Особливості моделювання навчально-дослідницької...
Transcript of Особливості моделювання навчально-дослідницької...
Зогова Олена Тимофіївна
вчитель початкових класів вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-
методист Помічнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3
Добровеличківської райдержадміністрації Кіровоградської області
ОСОБЛИВОСТІ МОДЕЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ СФА
Згідно з «Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті»,
головною метою української освіти є створення умов для особистісного розвитку
і творчої реалізації та самореалізації кожного громадянина України, виховання
покоління людей, здатних навчатися впродовж життя. Черговий період розвитку
суспільства, при якому найбільш цінним продуктом вважаються інформація і
наукові технології, сучасна інтелектуалізація економіки визначила
інформаційним. Гострішою стає проблема як навчати, як створити умови для
розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання. Головним
завданням школи є оптимальний пошук шляхів зацікавлення учнів, підвищення їх
розумової діяльності, спонукання до творчості, вироблення вмінь практичного і
творчого застосування знань. Значною мірою цього можна досягти,
використавши сучасні інноваційні педагогічні технології навчання та
підготувавши нове покоління, яке вміє працювати в команді, генерувати нові
ідеї та швидко засвоювати і практично використовувати нову інформацію.
Інформаційно-репродуктивний характер традиційної системи освіти
вимагає серйозної перебудови, так як формує людину-виконавця. В сучасних
умовах суспільству потрібна творча особистість з методологічним, системним,
творчим мисленням. Результатом творчого пошуку оригінальних,
нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем, як доводить
досвід сьогодення, є педагогічні інновації. Педагогічним продуктом інновацій,
як процесу творчої діяльності, є зростання педагогічної майстерності
1
вчителя. Ядром, смисловим центром інновацій є нова ідея, а її джерелом
– дослідницька діяльність.
Актуальність та значущість системно-функціонального аналізу як основної
форми навчально-дослідницької діяльності молодшого школяра полягає в
наступному:
по-перше – це ключ до розвитку творчого мислення;
по-друге – це метод системно-функціонального мислення;
по-третє – це джерело для навчально-дослідницької діяльності;
по-четверте – це засіб навчання для подолання проблем;
по-п’яте – це рух вперед.
Багатосторонність оточуючого світу, його протиріччя, закономірності
розвитку допомагає побачити практична діалектика, як інколи називають
вчені ТРВЗ. Це майже єдина в світі системна теорія навчання творчості, яку
треба застосовувати в навчально-виховному процесі, бо вона вчить
аналізувати все навколо, бачити явища і системи не тільки в структурі, але
й в тимчасовій динаміці.
Наукову технологію творчості розробив талановитий письменник-фантаст
Генріх Саулович Альтшуллер у ХХ столітті, яка пізніше стала називатися
теорією розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ). Він наголошує:
«Нерозумно чекати творчого прозріння, коли можна користуватися
системним інструментом, який може направити думку в потрібне русло».
ТРВЗ – це наука про розвиток систем і про ефективне мислення взагалі, в
будь-якій області творчості. ТРВЗ називають прикладною діалектикою або
загальною теорією творчості, яка порівняно молода, але вже починає швидко
розвиватися.
Тільки в творчій діяльності проходить розвиток творчих здібностей –
оволодіння методами і способами пізнання і перетворення ознак об’єктів.
Звідки виникає необхідність активізувати пізнавальну творчу і практичну
діяльність дітей. Розвинуте креативне мислення розкриває творчі здібності.
«… Творческая способность зависит от способности познания, налагающего
2
на первую обязанность принять его форму и следовать его закону развития»
(Рибо Т. Творческое воображение. Пер. с франц. – СПб., 1901).
Для розвитку мислення, на основі теорії розв’язання винахідницьких задач,
була створена «Випереджаюча педагогіка», в основі якої – системно-
функціональний аналіз, що забезпечує вивчення природничо-математичних,
гуманітарних і теоретичних наук як матеріал, утримуючий реальну проблему,
і методи усвідомленого оволодіння розумовими операціями і прийомами.
Головне – управління процесом мислення, це мислення по алгоритмам, за
законами та правилами. Якщо ми навчимося керувати розумом, то будемо
керувати власним життям.
Основа ТРВЗ – це системно-функціональний підхід на базі об’єктивно
діючих законів розвитку систем. Виявляючи причинно-наслідкові зв’язки і
приховані залежності всередині системи, та між її окремими елементами у
відносинах з іншими об’єктами, системний підхід виступає в якості
інструмента для дослідження, а також дає можливість організувати
інформацію і робити висновки. Виконання навчально-дослідницької
діяльності, за певними правилами дозволяє сформувати навички і
вміння, а потім використовувати їх як узагальнені способи при аналізі
любих ситуацій і об’єктів. Вправи системного аналізу підвищують
ефективність процесів засвоєння знань, тому що в їх основі лежить логічна
пам’ять. Функціональний підхід дає можливість ввести учня у світ реальних
потреб, для утворення яких були створені конкретні об’єкти, і таким чином
поглибити знання, які необхідні були для створення цих об’єктів.
Системно-функціональний підхід в ТРВЗ реалізований у формі двох
базисних інструментів:
1) генетичного аналізу;
2) алгоритму розв’язування винахідницьких задач.
1. Суть генетичного аналізу полягає в наступному: любий об’єкт, предмет
чи явище можна розглядати як систему, виконуючу певну функцію –
основну функцію (О.Ф.). Система - це сукупність елементів, при об’єднанні яких
3
створюється нова якість, визначена для виконання певних функцій і якою не
володіють певною мірою її складові. Вона характеризується певними
властивостями і може бути використана для іншої дії – додаткової функції (Д.Ф.).
Система має свою надсистему – утворення, куди вона входить як складова
частина. Надсистема може бути різною в залежності від її логічної основи.
Також вона відноситься до підсистеми – окремих взаємозв'язаних елементів.
Системно-функціональний підхід включає оцінку і розвиток системи в часі. Якщо
вона не розвивається, то «відмирає» і переходить у підсистему. Кожна система
характеризується певними властивостями – основні властивості (визначення:
кольору, форми, розміру; сприйняття: на слух, на смак, на дотик, на нюх;
вказує: матеріал системи і можливість переходу з одного стану в інший).
Система має десь «жити» (будиночок), її можна порівняти з іншою системою
(= ≠) і висловити відношення до неї (♥) . Системно-функціональний аналіз
включає об’єктивну і суб’єктивну думку і оцінку. Це можна подати у вигляді
схеми моделі системно-функціонального аналізу (додаток 1).
4
СФА (системно-функціональний аналіз) дає дитині повноцінне поле
для навчально-дослідницької діяльності: формує уяву про предмет, об’єкт,
явища оточуючого світу не тільки по їх зовнішніх ознаках, але й за
необхідними засобами для розуміння особливостей їх структури,
взаємозв’язку і взаємозалежності складових. Виробляється здатність
переносити засвоєні знання на певний клас предметів, об’єктів, явищ,
узагальнювати способи дії за аналізом властивостей від структури об’єкта і
до його основної функції. При цьому процес мислення дитини починає
глибоко і якісно систематизувати, розглядати систему з різних сторін,
виявляти скриті взаємозв’язки всіх елементів і властивостей, відкривати щось
нове і цікаве у використанні.
Яскравим прикладом використання схеми моделі системно-функціонального
аналізу є розроблені та проведені мною серії уроків з природознавства і
української мови (читання, мова). Тут діти самостійно досліджують, пізнають,
відкривають, систематизують і переносять здобуті знання у власну скарбницю
знань, щоб використати їх у житті. Одним із зразків візьму урок природознавства
на тему «Вода – джерело життя на Землі» (додаток 2).
5
СФА універсальний, він дозволяє ефективно виконувати любі вправи
та завдання з дослідницької діяльності дітей, розвиває творче мислення. Це
ефективний алгоритм, який дає можливість зрозуміти, що і як треба
зробити, щоб досягти успіху.
2. Алгоритм розв’язання творчих задач на основі технології ТРВЗ –
програма розв’язання задач, що точно показує як і в якій послідовності
отримати результат, визначений метою та вихідними даними. Учні самі мають
«відкривати» алгоритми, відповідаючи на поставлені питання, коректуючи
неточності, які допускаю спеціально, щоб спровокувати активність,
розвиваючи необхідні аргументи, аналізуючи і узагальнюючи інформацію.
Досвід роботи з учнями молодшого шкільного віку показав, що одним із
засобів розвитку творчого пізнання може стати використання алгоритму
розв’язування винахідницьких задач при розв’язуванні проблемних ситуацій
(додаток 3).
6
Розвиток розумових операцій можна довести до такого рівня, коли
дитина зможе самостійно аналізувати дійсність, установлювати систему
орієнтирів, знаходити розв'язки різних ситуацій, свідомо відноситися до
власної діяльності, - це той шлях, яким потрібно йти, - кажуть винахідники
ТРВЗ.
Накопичений досвід роботи допоміг мені створити систему різних вправ,
які показують динаміку використання елементів ТРВЗ для дітей. Це дозволяє
розвивати системно-функціональне мислення учнів, вчить бачити протиріччя,
уміти моделювати процеси, знаходити і використовувати ресурси,
«перетворювати» об'єкти, тобто – досліджувати. Прикладом цьому є низка
проведених позакласних заходів: «Нові пригоди Колобка», «Звідки прийшов
Каравай», «Подорож у далеку країну», « Людина починається з добра», «Фея
Ввічливість запрошує у гості» та інші. На таких зустрічах в учнів «виростають
крила», мислення стає глибшим і ширшим, ідеї одна за одною поповнюють
варіанти рішень проблеми.
Із вищесказаного видно, що ТРВЗ дозволяє сформувати функцію
мислення – тобто уміння у новій для себе ситуації самостійно побачити і
поставити проблему, розглянути її системно, висунути власні гіпотези,
обґрунтувати їх і запропонувати ефективне рішення. В результаті
підвищується рівень внутрішньої мотивації учнів до процесу отримання
знань, інтерес до реальних шкільних предметів, а також рівень системного
інтегрованого мислення.
Це можна побачити у вигляді діаграми рівня розвитку творчих здібностей
дітей молодшого шкільного віку, які я відслідковувала протягом п’яти років
(додаток 4).
7
Розглядаючи проблему «Особливості моделювання навчально-дослідницької
діяльності молодшого школяра через використання системно-функціонального
аналізу» в контексті ТРВЗ – педагогіки, слід виділити наступні аспекти:
Основний критерій в роботі з учнями – доступність та простота в
подачі матеріалу і у формулюванні ситуації. Роботу треба
розпочинати з казок, ігор і побутових ситуацій, використовуючи при
цьому різні ресурси.
По мірі надходження протиріч учень сам буде намагатися знайти
ідеальний результат.
Велике значення має дидактична гра. Вона є відправною точкою
подальшого перетворення, розвитку і створення різних цікавих
дослідницьких проектів.
Творчі здібності дитини спостерігати і вивчати у розвитку,
формуючи при цьому творчу інтелектуальну компетентність
особистості.
8
Робота за методикою ТРВЗ розвиває активність, зацікавленість
процесом отримання знань, учні усвідомлюють цінність і значення
результатів своєї творчості, отримують впевненість у власних силах. Це
докорінно змінює стиль роботи з дітьми, робить їх і вчителя вільними,
рухає вперед, вчить системно думати, розв’язувати свої проблеми самостійно,
а головне, – допомагає дорослим збуджувати великий інтерес до творчості,
виховує душу.
Перетворення дитини в творчу особистість залежить від технології
педагогічного процесу. Поступово засвоюючи і використовуючи різні
методи, можна досягнути високих результатів. Адже розкріпачене мислення і
здібність йти до кінця в розв’язуванні поставленої задачі – суть творчої
педагогіки. Тільки таке навчання адаптує дитину в соціум.
Теорія розв’язання винахідницьких задач дала мені можливість:
Творчо підходити до розвитку особистості.
Уміння розв'язувати нестандартні ситуації і робити відкриття.
Постійно знаходитися в розвитку.
Готуватися до «сюрпризів» життя.
В процесі роботи виникали проблеми такого характеру: у педвузах не
навчали, майже немає методичної літератури, немає чітких цілей освіти,
спочатку було важко перебудувати своє мислення.
Висновок
Системно-функціональний аналіз як основна форма навчально-дослідницької
діяльності молодшого школяра актуальна в навчально-виховному процесі і має
велике значення. Це сприяє розвитку творчих здібностей і навичок самостійного
пізнання світу дитиною різними засобами в умовах спільної діяльності вчителя та
учнів. Метод навчально-дослідницьких завдань дозволяє інтегрувати знання з
різних областей і застосувати їх на практиці, виконуючи при цьому основні
дидактичні функції:
мотиваційну – створення таких стимулів, які спонукають, формують інтерес
і позитивне ставлення до роботи;
9
інформаційну – розширює обсяг знань всіма доступними способами
подання інформації;
контрольно-коригуючу – перевірка, самооцінка, результат навчання.
ТРВЗ дає можливість замінити репродуктивну методологію викладання
на продуктивну, при якій знання не передаються, а здобуваються учнями,
що підвищує їх зацікавленість і відповідальність. Крім навчальної мети –
навчає мислити логічно і самостійно, розв’язувати реальну проблему,
усвідомлено володіти методами розумових операцій, досягаючи значних
результатів. Ядром, смисловим центром ТРВЗ є нова ідея, а її джерелом
– дослідницька діяльність.
Список використаних джерел
1. Выготский Л.С. Собрание сочинений. – М.: Педагогика, 1984, т. 4. –
432с.
2. Альтшуллер Г.С. Найти идею. – Н: «Наука», 1991. – 157 с.
3. Гин А.А. О творческих учебных задачах. – Педагогика + ТРИЗ. – Выпуск
1. – Гомель: ИПП «Сож», 1996.
4. Шрагіна Л.І. Основи культури мислення / Шрагіна Л.І., Мєєрович М. –
Шкільні технології. 1997. №5
5. Гредінарова О.М. Навчально-ігрова діяльність як засіб формування
готовності до оволодіння навчальною діяльністю. – К.: Знання, 1998. –
20 с.
10