Post on 27-Jul-2015
§1. Педагогічні методи: загальні положення.
§2. Система педагогічних методів.
§3. Характеристика методів виховання.§4. Вибір методів виховання майбутніх робітників.
Зміст
§1. Педагогічні методи: загальні положення
Методи виховання — це взаємозалежні й взаємообумовлені практичні дії педагога й учнів, спрямовані на організацію пізнавальної діяльності по передачі, прийманні й переробці змісту виховання, що сприяють розвитку як учнів, так і педагогів.
Найбільш характерні ознаки педагогічного методу є такі
• дієвість і конструктивність, тобто здатність методу практично що-небудь перетворювати;
• бінарність, тобто взаємозв'язок і взаємозалежність дій педагога й учнів;
• спрямованість, тобто здатність забезпечувати рух педагогічного процесу й індивідуальний розвиток його учасників;
• регулятивність (оскільки методи є приписання до певної діяльності, то вони коректують, упорядковують дії по передачі й засвоєнню змісту).
Методичне приймання — це частина методу, яка далі застосовується цілісно
Є приймання навчання й самовиховання і є приймання викладання, виховання як приймання педагогічного впливу
Педагогічні методи — обов'язкові компоненти педагогічного процесу, де й ким би він не проводився. Якщо мета й принципи визначають спрямованість педагогічного процесу, зміст — його «матеріальну» основу, то методи — це інструмент функціонування, практичної дії.
Яке ж призначення педагогічного методу?
- По-перше, з його допомогою міняється вихідна свідомість учня: він здобуває нові знання й уміння.
- По-друге, міняється поведінка: учень і педагог діють як би в рамках методу, регулюючи взаємодію.
- По-третє, за допомогою методу міняються відносини учнів друг до друга, до педагога, до предметів діяльності, до середовища.
А все це значить, що педагогічний метод як би охоплює особистість у цілому, може впливати на будь-які її сторони.
§2. Система педагогічних методів
Методів виховання надзвичайно багато. По скромних підрахунках їх не менше 400 — 500.
Як показали дослідження, на практиці застосовується не більш 5 — 7% від наявних і можливих методів.
У той же час педагоги усвідомлюють значимість і необхідність застосування набагато більшого числа методів.
Класифікація — операція, що забезпечує систематизацію, упорядкування об'єктів. Суть її в поділі всієї суми методів на основі єдиної логічної підстави на супідрядні класи, розділи, групи.
Наявні методи були поділені на три основні групи:
•формування свідомості особистості;
•організації діяльності особистості;
•стимулювання особистості й діяльності.
Методи можна розділити на групи:
1) по джерелах передачі інформації
- словесні; - наочні; - практичні
2) по педагогічних завданнях
- методи придбання знань, - методи формування навичок і вмінь, - методи застосування отриманих знань, - методи творчої діяльності, - методи закріплення знань, навичок, умінь і методи їх перевірки, - методи організації й зімкнення навчально-виробничого колективу, - методи формування переконань і ін.
Об'єкти впливу
№
п/п
Ступінь продуктивності Свідомість Поведінка
(діяльність)
Почуття
(стимулюв.)
1 Ілюстративний 1 2 3
2 Продуктивний 4 5 6
3 Проблемний 7 8 9
4 Частково-Пошуковий 10 11 12
5 Дослідницький 13 14 15
Класифікатор методів виховання
§3. Характеристика методів вихованняМетоди формування свідомості учня — найбільш
представницька група. Призначення вхідних сюди методів — передавати інформацію, тобто зміст виховання як досвід поколінь.
Свідомість як знання й розуміння — це основа світогляду, основа поведінки й відносин.
• пояснювально-ілюстративні, методи формування свідомості: розповідь, показ, пояснення, доповідь, виразне читання, інструктаж, роз'яснення, ілюстрація й ін.;
• репродуктивні методи формування свідомості: лекція, приклад, демонстрація, алгоритмічне приписання, програмовані завдання і т.д.;
• проблемні методи формування свідомості: бесіда, проблемна лекція, проблемні ситуації, переконання, диспут, доказ, класифікація, систематизація, узагальнення й ін.;
• частково-пошукові методи формування свідомості: диспут, аргументація, спостереження, самостійна робота, пошук додаткових фактів і т.д.;
• дослідницькі методи формування свідомості: дослідницькі завдання, моделювання, спостереження, самостійна робота, збір нових фактів і т.д.
Відповідні приклади:
Методи формування діяльності й поведінки учня — це практичні методи. Вони опираються на концепцію розуміння людину як суб'єкта праці, а також на всі види діяльності, у тому числі пізнання й спілкування.
Приведемо відповідні приклади по кожній підгрупі, використовуючи ту ж логіку:
• пояснювально-ілюстративні методи формування діяльності й поведінки: інструктаж, суспільна думка;
• репродуктивні методи формування діяльності: включення в діяльність, вимогу, доручення, примус, самообслуговування, тренування, вправа, традиції й інші методи;
• проблемні методи формування діяльності: гра, самообслуговування, доручення, трудове завдання, перспективні лінії й ін.;
• частково-пошукові методи формування діяльності: доручення, самоврядування, змагання, змагання, лабораторні досліди й ін.;
• дослідницькі методи формування діяльності: самостійна робота, технічна творчість, пошук і усунення несправностей, практичне моделювання й проектування й ін.
Методи стимулювання пізнання й діяльності мають допоміжний характер і використовуються в єдності з методами формування свідомості й діяльності. Стимулювати — значить спонукувати, прискорювати, поліпшувати якість пізнавальної й трудової діяльності, створювати для цього сприятливі умови.
Вручення подарунка як метод заохочення теж складається із прийомів:
•підведення підсумків діяльності
•порівняння підсумків
•вибір кращих за результатами
•вибір подарунка відповідно до діяльності
•продумування тексту поздоровлення
•вибір часу й місця вручення•вручення.
Методи контролю — це способи перевірки успішності пізнавальної, трудовий і інших видів діяльності учнів, а також перевірки ефективності використовуваних методів.
Є методи контролю навчальної діяльності:усне опитування, перевірка зошитів, самостійна робота.
Є методи контролю трудової діяльності:створення ОТК, контроль міряльними приладами, контроль за допомогою практичного застосування
Є методи контролю результативності позанавчальної виховної роботи:метод експертних оцінок, суспільна думка, анкетне опитування й ін.
Методи заохочення — це позитивна оцінка результатів діяльності, у тому числі й навчальної, і трудовий. Це може бути: залік або підвищена оцінка (оцінка) у журналі, запис у щоденнику на адресу батьків, дяка, подячне лист батькам.
Методи осудження — це негативна оцінка результатів діяльності. До них ставляться методи: незалік і низька оцінка в журналі, запис у щоденнику на адресу батьків, догана, позбавлення довіри й підтримки.
§4. Вибір методів виховання майбутніх робітників
Вибір методів виховання — це складна практична діяльність педагога, що вимагає від нього високої культури, професіоналізму, великого терпіння, кропіткого пошуку.
Сюди входять:
•знання мети й конкретних завдань виховання;•змісту виховання;•усього арсеналу педагогічних методів і приймань;•учасників педагогічного процесу й особливо учнів;•умов педагогічного процесу: матеріально-технічної, дидактичної, методичної забезпеченості.
Крім цих зовнішніх факторів, педагог враховує деякі стійкі характеристики самих методів. В цьому випадку аналізується:
• на яку сферу або якість особистості вихованця здатний найбільше подіяти даний метод, що піддане активному формуванню;
• на який переважно вік розрахований метод;
• яких специфічних умов для свого застосування вимагає метод;
• у зв'язку з якими іншими методами дає великий ефект;
• як на цей метод реагують учні;
• чи володіє сам педагог усіма тонкощами цього методу, уміє чи його ефективно застосовувати;
• якими іншими методами можна замінити даний метод у випадку безуспішного використання.
ВисновокОтже, ми закінчили тему «Педагогічні методи виховання
майбутніх робітників». Методи — носії змісту, здатні забезпечувати розвиток особистості й колективу, діяльності й педагогічного процесу в цілому. З їхньою допомогою можна прискорювати розвиток, гальмувати його, коректувати, направляти.