Моїм батькамГалині Василівні та Юрію Митрофановичу Замурамз безмежною вдячністю присвячую

Olena Zamura

“Great Madman”Death and Mortality

in Hetmashchyna of the Eighteenth Century

KyivKIS Press

2014

Олена Замура

«Великий шаленець»Смерть і смертність

у Гетьманщині ХVІІІ століття

КиївВидавництво «КІС»

2014

УДК: 314:14:930:[316.334.55]:94(477) «1648/179»ББК: 60.73(4Укр) З 26

Затверджено до друку Вченою радою Полтавського національного педагогічного університету

імені В.Г. Короленка(протокол № 4 від 25 листопада 2013 р.)

Рецензенти:В.М. Горобець, доктор історичних наук, професор, завідувач сектору соціальної

історії Інституту історії України НАН України.В.Л. Маслійчук, кандидат історичних наук.

Замура ОленаЗ 26 «Великий шаленець»: смерть і смертність в Гетьманщині XVIII ст.: моногра-

фія / О.Ю. Замура. — К.: К. І. С., 2014. — 240 с.

ISBN 978-617-684-072-5

Монографія присвячена смертності православного населення Гетьман-щини в середині ХVІІІ ст. У дослідженні зроблено наголос на провідній ролі екзогенної групи факторів смертності в традиційних суспільствах, обчисле-но й проаналізовано особливості показників смертності мешканців полко-вих сіл. Наведені підрахунки здійснено за допомогою історико-демографіч-них методів на основі даних джерел фіскального (Генеральний опис Лівобе-режної України  1765–1769  рр.) та церковного (метричні книги, сповідаль-ні розписи) обліку населення. Конфлікт між православною есхатологією і суспільною жалобною практикою розглянуто через призму актових матері-алів Переяславської духовної консисторії, духівниць представників козаць-кої еліти та етнографічних джерел.

Для спеціалістів в галузях соціальної історії, історичної демографії, куль-турології, викладачів, аспірантів, студентів.

УДК: 314:14:930:[316.334.55]:94(477) «1648/179»ББК: 60.73(4Укр)

Видання здійснено завдяки дослідній дотації Канадського інституту українських студій (КІУС) Альбертського університету

(з Меморіального фонду імені Нестора Печенюка)

Обкладинка: фреска «Тріумф смерті», Ораторіо деї Дішіпліні (м. Клузоне, Ломбардія, ХV ст.).

ISBN 978-617-684-072-5 © О.Ю. Замура, 2014

5

Зміст

Перелік скорочень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

Р ОЗД І Л 1. Історіографія та джерела   . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141.1. Історіографія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141.2. Джерельна база . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

Р ОЗД І Л 2. Що впливало на смертність в Гетьманщині ХVІІІ ст. . . . 542.1. Простір і клімат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 542.2. Основа раціону. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 592.3. Інфекційні захворювання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 642.4. Хворі й немічні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 722.5. Небезпечне дитинство. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84

Р ОЗД І Л 3. Смерть очима історичної демографії . . . . . . . . . . . . . . . . . . 983.1. Показники рівня смертності й демографічні кризи . . . . . . . . . 983.2.  Очікувана тривалість життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1153.3. Тип вікової структури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1233.4. Народжуваність і природний приріст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127

Р ОЗД І Л 4. Жалобні практики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1364.1. «Добра» смерть . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1364.2. «Зла» смерть . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1424.3.  Поховальний церемоніал . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156

Післямова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175

Словник термінів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179

Бібліографія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203

Summary. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230

Покажчик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 231

6 «Великий шаленець»: смерть і смертність в Гетьманщині ХVІІІ ст.

Перелік скорочень

Держархів Полтавської обл. Державний архів Полтавської областіДЭС Демографический энциклопедический словарьдив. дивисьдод. додаток (додатки)

ЭС Энциклопедический словарь в 86 книгах и 4 дополнениях Ф. А. Брокгауза и И. А. Эфрона

ЕІУ Енциклопедія історії України у 10 т.ЕВ Етнографічний вісникІП Історична пам’ять

ІР НБВУ Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України

КА Київська Академія КМЭ Краткая медицинская энциклопедия в 3 т.коп. копійка (копійок)КС Київська старовина / Киевская старина мал. малюнок

Наукові записки

Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України

Наукові праці Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету

ООН Організація Об’єднаних НаційПСЗРИ Полное собрание законов Российской империи ПУАК Полтавская ученая архивная комиссия руб. рубль (рублів)СВ Средние векаСВП статево-вікова піраміда населенняСоціум Соціум. Альманах соціальної історії СЛ Сіверянський літопис

Перелік скорочень 7

СХИФО Сборник Харьковского Историко-Филологического общества

табл. таблицяУАЩ Український археографічний щорічникУІЖ Український історичний журналУМ Україна модернаУІЗ Український історичний збірник

ЦДІАК України Центральний державний історичний архів України, м. Київ

APH Acta Polonial HistoricaKHKM Kwartalnik Historii Kultury MaterialnejLPS Local Population StudiesPDP Przeszłość demograficzna Polski

8 «Великий шаленець»: смерть і смертність в Гетьманщині ХVІІІ ст.

Смерть — великий шаленецьДанило Братковський

Передмова

Оновлення дослідницької парадигми в сучасній українській історіо-графії на засадах системного й міждисциплінарного підходів зумовило зацікавлення науковців проблемами демографічної поведінки та шлюб-но-сімейних відносин1. З огляду на те, що головним чинником, який за-безпечує існування людського суспільства, є безперервний процес від-творення населення, така увага є цілком виправданою. Водночас стала тенденція до антропологізації сприяє пожвавленню цього інтересу.

Разом з тим наслідком численних «бунтів», які тривали у світовій гу-манітаристиці протягом ХХ  ст., стало зацікавлення світосприйняттям людини, її цінностями, уявленнями, страхами, переконаннями. Почало-ся дослідження нетрадиційних для історіографії тем, пов’язаних із най-інтимнішими сферами буття людини, — дитинством, сім’єю, коханням, шлюбом, сексуальністю, хворобами, старістю. У цьому контексті ува-гу представників гуманітарних наук привернула й проблема сприйняття смерті в ранньомодерному соціумі. Поступово утвердилося переконання, що припинення людського життя — це не лише біологічне явище, адже, як слушно зауважили сучасні українські дослідники, «смерть «розпако-вує» приховані смисли життя»2. У зв’язку з цим її варто розглядати як со-ціокультурний феномен, бо сприйняття смерті змінюється залежно від рівня розвитку суспільства3.

У домодерній Європі смертність була одним з найважливіших компо-нентів демографічного зростання, який визначав основні параметри іс-нування всього соціуму (режим відтворення населення; середню очіку-вану тривалість життя новонароджених; кількість дітей, які досягали ста-тевої зрілості; середню тривалість першого й повторних шлюбів). Врахо-вуючи те, що одним з основних компонентів демографічного зростання населення є смертність, поглиблене дослідження останньої видається ак-

1 Волошин Ю. Сучасні історико-демографічні дослідження ранньомодерного українсько-го суспільства: методологічний дискурс // ІП. — 2007. — № 1. — С.17.

2 Кісь Р., Маєрчик М., Кісь О.  Переднє слово // Студії з інтегральної культурології.  1. THANATOS. Спецвипуск «Народознавчих зошитів». — 1996. — № 1. — С. 6.

3 Савельев Ю. О биологических симулякрах в социокультурном развитии. Смерть и ген-дер от архаики к постмодерну // Логос. — 2005. — № 2. — С. 251.

Передмова 9

туальним, надто ж за відсутності спеціальних праць, які б стосувалися механізмів функціонування смертності в ранньомодерному українсько-му суспільстві ХVІІІ ст. Не буде перебільшенням сказати, що для сучас-них українських дослідників люди Гетьманщини залишаються незвіда-ними, так само як для західноєвропейських географів епохи Просвітни-цтва незвіданими були її землі4.

Отож, метою запропонованого до уваги дослідження був комплек-сний аналіз впливу екзогенних факторів і демографічних наслідків смерт-ності на процес відтворення населення Гетьманщини ХVІІІ ст. Об’єктом дослідження обрано сільське населення Переяславського полку в серед-ині ХVІІІ ст. Предметом дослідження виступає смертність сільського на-селення Переяславського полку в середині ХVІІІ ст. як демографічний та соціокультурний феномен.

Робота над монографією передбачала розв’язання низки дослідниць-ких завдань:

– вивчити стан розробки проблеми в історіографії;– проаналізувати інформаційний потенціал статистичних джерел

обліку сільського населення Переяславського полку серединиХVІІІ ст. задля вивчення екзогенних факторів і демографічних на-слідків його смертності;

– встановити місце екзогенних факторів серед чинників, від яких за-лежав рівень смертності мешканців досліджених сіл;

– визначити особливості демографічних наслідків, спричиненихпоказниками смертності населення досліджених сіл, порівнявшиїх з аналогічними даними для Західної та Центрально-СхідноїЄвропи;

– дослідити реформування поховальних практик сільського насе-лення Переяславсько-Бориспільської єпархії, спричинене інкор-порацією Гетьманщини до складу Російської імперії.

У той же час існує декілька серйозних перепон, які ускладнюють здій-снення історико-демографічних досліджень суспільства Гетьманщини. По-перше, тут досить пізно, у порівнянні з католицькими та протестант-ськими країнами Європи, й з великими труднощами було запровадже-но метричний облік населення5. По-друге, оформлення метричних запи-

4 Вулф Л. Винайдення Східної Європи. Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітни-цтва / Пер. з англ. С. Біленького за уч. Т. Цимбала. — К.: Критика, 2009. — С. 261.

5 Дмитренко В. А. Матеріали церковного обліку населення Київської та Переяславсько-Бориспільської єпархій як джерело з соціальної історії Гетьманщини ХVІІІ  століття: дис… кандидата іст. наук :  07.00.06  / Дмитренко Віталій Анатолійович. — К., 2010. — С. 36–50.

10 «Великий шаленець»: смерть і смертність в Гетьманщині ХVІІІ ст.

сів протягом усього XVІІІ ст. майже повсюдно відбувалося неналежним чином, часто не відповідало вимогам формуляру, особливо, коли йшлося про фіксацію віку облікованої особи6 або факту смерті7. По-третє, після переходу до державної реєстрації актів цивільного стану правила збері-гання метричних книг в архівах передбачали можливість порушення ці-лісності раніше єдиного екземпляра, доповнення його записів аркушами з іншого екземпляра та знищення дублету8.

Крім того, для підрахунку основних демографічних показників (за-гальних коефіцієнтів народжуваності, смертності, природного при-росту, коефіцієнтів дитячої смертності, очікуваної тривалості життя) обов’язково потрібно встановити загальну кількість досліджуваного на-селення, а метричні книги такої інформації не містять. Це означає, що не-обхідно ще знайти матеріали церковного або фіскального обліку населен-ня, які б фіксували дані про загальну кількість облікованого населення протягом досліджуваного періоду.

Усі вище перелічені обставини надають особливої цінності кожному екземплярові метричної книги, який відповідає переліченим критеріям (цілісність екземпляра, хронологічна послідовність записів, обов’язкове зазначення віку усіх облікованих осіб, можливість встановити загальну кількість населення в парафії). У нашому випадку цим пояснюється той факт, що в монографії увагу зосереджено на певних селах саме Переяс-лавського полку.

Хронологічні рамки дослідження обмежені періодом існування Пере-яславсько-Бориспільської єпархії (1733 — 1785 рр.), оскільки обліковані особи були приписані саме до її парафій. Територіальні межі дослідження охоплюють три села Березанської (Ветове, Лук’янівку) та Першої Полко-вої (Войтівці) сотень Переяславського полку, які відповідно розташову-валися в Басанській (Ветове), Бориспільській (Войтівці) та Баришевській (Лук’янівка) протопопіях Переяславсько-Бориспільської єпархії. Покаж-чик Генерального опису Лівобережної України 1765 —1769 рр. закріпив два варіанти назви одного із досліджених сіл — Ветове й Войтове9, а тому задля уникнення плутанини співзвучних назв «Войтове» та «Войтівці», під час написання роботи для позначення села в Березанській сотні ви-користано варіант «Ветове».

6 Там само. — С. 85–88. 7 Гузенков С. Метричні книги православних церков Південної України другої половини

ХІХ — початку ХХ ст.: джерелознавчий нарис. — К.: 2011. — С. 60. 8 Там само. — С. 43. 9 Генеральний опис Лівобережної України 1765 − 1769 р.р.: покажчик нас. пункт. — К.:

Центр. держ. іст. архів УРСР в м. Києві, 1959. — С. 49.

Передмова 11

Дослідження цієї вибірки, окрім уже зазначених причин, обумовле-не досягненнями математичної статистики, котра тлумачить репрезента-тивність як властивість деяких часткових даних правильно відображати об’єкт у цілому. Репрезентативність має універсальний характер і поши-рюється не лише на природничі науки, а й на пізнання соціальних явищ, тобто й на історію10.

Усі села були компактно розташовані в північній частині Переяслав-ського полку. Таким чином, відмінності щодо кліматичних умов і якос-ті ґрунтів в межах дослідженої території видаються мінімальними. Крім того, розташування досліджених сіл поблизу доріг11 дозволило розгляну-ти вплив комунікацій на поширення інфекційних захворювань.

Комплексне застосування методів історичного дослідження дало змо-гу провести аналіз факторів смертності та їхніх демографічних наслідків з урахуванням соціокультурної специфіки ранньомодерного часу. У ро-боті використані загальнонаукові методи (аналіз, синтез, системний під-хід, структурно-функціональний аналіз, методи виміру та опису, логіч-ний метод), спеціально-історичні методи (історико-генетичний, істори-ко-порівняльний, історико-типологічний) та конкретно-проблемні ме-тоди, з-поміж яких було залучено квантативні методики дослідження факторів смертності та її демографічних наслідків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше у вітчизняній історичній науці сільське населення Гетьманщини стало об’єктом комплексного історико-демографічного дослідження. Зокрема:

– з’ясовано питання про значення показників смертності та їхнійвплив на природний приріст сільського населення в серединіХVІІІ ст.;

– встановлено тип структури населення та середню очікувану три-валість життя мешканців досліджених сіл;

– проаналізовано інтервали між демографічними кризами та по-тужність останніх в українському ранньомодерному сільському

10 Калакура Я. С., Войцехівська І. Н., Павленко С. Ф. Історичне джерелознавство. — К.: Ли-бідь, 2002. — С. 158.

11 Побіжний погляд на географічні карти ХVІІІ  — початку ХІХ  ст. дозволяє припусти-ти, що сітка доріг Малоросії значно відрізнялася від сучасного вигляду доріг Київщи-ни, Полтавщини чи Чернігівщини. Важливо навіть не те, що самі дороги були грунтові, а той факт, що вони здебільшого розташовувалися саме поряд із селами або навіть пе-ретинали територію останніх (Российский атлас из сорока четырех карт состоящий и на сорок два наместничества империю разделяющий. — СПб: Гравир. и печат. при Горном училище, 1792. — С. 44; Карманный почтовый атлас всей Российской империи разделен-ной на губернии с показаним главных почтовых дорог. − СПб, 1808. — С. 27).

12 «Великий шаленець»: смерть і смертність в Гетьманщині ХVІІІ ст.

соціумі. Визначено особливості їхнього впливу на представників різних вікових груп;

– доведено, що незважаючи на високий рівень дитячої смертності,населення досліджених сіл протягом періоду, що вивчався, пере-живало демографічну молодість, літні люди обох статей стано-вили меншість серед загальної кількості мешканців, а сам рівеньсмертності головним чином залежав від дії екзогенних факторів.Значення показників народжуваності перевищували значення по-казників смертності, а природний приріст населення був додатнім;

– реконструйовано комплекс вимог, який в середині ХVІІІ ст. визна-чав проведення церковного жалобного церемоніалу;

– запроваджено до наукового обігу низку неопублікованих джерел,які дали змогу встановити конкретні показники смертності та очі-куваної тривалості життя мешканців досліджених сіл.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в історико-демографічних і краєзнавчих дослі-дженнях, під час підготовки курсів історичної демографії, історичної со-ціології, навчально-методичної літератури та проведення подальших до-сліджень із соціальної історії України ранньомодерного періоду.

* * *Наостанок хотілося б скористатися доброю нагодою й висловити

свою щиру подяку колегам, які у різний спосіб допомагали під час під-готовки монографії. Перш за все хотілося б подякувати моєму науково-му керівникові — професорові Юрію Волошину, який не лише спряму-вав мій дослідницький запал в русло історичної демографії, ретельно вичитував мої перші статті (тексти яких після цього рясно вкривали-ся його примітками червоного кольору), але й спонукав мене до мето-дологічних рефлексій над тим, що виходить з-під пера мого власного та моїх колег.

Я дуже вдячна Оксані Прокоп’юк за її зауваження, висловлені після прочитання ще «сирого» тексту мого дослідження. Хочу також подяку-вати Наталії Старченко, чия вимогливість і поради допомогли зробити структуру тексту чіткішою та поліпшити мій стиль.

Приємні спогади залишило спілкування з моїми опонентами-рецен-зентами Віктором Горобцем та Володимиром Маслійчуком. Їхні критич-ні зауваження та схвальні відгуки з одного боку висвітлювали слабкі мо-менти в моїй праці, а з іншого підбадьорювали дослідницю-початківця.

Також хочу подякувати колегам із Дніпропетровська, які свого часу виявили прихильність до мене і моєї праці. З особливою теплотою я зга-

Передмова 13

дую професорів Ганну Швидько, Сергія Світленка, Варфоломія Савчука. Висловлюю вдячність своїм полтавським колегам: Оксані Коваленко, Ві-талієві Дмитренку, Ігореві Сердюку та Олександрові Сакалу, які ділилися зі мною своїми матеріалами й міркуваннями.

Складаю окрему подяку стипендійній комісії Канадського інституту українських студій (КІУС) при Альбертському університеті за фінансове сприяння публікації монографії.