Товариство «Динамо» – провідна cила українського спорту

ФСТ «Динамо» України є однією з найбільших та найстаріших

спортивних організацій країни. В діяльності Товариства, що було засновано 31 жовтня 1924 року, органічно поєднались вірність традиціям та сучасні тенденції підготовки спортсменів і правоохоронців.

Голови Української республіканської Ради Всесоюзного фізкультурно-спортивного

товариства «Динамо»

Строкач Т.А. 1846-1952 Булдович Р.Є. 1952-1960 Дегтярьов І.Л.1960-1964

Кузнєцов М.А. 1964-1970 Савчук П.Д. 1970-1972 Катаргін І.М. 1973-1988

Голови Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України

Корнійчук В.М.1991-1993 Терещук О.В.1993-1998 Губенко В.О. 1998

Ануфрієв М.І. 1998-2003 Жук В.О. 2003-2005 Зінченко О.О. 2005-2006

Вербенський М.Г. Корж В.П. 2010-2015 Аваков А.Б. з 2015-по т.час 2006-2010

ФСТ «Динамо» називають провідною силою українського спорту. Це визначення відображає сутність діяльності легендарного Товариства, з лав якого вийшли десятки спортивних зірок, які є гордістю України. Серед них - легкоатлети Валерій Борзов та Інеса Кравець та Микола Авілов, важкоатлети Петро Король і Анатолій Писаренко, борці Михайло Шахов і брати Белоглазови, баскетболістки Юлія Бурдіна, Зоя Стасюк, Ніна Піменова, фехтувальник Григорій Крісс та багато інших.

Петро Король Григорій Крісс Михайло Шахов

ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ТОВАРИСТВА

Наприкінці 1922 - на початку 1923 років група військовослужбовців військ Державного політичного управління Московського округу (далі - ДПУ) виявила ініціативу щодо створення спортивного товариства. Проекти статуту, емблеми, прапори, значки та ескіз форми були підготовлені в найкоротші терміни. Паралельно йшов підбір досвідчених інструкторів з фізичної підготовки і спорту для майбутньої спортивної організації. Зупинилися на назві «Динамо», яку запропонував уродженець Харківської області, член організаційної групи з її створення, працівник ДПУ Л. Недоля-Гончаренко.

Отже, 18 квітня 1923 року на засіданні організаційної групи, що відбулася в Москві, створено Московське пролетарське спортивне товариство «Динамо». Першим головою його став Уншліхт Й.С., заступник голови ДПУ.

У цей час в Україні правоохоронці самостійно створювали фізкультурно-спортивні колективи, що на той час уже працювали у Вінниці, Харкові, Києві, Одесі, Полтаві, Миколаєві, Донецьку, Дніпропетровську, Черкасах, Умані, Білій Церкві та інших містах України. До них залучалися у вільний від виконання службових обов'язків час працівники народної міліції, члени їх сімей та активісти з робітничої молоді. Бокс, боротьба, важка атлетика, фехтування, стрільба, футбол, гирьовий спорт розвивалися в новостворених фізкультурно-спортивних колективах.

На початку жовтня 1924 року вийшли три накази Об’єднаного державного політичного управління (далі - ОДПУ) «Про організацію на місцях товариств «Динамо», «Про реєстрацію місцевих товариств «Динамо» та «Про створення Далекосхідної Ради Пролетарських Спортивних товариств «Динамо». Згідно з цими наказами Головним політичним управлінням УРСР було розроблено проекти Положення і типового Статуту про Всеукраїнську раду пролетарських спортивних товариств «Динамо». Місцем розміщення Всеукраїнської ради пролетарських спортивних товариств «Динамо» стала тодішня столиця України місто Харків.

31 жовтня 1924 року прийнято Положення про Всеукраїнську раду пролетарських спортивних товариств «Динамо» та зареєстровано типовий Статут пролетарських спортивних товариств «Динамо».

Нагородження переможців-велосипедистів на стадіоні «Динамо», 1936 р.

3 перших днів свого існування динамівці започаткували за місцем служби фізкультурно-спортивні осередки, здійснювали шефство над дитячими колоніями та комунами, школами, фабриками, заводами. Вони створювали підприємства, де виготовляли спортивний інвентар, будували спортивні споруди та надавали їх для навчання, тренування і проведення змагань населенню. У двадцяті-тридцяті роки динамівцями проведено безліч

масштабних заходів з метою залучення населення України до регулярних занять фізичною культурою і спортом.

Цікаво пройшов кінний пробіг динамівок, дружин командирів харківської прикордонної школи за маршрутом Харків-Київ-Мінськ-Москва. У травні 1935 року стартував велопробіг за маршрутом Одеса-Владивосток, який очолив Іван Грищенко.

15 лютого 1936 р. у Києві стартували п'ять динамівців-прикордонників велосипедистів на чолі з М. Людмирським за маршрутом понад 30 тис. км уздовж кордонів СРСР. Уряд гідно оцінив подвиг українських велосипедистів, нагородивши їх орденами.

У травні 1936 року семеро миколаївських міліціонерів вирушили у воєнізований шлюпочний похід морями та річками країни за маршрутом Миколаїв - Москва.

Особливо чітко і продуктивно запрацювало «Динамо» тоді, коли численні й, до того ж, часто розпорошені та відчужені фізкультурно-спортивні осередки об'єднались у первинні колективи фізкультури. Вони стали основною підвалиною, на якій дотепер тримається вся динамівська піраміда.

Уже на початку двадцятих років на Харківщині зуміли організувати роботу таким чином, що в області систематично тренувалися та брали участь у змаганнях 17 футбольних команд, 38 волейбольних, 18 гандбольних та 6 тенісних секцій.

На різних історичних етапах виникали все нові й нові форми залучення громадян до регулярних занять фізичною культурою. Динамівці наполегливо створювали всі умови для розвитку спорту.

Перші чемпіони товариства та Союзу, перші світові та європейські рекорди – результат наполегливої праці динамівців України.

Надбанням історії стали імена:

• стрільців – М. Титова, В. Писаренко, А. Дмитренка, М. Гоєва, Г. Онісимова;

• важкоатлетів – О. Косперович, О. Конкіна і Г. Попова;

• борців – А. Ялтиряна, О. Сиротіна, С. Спиридонова, І. Михайловського, О. Гонжа;

• легкоатлетів – М. Подгаєцького, А. Спиридонова, З. Синицької, Г. Раєвського, О. Безрукого;

• футболістів – І. Привалова, А. Ідзьковського, К. Щегодського, братів Фоміних;

• гімнастів – Є. Бокова, Т. Демиденко, Л. Тимошек та багато інших.

Починаючи з 1934 року, серед перших заслужених майстрів спорту СРСР були динамівці України: О. Безруков (легка атлетика), М. Титов (стрільба), Г. Попов (важка атлетика), І. Привалов (футбол). У містах Харкові, Києві та Дніпропетровську в цьому ж році почали працювати секції «Юного

динамівця», до яких залучалися діти та підлітки. А вже в 1936 році в спортивних секціях «Юного Динамівця» налічувалося понад 6 тис. дітей, з яких вийшли відомі спортсмени та тренери.

За видатні досягнення в роботі та провідну роль у фізкультурному русі країни товариство «Динамо» у 1937 році нагороджено орденом Леніна – найвищою нагородою СРСР.

У 1939 році Всеукраїнська рада пролетарських спортивних товариств «Динамо» трансформувалася в Українську раду Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо», а 31 жовтня 1990 року установча конференція Товариства прийняла рішення про вихід з його складу та продовження її діяльності вже самостійної Всеукраїнської громадської організації, що отримала назву Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо» України.

З перших днів свого існування Всеукраїнська рада пролетарських спортивних товариств «Динамо» була відомчим спортивним підрозділом НКВС (МВС), ДПУ (КДБ), прикордонних і внутрішніх військ, тому її територіальні підрозділи на місцях створювалися наказами чи постановами зазначених відомств.

Начальниками на громадських засадах затверджувалися керівники відомств місцевих підрозділів правоохоронних органів або їх заступники.

Так, першим головою Всеукраїнської ради з 1924 по 1933 рр. був Балицький В.А., з 1933 по 1942 рр. – Карлсон К.М.

З 1920 по 1925 рр. за адміністративним поділом Україна складалася з 12 губерній, а з 1932 року по 1954 рік тривав поділ її території на 25 областей.

З 50-х років XX ст. розпочато регулярне проведення всесоюзних, республіканських та територіальних конференцій, на яких обиралися керівні органи рад. Цю традицію збережено й наразі.

ДИНАМІВЦІ УКРАЇНИ В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ (1941-1945 рр.)

ТА ПІСЛЯВОЄННЕ ВІДРОДЖЕННЯ ТОВАРИСТВА

Делегація України - учасниця Всесоюзного зльоту динамівців-ветеранів Великої Вітчизняної війни.

Москва, 17-19 травня 1985 року

Безсмертну славу здобули динамівці в роки Великої Вітчизняної війни:

• перший удар прийняли на себе динамівці-прикордонники: начальник 13-ї застави лейтенант О. Лопатін, воїни 25-го прикордонного загону – І. Бузицьков, В. Михальченко, К. Ветчинкін – перші герої Радянського Союзу.

Вогняними шляхами-дорогами пройшли уславлені на той час спортсмени, тренери, організатори динамівського руху:

• колишній голова Кіровоградської ради «Динамо» партизан Д. Медведев – Герой Радянського Союзу;

• підпільник І. Кудря – Герой Радянського Союзу;

• організатор авіаційних парашутних турнірів у Києві – генерал М. Остряков – герой Радянського Союзу;

• розвідники, тренери: ▪ з боксу – Б. Федченко-Дубровін; ▪ з боротьби – Г. Коновець;

• борці – I. Михайловський, Я. Волощук;

• легкоатлети – брати Г. та І. Раєвські, В. Сидорко;

• плавці – О. Трофимов, М. Корнієнко;

• фехтувальник – С. Колчинський;

• велосипедист – Ю. Гамерштедт;

• акробат – Л.Свєшніков та багато інших.

Ветерани війни Кримської організації Ветерани війни управління «Динамо» Української Ради «Динамо», 1985 р.

Після закінчення війни пожвавлюється життя колективів фізкультури, спортивних секцій, відроджується і спортивна слава динамівців України.

Баскетболістки київського «Динамо» уперше завойовували золоті медалі чемпіонату СРСР 1949 року, а в 1950 і 1951 рр. – Кубок СРСР.

Футбольна команда «Динамо» - Київ в 1954 році завоювала Кубок СРСР. Успішно виступали наші спортсмени у чемпіонатах СРСР з:

• боротьби – В. Рибалко, А. Ялтирян, С. Спиридонов, Г. Саядов, М. Салімулін, І. Вихристюк, М. Шахов;

• кульової стрільби – О. Федоров, С. Тягній; Є. Семененко, В. Астахов;

• легкої атлетики – М. Басалаєв, В. Сидорко;

• важкої атлетики – В. Півень, П. Кіршон, Ф. Осипа, М. Рудман;

• плавання – М. Гавриш;

• велоспорту – Ю. Гамерштедт, К. Коцинський.

Відлік нового етапу в історії «Динамо», як і всього українського спорту, починається з 1951 року. Тоді було утворено та визнано Міжнародним олімпійським комітетом Олімпійський комітет СРСР, а всесоюзні федерації з видів спорту прийнято до складу міжнародних федерацій. Наші спортсмени відтоді допускалися до офіційних чемпіонатів Європи, світу та Олімпійських ігор.

Перші золоті нагороди на чемпіонатах світу та Європи завоювали:

• киянки-баскетболістки – Н. Піменова, 3. Стасюк та Ю. Бурдіна (чемпіонат Європи 1950 р.);

• киянин-борець – Г. Гамарник (чемпіонат світу 1955 р.). Першу олімпійську бронзову медаль у Товаристві одержав киянин

Михайло Шахов у змаганнях з вільної боротьби у 1956 році в Мельбурні. Першими олімпійськими чемпіонами серед динамівців у 1972 році на

Олімпіаді в Мюнхені стали п’ять спортсменів-динамівців: Яків Желєзняк (Одеса, кульова стрільба), Олексій Баркалов (Київ, водне поло), Володимир Семенець (Одеса, Київ, велоспорт), Микола Авілов (Одеса, десятиборство) та Катерина Куришко (Харків, веслування на байдарках).

При спортивних школах відкриваються спеціалізовані класи з видів спорту. Перспективні спортсмени зараховуються в спец-групи олімпійської підготовки з поглибленим навчально-тренувальним процесом, додатковим харчуванням та проживанням у місцях тренування, розширюється географія розвитку видів спорту.

Якщо в 60-х роках у Товаристві працювало 3 дитячо-юнацькі школи та 120 тренерів, то в 1990 році діяло вже 30 шкіл, у яких працювало 700 тренерів.

Куришко К. Железняк Я. Авілов М.

Значно розширився календар спортивно-масових заходів – змагань та

навчально-тренувальних зборів. Спортсмени Товариства брали участь в чемпіонатах, першостях облради, Української республіканської ради, Всесоюзної центральної ради, чемпіонатах УРСР та СРСР. Щороку проводилося до 100 таких змагань. Усе це дало змогу значно покращити навчально-тренувальний процес і підвищити результати виступів наших спортсменів у змаганнях усіх рівнів.

ФСТ «ДИНАМО» ЗА ЧАСІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Здобуття Україною незалежності відкрило новий етап в розвитку

українського спорту та динамівського руху. З’являються нові талановиті спортсмени: Ольга Харлан (фехтування), Ігор Радівілов, Ганна Різатдінова (гімнастика), Яна Клочкова (плавання), Ганна Білодід, Георгій Зантарая (дзюдо), Павло Тимощенко (сучасне п’ятиборство), Олена Підгрушна, Анастасія Меркушина, сестри Семеренки (біатлон).

Загалом за роки незалежності понад 860 динамівців взяли участь в Олімпійських іграх. В цей період було здобуто 74 олімпійські медалі (22 золоті, 21 срібну і 31 бронзову). До речі, в Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро 2016 року динамівці здобули сім нагород (майже 50 відсотків від загальної кількості українських спортсменів).

Харлан О. Радівілов І.

Клочкова Я. Тимощенко П.

Різатдінова Г. Бондаренко Б.

У спорті таке поняття як зв’язок поколінь має неабияке значення.

Cьогодні у складі «Динамо» 13 спортивних шкіл у різних регіонах України, в яких розвиваються 28 видів олімпійських та неолімпійських видів спорту. У школах займається близько 5 тисяч дітей.

ФСТ «Динамо» є всеукраїнською громадською організацією фізкультурно-спортивного спрямування, що об’єднує колективи фізичної культури та спорту, працівників та військовослужбовців правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб, студентів та курсантів відомчих вузів, окремих громадян, що прагнуть займатись фізкультурою та спортом, та сприяти їх розвиткові в країні.

Серед основних пріоритетів товариства:

• сприяння підвищенню рівня фізичної підготовки працівників та військовослужбовців правоохоронних органів, рятувальних та інших служб,

• сприяння участі спортсменів на всеукраїнських та міжнародних змаганнях з олімпійських та неолімпійських видів спорту,

• сприяння проведенню навчально-тренувального процесу членів Товариства, проведення фізкультурно-масових заходів.

Наразі у складі Динамо 625 колективів фізичної культури та спорту,

членами яких є понад 180 тисяч осіб. 140 тисяч з них – працівники правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб України. Фактично з усіма цими структурами підписані угоди про співпрацю.

В першу чергу це правоохоронні відомства, діяльність яких координує Міністр внутрішніх справ: Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна служб України з надзвичайних ситуацій, Національна гвардія України, Державна міграційна служба України. А також інші структури: Служба безпеки України, Національне антикорупційне бюро України, Управління державної охорони України, Державна фіскальна служба України.

Необхідним елементом професійної підготовки правоохоронців є проведення комплексних змагань з неолімпійських видів спорту (динаміад) серед збірних команд правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб. Змагання проводяться щороку з боротьби самбо, гирьового спорту, поліатлону, легкоатлетичного кросу, пожежно-прикладного спорту тощо. Наприкінці кожного року підбиваються підсумки участі спортсменів-правоохоронців у змаганнях в рамках «Динаміади». В 2017 році було започатковано чемпіонати з неолімпійських видів спорту серед навчальних закладів МВС.

Голова Національної поліції України С. Князєв з переможцями та призерами «Динаміади-2017»

першими заступниками територіальних організацій Товариства: В. Гур’євим, І. Паніним і В. Яцковцем

Перший заступник голови ФСТ «Динамо» В. Корж вручає диплом переможця «Динаміади-2017» В. Гур’єву, заступнику голови Харківської територіальної організації Товариства

Співпраці з Національною поліцією приділяється особлива увага. Це консультації, послуги тренерів, проведення різноманітних змагань. Скажімо, це організований спільно Перший міжнародний чемпіонат Національної поліції України з багатоборства кінологів в Ужгороді в 2017 році. Значна робота в цьому напрямку здійснюється в Центрах спеціальної підготовки, які були створені у 2012 році з метою підвищення рівня професійної підготовки військовослужбовців та правоохоронців в Дніпропетровській, Житомирській, Львівській обласній та Київській міській організаціях. На базі центрів щороку проходять підготовку тисячі осіб.

Навчальний процес у центрах спеціальної підготовки

Робота з дітьми, насамперед, з числа соціально вразливих верств є одним з ключових пріоритетів «Динамо». Головна мета цієї діяльності – шляхом залучення дітей до активних занять фізкультурою та спортом, пропаганди здорового способу життя відволікти дітей від впливу «вулиці». Робота відбувається спільно з Національною поліцією України, з якою підписано Меморандум про співпрацю у сфері організації та проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів для дітей.

На виконання меморандуму фахівцями Товариства та Нацполіції розроблено програму соціальної реабілітації дітей та молоді з числа вразливих категорій населення – сиріт, дітей, що опинились в конфлікті із законом, засобами фізичної культури та спорту.

Під час змагань «Юний динамівець»

Змагання з легкоатлетичного чотириборства до Дня захисту дітей в Одесі, 1 червня 2018 р.

Традиційно проводяться змагання спільно з НОК та Департаментом превентивної діяльності Національної поліції «Юний динамівець», щороку у цих змаганнях беруть участь більше тисячі юних спортсменів.

Справжнім святом для дітлахів стало проведення традиційних змагань з легкоатлетичного чотириборства до Дня захисту дітей на оновленому стадіоні «Динамо» в Одесі.

Приділяється увага проведенню змагань для дітей переселенців з Донбасу, дітей учасників АТО. Так, у Харкові в 2017 році спільно з ФК «Шахтар» було організовано благодійний захід для дітей з Донбасу, які захоплюються футболом та інші спортивно-пізнавальні заходи.

Потрібно також сказати про участь динамівців у головних змаганнях з олімпійських видів спорту. Традиційно високі результати на міжнародних змаганнях демонструють чемпіони світу 2017 року Олександр Хижняк (бокс), Ольга Харлан (фехтування), призери Ігор Радівілов (гімнастика спортивна),

Михайло Романчук (плавання), Ганна Волошина, Єлизавета Яхно (плавання синхронне). Керівництвом Товариства та Міністерства молоді та спорту щорічно відзначаються найкращі спортсмени організації.

За рішенням НОК п’ять спорстменів динамівців шість разів у 2017 році визнавались найкращими спортсменами місяця в Україні. Олена Підгруша (біатлон), Олена Костевич (стрільба кульова), Ольга Харлан (фехтування), Олександр Хижняк (бокс), Ігор Радівілов (гімнастика спортивна).

В. Корж, О. Харлан, С. Бубка на церемонії нагородження найкращої спортсменки місяця за версією НОК

Голова ФСТ «Динамо» А. Аваков з Оленою Підгрушною та Анастасією Меркушиною після церемонії відзначення

найкращих спортсменів року

Різноманітна діяльність товариства «Динамо» з розвитку олімпійського

та неолімпійського спорту неможлива без сучасної матеріально-технічної

бази.

Фізкультурно-спортивне товариство "Динамо" України має досить

потужну матеріально-технічну базу, яка дозволяє забезпечити комплексну

підготовку спортсменів до змагань різного рівня. 15 спортивним комплексам

товариства надано статус баз олімпійської підготовки.

Більшість споруд побудовано у 50-60 роки минулого сторіччя і

потребують суттєвого оновлення. Товариством здійснюється системна робота

в цьому напрямку. Так, починаючи з 2011 року вдалося не лише відновити

існуючі спортивні споруди, а й побудувати нові.

Впродовж останніх років повністю відновлено стадіони у Харкові та

Одесі, відремонтовано спорткомплекси у Львові та Очакові, стрілецький тир у

Вінниці, проведено капітальний ремонт готелів в Одесі, Львові та Дніпрі.

Триває реконструкція потужного фізкультурно-оздоровчого комплексу в

Житомирі.

Гуртожиток «Динамо» в Одесі Тренажерний зал в Одесі

Міністр внутрішніх справ А. Аваков і Міністр молоді та спорту І. Жданов після відкриття оновленого спорткомплексу «Динамо» в Харкові.

Товариство «Динамо» на нинішньому етапі розвитку відрізняють

системність, професійність та вірність традиціям. І девіз «Сила в русі та

єдності» наразі є як ніколи актуальним.