ЯК СТАТИ

ЕКОЛОГОМ [10 історій сучасних екологів]

Вінниця 2013

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

А. Ящолт, В. Івчанська, В. Цимбалюк

ЯК СТАТИ ЕКОЛОГОМ

10 історій сучасних екологів

Вінниця 2013

УДК 681.3(075)

Я 74

Рекомендовано до видання Вченою радою Вінницького націона-льного технічного університету Міністерства освіти і науки

України

Рецензенти:

Петрук В. Г., доктор технічних наук, професор (Вінницький

національний технічний університет)

Мокін В. Б., доктор технічних наук, професор (Вінницький на-

ціональний технічний університет)

У навчальному посібнику піднято актуальну проблему працев-

лаштування випускників «екологів». Наведено 10 реальних історій, в яких описано шлях людей до своїх посад, до своєї роботи. Також май-бутнім випускникам дано рекомендації щодо пошуку роботи.

Посібник рекомендується для студентів, які навчаються за на-прямом підготовки «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування».

УДК 681.3(075)

А. Ящолт, В. Івчанська, В. Цимбалюк, 2013

Я 74 Як стати екологом: 10 правдивих історія як прості люди стали екологами. – Електронний навчальний посібник / Під ред. А. Ящолта. – Вінниця : ВНТУ, 2013. – 68 с.

3

Зміст

ВСТУП .................................................................................................... 4

ІСТОРІЯ ПЕРША. ЯК ….. ...................................................................... 8

ІСТОРІЯ ДРУГА. ЯК ….. ...................................................................... 14

ІСТОРІЯ ТРЕТЯ. ЯК ….. ...................................................................... 17

ІСТОРІЯ ЧЕТВЕРТА. ЯК ….. ............................................................... 20

ІСТОРІЯ П’ЯТА. ЯК ….. ....................................................................... 24

ІСТОРІЯ ШОСТА. ЯК ….. .................................................................... 27

ІСТОРІЯ СЬОМА. ЯК ….. .................................................................... 31

ІСТОРІЯ ВОСЬМА. ЯК ….. .................................................................. 33

ІСТОРІЯ ДЕВ`ЯТА. ЯК ….. .................................................................. 36

ІСТОРІЯ ДЕСЯТА. ЯК ….. ................................................................... 40

ЯК ЗНАЙТИ СВОЄ ПОКЛИКАННЯ В ЖИТТІ? .................................... 44

ТЕСТ «СХИЛЬНІСТЬ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» .................. 46

ЯК ВЛАШТУВАТИСЯ НА РОБОТУ? ................................................. 441

ДОДАТОК А ВАЖЛИВІ ЕКОЛОГІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ........................... 61

ДОДАТОК Б ІНСТРУКЦІЯ ЕКОЛОГА НА ПІДПРИЄМСТВІ ................ 63

4

Вступ

Питання вибору професії для молодих українців залежить від ба-гатьох факторів, але в основі є шаблонність мислення, що нам приви-вають з дитинства. Так у школу діти йдуть в 6-7 років, закінчують в 17-18, потім університет, який закінчують в 22-24 роки, швидше одружити-ся, діти, робота, бабуся-дідусь, смерть. Тому коли постає питання про вибір майбутньої професії, то цей вибір у більшості випадків є несві-домим і необізнаним. Більшість студентів не розуміють ким вони бу-дуть працювати після отримання диплома і які обов’язки виконувати. Особливо гостро це питання стоїть перед студентами екологами.

Подальші свої висновки я наводжу із власного досвіду і спілку-

вання з друзями. Автори шукали відповідь на питання «ким же я буду працювати?» у викладачів, випускників, студентів.

Спеціальність «еколог» в Україні стає все більш поширеною і по-

пулярною в наш час, але реальних пропозицій працевлаштування ду-же мало. Крім того, вражає необізнаність людей щодо цієї професії. Для більшості українців професія еколога асоціюється з прибиральни-ками. Випускники шкіл, що вступають на спеціальність «екологія» ві-рять, що вони будуть вирішувати глобальні екологічні питання і ряту-вати світ від катаклізмів. Але і перші і другі помиляються.

То хто ж такі екологи? Чим вони займаються і скільки отримують

за свою роботу? І чи не розчаруються випускники-екологи, якщо їм все-таки вдасться знайти роботу за спеціальністю?

На сьогодні в Україні є багато напрямків працевлаштування еко-

логів, а саме: природоохоронна діяльність, екологічна політика і мене-джмент, аудит і страхування, громадські і державні організації, науко-во-навчальний напрямок тощо.

Статистичні дані відсутні, але з мого досвіду кількість випускни-

ків-екологів Вінницького національного технічного університету (ВНТУ), які працюють за спеціальністю становить приблизно 20-30 %. Такий низький відсоток виникає, через те, що постає невизначеність, чи мож-на вважати працевлаштування екологом на посаді секретаря-референта в державній екологічній інспекції або працювати в оцінці ін-вестиційної привабливості екологічних проектів чи навпаки: вивчати вузький спектр мікроорганізмів, зібрані дані, які не мають впливу на екологічні проблеми.

5

З іншого боку, прийнято вважати, що оплата праці досить низька, тому випускники-екологи не влаштовуються за професією. Але чи дій-сно це так?

Одразу після отримання диплому пропонують тільки низькоопла-

чувану роботу. Але, якщо під час навчання ви досягли великих успіхів і маєте цікаві роботи, то можете влаштуватися лаборантом або вступи-ти в аспірантуру в науково-дослідний інститут. Зарплатня там стано-вить станом на 09.2013 р. 1500-2000 грн (цифри для кожного міста бу-дуть різні, тут вказані середні значення). Робота неважка, часто обме-жується паперовою писаниною і фінансується державою. З часом з’являється все більше таких лабораторій і науково-дослідних інститу-тів. Якщо вони виграють міжнародні гранти, то заробітна плата збіль-шується до 4000-6000 грн, а деколи - до 10000 грн. Проте збільшуєть-ся також і кількість роботи, контроль використання грошей, графік ро-боти стає більш напруженим і потребує більших зусиль. Така діяль-ність дає можливість поглибити свої знання і внести у науку свої відк-риття, проте глобальних змін у світі, про які мріють абітурієнти-екологи, здійснити не вдасться.

Також можна вступити на аспірантуру свого університету. Назва-

ти це працевлаштуванням навряд чи можна, але це можливість пода-льшого навчання, а отже і проживання у гуртожитку і отримання стипе-ндії. Для деяких студентів це є непоганим варіантом.

Робота у заповіднику, заказнику чи іншому об’єкті природно-

заповідного фонду України є ще однією альтернативою, де випускники екологи можуть влаштуватися на роботу. Там можна займатися дослі-дженнями, бути ближче до природи, але така робота часто має сезон-ний характер і оцінюється не досить високо - 1500-2000 грн на місяць.

Якщо ж все таки мрія про влаштування за спеціальністю не поки-

дає вас, то ви, не маючи досвіду і стажу роботи, можете спробувати влаштуватися в органи державної влади: державну екологічну інспек-цію, відділи екології при районних, місцевих радах, санепідемстанції тощо. В ці установи майже завжди триває набір співробітників, зарпла-та становить близько 1500-2000 грн. Така робота цінна тим, що дозво-ляє набути досвіду, без якого не беруть у більш високооплачувані установи. Після двох років можна звільнятися і переходити на іншу ро-боту, оскільки навіть при великому бажанні навряд чи вийде досягти високих результатів і кар’єрного росту, лише досвід і знайомство з по-трібними людьми, що зможуть допомогти у подальшій діяльності.

6

Мрії тих же абітурієнтів-екологів знову не здійснюються. Здається є і робота у відповідних державних установах і повноваження є, але ні-чого суттєвого зробити не можна.

Без досвіду роботи беруть у громадські організації. У них можна

заробляти доволі непогані гроші, якщо вміти правильно організовувати роботу, вести якнайбільше проектів одночасно і т. д.

Ще одним перспективним працевлаштуванням є робота в міжна-

родних установах і міжнародних громадських організаціях. Основна вимога – знання іноземної мови. На розсилку випускників кафедри екології в Києві майже половину вакансій надходить саме від таких ор-ганізацій, або іноземних корпорацій, які хочуть заснувати представниц-тво в Україні або розширити вже наявний бізнес. Робота у таких орга-нізаціях високо оцінюється, крім того додається 1000-1500 грн за знан-ня іноземної мови.

На сьогоднішній день посада еколога на підприємстві стає все

більш перспективною через посилення екологічного законодавства, а , отже, привертає більшої уваги у громадськості і контролюючих органів. Суми стягнень за недотримання природоохоронного законодавства вражають. Так, наприклад: в м. Києві було оштрафоване підприємство на 200 тис. грн за перешкоджання здійснення службових обов’язків екологічному інспектору (банально не пустили на територію); в м. Дніпропетровську штраф на 400 і 600 тис. грн за прострочений дозвіл на викиди в атмосферне повітря. Згідно звіту Держекоінспекції України за 2012 рік по Вінницькій області за порушення чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища складено 1 834 протоколів, до адмінвідповідальності притягнуто 1 747 осіб, сума накладених штрафів складає 465 970 грн.; 89 протоколів передано для розгляду у судові органи; за збитки заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства пред’явлено 179 претензій на зага-льну суму 2 045 708 грн., стягнуто 159 претензій на суму 571 619 грн.

Еколог на підприємстві – найчастіше інженер з охорони навколи-

шнього середовища, в деяких випадках виконує обов’язки інженера з охорони праці і (або) інженера з пожежної безпеки. За законодавством України на підприємстві, на якому працюють більше 50 осіб, має бути створена окрема посада еколога, тому тут потенціал вакансій дуже ве-ликий. Обов’язки такого працівника досить складні, оскільки часто су-перечать умовам виробництва і роботі, що організована керівництвом. Тому потребують багато зусиль, наполегливості і переконань. За кор-доном на таку посаду беруть після одного року стажування. У нас же часто взагалі ігнорують цю посаду, або беруть недосвідчених праців-

7

ників, що не виконують свої обов’язки, тому що уявлення не мають які вони.

Коли в університеті говорять про захист і збереження природи,

якось важко собі уявити, яким чином можна оберігати природу, пра-цюючи на деревообробному підприємстві, де кожного дня тисячі кубо-метрів українських лісів переробляються на сировину для задоволення людських потреб. Можна лише контролювати і зменшувати вплив на природу, але ні в якому разі запобігати йому.

У зв’язку із перспективами застосування Кіотського протоколу в

Україні на підприємствах збільшилась кількість спеціалістів-інженерів і спеціалістів з охорони атмосферного повітря. Сума вкладів обчислю-ється мільярдами, тому вимоги до такої діяльності жорсткі і потребу-ють досконалого дотримання законодавства.

Також новим для наших широт є впровадження системи екологі-

чного менеджменту за ISO 14001:2004, яка за популярністю в світі і в Україні йде одразу за системою менеджменту якості за ISO 9001:2002. А у зв’язку із вступом в СОТ для підприємств, які експортують свою продукцію, ці сертифікації стають просто необхідністю. У зв’язку з цим, а також нещодавнім прийняттям закону «Про екологічний аудит», ста-ють актуальними спеціальності, які необхідні для проведення аудиту, впровадження систем менеджменту і їх веденням на підприємст-ві. Слід зазначити, що для того, щоб стати екологічним аудитором не-обхідно близько 4 років досвіду, а для того, щоб проводити аудит за ISO 14001- 5 років. Таких спеціалістів в Україні десятки. Поряд з еколо-гічним аудитом або навпаки популярним є також екологічне страху-вання.

Поширюється також діяльність, пов’язана із наданням екологіч-

них послуг і продажу екологічних продуктів. Отже, розглянувши всі відомі перспективи і недоліки спеціально-

сті «еколог», можна сміливо сказати, що досягти успіхів у цій галузі можливо. Потрібна тільки цілеспрямованість і наполегливість. Ваша успішність залежить від вас самих. Якщо вас не влаштовують умови праці, то змінюйте роботодавця, удосконалюйте свої знання і ви обов’язково знайдете роботу, де зможете досягнути великих успіхів.

Щоб майбутнім випускникам було легше визначатися із напрям-

ками працевлаштування, розвіяти їх сумніви та вагання, авторами бу-ло проведено ряд інтерв’ю, в яких люди діляться своїм досвідом, як вони стали екологами та за яких обставин шукали роботу.

8

Історія перша. Як …..

Андрій Дручинський, директор парку Дружби Народів, в.о. директора благодійного фонду "Подільська Громада" на волонтерських засадах.

Народився Андрій Дручинський в рік Мавпи під сузір’ям Рака. Закінчив Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинсько-го, за фахом – учитель географії та біології. Одружений. Має двох доньок – Ольгу та Дари-ну.

– Андрію, звідки ви родом? – Я народився у селі Кушилівка Хмільницького району. Туди направили працювати моїх бать-ків, коли вони закінчили навчання у педагогіч-ному університеті. Тато був директором шко-ли, мама – вчителем. У Кушилівці я й провів перший рік свого життя. Потім родина переїха-ла у село Соколова Хмільницького району, де батьки також працювали в школі. Я добре пам’ятаю, як ми жили у будиночку при школі. В одній його частині була їдальня, в іншій – жит-ло для молодих педагогів з дітьми. Пізніше ба-

тьки побудували у Соколовій будинок. Тато певний час працював головою сільсь-кої ради, потім знову повернувся до педагогічної діяльності.

– Коли ви захопилися природою? – Бажання спілкуватися з природою в мене було завжди. Ще будучи школярем, проводив різноманітні природні досліди, щоб зрозуміти, як з’являється крохмаль, відбувається фотосинтез тощо. Мене цікавило: чому йдуть дощі, звідки з’являються опади, як дмуть вітри, розмножуються рослини…

Я часто ходив у туристичні походи як з родиною, так і з класом. Досліджував при-родні місцини Хмільницького району разом зі своїм старшим братом Сергієм та двоюрідним братом Віктором. Одним з улюблених наших місць була так звана «кам’яна хата» – скеля біля річки Південний Буг. Ми навіть хотіли провести там розкопки, адже за легендою, коли козаки воювали з татарами, вони залишили своє золото в місцевому болоті.

Дуже любили ловити раків. Ми з братом навіть вигадали для цього свій метод: на раму від розкладачки натягали сітку і, проводячи цим нехитрим знаряддям по на-мулу, через півгодини мали відро раків. Тоді йшли на природу, варили юшку з ра-ків і відпочивали.

– Які уроки життєвої мудрості вам вдалося засвоїти ще в дитинстві? – У дитинстві я вів активний спосіб життя, захоплювався футболом, часто їздив на змагання. Пам’ятаю свого чудового вчителя фізкультури, Сергія Борисовича, справжнього фаната своєї справи. Саме завдяки цій людині в нашій школі був но-

9

вітній спортивний інвентар. Якось на одному з районних лижних змагань наша школа посіла перші місця (серед 30 шкіл). З одного боку, ми раділи, а з іншого – було сумно, адже ми мали пластикові лижі, спеціальне взуття, кріплення, навіть різні засоби для змащування лиж відповідно до погодних умов. А в дітей з інших шкіл – розхитані лижі «Сніговичок», незручне взуття, а про засоби для змащування не було й мови. Тоді я зрозумів, наскільки важлива можливість скористатися нові-тніми технологіями. Вже будучи дорослим, я часто згадую цю ситуацію і застосо-вую отриманий тоді досвід.

– Чим вам запам’яталися студентські роки? – Я пішов шляхом батьків і вступив у Барське педагогічне училище. Тільки вони займалися фізикою і математикою, а я поступив на відділення образотворчого ми-стецтва і трудового навчання (вчитель малювання та праці). Дуже любив роботу з деревом, ще в школі із захопленням працював на токарному верстаті, виготовляв табуретки й стільчики. Закінчивши училище, вирішив віддати належне своєму за-хопленню природою і поступив до Вінницького педагогічного університету на фа-культет географії та біології. Моє студентське життя тривало 10 років, і я дуже вдячний за це своїм батькам та людям, які мене підтримували. Студентські роки вважаю справді золотими. Я старався працювати під час навчання, щоб не бути повністю залежним від бать-ків і зменшити навантаження на сімейний бюджет. Перші гроші заробив, коли мені було вісім років. Разом з братом (йому тоді було 12) ми кілька тижнів збирали яблука в колгоспному садку для консервного заводу. Тоді на двох ми заробили сто карбованців і купили собі по електронному годиннику (він коштував 30 крб). Вони саме почали з’являтися і були дуже модними.

А під час навчання в університеті я працював екскурсоводом у туристичній фірмі, супроводжував групи у Карпати, Львів, Умань, Київ. За цей час вдалося побувати в багатьох цікавих місцях. Піднімався на Говерлу стільки разів, що після п’ятнадцятого вже збився з ліку. Часто їздив на польові практики, а це – намети, дослідження, описи, романтика, відпочинок. Бували біля витоків Південного Бугу, на берегах Чорного, Азовського морів. – Ви створили родину ще під час навчання в університеті. Розкажіть про свою дружину та донечок. – Я одружився на п’ятому курсі університету. Дружину звати Тетяна. Ми познайо-милися ще в педагогічному училищі (Тетяна навчалася на вчителя початкових класів). А зустрічатися почали вже в університеті. Весілля грали спочатку у мене на малій батьківщині, а потім у дружини (вона родом з Крижопільського району).

Через рік народилася донька Ольга. Мені тоді було 24 роки, я навчався в магістра-турі, а дружина – на п’ятому курсі. Було важко, хоча я й працював. Спочатку ми жили в університетському гуртожитку, це вже пізніше з допомогою батьків і родичів збудували невеличкий будинок у дачному масиві Вінницького району. Потім у нас народилася друга донька – Дарина, зараз їй 4 роки. Старшій – 8, вона навчається у 3-му класі школи № 32 і в школі мистецтв – грає на віолончелі. А ще – додатково вивчає англійську мову. Свого часу займалася танцями, але довелося покинути, бо була дуже перевантажена заняттями.

– А вчителем встигли попрацювати?

10

– Коли я закінчив навчання в університеті, то вже працював у товаристві «Україна – Польща – Німеччина», був заступником голови Вінницького обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги. В мене в трудовій книжці є запис про те, що я пра-цював учителем… три місяці (на заміні). Це вся моя «педагогічна кар’єра». Але отримані знання мені дуже допомагають у роботі, адже я часто проводжу просвіт-ницькі акції, в тому числі й з дітьми. Вважаю, що екологічна освіта необхідна всім. Дуже важливо, щоб підприємці, керівники різних структур і рівнів, думаючи про прибуток та економічні показники, не забували про те, як важливо не нашкодити довкіллю.

– Вам часто доводиться бувати за кордоном. Який екологічний досвід, на вашу думку, добре було б перейняти Вінниччині. А яким досвідом у цій сфе-рі могла б поділитися наша область? – Дуже сподобався сміттєспалювальний завод у Відні. Він розташований… просто в центрі міста! Там настільки якісна очистка повітря, що біля заводу, який працює на повну потужність, зовсім не видно диму. Зверху на трубі розміщений дозиметр, який вимірює рівень викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище. Цей дозиметр підключений до Інтернету, і кожен бажаючий може побачити його показ-ники (вони вдесятеро менші від дозволеної норми). Енергію, яка утворюється при спалюванні сміття, використовують для підігрівання води в системі опалення жит-лових будинків міста. Крім того, об’єкт має дуже цікавий зовнішній вигляд: він різнокольоровий, із різни-ми башточками, всередині є зали, в яких проводять концерти симфонічних оркест-рів! Цей завод входить у десятку найбільш популярних місць Відня. Сюди з’їжджаються туристичні групи з усіх куточків планети.

У Німеччині та Польщі дуже сподобалося облад-нання для виробництва газу з відходів. На завод звозять харчові відходи, прострочені продукти, листя, дрібні гілочки, траву – всілякі відходи біо-логічного походження. В бункері все це бродить – і виділяється біогаз, який спалюють і отриму-ють енергію для обігріву приміщень. А відходи від виробництва (компост) використовують як добрива.

Дуже важливими є пункти прийому вторинної си-ровини. Наприклад, на данському острові Борн-хольм є майданчики з контейнерами, в які окре-мо викидають навіть фарбовані і нефарбовані дошки. А коли ми запитали, чи люди не виносять сміття в лісосмуги, то на нас дивилися, як на ди-

ваків, адже вони вважають, що такого не може бути в принципі!

А Вінницька область може бути цікавою з точки зору альтернативної енергети-ки: виробництва біологічного палива з відходів деревини і соломи. Думаю, бага-тьох іноземців зацікавило б підприємство з виготовлення палетів у Турбові. – Ви голова громадської ради при управлінні охорони навколишнього при-родного середовища у Вінницькій області. Який основний напрямок вашої роботи в цій сфері?

11

– Просвітницький, тому що ліквідація наслідків екологічного невігластва обходить-ся дорого. На жаль, екологічна свідомість наших громадян низька, її потрібно під-вищувати. Наприклад, у Польщі діють центри екологічної освіти, в яких прищеп-люють любов до природи. В комплексах є лекційні зали, де проходять заняття. З дітьми виїздять на природу, де вони оздоровлюються і пізнають навколишній світ. Важливо, що там навчають і дорослих, у тому числі сільських голів, представників місцевого самоврядування. Було б добре перейняти цей досвід для Вінниччини, адже центрів екологічної осві-ти в нас немає. Свого часу ми проводили «екологічні зміни» для дітей у таборах. Вони були в захваті. Часто діти не знають, що у них під ногами росте і що то за пташка на гілці щебече. Просто їм ніхто про це не розповідає.

– Коли ви почали працювати у благодійному фонді «Подільська громада»? Які основні завдання фонду? – Фонд «Подільська громада» з’явився в моєму житті у 2009 році. Він був започат-кований для реалізації різних соціальних, культурних, екологічних програм у Він-ниці. «Подільська громада» створена за зразком європейських фондів, які працю-ють з місцевим бізнесом, громадськими організаціями, владою для об’єднання всіх цих структур навколо актуальних проблем. За час роботи у фонді нам вдалося ре-алізувати чимало проектів. Наприклад, багатьом вінничанам запам’яталася про-грама «Вони визволяли Вінницю для нас», коли ми збирали кошти для ветеранів Великої Вітчизняної війни, які лі-куються у лікарні № 3. Особливість фонду в тому, що він не концентрує свою увагу на якійсь одній цільовій аудиторії, а займається і проблемами людей з інвалідністю та ветеранів, і еколо-гічними проектами, і розвитком культури, і благодійними програ-мами. В нас діють тематичні фон-ди, наприклад, «Одна копійка» для допомоги дітям зі шкіл-інтернатів, багатодітних родин, дітям з особливими потребами.

Ми плануємо впроваджувати новий напрямок роботи – іменні фонди підприємств. Наприклад, якесь окреме соціально відповідальне підприємство допомагає реалі-зовувати багато місцевих проектів. А ми пропонуємо йому перераховувати кошти у фонд, який втілюватиме проекти на його замовлення. Таким чином ми пропонуємо переходити від спонтанної благодійності до стратегічної філантропії. Тобто фонд громади повинен надавати новий сервіс для бізнесу. Хочемо створити й родинні фонди, від імені яких реалізовувати різні соціальні проекти.

Ми намагаємося допомагати цільовим аудиторіям. Наприклад, замість того, щоб роздати людям з особливими потребами по 500 гривень, ми адаптували театр імені Садовського, бібліотеку до їхніх потреб. Це для них – вікно у світ.

12

У фондах, які існують тривалий час, є так званий ендавмент – недоторканний капі-тал. Це кошти, які перебувають на депозиті. Завдяки цьому капіталу фонд постійно має гроші – незалежно від того, допомагають йому сьогодні чи ні. Кошти до енда-вменту можуть надходити з різних сфер. Бувають випадки, коли літня пара не має кому залишити своє житло і вирішує віддати його фонду. Фонд цю квартиру не продає, а здає в оренду, а кошти використовує на благодійність. Мрію про те, щоб ендавмент з’явився й у «Подільській громаді».

На жаль, нині у людей довіра до благодійності та філантропії дещо втрачена. Фонд «Подільська громада» працює максимально прозоро, тому ми сподіваємося відро-дити цю довіру. Кожного року ми проводимо загальні збори, на які запрошуємо біз-несменів, що брали участь у фінансуванні програм, громадські організації, і звітує-мо про використання коштів.

– Ми знаємо, що фонд «Подільська громада» отримав перемогу в номінації «Краща історія успіху – 2012». – Так, ми отримали цю нагороду під час І форуму з організаційного розвитку міста, який відбувався в Києві 19–20 листопада 2012 року. В конкурсі брали участь понад 200 організацій.

«Подільська громада» постійно розвивається. В цьому їй допомогла участь й у програмі «Школа фондів громад» ініціативного центру сприяння активності та роз-витку громадського почину «Єднання» (ІСАР «Єднання»), яка фінансується Фон-дом Чарльза Стюарта Мотта (США). Школа дає можливість засвоїти ази створення якісного фонду громад. Цього року друга «Школа фондів громад» розпочала свою роботу на теренах Вінниччини. Вона важлива тим, що вона «дає вудочку і вчить ловити нею рибу». Завдання школи – навчити фонди працювати з місцевими ре-сурсами й орієнтуватися саме на них. Адже сьогодні грант від міжнародних органі-зацій є, а завтра – немає, тому постійне партнерство з місцевим бізнесом дуже важливе.

Я почав працювати у фонді тому, що побачив можливість реалізувати тут різні проекти, спря-мовані на розвиток гро-мади. Фонд здійснює програму «Вінниця – це моє місто», проводимо чимало заходів у парт-нерстві з Вінницькою мі-ською радою. Беремо участь у всіх загальномі-ських заходах і святах. Робимо все для того, щоб мешканцям міста жилося комфортно, щоб вони мали можливість збагатитися духовно та культурно.

13

Однією з цікавих акцій, які ми спільно з фондом «Бригантина» започаткували в мі-сті, є «Епідемія доброти». Вперше «епідемія» пройшла у Міжнародний день спон-танного прояву доброти 17 лютого 2010 року. У наступному році це свято підхопи-ли близько 50 міст по всій Україні, а в 2012 році «Епідемія доброти» пройшла ще у п’яти країнах. Суть цього заходу полягає в тому, щоб привернути увагу людей до простих, добрих, світлих вчинків, які ми можемо робити кожного дня не лише для своїх близьких і друзів, а й для незнайомих людей. Тоді світ стане кращим. За-прошую всіх приєднатися до «Епідемії доброти». Цього року вона теж запланована на 17 лютого.

14

Історія друга. Як …..

Олена Суровцева, заступник начальника відділу, старший держінспек-

тор з ОНПС (http://www.vindei.gov.ua)

- Скажіть будь ласка, чим приваблива є професія, яку ви обрали? - По-перше, професія є цікава тим, що вона допомагає нашому довкіллю стати чистішим , наш орган займається тим, що контролює якість води, грунтів та атмосферного повітря. Ми перевіряємо підприємства, які здійснюють вплив на навколишнє середовище і не дозволяємо їм його забруднювати. Це робота цікава, в деякій мірі творча. Хо-ча, коли я навчалась, то спеціальності еколога не було, я навчалась на біологічному факультеті, спеціалізувалась на біохімії. Зараз працюю хіміком-аналітиком і вважаю, що це моя спеціальність.

- Ви навчались у Вінницькому педагогічному університеті? - Ні. Я навчалась в Ленінградському університеті

- Чи займались ви науковою діяльністю під час навчання чи цікавились ще чимось? - Я не займалась науковою діяльністю в університеті, лише написала диплом. В аспірантурі я не навчалась.

- Як ви шукали роботу на якій зараз працюєте? - Потрапила сюди я випадково. Приїхала на канікули перед останнім роком на-вчання і знала що буду повертатись до Вінниці і тому я йшла в лікарню і проходи-ла біля інспекції, звернула увагу, що є лабораторія і підійшла і запитала чи є вільні вакансії.

- Тобто не було ніякого оголошення? - Ні, не було оголошення.

- Чи довго ви навчались роботі у даному місці? - Я закінчила Ленінградський університет у мене була дуже хороша база. Керівник відділу, в який я прийшла , говорив що в мене хороша база, що я гарно підготов-лена, але навіть при хорошій базі повноцінним спеціалістом я стала через років п’ять, тобто я самостійно могла зробити аналіз, розібратись з новим, провести йо-го, зробити висновки, оцінити результати, які отримали при аналізі. У нас є можли-вість вчитися і зростати.

- Ви ще десь працювали? - Ні, це моє перше робоче місце

- Скільки робочих місць у вашій установі? - Робочих місць близько 100

15

-На вашому підприємстві яка плинність кадрів? - Плинність кадрів невисока. Кадри оновились лише за рахунок того, що пенсіоне-ри пішли на пенсію.

- Який у вас графік роботи? - Робочий день з 9.00 до 18.00 , з обідньою перервою, але так як ми державні слу-жбовці, то іноді робочий день стає не нормованим. У нас є часті відрядження, у яких ми працюємо доти, поки не виконаємо поставлене завдання. Наша робота пов’язана як із знаходженням в лабораторії, так і з виїздами.

- А що потрібно зробити, щоб потрапити до вас працювати? -Так як ми державне підприємст-во, то у нас, якщо є вакантне ро-боче місце, оголошується кон-курс. Інформація про конкурс друкується протягом місяця в газетах. Подаються документи, оголошується день конкурсу, власне сам конкурс і за його ре-зультатами люди приймають чи не приймають або заносять до кадрового резерву спец перевірку (міліція, довідка з лікарні, довідка з податкової). Кандидатура має задовольняти ряд умов.

- Що необхідно знати людині, яка хоче влаштуватись до вашої інспекції? - Наша інспекція це державне підприємство, тому необхідно добре знати законо-давство України ( конституцію, закони, що стосуються охорони навколишнього се-редовища, закони про державну службу, закони про корупцію). Взагалі перед тим як прийти на конкурс, кожному конкурсанту надається перелік питань, тобто кон-курс – це є своєрідний екзамен.

- Чи є суттєва різниця, який факультет ти закінчив, тобто це може бути прос-то природничий чи повинен бути факультет з вузькою спеціальністю? - При роботі в інспекції необхідно знати, як працюють підприємства. Це може бути технічна чи інженерна спеціальність. В цьому випадку працювати інспектором мо-жна, якщо ти добре знаєш як працює підприємство тієї чи іншої галузі, тобто, коли інспектор приходить на підприємство, він повинен знати як воно працює, як прохо-дять виробничі процеси. Якщо розглядати питання про роботу в лабораторії інспе-кції, то в процесі навчання основним із предметів повинна бути хімія. Фахівець або лаборант повинен знати: що таке хімія, що таке робота в лабораторії, що таке аналіз кількісний, якісний, знати як користуватись хімічним посудом. Ніхто не буде навчати людину з нуля.

- У людини повинен бути якийсь мінімум знань? - Так, людина повинна знати ази хімії. Це не обов’язково чисто хімічний факультет, але хімія має бути як основний предмет і плюс робота в лабораторії.

- Чи потрібен стаж роботи, чи може прийти студент з університету, який має основну базу знань з хімії?

16

- Так, звичайно може. Якщо людина знає, що таке лабораторне обладнання, посуд, вивчала різні методики, які можуть бути тут застосовані.

- Які якості повинен мати еколог і ос-новні його завдання? - Основні якості еколога - бажання пра-цювати. Йому повинно бути цікаво. Від-дана людина повинна знати для чого во-на працює. Це повинен бути свідомий ви-бір. Слід пам’ятати, що до людини, яка працює на державній службі, більше ви-мог, ніж до будь-якого іншого працівника. Тобто, вона представляє державу, а це в свою чергу накладає додаткову відпові-

дальність. Що стосується роботи в лабораторії, то мають бути такі риси: відпові-дальність , дисциплінованість, акуратність, адже робота з хімічними речовинами досить небезпечна.

17

Історія третя. Як …..

Анатолій Іщенко, начальник Управління дозволів, природоохоронних про-

грам, моніторингу та комунікацій при Департаменті екології та природних

ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації.

- Чим для вас є цікава професія, яку ви обрали? - Чим цікава професія? По-перше, це професія захисту довкілля, того, яке залишається від локалізованого впливу промисловості і всього людства, його інтенсив-ного розвитку. Для того як сталий розвиток каже, що залишити те, що є в першочерговому вигляді для май-бутнього покоління, оце сама ціль еколога, не тільки як державного управлінця, а як і того самого еколога на підприємстві. Адже, екологія – це сама наука, а ми на-звали наше управління екології, точніше це Департа-

мент екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації.

- А що саме, ви робите? - Відділ займається дозвільною системою. Це підготовка до видачі дозволів на спеціальне водокористування підземними водами, поверхневими водоймами, під-готовка документів до видачі дозволу на викиди забруднювачів атмосфери повітря стаціонарними джерелами і дозволів на розміщення відходів. До недавнього часу були всі відходи 1-4 класу небезпеки. Зараз, після внесення змін постанови, управління видає дозвіл тільки на 4 клас небезпеки, на 1-3 клас - Міністерство екології. Крім того, функції відділу включають: попереднє погодження використан-ня надр в області, постановку на державний облік підприємств, які здійснюють ви-киди, тому що підприємства, згідно законодавства, діляться на 3 категорії, 3 групи. Перша та друга підлягають державному обліку. Третя – маленькі за розміром підп-риємства, які не підлягають державному обліку, займаються маленькими викидами і не звітують. Вводяться в програму дані по підприємству, ставляться на облік по-тенційні викиди, географічні координати, тобто, на карту виноситься вся інформа-ція: скільки і яке підприємство здійснює викидів. Крім цього, великий об’єм роботи - це природоохоронні програми, а саме: розробка програм, супровід державних, об-ласних і екологічних програм.

- Яка у вас освіта? На кого ви навчались? - В мене спеціальність, яка не стосується екології, це радіофізика та мікроелектро-ніка.

- Як ви шукали роботу? На якій зараз працюєте? Чи працювали до цієї робо-ти ще десь? - До цієї роботи я працював, на ламповому заводі інженером. Потім, на тому ж Ла-мповому заводі (об’єднання «Жовтень») працював соціологом. Потім інженером науково-дослідного інституту Гелій, який був при Ламповому заводі. Після розвалу Радянського Союзу, коли практично вся мікроелектроніка була в розвалі, не було

18

заказів, не було роботи. Я випадково знайшов можливість працювати. В той мо-мент це була будь-яка робота.

- На той час, як почала формуватись незалежна Україна, почали формува-тись екологічні установи? - На той час Україна була практично сформована, це був 1997 рік - пік розвалу всього. 1995-1997 рр. - заводи не працюють, промисловість вся зупинилась, люди без роботи. Тільки з лампового заводу 10тис. пішли працювати на ринок. Завод припинив своє виробництво.

- То, можна сказати, що екологічна діяльність почалась саме в 1995-1997 ро-ки? І до того не було ніяких реєстрів? - Служба в ті роки в області працювала, але чисельність її була незначною, як і її функції.

- Скільки робочих місць у вашій установі? - У нас в установі 36 робочих місць. В нас є представники. Вони працюють в управлінні, але вони обслуговують по 4-5 районів, на одного чоловіка. Раніше це були представники в районах, які були разом з інспекцією. Називалось це Управ-ління Інспекцією, і було одне ціле. В одному районі було по 2 представники, дві людини, які працювали інспекторами. Після того, як у 2007 році був розподіл на дозвільну систему і інспекторську, інспекція відділилась від управління, потім було скорочення і практично зараз на одного працівника управління, який працює в комплексному відділі управління природоохо-ронної діяльності, припадає 4-5 районів. Раз на тиждень він може попасти в район тільки на прийом громадян.

- Який в них робочий графік? - Кожен день вони приїжджають в новий ра-йон. Є такі райони, що там бувають тільки раз в два тижні. Якщо в них 5 районів, то фізично вони не встигають, адже потрібно приїхати в Вінницю, привезти документи.

- Вони там отримують дані? - Вони там проводять акт обстеження, нада-ють платні послуги чи акт обстеження земе-льних ділянок (проводили раніше). В них все чітко розписано по графіку. Частина людей працюють в районах, а частина - це у Вінни-цькому відділі дозволів. Є ще відділ природо - заповідного фонду та земельних відносин, які займаються створенням нових об’єктів природно-заповідного фонду, фінансуван-ням, створенням екологічної мережі області і виконанням загальнодержавної про-грами по екологічній мережі. Відділ комплексного управління включає всі райони і відділ моніторингу довкілля (там працює одна людина). Зараз в управлінні працює набагато менше людей.

- Це скорочення було минулого року? - Так, минулого року, хоча практично вже 2 роки тому, скорочення було на 30%.

19

- Яка плинність кадрів у вас? - Плинність кадрів, це практично, вихід на пенсію.

- Тобто, тут потрібні люди досвідчені? - Так, або хтось знайде роботу більш високо оплачувану. Адже не секрет, що у державних службовців зарплати невеликі.

- Що потрібно зробити, щоб працювати у вашій установі? - По-перше, мати відповідну освіту. Адже, зараз є обов’язкова вимога, має бути саме еколог. А по-друге, має бути вакансія в управлінні і пройти конкурс.

- Які, на вашу думку, має мати здібності майбутній працівник управління? - Залежно від того, в якому відділі він планує працювати. Але обов’язково, це дос-конале володіння комп’ютером, тому що всі бази даних на комп’ютерах. Крім того, оперативне мислення, витриманість, порядність, вміння розмовляти, вміння пра-вильно пояснити, бути толерантним.

- Чи потрібен стаж роботи, щоб прийти до вас працювати? - Ні, стаж роботи не обов’язковий. В нас є випускники ВНТУ, які прийшли після за-кінчення університету і працюють.

- А четвертого чи п’ятого курсу? - Після п’ятого курсу.

- А в чому полягають основні завдання еколога ( в загальному значені)? - В загальному, це відслідковування екологічного законодавства, чітке дотримання його підприємством, щоб допомогти керівнику прийняти правильнее рішення(адже керівники не можуть всього охопити). Можна пропустити якийсь термін, і в резуль-таті отримати штраф, а штраф може бути кілька тисяч гривень. Тому еколог має відслідковувати все: щоб були усі документи, дотримуватися всіх вимог законо-давства (щоб керівник не виходив за межі у своїх рішеннях), і, звичайно, впрова-джувати технології, які будуть менше забруднювати навколишнє природне сере-довище.

- Які поради, ви, можете дати студентам? Що їм робити, яким чином діяти, щоб влаштуватись на роботу? Адже зрозуміло, яка зараз ситуація з робочи-ми місцями. - Так, ситуація зараз важка. Більшість великих підприємств мають своїх екологів, на середніх підприємствах ці функції можуть виконувати комплексні екологи і від-повідати за охорону праці, пожежну безпеку і т.д. Ще приблизно десь 5 років тому скорочували посади екологів, але зараз починають повертатись до цього. Тому що законодавство все жорсткіше, більші штрафні санкції. Хоча багато, я знаю, зараз не працюють, особливо перші випуски, 2-4 часто звертаються до нас, питають чи немає вакансій, де можна влаштуватись на якесь підприємство. Але зараз майже всі вакансії зайняті, йде постійне скорочення.

- А у вас на підприємстві скільки в рік вакансій? - Буває, що немає і жодної. Якщо людина йде з підприємства (виходить на пенсію), з`являється вакансія.

20

Історія четверта. Як …..

Вадим Гончарук, директор приватного підприємство «Інтер-Еко» - про-ектна, дослідницька та консультаційна компанія, яка діє в сфері охоро-

ни навколишнього природного середовища (http://inter-eco.ua). За

його підтримки створена Інтернет-спільнота "Промислова екологія" (http://eco.com.ua/).

- Чим для Вас є привабли-вою професія, яку Ви обра-ли? - По-перше, промислова еко-логія вимагає від еколога дос-коналого розуміння тих фізи-

ко-хімічних процесів, які відбуваються при будь-якому технологічному процесі, а також чіткого уявлення, що може відбуватись з вихідними продуктами тих проце-сів, по-простому з викидами, скидами та відходами при надходженні їх в навколи-шнє середовище. Тому промислову екологію можна вважати сплавом фундамен-тальних наук (фізика, хімія, математика і т.д.) та моделювання (прогнозування) можливих наслідків. По-друге, це абсолютно творча робота, адже ніколи не буває два абсолютно ідентичних підприємства, які знаходять в аналогічних умовах, але в той же час досить відповідальна, так як від наших рішень зачасту залежить доля певних екосистем або ж, з іншої сторони, цілком матеріальна відповідальність, яку виставлять підприємству-забруднювачу.

- На кого Ви навчались? - Я закінчив Вінницький національний технічний університет, спеціальність радіоі-нженер-конструктор-технолог. На той час жоден навчальний заклад не готував екологів, щоправда, про еколо-гію я і не думав.

- Чи займались науковою дія-льністю або ще чимось окрім навчання? - Під час навчання - ні. Задово-лення від наукової діяльності, а також розуміння її необхідності з`явилась пізніше і зараз мені важко уявити нашу організацію без такої роботи. Завдяки цьому ми змогли досягти кращих мож-ливостей і очікуємо досягати їх надалі, як для власних цілей, так і для суспільства в цілому.

- Як Ви шукали роботу, на якій зараз працюєте?

21

- На якомусь етапі пошуків чим займатись в житті знайшов для себе сильний інте-рес в екологічній лабораторії ДАК "Хліб України". Було багато нового, творчого та такого, що потребувало змін. Це був певний виклик, який продовжується і зараз... За свій життєвий досвід роботи зрозумів одну істину - робота повинна подобатись та приносити задоволення, а не тільки відповідати фінансовим запитам, тому що грошей буде завжди не вистачати, адже постійно хочеться більшого… Певне про-теже для мене зробив авторитет матері, яка була екологом вже на той час. Саме при тому поколінні зародилась природоохоронна сфера, з`явилась екологічна ін-спекція, а екологами ставали технологи, енергетики та хіміки. Вони були вихідцями з підприємств із серйозними технологіями і чудово розумілися саме на промисло-вій екології. Галина Тимофіївна Бондар, Неля Андріївна Предоляк, Галина Йосипі-вна Зубко і ще багато досвідчених та відповідальних фахівців своєї справи ство-рювали цю сферу. Вважаючи себе їх учнем, хочу вірити, що ми достойно продов-жуємо їхню справу.

- Ким Ви працювали ще? - Після закінчення університету, в середині 90-х майже всі працювали в бізнесах пов’язаними з торгівлею та перепродажем. Не оминула ця доля і мене - і, хоча, будь-яких помітних економічних результатів досягнути не вдалось - я отримав ве-личезний досвід, щоправда, здебільшого – як не потрібно діяти. :) Далі була робо-та в екологічній лабораторіїї ДАК "Хліб України."

- Чи обов`язково мати знайомих в сфері екології, щоб працювати екологом? - Якщо говорити про нашу фірму - то ні. Навіть, навпаки – насторожує коли за лю-дину хтось інший просить... чому вона не наважується сама підійти і розповісти про себе і чого хоче!?

- Скільки робочих місць на Вашому підприємстві (установі)? - Більше 12 чоловік.

- Який графік роботи у працівників, чи є виїзди з офісу? - Безумовно. Практично, будь-яка робота починається з обстеження підприємства, інколи з вимірами екологічною лабораторією, які одним разом можуть і тому виїзди та відрядження – невід’ємна частина нашої діяльності.

- Зарплатня? - Зарплатня різниться від професі-оналізму спеціаліста, швидкості, а також якості виконання робіт. Та-кож може впливати сфера діяльно-сті в нашій організації.

Яка плинність кадрів? - Поки що ніяка.

- Що потрібно зробити, щоб пра-цювати у Вас? - Як мінімум, добре вчитись, пра-цювати над собою, мати адекватні амбіції.

22

- Які, на ваш погляд, професійні уміння необхідні для роботи еколога? - Швидко та чітко розуміти інших, мати добрі комунікаційні здібності, вміти вчасно приймати рішення та добиватись очікуваних результатів, самоконтроль та вміння до самовдосконалення. Окрім цього не забувати, що еколог - це певний поклик. Це як лікар, що дав клятву Гіппократа, тільки природа ще більш беззахисна.

- Чи потрібен стаж роботи, якщо йти працювати на підприємство (установу)? - Бажаний, але не є обов`язковим. Це залежить від людини - чи здатна вона вчи-тись на чужих помилках, чи повинна це робити тільки на своїх...

- Щоб працювати у вашому підприємстві (установі) потрібно мати екологічну освіту чи будь-яку іншу? - Освіта еколога найкраще підходить, проте може бути щось суміжне з технічних нахилом, наприклад, енергетик. До речі, по досвіду роботи з екологами-випускниками різних вузів можу сказати, що найшвидше і найлегше "в`їджають в тему" саме випускники ВНТУ, мабуть все-таки дає взнаки сильніша технічна база університету....

- В чому полягають основні завдання еколога? - Залежить від того, де працює еколог, проте завдання будь-якого фахівця - досяг-нути поставлену мету. А ось мета еколога має бути одна: будь-яка господарська діяльність повинна здійснювати вплив на навколишнє середовище в межах чинно-го законодавства. Для цього потрібно слідкувати за чітким дотриманням технологі-чного регламенту, виконувати передбачені заходи та методи керування та заходи щодо запобігання або зменшення впливу на довкілля, а також контролю за цими впливами. Для цього спеціалі-сту потрібно бути:

- сумлінним, - відповідальним, - принциповим, - креативним, - наполегливим - На Вінниччині почала діяти нова програма охорони до-вкілля та раціонального ви-користання природних ре-сурсів на 2013-2018 роки. Які пріоритети ставить на меті дана Програма у сфері спеціального водокористування? Яких покращень можна очікувати від її реалізації? - Думаю, що в зв’язку з критичною ситуацією водних об`єктів щось робити потрібно однозначно. Щодо пріоритетів та очікувань, краще переглянути безпосередньо Програму, але із неорганізованими скидами у водні об’єкти, в тому числі від насе-лення, критичним станом комунальних ОСК та перевантаженністю річок ставками щось робити потрібно.

- На Ваш погляд, наскільки бюрократизованим є процес подачі-отримання дозволу на спеціальне водокористування сьогодні? Чи потребує даний про-цес спрощення чи, навпаки, є оптимальним/потребує вдосконалення? - Отримання даного дозволу регулюється Законом України "Про дозвільну діяль-ність", де чітко виписаний 10-денний термін розгляду, а також процедури подання

23

та розгляду документації. Нагадаю, що дозвіл на спецводокористування необхідно отримувати як споживачам підземної та поверхневої води, так і забруднювачам водних об`єктів будь-якими скидами. Дозвіл отримується в Держуправління ОНПС, але подавати та отримувати документи необхідно в прозорому офісі.

- З яких питань або з якими скаргами/побажаннями найчастіше звертаються водокористувачі? - Недосконалість чинного законодавства, особливо в сфері нормування скидів у водні об`єкти, а також жорсткість в частині понадлімітного споживання води.

- Яким чином Держуправління ОНПС може сприяти/допомагати підприємст-вам-водокористувачам в модернізації очисних споруд? Чи заплановано на 2013 рік проведення певних конкурсів на здобуття грантів тощо? - Власне, Держуправління не має прямих повноважень або можливостей допома-гати в такій нелегкій справі, але, дійсно, може сприяти отримати гроші з фонду з охорони навколишнього природного середовища. Це дуже не просте і клопітке пи-тання, тому за більш детальною інформацією краще звернутись напряму до них. Необхідно відмітити, що в світлі нинішньої адмінреформи Держуправління в нині-шньому вигляді проіснують до 18 травня 2013 року, а надалі їх повноваження пе-реважно делегуються облдержадміністраціям.

- Чи є необхідність у створенні регіональних екологічно просвітницьких центрів для того, щоб належним чином ознайомлювати водокористувачів (або ж розробників ГДС) із новинами законодавства та інших змін у сфері водокористування? - Так, це дуже актуальне питання і не тільки з точки зору просвітницьких цілей, але, здебільшого, для розробки пропозицій щодо удосконалення законодавства в цій сфері, для відстоювання інтересів споживачів від понадмірного тиску бюрокра-тії та чиновників, а також професійного обміну інформацією.

24

Історія п’ята. Як …..

Тетяна Рибак, екологічний аудит в ТОВ «Пласт» (http://plast.vn.ua).

- Чим для Вас є цікава професія, яку обрали? - Насамперед, за фахом я юрист і отри-мала юридичну освіту, але надалі поча-ла працювати в екологічній сфері – еко-логічне законодавство. Це дуже цікава робота, мало зайнята ніша. Екологів, які спрямовані на технічну сторону багато, що мають певний досвід, напрацювання, люди які в цьому розуміються. А екологі-чне право досить не зайнята ніша і дуже важко працювати тому, що немає нале-жного досвіду, навіть судді дуже рідко стикаються з екологічними питаннями. Буває, коли йдуть екологічні справи, ме-не дослухаються як спеціаліста з еколо-гічного права. Тому це є цікава робота, але важко, бо доводиться йти першим і першим робити помилки.

- На кого Ви навчались і де? - Я навчалась в університеті «Україна» на юриста, але після першого курсу пере-велась на заочне і пішла працювати менеджером в екологічних проектах по між-народних грантах організації «Зелений світ Поділля», а потім коли вже завершила навчання і отримала диплом спеціаліста, то влаштувалась працювати на фірму, на якій я і зараз працюю. Почала зовсім з маленького, дрібних справ, але потім все більше і більше вникала, вивчала, спілкувалась, хтось щось приходив і запитував. А вже потім перейшло до такого етапу, що в 2007 році пройшла курси-навчання в Міністерстві охорони навколишнього природнього середовища на екологічного ау-дитора. Це довга процедура і в 2009 році я сертифікувалась як екологічний ауди-тор.

- Як Ви шукали роботу, на якій зараз працюєте? - Мені пощастило потрапити на роботу спершу до людини, яка займалась екологі-єю, колишнього начальника управління – Яворського. І я почала в тій сфері спілку-ватись і виникали якісь певні екологічні питання, постійно в цьому середовищі зна-ходишся, чуєш. В мене був певний період, коли я ніде не працювала, а вчилася на кравця (це моє велике хоббі). Потім пішла шукати роботу за юридичним фахом, але так вийшло, що моя фірма займається супутніми питаннями в екологічних і юридичних. Далі певний досвід дав можливість займатись серйозними питаннями.

- На першу роботу Ви йшли по знайомству?

25

- Я ходила і розпитувала кому потрібен такий працівник, який нічого ще не вміє, але дуже хоче працювати. І мені сказали, що є дуже багато роботи навіть не фа-хової, робити тисячі ксерокопій в жаркий день, бігати і телефонувати. Але я дуже хотіла працювати, хотіла бути самостійною в 18 років, тому я погодилась на цю роботу.

- Скільки робочих місць є на Вашому підприємстві? - Бувають кращі економічні часи, бувають – гірші. Цього року наша фірма відзна-чила 20-річчя, тобто вже такий тернистий шлях пройшли, враховуючи, що фірма заснована в 1993 році, а наша країна дуже нестабільно розвивається, то дуже ба-гато пережили і економічних і політичних потрясінь. Тому залежно від певного пе-ріоду залежить кількість працівників. Було і 4 працівника, зараз 12 робочих місць. Тобто в середньому 8 чоловік працює на фірмі.

- Який робочий графік? - Робочий графік досить гнучкий тому, що ти працюєш з людьми. Є клієнти, які при-їжджають з районів, де автобуси прив’язані до графіку. Все залежить від роботи, ти мусиш виконати свою роботу. Я сова, тому мені легше приходити пізніше і пра-цювати з 10:00, але відповідно сидіти до 19:00, а коли треба то й більше. Тому все залежить від роботи. Ти маєш виконати роботу, а як ти її будеш виконувати, то ви-ключно твоє питання.

- Чи є виїзди за межі офісу? - Ми займаємось різними сферами в екології, з дозвільними документами, екологі-чними аудитами. Повний аудит неможливо провести без дослідження, без виїзду на ділянку обстеження, по суті ця діяльність схожа до екологічної інспекції. Більше того, можливо, екологічна інспекція щось не побачить, або не захоче побачити, то ти мусиш побачити все, бо береш на себе відповідальність. У результаті, якщо ти десь щось не врахував, то підприємство має до тебе претензії. Тому потрібно бути дуже уважним, повністю врахувати все, дізнатись хто і де хитрує, що ховають, яким чином працює обладнання, технологічний процес, а отже виїзди здійснюють за межі офісу. Оскільки наше підприємство займається пошуком і розвідкою кори-сних копалин, то ми дуже часто виїжджаємо на бурові роботи і буває таке, що по декілька діб в полі з палатками стоїш. Тому присутній повний спектор відчуттів. Раніше виїзди були дуже часто, а зараз по потребі.

- Яка плинність кадрів? - В нас люди не часто змінюються. Щоб працівник був гарний, то він вже сам має набити шишки, знати як і що. З молоддю намагалися працювати, але не знайшли потрібну людину, яка б була старанна, не лінилась працювати і жертвувала особи-стими інтересами у плані своєї зацікавленості і розвитку. Тому в нас зазвичай при-ходять люди, які пропрацювали досить гарний період – це геологи, гідрогеологи. Молоді дуже важко після інституту мати той рівень, який дозволить працювати.

- Але не завжди потрібно мати стаж роботи, необхідно мати велике бажання. А далі вже врахувати специфіку, якщо людина «горить», цікавиться, здатна до не-стандартних рішень, бо всі питання, що стосуються екології, взаємодії з контро-люючими органами, з екологічною інспекцією вони вимагають нестандартних рі-шень. Управлінські органи мислять більш стандартно, а щоб підприємство мало якісь варіації в розвитку, ступало на крок перевірки потрібні нестандартні рішення.

26

- Що потрібно зробити щоб працювати у Вас? - До нас часто студенти просяться на практику. Було що одна дівчина декілька ро-ків підряд приходила і працювала. Зрозуміло, що їй давали не дуже відповідальну роботу. Але в неї були інші пріоритети. Але якщо людина хоче і шукає, гарно заре-комендувала себе на практиці і економічні умови нам дозволяють взяти цю люди-ну на роботу, то може бути людина і без досвіду, бо ж треба десь його отримувати.

Потрібно залишити резюме. В нас є вже підбірка резюме і якщо є можливості, то ми можемо запросити людину. А далі вже якщо виникає можливість, то ми теле-фонуємо людині. Зараз у нас є близько 20 резюме.

- Щоб працювати у Вас потрібно мати екологічну освіту? - Бажано екологічну, юристів на фірмі у нас аж три, тому нема сенсу брати нову людину. Але все залежить від самої людини, як вона покаже себе на співбесіді. Це є індивідуально, не можна чітко сказати чи підходить людина.

- Яке основне завдання еколога? - Насамперед в своїй роботі керуватись тим, щоб не завдавати шкоди навколиш-ньому середовищу. Потрібно думати про це не тому, що ти еколог, а потрібно ро-зуміти, що це є важливо для всіх!

27

Історія шоста. Як …..

Марина Танасійчук, провідний інженер з охорони навколишнього сере-довища у виробничо-технологічному відділі ПАТ «Південьзахідшлях-

буд».

Працюю з 2008 року. По спеціальності ін-

женер-еколог – це є перша моя освіта. Дру-

га освіта – комп’ютерні системи та мере-

жі. Досить зручне поєднання, так як швид-

кість та якість роботи залежить від про-

грамного забезпечення з яким працюєш.

- Які задачі еколога на вашому підприємс-тві? - В першу чергу це підготовка, проведення та приймання участі в роботі комісій при обсте-женні та перевірці виробничих об’єктів підп-риємства. Захист документів для отримання дозволів з водокористування, викидів забруд-нюючих речовин в атмосферне повітря, небе-зпечних відходів. Звітування по обліковій зві-тності. Отримання висновків, погоджень, екс-пертиз в різних інстанціях.

- Ви казали, що перша освіта все-таки була «інженер-еколог». А який вуз ви закінчували? - Вінницький соціально-економічний та ВНТУ..

- А як ви влаштувалися та цю роботу? По запрошенню, оголошенню чи через Інтернет?

- По оголошенню в інтернеті, при чому набір був на посаду лаборанта мінерально-го аналізу, а вже після проходження першої співбесіди запропонували посаду ін-женера – еколога, до цього часу еколога на підприємстві не було. - Під час співбесіди на що роботодавець звер-тає увагу? - В моєму випадку, при працевлаштуванні я про-ходила чотири співбесіди з чотирма різними людь-ми (така специфіка оргст-руктури підприємства), тому, дехто звертав увагу на те що - без досвіду ро-боти, дехто хвилювався, що у нас великі об’єми

28

роботи, дехто застережливо звертав увагу, чи, планую в майбутньому піти в дек-ретну відпустку.

- Скажіть, а скільки робочих місць на

вашому підприємстві. Якщо брати тільки керів-ного складу? - Близько 1500 пра-цівників, кількість за-лежить від об’ємів та сезонності роботи.

- Як з графіком ро-боти? Тому що

дехто вважає, що еколог більше такий прив'язаний до місця чи, все ж таки, у вас така робота, що часто потрібно їздити до інших організацій? Як керів-ництво контролює ваш розпорядок роботи? - Графік роботи з 8 до 17 год., з обідньою перервою. Є робота яку необхідно ви-конати до чітко вказаного терміну - коли і за який час, ця робота буде зроблена, це ініціатива працівника, головне якісно та вчасно. З власного досвіду 40 – 45% робочого часу затрачається на погодження документів, які погоджуються в різних організаціях, управліннях та інстанціях, при цьому ми можемо працювати одночас-но в 7-8 областях України. Відрядження бувають від одного дня до декількох тиж-нів, дуже цікаво співпрацювати з колегами з інших областей України, аналізувати трактування законів в залежності від місцевості. - А яка плинність кадрів у Вас на підприємстві? - В різний час – різна. У нас багато людей які познайомилися на підприємстві та створили свої сім’ї, діти яких також влаштовуються в до-рожню галузь, не зважаючи на фінансовий стан підпри-ємства (залежні від держав-ного фінансування). За останні роки ПАТ значно омолодило свій колектив, змінився керівний склад, в наслідок чого поліпшуються та модернізуються системи підприємства. - Який повинен бути ха-рактер еколога в загаль-них рисах? - Характер має бути гнучкий, комунікабельний і, разом з тим, наполегливий. Зви-чайно, на початку трудової діяльності досить таки важко, але з досвідом ці якості відшліфовуються. - А яка фінансова сторона еколога?

29

- Все залежить від професійних навиків, швидкості виконання, цілеспрямованості, мотивації. Тут доцільна буде приказка: «Вовка ноги годують». Професійний еколог

– це людина яка завжди в русі. На даний час я працюю на двох роботах, за-робітна платня, поки що, влаштовує, хоча важко знайти люди-ну яка б була цілком задоволена зарпла-тою. - Що б ви пореко-мендували чи по-бажали молодим екологам, які тіль-

ки хочуть вийти у світ, що їм потрібно в першу чергу навчитися чи що роби-ти, чи куди податися, щоб дійсно знайти себе в даному напрямку? - В першу чергу набратися терпіння та рішучості, якщо ви вирішили бути еколо-

гами, вмійте на власному прикладі показати свою повагу і небайдужість до приро-

дного середовища.

- Внаслідок того, що природоохоронне законодавство України змінюється дуже швидко, процедури на розроблення, подання та погодження документів станов-ляться жорсткішими. Тому підприємства, які мають працівників, що займаються екологією за сумісництвом, або ж взагалі не мають такої посади, з часом, будуть змушенні брати екологів на повний оклад в не залежності від обсягів виробництва та потужностей. - А чи приймаєте ви участь в при-родоохоронних програмах? - Стосовно приро-доохоронної про-грами, що розроби-ла наша Вінницька область і стосовно того, які вони там запропонували за-ходи, то воно все лише на папері. Во-но попахує тим, що потрібно було розробити програму, як Кабмін сказав, що кожне управління має мати папку, де є стратегія розвитку регіону. І лише тоді взяти і по-дивитися, хто з науковців на цьому розуміється. Для Вінниці завжди актуальне пи-тання побудови сміттєпереробного заводу і які мають бути наслідки. І вони ро-зробили таку програму, але як воно практично і що має бути. Я от не бачу, що далі воно буде якось розвиватися. І на фоні того, що зараз з управліннями буде роби-тися, мені здається, що так воно і буде лежати програмою. Ну, раніше було так: коли цю програму замовляли, Законодавчо було продумано наступним чином, що є обласний фонд охорони навколишнього природного середовища. Економічний

30

механізм був розрахований таким чином, що підприємство є забрудником навко-лишнього середовища, воно сплачує за забруднення якісь певні кошти. Ці кошти направляються у цей спеціальний фонд. І попередні роки просто на певні потреби, на певні області виділяли кошти і казали, що Вінницька область – дасть 3 млн на розвиток, на різні природоохоронні заходи і казали в Управлінні екології, що от є 3 млн, запропонуйте, які там є заходи, і ми будемо дивитися, і надсилали запити. Тоді управління екології з тих запитів вибирало, які в першу чергу необхідно ре-алізувати. Тепер же ці уповноваження в Управління екології забрали, тому ці кошти надаються в обласну адміністрацію. І зараз нахил пішов на те, що потрібно, щоб не управління, а ці кошти надавати безпосередньо в міста, або в райони. От, наприклад, на розвиток міста Ладижин виділили 2 млн. На місто Іллінці виділили 100 тис. Але, як-то кажуть, весь нюанс в тому, що не кожен населений пункт і не кожен район знає про те, що потрібно надати, аргументувати, і тоді вже, можливо, тобі на ці проекти, на ці нужди, на ці проблеми виділять кошти. Тобто, якщо чесно, йде така маніпуляція цими коштами, тому ті, хто знає, і хоче витягують кошти на ці фонди. Ну, от при оформленні статистичної звітності за минулий рік, у нас близько 200 тис. грн. пішло тільки на податки в нашу місцеву податкову, тому що зараз там нараховуються податки по юридичному місцю адреси. І досить було б таки цікаво, якщо, наприклад, тільки наше одне підприємство платило таку кількість, можете собі уявити, скільки по Вінницькій області платили і скільки все ж таки цих тисяч надійде на охорону навколишнього середовища окремого районного центру. Відкривається досить каламбурне питання, тому що ми це всі бачимо, ми це всі знаємо, але ми нічого зробити не можемо, тобто не в силі дати якийсь резонанс цій справі. Дехто являється членом громадської спілки, то там вони буває, висвітлюють питання щодо відходів. І, я думаю, наступним етапом було б непога-но, якби це питання піднялось. От в інших країнах є так, що кожен громадян, який заходить на сайт і він бачить, що в мене від зарплати відрахувань було стільки-то, він відразу може прослідкувати, ці відрахування пішли на такі-то і такі-то фонди. Все прозоро і прораховано повністю все. Так що майбутнім екологам на замітку, що у нас.

31

Історія сьома. Як …..

Ярослав Токарчук, інженер з охорони навколишнього середовища

Барського ЛВУМГ УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» - Чим для Вас є привабливою професія, яку Ви обрали? - Привабливою буває оплата за пророблену роботу, а професія - так склалось життя.

- На кого Ви навчались? – Теплоенергетика. - Чи займались науковою діяльністю або ще чимось окрім навчання? - Так, під час навчання працював лаборантом на кафедрі й проводив дослідження. - Як Ви шукали роботу, на якій зараз працюєте? - Вона сама мене знайшла. - Ким Ви працювали ще? - Офіціантом, будівельником, машині-стом, паралельно займаюсь флорис-тикою. - Чи обов`язково мати знайомих в сфері екології, щоб працювати еко-логом? - Не обов’язково, але бажано. - Скільки робочих місць на Вашому підприємстві (установі)? - Структурний підрозділ складається з 4 промплощадок, на яких разом з лі-нійною частиною працює 460 праців-ників.

- Який графік роботи у працівників, чи є виїзди з офісу? - Графік роботи й характер різний в залежності від покладених обов’язків: є змін-ний персонал, який працює по 12 год. на добу і обслуговуючий 8 год. на добу.

- Зарплатня? - Висока для даного регіону.

- Яка плинність кадрів? - Дуже низька, звільнення з 2 причин: смерть чи вихід на пенсію, з останнім також не завжди.

- Що потрібно зробити, щоб працювати у Вас? - Шукати родичів серед керівництва ПАТ «Укртрансгаз».

32

- Які, на ваш погляд, професійні уміння необхідні для роботи еколога? - Бажання працювати. - Чи потрібен стаж роботи, якщо йти працювати на підприємство (установу)? - Бажано, в залежності від п.11.

- Щоб працювати у вашому підприємстві (установі) потрібно мати екологічну освіту чи будь-яку іншу? - Так.

- В чому полягають основні завдання еколога? - Все чого стосується екологія.

- Яким чином Держуправління ОНПС може сприяти/допомагати підприємст-вам-водокористувачам в модернізації очисних споруд? Чи заплановано на

2013 рік проведення певних конкурсів на здо-буття грантів тощо?

- Фінансовими пропозиціями і грантами. - Чи є необхідність у створенні регіональних екологічно просвітницьких центрів для того, щоб належним чином ознайомлювати водо-користувачів (або ж розробників ГДС) із нови-нами законодавства та інших змін у сфері во-докористування? - Було б добре.

33

Історія восьма. Як …..

Маріан Вікторов, провідний інженер з охорони навколишнього середо-вища Басейнового управління водних ресурсів р. Південний Буг (http://www.buvr.vn.ua)

- На кого ти навчався? - Я навчався у ВНТУ по спеці-альності «комп’ютеризовані системи екологічного моніто-рингу», комп’ютеризована сис-тема моніторингу, це те, чим я займаюсь. - Після п’ятого курсу, як ти обирав свою майбутню професію, то якими критері-ями керувався? - Куди йти працювати? Коли я вже закінчував п’ятий курс, то

мені вже запропонували цю роботу. Я вже в квітні знав, що буду там працювати. - А чому тільки тобі? Була якась можливість чи ти чимось виділявся? - Управлінню були потрібні спеціалісти, які будуть займатись введенням нових технологій, скажемо так введення, яке принесе розвиток нашого управління. Там якісь введення, але не було тих, хто б цим займався. Тому в них була потреба в такому спеціалісті і нам запропонували. - Окрім навчання ти мабуть з якогось курсу був задіяний в науковій діяль-ності? - Так, я займався з Мокіним Віталієм Борисовичем проектами по створенню різ-них карт чи проектів таких як електронні карти Вінницької області на замовлення по екології з шарами, плюс, були карти по басейну р. Південний Буг. - А як відбувалося влаштовуння на роботу? Була співбесіда? Як готувався до неї? - Так, це була співбесіда з начальником, мене вже Віталій Борисович представив, але були ще деякі знання з перевагами, але я вже і так показав, хто я є, поспілку-вався з начальником, більш-менш він мене питав чим я хочу займатись, чим це буде корисно для розвитку нашого проекту і по суті після цього ми прийшли до висновку, що вони мені запропонували працювати. - Зараз ти вже працюєш в цьому відділі як довго? - Тут я працюю з серпня 2007 року.

- А які основні задачі, основні проблеми з якими стикається ваш відділ? - Раніше було простіше. В принципі наш відділ чим займався – в першу чергу оформлення всіх ставків, оформлення документів, погоджували договори оренди

34

водних об’єктів, а в мене була розробка різних карт, підтримка того, що є, розро-бка чогось нового. Займався і займаюсь в принципі розробкою різних технічних «фішок», які додають швидкості роботи нашому відділу. І спочатку я робив таку роботу, як потрібно було робити, наш адмін – презентація управління, зібрати матеріал - все це було на мені. В мене ще була загально-технічна підтримка всього відділу. - Судячи з тієї різноплановості, яка у вас є, прцювати не сумно? - Ні, працювати не сумно, тим більше, що зараз у нас не ясно з договорами як там буде, основні наші види діяльності зараз в стані заморозки. Чекаємо рішення. Ніхто нічого не знає. Зараз на практику приходить багато студентів, я їх курирую по різним проектах – наприклад, в нас є проект всі по суті орендовані ставки по Вінницькій області. Це близько 1600-1700 ставків з певними орендарями, там ще похибки треба опрацьовувати. Є моменти, які хочуть ввести, але вони ще мало відомі. - Є така думка, що треба обов’язково мати знайомих в сфері екології, щоб піти працювати екологом. Яка твоя думка? - Ти знаєш, я б не сказав, що це однозначно так. Можливо, якісь зв’язки повинні бути. Потрібне знайомство може з`явитись, якщо ти себе гарно зарекомендуєш, нормально розвиватимешся під час навчання. Тобто якщо ти ні в чому не обме-жуватимеш себе. Тим більше, що зараз пішов такий час, що в принципі вивчити можна все що цікавить, є доступ до різноманітного матеріалу. За цей час можна зарекомендувати себе за рахунок своїх здібностей і знайти роботу. Гарний рівень знань, вміння розвиватися також відіграють досить важливу роль.

- А який графік роботи? Є виїзди з офісу? - Раніше, перші три роки, було звісно значно більше, і дійсно виїзди є, я вже тро-хи по Україні поїздив, по Вінницькій області (пару десятків разів), був міжнарод-ний проект зі Швецією – то я був у Швеції. Скажемо так, не тільки в чотирьох сті-нах. Хоча хотілося більше. Але в загальному їздимо.

- А плинність кадрів у вас велика? - Скажемо так, є така тенден-ція, що, наприклад, в нашому управлінні більше з’явилося молодих. Причому, коли я прийшов у БУВР, то було бі-льше старшого покоління. Зараз, у нашому відділі пра-цюють такі: я – 1985 року, ще один хлопець 1986 і 1987 ро-ку. Тобто, наше управління молодіє. Молоді спеціалісти приходять.

- Ще завжди цікавить запитання про платню. Якщо молодий спеціаліст при-ходить, чи є у нього перспективи кар`єрного зростання? - У мене, якщо оцінювати реально, такий графік, що я можу займатися самороз-витком. Якісь нові технології я можу вивчати як для роботи, так і для себе. Також мови програмування. Ще я займаюсь англійськими перекладами. Зарплата така –

35

у мене «чистими» виходить 2300-2400. Плюс бувають премії. Звісно хотілося б більше. - Які професійні вміння необхідні для роботи екологом або для роботи в будь-якій екологічній установі? - Я вважаю, максимальна відкритість новим технологіям. Це основне. Тобто, ска-жемо так, не рахувати на калькуляторі, а вводити нові технології, інновації. Це найголовніше. Людина, яка приходить, буде розвиватись, навіть на цьому місці в управлінні буде займатись інноваціями, то в принципі він може, якщо йому тут чимось не сподобається, то до цього часу він уже буде достатньо розвинутим, щоб йти працювати у приватну фірму, яка займається такими технологіями. Тому для мене найголовніше – це відкритість до нових технологій. - Твоє інтерв’ю читатимуть десятки майбутніх екологів і вони хотіли б від тебе почути якісь побажання чи настанову як їм потім стати екологами. Що ти їм побажаєш? - Щоб стати екологами, я вважаю, дуже важливим є внутрішньо розвиватись і любити те, чим ти займаєшся, щоб це не було обов’язком. Найголовніше – знай-ти себе, те, що тобі подобається і робити це з задоволенням. Поєднання цього дозволить людині отримувати задоволення від своєї роботи.

36

Історія дев`ята. Як …..

Валентина Федоришина, завідувач лабораторією СТОВ «Айва», вико-нує функції еколога на підприємстві.

- Як давно Ви працюєте в СТОВ «Айва»? - Я там працюю 5 років на цій посаді, а до цього я все життя працювала техноло-гом, завначальником виробництва на хімчистках міста. - І багато було у Вінниці хімчисток? - Вони були об’єднані в одну обласну, довгий час обласна була, державна, до то-го, як розпались, потім стала чисто міська хімчистка, але вона об’єднувала всі без виключення хімчистки міста. А вже під час розпаду всього розпалися хімчист-ки на приватні і зараз 5-6 по місту. А ми об’єднували всі хімчистки і майже всі пральні міста по лікарнях всі були наші, підпорядковувались нам і я була началь-ником виробництва, головним технологом. І за одно, так як не було спеціаліста на той час, відповідала за екологічні проблеми підприємств - А який вуз Ви закінчували? - Хмельницький технологічний побутового обслуговування. - На спеціальність еколога? - Ні, на спеціальність хімчистка, технолог хімчисток, інженер технолог хімік, але спеціалізувалась по хімчисткам. - А як Ви тоді влаштовувалися на роботу? - По направленню.Це був 1976 рік і попробуй не поїдь по направленню. А я міс-цева, я з Вінниці, то я поїхала додому. - А після того, як Ви попали на нове підприємство, новий об’єкт, то з якими проблемами по екології тоді зіткнулися, а які з них найболючіші і найактуа-льніші? - Найболючіші і найактуальніші – в 70-х – мало на це звертали увагу, але в 80-ті (друга половина) - 90-ті – тут почалися проблеми з екологією. Здавалися звіти по скидах (управління екології), з`явились дозвільні документи на скиди в каналіза-цію, на викиди в повітря (це ж хімчистка, викиди йшли великі). Тоді постали пи-тання забруднення навколишнього середовища, питання екології. На той час спеціалістів по екології не готував ні один вуз. Це вже наш вуз почав готувати – в кінці 80-х почалися перші випуски екологів, наш вуз теж випускав, спеціальність, але вже десь через років п’ятнадцять після мого випуску. - Скажіть, а після того, як розпалася ця галузь став вибір шукати роботу і як Ви в СТО «Айва» попали – це було оголошення чи Ви через знайомих? Як Вам сказати, так трапилось, що коли почали розпадатися хімчистки, залиши-лись маленькі приватні підприємства і такого спеціаліста як я ніби нікому спочат-ку й не треба було. Тому прийшлось перекваліфіковуватись. Мене запросили на роботу на котельню (велика котельня). Я працювала ще інженером-технологом і заввиробництвом я по сумісництву працювала на котельні в аеропорту в Гаври-шівці, там хімводоочистка. Я освоїла цю спеціальність і коли розпалися хімчист-ки, в мене за плечима була інша спеціальність

37

- Тобто Ви отримали другу освіту? - Ні, просто так освоїла. А потім мене запросили на роботу в теплокомуненерго, там багато котелень і їм треба було такого спеціаліста, якого можна було б скрізь «кидати» і на льоту все підхоплювати, тому у випадку, якщо хтось захворів чи пі-шов у відпустку. Котельні різні, хімводоочистки різні, якщо людина без освіти їй важко освоїтись, а якщо таки має освіту, то там же ж на ходу переорієнтовува-лись. Я працювала деякий час там. Потім знову так трапилося, що зарплати ма-ленькі, тому я знайшла ще підробіток в с. Писарівка, там теж були котельні на хі-мводоочистку. Через три роки мене все-таки переманили на хімчистку, відкри-лась нова сучасна хімчистка за сучасним словом техніки. Піднімали з нуля цю хімчистку, налагоджували все виробництво, пропрацювала там три роки. Потім мене знову переманили на СТОВ «Айва». Вони відкрили лабораторію – фізико-хімічні показники вимірюють для власного технологічного процесу. Лабораторія маленька і я працювала там 5 років.

- З Вашого великого досвіду, як Ви диви-тесь на такий міф, що влаштуватися на роботу без зв’язків або знайомих у сфері екології важко або нереально? - Я скажу свою точку зору. Хай тоді, коли я за-кінчила інститут, то працювала по направлен-ню і тоді нас направляли хочеш-не хочеш їдь по направленню. Але в 90-ті роки я вже була, як сказати, в 96-му, коли вже розпалися всі хімчистки, вже пропрацювала 20 років, мені вже було тоді 40 і в такі роки, як-то кажуть знайти роботу ще складніше, ніж в 20. І проте, оскільки я освідчений спеціаліст, то я навіть

не шукала роботу, мене знаходили і мене запрошували. На цю хімчистку, де я працювала останнім часом, мене знайшли через Київ. В Києві була виставка і ха-зяйка цієї хімчистки (це приватна хімчистка), вона шукала спеціаліста, хто б їй допоміг з налагодженням роботи хімчистки. А в Києві працювали мої одногрупни-ки по інституту, то саме вони порадили і звели нас. Мені вже було за 40. Тепер я вже пенсіонерка, працюю, виконую свою роботу добросовісно, тому на мою робо-ту є попит. Якщо ти працюєш і стараєшся і ти спеціаліст, то тобі завжди знай-деться робота. Я такої думки. - Тобто, все в наших руках? - Так, все в наших руках, я без усяких зв’язків, я в літах уже таких, що другі сидять вдома. Я вже на пенсії і разом з тим я працюю. - А який у Вас графік роботи, робота така, що у чотирьох стінах чи є виїзди? - Ні, я в лабораторії. У мене цех, лабораторія. На одному місці і графік роботи з 9.00 до 17.00. - А кудись від’їхати, щось завести, погодити якісь бумаги? - Це також входить до моєї компетенції. Я погоджую це з керівництвом і їду по справах, які мені треба зробити.

38

- Але найбільше студентів цікавить зарплатня. Який рівень її, якщо йти пра-цювати? - На таких підприємствах зарплата не велика. - Є перспектива росту на таких підприємствах? - Якщо керівник бачить, що людина старається, працює, виконує свою роботу, не відмовляється ні від якої роботи (а підприємство маленьке, людей мало, потрібно виконувати ту роботу, яку потрібно виконувати). То тоді я думаю, що перспектива зростання є. - З огляду на досвід як Ви шукали роботу і викручувались з цього життєво-го хаосу, які знання, який досвід Вам став в пригоді після навчання? - Теорію по своїй спеціальності треба знати. Якщо трапляється якась робота, яка наближена до тієї, що ти виконував щось підчитати. Наприклад, я прийшла на консервне виробництво, я не знала нічого, дуже важко. Я прийшла і мені потрібно було атестувати лабораторію. І мені було настільки важко – ні термінології, про-цесу – нічого я не знала. І разом з тим, як я захотіла працювати я сіла, почитала, розібралася з цим, інструкції почитала, книжки, набралась досвіду. Перша пере-вірка – це був кошмар. А потім я вже все знала. Я вже атестувала лабораторію, через три роки пройшла переатестацію. Вже легше було. Тому треба знати все по своїй спеціальності, це безумовно. У нас був технічний вуз з дуже високими вимогами, в нас була важка спеціальність, було 18 різних хімій – теоретичні курси і фізика 2 роки була (ядерна і оптика), і деталі машин – воно мені в житті не при-годилось. - Тобто найбільший цінний навик – розібратися, знайти інформацію? - Так, вміти знайти інформацію зараз не проблема. Зараз Інтернет - відкриваєш сторінку і читаєш все, що тобі треба. - Все одно наполегливість, бажання досягти тієї цілі, яку ти поставив. - Бажання. Якщо, ой пішов на роботу – і не беруть. Не правда. Якщо ти себе гар-но зарекомендуєш і навіть підеш на якусь не ту, не таку роботу

- - Я бачу все таки випускникам не

вистачає такого вміння вміти продати себе?

- - У Луці-Мелешківській на плодзаво-ді відкривали лабораторію, але в них більші обсяги виробництва, велика лабораторія, в нас маленька, а в них об’єми разів в 10 більші. І мені хазя-їн запропонував очолити цю лабора-торію. Я відмовилась, тому що по-перше, зовсім нічого не знала. Пе-ред тим, як іти в Писарівку, я попра-

цювала в лабораторії в Луці. Я працювала на всіх робочим місцях в лабораторії. Я все це пройшла. Так вони запросили молоду випускницю Київського харчового інституту. Вона прийшла і, Ви знаєте, настільки вона коректна, розумна, помірко-вана, що не знає – почитає. Нічого, прийшла, очолила цю лабораторію, також ор-ганізувала її з нуля. І все пішло так, як треба. Потім вона стала головним техно-логом на виробництві. А потім вона перейшла десь в Коростень, переїхала, на таке ж підприємство, очолила його. Було зростання. Я спостерігала, як вона при-

39

йшла на виробництво і також щось не так, щось десь почитала, щось не знала - підійшла до робочих запитала, робочий часом допоможе більше, ніж інженер, то-му що в нього на цьому робочому місці великий досвід роботи. - А як сучасний роботодавець відноситься до досвіду роботи працівників? Чи потрібно мати досвід роботи при працевлаштуванні? - Я не знаю. Я цей період пройшла по направленню, а далі я влаштовувалась на роботу і мене питали «А досвід роботи у Вас є? А Ви працюєте по направленню, по спеціальності?». Так, я все життя працювала щось десь трошки в сторону від своєї спеціальності, але в принципі я інженер-хімік і по цій спеціальності я проро-била все життя. - Нас будуть читати майбутні екологи, яку б Ви могли дати їм пораду чи на-станову? - Я розумію, що для екології якихось меж, обмежень в роботі немає, тому що во-ни скрізь. Будь-яке виробництво, яке зараз щось виробляє, там потрібен еколог. Так що, екологія це одне, а їхні знання потім пристосувати до чогось, до того ви-робництва, на якому вони будуть працювати, значить потрібно бути таким, щоб на ходу треба вивчати все, куди потрапив, обов’язково те виробництво, на якому ти працюєш, їм треба буде освоювати від початку і до кінця.

40

Історія десята. Як …..

Ольга Гурко, еколог-проектант в ПП «ІнтерЕко». Займається проекту-ванням екологічної документації.

- Чим приваблива була для тебе ця професія, якою ти зараз займаєшся? - Взагалі, для мене ця професія була соціально значима, тобто хотілося чимось допомагати людям чи довкіллю. Я знайшла це в професії еколога. І вона мені відк-

ривала такі можливості, як подорожувати – якщо не областю як мінімум, чи на-шою країною, то навіть далі і пізнавати якісь нові сере-довища і оглядати їх і ви-вчати. - А на кого Ви навчалися і де? - Я навчалася у Вінницько-му національному техніч-ному університеті на спеці-алізації еколог і отримала диплом магістра екології. - Часто студенти пита-ють: «А нащо нам диплом

магістра?» Знадобився він в нашій професійній діяльності, тобто що є ма-гістр і є спеціаліст. Чи на практиці немає різниці. - Взагалі, я знаю що зараз дуже часто говорять про те, що спеціаліст має в майбу-тньому скорочуватись і якщо в тебе є повний диплом магістра, тобто якщо ти бі-льше вкладав у навчання, чим інші, хто отримував диплом спеціаліста, то більша вірогідність того, що на Вас звернуть увагу при виборі на роботу. І взагалі, я наді-юсь, що в майбутньому воно мені ще більше пригодиться. Можливо, вирішу за-йматися науковою діяльністю чи викладати в університеті. - Після п’ятого курсу всіх цікавить питання «Як знайти роботу?». А як Ви шу-кали? - В моєму випадку вийшло так, що я на третьому курсі потрапила на практику на підприємство випадково і після того отримала пропозицію спробувати працювати після навчання і відповідно, коли вже закінчила університет, пішла на повну ставку працювати на це саме підприємство - Виходить, що вже десь після третього курсу Ви крім навчання почали ще чимось займатися. Тобто часу вистачає чи це просто ваше бажання, наполе-гливість? - Я почала суміщати уже з третього курсу, але головне бажання мені здається. В молодому віці можна встигати все, і я не скажу, що я пропускала якісь концерти чи

41

відпочинок зі своїми студентами, колегами, друзями. Нічого такого не було. Здава-лося мені, що аби було бажання. - А буває таке «В мене не вистачає часу». Знаходили час? Чи це все ві-дмовки? - Звичайно, бувало таке, що не виста-чало того часу, не встигала все, були певні переживання з цього приводу, але не все це було так критично. Люди входили в розуміння, і якщо ти показу-єш, що ти стараєшся наздогнати, якщо ти запізнився з якимись матеріалами, то відповідно вони реагують на це по-зитивно. - Тобто все впирається в ціль і ба-жання, яке перед тобою? - Так, якщо є ціль і бажання... Так само як ти працюєш на практиці, просто прийшов і тебе там не знають. Якщо ти хочеш себе зарекомендувати позитивно, то ніяких особливо додаткових зусиль вже потім в пошуку роботи не потрібно докладати, тебе самі запрошують в принципі, якщо залишаються задоволені результатом твоєї роботи. - Є такий міф, що обов’язково треба мати знайомих в сфері екології, щоб піти потім працювати екологом. Отже, після стількох років, як Ви на це питання дивитесь? - В моєму випадку це було особливе підтвердження того, що в мене ніяких знайо-мих в сфері екології не було і дійсно цей міф є і мені теж казали, коли я поступила на перший курс, перше питання було «Чи є у тебе знайомі екологи?». В мене таких не було. Це уже зараз напрацьовано, за цих чотири роки. Наскільки я знаю, спеці-альність зовсім молода і спеціалістів, які закінчили освіту і мають освіту еколога зовсім мало, а підприємств, які розвиваються і хочуть мати спеціалізованих еколо-гів і особливу увагу звертають на молодих активних спеціалістів. Я вважаю, що це цілком реально без знайомих отримати таку роботу і в моєму випадку було саме так. - Скажіть, скільки робочих місць на вашому підприємстві? - Робочих місць там зараз загалом 10, тобто вона зростала на протязі 4 років на моїх очах. Коли я прийшла на роботу нас було четверо, без директора, включаючи директора п’ятеро. Тобто, зараз десять, директора і бухгалтера я не враховувала. Вона зростала і зростає на фоні молодих працівників, розростається молодими спеціалістами. - Скажіть, а який графік роботи в проектанта і чи є виїзди з офісу чи це тільки робота в чотирьох стінах? - Ні, робота цікава тим, що є дійсно виїзди з офісу, вони досить часті. Виїзди і по Вінницькій області, і нещодавно ми почали працювати і за межами Вінницької об-ласті, тобто це цікаво і не буденно, скажімо так. Робота загально складає 8 робо-чих годин, включаючи обідню перерву, в принципі стандартний робочий день.

42

- І допитливий студент він завжди питає «А яка ж зарплата - Скажімо так, я прийшла на роботу і перших декілька місяців не була зовсім еко-логом, була більше кур’єром, бігала по різним екологічним інстанціям, відповідно зарплатню мала не високу, скажімо так. Далі я почала розробляти документи сама і в принципі рівень заробітної плати залежить від кількості роботи, яку ти можеш виконати. Якщо в тебе є відповідний рівень знань, то швидше набагато виконуєш і відповідно обсяг роботи зростає і обсяг твоєї зарплатні також зростає. Тому є цілі певні на протязі робочого дня є певне з того, що ти повинен опрацювати, а не бай-дикувати, наприклад, протягом восьми годин. Якщо потрібно затриматись, то є ба-жання затриматись, бо ти знаєш, що в кінці місяця ти можеш закрити проект і отримати уже якийсь вищий рівень зарплатні

- Тобто, робота на резуль-тат. А якщо випускник при-ходить, показує дійсно якісь результати, то на що він може розраховувати – на півтори-дві тисячі чи більші зарплати йдуть в проектних організаціях? - Я думаю, по своєму досвіду, що початкова зарплатня – це була дійсно мінімальна зар-платня. Тобто, спочатку стар-тує із мінімальної зарплатні. Але я хочу сказати, що багато хто виходить з вузу і хоче отримати одразу п’ять тисяч

гривень, це ілюзія. Краще просто перші декілька місяців отримати цю мінімальну зарплатню, але і попит з тебе не буде такий максимальний. А потім уже отримую-чи певний досвід, це не може бути рік, це може бути декілька місяців, впевнено претендувати на вищу зарплатню і доводити, що ти можеш її відпрацювати. - А плинність кадрів присутня у вашій проектній організації? - Плинність кадрів присутня в дійсності з точки зору жіночих працівників, дівчат, тому що більшість на екологів йдуть дівчата. Відповідно, якщо це молодий колек-тив вони виходять заміж, йдуть в декретні відпустки, тому дійсно буває присутня така плинність кадрів за рахунок того, що дехто переїжджав в інше місто, хтось йшов в декретну відпустку. І на це місце приходила інша людина. - А як керівник до цього відноситься. Чи він звик з такою розстановкою? - Скажімо так, це все не постійно, а такими напливами. Дійсно був період, коли в нас четверо дівчат майже одночасно пішло в декретну відпустку. Після цього у нас стало більше хлопців. Але він до цього ставиться розумно. - Ще таке питання. Дивися, вже після кількох років, після навчання, як ти скажеш, який на твій погляд, які професійні вміння повинні бути в еколога. Що б ти зараз краще підучила, краще б розібралася, що зараз дійсно стає то-бі в пригоді? - Особливу увагу я дійсно б звернула на законодавство у сфері екології, з цим ба-гато чого пов’язано, але воно є чітке і якщо ти цього не знаєш або упустив, то ти

43

цього не знаєш, викрутитися не виходить. Тому я би більше на це звертала увагу. В плані якихось таких наукових знань, база повинна бути в будь-якому разі. Але орієнтуватися в назвах речовин, якого рівня небезпеки вони. І можливо, особисто мені не зашкодили б особливості певних підприємств – теплоелектростанцій, ас-фальтних заводів, якісь нюанси їхньої роботи, часто стикаєшся з цим і ці знання не були б зайвими. - Знаєш, є ще таке коли випускник йде влаштовуватися на роботу, йому ка-жуть «Потрібен стаж роботи». А зрозуміло – його немає. Як із цим питанням в проектних організаціях? - В моєму випаду, де я почала працювати студенткою і вже закінчила вуз з певним стажем, але бачачи своїх колег, вони приходили без стажу роботи майже кожен хто є на підприємстві, причому з нашого ж вузу багато студентів ВНТУ працює в нашій організації і вони без стажу роботи і директор спокійно на це реагував. І вони дійсно перший час не мали тих високих зарплат, але підучилися, консультувалися, перепитували, і якщо людина відповідальна і має жагу до знань нових, то вона швидко освоювала всю цю інформацію і починала працювати. Тому, досвід робо-ти, такий міф і можливо є такі організації, я не буду казати, що такого немає. Але в даному випадку, я можу засвідчити, що як мінімум більше половини людей, які працюють, всі прийшли без стажу роботи - Тобто, головне вміти себе пода-ти, зарекомендувати. - Зацікавити і показати, що ти мо-жеш швидко засвоювати нову інфо-рмацію - І останнє. Уяви, що тебе будуть читати десятки майбутніх еколо-гів і вони чекають від тебе якісь побажання чи настанови, як же ж їм потім стати екологом. Щоб б ти їм побажала? - Перш за все – це бути цілеспрямованим, якщо ставиш собі ціль, то обов’язково її досягати, і не боятися всіх цих міфів, не слухати людей, які кажуть, що в тебе не вийде, немає знайомих, все це не важливо, якщо є бажання, бачиш свою ціль, то до неї обов’язково потрібно йти. Студентські роки – це звичайно цікаво і весело, але не потрібно забувати, що базові знання потрібно отримувати, тому що який би ти цікавий і веселий не був, якщо немає якось базового рівня знань, немає швид-кої реакції і засвоєння матеріалу, то важко повірити в те, що потім легко буде на роботі, тому що все ж таки директора не цікавить, що написано в дипломі і скільки років ти провчився, а цікавить, як швидко ти зможеш виконувати свою роботу і ви-вчати матеріал, який потрібно засвоювати. І не боятись помилок. Ми всі люди. Можна помилятися. І на роботі часто це трапляється. Не варто цього боятися, всі, я думаю, це розуміють

44

Як знайти своє покликання в житті?

Знаєте, яку помилку робить переважна більшість людей? Вони неправильно ставлять запитання. Вони запитують: "як я можу заробити гроші?", "Як мені стати багатим?", "Як мені почати свій бізнес?" А знаєте, чому ці питання неправильні? Тому що в них люди зміщують фокус з самого себе на гроші. Вони думають не про те, чим їм подобається займатися, а лише про те, як би заробити стільки грошей, щоб була можливість займатися тим, чим вони хочуть. При такій постановці завдан-ня їм навіть не приходить думка про те, що це можна поєднати. Переймаючись питан-ням, як заробити багато грошей, вони шу-кають способи заробітку цих самих грошей тими засобами, які їм відомі і які можуть бути покладені в їх звичну схему і відпові-дають їх моральним нормам.

Шукаючи ці самі "шляхи", вони не беруть до уваги свої бажання (пристрасті,

хобі, захоплення). І що отримують в результаті? Міну уповільненої дії. Так як все одно настане момент, коли вони чітко розуміють, що не хочуть займатися тим, що приносить їм гроші. І тоді з'являються думки, що все не так: не та система, не та організація, не той продукт, не ті люди і т. д.

Більшість людей або не розуміє, чого хочуть насправді, або не хочуть собі

чесно зізнатися в тому, чого хочуть з різних причин. Адже у світі немає жодної людини без будь-яких здібностей, якими він може

пишатися, здатності справити, породити що-небудь нове і красиве, збагатити існу-вання. Немає жодної людини, яка б прийшла у цей світ порожньою.

Кожна людина повинна знайти свою справу, своє справжнє покликання ... Перерахуємо ряд критеріїв, які допоможуть виявити свої таланти і визначити

своє покликання: 1. Чи відчуваєте ви Бажання займатися чим-небудь? Хочу - найсильніший

закон життя. Якщо ми чогось хочемо дуже сильно, то завжди цього досягаємо. Ні-що і ніхто не може зупинити Хочу.

2. Чи відчуваєте ви Інтерес до чого-небудь? Прислухайтеся до себе. Ми не

відчуваємо інтересу до того, що не наше. Сильна тяга, захопленість, настільки си-льний інтерес, коли буває важко відірватися від свого заняття - все це способи, якими життя підштовхує людей до їх призначення.

3. Чи відчуваєте ви Задоволення від того, чим займаєтеся? Коли людина

робить те, що пов'язано з її талантами, вона відчуває задоволення просто від са-мого процесу.

4. Чи бачите ви позитивні Результати тієї діяльності, якою займаєтеся? Про

саме дерево судять по його плодах. Наприклад, з курячих яєць не вилуплюються

45

страуси, а на соснах не ростуть яблука. Кожна сутність природно і легко народжує те, що в неї закладено зсередини. Простіше кажучи, якщо у нас що-небудь вихо-дить добре, є продукт, плід, результат - це говорить про те, яким же все-таки "де-ревом" ми є, і якими саме здібностями ми володіємо.

5. З цього випливає Природність. Все, що у нас виходить природно, легко і

невимушено, є показник наших вроджених здібностей і талантів. 6. Це обов'язково проявляється Зовнішніми свідоцтвами. Груші або яблуні

зовсім не потрібно доводити всім те, хто вони, їх плоди і так видно всім. Люди ба-чать наші здібності і можуть їх оцінити.

7. Чи відчуваєте ви спрагу Прогресу? Якщо ми хочемо рости і розвиватися в

будь-якому напрямку, це свідчить про таланти, пов'язані з даним напрямком. У то-му, що нам чуже, прогрес нас не цікавить. І якщо обставини нас все-таки приму-шують до цього, то ми опираємося зайвим навантаженням і вимогам.

8. Чи є у вас Авторитети? У тій області, до якої належать наші таланти і зді-

бності, ми завжди маємо "авторитети" - люди, чия думка для нас важлива і дорога, і у яких ми вчимося.

Великий приклад нам подають митці - вони пристрасно закохані у свою

професію, сама найвища нагорода для них - радість творчості. Світ тільки тоді бу-де щасливий, коли кожна людина буде отримувати радість від своєї праці, тобто працюючи за покликанням.

46

Тест «Переважні види професійної діяльності»

Щоб хоча б приблизно виявити свої здібності пропонуємо вашій увазі пройти наступний тест.

Призначення тесту Методика призначена для відбору на різні типи професій відповідно до кла-

сифікації типів професій Е. А. Климова. Інструкція до тесту 1) візьміть чистий аркуш паперу і розграфте його на п'ять колонок: I - «людина - природа», II - «людина - техніка», III - «людина - знакова система», IV - «людина - художній образ», V - «людина - людина»; 2) читайте по порядку твердження і якщо ви погоджуєтеся з ними, то зі зна-

ком «+» записуйте цифру, вказану в дужках, у відповідну колонку на вашому арку-ші (номер колонки вказаний римськими цифрами). Якщо не погоджуєтеся, то випи-суйте цифру зі знаком «-». Наприклад: «Я охоче і довго можу щось майструвати, лагодити» (II-1). Якщо ви з цим твердженням не згодні, то в колонку II («людина - техніка») записуйте собі «-1». Якщо ви не можете відповісти точно, то взагалі циф-ру не виписують;

3) відповівши таким чином на 30 тверджень, підрахуйте суми виписаних

цифр (враховуючи «плюси» і «мінуси») у кожній з колонок. Найбільші позитивні суми будуть у стовпчиках, відповідних найбільш підходящим для вас типам про-фесій, найменші (а тим більше негативні суми) - невідповідним професіям.

Тест 1. Легко знайомлюся з новими людьми (V-1). 2. Охоче й подовгу можу що-небудь майструвати, лагодити (II-1). 3. Люблю ходити в музеї, театри, на художні виставки (IV-1). 4. Охоче і постійно стежу і доглядаю за рослинами і тваринами (I-2). 5. Охоче й подовгу можу що-небудь підраховувати, вирішувати завдання,

креслити (III-1). 6. Охоче допомагаю старшим по догляду за тваринами і рослинами (I-1). 7. Люблю проводити час з молодшими, коли їх потрібно чим-небудь зайня-

ти, захопити справою, допомогти їм у чомусь (V-1). 8. Зазвичай я роблю мало помилок у письмових роботах (III-1). 9. Те, що я роблю своїми руками, зазвичай викликає інтерес у моїх товари-

шів, старших (II-2). 10. Старші вважають, що у мене є здібності до певної області мистецтва

(IV-2). 11. Я охоче читаю про рослинний і тваринний світ (I-1). 12. Активно беру участь в художній самодіяльності (IV-1). 13. Охоче читаю про пристрої механізмів, машин, приладів (II-1). 14. Охоче розгадую кросворди, головоломки, ребуси, важкі завдання (III-1).

47

15. Легко залагоджую розбіжності між однолітками або молодшими (V-2). 16. Старші вважають, що у мене є здібності до роботи з технікою (II-2). 17. Результати моєї художньої творчості схвалюють навіть незнайомі люди

(IV-2). 18. Старші вважають, що у мене є здібності до роботи з рослинами або

тваринами (I-2). 19. Зазвичай мені вдається детально і ясно для інших викладати думки в

письмовій формі (III-2). 20. Я майже ніколи не сварюся (V-1). 21. Речі, зроблені мною, схвалюють і незнайомі люди (II-1). 22. Без особливих зусиль засвоюю раніше незнайомі або іноземні слова (III-

1). 23. Мені часто трапляється допомагати незнайомим людям (V-2). 24. Подовгу, не втомлюючись, можу займатися улюбленою художньою ро-

ботою (музикою, малюванням і т. п.. (IV-1). 25. З великим інтересом читаю про охорону природного середовища, лісу,

тварин (I-1). 26. Люблю розбиратися в пристрої механізмів, машин, приладів (II-1). 27. Мені зазвичай вдається переконати однолітків у тому, що потрібно ро-

бити так, а не інакше (V-1). 28. Охоче спостерігаю за тваринами або розглядаю рослини (I-1). 29. Без особливих зусиль і охоче розбираюся у схемах, графіках, креслен-

нях, таблицях (III-2). 30. Пробую свої сили в живописі, музиці, поезії (IV-1). Обробка та інтерпретація результатів тесту Короткий опис типів професій I. «Людина-природа». Якщо ви любите працювати в саду, городі, догляда-

ти за рослинами, тваринами, любите предмет біологію, то ознайомтеся з професі-ями типу «людина-природа».

Предметом праці для представників більшості професій типу «людина при-рода» є:

• тварини, умови їх зростання, життя; • рослини, умови їх зростання. Фахівцям у цій галузі доводиться виконувати такі види діяльності: • вивчати, досліджувати, аналізувати стан, умови життя рослин або тварин

(агроном, мікробіолог, зоотехнік, гідробіолог, агрохімік, фітопатолог); • вирощувати рослини, доглядати за тваринами (лісівник, рільник, квітникар,

овочівник, птахівник, тваринник, садівник, бджоляр); • проводити профілактику захворювань рослин і тварин (ветеринар, лікар

карантинної служби). Психологічні вимоги професій "людина-природа»: • розвинена уява, наочно-образне мислення, хороша зорова пам'ять, спо-

стережливість, здатність передбачати й оцінювати мінливі природні фактори; • оскільки результати діяльності виявляються після досить тривалого часу,

фахівець повинен володіти терпінням, наполегливістю, повинен бути готовим пра-цювати поза колективів, іноді у важких погодних умовах, у бруді і т. п.

48

II. «Людина-техніка». Якщо вам подобаються лабораторні роботи з фізики, хімії, електротехніки, якщо ви робите моделі, розбираєтеся в побутовій техніці, як-що ви хочете створювати, експлуатувати або ремонтувати машини, механізми, апарати, верстати, то ознайомтеся з професіями «людина-техніка».

Предметом праці для представників більшості професій типу «людина-техніка» є:

• технічні об'єкти (машини, механізми); • матеріали, види енергії. Фахівцям у цій галузі доводиться виконувати такі види діяльності: • створення, монтаж, складання технічних пристроїв (фахівці проектують,

конструюють технічні системи, пристрої, розробляють процеси їх виготовлення. З окремих вузлів, деталей збирають машини, механізми, прилади, регулюють і нала-годжують їх);

• експлуатація технічних пристроїв (фахівці працюють на верстатах, керу-ють транспортом, автоматичними системами);

• ремонт технічних пристроїв (фахівці виявляють, розпізнають несправності технічних систем, приладів, механізмів, ремонтують, регулюють, налагоджують їх).

Психологічні вимоги професій "людина-техніка»: • хороша координація рухів; • точне зорове, слухове і вібраційне сприйняття; • розвинене технічне і творче мислення і уява; • вміння перемикати і концентрувати увагу; • спостережливість. III. «Людина-знакова система». Якщо ви любите виконувати обчислення,

креслення, схеми, вести картотеки, систематизувати різні відомості, якщо ви хоче-те займатися програмуванням, економікою або статистикою і т. п., то знайомтеся з професіями типу «людина-знакова система». Більшість професій цього типу пов'я-зано з переробкою інформації.

Предметом праці для представників більшості професій типу «людина - зна-кова система» є:

• тексти на рідній або іноземній мовах (редактор, коректор, друкарка, діло-вод, телеграфіст, складач);

• цифри, формули, таблиці (програміст, оператор ЗВМ, економіст, бухгал-тер, статистик);

• креслення, схеми, карти (конструктор, інженер-технолог, кресляр, копію-вальник, штурман, геодезист);

• звукові сигнали (радист, стенографіст, телефоніст, звукооператор). Психологічні вимоги професій "людина-знакова система»: • хороша оперативна і механічна пам'ять; • здатність до тривалої концентрації уваги на відверненому (знаковому) ма-

теріалі; • хороший розподіл і перемикання уваги; • точність сприйняття, уміння бачити те, що стоїть за умовними знаками; • посидючість, терпіння; • логічне мислення. IV. «Людина-художній образ». Предметом праці для представників більшості професій типу «людина - ху-

дожній образ» є: • художній образ, способи його побудови. Фахівцям у цій галузі доводиться виконувати такі види діяльності:

49

• створення, проектування художніх творів (письменник, художник, компози-тор, модельєр, архітектор, скульптор, журналіст, хореограф);

• відтворення, виготовлення різних виробів за зразком (ювелір, реставра-тор, гравер, музикант, актор, столяр-червонодеревник);

• розмноження художніх творів у масовому виробництві (майстер з розпису порцеляни, шліфувальник по каменю і кришталю, маляр, друкар).

Психологічні вимоги професій "людина-художній образ»: • художні здібності; розвинене зорове сприйняття; • спостережливість, зорова пам'ять; наочно-образне мислення; творча уява; • знання психологічних законів емоційного впливу на людей. V. «Людина-людина». Предметом праці для представників більшості професій типу «людина - лю-

дина» є: • люди. Фахівцям у цій галузі доводиться виконувати такі види діяльності: • виховання, навчання людей (вихователь, вчитель, спортивний тренер); • медичне обслуговування (лікар, фельдшер, медсестра, няня); • побутове обслуговування (продавець, перукар, офіціант, вахтер); • інформаційне обслуговування (бібліотекар, екскурсовод, лектор); • захист суспільства і держави (юрист, міліціонер, інспектор, військовослуж-

бовець). Психологічні вимоги професій «людина-людина»: • прагнення до спілкування, вміння легко вступати в контакт з незнайомими

людьми; • стійке хороше самопочуття при роботі з людьми; • доброзичливість, чуйність; • витримка; • вміння стримувати емоції; • здатність аналізувати поведінку оточуючих і своє власне, розуміти наміри і

настрій інших людей, здатність розбиратися у взаєминах людей, уміння улагоджу-вати розбіжності між ними, організовувати їх взаємодію;

• здатність подумки ставити себе на місце іншої людини, вміння слухати, враховувати думку іншої людини;

• здатність володіти мовою, мімікою, жестами; • розвинена мова, здатність знаходити спільну мову з різними людьми; • вміння переконувати людей; • акуратність, пунктуальність, зібраність; • знання психології людей.

50

Як влаштуватися на роботу?

Чому влаштуватися на першу роботу так складно? Відповідь проста - ком-паніям потрібна людина, яка в мінімальний час включилась би у ситуацію і почала приносити результати. Елементарна логіка підказує, що всі, хто працює в якості найманого працівника, одного разу все-таки влаштувалися на свою першу роботу, а отже, це завдання здійсненне.

Перед тим як описати стандартний букет, що складається з листів робото-давцю, резюме, інтерв'ю та іншого, я хочу розповісти про головне.

Ментальний настрій Головним є ваше ставлення до потенційної першої роботи. Отже, без прелюдій: Ви повинні щиро хотіти працювати. Ви повинні бути готові працювати нелімітовані години. Ви повинні бути готові працювати у вихідні і свята. Ви повинні бути готові працювати ... безкоштовно. Якщо ви зможете взяти ці поради як істину, то я на 90% гарантую, що протя-

гом 3 місяців ви знайдете собі першу роботу в будь-якому місці Всесвіту. 10% я залишив собі як аргумент для захисту від звинувачень.

Відвернемося від усього вищесказаного. Припустимо, вам потрібен домашній працівник, який уміє підмітати, готува-

ти, прати, прасувати і вигулювати. Як би ви відреагували на пропозицію, щоб всі ці послуги надавалися вам за БУДЬ-ЯКУ суму, яку ви самі призначите? Працівник го-рів би щирим бажанням бачучи вашу підлогу блискучою, як очі східної красуні, йо-го можна було б викликати в будь-який час дня і ночі, робота була б зроблена сумлінно, і все це за те, щоб дати йому ... невеликий кредит на помилку, так як він добре знає, як виконати все, чого від нього вимагають, але в теорії? Додайте до цього, що ви зробите добру і благородну справу, давши людині можливість отри-мати досвід роботи, який зможе його годувати все життя. Я такого працівника взяв би і навіть навчив готувати качку по-пекінськи .

Далі. Уявіть собі, що він пропрацював у вас якийсь час, всьому навчився і став

конкурентоспроможний на жорстокому ринку послуг. Якщо ви ним нескінченно за-доволені, чи станете ви повноцінно платити йому як професіоналу, щоб залишити його у себе, або ж будете шукати рівноцінного професіонала на стороні? Я нічого не розумію в домашньому господарстві, якщо хтось зможе серйозно стверджувати, що краще знайти когось на стороні. На худий кінець, навіть якби моя ситуація змі-нилася і начисто відпала потреба в послугах, то я дав би цій дивовижно працьови-тій і безкорисливій людині найкращі рекомендації.

Ви скажете, що так не буває, щоб хтось насправді працював на совість і при

цьому не отримував високу заробітну плату. Можу вас запевнити, що так само ду-

51

мають менеджери, які і наймають нашого брата-еколога. Справа в тому, що їм, так само як і вам, ніхто ніколи не пропонував сумлінно і нелімітіровано працювати майже виключно за отримання досвіду.

І вони, так само як і ви, відгукнуться на те, щоб допомогти і вам, і в першу

чергу собі. Так візьміть і запропонуйте їм такий варіант. Як це зробити – давайте обговоримо це.

Етапи пошуку першої роботи Отже, тепер поговоримо про пошук першої роботи поетапно. 0. Налаштуйте себе у відповідності з принципами, про які ми щойно говори-

ли. Люди, що приймають рішення, відчують ваш настрій, ваше бажання і ваше ставлення.

Основне завдання даного етапу - налаштуватися на бойовий лад. 1. Обдзвоніть своїх знайомих і розкажіть про своє бажання працювати,

бажанні працювати скільки завгодно, коли завгодно і на будь-яких умовах оплати. Може бути, хтось зможе допомогти, хоча на знайомих розраховувати не варто, а розраховувати варто тільки на себе, і тому ми йдемо далі.

Основне завдання даного етапу - закинути вудку. 2. Займіться складанням резюме. Резюме - це реклама. Реципієнтами цієї

реклами є рекрути та роботодавці. На відміну від телереклами, якою можна напи-хати мозок безкінечно і домогтися споживчого зомбування, у резюме є тільки один і він же останній шанс, щоб зацікавити і змусити зателефонувати вам або надіслати е-мейл із запрошенням на інтерв'ю. Якщо резюме не використовує цей шанс, то в кращому випадку воно виявляється в пачці своїх побратимів, відкладе-них "до кращих часів", а в гіршому - в реальній або віртуальній корзині для сміття.

Резюме - це презентація ваших знань і чеснот. Поняття "презентація"

грає тут головну роль. Саме від ефективності презентації в більшій мірі залежить, зацікавляться вами чи ні.

Мистецтво ефективної презентації полягає в тому, щоб представити

потрібну інформацію в максимально вигідному для себе світлі і максималь-но зрозумілою для реципієнта формі.

Отже, у вас є сукупність речей, деякі з них можна і потрібно презентувати в

резюме. Наприклад, це досвід роботи, який, як ми вже говорили, є одним з джерел очікуваного результату. Завдання в тому, щоб повернути речі під кутом, що яскра-во демонструє навички, корисні саме для даної посади.

До речі, де б ви не працювали, заведіть собі маленький симпатичний текс-

товий файлик, куди, відкинувши помилкову скромність, постійно записуйте кожну хорошу річ, яку ви зробили. Наприклад, колега з сусіднього відділу попросив вас навчити його користуватися програмою «ОНД-85». Знаєте, як це називається? Це не "підсобити тут недавно Петровичу", а "Навчання персоналу", і ви цілком можете оперувати цією фразою в якості, наприклад, аргументу для свого просування по

52

службі. Пам'ятайте, що всі ваші колеги, особливо в західних компаніях, такий фай-лик ведуть дуже справно, так як їх цим речам починають вчити ще в середній шко-лі.

Потрібно зрозуміти, що ви робите багато корисних речей для компанії, а во-

ни просто-напросто забуваються і вами, і вашим менеджментом, так що записуйте свої хороші справи і використовуйте ці записи в корисливих цілях.

У відношенні освіти. Звичайно, інститут чи університет виглядають на резю-

ме краще, ніж 8 класів і курси з водіння автомобіля. Але в кожному разі чудовою приправою для будь-якого резюме будуть свіжо прослухані курси з охорони навко-лишнього середовища, програмування, та / або іншим навколоінтернетних дисци-плін, як, наприклад, Project Management. Нехай це прозвучить банально, але анг-лійська дійсно є великим плюсом.

Покопайтеся в Інтернеті і знайдіть схожі резюме, з них можна почерпнути

багато корисного щодо змісту та формату. Поговоріть із знайомими, може, хтось має досвід у складанні резюме чи дасть корисний телефончик свого знайомого, який може не залишитися байдужим.

Основні завдання даного етапу: а) почати переосмислення свого досвіду з точки зору його корисності; б) скласти чорнову версію резюме. Використовуйте методику Чернетка-

чистовик з її мозковим штурмом. 3. Знайдіть агентства з працевлаштування, які працюють з необхідними

вам компаніями. Як знайти таке агентство? Наприклад, шляхи а і б: а) багато великих рекрутських організацій дають рекламу з зазначенням

імен своїх іменитих клієнтів - компаній; б) якщо інтернет-компанія наймає через агентство, то на оголошеннях (в га-

зетах, Інтернеті і на паркані) про вакансії дається назва і телефон не самою ком-панії, а цього агентства.

Обдзвоніть знайдені вами агентства і домовтеся про зустрічі з конкретними

рекрутерами, які займаються пошуком кандидатів у софтверні компанії. Зустрінь-теся з ними, чесно опишіть свою ситуацію про відсутність досвіду і зробіть акцент на своєму бажанні і настрої працювати скільки завгодно, коли завгодно і на будь-яких умовах оплати. Запам'ятайте, що це бажання і цей настрій є вашими головними козирями при пошуку першої роботи.

Вартісний професіонал як мінімум дасть вам рекомендації щодо стратегії і

тактики пошуку роботи на місцевому ринку праці, а максимум подзвонить в компа-нію, з якою він працює, і домовиться про інтерв'ю - вашому першому інтерв'ю. Не повинно бути ніякого сорому у цих дзвінках і проханнях про зустріч - кожен рекру-тер, що зустрічається з вами, справедливо сподівається, що з його допомогою ви обидва заробите гроші, отже, рекрутери - це ваші кращі союзники, і чим більше союзників ви знайдете, тим вище шанси на запрошення на інтерв'ю. Попросіть особливо вподобаного рекрутера, щоб він допоміг вам довести до розуму ваше резюме.

Обов'язково включіть в своє резюме три енергійні фрази:

53

"Готовий працювати нелімітовані години. Готовий працювати у вихідні

і свята. Готовий працювати на будь-яких умовах оплати". Використовуйте для цих фраз жирний шрифт. Основні завдання даного етапу: а) отримати максимум інформації з перших рук про місцевий ринок

праці; б) мати на руках остаточну версію резюме. 4. Почніть кампанію з розповсюдження свого резюме. Основні канали для

передачі інформації – це а) розміщення резюме на спеціалізованих сайтах; б) розсилка свого резюме та супровідних листів потенційним роботодавцям

та рекрутерам, найнятим потенційними роботодавцями. Резюме та супровідний лист надсилаються у відповідь на оголошення про

відкриту позицію або ж просто як пропозицію своїх послуг. Спочатку запускаємо в дію пункт а. Нехай собі висять наші резюмешки, як

приманка, і ловлять у свої підступні мережі увагу рекрутерів та роботодавців. Пункт а - це пасивний пошук, що працює на вас, коли ви спите, дивитеся телеві-зор або попиваєте кальвадос. Пункт а - це також знеособлений пасивний пошук, тобто ви не звертаєтеся ні до кого конкретно.

Для досягнення гармонії нам потрібен активно-цільовий пошук, тобто пункт

б. Він має на увазі постійну розсилку резюме та супровідних листів конкретним реципієнтам.

Подробиці: а. Покопайтеся в Інтернеті і знайдіть кілька сайтів, на яких можна виставити

своє резюме. Створіть аккаунт на кожному з сайтів і розмістіть на них своє резюме. Що робити далі? Почати життєстверджуючу активність відповідно до пункту б.

б. Інтернет рясніє сайтами з вакансіями. Що ми робимо? Правильно: ми від-правляємо за контактними е-мейл і факсами наші резюме та супровідні листи.

Тепер починаються нюанси. Резюме, яке у вас є, - це всього лише шаблон. Іноді його можна надіслати в незмінному вигляді, іноді підігнати (у хорошому

сенсі цього слова) під вакансію. Наприклад, якщо продукт компанії - це сайт з он-лайн-платежами, а у вас є фінансова освіта і досвід роботи в банку з провідними системами кредитних карт, то на таку освіту і такий досвід роботи варто зробити особливий наголос, змінивши своє резюме.

Тепер про супровідний лист.

54

Вакансія може бути розміщена компанією безпосередньо або ж через агент-ство. В обох випадках основна думка вашого супровідного листа - це переконати реципієнта у своєму настрої працювати скільки завгодно, коли завгодно і на будь-яких умовах оплати.

Для першого випадку (вакансія йде безпосередньо від компанії) можна та-

кож написати, що все ваше життя було лише прелюдією і тяжким очікуванням ро-боти саме в цій компанії і саме на цій посаді.

Для другого випадку можна написати про прелюдії і очікування у відношенні

тільки вакансії, так як ім'я компанії, якій можна було б співати дифірамби, зберіга-ється агентством в глибокій таємниці.

Логічним буде наступне питання: "в описі будь-якої вакансії буде вказаний

мінімальний стаж: (в роках) роботи, необхідний для успішного кандидата. Який сенс мені посилати своє резюме та супровідний лист, якщо у мене немає і дня стажу?"

Дуже гарне питання. Реальність полягає в тому, що вимоги переважної бі-

льшості вакансій завищені. Це ситуація, в якій всі все розуміють і просто грають свої ролі. Ваша роль - це роль людини, якій потрібна перша робота, і ви по-винні зробити все можливе, щоб влаштуватися.

Так от, вважайте, що у "все можливе" входить і така на перший погляд без-

надійна річ, як напрям резюме і супровідного листа у відповідь на вакансію з вимо-гою багаторічного стажу.

Одним з контраргументів ідеї про "безнадії" може послужити ймовірність то-

го, що в компанії можуть бути в наявності або можуть плануватися вакансії з інши-ми навичками та / або іншим досвідом роботи та / або іншим стажем. І взагалі, як-що перефразувати слова Пилипа Пилиповича "Безнадія живе в головах, а не на ринку праці".

Іншим контраргументом може послужити той факт, що та сакраментальна

жаба таки збила молоко в масло, не знаючи теорії маслоробного процесу, а ви ма-єте перевагу, знаючи, що в процесі працевлаштування одним з основних прин-ципів є невтомна стрілянина з усіх гармат по всіх

• видимих (активний пошук) і • невидимих (пасивний пошук) мішенях. Знайдіть якомога більше компаній, що мають офіси в районі вашого геогра-

фічного проживання / інтересу, і пошліть їм своє резюме та супровідний лист з під-гонкою і підлабузництвом, про які ми вже говорили. Якщо навіть у списку робіт не-має вашої позиції, то використовуйте контактні е-мейл / факс, щоб заявити про се-бе.

Ще раз. Хибна скромність і сором'язливість в процесі пошуку роботи

абсолютно недоречні. Ви ні в кого нічого не просите. Це чистої води бізнес для вас, для рекрутера і для компанії.

55

Коли вас візьмуть на роботу, то з вашою допомогою будуть заробляти гроші і рекрутер (якщо він брав участь), і компанія. У цей час ви, до речі, будете горбати-тися за чотирьох, не бачачи дружини, дітей, друзів і коханих папуг. Так що йдіть напролом і нехай супроводжує вас удача! Соромляться нехай ті, хто отримав свої посади не через знання, талант та вміння "пахати", а через інші, не пов'язані з ро-ботою достоїнства.

Грунтуючись на особистому досвіді і досвіді моїх знайомих, можу стверджу-

вати, що 300 резюме і 300 супровідних листів буде достатньо, щоб бути запроше-ним на кілька інтерв'ю, одне з яких закінчиться запрошенням на роботу. Пошук ро-боти - це теж робота, що вимагає часу, зусиль, напруги і хвилюючого очікування дзвінка або е-мейла.

5. Інтерв'ю - це солодке і хвилююче слово для будь-якого найманого пра-

цівника. Будь це перше чи тридцять перше інтерв'ю - щоразу це новий, унікальний і корисний досвід. Інтерв'ю на першу роботу за новою спеціальністю - це особлива пісня, яка вимагає особливих ритму, мелодії і слів.

Запам'ятайте, що якщо ви будете серйозно, не покладаючи рук шукати

роботу, то з вами обов'язково захочуть зустрітися. Можуть пройти тижні або навіть місяці, але одного разу з вами зв'яжуться. Я це знаю. Я був там ... Далі все дуже просто: ви під'їдете до будівлі за 30 хвилин до призначеного часу, знай-дете потрібний офіс, вийдете на вулицю, за 1 хвилину до зустрічі повернетеся до офісу, зробите глибокий подих, відкриєте двері і, зробивши крок як на плаху, пос-міхнетеся секретарці: " Добрий день, мене звуть Іван Іванов, і у мене призначено інтерв'ю з Петром Олександровичем ".

Отже, починаємо ... Стоп. Інтерв'ю починається не в офісі потенційного роботодавця, а вдома.

Домашня робота перед інтерв'ю включає: наведення довідок про компанію, вид бізнесу, партнери, конкуренти, ринок, на якому працює компанія.

До речі, дуже часто з вами спочатку розмовляють по телефону (phone inter-

view/screening). Як правило, вам дзвонить співробітник відділу кадрів і задає пи-тання за списком, переданому йому менеджером. Знайте, що ці панове з НR (Hu-man Resources - відділ кадрів), як правило, не знають нічого з того, про що запи-тують (маються на увазі чисто професійні знання), їм це і не треба, так як у кожно-го своя робота. Після телефонного інтерв'ю листочок з питаннями і вашими відпо-відями передається назад менеджерові, і якщо той вважає, що має сенс зустріти-ся, то лунає такий довгоочікуваний для вас дзвінок і ви збираєтеся на реальне ін-терв'ю.

Отже, "Добрий день, мене звуть Іван Іванов, і у мене призначено інтерв'ю з

Петром Олександровичем". Нюанси живого інтерв'ю: 1. Приходьте на інтерв'ю вчасно. Пробки на дорогах, подруги дитинства, зустрілися на шляху, боротьба з на-

слідками неякісної яєчні, пропущена остання електричка - ніщо з цього не хвилює

56

того, хто повинен вас інтерв'ювати. Приїжджайте раніше і походіть півгодини ко-лами навколо будівлі або почитайте книжку про бізнес компанії, але до Петра Оле-ксандровича повинні зателефонувати, що ви прийшли рівно в призначений час: ні до, ні після.

2. Тисніть руку міцно і впевнено і дивіться співрозмовнику в очі. Вам нема чого приховувати чи соромитися. Ви хочете, можете і, якщо вам

дадуть можливість, будете працювати сумлінно і продуктивно. Інтерв'юющий вас не Бог, не геній, а така ж людина, може бути, навіть сидів на вашому кріслі інтер-в'юйованого ще місяць тому.

3. Ось декілька загальних порад для поведінки на інтерв'ю: • відповідайте на питання без зайвих деталей (але давайте зрозуміти, що

стоїть інтерв'юеру попросити - і деталі будуть дані). Ілюстрацією може послужити приклад ситуації при інтерв'ю, яке провели ба-

тьки однієї дівчини з претендентом її руки і серця. Шукач (мій приятель) був запрошений в їхню квартиру, дуже мило посиділи,

поговорили про те про се. Приятель розслабився, в один момент в розмові виник-ла пауза, і він, щоб її заповнити і заодно блиснути ерудицією, запитав у мами на-реченої: «Ви знаєте, я весь час плутаю Моне і Мане. Хто з них написав "Соняшни-ки"? »Після цього питання навіть магнітофон, який інтелігентно програвав твір ма-естро Сальєрі, поставив себе на паузу, смакуючи криваву розв'язку. Настала. Ме-ртва тиша. І в цій тиші повний презирства голос доньки вимовив: «" Соняшники "написав Ван Гог». Після цього розмова якось сама собою згорнулася. Авторитет був втрачений, і це нікчемне загалом-то питання стало початком кінця і у відноси-нах.

• будьте ввічливі і коректні. Не треба фамільярності, анекдотів про тещу і

байок з життя вашого полку на пості в місті Великі Щиглі. Бути професіоналом - це не тільки мати досвід і знання, а й знати, що, як, де і коли говорити. А раптом ін-терв'юер любить свою тещу, як матір рідну?

• проявіть щирий інтерес до речей, про які інтерв’юеру говорити приємно.

Дайте йому виговоритися. • ніколи, ніколи не говоріть погано про фірми, в яких ви колись працю-

вали! Це проти правил. Нехай навіть ваша свята правда в тому, що начальник був повним дебілом і ви, «святоша» і «душка», були оточені "сволотою, склочниками, пристосуванцями і підлабузниками" і довелося піти від цієї зграї не зі своєї вини. Про свого попередньому роботодавця, як про покійника, - або добре, або ні-чого.

4. Ще раз: пам'ятайте, що під час інтерв'ю аналізуються не тільки ваші

знання, але і ваша особистість. Дайте відповідь, з ким вам буде приємніше пра-цювати:

а) з чудовим фахівцем, від якого незалежно від його професійних якостей постійно несе цибулею і пересмаженою свининою, який всіх вважає тупицями, по-тихеньку підсиджує свого начальника, і має славу сноба або

57

б) з починаючим фахівцем, який самовіддано намагається дійти до суті, на якого завжди можна покластися, який щиро зацікавлений у роботі, дружелюбний, відкритий і чесний?

Я, звичайно, згустив фарби, але думаю, що ідея зрозуміла - особистість

грає не меншу роль, ніж професіоналізм, так як той, хто вас інтерв'ює, такий же найманий працівник, велика частина часу його неспання проходить у сті-нах компанії, і природно, що для нього дуже важливо, щоб поряд були приє-мні, надійні і щирі люди.

5. Щирість підкуповує. Брехня і бажання приховати щось відштовхує.

Ви не можете знати відповіді на всі питання, так як • інтерв'юер знає те, що не знаєте ви (як і ви знаєте те, що не знає він), • ви приходите в компанію як початківець фахівець. Отже, коли вам задають питання, відповідь на яке ви на 100% не знаєте: НЕ ТРЕБА: • морщити лоб; • ворушити губами; • направляти очі в правий верхній кут (ознака складання чого-небудь); • всякими іншими способами зображати зусилля з розчищення завалів у па-

м'яті. ТРЕБА: Сказати відразу ж дві речі: "Я не знаю" (свідчення щирості) і відразу ж впевнено навздогін: "Але якщо це буде потрібно для роботи, я обов'язково дізнаюся (Навчуся, прочитаю, вивчу і т.д.)" (свідчення бажання вчитися і вдосконалю-

ватися). Речі з інститутських байок про здачу заліків, коли студент, який абсолютно

нічого не знає, отримує п'ятірку шляхом шокування викладача несподівано оригі-нальною і абсурдною відповіддю, на інтерв'ю не проходять.

Бажання вчитися - одне з головних ваших достоїнств, на яке потрібно

робити акцент щоразу, коли ви не знаєте відповіді на питання. 6. Навіть якщо інтерв'ю не йде або не минуло гладко, не зневіряйтеся,

не робіть ніяких різких рухів тіла, продовжуйте бути доброзичливі і ввічливі. На одному з моїх перших інтерв'ю я був так засмучений тим, що не зміг від-

повісти на більшість питань, що, після того як інтерв'юющий пішов за колою для себе і для мене, був на межі того, щоб втекти з кімнати, з будівлі, рвонути куди очі дивляться, потім сидіти в квартирі, заливаючи з дружками горе, жаліючи себе і звинувачуючи світ в несправедливості. Але я залишився, пройшов інтерв'ю і через кілька днів вийшов на роботу.

Запам'ятайте, що навіть якщо ви на 100% впевнені, що інтерв'ю провалю-

ється (або вже провалилося), або, навпаки, йде (закінчилося) прекрасно, ваша

58

оцінка не має ніякої ваги, так як рішення про те, наймати вас чи ні приймаєте не ви. Тому розслабтеся і постарайтеся отримати максимум задоволення і знань.

До речі, ніколи не відмовляйтеся від інтерв'ю. Кожне інтерв'ю - це • унікальний шанс дізнатися питання, відповіді на які ви не знаєте. Поки не

прийдете додому і не візьмете книжку, чи не залізете в Інтернет або не подзвоните своїм друзям. Природно, наступного разу на тих же питаннях вас зненацька не зловлять;

• унікальний досвід обміну інформацією з колегами; • унікальна можливість шліфування своїх навичок спілкування. Ходіть на всі інтерв'ю. Один мій знайомий, будучи впевнений в тому, що інтерв'ю в компанії А.

пройшло чікі-пікі, подзвонив і скасував заплановане інтерв'ю в компанії Б. З компа-нії А. ніхто не подзвонив, а коли знайомий схаменувся, компанія Б. вже знайшла собі іншу людину.

Загалом найкращий варіант - це коли ви пройшли інтерв'ю у дві або більше

компаній, сидите на кухоньці, розклавши перед собою пропозиції про роботу, і ви-бираєте, в яку компанію краще податися: "Так, сюди дальше їхати на 20 хвилин, а тут мені менеджер не особливо сподобався, а тут проект якийсь лажовий ". І далі в тому ж дусі, тобто вже не вас, а ви вибираєте. Солодке почуття ...

Бажаємо кожному із Вас насолодитися цим почуттям Для кращого структурування усіх приведених рекомендацій та порад можете

скористатися MindMap «Як випускнику знайти роботу?» на рис. 1.

59

Рис. 1. MindMap «Як випускнику знайти роботу?»

60

Додатки

61

Додаток А Важливі екологічні організації

№ Назва Адреса, тел.., е-

mail Координати

1

Департамент екології та при-родних ресурсів Вінницької об-ласної держав-ної адміністрації

21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 19 (0432) 43-19-86, (0432) 51-32-05 vineco@vineco.gov.ua

www.vineco.ucoz.org

2

Державна еко-логічна інспек-ція (ДЕІ)

21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 19 (0432) 51-31-49 vindei@ukr.net http://vindei.gov.ua

3

Відділ інстру-ментально-лабораторного контролю Дер-жавної екологіч-ної інспекції

21100, м. Вінниця, вул. Стуса, 7 (0432) 35-90-09

62

4 5

Басейнове управління вод-ними ресурсами р. П. Буг

21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шо-се, 13 (0432) 35-23-92 buvr.vn@gmail.com

http://www.buvr.vn.ua

5 Лабораторія БУВР ПБ

21100, м. Вінниця, вул. Стуса, 7 (0432) 35-90-09

6 КП «ВІННИЦЯ-

ОБЛ-ВОДОКАНАЛ», Лабораторія КП «ВІННИЦЯ-ОБЛ-ВОДОКАНАЛ»

21022, м.Вінниця

вул.Київсь-ка, 173

(0432) 67-02-60

(0432) 67-16-17

(0432) 61-92-07

http://vodokanal.vinnitsa.com

7

Подільська гід-рогеологічна партія, м. Хмельниць-кий

29016,

м. Хмельницький, вул.

Геологів, буд. 5

(0382) 66-07-74

www.pgeology.com.ua

63

Додаток Б Інструкція еколога на підприємстві

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1 Еколог відноситься до категорії фахівців. 1.2Еколог призначається на посаду і звільняється з посади в установ-леному чинним законодавством порядку наказом голови правління заводу за подан-ням начальника виробничої лабораторії. 1.3В своїй діяльності еколог керується: 1.3.1Чинним законодавством України. 1.3.2Статутом заводу. 1.3.3Наказами, інструкціями, розпорядженнями керівництва заводу. 1.3.4Чинними положеннями. 1.3.5Цією посадовою інструкцією. 1.4Еколог підпорядковується безпосередньо начальнику виробничої лабораторії. 1.5На період відсутності еколога (відпустка, відрядження, хвороба то-що) його обов'язки виконує особа призначена в установленому поряд-ку, яка набуває відповідні права і несе відповідальність за належне ви-конання покладених на неї обов'язків. 2.ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ'ЯЗКИ Еколог: 2.1.Здійснює контроль за дотриманням у підрозділах підприємства ді-ючого екологічного законодавства, інструкцій, стандартів і нормативів по охороні навколишнього середовища, сприяє зниженню шкідливого впливу виробничих факторів на життя і здоров'я працівників. 2.2.Розробляє проекти перспективних і поточних планів проведення заходів щодо охорони навколишнього середовища, контролює їх вико-нання. 2.3.Бере участь у проведенні екологічної експертизи техніко-економічних обгрунтувань, проектів розширення і реконструкції діючих виробництв, а також створюваних нових технологій і устаткування, ро-зробці заходів щодо впровадження нової техніки. 2.4.Бере участь у проведенні дослідних робіт з очищення промислових стічних вод, запобігання забруднення навколишнього середовища, викидів шкідли-вих речовин в атмосферу, зменшення технологічних відходів, раціонального використання земе-льних і водних ресурсів.

64

2.5.Здійснює контроль за дотриманням технологічних режимів приро-доохоронних об'єктів, аналізує їх роботу, стежить за дотриманням еко-логічних стандартів і нормативів, за станом навколишнього середови-ща в районі розташування заводу. 2.6.Складає технологічні регламенти, графіки аналітичного контролю, паспорти, інструкції й іншу технічну документацію. 2.7.Бере участь у перевірці відповідності технічного стану устаткуван-ня вимогам охорони навколишнього середовища і раціонального при-родокористування. 2.8.Складає встановлену звітність про виконання заходів щодо охоро-ни навколишнього середовища, бере участь у роботі комісій з прове-дення екологічної експертизи діяльності заводу. 2.9.Оцінює санітарно-гігієнічну ситуацію на заводі. 2.10.Проводить запобіжний санітарний нагляд при відведенні земель-них ділянок під будівництво, при проектуванні, будівництві, реконструкції, введенні в експлуатацію нових об'єктів, технологічних ліній. 2.11 Здійснює санітарний нагляд за використанням обладнання, тари, пакувальних матеріалів, нових видів продукції, 2.12.Проводить поточний санітарний нагляд за дотриманням гігієнічних і протиепідемічних санітарних норм і правил на заводі, а також за умо-вами зберігання та реалізації продукції. 2.13.Бере активну участь в поширенні екологічних та санітарних знань серед працівників заводу. 2.14.Постійно удосконалює свій професійний рівень. З.ПРАВА Еколог має право: 3.1Знайомитися з проектами рішень керівництва заводу що стосують-ся його діяльності. 3.2Вносити на розгляд начальника виробничої лабораторії пропозиції з поліпшення роботи, пов'язаної з передбаченими даною посадовою ін-струкцією обов'язками. 3.3Повідомляти начальника виробничої лабораторії про всі виявлені в процесі виконання своїх посадових обов'язків недоліки у виробничій діяльності заводу (його структурних підрозділів) і вносити пропозиції з їх усунення. 3.4Звертатись з запитом і отримувати від керівників структурних під-розділів заводу і спеціалістів інформацію та документи, які необхідні для виконання своїх посадових обов'язків. 4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Еколог несе відповідальність за:

65

4.1Неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених даною посадовою інструкцією, - у межах, визначених чинним трудовим законодавством України. 4.2Правопорушення скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивіль-ним законодавством України. 4.3Нанесення матеріального збитку - в межах, визначених чинним тру-довим і цивільним законодавством України. 5. ПОВИНЕН ЗНАТИ Еколог повинен знати: 5.1Екологічне законодавство. 5.2Нормативні та методичні матеріали з охорони навколишнього сере-довища і раціонального використання природних ресурсів, санітарне законодавство. 5.3Системи екологічних стандартів і нормативів. 5.4Виробничу й організаційну структуру заводу і перспективи його роз-витку. 5.5Технологічні процеси і режими виробництва продукції заводу. 5.6Порядок проведення екологічної експертизи передпланових, перед-проектних і проектних матеріалів. 5.7Методи екологічного моніторингу. 5.8Засоби контролю відповідності технічного стану устаткування заво-ду вимогам охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування. 5.9Передовий вітчизняний і закордонний досвід в області охорони на-вколишнього середовища і раціонального використання природних ре-сурсів. 5.10Порядок обліку і складання звітності з охорони навколишнього се-редовища. 5.11Етику ділового спілкування. 5.12Основи економіки, організації виробництва, праці і управління. 5.13Основи трудового законодавства. 5.14Засоби обчислювальної техніки, комунікацій та зв'язку. 5.15Іноземну мову на базовому рівні. 5.16Правила і норми охорони праці, виробничої санітарії і протипоже-жного захисту. 5.17Правила внутрішнього трудового розпорядку. 6. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ На посаду еколога призначається особа, яка має повну вищу освіту ві-дповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), без вимог до стажу роботи.

66

7. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ЗА ПОСАДОЮ Еколог в процесі своєї діяльності взаємодіє з усіма підрозділами заво-ду. Начальник виробничої лабораторії ПОГОДЖЕНО: Начальник відділу організації праці та заробітної плати Начальник юридичного відділу З Інструкцією ознайомлений:

67

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

А. Ящолт, В. Івчанська, В. Цимбалюк

ЯК СТАТИ ЕКОЛОГОМ

10 історій сучасних екологів

Редактор В. Дружиніна

Коректор З. Поліщук

Оригінал-макет підготовлено укладачами

Підписано до друку___________

Формат 29,7х42 1/4 . Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman

Друк різографічний. Ум. друк. арк. ____ Наклад _____ прим. Зам №________

Вінницький національний технічний університет

Навчально-методичний відділ ВНТУ 21012, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,

ВНТУ, к. 2201 Тел. (0432) 59-87-36

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи Серія ДК № 3516 від 01.07.2009 р.

Віддруковано у Вінницькому національному технічному університеті

в комп’ютерному інформаційно-видавничому центрі. 21012, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,

ВНТУ, ГНК, к. 114. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи

серія ДК № 3516 від 01.07.2009 р.