірник для меля-си із загальним об‘ємом 4,0 м3, га-баритні розміри, мм:1600×1600×1600

– – Збірник для меляси ви-готовляється на місці ізсталі Ст. 3

3

…

4

…

Напірний збірниксірчаної кислоти

2 Загальний об‘ємом 1,2 м3 , діаметр1100 мм, висота 1600 мм

– – Виготовляється на місцііз сталі Ст. 3, внутрішняповерхня гумована

42 48 Дріжджовий сепа-ратор СОС-501К-3

4 Номінальна продуктивність 25м3/год, габаритні розміри, мм:1400×950×1400, маса – 1450 кг

12 16 Махачкалинський заводсепараторів

18

Розрахунки виконують на основі матеріальних потоків, визначених про-дуктовими розрахунками, а також з урахуванням норм технологічного проекту-вання та наводять у вигляді табл. 4.5.

Таблиця 4. 5 – Розрахунок складських приміщень

№п/п

Показник Одиницявиміру

Цех по-суди

Цех товарноїпродукції

Разом

1 Кількість пляшок, що пере-робляється на рік

шт. 44960168 44960168

2 Кількість робочих днів нарік

243 243

3 Норма запасу, діб 2 24 Кількість пляшок в ящику шт. 20 205 Кількість ящиків на піддоні шт. 30 246 Кількість ярусів на піддоні шт. 6 67 Площа піддона м2 1,00 1,008 Коефіцієнт використання

площі0,50 0,50

9 Коефіцієнт, що враховуєвтрати посуду

1,02 1,01

10 Потрібна площа складів занормами

м2 209,44 258,26 467,70

11 Площа складів, що є в наяв-ності на заводі

м2 240,00 230,00 470,00

4.2.6.13 Енергетичні розрахунки

Необхідну кількість електроенергії за добу визначають, використовуючи пе-релік обладнання, в якому вказано потужність встановлених електродвигунів татривалість їх роботи в годинах за добу, як суму добутків цих величин. Макси-мальну погодинну витрату електроенергії (враховуючи нерівномірність її спо-живання) приймають у розмірі 12 % від добової. Результати розрахунків наво-дять у вигляді таблиці (табл. 4.6).

Витрати води на технологічні потреби розраховують окремо для кожної тех-нологічної стадії, пов'язаної з використанням води. При цьому використовуютьдані розрахунків продуктів і норми витрат.

Витрати води на господарчо-побутові потреби розраховують за норматив-ними даними (з достатньою точністю вони можуть бути прийняті в кількості 5 %від технологічних потреб).

Розрахунки витрат пари і холоду для відповідної технологічної операціїздійснюють на підставі теплових балансів. Базою для розрахунків є матеріальніпотоки, їх теплофізичні характеристики, характеристики пари та її конденсатуабо холодоагенту.

19

Таблиця 4.6 – Розрахунки витрат електроенергії

Паспортна потуж-ність електродви-

гуна, кВт

Найменування обладнання Кількістьобладнання,

шт.одного загальна

Коефіцієнтвикористан-

ня

Кількість одно-часно працюю-

чого обладнання,шт.

Кількістьгодин ро-боти на

добу

Витратаелектроене-ргії на добу,

кВт×год.1. Дробарка-гребневідокремлювач 3 7,5 22,5 0,8 2 8 96

2. М‘язгонасос 3 5,5 16,5 0,8 2 8 70,4

3. Транспортер для гребенів 2 3,0 6,0 0,8 1 7 25,6……………………………………

Разом… 35 250 28 87,5 362,39

20

21

До отриманих величин витрат пари додають 10 % на втрати в навколишнєсередовище і знаходять дійсні витрати пари, в тому числі на одиницю товарно-го продукту.

Витрати холоду для охолодження виробничих приміщень і складів й під-тримання заданої температури знаходять за чинними нормами та збільшують на40 % з урахуванням втрат у навколишнє середовище.

Розрахунки витрат діоксиду вуглецю і стисненого повітря приймають від-повідно до норм технологічного проектування для кожного виду продукції згі-дно з прийнятим асортиментом.

Дозволяється також виконувати енергетичні розрахунки згідно прийнятихгалузевих нормативів.

4.2.6.14 Технохімічний і мікробіологічний контроль

Описують задачі лабораторії та організацію контролю якості сировини, на-півпродуктів, товарної продукції і відходів виробництва, організацію обліку ви-робництва відповідно до розробляємого підрозділу. Схему контролю наводять увигляді табл. 4.7. Також наводять форми звітності та обліку.

Наводиться також інформація стосовно особливостей застосування систе-ми HAССP щодо безпечності товарної продукції і сертифікації продукції та ви-робництва.

4.2.6.15 Промислова санітарія

Наводять санітарно-гігієнічні вимоги до технологічного обладнання, виро-бничих та допоміжних приміщень, тари, упаковки тощо. Можливі шляхи інфе-кції, періодичність і правила миття обладнання та приміщень, основні способидезінфекції та дезінсекції, характеристика миючих і дезінфікуючих засобів, за-безпечення безпеки проведення санітарних обробок. Контроль якості санітарноїобробки обладнання.

4.2.6.16 Компонування обладнання

Коротко описують вибране компонування та блокування цехів та відді-лень заводу і дають технічну оцінку цим рішенням з точки зору зручності обслу-говування обладнання і поточності технологічних процесів.

4.2.7 Екологічна частина

4.2.7.1 Характеристика відходів, стічних вод і викидів

Коротко описують місця утворення відходів, їх склад і кількість на оди-ницю продукції та за добу, способи реалізації або подальшої переробки та по-дають у вигляді табл. 4.8.

0

Таблиця 4.7 – Схема технохімічного і мікробіологічного контролю технологічних процесів

Об’єктконтролю

Місцевідбору проби

Контрольований пока-зник, одиниця виміру

Методконтролю

Норма аботехнологічніпоказники

Періодичність ві-дбору проби

Відповідальнийза проведенняаналізу

Об‘ємна частка етило-вого спирту, % Ареометри-

чний

Не менше10

3–4 разина зміну

Змінний хімік

Вміст цукрів, г/100 см3 За Бертра-ном

Не менше2,2

Середня проба зазміну

Те саме

Бродильнасуміш

Акратофор

Температура, оС Термомет-ром

Не вище 14 Безперервно Оператор процесубродіння

Розводка чис-тої культуридріжджів

Дріжджанка Підрахунок кількостідріжджових клітин у1см3

Підрахунок кількостісторонньої мікрофлори

Мікроско-піювання

Забарвленняпрепарату

Не менше80 млн. клі-

тин

Не допус-каються

2-4 рази на добу

Те саме

Мікробіолог

Те саме

22

23

Таблиця 4.8 –Характеристика відходів і викидів у брагоректифікаційному від-діленні та рекомендації щодо їх використання

Кількість відходівНайменуваннявідходів і ви-

кидів

Агрегат-ний стан На одини-

цю проду-кції

За добу

Вмістцінних

речовин

Рекомендаціїщодо викорис-

тання

Барда Рідина 10-14 дална 1 далспирту

24800дал

8–10 %сухих

речовин

Фільтрат бардина приготуваннязамісу; свіжа ба-рда на корм ху-добі

Головна фрак-ція етиловогоспирту

Рідина 0,2-0,6 дм3

на 1 далспирту

40,0дал

вмістетанолу92 %

На розгонку длязбільшення ви-ходу ректифіко-ваного спирту іотримання чис-тих розчинників

Сивушне масло Рідина 0,35-0,5дм3 на 1

дал спирту

7,0 дал 3–5 % Отримання чис-тих вищих спир-тів

Лютерна вода Рідина 2-4 дал на1 дал

спирту

60000дал

– Промивання си-вушного масла,гідроселекція вепюраційній ко-лоні, приготу-вання замісу,скидання на поляфільтрації або вканалізацію

4.2.7.2 Заходи щодо охорони навколишнього середовища

Кожен проект повинен включати основні природоохоронні заходи. Тому підчас переддипломної практики студенти ознайомлюються з екологічним паспор-том заводу-бази практики, виявляють головні екологічні проблеми на даномупідприємстві і накреслюють шляхи їх вирішення.

У цьому підрозділі вказується організація контролю щодо викидів і стоківна які встановлені ГДК та заходи щодо повного усунення або зменшення їх шкі-дливості. Передбачають заходи щодо економії технологічної води, повторного ібагаторазового її використання, зменшення об’ємів забруднених стоків і т.п.

Передбачаються заходи проти забруднення ґрунту мастилами, по відстою-ванню, видаленню відходів, а також з охорони чистоти навколишнього повітря:відведення димових газів котельної й печей, що працюють на рідкому і твердо-

24

му паливі, через димову трубу на висоту, передбачену нормами. При спалю-ванні газу треба забезпечити провітрюваність території – концентрація газів го-ріння над ґрунтом не повинна перевищувати допустимих норм.

4.2.8 Охорона праці

Всі питання техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії по-годжують з консультантом з охорони праці і керівником проекту. В розділі(6-8 с.) наводиться інформація стосовно правових основ охорони праці, вироб-ничого травматизму, його обліку і попередженню, основні небезпечні та шкід-ливі чинники на проектованому виробництві з кресленням на форматі А4, захо-ди щодо покращення стану охорони праці [2].

4.2.9 Науково-дослідна робота

Науково-дослідна робота (НДР) не є обов'язковим розділом дипломногопроекту, але її присутність має заохочуватись керівниками проектів. Вона можемати різний характер: експериментальні дослідження (індивідуальні та групові),патентний пошук, рішення оптимізаційних задач за допомогою інформаційнихтехнологій та ін. Незалежно від цього, дуже важливо, щоб даний розділ був орга-нічно пов'язаний з іншими. Наприклад, якщо одержано результати щодо зни-ження втрат сировини на окремих стадіях досліджуваного процесу чи його при-скорення, то ці дані повинні бути враховані при розрахунках продуктів або об-ладнання, в економічній частині і т.п.

Розділ НДР (7-10 с.) викладають згідно з вимогами стандарту до звіту пронауково-дослідну роботу ,що передбачає таку структуру: вступ, стан питання,обґрунтування мети і завдання роботи ; об'єкти і методи досліджень та аналізів;експериментальна частина з результатами та їх обговоренням; загальні виснов-ки про роботу та практичні рекомендації; література (в даному разі її наводятьу загальному списку). Результати досліджень обробляють за допомогою мето-дів статистики із застосуванням відповідних прикладних програм, дають реко-мендації щодо їх впровадження.

4.2.10 Економічна частина

Цей розділ проекту (6-8 с.) виконується під керівництвом консультанта ікерівника проекту. Як правило, в ньому виконуються розрахунки, пов’язані ізвпливом запропонованих заходів на собівартість продукції. Зокрема, розрахо-вують витрати (початкові інвестиції) на придбання у встановлення основного ідопоміжного обладнання, сировини, основних і допоміжних матеріалів, розміробігових коштів, чисельність працюючих та їх заробітна плата, витрати наутримання та експлуатацію обладнання, загальноцехові витрати тощо. У разіпроведення реконструкції отримані результати порівнюють із заводськими.

25

4.2.11 Висновки до дипломного проекту

Після завершення всіх розрахункових і графічних робіт роблять загальні ви-сновки, у яких лаконічно, подаючи конкретний цифровий матеріал (на відмінувід того, як це робиться в рефераті та вступі), перелічують основні рішення, пе-редбачені проектом, відзначають їх новизну, техніко-економічні показники прое-кту, наводять дані про досягнутий економічний чи соціальний ефект, поліпшен-ня якості продукції, підвищення рівня механізації та автоматизації виробництва,щодо вирішення екологічних питань та ін.

4.2.12 Список використаної літератури

В кожному розділі повинні бути посилання на використані літературніджерела (у квадратних дужках). Список оформлюється у порядку згадуванняабо у алфавітному порядку згідно вимог чинного стандарту (див. наведені зраз-ки). Для полегшення складання списку використаної при проектуванні літера-тури рекомендується з самого початку роботи над проектом систематично за-писувати на окремих аркушах повні назви книг, статей, методичних вказівок,стандартів та іншої нормативно-технічної документації. Список оформляється валфавітному порядку згідно з вимогами за ГОСТ 7.1-2006 [21].

Нижче наведені приклади опису основних видів науково-технічної інфо-рмації.

Кількість авторів Приклад оформленняПідручники, навчальні посібники, монографії,

довідники, конспекти лекційОдин Домарецький В.А. Технологія солоду та пива: підручник для

студентів вищих навчальних закладів / В.А. Домарецький.–К.: ІНКОС, 2004. – 426 с.

Два Валуйко Г.Г. Теория и практика дегустации вин / Г.Г. Валуй-ко, Е.П. Шольц-Куликов. – Симферополь: Таврида, 2001. –248 с.

Три Валуйко Г.Г. Технологія вина: підручник / Г.Г. Валуйко,В.А. Домарецький, В.О. Загоруйко. – К.: Центр навчальної лі-тератури, 2003. – 592 с.Валуйко Г.Г. Стабилизация виноградных вин / Г.Г. Валуйко,В.И. Зинченко, Н.А. Мехузла. – [3-е изд., доп.] – Симферо-поль: Таврида, 2002. – 208 с.Шиян П.Л. Інноваційні технології спиртової промисловості.Теорія і практика: монографія / П.Л.Шиян, В.В.Сосницький,С.Т.Олійнічук. – К.: Асканія, 2009. – 424 с.

Чотири Виноградарство та виноробство (на фермерських господарст-вах, малих підприємствах і в домашніх умовах): навчальнийпосібник /Ф. Малик, В.А. Домарецький, В.М. Ісаєнко, О.С.

26

Луканін. – К.: Вища школа, 1995. – 303 с.П’ять та більше Технологія спирту: підручник для студентів вищих навчаль-

них закладів / В.О.Маринченко, В.А.Домарецький, П.Л.Шиян[та ін.] // Під ред. В.О.Маринченка. – Вінниця: Поділля. –2000, 2003. – 496 с.Справочник по виноделию /Под ред. Г.Г.Валуйко,В.Т.Косюры.- [2-е изд., перераб. и доп.] – Симферополь: Тав-рида, 2005. – 624 с.

Під редакцією(без авторів)

Методы технохимического контроля в виноделии / [Под ред.В.Г. Гержиковой]. – Симферополь: Таврида, 2002. – 260 c.

Наукові статті, опубліковані в періодичних журналах, збірникахОдин-три Билько М.В. Исследования сортового аромата столовых ви-

номатериалов / М.В.Билько, Н.С.Аникина, В.Г. Гержикова //Виноделие и виноградарство. – 2002. – № 3 – С. 36-37.

Чотири Влияние белковых веществ вина на склонность к необрати-мым коллоидным помутнениям / В.Г. Гержикова, Н.М. Ру-дышина, О.А. Чурсина, О.Б. Моренко // Виноградарство и ви-ноделие. – 1996. – № 1. – С. 56-60.

та більше Стабілізація напоїв / В. Домарецький, М. Білько, А. Куц [таін.]//Харчова і переробна пром-сть. – 2007. – Травень. – С.26-27.

Тези доповідейОдин-три Росолова Р.О. Закономірності зброджування крохмалевмісної

сировини у присутності активованого ферментного препарату/ Р.О. Росолова, В.О. Маринченко // Тези доповідей Міжнар.наукової конф. молодих вчених, аспірантів і студентів «Су-часні методи створення нових технологій та обладнання в ха-рчовій промисловості». – ч. ІІ. – К.:НУХТ. – 2002. – С. 129.

Чотири та біль-ше

Вплив технологічних параметрів зброджування сусла на на-копичення летких органічних домішок спиртової бражки /Р.Г.Кириленко, П.Л. Шиян, Т.О. Мудрак [та ін.] // МатеріалиІХ міжнародної науково-технічної конференції “Нові техно-логії та технічні рішення в харчовій та переробній промисло-вості: Сьогодення і перспективи”, 17 - 19 жовтня 2005 р. – ч.І. – К.: НУХТ. – 2005. – С. 19.

Технічні регламенти та інструкціїТехнологічний регламент на виробництво спирту із крохма-левмісної сировини. – К.: Укрспиртбіопрод, 2001. – 144 с.

Методичні вказівкиЦиганков П.С. Методичні вказівки до умовно-графічних зо-бражень в апаратурно-технологічних схемах для студентівспеціальності 7.091704 “Технологія бродильних виробництв івиноробство” напряму 0917 “Харчова технологія та інжене-рія” і 7.050201 “Менеджмент у виробничій сфері” напряму0502 “Менеджмент” денної і заочної форм навчання /П.С. Ци-

27

ганков, П.Л. Шиян, В.Л. Прибильський. – К.: УДУХТ, 2001.–32 c.

СтандартиГорілки і горілки особові. Технічні умови: ДСТУ 4256:2003. –[Чинний від 2004-10-01]. – К.: Держспоживстандарт України,2003. – 10 с. – (Національний стандарт України).Вина. Загальні технічні умови: ДСТУ 4806:2007. – [Чиннийвід 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2008. –15 с. – (Національний стандарт України).

Авторські свідоцтва та патенти на винаходиДезинтегратор: А.с. 902367 СССР, МКИ В25 115/00 В.А. Ма-ринченко, Р.И. Чипар и др. (СССР). - № 2976662; Заявлено10,.10.1981. Опубл.30.08.82. Бюл. №10. – 3 с.Патент № 24895 С12G 1/02 (2007.01), Україна. Спосіб готуваннявина / Ткаченко Д.П., Кавецький В.В., Русаков В.О.; заявники тавласники: Ткаченко Д.П., Кавецький В.В., Русаков В.О. № заявкиu200611157; заявл. 23.10.2006; опубл. 25.07.07, Бюл. № 11/2007.

ДисертаціїБліщ Р.О. Інтенсифікація технологічних процесів виробництваспирту активацією гідролітичних ферментів: дис… канд. техн.наук: 05.18.07 «технологія продуктів бродіння» / Р.О. Бліщ;національний університет харчових технологій. – К., 2003. –210 с.

Автореферати дисертаційМаринченко Л.В. Розробка технології ферментного препаратуінвертази з використанням дезінтеграторів: автореф. дис…канд. техн. наук: 05.18.19 «біотехнологія» / Лоліта ВікторівнаМаринченко; Укр. держ. університет харч. техн. – К., 1996. –24 с.

4.2.13 Додатки

В додатках наводять інформацію, яка доповнює основний зміст проекту,але займає занадто багато місця для їх викладення. В додатках наводяться та-кож акти випробувань результатів, заявки на патенти тощо.

5 ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

5.1 Пояснювальна записка

При оформленні пояснювальної записки потрібно керуватись правиламиоформлення звітів у сфері науки і техніки [ ] та вимогами державного стандарту.

Текст пояснювальної записки повинен бути коротким, чітким і таким, щоне припускає різних тлумачень. Її обсяг повинен бути в межах 90-100 сторінок

28

рукописного тексту або 75-85 сторінок друкованого тексту Термінологія в текс-ті має відповідати встановленій стандартами, а за відсутності деяких стандарти-зованих термінів – загальновживаній у науково-технічній літературі.

У тексті записки не допускається:вживати для одного й того самого поняття різні терміни, близькі за зазна-

ченням (синоніми), а також іноземні слова і терміни за наявності рівнозначнихслів та термінів в українській мові;

застосовувати скорочення слів (к-сть, вир-во, tо чи т-ра та ін.);скорочувати слова в тексті за винятком загальноприйнятих в українській

мові, наприклад: с. - сторінка; р. - рік; р.р. - роки; тис. т - тисяч тонн; млн. - мі-льйон і под. - подібне; п. - пункт тощо.

Умовні літерні позначення величин, а також умовні графічні позначенняповинні відповідати позначенням, встановленим стандартами або загальновжи-ваним. У тексті перед позначенням дають його пояснення. У тексті записки, завинятком формул, таблиць і рисунків, не допускається:

застосовувати математичний знак мінус (–) перед негативними значення-ми величин (треба писати слово "мінус");

застосовувати знак " Ш " для позначення діаметра (треба писати слово "ді-аметр");

застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад > (бі-льше), < (менше), = (дорівнює), ³ ( більше чи дорівнює), £ ( менше чи дорів-нює), ¹ (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (відсоток);

застосовувати індекси стандартів, технічних умов та інших документівбез реєстраційного номера.

Одиниця фізичної величини одного й того самого параметра в межах запи-ски повинна бути постійною. Якщо наводиться ряд числових значень, вираже-них однією тією самою одиницею фізичної величини, то її вказують післяостаннього числового значення, наприклад: 1; 1,5; 2 м.

Пояснювальну записку виконують рукописним способом або набирають накомп‘ютері з роздруківкою на одній стороні аркуша білого паперу формату А4(210´297 мм) і форматуванням по ширині. За рукописного способу текст пи-шуть від руки з висотою літер та цифр не менше 2,5 мм, колір тексту – чорний.Комп‘ютерний текст має бути роздрукований шрифтом Arial або Times NewRoman кегль 14 через 1,5 інтервали. Форматування заголовків по центру, осно-вного тексту – за шириною.

Від рамки форми текстового матеріалу до межі тексту потрібно залишити:на початку рядків не менше 5 мм, наприкінці рядків – не менше 3 мм. Відстаньвід верхнього і нижнього рядків тексту відповідно до рамки і основного написумає бути не менше 10 мм.

Абзац починають, відступаючи від межі тексту 1,5 см (для рукописноготексту) або 1,25 см (для комп‘ютерного тексту).

Основні написи виконуються на усіх листах записки (крім титульного і ли-ста завдання) за ДСТУ 3008–95 [8] суцільно товстими (основними) лініями.

29

Зміст, розташування і розміри граф основних написів, а також розміри ра-мок повинні відповідати: на першому листі кожного розділу, вступу і спискувикористаної літератури формі 5 (дод. 3), на наступних листах - формі 2а.

Сторінки записки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючисьнаскрізної нумерації впродовж усього тексту записки. Номер сторінки простав-ляють у правому нижньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний лист і лист завдання на дипломне проектування включають дозагальної нумерації сторінок записки але номер на ньому не ставлять.

Розділи та підрозділи записки слід нумерувати арабськими цифрами.Цифровий матеріал (вихідні дані і результати розрахунків, техніко-

економічні характеристики, специфікація технологічного обладнання та ін.), якправило, оформляють у вигляді таблиць, які повинні мати заголовок, оформле-ний так:

Таблиця _______ – __________________________ (номер) (назва таблиці)Таблицю, залежно від її розміру, розташовують під текстом, у якому вперше

дано посилання на неї або на наступній сторінці. Бажано таблиці не розривати.Нумерують таблиці за розділами, але допускається і наскрізна нумерація. Якщотаблиця розташовується на декількох сторінках, то слова "Таблиця …" вказу-ють один раз ліворуч над першою частиною таблиці, а над іншими частинамипишуть слова "Продовження табл. " або ‘‘Закінчення табл. ‘‘, із зазначенням їїномера. Текст, що повторюється в рядках однієї і тієї самої графи і складаєтьсяз одного слова, що чергується з цифрами, заміняють лапками (“), але якщо по-вторюваний текст складається з двох і більше слів, перше його повторення за-міняють словами "Те саме", а далі – лапками. Заміняти лапками повторювані втаблиці цифри, математичні знаки, знаки відсотка й номера, позначення марокматеріалів і типорозмірів виробів, позначення нормативних документів не до-пускається. За відсутності окремих даних у таблиці слід ставити прочерк (тире).

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, щовикладається. Ілюстрації можуть бути розташовані як по тексту записки (якийближче до відповідної частини тексту), так і наприкінці його. Ілюстрації пови-нні бути виконані відповідно до вимог стандартів ЄСКД і СПДС. Ілюстраціїтреба нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією або в межах ро-зділу. Вони повинні мати найменування і пояснювальні дані (підрисунковийтекст). Слово "Рисунок" і найменування розміщують після пояснювальних да-них так: Рисунок 4.1 – Принципова технологічна схема отримання виноматері-алів.

У разі посилання на ілюстрації слід писати "... відповідно до рис. 2" – занаскрізної нумерації і "... відповідно до рис. 4.2" – за нумерації в межах розділу.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якомувони згадуються, посередині сторінки і нумерують порядковою нумерацією вмежах розділу, наприклад, формула (2.3) – третя формула другого розділу. Но-мер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужкаху крайньому правому положенні на рядку.

30

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до фор-мули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідов-ності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значень кожного символу та числового коефіцієнта слід даватиз нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом ‘‘де‘‘ бездвокрапки. Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускаєтьсятільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початкунаступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операціїмноження, застосовують знак “´”.

Посилання в тексті записки на джерела слід зазначати порядковим номе-ром за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад,‘‘… у роботах [1–7]‘‘. При посиланнях слід писати: ‘‘… у розділі 4 ‘‘, ‘‘… ди-вись 2.1 ‘‘, ‘‘… на рис.3.1 ‘‘, ‘‘… у табл.. 3.2 ‘‘, ‘‘за формулою (3.1) ‘‘.

5.2 Графічна частина

5.2.1 Обсяг і форма графічної частини

Графічна частина проекту складається з апаратурно-технологічної схеми,планів і розрізів виробничих та складських будівель, демонстраційного плакатуі становить 4 аркуші формату А1 (594×841 мм). Графічну частину виконують здодержанням вимог стандартів, “Єдиної системи конструкторської документа-ції” (ЄСКД) і «Системы проектной документации строительства» (СПДС) олі-вцем, тушшю або за допомогою графопобудовача. Плакат може бути викона-ний фломастером.

За необхідності крім аркушів формату А1 допускається застосовувати до-даткові формати, які утворюються внаслідок збільшення основних на вели-чину, кратну розмірам меншої сторони основного формату. Поле зображенняна аркуші будь-якого формату обмежують рамкою, яку проводять суцільни-ми основними лініями на відстані 5 мм від меж формату, ліворуч лінію рамкипроводять на відстані 20 мм.

У правому нижньому куті кожного аркуша графічної части виконують ос-новний напис і специфікацію обладнання (дод. 4 і 5), яку розміщують над осно-вним надписом з розривом 10-15 мм, а в разі потреби – ліворуч від нього навідстані 20…30 мм. Вони мають суттєві відмінності в оформленні для апарату-рно-технологічної схеми та планів і розрізів. Аркуш повинен бути заповненийкресленнями не менше ніж на 30 %.

Нумерують аркуші у наступній послідовності: апаратурно-технологічнасхема, плани, розрізи, демонстраційний плакат.

Масштаб зображення вибирають згідно з ГОСТ 2.302. Як правило, вико-ристовують масштаби 1:50, 1:100, 1:200. Але креслення планів і розрізівобов’язково виконують в одному масштабі.

Далі наведені рекомендації щодо виконання розділів графічної частинипроекту.

31

5.2.2 Апаратурно-технологічна схема

Апаратурно-технологічну схему виконують згідно з вимогами, викладе-ними у [19]. При кресленні схеми необхідно рівномірно заповнювати аркуш зурахуванням розміщення обладнання на різних поверхах і міжповерхових пло-щадках, але послідовність зображення технологічного і допоміжного обладнан-ня повинна відповідати руху продуктових потоків згідно з прийнятою схемою.Висоту основних поверхів показують тонкими лініями в лівій частині схеми ззазначенням відміток від нульової до верхньої.

Продуктові потоки виконують суцільними жирними лініями. В разі необ-хідності їх можна переривати з написом напряму руху продукту від апарата доапарата, наприклад, “ до поз. 10 “ або “від поз. 6.” Лінії комунікацій води, пари,повітря, кислот тощо позначають цифрами згідно зі стандартом від 1 до 27, аінші – цифрами від 28, за вільним вибором. Умовні позначення ліній трубопро-водів потрібно виконувати відповідно до ГОСТ 2784–70 (дод. 6). Прийняті умо-вні позначення трубопроводів наводять у лівому нижньому куті аркуша.

На схемі необхідно показати лінії трубопроводів, в які подається вода і па-ра, для миття та стерилізації обладнання й трубопроводів, а також відводи у ка-налізацію.

Цифри пишуть у розривах ліній уздовж їх спрямування. Лінії підключенькомунікацій до апаратів повинні чітко відповідати дійсності, наприклад для во-ди вхід знизу, вихід – зверху, а для пари й конденсату – навпаки. Написи з на-прямом руху, який зображений стрілкою, пишуть над лінією з зазначенням зві-дки чи куди: “Від міськводопроводу”, “У збірники”, “В атмосферу”, “ Від ком-пресора”. Вказуючи напрям руху матеріального потоку, дотримуються принци-пу “зліва направо” і “згори до низу”.

Обладнання треба викреслювати у довільному масштабі, але дотримува-тись пропорційності його розмірів. Обладнання, що працює паралельно, (дріж-джогенератори, бродильні апарати, насоси та ін.) показують не все, що визна-чено розрахунком і наведено в специфікації (дод. 5), а лише стільки, щоб булазрозумілою послідовність його з’єднання трубопроводами. Номери обладнанняпроставляють на виносках за годинною стрілкою і вони повинні бути однако-вими на апаратурно-технологічній схемі, планах і розрізах.

Контури обладнання показують тонкими суцільними лініями (завтовшкиблизько 0,5 мм), лінії трубопроводів – товщими (близько 1 мм), а лінія трубо-проводу основного продукту має бути накреслена найтовщою лінією (1,5…2мм).

5.2.3 Плани й розрізи

Плани і розрізи виконують відповідно до [3, 8, 52, 70]. На планах і розрізахкреслять будівельні конструкції (стіни, колони, вікна, двері, сходи, площадкидля встановлення і обслуговування обладнання та ін.) та обладнання розташо-ване в середині приміщень. На планах показують стрілкою напрям руху вгорусходами, основні будівельні розміри приміщень: загальну довжину й ширину,

32

відстань між колонами, відмітки рівня підлоги й площадок та у прямокутникахкатегорію приміщення по пожежовибухонебезпеці.

Основне призначення планів – показати розміщення всього обладнання всередині приміщення цеху з прив’язками до стін, осей колон у двох взаємно пе-рпендикулярних напрямах, а також відносно одне одного. Габаритні розміриобладнання не вказують, тому що вони наведені в специфікації.

Лінії розрізу позначають жирними штрихами (2 мм), які не перетинаютьконтури стін та обладнання. Напрям погляду повинен бути знизу вгору абосправа наліво. Стрілки, які показують напрям погляду при розрізі, розміщуютьна відстані 2-3 мм від штриха.

Складний розріз позначають також штрихами у вигляді прямих кутів, щопоказують зміну напряму площини розрізу. Лінії розрізів позначають і нуме-рують з обох кінців плану.

На планах проставляють написи призначення і в правому нижньому куті –площу тих приміщень, де відсутнє обладнання (‘‘Лабораторія, 50.00‘‘, ‘‘Кабінетзмінного технолога, 20.00‘‘).

Основне призначення розрізів – показати взаємне розміщення обладнанняпо вертикалі в приміщенні цеху і можливість здійснення раціонального техно-логічного потоку. Обладнання в розрізах показують не розсіченим, навіть якщовоно потрапляє в площину розрізу. На розрізах зазначають відмітки підлог, від-стань від перекриття до обслуговуваної площадки, а також висоту встановленняобладнання.

Якщо на одному аркуші має бути кілька планів або розрізів, то плани по-трібно розташовувати один над одним відповідно до відміток їх підлог. Надкожним планом або розрізом розміщують напис: ‘‘План на відмітці0,00‘‘;‘‘План на відмітці 6,00‘‘;‘‘Розріз 1–1‘‘,‘‘Розріз 2–2‘‘ та ін. За наявності нааркуші тільки одного плану або розрізу такі написи роблять тільки в рамці ос-новного напису.

У планах і розрізах контури стін наводять жирною лінією (1 мм), а прорізи(для вікон і дверей) і контури обладнання – тонкою (0,5 мм).

Все обладнання на планах і розрізах нумерують відповідно до його нуме-рації на апаратурно-технологічній схемі. Номер пишуть біля виносної лінії по-близу обладнання.

Кожен аркуш планів і розрізів повинен містити основний напис і специфі-кацію обладнання (дод. 5), розташованого на аркуші.

5.2.5 Послідовність виконання графічної частини

Апаратурно-технологічну схему спочатку креслять тонкими лініями на па-пері або подають у електронному вигляді, узгоджуючи її керівником проекту.Після виконання розділів проекту “Розрахунки і підбір обладнання” та ‘‘Розра-хунки площ виробничих і складських приміщень‘‘ розпочинають креслення

33

планів і розрізів. В апаратурно-технологічну схему можуть бути внесені відпо-відні зміни після креслення планів і розрізів (зміни у розташуванні обладнанняна поверхах, транспортних засобах та ін.). Наводити креслення жирними лінія-ми або роздруковувати листи можна тільки після остаточної перевірки їх кон-сультантами і затвердження керівником проекту.

5.3. Типові помилки під час оформлення проекту тарекомендації щодо їх запобіганню

Оскільки текст пояснювальної записки пишуть українською мовою, тотекст реферату слід писати російською, англійською чи іншими мовами.

Повністю заповнити бланк «завдання» з обов’язковим наведенням дати іномера наказу на проектування, дати закінчення роботи над дипломним проек-том, графіку його виконання, проставити всі підписи тощо.

Перевірити наявність всіх підписів автора проекту, консультантів, керів-ника і завідувача кафедри там, де вони мають бути.

Зміст пояснювальної записки слід поміщати на її початку, а не в кінці.Список використаної літератури наводити у відповідності з вимогами ста-

ндарту. Не наводити у списку застарілу літературу.Підписи до рисунків роблять знизу, а до таблиць – зверху.Підрозділ «Розрахунки і підбір технологічного обладнання» необхідно за-

кінчувати специфікацією обладнання у вигляді таблиці (див. табл. 4), в якійокрім іншого має бути вказана потужність встановленого електродвигуна татривалість його роботи в годинах на добу.

Витрати електроенергії слід приймати не за нормативами на одиницю го-тової продукції, а як суму здобутків потужності кожного електродвигуна натривалість його роботи в годинах протягом доби. Витрати електроенергії маютьрозмірність «кВт´год.» ,а не «кВт/год».

На листах графічної частини слід правильно заповнювати основний напис(штамп) – див. дод. 4 і 5.

На початку апаратурно-технологічної схеми потрібно вказувати що і звід-ки подають, а в кінці її – що і куди надходить.

Не допускається присвоювати продуктовим комунікаціям номери, почи-наючи з 28-го, таким продуктам як солод, сусло, виноматеріал і т.п.: все це –“основний продукт” або інші речовини, нумерація яких передбачена ЄСКД.

Дотримуватися вимог методичних вказівок щодо умовних графічних зо-бражень обладнання: що підводити чи відводити із відповідних штуцерів. Ко-мунікації (із стрілками), що відображають підведення чи відведення того чиіншого продукту не можна підводити (відводити) безпосередньо в апарат, а до(від) відповідного штуцера.

При викреслюванні технологічного обладнання на апаратурно-технологічних схемах слід зображати всю передбачену запірну арматуру, від-ведення на каналізацію тощо, тобто все що необхідне для правильної експлуа-тації даного апарату.

34

Відцентрові та інші насоси викреслювати згідно прийнятих умовних графічних зо-бражень.

Звертати увагу на те, як слід зображати норію на планах першого, проміж-них та останнього (верхнього) поверхів.

На площадках (в планах) слід проставляти відповідні відмітки висот, по-чинаючи з нульової.

Холодоагент в змійовик чи охолоджуючу сорочку подають у нижню їх ча-стину, а відводять зверху.

Конденсат відводять із самої нижньої точки парової сорочки.В розрізах обладнання «прив’язують» лише по вертикалі.Структура специфікації на планах і розрізах відрізняється від такої на апа-

ратурно-технологічній схемі (див. дод. 4 і 5). Тому габаритні розміри обладнан-ня проставляють не на ньому, а у відповідній колонці специфікації.

Слід писати «кабінет головного технолога», а не «головний технолог» і т. ін.В циліндричних апаратах мають бути зображені осі симетрії.В апаратах, які обладнанні мішалками необхідно показувати позначку обе-

ртання мішалки.В правому нижньому куті кабінетів та приміщень, де не встановлено обла-

днання, вказують їх площу в квадратних метрах, наприклад «34.00».Пояснювальну записку до попереднього захисту та для підпису завідую-

чим кафедрою подавати у непереплетеному вигляді, відокремивши кожен роз-діл один від другого (поміщати їх у файли недопустимо).

6 ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Під час виконання дипломного проекту багато часу витрачається на ви-конання нетворчої роботи – трудомісткі математичні розрахунки, кресленнятаблиць, багаторазові зміни в графічній частині, переписування пояснювальноїзаписки та ін. Підвищити якість проектування і надійність результатів розраху-нково-проектних рішень за одночасного скорочення витрат часу на їх виконан-ня можна завдяки використанню інформаційних технологій та систем автома-тичного проектування (САПР). Тому для виконання інженерних розрахунків,побудови графіків, набирання текстів та здійснення креслень студенти повиннізнати і вміти використовувати персональний комп’ютер та відповідні прикладніпрограми, в тому числі розроблені самостійно. В процесі навчання студентам ви-кладалися дисципліни пов’язані зі здійсненням різноманітних розрахунків, порі-вняльної оцінки різних варіантів технології продукту, асортименту, сировини таоптимізації технологічних процесів. При виконанні дипломного проекту студе-нтам можна застосовувати пакети прикладних програм World, Excel, AutoCad,Corel та ін.

На кафедрі біотехнології продуктів бродіння, екстрактів і напоїв розробленоряд програмних засобів для інженерних розрахунків та оптимізації технологіч-них процесів, розроблені програми розрахунків продуктів при виробництві

35

спирту, пива, всіх типів вин, коньяку, лікеро-горілчаних та безалкогольних на-поїв. Є база даних для креслення апаратурно-технологічних схем, планів і роз-різів виробничих приміщень.

7 ЗАХИСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

7.1 Склад і завдання Державної екзаменаційної комісії

Згідно з “Положенням про організацію навчального процесу у вищих на-вчальних закладах”, затвердженим наказом Міносвіти України, державна атес-тація студентів здійснюється державною екзаменаційною комісією (ДЕК) післязавершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або його ета-пі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньо-кваліфікаційної підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики.

ДЕК перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, ви-рішує питання про присвоєння їм відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня,видачу державного документа про освіту (кваліфікацію), вносить пропозиції щодополіпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів у НУХТ.

Державні екзаменаційні комісії у складі голови і членів створюються що-річно і функціонують протягом навчального року.

Робота ДЕК проводиться у терміни, передбачені графіками навчального про-цесу. Розклад роботи ДЕК, узгоджений з головою комісії і затверджений ректоромна підставі подання декана факультету, доводиться до загального відома не пізні-ше як за місяць до початку захисту кваліфікаційних дипломних проектів (робіт).

Усі засідання ДЕК протоколюються. У протокол заносять оцінку, одержа-ну під час захисту дипломного проекту, фіксуються запитання, що ставилисьстуденту, особливі думки членів комісії, вказується здобута студентом кваліфі-кація, а також який державний документ про кваліфікацію видається випускни-ку – з відзнакою чи звичайного зразка. Результати захисту дипломного проектівоголошуються в цей же день після оформлення протоколів засідання ДЕК.

7.2 Підготовка до захисту

До захисту дипломних проектів допускаються студенти, які виконали ди-пломний проект у встановлені кафедрою терміни. Для повного і всебічного ко-нтролю якості виконання проекту після підписання його керівником кафедраорганізовує попередній захист його в кафедральній комісії, до складу якої вхо-дять викладачі у кількості не менше трьох чоловік. Очолює комісію один з най-більш досвідчених професорів чи доцентів кафедри. Розклад попереднього за-хисту оголошується студентам не пізніше, як за місяць до основного захисту.Згідно з рішенням ректорату попередній захист повинен бути проведений не пі-зніше ніж за 10 днів до основного захисту у ДЕК.

Захист відбувається публічно за обов’язкової присутності керівника дип-ломного проекту та голови комісії. Студент доповідає зміст роботи і відповідаєна запитання. На підставі цього голова комісії візує апаратурно-технологічну

36

схему, що свідчить про готовність проекту і підготовленість студента до захис-ту в ДЕК. Після чого завідувач випускової кафедри або призначений ним ви-кладач допускають до захисту в ДЕК рекомендовані комісією проекти. Далі се-кретар ДЕК направляє їх для отримання зовнішньої рецензії. Для рецензуваннядипломних проектів декан факультету за поданням завідувача випусковою ка-федрою затверджує склад рецензентів з числа висококваліфікованих спеціаліс-тів підприємств, установ та організацій, які мають відповідну фахову освіту.Рецензент знайомиться з графічними і текстовими матеріалами проекту та ви-дає автору рецензію, оформлену за встановленою формою.

Якщо за результатами попереднього захисту кафедральна комісія приймаєрішення про неможливість допуску студента до захисту в ДЕК, це питання роз-глядається на засіданні кафедри за участю студента і керівника. Протокол тако-го засідання передається декану факультету, за поданням якого студент відра-ховується з університету за невиконання графіку навчального процесу.

Дипломний проект, який допущений до захисту і має позитивну зовнішнюрецензію, направляється деканом факультету в ДЕК.

До початку захисту дипломних проектів студент подає секретарю ДЕК:пояснювальну записку і графічну частину, оформлені відповідно до чин-

них вимог;залікову книжку;довідку деканату факультету про виконання студентом навчального плану

і одержаних ним оцінок;завдання на дипломний проект;відзив керівника;зовнішню рецензія на дипломний проект.При підготовці до захисту студенту потрібно детально продумати план ви-

ступу і скласти текст доповіді з викладенням основних положень проекту і від-повідей на зауваження рецензента. В доповіді обов’язково повинні бути відо-бражені наступні питання: обґрунтування проекту реконструкції підприємства,стисла техніко-економічна характеристика підприємства, що реконструюється,з вказанням ‘‘вузьких‘‘ місць, основна мета проекту та шляхи її реалізації, ре-зультати науково-дослідної роботи та їх використання в проекті, застосуванняінформаційних технологій, техніко-економічні показники проекту. Особливуувагу при цьому потрібно звернути на чіткість, послідовність і стислість висту-пу, який повинен супроводжуватись поясненнями креслень, що відображаютьосновний зміст проекту.

7.3 Порядок захисту

Захист дипломних проектів проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участіне менше половини її складу і обов’язкової присутності голови комісії.

Черговість захисту установлюється кафедрою на основі побажань студен-тів. Запис студентів на захист проводиться секретарем ДЕК за місяць до почат-ку його роботи.

37

Тривалість захисту дипломного проекту, як правило, не повинна перевищу-вати 30 хв. Для розкриття змісту проекту студенту надається не більше 15 хв.

Порядок захисту кваліфікаційних проектів (робіт) на відкритому засіданні ДЕК:голова ДЕК відкриває засідання згідно графіку роботи комісії і знайомить

присутніх із складом комісії відповідно до наказу ректора;секретар ДЕК викликає студента до захисту, оголошуючи тему проекту,

його керівника, зачитує довідку деканату про одержані ним оцінки за періоднавчання в університеті;

студент доповідає зміст проекту і відповідає на запитання членів ДЕК таінших осіб, присутніх на захисті;

секретар ДЕК зачитує висновок керівника і рецензію;голова ДЕК надає заключне слово студенту для відповіді на зауваження та

побажання рецензента;голова ДЕК надає слово для дебатів членам комісії і присутнім;по завершенню захистів оголошується перерва для проведення закритого

засідання ДЕК;голова ДЕК завершує засідання комісії, оголошуючи студентам результа-

ти захисту, присвоєну їм кваліфікацію та який державний документ про квалі-фікацію видається випускнику.

7.4 Оцінювання Державною екзаменаційною комісією підсумків захисту

Рішення про оцінку захисту та присвоєння відповідної кваліфікації і вида-чу державного документа про освіту (кваліфікацію) приймається на закритомузасіданні ДЕК відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів комі-сії, які брали участь у засіданні. За однакової кількості голосів “за” і “проти”голос голови комісії є вирішальним.

Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), рішенням ДЕК при-своюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень і видається диплом –державний документ про освіту (кваліфікацію).

Студенту, який має оцінки «відмінно» не менше ніж з 75% усіх дисципліннавчального плану, а з решти дисциплін – оцінки «добре» та захистив диплом-ний проект на оцінку «відмінно» видається державний документ про освіту(кваліфікацію) з відзнакою. Студент, який проявив в процесі навчання схиль-ність до наукової діяльності і має певні наукові здобутки, рішенням ДЕК можебути рекомендований до навчання в магістратурі.

Студент, який одержав під час захисту дипломного проекту оцінку "неза-довільно”, відраховується з університету. В цьому випадку студенту видаєтьсяакадемічна довідка встановленого зразка.

ДЕК також приймає рішення, чи може студент, який одержав оцінку "не-задовільно”, представити до повторного захисту той же проект з доопрацюван-ням, або ж зобов'язаний виконати дипломний проект за новою темою, яка ви-значається випусковою кафедрою. Повторний захист дозволяється протягомтрьох років після відрахування з університету.

38

Студенту, який не захищав дипломний проект з поважних причин, підтве-рджених документально, ректор університету може подовжити термін навчаннядо наступного періоду роботи ДЕК, але не більше, ніж на один рік.

7.5 Оформлення документів після захисту та отримання диплому

Після засідання секретар ДЕК видає студентам оформлені залікові книжкиі здає в архів дипломні проекти, в сектор оформлення документів про освітувідділу організації навчальної роботи НМУ – протоколи захисту з матеріалами,наведеними у п. 7.2, в деканат – витяг із протоколу засідання ДЕК з вказанимиоцінками та видом диплому, який належить отримати студенту.

Студент після захисту дипломного проекту отримує в деканаті обхіднийлист, який послідовно оформляє у кожному вказаному в ньому підрозділі.Останній підпис робиться в деканаті. Далі студент здає студентський білет і по-вністю оформлену залікову книжку з підписами декана або його заступникамита печатками на відповідних сторінках у відділ кадрів, де отримає зданий привступі в університет документ про освіту та диплом бакалавра. Після цього сту-дент з обхідним листом і паспортом у секторі оформлення документів про осві-ту (ауд. А-525) отримує диплом про освіту, а в деканаті – додаток до диплому.

У разі втрати підручників або іншої навчально-методичної літератури сту-дент сплачує її вартість або дає рівноцінну заміну. При втраті студентського бі-лету або залікової книжки студент може отримати диплом за дозволом прорек-тора після сплати вартості дубліката.

При неможливості отримання диплому та додатку до нього особисто сту-дент може оформити завірене доручення на їх отримання іншій особі.

39

Додатки

1.Титульний лист пояснювальної записки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний університет харчових технологій

Кафедра біотехнології продуктів бродіння, екстрактів і напоїв

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до дипломного проекту на тему:”Кафедральний комплексний дипломний проект реконструкції лікеро-

горілчаного цеху ВДК “Княжий град” з використанням нових видівадсорбентів для обробки сортівок”

Студентка групи ТБХ ІV-2 ______________ М.Г. Алтухова

Керівник проекту, проф.__________________ В.М. Швець

КОНСУЛЬТАНТИ:

з охорони праці, ст. викл. _____________________ Є.С. Богдановз економічної частини, доц. ___________________ Н.В. Воїнова

Зав. кафедри, проф.___________________________ П.Л. Шиян

Київ НУХТ 2011 р.

40

2. Завдання на дипломне проектування

Національний університет харчових технологій

Факультет ТБХКафедра біотехнології продуктів бродіння, екстрактів і напоївСпеціальність „Технологія продуктів бродіння і виноробства”

ЗАТВЕРДЖУЮ:Зав. кафедри БПБЕН ________________П.Л. Шиян___________________________________« ___ » березня 2011 р.

З А В Д А Н Н Я

на кваліфікаційний (дипломний) проект (роботу) студентовіАлтуховій Марині Григорівні

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема проекту (роботи) Комплексний кафедральний дипломний проект реко-нструкції горілчаного цеху ВДК ‘‘Княжий град‘‘ з використанням нових видівадсорбентів для обробки сортівок _____________________________затверджена наказом по університету від 20 квітня 2011 року № 271-КС2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи) 31 травня 2011 року3. Вихідні дані до проекту (роботи) ______________________________________1. Норми технологічного проектування.2. Матеріали, зібрані під час переддипломної практики.4. Потужність заводу 2,00 млн. дал на рік, в тому числі 80 % горілок (4 види).5. Передбачити використання палигорськіту для обробки сортівок.4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належитьрозробити) Титульний аркуш. Завдання на проектування. Реферат.Вступ. 2. Технологічна частина. 3. Екологічна частина. 4. Охорона праці.5. Науково-дослідна робота. 6. Економічна частина. 7. Висновки щодо диплом-ного проекту. 8. Список використаної літератори.________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень):

Апаратурно-технологічна схема – 1 аркуш Плани і розрізи цеху - 2 аркуші Демонстраційний плакат - 1 аркуш

41

Зворотна сторона завдання6. Консультанти з проекту (роботи) із зазначенням розділів проекту (роботи),що їх стосуються

Підпис, датаРозділ КонсультантЗавдання видав Завдання прийняв

з економічної частини доц. Н.В. Воїнова підпис підписз охорони праці ст. викл. Є.С. Богданов підпис підпис

7. Дата видачі завдання 2 квітня 2011 рокуКерівник, професор В.М. Швець

(підпис)

Завдання прийняв до виконання М.Г. Алтухова (підпис)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

пор.№

Назва етапів дипломного проекту (роботи)

Термін вико-нання етапів

проекту (робо-ти)

Відмітка керів-ника про вико-нання

1. Розробка технологічної схеми та креслення апа-ратурно-технологічної схеми

23.04-03.05

2. Розрахунки продуктів, основних і допоміжнихматеріалів

04.05-06.05

3. Розрахунки і підбір обладнання 07.05-09.054. Розрахунки площ виробничих і складських при-

міщень та компонування обладнання09.05-11.05

1-а атестація5. Креслення планів і розрізів та узгодження із консу-

льтантом по охороні праці12.05-21.05

6. Екологічна частина 22.057. Охорона праці 23.05-25.058. Економічна частина 26.05-28.05

2-а атестація9. Завершення оформлення пояснювальної записки

і графічної частини проекту29.05-03.06

10. Представлення проекту на кафедру 04.0611. Попередній захист згідно затвердженого кафед-

рою графікузгідно графіку

12. Отримання зовнішньої рецензії те саме13. Захист проекту в ДЕК –‘‘ –

Студент-дипломник _____________________М.Г. Алтухова (підпис)

Керівник проекту, професор ____________________В.М. Швець_______ (підпис)

42

3. Основний напис на першій сторінці розділу пояснювальної записки

Зм. Арк. Прізвище Підпис Дата

Проект реконструкції горілчаного цеху ВДК“Княжий град” з використанням нових видів ад-

сорбентів для обробки сортівокРозробив Алтухова М.Г. Літера Аркуш Аркушів

Консультант Воїнова Н.В. ДП 12 115Консультант

Керівник Швець В.М.Зав. кафедри Шиян П.Л.

Економічна частинаКафедра БПБЕН,

2011

15 15 20

4. Основний напис і форма експлікації на апаратурно-технологічній схемі

12 75 73 25

№ поз. Найменування Марка, тип Кількість1. Шнековий стікач ВСН-20 22. Валкова дробарка Б2-ВДВ-100 23. Апарат-термозброджувач 12

17 23 15 10 1207 10

Проект реконструкції горілчаного цеху ВДК“Княжий град” з використанням нових видів ад-

сорбентів для обробки сортівок

Зм. Арк. Прізвище Підпис Дата Стадія Маса МасштабРозробив Алтухова М.Г.

Консультант

ДП

Консультант

Апаратурно-технологічна схема

Аркуш 1 Аркушів 4Керівник Швець В.М.

Зав. кафедри Шиян П.Л.

НУХТ ТБХ.4.2 Кафедра БПБЕН,2011

15 15 20

17 23 15 1207 10

10

55 5

10-1

5

43

5. Основний напис і форма специфікації на планах і розрізах

12 65 12 25 17 54

Специфікація технологічного обладнання№пор.

Найменування Кіль-кість

Габаритнірозміри,

мм

Маса,кг

Примітка

1. Шнековий стікач 2 3800×1400×2700

1170 Полтавський хі-ммаш завод

2. Валкова дробарка 2 2150×630×1000

1000 ТбіліськеДСКБмаш

3. Апарат-термозброджувач 12 2815×2784× 6600

7650 Полтавський хі-ммаш завод

17 23 15 10 1207 10

Проект реконструкції горілчаного цеху ВДК“Княжий град” з використанням нових видів ад-

сорбентів для обробки сортівокЗм. Арк. Прізвище Підпис Дата Стадія Маса МасштабРозробив Алтухова М.Г.

Консультант Богданов Є.С.

ДП

Консультант

Плани на відмітках0,00; 6,00

Аркуш 2 Аркушів 6Керівник Швець В.М.

Зав. кафедри Шиян П.Л.

НУХТ ТБХ.4.3 Кафедра БПБЕН,2011

15 15 20

555

10-1

5

44

6. Умовні позначення трубопроводів на апаратурно-технологічній схемі

Умовне позначення

20

Літерне Графічне

Основний продукт 8

Вода 1Пара 2Повітря 3Кислота 12Луг 13Протипожежний трубопровід 26 Вакуум 27 Гази бродіння 28Діоксид сірки 29

100 40

140

8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Для всіх спеціалізацій

1. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством:ГОСТ 2874–82. – [Действующий с 01-01-1985]. – М.: Государственный комитетСССР по стандартам. – 1982. – 8с.

2. Гандзюк М.П. Охорона праці в галузі : Методичні вказівки до ви-вчення дисципліни і виконання контрольної роботи для студентів напряму 0907“Харчова технологія та інженерія” та 0906 “Хімічна технологія та інженерія”денної та заочної форм навчання /М.П.Гандзюк, М.П.Купчик, В.С.Гуць. – К.:НУХТ, 2001. – 36 с. (№ 6052).

3. Гетун Г.В. Основи проектування промислових підприємств / Г.В. Ге-тун. – К.:Кондор, 2003. – 210 с.

4. Документація. Звіти у сфері науки і техніки: Структура і правилаоформлення :ДСТУ 3008–95 – К.: Держстандарт України, 1995. – 37 с.

5. Домарецький В.А. Технологія харчових продуктів: підручник длястуд. вищ. навч. закл. / В.А.Домарецький, М.В.Остапчук, А.І.Українець // Заред. А.І.Українця– К.: НУХТ, 2003. – 572 с.

6. Домарецький В.А. Технологія екстрактів, концентратів і напоїв із ро-слинної сировини: підручник для студ. вищ. навч. закл. / В.А. Домарецький,В.Л. Прибильський, М.Г. Михайлов – Вінниця: Нова книга, 2005. – 408 с.

7. Домарецький В.А. Дипломне проектування: Методичні вказівки довиконання розділу ‘‘Використання сонячної енергії в бродильній промисловос-

10

45

ті‘‘ для студентів денної і заочної форм навчання спец. 7.091704 ‘‘Технологіябродильних виробництв і виноробства‘‘ напряму підготовки 0917 “Харчоватехнологія та інженерія” /В.А. Домарецький, А.М. Куц, М.В. Білько. – К.:НУХТ, 2009. − 13 с. (Реєстраційний номер електронних методичних вказівок уНМУ 64.05–11.09.2009).

8. Домашевский А.А. Методические указания к выполнению строите-льной части дипломного проекта для студентов всех спеціальностей всех формобучения / А.А. Домашевский. – К.: КТИПП, 1988. – 112 с. (№ 2668).

9. Економіка підприємства: підручник / [під ред. Й.М. Петрович]. –Львів: Новий Світ – 2000, 2004. – 680 с.

10. Закон України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продово-льчої сировини”. – Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 48. – с. 359.

11. Запольський А.К. Основи екології / А.К.Запольський, А.І.Салюк // заред. К.М. Ситника. – К.: Вища шк., 2001. – 358 с.

12. Застосування інформаційних технологій та активних методів навчан-ня при підготовці інженеров-технологів бродильних виробництв / В.А. Домаре-цький, Т.В. Михалевська, В.М. Ісаєнко [та ін.] – К.: ІСДО, 1994. – 168 с.

13. Кретов И.Т. Технологическое оборудование предприятий бродильнойпромышленности: учеб. для студ. высш. уч. завед. / И.Т. Кретов, С.Т. Антипов.– Воронеж: Изд-во гос. унив-та, 1997. – 624 с.

14. Мальцев П. М. Технология бродильных производств: учеб. для студ.высш. уч. завед. / П.М.Мальцев – М.: Пищ. пром-сть, 1980. – 560 с.

15. Обладнання підприємств переробної і харчової промисловості / І.С.Гулий, М.М. Пушанко, Л.О. Орлов [та ін.] / За ред. І.С. Гулого. – Вінниця: Новакнига, 2001. – 576 с.

16. Основи охорони праці: підручник для студ. вищ. закл. освіти харч.пром.-сті / М.П. Купчик, М.П. Гандзюк, І.Ф. Степанець [та ін.] // Під ред. М.П.Купчика, М.П. Гандзюка – К.: Основа, 2000. – 416 с.

17. Розрахунок продуктів бродильних виробництв, лікеро-горілчаних і без-алкогольних напоїв: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закла-дів /М.М. Коробов, І.М. Ройтер, П.М. Мальцев [та ін.] – К.: Вища шк., 1972. – 380с.

18. Російсько-український термінологічний словник для студентів спеці-альності «Технологія бродильних виробництв і виноробства»: навч. посіб. длястуд. вищих навч. закл. / В.А. Домарецький, В.Л. Прибильський, А.М. Куц [таін.] – К.: ІСДО, 1994. – 140 с.

19. Цукор білий. Технічні умови: ДСТУ 4623:2006. – [Чинний від 2007-07-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 14 с. – (Національний стан-дарт України).

20. Системи управління безпечністю харчових продуктів: ДСТУ 4161–2003.

21. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи.Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила скла-дання: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

46

22. Технология экстрактов, концентратов и напитков из растительногосырья: учебн. для студ. высш. учеб. завед. / В.А. Домарецкий, А.И. Украинец,А.А. Шубин [и др.] / Под ред. А.И Украинца. – Винница: NOVA KNYHA, 2006.– 368 с.

23. Циганков П.С. Методичні вказівки до умовно-графічних зображень вапаратурно-технологічних схемах для студентів спеціальностей 7.091704 “Тех-нологія бродильних виробництв і виноробство” напряму 0917 “Харчова техно-логія та інженерія” і 7.050201 “Менеджмент у виробничій сфері” напряму 0502“Менеджмент” денної і заочної форми навчання / П.С. Циганков, П.Л. Шиян,В.Л. Прибильський. – К.: УДУХТ, 2001.–32 c. (№ 5706)

24. Цукор рідкий. Технічні умови: ДСТУ 3357–96.25. Шиян П.Л. Дипломне проектування: Методичні вказівки до виконан-

ня розділу ‘‘Ресурсо- та енергозберігаючі технології біогазу на підприємствахбродильної промисловості ‘‘ для студентів денної і заочної форм навчанняспец. 7.091704 ‘‘Технологія бродильних виробництв і виноробства‘‘ напрямупідготовки 0917 “Харчова технологія та інженерія” /П.Л. Шиян, В.А. Домаре-цький, А.М. Куц. – К.: НУХТ, 2009. − 18 с. (Реєстраційний номер електроннихметодичних вказівок у НМУ 64.02–04.06.2009).

Спеціалізація “Технологія солоду, пива і безалкогольних напоїв”

26. Калунянц К.А. Химия солода и пива: учебн. пособ. для студ. вузов /К.А.Кулунянц. – М.: Агропроиздат, 1990. – 176 с.

27. Колотуша П.В. Интенсификация солодовенного производства / П.В.Колотуша, В.А.Домарецкий. – К.:Техніка, 1977. – 160 с.

28. Колотуша П.В. Технологія солоду / П.В.Колотуша. – К.: ІСДО, 1993.– 136 с.

29. Колотуша П.В. Технологія виробництва пива / П.В.Колотуша. – К.:ІСДО, 1996. – 228 с.

30. Колотуша П.В. Сировина для виробництва пива / П.В. Колотуша,В.М. Кошова. – К.: НМК ВО України, 1991. – 144 с.

31. Колпачки А.П. Вторичные материальные ресурсы пивоварения /А.П.Колпачки, Н.В. Голикова, О.В. Андреева – М.: Агропромиздат, 1986. – 155с.

32. Костриця М.Ю. Хміль та пиво в Україні з давнини до сьогодення /М.Ю. Костриця, Й.Г. Рейтман. – Житомир: Полісся, 1997. – 237 с.

33. Косминский Г.Й. Технология солода, пива и безалкогольных напит-ков: практикум / Г.Й. Косминский. – Минск: Дизайн ПРО, 1998. – 352 с.

34. Кунце В. Технология солода и пива / В.Кунце. – СПб.: Профессия,2003. – 912 с.

35. Ляшенко Н.И. Биохимия хмеля и хмелепродуктов / Н.И.Ляшенко. –Житомир: Полісся, 2002. – 388 с.

36. Мелетьєв А.Є. Технохімічний контроль солоду, пива та безалкоголь-них напоїв: підручник для студ. вищ. навч. закл. / А.Є. Мелетьєв, С.Р. Тодосій-чук, В.М. Кошова. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 300 с.

47

37. Напої безалкогольні. Загальні технічні умови: ДСТУ 4069–2002. –[Чинний від 2002-10-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2002 – 12 с. –(Національний стандарт України).

38. Напої слабоалкогольні. Загальні технічні умови: ДСТУ 4258:2003. –[Чинний від 2008-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2002. – 10 c. –(Національний стандарт України).

39. Нарцис Л. Технология солода / Л. Нарцис– М.: Пищ. пром-сть, 1980.– 503 с.

40. Нормы технологического проектирования заводов (цехов) безалкого-льных напитков. – М. : Гипропищепром, 1981. – 146 с.

41. Нормы технологического проектирования предприятия по производс-тву ячменного солода. – М. : Гипропищепром-2, 1979. – 63 с.

42. Пиво. Загальні технічні умови: ДСТУ 3888–99. – [Чинний від 2000-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 1999. – 15 с. – (Національний стан-дарт України).

43. Соколенко А.І. Тренспортно-технологічні системи пивзаводів / А.І.Соколенко, А.І. Українець, В.А. Піддубник – К.: АртЕк, 2002. – 304 с.

44. Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні умови: ДСТУ 4282:2004.– [Чинний від 2004-1-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. – 14 с. –(Національний стандарт України).

45. Технологічні облік і звітність у виробництві солоду, пива та безалко-гольних напоїв: навчальний посібник / В.А. Домарецький, А.Є. Мелетьєв, М.О.Денисов [та ін.] – К.: Інкос, 2005. – 191 с.

46. Технология солоду, пива та безалкогольних напоїв у задачах і прикла-дах: навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл. / А.Є. Мелетьев, В.А. Домаре-цкий, С.Р. Тодосійчук [та ін.]– К.: НУХТ, 2007.– 256 с.

47. Технологія солодових екстрактів, концентратів квасного сусла і квасу/Н.О.Ємельянова, Н.Я.Гречко, В.М.Кошова, В.Х.Суходол / За ред. Н.О. Ємель-янової. – К.: ІСДО, 1994.– 162 с.

48. Хміль гіркий. Загальні технічні умови: ДСТУ 4097.1–2002. – [Чиннийвід 2003-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2002. – 19 с. – (Національ-ний стандарт України).

Спеціалізація “Технологія спирту, дріжджів і лікеро-горілчаних напоїв”

49. Бачурин П.Я. Технология ликеро-водочного производства: учебникдля студ. высш. учебн. завед. / П.Я. Бачурин, В.А. Смирнов – М.:Пищ. пром-сть, 1975. – 326 с.

50. Виробництво етилового спирту з харчової сировини. Терміни та ви-значення понять: ДСТУ 3296:95.

51. Високооктанова кисневмісна добавка-сирець. Загальні технічні умо-ви: ТУ У 3021014.001–2001.

52. Востриков С.В. Проектирование спиртового производства / С.В. Вос-триков, В.А. Маринченко, А.Н. Яковлев – Воронеж, 2004. – 254 c.

53. Головна фракція етилового спирту. Технічні умови: ТУ У 10-0334-737-10–91.

48

54. Дріжджі пресовані хлібопекарські. Загальні технічні умови: ТУ У 18455-98.55. Инструкция по химико-технологическому и микробиологическому ко-

нтролю комплексной переработки мелассы на спирт и другие продукты /А.Д.Коваленко, В.К. Янчевский, В.Г. Коваль [и др.] – М.: Агропромиздат, 1986. – 220с.

56. Забродский А.Г. Технология и контроль производства кормовыхдрожжей на мелассной барде / А.Г.Забродский. – М.: Пищ. пром-сть, 1980. –272 с.

57. Концентрат естеро-сивушний. Загальні технічні умови: ТУ У 24.6-30219014–2005.

58. Кукуруза. Требования при заготовках и поставках: ГОСТ 13534–90.59. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять:

ДСТУ 3297:95.60. Маринченко В.А. Технология спирта из мелассы: учебн. пособие для

студ. высш. учебн. завед. / В.А. Маринченко, Б.Д. Метюшев, В.Н. Швец – К.:Вища школа, 1975. – 284 с.

61. Меляса бурякова. Технічні умови: ДСТУ 3696–98 (ГОСТ 30561–98). –[Чинний від 1999-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 1998. – 21 с. –(Національний стандарт України).

62. Напої лікеро-горілчані. Технічні умови: ДСТУ 4257:2003.63. Напої слабоалкогольні. Загальні технічні умови: ДСТУ 4258:2003.64. Новаковская С.С. Производство хлебопекарных дрожжей: справоч-

ник / С.С. Новаковская, Ю.И. Шишацкий. – М.: Агропромиздат, 1990. – 335 с.65. Овес для переработки на солод в спиртовом производстве. Техничес-

кие условия: ГОСТ 7757–71.66. Овес. Требования при заготовках и поставках: ГОСТ 28673–90.67. Паливний етанол. Загальні технічні умови: ТУ У 30183376.001–2000.68. Полыгалина Г.В. Технохимический контроль спиртового и ликёро-

водочного производства / Г.В.Полыгалина. – М.: Колос, 1999. – 336 с.69. Пшениця. Технічні умови: ДСТУ 3768–98. – [Чинний від 1998-07-

01]. – К.: Держстандарт України, 1998. – 15 с. – (Національний стандарт Украї-ни).

70. Реконструкция спиртовых заводов (технологическое проектирование)/В.Н. Швец, В.А. Маринченко, В.В. Герасименко [и др.] – К.: Техніка, 1978. – 208 с.

71. Рецептури лікеро-горілчаних напоїв і горілок. – К.: Укрспирт, 1994. – 374 с.72. Рожь. Требования при заготовках и поставках: ГОСТ 16990–88.73. Рожь для переработки на солод в спиртовом производстве: ГОСТ

16991–71.74. Сивушное масло. Технические условия: ГОСТ 17071–71.75. Спирт етиловий денатурований. Загальні технічні умови: ТУ У 18.511–

99.76. Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови: ДСТУ 4221:2003. –

[Чинний від 2008-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 12 с. –(Національний стандарт України).

77. ДСТУ 4256:2003 Горілки і горілки особливі. Технічні умови.

49

78. Справочник по производству спирта. Оборудование, средства меха-низации и автоматизации / Ю.П. Богданов, В.Н. Зотов, С.П. Колосков [и др.]. –М .: Лег. и пищ. пром-сть, 1983. – 478 с.

79. Справочник по производству спирта. Сырьё, технология и технохим-контроль / В.Л. Яровенко, Б.А. Устинников, Ю.П. Богданов, С.И. Громов. – М.:Лёг. и пищ. пром-сть, 1981. – 355 с.

80. Справочник технолога ликеро-водочного производства/ В.Л. Яровен-ко, И.И. Бурачевский, Ф.Е. Болотина [и др.]– М.: Пищ. пром-сть, 1976. – 256 с.

81. Технічний спирт. Загальні технічні умови: ТУ У 18.510–99.82. Технологічна інструкція виробництва спиртових бражок при низькоте-

мпературному розварюванню крохмалевмісної сировини з використанням конце-нтрованих ферментних препаратів. – К.: Укрспиртбіопрод, 1999. – 84 с.

83. Технологічна інструкція по лікеро-горілчаному виробництву: ТІУкраїни 18 4466-94. – К.: Укрспиртбіопрод, 1994. – 318 с.

84. Технологічний регламент на виробництво горілок і лікеро-горілчанихнапоїв. – К.: Укрспиртбіопрод, 1993. – 330 с.

85. Технологічний регламент на виробництво спирту із крохмалевмісноїсировини. – К.: Укрспиртбіопрод, 2001. – 144 с.

86. Технологический регламент двухпродуктового производства с выхо-дом хлебопекарных дрожжей до 15 кг/дал. – К.: ВНИИППД, 1987. – 60 с.

87. Технологический регламент производства этилового спирта и пресо-ванных хлебопекарных дрожжей из меляссно-спиртовой бражки. – К.:ВНИИППД, 1990. – Т. 1, 2.– 331 с.

88. Технологія спирту: підручник для студ. вищих навч. заклад. /В.О.Маринченко, В.А. Домарецький, П.Л. Шиян [та ін.]. // За ред. В.О. Маринченка.– К.: НУХТ, 2003. – 496 с.

89. Фараджева Е.Д. Производство хлебопекарных дрожжей: практичес-кое руководство /Е.Д. Фараджева. – СПб.: Профессия, 2002.–162 с.

90. Цыганков П.С. Ректификационные установки спиртовой промыш-ленности / П.С. Циганков. – М.: Лёг. и пищ. пром-сть, 1984. – 336 с.

91. Шиян П.Л. Виділення спирту із бражки і його очищення: текст лекційз дисципліни «Технологія спиртового і лікеро-горілчаного виробництва» /П.Л.Шиян – К.: УДУХТ, 1999. – 48 с.

92. Шиян П.Л. Дипломне проектування: Методичні вказівки щодо вибо-ру ресурсо- та енергозбережігаючих технологій спиртового виробництва длястудентів денної і заочної форм навчання спец. 7.091704 ‘‘Технологія бродиль-них виробництв і виноробства‘‘ напряму підготовки 0917 “Харчова технологіята інженерія” / Уклад.: П.Л. Шиян, А.М. Куц, В.А. Домарецький. – К.: НУХТ,2009. − 21 с. (Реєстраційний номер електронних методичних вказівок у НМУ64.01–04.06.2009)

93. Шиян П.Л. Інноваційні технології спиртової промисловості. Теорія іпрактика: монографія / П.Л.Шиян, В.В.Сосницький, С.Т.Олійнічук. – К.: Аска-нія, 2009. – 424 с.

94. Ячмінь. Технічні умови: ДСТУ 3769–98. – [Чинний від 1999-01-01]. –К.: Держстандарт України, 1998. – 13 с.

50

Спеціалізація «Технологія вина»

95. Бурьян Н.И. Микробиология виноделия / Н.И.Бурьян. – Ялта: ИВиВ«Магарач», 1999. – 208с.

96. Валуйко Г.Г. Технология виноградных вин / Г.Г.Валуйко. – Симферо-поль: Таврида, 2001. – 624 с.

97. Валуйко Г.Г. Технологія вина: підручник для вищ. навч. заклад. / Г.Г.Валуйко, В.А. Домарецький, В.О. Загоруйко. – К.: Центр навч. л-ри, 2003. – 592с.

98. Валуйко Г.Г. Стабилизация виноградних вин / Г.Г. Валуйко, В.И. Зи-нченко, Н.А. Мехузла. – М.:Агропромиздат, 1987. – 159 с.

99. Виноградарство/ М.О.Дудник, М.М.Коваль, І.М.Козар [та ін.]. – К.:Урожай, 1999. – 288с.

100. Вермути. Загальні технічні умови: ДСТУ 6035:2008 – [Чинний від2010-06-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2009. – 18 с. – (Національнийстандарт України).

101. Вина плодово-ягідні. Загальні технічні умови: ДСТУ 6036:2008 –[Чинний від 2008-12-22]. – К.: Держспоживстандарт України, 2009. – 15 с. –(Національний стандарт України).

102. Вина ігристі. Технічні умови: ДСТУ 4807 : 2007. – [Чинний від2007-05-07]. – К.: Держспоживстандарт України, 2008. – 15 с. – (Національнийстандарт України).

103. Вина. Загальні технічні умови: ДСТУ 4806:2007. – [Чинний від2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2008. – 15 с. – (Національнийстандарт України).

104. Вина тихі. Загальні технічні умови: ДСТУ 45.002–96.105. Вина виноградні. Терміни та визначення: ДСТУ 2164–93.106. Виноградов В.А. Оборудование винодельческих заводов /

В.А.Виноградов. – Симферополь: Таврида, 2002. – Т. 1.– 416 с.107. Виноградов В.А. Оборудование винодельческих заводов /

В.А.Виноградов.– Симферополь: Таврида, 2003. – Т. 2. – 352 с.108. Виноград свіжий технічний. Технічні умови: ДСТУ 2366–94.109. Виноматеріали оброблені. Загальні технічні умови: ДСТУ 45.001–96.110. Загоруйко В.А. Техника безопасности в винодельческой промыш-

лености / В.А. Загоруйко, В.А. Виноградов, О.Г. Бобров – Симферополь: Тав-рида, 2006. – 270 с.

111. Зайчик Ц.Р. Технологическое оборудование винодельческих предприя-тий. Расчетный практикум: учебник / Ц.Р. Зайчик. – М.: Колос, 1997. – 191 с.

112. Зайчик Ц.Р. Технологическое оборудование винодельческих предприя-тий: учебник / Ц.Р. Зайчик. – [2-е изд., перераб. и доп.] – М.: ДеЛи, 2001. – 522 с.

113. Инструкция по технологическому проектированию заводов по роз-ливу вин. – М.: Гипропищспром-2, 1986. – 83 с.

114. Кишковский З.Н. Химия вина / З.Н. Кишковский, И.М. Скурихин –М.: Агропромиздат, 1988. – 312 с.

51

115. Ковалев Н.Н. Дисперсные минералы в виноделии / Н.Н. Ковалев. –К.: Преса України, 2006. – 142 с.

116. Ковалев Н.Н. Технология игристых вин / Н.Н. Ковалев. – К.: Преса Украї-ни, 2007. – 432 с.

117. Коньяки Украіни. Технічні умови: ДСТУ 4700:2006 – [Чинний від2007-10-17]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 17 с. – (Національнийстандарт України).

118. Литовченко А.М. Справочник по плодово-ягодному виноделию /А.М. Литовченко, С.Т. Тюрин. – Днепропетровск: Січ, 2002. – 509 с.

119. Литовченко А.М. Технология плодово-ягодних вин / А.М. Литов-ченко, С.Т. Тюрин. – Симферополь: Таврида, 2004. – 368 с.

120. Литовченко А.М. Виноробство із плодів та ягід: підручник длястуд. вищих навч. закл. / А.М. Литовченко, А.Ю. Токар // за ред. О.М. Литовче-нка. – Умань: УВПП, 2007. – 430 с.

121. Мартыненко Э.Я. Технология коньяка / Э.Я.Мартыненко. – Симфе-рополь: Таврида, 2003. – 312 с.

122. Методичні положення та норми продуктивності на виробництвовин та коньяків / В.В. Вітвицький, В.І. Ковальчук, Л.П. Корнія, А.К. Рибальчен-ко. – К.: НДІ «Украгропромпродуктивність», 2006. – 357 с.

123. Методы технохимического контроля в виноделии / [под ред.В.Г. Гержиковой]. – Симферополь: Таврида, 2002. – 260 c.

124. Нормы и правила рынка вина Европейского Союза: директивы ипостановления /В.И. Иванченко, В.А. Загоруйко, Е.В. Дерновая [и др.] – К.:Аверес, 2003. – 560 с.

125. Сборник технологических инструкций, правил и нормативных мате-риалов по винодельческой промышленности / [под ред. Г.Г.Валуйко ] – М.:Пищ. пром-сть, 1985. – 511 с.

126. Спирт коньячний молодий. Технічні умови: ДСТУ 7087:2009. –[Чинний від 2008-06-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2008. – 13 с. –(Національний стандарт України).

127. Справочник по виноделию /под ред. Г.Г.Валуйко, В.Т.Косюры.- [2-еизд., перераб. и доп.] – Симферополь: Таврида, 2005. – 624 с.

128. Теория и практика виноделия /Ж. Риберо-Гайон, Э. Пейно, П. Риберо-Гайон, П. Сюдро //под ред. Г.Г. Валуйко – М.: Пищ. пром-сть – 1979-81. – тт. № 1-4.

129. Технологія вина: Методичні вказівки до подання умовно-графічних зо-бражень в апаратурно-технологічних схемах для студентів спеціальностей 7.091704«Технологія бродильних виробництв і виноробства» спеціалізації 7.091704.2 "Вино-робство" денної та заочної форм навчання / Н.Я. Гречко, О.С. Луканін, В.Л. При-бильський [та ін.] – К.: НУХТ, 2002. – 32 с. (№ 6045).

130. Хімія і біохімія вина: підручник для студ. вищих навч. закл. /В.А.Домарецький, В.О.Маринченко, М.В.Білько [та ін.] // за ред. А.І. Українця.– К.: НУХТ, 2007. – 261 с.

131. Шампанське України. Технічні умови: ДСТУ 4800 : 2007 – [Чиннийвід 2007-07-05]. – К.: Держспоживстандарт України, 2008. – 15 с. – (Національ-ний стандарт України).

52

132. Шольц Е.П. Технология переработки винограда: учебник / Е.П.Шольц, В.Ф. Пономарев. – М.: Агропромиздат, 1990. – 448с.

133. Шольц-Куликов Е.П. Виноделие по-новому / Е.П. Шольц-Куликов// под ред. Г.Г. Валуйко. – Симферополь: Таврида, 2009. – 320 с.

53

Навчальне видання

ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання і захисту дипломного проекту

студентами денної та заочної форм навчання

спеціальності “Технологія продуктів бродіння і виноробства”

напряму підготовки 6.0951701 “Харчові технології та інженерія”

Укладачі: Куц Анатолій Михайлович

Шиян Петро Леонідович

Маринченко Віктор Опанасович

Мелетьєв Анатолій Євгенійович

Білько Марина Володимирівна