2

Фінансування системи освіти у Львівській області. Результати дослідження. – Львів: ЛМГО «Центр освітньої політики», 2010. – 46 с. Автори: Гурей Галина, Коцовська Олександра, Хобзей Павло За експертної підтримки Мархлевського Войцеха

Документ підготовлено в рамках проекту № 41852 «Дослідження системи фінансування шкільної освіти у Львівській області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

3

ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. Мережа загальноосвітніх навчальних закладів Львівської області……... 5

1.1. Загальні тенденції у зміні мережі шкіл………………………………………………... 5

1.2. Мережа початкових шкіл………………………………………………………………. 7

1.3. Мережа основних шкіл…………………………………………………………………. 8

1.4. Мережа середніх шкіл………………………………………………………………….. 9

1.5. Висновки………………………………………………………………………………… 10

РОЗДІЛ 2. Підходи до фінансування галузі освіти в Україні…………………………... 11

2.1. Основні законодавчі акти і нормативні документи, що регламентують фінансування закладів освіти……………………………………………………………

11

2.2. Бюджетний кодекс України……………………………………………………………. 12

2.3. Формульний підхід обсягів фінансування видатків на освіту……………………….. 14

2.4. Фінансування освіти місцевими радами………………………………………………. 15

РОЗДІЛ 3. Аналіз бюджетних видатків на освіту у Львівській області………………. 16

3.1. Величина і структура видатків………………………………………………………….16

3.2. Практики зменшення розрахункового показника на освіту…………………………. 19

3.3. Аналіз кількості учнів на одну педагогічну ставку…………………………………... 21

3.4. Висновки………………………………………………………………………………… 21

РОЗДІЛ 4. Аналіз фінансування шкільної освіти у пілотних районах………………...22

4.1. Основні характеристики ефективності фінансування освіти………………………... 22

4.2. Основні причини неефективного використання коштів……………………………... 24

4.3. Аналіз фінансування освіти у Перемишлянському районі…………………………... 26

4.4. Аналіз фінансування освіти у Старосамбірському районі…………………………… 28

4.5. Аналіз фінансування освіти у Сокальському районі…………………………………. 30

4.6. Висновки………………………………………………………………………………… 32

РОЗДІЛ 5. Висновки і рекомендації……………………………………………………….. 33

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА……………………………………………………………….. 35

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………………….. 36

Додаток 1. Вартість харчування учнів 1-4 класів та пільгових категорій у загальноосвітніх школах Львівської області в 2007-2009 роках……………………………

36

Додаток 2. Наповнюваність класів у загальноовітніх школах Львівської області у 2007-2009 роках………………………………………………………………………………………

37

Додаток 3. Функціонування загальноосвітніх шкіл у Львівській області станом на 01.09.2009 р. та їх потужність…………………………………………………………………

38

4

ВСТУП Систему освіти кожної країни чи певної адміністративної одинці характеризують три

головні чинники: якість, доступність (справедливість), ефективність. Найголовніше це – якість освітньої системи. Критично важливо при досягненні кращої якості зберегти справедливість, тобто для усіх учнів забезпечити доступ до цієї якісної освіти. Слідуючи за Розмері Стюарт (1982), світ керування освітою можна описати трьома словами: вимоги, обмеження і вибір. Вона вважає, що керування складається із «внутрішнього ядра вимог і потреб, зовнішньої оболонки обмежень і простору вибору між ними» [1]. Чим більший простір між ядром і колом, тим більший вибір для керівництва шкіл і громади. Цей вибір і характеризується ефективністю.

У даній роботі ми зосереджуємося на дослідженні системи фінансування шкільної освіти у Львівської області. Львівська область адміністративно поділяється на 20 районів і 9 міст обласного значення. Наше дослідження стосується районів Львівської області, зокрема шкіл у сільській місцевості, де зосередженні основні проблеми з якістю освіти і її ефектив-ністю. Глибше проведено аналіз ефективності освіти трьох районів: Перемишлянського, Ста-росамбірського і Сокальського. Обираючи саме ці райони, ми керувалися такими принципами: Перемишлянський район має найменшу наповнюваність класів, відповідно найпроблемнішу мережу шкіл, Сокальський – найоптимальніше формує мережу шкіл, а Старосамбірський район має найбільшу мережу шкіл і частина району відноситься до гірської зони.

Перший розділ присвячений аналізу мережі шкіл Львівської області. У другому розділі ми описуємо засади фінансування шкільництва в Україні. У третьому розділі йдеться про систему фінансування освіти у Львівській області. У четвертому розділі проаналізовано систему фінансування шкільництва у трьох пілотних районів. Висновки і рекомендації, зроблені експертами за результатами дослідження, увійшли до п’ятого розділу.

Ми розглядаємо дане дослідження як перший крок у напрямі удосконалення системи фінансування шкільної освіти. На наш погляд, варто провести ще два додаткові дослідження: проаналізувати кореляцію між вартістю навчання учнів і їх навчальними досягненнями, а також, на основі аналізу функціонування освітніх округів, виробити модель реструктуризації середньої освіти (структурно відділивши старшу школу від основної), що дасть змогу впровадити профільну старшої школи у сільській місцевості та підвищить ефективність використання коштів.

5

РОЗДІЛ 1. МЕРЕЖА ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ЗМІНІ МЕРЕЖІ ШКІЛ

Мережа шкіл Львівщини є найбільшою в Україні в порівнянні з іншими областями і станом на 1.10.09 р. налічувала 1454 загальноосвітні навчальні заклади, у яких навчалося 275377 учнів (третя позиція в Україні щодо кількості учнів після Донецької і Дніпро-петровської областей) і зайнято 45547 посад, з них 26357 – педагогічними працівниками.

Слід зазначити, що упродовж останніх років в Україні спостерігаємо стійку тенденцію до зменшення чисельності учнів і, відповідно, класів та працівників (Діаграма 1).

Діаграма 1.

Дані щодо чисельності учнів, кількості класів та працівників у школах Львівської області у 2000-2009 роках

1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

роки

Чисельність учнів Кількість класів Чисельність працівників

349 494 учні

333 864 учні

363 665 учні

374 057 учні

379 214 учні377 667 учні16 772 класи48 179 штатні одиниці

48 773 од 49 340 од 49 238 од 49 106 од

15 997 класів

16 700 класів

16 406 класів

48 447 од

317 496 учні

302 596 учні

48 982 од48 070 од

15 574 класи

15 107 класів

47 532 од

14 695 класів

286 367 учні

16915 класів16980 класів

281 432 учні 265503 учні

14 568 класів 14016 класів

47 489 од.

45547,5 од.

У порівнянні з 2000 роком у минулому році чисельність учнів зменшилася на 29,7

відсотка, класів – на 16,4 відсотка, працівників – 5,5 відсотка. За рік зменшення учнів склало 2,7 відсотка, класів – 1,7 відсотка, працівників – 1,3 відсотка. Якщо не вжити рішучих заходів, спрямованих на посилення стимулів до підвищення ефективності управління у сфері освіти, то неефективність системи і надалі зростатиме, оскільки кількість дітей шкільного віку скорочується, а кількість працівників, зокрема, вчителів не зазнає значних змін. Як наслідок, зберігається тенденція до зменшення наповнюваності класів та кількості учнів з розрахунку на одного вчителя.

Проаналізуймо як змінювалася мережа шкіл за останні три навчальні роки.

У 2007-2008 навчальному році в області діяли 1417 денних загальноосвітніх навчаль-них закладів (далі – ЗНЗ), у яких у 14701 класах навчалося 286398 учнів, з них у містах

6

обласного значення – 192 ЗНЗ, 4287 класів та 110323 учні, у районах області – 1225 ЗНЗ, 10414 класів та 176075 учнів.

Середня кількість учнів на школу становила по області 202, а наповнюваність класів –19,5. Ці показники у містах обласного значення склали 575 учнів на школу та 25,7 учні на клас, у районах області – 143 і 16,9 відповідно.

У 2008-2009 навчальному році в області діяли 1407 денних ЗНЗ, де в 14266 класах навчалося 273026 учнів, з них у містах обласного значення – 193 ЗНЗ, 4165 класів, 105773 учні, у районах області – 1214 ЗНЗ, 10101 клас, 167253 учні.

Отже, при середній кількості учнів на школу по області 194 (на 8 учнів менше до попереднього навчального року) і наповнюваності класів 19,1 (мінус 0,3 до попереднього року), ці показники у містах обласного значення склали 548 учнів на школу (мінус 27 до попереднього року) та 25,4 учні на клас (мінус 0,3 до попереднього н. р.) у районах області – 138 (мінус 5 до попереднього року) і 16,6 (мінус 0,4 до попереднього н. р.) відповідно.

У 2009-2010 навчальному році в області діяло 1394 денних ЗНЗ, де в 14008 класах навчалося 265332 учні, з них у містах обласного значення – 193 ЗНЗ, 4113 класів, 104780 учнів, у районах області – 1201 ЗНЗ, 9895 класів, 160552 учні.

Тобто, при середній кількості учнів на школу по області 190 (мінус 4 до попереднього н.р.) і наповнюваності класів 18,9 (плюс 0,2 до попереднього року ), ці показники у містах обласного значення склали 543 учні на школу (мінус 5 до попереднього н.р.) та 25,4 учні на клас (на рівні попереднього року), у районах області – 134 (мінус 4 до попереднього року) і 16,2 (мінус 0,4 до попереднього н.р.) відповідно.

На початок 2010-2011 навчального року в області діє 1382 денні ЗНЗ (без інтернатів), де в 13588 класах навчається 253516 учнів, з них у містах обласного значення – 192 ЗНЗ, 3980 клас, 101081 учень, у районах області – 1190 ЗНЗ, 9608 класів, 152435 учнів.

Отже при середній кількості учнів на школу по області 183 (-7 до попер.н.р.) і наповню-ваності класів 18,7 (-0,3 до попер. року) ці показники у містах обласного значення склали 526 учнів на школу (-17 до попер.н.р.) та 25,4 учні на клас (на рівні попер. н.р.) , у районах області – 128 (-6 до попер.року) і 15,9 (-0,3 до попер.н.р.) відповідно.

Таким чином, за період 2007-2008, 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011 навчальних років у Львівській області :

- кількість денних ЗНЗ (без інтернатів) зменшилася на 35 шкіл, у тому числі у містах обласного значення – 0, у районах – 35 шкіл;

- кількість учнів зменшилася на 32882, в тому числі у містах обласного значення –9242, у районах – 23640;

- кількість класів зменшилася на 1113, в тому числі в містах обласного значення – 307, у районах – 806;

- середня наповнюваність класів знизилася на 0,82 учня, в тому числі в містах обласного значення – на 0,38 учня, в районах – на 1,01 учня.

На початок 2010-2011 навчального року в області діє 30 шкіл з кількістю учнів менше п’яти осіб.

7

На Львівщині у 2009-10 навчальному році діяло 285 початкових шкіл (І ступеня), з них 249 у сільській місцевості, 501 основна школа (І-ІІ ступеня), з них 488 у сільській місцевості, 498 середніх шкіл (І-ІІІ ступеня), з них 301 у сільській місцевості, 30 ліцеїв і гімназій, 4 школи (ІІ-ІІІ ступеня) і 15 приватних шкіл. Окрім того, діяло 8 вечірніх шкіл і 27 шкіл-інтернатів.

Далі проведемо аналіз мережі шкіл Львівської області за типами шкіл: початкові, основні і середні.

1.2. МЕРЕЖА ПОЧАТКОВИХ ШКІЛ

Якщо проаналізувати мережу початкових шкіл у сільській місцевості щодо кількості учнів, то 219 шкіл має кількість учнів меншу 20, що складає 88% кількості початкових шкіл у сільській місцевості, до 5 учнів навчається у 34 школах (13%), від 6 до 10 учнів навчається у 78 школах (31%). Тобто 112 шкіл має менше 10 учнів, що становить 45% від кількості початкових шкіл у сільській місцевості. Найбільше таких шкіл є у Дрогобицькому і Старосамбірському районах по13, у Самбірському районі – 9, Буському, Кам’янко-Бузькому, Перемишлянському – по 8 шкіл.

На діаграмі 2 відображено мережу початкових шкіл за останні три навчальні роки.

Діаграма 2

Мережа ЗНЗ І ступеня

27

72 72

59

31

23 24

35

73 72

49

30

16

22

34

78

61

46

29

21

16

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

до 5 учнів 6-10 учнів 11-15 учнів 16-20 учнів 21-25 учнів 26-30 учнів більше 30 учнів

2007-2008 н.р. 2008-2009 н.р. 2009-2010 н.р.

Упродовж двох навчальних років призупинили діяльність 23 початкові школи, одинад-

цять у 2008-09 н. р. і дванадцять у 2009-10 н. р. Призупинення діяльності початкових шкіл відбувається у двох випадках. Перший – через відсутність дітей, а другий, коли вдається переконати батьків, що для розвитку і навчання дитини краще вибрати школу у сусідньому селі, де є повноцінні класи і кращі умови. У другому випадку керівництво відділу освіти має справу не з місцевою громадою, а з кількома конкретними батьками. Якщо при цьому вдасться працевлаштувати вчителів, які вивільняються внаслідок ліквідації школи, то цей процес взагалі проходить доволі успішно. Зазвичай вчителів працевлаштовують у нововідкритих дошкільних установах даного району. У такому випадку школу не ліквідують, а призупиняють її діяльність. Для призупинення діяльності школи згода громади не потрібна. Це відбувається по факту.

8

1.3. МЕРЕЖА ОСНОВНИХ ШКІЛ

Мережу 504 шкіл І-ІІ ступеня характеризують такі чинники. У двадцяти школах І-ІІ ступенів навчалося до 25 учнів, у двадцяти семи школах – від 26 до 35 учнів, у сорока семи – від 36 до 45 учнів. Отже, у 94 школах, що становить 18% було до 45 учнів. Найбільше шкіл І-ІІ ступенів до 45 учнів є у Жидачівському та Перемишлянському районах по 14, у Пустоми-тівському і Городоцькому по 9 шкіл. Найбільше шкіл І-ІІ ступеня до 25 учнів є у Перемишлянському районі – 6, Жидачівському – 4, Пустомитівському – 3.

Найменше учнів – одинадцять, навчалося у Серниківській школі І-ІІ ступеня Перемиш-лянського району, з них четверо у початкових класах і семеро у 5-9 класах. У Зарічненській школі І-ІІ ступеня Жидачівського району навчалося дванадцять учнів.

Діаграма 3

Мережа ЗНЗ І-ІІ ступенів

14 14

4551

4755

120

159

1927

39

6357 56

108

136

2027

4751

5765

108

129

0

20

40

60

80

100

120

140

160

180

до 25 учнів 26-35 учнів 36-45 учнів 46-55 учнів 56-65 учнів 66-75 учнів 76-100 учнів більше 100 учнів

2007-2008 н.р. 2008-2009 н.р. 2009-2010 н.р.

Доконечність проведення реорганізацій значної кількості шкіл І-ІІ ст. у початкові шко-

ли є очевидною. Проте реально змін у мережі не відбувається. Щоб провести таку реоргані-зацію керівництво району має подолати дві перешкоди. Основна – необхідність для такої реорганізації згоди громади. Ніхто такої згоди не дає. Щобільше, залишається тенденція, коли за наявності 9-10 учнів у 9 класі громада ставить питання про відкриття 10-11 класів.

У Львівській області був випадок, коли сесія районної ради ухвалила рішення про реорганізацію школи І-ІІ ст. у школу І ст. Сільська рада такої згоди не дала, а депутат подав подання у прокуратуру, що порушено Закон України і рішення сесії було відмінено.

Друга перешкода – батьки не бачать реальних переваг у навчанні їх дітей у сусідній школі. Вони традиційно готові посилати дітей в інші середні школи, до закладів професійної освіти,

чи до коледжів після закінчення навчання дітей у 9 класі.

Сільську громаду важко переконати у необхідності закриття школи. Адже у свідомості селян церква і школа – це ознаки розвитку села.

9

1.4. МЕРЕЖА СЕРЕДНІХ ШКІЛ

У двадцяти районах Львівської області діє 417 шкіл І-ІІІ ступеня. До 100 учнів налічувалося у 20 школах, які розташовані у 10 районах області. Найбільше таких шкіл є у Жидачівському районі – 4, по 3 у Перемишлянському, Радехівському і Сколівському районах. Найменше учнів – 39, навчалося у Подорожнянській школі І-ІІІ ступеня Жидачівсь-кого району.

Діаграма 4

Мережа ЗНЗ І-ІІІ ступенів

8

55

76

66

49

160

13

63

85

66

50

138

20

69

93

69

31

135

0

20

40

60

80

100

120

140

160

180

до 100 учнів 101-150 учнів 151-200 учнів 201-250 учнів 251-300 учнів більше 300 учнів

2007-2008 н.р. 2008-2009 н.р. 2009-2010 н.р.

Проблеми із демографічним спаданням у сільській місцевості позначаються на наборі

дітей до першого класу. Так кількість шкіл, у яких у першому класі навчалося до шести учнів складає 532 (43%). Найвищий відсоток – 69%, 61 школа у Перемишлянському районі, 63%, 57 шкіл у Бродiвському районі, 60%, 79 шкіл у Жидачівському районі. На діаграмі 5 показано частку шкіл, у яких до першого класу було набрано менше шести учнів, у порівнянні за три навчальні роки.

10

Діаграма 5

Частка шкіл, у яких навчається до 6-и учнів у першому класі

0,0%

10,0%

20,0%

30,0%

40,0%

50,0%

60,0%

70,0%

80,0%

Бродівський

Буський

Городоцький

Дрогобицький

Жидачівський

Жовківський

Золочівський

Камянко-Бузький

Миколаївський

Мостиський

Перемишлянський

Пустомитівський

Радехівський

Самбірський

Сколівський

Сокальський

Старосамбірський

Стрийський

Турківський

Яворівський

В області

2007-2008 н.р. 2008-2009 н.р. 2009-2010 н.р.

З цієї діаграми можна зробити висновок, що тенденція зменшення народжуваності у

сільській місцевості триває. Демографічне спадання стає все загрозливішим викликом перед ефективністю системи освіти.

1.5. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ

У сільській місцевості й надалі спостерігається демографічне спадання.

Щорічно припиняють свою діяльність майже 10 початкових шкіл, хоч досі є 112 шкіл з кількістю учнів не більше десяти, що складає 45% від кількості початкових шкіл у сільській місцевості.

Зміни у мережі шкіл І-ІІ ст. і І-ІІІ ст. у сільській місцевості не відбуваються, хоч у значній частині сіл кількість учнів катастрофічно зменшується.

Лише 57 шкіл у сільській місцевості має у 10 класі більше одного класу у паралелі, що складає 18% від загальної кількості шкіл І-ІІІ ст. у сільській місцевості. Як наслідок, для організації профільного навчання у старшій школі треба реорганізувати майже 80% шкіл І-ІІІ ст. у сільській місцевості у школи І-ІІ ст.

Проведенню реорганізації шкіл перешкоджає норма Закону, яка вимагає згоди громади на проведення реорганізації школи.

Загальна невдоволеність якістю освіти і станом матеріально-технічної бази шкіл у сільській місцевості у поєднанні з ризиками при транспортуванні дітей до сусідніх шкіл не дають змоги керівництву відділу освіти домовитися з усіма батьками учнів 5-9 класів мало-комплектних шкіл, щоб вони добровільно перевели своїх дітей до шкіл з більшою наповнюваністю учнів. Суттєвою перешкодою у цьому є вчителі 5-9 класів, які втратять роботу після такої реорганізації. Ці вчителі переконують батьків, щоб вони не забирали своїх дітей з даної школи.

11

РОЗДІЛ 2. ПІДХОДИ ДО ФІНАНСУВАННЯ ГАЛУЗІ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 2.1. ОСНОВНІ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ І НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ

ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Національна доктрина розвитку освіти визначає децентралізацію управління освітою як першочергове завдання модернізації управління галуззю [2]. Децентралізація управління передбачає, зокрема, розподіл повноважень і їх делегування на нижчий рівень та чіткий розподіл фінансової відповідальності.

Згідно з Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні“ повноваження органів місцевого самоврядування у сфері освіти, зокрема забезпечення доступності і безоплатності освіти, є делегованими державою повноваженнями [3]. Делегування державою частини управлінських функцій місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування передбачає підвищення якості та ефективності надання державних послуг, істотне посилення ролі та відповідальність місцевої влади щодо вирішення проблем розвитку освіти на відповідній території та ефективного використання бюджетних коштів. Статтею 67 зазначеного закону встановлено, що держава у повному обсязі фінансує здійснення органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади, що надані законом. При цьому, “...місцеві ради народних депутатів у межах свої компетенції самостійно розробляють, затверджують і виконують бюджети відповідних територій”.

Чинними нормативно-правовими актами визначено, що керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснює директор, який розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами. Ці норми закріплені в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000р. №964 [4] та в Примірному статуті загальноосвітнього навчального закладу, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 29 квітня 2002 р. №284 [5].

Загальноосвітній навчальний заклад (далі – ЗНЗ) є юридичною особою, діє на підставі статуту, має рахунки в установах банків, самостійний баланс, штамп і печатку. Також самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством і власним статутом та несе відповідальність за дотримання фінансової дисципліни. Матеріально-технічна база ЗНЗ включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності [4].

Бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно навчальним закладом або через централізовану бухгалтерію. Фінансування ЗНЗ здійснює уповноважений засновником орган – управління, відділ освіти, як головний розпорядник коштів. Фінансово-господарську діяльність ЗНЗ здійснює на основі кошторису доходів і видатків.

Однак, незважаючи на зазначені підстави, на сьогодні незначна частина загально освіт-ніх навчальних закладів здійснює діяльність на умовах фінансової самостійності. Такий стан зумовив ухвалення Кабінетом Міністрів України розпорядження від 19 серпня 2009 р. №1007-р “Про забезпечення цільового використання коштів бюджетними установами”, згідно з яким було зобов’язано Державне казначейство відкрити до 1 жовтня 2009 р. у відповідних територіальних органах для кожного закладу чи установи освіти, що обслуговуються централізованими бухгалтеріями, реєстраційні рахунки для обліку операцій з виконання загального фонду кошторису та спеціальні реєстраційні рахунки для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторису.

Проте після ухвалення зазначеного розпорядження кількість шкіл, що перейшли на фінансово-господарську самостійність, значно не збільшилася, оскільки не було розв’язано низку організаційних питань

12

Згідно зі статтею 61 Закону України “Про освіту” фінансування державних навчальних закладів і установ освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту у розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу [6]. Видатки на освіту складають значну частину місцевих бюджетів.

Формування бюджету галузі освіти регламентують законодавчі та нормативно-правові акти, основними серед яких є :

- Конституція України - Бюджетний кодекс України - Постанова Кабінету Міністрів України про схвалення Декларації цілей та

завдань бюджету на рік (Бюджетна декларація) - Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження формули розподілу

обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами”

- Закон України про державний бюджет на рік - Ухвала (рішення) органу місцевого самоврядування (обласної, районної, міської,

селищної, сільської ради) про відповідні місцеві бюджети на рік

Згідно зі статтею 95 Конституції України встановлено, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Також передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків [7].

2.2. БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Із ухваленням Верховною Радою України 21 червня 2001 року Бюджетного кодексу України (далі – БК) запроваджено нову систему міжбюджетних відносин, яка ґрунтується на децентралізації функцій та повноважень між різними рівнями органів влади, зокрема щодо освіти. Бюджетний кодекс урегулював та встановив на новій основі принципи формування місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 86 Бюджетного кодексу розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

1) перша група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів, здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань;

2) друга група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України, здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів;

3) третя група – видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян та фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України, здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

Для забезпечення місцевих бюджетів видатками на освіту державою закріплюються за місцевими бюджетами доходи, що враховуються при розрахунку міжбюджетних трансфертів. Податки і збори, що належать до закріплених доходів, визначені згідно з статтями 64-66 БК, зокрема, це податок з доходів фізичних осіб.

13

На сьогодні державні та комунальні навчальні заклади фінансуються, більшою мірою, за рахунок бюджетних коштів. БК України встановлено чіткий перелік навчальних закладів і програм в галузі освіти, видатки на які здійснюються з відповідних рівнів бюджетів.

До видатків на освіту, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів згідно з статтею 88 БК , належать видатки на:

а) дошкільну освіту;

б) загальну середню освіту (школи - дитячі садки);

Статтею 89 БК визначено видатки на освіту, що здійснюються з районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів :

а) дошкільну освіту (у містах республіканського Автономної Республіки Крим та містах обласного значення);

б) загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади, у тому числі: школи - дитячі садки (для міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, вечірні (змінні) школи;

в) заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячі будинки (у разі, якщо не менше 70 відсотків кількості учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячих будинків формується на території відповідного міста чи району), дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, допомога на дітей, які перебувають під опікою і піклуванням;

г) інші державні освітні програми;

ґ) вищу освіту (вищі навчальні заклади I - IV рівнів акредитації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, спільній власності територіальних громад, а також вищі навчальні заклади державної та комунальної форм власності) відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів;

З бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, згідно з статтею 90 БК здійснюються видатки на:

а) загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, санаторні школи-інтернати; загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків, визначених у статті 89 БК, та дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей);

б) заклади професійно-технічної освіти, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим і виконують державне замовлення;

в) вищу освіту (вищі навчальні заклади I - IV рівнів акредитації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, спільній власності територіальних громад, а також вищі навчальні заклади державної та комунальної форм власності) відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів;

г) післядипломну освіту (інститути післядипломної освіти вчителів та центри і заходи з підвищення кваліфікації державних службовців місцевих органів виконавчої влади та

14

органів місцевого самоврядування, постійно діючі курси (центри) підвищення кваліфікації працівників соціально-культурної сфери та агропромислового комплексу, що знаходяться у комунальній власності);

ґ) інші державні освітні програми;

д) заклади професійно-технічної освіти державної та комунальної форми власності, видатки на утримання яких враховані при визначенні міжбюджетних трансфертів державного бюджету на відповідний рік.

2.3. ФОРМУЛЬНИЙ ПІДХІД ОБСЯГІВ ФІНАНСУВАННЯ ВИДАТКІВ НА ОСВІТУ

Положення Конституції України про справедливий і неупереджений розподіл суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами реалізується шляхом запровадження системи міжбюджетних трансфертів.

Міжбюджетні трансферти – це кошти, що безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2001 р. №1195 (зі змінами і доповненнями) [8].

За формульним розрахунком визначаються і обсяги видатків на освіту для різних рівнів бюджету. Так, згідно з п.22 зазначеної постанови встановлено, що розрахунковий показник обсягу видатків на освіту визначається залежно від загального обсягу ресурсів місцевих бюджетів на освіту, фінансового нормативу бюджетної забезпеченості одного учня та приве-деного контингенту учнів різних типів загальноосвітніх навчальних закладів станом на 5 ве-ресня року, що передував поточному бюджетному періоду. При цьому, формулами передба-чено коригування нормативу бюджетної забезпеченості одного учня залежно від типу нав-чальних закладів для різних категорії дітей та від місцезнаходження навчального закладу.

Відповідно до типів навчальних закладів різні коригуючі коефіцієнти визначені для :

- денного загальноосвітнього навчального закладу; - вечірньої школи; - загальноосвітньої школи - інтернат; - школи-інтернат для дітей з вадами фізичного і розумового розвитку; - дитячого будинку, школи - інтернат для дітей сиріт.

Інші коригуючи коефіцієнти встановлені за ознакою місцезнаходження для навчальних закладів, розташованих у міській чи сільській місцевості, а також для населених пунктів, які за статусом віднесені до гірських.

Розрахунок обсягу видатків на освіту проводиться за формулами відповідно до визна-чених Бюджетним кодексом навчальних закладів, які фінансуються з різних рівнів бюджетів.

Зокрема, п.23 БК містить формулу розрахунку обсягу видатків бюджету Автономної Республіки Крим та обласного бюджету на освіту. Формула розрахунку показника обсягу ви-датків на освіту бюджету міста республіканського Автономної Республіки Крим та облас-ного значення, бюджету району визначена п.24, а бюджету міст Києва та Севастополя – п.25.

Застосування формульного розрахунку міжбюджетного трансферту за єдиною методологією дало змогу об’єктивізувати процес визначення обсягів видатків на освіту для різних рівнів бюджетів, зробити його прозорим і доступним для перевірки.

Відповідно до БК України, закону про державний бюджет та керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування прийма-ють рішення (ухвали) про відповідні місцеві бюджети.

15

2.4. ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ МІСЦЕВИМИ РАДАМИ

Місцеві ради в межах повноважень визначають основні напрями бюджетної політики, розглядають проект відповідного бюджету, вносять зміни та доповнення до нього, здійсню-ють затвердження цього бюджету, вносять зміни та доповнення до затвердженого бюджету, здійснюють контроль за виконанням бюджетних коштів та за цільовим і ефективним їх використанням, затверджують звіт про виконання бюджету.

Порядок розрахунків районних бюджетів і бюджетів сіл, селищ, міст районного значен-ня та їх об’єднань передбачено Законом України “Про міжбюджетні відносини між район-ними бюджетами та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань”.

Статтею 93 БК України передбачено, що передача прав на здійснення видатків для виконання делегованих державних повноважень, зокрема щодо освіти, до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань може здійснюватися за рішеннями районної або міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим чи міст обласного зна-чення) ради з відповідними коштами у вигляді міжбюджетного трансферту.

Сільські, селищні та міські (міст районного значення) ради можуть передати частину видатків на виконання делегованих державних повноважень міській (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) чи районній раді з відповідними коштами у вигляді міжбюджетного трансферту. Ця передача здійснюється на підставі рішень відповідних рад і укладення договору.

Також міські (міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) ради можуть передати частину видатків на виконання делегованих державних пов-новажень, зокрема на освіту, районній раді з відповідними коштами районному бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Районні ради можуть передавати частину видатків на виконання делегованих державних повноважень міській раді (міста республіканського Авто-номної Республіки Крим та міста обласного значення) з відповідними коштами міському бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Ця передача здійснюється на підставі спільних рішень відповідних рад і укладення договору.

Договори про передачу видатків на виконання делегованих державних повноважень укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.

Розмір коштів, які передаються на виконання делегованих державних повноважень, ви-значається пропорційно до частки користувачів зазначеними послугами в повній вартості цих послуг, розрахованих за фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості для орга-ну влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування, що передає зазначені повноваження.

Головними розрядниками бюджетних коштів місцевих бюджетів є бюджетні установи в особі їх керівників, які визначаються відповідно до частини першої статті 22 БК України та затверджуються рішенням про місцевий бюджет із визначенням обсягу їх бюджетних призначень. Так, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів галузі освіти є органи управління освітою (управління, відділи освіти).

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня місцевих бюджетів є бюджетні уста-нови в особі їх керівників, діяльність яких підпорядкована відповідному головному розпо-ряднику бюджетних коштів або координується через нього. Заклади і установи освіти, що під-порядковані органам управління освітою, є розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.

Державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади є бюджетними установами. Бюджетна установа – орган, установа, організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, які повністю утримуються за рахунок відповідного державного чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

16

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ БЮДЖЕТНИХ ВИДАТКІВ НА ОСВІТУ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ 3.1. ВЕЛИЧИНА І СТРУКТУРА ВИДАТКІВ

На сьогодні місцеві органи влади відіграють ключову роль у наданні та фінансуванні послуг у сфері освіти. Видатки на освіту складають значну частину місцевих бюджетів.

Зокрема, видатки зведеного бюджету Львівської області на галузь освіти упродовж останніх років мають позитивну динаміку: у 2007 році – 1549,5 млн. грн., у 2008р. – 2116,1 млн. грн. (зростання до 2007 р. – 36,6 %) , у 2009 р. – 2357,5 млн. грн. (ріст до 2008р. – 11 %), заплановано на 2010 рік – 2919, 6 млн. грн. (зростання до 2009р. – 23,8 %) (Діаграма 6).

Діаграма 6 Динаміка обсягу видатків загального фонду бюджету на галузь освіти області у 2007-2010 роках, тис.грн.

При цьому у зведеному бюджеті Львівської області видатки на освіту займають значну

питому вагу: 2007 р. – 34,6 %, 2008 р. – 35,4 %, 2009 р.- 38,2 %, 2010 р. (план) – 38,3% (Діаграма 7).

Діаграма 7 Динаміка питомої ваги видатків на освіту у видатках

місцевих бюджетів області у 2007-2010 роках, %

17

Не зважаючи на абсолютний приріст бюджетних видатків на освіту, їх структура суттєво не змінюється. Так, найбільшу частку займають видатки на виплату заробітної плати з нарахуваннями: 2007 р. – 72,3 %, 2008 р. – 71,7 %, 2009 р. – 73,4 %, 2010 р. – 70,4%. Суттєва питома вага видатків на оплату комунальних послуг і енергоносіїв у 2007 р. – 7,2%, у 2008 р. – 6,7 %, у 2009 р. – 8,6 %, план на 2010 р. – 9,1%, а також на продукти харчування – близько 5 % загального обсягу видатків на галузь. Слід зазначити, що частка капітальних видатків, призначених на розвиток освіти, залишається незначною: 2007 р. – 4,1%, 2008 р.- 4,4%, 2009 р. – 2%, 2010 р.(план) – 3,3% (Діаграма 8).

Діаграма 8

Такий стан фінансування галузі час-тково пояснює неефективність надання освітніх послуг та унеможливлює значні інвестиції у заходи з підвищення якості послуг.

За рахунок коштів місцевих бюджетів 2009 року у Львівській області утримувалася 2195 установ освіти, в яких зайнято 75270 посад. На їх утримання з загального фонду місцевих бюджетів у 2009 році виділено 2357,5 млн. грн., що складає 96,9 відсотка планових призначень з урахуванням змін та на 24,2 млн. грн. або один відсоток переви-щує розрахункові показники. Обсяги фінансування освітньої галузі не дають

змоги інвестувати у якість надання послуг.

18

Як зазначалося вище, упродовж останніх років найбільшу питому частку у видатках на галузь займає заробітна плата (понад 70 відсотків), видатки на продукти харчування складають до 5 відсотків загального обсягу витрат, енергоносії – до 8 відсотків, капітальні видатки – до 4 відсотків, господарські витрати – до 12 відсотків (діаграма 9).

Діаграма 9 Структура витрат місцевих бюджетів Львівщини на освіту

71%

8%

4%

12%

5%

оплпта праці продукти харчуванняенергоносії капітальні видаткивидатки з господарського утримання установ

У 2009 році на заробітну плату працівників галузі використано 1729,4 млн. грн.

Середня заробітна плата працівників освіти у 2009 році збільшилась в середньому на 14 відсотків у порівнянні з 2008 роком і склала 1463 грн. і є найвищою в соціально-культурній сфері (Діаграма 10).

Діаграма 10 Середньомісячна заробітна плата в установах соціально-культурної сфери

Львівської області у 2005-2009 роках

1463

11661123

13401283

956

725

559

972

771

586

433435

593

785

200

400

600

800

1000

1200

1400

1600

1800

2000

2005 2006 2007 2008 2009 роки

грн

.

освіта охорона здоров"я культура

19

На харчування учнів початкових класів та пільгових категорій з місцевих бюджетів області у 2009 році спрямовано 53 млн. грн. При цьому, середньоденна вартість харчування одного учня становить 3,57 грн. Не харчуються учні шкіл міста Самбора, а у Бориславських школах вартість одного дня харчування учня становить лише 1,36 грн., Радехівському та Сколівському районаї по 2,09 грн. Дані щодо середньоденних видатків на харчування одного учня у школах подані у додатку 1.

3.2. ПРАКТИКИ ЗМЕНШЕННЯ РОЗРАХУНКОВОГО ПОКАЗНИКА НА ОСВІТУ

Як зазначалося вище, відповідно до визначених Бюджетним кодексом України навчальних закладів, які фінансуються з різних рівнів бюджетів, розрахунок обсягу видатків на освіту проводиться за Формулою розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами.

Однак визначений за Формулою показник міжбюджетного трансферту з державного бюджету місцевим бюджетам на освіту не завжди дотримується органами місцевого самоврядування при затвердженні місцевих бюджетів. Так, із 29 районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення Львівської області у близько половини місцевих бюджетів затверджено обсяги видатків на освіту, менші розрахункового показника, оскільки кошти скеровано на потреби інших галузей (Діаграма 11).

Діаграма 11

Питома вага місцевих бюджетів, в яких допущено зменьшення затвердженого обсягу видатків на освіту щодо контрольної цифри

69

38

28

69

55

22

11

44

75

45

35

16

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

2007 2008 2009 2010роки

%

область міста обласного значення райони

Зокрема, у 2007 році зменшено розрахунковий показник на освіту у двадцяти місцевих

бюджетах, з них у п’яти містах обласного значення з дев’яти та у п’ятнадцяти районах з двадцяти. Найбільше зменшено розрахунковий показник у м. Червоноград на 2,5 млн. грн. та в Городоцькому районі – на 2,2 млн. грн.

У 2008 році зменшено розрахунковий показник на освіту в одинадцяти місцевих бюджетах, з них у двох містах обласного значення з дев’яти та у дев’яти районах з двадцяти. Найбільше зменшено розрахунковий показник у м. Червоноград на 2,8 млн. грн. та в Яворівському районі – на 3,5 млн. грн.

У 2009 році зменшено розрахунковий показник на освіту у восьми місцевих бюджетах, з них в одному місті обласного значення з дев’яти та у семи районах з двадцяти. Найбільше

20

зменшено розрахунковий показник в м. Червоноград на 5,0 млн. грн. та в Кам’янко-Бузькому районі – на 2,1 млн. грн.

У 2010 році зменшено розрахунковий показник на освіту у двадцяти місцевих бюджетах, з них у чотирьох містах обласного значення з дев’яти та у шістнадцяти районах з двадцяти. Найбільше зменшено розрахунковий показник в м. Червоноград на 5,9 млн. грн. та в Яворівському районі - на 7,6 млн. грн.

Такий стан призводить до порушення цільового призначення коштів на виконання делегованих державою повноважень щодо освіти та порушення принципу нормативного фінансування освіти як засобу забезпечення рівного доступу до освіти на місцях.

Окрім цього, з метою забезпечення належного фінансування закладів освіти, в першу чергу захищених статей видатків, упродовж року органи місцевого самоврядування вносять зміни до місцевих бюджетів на освіту.

Так, до обсягу видатків на освіту згідно з контрольною цифрою за рішеннями органів місцевого самоврядування додано: 2007 рік – 166,3 млн. грн., 2008 рік – 81,3 млн. грн., 2009 рік – 114,3 млн. грн.

При цьому, за показником виконання бюджету відхилення до обсягу видатків згідно з контрольною цифрою склало: 2007 рік – 151,3 млн. грн., 2008 рік – 45,3 млн. грн., 2009 рік – 55,4 млн. грн.

Якщо проаналізувати видатки місцевих бюджетів області на шкільну освіту, то діаграма матиме наступний вигляд (діаграма 12).

Діаграма 12

Видатки місцевих бюджетів Львівської області на шкільну освіту у 2007-2009 роках

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1600

видатки

(млн.грн.)

2007 2008 2009 роки

Розрахункові показники Мінфіну на шкільну освіту Виконано

926,61393,7

1252,6 1544,6

934,31404,6

Зменшення видатків місцевих бюджетів на шкільну освіту у порівнянні з розрахункови-

ми показниками зумовлене в основному спрямуванням вивільнених коштів на дошкільну, позашкільну освіту, а також на інші бюджетні видатки.

21

3.3. АНАЛІЗ КІЛЬКОСТІ УЧНІВ НА ОДНУ ПЕДАГОГІЧНУ СТАВКУ

Аналіз кількості учнів на одну педагогічну ставку засвідчує значну розбіжність у величині цього показника серед адміністративно-територіальних одиниць області.

Так, у 2007 – 2008 навчальному році середній показник по області склав 10,15 учнів на одну педагогічну ставку, що на 0,42 менше, ніж в попередньому році, в тому числі у містах обласного значення – 12,18 (-0,56 до попереднього року), у районах – 9,19 (-0,37 до попереднього року). Серед міст обласного значення максимальний показник у м. Червоноград – 12,56 педагогічних ставок на клас, мінімальний у м. Трускавець – 11,57; серед районів максимальний показник у Яворівському районі – 10,37 та мінімальний – 7,51 у Перемишлянському районі.

У 2008–2009 навчальному році середній показник по області склав 10,16 учнів на одну педагогічну ставку, що на 0,01 більше, ніж в попередньому році, в тому числі у містах обласного значення – 12,43 (+0,25 до попереднього року), у районах – 9,11 (-0,08 до поперед-нього року). Серед міст обласного значення максимальний показник у м. Червоноград – 12,85 педагогічних ставок на клас, мінімальний у м. Трускавець – 11,75; серед районів максимальний показник у Кам’янко-Бузькому районі – 10,32, та мінімальний – 7,30 у Старо-самбірському районі.

У 2009 – 2010 навчальному році середній показник по області склав 10,07 учнів на одну педагогічну ставку, що на 0,09 менше, ніж в попередньому році, в тому числі у містах обласного значення – 12,48 (+0,05 до попереднього року), у районах – 8,95 (-0,16 до поперед-нього року). Серед міст обласного значення максимальний показник у м. Червоноград – 13,10 педагогічних ставок на клас, мінімальний у м. Борислав – 11,58; серед районів максимальний показник у Кам’янко-Бузькому районі – 10,20, та мінімальний – 7,0 у Старо-самбірському районі.

На 2010- 2011 навчальний рік середній показник по області заплановано 9,94 учнів на одну педагогічну ставку, що на 0,13 менше, ніж в попередньому році, в тому числі у містах обласного значення – 12,45 (-0,03 до попереднього року), у районах – 8,77 (-0,18 до поперед.-нього року). Серед міст обласного значення максимальний показник у м. Червоноград – 13,04 педагогічних ставок на клас, мінімальний у м. Борислав – 11,61; серед районів максимальний показник у Яворівському районі – 10,14, та мінімальний – 6,88 у Старо-самбірському районі.

3.4. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ

1. Незважаючи на абсолютний приріст бюджетних видатків, їх структура суттєво не змінюється.

2. Визначений за Формулою показник міжбюджетного трансферту з державного бюджету місцевим бюджетам на освіту часто суттєво зменшується під час затвердження місцевих бюджетів.

3. Питома вага поточних видатків на загальноосвітні школи області в загальному обсязі видатків на освіту складає стабільну величину. При цьому показник поточних видатків на одного учня ЗНЗ Львівської області суттєво відрізняється серед районів і міст обласного значення.

4. Вартість навчання одного учня у різних районах і різних школах однієї адміністративної одиниці може різнитися в кілька разів залежно від наповнюваності школи і класів. Значна розбіжність спостерігається і у співвідношенні кількості учнів на одного учителя серед районів області. Такий стан речей призводить до неефективного використання коштів.

22

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ФІНАНСУВАННЯ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПІЛОТНИХ РАЙОНАХ

4.1. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ

У середньому в школах області на одну посаду вчителя припадає 10,1 учнів. Динаміка зазначених показників у загальноосвітніх закладах області та досліджуваних районів подана на діаграмі 13.

Діаграма 13 Динаміка співвідношення чисельності учнів до вчителів

у школах області у 2005-2009 роках учні

10,2 10,1

11,711,2

10,39,8

9,4

8,17,8

7,5 7,3 7,1

10,810,5

10,2

8,48,1

7,67,3

11,0

10,210,6

10,010,0

7,0

0,0

2,0

4,0

6,0

8,0

10,0

12,0

14,0

2005 рік 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік

У Львівській області В Україні У Перемишлянському районі

У Сокальському районі У Старосамбірському районі

За даними досліджень Світового банку відношення кількості учнів до кількості вчителів у загальній середній освіті в Україні дорівнює 9,4, що складає лише 55 відсотків середнього значення для країн ОЕСР і є значно меншим від цього показника у низці інших високорозвинених країн, таких як Японія та Корея. Зазначений показник у Львівській області на 7,5 відсотка перевищує середнє співвідношення учнів та вчителів по Україні, проте у школах Перемишлянського і Старосамбірського районів становить лише 70 відсотків середнього показника по області.

До того ж, упродовж останніх років відношення кількості учнів до кількості вчителів різко зменшувалося. Ці зміни віддзеркалює той факт, що кількість вчителів у школах області упродовж останніх десяти років зменшилася тільки на 5,5 відсотка, тоді як чисельність учнів – на 29,7 відсотка. Якщо найближчим часом не буде вжито необхідних заходів, то ця негативна тенденція збережеться.

Враховуючи те, що фінансовий ресурс на галузь визначається на основі чисельності учнів відповідної адміністративно-територіальної одиниці, зазначене не сприяє ефективному використанню бюджетних коштів та потребує додаткових асигнувань на видатки галузі. Окрім цього, зміна співвідношення кількості учнів до кількості вчителів у сторону зменшен-ня є однією з причин зростання видатків на одного учня у системі загальної середньої освіти.

23

Дані щодо середньорічних видатків на одного учня загальноосвітніх навчальних закладів області подана на діаграмі 14.

Діаграма 14

Дані щодо середньорічних видатків на одного учня загальноосвітніх навчальних закладів Львівської області у 2005-2009 роках

Найдорожче обходиться навчання одного учня у школах Старосамбірського та Пере-мишлянського районів. Поряд з цим, у Старосамбірському районі найвищі темпи зростання середньої вартості навчання одного учня (2007-2008 роки – на 50 відсотків, 2008-2009 роки – 21 відсоток).

Сприяє високій вартості навчання одного учня і низька наповнюваність класів. У минулому навчальному році середня наповнюваність класів у школах, що утримуються з районних бюджетів становила 16,2 учнів, при загальному показнику по області – 18,9 учнів та граничній наповнюваності – 30 учнів. А середня наповнюваність класів у школах Старо-самбірського району – 12,6 учня на клас або 70 відсотків загального показника по області, Перемишлянського району – 14,1 учня або 75 відсотків.

Динаміка середньої наповнюваності класів у школах Львівської області, Перемишлян-ського, Сокальського та Старосамбірського районів у 2005-2009 роках подана на діаграмі 15.

2167,8

2953,0

3973,7

5522,6

6383,2

4809,6

5487,1

6168,4

7489,1

1739,3

5249,5

2341,8

3235,2

4588,4

1807,6

3377,6

2560,5

4104,6

2969

2319,8

1500,01800,02100,02400,02700,03000,03300,03600,03900,04200,04500,0

4800,05100,05400,05700,06000,06300,06600,06900,07200,07500,07800,0

2005 рік 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік

У Львівській області У Перемишлянському районі

У Сокальському районі У Старосамбірському районі

24

Діаграма 15 Дані щодо середньої наповнюваності класів

у школах Львівської області у 2005-2009 роках

14,10

17,00

12,60

18,90

19,2019,50

20,00

20,40

14,3014,30

15,30

14,70

18,70

19,10

19,8020,10

20,20

13,00

13,70

14,40

10,00

12,00

14,00

16,00

18,00

20,00

2005 рік 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік

учніУ Львівській області У Перемишлянському районіУ Сокальському районі У Старосамбірському районі

4.2. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ НЕЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ

Не сприяє раціональному використанню бюджетних коштів і значний відсоток адміністративно-господарського персоналу у загальній чисельності працюючих. Так, у школах Львівщини цей показник складає 42,1 відсотка і зріс упродовж останніх п’яти років майже на два відсотки. Значну кількість технічного персоналу утримують, щоб забезпечити відповідність нормативу, який регламентує чисельність необхідного допоміжного персоналу, часто без належного обґрунтування та міркувань ефективності.

Основною причиною такої явної неефективності використання коштів є типові штатні нормативи.

Міністерство освіти і науки видає накази з обов’язковими інструкціями, так званими “нормативами”, які визначають принципи формування бюджетів на рівні шкіл (або інших закладів освіти) з використанням матеріально-технічних характеристик, таких як укомплек-тування кадрами і необхідними навчальними матеріалами, які базуються на наявній надто розгалуженій мережі навчальних закладів. Більшість керівників установ освіти під час складання відповідних бюджетів дотримуються зазначених нормативів незалежно від попиту (тобто кількості дітей, що відвідують школи, або кількості дітей шкільного віку). Так, відповідно до типових штатних нормативів вводяться посади одного заступника директора школи на 11 класів, одного заступника директора з господарської роботи, якщо населення села перевищує 600 осіб (незалежно від загальної кількості дітей у школі), одного педагога на кожні 8 класів, одного керівника гуртка з позашкільної діяльності на кожні 16 класів, одного прибиральника на 500 кв. м (0,5 ставки на 250 кв. м), одного доглядача за територією навколо школи на 1,5 га в кожній школі тощо.

25

Як наслідок, органи влади та місцевого самоврядування змушені утримувати розгалу-жену мережу закладів, які надають послуги освіти, незважаючи на неповне завантаження цих закладів.

Як зазначалося вище, у Львівській області діє 1400 денні загальноосвітні школи, де навчається понад 267 тисяч учнів. У середньому загальноосвітні навчальні заклади області завантажені лише на 61,5 відсотка, у районах цей показник становить 56,4 відсотка. Майже третина шкіл не відповідають певним стандартам. Так, 260 шкіл є малокомплектними (у 100 школах чисельність учнів менша десяти, 133 школах – менша п’ятдесяти), 215 – розташовані в пристосованих приміщеннях, а 9 – в аварійних. Проте вирішити питання закриття чи реорганізації школи у сільській місцевості не дає змоги чинне на сьогодні законодавство.

Відповідно до статті 11 Закону України „Про загальну середню освіту” реорганізація та лікві-дація загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, заснованих на комуналь-ній формі власності, допускається лише за згодою територіальних громад, які, незважаючи навіть на невисокий рівень навчання у таких школах не погоджуються на їх закриття.

Не сприяє оптимізації мережі загально-освітніх шкіл формула розподілу фінансового ресурсу на освіту.

Так, при визначенні розрахункового показ-ника на галузь враховується коефіцієнт приведен-ня кількості учнів денних загальноосвітніх шкіл, що розташовані у сільській місцевості, крім учнів шкіл, розташованих у гірських населених пунктах, до кількості учнів усіх загальноосвітніх шкіл на планований бюджетний період, на який збільшу-ється фінансовий норматив бюджетної забезпеченості. При цьому, віднесення міст республі-канського Автономної Республіки Крим та обласного значення і районів до груп за серед-ньою наповнюваністю класів і класів-комплектів проводиться раз на три роки на підставі результатів аналізу мережі та контингентів загальноосвітніх шкіл.

Коефіцієнти приведення кількості учнів сільських шкіл до кількості учнів усіх загальноосвітніх шкіл (без гірських) наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Середня наповнюваність класів і класів-комплектів у денних загальноосвітніх школах, що

розташовані у сільській місцевості, учнів Коефіцієнт (Ks)

Понад 22,2 1,01

17,8 - 22,2 1,178

14,8 - 17,8 1,305

11,7 - 14,8 1,431

До 11,7 1,684

Детальніше проаналізуємо видатки та показники функціонування загальноосвітніх

навчальних закладів Перемишлянського, Сокальського та Старосамбірського районів за три останні роки.

Одна з «найдорожчих» початкових шкіл області за показником видатків на одного учня (28,7 тисяч грн. на рік). У школі навчається чотири учні. У штатному розкладі передбачено 3,5 ставки. Половину будівлі з центральним входом займає продуктовий магазин.

26

4.3. АНАЛІЗ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ У ПЕРЕМИШЛЯНСЬКОМУ РАЙОНІ

На утримання шкіл Перемишлянського району у минулому році з районного бюджету виділено 30639,2 тис. грн., що становить 98,9 відсотка планових призначень та 99,2 відсотка фінансового ресурсу, доведеного Міністерством фінансів України. У порівнянні з 2007 та 2008 роками видатки на загальноосвітні школи зросли відповідно на 45,1 та 8,5 відсотка.

Діаграма 16

Динаміка видатків районного бюджету Перемишлянського району на загальноосвітні школи у 2007-2009 роках.

0

5000

10000

15000

20000

25000

30000

35000

видатки (млн.грн.)

2007 2008 2009 роки

Розрахункові показники Мінфіну на шкільну освіту Затверджено Виконано

20,5

27,7

21,130,6

28,2 30,9

19,728,5 30,3

Незважаючи на збільшення загального обсягу витрат, їх структура майже не змінюєть-

ся упродовж кількох останніх років і є значно гіршою, ніж загалом по області.

Так, на заробітну плату у школах району спрямовується майже 90 відсотків, продукти харчування – понад два відсотки, оплату за енергоносії – до семи відсотків, інші видатки, в тому числі і капітальні, складають не більше одного відсотка. А у 17 школах району видатки на зарплату перевищують 95 відсотків їх загального обсягу.

Діаграма 17 Структура витрат загальноосвітніх навчальних закладів

Перемишлянського району у 2007-2009 роках

90%

2% 7% 1%

заробітна плата продукти харчування енергоносії капітальні та інші видатки

27

Така структура витрат не забезпечує належних умов навчання учнів, функціонування закладів, розвитку освітньої галузі. Зокрема, середньоденна вартість харчування учнів 1-4 класів склала у 2009 році лише 3,31 грн., що на 12,2 відсотка менше аналогічних видатків у школах районів області (додаток 1). Слід зазначити, що в окремих школах району середньо-денна вартість харчування учнів 1-4 класів не перевищувала 1,5 грн. (Вовківська, Добряницька, Лагодівська, Ладанецька, Під’ярківська, Подусівська ЗОШ І-ІІ ступенів, Білківська, Підмонастирська та Лонівська ЗОШ І ступеня).

Середньорічні видатки на одного учня у школах району в минулому році склали 6348,8 грн. при загальному показнику по області – 5249,5 тис. грн. та фінансовому нормативі, доведеному Міністерством фінансів України для району – 6397,8 грн. Проте, значний обсяг видатків з розрахунку на одного учня не завжди свідчить про належні умови функціонування освітніх закладів та надання якісних послуг.

У Перемишлянському районі в 2009 році діяло 60 загальноосвітніх шкіл, де у 343 класах навчалося 4826 учнів та зайнято понад 1140 посад, з яких 0,678 – педагогічні працівники.

У порівнянні з 2008 роком чисельність учнів зменшилася на 233 або 4,6 відсотка, кількість класів – на 10 або 2,8 відсотка, а педагогічних ставок – на 10,5 або 1,5 відсотка. Обсяг видатків за останні три роки зріс майже у 1,5 рази, при тому, що кількість шкіл не змінилася, чисельність учнів зменшилася на 8,3 відсотка, кількість класів – на 6,8 відсотка, а педагогічних працівників – на 3,1 відсотка.

Як уже зазначалося, у загальноосвітніх школах області на одну педагогічну ставку припадає в середньому 10,1 учнів. У Перемишлянському районі в 2008-2009 навчальному ро-ці навчання сім учнів забезпечував в середньому один педагогічний працівник, що значно нижче середньо показника по області. У школах І-ІІІ ступенів району співвідношення вчи-телів та учнів становить 1 до 10, школах І-ІІ ступенів – 1 до 4,8, школах І ступеня – 1 до 3,7.

Кількість педагогічного персоналу у кожному навчальному закладі залежить від укомплектованих на відповідний навчальний рік класів, а фінансовий ресурс – від чисельності учнів адміністративно-територіальної одиниці.

Упродовж останніх років у школах Перемишлянщини середня наповнюваність класів не перевищує 14,1 учня, а завантаженість шкіл – ледь перевищує 31 відсоток їх планової потужності, що є одними з найнижчих показників в області (див. додатки 2, 3).

Середня наповнюваність класів у школах 1-3 ступеня району в 2008-2009 навчальному році становила 18,5 учня, 1-2 ступенів – 8,6 учня, 1 ступеня – 12,5 учня.

Найнижча наповнюваність у Болотнянській (7,8 учня), Дунаївській (8,4 учня), Липовецькій (10,9 учня), Романівській (13,5 учня), Свірзькій (13,2 учня) школах І-ІІІ ступенів; Стоківській (7 учнів), Новосілківській (7,4 учня), Лопушанській (5,7 учня), Дусанівській та Іванівській (по 6,6 учня) школах І-ІІ ступенів; у десяти початкових школах класи взагалі не укомплектовувались, а учні навчалися за індивідуальною формою навчання. Слід зазначити, що в районі діє 16 шкіл, у яких навчається менше 50 учнів та 18 шкіл з чисельністю учнів менше 20.

Середня завантаженість шкіл І-ІІІ ступенів у 2008-2009 навчальному році становила 50 відсотків, І-ІІ ступенів – 23,6 відсотка, І ступеня – 12,5 відсотка (див. додаток 3). Утримання напівпорожніх приміщень зазначених шкіл потребує додаткових фінансових ресурсів і поряд з малою наповнюваністю класів та незначною чисельністю учнів з розрахунку на одного вчителя зумовлює неефективне використання бюджетних коштів.

Так, у школах І-ІІІ ступеня середні видатки на одного учня у 2009 році склали 5 тис. грн., І-ІІ ступеня – 8,5 тис. грн., у початкових школах – 8 тис. грн. Серед шкіл І-ІІІ ступенів найвища вартість навчання одного учня у Болотнянській школі – 9,7 тис. грн. в рік (школа

28

завантажена на 17,5 відсотка, середня наповнюваність класу – 7,8 учня, кількість учнів на одну педагогічну ставку – 4,8). У Ланівецькій школі І-ІІ ступенів середньорічна вартість навчання одного учня – 10,2 тис. грн. (школа завантажена на 18,3 відсотка, середня наповнюваність класу – 7,3 учня, кількість учнів на одну педагогічну ставку – 5,5), Лопушанській – 16,6 тис. грн. (школа завантажена на 10,6 відсотка, середня наповнюваність класу – 5,7 учня, кількість учнів на одну педагогічну ставку – 2,4), Під’ярківській – 12,6 тис. грн. (школа завантажена на 13,1 відсотка, середня наповнюваність класу – 7,8 учня, кількість учнів на одну педагогічну ставку – 4,8), Плетеницькій – 11,8 тис. грн. (школа завантажена на 10 відсотків, середня наповнюваність класу – 8 учнів, кількість учнів на одну педагогічну ставку – 3,2), Серниківській – 22,4 тис. грн. (школа завантажена на 4,4 відсотка, середня наповнюваність класу – 11 учнів, кількість учнів на одну педагогічну ставку – 2,4) тощо.

Обмежений фінансовий ресурс на освіту у Перемишлянському районі не забезпечує на-лежних умов функціонування розгалуженої шкільної мережі. Інша ситуація на Старосамбір-щині.

4.4. АНАЛІЗ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ У СТАРОСАМБІРСЬКОМУ РАЙОНІ

З районного бюджету Старосамбірського району на шкільну освіту минулого року виділено 57665,9 тис. грн., що складає 96,2 відсотка планових призначень і лише 74,3 відсотка фінансового ресурсу, доведеного Міністерством фінансів України для району. У порівнянні з 2007 та 2008 роками видатки на загальноосвітні школи зросли відповідно на 56,3 та 12,7 відсотка. Динаміка видатків подана на діаграмі 18.

Діаграма 18 Динаміка видатків на загальноосвітні школи Старосамбірського району у 2007-2009 роках.

0

10000

20000

30000

40000

50000

60000

70000

80000

видатк

и (млн

.грн

.)

2007 2008 2009 роки

Розрахункові показники Мінфіну на шкільну освіту Затверджено Виконано

37,2 36,957,754,9

51,2

77,6

43,568,4 63,7

Як видно з діаграми, під час затвердження та у процесі виконання районного бюджету

розрахунковий фінансовий ресурс, доведений на шкільну освіту значно зменшується, а

29

кошти перерозподіляються та спрямовуються на інші бюджетні видатки. Відповідно, структура витрат галузі не покращується.

Так, на заробітну плату щороку спрямовується понад 85 відсотків загального обсягу витрат, продукти харчування – майже 3 відсотки, оплату за енергоносії – до 6 відсотків, інші видатки, в тому числі і капітальні складають не більше 6 відсотків (діаграма 19).

Діаграма 19 Структура витрат загальноосвітніх навчальних закладів

Старосамбірського району у 2007-2009 роках

85%

3%6%

6%

оплпта праці продукти харчування енергоносії інші видатки

У Старосамбірському районі на початок 2010 року діяло 89 загальноосвітніх шкіл, де у

614 класах навчалося 7739 учнів та працювало понад 1913 осіб, з них педагоги – 1139 посад.

У порівнянні з 2008 роком кількість класів зменшилася на 24 або 3,8 відсотка, чисельність учнів – на 581 або 6,9 відсотка, а кількість педагогічних ставок – на 34 або 3 відсотки. За три останні роки обсяг видатків на шкільну освіту зріс майже в 1,6 рази, при тому, що у районі закрито дві школи, чисельність учнів зменшилася на 13,8 відсотка, кількість класів – на 6,3 відсотка, а педагогічних ставок – на 6,6 відсотка.

У школах Старосамбірщини у 2008-2009 навчальному році один педагог забезпечував у середньому навчання лише 7,1 учнів. У школах І-ІІІ ступенів – 10 учнів, школах І-ІІ ступенів – 5,3 учнів, школах І ступеня – 6,7 учнів.

Як і у Перемишлянському районі для загальноосвітніх шкіл Старосамбірщини харак-терна низька наповнюваність класів. Так, всього за два роки наповнюваність знизилася на 0,9 учня і склала 12,6 учня на клас.

Середня наповнюваність класів у школах І-ІІІ ступенів району в 2008-2009 навчаль-ному році становила 17,7 учня, І-ІІ ступенів – 9,7 учня, 1 ступеня – 12,6 учня. Найнижча наповнюваність у Лютовиській (7,8 учня), Раківській (9,8 учня), Старосолянській (13,2 учня) школах І-ІІІ ступенів, Боршевицькій (6,7 учня), Боневицькій (7,9 учня) Волошинівській (8,3 учня), Кобилянській (6,5 учня), Княжпільській (6,8 учня), Соляноватській (6,4 учня) школах І-ІІ ступенів, а у чотирьох початкових школах класи взагалі не укомплектовувались.

Минулого навчального року середньорічні видатки на одного учня склали 7252 грн. при загальному показнику по області – 5249,5 тис. грн. та фінансовому нормативі, доведено-му Міністерством фінансів України для району – 10025 грн.

30

Зокрема, у школах І-ІІІ ступенів на навчання одного учня з районного бюджету виділено 5,9 тис. грн. в рік (у гірських населених пунктах – 6,2 тис. грн., не гірських – 5,5 тис. грн.), школах І-ІІ ступенів – 8,8 тис. грн. (у гірських населених пунктах – 9,4 тис. грн., не гірських – 8,2 тис. грн.), І ступеня – 9,1 тис. грн. (у гірських населених пунктах – 9,2 тис. грн., не гірських – 8,9 тис. грн.)

Серед шкіл І-ІІІ ступенів, що розташовані у негірській місцевості, найвища середньо-річна вартість навчання одного учня у Лютовиській школі – 10,1 тис. грн. Понад 10 тис. грн. в рік обходиться навчання учня у Буківській (10,7 тис. грн.), Болозівській (11 тис. грн.), Кобилянській (11,1 тис. грн.), Передільницькій (10,6 тис. грн.), Соляноватській (11 тис. грн.), Трушевицькій (16,1 тис. грн.), Чижківській (12,8 тис. грн.) школах І-ІІ ступенів, Зубицькій (12,1 тис. грн.), Дністрицькій (11,1 тис. грн.), Лібухівській (18,2 тис. грн.) початкових школах.

Незважаючи на значний фінансовий ресурс, середньоденна вартість харчування учнів 1-4 класів у 2009 році складала лише 2,43 грн., що на 35 відсотків менше аналогічного показника у школах області (див. додаток 2).

4.5. АНАЛІЗ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ У СОКАЛЬСЬКОМУ РАЙОНІ

На утримання шкіл з районного бюджету Сокальського району у минулому році виділено 58712 тис. грн., що складає 98,4 відсотка планових призначень та 93,1 відсотка фінансового ресурсу, доведеного Мінфіном. У порівнянні з 2007 та 2008 роками видатки на загальноосвітні школи зросли відповідно на 36,3 та 10,9 відсотка (діаграма 20).

Діаграма 20

Динаміка витрат районного бюджету Сокальського району на шкільну освіту у 2007-2009 роках

0,0

10,0

20,0

30,0

40,0

50,0

60,0

70,0

видатки

(млн

.грн

.)

2007 2008 2009 роки

Розрахункові показники Мінфіну на шкільну освіту Затверджено Виконано

37,652,9 58,0

38,8 51,2

63,1

39,1 57,4 58,7

Як видно з діаграми, при затвердженні та у процесі виконання районного бюджету

розрахунковий фінансовий ресурс, доведений на шкільну освіту зменшується, а кошти перерозподіляються та спрямовуються на інші видатки галузі.

31

На покриття витрат з утримання шкіл району упродовж року спрямовувалися незнані кошти, здебільшого за рахунок власних доходів районного бюджету. Проте, таке збільшення витрат не забезпечує покращення їх структури.

Найбільшу питому частку у загальному обсязі витрат займає оплата праці – до 76 відсотків, енергоносії – до 9 відсотків, продукти харчування – до 7 відсотків, інші видатки, у тому числі і капітальні складають 8 відсотків (Діаграма 21).

Діаграма 21

Структура витрат на шкільну освіту у Сокальському району у 2007-2009 роках

76%

9%8%

7%

оплпта праці продукти харчування енергоносії інші видатки

Структура витрат на утримання загальноосвітніх шкіл району значно краща від анало-

гічних показників Перемишлянського та Старосамбірського районів.

У Сокальському районі на початок 2010 року діяла 71 загальноосвітня школа, де у 628 класах навчався 10661 учень та працювало понад 1,8 тис. осіб. У порівнянні з 2008 роком кількість класів зменшилася на 4 або 0,5 відсотка, чисельність учнів – на 322 або 2,9 відсотка, а кількість педагогічних ставок – на 26 або 2,4 відсотка.

У Сокальському районі у 2008-2009 навчальному році навчання 10 учнів забезпечував у середньому один педагогічний працівник, що на 0,1 нижче загального показника по області.

Упродовж останніх років середня наповнюваність класів у школах Сокальського району перевищує 16,7 учнів і є однією з найвищих серед навчальних закладів районів. Середня наповнюваність класів у школах І-ІІІ ступеня району в 2008-2009 навчальному році становила 20,7 учня, І-ІІ ступенів – 10,2 учня, І ступеня – 7,7 учня.

Середньорічні видатки на одного учня у 2009 році склали 5507 грн. при загальному по-казнику по області – 5249,5 грн. та доведеному Міністерством фінансів України – 5914,2 грн.

Так, у школах І-ІІІ ступеня середні видатки на одного учня у 2009 році склали 5 тис. грн., І-ІІ ступеня – 6,8 тис. грн., а у початкових школах – 6,1 тис. грн.

Найдорожче обходиться навчання одного учня у Лешківській (20,4 тис. грн. в рік), Залижнянській (21,4 тис. грн.), Зубківській (11,3 тис. грн.) початкових школах та Тяглівській школі І-ІІ ступенів (13,6 тис. грн.) Здебільшого, висока вартість навчання одного учня зумовлена низькою наповнюваністю навчальних закладів та невеликою завантаженістю зазначених шкіл (до 16 відсотків).

32

4.6. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ

Упродовж останніх років співвідношення кількості учнів до кількості вчителів різко зменшувалося. Якщо найближчим часом не буде вжито необхідних заходів, то ця негативна тенденція збережеться.

Не сприяє раціональному використанню бюджетних коштів значний відсоток адміністративно-господарського персоналу у загальній чисельності працюючих.

У середньому загальноосвітні навчальні заклади області завантажені лише на 61,5 відсотка, у районах цей показник становить 56,4 відсотка. Майже третина шкіл не відповідають певним стандартам.

Не сприяє оптимізації мережі загальноосвітніх шкіл формула розподілу фінансового ресурсу на освіту.

На початку 1990-х років поряд зі старою будівлею школи місцевий колгосп почав зводити нову школу з басейном… Сьогодні у школі навчається лише 137 учнів, а охочих придбати недобудований корпус немає.

У межах різних цільових програм в останні роки почали вкладати кошти в інфраструктуру: ремонт будівель, заміна вікон. Однак, через сладні процедури виділення та витрачання бюджетних коштів, у багатьох випадках завершити роботи не вдалося. Наприклад, підприємство, яке виграло тендер на заміну вікон, лише встановило їх на місце старих. Супутні ремонтні роботи (ущільнення, штукатурення відкосів тощо), школа проводить самостійно, здебільшого за допомогою батьків.

При низькій наповнюваності класів неефективно використовується приміщення школи, особливо у школах І ступеня та І-ІІ ступенів. До прикладу, у Трушевицькій ЗОШ І-ІІ ступенів (Старосамбірський район) навча-ється 16 учнів при потужності 90 учнів; на одного учня припадає площа 23,63 м2 замість планових 4,20 м2.

33

РОЗДІЛ 5. ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ У порівнянні з 2000 роком у минулому році чисельність учнів зменшилася на 29,7

відсотка, класів – на 16,4 відсотка, працівників – 5,5 відсотка. А за рік зменшення учнів склало 2,7 відсотка, класів – 1,7 відсотка, працівників – 1,3 відсотка. Особливо гостро спосте-рігається демографічний спад в сільській місцевості. Як наслідок, щорічно припиняють свою діяльність біля десяти початкових шкіл.

Проте початкових шкіл з кількістю учнів не більше десяти залишається понад 110, що складає 45% від кількості початкових шкіл у сільській місцевості. Зміни у мережі шкіл І-ІІ ст. і І-ІІІ ст. у сільській місцевості не відбуваються, хоч у значній частині сіл кількість учнів катастрофічно скорочується. Лише 57 шкіл у сільській місцевості має у 10 класі більше одного класу у паралелі, що становить 18% від загальної кількості шкіл І-ІІІ ст. у сільській місцевості. Як наслідок, для організації профільного навчання у старшій школі треба реорганізувати біля 80% шкіл І-ІІІ ст. у сільській місцевості у школи І-ІІ ст.

У зв’язку з демографічним спаданням, загальноосвітні навчальні заклади області завантажені у середньому лише на 61,5 відсотка, у районах цей показник складає 56,4 відсотка. У пристосованих приміщеннях розташовані 215 шкіл, а 9 – в аварійних.

Загальна невдоволеність якістю освіти і станом матеріально-технічної бази шкіл у сільській місцевості у поєднанні з ризиками під час транспортування дітей до сусідніх шкіл не дають змоги керівництву відділу освіти домовитися з усіма батьками учнів 5-9 класів малокомплектних шкіл, щоб вони добровільно перевели своїх дітей до шкіл з більшою наповнюваністю учнів. Суттєвою перешкодою в цьому є вчителі 5-9 класів, які можуть втратити роботу після такої реорганізації. Ці вчителі переконують батьків, щоб ті не забирали своїх дітей з даної школи.

Не сприяє раціональному використанню бюджетних коштів і значний відсоток адміністративно-господарського персоналу у загальній чисельності працюючих

Незважаючи на абсолютний приріст бюджетних видатків, їх структура суттєво не змінюється. Питома вага поточних видатків на загальноосвітні школи області в загальному обсязі видатків на освіту складає стабільну величину і становить більше 97%. При цьому показник поточних видатків на одного учня ЗНЗ Львівської області суттєво відрізняється серед районі і міст обласного значення.

Вартість навчання одного учня в різних районах і різних школах однієї адміністратив-ної одиниці може різнитися в кілька разів залежно від наповнюваності школи і класів. Значна розбіжність спостерігається і у співвідношенні кількості учнів на одного вчителя серед районів області. І цей показник є надзвичайно низький. Такий стан речей призводить до неефективного використання коштів.

Кількість учнів шкільного віку скорочувалася упродовж останніх років і далі стрімко скорочуватиметься. Вказані вище причини, що призводять до неефективності системи осві-ти, у майбутньому, очевидно, тільки посиляться, тому що кількість учнів усіх вікових груп у сільській місцевості буде й далі зменшуватися. Отож, вкрай необхідно здійснити оптимі-зацію мережі шкіл, щоб уможливити створення фіскального простору для фінансування інших потреб, пов’язаних з модернізацією системи освіти з метою підвищення її якості.

Що ж створює перешкоди у цьому процесі?

1. Розв’язати питання закриття чи реорганізації школи у сільській місцевості не дозволяє чинне на сьогодні законодавство. Відповідно до статті 11 Закону України „Про загальну середню освіту” реорганізація та ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, заснованих на комунальній формі власності, допуска-

34

ється лише за згодою територіальних громад, які, незважаючи навіть на невисокий рівень навчання у таких школах не погоджуються на їх закриття.

2. У дослідженні показано, що керівництво відділів освітою не зацікавлене проводити оптимізацію шкіл. З одного боку це призводить до соціальної напруги, бо не існує програми підтримки вчителів, що втрачають при цьому роботу. З іншого боку, є великий ризик, що вивільнені при проведенні оптимізації мережі шкіл кошти підуть не на розвиток і покращення матеріально-технічної бази освітянської сфери, а будуть вилучені і скеровані на інші галузі. Так визначений за Формулою показник міжбюджетного трансферту з державного бюджету місцевим бюджетам на освіту часто суттєво зменшується під час затвердженні місцевих бюджетів.

3. Дослідження підтвердило, що не сприяє оптимізації мережі загальноосвітніх шкіл формула розподілу фінансового ресурсу на освіту. Діючий механізм визначення фінансо-вого ресурсу на галузь не забезпечує рівномірного розподілу коштів між районами області, не сприяє оптимізації мережі та раціональному використанню бюджетних коштів. Так, при визначенні розрахункового показника на галузь враховується коефіцієнт приведення кількості учнів денних загальноосвітніх шкіл, що розташовані у сільській місцевості, крім учнів шкіл, розташованих у гірських населених пунктах, до кількості учнів усіх загально-освітніх шкіл на планований бюджетний період, який збільшує фінансовий ресурс на школи при умові функціонування у сільській місцевості мало комплектних шкіл. Тобто фактично йде фінансування не на одного учня, а на клас. Через це немає економічних стимулів прово-дити оптимізацію мережі.

Пропоновані рекомендації:

1. Внести зміни до ЗУ «Про загальну середню освіту» до ст. 11, виклавши її у редакції: «реорганізація та ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, заснованих на комунальній формі власності, допускається лише за згодою районної ради».

2. В ЗУ «Про бюджет», визначити кошти міжбюджетного трансферту на освіту, як цільові. Тобто без права зменшувати їх під час ухвалення місцевих бюджетів і скеровувати на інші потреби.

3. У формулі розподілу фінансового ресурсу на освіту використовувати коефіцієнти, які залежать від щільності населення в районі, а не від наповнюваності класів.

4. Провести дослідження, в якому проаналізувати кореляцію між вартістю навчання учнів і їх навчальними досягненнями.

5. Провести дослідження, пов’язане з функціонуванням освітніх округів, які забезпе-чать усім учням рівний доступ до якісної освіти та підвищення ефективності використання коштів. Запропонувати коефіцієнти, які б стимулювали розвиток освітніх округів та опорних шкіл. На перехідному періоді за окремим розрахунком передбачати видатки на розвиток освітніх округів.

6. Запропонувати моделі реструктуризації середньої освіти (структурно відділивши старшу школу від основної), для забезпечення можливість впровадження профільної старшої школи в сільській місцевості та підвищення ефективності використання коштів.

35

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 1. Серджіованні Т., Барлінгейм М., Кумз Ф., Тарстон П. Керування освітою і шкільне

врядування / Пер. з англ. О. Щур. – Львів: Літопис, 2002. – 440 с.

2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні.

3. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні“.

4. Положення про загальноосвітній навчальний заклад.

5. Примірний статут загальноосвітнього навчального закладу

6. Закон України “Про освіту”

7. Конституція України

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2001 р. №1195

36

ДОДАТКИ Додаток 1

Вартість харчування учнів 1-4 класів та пільгових категорій у загальноосвітніх школах Львівської області в 2007-2009 роках, грн.

№ з/п Назва міст і районів 2007 рік 2008 рік 2009 рік

2 м.Львiв 2,05 3,00 3,44

3 м.Боpислав 1,51 1,97 1,36

4 м.Дpогобич 2,00 3,18 3,50

5 м.Моршин 2,13 2,21 3,29

6 м. Новий Розділ 2,37 3,10 3,60

7 м.Самбip

8 м.Стpий 1,70 2,11 2,50

9 м.Тpускавець 2,93 4,12 4,67

10 м.Чеpвоногpад 1,53 2,50 2,50 Всього по містах 1,97 2,89 3,23

11 Бpодiвський 2,29 3,35 3,47

12 Буський 2,30 3,17 2,40

13 Гоpодоцький 2,77 3,02 3,44

14 Дpогобицький 1,54 4,23 4,00

15 Жидачiвський 1,86 2,42 2,39

16 Жовкiвський 1,17 4,13 4,36

17 Золочiвський 1,95 2,94 4,16

18 Кам-Бузький 2,92 3,27 4,85

19 Миколаївський 2,68 3,90 4,48

20 Мостиський 2,56 4,07 3,26

21 Пеpемишлянський 2,28 2,56 3,31

22 Пустомитiвський 2,93 3,11 3,46

23 Радехiвський 1,68 2,15 2,09

24 Cамбipський 1,98 2,34 2,26

25 Сколiвський 1,48 2,05 2,09

26 Сокальський 2,69 3,52 5,67

27 Стаpосамбipський 1,76 1,49 2,43

28 Стpийський 2,71 2,02 2,67

29 Туpкiвський 2,00 3,89 5,32

30 Явоpiвський 3,02 3,66 5,96

Всього по районах 2,26 3,13 3,77

Разом по областi 2,16 3,05 3,57

37

Додаток 2

Наповнюваність класів у загальноовітніх школах Львівської області у 2007-2009 роках

№ з/п Назва міст і районів 2007 рік 2008 рік 2009 рік

2 м.Львiв 25,9 25,5 25,7

3 м.Боpислав 24,7 24,2 24,0

4 м.Дpогобич 25,4 25,1 24,9

5 м.Моршин 21,5 21,5 22,5

6 м. Новий Розділ 24,4 23,5 23,3

7 м.Самбip 25,2 25,2 24,6

8 м.Стpий 25,6 25,1 25,2

9 м.Тpускавець 25,5 24,8 24,7

10 м.Чеpвоногpад 27,1 27,0 26,9 Всього по містах 25,7 25,4 25,5

11 Бpодiвський 18,2 17,8 17,5

12 Буський 17,0 16,7 16,6

13 Гоpодоцький 18,0 17,4 16,9

14 Дpогобицький 17,3 16,7 16,1

15 Жидачiвський 15,9 15,9 15,8

16 Жовкiвський 18,2 17,7 17,7

17 Золочiвський 17,2 16,8 16,3

18 Кам-Бузький 18,5 18,5 18,3

19 Миколаївський 18,2 17,6 17,2

20 Мостиський 16,6 16,7 16,0

21 Пеpемишлянський 14,3 14,3 14,1

22 Пустомитiвський 17,8 17,4 17,2

23 Радехiвський 16,4 16,1 15,7

24 Cамбipський 15,0 14,9 14,2

25 Сколiвський 14,8 14,6 14,4

26 Сокальський 19,8 19,1 18,7

27 Стаpосамбipський 13,7 13,0 12,6

28 Стpийський 15,1 14,9 14,6

29 Туpкiвський 14,5 14,0 13,8

30 Явоpiвський 19,6 19,3 19,0 Всього по районах 16,9 16,6 16,2

Разом по областi 19,5 19,15 18,9

Додаток 3 Функціонування загальноосвітніх шкіл у Львівській області

станом на 01.09.2009 р. та їх потужність

Потужність школи (учнів) Площа приміщення з

розрахунку на одного учня (кв.м) №

п/п Перелік загальноосвітніх

шкіл І-ІІІ ступенів

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуа-тацію

планова потужність школи

фактично навчається

на 01.09.2010р.

Співвідношення фактичної

кількості учнів до планової потужності школи (%)

Площа школи (кв.м)

планова фактична

Перемишлянський район

1 НВК "Середня школа-гімназія" 357 1974 960 685,0

71,4 4181

4,36 6,10

2 Перемишлянська ЗСШ № 2 І-ІІІ ст. 267 1978 640 515

80,5 3382

5,28 6,57

3 Бібрська ЗСШ І-ІІІ ст. 254 1986 1270 662 52,1 8509 6,70 12,85 4 Болотнянська ЗСШ І-ІІІ ст. 38 1964 400 74 18,5 1465 3,66 19,80

5 Великоглібовицька ЗСШ І-ІІІ ст. 128 1984 540 256

47,4 3002

5,56 11,73

6 Дунаївська ЗСШ І-ІІІ ст. 79 1995 320 86 26,9 634 1,98 7,37 7 Костенівська ЗСШ І-ІІІ ст. 11 1964 400 79 19,8 1406 3,52 17,80 8 Липовецька ЗСШ І-ІІІ ст. 88 1972 320 106 33,1 1258 3,93 11,87 9 Осталовицька ЗСШ І-ІІІ ст. 66 1984 320 151 47,2 1950 6,09 12,91

10 Романівська ЗСШ І-ІІІ ст. 44 1969 540 140 25,9 2779 5,15 19,85 11 Свірзька ЗСШ І-ІІІ ст. 78 1974 320 142 44,4 2567 8,02 18,08 12 Бачівська ЗОШ І-ІІ ст. 67 1968 320 69 21,6 1344 4,20 19,48 13 Білецька ЗОШ І-ІІ ст. 33 1930 240 36 15,0 590 2,46 16,39 14 Боршівська ЗОШ І-ІІ ст. 130 1972 320 109 34,1 1230 3,84 11,28 15 Виписківська ЗОШ І-ІІ ст. 30 1960 160 30 18,8 458 2,86 15,27 16 Вишнівчицька ЗОШ І-ІІ ст. 32 1948 90 35 38,9 398 4,42 11,37 17 Вовківська ЗОШ І-ІІ ст. 36 1937 192 50 26,0 385 2,01 7,70 18 Ганачівська ЗОШ І-ІІ ст. 33 1962 240 51 21,3 676 2,82 13,25 19 Добряницька ЗОШ І-ІІ ст. 22 1982 320 42 13,1 1484 4,64 35,33

4

Потужність школи (учнів) Площа приміщення з

розрахунку на одного учня (кв.м) №

п/п Перелік загальноосвітніх

шкіл І-ІІІ ступенів

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуа-тацію

планова потужність школи

фактично навчається

на 01.09.2010р.

Співвідношення фактичної

кількості учнів до планової потужності школи (%)

Площа школи (кв.м)

планова фактична

20 Дусанівська ЗОШ І-ІІ ст. 37 1933 160 44 27,5 488 3,05 11,09 21 Іванівська ЗОШ І-ІІ ст. 22 1961 160 38 23,8 613 3,83 16,13 22 Кимирська ЗОШ І-ІІ ст. 29 1966 240 46 19,2 1315 5,48 28,59 23 Корелицька ЗОШ І-ІІ ст. 87 2003 192 89 46,4 866 4,51 9,73 24 Короснянська ЗОШ І-ІІ ст. 100 1978 192 72 37,5 641 3,34 8,90 25 Лагодівська ЗОШ І-ІІ ст. 48 1966 240 59 24,6 1346 5,61 22,81 26 Ладанецька ЗОШ І-ІІ ст. 43 1966 240 34 14,2 365 1,52 10,74 27 Ланівська ЗОШ І-ІІ ст. 65 1978 240 38 15,8 1350 5,63 35,53 28 Лонівська ЗОШ І ст. 17 1966 192 9 4,7 441 2,30 49,00

29 Лопушнянська ЗОШ І-ІІ ст. 5 1960 160 16

10,0 465

2,91 29,06

30 Любешківська ЗОШ І-ІІ ст. 70 1958 160 60 37,5 481 3,01 8,02

31 Новосілківська ЗОШ І-ІІ ст. 51 1977 240 52

21,7 530

2,21 10,19

32 Під"ярківська ЗОШ І-ІІ ст. 14 1939 160 18 11,3 450 2,81 25,00 33 Плетеницька ЗОШ І-ІІ ст. 11 1972 160 16 10,0 394 2,46 24,63 34 Подусівська ЗОШ І-ІІ ст. 64 1962 240 71 29,6 468 1,95 6,59

35 Подусільнянська ЗОШ І-ІІ ст. 15 1973 240 12

5,0 823

3,43 68,58

36 Св.Глібовицька ЗОШ І-ІІ ст. 41 1960 192 57

29,7 827

4,31 14,51

37 Серниківська ЗОШ І-ІІ ст. 8 1970 320 14 4,4 944 2,95 67,43 38 Станимирська ЗОШ І-ІІ ст. 40 1962 240 60 25,0 700 2,92 11,67 39 Смереківська ЗОШ І-ІІ ст. 14 1968 240 14 5,8 834 3,48 59,57 40 Стоківська ЗОШ І-ІІ ст. 37 1961 192 58 30,2 614 3,20 10,59 41 Суходільська ЗОШ І-ІІ ст. 32 1985 192 41 21,4 760 3,96 18,54 42 Тучненська ЗОШ І-ІІ ст. 25 1964 240 32 13,3 593 2,47 18,53

5

Потужність школи (учнів) Площа приміщення з

розрахунку на одного учня (кв.м) №

п/п Перелік загальноосвітніх

шкіл І-ІІІ ступенів

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуа-тацію

планова потужність школи

фактично навчається

на 01.09.2010р.

Співвідношення фактичної

кількості учнів до планової потужності школи (%)

Площа школи (кв.м)

планова фактична

43 Унівська ЗОШ І-ІІ ст. 27 1936 160 30 18,8 325 2,03 10,83 44 Чемеринецька ЗОШ І-ІІ ст. 40 1980 240 73 30,4 740 3,08 10,14 45 Брюховицька ПШ І ст. 36 1968 160 18 11,3 307 1,92 17,06 46 Вільховецька ПШ І ст. 14 1930 50 8 16,0 92 1,84 11,50 47 Білківська ПШ І ст. 27 1992 50 16 32,0 42 0,84 2,63 48 Мерещівська ПШ І ст. 32 1947 160 7 4,4 207 1,29 29,57 49 Неділиська ПШ І ст. 18 1975 40 9 22,5 40 1,00 4,44 50 Підгородищецька ПШ І ст. 46 1933 160 18 11,3 374 2,34 20,78 51 Підмонастирська ПШ І ст. 28 1972 60 11 18,3 124 2,07 11,27 52 Плинниківська ПШ І ст. 11 1935 60 0 0,0 106 1,77 53 Пнятинська ПШ І ст. 7 1948 80 4 5,0 153 1,91 38,25 54 Розсохівська ПШ І ст. 13 1936 40 10 25,0 36 0,90 3,60 55 Селиська ПШ І ст. 8 1937 60 5 8,3 263 4,38 52,60 56 Стрілківська ПШ І ст. 80 1935 160 18 11,3 265 1,66 14,72 57 Утіховицька ПШ І ст. 9 1965 80 6 7,5 188 2,35 31,33 58 Ушковицька ПШ І ст. 44 1978 120 10 8,3 320 2,67 32,00 59 Шпильчинська ПШ І ст. 10 1934 80 13 16,3 250 3,13 19,23 60 В.Глібовицька ПШ І ст. 15 1937 80 29 36,3 60 0,75 2,07 61 Воловецька ПШ І ст. 33 1970 80 8 10,0 56 0,70 7,00

Всього 3166 14664 4561 31,1 57954 3,95 12,71 Сокальський район

1 СЗШ I-III ст. м.Белз 161 1954 500 363 72,6 2332,8 4,67 6,43 2 СЗШ I-III ст. с.Бутини 157 1967 280 206 73,6 1813 6,48 8,80 3 СЗШ I-III ст. с.Варяж 88 1986 392 179 45,7 3132 7,99 17,50 4 СЗШ I-III ст. м.В.Мости 463 1991 1296 772 59,6 9602 7,41 12,44 5 СЗШ I-III ст. с.Волиця 123 1979 280 242 86,4 2366 8,45 9,78 6 СЗШ I-III ст. с.Двірці 108 1980 320 227 70,9 2816 8,80 12,41

6

Потужність школи (учнів) Площа приміщення з

розрахунку на одного учня (кв.м) №

п/п Перелік загальноосвітніх

шкіл І-ІІІ ступенів

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуа-тацію

планова потужність школи

фактично навчається

на 01.09.2010р.

Співвідношення фактичної

кількості учнів до планової потужності школи (%)

Площа школи (кв.м)

планова фактична

7 СЗШ I-III ст. смт.Жвирка 283 1968 700 412 58,9 4810,8 6,87 11,68 8 СЗШ I-III ст. с.Забужжя 90 1981 600 171 28,5 3020 5,03 17,66 9 СЗШ I-III ст. с.Ільковичі 108 1963 320 170 53,1 1569 4,90 9,23

10 СЗШ I-III ст. с.Княже 68 1936 300 171 57,0 1451 4,84 8,49 11 СЗШ I-III ст. с.Лучиці 122 1969 320 136 42,5 2132 6,66 15,68 12 СЗШ I-III ст. с.Муроване 98 1978 180 104 57,8 759 4,22 7,30 13 СЗШ I-III ст. с.Острів 121 1981 624 238 38,1 3721 5,96 15,63 14 СЗШ I-III ст. с.Перетоки 95 1975 300 157 52,3 2074 6,91 13,21 15 СЗШ I-III ст. с.Поториця 88 1986 350 156 44,6 1136 3,25 7,28 16 СЗШ I-III ст. с.Рекленець 114 1980 450 305 67,8 3112 6,92 10,20 17 СЗШ I-III ст. с.Савчин 93 1974 270 133 49,3 1923 7,12 14,46 18 СЗШ I-III ст. с.Сілець 171 1976 624 287 46,0 3073,9 4,93 10,71 19 СЗШ I-III ст. с.Стенятин 98 1970 320 191 59,7 1931,4 6,04 10,11 20 Сокальська гімназія 1910 500 387 77,4 2941,7 5,88 7,60

21 СЗШ I-III ст. №2 м.Сокаль 1958 800 530

66,3 4125,2

5,16 7,78

22 СЗШ I-III ст. №3 м.Сокаль 1967 900 535

59,4 4074,9

4,53 7,62

23 СЗШ I-III ст. №4 м.Сокаль 1989 1200 600

50,0 12143,3

10,12 20,24

24 СЗШ I-III ст. №5 м.Сокаль 1924 259 339

130,9 1009,6

3,90 2,98

25 СЗШ I-III ст. с.Тартаків 165 1993 700 223 31,9 4772 6,82 21,40 26 СЗШ I-III ст. м.Угнів 94 1886 350 184 52,6 1475 4,21 8,02

27 СЗШ I-III ст. с.Хлівчани 116 1936,1969,

2003 557 237 42,5

4690,4 8,42 19,79

28 СЗШ I-III ст. с.Хоробрів 69 1963 320 109 34,1 1300 4,06 11,93

7

Потужність школи (учнів) Площа приміщення з

розрахунку на одного учня (кв.м) №

п/п Перелік загальноосвітніх

шкіл І-ІІІ ступенів

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуа-тацію

планова потужність школи

фактично навчається

на 01.09.2010р.

Співвідношення фактичної

кількості учнів до планової потужності школи (%)

Площа школи (кв.м)

планова фактична

29 СЗШ I-II ст. с.Боб'ятин 62 1985 192 69 35,9 1196,5 6,23 17,34 30 СЗШ I-II ст. с.Борятин 42 1974 192 76 39,6 1267,9 6,60 16,68 31 СЗШ I-II ст. с.Ванів 37 1987 200 67 33,5 1540,4 7,70 22,99 32 СЗШ I-II ст. с.Войславичі 67 1966 160 58 36,3 641,1 4,01 11,05 33 СЗШ I-II ст. с.Волсвин 94 1904 200 164 82,0 1310 6,55 7,99 34 СЗШ I-II ст. с.Горбків 55 1956 100 86 86,0 738 7,38 8,58 35 СЗШ I-II ст. с.Діброва 28 1974 192 58 30,2 1334,5 6,95 23,01 36 СЗШ I-II ст. с.Домашів 77 1972 150 122 81,3 676,7 4,51 5,55 37 СЗШ I-II ст. с.Карів 99 1976 300 103 34,3 2634 8,78 25,57 38 СЗШ I-II ст. с.Куличків 32 1978 120 59 49,2 727 6,06 12,32 39 СЗШ I-II ст. с.Матів 54 1977 210 73 34,8 1339 6,38 18,34 40 СЗШ I-II ст. с.Межиріччя 38 1895 150 58 38,7 618,9 4,13 10,67 41 СЗШ I-II ст. с.Низи 53 1965 150 64 42,7 798,8 5,33 12,48 42 СЗШ I-II ст. с.Переспа 39 1986 140 72 51,4 613,4 4,38 8,52 43 СЗШ I-II ст. с.Пристань 60 1898 100 93 93,0 700 7,00 7,53 44 СЗШ I-II ст. с.Себечів 34 1948 160 80 50,0 861,5 5,38 10,77 45 СЗШ I-II ст. с.Спасів 52 1969 320 94 29,4 1800 5,63 19,15 46 СЗШ I-II ст. с.Стаївка 39 1984 320 94 29,4 1972,3 6,16 20,98 47 СЗШ I-II ст. с.Теляж 72 1972 140 93 66,4 672 4,80 7,23

48 СЗШ I-II ст. с.Тудорковичі 70 1961 100 63

63,0 672

6,72 10,67

49 СЗШ I-II ст. с.Тяглів 16 1918,1924,

1934 90 15 16,7

351 3,90 23,40

50 СЗШ I-II ст. с.Угринів 27 1909 120 45 37,5 646,8 5,39 14,37 51 СЗШ I-II ст. с.Ульвівок 38 1967 150 63 42,0 419,5 2,80 6,66 52 СЗШ I ст. с.Борове 12 1966 50 17 34,0 258 5,16 15,18 53 СЗШ I ст. с.Бояничі 15 1940 40 20 50,0 184 4,60 9,20

8

Потужність школи (учнів) Площа приміщення з

розрахунку на одного учня (кв.м) №

п/п Перелік загальноосвітніх

шкіл І-ІІІ ступенів

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуа-тацію

планова потужність школи

фактично навчається

на 01.09.2010р.

Співвідношення фактичної

кількості учнів до планової потужності школи (%)

Площа школи (кв.м)

планова фактична

54 СЗШ I ст. с.Глухів 18 1970 15 10 66,7 43,1 2,87 4,31 55 СЗШ I ст. с.Завишень 62 1882 65 38 58,5 307 4,72 8,08 56 СЗШ I ст. с.Залижня 11 1929 30 8 26,7 132 4,40 16,50 57 СЗШ I ст. с.Зубків 27 1967 40 19 47,5 135 3,38 7,11 58 СЗШ I ст. с.Жужеляни 18 1810 60 29 48,3 299 4,98 10,31 59 СЗШ I ст. с.Комарів 58 1870 60 24 40,0 185 3,08 7,71 60 СЗШ I ст. с.Лешків 9 1971 50 4 8,0 367 7,34 91,75 61 СЗШ I ст. с.Лещатів 18 1875 30 11 36,7 135 4,50 12,27 62 СЗШ I ст. с.Опільсько 37 1920 40 23 57,5 131 3,28 5,70 63 СЗШ I ст. с.Піддубне 17 1932 20 6 30,0 36 1,80 6,00

64 СЗШ I ст. с.Перемисловичі 35 1890 30 17

56,7 120

4,00 7,06

65 СЗШ I ст. с.Романівка 28 1904 34 9 26,5 116 3,41 12,89 66 СЗШ I ст. с.Скоморохи 53 1994 80 21 26,3 273 3,41 13,00

67 СЗШ I ст. м.Сокаль-школа-сад 1977 250 79

31,6 1188,5

4,75 15,04

68 СЗШ I ст. с.Стремінь 38 2004 50 27 54,0 240 4,80 8,89 69 СЗШ I ст. с.Суховоля 19 1967 30 12 40,0 120 4,00 10,00 70 СЗШ I ст. с.Цеблів 12 1932 15 11 73,3 72 4,80 6,55 71 СЗШ I ст. с.Шарпанці 19 1897 30 17 56,7 125 4,17 7,35

Всього 4784 18987 9935 52,3 117304,9 6,18 11,81 Старосамбірський район

1 Білицька ЗОШ І ст. 20 1963 40 25 62,5 113 2,83 4,52 2 Буньковицька ЗОШ І ст. 29 1974 30 11 36,7 108 3,60 9,82 3 Мшанецька ЗОШ І ст. 7 1981 40 4 10,0 96 2,40 24,00

4 Головецько-Бабинська ЗОШ І ст. 24 1961 30 11

36,7 76

2,53 6,91

9

Потужність школи (учнів) Площа приміщення з

розрахунку на одного учня (кв.м) №

п/п Перелік загальноосвітніх

шкіл І-ІІІ ступенів

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуа-тацію

планова потужність школи

фактично навчається

на 01.09.2010р.

Співвідношення фактичної

кількості учнів до планової потужності школи (%)

Площа школи (кв.м)

планова фактична

5 Головецько-Золотнівська ЗОШ І ст. 15 1961 30 20

66,7 91

3,03 4,55

6 Велика Волосянська ЗОШ І ст. 20 1962 40 6

15,0 210

5,25 35,00

7 Дешицька ЗОШ І ст. 9 1973 40 13 32,5 150 3,75 11,54 8 Дністрицька ЗОШ І ст. 26 1976 30 11 36,7 120 4,00 10,91 9 Лаврівська ЗОШ І ст. 16 1988 30 23 76,7 160 5,33 6,96

10 Пицарівська ЗОШ І ст. 17 1968 30 12 40,0 90 3,00 7,50 11 Полянська ЗОШ І ст. 19 1961 30 22 73,3 95 3,17 4,32 12 Росохівська ЗОШ І ст. 15 1965 30 4 13,3 67 2,23 16,75 13 Сушицька ЗОШ І ст. 17 1982 40 7 17,5 135 3,38 19,29 14 Слохинівська ЗОШ І ст. 33 1972 40 25 62,5 146 3,65 5,84

15 Посада-Новоміська ЗОШ І ст. 40 1971 30 11

36,7 67

2,23 6,09

16 Тур’ ївська ЗОШ І ст. 89 1962 40 11 27,5 120 3,00 10,91 17 Тарнавська ЗОШ І ст. 7 1968 30 4 13,3 121 4,03 30,25 18 Кропивницька ЗОШ І ст. 24 1980 30 12 40,0 60 2,00 5,00 19 Шуминська ЗОШ І ст. 29 1972 30 4 13,3 125 4,17 31,25 20 Березівська ЗОШ І ст. 18 1985 30 10 33,3 110 3,67 11,00 21 Максимівська ЗОШ І ст. 15 1979 30 5 16,7 90 3,00 18,00 22 Катинська ЗОШ І ст. 22 1974 30 12 40,0 60 2,00 5,00 23 Губицька ЗОШ І ст. 20 1972 30 11 36,7 84 2,80 7,64 25 Зоротовицька ЗОШ І ст. 26 1975 40 17 42,5 124 3,10 7,29 26 Дроздовицька ЗОШ І ст. 31 1982 40 7 17,5 138 3,45 19,71 27 Созанська ЗОШ І ст. 20 1968 30 7 23,3 60 2,00 8,57 28 Тур’є-Заділок ЗОШ І-ІІ ст. 7 1971 20 5 25,0 87 4,35 17,40 1 Білицька ЗОШ І-ІІ ст. 104 1961 120 101 84,2 2140 17,83 21,19

10

Потужність школи (учнів) Площа приміщення з

розрахунку на одного учня (кв.м) №

п/п Перелік загальноосвітніх

шкіл І-ІІІ ступенів

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуа-тацію

планова потужність школи

фактично навчається

на 01.09.2010р.

Співвідношення фактичної

кількості учнів до планової потужності школи (%)

Площа школи (кв.м)

планова фактична

2 Билицька ЗОШ І-ІІ ст. 24 1962 108 73 67,6 860 7,96 11,78 3 Боршевицька ЗОШ І-ІІ ст. 37 1964 120 60 50,0 470 3,92 7,83 4 Болозівська ЗОШ І-ІІ ст. 24 1992 161 53 32,9 1305 8,11 24,62 5 Боневицька ЗОШ І-ІІ ст. 15 1958 98 50 51,0 368 3,76 7,36 6 Буківська ЗОШ І-ІІ ст. 16 1962 106 50 47,2 592 5,58 11,84 7 Бусовиська ЗОШ І-ІІ ст. 64 1977 120 91 75,8 1062 8,85 11,67

8 Великосільська ЗОШ І-ІІ ст. 24 1990 120 86

71,7 1668

13,90 19,40

9 Великосушицька ЗОШ І-ІІ ст. 94 1976 216 106

49,1 2500

11,57 23,58

10 Великолужецька ЗОШ І-ІІ ст. 91 1989 216 105

48,6 3054

14,14 29,09

11 Волошинівська ЗОШ І-ІІ ст. 37 1959 98 56

57,1 685

6,99 12,23

12 Волянська ЗОШ І-ІІ ст. 30 1989 120 68 56,7 1068 8,90 15,71 13 Чижківська ЗОШ І-ІІ ст. 20 1985 161 52 32,3 2119 13,16 40,75 14 Городовицька ЗОШ І-ІІ ст. 27 1990 161 57 35,4 1580 9,81 27,72 15 Грозівська ЗОШ І-ІІ ст. 32 2003 108 57 52,8 1120 10,37 19,65 16 Грушатицька ЗОШ І-ІІ ст. 50 1956 98 48 49,0 570 5,82 11,88 17 Гуманецька ЗОШ І-ІІ ст. 44 1986 120 60 50,0 660 5,50 11,00 18 Княжпільська ЗОШ І-ІІ ст. 34 1972 108 41 38,0 1097 10,16 26,76 19 Коблянська ЗОШ І-ІІ ст. 36 1971 106 47 44,3 536 5,06 11,40 20 Конівська ЗОШ І-ІІ ст. 13 1976 90 60 66,7 510 5,67 8,50 21 Лопушанська ЗОШ І-ІІ ст. 32 2000 120 79 65,8 1125 9,38 14,24 22 Лопушницька ЗОШ І-ІІ ст. 43 1988 120 74 61,7 978 8,15 13,22 23 Мігівська ЗОШ І-ІІ ст. 37 1956 98 40 40,8 741 7,56 18,53 24 Мурованська ЗОШ І-ІІ ст. 17 1990 161 62 38,5 2562 15,91 41,32

11

Потужність школи (учнів) Площа приміщення з

розрахунку на одного учня (кв.м) №

п/п Перелік загальноосвітніх

шкіл І-ІІІ ступенів

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуа-тацію

планова потужність школи

фактично навчається

на 01.09.2010р.

Співвідношення фактичної

кількості учнів до планової потужності школи (%)

Площа школи (кв.м)

планова фактична

25 Надибська ЗОШ І-ІІ ст. 12 1974 120 131 109,2 1418 11,82 10,82

26 Нижньововчанська ЗОШ І-ІІ ст. 18 1977 96 43

44,8 517

5,39 12,02

27 Передільницька ЗОШ І-ІІ ст. 37 1975 120 28

23,3 1020

8,50 36,43

28 П’ятницька ЗОШ І-ІІ ст. 13 1968 108 77 71,3 973 9,01 12,64 29 Ріп’янська ЗОШ І-ІІ ст. 52 1982 160 58 36,3 1325 8,28 22,84

30 Лютовиська І-ІІ ст. ЗОШ І-ІІ ст. 34 1983 108 73

67,6 1017

9,42 13,93

31 Староропська ЗОШ І-ІІ ст. 14 1974 108 84 77,8 731 6,77 8,70 32 Сусідовицька ЗОШ І-ІІ ст. 22 1954 116 120 103,4 1275 10,99 10,63

33 Солянуватська ЗОШ І-ІІ ст. 17 1961 106 27

25,5 1120

10,57 41,48

34 Страшевицька ЗОШ І-ІІ ст. 50 1973 120 137 114,2 1077 8,98 7,86 35 Тарнавська ЗОШ І-ІІ ст. 23 1965 106 80 75,5 630 5,94 7,88 36 Тисовицька ЗОШ І-ІІ ст. 42 2000 96 40 41,7 424 4,42 10,60 37 Топільницька ЗОШ І-ІІ ст. 134 1989 320 90 28,1 2412 7,54 26,80 38 Терлівська ЗОШ І-ІІ ст. 65 1984 120 84 70,0 1482 12,35 17,64 39 Тершівська ЗОШ І-ІІ ст. 69 1978 106 106 100,0 1176 11,09 11,09

40 Торчиновицька ЗОШ І-ІІ ст. 18 1988 120 83

69,2 1098

9,15 13,23

41 Торгановицька ЗОШ І-ІІ ст. 30 1979 108 85

78,7 937

8,68 11,02

42 Чаплівська ЗОШ І-ІІ ст. 42 1946 80 63 78,8 900 11,25 14,29

43 Ясенице-Замківська ЗОШ І-ІІ ст. 103 1961 96 95

99,0 1110

11,56 11,68

44 Трушевицька ЗОШ І-ІІ ст. 60 1946 90 16 17,8 378 4,20 23,63

12

Потужність школи (учнів) Площа приміщення з

розрахунку на одного учня (кв.м) №

п/п Перелік загальноосвітніх

шкіл І-ІІІ ступенів

Кількість дітей віком 0-6 років

Рік введення в експлуа-тацію

планова потужність школи

фактично навчається

на 01.09.2010р.

Співвідношення фактичної

кількості учнів до планової потужності школи (%)

Площа школи (кв.м)

планова фактична

45 Спаська ЗОШ І-ІІ ст. 47 1985 90 54 60,0 825 9,17 15,28 1 Стрільбицька ЗОШ І-ІІІ ст. 112 1956 260 153 58,8 1566 6,02 10,24 2 Міженецька ЗОШ І-ІІІ ст. 124 1954 250 207 82,8 2485 9,94 12,00 3 Новоміська ЗОШ І-ІІІ ст. 137 1974 280 200 71,4 4458 15,92 22,29 4 Раківська ЗОШ І-ІІІ ст. 85 1946 150 72 48,0 1075 7,17 14,93 5 Скелівська ЗОШ І-ІІІ ст. 114 1946 300 192 64,0 2600 8,67 13,54 6 Стар’явська ЗОШ І-ІІІ ст. 105 1952 250 177 70,8 2690 10,76 15,20 7 Стрілківська ЗОШ І-ІІІ ст. 184 1953 340 262 77,1 5165 15,19 19,71 8 Тур’ ївська ЗОШ І-ІІІ ст. 45 1961 180 151 83,9 2630 14,61 17,42

9 Великолінинська ЗОШ І-ІІІ ст. 115 1985 250 177

70,8 2340

9,36 13,22

10 Головецька ЗОШ І-ІІІ ст. 133 1986 250 174 69,6 2119 8,48 12,18

11 Добромильська ЗОШ І-ІІІ ст. 172 1946 750 481

64,1 3844

5,13 7,99

12 Нижанковицька ЗОШ І-ІІІ ст. 120 1946 300 197

65,7 2521

8,40 12,80

13 Старий Самбір ЗОШ № 1 І-ІІІ ст. 185 1962 800 566

70,8 6857

8,57 12,11

14 Старий Самбір ЗОШ № 2 І-ІІІ ст. 1992 300 222

74,0 900

3,00 4,05

15 Старосільська ЗОШ І-ІІІ ст. 34 1961 160 116

72,5 1270

7,94 10,95

16 Хирівська ЗОШ І-ІІІ ст. 87 1958 610 415 68,0 3130 5,13 7,54 Всього 4214 11868 7222 60,9 99768 8,41 13,81

Разом по районах 256478 144584,0 56,4 1706790,2 6,65 11,80 Всього по області 392566 242402 61,7 2641487,2 6,73 10,90