ÓÄÊ 355(075.3) ÁÁ Ã56 - GDZ4YOU...ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ (рівень...

ÓÄÊ 355(075.3)ÁÁ Ã56

Ô88

© Ãíàòþê Ì.Ð., 2018© Âèäàâíèöòâî «Ãåíåçà»,

оригінал-макет, 2018ISBN 978-966-11-0185-1

Ã56Ãíàòþê, Ìèêîëà Ðîñòèñëàâîâè÷ Захист Вітчизни : (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти / М. Р. Гнатюк. — Київ : Генеза, 2018. — 192 с. : іл.

ISBN 978-966-11-0185-1ÓÄÊ 355(075.3)

е о ендовано іні тер тво о віти і на и ра ни(Наказ МОН України від 31.05.2018 № 551)

Видано за рахунок державних коштів.Ïðîäàæ çàáîðîíåíî

ав ал не видання

ÃÍÀÒÞÊ Микола Ростиславович

ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ(рівень стандарту)

Підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти

е о ендовано іні тер тво о віти і на и ра ни

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Головний редактор аталя аблоц а Відповідальна за випуск лла рав ен оОбкладинка етяни Макет, художнє оформлення, комп’ютерна обробка

ілюстрацій а иля ар инця Технічний редактор е арина едо і іна Комп’ютерна верстка вітлани об нец Êîðåêòîð бов едорен о

Формат 70×100/16. Ум. друк. арк. 15,6. Обл.-вид. арк. 14,89.Тираж 48 635 пр. Вид. № 1221. Зам. №

Видавництво «Генеза», вул. Тимошенка, 2-л, м. Київ, 04212. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 5088 від 27.04.2016.

Віддруковано у ТОВ «ПЕТ», вул. Ольмінського, 17, м. Харків, 61024. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 4526 від 18.04.2013.

3

ановні десятикласники та десятикласниці

Ви очина те вивчати нови ред ет «Захист Вітчизни». країна иролю на країна. Конститу ії на ої дер ави зазначено о зовні ньо -

олітична діяльність країни с ря ована на за ез ечення її на іональних інтересів і ез еки ляхо ідтри ання ирного і вза овигідного с івро ітни тва із члена и і -

народного с івтовариства за загальновизнани и рин и а и нор а и і народного рава.

Події останніх років засвідчують о не всі країни роводять иролю ну олітику. о у для гарантування ез еки суверенітету територіальної ілісності країни вірни

сина і донька Вітчизни доводиться оронити її зі з ро ю в руках. ля того о е за -хист ув наді ни та е ективни нео хідно ути до нього до ре ідготовлени и. а е із і ю етою у стар их класах коли вивча ться ред ет «Захист Вітчизни». ро есі

ого о анування отрі но засвоїти конститу і ні рава та о ов язки гро адян і гро адя -нок країни одо захисту дер ави ризначення З ро них ил країни ін их ві ськових

ор увань ви оги Ві ськової рисяги та статутів основи ивільного захисту до едич -ної до о оги на ути евних рактичних у інь то о.

Підручник яки ви три а те в руках до о о е на ьо у ляху. авчальни атеріал викладено у всту і та розділах. Ру рика « до ит иви » істить додаткові відо ості з те . ідручнику одано схе и та ли і ікаві ілюстра ії світлини та ре родук ії картин. Після ко ного арагра а за итання та завдання для еревірки засво ння атеріалу.

Зверніть осо ливу увагу на ру рику « орму мо ком етентності». Виконуючи її за -вдання ви

удете вчитися ачити розу іти навколи ні світ орі нтуватись у ньо у усвідо -люючи свою роль і ризначення

використовуючи додаткові д ерела зокре а нтернет са ості но укати ете ана -лізувати ете до ирати ете різно анітну ін ор а ію розвивати ете вкра о -трі ні сучасні людині осо истісні якості культуру ислення та оведінки

ра ювати ете у гру і вести ете дискусії резентувати ете свої роекти огли ите знання з основ ез ечної итт діяльності усвідо ите осо ливості на іональної та загальнолюдської культури духовно

оральні основи иття людини людства окре их народів.сі навички яких ви на удете на уроках захисту Вітчизни до о о уть ва у а ут-

ньо у стати свідо и и гро адяна и сво ї дер ави здатни и розв язувати реальні роле и в овсякденно у итті.

втор

Умовні озна ення

За итання та завдання ля до итливих

ловник тер інів Практичні завдання

ор у о ко етентності

4

В П

Військово атріоти не виховання складова атріоти ного виховання молоді

ановні десятикласники та десятикласни і Ви гро адяни незале ної української дер ави її надія і а утн . а е ва її атріота нале ить докласти всіх зусиль для з і нення її огутності та еконо ічного розвитку.

атріоти м е лю ов до Вітчизни відданість ї рагнення слу ити її інтереса та готовність до са о о ертви ід час її захисту.

Патріотиз оральною основою итт здатності дер ави ва ливи о іліза і ни ресурсо розвитку сус ільства. Він е ентувальни чиннико існування та розвитку

удь яких на і та дер авності.Патріотичне виховання олоді уло зали а ться ва ливи на ря о дер авної

олітики країни. ого складовою частиною ві ськово атріо тичне виховання с ря -оване на ор ування в людини готовності до ві ськової слу и. со ливої ваги ві -

ськово атріотичне виховання на ува в сучасних у овах коли країна стоїть еред сер озни и виклика и. Проти равна з точки зору і народного рава анексія Кри у Ро -сі ською едера і ю і во нни кон лікт у хідні країні стали для на ої країни сер оз -ни ви ро ування її сті кості. З ро ні или країни (З ) та ін і ві ськові ор ування

овинні ко лектуватися у ні и до ре оз ро ни и навчени и воїна и атріота и сво ї атьків ини. ер ава риділя велику увагу ві ськово атріотично у вихованню розглядаючи ого як нео хідну у ову гарантування на іональної ез еки країни.

Підготовка до захисту Віт изни обов язок кожного громадянина

Від овідно до ст. Конститу ії країни* захист Вітчизни незале ності та територі -альної ілісності країни о ов язко гро адян країни.

Потре а в захисті виника в разі загрози а о ору ення незале ності та територіаль -ної ілісності на ої дер ави. Захи ати Вітчизну о на різни и засо а и та с осо а и зокре а зі з ро ю в руках виконуючи ві ськови о ов язок.

Ві ськови о ов язок включа не ли е роход ення ві ськової слу и в З ро них илах країни та ін их ві ськових ор уваннях а ідготовку гро адян до ві ськової

слу и. Підготовка до ві ськової слу и а за ету с ор увати осо у здатну в ро есі роход ення ві ськової слу и оволодіти нео хідни и для сучасного воїна знання и

у іння и та навичка и. дни з на ря ів і ї ідготовки до ризовна ідготовка яку ви зараз роходите.

о ри овна ід отовка е складова частина ідготовки юнаків до ризов ного (до 18 ро ків) і ризовного (від 18 до 2 років) віку до ві ськової слу и.

о ризовна ідготовка роводиться в навчальних закладах колах гі назіях лі еях а тако у ро есі но технічних навчальних закладах та ви их навчальних закладах ер -

ого та другого рівнів акредита ії за рогра а и о затверд у Міністерство освіти і науки країни за огод ення з Міністерство о орони країни.

ході до ризовної ідготовки юнаки на увають ві ськових знань і рактичних нави -чок в о сязі нео хідно у для ус і ного засво ння рогра и о ової ідготовки ід час слу и у ві ську.

Постановою Ка інету Міністрів країни від 0 листо ада 2000 р. 1 0 затверд ено «Поло ення ро до ризовну ідготовку».

ексти Конститу ії країни Законів країни та ін их нор ативних актів о на ерегля -нути на са ті Верховної Ради країни http://rada.gov.ua/

5

В т п

Крі до ризовної ідготовки Закон країни «Про ві ськови о ов язок і ві ськову слу у» визнача ін і складові ідготовки гро адян до ві ськової слу и а са е

атріотичне виховання ідготовку ризовників з ві ськово технічних с е іальносте ідготовку у ві ськових оркестрах ві ськових лі еях та лі еях з осиленою ві -

ськово ізичною ідготовкою ідготовку до всту у у ви і ві ськові навчальні заклади та ві ськові навчальні ід -

розділи ви их навчальних закладів ві ськову ідготовку у ви их навчальних закладах за рогра ою ідготовки о і е -

рів за асу ізичну ідготовку лікувально оздоровчу ро оту ідви ення рівня освітньої ідготовки вивчення дер авної ови.

Обов язки та равила оведінки у нів та у еницьна уроках з редмета Захист Віт изни

Приходити на урок оха но одягнени и у вста новлені ор і одягу еред очатко уроку икуватися. Під час икування отрі но чітко знати сво

іс е в строю у іти видко ез ету ні ого за няти ути ува ни до ко анд учителя видко точно їх виконувати

на уро і ути дис и ліновани и не до ускати ско ння росту ків ору ення дис -и ліни виконувати ви оги вчителя

дотри уватись равил ввічливості ри с ілкуванні з однокласника и та одноклас -ни я и і вчителе

дотри уватись орядку від овіді на итання вчителя і ри зверненні до нього дотри уватись равил ез еки ри овод енні зі з ро ю і ві ськовою технікою

у тирі на іс евості то о.С Анексія – насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку. Анексія є одним з видів агресії.Допризовник – особа, яка підлягає приписці до призовної дільниці.Призовник – особа, приписана до призовної дільниці.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ 1. Чому підготовка до захисту Вітчизни є обов’язком кожного громадянина?2. Хто такий допризовник; призовник?

1. Яких правил слід дотримуватися на уроках із захисту Вітчизни? Поясніть чому. 2. Хто такі патріоти? Чи вважаєте ви себе патріотами? Хто, на вашу думку, не є патріотами України?3. Як ви ставитеся до військової служби? Свою думку обґрунтуйте.

6

ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Розділ 1

1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ

М В В К К В ЗП К вітова мі народна е ека таки стан і народних відносин за якого створю

ються у ови нео хідні для існування та унк іонування дер ав за ез ечення їхнього овного суверенітету олітичної та еконо ічної незале ності рівно равних відносин

з ін и и країна и. о то світова ез ека е стан і народних відносин за якого їх су кта (дер ава ) не загро у не ез ека ві ни а о ін е осягання ззовні на суверенне існування і незале ни розвиток.

Загальне рагнення дер ав до з ере ення иру і раво орядку с рияло створенню систе и колективної ез еки оскільки одна дер ава са ості но не а з оги вирі ити

е гло альне завдання.истема ко ективної е еки е суку ність і дер авних організа і і народ

них договорів та угод колективних органів і сил створена зусилля и кількох дер ав а о всі ї світової с ільноти для за о ігання різного роду загроза (еконо ічни ві ськови екологічни та ін.) існуванню і розвитку людської ивіліза ії на регіонально у а о гло

ально у рівні а о не траліза ії їх.унк іонування систе и колективної ез еки роявля ться в си сте і ді установле

ні татуто рганіза ії днаних а і ( ) о с ільно застосовуються дер ава и з етою ідтри ання і народного иру і ез еки за о ігання акта агресії та риду

ення їх. і народно у раві розрізняють два види систе и колективної ез еки універ

сальну та регіональні. Універса на система ко ективної е еки заснована на нор ах татуту і е

ред ача дії дер ав членів від овідно до рі ень і ї організа ії.

7

нов на іона но е пек к а н

исте а колективної ез еки

ніверсальна Регіональні

исте а колективних заходів закрі лена в татуті охо лю заходи одо за орони огрози силою а о її застосування у відносинах і дер ава и заходи ирного розв язання і народних су еречок заходи розз ро ння заходи з використання регіональних організа і ез еки ти часові заходи з ри инення ору ень иру ри усові заходи ез еки ез застосування з ро них сил ри усові заходи ез еки із застосування з ро них сил.

Підтри ання і народного иру ез еки зді сню ться Генеральною са ле ю і Радою ез еки .

Ре іона ні системи ко ективної е еки редставлені угода и та організа ія и які за ез ечують ез еку на окре их континентах та в регіонах.

Мо ливість створення та діяльності их систе закрі лена в розділі татуту «Регіональні угоди».

ективні регіональні систе и колективної ез еки ви агають участі в них усіх дерав евного регіону незале но від їхнього сус ільного дер авного ладу. Вони ають

таку са у ету о універсальна систе а колективної ез еки ідтри ання і народного иру і ез еки. Разо з ти с ера їх дії о е ена орівняно з універсальною систе ою колективної ез еки. По ер е регіональні організа ії не ають рава ухвалювати удь які рі ення з итань о зачі ають інтереси всіх дер ав світу а о інтереси дер ав о нале ать до ін их а о декількох регіонів о друге учасники регіональної угоди в раві розв язувати тільки такі итання які стосуються регіональних ді зачі ають інтереси дер ав від овідної гру и.

о ко етен ії регіональних організа і нале ить наса еред за ез ечення ирного розв язання с орів і їхні и члена и.

Рада ез еки о е використовувати регіональні організа ії для зді снення ід свої керівни тво ри усових заходів. а і регіональні організа ії не в овнова ені в ивати ніяких ри усових заходів ез дозволу Ради ез еки. Регіональні організа ії

ають раво застосовувати ри усові заходи тільки для від иття в е вчиненого на аду на одного з учасників регіональної систе и колективної ез еки.

ині існу декілька регіональних систе колективної ез еки. снов ни и серед них рганіза ія з ез еки та с івро ітни тва у вро і ( ) рганіза ія Північноатлан

тичного договору ( ) исте а колективної ез еки . Певні заходи колективної ез еки розро лені і в ра ках іги ара ських дер ав ( ) днання а ериканських

дер ав ( ) та рганіза ії а риканської дності ( ).

П ЗП К Р В . М ЗП К КР

а іональна ез ека країни е захи еність дер авного суверенітету територіальної ілісності де ократичного конститу і ного ладу та ін их на іональних інтересів

країни від реальних та отен і них загроз.Закон країни «Про на іональну ез еку країни» визнача о дер авна олітика

у с ерах на іональної ез еки і о орони с ря ована на захист інтересів та інносте таких су ктів та утворень

8

о ді

дини і ромад нина їхніх иття і гідності конститу і них рав і сво од ез ечних у ов итт діяльності

сус і ства ого де ократичних інносте до ро уту та у ов для сталого розвитку

дер ави її конститу і ного ладу суверенітету територіальної ілісності та недоторканності

території навко и н о о риродно о середови а від надзвича них ситуа і .Реалізу олітику захисту на іональних інтересів сектор е еки і о орони .

о ого складу входять органи дер авної влади З ро ні или країни та ін і утворені від овідно до законів країни ві ськові ор ування равоохоронні та розвідувальні органи дер авні органи с е іального ризначення з равоохоронни и унк ія и сили

ивільного захисту о оронно ро ислови ко лекс країни гро адяни та гро адські о днання які до ровільно еруть участь у за ез еченні на іональної ез еки країни.

е ва ко о ітити о гро адяни країни одночасно входять до складу та ти и су кта и інтереси та на ва ливі і інності яких ідлягають захисту.

часть гро адян у за ез еченні на іональної ез еки країни роявля ться через наявність у них від овідних рав та о ов язків через участь у ро есах де ократичного

ивільного контролю за діяльністю . Крі того гро адяни країни на ви орах рееренду ах а тако через органи дер авної влади і іс евого са оврядування виказу

ють і реалізують сво ачення на іональних інтересів країни с осо ів їх захисту. Вони ривертають увагу сус ільних і дер авних інститутів до не ез ечних яви і ро есів у

різних с ерах итт діяльності країни. ре ті ре т вони в законни с осі і законни и засо а и захи ають власні рава та інтереси а тако власну ез еку. разі отре и гро адяни зі з ро ю в руках висту ають на захист дер авного суверенітету країни та її територіальної ілісності.

Правовою основою за ез ечення на іональної ез еки гро адяна и на ої дер ави Конститу ія країни та закони країни. ч. 1 ст. 1 Конститу ії країни роголо у ться о захист суверенітету територіальної ілісності країни за ез ечення її еконо ічної

та ін ор а і ної ез еки на ва ливі и и унк ія и дер ави с равою всього країнського народу. Крі ього як у е зазначалося ви е у Конститу ії країни закрі лено о захист Вітчизни незале ності та територіальної ілісності країни анування її дер авних си волів о ов язко гро адян країни.

а іональна ез ека досить складною систе ою еле енти якої ере увають у ості ні вза одії та ротидії. законодавстві на ої дер ави відсутн означення оняття і ї систе и. агато науков ів у с ері на іональної ез еки ро онують таке ого означення.

истема на іона ної е еки України У суку ність окре их відносно са ості них і вза о ов язаних та відокре лених еле ентів о утворюють евну ілісність яка за ез ечу розвиток та захи еність итт во ва ливих інтересів людини і гро адянина сус ільства і дер ави від внутрі ніх і зовні ніх загроз.

Внутрі ні та зовні ніотен і ні реальні загрози

актори зовні нього

риродного середови а

итт во ва ливі інтереси людини сус ільства і дер ави

исте а на іональної ез еки країни

9


ентрі систе и на іональної ез еки країни итт во ва ливі інтереси людини сус ільства і дер ави.

ле енти систе и ере увають у ості ні вза одії і роти орстві. итт во ва ливі інтереси названих су ктів зазнають в ливу внутрі ніх і зовні ніх загроз. Зі свого оку і інтереси і загрози ості но ере увають ід в ливо ін их еле ентів систе и на іо -нальної ез еки таких як актори зовні нього риродного середови а та дії .

ективність унк іонування створеної в дер аві систе и на іональної ез еки о і -ню ться рівне захи еності итт во ва ливих інтересів від загроз. к о рівень захи е -ності високи то систе а визна ться е ективною і нав аки.

К Р ЗП К Р ля захисту на іональних інтересів країни від наявних та отен і них загроз унк-

іону . систе а органів дер авної влади З ро них ил країни ін их утворених від -

овідно до законів країни ві ськових ор увань равоохоронних та розвідувальних органів дер авних органів с е іального ризначення з равоохоронни и унк ія и сил ивільного захисту о оронно ро ислового ко лексу країни діяльність яких е -ре ува ід де ократични ивільни контроле і від овідно до Конститу ії та законів

країни за унк іональни ризначення с ря ована на захист на іональних інтересів країни від загроз а тако гро адяни та гро адські о днання які до ровільно еруть

участь у за ез еченні на іональної ез еки країни. країни таки чино склада ться з чотирьох вза о ов язаних складових

сили ез еки сили о орони о оронно ро ислови ко лекс гро адяни та гро адські о днання які до ровільно еруть участь у за ез еченні на іональної ез еки.

и и е еки равоохоронні та розвідувальні органи дер авні органи с е іального ризначення з равоохоронни и унк ія и сили ивільного захисту та ін і органи на

які Конститу і ю та закона и країни окладено унк ії із за ез ечення на іональної ез еки країни.

и и о орони З ро ні или країни а тако ін і утворені від овідно до законів країни ві ськові ор ування равоохоронні та розвідувальні органи органи с е іаль -

ного ризначення з равоохоронни и унк ія и на які Конститу і ю та закона и кра -їни окладено унк ії із за ез ечення о орони дер ави.

о складу входять Міністерство о орони країни З ро ні или країни ер ав на с е іальна слу а транс орту Міністерство внутрі ніх с рав країни а іональна гвардія країни а іональна олі ія країни ер авна рикордонна слу а країни

ер авна ігра і на слу а країни ер авна слу а країни з надзвича них ситуа -і лу а ез еки країни равління дер авної охорони країни ер авна слу а

с е іального зв язку та захисту ін ор а ії країни арат Ради на іональної ез еки і о орони країни розвідувальні органи країни ентральни орган виконавчої влади о за ез ечу ор ування дер авної ві ськово ро ислової олітики та реалізу її.

н і дер авні органи та органи іс евого са оврядування зді снюють свої унк ії із за ез ечення на іональної ез еки у вза одії з органа и які входять до .

чолю Президент країни. Він зді сню керівни тво у с ерах на іональної ез -еки і о орони від овідно до Конститу ії країни а координа ію у их с ерах зді сню

Рада на іональної ез еки і о орони країни (Р ). ідляга де ократично у ивільно у контролю.

емократи ни иві ни контро ко лекс зді снюваних від овідно до Конститу ії і законів країни равових організа і них ін ор а і них кадрових та ін их заходів для за ез ечення верховенства рава законності ідзвітності розорості орга -нів та ін их органів діяльність яких ов язана з о е ення у визначених законо ви адках рав і сво од людини с рияння їх е ективні діяльності виконанню окладе -них на них унк і з і ненню на іональної ез еки країни.

10

о ді

исте а К склада ться з контролю о зді сню ться Президенто країни Верховною Радою країни Р Ка інето Міністрів країни органа и виконавчої влади та органа и іс евого са -

оврядування суда и гро адськістю.

Гро адяни країни еруть участь у зді сненні К через гро адські о днання чле -на и яких вони через де утатів іс евих рад осо исто ляхо звернення до овно -ва еного Верховної Ради країни з рав людини а о до дер авних органів у орядку встановлено у Конститу і ю країни Законо країни «Про гро адські о днання» та ін и и закона и країни. ера гро адського контролю о е ути о е ена виключно Законо країни «Про дер авну та ни ю».

Пред ето К дотри ання ви ог Конститу ії і законів країни у діяльності органів недо у ення

їх використання для узур а ії влади ору ення рав і сво од людини і гро адянина з іст і стан реаліза ії стратегі доктрин кон е і дер авних рогра та ланів у

с ерах на іональної ез еки і о орони стан раво орядку в органах їх уко лектованість осна еність сучасни

оз ро ння ві ськовою і с е іальною технікою за ез еченість нео хідни и за аса и атеріальних засо ів та готовність до виконання завдань за ризначення у ирни час

та в осо ливи еріод е ективність використання ресурсів зокре а юд етних ко тів органа и .

З етою систе атичного ін ор ування сус ільства ро діяльність еріодично але не рід е ні раз на три роки органа и видаються « ілі книги» а о ін і аналі -тичні доку енти (огляди на іональні до овіді то о).

Р КР З ГР З ЗП

на іль загально у вигляді на іональни інтерес е вира ення суку них отре сус ільства від овідної дер ави на конкретно у ета і її розвитку.

а іональні інтереси не тото ні інтереса на і оскільки ер і о днують інтереси всіх люде о ро ивають у евні дер аві незале но від на іональної нале ності а другі ли е інтереси окре ої на ії.

значення оняття «на іональні інтереси країни» наведене в Законі країни «Про на іональну ез еку країни».

а іональні інтереси країни итт во ва ливі інтереси людини сус ільства і дер -ави реаліза ія яких за ез ечу дер авни суверенітет країни її рогресивни де о -

кратични розвиток а тако ез ечні у ови итт діяльності і до ро ут її гро адян.За сту ене ва ливості на іональні інтереси науков і оділяють на1. итт во ва ливі на іональні інтереси (у Законі країни «Про на іональну ез еку

країни» вони тако називаються унда ентальни и на іональни и інтереса и) е такі на іональні інтереси які ов язані з ви ивання і ез екою на ії захисто території

країни і території союзників ва ливих еле ентів ін раструктури за ез ечення ез -еки гро адян та їхнього еконо ічного до ро уту.

о итт во ва ливих ( унда ентальних) на іональних інтересів країни нале ать дер авни суверенітет і територіальна ілісність де ократични конститу і ни

лад недо у ення втручання у внутрі ні с рави країни стали розвиток на іональної еконо іки гро адянського сус ільства і дер ави для

за ез ечення зростання рівня та якості иття населення

11


інтегра ія країни в вро е ськи олітични еконо ічни ез екови равови ростір на уття членства в вро е сько у оюзі та в рганіза ії Північноатлантичного

договору розвиток рівно равних вза овигідних відносин з ін и и дер ава и.2. Ва ливі на іональні інтереси такі на іональні інтереси які не ов язані з ви иван -

ня країни але які в ливають на до ро ут країни і і народну о становку.. н і на іональні інтереси такі на іональні інтереси яки о уть загро увати сти -

хі ні лиха великі виро ничі катастро и ору ення рав людини. Загрози на іональні ез е і країни яви а тенден ії і чинники о уне о ливлю -

ють чи ускладнюють а о о уть уне о ливити чи ускладнити реаліза ію на іональних інтересів та з ере ення на іональних інносте країни.

Загрози на іональні ез е і країни та від овідні ріоритети дер авної олітики у с ерах на іональної ез еки і о орони визначаються у тратегії на іональної ез еки

країни тратегії во нної ез еки країни тратегії кі ер ез еки країни ін их доку -ентах з итань на іональної ез еки і о орони які схвалюються Радою на іональної ез еки і о орони країни і затверд уються указа и Президента країни.

За руднення довкілля одна з на іль их ро ле людства

Подискутуйте. Які заходи боротьби з екологічними загрозами ви вважа-єте найдієві шими? Запропонуйте власне розв’язання проблеми забруднення довкілля.

В К Р КР о нна доктрина України систе ою оглядів на ричини виникнення сутність і

характер сучасних во нних кон ліктів рин и и і ляхи за о ігання їх виникненню ідготовку дер ави до о ливого во нного кон лікту а тако на застосуван ня во нної

сили для захисту дер авного суверенітету територіальної ілісності ін их итт во ва ливих на іональних інтересів.

12

о ді

октринальні итання в країні знаходять сво відо ра ення в різних доку ентах Конститу ії країни Законах країни («Про на іональну ез еку країни» «Про о о -рону країни» «Про ві ськови о ов язок і ві ськову слу у») тратегії на іональної

ез еки країни і народних договорах країни згода на о ов язковість яких надана Верхов ною Радою країни.

на і дер аві в систе атизовано у вигляді чинні доктринальні огляди викладені в доку енті «Во нна доктрина країни» схвалено у рі ення Ради на іональної ез -

еки і о орони країни від 02.0 .201 р. яке затверд ене казо Президента країни від 2 .0 .201 р. 201 .

Зокре а у Во нні доктрині країни Росі ська едера ія визнача ться во нни ротивнико країни визначаються у ови звільнення ти часово оку ованих територі країни констату ться висока овірність велико ас та ного застосування роти країни

во нної сили ідтверд у ться від ова від олітики оза локовості та відновлення стратегічного

курсу на вроатлантичну інтегра ію врахову ться з іль ення ролі ін ор а і но сихологічних о ера і наголо у ться на отре і вдосконалення систе и о іліза і ної ідготовки о і -

ліза ії та сутт вого з іль ення кількості ро есі них ві ськових у З ро них илах кра -їни та в ін их ві ськових ор уваннях

ор улюються заходи з ідготовки дер ави до о орони нео хідні для відновлення дер авного суверенітету та територіальної ілісності а тако завдання розвитку о орон -ного та ез екового отен іалу країни

указу ться о застосування країною во нної сили та реаліза ія за ходів и -вільного захисту зді снювати уться від овідно до нор і народного гу анітарно -го рава. Во нні доктрині країни осо ливо наголо у ться на нео хідності ротистоян -ня нови етода ведення во нних кон ліктів. е так звані гі ридні ві ни ін ор а і ні та дезін ор а і ні ка анії еконо ічні ві ни сихологічні ка анії то о. сучасно у гло а -лізовано у світі і загрози о уть ути навіть ва ливі и и ні ря е ві ськове втручання.

З урахування характеру загроз на іональні ез е і основни и завдання и во нної олітики країни у Во нні доктрині зокре а визначаються

відновлення рести у ві ськової слу и з ере ення з і аного рин и у ко лектування З ро них ил країни та ін их ві -

ськових ор увань. о то гро адяни країни всту ають на ві ськову слу у за ризово та в до ровільно у орядку (за контракто )

дотри ання рин и у незалучення ві ськовослу ов ів строкової слу и до участі в о ових діях.

Закон країни «Про на іональну ез еку» встановлю о Во нна доктрина країни з часо уде за інена ін и доку енто ід назвою « тратегія во нної ез еки країни».

Для до итливихоку енти у яких викладено доктринальні огляди у різних країнах називаються неоднаково. а риклад у і еччині « іла книга» у олучених татах ерики « тратегія на іо -

нальної ез еки» у с івдру ності країн членів « тратегічна кон е ія » у Ки та ські ародні Рес у лі і « оронна доктрина» у онії « сновни курс у галузі о орони».

Р ЗВ К З Р В К В РМ В КР М В З Р М Г КР К Р В

ч. 2 та ст. 1 Конститу ії країни роголо ено о о орона країни захист її сувере -нітету територіальної ілісності недоторканності окладаються на З ро ні или кра -їни а за ез ечення дер авної ез еки і захист дер авного кордону країни о ов язко від овідних ві ськових ор увань та равоохоронних органів дер ави організа ія і о -

13


рядок діяльності яких визначаються законо . Завдання та унк ії З ро них ил країни та ін их ві ськових ор увань визначені у від овідних Законах країни «Про З ро ні

или країни» «Про лу у зовні ньої розвідки країни» «Про ер авну рикордонну слу у країни» «Про а іональну гвардію країни».

З огляду на велику ва ливість завдань та унк і З ро них ил країни та ін их ві ськових ор увань окреслених зазначени и закона и очевидно о їх розвиток та з і нення нео хідною у овою за ез ечення огутності української дер ави.

казо Президента країни від 22.0 .201 р. 201 затверд ено ер авну ро -гра у розвитку З ро них ил країни на еріод до 2020 року (текст та ни ). Вона іс -тить ять стратегічних іле

1. Розвиток систе и у равління З ро них ил країни.2. досконалення систе и о оронного ланування за ровад ення у З ро них

илах розорого та е ективного у равління ресурса и.. а уття с ро о носте виконувати завдання одо о орони країни захисту її су -

веренітету територіальної ілісності та недоторканності. . творення диної систе и логістики та вдосконалення систе и едичного за ез -

ечення З ро них ил. . Про есіоналіза ія та створення нео хідного ві ськового резерву З ро них ил

країни.Крі ього итання розвитку З ро них ил країни та ін их ві ськових ор увань

рисвячена Кон е ія розвитку сектору ез еки і о орони країни затверд ена казо Президента країни від 1 .0 .201 р. 2 201 .

сновною етою ре ор ування та розвитку сектору ез еки о орони визначено ор ування та ідтри ання с ро о носте о дасть з огу гарантовано за ез ечити

адекватне і гнучке реагування на весь с ектр загрози на іональні ез е і країни ра іонально використовуючи наявні в дер ави о ливості та ресурси. Ре ор ування сектору

ез еки та о орони еред ача реаліза ію ко лексу завдань які олягають зокре а у за ровад енні рин и ів і стандартів дер ав членів та дотри анні рин и ів верховенства рава атріотиз у ко етентності та де артиза ії ідви енні рівня коор -дина ії та вза одії створенні на іональної систе и кі ер ез еки з і ненні вза одії з

артнерськи и с е слу а и дер ав членів зокре а в итті конкретних заходів вза ної довіри та ін.

С

Гібридна війна – війна, основним інструментом якої є створення державою-агресо-ром у державі, обраній для агресії, внутрішніх протиріч та конфліктів з подальшим їх використанням для досягнення політичних цілей агресії, які, як правило, досяга-

ються звичайною війною.Департизація – заборона створювати осередки політичних партій в органах дер-

жавної влади, прокуратури, збройних силах тощо.Кібербезпека – процес застосування заходів безпеки з метою забезпечення кон-

фіденційності, цілісності та доступності даних.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Що входить до системи колективної безпеки? Які її функції?2. Що слід розуміти під поняттям «національна безпека України»?3. Що таке система національної безпеки України?4. Який склад сектору безпеки і оборони?

1. Поміркуйте і скажіть, як ви оцінили б за п’ятибальною шкалою ефективність системи національної безпеки України.2. Робота у групах. Обговоріть і визначте, які національні інтереси належать до категорії важливих. Свою думку обґрунтуйте.

14

о ді

2. МІ НАРОДНЕ ВІЙСЬКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА УЧАСТЬ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ УКРАЇНИ В МИРОТВОРЧИХ МІСІ Х ООН

М Р В К В П ВР В сучасно у світі кількість викликів та загроз ез е і ості но зроста роз ирю ться

їх геогра ія вони на увають нових нетради і них ор . а іль актуальні з них терориз іратство роз овсюд ення з рої асового ура ення релігі ни екстре із . ля е ективної ротидії и загроза нео хідні о днані зусилля різних дер ав зокре а і їхніх ві ськових структур то то отрі не і народне ві ськове с івро ітни тво. а а дер ава та її З ро ні или тако еруть активну участь у ньо у.

Загало мі народне ві с кове с івро ітни тво України е діяльність дер авних органів країни та її З ро них ил о с ря ована на встановлення довготривалих і сті ких зв язків з від овідни и ві ськови и структура и ін их дер ав та і народних організа і . Воно зді сню ться на вза овигідні основі від овідно до загальновизнаних рин и ів і нор і народного рава з етою створення с риятливих у ов для за ез е

чення і народного иру та ез еки в регіоні та в усьо у світі.Метою і народного ві ськового с івро ітни тва країни

з і нення во нної ез еки дер ави за ез ечення її на іональних інтересів створення і о ирення у світі о разу країни та її З ро них ил як наді ного арт

нера з рогнозованою олітикою с рияння з і ненню во нно олітичної і ві ськової ез еки ста ільності в ент

рально вро е сько у регіоні та в вро і в іло у досягнення від овідності З ро них ил країни сучасни ви ога за ез ечення

с ро о ності її ві ськових ор увань виконувати с ільно з ідрозділа и з ро них сил ін их країн завдання о від овідають інте реса на іональної ез еки та і народни зо ов язання країни

с рияння ідви енню науково технічного та о оронно ро ислового отен іалу країни та її З ро них ил

с рияння осна енню З ро них ил країни сучасни оз ро ння ві ськовою технікою ін и и вида и ві ськової родук ії

с рияння розвитку екс ортного отен іалу ві ськово ро ислового ко лексу країни.а схе і зо ра ено основні на ря и і народного ві ськового с івро ітни тва кра

їни. е с івро ітни тво о е зді снюватися і за ін и и на ря а и на риклад во ннонаукови во нно еконо ічни екологічни то о.

Розглянь о детальні е основні на ря и.о нно о іти не с івро ітни тво на ря і народного с івро ітни тва з реалі

за ії дер авної олітики в галузі ез еки о орони з етою ідви ення рівня гаранті во нної ез еки країни.

сновни и завдання и во нно олітичного с івро ітни тва участь країни в розро і та роведенні с ільних з ін и и дер ава и заходів одо

за о ігання виникненню кон ліктів во нного характеру які о уть ати негативні наслідки для ез еки країни

Во нно олітични Ві ськово технічниВі ськови

сновні на ря и і народного ві ськового с івро ітни тва країни

15


установлення та розвиток дру ніх і вза овигідних артнерських відносин зі з ро -ни и сила и ін их дер ав

за ез ечення виконання і народних зо ов язань країни в галузі контролю над оз ро ння и роведення заходів с ря ованих на роз ирення консульта і і діалогу

одо ін идентів ві ськового характеру то о с рияння створенню довкола країни наді ної с уги иру і ста іль ності ідви ення розорості ляхо о іну ін ор а і ю ро з ро ні сили з ін и и краї -

на и за ез ечення олітичного де ократичного контролю над з ро ни и сила и за ез ечення гаранті ез еки країни від зовні ніх во нних викликів і загроз ді -

ової ідтри ки країни від і народних організа і та ін их країн у разі осягання з оку удь якої дер ави на її територіальну ілісність

визначення та о рунтування во нно олітичної до ільності участі З ро них ил країни в і народних иротворчих гу анітарних о уково рятувальних та ін их о е -

ра іях.і с кове с івро ітни тво на ря і народного с івро ітни тва у с ері ре -

ор ування і розвитку З ро них ил країни во нної науки ві ськової освіти ід -готовки ві ськ їх вза одії зі з ро ни и сила и ін их країн для досягнення с ро о -ності виконувати с ільні завдання.

Конкретни и і ді ви и захода и ві ськового с івро ітни тва участь частин і ідроз -ділів З ро них ил країни в і народних ві ськових навчаннях на риклад агатона іональних навчаннях « і риз».

сновни и завдання и ві ськового с івро ітни тва на уття досвіду та ідготовка ідрозділів і осо ового складу З ро них ил країни

до ді у складі о днаних і народних ві ськових контингентів ризначених для вико -нання иротворчих гу анітарних о уково рятувальних та ін их завдань

організа ія участі ідрозділів З ро них ил країни в агатона іо нальних иротворчих о ера іях ( ісіях) ід егідою і народних організа і с ільних гу анітарних о -

уково рятувальних та ін их о е ра іях розвиток во нного исте тва ляхо вза ного о іну ін ор а і ю та огляда и

із их итань розвиток та доведення до і народних стандартів систе и во нної науки ві сько -

вої освіти та систе и ідготовки кадрів отри ання і використання світового досвіду створення сучасних з ро них сил у ровад ення новітніх технологі о ро ки ін ор а ії та ідготовки рі ень у си

сте у у равління З ро ни и ила и країни у ровад ення досвіду організа ії сучасної систе и за ез ечення З ро них ил

країни виконання завдань одо організа ії контролю за стано навколи нього рирод -

ного середови а за ез ечення екологічної ез еки в ході діяльності З ро них ил країни

виконання завдань одо контролю над оз ро ння и і розз ро ння та діяльністю ві ськ

організа ія ві ськової до о оги ін и дер ава від овідно до чинного законодав -ства країни.

і с ково те ні не с івро ітни тво на ря і народного с івро іт ни тва у с ері екс орту та і орту родук ії ві ськового ризначення одерніза ії наявних і створення нових видів оз ро нь і ві ськової техніки.

сновни и завдання и ві ськово технічного с івро ітни тва участь в екс орті та і орті товарів ві ськового ризначення участь у ро оті з контролю за і народни и ередача и товарів ві ськового ри -

значення

16

о ді

одерніза ія наявних та створення нових видів ві ськової техніки оз ро нь ля -хо участі у с ільних роектах наукові науково технічні науково виро ничі навчаль -ні та ін их видах коо ера ії з від овідни и структура и ін их дер ав

участь в організа ії надання консульта і них аркетингових осе редни ьких ро керських агентських консигна і них юридичних ослуг су кта гос одарської діяльнос ті ін их дер ав та одер анні від них аналогічних ослуг у е ах визначених законодавство .

З Р РМ В КР В М Р В Р М

дне з на головні их завдань діяльності рганіза ії днаних а і оляга в ід -три і і народного иру та ста ільності. Протяго десятиліть до о агала зу и -няти численні і народні кон лікти у то у числі через роведення иротворчих ісі у різних куточках світу які зді снюються за рі ення и Ради ез еки згідно зі стату -то і ї організа ії.

ов язковою у овою використання во нної сили в иротворчих о ера іях згода на е сторін о кон ліктують. сновни критері те о країна во нни контингент якої ере участь в о ера іях з ідтри ання иру овинна ути а солютно не тральною до

ко ної з воро их сторін і ати ри ьо у ли е одну ету врегулювати кон лікт.З огляду на зазначене країна аючи оза локови статус від са ого очатку свого

незале ного існування активно викону рі ення Ради ез еки одо участі в иротворчих ісіях ляхо надання контингентів з ро них сил до о оги і від овідних засо -

ів о слуговування нео хідних для ідтри ання иру ез еки. Во нні доктрині країни зазнача ться о З ро ні или країни ін і ві ськові ор у-

вання равоохоронні органи с е іального ризначення ають ути тако готови и від о -відно до рі ень Ради ез еки та і народних договорів країни до участі в агатона -

іональних о ера іях з ідтри ання иру ез еки та гу анітарних о ера іях а тако в антитерористичних о ера іях на території дер ави та оза її е а и заходах ороть и з іратство неконтрольовани роз овсюд ення з рої асового ура ення реаліза ії ін -их завдань визначених закона и країни.

часть країни в иротворчих о ера іях роз очалась із затверд ення Верховною Ра -дою країни Постанови від ли ня 1 2 р. 2 8 12 «Про участь аталь ону З ро них

ил країни в Миротворчих илах рганіза ії днаних а і у зонах кон ліктів на те -риторії коли ньої гославії».

ля реаліза ії завдань иротворчої діяльності З ро них ил країни с ор овано від о -відну нор ативно равову азу. ї основу становлять Закони країни «Про о орону країни» «Про З ро ні или країни» «Про участь країни в і народних иротворчих о ера іях» «Про орядок на равлення ідрозділів З ро них ил країни до ін их дер ав» «Про рати -

іка ію годи і дер ава и учасни я и Північноатлантичного договору та ін и и дер а -ва и які еруть участь у рогра і Партнерство заради иру одо статусу їхніх з ро них сил та одаткового ротоколу до і ї годи» то о.

1 р. Верховною Радою країни ухвалено Закон країни «Про участь країни в і народних иротворчих о ера іях». Від овідно до ст. ього Закону «рі ення ро на -равлення иротворчого контингенту чи иротворчого ерсоналу для участі країни у і народні иротворчі о ера ії а тако з итань надання атеріально технічних ре -

сурсів та ослуг ри а Президент країни з одночасни одання до Верховної Ради країни законо роекту ро схвалення рі ення в частині одо на равлення иротворчого

контингенту».родов останніх років країна ере активну участь в о ера іях з ідтри -

ання иру. ака діяльність З ро них ил країни не тільки ідви ила авторитет дер -ави у світі а е ринесла евні доходи до дер авного юд ету.

еручи участь у иротворчих ісіях ід егідою українськи ві ськови контин -гент виконував на різно анітні і унк ії

17


с остере ення за дотри ання і виконання угод ро ри инення вогню атрулювання рикордонних ра онів країн ін ор ування ро удь які одії які о уть ідірвати довіру та ста ільність відновлення ін енерної ін раструктури еревезення ерсоналу і су ровід гу анітарних ванта ів с остере ення за дотри ання законності та рав людини роз інування інних олів та авто о ільних ляхів евакуа ія оранених охорона іс евих релігі них та історичних а яток остів і д ерел итної води то о.

В країні з 200 р. 2 травня відзнача ться Мі народни день иро твор ів .

Обґрунтуйте необхідність участі України в миротворчих операціях.

РМ В КР З Р К Р М ВР П К М К К В ЗП К

від англ. і народна організа ія ві ськовоолітични союз дер ав Північної ерики і вро и які о днали свої зусилля з етою

створення колективної о орони і з ере ення иру та ез еки.Від овідно до договору ро створення з ро ни на ад на одного а о на кількох

членів і ї організа ії розглядати еться як на ад на всіх членів. разі зді снення такого на аду ко на з країн членів надасть до о огу включаючи і з ро ну ті країні а о країна які зазнали на аду. акі сер озні гарантії ез еки територіальної ілісності не -доторканності кордонів та дер авного суверенітету не да одна з наявних на сьогодні колективних систе ез еки.

раховуючи е акт і те о в країнах членах дотри уються інносте де окра -тії індивідуальної сво оди верховенства рава та ирного розвязання су еречок країна взяла курс на на уття членства в ьо у союзі.

сново оло ни и доку ента и о визначають відносини і країною та на сучасно у ета і артія ро осо ливе артнерство і країною та рганіза і ю Пів -нічноатлантичного договору (0 .0 .1 р.) та ек лара ія ро до овнення артії ро осоливе артнерство (21.08.200 р.).

Ва ливи систе ни доку енто розвитку с івро ітни тва з і ва ливи інстру -енто зді снення ре ор в країні за ідтри ки льянсу Річні на іональні рогра и

(Р П) с івро ітни тва країна які розро ляються з 200 р. Президент країни затверд у Р П та ідготовлени урядо План заходів одо її виконання. Програ а та План істять розділів олітичні та еконо ічні итання о оронні ві ськові итання ресурсні итання итання ез еки та равові итання.

о реаліза ії Р П та Плану залучаються ентральні органи виконавчої влади ін і органи дер авної влади неурядові організа ії. За ідсу ка и виконання Р П сторона

готу о інку та реко енда ії які враховуються ри ідготов і Р П на насту ни рік.

2 грудня 201 р. Верховна Рада країни ухвалила рі ення ро від ову країни від оза локового статусу яки виявився нее ективни у контексті у ез ечення дер ави

від зовні ньої агресії та тиску. ього дня ули внесені від овідні з іни в Закони країни «Про основи на іональної ез еки країни» та «Про засади внутрі ньої і зовні ньої о -літики». Від овідно до их з ін відновлено курс на інтегра ію країни з . снов ни на ря о дер авної олітики з итань на іональної ез еки та основ ни и рин и а и зовні ньої олітики країни визначено огли лення с івро ітни тва з з етою до -сягнення критеріїв нео хідних для членства в і організа ії.

езва аючи на те о країна оки не члено вона активно с ів ра ю із і ю організа і ю. а а країна диною країною артнеро о ере участь у

18

о ді

всіх основних оточних иротворчих ісіях ід її роводо на риклад в ганістані та Косові. Від та її дер ав членів в країну надходить атеріально технічна дорадча та тренувальна до о ога яка вкра отрі на для за ез ечення ез еки о орони на ої дер ави.

країна та в одаль о у розвивати уть такі на ря и с ів ра і ре ор ування сектору ез еки та о орони країни у ві ськові і ві ськово технічні

с ерах с ів ра я у ві ськово технічні галузі с ів ра я у с ерах науки та захисту довкілля с ів ра я в одоланні загроз нево нного характеру.країна учасни ею р ані а ії е еки і с івро ітни тва в вро і

з 0 січня 1 2 р. на іль ою регіональною організа і ю яка о дну дер ав вро и ен -

тральної зії та Північної ерики для розвитку олітичного діалогу та с івро ітни тва у с ері ез еки. Регіон від овідальності рганіза ії охо лю вро у алеки хід ен -тральну зію та Північну ерику.

о основних на ря ів діяльності рганіза ії нале ать итання о стосуються ез -еки с івро ітни тва в галузі еконо іки науки технологі та довкілля а тако у гу ані -

тарні та ін их с ерах ( рава людини ін ор а ія культура освіта).країна в риділя тако осо ливу увагу итання розвитку с івро ітни тва

і дер ава и учасни я и у с ері захисту навколи нього середови а ротидії тор -гівлі людь и росуванню тер и ості недискри іна ії утверд енню сво оди слова ро ле а на іональних ен ин у і дер авних відносинах.

а а дер ава активно с ів ра ю з усі а інститута и рган за ї яки и саміти Рада міністрів ості на Рада орум і с івро ітни тва в а у і е

еки ар аментс ка сам е екретаріат і и о ова ро демократи ни інститутів і рав дини ер овни комісар у с рава на іона ни

мен ин редставник итан сво оди М Місі . Враховуючи акти ору ення суверенітету територіальної ілісності країни Ро -

сі ською едера і ю 21 ерезня 201 р. дер ави учасни і ухвалили рі ення ро на равлення в країну е іальної оніторингової ісії ( ММ ). е ісія неоз ро них ивільних с остерігачів яка ти часово роводить оніторинг та зві -ту ро ситуа ію з дотри ання рав людини та гу анітарну ситуа ію як у зоні кон лікту на он асі так і о всі території країни.

П Р П К В В П КР В В установчо у доку енті (ст. 10 Північноатлантичного договору) роголо у -

ться о ко на вро е ська дер ава яка здатна розвивати рин и и ього оговору і с рияти ез е і в Північноатлантично у регіоні о е ути за ро ена до ри днання до .

країна на рівні законів закрі ила сво рагнення на уття членства в . ля того о дер ава стала члено альянсу вона а від овідати стандарта і рин -

и а які у овою на уття членства в і організа ії та ро ти кілька стаді ( ере овини ере ування у статусі кандидата на всту у о оляга у ри днанні до Плану ді одо членства в ).

Країна яка а а стати члено альянсу зокре а овинна розв язувати і народні су еречки ирни ляхо де онструвати відданість рин и а верховенства рава та рав людини розв язувати ирни ляхо і етнічні кон лікти і зовні ні територіальні су е

речки с ірні итання внутрі ньої юрисдик ії від овідно до рин и ів встановлювати нале ни де ократични та гро адськи контроль над свої и

з ро ни и сила и

19


утри уватися від загрози силою чи застосування сили надавати ін ор а ію ро стан еконо іки та юд ету країни ро ити нео хідни організа і ни еконо ічни і ві ськови внесок у діяльність

у то у числі ляхо участі в ісіях .ленство країни в ати е велике ивіліза і не значення для на ої дер ави.

д е вход ення до альянсу означати е ри днання до сі ї народів зі с ільни и де о -кратични и інностя и які ілко оділя українськи народ.

ленство в з о е зокре а надати на такі ереваги участь у ро есах виро лення і ри няття рі ень с ря ованих на одаль и роз -

виток вро е ської та вроатлантичної ез еки отри ання ез ре едентних гаранті за ез ечення дер авного суверенітету та те -

риторіальної ілісності ідви ення інвести і ної рива ливості для і народних інвесторів.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ 1. Яка мета міжнародного військового співробітництва України?2. Схарактеризуйте кожний з напрямів міжнародного військового співробітництва України.3. Які основні нормативно-правові документи регулюють миротворчу діяльність

Збройних Сил України?4. Яке призначення НАТО?

1. Проведіть диспут на тему «Перспективи вступу України в НАТО». Як ви оціню-єте ці перспективи?2. Підготуйте медіапроект про участь України в миротворчих місіях ООН.3. Користуючись додатковими джерелами інформації, визначте склад та призна-чення інститутів ОБСЄ.

20

ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ НА ЗАХИСТІ ВІТЧИЗНИ

Розділ 2

3. НОРМАТИВНО ПРАВОВА БАЗА З ВІЙСЬКОВИХ ПИТАНЬ. ВІЙСЬКОВА ПРИС ГА ТА ВІЙСЬКОВА СИМВОЛІКА УКРАЇНИ

РМ В ПР В В З З В К В П о ві ськових нале ать итання які ов язані з ві ськови удівни тво ідготовкою

і дія и З ро них ил країни в ирни і во нни час та ідготовкою населення країни на ви адок ві ни. В країні існу досить розвинена нор ативно равова аза о регулю відносини у ві ськові с ері діяльності на ої дер ави. Під і ю азою уде о розу іти суку ність нор ативно равових актів (законів та ідзаконних актів) ухвалених ко етентни и органа и. ентральне іс е серед нор ативно равових актів з ві ськових итань осіда Конститу ія країни. В її нор ах викладено основні засади захисту су

веренітету територіальної ілісності країни ві ськового удівни тва використання З ро них ил країни (ст. 1 ) закрі лено конститу і ни о ов язок гро адян одо захисту Вітчизни (ст. ) визначено овнова ення Верховної Ради країни (ст. 8 ) та Президента країни (ст. 10 ) з ві ськових итань то о.

сновне наванта ення одо регулювання сус ільних відносин у ві ськові с ері ри ада на Закони країни. о них зокре а нале ать

акон України ро о орону України . Він установлю засади о орони країни а тако овнова ення органів дер авної влади основні унк ії та завдання органів ві ськового у равління іс евих дер авних ад іністра і органів іс евого са оврядування о ов язки ід ри ств установ організа і осадових осі рава та о ов язки гро адян

країни у с ері о орони акон України ро ро ні и и України . Закон визнача унк ії склад З ро них

ил країни равові засади їх організа ії діяльності дислока ії керівни тва та у равління ни и

акон України ро ві с кови о ов ок і ві с кову с у у . Зді сню равове регулювання відносин і дер авою і гро адяна и країни у зв язку з виконання

21

о ні к а н на а ті Віт н

ни и конститу і ного о ов язку одо захисту Віт чизни незале ності територіальної ілісності країни а тако визнача загальні засади роход ення в країні ві ськової

слу и акон України ро со іа ни та равови а ист ві с ковос у ов ів та е

нів ї сіме . е закон визнача основні засади дер авної олітики у с ері со іального захисту ві ськовослу ов ів та членів їх сі е установлю дину систе у їх со іального та равового захисту гаранту ві ськовослу ов я та члена їх сі е в еконо ічні со іальні олітичні с ерах с риятливі у ови для реаліза ії їхнього конститу і ного о ов язку одо захисту Вітчизни та регулю відносини в і галузі.

Ві ськові итання регулюються тако таки и Закона и країни ро а тернативну неві с кову с у у ро мо і і а і ну ід отовку та мо і і а і ро

і с кову с у у раво ор дку у ро ни и а України ро дер авне о оронне амов енн ро асади внутрі н ої і овні н ої о ітики ро равови ре им

во нно о стану ро равови ре им ма на у ро ни и а України ро у аст України в мі народни миротвор и о ера і ро осо ивості дер авної о ітики і а е е енн дер авно о суверенітету України на тим асово оку овани територі у оне кі та у анс кі о аст та ін.

а виконання своїх овнова ень Президент країни вида два види равових актів з ві ськових итань укази і роз оряд ення.

Ука и е нор ативно равові чи індивідуально владні акти які вида Президент країни на виконання Конститу ії та законів країни на риклад Ука и ре идента Укра

їни від р «Про Поло ення ро роход ення гро адяна и країни ві ськової слу и у З ро них илах країни» від 0.0 .2018 р. 11 2018 «Про рі ення Ради на іональної ез еки і о орони країни від 0 квітня 2018 року Про ироко ас -та ну антитерористичну о ера ію в оне ькі та уганські о ластях ».

Роз оряд ення и Президента країни о ор ляються зокре а доручення Міні -стру о орони країни на риклад Ро ор д енн ре идента України від р

р и роз оряд ення доручено Міністру о орони країни за ез ечити на равлення в ра он роведення антитерористичної о ера ії в оне ькі та уганські о ластях для роход ення ві ськової слу и ві ськових ко ісарів ра онів іст о лас -те іста Ки ва та ризначення на осади ві ськових ко ісарів о вивільняються ві -ськовослу ов ів учасників антитерористичної о ера ії які зазнали оранення ін ого у код ення здоров я та визнані ві ськово лікарськи и ко ісія и ридатни и за стано здоров я для роход ення ві ськової слу и.

Ка інет Міністрів країни в е ах сво ї ко етен ії вида з ві ськових итань остано ви і роз оряд ення на риклад останова а інету Міністрів України від

р «Про затверд ення Порядку організа ії та ведення ві ськового о -ліку ризов ників і ві ськовозо ов язаних» Ро ор д енн а інету Міністрів України від р р «Про затверд ення лану і відо чих заходів з ада та ії до

ирного иття учасників антитерористичної о ера ії».Від овідно до ст. Конститу ії країни чинні і народні договори згода на о ов яз

ковість яких надана Верховною Радою країни частиною на іонального законодавства країни. Ко етентні дер авні органи країни уклали такі договори і з ві ськових итань

на риклад У ода мі Ур дом України та Ур дом о у ени татів мерики одо реа і а ії ро рам та роектів мі народної до омо и у ві с кові с ері від р ( году рати іковано Законо від 02.11.2000 р. 20 1 ) онвен і ро а орону роро ки виро ни тва нако и енн і астосуванн імі ної рої і ро ї ї ни енн (Кон -вен ію рати іковано Верховною Радою країни 1 .10.1 8 р.).

о нор ативно равової ази з ві ськових итань тако нале ать численні накази іністерств та ін их органів виконавчої влади виданих у е ах їхніх овнова ень.

22

о ді

З К В В КР ПР В К В Згідно зі ст. Конститу ії країни гро адяни від увають ві ськову слу у від овідно

до закону. а виконання конститу і них нор Верховною Радою країни 2 .0 .1 2 р. ухвалено

Закон країни «Про ві ськови о ов язок і ві ськову слу у» (далі в ьо у ункті Закон).Від овідно до ст. 2 Закону ві с кова с у а дер авно с у о осо иво о арак

теру яка оляга у ро есі ні діяльності ридатних до неї за стано здоров я і віко гро адян країни інозе ів та осі ез гро адянства ов язані з о ороною країни її незале ності та територіальної ілісності.

Проход ення ві ськової слу и складовою частиною виконання гро адяна и країни ві ськового о ов язку. со и які роходять ві ськову слу у називаються ві -

ськовослу ов я и. к ачи о з визначення ві ськової слу и ві ськовослу ов я и о уть ути не тільки гро адяни країни але інозе і та осо и ез гро адянства. станні роходять ві ськову слу у на до ровільних засадах (за контракто ) на них на

від іну від гро адян країни не о ирю ться ві ськови о ов язок.а ві ськовослу ов ів З ро них ил країни та ін их ві ськових ор увань не о -

ирю ться дія Закону країни «Про дер авну слу у». е сво ю чергою означа о ві ськовослу ов і не дер авни и слу ов я и.

Ві ськові слу і рита анні такі осо ливості від овідність ві ськовослу ов я едични ви ога о ов язковість складання гро адянино країни Ві ськової рисяги (інозе е ь а о

осо а ез гро адянства яки (яка) в ер е ри а ться на ві ськову слу у до З ро -них ил країни ере о і і не зо ов язання неухильно додер уватися Конститу ії та законів країни су лінно виконувати о ов язки ві ськової слу и)

відносини ов язані з роход ення ві ськової слу и регулюються Законо та ін и и нор ативно равови и акта и

ідви ена о ов язковість ви ог ві ськової слу и іль сувора від овідальність за слу ові раво ору ення чітка слу ова ід орядкованість ви ога ко андирів і начальників наявність ві ськових звань наявність ві ськової ор и одягу і знаків розрізнення.

Гро адяни країни роходять ві ськову слу у а ри овом а о в до ровільно у о -рядку ( а контрактом).

зв язку із и Закон визнача такі види ві ськової слу иа) за ризово

строкова ві с кова с у а. а строкову ві ськову слу у ризиваються ридатні для ього за стано здоров я гро адяни країни чоловічої статі яки до дня від рав -лення у ві ськові частини ви овнилося 18 років* та стар і осо и які не досягли 2 річ -ного віку і не ають рава на звільнення а о відстрочку від ризову на строкову ві ськову слу у. троки роведення ризову гро адян країни на строкову ві ськову слу у ви -значаються казо Президента країни. Він у ліку ться в засо ах асової ін ор а ії. Призовники яки наді ла овістка ра онного ( іського) ві ськового ко ісаріату на ри -

уття до ризовної дільни і для роход ення ризовної ко ісії зо ов язані ри ути в ункт і у строк зазначені в овіст і.

Призовника за рі ення ра онної ( іської) ризовної ко ісії нада ться відстрочка від ризову на строкову ві ськову слу у за сі е ни и о ставина и стано здоров я для здо уття освіти та родов ення ро есі ної діяльності. Закон тако визнача ви -

адки звільнення від ризову на строкову ві ськову слу у в ирни час.Законо країни «Про альтернативну (неві ськову) слу у» еред ачено о за ість

роход ення строкової ві ськової слу и деякі гро адяни о уть роходити альтерна -тивну (неві ськову) слу у. Право на таку слу у ають гро адяни країни як о вико -

З 20 0 р. 1 років.

23


нання ві ськового о ов язку су еречить їхні релігі ни ереконання і і гро адяни нале ать до релігі них організа і які діють згідно із законодавство країни віровчення яких не до уска користування з ро ю

ві с кова с у а а ри овом ід ас мо і і а ії на осо иви еріод. е ризов застосову ться в разі виникнення кризової ситуа ії в дер аві о загро у її на іональні

ез е і оголо ення рі ення ро роведення о іліза ії та (а о) введення во нного стану ві с кова с у а а ри овом осі о і ерс ко о ск аду. аку слу у в ровад ено з

етою до ідготовки та ере ідготовки о і ерів за асу за визначени и ві ськови и с е іальностя и на уття ни и рактичного досвіду

) за контракто ві с кова с у а а контрактом осі р дово о ск аду ві с кова с у а а контрактом осі сер антс ко о і стар инс ко о ск аду ві с кова с у а а контрактом осі о і ерс ко о ск аду.кре и видо ві ськової слу и яки не о на овною ірою зарахувати ані до

слу и за ризово ані до слу и за контракто ві с кова с у а нав анн курсантів ви и ві с кови нав а ни ак адів а тако ви и нав а ни ак адів кі ма

т у сво му ск аді ві с кові інститути аку тети ві с кової ід отовки ка едри ві с кової ід отовки відді енн ві с кової ід отовки.

нозе і та осо и ез гро адянства роходять ві ськову слу у за контракто .Крі Закону країни «Про ві ськови о ов язок і ві ськову слу у» равове регу

лювання ві ськової слу и закрі лене в Законах країни «Про о орону країни» «Про З ро ні или країни» «Про о іліза і ну ідготовку і о іліза ію» ін их законах країни а тако ухвалених від овідно до них указах Президента країни нор ативних актах Ка інету Міністрів країни іністерств і відо ств а тако і народних договорах країни згода на о ов язковість яких надана Верховною Радою країни.

Р К Р З В З Р КР учасні З ро ні или на ої дер ави являють со ою огутню силу здатну за ез е

чити захист країни від зовні ніх загроз. Вони із честю виконують визначені завдання зокре а одо стри ування з ро ної агресії роти країни рикриття ва ливих о ктів дер ави угру овань своїх ві ськ від ударів ротивника.

ективно у виконанню завдань оставлених еред З с рия роду ана олітика дер ави одо структури ко лектування та за ез ечення З ро них ил.

Від овідно до Закону країни «Про З ро ні или країни» З ають таку загальну структуру

ВидиЗ

ухо утні ві ська

Повітряні или

Ві ськовоМорські или

кре і родиві ськ та сил

З днання ві ськові частини ві ськові

навчальні заклади установи та організа ії

о не нале ать до видів З

Генеральни та З

днани о еративни та З

или с е іальних

о ера і Зесантно турові ві ська Зрганіза і на структура

З ро них ил країни

24

о ді

енера ни та У головни орган ві ськового у равління. сновни и завдання и Генерального та у З участь у ор уванні та реаліза ії дер авної олітики у с ері о орони стратегії

во нної ез еки стратегічне ланування застосування З ро них ил ін их ві ськових ор увань

равоохоронних органів ер с е трансслу и і ер с е зв язку координа ія їх ід -готовки до виконання завдань у с ері о орони організа ія стратегічного розгортання З ро них ил ін их ві ськових ор увань організа ія територіальної о орони та о е -ративного о ладнання території дер ави

ез осередн ві ськове керівни тво З ро ни и ила и організа ія і контроль за зді снення заходів с ря ованих на ідтри ання ві ськ

(сил) З ро них ил та ін их ві ськових ор увань і равоохоронних органів ер с е -трансслу и і ер с е зв язку в ості ні о ові та о іліза і ні готовності.

днани о еративни та У орган у равління і видови и та і відо -чи и угру овання и ві ськ (сил). а нього окладені унк ії з о еративного ланування застосування ведення оточних о ера і і у равління угру овання и ві ськ. о то

унк ії ор ування ідготовки та розвитку ві ськ окладаються на Генеральни та і ко андування видів (родів) З а унк ії застосування ереданих у ід орядкування ві ськ зді сню днани о еративни та З .

иди Уа у о утні ві с ка

ухо утні ві ська головни носі о ової огутності З ро них ил незале ної країни. Вони ули с ор овані на ідставі казу Президента країни в 1 р.

у о утні ві с ка оді т на роди ві с к еханізовані ві ська танкові ві ська ра -кетні ві ська та артилерія ар і ська авіа ія ві ська роти овітряної о орони ухо утних ві ськ с е іальні ві ська (ві ська зв язку ві ська Р З (радіа і ного хі ічного та іологіч -ного захисту країни) ві ська радіоелектронної ороть и ін енерні ві ська).

Ме ані овані ві с ка виконують завдання одо утри ання за нятих ра онів ру е ів і ози і від иття ударів ротивника рориву о орони ротивника розгро у ого ві ськ захо лення ва ливих ра онів ру е ів та о ктів. Вони діють у складі орських і овітря -них десантів. Механізовані з днання оряд з танкови и використовуються для введення в рорив і розвитку ус іху на велику гли ину для оточення розгро у ротивника ере -слідування ворога та виконання ін их завдань.

анкові ві с ка головною ударною силою сухо утних ві ськ. Вони застосовуються ерева но с ільно з еханізовани и ві ська и на головних на ря ках і виконують такі

основні завдання в о ороні ез осередня ідтри ка еханізованих ві ськ ри від итті насту у ро -

тивника нанесенні контратак і контрударів у насту і нанесення оту них розсікаючих ударів на велику гли ину розвиток

ус іху розгро ротивника в зустрічних оях і итвах.а оз ро нні еханізованих і танкових ві ськ ере увають танки ( В М « улат» 8 « лот» 8 М « лот») ронетранс ортери ( Р 0 Р 0

Р 80 Р Р ) о ові а ини іхоти ( МП 1 МП 1 МП 2) о ові розвідувальні а ини о ові розві дувально дозорні а ини ( РМ 1 Р М 2) та ін е оз ро ння.

Ракетні ві с ка та арти ері ризначені для ура ення ивої сили танків артилерії ротитанкових засо ів ротивника авіа ії о ктів роти овітряної о орони (ПП ) та ін -их ва ливих о ктів.

а оз ро нні ракетних ві ськ та артилерії ракетні ко лекси о еративно тактичних і тактичних ракет (« кад» « очка») реактивні си сте и зал ового вогню (« ерч» « раган» «Град») са охідні гар ати («Гіа инт» «Піон» « ка ія» «Гвоздика») ротитанкові засо и (« тур » «Конкурс» «Ра іра»).

25


а

в

Види ронетехніки а М « улат» Р в МП 1 Р М 2

а

в

Ракетни ко лекс « очка » а реактивна систе а зал ового вогню «Град» са охідна гар ата « ка ія» в ротитанкови засі «Конкурс»

рмі с ка авіа і ризначена для ді в інтересах сухо утних ві ськ. Вона веде розвід ку зни у о ову техніку та иву силу ротивника зді сню вогневу ідтри ку ід час на -сту у чи контратаки висад у тактичні десанти до -ставля у вказані ра они о ову техніку та осо ови склад викону ін і ва ливі завдання.

р і ська авіа ія а на оз ро нні вертольоти ти у Мі 8 Мі 2 та їх оди іка ії.

і с ка у о утни ві с к ризначені для рикриття ві ськ від ударів ротивника з овітря в усіх

видах о ових ді ри ерегру уванні та розта уванні їх на іс і. Вертоліт Мі 2

26

о ді

а

в

Зенітні ко лекси а « са КМ» « унгуска» в « гла» « илка»

а оз ро нні ві ськ ПП ухо утних ві ськ З ро них ил країни ере увають зе -нітні ракетні ко лекси « са КМ» « тріла 10» зенітні гар атно ракетні ко лекси « ун -гуска» ереносні зенітні ракетні ко лек си « гла» та « гла 1» зенітні артилері ські ко -лекси « илка» та З 2 2 радіолока і ні стан ії рухо і ункти у равління.

е іа ні ві с ка ризначені для за ез ечення о ової діяльності ухо утних ві ськ вони ають у сво у складі розвідувальні ін енерні то огра ічні частини та ідрозділи ві -ськові частини звязку радіохі ічного актеріо логічного захисту та радіоелектронної о -роть и

овітр ні и и е вид з ро них сил ризначени с ільно з ві ська и ПП для охорони овітряного

ростору дер ави ура ення з овітря о ктів ротив ника авіа і ної ідтри ки своїх ві ськ (сил) висадки овітряних десантів овітряного еревезення ві ськ і атеріальних засо ів та ведення овітряної розвідки.

о складу П нале ать роди авіа ії о ардувальна вини увальна тур ова роз -відувальна транс ортна авіа ія та роди ві с к зенітні ракетні та радіотехнічні ві ська.

ако до складу Повітряних ил входять окре і ві ськові частини ідрозділи с е іальних ві ськ а са е розвідувальні ін енерні радіа і ного хі ічного акте -ріологічного захисту зв язку авто атизованих систе у равління та радіотехнічного за ез ечення радіоелектронної ороть и етеорологічного за ез ечення частини а -теріально технічного і едичного за ез ечення та ін і.

а оз ро нні Повітряних ил ере увають літаки МіГ 2 у 2 у 2 у 2 у 2 МР л н 2 н 2 н 2 зенітні ракетні ко лекси 00 та « ук» різних оди і -

ка і .Підготовка ахів ів для Повітряних ил зді сню ться в одно у з ровідних навчаль -

них закладів З ро них ил країни арківсько у на іо нально у університеті Повітря -них ил і ені вана Ко еду а

в і с ково Морс кі и и МВі ськово Морські или ризначені для захисту суверенітету і дер авних інтересів

країни на орі розгро у угру овань лоту ротивника у свої о ера і ні зоні са о -сті но та у вза одії з ін и и вида и З ро них ил країни с рияння ухо утни ві -ська країни на ри орсько у на ря ку.

рганіза і но ВМ включають Ко андування ВМ ві ськово орські ази надводні сили орську авіа ію орську іхоту та артилерію частини та ідрозділи все ічного за -

ез ечення а тако ві ськові навчальні заклади.

27


ітаки а у 2 у 2 в н 2 зенітни ракетни ко лекс « ук»

а

в

есантно турмові ві с ка ри значені для вертикального охо лення ротивника та ді у ого тилу.

В с ро о ні видко реагувати на різно анітні загрози та виклики виконувати за -вдання за ризначення в у овах о характеризуються високи и аневреністю та авто -но ністю ді .

и и с е іа ни о ера і ідрозділи с е іально навчених ахів ів які а -ють с е іальні о ливості у с ерах розвідки ря их ак і та ві ськової ідтри ки для виконання складних не ез ечних інколи олітично чутливих о ера і о роводить ко -

андування .о ти ових завдань нале ать ре ди та сучасні о ові дії сихологічні о ера ії ( ) здо уття розвідувальної ін ор а ії за ліні ю ронту ро ота « ивільної ад іністра ії» (залучення на сві ік населення) створення агентурних ере о ук евакуа ія доставка олонених заручників едична до о ога навчання інозе них ар і олі і них і ез екових сил (так зване « ри но ення

сили») у ровад ення в структуру с е слу і ві ськових організа і з етою игунства

а о зни ення люде о загро ують на іональні ез е і дер ави (у то у числі на території ін их дер ав)

ідготовка до ереворотів овалення ре и ів виявлення іденти іка ія та визначення іле для власних засо ів ура ення антитерористичні о ера ії.

В ПР М В К В ПР Р В

аказо Міністерства о орони країни від 0 .0 .201 р. 0 затверд ено нструк-ію ро організа ію та роведення ві ськово ро есі ної орі нта ії олоді та ри о у

до ви их ві ськових навчальних закладів та ві ськових навчальних ідрозділів ви их навчальних закладів.

28

о ді

Від овідно до ього доку ента ві с ково ро есі на орі нта і мо оді складова дер авної систе и за ез ечення за нятості населення та ві ськово атріотичного виховання олоді яка включа ко лекс заходів со іально сихологічного ін ор а і но ко унікативного характеру одо ор ування ві ськово ро есі ної с ря -

ованості осту ового нако ичення ін ор а ії та отри ання нових даних ро загаль -нолюдські с е іальні зді ності та ро есі ну ридатність гро адянина до ві ськової слу и у З ро них илах країни та ін их ві ськових ор уваннях дер ави утворених від овідно до законів країни.

Метою ВП надання а утні кандидата на навчання у ви их ві ськових на -вчальних закладах (ВВ З) та ві ськових навчальних ідрозділах ви их навчальних за -кладів (В П В З) до о оги у ви орі ві ськової с е іальності о на іль від овіда їхні зді ностя сихологічни та осо истісни якостя які о інюються у ро есі ві -ськово ро есі ного від ору.

Ві ськово ро есі на орі нта ія олоді включа ві ськово ро есі не ін ор у -вання ві ськово ро есі ні консульта ії ві ськово ро есі ни до ір ві ськово ро -

есі ни від ір.

В К В В З К ПР В ПР М П Р К П Г ВК В П ВВ З та В П В З країни ри ають на навчання за сту ене (освітньо квалі іка -

і ни рівне ) акалавра (с е іаліста) осі із числа ивільної олоді ві ськовослу ов -ів строкової ві ськової слу и ві ськово слу ов ів ві ськової слу и за контракто та

зді снюють ідготовку для роход ення ві ськової слу и за контракто на осадах осі о і ерського складу в З ро них илах країни.

авчання ві ськових ахів ів у ВВ З та В П В З зді сню ться за схе а и ідготовки «курсант» а о «студент курсант». За схе ою «курсант» ідготовка ві ськових ахів ів зді сню ться в статусі ві ськово слу ов я ротяго усього строку навчання. хе а «студент курсант» еред ача ідготовку ві ськових ахів ів у статусі студента на о -лод их курсах та в статусі ві ськовослу ов я на ви ускно у курсі.

Всту до ВВ З та В П В З о ливи із 1 річного віку.со и іночої статі ри аються на навчання до ВВ З (В П В З) за с е іальностя и

ідготовки о від овідають ві ськово о лікови с е іальностя визначени у ереліку ві ськових осад осі о і ерського складу які о уть ути за і ені ві ськовослу ов -

я и інка и. Зазначени ерелік с е іальносте визнача ться Міністерство о орони країни.

ер ін ідготовки о і ерів ко андного аху роки о і ерів ін енерного та гу анітарного ахів років.

З ереліко ВВ З та В П В З країни о на зокре а озна о итись на о і і но у са ті Міністерства о орони країни .

Правила ри о у до ВВ З та В П В З затверд у керівник ВВ З (ректор В З до складу якого входить В П В З) та огод у директор е арта енту ві ськової освіти та науки Міністерства о орони країни.

і равила до 1 ерезня року всту у надсилаються до о ласних ві ськових ко ісаріа -тів та Київського іського ві ськового ко ісаріату.

со и із числа ивільної олоді які виявили а ання всту ити до ВВ З а о В П В З у еріод з 1 січня до 1 червня року всту у одають осо исто заяву з додатка и до ра он -ного ( іського) ві ськового ко ісаріату за іс е ре стра ії. По ередня ро есі на діа -гностика та від ір всту ників до ВВ З та В П В З із числа ивільної олоді та лі еїстів роводяться у ві ськових ко ісаріатах.

оку енти на віді раних кандидатів о ор лені згідно з равила и ри о у до ВВ З та В П В З а тако довідку ро результати с е іальної еревірки ра онні ( іські) ві -

29


ськові ко ісаріати одають в о ласні ві ськові ко ісаріати а останні у від овідні ВВ З та В П В З в іру надход ення але не ізні е ні 20 червня року всту у на навчання.

При альні (від іркові) ко ісії ВВ З (В П В З) у ти неви строк ісля ре стра ії доку-ентів розглядають доку енти кандидатів та ри ають рі ення ро їх виклик для рове -

дення всту них ви ро увань. Рі ення о ор ля ться ротоколо засідання ри альної (від іркової) ко ісії ВВ З (В П В З). Про ри няте рі ення час та іс е ри уття для ро -ход ення всту них ви ро увань начальники ВВ З та В П В З овідо ляють кандидатів до 2 червня року всту у осо исто та через ві ськові ко ісаріати.

Всту ники із числа ивільної олоді на равляються до ВВ З та В П В З ра онни и ( іськи и) ві ськови и ко ісара и. Після ри уття до навчального закладу всту ники складають від овідні всту ні ви ро ування визначені у равилах ри о у (о ов язково роходять сихологічне о сте ення о інку рівня ізичної ідготовленості та едични

огляд).акази ро зарахування на навчання видають начальники ВВ З (ректори В З) з ви -

значення с е іальносте та с е іаліза і за яки и уде зді снюватися ідготовка кур -сантів (студентів) на ідставі рі ення ри альної ко ісії до 1 сер ня року всту у на навчання.

Робота в парах. Обговоріть, якими якостями має володіти особа, яка бажає всту-пити до вищого військового навчального закладу.

Р П В К В ПР Г В Г ПР П Р В К В МВ К З Р РМ В КР сторі о од енн ві с кової рис и

Ритуал складання ві ськової рисяги як клятви воїна на вірність сво у народові Вітчизні існу з давніх давен. е в 80 р. до н. е. воїни с артанського аря еоніда еред

итвою з ерса и оклялися не відсту ати і в олон не здаватися. сі вони загинули але оден з них рисяги не ору ив.

ов язкову рисягу складали легіонери Ри у. Перед головни зна ено воїн клявся вірно слу ити і ератору не окидати зна ен легіону анувати ри ських огів ова -

ати тради ії свого легіону.а території сучасної країни складання ві ськової рисяги за очатковано у ст. з

риходо на на і зе лі скандинавів. а е від них уло за озичено е о ряд. Всту аючи до дру ини воїни клялися князеві у свої вірності і ісля ього дру инники вва алися

о рати а и.Ритуал складання ві ськової рисяги на вірність країні в ер е ув роведени е -

гіоно ічових тріль ів вересня 1 1 р. Всту ив и до егіону яки входив до складу австрі ської ар ії ново ран і зо ов язані ули рисягнути на в рн сть австрі сько у і -сарю ран у оси у. ле до роволь і та но складали ін у рисягу на вірність

країні Українс ки і ови трі е рис а українс ким кн м ет манам а орі кі і і мо и ам і всі Україні о вірно с у итиму Рідному ра ві орони

тиму о о еред воро ом во ватиму а ест українс кої рої до останн ої кра і крові .

Поді но в у овах оку а ії ід час ругої світової ві ни рисягали на вір ність україн -сько у народу вояки країнської Повстанської р ії.

сторі о од енн о ово о ра ораПра ор зав ди вва ався ві ськовою святинею ід якою о днуються вірні сво у

о овязку воїни дуть з ни у і .а сьогодні серед істориків не а диної ду ки одо того звідки до нас отра ила

тради ія використання о ового ра ора. дні з них вва ають о вона ри ла з кочів -ника и ін і з варяга и треті рихильника и теорії за озичення ра ора у Візантії.

30

о ді

додер авни еріод східні сло в яни для відзначення іс я в ою князя во началь -ника с ер у користувалися «чілкою стяговою» ідняти на високі ердині уто трави чи ас о кінського волосся.

Пра ори часів Київської Русі складалися з древка рикрі леного до нього атка тка -нини ( олотна) чи ін ого ред ета і верхівки а о навер я насад еного на древко. а -вер я стяга відігравало велику роль у визначенні нале ності загону.

и че від навер я рикрі люва ли унчук а о «чілку стягову» велику кити ю о о лягала древко з усіх оків. из древка ав с е іаль не вістря а о «втік» о лег е

уло ввіткнути стяг росто в зе лю.Колір ра ора на Русі іг ути різни але еревагу віддавали червоно у. крі чер -

воних ули ра ори ілі лакитні рідко овті існували тако кольорові с олучення. еріод вход ення українських зе ель до складу Великого князівства итовського на ра -орах дру ин українських зе ель у ироко у в итку уло о днання овтого та лакитного

кольорів.а давні і ра орні олотни а ули трикутно клинові досить довгі.тяг зазвича охороняв с е іально ризначени дру инник яки ув авторитетни во -

їно котрого історичні д ерела називають «стяговнико ». Втрата стяга ставала гань ою.Ві ськові ра ори за кня ої до и виконували ряд ва ливих унк і . х використову -

вали ередусі як у овні знаки анування над країною оволодіння істо чи орте ею іс езнаход ення олковод я у равління итвою. Велике значення али стяги на всіх

ета ах во нних ді . Перед итвою роз і ені на видно у іс і вони означали ункт де ві сько икувалося в о ови орядок.

Під час а іонально визвольної ві ни 1 8 1 рр. коза ьке ві сько використову -вало ра ори (корогви) різного за арвлення із зо ра ення зірок хрестів іся ів геть -

анських а о зе ельних гер ів. Від другої оловини ст. з утверд ення у

Геть ан ині сотенно олкового устрою використо -вувалися олкові сотенні курінні та ін і корогви зна ена значки. рдеро геть ана Кирила Розу-

овського в 1 р. уло уні іковано орядок зо ра -ень еле ентів на сотенних і олкових ра орах

з ли евого оку ігурував на іональни гер (козак з у кето ) а зі зворотного знак від овідної сотні чи олку.

роки Пер ої світової ві ни ра ор країнських ічових тріль ів ув лакитни із зо ра ення

архангела Михаїла з гали ьки ито у руках. а зворотно у о і в о ра лено у ду ови листя

алиново у крузі а ревіатура « ». квітні 1 18 р. Ві ськова рада Р в Ки ві за ровадила для всіх ві ськових частин

алинови ра ор. о сьогодні з ереглося кілька таких зна ен із синьо овтою части -ною (кри ). а алюнку зо ра ено о ови ра ор ї Залізної стріле ької дивізії р ії

Р 1 1 р. кри і на ря окутнику із синьої і овтої с уг зо ра ено тризу .олдати П ід час ругої світової ві ни ходили в і з овто лакитни и ра ора и

та інколи використовували червоно чорни .сторі о од енн ві с кової симво іки ро ни ормуван

Під оняття «ві ськова си воліка» розу іють усе о використову ться у ві ськові с раві та а не конкретно ред етни а си волічни з іст. Ві ськову си воліку оді -ляють на декілька великих гру

ві ськова е ле атика ві ськова вексилологія ві ськова геральдика

о ови ра ор ї Залізної стріле ької дивізії р ії Р

31


ві ськова с рагістика.і с кова ем ема (від гре . «вставка» «о укле зо ра ення») е си во -

лічне у овне зо ра ення о відо ра а евне оняття означа нале ність ві ськовослу ов ів а о ві ськового а на до від овідного виду з ро них сил роду ві ськ (сил) окре их о днань з днань ві ськових частин установ закладів то о а тако до окре -

их категорі ві ськовослу ов ів с е іалістів. асто ві ськова е ле а вказу тако на дер авну нале ність ві ськовослу ов я.

н и и ві ськови и си вола и різно анітні ра ори. е іальна історична дис -и ліна о кта и дослід ення якої ві ськові ра ори корогви зна ена тандарти

то о назива ться ві с ково векси о о і .о ві с кової ера дики нале ать гер и ві ськових з днань частин установ за -

кладів ідрозділів.Під ві с ково а еристико розу іють весь ко лекс ві ськових нагород заохо -

чувальних та ювіле них відзнак знаків квалі іка ії о виконані у вигляді еталевих на -грудних знаків.

і с кова с ра істика охо лю весь ко лекс ві ськових ечаток о використову -ться у З ро них илах.

країнська ві ськова си воліка а давню і складну історію.За часів Київської Русі великого о ирення на ув таки ві ськови си вол як ра ор.

ст. до коза ьких ві ськових си волів (кле нодів) нале али олкові ра -ори сотенні значки геть анські унчуки ві ськова узика литаври атри ути влади

коза ької стар ини улави геть анів ірначі олковників тростини ві ськових суддів кала арі исарів.

козаків у 1 р. зявля ться тако ечатка із зо ра ення козака з у кето . а ечатка двад яти геть ан в у родов 1 1 рр. вирізь лювали е о раз. За Геть ан -ини козак з у кето остаточно на ува ознак загальнона онального си волу утвер -

д у ться як дер авни гер . еріод коза тва костю не ув носі ві ськових си волів.

Ві ськові е ле и використовувались кра їнськи и ічови и тріль я и в роки Пер -ої світової ві ни.

агрудни знак розро ив до другої річни і егіону ічових тріль ів худо ник і ото -гра ліан у анюк. Знак уосо лю рагнення січовиків о днати всі українські зе лі в одну унітарну дер аву. а знаку використано зо ра ення двох гер ів гали ького із зо ра ення лева та київського з архангело Михаїло .

ічові стріль і носили на головних у орах кокарди та «чічку». Вона ала вигляд круг-лої розетки з тканини двох кольорів синього і овтого.

ле и істилися на ря ках ре енів січовиків. ер од Визвольних з агань з дер вн сть кр їни (1 1 1 21 рр.) си воліка

укр їнської р ї розвинулася в д ростої ор и овто л китни ов язок н рук в до лко завер еного ко лексу уло за ровад ено однострі розро лялася систе а нагород ра ори.

агрудни знак « країнські ічові тріль і». 1 1 р.

« ічка» на головни у ір

Кокарда кра їнських ічових тріль ів

32

о ді

и воліка П о ра ьовувалася у ро есі з ро ної ороть и аралельно зі станов -лення організа і ної структури ар ії. В основу ві ськової си воліки закладено ідею української дер авності яку си волізували тризу і овто лакитни ра ор.

еякі сучасні українські ві ськові си воли наведено на ор а і ідручника.

В К В ПР Г К В В Р КР К М Р В З П Р К К

В П В З П Р Ко ен гро адянин країни у ер е всту аючи на ві ськову слу у до З ро них ил

країни осо исто склада Ві ськову рисягу на вірність країнсько у народу і скрі лю її власноручни ід исо .

ВІЙСЬКОВА ПРИС ГАЯ, рі ви е ім та о ат кові , вступаю на військову службу і урочисто

присягаю Українському народові завжди бути йому вір ним і відданим, обо-роняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недо-торканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, накази ко-мандирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю.

Присягаю виконувати свої обов’язки в інтересах співвітчизників. Присягаю ніколи не зрадити Українському народові!

Ві ськова рисяга доку ент юридичної сили о а велике дер авне значення. ні с ор ульовано на ва ливі і ви оги які воїн а неухильно виконувати в інте

ресах на іональної ез еки країни.

Користуючись мережею Інтернет, знайдіть і порівняйте перший текст військової присяги ЗСУ з нинішнім текстом.

З о енту складання рисяги на ві ськовослу ов я оклада ться вся ов нота від о -відальності за дотри ан ня слу ових о овязків еред ачених Кон ститу і ю країни за -кона и ві ськови и статута и наказа и ко андирів і начальників. разі невиконання

их о овязків наста від овідальність еред ачена законодавство країни.т. 128 татуту гарнізонної та вартової слу та ст. татуту внут рі ньої слу и

З ро них ил країни за ороняють ризначати до варти та на о ове чергування ві -ськовослу ов ів які не склали Ві ськової рисяги.

Ві ськову рисягу складають ві ськовослу ов і ісля роход ення ни и ро -гра и ідготовки вивчення основних оло ень ві ськового законодавства країни ві ськових статутів стосовно їхніх рав та о ов язків виконання в рави стріль и зі стріле ької з рої.

ень складання Ві ськової рисяги святкови для ві ськової частини. а е уро -чисти захід за рі ення ко андира частини о уть ути за ро ені лизькі родичі ві ськово слу ов ів які складають Ві ськову рисягу а тако ін і гості.

В ПР П Р В К В МВ В

о ови Пра ор ві ськової частини З си воло честі до лесті слави зо овязу ко ного ві ськовослу ов я віддано слу ити країнсько у народові у ньо у іло не -охитно оронити країнську дер аву не кодуючи свого иття. Крі того він очесни

знако о свідчить ро нале ність ві ськової частини до З визнача осо ливості її о ового ризначення історії та заслуг.

33


о ови Пра ор вруча ться від і ені Пре -зидента країни ісля їх с ор ування таки ві ськови частина дивізія ригада ол -ка окре и аталь она дивізіона авіа -ескадрилья ві ськово навчальни заклада і навчальни частина . Під час вручення ві -ськові частині вида ться Гра ота Президента

країни. о ови Пра ор закрі лю ться за ві сько -

вою частиною на весь час незале но від з іни її на енування і но ера. Він зав ди знахо -диться зі сво ю ві ськовою частиною а на олі

ою у ра оні о ових ді у яких частина ере участь. о ови Пра ор зав ди ере ува ід охороною варти а ід час винесення ого до ві ськової частини ід охороною ра ороносного взводу.

Ко ен ві ськовослу ове ь зо о в я зани як святиню о ерігати о ови Пра ор сво ї частини. разі ого втрати ко андир ві ськової частини і ві ськовослу ов і о ез -

осередні и винуват я и ього несуть від овідальність згідно із законо .казо Президента країни від 20.0 .200 р. 0 200 затверд ено о ис і алюнок

азового зразка о ового Пра ора ві ськової частини (з д нання) З ро них ил країни.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Яка існує ієрархія нормативно-правових актів з військових питань? 2. Поясніть особливості проходження військової служби іноземцями та особами

без громадянства.3. Чи є військовослужбовці державними службовцями? Відповідь обґрунтуйте.4. Назвіть і схарактеризуйте види військової служби.5. Поясніть структуру Збройних Сил України. 6. Назвіть види і роди Збройних Сил України. Схарактеризуйте кожен з них.7. Назвіть основні напрями військово-професійної орієнтації учнів.8. Який порядок підготовки до вступу до ВВНЗ та ВНП ВНЗ?9. Розкажіть історію походження військової присяги, Бойового Прапора, військової

символіки збройних формувань України.10. Яким військовим частинам вручається Бойовий Прапор після їх формування?11. Знайдіть опис Бойового Прапора військової частини й назвіть символ україн-

ського народу, зображений на ньому.

1. Користуючись мережею Інтернет, знайдіть ВВНЗ та ВНП ВНЗ, які готують офіце-рів для кожного з видів і родів військ ЗСУ.2. Використовуючи додаткові джерела інформації, дізнайтеся, яку відповідаль-ність несе призовник за ухиляння від призову на військову службу.

4. ІСТОРІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА Р В В В К П Р

В К В К ( ст. н. е.) східнослов янських ле енах ві ськова організа ія ула родо ле інною. Рід д ав

ро з рою та ві ськове с оряд ення за ез ечував охорону осель і городи від ворогів. Керував воїна и (у ті часи вони називались «воя и») в ою во вода. авньослов янське ві сько ало ри ітивну організа ію росту з рою сла ку дис и ліну. Разо з ти слов янські вої дивували світ сво ю с іливістю силою к ітливістю. Значни в лив на становлення і розвиток слов янського ві ська али нор ани (варяги). Вони в ровадили в

азови зразок о ового Пра ора ві ськової частини (з днання) З ро них ил країни

34

о ді

українське ві сько досконалі у з рою та о ладунки ( ан ирі еталеві накладки на тіло оло на голову довги ит еч с ис) і ві ськове исте тво (висока дис и ліна у о -

рядкування ві ська вза овиручка в ою). еріод становлення класового сус ільства слов янські ле ена о д нуються в со -

юзи ле ен. Про ес ор ування останніх ув осо ливо інтенсивни у ст. н. е. таких союзах утворе них наса еред ід час ві ни з етою о орони велику роль відігра вав ві ськови вата ок. Ві ськовою силою союзу ле ен ули всі о здатні чоловіки.

о ст. нале ить виникнення дру ини. Вона ула ості ною організа і ю ро е -сі них воїнів які стояли оза о иною і над нею організа і ю згуртованою не родови и зв язка и а с ільністю ві ськових і а нових інтересів та вірністю сво у вата ку.

Ві сь кови вата ок великого союзу ле ен ста у равителе кн ем. лизьке ото -чення князя еретворювалося на ого радників і на ісників дру ина на ві ськову силу

о виконувала свої основні унк ії риду ення о ору екс луатованих ас і ве дення во н.

Р КР К Г В К П Р К В К Р і с ко еріоду иївс кої Русі ст складалося з трьох основ них частин вели -

кокнязівської дру ини дру ин іс евих князів та ін их еодалів народного о олчення на аних загонів.

ру ина ула осердя ві ська. Вона оділялася на стар у та олод у. ер и еріод існування Київської Русі дру инни лад характеризувався ти о

дру инники ості но ере ували оруч із князе или ри ого дворі оділяли ого інтереси в усьо у до о агали о у. Князі остачали дру ину всі нео хідни ї ею одяго з ро ю. Вони вва али дру инників свої и радника и.

сновни контингент дру ини родова знать але ко ен кого князь вва ав інни у ратні с раві ораді іг ути включени до складу дру ини. З рядів стар ої дру ини виходили на ва ливі і редставники князівської ад іністра ії осадники тися ькі та ін.

Молод і дру инники («отроки» « асинки» «дитячі») ості но ере ували ри дворі князя з ли уючись зі слуга и. З олод ої дру ини виходили охорон і князя а тако ризначалися ни чі осадові осо и.

Представники верхівки стар ої дру ини із часо стали називатися ояра и. ояри створювали свої дру ини. Відносини і ни и князе із часо ереростали у васальні.

т е коли ні дру инники князя еретворюючись у еодалів васалів риводили на ві ну свої дру ини еодальні о олчення о складалися з іського населення слуг холо ів і зале них селян.

З народних о олчень (воїв а о ратників) ор увалася основна частина ві ська. Вони ко лектувалися з вільних селян і істян у еріод во н із зовні ні ворого у ви адках загрози дер аві.

ля роведення во нних о ера і великі князі залучали за лату інозе ні на ані за -гони які складалися з варягів редставників інських і тюркських ле ен.

Ві сько оділялося на десятки сотні тисячі. Пізні е ого очали оділяти на олки. і часи ули два основних роди ві ська ору ники і стріль і. ру ники али на

оз ро нні ан ир оло ит еч с ис сокиру. тріль і ули оз ро ні тільки луко зі стріла и. о кін я ст. українське ві сько уло і и . Кіннота за свої оз ро ння о -ділялася на ва ку (воїни в ан ирах оло ах зі с иса и і ита и) та легку (стріль і з лука и).

е еріод очина розвиватися українськи ві ськови лот. Ві ськові човни на -зивалися лодія и. ули річкові орські лодії вони али різні роз іри і в і ували від 0 до 100 воїв.

З иралося ві сько за наказо князя. е іальні ві ськові тренування аневри у ві -ську не роводилися. орослі вдосконалювали свою а стерність у ою. ло і али знати всі види з рої у іти оротися кидати с ис стріляти з лука володіти ече алею їздити верхи на коні. Після такої ідготовки ідлітків рали в о ові оходи.

35


і с ко еріоду еода ної ро дро еності ті роки ві роки стеод інни су утнико роздро леності стали нескінченні крово ролитні еодальні

ві ни («усо и і») за зе лю ро очі руки олітични в лив. Ві ськові сили в е еріод очали роз оро уватися.

днання з ро них сил кількох князівств Русі уло о ливи тільки в разі з ігу інтересів їхніх рави телів. оча з ро ні сили Русі еріоду еодальної роздро леності стали де о сла и и ні вони ули в ранньо еодальни еріод загальна кількість ві ська з іль илася. Ві ська окре их князівств у во нни еріод налічували до кількох тисяч воїнів.

З великих князівств які в е час існували на території краї ни вирізнялося Гали ькоВолинське яке створив у 11 р. Ро ан М тиславич. Проіснувало воно до 1 0 р. Ва ливою ланкою в дер авні структурі Гали ько Волинсь кої зе лі уло ві сько. еріод вторг нення інозе ів до складу ві ська оряд із ро есі ною дру иною входило народне о олчення. Піклуючись ро осилення о здатності з ро них сил і рагнучи осла ити власну за -ле ність від великих еодалів анило Гали ьки ( равитель Гали ько Волинського кня -зівства) у середині 0 х років ст. с ор ував регулярну іхоту (« і і») і ере оз роїв кінноту. Ко андував ві сько на часті е са князь а тако во вода яки ризначався князе і ув о у ід орядковани . Під час о ових ді князь іг скликати ві ськову раду.

Коли Гали ько Волинська дер ава стала сла нути и скористалося Велике князів -ство итовське осту ово з 1 0 р. очало захо лювати с очатку ілоруські а оті українські зе лі.

Князі захо лених литов я и українських зе ель еретворилися на удільних князів зале них від великого князя литовського. Культура україн ів с равила значни в лив на литов ів. Вони ере али від україн ів зокре а ві ськову організа ію с осо и о о -рони осо ливості зведення орте ь тради ії гос одарювання і владарювання. діль -ни князя ід орядковувалися органи у равління а тако ві сько.

Р КР К Г В К П Р К З ю лінська унія 1 р. о днала Польське королівство і Велике князівство итовське

в дину дер аву Річ Пос олиту. я унія означала різке осилення влади ольських е -одалів над українськи населення . аслідко ю лінської унії стало остаточне закрі а -чення українського селянства олітичне і на іонально релігі не гно лення населення.

Посилення утисків українського народу викликало анти еодальну і на іонально ви -звольну ороть у українського народу. а о ирені ою ор ою ротесту стали асові втечі селян на східні івденно східні зе лі. Вони засновували нові оселення сло -

оди освоювали алозаселені зе лі усти а. акі втікачі називали се е ко аками то то вільни и людь и.

ак за дні ровськи и орога и виникли невеликі коза ькі укрі лені істечка січі на азі яких утворився на іль и ентр українського коза тва За орізька іч о стала

головни ентро ороть и народних ас країни за свою на іональну незале ність. осту до ічі ув вільни . При няті до лав за орізького коза тва зараховувалися

за власни а ання . Під час за ису до куреня з інювалося різви е ново ри улого надавалося о у удь яке нове і я яке часто характеризувало ередусі зовні ність людини. е ро илося для того о риховати инуле ри нятих до ічі. овачок ставав с рав ні козако ли е тоді коли осягав усі равила у ів ід орядковуватися ко о -во у ота ану стар ині усьо у товариству.

Ві сько за орізьких козаків оділялося на січових і волосних козаків. і ові козаки ули с рав ні віто коза тва. я частина коза тва ості но ро ивала

в ічі о куренях оділялася на «стар е» і « олод е». ічові козаки ули неодру ені.о осні козаки відрізнялися від січових ти о али власні сі ї гос одарство о -

сті но е кали на околи ях ічі у за орізьких сте ах о хуторах і сло одах. Вони али досту на іч роте не али рава та ості но ере увати.

36

о ді

к ві сько за орізька гро ада оділялася на 8 куренів. за орізьких козаків слово «курінь» в ивалося у двох значеннях на означення итла і са ості ної частини ві ська.

Ви и органо коза ького са оврядування яки вирі ував на ва ливі і итання ула загальна а о як її називали ві ськова рада. а ві ськових радах ору увалися

всі на ва ливі і итання иття За орізької ічі оголо увалася ві на укладався ир оголо увалися ві ськові оходи каралися злочин і о иралася з і увалася коза ька стар ина то о.

за орізького коза тва склалася своя ад іністра ія. а ва ливі и и її ланка и у другі оловині на очатку ст. ули ві ськові начальники ві ськові чиновники

охідні аланкові начальники (та ).

Òàáëèöÿ 1

Адміністрація за орізького козацтва

і с кові на а ники і с кові иновники

о ідні на а ники

а анкові на а ники

ко ови ота ан ві ськови суддя ві ськови исарві ськови осавул курінни ота ан

дов и у кар тлу ач кантар і а ар улавни -чи унчу ни хорун и чау і кан еляристи

олковник исар осавул

олковник осавул

исар ідосавул ід исарі

Ко ови ота ан ві ськови суддя ві ськови исар та ві ськови осавул становили так звану ві с кову стар ину. ирни час ві ськова стар ина за алася ад іністра -тивни и судови и с рава и ічі а ід час ві ни очолювала козаків.

о ови отаман (ко ови ) ви орна слу ова осо а в За орізькі ічі яка зосеред увала у своїх руках на ви у ві ськову ад іністративну судову владу. во нни час ко ови ота ан ув головни ко андиро і ав нео е ену владу.

Ко ових ота анів до середини ст. часто називали геть ана и.і с кови судд ув другою ісля ко ового ота ана осадовою осо ою в За орізь -

ко у ві ську. ого основни о ов язок зді снення суду над козака и. Крі ього він еріодично виконував о ов язки скар ника ризначав начальника артилерії та ав ін і унк ії.

і с кови исар завідував кан елярі ю і вів усі ись ові с рави ві ська.і с кови осаву сте ив за дотри ання козака и орядку в ічі а ід час во нних

ді у ві ськових та орах за виконання судових рі ень ко ового ота ана ві ськової ради ровадив дізнання одо злочинів які ули вчинені на території ічі заготовляв родовольство для ві ська на ви адок ві ни та ін.

Після за орізької ві ськової стар ини ли курінні отамани. Посада курінного ота -ана тако ула ви орною. Курінни ота ан відав гос одарство ко та и куреня та

зді снював у равління ого с рава и зокре а за ез ечував сві курінь о ри аса и харча и включав ново ри улих до коза ьких с исків то о.

За ві ськовою стар иною ли ві с кові иновники головни завдання яких уло надання до о оги ві ськові стар ині у виконанні їхніх о ов язків.

і с кови дов и відав олкови и литавра и яки и з ирали козаків на раду. Крі того він ув рисутні ід час виконання судових вироків за ез ечував стягнення о -датків і торговельного ита.

і с кови у кар завідував усі ю за орізькою артилері ю о у ула ід орядко -вана ві ськова в язни я.

і с кови т ума виконував о ов язки ерекладача. і с кови кантар і ув охорон е ві ськових ір та вагів які ули однакові для

всього За орі я.

37


і с кові а арі з ирали ито (« еревізне») з ку ів на користь ві ськової скар ни і на ере равах через річки ні ро уг а ару.

і с кові у авни и ун у ни і орун и від овідно з ерігали улаву унчуки як си вол влади ко ового ота ана а тако ві ськове зна ено корогву.

і с кові ау і виконували унк ії осланників.ез осередньо за ві ськовою стар иною стояла стар ина о ідна і а анкова.

Вона вва алася ви ою за ранго від ві ськових чиновників але на від іну від них діяла за е а и ічі у своїх аланках (ад іністративно територіальна одини я За о -різької ічі). Похідна стар ина діяла ід час ві ни. Похідни олковник ув началь -нико евної частини ві ська аючи ід свої ко андування кілька загонів козаків.

Ре строві ко акиряд Речі Пос олитої на агався о ирити свою владу на За орізьку іч і ри оркати

не окірне коза тво. 1 2 р. король игіз унд вгуст видав універсал ро ри няття на дер авну

слу у трьохсот низових козаків які ули занесені до осо ливого с иску ре стру звідки дістали назву ре строви . Ко ни з ре стрових козаків ере ував на королівсько у

утри анні одер ував лату. статочно ре строве коза ьке ві сько с ор увалося в 1 8 р. сі ре строві козаки отри ували гро ову винагороду і раво на осво ні ни и зе лі. Геть ано ре стру ув ризначени черкаськи і канівськи староста Ви неве ь -ки . ули визначені ого о ічник і исар ре стру. Ре строві усили езза еречно вико -нувати накази своїх начальників і нести слу у та де ї нака уть.

Засновуючи ре строве ві сько уряд Речі Пос олитої на агався використати ого е -редусі для ороть и з народни и аса и країни а в е оті для охорони кордонів. е ві сько о і і но називалося «Ві сько ого королівської илості За орізьки ».

Ре стр кількісно не ув ості ни і з інювався зале но від олітичної ситуа ії яка складалася на евни час.

В країні уло засновано ість ре стрових коза ьких олків Київськи Переяслав -ськи іло ерківськи Корсунськи Канівськи і еркаськи . Полки сво ю чергою о -ділялися на сотні.

з ього часу козака и о і і но визнавалися ли е ті хто ув занесени до ре стру. сі ін і то то основна коза ька аса ли алися наче то оза законо .

Верхівку ре стру осідала коза ька стар ина і за о не коза тво. танови е основної аси ре стрового коза тва уло складни . ов язок від увати на власні ко ти нічи не о е ену ві ськову слу у висту ати в охід з коне з ро ю і ві ськови знаряддя ви агав від ре стрових козаків значних гро ових витрат а на час ві ськових оходів вони навіть ередавали сво гос одарство в ін і руки.

Ваго и чиннико котри визначав настрої іль ості ре стрових козаків уло те о зав ди існувала загроза скорочення ре стру і як наслідок окрі ачення. Ре -строве коза тво як і народні аси всі ї країни олісно с ри ало на іонально релі -гі ни утиск о різко осилився на рикін і ст. ерез е ід час народних овстань кін я ер ої оловини ст. не тільки коза ькі низи а коза ька «середина»

ереходила на ік ор ів роти крі а тва та інозе них гно ителів.аки чино на очатку ст. в країні існували три чітко не роз е овані категорії

козаків за о ні ре строві козаки які слу или уряду за оро і о или оза е а и Речі Пос олитої та на іль е козаків е кали у рикордонних істах вели коза ьки с осі иття але не али о і і но визначеного статусу.

Українс ке ві с ко еріоду а іона но ви во ної ві ни країнськи народ не іг з иритися з ольськи анування і в січні 1 8 р. очав

ві ну роти Речі Пос олитої. сновою ві ськової сили в і ороть і ули аси ео -дально зале ного селянства. За орізька іч ротяго усі ї ві ни ула ентро ідго -товки ві ськових кадрів ва ливою тиловою азою овстан ів.

38

о ді

еріод 1 8 1 . ор увалась українська на іональна дер ава на чолі з геть -ано огдано ельни ьки . оді в країні діяла величезна як на ті часи з ро на

сила чисельністю 00 0 тис. осі яку називали коза тво . З ро ні сили в еріод ві ни ор увалися як з до роволь ів так і з о ілізованих.

хилення від о іліза ії загро увало с ертною карою.. ельни ьки ду е д ав ро нале ну організа ію і о здатність з ро них сил.

літку 1 8 р. він ри няв ві ськови статут « татті ро устрі Ві ська За орізького». ис и ліна у ві ську ула суворою.

Пер ою ере огою українського коза ько селянського ві ська огдана ельни ь -кого над ві сько Речі Пос олитої ула ере ога в итві ід овти и Вода и (2 .01 .0 .1 8 р.) а в е 2 травня 1 8 р. ід Корсуне ар ія геть ана розгро ила головне ві сько Речі Пос олитої. лискучу ере огу українське ві сько здо уло в итві ід Пи -ляв я и (нині село Пилява таросинявського ра ону ельни ької о ласті) у вересні 1 8 р. ев иру ою славою окрили се е українські вояки в итві ід ерестечко (18

0.0 .1 1 р.) хоча зазнали в ні оразки.Після ід исання і Росі ю та країною договору в 1 р. країна вві ла ід ро -

тек ію Росії як незале на дер ава з коза ьки устро . країна дістала раво ати власне ві сько 0 тис. ре стрових вояків. е ула ості на ро есі на ар ія о виокре -

илася із 00 тисячної аси україн ів атріотів які оролися за визволення сво ї зе лі. з червня 1 р. українські росі ські ві ська с ільно роз очали воювати роти Речі По -

с олитої. Прикладо вдалих о ових ді союзного ві ська ула итва ід Городко (осінь 1 р.) у які ві ська Речі Пос олитої зазнали оразки.

ельни ьки значно з іль ив чисельність ре стру до 80 100 тис. вояків роти ви -значених 0 тис. о ви равдовувалося отре а и ві ни. р ія країни стала одні ю з на сильні их ар і вро и. Ре стров і али кінноту іхоту артилерію річково орські ідрозділи. а рикін і иття геть ана у складі ар ії з явилися на ан і гварді ські час -

тини татарська і ні е ька.Передчасна с ерть ельни ького 2 ли ня 1 р. ризу инила дер авотворчі ро -

еси в країні о в одаль о у негативно означилося на роз удові української на іо -нальної дер ави та її з ро них сил.

і с ко в еріод Руїни Після с ерті . ельни ького в країні настали тя кі часи які тривали агато років.

Почалась і усо на ороть а за владу країна ула оділена на іво ере ну та Право -ере ну країна занурилась у хаос. сто рики називають е еріод Руїною.

акі о ставини ду е олег или Росії втручання у внутрі н иття країни о о -силити сві в лив на неї і ідкорити її.

Прагнення арату о е ити вольності країни не о инуло і її з ро них сил. країн -ськи геть ан ув зо ов язани залучати коза ьке ві сько до участі у во нних оходах росіян.

Ре строве ві сько використовувалося тако для охорони кордонів Росії осо ливо на івдні. их оходах козаки ідкорялися росі сько у ко андуванню. Росія вдавалася до

заходів одо з ен ення коза ького ві ська.і с ко у ста очатку ст. іво ере я ло о ан ина та За орізька іч ере ували у

складі Росі ської і ерії. Право ере я зали илось у складі Речі Пос олитої. е еріод іво ере на країна е з ерігала власні з ро ні ор ування. днак з 1 2 р.

українське ві сько очало вливатися в росі ську ар ію. о кін я ст. е ро ес в основно у уло завер ено і країна зали илася ез власних з ро них сил.

Ві ськове ор ування за оро ів уло автоно ни ідрозділо у з ро них силах Ро -сії. арськи уряд ставився до За орізької ічі з у еред ення і ахо . Проте ві ськови отен іал за оро ів їхня роль в охороні кордонів з у ували Росію деяки час иритися

з існуван ня ічі.

39


М а ка Зру нування ічі

днак у 1 0 р. за наказо росі ського аря Петра іч уло все таки зру новано. За оро і які втекли від о сти са одер я заснували о лизу ерсона іля гирла

ні ра так звану ле ківську іч (нині істо ле ки). 1 р. і ератри я нна оанівна дозволила за оро я які втек ли від ересліду -

вань Петра овернутися заснувати ову іч на річ і азавлук (Під ільна) о лизу і -ко оля. Вона розта овувалася за кілька кіло етрів від тарої ічі. Росія зо ов язувалася

ороку ви лачувати за оро я ко ти за несення ві ськової та сторо ової слу и.аре ті ах еред за оро я и нес ри няття їхніх де ократичних орядків які не

в исувалися в систе у са одер авства досягли критичної точки. сер ня 1 р. росі -ська і ератри я Катерина видала ані ест за яки За орізьку іч уло зру новано. За и доку енто назва «за орізьки козак» за оронялася.

Що вам відомо про зруйнування Запорізької Січі з курсу історії України?

КР К В К В РМ В КР В В К В П .

В В К В КР К Г Р роки Пер ої світової ві ни (1 1 1 18) україн і з у ені ули воювати рат роти

рата як на о і росі ської так і на о і австрі ської ар і .Українс кі і ові трі і

1 1 р. в Галичині яка ере увала ід владою встро гор ини утворилися загони країнських ічових тріль ів ( «усуси») у складі австро угорської ар ії. Вони с ор -увались із до роволь ів на заклик Головної країнської Ради (Г Р утворена 1 сер ня

1 1 р. у ьвові) о ула координа і ни ентро захисту інтересів україн ів встрогор ини.

сер ня 1 1 р. у львівські газеті « іло» з явилося звернення Г Р «до всього україн -ського народу» у яко у роголо увалась нео хідність утворювати олки українських до -

роволь ів ід назвою « країнські ічові тріль і». З великої кількості ри улих до ро -воль ів австрі ська влада ви рала тільки 2 00 осі яких уло оділено на 10 сотень о 2 0 стріль ів у ко ні .

40

о ді

країнські ічові тріль і рали участь у агатьох оях роти росі ських ві ськ. Пер и ус іхо егіону ула ере ога на горі Маків і 2 квітня травня 1 1 р. алі

він відзначився в оях ід олехово Галиче Завадово і е иків я и.

ли ні 1 1 р. уло створено олк із осо ови скла -до 2200 вояків. рганіза і но олк склався з двох куренів. Ко ни курінь ав сот ні. Кількісни склад сотні коливався в

е ах 100 1 0 стріль ів. отня складалася з чот ко на чота із роїв о 10 1 стріль ів. Крі того у сот ні ули кра -ве ь ве ь исар о ічник исаря два теле оністи ять осі санітарної слу и.

сер ні олк у е ув на ронті. о листо ада 1 1 р. ід алени артилері ськи вогне вояки олку від ивали ез ерервні атаки су ротивника. юдські втрати ули такі

великі о зали ки олку відвели на ере ор ування в тил.а ронт «усуси» овернулися на очатку травня 1 1 р.

Протяго сер ня вересня ього са ого року олк знову рав участь у за еклих оях стри уючи росі ську ар ію яка зді снювала насту альну о ера ію ( русилов -ськи рорив). Гора исоня на які закрі илися «усуси» стала іс е їхньої геро ської слави і не о равних втрат у ити и оранени и ві ськово олонени и. Потра ив и в оточення іль их сил ворога олк ерестав існувати.

и е 1 0 стріль я і 1 стар ина удалося вирватися з оточення.

Зали ки олку уло виведено в тил та ере ор овано. а ронт ід ере ани олк овернувся в люто у 1 1 р.

Під час нового насту у росі ської ар ії на Південно Захід -но у ронті стріле ька частина іною знач них втрат утри -

увала ронт іля с. Конюхи на ере ан ині. ерезні овтні 1 18 р. олк у складі австро ні -

е ьких ві ськ зді снив охід у аддні рянську країну ( еринка ірзула (нині Подільськ) ерсон іко

оль лександрівськ). а очатку овтня 1 18 р. уло ередислоковано з ерсон ини на уковину у ернів і.

Після утворення Західноукраїнської ародної Рес у ліки (З Р) у листо аді 1 18 р. олк ередислоковано до ьвова де він став ядро Гали ької ар ії. али велике значення

для відновлення ві ськових тради і зростання українського атріотиз у утверд ення ор и українського однострою (на риклад вояки носили голов ни у ір азе инка) то о.

рмі У Р20 листо ада 1 1 р. ісля іль ови ького овтневого еревороту уло роголо ено

країнську ародну Рес у ліку ( Р) як автоно ну рес у ліку у складі Росі ської ресу ліки.

країнськи уряд відразу очав роз удову власного ві ська. листо аді 1 1 р. уло створено Генеральни та на чолі з генерало . о ровськи . о складу уряду Р Генерального екретаріату уві ов Генеральни секретаріат з ві ськових с рав ід керівни тво и она Петлюри о виконував унк ії ві ськового іністерства. оді засновано українські ві ськові навчальні заклади для ідготовки олодих о і ерів.

грудні 1 1 р. ор уються ер і суто українські регулярні частини Курінь ічових стріль ів Га да а ьки кі ло ідської країни 1 Рес у ліканськи олк. 0 грудня

евідо и українськи січови стріле ь

Катерина Гладун санітарка . 1 1 р.

41


1 1 р. . Петлюра затвердив статут р ії Р. січні 1 18 р. ентральна Рада (рево -лю і ни арла ент країни) ухвалила «Закон ро утворення країнського ародного Ві ська».

е са и час іль ови ька Росія розв язала агресію роти Р. Після а е де -сятиденної о орони Ки ва від іль ови ьких ві ськ 8 лютого 1 18 р. регулярні частини

р ії Р разо із загона и ілі ії відсту или на Волинь.Під кіне ь ерезня 1 18 го р ія Р зросла до 1 тис. і ів. Значну до о огу в

її ор уванні надав оюз Визволення країни. ого старання и з ві ськово олоненихукраїн ів о ере ували в та орах і еччини та встро гор ини ротяго лютогоквітня 1 18 р. уло с ор овано дві дивізії « иньо у анників» (1200 і ів) і « іро у -

анників» ( тис. і ів). квітні 1 18 р. р ія Р налічувала лизько тис. осі . 2 квітня 1 18 р. стався дер авни ереворот унаслідок якого в країні встано -

вився ре и геть ана Павла коро адського. Встановлення Геть анату де о з і -нило як ситуа ію у ві ськах так і ставлення уряду до ар ії в іло у. ряд країнської

ер ави яка остала на іс і Р внаслідок дер авного еревороту ду е до ре ро -зу ів значення регулярних з ро них сил. о у організа ія української о здатної ар -

ії а тако ві ськово орського лоту складала одне з основних завдань геть ана П. коро адського. днак зва аючи на актичну оку а ію країни ні е ьки и та ав -стрі ськи и ві ська и геть анськи уряд не іг діяти са ості но. і е ько австрі -ське ко андування ере кодило ор уванню українських ві ськових частин уло де о ілізовано дивізію « иньо у анників» та розз ро но олк ічових тріль ів.

1 листо ада 1 18 го роз очалося антигеть анське овстання яки керувала ирек-торія о роголосила відновлення Р. е 1 грудня 1 18 р. рес у ліканські ві ська за няли Київ. а то час р ія Р досягла 00 тис. осі .

и часо стратегічне станови е Р на зла і 1 18 1 1 рр. уло критични країна о инилася в кіль і ронтів. загро ували росі ські іль овики о ровольча ар ія н -тона енікіна ольські з ро ні сили та ві ська нтанти. середині грудня уло роведено реорганіза ію ви их ар і ських установ створено еративни та за ровад ено о -саду Головного ота ана. и став . Петлюра. р ія Р ротяго 1 18 1 1 рр. рала участь у складні ороть і як роти іль ови ьких сил так і роти сил нтанти Поль і та о ровольчої ар ії.

користав ись катастро ічни станови е української регулярної ар ії дені -кін і іль овики та ольські з ро ні сили роз очали активні дії. се редині листо -ада 1 1 р. частини р ії Р отра или в оточення в ра оні орториї та ю ара

(нині ито ирська о ласть). Розу іючи всю складність ситуа ії уряд Р та україн-ське ві ськове ко андування грудня 1 1 р. ухвалили рі ення ро ерехід до арти -занської ороть и роти оку антів.

Ведучи ороть у з іль овика и уряд Р рагнув заручитися ідтри кою ольських з ро них сил. з і ю етою у квітні 1 20 р. у Вар аві уло ід исано договір і Поль ею та Р. За у ова и договору ольськи уряд визнавав незале ність Р та иректорію Р на чолі із . Петлюрою. кладовою частиною договору ула ві ськова конвен ія яка еред-

ачала очаток с ільних українсько ольських во нних ді на території країни. Після укладення Вар авського договору і Поль ею і Р ольські ві ська у квітні

1 20 р. роз очали насту на Київ. Разо з ольськи и ідрозділа и насту вели частини р ії Р у складі двох стріле ьких дивізі . дночасно ре дуючі з днання за наказо

Головного ота ана . Петлюри очали ро иватися на Захід о о днатися з україн -ськи и частина и. а очатку травня 1 20 р. в ра оні оля від улося з днання всіх частин р ії Р.

вересні 1 20 р. українські з ро ні сили складалися із дивізі За орізької Волин -ської Залізної ерсонської ічової Київської кре ої кінної та кінно гар атного дивізі -ону. астини р ії Р о налічували 2 тис. і ів за али ози ії о лінії аргород

ар ітин (нині Він ни ька о ласть). Во нні дії на ольсько радянсько у ронті ули

42

о ді

ри инені з ід исання радянсько ольського ере ир я 12 овт ня 1 20 р. е насту -ного дня в ра оні аргорода ідрозділи ервоної ар ії ідсту но контратакували україн -ські дивізії які ісля двох ти нів ва ких оїв відсту или на територію Галичини. ерезні 1 21 р. в Ризі і Поль ею з одного оку та РР Р і РР з другого уло ід исано Ризьки ирни договір за яки актично скасовувався Вар авськи договір і Р та Поль ею а во нні дії на іль ови ько ольсько у ронті ри инялися.

2 лютого 1 21 р. за наказо . Петлюри ув організовани країнськи артизанськоовстанськи та яки очолив генерал рі ютюнник. З етою викликати в країні ан -

ти іль ови ьке овстання та у листо аді 1 21 го організував на її території з ро ни ре д у ньо у взяло участь 1 00 до роволь ів. Він закінчився невдало. і ів о лизу

. азар на ито ир ині ули взяті в олон дивізі ю Григорія Котовського з них роз -стріляні. Ре та учасників оходу рорвалася на територію Поль і. е ув останні з ро ни висту р ії Р роти росі ської оку а ії країни.

Українс ка а и ка армі Уе ули з ро ні сили Західно країнської ародної Рес у ліки (З Р) які вели о ові дії

на ольсько у іль ови ько у та денікінсько у ронтах у родов 1 18 1 20 рр. Г ула до ре організована дис и лінована о здатна. 1 18 р. до скла ду ар ії входили кор -уси о ригади о складалися звича но з куренів іхоти одні ї кінної сотні одного ольового гар атного олку з атаре одні ї са ерної сотні частин звязку та до о і -

них відділів і слу .а оз ро нні Г ала літаки роньовані авто о ілі та отяги.

снування Г а велике історичне значення ад е вона відновила українську ві -ськову тради ію на західних українських зе лях і з огла о ирити її серед значних

ас населення. Плекання их тради і уло головною ру і ною силою відновлення з ро ної ороть и в лавах українських з ро них ор увань у роки ругої світової ві ни.

ру а світова ві на ар атс ка іЗ очатко ругої світової ві ни україн і очали створювати власні з ро ні ор у -

вання. Пер и таки о на вва ати Кар атську іч на івві ськову ( ара ілітарну) організа ію яку с ор ували в 1 8 1 рр. україн і Закар аття для захисту власної дер ави Кар атської країни (автоно на рес у ліка у складі ехословаччини в 1 81 рр.).

а чолі Кар атської ічі стояла Головна ко анда (ко андант . Кли у засту ник . Ро ан) і та зі та квартирою в усті. В окре их ра онах ули ра онні ко анди і ід -леглі ї іс еві організа ії.

уло створено ять ості них гарнізонів Кар атської ічі у яких ровадився ві сько -ви ви кіл а частина січовиків виконувала до о і ну слу у в олі ії чи рикордонні сторо і.

Після роголо ення са ості ності Кар атської країни (1 ерезня 1 р.) Кар ат-ська іч стала її на іональною ар і ю і чинила з ро ни о ір угорські ар ії о на -

агалась оку увати її територію. Кар атська іч у е час налічувала лизько 2000 і -ів. или сторін о воювали ули нерівни и. горська ар ія отри ала ере огу через

кілька днів ісля вторгнення (18 ерезня 1 р.). гірських ра онах Кар атської країни загони Кар атської ічі родов ували о -

роть у з угорськи и регулярни и частина и до кін я травня 1 р.о іс ка і

20 червня 1 0 р. уряд Р у вигнанні доручив арасові оров ю створити на терито -рії Р Р з ро не ор ування яке ало роз очати ороть у за незале ність країни. е ві сько дістало назву «Поліська іч».

Пер і з ро ні загони уло утворено в червні 1 1 р. Поліська іч воювала як роти на ис -тів так і роти радянських ві ськ еріодично с ів ра юючи з одні ю зі сторін. а іль ого

43


роз аху Поліська іч на ула в 1 2 р. евелики ро і ок часу овстан і контролювали частину Полісся у ра оні та у ічі іста левська роголосив и левську Рес у ліку.

Українс ка овстанс ка армі УП з ро но олітична ор а ія о діяла в країні в 1 2 1 0 роках.зи ку 1 2 1 рр. ер і ідрозділи П створювалися на Волині та Поліссі для

о орони населення від ні ів і захисту від радянських артизанів. а рикін і 1 2 го та в ер і оловині 1 р. ві ськові ідрозділи налічували кілька тисяч осі .

ії ві ськових ідрозділів П до 1 р. не ереносилися з Волині та Полісся в Гали -чину. е оясню ться ти о в Галичині на исти ро или с ро и загравати з українськи населення на агаючись ротиставити україн ів оляка . країн я уло дозволено створити низку своїх на іональних організа і уло оголо ено на ір до дивізії «Гали -чина» то о. ато ість на Волині Поліссі ні е ьки оку а і ни ре и ув орст ки

о о у овило стрі ке зростання чисельності П та о ирення антині е ьких настроїв серед іс евих е кан ів.

о ові дії П 1 р. в их регіонах ривели до того о в низ і ра онів уло о -вністю овалено ні е ьку оку а і ну ад іністра ію і роголо ено ти часову українську ві ськову владу (на риклад «Колківська рес у ліка»). наслідок ілої низки роду аних та вдало роведених о ових о ера і знач но зріс авторитет П як ві ськової струк-тури. від овідь на розгортання овстанського руху ні і вдалися до асового терору.

1 у радянські ві ська всту или на територію країни і П о инилася ід за -грозою ві ни на два ронти. З літа ього року очасті али сутички П з радянськи и

артизана и. Радянська сторона та гітлерів і трактували П як андитів «ворогів на -роду».

авесні 1 р. від улися ер і з ро ні сутички П з регулярни и частина и радян -ської ар ії. квітні 1 го не одалік с. Гур и Мізо ького ра ону Рівненської о ласті від -

улась велика итва і відділа и КВ та П Південь у які радянські ві ська за -вдали овстан я відчутної оразки.

а рикін і 1 р. Ро ан ухевич ерегру ував и ві ська від овився від так -тики ироко ас та них о ових о ера і . снов ною тактичною одини ею став не курінь а сот ня о давало з огу діяти іль о ільно та е ективно.

З 1 р. основни тягар ороть и П ри -ав на П Захід а о ові дії уло еренесено з

Волині та Полісся в Галичину і на уковину. іль -ість олітичних і з ро них ак і П уло с ря -овано роти ді радянських каральних органів

зокре а роведення асової о іліза ії ере -слідування ГК ( країнська греко католи ька

ерква) де орта ії іс евого ивільного насе -лення. Ко андування П розро ляло лани зі створення загону осо ливого ризначення П

хід яки ав ро итися на околи і Ки ва для організа ії асових антирадянських висту ів.

а очатку 1 р. з етою ліквідувати П в західні о ласті країни уло ерекинуто частини

ервоної ар ії рикордонних і внутрі ніх ві ськ осилені загони М з танка и артилері ю та

літака и. наслідок втрат ід час крово ролит-них оїв з ворого оранень і хворо осо ови склад П 1 р. скоротився на 0 . Водно -час для її дискредита ії радянські каральні ор -

истівка «За о орються українські овстан і ».

екст і а та іна ні а уворова ні а іт ера на ро ум воро о

а Україну а е ме ну ні від ос ки ні від рі а е а е ну

44

о ді

гани створювали с е частини і і яких у ор і вояків овстанської ар ії захо лювали села і зни ували ирне населення активістів радянської влади учителів лікарів то о.

дночасно для дезорганіза ії руху о ору радянськи уряд сі разів оголо ував а ністію овстан я які складуть з рою і ри инять ороть у. ле тільки а ністія 1 р. ала

реальни в лив на П . е еріод з лісів ви ло лизько 1 тис. овстан ів. их у овах ко андування П ухвалило рі ення ро часткове виведення своїх ід -

розділів з країни. астини о зали илися воювали з радянськи и ві ська и зазнаючи великих втрат. З 1 о 1 р. агато ідрозділів П ри инило сво існування. Після заги елі ерезня 1 0 р. в ою іді ьвово головноко андувача П генерал хорун -

ого Ро ана ухевича країнська овстанська ар ія як дина ві ськова ор а ія ере -стала існувати.

Проте о е ені о ові дії родов ували вести окре і ідрозділи П . Після с ерті Р. ухевича головноко андуваче П став олковник Василь Кук. кре і загони овстан ів ри инили ороть у тільки ісля захо лення ого в олон у травні 1 р.

Україн і в німе ко рад нс кі ві ні ррЗа роки ві ни до лав ервоної ар ії уло о ілізовано онад лн гро адян країн -

ської Р Р о становило а е 2 відсотки осо ового складу З ро них ил Радянського оюзу.

країнська ула другою за редставни тво у радянських З ро них илах ісля Росі ської едера ії. З днання чотирьох країнських та двох ілоруських ронтів на

0 80 складалися з е кан ів рес у ліки. род ен і країни становили значну частку ви ого ко андного складу З ро них ил Р Р (М. П. Кир онос Г. . Кулик . К. и о

ен ко . . ре енко . . ерняхов ськи Р. . Малиновськи . . Кос тенко К. . Мос -каленко та ін.). Мар али генерали українського оход ення очо лювали іль е оло -вини з 1 ронтів. еред генералів та ад іралів налі чувалося лизько 00 редставників

країни.отні тисяч україн ів віддали сво иття в

оях за визволення Ру унії Поль і олгарії ехословаччини гор ини гославії встрії.

лизько 2 лн ві ськових україн ів нагород ені ордена и едаля и зокре а звання Героя Радянського оюзу удосто но 20 осі на риклад ідія Володи ирівна итвяк. еред 11 двічі Героїв Радянського оюзу і ена 2 си -нів країни а в числі тричі Героїв на зе ляк ван Микитович Ко еду .

Внесок країни в ере огу ліг на лечі народу тягаре не овірно ва ких втрат яких він зазнав на ронтах ві ни з онад лн о ілізованих з

країни лизько лн на их зе ляків олягли в оях о ерли від ран а о ро али езвісти в лавах ервоної ар ії. Ко ен други з тих хто ли ився иви став на все иття людиною з інвалідністю.

З Р З КР 201 р. 2 сер ня 1 1 р. на олітичні карті світу з явилась нова незале на дер ава кра -

їна. а е того дня Верховна Рада країни ухвалила останову «Про ві ськові ор у -вання в країні» якою визначила ід орядкувати всі ві ськові ор ування дислоковані на території країни Верховні Раді країни утворити Міністерство о орони країни

рядові країни ристу ити до створення З ро них ил країни. і ю остановою уло окладено очаток удівни тва З як ва ливого інституту дер ави невід ного еле -ента її во нної організа ії. х о ктивна нео хідність о у овлювалася наса еред ти о отрі но уло за ез ечити захист олодої незале ної країнської дер ави від о -

ливої зовні ньої во нної загрози.

ван Микитович Ко еду (1 20 1 1)

45


11 овтня 1 1 р. Верховна Рада країни затвердила Кон е ію о орони і удівни тва З ро них ил країни та остановила створити Раду о орони країни затвердила склад

осадових осі які до неї входять а тако Поло ення ро Раду о орони країни. грудня 1 1 р. Верховна Рада країни ухвалила надзвича но ва ливі для ві сько -

вого удівни тва Закони «Про о орону країни» і «Про З ро ні или країни». ого са -ого дня уло затверд ено текст Ві ськової рисяги яку в залі Верховної Ради ер и

склав Міністр о орони країни генерал олковник К. П. Морозов.За Законо «Про З ро ні или країни» еред ачалося створення трьох видів З

ухо утні ві ська (ві ська назе ної о орони) Ві ськово Повітряні или (ві ська о орони овітряного ростору) Ві ськово Морські или.

дні ю з на ва ливі их і су еречливих ро ле у ко лексі итань ві ськової с ери ула ро ле а ядерної з рої. Після роз аду Р Р країна стала власнико третього за

величиною ядерного отен іалу у світі. а а дер ава ви рала лях ядерного розз ро -ння в о ін на с ільни контроль за и ро есо інансову ко енса ію і гарантії

на іональної ез еки (на 01.0 .1 р. країна завер ила ро ес свого ядерного роз -з ро ння).

Подискутуйте. Чи правильно вчинила Україна, відмовившись від ядерної зброї?

Поряд з ро есо створення видів З на очатку 0 х років инулого століття ро -ходило скорочення чисельності осо ового складу.

січні 1 р. Президент країни затвердив ер авну рогра у удівни тва та роз -витку З ро них ил країни на еріод до 200 р. Поло ення «Про Міністерство о орони

країни» та «Про Генеральни та З ро них ил країни». З 1 8 р. за ровад ено нову систе у ві ськово ад іністративного роз оділу терито -

рії країни. За ість ві ськових округів уло утворено о еративні ко андування. 2000 р. уло ухвалено рі ення ро чотиривидову структуру З ухо утні ві ська

Ві ськово Повітряні или Ві ська Проти овітряної о орони Ві ськово Морські или.а очатку 2000 х років унк іональни и структура и З ро них ил стали днані

сили видкого реагування сновні сили о орони і тратегічні резерви. Пріоритет у ор -уванні уло надано днани сила видкого реагування.

З 200 р. знову овернуто тривидову структуру З ухо утні ві ська Повітряні или Ві ськово Морські или.

2010 р. Законо країни «Про засади внутрі ньої і зовні ньої олітики» оголо ено оза локови статус країни.

Починаючи з о енту створення З і актично до 201 р. від увався ро ес скоро -чення осо ового складу та з ен ення витрат на о орону. 201 р. в ер е за останні роки на отре и о орони уло еред ачено видатки ен е ні 1 валового внутрі -нього родукту.

В КР К РМ 201 2018 РР. 20 лютого 201 р. Росі ська едера ія роз очала с е о ера ію із захо лення Кри у

яка надалі ереросла у з ро ну агресію роти на ої дер ави та ві ськову о ера ію на ході країни.

Зва аючи на таку складну ситуа ію 1 ерезня 201 р. З уло риведено в о ову готовність а 1 ерезня 201 р. в країні оголо ено часткову о іліза ію. Відтоді дер ава очала унк іонувати в у овах осо ливого еріоду.

ерез агресивні дії незаконних з ро них ор увань в окре их ра онах оне ької та уганської о ласте які ризвели до ри инення діяльності іс евих органів влади керівни тво дер ави ухвалило рі ення одо роведення на их територіях антитеро -ристичної о ера ії ( ). о роведення залучені З ро ні или країни.

46

о ді

а очаток роведення ідрозділи З не али достатньої кількості оз ро -ння техніки осо ови склад ув сла о ідготовлени для ді у их складних у овах. ер и еріод велику до о огу ідрозділа З ро них ил надали до ровольчі аталь они та волонтери.

Розвиток оді у 201 р. оказав о існу гостра отре а роведення з ін у ідхо -дах до ор ування засад дер авної олітики. о у уло скасовано оза локови статус

країни ризу инено виконання заходів еред ачених деяки и нор ативни и доку ен -та и через їх невід овідність сучасні во нно олітичні ситуа ії.

Протяго 201 р. виконано заходи одо ередислока ії ко андування Ві ськовоМорських ил до . деса.

Загало 201 р. о став для З ро них ил країни еревіркою на у ність витри -валість вірність Ві ськові рисязі та відданість дер аві уві ов в історію як рік відро -д ення української ар ії.

201 р. затверд ено тратегію на іональної ез еки країни нову редак ію Во -нної доктрини країни та Кон е ію розвитку сектору ез еки і о орони країни. кра -

їна визначила на іри одо всту у до а головною загрозою та овірни во н -ни ротивнико оголо ено Росі ську едера ію. е еріод удосконалено систе у у равління З ро ни и ила и с ор овано днани о еративни та . оведено до завер ення створення окре ого роду ві ськ ил с е іальних о ера і с ор овано Ко андування ил с е іальних о ера і . досконалено ідготовку ві ськ до навчання українських ві ськовиків ули залучені інструктори з ар і країн та вро е ського

оюзу. Протяго 201 р. З відновили о здатність на ули о ового досвіду нео хідного

рівня технічної осна еності та атеріальної за ез еченості для захисту суверенітету територіальної ілісності дер ави завдяки чо у ста ілізували о становку в ра оні ро -ведення антитерористичної о ера ії.

Період 201 201 рр. характеризу ться ро есо зростання огутності З та їх здатності до виконання о ових завдань.

люто у 2018 р. уло оголо ено ро з іну ор ату на о ера ію днаних сил яку очолю ві ськове керівни тво дер ави.

За час ві ськової о ера ії на ході країни агато на их воїнів уло відзначено на -города и зокре а агатьо рисво но звання «Геро країни».

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ 1. Дайте характеристику воєнної організації східнослов’янських племен у ІІІ–ІХ ст. н. е.2. Поміркуйте, як і чому змінилося військо при переході Київської Русі від періоду

розквіту до періоду її роздробленості.3. Яка військова організація склалася в Запорізькій Січі у другій половині XVI –

на початку XVII ст.? 4. Розкажіть про діяльність незалежної української держави щодо створення

Збройних Сил України. Які основні нормативні документи із цього питання були ухва-лені в 1991 р.?

1. Користуючись різними джерелами інформації, дослідіть, як змінювалася струк-тура Збройних Сил України за роки незалежності нашої держави. 2. Користуючись різними джерелами інформації, підготуйте повідомлення на одну з тем (на вибір):Українське військо періоду Національно-визвольної війни 1648–1657 pp.;Участь Українських Січових Стрільців у боях проти російських військ у 1915 р.;Діяльність УПА в роки Другої світової війни;Внесок українців у перемогу над фашизмом у Другій світовій війні.

47


3. З якими ворогами воювала Армія УНР? Знайдіть у додаткових джерелах інфор-мації і назвіть, які були перемоги та поразки Армії УНР.4. Робота в групах. Об’єднайтесь у чотири групи й підготуйте проекти на такі теми:Група 1: Видатні військові (чоловіки та жінки) українського народу періоду На-ціонально-визвольної війни 1648–1657 pp.;Група 2: Видатні військові діячі українського народу періоду німецько-радян-ської війни 1941–1945 pp.;Група 3: Учасники АТО – Герої України;Група 4: Українські жінки в операції Об’єднаних сил на Сході України.

5. ОСНОВИ МІ НАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА

К В Р Г В В В З П М Г М Р Г Г М Р Г ПР В Мі народне уманітарне раво М яке назива ться тако раво з ро них кон -

ліктів а о раво ві ни е суку ність нор о за ез ечують ід час ві ни захист осо -а які не еруть участі а о ри инили рати участь у во нних діях а тако о е ення етодів і засо ів ведення ві ни.

ер ін « і народне гу анітарне раво» яки за ро онував ве арськи юрист ан Пікте з явив ся в 0 х роках инулого століття і з того часу отри ав ироке роз о -

всюд ення. Рані е в доку ентах з итань ведення о ових ді в ивався тер ін « раво з ро них кон ліктів».

инне і народне раво в іло у за ороня ві ну як засі розв язання і народних су еречок. днак у деяких ви адках звернення до ві ськової сили вва а ться раво -

ірни . Крі того незва аючи на за орону во нні дії у світі все таки ведуться. В останні роки ст. у світі орічно від увалося в середньо у іль е ні 0 з ро них кон ліктів. о у с ри аючи ві ну як о ктивно існуючу реальність МГП на ага ться звести до іні у у негативні наслідки во нних ді як одо воюючих сторін так і одо осі які не еруть участі у во нних діях.

ро и регла ентувати раво ві ни ро илися е в стародавні часи. Закони Ману зо -кре а істили докладні настанови для воюючих сторін.

відносинах і дер ава и авньої Гре ії існувала звича ва нор а від овідно до якої ві на не овинна ула роз очинатися ез її оголо ення с ерть на олі ою давала раво на оховання ри захо ленні іст не о на уло в ивати люде о ховаються у

хра ах то о. Правила ведення ві ни зна ли відо ра ення в релігі них исаннях і лії і Корані.

а риклад у і лії сказано о и іді де до міста о аво вати о о а ро ону ому мир к о воно о одит с на мир то о і відкри то і ворота то вес народ ки на дет с в н ому уде атити то і дан і с у ити то і (Второзаконня гл. 20

10 11). Корані знаходи о и с іменем а а роти ти то т с роти те е а е не уд а ресивним ір а ит не а ресорів ( ура 2. ят 1 0).

ередні віки католи ька ерква за ороняла використання етальних знарядь отру -ної з рої. Завдяки її ози ії у ві нах і християнськи и народа и ри инилась рак-

тика еретворення олонених на ра ів. Полонені звільнялися за вику інколи ід чесне слово до с лати вику у.

Протяго ст. у вро і створюються равила ивілізованої ві ни відхилення від яких отре у ви равдання осо ливи и іркування и ві ськової нео хідності.

ст. роявилось на агання за інити хиткі не зав ди зрозу ілі нор и звича вого рава ві ни точни и равила и за іксовани и в і народних договорах. ак Паризь -

кою деклара і ю 18 р. ули окреслені відносини воюючих та не тральних дер ав у орські ві ні. еневською конвен і ю 18 р. ула визначена доля хворих та оранених

воїнів ід час сухо утної ві ни а анкт Петер урзькою конвен і ю 18 8 р. уло за оро -нено використання розривних куль.

48

о ді

Пер и рикладо коди іка ії рава ві ни стала ольова інструк ія (Кодекс і ера) яку склав у 18 р. ід час Гро адянської ві ни в за доручення резидента інкольна ро -

есор ран і ер. Велике значення в розвитку МГП відіграли Гаазькі кон ерен ії иру (в 18 та

1 0 рр.). а них ули розро лені основні нор и МГП.Гаазькі конвен ії стали головни и і народни и акта и о регулювали раво ві ни

і иру та діють і зараз.ови ета у розвитку МГП схарактеризували еневс кі конвен ії р ( ) ро о -

лі ення долі оранених і хворих у діючих ар іях ( ) ро олі ення долі оранених хворих та осі о зазнали кора ельної аварії зі складу з ро них сил на орі ( ) ро

овод ення з ві ськово олонени и ( ) ро захист ивільного населення ід час ві ни. на час нор и МГП закрі лені в таких д ерелах і народно равові договори ( і народні конвен ії) і народни звича як доказ загальної рактики визнаної як равова нор а. Мі -

народни звича роз овсюд у ться в основно у на ті відносини в еріод во нного кон -лікту які не врегульовані конвен ія и

судова рактика Мі народного суду Мі народних ві ськових три уналів у юрн ерзі окіо та ін их судів які о уть створюватися для розгляду конкретних кри -інальних с рав у с ері МГП

загальні рин и и МГП (гу аніза ія з ро них кон ліктів захист ертв ві ни о -е ення воюючих у ви орі етодів і засо ів ведення ві ни захист ивільних о ктів

охорона навколи нього середови а захист інтересів не тральних дер ав від овідаль -ність дер ав і ізичних осі за ору ення нор МГП).

В В В З Р В М РМ МГП ер ави які воюють і со ою ведуть во нні дії на евні території о назива ться

театром ві ни. е оняття охо лю сухо утну орську і овітряну територію дер ав а тако відкрите оре овітряни ростір над ни у е ах яких о е ати іс е з ро -ни кон лікт.

ериторія не тра ни дер ав не о е ути еретворена на театр ві ни. е о уть ути театро ві ни не тра і овані території і ростори равови ре и яких уста -

новлени с е іальни и і народни и угода и ( рикладо не тралізованої території архі елаг і ерген).

З театру ві ни о е ути виключена тако частина дер авної території з етою роз -та ування с е іальних зон еред ачених нор а и МГП. е на риклад с е іа ні санітарні они організовані таки чино о відгородити від во нних ді оранених і хво -рих а тако ерсонал на яки окладено організа ію і у равління и и зона и догляд за осо а и які удуть та ере увати.

Воюючи сторона за ороня ться вести во нні дії в іс евостях яки вони за до ов -леністю надали статус демі ітари овани он. торона ід контроле якої ере ува

я зона за узгод ення з ін ою стороною означа її о у овлени и ясно види и и здалеку знака и.

МГП еред ача тако ін і винятки з театру ві ни. ви адку участі з ро них сил у во нних діях вони овинні застосовувати нор и МГП.

со и які входять до складу з ро них сил воюючої сторони (крі едичного і духовного ерсоналу) ком атантами то то вони ають раво рати ез осередню участь у во нних діях. Медични і духовни ерсонал неком атантами і не а рава рати участь у о ових діях.

ор и МГП зо ов язують воюючих вести во нні дії тільки роти ко атантів які для ього овинні відрізнити се е від ивільного населення.

Ко атанти та неко атанти ають різне равове станови е. Ко атанти ід час з ро ного кон лікту ають раво застосовувати до ротив ника ви у іру насилля то то

49


зни увати ого у то час як неко атанти ли е о слуговують і за ез ечують о ову і духовну діяльність з ро них сил і ають раво застосовувати з рою тільки з етою са о -о орони.

Законни и учасника и з ро них кон ліктів до рово і. Вони ають раво рати участь у во нних діях.

е визнаються законни и учасника и з ро них кон ліктів на ман і.а ане ь е осо а яка

с е іально завер ована на іс і а о за кордоно о рати участь у з ро но у кон лікті

актично ере ез осередню участь у во нних діях ере участь у во нних діях з етою отри ати осо исту вигоду атеріальне утри -

ання якої значно ереви у винагороду яка ви лачу ться ко атанта не гро адянино дер ави яка ере ува у кон лікті а о не ро ива на її те -

риторії не входить до осо ового складу з ро них сил сторін які ере увають у кон лікті не ослана дер авою яка стороною о ере ува у кон лікті для виконання о і і -

них о овязків як осо а о входить до складу її з ро них сил.Від овідно до ст. Кри інального кодексу країни на анство кри інальни зло -

чино . МГП висува низку ви ог до ві ськових ко андирів (начальників).Ко андири які організовують о ові дії овинні давати свої ідлегли евні вка -

зівки о стосуються нор МГП на риклад ро овод ення зі свої и оранени и та оранени и ротивника заги ли и чи олонени и зді снення контактів із ивільни на -

селення то о.При аючи рі ення на і ко андир овинен виходити з нео хідності зведення до

іні у у втрат свого осо ового складу а тако ивільного населення ру нування и -вільних о ктів зни ення культурних інносте .

З Р З М В В Від овідно до ст. 22 Поло ення ро закони і звичаї ві ни на суходолі (Гаазька конвен -

ія ро закони і звичаї ві ни на суходолі 18.10.1 0 р.) воюючі сторони не користуються нео е ени раво у ви орі засо ів завдання коди су ротивнику. з ього ви лива

о сторони во нного кон лікту ають раво застосовувати тільки такі етоди та засо и ведення во нних ді які викликані во нною нео хідністю з етою риду ення ві ськ ро -тивника нанесення о у людських втрат на іні ально до усти о у рівні.

Від овідно до нор МГП до а оронени методів веденн во нни ді окрема нае ат

віроло не в ивство а о оранення осі використання у з ро но у кон лікті е ле знаків розрізнення а о ор еного

одягу не тральних дер ав захо лення заручників використання не за ризначення е ле ервоного реста ервоного Пів іся я

а о ервоного Кристала та ін их і народно визнаних знаків та сигналів віддання наказу не зали ати нікого иви огрози и а о ведення во нних ді на

і основі зді снення на адів неви іркового характеру (до на аду неви ірково о арактеру

на е ат на ади не с ря овані на конкретні во нні о кти на ад ляхо о арду -вання то о)

ри у ування осі слу ити у з ро них силах воро ої дер ави с ричинення великих довготривалих і сер озних з итків риродно у середови у віроло ство то то дії с ря овані на те о викликати довіру в су ротивника і

ри усити ого овірити о він а раво на захист і зо ов язани надати таки за -

50

о ді

хист згідно з нор а и і народного рава яке застосову ться в еріод з ро них кон -ліктів з етою о ану такої довіри. Приклада и віроло ства си улювання ведення ере овин ід ра оро ере ир я а о си улювання ка ітуля ії си улювання воло -

діння статусо ивільної осо и а о неко атанта то о. ( днак ід час ведення во н -них ді нор а и МГП не за ороняються ві с кові итро і дії с ря овані на те о увести ротивника в о ану а о с онукати ого діяти нео ачно але які не ору ують нор МГП не віроло ни и оскільки вони не о анюють довіри су ротивної сторони

одо захисту яки нада ться и раво . о ві ськових хитро ів зокре а нале ать використання аскування асток о анні о ера ії та роз овсюд ення дезін ор а ії).

кладовою частиною сучасного МГП оло ення деклара і конвен і ротоколів та ін их доку ентів одо а оронени асо ів ведення во нних ді . о них зокре а на -ле ать такі засо и

кулі які легко розвертаються а о с лю уються в людсько у тілі (екс ансивні) снаряди які ають дине ризначення роз овсюд увати заду ливі а о кідливі

гази отрути а о отру на з роя різно анітні іни заду ливі отру ні а о ін і оді ні гази і актеріологічні засо и.

Крі того актеріологічна з роя ідляга вилученню з арсеналів дер ав.За ороня ться тако застосування засо ів в ливу на риродне середо ви е які а -

ють великі довготривалі а о сер озні наслідки як с осо и ру нування завдання з итків а о с ричинення коди.

МГП за ороня використання звича ної з рої неви іркової дії застосування якої ви -клика над ірні у код ення а о стра дання. е з роя основна дія якої оляга в за -вданні у код ень осколка и які не о на виявити в тілі людини рентгено касетні кулькові о и іни астки.

За ороняються на ади із застосування за алювальної з рої на ивільне населення. ю з рою тако за ороня ться використовувати ри на аді на такі о кти як ліси а о

ін і види рослинного окриву окрі ви адків коли такі о кти використовуються для того о укрити заховати а о за аскувати ко атантів а о во нні о кти.

о за оронених засо ів ведення во нних ді нале ить з роя асового зни ення на -са еред хі ічна.

Від овідно до нор МГП за ороня ться застосовувати лазерну з рою з етою с ри -чинення ості ної слі оти.

МГП висува ви огу від овідно до якої дер ави сторони кон лікту несуть від ові -дальність за встановлення всіх ін ін асток та ін их ристроїв які вони застосовують. Після ри инення активних во нних ді вони овинні роводити роз інування зни ення

інних олів інних ра онів ін то о а о утри увати їх від овідно до ви ог с е іальних доку ентів.

Поміркуйте, чим продиктовані вимоги МГП щодо заборони певних засобів та ме-тодів ведення війни.

ПР В З В РМ МГП Р ЗП З В К В

ля за ез ечення оваги захисту ивільного населення та ивільних о ктів сто -рони о ере увають у кон лікті овинні зав ди розрізняти ивільне населення ко -

атантів а тако ивільні во нні о кти та від овідно с ря овувати свої дії тільки роти во нних о ктів.

Від овідно до нор МГП для роз ізнавання осі та о ктів використовуються с е і -альні роз ізнавальні знаки (е ле и).

е іальні роз ізнавальні знаки а ервони рест ервони Пів іся ь в ервони Кристал

а в

51


хист згідно з нор а и і народного рава яке застосову ться в еріод з ро них кон -ліктів з етою о ану такої довіри. Приклада и віроло ства си улювання ведення ере овин ід ра оро ере ир я а о си улювання ка ітуля ії си улювання воло -

діння статусо ивільної осо и а о неко атанта то о. ( днак ід час ведення во н -них ді нор а и МГП не за ороняються ві с кові итро і дії с ря овані на те о увести ротивника в о ану а о с онукати ого діяти нео ачно але які не ору ують нор МГП не віроло ни и оскільки вони не о анюють довіри су ротивної сторони

одо захисту яки нада ться и раво . о ві ськових хитро ів зокре а нале ать використання аскування асток о анні о ера ії та роз овсюд ення дезін ор а ії).

кладовою частиною сучасного МГП оло ення деклара і конвен і ротоколів та ін их доку ентів одо а оронени асо ів ведення во нних ді . о них зокре а на -ле ать такі засо и

кулі які легко розвертаються а о с лю уються в людсько у тілі (екс ансивні) снаряди які ають дине ризначення роз овсюд увати заду ливі а о кідливі

гази отрути а о отру на з роя різно анітні іни заду ливі отру ні а о ін і оді ні гази і актеріологічні засо и.

Крі того актеріологічна з роя ідляга вилученню з арсеналів дер ав.За ороня ться тако застосування засо ів в ливу на риродне середо ви е які а -

ють великі довготривалі а о сер озні наслідки як с осо и ру нування завдання з итків а о с ричинення коди.

МГП за ороня використання звича ної з рої неви іркової дії застосування якої ви -клика над ірні у код ення а о стра дання. е з роя основна дія якої оляга в за -вданні у код ень осколка и які не о на виявити в тілі людини рентгено касетні кулькові о и іни астки.

За ороняються на ади із застосування за алювальної з рої на ивільне населення. ю з рою тако за ороня ться використовувати ри на аді на такі о кти як ліси а о

ін і види рослинного окриву окрі ви адків коли такі о кти використовуються для того о укрити заховати а о за аскувати ко атантів а о во нні о кти.

о за оронених засо ів ведення во нних ді нале ить з роя асового зни ення на -са еред хі ічна.

Від овідно до нор МГП за ороня ться застосовувати лазерну з рою з етою с ри -чинення ості ної слі оти.

МГП висува ви огу від овідно до якої дер ави сторони кон лікту несуть від ові -дальність за встановлення всіх ін ін асток та ін их ристроїв які вони застосовують. Після ри инення активних во нних ді вони овинні роводити роз інування зни ення

інних олів інних ра онів ін то о а о утри увати їх від овідно до ви ог с е іальних доку ентів.

Поміркуйте, чим продиктовані вимоги МГП щодо заборони певних засобів та ме-тодів ведення війни.

ПР В З В РМ МГП Р ЗП З В К В

ля за ез ечення оваги захисту ивільного населення та ивільних о ктів сто -рони о ере увають у кон лікті овинні зав ди розрізняти ивільне населення ко -

атантів а тако ивільні во нні о кти та від овідно с ря овувати свої дії тільки роти во нних о ктів.

Від овідно до нор МГП для роз ізнавання осі та о ктів використовуються с е і -альні роз ізнавальні знаки (е ле и).

е іальні роз ізнавальні знаки а ервони рест ервони Пів іся ь в ервони Кристал

а в

і е ле и ають крі роз ізнавальної е захисну унк ію.

ле и ервоного реста ервоного Пів і -ся я ервоного Кристала використовуються як ро і нава ни нак для означення нале ності людини а о о кта до Мі народного руху ерво -ного реста та ервоного Пів іся я. ьо у разі вони овинні ути ен и и за роз іра и орів -няно з е ле а и о використовуються як за -хисни знак.

Під час ві ни а о з ро ного кон лікту зо ра ення е ле ервоного реста ерво -ного Пів іся я ервоного Криста ла як а исно о нака види и означення захисту

еред аченого еневськи и конвен ія и та одаткови и ротокола и до них для е -дичного ерсоналу едичних ор увань та санітарно транс ортних засо ів. ле и овинні ати яко ога іль і роз іри о за ез ечити о ливість їх роз ізнавання на ве -

ликих відстанях. ле и ервоного реста ервоного Пів іся я та ервоного Кристала слід викорис -

товувати виключно для захисту тих хто а на е раво. о у застосування їх із етою ви -кликати довіру ротивника і скористав ись и зни ити ого а о завдати ого здоров ю сер озної коди згідно з нор а и МГП розгляда ться як акт віроло ства. о то за оро -ня ться використання их е ле на ві ськових о ктах а тако використання едичних о ктів для укриття ко атантів роз і ення з рої і ві ськової техніки.

раховуючи ва ливість итання ро використання зазначених е ле у на і дер -аві ухвалено Закон країни «Про си воліку ервоного реста ервоного Пів іся я ервоного Кристала в країні».

Крі е ле ервоного реста ервоного Пів іся я ервоного Кристала кон лікту -ючі сторони для роз ізнавання едичних ор увань та санітарно транс ортних засо ів

ають раво використовувати роз ізнавальні сигнали світлові радіосигнали і вторинного радіолока і ного роз ізнавання оряд із загальновизнани и і народни и кода и та сигнала и.

Для до итливихІсторія появи знаків Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала

овтні 18 р. на ер і і народні Кон ерен ії Мі народного ко ітету ер -воного реста у які рали участь редставники чотирнад яти країн уло ри нято е ле у ервоного реста. Вона явля со ою зворотні кольори ве арського ра ора з оваги до атьків ини Руху ервоного реста (за ро онував заснувати е рух гро -

адянин ве арії ан нрі юнан (1828 1 10). 18 2 р. уло о у ліковано ого книгу « огади ро оль еріно». ні висловлено дві ро ози ії 1) створити в ирни час у ко ні країні гру у до роволь ів для надання до о оги ертва ід час ві ни 2) до и -тися того о країни дали свою згоду за ез ечити захист до роволь ів слу и ер ої до о оги а тако оранених на олі ою).

Під час Росі сько туре ької ві ни 18 18 8 рр. с анська і ерія оголосила ро те о а на ір використовувати за ість е ле и ервоного реста е ле у ервоного

Пів іся я на іло у тлі. Пова аючи е ле у ервоного реста влада с анської і е -рії однак о стоювала ду ку о червони хрест за сво ю риродою о разливи для

усуль анських солдатів. оді е ле у ервоного Пів іся я уло ти часово схвалено для використання до завер ення кон лікту а в 1 2 р. ервони Пів іся ь уло о і -

і но визнано як роз ізнавальни та захисни знак.ині лизько 1 0 на іональних товариств використовують е ле у ервоного реста

і лизько 0 е ле у ервоного Пів іся я. грудні 200 р. ід час и ло атичної кон ерен ії в еневі дер ави ухвалили до -

ку ент о регла енту використання додаткової е ле и оряд з е ле а и ерво -ного реста і ервоного Пів іся я. ова е ле а відо а ід назвою е ле и ервоного Кристала. ї використання дало з огу країна які не а ають використовувати е ле и

52

о ді

ервоного реста а о ервоного Пів іся я ри днатися до Руху і стати ого овно -равни и члена и.

200 р. ервони Кристал став е ле ою для використання уряда и і Мі народ -ни рухо ервоного реста і ервоного Пів іся я.

Пра ор ве арії Знак ервоного реста

Мі народни ро і нава ни нак иві ної о орониПід час во нних ді заходи одо захисту ивільного населення організову систе а

ивільної о орони яка викону такі завдання о ові ення евакуа ія надання схови та їх ула тування в иття заходів для світло аскування рятувальні ро оти едичне о слуговування включаючи ер у до о огу а тако релігі на до о ога ороть а з о е а и виявлення означення не ез ечних ра онів знезара ення та ін і оді ні етоди захисту тер інове надання ритулку остачання тер інова до о ога у відновленні ідтри анні орядку в ра онах лиха тер інове відновлення ро оти нео хідних ко унальних слу тер інове оховання тру ів до о ога у з ере енні о ктів укра отрі них для ви ивання додаткова діяльність нео хідна для зді снення удь якого з ви еза значених за -

вдань включаючи ланування та організа ію але не о е у ючись ни и.Ко на сторона о ере ува в кон лікті у ива заходів для того о її організа ії

ивільної о орони їх ерсонал удівлі атеріальна частина огли ути роз ізнані в то час коли вони ризначені виключно для виконання завдань ивільної о орони. на -логічни чино нале ить за ез ечити роз ізнавання схови ризначених для ивіль -ного населення.

Мі народни роз ізнавальни знако ивільної о оро ни рівно -ічни голу и трикутник на оран ево у тлі.

Реко енду ться о у разі як о трикутник зо ра ени на ра орі ов яз і а о на -

кид і оран еви тло слу или ра ор ов язка а о накидка один з кутів трикутника ув на равлени вертикально вгору оден з кутів трикутника не доторкався до краю тла.

Крі роз ізнавального знака сторони о ере увають у кон -лікті о уть до овитися ро використання роз ізнавальних сиг-

нальних знаків з етою роз ізнавання ивільної о орони.наки а исту ку турни інносте

Конвен і ю «Про захист культурних інносте у ви адку з ро ного кон лікту» від 1 .0 .1 р. встановлено роз ізнаваль -

Мі народни роз ізнавальни

знак ивільної о орони

53


ни знак яки олег у іденти іка ію их інносте . За Конвен і ю ку турними інност ми вва а т с незале но від їх оход ення і володіль я

а) інності рухо і а о нерухо і котрі ають велике значення для культурної с ад ини ко ного народу такі як а ятки архітектури исте тва а о історії релігі ні а о світські археологічні іс езнаход ення архітектурні анса лі о як такі становлять історични а о худо ні інтерес виро и исте тва руко иси кни ки ін і ред ети худо нього істо -ричного а о археологічного значення а тако наукові колек ії а о ва ливі колек ії кни ок архівних атеріалів а о ре родук і інносте зазначених ви е

) удівлі головни і с рав ні ризначення яких з ере ення а о екс онування рухо их культурних інносте зазначених у ункті ( ) такі як узеї великі і ліотеки схови а архівів а тако укриття ризначені для з ере ення на ви адок з ро ного кон -

лікту рухо их культурних інносте зазначених у ункті ( )в) ентри у яких значна кількість культурних інносте зазначених у унктах ( ) і ( )

так звані ентри зосеред ення культурних інносте . Роз ізнавальни знак ито загострени знизу яки розділени на чотири час -

тини синього і ілого кольору ( ит склада ться з квадрата синього кольору один з кутів якого в исани у загострену частину ита і синього трикутника над квадрато . Ква -драт і трикутник роз е овуються з о ох оків трикутника и ілого кольору).

Знак в ива ться одноразово а о трира зово у вигляді трикутника (один знак унизу).Ро і нава ни нак астосову т с три ра ово

д іденти іка ії ті ки) нерухо их культурних інносте які ере ува -

ють ід с е іальни захисто) транс ортів з культурни и інностя и

в) і ровізованих укриттів.Ро і нава ни нак мо е астосовуватис од

нора ово д іденти іка ії ті киа) культурних інносте які не ере увають ід

с е іальни захисто) осі на яких окладено унк ії з контролю

в) ерсоналу ризначеного для охорони культур -них інносте

г) освідчень осо и.Під час з ро ного кон лікту за ороня ться засто -

совувати знак в усіх ін их ви адках крі тих о ули зазначені ви е а о застосовувати для удь якої ети знак оді ни до роз ізнавального знака еред аче -ного Конвен і ю.

Мі народни с е іа ни нак д установок і с оруд о міст т не е е ні си истановки і с оруди о істять не ез ечні сили а са е гре лі да и ато ні елек-

тростан ії не овинні ставати о кта и на аду навіть у тих ви адках коли такі о кти ві ськови и о кта и як о таки на ад о е викликати вивільнення не ез ечних сил

і одаль і тя кі втрати серед ивільного населення. Во нні о кти роз і ені в их установках а о с орудах чи о лизу них тако не о -

винні ставати о кта и на аду як о таки на ад тягне за со ою так са о тя кі наслідки для ивільного населення.

ля того о олег ити роз ізнавання установок і с оруд о істять не ез ечні сили сторони о ере увають у кон лікті о уть означати їх с е іальни знако у вигляді гру и яскраво оран евих кругів однакового роз іру роз і ених на одні осі. Від -стань і ко ни з кругів а становити один радіус.

і и ра ор со ливи равови статус ід час з ро них кон ліктів ають ар ла енте ри то то

осо и с е іально у овнова ені ві ськови ко андування воюючої сторони на ведення

Знак захисту культурних інносте

Мі народни с е іальни знак « становки та с оруди

о істять не ез ечні сили»

54

о ді

ереговорів з ві ськови ко андування ворога. Згідно з оло ення и Гаазької конвен ії ро закони і звичаї суходільної ві ни 1 0 р. арла ентер і сур ач а о ара ан ик які

су ровод ують ого осо а о несе ра ор і ерекладач користуються раво недо -торканності. Від ітни знак арла ентера іли ра ор.

Парла ентер о е ути ри няти ві ськови ко андування ворога а о відіслани назад роте в удь яко у ви адку о у овинна ути гарантована ез ека овернення в розта ування своїх ві ськ.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ 1. Що таке міжнародне гуманітарне право? Чому виникла потреба в його появі? Назвіть джерела МГП.2. Назвіть винятки з театру війни.3. Поясніть різницю між комбатантами та некомбатантами. 4. Кого МГП визнає найманцем?5. Поясніть різницю між віроломством та військовими хитрощами.6. Які правила використання емблем Червоного Хреста, Червоного Півмісяця та

Червоного Кристала? У яких випадках використання їх заборонено?7. У яких випадках використовується міжнародний розпізнавальний знак цивільної

оборони? Чи можна його використовувати в мирний час?8. Назвіть правила використання знака для установок і споруд, що містять небез-

печні сили.9. У яких випадках під час збройного конфлікту використовується білий прапор?

Коли його використання заборонено?

1. Створіть мультимедійну презентацію на одну з тем: «Історія Міжнародного Червоного Хреста», «Міжнародний Червоний Хрест: милосердя на полі бою».2. Поміркуйте. Які норми МГП ви б доповнили або замінили?3. Які з перелічених об’єктів слід позначати знаком захисту культурних цінностей під час війни: житлові будинки, школи, музеї, територія античного міста, територія заводу?

6. ОСНОВИ МІ НАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА. ЗАХИСТ ЕРТВ ВІЙНИ ТА ЦИВІЛЬНИХ ОБ КТІВ

М Р ПР В В З Р В В В К В

Під « ертва и ві ни» МГП розу і оранених і хворих у діючих ар іях оранених хворих та осі які зазнали кора ельної аварії зі складу з ро них сил

на орі ві ськово олонених ивільних осі .оранені і ворі в ді и армі і оранені ворі та осо и кі а на и кора е ної

аварії і ск аду ро ни си на морі да і оранені ворі осо и кі а на и кора еної аварії

Захист оранених хворих осі які зазнали кора ельної аварії визнача ться від овід но Конвен ія и ро захист ертв ві ни а тако одаткови и ротокола и 1 р. до еневських конвен і ро захист ертв ві ни 1 р.

Потра ив и у владу ворога оранені хворі осо и які зазнали кора ельної аварії розглядаються МГП к ві с ково о онені див ни е

Воююча дер ава яка захо ила их осі у олон зале но від о ставин о е за -ли ити їх у се е на равити у сві орт у не тральни орт а о в орт су ротивника.

55


В останньо у ви адку ві ськово олонені які ули овернуті свої країні не овинні ро -дов увати ві ськову слу у ротяго усі ї ві ни.

Під час во нних ді дер ави о ере увають у кон лікті ають ро ити все о ливе для того о роз укати і іді рати оранених хворих та осі які зазнали кора ельної аварії відгородити їх від огра ування і оганого овод ення за ез ечити ї нео хідни догляд.

Ві ськова влада о е звертатися до іс евих е кан ів для того о вони огли ід її контроле до ровільно ід ирати их люде та доглядати за ни и надаючи осо а які відгукнулися на е заклик нео хідне засту ни тво і ільги. к о воро а дер ава встановить а о відновить сві контроль над и ра оно вона овинна надавати и осо а таке са е засту ни тво.

МГП встановлю о ві ськова влада дозволя населенню і лагоді ни товари -ства навіть у ра онах вторгнення а о на оку ованих територіях за власною іні іативою ід ирати оранених хворих та осі які зазнали кора ельної аварії незале но від їхньої

на іональності і за ез ечувати догляд за ни и. При ьо у ивільне населення овинно ставитися до них з овагою не до ускати актів насилля. одна осо а не овинна ере -слідуватись каратись а о ути засуд еною за те о вона доглядала за оранени и хвори и ти и о зазнали кора ельної аварії.

За ер ої нагоди воюючі сторони укладають угоди ро ере ир я а о ро ри инення вогню для того о іді рати оранених хворих які зали ились на олі ою і в разі згоди зді снюють їхні о ін. За отре и кон ліктуючі дер ави укладають угоди одо евакуа ії оранених хворих та осі які зазнали кора ельної аварії вивезення їх ор -ськи ляхо з о ло еної а о оточеної зони а тако за ез ечення ере устка и в ю зону едичного і духовного ерсоналу.

Воюючі дер ави зо ов язуються заре струвати всі дані які с рияють встановленню осо и оранених хворих та осі які зазнали кора ельної аварії та о ерлих з воро ого

оку о о инилися в зоні їхнього конт ролю. е такі дані гро адянство осо и ві ськови а о осо исти но ер різви е та і я дата народ ення усі ін і відо ості о істяться в освідченні осо и а о в едаль оні дата та іс е взяття в олон а о с ерті відо ості одо оранення хворо и а о ричини с ерті.

Зазначені дані овинні ути яко ога вид е доведені до відо а овідкового юро еред аченого еневською конвен і ю (12.08.1 р.) а воно ереда відо ості дер -аві у які значаться вказані осо и через осередни тво дер ави окровителя і ен -

трального довідкового агентства у с равах ві ськово олонених. ер ави які ере увають у кон лікті овинні готувати і від равляти одна одні че -

рез зазначене юро свідо тва ро с ерть а о нале ни чино засвідчені с иски загилих ( о ерлих) оловину одві ного роз ізнавального едаль она за овіт та ін і до -ку енти о ають значення для сі ї заги лого гро і та взагалі всі ред ети які ають о ктивну а о су ктивну інність о нале али заги ли .

Заги лих та о ерлих слід хоронити ісля констата ії с ерті едични ерсонало . Заги лі овинні ути охоронені з честю та як о е о ливо з дотри ання релігі них о рядів. Могили заги лих означають таки чино о їх зав ди о на уло від укати.

і с ково о оненіПравови статус ві ськово олонених визнача ться Гаазькою конвен і ю 1 0 р.

еневською конвен і ю та одаткови ротоколо до неї 1 р.МГП зо ов язу гу анно оводитися з ві ськово олонени и. удь яке діяння (дія а о

ездіяльність) з оку дер ави о три а в олоні які ризводять до с ерті а о загро -ують здоров ю ві ськово олоненого за ороняються і розглядаються як сер озні ору -ення зазначених Конвен і .

56

о ді

ад ві ськово олонени и не о на ставити едичні а о наукові досліди які не ви -равдані іркування и лікування та їхні и інтереса и. о них не о на застосовувати оральні ізичні тортури та ін і ри усові заходи з етою отри ання якихось відо -осте . и ві ськово олонени які від овляються від овідати на за итання не о на огро увати о ра ати їх ереслідувати а о вводити евні о е ення.

За ороня ться дискри іна ія ві ськово олонених за ознакою раси на іональності релігії олітичних ереконань. Вони ають раво на овагу їхньої честі та гідності.

МГП застосову ться до ві ськово олонених з о енту отра ляння в олон і до о -енту остаточного звільнення і ре атріа ії ( овернення на атьків ину).

По аток олону. Потра ив и в олон ко ни ві ськово олонени ід час до иту зо ов язани овідо ити ли е сво різви е і я та ві ськове звання дату народ ення та ар і ськи олкови осо ови чи сері ни но ер а о як о ього не а ін у рівно -

інну ін ор а ію. о ит овинен вестися овою яку розу і олонени . о у овинне видаватися с е іальне освідчення осо и. Ві ськово олонени зо ов язани надавати

ого за удь якою ви огою але воно не о е в нього вилучатися.сі речі та ред ети осо истого користування за винятко з рої коне ві ськового

с оряд ення та ві ськових доку ентів зали аються в роз оряд ен ні ві ськово олоне -них так са о як еталеві каски ротигази та оді ні ред ети осо истого захисту. В їх-ньо у користуванні зали аються тако речі та ред ети нео хідні для їхнього о унди -рування а о харчування навіть як о такі речі та ред ети нале ать до о і і ного ві ськового с оряд ення.

Знаки розрізнення знаки дер авної нале ності нагороди та ред ети які ають на -са еред осо исту а о су ктивну інність не о на від ирати у ві ськово олонених.

у и гро е о їх ають ри со і ві ськово олонені не о на вилучати в них за винятко вилучення за наказо о і ера ли е ісля того як у с е іально у ре стрі

уде за іксовано су у их гро е та відо ості ро їхнього власника а тако ісля того як останньо у уде видано докладну роз иску з роз ірливо на исани и різви е зван -ня та зазначення ві ськової частини осо и яка видала від овідну роз иску.

ер ава о три а в олоні о е вилучати у ві ськово олонених ко товні речі ли е з іркувань ез еки. Коли такі речі вилучають застосову ться ро едура установ -лена для су гро е які вилучаються.

Інтернування військово олонених. ер ава о три а в олоні о е інтернувати ( оз авити сво оди ересування) ві ськово олонених. Вона о е зо ов язати їх не ви -ходити за встановлену е у та ору в яко у їх інтерновано а о як о е та ір огоро -д ено не виходити за огоро у.

Ві ськово олонені овинні ати укриття від овітряних о ардувань та ін их не ез -ек ві ни. оразу коли е дозволяють іркування во нного характеру та ори для ві -

ськово олонених удень овинні ути означені літера и « » а о « » роз і ени и так о їх до ре уло видно з овітря. днак заінтересовані дер ави о уть до ови -тися ро удь яку ін у систе у означення.

Військові звання. з са ого очатку о ових ді сторони кон лікту овідо ляють одна одні осади та звання всіх осі зазначених у ст. еневської конвен ії (на то ви адок як о вони отра лять у олон) о за ез ечити однаковість овод ення і ві ськово олонени и які ають однакові звання. З ві ськово олонени и оводяться з овагою нале ною їхньо у званню та віку.

Розміщення військово олонених. Ві ськово олонених роз і ують в у овах на -стільки с риятливих наскільки с риятливи и у ови розквартирування в ті са і іс -

евості ві ськ дер ави о три а в олоні. і у ови створюються з урахування звичок та звичаїв ві ськово олонених і в одно у разі не овинні ути кідливи и для їхнього здоров я.

удь яких та орах у яких роз і ено ві ськово олонених інок і чоловіків для них еред ачаються окре і с альні ри і ення.

57


Хар ування військово олонених. сновни до ови ра іон харчування овинен ути достатні за кількістю якістю різно анітністю для того о ідтри увати до ри

стан здоров я ві ськово олонених та за о ігати втраті ваги а о розвитку недостатності харчування. о уваги слід рати звични для ві ськово олонених ре и харчування.

Одяг військово олонених. дяг ілизна та взуття видаються ві ськово олонени у достатні кількості дер авою о три а в олоні з урахування клі атичних у ов

іс евості де вони ере увають. Гігі на та меди на до омога військово олоненим. ер ава о три а в олоні

зо ов язана в ивати всіх санітарно ро ілактичних заходів нео хідних для за ез ечен ня в та орах чистоти у ов с риятливих для здоров я а тако для за о ігання е іде ія .

Ві ськово олонені які хворіють на тя ку хворо у а о стан здоров я яких ви ага с е -іального лікування хірургічного втручання а о гос італіза ії овинні ри атися до удь якої ві ськової чи ивільної едичної установи у які о е ути за ез ечено таке

лікування навіть як о їхня ре атріа ія еред ача ться в лизько у а утньо у. ри -ятливі у ови створюються для догляду за людь и з інвалідністю зокре а з вада и зору і для їхньої реа іліта ії оки вони очікують ре атріа ії.

Витрати на лікування зокре а витрати на рид ання удь яких ристроїв нео хідних для ідтри ання здоров я ві ськово олонених з о і ін ого зу них ротезів та ін их

тучних ристроїв та окулярів окладаються на дер аву о три а в олоні. Медичні огляди ві ськово олонених роводяться рина ні раз на іся ь. Від равлення військово олоненими релігійних обрядів. Ві ськово олонени на -

да ться овна сво ода для виконання о рядів їхньої релігії. лу ителя культу які вхо -дили до складу ві ськового духовенства та які о инилися ід владою воро ої дер ави

зали аються а о яких три ають з етою надання до о оги ві ськово олонени до -зволя ться зді снювати огослу іння для них та вільно виконувати о ов язки свя еника серед ві ськово олонених ті ї са ої релігії.

Листування військово олонених. Ко но у ві ськово олонено у з о енту взяття в олон але не ізні е ні через ти день ісля ого ри уття в та ір а тако у разі захворювання а о від равки в лазарет чи ін и та ір нада ться о ливість надіслати

о тову картку свої сі ї ентрально у агентству у с равах ві ськово олонених з о -відо лення ро взяття в олон ро стан здоров я із зазначення сво ї адреси.

Ві ськово олонені ають раво одер увати о тою чи удь яки и ін и и с осо а и осилки індивідуальні та колективні які істять зокре а родукти харчування одяг е -

дика енти ред ети релігі ного освітнього а о розва ального характеру які о уть задовольнити їхні отре и зокре а кни ки ред ети культу наукове о ладнання екза -

ена і ні ілети узичні інстру енти с ортивни інвентар і атеріали о дають з огу ві ськово олонени родов увати навчання а о за атися исте ькою діяльністю.

Скарги військово олонених. Ві ськово олонені ають раво одавати ві ськові владі від якої вони зале ать кло отання стосовно у ов олону.

Вони тако ають нео е ене раво звертатися через довірену осо у чи як о вони вва ають е за отрі не ез осередньо до редставників дер ав окровительок о звернути їхню увагу на удь які итання з яких вони о уть ати скарги на свої у ови

олону. Праця військово олонених. Пра ездатні ві ськово олонені о уть ути викорис -

тані як ро оча сила з урахування їхніх віку статі звання а тако ізичних о ливосте . ер ава о три а в олоні використовуючи ра ю ві ськово олонених за ез е -

чу дотри ання на іонального законодавства ро охорону ра і і равил техніки ез еки. оден ві ськово олонени не овинен виконувати не ез ечну а о загрозливу для ого

здоров я ро оту як о він не огод у ться на е до ровільно. По ук і зне код ення ін а о снарядів розгляда ться як не ез ечна ро ота.

ривалість ро очого дня ві ськово олонених уключаючи час на дорогу до ро оти назад не овинна ереви увати тривалості ро очого дня установленого для за нятих

58

о ді

на ті са і ро оті ивільних ро ітників ього ра ону із числа гро адян дер ави о три а в олоні.

Грошове забез е ення військово олонених. ер ава о три а в олоні установ -лю акси альну гро ову су у готівкою чи в удь які ін і аналогічні ор і яку ві -ськово олонени дозволя ться ати ри со і. удь яку надли кову су у яку вони законно

али ри со і та яку в них узяли а о вилучили зараховують на їхні рахунок разо з удьяки и ін и и гро ови и су а и які вони здали на з ерігання. акі су и не о уть ути конвертовані в удь яку ін у валюту ез згоди ві ськово олонених.

ер ава о три а в олоні ви лачу всі ві ськово олонени о ісячни аванс гро ового за ез ечення.

Ві ськово олонені одер ують ез осередньо від власте які три ають їх с равед -ливу винагороду за ра ю.

Дисци лінарна від овідальність військово олонених. Ві ськово олонені овинні ід орядковуватися закона статута і наказа які чинни и у з ро них силах дер -ави о три а в олоні.

За ору ення дис и ліни ві ськово олонені ритягуються до дис и лінарної від о -відальності. ко но у ви адку ору ення ни и дис и ліни від ува ться розслідування.

одни ві ськово олонени не о е ути окарани іль е ні один раз за одне те са е діяння а о за одни і ти са и о винувачення .

а ві ськово олонених накладають такі дис и лінарні стягнення 1. тра .2. Поз авлення ільг наданих додатково до еред ачених еневською конвен і ю .

. Позачергові наряди тривалістю не іль е ні дві години на день (на о і ерів не накладаються).

. ре т. одно у ви адку дис и лінарні стягнення не овинні ути негу анни и орсто -

ки и а о не ез ечни и для иття ві ськово олонених.кре о слід зу инитися на втечі. теча ві ськово олоненого вва а ться такою о

вдалась як о1. Він ри днався до з ро них сил дер ави від якої він зале ить а о до з ро них

сил союзної з нею дер ави. 2. Він зали ив територію яка ере ува ід контроле дер ави о три а в олоні

а о союзної з нею дер ави. . Він отра ив на судно яке ходить ід ра оро дер ави від якої він зале ить а о

союзної з нею дер ави о ере ува в територіальних водах дер ави о три а в о -лоні за у ови о е судно не ере ува ід контроле останньої.

Ві ськово олонені які ісля вдалої втечі знову отра ляють у олон не несуть удьякого окарання за о ередню втечу. Ві ськово олонени яки на ага ться втекти і якого с і ано до зді снення втечі ідляга за ю дію ли е дис и лінарно у стягненню навіть у ви адку ре идиву. Проти равні дії ско ні ві ськово олонени и з диною етою

олег ити со і втечу і такі о не су ровод уються удь яки и насильни ьки и дія и роти иття і здоров я люде а о дія и роти гро адської власності а тако ско ння

краді ки ез на іру з агатитися виготовлення а о використання ідро лених доку ен -тів носіння ивільного одягу тягнуть за со ою ли е дис и лінарну від овідальність. о ві ськово олонених які ули с івучасника и втечі а о с ро и втечі застосовуються дис -

и лінарні заходи. к о ві ськово олоненого яки зді снив утечу с і ано то ро е овідо ляють дер аві від якої він зале ить.

Судове ереслідування військово олонених. одо ві ськово олонених які скоїли злочини дер ава о три а в олоні ору у кри інальні с рави. Про е вона овідоля дер аві окровитель і яко ога вид е рина ні за три ти ні до очатку суду.

Правосуддя одо ві ськово олонених зді сню ться тільки во нни и суда и за ви -нятко ви адків коли законодавство дер ави о три а в олоні нада ивільни су -

59


да с е іальне раво судити осі зі складу з ро них сил і ї дер ави за такі са і зло -чини у яких звинувачуються ві ськово олонені.

Ко ен ві ськово олонени а раво на оскар ення винесеного вироку.Ві ськово олонені від увають окарання до яких вони ули засуд ені за вирока и о

на рали законної сили у тих са их закладах та в тих са их у овах о осо и зі складу з ро них сил дер ави о три а в олоні.

Закін ення еребування в олоні. Ві ськово олонених звільняють і ре атріюють ез зволікання ісля закінчення о ових ді .

В угоді укладені сторона и кон лікту для ри инення о ових ді а о за відсут-ності такої угоди ко на з дер ав о три ають у олоні са ості но склада та ез зво -лікання викону лан ре атріа ії. Про в иті заходи овідо ля ться ві ськово олонени .

иві ні осо и еріод во нних кон ліктів часто стра дають ивільні осо и. Правове станови е и -

вільного населення в е еріод визнача ться Гаазькою конвен і ю «Про закони і звичаї ві ни на суходолі» та одатко до неї «Поло ення ро закони і звичаї ві ни на суходолі» (18.10.1 0 р.) еневською конвен і ю «Про захист ивільного населення ід час ві ни» (12.08.1 р.) одаткови и ротокола и і 1 р. до еневських конвен і 1 р.

Правови захист ивільного населення зді сню ться у во нних кон ліктах як і на -родного так і не і народного характеру. Воно та окре і ивільні осо и не о уть ути о кто на аду.

о ивільного населення не овинні застосовуватися одні заходи ізичного о -рального ри усу з етою отри ання від нього якихось відо осте . торона во нного кон лікту за ороня ться за одіювати ізичні стра дання ивільно у населенню а о застосовувати удь які заходи о ведуть до ого заги елі в ивства тортури тілесні

окарання калічення едичні наукові досліди та ін е гру е насилля. Крі того за -оронено колективні окарання використання голоду серед ивільного населення як етоду ведення ві ни терор огра ування взяття заручників.

е ри усти і акти насильства а о огрози насильство основною етою яких те -роризування ивільного населення а тако на ади не ви іркового характеру (див ви е).

ивільні осо и не овинні використовуватися для рикриття евних унктів во нних о ктів а о ра онів о ових ді від на аду.

За МГП за ез ечу ться недоторканність ивільних лікарень створених для надання до о оги оранени хвори ти о зазнали аварії на орі людя з інвалідністю та

ороділля .Захист ивільного населення овинен за ез ечуватися і на ти часово оку овані

ротивнико території навіть як о оку а ія не зустріне ніякого з ро ного су ротиву. ку а і на влада від овідно до нор МГП зо ов язана застосувати всі зале ні від неї за -

ходи для того о наскільки е о ливо відновити за ез ечити гро адськи орядок і гро адське иття ова аючи чинні в країні закони честь і сі е ні рава иття окре их осі їхні релігі ні ереконання.

ер ава оку ант о е реквізувати родовольство едика енти о істяться на оку овані території ли е з урахування отре ивільного населення.

За оронені вигнання висилка ивільного населення з оку ованої території на терито -рію дер ави оку анта чи ін ої дер ави. е ри усти и тиск на ивільних осі з етою до итися до ровільного всту у в ар ію дер ави оку анта.

Крі того на оку овані території за ороня ться зни ення рухо ого та нерухо ого а на о нале ить ивільни осо а з іна статусу осадових осі а о суддів засто -

сування до них санк і а о удь яких заходів ри усу застосування дискри іна ії з ті ї ричини о вони утри уються від виконання своїх о ов язків з іркувань совісті ро -

ведення всіляких заходів с ря ованих на те о викликати езро іття а о о е ити о ливість ро оти для гро адян оку ованої території з етою з усити їх ра ювати на

дер аву оку анта.

60

о ді

ку ант о е залучати ивільне населення до трудової діяльності окрі виконання ро оти яка з у увала и ого рати участь у во нних діях.

Кри інальне законодавство дер ави оку анта о е еред ачати с ерт ну кару и -вільних осі ли е в тих ви адках коли вони визнані винни и у іона і диверсі них актах с ря ованих роти ві ськових о ктів оку анта а о в у исних раво ору еннях які стали ричиною с ерті одні ї а о кількох осі як о нор и кри інального рава о діяли на території до оку а ії еред ачали в таких ви адках с ертну кару.

ер ави які ере увають у ситуа ії во нного кон лікту і які зді снюють інтернування ивільних осі зо ов язані за ез ечити їх утри ання надання ї едичної до о оги. Роз -і ення інтернованих роводиться з урахування їхнього гро адянства володіння о -

вою та наявних звичаїв. лени одні ї сі ї осо ливо атьки діти роз і уються в одно у іс і інтернування окрі ви адків коли виконання ро іт стан здоров я а о ритягнення

до від овідальності за ско ні раво ору ення ричина и розлуки членів сі ї. а ори інтернованих осі означаються літера и « » розта овани и таки чино о їх уло чітко видно вдень з овітря. нтерновані осо и овинні роз і уватися окре о від ві сько -вослу ов ів та осі оз авлених волі. За ез ечення інтернованих овинно ути достат-ні за кількістю та якістю харчування різно анітни з етою за ез ечення нор ального стану здоров я.

з са ого очатку з ро ного кон лікту і в усіх ви адках оку а ії ко на воююча сто -рона заснову о і і не овідкове юро о ов язко якого з ір і ередача відо осте ро ивільних осі які о инилися ід її владою. Воно на равля за осередни тва ен -

трального агентства а тако дер ав окровительок відо ості дер аві гро адяна и якої інтерновані а о дер аві на території якої вони ро ивали.

нтерновані о уть відвідувати лікувальні заклади. За їхні а ання дер ава ід владою якої вони ере увають о е залучати їх до ро оти. За ороня ться залучати їх до ро оти яка а о разливи а о ринизливи характер.

і ані ісля втечі а о с ро и втечі інтерновані ідлягають ли е дис и лінарно у стягненню навіть ісля агатьох утеч а о с ро утеч.

Після закінчення во нних ді а о оку а ії воюючі дер ави в ивають заходів для овернення всіх інтернованих у країну гро адянства ості ного ро ивання а о охо -

д ення.а ист иві ни о ктів

МГП зо ов язу воюючі сторони розрізняти ві ськові ивільні о кти і вести о ові дії виключно роти ві ськових о ктів.

Визначення ві ськових та ивільних о ктів наводиться в одатково у ротоколі від 1 р. до еневських конвен і 1 р.

і с кові о кти о е уються ти и о кта и які через сві характер роз і ення ризначення а о використання ро лять е ективни внесок у во нні дії і овне а о част-

кове ру нування захо лення чи не траліза ія яких за реальних у евни о ент о ста -вин да явну во нну еревагу.

иві ними о ктами всі ті о кти які не ві ськови и о кта и як вони визна -чені ви е. разі су ніву в то у чи не використову ться о кт яки звича но ризна -чени для ивільних іле на риклад іс е від равлення культу итлови удинок чи ін і итлові удови а о кола для е ективної ідтри ки во нних ді еред ача ться

о таки о кт використову ться в ивільних ілях.З етою в орядкування і олег ення розгляду итань ов язаних з і народно ра -

вови захисто ивільних о ктів існу їх класи іка ія за різни и критерія и (ознака и).еред ивільних о ктів які отре ують равового захисту ід час з ро них кон лік-

тів осо ливе іс е нале ить культурни інностя .ор и одо захисту их о ктів істяться в Гаазькі конвен ії 1 р. еневських

конвен іях 1 р. Конвен ії 1 р. та в ін их доку ентах.клад культурних інносте за Конвен і ю 1 р. наведено на с. .

61


Під захист МГП ід адають з одного оку ивільні о кти які са і культурни и ін -ностя и а з другого о кти у яких з ерігаються а о екс онуються культурні інності.

Культурни інностя овинен ути за ез ечени як іні у а а ни а ист яки включа в се е о орону і ова у до их інносте .

Під о ороно розу і ться ко лекс заходів ризначених для з ере ення культурних інносте (складання ереліків інносте ланування надзвича них заходів одо за -

хисту від о е і ру нування конструк і ідготовка до вивезення рухо их культурних інносте ризначення ко етентних органів для охорони культурних інносте ).

Під ова о культурних інносте розу і ться зо ов язання ко ної дер ави за ороняти використання культурних інносте з етою яка о е ризвести до їх

ру нування а о о код ення в разі во нного кон лікту утри уватися від удь якого воро ого акту с ря ованого роти их інносте за ороняти о еред увати і як о нео хідно ри иняти удь які акти краді ок

гра е у а о незаконного ривласнення культурних інносте у удь які ор і а тако удь які акти вандаліз у одо культурних інносте

за ороняти реквізи ію рухо их культурних інносте утри уватися від в иття удь яких ре ресивних заходів с ря ованих роти куль -

турних інносте .Загальни захист не а а солютного характеру. МГП до уска о ливість відходу від

зо ов язань одо оваги культурних інносте як о ього ви ага во нна нео хідність.Крі загального захисту МГП еред ача ре и с е іа но о а исту культурних

інносте яки нада ться інностя о ають велике значення для ко ного народу ляхо внесення їх у «Мі народни ре стр культурних інносте о ере увають ід

с е іальни захисто ».уть с е іального захисту оляга в то у о дер ави зо ов язуються з о енту вне -

сення культурних інносте у Мі народни ре стр за ез ечувати їх і унітет утри ува -тися від удь якого воро ого акту с ря ованого роти них а тако від використання таких інносте і рилеглих до них ділянок у во нних ілях.

унітет культурних інносте о ере увають ід с е іальни захисто тако не а солютни і о е ути зняти в окре их ви адках.

МГП еред ача оси ени а ист культурних інносте яки застосову ться до ін -носте занесених до Мі народного с иску культурних інносте о ере увають ід

осилени захисто .Посилени захист а іль високі ара етри орівняно із загальни і с е іальни

захисто .МГП еред ача осо ливи захист о ктів нео ідни д ви иванн иві но о

насе енн .торона во нного кон лікту за ороня ться іддавати на аду а о зни увати ви -

возити чи доводити до не ридатності о кти нео хідні для ви ивання ивільного насе -лення такі як за аси родуктів харчування сільськогос одарські ра они о виро ляють родовольство осіви худо у с оруди для за ез ечення итною водою за аси остан -

ньої а тако ірига і ні с оруди.Захист о ктів нео хідних для ви ивання ивільного населення не а солютни .

Посіви худо а ірига і ні с оруди с оруди для остачання води та ін і о кти о уть еретворюватися в законні ілі на аду як о

вони використовуються ротивнико для ідтри ання існування виключно осо о -вого складу ого з ро них сил а о для ря ої ідтри ки во нних ді

роти их о ктів не в иваються заходи у результаті яких о на очікувати о и -вільне населення зали иться ез достатньої кількості родовольства і води о викличе голод а о ри усить населення до виїзду.

МГП за ороня зді снення ре ресалі одо о ктів нео хідних для ви ивання и -вільного населення.

62

о ді

торона о ере ува в кон лікті виходячи з визнання итт во ва ливих отре в о ороні сво ї на іональної території від вторгнення о е ру нувати о кти нео хідні для ви ивання ивільного населення але тільки на контрольовані частині території де ього ви ага во нна нео хідність.

З етою захисту о ктів нео хідних для ви ивання ивільного населення МГП за о -роня використання голоду серед ивільного населення як етоду ведення ві ни. Водно -час застосування локади а о о логи у ро есі яких використову ться голод законни за у ови о вони с ря овані виключно роти ко атантів а не ереслідують ету о -

ирення голоду серед ивільного населення.МГП нада ре и с е іального захисту о ктам о міст т не е е ні си и.

д е на ад на і о кти о е ризвести до вивільнення не ез ечних сил і отягти за со ою катастро ічні наслідки як для ивільного населення так і для риродного середови а.

одатково у ротоколі (1 р.) до еневських конвен і 1 р. зазнача ться о за оронено на ади на установки і с оруди о істять не ез ечні сили а са е гре лі да и та ато ні електростан ії.

Водночас ряд установок і с оруд о істять не ез ечні сили не згадані в ьо у доку-енті. о таких о ктів о на зарахувати хі ічні заводи заводи з виготовлення і ереро ки

ядерного алива схови а ядерних атеріалів то о.Під час роведення о орони о ктів о істять не ез ечні сили дозволя ться ви -

користовувати з рою здатну ли е від ити на ад ротивника на установки і с оруди о користуються захисто . о у за оронено розта овувати о лизу о ктів о істять не -

ез ечні сили з рою за до о огою якої о на зді снити на ад на сили ротивника які роходять на деякі відстані від их о ктів.

З етою в ізнання гре ель да ато них електростан і во нних о ктів розта -ованих у их установках а о с орудах чи о лизу від них сторони які ере увають у

кон лікті о уть означати їх с е іальни знако (див. с. ). Відсутність такого озна -чення не звільня одну зі сторін кон лікту від її зо ов язань одо захисту зазначених о ктів.

Ре и с е іального захисту нада ться не ли е окре и ивільни о кта але осо ливи територія демі ітари ованим онам нео орон ваним міс евост м нетра і ованим міс евост м санітарним онам і міс евост м санітарним і е е ним онам і міс евост м.

творення их с е іальних ра онів захи ених від на аду слугу додат кови засо -о за ез ечення захисту ивільного населення ивільних о ктів.

анітарні они та міс евості е зони і іс евості на території сторони яка е -ре ува в кон лікті а о на оку овані території організовані таки чино о від -городити від ді ві ни оранених хворих у діючих ар іях а тако ерсонал на яки

окладено організа ію та у равління и и зона и і догляд за осо а и які удуть та скон ентровані.

МГП ро ону дер ава еред ачити створення таких іс евосте е в ирни час і укладати с е іальні угоди з ротивнико ро вза не визнан ня створених зон і іс евос -те як на очатку во нних ді так і в ході їх.

анітарні і е е ні они е зони іс евості на території сторони яка ере ува в кон лікті а о на оку овані території організовані таки чино о відгородити від ді ві ни оранених і хворих люде з інвалідністю люде охилого віку діте до 1 років вагіт-них інок і атерів з діть и до років а тако ерсонал на яки окладено організа ію та у равління и и зона и.

і зони о уть створюватися е в ирни час а ісля очатку во нних ді заінтересовані сторони о уть укладати угоди ро вза не визнан ня таких зон і іс евосте .

е тра і овані они зони створені в ра онах де від уваються ої для захисту від ов язаних з оя и не ез ек хворих і оранених ко атантів і неко атантів ивільних

63


осі які не еруть участі у во нних діях і не виконують одної ро оти во нного характеру ід час їхнього ере ування в их зонах.

акі зони о уть створюватися за іні іативи удь якої сторони кон лікту а о не -тральної дер ави і гу анітарної організа ії.

торони о ере увають у кон лікті овинні укласти ись ову угоду ро іс езна -ход ення керівни тво остачання і контроль не тралізованої зони з визначення о -чатку і тривалості її не траліза ії.

ео орон вана міс евіст населени ункт яки іститься в зоні зіткнення з ро -них сил а о о лизу неї яки відкрити для ого оку а ії ротивнико з етою за о і -гання во нни дія і ру нуванню.

торона які ере увають у кон лікті за оронено на адати на такі іс евості. о іс евість огла ути оголо ена нео оронюваною вона овинна від овідати таки

у ова усі ко атанти а тако о ільні о ові засо и і о ільне во нне с оряд ення о -

винні ути еваку овані ста іонарні во нні установки а о с оруди не овинні використовуватися у воро их

ілях ні влада ні населення не овинні зді снювати воро их ді не овинні зді снюватися одні дії на ідтри ку во нних о ера і .

Воро і стороні ро иться заява у які яко ога точні е зазнача ться іс езнахо -д ення та о ис е нео оронюваної іс евості.

торона яка ере ува у во нно у кон лікті о е са а в односторонньо у о -рядку оголосити від овідни населени ункт нео оронюваною іс евістю. Визнання

і ї іс евості з оку ін их дер ав не ви ага ться.емі ітари овані они зони на які сторона кон лікту за ороня ться роз овсю -

д увати свої во нні о ера ії.года ро визнання таких зон овинна ути чітко вира ена і о е ути укладена в

ирни час а тако ісля очатку во нних ді .о зона ула визнана де ілітаризованою вона овинна від овідати таки у ова

усі ко атанти а тако о ільні о ові засо и і о ільне во нне с оряд ення о -винні ути еваку овані

ста іонарні во нні установки а о с оруди не овинні використовуватися у воро их ілях

ні влада ні населення не овинні зді снювати воро их ді усяка діяльність ов язана з во нни и зусилля и овинна ути ри инена.одна сторона кон лікту не а рава в односторонньо у орядку анулювати статус

де ілітаризованої зони.ео оронювана іс евість та де ілітаризовані зони ають де о оді ні ознаки. д -

нак такі від інності де ілітаризована зона утворю ться за до овленістю а нео оронювана іс евість

о е утворюватися в результаті одностороннього волевиявлення сторони о ере ува в кон лікті

статус нео оронюваної іс евості втрача ться з ри инення оку а ії а статус де -ілітаризованої зони а ості ни характер яки з еріга ться незале но від того яка

сторона кон лікту її контролю . а раво створювати з гу анітарною етою они е еки і е е ні умані

тарні они. Вони ере увають ід захисто роз і ених у них з ро них сил .

З К В МГП а до овнення до загального захисту яки користуються всі ивільні осо и інка

за ез ечу ться зокре а захист від удь яких ор не ристо них осягань. ор и МГП с ря овані на те о с рияти дітя у о як енні стра дань ород ених ві ною.

64

о ді

Воюючі сторони овинні за ез ечити ї захист від удь якого роду не ристо них осягань а та -ко до о огу якої вони отре ують з огляду на їхні вік а о з удь якої ін ої ричини.

Мають застосовуватися всі рактичні заходи для того о діти яки не ви овнилося 1 років не рали ез осеред ньої участі у во нних діях.

к о у виключних ви адках такі діти еруть ез -осередню участь у во нних діях і отра ляють ід

владу су ротивної сторо ни вони родов ують ати осо ливи захист о нада ться МГП неза -

ле но від того вони ві ськово олонени и чи ні. разі аре ту затри ання чи інтернування з ри -

чин ов я заних зі з ро ни кон лікто діти утри уються в ри і еннях відокре лених від ри і ень для дорослих.

разі ско ння раво ору ення осо а и яки не ви овнилося 18 років с ертни вирок не овинен вико ну ватися.

Воююча сторона не а рава еваку овувати діте крі своїх власних гро адян на територію інозе ної дер ави за винятко ви адків ти часової евакуа ії викликаної ста -но здоров я а о нео хідністю лікування.

З етою олег ення овернення у свої сі ї у свою країну еваку ованих діте влада сторони о зді сню евакуа ію і коли е до ільно влада ри аючої країни за овню -ють на ко ну дитину картку з отогра ія и яку вони надсилають у ентральне довід -кове агентство Мі народного ко ітету ервоного реста. ко ні карт і іститься як о

е о ливо ін ор а ія за якою о на іденти ікувати дитину.інка за ез ечу ться захист зокре а від з валтування ри усу до роститу ії і

удь яких ін их ор не ристо них осягань.рави вагітних інок і атерів алолітніх діте від яких такі діти зале ать які ідда -

ються аре ту затри анню чи інтернуванню з ричин ов язаних зі з ро ни кон лікто розглядаються в ер очергово у орядку.

Макси ально о ливою ірою сторони о ере увають у кон лікті рагнуть уни -кати винесення с ертних вироків за раво ору ення о в язані зі з ро ни кон лікто

одо вагітних інок а о атерів алолітніх діте від яких такі діти зале ать. ертни вирок за такі раво ору ен ня одо таких інок не викону ться.

З П Г П Р М РМ МГП Правовою основою яка за о іга ору ення нор МГП загальновизнани рин -

и і народного рава до росовісне виконання взятих на се е зо ов язань. а а дер ава неухильно ого дотри у ться.

За ст. Конститу ії країни чинні і народні договори згода на о ов язковість яких надана Верховною Радою країни частиною на іонального законодавства країни. е конститу і не оло ення стосу ться і договорів у с ері МГП. Воно овинно виконуватися всі а дер авни и органа и осадови и осо а и і гро адяна и.

мето а о і анн ору енн м норм М мі народні конвен ії о ов у т дерави у асни і

увести в дію законодавство о нео хідне для за ез ечення е ективних кри іналь -них окарань для осі які зді снили а о наказали зді снити ті чи ті сер озні ору ення нор МГП. ак Кри інальни кодексо країни еред ачено окарання зокре а за такі злочини злочинні дії ві ськовослу ов я яки ере ува в олоні (ст. 1) ародерство (ст. 2) насильство над населення у ра оні во нних ді (ст. ) огане овод ення з ві ськово олонени и (ст. ) незаконне використання си воліки ервоного реста

ервоного Пів іся я ервоного Кристала та злов ивання нею (ст. ) ору ення законів

іти ховаються від а истського авіанальоту ід час ругої світової

ві ни

65


та звичаїв ві ни (ст. 8) застосування з рої асового зни ення (ст. ) еко ид (ст. 1) гено ид (ст. 2) незаконне використання си воліки ервоного реста ервоного Пів іся я ервоного Кристала (ст. ) на анство (ст. )

роз укувати осі звинувачених у то у о вони зді снили а о наказали зді снити те чи те ору ення нор МГП і незале но від гро адянства віддавати до суду

ередавати осі які скоїли ору ення нор МГП від овідно до оло ень на іо -нального законодавства для суду ін ої заінтересованої сторони як о ідстави для звинувачення их осі

у ивати заходів нео хідних для ри инення всіх ін их ді о су еречать ви ога МГП.

За о іганню ору ення нор МГП с рия і народни контроль за їх дотри ання . Він ризначени для того о ляхо еревірки ереконатися якою ірою дії дер ав від овідають ри няти зо ов язання за і народни и договора и.

Методи роведення контролю о уть ути таки и с остере ення о ін ін ор а і ю відвідування о ктів надання звітів і до овіде розгляд скарг встановлення контрольних остів роведення консульта і .еневськи и конвен ія и і одаткови и ротокола и до них еред ачено різні орга -

ніза і ні ор и контролю роведенн ро с ідуван сторонами ро но о кон ікту мето ви в енн ак

тів ору енн норм М Ко ен учасник кон лікту о е ви агати такого розслідування. к о не уде досягнуто до овленості одо ого ро едури то сторони за вза ною угодою

ви ирають ар ітра яки встановлю ро едуру. к о в ро едурі розслідування уде вста -новлено ору ення нор МГП то сторони в ивають заходів одо окарання винних

контро на ді ніст Мі народної комісії і встанов енн актів Ко ісію за -сновано в 1 1 р. Вона ості ни органо основна ета якого оляга в розслідуванні заяв ро сер озні ору ення МГП.

Ко ісія а равоа) розслідувати удь які акти які як еред ача ться являють со ою сер озне ору-

ення еневських конвен і і одаткового ротоколу до них) с рияти ляхо надання до рих ослуг відновленню ова ного ставлення до е -

невських конвен і і одаткового ротоколу до них.Ко ісія ли е визнача чи уло сер озне ору ення МГП. Вона не ухвалю одних

рі ень і не да равової о інки встановлени акта .Ко ісія не о е іні іювати розслідування. Приводо для ого зді снення отри ання

від овідного рохання від воюючої сторони а о від ін ої дер ави яка визнала ко етен -ію Ко ісії.

Розслідування роводиться алатою Ко ісії яка склада ться із се и членів. оден із членів алати не о е ати гро адянства сторони яка ере участь у з ро но у кон -

лікті.Ко ісія ін ор у заінтересовані сторони ро результати роведеного розслідування у

своїх реко енда іях а тако доводить до їхнього відо а о а ання і ро ози ії з етою за ез ечення дотри ання нор МГП учасника и з ро ного кон лікту

контро на ді ніст дер ав окровите ок Представника дер ави окрови -тельки дозволя ться відвідувати всі іс я де ере увають ві ськово олонені зокре а

іс я інтернування ув язнення і ро оти і вони ають досту у всі ри і ення о вико -ристовуються ві ськово олонени и. дозволя ться відвідувати іс я від равки тран -

66

о ді

зиту а о ри уття олонених яких ереводять з одного іс я в ін е. Крі ього вони ають овну сво оду одо ви ору іс ь які вони о а ають відвідати. ривалість і кіль -

кість их відвідувань не о е у ться. Вони о уть ути за оронені ли е в разі во нної нео хідності та на евни час

контро на ді ніст Мі народно о омітету ервоно о реста М МК застосову такі етоди контролю

а) відвідування делегата и МК іс ь регіонів які становлять для них інтерес) розгляд скарг на ору ення нор МГП.

рия за о іганню ору ень нор МГП наявність від овідальності за такі ору -ення. Виділяють олітичну і атеріальну від овідальність дер ав та від овідальність ізичних осі .

Формами оліти ної від овідальності держав сатис ак ії Вони олягають у то у о дер ава ору ник нада задоволення не -

атеріального характеру остра далі дер аві. а риклад висловлю аль одо від -овідних оді риносить ви ачення о і я окарати винних осі то о

санк ії е систе а заходів во нно олітичного характеру які окарання за ско -ння ору ень нор МГП.

анк ії включають ри усові заходи во нного і нево нного характеру. о ер их на -ле ать де онстра ії локада та ін і о ера ії овітряних орських а о сухо утних сил дер ав членів . о других овни а о часткови розрив еконо ічних відносин ри инення залізничних орських овітряних о тових телегра них радіо та ін их

засо ів с олучення а тако розрив ди ло атичних відносин ре реса ії е раво ірні ри усові дії у від овідь на ору ення дер авою нор

і народного рава.Матеріальна від овідальність держав ма дві основні форми

ре ара ії е від кодування атеріальної коди гро и а товара и ослуга и реститу ії е ор а атеріального від кодування з итків ляхо відновлення

стану яки ув до ору ення нор і народного рава (на риклад овернення награ -ованого на оку ованих територіях).

а іональні законодавства дер ав зокре а країни еред ачають кри інальну від овідальність ізичних осі за злочини ов язані з ору ення нор МГП (див ви е).

Крі того на ідставі і народного договору 1 ли ня 2002 р. ув засновани ості но діючи судови орган Мі народни кри інальни суд ( . Гаага ідерланди) яки зді -сню юрисдик ію одо осі які скоїли і народні злочини таких категорі

гено ид злочини роти людяності во нні злочини агресія.

С

Геноцид (від грец. – «рід» і «...цид») – винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами; один з найтяжчих злочинів проти людства. Геноцид органічно пов’язаний з фашизмом.Держава-покровителька – держава, яка представляє та захищає інтереси сторін,

що перебувають у конфлікті, забезпечує їх взаємодію та виконання зобов’язання.Екоцид – (від грец. – «будинок» і лат. caedo – «вбиваю») – масове знищення

рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Інтернування (від лат. internus – «внутрішній», фр. interner – «встановлювати на проживання») – примусове затримання іноземних громадян воюючою державою під час озброєного конфлікту. Інтернованих поміщають у певній місцевості, яку їм забо-роняється покидати.

Реквізиція (від лат. requisitio – «вимога») – примусове вилучення державою майна власника в державних інтересах з виплатою йому вартості майна.

67


Репатріація (від. лат. repatriate – «повернення на батьківщину») – повернення на батьківщину, з поновленням їхніх громадянських прав, військовополонених та цивіль-них осіб, які під час війни опинилися за межами своєї країни та перебували тривалий час поза батьківщиною.

Репресалії (від лат. repressalial – «утримувати, зупиняти») – дипломатичний тер-мін, вид міжнародно-правових санкцій, односторонні примусові заходи, що застосо-вуються однією державою у відповідь на неправомірні дії іншої з метою примусити припинити їх і прийняти запропоновані вимоги. Сучасне міжнародне право забороняє збройні репресалії – бомбардування, інтервенцію, мирну блокаду тощо, а також по-грози такими репресаліями.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУПродовжіть речення.I. Військовополоненого, який намагався втекти з полону, можна…А притягнути до кримінальної відповідальностіБ притягнути до дисциплінарної відповідальностіВ піддати фізичному покараннюІІ. Населений пункт, що міститься в зоні зіткнення збройних сил або поблизу неї,

який відкритий для його окупації противником з метою запобігання воєнним діям і руйнуванню, є…

А нейтралізованою зоноюБ демілітаризованою зоноюВ необоронюваною місцевістюІІІ. Тривалість робочого дня військовополонених не повинна перевищувати…А тривалості робочого дня, установленого для зайнятих на тій самій роботі ци-

вільних робітників із числа громадян держави, що тримає в полоніБ 8-ми годинВ 12-ти годинІV. Норми МГП участь у воєнних діях дітей віком до 15 років…А схвалюютьБ не схвалюютьВ не регулюють

68

СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Розділ 3

7. ВІЙСЬКОВОСЛУ БОВЦІ ТА СТОСУНКИ МІ НИМИ. ВІЙСЬКОВА ДИСЦИПЛІНА

П ПР В К В і с кові статути е нор ативно равові акти які регла ентують різні сторони

унк іонування з ро них сил.татути З оділяються на а а нові с кові та статути видів і родів ві с к які е

називають о ови и статута и.Загальнові ськові статути так називаються то у о їх дія роз овсюд у ться на всі

З ро ні или країни. сі вони затверд ені закона и країни.а а нові с ковими статутами У татут внутрі н ої с у и ро ни и України (визнача загальні рава та

о ов язки ві ськовослу ов ів З та їхні вза овідносини о ов язки основних осадових осі олку і ого ідрозділів равила внутрі нього орядку у ві ськові частині та її ідрозділах)

ис и інарни статут ро ни и України (визнача сутність ві ськової дис иліни о овязки ві ськовослу ов ів одо її додер ання види заохочень та дис и лінар

них стягнень рава ко андирів одо їх застосування а тако орядок одання і розгляду заяв ро ози і та скарг)

татут арні онної та вартової с у ро ни и України (визнача організа ію і орядок несення гарнізонної та вартової слу рава і о ов язки осадових осі гарнізону та ві ськовослу ов ів які залучаються для несення их слу )

тро ови статут ро ни и України (визнача стро ові ри о и і рухи ез з рої та зі з ро ю строї ідрозділів та ві ськових частин у і о у орядку і на аинах орядок виконання ві ськового вітання роведення стро ового огляду іс е о ового Пра ора ві ськової частини у строю орядок ого внесення і винесення

69

тат т о н к а н

о ов язки ві ськовослу ов ів еред икування і в строю та ви оги до їх стро ового навчання).

о ові статути о і і ні керівні доку енти о визначають ілі завдання с осо и і рин и и використання ідрозділів і частин різних видів і родів ві ськ (сил лоту) ри веденні са ості них і с ільних о ових ді .

Прикладо о ового статуту о ови статут у о утни ві с к ро ни и України.

Ві ськова слу а у ВМ країни регулю ться окрі загальнові ськових статутів оо енн м ро кора е ну с у у у і с ково Морс ки и а ро ни и України яке

затверд ене наказо Міністра о орони країни.

В К В ЗВ З К Р ЗР З і с кове ванн ранги різних сту енів о надаються у з ро них силах ві сько -

вослу ов я від овідно до їхньої осади квалі іка ії ахової ідготовки та тер іну слу и.

Ко ни ві ськовослу ове ь а ві ськове звання.Ві ськові звання оділяють на ар і ські та кора ельні (та ).

Òàáëèöÿ 2Військові звання у ЗСУ

Армійські Корабельні

Р дови ск ад

солдат атрос

стар и солдат стар и атрос

ер антс ки і стар инс ки ск ад

олод и сер ант стар ина 2 статті

сер ант стар ина 1 статті

стар и сер ант головни стар ина

стар ина головни кора ельни стар ина

ра ор ик іч ан

стар и ра ор ик стар и іч ан

і ерс ки ск ад Молод и о і ерськи склад

олод и ле тенант олод и ле тенант

ле тенант ле тенант

стар и ле тенант стар и ле тенант

ка ітан ка ітан ле тенант

тар и о і ерськи склад

а ор ка ітан рангу

ід олковник ка ітан 2 рангу

олковник ка ітан 1 рангу

70

о ді

Продовження таблиці 2

Ви и о і ерськи склад

генерал а ор контр ад ірал

генерал ле тенант ві е ад ірал

генерал олковник ад ірал

генерал ар ії країни

о ві ськових звань осі о і ерського складу едичної та юридичної слу З та ін их ві ськових ор увань а тако с е іальних ідрозділів о ороть і з кору і ю Ві -ськової слу и раво орядку у З які ають від овідну освіту та о і ають від овідну

татну осаду додаються слова « едичної слу и» і «юсти ії». а риклад «ле тенант едичної слу и» « олковник юсти ії».

о ві ськових звань гро адян країни які ере увають у за асі чи у відстав і а о роходять слу у у ві ськово у резерві від овідно додаються слова «за асу» «у від -

став і» а о «резерву». а риклад «ка ітан ле тенант за асу» « а ор у відстав і» «стар и ле тенант резерву».

Ві ськові звання рисвоюються довічно. ля ві ськовослу ов ів установлюються ві ськова ор а одягу та знаки розрізнення.

наки ро рі ненн ві с ковос у ов ів знаки ( огони нарукавні та нагрудні знаки знаки на с ину знаки на головних у орах зокре а кокарди е ле и орна енти га ту -вання канти і ла аси удзики із си волікою) на ор ено у одязі ризначені для о -значення ві ськових звань осад нале ності до дер ави ві ськового ор ування виду З ро них ил країни роду ві ськ слу ві ськових частин ( ідрозділів).

осіння ві ськової ор и одягу із знака и розрізнення ві ськовослу ов ів осо а и які не ають на е рава за ороня ться і тягне за со ою від овідальність згідно із законо .

Зо ра ення огонів ві ськовослу ов ів істяться на ор а і ідручника.

К П Г Р М ПР В В ЗК

Від овідно до татуту внутрі ньої слу и З за свої слу ови станови е і ві ськови звання ві ськовослу ов і о уть ути на а никами а о ід е ими сто -совно ін их ві ськовослу ов ів.

лу ове станови е ві ськовослу ов я визнача ться як о не враховувати ві -ськове звання осадою татною (на риклад ко андир роти) а о ти часовою ( ри і -ро чергови роти начальник варти).

Ві ськовослу ове ь одночасно о е ути начальнико для одних ві ськовослу -ов ів і ідлегли для ін их (на риклад ко андир роти начальнико для ко андирів

взводів роти і ідлегли для ко андира аталь ону). ачальник а раво віддавати ідлегло у накази і зо ов язани еревіряти їх виконання.

Підлегли зо ов язани еззастере но виконувати накази начальника крі ви адків віддання явно злочинного наказу і ставитися до нього з овагою.

вно злочинни визна ться таки наказ яки завідо о для ідлег лого яко у він адресовани наказу ться вчинити злочин еред ачени Кри інальни кодексо кра -їни а о таке діяння яке визна ться злочино від овідно до загальних рин и ів рава визнаних ивілізовани и на ія и (ч. 2 ст. вро е ської Конвен ії ро захист рав та основних сво од людини).

. 2 ст. 0 Конститу ії країни еред ача о в разі виконання явно злочинного на -казу юридичні від овідальності ідляга як осо а о віддала таки наказ так і осо а яка ого виконала.

71


ачальники яки ві ськовослу ов і ід орядковані за слу ою зокре а ти ча -сово р мими на а никами для их ві ськовослу ов ів. а ли чи до ідлеглого ря и начальник е осереднім на а ником. а риклад у олку ря и и начальни -

ка и для солдата ко андир відділення стар ина роти засту ник ко андира взводу ко андир взводу засту ники ко андира роти ко андир роти і т. д. При ьо у ко андир відділення як на ли чи до солдата начальник тако ез осередні начальнико

ього солдата.а своїми ві с ковими ванн ми на а никами сер анти і стар ини для солдатів і атросів одні ї з ни и ві ськової частини ра ор ики і іч ани для сер антів і стар ин солдатів і атросів одні ї з ни и

ві ськової частини олод і о і ери для сер антів ра ор иків і іч анів одні ї з ни и ві ськової

частини і стар ин солдатів і атросів стар і о і ери за ві ськови звання ід олковник ка ітан 2 рангу а ор ка ітан

рангу для ра ор иків і іч анів сер антів і стар ин солдатів і атросів генерал ле тенанти ві е ад ірали генерал а ори контр ад ірали олковники

ка ітани 1 рангу для олод их о і ерів ра ор иків і іч анів сер антів і стар ин солдатів і атросів

генерали ар ії країни генерал олковники ад ірали для стар их і олод их о і ерів ра ор иків і іч анів сер антів і стар ин солдатів і атросів.

Ві ськовослу ов і які за свої слу ови станови е і ві ськови звання не стосовно ін их ві ськовослу ов ів начальника и а о ідлегли и о уть ути стар

ими чи мо од ими за ві ськови звання . а риклад ко андиро роти ер ого а -таль ону ві ськової частини ка ітан ваненко а ко андиро роти другого аталь ону стар и ле тенант Петренко. ваненко і Петренко ають однакове слу ове станови е за татною осадою то то не начальника и чи ідлегли и і со ою. ваненко не начальнико стосовно Петренка і за ві ськови звання . д е ваненко як олод и о і ер начальнико для сер антів ра ор иків одні ї з ни ві ськової частини та для стар ин і солдатів ( атросів). т е ваненко стар и за ві ськови звання а Петренко олод и за ві ськови звання .

тар і за ві ськови звання ві ськовослу ов і ають раво ви агати від олод -их за ві ськови звання додер ання ві ськової дис и ліни гро адського орядку і ор и одягу а тако равил оведінки і ві ськового вітання. Молод і за звання ві -

ськовослу ов і овинні еззастере но виконувати зазначені ви оги стар их за ві -ськови звання ві ськовослу ов ів. о то стар и за ві ськови звання як о він не начальнико не а рава віддавати накази олод о у на риклад ро виконання якоїсь ро оти. разі с ільного виконання слу ових о ов язків ві ськовослу ов я и

о не ід орядковані один одно у як о їхні слу ові відносини не визначені ко анди -ро (начальнико ) начальнико стар и із них за осадою а за рівних осад стар -

и за ві ськови звання .

Користуючись ст. 111, 119 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, дайте відповіді назапитання: Хто є безпосереднім начальником для командира роти? Для кого командир роти є безпосереднім начальником? Для кого командир взводу є прямим начальником?

Р М В К В В М ВЗ М В

итт діяльність ві ськового колективу агато в чо у визнача ться характеро вза -овідносин і ого члена и.

72

о ді

Відносини і ві ськовослу ов я и регла ентуються як закона и о діють у дер -аві так і ві ськови и статута и які ають силу законів. них с ор ульовано рин и и

вза овідносин диноначальність су ордина ія колективіз ві ськова ввічливість честь і гідність с раведливість то о.

татутні рави а в а мовідносин е визначені у статутах о ов язкові для вико -нання всі а ві ськовослу ов я и нор и і равила оведінки. Від їхнього еззастере -ного виконання ез осередньо зале ать згуртованість та о ова злагод еність ві сько -вого колективу.

ко но у з ві ськових статутів ті ю чи ті ю ірою закрі лені равила оведінки ві -ськовослу ов ів у різно анітних ситуа іях. аса еред е стосу ться татуту внутрі -ньої слу и у яко у окре и розділ «Ві ськовослу ов і і відносини і ни и».

В ін их статутах те розкриваються деякі деталі вза овідносин ві ськовослу ов ів. Поряд із закрі лення у статутах о ов язкових равил вза овідносин і ві сько -

вослу ов я и еред ачено тако контроль за їхні дотри ання з оку ко андирів і начальників і окарання винних у ору енні их равил.

татутні равила вза овідносин охороняються Кри інальни кодексо країни. ля того о оказати які са е статутні равила вза овідносин за оронено ору у -

вати ід загрозою кри інального окарання назве о деякі статті Кри інального кодексу країни (КК )

невиконання наказу (ст. 0 ) о ір начальникові а о ри у ування ого до ору ення слу ових о ов язків

(ст. 0 ) огроза а о насильство одо начальника (ст. 0 ) ору ення статутних равил вза овідносин і ві ськовослу ов я и за відсут-

ності відносин ідлеглості (ст. 0 ) ереви ення ві ськовою слу овою осо ою влади чи слу ових овнова ень

(ст. 2 1).

ПР В В К В ВВ В П В К В К В В В

Ві ськовослу ов і овинні ості но ути зразко високої культури скро ності ви -три ки ерегти ві ськову честь захи ати свою гідність і ова ати гідність ін их люде зо овязані зав ди а ятати о за їхньою оведінкою судять не ли е ро них а ро З ро ні или країни в іло у.

сі ві ськовослу ов і незале но від ві ськових звань овинні ід час зустрічі (о -гону) вітати один одного. Ві ськове вітання е вияв вза ної оваги і згуртованості ві -ськовослу ов ів.

Відносини і ві ськовослу ов я и овин ні рунтуватися на вза ні овазі і в и -таннях слу и вони звертаються один до одного на «Ви».

гро адських іс ях у ісько у транс орті та ри іських оїздах за відсутності вільних іс ь ві ськовослу ове ь о -

винен за ро онувати сво іс е ко андирові (начальникові) а о стар о у.

к о ід час зустрічі не а з оги вільно роз инутися з ко -андиро (начальнико ) а о стар и за ві ськови звання ідлегли ( олод и за ві ськови звання ) овинен вітаючи ро устити ого. За отре и о ігнати ко андира (начальника)

а о стар ого за ві ськови звання слід о росити в нього на е дозволу.

Ві ськовослу ов я за ороня ться три ати руки в ки е -нях одягу а тако сидіти у рисутності ко андира (начальника) а о стар ого за ві ськови звання ез ого дозволу.

Ві ськове вітання ід час руху

73


Курити дозволя ться тільки у с е іально відведених для ього іс ях. Ві ськовослу ов і овинні ути ввічливи и у с ілкуванні з ін и и осо а и виявляти

осо ливу увагу до осі охилого віку інок і діте осту атися ї іс е у гро адсько у транс орті с рияти захистові честі гідності гро адян додер анню гро адського о -рядку а тако надавати до о огу ри не асних ви адках виникненні о е і чи стихі -ного лиха.

Правила ві ськової ввічливості оведінки та ві ськового вітання о ов язкові тако для ра ор иків і іч анів осі олод ого стар ого і ви ого о і ерського складу які

ере увають у за асі та у відстав і як о вони носять ві ськову ор у одягу.

П Р К ЗВ Р К В В В К К З В

ор док верненн до на а никівПідлеглі олод і за ві ськови звання звертаються у слу ових с равах до ко ан -

дирів (начальників) і стар их за ві ськови звання додаючи еред звання слово « ова -ри у». а риклад « овари у ле тенанте». Коли нео хідно звернутися до ін ого ві сько -вослу ов я в рисутності ко андира (начальника) а о стар ого за ві ськови звання слід о росити на е дозволу ко андира (начальника) а о стар ого за ві ськови зван -ня . а риклад « овари у олковнику дозвольте звернутися до ка ітана виридової».

разі звертання один до одного оза стро ві ськовослу ов і овин ні стати у стро -ове оло ення а ті о в головно у у орі рикладають руку до нього.

о овідаючи чи вислуховуючи ра орт ві ськовослу ове ь риклада руку до го -ловного у ору о уска її ісля закінчення до овіді. к о еред до овіддю віддавалася ко анда « трунко» то до овідач за насту ною ко андою «Вільно» овторю її о уска руку. ля рикладу розгляне о таку ситуа ію у роту ри ув чергови ві ськової частини яки а на риклад ві ськове звання а ор. е час о ов язки чергового роти викону -вав сер ант евченко. о овідь а виглядати так

е р г о в и р о т и. трунко рик ада руку до о овно о у ору до овіда ер овому астини овари у а оре за час ого чергування надзвича них оді не тра и -лося (чи тра илося те то). Рота ере ува на стро ово у ла у. ергови роти сер ант

евченко.е р г о в и ч а с т и н и. Вільное р г о в и р о т и. Вільно уска руку ор док відданн і виконанн нака ів акази віддаються як равило у орядку ід орядкованості. о то ез осередні

начальник відда наказ сво у ідлегло у. За кра ньої отре и ко андир (начальник) стар и за слу ови станови е ні ез осередні начальник о е віддати наказ ідлегло у инаючи ого ез осереднього начальника ро о овідо ля ез осеред -

нього начальника ідлеглого чи наказу ідлегло у осо исто до овісти сво у ез осе -редньо у начальникові. т е віддання наказу ві ськовослу ов ю не ез осередні а ін и ря и начальнико о ливе не в усіх ви адках а ли е в разі наявності кра ньої

отре и. Кра ня отре а виняткова нагальна нео хідність.аказ о на віддавати одно у чи гру і ві ськовослу ов ів усно а о ись ово зо -

кре а з використання технічних засо ів зв язку. аказ овинен ути с ор ульовани чітко і не о е до ускати одві ного тлу ачення. разі віддавання чи отри ання наказу ві ськовослу ов і овинні стати у стро ове

оло ення а ті о в головно у у орі рикладають руку до нього.Ко андир (начальник) від овіда за віддани наказ ого наслідки та від овідність за -

конодавству а тако за нев иття заходів для ого виконання за злов ивання ереви -ення влади чи слу ових овнова ень.

За віддання і виконання явно злочинного наказу (роз оряд ення) вин ні осо и ритя -гаються до від овідальності згідно із законо .

74

о ді

Ві ськовослу ове ь ісля отри ання наказу від овіда « лухаюсь» і далі вико -ну ого. ля того о ереконатися чи равильно ідлегли зрозу ів віддани наказ ко андир (начальник) о е за адати від нього стисло ередати з іст наказу. Підлегли

а раво звернутися до ко андира (начальника) з рохання уточнити наказ. Ві ськовослу ове ь зо ов язани неухильно виконати віддани о у наказ у зазначени тер ін.

Про виконання а о невиконання наказу ві ськовослу ове ь овинен до овісти ко ан -дирові (начальникові) яки віддав наказ і сво у ез осередньо у ко андирові (начальни -кові) а тако вказати ричини невиконання наказу а о ого несво часного (не овного) вико -нання. к о ві ськовослу ове ь розу і о він нес ро о ни виконати наказ сво часно та в овно у о сязі він ро е зо овязани до овісти ви езазначени осо а нега но.

Коли ві ськовослу ове ь яки викону наказ отри ав від ін ого ко андира (началь -ника) стар ого за слу ови станови е чи ві ськови звання нови наказ о стане ере кодою для виконання о ереднього він до овіда ро е ко андирові (начальни -

кові) яки віддав насту ни наказ і ісля отри ання ого згоди ри иня виконання о -ереднього наказу.

Ко андир (начальник) яки віддав насту ни наказ овідо ля ро е ко андира (начальника) яки віддав о ередні наказ.

В К В П З значення ві ськової дис и ліни наведено в ис и лінарно у статуті З .і с кова дис и іна е ездоганне і неухильне додер ання всі а ві ськовослу -

ов я и орядку і равил встановлених ві ськови и статута и та ін и законодав -ство країни.

Вирізняють о ктивну та су ктивну сторони ві ськової дис и ліни. ктивна сторона е равові нор и ві ськових статутів та ін ого законодавства

країни у яких закрі лено ви оги о висуваються до ві ськовослу ов ів і орядок їх виконання. і нор и складають міст ві с кової дис и іни. у ктивна сторона ро -явля ться у актично у дотри анні ві ськовослу ов я и встановлених ви ог.

Значення ві ськової дис и ліни для унк іонування з ро них сил ва ко ерео інити. Вона викону роль організуючого чинника у орядкову та охороня систе у відносин усередині ві ськового колективу. Ві ськова дис и ліна а свої осо ливості які відрізня -ють її від дис и ліни в ін их с ерах итт діяльності дер ави

ви оги ві ськової дис и ліни о ирюються не ли е на ві ськово слу ов ів але на гро адян звільнених з ві ськової слу и у відставку а о в за ас із раво носіння ві -ськової ор и одягу ід час такого носіння

за ору ення ви ог ві ськової дис и ліни встановлено іль сувору юридичну від -овідальність орівняно з ін и и вида и дер авної дис и ліни. ак кри інальна від -овідальність встановлена за не окору (ст. 02 КК ) невиконання наказу (ст. 0 КК )

са овільне зали ення ві ськової частини а о іс я слу и (ст. 0 КК ). За аналогічні раво ору ення на риклад дер авних слу ов ів еред ачено ли е заходи дис и -лінарної від овідальності.

Ві ськова дис и ліна рунту ться не на страхові ути окарани за її ору ення а на усвідо ленні ві ськовослу ов я и свого ві ськового о ов язку від овідальності за захист Вітчизни незале ності та територіальної ілісності країни на їхні вірності Ві -ськові рисязі.

і с кова дис и іна дос а т с ом виховання високих о ових і орально сихологічних якосте ві ськовослу ов -

ів на на іонально історичних тради іях українського народу та тради іях З ро них ил країни атріотиз у свідо ого ставлення до виконання ві ськового о ов язку вірності

Ві ськові рисязі осо истої від овідальності ко ного ві ськовослу ов я за дотри ання Ві ськової

рисяги виконання своїх о овязків ви ог ві ськових статутів

75


ор ування равової культури ві ськовослу ов ів у ілого о днання овсякденної ви огливості ко андирів (начальників) до ідлег

лих ез рини ення їх осо истої гідності з дотри ання рав і сво од ості ною тур о -тою ро них та равильни застосування засо ів ереконання ри усу гро адського в ливу колективу

зразкового виконання ко андира и ві ськового о ов язку їх с раведливого став -лення до ідлеглих

ідтри ання у ві ськових з днаннях частинах ( ідрозділах) закладах та установах нео хідних атеріально о утових у ов статутного орядку

сво часного і овного остачання ві ськовослу ов ів установлени и вида и за -ез ечення

чіткої організа ії і овного залучення осо ового складу до о ового навчання.

В ЗК В К В В В З Р М В К В П

і с кова дис и іна о ов у ко но о ві с ковос у ов додер уватися Конститу ії та законів країни Ві ськової рисяги неухильно ви -

конувати ви оги ві ськових статутів накази ко андирів (крі ви адку отри ання явно злочинного наказу чи роз оряд ення)

ути ильни з ерігати дер авну та ві ськову та ни ю.Від овідно до Закону країни «Про дер авну та ни ю» дер авно та мни е

вид та ної ін ор а ії о охо лю відо ості у с ері о орони еконо іки науки і тех-ніки зовні ніх відносин дер авної ез еки та охорони раво орядку розголо ення яких

о е завдати коди на іональні ез е і країни та які визнані в орядку встановле -но у и Законо дер авною та ни ею і ідлягають охороні дер авою.

о уск до дер авної та ни і нада ться лу ою ез еки країни ді здатни гро -адяна яки ви овнилось 18 років. В окре их ви адках таки до уск о уть отри ати

гро адяни із 1 річного віку. на і дер аві встановлена кри інальна від овідальність за розголо ення дер ав -

ної та ни і (ст. 28 КК ) втрату доку ентів о істять дер авну та ни ю (ст. 2 КК ) розголо ення відо осте ві ськового характеру о становлять дер авну та -ни ю а о втрата доку ентів чи атеріалів о істять такі відо ості (ст. 22 КК ).

і с кова та мни вид дер авної та ни і о охо лю відо ості у с ері о о -рони. Зарахування від овідної ін ор а ії до ві ськової та ни і зді сню ться отивова -ни рі ення ер авного екс ерта з итань та ни ь

додер уватися визначених ві ськови и статута и равил вза овідносин і ві -ськовослу ов я и з і нювати ві ськове товариство

виявляти овагу до ко андирів і один до одного ути ввічливи и і додер уватися ві ськового етикету

оводитися з гідністю честю не до ускати са о у негідних вчинків і стри увати ін их від них

не в ивати ід час роход ення ві ськової слу и (крі едичного ризначення) нар -котичні засо и сихотро ні речовини чи їх аналоги а тако не в ивати с иртних на оїв ід час виконання о овязків ві ськової слу и.

За стан дис и ліни у ві ськово у колективі від овіда ко андир. Ко ни ві ськовослу ове ь зо ов язани с рияти о у у відновленні та ості но у ідтри анні орядку

дис и ліни.

З Г К В (М Р В) Р В ( Р )

ао о еннВа ливи засо о виховання ві ськовослу ов ів і з і нення ві ськової дис и ліни

заохочення.

76

о ді

ао о енн ві с ковос у ов ів різновид сти улювання їхньої ві ськово слу ової діяльності. Воно с рия олі енню ві ськової дис и ліни якості виконання ві сько вослу ових о ов язків вихову іні іативу і від овідальність ві ськовослу ов ів.

ля того о заохочення відіграло свою сти улювальну роль воно овин но ути 1) заслу ени то то застосовани за конкретні озитивні результати у ві ськово

слу ові діяльності а о заслуги2) сво часни ) с раведливи то то ри визначенні виду заохочення врахову ться характер за -

слуг ві ськовослу ов я та ого ставлення до слу и за о ередні час) застосоване індивідуально то то за конкретні осо исті озитивні результати і за -

слуги заохочення отри у конкретни ві ськовослу ове ь. Водночас індивідуальни ідхід не виключа о ливості заохочення всього осо ового складу ідрозділу (ві сько -

вої частини кора ля та ін.) як о озитивного результату досягнуто в результаті колек-тивної діяльності.

Ко ни ко андир у е ах рав наданих о у ис и лінарни статуто зо ов язани заохочувати ідлеглих ві ськовослу ов ів за старанність розу ну іні іативу та су -лінне виконання слу ових о ов язків.

т е застосування заохочення з одного оку раво ко андира а з другого ого юридични о ов язко . Право ко андира одо застосування заохочення еред ача на -дану о у о ливість на власни розсуд застосовувати види заохочень еред ачених

ис и лінарни статуто З . разі встановлення ко андиро акту старанного ро -зу ного іні іативного та су лінного виконання ві ськовослу ов е своїх о ов язків він зо ов язани застосувати до останнього заохочення. Коли ко андир вва а о наданих

о у рав недостатньо для заохочення ві ськовослу ов ів він о е кло отати ро за -охочення еред стар и ко андиро .

За у ність і відвагу роявлені ід час виконання ві ськового о ов язку зразкове у равління ві ська и високі оказники в о ові ідготов і оволодінні ві ськовою техні -кою та оз ро ння ін і заслуги еред Вітчизною З ро ни и ила и країни ві ськовослу ов і о уть ути висунуті для відзначення дер авни и нагорода и країни.

о со датів матросів сер антів стар ин астосову т с такі ао о енн а) оголо ення одяки

) зняття рані е накладеного дис и лінарного стягнення в) надання одного додаткового звільнення з розта ування ві ськової частини чи ко

ра ля на ерег оза чергою ві ськовослу ов я строкової слу и г) надання додаткової від устки ві ськовослу ов я строкової слу и строко до

ді ) овідо лення атьків а о колективу за іс е ро оти чи навчання ві ськовослу -

ов я до ого ризову на слу у ро зразкове виконання ни ві ськового о ов язку та ро отри ані заохочення

д) нагород ення гра отою інни одарунко а о гро овою ре і ю е) нагород ення ві ськовослу ов я ого отокарткою в які він зняти іля розгор -

нутого о ового Пра ора ві ськової частини ) рисво ння ві ськового звання стар и солдат (стар и атрос) ) рисво ння сер анта (стар ина ) строкової слу и які звільняються в за ас

чергового ві ськового звання ви ого на один сту інь за ві ськове звання еред ачене татною осадою яку о і ав сер ант чи стар ина ід час звільнення в за ас до стар -ини головного кора ельного стар ини включно

з) занесення різви а ві ськовослу ов я до Книги о ани ві ськової частини (ко -ра ля)

и) нагород ення заохочувальни и відзнака и Міністра о орони країни. о ві ськовослу ов ів які роходять ві ськову слу у за контракто у то у числі

ві ськовослу ов ів інок які роходять ві ськову слу у на осадах рядового сер -

77


антського і стар инського складу застосовуються ви езазначені заохочення крі за -охочень еред ачених ункта и «в» «г» « » «е» « ».

т ненн разі невиконання (ненале ного виконання) ві ськовослу ов е своїх слу ових

о ов язків ору ення ві ськовослу ов е ві ськової дис и ліни а о гро адського о -рядку ко андир овинен нагадати о у ро о ов язки слу и а за отре и накласти дис и лінарне стягнення. сі дис и лінарні стягнення крі оз авлення ві ськового звання накладені на ві ськовослу ов ів і не скасовані до дня звільнення їх у за ас чи відставку втрачають чинність з дня звільнення. а со датів матросів строкової віс кової с у и мо ут ути нак адені такі ст ненн

а) заува ення ) догана

в) сувора догана г) оз авлення чергового звільнення з розта ування ві ськової частини чи кора ля

на ерег ) ризначення оза чергою в наряд на ро оту до нарядів

д) оз авлення ві ськового звання стар и солдат (стар и атрос).а со датів матросів крім ві с ковос у ов ів строкової ві с кової с у и мо

ут ути нак адені такі ст ненна) заува ення

) догана в) сувора догана г) о еред ення ро не овну слу ову від овідність ) ризначення оза чергою в наряд на ро оту до нарядів

д) оз авлення ві ськового звання стар и солдат (стар и атрос) е) звільнення з ві ськової слу и за слу овою невід овідністю.

а сер антів стар ин строкової ві с кової с у и мо ут ути нак адені такі ст ненн

а) заува ення ) догана

в) сувора догана г) оз авлення чергового звільнення з розта ування ві ськової частини чи кора ля

на ерег ) они ення в осаді

д) они ення у ві ськово у званні на один сту інь е) они ення у ві ськово у званні на один сту інь з ереведення на ни чу осаду ) оз авлення сер антського (стар инського) звання.а сер антів стар ин крім ві с ковос у ов ів строкової ві с кової с у и мо

ут ути нак адені такі ст ненна) заува ення

) догана в) сувора догана г) о еред ення ро не овну слу ову від овідність ) они ення в осаді

д) они ення у ві ськово у званні на один сту інь е) они ення у ві ськово у званні на один сту інь з ереведення на ни чу осаду ) оз авлення сер антського (стар инського) звання ) звільнення з ві ськової слу и за слу овою невід овідністю.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Розкажіть про призначення загальновійськових статутів ЗСУ.2. Як ви розумієте зміст принципів взаємовідносин у військовому колективі?

78

о ді

3. Як військовослужбовці повинні поводитися із цивільними особами?4. На чому ґрунтується військова дисципліна?

1. Сержант Іваницька, перебуваючи у звільненні, зустрілася з військовослужбов-цем іншої військової частини, солдатом Петренком, який теж був у звільненні, і наказала йому негайно повернутися до своєї військової частини. Чи правомірно вчинила сержант Іваницька? Відповідь обґрунтуйте.2. Сержант Іваненко, перебуваючи у звільненні, зустрівся з військовослужбов-цем іншої військової частини, солдатом Петренком, який теж був у звільненні, з порушенням форми одягу. Сержант Іваненко наказав солдату Петренку негайно усунути порушення. Чи правомірно вчинив сержант Іваненко? Чи повинен солдат Петренко виконати вимогу сержанта Іваненка? Чому ви так вважаєте?3. У сержанта Іваненка виникла потреба звернутися до капітана Петренка, який у цей час перебував у приміщенні разом з підполковником Столярчуком. Як сержант Іваненко повинен вчинити?4. Солдат Петренко виконував наказ командира взводу, старшого лейтенанта Си-дорчука. У цей час його зустрів командир роти, капітан Богомаз, і віддав інший наказ, виконання якого унеможливлювало вчасне виконання наказу командира взводу. Солдат Петренко відповів: «Слухаюсь», – і приступив до виконання наказу командира роти. Чи правильно вчинив солдат Петренко?

8. ОРГАНІЗАЦІ ВНУТРІ НЬОЇ СЛУ БИ

Р ЗП П В К П Р К Роз оділ часу зді сню ться таки чино о за ез ечити у ві ськові частині о -

сті ну о ову готовність і роведення занять з о ової ідготовки та створити у ови для ідтри ання орядку ві ськової дис и ліни виховання ві ськовослу ов ів ід -ви ення їхнього культурного рівня все ічного о утового о слуговування від очинку

харчування. ля ві ськовослу ов ів (крі ві ськовослу ов ів строкової ві ськової слу и курсантів (слухачів) закладів ви ої освіти навчальних ентрів ві ськових час -тин) встановлю ться ятиденни ро очи ти день з дво а вихідни и дня и. ля тих ві -ськовослу ов ів які ід адають ід зазначени виняток встановлю ться естиденни ро очи ти день з одни вихідни дне .

Вихідні святкові та неро очі дні дня и від очинку для всього осо ового складу крі ві ськовослу ов ів залучених до виконання слу ових о ов язків. і дні згідно з ла -на и а тако вільни від занять час відводяться для від очинку роведення культурноосвітньої ро оти с ортивних заходів та ігор.

і ера ві ськовослу ов я ві ськової слу и за контракто які виконували слу ові о ов язки у вихідні святкові та неро очі дні від овідни час для від очинку нада ться ко андиро (начальнико ) як равило ротяго насту ного ти ня.

Від овідно до ч. 1 ст. 10 Закону країни «Про со іальни і равови захист ві ськовослу ов ів та членів їх сі е » загальна тривалість слу ового часу ві ськовослу ов ів на ти день не о е ереви увати нор альної тривалості ро очого часу за від овідни еріод визначеної законодавство країни. Від овідно до ч. 1 ст. 0 Кодексу законів ро ра ю країни (КЗ П) нор альна тривалість ро очого часу ра івників не о е ереви -увати 0 годин на ти день. т е загальна тривалість слу ового часу ві ськовослу -ов ів за ти день тако не о е ереви увати 0 годин.

з ього равила виняток. Ві ськові навчання оходи кора лів о о ві стріль и та о ове чергування несення слу и в до ово у наряді зді сню ються в удь які дні ти ня ез о е ення загальної тривалості слу ового часу.

Ко андири (начальники) овинні ості но сте ити за роз оділо часу та не до ускати ого ору ень. е о ов язок оряд з ін и и захода и за ез ечу ідтри ання в ідроз -

ділі і в усі ві ськові частині статутного овсякденного орядку і дис и ліни.

79


Поняття статутного овсякденного орядку (не слід лутати з оняття «внутрі ні орядок») досить ироки і ого о на визначити як систе у сус ільних відносин і

ві ськовослу ов я и о складаються ід в ливо равових нор установлених ста -тута и. тако у розу інні ього оняття ого дотри ання створю с риятливі у ови для ус і ного унк іонування ві ськового колективу і З в іло у. татутни овсякденни

орядок за ез ечу ться чіткою равовою регла ента і ю агатьох сторін итт діяль -ності ві ськового колективу. ак татуто внутрі ньої слу и З еред ачене зо -кре а регулювання таких еле ентів унк іонування ві ськовослу ов ів ід о ран -кови огляд і вечірня еревірка навчальні заняття сніданок о ід і вечеря звільнення з розта ування ві ськової частини відряд ення від равлення і ря ування ідрозділів (ко анд) відвідування ві ськово слу ов ів ри о олодого о овнення.

Р ЗП Р К Г З В К В З В П В К В

П В Г К П Р З В Роз оділ часу у ві ськові частині ротяго до и і ротяго ти ня зді сню ться згідно

з роз орядко дня яки встановлю ться виконання основних заходів овсякденної ді -яльності навчання о уту осо ового складу ідрозділів та ів.

Роз орядок дня встановлю ко андир (начальник) від овідно до завдань окладених на ві ськову частину та зале но від ори року. Він затверд у ться на еріод навчання і ко андир (начальник) о е уточнювати ого на час роведення навчань оходів коралів о ових стріль о ового чергування несення слу и в до ово у наряді на варті то о з урахування осо ливосте їх виконання. роз орядку дня а ути еред ачено час для роведення ранкової ізичної зарядки ранкового огляду ранкового вечірнього туалету для навчальних занять і ідготовки до них для інструкта у та розводу до ового наряду для з іни с е іального (ро очого) одягу чи ення одягу взуття иття рук еред ї ею харчування о слуговування оз ро ння о ової та ін ої техніки для гу анітарної культурно освітньої та с ортивно асової ро оти слухання радіо ерегляду теле ере -дач для ри ання хворих у едично у ункті ри ання ві ськовослу ов ів ко ан -дування з осо истих итань відвідування ві ськовослу ов ів для осо истих отре ві ськовослу ов ів вечірньої рогулянки вечірньої еревірки та вось игодинного сну.

Про і ок і харчування не о е ереви увати годин. Після о іду ротяго не ен е ні 0 хвилин заняття не роводяться і ро оти не виконуються.

З ори засідання а тако кон ерти кіно іль и та ін і заходи ають ути закінчені до вечірньої еревірки.

Заходи ов язані із за ез ечення о ової та о іліза і ної готовності ві ськової частини (на риклад ідняття за тривогою) виконуються за наказо її ко андира в удьяки час до и з надання ві ськовослу ов я не ен е ні годин від очинку на до у.

ля о слуговування оз ро ння о ової та ін ої техніки і атеріальних засо ів до -о ладнання і в орядкування арків та о ктів навчально атеріальної ази у орядку -вання ві ськових істечок удівель ри і ень і виконання ін их ро іт у ві ськові час -тині встановлю ться арко ос одарс ки ден .

ля ідтри ання оз ро ння о ової та ін ої техніки в ості ні о ові готовності у ві ськові частині встановлюються аркові дні із залучення нео хідної кількості осо -

ового складу. а ередодні днів від очинку кон ерти кіно іль и та ін і заходи для ві ськово

слу ов ів строкової слу и дозволя ться закінчувати на 1 годину ізні е ні звича но. Під о у дні від очинку зді сню ться ізні е за рі ення ко андира ві ськової частини.

дні від очинку ранкова ізична зарядка не роводиться. ітке дотри ання роз о -рядку дня за орукою ус і ного виконання окладених на ві ськовослу ов ів завдань та ідтри ання овсякденного орядку у ві ськові частині. со и винні в ору енні роз орядку дня несуть від овідальність еред ачену законодавство .

80

о ді

ПР З К З Р В Г Р Р Практично ко но у ві ськовослу ов ю доводилось чи доводиться виконувати

о ов язки в до ово у наряді. о ови нар д роти е визначені від овідни ко андиро ві ськовослу ов і які

виконують ротяго до и визначені татуто внутрі ньої слу и З о ов язки з не -сення внутрі ньої слу и в роті.

Засту ник ко андира взводу ризнача рядови склад взводу в до ови наряд роти. тар ина роти визнача черговість нарядів сер антів. Він тако роз оділя наряди і взвода и роти.

о ови наряд роти ризнача ться для ідтри ання внутрі -нього орядку охорони осо ового складу оз ро ння о ри а -сів о ової та ін ої техніки ри і ень і а на роти контролю за стано с рав у ідрозділах і сво часного в иття заходів для за о -

ігання раво ору ення а тако для виконання ін их о ов язків внутрі ньої слу и.

до ови наряд роти ризначаються чергови роти (гурто итку) днювальни роти (гурто итку). нювальних о е ути кілька.

Кількість з ін днювальних у ротах встановлю ко андир ві -ськової частини.

разі розта ування ві ськової частини та оро (у на етах) у роті ризначаються три з іни днювальних ер а чергова з іна несе слу у на ередні ліні і іля остового гри ка друга охо -

роня ри і ення (на ети) з рою третя від очива .За ість чергових рот у деяких аталь онах зале но від їх чисельності та у ов роз -

і ення за рі ення ко андира ві ськової частини о е ризначатися чергови аталь -ону а в ідрозділах за ез ечення в разі їх су існого роз і ення чергови их ідроз -

ділів. Кількість днювальних у таких ви адках встановлю ться зале но від роз і ення ідрозділів за ез ечення охорони ідтри ання внутрі нього орядку.

ергови роти ризнача ться із сер антів і як виняток із на ідготовлені ого рядо -вого складу а днювальни з рядового складу. ергови та днювальні роти овинні ати

агнети в іхвах. агнет крі иться на оясі ліворуч на ирину долоні від ря ки. За наказо Міністра о орони країни в деяких ві ськових частинах до ови наряд

роти о е оз роюватися авто ата и (кара іна и) з дво а с оряд ени и агазина и на одини ю з рої. тако у разі наряд несе слу у згідно з інструк і ю яку затверд у ко андир ві ськової частини.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Яка загальна тривалість службового часу військовослужбовців на тиждень? У яких випадках загальна тривалість службового часу не обмежується?2. Назвіть основні елементи розпорядку дня військової частини.3. Яке призначення добового наряду роти? Який склад добового наряду роти?4. Яка різниця між парковими та парко-господарськими днями?

Доведіть важливість дотримання розпорядку дня у військовій частині.

нювальни іля остового гри ка

81

СТРОЙОВА ПІДГОТОВКА

Розділ 4

9. СТРОЙОВІ ПРИЙОМИ І РУХ БЕЗ ЗБРОЇ

Р М тро ова ідготовка а за ету виро лення у ві ськовослу ов ів стро ової ви

равки ідтягнутості та витривалості у іння равильно і видко виконувати ко анди стро ові ри о и а тако ідготовку ідрозділів до злагод ених ді у різних строях.

трі визначене тро ови статуто З роз і ення ві ськово слу ов ів ідрозділів і частин для їх с ільних ді у і о у орядку та а о на а инах.

иди строївтрої оділяють на ерен ові (одно

а о дво еренгові) та стрі ід назвою ко она.

дно ерен ови стрі а о ерен а стрі у яко у ві ськовослу ов і роз і ені один іля одного на одні лінії.

трі у яко у а ини роз і ені на одні лінії одна іля одної назива ться не еренгою а іні ма ин.

во ерен ови стрі стрі у яко у ві ськовослу ов і одні ї еренги роз

і ені за ві ськово слу ов я и другої ерен ги на відстані одного кроку (витягнутої руки окладеної долонею на лече ві ськово слу ов я о стоїть о ереду). еренги оділяються на ер у та другу. Після

овороту строю назви еренг не з інюються. дно еренгови і дво еренгови стро ї о уть ути імкнутими а о ро імкнутими.

во еренгови розгорнути стрі (вид зверху)

дно еренгови розгорнути стрі (вид зверху)

82

о ді

а

дно еренгови розгорнути стрі а зі кнути розі кнути (вид зверху)

імкнутому стро ві ськовослу ов і в еренгах роз і ені о ронту один від одного з інтервала и на ирину долоні і ліктя и.

ро імкнутому стро ві ськовослу ов і в еренгах роз і ені о ронту один від одного з інтервала и на один крок а о з інтервала и які визнача ко андир.

о она стрі у яко у ві ськовослу ов і а о ідрозділи ( а ини) роз і ені один (одна) за одни (одною) на дистан іях установлених тро ови статуто а о ко андиро .

Колони о уть ути ви икувані о одно у о два о три о чотири та іль е ві сько -вослу ов ів ідрозділів ( а ин). Розрізняють тако ро орнути та о ідни строї.

Ро орнути стрі стрі у яко у ві ськовослу ов і ідрозділи ( а ини) ви и -кувані на одні лінії о ронту в одно еренгово у чи дво еренгово у строю (в лінію

а ин) а о в лінію колон з інтервала и встановлени и тро ови статуто З а о ко андиро . е стрі застосову ться для роведення еревірок роз оділу оглядів а -радів а тако в ін их нео хідних ви адках.

о ідни стрі стрі у яко у ідрозділ ви икува -ни у колону а о ідрозділи в колонах ви икувані один за одни на дистан іях установлених тро ови статуто З а о ко андиро . Похідни стрі застосову ться для ересування ідрозділів роход ення урочисти ар -е а о з існею та в ін их нео хідних ви адках.

ементи стро строях вирізняють такі еле енти (частини) ерен а (лінія а ин) ан рави (ліви ) кра строю. Під час оворо -

тів строю назви лангів не з інюються ронт ік строю до якого ві ськовослу ов і о -

вернені о личчя а а ини ло овою частиною ти ни ік стро ік ротиле ни ронту р д два ві ськовослу ов і о стоять у дво еренгово у строю один за одни .

к о за ві ськовослу ов е ер ої еренги не стоїть ві ськовослу ове ь другої е -ренги таки ряд назива ться не овни останні ряд зав ди а ути овни .

ирина стро

рави ан нтерва іви ан

дно еренгови стрі ( еренга) та ого еле енти

Похідни стрі колона о два (вид зверху)

омандир

83

т о ова підготовка

Після овороту дво еренгового строю круго ві ськовослу ове ь не овного ряду са ості но ста в ер у еренгу

на р мни ві ськовослу ове ь ( ідрозділ а ина) о руха ться на чолі строю у визначено у на ря ку. За на ря ни а ере і уватися ре та ві ськовослу ов ів ( ідрозділів а ин)

амика и ві ськовослу ове ь ( ідрозділ а ина) о руха ться останні у колоні.

арактеристики строарактеристики строю визначають такі ого гео етричні ара етри інтерва відстань о ронту і ві ськовослу ов я и ( а ина и) ідрозді -

ла и та частина и дистан і відстань у гли ину і ві ськовослу ов я и ( а ина и) ідрозді -

ла и та частина и ирина стро відстань і ланга и и ина стро відстань від ер ої еренги (ві ськовослу ов я о стоїть о -

ереду) до останньої еренги (ві ськовослу ов я о стоїть озаду) а ід час ді на а инах відстань від ер ої лінії а ин ( а ини о стоять о ереду) до останньої

лінії а ин ( а ини о стоять озаду).

а р мниамика и

истан і

и ина стро

амика и а р мни

иина

стро

трі а колона о одно у колона о два

а

В ЗК В К В В П Р К В М В Р ов язки ві ськовослу ов я еред икування і в строю визначені тро ови

статуто З для ко андирів які роводять икування та для ко ного ві ськовослу -ов я яки ере в ньо у участь.

омандир о ов ани визначити іс е час орядок икування ор у одягу та с оря д ення а тако

оз ро ння і техніку у разі отре и ризначати с остерігача еревіряти знати наявність у строю ідлеглих свого ідрозділу ( ідрозділів час -

тини) оз ро ння техніки о ри асів засо ів індивідуального захисту та ан евого ін -стру енту

еревіряти зовні ні вигляд ідлеглих а тако наявність с оряд ення і равиль -ність ого ри асування

ідтри увати дис и ліну в строю і ви агати точного виконання ідрозділа и ко -анд і сигналів а ві ськовослу ов я и своїх о ов язків у строю

ід час одання ко анд у і о у строю ри ати стро ове оло ення

84

о ді

роводити зовні ні огляд оз ро ння і техніки як о ідрозділи икуються з нею еревіряти наявність і с равність о ладнання для еревезення осо ового складу а та -

ко равильність крі лення атеріальної частини о еревозиться нагадувати осо о -во у складові заходи ез еки ід час руху додер уватися визначених дистан і вид -кості та равил руху.

і с ковос у ове о ов ани еревіряти с равність сво ї з рої закрі лених за ни оз ро ння техніки о ри -

асів засо ів індивідуального захисту ан евого інстру енту о ундирування та с о -ряд ення

ати коротку оха ну зачіску оха но за равляти о ундирування равильно надівати та ри асовувати с оря -

д ення до о агати товари еві усувати о ічені недоліки знати сво іс е в строю ставати до строю видко ез ету ні ід час руху з ері -

гати рівняння інтервал і дистан ію не виходити зі строю ( а ини) ез дозволу у строю ез дозволу не роз овляти додер уватися ілковитої ти і ути ува ни

до наказів (роз оряд ень) і ко анд (сигналів) свого ко андира виконувати їх видко точно не зава аючи ін и

ередавати накази (роз оряд ення) ко анди (сигнали) ез ерекручень гучно чітко.

П Г В В К В К М равління стро зді сню ться ко анда и та роз оряд ення и які ода ко андир

голосо сигнала и та осо исти рикладо і які ередаються за до о огою технічних і рухових засо ів. Ко анди які одаються голосо оділяють на ід отов у та виконав у роте о уть ути ли е виконавчі.

ід отов а команда ода ться чітко (виразно) гучно і ротя но о ві ськовослу -ов і зрозу іли яких ді ви ага від них ко андир.

За ідготовчою ко андою ві ськовослу ов і які ере увають у строю ри ають стро -ове оло ення ід час руху ереходять на стро ови крок а оза стро овертаються в ік

начальника ри ають стро ове оло ення. иконав а команда (далі друку ться велики и літера и) ода ться ісля аузи гучно

уривчасто чітко. ака ко анда викону ться нега но і точно. З етою ривернути увагу ідрозділу а о окре ого ві ськовослу ов я в ідготовчі

ко анді у разі отре и назива ться ідрозділ а о ві ськове звання ві ськовослу ов я. а риклад « вод в вод « о дат ев енко кру М». Гучність голосу ід

час одання ко анди з іню ться зале но від ирини і гли ини строю.

В К К М « В » «Р В » « Р К » ( Р В П ) «В »

икування ві ськовослу ов ів ідрозділів зді сню ться за ко андою « В ». За і ю ко андою тре а видко стати в стрі на визначені тро ови статуто інтервал і

дистан ію ід ори оставити разо а носки розвести о лінії ронту на ирину сто и дивитися ря о еред со ою.

о і ї ко анди о уть ути ри днані ін і слова які вказують ідрозділ яко у ко -андир да ко анду на риклад « ідді енн в одну ерен у у дві ерен и ».

разі отре и вирівняти стрі на іс і ода ться ко анда «Р В » а о « іво -руч Р В ».

За ко андою «Р В » усі крі раво лангового овертають голову раворуч ( раве вухо ви е від лівого ід оріддя трохи ідняте) і вирівнюються так о ко ен а -чив груди четвертої осо и вва аючи се е ер и . За ко андою « іворуч Р В » усі крі ліво лангового овертають голову ліворуч (ліве вухо ви е від равого ід о -ріддя трохи ідняте).

85


Виконання ко анди « іворуч Р В »

Під час рівняння ві ськовослу ов і о уть трохи ересуватися в еред назад а о в то чи ін и ік. За ко андою « Р К » ри а ться стро ове оло ення. За і ю ко андою слід три атися ря о ез на ру ення ід ори оставити разо а носки розвести о лінії ронту на ирину сто и ноги в ко -лінах ви ря ити але не на ру увати їх груди ідняти а все тіло трохи одати в еред ивіт утягти лечі розвернути руки о устити так о кисті овернені долоня и всередину ули з оку стегон а на івзігнуті аль і торкалися стегна голову три ати високо ря о не виставляючи ід оріддя дивитися еред со ою ути готови до нега ної дії.

ез ко анди стро ове оло ення на іс і ри а ться ід час віддання отри ання наказу до овіді виконання ер авного Гі ну

країни а тако ід час ві ськового вітання одання ко анд. Під час руху охідни кроко за ко андою « Р К » слід ере ти на стро ови крок.

За ко андою «В » слід осла ити в коліні раву а о ліву ногу але не о на зру увати з іс я тре а ути ува ни і не роз -

овляти.

П В Р М Повороти на іс і виконуються за ко анда и «Право

Р » «Пів о ерта раво Р » « іво Р » «Піво ерта лівоР » «Кру Г М».

Повороти виконуються за ко анда и «Кру Г М» на ів -кола « іво Р » на чверть кола «Піво ерта ліво Р » на одну вось у кола і роводяться в ік лівої руки на ліво у ід орі на раво у носку «Право Р » і «Піво ерта раво

Р » у ік равої руки на раво у ід орі на ліво у носку від овідно тако на чверть кола та на одну вось у кола.

Повороти виконуються на два рахунки на «раз» ві сько -вослу ов і овертаються у визначени ік з ерігаючи равильне оло ення кор уса та не згинаючи ніг у колінах ереносять вагу тіла на ногу о о ереду на «два» на -

корот и ляхо риставляють другу ногу.

Р Р В М П М КР К М Рух зді сню ться кроко а о іго . ор альна видкість руху кроко 110 120 кроків

за хвилину. ов ина кроку 0 80 с .Крок ува стро ови і о ідни .

Повороти на іс і а раворуч ліворуч

в круго

а в

Виконання ко анди

« Р К »

86

о ді

тро ови крок застосову ться ід час роход ення ідрозділів урочисти ар е ри виконанні ни и ві ськового вітання ід час руху ри ідході ві ськовослу ов я до

начальника та відході від нього ри виході зі строю та оверненні на іс е а тако ід час занять зі стро ової ідготовки.

о ідни крок застосову ться в усіх ін их ви адках.Рух стро ови кроко очина ться за ко андою « тро -

ови кроко Р » а рух охідни кроко за ко андою «Кроко Р ». За ідготовчою ко андою слід одати кор -ус трохи в еред еренести вагу тіла іль е на раву ногу

зі з ере ення сті кості. За виконавчою ко андою очати рух з лівої ноги овни кроко .

Під час руху стро ови кроко ногу з витягнути у еред носко винес ти на висоту 1 20 с від зе лі та оставити її твердо на всю сто у ідні аючи водночас другу ногу. Ру -ка и очинаючи від леча зді снювати рух іля тулу а у еред руки згинаються в ліктях так о кисті ідні алися ви е ря ки ояса на ирину долоні на відстані долоні від

тулу а до рівня ліктя назад до у ору в лечово у сугло і. Паль і рук на івзігнуті. Під час руху стро ови кроко голову та кор ус слід три ати ря о дивитися в еред.

Під час руху охідни кроко ногу отрі но виносити вільно не відтягуючи носка і ставити її на зе лю як ід час звича ної ходь и рука и зді снювати вільні рухи іля ту -лу а. Під час руху охідни кроко за ко андою « Р К » слід ере ти на стро ови крок а за ко андою «В » на охідни крок.

ля з іни видкості руху одаються ко анди « В КР К» «К Р КР К» « КР К» «Р КР К» «П ВКР К » «П В КР К».

П В Р П Р Повороти ід час руху кроко виконуються за ко анда и «Право Р » «Піво ерта

раво Р » « іво Р » «Піво ерта ліво Р » «Круго Р ». ля овороту раворуч і іво ерта раворуч виконавча ко анда ода ться одночасно

з оставлення равої ноги на зе лю. За і ю ко андою лівою ногою слід зро ити крок овернутися на носку лівої ноги одночасно з оворото винести раву ногу в еред і ру -

хатися далі в ново у на ря ку. ля овороту ліворуч і іво ерта ліворуч виконавча ко анда ода ться одночасно з

оставлення лівої ноги на зе лю. За і ю ко андою равою ногою слід зро ити крок овернутися на носку равої ноги одночасно з оворото винести ліву ногу в еред і ру -

хатися далі в ново у на ря ку. ля овороту круго виконавча ко анда ода ться одночасно з оставлення равої

ноги на зе лю. За і ю ко андою слід зро ити е один крок лівою ногою (на рахунок «раз») витягти раву ногу на івкроку в еред трохи лі -воруч і різко овернув ись у ік лівої руки на носках о ох ніг (на рахунок «два») рухатися далі з лівої ноги в ново у на ря ку (на рахунок «три»).

Під час оворотів рух рука и зді сню ться в такт кроку.

Повороти та іво ерти раворуч і ліворуч ід час руху іго виконуються за ти и са и и ко анда и о ід час руху кроко оворото на одно у іс і на два

рахунки в такт ігу. Поворот круго ід час ігу зді сню -ться в ік лівої руки на одно у іс і на чотири рахунки

в такт ігу.

тро ови крок

Повороти ід час руху

87


С

Шанцевий інструмент – ручний інструмент, який використовується особовим складом для самоокопування, зведення фортифікаційних споруд, прокладання шляхів, улаштування загороджень. Назва «шанцевий інструмент» походить від за-старілої назви окопу – «шанець».

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Що таке стрій? Назвіть його елементи.2. Назвіть обов’язки солдата перед шикуванням і в строю.

Практи ні завдання 1. Потрену тесь у відданні та виконанні ко анд « В » «Р В » « Р К » «В ».2. Потрену тесь виконувати овороти на іс і і ід час руху стро ови і охідни

кроко .

1 . СТРОЇ ВІДДІЛЕНН

К В В В Р ЗГ Р П Р Ро орнути стрі відді енн о е ути одно еренгови ( еренга) а о дво ерен -

гови .икування відділення в одно еренгови (дво еренгови ) стрі роводиться за ко -

андою «Відділення в одну еренгу (у дві еренги) В ».При няв и стро ове оло ення і одав и ко анду ко андир відділення ста о лич -

чя у ік ронту икування а відділення згідно зі тато ику ться як зо ра ено на алюнку.

Розгорнути одно еренгови стрі (вид зверху)

а очатку икування ко андир відділення виходить зі строю і сте ить за икуван -ня відділення. Відділення (екі а о слуга) у кількості чотирьох осі і ен е зав ди

ику ться в одну еренгу. разі отре и вирівняти відділення на іс і о -

да ться ко анда «Р В » а о « іворуч Р В -».

Після закінчення рівняння ода ться ко анда « Р К ».

о ідни стрі відді енн о е ути в колону о одно у а о в колону о два.

икування відділення в колону о одно у ( о два) на іс і роводиться за ко андою «Відділення в колону о одно у ( о два) В ».

При няв и стро ове оло ення і одав и ко -анду ко андир відділення ста о личчя у ік руху а відділення згідно зі тато ику -ться як зо ра ено на алюнку.

Відділення (екі а о слуга) у складі чотирьох осі і ен е зав ди ику ться в ко -лону о одно у.

Командир

Командир

Похідни стрі у колону о два (вид зверху)

88

о ді

Р ЗМ К ЗМ К В ля ро миканн відділення на іс і ода ться ко анда «Відділення раворуч

(ліворуч від середини) розі К » а о «Відділення раворуч (ліворуч від се -редини) на стільки то кроків розі К ( іго розі К )». За виконавчою ко -

андою всі ві ськовослу ов і за винятко того від якого зді сню ться роз икання овертаються у вказани ік одночасно з риставлення ноги овертають голову в ік ронту строю і рухаються рискорени івкроко ( іго ) дивлячись через лече

на того хто де озаду і не відриваючись від нього. Після зу инки того хто де о -заду ко ен ро ить е стільки кроків скільки їх визначено ко андою та оверта ться ліворуч ( раворуч).

Роз икання відділення від середини

к о інтервал не уло визначено роз икання роводиться на один крок. Під час роз икання від середини за ко андою вказу ться середні . Ві ськовослу ове ь названи середні очув и сво різви е від овіда « »

витягу в еред ліву руку і о уска її. Під час рівняння відділення з еріга ться інтервал визначени для роз икання.

ля миканн відділення на іс і ода ться ко анда «Відділення раворуч (ліворуч до середини) зі К ( іго зі К )». За виконавчою ко андою всі ві ськовослу ов і за винятко того до кого ризначене з икання овертаються в ік з икання ісля чого рискорени івкроко ( іго ) ідходять на визначени для зі кненого строю

інтервал і з ідходо са ості но зу иняються та овертаються ліворуч ( раворуч).

П Р К В В З Р Г В ВП К ля ере икування відділення з одні ї еренги у дві о ередньо зді сню ться роз -

оділ на ер и та други за ко андою «Відділення на ер и та други Р ЗП -». Роз оділ очина ться з равого лангу ко ни ві ськовослу ове ь видко

овертаючи голову до ві ськовослу ов я яки стоїть ліворуч від нього назива сві но ер і відразу оверта голову ря о ліво лангови голову не оверта .

Пере икування відділення на іс і з одні ї еренги у дві зді сню ться за ко андою «Відділення у дві еренги К ».

За виконавчою ко андою другі но ери ро лять лівою ногою крок назад не риставляючи равої ноги крок раворуч о стати озаду ер их но ерів і риставляють ліву ногу.

ля ере икування відділення на іс і із зі кненого дво еренгового строю в одно -еренгови стрі відділення о ередньо роз ика ться на один крок ісля чого ода -

ться ко анда «Відділення в одну еренгу К ». За виконавчою ко андою другі но ери виходять на лінію ер их ро лять лівою ногою крок ліворуч не риставляючи равої ноги крок у еред і риставляють ліву ногу.

89


Пере икування відділення з одні ї еренги у дві

Р В Р В М П М КР К М ля руху відділення охідни (стро ови ) кроко ода ться ко анда «Кроко (стро -

ови кроко ) Р ». разі отре и в ко анді визнача ться на ря ок руху та ік рів -няння на риклад « а таки то ред ет рівняння раворуч (ліворуч) кроко (стро ови кроко ) Р ».

За ко андою «Р » усі ві ськовослу ов і одночасно очинають рух з лівої ноги до -дер уючись рівняння з ерігаючи інтервали та дистан ії.

к о ік рівняння не визначено то рівняння зді сню ться в ік равого лангу о -глядо ез овернення голови.

Коли не отрі но ти в ногу ода ться ко анда « В Г » а для руху в ногу « В Г » (рух в ногу зді сню ться за на ря ни а о ід ліч у ко андира).

ля з іни на ря ку руху колони одаються ко анди «Відділення рави (ліви ) лече у еред Р » на ря ни (на ря ні) захо -

дить (заходять) ліворуч ( раворуч) до ко анди «ПР М » ін і дуть за ни (ни и) «Відділення за ною Р » відділення де за ко андиро «Відділення круго Р » відділення одночасно оверта ться круго .ля того о зу инити відділення ода ться ко анда «Відділення ».

Практи ні завдання Потрену теся з однокласника и (однокласни я и) у икуванні в розгорнути і

охідни строї у роз иканні і з иканні строю у ере икуванні з одні ї еренги у дві нав аки у русі стро ови і охідни кроко .

90

ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА

Розділ 5

11. СТРІЛЕЦЬКА ЗБРО ТА ПОВОД ЕНН З НЕ

Р Р ЗВ К Р К З Р Пер і зразки вогне альної стріле ької з рої з явилися на ході. 0 р. ід час о

логи Мекки ара и використовували один з на давні их видів стріле ької з рої мод у Вона складалася з короткого кованого ствола укрі леного на дер аку. тріляти із і ї з рої нео хідно уло з о ори. Заряд складався з оро ко оді ної су і і селітри вугілля і сірки. ї заси али у ствол через дульни отвір. Поті у ствол о і али свин еву кулю. Під алювали су і ідносячи роз ечени еталеви рут до отвору в стін і ствола.

ерез кілька століть вогне альна стріле ька з роя з явилася і в вро е ів у вигляді так званої етрина і ко ії ара ської од и.

ра ська од а ствол дерев яни дер ак

соха вилко оді на ідставка свин еві кулі

тріль а з етриналі

Під алювання ороху яки заси али у ствол етриналі від увалося за до о огою за ального нура а о роз еченого еталевого рута через верхні затравочни отвір.

нотови за ок

91

Вогнева підготовка

11. СТРІЛЕЦЬКА ЗБРО ТА ПОВОД ЕНН З НЕ

Р Р ЗВ К Р К З Р Пер і зразки вогне альної стріле ької з рої з явилися на ході. 0 р. ід час о -

логи Мекки ара и використовували один з на давні их видів стріле ької з рої мод у Вона складалася з короткого кованого ствола укрі леного на дер аку. тріляти із і ї з рої нео хідно уло з о ори. Заряд складався з оро ко оді ної су і і селітри вугілля і сірки. ї заси али у ствол через дульни отвір. Поті у ствол о і али свин еву кулю. Під алювали су і ідносячи роз ечени еталеви рут до отвору в стін і ствола.

ерез кілька століть вогне альна стріле ька з роя з явилася і в вро е ів у вигляді так званої етрина і ко ії ара ської од и.

ра ська од а ствол дерев яни дер ак

соха вилко оді на ідставка свин еві кулі

тріль а з етриналі

Під алювання ороху яки заси али у ствол етриналі від увалося за до о огою за ального нура а о роз еченого еталевого рута через верхні затравочни отвір.

нотови за ок

1 2 р. в і еччині з явилася ер а одо а сучасної ру ни і нотови арке уз. нотови амок о викори -стовувався в арке узі для ід алювання ороху ув ри -

ітивни ва еле яки ісля натискання на с ускови гачок о ускав тліючи ніт на за альну оли ю. а ні роз -та овувався за алювальни заряд ризначени для ід -

алювання основ ного орохового заряду яки ув у стволі. Полу я від за алювального до основного орохового за -ряду роз овсюд увалося через отвір у стволі.

ран ії оді на з роя називалась ку еврина у слов ян и а . При лизно у другі оловині ст. уло вина дено ко і аткови амок іль на -

ді ни і ез ечни ні нотови . За ого до о огою висікали іскри які ід алювали о -рох на за альні олич і.

дни з ер их конструкторів колі аткового за ка вва а ться еонардо да Вінчі. а алюнку зо ра ено схе у за ка.

Прин и дії ього ристрою ув таки . о риготувати за ок до ро оти отрі но уло с е іальни ключе із ря окутни отворо овернути за ря окутну вісь колі -атко із зазу рина и роти годинникової стрілки за схе ою. При ьо у с уск виходив

із заче лення з колі атко . ан ю ок яки крі ився до колі атка з екс ентриситето тягнув за со ою ток о стискав ру ину колі атка . При овороті колі атка на евну величину (на схе і на 0 ) с уск знову заходив у заче лення з колі атко а курок з кре ене ритискався до нього. Притискання курка до колі атка та заче лення с уска від увалось за рахунок ру ини курка і с уска .

о за ок висік іскри отрі но уло отягнути за с уск. Він виходив із заче лення з колі атко . При ьо у ру ина очинала розтискатися і через ток та лан ю ок розкручувала колі атко за годинниковою стрілкою. По колі атку із зазу рина и терся кре інь висікаючи іскри (як у сучасні за альнич і) о ід алювали орох на за альні

оли і. алі олу я о ирювалось через отвір у стволі до основного орохового заряду. 1 10 р. з явився кременеви амок. Він ув рості и і наді ні и ні колі аткови .

Перед остріло відводився назад і іксувався курок у яко у уло закрі лено аток кре еня. Після натискання на с ускови гачок курок звільнявся з іксатора і ив о кре -сало висікаючи іскри о ід алювали орох на оли і.

Кре еневи за ок ( ал. на с. 2) ув основою вогне альної з рої ротяго а е двох з оловиною століть. о у на з іну ри ов амок ка су ем Ка суль з явився

завдяки вина денню ударних складів хі -ічних твердих речовин які ви ухали ід

час удару. Пер и з таких складів гри уча ртуть яку вина ов у 1 р. доктор о н головни лікар ран узького короля.

180 р. отландськи свя еник он орса т за атентував з рою яка ала та -

ки рин и дії. Перед ко ни остріло солдат клав на с е іальну оли ю кульку з ударни складо яка отри ала назву касу . Після натискання на с ускови гачок зведени еред ти курок ив о ка сулю він ви ухав ід алюючи орох. Полу я від ви уху роз овсюд увалось у ствол з рої через отвір і ід алювало орохови заряд.

результаті ього від увався остріл. ст. роз очина ться ироке за -

стосування вогне альної з рої нарі ним Пістолет з колі аткови за ко

Колі аткови за ок еонардо да Вінчі

92

о ді

ство ом. авіть кругла куля отри ав и видке о ертання роходячи о нарізах ала кра у влучність і дальність орівняно з кулею ви у е -ною з гладкоствольної ру ни і такого са ого ка -лі ру. довгаста куля ала е кра і алістичні якості. Заряд алась така з роя все е через дульні отвори.

еза аро на з іну ка сульні з рої ри ла ка но ар дна то то така о заряд алась не че -рез дульни отвір а з тильної (казенної) частини ствола. оча така з роя ула відо а е із ст. однак через низьки технічни рівень виготов -лення в ті часи вона не зна ла ирокого за -стосування.

Велики о товх у розвитку стріле ької з рої від увся внаслідок вина дення в ст. унітарно о атрона.

Пер и розро нико унітарного атрона ве аре ь . . Паулі яки у 1812 р. за а -

тентував е винахід. Крі того ід нього він створив казнозарядну ру ни ю. езва аючи на

ереваги ього атрона винахід ро ов не о -ічени ото одаль и розвиток унітарного атрона ов язани з і ене ні е ького з рояра оганна іколауса он ре зе. 182 р. він за -ро онував атрон у яко у в одні а ерові

гільзі о днувались куля орох і ка суль.освід використання а ерових атронів за -

свідчив о вони суються від вогкості. о у че -рез деяки час очалося застосування унітарних атронів з еталевою гільзою о знач но ідви ило скорострільність з рої. і атрони заряд али з казенної частини ствола.

Ва ливи ета о у розвитку стріле ької з рої ула її авто атиза ія. вто атична з роя з явилась на рикін і ст. Пер ість у її сері но у виготовленні і рактично у за -стосуванні нале ить Росії. 1 1 р. В. Г. едоров за ро онував сві авто ат.

урхливи розвиток авто атичної з рої від увся в роки ругої світової ві ни. тво -рено велику кількість істолетів куле етів авто атів. а іль е роз овсюд ення ав істолет куле ет агіна.

вто ат едорова Пістолет куле ет агіна

на ерська гвинтівка рагунова вто ат Кала никова

Кре еневи за ок курок кур -кови гвинт верхня гу а курка

кре інь кри ка (кресало) оли я ідкресальна

ру ина

Ка сульни за ок

93


ісляво нни еріод на оз ро ння ар ії наді ли високонаді ні невеликих га аритів зразки легкої авто атичної з рої са озарядни кара ін и онова ( К ) ручни куле ет

егтярьова сна ерська гвинтівка рагунова.а очатку 0 х років инулого століття роз очалась ера авто ата Кала никова ( К)

оди іка ії якого на оз ро нні агатьох ар і світу у то у числі і З ро них ил країни.

Р КР К Г З Р Р В сторія українського з роярства ере сві очаток від сивої давнини. очатку укра -

їнські а стри виготовляли холодну з рою. середка и з роярства ули ре існичі а -стерні котрі як равило розта овувалися в усіх ез винятку давньоруських істах.

ер і чверті ст. до західноукраїнських зе ель через Поль у з і еччини ри ла нова з роя вогне альна. очатку її редставляли ли е гар ати о ули

ду е короткі (до 1 ) але али ироки ствол. ьвові ер і гар ати з явились у 1 р. Вони ули завезені із заходу. 1 8 р.

уло створено іську людвисарню то то ливарню гар ат о остачала артилері ське оз ро ння для ьвова різних за ків. середині ст. з явилися ер і ру ни і о від -різнялись від гар ат ли е ен и и роз іра и та вагою.

В країні ер ою ручною вогне альною з ро ю ула и аль. Пер і згадки ро неї датуються 1 1 р.

Пи алі ули двох ти ів ручні гаківни і. Ручні отри али назву «ру ни і» о ули легкі їх о на уло три ати в руках ід час стріль и. Гаківни і ва или іль е (до 10 кг) то стріляючи їх тре а уло на ось с ирати. В основно у з них стріляли тільки з урів.

о захистити лече від від ою ід дуло недалеко від верхнього кін я чі ляли гак яки з рою крі или за ур звідси назва «гаківни і». у е часто гаківни і ле али в окре их ло ах як і гар ати (на очатку ст. з явився окре и вид гаківни ь так звані кози іль ого роз іру ось середн і ру ни ею гар атою).

В країні в середині ст. з явилися нотові арке узи о али назву «гарке уз». и и ули оз ро ні українські ре строві козаки і значною ірою за орізькі.

В країні нотові та колі аткові за ки ули ривізни и. тарі за ки осту ово витіс -нялися іль зручни и в користуванні та рості и и за конструк і ю кре інно ударни и за ка и.

В країні в еріод ст. використовували таку вогне -альну стріле ьку з рою івгаки кара іни андолети яничарки

са о али і згадувані в е и алі. Розглядаючи історію українського з роярства не о на не

згадати ро українського винахідника . . Ро е ея (18 1 8). ків сти ович Ро е е (Ро е і ) селянин ернігівської гу ер -

нії став відо и свої и розро ка и авто атичних і са озаряд -них гвинтівок. Пер у одель авто атичної гвинтівки він створив у 1 02 1 0 рр.

1 0 р. ків Ро е е за ро онував нову удос коналену о -дель авто атичної гвинтівки а 1 10 го з явля ться чергова авто -

атична гвинтівка Ро е ея. Після револю ії 1 1 р. винахідник ра ював на київсько у заводі « рсе нал». оча с е іаліза ія

конструктора і не з ігалася з ро іле заводу він родов ував утілювати рію сво ї юності створювати ідеальну авто а тичну гвинтівку. Після десяти років на ру еної ра і 1 сер ня 1 28 р. ків Ро е е редставив науково технічні раді з ро ово куле етного тресту роект нової авто атичної гвинтівки. Рада відзначила ро -стоту і наді ність гвинтівки Ро е ея ездоганність її авто атики однак застосування нестандартного атрона стало на заваді її сері но у виготовленню.

Поховани ків сти ович Ро е е у рідно у селі сове ь о рови ького ра ону ернігівської о ласті.

ків сти ович Ро е е (18 1 8)

94

о ді

З Р З М РМ тріле ька з роя в інозе них ар іях характеризу ться велики різно аніття . Роз -

гляне о деякі зразки вогне альної стріле ької з рої яка використову ться в ар ії .1. а івавтомати ни істо ет Калі р . Магазин на 1 на оїв. При ільна дальність стріль и 0 .2. а івавтомати ни істо ет М ( 22 ). Калі р . Магазин на 1 20 на оїв. При ільна дальність стріль и 0 .

. втомати на винтівка різних оди іка і . Згори вниз 1 1 1 2 1 Калі р . о ова скорострільність 800 00 острілів на

хвилину. При ільна дальність 0 .. втомати на винтівка

Калі р . о ова скорострільність до 0 острілів на хви -

лину. Магазин на 0 на оїв.. втомати на винтівка Використову ться

с е іальни и ідрозділа и ар ії . Калі р . о ова скорострільність до 8 0 острілів на хвилину. Магазин коро части до 0 на оїв ара анни до 100 на оїв.

. ом ова ру ни . При ільна дальність стріль и 0 . Макси альна дальність стріль и 0 для дро у 00 для куль.. а івавтомати на сна ерс ка система

Калі р 2 . При ільна дальність 800 . Магазин на 10 а о 20 на оїв.8. у емет Калі р 2 . корострільність до 0 острілів на хвилину. Макси альна дальність стріль и 2 .. втомати ни станкови ранатомет

Калі р 0 . корострільність до острілів на хвилину. Макси альна дальність до 1 00 .

КР К Р К З Р ині родук ію ві ськово ро ислового ко лексу країни інозе ні ахів і визнають

одні ю з кра их у світі.станні и рока и уло створено авто ат « орока» істолети куле ети «Го лін» та

« ль ». Після «Го ліна» з явився « ранс ор ер» яки о днав досягнення в характе -ристиках о ередників і ав у е зовсі ін и диза н. Зразок у складено у вигляді явля со ою аралеле і ед роз іра и ри лизно х10 с . вто ат риводиться в о ову го -товність за 1 с.

тур ова гвинтівка (авто ат) «Малюк» (Вулкан М)

Гвинтівка М1

95


З Р З М РМ тріле ька з роя в інозе них ар іях характеризу ться велики різно аніття . Роз -

гляне о деякі зразки вогне альної стріле ької з рої яка використову ться в ар ії .1. а івавтомати ни істо ет Калі р . Магазин на 1 на оїв. При ільна дальність стріль и 0 .2. а івавтомати ни істо ет М ( 22 ). Калі р . Магазин на 1 20 на оїв. При ільна дальність стріль и 0 .

. втомати на винтівка різних оди іка і . Згори вниз 1 1 1 2 1 Калі р . о ова скорострільність 800 00 острілів на

хвилину. При ільна дальність 0 .. втомати на винтівка

Калі р . о ова скорострільність до 0 острілів на хви -

лину. Магазин на 0 на оїв.. втомати на винтівка Використову ться

с е іальни и ідрозділа и ар ії . Калі р . о ова скорострільність до 8 0 острілів на хвилину. Магазин коро части до 0 на оїв ара анни до 100 на оїв.

. ом ова ру ни . При ільна дальність стріль и 0 . Макси альна дальність стріль и 0 для дро у 00 для куль.. а івавтомати на сна ерс ка система

Калі р 2 . При ільна дальність 800 . Магазин на 10 а о 20 на оїв.8. у емет Калі р 2 . корострільність до 0 острілів на хвилину. Макси альна дальність стріль и 2 .. втомати ни станкови ранатомет

Калі р 0 . корострільність до острілів на хвилину. Макси альна дальність до 1 00 .

КР К Р К З Р ині родук ію ві ськово ро ислового ко лексу країни інозе ні ахів і визнають

одні ю з кра их у світі.станні и рока и уло створено авто ат « орока» істолети куле ети «Го лін» та

« ль ». Після «Го ліна» з явився « ранс ор ер» яки о днав досягнення в характе -ристиках о ередників і ав у е зовсі ін и диза н. Зразок у складено у вигляді явля со ою аралеле і ед роз іра и ри лизно х10 с . вто ат риводиться в о ову го -товність за 1 с.

тур ова гвинтівка (авто ат) «Малюк» (Вулкан М)

Гвинтівка М1

В країні створено декілька нових зразків істолетів « орт» К 1 «Ві » «Гно » та

ін. сі вони ають стволи з ідви ени ресур -со ність агазинів 20 на оїв.

агато зро лено для розвитку ротитан -кової з рої. сучасно у гранато еті викорис -тано нови ідхід і хоча калі р гранато ета всього 2 ( роти 0 у гранато етів ста -рого окоління) він ус і но ро ива роню

удь якого танка. Початкова видкість гранати іль ні удвічі ереви у очаткову видкість ку улятивної гранати ід РПГ (ручни ротитанкови гранато ет старого о -

коління). При ьо у вага гранати 100 г а ку улятивна граната для РПГ ва ить 2 2 кг. В країні с ор увалася власна кола розро ників і налагод ене сері не виро ни -

тво сна ерських гвинтівок. еред них хоро і характеристики ають гвинтівки « орт01» 08.

країнські технології в галузі розро ки і виро ни тва стріле ької з рої ривертають увагу ахів ів ві ськової с ери як на Заході так і на ході.

Зараз на оз ро нні З і стріле ька з роя радянських часів і та о розро лена і виготовлена в незале ні країні зокре а істолети орт 1 авто ати «Вулкан» сна -

ерські гвинтівки 08 куле ети «М К КМ 2».

К К Р К З Р В В В ПР П Поняття стрі е ка ро означають ствольну з рою калі ро ен е ні 20

ризначену для етання кулі дро у а о картечі. Метання вра аючого еле ента (кулі дро у а о картечі) о е від уватися за до -

о огою енергії стисненого скра леного чи стверд еного газу ( а ова стрі е ка ро ) а тако стисненого овітря ( невмати на стрі е ка ро ). тріле ька

з роя у які для етання вра аючого еле ента використову ться енергія газів о утворюються ри горінні етального заряду в стволі назива ться во не а но стрі

е ко ро .учасну стріле ьку з рою о на класи ікувати за різни и критерія и

а) за ризначення о ова ( ризначена для ура ення ивої сили і (а о) техніки) нав а на ( ризначена для вивчення удови і навчання ри о ів овод ення зі

стріле ькою з ро ю конструк ія якої не дозволя вести стріль у) мис ивс ка с ортивна) за сту ене авто атиза ії ерезаряд ання неавтомати на (усі о ера ії ерезаряд ання виконуються за рахунок язової

енергії стріль я) автомати на (стріле ька з роя з овною авто атиза і ю ерезаряд ання). Різно -

видо авто атичної з рої само ар дна стрі е ка ро з роя с ускови еханіз якої дозволя вести тільки одиночну стріль у

в) за енергі ю яка використову ться для етання вра аючого еле ента во не а на а ова невмати на

г) за кількістю о слуги індивідуа на (о слугову ться ід час стріль и одни стріль е ) ру ова (о слугову ться ід час стріль и гру ою стріль ів розрахунко а о екі -

а е )

96

о ді

) за наявністю нарізів у каналі ствола нарі на ( а ствол а о стволи тільки з нарізни и канала и) адкоство на ( а ствол а о стволи тільки з гладки и канала и) ком інована ( а стволи як з нарізни и так і з гладки и канала и)

д) за калі ро (не стосу ться с ортивної і исливської стріле ької з рої) ма ока і ерна (нарізна стріле ька з роя калі ру до включно) норма но о ка і ру (нарізна стріле ька з роя калі ру онад до включно) ве икока і ерна (нарізна стріле ька з роя калі ру онад до 20 включно)

е) за наявністю еханіз у одачі одно ар дна (одноствольна стріле ька з роя ез еханіз у одачі і з одни а -

троннико ) а ато ар дна (стріле ька з роя з еханіз о одачі а о іль ні з одни а -

троннико )) за вра аючи еле енто ку ова ( ризначена для стріль и кулею) дро ова ( ризначена для стріль и дро о а о картеччю) ку о дро ова (двоствольна а о агатоствольна стріле ька з роя о а ствол

а о стволи ризначені для стріль и кулею і ствол а о стволи для стріль и дро о а о картеччю)

) за кількістю стволів одноство на двоство на а атоство на

з) за розта ування стволів ори онта ними ство ами (двоствольна стріле ька з роя зі ствола и осі яких

розта овуються в одні горизонтальні ло ині) вертика ними ство ами (двоствольна стріле ька з роя зі ствола и осі яких

розта овуються в одні вертикальні ло ині)и) за конструк і ю

істо ет (стріле ька з роя конструктивно ризначена для утри ання і у равління ри стріль і одні ю рукою)

рево вер ( істолет з локо атронників а о стволів які о ертаються) винтівка (нарізна стріле ька з роя конструктивно ризначена для утри ання і

у равління ід час стріль и дво а рука и з у оро рикладу в лече) ру ни (гладкоствольна а о ко інована стріле ька з роя конструктивно ризна

чена для утри ання і у равління ід час стріль и дво а рука и з у оро рикладу в лече) сна ерс ка винтівка ( о ова гвинтівка конструк ія якої за ез ечу ідви ену

точність стріль и) кара ін ( олег ена гвинтівка з укорочени стволо ) автомат (авто атични кара ін) істо ет ку емет (авто ат у конструк ії якого еред ачена стріль а істолет-

ни и атрона и) ку емет (авто атична стріле ька з роя для ведення тривалої ез ерервної стріль

и у конструк ії якої еред ачене використання о ори для стріль и) ру ни ку емет (куле ет у конструк ії якого еред ачене як основне оло ення

для стріль и о ора куле ета на со ку і у ор риклада в лече) станкови ку емет (куле ет у конструк ії якого еред ачена установка ого для

стріль и на станок) дини ку емет (куле ет у конструк ії якого еред ачене використання ого як

ручного і як станкового) танкови ку емет (куле ет у конструк ії якого враховані ви оги онта у та о о -

вого використання на танках)

97


авіа і ни ку емет (куле ет у конструк ії якого враховано ви оги онта у та о -ового використання на літальних а аратах)

і) за конструк і ю с ортивної стріле ької з рої дові на (с ортивна стріле ька з роя для о орних конструктивних еле ентів якої

равила и стріле ьких з агань дозволено ати ор у і роз іри о від овідають антро -о етрични осо ливостя конкретного стріль я)

стандартна (с ортивна стріле ька з роя для о орних конструктивних еле ентів якої равила и стріле ьких з агань встановлено евну ор у і роз іри).

Гранато ети не нале ать до стріле ької з рої.ранатомет вогне альна з роя ризначена для ура ення роньованої техніки

орти іка і них с оруд а о ивої сили ротивника гранатою (гранато етни остріло ). Калі р гранато етів о е становити 20 112 .

о ові в астивості стрі е кої рої е суку ність таких властивосте з рої які характеризують її вогневи в лив на ротивника за у ови нор ального технічного стану з рої і її езвід овної ро оти.

к равило о ові властивості характеризуються трьо а ара етра и оту ніст стрі и маневреніст рої наді ніст ро оти рої

оту ніст стрі и ви ірю ться загальною кількістю кінетичної енергії яку а -ють кулі о влучили в іль за одини ю часу. ї о на визначити за ор улою

де (1) оту ність стріль и кінетична енергія кулі іля ілі кількість острілів на хвилину ( о ова скорострільність)P овірність влучення кулі в іль ( ен а за одини ю).Підстави о в (1) вираз для кінетичної енергії кулі

деm аса куліv видкість кулі іля ілі.

три а оN 1/2 mv

2nP (2)

Користуючись формулою (2), поясніть, за рахунок чого можна збільшити потуж-ність стрільби.

лід зазначити о авто атична з роя оту ною за рахунок високої скоростріль -ності ( ). днак влучність у неї ни ча ні у неавто атичної та са озарядної за рахунок

іль ого розсіювання куль (Pавт Рнеавт). ля ідви ення Pавт реко енду ться стріляти коротки и черга и на риклад о три остріли.

Маневреніст рої рухливість з рої її вогнева аневреність (гнучкість вогню) і о ливість різно анітного застосування.

Рухливість з рої визнача ться зручністю її транс ортування на олі ою а о в оході. Вона за ез ечу ться о е ення аси та га аритів з рої і о ри асів. Зале ить від с осо у та зручності транс ортування з рої від часу ереведення її з о ового оло -

ення в охідне.Гнучкість вогню характеризу ться видкостя и відкриття вогню ри установ і з рої на

вогневі ози ії ереключення з рої для виконання нової задачі о ливістю видкого еренесення вогню з одні ї ілі на ін у.

Мо ливість різно анітного застосування е здатність вести вогонь о різних ілях з різних оло ень.

аді ніст ро оти рої суку ність властивосте о характеризують езвід ов -ність ро оти з рої її ивучість і невразливість у ою.

98

о ді

езвід овність ро оти з рої о іню ться кількістю затри ок ід час стріль и на 1000 о стрілів.

ивучість з рої характеризу тривалість нор альної ро оти її детале . Вона за ез -ечу ться застосування високоякісних атеріалів для від овідальних детале дотри -ання равил екс луата ії то о.

евразливість з рої в ою характеризу ться відсутністю в ні детале які легко ви -водяться з ладу ударною хвилею куля и осколка и захи еністю на іль ва ливих детале і еханіз ів від о ових о код ень.

рин и дії во не а ної стрі е кої роїПостріл зді сню ться зі ствола з рої.

твол

твол ризначени для на равлення ольоту кулі. середині він а канал з нарі -за и о слу ать для надання кулі о ертального руху. ильна (казенна) частина ство ла гладка і виготовлена за ор ою гільзи атрона. Вона ризначена для роз і ення

атрона назива ться атроннико . Перехід від атронника до нарізної частини каналу ствола назива ться кульови входо .

ля того о від увся остріл отрі но о істити атрон у атронник і наді но та ого за іксувати (закрити канал ствола

с е іальни ристро затворо ) о ід час острілу гільза не рухалась у на ря ку ротиле но у на ря ку ольоту кулі

с е іальни ристро (курко ) ударити о о ку яки далі вдаря о ка сулю а -трона. алі від уваються ро еси о исані в 12 ідручника.

С

Замок рушничний – частина рушниці (кулеврини, аркебуза, мушкета, фузеї), якавідповідає за підпалювання заряду.Кумулятивна граната – граната, під час вибуху якої утворюється направлений

струмінь продуктів вибуху (кумулятивний струмінь), який пробиває перешкоду, напри-клад броню танка.

Унітарний патрон – пристрій, у якому всі елементи пострілу — куля (заряд дробу), пороховий заряд і запалювальний пристрій (капсуль) — об’єднані в одне ціле за до-помогою гільзи.

Фузея – рушниця з ударно-кремінним замком, що була поширена в XVII–XVIII ст.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Розкажіть про історію виникнення і розвитку стрілецької зброї. Винахід якої ре-човини став поштовхом для створення стрілецької вогнепальної зброї?2. Поміркуйте. Чому гранатомет не належить до стрілецької зброї?3. Робота в групах. Об’єднайтесь у групи і підготуйте повідомлення про сучасне стрілецьке озброєння однієї з країн-членів НАТО (кожна група обирає одну країну).

1. Користуючись додатковою інформацією, підготуйте повідомлення про один зі зразків стрілецької зброї, яка була розроблена й виготовлена в незалежній Україні. 2. Знайдіть у мережі Інтернет зображення і опис автомата АК-74 та кулемета РПК. Що має більшу маневреність – автомат чи кулемет? Відповідь обґрунтуйте.

99


3. Визначте потужність стрільби з автомата: маса кулі 3,4 г, скорострільність 600 пострілів на хвилину, швидкість кулі біля цілі 100 м/с, ймовірність влучення кулі в ціль 0,5.

12. ОСНОВИ СТРІЛЬБИ ЗІ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ

П Р Г П Р острі ом назива ться ви товхування кулі з каналу ствола з рої енергі ю газів які

утворюються ри згорянні орохового заряду.Під час острілу з вогне альної стріле ької з рої від уваються такі яви а. 1. Від удару о ка о ка сулю о ового атрона досланого в атронник ви уха

ударни в іст ка суля і утворю ться олу я яке через с е іальні отвори в дні гільзи роника до орохового заряду за алю ого.

2. Під час згоряння орохового ( о ового) заряду в гільзі атрона утворю ться ве -лика кількість сильно нагрітих газів які створюють високи тиск на дно кулі дно і стінки гільзи яки тако ереда ться на стінки ствола і затвор. атра ляючи на о ір і них сті -нок ствола і дна гільзи о в ира ться в затвор орохові гази роз овсюд уються в ік на ен ого о ору товхаючи кулю еред со ою. Рухові кулі ри ьо у ере код ають сили о виникають через о тискання кулі в дуль і гільзи врізання її в нарізи ствола то о.

. Куля вріза ться в нарізи о ертаючись о них росува ться о каналу ствола з ри -скорення і викида ться назовні в на ря ку осі каналу ствола.

. Під час руху кулі о стволу виника від і з рої.

. Від тиску газів на стінки гільзи і ствола від ува ться їх розтягування ( ру на де -ор а ія) і гільза ільно ритиснув ись до атронника ере код а рориванню о -

рохових газів у ік затвора.. Під час острілу виникають коливальні рухи (ві ра ія) ствола і від ува ться ого

нагрівання.. Роз ечені гази і частинки незгорілого ороху вилітають з каналу ствола за кулею і

ри зустрічі з овітря ород ують олу я і ударну хвилю. стання д ерело звуку ід час острілу.

Потрі но а ятати о зі з іль ення вологості орох горить овільні е через е тиск орохових газів у каналі ствола зроста овільні е. к о орохови заряд відсирів

о ливи ат ни острі ід час якого і ударо о ка о ка сулю і оявою звуку острілу роходить о ітни ро і ок часу. к о ісля с уску курка остріл не від увся

не отрі но с і ити ерезаряд ати з рою слід очекати деяки час о не від увся ви -ух орохового заряду ри відкрито у затворі.

ноді ісля удару о ка о ка сулю остріл о е взагалі не від утися. аке яви е назива ться осі ко . ї ричиною на часті е ува сирість ударного в істу ка суля а о

орохового заряду а тако сла ки удар о ка о ка сулю. о оз утися о ливості ояви затя ного острілу а о осічок нео хідно о ерігати

о ри аси від вологи і три ати з рою в с равно у стані.

1. Користуючись знаннями, отриманими на уроках фізики (закон збереження ім-пульсу), доведіть, що під час пострілу автомат отримує швидкість у стільки разів меншу від швидкості кулі, у скільки разів маса автомата більша за масу кулі.2. Під час пострілу відбувається пружна деформація (розтягування) гільзи і ствола зброї. Поясніть, що це означає.

еріоди острі усі ви езазначені яви а о від уваються ід час острілу за ають ду е али

ро і ок часу (0 001 0 0 с). ого оділяють на чотири е корот их еріоди о ередні ( іростатични ) ер и (основни ) други треті ( еріод іслядії газів).

100

о ді

Розгляне о за гра іко як з інюються тиск газів у каналі ствола і видкість кулі на ко но у з еріодів острілу.

о ередні еріод іростати ни рива з о енту загоряння орохового заряду атрона до о енту овного врізання кулі в нарізи каналу ствола. Горіння орохового

заряду в е еріод від ува ться ри ості но у о і яки дорівню о у гільзи а -трона за нято у орохови зарядо (куля стоїть на іс і ( 0) її оздов ні ере і -

ення ри врізанні в нарізи о на знехтувати).

а в

Періоди острілу (з іни тиску газів (P) і видкості кулі ( ) зале но від часу) а о ередні еріод ер и еріод в дру и еріод треті еріод

Протяго іростатичного еріоду в каналі ствола тиск газів нароста до рівня достат-нього для того о зру ити кулю з іс я одолати о ір її о олонки врізанню в нарізи каналу ствола. аки тиск назива ться тиском орсуванн на гра іку він означени як (Р ). Він о е досягати значень 2 0 00 кг с 2 і зале ить від ваги кулі твердості її о о -лонки калі ру кількості нарізів то о.

ер и основни еріод е еріод іноді називають ер им іродинамі ним е -ріодо . Він трива від о енту закінчення врізання кулі в нарізи ствола до о енту за -кінчення горіння ороху.

Протяго часу ер ого еріоду горіння орохового заряду від ува ться в о і яки видко з іль у ться (о і дно кулі і дно гільзи) о куля ід тиско газів кількість

яких ез ерервно зроста руха ться о каналу ствола.иск орохових газів с очатку видко зроста а оті ро ов и акси у (Р m )

ада до тиску кін я еріоду горіння ороху (Рк). ер и ро і ок часу наростання кількості газів іде значно вид е ні з іль ення о у у яко у горить орохови заряд то у тиск видко ідви у ться досягаючи свого акси ального значення за час t m .

ля стріле ької з рої Р досяга значень лизьких до 000 кг с 2. Макси альни тиск ід час острілу зі стріле ької з рої розвива ться ри роход енні кулею с ляху. видкість руху кулі в е еріод ості но з іль у ться до видкості в кін і еріоду го -

ріння ороху ( к).ру и дру и іродинамі ни еріод Роз очина ться з о енту закінчення горіння

орохового заряду і трива до о енту вильоту кулі з каналу ствола. З очатко ього еріоду надход ення нових газів ри иня ться але через те о наявні гази е ають

велики за ас енергії родов у ться їх роз ирення і як наслідок ього з іль ення видкості руху кулі. е еріод тиск з ен у ться від Рк до дульного тиску Рд.

Величина дульного тиску в різних видів стріле ької з рої колива ться в е ах 0000 кг с 2. За час другого еріоду видкість кулі зроста від к до д.

реті еріод еріод іс дії а ів Період іслядії орохових газів на кулю і ствол трива з о енту вильоту кулі з каналу ствола до ри инення дії на неї газів. Протя -

101


го ього еріоду орохові гази які вилітають зі ствола зі видкістю 1200 2000 с ро -дов ують діяти на кулю надають ї додаткової видкості. а іль ої ( акси альної)

видкості ( ) куля досяга в кін і третього еріоду на відстані декількох санти етрів від дульного зрізу ствола. е еріод закінчу ться в то о ент коли тиск орохових газів на дно кулі уде врівнова ени о оро овітря.

ля деяких видів з рої осо ливо короткоствольної на риклад істолетів через неве -лику дов ину ствола други і треті еріоди о днуються в один. о то орох не встига

овністю згоріти у стволі і ого частинки догоряють у овітрі.арактер з іни тиску газів і видкості кулі в каналі ствола тако зо ра ають у вигляді

гра іка де о осі а с ис відкладають у ас та і відрізки ляху ро деного кулею у стволі а о осі ординат величину тиску а о видкості.

Яку фізичну величину можна визначити, обчисливши тангенс кута нахилу дотичної до графіка, який показує залежність швидкості руху кулі у стволі зброї від часу?

Гра ік з іни тиску газів і видкості кулі у стволі зале но від ляху ро деного кулею

т е ід час острілу від ува ться ро ес ду е видкого еретворення одного виду енергії в ін и . і ічна енергія ороху ід час ого згоряння ереходить у те лову енер -гію яка сво ю чергою еретворю ться в еханічну енергію руху систе и «куля оро -хові гази ствол».

ПР М Р З Р К З Р . В Р З ПР В П З Р . П П Р З М ( З К ) В Р

ри оми стрі и е на іль до ільні дії стріль я ри ідготов і до стріль и ве -денні вогню та ого ри иненні які закрі лені в астанова і стрі е кої с рави.

ьо у арагра і уде о розглядати ри о и стріль и з авто ата Кала никова.и ір і а н тт рави ної о и ії д стрі и о ових у овах іс е для стріль и авто атник за а та о ладну за ко анда и

ко андира відділення а о са ості но. ко анді на за няття іс я для стріль и ко ан -дир о е тако визначити час на о ладнання оло ення для стріль и сектор о стрілу а о на ря ок стріль и.

102

о ді

ля стріль и з авто ата отрі но ви ирати таке іс е яке за ез ечу на кра у огля -довість і о стріл укрива авто атника від с остере ення і вогню су ротивника дозво -ля зручно виконувати стріль у.

Зале но від о становки іс е для стріль и ви ирають у тран еї око і ворон і від снаряда канаві за ка ене енько то о. населено у ункті іс е для стріль и о е

ути ви рано у вікні удівлі на гори і у унда енті удівлі то о. е слід ви ирати іс е для стріль и о лизу окре их іс евих ред етів о виді -

ляються а тако на гре нях височин.При завчасні ідготов і іс я для стріль и нео хідно еревірити о ливість ведення

вогню в задано у секторі а о на ря ку для чого авто ат ослідовно наводиться на різні іс еві ред ети. ля зручності ідви ення е ективності вогню з авто ата отрі но ідготувати у ор ід івку.

ля за няття іс я для стріль и ко андир ода ко анду на риклад « акому то автоматнику такому то міс е д стрі и там то до о ». За і ю ко андою

авто атник ристосовуючись до іс евості видко за а іс е для стріль и і готу -ться до неї. ля з іни іс я для стріль и ода ться ко анда на риклад « акому то автоматнику такому то ере і ти туди то в еред». За і ю ко андою авто ат-

ник на іча лях висунення на нове іс е укриття іс я для зу инок і с осі ересу -вання як о він не вказани у ко анді.

Зале но від о становки і характеру іс евості авто атник у ою ересува ться іго рискорени кроко і ере і ка и а о ере овзання . Перед очатко ересування ав -

то ат отрі но ставити на за о і ник.Під час руху іго рискорени кроко і ри ере іганнях авто ат о на утри увати

одні ю а о дво а рука и як зручні е. При ере овзанні авто ат утри ують равою ру -кою за ре інь іля верхньої анта ки а о за івку.

три ання авто ата ід час ере овзання о ластунськи

Порядок ри няття оло ення для стріль и ле ачи з авто ата а авто атник с ира ться

на ліве коліно та ліву руку авто ат утри у ться лівою рукою за івку

Поло ення для стріль и з авто ата

з використання ре еня а з коліна стоячи

а

а

о о енн ід ас стрі итріль а з авто ата о е вестися з різних оло ень та з удь якого іс я звідки

видно іль а о ділянку іс евості на які очіку ться оява ротивника.

Поло ення для стріль и зі складени

рикладо

103


ля стріль и з авто ата отрі но ви ирати таке іс е яке за ез ечу на кра у огля -довість і о стріл укрива авто атника від с остере ення і вогню су ротивника дозво -ля зручно виконувати стріль у.

Зале но від о становки іс е для стріль и ви ирають у тран еї око і ворон і від снаряда канаві за ка ене енько то о. населено у ункті іс е для стріль и о е

ути ви рано у вікні удівлі на гори і у унда енті удівлі то о. е слід ви ирати іс е для стріль и о лизу окре их іс евих ред етів о виді -

ляються а тако на гре нях височин.При завчасні ідготов і іс я для стріль и нео хідно еревірити о ливість ведення

вогню в задано у секторі а о на ря ку для чого авто ат ослідовно наводиться на різні іс еві ред ети. ля зручності ідви ення е ективності вогню з авто ата отрі но ідготувати у ор ід івку.

ля за няття іс я для стріль и ко андир ода ко анду на риклад « акому то автоматнику такому то міс е д стрі и там то до о ». За і ю ко андою

авто атник ристосовуючись до іс евості видко за а іс е для стріль и і готу -ться до неї. ля з іни іс я для стріль и ода ться ко анда на риклад « акому то автоматнику такому то ере і ти туди то в еред». За і ю ко андою авто ат-

ник на іча лях висунення на нове іс е укриття іс я для зу инок і с осі ересу -вання як о він не вказани у ко анді.

Зале но від о становки і характеру іс евості авто атник у ою ересува ться іго рискорени кроко і ере і ка и а о ере овзання . Перед очатко ересування ав -

то ат отрі но ставити на за о і ник.Під час руху іго рискорени кроко і ри ере іганнях авто ат о на утри увати

одні ю а о дво а рука и як зручні е. При ере овзанні авто ат утри ують равою ру -кою за ре інь іля верхньої анта ки а о за івку.

три ання авто ата ід час ере овзання о ластунськи

Порядок ри няття оло ення для стріль и ле ачи з авто ата а авто атник с ира ться

на ліве коліно та ліву руку авто ат утри у ться лівою рукою за івку

Поло ення для стріль и з авто ата

з використання ре еня а з коліна стоячи

а

а

о о енн ід ас стрі итріль а з авто ата о е вестися з різних оло ень та з удь якого іс я звідки

видно іль а о ділянку іс евості на які очіку ться оява ротивника.

Поло ення для стріль и зі складени

рикладо

При веденні вогню з іс я в і о у орядку авто атник ри а оло ення для стрі и сто и ко іна і е а и (зале но від у ов іс евості і вогню ротивника). У русі авто атник о е вести во он

на оду та короткої у инки.Пересуваючись на ронетранс ортері о ові а ині іхоти ав -

то о ілі танку і десантних засо ах авто атник для ведення вогню ри а зручне для нього оло ення дотри уючись заходів ез -еки.

Поло ення для стріль и ле ачи стоячи та з коліна ри а ться так як оказано на алюнках. оло еннях стоячи та з коліна до -зволя ться ре інь із иї не зні ати а використовувати ого для

іль і ного утри ування авто ата ід час стріль и.Під час риготування до стріль и з авто ата зі складани ри -

кладо тре а с очатку відкинути риклад. к о не а часу на від -кидання риклада ( ри ра тово у на аді ротивника) авто атник ри а оло ення для стріль и (і веде вогонь) з авто ата зі скла -

дени рикладо ритиснув и авто ат задньою частиною стволь -ної коро ки і істолетною рукояткою до тулу а.

Зале но від ізичних осо ливосте авто атника дозволя ться роводити стріль у з лівого леча ри ілюватися з відкрити и о о а очи а то о.

ді сненн стрі и острі у від ува ться за ко ан да и а о са ості но зале но від оставленого завдання і о становки.

ко анді для відкриття вогню вказу ться ко у стріляти іль ри і і то ка ри іванн . а риклад « акому то автоматнику о с остері а еві отири ід і

во он ідді енн о ко оні т в о с во он ».При стріль і о ілях на дальностях до 00 ри іл та точка ри ілювання о уть

не вказуватися. а риклад « втоматнику о атаку і і оті во он ». За і ю ко -андою авто атник веде вогонь з ри іло а о «П» а точку ри ілювання ви ира

са ості но.три ав и ко анду авто атник установлю на отрі ні значення ри іл і ілик

а тако установлю на авто атични чи одиночни вогонь еревідник авто ата.

становлення ри ілу (а) установлення ілика ( )

становлення еревідника на отрі ни вид вогню а для ведення авто атично го вогню для ведення одиночного

вогню

а

а

Після роведення зазначених о ера і нео хідно ровести рикладання авто ата. ля ри ілювання тре а за лю ити ліве око а рави дивитися крізь роріз ри ілу

на у ку так о вона ри ала осередині рорізу а вер ина її ула нарівні з верхні и края и гривки ри ільної ланки то то взяти рівну у ку.

104

о ді

Затри уючи дихання на видиху ере і ення ліктів а як о отрі но кор уса і ніг ідвести рівну у ку до точки ри ілювання одночасно із и натискаючи на с ускови

гачок ер и сугло о вказівного аль я равої руки.При ілюючись отрі но сте ити за ти о гривка ри ільної ланки за ала гори -

зонтальне оло ення.

три ання авто ата ід час стріль и ле ачи а лівою рукою за івку лівою

рукою за агазин

три ання авто ата ід час стріль и

з оло ення а з коліна стоячи

три ання авто ата з використання ре еня ід час стріль и з оло ення

а з коліна стоячи

а

а а

ля с уску курка тре а і но утри уючи авто -ат і зата ував и одих родов увати лавно

натискати на с ускови гачок доти доки не від у -деться остріл. к о ри ри ілюванні рівна у ка знач но відхилиться від точки ри ілювання о -трі но не осилюючи і не осла люючи тиску на с ускови гачок уточнити наводку і знову осилити натиск на с ускови гачок.

При с уску курка не слід надавати великої ваги легки коливання рівної у ки іля точки ри ілювання. Прагнення дотиснути с ускови гачок у о ент на кра ого о д -нання рівної у ки з точкою ри ілювання зазвича ризводить до с икання за с ускови гачок і як наслідок до неточного острілу. к о авто атник натискаючи на с ускови гачок відчу о він не о е іль е не дихати тре а не осилюючи і не осла люючи натиску аль е на с ускови гачок відновити дихання і знову затри ав и ого на ви -диху уточнити наводку і родов увати тиск на с ускови гачок.

При веденні вогню осо ливо черга и тре а і но утри увати риклад іля леча не з інюючи оло ення ліктів і з ерігаючи рівну у ку ід точкою ри ілювання. Після ко ної черги ( острілу) слід видко відновлювати равильність ри ілювання. При стріль і з оло -

ення ле ачи дозволя ться в ирати авто ат агазино у рунт. При стріль і ез ерервни вогне о ирокі ілі слід лавно ере і увати рівну у ку з одного лангу ілі до ін ого.

ри иненн стрі и о е ути ти часови і овни .ля ти часового ри инення стріль и ода ться ко анда « ті » а ід час стріль и в

русі «При инити вогонь». За и и ко анда и авто атник ри иня натискати на с ус -кови гачок ставить авто ат на за о і ник і як о отрі но з іню агазин.

ля овного ри инення стріль и ісля ко анди « ті » а о «При инити вогонь» о -да ться ко анда «Розряд а ». За і ю ко андою авто атник ставить авто ат на за о -

і ник відтягу хо утик назад встановлюючи в авто ата ри іл на «П» і ілик на «0» розряд а авто ат а в авто ата із рикладо яки склада ться крі ього склада риклад. Під час стріль и з оло ення ле ачи о уска риклад (задню частину ствольної

коро ки) на зе лю а дульну частину авто ата кладе на еред ліччя лівої руки і далі ді згідно з о становкою.

Під час стріль и з око у авто ат ісля розряд ення о е ути окладени на ру -ствер око у ручкою затворної ра и вниз.

трі а на оду ведеться з авто ата навскидь а о з рикладо ритиснути до оку.

Рівна у ка

Гривка

105


ПР В Р З В М . П Р З П М В Р Р Під час стріль и з авто ата отрі но дотри уватися таких равил

ез ерервно с остерігати за оле ою видко та равильно готувати дані для стріль и у іло вести вогонь о різно анітних ілях у різних у овах о ової о становки як

удень так і вночі для ура ення гру ових і на іль ва ливих одиночних іле застосо -вувати зосеред ени вогонь

с остерігати за результата и вогню і в іло ого корегувати сте ити за витратою атронів у ою і в ивати заходів одо сво часного їх о ов

нення.остере енн а о ем о ведеться з етою сво часного виявлення розта у -

вання і ді ротивника. Крі того у ою отрі но с остерігати за сигнала и та знака и ко андира і результата и свого вогню.

к о не а осо ливих вказівок ко андира солдати ведуть с остере ення у вказано у ї секторі о стрілу. остере ення ведеться неоз ро ни око . со ливу увагу слід звертати на скриті ідходи. Міс евість отрі но оглядати с рава наліво від ли ніх ред -

етів до дальніх. гляд слід зді снювати ува но ад е виявленню ротивника зазвича с рияють незначні ознаки. и и о уть ути лиск у го дання гілок дерев і ку ів

оява нових іс евих ред етів з іни в оло енні та ор і іс евих ред етів то о.За наявності інокля використовують ого тільки для іль старанного виявлення

окре их ред етів а о ділянок іс евості. Ва ливо ри ьо у в ивати заходів для того о лиско скла інокля не виявити іс я свого розта ування.

ночі іс е розта ування і дії ротивника о уть ути встановлені за звука и і д е -рела и світла. к о в отрі но у на ря ку іс евість освітлена освітлювальни атро -но а о ін и д ерело світла отрі но видко оглянути освітлену ділянку.

Про виявлені на олі ою ілі нео хідно сво часно до овісти ко андиру і равильно вказати її розта ування. іль вказу ться усною до овіддю а о трасуючи и куля и.

о овідь овинна ути короткою ясною та точною на риклад р мо ироки ку іва ку емет рі нтир дру и равору два а і ід ку ем с остері аПід час означення ілі трасуючи и куля и слід зді снити в її на ря ку одну дві ко -

роткі черги.и ір і і д о стрі уля авто атів на іль характерни и иві ілі розрахунки куле етів гру и стріль -

ів а о окре і ігури які ведуть вогонь з різних оло ень а тако ива сила на авто о і -лях ото иклах то о. Крі того з авто атів (куле етів) вогонь ведеться і о овітряних

ілях. ілі на олі ою о уть ути нерухо и и таки и о з являються на коротки час і рухо и и. вто атник у ою веде вогонь зазвича у складі відділення а о взводу зни уючи ілі указані о у ко андиро . о у він овинен ува но слухати точно ви -конувати всі ого ко анди. к о авто атнику в ою іль для ура ення не вказана то він ви ира її са . аса еред отрі но вра ати на іль не ез ечні ва ливі ілі на ри -клад розрахунки куле етів і гар ат ко андирів і с остерігачів ротивника. з двох рівних за ва ливістю іле ви ирають для о стрілу на ли чу на іль уразливу. При ояві ід час стріль и нової іль ва ливої ілі отрі но нега но еренести вогонь на неї.

ПР З В В К (В Р ПР К ПР В К )Перед ти як розглядати ризначення вихідних установок нео хідно ати уявлення

ро ор у тра кторії ольоту кулі.Після закінчення еріоду іслядії газів на кулю ід час її руху діють дві сили сила тя -

іння і сила о ору овітря. Під ді ю их двох сил куля руха ться о евні тра кторії яка явля со ою за ор ою нерівно ірно вигнуту криву лінію.

106

о ді

ра кторія ольоту кулі (вид з оку)

о ору овітр

Куля ісля вильоту з каналу ствола о ерта ться навколо сво ї осі з великою вид -кістю (на риклад куля ви у ена з авто ата Кала никова о ерта ться зі видкістю

000 о ертів на секунду) і актично явля со ою гіроско . іроско ом назива ться удьяке тверде си етричне тіло яке видко о ерта ться (на риклад дзи а).

Властивості гіроско а вивчають у ви их технічних закладах освіти. ут ли е зазна -чи о о куля як гіроско ід ді ю сил тя іння і о ору овітря відхиля ться від ло ини стріль и в ік о ертання. е яви е назива ться дерива і

ерива ія (вид тра кторії згори)

ерив

аі

Під час стріль и зі стріле ької з рої величина дерива ії незначна то у її в лив на результати стріль и рактично не врахову ться.

ля вивчення тра кторії кулі застосовуються такі основні її ара етри.о ка ви оту ентр дульного зрізу ствола ( очаток тра кторії). ори онт рої горизонтальна ло ина яка роходить через точку вильоту.іні іднесенн ря а лінія яка родов ення осі каналу ствола наведеної з рої.

о ина стрі и вертикальна ло ина яка роходить через лінію іднесення.ут іднесенн кут і ліні ю іднесення і горизонто з рої.іні киданн ря а лінія яка родов ення осі каналу ствола в о ент вильоту

кулі.ут киданн кут і ліні ю кидання і горизонто з рої.ут ви оту кут і ліні ю іднесення і ліні ю кидання.о ка адінн точка еретину тра кторії з горизонто з рої.ут адінн кут і дотичною до тра кторії в точ і адіння і горизонто з рої.овна ори онта на да ніст відстань від точки вильоту до точки адіння.о ка ри і ванн наводки точка на ілі а о оза нею у яку наводиться з роя.іні ри і ванн ря а лінія яка роходить від ока стріль я через середину ро -

різу ри ілу (на рівні з ого края и) і вер ину у ки в точку ри ілювання.ут ри і ванн кут і ліні ю іднесення і ліні ю ри ілювання.ут міс і і кут і ліні ю ри ілювання і горизонто з рої.ри і на да ніст відстань від точки вильоту до еретину тра кторії з ліні ю ри -

ілювання. о ка устрі і точка еретину тра кторії з оверхнею ілі (зе лі ере коди).исота тра кторії на корот а відстань від вер ини тра кторії до горизонту з рої.

107


ле енти тра кторії

т е еред остріло стріле ька з роя овинна за ати в росторі евне оло -ення яке за ез ечу о адання кулі в іль. ля ього стволу з рої нео хідно надати кут ри ілювання яки від овіда дальності до ілі і окови кут яки врахову дерива ію

кулі і рух ілі о ронту. я о ера ія назива ться наведенн м роїаведення зді сню ться за до о огою с е іальних ристроїв встановлених на з рої

які називаються ри ільни и ристроя и а о ри іла и.ля ви ору вихідних установок ри ілу ілика точки ри ілювання нео хідно визна -

чити дальність до ілі і врахувати зовні ні у ови які о уть в линути на дальність і на -ря ок ольоту кулі. При іл ілик і точку ри ілювання ви ирають з таки розрахунко о ід час стріль и середня тра кторія ольоту куль роходила осередині ілі.

При стріль і з авто ата К на дальності до 00 вогонь слід вести як равило з ри іло а о «П» ілико «0» ри ілюватися отрі но в ни ні кра ілі а о в середину як о іль висока (зростові ігури то о).

Під час стріль и на дальності яка ереви у 00 ри іл встановлю ться від овідно до дальності ілі округленої до ілих сотень етрів ілик «0». За точку ри ілювання як равило ри а ться середина ілі.

альність до іле о на визначити на око. При визначенні дальності око іро о -трі но враховувати таке

роз ір відрізка іс евості з віддалення ого від стріль я (у ерс ективі) зда ться о у ен и

яри алки річки о еретинають на ря ок на іль «крадуть» (з ен ують) даль -ність

дрі ні ред ети (ку і ка ені окре і ігури) здаються іль далеки и ні великі ред ети о на ті са і відстані (ліс гора колона ві ськ)

одноколірне одно анітне тло іс евості (луг сніг рілля) виділя і ні и на ли а ред ети о розта овані на ньо у як о вони ають ін е за арвлення. трокате різно -анітне тло нав аки аску і ні и віддаля їх

ох урого дня ід час до у у сутінках у ту ан дальності здаються з іль ени и а світлого сонячного дня нав аки з ен ени и

у гірські іс евості види і ред ети ні и на ли аються.ре а а ятати о значне відхилення зовні ніх у ов від та личних (нор альних)

з іню дальність ольоту кулі а о відхиля її в ік від на ря ку ( ло ини) стріль и. За та личні у ови стріль и ри аються те ература овітря 1 відсутність вітру і ідви ення іс евості над рівне оря кут іс я ілі не іль е ні 1 . Відхилення те -ератури овітря від та личної виклика з іну дальності ольоту кулі з іль уючи її ри

стріль і в літні час і з ен уючи взи ку. альність ольоту кулі ри стріль і в літні час з іль у ться незначно то у вносити о равку в ри іл а о в оло ення точки ри ілю -вання не слід. альність ольоту кулі ри стріль і взи ку (в у овах низьких те ератур)

108

о ді

на відстані онад 00 з ен у ться на значну величину ( 0 100 ) то у нео хідно ри те ературі овітря ви і за 2 точку ри ілювання ви ирати о верхньо у краю

ілі а ри те ературі овітря ни чі від 2 з іль увати ри іл на одну оділку. По равки в установку ри ілу на ереви ення іс евості над рівне оря і на кут

міс і і враховуються тільки ри стріль і в горах як о відстань до ілі іль а за 00 . окови вітер значно в лива на оліт кулі відхиляючи її в ік. Величина відхилення

кулі зале ить від видкості і на ря ку ічного вітру і дальності до ілі. о сильні и о -кови вітер о ого на ря ок відносно на ря ку ольоту кулі ли чи до 0 і о далі

іль то на іль у величину відхилиться куля в ік від на ря ку стріль и. зв язку із и нео хідно вносити о равку на окови вітер. Вона врахову ться ри стріль і з авто ата виносо точки ри ілювання у ігурах ілі а о етрах. та ли і наведено о равки для авто ата К . По равка на окови вітер ереться в то ік звідки д е вітер. ак ри вітрі зліва точка ри ілювання виноситься вліво ри вітрі с рава у раво.

Òàáëèöÿ 3

Дальність стрільби м

По равки на боковий омірний вітер 4 м с ід кутом 9 до на рямку стрільби заокруглено

у метра у і ура дини100 0 0200 0 11

00 0 2 000 0 2 1 000 0 8 100 1 200 2 0

800 2 800

1000 2 10 0

а личні о равки ри сильно у вітрі ( видкість 8 с) нео хідно з іль ити у два рази а ри сла ко у вітрі ( видкість 2 с) з ен ити у два рази. При вітрі о д е ід гостри куто до ло ини стріль и о равку слід рати вдвічі ен у ні ри вітрі о д е ід куто 0 .

В Р М М В КР В Г Мо ент для відкриття вогню з авто ата визнача ться ко андою ко андира «Вогонь»

а ід час са ості ного ведення вогню зале но від у ов і оло ення ілі.а іль вигідні о енти для відкриття вогню коли в іль о на влучити знена ька з лизької відстані коли іль до ре видно

коли іль гру у ться ідставля ланг а о ідні а ться у овни зріст коли іль на ли а ться до іс евого ред ета (орі нтира) о яко у визначена

установка ри ілу уточнена стріль ою ід час руху коли коливання а ини на ен е.

Ра тови вогневи на ад на ротивника (осо ливо з лангу) с равля на нього ри -голо ливу дію і завда о у на іль ого ура ення.

В В Г П Р З Г Р З М . К Р Г В Р Під час ведення вогню авто атник овинен ува но с остерігати за ого результата и

і в разі отре и корегувати ого.

109


остере ення за результата и вогню ведеться за рико ета и траса и куль і за о -ведінкою ротивника.

Корегування вогню роводиться з іною оло ення точки ри ілювання за висотою і окови на ря ко чи з іною установки ри ілу і ілика. очка ри ілювання виноситься

на величину відхилення рико етів а о трас у ік ротиле ни їх відхиленню від ілі.к о відхилення куль від ілі за дальністю ереви у 100 то нео хідно з інити уста -

новку ри ілу на одну оділку. ля корегування вогню за траса и отрі но о стріль а велася атрона и зі звича ни и і трасуючи и куля и у с іввідно енні на три атрони зі звича ни и куля и один атрон з трасуючою кулею ер и овинен ути атрон з трасу-ючою кулею.

Патрони з трасуючи и куля и в сонячну огоду застосовувати не варто через огану види ість трас. о того стріль а тільки атрона и з трасуючи и куля и ризводить до ідви еного зносу каналу ствола авто ата.

знака и о вказують на ді вість вогню о уть ути втрати ротивника ерехід ого від ере і ок до ере овзання осла лення а о зу инення вогню ротивника від -

хід ого а о укриття у схови і то о.

С

Антабка – скоба із шарніром у автомата, у яку продягається ремінь, призначений для перенесення автомата.Відбій – рух зброї (ствола) назад під час пострілу. Відбій відчувається у вигляді

поштовху в плече, руку або ґрунт.Настанова зі стрілецької справи – назва інструкції з основ стрільби зі стрілецької

зброї, будови, використання та обслуговування конкретних її зразків, що видається Міністерством оборони.

Рикошет (від фр. «відскакувати») — відбитий рух кулі, яка вдарилась об по-верхню цілі або перешкоду під невеликим кутом.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Поясніть, чому при стрільбі взимку за низьких температур зменшується даль-ність польоту кулі.2. На одязі пораненого біля отвору, зробленого кулею, виявлено кіптяву та зерна

пороху. Що можна сказати про відстань, з якої було зроблено постріл? Відповідь обґрунтуйте.

3. Що таке «рівна мушка»? Поміркуйте, куди влучать кулі в мішень, якщо мушка буде розміщуватися посередині прорізу, а її вершина виступатиме вище країв гривки прицільної планки. Нижче країв гривки прицільної планки?

1. Користуючись таблицею 3 на с. 108, визначте бокову поправку у фігурах людини під час стрільби з автомата при перпендикулярному боковому вітрі 8 м/с по про-тивнику, який перебуває на дальності 300 м. Як зміниться поправка, якщо вітер

дутиме під кутом 30о до площини стрільби?2. Користуючись додатковими джерелами інформації, дізнайтеся, якими методами

можна визначити ведуче око для прицілювання.

Практи ні завдання Потрену тесь у визначенні око іро відстані до віддалених ред етів.

13. АВТОМАТИЧНА ЗБРО

ПР З В В В В М В В авто атів усі о ера ії ов язані з ерезаряд ання досилання атрона в атрон -

ник закривання каналу ствола відкривання затвора ісля острілу витягування і вида -

110

о ді

лення стріляної гільзи від уваються авто атично за рахунок енергії орохових газів яка виділя ться ід час острілу.

ер ін «авто ат» застосову ться в острадян -ських країнах в ін их країнах така з роя назива ться авто атични и гвин тівка и авто атични и кара і -на и тур ови и гвинтівка и.

а іль о ирени редставнико ього виду стріле ької з рої авто ат Кала никова калі ро

різних оди іка і на азі якого удуть роз -глянуті итання і ї те и. а сьогодні налічу ться

лизько трьох десятків ого оделе . вто ат ри -значени для зни ення ивої сили і ура ення вогне -вих засо ів ротив ника. З нього ведеться авто атич -

ни а о одиночни (стріль а одиночни и остріла и) вогонь. ля ура ення ротивника в руко а но у ою до авто ата ри дну ться агнет. а авто ат о е встановлюватися ідствольни гранато ет ризначени для ура ення ротивника осколкови и о ри -аса и. ля с остере ення і стріль и ід час риродного нічного освітлення до деяких

авто атів Кала никова ри дну ться нічни стріле ьки ри іл універсальни ( П ).о ові в астивості автоматавто атични вогонь основни видо вогню. ого ведуть коротки и (до острілів)

а о довги и (до 10 острілів) черга и і ез ерервно. Патрони одаються ід час стріль и з коро частого агазина ність якого склада 0 атронів.

ри і на да ніст стріль и в авто ата Кала никова 1000 . а іль е ектив -ни вогонь о назе них і овітряних ілях на дальності до 00 . Зосеред ени вогонь з авто ата о назе них гру ових ілях ведуть на дальності до 1000 .

а ніст р мо о острі у о грудні ігурі 0 о зростові ігурі 2 .а ніст у о ної дії кулі 1 0 .е стріль и склада ри лизно 00 острілів на хвилину.о ова скорострільність ід час стріль и черга и до 100 острілів на хвилину оди -

ночни и остріла и до 0 острілів на хвилину.Вага авто ата К ез агнета зі с оряд ени атрона и ласт асови агазино

становить кг. Вага агнета з іхва и 0 г.Початкова видкість кулі 00 .

П ПР В В М Р Г М ЗМ В

сновні частини та еханіз и

авто ата К

вто ат з агнето ідствольни гранато ето

нічни ри іло

111


вто ат Кала никова склада ться з таких основних частин ствол зі ствольною ко -ро кою ри ільни ристро рикладо та істолетною рукояткою дульне галь око енсатор кри ка ствольної коро ки затворна ра а з газови ор не

затвор зворотни еханіз газова тру ка зі ствольною накладкою івка агазин агнет о ол енал для риладдя.

ко лект авто ата входять ре інь та су ка для агазинів. ко лект авто ата зі складани рикладо крі того входить чохол для авто ата

з ки енею для агазина. ко лект авто ата з нічни ри іло входить тако нічни стріле ьки ри іл.тво ризначени для надання кулі с ря ованого руху.

а

в

а і р

твол а зовні ні вигляд казенна частина ствола в розрізі в ере різ ствола колод ка ри ілу з д нувальна у та газова ка ера газовивідни от вір основа у ки різь а атронник виї ка для ти та ствола кульови

вхід нарізна частина

тво на коро ка ризначена для з днання частин і еханіз ів авто ата для за ез -ечення за ирання каналу ствола затворо і за ирання затвора.

твольна коро ка о еречни аз для кри ки ствольної коро ки оздов ні аз для ятки на равляючого стри ня зворотного еханіз у відгини на равляючі висту и ере ичка для скрі лення окових стінок від ивальни висту для від -

ивання гільз (видалення стріляної гільзи з атронника за е і авто ата) вирізи для за ирання затвора за і ка агазина

ри і ни ристрі ризначени для наведення авто -ата ри стріль і о ілях які розта овані на різних відста -

нях. Він склада ться з ри ілу і у ки.

При іл колодка ри ілу ластинчата ру ина ри ільна ланка хо утик гривка ри ільної ланки

кно ка

112

о ді

рик ад і істо етна руко тка ризначені для зручності ді авто ато ри стріль і.

а в

Приклад і істолетна рукоятка авто ата а ості ни (дерев яни ) риклад (у розрізі) риклад о склада ться у відкинуто у оло енні в риклад о склада ться у

складено у оло енні анта ка для ре еня гніздо для енала риладдя за -тильник кри ка ру ина для ви товхування енала риладдя іксатор

риклада засті ка риклада верхня тяга ни ня тяга о о а на -конечник вісь істолетна рукоятка ланка для ри днання нічного ри ілу

у не а мо ком енсатор ризначене для ідви ення кучності ою і з ен ення енергії від ою.

ульне галь о ко енсатор вінчик вікна ілина ко енса і ни отвір виї ка для іксатора скіс внутрі ня різь а

ри ка ство ної коро ки захи а від за руднення частини і еханіз и роз і ені у ствольні коро і.

Кри ка ствольної коро ки сту інчати виріз отвір ре ра орсткості

атворна рама а овим ор нем ризначена для риведення в дію затвора і ударно с ускового еханіз у.

Затворна ра а з газови ор не ка нал для затвора за о і ни висту висту для о ускання ва еля авто -

с уска аз для відгину ствольної коро ки рукоятка ігурни ви -різ аз для від ивального висту у

газови ор ень

атвор ризначени для досилання атрона в атронник за ирання каналу ствола роз ивання ка суля і витягання з атронника гільзи.

Затвор а остов затвора удар -ник в викидувач виріз для гільзи

виріз для викидувача ведучи висту отвір для осі викидувача о ови висту оздов ні аз

для від ивального висту у ру ина викидувача вісь викидувача

илька

а

в

113


воротни ме ані м ризначени для овертання затворної ра и із затворо у ередн оло ення.

Зворотни еханіз зво -ротна ру ина с ря ову -ючи стри ень рухливи

стри ень у та

а ова тру ка і ство но нак адко . Газова тру ка ризначена для на равлення руху газового ор ня. твольна накладка ризначена для захисту рук авто атника від о іків ри стріль і.

Газова тру ка зі ствольною наклад -кою газова тру ка с ря овуючі ре ра для газового ор ня ередня з днувальна у та ствольна на -кладка задня з днувальна у та висту ластин чата ру ина

івка ризначена для зручності ді і для захисту рук авто атника від о іків.

івка (дерев яна) у ор для аль ів висту ластинчата ру ина отвір для о ола

Ма а ин ризначени для роз і ення атронів і одачі їх у ствольну коро ку.

Магазин кор ус кри ка сто -орна ланка ру ина одавач

о орни висту заче

а нет ри дну ться до авто ата для ура ення ротивника в ою. Крі того ого використовують як

ні илку (для роз илювання еталу) і но и і (для різання дроту).

агнет а лезо рукоятка рі уча грань илка загострена кра ка отвір ре інь кіль е заче для ре еня еталеви нако -

нечник з днувальни гвинт оздов ні ази засті ка

Ро ота астин автоматаПри острілі частина орохових газів які рухаються за кулею ісля роход ення нею

газовивідного отвору отра ляють через е отвір у газову ка еру тиснуть на газови ор ень ( ал. 1) і відкидають ого разо із затворною ра ою в задн оло ення.

Під час руху затворної ра и назад оки затворна ра а не ро де евну відстань яка за ез ечу виліт кулі з каналу ствола затвор родов у за икати канал ствола ( ал. 2).

а

114

о ді

Мал. 1 Мал. 2 Мал. Після роход ення затворною ра ою і ї відстані від ува ться від икання затвора

затвор витяга з атронника гільзу і викида її назовні затворна ра а стиска зворотну ру ину і зводить курок (ставить ого на звід автос уска) ( ал. ). ередн оло ення

затворна ра а із затворо оверта ться ід ді ю зворотного еханіз у затвор ри ьо у досила чергови атрон з агазина в атронник і закрива канал ствола а затворна ра а виводить е тало автос уска з ід зводу автос уска курка. Курок ста на о ови звід. За икання затвора зді сню ться ого оворото навколо оздов ньої осі раворуч у ре -зультаті чого о ові висту и затвора заходять за о ові у ори ствольної коро ки ( ал. ).

Мал. Мал.

к о еревідник виду вогню встановлено на авто атични вогонь то стріль а уде родов уватись доти доки натиснуто с ускови гачок і в агазині атрони.

к о еревідник встановлено на одиночни вогонь то ри натисканні на с ускови гачок від удеться тільки один остріл для зді снення насту ного острілу нео хідно від -устити с ускови гачок і натиснути на нього е раз.

П Г ВК В М Р Підготовка авто ата до стріль и роводиться з етою за ез ечення езвід овної ро -

оти ого ід час стріль и.ля ідготовки авто ата до стріль и нео хідно ровести чи ення оглянути авто ат у розі рано у вигляді і з астити ого оглянути авто ат у зі рано у вигляді оглянути агазини.ез осередньо еред стріль ою рочистити насухо канал ствола (нарізну частину і

атронник) оглянути атрони і с орядити ни и агазини. к о авто ат тривали час ув на орозі то еред ого заряд ання отрі но декілька разів вручну енергі но від -

тягнути назад і росунути в еред затворну ра у.

М В З Р МК ПР В П Р П

астини і еханіз и авто ата ри равильно у овод енні і нале но у догляді три -вали час ра юють наді но та езвід овно. днак у результаті за руднення еханіз ів зносу частин і нед алого овод ення з авто ато а тако ри нес равності атронів

о уть виникнути затри ки ід час стріль и. Затри ку яка виникла ід час стріль и слід с ро увати усунути ерезаряд ання для чого видко відвести затворну ра у за ру -коятку назад до у ору від устити її і родов увати стріль у. к о затри ки не усунуто нео хідно з ясувати ричину її виникнення усунути як зазначено в та ли і .

115


Òàáëèöÿ 4

Затримки і їх характеристика При ини затримок С осіб усунення

Патрон не подається Затвор у ередньо у

оло енні але острілу не від улось у атрон -нику не а атрона

1. За руднення а о не -с равність агазина

2. ес равність за і ки агазина

Перезарядити авто ат і родов у -вати стріль у. При овторенні за -три ки за інити агазин.При нес равності за і ки агазина від равити авто ат у ре онтну

а стернюУтикання патрона Патрон кулею увітк нув ся в казенни зріз ствола ру хо і частини зу ини лись у середньо у о ло енні

ес равність а га зина три уючи рукоятку затворної ра и вилучити атрон яки увіткнувся

родов увати стріль у. При овто -ренні затри ки за інити агазин

Осічка Затвор у ередньо у оло енні атрон у а

троннику курок с у ени острілу не від улось

1. ес равність а т рона2. ес равність удар ника а о ударнос ускового еханіз у за руднення а о за -стигання з азки (від -сутні а о али на -кол о ка на ка сулі). Заклинювання удар

ника в затворі

Перезарядити авто ат і родов у -вати стріль у.При овторенні затри ки оглянути і рочистити ударник і ударно с уско

ви еханіз ри оло і а о зносі ударно с ускового еханіз у авто ат від равити в ре онтну

а стерню.

Відокре ити ударник від затвора і рочистити отвір в затворі ід ударнико

Гільза не виймається Гільза в атроннику чергови атрон в ира -ться в неї кулею рухо і

частини зу инились у середньо у оло енні

1. рудни атрон а о за руднення ат ронника

2. За руднення а о нес равність вики да ча а о ого ру ини

Відвести рукоятку затворної ра и назад і утри уючи її в задньо у

оло енні відокре ити агазин і видалити атрон яки увіткнувся. Видалити затворо а о о оло гільзу з атронника. Продов увати стріль у. При овторенні затри ки

рочистити атронник і атрони.глянути і очистити від руду ви -

кидач і родов увати стріль у. При нес равності викидача авто ат від -

равити в ре онтну а стернюГільза прихоплена або не відбивається Гільза не викинута зі ствольної коро ки а зали илась у ні о е реду затвора а о до -слана затворо назад у атронник

1. За руднення час -тин які труться і со ою газових ля -хів а о атронника

2. За руднення а о не с равність викидача

Відвести рукоятку затворної ра и назад викинути гільзу і родов у -вати стріль у.При овторенні затри ки рочисти т газові ляхи частини які тру ться і

ат ронник частини які тру ться з а зати. При нес равності викидача авто ат від равити в ре онтну а стерню

Затворна рама не доходить у переднє положенняПоло ка зворотної

ру иниЗа інити ру ину (в о ові о ста -нов і ереднюю частину ру ини

овернути за равлени кін е на -зад і родов увати стріль у)

116

о ді

П Р К П В Г Р З Р К В М Г Г В В

ор док не овно о ро иранн автомата е овне роз ирання роводиться для чистки з а ування та огляду авто ата в такі

ослідовності

1. Відокре ити агазин 2. Ви няти енал для

риладдя . Відокре ити о ол

. Відокре ити дульне галь о ко енсатор

. Відокре ити кри ку ствольної коро ки

. Відокре ити зворотни еханіз

. Відокре ити затворну ра у із затворо

8. Відокре ити затвор від затворної ра и

. Відокре ити газову тру ку зі ствольною

накладкою

Поміркуйте, чи можна розібрати автомат у разі порушення послідовності, а саме виконувати операції в такому порядку:1, 3, 2, 5, 4, 6, 7, 8, 9; 1, 3, 2, 5, 4, 7, 6, 8, 9.

ор док иранн автомата іс не овно о ро иранн1. При днати газову тру ку зі ствольною накладкою. 2. При днати затвор до затворної ра и.

. При днати затворну ра у із затворо до ствольної коро ки.

. При днати зворотни еханіз .

. При днати кри ку ствольної коро ки.

. устити курок з о ового взводу і оставити на за о і ник. ля ього натиснути на с ускови гачок і ідняти еревідник угору до у ору.

117


. а різь ови висту основи у ки накрутити дульне галь о ко енсатор до у ору в основу у ки.

8. При днати о ол.. Вкласти енал у гніздо риклада.

10. При днати агазин до авто ата. слуговування авто ата роводиться за до о огою с е іального риладдя. Воно

ризначене для роз ирання з ирання чистки з а ування авто ата і ри вид еного с оряд ення агазина атрона и.

о риладдя нале ать о ол ротирка ор ик викрутка ви ивач енал аслянка о о и і ерехідник .

ом о застосову ться для чи ення і з а ування каналу ствола а тако каналів і оро нин частин авто ата. Він а головку з отворо для ви ивача нарізку для накру -

чування ротирки а о ор ика.ротирка ризначена для чистки і з азки каналу ствола каналів і оро нин ін их

частин авто ата. Вона а внутрі ню різь у для накручування на о ол і роріз для ганчір я а о клоччя.

ор ик використову ться для чистки каналу ствола розчино Р (розчин чистки ствола. клад вода итна 1 л вуглекисли а оні 200 г двохро овокисли калі (хро -ік) г).

икрутка і ви ива застосовуються ри роз иранні і з иранні авто ата. Виріз на кін і викрутки ризначени для укручування викручування у ки а окови виріз для за -крі лення ротирки на о олі. ля зруч -ності користування викруткою її вставляють у окові отвори енала. При чи енні каналу ствола викрутку вкладають у енал оверх головки о ола.

ена слу ить для з ерігання ротирки ор ика викрутки і ви ивача. Він закри -

ва ться кри кою. Пенал застосову ться як рукоятка для викрутки ри вкручуванні і викручуванні у ки і для овороту за и -кача газової тру ки а тако як рукоятка для

о ола. Пенал а наскрізні отвори у які вставля ться о ол ри чи енні авто ата овальні отвори для викрутки і ря окутни отвір для овороту за икача газової тру ки ри роз иранні і з иранні авто ата.

дно ор ова мас нка слу ить для з ерігання з азки її ереносять у ки ені су ки для агазинів.

о ма слу ить для еренесення атронів і ри вид еного с оряд ення агазина атрона и. В о о і о і а ться 1 атронів. Вона а два оздов ніх ази і ластин -

чату ру ину яка утри у атрони від ви адання. Крі того ластинчата ру ина за ез -ечу і не з днання о о и з ерехіднико .

ере ідник слу ить для з днання о о и з агазино ри с оряд енні ого атро -на и.

вто ат овинен ути с равни і готови до дії. ього досягають ого сво часни і в іли чи ення з а ування і равильни з ерігання .

и ення і з а ування авто ата роводиться в таких ви адках ри ідготов і до стріль и ісля стріль и холости и а о о ови и атрона и відразу ісля закінчення

стріль и ісля наряду занять у олі ез стріль и ісля овернення з наряду а о ольових

занять

Приладдя для о слуговування авто ата

118

о ді

у о ові о станов і і на тривалих навчаннях оденно в еріоди зати я ою і ід час ерерв у навчаннях

як о авто ат не застосову ться не рід е одного разу на ти день.Після чи ення авто ат нео хідно з астити. З азку слід наносити тільки на до ре

очи ену і суху оверхню еталу нега но ісля чи ення о не до устити дії вологи на етал.

ля чи ення і з а ування застосовуються розчин Р для очи ення від орохового нагару ствола та ін их частин які ідда -

вались в ливу орохових газів. еталеві аслянки розчин Р наливати за оронено ру ничне астило для з а ування каналу ствола частин і еханіз ів авто ата

ісля їх чи ення ри те ературі ви е за рідке ру ничне астило для з а ування частин і еханіз ів авто ата ри те е -

ратурі від до 0 і для чистки авто ата ганчір я а о а ір КВ 22 для о тирання чистки і з а ування всіх частин і еханіз -

ів авто ата клоччя (коротке льоноволокно) очи ене від костри і тільки для чистки каналу

ствола.ор док и енн автомата

1) Підготувати атеріали для чи ення і з а ування.2) Розі рати авто ат.) глянути риладдя і ідготувати ого для використання ід час чи ення.) Прочистити канал ствола.

ля чи ення каналу ствола рідки ру -нични астило тре а ротягти через ро -різь ротирки клоччя а о ганчір я. алити на клоччя трохи рідкого ру ничного астила і

аль я и легко о яти клоччя. Ввести о -ол з ротиркою і клоччя у канал ствола.

Просунути ого о всі дов ині каналу ствола кілька разів. Ви няти о ол з інити клоччя росочити ого рідки ру нични астило

і в то у са о у орядку рочистити канал ствола кілька разів. Після ього ретельно о терти о ол і ротерти канал ствола чис -ти сухи клоччя а оті чисти ганчір я . глянути ганчір я. к о на ньо у удуть

о ітні сліди нагару (чорнота) ір і а о за руднення родов увати чистку каналу ствола а оті знову ротерти сухи клоччя і ганчір я . к о ганчір я ісля ротирання ви ло з каналу ствола чисти то то ез чорноти від орохового нагару а о овтого кольору від ір і ретельно оглянути канал ствола на росвіт з дульної частини і з оку атронника

овільно овертаючи ствол у руках ри ьо у осо ливу увагу звертати на нарізи і ере -вірити чи не зали илось у них нагару.

и ення каналу ствола розчино Р отрі но роводити ор ико з очени у роз -чині. Поті канал ствола слід ротерти клоччя . истку розчино Р родов увати до

овного видалення нагару оки з очени розчино ор ик а о клоччя не удуть ви -ходити з каналу ствола ез нагару а о зелені. Після ього ротерти канал ствола су -хи клоччя а оті чисти ганчір я . асту ного дня еревірити якість роведеного чи ення. к о ри ротиранні каналу ствола чисти ганчір я на ньо у уде виявлено нагар ровести чи ення в то у са о у орядку.

Після закінчення чи ення нарізної частини каналу ствола так са о вичистити атрон -ник з оку ствольної коро ки.

) Газову ка еру газову тру ку і дульне галь о ко енсатор ро ити рідки ру нични астило а о розчино Р і рочистити клоччя (ганчіря ) за до о огою о ола а о

деревяної алички. Газову ка еру ісля чи ення розчино Р насухо ротерти ганчіря

Приладдя авто ата ідготовлене для чистки о ол ротирка

енал викрутка головка о ола

119


оглянути канал ствола о у ньо у не зали илось сторонніх ред етів о терти ствол зо -вні. Газову тру ку і дульне галь о ко енсатор ісля чистки насухо ротерти.

) твольну коро ку затворну ра у затвор газови ор ень чистити ганчір я ро -сякнути рідки ру нични астило а о розчино Р ісля чого насухо ротерти.

к о для чистки ісля стріль и застосову ться рідке ру ничне астило газови орень а тако иліндрични виріз затвора окрити астило а о о горнути їх на хв

ганчір я з очени астило . Після ього за до о огою алички видалити затверділи орохови нагар і насухо їх ротерти. е са е стосу ться і внутрі ньої оверхні дульного

галь а ко енсатора.) Ре ту еталевих частин насухо ротерти ганчір я ри сильно у за рудненні час -

тин рочистити їх рідки ру нични астило а оті насухо ротерти.8) ерев яні частини о терти сухи ганчір я . ) асадки о са і світяться у разі їх наявності ротерти чисти ганчір я з очени

у воді а о гасі і ісля видалення руду ротерти ілик і у ку чисти сухи ганчір я .10) Про закінчення чистки авто ата солдат до овіда ко андиру відділення оті за

дозволо ко андира відділення роводиться з а ування і з ирання авто ата.ма уванн автомата с ід роводити в такому ор дку

1) З астити канал ствола. акрутити на о ол ротирку і ротягти через рорізь ротирки ганчір я росякнуте астило . вести ротирку в канал ствола з дульної час -

тини і лавно росунути її два три рази о всі дов ині ствола о рівно ірно окрити ого канал тонки аро з азки. З азати атронник і дульне галь о ко енсатор.

2) Ре ту еталевих частин і еханіз ів авто ата за до о огою ро асленого ганчір я окрити тонки аро з азки. За ва з азка с рия за рудненню частин і о е викли -

кати затри ки ід час стріль и.ерев яні частини і насадки о са і світяться у разі їх наявності не з а увати.) Після закінчення з а ування зі рати авто ат еревірити ро оту ого частин і е -

ханіз ів вичистити і з астити агазини і риладдя а оті авто ат оказати ко андиру відділення.

холодну ору року ри те ературі і ни че авто ат о на з а увати ли е рідки ру нични астило . При ереході з одного астила на ін е отрі но ретельно видалити старе астило з усіх частин авто ата.

ері анн автоматів і атроніввто ат з еріга ться зав ди розряд ени ри ьо у агазин відокре лени агнет

зняти курок с у ени еревідник на за о і нику хо утик ри ілу встановлени на оділку «П». вто ат зні а ться із за о і ника тільки еред заряд ання і еред стріль -ою.

При казар ено у і та ірно у розта уванні авто ат з еріга ться у ставни і в осо ли -во у відділенні якої з ерігаються тако агазини су ка для агазинів агнет у іхвах

аслянка і чохол для авто ата зі складани рикладо і енал для авто ата зі склада -ни рикладо . у ка для агазинів ре інь і чохол овинні з ерігатися чисти и і сухи и.

тавни і у яких істяться авто ати та о ри аси до них з ерігаються в кі наті для з ерігання з рої. Кі ната для з ерігання з рої а ілодо ово ере увати ід охороною осі до ового наряду.

о ри аси до з рої з ерігаються в за кнених еталевих а ах а о я иках. Ключі від ставни ь і кі нати для з ерігання з рої ають ути ості но в чергового роти

а ключі від а і я иків з о ри аса и у стар ини роти. Патрони овинні з ерігатися в сухо у іс і і о з озі закрити и від сонячних ро е -

нів. Поводитися з атрона и слід ере но о ерігати їх від о код ень вологи і руду. З а увати атрони за ороня ться.

Поміркуйте, чому не можна змащувати патрони.

120

о ді

З ЗП К ПР П В З З Р ри овод енні і ро нео ідно дотримуватис таки рави

1. Під час роведення стріль и всі дії зі з ро ю дозволя ться зді снювати тільки за ко анда и керівника стріль .

2. Після закінчення а о у ви адках ерерв у стріль і а тако ід час ередавання і отри ання з рої нео хідно ер за все ереконатися в то у о вона не заряд ена.

. ро есі стріль и три ати з рою тільки в на ря ку стріль и а о стволо угору незале но від того заряд ена вона чи ні.

. ега но ри инити стріль у і розрядити з рою в разі надход ення ко анди на ри инення стріль и ояви ілого ра ора о за ороня родов ення стріль и ояви

в секторі стріль и люде тварин ри виникненні о е і на олі де встановлені і ені.. Пересування зі з ро ю і її з ерігання зді снювати із закрити затворо і с у ени

з о ового взводу курко .ате ори но а орон т с

1. Заряд ати з рою до ко анди керівника стріль .2. а равляти з рою на люде у ік і в тил стріль и а незале но від того заря -

д ена вона чи ні.. Зали ати де то не уло заряд ену з рою і ередавати її ін и осо а .. Відкривати і вести вогонь із нес равної з рої нес равни и о ри аса и і ри ід -

нято у іло у ра орі.

С

Дальність прямого пострілу – найбільша прицільна дальність, під час стрільби на яку траєкторія не піднімається вище висоти цілі. Прицільна дальність – дальність, яка відповідає найбільшій поділці прицілу авто-

мата (у автомата Калашникова найбільша поділка – 10).Шептало – деталь ударно-спускового механізму вогнепальної зброї, що утри-

мує курок або ударник на бойовому чи запобіжному зводі.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Розкажіть, як спрацьовують частини та механізми автомата Калашникова під час руху затворної рами із затвором назад (уперед).2. Назвіть складові частини автомата та розкажіть про їхнє призначення.3. Які предмети входять до приладдя автомата? Яке призначення кожного з них?4. Закінчіть речення.І. Відпирання каналу ствола в АК-74 відбувається під час руху затворної рами…А впередБ назадВ вправоІІ. Заклинювання ударника в затворі призводить до…А утикання патронаБ осічкиВ прихоплювання гільзиІІІ. Частинами автомата Калашникова є…А ствол зі ствольною коробкоюБ сумка для магазинівВ зворотний механізм5. Розкажіть про порядок чищення і змащування автомата. Які матеріали при

цьому використовуються?6. Як слід зберігати автомати і патрони?

Поміркуйте, до яких наслідків може призвести: порушення порядку чищення та змащування автомата; недотримання правил безпеки при поводженні зі зброєю.

121


14. ГВИНТІВКИ ТА РУ НИЦІ

М К Р П ВМ ГВ ВК Г К В Р

Ма ока і ерна винтівка е нарізна стріле ька з роя калі ру до включно. Вона використову ться як с ортивна та исливська з роя а тако о е застосовуватись ід час ведення о ових ді .

невмати на винтівка різновид стріле ької з рої у яко у вра аючи еле ент виліта зі ствола ід ді ю стисненого овітря. Застосовуються такі гвинтівки для в рав -ляння у стріль і с ортивної стріль и для олювання са озахисту.

адкоство на ру ни вогне альна з роя яка а ствол а о ство ли тільки з гладки и канала и. В основно у вони ризначені для олювання однак використовуються і в деяких ар іях (на риклад у ) у олі ії а тако у різно анітних охоронних структурах.

З Г В М К Р П ВМ ГВ В К Р К Р К

Роз овсюд ени и алокалі ерни и гвинтівка и З 8 та З 12.Ма ока і ерна винтівка ризначена для навчання стріль и тренувань та

для с ортивної стріль и. Òàáëèöÿ 5

Характеристики малокаліберної гвинтівки ТОЗ 8Калі р Вага 12 кгПочаткова видкість кулі 10 сПри ільна дальність 2 0

корострільність 10 12 острілів хвальність у о ної дії кулі 800 а іль а дальність ольоту кулі 1 00

Гвинтівка склада ться зі ствола ствольної коро ки с ускового еханіз у затвора ри ільного ристрою і ло а.

Малокалі ерна гвинтівка З 8 ствол на у ник ри іл ствольна ко -

ро ка ков ачок затвор рукоятка затвора ло а риклад и ка ло і івка ло а верхня анта ка

ни ня анта ка с ускова ско а с ускови гачок

тво ризначени для с ря ування ольоту кулі. Канал ствола а чотири нарізи. задні частині він виготовлени за ор ою атрона. юди ід час заряд ання вклада -ться атрон. азива ться я частина ствола атроннико . а стволі закрі лени ри -ільни ристрі .

тво на коро ка ризначена для роз і ення в ні затвора. ї ередня частина з днана зі стволо . ствольні коро і закрі лени вклади яки за ез ечу равильну

одачу атрона в атронник. Знизу до ствольної коро ки крі иться с ускови еханіз . Задня її частина закрива ться ков ачко .

ускови ме ані м склада ться зі с ускового гачка ластинчатої ру ини зі сті кою гвинта та осі. ускова ско а ризначена для за о ігання ви адково у натисканню на с ускови гачок.

122

о ді

атвор ризначени для досилання атрона в атронник за ирання каналу ствола зді снення острілу та витягання гільзи.

ри і ни ристрі слу ить для наведення гвинтівки на іль. Він склада ться із секторного ри ілу відкритого ти у і на у ника з у кою. Відкрити ри іл склада ться з ри ільної колодки і ри ільної ланки з хо утико .

о а ризначена для з днання всіх частин гвинтівки та зручності стріль и. Вона а риклад и ку та івку.

винтівка е с ортивни окра ени зразок гвинтівки З 8.

Малокалі ерна гвинтівка З 12 а загальни вигляд діо -трични ри іл ( кутник колодка ерехідна ланка діо тр гвинт для затис -

кання головка горизонталь -ного гвинта о равок кутника головка вертикального гвинта о равок кутника сто орни

гвинт кутника з інна ря о -кутна у ка з інна кіль ева

у ка кор ус у ки га ка кор усу у ки висту кор усу у ки аз основи

у ки основа у ки)

а

Призначення і конструк ія ствола ствольної коро ки с ускового еханіз у і затвора такі са і як і у гвинтівки З 8.

о а а одов ену івку.При ільни ристрі склада ться з діо тричного ри ілу і у ки (діо три і у ки з інні).

днозарядна ру инно ор нева невмати на винтівка ризначена для навчання стріль и. ні для острілу ви -користову ться енергія стисненого овітря яке утворю ться у овітряні ка ері стволь -ної коро ки ри видко у рухові ор ня ід ді ю о ередньо стисненої о ової ру ини. тиснення о ової ру ини від ува ться

ускульною силою стріль я ри овороті (« ерела і») вниз дульної частини ствола яки використову ться як ва іль. При ьо у відкрива ться казенни зріз для о ливості руч -ного заряд ання кулі. Завдяки наявності авто атичного за о і ника від ува ться локу -вання с ускового гачка. Після заряд ання кулі ствол закрива ться рукою оворото ого вгору. ускови гачок роз локову ться.

хе а острілу з нев атичної гвинтівки 8 куля овітро ровід овітряна ка ера на ря ок руху ор ня о ова ру ина

ор ень ствольна коро ка тиск овітря ствол

кра ньо у задньо у оло енні о ови звід ор ня входить у заче із е тало с ускового еханіз у і утри у ться ни . о ова ру ина акси ально стиснена. Коли стріле ь натиска на с ускови гачок е тало вивільня о ови звід ор ня. Під ді ю

8

123


стисненої о ової ру ини ор ень з великою видкістю руха ться в еред стискаючи овітря в овітряні ка ері ствольної коро ки. Повітря ід велики тиско через ові -тро ровід у ередні стін і ствольної коро ки ді на кулю яка іститься в каналі ствола. При досягненні нео хідного тиску куля очина рухатись у каналі ствола з велики ри -скорення лизько 200 2. Від ува ться остріл.

Òàáëèöÿ 6

Характеристики невмати ної гвинтівки І 38Маса 2 8 кг

ов ина 10 0 ов ина ствола 0

Калі р ульна видкість 1 0 180 с

Кількість нарізів у каналі ствола (12)Зусилля с уску с ускового гачка 2 кгс

ов ина ходу с ускового гачка 2 Зусилля зводу о ової ру ини 10 кгсе ература ра ездатності Від 20 до 0

З Г В П МП В П В В М Г К В Р

ом ова ру ни ру ни я ерезарядка якої від ува ться оздов ні рухо ( е -рес икування ) івки силою руки стріль я.

Рух руки стріль я ід час ерезаряд ання ру ни і нагаду качання насосо ( о -ою) завдяки ьо у рухові і отри ана назва ру ни і.

В країні налагод ено ви уск о ових ру ни ь орт 00 різних оди іка і . ині я ру ни я ере ува на оз ро нні с е ідрозділів МВ та .

орт 00 використову ться ручне ерезаряд ання з оздов ньо ковзаючою назаду еред івкою ( ). Подача на оїв зді сню ться з ідствольного тру чатого агазина ( ) яки с оряд а ться через вікно в ни ні частині ствольної коро ки (2). тволи ко лек-туються з інни и чока и.

ок дульне зву ення (а о растру ) ризначене для з ен ення а о з іль ення роз -сіювання дро у ід час острілу.Гладкоствольна ру ни я орт 00

ствол ствольна коро ка агазин риклад івка с ускови гачок рукоятка

а івавтомати на ру ни е ру ни я у які ерезаряд ання ( одача у ствол насту ного атрона) від ува ться авто атично ез участі стріль я. ака ру ни я а

іль у орівняно з о овою скорострільність.Зараз на іль роз овсюд ені три основні схе и ро оти авто атики ру ни і з газо -

відводо ру ни і з інер і ни ерезаряд ання ру ни і з рухо и стволо . Ру ни і а овідводом

а рин и і газовідводу ра юють на -риклад ру ни і .

Після острілу частина орохових га -зів відводиться з каналу ствола в ка еру з ор не . Гази діють на ор ень яки через

Ру ни я

Казенни зріз

124

о ді

с е іальні тяги ді на затвор. Рухаючись назад затвор від ира ться і витяга стрі -ляну гільзу рухаючись у еред ід ді ю

о ової ру ини досила чергови а -трон з агазина у ствол.

Ру ни і інер і ним ере ар д анн макі ру ни і ви ускаються на риклад ко ані ю .

Механіз ерезаряд ання ру ни і о удовани таки чино о ід час острілу від -ува ться від і ру ни і і вона вся руха ться назад а затвор яки а евну вагу (інер -ію) де о «за ізню ться» і стиска свою ру ину ( ал. 1).

я ру ина нако ичу евну отен іальну енергію. Після закінчення її стискання вона очина роз ря лятися і відкида затвор у ік від ою ру ни і. При ьо у затвор від ира атронник і витягу стріляну гільзу стиска зворотну ру ину ( ал. 2).

Після закінчення стискання зворотної ру ини очина ться зворотни рух затвора в еред ід ді ю зворотної ру ини яка роз ря ля ться. При ьо у затвор досила чер -гови атрон з агазина у ствол ( ал. ).

Мал. 1 Мал. 2 Мал.

т е о з роя ерезарядилась вона о ов язково овинна зру итись за рахунок від ою хоча на с . к о від і іні ізувати ру ни я не ерезарядиться.

Ру ни і ру омим ство омПрин и ро оти зазначеної ру ни і таки . Під час острілу ствол яки з днани із

затворо руха ться назад. осягнув и кін евої точки руху він роз дну ться із затворо і ід ді ю сво ї окре ої ру ини відліта в еред ри ьо у від ува ться викидання стрі -ляної гільзи. Затвор іксу ться в задньо у оло -

енні. о но ствол досягне ередньої кін евої точки від ува ться вивільнення затвора яки рухаючись у еред досила чергови атрон і зро ив и е знову з дну ться зі стволо .

ерез складність конструк ії ру ни і з рухо и стволо зараз рактично не ви ус -каються. Приклада и такої оделі ру ни і радянська ру ни я М 21 12 та італі ська

.

Чим відрізняється помпова рушниця від напівавтоматичної гладкоствольної руш-ниці? Поясніть на конкретному прикладі.

В Р З П ВМ ГВ ВК ля досягнення ус іхів у влучні стріль і з нев атичної гвинтівки нео хідно чітко за -

своїти її рактичні основи а са е риготування до стріль и ри ілювання натискання на с ускови гачок дихання ід час стріль и.ри отуванн до стрі и

Під час стріль и з нев атичних гвинтівок використовуються такі оло ення стріль и

Ру ни я М 21 12

Ру ни я

125


ваа сид и а сто ом о оро ікт ми на сті а о сто и і сті ки о оро ік

т ми на сті ку е а и у ору

в е а и руки е у ору . ягти тре а на ивіт с ираючись на лікті і злегка розки -нув и ря і ноги в сторони носка и назовні. Права нога о е ути де о зігнута в коліні. М язи ніг розсла лені. іло стріль я трі ки розвернуте відносно лінії ри ілювання ри -

лизно на кут від 1 до 0 ко іна сто и е о ори.ри і ваннри і ванн склада ться з двох частин

установки (регулювання) ри ільного ристрою на задану дистан ію і наведення гвинтівки на

іль за до о огою ри ільного ристрою.ля ри ілювання гвинтівки 8 нео хідно

ведучи око дивитися через середину рорізу ри ільної ланки на верхні кра у ки так о він ув точно осередині рорізу і на одно у

рівні з окови и верхні и ого края и. е о -ло ення як у е зазначалося ри вивченні авто -

ата назива ться «рівна у ка». Поті з ері -гаючи таке оло ення оче ри ілу і у ки ідвести верхні кра у ки ід низ чорного круга «я лучка» і ені з невелики росвіто то то в точку ри ілювання. Потрі но на агатися утри ати і чотири еле енти очі ри іл у ку і ни ні о різ «я лучка» на одні лінії. кладність ри ілювання оляга зокре а у то у о рирода на ого зору не да з оги чітко ачити відразу всі три отрі них стріль ю еле енти ри ілювання які

ере увають на різні відстані від ока. ільки один еле ент о на ачити чітко а ре та два удуть роз ливчаті а о як ка уть удуть ати «корону». Виника итання яки з еле ентів ри ілювання на ва ливі е ачити чітки

Практика довела о отри у ться кра и результат як о уде чітке ачення у ки.

Визначте, яке око у вас ведуче.

атисканн на с ускови а окатискання на с ускови гачок а ду е велике значення для влучного острілу. а -

тискання роводять ер и сугло о вказівного аль я равої руки і на ря ок ого о -винен ути аралельни осі каналу ствола. атискати отрі но лавно ез с икання

о не з ити наводку гвинтівки. а остріл для стріль я овинен ути нес одівани . и анн ід ас стрі ик о натискати на с ускови гачок і вільно риродно дихати то уде велике роз -

сіювання о адань у і ень осо ливо о вертикалі. о у стріле ь еред натискання

126

о ді

на с ускови гачок овинен затри увати дихання на 1 ...20 с. Перед затри кою дихання реко енду ться вентиля ія легень для чого ід час риготування до стріль и отрі но зро ити 2 вдихи (але не іль е).

Затри увати дихання отрі но на видиху. к о стріле ь відчува о зро ити остріл за час затри ки дихання він не встига то отрі но овторити весь икл ді с очатку.

П М К ПР Р З П ВМ ГВ ВК

Під час стріль и о уть ути до у ені о илки які в ливають на її влучність. осить роз овсюд еною о илкою ід час ри ілювання ава ванн винтівки .

Під час ри ілювання у ка равильно встановлена відносно ри ілу і точки ри ілю -вання але з деяки нахило усі ї гвинтівки в яки не удь ік. тріль і очатків і на -

іль е завалюють гвинтівку в раво.адто трива е ри і ванн ( іль е ні 10 с ) ризводить до сто лення ведучого

ока і як результат до ро ахів у стріль і.о ускаються тако о илки ри натисканні с ускового гачка такі як ого смиканн

рі ке натисканн натисканн двома а ми.е равильне риготування до стріль и тако огір у її результати. По иреною

о илка о ікуванн і о н острі у тріль ю зда ться о час іде ду е овільно і він и оволі рискорю натискання на с ускови гачок ору уючи лавність ого с уску.

По илкою тако « ід ов ванн точки ри ілювання. ри ілюванні ду е ва ли -ви чиннико яки за ез ечу влучни остріл в іння стріль я з ерегти рівну у ку в о ент острілу. При ьо у не слід оятися о лінія ри ілювання (наведення на іль) не уде точно з ігатися з а аною точкою ри ілювання. а іль не ез ечні кутові з і -

ення з рої (з нерівною у кою) до яких ризводить різке неконтрольоване натискання на с ускови гачок. е від ува ться коли стріле ь на ага ться зро ити остріл са е в о ент з ігу вер ини у ки з а аною точкою ри ілювання а о як ка уть « ідло -вити» о ент а о стріле ь тільки но досягне іль ен сті кого оло ення з рої на ага ться використати анс і встигнути зді снити натискання с ускового гачка. При

ьо у він ри вид у тиск на с уск і з ива наведення з рої.о не уло « ідловлювання» стріле ь ід час острілу овинен зосередити свою

увагу на утри анні з рої з рівною у кою і на з ере енні лавності с уску незале но від коливань з рої.

е одна о илка еред асне ри иненн ри і ванну е часто новачки зосередив и увагу на с уску ри иняють ри ілювання до о -

енту острілу. о за о ігти ьо у отрі но а ятати о вся увага стріль я овинна ути зосеред ена на ри ілюванні а с уск курка а від уватися на ідсвідо о у авто -атиз і.

По илкою амру уванн неведу о о ока ля усунення зазначених о илок нео хідно вчасно їх виявляти та усувати в равлян -

ня у стріль і.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Чим відрізняється будова малокаліберних гвинтівок ТОЗ-12 і ТОЗ-8?2. Як спрацьовують основні частини та механізми ІЖ-38 під час заряджання

та пострілу? 3. Поясніть принципи роботи автоматики напівавтоматичних гладкоствольних

рушниць.4. Розкажіть, яких заходів безпеки слід дотримуватися при проведенні стрільб у тирі

та на військовому стрільбищі.

1. Користуючись додатковими джерелами інформації, підготуйте повідомлення про калібри стволів нарізної та гладкоствольної зброї.

127


2. Підготуйте мультимедійну презентацію на тему «Стрілецька зброя нового покоління».

Практи ні завдання Потрену тесь у тирі ва ого закладу загальної освіти у риготуванні до стріль и з нев атичної гвинтівки.

15. БО ПРИПАСИ. МІННО ВИБУХОВІ ПРИСТРОЇ

З Г В В ПР П В Р К З Р

о ри асо для сучасної вогне альної стріле ької з рої унітарни атрон (див. словник тер інів на с. 8).

нітарни атрон склада ться із чотирьох основних частин гільзи ка суля за аль -ника снаряда (куля заряд дро у) етального заряду ( орох).

нітарні атрони о на класи ікувати за різни и ознака и.. За ризначення о ові сигнальні ( у ові) холості навчальні

с е іальні.. За видо з рої гвинтіво куле етні ро і ні істолетні ру -

ничні револьверні.. За ти о снаряду зі звича ною кулею з кулею ідви еної ро ив

ної дії зі з ен еною видкістю кулі з роне і ною кулею з трасуючою ку-лею з роне і но за алювальною кулею з роне і но за алювальною трасуючою кулею із за алювальною кулею итт вої дії з ристрільно за алювальною кулею з екс ансивною кулею з розривною кулею дро -

ові з хі ічни снарядо (газові) з трав атични снарядо (гу овою ластиковою кулею а о дро о сіллю то о) зі с е іальни зарядо .

За с осо о за алювання ентрального за алюван ня кіль е -вого ( окового) за алювання илькові з електрични за а лювання .

. За ти о етального заряду орохові ірорідинні.. За удовою гільзи гільза з висту аючою закраїною гільза з невисту-

аючою закраїною утвореною кіль евою роточкою гільза із частково висту аючою закраїною утвореною кіль еви висту о і роточкою гільза ез закраїни ільно еталева гільза складена гільза ільнотягнута гільза ко -інована гільза ( етало ласт асова а о етало а ерова) езгільзові.

М РК В ПР П В Враховуючи наявність великого роз аїття атронів для стріле ької

з рої з етою їх візуального розрізнення уло введено аркування. Маркування атронів зді сню ться за до о огою ар ування нанесення знаків і на -

исів як на складові частини атрона так і на у аковку з ни и.Маркування наноситься

на гільзу (на торе ь лан я і окову оверхню) на кулю (на головну частину кулі) на у аковку (на дерев яни я ик еталеву коро ку вологоне роникни акет кар -

тонну коро ку і а ерови акет).а торе ь лан я гільзи (донна частина атрона) наносяться кле а. е ма е

у овні знаки у вигляді укв и р алюнків витиснених на оверхні еле ента атрона. Вони істять дані ро завод на яко у уло виготовлено атрон дату виготовлення ро деякі конструктивні осо ливості то о.

ар ування вер инки кулі застосову ться для означення ти у та ризначення а -тронів. а риклад роне і но за алювальну кулю ар ують у чорни і червони ко -

удова унітарного

атрона куля

гільза орох

лане ь (закраїна) ка суль

128

о ді

льори трасуючу у зелени роне і но за алювально трасуючу у іолетови і чер -вони за алювальну у червони зі з ен еною очатковою видкістю у чорни і зелени .

Маркування у аковки атронів склада ться з кольорових розрізняльних с уг знаків і на исів чорного кольору.

П Р М Г З П Р М П Р К З Р В М

оряд ення агазину атрона и о на роводити дво а с осо а и звича ни і з о о и. ля с оряд ення агазина ви а ним с осо ом отрі но взяти ого в ліву руку горловиною вгору і вигнутою стороною вліво а в раву руку атрони куля и до ізин я так о дно гільзи де о ідви увалось над велики і вказівни аль я и.

три уючи агазин з невелики нахило уліво натиско великого аль я вкладати атрони о одно у ід загини око -вих стінок агазина дно гільзи до задньої стінки агазина.

ля с оряд ення агазина о о ми с очатку отрі но с о -рядити її атрона и. ля с оряд ення о о и атрона и нео -хідно вставити її в ерехідник так о вона уві ла в ази е -рехідника до у ору. ри аючи о о у з надіти ерехіднико у ліві ру і равою рукою утри уючи атрон за кулю і верхню частину гільзи трьо а аль я и (велики вказівни і середні ) уставити ого в ази о о и. о у о на с оряд ати атро -на и і ез ерехідника для ього взяти о о у в ліву руку а в раву атрон натиснув и на заче ру ини вставити кулю

і о о ою і ру иною (уто ити заче ) вставити атрони в ази о о и витягти кулю атрона з ід ру ини о о и. івою рукою утри уючи о о у з ерехіднико ра -

вою рукою с орядити її 1 атрона и ісля чого відокре ити ерехідник від о о и.алі роводиться с оряд ення агазина з о о и. ля ього отрі но узяв и агазин у ліву руку равою рукою ри днати до нього ерехідник так о

ого загини уві ли у від овідні ази на горловині агазина

оряд ення о о и атро -на и а з ерехіднико

ез ерехідника

оряд ення агазина атрона и з о о и агазин ерехідник

о о а атрони

а

три аючи агазин лівою рукою равою рукою вставити в ерехідник о о у з а -трона и ( ри с оряд енні агазина з о о и атрони овинні ути орі нтовані верти -кально куля и вгору)

натискаючи вказівни аль е равої руки на кор ус гільзи ( іля дна) верхнього атрона і ро ускаючи о о у і середні і вказівни аль я и с орядити атрона и агазин

ви няти з ерехідника оро ню о о у вставити нову о о у з атрона и і закін -чити с оряд ення агазина ре тою 1 а атрона и

ви няти оро ню о о у і зняти з агазина ерехідник.

оряд ення агазина

атрона и

129


ар д анн автоматаЗа ко андою «Заряд а » а о са ості но стріле ь овинен

дістати із су ки с оряд ени агазин і ри днати ого до авто ата зняти авто ат із за о і ника і оставити еревідник на одиночни (авто атични )

вогонь відтягти рукоятку затворної ра и назад до у ору і різко від устити її оставити авто ат на за о і ник як о не отрі но нега но відкривати вогонь а о

не наді ла ко анда «Вогонь» і еренести раву руку на істолетну рукоятку.аведени орядок заряд ання авто ата застосову ться ез осередньо еред

стріль ою з нього.вто ат тако заряд ають вартові еред виходо на ости для конвоювання зааре -

тованих стосовно яких зді сню ться кри інальне ровад ення а о для конвоювання засуд ених та для су роводу осі які еревіряють варту. таких ви адках не еред а -ча ться ведення стріль и з авто ата ез осередньо ісля ого заряд ання. о у заря -д ати ого отрі но о ін о у.

Заряд ання авто ата роводиться за ко анда и начальника варти та ід ого ез о -середні наглядо . вто ат заряд а ться с оряд ени агазино .

т е ослідовність заряд ання така1. Зняти авто ат із за о і ника оставив и еревідник у оло ення авто атичного

вогню.2. Відвести затворну ра у із затворо назад.. При відведені затворні ра і оглянути авто ат. атроннику не овинно ути атрона.. Різко від устити затворну ра у із затворо .. устити курок натиснув и на с ускови гачок.. Поставити авто ат на за о і ник.. При днати агнет.

8. При днати с оряд ени агазин. разі виникнення у ві ськовослу ов я нео хідності відкрити вогонь ісля такого за -

ряд ання о у достатньо зняти авто ат із за о і ника відвести затворну ра у із затво -ро назад і різко від устити. Після ього о на вести вогонь.

З ЗП К ПР П В З ПР П М о ри аси для стріле ької з рої ви ухо о е оне ез ечни и то у ри ово -

д енні з ни и головна увага овинна ути зосеред ена на дотри анні заходів ез еки. З ерігання атронів роводиться тільки в с е іально о ладнаних іс ях із дотри ан -ня те ературних нор та нор складування. Забороня ться аління та розведення відкритого вогню іля іс ь утри ання о ри асів. При овод енні з о ри аса и забороня ться кидати кантувати тару з о ри аса и роз ирати о ри аси вдаряти

о ка сулях о ри асів а о ез осередньо о ри асів один о одно у ереносити о ри аси неоха но укладени и ( ез тари) нагрівати їх.

ако забороня ться використовувати о ові атрони в навчальних ілях (не для стріль и) використовувати атрони з осічкою з навчальною етою зали ати о ри аси ез нагляду до ускати о код ення о ри асів за руднення то о.

М В В ПР Р . К К ПР П Г Р М ПР В В

ер ін « інно ви ухови ристрі » ( іна) застосову ться у двох значеннях іна як артилері ськи снаряд і іна як ін енерни о ри ас. о ідкреслити ю від інність застосовують уточнювальні тер іни « іно етна іна» та «ін енерна іна». ьо у ара -гра і ти еться тільки ро ін енерні іни.

130

о ді

н енерна міна е заряд ви ухової речовини конструктивно о д нани із засо а и ідривання ризначени для нанесення ура ення осо ово у складу с оруда техні і ротивника яки риводиться в дію від в ливу о кта ура ення (людина танк а ина)

на засо и ідриву (датчик ілі) а о за до о огою евного виду ко анди (радіосигнал електроі ульс часови с овільнювач то о).

В країні не існу диної затверд еної а о стандартизованої класи іка ії ін енерних ін. х ри нято класи ікувати за рядо критеріїв за ризначення за с осо о за одіяння коди за сту ене керованості за ти о датчика ілі за ор ою на ря ко та роз іра и зони ура ення за с осо о доставки до іс я застосування (с осо о установки) за ти о ви ухової речовини о застосову ться в іні за оливістю зне код ення та вилучення за наявністю систе са оліквіда ії за часо

остановки на о ове зведення. сновни ти о класи іка ії вва а ться ер и . т е за ризначення іни оділяють на три основні гру и ротитанкові ротиі отні с е іа ні

Проти іхотніПротитанкові

Класи іка ія ін за ризначення

ротитанкові міни ризначені для зни ення а о виведення з ладу танків та ін их роньованих а ин ротивника. Вони тако о уть вра ати і не роньовані а ини а в деяких ви адках і люде .

а ти ом дат ика і і ротитанкові іни увають натискної дії (с ра ьовують ри натисканні на датчик

ілі гусени ею колесо а ини) агнітної дії (с ра ьовують від в ливу на датчик ілі агнітного оля а ини) те лової дії (с ра ьовують від в ливу на датчик ілі те

ла о виділя ться танко ) нахильної дії (с ра ьовують ри відхиленні кор усо а ини антени (стри ня) від вертикального оло ення) се с ічної дії (с ра ьовують від струсу ві ра ії рунту ід час руху танка) інрачервоної дії (с ра ьовують ри затіненні кор усо

а ини ро еня світла ін рачервоного діа азону яки освітлю чутливи датчик за о і ник) то о.

а с осо ом а оді нн коди ротитанкові іни оділяються на такі види ротигусеничні (ру нують траки гусени і колесо) ротидни ові ( ро ивають дни е танка і викликають у ньо у о е у детона ію о ко лекту вихід з ладу транс ісії а о двигуна заги ель а о оранення членів екі а у) роти ортові ( ро ивають орт танка і викликають такі са і ру нування о о ередня іна).

а сту енем керованості ротитанкові іни увають некеровані і керовані. Керування о е зді снюватися о ко андні радіолінії а о о ровідні лінії. енс такої керованості оляга в то у о ід час руху інни оле своїх танків вони не ідірвались а танки ротивника зазнали у код ень.

а с осо ом установки ротитанкові іни оділяються на іни о встановлюються вручну (солдата и са ера и) іни о встановлюються засо а и еханіза ії (гусеничні та ричі ні інні розкладники) іни о встановлюються засо а и дистан і ного інування (ракетні авіа і ні артилері ські систе и).

е іальні

Протитранс ортнізалізничні

автодоро ніаеродро ні

Протидесантні

ктні

игнальні

Пастки (сюр ризи)

со ливі

131


а мо ивіст не код енн та ви у енн міни увають таких видів іни о ви -лучаються і зне код уються іни о вилучаються і не зне код уються іни о не вилучаються і не зне код уються.

а ти ом ви у ової ре овини ротитанкові іни нале ать до ін з хі ічною ви ухо -вою речовиною.

роти і отні міни ризначені для зни ення а о виведення з ладу осо ового складу ротивника.

Зазвича і іни нездатні за одіяти істотної коди танка роне а ина та авто о і -ля . Макси у е о кодити колесо авто о іля о ивку скло радіатор то о.

а ти ом дат ика і і роти іхотні іни увають натискної дії (с ра ювання іни від ува ться ри натисканні на датчик ногою людини) натя ної дії (с ра ювання іни від ува ться від натягу дротяного датчика ногою а о тіло людини) о ривної дії (с ра -

ювання іни від ува ться ри ору енні ілісності тонкого ало і ного дроту ногою а о тіло людини се с ічної дії (с ра ювання іни від ува ться від струсу рунту ід час руху людини) те лової дії (с ра ювання іни від ува ться ід в ливо людського те ла) ін рачервоної дії ( іна с ра ьову ри затіненні тіло людини ро еня світла ін рачервоного діа азону яки освітлю чутливи датчик за о і ник) агнітної дії ( іна реагу на етал наявни у людини).

а с осо ом а оді нн коди роти іхотні іни оділяються на угасні (завдають ура ення силою ви уху відривання кін івок ру нування тіла людини то о) осколкові (завдають ура ення осколка и свого кор усу а о готови и еле ента и (кульки ролики стрілки). Зале но від ор и зони ура ення іни кругового ура ення і іни с ря ова -ного ура ення ку улятивні (завдають ура ення ку улятивни стру ене ).

а сту енем керованості роти іхотні іни як і ротитанкові діляться на керовані і некеровані. За с осо о установки о ливістю видалення та зне код ення за ти о ви ухової речовини та часо риведення в о ове оло ення і іни не відрізняються від ротитанкових.

ротитранс ортні міни ризначені для зни ення а о виведення з ладу транс орт-них засо ів ротивника о рухаються транс ортни и ляха и (автодороги залізни і

іс я стоянок злітно осадкові с уги і а данчики дорі ки аеродро ів). Поділ их ін за ін и и критерія и не наведено оскільки він не відрізня ться від оділу ротитанкових і роти іхотних ін.

ротидесантні міни ризначені для виведення з ладу а о зни ення лавзасо ів ро -тивника (човни катери онтони лаваючі а ини) ід час руху их лавзасо ів на воді.

а ти ом дат ика і і ротидесантні іни увають агнітної дії акустичної дії (с ра -ьовують ри ереви енні орогового значення рівня у у гвинта лавзасо у) контакт

ної дії (с ра ювання іни від ува ться від контакту кор усу лавзасо у із чутливи и еле -ента и датчика ілі (антена стри ень то о)).

а с осо ом а оді нн коди і іни як равило нале ать до одного ти у угасні (завдають ура ення гідроударо ). За ін и и критерія и ротидесантні іни оділяються так са о як і наведені ви е іни.

ктні міни ризначені для ру нування а о виведення з ладу о код ення різ -них нерухо их а о рухо их о ктів ротивника ( удівлі ости да и люзи заводські

ехи доки ста елі ділянки доріг ричали то о). и на ні міни не ризначені для зни ення а о о код ення кого не удь а о чого не -

удь. Завдання их ін видати рисутність у евно у іс і ротивника означити ого ривернути увагу до ього іс я своїх ідрозділів.

Міни астки міни с р ри и ризначені для виведення з ладу а о зни ення осо -ового складу техніки оз ро ння о ктів су ротивника створення о становки нервоз -

ності страху у ротивника (« іно оязнь») оз авлення ого а ання користуватися іс еви и а о зали ени и (тро е ни и) ред ета и о уту ри і ення и то о. к равило іни астки с ра ьовують унаслідок с ро и ротивника скористатися яки ись ред ета и о уту ри і ення и засо а и зв язку то о.

132

о ді

со иві міни іни які не о ливо однозначно зарахувати до одної ви езазна -ченої гру и. Вони ризначені для завдання коди ротивнику с е и ічни и с осо а и.

ині відо і такі ти и осо ливих ін ід ідні ( ризначені для ру нування кри аного окриву водо з етою ере кодити

ере раві ві ськ ротивника о льоду)ротиміно о укові (виконують охоронне завдання одо звича них інних олів гру

ін одиночних ін. ра ьовують від в ливу на датчик іни олів ( агнітних радіочас -тотних лазерних) які створюють іно укачі

роти у ні ( ають таке са е завдання як і роти іно о укові іни. ра ьовують ри доторканні датчика інного у а)

імі ні у аси і міни (створюють ісля ідриву зони зара ення о ови и отру ни и речовина и. і іни зараз на оз ро нні не ере увають)

актеріо о і ні іо о і ні ( ризначені для зара ення іс евості хворо отворни и ікроорганіз а и і створення вогни е іде і не ез ечних хворо люде і тварин)

во неві у аси як равило са оро ні ( ід час с ра ьовування завдають ура ення алаючи и на то родукта и ( ензин гас диз аливо азут) за альни и су і а и (на -ал ірогель) тверди и за альни и речовина и а о су і а и (тер іт ос ор)

каменемета ні у аси як равило са оро ні ( ід час с ра ьовування завдають ура ення викинути від ви уху ка іння )

с авні (скидаються в річку ви е за течі ю і ри контакті з осто гре лею люзо лавзасо о ви ухають).

Зверніть увагу! Знешкоджувати міни овинні с еціально нав ені с еціалісти са ери. Тому в разі виявлення міни категори но забороня ться

насту ати а о наї д ати на іни ро увати са оту ки зне кодити іну а о вилучити її із зе лі о ривати а о тягти дроти о рикрі лені до іни.

Потрі но нега но овідо ити ро не ез ечну знахідку органи олі ії а о іс евої влади. о ри уття ко етентних ра івників нео хідно організувати чергування з етою за о ігання ідходу люде до не ез ечного іс я.

С

Експансивна куля – куля, здатна до розширення під час потрапляння в м’яке середовище. Проміжний патрон – тип патрона для вогнепальної зброї, проміжний за потуж-

ністю між пістолетним патроном і патроном для гвинтівки.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Назвіть ознаки, за якими проводиться класифікація унітарних патронів. 2. Поясніть мету маркування боєприпасів для стрілецької зброї.3. Розкажіть про порядок заряджання автомата перед виходом на пост.4. Як слід поводитися у разі виявлення мінно-вибухових пристроїв?

Користуючись додатковими джерелами інформації, підготуйте повідомлення щодо типів датчиків цілі в мін-пасток.

133

ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА

Розділ 6

16. ОСНОВНІ РИСИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БО

П ПР Від овідно до о ового статуту ухо утних ві ськ З ро них ил країни астина

(взвод відділення екі а танка) і основна ор а тактичних ді ідрозділів узгод ені за етою іс е і часо удари вогонь і аневр ві ськових частин ідрозділів (кора лів літаків) для від иття ударів ротивника ого зни ення (розгро у) та виконання ін их завдань в о е ено у ра оні в родов короткого часу. о то і явля со ою суку ність ударів вогню та аневру.

Удар складови еле ент о ових ді ою о оляга в одночасно у ура енні ротивника оту ною ді ю на нього з ро ю а о ві ська и.

Зале но від сил і засо ів о застосовуються удари о уть ути удари ві ська и (сила и) та вогневі (ракетні ракетно артилері ські авіа і ні) удари.

дари ві ська и (сила и) Вогневі (ракетні ракетно артилері ські авіа і ні)

дари

еративні актичні Зосеред ені Гру ові Поодинокі

За ас та о За кількістю залучених засо ів

Зале но від сил і засо ів

134

о ді

За ас та о удари ві ська и (сила и) о уть ути о еративни и а о тактични и а вогневі (за кількістю залучених засо ів) зосеред ені гру ові оодинокі у то у числі високоточні.

о он ура ення ротивника стріль ою ( уско ) з різних видів з рої (оз ро ння) для зни ення одавлення висна ення і ру нування.

Маневр організоване ересування ві ськових частин і ідрозділів у ході ою з етою за няття вигідного оло ення стосовно ротивника і створення нео хідних сил і засо ів на ново у на ря ку (ру е і у ново у ра оні) відведення ві ськових частин та ідрозді -лів з ід ударів ротивника а тако еренесення вогню для на іль е ективного ура -

ення ротивника.

В В Г М ВР З В такти і види вогню визначаються за різни и ознака и. а такти ними авданн ми кі вирі у т с вогонь ува на зни ення одав -

лення висна ення ру нування зади лення (заслі лювання) освітлення то о. о он на ни енн і і оляга в нанесенні ї такого ура ення за якого вона о -

вністю втрача свою о здатність.о он на одав енн і і оляга в нанесенні ї такого ура ення яке ти часово о -

з авля її о здатності о е у а о за ороня аневр і ору у у равління. о он на висна енн тур уючи вогонь з етою орально сихологічного в ливу

на иву силу ротивника.о он на ру нуванн оляга в риведенні о орон -

них с оруд ротивника в не ридатни для одаль ого о ового використання стан.

о он на адим енн (заслі лення) оляга в за -стосуванні с е іальних о ри асів на риклад ди о -вих снарядів з етою зади лення і ослі лення вогне -вих засо ів ротив ника (осо ливо ротитанкових) ого ко андних і с остере них унктів ( остів).

о он на освіт енн застосову ться ри веденні о ових ді уночі для освітлення іс евості остановки

світлових орі нтирів (створів) а тако для ослі лення с остере них унктів (електронно о тичних засо ів) вогневих засо ів ротивника.

а видами рої вогонь ува зі стріле ької з рої гранато етів танків (танкових гар ат і куле етів) о о вих а ин іхоти ( ронетранс ор -терів) ( МП ( Р)) артилерії то о.

а с осо ами веденн вогонь ува ря ою на ів ря ою наводкою із закритих вогневих ози і .

трі а р мо наводко ведеться з відкритої вогневої ози ії коли вогневи засі наводиться ез осередньо в іль.

трі а і акрити о и і ведення вогню о ілях які ере увають оза ря ою види істю з вогневої ози ії.

Пря ою ротиле ністю і стріль і стріль а ря ою наводкою коли навідник вогне -вого засо у ачить іль розриви і осо исто веде корегування вогню.

трі а на ів р мо наводко етод стріль и в артилерії ід час якої то хто стрі -ля с остеріга іль і наводить на неї артилері ську гар ату в горизонтальні ло ині ко -ристуючись о тични ри іло а ри ілювання у вертикальні ло ині ведеться як ри стріль і із закритих ози і .

а на ру еніст вогонь ува короткочасни ( оодиноки и острі ла и коротки и а о довги и черга и) ез ерервни кинд альни видки етодични зал ови то о.

Види вогню зі стріле ької з рої зале но від на ря ку стріль и

а ронтальни лангови в ерехресни

а

в

Відкрита вогнева ози ія гар ати М 12 для стріль и

ря ою наводкою

135

акт на підготовка

За ас та о удари ві ська и (сила и) о уть ути о еративни и а о тактични и а вогневі (за кількістю залучених засо ів) зосеред ені гру ові оодинокі у то у числі високоточні.

о он ура ення ротивника стріль ою ( уско ) з різних видів з рої (оз ро ння) для зни ення одавлення висна ення і ру нування.

Маневр організоване ересування ві ськових частин і ідрозділів у ході ою з етою за няття вигідного оло ення стосовно ротивника і створення нео хідних сил і засо ів на ново у на ря ку (ру е і у ново у ра оні) відведення ві ськових частин та ідрозді -лів з ід ударів ротивника а тако еренесення вогню для на іль е ективного ура -

ення ротивника.

В В Г М ВР З В такти і види вогню визначаються за різни и ознака и. а такти ними авданн ми кі вирі у т с вогонь ува на зни ення одав -

лення висна ення ру нування зади лення (заслі лювання) освітлення то о. о он на ни енн і і оляга в нанесенні ї такого ура ення за якого вона о -

вністю втрача свою о здатність.о он на одав енн і і оляга в нанесенні ї такого ура ення яке ти часово о -

з авля її о здатності о е у а о за ороня аневр і ору у у равління. о он на висна енн тур уючи вогонь з етою орально сихологічного в ливу

на иву силу ротивника.о он на ру нуванн оляга в риведенні о орон -

них с оруд ротивника в не ридатни для одаль ого о ового використання стан.

о он на адим енн (заслі лення) оляга в за -стосуванні с е іальних о ри асів на риклад ди о -вих снарядів з етою зади лення і ослі лення вогне -вих засо ів ротив ника (осо ливо ротитанкових) ого ко андних і с остере них унктів ( остів).

о он на освіт енн застосову ться ри веденні о ових ді уночі для освітлення іс евості остановки

світлових орі нтирів (створів) а тако для ослі лення с остере них унктів (електронно о тичних засо ів) вогневих засо ів ротивника.

а видами рої вогонь ува зі стріле ької з рої гранато етів танків (танкових гар ат і куле етів) о о вих а ин іхоти ( ронетранс ор -терів) ( МП ( Р)) артилерії то о.

а с осо ами веденн вогонь ува ря ою на ів ря ою наводкою із закритих вогневих ози і .

трі а р мо наводко ведеться з відкритої вогневої ози ії коли вогневи засі наводиться ез осередньо в іль.

трі а і акрити о и і ведення вогню о ілях які ере увають оза ря ою види істю з вогневої ози ії.

Пря ою ротиле ністю і стріль і стріль а ря ою наводкою коли навідник вогне -вого засо у ачить іль розриви і осо исто веде корегування вогню.

трі а на ів р мо наводко етод стріль и в артилерії ід час якої то хто стрі -ля с остеріга іль і наводить на неї артилері ську гар ату в горизонтальні ло ині ко -ристуючись о тични ри іло а ри ілювання у вертикальні ло ині ведеться як ри стріль і із закритих ози і .

а на ру еніст вогонь ува короткочасни ( оодиноки и острі ла и коротки и а о довги и черга и) ез ерервни кинд альни видки етодични зал ови то о.

Види вогню зі стріле ької з рої зале но від на ря ку стріль и

а ронтальни лангови в ерехресни

а

в

о он оодинокими острі ами одино ни вид вогню ри стріль і з гвинтівки. диночни вог-не з авто ата і ручного куле ета Кала никова вра ають лизько розта овані ен ва ливі не -рухо і ілі коли часу на виконання завдання до -статньо іль до ре видно а осо ливе значення

а еконо ність стріль и.о он ер ами основни видо вогню зі

стріле ької авто атичної з рої. Він ен еконо -ни ні стріль а одиночни и остріла и але як равило дозволя вирі ити вогневу задачу в

іль коротки час осо ливо ри недостатньо хо -ро их у овах с остере ення.

е ерервни во он застосову ться в на ру -ені о енти ою о на іль ва ливих і не ез -ечних ілях наса еред гру ових.

инд а ни во он вогонь з куле етів о відкрива ться ра тово з лизьких відстане в од -но у евно у на ря ку. Ведеться з ретельно за -

аскованої ози ії з гранични на ру ення вогню до овного зни ення ротивника а о до ри и -нення ого с ро росування в евно у на ря ку.

видки во он етод з іль ення ільності артилері ської стріль и в складі ідрозділу ( а -тареї дивізіону і т. .) коли ко на гар ата веде вогонь не за ко андою (як ри стріль і зал а и) а нега но о готовності.

Методи ни во он вид артилері ського вогню яки застосову ться для ідтри ки ілі (о кта) у ригнічено у стані і висна ення ро тивника.

а ови во он артилері ськи вогонь такого характеру коли всі гар ати ризна -чені для стріль и зді снюють одночасно за с е іальни сигнало остріл і родов у -ючи заряд ання і наведення чекають нового сигналу.

а на р мком стрі и вогонь ува ронтальни лангови ере хресни .ронта ни вогонь с ря овани до ронту ілі.

ан ови вогонь на равлени у ланг ілі.ере ресни вогонь яки ведеться о одні ілі не ен е ні з двох на ря ків. а с осо ами стрі и вогонь ува з іс я із зу инки (з короткої зу инки) з ходу

з орта з розсіювання о ронту з розсіювання у гли ину о ло і та ін.Під час веденн во н міс авто атник ри а оло ення для стріль и стоячи

з коліна і ле ачи зале но від у ов іс евості і вогню ротивника. русі авто атник о е вести во он на оду ез зу инки і короткої у инки.

При ересуванні на ронетранс ортері авто о ілі танку десантних засо ах для е -ре рави і ли ах авто атник для ведення вогню ри а зручне для нього оло ення дотри уючись заходів ез еки.

тріль а ро сі ванн м ку о ронту ілі застосову ться ри о стрілі таких ироких іле як атакуючи лан юг іхоти ротивника іхота о залягла ива сила ротив ника в ку ах а о за тучни и аскувальни и аска и.

тріль а із застосування тучного ро сі ванн в и ину зазвича ведеться о вузьких гли оких ілях. аки и іля и в ою о уть ути колони ротивника тран еї і ходи с олучення о з ігаються за на ря ко з ло иною стріль и та ін і оді ні ілі.

е с осі ведення вогню застосову ться із станкових куле етів і куле етів установле -них у ронетранс ортерах.

136

о ді

тріль а з ро сі ванн м ку о о і зді сню ться так о одночасно ведеться во -гонь о ронту і в гли ину о ироких і гли оких ілях розта ованих на деякі ло і а тако о до ре за аскованих ілях.

а видами во н вогонь ува о окре і ілі зосеред ени загород увальни агато арови агатоярусни то о.

о он о окремі і і е вогонь атареї взводу а о гар ати яки ведеться са о -сті но із закритої вогневої ози ії а о ря ою наводкою.

осеред ени во он вогонь кількох куле етів гранато етів авто атів і т. д. а та -ко вогонь одного а о декількох ідрозділів с ря овани о одні ілі а о о частині

о ового орядку ротивника. а ород ува ни во он вид артилері ського вогню яки застосову ться ра тово

для від иття атак і контратак іхоти і танків ротивника на заздалегідь на ічених і як ра -вило ристріляних ру е ах (ділянках). Відстань на ли чої е і загород увального вогню від своїх ідрозділів о ере увають не в укриттях гаранту ез еку своїх ві ськ. Гли ина ділянок загород увального вогню сяга зазвича 1 0 200 .

а ато арови во он вид вогню з усіх видів з рої для зни ення атакуючого ротивника на ез осередніх ідсту ах до ередових ліні на лангах на на ря ках і овірного рориву і в гли ині о орони. утність ого оляга в то у о вся іс евість у с узі до 00 еред ередні кра о орони овинна ути ід ді сни вогне а наявні ертві ростори ура атися вогне артилерії іно етів і гранато етів із закритих вогневих ози і .

а ато русни во он вогонь з вогневих засо ів розта ованих на різних висотах (ярусах). Застосову ться ри веденні о ових ді у горах.

Вида и аневру охо лення о хід відхід аневр удара и і вогне . о енн аневр яки зді сню ться ідрозділа и в ході ою для атаки ротив

ника у ланг.ід іль гли оки аневр зді сню ться ідрозділа и для атаки ротивника з тилу.

ід ід аневр яки зді сню ться ідрозділа и з етою виходу з ід ударів сил ро -тивника о ерева ають вигра у часу та за няття іль вигідного ру е у (ра ону). Відхід роводиться тільки з дозволу а о за наказо стар ого ко андира.

Маневр ударами і во нем о а в одночасно у а о ослідовно у зосеред енні вогню о на ва ливі их о ктах ротивника а о в роз оділенні (розосеред енні) вогню для ура ення декількох о ктів а тако у ерена ілюванні їх на нові о кти.

В В Р В З Г В К В Г а а нові с кови і основна ор а тактичних ді ві ськ суку ність узгод ених і

вза озв язаних за етою завдання и іс е і часо ударів вогню і аневру ві ськових частин і ідрозділів родів ві ськ видів З країни ін их ві ськових ор увань та раво -охоронних органів (далі В та Пр ) для від иття ударів ротивника ого зни ення (розгро у) та виконання ін их завдань в о е ено у ра оні ротяго короткого часу.

Загальнові ськови і ведеться о днани и зусилля и ві ськових частин і ідроз -ділів різних родів ві ськ ухо утних ві ськ у вза одії з ін и и вида и З країни В та Пр .

сновними видами загальнові ськового ою о оронни і насту альни і .оронни і а іс е в о ороні етою якої від иття насту у ерева аючих сил

ротивника завдання о у акси альних втрат утри ання ва ливих ра онів (о ктів) іс евості та створення с риятливих у ов для ереходу в насту .

асту а ни і застосову ться ід час насту у етою якого розгро (зни ення) ротивника оволодіння ва ливи и ра она и (ру е а и о кта и) іс евості. асту оляга в ура енні ротивника всі а наявни и засо а и рі учі ата і стрі ко у росу -

ванні ідрозділів у гли ину ого о ового орядку зни енні та взятті в олон ивої сили захо ленні оз ро ння ві ськової техніки на ічених ра онів (ру е ів) іс евості.

137


арактерними рисами су асно о а а нові с ково о о рі учість висока на -ру еність видко линність і дина ічність о ових ді їх назе но овітряни характер

одночасни оту ни вогневи в лив на всю гли ину о удови ві ськ застосування різ -но анітних с осо ів ведення ою видки ерехід від одних видів ді до ін их складна радіоелектронна о становка ироке застосування різно анітних сил і засо ів видів З В та Пр .

Загальнові ськови і ви ага від ідрозділів які еруть у ньо у участь ез ерерв -ного ведення розвідки у ілого застосування оз ро ння ві ськової техніки засо ів за -хисту та аскування високої о ільності та організованості овної на руги всіх ораль -них і ізичних сил не охитної волі до ере оги.

е досяга ться високою о овою виучкою свідо и виконання осо ови складо ві ськового о ов язку сті кістю хоро рістю відвагою та готовністю осо ового складу за

удь яких у ов здо ути овну ере огу над ворого знання ко андира и (начальни -ка и) своїх ідлеглих осо исти с ілкування з ни и увагою до їхніх осо истих отре з урахування трудно ів иття в о ові о станов і високою ви огливістю до них ви -ховання у ідлеглих відданості українсько у народові.

З Р К П Р ВК ля ус і ного ведення ою солдат оз рою ться і екі іру ться.со истою з ро ю солдата о е ути авто ат ручни куле ет ручни ротитанко -

ви гранато ет а о сна ерська гвинтівка. Крі того у солдата овинні ути нео хідна кількість о ри асів ручні осколкові гранати а тако о уть ути ротитанкові гранати.

о ова екі іровка о ове с ор д енн суку ність ред етів о використовуються солдато як у ході о ових

ді у во нни час так і з етою о ової ідготовки в овсяк-денні о станов і в ирни час.

унк іонально вона оділя ться на кілька на ря ів і вклю -ча в се е

засо и індивідуального захисту (як ротирадіа і ного і ротихі ічного ( ротигази костю и хі ічного захисту захисні

ко лекти) так і ронезахисту (каска а о оло роне и -лет) окуляри)

засо и зв язку і виявлення на риклад ра ія о тичні рилади і засо и нічного ачення ( інокль ри -

лади нічного та ін рачервоного ачення то о) ло ати та ін і інстру енти на риклад сокира освітлювальні і сигнальні о ри аси та ін а іро техніка карти ко аси то огра ічні рилади ляги і казанки ред ети ер ої нео хідності едична а течка ін і речі зале но від ві ськової с е іальності та ак-

тично виконуваних унк і . Пред ети екі іровки ві ськовослу ов і носять у ран і

рюкзаку а о речово у і ку а тако у розванта увальних илетах і на оясно у ре ені.

Ро ванта ува ні и ети ризначені для «розванта -ення» солдата то то рівно ірного роз оділу нео хідного о ового с оряд ення о тілу. осяга ться е за до о о -

гою великої кількості ки ень які з одного оку дозволяють рівно ірно заванта ити илет а з другого за ез ечують

видки досту до в істу ки ень. к равило у ки енях

олдат у загально -ві ськово у захисно у

ко лекті

олдат в окулярах нічного ачення

138

о ді

роз і уються істолет істолетні агазини агазини для авто ата ручні гранати а течка карти. а илет наві ують радіостан ію ні ліхтар. илети увають як з іксовани и ки еня и так і «на ірні» солдат о е са уко лектувати

илет таки и ки еня и які отрі ні о у для виконання о -ового завдання.

три увати с оряд ення в наявності і с равності один з ер орядних о ов язків солдата. Порядок ідгонки і з ирання

с оряд ення на солдата регулю ться статута и.

С

Відкрита вогнева позиція – місце розміщення вогневого засобу для ведення вогню, на якому вогневий засіб не укритий від наземного спостереження против-ника і, будучи замаскованим, виявляється під час відкриття вогню.Закрита вогнева позиція – місце розміщення вогневого засобу, яке має з фронту

значне укриття, що не дозволяє противнику його виявити наземним спостереженням (зокрема й за спалахами пострілів). Використовується в основному мінометними та артилерійськими підрозділами.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Дайте визначення поняття «бій». Які основні види та риси сучасного загально-військового бою?2. Який вид бою ведеться об’єднаними зусиллями військових частин і підрозділів

різних родів Сухопутних військ у взаємодії з іншими видами ЗСУ?3. Від чого залежить екіпіровка солдата?

1. Схарактеризуйте види вогню та маневру. Який вид вогню за напруженістю ви застосували б з метою створення у ворога відчуття занепокоєності, страху, при-гніченого стану? 2. Користуючись різними джерелами інформації, підготуйте розповідь про броне-жилети, які використовуються у ЗСУ.3. Робота в парах. Поміркуйте, які дієслова можна використати, щоб описати на-пруженість бою.

17. ІНДИВІДУАЛЬНІ ДІЇ СОЛДАТА ТА ВЗА МОДІЇ У СКЛАДІ ДВІЙОК І ГРУП

В З Р (В К В М М )

инні нор ативні акти з ві ськових итань не істять нор одо видів носіння з рої (на риклад авто ата) зазначених у заголовку. тро ово у статуті З знаходи о ли е три оло ення авто ата «на ре інь» «на груди» «за с ину».

Види носіння з рої

Розванта увальни (тактични ) илет

139


к оказу рактика статутні види носіння з рої о уть не використовуватись ід час ез осередньої участі солдата у во нних діях. их ви адках ві ськові ро онують ін і

види носіння з рої які дозволяють видко риготуватись до стріль и результативно її вести. і види носіння авто ата в о ових у овах інколи отре ують застосу вання с е і -альних (не татних) ре енів які називають тактични и ре еня и. а ото істяться зо ра -

ення о ілюструють вільне тактичне та в о ент на ли ення до ілі носіння авто ата.

П Р В Г П осо и ересування солдата на олі ою заздалегідь еред ачити рактично не -

о ливо. Зазвича вони визначаються характеро іс евості дія и ротивника і за -вдання яке викону конкретни солдат. Пересування на олі ою ід час ді у і о у

орядку о е зді снюватися рискореним кроком а о і ом (у овни зріст чи ригнув -ись) ере і ками і ере ов анн м

рискорени крок а о іілянки іс евості риховані від с остере ення ротивника і такі о не рострілю -

ються ого вогне долаються рискорени кроко а о іго . Пересування рискорени кроко у овни зріст застосову ться в ході атаки і насту у далеко від ротивника а о на іс евості де виключено с остере ення ротивнико (ліс високи чагарник ло ина яр зворотні схили висот то о). Пересування рискорени кроко ригнув ись застосо -ву ться для рихованого ере і ення о іс евості з невисоки и укриття и (низьки ча -гарник висока трава канава то о) о тран еях і ходах с олучення. іг ( овільни вид -кісни і в середньо у те і) о е застосовуватися ід час атаки ротивника а тако для одолання окре их ділянок іс евості. видкісни іг на овни зріст а о ригнув ись за -

стосову ться ри ере іганнях ри ви іганні з укриттів до о ових і транс ортних а ин.ере і ки

Відкриті ділянки іс евості які о стрілюються ротивнико долаються ере і ка и ригнув ись. Пере і ка очина ться з оло ення ле ачи за ко андою (сигнало ) ко ан -

дира відділення (стар ого о ової гру и) а о са ості но. Перед очатко ере і ки о -трі но заздалегідь ви рати ози ію (укриття) яка овинна за ез ечити захист від вогню ротивника. ов ина ко ної ере і ки в середньо у овинна становити 20 0 кроків. о іль е відкрита іс евість то вид ою і корот ою овинна ути ере і ка. Вона

зді сню ться стрі ко у на ря ку іс я зу инки о іститься на відстані 1 2 від о -раної ози ії (укриття). Перед очатко ере і ки нео хідно ува но оглянути іс евість та о інити варіанти одаль их ді . осягнув и іс я зу инки отрі но з розгону лягти на зе лю ерекотитися ( ере ов зти) на о рану ози ію та риготуватися для ведення вогню. Зачекав и 10 с отрі но в тако у са о у орядку ере ігти до насту ного іс я зу инки і так доти доки не уде досягнуто зазначеного ко андиро ру е у. Відділення гру а а о окре і солдати о зали илися на іс і а тако ті солдати о в е висунулися ісля ере і ки на вказани ру і (зу инку) свої вогне ідтри ують тих солдатів о ере ігають. З одні ї вогневої ози ії вести вогонь тривали час не о на її тре а час -

ті е іняти. ході ведення вогню солдат овинен у іти від укати нову від овідну ози ію (укриття) і за о ливості риховано висунутися до неї.

Взвод о е зді снювати ере і ки о одно у а о о відді -леннях а відділення о одно у о о ових гру ах а о одно -часно всі складо .

ере ов аннПере овзання застосовуються для не о ітного з ли ення з

ротивнико і рихованого одолання відкритих ділянок іс е -вості о ере у вають ід наглядо а о о стріло ротивника.

к і еред ере і кою еред ере ов зання нео хідно на ітити лях ере і ення і укриті іс я для зу инки. В у овах засто -

сування ротивнико « ін розтя ок» нео хідно еред ере овзання застосовувати са ерну «кі ку» на нурі яка з оло ення

а ерна «кі ка» для ін

140

о ді

ле ачи викида ться в еред о ляху е -ре овзання та ідтягу ться до се е риво -дячи в дію детонатор встановлених ін. Під час застосування «кі ки» в зоні ура ення

іни не овинні ере увати солдати свого ідрозділу.

Зале но від о становки висоти рос -линного окриву і наявності укриттів ере овзання о е зді снюватися о

астунс ки на івкара ки і на о і. Пере овзання на о і застосову ться

зазвича ри ересуванні о снігу а о на і ані іс евості ри ере овзанні з куле ета и ри ідносі о ри асів достав і ї і і ри винесенні оранених з

оля ою.

В К Р КР П Р П В Р З М Міс евість відчутно в лива на о ові

дії. Вона о е як ідви увати так і з ен -увати о ові о ливості ві ськ.

Поле ою істить нерівності рель у ку і рови я и дерева еньки с оруди

то о. Крі того на території де роходять з ро ні сутички воронки від розривів снаря -дів ін та о . сі і о кти о уть стати у ригоді і ю як наді ні укриття від воро ого вогню та вигідні ози ії для стріль и. снують еревірені на ракти і реко енда ії одо осо ливосте використання укриттів на олі ою та рель у іс евості.

Ви е в е зазначалося о лягати на зе лю ісля чергової ере і ки кра е не за укриття а оряд з ни на відстані 1 2 і оті за овзати за нього. Перед зді снення чергової ере і ки слід від овзти від укриття. Зали ати укриття реко енду ться ін и

ляхо ні то яки рухався солдат до укриття. е отрі но для того о ворог не з іг визначити іс е ояви і я а від овідно не ав з оги заздалегідь ри ілитись у е іс е.

Від овзати кра е в раво. е оясню ться відхилення куль з рої воро ого стріль я за рахунок дерива ії ( ро дерива ію згадувалось ви е) в раво від нього. загалі на -ря ок дерива ії з іга ться з на ря ко нарізів ствола. скільки в іль ості сучасних

зразків стріле ької з рої нарізи дуть зліва угору на раво дерива ія кулі тако від ува -ться у рави ік. и е в я онські стріле ькі з рої на ря нарізання ствола і від о -

відно на ря дерива ії ліви . к о якась ділянка іс евості не а укриттів від воро их куль а ли е за ез ечу

укриття від воро ого с остере ення а о ротивник ду е лизько нео хідно ісля а -діння на зе лю ісля ере і ки зав ерти і не рухати головою о е ду е о ітно.

е слід о ентально виконувати ко анду ро зу инку в то у іс і де її отри ав сол -дат як о воно о е ого де аскувати. ео хідно за няти на ли че укриття яке уде зручни для ведення вогню і за ез ечить не о ітність одаль ого ере і ення.

к о ід час ере і ок с осо о «від укриття до укриття» нес одівано солдат о -тра ля ід воро и вогонь не слід удь о до ігти до чергового укриття. Кра е від -разу в асти на зе лю і ільно до неї ритиснутися.

е варто користуватися надто очевидни и і легкодосту ни и укриття и. д е ро і іс я о е знати ворог і завчасно їх за інувати а о до ре ри ілити на них свою

з рою. Мо уть ути ви адки коли ротивник са о ладна такі севдоукриття о за -анити і зни ити атакуючих.

Пере овзання о ластунськи

Пере овзання на івкарачки

Пере овзання на о і

141


Поміркуйте над ситуацією. Стрілець-правша (прикладає приклад автомата до пра-вого плеча) ховається від ворожих куль за будинком, час від часу відкриваючи во-гонь з автомата в бік ворога з-за його рогу. З-за якого рогу будинку вести стрільбу для нього безпечніше?

ГР М становлено о з усіх відкритих частин тіла о личчя на часті е де аску солдата як

удень так і вночі. то виника отре а в аскуванні ого та ін их відкритих частин тіла.Правильно за асковане о личчя ва ко розгледіти в е на відстані кількох десятків

етрів. а ракти і для аскування часто використовують гри яки наносять с е і -альни и ар а и а за їх відсутності о на користуватися деяки и ідручни и засо -

а и на риклад вологою глиною та деревни вугілля . Перед використання их засо -ів реко енду ться нанести на о личчя ильни розчин. Перед користування ар а и отрі но еревірити кіру на алергічні реак ії. ля ього ар у наносять на тильни ік кисті та с остерігають за стано кіри ротяго кількох годин. е овинно виникати

свер іння а о очервоніння. Зазвича о равильно нанести гри солдати до о агають один одно у еред

очат ко о ера ії. астини тіла які ли ать ло вили і ніс вуха та ід оріддя ар у -ють у те ні кольори а затінені ділянки о личчя навколо оче ід носо і ід ід оріддя у світ лі відтінки. Крі о личчя гри наносять і на відкриті частини тіла задню частину

иї руки.воколірни гри на часті е наносять ви адкови чино . олоні рук зазвича не

аскують. днак як о вони використовуються як інстру ент ередачі евних сигналів їх тако аскують гри о . воколірни гри ви ускають у вигляді дво ічного невеликого ту уса у яко у іститься ар а (кре ) на риклад з одного оку коричневого кольору з другого зеленого. аки засо о зручно користуватися і в те ноті очергово відкри -ваючи кри ки з ко ного оку. тако с е іальні коро ки ( окси) із дзеркаль е усередині ар а и трьох кольорів. е іалісти радять як варіант наносити ка у ля для

аскування о личчя влітку в зоні лісосте у в такі ослідовності1. Роз очинати отрі но з іс ь навколо оче але не в ез осередні лизькості до

них. Поті слід ере іститись до скронь іс ь де очина рости волосся на голові із -ні е нанести ар у ід носо і ід ни ньою гу ою. скільки е затінені іс я слід ви -користовувати світлі ар и ( ал. 1).

2. астину о личчя і носо та ока и слід роз ар овувати си етрично. алі нанес ти ар у на о идві частини ід оріддя а о оруч із кутика и гу . ентрі ло а слід викорис -

товувати о ірні кольори на риклад о ірно зелени а о зеленувато овти ( ал. 2).. ез осередні лизькості іля оче навколо ік і на ід орідді слід використову -

вати чорни колір ( ал. ).. За до о огою аль ів отрі но розтерти всі роз ар овані іс я на о личчі так

о один колір лавно ереходив в ін и ( ал. ).

Мал. 1 Мал. 2 Мал. Мал.

142

о ді

ер ості ка ка у льована стрічка агаторазового використання

Маскування з рої за до о огою «ко латої» ка у ля ної стрічки

М К В З Р крі аскування відкритих частин тіла і я використову -

ться аскування з рої. ля ього її ар ують за до о огою аерозольних алончиків. а часті е ар у наносять ез осе -редньо на іс евості з урахування її візуальних осо ливосте . Після закінчення застосування з рої ар у з ивають ильни розчино а о розчиннико .

Крі ар ування для аскування стріле ької з рої тако за -стосовують чохол із тканини а о о отування нерухо их частин з рої ка у льованою тканиною инто с е іальною тер о -сті кою ка у льованою стрічкою агаторазового використання.

оро и аскувальни е ект о на отри ати від о оту -вання з рої так званою ко латою ка у ля ною стрічкою яка

овинна ути виготовлена з авовняно а ерової тканини. а -то ість синтетична тканина о е роз лавитись від гарячого ствола з рої.

П ПР В Г В П З В Р орона зді сню ться з етою від иття насту у ерева аючих сил ротивника за -

вдання о у акси альних втрат утри ання ва ливих ра онів (о ктів) іс евості та створення с риятливих у ов для ереходу в насту . В о ороні вогонь основни засо о ура ення і зни ення ротивника. Під час ведення о оронного ою ко ен солдат у іло використовуючи свою з рою властивості іс евості і загород ення здатни ус і но зни -

ити иву силу ротивника а тако ого танки та ін і роньовані а ини о насту а -ють. о у в о ороні велику увагу слід риділяти ви ору та о ладнанню вогневої ози ії.

о нева о и і ділянка іс евості за нята а о ідготовлена до за няття вогне -ви и засо а и для ведення вогню. олдат не а рава зали ати за ану ози ію ез наказу ко андира.

Розглянь о вогневу ози ію еханізованого відділення. Воно о ороня о ову о -зи ію ронто до 100 на які о ладнуються основні і а асні (ти часові) о и ії для вогневих засо ів о дають з огу разо із сусідні и відділення и зни увати ротивника вогне еред ронто і на лангах о орного ункту взводу.

а ози ії відділення наса еред розчи ають іс евість для олі ення с остере -ення і ведення вогню ослідовно вико ують одиночні ( арні) око и (око и для авто а -

тичних гранато етів ротитанкових ракетних ко лексів) і око для МП ( Р). а о о -ві ози ії відділення стріль і куле етники і гранато етник розта овуються так о усі ідсту и до неї еред ронто і на лангах ули ід ді сни осо ливо лангови і е -

рехресни вогне а загород ення і ере коди до ре роглядалися і рострілювалися.

Маскування

143


Вогнева ози ія відділення

В око ах для стріль ів гранато етників куле етників о ладнують ротиосколкові козирки оті око и з днують і со ою тран е ю яку доводять до овного ро -

ілю а як о рунт несті ки стінки її ідсилюють і з днують су ільною тран е ю з ози ія и сусідніх відділень. ля осо ового складу о ладнують ерекриту ілину а о лінда .

В око і для МП вико ують око з ротиосколкови козирко для ротитанкового ра -кетного ко лексу. Поті ко ають око на за асні (ти часові ) вогневі ози ії для МП ( Р) і хід с олучення до нього.

а ози ії відділення о ладнують лінда ні і для о ри асів і роводять ін і ро -оти о стосуються ого о ового і гос одарчого вдосконалення з етою за ез ечення

тривалого ере ування осо ового складу в о ороні. Міс е ко андира відділення як равило о ладнують на ози ії в тако у іс і звідки

зручні е у равляти відділення с остерігати за іс евістю ротивнико і сигнала и ко андира взводу.

а ози ії відділення о уть розта овуватися вогневі засо и стар их ко андирів.

В М Г В Р М В В Г П Р

к о ко андир не зазначив вогневу ози ію солдат ви ира її са ості но. Вона овин на ати хоро у оглядовість та о стріл у отрі но у на ря ку ути зручною для

стріль и укривати вогневи засі (стріль я) від с остере ення ротивника виключати наявність у секторі стріль и ертвих росторів і за ез ечувати роведення аневру.

ираючи вогневу ози ію ироко використовують воронки канави наси и а тако різні іс еві ред ети (дерева ка іння еньки ку і то о). к о о ереду о раної вог-невої ози ії висока трава ку і ку ини о зава ають с остере енню і стріль і їх слід ри рати а о ви рати ін у вогневу ози ію.

Пер ні роз очати о ладнання ози ії нео хідно видко вивчити іс евість звер -нув и осо ливу увагу на низини канави орозни та ін і укриття які ротивник о е використати для не о ітного на ли ення.

Міс е розта ування вогневої ози ії а від овідати таки основни ви ога за ез ечувати хоро у оглядовість та о стріл іс евості о ереду ронту на від -

стані іні у 00 оглядовість і о стріл ідсту ів до сусідніх ози і с рияти аскуванню вогневої ози ії завдяки чо у значно з ен у ться е ектив -

ність вогню ротивника за ез ечувати акси ально риховане с олучення з тило і з сусідні и вогневи и

ози ія и с рияти виконанню ро іт одо вла тування і о ладнання вогневої ози ії.

144

о ді

Під хоро и о стріло розу іють відсутність ертвих росторів у е ах сектора о -стрілу. а кра у оглядовість та о стріл ідсту ів до вогневої ози ії за ез ечу її роз -та ування на схилі агор а зверненого в ік ротивника. При розта уванні ози ії іля ідні я схилу за ез ечу ться настильність вогню за якої ілі вра аються на всьо у ляху ольоту кулі.

Розта ування вогневої ози ії іля то огра ічного гре еня висоти зазвича відкри -ва оглядовість на великі відстані але о стріл ез ертвих росторів як равило о -ливи ли е на короткі дистан ії.

З точки зору о стрілу на іль зручни іс е розта ування вогневої ози ії вва -а ться о ови гре інь. о ови ре ін е лінія на еред ньо у (звернено у в ік ротивника) схилі височини з якого о ливи о стріл до ідо ви схилу ез ертвих росторів.

За ороня ться ви ирати і за ати вогневу ози ію на гре нях висот еред іс е -ви и ред ета и на тлі яких уде чітко видно силует стріль я.

П В В М К В К П Р

ла тування око у для стріль и з авто ата ле ачи роводиться алою іхотною ло атою. За няв и іс е для стріль и нео хідно окласти авто ат раворуч від се е на відстані витягнутої руки так о у удь яки о ент ого о на уло використовувати для ведення вогню о ротивнику. Повернутися на ліви ік і витягнути рукою ло ату із чохла. хо ити дер ак дво а рука и і удара и «на се е» ідрізати дерен а о верхні у ільнени ар зе лі означив и с ереду і з оків е і виї ки. Перехо ити ло ату і удара и «від се е» зняти дерен оклав и ого с ереду а о в ік і ристу ити до вико -ування око у.

Вико уючи око олотно (лоток) ло ати слід врізати в зе лю не ря овисно а навскіс. Зе лю викинути с очатку в еред а оті у ік утворюючи руствер яки за ез ечу захист від куль ( ро ивальність кулею не затра ованого рунту іску становить до 0 с ). Голову отрі но три ати яко ога ли че до зе лі не ри иняючи с остере ення

за ротивнико . осягнув и отрі ної гли ини в ередні частині виї ки око у відсу -нутися назад і родов ити вико увати її до отрі ної дов ини о о на уло вкрити тулу і ноги.

руствер око у у ільнюють кілько а удара и ло атою лазо . Вико ани для стріль и ле ачи око аскують ід нав коли ню іс евість. ля ього використовують дерен рунт і траву о оточують око а взи ку сніг. Від овітряного с остере ення солдат в око і аску ться травою гілка и а о використову аскувальну сітку.

диночни око для стріль и з авто ата ле ачи сектор о стрілу руствер

(роз іри в санти етрах)

145


Вико ування ло атою око у в ка я нисто у рунті утруднене. о у о ираючи іс е для стріль и о олег ити око ування солдат використову наявні на іс евості ве -ликі ка ені (валуни) і воронки від снарядів. Гли ина око у в тако у рунті для стріль и ле ачи уде невелика 10 1 с . руствер наси ають завви ки 2 0 с і зде іль ого

о ереду око у через рак зе лі. а вла тування руствера дуть ка ені грудки рунту з іс я око у. руствер з ка еню о не уло розльоту ка яних осколків ри о аданні в нього куль о ов язково риси ають зверху аро зе лі.

Послідовність вико ування одиночного око у для стріль и з авто ата ле ачи

При око уванні в устельних сте ах де огляд і о стріл іс евості не о е ени сол -дат о е вико ати ез рустверни око . При вла туванні такого око у зе лю з нього наси ають у вигляді руствера на деякі відстані від іс я вико ування око у. е с рия хоро о у аскуванню око у і солдата відволіка від нього вогонь ротивника з у у -ючи останнього стріляти о о илково у рустверу. зи ку іль ні удь коли солдат са ооко уючись овинен у іло користуватися захисни и властивостя и іс евості засо а и аскування ( іли и аскувальни и костю а и). очатку на іс і око у сол -дат очи а сніг до са ої зе лі. Поті він наси а еред со ою невисоки гор ок зі снігу то то створю аску о рихову ого від с остере ення ротивника ісля чого за до -

о огою ло ати роз у у рунт і вико у око . Вико ану зе лю солдат нега но аску аро чистого снігу.

Після завер ення о ладнання та аскування око у ло ату слід заховати в чохол.

В Р М В П Р остере ення один зі с осо ів розвідки назе ного і овітряного ротивника. Воно

ведеться в усіх видах о ових ді . ля ведення с остере ення у відділенні ризнача -ться с остерігач із числа солдатів. нього о е ути рилад с остере ення на риклад інокль чи рилад нічного ачення.

три ав и наказ від ко андира відділення с остерігач усвідо лю орі нтири та у овні на енування іс евих ред етів сектор (с угу на ря ок ра он о кт) с осте -ре ення відо ості ро ротивника і свої ідрозділи де ви рати іс е для с остере ення і як ого о ладнати та за аскувати на о звернути осо ливу увагу орядок до овіді ро результати с остере ення і сигнали о ові ення ро овітряного ротивника.

овне на енування іс евих ред етів застосову ться для олег ення орі нту -вання на іс евості на які агато одноти них ред етів. Під ира ться у овне на -

енування від овідно до якої не удь характерної ознаки даного іс евого ред ета

146

о ді

на риклад оле « овте» ліс « емни » га « і урни » висота « ру а». свідо ив и отри ану задачу с остерігач о ира іс е для с остере ення як о воно не уло вка -зане і за а ого. Після ього він визнача відстань до орі нтирів і характерних іс -

евих ред етів у ризначено у секторі не ри иняючи с остере ень за ротивнико .Міс е для с остере ення зазвича ви ира ться о лизу ко андира о ати о -

ливість голосо до овідати ро результати с остере ення. Воно овинне за ез ечувати хоро и огляд аскування укриття від вогню ротивника і ати зручні ідходи. о -стерігачеві нео хідно розта овуватися так о о на уло якна іль е ачити чути водночас зали аючись невиди и для су ротивника.

е реко енду ться розта овуватися для с остере ення на гре нях висот вер и -нах агор ів і курганів о лизу іс евих ред етів які окре о роз і ені (дерево ку

удова іст ерехрестя доріг то о). Вони о уть ути орі нтира и ворога і ривернути ого увагу. к о виявиться о окре и ред ет ду е зручни для с остере ення то

роз і уватися іля нього кра е з тіньового оку. В око і ворон і а о канаві тре а роз -

рави но

рави но

рави но рави но

рави но

е рави но

е рави но

е рави но

е рави но

Ви ір іс я для с остере ення

147


та овуватися так о іззаду ули наси угор а о ку на тлі яких голова с остерігача ула не о ітна. а алюнку на с. 1 оказано равильне і не равильне розта ування

с остерігача о лизу іс евих ред етів.сновни іс е укриття с остерігача від вогню ротивника око . о у тре а за ер -

ої нагоди вико ати ого за аскувати. Під час о ладнання око у не о на ні на ить ри иняти с остере ення за ротивнико і отрі но ути в готовності до нега ного від -

криття вогню. ля аскування використовують ідручні атеріали які за сво ю ор ою і за арвлення не з інюють загального тла іс евості рилеглої до іс я с остере ення.

П В З Р Р В Під час с остере ення а тако ведення вогню о ротивнику отрі но в іти визна -

чати відстані до ілі та різних ред етів на іс евості (орі нтирів).крі око ірних с осо ів відстань до іс евого ред ета як о відо о ого роз іри

о на визначити за до о огою тис ни о таке тисячнаис на е одини я ви ірювання кутів о застосову ться в артилерії і явля со ою

1 1000 частку радіана. явити кут в одну тисячну о на так. Поду ки розділіть точка и коло на 000 рівних

частин. з ентра кола роведіть два радіуси до сусідніх точок. твориться ентральни кут яки о ира ться на дугу о дорівню 1 000 частині дов ини кола. е кут назива -ться «тисячна» а о « оділка куто іра». ов ина дуги на яку с ира ться тисячна ри -лизно дорівню 1 1000 радіуса кола.

ентр кола ис на 1 1000

исячна (з іль ено)

исячною зручно користуватися у стріле ь -кі с раві і ри с остере еннях за ротив нико . Мо на со і уявити о стріле ь (с остерігач)

ере ува в ентрі ього кола R дальністю стріль и (відстань до ред ета с остере ення) а дов ина дуги висотою чи ириною ред ета а о

ілі ( ри алих кутах дов ина дуги ало відрізня -ться від дов ини хорди).

Використовуючи оняття тисячної о на легко ереходити від кутових одини ь до ліні них і на -

в аки. д е дов ина дуги яка від овіда одні тисячні на всіх відстанях дорівню одні тисяч -ні дов ини радіуса яки у на о у рикладі до -рівню дальності стріль и (відстані до ред ета с остере ення).

а рик ад на да ності стрі и м куту в одну тис ну від овіда дов ина ду и м м на да ності

стрі и м ду а м м на да ності стрі и м куту в дві тис ні від овіда ду а м

. ля виведення загальних зале носте уведе о такі означення кут ід яки стріль ю (с остерігачу) видно ред ет у тисячних висота ( ирина) ред ета в етрахR дальність стріль и в етрах (відстань до ред ета с остере ення).

ітка інокля аленька оділка дорівню тисячни велика

10 тисячни

148

о ді

оді користуючись останні рикладо о на за исати такі ор ули × (1)

звідки (2) ( )

ор ули (1) (2) ( ) називаються орму ами тис ної і ають ироке застосування в стріле ькі ракти і о дозволяють як зазначалось видко та легко ереходити від ліні них до кутових величин і нав аки.

Кутову величину ред ета в тисячних о на визначити за до о огою ольового і -нокля а о ін ого с е іального риладу с остере ення. олі зору інокля куто ірна сітка яка сво ю чергою а вза но ер ендикулярні куто ірні кали. Величина одні ї великої оділки кали від овіда 10 тисячни (0 10) алої тисячни (0 0 ) (див. ал. на с. 1 ). разі відсутності риладів с остере ення кутові величини о на визначити за до о огою ідручних ред етів (олів я сірникової коро ки аль ів руки то о). ля

ього отрі но за а ятати їх значення в тисячних. Кутові величини их ред етів ри віддаленні їх від ока с остерігача на відстань витягнутої в еред руки ( лизько 0 с ) на -ведено в та ли і .

Òàáëèöÿ 7

а ва редмета Ро мір у тис ни

ов ина великого аль я руки 0

ов ина вказівного аль я руки

ов ина середнього аль я руки

ов ина ізин я руки 2

Патрон калі ро 2 о ирині дуль я гільзи 12

Гільза 2 о ирині кор усу 18

Прости оліве ь 10 11

ірникова коро ка о дов ині 0

ірникова коро ка о ирині 0

ірникова коро ка о висоті 0

ов ина сірника 2

ля ви ірювання дальності за до о огою ліні ки отрі но три ати її еред со ою на від -стані 0 с від ока тоді одна оділка (1 ) уде від овідати дво тисячни (0 02).

одаль о у розрахунок роводиться за ор улою тисячної.

Визначення відстане за кутови и роз і -ра и ред етів да точні результати ли е за у ови як о відо о ліні ні роз іри ред етів а кутові ви ірювання зро лено ретельно.

Визначення відстане за до о огою ліні ки

149


Òàáëèöÿ 8

Лінійні розміри ти ових об ктів і місцевих редметів

а ва о кта міс ево о редмета

Ро міри усереднені в м

висота дов ина е армати ирина

анк 2

МП ( о ова а ина іхоти) 2 8

Р ( ронетранс ортер) 2 1

елегра ни стов

тов и дротяної загоро і 1

Кіло етрові стов и 2

ори високовольтних ередач 2

огли високовольтних ліні 10

П В В М В В В П В ПР З Призначени сектор с остере ення за даль ністю роз ива ться на три зони. Гли ина

ли ньої зони 00 00 середньої до 1000 дальньої до е види ості. Ме і зон на іс евості встановлюються за до ре види и и орі нтира и а о іс еви и ред ета и.

гляд іс евості о на вести дво а с осо а и. Пер и оляга в то у о огляд о -чина ться з ли ньої зони і ведеться с рава наліво в ік ротивника. глянув и таки чи -но ли ню зону нео хідно оглядо ро ти о ні назад ні и зді снюючи са оконтроль.

тако у са о у орядку оглядають середню і дальню зони. При ьо у відкриті ділянки огля -дають вид е. Міс я де о уть ховатися вогневі засо и ротивника (схили висот яри чагарник удівля то о) оглядають ретельно.

Використовуючи ін и с осі с очатку оглядають оздов ні о еречні дороги о -ті узлісся лісів гаїв околи і населених унк-тів сади а оті окре і іс еві ред ети.

Виявити ротивника о на за де аску -вальни и ознака и. и и о уть ути сліди гусени ь і коліс сте ки о ведуть до укриттів зів яле листя і трава використані для аску -вання укриттів з рої і ві ськової техніки оява ди у та де ого не овинно ути. Виявив и ознаки наявності ротивника нео хідно ви -вчити ю ділянку іс евості осо ливо ува но за до о огою риладу с остере ення і визна -чити характер ілі (о кта).

ля визначення оло ення виявленої ілі (о кта) на іс евості нео хідно визначити відстань до неї (в раво а о вліво далі а о

ли че) від на ли чого орі нтира відстань Порядок огляду іс евості в секторі с остере ення

150

о ді

до якого в е відо а. Відстань в сторони від орі нтира ви ірю ться в тисячних а о даль -ності у етрах. о овідь ро результати с остере ення овинна ути короткою і чіткою.

е дозволя ко андиру відразу від укати те о виявив с остерігач. остерігач не -голосно але так о чув ко андир до овіда орі нтир ( іс еви ред ет) оло ення виявленої ілі відносно орі нтира ( іс евого ред ета) і її дії. При ьо у він с очатку вказу оло ення ілі в раво а о вліво від орі нтира в тисячних а оті далі а о ли че у етрах. а риклад « рі нтир в раво да і в око і с остері а ».

Виявив и овітряну іль ротивника с остерігач нега но ода сигнал о ові ення визнача її характер на ря ок і висоту ольоту до овіда ко андирові.

а риклад « овітр над ванівко анка верто отів висота ».Результати с остере ення заносять у урнал с остере ення за такою ор ою

ас с остере енн е і о омі ено ому і ко и овідом ено

« » 20 р.

0 .10 рі нтир 1 в раво 20 далі 100 в око і с остерігач

ер анту ваненку о .10

З В ПР М П П К В ГР П . К В ГР П

По ук е ективних с осо ів ведення о ових ді в ар іях дер ав які рали участь у локальних ві нах та о е ених з ро них кон ліктах останніх десятиліть викликав ояву тактики гру ового ою основу якої складають дії ригадних аталь онних ротних так-тичних гру а тако о ови ру кі орму т с у в вода і навіт у відді енн і оти

З іль ення ролі невеликих ідрозділів у ороть і з нечисленни и гру а и ротивника о у овило до ільність створення у складі еханізованих відділень оза татних о ових гру дві ок і трі ок які налічують від овідно два а о три ві ськовослу ов і.

Роз оділ відділення на о ові гру и дозволя створити іль гнучки та розосеред ени о ови орядок ідви ити е ективність вогневого ура ення ротивника

ивучість ідрозділу за ез ечу вза ну ідтри ку і рикриття вогне на олі ою ід час зді снення аневру. При використанні гру ової тактики значно ідви у ться роль

олод их ко андирів стар их гру і взагалі са ості ність і від овідальність ко ного ві ськовослу ов я за виконання оставленого о ового завдання.

дні ю з ричин створення о ових гру стало те о в ході о ових ді у сучас -них у овах осо ливе іс е осіли сна ерські дії. а е сна ер ура аючи ва ливі ілі часто визнача ус іх ідрозділу.

Зараз сна ера включають до складу гру и авто атники куле етники гранато ет-ники які діють з ни у арі стали до о агати о у в о уках ілі за ез ечувати ого охорону ви ір ози ії її аскування. результаті ідви илася е ективність не тільки сна ерів але са их о ових гру .

Гру ова тактика не універсальною то то вона застосову ться не в усіх ви адках о ових ді відділення. ективне її використання ви ага від ко андирів високої так -

тичної ідготовки у іння організовувати вза одію і о ови и гру а и із сусіда и із засо а и ідтри ки зді снювати сті ке у равління о ови и гру а и їхн все ічне за ез ечення в ході ою.

клад о ових гру зале ить від організа і но татної структури відділення і наяв -ності вогневих засо ів. Відділення склада як равило три о ові гру и дві з яких вог-неві а одна аневрена.

Маневрена ру а ризначена для виконання завдань одо зни ення ротивника і ного утри ання за аних ози і та о ктів захо лення ого о ктів оз ро ння

техніки.

151


о нева ру а ризначена для ідтри ки вогне ді аневреної гру и виконання разо з нею її завдань.

Р ЗП В ЗК В М В К В В М ВЗ М В В ГР П . П Р К К В ГР П

освід оказу о за нале ної ідготовки і все ічного за ез ечення о ові гру и о -уть ус і но виконувати завдання як у насту і так і в о ороні.

разі ведення насту у ко андиру відділення вказуються на ря ок руху с уга ви -сування ру і ереходу в атаку (а о у овни сигнал на ерехід в атаку) с осі і о кт атаки а тако на ря ок родов ення насту у. во ю чергою ко андир відділення ви -знача стар о у ко ної о ової гру и на ря ок руху с угу висування ру і ереходу в атаку (а о у овни сигнал на ерехід в атаку) с осі атаки ротивника (з ронту з вихо -до у ланг а о в тил одночасно із сусідньою о овою гру ою а о са ості но із засто -сування засо ів зади лення а о ез них) о кт атаки і на ря родов ення насту у.

тар і о ових гру визначають від овідні завдання ко но у солдату. ході вису -нення до ереднього краю ротивника (з ли ення з ротивнико ) зазначені завдання че -рез ко ні 0 100 о уть уточнюватися а о ставитися заново (з урахування характеру ді ротивника втрат осо ового складу то о).

хе а ді о ової гру и в у овах ли нього ою

нтервали і ві ськовослу ов я и о ової гру и овинні становити кроків.Ко но у ві ськовослу ов ю з урахування у ов іс евості на на ря ку ді гру и

вказуються дві три вогневі ози ії які нео хідно з інювати ісля декількох коротких черг.Ко но у солдату о ової гру и ризначаються сектори стріль и основни і додат-

кови вони овинні ерекриватися і ві ськовослу ов я и які діють оруч не ен е ні на 10 1 (1 0 2 0 тисячних) створюючи зону су ільного вогню.

Висунення на ру і ереходу в атаку від ува ться на дистан іях які за ез ечують візуальне с остере ення за дія и один одного і вза ну ідтри ку вогне . така на ро -тивника від ува ться як равило ід рикриття ди ів.

Пере і ення на олі ою зді сню ться ослідовно на риклад так як оказано на алюнку на с. 1 1. очатку стріле ь (на іль ідготовлени і ізично розвинени

солдат у гру і) ід вогневи рикриття куле етника і стар ого стріль я застосовуючи різні с осо и ересування на олі ою рискорени кроко іго ( ригнув ись) ере -

і ка и 2 «стри ка и» («ривка и») овинен ви ти на ру і 0 100 ри ьо у до -в ина «стри ків» і зу инка и для ере очинку зале ить від у ов іс евості та інтен -

152

о ді

сивності вогню ротивника і в середньо у становить 20 0 кроків. Після за няття ру е у стріле ь о ладну руствер і готу ться до ведення вогню для рикриття ін их і ів із

о ової гру и. Зале но від о становки та ри нятого рі ення ослідовність ере і ення ін их ві -

ськовослу ов ів і о ових гру у іло у о е ути різно анітною.Пере і ення а зді снюватися езсисте но з використання у овних сигналів

( естів) і ко анд.Ко на о ова гру а овинна ати «кі ку» нури (2 на відділення) і в іти їх вико -

ристовувати для роз інування ін на розтя ках а тако тих які встановлено на рунті ез загли лення аскування. сі ві ськовослу ов і овинні в іти використовувати агнет для того о роро ляти роходи в дротяних загород еннях ротивника виво -

дити з ладу лінії зв язку і застосовувати ого ід час ведення руко а ного ою. ході виконання о ового завдання ко андир відділення у равля о ови и гру а и

за до о огою встановлених сигналів у равління ере і аючись із одні ю з о ових гру а о в ро і ках і ни и. Зв язок з ко андиро взводу ідтри у ться о радіо.

З виходо на ру і ереходу в атаку осо ови склад о ових гру за ко андою ко -андира відділення використовуючи ідтри ку вогне з оз ро ння о ових а ин рі -учою атакою зни у ротивника.

така на ротивника від ува ться як равило у таки с осі . Вогневі гру и (а о одна з них) відволікають увагу ротивника і сковують ого дії на одно у з на ря ків а ти ча -со аневрена гру а не о ітно росува ться на один з ого лангів а о в тил.

З виходо до о кта атаки аневрена гру а заслі лю ротивника ди а и закида граната и та у вза одії з вогневи и гру а и одночасно атакою у ланг а о тил зни у

ого (захо лю в олон).Під час ді в о ороні склад о ових гру о е ути таки са и як і в насту і.

о ові гру и о уть ус і но використовуватися тако у складі о ової охорони сто -ро ових застав ри роведенні локування о уку атрулювання ри тур ових діях у населено у ункті у горах.

С

Мертвий простір – ділянка місцевості в межах прицільної дальності стрільби, у якій ціль не може бути уражена безпосереднім у неї влучанням. Настильна стрільба – ведення вогню під малими кутами кидання, коли траєкторія

польоту кулі (снаряду) є пологою, тобто має малу крутизну.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Що таке вогнева позиція? Як обладнується вогнева позиція відділення?2. Які правила нанесення гриму на відкриті ділянки тіла солдата? 3. Як досягається маскування стрілецької зброї? Поміркуйте й запропонуйте свої

варіанти.4. Як обрати місце для ведення вогню і спостереження?5. Поясніть таку доповідь спостерігача: «Орієнтир 3, ліворуч 25, ближче 50, перед

кущем – гранатометник».6. Від чого залежить склад бойових груп?7. Поясніть причини появи бойових груп у складі механізованих відділень.

1. У який бік від укриття краще відповзати в разі ведення вогню противником із на-різної зброї, виготовленої в Японії? Відповідь обґрунтуйте.2. Розв’яжіть задачу. Спостерігач у польовий бінокль помітив диверсійно-розві-

дувальну групу (ДРГ) противника, яка зупинилась на рубежі стовпів лінії електропере-дач. Відомо, що відстань між стовпами 50 м. У біноклі вона займає дві великі поділки горизонтальної кутомірної шкали (20 тисячних). Яка відстань до ДРГ?

3. Зображення ворожого піхотинця помістилось у польовому біноклі по вертикалі між рисочкою і хрестиком, що відповідає 5-ти тисячним. Висота піхотинця 1,5 м. Ви-

153


значте дальність до нього. Який приціл на автоматі слід установити для влучної стрільби по піхотинцю?

Практи ні завдання 1. Використовуючи акет авто ата ви ро у те різні види ого носіння. кі ози -тивні негативні о енти ви від іча те и у вас власні ро ози ії одо носіння авто ата

2. характеризу те с осо и ересування солдата на олі ою. дна тесь у « о -ові гру и» ов равля тесь у ере і ках на « олі ою».

18. ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОЇ ТОПОГРАФІЇ

Р В М В рі нтуватис на міс евості е означа визначити сво іс е ере ування о -

трі ни на ря ок руху відносно сторін горизонту оточуючих о ктів іс евості то о.утність орі нтування складають три основних еле енти у ізнання іс евості на які ере ува осо а за характерни и її ознака и та орі -

нтира и визначення свого іс я розта ування а тако ін их нео хідних о ктів від укування та визначення отрі них на ря ків на іс евості. рі нтування на іс евості нео хідне для остановки о ових завдань ідрозділа

та вогневи засо а нанесення на карту результатів розвідки ротивника та іс евості для у равління ві ська и в ході ою то о.

В основі орі нтування ле ить у іння ви ирати на іс евості орі нтири використову -вати їх як сво рідні аяки о вказують отрі ні на ря ки ункти ру е і то о. Вивчення та за а ятовування незна о ої іс евості отрі но зав ди роз очинати з ви ору кіль -кох на іль ри ітних орі нтирів. Потрі но за а ятати їхні зовні ні вигляд та вза -

не розта ування о у одаль о у о на уло за ни и в удь яко у ункті в ізнати іс евість і визначити сво іс е ере ування.

рі нтуватися о на за картою за ко асо за зірка и. рі нтира и о уть та -ко ути різні о кти риродного (річка олото дерево) а о тучного ( аяк ви ка)

оход ення. При орі нтуванні за картою нео хідно ов язати зо ра ення на карті з ре -альни о кто . а рості е ви ти на ерег річки а о дорогу а оті овертати карту доти доки на ря ок лінії (дороги річки) на карті не уде з ігатися з на ря ко лінії на

іс евості. Пред ети розта овані раворуч і ліворуч від лінії на іс евості овинні ере увати з тих са их оків о на карті. ля наді ного і точного орі нтування в удь яких у овах іс евості та огоди на оз ро нні ві ськ ко аси та сучасна наві -

га і на а аратура.

В З Р Г Р З З К МП М Г К М М З РК М М В М ПР М М

и на енн сторін ори онту а ком асомЗа до о огою ко аса ду е зручно і видко о на

визначити сторони горизонту. днак слід а ятати о на ого оказання о уть в ливати еталеві ред ети лінії електро ередач та електронні ристрої розта о -вані в ез осередні лизькості від нього. о у ід час визначення на ря ків за ко асо тре а відходити на

0 0 від ліні електро ере дач залізничного олотна о ових а ин та ін их великих еталевих ред етів.

о орі нтуватися за до о огою ко аса отрі но окласти ого на горизонтальну оверхню (на риклад

Визначення сторін горизонту за ко асо

154

о ді

долоню) далі дочекатися оки стрілка зу иниться. Вказівни її кіне ь зав ди оказу на івніч а ротиле ни на івдень. іворуч від стрілки уде захід раворуч схід. За ко асо тако орі нтують то огра ічні карти.

рі нтування карти за ко асо застосову ться в основно у на іс евості яка складна для орі нтування (у лісі у устелі) де зазвича ва ко іді рати орі нтири. их у овах ко асо визначають на ря ок на івніч а карту розта овують верхньою сторо -ною ра ки в ік івночі так о вертикальна лінія координатної сітки карти з ігалася з

оздов ньою віссю агнітної стрілки ко аса.

рі нтування карти за ко асо

Визначення сторін горизонту за годин -

нико та он е (до 1 .00)

Визначення сторін горизонту за годин

нико та он е ( ісля 1 .00)

Пд Пд

Пн Пн

а

и на енн сторін ори онту а одинником та он емля визначення сторін горизонту в Північні івкулі годинник встановлю ться горизон -

тально так о годинникова стрілка ула на равлена на он е.Кут і годинниковою стрілкою та на ря ко на и ру 1 на годинниково у и ер

латі ділиться нав іл ря ою ліні ю ( ісектрисою) яка вказу на ря ок на івдень. о олудня отрі но ділити нав іл то кут яки годинникова стрілка овинна ро ти

до 1 .00 а ісля олудня то кут яки вона в е ро ла ісля 1 .00.Зверніть увагу. о ли че до екватора удуть визначатися таки чино сто -

рони горизонту то іль ою уде охи ка.и на енн сторін ори онту а ірками

Полярна зоря зав ди знаходиться на івночі. ночі на езх арно у не і її легко від -укати за сузір я Великої Вед еди і. ля ього через дві кра ні зорі Великої Вед еди і отрі но оду ки ровести ря у лінію і відкласти на ні ять разів відрізок яки дорів -

ню відстані і кра ні и зоря и. Кіне ь ятого відрізка вка е іс е Полярної зорі яка іститься в сузір ї Малої Вед еди і (кра ня зірка ков а Малої Вед еди і).

Знаход ення Полярної зорі на не осхилі Знаход ення Полярної зорі за сузір я Кассіо ея на не осхилі

155


ситуа ії коли сузір я Велика Вед еди я закрите х ара и а о розта оване надто низько на не і від укати Полярну зорю о е до о огти сузір я Кассіо ея. Воно роз -та оване а е зав ди нав роти сузір я Велика Вед еди я і так са о о ерта ться навкруги Полярної зорі. узір я Кассіо ея склада ться з яти яскравих зірок які нага -дують сильно с люснуту укву «М». Полярна зоря розта ована ря о нав роти ентральної зірки сузір я ри лизно на такі са і відстані як і від Великої Вед еди і.

Підказати на ря ок на івніч о е у а ьки лях густо «розси ані» дрі ні зорі о еретинають не о ирокою с угою яка орі нтована о лінії івніч івдень. ле е

с осі ри лизни .и на енн сторін ори онту а міс евими редметамиторони горизонту о на визначити за іс еви и ред ета и за таки и ознака и кора іль ості дерев гру і а те ні а на івнічно у о і на деревах хво них орід с ола зазвича іль е нако ичу ться з івденного оку річні кіль я на сві их еньках з івнічного оку розта овані ли че один до одного з івнічного оку дерева ка іння еньки то о рані е і рясні е окриваються ли -

а ника и гри ка и охо ура ники розта овуються з івденного оку від дерев еньків та ку ів івденни

схил ура ників ологи івнічни крути улітку рунт іля великих ка енів удівель дерев і ку ів сухі и з івденного оку у дерев о стоять окре о крони и ні і густі і з івденного оку вівтарі равославних ерков ка ли ь і лютеранських кірх о ернені на схід а головні

входи розта овані із західного оку ідняти кіне ь ни ньої о еречини хреста равославних ерков звернени на

івніч.

З М М Г Г В З Ва відо о з курсу ізики о через ко ну точку зе ної о -

верхні роходить агнітни еридіан «с ря овуючи» вздов се е стрілку ко аса вказівни кін е на івніч. е еридіан у дані точ і зав ди а стале оло ення і на равлени з івден -ного до івнічного агнітного олюса Зе лі. ерез е відносно

агнітного еридіана зручно визначати ін і на ря ки узяв и ого на ря ок за очаткови . ля ього вводиться оняття аг-

нітного ази ута.Ма нітни а имут на ря ку е горизонтальни кут яки

ви ірю ться за ходо годинникової стрілки (від 0 до 0о) від івнічного на ря ку агнітного еридіана до на ря ку агніт-

ни ази ут якого визнача ться. зи ута о а 0о не існу о е кут з іга ться з на ря ко на івніч то то з 0о.

Магнітні ази ути визначаються на іс евості за до о огою ко асів і усоле які ають від овідні градусні кали.

В З З М М В ПР М ПР МК Р З З М М Ма нітни а имут на редмет горизонтальни кут яки ви ірю ться за ходо го -

динникової стрілки (від 0 до 0о) від івнічного на ря ку агнітного еридіана до на -ря ку на ред ет.

ви на енн а имута на міс еви редмет за ко асо ого отрі но встано -вити на рівну оверхню ісля чого зорі нтувати ко ас за сторона и горизонту. ля

ього калу ко аса овертають таки чино о івнічни кіне ь ого стрілки ока -зував на «0» кали. кала ко аса а оділки и рові значення за їх до о огою і визначають ази ут. Після того як ко ас ув зорі нтовани отрі но візуально відкласти на ого калі на ря ок на ред ет ази ут якого визнача ться. на рості их ко асів

Визначення ази ута

Пн

Пд

156

о ді

е ро иться «на око» для іль точних на риклад для ко аса дріанова осо ливе рухо е кіль е з у кою і ілико яке отрі но акуратно овернути так о оглянув и через ілик на у ку о ачити отрі ни ред ет стрілка ко аса ри ьо у овинна родов увати вказувати на івнічни на ря ок. е числове значення кали ко аса на -

в роти якого виявиться у ка і уде укани куто від на ря ку на івніч ази уто .и на енн на р мку ру у а вка аним а имутом за до о огою ко аса зді сню -

ться у зворотно у орядку до визначення ази ута на іс еви ред ет. ля ього с очатку на кругові калі ко аса (лі і) знаходять і означають отрі ни

ази ут. разі наявності ростого ко аса е о на зро ити на риклад за до о огою сірника. а скляну кри ку ко аса отрі но окласти сірник так о він одни свої кін -

е ле ав у ентрі ко аса а други ув на равлени на оділку лі а яка від овіда задано у ази уту. Поті ко ас овертають так о нульова оділка лі а істилась ід івнічни кін е агнітної стрілки (орі нта ія ко аса). ірник ри ьо у уде оказувати

нео хідни на ря ок руху за вказани ази уто .Користуючись на риклад ко асо дріанова не отрі но використовувати сірник а о

ін і ідручні засо и для означення ази ута. ля ього отрі но встановити на калі ко -аса нав роти у ки відлік яки дорівню значенню заданого агнітного ази ута.

ля того о точно за а ятати визначени за ази уто на ря ок руху на ньо у о -ічають орі нтир якого не втрачають з оля зору рухаючись до нього. о не з итися

з на ря ку отрі но час від часу еревіряти равильність руху за ко асо .Ру а а имутами

ля руху за ази ута и нео хідно знати агнітні ази ути з ко ного ункту на ар руті руху відстані і и и ункта и в арах кроків. Під час руху на а ині відстань ви ірю -ють за с ідо етро . і дані готу ко андир і о ор лю у вигляді схе и ар руту руху а о та ли і (та ) для руху за ази ута и.

80 88 79

хе а ар руту руху за ази уто (відстань у арах кроків)Òàáëèöÿ 9

Таблиця для руху за азимутами

і нка у Ма нітні а имути рад

ідстан у ара кроків (ПК)

1 удинок вітряк 80 002 Вітряк ерква 88 20

ерква газова ви ка 0

Під час руху ереходять від одного ункту до ін ого дотри уючись на ря ку на орі -нтири і ведучи рахунок ар кроків. а очатково у ( удинок) і оворотних (вітряк ерква) унктах о задано у ази уту за до о огою ко аса знаходять на ря ок руху. ьо у

на ря ку ви ирають і за а ятовують а о іль віддалени орі нтир (до о і ни ) а о орі нтир розта овани ли че до оворотного ункту ар руту руху ( ро і ни ). к о з ро і ного орі нтира не видно оворотного ункту то визначають насту ни орі нтир.

к о на ляху виникають ере коди які зава ають рухатись за ази уто їх о хо -дять. о не з итися зі ляху ід час о ходу ере код (за наявності види ості) діють так. Позначають орі нтир яки роз і ени за на ря ко руху на ротиле но у о і

157


ере коди. Поті визначають відстань до нього додають її до дов ини в е ро деного ляху. Після ього о ходять ере коду родов ують рух від о іченого орі нтира за

ази уто яки ув до виникнення на ляху ере коди.

Поміркуйте, як можна обійти перешкоду під час руху за азимутами, якщо не-має можливості позначити орієнтир за напрямком руху на протилежному боці перешкоди.

ля того о скласти схе у ар руту а о та ли ю руху за ази ута и ко андир с о -чатку роклада ар рут на то огра ічні карті. зи ути він ви ірю транс ортиро а відстані і ункта и визнача використовуючи ас та карти. Поті ереводить етри відстані в ари кроків (для людини середнього зросту ара кроків склада ри лизно 1 ).

ля визначення відстане на іс евості за то огра ічною картою отрі но яко ога точ -ні е ви іряти дов ину лінії на карті а далі користуючись ас та о зна ти ю відстань.

Зручно користуватися числови ас та о . ис ови мас та вира ають у вигляді дро у із чисельнико о дорівню одини і.

а о МЗна енник М оказу у скільки разів дов ини ліні на карті ен і стосовно дов ин

від овідних ліні на іс евості. Порівнюючи і со ою числові ас та и іль и на -зивають то у якого ен и зна енник.

ислови ас та не а конкретних одини ь ви ірювання. е означа о удь які одини і дов ини на карті від овіда М таких са о одини ь на іс евості. к о чисель -ник дро у виразити в санти етрах то і зна енник уде ати таку са о одини ю ви ірю -вання то то санти етри. а риклад ас та 1 10 000 означа о одно у санти етру карти від овіда 10 000 санти етрів іс евості.

т е дов ина лінії на іс евості дорівню до утку величини ас та у на дов ину відрізка ( ) ви іряну о карті в санти етрах. а риклад відрізку с на карті ас та у 1 100 000 (кіло етрова карта) від овіда на іс евості відстань 1 к × к .

К П М В Міс евіст е частина зе ної оверхні. уку ність її нерівносте назива ться ре

ом а всі розта овані на ні о кти як риродні так і ті о створені людиною на -зивають міс евими редметами

Міс еві ред ети за ознакою однорідності їхнього гос одарського та во нного значення оділяють на гру и які називають то о ра і ними е ементами міс евості сновни и та -

ки и еле ента и рель гідрогра ічна ере а (водні о кти) рослинни окрив рунти доро ня ере а населені ункти ро ислові сільськогос одарські та со іально куль -турні о кти.

о огра ічні еле енти іс евості в о днанні з клі атични и у ова и в ливають на різні сторони ведення о ових ді . е в лив о е ути як с риятливи так і нес рият-ливи . о у іс евість розгляда ться у во нні с раві як один із на ва ливі их еле ен -тів о ової о становки. ерез е виника отре а іксування (о ису) іс евості з етою насту ного ого аналізу для визначення тактичних властивосте іс евості.

акти ні в астивості міс евості е такі властивості які в ливають на організа ію і ведення о ових ді застосування з рої техніки в ою.

о основних тактичних властивосте іс евості нале ать рохідність іс евості її захисні властивості у ови орі нтування с остере ення аскування ведення вогню ін енерне о ладнання іс евості.

о о исати іс евість її отрі но с очатку до ре вивчити. о ові о станов і іс евість вивчають за то огра ічни и карта и осо исти оглядо ід час рекогносту -

вання та розвідки іс евості за с е іальни и карта и та аеро отозні ка и. Відо ості

158

о ді

ро іс евість о уть ути отри ані тако з довідникових атеріалів (о исів іс евості довідок то о) о итування іс евих е кан ів і ві ськово олонених.

ис іс евості в ра оні о ових ді о е виглядати такМіс евіст в со о риморс ку ор исту рівнину ка ере одит на івдні в

ни кі ори укриті ист ним ісом ерева на крути на скатів івні ні е насе ено о ункту то нівка и ко о исота ор ів м а рівнині неве ики а висо

то дерев до м ерева автов ки до м середн відстан мі ними м а асмі ени уре омом і ми ом

дві рунтові доро и рунт су инисти ід ас до у ру о доро а утрудненидовіст міс евості о ме у т в основному висо ини дерева риродними е

ре кодами а о о ена а ава неве ико о струмка ка ід ас си ни до ів у ора і таненн сні у ато т с і ста ва ко ро ідно

о о ису іс евості о е додаватися складена схе а.

П Г Р З К В П З Р Р П ГР К Р

а то огра ічних картах рель зо ра у ться ори онта ми то то криви и за -кнени и лінія и ко на з яких явля со ою зо ра ення на карті горизонтального кон -

туру зе ної нерівності усі точки якого на іс евості розта овані на однакові висоті над рівне оря.

Зо ра ення рель у го -ризонталя и

о зрозу іти сутність зо ра ення рель у горизонталя и наведе о таки ри -клад. явіть острів у вигляді гори. При усти о о рівень води навколо гори іді а ться

оразу на висоту h.Ко но у рівню води очинаючи з очаткового уде від овідати своя ор а ере

гової лінії ( е а і водою та суходоло ). Вона уде за кнена усі її точки розта овувати уться на однакові висоті. к о і лінії зо разити в задано у ас та і на а ері (карті) то отри а о зо ра ення гори в лані у вигляді систе и за кнених кривих ліні .

е і горизонталі.е ва ко зро ити такі висновки ко на горизонталь явля со ою горизонтальну роек ію ( роектування від ува -

ться за до о огою ря овисних ліні ) лінії однакових висот іс евості яка зо ра ен -ня у лані о рисів зе них нерівносте (рель у). т е за алюнко і вза ни розта -

ування горизонтале о на с ри ати ор и вза не розта ування і вза озв язок нерівносте

оскільки горизонталі від овідають о риса рель у які ають іс е через рівні ро і ки за висотою то за кількістю горизонтале о на визначати висоти рель у

159


і вза ні ереви ення точок зе ної оверхні о іль е горизонтале то ви а нерів -ність зе ної оверхні

відстані і су і ни и горизонталя и зале ать від крутизни схилів нерівності зе -ної оверхні. о круті и схил то ен а відстань і горизонталя и.

взято у ви е рикладі и розглядали острів у вигляді гори так и овити ви уклу нерівність. днак на зе ні оверхні і в адини (увігнутості). Вони так са о зо ра у -ються на картах горизонталя и які удуються за таки са и рин и о о для ід -ви ень рель у.

Зрозу іло о невелика гора (гор ) і котловина в тако у разі удуть виглядати одна -ково у вигляді систе и за кнених горизонтале . Поді ні тако і со ою зо ра ення хре та і ло ини.

о визначити яки рель зо ра ено ви укли чи ввігнути іля горизонтале ставлять рисочки ер три и. к о ер трих на альовани із внутрі нього оку горизонталі то е увігнути рель . к о ер трих зо ра ени із зовні нього оку горизонталі то рель ви укли .

Визначати на ря ки схилів до о агають тако висотні означки на картах означки горизонтале и рові на иси на деяких горизонталях які вказують їх

висоту над рівне оря означки висот окре их на іль характерних точок іс евості (вер ин гір і агор -

ів на ни чих точок долин та ярів то о).

В П Р Р З Р исота ерері у ре у е різни я висот двох су і них горизонтале . взятих

на и ви е рикладах я висота означена уквою h. е ах арку а карти висота ерерізу рель у ості ною і зале ить від її ас та у

(та ).

Рель и а увігнути ви укли

а

Мас та карти

исота ерері у ре у м

1 10 000 21 2 0001 0 000 101 100 000 201 200 000 0

Òàáëèöÿ 10

а картах гірських ра онів о зо ра ення рель у не зате нювалось через велику густоту горизонтале і кра е читалося висоту ерерізу еруть у два рази іль у від нор альної (та личної). а карті ас та у 1 2 000 10 1 0 000 20 1 100 000 0 1 200 000 80 .

а картах лоскорівнинних ра онів ас та ів 1 2 000 та 1 200 000 висоту ерерізу еруть у два рази ен у від та личної то то від овідно 2 і 20 .

Горизонталі на карті які від овідають встановлені для неї висоті ерерізу зо ра у -ються су ільни и лінія и і називаються основними а о су і ними горизонталя и.

ви адку коли ва ливі еле енти рель у не відо ра аються на карті основни и горизонталя и тоді оряд з ни и застосовуються о овинні на ів ори онта і які

160

о ді

роводяться на карті через оловину основної висоти ерерізу. Половинні горизонталі зо ра уються ереривчасти и лінія и.

В окре их іс ях застосовуються до омі ні ори онта і роводяться на карті через чверть основної висоти ерерізу.

ля олег ення ідрахунку горизонтале ід час визначення висот за картою всі су ільні горизонталі о від овідають ятикратні висоті ерерізу зо ра уються отов -

еною ліні ю ( отов ені ори онта і). сновна висота ерерізу рель у зазнача ться ід івденною стороною ра ки

карти на риклад так у і ні ори онта і роведені ере м

В З В В З П ГР К Р

со тна висота точки зе ної оверхні е її висота над рівне оря.ідносно висото точки зе ної оверхні її ереви ення над якою не удь ін ою

точкою відносно якої ви ірю ться ереви ення.Висоти точок іс евості за картою визначають за горизонталя и використовуючи

висотні означки на них. к о точка розта ована на горизонталі то її а солютна висота дорівню висоті і ї горизонталі. к о точка розта ована і горизонталя и то о -трі но визначити висоту на ли чої до неї ни ньої горизонталі додати до і ї висоти

ереви ення даної точки над горизонталлю. Переви ення одні ї точки над ін ою визнача ться як різни я їх а солютних висот.

к о точки розта овані на одно у схилі то ереви ення легко визначити ідрахунко кількості ро і ків і горизонталя и их точок. Переви ення уде дорівнювати до -

утку висоти ерерізу рель у на кількість ідрахованих ро і ків і горизонталя и.

В З З В М Визначення зон види ості о на зді снити від зворотного а са е через визначення

зон невиди ості. Міс евість яка не отра ила в зону невиди ості уде зоною види ості.и на енн а карто он невидимостіони невидимості ділянки іс евості які не роглядаються із с остере них унктів.

Розта ування е их ділянок на карті визначають о удовою ро ілю іс евості.ро і міс евості е накреслени у ас та і «слід» ерерізу зе ної оверхні

вертикальною ло иною. к равило горизонтальни ас та ро ілю дорівню ас -та у карти а вертикальни у 10 а о іль е разів іль и .

інія на карті уздов якої уду ться ро іль іс евості назива ться ро і но

По удова ро ілю іс евасті

к о с остере ни ункт ви рани завчасно зони невиди ості з нього визначають у такі ослідовності

1. а карті означають точку на іднесенні і з нею рокреслюють е і сектора с о -стере ення.

161


2. секторі с остере ення креслять кілька на ря ків які ну ерують. і на ря ки ро ільни и лінія и.

. здов ко ної ро ільної лінії удують на розгра лено у а ері (кра е на ілі -етрово у) ро іль іс евості.

Ро иться е так як оказано на алюнку.Прикладають до ро ільної лінії арку ілі етрового а еру ереносять на ого

кра вертикальни и рисочка и всі горизонталі які еретинають ро ільну лінію. іля ко ної рисочки ід исують а солютну висоту горизонталі. Паралельно до ро ільної лінії роводять горизонтальні лінії які тако ід исують и ра и о від овідають а -солютни висота горизонтале еручи ро і ки і аралельни и лінія и за висоту

ерерізу рель у на карті.Після ього від рисочок роводять лінії ер ендикулярні до ро ільної. Пер ендику -

ляри роводять до еретину з аралельни и лінія и які від овідають висоті горизонта -ле від яких ули роведені ер ендикуляри. три ані точки еретину с олучають лав -ною ліні ю яка оказу ор у рель у. аки ро іль іс евості назива ться овним о ід час ого о удови використовувались усі горизонталі о еретинали ро ільну лінію.

а о удовано у ро ілі іс евості від с остере ного ункту роводять ря і лінії ( ро ені зору) які торкаються вер ин укриттів і означають за укриття и зони невиди ості. Ме і их зон означають на ро ільні лінії на які удувався ро іль. налогічно удують ро іль о ко ні ро ільні лінії роведені у секторі с остере ення і відзначають на ні е і зон невиди ості. к о на ро ільні лінії іс еві ред ети які о е ують види ість

(ліси населені ункти різні удови то о) то їх висоти враховують ри о удові ро ілю.Після о удови ро ілю о ко ні роведені у секторі с остере ення ро ільні

лінії на карті рости олів е роводять е і зон невиди ості з днуючи всі отри ані на ро ільних лініях е і окре их невиди их ділянок іс евості. Зони невиди ості за -

триховують рости олів е . За отре и триховку зон невиди ості в розта уванні ворога ро лять червоною а у сво у розта уванні синьою. Під час визначення зон невиди ості часто удують скорочені ро ілі. тако у ви адку на кра арку а ілі е -трового а еру ереносять тільки ті горизонталі які означають е і ід о ів і с усків

іс я ерегинів схилу а тако е лісу і населених унктів. Поза зона и невиди ості в е ах сектору с остере ення роз і уються зони види ості.

М ПР М К Г ГР К Р ео ра і ними координатами точки її ирота та довгота. ирота то ки

кут і ло иною екватора Зе лі нор аллю ( ер ендикуляро ) до оверхні зе ного елі соїда яка роходить через точку . Відлік ирот ведеться о дузі еридіана в о и -два оки від екватора від 0 до 0о. ироти точок Північної івкулі називаються івнічни и (додатні

ироти) а Південної івденни и (від ні и -роти). Про ироти лизькі до олюсів ри нято говорити як ро високі а ро лизькі до еквато ра як ро низькі.

ов ота то ки двогранни кут і ло -иною очаткового нульового (Гринві ького) е -

ридіана і ло иною еридіана точки .Відлік довготи роводиться за дугою екватора

а о аралелі в о идва оки від очаткового е -ридіана від 0 до 180о.

овгота точок розта ованих на схід від Грин -ві ького еридіана до 180о назива ться с ідно на захід а ідно нколи довготу відраховують ли е в на ря ку із заходу на схід від очаткового

еридіана від 0 до 0о. Геогра ічна довгота і ирота

162

о ді

Геогра ічні координати о на визначати за до о огою то огра ічної карти. Вони друкуються окре и и арку а и роз іри яких встановлені для ко ного ас та у. о -кови и ра ка и арку ів слугують еридіани а верхньою і ни ньою аралелі. т е

ироту і довготу точки о на визначати за окови и ра ка и то огра ічної карти. а всіх картах верхня ра ка зав ди на равлена на івніч.

а картах ас та ів 1 2 000 1 200 000 сторони ра ок розділені на відрізки о до -рівнюють 1 (одна інута). і відрізки за ар овані (затінені) через один і розділені точка и (крі карти ас та у 1 200 000) на ен і відрізки о 10 (десять секунд). а картах ін их

ас та ів наносяться додаткові лінії які олег ують знаход ення геогра ічних координат.Геогра ічні координати точки визначають від на ли чої івденної аралелі (ни че від

точки) і від на ли чого західного еридіана (ліві е від точки) ирота і довгота яких відо і.и на енн р мокутни координат то ок

Проек ія Гауса Крюгера

ир

оти

дов оти дов оти дов оти

ир

оти

Геогра ічну ироту та довготу ід исують у куточках ко ного

арку а карти

Західна лінія ра ки еридіан з довготою 18о00

Південна лінія ра ки аралель з иротою о 0

А

B = o

L = o

окові ра ки картиВизначення геогра ічних

координат точки

Ра

ум

о кі

кіст

мін

ут і

секу

нд н

а ок

ові

рам

і т

а до

дам

о от

рим

ани

ре

ут

ат д

о на

енн

Ра у мо кі кіст мінут і секунд на івден ні на и і рам і та дода мо отри

мани ре у тат до на енн

При створенні то огра ічних карт (крі карти ас та у 1 1 000 000) в країні та ряді ін их країн застосову ться рівнокутна о е -речна иліндрична роек ія Гауса Крюгера. Вона утворю ться еренесення оверхні зе ного елі соїда на окову оверхню елі -тичного иліндра вісь якого ер ендику -лярна до осі о ертання Зе лі.

Застосування і ї роек ії да о ливість ез сутт вих викривлень зо разити досить значні ділянки зе ної оверхні о удувати

на і території систе у лоских ря окутних координат. ослід ення и уло встановлено о о ти альні роз іри території (зони) зо ра ення

ають о е уватися еридіана и віддалени и один від одного на . я ігура отри ала назву с ероїдального двокутника. ого роз іри 180 о ироті (від олюса до олюса) і

163


о довготі. Зони ну еруються від Гринві ького еридіана на схід. Пер а зона розта ована і еридіана и 0 і . сього зон 0.

о визначити но ер зони за геогра ічни и координата и нео хідно до довготи о вира ена в ілих числах градусів додати і отри ану су у розділити на . результаті ділення зали а о тільки іле число. е уде но ер зони. а риклад отрі но ви -значити но ер зони для точки о а східну довготу 18 10 . ля ього до ілого числа градусів довготи 18 дода о і су у діли о на

(18 ) .т е карта знаходиться в четверті зоні. ко ні зоні віссю середні (осьови ) еридіан зони винесени західні е на

00 к від свого актичного оло ення а віссю Y екватор.

Визначення ря окутних координат точки за картою (точка )

исте а ря окутних координат на то огра ічних картах

Координатна сітка на то огра ічні карті явля со ою сітку квадратів утворених лі -нія и аралельни и координатни ося зони. інії сітки роведені через іле число кіло етрів. о у координатну сітку називають тако кіло етрової сіткою а її лінії кі -ло етрови и. а то огра ічних картах значення а с ис та ординат координатних ліні ід исують іля виходів ліні за внутрі ньою ра кою арку а і в дев яти іс ях на ко -

но у арку і карти. Повні значення а с ис та ординат у кіло етрах ід исуються іля на ли чих до ку -

тів карти координатних ліні і іля на ли чого до івнічно західного кута еретинання координатних ліні . Ре та координатних ліні ід исуються скорочено дво а и ра и (десятки та одини і кіло етрів). Під иси іля горизонтальних ліні координатної сітки від -

овідають відстаня від осі ординат у кіло етрах.Під иси іля вертикальних ліні означають но ер зони (одна а о дві ер і и ри) і

відстань у кіло етрах (зав ди три и ри) від очатку координат у овно еренесеного на захід від осьового еридіана зони на 00 к . а риклад на ис 0 означа но ер зони 0 відстань від у овного очатку координат у кіло етрах.

а зовні ні ра і одані виходи координатних ліні (додаткова сітка) систе и ко -ординат су і ної зони. За координатною сіткою за до о огою иркуля (ліні ки) о на визначити ря окутні координати точки на карті. а риклад точки .

ля ього отрі но за исати о и рування ни ньої кіло етрової лінії квадрата у яко у іститься

точка то то к ви іряти о ер ендикуляру відстань від ни ньої кіло етрової лінії квадрата до

точки В і користуючись ас та о карти визначити величину ього відрізка в етрах

164

о ді

додати ви іряну величину (у на о у ви адку е ри лизно о сторона ква -драта сітки карти дорівню 1 к ) до значення о и рування ни ньої кіло етрової лінії квадрата 000 .

Визначення ординати Y від ува ться аналогічно за исати значення Y о и рування лівої вертикальної лінії квад рата то то к ви іряти о ер ендикуляру відстань від і ї лінії до точки то то ри лизно додати ви іряну відстань до значення о и рування Y лівої вертикальної лінії ква -

драта Y 000 .

С

Прямовисна лінія – напрямок сили тяжіння в даній точці земної поверхні. Рекогносцировка (від лат. recognosco – «оглядаю») – огляд позицій противника в районі майбутніх бойових дій особисто командиром та офіцерами штабів для

отримання переваги й прийняття рішення.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Розкажіть про порядок орієнтування карти за компасом.2. Назвіть сторони горизонту, розташовані в азимутах 90 та 180о.3. Порівняйте порядок визначення магнітного азимута предмета та напрямку за

заданим азимутом.4. Що слід зробити командиру для складання маршруту руху за азимутами? 5. Чому на картах гірських районів висота перерізу рельєфу вдвічі більша від нор-

мальної, а на картах рівнинних районів – навпаки?6. Який порядок визначення зон видимості за топографічною картою?

1. Користуючись додатковими джерелами інформації, з’ясуйте, як визначають сто-рони горизонту за годинником і Сонцем у Південній півкулі.2. У Південній півкулі Полярної зорі не видно. Поясніть, використовуючи різні дже-

рела інформації, яким чином можна знайти сторони горизонту за зірками в Південній півкулі.

3. Робота в команді. Об’єднайтесь у дві команди й підготуйте повідомлення про використання графічних масштабів топографічних карт. Одна група готує повідом-лення про лінійний масштаб, друга – про поперечний.

4. Як ви розумієте вплив тактичних властивостей місцевості на ведення бойових дій?

5. Зобразіть схематично горизонталями півсферу, піраміду з трикутною основою, усічений конус.

6. Назвіть географічні координати Х та Y точок, розташованих на: перетині Гринвіцького меридіана та екватора; Північному полюсі.

165

ПРИКЛАДНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА

Розділ 7

19. СИЛОВА ПІДГОТОВКА ТА ПОДОЛАНН ПЕРЕ КОД

В ВПР В З В Г В Г З М сну ду е агато в рав з вагою власного тіла. зна о итися з ни и о на у с е і

альних виданнях ере і нтернет то о. Вони зручні ти о ід час виконання не отрі но використовувати с е іальні трена ери гирі гантелі то о.

Починати тренування отрі но з 10 хвилинної роз инки. Під час роз инки всі органи сер е легені язи то о готуються до с рав нього наванта ення. Перед силови тренування ва ливо до ре розі яти зв язки і сугло и о не о кодити їх.

астанова з ізичної ідготовки у З ро них илах країни визнача такі в рави о с ря овані ерева но на розвиток сили та силової витривалості нале ать до в рав з вагою власного тіла ідтягування на ерекладині ід о ереворото на ерекладині ід о силою на ерекладині згинання і розгинання рук в у орі на русах згинання і розгинання рук в у орі на русах у роз ахуванні ко лексна силова в рава згинання і розгинання рук в у орі ле ачи.

ідт уванн на ерек адині ( ал. 1)

Мал. 1 Мал. 2 Мал. Мал.

166

о ді

и ідне о о енн вис хвато зверху на ря их руках (руки на ирині лече ) ноги разо (а о схре ені). Згинаючи руки ідняти тіло одни рухо до оло ення « ід о -ріддя ви е ерекладини». Повністю розгинаючи руки о уститися у ВП не розхитуючись. Рахунок оголо у ться ісля ікса ії ВП і дозволо на родов ення виконання в рави.

а орон т с відводити ноги назад у ВП виконувати ахові та ривкові рухи тулу -о та нога и згинати ноги в колінах.

о во т с незначне овільне відхилення ря их ніг у еред та тіла від нерухо -ого оло ення.

ід ом ереворотом на ерек адині ( ал. 2) вис хвато зверху на ря их руках (руки аралельно) ноги разо . Підтягуючись

ез ривків і ахових рухів ідняти ноги до ерекладини і еревертаючись навколо неї ви ти в у ор (руки ря і тіло рогнуте голова ря о ноги разо носки витягнуті). Поло -

ення у ору іксу ться до оголо ення рахунку. уститись у ВП ереворото у еред на ря і руки.

а орон т с чі лятися ід оріддя за ерекладину. о во т с згинати ноги в колінах.ід ом си о на ерек адині ( ал. )

вис хвато зверху на ря их руках ноги довільно. Підтягуючись еревести в у ор одну зігнуту руку оті другу розгинаючи руки ви ти в у ор (руки ря і тіло рогнуте голова ря о ноги разо носки витягнуті). Поло ення у ору іксу ться до оголо ення рахунку. уститись у ВП вертикальни с осо о на ря і руки.

а орон т с виконувати від товхувальні рухи нога и класти лечі та еред -ліччя на ерекладину.

о во т с відхиляти тіло від нерухо ого оло ення виконувати в раву виходо в у ор на о идві руки.

инанн і ро инанн рук в у орі на руса ( ал. ) у ор на ря их руках на русах тіло ря е. Згинаючи руки о устити ря е тіло в

у ор на зігнутих руках розгинаючи руки овернутися у ВП. Рахунок оголо у ться ісля ікса ії ВП і дозволо на родов ення виконання в рави.

а орон т с закидати го ілки назад згинати ноги в колінах.о во т с відхиляти тіло від нерухо ого оло ення.инанн і ро инанн рук в у орі на руса у ро ма уванні у ор на ря их руках тіло ря е. Роз ахування в у орі у кін і аху в еред о -

вністю зігнути руки ( лечі не розсла ляти) ахо назад овністю ви ря ити руки ахо у еред зіскок в раво чи вліво. кра ніх оло еннях тіло ви е ердин.

а орон т с торкатися тіло ердини ід час зіскоку.о во т с ро ити додаткові ахи.ом ексна си ова в рава ( ал. )

Мал.

В рава склада ться з двох частин ер а згинання та розгинання тулу а друга згинання та розгинання рук в у орі ле ачи. В рава викону ться на удь які рівні о -верхні в родов одні ї хвилини ез ерерви.

ер а астина ле ачи на с ині долоні рук ритиснуті до вух ноги довільно ятки ритиснуті до оверхні. Підняти тулу дістати ліктя и рук колін ніг о уститися у

ВП до торкання ло атка и оверхні. Під час торкання ліктя и колін ятки ніг ритиснуті до оверхні.

167

к адна і на підготовка

а орон т с ро ити зу инку в удь яко у оло енні закрі ляти ноги відривати ятки ніг від оверхні та долоні від вух виконувати ер у частину в рави іль е ні 0 с.

о во т с згинати та розводити ноги.Рахунок оголо у ться ісля торкання ліктя и колін і дозволо на родов ення ви -

конання в рави.ру а астина у ор ле ачи руки аралельно кисті в еред тіло ря е ноги ра -

зо . Згинаючи руки о устити ря е тіло (до торкання ідлоги тільки грудь и). а орон т с згинати тіло та рогинатись торкатися ідлоги е удь якою час -

тиною тіла розводити та ідтягувати ноги. При одночасно у торканні ідлоги грудь и ивото нога и у другі частині в рава ри иня ться.

о во т с ро ити зу инку в у орі виконувати в раву на кулаках.Рахунок оголо у ться ісля ікса ії ВП і дозволо на родов ення виконання

в рави.Зарахову ться загальна су а овторень двох частин за у ови виконання іні у у

у ко ні частині.Поряд із силови и в рава и з вагою власного тіла існу агато в рав з о тя ення и.

астанова з ізичної ідготовки у З ро них илах країни вказу на дві ідні ання двох гир о довго у иклу та ривок гирі 8 1 2 кг.

ідніманн дво ир о дов ому ик у ( ал. ) сті ка ноги на різно узяти гирі за ду ки хвато зверху зро ити ах гир і нога и

назад ахо у еред ідняти гирі на груди окласти на еред ліччя і лечі руки ри -тиснуті до тулу а ви товхнути ( ідняти) гирі вгору ви ря ити ноги за іксувати гирі на ря их руках до оголо ення рахунку ісля чого с очатку о устити гирі на еред ліччя

і лечі далі вниз і нога и і родов увати в раву.а орон т с ставити гирі на лечі о ускати гирі до оголо ення рахунку.о во т с незначне дотискання гир ро ити додаткові за ахи ро ити зу инки з

гиря и вгорі на ря их руках коли гирі ле ать на еред ліччях і лечах о у ени и до -низу. В рава ри иня ться коли гирі (гиря) вирвалися з рук а о ули зро лені три невдалі с ро и ідняти гирі.

Рахунок оголо у ться ри нерухо о у оло енні тулу а ноги ви ря лені гирі на ря их руках у вертикально у оло енні.

Ривок ирі ( ал. )

Мал. Мал.

ля виконання в рави встановлено вагові категорії у чоловіків до 0 кг (з гирею 1 кг) від 1 кг і іль е (з гирею 2 кг) у інок в рава викону ться з гирею 8 кг.

В рава очина ться о готовності. сті ка ноги нарізно узяти гирю за ду ку хвато зверху зро ити ах гирі і но -

га и назад ахо у еред вирвати гирю вгору ви ря ляючи ноги та тулу за іксувати

168

о ді

гирю на ря і ру і до оголо ення рахунку ісля чого о устити гирю в еред униз не торкаючись нею лече тулу а і родов увати в раву с очатку одні ю оті другою рукою.

а орон т с с иратися вільною рукою на стегно о ускати гирю на лече о ус -кати гирю до оголо ення рахунку.

о во т с незначне дотискання гирі ро ити додаткові за ахи від очивати з ги -рею вгорі на ря і ру і. В рава ри иня ться коли гиря вирвалася з рук а о уло зролено три ерелічені ви е о илки. Зарахову ться одво ни ен и результат.

Рахунок оголо у ться ри нерухо о у оло енні тіла ноги ви ря лені гиря на ря -і ру і у вертикально у оло енні.

Г П П Р М В . П П Р К Під час ігу о ересічені іс евості ер за все тре а ати на увазі осо ливості

рунту і рель у. і учи о іску та ін о у си учо у рунту слід де о з ен ити крок ко енсуючи е з іль ення частоти кроків. а твердо у рунті отрі но уникати різкого ризе лення на агаючись ставити ногу яко ога як е. лизьки глинисти рунт отре -у осиленої уваги до з ере ення рівноваги. При ьо у ноги ставляться де о ир е ні

зазвича . Під час ігу о воді високі траві ноги ідні аються ви е.Певних навичок ви ага іг о різно у рель у іс евості. олати ід о и на -

кра е з ен ив и дов ину кроку нахилив и тулу у еред. ога ри ьо у ставиться на носок. ав аки с ускаючись із гори с ортс ен овинен відхилити тулу назад і де о з іль ити дов ину кроку.

Пологі с уски використовуються для акси ально о ливого з іль ення видкості.Потрі но в іти долати різні ере коди о тра ляються на ляху ігуна. евеликі

ере коди (стов ури дерев негли окі канави) о на долати ироки стри кови кро -ко ез значного ору ення рит у ігу. Канави отре ують рискореного роз ігу і ри -зе лення на о идві ноги. В окре их ви адках ере коди зручні е долати насту аючи на них і навіть с ираючись рукою.

М М Г П Р К дина с уга ере код ризначена для одолання горизонтальних вертикальних е -

ре код ндив дуально і в складі дрозд лу етання гранат на влучність а такі технічні характеристики

очаток с уги ере код дільни я для видкісного ігу дов иною 20 рів зав ир ки 2 2 завгли ки 1 ла іринт завдов ки зав ир ки 2 завви ки 1 1 (кількість роходів 10

ирина роходу 0 ) аркан завви ки 2 завтов ки 0 2 з нахиленою до кою завдов ки 2 зав

ир ки 0 2 0 0

дина с уга ере код

169


зру новани іст завви ки 2 яки склада ться з трьох відрізків ( ря окутних алок 0 2×0 2 ). Пер и завдов ки 2 други 8 з вигино у 1 дов ина від о -

чатку до вигину 1 треті 8 з вигино 1 дов ина від очатку до вигину 2 8 . Розриви і відрізка и алок 1 етр. а очатку другого і в кін і третього відрізків ере -

коди вертикальні дра ини з трьо а а ля и зру нована дра ина зав ир ки 2 висота а лів 0 8 1 2 1 і 1 8 відстань і

ни и 1 2 у високого а ля нахилена дра ина завдов ки 2 із чотир а а ля и стінка егляна зав ир ки 2 завви ки 1 1 і завтов ки 0 з дво а отвора и

ни ні роз іро 1×0 розта овани на рівні зе лі верхні роз іро 0 ×0 на висоті 0 від зе лі та рилегли до неї а данчико 2 ×1

колодязь та хід с олучення гли ина колодязя 1 роз іри ерері зу о контуру 1×1 у задні сті і колодязя ілина роз іро 1×0 яка з дну колодязь із ере -крити ходо с олучення завгли ки 1 завдов ки 8 з одни вигино відстань від колодязя до тран еї

тран ея завгли ки 1 .а с узі ере код ез з рої викону ться контрольна в рава. истан ія 00 . Вихідне оло ення стоячи в тран еї етнути гранату асою 00 г

з тран еї на 20 о егляні ст н ( роло ах) а о о ло і (2 ×1 ) еред стінкою (за -рахову ться ря е о адання) ри не о аданн в іль ер ою гранатою родов увати

етання (не іль е ні гранати) до вра ення л за не о адання гранати до резуль -тату на н дода ться с.

Вискочити з тран еї ро гти 100 о дор в на ря ку до л н ї очатку с уги о гти ра оре ь ерестри нути р в ириною 2 ро гти рохода и ла ринту о -долати аркан зал зти о вертикальн дра ин на други (з гнути ) в др зок зру нованого

оста ро гти о алках ерестри нути через розрив з скочити на зе лю з оло ення «стоячи» з к н я останнього в др зка алки одолати три а лі зру нованої дра ини о ов язково торкнутися дво а нога и зе л а ля и ро гти д четверти але рол зти у роло ст нки з скочити в тран ею ро ти о ходу с олучення виско -чити з колодязя стри ко одолати егляну ст нку ви гти о охил дра ин на чет-верти а ель з гти о а лях зру нованої дра ини зал зти о вертикальн дра ин на алку зру нованого оста ро гти о ал ерестри нути через розриви з гти

о нахилен до ерестри нути р в ириною 2 ро гти 20 о гти ра оре ь ро гти в зворотно у на ря ку 100 о дорі .

римітка. ля одолання ко ної ере коди дозволя ться не ль е ні три с ро и. к о ро у ено удь яку ере коду ору ено у ови одолання ере код в рава вва -а ться невиконаною.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Розкажіть про порядок виконання силових вправ з вагою власного тіла та з об -тяженнями.2. Які особливості бігу по пересіченій місцевості?3. Які перешкоди встановлені на єдиній смузі перешкод?

1. Яких правил безпеки слід дотримуватися під час занять із прикладної фізичної підготовки?2. Розкажіть, які силові вправи з вагою власного тіла вам вдаються найкраще. Як ви вважаєте, чому?

Практи ні завдання Пока іть які в рави для роз инки ви викону те еред силови тренування .

170

о ді

2 . ОСНОВИ САМОЗАХИСТУ

З М З М В М М В М ( Р Г В Г П К П )

о ові мисте тва різні систе и дино орств і са озахисту різно анітного охо -д ення. Вони розвивалися головни чино як засо и ведення руко а ного о динку.

ині рактикуються в агатьох країнах світу в основно у у вигляді с ортивних в рав о ставлять со і за ету ізичне та ін е са овдосконалення. к загальне на енування для всіх о ових исте тв і дино орств незале но від їх на іональної нале ності де -які сучасні автори використовують тер ін кем о ер ін з явився від я онського о д -нання двох і роглі ів кен «кулак» і о «стиль» « етод».

снують як давні о ові исте тва так і нові.Ві ськове исте тво та о ова культура ко ного народу невід ною частиною ого

на іональної культури та історії. Вони ор уються на са о у очатку усвідо лення ни сво ї етнічної відокре леності та вдосконалюються в родов усього одаль ого історич -ного розвитку. изка українських учених стверд у о на території країни здавна існу-вали розвинені систе и ві ськово ізичного виховання. Зокре а у систе і сихо ізичної ідготовки українських козаків велика роль відводилася о ови исте тва . е овязано

з ти о козаки ості но ере ували в суворих у овах о ових ді у тривалих ві сько -вих оходах екстре альних ситуа іях ви -

ивання то о. За орізькі ічі існувала с е іальна систе а ізичного та сихо і -зичного загартування олоді. ак на на -родні свята роводилися з агання на силу

видкість с ритність влучність. За ались козаки тако дино орства и. Ва ливі їх еле енти уві ли в основу коза ьких о о -вих ко лексів с е іальних ізичних в рав оздоровчих і лікувальних етодик.

Для до итливихКозака и які досягли вер ин а стерності в коза ьких дино орствах володіли екстра -сенсорни и аранор альни и зді ностя и теле аті ю ясно ачення здатністю до гі но тичного в ливу ули ко аки арактерники. Вороги за оро ів нерідко вірили о

вони огли рати голи и рука и роз ечені ядра ез ключів від икати за ки рука и ловити кулі то о. Козаки характерники ні ито с е іальни и в рава и досягали не овірного е екту коли

о ови го ак

Руко а ни і «с ас»

ортингісти

Ко анда ьвівської о ласної едера ії хортингу

171


«тіло гра » і ольові удари су ротивника не відчуваються. Вони в іли итт во кон ентрувати вну -трі ню енергію в ті частині свого тіла куди с ря овувався удар на адника. а відо і и коза -ко характернико називають Ма ая ідеалізовани о раз козака андрівника воїна удре я казкаря характерника в одні осо і. За ереказа и а е всі коза ькі геть ани ко ові ота ани та відо і олковники ули характерника и. еред них ста а кевич итро а да Ви не -ве ьки ван Підкова а і ло Кі ка еверин алива ко Петро ага дачни Макси Кривоніс ван огун анило еча і на знані и характерник з них ван ірко. За час свого ота анування

з 1 о 1 80 р. ірко рав участь у онад 100 итвах і не зазнав одної оразки. Козаки вірили о він зна на еред ро те хто з ни з ира ться воювати ід час ою о е ерекинутися на хорта

вовка чи ястру а а о заклясти воро е ві сько. Вороги оялися ірка ос анськи султан навіть ви -дав ір ан (указ) ро оління в ечетях на ого заги ель.

лід зазначити о тради ія ря ої ередачі воїнських знань значною ірою ула втрачена у другі оловині ст. та частина о ової тради ії україн ів яка ді ла до нас не овною. а відо і и о ови исте тво в країні вва а ться о ови го -

ак. Крі того наразі відо і такі види аркан асгарда ороть а навхрест ороть а на оясах і на с исах ( іла Ве а) і « ава на лаву» (гру ови і ) костуре ь руко а

го ак сварга с ас а ельни і . Мо на говорити ро те о українські о ові исте -тва розвивалися в основно у у руслі о ових исте тв світу. ут тако рисутні удари ороть а та ро ота зі з ро ю. Водночас існують евні осо ливості гру ови і (лава на

лаву) та значна рисутність тан ювальної ази.ині з являються сучасні о ові исте тва які визнаються вида и с орту. Прикла -

до хортинг. ортин нови вид с орту зарод ени в країні. аказо Міністерства країни у с равах сі ї олоді та с орту від 21 сер ня 200 р. 000 хортинг о і і но

визнани в країні як вид с орту. лово « ортинг» оходить від назви відо ого у світі сла -ветного острова орти я де ула роз і ена За орізька іч. ортинг ози іону ться не тільки як о ове исте тво але і як систе а ко лексної ізичної ідготовки са овдос -коналення орального духовного та культурного виховання на ли ення до українських тради і . е вид с орту версі ю з і аних дино орств ( оїв ез равил). ортинг засновани на досвіді ередових сучасних етодик ідготовки ро есі них с ортс енів з різних видів о ових исте тв. Він включа в се е ко лекс е ективних ри о ів са о -о орони захисних та атакувальних ді ко лексну систе у різносторонньої ідготовки

і я готового висту ати на з аганнях за удь яки и овноконтактни и равила и ди -но орств. ехнічні еле енти хортингу складаються з ударів локів та ін их еле ентів.

ктивно розвива ться в країні таки вид дино орств як о ови о ак укра -їнське о ове исте тво розро лене на основі еле ентів тради і ного коза ького

ою о з ереглися в народних тан ях та власного досвіду дослідника о ових ис -те тв львів янина Володи ира Пилата.

За аються в на і країні тако українськи руко а ни о яки а назву с ас .2 травня 201 р. Верховна Рада країни ухвалила з іни до Закону країни «Про і -

зичну культуру і с орт» увів и в нього оняття на іона ні види с орту види с орту засновані на на іонально культурних тради іях країни. т е хортинг о ови го ак та с ас на іональни и вида и с орту. Закон еред ача о ливість створення на іо -нальної с ортивної едера ії для таких видів с орту.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Що таке бойові мистецтва?2. Розкажіть історію виникнення бойових мистецтв. Коли вони з’явилися в Україні?

1. Користуючись додатковими джерелами інформації, підготуйте повідомлення (на вибір): про один з видів українського бойового мистецтва; про козаків-харак-терників; про досягнення українських спортсменів з бойових мистецтв.2. Чи володієте ви якимось видом бойового мистецтва? Якщо так, розкажіть про

нього більш детально. Навчіть деяких елементів однокласників (однокласниць).

172

ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Розділ 8

21. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ МИРНОГО ТА ВО ННОГО ЧАСУ ТА ЗАГРОЗА ЇХ ВИНИКНЕНН

Р В М В Г З К В иві ни а ист е унк ія дер ави с ря ована на захист населення терито

рі навколи нього риродного середови а та а на від надзвича них ситуа і ляхо за о ігання таки ситуа ія ліквіда ії їх наслідків і надання до о оги остра дали у ирни час та в осо ливи еріод.

За ез ечення реаліза ії дер авної олітики у с ері ивільного захисту зді сню ться дино дер авно системо иві но о а исту ( З).

суку ність органів у равління сил і засо ів ентральних та іс евих органів виконавчої влади Ради іністрів втоно ної Рес у ліки Кри виконавчих органів рад ід ри ств установ та організа і які за ез ечують реаліза ію дер авної олітики у

с ері ивільного захисту.З склада ться з унк іона ни і територіа ни ідсисте та ланок терито

ріальних ідсисте .Ко на ідсисте а а чотири рівні а а нодер авни ре іона ни міс еви та

о ктови (на конкретно у о кті ( ід ри стві в установі організа ії)).унк іона ні ідсистеми З створюються у від овідних с ерах сус ільного

иття ентральни и органа и виконавчої влади з етою захисту населення і територі від надзвича них ситуа і у ирни час та в осо ливи еріод за ез ечення готовності ід орядкованих ї сил і засо ів до ді с ря ованих на за о ігання надзвича ни ситу

а ія і реагування на них.ак на риклад наказо Міністерства екології та риродних ресурсів країни від

1 лютого 201 р. створено такі унк іональні ідсисте и З1) оніторингу навколи нього риродного середови а

173

нов ві ного а т

унк іональні ідсисте и

ериторіальні ідсисте и

З

анки територіальних ідсистетруктура диної дер авної систе и

ивільного захисту

2) за о ігання та ліквіда ії надзвича них ситуа і у зоні відчу ення і зоні езу овного (о ов язкового) відселення

) роти аводкових заходів) с остере ення контролю рогнозування геологічних і гео ізичних ро есів та за

руднення ідзе них вод.ез осередн керівни тво діяльністю унк іональної ідсисте и зді сню ться керів

нико органу чи су кта гос одарювання о створив таку ідсисте у.ериторіа ні ідсистеми З створюються в втоно ні Рес у лі і Кри о

ластях істах Ки ві та евасто олі з етою зді снення заходів одо захисту населення і територі від надзвича них ситуа і у ирни час та в осо ливи еріод у від овідно у регіоні.

анки територіа ни ідсистем створ т с Радою іністрів втоно ної Рес у ліки Кри у ра онах втоно ної Рес у ліки

Кри ра онни и ра онни и в істах Ки ві та евасто олі дер авни и ад іністра ія и

у ра онах ра онах у істах Ки ві та евасто олі органа и іс евого са оврядування в о ласних ентрах у істах о ласного і

ра онного значення. ез осередн керівни тво діяльністю територіальної ідсисте и її ланок зді сню

ться осадовою осо ою яка очолю орган о створив таку ідсисте у ланку.У ск аді унк іону т ості но ді і ор ани у рав інн иві но о а

исту на дер авному рівні Ка інет Міністрів країни ер авна слу а країни з над

звича них ситуа і ( ) а тако ентральні органи виконавчої влади ( іністерства та ін і ентральні органи виконавчої влади) о створюють унк іональні ідсисте и та ідрозділи з итань ивільного захисту у складі їх а аратів

на ре іона ному рівні Рада іністрів втоно ної Рес у ліки Кри о ласні Київська та евасто ольська іські дер ад іністра ії ідрозділи з итань ивільного захисту які утворюються в їх складі територіальні органи

на міс евому рівні ра онні ра онні в істах Ки ві та евасто олі дер ад іністра ії виконавчі органи іських ( іст рес у ліканського втоно ної Рес у ліки Кри і іст о ласного значення) рад ідрозділи з итань ивільного захисту які утворюються у їх складі виконавчі органи сели них та сільських рад ідрозділи територіальних органів

на о ктовому рівні керівні органи ід ри ств установ та організа і а тако ідрозділи ( осадові осо и) з итань ивільного захисту які утворюються ( ризнача

ються) таки и органа и від овідно до законодавства.Зазначені органи у равління ають у сво у роз оряд енні нео хідні сили засо и.У ск аді тако ді т координа і ні ор ани кими

на загальнодер авно у рівні ер авна ко ісія з итань техногенно екологічної ез еки та надзвича них ситуа і

174

о ді

на регіонально у рівні ко ісії з итань техногенно екологічної ез еки та над -звича них ситуа і втоно ної Рес у ліки Кри о ласте іст Ки ва та евасто оля

на іс ево у рівні ко ісії з итань техногенно екологічної ез еки та надзвича -них ситуа і ра онів іст ра онів у істах сели

на о ктово у рівні ко ісії з итань надзвича них ситуа і ід ри ств установ та організа і .

ля координа ії ро іт з ліквіда ії наслідків конкретної надзвича ної ситуа ії на дер -авно у регіонально у іс ево у та о ктово у рівні в разі отре и утворюються с е -іальні ко ісії з ліквіда ії наслідків надзвича ної ситуа ії.

З зале но від ас та ів і осо ливосте надзвича ної ситуа ії о рогнозу -ться а о виникла унк іону в ре има

1) овсякденного унк іонування2) ідви еної готовності) надзвича ної ситуа ії) надзвича ного стану.

Постановою Ка інету Міністрів країни від січня 201 р. 11 затверд ено Поло ення ро дину дер авну систе у ивільного захисту у яко у зокре а визнача ться ерелік

заходів о зді снюються у від овідно у ре и і завдання та орядок вза одії су ктів за ез ечення ивільного захисту ід час унк іонування З у від овідно у ре и і.

РМ В ПР В В З ЗП К В З ор ативно равову азу за ез ечення унк іонування З складають Консти -

ту ія країни Кодекс ивільного захисту країни (далі в ьо у розділі Кодекс) ін і за -кони країни а тако акти Президента країни та Ка інету Міністрів країни.

Зазначені нор ативні акти складають евну і рархічну систе у. рархічність актів законодавства ивільного захисту країни дозволя вирі ити итання їхнього с іввід -но ення як о оло ення акта ен ої юридичної сили су еречить оло ення акта

іль ої юридичної сили то застосуванню ідляга останні . а риклад як о останова Ка інету Міністрів країни су еречить оло ення Кодексу а о ін ого закону застосову -ються від овідні оло ення Кодексу а о ін ого закону.

снову законодавства ивільного захисту країни становить її Конститу ія. ак у ст. 2 Конститу ії країни зазнача ться о о ов язко дер ави захист иття людини.

т. 1 сновного Закону визнача о за ез ечення екологічної ез еки і ідтри ання екологічної рівноваги на території країни одолання наслідків орно ильської ката -стро и катастро и ланетарного ас та у з ере ення гено онду країнського на -роду тако о ов язко дер ави. Від овідно до ст. 0 Конститу ії на ої дер ави ко ен

а раво на ез ечне для иття і здоров я довкілля та на від кодування завданої ору -ення ього рава коди. Ко но у гаранту ться раво вільного досту у до ін ор а ії ро стан довкілля ро якість харчових родуктів і ред етів о уту а тако раво на її о ирення. ака ін ор а ія ніки не о е ути засекречена.

руги за значи істю ісля Конститу ії країни нор ативно равови акто яки ре -гулю сус ільні відносини у с ері ивільного захисту Кодекс ивільного захисту кра -їни яки на ув чинності з 1 ли ня 201 р.

Кодекс регулю відносини ов язані із захисто населення територі навколи нього риродного середови а та а на від надзвича них ситуа і реагування на них унк-іонування диної дер авної систе и ивільного захисту та визнача овнова ення

органів дер авної влади Ради іністрів втоно ної Рес у ліки Кри органів іс евого са оврядування рава та о ов язки гро адян країни інозе ів та осі ез гро адян -ства ід ри ств установ та організа і незале но від ор и власності.

В країні ді низка законів які регулюють відносини в арині ивільного захисту. е на риклад такі Закони країни «Про захист населення від ін ек і них хворо » «Про зону надзвича ної екологічної ситуа ії» «Про о кти ідви еної не ез еки».

175


ор и із ивільного захисту істяться і в актах Президента країни. а риклад ка -зо Президента країни від 1 січня 201 р. 20 201 « еякі итання ер авної слу и

країни з надзвича них ситуа і » затверд ено Поло ення ро ер авну слу у країни з надзвича них ситуа і .

еред актів Ка інету Міністрів країни регулюють итання ивільного захисту ого останови та роз оряд ення. а риклад Постанова Ка інету Міністрів країни від

1 лютого 1 р. 1 2 «Про затверд ення Поло ення ро організа ію о ові ення і зв яз ку у надзвича них ситуа іях» роз оряд ення Ка інету Міністрів країни від

квіт ня 201 р. 2 р «Про затверд ення лану основних заходів ивільного захисту на 201 рік».

Питання о стосуються ивільного захисту знаходять сво відо ра ення тако у на -казах іністерств і відо ств країни.

С

Особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілі-зацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобі-лізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевос-

тях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Поясніть, що таке єдина державна система цивільного захисту. Для чого вона існує? 2. Яка структура ЄДСЦЗ?3. Для чого створюються функціональні підсистеми ЄДСЦЗ? Чим їх призначення

відрізняється від призначення територіальних підсистем?4. Назвіть постійно діючі органи управління цивільного захисту на різних рівнях.5. Схарактеризуйте нормативно-правову базу функціонування ЄДСЦЗ.

1. Пригадайте, у яких випадках та яким чином використовується міжнародний роз-пізнавальний знак цивільної оборони.2. Користуючись різними джерелами інформації, знайдіть інформацію про те, які

закони об’єднав у собі Кодекс цивільного захисту України.3. Знайдіть у Кодексі цивільного захисту України права та обов’язки громадян

у сфері цивільного захисту України.

22. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПРИРОДНОГО ТЕХНОГЕННОГО ВО ННОГО І СОЦІАЛЬНО ПОЛІТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ

ПР В К К К ЗВ . Р В ЗВ

инни Кодекс ивільного захисту країни да таке означення надзвича ної ситуа ії.ад ви а на ситуа і о становка на окре і території чи су кті гос одарювання

на ні а о водно у о кті яка характеризу ться ору ення нор альних у ов итт -діяльності населення с ричинена катастро ою аварі ю о е ею стихі ни лихо е іде і ю е ізооті ю е і ітоті ю застосування засо ів ура ення а о ін ою не ез еч -ною оді ю о ризвела ( о е ризвести) до виникнення загрози иттю а о здоров ю населення великої кількості заги лих і остра далих завдання значних атеріальних з итків а тако до не о ливості ро ивання населення на такі території чи о кті ро -вад ення на ні гос одарської діяльності.

ьо у означенні вказано основні ричини виникнення надзвича них ситуа і а са е катастро и аварії о е і стихі ні лиха е іде ії е ізоотії е і ітотії застосування засо -

ів ура ення а о ін і не ез ечні одії.

176

о ді

атастро а велика за ас та а и аварія чи ін а одія о ризводить до тя ких наслідків.

варі не ез ечна одія техногенного характеру о с ричинила ура ення трав у -вання населення а о створю на окре і території чи території су кта гос одарювання загрозу иттю а о здоров ю населення та ризводить до ру нування удівель с оруд о ладнання і транс ортних засо ів ору ення виро ничого а о транс ортного ро есу чи с ричиня наднор ативні аварі ні викиди за руднювальних речовин та ін и кідли -ви в лив на навколи н риродне середови е.

о е а неконтрольовани ро ес зни ування а о о код ення вогне а на ід час якого виникають чинники не ез ечні для істот та навколи нього риродного середови а.

ти і не и о риродне яви е о ді з великою ру нівною силою за одію значну коду території на які від ува ться ору у нор альну итт діяльність населення за -

вда атеріальних з итків.о стихі них лих нале ать вивер ення вулканів зе летруси уна і о вали селі

лавини овені урагани та уни с ерчі с ог град лискавки лісова о е а то о.ідемі асове о ирення ін ек і ної хворо и серед населення від овідної тери -

торії за коротки ро і ок часу.і ооті ироке о ирення заразної хворо и тварин за коротки ро і ок часу

о значно ереви у звича ни рівень захворюваності на ю хворо у на від овідні території.

і ітоті ироке о ирення на території одні ї а о кількох ад іністративно те -риторіальних одини ь заразної хворо и рослин о значно ереви у звича ни рівень захворюваності на ю хворо у на від овідні території.

о сучасних асо ів ура енн нале ить з роя асового ура ення (ядерна хі ічна іологічна то о) а тако звича на з роя (високоточна ро енева з о ри аса и

о ного ви уху то о).Зале но від характеру оход ення оді о о уть зу овити виникнення надзви -

ча них ситуа і на території країни виділяють такі надзвича ні ситуа ії те но енно о арактеру риродно о арактеру со іа ні во нніерела и не ез еки виникнення надзвича них ситуа і те но енно о арактеру

1) отен і но не ез ечні о кти та о кти ідви еної не ез еки2) удівлі та с оруди з ору ення у ов екс луата ії) су кти гос одарювання з критични стано виро ничих ондів та ору ення

у ов екс луата ії) ядерні установки з ору ення у ов екс луата ії) наслідки терористичної діяльності) гідротехнічні с оруди) неконтрольоване ввезення з ерігання і використання на території країни техно -

генно не ез ечних технологі речовин атеріалів8) над ірне та неврегульоване нако ичення о утових і ро ислових відходів не ри -

датних для використання засо ів захисту рослин) наслідки ві ськової та ін ої екологічно не ез ечної діяльності

10) су кти гос одарювання на о ктах яких зді снюються виро ни тво з ерігання та утиліза ія ви ухоне ез ечних ред етів

11) о кти итт за ез ечення населення з ору ення у ов екс луата ії12) ін і о кти о о уть створити загрозу виникнення аварії.

о надзвича них ситуа і риродно о арактеру нале ать космо енні ( адіння на Зе лю астероїдів зіткнення Зе лі з ко ета и ко етні

зливи зіткнення Зе лі з етеорита и і олідни и отока и агнітні урі)

177


ео і и ні (зе летруси вивер ення вулканів) ео о і ні (зсуви селі о вали оси и лавини схильні з иви росадка лесових орід

росадка (о вали) зе ної оверхні в результаті карсту а разії ерозії куру и илові урі) метеоро о і ні ( урі ( 11 алів) урагани (12 1 алів) с ерчі (торнадо) квали

вертикальні вихори ( отоки)) ідрометеоро о і ні (велики град сильни до (злива) сильни сніго ад сильна

о еледь сильни ороз сильна хуртовина сильна с ека сильни ту ан осуха сухо -ві за орозки)

морс кі ідро о і ні (тро ічні иклони (та уни) уна і великі хвилі ( алів і іль е) сильне коливання рівня оря сильни тягун у ортах ранні кри ани окрив

а о ри а натиск льодів інтенсивни дре льодів не рохідни (ва ко рохідни ) лід о леденіння суден відрив ри ере них льодів)

ідро о і ні (високі рівні води овінь до ові аводки затори і за ори вітрові нагони низькі рівні води ранні льодостав і ередчасна оява льоду на судно лавних водо ах і річках ідви ення рівня рунтових вод ( ідто лення))

риродні о е і (лісові о е і о е і сте ових і хлі них асивів тор яні о е і ідзе ні о е і горючих ко алин).

ад ви а ні ситуа ії со іа но о арактеру е о становка на евні території о склалася в результаті виникнення не ез ечних ротиріч і кон ліктів у с ері со іальних відносин які о уть с ричинити а о с ричинили людські ертви коду здоров ю люде а о навколи ньо у середови у значні атеріальні втрати а о ору ення у ов итт -діяльності люде .

ад ви а ні ситуа ії во нно о арактеру е осо лива гру а надзвича них ситуа і о виникають на евні території та викликані овсякденною діяльністю ві ськ і в ливо

сучасних засо ів ура ення на з ро ні сили та ін і ві ськові ор ування з їх о кта и (ін раструктурою) о кти еконо іки і населення. і надзвича ні ситуа ії ризводять до людських ертв коди здоров ю люде та навколи ньо у риродно у середови у значних атеріальних втрат і ору ення у ов итт діяльності населення. Зале но від о сягів за одіяних надзвича ною ситуа і ю наслідків о сягів технічних і атеріальних ресурсів нео хідних для їх ліквіда ії визначаються такі рівні надзвича них ситуа і

дер авни ре іона ни міс еви о ктовиПостановою Ка інету Міністрів країни від 2 ерезня 200 р. 8 затверд ено По -

рядок класи іка ії надзвича них ситуа і за їх рівня и.

1. Пригадайте та наведіть приклади надзвичайних ситуацій в Україні та за її межами. 2. Користуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368, ви-

значте, до якого виду та рівня надзвичайних ситуацій належать вибухи у 2017 р. скла дів боєприпасів поблизу міст Балаклея (Харківська обл.) та Калинівка (Вінницька обл.).

З Г З К ЗВ наліз означення надзвича них ситуа і та їх класи іка ії да ідстави виділити такі

їхні загальні ознаки1. Пору ення нор альних у ов итт діяльності населення.2. е ез ека для иття і здоровя люде о ктів еконо іки і навколи нього середо ви а.. стотне ору ення екологічної рівноваги в ра оні надзвича ної ситуа ії.. Вихід з ладу систе итт за ез ечення і у равління овне а о часткове ри и -

нення гос одарської діяльності.. Значни атеріальни та еконо ічни з иток.. ео хідність залучення великих сил і засо ів для орятунку люде і ліквіда ії на -

слідків надзвича ної ситуа ії.. Психологічни диско орт для великих гру люде .

178

о ді

Р ЗП В а ер о у іс і серед д ерел не ез ечних ситуа і ере ува застосування су -

часних засо ів ура ення з рої асового ура ення (ЗМ ) і звича них засо ів ура ення.о рої масово о ура енн нале ить ядерна хі ічна і іологічна ( актеріологічна) з роя. дерна ро о ові засо и ура аюча дія яких о у овлена внутрі ньоядерною

енергі ю о виділя ться в результаті ви ухових ро есів оділу а о синтезу ядер хі іч -них еле ентів.

і і но ядерна з роя в досить великих кількостях зараз ере ува на оз ро нні яти дер ав ( Росія Кита Велика ританія ран ія). ядерні о ри аси тако в

зраїлі ндії Пакистані та Північні Кореї.імі на ро о ові засо и ура аюча дія яких заснована на токсичних властивос -

тях отру них речовин ереведених у о ови стан.іо о і на ро е атогенні ікроорганіз и а о їх с ори віруси актеріальні ток -

сини зара ені люди і тварини а тако засо и їх доставки (ракети артилері ські сна -ряди іно етні іни авіа і ні о и авто атичні дре уючі аеростати) ризначені для

асового ура ення ивої сили і населення ротивника сільськогос одарських тварин осівів сільськогос одарських культур зара ення родовольства і д ерел води а тако сування деяких видів ві ськового с оряд ення і ві ськових атеріалів.

сновними вра а ими акторами дерно о ви у у ударна хвиля світлове ви -ро інювання ядерного ви уху роникаюча радіа ія радіоактивне зара ення іс евості

та електро агнітни і ульс.Ударна ви е о ласть різкого і значного за величиною стиснення середови а о

о ирю ться від ентра ви уху з надзвуковою видкістю. Вона о е роз овсюд уватися в овітрі воді та рунті. зв язку із и її від овідно називають овітряною ударною хви -лею ударною хвилею у воді а о се с ови уховою хвилею в рунті. іль ість ру нувань і о код ень оз ро ння о ової техніки і с оруд о у овлено в ливо ударної хвилі.

ра аюча дія ударної хвилі о е ути ез осередньою і не ря ою (рухо и и ула -ка и і окре и и ред ета и). а іль у не ез еку не ря і ура ення люде удуть

ати іс е ід час їх ере ування в лісі і населених унктах. о у в их у овах нео хідно еред ачати захист населення від ула ків та ін их рухо их ред етів.

ез осередн ура ення люде ударною хвилею наслідко різкого ідви ення тиску навколо організ у людини і одностороннього в ливу рухо ого овітря. таких у овах тіло людини відчува итт ви удар і в тканинах тіла виника хвиля стискання яка ви -клика у код ення внутрі ніх органів.

скільки роз іри людини невеликі відносно роз ірів ударної хвилі то вона видко охо лю тіло людини і стиска ого з усіх оків. ильне стиснення і одаль е розрі -д ення викликають крововиливи розриви ара анних еретинок і органів черевної та грудної оро нин. со ливо вразливі легені. За значного тиску овітря о е отра ляти в легеневі вени а через них у сер е артерії. При ьо у с ерть о е видко настати від овітряної е олії в судинах сер я і озку ( овітр на ем о і заку орка судини

уль а кою овітря) а о від задухи ри на ряку легень а о крововиливу в них.дночасно видкісни натиск овітря о е відкинути людину яка ід час адіння

о е отри ати трав у.віт овим ви ромін ванн м дерно о ви у у отік ро еневої енергії в ультра -

іолетові види і та ін рачервоні о ластях с ектра електро агнітних хвиль. Воно виника відразу ісля ви уху і роз овсюд у ться зі видкістю світла.

люде світлове ви ро інювання ядерного ви уху о е викликати о іки кіри та ура -ення оче . Матеріальні о кти від нього загоряються о вуглюються та де ор уються.

роника а радіа і явля со ою отік га а ро енів і не тронів які утворюються ід час ядерного ви уху. утність вра аючої дії роникаючої радіа ії на людину оляга в

іоніза ії ато ів і олекул о входять до складу тканин організ у у результаті чого о е розвинутися ро енева хворо а.

179


Радіоактивне а рудненн міс евості від ува ться ісля ви адання родуктів ядер -ного ви уху на іс евість та о кти о розта овані на ні . творю ться так звани слід радіоактивного за руднення.

Під час знаход ення люде на радіоактивно за руднені іс евості іонізуючі ви ро -інювання родуктів ви уху в ливають на організ людини і викликають ого ура ення. е в лив о е роявлятися як у результаті зовні нього о ро інення (радіоактивні ре -

човини знаходяться оза організ о ) так і ри отра лянні радіоактивних речовин усе -редину організ у через органи дихання травни тракт кіру та відкриті рани (внутрі н о ро інення). результаті такого в ливу так са о як і ри роникаючі радіа ії о е розвинутися ро енева хворо а.

ектрома нітни ім у с е одни ура аючи акторо ядерних ви ухів. Вони ризводять в ат ос ері до виникнення оту них електро агнітних олів з дов ина и

хвиль 1...1000 і іль е. і оля через їх короткострокове існування ри нято називати електро агнітни і ульсо ( М ). результаті виникнення на руг і стру ів у ровідни -ках різної ротя ності М о е вра ати радіоелектронну а аратуру та електротехнічне о ладнання а аратуру ка ельні та дротяні лінії систе зв язку у равління енерго остачання то о.

ра аюча дія М роявля ться наса еред одо радіоелектронної та електротех-нічної а аратури у ні наводяться електричні стру и і на руги які о уть викликати ро і ізоля ії о код ення транс ор аторів і на ів ровідникових риладів згоряння

розрядників ерегорання лавких вставок та ін их еле ентів радіотехнічних ристроїв. а іль іддаються в ливу М лінії зв язку сигналіза ії та у равління. Коли М недо -

статні для у код ення риладів а о окре их детале то о ливе ору ення їх ра -ездатності.

к о ядерні ви ухи стануться о лизу ліні енерго остачання зв язку які ають ве -лику ротя ність то наведені в них на руги о уть роз овсюдитись о дротах на агато кіло етрів і викликати о код ення а аратури ура ення люде о ере увають на

ез ечні відстані від ін их вра аючих акторів ядерного ви уху.імі на ро характеризу ться великою різно анітністю отру них речовин які класи -

ікуються за різни и ознака и.ак а о овим ри на енн м отру ні речовини оділяють на дві гру и смерте ної дії речовини ризначені для зни ення ивої сили до яких нале ать

отру ні речовини нервово аралітичної кірнонаривної загальноотру ної і заду ливої дії ті о тим асово вивод т иву си у аду речовини о дозволяють вирі у -

вати тактичні завдання з виведення ивої сили з ладу на строк від декількох хвилин до декількох ді . о них нале ать сихотро ні речовини (інка аситанти) і одразнювальні речовини (іританти).

За і іо о і но к аси іка і отру ні речовини оділяють на ість гру (та )Òàáëèöÿ 11

а ва ру и отру ни ре овин а ва отру ни ре овин

нервово аралітичні ві екс зарин зо ан

кірнонаривні і рит люїзит

загальноотру ні хлоро іан синільна кислота

заду ливі осген

сихотро ні і зед

одразнювальні хлора ето енон ада сит сі ес сі ар

180

о ді

Властивості отру них речовин с ертельної дії відо ра ено в та ли і 12.

Òàáëèöÿ 12

а ва ру и отруни ре овин астивості наки ура енн

нервово аралітичні розорі ез кольору (злегка овтуваті) рі -дини ез за аху зо ан з ка орни за ахо

іоз слиновиділення ітливість с аз кровоносних судин ронхів легень і сер евого яза зади ка утруднення дихання ольові від -чуття в грудях і в ділян і чола за -гальна сла кість і осла лення сві -до ості нудота і лювота сечо і каловиділення задуха і судо и

кірнонаривні ез арвні висококи -лячі (ки лять ри ат-ос ерно у тиску) аслянисті рідини

за алення кірних окривів різного сту еня від очервоніння до утво -рення гні них ін ільтратів які ере -ходять у виразки

загальноотру ні ез арвні високолеткі рідини

відчуття гіркоти і еталевого ри -с аку в роті відчуття ер іння в горлі нудота головни іль сла -кість зади ка судо и втрата свідо -

ості і с ерть від аралічу сер евої діяльності

заду ливі речовини з високою летючістю осген

ез арвни газ ва -чи за овітря з не ри -

ни за ахо рілого сіна а о гнилих я лук

еталеви рис ак у роті ер іння в горлі яскраво ро еве за арв -лення слизових о олонок і кіри о личчя нудота лювота іль і відчуття стиснення в грудях роз и -рення зіни ь оче судо и зу инка дихання

нка аситанти здатні викликати у здорових люде сихічні ано алії а о ізичну не -здатність до виконання оставлених еред ни и завдань.

ританта и речовини які одразнюють слизові о олонки оче верхніх дихальних ляхів а іноді кірних окривів.

учасну іо о і ну ро складають с е іальні о ри аси (авіа і ні о и оголовки ракет іни снаряди) і о ові рилади с оряд ені іологічни и засо а и ( акте -рії рикетсії віруси іологічні токсини) ризначені для ура ення люде тварин рослин з етою вивести з ладу осо ови склад з ро них сил та а о завдати еконо ічного з итку країні.

а 2 сесії Генеральної са леї 1 грудня 1 1 р. ри нято «Конвен ію ро за орону розро ки виро ни тва та нако ичення за асів актеріологічної ( іологічної) з рої та ро їх зни ення». езва аючи на е і народни доку ент вивчення і роз -ро ка засо ів іологічної з рої тривають і роводяться низкою дер ав.

ви а на ро як д ерело не ез еки характеризу ться велики роз аїття та висо -кою е ективністю ід час застосування. Великі ертви і ру нування с ричиня ракетна артилері ська та ін і види з рої.

н и д ерело не ез ечних ситуа і ід час ведення во нних ді антисанітарі яка о е виникнути через невчасне оховання заги лих ору ення в ро оті ко уналь -них слу недостатн едичне о слуговування нестачу едика ентів то о.

е одни д ерело не ез ек ск адна еко о і на та те но енна о становка яка о е виникнути через ру нування не ез ечних о ктів (хі ічні ід ри ства ато ні електростан ії то о).

181


С

Вітрові нагони – підвищення рівня води в гирлах річок, на узбережжі водосховищ, морів унаслідок дії вітру.Зажор – скупчення в руслі річки мас шуги та (або) донного льоду в осінній період

перед льодоставом. Рухаючись під льодом, шуга утворює зажор, тобто закупорку жи-вого перерізу русла річки в період льодоставу.

Лес (нім. Loss, англ. loess, рос. лёсс, кит. 黃土) – континентальна ґрунтоутворю-вальна гірська осадова порода сірувато-жовтого, іноді бурого або червонувато-бу-рого кольору.

Припай – суцільний льодяний покрив, що примерзає до берега. Рикетсії – група бактеріоподібних внутрішньоклітинних організмів, патогенні види

яких живуть в організмі членистоногих різних видів, а також ссавців, птахів і спричиня-ють у тварин різні хвороби – рикетсіози.

Тягун у портах — коливальні рухи води в портах, бухтах та гаванях, які викликають циклічні переміщення суден, що стоять біля причалів.

Шуга — крихкі, білястого кольору грудки льоду, що з’являються на воді перед льодоставом.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Що таке надзвичайна ситуація? Назвіть причини виникнення надзвичайних си-туацій та дайте їх класифікацію.2. Дайте характеристику вражаючим факторам ядерного вибуху.3. Назвіть, яка зброя належить до біологічної.

1. Яких загальних правил безпечної поведінки слід дотримуватися при виникненні різних надзвичайних ситуацій?2. Як надзвичайні ситуації впливають на довкілля і безпеку життєдіяльності людини?3. Чи виникають надзвичайні ситуації в регіоні, де ви живете? Вони є характерними

для регіону чи ні? Які наслідки цих надзвичайних ситуацій для життєдіяльності насе-лення та суб’єктів господарювання?

4. Схарактеризуйте потенційно небезпечні об’єкти міста (району), у якому ви живете.5. Яких заходів уживають державні органи, органи місцевого самоврядування та

населення вашого регіону з метою попередження виникнення можливих надзвичай-них ситуацій?

6. Пригадайте з уроків літератури, що таке сенкан. Створіть сенкан на теми: «Ря-тувальник», «Захисниця», «Безпека» тощо.

Наприклад:Рятувальник.

Надійний, сміливий.Оберігає, поспішає, боронить.

Завжди вчасно надасть допомогу.Рятівник.

182

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА

Розділ 9

23. БАЗОВА ПІДТРИМКА ИТТ

Р В К ПР Р П В З П Р у инка сер е ра тове і овне ри инення е ективної діяльності сер я з наяв

ністю а о відсутністю іоелектричної активності.аявність іоелектричної активності сер я визнача ться за до о огою електрокар

діогра ії.ектрокардіо ра і етод гра ічної ре стра ії електричних яви які ви

никають у сер ево у язі ід час ого діяльності.Зу инка сер я ричиною орічної с ерті лизько 00 000 люде у вро і.

сновні ри ини у инки сер наслідки сер ево судинних захворювань уто лення ереохолод ення ура ення електростру о де і ит кисню (задуха) ана ілактични ок ге орагічни ок та ін.

сну кілька основних ознак за яки и о на визначити зу инку сер я.1. ема у су на ве ики артеріЗ етою визначення ульсу нео хідно рикласти середні та вказівни аль і на сон

ну артерію на відстані 2 с в ік від ито оді ного хря а о висту а на иї.2. дина не ди а

ихання о на визначити за до о огою дзеркаль я яке отрі но іднести до носа отер ілого. к о дихання дзеркаль е за ітні . ако наявність дихання визнача ться

візуально за дихальни и руха и груде . . Ро ирені іни і кі не реа у т на світ оаявність а о відсутність реак ії на світло визнача ться на равлення ро енів ліх

таря у відкрите око отер ілого. к о зіни і зву уються то реак ія . к о роз ір зіни ь не з ен у ться реак ія на світло відсутня. Реак ію на світло тако о на еревірити закривання і відкривання ока отер ілого долонею.

183

о ед на допо ога

. ині а о сіри ко ір о и

. е ритомни стан Він наста через с з о енту зу инки сер я визнача -ться за відсутністю реак ії остра далої осо и на звукови а о тактильни одразник

(оклик о лескування о о і то о).Пер і три ознаки основни и ре та додаткови и.Р тува ни ан ок ос ідовніст ді ід ас ра тової у инки сер ма та

ки ви д

1 2

Рятувальни лан ю ок

ер а анка виклик « видкої едичної до о оги».ру а анка роведення сер ево легеневої реані а ії.рет анка де і риля ія з використання авто атичного зовні нього де і ри

лятора.етверта анка одаль а ідтри ка иття.

Г Р М ПР Р П В З П Р аказо Міністерства охорони здоров я країни від 1 січня 201 р. затверд ено

ні іковани клінічни ротокол екстреної едичної до о оги «Ра това сер ева с ерть». ія ього доку ента роз овсюд у ться тако на ви адок ра тової зу инки сер я.

Метою ротоколу організа ія надання екстреної едичної до о оги а і нта у ви -адку ра тової сер евої с ерті з ен ення с ертності та інвалідності внаслідок ього

захворювання. ьо у доку енті іститься азови алгорит роведення сер ево ле -геневої реані а ії ( Р) яка роводиться ід час ра тової зу инки сер я. Він а таки вигляд.

1. Перевірте ез ечність іс я одії.

2. Перевірте свідо ість остра далого.

. Покличте на до о огу оточуючих.

. Відкри те дихальні ляхи.

. Перевірте наявність дихання.

. ихання відсутнору ене.

. Зателе ону те за но еро 10 .

8. рид ять натискань на грудну клітку (із часто -тою 100 120 натискань

на хвилину).

. ва вдихи рид ять натискань на грудну

клітку.

В ПР В П Р К ПР В Р М зазначено у ви е наказі Міністерства охорони здоров я країни істяться основні

равила та орядок роведення реані а ії ід час ра тової зу инки сер я які розкрива -ють та деталізують наведени алгорит . т е нео хідно

в евнитися у власні ез е і о інити ситуа ію еревірити свідо ість отер ілого оклико і легки стру ування за лечі вкласти отер ілого на тверду рівну горизонтальну оверхню відкрити дихальні ляхи еревірити наявність дихання ульсу за їх відсутності а о не евності у їх наявності нега но роз очати сер ево леге -

неву реані а ію

184

о ді

як о о лизу авто атични зовні ні де і рилятор одразу ого ринести чи доручити е оточуючи аралельно роводити не ря и аса сер я та тучне ди -хання (а о ли е аса сер я за не о ливості роведення тучного дихання). іввід -но ення натискань на грудну клітку до тучних вдихів 0 2 очинаючи з натискань на грудну клітку

роводити з іну того хто роводить ко ресії (натискання) грудної клітки ко ні 2 хв ( о з озі)

родов увати сер ево легеневу реані а ію до ояви в отер ілого дихання ого рухів відкривання оче до ри уття ригади екстреної едичної до о оги до настання

ізичного висна ення рятівника у ви адку о ивлення а і нта еревести ого у ста ільне оло ення на о і

чекати на ри уття ригади « видкої едичної до о оги» ри ьо у ості но контролю -вати наявність дихання ( еревірка ульсу о ов язкова тільки для едичного ерсоналу)

не зали ати отер ілого ез нагляду.

ЗВ В В Р ПР М В З П З К П З В

В КР В Р В сновни с осо о відновлення вільної ро -

хідності верхніх дихальних ляхів ри за аданні язика отрі ни ри о а ара яки оляга в закиданні голови отер ілого назад висуванні ни -ньої еле и в еред і відкриванні рота. ля ого виконання кладуть одну руку на ло отер ілого закидають голову акси ально назад. ля ього ря -тівнику отрі но ідкласти ід ию отер ілого одну руку. Поті ідні аючи ід оріддя висувають ни ню

еле у і відкривають рот.При виконанні их ри о ів язик о за ав ід -

ні а ться і овітря знову о е надходити в легені. Пред ети о стали ричиною закриття дихаль -

них ляхів (зу ні ротези кров слиз то о) видко ри ирають удь яки и засо а и о о инилися ід

рукою (носова хусточка серветка кра сорочки аточок тканини). х на отують на вказів -ни але ь яки очи ують оро нини рота і глотки. ля видалення слизу та крові нео хідно голову і лечі отер ілого овернути в ік. Після ього слід надати голові очаткового оло -

ення і акси ально закинути її як зазначено ви е.

осо и висування еле и в еред Видалення води з дихальних ляхів

ля видалення води з дихальних ляхів на риклад ісля уто лення нео хідно на -са еред еревернути отер ілого на ивіт так о голова ула ни че від таза. ля

ього ого кладуть ивото на стегно зігнутої ноги рятувальника. удь яки атко

Потрі ни ри о а ара а за -адання язика розгинання

голо ви в висування ни ньоїеле и відкривання рота

185


тканини отрі но видалити з оро нини рота і глотки воду лювотні аси водорості. Поті кілько а енергі ни и руха и здавити грудну клітку для видалення води з трахеї і

ронхів.

Г Р З В М К К ПР В В Г В

Призначення тучного дихання як і нор ального риродного дихан ня за ез ечити газоо ін в організ і то то насичення крові остра далого кисне і видалення з крові вуглекислого газу. Крі того тучне дихання в ливаючи ре лекторно на дихальни

ентр головного озку с рия ти са и відновленню са ості ного дихання отер ілого.сну агато різних с осо ів виконання тучного дихання. сі вони оділяються на дві

гру и а аратні і ру ні. Ручні с осо и ен е ективні і іль трудо істкі ні а аратні. днак вони ають еревагу яка оляга в то у о ручні с осо и о уть виконуватися ез удь яких ристосувань і риладів то то нега но ісля виникнення ору ень ди -

хання в отер ілого. еред великої кількості ручних с осо ів на іль е ективни с осі тучного ди -

хання «з рота в рот». Він оляга в то у о рятувальник уд уху овітря зі своїх легень у легені отер ілого через ого рот. е с осі ду е рости о анувати ого о е ко ен. При ьо у с осо і не а не ез еки о кодити органи отер ілого. Він дозволя ро -сто контролювати надход ення овітря в легені отер ілого за роз ирення и грудної клітки. едоліко с осо у «з рота в рот» те о він о е викликати вза не ін ікування (зара ення) і очуття огиди в рятувальника. З огляду на е вдування овітря зді снюють через арлю носову хустинку та ін у не ільну тканину а тако через с е іальну тру ку.

ід отов і дії еред роведенн м ту но о ди анн рота в ротПер ні роз очати тучне дихання нео хідно видко виконати такі о ера іїа) звільнити отер ілого від одягу яки о е у дихання розсте нути ко ір

розв язати краватку розсте нути ре інь рюк то о) окласти отер ілого на с ину на горизонтальну оверхню стіл а о ідлогу

в) виконати отрі ни ри о а араг) видалити сторонні ред ети та рідини з рота як зазначалось ви е.

роведенн ту но о ди анн рота в ротПісля закінчення ідготовчих о ера і рятувальник ро ить

гли оки вдих і оті із силою видиха овітря в рот отер і -лого. При ьо у він овинен охо ити свої рото весь рот о -тер ілого а сво ю окою а о аль я и затиснути о у ніс. Поті рятувальник відхиля ться назад звільняючи рот і ніс

отер ілого і ро ить нови вдих. е еріод грудна клітка отер ілого о уска ться і від ува ться асивни видих.

Маленьки дітя вдування овітря о на роводити од -ночасно в рот і ніс ри ьо у рятувальник овинен охо ити свої рото рот і ніс отер ілого.

Контроль за надход ення овітря в легені отер ілого зді сню ться за роз ирення грудної клітки ід час ко ного вдування. к о ісля вдування овітря грудна клітка отер -ілого не роз равля ться е свідчить ро не рохідність ди -

хальних ляхів. тако у ви адку нео хідно висунути ни ню еле у отер ілого в еред для чого рятувальник овинен оставити чотири аль і ко -

ної руки озаду кутів ни ньої еле и і в ираючись велики и аль я и в її кра вису -нути ни ню еле у в еред так о ни ні зу и стояли о ереду верхніх.

ноді не о ливо відкрити рот отер ілого внаслідок судо ного стиснення еле . ьо у ви адку тучне дихання слід роводити за с осо о «з рота в ніс» закриваючи

рот отер ілого ри вдуванні овітря в ніс.

Проведення тучного дихання «з рота в рот»

186

о ді

Під час тучного дихання дорослі людині вдування тре а ро ити різко 10 12 разів на хвилину (через с) а дитині 1 18 разів (через с). При ьо у оскільки в дитини іст-кість легень ен а вдування овинно ути не овни і ен різки . к о тучне дихання о днано з не ря и аса е сер я то як зазначалось ви е отрі но ро ити 2 вдування овітря ісля ко них 0 натискань на грудну клітку. При ояві в отер ілого ер их сла ких

вдихів слід риурочувати тучни вдих до очатку са ості ного вдиху. тучне дихання нео хідно роводити до відновлення гли окого рит ічного са ості ного дихання.

Чи доводилося вам робити комусь штучне дихання або бути присутніми при цьому? Якщо так, розкажіть про це.

ПР М М Р К П В В Р В М М К Г В К .

К ПР В Р М З В М В М Р В К М

е ря и аса сер я роводиться з етою тучного ідтри ання кровоо ігу в організ і отер ілого і відновлення нор альних риродних скорочень сер я.

ля виконання аса у нео хідно окласти отер ілого на с ину на орстку рівну оверхню. Потрі но тако оголити ого груди розсте -

нути одяг яки утрудню дихання.алі рятівник ста на коліна з оку від отер ілого і роз і а основу

долоні в ентрі грудної клітки отер ілого на ни ні частині грудини. Поті отрі но окласти основу другої долоні оверх ер ої і з днати

аль і рук у за ок. ри ати руки слід роз ря лени и у ліктьових сугло -ах не тиснучи на верхню частину ивота а о ни ню частину грудини.

алі рятівник роз і у кор ус свого тіла вертикально над груд -ною кліткою отер ілого і натиска вниз на грудину на гли ину іні у с але не іль е ні с . Після ко ного натискання отрі но ри -ирати удь яки тиск із грудної клітки (деко ресія) не втрачаючи кон -

такту і рука и і грудиною. атискання зді снюються із частотою не ен е ні 100 але не іль е ні 120 натискань на хвилину. Ко ресії

та деко ресії овинні ати однакову тривалість. Після 0 ко ресі отрі но ровести два вдуван ня овітря отер іло у «з рота в рот» як

зазначалось ви е. ва вдування овинні за няти не іль е секунд. Поті отрі но рятівнику овернути руки на грудину отер ілого і зро -

ити 0 ко ресі грудної клітки. Продов увати грудні ко ресії і вдування овітря отрі но у с ів -

відно енні 0 2. к о надають до о огу два рятівники то один з них овинен ро ити тучне дихання а други аса сер я. о ільно ко но у з них ро ити і о ера ії очергово з інюючи один одного ко ні дві хвилини на агаючись

іні ізувати ерерви і ко ресія и грудної клітки.

З В В М Г З В Г Р Р

і ри і сер стан сер я за якого окре і гру и язових волокон сер евого яза скорочуються розрізнено унаслідок чого сер е втрача здатність зді снювати узгод ені скорочення о ри -зводить до ого не е ективної ро оти.

і ви с осо о виведення зі стану і риля ії дія на сер е оди -ночного короткочасного (0 01 с) електричного і ульсу (де і риля ія).

187


еред ахів ів еди ини критичних станів дедалі іль ої о улярності на ува кон еія ранньої де і риля ії з використання загально досту ного де і рилятора ( З автоатични зовні ні де і рилятор) яки дозволя неквалі іковано у користувачеві надати ер у до о огу отер і ло у із зу инкою сер я до риїзду ригади едиків.

різних країнах такі рилади встановлено в гро адських іс ях у навчальних закладах на залізничних вокзалах і в оїздах в аеро ортах у с ортивних ко лексах у етро.

1. Перевірте ез ечність іс я одії

. а ості но а о оточуючи слід ринести З

Викликати 10 (112)

. Включіть Закладіть електроди

. З Р М

. Рит не де і риля і ни

Р 0 2ротяго 2 хв

2. Перевірте свідо істьПокличте на до о огу оточуючих

. Відкри те дихальні ляхиПеревірте наявність дихання

ихання відсутн ору ене

. Р 0 2до ояви З

8. Рит де і риля і ни

Р 0 2ротяго 2 хв

1 Розряд

Після включення а арата рятувальник за алюнко на кри і риладу іксу на грудях отер ілого електроди. Після ього рилад са ості но очина роводити аналіз КГ і одавати голосові інструк ії з реані а ії. ульс ода ться на накладені рятувальнико електроди. З са ості но визнача отрі ну енергію розряду. Прилад за до о огою звукових сигналів контролю частоту натискань на грудну клітку ід час не ря ого аса у сер я зада равильни рит и руха а тако нагаду рятувальнику ро равильну гли ину ко ресі то о. учасни З е не росто де і

рилятор але інструктор яки до о ага рятувальнику равильно виконати всі нава ливі і ета и сер ево легеневої реані а ії. а схе і оказано алгорит роведення

188

о ді

сер ево легеневої реані а ії з використання З . лідувати вказівка З отрі но до ри уття ригади едиків відновлення в отер ілого кровоо ігу та дихання ро о вказують оява рухів роз лю ення оче нор альне дихання остаточного висна ення сил рятувальника.

С

Анафілактичний шок – важка форма алергічної реакції, здатна призвести до ле-тального результату. Геморагічний шок – найтяжче ускладнення при патологічній кровотечі.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Назвіть основні ознаки зупинки серця. 2. Обґрунтуйте необхідність чіткого дотримання рятувального ланцюжка дій під

час раптової зупинки серця в потерпілого.3. Розкажіть про алгоритм дій при раптовій зупинці серця та основні правила й по-

рядок проведення СЛР.4. Які різновиди штучного дихання ви знаєте? Яка методика їх проведення?5. Як проводяться реанімаційні заходи з використанням АЗД?

1. Яких правил безпеки під час реанімаційних заходів слід дотримуватися?2. Чи доводилося вам надавати домедичну допомогу? Якщо так, розкажіть, кому і яку саме.3. Уявіть ситуацію. Ви побачили на вулиці непритомну людину. Якими будуть ваші дії?

Практи ні завдання дна тесь у ари ока іть виконання отрі ного ри о у а ара рове -дення не ря ого аса у сер я.

24. НАДАНН ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ КРОВОТЕЧАХ

В КР В ровоте а втрата крові яка виника внаслідок о код ення кровоносних судин. ілісність судин о е ути ору ена трав а и гні ника и ідви ення артеріаль -

ного тиску ді ю токсинів то о.Класи іка ія кровотеч роводиться за різни и ознака и.

а контактом крові і овні нім середови ем овні ні (витікання крові від ува ться назовні з ез осередні її контакто із зо -

вні ні середови е ) внутрі ні (кров яка вилилась не а ез осереднього контакту із зовні ні се -

редови е ).а ти ом у код ени судин артеріа ні (виникають ри у код енні артері . знаки яскраво червона кров

витіка з рани у вигляді ульсуючого онтана велика інтенсивність кровотечі не з ен -у ться ри звича но у ритисканні рани а о тканин ви е і ни че неї. Зазвича арте -

ріальні кровотечі ду е інтенсивні видко ризводять до асивної втрати крові оку. о у такі кровотечі ви агають нега ної до о оги)

вено ні (виникають ри у код енні вен. знаки сильна кровотеча з ості ни отоко крові з рани з ен у ться ри натисканні ділянки ни че рани. Венозні кровотечі

вкра не ез ечні як о не уде сво часно надано едичну до о огу) ка і рні (на о ирені и вид зовні ніх кровотеч. Виникають за удь яких трав -

атичних у код ень з ору ення ілісності кірних окривів. Проявляються неінтен -сивни рівно ірни витікання крові з рани внаслідок о код ення ка ілярів (на дрі -

189


ні их судин організ у. Рідко ризводять до сильної крововтрати о в іль ості ви адків зу иняються са ості но)

арен імато ні ( аренхі атозна кровотеча виника в разі о код ення ечінки нирок селе -зінки зав ди не ез ечна для иття. а ості ної зу инки кровотечі а е ніколи не від ува ться).

а ро вами одо інтенсивності кровоте і та о му крововтрати легка середня ва ка.

К Р В КР В П Р ПР Р

П П Р В М Р П Р ВМ Г К рав и тя кого сту еня одни з основних

ро ле них ас ектів еди ини з яки и стика ться сучасне сус ільство. Вони ризводять до заги елі онад іль онів осі у всьо у світі орічно і очі

ку ться о я и ра уде зростати досягне до 2020 р. она ен е 8 іль онів люде . утт во в ливають на ю су ну статистику во нні кон лікти у яких ві ськові отри ують тя кі оранення з вели -ки и втрата и крові. таких оранених неконтрольо -вані кровотечі за ають ровідне іс е отен і но

о еред уваних ви адків летальних результатів.За дани и зару і них д ерел неконтрольована

кровотеча ула ровідною ричиною о еред у -ваних с ерте серед ві ськових у В тна і ( від загального о сягу втрат) і зали илася такою в ізні их во нних кон ліктах в раку

ганістані (2 від загального о сягу втрат). Кровотеча з ран кін івок та втрата значного о у крові тако одні ю з основних ричин с ерті ри ивільних трав ах. т е ду е ва ливо знати як зу инити кровотечу та в іти застосовувати і знання на ракти і.

К З В ПР М Г К Р Пря и тиск на рану дозволя виграти час і да о ливість крові згорнутись. ля

ього нео хідно за о ливості ідняти трав овану частину тіла сильно натиснути на рану аль я и а о долонею. Кра е е зро ити через чисті арлю а о аток тканини.

к о рана велика гли ока отрі но с ро увати за овнити її тканиною. иснути варто о о а рука и яко ога сильні е. иск слід утри увати до ри уття едиків.

К К Р К В Р К ВК урнікет різновид д гута для ти -

часової зу инки кровотеч.Під час кровотечі з кін івки яка за -

гро у иттю нео хідно накласти турні -кет у тако у орядку

1. Затягнути турнікет навколо кін ів ки з кровотечею на 8 с ви е від іс я

оранення. лід ереконатися о тур -нікет розта овано не на сугло і.

2. Потягти за ли ку стрічку турнікета яко ога сильні е та за іксувати ого вільни кіне ь.

урнікет акладання турнікета

Кровотечі а артеріальна венозна

а

Ка ілярна кровотеча

190

о ді

. Закрутити вороток до зу инки кровотечі.

. За іксувати вороток.

. За исати час накладання турнікета.

Г Р М ПР КР В лгорит ді ри кровотечі оказано на схе і.

Зверніть увагу лід а ятати о надання до о оги ов язане з евни ризико . При контакті з кров ю та ін и и іологічни и рідина и отер ілого в деяких ви адках о ливе зара ення ін ек і ни и захворювання и зокре а си ілісо

о ге атито то о. о у в разі нео хідності контакту з кров ю та ін и и іологічни и рідина и вкра отрі но надіти гу ові рукавички за їх відсутності о на о горнути руку ело анови акето .

Переконатись у власні ез е і

Розта ування рани

Рука чи нога ия лечі ах

та онування ге остатико

( а ано) арлею а о чистою тканиною ря и ості ни

тиск на рану

и досту ни турнікет

Зна ти кровотечу о загро у иттю

и досту на а течка ер ої до о оги

Пря и тиск на рану чистою тканиною

накласти ви е іс я оранення затягнути до зу инки кровотечі

іак

і ак

К МП В Р разі відсутності турнікета для зу инки загрозливої кровотечі

з кін івок а о у разі кровотечі о загро у иттю у ділян і иї лече а о аху рану слід та онувати.

ам онуванн е введення в рану та она ( аток вати чи арлі яки оглина кров та ін і рідини) з етою зу инки крово

течі а о з лікувальною етою. а онують (за овнюють) рану кровос инною арлею

ге остатико звича ною арлею а о чистою тканиною ісля чого зді снюють тиск о о а рука и. иск утри ують до ри уття

едиків.

К К П В ЗК иснуча ов язка створю ості не натискання на евну частину тіла. а рану о кро

воточить накладають стерильну серветку а о инт. Поверх неї кладуть ільни валик з инта а о вати яки туго ри интовують.

ехніка та онування рани

191


ехніка накладання тиснучої

ов язкиа в

акі ов язки о на накладати на удь яку ділянку тіла. иснучу ов язку ри зу и -нені кровотечі о на не зні ати до надход ення отер ілого до лікувального закладу.

знакою равильно накладеної тиснучої ов язки ри инення кровотечі ( ов язка не ро ока ). к о е вид ов язки наклада ться на іс е оранення отрі но ува но

сте ити за ти о не еретиснути нею вени ти са и не ере код ати руху крові. В ін о у ви адку о ливе різке зни ення а о навіть овна зу инка руху крові (стаз). Поді не ору ення кровоо ігу о е с ровокувати ідви ення кров яного тиску у венах ви е іс я оранення і як наслідок осилення кровотечі. Коли ору ено техніку на -кладення ов язки а о використано невід овідни атеріал с остерігаються си то и стазу аль і на оранені ру і а о нозі очинають синіти.

Ко ен ві ськовослу ове ь за ез ечу ться акета и ерев язуваль ни и індивіду -альни и які використовуються для накладання тиснучої ов язки.

К В П Р Винос оранених е очаткова на іль ва ка від овідальна ланка евакуа ії о -

стра далих з іс я ура ення. осо ів виносу агато. Вони в основно у зале ать від у ов о ової о становки характеру локаліза ії о код ення. ко но у конкретно у ви адку рятувальник овинен вирі ити яки з них на ен трав атични для оране -ного і зручни для виносу. Розглянь о декілька с осо ів.

осо и виносу оранено о одні осо о е до омі ни асо івПораненого о на виносити на руках на лечі та на с ині. а с ині ереносять у ви -

адках коли не о код ені верхні кін івки отер іли рито ни . е с осі о на за -стосовувати ри іль ості оранень (крі оранення в ивіт) але він ду е трудо істки і ридатни ли е ід час еренесення ораненого на невеликі відстані. Винос на лечі роти оказани ри ораненнях голови ивота.

сі три с осо и не ридатні ри ерело і стегна кісток тазу і хре та.осо и виносу оранено о двома осо ами е до омі ни асо ів

о таких с осо ів нале ать винос на «за ку» і со ою і на руках.

а еренесення ораненого на с ині еренесення ораненого на руках в ерене -сення ораненого на лечі винос ораненого на «за ку» винос ораненого і

со ою д винос ораненого на ля і

а б в д

инос оранено о на м і та с осо и виносу оранено о двома р тува никами а до омо о та е ни а о ідру ни асо ів

иноси на но а а намета то о

192

о ді

а ля ка одягання ля ки «вісі кою» та винос ораненого на такі ля і одні ю осо -ою в винос ораненого на ля і дво а осо а и г винос ораненого у ла на еті

а б в г

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ1. Як класифікуються кровотечі? Які відмінності між артеріальною і венозною кровотечею?2. Поясніть алгоритм дій при кровотечі, яка загрожує життю.3. Розкажіть про техніку:

прямого тиску на рану; накладання турнікета на верхні та нижні кінцівки; тампонування рани; накладання тиснучої пов’язки.

1. Поясніть, чому важлива швидка реакція на кровотечу.2. Яких правил особистої безпеки слід дотримуватися під час надання домедичної допомоги при кровотечах?3. Користуючись додатковими джерелами інформації, розкажіть про:

техніку виносу поранених з використанням лямки, складеної кільцем і петлею; способи відтягування поранених.

Практи ні завдання Пока іть

як накладати турнікет на верхні ни ні кін івки як роводити та онування рани як ереносити оранених (різні с осо и).

З М

Всту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Розділ 1. ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ 1. снови ез еки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2. Мі народне ві ськове с івро ітни тво

та участь з ро них ор увань країни в иротворчих ісіях . . . . . . . . . . . . . . . . 1

Розділ 2. ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ НА ЗАХИСТІ ВІТЧИЗНИ . ор ативно равова аза з ві ськових итань. Ві ськова рисяга

та ві ськова си воліка країни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 . сторія розвитку українського ві ська . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . снови і народного гу анітарного рава . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . снови і народного гу анітарного рава. Захист ертв ві ни

та ивільних о ктів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ 3. СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ . Ві ськовослу ов і та стосунки і ни и. Ві ськова дис и ліна . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 8. рганіза ія внутрі ньої слу и . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

Розділ 4. СТРОЙОВА ПІДГОТОВКА . тро ові ри о и і рух ез з рої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 10. трої відділення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

Розділ 5. ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА 11. тріле ька з роя та овод ення з нею . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 0 12. снови стріль и зі стріле ької з рої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 . вто атична з роя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 1 . Гвинтівки та ру ни і . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121 1 . о ри аси. Мінно ви ухові ристрої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

Розділ 6. ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА 1 . сновні риси загальнові ськового ою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 1 . ндивідуальні дії солдата та вза одії у складі дві ок і гру . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 8 18. снови ві ськової то огра ії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1

Розділ 7. ПРИКЛАДНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА 1 . илова ідготовка та одолання ере код . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 20. снови са озахисту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 0

Розділ 8. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ 21. адзвича ні ситуа ії ирного та во нного часу та загроза їх виникнення . . . . . . . . . 1 2 22. адзвича ні ситуа ії риродного техногенного во нного

і со іально олітичного характеру . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1

Розділ 9. ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА 2 . азова ідтри ка иття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 182 2 . адання до едичної до о оги ри кровотечах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 188

ÓÄÊ 355(075.3) ÁÁ Ã56 - GDZ4YOU...ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ (рівень...

Documents

Transcript of ÓÄÊ 355(075.3) ÁÁ Ã56 - GDZ4YOU...ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ (рівень...