Автор: к.м.н. асистент Олексюк-Нехамес А.Г.Цикл “рефлексотерапії”Кафедра невропатології і нейрохірургії

Метамерно –сегментарний принцип підбору

акупунктурних точок

Сучасний погляд і один із методів

Широко використовують нейроанатомічні і нейрофізіологічні принципи, враховуючи еволюційно обумовлені нейро-рефлекторні звязки між дерма- міо- склеротомами і відповідними внутрішніми органами, тобто коли джерелом іннервації внутрішнього органу і певного метамеру є одні і ті ж сегменти і вегетативні утвори.

Метамерний (сегментарний ) принцип підбору точок розпрацьований з позиції сучасної нейрофізіології.

В рекомендаціях стародавніх джерел (по Чжу-Лань 1959) що стосуються того чи іншого захворювання , завжди були присутні також і сегментарні акупунктурні точки. Стародавні лікарі сходу прийшли до цього емпіричним шляхом.

Наприклад, як продовження емпіричного прикладу

При захворюваннях легень рекомендовано використовувати точки , що розміщені по лініям спини між хребцями Th1 – Th 6 в області грудей вище молочних залоз а також точки по долонно-променевій лінії верхніх кінцівок. Відомо, що легені іннервуються переважно за рахунок сегментів ThII-ThVI частково за рахунок

СІІІ-СV і Th1

Одже , при хворобах легень необхідно застосовувати точки , що знаходяться у відповідних дерматомах, тобто – шийно комірцевої зони, ділянки грудної клітки і верхніх кінцівок. Рекомендації по використанню акупунктурних точок для лікуваннях захворюваннях легень і других органів по древнім рецептам і сегментарному принципу співпадають

Так наприклад при хворобах шлунка, рекомендовано

Дія на акупунктурні точки що розміщені по лініям верхньої частини живота; при захворюваннях кишківника – точки, що

знаходяться по лініям нижньої частини живота. Нижче приводяться Акупунктурні зони по S. Yanagyia 1956

Такі рекомендації досить обгрунтовані з сучасної позиції .

Акупунктурні зони по S. Yanagyia 1956

поділ тіла людини на зони впливу

Зони симптомокомплекси

І зона Th1 – Th8

Хвороби внутрішніх органів грудної порожнини (скарги з боку дихальних і травних шляхів, легень грудної діафрагми)

ІІ зона Th8 – L4

Хвороби органів черевної порожнини (скарги з боку шлунка і печінки нирок підшлункової залози, кишківника, діафрагми)

ІІІ зона L4 інижче

Хвороби внутрішніх органів і тазу (пряма кишки, сечовий міхур сечоводи і статеві органи)

Дія на точки тої чи іншої докалізації має свої особливості в характері реакції відповіді.Так стимуляція точок спини характеризується більше локалізованою сегментарною реакцією.

Це повязано з тим що в малодиференційованих частинах тіла (тулуба) окремі метамери іннервуються переважно одним сегментом і тому подразнення цього метамеру веде до реакції тільки одного сегменту. (часткова габітурація нейронів)

Напевне більше виражена топографічна скерованість при дії на акупунктурні точки тулуба обумовлена більше повним сегментарним співпадінням соматичних і вісцеральних і вегетативних афферентів, що іннервують шкіру. В таким випадках виникає потреба для органної направленості при стимуляції тої чи іншої точки . Наприклад стимуляція точки V 17 вплива на функцію діафрагми а точка V 13 – на функції легень , тоді як точка V 15 впливає на роботу серця. Тому лікар при підборі точок повинен враховувати такі факти.

При дії на метамери більш дифференційованих частин тіла (дистальні відділи кінцівок) наступає відповідна реакція являється більше загальна. Це пояснюється тим що що у іннервації наприклад руки приймає участь шість сегментів, зі значною зоною перекриття. При цьому можна мати часткове неспівпадіння іннервації дерматомів міотомів і склеротомів. (див. попередні і наступні слайди)

Окрім соматичної іннервації існує і вегетативна іннервація, неспівпадіння якої яскраво прослідковується на кінцівках. Так соматична іннервація верхньої кінцівки забезпечується сегментами СV-ThІІ, натомість -

вегетативна іннервація – ThIV-ThVII.

Нижня кінцівка відповідно іннервується сегментами – L1- SII , Thx-LII (див. наступний слайд)

Існує значне неспівпадіння соматичних і вегетативних проекцій у сегментах спинного мозку.

Одже, при дії на акупунктурні точки кінцівок буде задіяно значне число нейронних популяцій, розміщених у різних сегментах.

Прикладом задіювання різних нейронних популяцій стає акупунктурна точка GI4 яка охоплює у відповідну реакцію біля семи сегментів (три з них через соматичні відділи – СVI-CVIII, чотири через вегетативні Th4-Th7) Стає зрозуміло чому дана точка (і інші в області іннервації кисті і стопи) являється точкою загальної дії і укол в таку точку активно впливає на функцію шлунка і кишківника

(при голковколюванні в цю точку GI4 через 1-3 хв. Починається активна перистальтика ) Іннервація шлунка забезпечується сегментами – Th6-Th8, руки – сегменти – Th4-Th7тобто має місце сомато-вісцеральне перекривання впливу. (див презент. Сегментарна і вегетативна іннервація органів)

Ю.Н. Судаков і співавтори (1986 р) підтверджує ефективність такого підходу у рефлексотерапії . Проте необхідне зусилля ще багатьох спеціалістів для скрупульозного співставлення анатомо-топографічних закономірностей соматичної і вегетативної іннервації акупунктурних точок з інервацією внутрішніх органів для точного визначення метамерно-рецепторних рефлексогенних зон дія на які могла б нормалізувати функцію конкретного органу.

Топічна взаємодія сомато-вісцеральних афферентів прослідковується також на стовбуровому таламічному і кірковому рівні центральної нервової системи. (Ноздрачев А.Д.1983) наприклад шкіра і нижчележачі тканини що іннервуються сідним нервом і органи, що іннервуються підчеревним нервом мають у підкіркових утворах (заднєвентральне ядро таламуса) однакове представництво, тобто вторинні чутливі нейрони закінчуються на одному рівні і на одних і тих же клітинах.

Тому при захворюванні цих внутрішніх органів доцільно застосовувати точки в зоні іннервації сідничного нерва. Такі зони перекриття встановлено лише для окремих нервових стовбурів і внутрішніх органів. Вимагають подальшого вивчення добре відомі методики дії на тканинні структури, що ідуть від різних зародкових листків (екто- і мезо- і ендодерми) і органна рефлексотерапія)

У більшості варіантів випадків лікарю приходиться шукати оптимальні варіанти для підбору акупунктурних точок. Голкотерапія передбачає строго індивідуальних підхід до лікування кожного хворого, то враховувати варто різні фактори стану хворого і періоду хвороби.

В одному випадку достатньо впливу на сегментарні точки і в другому варто підключати інші методі – наприклад точки що впливають на стовбурові і кіркові відділи мозку. У рефлексотерапії немає строго фіксованих рекомендацій по впливу на той чи інший орган чи систему. У кожному випадку є свій оптимальний варіант і декілька додаткових.

Характерно, що лікарі сходу емпірично встановили велику кількість способів впливу на один і той же орган зафіксувавши це в правилах – “мати-син” “чоловік-жінка” Як ілюстрація можна навести приклад. Наприклад: для стимуляції на функцію наднирників діють на точки T4 , V23 і другому випадку, як інший варіант аурікульрні точки АР13, АР51. Умілою комбінацією і стимуляцією АТ можна досягнути нормалізацію зміненої функції. (В. Лисенюк И. Самосюк 2004)

Дякую за увагу!