CSR Review #5-6

ISO 26 000 – за крок

до прийняття стр.2

ISO 26000 – що далі?

Думка експерта стр. 3

Національні стратегії з

КСВ інших країн стр. 4

Рушійні сили

соціальної

відповідальності Чилі стр.6

Данія – досвід, якому

можна повчитись стр.7

NovоNordisk -

мистецтво управління стр. 10

Глобальна

відповідальність

Maersk Group стр. 11

GRI Конференція –

нові виклики із

КСВ-звітування стр. 12

Нефінансова звітність

в Україні: як, навіщо,

та інтегрована

звітність

як остання тенденція

стр. 13

# 5-6, травень-червень 2010

Шановні колеги!

«Переосмислити. Перебудувати. Відзвітувати» (Rethink. Rebuild. Report) під таким гаслом у травні пройшла конференція GRI (Глобальної ініціативи зі звітності) із сталого розвитку і прозорості. На мою думку, ці три слова точно відображають як сьогодення, так і найближче майбутнє корпоративної соціальної відповідальності. Світ вже переосмислив роль бізнесу і побачив нові можливості для свого сталого розвитку. Тепер, йде етап глобальної перебудови з урахуванням нової реальності. Одним із важливих кроків, стало погодження фінального варіанту стандарту з корпоративної соціальної відповідальності ISO 26000 у Копенгагені, який фактично визначає єдині «пра-вила гри» для всього світу.

.

З повагою, Марина Саприкіна ms@csr-ukraine.org

ISO 26000 – йде процесс голосування

12 липня ISO розіслала фінальну версію стандарту для голосування. Процесс голосування триває до 12 вересня, про що були повідомлені всі національні стандартизаційні органи – члени ISO. Яким буде остаточне рішення членів ISO, ми дізнаємось у вересні. Детальніше про останню зустріч з розробки стандарту в Копенгагені, та інтерв’ю міжнародного експерта – стор.2

GRI Конференція - нові виклики КСВ-звітування

У травні в Амстердамі відбулась конференція GRI (Глобальної ініціативи зі звітності) із сталого розвитку і прозорості, яка пройшлапід гаслом – «Переосмислити. Перебудувати. Відзвітувати» (Rethink. Rebuild. Report) і зібрала понад 1200 учасників із 77 країн світу. Детальніше на стор.12

Цей бюлетень підготовлено Центром «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з Міжнародного Розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc. Підготовка бюлетеня стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст публікації є винятковою відповідальністю Центру Розвитку КСВ та не обов’язково відображає точку зору USAID, Pact Inc або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї публікації у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.

Недивно, що під час 8 Пленарної зустрічі ISO 26000 панували такі запеклі дискусії і багатогодинні перемовини учасників. Кожна країна відстоювала свої інтереси, адже хоч сьогодні стандарт і не вимагає сертифікації, та всі розуміють що це лише питання часу. Навіть серед цілей GRI визначено, що до 2015 року всі великі та середні підприємства повинні оприлюднювати звіти зі сталого розвитку.

Україна поки лише «переосмислює» і придивляється до КСВ процесів інших країн. У пошуках нового досвіду і розробки власного шляху розвитку, українська делегація у рамках проекту «Розробка національного порядку денного з КСВ» UNITER, відвідала Данію, де ознайомилась з методами ефективної реалізації політики корпоративної соціальної відповідальності. Ми провели багато цікавих зустрічей з представниками уряду, бізнесу, науки, неурядових ініціатив. Результати цих зустрічей переконують, що Україна може ефективно використовувати всі можливості, які дає політика сталого розвитку. Треба лише трохи змінити підходи.

З повагою, Марина Саприкіна ms@csr-ukraine.org

21 травня після п’яти років розробки під час 8 пленарної зустрічі з розробки стандарту із соціальної відповідальності ISO 26000 в Копенгагені було погоджено фінальний варіант проекту документу. Позаду залишились запеклі дискусії 400 делегатів з 80 країн, 10-годинні перемовини та 1 500 розглянутих коментарів. Попереду – фінальне голосування і публікація. Насправді, ця зустріч мала вирішальне значення. Вона дала відповідь на питання «бути чи не бути» стандарту взагалі. Адже під час попереднього голосування ISO 26000 набрав критичну кількість позитивних голосів - 79% (межа 75%). Китай, Росія, Словаччина, більшість країн Арабського світу висловилися «проти» (загалом 18 країн). Утрималися від голосування і деякі впливові європейські країни: Австрія, Великобританія, Німеччина.

Якщо говорити про очікування ринку від впровадження ISO 26000, то можна виділити три головні моменти:

Глобальна згода щодо термінів і принципів соціальної відповідальності;

Глобальна згода щодо основних тематик соціальної відповідальності

Керівництво з впровадження соціальної відповідальності в межах організації. ISO 26000 є керівним стандартом, і не потребує сертифікації третьої сторони.

Стандарт має узгодити термінологію та визначити основну тематику КСВ для всіх учасників глобального ринку. Щодо третього пункту, то свого часу було чимало суперечок щодо сертифікації. Лунали різні точки зору, та врешті-решт було вирішено залишити його як добровільну ініціативу організацій.

Зважаючи на неоднозначну позицію багатьох країн, за перебігом Копенгагенської зустрічі уважно стежив увесь світ. Головна інтрига - чи будуть погоджені головні суперечності, серед яких: доступність та обсяг стандарту; можливість його застосування різними організаціями; торгівельні бар’єри та взаємодія із СОТ; роль уряду та держави; взаємодія інтересів зацікавлених сторін та ін. Під час сесії одне з найбільш дискусійних питань було щодо ролі та взаємодії уряду та приватних структур, особливо у контексті державної політики та міжнародно-правових зобов’язань. Це, у свою чергу, викликало цілу низку питань про стан глобального управління і плутанину між "приватним" і "громадським". Також залишається відкритим питання про неторговельний бар’єр. Загалом, було погоджено 1500 спірних коментарів та «15 Ключових тем Копенгагену». Марина Саприкіна, голова Центру Розвиток КСВ, зазначила: «Дуже важливо, що ISO 26000 вийшов на фінальний етап. Під час зустрічі було багато дискусій та суперечок, проте, принципово, що з ключових питань був досягнутий консенсус. Наприклад, однією з головних поступок на догоду китайській делегації та арабським країнам була заміна терміну «сексуальна орієнтація» на «особистісні відносини» (термін був обраний серед 40 інших запропонованих)». Після успішного завершення Копенгагенської наради голова робочої групи ISO/WG SR Хорхе Каязейра заявив: "ISO 26000 забезпечить організації в державному і приватному секторах новою парадигмою, допомагаючи їм працювати соціально відповідальним чином, саме цього суспільство сьогодні чекає. Стандарт буде допомагати їм у досягненні довгострокових економічних переваг з мінімальними соціальними витратами і мінімальними шкідливими впливами на навколишнє середовище".

ISO 26000 – процес 2005 – 2010:

8 міжнародних зустрічей за участю 400 експертів і оглядачів (100 000

людино-годин роботи) 99 країн-членів ISO прийняли участь; 42 громадські та приватні організації як D liaison

organizations; загалом, більш ніж 25000 отриманих коментарів; 2 482 письмових коментарі було отримано для

обробки на останньому етапі;

177 прийнятих резолюцій.

ISO 26 000 – за крок до прийняття

Після Копенгагену – документ редагувався. У серпні-вересні ISO 26000 буде оприлюднений для 2-місячного FDIS-голосування країн-членів ISО. За прогнозами експертів голосування має пройти успішно, адже проблемні питання були вирішені. Якщо все буде саме так, то у жовтні документ буде опублікований вже як повноправний міжнародний стандарт ISO. Жодних подальших виправлень в тексті документу не буде. Причини голосів “проти”, які будуть отримані протягом голосування, будуть враховані під час перегляду стандарту через 3 роки. Якщо ж голосування буде негативним, то документ направлять до Технічного керівництва ISO, який може ухвалити декілька рішень: 1. Представити покращений драфт для повторного розгляду; 2. Опублікувати документ як ISO Technical Specification 3. Скасувати проект.

WG SR Шлях від Сальвадору до Квебеку – 177 резолюцій

Сальвадор 7-11 березня 2005: issues papers, CAG,

структура Драфту Бангкок 26-30 вересня 2005: специфікація дизайну, 1000

коментарів з приводу структури, Робочі Групи 1,2,3,4,5,6 і Комітет з редагування Лісабон 15-19 травня 2006: WD1 + 2140 коментарів

експертів, TGs4,5,6 ключові питання, сформовано Liaison Task Force (LTF) Сідней 28 січня–2 лютого 2007: WD1 + 5176 коментарів

експертів, TGs4,5,6 ключові питання, Liaison Key Topics between TG’s4,5,6 Відень 5-9 листопада 2007: WD3.2 + 7250 коментарів

експертів, TG 4,5,6 ключові питання і Liaison Key Topics, LTF closed and to Integrated Drafting Task Force (IDTF) Сантьяго 1-5 вересня 2008: WD4.2 + 5225 коментарів експертів Квебек 18-22 травня 2009: CD + 3411 коментар експертів Копенгаген 17-21 травня 2010: DIS + 2482 погоджені

коментарі

- 2 -

.

- 3 -

Процес розробки стандарту ISO 26000:

«У Копенгагені, відбулось останнє засідання робочої групи по ISO 26000 і остання можливість для фахівців усіх зацікавлених сторін висловити свою думку та направити свої зауваження для доопрацювання стандарту. Загалом, більше 5200 коментарів було подано на розгляд учасників засідання, і кожне зауваження було розглянуте і за кожним дійшли консенсусу. Насправді, було надзвичайно цікаво працювати ці 5 років протягом розробки стандарту. Спілкуватися з людьми з 99 країн, з різних організацій, регіонів, релігій, культур. Обговорювати, що є КСВ». “Гарячі” питання Копенгагену:

«Під час Пленарної зустрічі, чи не найбільше обговорювалося питання терміну "сексуальна орієнтація", що може дискримінувати права людини та трудові права. Після 10-годинних інтенсивних переговорів компроміс, нарешті, був знайдений – на заміну терміну «сексуальна орієнтація» було введено новий термін "особистісні стосунки". Крім того, обговорювалися питання неторговельних бар'єрів та роль держави у соціальній відповідальності». Якщо стандарт не буде схвалений:

«Після успішного завершення засідання в Копенгагені, стандарт готовий до фінального голосування, після якого - буде опублікований у грудні 2010. На мою думку, немає фактично жодної можливості несхвалення стандарту, оскільки найбільш суперечливі питання були вирішені і більшість країн має змогу без проблем сказати "так". І в майбутньому, цей стандарт матиме серйозний вплив на те, як ми ведемо свій бізнес. Та не лише для бізнесу, а й для урядів і неурядових організацій, оскільки його дія поширюється на всі види організацій».

Сертифікація і ISO 26000:

«Стандарт ІSО 26000 не призначений для сертифікації третьою стороною. Та головне, що компанії будуть використовувати ISO 26000 для початку своєї подорожі КСВ і щоб бути впевненими, що вони роблять правильні речі. Крім того, ряд великих і дрібних покупців у всьому світі будуть використовувати ISO 26000 в якості інструменту, аби тримати ланцюг постачань під контролем, і вимагати від своїх постачальників реалізовувати КСВ відповідно до ISO 26000».

ISO 26000 – що далі? Думка експерта

ГОЛОСУВАННЯ ЗА МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ ISO 26000 – ТРИВАЄ ДО 12 ВЕРЕСНЯ!

12 липня Центральний Секретаріат ISO розіслав фінальну версію стандарту для голосування. Процес голосування триває до 12 вересня, про що були повідомлені всі національні стандартизаційні органи – члени ISO. Під час голосування були отримані коментарі від Міжнародної організації Праці. Яким буде остаточне рішення членів ISO, ми дізнаємось у вересні. Національний дзеркальний комітет з розробки стандарту ISO 26000 планує зустрітися у серпні для обговорення

процесу голосування та рекомендацій Державного Комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Мартін Нойрайтер, CSR Company CEO, ISO 26000 Chair of Task Group 6

Моя компанія, CSR Company, з самого початку була залучена до розробки цього міжнародного стандарту. Як генеральний директор CSR Company, я протягом 5 років був головою Цільової групи 6, яка відповідала за пункти 5 і 7 стандарту, тих, які стосуються виконання, питання як ви це робите. І це питання залишиться і після опублікування стандарту - з чого почати ISO 26000. Щоб відповісти на це питання , CSR Company розробила КСВ-інструментарій на основі ISO 26000, призначений допомогти організаціям інтегрувати ISO 26000 в структуру - http://www.csr-toolkit.com

Як Ваша компанія була залучена в процес розробки стандарту:

«Соціальна відповідальність: кадри вирішують все» Публікація «Соціальна відповідальність: кадри вирішують все» є результатом дослідження, ініційованого і проведеного Центром Розвитку КСВ за повної фінансової та технічної підтримки компанії Джапан Тобакко Інтернешнл Україна (JTI). Це перша спроба переосмислити роль HR-департаменту в побудові й реалізації стратегії корпоративної соціальної відповідальності в компаніях України. Дана ініціатива є також відповіддю на міжнародні виклики, оскільки вже давно відома формула, виведена канадськими експертами, - «КСВ - HR = PR». За результатами дослідження планується створити Лабораторію «Роль HR у сталому розвитку компанії», в рамках якої буде розроблена друга частина публікації - «гайд» (поетапна інструкція) для найбільш прогресивних компаній. Мета - побудувати партнерство між департаментами КСВ і HR, а також використовувати потенціал департаменту з управління людськими ресурсами для зміцнення іміджу соціально відповідальної компанії.

Презентація

Македонія

Македонія декілька років тому розробила Національний

порядок денний з КСВ, який має допомогти країні зі вступом

до Євросоюзу та залученням іноземних інвестицій.

Очевидно, що при вступі до Союзу, від країни

вимагатиметься втілення норм та практик ЄС, включаючи

визнання та розвиток КСВ, його внесок у сталий розвиток та

конкурентоспроможність. Це неминуче вимагатиме

перегляду урядової політики у сферах, яких стосується

концепція КСВ, розвитку всебічного порядку денного з КСВ,

втілення певних дій. Розвиток КСВ є також актуальним для

залучення іноземних інвестицій, оскільки спостерігається

швидке зростання інвестиційних фондів, що доповнюють

фінансові цілі соціальними, екологічними та етичними

факторами, тож македонські підприємства просто змушені

змінити спосіб ведення щоденної комерційної діяльності.

Розуміючи всі ці нюанси, уряд Македонії вирішив працювати

на випередження і розробив Національний порядок денний

з КСВ.

Бачення розвитку корпоративної соціальної

відповідальності урядом Македонії:

активне використання сучасної уваги міжнародної спільноти до питань КСВ з метою залучення та розвитку інвестування у Македонію;

заохочення бізнесу, громадських та державних організацій брати до уваги їх економічний, соціальний та екологічний вплив;

заохочення бізнесу, громадських та державних організацій вирішувати основні проблеми на основі їх основної компетенції – на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівні;

виділення ресурсів для забезпечення створення можливостей;

розгляд законодавчих змін, які могли б створити сприятливі умови.

Для втілення бачення було визначено наступні

середньострокові цілі (2008-2012):

1. Підвищення обізнаності про КСВ.

2. Розвиток можливостей та компетенції для підтримки

основної КСВ.

3: Забезпечення сприятливих умов для КСВ.

Підвищення обізнаності про КСВ включає такі заходи:

проведення державних кампаній: значення КСВ, предмет,

вигоди з КСВ та застосування принципів КСВ; підтримка

незалежних дослідницьких проектів; стимулювання співпраці

між неурядовими організаціями, навчальними та

комерційними установами для просування КСВ; створення

реєстру компаній, сертифікованих за стандартами КСВ,

використання екологічного та соціального маркування;

створення центру документації КСВ; включення КСВ в

навчальний процес

Для розвитку можливостей та компетенції на підтримку

основної КСВ передбачено: запровадження стандартів та

систем управління для КСВ; підтримка можливостей

консультанта та аудиторів у наданні послуг у сфері КСВ

просування практики призначення особи у раді правління для

вирішення питань з КСВ; запровадження стимулів для

працівників задля виконання КСВ завдань компаній.

Забезпечення сприятливих умов для КСВ: створення

стимулів з КСВ (податкові стимули, запровадження

екологічного та соціального маркування продуктів та послуг,

пільговий режим у державних закупівлях, спрощені

адміністративні процедури, часткове повернення коштів),

створення правових зобов’язань з КСВ, введення та розвиток

періодичних повідомлень та показників екологічного та

соціального впливу.

Уряд Македонії не лише бачить можливості у підтримці КСВ

серед бізнесу, але й розуміє, що першочерговим завданням

для урядових установ є стати соціально відповідальними.

Крім того, у подальшій діяльності Уряд планує направити свої

зусилля на запровадження факторів КСВ у системі державних

закупівель. Орієнтована на КСВ система державних

закупівель підтримуватиме компанії із зобов’язаннями КСВ,

шляхом вдосконалення ринкових умов для їх діяльності. Ще

одним важливим питанням є поширення звітності з КСВ. Уряд,

Комісія з цінних паперів та Фондова біржа Македонії

розпочали діалог з метою стимулювати компанії вести

звітність з КСВ шляхом поєднання звітності із соціально

відповідальним інвестуванням та/або правилами та

практиками державних закупівель.

Національні стратегії з КСВ інших країн:

У Балтійському морі знаходиться невеликий данський острів

Борнхольм, з населенням 43 тис. чоловік. Борнхольм єдиний

муніципалітет в Данії, який має свій власний Форум зростання

та Регіональний план розвитку. Та унікальність острова і увагу

міжнародної спільноти забезпечує амбітна мета мешканців

острова – Борнхольм прагне стати вуглецево-нейтральним

островом на основі поновлюваних джерел енергії. Бачення і

шляхи реалізації цієї мети втілилися у Плані дій «Яскраво-

зелений острів 2014».

Острів Борнхольм

Згідно з концепцією Борнхольм прагне стати 100% зеленим

островом і спільнота має бути екологічно та етично

відповідальною у всіх своїх діях. Мета є цілком реалістичною,

оскільки вона поєднує в собі одну з найбільш амбітних

енергетичних стратегій в Європі з сильним державно-

приватним партнерством, залучення громадян в рамках

проектів і кампаній, а також великих національних і

міжнародних дослідницьких проектів.

- 4 -

Так, у 2008 році муніципалітет Борнхольма ухвалив

Енергетичну стратегію, де визначив шляхи повного

припинення використання викопних видів палива до 2025

року. Вже сьогодні приблизно 25% енергопостачання острова

забезпечується з поновлюваних джерел енергії (з яких 33%

породжується енергією вітру).

Енергетична Стратегія також спрямована на забезпечення

досягнення цілей ЄС "тричі по 20": зниження викидів

парникових газів на 20%, скорочення споживання енергії на

20% і збільшення використання поновлюваних джерел енергії

20% до 2020 року.

Не в останню чергу, успіх концепції забезпечує розробка і

впровадження енергоефективних рішень, а також бізнес-план,

який гарантує, що трансформація є комерційно вигідною. Крім

того, Стратегія є динамічною і може переглядатися відповідно

до розробки і впровадження новітніх технологій.

Борнхольм має величезний потенціал розвитку і є полігоном,

своєрідною лабораторією, для використання нових технологій

поновлюваних джерел енергії. Вже сьогодні Борнхольм має:

BornBioFuel-2 (нові джерела енергії) – покоління

bioethanolplant

Biokraft- біоенергія, яка виробляється з гною свиней.

30% енергії вітру

Електричні автомобілі

Геотермальне опалення

Централізоване теплопостачання від рослин (соломи)

65% утилізації відходів

Oestkraft електроенергії компанії

пасивний будинок Bright House

"Добре, зелений і вільної" автобус проекту

Рішення Green House

Завдяки цілій низці енергетичних проектів Борнхольм

привернув увагу цілого світу, а Міністр з питань клімату та

енергетики Данії переконаний, що досвід острова може

сприяти зміні поведінки данського суспільства.

Чилі

Корпоративна соціальна відповідальність є досить поширеною

в чилійському корпоративному світі. КСВ впроваджується в

сфері бізнесу, наукових колах і засобах масової інформації.

Не останню роль у такій активності, зіграло те, що

чилійська економіка, заснована на експорті сировинних

товарів, не буде залишатися конкурентоспроможною,

якщо компанії та уряд не вживатимуть заходів з реалізації

політики сталого розвитку.

У Чилі застосовуються такі стандарти, пов’язані з КСВ:

Етичні керівні принципи для публічних компаній;

Керівництво для розробки стандартів, що враховують

потреби літніх людей та інвалідів;

Розвиток стандартів обслуговування - Рекомендації

для вирішення питання споживачів;

Інформація про закупівлю товарів та послуг для

споживачів;

Керівництво для вирішення екологічних аспектів при

стандартизації продукції.

Хоча, не можна сказати, що чилійська влада активно просуває

корпоративну соціальну відповідальність, тим не менше,

серед досягнень уряду у сфері КСВ можна відмітити:

Комітет із соціальної відповідальності державного

сектору.

Кодекс належної трудової практики (Code of Good

Labour Practices).

Щомісячні семінари з державного управління та

соціальної відповідальності.

Політика соціальної відповідальності Міністерства

оборони.

Еко- державні закупівлі.

Соціальний діалог із запобігання ризиків, безпеки

праці та захисту здоров'я працівників.

Національний план щодо проблеми зміни клімату.

Комітет соціальної відповідальності в державному секторі

був створений у 2008 році і координується Міністерством

праці та соціального захисту. Комітет складається з одного

представника від кожного міністерства і має своїм головним

завданням визначити принципи і практику соціальної

відповідальності, які застосовуються державними

структурами, а потім інтегрувати КСВ практики в рамках

кожного відділу. Кінцевим продуктом цього комітету стане

публікація Керівництва із соціальної відповідальності для

державного сектора.

У 2009 році була заснована Рада зі сталих державних

закупівель, а у 2010 році розроблена Конституція цього

пілотного проекту. Головні цілі діяльності Ради:

1. Визначити державні установи, які інтегрували принципи

соціальної відповідальності у свою систему управління,

особливо в сфері сталих закупівель.

2. Провести огляд практик сталих державних закупівель і

критеріїв, які застосовуються різними державними

установами.

3. Сприяти поширенню практики сталих закупівель серед

всіх установ державного сектору.

4. Визначити подальші кроки переходу сталих державних

закупівель на більш масовий рівень.

Соціальною відповідальністю у сфері трудових практик

займається Інститут охорони праці, місія якого - забезпечення

безпеки та гігієни праці, за допомогою превентивних заходів

щодо поліпшення управління ризиками та надання послуг для

відновлення здоров'я та економічного зменшення шкоди від

нещасних випадків і хвороб.

Серед головних цілей діяльності Інституту є навчання

місцевих лідерів профспілок щодо сфери застосування ISO

26000.

- 5 -

МС: Що Ви відчуваєте після зустрічі в Копенгагені щодо ISO 26000? ДП: Радість, з приводу того, що ми нарешті завершили дуже

довгий процес прийняття стандарту ISO 26 000, котрий тривав протягом 5 років. Багато мусульманських країн і Китай були проти прийняття попереднього варіанту стандарту, проте зараз вони висловили задоволення. Тому, результат голосування має бути позитивним. МС: Що ви можете сказати з приводу травневої зустрічі GRI в Амстердамі? ДП: Мені сподобалась ця зустріч. Раніше, я вважав, що ідея

комплексної звітності є недостатньо консолідованою, проте, на даний момент, вона має багато прихильників. Це говорить про реалістичність цієї ідеї, а інтеграція фінансової і нефінансової звітності є позитивною, оскільки дає можливість для подальшого розвитку в цій сфері. ДП: Якими є тенденції розвитку КСВ в Чилі з боку уряду?

МС: Від уряду немає жодних запитів. Уряд поводить себе дуже

пасивно в цьому питанні. Проте, вони надають фінансування і визнають соціальну відповідальність одним із факторів конкурентоспроможності. Хоча уряд не так активно підтримує розвиток КСВ, проте він надає фінансову підтримку проектам і не виступає проти соціальної відповідальності. Основною рушійною силою розвитку КСВ є ринок, особливо провідні компанії і промислові асоціації. До цього процесу залучається багато національних компаній. МС: Ви можете назвати їх?

ДП: Одними з лідерів КСВ в Чилі є компанії виноробної та

гірничої промисловості. МС: Ви розповідали про урядове фінансування КСВ проектів. Яким чином уряд фінансує їх?

ДП: Наприклад, наш Центр отримує урядове фінансування з

двох джерел. Перше – Міністерство праці, котре фінансує тренінгові програми. Другим джерелом фінансування є Міністерство економіки, в складі якого є Агенція економічного розвитку, котра надає субсидії МСБ для підвищення рівня їх конкурентоспроможності. Ми отримуємо допомогу від Агенції для підтримки компанії певного сектору, просування концепції сталого розвитку в цих компаніях і підтримки постачальників великих компаній-експортерів. МС: Ви брали участь в двох конференціях: ISO 26 000 і GRI. Які нові тенденції Ви побачили і як результати цих конференцій вплинуть на Вашу подальшу роботу?

ДП: Після голосування і прийняття стандарту в жовтні, ми

збираємось провести спеціальну подію, присвячену початку впровадження стандарту. Найбільша компанія Чилі підтримає цю акцію. Потім, ми плануємо проведення семінарів з даної тематики. Для реалізації цих заходів ми вже отримали грант на суму 200 000 євро.

МС: Які висновки ви зробили після участі в конференції GRI?

ДП: Можу сказати, що потрібно виконати значний обсяг

роботи щодо мереж постачання, і я буду залучений до цієї роботи. Також, на конференції висвітлювались питання МСБ і збільшення використання керівних принципів звітності для забезпечення сталого розвитку. МС: Ви описали багато видів діяльності, котрими будете займатись. Для успішної реалізації вам потрібна підтримка ЗМІ. Яким є ставлення ЗМІ до КСВ в Чилі?

ДП: ЗМІ не підтримують розвиток КСВ взагалі. Більшість з

них не вважає розвиток цієї концепції частиною своєї соціальної відповідальності. Тому, публікації в пресі є платними. МС: Як залучити медіа до КСВ?

ДП: Ми маємо значні проблеми з цим. Тому, я, чесно, не знаю

як відповісти на це питання. МС: Як ви вважаєте, чи існує особлива латиноамериканська модель КСВ?

ДП: Я не впевнений. В країнах, що розвиваються, більший

акцент робиться на трудові практики і розвиток можливостей громади, оскільки середовище в якому працюють компанії характеризується низьким рівнем добробуту і високим рівнем бідності. Тому, кожна країна має свої пріоритети, залежно від рівня розвитку. В країнах Латинської Америки соціальний аспект КСВ є більш пріоритетним ніж урядова політика стосовно цієї концепції або екологічна складова. Проте, я не можу виокремити це в окрему модель. МС: Розкажіть, будь ласка про Ваш Центр. Чи є у вас корпоративні члени?

ДП: Ні, ми не маємо корпоративних членів, оскільки Центр

більшою мірою є науковою організацією. У нас є Корпоративна Консультаційна Рада. Також, у нас є партнери, котрі приєднуються до наших проектів в сфері прикладних досліджень. МС: Якою є роль університетів в розвитку КСВ? ДП: На мою думку, університети відіграють важливу роль у

дослідженнях, тому що всі знання, котрі ми маємо на сьогодні, потрібно використовувати з урахуванням місцевих особливостей. Наприклад, GRI є стандартним директивним документом, проте він має бути пристосований до місцевих реалій.

Сьогодні спостерігається активний розвиток соціальної відповідальності у країнах Латинської Америки. Як оцінюють глобальні КСВ процеси чилійці і які тенденції розвитку демонструє країна Марина Саприкіна, голова Центру Розвитку КСВ, запитала у Данте Песке, директора Центру КСВ при університеті в Чилі, члена журі Національного Конкурсу бізнес-кейсів з КСВ в Україні.

Рушійні сили

соціальної відповідальності Чилі

- 6 -

Чому Данія?

Причин, насправді, багато. Хоча б тому, що ця країна своїм досвідом зруйновує один із найбільших стереотипів, що КСВ - це прерогатива великих компаній з мільйонними бюджетами. 96,8% данських підприємств є малими і середніми, проте рівень реалізації корпоративної соціальної відповідальності є дуже високим. Данія має спеціальний урядовий орган з КСВ, урядову програму, а також виступила ініціатором розробки та тестування ISO 26 000 – міжнародного керівного стандарту з соціальної відповідальності. Данія займає високі позиції у рейтингах конкурентоспроможності, а у списках найбільш успішних компаній можна часто зустріти данські назви. Данія виступає активним пропагандистом принципів етичної торгівлі і два роки тому заснувала Ініціативу з етичної торгівлі (таких всього 4 в Європі). Тож, не залишається сумнівів, що це невелике королівство з 5 мільйонним населенням стоїть в авангарді політики сталого розвитку.

Державна політика і КСВ

В Україні лише думають про можливу роль держави у просуванні КСВ та обговорюють розробку національної стратегії, а в Данії вже давно діє спеціальний урядовий орган з КСВ і урядова програма. Звичайно, Данія прийшла до цього не за один рік. Карстен Інгерслав, директор Данського Урядового Центру з КСВ, згадує: «Ми пройшли довгий шлях, щоб опинитись там, де ми є зараз. В 90-ті роки, коли говорили про соціальну відповідальність, то мали на увазі вимоги органів влади до бізнесу щодо вирішення соціальних і екологічних проблем. Сьогодні, соціальна відповідальність стала одним із параметрів конкурентоспроможності підприємств. КСВ змінилась від концепції, за якою треба робити добро, до того, як можна на цьому заробляти». У 2004 році була впроваджена Інноваційна програма партнерства для розвитку (IDP), яка мала велике значення, оскільки вперше держава, у вигляді Міністерства закордонних справ, почала підтримувати данські підприємства, які працюють за кордоном в плані забезпечення сталих поставок. Важливим моментом стало створення у 2007 році Урядового центру з корпоративної соціальної відповідальності під егідою Агенції з питань торгівлі і підприємництва (входить до складу Міністерства економіки та підприємництва).

Першим великим кроком Центру стала розробка «Компасу КСВ» - інструменту з управління мережею постачання, який допомагає компаніям правильно працювати із запитами клієнтів щодо КСВ та висувати КСВ вимоги до своїх постачальників. Далі був масштабний проект тренінгів зі стратегічних питань КСВ для більш ніж 12 000 представників малих і середніх підприємств. Напрямки КСВ були чітко структуровані у публікації, за результатами Проекту. Всього вийшло 162 види діяльності, які у спеціально створеному каталозі були розподілені за 9 категоріями. Також, у співпраці із Гарвардською бізнес-школою була розроблена стратегічна концепція з КСВ. Пан Інгерслав пояснює: «Що таке стратегічна КСВ? Можна займатись КСВ у вигляді філантропії - це традиційний підхід, котрий практикувався в США в 50-60-ті, а деякі компанії, і сьогодні, продовжують таку роботу. Також, КСВ можна розглядати як один із видів управління ризиками – ми охороняємо навколишнє середовище не тому, що ми про нього турбуємось, а для того, щоб не піддаватись критиці уряду, громадськості. Проте, найвищою точкою цієї піраміди є КСВ як спосіб заробітку грошей. Головним завданням нашого Центру є переведення підприємств із традиційного КСВ до верхівки цієї піраміди, де КСВ вирішує стратегічні проблеми підприємства». І лише після всіх цих «підготовчих» кроків, у 2008 році був розроблений План дій Уряду з корпоративної соціальної відповідальності з бюджетом у 2 млн. євро. Та, на цьому Данія не зупинилась. Пильну увагу міжнародної спільноти привернув «Закон про внесення змін до Закону щодо фінансової звітності», який набув чинності у 2009 році, і відповідно до якого найбільші данські компанії (всього 1100) повинні включати інформацію про корпоративну соціальну відповідальність у свої річні фінансові звіти. Якщо така діяльність не ведеться, компанія має це вказати. Звіти компаній проходять спеціальний аудит. Якщо аудитор не може затвердити звіт певної компанії через невідповідність стандартам звітності з соціальної відповідальності, він має поставити відповідну відмітку. Без затвердження аудиторів, компанії не зможуть подати звіт до державних органів влади і будуть розформовані. До речі, виявилось, що велика кількість звітів не відповідає необхідним вимогам, тому планується проведення навчальних тренінгів та семінарів для компаній.

Данія –досвід, якому можна повчитися

- 7 -

У травні цього року українська делегація у рамках проекту «Розробка національного

порядку денного з КСВ» за підтримки PACT, INC., програма «Об’єднуймося заради

реформ» UNITER, відвідала Данію, де ознайомилась з методами ефективної реалізації

політики корпоративної соціальної відповідальності. В рамках візиту учасники делегації

провели робочі зустрічі з представниками: Копенгагенської бізнес-школи, Федерації

малого та середнього бізнесу, Урядового центру КСВ, Агенції з питань торгівлі і

підприємництва, Данської ініціативи з етичної торгівлі, Danske Bank та Novo Nordisk.

До складу української делегації увійшли: Андрій Черкасов - заступник Міністра праці та соціальної політики; Галина Яцишина - заступник Голови Держкомпідприємництва; Євген Капінус - радник Віце-прем’єр-міністра Сергія Тігіпка; Марина Саприкіна - голова Центру «Розвиток КСВ» ; Родіон Колишко - Консорціум «Індустріальна Група» (за підтримки GC Network); Олена Гладських - журналіст газети «Дело».

Урядовий Центр корпоративної соціальної відповідальності

Заснований у 2007 році за ініціативи та під егідою Агенції

з комерції та підприємництва (Міністерство економіки та підприємництва).

Завдання – інформування, навчання, поширення принципів КСВ. Центр також виконує функції Секретаріату Ради з корпоративної соціальної відповідальності.

Кількість працівників – 15 чол.

Річний бюджет – 1 млн. євро.

Карстен Інгерслав розповідає: «Окрім поправки до закону, ми розробили ще кілька ініціатив стосовно КСВ. Наприклад, «Компас для клімату» (Climate compass), який складається з 7-крокового гайду для компаній. Ми намагались показати бізнесу як заробити гроші, працюючи зі зміною клімату. Також, є «Компас ідей» (Idea Compass). Він показує як поєднувати КСВ та інновації для отримання прибутку. Він надихає бізнес на створення сталих інновацій». Останньою новацією Королівства стало створення Ради з корпоративної соціальної відповідальності, яка надає рекомендації Уряду щодо діяльності у сфері КСВ.

Освіта і КСВ

Однією з найбільш авторитетних данських бізнес-шкіл є Копенгагенська бізнес-школа, при якій діє Науковий Центр корпоративної соціальної відповідальності. Центр концентрує свої зусилля на 3 сферах наукових досліджень. Перша сфера

– розповсюдження інформації про КСВ і організація роботи з КСВ на рівні керівників копаній. Друга сфера стосується сталого розвитку та інновацій. Третьою сферою є роль

уряду, можливість законодавчого впливу на ситуацію в сфері КСВ. Щодо освітніх програм з КСВ, то Елізабет Єнсен, керівник Центру з КСВ Копенгагенської бізнес-школи, розповідає: «10 років тому в Копенгагенській бізнес-школі не було жодного курсу з КСВ. Зараз, ми пропонуємо такі курси як на рівні бакалавра, так і на рівні магістра. Намагаємось, щоб заняття з КСВ увійшли до навчальних планів основних курсів на всіх факультетах». На рівні магістра є два спеціальних курси зі сталого розвитку і соціального підприємництва. Спеціальний курс зі сталого розвитку проводиться протягом 4 років, і в рамках нього вивчається КСВ в глобальній мережі постачання, бізнес в країнах, що розвиваються, етичні принципи КСВ. Спеціальний курс із соціального підприємництва є новим. Він почався лише минулого року. До речі, даний спецкурс можна прослухати не лише у Копенгагенській бізнес-школі, а й в Копенгагенському університеті чи університеті шведського міста Люнд. Основну увагу курс приділяє тому, як почати свій бізнес, щоб він набув сталого розвитку. Даний курс є суто практичним. Також, у Копенгагенські бізнес-школі діє програма MBA, до якої включено курс з КСВ. Розробляється програма PhD з КСВ. Якщо говорити про навчальну літературу, то її як такої немає. На рівні бакалаврату використовують підручники закордонних авторів. Найпопулярніший – «Business Ethics» професорів Крейна і Метен з Нотінгемського університету. На рівні магістра – статті з наукових журналів. Також, проводиться День відповідальності, який у 2010 році заплановано розширити до Тижня відповідальності, протягом якого читатимуться лекції з КСВ і пройдуть змагання серед студентів з вирішення бізнес-кейсів. Такі заходи допомагають студентам вже на ранній стадії навчання зрозуміти сутність КСВ. Цікаво, що бізнес-школа має дві студентські організації з КСВ. Окрім освітніх програм бізнес-школа активно впроваджує інші цікаві проекти. Наприклад, сьогодні реалізується «Відповідальний бізнес в блогосфері», присвячений тому, як знання про КСВ передаються через блоги в Інтернеті. Бюджет проекту – 2 млн.євро

Малий та середній бізнес (МСБ) та КСВ

В Україні МСБ лише приходить до розуміння КСВ і пробує впроваджувати базові принципи у свою бізнес-діяльність. Данські компанії цей етап давно пройшли – КСВ глибоко інтегрована у бізнес-стратегії підприємств, а найбільші з них вже в обов’язковому порядку звітують державі про свою діяльність у цій сфері. Хоча, на думку Хенінга Нігаарда, Данська Федерація малого та середнього бізнесу, ці вимоги є мінімальними: «Буває достатнім просто показати, що

компанія дотримується законодавства. Головним для держави є привернення уваги компаній до КСВ, а не висунення маси нових вимог». У будь-якому разі, сьогодні, на порядку денному багатьох данських компаній стоїть питання етичної торгівлі – відповідальне виробництво, відповідальні закупки і відповідальне управління мережею поставок. Данське суспільство вже досягло того рівня розвитку, коли для споживачів є важливим дотримання прав людини та забезпечення гідних умов праці не лише національними компаніями, а й їх постачальниками з інших країн (переважно це: Китай, Індія, Бангладеш, В’єтнам). З неурядових організацій, які опікуються проблемами етичної торгівлі, можна виділити Ініціативу з етичної торгівлі та Федерацію малого й середнього бізнесу. Ініціатива з етичної торгівлі об’єднує компанії, профспілки, неурядові організації В Європі є всього 4 такі Ініціативи. Перша була створена у Великобританії 1998 року. Потім - у Норвегії (їй вже 10 років). Вже згодом – Данська і Нідерландська Ініціативи. До речі, остання була ініційована Урядом країни. В Нідерландах є нова політика державних закупівель, заснована на керівних принципах Ініціативи. Найближчим часом таку ініціативу має створити Швеція Данська Ініціатива з етичної торгівлі має 11 пунктів, обов’язкових для всіх членів:

1. свобода працевлаштування; 2. свобода асоціацій і право на створення профспілок; 3. заборона використання дитячої праці на

підприємствах; 4. відсутність дискримінації; 5. охорона здоров’я і безпека на робочому місці; 6. адекватна зарплата; 7. відсутність негуманної і жорстокої поведінки з

працівниками; 8. відсутність понаднормових робочих годин; 9. забезпечення регулярної зайнятості; 10. прийняття маргінальних верств населення; 11. захист навколишнього середовища.

- 8 -

Копенгагенська бізнес-школа, Центр корпоративної соціальної відповідальності

Бізнес-школа є однією з трьох найбільших бізнес-шкіл у Північній Європі.

Кількість студентів – 16 000 Фінансування – 133 млн.євро

Центр заснований у 2002 році за допомогою гранту від колишнього президента Novo Nordisk.

Склад – керівник, 10 наукових співробітників, 12 людей, котрі пишуть кандидатську дисертацію, 1 професор.

Діяльність: 1) наукові дослідження (розповсюдження інформації про КСВ і організація роботи з КСВ на рівні керівників компаній; сталий розвиток та інновації; роль уряду, можливість законодавчого впливу на ситуацію в сфері КСВ); 2) освітні програми.

Також Ініціатива має 7 принципів з реалізації вищезазначених пунктів. Для компаній, що мають багато постачальників, важливим є третій пункт – оцінка ризиків. Якщо данська компанія має сотні постачальників, потрібно визначити головні ризики співпраці для більш надійної роботи. Крім того, оцінка можливих ризиків цікава для тих компаній, які лише починають співпрацювати з іноземними партнерами. Цікаво, що інколи самі данські компанії можуть провокувати неетичну поведінку своїх партнерів. Тут, мова може йти про низьку ціну закупок, чи про те, що данські компанії не дають достатньо часу для виконання замовлення. Тож Ініціатива працює з компаніями над тим, як робити свої закупки в рамках етичних норм. Ганна Гютлер, Ініціатива з етичної торгівлі, розповідає: «Якщо у постачальника виникає проблема щодо дотримання принципів соціальної відповідальності, це не означає, що потрібно припиняти співпрацю з ним. Необхідно разом вирішувати всі проблеми». У співпраці з Норвезькою ініціативою з етики і торгівлі були створені робочі зошити для постачальників, у яких висвітлюються такі теми, як: понаднормова праця, рівень заробітної плати, здоров’я і безпека працівників, дитяча праця. Такі робочі зошити створені для Китаю, В’єтнаму, Бангладешу, Індії, Туреччини. Також є інформація про законодавство цих країн і ряд конкретних прикладів, де показано різні складні ситуації і їх вирішення. Головне – показати постачальникам, що робота в даній сфері може покращити бізнесові показники діяльності (підвищення якості, покращення виробництва і т.д.).

Федерація малого та середнього бізнесу також проводить

подібні освітні програми. Наприклад, протягом останніх 3-х років впроваджується велика кампанія «Партнерство заради сталого розвитку Індії», призначена для компаній-постачальників данських підприємств. Експерти Федерації показують індійським компаніям, де вони зможуть заощадити гроші для того, щоб платити працівникам вищу зарплату чи оплачувати надурочні роботи. Така співпраця довела, що можна досягти покращення виробництва і отримати економічну вигоду, працюючи за стандартами КСВ. Пан Нігаард розповідає: «Представники компаній приходили і залишались з нами протягом всього терміну дії програми, оскільки вони бачили, що в перспективі це буде вигідно для їх бізнесу». Хоча, данські компанії при укладанні договорів з новими постачальниками і прописують кодекс поведінки, це не допомагає їм уникнути багатьох ризиків. Головною проблемою таких договорів є те, що заповнення пунктів щодо регламентації КСВ, є добровільним, а значить не обов’язковим до виконання. Вирішення цієї проблеми, пан Нігаард бачить так: «Коли ми хочемо, щоб підприємства дійсно змінювали свої підходи, наприклад виплачували встановлену законодавством мінімальну зарплату, ми маємо запропонувати їм щось взамін. Наприклад, можна взяти за основу принцип Lean, згідно якому потрібно відкинути все зайве для того, щоб зробити підприємство ефективним за допомогою мінімальних ресурсів. Ми намагаємось поєднувати цей принцип ведення бізнесу і КСВ, тому що це дає змогу зменшити кількість травм, покращити загальний стан справ на підприємстві, і це є вигідним».

- 9 -

Данська Ініціатива з етичної торгівлі

Заснована у лютому 2008 року. Ініціатива об'єднує профспілки, підприємницькі асоціації, муніципалітети, неурядові організації та компанії задля сприяння етичної торгівлі та відповідального управління ланцюжком поставок серед данських компаній. Діяльність – консультації, семінари. Крім того, надаються

послуги з розробки конкретних інструментів для відповідального управління ланцюжком постачань і керівництва з розробки етичних принципів. Підтримується Міністерством закордонних справ Данії. Кількість членів – 46 Вартість членства – від 5 до 40 тис. крон щорічно. Річний бюджет – 2-2,5 млн. данських крон.

Федерація малого та середнього бізнесу

Заснована в 1879 році, сьогодні є основною організацією торгівлі для малих і середніх підприємств.

Кількість членів – понад 20 000 компаній в різних секторах,

Основна мета – поліпшити умови ведення бізнесу данських малих і середніх підприємств.

Діяльність – 1) захист інтересів малих і середніх підприємств на політичному рівні; 2) надання різних послуг для МСБ (деякі є платними, наприклад консультації з КСВ). Питаннями КСВ опікується міжнародний відділ.

Novo Nordisk:

мистецтво управління

Ви маєте лише в Данії 30 000 працівників. Як вибудовуєте відносини?

З одного боку, ми хочемо щоб наші співробітники викладалися на роботі, напружено працювали, а з іншого - ми хочемо, щоб і сімейне життя у них було нормальним. Це теж для нас важливо. Тож ми шукаємо баланс і намагаємося робити так, що всім було добре. Це допомагає нам захищати свій бізнес. Може ви помітили, що біля нашого офісу стоять сині велосипеди. Це для наших співробітників - якщо вони хочуть поїхати в інший філіал, то замість того, щоб їхати машиною, вони беруть велосипеди. На якій відстані філії?

Від 5 км, може бути 1 км. Це гарне тренування - добре і для здоров'я людини, і для клімату. Ми також організовуємо конкурси з танців. Це частина нашої програми для співробітників «Новоздоров’я». По перше, на робочому місці потрібно пропонувати людям робити якісь вправи. У нас є спортивний зал. Також, у нас заборонено палити. В їдальні тільки здорова їжа. Раз на 2 роки ми пропонуємо пройти повне медичне обстеження. Це вже стосується 80% наших співробітників по всьому світу. Навіщо ми це робимо? Здоровий працівник - хороший працівник. Якщо говорити про економічну вигоду, то найкращий доказ - це бажання людей працювати в компанії «Ново Нордікс». Чи є статистика хворих людей, що працюють в компанії?

У нас низький відсоток людей, які знаходяться на лікарняному. Ми ведемо статистику плинності. Тут ми дуже відрізняємося від наших конкурентів. Можу назвати приклад такого динамічного ринку, як китайський. Там плинність робочої сили у нас становить 15%. А в наших конкурентів - від 20 до 30%.

Привабливі не стільки гроші (у нас середня зарплатня), скільки наші освітні програми, курси. Є дуже хороший корпоративний дух в нашій компанії. А плинність тут - 9%. Це цифра - у

всьому світі. Який рівень задоволеності працівників?

Дуже-дуже високий. Ми провидимо щорічне опитування і бачимо це. Є п'ятибальна система від 1 до 5. У нас 4,2 в глобальному плані.

Чи є конкурс на вакантні місця?

Наприклад, для абітурієнтів (коли ми шукаємо співробітників серед студентів) може бути 2 000 осіб на 16 робочих місць. Ми запрошуємо їх на кілька днів в спеціальний табір і потім вибираємо. Намагаємося забезпечувати різноманітність - щоб були з різних країн. А також за гендерною ознакою, оскільки тут ми ще не досягли позитивних результатів. У нас на керівних посадах на 3 чоловіка - одна жінка. Ви співпрацюєте з Центрами зайнятості?

Так. Протягом кількох років ми проводимо програми з прийому на роботу емігрантів, які приїхали до Данії і хочуть влаштуватися на роботу. Багато жінок, які йдуть в декрет, повертаються працювати в компанію?

У нашій групі КСВ з 10 чоловік – 3 жінки в декретній відпустці. Я двох відправила буквально стусанами, і вони не дочекаються, коли повернутися А третя хоч і в декретній відпустці, але бере участь у конференції ISO, тому що дуже активно там працює. Молодим батькам компанія доплачує? Чи тільки держава?

Перший рік декретної відпустки людина отримує 100% заробітну плату від компанії. І якусь частку нам повертає держава. Звичайно, для мене як роботодавця це пов'язано з якимись витратами. Декретна відпустка не тільки для жінок, часто беруть татусі. Чи є колективний договір між адміністрацією і співробітниками?

Обов'язково укладаємо колективні договори у всіх тих країнах, де це можливо. Також у нас є профспілка на підприємстві. Індикативна заробітна плата застосовується?

Я можу сказати, що немає великого розриву між заробітними платами керівників та робітників. Які є програми з корпоративної освіти?

Для всіх співробітників є ознайомча програма про нашу компанію. Є програми для керівників всіх рівнів, для підвищення кваліфікації задіяних на виробництві людей. Навчання для тих, хто працює на виробництві. Приклад: кілька років тому ми для всіх проводили лікбез по комп'ютеру. Оскільки ви працює в різних країнах, як часто стикаєтеся з корупцією і як з цим боретеся?

У нас є свої етичні стандарти і там прописано, що може робити наш співробітник, а що - ні. Там сказано, що не можна брати гроші, для полегшення діяльності нашого бізнесу. Ми всі знаємо, що між полегшеним входженням на ринок і хабаром дуже тонка межа. У деяких випадках, ми можемо прийняти певні речі, щоб було легше увійти на ринок. Але ми проти хабарництва. Ми можемо просто піти з цього ринку, якщо іншого виходу немає. І керівництво і гендиректор знають цю ситуацію. І якщо хтось скаже, що не міг нічого вдіяти, оскільки вимагали хабар, то керівництво скаже – добре, жодних проблем.

- 10 -

Питання етичної торгівлі справді важливе для українських компаній, які прагнуть працювати з глобальними організаціями. Проте, сьогодні одним із найбільш проблемних питань компаній в Україні є трудові відносини і соціальна незахищеність працівників. У цьому контексті, цікавими будуть відповіді Сюзан Стормер, віце-президент Ново Нордіск щодо внутрішньої політики компанії:

Компанія Novo Nordisk Заснована у 1923 році, сьогодні компанія є світовим лідером у галузі лікування діабету. Крім того, Ново Нордіск займає провідні позиції в таких галузях, як лікування хворих на гемофілію та дефіцит гормону росту. Штаб-квартира – Данія

Кількість працівників – 29 000 у представництвах 76 країн. Принципи сталого розвитку компанії ґрунтуються на

концепції потрійного результату – досягнути балансу між: економічною життєздатністю, соціальною відповідальністю та дотриманням екологічних норм.

- 11 -

Розкажіть, будь ласка, про соціальну відповідальність в компанії Maersk.

Насамперед, корпоративна соціальна відповідальність - це наше зобов’язання перед Глобальним Договором ООН, котрий має 10 принципів, які були обрані нашою компанією, як основа для діяльності в сфері КСВ. Це також зобов’язання в соціальній сфері: права людини, трудові відносини, боротьба з корупцією. Охорона навколишнього середовища також є частиною нашої соціальної відповідальності. На якому рівні КСВ представлена у Вашій компанії? Чи залучений Генеральний директор до процесу КСВ?

Генеральний директор, звичайно, залучений до КСВ. Maersk є великою групою компаній, що складається з 18 підрозділів і має досить складну структуру. Генеральний директор Групи бере безпосередню участь у прийнятті важливих рішень, що стосуються соціальної відповідальності. Скільки людей працює у вашому підрозділі?

Семеро. В кожному з 18 бізнес-підрозділів є відповідальний за КСВ. В одному підрозділі це може бути один працівник, а в іншому – департамент з КСВ. Чи залучені Ви до звітності з КСВ?

Так, підготовка річного звіту про сталий розвиток є частиною нашої діяльності в сфері соціальної відповідальності. Якою є історія звітності з КСВ у вашій компанії?

Вона дуже коротка. 2008 року вийшов наш перший звіт з роботи в сфері охорони здоров’я, навколишнього середовища і безпеки за 2007 рік. Наступного року, компанія випустила аналогічний звіт, а цього року ми підготували наш перший Звіт про сталий розвиток. Якими є інші досягнення компанії в сфері КСВ?

Можу навести один із прикладів нашої діяльності. 2009 рік був дуже складним для компанії – було менше роботи ніж зазвичай, і тому деякі з наших суден залишались в портах. 6 суден ми залишили в одному містечку в Шотландії. Через кілька днів ми були здивовані, побачивши себе на каналі BBC з дуже критичними коментарями стосовно нашого перебування в регіоні. Вони критикували нас за шум, котрий спричиняли наші судна. Першою нашою реакцією була заява про те, що перебування суден нашої компанії в місті є абсолютно законним. Формально, така реакція була правильною в даній ситуації, проте вона не змінила б стан справ. Потім, ми запропонували зробити благодійний внесок для історичного проекту в регіоні – мешканці все одно не були задоволені. Лише після цього, ми зрозуміли їх вимоги. Ми вирішили провести дослідження акустики в будинках, і це дослідження показало, що ми можемо зменшити рівень шуму. Потім, ми запрошували людей на борт наших суден і це змінило ситуацію на краще.

У Вас є «карта стейкхолдерів»?

Ще немає. У всіх 18 бізнес-підрозділах ми розпочали розробку стратегії з КСВ. Ми просимо кожен підрозділ зробити аналіз своєї бізнес-стратегії, і виходячи з результатів, визначити, як стратегія сталого розвитку вплине на бізнес-стратегію. Частиною стратегії з КСВ має бути знання наших стейкхолдерів, їх потреб і поглядів на певні проблеми. Тому, кожен підрозділ розробляє свою власну стратегію. Проте, ці стратегії будуть розроблятись під «корпоративною парасолькою»?

Ми також розробляємо стратегію сталого розвитку для Групи, котра надасть певні мінімальні стандарти для того, щоб визначити подальший напрямок діяльності компанії в цій сфері. Чи враховуєте Ви національні особливості при розробці стратегії?

Там будуть зазначені загальні мінімальні стандарти, що не залежатимуть від розташування підрозділу, проте нам потрібно впроваджувати їх таким чином, щоб вони мали сенс на місцевому рівні. Назвіть найкращу практику з КСВ в компанії Maersk?

Я вважаю, що ці практики пов’язані зі зміною клімату – технології, що впроваджуються на наших суднах для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Якими є плани на цей рік?

Основне завдання – впровадження стратегії сталого розвитку Групи. Також, ми працюємо над розробкою стандартів в сфері охорони праці, відповідальних закупівель (ми встановимо певні соціальні та екологічні показники, що будуть обов’язковими для наших постачальників). Також, ми продовжуємо роботу в сфері боротьби з корупцією.

A.P. Moller-Maersk Group - глобальний конгломерат зі штаб-квартирою в Копенгагені. Компанія,

заснована у 1904 році. Оперує в різних секторах економіки та здебільшого відома своїм транспортним бізнесом. Компанія працює в 130 країнах світу із кількістю працівників близько115 тисяч. Прибуток групи в 2008 році склав $ 62,6 млрд. Про соціальну відповідальність Maersk Group ми поговорили з Директором із сталого розвитку Групи п. Аннетою Штубе.

Глобальна відповідальність Maersk Group

- 12 -

Усі активності трьохденної конференції (понад 50 семінарів, інтерактивних сесій, дискусій) були поділені на 3 категорії: «навчання», «формування майбутнього» та «академічні сесії». Сесії в рамках "Навчання" охопили такі теми, як: регуляторні інструменти щодо звітності у різних країнах світу, звітність для МСБ, використання нових ЗМІ для поширення звітів тощо. Сесії "Формування майбутнього" торкнулися важливості інтерактивної звітності, в тому числі ролі ЗМІ у формуванні прозорої економіки, взаємодії із зацікавленими сторонами з використанням інтерактивних технологій, звітності неурядових організацій; ролі фінансових ринків тощо. Академічні сесії запропонували чудову можливість для взаємодії та обміну інформацією між науковцями та практиками на тему сталого розвитку / КСВ звітності та її верифікації. Марина Саприкіна, голова Центру «Розвиток КСВ» відмітила: «Конференція GRI стала справді глобальною подією, яка йде у руслі міжнародних тенденцій і відповідає на виклики часу. Це стосується і питань інтегрованої звітності, які активно обговорюються у міжнародній спільноті вже протягом 2009-2010 років, що знайшло своє відображення у амбітних пропозиціях GRI».

Найбільш значимі події Конференції:

1. Нові цілі GRI на 2015 і 2020 роки і публічне обговорення G3.1.

Організація GRI внесла три пропозиції:

1. До 2015 року всі великі та середні підприємства повинні оприлюднювати звіти зі сталого розвитку.

2. Об’єднати нефінансову і фінансову звітність до 2020 року і створити спеціальну робочу групу для розробки інтегрованої звітності.

3. Винесення на обговорення потребу у GRI G4. Під час конференції були представлені зміни до Керівництва зі звітності GRI G3 щодо гендерних питань, прав людини тощо. Пропозиції G3.1 мають зробити діючі принципи більш актуальними, прозорими і конкретними. Зміни G3.1 будуть доступні для публічного обговорення з 26 травня до 23 серпня 2010 року.

2. Нове співробітництво між Глобальним договором ООН та GRI.

З метою підвищення якості звітності в корпоративному секторі ГД та GRI підписали меморандум, згідно з яким GRI розроблятиме нове керівництво із звітності відповідно до 10 принципів Глобального Договору, водночас, ГД рекомендуватиме Керівні принципи GRI більш ніж 5800 організаціям своєї мережі.

3. Уряди відіграють все більшу роль в нефінансовій звітності для забезпечення мінімального рівня розкриття інформації та запобігання ризикам.

Екологічна програма ООН ( UNEP), KPMG Sustainability, Бізнес-школа Стеленбошського університету та GRI представили результати дослідження щодо добровільного та обов’язкового підходів до подання звітності зі сталого розвитку – «Батіг і пряник - сприяння прозорості і сталості». Загалом було проаналізовано досвід 30 країн і виявлено 130 різноманітних законодавчих актів. Отримані результати вказують на суттєву еволюцію нормативно-правового регулювання у всіх частинах світу. 4. Представлено спеціальну розробку зі звітності для громадських організацій.

Розробка спеціального Доповнення була викликана необхідністю підвищення практики звітності серед громадських організацій і розкриття інформації щодо ефективності реалізації програм, раціонального розподілу ресурсів, етичного збору коштів тощо. Участь у розробці взяло понад 160 експертів. 5. Було представлено дослідження звітів і читачів - 2010.

Результатами дослідження стали: - понад 70% опитаних вважають, що звітність подається для забезпечення сталого розвитку організації та з метою покращення внутрішніх процесів; - 90% вважають звітність надійним інформаційним каналом щодо діяльності компанії; - 98% читачів згодні, що звітність підвищує продуктивність організації. Крім того, половина опитаних погодилися, що вони використовують звітність при прийнятті рішення про інвестування в організацію, обслуговування тощо, і 41% заявили, що звітність впливає на поведінку споживачів. 6. Оголошено переможців Кращих звітів GRI – 2010 за думкою читачів.

The GRI Readers’ Choice Awards викликала величезний інтерес та увагу з усього світу. За подані звіти голосували читачі з 55 країн.У 2008 році найбільше учасників було з Європи, у цьому році спостерігається значне зростання інтересу з боку Бразилії, Індії, США, Китаю, Аргентини. Цікаво, що переможцями за всіма шістьма номінаціями стали бразильські компанії.

GRI Конференція – нові виклики із КСВ-звітування

У травні в Амстердамі відбулась конференція GRI (Глобальної ініціативи зі звітності) із сталого розвитку і прозорості, яка пройшла під гаслом – «Переосмислити. Перебудувати. Відзвітувати» (Rethink. Rebuild. Report) і зібрала понад 1200 учасників із 77 країн світу.

Нефінансова звітність в Україні:

як, навіщо, та інтегрована звітність

як остання тенденція

Нарешті, здійснилася мрія послідовників теорії «Одного звіту» (One Report), які можуть святкувати перемогу. В Південній Африці з 1 червня 2010 року всі 450 компаній, акції яких котуються на біржі, повинні надавати інтегрований звіт, а саме спільний нефінансовий і фінансовий звіти, або пояснювати в своєму фінансовому звіті, чому вони це не роблять

Інтегрований звіт – це інтегрована представленість показників як фінансового, так і нефінансового характеру в щорічному звіті компанії. інтегрований звіт дає більше розуміння для перегляду показників, пояснює, як сталий розвиток вписаний в активності та ведення бізнесу компанії, і допомагає включити сталий розвиток в механізм прийняття рішень. На сьогодні, такі компанії, як BASF, Phillips, Novo Nordisk (з 2004 р), United Technologies Corporation, American Electric Power і Rabobank готовлять інтегровані звіти. У 2007 році ініціатива Принца Уельського «Звітність щодо Сталого Розвитку» представила План Інтегрованої звітності, який сьогодні використовується такими компаніями, як Aviva, BT і HSBC для своєї звітності.

На початку липня Центр Розвитку КСВ організував публічну

дискусію «Навіщо готувати нефінансові звіти: думка компаній в

Україні», де спікери - представники відомих компаній України

заявили, в Україні ще не прийшов час для інтегрованого звіту.

Справді, з одного боку, можна цілком погодитися, що це

дійсно так. По-перше, якщо порахувати, то в Україні є близько

60 звітів із сталого розвитку, в той же час лише чотири

компанії готують їх за стандартами Глобальної ініціативи

звітності (GRI). Це – надзвичайно мало. В Росії, понад 60 звітів

робиться за стандартами GRI. В той же час, потрібно розуміти,

що GRI до сьогоднішнього дня виступав як максимальний

стандарт. О. Яцюк, компанія «Оболонь» пыдтвердив: «Ми

одразу вибрали GRI, тому що це – максимальний стандарт». В

той же час, інші українські компанії не поспішають долучатися

до руху компаній (ДТЕК, Метінвест, СКМ, Оболонь), які

включають індикатори GRI у свої нефінансові звіти. Чому так

виходить?

Можна виділити декілька аспектів:

1. сама концепція нефінансової звітності є важкою для розуміння компаній. І тут паралель потрібно проводити із складнощами, пов’язаними із розумінням компаніями самого терміну «корпоративна соціальна відповідальність». До сьогоднішнього часу все ж таки компанії вважають, що КСВ – це добровільні зобов’язання компанії, за якими вона не повинна звітуватися. 2. несистемний і нестратегічний підхід до КСВ в компаніях; 3. думка, що нефінансова звітність потребує ресурсів, а їх не так багато в компаній;

Справа в тому, що нефінансовий звіт сприймається як зобов’язання, що не зовсім вірно. Нефінансовий звіт – це інструмент прозорості і підзвітності компанії, що впливає на саму компанію. Учасники нашої дискусіє заявили про те, що підготовлені нефінансові звіти допомогли їм знайти нових партнерів і інвесторів. Тобто сьогодні, у після кризовому світі потенційні інвестори шукають двох речей – повної відкритості і етичної поведінки. І це може довести лише (!) нефінансовий звіт. Світові тенденції говорять про одне: ми йдемо до обов’язкової звітності. Тому завжди краще розпочинати щось робити добровільно, ніж примусово.

Можливо для Вашої компанії, час розпочати саме зараз? Для

компаній-новачків я хотіла би дати декілька порад:

1. розпочніть із звіту внутрішнього, для свого департаменту та директора. Так зробила компанія ДТЕК, так роблять інші компанії. Внутрішній звіт, який призначений тільки для внутрішнього користування, допоможе Вам виявити сильні та слабкі сторони розвитку КСВ Вашої компанії. Якщо Ваша компанія – учасник мережі Глобального Договору, і через рік Ви повинні готувати «зовнішній» звіт, то можливо сьогодні саме час розпочинати із внутрішнього. 2. Визначиться за яким стандартом або форматом Ви будете готувати звіт, та мову звіту. Якщо у Вас є свої

індикатори результативності проектів, то Ваша компанія – одна з невеликої кількості компаній України, яка це має. А по-друге, включайте свої показники ефективності в звіт. 3. Створити крос-секторальну робочу групу, з різних відділів, з підготовки внутрішнього звіту, і отримайте добро від Генерального Директора. Це забезпечить легкість виконання найскладніших завдань, серед яких збір даних за декілька місяців та років 4. Зберіть робочу групу та обговоріть завдання, цілі, очікувані результати. Звичайно можна сказати співробітнику: «Ти входиш до групи і підготов мені, будь ласка, дані». Але якщо людина буде розуміти, для чого готувати ці дані, то вона буде більш вмотивована і краще це зробить. 5. Підготовте таймінг написання звіту, але майте на увазі – що це нешвидкий процес. Збір даних, опис, підготовка публікації (навіть, якщо це внутрішній звіт, але він має стати «заохоченням» для другого «зовнішнього» звіту ), затвердження керівництвом – це все потребує час. Тому підготовка може зайняти від 6-ти місяців до 1 року. Скажу чесно, з однією компанією, в режимі постійних он-лайн консультацій, ми зробили звіт за 2 місяці, але це скоріше – виняток, ніж правило. Отже, розуміючи, що світ сьогодні все більше готується до

інтегрованих звітів, розпочніть процес звітування в своїй

компанії. Якщо Вам потрібна допомога – Центр з

задоволенням це зробить. Якщо Ви можете це зробити самі –

почніть сьогодні, щоб завтра було легше. Для того, щоб Вам

допомогти, Центр Розвитку КСВ готує публікацію «Як

підготувати нефінансовий звіт?», на основі досвіду

українських і міжнародних компаній, яка вийде у жовтні 2010

році.

- 13 -

Основні події Центру Розвитку КСВ на другу половину 2010 року:

Триває!!! Подати можна

до 30 серпня 2010

Національний конкурс бізнес-кейсів з КСВ – 2010.

До участі у конкурсі запрошуються компанії та автори. Заявка має містити наступні документи: 1) Оригінал заповненої реєстраційної форми; 2) Бізнес-кейс українською та англійською мовами (формат текстових файлів: Microsoft Word або, шрифт TimesNewRoman, кегль 12, одинарний інтервал, макcимум - 3 стор.); 3) Підписану письмову згоду компанії, діяльність якої висвітлена у бізнес-кейсі, про передачу права на використання бізнес-кейсу з навчальною метою; 4) Підписану письмову згоду автора про передачу права на використання бізнес-кейсу з навчальною метою. Бізнес-кейси надсилаються в електронному форматі на мейл: case@csr-ukraine.org

Серпень 2010

Старт роботи Лабораторії «Діалог із стейкхолдерами» за підтримки

компанії «МЕТРО Кеш енд Кері»

15 вересня Зустріч групи зі створення Національної ради бізнесу із сталого розвитку

Вересень 2010

Старт роботи Лабораторії «Введення КСВ показників до закупок та тендерів» за підтримки Посольства Норвегії в Україні

22 вересня Презентація результатів національного дослідження «КСВ в Україні: стан та перспективи розвитку»

12 жовтня CSR Marketplace в Україні – виставка успішних КСВ-проектів компаній

та організацій

12 жовтня Readers’ Choice Award - «Найкращий КСВ звіт на думку читачів»

20 жовтня Міжнародна конференція «CSR: Creating the sustainable value»

20 жовтня Церемонія нагородження переможців Національного конкурсу бізнес-кейсів з корпоративної соціальної відповідальності – 2010.

24 листопада

CSR Award - Національна нагорода з КСВ і нагорода

з лідерства щодо просування КСВ для бізнесу, громадських організацій та урядових інституцій.

Грудень 2010 Презентація гайда «Соціальна відповідальність: «кадри вирішують

все» в рамках Лабораторії «Роль HR в сталому розвитку компанії» за підтримки компанії Джапан Тобакко Інтернешнл Україна (JTI)

15 грудня Національна нагорода Кращому топ-менеджеру, що впроваджує КСВ в своїй організації

Центр «Розвиток КСВ» Можливість бути першими…

Провідна експертна організація в Україні Місія: впроваджувати системні зміни задля розвитку соціальної відповідальності в Україні.

Центр надає консультації з наступних питань: - розробка стратегії

корпоративної соціальної відповідальності,

- розробка програм КСВ; - проведення моніторингу та

оцінка ефективності проектів КСВ;

- розробка комунікації з КСВ; - підготовка звітності з

корпоративної соціальної відповідальності, проведення верифікації інформації, наданої в звіті.

Центр проводить тренінги з наступних питань (на основі авторських матеріалів): - як розробити КСВ стратегію; - як підготувати нефінансовий звіт; - як налагодити ефективні комунікації з КСВ; - КСВ для експортерів – стандарти і норми ЄС; - Як отримати лояльність місцевої громади через програми розвитку громад. Контактна інформація для тих, хто зацікавлений у впровадженні КСВ на своєму підприємстві:

Центр «Розвиток КСВ», м.Київ, вул. Кутузова 4, оф. 6 тел./факс (044) 280-11-47; case@csr-ukraine.org www.csr-ukraine.org