всесвітня історія. 6 7 класи. нестандартні уроки

О. А. Подобєд

Історія УкраїниНестандартні уроки

нова програма12-річна школа

Бібл

іоте

ка т

ворч

ого

вчи

теля

Веста2008

5, 7 класи

�

УДК 93/94(075)ББК 63.3(4Укр)я7�1

О-9�

Серія «Бібліотека творчого вчителя» заснована в �007 р.

Р е ц е н з е н т Т. В. Ніколаєва, учитель-методист

Харківської спеціалізованої школи I—III ступенів № 119

Видано за ліцензією ТОВ Видавництво «Ранок»

Охредько О. Е.О-9� Всесвітня історія. 6—7 класи: Нестандартні уроки.— Х.: Ве-

ста: Вид-во «Ранок», �008. — 19� с. — (Бібліотека творчого вчи-теля).

ISBN 978–966–08–�656–4.Посібник складено відповідно до програми, затвердженої Міністерством освіти

і науки України, із курсу «Всесвітня історія» для 6—7 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Видання містить розробки окремих уроків зі всесвітньої історії для 6—7 кла-сів, які подані в нестандартній формі.

Посібник призначено для вчителів історії.

УДК 93/94(075) ББК 63.3(4Укр)я721

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

ОхредькО Олег едуардович

Всесвітня історія 6—7 класи

Нестандартні урокиРедактор Т. С. данченко. Технічний редактор В. I. Труфен. Коректор О. Г. Неро

Код Г4880У. Підписано до друку 15.11.�007. Формат 60×90/16. Папір друкарський. Гарнітура Шкільна. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 1�,0.

ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № �540 від �6.06.�006 р. 61064 Харків, вул. Бакуніна, 8а.

Адреса редакції: 61145 Харків, вул. Космічна, �1 а. Тел. (057) 719-48-65, тел./факс (057) 719-58-67.

Для листів: 61045 Харків, а/с 3355. E-mail: [email protected]

З питань реалізації звертатися за тел.: у Харкові — (057) 71�-91-46, 71�-91-47; Києві — (044) 599-14-53, 417-�0-80; Донецьку — (06�) 304-67-0�;

Житомирі — (041�) 41-�7-95; Дніпропетровську — (056�) 43-46-95; Львові — (03�) �33-53-39; Сімферополі — (065�) ��-33-03;

Тернополі — (035�) �6-86-94, 53-3�-01. E-mail: [email protected]

www.ranok.com.ua

© Охредько О. Е., �007

ISBN 978–966–08–�656–4 © ТОВ Видавництво «Ранок», �008

3

Інтерактивне навчання на уроках ІсторІї в 6—7 класах

Технології завтрашнього дня потребують не мільйони поверхово начитаних людей, готових працювати в унісон на

безкінечних монотонних роботах… але людей, які можуть прийняти критичне

рішення, які можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, які достатньо

швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється.

О. Тоффлер

Світ змінюється неймовірно швидко. Кількість інформації, яку по-трібно засвоїти людині, швидко зростає. Сьогодні ми живемо в постін-дустріальному суспільстві, яке вимагає від кожної особистості певних компетенцій. Разом із тим система освіти вже не встигає за стрімким розвитком техніки та технології. У школах України використовують класно-урочну систему. Перефразувавши відомого політика, можна за-значити, що немає нічого гіршого, ніж класно-урочна система, але поки нічого кращого теж немає, тому що вона забезпечує відносно швидке та об’ємне навчання потрібних для суспільства особистостей.

Не перший рік українська освіта зазнає істотних змін. Стрімкий пере-хід до нової «парадигми» призвів до того, що і вчителі, і учні працюють із ще не апробованими підручниками, зошитами з друкованою основою та іншими матеріалами, які створюються нашвидкуруч.

Одним із кроків, який спрямований на поступову зміну існуючого ста-новища, є використання нетрадиційних методів навчання, серед яких останнім часом найбільшої популярності набуло інтерактивне навчання.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це взає-монавчання, де й учень, й учитель є рівнозначними суб’єктами навчання, які розуміють, що вони роблять.

На жаль, сучасний учитель рідко звертається до нетрадиційних ме-тодів навчання. Це відбувається з кількох причин. По-перше, велика кількість учнів у класі не дозволяє повною мірою використовувати інтер-активне навчання, а дає можливість застосовувати тільки його елементи. По-друге, обсяг матеріалу, який потрібно «викладати» за урок, є досить великим. З іншого боку, учитель не зацікавлений у використанні інтер-активу у зв’язку з тим, що підготовка та проведення інтерактивних вправ потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготовки як учителя, так і учнів. Тому потрібне поступове впро-вадження інтерактивного навчання. Краще провести кілька добре під-готовлених інтерактивних занять, ніж часто використовувати вправи, підготовлені нашвидкуруч.

Ще однією перешкодою для використання інтерактивного навчання в 6—7 класах є особливості психофізичного розвитку учнів цього віку.

4

Підлітки 11—13 років ще не мають необхідних знань та вмінь, які часто використовуються в інтерактивних вправах, тому кількість цих вправ обмежена.

Пропонований посібник містить розробки уроків з історії стародав-нього світу та історії середніх віків. Кожний урок побудований за тради-ційною системою, але має елементи інтерактивного навчання. Крім того, пропонується кілька варіантів використання цих елементів з огляду на те, що повністю провести інтерактивний урок дуже складно. Розробки уроків передбачають можливість учителя самостійно вирішувати, у якій формі проводити урок, які варіанти використовувати під час актуаліза-ції знань, поясненні нового матеріалу та закріпленні знань. Наприклад, у деяких розробках уроків пропонується проведення однієї частини пояснення нового матеріалу з використанням елементів інтерактивної вправи, а іншої — за традицією — у вигляді лекційного пояснення або підготовленого виступу учня.

Проведення інтерактивних вправ потребує певної попередньої підго-товки, найчастіше друку необхідних матеріалів — роздавальних чи ін-формаційних карток, тому кожна із запропонованих вправ містить зразки матеріалів, із яких можна зробити копію. Також кожна вправа потребує пояснення її проведення та певні правила для кожного учня. Крім того, пропонуються рекомендації, які дозволяють полегшити або ускладнити проведення вправи відповідно до можливостей певного класу.

Використовуючи нестандартні форми уроків, слід пам’ятати, що вчи-телю складно контролювати процес взаємодії учнів, отже, результат не завжди є ефективним. Проте разом із тим вдало проведена вправа дозво-ляє в майбутньому використовувати її на інших уроках.

У наведених розробках уроків пропонуються різні вправи — це робота в парах і групах, «Ажурна пилка», «Навчаючись — учуся», «Акваріум», «Снігова куля» тощо. У зв’язку з тим, що частіше за все інтерактивні вправи передбачають нестандартну поведінку учнів під час проведення уроку (пересування по класу, розмови під час уроку, пересаджування з місця на місце), то на початку уроку можна виділити час та провести невелике «організаційне» заняття, на якому виробити «правила поведін-ки (роботи) в класі» під час проведення інтерактивних вправ.

Використання інтерактивних вправ вносить зміни і в систему оціню-вання, тому в деяких розробках уроків пропонується відповідна шкала оцінювання, але краще, якщо вчитель самостійно встановить свою шка-лу, ураховуючи особливості класу, у якому він працює.

Ще однією особливістю інтерактивного навчання є те, що під час його проведення слід ураховувати психологічні особливості дитячого колек-тиву. Учитель має розраховувати на реакцію формальних і неформаль-них лідерів класу та використовувати це під час проведення вправ, спря-мовуючи їхні можливості для кращого проведення уроку.

Під час проведення нестандартних уроків пам’ятайте, що використан-ня інтерактивного навчання — не самоціль. Це лише спосіб для досяг-нення певної мети, засіб для створення атмосфери в класі, що найкра-ще сприяє співробітництву, надає можливості реалізувати особистісно орієнтоване навчання, використати індивідуальний підхід.

5

6 клас

культура та вІрування людей за первІсних часІв

Мета. Сформуватиуявленняпрокультурутавіруваннялюдейзапервіснихчасів;розвивативміннявизначатизалежністьміжвиникненнямнауковихзнаньтаосновнимизаняття-милюдини,зв’язокрелігійнихуявленьізгосподарськоюдіяльністю;порівнюватирізніуявленнятавіруваннялю-дей;навчитивисловлювативласнудумкупрозалежністьміж рівнем наукових знань, вірувань та рівнем госпо-дарськоїдіяльності.

обладнання. Картасвіту,ЄвропитаУкраїни. тип уроку. Комбінованийурокзелементамиметоду«Навчаючись—

учуся»тароботивгрупах. очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. установлювати залежність між виникненням наукових

знаньтаосновнимизаняттямилюдини,зв’язокрелігій-нихуявлень ізгосподарськоюдіяльністю;показуватинакартімісцярозташуваннязалишківспорудпервіснихлю-дей,пов’язанихізмистецтвом,релігійнимивіруваннями,астрономією(Стоунгендж,Альтаміра,місцярозташуван-нянаскальнихмалюнківпервіснихлюдейнатериторіїУк-раїни);застосовуватитапояснюватинаприкладахтер-мінитапоняття;порівнюватирізніуявленнятавіруваннялюдей;висловлювативласнудумкупрозалежністьміжрівнемнауковихзнаньівіруваньтарівнемгосподарськоїдіяльності.

ХІДУРОКУ

І. органІзацІйний МоМент

Учитель пояснює тему уроку, розповідає його план, мету та завдан-ня, форми роботи.

ІІ. актуалІзацІя опорних знань учнІв

Пропонується два варіанти проведення цього етапу уроку.

ПеРшийвАРІАНт

Репродуктивна бесіда.1) Як сучасні люди дізналися про трипільську культуру?�) Як ще називають трипільську культуру? Чому?3) Розкажіть про основні заняття трипільців.4) Що вам відомо про селища та будинки трипільців?5) Чим осілі землероби відрізняються від кочовиків?

6

ДРУгийвАРІАНт

Диктант.Учитель диктує текст, а учні записують його, вставляючи в місцях,

де вчитель робить паузу, пропущені слова. На дошці заздалегідь запи-суються слова з теми, із яких учні мають вибрати та вставити в текст правильні: двопільська, трипільська, В. Можейко, В. хвойко, Трипілля, двопілля, рибальство, землеробство, мальованої, карбованої.1) Однією з найрозвиненіших культур енеоліту на землях України

була … (Трипільська�) культура, яка існувала в ІХ—ІІ тис. до н. е. Вона була відкрита в 1893 р. археологом … (В. хвойком) біля сели-ща … (Трипілля) на Київщині.

�) Основним заняттям трипільців було … (землеробство), також вони займалися скотарством, ремеслом, торгівлею.

3) Трипільська культура відзначалася поширеністю глиняного посу-ду, звідси виникла й інша назва трипільської культури — культу-ра … (мальованої) кераміки.Рекомендація. Перевірити диктант учитель може під час наступної робо-

ти учнів із картками.

ІII. пояснення нового МатерІалу

Перед початком розгляду нового матеріалу вчитель ставить перед класом проблемне питання: «Чому першими виникли знання з астро-номії та математики?».

Вступне слово вчителя.Багато років жителі селищ біля Мелітополя Запорізької області не

звертали уваги на те, що на величезних камінних брилах, вихід яких був як раз у цій місцевості, нанесені якісь рисочки, викарбувані не-відомі знаки. Проте одного разу це помітили вчені-історики. Вияви-лося, що ці зображення з’явилися за первісних часів. Ще стародавні люди вирізьблювали тут свої малюнки.

«Навчаючись — учуся».Кожний учень отримує картку за однією з трьох тем: «Поява знань

та їхній прикладний характер» (А), «Виникнення мистецтва» (Б) та «Виникнення релігійних вірувань» (В). Таким чином, у класі форму-ються три групи — А, Б і В.

Отримавши картку, учні мають прочитати її, переписати собі в зо-шит, відшукати учнів, які також мають картку цієї групи (тобто А, Б або В), розказати їм зміст своєї карти та вислухати зміст їхніх карток, після чого записати його у свій зошит (але не переписувати дослівно). До кожного учня слід підходити окремо. Під час роботи пересуватися по класу тихо та спокійно. Розповідати про зміст своєї картки впівго-лоса, щоб не заважати іншим.

� Тут і далі в дужках виділені правильні відповіді.

7

Із зібраного матеріалу учні мають скласти логічну розповідь (тобто пронумерувати матеріал у логічній послідовності).

Учні мають припинити роботу за сигналом учителя та сісти на своє місце.

1. «Появазнаньтаїхнійприкладнийхарактер».картка «а»�Тривалий час історики вважали, що первісні люди не мали ніяких наукових знань і повністю залежали від природи.Археологічні розкопки підтвердили, що люди мали певні знання, які допомогли їм вижити. Залишки операцій на черепі, рахівниці з кісток, розвиток рільництва та скотарства, будівництво — усе це підтверджувало наявність у найдавніших людей наукових знань.Життєво необхідною для людини була математика — треба було порахувати кількість здобичі, тварин у стаді, кількість днів до посіву чи збору врожаю та багато іншого. Люди рахували за допо-могою пальців рук та ніг, камінців, кісток або вузликів. Наприкін-ці палеоліту виникає календар.Усе життя людина стикалася з хворобами, тому потребувала знан-ня медицини. Уже за первісних часів «лікарі» вміли лікувати пе-реломи, ампутувати кінцівки, використовувати лікарські власти-вості трав. А знайдений череп зі слідами вдало зробленої операції ще раз підкреслює вміння первісних людей.Жодного кроку людина не могла зробити без знань біології — яку рослину їсти, які корінці чи ягоди збирати, що посіяти та коли збирати, а у тваринництві, під час рибальства теж потрібні були свої знання. Знання з біології дозволили первісній людині зробити крок уперед і відірватися від повної залежності від природи.На півдні Англії є надзвичайна пам’ятка — Стоунгендж, побудо-вана близько �750 р. до н. е. Величезні прямокутні багатотонні кам’яні брили, оброблені людиною,— мегаліти — утворюють ве-личезну підкову діаметром 15 метрів. Учені вважають Стоунгендж первісною обсерваторією.На небосхилі безліч зірок. Первісні люди не тільки були зачаровані красою нічного неба, але й дуже добре використовували його — воно допомагало орієнтуватися та визначати пору року, подарувало кален-дар. Так були закладені підвалини науки про зірки — астрономії.Сухопутні, а потім і морські походи на великі відстані, війни, які призвели до завойовницьких походів, народження держав із кор-донами — усе це накопичувало знання з географії.Перші будівельники зробили простий шалаш, а за сотню років лю-дина вже почала будувати юрти та яранги; з’являються кибитки, і від маленьких землянок людина переходить до великих буді-вель — споруд і міст.

� Кожний абзац відповідає одній картці.

•

•

•

•

•

•

•

•

•

8

Перші потоки розплавленого металу заклали підвалини металур-гії. Знання властивостей металів та хімії допомогли людині перей-ти від простої обробки металів до вироблення сплавів (першим була бронза — сплав міді та олова).Малюнки на стінах, а потім і на шматочках шкіри, кістках по-ступово перетворювалися на знаки. Спочатку виникло малюнкове письмо, а потім і алфавіт — таким був шлях до писемності (перше письмо виникло в ІІІ тис. до н. е. в шумерів).

2. «виникненнямистецтва».

картка «Б»�Людина виділилася з тваринного світу, оскільки вміла мисли-ти абстрактно, символами та образами, за допомогою яких вона й спробувала дослідити та відобразити те, що її оточувало.Пізнаючи світ навколо себе, підкорюючи та перетворюючи його, найдавніші люди відчули красу, оскільки помітили, що чудові речі, зображення та образи, краєвиди приносять задоволення. І люди стали оточувати себе красою.Уражає «картинна галерея» первісного мистецтва в печері Аль-таміра в Іспанії, у просторих залах якої чудово збереглося по-над 100 малюнків різними фарбами — чорною, червоною, білою, жовтою. Тут зображені бики, коні, кабани та інші тварини.За доби пізнього палеоліту виникає мистецтво — творче відобра-ження, відтворення дійсності в художніх образах.Одним із найперших видів мистецтва було малювання. Найдавніші малюнки знаходять у печерах на висоті 1,5—� метри. Первісні ху-дожники використовували різні фарби — червону та чорну, білу та жовту. Червона фарба (охра) вважалася священною — нею зобража-ли життя, вогонь, сонце. Червоним порошком посипали й тіла по-мерлих.У печері Ле-Комбатель (Франція) знайдено близько 300 зображень мамонта, бізона, оленя, коня та ведмедя. А неподалік, у печері Фом де Гом, відкрито первісну «картинну галерею», яка складається із 40 малюнків коней, �3 зображень мамонтів та 17 оленів.Давня людина, не маючи інших інструментів, крім загостреного кременю, вирізьблювала фігурки з дерева та кістки, робила при-краси. Кожний чоловік показував свою майстерність мисливця за допомогою прикрас з іклів тварин, жінки прикрашали руки та ноги браслетами. У давніх похованнях було знайдено багато різних прикрас.Поступово починають з’являтися скульптури — спочатку з гли-ни, а потім із каменю, спочатку маленькі, а потім і велетенські. Скульптури первісних людей були дуже прості, стилізовані, але


•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

9

вже несли в собі статеву ознаку й відображали віру людини, її кра-су та почуття.За часів відокремлення ремесла від рільництва, у період неолітич-ної революції, виникає прикладне мистецтво. Створюються чудові ювелірні прикраси, коштовна зброя, посуд, одяг. Під час виготов-лення ювелірних виробів почали застосовувати емаль, інкрустацію коштовностями, перламутром, художнє карбування.Первісні люди вміли танцювати та співати. Першими інструмен-тами були ударні, коли люди відбивали ритм на придатних для цього речах, а то й навіть плескали в долоні. Потім з’являються й духові — звичайні сопілки.На півдні Англії є надзвичайна пам’ятка — Стоунгендж, побудова-на близько �750 р. до н. е. Навіть сьогодні тисячі людей приїздять до Стоунгенджа, щоб помилуватися мистецтвом первісних людей, які вдало поєднали людський витвір із природою.

3. «виникненнярелігійнихвірувань».

картка «В»�Первісні люди не могли відразу пізнати світ, зрозуміти явища при-роди. Люди не розуміли, чому трапляються ті чи інші події: іде дощ, гримить грім і б’є блискавка. Ще більше їм було незрозуміло життя самої людини — чому людина засинає, що це за сни та що відбувається після смерті.Давня людина була безсила перед явищами природи — дощ зми-вав посіви, вітер видував поля, буревій розмітав будинки, повінь затоплювала все навкруги, землетрус знищував усе — а людина могла тільки спостерігати за цим і виправляти наслідки природ-них явищ.Найдавніші люди були частиною природи, але вони боялися її, ос-кільки не розуміли й не могли протидіяти їй.Релігія — це погляди та уявлення, в основу яких покладена віра в існування надприродних сил — богів, духів, у їхнє панування над світом та поклоніння їм.Первісні люди вважали, що потрібно задобрити грізні сили при-роди, тому почали приносити їм жертви. Так виникає язичниц-тво — обожнювання сил природи.Тотемізм — віра в таємничий зв’язок людських груп (родів) із пев-ними тваринами або рослинами на сьогодні збереглася в індіанців Америки, аборигенів Австралії, племен Африки.Виникнення релігійних вірувань привело до появи анімізму — віри в невидимих «духів» або «душі», якими наділені істоти та неісто-ти, що населяють усе навкруги.


•

•

•

•

•

•

•

•

•

•

10

Найвищим розвитком початкових релігійних вірувань первісної людини було виникнення магії — віри в здатність людини вплива-ти на надприродні сили (магія і чаклунство існують і в наш час).Надприродні сили кожна людина уявляла по-різному — у вигляді людей, тварин чи якихось істот. Первісна людина робила зобра-ження своїх божеств — вирізала чи виліпляла ідолів — зображен-ня богів — і поклонялася їм.Поступово з’являється група людей, яка починає роз’яснювати волю надприродних сил, передавати їхні бажання та доносити до них прохання людей. Так з’являються жерці — особи, які здійсню-ють богослужіння, жертвопринесення.На півдні Англії є надзвичайна пам’ятка — Стоунгендж, побудо-вана близько �750 р. до н. е. Учені вважають Стоунгендж первіс-ним храмом, де молилися своїм богам та робили жертвопринесення люди того часу.Рекомендація. Бажано не нумерувати картки, щоб учні самостійно виз-

начили послідовність розповіді.

По закінченні виконання завдання представники кожної групи (учитель вибирає їх самостійно) виступають із розповіддю за темою своєї групи, а решта виконують наступне завдання, користуючись матеріалами виступаючих.

Завдання.1) Заповніть таблицю з теми «Поява знань та їхній прикладний ха-

рактер» (за зразком).

Галузь знань Використання

Математика

для рахування здобичі, кількості тварин у стаді, днів до сівби, збирання врожаю, свята тощо, розрахунки необхідних матеріалів для будівництва, виготовлення одягу тощо

�) Заповніть таблицю з теми «Виникнення мистецтва» (за зразком).

Вид мистецтва Прояв у первісних людей

Малювання Малюнки на стінах печер різнокольоровими фарбами, зображення тварин, людей, знарядь праці

3) Визначте причини виникнення релігійних вірувань у первісних людей. (Нерозуміння навколишнього світу; безсилля й страх перед явищами природи.)Рекомендація. У зв’язку з тим, що для шестикласників це завдання може

виявитися складним, пропонується використати метод «мозкового штурму».

•

•

•

•

11

Далі вчитель звертає увагу учнів на те, що в усіх трьох групах була картка про Стоунгендж, і за допомогою методу «мозкового штурму» (або простого опитування бажаючих) наштовхує клас на думку про досить високий рівень наукових знань, культури та релігійних уяв-лень первісних людей.

IV. закрІплення вивченого МатерІалу

«Вірю — не вірю».Учитель читає твердження, а учні на окремих аркушах або в зоши-

тах пишуть, чи погоджуються вони з ним, чи ні.1) Первісні люди мали певні наукові знання. (Так.)�) Релігія — це віра в надприродні істоти та поклоніння їм. (Так.)3) Ідол — це тварина, яку приносять у жертву. (Ні.)4) Магія — це віра в здатність людини впливати на природу та інших

людей. (Так.)5) Язичництво — це обожнювання сил природи. (Так.)6) Зображення бізонів було знайдено в печері Альтаміра. (Так.)7) Тотемізм — це віра в спорідненість між людьми та тваринами чи

рослинами. (Так.)8) Анімізм — це віра в існування духів. (Так.)9) Мегаліти — це величезні каміння. (Так.)

10) Мистецтво — це віра в чаклунство. (Ні.)

V. пІдсуМки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконані завдання, зупиняється на типових помилках.

Підсумовуючи урок, учитель повертається до проблемного питан-ня і, вислухавши відповіді учнів, підкреслює прикладний характер знань первісної людини.

VІ. доМашнє завдання

Опрацювати відповідний текст параграфа, скласти кросворд до теми уроку з п’яти слів.

релІгІя та МІфологІя давнього єгипту

Мета. СформуватиуявленняпрорелігіютаміфологіюДавньогоЄгипту;розвивативмінняпорівнюватижиттяєгиптянтаїхніуявленняпроте,якжилибоги;навчитивисловлювативласнудумкущодоролірелігіївжиттієгиптян.

обладнання. Картасвіту,АфрикитаЄгипту. тип уроку. Комбінованийурокзелементами«Ажурноїпилки».

1�

очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називатидатувідкриттягробницітутанхамона;показува-

тинакартідолинуҐіза;застосовуватитапояснюватинаприкладахтермінитапоняття;характеризуватирелігійніпоглядиєгиптян;порівнюватижиттяєгиптянта їхніуяв-ленняпроте,якжилибоги;висловлювативласнудумкущодоролірелігіївжиттієгиптян.

ХІДУРОКУ






Фронтальне опитування.1) На які періоди вчені поділяють історію Давнього Єгипту? Чому?�) Що допомогло Єгипту стати світовою державою?3) Які битви єгипетської армії з ворогами вам відомі? Опишіть одну

з них.4) Що вам відомо про реформи фараона Ехнатона?5) Чому Єгипетська держава втратила свою могутність?


«Закінчіть думку».Учні пропонують власні варіанти завершення речень.

1) Єгипетська держава стала могутньою тому, що …�) Давній Єгипет вів завойовницькі війни тому, що …3) Гіксоси змогли підкорити Єгипет тому, що …4) Реформи Ехнатона були невдалими тому, що …5) Єгипетська держава занепала тому, що …


Перед початком розгляду нового матеріалу вчитель ставить перед класом проблемне питання: «Яку роль відігравала релігія в житті єгиптян?».

Вступне слово вчителя.У давнину кожний народ мав свої вірування та поклонявся власним

богам. Те саме відбувалося і в долині річки Ніл. Не розуміючи явищ при-роди, єгиптяни, як і інші народи, поклонялися їй. Серед давніх релігій єгипетська є однією з найскладніших. Кожний оазис, кожний ном мали своїх богів. Об’єднання Єгипту привело до об’єднання та поширення

13

богів, риси яких були схожими. Розповіді про життя богів, створення світу, пригоди героїв єгиптяни вклали в міфи (у перекладі з грецької «переказ»).

«Ажурна пилка».Учні класу об’єднуються в шість груп (А, Б, В, Г, Д, Е) по п’ять

учнів — це так звані «домашні» групи.Кожна група отримує свою картку з текстом за темою «Релігія Дав-

нього Єгипту».Учасники групи обговорюють інформацію, викладену на картці, за

необхідності ставлять запитання вчителеві.За командою вчителя один учень залишається в групі, а інші роз-

ходяться по інших групах, але таким чином, щоб два представники групи не опинилися в одній групі, а також у групі, текст карток якої був таким самим.

Наприклад, будемо вважати, що картки з однаковою інформацією отримали учні з груп А та Г; Б та Д; В та Е. Отже, розташування учнів буде таким. На початку роботи в групах:

Група А Група Б Група В Група Г Група Д Група Е

Картка № 1 Картка № � Картка № 3 Картка № 1 Картка № � Картка № 3

А А А А А Б Б Б Б Б В В В В В Г Г Г Г Г Д Д Д Д Д Е Е Е Е Е

Після зміни учасників:


Картка № 1 Картка № � Картка № 3 Картка № 1 Картка № � Картка № 3

А Б В Д Е А Б В Г Е А Б В Г Д Б В Г Д Е А В Г Д Е А Б В Г Д

Після завершення роботи в групах:


Картка № 1Інформація

з карток № �, 3

Картка № �Інформація

з карток № 1, 3


з карток № 1, �


з карток № �, 3

Картка № �Інформація

з карток № 1, 3


з карток № 1, �

А А А А А Б Б Б Б Б В В В В В Г Г Г Г Г Д Д Д Д Д Е Е Е Е Е

Такий складний розподіл обумовлений тим, що шестикласники за своїми психофізичними можливостями ще не можуть сприймати та аналізувати великий обсяг інформації, який передбачає технологія «Ажурна пилка».

У новостворених групах учень, що залишився, пояснює інформа-цію, яка була на картці в цій групі, слухає запитання та відповідає на них.

Після цього учні в групах обговорюють інформацію, яку їм пові-домили.

За командою вчителя учні повертаються до своїх «домашніх» груп.

14

У «домашніх» групах учні вислуховують інформацію, яку отримали в інших групах (однакову інформацію отримують по два учні з групи).

Кожна група обговорює інформацію та робить висновки на основі всіх матеріалів, які вони мають.

Рекомендація. Щоб більше зацікавити учнів, пропонується виділити кілька хвилин, щоб вони придумали назву своєї групи (можна пов’язати її з матеріалом, який вивчається).

Пропонується два варіанти карток (учитель може використати на уроці обидва).


картка № 1. Боги Єгипту.Одним із головних богів був бог Сонця Ра (після піднесення Фів міс-

цевий бог Амон став іменуватися Амон-Ра). Він уважався творцем сві-ту, заступником царської влади. Єгиптяни поклонялися богу Місяця та мудрості Тоту. Богом родючості був Хіум, богинею кохання — Ісіда, богом Нілу — Хапі, богинею війни — Сохмет. У Давньому Єгипті було кілька тисяч богів, кожна місцевість мала своїх богів. Але з утворенням держави та об’єднанням Єгипту кількість богів зменшилася.

картка № 2. Міф про ОсірісаЗлий бог Сет — володар пустелі, розпеченого вітру та солоної води,

пройнятий чорною заздрістю до свого брата Осіріса, підступно вбив його й кинув понівечений труп у Ніл. Хвилі принесли тіло до фінікій-ського міста Бібл, де його знайшла дружина Осіріса Ісіда. Удова на-бальзамувала тіло чоловіка. Коли син Осіріса Гор підріс, він убив Сета й оживив батька, якого поставив володарем «західних областей» — царства мертвих.

картка № 3. суд ОсірісаПісля смерті душа людини потрапляє на суд бога царства мертвих

Осіріса. Вона розповідає про своє життя. Правдивість розповіді пере-віряли, зважуючи серце небіжчика (на одну чашу терезів клали серце померлого, а на другу — статуетку богині істини Маат). Якщо серце переважувало, то грішника пожирало чудовисько з головою крокоди-ла та тілом собаки. Праведники відправлялися на поля Іалу, де жили вічно та щасливо.

Учитель пропонує учням відповісти на запитання:1) Чому в єгиптян було так багато богів?�) Чому давні єгиптяни пов’язували зміну пори року з Осірісом?3) Як Осіріс визначав ступінь грішності людини?


картка № 1. культ фараонаФараона вважали живим богом, називали «сином бога сонця Амо-

на-Ра». Існувала думка, що фараон був посередником між небом і землею, а владу довірили йому самі боги. Єгиптяни вірили, що

15

фараон не помирав, а тільки залишав землю людей, сходячи на свій обрій. Для спокійного та щасливого життя фараона супроводжувало безліч необхідних речей, які клали йому до гробниці (від човнів до маленьких речей та їжі).

картка № 2. священні тварини ЄгиптуУ Давньому Єгипті склався культ тварин. Єгиптяни наділяли тва-

рин надприродними силами та поклонялися їм. Священними твари-нами вважалися крокодили, яких поміщали в ставки біля храмів. Їх доглядали, прикрашали, а після смерті ховали з пошаною. Єгиптяни поклонялися кішці (священній тварині богині Бастет), птахам ібісу та шуліці. Особливою шаною користувався жук скарабей. У Єгипті знайдені великі кладовища забальзамованих тварин. Багатьох богів єгиптяни зображували з тілом людини та головою тварини.

картка № 3. Храми та жерці ЄгиптуДавні єгиптяни вірили, що все залежить від богів. Для того щоб звер-

татися до них, показати їм свою добру волю, єгиптяни будували спеціаль-ні будівлі для богів — храми. Храми приголомшували своїми розмірами та розкішшю, деякі з них сягали понад 40 метрів заввишки. Вони були оздоблені золотом та сріблом, розписані фресками та рельєфами.

Посередниками між людьми та богами були жерці, які опікува-лися храмами, молилися та передавали волю богів. Вплив жерців на життя Єгипту був величезним.

Учитель пропонує учням відповісти на запитання:1) Чому тварини в Єгипті були священними?�) Чому боги мали риси тварин?3) Чому храми були такими величними?




«Хто це?»Учитель зачитує учням характеристику людини, бога, явища

тощо, а учні в зошитах записують, про кого йдеться.1) Його вважали сином бога і він говорив від бога, а після смерті його

ховали у величезній гробниці. (Фараон.)�) Він був царем, потім його вбили, але після того, як він ожив, він

знову повернувся до мертвих. (Осіріс.)3) Вони передають волю згори та приймають підношення, вони багато

знають, але приховують свої знання. (Жерці.)4) Їх люблять, вони священні. Вони приносять користь, полюбляють

гратися. Коли вони вмирають, їхні тіла бальзамують і ховають на спеціальному цвинтарі. Якщо людина вб’є її, то цю людину теж убивають. (кішки.)

16

5) Він злий володар пустелі та страхітливого вітру хамсин, який п’ятдесят днів несе пісок із пустелі. Із ним пов’язують солону воду, яка не втамовує спрагу, а тільки розпалює її. Він убив свого брата та сам був убитий своїм небожем. (Сет.)


«Боги та люди».Учитель читає імена історичних постатей Давнього Єгипту, а учні

в зошитах позначають, хто з них належить до людей, а хто — до богів. Для зручності пропонується записувати їх у два стовпчики.

1) Тутмос. �) Тот. 3) Ра. 4) Рамзес. 5) Хапі. 6) Хеопс. 7) Осіріс. 8) Ехнатон. 9) Джосер. 10) Амон. 11) Сет. 1�) Ісіда. 13) Гор. 14) Ме-нес. 15) Тутанхамон. 16) Нефертіті.

Відповіді: боги (�, 3, 5, 7, 10, 11, 1�, 13); люди (1, 4, 6, 8, 9, 14, 15, 16).


Учитель вибірково перевіряє завдання, зупиняється на типових помилках.

Підсумовуючи урок, учитель повертається до проблемного за-питання і, вислухавши відповіді учнів, наголошує на значній ролі релігії в житті єгиптян, оскільки нею було просякнуте все життя як простого єгиптянина та ремісника, так чиновника та вельможі, а от-же, усе життя Єгипетської держави.


Опрацювати відповідний текст параграфа, намалювати єгипет-ський храм або єгипетського бога та скласти про нього невелику роз-повідь.

узагальнення знань за теМою «передня азІя в давнину»

Мета. Узагальнити уявлення учнів про природно-кліматичнійгеографічні умовиПередньоїАзії таБлизькогоСходу,утворення,розквіттазагибельімперій,культурутарелігій-ні вірування народів Передньої Азії; формувати вмінняхарактеризувати історичнихпостатей;порівнювати,ви-словлювативласнудумкутаповажатидумкиінших.

обладнання. Картасвіту,ПередньоїАзії таБлизькогоСходу,України,картки із запитаннями та відповіді для кожної міні-гри,аркушідлязаписурезультатуігор,пам’яткадляведучих.

тип уроку. Узагальнюючийурок у вигляді змагання-гри «Історичнеказино».

17

очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називатичас,наякийприпадаєпояватарозквітвавило-

ну,Ассирії,Фінікії,ДавньоєврейськоготаХалдейськогоцарств,Перськоїдержави,великоїСкіфії,походівДаріяІ,найвідоміших правителів держав Дворіччя, заселеннякіммерійцями,скіфамиПівнічногоПричорномор’я,куль-турніздобуткитаособливостірелігіїнародівПередньоїАзії; показувати на карті територію Дворіччя, вавило-ну,Ассирії,Фінікії,ДавньоєврейськоготаХалдейськогоцарств,Перської держави, важливі територіальні зміницих держав, напрямки походів ассирійських і перськихцарів;застосовуватитапояснюватинаприкладахтермі-нитапоняття:«клинопис»,«закон»,«імперія»,«місто-дер-жава», «пектораль»; описувати найвизначніші пам’яткикультуринародівПередньоїАзії;порівнюватигеографічніумовиДворіччя таДавньогоЄгипту, вірування їхніх на-родів ікультурніздобуткинаселення;пояснювативпливприроднихумовнажиттялюдейіїхнірелігійнівіруванняуДворіччі,причинизагибелідержавуПереднійАзії;ви-значативнесокдержавПередньоїАзіїусвітовукультуру,особливостігосподарюваннянародівДворіччя.

ХІДУРОКУ


Учитель пояснює тему уроку, розповідає план уроку, мету та за-дачі, форми роботи, а також оголошує, що у зв’язку із завершенням вивчення теми «Передня Азія в давнину» весь клас вирушає в «Істо-ричне казино», де всі зможуть «продати» свої знання. Усі учні мати-муть можливість спробувати свої сили за «гральними автоматами».

Гра в «Історичне казино» потребує попередньої підготовки — для кожного етапу, який буде проходити у вигляді міні-гри чи відповіді на запитання, потрібно підготувати картки із запитаннями та аркуш для ведучого, де будуть написані запитання та подані правильні відповіді. Класну кімнату теж слід підготувати заздалегідь: оформити відповідно дошку (наприклад, написати: «Історичне казино “Передня Азія в дав-нину”», можна також написати правила гри), правильно розташувати парти та стільці: біля кожної парти має стояти по чотири стільці (один для ведучого, інші для учнів-гравців). На кожній парті треба поставити назву «грального автомата», яка заздалегідь написана на аркуші. Кіль-кість гральних автоматів визначає вчитель, але їх має бути хоча б на один більше, ніж учнів-гравців.

ІІ. узагальнення знань (вІдвІдування «Історичного казино»)

Загальні правила гри1) Учитель призначає ведучих гри (залежно від кількості «гральних

автоматів») та видає їм завдання та відповіді. Ведучі ознайомлю-

18

ються із правилами проведення етапу міні-гри, у разі необхідності звертаються до вчителя за роз’ясненнями.Рекомендація. Ведучими краще призначати сильних учнів, які зможуть

пояснити правила гри, і тих, що мають авторитет у класі.

�) Решта учнів об’єднуються в команди з трьох осіб.Рекомендація. Команди пропонується формувати вчителю, включивши

до кожної учнів із різним рівнем підготовки.

3) Команда підходить до будь-якого вільного грального автомата, оз-найомлюється з правилами гри, витягує завдання та виконує їх (завдання виконує кожен гравець окремо, але він може користува-тися підказкою інших гравців команди. За кожну підказку коман-да втрачає 0,5 бала).

4) Після виконання завдання команда, дізнавшись про отримані бали, переходить до іншого вільного автомата.

5) Гра починається та завершується за командою вчителя.6) Пересуватися по класу потрібно спокійно, розмовляти слід тихо,

щоб не заважати іншим гравцям.Пам’ятка для ведучого «грального автомата»

1) Уважно прочитати завдання, у разі необхідності звернутися до вчителя за роз’ясненнями.

�) Пояснити команді, яка з’явиться біля «грального автомата», пра-вила гри.

3) Записати назву команди, прізвища учнів-гравців, оцінки за кожну відповідь та штрафні бали (якщо є).

4) Завдання-картки учні-гравці обирають самостійно із цілого комп-лекту карток, але вони не мають бачити самі завдання.

5) Картки, які вже вибрали, слід відкладати в бік, щоб до гравців однієї команди не потрапили однакові завдання. Для гравців на-ступної команди завдання-картки слід перемішати, пропонуючи обирати з повного комплекту.

6) Під час відповіді не перебивати гравця, дати йому повністю висло-витися. Якщо відповідь є неправильною, повідомити про це грав-цю та сказати йому правильну відповідь.

7) У разі виникнення суперечливої ситуації запросити вчителя до «грального автомата», щоб він розв’язав суперечку.

8) Після закінчення гри-відповідей команди повідомити учням-грав-цям кількість балів, яку набрав кожен учасник, кількість штраф-них балів (якщо вони були) та загальний рахунок.

картка-результат гри на «гральному автоматі»

Назва грального автомата

Назва команди

№ з/п

Прізвище та ім’яучня-гравця

Результати Штрафні бали

Загальна кіль-кість балів1 � 3 4 5

Загальний рахунок команди

19

1.гральнийавтомат«шарадобол».

Правила гриКожний учасник команди по черзі витягує картку із шарадою, уважно читає та відповідає, яке слово зашифроване в шараді, не коментуючи його.Усі гравці команди мають відгадати по дві шаради.За дві правильні відповіді гравець отримує 3 бали, за одну — � бали. За відсутності правильних відповідей бали не нараховуються.Ведучий знайомить гравців із визначенням поняття «шарада» та розповідає, як її розшифровувати.Ш а р а д а — загадка, що вимагає визначення якого-небудь слова

на підставі його подвійного опису: звукового й значеннєвого. Звуко-вий опис досягається непрямим способом: слово розбивається на час-тини таким чином, щоб кожна з них могла служити самостійним сло-вом (наприклад, Китай — кит-ай), потім дається зміст кожної із цих частин (перша — велика тварина, що живе в морі, друга — вигук). Після цього подається значеннєвий опис усього слова. Отже, шарада заснована на грі словами. Коли слова пов’язані не тільки за звуком, але й за змістом, вона набуває особливої виразності та являє собою різновид каламбура. Для спрощення шаради часто використовують додаткову інформацію. Наприклад, слово «стадо»: перші три літе-ри — це десять десятків, але третю літеру замінити на «а», а останні дві літери — це перша нота.

картка № 11) Перші чотири літери — це верхній зимовий одяг із хутра.�) Наступна літера — перша літера першої ноти.3) Разом — ім’я шумерської цариці міста держави Ур. (Шубад.)

картка № 21) Перші три літери — це місце, де з’єднуються стіни.�) Наступна літера об’єднує слова.3) Остання літера — 13-та за абеткою.4) Разом — назва племен, що вдерлися до Межиріччя, яких називали

«дракони гір». (кутії.)

картка № 31) Перші чотири літери — це невеличка печера.�) П’ята літера — це друга нота, але без першої літери.3) Наступні три літери — це пристрій для догляду за волоссям.4) Остання буква — шоста літера за абеткою.5) Разом — прізвище німецького вчителя, який знайшов ключ для

дешифрування клінописного письма. (Гротефенд.)

картка № 41) Перші чотири літери — це сільський одноповерховий будинок, але

третю літеру замінити на «н».

1)

�)3)

4)

�0

�) П’ята літера — це перша літера за абеткою.3) Дві останні літери — це перші дві літери назви слов’янських

племен, що населяли територію на північ від Чорного моря між Дніпром і Дністром.

4) Разом — біблійна назва Східного Середземномор’я. (ханаан.)

картка № 51) Перша й остання літери — такі ж, як і в абетці.�) Наступні чотири літери — це їжа, виготовлена з молока, але з под-

воєною першою літерою.3) Передостання літера поєднує слова.4) Разом — назва великої держави. (Ассирія.)

картка № 61) Перші три літери — це скошена та висушена трава, але без остан-

ньої літери й другу літеру замінити на «и».�) Останні дві літери — це вигук.3) Разом — назва гори. (Синай.)

картка № 71) Перші чотири літери — це улюблена їжа українців, що виробляєть-

ся зі свинини, але другу літеру замінити на «о».�) Останні три літери — це назва тварини з хоботом та іклами, але

першу та другу літери замінити на «м».3) Разом — ім’я царя. (Соломон.)

картка № 81) Перші п’ять літер — це назва південного фрукту, що росте на паль-

мі, але поміняти місцями першу й третю літери, а четверту заміни-ти на «о».

�) Останні дві літери — це перші дві літери того, що є предметом пок-лоніння.

3) Разом — ім’я останнього царя Халдейського Вавилону. (Набонід.)

картка № 91) Перша літера — це перша літера риси характеру людини, що

нехтує суспільними інтересами задля власних.�) Останні три літери — це назва пристрою, що дає світло, але без

останніх двох літер.3) Разом — держава, яка першою виникла в народів Ірану. (елам.)

картка № 101) Перші три літери — це напій, що виготовляють із фруктів, але по-

міняти місцями другу та третю літери.�) Останні дві літери — це четверта нота, але останню літеру замінити

на «и».3) Разом — назва племен, що жили в Північному Причорномор’ї.

(Скіфи.)

�1

картка № 111) Перші чотири літери — це переклад слова «тато» російською мо-

вою.�) Остання літера — це перша літера речовини, якою обробляють

порізи.3) Разом — ім’я скіфського божества. (Папай.)

картка № 121) Перші три літери — це назва прісноводної тварини з великими

клішнями, але першу й третю літери поміняти місцями.�) Наступні дві літери — це четверта нота.3) Шоста літера — п’ята літера за абеткою.4) Останні дві літери — це друга й третя літери футляру для зберіган-

ня ручок, олівців тощо.5) Разом — назва найбільшої фінікійської колонії, яка стала наймо-

гутнішою державою Середземномор’я. (карфаґен.)

2. гральнийавтомат«Цифровамашина».

Правила гриКожний учасник команди по черзі витягує картку із завданням, уважно читає написане, робить необхідні розрахунки та дає від-повідь, не коментуючи її.Усі гравці команди отримують по три картки.За три правильні відповіді гравець отримує 3 бали, за дві — � бали, за одну — 1 бал. За відсутності правильних відповідей бали не на-раховуються.

картка № 1Близько 3300 р. до н. е. в стародавніх шумерів виникає писемність.

У якому тисячолітті це відбулося? (IV тис. до н. е.)

картка № 2У �316 р. до н. е. цар Сарґон об’єднав держави Аккад і Шумер.

Об’єднане царство проіснувало �00 років. У якому столітті воно зник-ло? (ххІV ст. до н. е.)

картка № 3Вавилонський цар Хаммурапі почав правити в 179� р. до н. е. Його

царювання тривало 4� роки. У якому році Хаммурапі закінчив своє правління? (1750 р. до н. е.)

картка № 4За часів правління царя Тіглатпаласара І (1115—1077 рр. до н. е.)

Ассирійська держава набула могутності, а в 61� р. до н. е. падіння Ніневії призвело до загибелі Ассирійського царства. Скільки років воно проіснувало? (503 роки.)

1)

�)3)

��

картка № 5За часів правління царя Тіглатпаласара ІІІ (745—7�7 рр. до н. е.)

Ассирійське царство захопило Сирію, Палестину та перетворилося на світову державу — Ассирійську імперію. У якому тисячолітті це відбулося? (І тис. до н. е.)

картка № 6У 146 р. до н. е. римляни знищили місто-колонію Карфаґен, яке

проіснувало 668 років. У якому році був заснований Карфаґен? (814 р. до н. е.)

картка № 7Цар Соломон правив Ізраїльсько-Юдейським царством у 965—

935 рр. до н. е. Скільки років він царював? (30 років.)

картка № 8За легендами, Мойсей вивів єврейський народ із Єгипту в 1�50 р.

до н. е. У якому тисячолітті це відбулося? (ІІ тис. до н. е.)

картка № 9У 539 р. до н. е. закінчився «вавилонський полон», який тривав

47 років. У якому році він розпочався? (586 р. до н. е.)

картка № 10Розквіт Халдейського Вавилону припадає на часи правління царя

Навуходоносора ІІ (605—56� рр. до н. е.). У якому тисячолітті він від-бувався? (І тис. до н. е.)

картка № 11У 6�5 р. до н. е. закінчилося �8-річне скіфське панування Мідією.

У якому році воно розпочалося? (653 р. до н. е.)

картка № 12Перська держава виникла близько 550 р. до н. е. У якому столітті

це відбулося? (VI ст. до н. е.)

картка № 13Похід Дарія І проти скіфів відбувся в 513 р. до н. е. У якому століт-

ті це сталося? (VI ст. до н. е.)

картка № 14Кіммерійці з’явилися в степах Північного Причорномор’я в ІХ ст.

до н. е., а в VII ст. до н. е. їх витіснили скіфи. Скільки століть кім-мерійські племена кочували причорноморськими степами? (два століття.)

картка № 15Скіфські племена панували в причорноморських степах із VII до

ІІІ ст. до н. е., поки їх не заступили сармати. У якому тисячолітті це відбувалося? (І тис. до н. е.)

�3

3. гральнийавтомат«Одинзайвий».

Правила гриКожний учасник команди по черзі витягує картку із завданням, уважно читає написане та відповідає, яке слово в поданому перелі-ку є зайвим, не коментуючи його.Усі гравці команди отримують по три картки.За три правильні відповіді гравець отримує 3 бали, за дві — � бали, за одну — 1 бал. За відсутності правильних відповідей бали не на-раховуються.

картка № 1Межиріччя, Дворіччя, Месопотамія, Макромедія. (Макромедія.)

картка № 2Шумер, Аккад, Єгипет, Вавилон. (Єгипет.)

картка № 3Греція, Ассирія, Вавилон, Персія. (Греція.)

картка № 4Сарґон, Хаммурапі, Ромул, Тіглатпаласар. (ромул.)

картка № 5Бібл, Тір, Карфаґен, Фіви. (Фіви.)

картка № 6Сатрап, зікурат, префект, мушкенум. (Префект.)

картка № 7Перси, єгиптяни, халдеї, ассирійці. (Єгиптяни.)

картка № 8Очерет, слива, фінік, пальма. (Слива.)

картка № 9Спис, лук, меч, томагавк. (Томагавк.)

картка № 10Іштар, Юпітер, Молох, Папай. (Юпітер.)

картка № 11Кіммерійці, таври, скіфи, фінікійці. (Фінікійці.)

картка № 12Пурпур, папір, скло, алфавіт. (Папір.)

картка № 13Дарій, Давид, Саул, Соломон. (дарій.)

картка № 14Вавилон, Ніневія, Єрусалим, Бібл. (Бібл.)

картка № 15Тигр, Євфрат, Ніл. (Ніл.)

1)

�)3)

�4

4. гральнийавтомат«Корекційний».

Правила гриКожний учасник команди по черзі витягує картку із завданням, уважно читає написане та дає відповідь, які слова є зайвими (не-правильними), не коментуючи їх.Усі гравці команди отримують по три картки.Кожна картка містить невеличку розповідь, яка може мати непра-вильну інформацію. Кількість помилок у кожній картці може бути різною (від однієї до трьох).За три правильні відповіді гравець отримує 3 бали, за дві — � бали, за одну — 1 бал. За відсутності правильних відповідей бали не на-раховуються.

картка № 1Назва Межиріччя, або Багаторіччя (греки називали цю місцевість

Месопотамія), виникла тому, що ця місцевість розташована там, де протікають дві великі річки — Тигр і Євфрат. (Багаторіччя.)

картка № 2Річки Межиріччя Тигр і Ніл беруть свій початок у горах Вірменії

(Кавказу), протікають із півночі на південь і впадають до Бенґаль-ської затоки. (Ніл; Бенґальської.)

картка № 3У Месопотамії в IV тис. до н. е. виникла одна з найдавніших цивілі-

зацій світу — цивілізація амореїв. Вони винайшли рало, сіялку, пластик. Близько 3300 р. до н. е. в них виникає писемність. (Амореїв; пластик.)

картка № 4На березі річки Євфрат, там, де вона найближче сходиться з річ-

кою Ґанґ, стояло місто Вавилон (аркадською «Бабл-Ілу», що означає «Ворота Божі»). Це місто стало столицею держави, що підкорило все Триріччя. (Ґанґ, Триріччя.)

картка № 5Найвідоміший з усіх царів Давньовавилонської держави був Хам-

мурапі (179�—1750 рр. до н. е.). За його правління був підкорений Єгипет, а Вавилон став могутньою державою. Він найбільше просла-вився створенням законів, які були записані. (Єгипет.)

картка № 6У верхній течії річки Тигр, на крайній півночі Дворіччя, виникла

військова держава Ассирія зі столицею в місті Мемфіс, яке також на-зивали «містом левів». (Мемфіс.)

картка № 7На східному узбережжі Середземного моря була розташована краї-

на Фінікія. Найбільшими містами фінікійців були Тір, Бібл, Сузи.

1)

�)3)

4)

�5

Фінікійці були кочовиками, вони поклонялися богу Юпітеру. (Сузи; кочовиками; Юпітеру.)

картка № 8Фінікійці добували пурпур, виготовляли скло, були чудовими мо-

реплавцями. Їм належить винайдення клинопису. Вони засновува-ли на узбережжях Середземного моря колонії. Найбільшою фінікій-ською колонією було місто Рим. (клинопису; рим.)

картка № 9Близько чотирьох тисяч років тому євреї (що означає «зарічні

люди») почали завойовувати Палестину (Ханаан). Єврейські племена були кочовими, на чолі яких стояли сатрапи. (Сатрапи.)

картка № 10Наприкінці ХІІІ ст. до н. е. в євреїв виникає держава. Першим

царем був Саул, потім царем став Давид, який прославився тим, що складав псалми. За легендою, він убив велетня Поліфема. (Поліфема.)

картка № 11Найбільшої могутності досягло Ізраїльсько-Юдейське царство

за часів правління царя Соломона. Він не воював, а займався мир-ним будівництвом. Були споруджені величезний храм та піраміда в Єрусалимі. Його царювання Біблія називає «золотим віком». (Піраміда.)

картка № 12Нове піднесення Вавилону пов’язують із шумерами. За часів прав-

ління Навуходоносора ІІ Халдейський Вавилон повернув собі могут-ність. За цих часів Вавилон прославився «садами Семіраміди» та ве-летенською Вавилонською вежею. (Шумерами.)

картка № 13Тривалий час у VІІ ст. до н. е. скіфи тримали в страху народи Пе-

редньої Азії, навіть сирійський фараон сплачував їм данину та видав заміж свою доньку за скіфського вождя. Тільки після того, як скіф-ських вождів було підступно вбито на бенкеті в Мідії, скіфи поверну-лися в Північне Причорномор’я. (Сирійський.)

картка № 14Перські племена об’єднав цар Кір. У 550 р. до н. е. виникла

Перська держава, землі якої в період найбільшої могутності сяга-ли Азії, Африки та Європи. Столицею Перської імперії було місто Фіви. (Фіви.)

картка № 15Скіфські племена панували в причорноморських степах із VIІ

до ІІІ ст. до н. е. Їх поділяли на скіфів-землеробів, скіфів-орачів та царських скіфів. (Скіфівземлеробів.)

�6

5. гральнийавтомат«КраїниПередньоїАзії».

Правила гриКожний учасник команди по черзі витягує одну картку з назвою країни та отримує аркуш із реченнями. Гравець має знайти речен-ня, які відповідають цій країні та виписати їх.За шість або п’ять правильних відповідей учень отримує 3 бали, за чотири — � бали, за три — 1 бал. За відсутності правильних від-повідей або допущення більше ніж трьох помилок бали не нарахо-вуються.

Назви країнВавилон (1, 6, 10, 13, 18, 21).Ассирія (2, 8, 9, 16, 17, 23).Фінікія (14, 19, 20, 22, 27, 29).Ізраїль (4, 5, 11, 12, 26, 28).Персія (3, 7, 15, 24, 25, 30).

аркуш із реченнями1) Столиця має таку ж назву, що й держава.�) Столицею держави було місто Ніневія.3) Столицею держави були міста Сузи, Персеполь.4) Столицею держави стало місто Єрусалим.5) Історія виникнення, розквіту та занепаду держави описана в Біблії.6) Назва столиці, а потім і держави в перекладі означає «ворота

бога».7) Державою правив цар Дарій.8) Державою правив цар Ашшурбаніпал.9) Державою правив цар Тіглатпаласар.

10) Державою в 179�—1750 рр. до н. е. правив цар Хаммурапі.11) Державою правив цар Давид.1�) Державою правив цар Соломон.13) Центральні ворота до столиці держави мали назву «Ворота богині

Іштар» і були викладені синіми плитками-кахелями.14) Жителі країни винайшли алфавіт.15) Війська цієї країни спробували підкорити Скіфію.16) Назва столиці перекладається як «місто левів».17) Ця держава перетворилася на імперію (перша імперія у світі), під-

коряючи сусідів.18) У центрі столиці була розташована велетенська вежа (зікурат),

про яку розповідається в Біблії.19) Ця країна була розташована на східному узбережжі Середземного

моря.�0) Містами цієї держави були Тір, Бібл, Сідон.�1) У столиці було розташоване одне із семи чудес світу — «висячі

сади Семіраміди».

1)

�)

�7

��) Вихідці із цієї країни засновували колонії на узбережжі Серед-земного моря.

�3) У руїнах столиці було знайдено велетенську бібліотеку глиняних табличок.

�4) Держава була розташована на схід від Межиріччя.�5) Племена в цій державі об’єднав Кір.�6) Людей, які заснували державу, називали «ібрі», що в перекладі

означає «зарічні люди».�7) Жителі країни почали видобувати пурпур.�8) Жителі цієї держави поклонялися єдиному богу — Ягве.�9) Основними заняттями жителів країни були торгівля та море-

плавство.30) Держава підкорила Межиріччя, Єгипет та Передню Азію.

6. гральнийавтомат«Понятійний».

Правила гриКожний учасник команди по черзі витягує картку із завданням, уважно читає написане та говорить, якому поняттю відповідає на-ведене визначення, не коментуючи його.Усі гравці отримують по три картки.За три правильні відповіді гравець отримує 3 бали, за дві — � бали, за одну — 1 бал. За відсутності правильних відповідей бали не на-раховуються.

картка № 1Приписи, обов’язкові до виконання всіма людьми або певною гру-

пою, потрібні для того, щоб регулювати людські взаємини в громаді, державі. У Месопотамії їх уперше наказав записати Хаммурапі. (Закони.)

картка № 2Велика держава, утворена внаслідок завоювання інших держав,

що об’єднувала різні країни та народи. У Межиріччі однією з найпер-ших стала Ассирія. (Імперія.)

картка № 3Чиновники в Перській державі, які керували округом, чинили

суд, збирали податки та стежили за виконанням розпоряджень царя. (Сатрапи.)

картка № 4Велика будівля в архітектурі Давнього Межиріччя, що мала три—

сім ярусів із глиняної цегли, поєднувалася драбинами та пандусами, використовувалися як культові споруди (храми), бібліотеки та обсер-ваторії. (Зікурат.)

1)

�)3)

�8

картка № 5Поселення, засноване вихідцями з інших країн і територій.

У Середземномор’ї такі поселення активно засновували фінікійці. (колонія.)

картка № 6У перекладі з грецької означає «книга» — збірка давніх текстів,

які в юдаїзмі та християнстві визнають за Святе Письмо. Найпоши-реніша книга у світі. (Біблія.)

картка № 7Велика нагрудна скіфська прикраса, часто виконана у «звірино-

му» стилі. Найвідоміша була знайдена в скіфському кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. (Пектораль.)

картка № 8Особи, які здійснюють богослужіння, жертвопринесення в язични-

цьких релігіях. Жили при храмах. (Жерці.)

картка № 9Природна фарба яскравого кольору, яку добували з берегових рав-

ликів. Один з основних видів експорту фінікійців. Використовувався для фарбування тканини для царського вбрання. (Пурпур.)

картка № 10Сукупність літер, складових знаків та інших знаків системи пись-

ма, які перебувають у певному порядку. Першими винайшли фінікій-ці. (Алфавіт.)

картка № 11Природна суміш (із грецької перекладається як «гірська смола»),

яка використовується у будівництві. Зараз виготовляється штучно та використовується при будівництві доріг. (Асфальт.)

картка № 12Місто або країна, вихідці з якої засновували колонії. Підтримува-

ли тісні зв’язки зі своїми колоніями. (Метрополія.)

картка № 13Єдинобожжя, релігія, що визнає одного бога, протилежність полі-

теїзму (віри в багатьох богів). Одна з найперших виникає в євреїв (віра в єдиного бога Ягве). (Монотеїзм.)

картка № 14Спосіб життя, за яким люди пересуваються з усіма своїми речами

слідом за стадами тварин, яких випасають. Такий спосіб життя вели євреї, перси, кіммерійці, скіфи. (кочовий.)

картка № 15Повновладний, одноосібний володар держави, поширений прак-

тично в усіх державах Передньої Азії. (Цар або монарх.)

�9

7. гральнийавтомат«Особовий».Правила гри

Кожний учасник команди по черзі витягує картку із завданням, уважно читає та відповідає, про яку людину йдеться в тексті, не коментуючи відповідь.Усі гравці отримують по дві картки.За дві правильні відповіді гравець отримує � бали, за одну — 1 бал. За відсутності правильних відповідей бали не нараховуються.Рекомендація. Для полегшення гри можна запропонувати учням-грав-

цям список з іменами осіб, про яких ідеться в картках (Хаммурапі, Давид, Соломон, Навуходоносор ІІ, Кір ІІ, Дарій І, Заратустра, Сарґон (Давній), Ашшурбаніпал).

картка № 1Він був найвідомішим з усіх царів Давньовавилонської держави,

правив 4� роки (179�—1750 рр. до н. е.). За часів його правління був підкорений Єгипет, Вавилон став могутньою державою. Він найбільше прославився створенням законів, які були записані. (хаммурапі.)

картка № 2Був царем Ізраїльського царства (близько 1000—965 рр. до н. е.),

розширював територію держави, захопив Єрусалим і зробив його сто-лицею, здійснив перепис населення й утворив гвардію з іноземців. За легендами, він складав псалми та переміг велетня Голіафа. (давид.)

картка № 3Молодший син царя, очолив Ізраїльську державу, уважався най-

мудрішою людиною, але був жорстоким, владолюбним і гордим. За часів його правління в Єрусалимі був споруджений грандіозний храм на честь бога Ягве, де зберігався «ковчег заповіту». Після його смерті Ізраїльська держава почала занепадати. (Соломон.)

картка № 4За його правління розпочався другий підйом Вавилону. Разом

із Мідією армія його батька знищила Ассирію, захопила Сирію та Палестину. Його державою був Халдейський Вавилон. Він захопив фінікійські міста, підкорив Єрусалим і переселив тисячі євреїв до Ва-вилону («вавилонський полон»). (Навуходоносор ІІ.)

картка № 5Він став царем і повстав проти Мідії, у 550 р. до н. е. очолив Перську

державу, його армії захопили Лідію, полонивши найбагатшого пра-вителя давнини Креза, підкорили землі Середньої Азії та Вавилонії. Був убитий під час походу на массагетів. (кір ІІ.)

картка № 6Став царем Перської держави в 5�� р. до н. е., жорстоко придушив

повстання та провів реформи: поділив країну на �0 сатрапій, почав карбувати золоті монети, створив гвардію «безсмертних» та таємну

1)

�)3)

30

поліцію «очі та вуха царя». Але його похід на скіфів був невдалим. (дарій І.)

картка № 7За легендою, він жив у VI ст. до н. е. в Персії. Із його ім’ям

пов’язують виникнення релігії зороастризм. Греки називали його Зороастр. Його проповіді ввійшли до Авести — священної книги ста-родавніх персів. (Заратустра.)

картка № 8Він правив Аккадським царством у ІІІ тис до н. е. (близько �300 р.

до н. е.), підкорив міста-держави Межиріччя, а царів підкорених міст-держав приніс у жертву богам. Очолив новостворене Царство Шумеру та Аккаду, яке проіснувало близько �00 років. (Сарґон (давній).)

картка № 9Правив Ассирійською імперією напередодні її знищення в 669—

6�9 рр. до н. е. Заснував у столиці своєї держави Ніневії найбільшу бібліотеку, зібравши до неї всю шумерську та аккадську літературу, релігійні тексти та записи, які збереглися до нашого часу (на руїнах палацу в Ніневії знайдено близько �5 тис. глиняних табличок). Про-довжував завоювання ассирійських царів. (Ашшурбаніпал.)

8. гральнийавтомат«вірю—невірю».

Правила гриКожний учасник команди по черзі витягує картку із завданням, уважно читає написане та визначає, яке з п’яти наведених тверд-жень є неправильним, не коментуючи відповідь.Усі гравці команди отримують по три картки.За три правильні відповіді гравець отримує 3 бали, за дві — � бали, за одну — 1 бал. За відсутності правильних відповідей бали не на-раховуються.

картка № 11) У Межиріччі протікають дві річки — Тигр та Євфрат.�) Цар Тіглатпаласар правив в Ассирії.3) Столицею Ізраїльсько-Юдейського царства було місто Йордан. (Не

правильно.)4) Цар Дарій І очолив похід проти скіфів.5) Кіммерійці жили в степах Північного Причорномор’я.

картка № 21) Річки Тигр та Євфрат упадають у Перську затоку.�) Цар Хаммурапі правив 4� роки (179�—1750 рр. до н. е.).3) Столицею Ассирії було місто Ніневія.4) Фінікійці вміли добувати природну фарбу — пурпур.5) Скіфи захопили Вавилон і заснували свою державу. (Неправильно.)

1)

�)3)

31

картка № 31) Шумери винайшли писемність близько 3300 р. до н. е.�) Фінікійці пропливли навколо Африки.3) Єгиптяни підкорили персів. (Неправильно.)4) Фінік — це «дерево життя» Месопотамії.5) Скіфи займалися кочовим скотарством.

картка № 41) Річки Тигр та Євфрат беруть початок у горах Вірменії (Карпатах).

(Неправильно.)�) Цар Хаммурапі наказав записати закони.3) Цар Ашшурбаніпал створив найбільшу бібліотеку.4) Сатрап — це керівник округу в Перській імперії.5) Карфаґен — це найбільша колонія фінікійців.

картка № 51) Дарій І провів реформи в Перській державі.�) Скіфський вождь одружився з донькою фараона.3) Наймудрішим царем Ізраїлю вважають Соломона.4) Тіглатпаласар був перським царем. (Неправильно.)5) Столицею Халдейської держави було місто Вавилон.

картка № 61) Територія Перської імперії сягала Азії, Африки та Європи.�) Столицю Ассирії — Ніневію — називали «містом левів».3) Єврейський цар Саул переміг Голіафа. (Неправильно.)4) Фінікійці винайшли алфавіт, який складався з �� літер.5) Папай — це головний скіфський бог.

картка № 71) Вавилон у перекладі означає «Ворота Бога».�) Фінікія була розташована на сході Середземного моря.3) Єврейські племена очолювали патріархи.4) Зікурат — це велика вежа до семи ярусів із глиняної цегли.5) «Сади Семіраміди» були розташовані в місті Персеполь. (Непра

вильно.)

картка № 81) Аркадський цар Сарґон підкорив державу Шумер.�) Перська армія підкорила Індію та утворила імперію. (Неправиль

но.)3) Єврейський цар Давид складав псалми.4) Фінікійці вміли виготовляти скло.5) Скіфи ховали померлих у курганах.

картка № 91) Межиріччя стародавні греки називали Месопотамією.�) Тір, Бібл, Сідон — це фінікійські міста.3) Заратустра — це перський цар. (Неправильно.)

3�

4) Ассирійська держава була імперією.5) Євреї поклонялися єдиному богу Ягве.

картка № 101) Столицею Перської держави було місто Сузи.�) Історія єврейського народу розповідається в Біблії.3) Клинопис — це писемність Межиріччя.4) Нове піднесення Вавилону пов’язане з халдеями.5) Фінікійці відкрили Америку. (Неправильно.)

картка № 111) Єрусалим — це столиця єврейської держави.�) Вавилоняни підкорили Єгипет. (Неправильно.)3) Дарій І почав карбувати золоті монети.4) Основними заняттями фінікійців були мореплавство й торгівля.5) Ґільґамеш — це герой легенд і міфів Межиріччя.

картка № 121) Метрополія — це місто, яке заснувало колонію.�) Соломон побудував Храм Ягве в Єрусалимі.3) В ассирійців був поширений монотеїзм. (Неправильно.)4) Пектораль — це скіфська нагрудна прикраса із золота.5) Перська гвардія складалася з десяти тисяч «безсмертних».

9. гральнийавтомат«Пропущеніслова».

Правила гриКожний учасник команди по черзі витягує картку із завданням, уважно читає написане та визначає, які слова пропущені, не ко-ментуючи відповідь (у кожній картці потрібно вставити по два—три пропущені слова).Усі гравці команди отримують по дві картки.За дві правильні відповіді гравець отримує � бали, за одну — 1 бал. За відсутності правильних відповідей бали не нараховуються.

картка № 1У Межиріччі протікають дві річки … та …, які беруть початок

у горах Вірменії (Кавказу) та впадають у … затоку. (Тигр; Євфрат; Перську.)

картка № 2Цар Хаммурапі (179�—1750 рр. до н. е.) був царем … держави, пра-

вив … роки та прославився тим, що наказав записати … . (Вавилонської; 42; закони.)

картка № 3Столицею Ассирійської держави було місто … . Ця держава захо-

пила багато земель і перетворилася на …, але в 61� р. до н. е. була … . (Ніневія; імперію; знищена.)

1)

�)3)

33

картка № 4Фінікія була розташована на східному узбережжі … моря. Най-

більшими містами Фінікії були …, … та Сідон. (Середземного; Тір; Бібл.)

картка № 5Основними заняттями фінікійців було мореплавство й …, вони до-

бували природну фарбу — …, винайшли …, який складався з �� літер. (Торгівля; пурпур; алфавіт.)

картка № 6Перські племена об’єднав у єдину державу …, який підняв повстан-

ня проти Мідії. У … р. до н. е. була утворена Перська держава. (кір ІІ; 550.)

картка № 7Перський цар … провів реформи: поділив державу на …, почав кар-

бувати … монети, у державі почала працювати кінна служба, побудо-вані дороги. (дарій І; сатрапії; золоті.)

картка № 8Першим єврейським царем був …, потім Ізраїльську державу очо-

лив …, а після його смерті царем став його молодший син … . (Саул; давид; Соломон.)

картка № 9Про історію єврейського народу розповідає священна книга …, а са-

ме слово євреї означає «… люди». (Біблія; зарічні.)

картка № 10Кіммерійці в ІХ—VІІ ст. до н. е. проживали в степах Північного …,

вони вели … спосіб життя. (Причорномор’я; кочовий.)

картка № 11Скіфи поділялися на три групи: … скіфів, скіфів-… та скіфів-… .

(Царських; кочовиків; орачів.)

картка № 12Скіфи ховали своїх померлих у …, в одному з них (Товста Могила)

була знайдена нагрудна золота прикраса — … . (курганах; пектораль.)

ІII. пІдсуМки уроку

Учитель збирає аркуші з результатами гри, підсумовує та оголо-шує результат, виставляє оцінки.

IV. доМашнє завдання

Повторити матеріал за темою «Передня Азія в давнину», підго-туватися до тематичного оцінювання з теми та скласти чайнворд за матеріалом теми.

34

давня ІндІя

Мета. Сформуватиуявленняпроприродно-географічні таклі-матичні умови Індії та її населення, основні заняття таповсякденнежиття;створитиумовидлявиявленнязако-номірностейрозвиткуцивілізаційудолинахвеликихрічок;розглянутиособливості індійськоїцивілізації;визначитивзаємозв’язокміж природно-кліматичними умовами тазаняттямнаселення;розвивативмінняпорівнюватирізніцивілізаціїтависловлювативласнудумкущодовиникнен-няварн.

обладнання. Картасвіту,Азії,ДавніхІндіїтаКитаю. тип уроку. Урокзасвоєнняновихзнаньзелементамилабораторної

работи. очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називати хронологічнімежі заселеннядолинирічок Інд

іҐанґ,виникненняіндійськихдержавідати,пов’язанізте-мою;показуватинакарті географічніоб’єкти,пов’язанізтемою, кордони індійських держав; застосовувати тапояснюватинаприкладахтермінитапоняття;порівнюва-тицивілізації;виявлятизакономірностірозвиткуцивіліза-ційудолинахвеликихрічок;висловлювативласнудумкущодовиникненняварн.

ХІДУРОКУ


Учитель пояснює назву теми, ознайомлює учнів із кількістю го-дин, формою проведення тематичного оцінювання тощо.




Історичний диктант.

1) На якому континенті був розташований Давній Єгипет? (Африка.)�) Яка річка протікала в Давньому Єгипті? (Ніл.)3) Як називалося місце впадання річки Ніл у море? (дельта.)4) Які річки протікають у Межиріччі? (Тигр та Євфрат.)5) Звідки беруть початок річки Межиріччя — Тигр та Євфрат? (Із гір

кавказу.)6) Куди впадають річки Межиріччя — Тигр та Євфрат? (У Перську

затоку.)7) Які великі держави існували в Межиріччі? (Вавилон та Ассирія.)8) На берегах якого моря була розташована Фінікія? (Середземного.)

35

9) На якому континенті було розташоване Межиріччя? (Азія.)10) Як називається певний рівень економічного розвитку та духовної

культури і традицій народу? (Цивілізація.)

Пропонується два варіанти перевірки диктанту: самоперевірка (учитель читає правильні відповіді, а учні самостійно виправляють свої помилки) і метод «роботи в парах» (учні перевіряють диктанти одне одного, а вчитель зачитує правильні відповіді). Потім учитель підбиває підсумки: перші цивілізації виникали зазвичай у долинах великих річок, частіше в Азії.


«Мозковий штурм».

Учитель проводить «мозковий штурм» за запитанням: «Що вам на-гадує слово “Індія”»? Під час відповідей учнів з’являться слова: йога, джунглі, слони, Азія, індійці (можлива помилка — «індіанці» — жи-телі Америки) тощо. Підкреслюючи слово «Азія», учитель нагадує, що це континент, де виникають одні з найдавніших цивілізацій із центрами в Шумері, Вавилоні, Ассирії, Фінікії, Персії.

ІII. пояснення нового МатерІалу�

Перед початком розгляду нового матеріалу вчитель ставить перед класом проблемне запитання: «Чому найдавніші цивілізації Індії ви-никли в долині річки Інд?».



1. географічнітаприродно-кліматичніумовипівостроваІндостан.

Учитель показує на карті Індію, характеризуючи її географічне по-ложення: місце розташування, назви півострова, гір, що розташовані на території країни, річок, що там протікають, океану, яким оми-вається країна тощо. Розповідаючи про природно-кліматичні умови півострова Індостан, учитель акцентує увагу на вплив Гімалайських гір на формування клімату (захист від холодного північного повітря формує вологий та спекотний клімат); звертає увагу на рослинний світ — пояснює поняття «джунглі»; зупиняється на різниці в природ-но-кліматичних умовах долин річок Інд і Ґанґ.

Додатковий матеріал.

Гімалаї — найбільші гори у світі, завдовжки �400 км та завширшки 350 км. Найбільша вершина — Джомолунґма (або Еверест — дістала назву на честь ученого, який її виміряв) — 8846 м, уперше підкорена в 1953 р. Усього в Гімалаях є 11 вершин заввишки більше ніж 8000 м.

� Супроводжується роботою з картою.

36

2. НайдавнішіцивілізаціїІндії.

а) Хараппська(Індійська)цивілізація.Учитель розповідає, що перша індійська цивілізація виникла в до-

лині річки Інд, не акцентуючи уваги на природно-кліматичні умови. Зупиняється на містах Хараппа та Мохенджо-Даро.

Додатковий матеріал.Територія Хараппської цивілізації майже вдвічі перевищувала сумарну

територію Давніх Єгипту та Месопотамії, приблизно дорівнювала території сучасної України. Центрами Хараппської цивілізації були міста. Існує кілька гіпотез щодо її загибелі: вторгнення аріїв, екологічна катастрофа (зумовлена нераціональним веденням поливного землеробства та хижацькою вирубкою лісів), епідемія малярії.

б) ведійська(Арійська)цивілізація.Учитель розповідає про арійське вторгнення, зупиняючись на слові

«арії», показує шлях індоарійців зі степів Причорномор’я через Малу Азію, Іран (нагадуючи про Персію) до Індії. Говорить про низький розвиток арійців, їхній кочовий спосіб життя та войовничість, пос-тупову асиміляцію, перехід до осілого способу життя, виникнення рабства; розподіл населення на варни; виникнення перших держав-них утворень, зупиняючись на назві «раджа».

Додатковий матеріал.Освоєння долини річки Ґанґ аріями тривало майже тисячоліття. Цей

період називається Ведійським, оскільки саме тоді було складено священ-ні тексти Вед. Перші міста на цій території з’явилися не раніше за VIII ст. до н. е., вони були меншими за хараппські та гірше від них упорядковані. Із приходом аріїв утвердилася система варн, яка складає основу суспільно-го життя й сьогодні. Із часом вона змінювалася, так, близько VII ст. до н. е. з’явилися ачхуті — «недоторкані», які не входили до системи варн. Їм забо-ронялося жити в місті чи селі, здебільшого вони селилися на цвинтарі, носи-ли одяг мертвих, їли лише з побитого посуду. «Недоторкані» існують в Індії і зараз, вони складають 8 % населення країни.

в) Маурійськацивілізація.Учитель оглядово розповідає про виникнення імперії Маур’їв (пов-

стання проти македонян, перемога повстанців; заснування держави на чолі з Чандраґуптою, династія Маур’їв; розквіт Індії за часів прав-ління Ашоки — об’єднання Індії, установлення законів та державної релігії; розпад імперії Маур’їв).

Додатковий матеріал.Одним із чинників утворення держави Маур’їв на чолі з Чандраґуптою був

договір з одним із діадохів Александра Македонського — Селевком І Ника-тором, за яким землі за Індом — Гандхара, Паропамісади й Арахосія — виз-

37

навалися індійськими володіннями в обмін на 500 бойових слонів. Ці слони й відіграли вирішальну роль в одній із битв діадохів, що було визначальним чинником в утворенні імперії Селевкідів (цей матеріал буде вивчатися в темі «Еллінізм»).

3. Заняттянаселення.

Основним заняттям населення Давньої Індії було іригаційне зем-леробство, яке базувалося на водоналивному колесі. Індійці виро-щували пшеницю, ячмінь, рис, бобові, дині, кунжут, бавовну, льон, цукрову тростину. Збирали два-три врожаї щороку. Важливу роль у господарстві відігравало скотарство. Індійці розводили корів, буй-волів, овець, свиней, кіз, віслюків, курей, приручили слона (до речі, за його вбивство, навіть ненавмисне, карали смертю). Із ремесел роз-вивалися гончарство, ткацтво, будівництво, ковальство, суднобуду-вання, виробництво фаянсу та скляної пасти, а також ювелірне та художні ремесла (виготовлення печаток, різьблення по каменю та слоновій кістці). Далеко за межами країни славилися золототкана індійська парча, вироби зі слонової кістки, прянощі; мечі з індійської сталі носили перські царі. Досить розвиненою була торгівля. Індія підтримувала тісні торговельні зв’язки з Афґаністаном, Белуджиста-ном, Іраном, Середньою Азією, Месопотамією. Індійці завозили на батьківщину вина, папірус, ладан, окремі метали, олію, мед. У сере-дині І тис. до н. е. в Індії з’явилися перші металеві гроші.


«Акваріум».Учні класу об’єднуються в шість груп, кожна з яких отримує карт-

ку з певною інформацією. Учні ознайомлюються з нею та роблять стислий конспект. Для опрацювання інформації учням надається 7—10 хвилин, після чого кожна група по черзі сідає в центрі кола, яке утворюють учні всього класу, і відповідає на запитання вчителя або бере участь в евристичній бесіді з учителем за інформацією, пода-ною в картці. Решта учнів уважно слухають, не коментуючи їхні від-повіді, у разі необхідності роблять стислі записи. Після завершення роботи з групою учні повертаються на свої місця, а вчитель проводить бесіду з рештою учнів, аналізуючи з їхньою допомогою інформацію, яка була надана попередній групі. По завершенні роботи з класом міс-це в «акваріумі» займає інша група, що обговорює інформацію, яка була в їхній картці.

Рекомендації. 1) Не завжди зручно розміщувати стільці у два кола (одне велике — для учнів усього класу, друге невелике — для гру-пи, що працює в «акваріумі»). Для групи, що відповідає за своєю карткою, краще поставити стільці біля дошки, перед класом. �) Інформацію, що обговорюється групою, можна відображати на дошці у вигляді опорного конспекту за до-помогою піктограм або стислої інформації.

38

Правила роботи1) Об’єднавшись у групи, розподіліть обов’язки: оберіть керівника

групи (керує роботою групи, зачитує завдання, установлює чер-говість відповідей учнів, підсумовує роботу), секретаря (занотовує результати роботи групи), хронометриста (стежить за часом), ос-новних доповідачів (оголошує результати роботи групи).

�) Отримавши картку, уважно прочитайте текст.3) Висловлюйтеся по черзі, згідно з рішенням керівника групи.4) Не переривайте доповідача. Якщо у вас виникли заперечення, під-

німіть руку, і керівник надасть вам слово.5) Працюйте тихо, не заважаючи іншим.6) У разі виникнення запитань або проблем, зверніться до вчителя.

Група № 1На півночі Азії розташований півострів Індостан, який омивається

водами Індійського океану. Поряд великий острів Шрі-Ланка (Цей-лон). Найвищі гори — Гімалаї, що розташовані на півночі Індоста-ну, — відокремлюють півострів від іншого світу та захищають його від холодних північних вітрів. У їхніх льодовиках беруть початок дві великі річки — Інд (протікає на північному заході Індостану) та Ґанґ (протікає на північному сході Індостану). В Індії є поклади багатьох корисних копалин — золота, срібла, заліза. Дуже поширеним є кош-товне каміння — смарагди, алмази, рубіни.

З а п и т а н н я д о г р у п и № 1�.1) На якому континенті розташована Індія?�) Які гори розташовані в Індії?3) Що таке півострів?4) Які річки протікають в Індії?5) Які острови розташовані поблизу Індії?6) Який океан омиває півострів Індостан?7) Які корисні копалини є в Індії?8) У яких частинах Індії протікають великі річки?

З а п и т а н н я д о р е ш т и у ч н і в.1) Що впливало на формування клімату в Індії?�) Як клімат на півострові Індостан впливав на життя людей?3) Які умови сприяли життю людини на півострові Індостан і чому?4) Які умови не сприяли життю людини на півострові Індостан і чому?

Група № 2У долині річки Інд рідко випадають дощі, а Інд розливається рід-

ко, тільки під час танення снігів у горах. Вологі вітри не досягають долини річки Інд, тому, через сухий клімат, землеробство потребує зрошування. Для цього індійці використовували іригацію, яка базу-валася на водоналивному колесі.

� Запитання можуть бути оформлені в чітку схему або мати безсистемний характер (за вибором учителя).

39

Річка Ґанґ несе свої води на схід по заболоченій долині, крізь густі непрохідні тропічні ліси — джунглі. У сезони дощів тут часто трапля-ються повені, клімат дуже вологий, біля дельти річки зустрічається багато боліт. Тут ростуть бамбук, очерет, лотос, водяться тигри, но-сороги, слони, мавпи, змії. Щоб займатися землеробством, необхідно було вирубувати ліси.

З а п и т а н н я д о г р у п и № �.1) Які умови були в долині річки Інд?�) Які умови були в долині річки Ґанґ?3) Чому в долині річки Інд розвивалося іригаційне землеробство?4) Чому люди спочатку оселялися на берегах річки Інд?5) Що заважало людям освоювати долину річки Ґанґ?

З а п и т а н н я д о р е ш т и у ч н і в.1) Який пристрій використовували в Єгипті для іригації?�) Чому для зрошування землі індійці використовували водоналивне

колесо?

Група № 3Перші цивілізації виникають у долинах річки Інд. Найвідоміша

з них — Індійська (або Хараппська) цивілізація, яка існувала близь-ко �300—1700 рр. до н. е. Археологи розкопали понад �00 міст, кра-ще за інші вивчені міста Хараппа та Мохенджо-Даро.

Міста були оточені мурами, забудівля проводилася згідно з планом, тому вулиці перехрещувалися під прямим кутом, утворюючи прямо-кутні квартали. Міста поділялися на дві частини, відокремлені одна від одної. В одній була розташована фортеця з палацом правителя, зерносховищем та будинками багатіїв. Заможні люди будували собі дво- й триповерхові будинки, прості люди — невеликі одноповерхові. У багатьох будинках були ванні кімнати. Міста мали розгалужену систему водопостачання та каналізації.

З а п и т а н н я д о г р у п и № 3.1) Де на півострові Індостан виникають перші цивілізації?�) Чому вони дістали таку назву?3) Чому саме в цій місцевості виникає Хараппська цивілізація?4) Коли існувала Хараппська цивілізація?5) Що вам відомо про міста Хараппської цивілізації?6) Як ви вважаєте, чому міста мали такий план забудови?

З а п и т а н н я д о р е ш т и у ч н і в.1) Чому, на вашу думку, зникла Хараппська цивілізація?�) Чому частини міста були відокремлені одна від одної мурами?

Група № 4Близько 1500 р. до н. е. з півдня Європи (зі степів Українського

Причорномор’я) з північного заходу (через Іранське нагір’я) в Індію вторглися войовничі племена кочовиків — арії. Вони спілкувалися мовою санскрит, вождів племен називали раджами, використовували

40

залізні знаряддя праці. Їхнім головним багатством уважалася худоба, насамперед корови. Арії підкорили найдавніші народи Індії, увібрали надбання індійської цивілізації, зайнялися землеробством і заселили долину річки Ґанґ, де й виникли перші держави арійської доби. Саме в цей період виникає рабство.

З а п и т а н н я д о г р у п и № 4.1) Які племена вторглися на територію Індії?�) Коли відбулося вторгнення аріїв до Індії?3) Звідки арії прийшли до Індії?4) Чому арії обрали саме цей шлях вторгнення до Індії?5) Якою мовою розмовляли арії?6) Як називали арійських вождів?7) Які знаряддя праці використовували арії?8) Який спосіб життя вели арії?9) Як називають період завоювань аріїв в Індії?

З а п и т а н н я д о р е ш т и у ч н і в.1) Чому царів та князів в Індії називали раджами?�) Що допомогло аріям заселити долину річки Ґанґ?3) Чому мовою аріїв слово «війна» означає «пошуки корів»?4) Чому арії, які мали нижчий культурний рівень розвитку, підкори-

ли Індію?5) Чому арії змінили кочовий спосіб життя на осілий?

Група № 5Після приходу аріїв в індійському суспільстві поступово закріпив-

ся поділ на варни. Варни — це замкнені групи різних за соціальним станом людей, приналежність до якої визначалася народженням. За легендою, бог Брахма поділив людей на варни: із власних вуст він створив жерців — брахманів, які здійснювали жертвопринесення, зверталися до богів від імені людей, спілкувалися з богами та пе-редавали їхню волю. Зі своїх рук він створив воїнів — кшатріїв (до цієї ж варни входили й царі — раджі). Це були члени царських родин і військова знать. Зі стегон були створені вайш’я, які мали все життя працювати. До цієї варни входили вільні общинники. Зі стіп виникли шудри — найнижчі верстви населення, розорені селяни, які найма-лися на роботу. Через певний час виникла ще одна група — «недо-торкані», яким заборонялося навіть жити в селищах. «Недоторкані» виконували всю найбруднішу роботу. Цей розподіл був зафіксований у «Законах Ману» в V ст. до н. е.

З а п и т а н н я д о г р у п и № 5.1) Що таке варни?�) Коли виникли варни?3) Хто з богів започаткував поділ на варни?4) Які варни і з яких частин тіла бога виникли?5) Коли поділ на варни був зафіксований у законах?

41

З а п и т а н н я д о р е ш т и у ч н і в.1) Чому поділ на варни зберігається в індійському суспільстві й у наш

час?�) Чому царі входили до варни воїнів — кшатріїв?3) Чому варни виникли після приходу аріїв до Індії?

картка № 6В індійських землях, що були підкорені армією Александра Ма-

кедонського, почалося повстання, яке очолив Чандраґупта з роду Маур’їв. Він скинув греко-македонське панування та заснував де-ржаву Маур’їв (317 р. до н. е.), яка досягла найбільшої могутності під час правління царя Ашоки (�68—�31 рр. до н. е.). Він об’єднав усю Індію, а столицею держави зробив місто Паталіпур. Свою імпе-рію Ашока поділив на п’ять частин, якими управляв разом зі своїми синами. Він особисто керував армією, був верховним суддею. Ашока підтримав буддизм, у країні було споруджено понад 80 тис. храмів. Проте після його смерті імперія почала занепадати, і в 187 р. до н. е. був убитий останній нащадок Маур’їв.

З а п и т а н н я д о г р у п и № 6.1) Хто очолив повстання на індійських територіях, підкорених ар-

мією Александра Македонського?�) Яку державу заснували повстанці?3) Чим відома ця держава?4) Яке місто було столицею держави Маур’їв?5) Під час правління якого царя держава Маур’їв досягла свого най-

більшого розквіту?6) Чим відомий Ашока?

З а п и т а н н я д о р е ш т и у ч н і в.1) Чому повстанці змогли скинути греко-македонське панування?�) Яку релігію Ашока підтримав під час свого правління? Чому?3) Як ви вважаєте, чому загинула імперія Маур’їв?

Підсумовуючи розповіді учнів, учитель ще раз підкреслює само-бутність розвитку індійських цивілізацій, але відзначає також схожі риси з іншими світовими цивілізаціями Єгипту та Межиріччя.




Учитель пропонує учням заповнити порівняльну таблицю «Давні Індія та Єгипет».

Характеристика Індія Єгипет

Континент Азія Африка

Річки Інд, Ґанґ Ніл

4�

Характеристика Індія Єгипет

Моря, океани Індійський океан Середземне море

Міста Хараппа, Мохенджо-Даро Мемфіс, Фіви

Титул правителів Раджа Фараон

Найвизначніші правителі Чандраґупта, Ашока Рамзес, Тутмос

Заняття населення Землеробство (іригацій-не), скотарство, ремесла, торгівля

Землеробство (ірига-ційне), скотарство, ремесла, торгівля

Рекомендація. Таблицю можна запропонувати учням заповнити вдома.


Фронтальне опитування.1) Опишіть географічне положення Індії.�) Чим долина річки Інд відрізнялася від долини річки Ґанґ?3) Що ви дізналися про Індійську цивілізацію?4) Чим відомі давні міста Хараппа та Мохенджо-Даро?5) Що вам відомо про аріїв?6) Чому арії осіли в Індії?7) Що вам відомо про імперію Маур’їв?8) Чим прославився Ашока?9) Що таке варни?

10) Чим займалося населення Давньої Індії?



Підсумовуючи урок, учитель повертається до проблемного питання і, вислухавши відповіді учнів, наштовхує їх на висновок, що найдавніші цивілізації виникли в долині річки Інд тому, що тут були більш сприят-ливі природно-кліматичні умови порівняно з долиною річки Ґанґ.


Опрацювати відповідний текст параграфа.

узагальнення знань за теМою «давнІ ІндІя та китай»

Мета. Узагальнити уявлення учнів про природно-кліматич-нійгеографічніумовиДавніх Індії таКитаю,утворення,розквіт ізагибельдержавта імперій,культуруйрелігій-ні вірування народів Давніх Індії та Китаю, особливості

Закінчення таблиці

43

цивілізаційвІндіїтаКитаї;формувативмінняпорівнюва-ти,висловлювативласнудумкутаповажатидумкуінших.

обладнання. Картасвіту,картиДавніхІндіїтаКитаю,карткиіззапитан-нями,бланкивідповідейдлякожногоучня.

тип уроку. Узагальнюючийурокувиглядігри«Картоград». очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називатичасвиникненняцивілізаціївІндіїтаКитаї,роз-

квітуІндіїзацаряАшоки,появимогутньоїдержавивКитаїзаЦіньшіхуанді,найвідомішихправителівІндіїтаКитаю,засновниківбуддизмуйконфуціанства,особливостіпри-роднихумов,основнідосягненнякультуриІндіїтаКитаю,варни та касти в Індії, характерні риси господарськоготасуспільногожиття Індії таКитаю;показуватинакартіцентриіндійськоїтакитайськоїцивілізацій,територіїдер-жавиМаур’ївзаправлінняАшокитаімперіїЦіньшіхуан-ді,великуКитайськустіну;застосовуватитапояснюватинаприкладахтерміни іпоняття;описуватиумовижиттястародавніхіндійцівтакитайців,пам’яткикультуритапи-семності;наводитиприкладирозвиткукультуривІндіїтаКитаї,розквітуйзанепадустародавніхдержавв Індії таКитаї;визначативпливприроднихумовнажиттялюдейтаїхнірелігійнівіруваннявІндіїтаКитаї,внесокДавніхІн-діїтаКитаюдоскарбницісвітовоїкультури;пояснюватипричинивиникненняйзанепадудержавв Індії таКитаї.

ХІДУРОКУ



Рекомендації для вчителя.Підготувати бланки для відповідей із розрахунку на один-два блан-

ки більше, ніж учнів у класі.Якщо немає можливості розмножити бланки за допомогою принте-

ра або ксерокса, їх можна накреслити в зошитах учнів, але це забере кілька хвилин уроку.

Призначити учня, який буде зачитувати запитання для кожного етапу гри (або це може робити вчитель).

Кожне запитання потрібно читати в повільному темпі.

ІІ. узагальнення знань (гра «картоград»)

Правила гри.1) Гра складається із семи етапів, на кожному з яких учням пропо-

нується певне завдання. Правильні відповіді вони мають запису-вати в спеціальні бланки.

44

�) Отримавши бланк для відповідей, учні мають уважно ознайомити-ся з таблицями для відповідей та підписати бланк, указавши клас, своє прізвище та ім’я.

3) Уважно слухати запитання або твердження, які буде зачитувати ведучий, і ставити відповідні позначки.

4) На кожне запитання або твердження може бути тільки одна від-повідь, отже, необхідно поставити тільки одну позначку (напри-клад, ).

5) По закінченні гри перевірити, чи на всі запитання є відповіді, і зда-ти картку.

6) Якщо учень не встиг відповісти або не знає правильної відповіді, він має пропустити це запитання та слухати уважно наступне. У разі виникнення запитань підвести руку та покликати вчителя.

7) Під час гри не розмовляти, не заважати іншим учням.8) Бланк для відповідей заповнювати охайно, не робити помарок.

Гра складається із семи етапів, але за браком часу вчитель може зменшити кількість етапів і самостійно виробити критерії оцінюван-ня, виходячи з кількості етапів.

У більшості етапів пропонуються два варіанти тверджень або за-питань.

етап№1«вірю—невірю».Ведучий зачитує твердження, а учні мають визначити, правильне

воно чи помилкове. Правильні твердження учні позначають знаком «+», а неправильні «–».


1) Давня Індія була розташована в Азії. (+)�) Давній Китай був розташований в Африці. (–)3) В Індії протікають річки Інд та Ґанґ. (+)4) Першим китайським імператором був Цінь Шихуанді. (+)5) У середині ІІ тис. до н. е. до Індії вторглися племена амореїв, які

підкорили всю країну. (–)6) Для захисту від кочовиків у Китаї побудували Велику Китайську

стіну. (+)7) Хараппа та Мохенджо-Даро є одними з найдавніших міст Ін-

дії. (+)8) У Давньому Китаї винайшли цифри, які зараз називаються

арабськими. (–)9) У Давній Індії виник буддизм. (+)

10) У Давньому Китаї винайшли порох. (+)


1) У Китаї протікають дві великі річки — Янцзи та Хуанхе. (+)�) Гімалайські гори розташовані на півдні Індії. (–)

45

3) Китайську династію Цінь заступила династія Хань. (+)4) В Індії люди поділені на варни. (+)5) Перша китайська цивілізація виникла в місті Пекін. (–)6) Найбільшої могутності держава Маур’їв набула за часів правлін-

ня царя Ашоки. (+)7) Державною таємницею в Давньому Китаї було виробництво шов-

ку. (+)8) У Давній Індії навчилися виробляти папір. (–)9) У Давньому Китаї виникло конфуціанство. (+)

10) Поряд із буддизмом в Індії був поширений індуїзм. (+)

Оцінка за кожну правильну відповідь — 1 бал�.Бланк відповідей

1 � 3 4 5 6 7 8 9 10

етап№2«Одинізтрьох».

Ведучий зачитує запитання, а учні вибирають одну правильну від-повідь із трьох запропонованих і ставлять відповідну літеру.


1) Індія розташована на півострові:а) Італія; б) Індостан; в) Іллірія.

�) Великі групи людей, на які поділялося суспільство Індії, назива-ли:а) вовки; б) вілки; в) варни.

3) Сідгартга Ґаутама — це:а) Будда; б) Баязет; в) Брахма.

4) Індійські математики запровадили число:а) мільйон; б) мінус один; в) нуль.

5) Індійські філософи винайшли логічну гру:а) шаради; б) нарди; в) шахи.

6) Однією з найперших у Китаї виникла держава:а) Шан; б) Бан; в) Фан.

7) Велике повстання в Давньому Китаї, що відбулося у 18—�� рр. н. е., мало назву:а) повстання «синєвухих»;б) повстання «червонобрових»;в) повстання «білоногих».

8) Виникнення та розвиток даосизму пов’язані з ім’ям:а) Сима Цянь; б) Цінь Шіхуанді; в) Лао-цзи.

� Тут і далі: якщо учень правильно відповідає на всі запитання, йому додатково нараховується ще 1 бал.

46

9) Торговельний шлях, що поєднував Китай із Середньою Азією та Європою, мав назву:а) Великий шовковий шлях;б) Великий імператорський шлях;в) Великий китайський шлях.

10) Для орієнтування на місцевості китайці винайшли:а) секстант; б) бінокль; в) компас.

Відповіді: 1б, �в, 3а, 4в, 5в, 6а, 7б, 8в, 9а, 10в.


1) Півострів Індостан омиває океан:а) Атлантичний; б) Індійський; в) Тихий.

�) Індійські раджі належали до варни:а) брахманів; б) шудр; в) кшатріїв.

3) Повстання проти греко-македонської влади на індійських землях очолив:а) Чандраґупта; б) Ашшурбаніпал; в) Тіглатпаласар.

4) Головний бог в індуїзмі:а) Будда; б) Баязет; в) Брахма.

5) Більше ніж 100 тис. віршів налічує індійська поема:а) «Маракрішна»; б) «Макраме»; в) «Магабхарата».

6) Правителів (царів) держави Шан (однієї з найперших держав Дав-нього Китаю) називали:а) ван; б) раджа; в) король.

7) У 184 р. н. е. в Давньому Китаї розпочалося повстання:а) «синіх панчох»; б) «жовтих пов’язок»; в) «білих черевиків».

8) У Китаї винайшли вид посуду:а) залізний; б) пластиковий; в) порцеляновий.

9) Знаки, за допомогою яких писали в Китаї, називалися:а) ієрогліфи; б) клинописи; в) літери.

10) У Китаї винайшли для написання матеріал:а) пергамент; б) пластик; в) папір.

Відповіді: 1б, �в, 3а, 4в, 5в, 6а, 7б, 8в, 9а, 10в.

Оцінка за кожну правильну відповідь — � бали.

Бланк відповідей

1 � 3 4 5 6 7 8 9 10

а

б

в

47

етап№3«Четвертийзайвий!».Ведучий називає послідовність з імен, понять або термінів, а учні

вибирають одне з них, яке не відповідає закономірності в рядку (на-приклад: а — меч, б — спис, в — молоток, г — щит. Зайве слово — молоток, оскільки інші слова означають зброю), і роблять у бланку відповідну позначку.


1) а — брахмани; б — кшатрії; в — халдеї; г — вайш’я.�) а — порцеляна; б — порох; в — папір; г — пластик.3) а — буддизм; б — християнство; в — індуїзм; г — конфуціанство.4) а — Інд; б — Ґанґ; в — Гімалаї; г — Янцзи.5) а — Кір; б — Цінь; в — Шан; г — Хань.

Відповіді: 1в, �г, 3б, 4г, 5а.


1) а — Тибет; б — Янцзи; в — Тигр; г — Хуанхе.�) а — Цінь Шіхуанді; б — Сима Цянь; в — Лао Цзи; г — Мао Цзедун.3) а — Індра; б — Іштар; в — Брахма; г — Вішну.4) а — шахи; б — цифри; в — нуль; г — папір.5) а — Біндусар; б — Ашока, в — Чандраґупта; г — Сідгартга Ґаутама.

Відповіді: 1в, �г, 3б, 4г, 5а.

Оцінка за кожну правильну відповідь — 4 бали.Бланк відповідей

1 � 3 4 5

а

б

в

г

етап№4«влучудесятку!».Ведучий читає запитання, а учні вибирають одну правильну від-

повідь із десятьох запропонованих, які записані на дошці (або виго-товлені заздалегідь на великому аркуші паперу), і ставлять у бланку число, яке відповідає правильній відповіді.


1) Який титул мали царі в Давній Індії?�) Як називалися священні книги аріїв?3) Яку релігію підтримав індійський цар Ашока?4) Якою мовою розмовляли арії?5) У якій індійській поемі розповідається про життя та пригоди царе-

вича Рами?6) Частина якої великої пустелі розташована в Китаї?

48

7) Яка найперша імперія виникла в Давньому Китаю (��1 р. до н. е.)?8) Яку рослину китайці почали використовувати як лікарську,

а в наш час вона поширилася на весь світ?9) Яка релігія в Давньому Китаю стала державною?

10) Від кого захищала країну Велика Китайська стіна?

З а п р о п о н о в а н і в і д п о в і д і: а — Цінь; б — Веди; в — Раджа; г — Чай; д — Конфуціанство; е — Кочовики; є — Рамаяна; ж — Буд-дизм; з — Санскрит; и — Ґобі.

Відповіді: 1в, �б, 3ж, 4з, 5є, 6и, 7а, 8г, 9д, 10е.


1) Як називалися тропічні ліси в Індії?�) Яка річка в Китаї дістала назву «Жовта річка»?3) Який великий острів розташований поряд із півостровом Індостан?4) Яку логічну гру придумали в Давній Індії?5) Яка династія заступила династію Цінь у Давньому Китаї?6) Як називали людей, які не входили до жодної варни?7) Який бог створив варни?8) Що китайці винайшли для розваги, а потім почали використову-

вати у військовій справі?9) Яке вчення дістало назву від слів «дорога, шлях»?

10) Який поет Давнього Китаю першим почав оспівувати жіночу кра-су й кохання?

З а п р о п о н о в а н і в і д п о в і д і: а — Брахма; б — Хуанхе; в — Шрі-Ланка; г — Порох; д — Даосизм; е — Сун Юй; є — Хань; ж — Джунглі; з — Шахи; и — Недоторкані.

Відповіді: 1ж, �б, 3в, 4з, 5є, 6и, 7а, 8г, 9д, 10е.

Оцінка за кожну правильну відповідь — 3 бали.Бланк відповідей

1 � 3 4 5 6 7 8 9 10

а

б

в

г

д

е

є

ж

з

и

49

етап№5«Богиталюди».Ведучий читає імена історичних постатей Давніх Індії та Китаю,

а учні визначають, хто з них належить до людей, а хто — до богів: 1) Ашока. �) Чандраґупта. 3) Вішну. 4) Конфуцій. 5) Індра. 6) Брах-ма. 7) Цінь Шіхуанді. 8) Агні. 9) Шива. 10) Сідгартга Ґаутама.

Відповіді: боги (3, 5, 6, 8, 9); люди (1, �, 4, 7, 10).

Оцінка за кожну правильну відповідь — 1 бал.


1 � 3 4 5 6 7 8 9 10

Боги

Люди

етап№6«Релігії».Ведучий зачитує текст, а учні визначають, про яку релігію Давніх

Індії та Китаю йдеться, і роблять у бланку відповідну позначку.

картка № 1Ця релігія виникла в Північній Індії близько 4 тис. років тому

й була заснована на вченні Вед, які записані понад 5 тис. років тому, а до того передавалися в усній традиції. Основа релігії — учення про перевтілення душ, яке відбувається відповідно до добрих і поганих учинків у минулому житті (карма), обумовлене шануванням верхов-них богів чи їхніх перевтілень. (Індуїзм.)

картка № 2Це стародавня китайська філософська школа, згодом впливова

філософсько-релігійна течія, основа китайського способу життя, принцип організації китайського суспільства. Засновник — ки-тайський філософ. Спираючись на давні традиції, філософ розро-бив концепцію ідеальної людини, якій притаманні гуманність, почуття обов’язку, повага до старших за віком, любов до людей, скромність, справедливість, стриманість тощо. Проповідуючи іде-альні стосунки між людьми в родині та державі, філософ виступав за чіткий ієрархічний розподіл обов’язків між членами суспільс-тва. (конфуціанство.)

картка № 3Це найдавніша з трьох світових релігій, заснована на вченні осново-

положника релігії, який жив приблизно з 563 до 483 р. до н. е. Основ-ні засади викладені в Чотирьох благородних істинах: життя неминуче пов’язане зі стражданнями; причиною страждань є жадоба чуттєвих насолод; щоб уникнути страждань, треба звільнитися від цієї жадоби й досягти повного заспокоєння — Нірвани. Релігія навчає робити доб-рі та розумні вчинки, уникати злих та нерозумних учинків, а також

50

очищувати та розвивати розум. Мета цих практик — покласти край стражданням та досягти вгасання жадоби, злості та омани, і тим са-мим досягти Пробудження. (Буддизм.)

Оцінка за кожну правильну відповідь — 3 бали.


1 � 3

Буддизм

Конфуціанство

Індуїзм

етап№7«влучнийпостріл!».Ведучий зачитує запитання з хронології Давніх Індії та Китаю,

а учні закреслюють відповідну дату в бланку відповідей.1) У якому році арії вторглися на територію Індії? (1500 р. до н. е.)�) У якому році народився Сідгартга Ґаутама (Будда)? (560 р. до н. е.)3) У якому році почалося повстання проти греко-македонської вла-

ди? (322 р. до н. е.)4) У якому році виникла імперія Цінь? (221 р. до н. е.)5) У якому році імперія Хань припинала своє існування? (220 р.)

Оцінка за кожну правильну відповідь — � бали.


1 1400 р. до н. е. 1500 р. до н. е. 1600 р. до н. е. 1700 р. до н. е.

� �� р. до н. е. 34� р. до н. е. 560 р. до н. е. 718 р. до н. е.

3 184 р. до н. е. 3�� р. до н. е. 44� р. до н. е. 5�5 р. до н. е.

4 163 р. до н. е. ��1 р. до н. е. 354 р. до н. е. 415 р. до н. е.

5 ��0 р. н. е. 310 р. н. е. 430 р. н. е. 540 р. н. е.

Оцінювання гри.Виходячи з того, що учень може набрати максимально 110 балів,

пропонуємо встановити такі оцінки за набрані бали:

Бали Оцінка Бали Оцінка

до 11 «1» від 56 до 66 «6»

від 1� до �� «�» від 67 до 77 «7»

від �3 до 33 «3» від 78 до 88 «8»

від 34 до 44 «4» від 89 до 99 «9»

від 45 до 55 «5» від 100 до 110 «10»

51

Додатковізавдання.Якщо залишається час або вчитель уважає за необхідне узагаль-

нити знання учнів на творчому рівні, їм пропонується поміркувати над такими запитаннями (учитель у цей час може перевіряти роботи учнів):1) Чому в Індії виникли варни?�) Чому в Індії виникли шахи?3) Про що свідчить будівництво Великої Китайської стіни?4) Чому конфуціанство стало державною релігією?5) Чому час вторгнення аріїв та заснування арійських держав в Індії

називають Ведійською добою?6) Чому річка Хуанхе дістала таку назву?7) Бамбук у Китаї мав таке ж значення, як фінікова пальма в Межи-

річчі. Як китайці використовували бамбук?8) Чому імперію Цінь називають «поліцейською державою»?

III. пІдсуМки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконані завдання, зупиняється на типових помилках, оцінює роботу учнів.

ІV. доМашнє завдання

Підготуватися до тематичного оцінювання з тем «Передня Азія в давнину» й «Давні Індія та Китай», написати невеликий твір за од-нією з тем: «Що б здивувало індійського купця в Давньому Китаї?», «Що б здивувало китайського купця в Давній Індії?» (за вибором).

узагальнення знань за теМою «грецІя в II — першІй половинІ I тис. до н. е.»

Мета. Узагальнитиуявленняучнівпроприродно-кліматичнітагеографічніумовиДавньоїгреції,утворення,розквітде-ржав, системи влади, особливості цивілізацій у греції;навчитихарактеризуватиісторичнихосіб,героїв;форму-вативмінняпорівнювати,висловлювативласнудумкутаповажатидумкиінших;виховуватипочуттяколективізму,толерантнеставленняоднедоодного.

обладнання. Картасвіту,Європи,Давньоїгреції,питаннядогри. тип уроку. Узагальнюючийурокувиглядігри«Брейн-ринг». очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називатичасрозквітуКритськоїтаМікенськоїцивілізацій,

датутроянськоївійни,часвідкриттяархеологамиКрит-ськоїтаМікенськоїцивілізацій, гомерівськогоперіодувісторіїгреції,великоїгрецькоїколонізації,реформСоло-на,основнігрецькіміфиКритськоготатроянськогоцик-

5�

лів, їхніх героїв,основнізаняттягреків,характернірисиКритськоїтаМікенськоїцивілізацій;показуватинакартітериторіїКритськоїтаАхейськоїцивілізацій,Пелопоннес,Лаконіку,Аттику,напрямкиморськихпоходівахейцівтавторгненнядорійців,напрямкигрецькоїколонізації;за-стосовуватитапояснюватинаприкладахпоняття,термінитакрилатівислови;наводитиприкладикультурнихдосяг-неньнаКритійуМікенах,розквітуйзанепадудавньог-рецькихдержав;порівнюватисоціальнийтадержавнийустрійСпартийАфін;визначативпливприроднихумовнажиттялюдейта їхнірелігійнівіруваннянаБалканськомупівостровітаостровахегейськогоморя.

ХІДУРОКУ



Перед початком «Брейн-рингу» учні класу об’єднуються у вісім ко-манд по три-чотири гравці. За результатами жеребкування команди об’єднуються в пари (по дві команди). У першому раунді (чвертьфі-налі) команди розігрують по 1� запитань. У парі відповідає команда, гравець якої підняв руку першим. Якщо він відповів неправильно, право на відповідь переходить до супротивників. Якщо жодна з ко-манд не надала правильної відповіді, відповідають учні з інших ко-манд. За кожну правильну відповідь гравець отримує фішку, які бу-дуть ураховуватися наприкінці уроку. За результатами чвертьфіналу до півфіналу (другого раунду) виходять чотири команди, які за допо-могою жеребкування обирають собі супротивника. Учні з команд, що не пройшли до півфіналу, мають право давати правильну відповідь, якщо команди-учасниці не дадуть правильну відповідь. Команди півфіналу також розігрують по 1� запитань на гру. Переможці пар півфіналістів виходять до фіналу (третього раунду), де й розігрують між собою перемогу в грі. (За наявності часу серед гравців команди-переможниці можна провести суперфінал (четвертий раунд), коли кожний учень грає індивідуально.)

II. узагальнення (гра «Брейн-ринг»)

Запитання до чверть- та півфіналу�.1) На якому півострові розташована Греція? (На Балканському.)�) Як називається Північна Греція? (Пелопоннес.)3) У якій частині Греції розташована гора Олімп? (У північній.)4) Який великий острів розташований поряд із Грецією? (крит.)

� Серед пропонованих запитань учитель може вибрати для гри ті, які вважає за потрібні.

53

5) Який перехід з’єднує Північну та Середню Грецію? (Фермопільський.)

6) Як називалася цивілізація, яка існувала на острові Крит? (Мінойська.)

7) Яке море назване на честь царя Афін? (егейське.)8) Як греки називали Грецію? (еллада.)9) Яке море омиває Грецію із заходу? (Іонічне.)

10) Як звали міфічного царя острова Крит? (Мінос.)11) Як називається палац із заплутаними переходами? (Лабіринт.)1�) Хто вбив Мінотавра? (Тесей.)13) Як звали чудовисько, яке жило в лабіринті? (Мінотавр.)14) Хто побудував лабіринт та змайстрував крила? (дедал.)15) Яке плем’я захопило Грецію на початку ІІ тис. до н. е.? (Ахейці.)16) Як називають цивілізацію, яка виникла в Греції в ІІ тис. до н. е.?

(Ахейська, або Мікенська.)17) Яке найбільше місто Ахейської цивілізації? (Мікени.)18) Куди вирушила в похід об’єднана ахейська армія близько 1�40 р.

до н. е.? (На Трою.)19) Як називають центральну браму в Мікенах? (Левина.)�0) Який метал ахейці використовували в господарстві та військовій

справі? (Бронзу.)�1) Як називали царів за часів Мікенської цивілізації? (Ванакт.)��) Хто такі лавагети? (Воєводи.)�3) Де була знайдена найбільша бібліотека глиняних табличок Ахей-

ської цивілізації? (У Пілосі.)�4) Які племена знищили Ахейську цивілізацію? (дорійці.)�5) Кого вважають автором «Іліади» та «Одіссеї»? (Гомера.)�6) Яка поема розповідає про облогу Трої? («Іліада».)�7) Як греки називали місто Троя? (Іліон.)�8) У якій частині світу була розташована Троя? (В Азії.)�9) Скільки років тривала облога Трої? (десять.)30) Яка річ (споруда) допомогла грекам захопити Трою? (дерев’яний

кінь.)31) Що означає вислів «ахіллесова п’ята»? (Найвразливіше місце.)3�) Хто відкрив сучасному світу Трою? (Г. Шліман.)33) Як називають період, який наступив після вторгнення дорійців?

(«Темні віки».)34) Як називають період панування дорійців? (Гомерівські часи.)35) Хто такі «деміурги»? (ремісники.)36) Що таке «філи»? (Плем’я.)37) Який вид рабства поширився в дорійців? (домашнє.)38) Як називалося поселення із землями навкруги? (Поліс.)39) Де розв’язувалися найважливіші питання? (На народних зборах.)40) Як перекладається поняття «аристократія»? (Влада найкра

щих.)

54

41) Як називалася людина, яка мала необмежену владу? (Тиран.)4�) У якій частині Греції виникла Спарта? (У Південній, або в Пело

поннесі.)43) Які племена заснували спартанську державу? (дорійці.)44) У якій області виникла спартанська держава? (У Лаконіці.)45) Як називали рабів у спартанській державі? (Ілоти.)46) Як називали вільних неспартанців? (Періеки.)47) Яку сусідню область захопили спартанці в результаті двох війн?

(Мессенію.)48) Хто запровадив закони в Спарті? (Лікург.)49) Як називалася система організації влади в Спарті? (Олігархія.)50) Як називалися бойові лави важкоозброєних воїнів? (Фаланга.)51) Із якого металу в Спарті виготовлялися гроші? (Із заліза.)5�) Як називався важкоозброєний грецький воїн? (Гопліт.)53) Яке найбільше місто Аттики? (Афіни.)54) Як називається ринкова площа в Афінах? (Агора.)55) Як перекладається слово «акрополь»? (Верхнє місто.)56) Як називали вільних негромадян Афін? (Метеки.)57) Як називалася загальна рада старійшин? (Ареопаг.)58) Хто написав «криваві» закони? (драконт.)59) Хто розпочав реформи в 594 р. до н. е.? (Солон.)60) Як називалося голосування за допомогою черепків? (Остракізм.)

Запитання до фіналу та суперфіналу.1) Чому спартанець, на відміну від афінянина, не міг перетворитися

на раба у своїй державі? (Оскільки закони Спарти забороняли продавати громадян своєї країни в рабство.)

�) Чому на острові Крит не було захисних мурів? (Оскільки крит у період свого розквіту мав найбільший та найсильніший флот у Середземномор’ї.)

3) Чому погано озброєні дорійці змогли захопити міцні ахейські фортеці? (Оскільки дорійці брали фортеці в облогу, й ахейці змушені були здаватися через нестачу продуктів.)

4) Чому дорійські племена, які не мали своєї держави, перемогли ахей-ські держави? (Оскільки ахейці були роз’єднані, і дорійці перемогли їх по одному; також вони володіли таємницею обробки заліза.)

5) Чому серед спартанців не було видатних митців? (Оскільки спартанське життя було спрямоване на розвиток військових здібностей, займатися іншими справами не дозволялося.)

6) Чому в Спарті були важкі залізні гроші? (Оскільки спартанці вважали, що такі гроші завадять збагаченню окремих громадян Спарти.)

7) Чому грекам більше сподобався подарунок Афіни, а не Посейдо-на? (Оскільки маслини, які подарувала Афіна, були найважливішим продуктом у житті греків.)

55

8) Чому виникла назва «темні віки»? (Оскільки панування дорійців відкинуло цивілізацію греків на нижчий рівень.)

9) Чому виникла назва «гомерівські часи»? (Учені назвали цей період на честь поета Гомера.)

10) Поясніть назву Велика грецька колонізація. (Велика — оскільки на ті часи вона мала величезні географічні та демографічні масштаби, грецька — оскільки її проводили греки, колонізація — це заснування колоній.)

11) Які відносини існували між метрополіями та колоніями? (В основному вони базувалися на торговельних відносинах.)

1�) Чому всі спартанці були воїнами? (Оскільки їх було значно менше, ніж ілотів, які ставилися до них вороже.)


Учитель коментує участь команд у грі, виставляє оцінки, виходячи з місць, які команди посіли в грі: чвертьфінал (перший раунд) — до 5 балів; півфінал (другий раунд) — до 8 балів; фінал (третій раунд) — до 10 балів. Учні, які змагалися й перемогли в суперфіналі (четвер-тому раунді), можуть отримати 11 балів. Також учитель ураховує фішки, які учні отримали за додаткові відповіді (одна фішка додає до оцінки ще 1 бал).


Підготуватися до тематичного оцінювання з теми «Греція в ІІ — першій половині І тис. до н. е.».

античнІ МІста-держави в пІвнІчноМу причорноМор’ї

Мета. Сформувати уявленняпроприродно-кліматичні та гео-графічніумовиПівнічногоПричорномор’я,античніміста-держави;створитиумовидлярозумінняпричинвиник-ненняантичнихміст-державуПівнічномуПричорномор’ї;розглянутивідносиниміжантичнимимістами-держава-ми вПівнічномуПричорномор’ї та сусідніми народами;схарактеризуватигосподарськетасуспільнежиттяміст-держав у Північному Причорномор’ї; розвивати вмінняпорівнюватиметрополіїтаколоніїйвисловлювативлас-нудумкущодозначенняпричорноморськихколонійдлягреції.

обладнання. Картасвіту,Європи,Українитагреції,карткиіззавдання-ми,підручники.

тип уроку. Комбінованийзелементамироботивгрупах.

56

очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називатихронологічнімежііснуванняпричорноморських

колонійтадати,пов’язанізтемою;показуватигеографічніоб’єкти,пов’язанізтемою,торговельнішляхигреків,кор-донигрецькихполісівуПівнічномуПричорномор’ї;розумі-типричинивиникненняантичнихміст-державвПівнічномуПричорномор’ї;установлювативзаємозв’язокміжанти-чнимимістами-державамивПівнічномуПричорномор’їтасусідніминародами;характеризуватигосподарськетасуспільнежиттяміст-державуПівнічномуПричорномор’ї;порівнюватиметрополіїтаколоніїйвисловлювативлас-нудумкущодозначенняпричорноморськихколонійдлягреції.

ХІДУРОКУ




Історичний диктант.

1) Де жили грецькі боги? (На горі Олімп.)�) Хто був головним богом на Олімпі? (Зевс.)3) Хто був богом моря, опікуном моряків і рибалок? (Посейдон.)4) Хто був богом підземного світу? (Аїд.)5) У якій частині Греції проходили Олімпійські ігри? (У південній,

або в Пелопоннесі.)6) У якому році пройшли перші Олімпійські ігри? (776 р. до н. е.)7) Хто з грецьких істориків вам відомий? (Геродот, Фукідід, ксено

фонт.)8) Хто з грецьких філософів вам відомий? (Сократ, Платон, Аріс

тотель, демокріт, Геракліт, Протагор.)9) Що в перекладі з грецької означає слово трагедія? («Пісня

цапа».)10) Які колони були найпростішими? (дорійські.)

Перевірити диктант можна за допомогою методу роботи в парах (одна правильна відповідь — 1 бал).


Перед початком розгляду нового матеріалу вчитель оголошує тему уроку та ставить перед класом проблемне питання: «Чому греки нази-вали Чорне море Понтом Євксінським — Морем Гостинним?».

57

«Мозковий штурм».Учитель проводить «мозковий штурм» із метою виявлення при-

чин грецької колонізації Північного Причорномор’я, спираючись на знання учнів, здобуті на попередніх уроках: збільшення кількості населення в Греції; брак вільних земель; розвиток торгівлі; розвиток ремесел; боротьба між аристократією та демосом.

Робота в групах.Учні класу об’єднуються в шість груп, кожна з яких отримує за-

вдання на картках (по дві групи отримують однакові завдання).

картка № 1. Побудуйте корабельДля будівництва корабля потрібно відповісти на запитання:

1) Де будувати корабель?�) Із яких матеріалів будувати корабель?3) Хто будуватиме корабель (які професії та знання потрібні будівель-

никам)?

Відповіді.1) Для будівництва корабля потрібно обрати місце на суходолі, поряд

із морем, щоб потім, коли корабель буде готовий, його легко було спустити на воду.

�) Для будівництва корабля потрібне дерево, але не щойно зрубане, а добре висушене. Із дерева будували майже весь корабель — кор-пус, щогли, весла тощо. Крім того, потрібні були металеві предме-ти, якими скріплювали деякі частини корабля, металом оббивали й таран корабля. Кораблю були потрібні вітрила та канати. Часто використовували й шкіру.

3) Корабель будують люди, які вміють обробляти дерево — столя-ри. Ковалі виготовляють металеві частини, ткачі — вітрила. Для будівництва корабля необхідні знання математики (для проведен-ня необхідних розрахунків), геометрії (для малювання креслення корабля). Також потрібно знати, як матеріали поводять себе у воді, які щогли та вітрила треба мати тощо.

картка № 2. Завантажте корабельДля завантаження корабля потрібно відповісти на запитання:

1) Який вантаж буде потрібний і для чого? �) У чому перевозити цей вантаж?

Відповіді.1) При завантаженні корабля слід пам’ятати, що він має не дуже

великий розмір, тому потрібно брати найнеобхідніше, щонайпер-ше, харчі тривалого зберігання (адже подорож триватиме не один тиждень). При досягненні місця заснування колоній треба мати: в’ялене м’ясо, сир, ізюм, хліб, воду, знаряддя праці — сокири, ло-пати тощо, зброю, худобу — кіз, овець, насіння чи саджанці для посадки — ячмінь, виноград, яблука тощо, одяг, намети (щоб було,

58

де жити в перші дні), прикраси. Збираючи речі, слід пам’ятати, що частину з них можна буде обміняти або подарувати місцевим жителям.

�) Кожний вантаж потрібно упакувати у відповідну тару: харчі роз-міщують у мішках або амфорах (у кораблях робили спеціальні до-шки з отворами, куди й ставили амфори); воду наливали в шкіряні бурдюки чи глиняні амфори; одяг складали в мішки або скрині; знаряддя праці та зброю (які були не потрібні на момент плаван-ня та висадки на берег) могли розміщувати в трюмі, загорнувши в тканину або шкіру; худоба могла перебувати в трюмі або на па-лубі (слід пам’ятати, що її щодня необхідно годувати). Завантажу-ючи корабель, необхідно враховувати ще й кількість людей, що на ньому попливуть. (Для більшої наочності учні можуть зробити малюнок грецького корабля, користуючись його зображеннями в підручнику.)

картка № 3. Подорож на корабліДля того щоб доплисти на кораблі до міста заснування колоній — із

Греції до Чорного моря (Північного Причорномор’я), потрібно від-повісти на запитання:1) Які знання були потрібні мореплавцям і для чого?�) Покажіть на карті шлях корабля, користуючись картами з підруч-

ника.

Відповіді.1) Для того щоб провести корабель необхідним шляхом, потрібно

мати певні знання з навігації, уміти використовувати напрямки вітру та течії, читати лоції (карти з відмітками про мілини та під-водне каміння), знати астрономію (уміння орієнтуватися по зір-ках), уміти керувати кораблем тощо.

�) Показ руху корабля на карті пропонується розпочати з міста Мілет та завершити біля Кримського півострова. Слід пам’ятати, що ста-родавні греки рухалися вздовж узбережжя.

Під час розповідей учнів представники з іншої групи, яка отрима-ла таке саме завдання, доповнюють відповідь.

Після представлення результатів виконання цього завдання кожна з груп отримує таке завдання: розповісти про заснування та розвиток певного міста (Пантікапея, Ольвії або Херсонеса), користуючись ма-теріалами карток та підручника.

Для того щоб скласти розповідь, група має відповісти на такі за-питання:1) Чому саме в цьому місці була заснована колонія (необхідно ко-

ристуватися картою з підручника та розповісти про географічне положення міста-колонії)?

�) Коли було засноване місто?

59

3) Що означає назва міста в перекладі з грецької мови й чому виникла ця назва?

4) Вихідці з якого грецького міста (метрополії) заснували колонію?5) Які органи влади керували містом?6) Чим займалося населення міста-колонії (що виробляли, що купува-

ли в місцевих жителів, що ввозили до Греції та вивозили звідти)?

Кожна група отримує по дві картки — перша є однаковою для всіх (розповідає про колонізацію Північного Причорномор’я), а друга є од-наковою тільки для двох груп (розповідає про певне місто-колонію: перша та друга групи — Пантікапей, третя та четверта групи — Оль-вію, п’ята та шоста групи — Херсонес).

картка № 1Нові поселенці прибували в Україну, у Північне Причорномор’я,

не тільки через степ, але й через море. За 1000 років до н. е. крихітний грецький материк уже був густо заселений. За відсутності необхід-них умов на батьківщині багато греків стали розселятися на узбере-жжі Середземного, Егейського та Чорного морів, колонізуючи їхні найдальші закутки. Наприкінці VII — на початку VI ст. до н. е. вони заснували ряд колоній у Північному Причорномор’ї. Перше місце з організації грецьких колоній у басейні Чорного моря посідало ма-лоазійське місто Мілет. Із його ініціативи виникло 75 таких поселень. Найвищого розквіту ці міста досягли в VI—IV ст. до н. е., перетво-рившись на великі політичні, виробничі, культурні та торговельні центри. Навколо них жили місцеві племена, які займалися сільським господарством. Зростав обмін товарами між місцевими поселенцями й грецькими містами. До полісів завозили хліб, худобу, шкіри, хутро, оселедці, сіль. Із міст-колоній та материкової Греції надходили мета-леві вироби, зброя, тканини, мармур та мармурові вироби, теракоти, предмети розкоші, витвори мистецтва. Найпопулярнішими товарами були маслинова олія та вина, керамічна дахівка й посуд. Особливою статтею експорту грецьких міст були ювелірні вироби. Золоті та сріб-ні вироби закуповували багаті верстви населення, мідні, скляні, гли-няні — менш заможні.

картка № 2. Перша та друга групиПАНТІКАПЕЙ (сучасна Керч, у перекладі з грецької — «рибний

шлях») — мілетська колонія на Боспорі Кіммерійському, засно-вана в VII ст. до н. е., пізніше — столиця Боспорської держави. Іс-нує легенда, що місто заснували нащадки аргонавтів. Назву міста пов’язують із назвою річки — Пантікапи. Слід зазначити, що навіть в історичний час рівень моря коливався (боспорське місто Аккра приховане під водою, частина Ольвії — також), тому цілком вірогід-но, що в VII ст. до н. е. берегова лінія була суттєво іншою, і могутня течія Дону діставалася аж до сучасної Керченської протоки (або цією

60

річкою була Кубань, яка в давнину впадала в море в районі протоки). Місто розташоване на схилах гори Мітридат.

Пантікапей мав дуже вигідне географічне положення: через нього з причорноморських степів до Греції активно вивозилася пшениця, із Греції ввозилися зброя, предмети побуту, вино.

Потреби політичного та економічного розвитку, а особливо тиск скіфських племен примусили грецькі міста Криму та Східного Причорномор’я (Пантікапей, Феодосію, Німфей, Фанагорію, Ґер-монасу тощо) об’єднатися в союзну державу. На чолі держави було місто Пантікапей — центр рибальства, торгівлі, великий експор-тер пшениці. Держава дістала назву Боспор або Боспорське царство. Вищі магістрати Пантікапея — архонти — стали архонтами Бос-порського царства. Вони керували зовнішньою торгівлею, збройни-ми силами, здійснювали політичний контроль за грецькими містами й територіями сусідніх племен. У 480 р. до н. е. влада перейшла до роду Археанактідів, які передавали її по спадковій лінії. У 438 р. до н. е. був здійснений переворот, і до влади прийшли Спартокіди. Ця династія правила в Пантікапеї до кінця ІІ ст. до н. е. Головними торговельними партнерами Пантікапея були Гераклея та Синопа. Особливий розквіт міста припав на IV ст. до н. е., коли цар Евмей (309—304 рр. до н. е.) навіть планував об’єднати під владою Боспора все Причорномор’я. У ІІІ ст. до н. е. Боспор допомагав Херсонесу відбити напад скіфів.

У ІV ст. до н. е. Пантікапей став одним із найбільших центрів євро-пейської цивілізації. У Псевдо-Скімна й Псевдо-Арріана Пантікапей іменується «столицею Боспорського царства», у Страбона — «столи-цею боспорців».

картка № 2. Третя та четверта групиОльвія (у перекладі з грецької — «щаслива») — найважливіша

грецька колонія в Нижньому Побужжі, у дельті Гіпаніса (Бугу) та Борисфена (Дніпра), заснована вихідцями з Мілету в 647—646 рр. до н. е. Її політичним та економічним центром було однойменне міс-то, залишки якого розташовані на правому березі Бузького лиману біля селища Парутине, Очаківського району, Миколаївської області. У період свого розквіту воно досягло найбільших розмірів — близько 50 га (ІІІ ст. до н. е.). Через рельєф місцевості місто набуло вигляду неправильного трикутника.

Ольвія поділялася на гірську й долинну частини, була оточена міц-ними мурами й оборонними вежами, мала прямолінійне планування й була забудована кам’яними спорудами громадського, житлового, господарського та виробничого призначення, укритими черепицею (деякі з мозаїчними подвір’ями). Майдани й центральні вулиці, виб-руковані кам’яними плитами, були прикрашені статуями богів і ге-роїв, портретами відомих городян, вирізьбленими в камінні, і марму-ровими плитами з декретами управи міста-держави. У центрі гірської

61

частини Ольвії була розташована головна міська площа — агора, на ній — семикімнатний громадський будинок для культових обрядів і купецьких зібрань, стіни якого були вкриті розфарбованою шту-катуркою, монументальний вівтар і штучні кам’яні водоймища як частина великої гідротехнічної споруди. Навколо агори містилися будинки державних установ, гімнасій (школа для юнацтва), театр та іподром. Із півночі до агори приставав теменос (священне місце), де були розташовані храми, святилища, вівтарі, жертовники; жит-лові будинки споруджувалися з каменю й цегли-сирцю, найбагат-ші оздоблювалися колонами, фресками, мозаїкою. У місті існувала розгалужена система водопроводу з глиняних труб. Місто оточував некрополь — цвинтар. На північ і південь від Ольвії були розташо-вані десятки городищ і неукріплених селищ грецьких переселенців та місцевого населення.

Ольвія була рабовласницькою республікою. Законодавчі органи (збори, рада тощо) та виконавча влада (колегії архонтів, стратегів, агораномів тощо) перебували в руках рабовласницької частини насе-лення. Значного розвитку набули землеробство, скотарство, рибаль-ство, виноградарство, якими займалися греки та вихідці з місцевих племен, що населяли городище й селища сільськогосподарської окру-ги Ольвії. У самому місті розвивалися ремесла: металообробне, гон-чарне, деревообробне, каменярське, кісткорізне, прядильно-ткацьке тощо, продукцію яких продавали населенню Ольвії, а також скіфам, сарматам та іншим племенам, що на той час населяли значну части-ну території сучасної України. В обмін на ремісничу продукцію до Ольвії надходили хліб, худоба, вовна, риба, а також раби. Багато із цього ольвійські купці продавали в державах грецької метрополії, звідки вивозили вино, маслинову олію, високоякісний посуд, тка-нини, прикраси, витвори мистецтва тощо. Для потреб внутрішньої та зовнішньої торгівлі Ольвія випускала власну монету — здебіль-шого мідну та срібну, рідше золоту. Населення Ольвії підтримувало зв’язки з Афінами, Коринфом, Родосом, Перґамом, Александрією та Малою Азією.

картка № 2. П’ята та шоста групиХерсонес був заснований у 4��—4�1 рр. до н. е. грецькими вихід-

цями з Гераклії як грецьке місто на північному узбережжі Чорного моря та за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму.

Назва походить від грецького слова «півострів». Руїни міста розта-шовані на околиці сучасного Севастополя. Територія досягала 33 га, а населення становило понад 15 тис. жителів. Місто мало єдине пря-мокутне планування та було обнесене міцними захисними стінами, що збереглися до нашого часу, мало добре укріплений порт, а за римських часів — цитадель. У місті було 36 вулиць, агора, ринок, театр, ряд храмів, гавань. Головне божество міста — «царююча Діва».

6�

У місті знайдено залишки житлових будинків, культових та оборон-них споруд, театру, монетного двору.

Основою економіки Херсонеса було сільське господарство — земле-робство, виноградарство та рибний промисел. Важливу роль відігра-вали різні виробництва — будівельне, соледобувне, гончарне, бронзо-ливарне. Херсонесці вели жваву торгівлю з Гераклеєю Понтійською, Афінами, Родосом, Синопом, Ольвією. Херсонес був демократичною республікою вільних громадян. Вищі органи влади представляли народні збори та Рада. Виконавча влада перебувала в руках колегій архонтів, номофілаків (закони) та стратегів (військова справа). Ко-легія астіномів та агораномів дбала про торгівлю. У Херсонесі була особа, яка мала титул «царя» (басилевса) і займалася переважно релігійними справами. До органів державної влади міг бути обраний кожний вільний громадянин міста. Місто карбувало власну монету, мало сильні фортифікаційні укріплення. В історії міста відомі спроби державних переворотів, які примусили ввести наприкінці IV—ІІІ ст. до н. е. присягу.

Економічний і політичний розквіт Херсонеса Таврійського припа-дав на IV—II ст. н. е. Основою його економіки було виноградарство, рибний промисел, ремесла й торгівля (збіжжям, а також худобою та рибою) з іншими грецькими містами, скіфами й таврами.

Наприкінці IV ст. до н. е. Херсонес підкорив Керкінітіду, засну-вав нове місто — Калос Лімен. Тоді до складу Херсонеської держави ввійшло узбережжя практично всього Західного Криму. Херсонес во-ював проти племен таврів та скіфів.


Після опрацювання інформації на картках групи представляють результати своєї роботи (представники з іншої групи, яка отримала таке саме завдання, можуть доповнювати відповідь). Решта учнів слу-хають розповідь однокласників і заповнюють у зошитах порівняльну таблицю.

Характеристика Пантікапей Ольвія Херсонес

Переклад назви

Місце розташування

Час виникнення

Метрополія

Органи влади

Заняття населення

Експорт (що вивозили з Греції)

Імпорт (що ввозили до Греції)

Додаткова інформація

63


Учитель вибірково перевіряє заповнену таблицю, зупиняється на типових помилках.

Підсумовуючи урок, учитель повертається до проблемного питан-ня і, вислухавши відповіді учнів, говорить про значення причорно-морських колоній для метрополій.


Опрацювати відповідний текст параграфа, написати неве-ликий твір за темою «Подорож містом-колонією в Північному Причорномор’ї».

еллІнІстичнІ держави в IV—II ст. до н. е. еллІнІстична культура

Мета. Сформуватиуявленняпроутворення,розквіт і занепаделліністичних держав, елліністичну культуру; створитиумовидлярозумінняпричиндосягненьелліністичноїкуль-тури;розглянутиосновнідосягненняперіодуеллінізму;простежитизв’язокміжгрецькоютасхідноюкультурамивеллінізмі;схарактеризуватидосягненнядобиеллінізму;розвивативмінняпорівнюватидосягненняантичноїкуль-туритависловлювативласнудумкущодорозвиткуантич-ноїкультури.

обладнання. Картасвіту,Європитагреції,АзіїтаАфрики,карткиізза-вданнями.

тип уроку. Комбінованийурокувиглядіпрактичноїроботи. очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називатихронологічнімежіеллінізму тадати,пов’язані

зтемою;показуватинакартігеографічніоб’єкти,пов’язанізтемою,кордонидержав,яківиниклипіслясмертіАлек-сандраМакедонського,напрямкипоходіввійськдіадохів,місцябитв;розкриватипричинидосягненьелліністичноїкультури;простежуватизв’язокміжгрецькоютасхідноюкультурамивеллінізмі;характеризуватидосягненнядобиеллінізму;порівнюватидосягненняантичноїкультуритависловлювативласнудумкущодорозвиткуантичноїкуль-тури.

ХІДУРОКУ



64



ПеРшийвАРІАНтФронтальне опитування.

1) Чому Александр Македонський розпочав похід проти Перської дер-жави?

�) Опишіть основні битви східного походу Александра Македонського.3) Чому Перська імперія зазнала поразки?4) Чим закінчився східний похід Александра Македонського?

ДРУгийвАРІАНт Робота в групах.Учні класу об’єднуються в шість груп, кожна з яких отримує карт-

ку з описом битв, у яких брав участь Александр Македонський. Учні мають прочитати текст і відповісти на запитання до нього (для всіх груп вони однакові). Використовується матеріал домашнього завдан-ня, тому в картках не подано назви місць, де відбулися події, а в де-яких відсутня і дата.

Правила роботи з карткамиУважно прочитайте текст картки та запитання до неї�.Розподіліть між собою запитання та вирішіть, хто буде виступати від групи (цей учень може не брати участі в розподілі запитань, а збирати інформацію від кожного учня своєї групи).Кожен учень, який отримав запитання, розповідає учням своєї групи відповідь на нього.Уся інформація занотовується до зошита.Робота над карткою припиняється за командою вчителя.Від кожної групи виступає один представник, який дає відповіді на всі запитання картки.Усі відповіді вчитель заносить в узагальнюючу таблицю.

ЗапитанняГрупа

№ 1Група

№ �Група

№ 3Група

№ 4Група

№ 5Група

№ 6

Коли відбулася битва?

Де відбулася битва?

Хто були основні супротивники?

Де відбулися основні події, що привели до перемоги?

Хто здобув перемогу?

Група № 1У серпні 338 р. до н. е., недалеко від Фів, відбулася битва між ар-

мією Філіппа II та об’єднаними силами грецьких держав, в основному Афін і Фів.

� Запитання до карток — див. в узагальнюючій таблиці.

1)

�)

3)4)5)

65

Філіпп довірив 18-річному Александру командувати кіннотою на лівому крилі, сам же керував фалангою. Знаючи слабкість афінян у бою, Філіпп вирішив спочатку зморити їх. Початкова позиція греків була вигідною, річка прикривала їхній фланг з одного боку, а пагорб — з ін-шого. Афіняни з криками «Поженемо їх до серця Македонії» кинулися вперед. За наказом Філіппа фаланга зімкнула ряди і, прикриваючись щитами, стала повільно відступати. Цей прийом був відпрацьований ще в битвах із фракійцями. Коли атакуюче грецьке військо розпорошило ряди й вийшло на рівнину, Філіпп кинув фалангу в наступ. До цього моменту й кіннота Александра ввірвалася в проломи, що утворилися між загонами греків, а у Філіппа з’явилася можливість оточити суп-ротивника. Занепавши духом, більшість греків утекла. Також утік знаменитий афінський оратор і політик Демосфен, зусиллями якого була організована антимакедонська коаліція грецьких міст.

Група № 2Македонський цар Александр Великий з армією в 3� тис. піхоти

й 4500 кіннотих навесні 334 р. до н. е. переправився в Малу Азію че-рез протоку Геллеспонт. Йому протистояли сатрапи перського царя Дарія з військами, набраними в підвладних їм місцевостях Малої Азії.

Чекаючи на армію Александра, перси вибудували кінні загони вздовж берега річки, піхота стояла за кіннотою на схилах пагорбів.

Спочатку Александр вислав уперед кінних розвідників й один ес-кадрон гетайрів, а коли на тих напали перси, намагаючись скинути назад у річку, рушив сам з іншими ескадронами, намагаючись вести кінноту проти течії річки. У такий спосіб із правого флангу Александр завдав удару в центр, де в спробі скинути передовий загін македонців збилася перська кавалерія. Утративши кілька своїх воєначальників, перси відступили, причому Александр ледь уник загибелі в запеклій сутичці з кількома персами.

Поки гетайри й фессалійскі вершники билися з перською кінно-тою, македонська піхота форсувала річку й атакувала піхоту персів. Незабаром усе перське військо кинулося навтіки.

Група № 3Армії супротивників зійшлися в листопаді 333 р. до н. е. на узбе-

режжі затоки Середземного моря, у тому місці, де закінчується Мала Азія та починається Азія.

Військо Дарія стояло нерухомо на березі неглибокої, але стрімкої річки. Александр підвів свою армію в повному бойовому порядку на відстань польоту стріли, потім кинувся в атаку на чолі кіннот на лі-вий фланг персів, де тримали оборону перська піхота й кінні загони перських вельмож. Гетайри ввійшли у варварські лави; піші перси відразу ж загинули, оголюючи фронт.

У центрі македонська фаланга захопила неглибоку річку й зіштов-хнулася з найбільш боєздатною частиною перської армії, грецькими

66

гоплітами-найманцями. На цій ділянці македонці зазнали в бою най-більших утрат.

На лівому фланзі македонської армії, пов’язаному з морем, перська важка кіннота атакувала кавалерію македонців. Як і в центрі, перси мали тут відносний успіх, фессалійська кіннота подалася назад, але знову контратакувала.

Александр, перекинувши персів, що стояли перед ним, повернув ескадрони й ударив у фланг грецьким гоплітам. Ті змушені були від-ступити. Після того як було зруйноване все ліве крило перського вій-ська, цар Дарій вирішив залишити поле бою, тим паче, що Александр наблизився до його колісниці, винищуючи особисту охорону.

З утечею перського царя почалася повальна панічна втеча всього війська персів, у результаті чого воно постраждало від тисняви ма-кедонців, що їх переслідували. Більша частина перського війська, покликаного з підвладних народів, утекла, так і не вступивши в битву із супротивником.

Група № 4Місто розташовувалося на скелястому острові, куди його перенес-

ли жителі. Крім моря, місто було обнесене стіною, його захищали 8—9 тис. осіб. Захисники розраховували на свій сильний флот, не-приступність острова й допомогу союзного Карфаґена.

Александр вирішив з’єднати насипом материк із містом, а потім по ньому підвести облогові машини до стін Тіра. Але захисники міста знищили перший насип. Тоді Александр дав розпорядження побу-дувати новий насип, ширший за колишній, а сам вирушив збирати флот. Незабаром він мав ��5 кораблів.

Захисники міста не прийняли морського бою й укрилися в гава-нях. Ремісники виготовили багато облогових знарядь, одні з яких по відновленому насипу підвели до стін Тіра, а інші встановили на ко-раблях, що кинули якорі вздовж стіни, і таранами прямо з кораблів намагалися пробити стіну.

Нарешті Александр приступив до штурму міста, оточеного з усіх боків, стіну на значному просторі розхитали, і частина її обламалася та звалилася. Там, де вона завалилася, спорудили, наскільки це було можливо, містки, і намагалися взяти місто приступом. Однак захисники міста легко скинули македонців, а пролам завдовжки в 30 м відновили за ніч.

Через три дні Александр відновив штурм. Спочатку розхитали сті-ну біля південної гавані, потім до пробитого проламу підійшли кораб-лі з містками й піхотою. Незабаром македонці захопили всі стіни з ве-жами й проникли до міста. Одночасно кораблі ввірвалися до гаваней Тіра. Почалася різанина захисників міста.

Група № 5Щоб протистояти величезній армії персів на рівнині, Александр

вибудував другу лінію військ на обох флангах із завданням прикрити

67

тил першої лінії. У другу лінію він поставив загони фракійців, іл-лірійців, греків і легку найману кавалерію. Частину фракійців при-значив охороняти обоз, розміщений на пагорбі недалеко від війська. Александр був готовий боротися в повному оточенні.

Битва розпочалася атакою колісниць із серпами, на які Дарій пок-ладав особливі надії. Македонці змогли відбити атаку колісниць без серйозних утрат.

Перси змогли обійти лівий фланг македонців і потіснити їхню ка-валерію. Близько 3 тис. персів увірвалися до обозу македонців, роз-почалася запекла боротьба у відриві від основного бою. Перси почали грабувати обоз.

Александр під час битви намагався обійти місцевість, яку перси замінували залізними шипами проти коней. Сам він із гетайрами в зіткнення не вступав. Перси завзято намагалися обійти загін Алек-сандра, але з перською кавалерією почала бій кіннота з другої лінії македонської армії. Частину бактрійскої кінноти із крила, що про-тистояло Александру, Дарій послав на лівий фланг, до обозу маке-донян. У результаті зосередження перських вершників на правому фланзі Александра й відходу бактрійців до обозу, у передній лінії перського війська утворився розрив, куди Александр спрямував удар своїх гетайрів із частиною підтримуючої піхоти. Удар був спрямова-ний на царя Дарія.

У сутичці візничий Дарія був убитий дротиком, однак перси прий-няли його смерть за смерть перського царя, і їхні лави охопила пані-ка. Лівий фланг персів став розпадатися та відступати. Побачивши це, Дарій кинувся навтіки, після чого побігли і його війська, що пере-бували поруч. Через хмару пилу перси правого крила не бачили втечі свого царя та продовжували воювати. Александр повернув гетайрів і вдарив по центру перського війська. Незабаром, дізнавшись про втечу Дарія, перси відступили, а Александр відновив переслідуван-ня перського царя.

Група № 6Через вісім років після вторгнення до Азії Александр дістався Індії.Дрібні індійські царьки здавали свої міста грізному македонсько-

му війську. Після захоплення річки Інд Александр, просуваючись на схід, у липні 3�6 р. до н. е. підійшов до великого притоку Інду зі схід-ного боку, де його очікував цар Пор.

Александр розділив армію на три частини й сам повів одну з них до переправи, що розташовувалася в �5 км від табору. Таємні приго-тування до переправи, зроблені вночі, маскував заливний дощ. Пере-права успішно завершилася.

Син Пора із загоном прибув до місця висадження, але був убитий. Тоді Пор разом зі своєю армією рушив назустріч Александру, і той вирішив атакувати військо Пора, не чекаючи переправи інших частин своєї армії. Удар кінноти він спрямував на лівий фланг індійців, проти

68

їхніх вершників. Воєначальники Александра атакували правий фланг Пора. Спочатку тисяча кінних лучників засипали індійців градом стріл, а потім Александр оточив лівий фланг індійців своїми ескадронами. Колісниці були виведені з ладу македонською кавалерією. Кіннота Пора кинулася під захист слонів. Ватажки слонів повели тварин на вершників Александра, але ті змогли ухилитися від неповоротких тварин, так що битися з ними довелося частині македонської піхоти. Піхота індійців намагалася триматися за слонами. Битва стала некерованою, перевага й перемога діставалися тому, хто краще управляє загонами. Незабаром армія Пора перетворилася на величезну юрбу.

Невдовзі слони, що залишилися живими, повернули назад. Алек-сандр кіннотою оточив усе військо індійців, до македонян підійшли загони, які без перешкод переправилися через річку, і розпочали ви-нищування індійців.

Підсумовуючи роботу учнів у групах, учитель відзначає особисту роль Александра Македонського в битвах, що приводило його до пе-ремог.


Перед початком розгляду нового матеріалу учитель ставить перед класом проблемне запитання: «Чому більшість із чудес світу були створені в період еллінізму?» та розповідає, що після смерті Алексан-дра Македонського (в 3�3 р. до н. е.) його імперія розпалася на окремі царства: Єгипет (монархія Птолемеїв), Сирія (монархія Селевкідів), держави Малої Азії та Македонії.

1. Утвореннятарозквітелліністичнихдержав.Робота в групах.Учні класу об’єднуються в чотири групи, кожна з яких отримує

картку з певною інформацією для опрацювання. Результати роботи заносяться до узагальнюючої таблиці.

ЦарствоГеографічне положення

Правляча династія

Політичне становище

Економічний стан

Різне�

Правила роботиУ кожній групі призначаються експерти з економічних, політичних і географічних питань (залежно від кількості стовпчиків, які мають заповнити учні), секретар (учень, який виступатиме від групи) та хро-нометрист (учень, який у процесі роботи буде стежити за часом).Групи опрацьовують інформацію на картці.Кожний експерт вибирає необхідну для нього інформацію та надає її секретарю для узагальнення.

� До пункту «Різне» учні заносять інформацію, яка не потрапила до попередніх стовпчиків.

1)

�)3)

69

4) За командою вчителя робота припиняється, і представники груп оголошують результати своєї роботи.

Група № 1. Держава селевкідівДержава Селевкідів, заснована одним із діадохів Александра Ма-

кедонського Селевком I Никатором, була найбільшим царством ел-лінізму, що в період свого розквіту простягалося від Егейського моря на заході до Сирдар’ї на сході.

Зосередивши у своїх руках більшість сатрапій, що входили до складу держави Александра Македонського, Селевк ужив заходів для зміцнення їхньої внутрішньої єдності. Він заснував численні грецькі міста, убачаючи в них головну силу своєї держави. Ці міста, подібно до грецьких полісів, мали самоврядування, але були області, у яких насе-лення (переважно негрецьке) сплачувало данину племінним князям.

Столицею царства була Антіохія. Для зручності управління та по-передження заколотів імперія була розділена на 7� невеликі сатрапії.

Торгівля була одним із чинників, що сприяли економічному зрос-танню країни. Селевкія-на-Тигрі була головним торговельним цент-ром на шляху, що сполучає Середземне море з Індією.

У культурному відношенні Сирія посідала важливе місце в низ-ці монархій еллінізму, правителі держави Селевкідів були набагато діяльнішими за інших діадохів. Населення держави було об’єднане в общини, причому греко-македонський елемент у матеріальному та культурному відношенні панував над східним. Разом із грецькими незалежними містами існували східні общини, що жили самостійним життям (наприклад євреї).

Антіохія була третім після Риму й Александрії центром цивілізації та освіти. Вона мала багато храмів, портів, лазень, театрів, витворів мистецтва, але бібліотека в Антіохії була встановлена лише за Антіо-ха XIII.

Селевкіди були продовжувачами Александра Великого в справі ел-лінізації Азії. Із часом протидія грецьких елементів населення азіат-ському режиму спричинила те, що сирійська монархія розпалася на багато міських общин і втратила свою могутність.

За Антіоха III Великого (��—187 рр. до н. е.) монархія Селевкідів спочатку відновила своє колишнє політичне значення та могутність. Антіох підкорив парфян, бактрійців та індійців і заявив претензії на всі землі на захід від Тавра й по берегах Геллеспонта. Проте втручан-ня римлян поклало край зазіханням Антіоха, який у битві при Маг-несі 190 р. до н. е. був розбитий. Після цього Селевкіди вже не змогли відновити свою могутність.

Група № 2. Держава ПтолемеївОднією з перших держав еллінізму, що утворилися з володінь

Александра, був Єгипет. Із 3�3 р. до н. е. сатрапом Єгипту став один із найближчих соратників Александра — Птолемей, син Лага.

70

Система господарства й управління, характерна в цілому для всієї історії Єгипту періоду еллінізму, склалася із самого початку. Для зміцнення своєї влади нові правителі використовували як грецькі ін-ститути, так і багато місцевих установлень.

Велика кількість греко-македонських колоністів одержувала ділянки від царя на умовах несення військової служби. Птолемей зберіг традиційний розподіл Єгипту на номи, але на чолі номів поста-вив стратегів. Греки — знавці права та фінансів — обіймали найвищі посади в державі. Проте водночас Птолемей I прагнув показати себе спадкоємцем фараонів, привернути до себе заможних єгиптян і зару-читися підтримкою місцевих жерців.

У державі існувала централізація в організації сільського госпо-дарства. Усі землі, за винятком полісних і дарчих, оподатковувалися. Царі стежили за обробітком землі, не дивлячись на те, кому вона на-лежала, наказуючи кожному ному вести певні плани посівів.

Більшість «царських землеробів» складали єгиптяни, але ними могли стати й переселенці з інших країн (навіть бідняки-греки). За несплату податків їх могли продати з аукціону приватним особам або правителю в рабство. Посадовці сіл призначалися царською адмініст-рацією. Існували спеціальні контролери — інспектори врожаю в кож-ному селищі — та економи — у межах ному.

Багато галузей виробництва, зокрема олійництво, було монополі-зовано. Ремісники одержували сировину зі скарбниці, і до скарбни-ці ж здавали готову продукцію, кількість і якість якої визначалися особливими розпорядженнями. «Царські ремісники» не мали права залишати майстерні в період робіт, вони перебували в повній залеж-ності від царя.

У своїй владі в Єгипті Птолемеї в основному спиралися на армію урядовців. Вищі урядовці одержували від царя дарчі землі. Менш поважним посадовим особам цар роздавав земельні ділянки в довічне користування.

Опорою Птолемеїв у Єгипті були також воїни-клерухи (утримувачі царської землі) та єгипетське жрецтво.

У середовищі місцевого населення продовжували зберігатися ста-родавні звичаї та правові норми.

Особливе місце в суспільній структурі Єгипту еллінізму посідали поліси, які мали певну територію, а їхні громадяни мали самовряду-вання.

У III ст. покращення іригаційної системи по всій країні, контроль над прибутковістю земель, експлуатація зовнішніх володінь на де-який час викликали підйом продуктивних сил Єгипту.

Для періоду еллінізму характерний різкий стрибок у розвитку тех-ніки, будівництва та військової справи.

Александрія Єгипетська стала осередком науки та мистецтва ел-лінізму. Саме там була створена найбільша на той час бібліотека.

71

Кожний корабель, що прибував до Александрії, який віз які-небудь сувої з літературними або філософськими творами, мав або продати їх бібліотеці, або надати для копіювання. При дворі Птолемеїв була створена спеціальна установа, що об’єднувала вчених, — так званий Мусейон («Храм муз»). Учені жили в Мусейоні, проводили там нау-кові дослідження: при ньому були розташовані ботанічний і зоологіч-ний сади, обсерваторія. Спілкування вчених між собою сприяло на-уковій творчості, але в той же час залежність від царських милостей не могла не впливати на повчання їхніх робіт.

Однак розквіт держави Птолемеїв був нетривалим. Єгипет пере-йшов під владу Риму.

Група № 3. Царство ПергамЩе під час формування держави Селевкідів від нього на заході ві-

докремилися та зміцнили свою незалежність кілька невеликих дер-жав, серед яких у ІІІ ст. до н. е. особливого значення набула держава еллінізму Пергам.

Пергамське царство було розташоване в північно-західній частині Малої Азії між балканською Грецією, Причорномор’ям та еллініс-тичним Сходом. Пергамське царство було значним торговельним, ремісничим і культурним центром світу еллінізму. Родюча місцевість давала можливість розвивати сільське господарство й одержувати від нього величезні прибутки.

Столиця царства — місто Пергам — офіційно вважалося грецьким полісом і формально копіювало його установи. Привілейованою час-тиною населення міста Пергам були пергамські громадяни. Решта країни, окрім кількох грецьких міст, була сільською місцевістю. Її велика частина була царською землею. На ній працювали залежні селяни-землероби, становище яких нагадувало становище «царських землеробів» у Єгипті. Але в Пергамі, на відміну від держави Птоле-меїв, у численних царських майстернях працювали раби. Пергамське царство було однією з найрозвиненіших країн еллінізму щодо вжи-вання рабської праці у виробництві.

Пергам найбільше прославився виготовленням матеріалу, на яко-му писали, із шкіри молодих ягнят (телят), який і дістав назву на честь місця його виготовлення — пергамент.

У першій половині ІІІ ст. до н. е. в Пергамі утвердилася місцева грецька династія Атталідів.

Група № 4. МакедоніяСтановища у Європі та Близькому Сході дещо відрізнялися. Спус-

тошливі війни, які затягли Македонію у вир подій близькосхідного світу, відбилися на її соціальному й політичному розвитку. Країна була послаблена відтоком населення на схід. Аграрні відносини в Ма-кедонії, на відміну від східних держав еллінізму, розвивалися на ос-нові античної власності. Проте і в Македонії існувала царська земля:

7�

частиною цієї землі цар поступався на користь воїнів та аристократії, так званих «друзів», на яких тепер перетворилися старі македон-ські гетайри. Проте македонські вельможі мали не тільки ділянки царської землі, але і свої власні землі, що давало їм можливість мати відносно царя досить незалежне становище. Це позначилося, зокре-ма, на значенні армії. Так, наприклад, воєначальники впливали на рішення питання про престолонаслідування.

Управління країною зосереджувалося в руках царя, який викону-вав функції воєначальника й адміністратора. Його радниками були «друзі» — вельможі, що складали царський двір. Проте обожнюван-ня царя та пов’язаного з ним царського культу в Македонії не було. Головним напрямком македонської зовнішньої політики було праг-нення гегемонії в Греції та на Егейському морі.

Македонським царством правили нащадки одного з діадохів Алек-сандра Македонського — Антігона. У ІІ ст. до н. е. Македонія була підкорена Римом.

2. Сутьеллінізму.«Мозковий штурм».Учитель пропонує учням за допомогою методу «мозкового штур-

му» визначити, що ж таке еллінізм, після чого узагальнює їхні від-повіді.

У період запеклої боротьби полководців за поділ держави Алексан-дра Македонського в Східному Середземномор’ї складалися елементи нових економічних і політичних відносин. Багато греків і македо-нян — купців, ремісників, найманців — осідали в Азії та Єгипті. Вони приносили свої звичаї та, у свою чергу, сприймали місцеві традиції. Вироблялися форми й методи експлуатації безпосередніх виробників, що відповідали рівню розвитку товарного господарства, складався но-вий державний апарат. Це було часом взаємодії місцевих і грецьких звичаїв, установлення правових норм, результати якого залежали від рівня та потреб суспільного розвитку населення цього регіону. До того ж взаємодіяли не тільки греки й жителі східних областей, але й різні місцеві народності одна з одною.

Таким чином, еллінізм — це примусове об’єднання давньогрець-кої та давньосхідної цивілізацій у єдину систему держав. Це поняття походить від грецького слова «еллінідзейн», що в перекладі означає «уподібнюватися еллінам», тобто грекам.

3. Культуратанаука.Індивідуальна робота.Вивчення культури та науки періоду еллінізму відбувається шля-

хом індивідуальної роботи учнів із картками (можна також вико-ристати роботу в парах або групах, коли учні разом опрацьовують кілька карток).

73

Правила роботиУважно прочитайте матеріал, викладений у картці, і запишіть

у зошиті:а) про яку галузь ідеться в картці; б) хто представляє цю галузь: ім’я та прізвище, школа тощо (у карт-

ці може бути відсутня інформація про представників напрямку);в) приклад, досягнення, здобутки цієї галузі.Рекомендація. Результатом роботи може стати узагальнююча таблиця,

яку учні заповнять разом на дошці.

ГалузьТенденції роз-витку галузі

Представник чи школа

Приклади, досяг-нення чи здобутки

Філософія

Медицина, біологія

Математика

Скульптура

Архітектура

Література

Географія, астрономія

Історія

картка № 1Філософія еллінізму стала ідеологією індивідуалізму. Найзнач-

нішим напрямком у філософії цього періоду була матеріалістична школа, створена Епікуром ще в 306 р. до н. е. В основу цього напрям-ку були покладені природничонаукові погляди Демокріта (теорія атомів). Джерелом пізнання філософи епікурейської школи вважа-ли плотське сприйняття. Вони визнавали за справедливе прагнення людини фізичних і духовних радощів і вважали, що, долаючи страх перед смертю та Богом, людина може досягти спокою в житті.

картка № 2Засновником школи стоїків був Зенон і його послідовники. Основ-

не завдання філософії вони вбачали в розробці вчення про поведінку людини. Епікурейському принципу задоволення стоїки протистав-ляли принцип чесноти, що зневажає задоволення. Вони вважали, що потреби заслуговують тільки презирства, а мудрець має бути вищим за будь-які хвилювання та страждання. Він має жити відповідно до природи, беззастережно підкорятися своїй долі та не намагатися їй протистояти.

картка № 3Разом зі стоїками розвиває свою теорію і школа кініків, створена

Антісфеном, учнем Сократа. Представники цієї школи закликали до пасивності. Вони вважали, що людині в результаті розпаду поліса не

74

залишилося місця в суспільстві, тому вона має залишити цивіліза-цію, що несе загибель, і повернутися до лона природи.

Представники школи скептиків, створеної Пірроном, дотримува-лися думки, що оточуючий світ є незбагненним та не підлягає осмис-ленню. Тому справжній мудрець має зберігати спокій духу й абстра-гуватися від дії зовнішнього світу.

картка № 4Феофраст, учень і наступник Арістотеля, за зразком арістотелів-

ської «Історії тварин», створив «Історію рослин», у якій системати-зував накопичені до початку III ст. до н. е. знання в галузі ботаніки.

картка № 5У вивчення анатомії людини великий внесок зробив Герофіл Хал-

кедонській (III ст. до н. е.), що працював в Александрії. Він писав про наявність нервів і встановив їхній зв’язок із мозком, висунув гіпотезу про те, що з мозком пов’язані й розумові здібності людини. Він також уважав, що по судинах циркулює кров, а не повітря, тобто фактично дійшов думки про кровообіг.

Велику популярність мав Ерасистрат з острова Кеос (III ст. до н. е.). Він розрізняв рухливі та чутливі нерви, вивчав анатомію серця.

У період еллінізму Арістофан із Візантії зробив систематизований виклад зоологічних знань.

картка № 6Центром математики й природничих наук став знаменитий Му-

сейон в Александрії. Видатний математик Евклід створив тут свою працю «Елементи». Йому належать також серйозні роботи з астро-номії та оптики.

Найвизначнішим ученим тієї епохи був Архімед, який здійснив низку великих відкриттів в галузі математики та фізики, що заклало підвалини теорії механіки та гідравліки.

Роботи Аполлонія з Перги про конічні перетини поклали початок тригонометрії.

картка № 7В елліністичній скульптурі переважає патетичний стиль, що від-

повідає новим рисам архітектури, досягаючи з нею гармонії. Євтехід Сікіонський створив скульптурну групу «Тюхе» (богиня долі та щас-тя) для Селевкідів, прославляючи щасливу долю Антіохії — столиці їхнього царства.

Найвідомішою пам’яткою доби еллінізму був монументальний фриз велетенського Пергамського вівтаря, наочне втілення майстер-ності родоської скульптурної школи. Барельєф завдовжки 1�0 м, що зображує битву богів-олімпійців із гігантами, щільно заповнений фігурами в бою. При цьому замість жаху битви фриз передає життє-стверджуючий настрій.

75

картка № 8Найвідомішою пам’яткою патетичного монументалізму доби ел-

лінізму стали скульптурні групи на фронтоні храму в Самофракії, серед яких шедевр еллінізму — мармурова скульптура Ніке Само-фракійської роботи Піфократа Родоського — статуя богині-перемож-ниці, споруджена на честь розгрому флоту Птолемея. Струнка фігура в шатах, що розвіваються, мовби злетіла з небес на ніс корабля, уста-новленого на скелі високо над морем.

картка № 9Кращі традиції Родоської школи втілені в скульптурній групі «Лаоко-

он» майстрів Агесандра, Афінодора та Полідора (близько 50 р. до н. е.). На скульптурі зображені Лаокоон, що попередив троянців про підступ-ність греків, і два його сини, яких душать дві велетенські змії.

Мистецтво скульптурного портрету представлене статуєю Демос-фена, портретом Менандра, різьбленням на камені в мініатюрній «Камеї Гонзага».

картка № 10Александрійський маяк належить до одного із семи чудес світу.

Маяк був споруджений у �80 р. до н. е. на острові Фарос у гирлі Нілу та заввишки сягав 135 м. На його вершині була встановлена бронзова статуя Посейдона заввишки 7 м. Під банею маяка горіло вогнище, дрова для якого піднімали на ослах по гвинтовому пандусі. Маяк, ві-домий нам з опису арабів, являв собою трисхідчасту вежу. Він служив також спостережним пунктом, метеорологічною станцією та форте-цею з гарнізоном.

картка № 11Свідченням технічних досягнень стародавніх греків було одне із

семи чудес світу — Колос Родоський, статуя бога Геліоса, що явля-ла собою позолочену бронзову фігуру на залізному каркасі заввишки 3� м. Колос був споруджений на початку III ст. до н. е. перед входом у гавань міста Родос. Усіх, хто бачив статую, вражали не її художня цінність, а інженерна майстерність його творця — Хареса з Ліндосу.

картка № 12Видатними пам’ятками архітектурного мистецтва були не лише

нові культові споруди, наприклад такі, як храм Артеміди в Ефесі, храм Аполлона в Дідімах поблизу Мілета, храм-гробниця Мавзола в Галікарнасі, монументальні вівтарі — Зевса та Афіни в Пергамі, Гієрона II в Сіракузах, а й новозбудовані міста: Александрія, Ан-тіохія — столиця велетенської імперії Селевкідів.

картка № 13У будівництві храмів переважав іонічний ордер, великого поши-

рення набули круглі храми, з’явилися відкриті вівтарі. Як буді-вельні матеріали широко використовувався камінь і сирцева цегла.

76

Найбільшими та технічно досконалими були громадські будинки й споруди: храми, гімнасії, булевтерії (будинки міських рад), театри, стадіони, іподроми, портові споруди.

картка № 14Докорінних змін зазнала література. Традиційні жанри кла-

сичної епохи відійшли на другий план. Майже зникли трагедія та ораторська література. Поезія перетворилася на мистецтво обраних, задовольняючи нахили до високоінтелектуальної літератури й улес-ливо оспівуючи багатих замовників. Витонченими, але досить за-плутаними міфологічністю та вченістю були так звані епілії (малий епос) Каллімаха.

картка № 15Авторами поетичних творів переважно були вчені-філологи, які

привносили до поезії тенденцію наслідування класичних зразків грецького епосу, панегіричної поезії, наприклад епічна поема Апол-лонія Родоського «Аргонавтика».

Серед поетичних творів доби еллінізму, крім епіграм, слід пригада-ти буколічні (сільські) ідилії. Засновником цього жанру був видатний ліричний поет Феокріт із Сіракуз.

Найвидатнішим представником «нової аттичної» комедії був Ме-нандр, який зосередив увагу на приватному житті людини. Менандр показував життя людей таким, яким воно було, а його персонажами виступали звичайні люди.

картка № 16У Мусейоні існувала обсерваторія для нагляду за небесними сві-

тилами. Астроном Гіппарх склав значний зоряний каталог. Діке-арх склав карту тогочасного світу й підрахував висоту багатьох гір Греції.

Ератосфен, дійшовши висновку про кулястість Землі, досить точно виміряв довжину її кола (він помилився лише на 80 км).

Арістарх Самоський висунув гіпотезу геліоцентризму — на під-ставі наглядів й обчислень припустив, що Земля та планети оберта-ються навколо Сонця. Це була перша в астрономічній науці здогадка про будову сонячної системи, хоча й не визнана в античності й серед-ньовіччі.

картка № 17Для елліністичного періоду було характерним співіснування двох

типів історичних досліджень. Багата мемуаристика того часу за своєю формою більше нагадувала художню літературу, ніж наукове дослідження, їй були притаманні штучна драматизація подій, вико-ристання риторичних засобів викладення, розрахованих на емоційну реакцію читача, вихваляння особистих заслуг можновладців (напри-клад праці Каллісфена про Александра Македонського).

77

картка № 18За доби еллінізму було чимало історичних праць, у яких історичні

події подані точно й об’єктивно: так описав історію походів Александра Македонського Птолемей І, а боротьбу діадохів — Ієронім із Кардії.

Найвидатнішим грецьким істориком II ст. до н. е. був Полібій, ав-тор «Загальної історії» в сорока книгах, присвяченої подіям від ��1 до 146 р. до н. е., коли Рим перетворився на середземноморську дер-жаву й підкорив Грецію та Македонію.

IV. пІдсуМки уроку

Підсумовуючи урок, учитель повертається до проблемного питан-ня і, вислухавши відповіді учнів, робить висновок, що еллінізм є вер-шиною античної культури.

V. доМашнє завдання

Опрацювати відповідний текст параграфа, написати твір за темою «Чудо світу, яке виникло в період еллінізму».

узагальнення знань за теМою «давнІй риМ у VІІІ—І ст. до н. е.»

Мета. Узагальнити уявлення учнів про природно-кліматичніта географічні умови Італії, утворення, розквіт та зане-падРимськоїреспубліки,особливостітазакономірностісуспільнихвідносинуРимськійдержаві;установлюватизв’язокміжпричинамитанаслідками історичнихподій;навчитихарактеризуватиісторичнихосібтавизначатиїхніролівісторії;формувативмінняпорівнювати,висловлю-вативласнудумкутаповажатидумкиінших.

обладнання. Картасвіту,Європи,Середземномор’я, Італії, аркуші іззапитаннями,позначкидлявідповідейдлякожногоучнятафішки.

тип уроку. Узагальнюючийурокувиглядігри«Слабкаланка». очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називатичасутворенняРимськоїреспубліки,завоювання

РимомІталії,виникненняРиму,війнРимузКарфаґеном,установленнядиктатуриСулли,повстанняСпартака,пер-шоготріумвірату;історичнихосібцієїдоби,головнихбогівримськогопантеону,основніджереларабства;характернірисиРимськоїреспубліки,римськогоправа;показуватинакартіАпеннінськийпівострів,містаРим,Карфаґен,те-риторії,завойованіРимськоюреспублікоювІІст.дон.е.;застосовувати та пояснювати на прикладах терміни тапоняття;порівнювати грецькутаримськусистемидер-жавногоправління,грецькутаримськуміфологію,умови

78

життя,господарствотапобутгреківтаримлян;наводитиприкладиполітикиРиму«Розділяйіволодарюй»,суспіль-но-політичноїборотьбивРимівІІ—Іст.дон.е.;поясню-ватипричиниліквідаціїцарськоївладитавстановленняреспубліки,причинивійнРимузКарфаґеном.

ХІДУРОКУ



Для проведення гри потрібна попередня підготовка. Учні готують чотири невеликі аркуші (бажано картонні) з літерами «А», «Б», «В» і «Г» та фішки (близько 30 фішок на одного учня).

ІІ. узагальнення знань (гра «слаБка ланка»)

Правила гриУ грі беруть участь усі учні класу.Кожний учасник гри повинен мати аркуші з літерами «А», «Б», «В», «Г» та фішки (близько 30 фішок).З учнів класу вчитель вибирає собі помічників (по одному-два учні на ряд).Рекомендація. Помічниками краще робити учнів, що встигають, та уч-

нів, які користуються авторитетом у класі.

Гра складається із шести турів.Після кожного туру (крім перших двох турів) кілька гравців, які набрали найменшу кількість балів, залишають гру.Рекомендація. Кількість учнів, які будуть залишати гру, учитель може

визначити самостійно, виходячи з кількості учнів, при-сутніх на уроці, поділивши їх на п’ять. Наприклад, якщо в класі 30 учнів, то після вибору помічників залишається близько �7 учнів. Таким чином, у кожному турі залишати гру може приблизно п’ять учнів.

Кожний тур складатиметься з таких етапів: учитель зачитує за-питання та варіанти відповідей, після чого учні піднімають картку, яка відповідає правильній (на їхній погляд) відповіді. Після того, як будуть підняті всі картки-відповіді, учитель зачитує правильну від-повідь. Якщо відповідь правильна, учень кладе на край своєї парти фішку (або це можуть робити помічники, які або стежать за правиль-ністю відповідей і відповідністю фішок, або самі розносять фішки уч-ням, які дали правильну відповідь).

Учні, які вибувають із гри, можуть бути глядачами або письмово да-вати відповіді на додаткові запитання (їх можна написати на дошці):1) Чому мореплавство не стало провідним заняттям в Італії, на відмі-

ну від Греції?

1)�)

3)

4)5)

79

�) Чи міг пересічний римський громадянин стати консулом?3) Чому сенат був проти реформ братів Ґракхів?4) Чим плебеї відрізнялися від патриціїв?5) Порівняйте міста Афіни та Рим.6) Порівняйте Пунічні війни з греко-перськими або походами Алек-

сандра Македонського.7) Чим відрізнялося становище рабів у римській державі від стано-

вища ілотів у Спарті?8) Порівняйте відомих римлян із греками (за власним вибором).9) Чим римський легіон відрізнявся від македонської фаланги.

10) Чому Італію називають «країною телят»?11) Чому римляни змогли підкорити так багато країн і народів?

Першийтур.«географічний».Серед пропонованих тверджень є правильні та помилкові. Почув-

ши правильні, учні піднімають картку з літерою «А», помилкові — картку з літерою «Б».

1) Італія розташована у Європі. (Так.)�) Італія розташована на Апеннінському півострові. (Так.)3) Поблизу Італії розташований великий острів Сицилія. (Так.)4) Контури Італії на політичній карті світу нагадують чобіт. (Так.)5) Поблизу Італії розташований острів Крит. (Ні.)6) Італію омивають води Чорного моря. (Ні.)7) Італію відокремлюють від Європи гори Альпи. (Так.)8) Місто Рим виникло на берегах річки По. (Ні.)9) Місто Рим виникло на двох пагорбах — Палатин та Капітолій.

(Так.)10) Зі сходу Італію омивають води Тірренського моря. (Так.)

Після завершення туру вчитель може оголосити, що всі учасники отримали мінімальні оцінки, і побажати успіху в подальших турах.

Другийтур.«Понятійний».Із трьох пропонованих варіантів відповідей учні вибирають пра-

вильну, піднімаючи картку з відповідною літерою.1) Як називали засновників міста Рим, а потім римських аристок-

ратів?а) римляни; б) патриції; в) плебеї.

�) Як називали незаможних людей, які приходили до Риму?а) римляни; б) патриції; в) плебеї.

3) Як називалася форма державного правління, що відбувалася через обраних народом представників, яка виникає в Римі (від латин.— «справа народу»)?а) республіка; б) монархія; в) тиранія.

4) Як називали виборних найвищих урядовців у Римі?а) конкурс; б) корпус; в) консул.

80

5) Як називалася рада старійшин, яка обиралася з патриціїв і була одним з органів влади в Римі?а) збори; б) сенат; в) капітолій.

6) Як називався урядовець, якого обирали в разі особливої небезпе-ки, що мав необмежені повноваження?а) тиран; б) сатрап; в) диктатор.

7) Як називався урядовець, якого обирали для захисту інтересів плебеїв?а) торнадо; б) трибун; в) транспорт.

8) Як називався урочистий хід Римом полководця з армією, яка здо-була перемогу?а) тріумф; б) парад; в) демонстрація.

9) Як називали рабів, які виступали в боях для розваги римлян?а) гладіатори; б) спартанці; в) легіонери.

10) Як у Давньому Римі називали союз трьох полководців, які поді-лили між собою всю владу в державі?а) уряд; б) тріумвірат; в) консультація.

Після завершення другого туру учні-помічники підраховують кіль-кість фішок (правильних відповідей) у гравців. За підсумками першо-го та другого турів гру залишає перша група учнів, що отримує 5 балів і додаткові запитання, відповіді на які будуть ураховані при виставленні оцінки за урок. У разі нарахування рівної кількості балів між претен-дентами на завершення гри розігрується ще кілька запитань:11) Як називалася завойована Римською державою країна (тери-

торія), що перебувала за межами Італії та управлялася намісни-ком?а) пролетарія; б) провінція; в) проскрипція.

1�) Як називалася основна одиниця у римській армії (раніше назва всього римського війська)?а) батальйон; б) дивізіон; в) легіон.

Відповіді: 1б, �в, 3а, 4в, 5б, 6в, 7б, 8а, 9а, 10б, 11б, 1�в.

третійтур.«Особовий».Із трьох пропонованих варіантів відповідей учні вибирають пра-

вильну, піднімаючи картку з відповідною літерою.1) Кого вважають легендарним засновником міста Рим?

а) Ромула; б) Рема; в) Рекса.�) Хто був останнім царем Риму?

а) Нума Помпілій; б) Анк Марцій; в) Тарквіній Гордий.3) Хто керував карфаґенською армією під час Другої Пунічної війни?

а) Гаструбал; б) Ганнібал; в) Гамількар.4) Хто розгромив карфаґенську армію на чолі з Ганнібалом біля міста

Зама?а) Сципіон; б) Сцевола; в) Сулла.

81

5) Яке прізвище мали брати, що виступили на захист римського плебсу та були вбиті?а) Ґракхи; б) Гектори; в) Ґалли.

6) Хто захопив владу в Римі та став диктатором, а потім добровільно склав повноваження?а) Север; б) Саніно; в) Сулла.

7) Хто очолив повстання рабів та гладіаторів?а) Спартак; б) Динамо; в) Реал.

8) Хто розбив армію повсталих рабів, а потім увійшов до складу пер-шого тріумвірату?а) Марк Кроль; б) Марк Красс; в) Марк Кронос.

9) Який троянець став легендарним родоначальником римлян?а) Егей; б) Еней; в) Евсей.

10) Із якою особою пов’язують вислів: «Ще одна перемога, і я зали-шусь без армії»?а) Пірр; б) Парр; в) Порр.

Після завершення третього туру учні — помічники вчителя разом з іншими учнями підраховують кількість фішок (правильних відпові-дей), набраних у третьому турі. За підсумками туру гру залишає дру-га група учнів, що отримує 6 балів і додаткові запитання, відповіді на які будуть ураховані при виставленні оцінки за урок. У разі нараху-вання рівної кількості балів між претендентами на завершення гри розігрується ще кілька запитань:11) Хто був царем Понтійського царства під час війни з Римською

державою та воював із Суллою та Помпеєм?а) Марій; б) Мітридат; в) Мельпомена.

1�) Який видатний учений загинув під час штурму римлянами міста Сіракузи в Другій Пунічній війні?а) Арістотель; б) Архімед; в) Анаксагор.

Відповіді: 1а, �в, 3б, 4а, 5а, 6в, 7а, 8б, 9б, 10а, 11б, 1�б.

Четвертийтур.«Хронологічний».

Із чотирьох варіантів відповідей учні вибирають правильну, підні-маючи картку з відповідною літерою.1) У якому році був заснований Рим?

а) 757 р. до н. е.; б) 755 р. до н. е.;в) 753 р. до н. е.; г) 751 р. до н. е.

�) У якому році в Римі виникла республіка?а) 509 р. до н. е.; б) 507 р. до н. е.;в) 505 р. до н. е.; г) 503 р. до н. е.

3) У якому році Рим підкорив Італію?а) �67 р. до н. е.; б) �65 р. до н. е.;в) �63 р. до н. е.; г) �61 р. до н. е.

8�

4) Коли відбувалися Пунічні війни?а) ІІ—І ст. до н. е.; б) ІІІ—ІІ ст. до н. е.;в) ІV—ІІІ ст. до н. е.; г) V—ІV ст. до н. е.

5) У якому році відбулася битва біля Канн?а) �16 р. до н. е.; б) ��6 р. до н. е.;в) �36 р. до н. е.; г) �46 р. до н. е.

6) У якому році був знищений Карфаґен?а) 116 р. до н. е.; б) 1�6 р. до н. е.;в) 136 р. до н. е.; г) 146 р. до н. е.

7) У якому році римляни підкорили Грецію та знищили місто Ко-ринф?а) 116 р. до н. е.; б) 1�6 р. до н. е.;в) 136 р. до н. е.; г) 146 р. до н. е.

8) У якому столітті брати Ґракхи намагалися провести реформи?а) І ст. до н. е.; б) ІІ ст. до н. е.;в) ІІІ ст. до н. е.; г) IV ст. до н. е.

9) Коли відбулося повстання Спартака?а) 50-ті рр. І ст. до н. е.; б) 60-ті рр. І ст. до н. е.;в) 70-ті рр. І ст. до н. е.; г) 80-ті рр. І ст. до н. е.;

10) У якому році виник Перший тріумвірат?а) 60 р. до н. е.; б) 70 р. до н. е.;в) 80 р. до н. е.; г) 90 р. до н. е.

Після завершення четвертого туру учні — помічники вчителя ра-зом з іншими учнями підраховують кількість фішок (правильних відповідей), набраних у четвертому турі. За підсумками туру гру за-лишає третя група учнів, що отримує 7 балів і додаткові запитання, відповіді на які будуть ураховані при виставленні оцінки за урок. У разі нарахування рівної кількості балів між претендентами на за-вершення гри розігрується ще кілька запитань:11) У якому тисячолітті виник Рим та існувала Римська республіка?

а) І тис. до н. е.; б) ІІ тис. до н. е.;в) ІІІ тис. до н. е.; г) IV тис. до н. е.

1�) У якому році Тиберій Ґракх був обраний народним трибуном і за-пропонував провести реформи?а) 111 р. до н. е.; б) 1�� р. до н. е.;в) 133 р. до н. е.; г) 144 р. до н. е.

Відповіді: 1в, �а, 3б, 4б, 5а, 6г, 7г, 8б, 9в, 10а, 11а, 1�в.

П’ятийтур.«Загальний».Із чотирьох варіантів відповідей учні вибирають правильну, підні-

маючи картку з відповідною літерою.1) Що в перекладі означає слово «Італія»?

а) «країна телят»; б) «країна вовчиці»;в) «країна римлян»; г) «країна латинів».

83

�) Яка тварина була символом Риму?а) бик; б) півень;в) вовчиця; г) гепард.

3) Що таке Форум?а) храм; б) майдан;в) палац; г) свято.

4) Хто такі тріарії?а) жерці; б) гладіатори;в) легіонери; г) поселенці.

5) Як називали списки людей, призначених для страти, запровад-жені за часів Сулли?а) пролетарі; б) проконсули;в) проскрипції; г) провідники.

6) Як називалися війни за владу між громадянами однієї країни?а) римські; б) сенатські;в) народні; г) громадянські.

7) Як називали групу людей — захисників інтересів аристократії в ІІ—І ст. до н. е. в римському суспільстві?а) оптимати; б) оптимісти;в) оплисти; г) опудали.

8) У якому році була розгромлена армія повсталих рабів на чолі зі Спартаком?а) 71 р. до н. е.; б) 7� р. до н. е.;в) 73 р. до н. е.; г) 74 р. до н. е.

9) Як називали війни між Римом та Карфаґеном?а) Римські; б) Карфаґенські;в) Пунічні; г) Середземноморські.

10) Ким за походженням були сім царів, що правили в Римі?а) етрусками; б) еллінами;в) ґаллами; г) самнітами.

Після завершення п’ятого туру учні-помічники підраховують кількість фішок (правильних відповідей), набраних у п’ятому турі. За підсумками туру гру залишає група учнів, що отримує 8 балів і до-даткові запитання, відповіді на які будуть ураховані при виставленні оцінки за урок. У разі нарахування рівної кількості балів між претен-дентами на завершення гри розігрується ще кілька запитань:11) На берегах якої річки виник Рим?

а) По; б) Тибр;в) Тигр; г) Рубікон.

1�) Що таке когорта?а) частина корабля; б) частина легіону;в) частина будинку; г) частина пристрою.

Відповіді: 1а, �в, 3б, 4в, 5в, 6г, 7а, 8а, 9в, 10а, 11б, 1�б.

84

шостийтур.«Фінальний».Учитель зачитує опис країни, а учні по черзі відповідають, про яку

країну йдеться.1) Ця країна розташована на півострові. Її з обох боків перетинають

дві великі річки. У цій країні часто йдуть дощі. Тут водяться сло-ни. Більшість території вкривають вічнозелені ліси — джунглі. (Індія.)

�) У цій країні не було єдиної держави, а люди жили в містах-полі-сах. Вони поклонялися богам, які, за їхніми віруваннями, жили на горі Олімп. (Греція.)

3) Ця країна розташована на півострові, який глибоко вдається в мо-ре. Біля нього є три великі острови, а контури півострова нагаду-ють чобіт. (Італія.)

4) Ця країна простяглася вздовж великої річки серед пустелі. Місцеві жителі називають країну подарунком цієї річки. Вони поклоняють-ся багатьом богам і навіть свого царя вважають богом. (Єгипет.)

5) Ця країна була розташована там, де протікають дві річки, а сама має назву великого міста, посередині якого побудована величез-на вежа. Мандрівники ще здалеку можуть побачити зелень дерев у повітрі, які так і називають — «висячі сади». (Вавилон.)

6) Жителі цієї країни живуть на узбережжі моря, займаються море-плавством і торгівлею. Вони заснували багато колоній, уміють ви-готовляти скло та виробляти з мушлі фарбу. Також їм належить винайдення алфавіту. (Фінікія.)

7) У цій країні винайшли порох і папір, компас і шовк. Тут жили філософи, які дали початок двом релігіям — конфуціанству та даосизму. (китай.)

8) Ця країна не підкорилася величезній імперії, а цар однієї невели-кої держави разом із 300 воїнами став на шляху імперській армії. Саме із цієї країни беруть початок Олімпійські ігри. (Греція.)

9) Це дуже войовнича країна, яка впродовж своєї історії зазнавала і поразок, і перемог, підкорила все Середземномор’я, захопила безліч рабів, які підняли повстання та мало не знищили державу цієї країни. (Італія.)

10) У цій країні протікають дві великі річки, живе дуже багато лю-дей. Самі жителі називають її Піднебесною імперією. Для того щоб захиститися від кочовиків, там побудували стіну завдовжки кілька сотень кілометрів. (китай.)

11) У цій країні винайшли шахи та цифри (які потім стали називати арабськими), придумали цифру нуль. Саме звідти походить буд-дизм, але люди й до нашого часу поділені між собою на варни та касти. (Індія.)

1�) Це єдина країна, де збереглося чудо світу, поблизу якого розта-шований величний монумент у вигляді незвичної тварини — лева з головою людини. Жителі цієї країни писали за допомогою ієро-

85

гліфів, але зараз розмовляють іншою мовою, ніж тисячі років тому. (Єгипет.)

Після завершення шостого туру учні-помічники підраховують кіль-кість фішок (правильних відповідей), набраних у шостому турі. За підсумками туру гру залишає остання група учнів, що отримує 9 балів і додаткові запитання, відповіді на які будуть враховані при виставлен-ні оцінки за урок. На цьому вчитель може припинити гру, поставивши переможцям 10 балів, а може провести додатковий тур для виявлення одного переможця. Учень, який не може відповісти на запитання, зали-шає гру, а його запитання переходить до наступного гравця. Тур триває доти, доки не залишиться один гравець або не закінчаться запитання. Переможець (або переможці) отримують 11 балів.

Додатковийтур.Що означають і як виникли вислови:

1) «Піррова перемога». (Перемога, що дорівнює поразці. Вислів виник після перемоги царя ефеса Пірра над римлянами, під час якої він зазнав багатьох утрат і сказав: «Ще одна така перемога, і я залишуся без армії».)

�) «Гуси Рим урятували». (коли другорядне рятує головне. Вислів виник у 390 р. до н. е., коли ґалли вночі спробували захопити укріплення на капітолійському пагорбі, де перебували римляни, що залишилися після захоплення ґаллами міста. Гуси, що були в одному з храмів, почувши нападників, зчинили галас, який розбудив городян, що дали відсіч ґаллам.)

3) «Ганнібалова клятва». (Вірна, непохитна клятва. Вислів виник після того, як Ганнібал, незважаючи на невдачі та поразки, усе своє життя присвятив війні з римлянами, залишаючись вірним клятві, яку в дитинстві дав своєму батькові Гамількару Баркі.)

4) «Карфаґен має бути зруйнований». (доведення розпочатої справи до кінця. Вислів виник після того, як сенатор Марк Порцій катон, побачивши відродження карфаґена, почав закликати до знищення міставорога, і кожний свій виступ (навіть якщо він не стосувався цієї справи) завершував словами: «А карфаґен має бути зруйнований».)

5) «Ганнібал біля воріт». (Панічний страх, небезпека, розпач. Вислів виник під час другої Пунічної війни, коли армія римлян була знищена під каннами, після чого в римі розпочалася паніка — усі чекали на напад карфаґенської армії.)

6) «Горе переможеним». (Зневажливе ставлення: якщо зазнав поразки, не сперечайся. Вислів виник після того, як у 390 р. до н. е. ґалли, захопивши рим, погодилися піти з міста, якщо їм сплатять викуп — 300 кг золота. коли золото зважили, ґалльський вождь кинув на інший бік терезів свій меч і у відповідь на протестування римлян сказав: «Горе переможеним».)

86

7) «Справа дійшла до тріаріїв». (Скрутна справа. Вислів виник у період розвитку римської армії. Солдати легіону шикувалися, перебуваючи в маніпулах чи когортах, у три лінії, в останній лінії стояли досвідчені воїни — ветерани, які вступали в бій у скрутний момент, коли перші дві лінії легіонерів не витримували.)

ІII. пІдсуМки уроку

Учитель підбиває підсумки змагання, зупиняється на типових по-милках, виставляє оцінки за урок.

IV. доМашнє завдання

Повторити матеріал теми «Давній Рим у VІІІ—І ст. до н. е.», напи-сати невеликий твір за однією з тем: «У таборі Ганнібала», «У таборі Спартака», «У таборі Сулли» (за вибором).

риМська ІМперІя в I—ІI ст. н. е.

Мета. СформуватиуявленняпроРимськуімперіювІ—ІІст.н.е.,римськихімператорів;створитиумовидлярозумінняпри-чинвиникненняправлячихдинастій;розглянутидержавнуполітику,хронологічнімежіправліннядинастій;установи-тивзаємозв’язокміжполітичнимтаекономічнимстанови-щемдержави;навчитихарактеризуватиісторичнихосіб;розвивати вміння порівнювати діяльність імператорівівисловлювативласнудумкущодомонархії.

обладнання. Картасвіту,ЄвропитаІталії,Азії. тип уроку. Комбінованийзелементамилабораторно-пошуковоїро-

боти. очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називати дати, пов’язані з темою; показувати на кар-

ті географічніоб’єкти,пов’язанізтемою,місцябитвтанапрямки походів, кордони держави; застосовувати тапояснювати на прикладах поняття, терміни та крилатівислови;розповідатипродержавнуполітикувРимі;нази-ватихронологічнімежіправліннядинастій;установлювативзаємозв’язокміжполітичнимтаекономічнимстанови-щемдержави;характеризуватиісторичнихосіб;порівню-ватидіяльністьімператорівівисловлювативласнудумкущодомонархії.

ХІДУРОКУ



87




Фронтальне опитування.1) Чому утворився перший тріумвірат?�) Як виник вислів «Перейти Рубікон» і що він означає?3) Як ви вважаєте, чому Цезар, маючи невелику армію, переміг

у Єгипті?4) Як виник вислів «Прийшов, побачив, переміг» і що він означає?5) Чому Цезар був проголошений довічним диктатором?6) Які реформи провів Цезар?7) Чому проти Цезаря виник заколот?8) Чому заколотники не змогли утриматися при владі?9) Що вам відомо про другий тріумвірат?


Робота за картками.Учитель роздає учням картки із завданнями, які вони письмово

виконують у зошитах. Завдання можна також виконувати в парах або групах.

картка № 1Заповніть порівняльну таблицю «Перший і другий тріумвірат».

Критерії порівняння Перший тріумвірат Другий тріумвірат

Учасники

Час існування

Причини виникнення

Результати діяльності

картка № 2Виберіть правильну відповідь у дужках.У 49 р. до н. е. Цезар, перейшовши з легіонами річку (рубікон, По,

Тібр), розпочав нову (завойовницьку, громадянську) війну. Він захо-пив Рим, а його супротивник (Красс, Помпей, Спартак) утік до Греції, де зібрав армію. Вирішальна битва відбулася біля міста (Фарсал, Александрія, Рим), у якій переміг (Помпей, Цезар), а його супротив-ник утік до Єгипту, де був убитий. Цезар, прибувши до Єгипту, став на бік (цариці клеопатри, царя Птолемея). Після перемоги в Єгипті Цезар вирушив до Малої Азії, де розгромив армію сина Мітридата (Парнака, Фарнака), про що повідомив сенат: «Прийшов, побачив, переміг». Повернувшись до Риму, Цезар відсвяткував чотири (пов-стання, демонстрації, тріумфи) і був проголошений (царем, страте-гом, диктатором). У (45, 44, 43) р. до н. е., під час засідання сенату Цезар був убитий.

88

картка № 3Із якими подіями пов’язані наведені вислови та що вони означають

у наш час?1) «Перейти Рубікон». (Прийняти важливе рішення. У римській рес

публіці полководець, який повертався з армією після війни, мав розпустити армію, як тільки досягав кордонів Італії (кордон проходив по річці рубікон). Цезар, повертаючись після перемоги в Ґаллії, підійшов з армією до річки, довго стояв біля неї, після чого наказав армії рухатися на рим.)

�) «Жереб кинутий». (Прийняти важливе рішення. Ці слова вимовив Цезар, коли наказав своїм легіонам перейти річку рубікон і розпочав громадянську війну.)

3) «Прийшов, побачив, переміг». (Блискуче, швидке рішення, перемога. Після перемоги в Єгипті та поновленні на престолі клеопатри Цезар вирушив до Малої Азії, де розпочалися напади армії понтійського царя на римлян, і швидко розгромив армію сина Мітридата Фарнака, про що повідомив сенат: «Прийшов, побачив, переміг».)

4) «І ти, Бруте». (Несподівана зрада, особливо від близької людини. У змові проти Цезаря брав участь його найближчий друг Брут. Побачивши його серед заколотників, приголомшений Цезар вимовив цю фразу, накинув собі на голову край тоги та не чинив спротиву.)


Перед початком розгляду нового матеріалу учитель оголошує тему уроку та ставить перед класом проблемне питання: «Чому Октавіан Авґуст, маючи необмежену владу, називав себе “першим серед рівних”?».

Випереджальне завдання.Деякі учні, користуючись підручником і додатковою літературою, го-

тують матеріал про діяльність Октавіана Авґуста та виникнення «при-нципату» або вчитель самостійно робить повідомлення за цією темою.

Робота в парах.Кожний учень отримує картку за однією з трьох тем: «Династія

Юліїв-Клавдіїв», «Династія Флавіїв» і «Династія Антонінів», у якій розповідається про одного з імператорів цієї династії та позначена по-чаткова або кінцева дата його правління. Учні мають, ознайомившись із наведеною інформацією, визначити, про якого імператора йдеться, та відшукати другу половину розповіді (початкову або кінцеву) про цього імператора в когось з учнів (тобто об’єднатися в пари). З інфор-мації, яка є на картках, кожна пара учнів визначає найважливіше та записує це у свій зошит. Після цього учні об’єднуються в три групи (за темами) та розташовують імена імператорів у послідовності їх-нього правління. Поки учні працюють, учитель на дошці в стовпчик

89

записує імена імператорів, позначаючи назву династії, до якої вони належать, залишаючи місце для характеристик імператорів, які бу-дуть дописувати учні (це можна зробити у вигляді таблиці). Після визначення важливої інформації учні знаходять у таблиці ім’я пот-рібного імператора та записують у неї роки його правління та стислу інформацію про його діяльність.

Династія Антонінів

Ім’я імператора Роки правління Характеристика імператора

Нерва

Траян

Адріан 117—138 рр. н. е.

Перейшов від завоювань до оборони, від-мовився від деяких провінцій. Основна увага — економічний розвиток провінцій. Багато будував, провів реформи в армії. Запровадив оплату за несення державної служби, створив державну пошту. Кодифі-кував римське право. Багато подорожував

Антонін Пій

Марк Аврелій

Луцій Вер

Коммод

Рекомендація. Для спрощення роботи можна із самого початку об’єднати учнів у групи за темами.

За наявністю часу заповнення таблиці відбувається таким чином: один з учнів пари розповідає про імператора, а інший у цей час записує інформацію на дошці. Решта учнів заповнюють таблицю, слухаючи розповідь. За браком часу записувати інформацію в таб-лицю на дошці можуть кілька учнів одночасно — по одному від кожної групи.

Загалом пропонується �8 карток. Якщо в класі більше учнів, карт-ки можна дублювати, а якщо менше, то деяким учням можна дати по дві картки (необхідно простежити, щоб картки були з імператорами однієї династії).

План роботи для учнів

1) Уважно прочитати інформацію, яка написана в картці, і визначи-ти, про якого імператора йдеться в тексті.

�) Відшукати серед інших учнів того, хто має другу половину роз-повіді про імператора, й ознайомитися з іншою частиною інформа-ції про нього.

3) Визначити в обох картках важливу інформацію, яка стисло харак-теризує імператора, і записати її в зошит.

90

4) Об’єднатися з учнями в групи за темами та розташувати імена ім-ператорів у послідовності їхнього правління.

5) Відшукати в таблиці на дошці ім’я потрібного імператора та запи-сати в неї відповідну інформацію.

6) Переписати інформацію про імператорів із дошки до свого зошита.7) У разі виникнення запитань звернутися до вчителя.8) Припинити роботу за сигналом учителя та повернутися на своє

місце.

ДинастіяЮліїв-Клавдіїв�.

картки(14 — … рр. н. е.) Його вступ на престол супроводжувався повстан-нями в армії. Після припинення повстань він спочатку повів себе як зразковий правитель. Із безлічі найвищих почестей він прийняв найскромніші. Сенаторам і посадовцям він зберіг колишню велич і владу. Не було такої справи, про яку б він не доповів сенату. Усі справи він завжди вирішував через посадовців. Він передав різним банкам 100 млн сестерцій із зобов’язанням застосувати їх для ви-дання безвідсоткових позик селянам, що заборговували. Цей захід дійсно збагатив грошовий ринок.(… — 37 рр. н. е.) Проте поступово він дав відчути в собі правителя. Його природна похмурість і природжена жорстокість стали прояв-лятися все частіше. Був установлений початок процесам про так звану образу величності. Не менш суворо імператор ставився до близьких. Після викриття змови він переїхав на острів Капри й ос-таточно залишив всі державні справи. Але продовжував чинити жорстокості — без страти не минало жодного дня. Родичам стра-чених заборонялося їх оплакувати. Обвинувачам, а часто й свід-кам призначалися винагороди. Жодний донос не залишався без уваги.(37 — … рр. н. е.) На початку свого правління імператор демонс-трував благочестя. Він зменшив податки та виплатив борги по-передніх імператорів, зробив спробу відновити народні збори й повернути йому право вибору посадовців, скасував закон про образу величності. За його правління була проведена політич-на амністія. Також він виявив щедрість і до римського народу, якому виплатив гроші, що заповідала його бабуся та привласнив попередній імператор. Неодноразово влаштовував пишні видо-вища й роздачі харчів. (… — 41 рр. н. е.). Проте через вісім місяців після початку правлін-ня імператор несподівано на щось захворів. Після одужання його поведінка докорінно змінилася. У своєму божевіллі він перетворив принципат на монархію, вимагав, щоб йому поклонялися, як богу.

� Кожний абзац відповідає одній картці

•

•

•

•

91

Він за рік витратив величезний спадок у � млрд 700 млн сестерцій, увів величезну кількість податків, але всю силу своєї божевільної жорстокості спрямував на римську знать. Він вимагав, щоб замож-ні писали заповіти на його користь, а потім оголошував їх злочин-цями, засуджував на смерть і оволодівав майном. Імператор доз-волив рабам виступати з будь-якими звинуваченнями проти своїх панів. Він був убитий у результаті змови.(41 — … рр. н. е.) Упродовж усього дитинства та юнацтва він страждав на тривалі хвороби, від яких настільки послабшав, що вважався нездатним до жодних суспільних або приватних справ. Після вбивства попереднього імператора був знайдений солдатом преторіанської гвардії, приведений до табору й проти власної волі проголошений імператором. Проте він продовжував триматися як звичайний громадянин, відмовився від непомірних почестей, ска-сував багато одіозних законів, амністував незаконно засуджених. З усіх питань він радився із сенатом, у присутності посадовців брав участь у роботі судів як простий радник.(… — 54 рр. н. е.) Він споруджував невелику кількість будинків — тільки найнеобхідніші. За роки свого правління здійснив тільки один похід — до Британії. Учинивши переправу, він за кілька днів підпорядкував собі частину острова без жодного бою або крово-пролиття, через кілька місяців після від’їзду повернувся до Риму та з великою пишнотою відсвяткував тріумф. Багато його промов у сенаті свідчать, що він володів і здоровістю думок, і широкою уявою, проте разом із тим у його словах і вчинках відчувалася така необдуманість, що здавалося, що він не знає та не розуміє, хто він, із ким, де й коли говорить. Був отруєний власною дружиною.(54 — … рр. н. е.) Перші п’ять років свого правління він не втру-чався у справи управління імперією, фактично при владі перебував Луцій Анней Сенека. Проте постійно йшла боротьба з матір’ю — Аґрипіною Молодшою, яка хотіла повного підкорення з боку імпе-ратора. У результаті він наказав убити матір. Разом із нею був уби-тий і його зведений брат. Після цього імператор поступово усунув Сенеку від ведення справ. Він відкликав полководців, що воювали на Сході, і наказав їх убити, розлучився з дружиною та стратив її. Потім почалися численні страти урядовців та аристократів, ос-кільки імператор побоювався їхніх зазіхань на владу та прагнув захопити їхні багатства.(… — 68 рр. н. е.) Імператор уважав себе дуже талановитим поетом і актором, що постійно демонстрував своїм підлеглим. У 64 р. він звинуватив християн у підпалі Рима, щоб відвернути від себе пі-дозри. Останні роки правління він провів в артистичній поїздці до Греції, де був учасником театральних і спортивних видовищ. Під час великого повстання на Заході ніхто не підтримав імператора, і він був змушений накласти на себе руки.

•

•

•

•

9�

ДинастіяФлавіїв�.

картки(... — 79 рр. н. е.) Із метою поповнення бюджету імператор збіль-шив податки, обклав податками суспільні туалети, що викликало великі насмішки населення, але у відповідь на це імператор ска-зав: «Гроші не пахнуть». Для поповнення державної скарбниці ім-ператор уживав будь-яких, навіть незаконних заходів, які, однак, мали результати. У Римі почалися великі будівельні роботи: був відновлений символ держави — храм Юпітера Капітолійського, розпочате будівництво Колізею.(69 — ... рр. н. е.) Перебуваючи при владі, він відрізнявся тією ж простотою та презирством до зовнішнього блиску, як і тоді, коли ще був звичайним громадянином. Він спрямував усі свої зусилля на відновлення дисципліни в армії, збереження миру та покра-щення управління, особливо фінансів. Він не вів ніяких війн, крім британської, яка перейшла йому в спадок від його попередників, і навіть закрив храм Януса, який так і залишався закритим увесь час його правління.(… — 81 рр. н. е.) Він став співправителем батька, разом із ним відправляв цензуру й кілька разів консульство, мав трибунську владу, називався імператором, ім’ям батька скеровував будь-які урядові дії. У той же час імператор посів посаду префекта гвардії. Він не зупинявся перед нещадним знищенням осіб, що здавалися йому підозрілими.(79 — … рр. н. е.) Після смерті батька він посів його місце, хоча гро-мадськість була налаштована проти нього. Він поставив собі за мету налагодити стосунки з підданими: став суворо карати донощиків, по-милував обвинувачених в образі величності. Прагнучи здобути довіру народу, він будував пишні споруди та влаштовував ігри. За нього був відкритий амфітеатр Колізей, споруджений ще його батьком, побудо-вані водопроводи й терми, що навіть дістали його ім’я.(… — 96 рр. н. е.) Він був імператором, що продовжував політику щодо посилення імператорської адміністрації. На початку свого правління він відхиляв будь-яке кровопролиття, проте невдов-зі почав репресії проти сенаторів і багатьох стратив. Дехто був страчений за звинуваченням у підготовці заколоту, а інші — із найдріб’язковіших приводів. Із роками його лютість і підступність зростала. Спустошивши державну скарбницю витратами на спору-ди, видовища, підвищені виплати солдатам, він кинувся поповню-вати її в будь-який спосіб, із великою суворістю стягував податки, особливо з юдеїв.(81 — ... рр. н. е.) Продовжував розширення Римської імперії, воював у Ґаллії. На честь його перемоги в Римі була споруджена


•

•

•

•

•

•

93

тріумфальна арка та гігантська кінна статуя, місяць «вересень» був перейменований на «германик». Його владолюбство щороку зростало: він прийняв довічне цезарування, увів в обіг звернення «пан і бог» і звелів так називати себе в письмовому й усному звер-ненні. За своє життя сімнадцять разів обирався консулом. Здобув-ши наприкінці життя загальну ненависть, він загинув від змови найближчих друзів і вільновідпущеників.

ДинастіяАнтонінів�.

картки(… — 98 рр. н. е.) Після вдалої змови проти попереднього імперато-ра вже немолодий сенатор був проголошений імператором. Будучи юристом, він придумав систему, яка забезпечила б розквіт Рим-ської імперії протягом наступного століття. Згідно із цією систе-мою, імператор мав ще за життя призначити собі наступника та співправителя (цезаря). Причому вибір цезаря мав здійснювати-ся незалежно від спорідненості, а тільки за особистими якостями майбутнього правителя. Незважаючи на нетривале правління, ім-ператор провів низку сприятливих реформ: уперше створив фонди, які надавали фінансову підтримку бідним, провів скуповування та розділення земельних володінь, запровадив різні фінансові пільги й розширив будівництво в Римі. Стан державної скарбниці був іс-тотно змінений на краще завдяки тимчасовому скасуванню гладіа-торських боїв і великим приватним пожертвам.(96 — ... рр. н. е.) Лише за два роки свого правління імператор ужив низку заходів, що змінили зовнішній вигляд Риму: бідним жителям були даровані значні земельні наділи (причому імпера-тор особисто продав практично все своє майно, щоб виплатити ціну цих наділів, а також витрати й борги, що залишалися від минуло-го правління), акведуки Італії, що забезпечували водою жителів головних міст, були відремонтовані, реставровані та відновлені, а поставки зерна до Риму різко зросли. Сучасник імператора, рим-ський історик Тацит, писав, що «йому вдалося поєднати разом досі несумісні речі — принципат і свободу».(… — 117 рр. н. е.) Був усиновлений імператором, після смерті яко-го й сам став імператором. Він уніс докорінні зміни в структуру римської армії в цілому. Провів успішну кампанію та приєднав до своїх володінь Дакію. До сфери римського впливу потрапило пів-нічне узбережжя Понта (Чорного моря). За його правління були посилені контроль над Боспором і політичний вплив на іберів. Ім-ператор провів завойовницькі походи на Сході й приєднав землі в Месопотамії. Жителям кількох міст Іспанії імператор надав рим-ське громадянство. У процесі колонізації Дакії він переселив із ро-


•

•

•

94

манізованого світу велику кількість людей. На підкорених землях розпочав будівництво доріг, зміцнив систему нагляду.(98 — ... рр. н. е.) Він мав величезну популярність як у народі, так і у вищих державних колах, вирізнявся великою фізичною силою та витривалістю. За його правління нові члени сенату почали призна-чатися зі східних провінцій, процеси з образи величності були ска-совані. Масштабна будівельна програма імператора, спрямована на усунення звитяжних походів, справила величезний вплив на інфра-структуру Риму й Італії та зробила значний внесок в образ кращого принцепса. Він вимагав, щоб безіменні доноси не бралися до уваги за будь-яких звинувачень.(117 — ... рр. н. е.) Політика імператора дуже відрізнялася від завой-овних принципів, які проводив попередній імператор. Насамперед він відмовився від Ассирії та Месопотамії. Вірменія також вийшла зі складу провінцій і вважалася лише протекторатом Риму. Основну увагу новий імператор приділяв економічному розвитку провінцій. На всій території країни будувалися театри, бібліотеки, міста прикра-шалися великою кількістю статуй. Значну частину правління імпе-ратор провів у поїздках провінціями, особливо східними. (… — 138 рр. н. е.) За його правління державна служба стала добре оплачуватися. Реформи, проведені в армії, і будівництво укріплень на кордонах підтримували зв’язок із зовнішнім світом. Була ство-рена державна пошта. Проте в 13� р. розпочалося чергове повстан-ня в Юдеї, яке було придушене. Єрусалим був зруйнований. Остан-нім великим заходом імператора стало кодифікування римського права, проведене спільно з юристом Сальвієм Юліаном. У 138 р. імператор серйозно захворів, прийнявши велику дозу ліків, помер. Перед смертю написав собі епітафію.(138 — ... рр. н. е.) Правління імператора стало вершиною могут-ності імперії. Він продовжив оборонну зовнішню політику свого попередника. На території сучасної Шотландії, на додаток до валу Адріана, були споруджені додаткові укріплення. Прикордонні ле-гіони запобігали війнам ще до їх початку, і хоча в Юдеї спалахнуло чергове повстання євреїв, яке, однак, було придушене, його прав-ління було одним із найспокійніших і мирних. (… — 161 рр. н. е.) Відсутність витрат на військові походи забезпечи-ла державній скарбниці фінансове благополуччя та дозволила роз-ширити систему фондів, призначених для підтримки бідних верств населення. Сенату було повернено право управляти Італією.(161 — ... рр. н. е.) Він здобув добру освіту. Його навчали філософії та живопису. За порадою свого вчителя майбутній імператор під впливом засвоєних ним філософських переконань почав спати на голих дошках, накриваючись звіриною шкурою. Ставши імпера-тором усіляко підкреслював свою пошану до сенату як до установи та до сенаторів як до членів цієї установи. Велику увагу приділяв

•

•

•

•

•

•

95

судочинству. Загальним напрямком його діяльності в галузі права було «не стільки запроваджувати нове, скільки відновлювати ста-ровинне право».(… — 180 рр. н. е.) Він не мав войовничого характеру, але багато разів брав участь у військових діях. Він очолив похід проти герман-ців (Маркоманська війна), і йому удалося досягти великих успіхів, але римські війська повалила епідемія чуми. У 180 р. імператор помер від чуми в таборі на Дунаї. Час його правління вважається в античній історичній традиції золотим століттям. Його називають філософом на троні. Він сповідував принципи стоїцизму, головним у його записках було етичне вчення, оцінка життя з філософсько-етичного боку та поради, як до нього ставитися. Він залишив фі-лософські записи — 1� «книг» грецькою мовою, яким зазвичай приписують загальну назву «До самого себе».(161 — ... рр. н. е.) Стали імператорами-співправителями, але один із них не був готовий до ролі імператора та жив тільки зад-ля свого задоволення, проводячи час у розвагах. Античні історики ставилися до нього критично й порівнювали з Нероном. Утім, він не відрізнявся жорстокістю. Його співправитель у своїх філософ-ських «Роздумах» підкреслює суперечливість образу імператора: «...брат у мене був такий, який своєю вдачею міг спонукати мене потурбуватися про самого себе, а разом із тим тішив мене повагою та теплотою».(… — 169 рр. н. е.) У 16�—166 рр. він командував військовими силами імперії на Сході у війні з Парфянським царством. Під час війни він удавався до своїх звичних надмірностей, але боязні або зневаги до своїх воїнів не виявляв. Він не відрізнявся міцним здоров’ям і помер, не доживши до 40 років.(180 — ... рр. н. е.) Першим заходом його правління стало припи-нення вже майже закінченої війни з германцями. Повернувся до Риму, де негайно влаштував святкові ігри. Відмовився від екс-пансіоністської політики в інших областях імперії. Уклав мир із даками та сарматами. За часів його правління відбувалися заво-рушення в провінціях (Британії, Німеччині, Дакії), але їх удалося приборкати за допомогою армії. Створив африканський флот.(… — 19� рр. н. е.) Завдяки популістським заходам перших років здобув пошану серед народу. Проте незабаром стало зрозуміло, що його правління поклало край так званій епосі «п’яти добрих імпера-торів». Він практично не займався державними справами, віддаючи перевагу розвагам і розпусті. Усі роки його імператорства супровод-жувалися спустошенням державної скарбниці та величезними роз-краданнями. Обожнював виступати в ролі гладіатора, хоча виступ вільних громадян на гладіаторській арені вважався ганьбою. Вима-гав свого обожнювання та приймав високопарні титули. Був при-хильником східних культів. Був убитий у результаті змови.

•

•

•

•

•

96


Пропонується три варіанти проведення цього етапу уроку.


Історичний диктант.Визначте, з іменами яких імператорів пов’язані наведені твер-

дження.1) За часів його правління виникла державна пошта. (Адріан.)�) За часів його правління Римська імперія досягла найбільших роз-

мірів. (Траян.)3) Був засновником династії Флавіїв. (Веспасіан.)4) Із його ім’ям пов’язують величезну пожежу в Римі. (Нерон.)5) Запровадив правило зміни імператорів (Цезар — Авґуст).

(Нерва.)6) Був відомий як філософ. (Марк Аврелій.)7) Був імператором-співправителем, який проводив час у розвагах.

(Луцій Вер.)8) Управляв імперією з острова Капрі. (Тиберій.)9) Полюбляв виступати в ролі гладіатора. (коммод.)

10) Дозволив рабам звинувачувати своїх панів. (Нерон.)


Заповніть порівняльну таблицю «Римська республіка та Римська імперія»�.

Критерії порівняння Римська республіка Римська імперія

Час виникнення

Місце розташування

Столиця

Правителі

Особливості



Підсумовуючи урок, учитель повертається до проблемного питан-ня і, вислухавши відповіді учнів, звертає їхню увагу на ставлення римлян того часу до царської влади та монархії.


Опрацювати відповідний текст параграфа, заповнити порівняльну таблицю щодо діяльності двох імператорів (за вибором).

� За браком часу заповнення таблиці можна продовжити вдома.

97

Крітерії порівняння Ім’я імператора Ім’я імператора

Династія

Час правління

Проведені реформи

Приєднані території

Особливості

узагальнення знань за теМою «пІзня риМська ІМперІя»

Мета. УзагальнитиуявленняучнівпроРимськуімперію,великепереселеннянародівтаварварськіплемена,особливостіримської цивілізації та її вплив на античний і сучаснийсвіт;навчитихарактеризуватиісторичнихосіб;формувативмінняпорівнювати,висловлювативласнудумкутапова-жатидумкиінших.

обладнання. Карта світу,Європи,Середземномор’я, Італії, картки іззавданнями.

тип уроку. Узагальнюючийурокувиглядівікторини. очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називатичасвторгненняварварів,реформДіоклетіаната

Константина,прийняттяхристиянстваякдержавноїрелігіїРимської імперії,вторгненнягунів,датуподілуРимськоїімперіїнаЗахіднутаСхідну,падінняЗахідноїРимськоїім-перії;визначативарварськіплемена,якіпоселилисянатериторіїРимськоїімперії,основніреформиДіоклетіанатаКонстантина;показуватинакартітериторіюРимськоїімперії в ІІІст.н.е., місто Константинополь, територіюрозселення варварських племен, напрями вторгненнягунівівандалів;застосовуватитапояснюватинаприкла-дахтермінитапоняття;порівнюватистановищехристи-янськоїцерквивІ—ІІтаІV—Vст.н.е.,наводитиприкладикризовихявищуРимськійімперії,зміниставленнядержа-видохристиянськоїцеркви;пояснюватипричиникризиРимської імперії, її поділунаЗахідну таСхідну, падінняЗахідноїРимської імперії;визначатимісцеісторіїстаро-давньогосвітувісторіїлюдства.

ХІДУРОКУ



98

ІІ. узагальнення знань (вІкторина)

Узагальнення знань проводиться за допомогою вікторини. У класі формуються три команди, у кожній із яких визначається капітан. Учитель виконує роль судді.

Рекомендація. Ураховуючи рівень підготовки класу, учитель самостійно вирішує кількість турів.

Попередні дії.Учні готують по одному запитанню за матеріалом теми «Пізня

Римська імперія» (для туру «Обмін»).

Загальні правилаКожна команда вибирає собі назву та девіз, визначає капітана.Під час гри ведеться щоденник змагань, де враховуються відповіді як усієї команди, так і кожного окремого учня-гравця (індивіду-альні бали враховуються наприкінці гри для визначення оцінки учня). Учень має право брати участь тільки в одному турі змагань між командами.Якщо гравці, яким було задане завдання, не знають відповіді або відповідають неправильно, право на відповідь надається учням з іншої команди, що беруть участь у турі. Якщо учні з інших команд, що беруть участь у турі, також не ма-ють відповіді, право на відповідь переходить до учнів класу (пер-шочергове право на відповідь отримують гравці команди, яка має відповідати).Якщо жоден учень класу не знає правильної відповіді, її дає вчи-тель, після чого гра продовжується.За кожну неправильну відповідь з учня, який відповідав, знімаєть-ся 0,5 бала.Рекомендація. Учитель може запровадити штрафні санкції за підказки

та порушення дисципліни на уроці.

Першийтур.«Ланцюжок».

У турі беруть участь усі члени команди. Учитель по черзі ставить запитання гравцям із різних команд. Час на обмірковування кож-ного запитання — 5 секунд. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Запитання.1) Як називали вільних орендарів землі в сільському господарстві?

(колони.)�) Як називали імператорів, яких обирав сенат? (Сенатські.)3) Як називається форма державного управління на основі необмеж-

ної влади? (домінат.)

1)�)

3)

4)

5)

6)

7)

99

4) Хто призупинив розпад Римської імперії та започаткував період домінанту? (діоклетіан.)

5) Яке місто стало столицею Римської імперії за часів правління Константина? (константинополь.)

6) У якому році Римська імперія була поділена на дві частини? (У 395 р.)

7) Як називався архієпископ Риму? (Папа.)8) Який імператор зробив християнство державною релігією? (кон

стантин.)9) У якому місті відбувся Перший Вселенський християнський со-

бор? (Нікея.)10) Як називають події, коли відбулося масове зрушення варварських

племен? (Велике переселення народів.)11) Яке місто стало столицею Західної Римської імперії? (равенна.)1�) Які племена варварів вторглися на територію Римської імперії?

(Ґоти, гуни.)13) Хто очолював ґотські племена, які захопили Рим? (Аларіх.)14) У якому році ґоти захопили Рим? (У 410 р.)15) Хто очолював гунів? (Аттіла.)16) Де відбулася вирішальна битва між римлянами та гунами? (На

каталаунських полях.)17) У якому році вандали захопили Рим? (У 455 р.)18) Як називається безцільне винищення культурних цінностей?

(Вандалізм.)19) Як звали останнього римського імператора? (ромул Авґустул.)�0) У якому році Західна Римська імперія припинила своє існуван-

ня? (У 476 р.)Рекомендація. Кількість запитань для команди вчитель визначає само-

стійно, ураховуючи час, відведений для роботи, і кіль-кість турів.

Другийтур.«Ситуація».У турі беруть участь по два гравці від кожної команди. Учитель

зачитує початок ситуації, а учні, які беруть участь у турі, продов-жують її. Час на обмірковування кожної ситуації — �0 секунд. За кожну правильну відповідь команда отримує 3 бали, відповідь гравців із команди-суперниці оцінюється у � бали, відповідь учня з класу — в 1 бал.

Ситуації. 1) …Він зупинив свої легіони біля річки Рубікон і довго думав: ще

крок — і він розпочне нову громадянську війну, знову загинуть ти-сячі людей, а він буде державним злочинцем, і він вирішив… (Ґай Юлій Цезар наказав своїм легіонам перейти річку рубікон і вторгтися до риму. Так розпочалася ще одна громадянська війна.)

100

�) …Вона отримала повідомлення, що її проведуть вулицями Риму в золотих ланцюгах — її, царицю Єгипту, дружину самого Цеза-ря, — і вона наказала… (За легендою, клеопатра наказала принести змію та дала їй себе вкусити. Так загинула легендарна цариця Єгипту.)

3) …Він стояв і тремтів: убивали імператора, бігали солдати, усі схо-валися, і раптом поряд виник преторіанець, який схопив його та потягнув у табір легіонерів… (Він був проголошений імператором. Так римську імперію очолив імператор клавдій.)

4) …Рим палав. Такої величезної пожежі римляни ще не знали — полум’я палало з усіх боків, води не вистачало, один за одним бу-динки охоплювало полум’я, гинули сотні людей, а імператор… (За легендою, під час пожежі імператор Нерон стояв та співав — він наказав підпалити рим, щоб побачити, як палала Троя.)

5) …Уже не вперше варвари підходили до Риму. І ось під мурами «віч-ного міста» виник табір, куди з усієї Італії збігалися раби. Аларіх мовчки дивився на місто, а вночі… (Міські раби відкрили браму риму, і ґоти ввійшли до міста й почали його грабувати.)

6) …Поблизу дельти Тибру висадилися вандали на чолі з королем Гей-зеріхом. У Римі розпочалася паніка, імператор спробував утекти, але був убитий городянами… (Вандали захопили місто та впродовж 14 днів грабували його, забираючи все, що можна було вивезти, а інше знищували.)

7) …Одного дня командир германського загону найманців Одоакр, що перебував на службі в Західній Римській імперії, зайшов до імпера-тора Ромула Авґустула та… (Відібрав у нього знаки імператорської влади та відправив їх до константинополя, а себе проголосив королем. Так Західна римська імперія припинила своє існування.)

третійтур.«шарада».

У турі беруть участь по два гравці від кожної команди. Учитель зачитує шараду, а учні, які беруть участь у турі, говорять, яке слово зашифроване в шараді, і пояснюють, що воно означає. Час на обмірко-вування кожної шаради — �0 секунд. За кожну правильну відповідь команда отримує 3 бали, відповідь гравців із команди-суперниці оці-нюється у � бали, відповідь учня з класу — в 1 бал. Якщо гравець називає слово, що зашифроване в шараді, але не може його пояснити, із нього знімається 1 бал.

Шаради.1) а) Перші три літери вимовляє ворона, але першу літеру замінити

на «в»;б) останні три літери такі самі, як попередні. (Варвар.)

�) а) перші три літери — це десять десятків, але останню літеру по-ставити першою;

101

б) останні чотири літери означають музичні знаки, першу літеру замінити на «ґ». (Остґоти.)

3) Зашифроване слово — це назва острова, де був найбільший ринок рабів, але це слово потрібно прочитати навпаки та літеру «е» за-мінити на «і». (Солід.)

4) а) Перші три літери — це ім’я грецької музи історії, але перші дві літери замінити на «д»;б) останні три літери — це перші три літери прізвища відомого полководця, який підкорив Ґаллію та входив до складу першого тріумвірату. (діоцез.)

5) а) Перші чотири літери — це бог вогню стародавніх жителів Індії, але останню літеру замінити на «о»;б) останні чотири літери — це назва міфічної річки стародавніх греків, через яку Харон переправляв душі до царства мертвих, але без останньої літери, а також літеру «і» замінити на «и». (Агностик.)

6) а) Перші чотири літери — це ім’я грецької богині перемоги, але останню літеру замінити на «е»;б) остання літера — це остання літера за абеткою. (Нікея.)

7) Зашифроване слово — це назва істот, які в 390 р. до н. е. врятува-ли Рим від ґаллів, але літеру «с» замінити на «н». (Гуни.)

8) а) Перші дві літери — це друга нота, але першу літеру замінити на «т»;б) наступна літера — це вигук;в) останні п’ять літер — це назва дерева, яке має плоди зі шкарлу-пою та ядром, але першу літеру замінити на «д». (Теодоріх.)

9) а) Перші чотири літери — це назва меблів, за якою приймають їжу, але замість літери «і» поставити «и»;б) п’ята літера — це третя нота, але без першої літери;в) останні три літери — це назва вождя кочових племен в Азії, але літеру «а» замінити на «о». (Стиліхон.)

10) а) Перші три літери — це залежна людина, яка не має жодних прав, але останню літеру замінити на «в»;б) наступні дві літери — це назва дерева — символа Канади, але без перших двох літер;в) останні дві літери — це ім’я жінки, що стала приводом до Тро-янської війни, тільки без перших трьох літер. (равенна.)

Рекомендація. Якщо учні раніше не працювали із шарадами, їм слід по-яснити, що це таке і як їх розв’язувати�.

Четвертийтур.«Обмін».У турі беруть участь по два гравці від кожної команди. Учні по чер-

зі ставлять запитання, які підготували вдома, своїм суперникам (по

� Див. урок «Узагальнення знань за темою “Передня Азія в давнину”».

10�

одному запитанню для кожної команди, загалом кожна команда має дати відповіді на два запитання). Запитання можуть ставитися одно-часно, якщо написати їх на аркуші та передавати суперникам. Час на обмірковування кожного запитання — �0 секунд. Якщо гравець не може відповісти на запитання або дає неправильну відповідь, право на відповідь переходить до учнів класу. Якщо вони також не мають правильної відповіді, її називає гравець, який ставив запитання. За кожну правильну відповідь команда отримує � бали, відповідь грав-ців із команди-суперниці або учня з класу оцінюється в 1 бал.

П’ятийтур.«Капітанськийбліц».У турі беруть участь капітани команд. Учитель зачитує запитання

та два варіанти відповіді, із яких капітани мають вибрати правиль-ний. Щоб заздалегідь не готувати картки з літерами, можна домови-тися, що при правильній відповіді «а» гравці підводять праву руку, «б» — ліву. Рахувати кількість правильних відповідей можна дору-чити комусь з учнів. Часу на обмірковування не надається. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Тестові запитання.1) Як називали імператорів, яких посадили на трон легіонери?

а) солдатські; б) тимчасові.�) Як називали племена, що жили за межами Римської імперії?

а) варвари; б) вікторіанці.3) Які варварські племена почали нападати на імперію в ІІІ ст. н. е.?

а) ґоти; б) гіксоси.4) З ім’ям якого імператора пов’язують початок нового періоду Рим-

ської імперії — Доміната?а) Діоклетіана; б) Доміціана.

5) У якому році Римська імперія була поділена на Східну та Захід-ну?а) 375 р.; б) 395 р.

6) Як називали керівників християнських общин?а) єпископи; б) легати.

7) Що таке собор?а) засідання римських сенаторів;б) з’їзд християнських єпископів.

8) У якому місті відбувся Перший Вселенський Собор?а) Ніневія; б) Нікея.

9) Як називали рух племен у ІІІ—ІV ст. н. е. в Азії та Європі?а) Велике переселення народів;б) Великий варварський потік.

10) Де в 451 р. відбулася «битва народів»?а) на Каталаунських полях;б) Флегрійських полях.

103

11) У якому році місто Рим було захоплено вестґотами?а) 410 р.; б) 4�0 р.

1�) Як називається безглузде та жорстоке знищення матеріальних і духовних цінностей?а) вайшизм; б) вандалізм.

13) У якому році Західна Римська імперія припинила своє існуван-ня?а) 476 р.; б) 486 р.

14) Хто був останнім римським імператором?а) Ромул; б) Авґуст.

Відповіді: 1а, �а, 3а, 4а, 5б, 6а, 7б, 8б, 9а, 10а, 11а, 1�б, 13а, 14а.

шостийтур.«Картографічний».

У турі беруть участь по два гравці від кожної команди. Учитель називає учням певні географічні об’єкти та події, а гравці по черзі мають показати їх на карті. Час на обмірковування — 10 секунд. За кожну правильну відповідь команда отримує � бали, відповідь грав-ців із команди-суперниці оцінюється в 1 бал. Учні з класу в цьому турі участі не беруть.

Показати на карті.1) Місто Рим.�) Місто Константинополь.3) Місто Равенна.4) Італію.5) Острів Сицилія.6) Середземне море.7) Кордони Західної Римської імперії.8) Кордони Східної Римської імперії.9) Напрямки руху варварських племен.

10) Територію варварських королівств.11) Рух вандалів на Рим.1�) Місце Каталаунської битви.

Сьомийтур.«такчині».

У турі беруть участь усі члени команди. Учитель зачитує імена видатних осіб, а гравці мають визначити, хто з них має римське по-ходження. Якщо названа особа є римлянином, учні дають відповідь «так», якщо вона походить з іншої країни — «ні». Гравці з різних команд відповідають по черзі. Часу на обмірковування не надається. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Рекомендація. Оскільки запитання будуть ставитися у швидкому темпі, підраховувати кількість правильних відповідей краще до-ручити комусь з учнів.

104

Імена видатних осіб.1) Ромул. (Так.)�) Ґай Ґракх. (Так.)3) Спартак. (Ні.)4) Ганнібал. (Ні.)5) Красс. (Так.)6) Помпей. (Так.)7) Цезар. (Так.)8) Аттіла. (Ні.)9) Архімед. (Ні.)

10) Аларіх. (Ні.)11) Нерон. (Так.)1�) Траян. (Так.)13) Фарнак. (Ні.)14) Горацій. (Так.)15) Гейзеріх. (Ні.)16) Октавіан. (Так.)17) Одоакр. (Ні.)18) Теодоріх. (Ні.)19) Брут. (Так.)�0) Клеопатра. (Ні.)�1) Адріан. (Так.)��) Каліґула. (Так.)�3) Каракалла. (Так.)�4) Птолемей. (Ні.)�5) Константин. (Так.)�6) Антоній. (Так.)�7) Мітридат. (Ні.)�8) Діоклетіан. (Так.)�9) Марк Аврелій. (Так.)30) Вергілій. (Так.)3�) Меценат. (Так.)

Додатковийтур.«Хтоцесказав?»У турі беруть участь по два гравці від кожної команди. Учитель

зачитує крилаті вислови, а учні, які беруть участь у турі, поясню-ють, хто і за яких обставин їх сказав. Час на обмірковування кожного вислову — �0 секунд. За кожну правильну вдповідь команда отримує 3 бали, відповідь гравців із команди-суперниці оцінюється у � бали, відповідь учня з класу — в 1 бал.

Крилаті вислови.1) «Прийшов, побачив, переміг». (Листа до сенату з таким повідом

ленням надіслав Цезар після перемоги над армією Понтійського царя Фарнака.)

105

�) «Жереб кинутий». (Ці слова вимовив Цезар, коли наказав своїм легіонам перейти річку рубікон і прямувати на рим.)

3) «Гроші не пахнуть» (Вислів належить імператору Веспасіану. Був сказаний у відповідь на великі насмішки населення, що викликало обкладення податками суспільних туалетів.)

4) «Нехай ненавидять, аби тільки боялися». (Вислів належить імператору Ґаю каліґулі. Був сказаний у відповідь на зауваження щодо ставлення до нього людей.)

5) «Горе переможеним». (Вислів належить ґалльському вождю. Був сказаний у відповідь на заперечення римлян, які сплачували контрибуцію за місто рим у IV ст. до н. е.)

6) «Хліба та видовищ». (Вимоги римських громадян, що не бажали працювати, а жили за рахунок безкоштовних продуктів, які роздавалися за наказом імператорів.)

Додатковийтур.«Чому?»

У турі беруть участь по два гравці від кожної команди. Учитель зачитує запитання, а учні, які беруть участь у турі, дають на них роз-горнуті відповіді. Час на обмірковування кожного запитання — �0 се-кунд. За кожну правильну відповідь команда отримує 3 бали, від-повідь гравців із команди-суперниці оцінюється у � бали, відповідь учня з класу — в 1 бал.

Запитання.

1) Чому Римська імперія в ІІІ ст. н. е. перейшла від завойовницьких походів до захисту своїх кордонів? (Імперія вже не мала сили для завойовницьких походів і намагалася зберегти свої території. римська імперія починає занепадати, що й відбилося на її зовнішній політиці.)

�) Чому в �1� р. н. е. імператор Каракалла видав едикт (закон), за яким усі вільні жителі провінцій Римської імперії стали рим-ськими громадянами? (Тому що податки сплачували тільки римські громадяни, а своїм едиктом імператор у кілька разів збільшив кількість платників податків.)

3) Чому наприкінці ІІ ст. н. е. римські імператори наказали додавати до дрібних монет мідь (спочатку вміст міді становив близько 30 %, але в середині ІІІ ст. н. е. він становив уже 80—95 %? (Тому що в римській імперії розпочалася криза, яка насамперед виявилася у фінансовій сфері. Грошей не вистачало, срібні рудники не видобували необхідної кількості срібла, тому імператори наказали додавати в гроші мідь.)

4) Чому за службу держава почала виплачувати солдатам і чиновни-кам платню не грошима, а зерном, м’ясом та іншими продуктами? (Тому що в римській імперії розпочалася криза, яка призвела до

106

відсутності грошей у державній скарбниці, тому імператори почали виплачувати платню продуктами.)

5) Чому Константин почав брати до армії варварів і навіть призначав їх консулами? (Тому що кількість римських громадян була дуже обмеженою, до того ж варварський світ дуже впливав на римську імперію. Також таким чином імператори захищали кордони римської імперії.)

6) Чому на початку нашої ери місто Рим налічувало близько 1 млн жителів, а в V ст. їхня кількість зменшилася до 150 тисяч? (Тому що рим утратив своє геополітичне значення: столицею Західної римської імперії стало місто равенна, а Східної — константинополь. У римі перебував тільки керівник християнської церкви — Папа римський, який ще не мав такого впливу на світ.)

7) Чому битву на Каталаунських полях називають «Битвою народів»? (Тому що в цій битві брали участь майже всі народи Європи.)

ІV. пІдсуМки уроку

Учитель підбиває підсумки вікторини та виставляє оцінки. Кож-ному учаснику команди, що перемогла, додається два бали до індиві-дуальної оцінки.


Повторити матеріал теми «Пізня Римська імперія», написати твір за однією з тем: «Захоплення Риму ґотами», «Вандали в Римі» (за вибором).

107

7 клас

народження середньовІчної європи

Мета. Сформувати уявлення про причини виникнення серед-ньовічноїЄвропи;створитиумовидлярозумінняпричинно-наслідкових зв’язківміж подіями; установити зв’язокміжвеликимпереселеннямнародівівиникненнямварварськихкоролівств;схарактеризуватиФранкськекоролівство;роз-вивативмінняпорівнюватидержавистародавньогосвітутасередньовіччяйвисловлювативласнудумкущодопричинвиникненнятазагибеліварварськихкоролівств.

обладнання. Картасвіту,Європи. тип уроку. Урокпоясненняновогоматеріалу. очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називати хронологічні межі існування Франкського ко-

ролівстватаімперіїКарлавеликого;показуватинакартінапрямкивеликогопереселеннянародів,кордонивар-варськихкоролівств,ФранкськоїдержавитаімперіїКар-лавеликого;застосовуватитапояснюватинаприкладахтермінитапоняття;характеризуватидержавитаісторичніпостаті;порівнюватидержавистародавньогосвітутасе-редньовіччя;висловлювативласнесудженнящодороліімперіїКарлавеликогов історіїсередньовічноїЄвропи.

ХІДУРОКУ




Слово вчителя.У минулому навчальному році ми вивчали такий цікавий феномен

історії, як Велике переселення народів. Пригадаймо ж, що це таке. Вислухавши кілька відповідей учнів, учитель нагадує, що Велике переселення народів — це рух різних народів (гунів, ґотів, сарматів, пізніх скіфів тощо) у IV—VI ст. у західному напрямку.

«Мозковий штурм».Учитель пропонує учням за допомогою методу «мозкового штур-

му» визначити причини Великого переселення народів:а) прагнення воєнної знаті захоплення здобичі та нових земель;б) зміна клімату на півночі Європи (похолодання, яке призвело до

зменшення територій земель, придатних для обробітку);

108

в) швидкий приріст населення;г) брак землі (екстенсивний характер ведення господарства збільшив

потребу нових пасовиськ та орних земель).

Розповідь учителя.Велике переселення народів розпочалося з поступового пересуван-

ня ґотів із Прибалтики до Північного Причорномор’я. Остґоти осіли в пониззі Дніпра, а вестґоти — між Дністром і Дунаєм. Проте в 375 р. гуни, розгромивши племінний союз ґотів на чолі з Германаріхом, підкорили більшу частину остґотів та інші племена. Восени 376 р. вестґоти під тиском гунів, перейшовши Дунай, оселилися, із дозволу Риму, на території римської провінції Мезії (територія між Нижнім Дунаєм і Балканами). Унаслідок постійних утисків римських чи-новників вестґоти підняли повстання та розгромили римську армію під Адріанополем. Тільки в 38� р. імператору вдалося придушити повстання. На початку V ст. вестґоти на чолі з Аларіхом І розпочали похід в Італію та захопили Рим. Згодом вони завоювали значну час-тину Ґалії, а пізніше — Іспанії, заснувавши на цих землях Тулузьке королівство. До середини V ст. германські племена (вандали, алема-ни, бурґундці, франки, англи, сакси) заселили територію Західної Римської імперії та створили наприкінці VI—VII ст. свої королівства. Отже, наслідком Великого переселення народів стало знищення За-хідної Римської імперії та виникнення на теренах Європи багатьох нових держав.


Перед початком розгляду нового матеріалу вчитель ставить перед класом проблемне питання: «Чи було Велике переселення народів го-ловною причиною загибелі Західної Римської імперії?».

За кожним із трьох питань розгляду нового матеріалу пропонуєть-ся по одному варіанту проведення уроку. Учитель самостійно вирі-шує, із яким варіантом йому працювати. Решту матеріалу можна викладати лекційно або заздалегідь дати завдання учням підготувати доповіді за цими питаннями.

1. Загибель Римської імперії та виникнення варварських ко-ролівств.

«Прес-конференція».Учитель об’єднує учнів у шість груп, кожна з яких отримує картку

з інформацією для опрацювання. Після обговорення інформації в гру-пах відбувається прес-конференція, на якій представники від кожної групи розповідають про результати роботи своєї групи. Решта учнів, вислухавши виступ, ставлять уточнюючі запитання.

Рекомендація. Результати роботи можуть бути занесені на дошку, а загаль-ний результат кожний учень може переписати в зошит.

109

Правила роботи в групі1) Отримавши картку, призначити керівника, який буде координу-

вати роботу групи, секретаря, який буде записувати результати роботи групи, хронометриста, який буде стежити за часом, і до-повідачів, які виступатимуть із результатами роботи групи.

�) Уважно прочитати інформацію на картці.3) Обговорити прочитану інформацію та скласти стислий виступ для

доповідача.4) Не заважати одне одному, виступати по черзі, за командою керів-

ника групи.5) У разі виникнення запитань звернутися до вчителя.

картка № 1Велике переселення народів змінило карту Європи. На території

Римської імперії з’явилися вестґоти, що прийшли сюди під тиском гунів, які підняли повстання внаслідок утисків римських чиновни-ків. Племена вестґотів спочатку знищили армію Східної Римської імперії на чолі з імператором під Адріанополем (378 р.), а потім по-чали рух до Італії. У 395 р. Римська імперія була остаточно поділена на дві частини, що спричинило зростання кризи в імперії. На почат-ку V ст. вестґоти на чолі з Аларіхом вторглися до Італії та в 410 р. захопили Рим. Це стало початком занепаду Західної Римської ім-перії. Ґоти та інші варварські племена продовжували захоплювати землі Римської імперії. У той же час розпочали свій рух гуни, які після розгрому ґотів у Північному Причорномор’ї створили свою державу на чолі з Аттілою. Рух гунів удалося призупинити в 451 р. під час битви на Каталаунських полях. Виснаження гунської армії та смерть Аттіли призвели до розпаду їхньої держави. У 455 р. Рим захопили вандали, які піддали його нищівному розграбуванню, чим остаточно підірвали міць Західної Римської імперії. У 476 р. вождь варварів Одоакр скинув останнього римського імператора Ромула Авґустула, після чого Західна Римська імперія припинила своє іс-нування.

Рекомендація. Учитель може порекомендувати учням побудувати роз-повідь про загибель Римської імперії у вигляді хроноло-гічної таблиці.

Дата Подія

375 р. Розгром гунами ґотів у Північному Причорномор’ї та оселення вестґотів на території Римської імперії

378 р. Битва під Адріанополем, знищення римської армії, що призвело до початку масових вторгнень варварів через відкриті кордони

395 р. Поділ імперії на дві частини — Західну та Східну, що призвело до послаблення держави та поширення кризи

110

Дата Подія

410 р. Захоплення вестґотами на чолі з Аларіхом Риму, що стало почат-ком занепаду імперії

451 р. Битва на Каталаунських полях, що закінчилася зупиненням гунів

455 р. Нищівне пограбування Риму вандалами, остаточне падіння авто-ритету й могутності Західної Римської імперії

476 р. Скинення вождем варварського племені Одоакром останнього рим-ського імператора Ромула Авґустула, після чого Західна Римська імперія припинила своє існування

1) Чому ґоти оселилися на території імперії?�) Чому імператори дозволяли селитися варварським племенам на

землях імперії?3) Чому ґоти повстали?4) Чому поділ імперії на дві частини послабив державу?5) Чому битву на Каталаунських полях називають битвою народів?

картка № 2Упродовж багатьох століть на берегах середнього Одеру жило

плем’я вандалів. Досить розмірене життя племені було перерване Великим переселенням народів, у результаті якого вандали в 409 р. потрапили до Іспанії, зайнявши південну частину Піренейського пів-острова. Незабаром королем вандалів став Гензеріх, який уклав уго-ду з правителем римської провінції Африки. У результаті в 4�9 р. близько 80 тис. вандалів на чолі з королем переселилися до Африки. Проте спокійно жити їм не вдалося, і вандали розпочали війну із Західною Римською імперією. Ця боротьба завершилася укладенням угоди, за якою західно-римські імператори визнавали владу ван-далів в Африці. Нестабільна ситуація в Італії дозволила королівству вандалів не тільки зміцніти, але й здійснювати набіги. У 455 р. місто Рим піддалося страшному пограбуванню з боку вандалів. Король вандалів також відібрав у римлян землі, які ті мали в Африці. Жор-стоких утисків зазнало католицьке духовенство, яке було вислане з Африки завдяки старанням аріан, чия релігія стала державною у вандалів. Усі історики називають Гензеріха «морським» королем, оскільки саме завдяки розвитку військово-морського флоту державі вандалів удалося лише за кілька років перетворитися на найсильні-ше царство того часу. У 477 р., повернувшись із чергового морсько-го походу, Гензеріх помер, передавши престол своєму сину, який незабаром уклав з імперією мирну угоду, у результаті якої війни на кілька десятиліть припинилися. Проте через певний час виник конфлікт Вандальського королівства зі Східною Римською імперією (Візантією). Війна, що почалася в 533 р., була завершена майже рік по тому та призвела до цілковитого розгрому вандальської держави,


111

останній правитель якої був узятий у полон і перепроваджений до Константинополя. Із того часу Вандальське королівство, що своїми морськими набігами наводило жах на всю Європу, припинило своє існування.1) Чому вандали потрапили на Піренейський півострів?�) Як вандали опинилися в Північній Африці?3) Чому Гейзеріх зміг легко захопити Рим?4) Чому Гейзеріха називали «морським» королем?5) Чому вандали, які були християнами, погано ставилися до католи-

цьких священиків?6) Яке значення в наш час має поняття «вандалізм»? Як і чому воно

виникло?7) Як Вандальське королівство припинило своє існування?

картка № 3Остґоти складали східну гілку ґотського народу, що наприкінці

IV ст. розділився на вестґотів і остґотів. Остґоти жили в піщаних степах між Дніпром і Доном. Найбільшої могутності в Північному Причорномор’ї остґоти досягли під час правління Германаріха, але незабаром їх розгромили гуни. Остґоти змушені були підкоритися гунам, які залишили їх жити на колишніх місцях. Остґоти прожили на цих землях майже сто років, здійснюючи набіги на сусідів, поки в 481 р. єдиним королем усіх остґотів став Теодоріх. Незабаром Тео-доріх повів остґотів до Італії, де, після її підкорення, за домовленістю з римським імператором, і почав правити. Зовнішня політика Тео-доріха мала мирний характер. Він був старшим серед усіх королів варварів. Він дивився на себе та остґотів як на посередників між анти-чним світом і варварським. Родина Теодоріха дістала римську освіту. Будучи аріанином, він відрізнявся віротерпимістю, але релігійний антагонізм ґотів-аріан і католиків-римлян ставав на заваді його праг-нень. Релігійні розбрати стали приводом для зіткнень із Візантією, що зробило Теодоріха жорстоким. Наприкінці свого життя він почав переслідувати римських сенаторів і католиків. Проте за Теодоріха Остґотське королівство досягло свого найвищого розквіту, і після смерті в 5�6 р. почався його швидкий занепад. Незабаром розпоча-лася війна з Візантією. Остґотське королівство було знищене після двадцятирічної боротьби, а Італія потрапила в залежність до інших варварів — ланґобардів.1) Пригадайте, як ґоти опинилися в Північному Причорномор’ї?�) Хто очолив остґотів у поході до Італії?3) Що стало перешкодою у відносинах Остґотського королівства та

Візантії?4) Яку зовнішню політику намагався проводити Теодоріх?5) Ким Теодоріх уважав остґотів?6) Чому родина Теодоріха здобула римську освіту?7) Як Остґотське королівство припинило своє існування?

11�

картка № 4Тулузьке королівство (418—507 рр.) — держава вестґотів та їхніх

союзників. Як окреме плем’я вестґоти вперше з’явилися в історії в �68 р., коли вторглися до Римської імперії на Балканський півос-трів, проте були відбиті й оселилися в Північному Причорномор’ї. Під тиском гунів у 376 р. вони перейшли Дунай, звернувшись до римського імператора Валента із проханням надати їм місця для по-селення. Валент задовольнив їхнє прохання, але, невдоволені рим-ськими чиновниками, вони підняли бунт. У битві під Адріанополем вестґоти розгромили армію Валента, убивши його самого. Імператор Феодосій І уладнав конфлікт, але після його смерті 395 р., коли Рим-ська імперія була поділена між його синами на Східну та Західну, вестґоти, користуючись непевністю ситуації, почали грабіжницькі походи спочатку до Греції, а в 410 р. на чолі з Аларіхом захопили Рим. Потім вони пішли до Південної Ґаллії, де створили власне Ту-лузьке королівство, до якого входила територія Ґаллії від Луари й уся Іспанія. Найбільшого розвитку Тулузьке королівство досягло за Тео-доріха I (419—445 рр.), який розширив межі Тулузького королівства й укріпив його внутрішньо. Теодоріх воював із Візантією, вандалами, гунами. У 451 р. в рішучій битві з гунами на Каталаунських полях за-гинув вестґотський король і вестґоти проголосили своїм королем його старшого сина Торісмонда. У 507 р. вестґоти були розгромлені коро-лем франків Хлодвіґом, залишили на його користь Південну Ґаллію та відійшли до Іспанії. Вестґотське королівство продовжувало бороть-бу за своє існування, утримуючи землі на Піренейському півострові, але в 711 р. Вестготське королівство було знищене арабами.1) Як вестґоти опинилися в Північному Причорномор’ї?�) Чому вестґоти хотіли оселитися в Римській імперії?3) Чому римський імператор надав вестґотам землю в імперії?4) Чому вестґоти підняли повстання?5) Чому вестґоти вели грабіжницькі походи?6) Де виникло Тулузьке королівство?

картка № 5Франки належать до групи германських племен, що вперше згаду-

ються в хроніках у III ст. Вони жили на берегах Рейну й Мааса. Слово «франк» походить від «фреккр» — хоробрий, відважний. Наприкінці III — початку IV ст. франки почали здійснювати набіги на територію Римської імперії, а саме на північно-східну Ґаллію, й осіли там як со-юзники Риму. У IV ст. деякі їхні вожді обіймали важливі посади в ад-міністрації Римської імперії та її армії. Починаючи з 407 р. франки, скориставшись послабленням імперії, просуваються на захід, розсе-ляючись на вільних землях, не конфліктуючи з місцевим галло-рим-ським населенням. До 450 р. франки поділилися на дві великі групи та створили численні королівства, що рідко об’єднувалися в союзи. У V ст. франки під керівництвом свого вождя Хлодвіґа завоювали ос-

113

новну частину Ґаллії та утворили королівство франків. Франки були прихильниками язичництва; вони не визнавали богів, але робили зоб-раження лісів і вод, птахів і тварин, а також інших стихій природи та поклонялися їм як богу, приносили жертви. Проте в 496 р. Хлодвіґ прийняв католицтво. Перехід до католицького віросповідання доз-волив Хлодвіґу отримати вплив і владу над ґалло-римським насе-ленням. До того ж тепер він мав могутню підтримку — католицьке духовенство. Практично все своє життя король провів у війнах. Ос-танні роки свого правління Хлодвіґ займався усуненням суперників, а також своїх родичів. У 511 р. голова королівства, що простяглося від Рейнської долини до Піренеїв, поселився в Парижі, який зробив своєю резиденцією. Подальша історія франків пов’язана з Меровінґа-ми та Каролінґами.1) Чому римські імператори дозволили франкам оселитися в Ґаллії?�) Чому франки стали служити Римській імперії?3) Чому Хлодвіґ прийняв католицтво?4) Чому Хлодвіґ займався усуненням своїх родичів?5) Чому Париж став резиденцією короля?

картка № 6На землях Римської імперії утворювалися варварські королівства.

Східно-германські племена бурґундців жили на берегах річки Одер, звідти вони перейшли в долину річки Майн. Перші сутички римлян із бурґундцями належать до �79 р. н. е. У IV ст. бурґундці під тиском сусідніх племен переправилися через Рейн й отримали від імперато-ра Гонорія прикордонні землі в Ґаллії, де вони й зупинилися після поразок від Аеція в 437 р., а потім від гунів під Женевою. Центром Бурґундського королівства стало місто Ліон. Невелике за розміром королівство впливало на Західну Римську імперію, оскільки займа-ло вигідне географічне положення, відрізуючи імперію від Північної Ґаллії. У 534 р. Бурґундське королівство було підкорене франками. Пізніше назва племені бурґундців залишилася в назві герцогства, а потім і частини території сучасної Франції.1) Чому бурґундці почали переправлятися через Рейн до Римської

імперії?�) Чому римський імператор дозволив бурґундцям оселитися в Ґаллії?3) Чому Бурґундське королівство мало вплив на Західну Римську ім-

перію?4) Як склалася доля Бурґундського королівства?

картка № 7У середині V ст. до Британських островів, де була розташована

колишня римська провінція, розпочалося вторгнення північно-за-хідних германських племен англів, ютів та саксів із Північної Ні-меччини. Легко придушивши супротив залишків римських військ і місцевого населення, асимілювавши місцеві племена кельтів із так

114

званими романо-британцями, англосаксонські племена утворили сім королівств: Ессекс, Вессекс і Суссекс утворили сакси, Останглію, Марсію та Нортумбрію — англи, а Кент — юти. На початку ІХ ст. королівства створили об’єднання на чолі з Ессексом, а їхні утворення стали називати Англія. Під час завоювання Британії в англосаксів почали зароджуватися феодальні відносини. Із вільних членів сіль-ської громади поступово почав відокремлюватися прошарок великих землевласників, що походили з родової знаті (ерли), і королівських дружинників (тени). Важливу роль у житті англосаксів відіграло прийняття християнства (VII ст.) та виникнення церковного земле-володіння. Вторгнення норманів (вікінгів) у 1066 р. поклало край пануванню англосаксів. 1) Чому англосакси почали вторгнення до Британських островів?�) Чому англосакси заснували так багато королівств?3) Чому королівства об’єдналися?4) Чому виникла назва Англія?5) Яке значення відіграло прийняття англосаксами християнства?6) Що поклало край правлінню англосаксів?

2. ФранкськадержаваМеровінґів.ДержаваКаролінґів.ЗагибельімперіїКарлавеликого,утвореннядержавсередньовічноїЄвропи.«Карусель».Половина учнів класу отримують картку з інформацією, яку вони

мають опрацювати. Стільці в класі розташовуються у два кола попар-но. Учні сідають обличчями одне до одного (учні внутрішнього кола сідають спинами до центру кола, учні зовнішнього кола — обличчями до нього, учні, які отримали картки, мають сісти у внутрішнє коло). За сигналом учителя учні внутрішнього кола розповідають інфор-мацію, яка була в них на картках, а учні зовнішнього кола уважно слухають і ставлять запитання, які в них будуть виникати під час прослуховування інформації. Через деякий час, за сигналом учите-ля, учні зовнішнього кола пересідають на один стілець за напрямком годинникової стрілки. Вони роблять це доти, доки не повернуться до того місця, звідки розпочинали роботу. Потім, зробивши коло, вони розповідають учневі, який сидить у внутрішньому колі, усю інформа-цію, яку отримали під час руху «каруселі». Під час розповіді учень, який слухає, занотовує необхідну інформацію.

Правила роботи для учнів внутрішнього кола1) Уважно прочитати інформацію на картці.�) Розповісти учневі, що сидить навпроти, інформацію, яка була на

картці.3) У разі виникнення запитань дати на них відповідь.4) Повторити розповідь для кожного учня, який буде сідати навпроти.5) Вислухати розповідь учня, із якого розпочалася робота, і занотува-

ти необхідну інформацію.

115

Правила роботи для учнів зовнішнього кола1) Уважно прослухати інформацію, яка буде розповідатися, і заноту-

вати основні положення.�) У разі виникнення запитань поставити їх учневі, який розповідав

інформацію.3) За командою вчителя пересісти на один стілець за напрямком го-

динникової стрілки.4) Уважно вислухати інформацію наступного учня, занотувати ос-

новні положення.5) Пересідати доти, доки ви не повернетесь до учня, із якого розпоча-

лася розповідь.6) Розповісти йому всю інформацію, отриману під час руху колом.7) У разі виникнення запитань дати на них відповідь.

картка № 1У 450 р. франки розпалися на дві великі групи: франки рипуарські,

що жили біля середнього Рейну між Тріром і Кельном, звідки їхні во-лодіння доходили до долини Мозеля, і франки салічні (приморські), що жили між Рейном і Шельдою, володіння яких простягалися до долини Соммі. Вони створювали численні королівства, що інколи об’єднувалися в союзи. У 457 р. з’явилося королівство Турне, коро-лем якого став Хільдерік із роду Меровінґів, батько Хлодвіґа.

картка № 2Меровінґи — перша королівська династія у Франції. Вона бере по-

чаток від легендарного Меровея, нащадок якого — Хільдерік — був першим її історично відомим представником. Син Хільдеріка Хлод-віґ (466—511 рр.) після низки перемог над римлянами та алеманами, вестґотами заснував королівство франків.

картка № 3За перші десять років Хлодвіґ провів завоювання останніх володінь

імперії та робив спроби зберегти римські інститути, що довели свою ефективність. Він продовжував захоплення територій: досягав Луа-ри, здійснював набіги на Аквітанію тощо.

картка № 4Хлодвіґ був язичником, але прийняв християнство. Хрещення,

що перетворило франкського короля на поборника католицизму, забезпечило йому підтримку церкви як у своєму королівстві, так і в королівствах, що підкорилися суверенам — аріанам. Прийняття християнства франками сприяло об’єднанню ґалло-римлян із варва-рами. Із середини VI ст. слово «франк» почало означати будь-якого підданого короля.

картка № 5Упродовж VI ст. франки на чолі з Меровінґами продовжували заво-

ювання, і в середині VI ст. королівство, яке майже вдвічі збільшило

116

свою територію, значно посилилося. Воно стає головною державою Західної та Центральної Європи, союзником Візантійської імперії в її боротьбі з остґотами, а потім із ланґобардами.

картка № 6Останні роки свого правління Хлодвіґ займався усуненням супер-

ників, а також своїх родичів, і вимагав, щоб інші франки визнали його владу. У 511 р. голова королівства, що простягалося від Рейн-ської долини до Піренеїв, оселився в Парижі, який зробив своєю резиденцією. Того ж року він скликав в Орлеані перший національ-ний собор, у якому взяли участь 3� єпископи. Хлодвіґ помер у 511 р. в церкві Святих Апостолів, яку він збудував на місці поховання Свя-тої Женев’єви.

картка № 7Після Хлодвіґа держава не стала стабільним утворенням, її те-

риторія постійно переділялася між нащадками королів. Після чого вона остаточно поділилася на три держави — Бурґундію, Австразію та Нейстрію. Був період, коли король Даґоберт (6�9—639 рр.) знову об’єднав під своєю владою всю державу, але невдало ведена ним внут-рішня політика призвела до послаблення королівської влади. Після його смерті розпочався період «лінивих королів», коли в країні пану-вали майордоми.

картка № 8Один із майордомів Меровінґів, Піпін Короткий, за підтримки

Папи Римського Захарія І в 751 р. скинув останнього Меровінґа та був проголошений королем, започаткувавши династію Каролінґів.

картка № 9Каролінґи успадкували владу від Меровінґів і до 987 р. продов-

жували управляти в деяких королівствах. Ім’я Каролінґів походить від Карла Мартелла, який переміг маврів у битві при Пуатьє в 73� р. Найвидатнішим представником династії був Карл Великий, який ко-ронувався імператором у 800 р.

картка № 10Син Піпіна Геристальського Карл Мартелл (715—741 рр.) успішно

продовжив політику батька, провів низку реформ (найбільше значен-ня мала військова реформа, яка започаткувала феодальне землево-лодіння), залишившись самовладним правителем знову об’єднаної Франкської держави. Однак королівський престол протягом багатьох років ніхто не посідав.

картка № 11Син і наступник Карла Мартелла майордом Піпін Короткий (741—

768 рр.) на зборах франкських феодалів за підтримки папського пре-столу в 751 р. був проголошений королем франків. Над ним — пер-шим серед європейських королів — був здійснений обряд помазання

117

на царство. Останній із Меровінґів був пострижений у ченці проти власної волі. Папа Римський признав єпископів, призначених Піпі-ном, і під страхом відлучення заборонив франкам обирати собі ко-ролів з іншого роду.

картка № 12Найбільшого розвитку монархія досягла за правління Карла Ве-

ликого (768—814 рр.). У результаті великих завойовницьких по-ходів до її складу ввійшли території, які зараз складають Західну Німеччину, Північну Італію, Північну Іспанію, а також багато ін-ших земель. Показником зростання могутності держави стало прого-лошення у 800 р. Карла імператором. У його руках зосереджувалася значна влада, але Карл Великий мав ділити її зі знаттю, без згоди якої не приймалося жодне важливе рішення. Найвищі світські та духовні феодали входили до складу постійно діючої ради при імпе-раторі. Майже щороку скликався з’їзд усієї знаті (так зване «Велике поле»).

картка № 13Син Карла Великого Людовік I Благочестивий був єдиним на-

ступником імператора, який утримував державу в єдності, але піс-ля його смерті між його синами Лотарем I, Людовіком II Німецьким і Карлом II Лисим упродовж трьох років тривала громадянська вій-на. Після поділу імперії між трьома онуками Карла Великого згідно з Верденським договором 843 р. Каролінґи спочатку продовжували тримати трон у всіх трьох створених країнах: Західній Франкії, Се-редній Франкії та Східній Франкії.

картка № 14У Західній Франкії, яка стала Францією, Каролінґи продовжува-

ли бути правлячою династією, поки у 987 р. Капетинґи не захопили трон. У Середній Франкії, яка стала королівствами Лотаринґія, Про-ванс і Ломбардія, родина правила до 875 р., але далі держава розпа-лася згідно з Мерсенським договором 870 р. У Східній Франкії, ядрі пізніших Німеччини та Священної Римської імперії, Каролінґи ке-рували до смерті Людовіка IV Дитини (911 р.). Герцоги племінних герцогств прийняли Саксонську династію, яка називалася Оттоніа-ни, або Людольфінґери, які свідомо виставляли себе як наступники Каролінґів.

картка № 15Джерелом права у франків були звичаї, постанови франкських

королів законодавчого характеру (капітулярії). Завойоване населен-ня Ґаллії жило за римським правом. Збірником звичаєвого права є «Салічна правда», яка, вірогідно, виникла наприкінці V ст. «Саліч-на правда» — це не звід законів і не кодекс, а фіксований перелік пра-вових звичаїв. Здебільшого її статті присвячені злочинам проти особи та майна. Ці статті встановлювали покарання за крадіжку свиней,

118

рогатої худоби, коней, собак, рабів, за підпал, ламання загорож. «Салічна правда» передбачала суворі покарання, великі штрафи за вбивство, тілесні ушкодження. Покарання змінювалися залежно від становища правопорушника.

картка № 16На початку ІX ст. Франкська держава перебувала в зеніті своєї мо-

гутності. Охоплюючи територію майже всієї Західної Європи та не маючи на своїх кордонах рівного собі за силою ворога, вона здавалася непереможною. Але вже тоді ця держава мала передумови занепа-ду й розпаду. Створена шляхом завоювань, вона була конгломера-том народностей, які, однак, були пов’язані тільки військовою си-лою. Зломивши на деякий час масовий опір закабаленого селянства, франкські феодали втратили зацікавленість у єдиній державі. У цей час економіка франкського суспільства мала натуральний характер. Відповідно не було тісних, стабільних господарських зв’язків між ок-ремими районами. Були відсутні будь-які інші чинники, які могли б стримати роздроблення держави. Карл Великий невдовзі перед смер-тю розділив імперію між своїми синами.

3. «Салічнаправда».

Лабораторна робота з елементами рольової гри.Ознайомлення із середньовічним документом «Салічна правда»

проходить у вигляді рольової гри «Королівський суд». Серед учнів визначаються судді та учасники суду.

Правила роботи1) Учні-судді отримують текст зі статтями «Салічної правди» та

уважно їх вивчають.�) Учні-учасники об’єднуються в пари й отримують картки з описом

ситуації.3) Пари учнів по черзі розповідають суддям свою ситуацію у вигляді

діалогу.4) Учні-судді ухвалюють рішення відповідно до статей «Салічної

правди» та проголошують вирок, який затверджує вчитель, що виступає в ролі князя.

Вступне слово вчителя.Джерелом права у франків були звичаї, постанови франкських ко-

ролів законодавчого характеру (капітулярії). Завойоване населення Ґаллії жило за римським правом. «Салічна правда», яка, вірогідно, виникла наприкінці V ст., — це не звід законів і не кодекс, а фік-сований перелік правових звичаїв. Здебільшого її статті присвячені злочинам проти особи та майна. Ці статті встановлювали покарання за крадіжку свиней, рогатої худоби, коней, собак, рабів, за підпал, ламання загорож. «Салічна правда» передбачала суворі покарання,

119

великі штрафи за вбивство, тілесні ушкодження. Покарання змі-нювалися залежно від становища правопорушника. «Салічна прав-да» свідчить про існування у франків пережитків кривавої помсти. Якщо злочинець не міг сплатити викуп за скоєне вбивство, «він мав заплатити своїм життям». Проте кривава помста забороняла-ся, якщо вбивство скоєне ненавмисно. Основним покаранням був штраф, який визначався в солідах і денаріях (1 солід дорівнює 40 денаріям). Покаранням також підлягали ті, хто ганьбив гідність франка. Статті «Салічної правди» охороняли й захищали життя та гідність жінки.

Рекомендації. 1) Краще запропонувати учням, які виконують роль суд-дів, починати ухвалу свого рішення з урочистих слів, наприклад: «Керуючись законами наших предків, які за-писані в «Салічній правді», від імені короля нашого Висо-кий суд вирішив…»�) У зв’язку з тим, що імена, які мали франки, є незвичними для сучасних дітей і можуть викли-кати неадекватну реакцію, учитель самостійно вирішує необхідність використання імен під час рольової гри.

картка № 1П е р ш и й у ч а с н и к с у д у: «От і прийшов я на суд, як викли-

кав мене сусід мій, дуже був зайнятий, але прийшов, а все через оте кляте дерево, що на межі, та не потрібне воно мені, а він усе стверджував, що все має бути за законом, от і запросив до суду. Ось прийшов я, а його немає, як це так? Я ж такий зайнятий був, а він не прийшов».

Д р у г и й у ч а с н и к с у д у: «Та от подумав я, чого через дрібни-цю до суду тягтися, ще й дощ на вулиці накрапав, ну, що станеться з тим деревом, що на межі? Я й подумав, що іншого разу зберемося, а може, ми самі із сусідом усе вирішимо».

Р і ш е н н я с у д у: «Та людина, яка викликала до суду іншу, а са-ма не прийшла, має сплатити 15 солід тій людині, яку викликала (Стаття І § 2)».

картка № 2П е р ш и й у ч а с н и к с у д у: «Прокинувся я вночі, чую, щось

не те, якось підозріло тихо, і собака мій мовчить, а він у мене такий гавкучий, наче барабан,— як ніч, так і починає гавкати. Так от, узяв я сокиру й до хліва, а дорогою ще й вила прихопив. Так от, тільки-но я вийшов, а він тут як тут, ще й з поросям, таке гарне ж те порося, молочне».

Д р у г и й у ч а с н и к с у д у: «А що, у нього їх аж десять було, ну, на одного менше, а мені дуже потрібно було, я в нього просив, а він як уперся, і ні в яку, от я і взяв».

Р і ш е н н я с у д у: «Людина, яка вкрала молочне порося, має спла-тити 1�0 денарій (Стаття ІІ § 1)».

1�0

картка № 3П е р ш и й у ч а с н и к с у д у: «Я пастух, охороняю стадо, воджу

його на водопій, доглядаю за ним. А в стаді в мене є бик, та такий, що всі хочуть на нього подивитися: роги, мов списи, очі палають, під ярмом ніколи не був, як хтось не підійде — він як грім і блис-кавка. А третього дня підійшли до мене, розговорилися, випили настою з брусники, і раптом мене зморило, а як прокинувся, бика вже не було».

Д р у г и й у ч а с н и к с у д у: «Та нічого страшного не було, за-клалися ми, чи можна його вкрасти. І нічого страшного не було, ну, трохи сонного зілля підсипали йому, у бабки, що на околиці живе, узяли, і все. Нічого страшного не було, ми тільки побавилися, а потім би повернули».

Р і ш е н н я с у д у: «Людина, яка вкрала бика, має сплатити 1800 денарій (Стаття ІІІ § 4)».

картка № 4П е р ш и й у ч а с н и к с у д у: «Він працював у мене, я його году-

вав, стежив за ним, а раптом раз, і немає його. Як це так? Це ж мій раб! А потім дізнався, що вкрали його. Отой украв, а навіщо?»

Д р у г и й у ч а с н и к с у д у: «Та раб не твій це, я його віз на про-даж, а мене схопили й відібрали його. Отже, це мій раб».

П е р ш и й у ч а с н и к с у д у: Як це так, твій? Люди добрі, по-дивіться, це мій раб — і шрам у нього під коліном, тому й кульгає. І сусіди всі скажуть, що він мій».

Р і ш е н н я с у д у: «Людина, яка вкрала раба, має сплатити 1�00 денарій (Стаття х § 1)».

картка № 5П е р ш и й у ч а с н и к с у д у: «Я чесний торговець, ніколи ні в ко-

го нічого не брав, не обважував, а того дня таке трапилося, що я й не зрозумів. Не встигнув я повернутися, як отой чоловік схопив брас-лет — і тікати. А то такий гарний браслет, я ж 5 солід прошу за нього. Дякую перехожим, упіймали злодія, а він ще й рабом виявився, та коли ловили його, і браслет зламав».

Д р у г и й у ч а с н и к с у д у: «Нічого не знаю. Так, це мій раб, і я послав його у справі, а що він накоїв, то його справа».

Р і ш е н н я с у д у: «Раб, який украв браслет, має сплатити 6 солідів, а його хазяїн має сплатити вартість браслета — 5 солід, а також відшко-дувати збитки, завдані купцю,— ще 5 солід (Стаття хІІ § 2)».

картка № 6П е р ш и й у ч а с н и к с у д у: «До мене в гості приїхала сестра,

і ми пішли гуляти містом. Ішли спокійно, нікого не чіпали, коли рап-том троє хлопців схопили мою сестру, кинули на коня та помчали невідомо куди. Дякувати Богові, що проїжджали стражники, які на-здогнали тих хлопців і затримали».

1�1

Д р у г и й у ч а с н и к с у д у: «Ми були в патрулі, об’їжджали ву-лиці міста, коли почули крик. Прибувши до місця, побачили дівчину, яка репетувала, і трьох вершників, які тікали. Але ми їх затримали, дівчину відпустили. Під час обшуку в них виявилися ножі, а отой чорнявий мав ще лук зі стрілами».

Р і ш е н н я с у д у: «Усі, хто брали участь у викраденні вільної дів-чини, мають сплатити по 30 солідів, а той, хто мав ще лук, має спла-тити 90 солідів (Стаття хІІІ § 1, 3)».

картка № 7П е р ш и й у ч а с н и к с у д у: «Я наглядаю за цвинтарем. Стара

я людина, багато воював разом із нашим королем, і от коли вже не зміг тримати меча, мене призначили наглядати за цвинтарем. При-йшов я зранку, а сім пам’ятників на могилах перекинуті. І в кого ж рука піднялася?»

Д р у г и й у ч а с н и к с у д у: «Та п’яний я був, трохи перебрав і не пам’ятаю. Ішов через цвинтар, але ж уже темно було. Перечепився кілька разів та впав і заснув. А тут зранку всі кричать, пов’язали мене й сюди притягли».

Р і ш е н н я с у д у: «Заплатити за кожний із семи пам’ятників 600 денарій, разом — 4�00 денарій. (Стаття XIV п. 7)».

картка № 8П е р ш и й у ч а с н и к с у д у: «Я спокійно йшов вулицею, уже су-

теніло, коли вони з’явилися та почали в мене випитувати, що я знаю чи не знаю. А я спокійна людина, вирішив не зв’язуватися з ними й пішов собі далі, та один із них наздогнав мене й кілька разів уда-рив кулаком. Це було біля мого будинка, і мої знайомі побачили це й пов’язали їх».

Д р у г и й у ч а с н и к с у д у: «Ми йшли, нам було весело, ми в ньо-го запитали, що він знає чи не знає, а він такий сумний, нічого не відповів і пішов далі, а ми ж до нього зверталися, от я і дав йому про-чуханки».

Р і ш е н н я с у д у: «Людина, яка вдарила кулаком іншу людину, має сплатити їй 360 денарій (Стаття XVІІ § 8)».

картка № 9П е р ш и й у ч а с н и к с у д у: «Я рибалка і кожного дня, незважа-

ючи на дощ чи іншу негоду, іду рибалити, щоб на королівській кухні була свіжа риба. І от прийшов я до берега, а човна мого немає. Раптом бачу — пливе, а в ньому той нахаба. Я покликав інших рибалок, і ми його пов’язали».

Д р у г и й у ч а с н и к с у д у: «Був такий чудовий день, і я вирішив поплавати річкою, подивитися на хвилі. Бачу — човен стоїть, а нікого немає, от і взяв його на деякий час».

Р і ш е н н я с у д у: «Людина, яка взяла човен без дозволу, має сплатити хазяїну човна 1�0 денарій (Стаття XхІ § 1)».

1��

картка № 10П е р ш и й у ч а с н и к с у д у: «Мій сусід — дуже неспокійна лю-

дина. Йому постійно щось заважає: то дерево не там росте, то наш собака не такий, то ми щось зробили. Він постійно лається, називає всіх поганими словами. От і цього разу були ми на площі, а він підій-шов і почав лаятися, назвав мене вовком та іншими словами. Біля мене були інші сусіди, які підтвердять мої слова».

Д р у г и й у ч а с н и к с у д у: «Та що то за сусід — усе в нього не так, не вміє він нічого! Ну сказав йому кілька “ласкавих” слів, і що тут такого?»

Р і ш е н н я с у д у: «Людина, яка образила іншу людину, має спла-тити 3 соліди (Стаття Xхх § 4)».

картка № 11П е р ш и й у ч а с н и к с у д у: «Ми побачили, як ота людина вби-

ла іншу. Через що це трапилося, ми не знаємо. А то був наш сусід, жив він за законом, за яким ще наші батьки жили,— за “Салічною правдою”».

Д р у г и й у ч а с н и к с у д у: «Цей чоловік видавав себе за вільно-го франка, а він же римлянин. Ну заплачу я за вбивство якихось там 60 солідів, але нехай не видає себе за іншого».

Р і ш е н н я с у д у: «За вбивство слід заплатити 8000 денарій, ос-кільки це франк, а не римлянин (Стаття хLI § 1, 7)».

картка № 12П е р ш и й у ч а с н и к с у д у: «Не знаю, що на мене найшло. Було,

сперечалися, за грудки один одного хапали, а чому цей римлянин до-рогу не звільняє? Я франк, і він має звільняти для мене дорогу. Ну, у цього римлянина нічого немає».

Д р у г и й у ч а с н и к с у д у: «Затриманий убив не простого рим-лянина, а землевласника, який мав землю та рабів, які її обробляли, який сплачував податки до королівської скарбниці».

Р і ш е н н я с у д у: «За вбивство повинен заплатити 4000 денарій (Стаття хLI § 6)».

картка для учнів, які виконують роль суддів.В и т я г і з « С а л і ч н о ї п р а в д и »I. Про виклик на суд.§ �. Якщо хто, викликавши іншого на суд, сам не з’явиться, і якщо

його не затримає яка-небудь законна перешкода, присуджується до сплати 15 солідів на користь того, кого він викличе на суд.

II. Про крадіжку свиней § 1. Якщо хто вкраде молочне порося і буде вуличний, присуд-

жується до сплати 1�0 денарій, що складає 3 соліди. III. Про крадіжку рогатих тварин§ 4. Якщо хто вкраде бика, що веде стадо та ніколи не був під яр-

мом, присуджується до сплати 1800 денарій, що складає 45 солідів.

1�3

X. Про крадіжку рабів § 1. Якщо хто вкраде раба, коня або тварину, яку запрягають, при-

суджується до сплати 1�00 денарій, що складає 30 солідів. XII. Про крадіжки або зломи, скоєні рабами § �. Якщо раб украде на 40 денарій, він сплачує 6 солідів. А пан

раба, що вчинив крадіжку, відшкодовує позивачу і вартість украде-ного, і збитки.

XIII. Про викрадення вільних§ 1. Якщо три людини викрадуть вільну дівчину, вони зобов’язані

сплатити по 30 солідів кожний. § 3. А ті, хто мав при собі стріли, сплачують утричі більше. XIV. Про нападиП. 7. Якщо хто зіпсує пам’ятники на могилі мертвої людини, за

кожний із них присуджується до сплати 600 денарій, що складає 15 солідів.

XVII. Про рани§ 8. Якщо хто вдарить іншого кулаком, присуджується до сплати

360 денарій, що складає 9 солідів, так що за кожний удар він платить по 3 соліди.

XXI. Про крадіжку човнів § 1. Якщо хто візьме без згоди власника чужий човен і проїде на

ньому, присуджується до сплати 1�0 денарій, що складає 3 соліди. XXX. Про образу словами.§ 4. Якщо хто назве іншого вовком, присуджується до сплати

3 соліди.ХLI. Про людиновбивство § 1. Якщо хто позбавить життя вільного франка або варвара, що

живе за Салічним законом, і буде вуличний, присуджується до спла-ти 8000 денарій, що складає �00 солідів.

§ 5. Якщо хто позбавить життя римлянина — королівського співтрапезника, і буде вуличний, присуджується до сплати 1� 000 де-нарій, що складає 300 солідів.

§ 6. Якщо хто позбавить життя римлянина-землевласника й не ко-ролівського співтрапезника, присуджується до сплати 4000 денарій, що складає 100 солідів.

§ 7. Якщо хто позбавить життя римлянина — тяглової людини, присуджується до сплати 63 солідів.

V. закрІплення вивченого МатерІалу



Фронтальне опитування.1) Якими були причини Великого переселення народів?�) Як вплинуло Велике переселення народів на землі України?

1�4

3) Чому гунам підкорилася лише частина ґотів?4) Чому римські імператори надавали варварським племенам землі

на території імперії?5) Чому виникають варварські королівства?6) Які племена заснували найсильнішу державу тих часів у Європі?7) Чим відомий Хлодвіґ?8) Чому розпалася імперія Карла Великого?9) Як християнство допомагало варварським королям?

10) Чому в «Салічній правді» призначалася різна плата за життя лю-дей?


Завдання.1) Заповніть таблицю, записавши у відповідний стовпчик події, назви,

прізвища тощо, які стосуються Меровінґів і Каролінґів: 1) Хлодвіґ. �) Майордом. 3) Піпін Короткий. 4) Драгоберт. 5) «Лініві королі». 6) Суассон. 7) Карл Мартелл. 8) Карл Великий. 9) Перемога над але-манцями. 10) Верденська угода. 11) Париж — резиденція. 1�) Битва під Пуатьє. 13) Імператор. 14) Виникнення «Салічної правди».

Меровінґи Каролінґи

1, 4, 5, 6, 9, 11, 14 2, 3, 7, 8, 10, 12, 13

�) Заповніть таблицю, записавши у відповідний стовпчик події, назви, прізвища тощо, які стосуються вестґотів, остґотів, вандалів, фран-ків та англосаксів: 1) Каролінґи. �) «Морський король». 3) Аларіх. 4) Германаріх. 5) Захоплення Італії. 6) Хлодвіґ. 7) Париж. 8) Юти. 9) Англія. 10) Сім королівств. 11) Тулузьке королівство. 1�) 410 р. 13) Знищення арабами. 14) Африка. 15) 455 р. 16) Англи. 17) Сак-си. 18) Меровінґи. 19) «Салічна правда». �0) Битва під Адріанопо-лем. �1) Підкорення гунам. ��) Гензеріх. �3) Боецій.

Вестґоти Остґоти Вандали Франки Англосакси

3, 11, 12, 13, 20 4, 5, 21, 23 2, 14, 15, 22 1, 6, 7, 18, 19 8, 9, 10, 16, 17



Підсумовуючи урок, учитель повертається до проблемного питан-ня і, вислухавши відповіді учнів, нагадує їм, що основними причи-нами загибелі Західної Римської імперії були внутрішні протиріччя в державі.


Опрацювати відповідний текст параграфа, скласти розповідь за те-мою «При дворі Карла Великого».

1�5

європейське середньовІчне МІсто

Мета. Сформувати уявлення про європейське середньовічнемісто;створитиумовидлярозумінняформуваннялюдининовоготипу—городянина;розглянутипричинирозвит-куторгівлітавиникненнялихварства;установитизв’язокміжступенемрозвиткусуспільстватаформуваннямміст;схарактеризувативзаєминиміськогосуспільства;розви-вативмінняпорівнюватиантичнейсередньовічнемістотависловлювативласнудумкущодопричинпоявисеред-ньовічнихміст.

обладнання. Картасвіту,Європи. тип уроку. Комбінованийзелементамироботивгрупахтарольової

гри(використовуютьсяметоди«мозковийштурм»,«ажур-напилка»,«акваріум»,«сніговакуля»,роботазнауковимитекстами,дидактичніігри,історичнийдиктант).

очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називатихронологічнімежіформуваннятарозвиткуміст

усереднівіки;показуватинакартімістасередньовічноїЄвропитаторговельнішляхи;застосовуватитапоясню-ватинаприкладахтермінитапоняття;описуватисеред-ньовічне місто; характеризувати взаємини в міськомусуспільстві;порівнюватиантичнейсередньовічнемістатависловлювативласнесудженнящодопричинвиникненнясередньовічнихміст.

ХІДУРОКУ






Гра «Васал — сеньйор».Перед початком проведення гри вчитель нагадує учням, що таке

феодальна драбина. (Феодальна драбина — це взаємини між феодала-ми, на вищих сходах яких перебували найбагатші, трохи нижче — се-редні, на найнижчих — дрібні феодали.) Після цього вчитель пропо-нує учням визначити, хто і для кого був сеньйором чи васалом.

Рекомендація. У зв’язку з тим, що існує кілька варіантів феодальних драбин (залежно від часу, коли вона розглядається, краї-ни й автора), пропонується використовувати спрощену універсальну схему: король — герцог — граф — барон — рицар.

1�6

Пропонується кілька варіантів цієї гри.1) «Сеньйор». Учитель називає титул, а учні мають сказати, хто

є сеньйором для цієї людини. Наприклад, якщо вчитель каже «граф», учні мають відповісти «герцог» (тобто герцог є сеньйором графа).

�) «Васал». Учитель називає титул, а учні мають сказати, хто є васа-лом для цієї людини. Наприклад, якщо вчитель каже «граф», учні мають відповісти «барон» (тобто барон є васалом графа).

3) «Так чи ні». Учитель зачитує твердження, а учні визначають, пра-вильне воно чи ні.а) Король є сеньйором герцога. (Так.)б) Граф є васалом барона. (Ні.)в) Герцог є сеньйором барона. (Ні.)г) Рицар є васалом барона. (Так.)д) Граф є сеньйором барона. (Так.)е) Герцог є васалом короля. (Так.)є) Король є сеньйором рицаря. (Ні.)ж) Барон є васалом графа. (Так.)з) Граф є васалом короля. (Ні.)і) Барон є сеньйором рицаря. (Так.)


Фронтальне опитування.1) Що таке монархія?�) Що вам відомо про феодальну роздробленість?3) Якими були причини виникнення феодальної роздробленості?4) Які наслідки для держави мала феодальна роздробленість? Чому?5) Що таке станова монархія?6) Станова монархія — це крок уперед чи гальмо в розвитку цивіліза-

ції?7) Що таке парламент?8) Чому в середньовічній Європі починає формуватися право?9) Що таке «Божий суд»?


Перед початком розгляду нового матеріалу вчитель оголошує тему уроку та ставить перед класом проблемне питання: «Чому городяни боролися за право на самоврядування?».

За кожним із шести питань розгляду нового матеріалу пропонуєть-ся по одному варіанту проведення уроку (крім питання «Виникнення міст», де пропонується три варіанти). Учитель самостійно вирішує, із яким варіантом йому працювати. Решту матеріалу можна викладати лекційно або заздалегідь дати завдання учням підготувати доповідь за цими питаннями.

1�7

1. виникненняміст.

Слово вчителя.Велике переселення народів, яке призвело до загибелі Західної

Римської імперії, суттєво змінило становище міст. Майже на півти-сячоліття вони практично припинили своє існування. Європа пере-творилася на сільську країну. У колись «Вічному місті» майже не залишилося людей, величний Капітолій, який чув фанфари тріумфів римських полководців та імператорські свята, дістав назву «Козиної гори». Проте в Х—ХІІІ ст. починається процес урбанізації — відтво-рення античних міст та заснування нових.

Поява міст у Європі свідчила, що розпочалися великі цивілізаційні зміни. Кожне місто мало свої унікальні причини та передумови, але більшість із них можна об’єднати.

Міста виникали на місці руїн, відроджуючи античні міста. Вони з’являлися біля замків і монастирів, притягуючи до себе людей без-пекою та спокоєм, і що цікаво, виникали на порожньому місці — біля річок чи серед полів, біля лісів чи гір тощо.

Пропонується два варіанти розгляду цього питання.


«Мозковий штурм».Учитель пропонує учням за допомогою методу «мозкового штур-

му» назвати причини� виникнення міст. Результати роботи учнів за-писуються на дошці:1) Розвиток сільського господарства. (Збільшення надлишкового про

дукту, який виробляв селянин, і потреба його обміну на продукцію ремісників — знаряддя праці, одяг, посуд, прикраси тощо.)

�) Відокремлення ремесла від сільського господарства. (Праця стає все більш складною та потребує певних знань, також виготовлення складної продукції — знарядь праці, одягу, прикрас — потребує більшої кількості часу, спеціальних інструментів тощо.)

3) Відокремлення торгівлі від ремесла. (Торгівля потребує більшої кількості часу, певної спеціалізації, знань та вмінь.)

4) Розвиток торгівлі. (Збільшення кількості товарів, виникнення держав, які більше контролювали свої території, розвиток зовнішніх зв’язків, особливо з країнами Сходу, привели до розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі.)

5) Зацікавленість феодалів у додаткових джерелах доходів. (розвиток торгівлі та збільшення товарів привели до необхідності мати гроші або рівнозначний товар для обміну.)

6) Розвиток релігійних центрів. (Укріплення християнської релігії, яку представляла церква, привело до розвитку центрів

� Кількість причин, які запропонують учні, буде обмеженою, тому вчителю слід підвести учнів до необхідних причин.

1�8

християнства — резиденцій вищого духовенства (Папи римського та єпископів), монастирів і місць паломництва.)

7) Розвиток держави. (Утворення та укріплення держав потребували створення військових центрів для захисту території та адміністративних центрів для управління територіями.)

8) Спеціалізація окремих територій. (Через об’єктивні та суб’єктивні причини (природні умови, корисні копалини тощо) почалося виробництво певного товару на певній території, який мав кращу якість або був унікальним, що й привело до спеціалізації територій, наприклад провінція Шампань у Франції.)


«Ажурна пилка»�.картка № 1Після Великого переселення народів там, де пройшли племена вар-

варів, як їх називали римляни, на місці римських міст залишилися самі руїни. Чудові будинки римлян, їхні майстерні й театри вже не були пот-рібні, водогони заросли травою, а в базиліках оселилися кажани, тільки інколи на цих місцях ще залишалися люди, однак їх було мало. Минули роки, десятиліття, століття, на старих руїнах знову почали з’являтися люди. Стародавні римляни славилися своїм умінням обирати місця для своїх забудов. Так, на старих місцях і виникали середньовічні міста, а руїни часто використовувалися для спорудження нових будинків і мурів. Таким чином відновлювалися Рим, Неаполь, Мілан, Париж, Тулуза, Ґенуя, Ліон, Бордо, Лондон, Бонн, Відень.

картка № 2Усе більше земель об’єднував навколо себе володар, усе більше племен

потрапляли під його владу завдяки його хитрощам і силі. Проте були й такі, що добровільно переходили в його володіння. Однак не зовсім спокійно було на землях. Усе частіше з’являлися озброєні люди, яки зни-щували та забирали все, руйнуючи те, що було надбане десятиліттями. Побоюючись нападів, люди почали споруджувати замки, за міцними му-рами яких можна було сховатися, адже всередині перебував військовий гарнізон. Так з’являлися міста, у назвах яких залишалися відгомони минулого (наприклад Гамбурґ — «бурґ» у перекладі з німецької означає фортеця). Також міста виникали біля релігійних місць — монастирів, резиденцій єпископів, місць паломництва.

картка № 3Урожаї зросли, але їх збирання потребувало знарядь праці й найго-

ловніше — часу. Селяни, працюючи на полі, не встигали робити собі знаряддя праці. Потрібні були також одяг і посуд, прикраси та зброя. Почали з’являтися люди, які вміли добре виготовляти такі речі. Од-нак їх потрібно було ще й продати. Так на шляхах Європи з’являється

� Методика проведення — див. урок «Релігія та міфологія Давнього Єгипту».

1�9

все більше торговців. Але возити із собою багато речей було складно. Так поступово на місцях перетину торговельних шляхів і починають з’являтися міста. (У назвах багатьох міст залишилися, наприклад, такі назви «хафен» у перекладі з німецької означає гавань, «честер» із латині — табір, «брідж» з англійської — міст.)

Учитель пропонує учням скласти підсумкову таблицю.

Шлях виникнення міста Приклад

Античний — виникнення або відновлення міста на території, де до цього вже існувало античне (найчастіше римське) місто

Неаполь, Париж, Рим

Замковий — виникнення міста біля замка, який ставав центром адміністративної влади або мав військові завдання чи був релігійною спорудою (монастир)

Гамбурґ, Страсбурґ, Маґдебурґ

Торговельноремісничий — виникнення міст на перетині торговельних шляхів або місць організації торгівлі та виро-бництва ремісничих виробів

Кембридж, Франкфурт

2. Населеннятазовнішнійвиглядміста.Робота з текстом.Учитель зачитує опис середньовічного міста, а учні, уважно про-

слухавши, відповідають на запитання за ним (їх можна заздалегідь написати на дошці).

Опис середньовічного міста

...Проїхавши через головні ворота, ми потрапили на вулицю, яка вела до головної площі міста. Потроху ми просувалися вперед, наша карета постійно потрапляла у вибоїни, якими була вкрита вся вулиця. Попереду виник віз, і ми з великими труднощами змогли розійтися. Ця вулиця була найбільшою в місті. Обабіч стояли будинки на два чи три поверхи, які тісно прилягали один до одного. На перших поверхах були розташовані крамниці чи таверни. З усіх боків від вулиці відходили провулки. Вони були такими маленькими та вузькими, що в них не могли роз’їхатися і два вершники. Бруд виливали з ві-кон прямо на вулицю. На головній площі була розташована ратуша, на якій майоріли прапори. Поряд височив собор — найбільша будівля міста, ішла жвава торгівля. З усіх боків можна було побачити міські мури. Місто, яке здалеку здавалося таким великим, усередині виявилося зовсім маленьким...

1) Чому на вулицях було брудно?�) Чому вулиці були такими вузькими?3) Чому будинки мали кілька поверхів?4) Чому бруд виливали з вікон на вулицю?5) Що було розташоване в центрі міста?6) Чому торгівля велася на головному майдані міста?7) Чому місто мало мури?

Рекомендація. Роботу з текстом можна провести також за допомогою ме-тоду «мозкового штурму» або «акваріуму».

130

3. Боротьбамістзасамоврядування.Робота з науковим текстом. Учитель зачитує текст, а учні, уважно прослухавши, аналізують

його за допомогою запитань, які ставить учитель (запитання можна заздалегідь написати на дошці).

Боротьба міст за свої права

Спочатку міста були власністю короля, князів або вельмож. Власник давав їм права, правив суд, видавав усілякі розпорядження, призначав і стягував податки, поводився з міщанами так, як йому диктувала його воля. Міщани походили з невільничого населення та не мали ніяких прав. Проте пізніше міста розрослися та набули більшого значення. Відтоді міщанство почало домагатися для себе прав. У деяких містах доходило до відкритих повстань, інші йшли на переговори з паном. Дуже часто міщани купували собі права таким чином, що складали панові більшу грошову суму, ніж округи, а пан давав їм так звану хартію — забезпечення свободи. Часом залежність від пана залишалася на основі угоди, але нерідко міські громади здобували повну сво-боду, ставали «вільними містами».

Вільні міста мали повне самоврядування, тобто свою незалежну управу й суди. Владу в місті мала рада, яку вибирали самі жителі міста. Вона най-частіше складалася з 1� або �4 радників і бургомістра, або мера (у Франції). Рада видавала закони для міста, вела адміністрацію, дбала про оборону міста, розвиток промисловості й торгівлі, підтримувала добрі відносини з іншими містами. Судівництво вела колегія, що складалася з війта та присяжних суд-дів, також вибраних міщанством. Міста мали свої окремі правні кодекси. Так, наприклад, у Німеччині були відомі «Саксонське дзеркало», «Швабсь-ке дзеркало», маґдебурзьке право. Проте серед міщан рідко утримувалася цілковита рівність. Звичайно, до влади приходили багаті роди купців і про-мисловців, що намагалися утримати управу в своїх руках і не допустити до свого кола «нових людей». Цей вищий стан називали патриціатом. Бідніше «посольство», що складалося з дрібних ремісників, утратило свої права до міських установ. Інколи доходило до соціальних революцій, і нижча верства виборювала собі місце в управлінні містом або діставала окрему раду для себе.

Міста були відкриті для нових громадян. Хто осів у місті й перебував у ньо-му один рік і один день, уже міг розраховувати на охорону міського уряду. Таким чином піддані панів, селяни або люди неозначеної категорії ставали вільними міщанами. «Повітря в місті робить вільним», — така була приказ-ка. Міста дуже дбали про те, щоб виправдати цю славу оборонців свободи.

Більші міста утворили незалежні держави, що мали власний устрій, скарб, військо і були незалежними від державної влади. Це було, передусім, у Ні-меччині, де такі великі міста, як Ауґсбурґ, Нюрнберґ, Гамбурґ, Любек, на-лежали до Німецького союзу й підлягали цісареві, але вели свою незалежну політику. Були й союзи німецьких міст, що мали великий вплив на розвиток політичних відносин, як, передусім, Північна Ганза. (За І. крип’якевичем.)

Рекомендація. У зв’язку з тим, що І. Крип’якевич не вводить поняття бюргери, а розглядає його крізь призму міщан, учитель може пояснити учням значення поняття «бюргери».

131

1) Чому міста спочатку були власністю короля, князів або вельмож?�) Чому міста стали боротися за незалежність?3) Як міста отримували права?4) Як відбувалося самоврядування в містах?5) Які органи самоврядування існували в містах?6) Які документи забезпечували незалежність міст?7) Якими були взаємини між населенням усередині міста?8) Які групи населення проживали в місті?9) Що означає приказка «Повітря в місті робить вільним»?10) Хто поповнював населення міста?11) Які союзи міст вам відомі?1�) Із якою метою, на вашу думку, міста об’єднувалися в союзи?

4. Ремеслотацехи.

«Ажурна пилка»�.

картка № 1Інтенсивний розвиток ремесла у XII—XIII ст. сформував цехо-

вий лад у містах. Ремісничі об’єднання зростали в запеклій боротьбі з феодалами. І хоча головною функцією цеху була виробнича, вони мали важливе значення і у військовій та оборонній справах. Серед-ньовічний цех організовувався лише за професійними ознаками (шва-цький, ковальський, кравецький, ювелірний тощо). Цехи складали-ся з майстерень певного профілю, які розташовувалися на території всього міста. Час від часу члени цеху збиралися в церкві або ратуші, розв’язуючи життєво важливі питання. Кожний цех мав свій статут. Документ узаконював, регламентував не тільки виробничі, духовні, а й моральні засади життя ремісничого колективу. У містах скла-лася ієрархія на кшталт сільської общини. Майстри пригнічували підмайстрів, ремісників. Для того щоб стати повноправним членом цеху (майстром), треба було пройти стаж учнівства (три—сім років) та скласти складний іспит.

картка № 2Члени цеху були також воїнами, які захищали ділянку оборон-

ного муру або вежі. Разом із купцями та іншими станами ремісники демократично управляли містом. Адміністрація мала відкрите анти-феодальне спрямування. Тисячі селян-кріпаків, тікаючи від феодаль-ної неволі, знаходили за фортечними мурами надійний притулок. Ті з них, хто пробув у місті один рік і один день, ставали повноправними жителями міста. Герцоги часто робили спроби повернути своїх під-даних за допомогою війська, але безрезультатно. Міста успішно про-тистояли таким авантюрам феодалів, ревно зберігаючи свої права та вольності.


13�

картка № 3Цехи мали сувору регламентацію: переслідували позацехових

ремісників (партачів), обмежували виробництво, щоб уникнути будь-якої конкуренції. Наприклад, виробництво продукції дозволялося лише при денному світлі, продукція повинна була мати певні пара-метри. Для запобігання конкуренції інших міст треба було заповнити міський ринок якісними товарами, тому за неякісні вироби паризь-ких пекарів, наприклад, ставили до ганебного стовпа. Цехова регла-ментація була економічно раціональною в XIII—XV ст. і мала тоді прогресивне значення в розвитку міського ремесла. Вона сприяла ви-робництву якісної продукції, але згодом почала стримувати піднесен-ня продуктивних сил. Зусилля цехів увічнити дрібне виробництво, поставити всіх в однакові умови гальмувало технічний прогрес. До винахідників застосовувалася смертна кара, що призвело до застою в розвитку науки й техніки.

Учитель пропонує учням відповісти на запитання:1) Якими були причини виникнення цехів? (Професійна спеціалі

зація та розвиток грошових відносин; захист економічних інтересів ремісників; потреба ремісників у спільних торговельних приміщеннях (ремісники були також і купцями); зростання конкуренції з боку сільських ремісників.)

�) Які функції виконували цехи? (Організація опору світським і духовним феодалам; захист від зовнішньої та внутрішньої конкуренції; організація споживчої та збутової кооперації; організація трудової та грошової взаємодопомоги; зберігання та передача в спадок технологій і виробничого майна; охорона та захист власності.)

3) Яку структуру мали цехи? (Магістр (цехмістер, або староста) — очолював цех; майстер — дійсний (повноправний) член цеху, який очолював майстерню; підмайстри — помічники майстра (як правило, однадві особи в одного майстра); учні (стаж учнівства сягав терміну три—сім років).)

4) У чому полягали переваги та недоліки цехів? (Переваги: сприяння підвищенню якості продукції; забезпечення стандартизації продукції; сприяння стабілізації цін; виховання відповідальності за кінцевий результат; підготовка висококваліфікованих працівників; виховання організованості й дисципліни. Головним недоліком цехів уважається стримування ним науковотехнічного прогресу.)

5. торгівляталихварство.«Акваріум»�.картка № 1Розвиток ремесла дав ще один поштовх для подальшого розвитку

торгівлі. Період «темних віків», який настав у Європі після загибелі

� Методика проведення — див. урок «Давня Індія».

133

Західної Римської імперії, не припинив торгівлі в Середземному морі. Товари були потрібні всім, від римських імператорів до варварських королів. Проте початок Середньовіччя бачив торгівлю в початково-му стані, яка обслуговувала тільки господарів держав. Подальший розвиток суспільства Європи привів не тільки до виникнення міст, а й до розквіту торгівлі. Пожвавилася торгівля в Середземномор’ї, Північному та Балтійському морях. Розвиток торгівлі став ще однією причиною середньовічної урбанізації.

картка № 2Торгівлею часів Середньовіччя займалися професіонали. Купець не

міг бути залежною людиною, тому що це зводило нанівець усю торгівлю. Поки торгівля була слабо розвиненою, нею займалися за сумісництвом. Розвиток торговельних операцій вимагав не тільки пересування торгов-ця до основних шляхів і місць торгівлі — до міст, але і його особистої свободи, оскільки він мав вільно приймати рішення. Проте вільним мав бути не тільки сам купець, а й усі його приміщення та помічники. Це стало причиною того, що міста почали боротися за свої права. Таким чином, виникнення купецтва приводить до знищення низки феодальних обмежень особистої свободи та приватної власності.

картка № 3Для захисту своїх інтересів купці об’єднувалися в гільдії або тор-

говельні цехи. У невеликому місті була тільки одна така гільдія, у великому — кілька, які спеціалізувалися на різних видах товару або різних напрямках. Купецькі гільдії укладали угоди з купцями з інших міст, великі гільдії мали в містах-партнерах свої подвір’я, де зупинялися, коли приїжджали до міста. У чужоземних містах таке подвір’я було практично «державою в державі», на його території могли діяти свої закони, до того ж, до таких міст майже не пропуска-ли «чужинців», тобто місцевих. Навіть представники місцевої влади не могли без запрошення ввійти на купецьке подвір’я, в іншому разі справа могла закінчитися великим політичним скандалом.

картка № 4За часів Середньовіччя торгівлю в басейні Середземного моря кон-

тролювали купці з італійських міст Ґенуя та Венеція. Також у цьому районі сильний вплив мали візантійські купці. Боротьба між куп-цями призводила до війн, і навіть Константинополь перебував під впливом торговельних війн. У басейнах Північного та Балтійського морів торгівлю контролювала Ганза — торговельний союз багатьох міст Європи. За тих часів основні торговельні операції здійснювали-ся на ринках міст або на сезонних ярмарках, які проходили в різних регіонах. Кожний ярмарок мав свої особливості.

картка № 5Розвиток торгівлі поширював грошовий обіг. Але в нестабільній се-

редньовічній Європі було дуже багато різних монет — золоті та срібні

134

монети карбували майже всі володарі — королі, імператори, герцоги та графи. Усі ці монети були різними за масою та вмістом коштов-них металів. Саме тому на ринках з’явилися міняйли — люди, які обмінювали одні монети на інші, відповідно до певного курсу. Вони ж стежили і за якістю грошей. Із накопиченням капіталу деякі міняйли стали позичати гроші під відсотки. Так з’явилися лихварі, які посту-пово перетворювалися на банкірів.

Запитання для бесіди з учнями.1) Чому ремесло дало поштовх розвитку торгівлі?�) Чому в Середземномор’ї торгівля не припинялася?3) Чому варварські королі підтримували торгівлю?4) Чому торгівлею могли займатися тільки професіонали?5) Чому феодали не займалися торгівлею?6) Чому торговці об’єднувалися в гільдії?7) Як гільдії себе захищали?8) Чому між купцями відбувалися торговельні війни?9) Чим завершилося протистояння італійських і візантійських купців?

10) Чому основні торговельні операції здійснювалися на ярмарках та ринках міст?

11) Для чого були потрібні міняйли?1�) Як виникли лихварі?13) Чому виникли банки?

6. городянин—людинановоготипу.Евристична бесіда.На основі вивченого матеріалу вчитель проводить бесіду за темою

«Середньовічний городянин — людина нового типу».

V. закрІплення вивченого МатерІалу

Пропонується три варіанти проведення цього етапу уроку.


Робота з картою.Учитель об’єднує учнів у пари, один із якої за допомогою історич-

ного атласу відшукує на території Європи міста, які виникли в період Середньовіччя, а другий пояснює, чому вони мають саме таку назву.


Гра «Снігова куля».Перед початком гри оголошується тема, за якою буде відбуватися

гра.У грі беруть участь усі учні класу. Гравці по черзі мають називати

слова з певної теми. Якщо учень не може пригадати слова або гово-рить неправильне, він залишає гру. Гра продовжується доти, доки не залишиться один гравець.

135

Також гру можна провести між командами. Вона відбувається за та-кою самою схемою: гравці з різних команд по черзі називають слова з те-ми. Переможцем уважається команда, яка завершила ланцюжок.

Наприклад: місто — ратуша — собор — мури — магістрат — мер — бургомістр — бюргер — патриціат — плебеї — ремісники — жебра-ки — …

Цех — майстер — підмайстер — учень — статут — шедевр — ре-месло — …

Торгівля — купці — товар — Ганза — гільдія — Венеція — ярмар-ки — Ґенуя — …

Гру можна ускладнити, коли замість слова перший гравець ставить запитання, другий учень відповідає на нього і, у свою чергу, ставить своє запитання наступному гравцю. Гра продовжується доти, доки не закінчаться запитання або не буде знайдена відповідь на останнє запитання.

Наприклад: як називали власника майстерні? — Майстер. — Який документ регламентував діяльність цеху? — Статут. — Як називався помічник майстра? — Підмайстер. — …



Підсумовуючи урок, учитель повертається до проблемного питан-ня і, вислухавши відповіді учнів, говорить їм про зацікавленість різ-них верств населення в самоврядування, зазначаючи, що кожна із цих верств мала від цього свої інтереси.


Опрацювати відповідний текст параграфа, написати твір за однією з тем: «Один день у середньовічній майстерні», «Один день у крамни-ці середньовічного торгівця» (за вибором).

релІгІя та церква в середньовІчнІй європІ в XIV—XV ст.

Мета. СформуватиуявленняпрохристиянськуцерквувXIV—XVст.;створитиумовидлярозумінняпричинхрестовихпоходівтаїхніхнаслідків;розглянутиперебігпершогохрестовогопо-ходу;установитизв’язокміжцерковноютадержавноювла-дою;схарактеризуватикатолицькічернечіордени;розви-вативмінняпорівнюватихристиянськуцерквувранньому,середньомутапізньомусередньовіччі;навчитивисловлю-вативласнудумкущодохрестовихпоходів.

обладнання. Картасвіту,Європи,Азії,карткизтекстами.

136

тип уроку. Комбінованийзелементамилабораторно-практичноїро-боти.

очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називатихронологічнімежіхрестовихпоходів;описувати

першийхрестовийпохід;наводитиприкладимогутностіпапськоївладиуХІІ—ХІІІст.тасередньовічнихєресей;по-казуватинакартінапрямкихрестовихпоходів,територіюдержав хрестоносців; застосовувати та пояснювати наприкладахтермінитапоняття;характеризуватикатоли-цькі чернечі ордени; порівнювати християнську церквувранньому,середньомутапізньомусередньовіччітави-словлювативласнудумкущодохрестовихпоходів.

ХІДУРОКУ




Фронтальне опитування.1) Як відбувалися процеси християнізації Європи?�) Які зміни відбулися в християнській церкві в V—ХІ ст.?3) Що вам відомо про Папську державу?4) Чому король франків Піпін Короткий подарував землі Папі Рим-

ському?5) Яку роль відігравала християнська церква в житті суспільства?6) Із якою метою виник документ, відомий як «Константинів дар»?7) Чому відбувся церковний розкол у 1054 р.?8) Яким було ставлення християн до інших релігій?9) Чому християнська релігія стала панівною у Європі?


Перед початком розгляду нового матеріалу вчитель оголошує тему уроку та ставить перед класом проблемне питання: «Чому хрестові походи були організовані саме католицькою церквою?».

За кожним із п’яти питань розгляду нового матеріалу пропону-ються по одному варіанту проведення уроку. Учитель самостійно ви-рішує, із яким варіантом йому працювати. Решту матеріалу можна викладати лекційно або заздалегідь дати завдання учням підготувати доповіді за цими питаннями.

1. Учасники,причинитапривіддохрестовихпоходів.Розповідь учителя.Наприкінці ХІ ст. у Європі склалася парадоксальна ситуація. Піс-

ля поділу імперії Каролінґів і хрещення войовничих угорців і вікінгів

137

настала відносна стабільність. Проте за попередні кілька століть у Єв-ропі сформувався клас воїнів. Утім, тепер кордонам держав більше не загрожувала серйозна небезпека ззовні, тому їм не залишалося нічого іншого, як пригноблювати селянство, улаштовувати усобиці й кон-фліктувати одне з одним. Крім того, система майорату, яка ґрунту-валася на тому, що спадок отримував тільки старший син, призвела до того, що безземельні рицарі змушені були самостійно шукати собі засобів для існування, але вони вміли тільки воювати.

У цей час у Європі склалися відносно стабільні державні відноси-ни, внутрішня колонізація майже вичерпала себе, тому виникає про-блема вільних територій.

Католицька церква в ті часи мала великий вплив на європейське суспільство. Разом із тим у релігійному житті вже назрівала певна криза.

Протягом семи років практично всі європейські країни потерпали від голоду, поширювалася епідемія чуми та інших хвороб, протягом кількох років тривали суворі зими, а навесні Європу затоплювали повені.

Усе це призвело до очікування людьми кінця світу. Багато людей були готові спокутувати гріхи паломництвом до Святої Землі або отри-мати спасіння, займаючись іншими благочестивими справами. У цей час і народилася ідея спасіння Гроба Господнього від невірних.

«Мозковий штурм».Учні за допомогою методу «мозкового штурму» визначають групи

учасників хрестових походів (учитель записує їх на дошці):1) Великі феодали.�) Середні та дрібні феодали.3) Біднота.4) Торговці.5) Католицька церква.

Робота в групах.Учитель об’єднує учнів у п’ять груп, кожна з яких за однією з груп

учасників хрестових походів визначає, хто входив до складу цієї гру-пи, і з яких причин вони брали участь у хрестових походах. Результа-ти роботи груп заносяться до таблиці.

Група учасників хрестових походів

Учасники хресто-вих походів

Причини участі в хрестових походах

Великі феодали Імператори, ко-ролі, князі, гра-фи, герцоги тощо

Можливість збагатитися, розшири-ти свої володіння чи отримати нові, збільшити кількість підданих, очо-лити новоутворені держави, споку-тувати гріхи через звільнення Гробу Господнього

138

Група учасників хрестових походів

Учасники хресто-вих походів

Причини участі в хрестових походах

Середні та дріб-ні феодали

Рицарі Можливість одержати землі, збагати-тися, отримати спасіння через визво-лення Святої Землі

Біднота Селяни, міська біднота, дрібні ремісники

Можливість визволитися з неволі, збагатитися, мати власну землю чи справу, визволити Гроб Господній

Торговці Купці, ремісни-ки

Можливість збагатитися за рахунок відкриття нових торговельних шля-хів і ринків збуту, спокутувати гріхи шляхом визволення Святої Землі

Католицька церква

Папа Римський, єпископи, свяще-ники, ченці тощо

Можливість поширення свого впливу на Схід, перемога в боротьбі з право-славною церквою, звільнення Святої Землі, збільшення прибутків

Розповідь учителя.

Приводом до хрестових походів стала зміна ситуації на Сході. Що-року тисячі паломників пішки відвідували святі місця в Палестині (Свята Земля). Завоювання арабами цієї території не змінило ситуації, потік прочан до Єрусалима не припинявся, мусульмани доброзичливо ставилися до людей, які відвідували Святу Землю. Проте наприкінці ХІ ст. на ці землі вторгалися турки-сельджуки, які почали не тільки чинити перешкоди паломникам, але й переслідувати християнські громади. Крім того, у цей час до європейських володарів і Папи Рим-ського звернувся по допомогу візантійський імператор Алексій І Ком-нін. Усе це привело до виступу Папи Римського Урабана ІІ у Клермоні в 1095 р. На Церковному соборі він уперше закликав до хрестового походу. Так розпочалася велика епоха, яка змінила не тільки Європу, але й усю історію людства. Це були �00 років, які перевернули світ.

2. Хрестовіпоходи.

Робота в групах.

Учитель об’єднує учнів у вісім груп, кожна з яких отримує карт-ку з описом певного хрестового походу. Завдання учнів — визначити межі хрестового походу, його керівників, а також основні події та результати цього хрестового походу. Результати роботи заносяться в таблицю.

картка № 1. Перший хрестовий похідНавесні 1096 р., не дочекавшись рицарів, у похід рушили загони

селян Франції, Німеччини й Італії. Вони були погано озброєні й не-


139

досвідчені у військовій справі. У першому ж бою під столицею Нікей-ського султанату їхню армію розгромили турки. Урятуватися вдало-ся лише десятій частині війська.

Восени 1096 р. до Константинополя почали прибувати добре оз-броєні рицарські ополчення. Одним із перших вийшов загін Готфрі-да Булонського, який ішов «шляхом пілігримів». Потім рушило вій-сько південнофранцузьких феодалів на чолі з Раймондом Тулузьким. У його складі перебував і папський легат. Також було військо півден-ноіталійських норманів Боемунда Таренського.

Імператор Візантії виставив охорону шляхами проходження військ і за допомогою підкупу й обіцянок домігся в організаторів по-ходу клятви та обіцянок, що Візантії будуть повернені всі захоплені турками території.

Навесні 1097 р. рицарі захопили Нікею, але далі похід ускладню-вався. Легка турецька кіннота завдавала ударів по флангах та із за-сідок.

У 1098 р. хрестоносці захопили Едессу в Месопотамії. Тут було створене графство Едеське, яке дісталося Болдуїну Фландрському. Рицарі взяли в облогу Антіохію та захопили її завдяки зраді одного з начальників фортів. Почалися пограбування та розправа з мусуль-манами. Урешті-решт місто дісталося Боемунду Таренському, який став князем антіохійським.

У 1099 р. був розпочатий похід у Палестину до Єрусалима. Після облоги та штурму місто було захоплене. Хрестоносці безжально вби-вали мусульман. Грабунки чергувалися з молебнями. Невдовзі хрес-тоносці завоювали майже все східне узбережжя Середземного моря з містами Акра, Тріполі, Тір. Захоплювати ці міста з моря допомага-ли венеціанці, ґенуезці та пізанці. Так завершився Перший хресто-вий похід. Усі, хто залишилися живими, були щедро винагороджені новими землями. Деяким селянам було надано рицарство. Італійські міста здобули право на левантійську торгівлю.

У результаті захоплення більшої частини узбережжя Східного Середземномор’я утворилося чотири держави хрестоносців: Ко-ролівство Єрусалимське, графство Тріполі, князівство Антіохійське та графство Едесське.

картка № 2. Другий хрестовий похідУ 1144 р. мосульський султан відвоював Едессу, що стало приво-

дом для Другого хрестового походу (1147—1149 рр.).Король Людовік VII зібрав загін кількістю до 70 тис. осіб. Його

підтримав король Німеччини Конрад III. Рухаючись до Святої Землі, хрестоносці грабували території, які траплялися на їхньому шляху, нападали на місцевих жителів.

Першими до Константинополя прибули загони Конрада, й імпера-тор Візантії перевіз їх на протилежний берег Босфору.

140

У першій же битві, що відбулася �6 жовтня 1147 р., зненацька за-хоплене німецьке військо було розбите вщент, велика частина опол-чення загинула або була взята в полон, а невелика частина армії по-вернулася з королем до Нікеї, де Конрад став чекати на французів. Незабаром з армією прибув Людовік VII, і похід продовжився. Оскіль-ки шлях від Нікеї до Дорілея був укритий трупами й облитий христи-янською кров’ю, обидва королі, щоб позбавити військо від жахливого видовища, вирушили обхідним шляхом. Проте цей шлях виявився надзвичайно важким: турецькі наїзники тримали в постійній напрузі армію хрестоносців, уповільнювали їхній шлях, грабували обози. Крім того, через брак їстівних запасів і фуражу Людовік був змуше-ний кинути багато в’ючних тварин і багажу.

На початку 1148 р. обидва королі прибули до Ефеса із зовсім ма-ленькою кількістю війська. Звідти Конрад вирушив морським шля-хом до Константинополя, а Людовік із залишками війська в березні 1148 р. прибув до Антіохії.

Із Константинополя Конрад вирушив прямо до Єрусалима, де ту-тешній король запропонував йому очолити війська та піти в похід на Дамаск.

Дамаск виявився добре укріпленим містом із міцними мурами та великим гарнізоном. Тривалий час провівши в облозі, християни змушені були відступити, не досягнувши жодних результатів. Кон-рад вирішив повернутися на батьківщину й на початку 1149 р. вже був у Німеччині.

Людовік VII, який перебував в Антіохії, на початку 1149 р. пере-правився до Південної Італії та восени 1149 р. прибув до Франції.

Таким чином, Другий хрестовий похід не мав успіху. Мусульма-ни не тільки не були послаблені, а, навпаки, завдаючи християнам одну поразку за іншою, знищуючи цілі армії хрестоносців, упевни-лися у власних силах і покладали надії на знищення християнства в Малій Азії.

картка № 3. Третій хрестовий похідУ другій половині ХІІ ст. становище на Сході змінилося. У Єгипті

утворилася сильна мусульманська держава. Вона підкорила Сирію та значну частину Месопотамії. На чолі новоствореної держави сто-яв султан Салах-ад-Дін (Саладин) — далекоглядний і талановитий полководець. Він завдав поразки хрестоносцям біля Тиверіадського озера та в 1187 р. захопив Єрусалим.

Це стало приводом для Третього хрестового походу, який відбу-вався в 1189—119� рр. За складом учасників цей похід був найбільш грандіозним. У ньому брали участь німецькі рицарі під проводом Фрідріха І Барбаросси, французькі на чолі з Філіппом ІІ Авґустом та англійські під проводом Річарда І Левине Серце. Німців із самого початку супроводжували невдачі. Переправляючись через гірську

141

річку, Фрірдріх І потонув, і більша частина німецьких рицарів були змушені повернутися до Німеччини.

Французький та англійський королі ворогували між собою, проте Папа допоміг їм укласти тимчасове перемир’я. Річард І хотів утвер-дитися на Середземному морі та зробив спробу захопити Сицилію, але німецький і французький королі стали цьому на заваді. Тоді Річард захопив острів Кіпр, який став останнім оплотом хрестоносців. Потім почалася облога Акри, і невдовзі місто було захоплене. Філіпп ІІ по-вернувся назад у Францію, щоб підготуватися до нової війни з анг-лійцями. Річард намагався захопити Єрусалим, але зміг домогтися лише дозволу Саладина на відвідання прочанами й купцями Єруса-лима протягом трьох років.

На зворотному шляху в Англію Річард І потрапив у полон до свого супротивника — австрійського герцога, який згодом був змушений передати його імператору. Лише через півтора року Річард І зміг отри-мати свободу, заплативши великий викуп.

Таким чином, єдиною успішною операцією Третього хрестового по-ходу було завоювання Кіпру, який був проданий тамплієрам.

картка № 4. Четвертий хрестовий похідПапський престол посів невтомний Інокентій ІІ — один із найак-

тивніших діячів церкви. Він прагнув безмежної влади та цілковитої покори королів.

Інокентій ІІІ поставив собі за мету надихнути рицарів на новий хрестовий похід, згуртувати всі сили західного світу для боротьби за Схід. Для цього він обклав усі монастирі й церкви особливим подат-ком на проведення походу та послав двох своїх кардиналів для його підготовки.

Спочатку хрестовий похід планувався проти Єгипту, якому нале-жав Єрусалим. Проте венеціанці запросили велику суму для пере-везення рицарів, а потім, за договором із керівником походу Боні-фацієм Монферратським, спрямували флотилію з хрестоносцями до Константинополя, щоб відновити на візантійському престолі Ісаака ІІ Ангела, перед цим скинутого його братом.

Після нетривалої облоги Константинополя хрестоносці захопили його й відновили на престолі Ісаака ІІ Ангела. Проте спроба зібра-ти необхідні кошти для перевезення рицарів викликала повстання в столиці. Так і не отримавши всієї суми, хрестоносці почали грабу-вати місто — православні церкви, зокрема храм Святої Софії. Здобич хрестоносців була оцінена в 400 тис. марок.

Візантійська імперія розпалася на частини. На її руїнах хрестонос-ці створили Латинську імперію.

Латинська імперія була неміцним утворенням. У 1�61 р. імпера-тор Нікеї Михаїл Палеолоґ за допомогою ґенуезького флоту захопив Константинополь.

14�

картка № 5. П’ятий хрестовий похідУ 1�15 р. Папа Римський Інокентій III знову закликав до нового

хрестового походу. Армії хрестоносців з Угорщини, Скандинавії, Австрії та Голландії прибули до Акри, де з’єдналися з військами короля Єрусалима, орденів госпітальєрів і тамплієрів, а також фе-одальними ополченнями, набраними в близькосхідних державах хрестоносців.

Хрестоносці висадилися в гирлі річки Ніл, де взяли в облогу фор-тецю Дам’єтту. Облога тривала майже півтора роки. Дам’єтта була захоплена тільки в листопаді 1�19 р. Тим часом армію хрестоносців очолив папський легат кардинал Пелагій. Більше ніж рік, відмовля-ючись від пропозиції єгипетського султана Аль-Каміла укласти мир-ну угоду, хрестоносці просиділи в Дам’єтті, чекаючи на підкріплен-ня. У червні, незважаючи на сильну спеку та розлив Нілу, Пелагій наказав іти на Каїр. Армія просувалася дуже повільно, але до липня хрестоносці, що йшли вздовж нільської притоки, дісталися до єгипет-ської фортеці поблизу Ель-Мансури. Аль-Каміл знову запропонував мир, але переговори були зірвані.

Хрестоносці зробили спробу переправитися через канал Ашмун, але були відбиті. Одночасно єгипетський флот перекрив річку, якою хрестоносцям із Дам’єтти доставлялися продукти харчування. Під загрозою голоду Пелагій погодився поступитися фортецею Дам’єтта в обмін на те, що хрестоносцям не чинитимуть перешкод при відступі, а також на кілька священних реліквій. Була укладена мирна угода терміном на десять років.

П’ятий хрестовий похід закінчився цілковитою поразкою.

картка № 6. Шостий хрестовий похідМир, укладений між Фрідріхом ІІ і єгипетським султаном, біль-

ше ніж на десять років забезпечував спокій на Сході. Хоча Папа Рим-ський визнав зі свого боку акт договору, але не припинив сподіва-тися на проведення нового хрестового походу. Отже, відразу після закінчення терміну мирної угоди, у 1��8 р. у Франції та Англії по-чався рух, на чолі якого стояли король Тібо Наваррський, герцог Гуго Бурґундський, графи Монфорський, Бретанський і багато інших. Но-вий хрестовий похід очолив імператор Священної Римської імперії Фрідріх II Гогенштауфен, який відплив �8 червня 1��8 р. на чолі не-великої армії. На шляху до Сирії Фрідріх захопив острів Кіпр.

Фрідріх висадився в Акрі 7 вересня 1��8 р. Його армію складали близько 1500 рицарів і 1000 піхотинців. У той час між мусульман-ськими країнами велися суперечки, і Фрідріх удало цим скористався, провівши переговори із султаном Єгипту щодо повернення Єрусали-ма. 18 лютого 1��9 р. у Яффі була підписана угода про продовження терміну перемир’я на десять років, п’ять місяців і сорок днів. За цією угодою обговорювалися територіальні поступки й повертався Єрусалим.

143

Похід Фрідріха II Гогенштауфена розв’язав у Королівстві Єруса-лимському громадянську війну двох партій. Проте в 1��9 р. стяги єрусалимського короля знову з’явилися на вежі Давида, звідки вони були зняті майже сорок два роки потому. Завдяки підтримці дружніх зв’язків із мусульманськими князями міста Тір, Акра, Сідон і Яффа могли якийсь час не боятися війни з ісламським світом.

картка № 7. сьомий хрестовий похідРеакція християнського світу на взяття мамлюками Єрусали-

ма в 1�44 р. була такою бурхливою, що король Франції Людовік IX (згодом — Людовік Святий) став на чолі чергового хрестового похо-ду. Його флот складався з 1800 суден і перевозив �0 тис. піхотинців і 40 тис. кавалеристів (в основному французів).

Під час висадження в дельті Нілу Людовік зустрів слабкий опір, однак вирішив дочекатися осені. Ця затримка дозволила султану Меліку-аль-Саліху організувати військо й підготуватися до опору.

Восени за чотири тижні хрестоносці просунулися лише на 80 км, однак біля каналу Ашмун були зупинені. Канал охороняла армія, яка налічувала 10 тис. мамлюків.

Людовік IX спробував побудувати впоперек каналу дамбу, але єгиптяни завадили цьому. На Різдво мусульмани здійснили несподі-вану атаку, але були відбиті.

Уночі 8 лютого 1�50 р. Людовік IX таємно переправив свою кінноту на інший берег каналу через знайдений брід. Мусульман удалося за-хопити зненацька: був убитий Факр Ед-дин. Брат Людовіка IX, граф Робер д’Артуа, командував авангардом і мав, захопивши береговий плацдарм напроти невдалої греблі, чекати на прибуття основних сил. Проте він не послухався наказу й кинувся переслідувати єгиптян, за-гнавши їх в Ель-Мансуру. Але важка кавалерія була абсолютно не-придатною для вуличних боїв, мусульмани вщент розгромили загін Робера д’Артуа, мало не взявши гору над рештою французької армії. Стомлені хрестоносці ледве змогли втримати плацдарм.

Два місяці простояла армія на каналі, шляхи сполучення були відрізані, лютували хвороби, і Людовік IX наказав відступати до Дам’єтти, відбиваючись від мусульман. 6 квітня 1�50 р. під Фарісь-куром мусульмани оточили французьке військо й знищили майже всю армію Людовіка IX, а самого короля захопили в полон.

Людовік погодився сплатити викуп у 800 тис. ліврів золотом і піти з Дам’єтти. Відправивши залишки армії до Франції, король відплив до Акри. Його подальші зусилля не мали жодних результатів.

картка № 8. Восьмий хрестовий похідПісля невдалого Сьомого хрестового походу Людовік ІХ Святий не

припиняв мріяти про Єрусалим і в 1�66 р. звернувся до Папи Рим-ського з дозволом на проведення чергового хрестового походу. Після деяких вагань папа Климент IV схвалив рішення короля.

144

На початку липня 1�70 р. почався Восьмий хрестовий похід, і вже через кілька днів хрестоносці досягли поставленої мети. Король Франції разом з армією 17 липня 1�70 р. прибув на туніський рейд. Наступного дня все військо висадилося на вузькій смузі берега, яка пролягала між морем і Туніським озером. Мусульманські війська були близько, але не наважувалися нападати. 19 і �0 липня 1�70 р. відбулися сутички, але християни без великих утрат перемогли воро-га та рушили із цієї смуги берега до місця стародавнього Карфаґена, де знайшли достатній простір для свого табору.

Незважаючи на нетривале перебування в Карфаґені, військо хрес-тоносців, не пристосоване до спекотного африканського клімату, по-чало тяжко нездужати. 3 серпня 1�70 р. помер другий син Людовіка, Іоанн Трістан, потім настала черга єпископа Рудольфа з Альбано. �5 серпня 1�70 р. помер король Людовік ІХ Святий.

Спадкоємець Людовіка ІХ Філіпп ІІІ Сміливий і король Карл Си-цілійський після низки битв уклали угоду про припинення військо-вих дій і дозвіл для християн жити в Тунісі. Також їм відшкодовува-лися витрати на похід.

Узагальнююча таблиця може мати такий вигляд.

Похід Дата Керівники Події

Перший 1096—1099 рр.

Граф Готфрід Булон-ський (Лотаринґія), граф Раймонд Тулузь-кий (Прованс, Фран-ція), князь Боемунд Таренський (Північна Італія)

Невдалий похід бідноти. Узят-тя Едесси, Антіохії, Єруса-лима. Виникнення чотирьох держав хрестоносців: Королів-ства Єрусалимського, графства Едесського, князівства Антіо-хійське та графства Тріполі

Другий 1147—1149 рр.

Французький король Людовік VII, німець-кий імператорКонрад III

Поразка Конрада ІІІ, невдала облога Дамаска

Третій 1189—119� рр.

Французький король Філіпп ІІ Авґуст, ні-мецький імператор Фрідріх І Барбаросса, англійський король Річард І Левине Серце

Закінчився поразкою. Німець-кий імператор Фрідріх І Бар-баросса потонув, англійський король Річард І Левине Серце домігся дозволу Саладина на відвідування прочанами й купцями Єрусалима протя-гом трьох років і захопив ост-рів Кіпр

Четвер-тий

1�04—1�04 рр.

Боніфацій Монфер-ратський

Захоплення хрестоносцями Константинополя та заснуван-ня Латинської імперії

145

Похід Дата Керівники Події

П’ятий 1�17—1��1 рр.

Німецький імператор Фрідріх ІІ

Похід до Єгипту, захоплення фортеці Дам’єтта в гирлі Нілу, яку хрестоносці згодом змуше-ні були залишити

Шостий 1��8—1��9 рр.

Німецький імператор Фрідріх ІІ

Завершився угодою імператора із султаном Єгипту про вільне відвідування християнами святих місць протягом десяти років та поверненням Єруса-лима

Сьомий 1�48—1�54 рр.

Французький король Людовік ІХ Святий

Армія французького короля Людовіка IX, що вторглася до Єгипту після первинних успі-хів, була оточена й розгромле-на мусульманами. Сам король потрапив у полон до єгипетсь-кого султана та був звільнений ціною великого викупу

Восьмий 1�70 рр. Французький король Людовік ІХ Святий

Похід не мав результатів через смерть Людовіка ІХ

3. Причинипоразокінаслідкихрестовихпоходів.«Мозковий штурм».Учні за допомогою методу «мозкового штурму» визначають при-

чини поразок хрестових походів. Відповіді учнів можна записати на дошці:1) Відсутність єдності серед хрестоносців.�) Різні інтереси учасників хрестових походів.3) Значні людські втрати.4) Непередбачені труднощі.5) Опір мусульман.6) Падіння популярності ідей хрестових походів серед усіх верств на-

селення Європи.7) Зміна пріоритетів під час хрестових походів, особливо Четвертого.8) Утрата ідеологічної забарвленості походів у зв’язку з війною хрес-

тоносців проти християн.9) Безглуздість деяких походів (похід бідноти, дитячі походи).

Робота за варіантами.Наслідки хрестових походів учні з’ясовують шляхом самостійної ро-

боти за варіантами. Перший варіант визначає позитивні наслідки, а дру-гий — негативні. Результати роботи подають у вигляді таблиці.


146

Позитивні наслідки Негативні наслідки

Зміцнення торговельних зв’язків між Заходом та Сходом.Зниження кількості безземельного рицарства.Розширення знань християн і мусульман одне про одного.Запозичення наукових знань.Запровадження нових звичаїв у побуті.Зосилення політичної централізації.Зміцнення королівської влади.Відкриття нових сільськогосподарських куль-тур.Знайомство з новими ремеслами та винаходами.Зміна політичної ситуації в Європі.Розвиток внутрішньої торгівлі в Європі.Зміни в натуральному господарстві (частковий перехід на грошовий обмін).Новий поштовх у розвитку банківської справи

Великі людські втрати.Знищення культурної спадщини.Руйнування міст та ін-фраструктури.Посилення протистоян-ня між католицизмом та православ’ям.Посилення кризи всереди-ні католицької церкви.Погіршення відносин між християнським і му-сульманським світами.Послаблення Візантії як переднього укріплення кордонів від нападів тур-ків-сельджуків

Рекомендація. Для оптимізації знань учнів учитель може використати метод «займи позицію», коли після визначення наслід-ків хрестових походів учні висловлюють свої думки щодо того, позитивним чи негативним явищем для Європи та світу були хрестові походи.

4. Чернецтво.Ордени.Розповідь учителя.Із поширенням християнства виник поділ на так зване біле і чорне

духовенство — чернецтво. Чернецтво складалося з ченців і черниць. Це особи, які, відмовившись від світського життя, жили в спеціальних монастирях, скитах-лаврах або в цілковитому усамітненні. Прагнучи вдосконаленості життя, вони присвячували його служінню Богові, цілком віддаючись молитві та покаянню. Ченці також допомагали ближнім, виконуючи справи милосердя. Ченці зрікалися родинного життя та давали обітницю не брати шлюбу (чорне духовенство), при-ймали невибагливе та бідне життя, даючи обітницю убозтва. У Х—XV ст., щоб відмежуватися від старих чернечих об’єднань, які стали вмістилищем людських вад, виникли нові чернечі спілки, так звані ордени. Завдяки хрестовим походам з’явилася нова форма організа-ції орденів — духовно-рицарські ордени.

«Ажурна пилка»�.картка № 1. Орден госпітальєрівГоспітальєри (Hospitallers), або іоанніти (Johannites) — один із

духовно-рицарських орденів Палестини. Свою назву дістали за єруса-


147

лимським шпиталем Святого Іоанна (заснований у 1070 р.). Це орден із релігійно-добродійної громади, організованої незадовго до Першого хрестового походу в Єрусалимі для допомоги бідним і хворим західним пілігримам. Іоанніти відіграли визначну роль у хрестових походах. Братство особливо активно почало розгортати свою діяльність після завоювання Єрусалима хрестоносцями (1099 р.), коли посилився потік прочан до Палестини. Окрім своєї центральної установи — шпиталю Святого Іоанна Милостивого в Єрусалимі — воно розгорнуло цілу мережу притулків і лікарень не тільки на Сході, але й у західноєвропейських країнах, перетворившись на справжню всекатолицьку організацію, у яку текли багато піднесень з усього християнського світу. У 1113 р. Папою Римським був затверджений статут іоаннітів. Офіційна назва братства — «Орден вершників шпиталю Святого Іоанна».

Уже в першій половині XII ст. братство поклало на себе військові зобов’язання з оборони християнських володінь прочан від «невір-них». Духовно-рицарський орден госпітальєрів, що утворився таким чином, був величезною матеріальною та військовою силою на Сході (особливо в прикордонних місцевостях, де були розташовані головні маєтки та фортеці госпітальєрів) і вже в другій половині XII ст. пере-творився на справжню суверенну державу, керовану власними вибор-ними магістрами. Протягом чотирьох століть госпітальєри відіграва-ли значну роль у всіх важливих подіях історії Передньої Азії. Після взяття Саладином Єрусалима вони затвердилися в Акконі (1191 р.) й останніми із західних християн залишили територію Сирії (1�91 р.), перебравшись на острів Кіпр, де організували сильну державу. У 1310 р. вони перейшли на завойований ними острів Родос й утриму-вали його від натиску турок до 15�� р. У 1530 р. вони одержали від Карла V острів Мальта.

картка № 2. Орден тамплієрівТамплієри («храмовники») — перший за часом виникнення

релігійний військовий орден, Орден Соломонового храму, або Жеб-рущих рицарів Христа. Був заснований у 1119 р. невеликою групою рицарів на чолі з Гуго де Пейном після Першого хрестового походу з метою підтримання нового Королівства Єрусалимського у ворожому оточенні переможених мусульманських сусідів, а також забезпечен-ня охорони європейських пілігримів, що попрямували до Єрусалима після його завоювання.

Одним із найголовніших занять ордена були фінансові операції. Саме тамплієри були винахідниками чеків, за операції з якими Ор-ден брав невеликий податок. Наявність чеків звільняла людей від необхідності перевезень коштовних металів, які відігравали роль грошей.

Орден мав величезні земельні володіння. Поступово тамплієри пе-ретворювалися на найбільших кредиторів Європи. Серед їхніх борж-ників були й селяни, і королі, і папи.

148

Орден проводив активні будівельні роботи. На Сході вони здебіль-шого полягали в зведенні замків і брукуванні шляхів. На Заході вони споруджували церкви, собори, замки, прокладали шляхи. У Палес-тині тамплієрам належало 18 важливих замків. Менше ніж за сто років орден побудував у Європі 80 соборів і 70 храмів.

У 1�91 р. Акка пала, й орден переніс свою резиденцію до Кіпру. Ще задовго до цієї події тамплієри, використовуючи свої накопичення та широкі зв’язки, стали найбільшими банкірами Європи, і військовий бік їхньої діяльності став другорядним.

Проте після рішучих заходів, ужитих королем Франції Філіп-пом IV Красивим, могутній міжнародний орден почав утрачати свій вплив. Проти ордена були висунуті звинувачення в єресі, служінні сатані, протиприродних діях. Судовий процес закінчився конфіска-цією майна ордена й спаленням на вогнищі великого магістра ордена Жака де Молі та головного командора Нормандії Жофруа де Шарне. У 131� р. Папа Римський Климент V розпустив орден тамплієрів.

картка № 3. Тевтонський орденПід час Третього хрестового походу, у 1190 р., коли рицарі захопи-

ли Акру, купці з Любека й Тягарі заснували польовий шпиталь, який Герцог Фрідріх Швабський перетворив на духовний орден. Папа Рим-ський Климент III затвердив орден як «Братство Тевтонської церкви Святої Марії Єрусалимської». 5 березня 1196 р. в храмі Акри відбу-лася церемонія його реорганізації в духовно-рицарський орден. На церемонії були присутні магістри госпитальєрів і тамплієрів, а також світські й духовні особи Єрусалима.

Через деякий час вплив і багатство Тевтонського ордена були помі-чені багатьма державами, які прагнули під егідою «боротьби з язич-никами» розправитися з протиборчими групами. Великий вплив мав голова тевтонів — Герман фон Зальца, що володів значними землями та став помітним посередником Папи Римського. У 1�11 р. король Угорщини запросив рицарів для допомоги в боротьбі з гунами (пе-ченігами). Тевтони розмістилися на межі Трансільванії, одержавши значну автономію. Проте надмірні запити на велику незалежність призвели до того, що в 1��5 р. король попросив рицарів залишити його землі.

Тим часом у 1�17 р. Папа Римський Гонорій III оголосив похід проти прусських язичників, що захопили землі польського князя Конрада I Мазовецького. У 1��5 р. князь звернувся по допомогу до тевтонських рицарів, які в 1�3� р. прибули до Польщі та роз-ташувалися на правому березі річки Вісли. Тут був побудований перший форт, що дав народження місту Торунь. Тактика рицарів була однаковою: після придушення місцевої язичницької верхівки населення насильно наверталося на християнство. На цьому місці був побудований замок, навколишні землі якого німці почали ак-тивно використовувати.

149

Столицею тевтонських рицарів стало місто Марієнбурґ, польська назва — Мальборк. Поступово під владу Тевтонського ордена потра-пила вся Пруссія. У 1�37 р. Тевтонський орден з’єднався із залиш-ками військового братства рицарів Меча (Христа), тим самим одер-жавши владу в Лівонії. Під час загарбницького походу на Ґданськ у 1308 р. було знищено майже все польське населення, а на захоплені землі прибули німецькі переселенці. Таким чином, до кінця XIII ст. орден фактично став державою.

картка № 4. Бенедиктинський орденОрден Святого Бенедикта — найстаріший католицький чернечий

орден, заснований Святим Бенедиктом Нурсійським у VI ст. У 547 р. він заснував монастир Монте-Кассино, який, однак, близько 577 р. був зруйнований ланґобардами (пізніше він був відновлений). Ченці за підтримки Папи Римського Григорія I Великого розбіглися по різ-них країнах, сприяючи поширенню статуту та ідей Святого Бенедик-та. Незабаром бенедиктинські монастирі виникли в Англії, Франк-ському королівстві, а також інших країнах Західної та Центральної Європи, а до XI ст. і у Східній Європі.

Оскільки «Статут Святого Бенедикта» не передбачав централі-зованих структур, що об’єднували монастирі, до XI ст. ті монасти-рі, що використовували бенедиктинский статут, були незалежни-ми. У X—XI ст. орден зазнав кількох істотних реформ: почали з’являтися конгрегації монастирів, від бенедиктинців відокреми-лися ордени камальдулів і цистерціанців, була проведена рефор-ма чернечого життя. У XIII ст. виникли нові ордени домініканців і францисканців, які бурхливо розвивалися, змінилася структура європейського суспільства, що спричинило початок занепаду ордена бенедиктинців.

Бенедиктинці зробили величезний внесок у культуру та цивіліза-цію західного суспільства. В епоху раннього середньовіччя бенедик-тинські монастирі були головними осередками культури в Західній Європі. Зі шкіл при абатствах вийшли майже всі видатні вчені того часу. У бібліотеках при монастирях зберігалися та переписувалися стародавні рукописи, велися хроніки, навчання людей. При монас-тирях організовувалися ярмарки, що пожвавили торгівлю, лікарні. Бенедиктинські монастирі справили сильний вплив на розвиток архі-тектури: перші зразки романського стилю з’явилися в абатстві Клю-ні, ґотичного — в абатстві Сен-Дені.

картка № 5. Орден францисканцівФранцисканці — католицький жебрущий чернечий орден, засно-

ваний Святим Франциском Ассизьким поблизу Сполето в 1�08 р. як братство міноратів із метою проповідування в народі апостольської бідності, аскетизму, любові до ближнього. У 1�1� р. було створе-но жіночу гілку чину — орден кларисок. У 1��3 р. Папа Римський

150

Гонорій III затвердив статут ордена. Орден францисканців поклав початок установленню жебрущих орденів.

У ранній період францисканці були відомі в Англії як «сірі брати» (за кольором їхнього одягу), у Франції — як «кордельєри» (через те, що вони оперізувалися мотузкою), у Німеччині — як «босоногі» (че-рез сандалі, які вони носили босоніж), в Італії — як «брати».

Статутом ордена ухвалювалися бідність, проповідь, догляд за хворими тілесно й духовно, цілковита покора батькові. Францис-канці були супротивниками домініканців і у багатьох догматичних питаннях. Як духовники государів XIII—XVI ст. вони користува-лися великим впливом і у світських справах, поки не були витіс-нені єзуїтами. Разом із домініканцями францисканці виконували функції інквізиції, яка була заснована в XIII ст. Францисканцям була доручена інквізиція у Венссене, Провансі, Форкальке, Арле, Ембрене, Центральній Італії, Далмації та Богемії. У 1�56 р. папст-во надало францисканцям право викладати в університетах. Вони створили свою систему богословської освіти, породивши цілу плеяду великих мислителів Середньовіччя та Ренесансу. У період Нового часу францисканці активно займалися місіонерською та дослідниць-кою діяльністю, працюючи в іспанських володіннях у Новому Світі і в країнах Сходу.

Францисканці вдягалися в темно-коричневу вовняну рясу, що підперізувалася мотузкою, до якої були прив’язані чотки, круглий короткий клобук і сандалі.

Існує також велика кількість жіночих чернечих і напівчернечих конгрегацій (сестринств), які відносять себе до францисканців. Їхні члени активно займаються педагогічною та місіонерською діяльніс-тю, доглядом за хворими та соціальною роботою.

картка № 6. Орден домініканцівДомініканці (домінікани, «брати-проповідники») — католицький

чернечий орден, заснований у 1�15 р. в Тулузі (Франція) іспанським ченцем Святим Домініком.

Традиційним символом Домініканського ордена був чорний собака з білими плямами, що тримав у зубах палаючий смолоскип. Цей об-раз виник завдяки грі латинських слів. Ченців часто називали доміні-канцями (Dominicanes), що означало «послідовники Домініка», од-нак, це ж слово можна перекласти і як «пси Господа» (Domini Canes). Смолоскип символізував вогонь істини.

Орден був затверджений Папою Римським Гонорієм III �� грудня 1�16 р. і з 1��0 р. оголосив себе жебрущим, однак обітниця не дотри-мувалася і в ХVІ ст. була скасована. У 1��7 р. домініканці отримали право на повсюдну проповідь і сповідь. Вони заснували й утримували університети в Болоньї, Кельні, Оксфорді. Під їхнім впливом пере-бували богословські кафедри в університетах Парижа, Падуї, Праги та інших міст Європи. До домініканців належали видатні філософи-

151

схоласти (Альберт Великий, Тома Аквінський) і містики (Мейстер Екхарт, Сейс, Йоган Таулер). У 1�3� р. для боротьби проти єретичних рухів у відання ордена була передана інквізиція. Із ХІІІ ст. доміні-канці розгорнули широку місіонерську діяльність у багатьох країнах світу, у тому числі в Україні. У 1�33 р. вони заснували монастир під Києвом. У 80-х рр. минулого століття домініканці мали монастирі в 50 країнах світу. На чолі чину стоїть генерал, який підпорядко-вується папі. Домініканці обіймають важливі державні посади у Ва-тикані. Зараз домініканці — один із найвпливовіших католицьких чернечих чинів.

Рекомендація. Для закріплення знань про християнські ордени можна запропонувати учням порівняти між собою духовно-ри-царські та чернечі ордени, склавши таблицю.

Таблиця може мати такий вигляд.

Духовнорицарські ордени Чернечі ордени

Орден гос-пітальєрів

(виник у 1113 р.)

Орден тамп-лієрів

(виник у 1119 р.)

Тевтонський орден (виник

у 1190 р.)

Бенедик-тинський орден (ви-

ник у VІ ст.)

Орден фран-цисканців

(виник у 1�08 р.)

Орден до-мініканців

(виник у 1�15 р.)

Мета: захист Святої Землі від не-вірних; захист і надання допомоги прочанам до Святої Землі; підтримка руху хрестоносців; стимулювання хрестових походів

Мета: повернення авторитету като-лицької церкви; поширення хрис-тиянської віри; посилення позиції церкви; боротьба з єресями

5. Єресітаінквізиція.

Розповідь учителя.

Розвиток середньовічного суспільства, яке ґрунтувалося на хрис-тиянській релігії, викликав у пересічного європейця багато су-перечностей — церква, проповідуючи жити в бідності й вести пра-ведне життя, водночас дозволяла духовенству, особливо вищому, жити в розкошах і вести розпутне життя. Церковним канонам також не відповідали взаємини між звичайними людьми та феодалами. Навіть сама церква мала різні точки зору на таке життя, особливо нижче духовенство. Однією з форм протесту й було виникнення єре-сей. Слово «єресь» спочатку використовувалося в значенні «вибір, напрямок, течія». Негативне значення слово «єресь» уперше набуває в посланнях, які були в Новому Заповіті. Логіка цього перетворення є такою, що, оскільки істину й життя людина може знайти тільки в Христі, будь-яка альтернатива автоматично прирікає людину на загибель. Слідуючи прикладу апостолів, християнська церква вико-ристовувала термін «єресь» для позначення вчення, що розбігаєть-ся з християнським, або групи людей, що відкололися від церкви внаслідок прихильності такому вченню.

15�


картка № 1. ВальденсиВальденси — релігійна секта, учасники середньовічного єретич-

ного руху XII—XIII ст., що виник у Франції та поширився в Захід-ній Європі. Засновник руху — купець П’єр Вальдо, що в 1176 р. заснував общину. Вальдо замовив для себе переклад романською мовою деяких розділів із Біблії, вивчення яких наштовхнуло його на думку про необхідність роздати маєток жебракам, щоб добровіль-ною бідністю відновити первісну чистоту християнства. Із натовпом прихильників він вирушив на проповідь Євангелія. Оскільки його секта відкидала власність, вона дістала назву «Ліонські жебраки». Погляди вальденсів швидко поширювалися. Папа Луцій III відлучив їх від церкви на соборі у Вероні в 1184 р., а Інокентій III підтвер-див це відлучення на Латерантському соборі в 1�15 р. Проте це не перешкодило вальденсам поширитися в Італії, Франції та Богемії. Із Франції вони попрямували, головним чином, у долини П’ємонта та Савої, які й досі є головним притулком вальденсів. Не дивлячись на свої виключно євангелістські правила, чистоту поглядів і життя, які ґрунтуються переважно на Нагірній проповіді, вальденси всюди зазнавали жорстоких гонінь, аж до XVIII ст. Папа Сикст V навіть оголосив проти них хрестовий похід. У 1545 р. французькі війсь-ка вчинили розправу над вальденсами. Переслідування вальденсів продовжувалися і пізніше. Але, незважаючи на це, послідовники вальденсів збереглися в багатьох областях Франції, Швейцарії та Італії і у ХХ ст.

картка № 2. катариНазву катари (грец. «чисті») привласнювали собі вже манихеї,

особливо ґностично-маніхейська секта, що поширилася з кінця Х ст. майже по всій Південній і Західній Європі. Їхніми родоначальниками можна вважати східних павликіан, прихильників абсолютного ду-алізму. Вони вважали, що земний світ, католицька церква та світська влада створені сатаною, й оголосили Папу Римського намісником ди-явола. Вони заперечували католицькі догмати й таїнства, відкидали власність, вимагали ліквідації церковних багатств. Катари мали по-слідовників у Римі, Неаполі та Флоренції, але особливо численними й багатолюдними були їхні общини в Ломбардії.

Життя навіть звичайних послідовників катаризму можна схарак-теризувати як аскетичне подвижництво. Уживання м’ясної їжі, сиру й молока вважалося смертним гріхом. Катарам заборонялося брати шлюб, оскільки він узаконював плотське задоволення. Катари відки-дали ікони й необхідність храмів. Богослужіння полягало виключно в читанні Євангелія народною мовою та в проповіді. Із молитов уза-коненою вважалася тільки «Отче наш».


153

Зовнішня історія катарів від другої половини XI ст. належить, го-ловним чином, півдню Франції. Там єресь досягла такого поширення, що у свій час католицька церква не могла боротися з нею силою та зважилася вдатися до повучень. Катари набули широкої підтримки городян, особливо ремісників, і значною мірою селян.

картка № 3. альбіґойціАльбіґойці — послідовники єретичного руху в Західній Європі

у XII—XIII ст. із центром у Південній Франції — французькому місті Альбі в Ланґедоці. Це назва однієї церковної секти, поширеної в Південній Франції, що прийняла релігійні принципи катарів і їх-ніх пізніших послідовників — вальденців. Вони відкидали догмати про триєдність Бога, церковні таїнства, шанування хреста та ікон, не визнавали владу папи, що відлучив їх від церкви; проповідували апостольське християнство й вели звичайне, виключно етичне й відо-кремлене життя. У 1�09 р. Папа Римський Інокентій ІІІ проголосив проти них хрестовий похід. Папські легати захопили місто Безьєр і наказали вбити �0 тис. його жителів, не залежно від їх віроспові-дання. «Господь відрізнить своїх і захистить!» — заявили вони. Ці походи дістали назву альбіґойські війни. У 1��9 р., коли з обох боків загинули сотні тисяч людей і були спустошені мальовничі місцевості Провансу й Верхнього Ланґедока, був укладений мир, за яким граф Раймунд за велику грошову винагороду звільнився від церковного відлучення, поступився Людовіку IX багатьма володіннями й при-значив свого зятя, брата Людовіка, спадкоємцем решти своїх земель. Папа присудив ці провінції французькому королю, щоб посилити його відданість папському престолу. Частина альбіґойців утекла на схід й оселилася в Боснії. Проте ще на початку XIV ст. інквізиція була поширеною в цих місцях.

картка № 4. ІнквізиціяТермін «інквізиція» (від латин. inquisitio) означає «допит, дізнан-

ня». Особливий церковний суд католицької церкви під назвою «Ін-квізиція» був створений у 1�15 р. Папою Римським Інокентієм III. Основним завданням інквізиції було визначення, чи є обвинувачений винним у єресі.

Від кінця XV ст., коли у Європі починають поширюватися уявлен-ня про жінок, які уклали договір із нечистою силою, до компетен-ції інквізиції починають входити процеси про відьом. У той же час більшість вироків проти відьом ухвалили світські суди католицьких і протестантських країн у XVI і XVII ст. Також із 1451 р. інквізиція розглядала справи про єврейські погроми. Інквізиція мала не тільки карати погромників, але й уживати профілактичних заходів, попе-реджаючи насильство.

Позасудових розправ інквізиція не допускала. Окрім звичних допитів, як і у світських судах того часу, підозрюваний підлягав

154

тортурам. Разом із тим тортури вважалися неефективним засобом слідства й тому застосовувалися інквізицією рідше, ніж світськими трибуналами (приблизно в 10 % випадків). Юристи католицької цер-кви надавали величезного значення щирому зізнанню. У разі, якщо підозрюваний не вмирав під час слідства, а зазнавався в скоєному й розкаювався, матеріали справи передавалися в суд.

Точну кількість людей, знищених інквізицією у Європі та колоніях європейських країн, назвати не можна, але припускають, що їх було кілька сотень тисяч.

ІV. закрІплення вивченого МатерІалу

Евристична бесіда за темою нового матеріалу (залежно від того, за яким питанням теми був проведений нестандартний урок).



Підсумовуючи урок, учитель повертається до проблемного питан-ня і, вислухавши відповіді учнів, звертає їхню увагу на причини хрес-тових походів і підкреслює, що можливості внутрішньої колонізації у Європі були обмеженими.


Опрацювати відповідний текст параграфа, написати твір за темою «У хрестовому поході».

узагальнення знань за теМою «європа. вІзантІя. араБський свІт»

Мета. Узагальнити уявлення учнів про характерні риси євро-пейських парламентів, політики європейських монар-хів, європейського суспільства, взаємин імператорів ізпапством;формувативмінняпорівнювати;висловлювативласнудумкутаповажатидумкиінших.

обладнання. Картисвіту,Європи,країнсередньовічноїЄвропи,карткидляпроведеннягри,історичніатласи.

тип уроку. Узагальнюючийурокувиглядігри«КлючівідфортуБуа-ярд».

очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називатихронологічнімежітадатипоходіввікінгів,нор-

манського завоювання Англії, утворення Данського,шведського, Норвезького королівств, правління Капе-тінґівуФранції,альбіґойськихвійн,посиленнякоролів-

155

ськоївладизаФіліппаІVКрасивого,правлінняПлантаґе-нетіввАнглії,війниЧервоної таБілоїтроянд,боротьбинімецьких імператорів ізпапством,німецького«наступунаСхід»,утворенняшвейцарії,великоморавськоїдержа-ви,Угорщини,скликаннягенеральнихштатівуФранції,початку,кінцяйголовнихбитвСтолітньоївійни,підписан-ня «великої хартії вольностей», скликання англійськогопарламенту,утворенняСвященноїРимської імперії;по-казувати на карті напрямки походів вікінгів, територіїДанського,швецького,Норвезькогокоролівств,основніподіїСтолітньоївійни,напрямокнімецького«наступунаСхід», територіюшвейцарії, Священної Римської імпе-рії, країн басейну Середземномор’я; застосовувати тапояснюватинаприкладахтермінитапоняття;називатихарактернірисиєвропейськихпарламентів,політикиєв-ропейськихмонархів,європейськогосуспільства,взає-минімператорівізпапством,гуситськогоруху;описува-типам’яткикультурискандинавів,найвизначнішібитви,засіданняпарламенту,подвигЖаннид’Арк;порівнюватипозиціїАнгліїтаФранціївСтолітнійвійні,їхніармії,полі-тикуєвропейськихдержав,становімонархіїєвропейськихкраїн;висловлюватисудженнящодохарактеруйзначен-няСтолітньоївійни,значенняпоходіввікінгів,виникненняпарламентів,тенденціїрозвиткуєвропейськихдержав.

ХІДУРОКУ



Гра «Ключі від форту Буаярд» потребує попередньої підготовки — для кожного етапу, який буде проходити у вигляді міні-гри чи від-повіді на запитання, потрібно підготувати картки із запитаннями та аркуш для ведучого, де будуть написані запитання та подані правиль-ні відповіді. Класну кімнату теж слід підготувати заздалегідь: офор-мити відповідно дошку (наприклад, написати «Форт Буаярд», нама-лювати старовинну фортецю, написати правила гри, список кімнат, накреслити таблицю результатів, куди команди після кожного туру будуть заносити свої результати), правильно розташувати парти та стільці (біля кожної парти має стояти по кілька стільців — один для ведучого, інші для учнів-гравців). На кожній парті треба поставити назву «кімнати», яка попередньо написана на аркуші.

Рекомендація. Учитель самостійно вирішує, якою має бути кількість ета-пів-«кімнат», команд-учасниць та учнів у команді залеж-но від кількості учнів у класі. Кількість етапів-«кімнат» має бути на одну-дві більше ніж команд-учасниць.

156

ІІ. узагальнення знань (гра «ключІ вІд форту Буаярд»)

Правила гри

1) Учитель призначає ведучих (майстрів таємниць) залежно від кіль-кості етапів-«кімнат», які будуть проводитися, видає їм завдання та відповіді. У той час, як майстри таємниць будуть ознайомлюва-тися із завданнями, учитель пояснює командам правила гри.Рекомендації. 1) Ведучими краще призначати учнів, що встигають, які

зможуть пояснити правила гри, і тих, що мають автори-тет у класі. Також можна провести попередній конкурс-відбір або запросити для проведення гри учнів з інших класів.�) Для більшої цікавості майстрів таємниць можна одягти в спеціальний одяг. Тоді їх краще призначити до початку уроку.

�) Решта учнів об’єднуються в команди з двох-трьох осіб.Рекомендація. Кількісний і якісний склад команди пропонується фор-

мувати вчителю, включивши до кожної учнів із різним рівнем підготовки.

3) Команда підходить до будь-якої вільної «кімнати», ознайомлюєть-ся з правилами гри, витягує завдання та виконує їх. (Завдання ви-конує кожний гравець окремо, але він може користуватися підказ-кою інших гравців команди. За кожну підказку команда втрачає 0,5 бала.)

4) Після виконання завдання команда, дізнавшись про отримані бали, переходить до іншої вільної «кімнати». Результати гри за-носяться до індивідуальної картки гравця та до загальної картки команди.Рекомендація. Картки для результатів гри слід підготувати заздалегідь.

5) У разі правильного та результативного виконання завдань у кож-ній кімнаті команда отримує одну чи кілька літер, із яких напри-кінці гри потрібно скласти слово чи словосполучення.Рекомендація. Кількість літер і необхідне слово визначає вчитель, вихо-

дячи з кількості етапів-«кімнат». При наданні літер по-трібно виходити з балів, які набрала команда: наприклад, команда отримує літеру, якщо дала більше ніж 50 % пра-вильних відповідей.

6) Оцінку за гру вчитель виставляє, виходячи з кількості балів, які набрав кожний учень індивідуально. Для цього потрібно врахову-вати кількість етапів-«кімнат», які будуть проводитися.

7) Гра починається та завершується за командою вчителя.

Пам’ятка для майстра таємниць

1) Уважно прочитати завдання, за необхідності звернутися до вчите-ля за роз’ясненнями.

�) Пояснити команді, яка з’явиться біля «кімнати», правила гри.

157

3) Записати назву команди, прізвища учнів-гравців, оцінки за кожну відповідь і штрафні бали (якщо є) (див. таблицю нижче).

4) Завдання-картки учні-гравці обирають самостійно із цілого ком-плекту карток, але вони не мають бачити самі завдання. Їх слід видавати гравцям по черзі, щоб вони виконували завдання один за одним.

5) Картки, які вже вибрали, слід відкладати в бік, щоб гравцям однієї команди не потрапили однакові завдання. Для гравців наступної команди завдання-картки слід перемішати, пропонуючи обирати з повного комплекту.

6) Під час відповіді не перебивати гравця, дати йому повністю вис-ловитися. Якщо відповідь письмова, перевірити її та повідомити гравцю результати. Якщо відповідь є неправильною, повідомити про це гравцю та сказати йому правильну відповідь.

7) У разі виникнення суперечливої ситуації не сперечатися, а запро-сити вчителя до «кімнати», щоб він розв’язав суперечку.

8) Після закінчення гри-відповідей команди повідомити учням-грав-цям кількість балів, яку набрав кожний учасник, кількість штраф-них балів (якщо вони були), загальний рахунок і назвати необхідну літеру (якщо команди набрали потрібну кількість балів).картка-результат дій команди після відвідування кімнати таємниць

Назва кімнати таємниць


№ з/п

Прізвище та ім’я учня-гравця

Результати Штраф-ні бали

Загальна кіль-кість балів1 � 3 4 5 6 7 8 9 10


Літери, які отримала команда

картка-результат дій команди у «Форті Буаярд»


Прізвище та ім’я учнів-грав-ців команди

№ з/п

Назва кімнати

Результати гриШтраф-ні бали


Літери, які отримала команда

Перший гравець

Другий гравець

Третій гравець

Загальна кількість балів

Слово чи словосполучення, складене командою

158

Слово вчителя.У далекому синьому морі є скеля. На цій скелі не ростуть дерева,

рідко з’являються птахи, і тільки люди уподобали цей кам’яний па-горб у морі. Вони побудували тут фортецю, яка своїми гарматами топи-ла кораблі супротивника. Проте згодом люди перетворили фортецю, яка знала переможні битви, на в’язницю. Десятки років в’язні диви-лися на море тільки крізь ґрати. Однак поступово потреба у в’язниці зникала, і тривалий час мури колись славетної фортеці не чули голосу людей. Але одного дня все навкруги ожило, сотні ліхтарів освітили кам’яні каземати. Історія ніби повторювалася, але замість похмурих людей у фортеці з’явилися люди з телекамерами, які почали знімати передачу, що набула популярності в усьому світі. Так виникла теле-візійна гра «Ключі від форту Буаярд». Сьогодні в нас є можливість відвідати цей форт і взяти участь у цій захоплюючій грі.

1. Кімнатаправди.Слова майстра таємниць.Вітаю вас, великі мандрівники. Ви пройшли через багато випробу-

вань, і ось на вас чекає ще одне. Вам потрібно показати своє вміння розпізнавати правду. Щасти вам!

Правила гри1) Кожний учасник команди по черзі витягує картку із завданням,

уважно читає та зазначає, які твердження є правильними, а які — неправильними, не коментуючи відповідь.

�) Кожний гравець отримує одну картку, у якій позначено по десять тверджень.

3) За кожну правильну відповідь гравець отримує 0,3 бали. Під час підрахування балів результат округляється. Якщо гравець дав сім і більше правильних відповідей, він отримує 3 бали, п’ять-шість правильних відповідей оцінюються у � бали, три-чотири — в 1 бал. Якщо гравець дав менше ніж три правильні відповіді, бали він не отримує.Рекомендація. Завдання цього етапу можна виконувати письмово.

картка № 11) Візантійська імперія була наступницею Східної Римської імперії.

(Так.)�) Об’єднання арабів розпочав Магомет (Мухаммед). (Так.)3) Вікінги побували в Ісландії та Ґренландії. (Так.)4) Французька армія здобула перемогу в битві під Кресі (Столітня вій-

на). (Ні.)5) Повстання Вота Тайлера закінчилося зміною династії в Англії.

(Ні.)6) «Ходіння до Каносси» здійснив імператор Генріх ІV. (Так.)7) У ХІ—ХІІ ст. італійські міста називалися комунами. (Так.)

159

8) Візантійську імперію знищили турки-сельджуки. (Так.)9) Араби захопили всю Європу й утворили там халіфат. (Ні.)

10) Одін був головним богом у пантеоні скандинавських богів. (Так.)

картка № 21) Французів у Столітній війні очолила Жанна д’Арк. (Так.)�) Війна за англійську корону називалася війною Червоної та Білої

троянд. (Так.)3) Тевтонський орден був розгромлений у Ґрюнвальдській битві.

(Так.)4) Кордовський халіфат був розташований на Піренейському пів-

острові. (Так.)5) Державна влада у Візантії належала Раді п’ятисот. (Ні.)6) Араби жили на Аравійському півострові. (Так.)7) На Русі норманів називали варягами, а у Європі — вікінгами.

(Так.)8) Генеральні штати — це представницький орган станів у Франції.

(Так.)9) Англійський парламент складався з двох палат. (Так.)

10) «Золота булла» робила німецьких князів самостійними. (Так.)

картка № 31) Шлюб Ізабелли Кастильської та Фердінанда Араґонського привів

до утворення Іспанського королівства. (Так.)�) За часів правління імператора Юстиніана був прийнятий кодекс

законів. (Так.)3) Араби були асимільовані з іншими народами. (Ні.)4) Батьківщиною норманів була Скандинавія. (Так.)5) В Англії правили династії Плантаґенетів і Тюдорів. (Так.)6) Священна Римська імперія була заснована німецьким імперато-

ром Оттоном І. (Так.)7) Іспанія так і не змогла перемогти Ґрандський емірат. (Ні.)8) Хрестоносці захопили Константинополь та утворили Латинську

імперію. (Так.)9) Після завоювань держава арабів дістала назву Арабський халі-

фат. (Так.)10) До норманів належали шведи, данці, норвежці. (Так.)

картка № 41) У Столітній війні перемогу здобула Франція. (Так.)�) В англійському парламенті засідали представники трьох станів

країни. (Ні.)3) У Священній Римській імперії правила династія Ланкастерів. (Ні.)4) Іспанія так і не змогла захопити Португалію. (Так.)5) За часів свого розквіту Візантія перебувала у Європі, Азії та Аф-

риці. (Так.)6) Іслам — це релігія, яка виникла в арабів. (Так.)

160

7) Нормани брали в облогу Париж, допливали до Риму. (Так.)8) Велике повстання у Франції дістало назву Жакерія. (Так.)9) Венеція, Флоренція, Ґенуя були містами-республіками. (Так.)

10) Маврами в Іспанії називали арабів. (Так.)

2. Кімнатазакономірностей.Слова майстра таємниць.Вітаю вас, великі мандрівники. Ви пройшли через багато випробу-

вань, і ось на вас чекає ще одне. Ви маєте показати своє вміння вста-новлювати закономірності. Щасти вам!

Правила гри1) Кожний учасник команди по черзі витягує картку із чотирма сло-

вами, які складають певну закономірність, і визначають, із якою назвою, поняттям, країною чи подією вони пов’язані, не коменту-ючи свою відповідь.

�) Усі гравці мають установити три закономірності.3) За кожну правильну відповідь гравець отримує � бали (отже, зага-

лом він може отримати 6 балів). За відсутності правильних відпові-дей бали не нараховуються.

картка № 1Константинополь, імператор, кодекс, турки-сельджуки. (Візантія.)

картка № 2Скандинавія, дракар, Тор, Америка. (Нормани.)

картка № 3Іслам, Мухаммед, халіфат, кіннота. (Араби.)

картка № 4Англія, Франція, Жанна д’Арк, Кресі. (Столітня війна.)

картка № 5Маври, Реконкіста, Ґранада, кортеси. (Іспанія.)

картка № 6Генеральні штати, стани, Париж, «битва шпор». (Франція.)

картка № 7Плантаґенети, Ланкастери, Йорки, Тюдори. (Англія.)

картка № 8«Вічний союз», кантони, Вільгельм Телль, Альпи. (Швейцарія.)

картка № 9Парламент, палата общин, палата лордів, білль. (Англія.)

картка № 10Бедуїни, шейхи, алгебра, цифри. (Араби.)

картка № 11«Книга страшного суду», шериф, сакси, юти. (Англія.)

161

картка № 12Руни, валькірії, конунг, саги. (Нормани.)

картка № 13Коран, шаріат, Аллах, хадж. (Іслам.)

картка № 14Василевс, іконоборство, ромеї, «грецький вогонь». (Візантія.)

картка № 15Дож, торгівля, республіка, «Золота книга». (Венеція.)

3. Кімнатаосіб.

Слова майстра таємниць.Вітаю вас, великі мандрівники. Ви пройшли через багато випробу-

вань, і ось на вас чекає ще одне. Ви маєте показати своє вміння розби-ратися в історичних постатях. Щасти вам!

Правила гри1) Кожний учасник команди по черзі витягує картку з описом пев-

ної історичної особи та, ознайомившись із ним, говорить, про кого йдеться, не коментуючи свою відповідь.

�) Усі гравці мають відгадати по три історичні особи.3) За кожну правильну відповідь гравець отримує 1 бал (отже, зага-

лом він може отримати 3 бали). За відсутності правильних відпові-дей бали не нараховуються.Рекомендація. Щоб трохи полегшити учням завдання, можна запропонува-

ти їм список з іменами осіб, про яких ітиметься в картках.

картка № 1Він був імператором. Під час його правління був прийнятий Ко-

декс законів, що отримав назву за його ім’ям. За часів його правління спалахнуло повстання, яке дістало назву Ніка. Він був православним християнином. (Юстиніан І.)

картка № 2Він був герцогом Нормандії, але з військом висадився в Англії,

розгромив англійську армію під Гастингсом і став королем Англії. В історії відомий як Завойовник. (Вільгельм Завойовник.)

картка № 3Був сиротою, працював у купців і сам став купцем. Запевняв усіх,

що бог призначив його своїм посланцем і подарував книгу. Багато людей підтримали його, і він об’єднав свій народ та очолив державу. (Мухаммед.)

картка № 4Вона була з простої землі, але стала символом боротьби з іноземця-

ми. Вона керувала загонами й зняла облогу з міста. Вона допомогла

16�

королю отримати корону, а він зрадив її, після чого вона була спалена на вогнищі. (Жанна д’Арк.)

картка № 5Він був відкритим і щедрим, але коли впадав у гнів, то ставав ти-

раном. Знав шість мов, проте не знав англійської, хоча був королем Англії. За нього з’явився суд присяжних, «щитові гроші» та посили-лася влада шерифів. (Генріх ІІ Плантаґенет.)

картка № 6Вона була королевою Кастилії, розумною, м’якою, доброзичливою

жінкою. Заради держави одружилася з хитрим і підступним чолові-ком. За часів її правління виникла Іспанія та поширилася Реконкіс-та. (Ізабелла кастильська.)

картка № 7Він приєднав Шампань, його армія була розбита в «битві шпор»,

за нього відбулося перше скликання Генеральних штатів. Він пере-селив Папу Римського до Авіньйона та знищив Орден тамплієрів. (Філіпп ІV красивий.)

картка № 8Він став імператором у шестирічному віці, вів боротьбу з Папою

Римським і був відлучений від церкви, «ходив до Каносси», але на-решті скинув діючого Папу Римського та домігся обрання нового. (Генріх ІV.)

картка № 9Він був імператором величезної імперії, очолив Шостий хрестовий

похід і знову звільнив Єрусалим, сам коронувався, розбив армію Папи Римського й двічі був відлучений від церкви. Уважав себе нащадком норманів. (Фрідріх ІІ.)

картка № 10Він був халіфом із роду Аббасидів і жив у Баґдаді. При його дворі

жила Шахерезада, а він полюбляв перевдягатися та блукати вулиця-ми міста як звичайна людина. (Гарун аррашид.)

картка № 11Він завоював країну. Усі феодали стали тільки його васалами. Він

створював заповідні ліси, де міг полювати тільки він. Усе населен-ня було переписане, і цей пергамент дістав назву «Книга страшного суду». (Вільгельм Завойовник.)

картка № 12Він був королем десять років, але за цей час практично не був

у країні. Був учасником хрестового походу та при поверненні додому потрапив у полон. Він був добрим поетом і музикантом. Мав прізви-сько Левине Серце. (річард Левине Серце.)

163

картка № 13Він був молодшим сином короля Англії, посварився з Папою Рим-

ським і був відлучений від церкви. Він визнав себе васалом Папи. За часів його правління англійці зазнали поразки, і проти нього поча-лося повстання. Він підписав «Велику хартію вольностей». (Іоанн Безземельний.)

картка № 14Йому дісталася країна, розорена Столітньою війною. Він діяв не

силою, а хитрістю, стверджуючи, що «хто не вміє прикидатися, той не вміє володарювати». Він завершив процес об’єднання Франції. (Людовік хІ.)

4. Кімнатапорівнянь.Слова майстра таємниць.Вітаю вас, великі мандрівники. Ви пройшли через багато випробу-

вань, і ось на вас чекає ще одне. Усе у світі пізнається в порівнянні: щоб побачити світло — потрібна темрява, щоб зрозуміти добро — по-трібне зло. Ось і зараз ви маєте показати своє вміння порівнювати країни між собою. Щасти вам!

Правила гри1) Кожний учасник команди по черзі витягує дві картки з назвами

двох країн, які він має порівняти (пропонується вибір із шести країн: Візантія, Арабський халіфат, Англія, Франція, Венеція, Іспанія). Порівняння відбувається за схемою, яку пропонує май-стер таємниць.

�) За правильно виконане завдання гравець отримує � бали. У разі, якщо є помилки або відсутні деякі відповіді, але їх не більше, ніж половина, гравець отримує 1 бал. У разі, якщо правильних відпові-дей менше, ніж половина, бали не нараховуються.Рекомендація. Для спрощення роботи можна надрукувати бланки з на-

звами пунктів, за якими країни слід порівнювати.

Критерії порівняння Візантія Англія

Місце розташуван-ня (континент)

Азія, Європа, Африка*

Європа, Британські острови

Столиця константинополь Лондон

Форма суспільно-го устрою

Монархія Монархія

Назва правителя держави

Імператор король

� У період свого найбільшого розвитку Візантійська імперія займала територію нав-коло Середземного моря в Азії, Африці та Європі.

164

Критерії порівняння Візантія Англія

Назва представни-цького органу або форма правління

Необмежена монархія Парламент

Найвідоміші пра-вителі

Юстиніан І, Феодора, Лев ІІІ Ісавр, Василій ІІ Болгаробоєць

Альфред Великий, канут Великий, Вільгельм Завойовник, Генріх ІІ, Генріх VІІ Тюдор

Основні дати та події

395 р. — виникнення Візантії; VII—ІX ст. — напади слов’ян та арабів; Іх—XI ст. — «золотий час» Візантії; 1081—1204 рр. — династія комнінів; 1204 р. — захоплення константинополя хрестоносцями; 1261—1453 р. — династія Палеолоґів; 1453 р. — падіння Візантійської імперії

829 р. — об’єднання Англії; 1066 р. — завоювання Англії Вільгельмом Завойовником; 1215 р. — підписання «Великої хартії вольностей»; 1265 р. — перше засідання парламенту; 1381 р. — повстання Вота Тайлера; 1455—1485 рр. — війна Червоної та Білої троянд

Критерії порівняння Франція Арабський халіфат

Місце розташуван-ня (континент)

Європа Азія, Африка

Столиця Париж дамаск, Баґдад

Форма суспільно-го устрою

Монархія Монархія


король халіф

Назва представни-цького органу або форма управління

Генеральні штати Необмежена монархія

Найвідоміші пра-вителі

Філіпп VІ, карл V Мудрий, Людовік хІ

Мухаммед, Умар, Омар, Аббас, Гарун аррашид

Основні дати та події

1285—1314 рр. — правління Філіппа ІV красивого; 1302 р. — скликання перших Генеральних штатів; 1337—1453 рр. — Столітня війна; 1461—1483 рр. — правління Людовіка хІ

622 р. — хідж, початок мусульманського літочислення; 630 р. — об’єднання арабів, прийняття ісламу; 661—750 рр. — халіфат Омейядів; 732 р. битва при Пуатьє; 750—1258 рр. — халіфат Аббасидів


165

Критерії порівняння Іспанія Венеція

Місце розташування (континент)

Європа, Піренейський півострів

Європа

Столиця Мадрид Венеція

Форма суспільного устрою

Монархія республіка


король дож

Назва представни-цького органу або форма управління

кортеси Велика рада

Найвідоміші прави-телі

Ізабелла кастильська, Фердінанд Араґонський

Лоренцо Пишний (Медичі)

Основні дати та події 1479 р. — виникнення Іспанського королівства; 1492 р. — припинення реконкісти; 1502 р. — наказ про хрещення маврів та євреїв

1380 р. — битва біля кйоджі, розгром венеціанцями флоту ґенуезців

5. Кімнатавідповідностей.


вань, і ось на вас чекає ще одне. Ви маєте показати своє вміння роз-поділяти поняття, назви, терміни та імена. Щасти вам!

Правила гри1) Кожний учасник команди по черзі витягує картку із завданням:

заповнити таблицю, записавши у відповідний стовпчик поняття, назви, імена тощо, які стосуються певної країни.

�) За правильно виконане завдання гравець отримує 3 бали (допуска-ються дві-три помилки). У разі, якщо є помилки, але їх не більше, ніж половина; гравець отримує � бали. Якщо правильних відпові-дей менше, ніж половина, бали не нараховуються.

картка № 1

Франція Візантія

1, 3, 5, 7, 10, 11, 14, 16, 17, 21, 23 2, 4, 6, 8, 9, 12, 13, 15, 18, 19, 20, 22, 24, 25, 26

1) Станова монархія; �) Константинополь; 3) Капетінґи; 4) Східна Римська імперія; 5) Генеральні штати; 6) ромеї; 7) Валуа; 8) василевс (імператор); 9) «Кодекс Юстиніана»; 10) Жакерія; 11) дофін; 1�) іко-ноборство; 13) Лев Математик; 14) Філіпп VІ; 15) Латинська імперія; 16) Карл V Мудрий; 17) Жанна д’Арк; 18) Прокопій Кесарійський;

166

19) «грецький вогонь»; �0) мозаїка; �1) Людовік ХІ; ��) Юстиніан І; �3) Карл Сміливий; �4) Феодора; �5) Лев ІІІ Ісавр; �6) Василій ІІ Бол-гаробоєць.

картка № 2

Арабський халіфат Скандинавія

3, 5, 6, 7, 10, 11, 14, 15, 18, 19, 20, 23, 24

1, 2, 4, 8, 9, 12, 13, 16, 17, 21, 22, 25, 26

1) Нормани; �) конунг; 3) Баґдад; 4) валькірії; 5) алгебра; 6) Омар; 7) Коран; 8) Ісландія; 9) руни; 10) Аббасиди; 11) мечеть; 1�) Вільгельм Завойовник; 13) Данія; 14) іслам; 15) Кааба; 16) вікінги; 17) Ейрік Ру-дий; 18) шаріат; 19) Дамаск; �0) Гарун ар-Рашид; �1) Валгала; ��) Ка-нут Великий; �3) мусульмани; �4) шейх; �5) Ґренландія; �6) варяги.

картка № 3

Англія Німеччина

2, 3, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 16, 18, 20, 22, 23, 24, 26

1, 5, 9, 12, 14, 17, 19, 21, 25

1) Мадяри; �) шериф; 3) «Книга страшного суду»; 4) сакси; 5) кур-фюрсти; 6) «Велика хартія вольностей»; 7) Альфред Великий; 8) па-лата лордів; 9) ландтаґ; 10) Плантаґенети; 11) білль; 1�) Священна Римська імперія; 13) парламент; 14) династія Габсбурґів; 15) англи; 16) Ланкастери; 17) Фрідріх І Барбаросса; 18) Генріх ІІ; 19) «Золота булла»; �0) палата общин; �1) Оттон І Великий; ��) Тюдори; �3) Йор-ки; �4) Сімон де Монфор; �5) Ауґсбурґ; �6) Генріх VII.

6. Кімнатапонять.Слова майстра таємниць.Вітаю вас, великі мандрівники. Ви пройшли через багато випро-

бувань, і ось на вас чекає ще одне. Ви маєте показати свої знання тер-мінів і понять. Щасти вам!

Правила гри1) Кожний учасник команди по черзі витягує картку з терміном чи

поняттям і дає його визначення.�) Усі гравці мають дати по п’ять визначень.3) За кожну правильну відповідь гравець отримує 1 бал (отже, зага-

лом він може отримати 5 балів). За відсутності правильних відпові-дей бали не нараховуються.

картка № 1 «Грецький вогонь». (Горюча суміш, що палала навіть у воді, яку

візантійці використовували на війні.)

картка № 2 Василевс. (Назва імператора Візантії.)

167

картка № 3Іконоборство. (рух у Візантії (єресь), спрямований проти вшану

вання ікон і релігійних фігур.)

картка № 4 Коран. (Священна книга мусульман.)

картка № 5 Шаріат. (У перекладі — правильний шлях. Правила поведінки для

мусульман.)

картка № 6 Мечеть. (культова споруда мусульман, місце для молитов і про

повідей.)

картка № 7 Дракар. (Бойовий корабель вікінгів.)

картка № 8 Конунг. (Назва правителів у Скандинавії.)

картка № 9 Руни. (Знаки давньогерманського письма, поширеного серед на

родів Північної Європи.)

картка № 10 Дофін. (Титул спадкоємця престолу у Франції.)

картка № 11Станова монархія. (Форма державного правління, за якої влада мо

нарха поєднувалася з органами станового представництва — дворян, духовенства й городян.)

картка № 12 Білль. (документ, законодавчий акт в Англії.)

картка № 13 Шериф. (Посадова особа в Англії та Ірландії, яка виконує певні

адміністративні функції у своєму окрузі.)

картка № 14 Курфюрсти. (князі (духовні та світські), які мали право обирати

імператора у Священній римській імперії.)

картка № 15 Ландтаґ. (Представницький орган у німецьких князівствах.)

картка № 16 Ґвельфи. (Прихильники пап у боротьбі з німецькими імператора

ми в Італії.)

картка № 17 Ґібеліни. (Прихильники німецьких імператорів в Італії.)

168

картка № 18 Кортеси. (Представницькі органи влади в Іспанії.)

картка № 19 Дож. (Правитель Венеціанської республіки.)

картка № 20 Кантон. (Адміністративна одиниця у Швейцарії.)

7. Кімнататестів.Слова майстра таємниць.Вітаю вас, великі мандрівники. Ви пройшли через багато випробу-

вань, і ось на вас чекає ще одне. Ви маєте показати своє вміння робити свідомий вибір, вибирати правильну відповідь. Щасти вам!

Правила гри1) Кожний учасник команди по черзі витягує картку із завданням,

уважно читає та вибирає правильну відповідь із трьох запропоно-ваних варіантів, не коментуючи її.

�) Кожний гравець отримує одну картку, у якій позначено по десять запитань.

3) За кожну правильну відповідь гравець отримує 0,3 бали. Під час підрахування балів результат округлюється. Якщо гравець дав сім і більше правильних відповідей, він отримує 3 бали, п’ять-шість правильних відповідей оцінюються у � бали, три-чотири — в 1 бал. Якщо гравець дав менше ніж три правильні відповіді, бали він не отримує.Рекомендація. Завдання цього етапу можна виконувати письмово.

картка № 11) Яка країна здобула перемогу в Столітній війні?

а) Англія; б) Франція; в) Німеччина.�) Чим завершилася Реконкіста?

а) перемогою іспанців; б) перемогою маврів; в) нічиєю.3) У результаті яких дій виникла Латинська імперія?

а) хрестового походу;б) завоювань турків-сельджуків;в) походів слов’ян.

4) Хто з європейців першим потрапив до Америки?а) нормани; б) італійці; в) візантійці.

5) Яка династія прийшла до влади в Англії в результаті війни Черво-ної та Білої троянд?а) Ланкастерів; б) Йорків; в) Тюдорів.

6) Чим для хрестоносців закінчилася битва на Чудському озері?а) перемогою; б) поразкою; в) нічиєю.

7) Яка релігія виникла в арабів?а) іслам; б) юдаїзм; в) індуїзм.

169

8) Хто остаточно знищив Візантійську імперію?а) турки-сельджуки; б) араби; в) слов’яни.

9) Як називаються пісні-розповіді норманів-вікінгів?а) сандри; б) саги; в) сакси.

10) Як називали арабів на Піренейському півострові?а) маври; б) мари; в) маги.

Відповіді: 1б, �а, 3а, 4а, 5в, 6б, 7а, 8а, 9б, 10а.

картка № 21) Хто обирав візантійського імператора?

а) попередній імператор; б) вельможі та військо; в) усі громадяни імперії.

�) Що називають «Сицилійською вечерею»?а) повстання проти французів; б) картину в монастирі на Сицилії;в) народне традиційне свято.

3) Як називався суд в Англії, у якому брали участь представники народу?а) суд портерів; б) суд прочан; в) суд присяжних.

4) Як називається прочанство мусульман до Мекки?а) храм; б) хадж; в) хінк.

5) Яку форму правління мали італійські міста-комуни?а) абсолютна монархія; б) станова монархія; в) республіка.

6) Як називається перебування резиденції Папи Римського на тери-торії Франції?а) альбіґойський полон;б) анжуйський полон;в) авіньйонський полон.

7) Як у Західній Європі називали норманів?а) вандали; б) вікінги; в) варвари.

8) Яка династія відновила Візантійську імперію в ХІІІ ст., розгро-мивши Латинську імперію?а) Палеолоґів; б) Плантаґенетів; в) Патриціїв.

9) Яка країна виникла в Альпах у результаті поразки рицарського війська Габсбурґів?а) Монако; б) Венеція; в) Швейцарія.

10) Що в перекладі означає слово «норман»?а) сильний воїн; б) північна людина; в) соратник бога.

Відповіді: 1б, �а, 3в, 4б, 5в, 6в, 7б, 8а, 9в, 10б.

картка № 31) Як в арабів називали вождів племен і керівників мусульманських

сект?а) шейх; б) шедевр; в) шанс.

170

�) Завдяки якій війні французький король приєднав землі середзем-номорського узбережжя?а) Столітньої; б) Білої та Червоної троянди;в) альбіґойських війн.

3) Як називався податок, який збирався для боротьби з вікінгами в Англії?а) «норманські гроші»; б) «варязькі гроші»; в) «датські гроші».

4) У якій палаті англійського парламенту засідали рицарі від графств і депутати від міст?а) лордів; б) общин; в) перів.

5) Який орден утворився в результаті об’єднання ордена Мечоносців і Німецького ордену?а) Тевтонський орден; б) Тамплієрський орден; в) Прусський орден.

6) Яку віру поширювала Візантійська імперія?а) мусульманство; б) християнство; в) юдаїзм.

7) Як називався торговельний шлях між Скандинавією та Візантією?а) «із варягів у греки»; б) «із півночі на південь»; в) «із варварів до цивілізації».

8) Яка династія почала об’єднувати французькі землі?а) Каролінґів; б) Капетінґів; в) Каперсів.

9) Хто заступив династію Омейядів в Арабському халіфаті?а) Ашкінари; б) Аббасиди; в) Анкари.

10) Як називалася боротьба проти маврів в Іспанії, яка велася під гас-лом захисту християнства від ісламу?а) Реконструкція; б) Революція; в) Реконкіста.

Відповіді: 1а, �в, 3в, 4б, 5а, 6б, 7а, 8б, 9б, 10в.

8. Кімнатакартин.Слова майстра таємниць.Вітаю вас, великі мандрівники. Ви пройшли через багато випро-

бувань, і ось на вас чекає ще одне. Ви маєте показати, як розвинена ваша описова уява. Щасти вам!

Правила гри1) Кожний учасник команди по черзі витягує картку із зображенням

певної події та розповідає, про що в ній ідеться.�) За правильну відповідь гравець отримує 3 бали, якщо відповідь

неповна — � бали. За відсутності правильної відповіді бали не на-раховуються.

171

Для опису картин пропонуються картини, із якими учні вже пра-цювали на уроці. Також можна використати малюнки підручника.

Наприклад, картина «В’їзд Жанни д’Арк в Орлеан»: учень має роз-повісти, що йде опис подій Столітньої війни між Англією та Фран-цією. На картині зображена мить, коли французькі загони на чолі з народною героїнею Жанною д’Арк звільнили від облоги місто Ор-леан, що стало переломним моментом у Столітній війні. До картини можна поставити додаткові запитання про причини війни та її наслід-ки, долю Жанни д’Арк тощо.

9. Кімнатахронології.Слова майстра таємниць.Вітаю вас, великі мандрівники. Ви пройшли через багато випробу-

вань, і ось на вас чекає ще одне. Ви маєте показати своє вміння орієн-туватися в хронологічному просторі. Щасти вам!

Правила гри1) Кожний учасник команди по черзі витягує картку із запитанням

і, ознайомившись із ним, говорить, у якому році відбулися зазна-чені події, не коментуючи відповідь.

�) Усі гравці мають дати відповідь на п’ять запитань.3) За кожну правильну відповідь гравець отримує 1 бал (отже, зага-

лом він може отримати 5 балів). За відсутності правильних відпові-дей бали не нараховуються.Рекомендація. Для спрощення завдань можна запропонувати учням тес-

ти з хронології.

картка № 1У якому році хрестоносці захопили Константинополь та утворили

Латинську імперію? (1204 р.)

картка № 2У якому році загинула Візантійська імперія? (1453 р.)

картка № 3Із якого року мусульмани починають своє літочислення? (622 р.)

картка № 4У якому році відбулося об’єднання арабів і прийняття ісламу?

(630 р.)

картка № 5У якому році було зупинено просування арабів на європейському

континенті (битва під Пуатьє)? (732 р.)

картка № 6Яким роком датовані перші згадки про норманів? (793 р.)

картка № 7У якому році нормани відвідали Північну Америку? (1000 р.)

17�

картка № 8У якому році нормани відкрили Ґренландію? (980 р.)

картка № 9У якому році у Франції були скликані перші Генеральні штати?

(1302 р.)

картка № 10У яких роках проходила Столітня війна? (1337—1453 рр.)

картка № 11У якому році Англія була підкорена Вільгельмом Завойовником?

(1066 р.)

картка № 12У якому році виникла «Велика хартія вольностей»? (1215 р.)

картка № 13У якому році відбулося перше засідання Англійського парламен-

ту? (1265 р.)

картка № 14У якому році відбулося в Англії повстання під проводом Вота Тай-

лера? (1381 р.)

картка № 15У якому році виникло Німецьке королівство? (911 р.)

картка № 16У якому році була створена Священна Римська імперія? (962 р.)

картка № 17У якому році виникла Швейцарія? (1291 р.)

картка № 18У якому році була підписана «Золота булла»? (1356 р.)

картка № 19У якому році виникла Іспанська держава? (1479 р.)

картка № 20У якому році припинилася Реконкіста? (1492 р.)

10. Кімнатависновків�.


вань, і ось на вас чекає ще одне. Усе, що ми робимо, потребує підсум-ків, але перед тим як підбити підсумок, потрібно зробити висновок. Ви маєте показати своє вміння робити висновки. Щасти вам!

� Завдання розраховане на роботу з учителем, оскільки містить запитання твор-чого рівня.

173

Правила гри1) Кожний учасник команди по черзі відповідає на запитання, пос-

тавлене вчителем.�) За правильну відповідь гравець отримує 5 балів. За відсутності пра-

вильної відповіді бали не нараховуються.

Запитання.1) Чому жителі Візантії називали свою державу Ромейським царс-

твом?�) Яке значення для сучасності має підписана в Англії в 1�15 р. «Ве-

лика хартія вольностей»?3) Чому рятівниця Франції Жанна д’Арк була віддана королем Фран-

ції інквізиції?4) Чому початок ІХ—ХІІ ст. в історії Європи вважається «добою нор-

манів»?5) Чому до виникнення ісламу араби були маловідомі у світі?6) Чи був «похід до Каносси» для імператора Генріха ІV «здаванням

на милість переможця»? Чому?7) Чому республіканський устрій, установлений у середині ХІІ ст.

у містах-комунах Італії, не дістав розвитку в країні?


Учитель збирає аркуші з результатами гри, підсумовує та оголо-шує результат, виставляє оцінки.


Підготуватися до тематичного оцінювання з теми «Європа. Візан-тія. Арабський світ».

середньовІчна ІндІя

Мета. Сформуватиуявленняпродержавинапівострові Індос-тан,прокультурутарелігіюсередньовічноїІндії;створитиумовидлярозумінняпричинутворенняДелійськогосул-танатута імперіївеликихМоґолів,збереженнякастово-го ладу в Індії; розглянути державний устрій індійськихдержав,пам’яткикультури Індії;установитизв’язокміжантичнимитасередньовічними індійськимидержавами,релігійниміпобутовимжиттяміндійців;схарактеризувативидатнихісторичнихдіячів;розвивативмінняпорівнюватидержавиІндіїізєвропейськимикраїнами,індійськукуль-туруантичностітасередньовіччя;навчитивисловлювативласнудумкущодонаслідківзавоювань.

обладнання. Картасвіту,Азії.

174

тип уроку. Урок засвоєння нових знань із використанням роботивгрупахірольовоїгри.

очікувані Післяцьогоурокуучнінавчаться: результати. називати хронологічні межі існування Делійського сул-

танатутапоходівна Індію,пам’ятки індійськоїкультури;показуватинакартікордониДелійськогосултанатутаім-періївеликихМоґолів;застосовуватитапояснюватинаприкладахтермінитапоняття;характеризувативидатнихісторичнихдіячівідосягненняіндійськоїкультури;порів-нюватидержавиІндіїізєвропейськимикраїнамитаіндій-ськукультуруантичностітасередньовіччя;висловлюватисудженнящодонаслідківзавоювань,кастіварнвІндії.

ХІДУРОКУ




Евристична бесіда.1) Що вам відомо про Давню Індію?�) Де розташована Індія?3) Які річки протікають в Індії?4) Які гори є в Індії?5) Що вам відомо про індійське суспільство часів Давньої Індії?6) Хто такі арії і як вони вплинули на розвиток Давній Індії?7) Що таке варни?8) Які культурні досягнення стародавніх індійців вам відомі?9) Які релігії були поширені в Давньої Індії?


Перед початком розгляду нового матеріалу вчитель ставить пе-ред класом проблемне питання: «Чому мусульманам, на відміну від Александра Македонського, удалося завоювати Індію?»

За кожним із чотирьох питань розгляду нового матеріалу пропо-нується по одному варіанту проведення уроку. Учитель самостійно вирішує, із яким варіантом йому працювати. Решту матеріалу можна викладати лекційно або заздалегідь дати завдання учням підготувати доповіді за цими питаннями.

1. ДержавинапівостровіІндостан.«Засідання експертних груп».Пояснення нового матеріалу проходить у вигляді «Засідання екс-

пертних груп». Учитель об’єднує учнів у чотири групи (групи експер-

175

тів), кожна з яких отримує картку з інформацією для опрацювання, після чого виступають із доповідями. Решта учнів уважно слухають доповіді.

Правила роботи в експертній групі1) Отримавши картку, призначити керівника групи, який буде ке-

рувати роботою групи, хронометриста, який буде стежити за ча-сом, секретаря, який буде вести необхідні записи, доповідачів, які виступатимуть із результатами роботи групи.

�) Уважно прочитати інформацію на картці.3) Поділити інформацію на кілька смислових блоків.4) Розподілити блоки між учнями своєї групи.5) Скласти стислий конспект кожного блоку та розказати його всім

учням групи.6) У разі виникнення запитань звернутися до вчителя.

картка № 1На межі IV—V ст. в Індії виникла велика держава Ґупта, що про-

стяглася від Аравійського моря до Бенґальської затоки. Останні де-сятиріччя ґуптської епохи відзначені вторгненням гунів-ефталітів. Завоювання гунів були частиною інтенсивного пересування племен Центральної Азії. Ефталіти були військовим союзом напівкочових племен. Китайський мандрівник Сунь Юній, спостерігаючи гунів в Індії в 5�0 р., описував їх як неписьменний народ, що живе в шат-рах і носить шкіряний одяг. Місцеві індійські правителі визнали вер-ховну владу гунів, але правління гунів не було тривалим. Вони були вигнані, а в самій Індії почався період існування численних держав-князівств, які воювали між собою.

У Ґуптській державі склався єдиний централізований бюрокра-тичний апарат. Зберігалися різні форми самоврядування — сільські громадські ради, кастові й професійні об’єднання тощо. У містах всі-ма справами завідували купецькі гільдії та ремісничі корпорації, які поступово перетворювалися на касти. Адміністративні посади в Ґупт-ській державі часто обіймали представники місцевих династій.

Основу соціального устрою індійського села IV—VI ст. склада-ла сусідська община. Господарство вели окремі родини, що мали основні засоби виробництва. Для індійського села характерним є тривале існування патріархальних і напіврабських форм експлу-атації. Широко використовувалася праця батраків і спільників. Розвивалися касти, кастовий лад створював організаційну струк-туру сільської общини й гарантував її сталість і консерватизм. Продовжувалося освоєння нових земель. Заселення нових облас-тей частково було наслідком державної політики, а частково від-бувалося стихійно внаслідок утечі населення з районів, що були спустошені війнами, повенями, голодом і соціальним гнітом, що поступово посилювався.

176

картка № 2Ще на початку XI ст. Північна Індія стала об’єктом руйнівних

і грабіжницьких набігів еміра Газні — Махмуда Газневі. Він здійснив 15 походів, багато міст Індії були захоплені й розграбовані. Резуль-татом його походів було завоювання Пенджабу. Після смерті Махму-да владу захопили правителі невеликого князівства Гур, після чого правління Газневідів припинилося.

Мухаммад Гурі продовжив політику завоювання Індії. Незабаром уся долина річки Ґанґ була зосереджена в руках Гурідів. Захоплені в Індії землі Мухаммад Гурі передав своєму воєначальнику Кутб-уд-діну Айбеку, який продовжив його завойовницьку політику. У 119� р. він захопив місто Делі, яке стало його резиденцією. У 1�06 р., після смерті Мухаммада Гурі, Кутб-уд-дін Айбек оголосив себе султаном значної час-тини індійських володінь Гурідів. Так виник Делійський султанат.

Ставши султаном, Кутб-уд-дін поклав початок столітньому правлінню в Делі тюркських правителів і їх нащадків, що умовно об’єднувалися в «династію» гулямів. Деспотична влада нових прави-телів Індії встановлювалася та підтримувалася методами жорстокого придушення. Їм належало право розв’язувати всі важливі державні справи. Вони довільно скидали з посад і наказували страчувати своїх підданих, конфіскували їхнє майно.

Головною опорою Кутб-уд-діна було його військо. За словами іс-торика XIII ст., воно складалося з «тюрок, гурів, хорасанців, хиль-джеїв».

У Делійському султанаті офіційною мовою була фарсі (перська мова). Офіційною релігією султанату став іслам. Насильницькі ме-тоди навернення на іслам застосовувалися, як правило, лише до міс-цевих феодалів. Решта населення продовжувала сповідувати свою релігію.

У результаті встановлення в Індії в XIII ст. влади мусульманської військово-феодальної знаті відбулися зміни в структурі пануючого класу. Його верхній ешелон, представлений військовою знаттю, за-войовниками та мігрантами, протистояв місцевому населенню і в ет-нічному, і в релігійному відношенні. Ця знать не стільки витіснила місцеву еліту, скільки підпорядкувала її своєму впливу. У процесі за-воювань частина місцевих феодалів-індусів була винищена або втра-тила свої володіння. Частина земель місцевих індійських правителів перейшла до завойовників. Проте переважна частина земель залиша-лася за колишніми власниками за умови виплати податку й несення служби.

Торгівля та міське життя в Делійському султанаті продовжували розвиватися, незважаючи на часті війни й заколоти. Розширилася площа оброблюваних земель. Це було викликано прагненням сул-танів підпорядкувати незалежні племена, що населяли джунглі на-віть у безпосередній близькості від столиці.

177

Життя в селі продовжувало задовольняти потреби феодальної знаті, кількість якої збільшилася в результаті мусульманського за-воювання.

У ХIV ст. влада султанів ослабла й почався занепад держави.

картка № 3Руйнівного удару Делійському султанату завдав Тимур.Тимур народився в 1336 р. У 136� р. пішов на службу до монгольсь-

кого хана Тоглук-Тимура, того ж року під час однієї із сутичок дістав поранення в ногу і відтоді залишався кульгавим (звідси прізвисько Тимурленґ, у Європі його називали Тамерлан).

У 1370 р. Тимур сам захопив владу над Мавераннахром і прийняв титул великого еміра. Згодом скинув із престолу та вбив еміра Хусей-на, одружився з його вдовою та прийняв титул гурган (чагатайською мовою означає «зять дому Чинґісхана»). Тимур, не будучи нащадком Чинґісхана, усе життя правив через підставних ханів-чинґісідів (на-щадків Чинґісхана), які були маріонетками в його руках. Столицею держави Тимура стало місто Самарканд. Він сприяв розвитку науки й культури, особливо багато уваги приділяючи будівництву палаців, мечетей, мавзолеїв. Маючи добрі організаторські й військові здіб-ності, він сформував велику, дисципліновану й добре озброєну армію.

Унаслідок численних військових походів Тимур захопив і приєд-нав до своєї держави практично всі території тогочасного персомов-ного світу, за винятком Північної Індії.

У 1398 р. разом із 1�0-тисячною армією він вторгся до Індії. Ар-мія Делійського султанату не змогла чинити опір. Одне за одним військо Тимура захоплювало й розорювало міста. Столиця держави місто Делі також було пограбоване, а потім спалене. Всіх майстрів, які потрапили в полон, було вивезено в Самарканд. Тимур не бажав приєднувати індійські землі до своєї держави. Через рік він залишив пограбовану Індію.

Тимур прославився своєю підступністю, жорстокістю щодо завойо-ваного місцевого населення. Помер у лютому 1405 р. Похований у мавзолеї Гур-Емір у Самарканді.

картка № 4У припиненні феодальних усобиць і війн, що розоряли сільське гос-

подарство й заважали торгівлі, були зацікавлені селяни й городяни. Разом із тим прагнення політичного об’єднання країни виявлялося і серед впливового прошарку мусульманських феодалів. Посідаючи панівне становище в країні, вони побоювалися посилення впливу фе-одалів-індусів, витиснутих на другий план у результаті тюркських, таджицьких й афґанських завоювань. Проте в міру розпаду Делій-ського султанату та війн між державами, де правили мусульмансь-кі династії, вплив феодалів-індусів знову став посилюватися. Індій-ські князі стали достатньо сильними для того, щоб боротися проти

178

мусульманського панування. Це привело до об’єднання мусульман-ських феодалів під владою Бабура (Бабур — прізвисько, що означає «Тигр») — сильного правителя Кабула, що мріяв підпорядкувати своїй владі численні індійські землі.

Бабур, колишній правитель Ферґани, вигнаний із Середньої Азії кочовиками-узбеками, був талановитим полководцем, поетом і письменником. Його мемуари є найважливішим джерелом наших знань про тогочасне економічне й політичне життя Середньої Азії, Афґаністану й Північної Індії та містять яскраві характеристики його сучасників. У 15�6 р. Бабур, зробивши вирішальну перемогу над правителем Делійського султанату, поклав початок Моґольській імперії в Індії. (Моґолами називали населення Моґолістана, до якого відносили райони Північної Індії та півдня Центральної та Середнь-ої Азії. Саме тому держава дістала таку назву. Європейці називали Моґольську імперію державою Великого Моґола.) До 15�9 р. володін-ня Бабура включали Східний Афґаністан, Пенджаб і долину Ґанґу до меж Бенґалії.

Перемогами над індійськими феодалами Бабур був зобов’язаний своїй досвідченій, загартованій у боях армії, що складалася з тюр-ків, таджиків й афґанців, відмінній артилерії та новим прийомам ве-дення бою (наприклад, прикриття своєї піхоти й артилерії загородою з возів, зв’язаних ланцюгами).

Бабур помер у 1530 р., перед смертю поділивши свої володіння між синами. Основну частину він віддав старшому сину Гумаюну, який успадковував від батька величезне царство, що простяглося від Ґанґу до Амудар’ї.

Власне засновником імперії Великих Моґолів є внук Бабура — Ак-бар (1556—1605 рр.). Правління Акбара, якого прозвали Великим, було присвячене об’єднанню держави. Незалежні мусульманські де-ржави він перетворив на провінції своєї імперії, індуських раджів зробив своїми васалами — частину шляхом союзів, частину силоміць. Завдяки призначенню міністрів, намісників й інших урядовців з ін-дусів новий монарх здобув прихилення та відданість індуського насе-лення. Був знищений ненависний податок на немусульман.

Акбар переклав перською мовою священні книги й епічні поеми індусів, цікавився їхньою релігією та поважав їхні закони, хоча й за-боронив деякі нелюдяні звичаї. Він був найвизначнішим мусульман-ським правителем Індії. Відрізняючись великим військовим талантом (не програв жодної битви), він, однак, не полюбляв війни й віддавав перевагу мирним заняттям.

2. Кастовийладіндійськогосуспільства.Розповідь учителя.Характерною особливістю феодалізму в Індії є поступове оформ-

лення кастового ладу. Касти — це замкнені групи населення, що посі-

179

дають певне місце у виробничому й суспільному житті, установлене звичаєм і законом. Приналежність до них членів суспільства визна-чалася їхнім походженням та була спадковою. Кастовий лад остаточ-но склався тільки в період раннього середньовіччя.

В умовах повільних темпів розвитку багато племен Давньої Ін-дії протягом століть зберігали свій спосіб життя. Для одних племен провідним типом господарства було землеробство, для других — тва-ринництво, для третіх — полювання, для четвертих — рибальство тощо. Крім того, у деяких із них розвивалися ремесла: гончарне, тес-лярське, шкіряне, примітивна металургія тощо. Суспільний поділ праці привів до виділення груп людей, зайнятих у певній сфері ви-робничої діяльності.

Варни були результатом розвитку суспільної нерівності. Основною в системі варн є їхня відмінність у правах та обов’язках щодо рабо-власницької держави. Виникнення ж каст було результатом розвитку поділу праці, основним для каст є їхнє місце в економічному житті суспільства.

Для каст характерна їхня відчуженість одна від одної: члени різ-них каст не могли брати шлюб, кожна каста мала свою виняткову й незмінну професію. Крім того, що кастам була властива спільність заняття, вони, на відміну від варн, мали внутрішню адміністрацію. Члени касти були пов’язані зобов’язанням взаємодопомоги, спіль-ним виконанням релігійного культу, регламентацією виробничого процесу, певними правилами спілкування із членами інших каст тощо.

Рольова гра «Касти та варни».Основна мета гри — показати учням на практиці різницю між вар-

нами та кастами. Чотири учні класу отримують картки з описом виникнення певної

варни, один учень — групи «недоторканих». Решта учнів отримують картки, на яких зазначений опис певної професії, і визначають, до якої варни належить каста, про яку розповідається. Потім учні при-єднуються до відповідної варни та обговорюють інформацію на своїх картках.

Рекомендація. Групу «недоторканих» учитель уводить на свій розсуд, ураховуючи можливість неадекватної реакції учнів на роботу в такій групі.

Правила роботи1) Уважно прочитати інформацію на картці.�) Вирішити, про представника якої професії розповідається на кар-

тці та до якої варни він належить.3) Приєднатися до роботи певної групи-варни та поділитися інформа-

цією про свою касту.4) Обговорити разом із групою відповідність касти варні.

180

5) Якщо інформація про касту на картці не належить до цієї групи-варни, перейти до іншої.

6) У разі виникнення запитань звернутися до вчителя.картки із варнами

картка № 1Цю варну Брахма створив зі своїх вуст. Це були найкращі створін-

ня бога, і назвали їх на честь бога — брахмани. До найвищої варни належали жерці та вчені, учителі та наставники. Вони мали бути чесними та справедливими, мудрими та розсудливими.

картка № 2Зі своїх рук Брахма створив кшатріїв (з індійської «кшатра» —

«панування, влада»). До варни кшатріїв-воїнів належали раджі, вій-ськові, державні урядовці й представники знаті, аристократи. Їх бог наділив відвагою, доблестю, силою та щедрістю.

картка № 3Вайш’їв бог Брахма створив зі своїх стегон. Це були люди, які доб-

ре виконували свою роботу. До варни вайш’їв належали землероби та скотарі, купці та лихварі. Їх бог наділив працьовитістю та старан-ністю.

картка № 4Зі своїх ступнів Брахма створив варну шудр. Він наділив їх сми-

ренністю та покорою вищим варнам. Це були безправні слуги, залеж-ні хлібороби та ремісники, дрібні торговці.

картка № 5Це була не варна, але велика кількість людей належала до цієї гру-

пи. Вони називалися «недоторканими», виконували найбруднішу ро-боту — замітали вулиці, прибирали сміття. Це були раби. Представ-никам інших варн заборонялося не тільки спілкуватися з ними, але навіть торкатися до них.

картки із кастамикартка № 1Вони були служителями бога. Жили при храмах, молилися богам,

передавали їм прохання людей, яким потім переказували і відповіді богів. (Жерці.)

картка № 2Вони навчали дітей, передавали знання, які накопичили поколін-

ня. Вони вчили писати, читати та рахувати. Навчали доброті та спра-ведливості, толерантному ставленню до людей і поваги до богів. (Учителі.)

картка № 3Вони здійснювали відкриття, досліджували невідоме та розвива-

ли відоме. Вони дивилися на зірки та працювали із числами, писали

181

трактати та робили креслення. Вони завжди перебували в пошуках нового. (Учені.)

картка № 4Вони шукали шлях до найкращого, намагалися знайти розуміння

як природи, так і людини. Вони постійно ставили запитання та шу-кали на них відповіді. Вони створювали вчення. Інколи вони навіть не помічали навколишнього світу. (Філософи.)

картка № 5Вони керували державами, вирішували долі людей і народів. Вони

жили в розкішних палацах. Усі їм прислуговували та намагалися ви-конати їхні бажання. Владу вони отримували в спадщину, але інколи й захоплювали силою. (раджі.)

картка № 6Вони керували арміями, направляли воїнів. Вони віддавали нака-

зи, і сотні та тисячі людей ішли на битву. Вони були різними — і та-лановитими, і бездарними. Одні жили в розкоші, інші поділяли побут воїнів, якими командували, але й ті, й інші випроводжали людей на смерть. (Полководці.)

картка № 7Вони служили у відбірному військовому загоні, охороняли прави-

телів. Від них залежало життя царів і раджів. Вони могли й попереди-ти замах, але інколи й самі змінювали правителів, саджаючи на трон того, кого вони вважали кращим, або того, хто більше їм заплатив. Вони приймали на себе удар мечів і кинджалів, отруєних стріл і пас-ток, які були направлені проти правителів. (Царські гвардійці.)

картка № 8Часто їх не помічали, але без них неможливе життя держави. Вони

управляли країнами. Змінювалися правителі, минали війни та рево-люції, а вони продовжували керувати державами. Часто вони прий-мали доленосні рішення, які змінювали все навкруги, а також могли так затягти звичайну справу, що вона могла ніколи не зрушити з міс-ця. (державні урядовці.)

картка № 9Вони дуже багаті. Серед них часто зустрічаються пихаті люди, які

вважають себе найкращими. Вони приймають рішення, змінюють правителів та управлінців. Вони постійно прагнуть більшої влади та багатства. Вони організовують заколоти та змови, із презирством ставляться до інших людей. Вони допомагають бідним, підтримують поетів і митців. (Аристократи.)

картка № 10Своє положення, гроші та владу вони отримали у спадок. Вони

є опорою правителя, допомагають керувати державою, але часто пер-шими гинуть від рук своїх володарів. Вони ведуть постійну боротьбу

18�

за вплив на правителів, підкупають, дають хабарі. Вони присутні на всіх прийомах у державі. Вони розумні та хитрі, мають добру освіту. (Світська знать.)

картка № 11Вони не знатні, але багаті, організовують торгові каравани, мають

багато різного товару. Вони можуть дістати або відшукати практично все. Вони знають інші мови й багато подорожують. На них часто напа-дають розбійники. Вони розорюються та багатіють. Вони знають ціну та вартість будь-якого товару, навіть далеко за межами своєї батьків-щини. (купці.)

картка № 12Вони працюють на землі. Вони знають, коли потрібно посіяти,

унести добриво, зібрати врожай. Вони люблять землю, яка їх годує, мають трохи власної. Вони сплачують податки та годують усіх — ба-гатих і бідних. Вони вміють користуватися знаряддями праці, зна-ють, як орати та сіяти. Їхні руки грубі, мозолясті. (Землероби.)

картка № 13Інколи вони люблять тварин більше, ніж людей. Вони знають про

худобу все. Вони супроводжують свійських тварин від народження до смерті. Вони випасають худобу, водять її на водопій, стрижуть і ліку-ють, коли вона захворіє. У них є власна худоба. (Скотарі.)

картка № 14Вони мали справу з грошима, давали позики під відсотки. Вони

розорювали людей, якщо ті вчасно не повертали борг. Із ними рахува-лися аристократи та правителі. Їх ненавиділи, але за скрутних часів брали від них гроші. (Лихварі.)

картка № 15Вони майстри, знавці своєї справи. Вони роблять речі, які викли-

кають подив та захоплення. Вони роблять і шедеври, і звичайні речі, без яких неможливе життя. Їхня праця тяжка, але вони незалежні, мають власні майстерні. (ремісники.)

картка № 16Вони полюбляють море, мають кораблі, керують моряками. Від

них залежить, чи вчасно буде поставлений товар, чи потрапить люди-на в необхідне місто. Вони ведуть боротьбу з піратами. Вони керують кораблями навіть у шторм і шквали. Вони милуються заходом сонця, коли воно зникає у водах моря. (Судновласники.)

картка № 17Вони випасають худобу, стежать за чужими тваринами. Вони пос-

тійно на пасовищах, ночують просто неба. Вони знають звички тва-рин, захищають їх від диких тварин, лікують їх. Вони відповідальні за худобу й отримують платню за свою працю. (Пастухи.)

183

картка № 18Вони мають товар, але небагато. Вони весь час подорожують, в ос-

новному пішки, не зважаючи на дощ чи сніг, спеку чи холод. Товар вони носять постійно із собою. Вони продають дрібні речі, без яких неможливо вести господарство, — голки та нитки, прикраси та ножі, дротики та шпильки тощо. (Торговці.)

картка № 19Вони творять музику: веселу та сумну, під яку танцюють та роз-

мірковують. Вони грають на багатьох інструментах, але кожний має свій улюблений. На них чекають і в розкішних палацах, і в бідних хатинах. (Музиканти.)

картка № 20Вони роблять тканину, наносять чудові візерунки. Вони змішують

кольори. Їхня продукція потрібна всім — від дітей до старців. Більшу частину свого життя вони проводять за верстатами. (Ткачі.)

картка № 21Вони постійно працюють із гарячою водою. Їхні руки переносять

сотні кілограмів одягу. Вони знищують бруд і повертають речам кра-су та чистоту. Вони роблять одяг свіжим і м’яким. (Пралі.)

картка № 22Вони знають звички всіх риб. Вони кожного дня виходять у море,

закидають неводи, ставлять вудила. Під дощем і сонцем вони вилов-люють рибу. (рибалки.)

картка № 23Вони працюють у майстернях, б’ють молотами та карбують бронзу.

Вони виготовляють знаряддя праці та прикраси. Вони не мають влас-них майстерень, тому працюють на чужих. Вони працюють із ранку до ночі, збагачуючи інших. Дехто з них може заробити на власну май-стерню, але таких небагато. (дрібні ремісники.)

картка № 24Вони прибирають сміття, щоб позбавити інших від бруду та сморо-

ду. Від них відвертаються інші. Вони виконують брудну роботу, але після них стає чисто. (Прибиральники сміття.)

картка № 25Вони прокидаються дуже рано, зустрічають схід сонця, прибира-

ючи подвір’я та вулиці. Вони відповідають за чистоту на вулицях та у дворах. На них дивляться з презирством. Вони збирають листя, зни-щують бруд. (двірники.)

картка № 26Вони виконують криваву роботу. Вони вбивають худобу. Їхня ро-

бота дуже важка. Їх цураються, але вони змушені виконувати свою роботу. (Забійники худоби.)

184

картка № 27Вони не мають жодних прав і повністю залежать від свого господа-

ря. Вони виконують усю брудну роботу й нічого за це не отримують. До них погано ставляться. Вони перебувають поза законом. (раби.)

Результати роботи груп можна подати у вигляді таблиці.

Брахмани Кшатрії Вайш’я Шудри

ЖерціУчителіУченіНаставникиФілософи

РаджіПолководціЦарські гвардійціДержавні урядовціАристократиСвітська знать

КупціЗемлеробиСкотаріЛихваріРемісникиСудновласники

ПастухиТорговціМузикантиТкачіПраліРибалкиДрібні ремісники

«Недоторкані»

Прибиральники сміттяДвірникиЗабійники худобиРаби

3. РелігіясередньовічноїІндії.


картка № 1Буддизм був реакцією небрахманських верств давньоіндійського

суспільства на брахманізм. Основи його вчення викладені в бенаре-ській проповіді Будди. Їхня суть є такою: життя є страждання. Народження й старіння, хвороба й смерть, розлучення з коханим і шлюб із нелюбом, недосягнена мета й незадоволене бажання — усе це страждання. Воно походить від бажання буття, насолод, тво-рення, влади, вічного життя тощо. Якщо подолати цю ненаситну жадобу, відмовитися від бажань, звільнитися від земної марноти, відкриється шлях до знищення страждань. Саме цей шлях веде до повного звільнення, нірвани. Людям, які багато страждали, не могло не імпонувати вчення про те, що наше життя — страждання, і що всі страждання походять від бажань та хіті. Якщо зменшити їх, бути добрим і благочестивим до всіх людей (не лише перед посвяченими та брахманами), відкривається шлях до істини, а в підсумку — і до нірвани. Зрозуміло, чому буддизм став найбільш впливовим і попу-лярним у Давній Індії.

картка № 2За кушанської епохи формується новий напрямок буддизму, де

Будда стає богом. Також з’являється культ бодгісаттв — святих, які


185

досягли рівня Будди, але тимчасово відмовилися ввійти в нірвану зі співчуття до людства. Буддизм у цей час підкорює Китай та Індо-китай, трохи пізніше досягає Кореї. Починаючи із IV ст. н. е. поши-рюється релігійна освіта. У V ст. цар Кармаґупта з династії Ґуптів відкрив найвідоміший буддистський університет — монастир Налан-да в Північному Біхарі. Пізніше з’явилися університети в Таксилі та Аджанті.

Разом із тим уже на початку середньовіччя починається падіння авторитету буддизму.

картка № 3Іслам заявив про себе наприкінці І тис. н. е. на північному заході

Індостану, поставши перед індуїзмом у вигляді живого віровчення войовничих племен Західної та Центральної Азії. Поширення ісла-му почалося після того, як він став офіційною релігією Делійського султанату. Він почав поширюватися в Індії близько другої половини VII ст. Його першими носіями були торговці-мусульмани з різних країн Близького та Середнього Сходу, що поселялися в Індії. Він істотно відрізнявся від усіх попередніх релігійних світоглядів. На відміну від індусів, мусульманські племена мали потужну військову технологію та сильну політичну систему. Але головним було те, що їхнє віровчення спиралося на концепцію «згуртованого братерства», яка об’єднувала всіх, хто сприйняв цю релігію, узами глибокої пова-ги. Напевно, це було перше в історії індуїзму зіткнення з релігійним віруванням, що спиралося на поняття цілісної громади, об’єднаної єдиним і всемогутнім богом. Не дивно, що індійське суспільство не змогло включити мусульманські громади до свого гнучкого соціаль-ного та духовного організму. Люди, які прийняли іслам, жили по-руч з індусами й перейняли в них міфи, образи традиційних богів, релігійні обряди. Багато таких прикладів подає література середнього та пізнього середньовіччя, присвячена релігійним поглядам народів субконтиненту.

картка № 4Кількість мусульман у Північній Індії значно зросла у XII — на

початку XIII ст., у період завоювань Мухаммада Гурі й особливо після створення тут Делійського султанату. Згідно з релігійними розпоряджен-нями, обов’язком мусульманських правителів уважалося перетворення «осередку війни», тобто немусульманського світу, на «осередок миру», або мусульманський світ. Тільки християнам і юдеям дозволялося збері-гати свою віру за умови визнання себе підданими, сплачуючи податки мусульманським правителям. Що ж до язичників, ідолопоклонників і багатобожників (зокрема індусів), то вони відповідно до законів ісламу підлягали винищуванню, якщо не зрікалися віри батьків. Кутб-уд-дін Айбек, засновник Делійського султанату, зруйнував багато храмів, а на їхньому місці спорудив мечеті.

186

Насильницькі методи навернення на іслам застосовувалися, як правило, лише до місцевих феодалів. Прийняття ними релігії завойов-ників служило символом визнання свого залежного статусу. Разом із тим воно відкривало місцевим феодалам шлях до почесних чинів і прибуткових посад у війську й адміністративному апараті. Не див-но, що часто племена й дрібні народності зберігали релігію предків, тоді як їхні вожді та правителі наверталися на мусульманство.

картка № 5У боротьбі з буддизмом починає формуватися новий тип брахманіз-

му — індуїзм. Основу цього вчення склала «Бхаґавадґіта». Виходячи з того, що кожне божество — це втілення верховного бога (як Рама або Крішна були втіленням бога Вішну), індуїзм дозволяв будь-які куль-ти й вірування, виявляючи при цьому ще більшу терпимість, ніж буд-дизм. Головні боги індуїзму — Шива, Вішну та богиня Шакті — були також утіленнями вищого божества — Брахми, який сидить на троні на вершині Гімалаїв, занурений у вічну медитацію.

В індуїзмі є безліч різних сект і напрямків, що розрізняються як вибором того бога з великого індуського пантеону, якому покланявся віруючий, так і релігійними обрядами і звичаями. Проте деякі уяв-лення та звичаї є загальними для всіх індусів. Вони дуже цінують поняття чесноти або боргу (дхарми), яке полягає в тому, щоб твердо і неухильно виконувати свої кастові обов’язки. Так, для вищих каст їхня дхарма полягає в справедливому управлінні або мужній поведін-ці на полі бою, для нижчих каст — у добросовісному виконанні ними кастової роботи та вшануванні осіб вищого походження. Індуїзм стверджує, що поділ на касти є божественним законом, що всі касти є необхідними, а становище кожного індивідуума в кастовому ладі визначається його поведінкою в попередньому народженні. Душа лю-дини не вмирає, а після смерті тіла переходить у якусь іншу істоту: якщо людина вела добродійне життя, то в наступному народженні її кастовий статус підвищується, якщо розпутне, то вона може народи-тися «недоторканою» або навіть якою-небудь мерзенною твариною.

картка № 6Загальним для всіх індусів було уявлення про те, що слід уника-

ти завдання шкоди живим істотам, а також пов’язане із цим пок-лоніння деяким тваринам, насамперед коровам, які шанувалися всіма індусами. Загальними були також обряди, що здійснювалися протягом усього життя, від народження до смерті. Усі індуси мали приносити жертви — іноді тварин, а частіше — пахощі та квіти. Усі були зобов’язані в міру своїх можливостей жертвувати брахманам і храмам, ушановувати як святих пустельників, аскетів, мандрую-чих проповідників тощо. Для всіх індусів було також обов’язковим виконання кастових обрядів і заборон, що за важливістю дорівнюва-ло шануванню божества.

187

4. КультурасередньовічноїІндії.Вступне слово вчителя.Середньовіччя суттєво змінило обличчя Індії. Її культура мала,

з одного боку, стародавню індійську основу, з іншого — перебувала під сильним впливом інших культур, які приходили разом із завойов-никами. Особливо сильний тиск на індійську культура мала мусуль-манська культура, яка тривалий час залишалася культурою панів-них верств. Результатом впливу індійської, мусульманської та інших культур стала своєрідна культура середньовічної Індії.

Гра «Броунівський рух».1) Кожний учень отримує картку з інформацією про культурні досяг-

нення середньовічної Індії. �) Він має прочитати подану інформацію та переписати її собі в зошит.3) Розповісти учню, який сидить поряд, зміст своєї картки.4) Вислухати від нього зміст його картки та стисло записати її у свій

зошит.5) Продовжити обмін інформацією з іншими учнями до завершення

роботи за сигналом учителя.6) Представити вчителю результати своєї роботи.

картка № 1У період VI—XIII ст. в більшості районів Індії розвивається літе-

ратура місцевими мовами, хоча багато поетів писали і «високою» мо-вою — санскритом. Санскритська література поступово стає все більш вишуканою, розрахованою на придворні кола. Розвиток літератури місцевими мовами відбувався у формі перекладення із санскриту епічних творів, наприклад епосу «Рамаяна».

картка № 2У мистецтві найбільшого розвитку набула архітектура та скуль-

птура. У VI—VIII ст. будувалися насамперед печерні храми (в Еллорі, Елефанті, пізніше печери Аджанти) або храми, вирізьблені з моно-літу, наприклад храми Магабаліпурама або Ратха (храм у вигляді колісниці) в Конараці. Це не вимагало такої складної техніки: легше було вибити дірки в скелі, ніж тесати каміння, перевозити їх стежка-ми на дальні відстані та споруджувати високі й міцні будівлі.

картка № 3Зразком чудового поєднання архітектури, скульптури й живопи-

су є печерний комплекс в Аджанті. Серед споруд виділяються гурто-житки буддистських ченців. Скельні ансамблі Аджанти славляться насамперед своїм живописом. Цей вид образотворчого мистецтва ві-домий в Індії з початку I тис. до н. е. Проте, оскільки під дією воло-гого клімату живописний шар швидко руйнується, печерні храми Аджанти є єдиною пам’яткою, за якою можна говорити про розписи Ґуптської епохи.

188

картка № 4Із IX ст. храми стали вже будувати з тесаного каміння. На півночі

Індії храми були параболічної (подовжено-овальної) форми, на вер-хівці їх розташовували у вигляді лотоса, на півдні — у формі прямо-кутної піраміди. Внутрішні приміщення були низькими й темними — це святилища, доступ до яких дозволявся не всім. Основний натовп віруючих обходив храм іззовні. У дворі храмів, а також на їхніх сті-нах стояли скульптури, що зображали сцени епосу або в символічній формі трактували шанування того бога, якому присвячений храм.

картка № 5Видатна пам’ятка архітектури Індії — мавзолей Тадж-Махал

в Аґрі. Він був споруджений султаном Шах-Джаханом на згадку про кохану дружину Мумтаз-Махал. Мавзолей Тадж-Махал розташова-ний у великому парку, до якого ведуть дороги й канал. Багатокутна будівля прорізана глибокими нішами й увінчана величезним сфе-ричним куполом. Фантастичний архітектурний образ Тадж-Махала відносить його до однієї з найкращих пам’яток середньовічної Індії.

картка № 6У І тис. н. е. індійці навчилися визначати й класифікувати ґрунти,

застосовувати сівозміни, використовувати добрива. Були освоєні нові сільськогосподарські культури, наприклад індиго, набуло поширен-ня шовківництво. Освоювалися нові території, раніше зайняті джун-глями. Усе ширше застосовувалося штучне зрошування, причому з’явилися вже дуже великі зрошувальні споруди.

картка № 7Великого рівня досконалості досягли міські ремісники у виготов-

ленні прикрас, зброї, тонких бавовняних і шовкових тканин тощо. Наочним показником високого розвитку металургії є залізна колона масою близько 6,5 т і заввишки більше ніж 7,�5 м, що зараз розташо-вана в Делі, відлита на початку V ст. Цікаво, що від того часу колона майже не піддалася корозії.

картка № 8В епоху Великих Моґолів вищого розквіту досягла індійська мініа-

тюра. Важливе місце в мініатюрі посідали портрети історичних осіб. Окрему групу складали ілюстрації до біографічних та історичних хронік того часу. Стиль більшості придворних мініатюр нагадував перські зразки. Художник наносив малюнок легко, чітко, прагнучи не втратити жодної, навіть найдрібнішої деталі. При цьому кожний елемент картини, обведений чітким тонким контуром, мав своє колір-не рішення.

картка № 9У медицині набула розвитку національна школа, оригінальна за

своїми методами, що і в наш час практикується в Індії та за її межами.

189

Дуже детально була розроблена діагностика. У лікуванні хвороб велика увага приділялася гігієні та дієті. Проте найбільш розробленою галуззю індійської медицини була хірургія. Індійські лікарі вміли робити дуже складні на той час операції, наприклад трепанацію черепа тощо.

картка № 10Значні успіхи індійської математики сягають старовини. У період

раннього середньовіччя математичні знання тільки почали застосо-вуватися, зокрема в астрономії. Варахаміхіра (VI ст.) і Брахмаґупта (VII ст.) були значними астрономами цього періоду. Математик та ас-троном Арібхата стверджував, що Земля має форму кулі й обертаєть-ся навколо своєї осі.

картка № 11У Х ст. призупиняється як художнє, так і релігійне життя в буд-

дистських центрах Аджанти та Еллори, лише залишивши сліди у вигляді печерних храмів. У цей час закінчується спорудження пе-черного храму Шиви на острові Елефанта. Виникає, але теж швид-ко сходить нанівець техніка виготовлення зображень і цілих храмів з одного шматка, однієї скелі (Еллора, Махабаліпурам). Зникає мо-нументальність у скульптурі, яка поєднується з архітектурою та стає її архітектурною деталлю. Проте одночасно із цим архітектура стає нагромадженням деталей.

картка № 12У Делійському султанаті офіційною мовою була фарсі (перська

мова), як це було в багатьох державах Середньої Азії, Афґаністану та Ірану, звідки до Індії у ХII—ХIII ст. прийшла основна частина міг-рантів і завойовників. Фарсі була не тільки мовою діловодства, а й мо-вою історіографії та придворної поезії. Одним із найперших зразків історіографії Індії мовою фарсі можна вважати поему «Таріх-і-фахр-уд-дін Мубарак-шах», написану в 1�06 р.

картка № 13За Шамс-уд-діна було завершене будівництво Кутб-мінара — вели-

чезної споруди заввишки 70 м із діаметром фундаменту 14,3 м. У буді-вельних роботах були зайняті й місцеві каменярі, і майстри з Гура та Ірану. Кутб-мінар, що дістав назву за ім’ям суфійського шейха Кутб-уд-діна Бахтіяра, є найвищою у світі колоною, спорудженою людьми епохи старовини й середньовіччя.

картка № 14За часів правління Ґуптів набули розквіту наука, філософія, лі-

тература. Були записані стародавні усні трактати в різних галузях знань. Індія славилася буддистськими університетами в Таксилі, На-ланді, Аджанті. Літературні джерела свідчать про широкий розмах будівництва в той період: зводилися численні буддистські та індуїст-ські храми, палаци.

190

картка № 15Вплив комплексу Аджанти на мистецтво Індії є величезним. Ос-

новні особливості цієї пам’ятки відобразилися і в скульптурі ґупт-ської епохи. Ґуптський Будда — це ідеальний образ, що втілює ідею досягнення нірвани. Саме таким він зображений у відомій статуї із Сарнатха (V ст.). Божественний Будда сидить на троні, прикрашено-му скульптурними зображеннями й орнаментом. Його фігура позбав-лена всіх рис живої людської плоті. Будда сидить у позі «лотоса», його руки складені в жесті повчання.

картка № 16У районах Таміла широко розвинулося мистецтво дрібного бронзо-

вого литва, що зберегло реалістичність і життєвість жесту. Одна з кра-щих таких статуеток, «Шива Натараджа» («Танцюючий Шива»), повторювалася потім неодноразово з невеликими варіаціями на всьо-му півдні Індії.

картка № 17Раннє середньовіччя — період виникнення в більшості районів Ін-

дії літературної традиції. Твори писалися місцевими мовами, хоча продовжувала розвиватися і література мовою санскриту. Основним жанром літератури залишалася поезія. Навіть наукові й філософсь-ко-релігійні трактати викладалися віршами. Деякі твори того періоду розглядаються як частини індійської класичної спадщини. Це поема Бани «Харшачаріта», твори Бхавабхуті, Бхараві та багатьох інших.

картка № 18В Індії використовували десяткову систему числення та цифри, які

в них перейняли араби, а від них і весь світ. Індійський математик Аріябхата досить точно довів значення числа π, він розв’язував рів-няння з двома невідомими.

Освіту в Індії в середньовіччі здобували в основному представники вищого світу. Діти навчалися вдома або при храмах. У цей час в Індії вже був відомий папір.

картка № 19Імператори з династії Ґуптів підтримували художню творчість.

На основі стародавнього виду театрального мистецтва — пантомі-ми — виникає драматургія. При дворі Чандраґупти II (380—415 рр.) жили кращі поети того часу. Найвідомішим із них був Калідаса (353—4�0 рр.). До нас збереглися три його драми, найбільш доверше-ною з яких є «Шакунтала». Існував і народний театр, що поєднував музику й пластику танцю. Індійці дуже полюбляли різні ігри. Одна з них — чатуранга (шатрандж) — збереглася і до нашого часу у виг-ляді сучасних шахів.

Рекомендації. 1) Оскільки картки містять великий обсяг інформації, учитель самостійно вирішує, із якими з них працювати-муть учні. �) Такий самий набір карток можна використа-ти при застосуванні методики «Карусель».

191

ІV. закрІплення вивченого МатерІалу

Фронтальне опитування.Запитання до фронтального опитування формуються залежно від

того, за яким питанням теми був проведений нестандартний урок.



Підсумовуючи урок, учитель повертається до проблемного питан-ня і, вислухавши відповіді учнів, підкреслює, що процес підкорення Індії мусульманами був поступовим і тривалим.


Опрацювати відповідний текст параграфа, написати твір за темою «На прийомі в палаці індійського раджі».

19�

зМІст

Інтерактивне навчання на уроках історії в 6—7 класах . . . . . . . . . . . . . . . . 3

6 класКультура та вірування людей за первісних часів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Релігія та міфологія Давнього Єгипту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Узагальнення знань за темою «Передня Азія в давнину» . . . . . . . . . . . . . . 16

Давня Індія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

Узагальнення знань за темою «Давні Індія та Китай» . . . . . . . . . . . . . . . . . 4�

Узагальнення знань за темою «Греція в II — першій половині I тис. до н. е.». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї . . . . . . . . . . . . . . . . 55

Елліністичні держави в IV—II ст. до н. е. Елліністична культура . . . . . . . 63

Узагальнення знань за темою «Давній Рим у VІІІ—І ст. до н. е.» . . . . . . . . 77

Римська імперія в I—ІI ст. н. е. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86

Узагальнення знань за темою «Пізня Римська імперія» . . . . . . . . . . . . . . . 97

7 класНародження середньовічної Європи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107

Європейське середньовічне місто. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1�5

Релігія та церква в середньовічній Європі в XIV—XV ст. . . . . . . . . . . . . . 135

Узагальнення знань за темою «Європа. Візантія. Арабський світ» . . . . . 154

Середньовічна Індія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173

всесвітня історія. 6 7 класи. нестандартні уроки

Education

Transcript of всесвітня історія. 6 7 класи. нестандартні уроки