типи фразем у творах остапа вишн
-
Upload
shinshilla -
Category
Documents
-
view
2.401 -
download
2
Transcript of типи фразем у творах остапа вишн
ТИПИ ФРАЗЕМ У ТВОРАХ ОСТАПА ВИШНІ
студента групи УМ 3
Дмитрієва Олексія Віталійовича
Науковий керівник:Старший викладач Надточій В.В.
АКТУАЛЬНІСТЬ:
•Одиниці фразеологічної системи в більшій мірі, ніж одиниці будь-якого іншого рівня мови, наділені національним колоритом.
•Остап Вишня підтримує все нове, прогресивне на виробництві, в побуті, культурі, в громадському житті, духовному бутті людини.
•Завдяки властивостям фразеологізмів, а саме: образності, експресивності та злитості значення мова стає яскравішою, емоційнішою, більш виразною.
•Саме тому наше дослідження є цілком актуальним.
• Об’єктом дослідження є мова «Вишневих усмішок» Остапа Вишні.
• Предмет дослідження – фразеологізми у названих творах Остапа Вишні.
• Мета роботи: визначити функціонально-семантичнi особливостi українських фразеологізмів у творах Остапа Вишні.
ЗАВДАННЯ:•розглянути теоретичні аспекти дослідження фразеологічних одиниць української мови; •зробити вибірку фразеологічних одиниць із творiв Остапа Вишнi (“Вишневі усмішки»);•визначити функціонально-семантичнi особливостi фразеологізмів у збірці усмішок Остапа Вишні.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ:•синтез, •аналіз та узагальнення, •суцільна вибірка, •порiвняння.
Науковим підґрунтям роботи стали такі джерела:
Д.Х. Баранник
Л.А. Булаховський
В.В. Виноградов
П.С. Дудик
Ю.А. Лавріненко
Ф.П. Медведєв
Л.Г. Скрипник
Я.О. Спринчак
О.І. Рогач
Визначено
Фразеологізм — відтворюване, цілісне за значенням, стійке за складом і структурою словосполучення.
На відміну від слів фразеологізми:
1) складаються із самостійних одиниць мови — слів,
2) відрізняються більшою точністю значення, яке частіше, ніж у словах, супроводжується образною характеристикою.
Класифікації фразем:
•семантична,
•генетична,
•функціональна,
•ідеографічна,
•експресивно-стилістична,
•морфологічна,
•синтаксична,
•з погляду лексичного складу, структури.
Класифікація у семантичному аспекті:
•фразеологічні зрощення;
•фразеологічні єдності;
•фразеологічні сполучення.
Класифікація у функціональному аспекті:
1) образно-виразні стійкі сполуки;
2) еліптичні сполуки;
3) термінологічні фразеологізми;
4) афористичні фразеологізми;
5) контекстологічні сполуки;
6) ідіоми.
Фразеологічні одиниці:
- ввібрали історичні події й соціальне життя,
- вирізняють найменші порухи нашого серця,
- розказують про неосяжний світ людських почувань,
- вражають точністю асоціацій між природою, звичайними життєвими фактами і людською поведінкою, нашими емоціями й учинками.
Загальна мова усмішок:
народна,
з влучною дотепністю,
з іскристим гумором,
афористичністю,
пісенними мотивами.
Встановлено
Творча палітра Остапа Вишні досить різноманітна: це і лагідна, м'яка усмішка, сповнена любові і приязні до
людини, й ущипливий дотеп, коли йдеться про безгосподарність, лінощі, безвідповідальність, неуцтво.
Образно-виразні стійкі
сполуки
Еліптичні сполуки
Афористичні фразеологізми
Контексто-логічні сполуки
Ідіоми
Як маку; з редькою чай пити; руками розвожу; як шевська смола; на всі руки;очі й вбирав; чорта лисого; за залізну завісу; сверблять руки; скрегочуть зуби; очей одірвать не можна; очі рогом на лоба; ходором ходить; волосся дротом; як писанка; голова озколюється; мороз поза спиною; лікті собі кусатимете; пір’я посиплеться; не бий люто хвостом, а йди собi з богом; аж дим іде; лиха личина.
Нi пуху тобi ще й нi пiр'ячка; за вуха тягти; не погирить нечиста сила.
Не пiшов, а полетів;скільки ж літ, скільки зим; говори правду, i тiльки правду; стахановській роботі; на «ланах широкополих»; гнiздо на гнiздi, травi нема де рости; у всякого свiй шлях широкий.
Кліпнув очима; i нічичирк; збити з пантелику; засвербить язик; на хвості сидить; на кожному кроці; лупати баньками; сама тобi голова.
Одна нога тут, а друга там; йолки-палки; з усіх ніг.
ВИСНОВКИ
1. Фразеологізми є специфічними мовними формулами, картинами світу із закодованою інформацією про минуле, наших предків, їхній спосіб сприйняття світу та оцінку всього сущого; вони акумулюють культурні потенції народу, тільки йому притаманним способом маніфестують дух і неповторність ментальності нації.
2. «Вишневі усмішки» Остапа Вишні насичені фраземами. Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня.
3. Фразеологізми, використані у творах Остапа Вишні, дають можливість описати дію, стан, відношення до якогось об′єкта, більш повно, барвисто, тонко.
4. Фраземи, які ми знайшли у збірці «Вишневі усмішки», ми поділили за класифікацією С. Гаврина на 5 груп: образно-виразні стійкі сполуки, еліптичні сполуки, афористичні фразеологізми, контекстологічні сполуки, ідіоми.
5. Всього виділено 63 фраземи, з яких 42 (66 %) належать до образно-виразних стійких сполук, 3 (5 %) — до еліптичних сполук, 7 (11 %) — до афористичних фразеологізмів, 8 (13 %) — до контекстологічних сполук, 3 (5 %) — до ідіом.
Рекомендовані джерела:
1. Баранник Д.Х. Фразеологія в усному монологічному мовленні // Питання мовної культури. — К.: Наук, думка, 1968. — Вип. 2. — С. 34—38.
2. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Избр. тр.: Лексикология и лексикография. — М.: Наука, 1977. — С. 140—161.
3. Остап Вишня Вишневі усмішки / [упорядкув., О.Дяченко]. — К. : Держлітвидав, 1950.
4. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. — К.: Наук, думка, 1973. —280 с.
5. Ужченко В.Д. Фразеологія сучасної української мови / Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. — К.; Знання, 2007. — 496 с.