Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра суспільних дисциплін

06-10-37

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до семінарських занять та завдання до самостійної роботи

з дисципліни

«Історія української культури»

для студентів технічних напрямів підготовки НУВГП

заочної форми навчання

Рекомендовано до друку

науково-методичною радою НУВГП

Протокол № 07 від 21.05.2014 р.

Рівне - 2014

2

Методичні вказівки до семінарських занять та завдання до

самостійної роботи з дисципліни «Історія української культури» для студентів технічних напрямів підготовки

НУВГП заочної форми навчання / Г.Д. Клинова-Дацюк. –

Рівне: НУВГП, 2014. – 24 с.

Упорядник: Г.Д. Клинова-Дацюк, кандидат історичних наук,

доцент

Відповідальний за випуск: Ю.В. Пелех, доктор педагогічних

наук, професор

© Г.Д. Клинова-Дацюк, 2014

© НУВГП, 2014

ЗМІСТ

1. Передмова……………………………………………………4

2. Методичні поради щодо роботи над дисципліною……… 6

3. Програма навчальної дисципліни………………………….7

4. Теми семінарських занять………………………………….13

5. Плани семінарських занять…………………………………… .13

6. Завдання до самостійної роботи…………………….…… 17

7. Критерії оцінювання………………………………………..18

8. Екзаменаційні питання з дисципліни………………………19

9. Рекомендована література………………………………… 23

10. Інформаційні ресурси……………………………………… 24

3

1. Передмова

„Історія української культури” є нормативною

навчальною дисципліною в усіх вузах України. Її засвоєння передбачає осмислення майбутніми фахівцями сутності, змісту

та основних періодів розвитку української культури.

Мета навчальної дисципліни: охарактеризувати основні етапи і закономірності розвитку культури, її досягнення та вплив на формування цивілізованого суспільства, а також

показати місце української культури у світовому культурному

просторі. Навчальна програма дисципліни „Історія української культури” розрахована на студентів, котрі навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалаврів.

Відповідно до освітньо-професійної програми з навчальної дисципліни „Історія української культури” студент повинен знати:

• визначення поняття культура; • історичні умови та етапи розвитку української

культури, їх основні ознаки;

• зміст основних архітектурних, образотворчих,

літературних стилів і напрямів; • традиції освіти, науки і книгодрукування в Україні; • діяльність та основні досягнення представників

української культури різних епох;

• головні культурно-мистецькі пам’ятки історичних

періодів; • основні тенденції сучасної української культури;

• місце та значення української культури у світовому

культурному процесі. Відповідно до освітньо-кваліфікаційної програми з

навчальної дисципліни „Історія української культури” студент повинен уміти:

• визначати основні особливості української культури та закономірності її розвитку;

4

• розрізняти твори мистецтва та літератури за епохами і напрямами;

• порівнювати культурні здобутки різних історичних

епох;

• охарактеризувати визначальні культурні пам’ятки та діяльність видатних митців України;

• визначити роль і місце української культури у

світовому культурному просторі.

2. Методичні поради щодо роботи над дисципліною

Зміст дисципліни реалізується опануванням трьох блоків: теоретичного, практичного та блоку самостійної роботи.

Напрямками самостійної роботи щодо вивчення дисципліни є: вивчення окремих тем та питань, підготовка виступів, звіту, підготовка до семінарських занять, виконання тестових завдань. Для розуміння студентами змісту дисципліни, системи

семінарських занять, самостійного вивчення, форми

підсумкового контролю методичні вказівки містять

програму навчальної дисципліни, теми і плани семінарських

занять, теми самостійної роботи та вимоги до звіту про її виконання, критерії оцінювання, рекомендовану (базову,

допоміжну) літературу, інформаційні ресурси.

Для успішної підготовки до семінарського заняття розділ

«Плани семінарських занять» містить тему, вид семінарського заняття, методи, які будуть застосовуватись в процесі проведення семінару, мотивацію навчання, мету, актуалізацію опорних

знань, план, основні поняття, зміст узагальнення вивченого,

завдання для підготовки до семінарського заняття, контрольні запитання до теми та літературу з вказівкою

сторінок вивчення відповідної теми.

З метою актуалізації опорних знань, узагальнення

вивченого, студентам пропонується поглибити свої знання

5

шляхом опрацювання конспекту лекції, рекомендованої літератури та контрольних запитань для самоперевірки.

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

„Історія української культури:

від витоків до кінця ХVIII ст.”

Тема 1. Давня культура України

Вступ. Предмет і завдання навчальної дисципліни «Історія української культури». Методологічні основи вивчення навчальної дисципліни. Джерела та література. Культура первісного суспільства. Зародження мистецтва.

Мізинська стоянка. Розвиток меандрового геометричного

орнаменту.

Кам’яна могила – пам’ятка духовного життя давнього

населення України.

Трипільська культура. Світогляді уявлення трипільців. Духовне життя. Керамічне виробництво. Глиняна пластика. Поява шнурового орнаменту у гончарстві. Культура населення скіфо-сарматського періоду. “Звіриний

стиль”. Відомі пам’ятки скіфських курганів. Релігійні вірування скіфо-сарматських племен.

Антична культура міст-держав Північного Причорномор’я і Криму. Право і законодавство. Писемність, освіта, наука. Образотворче мистецтво, скульптура, монументальний і станковий живопис. Література і фольклор. Театр і музика. Культура давніх слов’ян. Зарубинецька і Черняхівська

культури. Побут. Типи поселень. Система укріплень. Духовна культура. Мова та початки писемності. Календар. Родинно-

обрядові пісні. “Велесова книга”. Сакральні пам’ятки східних

слов’ян. Релігійні вірування.

6

Тема 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства

Історіографія. Чинники формування культури Київської Русі. Міста та їх культура. Дохристиянська міфологія слов’ян як складова культури.

Християнство як чинник нових культурних процесів. Монастирі. Богословська культура. Візантійські традиції культури Русі. Мова. Писемність. Освіта і наука. Усна народна творчість.

Літописання. Література. “Повість минулих літ”, “Слово про

закон і благодать”, “Повчання”, “Слово о полку Ігоревім” та ін. Право та законодавство. “Руська правда”.

Архітектура. Культові споруди. Десятинна церква, Софійський собор, Успенський собор, Михайлівський

Золотоверхий собор.

Монументальний живопис. Мистецтво мозаїки. Фрески.

Іконопис – Богородиця заступниця (Оранта), Архангел Михаїл,

Святий Дмитро, Чудотворна Вишгородська ікона Богородиці, Нерукотворний образ Христа. Книжкова мініатюра. Художнє ремесло.

Музична культура. Народна творчість. Церковний спів. Культура Галицько-Волинського князівства та її

особливості. Писемність. Освіта. Книгописання. Бучацьке –

ХІІ-ХІІІ ст., Холмське – ХІІІ ст. Євангелія. Літописання. Галицько-Волинський літопис. Архітектура та містобудування. Замки. Монументальний

живопис. Іконостас. Волинська, Дорогобузька і Холмська ікони.

Тема 3. Українська культура

у ХIV – першій половині ХVIІ ст.

Особливості розвитку культури українського народу у

складі Литовської держави. Поширення ідей гуманізму.

Збільшення кількості початкових шкіл і підвищення їх

освітнього рівня. Навчання українців в університетах Західної

7

Європи. Юрій Дрогобич, Себастян Кленович, Павло Русин,

Станіслав Оріховський-Роксолан. Іконописні школи:

волинська, київська, львівська. Пересопницьке Євангеліє –

визначна пам’ятка староукраїнської мови.

Вплив Люблінської (1569 р.) та Берестейської (1596 р.)

уній. Посилення полонізаційного наступу. Ренесансно-

реформаційні ідеї в українській культурі. Релігійна полеміка між православними і католиками. Герасим та Мелетій

Смотрицькі, Іван Вишенський, Христофор Філалет, Захарія Копистенський. Виникнення та діяльність братств. Львівське та Київське братство.

Розвиток освіти і науки. Типи шкіл. Острог – культурно-

освітній центр. Костянтин Острозький – культурний та релігійний діяч. Діяльність Івана Федорова, Клірика Острозького, Дем’яна Наливайка. Розвиток друкарства. Апостол (1574 р.), Азбука (1578 р.), Острозька Біблія (1581 р.).

Києво-Могилянський колегіум та культурно-просвітницька діяльність Петра Могили.

Архітектура і мистецтво. Ренесансний стиль у будівництві („Високий Замок”, „Будинок Корнякта”, Успенська церква у

Львові). Визначні оборонні споруди: замки у Кам’янці-Подільському, Кременці, Луцьку, Острозі; монастирі-фортеці в Дермані, Зимному, Межиричі; Білгород-Дністровська та Хотинська фортеці. Зрубні храми.

Козацтво – захисник віри та культури українського

народу. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Портретний

живопис, ”Козацькі Покрови”, „Козак Мамай”. Народні думи,

історичні та ліро-епічні пісні, балади. Розвиток хорового співу

кобзарства.

Тема 4. Українська культура

у другій половині ХVIІ – ХVIІІ ст.

Особливості духовного розвитку українських земель після Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

8

Вплив козацького державотворення на формування національної свідомості. Внесок різних суспільних верств населення у загальнонаціональну культурну скарбницю.

Руйнівні і деструктивні процеси.

Розвиток освіти, науки, книгодрукування. Початкові школи. Києво-Могилянська академія. Колегіуми у Чернігові, Харкові, Переяславі. Греко-католицькі і католицькі навчальні заклади. Львівський університет. Друкарні. Видання богословської, світської і навчальної літератури.

Усна народна творчість та література. Народні думи,

ліричні та історичні пісні. Козацькі літописи. Монастирські хроніки. „Хроніка...” Феодосія Сафоновича. Історичний твір

„Синопсис”. Творчість Л. Барановича, Івана та Паїсія Величковських, І. Гізеля, І. Галятовського, С. Дівовича, Климентія Зинов’єва, Г. Кониського, Ф. Прокоповича, Г.

Сковороди, Д. Туптала (Дмитра Ростовського) та інших

видатних особистостей. Внесок українців у розбудову

Російської імперії. Музична культура. Шкільні театри, інтермедії, вертеп.

Глухівська музична школа. Композитори М. Березовський, Д.

Бортнянський, А. Ведель. Визначні архітектурні пам’ятки доби козацького бароко,

рококо, класицизму. Творчість архітекторів І. Григоровича-Барського, С. Ковніра, Я. Погрібняка, В. Растреллі, Й.

Шеделя, скульпторів І. Пінзеля, С. Шалматова та ін.

Живопис. Школи іконопису і гравюри. Мистецтво

портрета. Творчість О. Антропова, В. Боровиковського,

Григорія і Дмитра Левицьких, А. Лосенка, Й. Кондзелевича, братів Тарасовичів та інших видатних майстрів. Матеріальна культура, побут, звичаї. Декоративно-

прикладне мистецтво.

9

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

„Історія української культури

кінця ХVIII – початку ХХІ ст.”

Тема 5. Культура України

кінця ХVIІІ – першої половини XIX ст. Особливості розвитку української культури в складі

Російської та Австро-Угорської імперій. Періоди культурно-

національного відродження: фольклорно-етнографічний,

культурницький, політичний. Романтизм як культурне явище та світоглядна система. Освіта. Харківський та Київський

університети як осередки української культури. Розвиток

науки. Поява перших історичних праць. “Історія русів”. Д.

Бантиш-Каменський, М. Маркевич, М. Максимович.

Виникнення етнографії. М. Церетелєв. „Опыт собрания старинных малороссийских песней” (1819 р.), „Малоросійські пісні” (1827 р.), „Збірник українських пісень” (1849 р.) та ін.

Діалог культур і культурне протистояння імперським

утискам. Перемишльський культурно-освітній осередок.

Діяльність „Руської трійці”. Альманах „Русалка Дністровая”.

”Кирило-Мефодіївське товариство”. Т. Шевченко в контексті національної культури.

Художня література періоду романтизму. І. Котляревський,

П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, П. Куліш, М. Гоголь. Музика. Театральне мистецтво.

Домашні театри. Архітектура. Палацово-паркова архітектура: палац К. Розумовського в Батурині, палац Галагана на Чернігівщині. Живопис. Творчість художників Т. Шевченка, В. Тропініна, І. Сошенка та ін. Скульптура.

Тема 6. Українська культура

у другій половині XIX – на початку ХХ ст. Українська культура другої половини XIX ст.

Інтелектуальний і культурний рух 1850 – 1870-х рр.; журнал

“Основа”. Хлопомани і громадівці. Валуєвський циркуляр.

10

Емський указ і його наслідки. Культурно-наукова діяльність М. Драгоманова. Народництво. Національно-культурний рух у

західноукраїнських землях. „Просвіти”. Виникнення та функціонування НТШ. Діяльність М. Грушевського, І. Франка, В. Гнатюка та ін.

Освіта. Виникнення недільних шкіл, класичних та жіночих

гімназій, училищ професійної освіти. Відкриття Новоросійського та Чернівецького університетів. Розвиток

науки. Київська громада. Наукова діяльність О. Потебні, Д.

Багалія, В. Антоновича, Д. Яворницького.

Українська періодична преса та її роль у розвитку й

поширенні національної та світової культури (“Світ”, “Діло”,

“Батьківщина”, “Зоря”, “Життє і слово”, “Літературно-

науковий вісник” та ін.).

Література та особливості її розвитку. П. Куліш, Марко

Вовчок, І. Нечуй-Левицький, П. Мирний, Леся Українка, І. Франко, Ю. Федькович, В. Стефаник, О. Кобилянська, Л.

Глібов. Драматургія. М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, Б. Грінченко.

Театральна культура. Фольклорно-етнографічний театр.

Театральні трупи. Український професійний театр. М.

Заньковецька, М. Садовський, П. Саксаганський та ін.

Музична культура. Розквіт хорової культури, пісні-романсу, інструментальної музики. Творчість С. Гулака-Артемовського, П. Ніщинського, П. Сокальського, М.

Лисенка. Композитори Галичини: М. Вербицький, С.

Воробкевич, А. Вахнянин.

Скульптура. Л. Позен, П. Забіла, М. Микешин.

Архітектура. Еклектизм – головний напрям в архітектурі. Оперні театри в Києві, Одесі, Львові. Живопис. Творчість художників С. Васильківського, К, Трутовського, М.

Пимоненка, М. Мурашка, К. Костанді, К. Устияновича, Т.

Копистинського, Т. Романчука, І. Труша. Культурний феномен малоросійства та рутенства.

11

Тема 7. Розвиток української культури в 1920 – 1940 рр.

Історичні умови розвитку культури в період національної революції 1917-1920 рр. Розвиток освіти. Київський та Кам’янець-Подільський університети. Наука. Академія наук.

Діяльність В. Вернадського, Д. Багалія, А. Кримського, С.

Смаль-Стоцького, С. Єфремова та ін. Українізація в УСРР та її наслідки.

Література. Творчість Остапа Вишні, Олександра Олеся, В.

Сосюри, О. Довженка, П. Тичини, М. Рильського, М. Зерова, М. Хвильового, М. Драй-Хмари, Г. Косинки, М. Куліша. Літературні об’єднання: „ВАПЛІТЕ”, „Гарт”, „Плуг”,

„Авангард” та ін.

Музична культура. Українська державна (республіканська) капела. Хорова капела „Думка”. Творчість композиторів М.

Леонтовича, Я. Степового, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського,

П. Козицького.

Образотворче мистецтво. Українська академія мистецтв. Творчість художників М. Бойчука, М. Жука, В. і Ф.

Кричевських, А. Маневича, О. Мурашко, Г. Нарбута, С.

Їжакевича, К. Трохименка. Скульптура. Театральне мистецтво. Театр „Березіль” Л. Курбаса.

Кіномистецтво. О. Довженко: „Звенигора”, „Арсенал”.

Релігійне життя. Створення УАПЦ. Митрополит В.

Липківський.

Особливості розвитку культури в 30-рр. ХХ ст. Репресії. „Розстріляне відродження”.

Розвиток української культури у Західній Україні під

владою Польщі, Румунії та Чехословаччини. Діяльність Празької поетичної школи.

Культура української діаспори. Освіта. Наука. Український

Вільний Університет, Український науковий інститут у

Варшаві та Берліні, Українська Могилянсько-Мазепинська академія. Відновлення діяльності НТШ у Німеччині. Творчість Д. Дорошенка, І. Огієнка, Б. Крупницького, І. Борщака та ін.

12

Культурне життя у роки Другої світової війни та в післявоєнний період.

Тема 8. Українська культура

у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Історичні умови розвитку культури. Науково-технічний

прогрес та глобалізаційні процеси. Розвиток освіти та науки.

Література. Творчість В. Стуса, О. Гончара, Р. Іваничука, О.

Бердника. Діяльність і творчість шістдесятників. “Клуб творчої молоді”. В. Симоненко, М. Вінграновський, Л. Костенко, Б.

Олійник, І. Драч, І. Світличний, І. Дзюба, Є. Сверстюк, А.

Горська та ін. Так звана “боротьба з формалізмом і абстракціонізмом” у літературі й мистецтві. Політичні репресії 1972 року та наступних років в УРСР та занепад національної культури. Посилення русифікації. “Самвидав” як феномен

культури. Культура української діаспори. Діяльність НТШ,

УВАН, УІТ, КІУС, УНІГУ. Творчий доробок О. Оглоблина, Л.

Винара, О. Пріцака та ін.

Кінематограф в Україні. С. Параджанов, Ю. Іллєнко, І. Миколайчук.

“Перебудова” і культурне життя в Україні. Історичні зміни в офіційному статусі української мови. Повернення забутої і “репресованої” спадщини. Виникнення умов для мистецького

плюралізму й творчих експериментів. Авангард у культурі. Поп-арт і молодіжна субкультура. Культурні процеси в суверенній Україні. Основні тенденції

розвитку сучасної української культури. Освіта. Демократизація навчально-виховного процесу. Навчальні заклади нового типу: ліцеї, гімназії. Відкриття нових вузів. Гуманізація освіти. Державна мовна політика. Досягнення в літературі і мистецтві. Відновлення та

будівництво храмів. Відродження традицій сакрального

мистецтва в архітектурі і живописі, розвиток духовного

хорового співу. Проблема підняття престижу української культури, входження її у світовий культурний простір,

13

розширення й інтенсифікації міжнародних культурних

зв’язків.

4. Теми семінарських занять

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Давня культура на території України.

Культура Київської Русі та Галицько-

Волинського князівства

2

2 Українська культура наприкінці ХVІІІ –

початку ХХ ст. 2

Разом 4

5. Плани семінарських занять

Семінарське заняття № 1

Тема: Давня культура на території України.

Культура Київської Русі та Галицько-Волинського

князівства Вид заняття: семінар-доповідь Методи: доповідь, дискусія Мета: знати періодизацію української культури, зміст неолітичної революції, особливості трипільської культури,

культури кочових народів України, античних міст-держав Північного Причорномор’я, східних слов’ян; вплив християнства на піднесення культури Русі, особливості розвитку освіти, наукових знань, літератури в руських землях,

основні архітектурні пам’ятки доби, ікони Київської Русі, особливості культури Галицько-Волинської держави.

вміти застосовувати отримані знання в професійній

діяльності

14

Мотивація навчання - особистісне і професійне самовдосконалення Актуалізація опорних знань: контрольні запитання до теми

«Джерела формування української культури».

План

1. Культура первісного суспільства і давніх народів на території України.

2. Розвиток писемності, освіти, літератури та наукових знань у

Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві. 3. Архітектура та образотворче мистецтво.

Основні поняття: агіографія, апокрифи, археологічна

культура, берестяні грамоти, виїмчаста емаль, волхви,

графіті, дитинець, капище, книжкова мініатюра, мозаїка,

неолітична революція, пектораль, плінфа, фреска, фібула,

язичництво.

Узагальнення вивченого: діагностика знань, робота з тестами.

Література: 1. Попович М.В. Нарис історії української культури. –

К., 2001. – С. 22-120.

2. Шейко В.М., Тишевська Л.Г. Історія української культури: Навч. посібник. – К., 2009. – С. 9-70.

3. Гром В.М., Гуменюк С.М., Клинова-Дацюк Г.Д.,

Поровчук О.Г., Цибульський В.І. Історія української культури: навчальний посібник / за ред. В.М. Грома. –

Рівне, НУВГП, 2012. – С. 9-32.

Завдання для підготовки до семінарського заняття

І. Для успішного виконання завдань потрібно опрацювати

конспект та рекомендовану літературу, знати відповіді на запропоновані запитання.

Контрольні запитання до теми

1. Найдавніші пам’ятки мистецтва на території України

(Мізинська стоянка, Кам’яна Могила).

15

2. Неолітична революція, її характерні риси.

3. Трипільська культура. 4. Культура кочових народів (кіммерійці, скіфи, сармати).

5. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. 6. Розвиток культури у східних слов’ян.

7. Вплив християнства на культуру Русі. 8. Писемність, освіта, література та наукові знання Київської Русі.

9. Архітектура та живопис. 10. Мистецтво оздоблення книги та художнє ремесло.

11. Культура Галицько-Волинської держави.

ІІ. Відповідно до плану семінарського заняття, опрацювати

рекомендовану літературу, законспектувати та підготувати

виступи.

Семінарське заняття № 2

Тема: Українська культура

наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст.

Вид заняття: семінар-доповідь Методи: доповідь, дискусія Мета: знати історичні умови розвитку культури, особливості розвитку освіти, літератури, науки, театрального і музичного

мистецтва, основні архітектурні пам’ятки доби, характерні риси

класицизму, творчість Т. Шевченка, І. Сошенка, М. Пимоненка, М. Ярошенка, С. Васильковського та ін.

вміти застосовувати отримані знання в

професійній діяльності Мотивація навчання - особистісне і професійне самовдосконалення Актуалізація опорних знань: контрольні запитання до теми

«Українська культура у ХІV – ХVІІІ ст.»

План

1. Історичні умови розвитку культури.

16

2. Розвиток освіти, науки та літератури.

3. Театральна і музична культура. 4. Архітектура та образотворче мистецтво.

Основні поняття: ампір, асиміляція, денаціоналізація,

еклектизм, класицизм, меценат, модерн, національно-

культурне відродження, дворяни, етнографія, парафія,

парафіяльні школи.

Узагальнення вивченого: діагностика знань, робота з тестами.

Література: 1. Попович М.В. Нарис історії української культури. – К.,

2001. – С. 290-520.

2. Шейко В.М., Тишевська Л.Г. Історія української культури:

Навч. посібник. – К., 2009. – С. 146-186.

3. Гром В.М., Гуменюк С.М., Клинова-Дацюк Г.Д., Поровчук

О.Г., Цибульський В.І. Історія української культури:

навчальний посібник / за ред. В.М. Грома. – Рівне, НУВГП,

2012. – С. 78-141.

Завдання для підготовки до семінарського заняття

І. Для успішного виконання завдань потрібно опрацювати

конспект та рекомендовану літературу, знати відповіді на запропоновані запитання.

Контрольні запитання до теми

1. Історичні умови розвитку культури.

2. Фактори та періоди національного відродження. 3. Громадівський рух.

4. Розвиток освіти, науки та літератури наприкінці ХVIII –

початку ХХ ст. 5. Українська драматургія. 6. Аматорський і професійний театр. Творчий шлях Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського.

17

7. Образотворче мистецтво. Творчість Тараса Шевченка, Івана Сошенка, Миколи Пимоненка, Миколи Ярошенка, Сергія Васильковського.

8. Охарактеризуйте архітектурні пам’ятки в стилі класицизму.

9. Архітектура доби модерну.

11. Музичне мистецтво. Народження і поширення національного гімну «Ще не вмерла України і слава і воля…»

ІІ. Відповідно до плану семінарського заняття опрацювати

рекомендовану літературу, законспектувати та підготувати

виступи.

6. Завдання до самостійної роботи

№з/п Назва теми Кількість

годин

1 Мистецтво оздоблення книги та художнє ремесло Київської Русі.

4

2 Розвиток освіти, наукових знань книгодрукування у ХІV –

першій половині ХVІІ ст.

4

3 Архітектура ХІV – першої половини

ХVІІ ст. 5

4 Образотворче мистецтво

у ХІV – першій половині ХVІІ ст. 4

5 Острозька та Києво-Могилянська академії – перші вищі школи в Україні.

4

6 Архітектурні пам’ятки доби бароко. 5

7 Київський митрополит П. Могила та його діяльність.

3

8 Театральна і музична культура наприкінці ХVIII – першої половини ХІХ ст.

4

9 Театральне мистецтво другої 4

18

половини ХІХ ст. 10 Українська архітектура доби модерну. 5

11 Образотворче мистецтво другої половини Хст.

4

12 «Розстріляне відродження». 4

13 Культура української діаспори

у міжвоєнний період .

5

14 Культура української діаспори у

другій половині ХХ – початку ХХІ ст. 4

15 Особливості і тенденції розвитку сучасної української культури.

5

Всього 64

Оформлення звіту про самостійну роботу

Підсумком самостійної роботи вивчення дисципліни «Історія України» є складання письмового звіту за темами вказаними у

таблиці. Захист звіту про самостійну роботу відбувається у терміни,

обумовлені студентом і викладачем.

7. Критерії оцінювання

І. Розподіл балів відповідно до змістових модулів

Змістовий модуль№1

1. Бали за роботу на семінарському занятті – 10

2. Бали за написання і захист звіту про самостійну роботу - 20

Змістовий модуль №2

1. Бали за роботу на семінарському занятті – 10

2. Бали за написання і захист звіту про самостійну роботу - 20

Екзамен – максимальна кількість балів - 40

Разом – 100 балів ІІ. Розподіл балів за роботу на семінарському занятті Максимальна кількість балів за семінарське заняття Бали за виступ (доповідь) на семінарському занятті – 10

19

Бали за участь у дискусії з проблемних питань (аргументовано висловлена власна позиція) - 5

ІІІ. Шкала оцінювання в ECTS

Для діагностики знань використовується кредитно-модульна система зі 100 бальною шкалою оцінювання.

Шкала оцінювання в ECTS

Сума балів за всі форми навчальної діяльності

Для екзамену

90-100 відмінно

82-89 добре

74-81 добре

64-73 задовільно

60-63 задовільно

35-59 не задовільно

з можливістю повторного складання0-34 не задовільно

з обов’язковим

повторним вивченням дисципліни

8. Екзаменаційні питання з дисципліни

«Історія української культури»

1. Основні етапи становлення української культури.

2. Культура первісного суспільства – доба палеоліту,

мезоліту, неоліту.

3. Трипільська культура. 4. Культура давніх кочових народів. 5. Антична культура міст-держав Північного

Причорномор’я і Криму.

6. Язичницька культура давніх східних слов’ян

20

7. Запровадження християнства та його вплив на давньоруську культуру.

8. Розвиток писемності, освіти, літератури в Київській

Русі. 9. Архітектура Київської Русі. Культові споруди.

10. Монументальний живопис Русі. Мозаїка. Фрески.

11. Розвиток іконопису у Х-ХІІ ст. Київська школа. 12. Музична культура та народна творчість Київської Русі. 13. Культура Галицько-Волинського князівства та її

особливості. 14. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі

України доби Ренесансу.

15. Пересопницьке Євангеліє – визначна пам’ятка староукраїнської мови.

16. Українські православні братства та їх діяльність у XVI -

XVII ст. 17. Розвиток освіти і науки в Україні у XVI - першій

половині XVII ст. 18. Книгодрукування у XVI-XVII ст. Острозька Біблія. 19. Полемічна література XVI-XVII ст. 20. Ренесансний стиль в архітектурі і містобудуванні. 21. Архітектура і образотворче мистецтво XVI- першій

половині XVII ст. 22. Народна творчість та музика у XVI - першій половині

XVII ст. 23. Козацтво – захисник віри та культури українського

народу. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

24. Києво-Могилянська академія – визначний центр освіти і науки в Україні.

25. Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури.

26. Усна народна творчість та література у другій половині XVIІ-XVIIІ ст. Козацькі літописи

27. Музична і театральна культура у другій половині XVIІ-XVIIІ ст.

21

28. Архітектурні пам’ятки доби козацького бароко, рококо,

класицизму.

29. Образотворче мистецтво у другій половині XVIІ-XVIIІ ст.

30. Національно-культурне відродження наприкінці XVIIІ –

першій половині ХІХ ст. 31. Література, музика, театр наприкінці XVIII – першій

половині ХІХ ст. 32. Архітектура у першій половині ХІХ ст. 33. Образотворче мистецтво у першій половині ХІХ ст. 34. Національно-культурницька діяльність Кирило-

Мефодіївського братства. 35. Розвиток культури у західноукраїнських землях у ХІХ

ст. «Просвіти», НТШ.

36. Українські громади та їх роль у розвитку української культури у другій половині ХІХ ст.

37. Наступ російського царизму на українську культуру у

другій половині ХІХ ст. 38. Театральна культура у другій половині ХІХ – на

початку ХХ ст. 39. Микола Лисенко – класик українського музичного

мистецтва. 40. Музична культура у другій половині ХІХ – на початку

ХХ ст. 41. Українська архітектура у другій половині ХІХ – на

початку ХХ ст. 42. Скульптура та живопис середини ХІХ – на початку ХХ

ст. 43. Українська література у другій половині ХІХ – на

початку ХХ ст. 44. Розвиток української культури у 1917-1920 рр.

45. Політика українізації та її вплив на українську

культуру.

46. Українська література у 30-х рр. ХХ ст.

22

47. Образотворче мистецтво. Школа українських

монументалістів М. Бойчука. 48. Театральне мистецтво. Театр «Березіль» Л.Курбаса. 49. Музична культура у 1920-1940-х рр.

50. Українське кіномистецтво у 20-30-х рр. ХХст. 51. «Розстріляне відродження» та його наслідки для

української культури.

52. Українська культура в Західній Україні у 1920-1930-х

рр.

53. Олександр Довженко – кінорежисер, драматург, письменник

54. Культура української діаспори в 1920-1930-х рр.

55. Культурне життя у роки Другої світової війни та в післявоєнний період.

56. Розвиток освіти, науки та мистецтва в післявоєнний

період.

57. Творчість шістдесятників. Шістдесятники у літературі та мистецтві.

58. Кінематограф в Україні. С.Параджанов, Ю.Іллєнко,

І.Миколайчук.

59. Українська культура у другій половині 1960 – першій

половині 1980-х рр. Посилення русифікації. 60. «Самвидав» як феномен культури.

61. Живопис, скульптура, графіка у 1960-х – 1980-х рр.

62. Ліна Костенко – класик сучасної української літератури.

63. Музична культура і український театр у 1960-х – 1980-х

рр.

64. Культура в часи перебудови та становлення незалежної української держави.

23

9. Рекомендована література

9.1. Базова література

1. Попович М.В. Нарис історії української культури. – К.,

2001. – 728 с. 2. Шейко В.М., Тишевська Л.Г. Історія української культури:

Навч. посібник. – К., 2009. – 264 с. 3. Гром В.М., Гуменюк С.М., Клинова-Дацюк Г.Д., Поровчук

О.Г., Цибульський В.І. Історія української культури:

навчальний посібник / за ред. В.М. Грома. – Рівне, НУВГП,

2012. – 288 с. 9.2. Допоміжна

1. Асєєв Ю.С. Джерела. Мистецтво Київської Русі. – К., 1980.

2. Білецький П.О. Українське мистецтво другої половини ХVII

– ХVIІІ ст. – К., 1991.

3. Боплан Г.Л. Опис України. – К., 1990.

4. Жаборнюк А. Мистецтво живопису і графіки в Україні в першій половині ХІХ ст. – К., 1988.

5. Жолтовський П.М. Український живопис ХVII – ХVIІІ ст. –

К., 1978.

6. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури ХVI – ХVIІІ ст. – К., 1996.

7. Ісаєвич Я.Д. Українське книговидання. Витоки. Розвиток.

Проблеми. – Львів, 2002.

8. Літопис руський / Пер. Л.Є. Махновця. – К., 1989.

9. Макаров А.М. Світло українського бароко. – К., 1994.

10. Мистецтво Київської Русі: Альбом / Автор-упорядник Ю.С.

Асєєв. – К., 1989.

11. Мицько І.З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576-1636). – К., 1990.

12. Овсійчук В.А. Українське мистецтво ХІV – першої половини ХVIІ ст. – К., 1985.

13. Овсійчук В.А. Українське мистецтво другої половини ХVІ – першої половини ХVIІІ ст. – К., 1985.

14. Степовик Д. Історія української ікони Х – ХХ ст. – К., 2008.

24

15. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник / за ред.

М.М. Заковича. – К., 2000.

16. Чмихов М.О. Давня культура: Навч. посібник. – К., 1994.

10. Інформаційні ресурси

1. Наукова бібліотека НУВГП – м. Рівне, вул. Приходька, 75,

т. 22-25-39.

2. Обласна наукова бібліотека – м. Рівне, майдан Короленка, 6,

т. 22-70-63.

3. http.//www. google.com.ua