Культура Індії

Релігія Індії

Основна релігія Індії – індуїзмІндійське життя нерозривно пов'язане з релігією. Не дивлячись на прихід демократії, складна соціально-релігійна структура відрізняє Індію від інших країн світу. Ця структура фактично проіснувала 4000 років і витримала нашестя, завоювання, європейський колоніалізм і політичну нестабільність і перевороти. Безумовно відбуваються зміни, оскільки сучасні технології зайняли міцне місце в житті індусів, але все одно в сільських областях країни життя за тисячоліття майже не змінилося. Але культура Індії настільки еластична, що вона ігнорує або відкидає те, що може радикально вплинути на неї або зруйнувати.

Релігія Індії

Основна релігія Індії - індуїзм, який сповідає близько 80% населення. Це найбільш масова і стародавня релігія в Азії. У індуїзмі великий пантеон богів, велику кількість священних книг і вірувань, по яких кожна людина проходить ланцюг народжень і перероджень, що веде до духовного порятунку. З кожним народженням людина стає ближчою до або далі від божественного прозріння і вирішальним чинником є ваша доля. Індуїзм базується на пуджа або дійсній вірі; кремації мертвих; і правилах і установках кастової системи. Індуїзм - така релігія, яку не можна прийняти, або ви народжені індусом або немає.

Боги Індії

Вишну Шиву

Культура

Індійська культура є однією з найстаріших і найрізноманітніших культур світу.

Живопис

Західний вплив на живописне мистецтво в Індії, відчувся під час британської колоніальної епохи та пізніших революційних змін. Столітній традиційний індійський живопис був в занепаді. Замість цього, місцеві художники, такі як Раджа Раві Варма прагнули наслідування європейських стилів, перш за все, художній реалізм.

Живопис

Такі картини були знайдені на стінах печери Аджанти.

Живопис

Хоча культура Індії не була дуже розвиненою, та на її території знаходять, унікальні експонати.Цей живопис виконаний на обгортці книги.

Картини з давніх рукописів

Скульптура

Розвиток скульптури більше пов'язаний з буддистськими пам'ятками. Матхурська школа скульптури, яка діяла на основі древніх традицій маур’ів, славилась портретами царів. У перші століття нашої ери у багатофігурних композиціях з'явилися зображення будд, ще не обмежені каноном.

Скульптура

Скульптура

Архітектура

Індійська архітектура є однією з областей, в якій найяскравіше представлена різноманітність індійської культури. Велика частина архітектурних пам'ятників Індії, включаючи такі чудові монументи як Тадж-махал і інші приклади могольськой і південноіндійської архітектури, є змішенням стародавніх і різнорідних місцевих традицій різних регіонів Індії і зарубіжжя.

Традиційний одяг

У різних регіонах Індії використовуються різні види традиційного індійського одягу. Її колір і стиль залежить від різних чинників, таких як клімат. Популярним є одяг з незшитих шматків тканини, така як сарі для жінок і дхоті або лунги для чоловіків; також користуються популярністю такий зшитий одяг як шаровари для жінок і курта-піжама, а також європейського стилю брюки і сорочка для чоловіків.

Музика і танці

У індійській музиці існує широкий спектр традицій і регіональних стилів. Індійська класична музика включає два основні жанри — північноіндійську хиндустані, південноіндійську карнатічеськую традиції і їх різні варіації у формі регіональної народної музики. До місцевих стилів популярної музики належить філмі і індійська народна музика, одним з найбільш впливових різновидів якої є синкретична традиція баул.

Індійські танці також мають різноманітні народні і класичні форми. Найбільш відомими індійськими народними танцями є бхангра в Пенджабі, біху в Ассаме, чхау в Західній Бенгалії, Джаркханде і Оріссе і гхумар в Раджастане. Восьми формам танцю, з їх оповідними формами і міфологічними елементами, був привласнений статус індійських класичних танців Індійською національною академією музики, танців і драми.

ЛітератураНайраніші твори індійської літератури протягом багатьох століть передавалися усно і лише пізніше були записані.[153] До них відноситься санскритська література — Веди, епоси «Махабхарата» і «Рамаяна», драма «Абхигьяна-шакунталам», і класична санскритська поезія махакавья[154] — і література Таміла Сангам.[155] Одним з письменників сучасності, що писали як на індійських мовах так і на англійському, є Рабіндранат Тагор — лауреат Нобелівської премії по літературі 1913 року.

Ранакпур

Ранакпур

Скульптури Будда

АджантаАджанта — комплекс 29 буддійських храмів і монастирів, висічених у скелях поблизу селища Аджанта штату Махаранштра (район Ауранґабад) в Індії. Аджанта є пам'ятником індійської архітектури 2 ст. до н. е. —7ст. н. е. Кожний храм («чайтя») складається з нефа і бокових крил, відокремлених від нього стовпами.. Аджанта вражає багатством архітектурних форм, скульптурного та орнаментального оздоблення і знаменитими майстерними розписами. Сюжети розписів — «джатаки» (земні перевтілення Будди) — життєві, насичені гуманізмом і любов'ю до природи. Вони в яскравих образах відбивають життя Індії тієї епохи і є не лише твором мистецтва але й цінним історичним джерелом знань про ті часи.

Аджанта

Монастир («віхара») має вестибюль, оточений колонами квадратний зал із склепінчастою стелею, біля якого містяться келії і святилище

Тадж Махал

Та́дж Маха́л — монумент, розташований за два кілометри від міста Агра(Індія), на березі річки Джанма. Збудований імператором Шах Джахан Мугалом як мавзолей для своєї персидської дружини Мумтаз Махал (в дівоцтві Арумад Бану Бегум), також відомої як Мутмаз-Ул-Замані, племінниці впливового царедвірця при дворі індійського правителя. Будівництво зайняло 23 роки (з 1630 по 1652 рік).

Тадж Махал

Тадж Махал

Ступи в Санчі

Санчі ́(Sanchi) — невелике селище у районі Райсен (Raisen) індійського штату Мадх’я-Адеш, розташоване на відстані 46 км на північний схід від Бхопалу в центральній частині штату. Тут знаходяться декілька монументальних пам'яток ранньобуддитської та індуїстськоі архітектури: храми,ступи, монастирі, що датуються періодом від ІІІ ст. до н. е. до ХІІ ст. н. е..

Ступи в Санчі

Театр

У древньоіндійській драмі жанри трагедії і комедії не були відокремлені, так як відповідно до релігійної установки неможна було виводити глядача з душевної рівноваги. Заборонялися зображення боротьби, відбирання влади, загальних бід, нещасливі розв'язки. Боги і знать у драмах розмовляли на санскрипті, а жінки та інші персонажі — на практиках. Використовулися не лише віршований і прозовий тексти, але й танець і музика.

Театр

Проект підготувалa: Гуменюк Людмила