Ткаченко Олена Василівна,

вихователь – методист

дошкільногонавчального закладу №

481

Дніпровського району

«Яка дитина в грі, такою буде вона і в роботі, коли виросте.

Тому виховання майбутнього діяча відбувається передовсім у грі.

І вся історія окремої людини як діяча і працівника може бути

представлена в розвитку гри й у поступовому переході її в роботу ... »

А. С. Макаренко.

До категорії дітей із порушеннями розвиткуналежать діти, які мають затримку або відхиленняв сенсорному, фізичному, мовленнєвому аборозумовому розвиткові внаслідок органічногоушкодження чи функціональних порушеньцентральної нервової системи.

Стан мовленнєвого розвитку дитини багато в чомувизначає загальний розвиток дошкільника.Оволодіваючи засобами спілкування, дитинарозвивається, збагачує свої знання продовкілля, удосконалює форми її відбиття. Відомо, що впроцесі мовленнєвого розвитку формуються вищі рівніпізнавальної діяльності, здатності до понятійногомислення.

Відповідно до вікових етапів розвитку дитинимовлення відіграє важливу роль у становленніїїособистості(А.М.Богуш, Н.В.Алмазов, М.Ю.Кистяковська, Н. В.Манько та ін.).

Порушення мовлення негативно впливає на всіпсихічні прояви дитини, позначається на її діяльностій поведінці. Тяжкі мовленнєві вади впливають і наінтелектуальний розвиток, особливо на формуваннявищих рівнів пізнавальної діяльності.

Це зумовлено тісним зв’язком мовлення тамислення (А. М. Богуш, Л. С. Волкова, О. М.Гвоздєв, О. О. Леонтьєв, О. Р. Лурія та інші) йобмеженістю, зокрема для дитини-логопата, соціальних, мовленнєвих контактів, упроцесі яких здійснюється пізнання дитиною довкілля(М. К. Шеремет).

Комплексна система допомоги дітям із патологією мовленнявизначає комплексну систему роботи з ними на рівні навчальногозакладу: створення в закладі освіти, де навчаються і виховуютьсядіти, такої структури, яка забезпечувала б комплексну систему таумови для своєчасної індивідуальної медичної і психолого-педагогічної допомоги кожній дитині. До основних функцій цієїсистеми належать такі:

поглиблена діагностика, яка доповнює й конкретизує результатизагальної;

формування психологічних і психофізіологічних передумовнавчальної діяльності тощо;

реалізація загальноосвітніх завдань у педагогічному процесіспеціального дошкільного закладу;

соціальна реабілітація і психолого-педагогічна підготовка дітей дошколи;

проведення корекційної роботи;

збереження і зміцнення соматичного й нервово-психічногоздоров'я дітей.

Успішна організація корекційної допомоги вспеціальному дошкільному закладі значною міроюзалежить від певних факторів - внутрішніх ізовнішніх, які зумовлюють напрямки йогодіяльності. Саме системний підхід можезабезпечити ефективність досягнення основнихцілей закладу.

Позитивний вплив театралізованоїдіяльності на різні аспектирозвитку особистості доведено вчисленних дослідженнях щодовивчення ігрової, мовленнєвоїдіяльності, становлення емоційноїсфери дошкільників. Емоціївідіграють велику роль у життілюдини, у мотивації її вчинківРозвиток дитини тісновзаємопов’язаний зі світом їїпочуттів та переживань. Емоції, зодного боку, є „індикатором” станудитини, а з іншого – суттєвовпливають на її пізнавальні процесита поведінку, визначаючиспрямованість уваги, особливостісприймання оточуючогосвіту, логіку суджень.

Діти щиро включаються до театралізованоїдіяльності, вони маютьлітературні, ігрові, особистісні мотиви. У нихз’являється потреба усамовираженні, спілкуванні, пізнанні себе.

Через відтворення різних образів дитинавиявляє рівень художньо-естетичногосприйняття, мовленнєву компетенцію.

Театралізована діяльність є могутнім засобоммовленнєвого розвитку дітей.

Під час ознайомлення з літературними творамидіти отримують зразкиправильного, красивого, емоційно забарвленогозв’язного мовлення, що передбачає вживаннявербальних і невербальних засобів виразності.Н.Ветлугіна стверджує можливості формуваннясвідомого ставлення до використання засобівобразності лише під впливом цілеспрямованогонавчання, у результаті чого діти починаютьусвідомлювати, що різни явища, ставлення, станможна виразити лише, змінюючи характеррухів, пози, жестів, міміки, мелодійності інтонаційголосу.

Дослідник Д.Соколов зауважив, що діти

люблять театр, тому що в ньому –

компенсується брак активної діяльності в

житті. Через театр дитина вчиться

переборювати бар’єри, знаходити вихід зі

складних ситуацій, вірити в силу

добра, любові та справедливості

Накопичення позитивних

емоцій, придбання позитивного емоційного

досвіду в дитинстві, тобто в час найбільшої

духовної відкритості людини, в час

найвищої її здатності до співчуття - річ

воістину безцінна. Адже і «кохати чужим

коханням і страждати чужими

стражданнями» (В.Бєлінський) потрібно

вчитися. І в цьому велика заслуга саме

театру. Як вказував Л.С. Виготський, у «грі

дитина плаче як пацієнт і радіє як актор».

Саме це і робить театральну гру школою

емоцій.

Гра-драматизація дозволяє вирішувати багато завданьнавчальної програми дошкільного закладу: відознайомлення з суспільними явищами, формуванняелементарних математичних знань, фізичноїдосконалості та розвитку зв'язного мовленнядошкільників.

У формуванні зв'язного мовлення чітко виступаєзв'язок мовного і розумового розвитку дітей, розвиткуїхнього мислення, сприйняття, спостережливості. Щобдобре, зв’язно розповісти про що-небудь, потрібно ясноуявляти собі об'єкт розповіді (предмет, подію), вмітианалізувати, відбирати основні (для даної ситуаціїспілкування) властивості і якості, встановлюватипричинно-наслідкові, часові та інші відносини міжпредметами і явищами.

Зв'язне мовлення - не просто послідовність слів, цепослідовність позв'язаних одна з одною думок, які вираженіточними словами.Гра - один з тих видів діяльності, які використовуютьсядорослими з метою виховання дошкільнят, навчання їх різнихдій із предметами, способами і засобами спілкування.

Театралізована гра - це така гра, яка розвиває творчі здібності:- художньо - мовленнєві;- музично-ігрові;- танцювальні;- співочі.

Ці ігри прилучають дітей до мистецтва

-Літературного; -Драматичного; - Театрального.

Формуючи творчі здібності дітей з вадами, мовлення мирозвиваємо здатність дітей до:

— поетичного слуху — особливо чутливого сприйняттязмісту і форми літературного тексту в єдності, а такожвиразного мовлення дитини;

— здатності швидко сприймати й усвідомлювати змістлітературного твору;

— уміння зберігати жвавість вражень, передавати їх пристворенні образу героя в грі, виражати до нього своїставлення і почуття, що виникли на ційоснові, користуючись при цьому мовою, рухами, мімікою.

Вплив театралізованих ігор на особистість дитини дозволяєвикористовувати їх як активний, але ненав'язливий педагогічнийзасіб. Так, беручи участь у театралізованих іграх, діти глибшепізнають навколишній світ, стають учасниками подій з життятварин, рослин і людей, удосконалюють навичку втілювати в гріпевні переживання. При цьому тематика ігор виявляєтьсянайрізноманітнішою: вона стосується життя дитячого садка ісім'ї, відображає сюжети з життя людей, тварин і рослин, якперсонажі ігор використовуються іграшки, овочі іфрукти, предмети, меблі, посуд тощо Одночасно театралізованагра прищеплює дитині стійкий інтерес до рідноїкультури, літератури, театру як виду мистецтва.

Отже, через театралізовану діяльність ми реалізовуємо такий комплекскорекційних завдань:

підтримувати в дітей живий інтерес до театралізованої гри, бажаннябрати участь у дії і використовувати для цього весь навколишній простір;

стимулювати емоційне сприйняття дітьми театралізованих ігор;

розвивати фантазію, творчі здібності, асоціативне мислення, увагу;

виховувати комунікативні якості, партнерські відносини; спонукати дітейдо активного спілкування;

розвивати навички діалогічного й монологічного мовлення, вчити дітейемоційно промовляти фрази;

поповнювати словник лексикою, що називає почуття та передаєемоційний стан людини;

розвивати вміння ототожнювати себе з театральним персонажем;

вчити поєднувати мову і рухи;

вчити знаходити засоби передачі образу врухах, міміці, жестах, інтонаціях, розвивати емоційну пам'ять;

формувати в дітей уявлення про елементарні морально-етичні норми;

розвивати мімічну виразність і дрібну моторику пальців рук;

залучати батьків до активної участі в іграх-інсценуваннях;

залучати дітей до режисерської роботи.

Отже, театралізована діяльність - один знайяскравіших емоційних засобів, що формує смакдитини, діє на уяву дитини різними засобами:словом, дією, зображувальним мистецтвом,музикою. Кому пощастило саме в ранньому віцізануритися в атмосферу театру, той усе життя будесприймати світ прекрасним, душа його незачерствіє, не буде жорстокою, духовно не зубожіє.

1. Дьячков А. И. Аномальные дети и особенности их обучения ивоспитания (Общие проблемы дефектологии) / Дьячков АлександрИванович. - М., 1969. - 16 с.

2. Кабанов М. М. Психосоциальные факторы в реабилитации больных /М. М. Кабанов. - М., 1986. - 240 с.

3. Організаційно-методичні основи медико-соціальної реабілітації дітей зобмеженими можливостями здоров'я / Р. О. Моісеєнко, В. Б. Педан, В. В.Бережний [та ін.] // Соціальна педіатрія. Випуск III. Збірник науковихпраць. - К. : Інтермед, 2005. - С 24-29.

4. Селиверстов В. И. Комплексная медико-педагогическая работа сдетьми-логопатами / В. И. Селиверстов, Ю. С. Марголис // Воспитание иобучение детей с расстройствами речи. - М.: Просвещение, 1968. - С. 8-30.

5. Филичева Т. Б. Логопедическая работа в специальном детском саду / Т.Б. Филичева, Н. А. Чевелева. - М.: Просвещение, 1987. -156 с.

6. Шеремет М. К. Актуальні проблеми спеціальної освіти / М. К.Шеремет// Науковий часопис. 36. наукових праць. - К. : НПУ імені М. П.Драгоманова, 2007.-№ 7.- С. 79-81.