В.П. Шлапак, О.М. Геркіял

М. І. БОНДАРЕНКО: СЕЛЕКЦІОНЕР З ЛІСІВНИЦТВА І

КВІТНИКАРСТВА

Доповідає: проф. В. П. Шлапак

ДОСЛІДНИКИ ЛІСІВ

Професор О.Д.Нордман.

Фото 1850-х років

Нордман Олександр Давидович - дослідник лісів Причорномор’я і, особливо, Кавказу, (1844–1848 рр.).

Анненков Микола Іванович - ботанік, фенолог, діяч лісового і сільського господарства (1863 -1875 рр.)

Пашкевич Василь Васильович – автор “Англійського парку”(1885 – 1892 рр.)

Ткаченко Михайло Олефірович – випускник Уманського училища землеробства і садівництва 1899р. Автор підручника “Общее лесоводство”

Бондаренко Микола

Іванович – селекціонер деревних і квіткових рослин

Білоус Василь ІвановичВивів ряд

цінних форм і різновидів

дуба, пристосованих до посушливих

умов Степу

Мороз Петро Іванович Основними

напрацюваннями є узагальнення

теоретичних основ лісомеліорації та

комплексного освоєння

малопродуктивних піщаних

Сус Микола Іванович випускник Уманського

училища землеробства і

садівництва 1903 року, залісення піщаних земель,

росадництво

Третяков Микола Васильович випускник Уманського училища землеробства і садівництва 1900 року – фахівець в царині лісової таксації

Лисенко Трохим Денисович – Навчався в Уманському училищі землеробства і садівництва 1906 року , автор агротехнічних прийомів створення лісосмуг

Леонтяк Григорій ПрокоповичДана лісівнича оцінка вирощуванню цінних дикорослих ягідних чагарників на теренах Молдавії та України

Балабак Анатолій ФедоровичВивчає агробіологічні і генетичні аспектирегенеративної здатності видів, форм і сортів плодових та ягідних культур, стеблове живцювання

Шлапак Володимир Петрович Вчений в галузі лісових культур, лісознавства, інтродукції деревних рослин та садово-паркового господарства

У вересні 1933 року М.І.Бондаренко закінчив садівничий факультет Уманського плодово-ягідного інституту, де отримав диплом агронома плодово-ягідного виробництва.

Після річної служби в армії у 1934 році М. І. Бондаренко влаштувався асистентом кафедри фізіології рослин в Уманський сільськогосподарський інститут (УСГІ), де до липня 1941 року працював завідувачем відділу декоративного садівництва та викладачем лісівництва і декоративного садівництва.

Микола Іванович Бондаренко з працівниками

оранжерей

У відділі декоративного садівництва навчального господарства Уманського сільськогосподарського інституту насіннєве розмноження тополь різних сортів та квіткових рослин здійснювалось ще до війни, тобто накопичений досвід становив уже більше п’ятдесяти років.

Микола Іванович Сус в книзі “Питомник”, яка опублікована в 1925

році, описує способи вирощування тополі і верби.

І в продовження цих досліджень, з 1934 року активну участь брав М. І. Бондаренко.

Наукові напрямки діяльності М.І. Бондаренка (1934-1941 рр.)

Лісова селекція

Роди: жоржини, півники, гладіолуси,

тюльпани та троянди

Квітникарство

Рід Тополя (Populus

L.)

Рід Верба (Salix

L.)

Тополя

біла

Тополя чорна

Осика

Після закінчення Другої світової війни, як учасник бойових дій, у квітні 1946 року М. І. Бондаренко демобілізується з лав Червоної армії та повертається до м. Умані і влаштовується працювати на посаду агронома відділу декоративного садівництва навчального господарства Уманського сільськогосподарського інституту.

З травня 1946 року за власної ініціативи М.І. Бондаренко проводить науково-дослідну роботу з селекції деревних порід і квітникарства, розпочату ним ще в довоєнні роки.

Це пов’язано з тим, що уже на той час було відомо, що в багатьох країнах Європи, особливо у Франції, Чехословаччині, Італії, Західній Німеччині та інших, надається велике значення вирощуванню швидкорослих порід, і в першу чергу, тополь.

Постановою ВНК УРСР від 28.09.1944 р. зобов'язувалась лісова галузь створити плантації швидкорослих деревних порід для промислового виробництва.

Виходить ряд постанов партії і уряду, пов'язаних з розвитком озеленення. У 1950-70 роках створені крупні оранжерейно-тепличні комбінати, квітникарські господарства, що вирощують квіти, розсаду, насінний і посадковий матеріал.

У спеціальній літературі тих часів і в практиці розсадників тополі і верби рекомендують розмножувати вегетативним способом, тобто живцюванням. Цей спосіб давно відомий, а розмноження порід насінням менш вивчений і не так широко використовувався для масового вирощування садивного матеріалу. Вкорінена гілка

тополі пірамідальної(фото М.І. Бондаренка, 1947 рік

Розмноження тополевих, осикових та вербових рослин

ВегетативнеНасіннєве

живцями

кореневими паростями

кілками

прутами-батогами

Відкритий ґрунт Закритий ґрунт

Однак, недоліком у вегетативному розмножені тополі і верби є те, як стверджує М. І. Бондаренко, що:

1.Розмноження стадійно старою деревиною негативно позначається на тополевих, осикових та вербових насадженнях, які розмножуються живцями, кореневими паростями, кілками та прутами-батогами.

2.Його неможливо широко застосовувати в селекційній роботі для отримання нових форм тополі і верби, тоді як розмноження тополь і верб насінням має велике теоретичне і практичне значення.

3. Відмирання верхівкових пагонів або суховерхість тополі пірамідальної відбувається через їх вегетативне походження.

4. Поява серцевинної гнилі у осики також багато в чому залежить від того, що вона в природних умовах поновлюється переважно кореневими паростями, а не насінням.

Тому як фахівець із селекції швидкорослих деревних порід і квітникарства М. І. Бондаренко брав активну участь в організації селекційних робіт з насіннєвого розмноження, особливо, тополі і верби.

Труднощі розмноження тополь і верб насінням полягає в тому, що в них дуже дрібне насіння, швидко втрачає схожість, воно важко піддається очищенню і не завжди дає добрі сходи.

У літературних джерелах того часу вказують на недоцільність сівби тополь цілими, нерозкритими коробочками, сережками, стверджуючи, що коробочки чорніють, насіння в них не проростають і гинуть.

З таким твердженням можна було б цілком погодитися в тому разі, якщо б коробочки тополь висівали у вологий ґрунт або ж після сівби й загортання коробочок землею гряди поливали і ґрунт надалі підтримувався у вологому стані.

Але, як вказував опираючись на власний досвід з вирощування тополь і квіткових рослин М. І. Бондаренко, якщо висівання коробочок тополь провести в сухий ґрунт, не поливаючи їх водою доти, поки вони не розкриються, то можна отримати задовільні сходи.

Насіннєве розмноження тополевих, осикових та вербових рослин

Відкритий ґрунт Закритий ґрунт

Висівання коробочок тополь в сухий ґрунт, не поливаючи їх водою доти,

поки вони не розкриються

Сівба нерозкритими коробочками

Сівба насінням

сухий ґрунтсухий ґрунт

вологий ґрунт

Сівба насінням

Сівба нерозкритими коробочками

Сівба насінням

Сівба нерозкритими коробочками

вологий ґрунт

Сівба насінням

Сівба нерозкритими коробочками

Спосіб посіву М.І.Бондаренка

1 – листя черешкові, чергові, голі або опушені2 – квітки зібрані в циліндричні, прямостоячі або повисла суцвіття - сережки (колосовидні кисті)3 – зав'язь одиночна, з 2-4 сидячими лопатевими рильцями4 – тичинки від 3 до 60, з короткою ниткою і двогніздним пильником5 – плід - коробочка, що розкривається 2-4 стулками6 – насіння дрібні, довгасті або довгасто-яйцеподібні, чорні або чорно-бурі, при основі мають пучок численних тонких шовковистих волосків («тополиний пух»).

Селекційна робота з лісівництваМ.І. Бондаренка

1.Тополя бальзамічна2.Тополя біла,

срібляста3.Тополя берлінська4.Тополя тремтлива,

осика5.Тополя китайська,

Симона6.Тополя пірамідальна,

італійська7.Тополя Ваббіна

Рід Тополя (Populus L.)

Рід Верба (Salix L.)

1. Верба біла2. Верба

вавілонська3. Верба козяча4. Верба ламка5. Верба Матсуди 6. Верба гостролиста (шелюга)7. Верба плакуча

У своїй дисертаційній роботі М. І. Бондаренко висвітлює багаторічний досвід розмноження насінням тополі пірамідальної, осокору сріблястого та верби ламкої і плакучої.

Він акцентує, що тополі і верби відносяться до дводомних рослин, а тому цвітіння в них проходить до розпускання листя, що в умовах Умані, тобто в південно-західній частині Лісостепу України, тополя срібляста і осика цвітуть у першій половині квітня, а чорна тополя – осокір, тополя пірамідальна, китайська, берлінська і Ваббіна цвітуть у другій половині квітня, а в залежності від того, весна пізня чи рання, цвітіння може наступити на тиждень пізніше або раніше.

Оскільки найкращі сходи тополь і верб отримують за сівби їх свіжозібраним насінням, техніка запропонованого ним способу сівби зводиться до наступного:

Гряди до сівби готують завчасно, з таким розрахунком, щоб ґрунт на грядках трохи підсох.

Довжину гряд бажано робити 12–15 м, завширшки – 100–120 см, тобто вони повинні бути невеликими, зручними для догляду за посівами.

На приготованих грядах ґрунт утрамбовують дощечкою для того, щоб поверхня для посіву була рівною.

Підготовлені таким чином гряди маркують спеціальними маркерами з міжряддям 15–20 см.

Свіжозібрані коробочки тополь відривають від сережок і рівним шаром розкладають в борозенки на відстані 2–3 см або ж розкидають по всій гряді.

Приживлюваність тополь:-у відкритому ґрунті – 75–80 %;-в парниках – 80–100 %. Запропонований М. І. Бондаренком спосіб

висіву тополь і верб дає на 1 кв. м гряди по 300–400, а під парниковою рамою – 500–800 і більше сіянців.

Сіянці тополі чорної, пірамідальної, сріблястої і верб до осені досягають у висоту 35‑50 см за вирощування на грядках у відкритому ґрунті і 80‑100 см – в парниках.

У Італії тополеві насадження в 10–13-річному віці дають деревину для целюлозно-паперової та меблевої промисловості.

Як наслідок 8 червня 1955 року на кафедрі лісових культур лісогосподарського факультету Української ордена Трудового Червоного прапора сільськогосподарської академії, нині Національний університет біоресурсів і природокористування України, М. І. Бондаренко успішно захистив кандидатську дисертацію на

тему: «Тополь пирамидальный и его новые формы», де здобув науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.03.01 – лісові культури, селекція, насінництво і озеленення.

Автореферат та кандидатська дисертація М. І. Бондаренка

Запропоновані М. І. Бондаренком способи вирощування досліджуваних порід, дали змогу впродовж трьох років виростити сотні тисяч сіянців тополі пірамідальної, осокора сріблястого та верб і передати їх у виробництво для посадки лісових, захисних, а також декоративних насаджень.

Другим захопленням М. І. Бондаренка стала селекційна робота з виведення нових сортів квіткових рослин.

Микола Іванович Бондаренко з працівниками на колекційних ділянках

Наукові напрямки діяльності М.І.Бондаренка

Рід Жоржини(Dаhlia Cav.)

Квітникарство

Рід Гладіолуси(Gladiolus L.)

Рід Півники(Iris L.)

Рід Троянди(Rosa L.)

Рід Тюльпани(Tulipa L.)

 

Розмноження квіткових рослин

ВегетативнеНасіннєве

Живцями з п'яткою

Гібридне насіння

Природне схрещуванн

я

Штучне схрещуванн

я

Відкритий ґрунт Закритий ґрунт

З 1959 року М. І. Бондаренко працює викладачем на кафедрі плодівництва, виноградарства і декоративного садівництва, де ним же розгорнуто роботу з виведення нових сортів квіткових рослин.

Першим напрямком отримання декоративних форм квіткових рослин, який застосовував М. І. Бондаренко, було насіннєве розмноження жоржин.

Маючи багаторічний досвід М. І. Бондаренко в своїй дослідній роботі широко використав методи відбору кращих форм від природного та штучного схрещування.

З метою найкращого поєднання форм і забарвлення квіток у гібридних рослин велика увага приділялась підбору батьківських форм.

Як згодом зазначив у своїй роботі М. І. Бондаренко, вихідними формами в селекції квітникових рослин було взято кращі сорти жоржин: Батьківщина, Джерело молодості, Ранок травня, Мадам Сав’є, Ельфріда Пакуль, Краснодонці, Анна Бенеш, Олександр Грін, Олена Залівська, Рапалло, Лісова казка, Озеро Іссик-Куль та багато інших.

Другим напрямком отримання декоративних форм квіткових рослин, який застосовував М. І. Бондаренко, було вегетативне розмноження жоржин.

Він дослідив, що вегетативне розмноження вигідно відрізняється від генеративного тим, що воно забезпечує повну передачу господарсько-цінних і біологічно корисних батьківських ознак молодим рослинам.

Водночас вирощування посадкового матеріалу не пов’язано з плодоношенням.

Водночас слід зазначити, що кращими гібридними формами жоржини, які отримав М. І. Бондаренко є:

Гібрид № 3, 1961 р. «Маковий»Гібрид № 23, І961 р. – «Галочка» Гібрид № 9, 1961 р. – «Сітчатий кремовий» Гібрид № 0-34. 1960 р. – «Уманчанка»Гібрид № 21-83, 1963 р. – «Ленінградка» Гібрид № 21-81, 1963 р. – «Миколка Сидорук» Гібрид № 1-І, 1961 р. – «Ванда Василевська»

Гібрид жоржини«Маковий»

Гібрид жоржини«Сітчатий кремовий»

Гібридні форми жоржин виведені М. І. Бондаренком

Авторське свідоцтво видане Бондаренку М. І.

на сорт жоржин «Айстровидна»

Заслуговують уваги такі гібриди жоржин: «Валя», «Тарас Шевченко», «Козак запорожець», «Астровидна», «Бджілка», «Любліна», «Заслужений», «Симфонія» та багато інших.

Зібрано - 300 сортів жоржин, 120 – півників, 40 – гладіолусів, 100 – тюльпанів та І50 сортів троянд.

Однак, слід зазначити, що основним об’єктом дослідження селекції квіткових рослин стали жоржини.

жоржини троянди

півники

гладіолуси

тюльпани

Висновки:

1. У віці 20–25 років тополі: чорна (осокір), бальзамічна, лавролистна, канадська, берлінська, пірамідальна та інші дають однорічний приріст 15‑20 куб. м деревини на 1 га, тобто у десять разів більше, ніж у цьому віці дають дубові та інші повільно зростаючі породи.

2. Схрещуючи жіночу форму тополі пірамідальної з чоловічою берлінською М. І. Бондаренком було виділено 63 нові різновидності тополі за силою росту, конфігурацією крони, розміром і кольором листя та за іншими ознаками.

3. Розмноження стадійно старою деревиною та живцями, кореневими паростками, кілками та прутами-батогами, як вважав М. І. Бондаренко, веде до відмирання верхівкових пагонів або суховерхості тополі пірамідальної. Поява серцевинної гнилі у осики також багато в чому залежить від того, що вона в природних умовах поновлюється переважно кореневими пагонами, а не насінням.

4. Розмноження нових форм тополь і верби насінням має велике теоретичне і практичне значення. Дослідження М. І. Бондаренка показали, що насадження, створені з насіння, є більш довговічними, високопродуктивними і життєздатними порівняно з насадженнями вегетативного походження.

5. Впроваджуючи тополі та інші високопродуктивні швидкорослі породи в лісові, захисні та інші насадження, можна прискорити виконання завдань, поставлених урядом у розвитку лісового господарства України.

6. З організацією колекційного розсадника, М. І. Бондаренком зібрано більше 300 сортів жоржин, 120 – півників, 40 – гладіолусів. 100 – тюльпанів та І50 сортів троянд.

7. Однак, основним об’єктом дослідження селекції квіткових рослин стали жоржини, де М. І. Бондаренком було виділено понад 300 гібридних форм жоржин. Кращі форми жоржин розмножено і підготовлено для сортового випробовування в квіткових розсадниках. Отримано авторські свідоцтва.

8. Більше 100 гібридів жоржин було передано у виробництво Млїївській садівничій станції ім. Л. П. Симиренка, навчальному господарству інституту, колгоспам і радгоспам Черкаської області. Гібридні форми жоржин виставлялися на міській і республіканській виставках.

Дякую за увагу!

Біологічна класифікація

Домен: Ядерні (Eukaryota)Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)Відділ: StreptophytaНадклас:Покритонасінні (Magnoliophyta)Клас: Еудікоти (Eudicots)Підклас:Розиди (Rosids)Порядок:Мальпігієцвіті (Malpighiales)Родина: Вербові (Salicaceae)Триба: SaliceaeРід: Тополя (Populus)

ВидиБіля 40 видів, у

тому числі: 1. Т. чорна або осокір (P. nigra)2. Т. Пірамідальна (P. pyramidalis)3. Т. тремтяча або

осика (P. tremula)

4. Т. біла (Populus alba)5. Т. дельтолиста (P. deltoides)6. Т. бальзамічна (P. balsamifera)