«Долю рідного міста пише кожен з нас…»Рідне місто… Як багато означає для кожного з нас таке просте, але водночас містке словосполучення. Вулички рідного міста супроводжують нас від першої пішої прогулянки до останнього осмисленого кроку. Вони – прямі та звивисті, тінисті й сонячні, але у будь якому разі – рідні, знайомі, пам ’ятні.

Даний фотовернісаж,підготовлений учнями Білозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 14, проведе вас затишними вуличками міста, змусить пригадати молодість, дитинство і помріяти – яким може стати Білозерське через десять, п ’ятнадцять, двадцять років…

Місто моє, таке рідне і затишне,

Сквери і вулиці, річка й мости,

Я заглядаю у день його завтрашній,

Дім свій у ньому я хочу знайти.

Гартували звитягу державиУ копальнях підземних твоїхКавалери шахтарської слави,

Пам’ятаєм із вдячністю їх!

Вулиця Гірнича

Хоч шахтна кліть летить то вниз, то вгору,Вона не збочує, не йде на манівці.

Були і є ви не прості – величні,Сини землі, її життя знавці.

Вулиця Шахтарської слави

У нього було все – процвітаючий бізнес, стабільний дохід, любляча і дружня родина. Усе, що мав, він полишив і пішов захищати

Батьківщину, бо чітко знав, за що воює. І своє життя віддав, аби його діти жили у мирі, на своїй вільній землі.

Вулиця Олександра Єрмакова

І навіть звідси мені вулиці ті видно,Вони ж у пам’яті, а не десь там, на карті!

Вони в душі.Вони любові варті…

Вулиця Комсомольська

Можливо є кращі міста і містечка,Та все ж рік за роком поспІль,

У рідне містечко – у рідне гніздечко,Злітаємось, ми, звідусіль.

Вулиця Ватутіна

Місто моє, ти занадто багатеЛюдьми гарними та душевними.Сьогодні будеш гостей зустрічати,

Що крокуватимуть вулицями впевнено.

Вулиця Будівельна

Гарнішого напевно не знайдешДля кожного найкраще місто на землі

Те місто, де пройшли його дитячі роки…

Вулиця Фестивальна

Давайте будем в мирі жити,Щоб наше місто не гнівити,

Давайте ж будем працювати І наше місто прикрашати.

Парк відпочинку