Винахід (корисна модель)1. Що таке винахід (корисна модель)

2. Якому винаходу (корисній моделі) надається правова охорона?

3. Хто має право на одержання патенту?

4. Які права має власник патенту на винахід (корисна модель)?

5. Як отримати патент України на винахід (корисну модель)?

6. Розгляд заявки

7. Як подати заявку на винахід (корисну модель) до іноземної держави?

8. Як здійснити патентування винаходу (корисна модель) за процедурою Договору про патентну кооперацію?

9. Державне мито та збори

10. Нормативно-правові акти

11. Як одержати європейський патент (завантажити архів)

1. Що таке винахід (корисна модель)

Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям та здійсненням права власності на винаходи (корисні моделі) в Україні, регулюються Цивільним кодексом України та Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі — Закон). Винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології; Секретний винахід (корисна модель) - винахід що містить інформацію, віднесену до державної таємниці; Набуття права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) засвідчується патентом. Патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки. Строк дії патенту на винахід становить 20 років від дати подання заявки. Патент на корисну модель - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки. Строк дії патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки. Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років.

1

2. Якому винаходу (корисній моделі) надається правова охорона?

Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності й моралі та відповідає умовам патентоздатності. Об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається може бути: - продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); - процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

3. Хто має право на одержання патенту?

Право на одержання патенту має винахідник та інші особи, які набули право на винахід (корисну модель) за договором чи законом.

4. Які права має власник патенту на винахід?

Патент надає його власнику: - виключне право на використання винаходу (корисної моделі) за власним розсудом; - право дозволяти використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійної угоди; - виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання. Використання секретного винаходу (корисної моделі) власником патенту має здійснюватися з дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю" та за погодженням з державним експертом. Права, які випливають з патенту на винахід, є чинними з дати наступного дня після їх державної реєстрації.

5. Як отримати патент України на винахід (корисну модель)?

Особа, яка бажає одержати патент на винахід (корисну модель) і має на це право, може подати заявку на його видачу до Державної служби інтелектуальної власності України (далі – Державна служба), який приймає, розглядає та проводить експертизу заявок. Заявка подається до Державної служби на адресу Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (далі – ДП "УІПВ"): вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна. Вимоги до складу й оформлення матеріалів заявки, подання заявки визначаються Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 22 від 22.01.2001 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 173/5364 від 27.02.2001 (далі – Правила). За дорученням заявника заявку можна подати через представника в справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу. Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених). Заявка – сукупність документів, необхідних для видачі патенту. Заявка на винахід повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу).

2

Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі. Заявка складається українською мовою й повинна містити:

заяву про видачу патенту на винахід (корисну модель); опис винаходу (корисної моделі); формулу винаходу (корисної моделі); креслення (якщо на них є посилання в описі); реферат.

За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до ДП "УІПВ" разом із заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано клопотання про продовження строку надходження документа про сплату збору за подання заявки та сплачено відповідний збір. Строки та порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри зазначені в Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1716 від 23 грудня 2004 року (далі – Порядок). Якщо заявник має пільги щодо сплати збору за подання заявки, то до заявки додаються клопотання про надання пільги та копія документа, який підтверджує право на звільнення чи часткове звільнення від сплати зазначеного збору.

6. Розгляд заявки

Порядок розгляду заявки на винахід (корисну модель) встановлений Правилами розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими наказом Мiнiстерства освiти i науки України вiд 15 березня 2002 року № 197 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 364/6652 від 15.04.2002 (далі – Правила розгляду). Патент України на винахід видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід, під час якої встановлюється відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності). Патент України на корисну модель видається за результатами формальної експертизи. Державна реєстрація патенту на винахід (корисну модель) здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його (її) видачу й збору за публікації про видачу патенту. Одночасно з державною реєстрацією патенту на винахід Державна служба публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність» визначені в установленому порядку відомості про видачу патенту. Видача патенту проводиться в місячний строк після його державної реєстрації.

7. Як подати заявку на винахід (корисну модель) до іноземної держави?

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі – Закон) будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах за умови попереднього подання заявки на винахід (корисну модель) до Державної служби та ненадходження до цієї особи протягом трьох місяців від дати подання зазначеної заявки повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці. Якщо протягом трьох місяців від дати надходження заявки до заявника не надійде

3

повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, заявку на одержання патенту на винахід (корисну модель) може бути подано у відповідний орган іноземної держави. Якщо заявник бажає подати заявку до іноземної держави раніше зазначеного строку, він може подати до ДП "УІПВ"  клопотання про надсилання повідомлення щодо можливості патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах раніше зазначеного в Законі строку. За подання клопотання сплачується збір у розмірі 100 грн (код збору – 14100). Важливо звернути увагу на таке: якщо національний заявник подасть заявку на видачу патенту на винахід (корисну модель) до відомства іноземної держави з порушенням положень статті 37 Закону, патент України на той самий винахід (корисну модель) може бути визнано в судовому порядку недійсним. 

8. Як здійснити патентування винаходу (корисної моделі) за процедурою Договору про патентну кооперацію (РСТ)?

Процедура зарубіжного патентування згідно з РСТ умовно поділяється на два основні етапи – міжнародну фазу та національну фазу.

Міжнародна фаза розпочинається з подання міжнародної заявки до відомства-одержувача та включає в себе такі стадії:

– встановлення дати міжнародного подання та обробка заявки відомством-одержувачем;– проведення Міжнародним пошуковим органом міжнародного пошуку, за результатами якого заявнику надсилаються звіт про міжнародний пошук та письмове повідомлення про патентоспроможність винаходу;– міжнародну публікацію заявки Міжнародним бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) (у більшості випадків разом зі звітом про міжнародний пошук); – проведення додаткового пошуку; – проведення міжнародної попередньої експертизи Органом міжнародної  попередньої експертизи з подальшим наданням заявнику міжнародного попереднього висновку щодо патентоспроможності винаходу.Дві останні стадії не є обов’язковими та проводяться на окреме прохання заявника.

По завершенні міжнародної фази заявнику необхідно у встановлені строки здійснити подальші дії в кожному національному (або регіональному) відомстві, у якому він бажає отримати патент на основі своєї міжнародної заявки. Національна фаза включає в себе подання заявником до цих відомств перекладів заявки на відповідні мови, сплату відповідного мита та зборів і подальший розгляд заявки в цих відомствах.

Слід зазначити, що результатом зарубіжного патентування за процедурою РСТ не є видача «міжнародного патенту». На національній фазі рішення про видачу (або про відмову у видачі) патенту приймається виключно національними чи регіональними відомствами.

Інформація стосовно строків переходу до національної фази, вимог національних відомств, а також стосовно розмірів зборів та умов для сплати представлена в Посібнику РСТ для заявника (PCT Applicant's Guide, Volume II (National Phase)), розміщеному на сайті ВОІВ за адресою: http://www.wipo.int/pct/ru/appguide/index.jsp.

Подання міжнародної заявки до відомства-одержувача здійснюється відповідно до РСТ й Інструкції до РСТ, а також згідно з Правилами складання і подання заявки на винахід та

4

заявки на корисну модель.

Обов’язки відомства-одержувача щодо прийняття міжнародних заявок в Україні, передбачені PCT, виконує Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (ДП «УІПВ»).

ДП «УІПВ» є компетентним відомством-одержувачем для прийняття та реєстрації міжнародних заявок, якщо хоча б один із заявників є громадянином України або особою, яка проживає на її території, незалежно від того, є він заявником для всіх чи лише для деяких держав.

Фізична особа вважається громадянином України або особою, що проживає на її території, якщо вона є такою згідно із законодавством України. Будь-яку особу можна також уважати такою, що проживає в Україні, якщо вона є власником дійсного й ефективного промислового чи торгового підприємства в Україні. Будь-яку юридичну особу, якщо вона зареєстрована згідно із законодавством України як юридична особа, можна вважати громадянином України.

Відповідно до статті 3(2) PCT міжнародна заявка повинна містити заяву, опис винаходу, один чи декілька пунктів формули винаходу, одне чи декілька креслень (якщо це необхідно) і реферат.

Вимоги до заяви, опису винаходу, формули винаходу та креслень викладені відповідно в статтях 4, 5, 6 та 7 PCT й у правилах 4, 5, 6 та 7 Інструкції до PCT; вимоги до реферату викладені в правилі 8 Інструкції до PCT.

Усі елементи міжнародної заявки подаються до ДП «УІПВ» на папері в трьох примірниках, кожен з яких має бути придатним для прямого репродукування.

Заява подається на бланку PCT/RO/101 або у вигляді комп’ютерної роздруківки, виготовленої з використанням функціональних можливостей PCT-EASY програмного забезпечення PCT-SAFE («PCT-EASY заява»). В останньому випадку у комплекті з міжнародною заявкою повинен подаватися фізичний носій (CD-ROM, CD R, DVD або DVD-R), що містить в електронній формі копію даних, які містяться в заяві, та копію реферату («PCT EASY-фізичний носій»).

Бланк заяви PCT/RO/101 разом з поясненнями щодо його заповнення розміщено на сайті ВОІВ за адресою: http://www.wipo.int/pct/en/forms/index.htm. Паперовий примірник бланку заяви можна безкоштовно отримати в ДП «УІПВ». Дані в заяві повинні бути надруковані. Заяву слід заповнювати, користуючись поясненнями до кожної графи її бланку.

Програмне забезпечення PCT-SAFE для виготовлення PCT-EASY заяви можна безкоштовно завантажити із сайту ВОІВ за адресою: http://www.wipo.int/pct-safe/en/index.html.

Відповідно до статті 3(4)(i) PCT міжнародна заявка повинна бути складена встановленою мовою. В Україні міжнародна заявка може бути подана до відомства-одержувача російською або англійською мовою. Листування із заявником відомство-одержувач здійснює мовою міжнародної заявки.

Подаючи заявку до відомства-одержувача, заявник повинен зазначити свій вибір одного з компетентних Міжнародних пошукових органів, який має проводити міжнародний пошук

5

щодо міжнародної заявки. Для України компетентними Міжнародними пошуковими органами є Федеральна служба з інтелектуальної власності (Роспатент) та Європейське патентне відомство (ЄПВ).

У разі, якщо міжнародну заявку подано російською мовою, а в якості Міжнародного пошукового органу зазначено ЄПВ, заявнику необхідно протягом місяця від дати одержання заявки відомством-одержувачем надати її переклад англійською мовою для цілей пошуку.

Відповідно до статті 11 PCT відомство-одержувач встановлює дату міжнародного подання за датою одержання міжнародної заявки, якщо при її одержанні відомство приходить до висновку, що:

– заявник не позбавлений внаслідок громадянства або місця проживання права подання міжнародної заявки до відомства;– міжнародна заявка складена встановленою мовою; – міжнародна заявка містить принаймні таке:       згадку про те, що вона подається як міжнародна заявка;       зазначення принаймні однієї Договірної держави;       ім’я заявника, як установлено;       частину, яка зовні нагадує опис винаходу;       частину, яка зовні нагадує пункт чи пункти формули винаходу.

Відповідно до статті 3(4)(ii) PCT міжнародна заявка повинна відповідати встановленим вимогам до оформлення міжнародної заявки. Вимоги до оформлення міжнародної заявки викладені в правилі 11 Інструкції до PCT.

Відповідно до статті 3(4)(iv) PCT подання кожної міжнародної заявки має супроводжуватися сплатою встановленого мита. Згідно з правилами 14, 15 та 16 Інструкції до РСТ заявнику необхідно сплатити: мито за пересилання заявки (на користь відомства-одержувача), міжнародне мито за подання (на користь Міжнародного бюро ВОІВ) та мито за пошук (на користь Міжнародного пошукового органу). Крім того, якщо в міжнародній заявці заявлено пріоритет попередньої заявки й заявник доручає відомству-одержувачу підготувати та направити пріоритетний документ до Міжнародного бюро ВОІВ, необхідно сплатити відповідний збір (правило 17.1(b) Інструкції до PCT). Зазначені мито та збори сплачуються на рахунки ДП «УІПВ».

Після одержання міжнародної заявки ДП «УІПВ» здійснює розрахунок мита та зборів і надсилає відповідне повідомлення заявнику із зазначенням строків сплати, переліку валют, у яких може бути сплачене мито та збори, і реквізитів для сплати.

Розміри мита та зборів

1. Міжнародне мито за подання  – 1 356 дол. США (з 01.01.2013 – 1 419 дол. США);додатково за кожний аркуш понад 30 – 15 дол. США (з 01.01.2013 – 16 дол. США).

У разі подання PCT-EASY заяви разом з PCT-EASY фізичним носієм розмір мита за міжнародне подання знижується на 102 дол. США (з 01.01.2013 – на 107 дол. США).

Для заявників, які є фізичними особами, громадянами та резидентами України, а також країн, перелік яких розміщено на сайті ВОІВ за адресою http://www.wipo.int/export/sites/www/pct/en/fees/fee_reduction.pdf, розмір мита за міжнародне

6

подання зменшується на 90 %. Якщо заявників більше ніж один, кожен з них має відповідати зазначеним умовам.

2. Розмір мита за пошук залежить від зазначеного заявником Міжнародного пошукового органу, а саме:

– якщо міжнародний пошук проводитиметься в ЄПВ, розмір мита становить 1 875 євро.

Для заявників, які є фізичними особами, громадянами та резидентами України, а також країн, перелік яких розміщено на сайті ЄПВ за адресою http://documents.epo.org/projects/babylon/eponet.nsf/0/D712DD08A7CEF1F2C12574FF003A99DA/$File/low_income_states_en.pdf, розмір мита за пошук зменшується на 75 %. Якщо заявників більше ніж один, кожен з них має відповідати зазначеним умовам;

– якщо міжнародний пошук проводитиметься в Роспатенті, – 6 750 рос. рублів.

3. (код 14200) Збір за пересилання міжнародної заявки – 1 300 грн*.

4. (код 14300) Збір за підготовку та пересилання пріоритетного документа обсягом не більше ніж 30 аркушів – 400 грн*; додатково за кожний аркуш, починаючи з 31-го, – 5 грн*.

* У разі, коли заявником (заявниками) є винахідник (винахідники), зазначені збори сплачуються в розмірі 5 % від установленого розміру. У разі, коли заявником (заявниками) є неприбуткові установи та організації, зазначені збори сплачуються в розмірі 10 % від установленого розміру.

5. За переказ коштів, сплачених за п.п. 1 і 2, на рахунки відповідних Міжнародних пошукових органів  – 30 дол. США.

У разі сплати коштів за п.п. 1 та 2 в іншій валюті, ніж зазначено вище, збір за конвертацію – 0,8 % від сум, що підлягають конвертації.

Строки для сплати:

1. Збір за пересилання міжнародної заявки, мито за міжнародне подання та мито за пошук необхідно сплатити протягом одного місяця від дати одержання міжнародної заявки відомством-одержувачем.

2. Збір за підготовку та пересилання пріоритетного документа необхідно сплатити протягом 16 місяців від дати подання попередньої заявки.

Детальну інформацію щодо патентування за процедурою PCT розміщено на сайті ВОІВ за адресою: http://www.wipo.int/pct/ru/.

9. Державне мито і збори

Строки та механізм сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи та корисні моделі, а також їх розміри визначено Порядком сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року №1716, (далі - Порядок). Перелік і розміри зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи та корисні моделі,

7

зазначені у Додатку до Порядку.

Згідно з Порядком збори за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, сплачуються на поточні рахунки закладу експертизи, уповноваженого Міністерством освіти і науки України. Таким закладом для проведення експертизи та інших дій, пов'язаних з правовою охороною на винаходи та корисні моделі визначено Державне підприємство "Український інститут промислової власності" (ДП "УІПВ").

Як сплачуються збори

Всі збори, пов'язані з охороною прав на винаходи та корисні моделі, які зазначені у Порядку, необхідно сплачувати на відповідний поточний рахунок ДП "УІПВ" за такими реквізитами: • у гривнях: отримувач: Державне підприємство “Український інститут промислової власності” (ДП "УІПВ"); код отримувача: 31032378; рахунок отримувача: 2600401457; банк отримувача: АБ “Брокбізнесбанк” у м. Києві; код банку отримувача: 300249. Фізичні особи, що постійно проживають за межами України, та юридичні особи з місцезнаходженням за межами України можуть сплачувати збори в іншій нижчезазначеній валюті за офіційним курсом Національного банку України на день сплати збору за такими реквізитами: бенефіціар (кінцевий одержувач коштів) (beneficiary): Державне підприємство “Український інститут промислової власності” (ДП "УІПВ"), вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна (State Enterprise “The Ukrainian Institute of Industrial Property”, 1 Hlazunova str., Kyiv-42, 01601, Ukraine); рахунок бенефіціара (account – IBAN): • у євро: 26034012820371/978, • у доларах США: 26034012820371/840; • у білоруських рублях: 26034012820371/974; • у російських рублях: 26034012820371/643;

код бенефіціара: 31032378; банк бенефіціара: Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України” (Укрексімбанк), вул. Горького, 127, м. Київ, 03150, Україна, код банку 322313 (JSC “The State Export-Import Bank of Ukraine” (Ukreximbank), 127 Gorkogo str., Kyiv, 03150, Ukraine, SWIFT: EXBSUAUX). Під час сплати збору у реквізиті “призначення платежу” розрахункового документа зазначаються: слово “збір”; код збору та його вид (скорочено), визначені згідно з додатком до Порядку; номер заявки на відповідний об’єкт інтелектуальної власності, наданий закладом експертизи, або, якщо цей номер заявнику не повідомлено, – порядковий номер заявки, визначений заявником під час подання заявки. У разі коли сплата збору стосується виданого патенту, замість номера заявки зазначається номер відповідного патенту; у разі, коли збір сплачено від імені фізичної особи, що постійно проживає за межами України, або юридичної особи з місцезнаходженням за межами України, – двобуквений код її країни відповідно до стандарту ST.3 Всесвітньої організації інтелектуальної власності або міжнародного стандарту ISO 3166-1.

Порядковим номером заявки, визначеним заявником під час подання заявки, є номер, проставлений заявником під заголовком заяви про видачу патенту чи зазначений ним у супровідному листі до заявки.

Відповідно до пункту 5 Порядку документом про сплату збору вважається виписка з особового банківського рахунка закладу експертизи, яка в установленому порядку надходить

8

до нього від обслуговуючого його банку. Тому, як правило, розрахунковий документ про сплату збору на паперовому носії не потрібно додавати до відповідної заявки, клопотання, заперечення тощо або подавати до закладу експертизи як доказ сплати збору за публікації про видачу патенту. Виключення з цього правила передбачені пунктами 5 і 6 Порядку. Крім того, з метою забезпечення виконання вимог пункту 8 Порядку щодо обліку коштів, розрахунковий документ на паперовому носії необхідно додати до відповідної заявки, клопотання, заперечення тощо у разі сплати збору в іноземній валюті фізичною особою, що постійно проживає за межами України, чи юридичною особою з місцезнаходженням за межами України.

До суми збору не включається вартість послуг, пов'язаних з його сплатою.

Документ про сплату збору слід подавати за адресою: вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна.

До відома заявників:

Згідно з пунктом 3 Порядку у разі коли заявником (заявниками) чи власником (власниками) відповідного патенту є винахідник (винахідники) винаходу чи корисної моделі, кожен збір за дії, пов'язані з охороною прав на ці об'єкти, за винятком зборів за кодами 13300, 13400, 22200, 22400, 32100 і 32300, сплачується у розмірі 5 відсотків установленого розміру.

Відповідно до пункту 3-1 Порядку у разі коли заявником (заявниками) чи власником (власниками) патенту на винахід (корисну модель) є неприбуткові установи та організації, кожен збір за дії, пов'язані з охороною прав на винахід (корисну модель), за винятком зборів за кодами 13300, 13400 і 13500, сплачується у розмірі 10 відсотків установленого розміру.

У разі застосування положень пункту 3-1 Порядку у відповідній заявці на об’єкт інтелектуальної власності, клопотанні, запереченні, заяві зазначається документ (закон, статут тощо), на підставі якого заявник або власник патенту на винахід (корисну модель) є неприбутковою установою чи організацією. Державна служба та заклад експертизи можуть вимагати надання копії такого документа чи засвідченого нотаріально витягу з нього, якщо є обґрунтовані сумніви у достовірності посилання на цей документ, або в порядку вибіркового контролю.

Якщо Порядком та додатком до Порядку передбачено декілька підстав для зменшення та/або збільшення розміру певного збору, обирається одна з усіх наявних підстав.

Як сплачується мито

Державне мито за видачу патенту України на винаходи та корисні моделі, сплачується на підставі Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 р. № 7-93: - фізичною (юридичною) особою, яка постійно проживає (знаходиться) в Україні у розмірі 17 гривень на рахунок, що відкритий відповідно до коду бюджетної класифікації 22090300 у територіальному органі Державної казначейської служби. Номер відповідного рахунку надається за місцем реєстрації платника в органі державної податкової служби; - фізичною (іноземною юридичною особою), яка постійно проживає (знаходиться) за межами України, – у розмірі 100 доларів США; - фізичною (юридичною) особою, яка постійно проживає (знаходиться) на території Республіки Бєларусь, у доларах США або еквівалент у білоруських рублях за офіційним

9

курсом Національного банку України на день сплати мита; - фізичною (юридичною) особою, яка постійно проживає (знаходиться) на території Російської Федерації, у доларах США або еквівалент у російських рублях за офіційним курсом Національного банку України на день сплати мита за такими реквізитами: Одержувач коштів (beneficiary): Державна казначейська служба України, вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, Україна STATE TREASURY SERVICE OF UKRAINE, 6 Bastionna str., 01601, Kyiv, Ukraine; Код казначейської служби: 37567646; Бюджетний мультивалютний рахунок одержувача коштів (account): 25133012855000; Банк одержувача коштів (beneficiary bank): Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”, вул. Горького 127, м. Київ, 03150, Україна JSC "STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAINE ", 127 Gorkogo str., 03150, Kiev , Ukraine; S.W.I.F.T.: EXBSUAUX; Код банку: 322313.

У розрахунковому документі про сплату мита в роз’яснювальній інформації реквізиту “призначення платежу” зазначається: “державне мито за видачу патенту на винахід або корисну модель, за заявкою № _____”. Документ про сплату державного мита (оригінал) необхідно надати на адресу ДП "УІПВ" для видачі патенту на винахід або корисну модель.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту документи про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікації про видачу патенту до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація патенту не здійснюється, а заявка вважається відкликаною.

Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

10. Нормативно-правові акти

Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України

Про державну систему депонування штамів мікроорганізмів

Порядок надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі ) чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми

Про порядок виплати винагороди авторам винаходів і промислових зразків, що охороняються чинними на території України свідоцтвами СРСР

Порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності

10

Відомчі нормативно-правові акти

Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель

Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель

Положення про Державний реєстр патентів   України на винаходи

Положення про Державний реєстр   патентів України на корисні моделі

Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на секретні винаходи

Положення про Державний реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі

Інструкція про порядок продовження строку дії патенту на винахід,   об'єктом якого є засіб,   використання якого потребує дозволу компетентного органу

Інструкція про подання,   розгляд,     публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (кориснумодель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисноїмоделі)

Інструкція про офіційну публікацію заяви про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі)   та клопотання про її відкликання

Інструкція про порядок видачі патенту України на винахід, що охороняється авторським свідоцтвом СРСР

Інструкція про видачу патентів України на секретні винаходи,     які охороняються авторськими свідоцтвами СРСР на секретні винаходи

Інструкція про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об’єкт права інтелектуальної власності

Міжнародні договори, адміністративні функції яких виконує ВОІВ

Договір про патентну кооперацію

Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури

Договір про патентне право   (дод. Інструкція до договору про патентне право)

Паризька конвенція про охорону промислової власності

Міжнародні договори держав-учасниць СНД

Угода про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів в галузі правової

11

охорони винаходів

Роз’яснення Державної служби інтелектуальної власності України

 Роз’яснення щодо поділу заявки на винахід та заявки на корисну модель

 Закони України

Про охорону прав на винаходи і корисні моделі

Промисловий зразок

1. Що таке промисловий зразок?

2. Які умови набуття правової охорони промислового зразка?

3. Які об'єкти не можуть одержати правову охорону?

4. Які права має власник патенту України на промисловий зразок?

5. Як отримати патент на промисловий зразок?

5.1. Подання заявки

5.2. Заявка

5.3. Проведення експертизи заявки і видача патенту

6. Патентування промислового зразка в іноземних державах

7. Державне мито та збори

8. Нормативно-правові акти

9. Як оформити заявку на міжнародну реєстрацію промислових зразків за Гаазькою 12

угодою

9.1 Заявка (бланк) на міжнародну реєстрацію

9.2 Пояснювальні нотатки до офіційного бланку заявки

1. Що таке промисловий зразок?

Промисловий зразок – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Відносини, які виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на промислові зразки в Україні, регулюються Цивільним кодексом України та Законом України "Про охорону прав на промислові зразки" (далі – Закон). Набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується патентом. Патент України на промисловий зразок є охоронним документом, який видається від імені держави уповноваженим на це органом – Державним департаментом інтелектуальної власності (далі – Державна служба). Право на одержання патенту має автор та інші особи, які набули право на промисловий зразок за договором чи законом. Обсяг правової охорони, яка надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Державного реєстру патентів України на промислові зразки (далі – Реєстр), і засвідчується патентом з наведеною в ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу.

2. Які умови набуття правової охорони промислового зразка?

Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу й призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб (пункт 2 статті 5 Закону). Правова охорона надається промисловому зразку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності й моралі та відповідає умові патентоспроможності. Умовою патентоспроможності промислового зразка є новизна. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

3. Які об'єкти не можуть одержати правову охорону?

Не можуть одержати правову охорону такі об'єкти:

об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм); промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція як така; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.

4. Які права має власник патенту України на промисловий зразок?

Патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок на власний розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів, а також забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно із Законом порушенням

13

прав власника патенту. Права, які надаються власнику відповідно до патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту.

5. Як отримати патент на промисловий зразок

5.1. Подання заявки

Вимоги до заявки встановлені статтею 11 Закону та Правилами складання та подання заявки на промисловий зразок, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 110 від 18.02.2002 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 6.03.2002 за № 226/6514 (далі – Правила складання). Особа, яка бажає одержати патент, може подати заявку до Державної служби  на адресу Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (далі – ДП "УІПВ"): вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна. За дорученням заявника заявку може подати представник в справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа. Іноземні та інші особи, які мають постійне місце проживання чи місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Державною службою та ДП "УІПВ" реалізують власні права через патентних повірених, якщо інше не передбачене міжнародними договорами. Так, згідно з угодами про співробітництво у сфері охорони промислової власності між урядом України та урядами Російської Федерації й Республіки Білорусь, фізичні та юридичні особи, які мають постійне місце проживання чи місцезнаходження в цих державах, мають право подавати заявки без залучення патентних повірених безпосередньо до ДП "УІПВ". Якщо до складу заявників входить хоча б одна фізична особа, яка має постійне місце проживання на території України, чи юридична особа, яка має місцезнаходження на території України, то заявка подається без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування на території України.

5.2. Заявка

Заявка – це сукупність документів, необхідних для видачі патенту. Вона складається українською мовою й повинна містити:

заяву про видачу патенту – в 1 примірнику; комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета або малюнка), які

дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу, – у 2 примірниках; опис промислового зразка – в 1 примірнику; креслення, схему, карту (або в разі потреби пояснення суті промислового зразка,

визначення габаритів та співвідношень між розмірами загального вигляду виробу чи його елементами, пояснення ергономічних особливостей зовнішнього вигляду виробу тощо) – в 1 примірнику.

Форма заяви про видачу патенту України на промисловий зразок наведена в додатку в Правилах складання. За подання заявки сплачується збір у строки, встановлені пунктом 8 статті 11 Закону, відповідно до Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1716 від 23 грудня 2004 року (далі – Порядок). Розмір збору за подання заявки на промисловий зразок визначається відповідно до коду 20

14

100 додатку до Порядку. Якщо заявник згідно з чинним законодавством має пільги на сплату зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, то до заявки додається документ, який підтверджує право на пільгу. Якщо заявка подається через патентного повіреного або іншу довірену особу, то до заявки додається довіреність, яка засвідчує його (її) повноваження. Якщо заявник бажає та має право скористатися правом пріоритету попередньої заявки, яка була подана в одній з держав-учасниць Паризької конвенції про охорону промислової власності, то він повинен одночасно із заявкою або протягом трьох місяців від дати її подання надати:

заяву про пріоритет з посиланням на дату подання й номер попередньої заявки; копію попередньої заявки та її переклад українською мовою.

Слід мати на увазі, що пріоритет поширюється лише на ті ознаки промислового зразка, які зазначені в попередній заявці, пріоритет якої заявлено. Якщо заявник бажає та має право скористатися правом пріоритету промислового зразка, використаного в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території одної з держав-учасниць Паризької конвенції, то він повинен одночасно із заявкою або протягом трьох місяців від дати її подання надати:

заяву про пріоритет; документ, який підтверджує показ зазначеного промислового зразка на виставці,

засвідчений адміністрацією або оргкомітетом виставки.

5.3. Проведення експертизи заявки та видача патенту

Порядок проведення експертизи заявки на промисловий зразок встановлено статтею 14 Закону та Правилами розгляду заявки на промисловий зразок, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 18.03.2002 № 198. Він включає:

установлення дати подання заявки на підставі статті 12 Закону; визначення того, чи належить об'єкт, який заявляється, до об'єктів, зазначених у пункті 2

статті 5 Закону; перевірку заявки на відповідність формальним вимогам статті 11 Закону та Правилам

складання та подання заявки на промисловий зразок, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2002 № 110 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 29.04.2002 за № 406/6694 (далі – Правила складання);

перевірку документа про сплату збору за подання заявки на відповідність вимогам Порядку та пункту 10.12 Правил складання.

Кінцеві результати експертизи заявки, яка не вважається відкликаною або не відкликана, відбиваються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Державною службою. На підставі такого висновку Державна служба приймає рішення про видачу патенту або про відмову у його видачі. Це рішення надсилається заявнику. На підставі рішення про видачу патенту та за наявності документів про сплату державного мита за видачу патенту й збору за публікацію про його видачу відомості про видачу патенту публікуються в офіційному бюлетені «Промислова власність». Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту здійснюється державна

15

реєстрація патенту на промисловий зразок шляхом внесення до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відповідних відомостей. Патент видається Державною службою у місячний строк після його державної реєстрації. Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до Державної служби й продовжується ним за клопотанням власника, але не більше як на п'ять років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 24 Закону. Таким чином, строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок в Україні становить 15 років від дати подання заявки й цей строк не може бути перевищений. Чинність патенту підтримується шляхом сплати річного збору за кожний рік дії патенту, рахуючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до ДП "УІПВ" одночасно з документом про сплату збору за видачу патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рік має надійти до ДП "УІПВ" до кінця поточного року, за умови сплати збору протягом двох останніх його місяців.

6. Патентування промислового зразка в іноземних державах

Охорону промислового зразка в інших країнах можна одержати двома шляхами.

По-перше, можна подати заявку до відомства держави, у якій заявник бажає одержати охорону промислового зразка, згідно із законодавством цієї держави.

По-друге, можна одержати правову охорону промислового зразка в іноземних державах згідно з Гаазькою угодою про міжнародну реєстрацію промислових зразків (далі – Гаазька угода: www.wipo.int/hague/en), яка дозволяє зареєструвати промисловий зразок у кількох державах-учасницях Гаазької угоди шляхом подання однієї заявки до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі – ВОІВ). Відповідно до положень Гаазької угоди така заявка подається самим заявником (або його представником) безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ.

У зв'язку з тим, що Україна є учасницею Гаазького акта Гаазької угоди (Акта 1960 р.) та Женевського акта Гаазької угоди (Акта 1999 р.), українські заявники можуть отримати міжнародну реєстрацію на територіях більш ніж 60 держав.

Перелік держав-учасниць Гаазької угоди розміщено на веб-сайті ВОІВ за адресою http://www.wipo.int/hague/en/members/.

Заявка на міжнародну реєстрацію промислових зразків відповідно до Гаазької угоди подається англійською, французькою або іспанською мовами на вибір заявника. Одна заявка може містити в собі до 100 промислових зразків. Збори, пов’язані з міжнародною реєстрацією, сплачуються одноразово в одній валюті (швейцарських франках) на користь Міжнародного бюро ВОІВ.

Міжнародна заявка має бути складена на офіційному бланку “APPLICATION FOR INTERNATIONAL REGISTRATION” (форма DM/1), встановленому Міжнародним бюро ВОІВ. Копії цих бланків надаються заявникам безоплатно та доступні для завантаження з веб-сайта ВОІВ за адресою: http://www.wipo.int/hague/en/forms/.

Заявку може бути подано в електронному вигляді (інтерфейс e-filing розміщено на веб-порталі ВОІВ за адресою: http://www.wipo.int/hague/en/forms/intermediate.html).

16

У міжнародній заявці поряд з іншими даними обов’язково наводиться зображення відповідного промислового зразка та зазначаються держави-учасниці Гаазької угоди, у яких заявник бажає одержати охорону промислового зразка. Таблиця договірних сторін відповідного акта Гаазької угоди додається до офіційного бланка заявки форми DM/1.

За подання міжнародної заявки потрібно сплачувати Міжнародному бюро ВОІВ чотири різні види мита:

основне мито; звичайне мито за зазначення стосовно кожної зазначеної Договірної сторони, яке, у свою

чергу, диференційоване та має три рівні (залежно від зазначення тієї чи іншої договірної сторони, яка зробила відповідну заяву щодо належності до другого або третього рівня мит);

індивідуальне мито за зазначення стосовно кожної з тих зазначених заявником договірних сторін, які зробили відповідну заяву про те, що звичайне мито за зазначення заміняється на індивідуальне мито за зазначення, розмір якого вказується в заяві;

мито за публікацію.

Будь-яке мито вважається сплаченим на дату, на яку Міжнародне бюро ВОІВ одержало встановлену суму.Мито сплачується до Міжнародного бюро ВОІВ одним з таких шляхів:

внесення в дебет на поточний рахунок Міжнародного бюро ВОІВ; сплата на швейцарський поштовий чековий рахунок або будь-який з визначених

банківських рахунків Міжнародного бюро ВОІВ банківським чеком; сплата готівкою в Міжнародному бюро ВОІВ.

Сплачуючи мито на стадії подання міжнародної заявки, слід зазначити призначення платежу разом з інформацією, яка дозволяє ідентифікувати заявку, найменування заявника та промисловий зразок, до якого належить платіж.

Розміри та різновиди мит, які сплачуються, вказані в Переліку розмірів мита (Schedule of Fees), розміщеному на веб-сайті ВОІВ за адресою: http://www.wipo.int/hague/en/fees/sched.htm.

7. Державне мито та збори

8. Нормативно-правові акти

9. Як оформити заявку на міжнародну реєстрацію промислових зразків за Гаазькою угодою

9.1 Заявка (бланк) на міжнародну реєстрацію

9.2 Пояснювальні нотатки до офіційного бланку заявки

17

Знаки для товарів і послуг

1. Як одержати свідоцтво України на знак для товарів і послуг? 2. Які умови надання правової охорони знака? 3. Які позначення не можуть одержати правову охорону? 4. Які права має власник свідоцтва України на знак для товарів і послуг? 5. Подання заявки 6. Заявка 7. Проведення експертизи заявки 8. Реєстрація знака в іноземних державах 9. Державне мито і збори

1. Як одержати свідоцтво України на знак для товарів і послуг?

Відносини, які виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг (далі – знак) в Україні регулюються Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі – Закон).

Знак – позначення, яке вирізняє товари та послуги одних осіб серед таких самих або споріднених з ними товарів і послуг інших осіб.

Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Свідоцтво України на знак для товарів і послуг є офіційним охоронним документом, який видається від імені держави уповноваженим на це органом – Державною службою інтелектуальної власності (далі – Державна служба).

Право на одержання свідоцтва має будь-яка фізична або юридична особа, об`єднання осіб або їх правонаступники.

Обсяг правової охорони, який надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (далі – Реєстр), і засвідчується свідоцтвом з наведеними в ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки й продовжується за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється Положенням про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки № 10 від 10.01.2002 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 64/6352 від 28.01.2002.

Після припинення дії свідоцтва згідно з пунктами 1 – 3 статті 18 Закону ніхто іншій, крім колишнього власника, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років.

2. Які умови надання правової охорони знака?

Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри,

18

зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності та моралі й на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені статтею 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

3. Які позначення не можуть одержати правову охорону?

Не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують:

державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми); офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових

організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки.

Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу держави, символіка якої використовується як елемент знака, або компетентного органу власників (зокрема міжнародних міжурядових організацій).

Компетентним органом щодо назви держави "Україна" є Комісія щодо погодження питань про внесення позначення, яке містить офіційну назву держави "Україна", до знака для товарів і послуг – постійно діючий орган Міністерства освіти і науки України.

Також не можуть одержати правову охорону, але можуть бути внесені до знака як елементи, які не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака, такі позначення:

ті, які звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;

ті, які складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;

ті, які складаються лише з позначень чи даних, що є описовими в разі використання їх по відношенню до зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце та час виготовлення чи збуту товарів чи надання послуг;

ті, які складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами й термінами.

Не можуть одержати правову охорону такі позначення:

ті, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

ті, які відбивають лише форму, зумовлену природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товару

19

істотної цінності.

Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати:

із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

із знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності;

з фірмовими найменуваннями, які відомі в Україні й належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Державної служби заявки щодо таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

з кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), які охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями;

із знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.

Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють:

промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури й мистецтва або цитати й

персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;

прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

4. Які права має власник свідоцтва України на знак для товарів і послуг?

Свідоцтво України на знак для товарів і послуг надає його власнику право використовувати знак, а також виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак, виключне право розпоряджатися правом на знак в порядку, встановленому статтею 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», та інші права, визначені цим Законом.

Права, які випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.

5. Подання заявки

Вимоги до заявки встановлені статтею 7 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та виданими на його основі Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України № 72 від 20.08.97 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за № 416/2220 від 22.09.1997 (далі – Правила).

Заявка подається до Установи особою, яка бажає одержати свідоцтво. Заявка подається безпосередньо до Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (далі –ДП "УІПВ") – уповноваженого закладу експертизи – або

20

надсилається на його адресу: вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна.

За дорученням заявника заявка може подаватися через представника в справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), зареєстрованого відповідно до Положення про представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.94 за № 545, або іншу довірену особу.

Іноземні особи та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання чи місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права, зокрема право на подання заявки, тільки через патентних повірених, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.

Так, згідно з угодами про співробітництво у сфері охорони промислової власності між Урядом України та Урядами Російської Федерації і Республіки Білорусь, фізичні та юридичні особи, які мають постійне місце проживання чи місцезнаходження в цих державах, мають право подавати заявки без залучення патентних повірених безпосередньо до ДП "УІПВ".

Якщо до складу заявників входить хоча б одна фізична особа, яка має постійне місце проживання на території України, чи юридична особа, яка має місцезнаходження на території України, то заявка може подаватися без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування в Україні.

6. Заявка

Заявка – це сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва. Заявка складається українською мовою й повинна стосуватися одного знака та містити:

заяву про реєстрацію знака, у якій обов’язково зазначаються відомості про заявника та його адреса;

зображення знака, який заявляється; перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак,

згрупованих за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП).

Якщо заявник просить про охорону кольору чи поєднання кольорів як відрізняльної ознаки свого знака, то він повинен:

заявити про це та вказати в заяві колір чи поєднання кольорів; подати в заявці кольорові зображення знака.

Форма заяви наведена в додатку до Правил.

За подання заявки сплачується збір у строки, встановлені пунктом 8 статті 7 Закону, відповідно до Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року за № 1716 (далі – Порядок). Розмір збору за подання заявки на знак для товарів і послуг визначається відповідно до кодів 40100 та 40200 додатку до Порядку на підставі вмісту матеріалів заявки, одержаних ДП "УІПВ" на дату її подання.

21

Якщо заявник згідно з чинним законодавством України має пільги на сплату зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, то до заявки додається клопотання про надання пільги та завірена копія документа, яка підтверджує право на пільгу. Копія додається до кожної заявки.

Якщо заявка подається через патентного повіреного або іншу довірену особу, то до заявки додається видана заявником довіреність, яка засвідчує його (її) повноваження, вчинена до дати подання заявки.

Якщо заявник бажає та має підстави скористатися правом пріоритету попередньої заявки, яка була подана в одній з країн-учасниць Паризької конвенції, то він повинен одночасно із заявкою або протягом трьох місяців від дати подання заявки до ДП "УІПВ" надати:

заяву про пріоритет з посиланням на дату подання та номер попередньої заявки;

копію попередньої заявки та її переклад українською мовою.

Слід мати на увазі, що зображення знака за попередньою заявкою має відповідати зображенню знака, який заявляється.

Якщо заявник бажає та має підстави скористатися правом пріоритету знака, використаного в експонаті, показаному на офіційній або офіційно визнаній міжнародній виставці, проведеній на території однієї з держав-учасниць Паризької конвенції, то він повинен разом із заявкою або протягом трьох місяців від дати подання заявки до ДП "УІПВ" надати:

заяву про пріоритет; документ, який підтверджує показ експонатів з використанням заявленого

знака на виставці, засвідчений її адміністрацією або оргкомітетом.

7. Проведення експертизи заявки

Експертиза заявки проводиться відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та Правил і складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті).

Після проведення формальної експертизи, під час якої заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 Закону та встановлюється дата її подання, проводиться кваліфікаційна експертиза заявки, під час якої перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони.

Кінцеві результати експертизи заявки, яка не відкликана й не вважається такою, відбиваються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Державною службою. На підставі такого висновку Державна служба приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення за заявкою надсилається заявнику.

На підставі рішення про реєстрацію знака для товарів і послуг та за наявності документа 22

про сплату державного мита за видачу свідоцтва й збору за публікацію про його видачу відомості про видачу свідоцтва, визначені в установленому порядку, публікуються в офіційному бюлетені "Промислова власність". Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію знака.

Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Державна служба здійснює державну реєстрацію знака, для чого вносить до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відповідні відомості.

8. Реєстрація знака в іноземних державах

Охорону знака в інших країнах можна одержати двома шляхами.

По-перше, можна подати заявку до відомства держави, у якій заявник бажає одержати охорону згідно із законом і правилами, які регламентують реєстрацію знака в країні подання.

По-друге, можна зареєструвати знак в іноземних державах згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди. У цьому випадку заявка із зазначенням переліку країн, у яких заявник бажає одержати охорону, подається через ДП "УІПВ".

Процедура подання міжнародної заявки

Заявка на міжнародну реєстрацію знака подається до ДП "Український інститут промислової власності" (ДП "УІПВ") у двох примірниках на бланках рекомендованих МБ ВОІВ англійською або французькою мовами.

До заявки додаються:

2 примірника зображення знака розміром 8х8 см; копія документа, що підтверджує сплату збору за подання заявки на

міжнародну реєстрацію знаку; копія документа, що підтверджує сплату міжнародного мита.

Відомості, що зазначені у заявці на міжнародну реєстрацію знака, повинні бути такими, якими вони подані у національній (базовій) реєстрації або у національній (базовій) заявці.

Заявка на міжнародну реєстрацію може базуватись на двох і більше національних реєстраціях або національних заявках за умови, якщо вони стосуються того ж самого знаку, поданого однією юридичною або фізичною особою, а товари і послуги співпадають із заявленими у національних реєстраціях або заявках.

Порядок міжнародної реєстрації знака для товарів і послуг Після отримання необхідних документів ДП "УІПВ" перевіряє та засвідчує, що знак відповідає тому вигляду, в якому він наведений у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, або подана заявка на отримання свідоцтва України на ім`я того самого заявника, товари і послуги співпадають з товарами і послугами базової реєстрації або базової заявки. Після цього заявка на міжнародну реєстрацію знака надсилається до Міжнародного Бюро ВОІВ.

23

Міжнародне Бюро ВОІВ проводить експертизу на відповідність: заявки - міжнародній реєстрації знака; переліку товарів і послуг - Міжнародній класифікації товарів і послуг (МКТП). Міжнародне Бюро ВОІВ реєструє знак в Міжнародному реєстрі, публікує інформацію в офіційному бюлетені ВОІВ (WIPO Gazette of International Marks) і направляє власнику знака сертифікат про міжнародну реєстрацію знака. Також Міжнародне Бюро пересилає відповідні повідомлення всім країнам, що вказані в міжнародній заявці, та протягом 12 місяців з дати цього повідомлення кожна країна проводить експертизу знака згідно з національним законодавством, підтверджуючи дію міжнародної реєстрації стосовно всіх товарів і/або послуг, або частини товарів і/або послуг, або повністю відмовляє в охороні. Зареєстровані знаки мають той самий юридичний статус, як і знаки, що подані та зареєстровані в країні за національною процедурою.

Залежність міжнародної реєстрації від базового знака

Міжнародна реєстрація залишається залежною від національної (базової) реєстрації або заявки протягом п`яти років з дати міжнародної реєстрації. Таким чином, міжнародна реєстрація знака втрачає силу, якщо протягом п’яти років національний знак, раніше зареєстрований, або поданий на реєстрацію в країні походження, анулюється. Відомство країни походження звертається до Міжнародного Бюро ВОІВ з вимогою виключити знак з Міжнародного реєстру. Після п`ятирічного строку міжнародна реєстрація стає незалежною від національної реєстрації.

Збір за подання заявки на міжнародну реєстрацію знака у розмірі 600 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України №1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності" (код збору 43300), необхідно перерахувати на рахунок:

ЗКПО 31032378 АТ "Брокбізнесбанк" м.Київ р/р 2600401457 МФО 300249

Міжнародне мито сплачується у швейцарських франках безпосередньо до Міжнародного бюро ВОІВ: (і) шляхом списання коштів з поточного рахунку, відкритого в Міжнародному бюро; (іі) шляхом сплати на швейцарський поштовий чековий рахунок або на будь-який банківський рахунок Міжнародного бюро; (ііі) кредитною картою, якщо, у випадку, коли зв'язок здійснюється через електронні засоби, як передбачено у Розділі 11 Адміністративної інструкції, Міжнародне бюро надало електронний інтерфейс для сплати в режимі он-лайн.

Міжнародне мито за проведення дій по міжнародній реєстрації можна перерахувати на банківський рахунок Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності (ВОІВ):

WIPO (World Intellectual Property Organization) No. CH51 0483 5048 7080 8100 0 Credit Suisse, CH-1211 Geneva 70 Swift/BIC: CRESCHZZ80A WIPO, chemin des Colombettes, case postal 18, CH-1211 Genève 20

24

Switzerland

Обов`язково вказувати призначення платежу: "for international application of trademark based on national registration № ...." або "for international application of trademark based on national application № ...."

Корисна інформація щодо Мадридської системи міжнародної реєстрації знаків:

МАДРИДСЬКА УГОДА ПРО МІЖНАРОДНУ РЕЄСТРАЦІЮ ЗНАКІВ ПРОТОКОЛ ДО МАДРИДСЬКОЇ УГОДИ ПРО МІЖНАРОДНУ

РЕЄСТРАЦІЮ ЗНАКІВ АДМІНІСТРАТИВНА ІНСТРУКЦІЯ З ЗАСТОСУВАННЯ МАДРИДСЬКОЇ

УГОДИ ПРО МІЖНАРОДНУ РЕЄСТРАЦІЮ ЗНАКІВ ТА ПРОТОКОЛУ ДО НЕЇ (чинна з 1 січня 2008 року)

ЗАГАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ ДО МАДРИДСЬКОЇ УГОДИ ПРО МІЖНАРОДНУ РЕЄСТРАЦІЮ ЗНАКІВ ТА ПРОТОКОЛУ ДО ЦІЄЇ УГОДИ (чинна з 1 січня 2012 року)

ПОСІБНИК З МІЖНАРОДНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ЗНАКІВ згідно з Мадридською угодою та Мадридським протоколом

ПОЯСНЮВАЛЬНІ ПРИМІТКИ СТОСОВНО ОФІЦІЙНОГО БЛАНКУ ЗАЯВКИ ММ2

УМОВИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ, ВИКОРИСТАННЯ І ЗАКРИТТЯ ПОТОЧНОГО РАХУНКУ У ВОІВ

Калькулятор для підрахунку мит в режимі он-лайн http://www.wipo.int/madrid/en/fees.

Перелік держав-учасниць Мадридської системи:http://www.wipo.int/export/sites/www/treaties/fr/documents/pdf/madrid_marks.pdf.

Офіційні і додаткові бланки, які видаються Міжнародним бюро http://www.wipo.int/madrid/en/forms.

Для транслітерування пропонуємо користуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF.

Програма «Менеджер товарів та послуг Мадридської системи» Інформаційне повідомлення про особливості Програми Рекламні відео та буклет про переваги Програми для заявників

9. Державне мито і збори

http://www.ukrpatent.org/ua/derjmoti_znak.html

25

Зазначення походження товарів

1. Як зареєструвати право на кваліфіковане зазначення походження товару та одержати свідоцтво на право на використання вже зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару?

2. Які умови надання правової охорони кваліфікованим зазначенням походження товарів? 3. Особи, які мають право на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару 4. Особи, які мають право на використання зареєстрованої назви місця походження товару або

зареєстрованого географічного зазначення походження товару5. Права, які випливають з реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на

його використання6. Подання заявки 7. Заявка 8. Експертиза заявки 9. Реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару в іноземних державах 10. Державне мито і збори (реєстрація кваліфікаційного зазначення походження товару) 11. Форми бланків офіційних документів

1. Як зареєструвати право на кваліфіковане зазначення походження товару та одержати свідоцтво на право на використання вже зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару?

Правові засади охорони прав на зазначення походження товарів (географічні зазначення) визначаються спеціальним Законом України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" (далі – Закон). На підставі цього Закону видані Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 598 від 17.08.01 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2001 року за № 772/5963 (далі – Правила), які встановлюють вимоги до документів заявки та процедуру проведення її експертизи.

Відповідно до статті 1 Закону зазначення походження товару позначається термінами "просте зазначення походження товару" та "кваліфіковане зазначення походження товару".

Просте зазначення походження товару – будь-яке словесне чи зображувальне позначення, яке прямо або опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.

Кваліфіковане зазначення походження товару у свою чергу позначається термінами "назва місця походження товару" та "географічне зазначення походження товару".

Назва місця походження товару – назва географічного місця, яка вживається як позначення в назві товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з

26

характерним для цього географічного місця людським фактором.

Географічне зазначення походження товару – назва географічного місця, яка вживається як позначення в назві товару, що походить з цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.

Правова охорона кваліфікованим зазначенням походження товарів надається на підставі їх реєстрації, яка діє безстроково від дати реєстрації.

Державну реєстрацію кваліфікованих зазначень походження товарів та/або права на їх використання здійснює від імені держави уповноважений на це орган – Державний департамент інтелектуальної власності (далі – Державна служба) шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів (далі – Реєстр).

Реєстрація права на використання вже зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару засвідчується свідоцтвом, яке діє протягом 10 років від дати подання заявки.

Строк дії свідоцтва продовжується Державною службою на 10 років на підставі заяви, поданої власником свідоцтва протягом останнього року дії свідоцтва, за умови надання підтвердження спеціально уповноваженого органу, що власник свідоцтва виробляє товар у географічному місці, зазначеному в Реєстрі, а характеристики товару відповідають характеристикам, занесеним до Реєстру. За продовження строку дії свідоцтва сплачується збір.

2. Які умови надання правової охорони кваліфікованим зазначенням походження товарів?

Правова охорона надається кваліфікованому зазначенню походження товару, яке вказує на конкретне географічне місце, з якого походить товар, відповідає умовам надання правової охорони відповідно до статті 7 Закону та на яке не поширюються встановлені статтею 8 Закону підстави для відмови в наданні правової охорони.

3. Особи, які мають право на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару

Право на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару мають:

особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов`язані з цим географічним місцем;

асоціації споживачів; установи, які мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення

відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.

4. Особи, які мають право на використання зареєстрованої назви місця походження товару або зареєстрованого географічного зазначення походження товару

27

Право на використання зареєстрованої назви місця походження товару або зареєстрованого географічного зазначення походження товару мають за умови реєстрації цього права виробники, які в географічному місці, зазначеному в Реєстрі, виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші характеристики якого відповідають тим, що внесені до Реєстру.

5. Права, які випливають з реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на його використання

Права, які випливають з реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на його використання, діють від дати їх реєстрації.

Обсяг правової охорони, яка надається реєстрацією права на використання кваліфікованого зазначення походження товару, визначається занесеними до Реєстру й зафіксованими у свідоцтві характеристиками товару та межами географічного місця.

Власник свідоцтва має такі права:

використовувати зареєстроване кваліфіковане зазначення походження товару;

вживати заходів щодо заборони використання кваліфікованого зазначення походження товару особами, які не мають на це права;

вимагати від осіб, які порушили його права, припинення цих порушень і відшкодування матеріальної та моральної шкоди у встановленому законом порядку.

Реєстрація права на використання кваліфікованого зазначення походження товару не обмежує прав інших осіб на реєстрацію їх прав на його використання.

Власник свідоцтва не має права на такі дії:

видання ліцензії на використання кваліфікованого зазначення походження товару;

заборону (перешкоджання) спеціально уповноваженим органам здійснювати контроль за наявністю в товарі особливих властивостей та інших характеристик, на підставі яких зареєстровано кваліфіковане зазначення походження товару та/або право на його використання.

6. Подання заявки

Для здійснення державної реєстрації та одержання свідоцтва про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка має на це право, (заявником) подається заявка до Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (далі – ДП "УІПВ") на адресу: вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна.

Виконання вимог до складу й оформлення документів заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, які визначаються Правилами, є обов'язковим для заявників.

28

За дорученням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений), зареєстрований відповідно до Положення про представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.94 № 545, або інша довірена особа.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують власні права, зокрема право на подання заявки, тільки через патентних повірених, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.

Так, згідно з угодами про співробітництво у сфері охорони промислової власності між Урядом України та Урядами Російської Федерації й Республіки Білорусь громадяни та юридичні особи, які проживають чи мають постійне місце проживання в цих державах, мають право подавати заявки без залучення патентних повірених безпосередньо до ДП "УІПВ".

Якщо до складу заявників входить хоча б одна фізична особа, яка має постійне місце проживання на території України, чи юридична особа, яка має місцезнаходження на території України, то заявка може подаватися без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування в Україні.

7. Заявка

Заявка складається українською мовою, повинна стосуватися лише одного зазначення походження товару й містити:

заяву про реєстрацію назви місця походження товару чи географічного зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару, у якій обов’язково зазначаються відомості про заявника та його поштова адреса;

заявлену назву місця походження товару або заявлене географічне зазначення походження товару;

назву товару, для якого заявник просить зареєструвати вказане зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару;

назву та межі географічного місця, де виробляється товар і з яким пов`язуються особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару;

опис особливих властивостей товару, певних якостей, репутації або інших характеристик товару;

дані щодо використання заявленого кваліфікованого зазначення походження товару на етикетці та під час маркування товару;

дані про взаємозв`язок особливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик товару з природними умовами та/або людським фактором вказаного географічного місця.

Разом із заявкою подаються:

документ, який підтверджує, що заявник у зазначеному місці виробляє товар, для якого просить зареєструвати назву місця його походження чи

29

географічне зазначення походження товару та/або право на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару;

висновок спеціально уповноваженого органу, визначеного відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. № 149-р «Про спеціально уповноважені органи для визначення та контролю особливих властивостей та інших характеристик товарів» (далі – Розпорядження) про те, що особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару, зазначені в заявці, об’єктивно зумовлені природними умовами та/або людським фактором вказаного географічного місця виготовлення товару чи пов’язані з ними;

висновок спеціально уповноваженого органу, визначеного відповідно до Розпорядження щодо меж географічного місця, з яким пов`язані особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару.

До заявки додається розрахунковий документ про сплату збору за подання заявки, якщо це необхідно відповідно до пункту 3.12 Правил.

Документом про сплату збору вважається виписка з особового банківського рахунка ДП "УІПВ". У разі відсутності у виписці з особового банківського рахунка зазначення номера заявки на відповідний об'єкт інтелектуальної власності документом про сплату збору є розрахунковий документ на паперовому носії (платіжне доручення, касовий чек, квитанція тощо), який міститься в матеріалах заявки та відповідає вимогам, установленим пунктом 5 Порядку.

Терміни та порядок сплати зборів за подання заявки визначені Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 (далі Положення). Розмір збору за подання заявки визначається відповідно до коду 50100 додатку до Порядку.

8. Експертиза заявки

Розгляд та експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару проводяться відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" та встановлених на його основі Правил.

Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару встановлює відповідність наведених у заявці даних положенням статей 7, 8 і 9 Закону.

Якщо за результатами експертизи визначено, що заявка відповідає вимогам, передбаченими статтями 7, 8 і 9 Закону, відомості про заявку публікуються в офіційному бюлетені Державної служби  "Промислова власність".

Протягом 6 місяців від дати опублікування офіційних відомостей про заявку будь-яка особа може подати до Державної служби заперечення проти реєстрації заявленої назви місця походження товару або заявленого географічного зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення

30

походження товару. За подання заперечення сплачується збір згідно з Порядком.

У разі відсутності заперечень або визнання їх необґрунтованими Державна служба приймає рішення про реєстрацію цього кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання вже зареєстрованого цього кваліфікованого зазначення походження товару й повідомляє про це заявника.

На підставі прийнятого Державною службою рішення про реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару здійснюється відповідна реєстрація.

Реєстрація здійснюється шляхом внесення до Реєстру визначених частиною другою статті 14 Закону відомостей щодо кваліфікованого зазначення походження товару та осіб, які мають право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару.

Свідоцтво про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару видається Державною службою протягом місяця від дати реєстрації цього зазначення або від дати внесення до Реєстру відомостей щодо осіб, яким надано право на використання раніше зареєстрованого цього кваліфікованого зазначення походження товару за умови сплати державного мита в розмірі та порядку, визначених законодавством.

9. Реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару в іноземних державах

Заявка на реєстрацію в іноземній державі кваліфікованого зазначення походження товару, пов'язаного з географічним місцем на території України, може бути подана тільки після його реєстрації в Україні.

10. Державне мито і збори (реєстрація кваліфікаційного зазначення походження товару)

http://www.ukrpatent.org/ua/derjmito_reestr.html

11. Форми бланків офіційних документів

 Форми бланків офіційних документів

Топографія (компонування) інтегральної мікросхеми.

1. Що таке топографія (компонування) інтегральної мікросхеми?

2. Які умови надання правової охорони на топографію (компонування) IMC?

31

3. Хто має право на реєстрацію топографії (компонування) інтегральної мікросхеми?

4. Які права надає власнику реєстрація топографії (компонування) IMС?

5. Подання заявки

6. Розгляд заявки

7. Державне мито та збори

8. Нормативно-правові акти

1. Що таке топографія (компонування) інтегральної мікросхеми?

Відносини, які виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на топографії (компонування) інтегральних мікросхем в Україні, регулюються Цивільним кодексом України та Законом України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" (далі – Закон).

Інтегральна мікросхема (ІМС) – мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи та з'єднання якого неподільно сформовані в об'ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення.

Топографія (компонування) ІМС – зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними.

2. Які умови надання правової охорони на топографію (компонування) IMC?

Топографія (компонування) ІМС відповідає умовам охороноздатності, якщо є оригінальною. Топографія (компонування) ІМС визнається оригінальною, якщо вона не створена шляхом прямого відтворення (копіювання) іншої топографії (компонування) ІМС, має відмінності від інших топографій (компонувань) ІМС, що надають їй нові властивості, і не була відомою в галузі мікроелектроніки до дати подання заявки або до дати її першого використання.

Не може бути визнана оригінальною та топографія (компонування) ІМС, заявка на реєстрацію якої подана пізніше ніж через два роки, починаючи з дати її першого використання.

3. Хто має право на реєстрацію топографії (компонування) інтегральної мікросхеми?

Право на реєстрацію топографії (компонування) ІМС має її автор та інші особи, які набули право на топографію (компонування) ІМС за договором чи законом.

4. Які права надає власнику реєстрація топографії (компонування) IMС?

Реєстрація топографії (компонування) ІМС надає її (його) власнику такі права:

32

забороняти іншим особам використовувати топографію (компонування) ІМС без його дозволу;

передавати на підставі договору право власності на топографію (компонування) ІМС будь-якій особі, яка стає правонаступником власника зареєстрованої топографії (компонування) ІМС;

видавати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання зареєстрованої топографії (компонування) ІМС на підставі ліцензійного договору.

Під використанням топографії (компонування) ІМС слід розуміти таке:

копіювання топографії (компонування) ІМС; виготовлення ІМС із застосуванням цієї топографії (компонування); виготовлення будь-яких виробів, які містять такі ІМС; ввезення таких ІМС та виробів, які їх містять, на митну територію України; пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж та інше

введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях ІМС, виготовлених із застосуванням топографії (компонування) ІМС, та будь-яких виробів, які містять такі ІМС;

ІМС визнається виготовленою із застосуванням зареєстрованої топографії (компонування), якщо при цьому використано всі елементи, які визначають топографію (компонування) ІМС оригінальною.

Права, які випливають із реєстрації топографії (компонування) ІМС, є чинними, починаючи з дати наступного дня після їх державної реєстрації.

5. Подання заявки

Особа, яка бажає зареєструвати топографію (компонування) ІМС і має на це право, подає заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності (далі – Державна служба).

Заявка подається до  Державної служби на адресу Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (далі – ДП "УІПВ"): вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна.

Вимоги до документів заявки визначені Законом України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" (далі – Закон) та Правилами складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 18 квітня 2002 р. № 260 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 406/6694 від 29.04.2002 (далі – Правила).

За дорученням заявника заявку можна подати через представника в справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу.

Іноземці та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують власні права через представників у справах інтелектуальної власності.

Заявка – це сукупність документів, необхідних для реєстрації топографії ІМС та видачі свідоцтва. Заявка повинна стосуватися тільки однієї топографії (компонування) ІМС.

Заявка на топографію базового матричного кристала може містити матеріали, що 33

стосуються як топографії (компонування) самого базового матричного кристала, так і топографій (компонувань) ІМС, які виготовляються на його основі.

Заявка складається українською мовою й повинна містити:

заяву про реєстрацію топографії (компонування) ІМС; матеріали, які ідентифікують топографію (компонування) ІМС.

За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до ДП "УІПВ" разом із заявкою або протягом двох місяців від дати її подання. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання, за подання якого сплачено збір. Строки, розміри й механізм сплати зборів визначаються Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1716 від 23 грудня 2004 року (далі – Порядок).

З метою ідентифікації топографії (компонування) ІМС, яка не використовувалася до дати подання заявки, до ДП "УІПВ" подаються в одному примірнику матеріали, що дають вичерпну інформацію про топографію (компонування).

Заявка та документи, які додаються до неї, крім реферату, подаються в одному примірнику. Реферат подається у двох примірниках.

Реферат має містити:

назву ІМС, яка виконується за заявленою топографією (компонуванням); повне ім'я або найменування заявника; галузь застосування, призначення або функції ІМС; вид технології, яка використовується для виготовлення ІМС.

Середній обсяг тексту реферату – від 50 до 150 слів.

6. Розгляд заявки

Порядок розгляду заявки встановлений Законом та Правилами і включає:

встановлення дати подання заявки; визначення того, чи є заявлений об'єкт топографією (компонуванням) ІМС; перевірку заявки на відповідність формальним вимогам; перевірку документа про сплату збору за подання заявки на відповідність

встановленим вимогам.

Експертиза заявки має статус науково-технічної і проводиться відповідно до Закону і Правил.

Після прийняття рішення про реєстрацію заявленої топографії (компонування) ІМС здійснюється її реєстрація шляхом внесення до Державного реєстру України топографій інтегральних мікросхем (далі – Реєстр) відповідних відомостей.

Одночасно з державною реєстрацією топографії (компонування) ІМС відомості про неї

34

(нього) публікуються в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Державна реєстрація топографії (компонування) ІМС здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за реєстрацію топографії (компонування) ІМС і збору за публікацію про реєстрацію топографії (компонування) ІМС. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію топографії (компонування) ІМС.

Реєстрація топографії (компонування) ІМС здійснюється за умови, що відповідальність за її охороноздатність покладається на заявника.

Державна служба видає заявнику свідоцтво в місячний строк після реєстрації топографії (компонування) ІМС.

7. Державне мито та збори

www.ukrpatent.org/ua/dedj_mito_topografiya.jtml

8. Нормативно-правові акти

www.ukrpatent.org/ua/topo_vidomchi.html

Форми бланків офіційних документів

Право промислової власності

( )Винаходи корисні моделі

Заява про видачу патенту України на винахід (корисну модель) ; Заява про видачу патенту України на секретний винахід (секретну корисну модель) ; Клопотання про видачу патенту України на секретний винахід, який охороняється

авторським свідоцтвом СРСР на секретний винахід; Клопотання про видачу патенту України на винахід, який охороняється авторським

свідоцтвом СРСР;

передача прав

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель);

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) від співвласника до співвласника;

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі);

35

Заява про публікацію та внесення до реєстру змін у відомості про видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі);

Заява про публікацію та внесення до відповідного реєстру відомостей про дострокове припинення дії ліцензійного договору;

Заява про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі);

Клопотання про відкликання заяви про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі).

( )Знаки для товарів та послуг торговельні марки

Заява про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні ;

передача прав

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на знак;

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на знак від співвласника до співвласника;

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про видачу ліцензії на використання знака;

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про видачу ліцензії на використання міжнародного знака;

Заява про публікацію та внесення до реєстру змін у відомості про видачу ліцензії на використання знака;

Заява про публікацію та внесення до реєстру змін у відомості про видачу ліцензії на використання міжнародного знака;

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про дострокове припинення дії ліцензійного договору;

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про дострокове припинення дії ліцензійного договору (міжнародний знак).

Промислові зразки

Заява про видачу патенту України на промисловий зразок ;

передача прав

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок;

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок від співвласника до співвласника;

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про видачу ліцензії на використання промислового зразка;

Заява про публікацію та внесення до реєстру змін у відомості про видачу ліцензії на використання промислового зразка;

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про дострокове припинення дії ліцензійного договору;

Заява про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого промислового зразка;

Клопотання про відкликання заяви про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого промислового зразка.

36

( )Топографія інтегральної мікросхеми ІМС

Заява про реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми в Україні ;

передача прав

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на топографію ІМС;

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на топографію ІМС від співвласника до співвласника;

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про видачу ліцензії на використання топографії ІМС;

Заява про публікацію та внесення змін у відомості про видачу ліцензії на використання топографії ІМС;

Заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей про дострокове припинення дії ліцензійного договору.

Зазначення походження товару Заявка на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на

використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження.

37

РекомендаціїРекомендації щодо правового режиму службових творівРекомендацій щодо вибору способів правової охорони та захисту прав на об’єкти авторського права і відповідні об’єкти права промислової власностіРекомендації щодо забезпечення правомірності створення і використання фотографічних творівРекомендації щодо застосування вільних публічних ліцензій на використання об’єктів авторського права і суміжних правРекомендації щодо забезпечення правомірності використання комп’ютерних програм вільного користуванняПостанова Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 №5Рекомендації щодо забезпечення правомірності використання комп’ютерних програм у діяльності суб’єктів господарюванняРекомендації для Інтернет-провайдерів, контент-провайдерів та користувачів файлообмінних мереж та інших веб-сервісів щодо правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав у мережі ІнтернетРекомендації для учасників процесу створення та використання аудіовізуальних творів і виконаньРекомендації щодо застосування винятків та обмежень у сфері авторського права і суміжних правРекомендації щодо вдосконалення механізму регулювання цифрового використання об’єктів авторського права і суміжних прав через мережу Інтернет

38