Клінічна фармація, Pharmacotherapy &...

ISSN 2070-3112

Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація

Номер підготовано до друку при сприянні та фінансовій підтримці

ТзОВ «Маркет Універсал ЛТД» (мережа аптек «D.S.»), м. Львів

Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy &

Medical Standardization

1-2(2-3) 2009

2

КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ, ФАРМАКОТЕРАПІЯ ТА МЕДИЧНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ

Засновник: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР : Зіменковський А.Б. Заступник головного редактора: Лесик Р.Б. Науковий редактор номера: Степаненко А.В. Відповідальний секретар: Лопатинська О.І. Літературний редактор: Салюк Л.С. РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ

Волосовець О.П. (Україна, Київ) Вороненко Ю.В. (Україна, Київ) Зарума Л.Є. (Україна, Львів) Зербіно Д.Д. (Україна, Львів) Криштопа Б.П. (Україна, Київ) Маркін Л.Б. (Україна, Львів) Морозов А.М. (Україна, Київ) Москаленко В.Ф. (Україна, Київ) Парновський Б.Л. (Україна, Львів) Педаченко Є.Г. (Україна, Київ)

Піняжко О.Р. (Україна, Львів) Поліщук М.Є. (Україна, Київ) Пономаренко С.Д. (Україна, Київ) Сайдакова Н.О. (Україна, Київ) Соломенчук Т.М. (Україна, Львів) Солоненко І.М. (Україна, Київ) Степаненко А.В. (Україна, Київ) Чумак В.Т. (Україна, Київ) Шпак І.В. (Україна, Київ)

РЕДАКЦІЙНА РАДА Борищук В.О. (Україна, Київ) Leszek Wdowiak (Poland, Lublin) Вікторов О.П. (Україна, Київ) Edmund Grześkowiak (Poland, Poznan) Гук А.П. (Україна, Київ) Lucjusz Zaprutko (Poland, Poznan) Victor Zelenov (USA, Buffalo) Зупанець І.А. (Україна, Харків)

Коваленко С.І. (Україна, Запоріжжя) Мартиненко О.В. (Російська Федерація, Москва) Victor Chaban (USA, Los Angeles) Eduardas Tarasevičius (Lithuania, Каunas) Черних В.П. (Україна, Харків) Sandor G. Vari (USA, Los Angeles) Marija Ziver (USA, Los Angeles)

ВИДАВЕЦЬ Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,

кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Видавництво Адреса редакції: вул. Пекарська, 69, 79010, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 294-47-48 E-mail: [email protected]

Свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 9550 від 25.01.2005 Періодичність виходу – щоквартально Рекомендовано до друку Вченою радою Львівського національного медичного університету іме-ні Данила Галицького. Протокол № 4 від 27.05.2009 р. Підписано до друку Формат Папір Загальний наклад прим. Видруковано у друкарні м. Львів, вул. , тел. Усі статті рецензовані. Цілковите або часткове розмножування в будь-який спосіб матеріалів, опублікованих у цьому виданні, допускається лише з письмового дозволу редакції. ©Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 2009.

«Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація» 2009, №1-2

3

ЗМІСТ CONTENTS

Медична стандартизація Medical standardization Наказ Міністерства охорони здоров’я Укра-їни №341 від 25.06.2008 р. «Про затвер-дження Галузевої програми стандартиза-ції медичної допомоги на період до 2010 року»

8

The order of Ministry of Public Health of Ukraine №341 from 25.06.2008 «About con-firmation of Branch Program of medical care standardization for the period to 2010»

Управління якістю медичної та фармацевтичної допомоги

The management of medical and pharmaceutical insurance quality

Федущак А.Л., Палфій І.Ю., Федущак О.А., Волощук Р.Р. Оцінка якості парентераль-ної фармакотерапії: минуле і сьогодення Дуб Л.Р., Зіменковський А.Б., Коваль А.Я., Никулишин О.В. Перспективи застосуван-ня стандартів ISO для поліпшення якості діяльності медичних та фармацевтичних закладів різного спрямування Зарума Л.Є., Грем О.Ю. Роль клінічного провізора та фармацевтичної опіки у під-вищенні якості фармакотерапії в умовах стаціонару лікувально-профілактичного закладу

15

22

28

Fedushchak A.L., Palfiy I.Yu., Fedushchak O.A., Voloshchuk R.R. Quality assessment of injectable drug therapy: the past and present Dub L.R., Zimenkovsky A.B., Koval A.Ya., Nykulyshyn O.V. Prospects of the ISO Stan-dards application for the improvement of the quality establishments’ activity belonging to the various sectors of medicine and phar-macy Zaruma L.E., Hrem O.Yu. Role of clinical pharmacist and pharmaceutical care for im-proving the quality of pharmacotherapy in the hospital

Клінічна фармація та фармацевтична опіка

Clinical pharmacy and pharmaceutical care

Зіменковський А.Б., Лесик Р.Б. Еволюція та етапи розвитку світової клінічної фар-мації та деякі сучасні аспекти цього проце-су в Україні Громовик Б.П., Пропіснова В.В., Зупанець І.А. Концептуальні питання фармацевти-чної опіки Гудзь Н.І., Коритнюк Р.С., Калинюк Т.Г., Білоус С.Б., Лисюк О.Б. Діяльність кліні-чного провізора у виборі складу перитоне-ального діалізного розчину, методу та ре-жиму перитонеального діалізу Зарума Л.Є., Аділов М.Я. Алгоритм діяль-ності клінічного провізора при стандарти-зованому підході до фармацевтичної опіки на прикладі фармакотерапії вірусних ге-патитів Макух Х.І. Фармацевтична опіка при за-стосуванні лікарських засобів рослинного походження. Фармакотерапія у вагітних. Повідомлення ІІ.

34

39

43

50

56

Zimenkovsky А.B., Lesyk R.B. Evolution and stages of world clinical pharmacy develop-ment and some modern aspects of this proc-ess in Ukraine Hromovyk B.P., Propisnova V.V. Zupanets I.A. The conceptual questions of pharmaceu-tical care Gudz N.I., Korytnyuk R.S., Kalynyuk T.G., Bilous S.B., Lysyuk O.B. Clinical pharmacist activity in the choice of composition of peri-toneal dialysis solution, method and mode of peritoneal dialysis Zaruma L.E., Adilov M.Ya. Algorithm of clinical pharmacist activity in standard ap-proach to pharmaceutical care as for example in pharmacotherapy of viral hepatitis Makukh K.I. Pharmaceuticals care in herbal medicinal products utilization. The pharma-cotherapy in pregnancy. Communication ІІ.


4

Раціональна фармакотерапія Rational pharmacotherapy Зіменковський А.Б., Ривак Т.Б. Індикато-ри впливу на раціоналізацію фармакоте-рапії за досвідом країн різного ступеня розвитку. Повідомлення І. Зіменковський А.Б., Ривак Т.Б. Індикато-ри впливу на раціоналізацію фармакоте-рапії за досвідом країн різного ступеня розвитку. Повідомлення ІІ. Скибчик В.А., Соломенчук Т.М., Скибчик Я.В., Перетятко Н.В., Значко Ю.М. Раці-ональна фармакотерапія артеріальної гі-пертензії у хворих з метаболічним синдро-мом та цукровим діабетом 2 типу: роль мо-ксонідину та метформіну Зіменковський А.Б, Ривак Т.Б. Аналіз та стандартизація методів і проблем впливу на порядок лікарських призначень фарма-котерапії на шляху до її раціоналізації Грем О.Ю. Опрацювання моделі фармако-кінетичного моніторингу фармакотерапії в педіатрії

62

68

72

80

85

Zimenkovsky А.B., Ryvak T.B. Indicators of influence on pharmacotherapy rationaliza-tion basing on the experience of countries with different stage of development. Com-munication І. Zimenkovsky А.B., Ryvak T.B. Indicators of influence on pharmacotherapy rationaliza-tion basing on the experience of countries with different stage of development. Com-munication ІІ. Skybchyk V.A., Solomenchuk T.M., Skybchyk Y.V., Peretyatko N.V., Znachko Yu.M. Ra-tional pharmacotherapy of arterial hyperten-sion in patients with metabolic syndrome and type 2 diabetes mellitus: the role of moxonidine and metformin Zimenkovsky А. B., Ryvak T.B. The analysis and standardization of methods and prob-lems of influence on physician’s prescriptions towards pharmacotherapy rationalization Hrem O.Yu. Development of pharmacother-apy pharmacokinetic monitoring model in pediatrics

Огляди Reviews Заяць М.М. Сучасні принципи фармакоте-рапії метаболічного синдрому

90

Zayats M.M. The modern approaches of pharmacotherapy of metabolic syndrome

Оригінальні дослідження Original research Левицька О.Р., Громовик Б.П., Корнієнко О.М., Савицька Г.В., Кабанчик М.О. До-слідження стану здоров’я населення Львів-ської області, зумовленого зловживанням психоактивними речовинами Соломенчук Т.М., Фус С.В. Елементний склад волосся хворих на інфаркт міокарда як індикатор впливу ксенобіотиків

97

103

Levytska O.R., Hromovyk B.P., Kornienko O.M., Savytska H.V., Kabanchyk M.O. Inves-tigation of Lviv region populations health in the case of psychoactive substances abuse Solomenchuk T.M., Fus S.V. Elementary hair composition of patients with myocardial infarction as indicator of xenobiotics influ-ence

Проблемні статті Problems articles Федущак А.Л. Чи потрібен в Україні госпі-тальний фармацевт?

110 Fedushchak A.L. Does the hospital pharma-cist is needed for Ukraine?

Медична та фармацевтична освіта Medical and pharmaceutical education Milena Stryczyńska Я – фармацевт. що це означає для випускника фармацевтичного факультету в Польщі на порозі його про-фесійної діяльності?

114 Milena Stryczyńska I am a pharmacist – what does it mean for a polish pharmacy graduate at the start of his professional ca-reer?


5

Синтез і аналіз біологічно активних сполук та лікарських засобів

Synthesis and analysis of biological active compounds and pharmaceutical

preparations Атаманюк В.В., Сентілpаджа М., Лесик Р.Б., Атаманюк Д.В., Піняжко О.Р., Нєк-тєгаєв І.О., Зіменковський Б.С. Опрацю-вання стратегії раціональних методів по-шуку селективних інгібіторів ЦОГ-2 як по-тенційних протиракових засобів Музиченко В.П., Дутка Н.М., Паращук З.Я. Синтез похідних 3-Н-тіазоло[5,4-d]тіа-зол-2-тіону

119

130

Atamanyuk V.V., Senthilraja М., Lesyk R.B., Atamanyuk D.V., Pinyazhko O.R., Nek-tegayev I.O, Zimenkovsky B.S. Development of rational strategy for selective COX-2 in-hibitors searching as potential anticancer drugs Muzychenko V.P., Dutka N.M., Parashchuk Z.Ya. Synthesis of 3-Н-thiazolo[5,4-d]thia-zole-2-thione derivatives

Історія медицини та фармації History of medicine and pharmacy

Зіменковський А.Б., Зарума Л.Є., Грем О.Ю., Бокшан Є.В., Лопатинська О.І. Іс-торія становлення та розвитку кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та ме-дичної стандартизації Львівського націо-нального медичного університету імені Данила Галицького Борищук В.О. Професійна спадщина М.Т. Іваницької – на службу сучасної фармації

136

143

Zimenkovsky А.B., Zaruma L.E., Hrem O.Yu., Bokshan Ye.V., Lopatynska О.І. His-tory of establishment and development of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization department of Danylo Halytsky Lviv National Medical Uni-versity Boryschuk V.A. Professional legacy of Ivanit-ska M.T. on the service of contemporary pharmaceutics

Інформаційні технології в медицині та фармації

Information technology in medicine and pharmacy

Пономаренко М.С., Бабський А.А., Крас-нянська Т.М., Сятиня В.А., Білоус М.В. Іс-торичний генезис лікознавства та сучас-ний стан інформаційно-довідкової справи й промоційної етики в рекламі лікарських засобів та парафармацевтичної продукції у телеефірі

148 Ponomarenko M.S., Babsky A.A., Krasnyan-ska T.M., Syatynya V.A., Belous M.V. His-torical genesis of Pharmacy and up-to-date condition of information-reference business and promotion ethics in advertising drugs and parapharmaceutical production in TV broadcasting

Фармацевтичний менеджмент та маркетинг

Pharmaceutical management and marketing

Левицька О.Р., Гасюк Г.Д., Любімська І.В. Дослідження конкурентоспроможності лі-карських засобів для лікування хронічного обструктивного бронхіту Дацко А.Й., Пугайко І.В. Проблема рідкіс-них захворювань та «ліків-сиріт» і шляхи її вирішення в Україні на oснові досвіду роз-винутих країн світу

155

161

Levytska O.R., Gasjuk A.D., Lyubimska I.V. Research of competitiveness level of medica-tions used for chronic bronchitis treatment Datsko A.Yo., Pugaiko I.V. The problem of rare diseases and orphan drugs and decision ways in Ukraine based on the experience of developed countries


6

Економіка в охороні здоров’я, клінічна економіка та

фармакоекономіка

Economics in health care, clinical economics

and pharmacoeconomics Левицька О.Р., Волоско О.Б. Популяційні епідеміологічні дослідження гострої цереб-ральної судинної патології (ситуаційний аналіз захворюваності) Луценко Ю.О., Гасюк Г.Д., Дармограй Р.Є. Маркетингове та фармакоекономічне до-слідження ринку лікарських засобів Укра-їни на основі плюща звичайного Лопатинська О.І., Скробач О.І. Організа-ційно-економічні та маркетингові аспекти раціонального парентерального харчуван-ня

165

170

175

Levytska O.R., Volosko O.B. Population epi-demiological research of acute cerebrovascu-lar pathology (contingency approach to mor-bidity analysis) Lutsenko Yu.O., Gasjuk А.D., Darmohray R.Ye. Marketing and pharmacoeconomic in-vestigations Hedera Helix content medicines in the Ukrainian market Lopatynska O.I., Skrobach O.I. The market-ing and organization-economic aspects of ra-tional parenteral nutrition

Лекції провідних учених The leading scientists lectures Jan Pawlaczyk Фахова підготовка фарма-цевтів згідно вимог сучасного суспільства

183 Jan Pawlaczyk Professional education of pharmacists in obedience to the modern soci-ety requirements

Анотації наукових робіт 188 Article annotations

Бланк рецензування статей журналу 202 Manuscript review form

Вимоги до журналу 204 Manuscript submission requirements


7

Рубрики номеру та їх рецензенти

Медична стандартизація Medical standardization

проф. А.В. Степаненко проф. А.Б. Зіменковський

Управління якістю медичної та фармацевтичної допомоги The management of medical and pharmaceutical insurance qual-ity

проф. А.Б. Зіменковський проф. Р.Б. Лесик

Клінічна фармація та фармацевтична опіка Clinical pharmacy and pharmaceutical care

проф. А.Б. Зіменковський доц. О.І. Лопатинська

Раціональна фармакотерапія Rational pharmacotherapy

проф. А.Б. Зіменковський д.мед.н. Т.М. Соломенчук

Оригінальні дослідження Original research

проф. Р.Б. Лесик

Проблемні статті Problem articles


Медична та фармацевтична освіта Medical and pharma-ceutical education

проф. Р.Б. Лесик проф. А.Б. Зіменковський

Синтез і аналіз біологічно активних сполук та лікарських засобів Synthesis and analysis of biological active compounds and pharmaceutical preparations


Історія медицини та фармації History of medicine and phar-macy

проф. Б.П. Криштопа

Інформаційні технології в медицині та фармації Informa-tion technology in medicine and pharmacy

проф. Б.Л. Парновський доц. О.І. Лопатинська

Фармацевтичний менеджмент та маркетинг Pharmaceu-tical management and marketing

доц. О.Р. Левицька

Економіка в охороні здоров’я, клінічна економіка та фарма-коекономіка Economics in health care, clinical economics and pharmacoeconomics

доц. О.Р. Левицька доц. Є.В. Бокшан

Лекції провідних учених The leading scientists lectures

Медична стандартизація


8


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Н А К А З

від 25 червня 2008 року N 341

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ ПРОГРАМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА ПЕРІОД ДО 2010 РОКУ

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 р. №815 «Про за-твердження Національного плану розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року» та наказу МОЗ України від 31 березня 2008 року №166 «Про затвердження Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2010 року» НАКА-ЗУЮ: 1. Затвердити Галузеву програму стандартизації медичної допомоги на період до 2010 року

(далі − Програма), що додається. 2. Затвердити План заходів Міністерства охорони здоров'я України з реалізації Галузевої про-

грами стандартизації медичної допомоги на період до 2010 р. (далі − План заходів), що до-дається.

3. Директору Департаменту контролю якості медичних і фармацевтичних послуг здійснювати постійний моніторинг впровадження Плану заходів і звітувати про хід його виконання на апаратних нарадах у Міністра.

4. Першому заступнику та заступникам Міністра, керівникам структурних підрозділів, закла-дів та установ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерству охорони здоров'я Авто-номної Республіки Крим, начальникам головних управлінь і управлінь (відділів) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпе-чити реалізацію Плану заходів та щопівріччя до 5 числа наступного за звітним місяця пода-вати до МОЗ інформацію про хід його виконання.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Митника З.М.

Міністр В.М. Князевич

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 червня 2008 р. №341

ГАЛУЗЕВА ПРОГРАМА СТАНДАРТИЗАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА ПЕРІОД ДО 2010 РОКУ

Програма розроблена на виконання п.4 Національного плану розвитку системи охорони

здоров’я на період до 2010 р., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 чер-вня 2007 р. №815, яка спрямована на удосконалення управління в галузі охорони здоров’я, за-безпечення її цілісності за рахунок єдиних підходів до планування, нормування, ліцензування і сертифікації, підвищення ефективності функціонування галузі, прискорення процесів гармоні-зації цих процесів відповідно до європейських вимог.

Розвиток стандартизації в системі охорони здоров’я дозволяє здійснювати стратегічне пла-нування діяльності галузі, регулювання та контроль за витратами на функціонування системи в цілому.

Забезпечення оптимального ступеня упорядкування в охороні здоров’я досягається шляхом розробки і впровадження вимог, норм, правил, характеристик умов, продукції, технологій, робіт, послуг, які застосовуються в охороні здоров’я.

Основними передумовами розвитку стандартизації в системі охорони здоров’я

України є: - нераціональне і неефективне використання наявних ресурсів системи охорони здоров’я; - вагома частка необґрунтованих і (або) неефективних медичних втручань;



9

- стрімке зростання нових медичних технологій і лікарських засобів потребує використання системи доказів у медичній практиці з метою вибору ефективних технологій та зменшення ризиків для безпеки пацієнтів;

- відсутність консенсусу з питань розвитку стандартизації медичної допомоги.

Мета Програми Створення єдиної державної системи стандартизації в охороні здоров’я, реалізація заходів з

організації, координації процесу стандартизації медичної допомоги, її інформаційне та фінансо-ве забезпечення, удосконалення відповідної нормативно-правової бази.

Поставлена мета зумовлює чітке визначення завдань Програми, функцій та організації сис-теми на основі використання сучасної, науково обґрунтованої методики створення клінічних ре-комендацій/медичних стандартів - клінічних протоколів в Україні.

Шляхи реалізації програми

Виконання Програми передбачає опрацювання методики процесу стандартизації медичної допомоги, визначення понять, які будуть застосовані під час процесу стандартизації медичної допомоги, створення системи розробки, адаптації, затвердження, впровадження та моніторингу стандартів медичної допомоги, спрямованих на покращання якості медичної допомоги, ство-рення передумов розвитку системи управління якістю медичної допомоги.

Термін впровадження Програми: 2008−2010 рр.

Основні завдання Програми

- створення та впровадження системи стандартизації медичної допомоги; - розробка методики стандартизації медичної допомоги; - визначення понять з питань стандартизації медичної допомоги; - створення передумов розвитку системи управління якості медичних і фармацевтичних по-

слуг; - створення єдиної системи оцінки якості для формування економічних характеристик меди-

чних послуг, встановлення науково обґрунтованих вимог до їхньої номенклатури, обсягу і якості;

- розробка індикаторів якості медичної допомоги та впровадження процесу аудиту для забез-печення безперервного покращення якості надання медичної допомоги;

- забезпечення ефективної взаємодії між суб’єктами, що беруть участь у наданні медичної до-помоги;

- розробка та встановлення вимог до умов надання медичної допомоги, ефективності, безпеки, сумісності й взаємозамінності процесів, устаткування, інструментів, матеріалів, медикамен-тів та інших компонентів, які застосовуються в системі охорони здоров'я;

- створення та забезпечення функціонування системи класифікації, кодування та створення каталогів в галузі охорони здоров’я;

- нормативне забезпечення у встановленому порядку нагляду та контролю за дотриманням вимог нормативних документів;

- сприяння національній безпеці країни. Система стандартизації медичної допомоги України створюватиметься відповідно до зако-

нодавства України, у тому числі: - Конституції України; - Основ законодавства України про охорону здоров’я; - Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» на 2002−2011 рр., затвердженої поста-

новою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. №14; - Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; - Закону України «Про стандартизацію»; - Наказу МОЗ України від 31.03.2008 №166 «Про затвердження Концепції управління якістю

медичної допомоги у галузі охорони здоров'я в Україні на період до 2010 року».

Основні принципи Програми Принцип згоди: всі суб’єкти, які розробляють стандарти, і ті, хто застосовуватиме їх на прак-

тиці, повинні прагнути до згоди щодо виконання закладених в стандартах вимог.



10

Принцип однаковості: повинен бути встановлений єдиний порядок розробки, узгодження та використання нормативних документів зі стандартизації.

Принципи значимості та актуальності: вимоги повинні бути доцільними як з наукової, так і з практичної точок зору, і відповідати міжнародному й державному законодавствам, сучас-ним досягненням науки і практики.

Принципи комплексності: вимоги, що висуваються до різних об’єктів стандартизації, пови-нні узгоджуватись між собою та перевірятися об’єктивними методами.

Об’єкти стандартизації в охороні здоров’я

- організаційні технології; - медичні послуги; - технології виконання медичних послуг; - технічне забезпечення виконання медичних послуг; - якість (результативність) медичних послуг; - кваліфікація персоналу; - медикаментозне забезпечення; - обліково-звітна документація; - інформаційні технології; - економічні аспекти в медицині; - вимоги санітарного режиму.

З урахуванням цих об’єктів в Програмі розвитку системи стандартизації в охороні здоров’я

можуть бути запропоновані для розробки такі групи документів: ГРУПА 1 − Загальні положення; ГРУПА 2 − Вимоги до організаційних технологій в охороні здоров’я; ГРУПА 3 − Вимоги до технічного оснащення установ охорони здоров’я; ГРУПА 4 − Вимоги до персоналу; ГРУПА 5 − Вимоги до медикаментозного забезпечення; ГРУПА 6 − Санітарно-гігієнічні методи контролю; ГРУПА 7 − Вимоги до медичної техніки й виробів медичного призначення; ГРУПА 8 − Вимоги до дієтичного харчування; ГРУПА 9 − Класифікація й систематизація видів медичної допомоги та медичних послуг; ГРУПА 10 − Вимоги до оцінки лікувально-діагностичних і профілактичних можливостей меди-

чних установ та лікувально-профілактичних закладів; ГРУПА 11 − Вимоги до надання медичної допомоги та медичних послуг; ГРУПА 12 − Вимоги до профілактики захворювань, захисту здоров’я населення від факторів,

які перешкоджають охороні репродуктивного здоров’я, та надання медичної допо-моги;

ГРУПА 13 − Вимоги до якості медичних послуг; ГРУПА 14 − Вимоги до економічних показників в охороні здоров’я; ГРУПА 15 − Вимоги до документації в охороні здоров’я; ГРУПА 16 − Вимоги до інформаційного забезпечення або використання інформаційних техно-

логій. Ці групи охоплюють та безпосередньо впливають на різні аспекти організації медичної до-

помоги. Вони не вичерпують всі можливі документи в системі стандартизації в охороні здоров’я - угруповання є відкритим та може доповнюватися в міру необхідності новими групами.

Система стандартизації розвивається на основі загальної класифікаційної структури об’єктів стандартизації, містить у собі набір документів, об’єднаних загальними класифікаційними ознаками та функціональним призначенням: - клінічних рекомендацій; - стандартів; - клінічних протоколів; - класифікаторів; - керівних документів.

Документи, які використовуватимуться в стандартах системи охорони здоров’я, матимуть національний рівень.



11

Очікувані результати - доступність та рівність медичної допомоги; - вибір оптимального рішення; - захист інтересів користувача (пацієнта) на основі стабільного забезпечення відповідного рі-

вня якості медичної допомоги; - ефективне використання ресурсів.

Фінансове забезпечення Програми

Фінансування планується забезпечувати за рахунок асигнувань на охорону здоров’я, науку, місцевих бюджетів, грантів міжнародних організацій, благодійних коштів тощо.

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 червня 2008 р. №341

ПЛАН ЗАХОДІВ

Міністерства охорони здоров'я України з реалізації Галузевої програми стандартизації медичної допомоги на період до 2010 року

№

з.п. Заходи МОЗ України та

АМН України Термін

виконання Відповідальні виконавці

1. Створити при Українському інституті стратегічних дослі-джень МОЗ України Загаль-нодержавний центр розробки та моніторингу дотримання медичних стандартів.

2008 р. Український інститут стратегічних до-сліджень МОЗ України, Департамент контролю якості медич-них і фармацевтичних послуг, Департамент економіки і фінансової політики, Департамент кадрової політики, осві-ти і науки.

2. Розробити та затвердити По-ложення Загальнодержавно-го центру розробки та моні-торингу дотримання медич-них стандартів.

2008 р. Український інститут стратегічних до-сліджень МОЗ України, Державний фармакологічний центр МОЗ України, Департамент контролю якості медич-них і фармацевтичних послуг, Департамент кадрової політики, осві-ти і науки, Департамент економіки і фінансової політики, Департамент розвитку медичної до-помоги, Управління материнства, дитинства.

3. Створити: 3.1. Координаційну раду з управління якістю медичної допомоги МОЗ України. 3.2. Координаційну раду управління якістю медичної допомоги МОЗ АР Крим, управління охорони здоров’я областей, міст Києва та Се-вастополя, органів управлін-ня міністерств та відомств. 3.3. Координаційну раду управління якістю медичної допомоги управління (відді-лу) охорони здоров’я міських, районних органів місцевого самоврядування.

2008−2009 рр. Департамент контролю якості медич-них і фармацевтичних послуг, Український інститут стратегічних до-сліджень МОЗ України, Департамент організації медичної до-помоги, Управління материнства, дитинства, Департамент кадрової політики, осві-ти та науки, Департамент державного санітарно-епідеміологічного нагляду, Державний фармакологічний центр МОЗ України, Департамент економіки страхування, АМН України (за погодженням), Міністерство охорони здоров’я АР Крим, управління охорони здоров’я



12

3.4. Координаційну раду управління якістю медичної допомоги закладів охорони здоров’я.

обласних, міських, районних держав-них адміністрацій органів місцевого самоврядування.

4. Розробити та подати на за-твердження до МОЗ методи-ку розробки / адаптації клі-нічних рекомендацій / меди-чних стандартів − клінічних протоколів.

2008 р. Український інститут стратегічних до-сліджень МОЗ України, Державний фармакологічний центр МОЗ України, Департамент контролю якості медич-них і фармацевтичних послуг, Департамент організації медичної до-помоги, Управління материнства, дитинства.

5. Розробити програму тренін-гів підготовки провідних фа-хівців галузі, які залучають-ся до розробки / адаптації клінічних рекомендацій / медичних стандартів − клі-нічних протоколів та забез-печити їх проведення.

2008 р. Український інститут стратегічних до-сліджень МОЗ України, Державний фармакологічний центр МОЗ України, Національна медична академія піс-лядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Департамент кадрової політики, осві-ти і науки, Науково-дослідні інститути АМН України (за згодою).

6. Забезпечити створення му-льтидисциплінарних груп з розробки / адаптації клініч-них рекомендацій / медич-них стандартів − клінічних протоколів.

починаючи з 2008 р.

Український інститут стратегічних до-сліджень МОЗ України, Державний фармакологічний центр МОЗ України, Департамент організації медичної до-помоги, Департамент контролю якості медич-них і фармацевтичних послуг, Управління охорони материнства, ди-тинства, Департамент кадрової політики, осві-ти і науки, Департамент державного санітарно-епідеміологічного нагляду, Департамент економіки і фінансової політики, Відділ правового забезпечення.

7. Організувати проведення тренінгів для спеціалістів, професійних асоціацій з пи-тань доказової медицини, су-часних підходів до розробки / адаптації клінічних рекоме-ндацій / медичних стандар-тів − клінічних протоколів в системі охорони здоров'я.

2009−2010 рр. Український інститут стратегічних до-сліджень МОЗ України, Державний фармакологічний центр МОЗ України, Національна медична академія піс-лядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Департамент контролю якості медич-них і фармацевтичних послуг, Вищі медичні заклади IV рівня акре-дитації, Науково-дослідні інститути МОЗ та АМН України (за згодою), Головні позаштатні спеціалісти МОЗ України.

8. Запровадити практику адап-тації існуючих у світі клініч-них рекомендацій до системи охорони здоров'я України з подальшою розробкою меди-

постійно Український інститут стратегічних до-сліджень МОЗ України, Департамент організації медичної до-помоги, Управління охорони материнства, ди-



13

чних стандартів − клінічних протоколів.

тинства, Державний фармакологічний центр МОЗ України, Департамент контролю якості медич-них і фармацевтичних послуг, Науково-дослідні інститути АМН України (за згодою), Міністерство охорони здоров'я АР Крим, управління охорони здоров’я обласних, міських, районних держав-них адміністрацій органів місцевого самоврядування.

9. Забезпечити подальшу роз-робку / адаптацію клінічних рекомендацій / медичних стандартів − клінічних про-токолів.

2008−2010 рр. (за окремим графіком)

Український інститут стратегічних до-сліджень МОЗ України, Департамент організації медичної до-помоги, Департамент контролю якості медич-них і фармацевтичних послуг, Державний фармакологічний центр МОЗ України, Управління охорони материнства, ди-тинства, Міністерство охорони здоров’я АР Крим, управління охорони здоров’я обласних, міських, районних держав-них адміністрацій органів місцевого самоврядування.

10. Забезпечити моніторинг впровадження клінічних ре-комендацій / медичних стан-дартів − клінічних протоко-лів в регіонах.

2008−2009 рр. Український інститут стратегічних до-сліджень МОЗ України, Державний фармакологічний центр МОЗ України, Департамент контролю якості медич-них і фармацевтичних послуг Департамент організації медичної до-помоги, Управління охорони материнства, ди-тинства.

11. Розробити та впровадити словник термінів, що вико-ристовуються при стандарти-зації в системі охорони здо-ров’я.

2008−2009 рр. Український інститут стратегічних до-сліджень МОЗ України, Державний фармакологічний центр МОЗ України, Державний фармакологічний центр МОЗ України, Департамент контролю якості медич-них і фармацевтичних послуг, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця.

12. Удосконалити та впровадити Тимчасовий галузевий кла-сифікатор медичних проце-дур (послуг) та хірургічних операцій, затверджений на-казом МОЗ України від 14.02.2007 №67.

2008−2010 рр. Український інститут стратегічних до-сліджень МОЗ України, Департамент контролю якості медич-них і фармацевтичних послуг, Департамент організації медичної до-помоги, Управління материнства, дитинства, Міністерство охорони здоров’я Авто-номної Республіки Крим, Управління охорони здоров’я облас-них, міст Києва та Севастополя дер-жавних адміністрацій,



14

Заклади охорони здоров’я МОЗ та АМН України (за згодою).

13. Затвердити методику розро-бки формулярів лікарських засобів.

2008 р. Державний фармакологічний центр МОЗ України, Інститут медицини праці АМН Украї-ни (за згодою), Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Національна медична академія піс-лядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

14. Розробити формулярну сис-тему забезпечення лікарсь-кими засобами закладів охо-рони здоров’я членами Євро-пейського союзу, іншими міжнародними організація-ми та науковими установами з питань розробки / адаптації клінічних рекомендацій/ ме-дичних стандартів − клініч-них протоколів.

2009−2010 рр. Державний фармакологічний центр МОЗ України, Інститут медицини праці АМН Украї-ни (за згодою), Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Національна медична академія піс-лядипломної освіти ім. П.Л. Шупика України, Державний фармакологічний центр МОЗ України, Департамент контролю якості медич-них і фармацевтичних послуг, Департамент кадрової політики, осві-ти і науки, Департамент організації медичної до-помоги, Управління материнства, дитинства.

Директор Департаменту І.В. Шпак



15

Управління якістю медичної та фармацевтичної допомоги УДК 615.032.002.612

А.Л. Федущак1, І.Ю. Палфій2, О.А. Федущак1, Р.Р. Волощук3

ОЦІНКА ЯКОСТІ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ: МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького1,

м. Львів, Україна Львівська комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги2,

м. Львів, Україна Львівська обласна клінічна лікарня3,

м. Львів, Україна Резюме: Встановлено, що післяін’єкційні гнійно-септичні процеси були і залишаються важкими ят-рогенними ускладненнями парентеральної фармакотерапії, які істотно впливають на якість медич-ної допомоги. Вивченню причин, відповідальності, профілактиці післяін’єкційних ускладнень в Україні надається недостатня увага. Умовами попередження місцевих ускладнень після ін’єкцій є фармацевтична профілактика, фармацевтична та медична опіка, контрольоване відповідальне са-молікування. Ключові слова: парентеральна фармакотерапія, післяін’єкційні гнійно-септичні ускладнення, ін’єкційні лікарські засоби, ятрогенні ускладнення, якість медичної допомоги, медична опіка, фар-мацевтична опіка.

Вступ. Сучасна фармакотерапія (ФТ), як певний вид технології надання медичної до-помоги (МД) (медичної технології), одночасно є й фармацевтичним втручанням, оскільки її виконання потребує застосування лікарських засобів (ЛЗ).

Будь-яке лікування є втручанням, зовніш-ньою агресією у біологічну і соціальну сут-ність людини, отже, крім очікуваної лікува-льної дії, медичне, а відтак і фармацевтичне, втручання завжди таїть у собі ризики побіч-них ефектів (ПЕ), ранніх чи віддалених ускладнень. Історія розвитку лікувальної справи – це спроби досягти максимального лікувального (клінічного) ефекту з мініміза-цією небажаних побічних впливів і загроз. До «високо агресивних», «небезпечних» меди-чних технологій належать хірургічні втру-чання та маніпуляції. При цьому, крім меха-нічної агресії, пов’язаної з порушенням ціло-сті організму, вагоме місце займає психологі-чний компонент. Набагато легше сприйма-ються пацієнтами і вважаються мінімально агресивним ФТ технології. Однак, відсутність методології порівняння, окрім клінічної еко-номіки, та одиниць виміру суттєво відмінних за механізмами лікувальної дії («механічна» – в хірургії, хіміко-біологічна у ФТ), очікува-ними позитивними і прогнозованими / не-прогнозованими негативними наслідками не

дають можливості порівняти ці два основні, незамінні на сучасному рівні розвитку меди-цини, підходи до лікування захворювань та об’єктивно оцінити їх лікувальні переваги і загрози.

Окреме місце у лікуванні займає паренте-ральна ФТ – введення в організм з лікуваль-ною метою ЛЗ хірургічними способами (ін’єкції, пункції, катетеризації судин тощо). Парентеральний шлях введення ЛЗ є одним із найефективніших, а в певних обставинах – єдиним методом забезпечення ФТ12. Проте, внутрішньотканинна ін’єкція (чи пункція кровоносної судини, порожнини з метою вве-дення ЛЗ) за своєю природою є хірургічним втручанням4, адже зумисне порушується ці-лісність шкірних покривів, травмуються тка-нини, в них вводяться речовини з відмінни-ми від гомеостатичних констант фізико-хімічними і біологічними (антигени, гаптени тощо) властивостями. Без сумніву, місцеві гнійно-запальні ускладнення ін’єкцій (МГЗУІ) мають усі клінічні ознаки хірургіч-ного захворювання – ін’єкційна травма, кла-сичні ознаки локального запального процесу, присутність у багатьох випадках мікробного фактора, хірургічний спосіб подальшого лі-кування тощо. Загальноприйнятою, хоч і не абсолютно доведеною, є точка зору щодо мік-робної контамінації при внутрішньотканин-



16

ному введенні ЛЗ внаслідок недотримання вимог антисептики та асептики до і під час ін’єкції2,13, порушень вимог до техніки парен-терального введення ЛЗ12-13. З цього огляду, МГЗУІ цілком справедливо можуть вважати-ся ускладненнями власне способу введення ЛЗ, тобто хірургічними. Проте, низка авто-рів3,6,11 справедливо наголошує на тому, що занесення в рану збудників гнійної інфекції, у тому числі під час її процедури, не є вирі-шальним у розвитку місцевих запальних, а відтак і гнійних процесів. Не менші загрози нагноєння закладені і в окремих властивос-тях самих ін’єкційних ЛЗ2,11,14, некоректності ФТ, пов’язаній з недостатнім рівнем теорети-чних знань та практичних навичок з парен-теральної ФТ5. Таким чином, МГЗУІ у бага-тьох випадках можуть трактуватись як ускладнення ФТ. Такий підхід до проблеми МГЗУІ, має не лише клініко-прикладне зна-чення у плані їх профілактики та лікування, але й у практиці судово-медичної та медико-страхової експертизи, при вирішенні право-вих питань, пов’язаних із цими ятрогенними ускладненнями, а також моніторингу якості медичної допомоги (ЯМД) на всіх рівнях і етапах її надання.

Проблема правового врегулювання ускла-днень чи негативних наслідків парентераль-ної ФТ (як і ФТ загалом) сьогодні ще в Укра-їні не піднімалась. Тому залишаються неви-рішеними питання: приналежності цих ускладнень до ятрогеній, з усіма правовими наслідками, що з цього можуть випливати; персоніфікації відповідальності за їх виник-нення (виконавець процедури (середній ме-дичний персонал), особа, яка призначила ЛЗ (лікар) чи їх рекомендувала (клінічний про-візор, провізор), виробник ЛЗ).

Важкі післяін’єкційні гнійно-септичні ускладнення вимагають кваліфікованої хі-рургічної допомоги, а за своєю важкістю, вар-тістю лікування і наслідками часто перевер-шують захворювання, з приводу якого й про-водилась ФТ1,3. Як наслідок найпоширені-ших медичних процедур, МГЗУІ, у випадках тимчасової чи стійкої втрати працездатності, фатального висліду, викликають відповідну суспільну реакцію, у тому числі з боку пра-цедавців, страхових організацій та юридич-них органів. Тому вивчення причин виник-нення, особливостей перебігу, тактики пода-льшого лікування, медико-соціальних нас-лідків МГЗУІ є актуальним завданням прак-тичної медицини, зокрема, в контексті впро-вадження Концепції управління ЯМД в га-лузі охорони здоров’я на період до 2010 р.10

Мета дослідження. Вивчення змін у по-ширеності місцевих гнійних ускладнень па-

рентеральної ФТ із врахуванням впровад-ження нових технологій, причин виникнен-ня, а також обґрунтування шляхів профілак-тики цих ускладнень і раціональних підходів до забезпечення якісної і безпечної ін’єкційної ФТ.

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення визначених метою дослідження задач застосовано методи порівняльного, структурного, логічного аналізу, історичний. Використано дані доступних інформаційних потоків, результати власних досліджень, про-ведених у 1984−1986 рр.14 та дані ретроспек-тивного аналізу карт стаціонарних хворих МГЗУІ двох хірургічних стаціонарів м. Льво-ва за 2005−2007 рр.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Парентеральне введення ЛЗ, незва-жаючи на свою порівняно коротку історію, стало однією з найпоширеніших ФТ техноло-гій. Швидкість досягнення терапевтичного ефекту, точність дозування ЛЗ, застосування при неможливості використання інших шля-хів введення ліків зумовили появу і поши-рення лікарських форм для ін’єкцій і різні способи їх введення в організм пацієнта з до-помогою мікрохірургічних втручань – ін’єкцій, інфузій. За даними ВООЗ, у краї-нах, що розвиваються і в державах з перехід-ною економікою щорічно виконується 12−16 млрд. ін’єкцій. При цьому вважається, що 70−99% ін’єкцій ЛЗ застосовується з лікува-льною метою без належних обґрунтувань і врахування безпечності методу12. ВООЗ сфо-рмульовано визначення «безпечної ін’єкції» як такої, що «не наносить шкоди реципієнто-ві, не піддає непотрібному ризикові медично-го працівника і не приводить до накопичен-ня відходів, небезпечних для інших осіб»12. Виходячи з такої дефініції, «безпечних» ін’єкцій не існує як для пацієнта (ін’єкційна травма з порушенням цілості шкірних по-кровів, судин, м’яких тканин, ризик місцевих і загальних реакцій та ускладнень, психо-генний стрес, тощо), так і медичного персо-налу (ризик інфікування при виконанні про-цедури, постійний ризик виникнення техно-логічного і біологічного ускладнення і, як на-слідок, – появи конфліктних морально-правових ситуацій). Тому частіше застосову-ється поняття «небезпечна ін’єкція», в яке вкладаються різний зміст залежно від конк-ретної мети досліджень. Як правило, таке ви-значення вживається стосовно ризику інфі-кування пацієнта, медичного персоналу, го-ризонтальної трансмісії гепатиту В і С, ВІЛ-інфекції12. Щодо «безпечності» чи «небезпеч-ності» власне ЛЗ у контексті місцевих гній-них ускладнень у зарубіжній та вітчизняній



17

фаховій літературі останніх двох десятиліть даних практично немає.

За останні десятиліття відбулися кардина-льні зміни в технології парентеральної ФТ. Інструментарій багаторазового застосування (шприци, голки, системи для інфузій) замі-нено одноразовим, втратив значення фактор неякісної стерилізації. Застосування тонких ін’єкційних голок з відповідною конфігураці-єю вістря звів до мінімуму травматизацію тканин. Значно розширився асортимент ви-сокоякісних ЛЗ для парентерального вве-дення, у тому числі провідних виробників. Поява високоефективних ЛЗ для ентераль-ного застосування звузила сферу використан-ня ін’єкційних ЛЗ12, зокрема в амбулаторних умовах. Усі ці фактори мали б зменшити від-повідно й частоту ускладнень парентераль-ної ФТ.

Дослідження, проведені у різних клініках у 70−90-х роках минулого століття засвідчили, що пацієнти з місцевими післяін’єкційними гнійними ускладненнями становили у струк-турі хірургічних відділень загального профі-лю 1,1−1,8% і навіть понад 6% хворих, які звертаються в поліклініки з приводу гнійної хірургічної інфекції7,10. Такі ускладнення є причиною сепсису, декомпенсації основних захворювань, високої летальності1,7,13, а за важкістю перебігу, тривалістю лікування, ле-тальністю перевершують аналогічні показ-ники при інших гнійно-септичних захворю-ваннях м’яких тканин9.

Обмеженість публікацій і, відповідно, да-них щодо місцевих ускладнень парентераль-ної ФТ (виняток складають публікації стосо-вно ускладнень у ін’єкційних наркоманів) в останній період мали б свідчити про відсут-ність чи вирішеність проблеми МГЗУІ. Зок-

рема, за даними санепідслужб, які фіксують такі ускладнення як «госпітальну інфекцію», випадки МГЗУІ є поодинокими. Зокрема, у Рівненській області у 2007 р. зафіксовано лише 11 випадків післяопераційних нагно-єнь, із них – 5 випадків МГЗУІ15. За офіцій-ною звітністю аналогічна картина має місце і в інших регіонах України.

Результати ретроспективного аналізу ме-дичної документації хірургічних відділень за 2005−2007 рр. засвідчили, що «ін’єкційний анамнез» у пацієнтів мав місце у 132 випад-ках, однак клінічний діагноз МГЗУІ фігуру-вав лише у 81,8% карт стаціонарних хворих, у т.ч. у всіх 23 випадках місцевих ускладнень у ін’єкційних наркоманів. Ще у 35 випадках гнійники за клінічними ознаками та локалі-зацією можна було характеризувати як піс-ляін’єкційні, однак жодної згадки про їх по-ходження в медичній документації не знай-дено. Ці випадки, як і 23 випадки МГЗУІ пі-сля введення наркотиків у нашому подаль-шому дослідженні не враховувались. Порів-няння отриманих результатів із даними по-передніх років14 засвідчили, що середньоріч-на кількість госпіталізованих хворих із МГЗУІ (без врахування ін’єкційних нарко-манів) у структурі хірургічного відділення зменшилась з 38 до 13 в абсолютних числах, що може бути показником зменшення часто-ти післяін’єкційних ускладнень або розши-ренням показань для амбулаторного ліку-вання цієї патології.

Клінічна характеристика хворих за даними ретроспективного аналізу медичної докумен-тації наведена в таблиці 1 разом із аналогіч-ними даними, отриманими за період 1975− 1984 рр.

Таблиця 1. Порівняльна клінічна характеристика хворих із МГЗУІ

Клінічні форми МГЗУІ 1975−1984 рр. 2005−2007 рр. Всього хворих у вибірках 382 109 Абсцес 275 (72,0%) 71 (65,1%) Флегмона 87 (22,8%) 26 (23,8%) Неклостридіальна анаеробна інфекція 63* (16,5%)* 8 (7,3%) Разом типові форми МГЗУІ 362 (94,5%) 105 (96,3%) Некроз 8 (2,1%) 1 (0,9%) Інфільтрат 8 (2,1%) 3 (2,7%) Інше (нориці) 4 (1%) − Септичні ускладнення 26 (6,8%) 10 (9,2%) Летальний наслідок 16 (4,2%) 11 (10,1%)

Примітка: *діагноз клінічний без мікробіологічної ідентифікації неклостридіальної анаеробної інфекції

За клінічними формами і локалізацією гнійників ситуація змінилася наступним чи-ном: із 72% до 65,1% зменшилась частота

МГЗУІ у формі абсцесів, частішими стали випадки флегмон та верифікованої неклост-ридіальної анаеробної інфекції (31,1%), по-



18

ширенішою (на 4,6%) стала локалізація пост-ін’єкційних місцевих ускладнень у ділянці плеча та стегна. Останнє може пояснюватись частішим застосуванням ін’єкційного самолі-кування, що пов’язане із значно більшою до-ступністю ін’єкційних ЛЗ та шприців однора-зового використання.

Дослідженнями, проведеними у попередній період14 встановлено, що середня тривалість стаціонарного лікування МГЗУІ складала 17,1 днів, а у 2005−2007 рр. цей показник знизився до 13,3 днів. У 1975−1984 рр. гній-но-септичні ускладнення були верифіковані у 6,8% хворих із МГЗУІ, летальність в серед-ньому за 10 років становила 4,2% (серед хво-рих цукровим діабетом – 15,4%). Незважаючи на застосування новітніх медичних техноло-гій, зокрема сучасних антибактерійних ЛЗ, у 2005−2007 рр. частота септичних ускладнень збільшилась до 9,2%, а показник летальності при МГЗУІ − до 10,1%. Характерно, що всі троє померлих впродовж першої доби стаціо-нарного лікування госпіталізовані на 2−4-тий день після «фатальної» ін’єкції, що свід-чить про можливість вкрай несприятливого перебігу цієї патології в окремих випадках.

Важливе прикладне, теоретичне, організа-ційне і юридичне значення має ретельне фі-ксування фармакологічного анамнезу8. Од-нак, результати нашого аналізу засвідчили,

що встановити обставини проведення «небез-печних» ін’єкцій з медичної документації до-волі важко. Зокрема, місце проведення паре-нтеральної ФТ було зафіксоване тільки у 19 із 109 (17,4%) карт стаціонарного хворого: 6 випадків – лікування в домашніх умовах, 4 – в поліклініках, 6 – у стаціонарних умовах, у 3 випадках ін’єкції виконувались персоналом бригад швидкої допомоги. За даними попе-редніх досліджень місце та обставини прове-дення ін’єкційного лікування описувались у медичній документації в більшості випадків. Це стосується і фіксування ЛЗ, ін’єкції яких передували гнійному ускладненню: лише у 54,1% карт стаціонарних хворих ці дані були зафіксовані (у вивченій медичній докумен-тації 1975−1984 рр. – у 85,8% випадків). За даними деяких науковців11 до 90% МГЗУІ є наслідком позашпитальної парентеральної ФТ. Ретроспективним аналізом карт стаціо-нарного хворого встановлено, що лікування пацієнтів (самолікування, амбулаторне ліку-вання) до госпіталізації могло тривати від 2 до 90 днів (в середньому 9,1 дня), проте май-же 70% пацієнтів поступали на стаціонарне лікування в перші 7 днів від появи усклад-нень, а 11% – у перші два дні. Стільки ж па-цієнтів госпіталізовано після 2-х тижнів від початку проявів ускладнення після ін’єкції (у середньому на 32 день).

Таблиця 2. Ретроспективний аналіз МГЗУІ, які виникли внаслідок застосування пе-

вних розчинів ЛЗ

Найменування ЛЗ Дані 1975−1984 рр. n=320 (ІХ) Дані 2005−2007 рр.

n=59 (ІХ)* № з.п. Лікарська

речовина концентрація

розчину, % к-сть

випадків % к-сть

випадків %

1. Магнію сульфат 25 64 20 9 15,25 (2)** 2. Анальгін 50 61 19,1 12* 20,3 (1)** 3. Папаверин 1 30 9,4 7* 11,9 (3)** 4. Вітаміни групи В 29 9,1 5 8,5 (5−6)** 5. Дибазол 0,5; 1 26 8,1 2* 6. Інсулін 24 7,5 3 5,1 (7−9)** 7. Антибіотики 21 6,5 5 8,5 (5−6)** 8. Платифілін 0,2 11 3,4 2* 9. Реопірин 11 3,4 1 1,7 10. Кальцію глюконат 10 10 3,1 2 3,4 (10)** 11. Інші ЛЗ 33 10,3 3 5,1 12. Диклофенак, Дик-

лоберл, Наклофен 2,5 6 10,2 (4)** 13. Гормони 3 5,1 (7-9)** 14. Спазмалгон 3 5,1 (7-9)**

Примітка: * сумісне введення ЛЗ: (дибазол+папаверин, дибазол+платифілін, анальгін+платифілін) ** рангові місця

За нашими даними14 і результатами інших

досліджень11,13 у 70-тих та на початку 90-х років минулого століття випадкам МГЗУІ

передували ін’єкції обмеженої кількості ЛЗ – близько 20 назв і груп ЛЗ (табл. 2).



19

Ін’єкції перших 10-ти з наведених у табли-ці 2 ЛЗ передували 89,7% випадків МГЗУІ у попередні роки та 72,9% − у 2005−2007 рр. (ЛЗ, які вводились сумісно не враховано). До сучасної десятки «небезпечних ін’єкцій» (93,4% ускладнень) замість платифіліну та реопірину ввійшли нестероїдні протизапаль-ні ЛЗ (диклофенак, диклоберл, наклофен), спазмалгон та гормональні ЛЗ (сумарно – 20,4% ускладнень). Характерно, що зросла з 6,5% до 8,5% питома вага місцевих усклад-нень після введення антибіотиків (три з п’яти випадків – після ін’єкцій цефтріаксо-ну); не набагато зменшилась частота МГЗУІ після ін’єкцій інсулінів з впровадженням у практику лікування цукрового діабету сучас-них високоочищених ЛЗ.

Попередніми дослідженнями14 було вста-новлено, що ЛЗ, ін’єкції яких супроводжува-лись МГЗУІ мали відмінні від тканинних констант властивості, а саме: були гіперосмо-лярними (45,5% випадків місцевих усклад-нень) або розчинами з низькими величинами рН (29,8%), а також медикаментами з влас-тивостями антигенів чи гаптенів (14%). Поді-бне співвідн�

Клінічна фармація, Pharmacotherapy &...

Documents

Transcript of Клінічна фармація, Pharmacotherapy &...