З вечора пригожого аж до З вечора пригожого аж до

ранкуранку

Вишивала дівчина вишиванку.Вишивала дівчина вишиванку.

Вишивала, дівчина, вишивала,Вишивала, дівчина, вишивала,

Чорну і червону нитку Чорну і червону нитку

брала…брала…

З вечора пригожого аж до З вечора пригожого аж до

ранкуранку

Вишивала дівчина вишиванку.Вишивала дівчина вишиванку.

Вишивала, дівчина, вишивала,Вишивала, дівчина, вишивала,

Чорну і червону нитку Чорну і червону нитку

брала…брала…

Вишивка – один із давніх, найбільш масових і розвинених видів народного 

декоративного мистецтва. 

Невідомо, хто й коли був першовідкривачем художньої 

творчості з допомогою голки і нитки.

Орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або 

машинними швами - один із 

найпоширеніших видів ручної праці українських жінок  а, зокрема, дівчат.

Вважається, що основне призначення вишивки — прикрашання одягу та 

інтер'єрно-обрядових тканин. Та насправді вишивка мала і має більше значення.

Техніка її виконання змінювалася впродовж років. Від мережки, прямих і косих швів стебнівки — найдавніших прийомів, які дають вишукано тонкий рисунок, до вишивки хрестом і гаптом. Також поступово на зміну сіруватим 

тонам лляних ниток входять червоний, зелений, жовтий, 

цеглястий кольори.

Вишивка хрестом «циганська дорога».

Початок XX ст. Село Новий Яр. Львівський музей українського

мистецтва

Вишивка гаптом.

Бавниця — жіночий головний убір, притаманний Яворівськомурайону Львівщини, що являє собоювишитий або тканий вздовжгоризонтальних країв прямокутнийшматок полотна.

Бавницю пов'язували високо над чолом довкола голови і ззаду

зав'язували стрічкою «гарасівкою», кінці якої звисали

по плечах. Давні бавниці вишивали вовняними, а новіші

бавовняними нитками.

Запаска.

Вишивка стебнівкою, кладенням, мережка.

с. Нагачів. 1920-ті роки.

Запаска.

Вишивка стебнівкою. Мережка. с. Шкло.

Найяскравіше виступає багатство вишивок на

яворівських білих фартухах — запасках.

Домоткана полотняна запаска з двох пілок, з'єднаних

вертикальним мережаним швом, творить суцільну

велику площу для вишивання і дає найбільше

простору для вирішення композиції вишивки.

Вишивка гаптом, кладенням.

с. Залужжя.

1930-ті роки

Вишивка гаптом, стебнівкою. с. Цитуля.

1920-ті роки

Вишивка кабатів поступово

змінювалась в техніці

виконання, орнаменті,

колориті. Наприкінці XIX ст.

кабати шили з домотканого

білого полотна, вишивали їх

стебнівкою сірими восковими

лляними нитками. Яворівські

кабати — широко побутуючий

одяг, що затримався й до

наших днів.

Кабат. Лляне полотно. Вишивка стебнівкою.

с. Цитуля

Основною частиною жіночого плечового

вбрання була сорочка з полотна, витканого технікою простого

переплетіння з добре опрацьованих волокон льону і конопель. Біла

сорочка — це непорушна традиція, символ краси і

чистоти, майстерності праці, естетичного смаку і

святковості.

Дуже різновидні за

художнім рішенням і назвами

яворівські безрукавки —

«камізолі», «станики»,

«горсети» і «фальбани», що

з'явилися на початку X I X ст.

як нагрудний одяг, який

носили поверх сорочок

дівчата і жінки.

Камізоля. Фабрична тканина. Вишивка

гаптом. с. Краковець. 1930-ті роки

Вишивка гаптом. с. Новий Яр. 1930-ті роки

З 1920 року в інтер'єр

яворівської хати почали входити

вишиті рушники. Рушник став

символом України.

Важливі події в житті

українського народу ніколи не

обходилися без рушників.

Рушник супроводжував селянина протягом

усього життя – і в радості, і в горі. Він завжди

був символом гостинності – на ньому

підносили дорогим гостям хліб-сіль.

Сучасна яворівська вишивка збагачується новими

мотивами і композиціями, світлими, радісними

кольорами. Її технічні прийоми, мотиви часто

творчо використовуються вишивальницями.

Косик Н.М. Вишивальниця

Учасник виставок: міжнародних

(Польща, 2003, 2006), всеукраїнських, регіональних. Нагороджена

дипломом ХХVІІІ міжнародної фольклорної

ярмарки.

Катерина Костів Вишивальниця

Учасник виставок: міжнародних (Україна –

Польща – Греція), всеукраїнських,

регіональних, персональних. Нагороди: Золота медаль

лауреата мистецького конкурсу 1975-1977 рр.,

почесні грамоти і дипломи. Почесна грамота СМНМУ,

1993 р.

Григорій Мазурак Заслужений майстер

народної творчості України. Вишивальник, учасник

виставок: всеукраїнських, регіональних. За рушники

“Яворівські мотиви” нагороджений дипломом

лауреата ІХ Всеукраїнського фестивалю

“Кролівецький рушник”.

Марія Солига Вишивальниця,

учасник виставок: міжнародних

(Угорщина, 2007; Польща, 2008), всеукраїнських, регіональних. Нагороджена дипломами виставок.

Наталія Солига Вишивальниця Учасник виставок: міжнародник

(Угорщина, 2007; Польща, 2008), всеукраїнських, регіональних.

Відзначена грамотами та дипломами

міжнародних виставок 2007, 2008.

Народна вишивка — це величезне багатство,

створене протягом віків тисячами безіменних

талановитих народних майстринь.

Наше завдання — не розгубити його,

передати це живе іскристе диво наступним

поколінням.

Дякуємо за увагу!

Проект підготувалиучні 10 Б класу

СЗШ І-ІІІ ступенів с.Старичі1. Салик Марія2. Зизюк Олександр

2012