Першими пристроями для запису і відтворення зву-

ку були механічні музичні інструменти. Вони могли

відтворювати мелодії, але не здатні були записувати

довільні звуки, такі як людський голос.

Автоматичне відтворення музики відомо ще з IX сто-

ліття, коли брати Бану Муса близько 875 року ви-

найшли найбільш старовинний з відомих механіч-

них інструментів - гідравлічний або «водний орган»,

який автоматично програвав змінні циліндри.

Клавиатура карильона

Первоначально механическая запись осуще-

ствлялась механо-акустическим спосо-

бом (записываемый звук воздействовал че-

рез рупор на мембрану, жёстко связанную с

резцом). В дальнейшем этот способ был пол-

ностью вытеснен электро-акустическим спо-

собом

У 1855 році Леон Скотт придумав фонавтограф . апарат для графіч-

ного записування звукових коли-вань.

В 1857 році 25 березня Леон Скотт запатентував фоноавтограф, перший прилад для запису звуко-вих коливань. У 2008 році вченим вдалося прочи-тати один з ранніх записів Леона Скотта. Зараз це найдавніший запис звуку у світі — він був зробле-ний 9 квітня 1860 року.

Шарль Крос людина талановита і здібна. Він за-

ймався ( не без успіху) літературою, автоматичним

телеграфом, проблемами кольорового фото і навіть

«можливими зв’язками з планетами». Шарль захо-

плювався наукою, якою займався з самого дитинст-

ва. Багато часу приділяв роботі , в результаті чого

йому вдається створити перший фонограф , причо-

му ще до його офіційного створення Едісоном.

18 квітня 1877 року французький учений Шарль Крос доповів про розроблену ним теорію можливого запису й відтворення звуку . Але Крос не дійшов до практичного виготовлення такого при-строю. 30 квітня 1877року Крос подає до Французької Академії наук опис апарата для запису і відтворення звуку – «палефон», тобто голос з минулого. Француз запропонував використовувати не тільки «валік», але й «диск із спіральним записом». От тільки спонсорів для свого винаходу Крос не знаходить.

Через дев’ять днів заявку на патент подає Едісон. Сі-мейна легенда стверджує, що Едісон ,почувши про винахід Кроса, спеціально прибув до Парижу, щоб зу-стрітися з ним, підпоїв його, що було легко, розбала-кав його, що теж було не важко, і вкрав у нього вина-хід. Бо американський фізик, який вже мав у своєму арсеналі багато інших винаходів, давно вже працю-вав над проблемою запису звуку.

У 1877 році американець Томас Альва Едісон винайшов звукозаписний апа-

рат - фонограф, вперше дозволив записати звук людського голосу. Для ме-

ханічного запису і відтворення звуку Едісон застосував валики, вкриті оло-

в'яної фольгою. Такі фоновалики представляли собою порожні циліндри

діаметром близько 5 см і довжиною 12 см. У першому фонографі металевий

валик обертався з допомогою рукоятки, з кожним обертом переміщаючись

в осьовому напрямку за рахунок гвинтової різьби на провідному валу. На

валик накладалася олов'яна фольга (станіоль). До неї торкалася сталева го-

лка, пов'язана з мембраною з пергаменту. До мембрані був прикріплений

металевий конусний рупор. При записі і відтворенні звуку валик доводило-

ся обертати вручну. При обертанні валу у відсутність звуку голка видавлю-

вала на фользі спіральну канавку постійної глибини. Коли ж мембрана ко-

ливалася, голка вдавлювалися в олово відповідно з сприймаються звуком,

створюючи канавку змінної глибини. Так був винайдений спосіб

"глибинного запису". При першому випробуванні Едісон щільно натягнув

фольгу на циліндр, підвів голку до поверхні циліндра, обережно почав обер-

тати ручку і проспівав у рупор першу строфу дитячої пісеньки "У Мері була

овечка". Потім відвів голку, рукояткою повернув циліндр у вихідне поло-

ження, вклав голку в прокреслені канавку і знову став обертати циліндр. І з

рупора тихо, але розбірливо прозвучала дитяча пісенька.

26 вересня1887 р. Американський винахідник німецького походження Еміль Берлінер отримав па-тент на метод і апарат для запису і відт-ворення звуків.16 травня 1888 р. у Філа-

дельфії, Берлінер вперше продемонстру-вав розроблений ним прилад для відтво-рення звуку, який у 1895 р. після вдоско-налення було запатентовано під назвою

«ГРАМОФОН».

Гульєльмо Марконі - маркиз, італійський радіотехнік і підприємець, один з винахідни-ків радіо; лауреат Нобелевської премії з фі-зики за 1909 рік . Вага його магнітозаписува-ючого приладу наближається до тони, а коту-шки із стальною стрічкою мали діаметр до 60 см. У випадку розриву стрічку зварювали за допомогою електрозварювання. В місцях з’єднання було чутно жахливий тріск, а , про-ходячи крізь головку , зварений шов буква-льно рвав її полюсні наконечники, тому

МАГНІТОФОН фірми «МАРКОНІ»(1936)

мав подвійний набір голівок.

10 грудня 1898р. датський інженер Валь-демар Поульсен, який служив у Копенга-генській телефонній компанії, подав зая-

вку на патентування ТЕЛЕГРАФОНА – апарата для магнітного запису голосу на сталевому дроті

Учасник творчої групи “Історики” Шандрімайло Єлизавета