Додаток 1 - nubip.edu.ua · Гігієна утримання бджіл та...

2

1. Опис навчальної дисципліни

Утримання та гігієна тварин (назва)

Спеціальність, освітній ступінь

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

Спеціальність 204 – “Технологія виробництва та

переробки продукції тваринництва”

Спеціалізація --

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Обовʼязкова

Загальна кількість годин 240

Кількість кредитів ECTS 8

Кількість змістовних модулів 4

Курсовий проект (робота) -

Форма контролю Залік іспит

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форми

навчання

Денна форма

навчання

Заочна форма

навчання

Заг. СТН Заг. СТН

Рік підготовки (курс) 2,3 2 2,3

Семестр 4,5 3, 4 4,5

Лекційні зайняття 60 год 60 год 60год

Лабораторні зайняття 120 год 120 год 120год

Самостійна робота 60 год 30 год 90год

Індивідуальні зайняття - 30 -

Кількість тижневих аудиторних

годин для денної форми навчання

4

3

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: формування теоретичних знань та набуття практичних навичок з

планування, організації і проведення гігієнічних та санітарно-

профілактичних заходів у галузі тваринництва.

Завдання: засвоєння студентами базових понять дисципліни та

вивчення факторів зовнішнього середовища та впливу їх на організм тварин;

науково-практичне обґрунтування параметрів мікроклімату; розробка

санітарно-гігієнічних правил, нормативів, раціональних способів утримання,

годівлі, напування та експлуатації різних видів сільськогосподарських тварин

з обов'язковим забезпеченням охорони навколишнього середовища.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

теоретичні основи механізмів впливу факторів зовнішнього

середовища та мікроклімату на організм тварин;

гігієнічні нормативи і правила утримання, питання годівлі та догляду

тварин.

вміти:

досліджувати параметри мікроклімату та зовнішнього середовища

давати їм гігієнічну оцінку, а також використовувати набуті знання;

впроваджувати в практику набуті знання;

підтримувати стабільне здоров'я тварин, високу резистентність

організму тварин підвищувати їх продуктивність, якість продукції, а

також запобігати забрудненню навколишнього середовища відходами

тваринництва..

3. Програма та структура навчальної дисципліни для: - повного терміну денної (заочної ) форми навчання

- скороченного терміну денної (заочної ) форми навчання

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма заочна форма всьог

о

у тому числі всьо

го

у тому числі

л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Модуль 1 ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Предмет і

завдання курсу гігієни

тварин. Історичний нарис

розвитку гігієни тварин.

2 4 2 2 4 3

Тема 2. Гігієнічне значення

хімічного складу повітря.

Біологічні властивості

повітря.

2 4 2 2 4 3

Тема 3. Гігієнічне

значення і оцінка фізичних 2 4 2 2 4 3

4

властивостей повітря

(температура, вологість).

Тема 4. Гігієнічне

значення і оцінка фізичних

властивостей повітря

(швидкість руху повітря,

атмосферний тиск).

2 4 2 2 4 3

Тема 5. Теплообмін між

організмом і довкіллям. 2 4 2 2 4 3

Тема 6. Сонячна радіація

та її вплив на організм

сільськогосподарських

тварин.

2 4 2 2 4 3

Тема 7. Системи

вентиляції тваринницьких

приміщень. Тепловий

баланс.

2 4 2 2 4 3

Тема 8. Санітарно-

гігієнічні вимоги до

підстилки та гнойового

господарства.

2 4 2 2 4 3

Разом за змістовим

модулем 1 16 32 16 16 32 24

Модуль 2 ГІГІЄНА КОРМІВ ТА ВОДОПОСТАЧАННЯ


Тема 9. Гігієнічні вимоги

до питної води,

водопостачання ферм і

напування тварин

2 4 2 2 4 3

Тема 10. Вплив якості

питної води на

продуктивність і здоров‟я

тварин

2 4 2 2 4 3

Тема 11. Гігієнічна оцінка

методів очистки і

знезараження питних і стічних

вод

2 4 2 2 4 3

Тема 12. Гігієна кормів та

годівлі с.-г. тварин. 2 4 2 2 4 3

Тема 13. Профілактика

кормових захворювань і

отруєнь. 2 4 2 2 4 3

Тема 14.. Гігієна

транспортування тварин 2 4 2 2 4 3

Тема 15. Гігієна ґрунту 2 4 2 2 4 3


модулем 2 14 28 14 14 28 21

Всього 135 30 60 30 30 30 45

Модуль 3 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПРИМІЩЕНЬ


Тема 1. Вибір ділянки для

будівництва

тваринницького

2 4 2 2 4 3

5

приміщення.

Тема 2. Санітарно-гігієнічні

вимоги до тваринницьких

підприємств і приміщень. 2 4 2 2 4 3

Тема 3. Санітарний захист

ферм та комплексів 2 4 2 2 4 3

Тема 4. Дезінфекція,

дезінсекція, дератизація

об'єктів ветеринарного

нагляду.

2 4 2 2 4 3

Тема 5. Етологія, адаптація

та акліматизація тварин.

Стреси та їх профілактика 2 4 2 2 4 3

Тема 6. Гігієна догляду за

с.-г. тваринами. 2 4 2 2 4 3


модулем 3 12 24 12 12 24 18

Модуль 4 СПЕЦІАЛЬНА ГІГІЄНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН


Тема 7. Гігієнічні вимоги до

утримання великої рогатої

худоби 2 4 2 2 4 3

Тема 8. Гігієна

вирощування телят,

ремонтного і

відгодівельного молодняку

великої рогатої худоби.

2 4 2 2 4 3


до утримання свиней. 2 4 2 2 4 3

Тема 10. Гігієна

вирощування поросят,

ремонтного і відгодівельного

молодняку.

2 4 2 2 4 3


до утримання овець і

вирощування ягнят

2 4 2 2 4 3


до утримання коней і

вирощування лошат. 2 4 2 2 4 3

Тема 13. Гігієна, утримання

с.-г. птиці і вирощування

молодняку. 2 4 2 2 4 3

Тема 14. Гігієна утримання

кролів і хутрових звірів 2 4 2 2 4 3

Тема 15. Гігієна утримання

бджіл та ставового рибництва. 2 4 2 2 4 3


модулем 4 18 36 18 18 36 27

Всього 120 30 60 60 120 30 60 45

Всього 240 60 120 60 240 60 120 90

6

4. Теми семінарських занять № з/п Назва теми Кількість годин

1

2

3

…

5. Теми практичних занять № з/п Назва теми Кількість

годин

1

2

3

…

6. Теми лабораторних занять №

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Визначення атмосферного тиску 1

2 Визначення температури повітря. 1

3 Визначення вологості повітря. 2

4 Визначення швидкості руху і охолоджувальних властивостей

повітря

2

5 Визначення вмісту шкідливих газів у повітрі.(. вуглекислого

газу, аміак, сірководень, метан) та рівня шуму у тваринницькому

приміщенні

2

6 Визначення освітленості тваринницьких приміщень. 2

7 Розрахунок об‟єму вентиляції тваринницьких приміщень. 2

8 Методика обчислення теплового балансу тваринницьких

приміщень

4

Разом 16

9 Санітарно-топографічне обстеження джерел водопостачання

та санітарно-гігієнічний контроль фізичних властивостей води.

1

10 Визначення хімічних властивостей води (гігієнічний контроль за

процесами самоочищення води).

1

11 Визначення вмісту амонійного азоту (аміаку) у воді, нітритів і

нітратів у питній воді

2

12 Визначення вмісту хлоридів, сульфатів і заліза у воді. 2

13 Методи очищення та поліпшення якості питної води. 2

14 Знезараження води (фізичні та хімічні методи) 2

15 Оцінка якості силосу і коренебульбоплодів. 2

16 Санітарно-гігієнічна оцінка ґрунту 2

Разом 14

17 Проектування тваринницьких приміщень та читання проектної

документації.

2

18 Технологічні стреси тварин та їх профілактика 4

19 Поведінка тварин різних видів та статево-вікових груп 2

7

20 Дезінфекція, дезінсекція, дератизація об'єктів на

тваринницькому підприємстві

2

21 Правила догляду за тваринами. Чищення шкіри тварин, догляд за

кінцівками.

2

Разом 12

22 Нормативні вимоги до утримання великої рогатої худоби

(доросла худоба)

2

23 Нормативні вимоги до вирощування телят, ремонтного і

відгодівельного молодняку великої рогатої худоби.

2

24 Нормативні вимоги до утримання свиней (доросле поголі в'я) 2

25 Нормативні вимоги до вирощування поросят, ремонтного і

відгодівельного молодняку.

2

26 Нормативні вимоги вимоги до утримання овець і вирощування

ягнят

2

27 Нормативні вимоги вимоги до утримання коней і вирощування

лошат.

2

28 Нормативні вимоги до утримання с.-г. птиці і вирощування

молодняку.

2

29 Нормативні вимоги до утримання кролів і хутрових звірів 2

30 Нормативні вимоги до утримання бджіл та ставового рибництва. 2

Разом 18

Разом 60

8

7. Контрольні питання, комплекти тестів для визначення рівня засвоєння знань студентами.

Контрольні питання

1. Предмет і завдання гігієни тварин. Роль зоогігієнічних заходів щодо

охорони навколишнього природного середовища.

2. Гігієна – основа загальної профілактики захворювань

сільськогосподарських тварин.

3. Роль гігієнічних вимог При проектуванні, будівництві, реконструкції та

експлуатації тваринницьких об'єктів, а також у збереженні довкілля від

забруднень відходами тваринництва.

4. Повітряне середовище -постійний зовнішній подразник організму тварин.

5. Температура повітря як гігієнічний фактор. Вплив високих і низьких

температур на організм тварин.

6. Теплообмін між організмом і зовнішнім середовищем. Хімічна й фізична

терморегуляція. Шляхи втрати теплоти організмом.

7. Вологість повітря, її гігієнічне значення. Гігрометричні показники повітря:

абсолютна,максимальна і відносна вологість, дефіцит вологості і точка

роси.

8. Вологість повітря у тваринницьких приміщеннях. Вплив вологості повітря

на організм тварин.

9. Заходи щодо підтримання оптимальної вологості у тваринницьких

приміщеннях.

10. Дія на організм комплексу температури і вологості.

11. Рух повітря, його причини та гігієнічне значення. Вплив руху повітря на

організм тварин.

12. Особливості впливу на організм" тварин тріади фізичних факторів:

температури, вологості, швидкості руху повітря

13. Атмосферний тиск і його вплив на організм тварин. Величина

атмосферного тиску. Гірська хвороба, її профілактика

14. Склад і властивості сонячної радіації. Основні складові природної сонячної

радіації, їх гігієнічна оцінка.

15. Вплив сонячної радіації на організм тварин.

16. Нормування природного і штучного освітлення тваринницьких приміщень.

17. Застосування ультрафіолетового та інфрачервоного опромінення для

обігрівання тварин.

18. Аеронізація повітря та її гігієнічне значення при стійловому утриманні

тварин.

19. Механічні домішки повітря. Дія пилу на організм тварин.

20. Мікроорганізми тваринницьких приміщень.

21. Заходи щодо запобігання забрудненню повітря.

22. Зниження шкідливої дії виробничих шумів, вібрацій на організм тварин.

23. Газовий склад атмосферного, видихуваного повітря та повітря

тваринницьких приміщень.

9

24. Основні токсичні гази повітря тваринницьких приміщень.

25. Граничне допустимі концентрації (ГДК) шкідливих газів у тваринницьких

приміщеннях. Гігієнічне значення озону.

26. Заходи щодо зниження вмісту шкідливих газів у повітрі приміщень для

тварин

27. Поняття погоди, клімату, мікроклімату. тварин.. Вплив клімату й

мікроклімату на організм тварин. Акліматизація.

28. Мікроклімат тваринницьких приміщень.

29. Переваги холодного утримання молодняку тварин та його значення у

розв'язанні питань еколого-економічного характеру.

30. Охорона повітряного басейну від забруднень у межах тваринницьких ферм

і комплексів.

31. Грунт як елемент біосфери. Гігієнічне значення механічного складу та

фізичних властивостей грунту.

32. Процеси самоочищення грунту. Санітарна оцінка грунту. Методи

оздоровлення і знезараження грунту.

33. Охорона грунту від забруднення екологонебезпечними агентами.

Прибирання і утилізація трупів тварин.

34. Фізичні, хімічні та біологічні природної води.властивості

35. Санітарна охорона водних джерел.

36. Метода контролю за якістю води Допустимі концентрації шкідливих

речовин в питній воді.

37. Водопостачання на фермах і пасовищах. Системи водопостачання.

38. Норми потреби у воді. Організація водопою тварин. Гігієна напування

тварин (молодняку та різних видів і вікових груп тварин).

39. Методи поліпшення якості, очищення і знезараження питної води. Стічні

води, їх характеристика, способи очищення і знезараження.

40. Роль повноцінної годівлі в реалізації генетичного потенціалу тварин та

отриманні високоякісних продуктів тваринництва.

41. Гігієнічні вимоги до виробництва, заготівлі, зберігання, переробки і

використання кормів.

42. Профілактичні заходи при згодовуванні картоплі, буряків, гички, браги та

жому.

43. Особливості санітарно-гігієнічного контролю за кормами в умовах

промислових комплексів, підсобних і фермерських господарств.

44. Гігієнічна оцінка тваринницьких приміщень як складових елементів

технологічного процесу виробництва продукції тваринництва.

45. Використання досягнень науки та практичного досвіду в проектуванні,

будівництві та використанні тваринницьких об'єктів.

46. Види тваринницьких приміщень та їх загальна характеристика.

47. Санітарно-гігієнічний контроль за проектуванням, будівництвом,

реконструкцією та експлуатацією тваринницьких приміщень.

10

48. Нормативно-рекомендаційні документи, які використовуються при

розробці проектно-кошторисної документації при проектуванні,

будівництві та реконструкції тваринницьких будівель.

49. Завдання на проектування.

50. Вибір ділянки для будівництва тваринницьких приміщень.

51. Санітарно-гігієнічні, еколого-ветеринарні, інженерно-технічні та

економічні вимоги до ділянки під забудову.

52. Види проектів.

53. Генеральний план (генплан).

54. Функціональне зонування і впорядкування території ферми. Захист

тваринницьких об'єктів від занесення інфекції.

55. Будівельні матеріали і конструкції та їх гігієнічна оцінка.

56. Основні властивості будівельних матеріалів.

57. Санітарно-гігієнічні вимоги до окремих частин (будівель: основи,

фундаменту, стін, стелі, підлоги тощо.

58. Вимоги до санітарно-технічного обладнання тваринницький приміщень.

Теоретичні основи вентиляції.

59. Системи вентиляції. Значення режимів роботи вентиляційних систем у

створенні динамічного мікроклімату у приміщеннях.

60. Тепловий баланс тваринницьких приміщень. Заходи щодо збереження

тепла та економії енергоресурсів.

61. Системи каналізації тваринницьких приміщень.

62. Способи прибирання гною і гноївки. Способи зберігання та знезараження

гною, переробка його на біогаз.

63. Дезинфекція, дезінсекція та дератизація.

64. Особливості санітарно-гігієнічних вимог до будівництва і експлуатації

приміщень фермерських та інших господарств приватного сектора.

65. Гігієнічне та еколого-економічне обгрунтування доцільності організації

пасовищного утримання тварин.

66. Зоогігієнічні вимоги до пасовищ. Система заходів (ветеринарно-гігієнічних

та ін.), спрямованих на підготовку до переведення тварин на літнє

утримання.

67. Особливості літнього утримання різних видів та вікових груп тварин.

68. Наукове обґрунтування заходів з гігієни догляду за тваринами та їх

значення для підвищення продуктивності, стану здоров'я та поліпшення

санітарних якостей продукції.

69. Методи і практичні вимоги догляду за шкірою, молочною залозою,

кінцівками тощо. Чищення, миття та купання тварин. Загартування тварин.

70. Профілактика травматизму і захворювань кінцівок тварин.

71. Гіподинамія і гіпоксія - основні причини зниження продуктивності й

резистентності організму тварин до захворювань.

72. Дозований примусовий моціон тварин, організація прогулянок та їх вплив

на стан здоров'я, продуктивність і репродуктивні функції.

11

73. Особливості організації догляду за тваринами у спецгоспах, комплексах,

підсобних та інших господарствах.

74. Загальні вимоги до підготовки тварин для транспортування.

75. Гігієна перевезення тварин залізничним, автомобільним, водним,

повітряним транспортом.

76. Норми навантаження і гігієнічні вимоги при перевезенні тварин.

77. Профілактика травматизму та захворювань тварин. Організація годівлі та

напування тварин.

78. Санітарні заходи під час перегону тварин ґрунтовими шляхами.

79. Значення етології у підвищенні продуктивності і зниженні стресів у

тварин. Основні форми поведінки тварин.

80. Адаптація морфологічна, анатомічна і фізіологічна до умов годівлі.

81. Акліматизація тварин. Гігієнічні вимоги до умов утримання тварин у

період акліматизації.

82. Стрес, види стресів та ж значення в тваринництві. Профілактика стресів.

83. Адаптаційна здатність і стресостійкість організму тварин.

84. Організація оптимальних умов утримання тварин.

85. Гігієнічна оцінка систем утримання великої рогатої худоби. Гігієнічні

вимоги до приміщень для великої рогатої худоби.

86. Типи, місткість, склад приміщень.

87. Внутрішнє планування приміщень, розміщення у них тварин.

88. Обладнання корівників, телятників, пологових відділень з

профілакторіями, доїльних залів, блоків, майданчиків.

89. Типи стійл, кліток, прив'язі, годівниць та їх гігієнічна оцінка.

90. Запуск корів. Гігієнічний режим годівлі, утримання та догляду за

сухостійними коровами і нетелями.

91. Гігієна отелення, особливості новотільного періоду.

92. Гігієна роздоювання при машинному і ручному доїнні корів. Профілактика

маститів.

93. Гігієна догляду, годівлі та утримання племінних тварин, бугаїв-плідників.

Вирощування та оцінка бугаїв в умовах елеверу.

94. Санітарно-гігієнічні вимоги до природного парування і штучного

осіменіння худоби.

95. Гігієнічна оцінка різних способів утримання телят. Гігієна утримання телят

у профілакторний та молочний періоди.

96. Санітарно-гігієнічні вимоги до комплектування, утримання, догляду за

тваринами при вирощуванні ремонтного молодняку та виробництві

яловичини.

97. Гігієнічна оцінка систем утримання свиней.

98. Гігієнічні вимоги до різних типів свинарників та особливості їх

внутрішнього обладнання. Гігієна кнурів-плідників.

99. Гігієнічні вимоги до догляду, утримання, годівлі холостих, поросних та

підсисних свиноматок.

12

100. Гігієна опоросів, утримання та годівлі поросят-сисунів, їх біологічні

вості;

101. Гігієнічні вимоги при відлученні поросят. Гігієна утримання, годівлі,

догляду за поросятами відлученими від маток.

102. Гігієна вирощування ремонтного молодняку.

103. Гігієна відгодівлі свиней.

104. Системи утримання овець та кіз, їх гігієнічна оцінка. Гігієнічні вимоги

до приміщень та їх технологічного обладнання.

105. Системи утримання коней та їх гігієнічна оцінка. Типи, місткість

приміщень для коней та їх внутрішнє обладнання.

106. Системи утримання птиці та їх гігієнічна оцінка. Зоогігієнічні вимоги

до утримання птиці на фермах, птахофабриках та в підсобних

господарствах.

107. Системи утримання кролів та хутрових звірів. Гігієнічні вимоги до

приміщень для утримання кролів та хутрових звірів (крільчатники, шеди).

108. Системи утримання бджіл, типи бджільницьких господарств.

Мікроклімат бджолиного житла.

109. Системи рибницьких господарств. Зоогігієнічні вимоги при виборі

водоймища для товарного рибництва.

110. Екологічне забруднення середовища і його вплив на організм

сільськогосподарських тварин.

111. Джерела радіаційного забруднення навколишнього середовища.

112. Особливості міграції радіонуклідів у грунт та забруднення ними

сільськогосподарських культур і кормів.

113. Особливості надходження радіонуклідів в організм

сільськогосподарських тварин та у тваринницьку продукцію.

114. Особливості ведення тваринництва на території радіаційного

забруднення.

Тестові завдання

1) Мікроклімат визначають наступні поняття:

a. Клімат обмеженого середовища: його фізичні і хімічні

властивості, наявність бактерій, пилових часток,

електрозарядність повітря тощо.

b. Елемент біосфери, її фізичні, хімічні, біологічні складові.

c. Зовнішнє повітря окремих географічних територій з

характерними фізичними, хімічними і біологічними

властивостями.

d. Повітря обмеженого середовища.

2) На тварин впливають наступні фактори середовища:

a. Фізичні, хімічні, біологічні та етологічні.

b. Фізичні, технічні, кліматичні.

c. Хімічні, механічні, біологічні.

d. Етологічні, фізичні, хімічні.

13

3) Під терміном "зона теплової байдужості" підрозумівають:

a. Температуру при якій основний обмін та теплопродукція

знаходяться на мінімумі.

b. Індиферентну для тварин температуру.

c. Зона теплового комфорту не має певного рівня.

d. Стан, при якому теплопродукція і тепловитрати мінімальні, що

залежить від рівня годівлі, утримання та сезонних змін.

4) Під терміном гіпотермія розуміють:

a. Загибель тварин.

b. Переохолодження тварин.

c. Терморегуляцію організму.

d. Виснаження тварин.

5) Під терміном гіпертермія розуміють:

a. Переохолодження тварин.

b. Порушення терморегуляції.

c. Гостре перегрівання тварин.

d. Підвищення температури тіла тварин.

6) Абсолютною вологістю повітря називають:

a. Кількість водяної пари (в грамах), яка міститься в 1 м3 повітря.

b. Відношення водяної пари, яка міститься в 1 м3 повітря до

максимальної вологості.

c. Максимальна кількість водяної пари (в грамах), яка може

знаходитись в 1 м3 повітря при даній температурі.

d. Здатність повітря поглинати водяну пару.

7) Відношення абсолютної вологості до максимальної, називається:

a. Відносною вологістю.

b. Абсолютною вологістю.

c. Точкою роси.

d. Дефіцитом насичення.

8) Різниця між максимальною і абсолютною вологістю при даній

температурі називається:

a. Дефіцитом насичення.

b. Абсолютною вологість.

c. Максимальною вологість.

d. Точкою роси.

9) Джерела надходження вологи у тваринницькі приміщення:

a. Атмосферне повітрям.

b. Випаровування вологи з кормів.

c. Атмосферне повітря, випаровування з оточуючих конструкцій,

виділення тварин.

d. Випаровування з напувалок.

10) Під “розою вітрів” підрозумівають:

a. Графічне зображення напрямків руху зовнішніх мас повітря та

частоти їх повторення на певній місцевості.

14

b. Направлений рух повітря на конкретній місцевості.

c. Швидкість руху повітря в залежності від пори року.

d. Рух повітряних мас в закритих приміщеннях.

11) Світлове голодування у дорослих тварин може призвести до:

a. Зниження статевої активності, заплідненості та виникнення

тимчасового безпліддя.

b. Загострення зору.

c. Сліпоту тварин.

d. Порушення зорового нерва.

12) Природна освітленість вимірюється в:

a. Люменах

b. Люксах

c. Люксметрах

d. Ньютонах

13) Під терміном світловий коефіцієнт (СК) підрозумівають:

a. Коефіцієнт заскленості вікон.

b. Відношення освітленої площі вікон до площі підлоги.

c. Кількість вікон у приміщенні.

d. Кількість світла, що надходить у приміщення через вікна.

14) Природна освітленість приміщень нормується наступними

способами:

a. Геометричним та світлотехнічним.

b. Освітлювальним.

c. Статистичним.

d. Світловим.

15) Шкідливими в тваринницькому приміщенні вважаються наступні

гази:

a. Кисень, азот, озон, окис вуглецю.

b. Сірководень, аміак

c. Вуглекислий газ, сірководень, аміак

d. Метан, окис азоту.

16) Вуглекислий газ (СО2) у тваринницькі приміщення надходить:

a. При розкладі сечі, калу, залишків кормів.

b. При диханні тварин

c. З атмосферним повітрям, розкладі сечі, калу, залишків кормів та

під час дихання.

d. При обігріві приміщення твердим паливом.

17) У процесі дихання тварин при зв‟язуванні СО2 із залізом

гемоглобіну крові утворюється:

a. Карбоксигемоглобін.

b. Метгемоглобін.

c. Оксигемоглобін.

d. Лужний гематин.

15

18) Основні джерела надходження NH3 в повітря тваринницьких

приміщень:

a. Атмосферне повітря

b. Дихання тварин.

c. Гниття кормів

d. Сеча, гниття азотовмісних речовин.

19) У процесі дихання тварин при зв‟язуванні NH3 із залізом






20) Основними джерелами надходження H2S в повітря тваринницьких

приміщень є:

a. Атмосферне повітря

b. Дихання тварин.

c. Гниючі сірковмісні органічні речовини, гноївкозбирачі,

каналізаційна система.

d. Обладнання для обігріву приміщень.

21) У процесі дихання тварин при зв‟язуванні H2S із залізом






22) Зниження загазованості тваринницьких приміщень досягається

наступними методами:

a. Видаленням екскрементів один раз на місяць.

b. Використанням зволоженої підстилки

c. Оптимальною вентиляцією приміщень, щоденним видаленням

сечокалових мас, застосуванням підстилки, абсорбентів.

d. Обігрівом приміщення.

23) Атмосферний тиск вимірюється:

a. Ньютонах

b. Люксах.

c. Міліметрах ртутного стовпчика, барах, гектопаскалях

d. Барах, міліметрах, люксах.

24) За походженням пил буває:

a. Органічним, мінеральним та змішаним.

b. Механічним та біологічним

c. Технічним, кормовим та біологічним

d. Транспортним, кормовим, радіаційним

25) Підвищенню мікробного забруднення у тваринницьких

приміщеннях сприяють наступні фактори:

16

a. Підвищення температури повітря, вологості, відсутність УФ-

променів, зосередження значної кількості тварин на обмеженій

території.

b. Низькі температури.

c. Зменшення кількості тварин, недостатня робота вентиляції.

d. Використання неякісної підстилки.

26) За тривалістю поширення звукової хвилі та гучністю шум може

бути:

a. Переривчастим

b. Постійним

c. Імпульсивним

d. Постійним, непостійним, переривчастим

27) В тваринницьких приміщеннях застосовують наступні системи

вентиляції:

a. Природну, механічну, комбіновану або змішану

b. Припливно-витяжну.

c. Природну.

d. Спеціальну, з урахуванням площі та об‟єму приміщень

28) Годинний об‟єм вентиляції розраховують за наступними

параметрами мікроклімату:

a. Вологістю та швидкістю руху повітря

b. Вуглекислим газом, аміаком та сірководнем

c. Вологістю повітря, вуглекислим газом та надлишковим теплом

d. Температурою повітря, вуглекислим газом та вологістю

29) При розрахунках L СО2 враховують:

a. Кількість СО2 в літрах, яку виділяють всі тварини даного

приміщення за 1 годину

b. Кількість СО2 в м3, яку виділяють всі тварини даного

приміщення за 1 годину

c. Загальну масу тварин в приміщенні

d. Кількість тварин в приміщенні

30) Додатковий відсоток від загальної кількості вологи, що виділяють

всі тварини в приміщенні становить:

a. 10-15 % для ВРХ

b. 30-40 % для овець

c. 30-40 % для свиней

d. 10-12 % для свиней

31) Кратність обміну повітря в тваринницьких приміщеннях в нормі

повинна становити:

a. 5 разів за годину взимку, 10 разів в перехідні періоди, 15 раз

влітку

b. 1 раз за годину взимку, 2 рази в перехідні періоди, 3 рази влітку

c. 10 раз за годину взимку, 20 разів в перехідні періоди, 30 разів

влітку

17

d. 3 рази за годину взимку, 6 разів в перехідні періоди, 9 разів

влітку

32) Тепловий баланс приміщень це:

a. Співвідношення між надходженням тепла в приміщення та його

витратами

b. Рівновага між температурою в приміщенні та зовні для самого

холодного періоду року

c. Рівновага між теплом, яке виділяють тварини і теплом, яке

витрачається через огороджуючі конструкції

d. Рівновага між теплом, яке надходить і витрачається через

вентиляційні системи

33) Оптимальним тепловим балансом вважають:

a. Позитивний

b. Негативний

c. Комбінований

d. Нульовий, або врівноважений

34) При розрахунках теплового балансу враховується:

a. L (CO2)

b. L (H2O)

c. L (надлишкове тепло)

d. L (CO2) та L (H2O)

35) Коефіцієнт теплоємності повітря становить:

a. 0,28 ккал

b. 0,46 ккал

c. 0,31 ккал

d. 0,25 ккал

36) На випаровування 1 г вологи витрачається наступна кількість

тепла:

a. 0,595 ккал

b. 0,637 ккал

c. 0,245 ккал

d. 0,325 ккал

37) Концентрація вуглекислоти у повітрі тваринницьких приміщень

для великої рогатої худоби (дійні корови) становить, %:

a. 0,1

b. 0,25

c. 0,3

d. 0,4

38) Концентрація аміаку у приміщеннях для великої рогатої худоби

(дійні корови) становить, мг/м3:

a. 10

b. 20

c. 30

d. 3

18

39) Концентрація сірководню у приміщеннях для дорослих тварин

становить, мг/м3:

a. 30

b. 25

c. 10

d. 15

40) Світловий коефіцієнт для великої рогатої худоби становить:

a. 1:4-1:7

b. 1:6-1:9

c. 1:10-1:15

d. 1:20-1:35

41) Нормативні параметри температури (0 С) та відносної вологості

(%) режиму в корівниках при прив‟язному утриманні становлять:

a. Температура (8–10), відносна вологість (70).

b. Температура (6–10), відносна вологість (50).

c. Температура (4–7), відносна вологість (40).

d. Температура (13–16), відносна вологість (90).

42) Допустимий вміст пилу у приміщеннях для підсисних свиноматок

становить, (мг/м3):

a. 0,5–1,5

b. 1,0–3,0

c. 1,5–3,5

d. 2,5–4,0

43) Швидкість руху повітря у приміщеннях для овець становить,

(м/с):

a. 0,1–0,5

b. 0,25–1,5

c. 0,5–1,0

d. 0,5–2,5

44) Світловий коефіцієнт для овець становить:

a. 1:6-1:10

b. 1:20-1:25

c. 1:14-1:18

d. 1:30-1:38

45) Оптимальні параметри температури (0 С) і відносної вологості (%)

повітря для коней становлять.

a. Температура (8), відносна вологість (85).

b. Температура (20), відносна вологість (75).

c. Температура (12), відносна вологість (80).

d. Температура (17), відносна вологість (60).

46) Норматив концентрації аміаку у приміщеннях для коней

становить, мг/м3:

a. 10

b. 20

19

c. 25

d. 15

47) Норматив природного освітлення для птиці становить, (люкс):

a. 10–15

b. 15–20

c. 20–30

d. 30–75

48) Оптимальні параметри температури (0С) і відносної вологості

повітря (%) для птиці становлять:

a. Температура (16–18), відносна вологість (60–70).

b. Температура (10–12), відносна вологість (60-65).

c. Температура (19–22), відносна вологість (80–85).

d. Температура (20–22), відносна вологість (80–90).

49) Нормативи концентрації сірководню у приміщеннях для

молодняку тварин та птиці становлять, мг/м3.

a. 20

b. 5

c. 10

d. 25

50) Мікробне обсіменіння у приміщеннях для курей-несучок

становить, (тис/м3):

a. 100–150

b. 50–100

c. 220

d. 250–350

51) Допустимий рівень інтенсивності шуму у приміщеннях для тварин

не повинен перевищувати:

a. 30 децибел

b. 70 децибел

c. 100 децибел

d. 150 децибел

52) Відносна вологість і температура повітря визначаються:

a. Термометрами, гігрометрами, гігрографами.

b. Термометрами мінімальними, електротермометрами,

гігрографами.

c. Гігрографами, психрометрами, гігрометрами, термометрами,

термографами.

d. Термометрами і барометрами.

53) Атмосферний тиск вимірюється:

a. Атмосферними аналізаторами.

b. Анемометрами.

c. Психрометрами Асмана.

d. Барометрами, барографами.

54) Світлові величини визначаються:

20

a. Гальванометрами

b. Фотометрами

c. Яскравомірами, люксметрами та фотометрами

d. Радіометрами

55) Швидкість руху повітря і його охолоджуючі його властивості

визначаються:

a. Анемометрами та кататермометрами.

b. Анемометрами кульковими.

c. Анемометрами чашковими.

d. Термоанемометрами.

56) Концентрація сірководню в тваринницьких приміщеннях

визначається наступними методами:

a. Лінійно-колориметричними.

b. Органолептичними та індикаторними.

c. Якісними та кількісними.

d. Колориметричними.

57) Газовий склад повітря визначають:.

a. Фотометрами.

b. Барометрами.

c. Апаратом Кротова.

d. Газоаналізаторами: УГ–1, УГ–2.

58) Мікробну забрудненість повітря визначають:

a. Апаратом Кротова

b. Кататермометром

c. Термографом

d. Анемометром

59) Рівень акустичних шумів визначають:

a. Акустикомірами

b. Шумомірами

c. Психрометрами

d. Термографами

60) Зоогігієнічний норматив абсолютної вологості повітря становить,

г/м3:

a. 2–8

b. 5–10

c. 4–6

d. 4–7

61) Нормативним показником атмосферного тиску для України

прийнято вважати, мм.рт.ст.:

a. 760

b. 765

c. 755

d. 785

62) Зоогігієнічний норматив дефіциту насичення становить, г/м3:

21

a. 0,4–4,5

b. 0,2-3,7

c. 0,1–0,5

d. 0,3–0,8

63) Охолоджувальна здатність повітря Н (індекс) вказує на:

a. Витрати тепла в мілікалоріях з 1см2 прощі резервуара за 1 сек.

при охолодженні приладу від + 40 до + 30 градусів Цельсія.

b. Витрати тепла в мілікалоріях з 1см2 прощі резервуара за 1 сек.


c. Витрати тепла в мілікалоріях з 1см2 прощі резервуара за 2 сек.


d. Витрати тепла в мілікалоріях з 1см2 прощі резервуара за 2 сек.


64) Індивідуальний фактор кататермометра вказує на:

a. Витрати тепла в мілікалоріях з 1 см2 площі резервуара за час

охолодження від + 40 до + 33 градусів Цельсія.

b. Витрати тепла в мілікалоріях з 1 см2 площі резервуара за час


c. Витрати тепла в мілікалоріях з 1 см2 площі резервуара за час


d. Витрати тепла в мілікалоріях з 1 см2 площі резервуара за час


65) За допомогою кулькових кататермометрів вимірюють швидкість

руху повітря в діапазоні (м/сек.) :

a. 0,2–3,0

b. 0,04–2,0

c. 0,01-0,05

d. 0,02–5,0

66) Ртутними термометрами вимірюють температуру повітря в

діапазонах, в градусах Цельсія:

a. -40 + 375

b. -39 + 580

c. -39 + 375

d. -45 + 380

67) Спиртовими термометрами вимірюють температуру повітря в

діапазонах, в градусах Цельсія:

a. + 75,2 - 120

b. + 78,3 - 130

c. + 77,3 - 150

d. + 80,3 - 180

68) Спирт закипає при температурі, в градусах Цельсія:

a. +80,3

b. +78,3

c. +90,2

22

d. +68,8

69) Спирт замерзає при температурі, в градусах Цельсія:

a. -130

b. -160

c. -145

d. -68

70) Психрометричний коефіцієнт залежить:

a. Від температури повітря

b. Від швидкості руху повітря

c. Від вологості повітря

d. Від барометричного тиску

71) Під біогеохімічними ензоотіями розуміють:

a. Хвороби, які виникають внаслідок передачі через ґрунт

мікроорганізмів.

b. Хвороби, які виникають внаслідок надлишку або нестачі мікро-

та мікроелементів в ґрунтах.

c. Хвороби, які виникають внаслідок розмноження мікроорганізмів

в ґрунтах.

d. Хвороби, які виникають внаслідок розвитку гельмінтів,

найпростіших, сапрофітних грибів в ґрунтах.

72) Основними методами оздоровлення ґрунтів є:

a. Захист від забруднення промисловими відходами, хімічними

реагентами; меліорація, аерація, дезінфекція, біологічний

спосіб, обладнання міст збереження гною, знищення трупів

тощо.

b. Використання органічних добрив та рання оранка.

c. Осушування та дезінфекція.

d. Меліорація, аерація, дезінфекція.

73) Небезпечними для здоров‟я тварин являються наступні ґрунтові

мікроорганізми:

a. Збудники бешихи, паратифу.

b. Збудники паратуберкульозу, сказу.

c. Збудники сибірської виразки, правця, газової гангрени, ботулізму

тощо.

d. Збудники туберкульозу та ящуру.

74) Амоніфікацією ґрунтів це:

a. Мінералізація органічних речовин.

b. Утворення кінцевих продуктів розпаду - води, вуглекислоти та

солей азотної, азотистої, сірчаної та фосфорної кислот.

c. Утворення азотної кислоти.

d. Утворення азотистих сполук.

75) "Біогеохімічні провінції" це:

23

a. Вміст в надмірній або недостатній кількості в ґрунтах окремих

територій, макро- і мікроелементів, які мають важливе

біологічне значення.

b. Території різних кліматичних зон.

c. Біологічні та хімічні особливості ґрунтів.

d. Ґрунти різних територій.

76) Основні заходи по охороні ґрунтів від забруднення

тваринницькими об‟єктами:

a. Підтримка на тваринницьких фермах належного санітарного

стану.

b. Додержання на тваринницьких фермах правил видалення та

обеззараження гною, стічних вод.

c. Належне збереження та обеззараження гною, стічних вод,

утилізація трупів тварин, дезінфекція, санація території.

d. Санація території, знищення трупів.

77) На санітарний стан водойм впливають наступні умови:

a. Фізичні, хімічні та біологічні.

b. Інтенсивність окислювальних процесів у воді.

c. Наявність промислових і с.-г. підприємств з недостатньою

системою очистки стічних вод, рельєф місцевості, хімічний

склад ґрунтів, стан біоценозу тощо.

d. Наявність джерел бактеріального забруднення.

78) Вода по запаху оцінюється:

a. По 5-ти бальній шкалі.

b. По 4-х бальній шкалі.

c. По 2-х бальній шкалі.

d. По 10-ти бальній шкалі.

79) Колір води оцінюється:

a. По платиново-кобальтовій шкалі.

b. Оцінюється по кольору.

c. По шрифту Снелла.

d. По пластиновим кольорам.

80) Відстоювання (освітлення) води проводять у спеціальних

відстійниках протягом, годин:

a. 14–24

b. 24–72

c. 2–8

d. 6–12

81) Найбільш ефективними джерелами водо забезпечення є:

a. Озера і водосховища.

b. Річки і ґрунтові води.

c. Підземні, артезіанські, джерельні.

d. Водопровідні.

82) Основними методами поліпшення якості питної води є:

24

a. Відстоювання, коагуляція, дезодорація, пом‟якшення.

b. Відстоювання і фільтрація.

c. Коагуляція, пом‟якшення.

d. Кип‟ятіння.

83) Основними методами знезараження питної води є:

a. Кип‟ятіння, хлорування.

b. Ультрафіолетове опромінювання, хлорування.

c. Термічна обробка (кип‟ятіння), УФ-опромінювання, хлорування і

озонування.

d. Коагуляція.

84) Вміст води у тілі дорослої тварини становить, %:

a. 30–40

b. 90–95

c. 40–50

d. 60–70

85) Для неповного аналізу води відбирають пробу в об‟ємі, літрів:

a. 5

b. 10

c. 2

d. 1

86) Для повного аналізу води відбирають, літрів:

a. 0,5

b. 1

c. 3

d. 5

87) Відбір проб води для аналізу проводять:

a. 1 раз рано вранці коли ще воду не брали

b. 1 раз пізно ввечері коли закінчили брати воду

c. раз вранці коли ще воду не брали і ще один раз пізно ввечері коли

закінчили брати воду

d. 1 раз в обідню пору

88) До фізичних показників якості води відносяться:

a. Температуру, запах, смак

b. Температуру, запах, смак, прозорість, колір, каламутність, рН.

c. Температуру, запах, смак, прозорість, колір, каламутність

d. Температуру, запах, смак, прозорість, колір, каламутність, сухий

залишок, твердість

89) До хімічних показників якості води відносять:

a. Вміст аміаку та амонійних солей, нітритів, нітратів, сульфатів,

хлоридів, заліза, постійну та карбонатну твердість, вміст важких

металів.

b. Вміст аміаку та амонійних солей, нітритів, нітратів, сульфатів,

хлоридів, заліза, постійну та карбонатну твердість, вміст

важких металів, рН.

25

c. Вміст аміаку та амонійних солей, нітритів, нітратів, сульфатів,

хлоридів, заліза, постійну та карбонатну твердість, прозорість.

90) До біологічних показників якості води відносять:

a. Окиснюваність води

b. Вміст розчинного кисню у воді

c. Величину рН води

d. Окиснюваність та вміст розчинного кисню у воді

91) Запах води визначають за температури, градусів Цельсія:

a. Одноразово при t 20

b. Одноразово при t 40

c. Дворазово при t 20 і t 40

d. Триразово при t 20, t 40, і 60

92) Нормативний показник сухого залишку води становить, г/л:

a. 0,5

b. 1,0

c. 1,5

d. 2,0

93) Твердість води зумовлюють наступні елементи:

a. Кальцій

b. Магній і хлор

c. Кальцій і магній

d. Кальцій і залізо

94) Залишкова кількість хлору у питній воді повинна складати, мг/л:

a. 0,2-0,5

b. 0,7-1,0

c. 1,0-1,2

d. 1,2-1,5

95) Питна вода для дорослих тварин повинна мати температуру,

градусів Цельсія:

a. 10–12

b. 3-5

c. 10–15

d. 4–8

96) Питна вода для молодняку тварин в залежності від віку повинна

мати температуру, градусів Цельсія:

a. 10–15

b. 30-40

c. 15–30

d. 10–20

97) Прозорість якісної питної води повинна бути не меншою, см:

a. 10

b. 20

c. 30

d. 40

26

98) рН доброякісної питної води становить:

a. 4,2–5,6

b. 3,8–7,4

c. 6,5–8,5

d. 4,2–8,4

99) Вміст заліза у воді не повинен перебільшувати, мг/л:

a. 0,1

b. 0,2

c. 0,4

d. 0,3

100) Твердість води вимірюється:

a. У міліграм-еквівалентах на 1 л.

b. У %.

c. У міліграмах.

d. У грамах

101) Постійна твердість води визначається:

a. Шляхом титрування

b. Інверсійним електрохімічним методом.

c. Арифметичним шляхом, віднімаючи від загальної твердості

твердість карбонатну

d. Колориметричним методом.

102) Колі-титром називають:

a. Найменший об‟єм досліджуваної води, в якому знайдено

кишкову паличку.

b. Об‟єм води, який відібраний для бактеріологічного аналізу.

c. Об‟єм води, який відібраний для гельмінтологічного аналізу.

d. Об‟єм води, який відібраний для мікробіологічних досліджень.

103) Колі-індексом називають:

a. Число кишкових паличок в 1 л води.

b. Число кишкових паличок в 0,5 л води.

c. Число кишкових паличок в 1,5 л води.

d. Число кишкових паличок в 2 л води.

104) Доброякісна питна вода повинна мати колі-титр не нижчий за,

мл:

a. 100

b. 200

c. 300

d. 400

105) Доброякісна питна вода повинна мати колі-індекс не більший

ніж, шт:

a. 3

b. 6

c. 9

d. 12

27

106) Хлорують воду розчином хлорного вапна, %:

a. 2

b. 6

c. 1

d. 10

107) Санітарно-гігієнічний контроль якості кормів проводять

наступними методами:

a. Зоохімічний аналіз.

b. Органолептична оцінка кормів, хімічний аналіз.

c. Органолептична оцінка, зоохімічний аналіз, ботанічний аналіз,

бактеріологічні і мікологічні дослідження.

d. Хімічний аналіз.

108) При поїданні тваринами кормів вражених токсичними грибами

виникають наступні захворювання:

a. Серцево-судинної системи

b. Дихальної системи

c. Мікози та мікотоксикози

d. Органів травлення

109) Нормативна вологість зерна різних культур становить, % ?

a. 20–25

b. 12–13

c. 15–16

d. 17–20

110) Ураженість зерна цвілевими грибами допускається, %

a. до 15

b. до 2

c. не повинно бути ураження цвілевими грибами

d. до 10

111) Визначення токсичності силосу проводиться:

a. Органолептично

b. Шляхом постановки біопроби на лабораторних тваринах

c. Фізичними методами

d. Хімічними методами

112) Вміст кислот у силосі відмінної якості наступний, % ?

a. Масляної – 5; оцтової – 10; молочної – 75.

b. Масляної – 0; оцтової – 25; молочної – 75.

c. Масляної – 10; оцтової – 45; молочної – 45.

d. Масляної – 30; оцтової – 30; молочної – 60.

113) Для визначення санітарної якості грубих кормів під час

органолептичного огляду на місці зберігання звертають увагу на:

a. Колір, запах, вологість.

b. Колір, запах, вологість, структуру, ботанічний склад, наявність

отруйних рослин.

28

c. Колір, запах, вологість, структуру, ботанічний склад, наявність

отруйних рослин, механічних домішок, цвілі.

d. Колір, запах, вологість, структуру, механічних домішок.

114) Вологість сіна і соломи має бути не більше, %:

a. 17

b. 18

c. 21

d. 12

115) Для визначення середньої проби грубих кормів з кожної партії

сіна і соломи відбирають не менше:

a. 5 кг, які складаються з окремих пучків по 200 250 г, з 20 різних

місць

b. 3 кг, які складаються з окремих пучків по 150 200 г, з 10 різних

місць

c. 1 кг, які складаються з окремих пучків по 100 150 г, з 10 різних

місць

d. 0,5 кг, які складаються з окремих пучків по 50-100 г, з 5 різних

місць

116) Відбір середньої проби силосу проводять:

a. Через 2 місяці після закладання на відстані 50 см від стін і

поверхні силосу і 3,5 м від торцевих стін чи бурта.

b. Через 1 місяць після закладання на відстані 1м від стін і


c. Через 3 місяці після закладання на відстані 20 см від стін і


d. Перед згодовуванням на відстані 40 см від стінна глибині 2 м..

117) Запах силосу задовільної якості характеризується такими

показниками:

a. Помірно-фруктовий, медовий

b. Фруктовий, слабо кислий

c. Оцтової к-ти

d. Гіркий неприємний

118) Максимально допустимий рівень нітратів і нітритів у кормових

буряках становить, мг/кг:

a. 3000–50

b. 2000–10

c. 300–10

d. 800–10

119) рН силосу відмінної якості становить:

a. 2,5–3,5

b. 3,0–4,0

c. 3,9–4,2

d. 3,5–5,5

120) Вологість силосу відмінної якості становить, %:

29

a. 60

b. 65

c. 70

d. 75

121) Вологість свіжого жому становить, %:

a. 75–85

b. 80–86

c. 92–94

d. 94–96

122) При порушенні умов зберігання, у картоплі накопичується:

a. Синильна кислота

b. Соланін

c. Нітрати

d. Нітрити

123) Зооветеринарний розрив між свинарським підприємством та

скотарським підприємством по вирощуванню відгодівельного та ремонтного

молодняку з загальним поголів‟ям до 3000 голів становить, м:

a. 100

b. 150

c. 250

d. 500


вівчарською фермою становить, м:

a. 50

b. 150

c. 200

d. 250


птахофермою становить, м:

a. 500

b. 250

c. 150

d. 1000

126) Середньодобова норма води для напування корів становить, л:

a. 40

b. 15

c. 65

d. 90

127) Розмір санітарно-захисної зони для свинарських підприємств

потужністю до 12 тис. голів на рік становить, м:

a. 500

b. 300

c. 1000

d. 1500

30

128) Розмір санітарно-захисної зони для свинарських підприємств

потужністю на 12, 24 та 36 тис. голів на рік становить, м:

a. 500

b. 100

c. 1500

d. 1000

129) Після відлучення поросят утримують:

a. У станках по 30–35 голів

b. У групових станках 10–20–25 голів

c. У клітках по 10–15 голів

d. У секціях по 5-7 голів

130) Площа індивідуального станка для утримання кнура має бути,

м2:

a. 3

b. 7

c. 10

d. 9

131) Площа станка для свиноматки за 7-10 днів до опоросу і

фіксованому утриманню під час підсисного періоду при відлученні у 25-35

днів на щілинній підлозі становить, м2:

a. 9-10

b. 3-5

c. 3,6-4,0

d. 10-12

132) Середньодобова норма води для напування холостих і поросних

свиноматок становить літрів:

a. 12

b. 15

c. 10

d. 30

133) Середньодобова норма води для напування свиней на відгодівлі

становить, л:

a. 3

b. 12

c. 6

d. 13

134) Після стрижки овець піддають профілактичному купанню:

a. Того ж дня

b. Через 2-3 дні

c. Через добу

d. Через 10-15 днів

135) Середньодобова норма води для напування дорослих коней

становить, літрів:

a. 42

31

b. 65

c. 70

d. 90

136) Тривалість світлового дня у птиці впливає на:

a. Щільність посадки птиці

b. Яйцекладку та статеве дозрівання

c. Контамінацію яєць мікроорганізмами

d. Напування

137) Середньодобова норма води для напування курей, л:

a. 0,32-0,42

b. 0,46-0,51

c. 0,24-0,35

d. 0,90-1,2

138) Мікробне обсіменіння у приміщеннях для курей-несучок

становить, (тис/м3):

a. 100–150

b. 220

c. 50–100

d. 250–350

139) Для аероіонізації повітря використовують наступні прилади:

a. Електричні.

b. Коронорозрядні іонізатори.

c. Механічні

d. Електронні

32

8. Методи навчання

1. Методи навчання за джерелом знань:

1.1. Словесні: пояснення, лекція, інструктаж, робота з підручником.

1.2. Наочні: демонстративний – відбір середньої проби корму для

органолептичної оцінки та лабораторного аналізу. Визначення вологості

корму. Ознайомлення з гербарієм отруйних рослин, склавши таблицю за їх

токсичною дією.

1.3. Практичні: Проведення визначення вологості, температури повітря

в тваринницьких приміщеннях. Засвоєння ззгігієнічних норм параметрів

мікроклімату.

2. Методи навчання за характером логіки пізнання.

2.1.Аналітичний вивчення основних властивостей грунту, води та їх

методи самоочищення.

2.2. Методи синтезу проводиться аналіз особливостей незамінних

амінокислот в кормах. При цьому прослідковується і застосування біологічно

активних речовин з кормом.

3. Методи навчання за характером та рівнем самостійної розумової

діяльності студентів.

3.1. Частково-пошуковий (евристичний) за завданням викладача

здійснюється пошук даних в Інтернеті, літературних джерелах

3.2. Дослідницький - дослідження фізико-хімічних властивостей

грунту, води. Надавати оцінку доброякісності кормів. Дослідження кормів на

наявність токсинів, плісневих кормів.

3.3. Репродуктивний – застосування вивченого теоретичного матеріалу

на практиці. На консультаціях проводиться пояснення незрозумілих питань з

демонстрацією таблиць, схем, формул.

4. Активні методи навчання - використання технічних засобів навчання

(мультимедійні лекції), диспути з проблемних питань будь-якої теми,

перевірка контрольних робіт з самооцінкою знань та роботою над

помилками. Застосовуються навчальні та контрольні тести з використанням

комп„ютера чи відповіді на питання запропоновані в методичних посібниках;

студенти при проведенні занять користуються конспектами лекцій та

методичними вказівками розробленими викладачем кафедри.

5. Інтерактивні технології навчання - - використовуються

мультимедійні лекції та демонстрація мікрофільмів на лабораторних

заняттях, проводиться аналіз конкретних незрозумілих питань та діалогове

навчання.

9. Форми контролю

1. Рейтинговий контроль за 100-бальною шкалою оцінювання ЄКТС

2. Проведення проміжного контролю протягом семестру (проміжна

атестація)

33

3. Оцінюється рівень знань під час обговорення питань, що винесені на

ЛПЗ, опитування під час проведення ЛПЗ, написання тематичних

контрольних робіт та захист лабораторних робіт; оцінюється самостійне

написання рефератів з окремих питань.

4. У підсумковій оцінці знань студента враховується рівень навчальної

роботи, написання контрольних, усні відповіді, проміжна атестація,

рівень виконання самостійної роботи та її захист.

10. Розподіл балів, які отримують студенти. Оцінювання студента відбувається згідно положення «Про екзамени та

заліки у НУБіПУкраїни» від 20.02.2015 р. протокол № 6 з табл 1.

Оцінка

національна

Оцінка

ЄКТС

Визначення оцінки ЄКТС Рейтинг

студента,

бали

Відмінно А ВІДМІННО – відмінне

виконання з незначною кількістю

помилок

90 - 100

Добре В ДУЖЕ ДОБРЕ – вище

середнього рівня з кількома

помилками

82 - 89

С ДОБРЕ – в загальному

правильна робота з певною

кількстю грубих помилок

74 – 81

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі

значною кількістю недоліків 64 – 73

E ДОСТАТНЬО – виконання

задовольняє мінімальним

критерієм

60 - 63

Незадовільно FX НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно

працювати перед тим, як

отримати залік (позитивну

оцінку)

35 - 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна

серйозна подальша робота

01 - 34

Для визначення рейтингу студента (слухача) із засвоєння дисципліни RДИС

(до 100 балів) одержаний рейтинг з атестації (до 30 балів) додається до

рейтингу студента (слухача) з навчальної роботи RНР (до 70 балів) : RДИС=RНР

+RАТ

11. Методичне забезпечення

1. Методичний посібник / М.О. Захаренко, В.М. Поляковський, Л.В.

Шевченко, В.М. Михальська, Л.В. Малюга. – К.: Видавництво ТОВ

«НВП «ІНТЕРСЕРВІС», 2013. – 220с.

34

12. Рекомендована література

Базова

1. Алікаєв В.А, Костюпіна В.Ф. Зоогігієна.- К.: Вища школа, 1985.-216с.

2. Волков Г.К. Гигиена крупного рогатого скота на промышленных

фермах.- М.: Россельхозиздат, 1980.- 186 с.

3. Гигиена и ветеринарная санитария в промышленном животноводстве

/Под. Ред. Г.К. Волкова. – М.: Колос, 1982.-414 с.

4. Гигиена сельскохозяйственных животных: В 2 Кн./ Под ред.

5. Гігієна тварин / М.В.Демчук, М.В.Чорний, М.П.Високос, Я.С. Павлюк;

за ред. М.В.Демчука. – К.: Урожай, 1996. – 384 с.

6. Демчук М.В. та ін Гігієна тварин: Підручник .Друге видання.-Харків:

Еспада, 2006. – 520 с.

7. Демчук М.В. та ін. Гігієна тварин: /В.В.Демчук, М.В.Чорний,

М.Г.Високос, О.С.Павлюк: За ред. М.В.Демчука. – К.: Урожай, 1996. – 384 с.

8. Демчук М.В. та ін. Гігієна тварин: Практикум / В.В. Демчук, Й.В.

Андрусишин, Є.С. Гаврилець та ін.; За ред. М.В. Демчука. – К.: Вид-во

“Сільгоспоосвіта”, 1994. – 328 с.

9. Демчук М.В., Чорний М.В., Високос М.П. Практикум для лабораторно-

практичних занять з гігієни. – Харків, Еспада, 2003. – 215 с.

10. Довідник з гігієни сільськогосподарських тварин / Під ред. М.С Борща.

- К.: Урожай, 1991. - 216 с.

11. Довідник основних зоогігієнічних і ветеринарно-санітарних нормативів

будівництва і експлуатації тваринницьких приміщень / Під ред. І.Ф.

Храбустовського. - К.: Урожай, 1974. 272 с.

12. Карелин А.И. Гигиена промышленного свиноводства.- М.:

Россельхозиздат, 1979. – 224 с.

13. Кузнецов А. Ф., Баланин В. И. Справочник по ветеринарной гигиене –

М.: Колос, 1984. - 335 с.

14. Кузнецов А.Ф., Демчук М.В. и др. Гигиена сельскохозяйственных

животных: В 2 книгах. Кн.1. Общая зоогигиена / Кузнецов А.Ф., Демчук

М.В., Карелин Л.И. и др.; Под. ред. Кузнецова А.Ф. и Демчука М.В. – М.:

Агропромиздат, 1991. – 399 с.

15. Онегов А.П., Дударев Ю.И., Хабибулов М.А. Справочник по гигиене

сельскохозяйственных животных.- Россельхозиздат, 1984.-303 с.

16. Справочник по ветеринарной санитарии / Под ред. В.Я. Шаблия.- К.:

Урожай, 1986. – 246 с.

17. Топчий Д.Н. и др. Сельскохозяйственные здания и сооружения /

Д.Н.Топчий, В.А.Бонзин. – 4-е изд., перераб. И доп. - М.: В.О. «Агропром-

издат», 1985. – 480 с.

18. Храбустовский И.Ф. и др. Практикум по зоогигиене / И.Ф. Храбустов-

ский, М.В. Демчук, А.П. Онегов: Под. ред. И.Ф. Храбустовского. – М.:

Колос, 1984. – 270 с.

35

Допоміжна

1. Білявский Г.О., Падун М.М., Фурзуй Р.С. Основи загальної екології. –

К.: Урожай, 1993. – 363 с.

2. Ведення сільськогосподарського виробництва на територіях,

забруднених радіактивними елементами. \ Рекомендації під ред. М.О.

Лощінова. – К., 1994. – 180 с.

3. ВНТП-АПК-09.06 Відомчі норми технологічного проектування.

Системи видалення, обробки, підготовки та використання гною. – К.:

Міністерство аграрної політики України, 2006. – 100 с.

4. ВНТП-СГіП-46-8.94 Відомчі норми технологічного проектування.

Об‟єкти для заготівлі, зберігання і приготування кормів для тваринництва.

5. Гурова А.И. Летне-лагерное содержание дойного стада // Информ.

листок. Владимирский ЦНТИ, 1988. – 4 с.

6. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування і питній

воді. \ Державні гігієнічні нормативи. – Київ, 1997. – 6 с.

7. Закон України “Про охорону атмосферного повітря” № 2707-ХІІ від

16.10.92.

8. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”

№ 1264-ХІІ від 25.06.91.

9. Костенко В. І. Скотарство і технологія виробництва молока та

яловичини. –К.: Урожай, 1995. - 470с.

10. Кочиш И.И.,Калюжный Н.С., Волчкова Л.А. Зоогигиена:Издательство

«Лань» , 2008- 464с.

11. Марченко О.С. та ін. Механізація та автоматизація у тваринництві та

птахівництві. - К.: Урожай, 1995. - 351 с.

12. Райко В.И. Планировка и настройка животноводческих ферм. – К.:

Урожай, 1989. – 280 с.

13. Рыжов С.В. Комплекты оборудования для животноводства:

Справочник. – М.: Агропромиздат, 1986. – 352 с.

14. Славов В.П., Високов М.П. Зооекологія. – К.: Аграрна наука, 1997. –

375 с.

15. Справочник по гигиене сельскохозяйственных животных / Сост. А.П.

Онегов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Россельхозиздат, 1984. - 303 с.

16. Ходанович Н.Ф. Проектирование и строительство животно-водческих

объектов. - М.: Агропромиздат, 1990. - 255 с.

17. Чорний М.В. та ін. Біосфера, екологія і проблеми охорони

навколишнього середовища та сільськогосподарських тварин. – Луцьк:

Надстир‟я , 1992. – 32 с.

13. Інформаційні ресурси

1. http://www.daz-ukraine.net

2. http://ua-referat.com

3. http://tvarynnyctvo.ru

4. http://uazakon.com

5. http://medbib.in.ua

http://www.daz-ukraine.net/

http://ua-referat.com/

http://tvarynnyctvo.ru/

http://uazakon.com/

http://medbib.in.ua/

Додаток 1 - nubip.edu.ua · Гігієна утримання бджіл та...

Documents

Transcript of Додаток 1 - nubip.edu.ua · Гігієна утримання бджіл та...