МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра виноградарства та плодоовочівництва

Миколаїв 2014

1. Мета сертифікації

2. Державна система сертифікації України

3. Порядок сертифікації продукції

4. Порядок атестації виробництв

5. Порядок сертифікації системи якості

6. Порядок акредитації органів із сертифікації та атестації

експертів-аудиторів

7. Порядок акредитації випробувальних лабораторій

8. Опис національного знака відповідності

9. Правила застосування національного знака відповідності

План лекції

Сертифікація продукції звичайно базуєтьсяна проведенні випробувань її зразків та (або) оцінюванні

умов її виробництва і подальшому нагляді (інспекційному

контролі) за продукцією та (або) її виробництвом.

Можливість поєднувати різні способи виконання

операцій сертифікації дає можливість забезпечити надійний

рівень доказу наявності відповідності.

Традиційно сертифікація використовується насамперед для

підтвердження відповідності вимогам безпеки. Однак останніми

роками сфера її діяльності істотно розширилася: за допомогою

сертифікації тепер перевіряються такі технічні характеристики,

як взаємозамінність, функціональна сумісність, ефективність

енергоспоживання і ресурсозабезпечення тощо.

За визначенням, що міститься в Настановах ІSО/ІЕС 2 (1991

р.), сертифікація належить до однієї з процедур підтвердження

відповідності продукції заданим вимогам і визначається як

«процедура, за допомогою якої третя сторона письмово завіряє

(за допомогою сертифіката відповідності), що продукція, процес

чи послуга відповідають заданим вимогам».

По-перше, сертифікація виконується третьою стороною, під

якою, за визначенням ІSО/ІЕС, мається на увазі «особа чи

орган, які визнаються незалежними від сторін, що беруть

участь у розгляді питання».

По-друге, з визначення сертифікації виходить, що вона

передбачає попереднє встановлення вимог до об'єкта

сертифікації, після чого й може бути виконана.

По-третє, результати сертифікації письмово завіряються

спеціальним документом – сертифікатом відповідності

При сертифікації, як правило, проводяться:

випробування продукції як перед виданням сертифіката для

первинного підтвердження відповідності, так і після для

періодичної перевірки стабільності відповідності шляхом

інспекційного контролю;

первинне оцінювання стану виробництва продукції;

подальший (після надання сертифіката) інспекційний

контроль за продукцією і виробництвом.

Будь-які випробування, результат яких передбачається

використовувати для сертифікації третьою стороною,

проводяться лише випробувальною лабораторією (ВЛ), яка

отримала на це певні повноваження (права).

Надання такою права базується на визнанні незалежності

лабораторії від виготовлювачів і споживачів продукції, тобто на

визнанні її як «третьої сторони» чи визнанні при дотриманні

певних умов об'єктивності, незалежності результатів

випробувань.

Ідентифікація продукції при сертифікації включає дві дії:

1.перевірку відомостей про продукцію, представлених

заявником;

2.документування цих відомостей – у сертифікаті, на

етикетці, ярлику, упаковці, паспорті тощо.

Ідентифікацію на різних стадіях виготовлення і сертифікації

виконують різні сторони:

• виготовлювач,

• випробувач.

Таким чином, ідентифікація стає найважливішим елементом

сертифікації.

Знак відповідності – «захищений у встановленому

порядку знак, який застосовується чи виданий відповідно до

правил системи сертифікації, і вказує, що забезпечується

необхідна впевненість у тому, що дана продукція, процес чи

послуга відповідають конкретному стандарту чи іншому

нормативному документу» (Настанова ІSО/ІЕС 2).

Як знаки відповідності можуть бути зареєстровані

поєднання окремих букв, цифр, графічні символи, поєднання

кольорів чи їх комбінації. Часто поряд зі знаком наводиться

номер стандарту чи умовний номер органу із сертифікації.

Наноситься знак відповідності залежно від

продукції: на самому виробі, на упаковці, на спеціальній бирці,

на тарі, у товаросупровідній документації (паспорт, інструкція),

на етикетці. Знак може бути нанесений самим органом, який

видав сертифікат, або за ліцензією право нанесення знака

відповідності передається виготовлювачу чи постачальнику

продукції.

Система сертифікації України УкрСЕПРО (надалі –

Система) – це державна система сертифікації продукції в

Україні, яка призначена для проведення обов'язкової та

добровільної сертифікації продукції (процесів, послуг).

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України № 46-93 від

10.05.1993 р. «Про стандартизацію і сертифікацію» обов'язкова

сертифікація проводиться виключно в межах державної

системи сертифікації.

Система УкрСЕПРО призначена для проведення

обов'язкової та добровільної сертифікації продукції, процесів

або послуг.

Обов'язкова сертифікація проводиться на відповідність

щодо вимог чинних законодавчих актів України та

обов'язкових вимог нормативних документів, міжнародних та

національних стандартів інших держав, що діють в Україні.

Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації,

затверджується Держспоживстандартом України

У системі УкрСЕПРО здійснюються такі взаємопов'язані

види діяльності:

1. сертифікація продукції, процесів, послуг;

2. сертифікація систем якості;

3. атестація виробництв;

4. акредитація ВЛ і випробувальних центрів (ВЦ);

5. акредитація органів з сертифікації продукції;

6. атестація експертіваудиторів за переліченими видами

діяльності

Орган із сертифікації продукції несе відповідальність за

необґрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів

відповідності, атестатів виробництва та підтвердження їх дії,

а також за порушення правил системи УкрСЕПРО.

ВЛ/ВЦ – за недостовірність та необ'єктивність

результатів випробувань сертифікованої продукції

Порядок проведення сертифікації продукції

передбачений КНД 50-005-93 «Система сертифікації

УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції»

1.містить подання та розгляд заяви на сертифікацію продукції,

прийняття рішення із зазначенням схеми (моделі)

сертифікації; 2.атестацію виробництва продукції, що

сертифікується, або сертифікацію системи якості, якщо це

передбачено схемою сертифікації; 3.відбирання, ідентифікація

зразків продукції та випробування; 4.аналіз одержаних

результатів та прийняття рішення про можливість видачі

сертифіката та надання ліцензій; 5.видачу сертифіката,

надання ліцензій та занесення сертифікованої продукції до

Реєстру Системи; 6.визнання сертифіката, що виданий

закордонним або міжнародним органом; 7.технічний нагляд за

сертифікованою продукцією під час її виробництва;

8.інформацію про результати робіт із сертифікації.

Система УкрСЕПРО забезпечує конфіденційність

інформації про результати робіт із сертифікації.

Апеляції щодо застосування стандартів, якості

сертифікованої продукції, а також виконання правил системи

УкрСЕПРО розглядаються органом із сертифікації продукції.

У разі незгоди однієї зі сторін з результатами розгляду

подальше розв'язання суперечки здійснюється Комісією з

апеляцій, яка створюється Національним органом із

сертифікації із залученням представників органу з

сертифікації продукції та інших зацікавлених сторін.

2.2. Структура системи

сертифікації УкрСЕПРО

Організаційну структуру Системи утворюють:

1. національний орган із сертифікації – Державний комітет

України по стандартизації, метрології та сертифікації

(Держспоживстандарт України);

2. науково-технічна комісія; ;

3. органи із сертифікації продукції;

4. органи із сертифікації систем якості:

5. випробувальні лабораторії (центри);

6. експерти-аудитори;

7. науково-методичний та інформаційний центр;

8. територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації

Держспоживстандарту України:

9. Український навчально-науковий центр зі стандартизації,

метрології та якості продукції.

Форму, розміри та технічні вимоги до національного

знака відповідності, а також правила його застосування в

системі сертифікації УкрСЕПРО встановлено державним

стандартом ДСТУ 2296-93.

Встановлено такі зображення національного знака

відповідності:

•для продукції, яка відповідає обов'язковим вимогам

нормативних документів та вимогам, що передбачені

чинними законодавчими актами України, за якими

встановлено обов'язкову сертифікацію (рис. 1, а);

•для продукції, яка відповідає усім вимогам нормативних

документів, що поширюються на дану продукцію (рис. 1, б).

Знак відповідності, який зображено на рис. 1, б,

застосовується також для позначення продукції, яка не

підлягає обов'язковій сертифікації, проте сертифікована, та

ініціативи виробника, постачальника чи продавця продукції

(добровільна сертифікація).

б)

Рис. 1. Національний знак відповідності: а) – форма 1; б) – форма 2.

3.1. Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації.

Згідно з наказом Держспоживстандарту №95 від 30.06,1993 р.

в Україні обов'язковій сертифікації підлягають такі групи продукції:

1. побутове обладнання;

2. світлотехнічна продукція;

3. ручні електромеханічні машини та переносні верстати;

4. побутова радіоелектронна апаратура;

5. відео-, телевізійна та дисплейна техніка;

6. електричний будівельно-монтажний інструмент;

7. технологічне обладнання для харчової і м'ясо-молочної

промисловості;

8. медична техніка;

9. іграшки;

10. синтетичні мийні засоби.

Цей перелік був доповнений наказом

Держспоживстандарту № 35 від 21.02.1994 р. такими

групами продукції:

•малогабаритні трактори та мотоблоки;

•двигуни тракторів та сільськогосподарських машин;

•метало- і деревообробне обладнання;

•зварювальне обладнання;

•електричні машини;

•велосипеди і дитячі коляски;

•технічні засоби охоронної та охоронно-пожежної сигналізації;

•апаратура дротового зв'язку;

•кіно- і фототехніка;

•посуд з чорних і кольорових металів, фарфору та фаянсу;

•засоби механізації та автоматизації контрольно-касових

операцій і конторське обладнання;

•побутова апаратура, що працює на твердому, рідкому та

газоподібному паливі.

Наказом Держспоживстандарту № 44 від 06.02.1995 р.

перелік продукції, що підлягає обов'язковій

сертифікації, доповнений такими групами:

•дорожні транспортні засоби, їх складові та приладдя;

•машини сільськогосподарські для рослинництва і

кормовиробництва;

•джерела світла;

•хіміко-фотографічна продукція;

•зварювальні матеріали;

•товари легкої промисловості;

•харчова продукція та продовольча сировина;

•нафта та нафтопродукти.

3.2. Показники, що підлягають перевірці

при обов'язковій сертифікації.

1. Показники безпеки продукції для життя і здоров'я людей.

1.1.Показники травмобезпеки:

•відсутність гострих частин, задирок, шорсткої поверхні;

•відсутність рухомих частин;

•наявність загороджень, засобів захисту, блокування.

1.2.Показники безпеки щодо дії шуму і вібрації:

•рівень шуму (рівень звукового тиску);

•рівень інфразвуку;

•рівень ультразвуку;

•рівень вібрації.

1.3.Показники безпеки щодо повітря робочої зони:

•рівень запиленості повітря;

•рівень загазованості повітря;

•концентрація шкідливих речовин у повітрі;

•мінімальна температура повітря;

•максимальна температура повітря;

•барометричний тиск повітря;

•мінімальна вологість повітря;

•максимальна вологість повітря;

•рівень іонізації повітря.

1.4.Показники термобезпеки:

•мінімальна температура поверхні виробу;

•максимальна температура поверхні виробу.

1.5.Показники електробезпеки

1.6.Показники безпеки щодо дії електромагнітних коливань

1.7.Показники безпеки щодо дії радіоактивного

випромінювання

1.8.Показники хімічної небезпеки

1.9.Показники біологічної (мікробіологічної) небезпеки

1.10.Показники психофізіологічної безпеки (що прогнозують

для застосування в обов'язковій сертифікації).

2.Показники безпеки щодо майна.

2.1.Показники пожежонебезпеки

2.2.Показники вибухонебезпеки

3.Показники небезпеки для навколишнього

природного середовища.

3.1.Показники небезпеки для атмосфери

3.2.Показники небезпеки для гідросфери

3.3.Показники небезпеки для ґрунту

4.Показники сумісності.

4.1 Показники електромагнітної сумісності.

4.2 Показники конструктивної сумісності.

5.Показники взаємозамінності

6.Показники енерго- та ресурсозбереження.

6.1 Показники частки витрати енергії на одиницю

основного параметра;

6.2 Показники частки витрати ресурсів на одиницю

основного параметра.

3.3. Види випробувань, що проводяться

при сертифікації продукції.

Випробування з метою сертифікації продукції

включають такі види (за класифікацією ІLАС):

1. Вимірювання акустичних та вібраційних

параметрів

2. Біологічні випробування

3. Хімічні випробування

4. Електричні випробування

5.Вимірювання іонізуючого випромінювання

6.Механічні випробування

7.Метрологія

8.Неруйнівні випробування

9.Оптика і фотометрія

10. Теплові випробування

3.4. Технічний нагляд

Скасувати дію ліцензії на право застосування сертифіката

відповідності для серійної продукції у таких випадках:

1.порушення вимог, що ставляться до продукції при обов'язковій

сертифікації;

2.порушення вимог з технології виготовлення, правил

приймання, методів контролю та випробувань, позначення

продукції, що узгоджені з органом із сертифікації під час

проведення сертифікації продукції;

3.зміни нормативних документів на продукцію або на методи її

випробувань без попереднього погодження з органом з

сертифікації продукції;

4.зміни конструкції (складу), комплектності або технології

виготовлення продукції без попереднього погодження з органом

із сертифікації продукції.

При внесенні змін до стандарту, на відповідність до

якого сертифікована продукція, орган із сертифікації

продукції повинен не пізніше як за шість місяців до

введення їх у дію проінформувати Заявника про ці зміни, а

також про необхідність додаткових випробувань продукції.

Строк дії сертифіката відповідності на продукцію, що

випускається підприємством серійно, визначає орган із

сертифікації з урахуванням строку дії нормативних документів

на продукцію, строку, на який сертифікована система якості

або атестоване виробництво, але не більше як на три роки.

3.5. Облік сертифікатів.

Орган із сертифікації продукції веде облік виданих

ним сертифікатів відповідності та направляє їх копії до

Держспоживстандарту України і для внесення в Реєстр

Системи.

Орган із сертифікації продукції надає також

Держспоживстандарту України інформацію про

скасування сертифікатів відповідності для вилучення їх з

Реєстру Системи

3.6. Оскарження рішень органу із сертифікації.

Для оскарження рішення органу із сертифікації продукції

про відмову видати сертифікат відповідності або скасування

виданого сертифіката Заявник повинен подати письмову

апеляцію до органу із сертифікації продукції протягом одного

місяця після одержання повідомлення про прийняте рішення.

Апеляція розглядається апеляційною комісією органу із

сертифікації продукції протягом одного місяця після її

одержання.

4.1. Загальні відомості.

Атестація виробництва здійснюється з метою оцінювання

технічних можливостей підприємства щодо забезпечення

стабільного випуску продукції, яка відповідає вимогам

нормативних документів, що на неї розповсюджуються.

Атестацію виробництва в Системі якості проводить орган

із сертифікації продукції, а за його відсутності – організація,

що виконує функції органу із сертифікації продукції за

дорученням Держспоживстандарту України.

4.2. Етапи робіт з атестації виробництва.

Порядок здійснення робіт з атестації виробництва передбачає

виконання таких етапів:

1. подання заявки (якщо атестація проводиться за ініціативою

підприємства);

2. попереднє оцінювання;

3. складання програми та методики атестації;

4. перевірка виробництва і атестація його технічних можливостей;

5. технічний нагляд за атестованим виробництвом.

До складу документації, що подається для попереднього

оцінювання, входять:

Технічні умови на продукцію, виробництво якої атестується.

Конструкторська документація

Технологічна документація.

Стандарти підприємства

Структурна схема підприємства, що включає основні та

допоміжні виробничі підрозділи, інженерні та адміністративні

служби і зв'язки між ними.

Інструкція з атестації технічних можливостей (згідно з КПД 50-

006-93 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництв.

Порядок здійснення»).

За результатами попереднього оцінювання готується

висновок, у якому вказують, готовність підприємства до

атестації виробництва та доцільність продовження подальших

етапів робіт.

У разі негативного висновку підприємство може вдруге

направити заявку з доопрацьованою технічною документацією.

Програма та методика атестації виробництва розробляються

комісією експертів, що виконували попереднє оцінювання; вона

містить; об'єкти перевірки, процедури перевірки, правила прийняття

рішень. При потребі в програмі та методиці роблять посилання на

інструкцію з атестації технічних можливостей.

4.3. Припинення та продовження строку дії атестата виробництва.

Орган із сертифікації продукції може анулювати або

зупинити дію атестата виробництва у таких випадках:

виявлена невідповідність виготовленої продукції

вимогам нормативних документів;

до конструкції або технології виготовлення продукції

без погодження з органом із сертифікації продукції

внесені зміни, які можуть призвести до зниження її

якості;

під час технічного нагляду виявлені невідповідності

виробництва атестованим технічним можливостям.

Для продовження строку дії атестата виробництва

підприємство повинне не пізніше ніж за три місяці до

закінчення його дії звернутися до органу із сертифікації

продукції, що видав його. Необхідність і обсяг виконання

окремих робіт визначає орган із сертифікації продукції в

кожному конкретному випадку з урахуванням результатів

технічного нагляду за атестованим виробництвом.

Для проведення сертифікації системи якості

підприємство-виробник надає до акредитованого в Системі

органу із сертифікації системи якості заявку.

Орган із сертифікації Системи якості розглядає заявку і

надсилає підприємству-заявнику:

A. опитувальну анкету для проведення попереднього

обстеження системи якості;

B. перелік вихідних матеріалів, необхідних для проведення

попереднього (заочного) оцінювання Системи якості і стану

виробництва.

До складу вихідних документів, які підприємство-виробник

повинно надати органу із сертифікації систем якості для

попереднього оцінювання системи якості, входять:

I. Технічні умови на продукцію.

II. Конструкторська документація на продукцію.

III. Маршрутна технологія виготовлення продукції та її

основних частин.

IV. Структурна схема підприємства, що включає основні та

допоміжні виробничі підрозділи, інженерні та

адміністративні служби із зазначенням зв'язків між ними.

V. Стандарти підприємства (регламенти, інструкції)

Об'єктами перевірки та оцінювання при сертифікації

систем якості є:

діяльність з керівництва якістю відповідно до вимог ІSО

9001… ІSО 9004 та інших документів щодо оцінювання

системи якості;

стан виробництва з точки зору можливості забезпечення

стабільної якості продукції, яка підлягає сертифікації;

якість продукції

При сертифікації системи якості

перевірці підлягають такі її елементи:

1. організаційна структура;

2. адміністративні та робочі процедури;

3. людські та матеріальні ресурси, обладнання;

4. документація.

Орган із сертифікації анулює сертифікат на систему

якості у таких випадках:

результати технічного нагляду за сертифікованою системою

якості свідчить про її принципову невідповідність чинним

вимогам;

виробник не може забезпечити відповідності системи якості

новим вимогам нормативних документів;

виробник протягом тривалого часу не постачає виробів;

виробник не виконав фінансових зобов'язань перед органом

із сертифікації системи якості;

офіційне прохання виробника.