intranet.tdmu.edu.uaintranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/policlin... · Web viewВ...

Крок 2.1. Жінка 32 років скаржиться на посилення спастичних болів внизу живота після психоемоційного напруження. Випорожнення кишківника інтермітуючі: 2-3 випорожнення після пробудження чергуються із запорами протягом 1-2 днів. Об'єктивно: маса тіла збережена, помірний біль при пальпації сигмовидної кишки. Hb - 130 г/л, лейк.5,2х109/л, ШЗЕ - 9 мм/год. Ректороманоскопічне дослідження болісне через спастичний стан кишківника, його слизова оболонка не змінена. Яке захворювання найбільш імовірне у даної пацієнтки?

A. * Синдром подразненої товстої кишки

B. Хвороба Крона

C. Неспецифічний виразковий коліт

D. Гостра ішемія кишок

E. Синдром мальабсорбції

2. Хворий 27 років скаржиться на ниючі болі в епігастрії відразу після прийому їжі, печію, відрижку повітрям, нудоту, схильність до закрепів. При ендоскопії виявлено велику кількість слизу, гіперемію та набряк слизової фундального відділу шлунка з ділянками його атрофії. Рівень базальної кислотоутворюючої продукції - 80 ммоль/л, а рівень стимульованої кислотної продукції - 135 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз у даного пацієнта?

A. * Хронічний гастрит тип А

B. Хронічний гастрит тип В

C. Виразкова хвороба шлунка

D. Хронічний гастрит С

E. Хвороба Менетріє

3. Хвора 41 року скаржиться на часте рідке випорожнення (10-12 разів на добу) з домішками слизу і крові, біль у нижній частині живота, схуднення. Хворіє 2 роки. Діагнози гострих інфекційних захворювань виключені. Шкіра брезкла, суха. Язик червоний, живіт м'який, пальпація сигмовидної кишки болюча. Фіброколоноскопія: в ділянці сигмовидної кишки слизова оболонка бліда, з ділянками псевдополіпозних розростань, плоскі, поверхневі виразки. Який попередній діагноз?

A. * Неспецифічний виразковий коліт

B. Хронічний коліт

C. Хронічний панкреатит

D. Хвороба Крона

E. Поліпоз кишківника

4. Жінка 36 років скаржиться на біль в надчеревній ділянці, що виникає після прийому їжі, нудоту, відрижку, нестійкість випорожнень. Хвороба поступово прогресує біля 2 років. Об'єктивно: блідість і сухість шкіри, язик обкладений, вологий з відбитками зубів по краям. При пальпації живота - розповсюджений біль в надчеревній ділянці. Який найбільш інформативний метод дослідження в даному випадку слід застосувати?

A. * Фіброгастроскопія з біопсією слизової шлунка

B. Розгорнутий клінічний аналіз крові

C. Рентгенологічне дослідження шлунка і кишківника

D. Фракційне дослідження шлункової секреції

E. Комп'ютерне дослідження черевної порожнини

5. Студент 3-го курсу медичного університету під час сезонних робіт у сільськогосподарському підприємстві захворів на виразку шлунка. На який максимальний термін може бути виданий листок непрацездатності терапевтом цьому студенту?

A. * 10 днів

B. 30 днів

C. 45 днів

D. 2 місяці

E. 3 місяці

6. Хворий П., 33 р., скаржиться сімейному лікарю на “голодні” болі в ділянці шлунка з відчуттям смоктання, печію, особливо після вживання грубої і гострої їжі, відрижку кислим. Ендоскопічно даних за виразку шлунку чи 12-палої кишки не виявлено. Якими мають бути показники кислотності шлункового вмісту?

A. гіпоацидний стан

B. * гіперацидний стан

C. ахілія

D. нормальні показники кислотності

E. наявність молочної кислоти в шлунковому вмісті

7. Чоловік 40 років сімейному лікарю скаржиться на пекучий біль в епіґастральній ділянці, який виникає через 1,5 – 2 год. після їди, натще, іноді вночі, нудоту, іноді блювання, печію, запори. Хворіє 2 роки, загострення недуги виникає весною і восени. Лікар запідозрив виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Яке з перерахованих досліджень не допоможе в діагностиці?

A. * Аналіз сечі

B. Аналіз калу на приховану кров

C. Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту

D. Аналіз шлункового вмісту

E. ЕҐДС

8. Хворий С., 32 роки, скаржиться сімейному лікарю на головокружіння, загальну слабкість, швидку втому, чорний стілець, який помітив вчора. Раніше не хворів, не обстежувався. Іноді

турбувала печія. При об`єктивному обстеженні: блідість шкіри, тахікардія, АТ – 100/60 мм рт. ст. Живіт чутливий в епіґастральній ділянці. Яке з перерахованих досліджень інформативніше в даному випадку?

A. Загальний аналіз сечі

B. Аналіз калу на приховану кров

C. Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту

D. Аналіз шлункового вмісту

E. * ЕҐДС

9. Хворий скаржиться сімейному лікарю на загальну слабкість, головокружіння, потемніння в очах. Хворіє на виразкову дванадцятипалої кишки протягом 8 років. При обстеженні хворого в лікаря виникла підозра, що виразка кровить. Яке з перерахованих обстежень може підтвердити думку лікаря?

A. Визначення ретикулоцитів в периферичній крові

B. Визначення тромбоцитів в периферичній крові

C. Рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту

D. * Аналіз калу на приховану кров

E. Фракційне дослідження шлункової секреції

10. Хворий скаржиться сімейному лікарю на запори, метеоризм, біль за ходом товстої кишки, відчуття неповного випорожнення після дефекації, головний біль, розлади сну. Які з перечислених методів обстеження найбільш інформативний для постановки діагнозу хронічного коліту:

A. загальний аналіз крові

B. аналіз калу на приховану кров

C. оглядова рентгеноскопія

D. * колоноскопія

E. УЗД

11. У пацієнта, що звернувся на прийом до сімейного лікаря зі скаргами на періодичний сезонний (навесні та восени) біль в епіґастральній ділянці ниючого характеру, іррадіює в ділянку серця, виникає через 30-60 хв. після їжі. При якому захворюванні біль має таку характеристику ?

A. * Виразкова хвороба шлунка

B. Хронічний коліт

C. Дискінезія жовчовивідних шляхів

D. Жовчнокам’яна хвороба

E. Хронічний гепатит

12. Жінка 45 років протягом 5 років перебуває на диспансерному обліку в сімейного лікаря з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Об’єктивно: Язик вологий, обкладений білою осугою, живіт болючий в пілоробульбарній зоні. Які скарги можуть бути у хворої при загостренні хвороби?

A. Почуття важкості в епігастрії

B. * «Голодний», нічний біль в епігастрії

C. Інтенсивний біль в надчерев’ї після вживання молочної їжі

D. Відрижка повітрям

E. Проноси

13. Хворому З., 53 р. зі скаргами на відчуття важкості в епіґастрії, втрату апетиту, відразу до м`ясної їжі, схуднення на 8 кг за останні 2 міс. дільничним терапевтом запідозрено рак шлунка. Який метод обстеження найінформативніший для діагностики цієї хвороби?

A. рентгенографія шлунка

B. аналіз шлункового вмісту

C. Аналіз калу на приховану кров

D. УЗД

E. * ЕҐДС з біопсією

14. У хворий В., що звернувся до сімейного лікаря, скаржиться на слабкість, що прогресує, підвищену втому, відсутність апетиту, схуднення на 6кг за півроку, дискомфорт у шлунку, нудоту, біль в животі, який не залежить від вживання їжі. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу?

A. Дослідження шлункового вмісту

B. Рентгеноскопія шлунка

C. * ЕҐДС з біопсією

D. Дуоденальне зондування

E. УЗД органів черевної порожнини

15. Пацієнт, 45 років скаржиться на періодичний ниючий біль в епіґастральній ділянці, який виникає через 1 - 1,5 год. після вживання їжі, відрижку повітрям, періодичне блювання на висоті болю, печію. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу захворювання?

A. * ЕҐДС

B. Рентгенологічне дослідження

C. Дослідження шлункової секреції

D. Дослідження калу на приховану кров

E. Цитологічне дослідження промивних вод шлунка

16. Пацієнт 45 років звернувся на прийом до дільничного терапевта зі скаргами на тупий ниючий біль в епіґастрії, який виникає через 30 - 45 хв. після вживання гострої, кислої їжі, зменшується після застосування грілки, печію, іноді блювання. З анамнезу – виразкова хвороба у батька. Живіт при пальпації напружений і болючий в епігастральній ділянці. Якому дослідженню варто надати перевагу під час обстеження пацієнта ?

A. * ЕҐДС

B. Дуоденальному зондуванню

C. Рентгеноскопії шлунка

D. Рентгенографії шлунка

E. Фракційному дослідженню шлункового вмісту

17. Хворому, що звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на тупий ниючий біль в епіґастрії, який виникає через 15 - 30 хв. після вживання гострої, кислої їжі, зменшується після застосування грілки, печію, іноді блювання призначено ЕҐДС. Як підготувати пацієнта до даного обстеження?

A. Поставити газовивідну трубку

B. Дати проносне

C. * Прийти натще

D. Поставити очисну клізму

E. Поставити сифонну клізму

18. До сімейного лікаря звернувся хворий 62 років з підозрою на пухлину підшлункової залози, гастрин продукуючу, про що свідчить збільшення рівня гастрину в сироватці крові. Яке порушення секреторної функції шлунка найбільш імовірне?

A. ахілія

B. гіпосекреція гіпоацидна

C. * гіперсекреція гіперацидна

D. гіпосекреція гіперацидна

E. гіперсекреція гіпоацидна

19. Хворий С. звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на нічний, голодний біль в епігастрії, нудота. Спостерігається сезонність загострень захворювання. Який з методів обстеження є найбільш інформативним для встановлення діагнозу, повинен призначити сімейний лікар?

A. оглядова ренгеноскопія

B. ультразвукове обстеження

C. * Фіброгастроскопія

D. колоноскопія

E. ректороманоскопія

20. Хворий В., звернувся до дільничного терапевта із скаргами на загальну слабкість, схуднення, втрату апетиту, відразу до м’ясної їжі, відчуття важкості в епігастрії. При обстеженні діагностовано пухлину шлунка. Які зміни при рентгенологічному обстеженні шлунка можна очікувати?

A. * дефект наповнення

B. симптом „ ніші”

C. зменшення розмірів шлунка

D. збільшення розмірів шлунка

E. змін не виявлено

21. Хворий Ф., 29 років, скаржиться на важкість у надчеревній ділянці, печію, відрижку кислим. Хворіє на хронічний гастрит протягом 5 років. При пальпації живота хворого з хронічним антральним гастритом сімейний лікар виявив локальну болючість:

A. В епіґастральній ділянці

B. У правому підребер`ї

C. У лівому підребер`ї

D. * У пілоробульбарній зоні

E. Навколо пупка

22. Хворий В. на амбулаторному прийомі скаржиться на біль в епігастрії, який посилюються після вживання гострої їжі, інколи буває блювання, якому передує нудота. Ураження якого відділу ШКТ можна запідозрити?

A. тонкої кишки

B. жовчного міхура

C. * шлунка

D. товстої кишки

E. печінки

23. У хворого В., який знаходиться на лікуванні в сімейного лікаря з приводу виразкової хвороби, раптово зявились: загальна слабкість, головокружіння, нудота, блювання. Блювотні маси мають вигляд „ кавової гущі”. Для якого стану характерні такі симптоми?

A. кишкової кровотечі

B. * B. шлункової кровотечі

C. малігнізації виразки

D. кишкової непрохідності

E. спазму воротаря

24. На прийом до сімейного лікаря звернувся хворий Д. із скаргами на короткочасні переймоподібні болі в животі, які не залежать від вживання їжі, передують акту дефекації. Для ураження якого відділу ШКТ характерні такі скарги?

A. шлунка

B. стравоходу

C. * кишечника

D. печінки

E. підшлункової залози

25. Хвора М., 72 роки, звернулась до сімейного лікаря із скаргами на погіршення апетиту, відразу до м'ясної їжі, схуднення протягом останнього року на 20 кг, появу стільця з домішками крові, слизу, чергування проносів і запорів. Про який патологічний стан можна подумати у даної хворої?

A. виразкову хворобу

B. хронічний гастрит

C. геморой

D. * рак кишечника

E. холецистит

26. Хворий на прийомі в сімейного лікаря скаржиться на періодичний біль ниючого характеру в навколопупковій ділянці і в нижніх відділах живота, який підсилюється через 2 години після прийому їжі, зменшуються після дефекації і відходження газів. Для ураження якого органу найбільш характерні такі скарги?

A. шлунка

B. 12-палої кишки

C. * тонкого і товстого кишечника

D. підшлункової залози

E. печінки

27. Хворий, 61 рік, знаходиться на диспансерному обліку в сімейного лікаря з приводу хронічного гастриту типу А. За останні 3 місяці схуд на 9 кг, спостерігається відраза до м’ясної їжі. Який з додаткових методів обстеження інформативніший для встановлення діагнозу?

A. Рентгенографія шлунка

B. Аналіз шлункового соку

C. * ЕҐДС з біопсією

D. Колоноскопія

E. УЗД

28. У хворого 70 років, з ІХС та постінфарктним кардіосклерозом раптово з'явився напад серцебиття. Ps - 140/хв, слабкий. АТ - 100/60 мм рт.ст. На ЕКГ - розширення комплексу QRS (0.13 сек) та негативні зубці Т в класичних відведеннях. Рефлекторні засоби, які застосовуються для зняття нападів серцебиття, ефекту не дали. Який препарат найдоцільніше використати в цьому випадку?

A. Лідокаїн

B. Норадреналін

C. Строфантин

D. * Верапаміл

E. Дигітоксин

29. Хворий 45 років 3 місяці тому переніс велико вогнищевий інфаркт міокарда; скаржиться на періодичне серцебиття та задишку при прискореній ході. Тони серця дещо приглушені. АТ-170/90мм рт.ст. Печінка біля краю реберної дуги, периферичних набряків немає. На ЕКГ: ЧСС-94/хв,рубцеві зміни в ділянці задньої стінки лівого шлуночку. Супутньої патології немає. Яку комбінацію ліків можна призначити для найбільш ефективної профілактики повторного ІМ?

A. Аспірин + обзідан

B. Тіклід + нітронг

C. Курантил + корінфар

D. Теонікол + нітросорбіт

E. * Аспірин + нітронг

30. . До дільничного терапевта звернулась жінка 52 років, зі скаргами на біль в ділянці серця, яка віддає в лопатку, нудоту, блювання їжею. Знаходиться на диспансерному обліку з приводу жовчнокам'яної хвороби. Вчора багато їла гострої та жирної їжі. Об'єктивно: підвищеного живлення. ЧД -18/хв. Тони серця приглушені, ЧСС=PS=94 уд/хв, поодинокі екстрасистоли, АТ - 160/100 мм рт.ст. Живіт м'який, чутливий при пальпації в правому підребер'ї та епігастрії, симптомів подразнення очеревини немає. В крові: Hb - 135 г/л, лейк.8,6х109/л, ШОЕ 22 мм/год. Діастаза сечі- 64 од. На ЕКГ у відведеннях II, III и aVF Q =5 мм, R =3 мм, ST піднесений над ізолінією на 3 мм, зубець Т позитивний. Яка найбільш ймовірна причина погіршення стану хворої ?

A. * Інфаркт міокарда

B. Гострий панкреатит

C. Гіпертонічний криз

D. Жовчнокам'яна хвороба

E. Харчове отруєння

31. Хворий 66 років 5 років назад переніс інфаркт міокарда. Вночі гостро розвинулась задишка змішаного типу, з’явився сухий кашель, серцебиття. Об'єктивно: збуджений, ЧД 34/хв. Над легенями

в нижніх відділах – невелика кількість вологих незвучних хрипів, поодинокі сухі хрипи. Ліва межа серця зміщена вліво на 3 см, тахікардія до 120 уд/хв. Тони ритмічні, акцент ІІ тону над легеневою артерією. АТ 245/105 мм.рт.ст. Який найбільш імовірний діагноз?

A. * Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, гіпертонічний криз, гостра лівошлуночкова недостатність

B. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, гіпертоніч_ний криз, гостра шлуночкова недостатність

C. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, гіпертонічний криз

D. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, приступ бронхіальної астми

E. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, гостра двобічна пневмонія

32. . Хворий 56 років був доставлений у лікарню через 1 годину після виникнення раптового болю у правій половині грудної клітини, задишки. 7 діб тому переніс оперативне втручання з приаоду аденомои передміхурової залози. Об’єктивно: стан важкий, виражений ціаноз, холодний піт. АТ-110/70 мм рт.ст., ЧСС-132 у 1 хв., ЧД-38 за 1 хв., в легенях сухі свистящі хрипи. Акцент та роздвоєння II тону над легеневою артерією. На ЕКГ – відхилення електричної осі праворуч, збільшення амплітуди зубця Р у II, III, aVF, V1, V2. Який препарат для невідкладної допомоги треба використовувати у першу чергу?

A. * Стрептокіназу

B. Еуфілін

C. Преднізолон

D. Гепарин

E. Допамін

33. Хворому, що знаходиться на «Д» обліку з приводу ІХС: нестабільна стенокардію напруги, було призначено комплексне лікування: прямі антикоагулянти, дезагреганти, нітрати, бета-андероноблокатори. Але на третій день лікування значного зниження больового синдрому не сталося .Яке обстеження слід призначити, для вирішення подальшої тактики лікування?

A. * Коронарографія

B. Стрес-ЕхоКГ

C. Тест с дозованим фізичничним навантаженням

D. Черезстравоходна електрокардіостимуляція

E. Сцинтиграфія міокарда

34. До сімейного лікаря звернувся хворий С. 48 років, зі скаргами на періодичні перебої в ділянці серця. З анамнезу відомо, що рік тому переніс інфаркт міокарду. Під час запису ЕКГ виявлено патологічний зубець Q у ІІ,ІІІ та VF відведеннях, інших змін не було знайдено. Яке дослідження, найбільш доцільне, для уточнення діагнозу і подальшого лікування хворого?

A. Стрес-ЕхоКГ

B. Дослідження електролітів крові

C. Коронарографія

D. Тест з дозованим фізичним навантаженням

E. * Холтерівське моніторування ЕКГ

35. До сімейного лікаря звернувся чоловік 55 років, зі скаргами на біль за грудиною тривалістю 25 хвилин, яка іррадіює в ліву руку, що виникла вперше 3 дні тому у спокої та зникла без використання медикаментів. Приступи виникали до 5-6 разів на добу. Сьогодні підсилалась інтенсивність болю. Результати лабораторних досліджень: тропоніни-0,17нг/мл, Л-5,6х109 /л, АЛТ-100ммоль/л, ЛДГ-350ммоль/л. Про яке захворювання можна думати?

A. Стабільна стенокардія

B. * Bестабільна стенокардія

C. Міокардит

D. Q інфаркт міокарду

E. Кардіоміопатія

36. У хворого К., 60 років, після перенесеного інфаркта міокарда турбують задишка при фізичному навантаженні, приступи ядухи. Об’єктивно: тахіпное, ЧСС 110 за хв. АТ 120/70 мм рт ст. В легенях вологі дрібноміхурчасті хрипи. Назвіть найбільш ймовірну причину виявлених змін.

A. Гостра правошлуночкова недостатність

B. Бронхообструктивний синдром

C. * Гостра лівошлуночкова недостатність

D. Гіповолемія

E. Синдром пролабування мітрального клапана

37. У хворої Н., 16 років, лікар вислухав систолічний шум на верхівці, акцент ІІ тону над легеневою артерією, тони серця збережені, тахікардія. На ехокардіоскопії гемодинамічно незначимий пролапс задньої стулки мітрального клапана І ст.. Визначіть тактику лікаря.

A. Біцилінопрофілактика протягом року

B. * Спостереження, контроль ехокардіоскопії 1 раз в рік

C. Протизапальні нестероїдні засоби (весна, осінь)

D. Аспірин (весна, осінь)

E. Біцилін – 3 та аспірин (весна, осінь)

38. У хворого, що знаходиться на диспансерному обліку з приводу: ІХС: Стабільна стенокардія напруги ІІ ФК, за останні 2 тижні збільшилася кількість больових нападів, з’явилися напади у спокої, знизилася толерантність до фізичного навантаження, збільшилася потреба у нітрогліцерині (до 30 таблеток на добу). Об’єктивно: акроціаноз, ліва границя серця розміщена на 2 см вліво від середньоключичної лінії. АТ 120/80 мм рт. ст. Тони ослаблені, короткий систолічний шум над верхівкою, пульс 76 уд/хв. На ЕКГ – депресія ST по передній стінці. Ваш діагноз?

A. Інфаркт міокарда ( дрібновогнищевий)

B. Варіантна стенокардія

C. Стенокардія напруги стабільна, ФК ІІ

D. * Прогресуюча стенокардія

E. Стенокардія напруги стабільна, ФК IV

39. Хворий С., 66 років, скаржиться на сильний головний біль, який супроводжується нудотою, серцебиттям, пекучим болем у ділянці серця різної тривалості. На фоні цих скарг вночі з'явилась задишка з нападами ядухи, потім кашель з виділенням великої кількості харкотиння рожевого кольору, серцебиття. Під час огляду: хворий збуджений, частота дихань – 34 за 1 хвилину, над легенями на всьому протязі велика кількість дрібно- і великопухирчатих вологих хрипів. Ліва межа серця по передній аксилярній лінії, верхня – ІІ міжребір'я. ЧСС – 100 уд./хв., АТ – 210/10 мм рт.ст. Комбінація яких препаратів найбільш ефективна при лікуванні в даній ситуації?

A. Гангліоблокатори,сечогінні, бета-адреноблокато-ри, серцеві глікозиди

B. Наркотичні анальгетики, сечогінні, нітрати, антагоністи кальцію

C. Серцеві глікозиди, симпатоміметики, сечогінні, наркотичні анальгетики

D. * Нітрати, гангліоблокатори, сечогінні, серцеві глікозиди

E. Бета-адреноблокатори, наркотичні анальгетики, нітрати, гангліоблокатори

40. Хвора М., 50 років, доставлена в кардіологічне відділення із скаргами на раптове сильне серцебиття, почуття стиснення в грудній клітці, запаморочення. Протягом 10 років хворіє на ІХС, гіпертонічну хворобу; останні пів року відмічає синкопальні стани. Об-но: акроцианоз, пульсація яремних вен, пульс ниткоподібний .Аускультативно: коливальний ритм серця (ембріокардія), ЧСС 180 за хвилину, АТ 180/100 мм рт.ст. На ЕКГ: ритм правильний, ЧСС 180 за хвилину, зубець Р нормальний, йде попереду комплексу QRS і зливається з зубцем Т. Яке ускладнення ІХС у хворої?

A. Синусова тахікардія

B. * Пароксизмальна тахікардія

C. Тріпотіння передсердя

D. Тахісистолічна форма миготливої аритмії

E. Тріпотіння і миготіння шлуночка

41. Хворий Д., 67 років скаржиться на біль в грудній клітині, що виникає при ходьбі на 100 м., купується нітрогліцерином. З анамнезу відомо,що 3 роки тому переніс гострий інфаркт міокарда. Приймає постійно препарати: нітросорбід 20 мг 4 рази на день, атенолол-100 мг 2 рази на день, капотен 6,25 мг – 3 рази на день, аспірин-160 мг 1 раз на день. Останні дні відмічає слабкість, задишку. Об-но Ps – 50 в 1хв. АТ – 120/80 мм.рт.ст. На ЕКГ – ознаки післяінфарктного кардіосклерозу. Яку корекцію медикаментозного лікування необхідно провести?

A. Відмінити прийом препаратів

B. Призначити мезатон

C. * Зменшити дозу ?-блокаторів

D. Призначити новокаінамід

E. Призначити кортикостероїди

42. До сімейного лікаря звернувся хворий 22 років, і скаргами на больові відчуття у лівій половині грудної клітки ниючого характеру які виникають під час емоційного напруження і не пов’язані з фізичним навантаженням, супроводжуються парестезіями у ділянці серця, відчуттям “замирання серця. Артеріальний тиск коливається від 140/90 мм рт.ст. до 100/70 мм рт.ст.. Дистальний акроцианоз, мармуровість кистей та стоп. ЕКГ без патологічних змін. Для якого захворювання це характерно?

A. Неврастенія

B. Вертеброгенна торакалгія

C. Церебральний гіпертонічний криз

D. * Вегето-судинна дистонія

E. Епілептичний напад

43. У хворого 65 років, вперше в житті виник приступ ядухи. Об'єктивно: ортопное, акроцианоз, пульс - 118 уд/хв, аритмічний, артеріальний тиск - 100/60 мм рт.ст., при аускультації: тони глухі, грубий систолічний шум на верхівці, середньопухирчаті хрипи в легенях. Яке з перерахованих досліджень є “першочерговим” для вибору лікарської тактики?

A. Фонокардиограмма

B. Рентгенограма грудної клітки

C. * Електрокардіограма

D. Дослідження газів крові

E. Загальний аналіз крові

44. У хворого 42 років артеріальний тиск 220/110 мм рт. ст., тахікардія, скаржиться на загрудинний біль стискаючого характеру, задишку. На ЕКГ – ознаки ішемії міокарда. Який лікарський препарат краще призначити для зниження АТ?

A. Фуросемід

B. Перлінганіт

C. * Лабеталол

D. Морфін

E. Еуфілін

45. Чоловік 58 років скаржиться на стискаючий біль поза грудниною, що виникає при ходьбі до 150-200 метрів, інколи в спокої. Такі напади стенокардії спостерігаються у нього останній рік. Лікування у терапевтичному відділенні і прийом ліків, призначених кардіологом, не допомагають. Об-но: Межі серця не змінені, тони звичайної сили, ЧСС=Ps=78 за хв., АТ-140/90 мм рт.ст. На ЕКГ –

патологічних змін не виявлено. Для визначення подальшої тактики лікування хворого найбільше значення має:

A. Коронарографія

B. Ехокардіографія

C. Велоергометрія

D. * Холтеровське моніторування ЕКГ

E. Рентгеноскопія ОГП

46. Хворий 49 років приймає 60 мг ізосорбіду дінітрату на добу з приводу стабільної стенокардії II ФК, на протязі 6 тижнів. На фоні цього лікування виникли приступи стенокардії, які потребують додаткового сублінгвального прийому медикаментозного засобу. Чим викликана зміна стану хворого?

A. Недостатністю добової дози засобу.

B. Неадекватністю реакції серцево-судинної системи на прийом засобу.

C. * Резистентністю до засобу

D. Дестабілізацією перебігу стенокардії.

E. Зростанням чутливості серцево-судинної системи до засобу.

47. Хвора С., 52 років, звернулася до сімейного лікаря з приводу загрудинного болю стискаючого характеру, який виник після фізичного навантаження, тривав 3 години і самостійно пройшов. При об(єктивному обстеженні патології не виявлено, на ЕКГ – лівограма, високі, гострокінцеві зубці Т у стандартних відведеннях і 2-4 грудних, поодинокі шлуночкові екстрасистоли.

A. Дилятаційна кардіоміопатія

B. * Ішемічна хвороба серця

C. Дисметаболічна кардіоміопатія

D. Нейроциркуляторна дистонія

E. Хронічне легеневе серце

48. До дільничного терапевта звернувся хворий 48 років, зі скаргами на частий стискаючий біль за грудиною з іррадіацією в ліве плече і ліву лопатку. Приступи виникають вночі, при повному спокої, тривають 10-15 хв. Змін загального стану та порушень на ЕКГ на час огляду не виявлено. Яке обстеження є найнеобхіднішим для уточнення діагнозу?

A. * Холтерівське моніторування ЕКГ

B. Велоергометрія

C. Катетеризація порожнин серця

D. Ехокардіографія

E. Повторна ЕКГ через тиждень

49. Хворий 56 років скаржиться на болі стискуючого характеру, які з’являються вночі в один і той же час, іррадіюють у ліву лопатку, не проходять після прийому нітрогліцерину. На. ЕКГ під час нападу: S-T вище ізолінії на 5 мм у V5,V6, після нападу - повертається до ізолінії. Яка найбільш вірогідна патологія зумовлює таку картину?

A. * Стенокардія Принцметала

B. Інфаркт міокарда

C. Остеохондроз шийного відділу

D. Сухий перікардит

E. Стенокардія спокою

50. Хворий 56 років скаржиться на появу болю за грудиною стискаючого характеру з іррадіацією в ліве плече, що виникає при фізичному навантаженні підвищеної інтенсивності. Об'єктивно: змін в стані серцево-судинної системи та ЕКГ не виявлено. При проведенні проби з дипірідамолом у хворого виник біль за грудниною. Які зміни будуть відображені на ЕКГ, що знімалась в цей час?

A. Деформація комплексу QRS

B. Змін на ЕКГ не буде

C. * Горизонтальна депресія сегменту ST

D. Поява дельта-хвиль

E. Поява патологічного зубця Q

51. У чоловіка 49 років діагностовано стенокардію напруги, ІІ функціонального класу. Прийом нітрогліцерину та нітратів пролонгованої дії викликає сильний головний біль. Яким з наведених препаратів можна замінити нітрогліцерин?

A. * Молсідомін (сіднофарм)

B. Аміодарон (кордарон)

C. Ніфедипін (корінфар)

D. Пропранолол (обзідан)

E. Верапаміл (фіноптин)

52. Хворий 62 років звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на відчуття стискання за грудниною, яке з’являється у нічний час, триває 5-20 хвилин і знімається нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps - 75/хв, АТ-165/90 мм рт.ст. Тони серця ослаблені, ритмічні. На ЕКГ змін не виявлено. Який попередній діагноз?

A. * Стенокардія спокою

B. Стенокардія напруги

C. Вегето-судинна дистонія

D. Кардіалгія гіпертензивна

E. Кардіалгія вертеброгенна

53. На прийомі в сімейного лікаря хворий 50 років скаржиться на появу три тижні тому сильних ангінозних нападів за грудиною з іррадіацією в шию та нижню щелепу, тривалістю до 10 хв. За останній час болі почастішали до 10-15 раз на добу. В анамнезі - зловживання алкоголем. Який най вірогідніший діагноз?

A. * Нестабільна стенокардія

B. Невралгія

C. С. Інфаркт міокарда

D. Міозит

E. Алкогольна міокардиодистрофія

54. На прийомі в сімейного лікаря хворий 48 років скаржиться на напади болю стискаючого характеру в лівій половині грудної клітки тривалістю до 5 хв., який іррадіює в ліву руку і знімається нітрогліцерином, болі турбують протягом 3 тижнів Біль виникає при хвилюванні, фізичному навантаженні. Об’єктивно: стан задовільний. Тони серця послаблені. Ps ритмічний, 70 уд/хв. АТ = 135 / 85 мм рт.ст. Який попередній діагноз ?

A. ІХС: Нестабільна стенокардія

B. * ІХС: Стабільна стенокардія напруги ФК ІІІ

C. ІХС: Стабільна стенокардія напруги ФК ІІ

D. Вертеброгенна кардіалгія

E. Вегето-судинна дистонія

55. Чоловік 46 років, впродовж 10 останніх років страждає бронхіальною астмою. Під час виконання робіт на дачній ділянці відчув погіршення дихання, з'явився кашель, дистанційні хрипи, почала посилюватися задишка. Препарат якої фармакологічної групи краще рекомендувати хворому для зняття подібних нападів ядухи?

A. Метилксантини

B. Блокатор ?2-адренорецепторів

C. Блокатор мембранстабілізуючих клітин

D. * Стимулятор ?2-адренорецепторів

E. Пероральний глюкокортикоїд

56. У хворого 52 років важкий напад експіраторної задишки, супроводжується важким сухим кашлем з дистанційними хрипами, серцебиттям. Який препарат найдоцільніше ввести при невідкладній допомозі?

A. * Сальбутамол

B. Строфантин

C. Лазолван

D. Атровент

E. Преднізолон

57. Хворий 25 років, звернувся до дільничного терапевта зі скаргами на нежить та водянисті виділення з носа, чхання, затруднення дихання, свербіння очей. Вказані симптоми захворювання з'являються 3-й рік з початком літнього сезону і зникають на початку осені. Об'єктивно: очі з ознаками запалення, гіперемія шкіри навколо них, сухі губи, гугнявий голос. При огляді пацієнта ЛОР-лікарем виявлено набряк та інфільтрацію слизової оболонки носа, набряк задніх носових раковин і слухових труб. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Бронхіальна астма

B. Ідіопатичний риніт

C. Хронічний риніт

D. * Поліноз, ринокон'юнктивний синдром

E. ХОЗЛ

58. У хворого 47 років, що довго спостерігався з приводу бронхіальної астми, почастішали приступи, які не купірувались інгаляцією астмопента і беротека. З призначення якої групи препаратів доцільно почати інтенсивне лікування?

A. Оксигенотерапія

B. Бронходилататори

C. * Глюкокортикоїди

D. Інфузійна терапія

E. Серцеві глікозиди

59. Жінка 62 років, хворіє на бронхіальну астму. Нещодавно з'явились болі за грудиною стенокардитичного характеру, перебої в роботі серця. Об'єктивно: Т - 36,6 °С, пульс -78/хв., екстрасистолічна аритмія, АТ -160/95 мм рт. ст., ЧД - 18/хв. В легенях вислуховується жорстке дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи. Який з препаратів протипоказаний в даній ситуації?

A. Коринфар

B. * Обзидан

C. Нітросорбід

D. Сустак

E. Ритмілен

60. Хворий 23 років, у зв'язку з гострою респіраторною інфекцією прийняв грам аспірину. У нього розвинувся приступ ядухи з утрудненим видихом, що був знятий уведенням еуфіліну. Алергоанамнез не обтяжений. У минулому двічі оперований з приводу поліпозу носа. Вкажіть ваш діагноз:

A. Симптоматичний бронхоспазм

B. Атопічна бронхіальна астма

C. Інфекційно-алергійна бронхіальна астма

D. Астма фізичного зусилля

E. * Аспіринова астма

61. У хворого 28-и років відзначається закладеність носа, напади ядухи у нічний час один раз на тиждень. Захворів після респіраторної інфекції, котру самостійно лікував ацетилсаліциловою кислотою. В аналізах крові та харкотиння виявляється еозинофі-лія. У хворого можна запідозрити?

A. Еозинофільний інфільтрат легенів

B. Бронхіальна астма фізичної напруги

C. Бронхіальна астма, ендогенна форма

D. Бронхіальна астма, екзогенна форма

E. * Бронхіальна астма аспіринова

62. Жінка 34 років, упродовж 15 років хворіє бронхіальною астмою. В останній час напади ядухи виникають 4-5 разів на тиждень, нічні напади - 2-3 рази на місяць. Для купірування нападів застосовує сальбутамол. Об'єктивно: стан відносно задовільний. ЧД - 20/хв. ЧСС - 76/хв., АТ - 120/80 мм рт. ст. В легенях дихання везикулярне. Тони серця приглушені, ритм правильний. Який препарат необхідно призначити для профілактики нападів бронхіальної астми на першому етапі?

A. Кортикостероїди ін'єкційні

B. Регулярне приймання сальбутамолу

C. Кортикостероїди інгаляційні

D. Кортикостероїди таблетовані

E. * Кромоглікат натрію

63. Жінка 45 років, хворіє на бронхіальну астму 20 років. На прийомі у пульмонолога обговорює план своєї поведінки у різних випадках. Зараз напади виникають 2-3 рази на тиждень, приймає інтал, вентолін за вимогою. Яка тактика поведінки хворої найбільш доцільна, якщо виник нічний приступ?

A. Прийняти інтал

B. Продовжувати планову терапію

C. Прийняти преднізолон

D. * Інгаляційні кортикостероїди

E. Перейти на атровент

64. Дівчина 23 років, півтора року спотерігається з приводу бронхіальної астми. В останній час напади ядухи виникають 4-5 разів на тиждень, нічні напади - 2-3 рази на місяць. Для купірування приступів застосовує сальбутамол. Скарифікаційна проба з антигеном домашнього кліща позитивна. Об'єктивно: стан відносно задовільний. ЧД - 20/хв. ЧСС - 76/хв., АТ -120/80 мм рт. ст. В легенях дихання везикулярне. Тони серця приглушені, ритм правильний. Який механізм є провідним в розвитку бронхообструкції у хворої?

A. Трахео-бронхіальна дискінезія

B. Порушення метаболізму арахідонової кислоти

C. Адренергічний дисбаланс

D. Підвищений тонус парасимпатичної нервової системи

E. * Гіперреактивність бронхів

65. На прийом до сімейного лікаря звернулась жінка 36-ти років, зі скаргами на приступи сухого кашлю, ядуху. Захворіла після перенесенного ГРВІ 2 роки тому. Об'єктивно: ЧД - 16/хв., пульс -68/хв., АТ - 130/90 мм рт. ст. Над легенями перкуторно ясний легеневий звук. При аускультації вислуховуються - розсіяні сухі хрипи. Для уточнення зворотності бронхіальної обструкції необхідно провести пробу з:

A. Форсованим видихом

B. Обзиданом

C. Фізичним навантаженням

D. Киснем

E. * Сальбутамолом

66. Чоловік 32 р., скаржиться на напад ядухи, який триває 48 годин, кашель з утрудненим відходженням харкотиння. Хворіє на бронхіальну астму 5 років, лікувався безконтрольно приймав глюкокортикостероїди, користувався інгаляторами. Об'єктивно: стан важкий, положення напівсидяче. Дифузний ціаноз, пульс -110/хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. Тони серця ослаблені, акцент II тону над легеневою артерією. Перкуторно над легенями коробковий звук, маса сухих свистячих хрипів. У крові еозинофілія - 18 %. Які препарати є препаратами вибору у хворого?

A. Бета-2-адреноміметики

B. Теофіліни

C. * Кортикостероїди

D. Холінолітики

E. Антигістамінні препарати

67. Хворий скаржиться на напади ядухи, що виникають 1-2 рази на тиждень, нічні симптоми - 2 рази на місяць та частіше. У хворого порушений нічний сон внаслідок нападів ядухи. ОФВ1 > 80 % від належного. Який діагноз ви виставите хворому, враховуючи вищенаведені ознаки?

A. Важка БА

B. Інтермітуюча БА

C. Середньоважка БА

D. * Легка персистуюча БА

E. Астматичний статус

68. Хвору бронхіальною астмою турбують щоденні напади ядухи, затяжних приступів за останні роки не було. Змушена щодня користуватися бета-2-агоністами. Нічні напади 1 раз на тиждень. Пікова швидкість видиху 60-80 % від належної. Який рівень протизапальної терапії ви оберете?

A. Інтал

B. Пероральний прийом гормонів

C. Тайлед

D. * Інгаляційні стероїди

E. Цитостатики

69. У хворого 44 років епізодично при вдиханні алергену (запаху плісняви) виникають свистячі хрипи в легенях, затруднений видих. Короткочасні денні симптоми рідше одного разу на тиждень, нічні менше 2-х разів на місяць. ПШВ і ОФВ1 - 80 %. Між загостреннями хрипи над легенями відсутні. Який діагноз?

A. * Інтермітуюча бронхіальна астма

B. Легка персистуюча бронхіальна астма

C. Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма

D. Важка персистуюча бронхіальна астма

E. ХОЗЛ

70. У пацієнтки 30 років після вірусної інфекції виникли щоденні симптоми затрудненого свистячого дихання, що викликали порушення активності і сну; нічні симптоми частіше одного разу на тиждень. ПШВ і ОФВ1 - 60-80%, відхилення > 30 %. Є потреба в щоденному прийомі бета-2-агоністів короткої дії. Який діагноз?

A. Легка персистуюча бронхіальна астма

B. Інтермітуюча бронхіальна астма

C. * Персистуюча бронхіальна астма середньої важкості

D. Важка персистуюча бронхіальна астма


71. У хворого 24 років після прийому диклофенаку з приводу головного болю виник приступ ядухи з малопродуктивним кашлем і шкірна сверблячка. В анамнезі - кропивниця. Об'єктивно - набряклість обличчя, здуття шийних вен, сидить, спираючи руками об стілець, чути стридорозне

дихання. Ваш діагностичний висновок?


B. * Набряк Квінке

C. Істерична астма

D. Серцева астма

E. Аспірація таблетки диклофенаку

72. Хвора 44 р., скаржиться на напад ядухи, що виник раптово вночі. Захворювання пов'язує з переохолодженням. Хворіє понад 10 років. Грудна клітка бочкоподібної форми. Перкусія - коробковий звук. Аускультація – велика кількість сухих хрипів. У крові: помірний лейкоцитоз, еозинофілія - до 10 %. Рентгенобстеження -підвищення прозорості легеневих полів. Який із перерахованих нижче діагнозів найбільш імовірний?

A. Бронхоектатична хвороба, ст. загострення.

B. ХОЗЛ в ст. загострення

C. Хронічний бронхіт

D. * Бронхіальна астма, ст. загострення

E. Еозинофільний легеневий васкуліт

73. Дівчина 18 р., швачка, скаржиться переважно під час роботи на приступи сухого, надсадного кашлю зі сльозотечею, відчуттям закладеності носа. Часто хворіє на ГРВІ. Мати хворіє на бронхіальну астму. Об'єктивно: ЧД - 18/хв. ЧСС - 80/хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. В легенях дихання везикулярне, розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені. Проба з «беротеком» показала оборотність бронхіальної обструкції. Яка тактика буде для хворої найбільш виправданою?

A. Приймати інтал

B. Змінити місце проживання

C. Постійно приймати беротек

D. Приймати антигістамінні препарати

E. * Змінити місце роботи

74. Хворий 49 р., скаржиться на ядуху, кашель. Харкотиння не виділяє. Неодноразово застосовував сальбутамол, інтал, але без ефекту. Об'єктивно: сидить, спираючись на стіл. Ціаноз обличчя, акроціаноз. Периферичних набряків немає. Дихання поверхневе, затруднене, місцями не вислуховуються; розсіяні хрипи, значно подовжений видих. Тони серця приглушені, тахікардія. Пульс - 112/хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. Печінка біля краю реберної дуги. Який попередній діагноз?

A. Бронхіальна астма середньої тяжкості

B. ХОЗЛ

C. * Астматичний статус

D. Аспірація стороннього тіла

E. Серцева астма

75. Хвора С., 25 років, відчула себе погано в приміщенні аптеки. Стоїть, спираючись на підвіконня з фіксованим плечовим поясом. Об’єктивно – обличчя одутловате, вдих короткий, видих подовжений ЧД - 12/хв, ЧСС - 100 за хв., АТ - 100/70 мм рт.ст., над легенями при перкусії коробочний відтінок перкуторного звуку. При аускультації - дихання везикулярне, жорстке, сухі, свистячі хрипи, більше на видиху. Cor – акцент ІІ тону над легеневою артерією. Живіт без особливостей. Попередній діагноз?

A. * Бронхіальна астма.

B. ХОЗЛ

C. Трахеобронхіальна дискінезія

D. Гострий ларинготрахеїт

E. Тромбоемболія легеневої артерії

76. Хворий В., 42 роки, звернувся за медичною допомогою з приводу зростання частоти нападів ядухи до 10 раз на добу, які набули затяжного перебігу. Більше 20 років хворіє на БА. Об’єктивно – поза “кучера”, в акті дихання бере участь допоміжна мускулатура. Підшкірно введено адреналін, симптоматика погіршилась. Яку групу препаратів слід призначити в першу чергу?

A. * Глюкокортикостероїди

B. Відхаркуючі

C. Інгаляційні ? 2-адреноміметики короткої дії

D. Метилксантини

E. Інгаляційні холіноблокатори.

77. В приймальне відділення лікарні швидкої медичної допомоги привезли хвору С., 44 роки, у якої симптоми астми обтяжують фізичну активність, є постійними і тривалими як в денний так і нічний час. ОФВ1 - 50-60% від належних величин, відхилення менше 30%. Який ступінь важкості перебігу захворювання?

A. * Важка персистуюча бронхіальна астма

B. Персистуюча бронхіальна астма середнього ступеню важкості

C. Інтермітуюча бронхіальна астма

D. Легка персистуюча бронхіальна астма


78. Хвора К., 21 рік, працює аптекарем, через два місяці початку роботи стала відмічати першіння в горлі, надсадний сухий кашель, а пізніше з’явились напади ядухи. У вихідні дні симптоми суттєво зменшуються. На момент огляду у хворої розвинувся напад ядухи, який було знято інгаляцією сальбутамолу. Об’єктивно – дихання над легенями послаблене, видих подовжений, розсіяні сухі свистячі хрипи. ЧД - 14/хв, ЧСС - 100/хв. Ваш попередній діагноз?

A. * Бронхіальна астма

B. Хронічний бронхіт

C. Медикаментозна хвороба

D. Спонтанний пневмоторакс

E. ХОЗЛ

79. Хворий К., 23 р., скаржиться на напади ядухи, які виникають при фізичному навантаженні, супроводжуються вираженою задишкою, сухим кашлем. Вказані симптоми турбують впродовж 3-х років. Об-но: загальний стан задовільний, шкірні покриви блідо-рожеві, чисті. Над легенями жорстке дихання з подовженим видохом. Пульс 80 уд/хв, задовільних властивостей. Тони серця ритмічні. Хворий помітив, що йому допомагають інгаляції „Беротек” та таблетки ефедрину. Який попередній діагноз?

A. * Бронхіальна астма фізичної напруги

B. Неврогенна астма

C. Екзогенний алергічний альвеолі

D. Гіпотонічна трахеобронхіальна дискінезія

E. Спонтанний пневмоторакс

80. Хвора 50 років, якій у зв‘язку із загостренням бронхіальної астми було призначено беклометазон, сальметерол, атровент, теопек та амброксол, скаржиться на втрату голосу, печіння на кінчику язику та губах. Об'єктивно – почервоніння шкіри навколо губ, нашарування жовто-коричневого кольору на слизовій роту, афонія. Який з наведених засобів викликав дане ускладнення ?

A. * Беклометазон

B. Амброксол

C. Атровент

D. Теопек

E. Сальметерол

81. Чоловік 68 років, викликав дільничного лікаря у зв'язку з появою приступоподібного кашлю з невеликою кількістю "іржавого" харкотиння, болю в правому боці, пов'язаного з глибоким диханням і кашлем. Хворіє на інсулінзалежний цукровий діабет. Об'єктивно: температура - 39,2 °С, ЧД- 24/хв., пульс- 114/хв., АТ -110/70 мм рт. ст. Шкіра суха, гіперемія щік. При аускультації справа в нижніх відділах легенів - вологі звучні дрібнопухирчасті хрипи. Якою повинна бути тактика дільничного лікаря?

A. * Госпіталізувати в терапевтичне відділення

B. Направити на обстеження в поліклініку

C. Призначити амбулаторне лікування

D. Госпіталізувати в ендокринологічне відділення

E. Госпіталізувати в реанімаційне відділення

82. Чоловік 26 років, захворів гостро 2 дні тому, коли виникли головний біль, слабкість, кашель з "іржавим" харкотинням. Об'єктивно: гіперемія обличчя, ЧД -36/хв. Над легенями перкуторно - тупий звук праворуч нижче від кута лопатки, аускультативно - бронхіальне дихання. АТ -100/70 мм рт. ст., ЧСС - 98/хв, температура тіла - 38 °С. В аналізі крові: Le - 17х109/л, ШОЕ - 32 мм/год. Рентгенографія легень: гомогенне затемнення у нижній частці правої легені. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?

A. Туберкульоз легень

B. Бронхоектатична хвороба

C. Гострий бронхіт

D. Ексудативний плеврит

E. * Пневмонія

83. Хворий Н, 32 роки, скаржиться на підвищення температури тіла до 39 °С, задишку, непродуктивний кашель. Захворів 2 дні тому. Об'єктивно: перкуторно над легенями справа притуплення легеневого звуку, аускультативно - дрібнопухирцеві хрипи справа. ЧД - 26/хв. Яке дослідження легень доцільно провести першочоргово?

A. Спірографію

B. Бронхографію

C. Бронхоскопію

D. * Рентгенографію

E. Пневмотахометрію

84. Хворий 40 р., скаржиться на підвищення температури до 39,5 °С, кашель з виділенням "іржавого" харкотиння, задишку, герпетичне висипання на губах. ЧД - 32/хв. Справа під лопаткою посилення голосового тремтіння, там же притуплення перкуторного звуку, аускультативно на фоні бронхіального дихання - крепітація. Аналіз крові: Le -14х109/л, ШОЕ-35 мм/год. Ваш попередній діагноз?

A. Ексудативний плеврит


C. Туберкульоз легені

D. Гострий бронхіт


85. Чоловік 38 років, скаржиться на нападоподібний кашель з невеликою кількостю "іржавого» харкотиння, біль у правому боці, пов'язаний з глибоким диханням і кашлем. Занедужав гостро після переохолодження. Об'єктивно: температура - 39,2 °С, ЧДР - 22/хв., пульс - 114/хв., АТ -110/70 мм рт. ст. Шкіра волога, гіперемія щік. При аускультації справа в нижніх відділах легенів – вологі звучні дрібнопухирцеві хрипи. Який збудник найбільш імовірно викликав захворювання?

A. Стафілокок

B. * Пневмокок

C. Клебсієла

D. Мікоплазма

E. Ентерокок

86. Хворий 43 років, скаржиться на кашель з виділенням невеликої кількості безбарвного харкотиння, болі в правій половині грудної клітки при диханні, задишку, підвищення температури до 39 °С. Захворів гостро. Приймав аспірин. Об'єктивно: на губах герпес. В проекції нижньої частки правої легені - притуплення перкуторного звуку, посилення голосового тремтіння, бронхіальне дихання. Рентгенологічно - гомогенне затемнення частки з чіткими контурами. Яка етіологія пневмонії найбільш імовірна?



C. Мікоплазма

D. Легіонела

E. Клебсієла

87. Після клініко-рентгенологічного і лабораторного обстеження хворого 35 років, було встановлено попередній діагноз: пневмонія мікоплазмової етіології, середньої важкості, ДН І ст. Із препаратів якої групи доцільніше розпочати лікування цього хворого?

A. Аміноглікозидів

B. Цефалоспоринів

C. Бета-лактамних антибіотиків

D. Фторхінолонів

E. * Макролідів

88. Хворий 20 років, скаржиться на сухий кашель, біль у м'язах, підвищення температури тіла до 38 °С упродовж 5 днів. Протягом 2 тижнів: біль в горлі, нежить. Приймав ампіцилін по 2 г на добу без позитивного ефекту. Об'єктивно: голосове тремтіння, перкусія легень без особливостей, жорстке дихання. Лейкоцити крові -7,0x109/л, лейкоцитарна формула - в межах норми. ШОЕ – 25 мм/год. Рентгенографія ОГК: підсилення легеневого малюнка, малоінтенсивні вогнищеві тіні в нижніх відділах правої легені. Яка патологія найбільш вірогідна?

A. Гострий бронхіт

B. Грип

C. * Мікоплазмова пневмонія

D. Післягрипозна пневмонія

E. Пневмококова пневмонія

89. Чоловік 27 років, скаржиться на кашель з виділенням "іржавого" харкотиння, біль в грудній клітці при диханні, підвищення температури тіла до 39 °С. Захворів гостро після переохолодження. Об'єктивно: ЧД - 30/хв., ЧСС - 92/хв., АТ - 130/80 мм рт. ст. В легенях справа від 4 ребра донизу підсилене голосове тремтіння, притуплення перкуторного тону, бронхіальне дихання. З чого найдоцільніше розпочати лікування?

A. * Амоксицилін

B. Плевральна пункція

C. Гентаміцин

D. Амінокапронова кислота

E. Бісептол

90. Чоловік 46 років, скаржиться на раптовий біль у верхній частині живота, нудоту, одноразову блювоту, слабкість. Об'єктивно: стан середньої важкості, температура тіла 38 °С, дихання поверхневе, ЧДР - 28/хв. Праворуч нижче кута лопатки притуплення легеневого звуку, крепітація. Пульс - 92/хв. АТ - 120/70 мм рт. ст. Тони серця приглушені. Живіт здутий, помірно напружений в епігастральніи ділянці та правому підребер'ї. На ЕКГ: негативні зубці Т. Яка найбільш вірогідна причина гострого абдомінального болю?

A. * Нижньодольова плевропневмонія

B. Гострий холецистит

C. Гострий панкреатит

D. Інфаркт міокарда

E. Гострий гастрит

91. У пацієнта 27 років, який зловживає алкоголем, діагностована правостороння нижньочасткова пневмонія. На рентгенограмі інфільтративні зміни справа у С6 і С10. Раніше захворювань бронхолегеневої системи не спостерігалось. З якого препарата слід розпочинати антибактеріальну терапію?

A. Бісептол

B. Гентаміцин

C. * Амоксиклав

D. Тетрациклін

E. Цепорин

92. Хвора 53 років, скаржиться на кашель з виділенням слизистого харкотиння, підвищенням температури до 38,5 °С, слабість, задишку, пітливість. ЧД - 24/хв., шкіра волога. Нижче лівої лопатки вкорочення перкуторного звуку. Аускультативно там же послаблене дихання, дрібноміхурцеві вологі хрипи. Аналіз крові: Lе - 10х109/л, ШОЕ - 27 мм/год. Ваш попередній діагноз?

A. Бронхоектатична хвороба

B. Лівобічна нижньодолева пневмонія

C. * Лівобічний ексудативний плеврит

D. Рак легень у нижній частці зліва

E. Абсцес легені

93. Хворий 40 р., скаржиться на підвищення температури до 39 °С, кашель з виділенням харкотиння з домішками крові, задишку, загальну слабкість, герпетичне висипання на губах. ЧД - 32/хв. Справа під лопаткою посилення голосового тремтіння, перкуторно там же притуплення перкуторного звуку, аускультативно -бронхіальне дихання. Аналіз крові: Le - 14х109/л, ШОЕ – 35 мм/год. Ваш попередній діагноз?

A. Рак легені


C. Кавернозний туберкульоз правої легені

D. * Правобічна пневмонія

E. Ексудативний плеврит.

94. У хворого 27 років сухий кашель та біль, пов'язаний з диханням, у правій половині грудної клітки, лихоманка - до 39,5 °С. В легенях справа від кута лопатки тупість при перкусії, бронхіальне дихання. Який найбільш вірогідний діагноз у хворого?

A. Абсцес нижньої частки правої легені

B. * Правобічна нижньочасткова пневмонія

C. Бронхоектатична хвороба

D. Ателектаз нижньої частки правої легені

E. Ексудативний плеврит

95. Жінка 32 років, скаржиться на кашель із скудним харкотинням, слабкість, підвищення температури. Тиждень тому перенесла ГРВІ, приймала сульфадиметоксин, полівітаміни. Об'єктивно: Т - 38,4 °С. ЧД -22 дих/хв. ЧСС - 90/хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. Зліва нижче кута лопатки підсилене голосове тремтіння, вкорочений перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, голосні дрібно-пухирчасті хрипи. Тони серця приглушені, ритм правильний, помірна тахікардія. Найбільш вірогідний діагноз:


B. Гангрена легень


D. Абсцес легені


96. Жінка 45 років, скаржиться на кашель із мізерним слизо-гнійним харкотинням, виражену слабкість, підвищення температури, що супроводжуються ознобом, запамороченням. Об'єктивно: Т - 38 °С. ЧД - 22/хв. ЧСС - 90/хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. Справа нижче кута лопатки підсилене голосове тремтіння, вкорочений перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, голосні дрібнопухирчасті хрипи в невеликій кількості. Тони серця приглушені, ритм правильний, помірна тахікардія. Лікар припустив у хворої пневмонію. Наявність якого синдрому дозволила виставити діагноз?

A. * Ущільнення легеневої тканини

B. Інтоксикаційного

C. Запалення

D. Порушення бронхіальної прохідності

E. Дихальної недостатності

97. Чоловік 60 років, знаходиться в терапевтичному відділенні з приводу правобічної нижньочасткової крупозної пневмонії. Самопочуття хворого під впливом терапії поліпшилось. Під час обходу лікар сказав, що з'явились ознаки розрішення пневмонії. Які аускультативні дані найбільш вірогідно дозволили зробити таке припущення?

A. Поява ослабленого дихання

B. Поява бронхіального дихання

C. * Поява крепітації

D. Поява дрібнопухирчастих неголосних хрипів

E. Поява сухих хрипів

98. Чоловік 60 років, знаходиться в терапевтичному віділенні з приводу прабічної нижньочасткової крупозної пневмонії. Самопочуття хворого під впливом терапії поліпшилось. Коли хворому можна відмінити антибіотики?

A. Після зникнення симптомів інтоксикації

B. Наступного дня після нормалізації температури

C. Після зникнення вираженого лейкоцитозу (нормалізації картини крові)

D. Після повного розсмоктування інфільтрату (рентгенологічне)

E. * На 5 добу після нормалізації температури

99. Чоловік 45 років, скаржиться на задишку, різку слабкість, сильний головний біль, сухий кашель, біль в грудній клітці справа, який посилюється при глибокому диханні. Захворів біля доби тому після переохолодження. Об'єктивно: температура -39 °С; ЧД - 26/хв., пульс - 112/хв., АТ - 100/60 мм рт. ст. Аускультативно над легенями справа в нижніх відділах - послаблене дихання, крепітація, шум тертя плеври. Рентгенологічно: інфільтративне затемнення нижньої частки правої легені. Який збудник найімовірніше призвів до захворювання?

A. * Пневмокок

B. Стрептокок

C. Стафілокок


E. Легіонела

100. Під час епідемії грипу у хворого Г., 59 р., після зниження лихоманки появився біль в грудній клітці, кашель з жовто-зеленим харкотинням 100 мл на добу, інколи домішки крові. Об'єктивно: ЧД - до 36/хв. Над легенями справа під лопаткою притуплення перкуторного звуку, жорстке дихання, середньо і великопухирцеві хрипи. Аналіз крові: Le - 18,6х109/л, ШОЕ -64 мм/год. Аналіз харкотиння: Le - 80-100 в п/з, Ер - 40-50 в п/з, еласт. волокна, коки. Рентгенологічне: корені розширені, справа нижня доля неоднорідно затемнена з двома ділянками просвітлення. Який найбільш імовірний попередній діагноз?

A. Периферичний рак нижньої частки правої легені

B. Інфільтративний туберкульоз легень у фазі розпаду

C. Ексудативний плеврит

D. * Правостороння нижньочасткова пневмонія з абсцедуванням

E. Інфаркт-пневмонія

101. Хворий Ф. 25 років, скаржиться на кашель з виділенням "іржавого" харкотиння, біль у грудній клітці справа, Т-39 °С. Об'єктивно: грудна клітка справа відстає в акті дихання. ЧД - 22/хв. Перкуторно справа у нижній частці притуплення. Там же на фоні жорсткого дихання крепітації. Аналіз крові: Le - 16х109/л, ШОЕ -28 мм/год. Рентгенологічно - затемнення правої нижньої частки. Ваш діагноз?


B. * Пневмонія нижньої частки, ДН 1

C. Грипозна пневмонія

D. Абсцедуюча пневмонія

E. Аспіраційна пневмонія

102. У хворої 28 років спостерігається підвищення температури тіла до 38 °С, кашель з відходженням гнійного харкотиння, виражена слабкість, задишка, біль у грудній клітці під час дихання. Аускультативно - вкорочення перкуторного звуку у нижніх відділах лівої легені, дрібнопухирцеві вологі хрипи. Який діагностичний прийом є найбільш важливим для встановлення діагнозу?

A. Аналіз харкотиння на мікрофлору

B. Спірографія

C. Пневмотахометрія

D. Бронхографія

E. * Рентгенологічне обстеження

103. У хворого 40 років під час рентген-обстеження знайдено вогнищеві затемнення легеневої тканини кількох сегментів нижньої частки правої легені. Яка перкуторна та аускультативна картина може спостерігатися над ураженими ділянками?

A. * Укорочення перкуторного звуку, вологі хрипи

B. Коробковий перкуторний звук, везикулярне дихання

C. Перкуторний звук не змінений. Сухі хрипи

D. Тимпанічний звук. Амфоричне дихання

E. Перкуторний звук не змінений. Везикулярне дихання

104. Бізнесмен, відпочиваючи влітку на Кіпрі, зупинився у 5-зірковому отелі. Через 3 тижні перебування раптово, без видимої причини, з'явилися сильні головні болі, болі у м'язах, суглобах, сухий кашель, помірна задишка, болі в грудній клітці. Рентгенологічно: інфільтрація легеневої тканини. В аналізі крові: абсолютна лімфопенія на тлі помірного лейкоцитозу. Найбільш імовірний етіологічний фактор пневмонії:

A. Мікоплазма

B. Пневмоциста

C. * Легіонела

D. Ентеровірус

E. Пневмокок

105. Хворий 39 років звернувся зі скаргами на слабкість у проксимальних групах м'язів нижніх та верхніх кінцівок, м'язів плечового поясу, тулуба, котра супроводжується гарячкою. При лабораторному обстеженні виявлено підвищення сироваткової креатинкінази та альдолази, підвищення рівня СРБ, прискорення ШОЕ до 52 мм/год. Проведено біопсію стегнового м’язу з гістологічним дослідженням матеріалу, котре виявило ознаки запальної інфільтрації скелетної мускулатури з дегенерацією та некрозом м’язевих фібрил. Який діагноз найбільш вірогідний у даному випадку?

A. * Поліміозит

B. Ревматична поліміалгія

C. Міастенія

D. Трихінельоз

E. Системна склеродермія

106. Хвора Р, 37р, звернулась зі скаргами на загальну слабкість, набряк обличчя, кистей, швидку втому при ходьбі, утруднення при ковтанні, перебої в роботі серця. Дані симптоми з’явились через два тижні після відпочинку в Криму. Об’єктивно: еритема обличчя, симптом “окулярів”, набряк м’язів гомілки. Аускультативно: тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт.ст. При лабораторному обстеженні виявлено: активність АсАТ-0,95 ммоль/год•л, АлАТ-1,3 ммоль/год•л, підвищення активності альдолази та креатинфосфокінази. Вкажіть обстеження, котре слід призначити для підтвердження діагнозу.

A. * Біопсія м’язів

B. Визначення в крові циркулюючих імунних комплексів

C. Електрокардіографія

D. Гастродуоденофіброскопія

E. Визначення антинуклеарних антитіл

107. Хвора 46 років звернулася зі скаргами на м'язову слабкість, оніміння пальців рук, задишку при незначному фізичному навантаженні, утруднення проходження твердої їжі по стравоходу, щільні набряки на гомілках.При амбулаторному обстеженні в аналізі крові ШОЕ - 32мм/час, СРБ,. На Ro - грамі легенів - базальний пневмосклероз, ФЕГДС - дилатація та гіпомобільність стравоходу. Про яку патологію слід подумати?

A. * Системна склеродермія.

B. Системний червоний вовчак.

C. Хронічне обструктивне захворювання легенів.

D. Дерматоміозит.

E. Ревматизм

108. Хвора О., 39 років, звернулася зі скаргами на виражену слабкість у плечових та стенгових м”язах, набряки на обличчі, почервоніння шкіри над колінними та гомілково-ступневими суглобами, болі та обмеження рухів у них. З анмнезу відомо, що перенесла ангіну два тижні тому. Об’єктивно: на обличчі світло-фіолетова ерітема з набряком верхніх повік, колоїдні плями над суглобами, припухлість колінних, гомілково-ступневих суглобів, біль при пальпації у плечевих та стегнових м”язах, Т=37,8оС. При лабораторному обстеженні виявлено: гемоглобін-92 г/л, ер.-3,2х10 12/л, -4,8х10 9/л, сегм.-67, лімф.-18, еоз-6,мон.-7, баз.-2, ШОЕ-42 мм/год., СрБ +++, сіалові кислоти 0,38 од. опт. щільності. У біоптаті литкових м”язів -- інфільтрація з фокальною дегенерацією м”язевих волокон. Про яку патологію слід подумати?

A. * Дерматоміозит

B. Системний червоний вовчак

C. Набряк Квінке

D. Контактний дерматит

E. Поліміалгія ревматична

109. У хворої із синдромом Рейно, набряком, індурацією та атрофією шкіри обличчя, кистей проведена біопсія шкіри та м'язів. Отримано результат: порушення мікроциркуляції з проліферацією ендотелію, потовщення стінки зі звуженням просвіту судин, деформація та редукція капілярної сітки. Для якого із системних захворювань сполучної тканини найбільш характерні такі ознаки?

A. * Системної склеродермії.

B. Ревматизму.

C. Системного червоного вовчака.

D. Дерматоміозиту.

E. Вузликового періартериту.

110. Жінка 50 років звернувся зі скаргами на набряк кистей, зміну кольору шкірних покривів на обличчі та грудях, утруднення проходження їжі. Хворіє впродовж 5-ти років. При огляді: ніс загострений; відзначається натяг та індурація шкіри пальців, симетричне потовщенняа. Аускультативно : над легенями сухі хрипи; тони серця глухі, ритм неправильний, акцент II тону над легеневою артерією, ЧСС – 98/хв. При лабораторному обстеженні виявлено: прискорення ШЗЕ, гіпергамаглобулінемію. Який основний механізм розвитку найбільш вірогідного захворювання?

A. * Порушення фіброутворення та мікроциркуляції

B. Утворення антитіл до міоцитів

C. Утворення антитіл до РНК

D. Утворення антитіл к ендотеліальним клітинам

E. Утворення антитіл до нативної ДНК

111. Хвора 32 років звернулась зі скаргами на болі в дрібних суглобах кистей, парестезії в кінчиках пальців, слабкість, утруднення при ковтанні. Хворіє впродовж 13-ти років. Об'єктивно: обличчя амімічне, вкорочення нігтьових фаланг, ущільнення шкіри в ділянці плечового поясу. При Ro-дослідженні легенів - базальний пневмосклероз. При ЕФГС - звуження стравоходу в кардіальному відділі. При лабораторному обстеженні виявлено: лейкоцитів.-9, 8 • 10 * 9 / л, ШОЕ-22 мм / год., гама-глобулін - 22%.. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. * Системна склеродермія


C. Ревматоїдний артрит

D. Дерматоміозит

E. Міксидема

112. Жінка 36 років звернулася зі скаргами на біль та обмеження рухів у дрібних суглобах рук, утруднення при ковтанні твердої їжі, слабкість, сухий кашель. Об'єктивно: шкіра кистей та передпліччя щільна, гладка. Проксимальні суглоби II - IV пальців кистей рук набряклі, болючі при пальпації. Над легенями - сухі розсіяні хрипи, межі серця зміщені вліво на 2 см, тони приглушені. При лабораторному обстеженні крові: ШЗЕ - 36 мм/год, гамаглобулінів - 24%. У сечі: змін немає. Який найбільш вірогідний діагноз?



C. Дерматоміозит

D. Ревматоїдний артрит

E. Саркоідоз

113. Жінка 29 років хворіє синдромом Рейно впродож 6-ти років. Останнім часом з'явилися болі в дрібних суглобах кистей, а також утруднення проходження їжі по стравоходу. Про яке захворювання можна думати в даному випадку?


B. Вузликовий періартеріїт


D. Системний червоний вовчак

E. Дерматоміозит

114. У 37-річної жінки на протязі останніх десяти років простежується хворобливе побіління пальців рук при перебуванні на холоді. Впродовж останнього року ці прояви стали більш вираженими, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ястя, труднощі при ковтанні твердої їжі. При лабораторному обстеженні виявлено: в аналізі крові: ШОЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш імовірний діагноз?


B. Пухлина стравоходу


D. Ревматоідний артрит

E. Системний червоний вовчок

115. Жінка 44 років звернулася зі скаргами на почуття оніміння губ та кистей, біль у суглобах, ранкову скутість, утруднення при ковтанні, задишку при рухах. Об’єктивно: гіперпігментація шкіри, на грудях телеангіектазії, припухлість дрібних суглобів кистей, помірна слабкість проксимальних м’язів, згинальні контрактури. При аускультації легенів в нижніх відділах крепитація. Який найбільш вірогідний діагноз у хворої?

A. * Системна склеродермія.

B. Дерматоміозит..

C. Системний червоний вовчак.

D. Ревматоїдний артрит.

E. Подагра.

116. Хворий К., 56 років, звернувся зі скаргами на відчуття оніміння, різкого збліднення ІІ - ІV пальців кистей, відчуття скутості в м’язах, перебої в роботі серця. Відзначає також поліартралгію, прояви дисфагії, закрепи. Об’єктивно: обличчя хворого “маскоподібне”, щільний набряк кистей. Розміри серця збільшені, в легенях вислуховуються сухі хрипи. При лабораторному обстеженні виявлено: в крові: ШЗЕ - 20 мм/год, загальний білок - 85 г/л, гама - глобуліни -25\%. Який діагноз є найбільш ймовірний в даному випадку?


B. Дерматоміозит



E. Деформуючий остеоартроз

F. . Аддісонова хвороба.

117. Хворий А., 17-ти років, звернувся зі скаргами на біль в попереку, поганий апетит. Два місяця тому після ангіни з’явилися петехіальні крововиливи та ломота в суглобах. Через два тижні від початку захворювання – біль в животі, нудота, блювання, кривавий стілець , субфебрильна температура, виражений біль у суглобах. Через місяць при лабораторному обстеженні виявлено: в сечі білок до 1,2г/л, еритроцити вилужені 30-40 в полі зору. Який діагноз є найбільш вірогідний у даному випадку?

A. * Геморагічний васкуліт

B. Неспецифічний виразковий коліт

C. Дизентерія

D. Гострий постстрептококовий гломерулонефріт

E. Гемофілія А

118. Хворий А. 27 років поступив у лікарню зі скаргами на головний біль, підвищення температури тіла, появу висипки. Три тижні тому переніс гостру респіраторну вірусну інфекцію. Об'єктивно: петехіальна висипка на симетричних ділянках тіла, переважно на ногах та сідницях, температура тіла 37,4° С. АТ-110/ 80 мм. рт. ст. При лабораторному обстеженні виявлено: в загальному аналізі крові - Ер-3,2*1012/л, НВ-110 г/л, КП-0,9, Тр – 160*109/л, Лей-8,7*109/л, Е-4\%, Б-0\%, П-7\%, С-56\%, Лімф-26\%, Мо-7\%, ШОЕ-17 мм/год. Концентрація фактора YIII 160\%. Який діагноз є найбільш вірогідний у даному випадку?

A. * Геморагічний васкуліт

B. Хвороба Рандю-Ослера

C. Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура

D. Хвороба Виллебранда

E. Гемофілія А

119. Жінка 54 р. звернулася зі скаргами на біль в променевозап‘ясних і колінних суглобах. Хворіє впродовж 8-ми років. Температура тіла нормальна. Об’єктивно: міжфалангові суглоби рук потовщені та болючі при рухах, відзначається хруст у колінних суглобах при згинанні. Рентгенографія колінних суглобів: остеопороз, звуження суглобової щілини, незначні кісткові розростання по краях суглобів. При лабораторному обстеженні виявлено: в загальному аналізі крові : лейкоцитів -6,2х109/л, ШЗЕ - 13 мм/год. Який діагноз є найбільш вірогідний у даному випадку?

A. * Деформуючий остеоартроз

B. Ревматичний поліартрит

C. Подагрична артропатія


E. Реактивний поліартрит.

120. Жінка 65 років звернулась зі скаргами на помірний біль та незначне обмеження рухливості лівого кульшового та колінного суглобів, хрускіт в них при рухах. Болі в суглобах посилюються надвечір. Об’єктивно: спостерігається потовщення та помірна болючість проксимальних міжфалангових суглобів ІІІ і ІV пальців лівої руки, шкіра над ними звичайного кольору. Температура тіла та загальний аналіз крові – без істотних змін. Який діагноз є найбільш вірогідний у даному випадку?

A. * Деформуючий остеоартроз


C. Подагра


E. Подагра

121. Жінка 47 років звернулася зі скаргами на біль у плечових суглобах, що посилюються при рухах, обмеження рухливості, короткочасну ранішню скутість. З анамнезу відомо, що хворіє впродовж декількох років, в минулому займалась спортивною гімнастикою. На рентгенограмі плечових суглобів - звуження суглобової щілини, субхондральний остеосклероз, остеофіти у нижньому внутрішньому відділі головки плечової кістки. Що лежить в основі патогенезу ураження суглобів у хворої?

A. * Порушення метаболізму хряща

B. Відкладення у синовіальній оболонці імунних комплексів

C. Порушення обміну сечової кислоти

D. Відкладення у суглобах пірофосфату кальцію

E. Пошкодження синовіальної оболонки інфекційним агентом

122. Жінка 52 років, повар, звернувся зі скаргами на біль в правому колінному суглобі, яка турбує протягом місяця і підсилюється наприкінці дня. Об'єктивно: підвищеної ваги, колінний суглоб набряклий, при пальпації відмічається локальна болючість, хруст при рухах. Простежується деформація I-х плюсно-фалангових суглобів обох ступнів. Змін з боку крові та сечі не виявлено. Які зміни на рентгенограмі можна очікувати?

A. * Звуження суглобової щілини, крайові остеофіти

B. Остеопороз, звуження суглобової щілини, поодинокі узури

C. Звуження суглобової щілини, численні узури, підвихи

D. Ерозії епіфізів, кісткові анкілози

E. Звуження суглобової щілини, круглі дефекти кісткової тканини

123. Хвора 53-х років з надмірною масою тіла скаржиться на біль в колінних суглобах, котрий посилюється при ходьбі, особливо при підйомі по сходах та при тривалому стоянні на ногах. Хворіє

впродовж 5-ти років. Об`єктивно: колінні суглоби деформовані, виражений набряк, під час руху відзначає болючисть, хруст. Рентгенограма суглобів: суглобова щілина звужена, субхондральний склероз, краєві остеофіти. Який діагноз є найбільш вірогідний у даному випадку?

A. * Деформуючий остеоартроз.

B. Ревматичний артрит.

C. Реактивний артрит.

D. Подагра.

E. Ревматоїдний артрит.

124. Жінка 60 років звернулася зі скаргами на болі в правому колінному суглобі, що підсилюються при рухах особливо надвечір. Ці явища турбують близько року. б'єктивно: t ° = 36,4 ° С. Зріст 161 см, вага 98 кг. Суглоб дещо деформований, місцева температура не змінена, при рухах у суглобі визначається хрускіт. Вкажіть найбільш вірогідну рентгенографічну картину суглоба?

A. * Невеликі крайові остеофіти

B. Наявність "пробійників" в епіфізах

C. Відсутність будь-яких змін

D. Вогнищевий остеопороз

E. Звуження суглобової щілини та поодинокі узури

125. Хвора С., 63 р., звернулась зі скаргами на незначну припухлість та хрускіт у дистальних суглобах пальців рук та колінних суглобах. З анамнезу відомо, що хворіє впродовж 4-ти років. Об-но: колінні суглоби та міжфалангові суглоби кистей потовщені, об‘єм рухів у них зменшений. При лабораторному обстеженні виявлено: в аналізі крові: лейк.-5,4x109/л, ШЗЕ-12 мм/год ,фібриноген 3,5 г/л; РФ 1:32; АСЛ-О 160 од; серомукоїд – 0,20 од.; СРБ+ Які зміни слід очікувати при рентгенографії суглобів даної хворої?

A. * Остеосклероз, звуження суглобової щілини, крайові остеофіти

B. Звуження суглобової щілини, множинні узури, субхондральний склероз

C. Крайові остеофіти, підвивихи п’ясно-фалангових суглобів, поодинокі узури

D. Крайові узури, випіт в порожнину суглобів, підвивихи

E. Звуження суглобової щілини, асептичний некроз, крайові узури

126. Хвору 67-ти років турбують болі в хребті та колінних суглобах, що посилюються при рухах, набряк суглобів, різке обмеження рухів. Стартова біль триваэ до 5 хвилин. Маса тіла 103 кг. Колінні суглоби набряклі, відзначається невелика гіперемія лівого колінного суглоба, крепітація при рухах в них. При лабораторному обстеженні виявлено в аналізі крові: Нв - 138 г / л, лейк. 9,6 х 109 / л, ШОЕ - 12 мм / ч. Ревматоїдний фактор – від’ємний, СРБ – 0 Описана картина дозволяє запідозрити…

A. * Деформуючий артроз.

B. Ревматоїдний артрит.

C. Хвороба Рейтера.

D. Подагричний артрит.

E. Синдром Фелти.

127. Жінку 54 років турбує біль в колінних суглобах. Об'єктивно: суглоби збільшені в розмірах, рухи обмежені та болісні, відмічається хруст в суглобах при рухах. Призначено рентгенодослідження. Які рентгенологічні зміни ви очікуєте одержати?

A. * Остеосклероз, остеофіти.

B. Остеопороз, звуження суглобової щілини.

C. Остеопороз, симптом “пробійника”.

D. Остеопороз, розширення суглобової щілини.

E. Остеопороз, узурація суглобових поверхней.

128. Чоловіка 62-х років турбує помірний біль в лівій ступні в області плюсне-фалангового суглобу, який посилюється при рухах. Хворіє протягом 12-ти років, захворювання почалося з “гострого нападу” болю. Рік тому під шкірою суглобу з'явився жовтувато-білий вузлик. При огляді суглоб деформований, синюшний. На рентгенограмі суглоба спостерігається звуження суглобової щілини, чітко обмежені дефекти кісткової тканини в епіфізі (“симптом пробійника”). Який вірогідний діагноз?

A. * Подагра

B. Ревматоїдний артрит

C. Деформуючий остеоартроз

D. Псоріатичний артрит

E. Синдром Рейтера

129. Чоловік 53-х років поступив в клініку в зв'язку з нападом ниркової коліки, котра періодично повторюється протягом року. Об'єктивно: в ділянці вушних раковин та правого ліктьового суглобу виявлено вузликові утворення, вкриті тонкою блискучою шкірою. Пульс - 88/хв. АТ - 170/100 мм рт.ст. Позитивний симптом Пастернацького з обох сторін. Вивчення якого лабораторного показника найбільш доцільно для підтвердження діагнозу?

A. * Сечевої кислоти

B. Ревматоїдного фактору

C. ШЗЕ

D. Осаду сечі

E. Молочної кислоти

130. У хворої А., 55-ти років при огляді на вушних раковинах визначаються щільні утворення, що підвищуються над поверхнею шкіри, діаметр до 2 мм. В анамнезі відзначає гострі болі в І плюсне-фаланговому суглобі лівої стопи, що супроводжувались гіперемією шкіри над ним. Об’єктивно:

температура в нормі, ЧСС 80/хв, АТ 150/90. У біохімічному аналізі крові: сечовина – 500мкмоль/л, креатинін – 100 мкмоль/л. Який препарат із перерахованих слід призначити для базової терапії?

A. * Аллопурінол

B. Індометацин

C. Гіпотіазід

D. Сульфасалазін


131. До хворого Р., 43-х років, посеред ночі викликали “швидку допомогу” з приводу раптового різкого болю, почервоніння та припухлості першого пальця правої стопи, підвищення температури тіла. Напередодні вживав сухе виноградне вино та жирне м’ясо. Раніше нічим подібним не хворів. Який вірогідний діагноз?

A. * Подагра


C. Ревматичний артрит

D. Реактивний артрит


132. Хворий 25 років, неодружений, в анамнезі вказує на наявність кількох статевих партнерів. Протягом останніх трьох місяців помітив незначні слизово- серозні виділення із сечівника, суб’єктивно-непостійний свербіж або відчуття печіння у сечівнику. Два місяці тому з’явився біль у колінному суглобі, (травми та переохолодження заперечує). Тижденьтому відчув дискомфорт у очах – сльозотечу та свербіж. Про який попередній діагноз можна думати?

A. * Хвороба Рейтера (уретро-окуло-синовіальний синдром)


C. Сезонний поліноз

D. Бактеріальний неспецифічний уретрокон’юнктивіт

E. ГРВІ з ураженням кон’юнктиви та суглобів

133. Жінка 32 р. захворіла гостро, три місяці тому після перенесеної гострої респіраторної інфекції. Насамперед з‘явився біль у міжфалангових, а потім через два тижні в колінних суглобах, в подальшому приєдналась ранкова скутість, підвищилась температура тіла до 380С. Об'єктивно: міжфалангові, п‘ястно-фалангові та колінні суглоби набряклі, малорухомі, гарячі на дотик. В аналізі крові: ШЗЕ-45 мм/год, СРБ+++, реакція Ваалер-Роузе-1:128. Про яке захворювання слід подумати?

A. * Ревматоїдний артрит


C. Подагрична артропатія

D. Остеоартроз з реактивним синовітом

E. Реактивний поліартрит

134. На прийом до сімейного лікаря звернулась жінка , 42-х років зі скаргами на болі в променезап'ястних, гомілковоступневих, міжфалангових суглобах кистей і ступнів, скутість рухів вранці. З анамнезу відомо, що хворіє впродовж 7-ми років, захворювання розпочалося з симетричного ураження дрібних суглобів кистей і ступнів. Об'єктивно: відзначається деформація кистей і ступнів, атрофія міжкісткових м'язів, набряк і запалення променезап'ястних, гомілковоступневих суглобів, рухи в них обмежені і різко болючі. Внутрішні органи без особливостей. Який показник найбільш інформативний для постановки діагнозу?

A. * Ревматоїдний фактор

B. Лейкоцитоз

C. Прискорена ШОЕ

D. Диспротеінемія

E. С-реактивний протеїн

135. Жінка 52-х років скаржиться на біль та набряк дрібних суглобів кистей, ниючий біль у ділянці серця, задишку, слабкість. Хворіє впродовж 8-ми років. Об'єктивно: t тіла - 37,80C, шкіра бліда, дрібноточкові крововиливи на тулубі та кінцівках, ульнарна девіація кистей. Межі серця зміщені вліво, систолічний шум над верхівкою. Пульс - 96/хв. АТ - 170/100 мм рт.ст. У крові: ер. -3,2*1012/л, Hb - 108 г/л, лейк. - 6,8*109/л, тромб. - 220*109, ШЗЕ - 48 мм/год., С-реактивний білок +++. У сечі: питома вага- 1016, білок - 2,8 г/л, лейк. - 10-12 в п/з., ер. - 2-4 в п/з. Який найбільш вірогідний діагноз?


B. Ревматизм

C. Системний червоний вівчак

D. Хронічний гломерулонефрит

E. Тромбоцитопенічна пурпура

136. Пацієнтка 56 -ти років звернулася зі скаргами на періодичні болі в проксимальних міжфалангових і променезап'ясткових суглобах, з припуханням і почервонінням, які турбують її протягом 4-х років. На рентгенограмі є зміни у вигляді остеопорозу, звуження суглобових щілин і поодинокі узури. Який найбільш вірогідний діагноз:


B. Остеоартроз

C. Подагра

D. Псевдоподагра

E. Мієломна хвороба

137. Чоловік 34 років скаржиться на ранкову скутість, болі в поперековій ділянці, плечових суглобах та суглобах шиї, хребта, які посилюються при різких рухах. Захворювання розпочалося з

болів у поперековій ділянці після переохолодження. Об'єктивно: спостерігається болючість при пальпаціїї остистих відростків та здухвинного сполучення, сегментарна ригідність поперекової ділянки хребта, атрофія прилеглих м'язів. На рентгенограмі: остеопороз тіл хребців, двосторонній сакроілеїт. В аналізі крові: лейк-4,3х109/л, ШЗЕ-37 мм/год. Який з наведених діагнозів є найбільш вірогідним?

A. * Анкілозуючий спонділоартрит

B. Синдром Рейтера

C. Деформуючий остеоартроз


E. Ревматизм

138. Чоловіка, 35 років, впродовж 10-ти років непокоїть поступово наростаюча біль у суглобах кістей і у нижній частині хребта з порушенням в ньому рухів. Лікувався з приводу остеохондрозу, потім ревматоїдного артриту з короткочасним ефектом. Спостерігався у офтальмотолога з приводу ірідоцикліту. Аналыз крові: ШОЕ-27 мм/год. Рентгенологічно: двобічне періартикулярне склерозування і звуження суглобової щілини у крижово-здухвинному зчленуванні. Яка найбільш вирогідна патологія у данному випадку?

A. * Анкілозіруючий спонділоартрит


C. Деформуючий остеоартроз.

D. Реактивний артрит.

E. Остеохондроз.

139. Хвора Р., 57 р., звернулася зі скаргами на інтенсивний біль в суглобах кисті, ліктьових та колінних. Стан погіршився після перенесеної ГРВІ. Температура тіла утримувалась 37,4-38,10С. На тлі прийому антибіотиків з’явилося лущення шкіри обличчя. Об'єктивно: зниженого живлення, спостерігається гіперемія і лущення шкіри носа і щік. Ps – 98 за хв., ритмічний. Cor – систолічний шум на верхівці. Над легенями – шум тертя плеври справа. В крові – ШЗЕ – 40 мм/год. В сечі – білок – 0,3 г/л. Найбільш ймовірний діагноз?

A. * Системний червоний вівчак.


C. Дерматоміозит.

D. Системна склеродермія.

E. Ревматизм.

140. У хворої 43 років через півтора місяця після лікування (сульфаніламідами та ампіциліном) з’явилася загальна слабкість, біль в суглобах, температура підвищилась до 380С. При обстеженні виявлено збільшення лимфатичних вузлів, печінки, селезінки, папульозний висип з лехеніфікацією шкіри. В аналізі крові: помірна анемія, лейкопенія, ШОЕ прискорена до 40 мм/год. Вкажить найважливіше обстеження, котре використовується в диференціальній діагностиці медикаментозної алергії та ураження органів при системному червоному вовчаку.

A. * Визначення антитіл до нативної ДНК

B. Визначення LE-клітин в крові

C. Титр реакції Ваалера-Роузе

D. Клінічний аналіз крові

E. Ревмопроби

141. Хвора 22-х років скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся. Об'єктивно: гіперемія обличчя, дефігурація проксимальних міжфалангових суглобів. При аускультації - тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. В аналізі крові: анемія, лейкопенія, ШОЕ 72 мм/год; в аналізі сечі: білок 1, 65 г/л, ер 8-10 у полі зору, гіалінові ціліндри 4-5. Ваш попередній діагноз?

A. * Системний червоний вовчак

B. Ревматоідний артрит

C. Підгострий інфекційний ендокардит

D. Системна склеродермія

E. Неспецифічний аортоарерііт

142. Жінка 40 років скаржиться на слабкість, швидку втомлюваність, підвищення температури тіла до 38°С, висипку на шкірі обличчя, біль у променевозап’ястних та ліктьових суглобах. за даними анамнезу -хворіє 3 роки. При огляді: на щоках еритематозна висипка у вигляді “метелика”, променевозап’ястні та ліктьові суглоби уражені симетрично, припухлі;. Аускультативно: над легенями шум тертя плеври. В аналізі крові - анемія, лейкопенія, лімфопенія; в аналізі сечі протеїнурія та циліндрурія. Утворення яких антитіл є найбільш вірогідним у механізмі розвитку захворювання?

A. * Утворення антитіл до нативної ДНК


C. Утворення антитіл до ендотеліальних клітин

D. Утворення специфічних антитіл к міозину

E. Утворення ревматоїдного фактора

143. Жінка 33 років скаржиться на біль, відчуття оніміння та збліднення пальців рук на холоді, набряк і біль у дрібних суглобах кистей, ранішню скутість до 10 хвилин, підвищення температури тіла до 38°С, схуднення. Об'єктивно: температура - 38°С. На обличчі - еритема. Пульс - 100 хв, АТ - 150/90 мм рт. ст. При перкусії – серцеві межі розширені в усі боки. При аускультації - систолічний шум над верхівкою; над легенями - дрібноміхурцеві хрипи. Печінка +4 см. В аналізі крові: Ер.-3,2х1012//л, Нв - 120 г/л, Л - 4,0х109/л, ШЗЕ - 55 мм/год., гамаглобулінів - 28%.; в аналізі сечі: білок - 0,66 г/л, лейк. - 8-10 в п/з., е - 8-10 в п/з, поодинокі гіалінові циліндри. Який найбільш вірогідний діагноз?


B. Ревматизм


D. Системна склеродермія

E. Вузликовий періартеріїт

144. Жінка 42 років скаржиться на біль у суглобах, слабкість у м’язах, втрату апетиту, швидку втомлюваність та субфебрильну температуру. Об’єктивно: плямисто–папульозна висипка на обличчі, шиї та руках, мармуровий малюнок шкіри, симетричний артрит колінних суглобів, атрофія на пучках пальців. При лабораторному обстеженні виявлені антитіла до антигенів Ro/SS–A, La/SS–B, Sm, нативної ДНК, рибонуклеопротеїду, гістонів Н1, Н2В, фосфоліпідів; анемію, тромбоцитопенію, підвищення ШОЕ, протеїнурію. Яке захворювання зумовлює такі зміни?

A. * Системний червоний вівчак.

B. Синдром Рейно.

C. Міастенія.

D. Ревматоїдний артрит.

E. Системна склеродермія.

145. Хворого Л. 28 років доставлено в лікарню без свідомості. хворіє на цукровий діабет 8 років, отримує інсулін Монодар Б 20 ОД вранці і 14 ОД ввечері. Об’єктивно: шкіра суха. Ps – 112/хв., ритмічний, малий. АТ 90/60 мм рт.ст. Язик сухий, малиновий. Запах ацетону з рота. ЧД – 28/хв., дихання шумне. Цукор крові 39 ммоль/л, реакція сечі на ацетон різко позитивна. Яка орієнтовна початкова і наступні дози інсуліну?

A. * Інсулін короткої дії 0,1 ОД/кг маси тіла внутрішньовенно струминно, а потім по 0,1 ОД/кг маси тіла щогодини.

B. Інсулін короткої дії 50 ОД внутрішньовенно і 50 ОД внутрішньом’язово кожні 4 години.

C. Інсулін короткої дії по 20 ОД тричі на день внутрішньом’язово.

D. Інсулін короткої дії 50 ОД внутрішньом’язово, а потім по 10 ОД кожні 2 години внутрішньовенно.

E. Збільшити дозу Монодару Б вдвічі, продовжувати вводити 2 рази на день.

146. Хворий 26 років доставлений в лікарню без свідомості. хворіє на цукровий діабет 5 років. Отримує інсулін Хумодар Б 22 ОД вранці і 14 ОД ввечері. О 13 годині на роботі раптово втратив свідомість. Об’єктивно: шкіра волога. Судомні скорочення жувальних м’язів, м’язів кінцівок. Зіниці розширені. Ps – 84/хв., ритмічний. АТ – 130/80 мм рт.ст. Яку невідкладну допомогу потрібно надати хворому?

A. * 40 % розчин глюкози внутрішньовенно струйно.

B. 5 % розчин глюкози внутрішньовенно краплинно.

C. Гідрокортизон внутрішньовенно.

D. Адреналін підшкірно.

E. Глюкагон внутрішньом’язово.

147. У хірургічному відділені знаходиться хворий з діагнозом – виразкова хвороба шлунку; супутній діагноз – цукровий діабет, інсулінзалежна форма. Після введеня наступної дози інсуліну хворий не поїв з причини болю у животі. Через 20 хв у хворого з`явилось почуття тривоги, збудження, хворий покрився холодним потом, знепритомнів. Що явилось причиной даного стану?

A. * Гіпоглікемія.

B. Гіперглікемія.

C. Гіпохлоремія.

D. Шлункова кровотеча.

E. Перфорація виразки

148. У хворого 66 р., з інсулінозалежним типом цукрового діабету і ожирінням 4го ступеню, після операції с приводу гострого холецистіту, на 2-гу добу розвинулась втрата свідомості, олігурія, шкіра бліда, суха. При обстеженні виявлено підвищення натрію плазми до160 ммоль/л., глюкози крові до 25 ммоль/л., осмолярність плазми –435 мкмоль/л. Яка причина термінального стану?

A. * Гіперосмолярна кома

B. Порушення мозкового кровообігу

C. Гіперглікемічна кома

D. Печінкова недостатність

E. Легенва ємболія

149. У хворого, який знаходиться в гіперглікемічній комі, через 4 години після початку інсулінотерапії раптово розвинулась тахікардія, м’язова гіпотонія; АТ 80/40 мм рт. Ст., на ЕКГ: подовження інтервалу QТ, зниження S–Т, розширення і уплощення Т. Ваш висновок.

A. * гіпокаліемія

B. гіповолемя

C. гіпоглікемічя

D. гіперглікемія

E. гіперкаліемія

150. У хворої О. з післяопераційним гіпотиреозом, яка отримує 0,1 г тиреоїдину 2 рази на день, з’явилась тахікардія, пітливість, порушення сну. Визначити тактику подальшого лікування:

A. * Зменшити дозу тиреоїдину.

B. Призначити седативні засоби.

C. Призначити бета-адреноблокатори.

D. Замінити тиреоїдин іншим аналогічним препаратом.

E. Збільшити дозу тиреоїдину.

151. Хвора Д., 8 років, страждає цукровим діабетом . Приймає інсулін середньої ї дії. Об’єктивно: свідомість відсутня. Шкіра волога, тонус м’язів кінцівок підвищений. Тризм жувальних м’язів. Тонус очних яблук нормальний. Пульс-78/хв., ритмічний, АТ- 95/60 мм. рт. ст., ЧД- 28/хв., ритмічне, рівне. Язик вологий. Менінгеальні знаки відсутні. Який з препаратів необхідно ввести в першу чергу?

A. * 40 % розчин глюкози.

B. Інсулін.

C. Гіпотонічний розчин NaCl

D. Глюкагон


152. Пацієнтка К., 75 років, під час святкової вечері після прийому 50 г червоного вина раптово знепритомніла. Спостерігаються галлюцинації, психомоторне збудження, клонічні судоми. Шкіряні покриви різко бліді, вологі, профузний пот, тахікардія. Яка найбільш вірогідна причина критичного стану?

A. * Гіпоглікемічна кома.

B. Алкогольна кома.

C. Отруєння сурогатами алкоголю.

D. Геморагічний інсульт.

E. Гіперглікемічна кетоацидотична кома.

153. У хворої 72 р.,що страждає на цукровий діабет, на 4-ту добу посту виникла раптова втрата свідомості. Спостерігається різка блідість шкіряних покровів з підвищеною вологістю, профузний пот, тахікардія, зіниці широкі. Які медичні заходи повинні бути проведені в першу чергу?

A. * внутрішньовенне введення 20-80 мл 40 % розчину глюкози.

B. внутрішньовенне введення 10 ОД інсуліну.

C. Негайне промивання шлунку.

D. Серцево-легенева реанімація.

E. внутрішньовенне введення серцевих глікозидів

154. У хворого 40 років періодично спонтанно виникає гіпертензивна криза з підвищенням тиску до 210/110 мм рт.ст. Напад триває 15-20 хвилин, проходить також спонтанно. У сечі – підвищення рівня метадреналіну, УЗД – пухлиноподібне утворення у правому наднирнику 3х3 см. Який найбільш їмовірний діагноз?

A. * Феохромоцитома

B. Синдром Конна

C. Гіпертонічна хвороба ІІ ст

D. Синдром Іценко-Кушинга

E. Кіста наднирника

155. Хворий 24 років знайдений вдома матір’ю в 14-00 в непритомному стані. Страждає цукровим діабетом типу 1 . Вранці був введений інсулін (короткої дії і пролонгований) у сумарній дозі 36 ОД. При огляді: свідомість відсутня. Шкіра волога. Тонус м’язів підвищений. Зіниці розширені. Дихання без особливостей, сторонніх запахів не визначається. ЧСС – 78 на 1 хв., АТ 110/70 мм рт.ст. Живіт м’який. Першочергові заходи лікаря “швидкої допомоги”?

A. * Введення 40-60 мл 40 % розчину глюкози внутрішньовенно

B. Введення 30-40 ОД інсуліну короткої дії внутрішньовенно

C. Введення 40 мг лазиксу внутрішньовенно

D. Введення 2 мл кордіаміну підшкірно

E. введення 5 % розчину глюкози

156. Хворий 46 років під час відрядження помітив слабкість, спрагу, сухість у роті, головний біль, сонливість. Незабаром приєдналися нудота, блювання, зростаючий біль у животі. З підозрою на “гострий живіт” госпіталізований до хірургічного відділення, де знепритомнів. Дихання шумне, шкіра суха, гіпотонія м’язів, з рота запах мочених яблук. Про який стан треба думати?

A. * Гіперглікемічна кетоацидотична кома

B. Гіперглікемічна гіперосмолярна кома

C. Гіпоглікемічна кома

D. Гіпотиреоїдна кома

E. Гіперлактадемічна кома

157. Людину 50-55 років знайдено влітку на вулиці в непритомному стані. Дані анамнезу відсутні. Продуктивний контакт з хворим відсутній. Об’єктивно: температура тіла 420С, шкіра і слизові оболонки сухі, гіперемовані. Виражена дегідратація тканин. Зіниці розширені, реакція на світло відсутня. ЧД – 24/хв. Тони серця глухі, ЧСС=Р=160/хв. АТ 90/60 мм рт.ст. До якого відділення необхідно госпіталізувати хворого?

A. * Реанімаційного

B. Нейрохірургічного

C. Інфарктного

D. Політравми

E. Терапевтичного

158. При огляді у приймальному відділенні хворий непритомний. Зіниці звужені. Ознаки зневоднення. Гіперпное, дихання Куссмауля. Різкий запах ацетону. Тахікардія, артеріальний тиск знижений. Глюкоза крові 45 ммоль/л., декомпенсований метаболічний ацидоз зі збільшеним

аніонним інтервалом, осмоляльність крові 320 мосмоль/л. У сечі підвищений рівень цукру, реакція на кетонові тіла позитивна. Діагностуйте тип коматозного стану.

A. * Кетоацидотична кома.

B. Гіпоглікемічна кома.

C. Гіперосмолярна кома.

D. Ацетонемічна кома

E. Гіпоксична кома.

159. Хворий 73 років доставлений до лікарні в комі. У кишені є паспорт хворого на цукровий діабет, у якому вказано, що він приймав манінілю Об’єктивно: температура 38,6°С. Шкіра та слизові оболонки сухі. Тонус очних яблук знижений. АТ 100/60. Пульс 120, аритмічний, слабкого наповнення. Тони серця глухі. Миготлива аритмія. Дихання поверхневе, 36/хв. Печінка + 5 см, її щільність підвищена. Тонус м’язів знижений. Симптом Бабинського позитивний. Ригідність м’язів потилиці. При катетеризації сечового міхура сечі нема. Цукор крові 42 ммоль/л. В аналізі крові: лейкоцити 16,0*109; ШОЕ 50 мм/гдн.Який найбільш вірогідний діагноз?


B. Гіпоглікемічна кома


D. Кетоацидотична кома

E. Менінгіт

160. Хворий 27 років госпіталізований у коматозному стані. З протягом двох місяців хворий скаржився на значну слабкість, спрагу, схуднув на 8 кг. Різке погіршення впродовж два дні Об’єктивно: непритомний, шкіра суха, бліда, тургор знижений, арефлексія. Дихання Куссмауля, запах ацетону в повітрі. АТ 90/60 мм рт.ст, пульс 92, м’який, малого наповнення. При пальпації живота – здуття, черевна стінка напружена. Глікемія 24,9 ммоль/л, глюкозурія, ацетон різко позитивний, кетонові тіла крові 12 ммоль/л. Ваш діагноз?

A. * Кетоацидотична кома

B. Уремічна кома

C. Гіпотиреоїдна кома

D. Гіпоглікемічна кома

E. печінкова кома

161. Хвора 26 років, збуджена, поведінка неадекватна, свідомість сплутана, розвилося психомоторне збудження. В анамнезі – цукровий діабет І типу протягом 4 років, , добова доза інсуліну 54 Од. Об’єктивно: шкіра волога, холодна, тургор нормальний, гіперрефлексія, зіниці розширені. АТ 140/90 мм рт.ст., пульс 88. Глікемія 2,3 ммоль/л, аглюкозурія. Ваш діагноз?

A. * Гіпоглікемічна кома

B. Кетоацидотична кома

C. Адисонічний криз

D. Тиреотоксична кома

E. Вегетативний криз

162. У Хворої 49 років на позагоспітальну пневмоні. з цукровим діабетом в анамнезу впродовж 8 років з’явились спрага, поліурія. Об’єктивно: непритомна, шкіра та слизові оболонки бліді, сухі, тургор шкіри зменшений, різка дегідратація. порушення чутливості, позитивний симптом Бабинського. Пульс 90, аритмічний, АТ 100/70 мм рт.ст., температура 39,10С. Глікемія 39,4 ммоль/л, глюкозурия, Na+ 186 ммоль/л, осмолярність сироватки 374 ммоль/л, збільшений протромбіновий індекс, гіперхлоремія. Ваш діагноз?


B. Кетоацидотичнакома

C. Лактацидотична кома

D. Тиреотоксична кома

E. Уремічна кома

163. Хвора, 35 років, поступила з діагнозом: “Пароксизм миготливої аритмії “. Об’єктивно: худа, шкіра волога, гіперплазія щитовидної залози Ш ступеня, миготлива аритмія, ЧСС до 200 за хв., дефіцит пульсу – 40; АТ – 180/60 мм рт.ст. Хворіє біля року. Поступово зростала млявість, втрата маси тіла (20 кг за рік ), пітливість, тахікардія. Після стресової ситуації виник пароксизм миготливої аритмії. Який вірогідний діагноз?

A. * Тіреотоксична криза.

B. ІХС, миготлива аритмія.

C. Вегето-судинна дистонія

D. Гіпертонічний криз.

E. Міокардіосклероз, миготлива аритмія.

164. Хворий, 40 років, без свідомості. Хворіє на цукровий діабет. Отримує інсулін. Три дні тому з”явилась загальна слабість, поліурія, спрага, нудота, біль в животі, сонливість, було неодноразове блювання. При огляді – пульс 108/хв, слабкого наповнення, АТ – 90/60 мм рт. ст. Язик сухий, червоний. Дихання 20/хв, шумне. Арефлексія. Які обстеження слід провести в першу чергу?

A. * Визначення цукру в крові

B. Визначення фруктозамин

C. Визначення ацетону сечі

D. Визначенняцукру сечі

E. Визначення рН крові

165. Хворий Е., 33 роки, приймає цукрознижуючі препараті. Грав в футбол. Через 30 хв. від початку гри відчув різку слабість, відчуття голоду, пітливість, сердцебиття. В свідомості, шкіра

волога, оніміння губ, язика. Сухожильні рефлекси підвищені. Тони сердця звучні. Пульс 80 в хв, АД 110/70 мм рт.ст. Дихання 24 в хвилину, рівне, ритмічне. Що необхідно зробити хворому?

A. * Приняти кусочок цукру або білого хліба, печиво

B. Ввести інсулін

C. Випити лужну мінеральную воду

D. Прийняти цукрознижуючий препарат

E. Випити яблучний сік

166. На первинний огляд до поліклініки прийшла жінка 42 років, зниженого живлення, екзофтальм, тремор верхніх кінцівок. Була збуджена, всім невдоволена, безчинно поводила себе в регістратурі. Раптово втратила свідомість, тахіпное, порушення серцевого ритму. АТ- 190/110 мм рт.ст.. Р- 160/хв. Т- 38,8°С. Найбільше вірогіден діагноз:

A. * Тіреотоксичний криз.

B. Гіпотіреоїдний криз.

C. Гіпертонічний криз.

D. Шизофренія.

E. Діабетична кома.

167. Хвора 28 років, доставлена до лікарні машиною швидкої допомоги без свідомості. При огляді: запах ацетону у повітрі, що видихається, шкіра суха, язик обкладений коричневим нальотом, сухий, тонус очних яблук знижений, дихання типу Куссмауля. У додаткових дослідженнях: цукор крові 25,2 ммоль/л, ацетон сечі ++, осмолярність крові 280 мосмоль/л. Які невідкладні заходи потрібно вжити?

A. * Проведення регідратації, дробне введення малих доз інсуліну

B. Внутрішньовенне струминне введення 40 % розчину глюкози

C. Внутрішньовенне краплинне введення 5 % розчину глюкози

D. Внутрішньом’язове введення 1 % розчину глюкагону

E. Внутрішньовенне краплинне введення 2,5 розчину бікарбонату натрію

168. З залізничного вокзалу доставлено жінку 56 років, яку було знято в непритомному стані з поїзду. Відомо, що вона страждає на цукровий діабет, але в дорозі, приблизно 1 добу тому, розбила свій флакон з інсуліном. Анурія, АТ 70/40 мм рт. ст., Рs- 124/хв. В аналізах: глюкоза крові – 58,6 ммоль/л; осмолярність плазми – 360 мосм/л; рН крові – 7,33; ВЕ=-2 ммоль/л. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. * Гіперосмолярна кома.

B. Кетоацидотична кома.

C. Гіпоглікемічна кома.

D. Уремічна кома.

E. Печінкова кома.

169. На первинний огляд прийшла жінка 45 років, худорлявої статури, з екзофтальмом, тремтінням кінцівок. Була збуджена, усім невдоволена. Раптово втратила свідомість. При огляді: тони серця глухі, пульс 160/хв, АТ 195/115 мм рт.ст., t – 38,1°С. чим обумовлений стан хворої?

A. * тіреотоксичний криз

B. Діабетична кома

C. Гіпотіреоїдний криз

D. Гіпертонічний криз

E. Гіпоглікемічна кома

170. Сімейний лікар призначив хворому біохімічне дослідженні крові, і було виявлено збільшення білірубіну за рахунок обидвох фракцій до значень, що 3 рази перевищує норми. Як можна розцінити отримані результати?

A. * паренхіматозна жовтяниця

B. гемолітична жовтяниця

C. обтурація жовчевивідних шляхів

D. отруєння солями важких металів

E. жоден з перерахованих варіантів

171. Пацієнтка 56 р. страждає на хронічний рецидивний панкреатит. В даний час відмічається загострення захворювання, з приводу чого звернулась до лікаря, який серед інших обстежень призначив дослідження калу. Які зміни в копрограмі характерні для хронічного панкреатиту?

A. кал мазеподібний, з різким смердючим запахом

B. стеаторея

C. креаторея

D. амілорея

E. * всі перелічені

172. Хвора К., 30 років скаржиться на пронос до 5-6 разів на добу. Випорожнення з домішками крові та слизу, переймоподібні болі внизу живота перед дефекацією, живіт здутий при пальпації болючий, бурчить в ділянці сигмовидної кишки. Який з методів обстеження черевної порожнини необхідно призначити сімейному лікарю для встановлення діагнозу?

A. оглядову ренгеноскопію

B. ультразвукове обстеження

C. гастроскопію

D. колоноскопію

E. * ректороманоскопію

173. Хвора 38 р., що знаходиться на диспансерному обліку з приводу хронічного панкреатиту, звернулася до сімейного лікаря в зв’язку з погіршенням самопочуття. Після огляду їй призначено лабораторне обстеження. Який лабораторний тест у даному випадку найінформативніший?

A. Загальний аналіз крові

B. * Дослідження рівня амілази, ліпази, трипсину та їх інгібіторів у крові

C. Дослідження білків крові

D. Копрологічне дослідження

E. Дуоденальне дослідження за допомогою двоканального зонда

174. Хворий 49р. звернувся до сімейного лікаря на прийом зі скаргами на біль в лівому підребер’ї, нудоту, блювання, здуття живота, стілець 4-5 разів на добу, рідкий з домішками неперетравленої їжі. Хворіє на хронічний панкреатит. Після огляду сімейний лікар призначив лабораторне обстеження. Який найбільш інформативний тест у даному випадку?

A. дослідження рівня білірубіну

B. * дослідження еластази панкреатичної в крові, калі

C. дослідження альфа-амілази в сечі

D. копрологічне дослідження

E. загальний аналіз крові

175. Хвора 42 р. на обліку в сімейного лікаря з приводу хронічного рецидивного панкреатиту. В даний час відмічається загострення захворювання, з приводу чого звернулась до лікаря, який серед інших обстежень призначив дослідження калу. Які очікуються зміни в копрограмі?

A. * всі перелічені

B. стеаторея

C. креаторея

D. амілорея

E. кал мазеподібний, з різким смердючим запахом

176. У хворої 48 років скарги на інтенсивне свербіння шкіри, особливо ввечері, тупі болі в правому підребер’ї, загальну слабкість, втрату апетиту. Тривалість захворювання 3 роки. Об’єктивно: шкіра жовтушна із слідами розчухів. Печінка на 5 см нижче краю правої реберної дуги, щільна, край рівний, безболісний. Селезінка виступає на 3 см. АТ 130/80 мм рт. ст. Гемоглобін – 100 г/л, Білірубінемія – 162 мкМ/л (за рахунок кон’югованого), збільшений рівень лужної фосфатази. Показники обміну заліза в нормі. Яке захворювання найбільш ймовірне у даної пацієнтки?

A. Хвороба Аддисона

B. Пруриго

C. Гемохроматоз

D. Набута гемолітична анемія

E. * Первинний біліарний цироз

177. Хвора 40 років. Впродовж 20 років спостерігає періодичні (до 2-3 разів на рік) болі в правому підребер’ї. Напередодні ввечері хвора відчула сильний біль в правому підребер’ї з іррадіацією в лопатку. Двічі була блювота жовчю. Температура тіла підвищилась до 37,80С, склери субіктеричні, печінка не виступає з-під реберної дуги, позитивні симптоми Мерфі, Георгієвського-Мюссі, Кера, болючість в точці Боаса. Який з діагнозів найбільш ймовірний?

A. Дискінезія жовчовивідних шляхів

B. * Загострення хронічного холециститу

C. Вірусний гепатит А

D. Цироз печінки

E. Гострий панкреатит

178. 40-річний хворий викликав дільничного терапевта. Впродовж 2-х днів відмічає відсутність апетиту, нудоту, загальну слабкість. З роки тому переніс гострий гепатит В, уникав диспансерного спостереження. Об’єктивно: температура тіла підвищена, шкіра і склери іктеричні, пальпується збільшена, помірної щільності, болюча печінка, яка виступає з-під краю реберної дуги на 3 см по середньоключичній лінії. Селезінка не збільшена. Сеча помірно темного забарвлення. Відмічається болючість суглобів при рухах, АЛТ сироватки 4,0. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. * Хронічний вірусний гепатит В, помірна активність

B. Хронічний вірусний гепатит В, мінімальна активність

C. Хронічний холецистит


E. Рак печінки

179. Хвора 36 років скаржиться сімейному лікарю на періодичні інтенсивні болі у лівому підребер’ї з іррадіацією в поперек, нудоту після будь-якої їжі, проноси 3-4 рази на добу. Схудла на 8 кг протягом 2 місяців. Об'єктивно: зниженого живлення, живіт м’який, болючість у точці Де-Жардена. Печінка на 1,0 см н/краю реберної дуги, безболісна. Випорожнення 3-4 рази на добу, з домішками нейтрального жиру. Діастаза сечі – 300 г/л/год. Яка патологія найбільш вірогідно зумовлює таку картину?

A. Глутенова ентеропатія

B. * Хронічний панкреатит

C. Хронічний гепатит

D. Хронічний ентероколіт

E. Аутоімунний гастрит

180. Жінка 32 роки звернулась до сімейного лікаря зі скаргами на нестікі випорожнення, з переважанням закрепів, здуття живота та біль спастичного характеру в нижній частині живота. Також періодично турбує головний біль, порушення сну. Вага тіла не змінена. Лабораторні показники та ректороманоскопія в межах норми. Яким захворюванням найвірогідніше може бути викликана така клінічна картина ?

A. * Синдромом подразненого товстого кишечника

B. Хронічним ентеритом

C. Хронічним холециститом

D. Хронічним атрофічним гастритом

E. Раком кишечника

181. Хворий 32 роки на прийомі в сімейного лікаря скаржиться на постійний тупий біль у лівому підребер'ї, після прийому жирної та копченої їжі, блювоту, яка не приносить полегшення. Калові маси блискучі, с неприємним запахом. Хворіє протягом 8 років; зловживає алкоголем, багато курить. Об'єктивно: зниженого живлення. Шкіра бліда і суха. Язик з білим нашаруванням. Живіт помірно здутий, відзначається біль в зоні Шоффара, Губергріца-Скульського, точках Дежардена, Мейо-Робсона. Про яке захворювання можна подумати в першу чергу?

A. * Хронічний панкреатит

B. Хронічний холецистит

C. Виразкова хвороба

D. Хронічний гастродуоденіт

E. Хронічний ентероколіт

182. До сімейного лікаря звернувся хворий 42 роки зі скаргами на болі у правій клубовій ділянці, неоформлені випорожнення з наявністю слизу і гною до 5 разів на добу. Хворіє кілька місяців, обстежувався з приводу хронічного ентероколіту. Об'єктивно: при пальпації в лівій здухвинній ділянці чутливий конгломерат, є локальне м'язове напруження. Яке дослідження слід призначити для підтвердження діагнозу?

A. ЕГДС

B. рН-метрію

C. * Колоноскопію

D. Копрограму

E. УЗД

183. Хворий К., 58 років, скаржиться сімейному лікарю на появу болю в епігастрії, мерзлякуватість, відчуття жару, пітливість, серцебиття, бурчання в животі після прийому солодкої чи молочної їжі. 2 роки тому резекція 2/3 шлунка. Цукор крові – 4,2 ммоль/л. Сімейний лікар призначив рентгенологічне дослідження, при якому виявлено прискорену евакуацію з культі шлунка, потовщені складки слизової тонкої кишки, прискорену евакуацію з тонкої кишки. Найбільш імовірний діагноз?

A. * Демпінг-синдром

B. Гастроптоз

C. Агастральна астенія

D. Синдром привідної петлі

E. Рак шлунка

184. Хворий знаходиться на диспансерному обліку з приводу хронічного панкреатиту. Після вживання жирної чи гострої їжі, алкоголю з’являється блискучий, замазкоподібний неоформлений кал. Зниження продукції якого фактора є найбільш імовірною причиною даного стану?

A. * Ліпази

B. Амілази

C. Трипсину

D. Лужної фосфатази

E. Соляної кислоти

185. Хворий 35 років впродовж тижня відмічає нудоту, відсутність апетиту, швидку втомлюваність. 2 роки тому лікувався з приводу гострого вірусного гепатиту С. Об-но: шкіра та видимі слизові іктеричні, температура 37,2 ОС, печінка на 2 см виступає з під краю правої реберної дуги, помірної щільності із заокругленим краєм. Селезінка не збільшена. Сеча помітно темного забарвлення. АЛТ-3,7ммоль/г л, АСТ-3,1ммоль/г л. Ваш діагноз?

A. * Хронічний вірусний гепатит

B. Рак печінки

C. Хронічний мієлолейкоз

D. Хронічний холецистит

E. Цироз печінки

186. Хвора 25 років звернулась до сімейного лікаря із скаргами на біль в суглобах кінцівок, нудоту, блювання, відчуття важкості та біль в правому підребер’ї. На кінець другого тижня, від моменту появи вищезазначених скарг, потемніла сеча, потім з’явилась жовтушність шкіри та склер. Біля 2х місяців тому хворому лікувалась у стоматолога. При проведенні імунологічних досліджень Ig G анти–HAV–позитивний, Hbs Ag – позитивний, анти-HСV-негативний, анти-HDV-негативний. Ваш діагноз?

A. * Вірусний гепатит В

B. Вірусний гепатит А

C. Вірусний гепатит С

D. Вірусний гепатит Д

E. Вірусний гепатит Е

187. Хворий 51 рік, скаржиться на біль в животі, частий рідкий стілець з неприємним запахом, відчуття бурчання та переливання в животі, метеоризм , неприємний присмак в роті. Вищезазначені скарги турбують більше 5 місяців. З’явились після лікування з приводу абсцедуючої пневмонії. Об-но: шкіра та видимі слизові бліді, язик вологий обкладений біло-сіруватим нашаруванням. Живіт болючий в навколопупковій ділянці та по ходу товстої кишки. Найбільш ймовірний діагноз:

A. * Антибіотико-асоційований ентероколіт

B. Неспецифічний виразковий коліт

C. Хвороба Крона

D. Хронічний ентерит

E. Хронічний коліт

188. Хворий 62 років, музикант, скаржиться на біль та відчуття важкості в правому підребер’ї, нудоту, значну загальну слабкість, інверсію сну, атрофію м’язів. Об-но: астенічної тілобудови, жовтушність шкіри та видимих слизових, контрактура Дюпюітрена, гінекомастія, атрофія яєчок. Найбільш ймовірний діагноз?

A. * Алкогольний цироз печінки

B. Вірусний цироз печінки

C. Кардіальний цироз печінки

D. Біліарний цироз печінки

E. Криптогений цироз печінки

189. Хвора П., 47 років протягом 5 років страждає на напади болю в правому підребер’ї, що виникають переважно після вживання жирної їжі. На обліку в сімейного лікаря. Рік тому пропонували холецистектомію. Останній тиждень напади болю стали щоденними і більш інтенсивними, а 3 дні тому з’явилася жовтяниця. Ан. крові: лейк. 12,8 х109/л, ШЗЕ 32 мм/год. З якого методу потрібно почати обстеження?

A. * УЗД панкреатобіліарної системи

B. Оглядова рентгенографія черевної порожнини

C. Дуоденальне зондування

D. Комп’ютерна томографія

E. ФЕГДС

190. Хвору 30 років турбують відчуття переповнення в епігастрії, раннього насичення після прийому їжі, здуття у верхній частині живота; нудота, загальна слабість, дратівливість. Об’єктивне та лабораторне обстеження, проведене сімейним лікарем відхилень від норми не виявило. ФЕГДС: слизова оболонка стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки не змінена. При УЗД органів черевної порожнини відхилень від норми не виявлено. Який препарат доцільно призначити хворій?

A. * Мотіліум (домперідон)

B. Кларитроміцин

C. Метронідазол

D. есенціале

E. Денол

191. У хворої Н., 32 років, яка скаржиться на важкість, періодичний тупий біль у правому підребер’ї після прийому їжі, фізичного навантаження, нудоту, гіркоту в роті, при дуоденальному зондуванні у фазу ІV протягом 65 хвилин виділяється 72 мл коричневого кольору жовчі, яка містить помірну кількість пластівців та клітин циліндричного епітелію; лейкоцити – 3-5 в полі зору, слиз, детрит. Який найбільш ймовірний діагноз у цієї хворої?

A. * Дисфункція жовчного міхура за гіпокінетичним типом

B. Дисфункція жовчного міхура за гіперкінетичним типом

C. Хронічний дуоденіт

D. Хронічний гепатит

E. Хронічний панкреатит

192. У хворої С., 22 років, яка скаржиться на спастичні болі у правому підребер’ї, нудоту, гіркоту в роті, дратівливість, поганий сон, при дуоденальному зондуванні у фазу ІV протягом 11 хвилин виділяється 27 мл коричневого кольору жовчі, що містить помірну кількість пластівців та клітин циліндричного епітелію; лейкоцити – 1-2 в полі зору, слиз, детрит. Який найбільш ймовірний діагноз у цієї хворої?

A. * Дисфункція жовчного міхура за гіперкінетичним типом

B. Дисфункція жовчного міхура за гіпокінетичним типом

C. Хронічний дуоденіт

D. Хронічний панкреатит


193. Хвора Д., 38 р., скаржиться на біль у правому підребер’ї, що виникає переважно після вживання гострої та жирної їжі, частий субфебрилітет, іноді свербіж шкіри, субіктеричність склер. Протягом останніх двох тижнів напади болю стали щоденними. Об’єктивно: печінка виступає з-під краю реберної дуги на 0,5 см, чутлива при пальпації .В загальному аналізі крові: лейкоцити-10,0х 109 /л, ШЗЕ – 24 мм/год. Які дослідження треба зробити в першу чергу для встановлення діагнозу?

A. * УЗД панкреатодуоденальної системи

B. Ректороманоскопію

C. Колоноскопію

D. ФГДС

E. Дуоденальне зондування

194. Хворий 60 р., скаржиться на задуху, серцебиття, швидку втомлюваність. Впродовж 8 р. хворіє на гіпертонічну хворобу. Об’єктивно: ліва межа серця зміщена на 2 см вліво від середньоключичної лінії, тони серця ритмічні, ослаблені, над аортою – акцент ІІ тону. АТ 170/100 мм рт. ст. Печінка + 2 см, пастозність гомілок. На ЕКГ – відхилення осі серця вліво, гіпертрофія лівого шлуночка. ФВ -63. Який варіант серцевої недостатності спостерігається в даному випадку?

A. * Діастолічний.

B. Систолічний.

C. Змішаний.

D. Норма.

E. Невизначений.

195. Хворий 67 р., скаржиться на задуху при фізичному навантаженні, кашель, нічні напади ядухи із затрудненим вдихом. Рік тому переніс трансмуральний інфаркт міокарду. Об’єктивно: ЧСС – 98 за 1', Ps – 80 за 1'. Тони серця ослаблені. В нижніх відділах легень вислуховуються дрібно і середньопухірцеві хрипи. АТ - 125/75 мм рт. ст. На ЕхоКГ – пролапс мітрального клапана, ФВ -35%. Яка найбільш ймовірна причина виникнення вказаних клінічних ознак?

A. * Систолічна дисфункція міокарда.

B. Діастолічна дисфункція міокарда.

C. Негоспітальна пневмонія.

D. Пролапс мітрального клапана.

E. Миготлива аритмія.

196. Хворий 57 років звернувся зі скаргами на серцебиття, задишку, втому при незначних фізичних навантаженнях. 2 роки тому переніс великовогнищевий передньоперегородковий інфаркт міокарду. Об’єктивно: ритм правильний, тони серця ослаблені. Пульс 87 в хв. АТ 130/86 мм рт ст. Печінка на 6 см нижче правої реберної дуги. Набряк голеней. Який функціональний клас серцевої недостатності у пацієнта?

A. * III

B. II

C. IV

D. I

E. V

197. Хворий, 60 років, страждає на ІХС. Дифузний кардіосклероз. Аортальний стеноз склеротичного походження. СН ІІ-А ФК ІІІ. ЕхоКГ показала фракцію викиду лівого шлуночка 57%.Вкажіть основний механізм утворення серцевої недостатності у цьому випадку.

A. * Порушення діастолічного розслаблення лівого шлуночка

B. Зниження скоротливої здатності міокарду

C. Підвищення периферійного судинного опору

D. Підвищення венозного тиску у великому колі кровообігу

E. Надмірна активація симпатоадреналової системи

198. Чоловік 60 років, рік тому переніс Q-позитивний інфаркт міокарду задньодіафрагмальної області лівого шлуночка з розповсюдженням на правий шлуночок. Скаржиться на втому, набряки обох гомілок. АТ 130/80мм рт.ст., ЧСС 80/хв, пульс ритмічний. В легенях хрипів немає. Печінка + 3см, периферичні набряки обох гомілок. Чим зумовлений патологічний стан хворого?

A. * Правошлуночкова дисфункція

B. Лівошлуночкова дисфункція

C. Гіпертонічна хвороба

D. Гострий міокардит

E. Порушення серцевого ритму

199. Хворий 70 років, страждає на ішемічну хворобу серця протягом 25 років. Скаржиться на напади задухи. АТ 140/80 мм рт.ст., ЧСС 100/хв, в нижніх відділах легень – вологі не звучні хрипи, периферичних набряків нема. АТ 130/80мм.рт.ст., ЧСС 80/хв, пульс ритмічний. За даними ЕхоКГ – ФВ ЛШ – 37%. Чим зумовлений патологічний стан хворого?

A. * Систолічна дисфункція

B. Діастолічна дисфункція

C. Гострий перикардіт

D. Тромбоемболія легеневої артерії

E. Кардіогенний шок

200. Хворий 58 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження, напади серцевої астми. Дані симптоми розвинулися після перенесеного інфаркту міокарда. Об’єктивно: положення ортопноє, застійні хрипи в легенях, ЧСС-103 за хв., АТ- 130/80 мм. Рт. Ст. ЕхоКС: фракція викиду – 57%, діаметр лівого передсердя – 6,9 см, діаметр лівого шлуночка – 6 см, середній тиск у басейні легеневої артерії – 66 мм. рт. ст. Яка безпосередня причина появи вказаних клінічних ознак?

A. * Діастолічна дисфункція міокарду

B. Систолічна дисфункція міокарду

C. Синдром пролабування мітрального клапана


E. Бронхообструктивний синдром

201. Хворий 37 років, ліквідатор ЧАЕС, скаржиться на слабкість, наявність поодиноких синців на шкірі. В крові: ер. 2,5x1012/л, рет. 0,1%, КП 1,0, лейк. 2,2x109/л, тромб. 10x109/л. В кістковому мозку явища гіпоплазії. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. * Агранулоцитоз

B. Гіпопластична анемія

C. Гострий лейкоз

D. Хронічна променева хвороба

E. B12 -дефіцитна анемія

202. Чоловік 42 років скаржиться на слабкість, серцебиття, носові кровотечі, появу крововиливів у шкірі. Стан прогресивно погіршується протягом місяця. Об'єктивно: Стан тяжкий, на шкірі кінцівок і тулуба петехіальні і плямисті крововиливи. Лімфо_вузли не пальпуються. Ps 116/хв. Печінка +2см, селезінка не пальпується. В крові виражена панцито_пенія. Про яке захворювання треба думати в першу чергу?

A. * Гострий агранулоцитоз

B. Гіпопластична анемія


D. Хвороба Верльгофа

E. Геморагічний васкуліт

203. Чоловік 62 років скаржиться на слабкість, жар у язиці, заніміння нижніх кінцівок. Об'єктивно: шкіра бліда з субіктеричним відтінком, язик яскраво-червоний, смакові сосочки згладжені. Печінка +3см. Гастроскопія: атрофія слизової оболонки. В крові: ер.-1,2х1012/л, Hb 56 г/л, КП 1,4, макроцитоз, лейк. 2,8х109/л, е.2%, п/я. 4%, с/я. 50%, л.42%, м.5%, рет. 0,1%, тромб. 120х109/л, ШЗЕ 26 мм/год, білірубін 29 ммоль/л, непрямий 26 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?

A. * Гемолітична анемія

B. В12-дефіцитна анемія

C. Залізодефіцитна анемія

D. Гіпопластична анемія

E. Фолієво-дефіцитна анемія

204. Чоловік 37 років скаржиться на періодичні напади болю у правому підребер'ї, які з'явились 2 роки тому, слабкість. З 16 років періодично відмічав іктеричність шкіряних покровів. Об'єктивно: шкірні покрови та слизові іктеричні, язик обкладений, лімфатичні вузли не збільшені, живіт болісний та напружений у правому підребер'ї. Гепатосплено_мегалія. У крові: ер.2,4х1012/л, Hb 84 г/л, КП 1,0, рет.22%, осмотична резистентність еритроцитів знижена, мікросфероцитоз, ШЗЕ - 22 мм/год. Білірубін непрямий - 56 мкмоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?

A. * Аутоімунна гемолітична анемія

B. Спадковий мікросфероцитоз

C. Хронічний гепатит

D. Доброякісна гіпербілірубінемія

E. Хвороба Маркіафави-Мікелі

205. У хворого на хронічний лімфолейкоз збільшилася загальна слабкість, з’явилась жовтяниця. В ан. крові: Ер-2,1х1012/л; Нв - 65г/л; К.П.- 1,0; ретикулоц. 51‰. Білірубін загальн.- 80,3 ммоль/л, некон”югований- 65,3ммоль/л. У сечі підвищений рівень уробіліну. Прямий тест Кумбса позитивний. Який ведучий патогенетичний фактор спричинив зниження гемоглобіну?

A. * Аутоімунний гемоліз

B. Аплазія кровотворення

C. Розвиток мієлофіброзу

D. Дефіцит фолієвої кислоти

E. Порушення порфіринового обміну

206. У хворого після прийому бісептолу з'явилась олігурія, жовтяниця з вираженою блідістю шкіри та слизових оболонок, збільшилась селезінка,. ЗАК: Ер.-2,2х1012/л, Нв-60 г/л, К.п. 0,62, Le-14х109/л, ретикулоцити 24‰. Непрямий білірубін в сироватці крові 35 мкмоль/л. Сеча та кал темного кольору, підвищений рівень стеркобіліну. Який діагноз є найбільш ймовірним у даного хворого?


B. Токсичний гепатит


D. Апластична анемія

E. Вірусний гепатит

207. Хв. П., 42 р. Скарги на біль в попереку, потемніння сечі, загальну слабкість, запаморочення, що виникли після лікування застуди аспірином та ампіциліном. Об-но: блідий, склери субіктеричні. ЧСС - 98 уд/хв. Печінка +2 см, селезінка +3 см, пальпаторно чутливі. ЗАК: ер. - 2,2х1012/л, Нв – 60 г/л, КП - 0,5, Le – 9,4х109/л, б - 0,5 %, е - 3 %, п – 6 %, л - 25 %, м – 7 %, ШЗЕ – 38 мм/год, ретикулоцити – 24 %. Біохімічний аналіз крові: заг. білірубін – 38. Яке ускладнення виникло у хворого?

A. * Набута гемолітична анемія

B. Токсичний гепатит

C. Сечокам’яна хвороба

D. Лімфогрануломатоз

E. Пароксизмальна нічна гемоглобінурія

208. Хвора 25 років скаржиться на слабкість, запаморочення, геморагічні висипи на шкірі. Хворіє місяць. Аналіз крові:Ер.1,0х1012/л, Нв 30г/л, КП 0,9, Л - 1,2х109/л, Тр – 42х10 9/л. Який метод дослідження буде найбільш доцільним для встоновлення діагнозу?

A. * Стернальна пункція

B. Біопсія селезінки

C. Біопсія печінки

D. Коагулограмма

E. УЗД ШКТ

209. Хворому С., 45 років, з групою крові А(В)Rh(-) з приводу постгеморрагічної анемії перелили 200 крові А(В)Rh(+). Під час гемотрансфузії з’явилися: озноб, біль в попереку, за грудиною, нудота. Об’єктивно: шкіра бліда, холодна, волога, дихання шумне з затрудненим видихом. Пульс – 110 уд/хв., АТ-80/60 мм.рт.ст. Виділилася сеча чорного кольору. Яке ускладнення виникло у хворого?

A. * Гемолітичний шок

B. Гіпотонічний криз

C. Анафілактичний шок

D. Кардіогенний шок

E. Гостра ниркова недостатність

210. Чоловік, 23 роки, житель Кавказу, через 2 дні після прийому сульфаніламідів відчув різку слабість, високу температура, з’явились нудота, блювання, болі в животі, виділення темної чорної сечі. Об?єктивно: жовтушність шкіри і слизових, збільшення селезінки. Заг. ан. крові: Нв 50 г/л, ретикулоцити 25%, еритроцити з тільцями Гейнца-Ерліха, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в еритроцитах. Ваш діагноз?

A. * Спадкова гемолітична анемія, пов’язана з дефіцитом Г-6-ФДГ

B. Спадковий мікросфероцитоз

C. Таласемія

D. Серпоподібноклітинна анемія

E. Сидероахреатична анемія

211. Хвора 28 років, в минулому відмічала слабкість, періодичне виникнення легкої жовтушності шкіри. Після сильного переохолодження виник озноб, біль у м’язах, а також у верхній половині

живота. Через день помірна жовтяниця, темний кал і сеча. При дослідженні визначається помірне збільшення печінки і селезінки, жовтушність шкіри і слизових оболонок. Аналіз крові: гемоглобін – 80 г/л, еритроцитів 2,8х1012/л, кольоровий показник 0,8, тромбоцитів 230х109/л, лейкоцитів 9,5х109/л (формула без змін). ШОЕ – 20 мм/год, білірубін – 77,0 мкмоль/л, прямий – 8,6 мкмоль/л. Яке захворювання найбільш ймовірне:


B. Загострення хронічного холециститу

C. Гостре інфекційне захворювання

D. Залізодефіцитна анемія


212. Хворий 32 роки, льотчик, госпіталізований на 10 день хвороби. При поступленні стан тяжкий. Температура тіла – 39,7 С. заторможений, на питання відповідає погано. Турбує головний біль, нудота. Менінгіальні знаки відсутні. Помірно жовтушна шкіра. Пульс – 120/хв. печінка та селезінка помірно збільшені, щільної консистенції. В крові: Нв – 75 г/л, ер – 2,2х1012/л,КП–0,8 Лейк – 11,2х109/л, ШОЕ – 39 мм/год. Який тип анемії має місце:

A. * Гемолітична анемія ,що обумовлена гемолізом інвазованих еритроцитів

B. Спадкова Гемолітична анемія , що обумовлена зміною активності ферментів

C. Фолієводифіцитна анемія

D. Постгеморрагічна анемія

E. Апластична анемія

213. Хворий скаржиться на сла_бість, відсутність апетиту, болі і печін_ня в язику, оніміння дистальних відді_лів кінцівок, пронос. Об'єктивно: шкі_ра бліда з лимонно-жовтим відтінком, обличчя одутле з темною пігментаці_єю у вигляді "метелика", на язику яскраво-червоні ділянки. Печінка на З см нижче краю реберної дуги, м'яка. В аналізі крові: Ер - 3,2х1012/л, КП -1,2; Л - 3,8x109/л, Тр - 180,0х109/л; є - 0 %; п/я - 1 %; с/я - 58 %; л - 38 %; м - 3 %; макроцитоз. ШОЕ - 28 мм/год. Якому діагнозу відповідає дана клі_нічна картина?

A. Залізодефіцитна анемія

B. * В12-дефіцитна анемія

C. Апластична анемія

D. Гострий еритромієлоз

E. Хронічна наднирникова недо_статність

214. 40-річна жінка, яка страждає на менорагії, скаржиться на мерехтін_ня "мушок" перед очима, запаморочен_ня, ламкість нігтів, випадіння волосся. При обстеженні: блідість шкіри та сли_зових оболонок. Пульс - 100/хв.; тони серця нормальної звучності, систоліч_ний шум над усіма аускультативними точками. НЬ - 90 г/л, Ер - 3,3х109/л, КП - 0,7, Л - 9,8х1012/л, гіпохромія еритроцитів, анізоцитоз, мікроцитоз, сироваткове залізо - 4,2 мкмоль/л. Яка причина виникнення систолічно_го шуму?

A. Порушення синхронності робо_ти клапанного апарату

B. Ураження міокарда гіпоксичного характеру

C. * Прискорення внутрішньосерцевого кровотоку в умовах зниження в'язкості крові

D. Прискорення внутрішньосерцевого кровотоку в умовах збільшен_ня в'язкості крові

E. Збільшення хвилинного об'єму крові

215. Хвора 23 років, скаржиться на виражену слабкість, сонливість, по_темніння в очах, запаморочення, пору_шення смаку. В анамнезі значні менорагії. Об'єктивно: виражена слабкість, блідість шкірних покривів, тріщини у кутах рота, ламкі нігті, систолічний шум над верхівкою серця. В аналізі крові: Ер-2,1х1012/л, НЬ-70г/л, КП-0,7. Тр - 140,0х109/л, Л - 6,2х109/л. Який діагноз є найбільш вірогідним?

A. * Хронічна постгеморагічна анемія

B. Гострий лейкоз

C. Гостра постгеморагічна анемія

D. В12-дефіцитна анемія

E. Хвороба Верльгофа

216. У чоловіка 65 років діагнос_тована В12-дефіцитна анемія, призна_чено лікування. Через 1 тиждень прове_дено контрольне обстеження перифе_ричної крові. Який показник в аналізі крові буде раннім критерієм для оцін_ки ефективності проведеної терапії?

A. Збільшення кількості ретикулоцитів

B. Підвищення рівня гемоглобіну

C. Зниження колірного показника крові

D. * Нормобластичне кровотворення

E. Збільшення кількості лейкоцитів

217. Чоловік 62 років скаржиться на слабкість, печію в язиці, оніміння нижніх кінцівок. Об'єктивно: шкіра бліда з субіктеричним відтінком, язик яскраво-червоний, смакові сосочки згладжені. Печінка+3 см. При гастрос_копії - атрофія слизової оболонки. В аналізі крові: Ер - 1,2х1012/л, НЬ -56 г/л, КП - 1,4, Л - 2,8x109/л, е - 2 %, п/я - 4 %, с/я - 50 %, л - 42 %, м - 5 %, ретикулоцити-0,5%,Тр-120,0х109/л, макроцитоз. ШОЕ - 26 мм/год., бі_лірубін - 29 мкмоль/л, непрямий -26 мкмоль/л. Який найбільш вірогід_ний діагноз у хворого?

A. Гемолітична анемія

B. Залізодефіцитна анемія

C. Гіпопластична анемія

D. * В12-дефіцитна анемія

E. Фолієводефіцитна анемія

218. Хвора 28 років, звернулася до дільничного терапевта зі скаргами на слабкість, запаморочення, носові кро_вотечі, крововиливи на тулубі. Хворіє 4 місяці. Об'єктивно: стан середньої тяжкості. В ділянці живота та спини крововиливи розміром 1-2 см різного кольору, неболючі. Периферичні лім_фовузли не збільшені, з боку серця та легень патології не виявлено. Гепато-та спленомегалії немає. В аналізі кро_ві: НЬ - 80г/л, Ер - 2,4х1012/л, КП -0,8, рет. - 3 %, залізо сироватки -14,01 мкмоль/л, Л - 4,2х109/л, е - 2, баз - 0, п/я - 7 %, с/я - 40 %, м - 6 %, л - 45%, Тр - 47,1х109/л, ШОЕ -27 мм/год. Ваш попередній діагноз?

A. * Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура

B. Гемолітична анемія

C. Хронічна залізодефіцитна анемія

D. Хронічний лімфолейкоз

E. Апластична анемія

219. 38-річна жінка, яка страждає на менорагії, скаржиться на мерехтін_ня "мушок" перед очима, запаморо_чення, сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся. При обстежені: блідість шкіри та слизових оболонок. Пульс - 100/хв., ритмічний. Печінка та селезінка не збільшені. НЬ - 90 г/л, Ер - 3,3x1012/л, КП - 0,7, ретикулоцити - 0,8 %, Л - 4,8x109/л, є - 2 %, п/я -З %, с/я - 62 %, л - 25 %, м - 10 %, гіпохромія еритроцитів, мікроцитоз, си_роваткове залізо - 4,2 мкмоль/л. Який діагноз є найбільш імовірним?

A. Гіпопластична анемія

B. Сидероахрестична анемія

C. В 12-дефіцитна анемія

D. Таласемія

E. * Залізодефіцитна анемія

220. Жінка 63 років, скаржиться на загальну слабкість, відчуття тягара, тиснення, переповнення в епігастрії, нудоту, відрижку після їжі. Хворіє близько 15 років. Об'єктивно: темпе_ратура тіла - 36,4 °С, ЧД - 20/хв., пульс - 88/хв., AT - 115/75 мм рт. ст. Шкіра та слизові оболонки бліді. В аналізі крові: Ер - 2,0х1012/л, НЬ -100 г/л. Виявлені антитіла до обклад-них клітин шлунка. Яка найбільш імо_вірна причина розвитку анемічного синдрому у даної хворої?

A. * Продукція антитіл до гастромукопротеїну

B. Порушення синтезу гемоглобіну

C. Порушення синтезу еритропоетину

D. Порушення всмоктування заліза

E. Підвищені витрати заліза

221. Жінка 39 років, протягом 4-х місяців відмічає слабкість, запаморо_чення, задишку, м'язову слабкість, ба_жання їсти крейду. В анамнезі: фібро_міома матки, маткові кровотечі. В ана_лізі крові: НЬ - 80г/л, Ер - 2,2х1012/л, КП - 0,7, ШОЕ - 28 мм/год., анізоцитоз, пойкілоцитоз, сироваткове залі_зо - 5,3 мкмоль/л. Який найбільш імо_вірний діагноз?

A. * Залізодефіцитна анемія

B. Гемолітична анемія

C. В 12-дефіцитна анемія

D. Гіпопластична анемія

E. Таласемія

222. Жінка 37 років, скаржиться на загальну слабість, дратівливість, утруднене ковтання їжі, бажання їсти крейду. Об'єктивно: задовільного хар_чування, t - 36,5 °С, ЧД - 20/хв., пульс - 96/хв., AT - 110/70 мм рт. ст. Шкірні покриви і видимі слизові блі_ді. В аналізі крові: НЬ - 70 г/л, Ер -3,4х1012/л, КП - 0,7, ретикулоцити -0,8 %, Л - 4,7x109/л, є - 2 %, п/я - 3 %, с/я - 64 %, л - 26 %, м - 5 %, ШОЕ -15 мм/год. Сироваткове залізо -4,3 мкмоль/л, загальний білок -70 г/л. Дефіцит якого елемента обумо_вив виникнення захворювання?

A. Білка

B. Вітаміну В6

C. Вітаміну В)2

D. * Заліза (Fe++)

E. Фолієвої кислоти

223. Хворий 18 років, поступив з кровотечею з різаної рани на долоні, яка триває протягом 2 діб. Шкірні по_криви бліді. Колінний та гомілковий суглоби деформовані, рухи в них об_межені. Лабораторно: кількість тром_боцитів - 420,0x109/л, тривалість кро_вотечі за Дюке - 3 хв., час згортання крові за Лі - Уайтом - 20 хв., протром-біновий індекс - 100 %, фібриноген -4 г/л. Профілактику якого усклад_нення потрібно проводити хворому?

A. Патологічних переломів

B. * Постгеморагічної анемії

C. Тромбозів

D. Апластичної анемії

E. Інфікування гематоми

224. Хворий 28 р., скаржиться на слабість, головокружіння, шум в вухах, зниження апетиту. При огляді виявлена блідість шкіри. Волосся тонке, випадає, нігті сплющені, ламкі. Запах з рота, альвеолярна піорея. Для якого захворювання характерна остання ознака?

A. Перніціозна анемія

B. * Залізодефіцитна анемія

C. Гемолітична анемія

D. Гострий лейкоз

E. Еритремія

225. Хворий Н., 40 р., 5 років тому переніс резекцію шлунка з приводу виразкової хвороби. Останнім часом з’явилась виражена загальна слабкість, задишка. Аналіз крові: ер. 3,1 х 1012/л, Нв 60 г/л, КП 0,6, лейк. 4,5 х 109/л, п 2%, е 3%, с 5%, лімф. 32%, мон. 8%, ШОЕ 5 мм/год, сироваткове залізо 6 мкмоль/л. Який патологічний стан розвинувся у хворого?

A. * хронічна залізодефіцитна анемія

B. гемолітична анемія

C. апластична анемія

D. гостра постгеморагічна анемія

E. фолієво-дефіцитна анемія

226. Хворий Н., 40 р., 5 років тому переніс резекцію шлунка з приводу виразкової хвороби. Останнім часом з’явилась виражена загальна слабкість, задишка. Діагностовано залізодефіцитну анемію. Який шлях введення препаратів заліза найбільш прийнятний у цьому випадку?

A. per os

B. per rectum

C. * парентеральний

D. інгаляційний

E. через шкіру

227. Хворий Д., 35 років, скаржиться на слабкість. При огляді хворий блідий, дещо зниженого харчування, лімфатичні вузли не збільшені. Легені і серце без особливостей. Язик покритий білою осугою, сосочки добре виражені. Аналіз крові: ер. 2х1012/л, Нв 80 г/л, к.п. 1,2, л. ШОЕ 26 мм/год. Який вид анемії у хворого?

A. * гіперхромна

B. нормохромна

C. гіпохромна

D. жодна з назвиних

E. усі з назнаваних

228. Хворий Н., 40 р., 5 років тому переніс резекцію шлунка з приводу виразкової хвороби. Останнім часом з’явилась виражена загальна слабкість, задишка. Аналіз крові: ер. 3,1 х 1012/л, Нв 60 г/л, КП 0,6, лейк. 4,5 х 109/л, п 2%, е 3%, с 5%, лімф. 32%, мон. 8%, ШОЕ 5 мм/год. Який метод обстеження допоможе в уточненні діагнозу?

A. рівень білірубіну

B. рівень глюкози

C. * рівень сироваткового заліза

D. рівень креатиніну

E. рівень амілази

229. Чоловік, 49 років, скаржиться на слабкість, біль в ділянці серця та в епігастрії, задишку, серцебиття, пекучі відчуття в язиці при прийомі гострої та кислої їжі. Хворіє близько року з погіршенням весною і осінню. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, язик червоний, гладкий, вологий, «лакований», на кінчику язика поодинокі виразки. Печінка біля краю реберної дуги. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Хронічний панкреатит

B. * В12 дефіцитна анемія.

C. Гемолітична анемія

D. Хронічний гастрит

E. Хронічна постгеморагічна анемія

230. Жінка 24 р., скаржиться на загальну слабкість, задишку, ламкість волосся і нігтів. Місячні з 10 років, по 7 днів, в перші 4-5 днів обільні. Пологів та абортів не було. При огляді: голобуватий відтінок склер, блідість шкірних покривів. Які зміни очікуються в ан. крові?

A. * Зменшення сироваткового заліза

B. Збільшення сироваткового заліза

C. Високий колірний показник

D. Збільшення вільного білірубіну

E. Зменшення кількості тромбоцитів

231. Після проведення суб`єктивного та об`єктивного обстеження сімейним лікарем запідозрено жовчнокам’яну хворобу. Що з переліченого є найхарактернішим симптомом цієї хвороби ?

A. * Напад печінкової кольки

B. Нудота

C. Підвищення температури

D. Здуття живота

E. Блювання

232. У хворого М., 45 р., який поступив у стаціонар з загостренням пептичної виразки дванадцятипалої кишки., лікар при перкусії ділянки печінки виявив тимпаніт. Про що це свідчить?

A. Правобічний пневмоторакс

B. Емфізему легень

C. Зворотнє розташування органів

D. * Перфорація виразки дванадцятипалої кишки

E. Д. Метеоризм

233. У хворого з вираженими болями в животі проводили поверхневу пальпацію. Лікар виявив м’язевий дефанс. При яких палогічних станах спостерігається ця ознака?

A. при запаленні органів черевної порожнини,

B. * при запаленні очеревини,

C. при метеоризмі,

D. при пілоростенозі,

E. при блювоті.

234. Хворий Р., госпіталізований в гастроентерологічне відділення з підозрою на захворювання сигмовидної кишки. Який метод дослідження доцільно призначити хворому?

A. A.оглядову рентгеноскопію

B. УЗД

C. * Ректороманоскопію

D. компютерну томографію

E. колоноскопію

235. У лікарню швидкою допомогою доправлено хворого Л., 46 років з виразковою хворобою шлунка (страждає протягом 10 років). Запідозрено наявність ускладнення. Назвіть ознаку, яка не свідчить про кровотечу з виразки шлунка:

A. * Брадикардія

B. Раптове відчуття слабкості

C. Запаморочення

D. Блювання “кавовою гущею”

E. Чорні дьогтеподібні випорожнення

236. Після проведення суб`єктивного та об`єктивного обстеження у хворого запідозрено жовчнокам’яну хворобу. Що з переліченого є найхарактернішим симптомом цієї хвороби ?

A. * Напад печінкової кольки

B. Нудота

C. Підвищення температури

D. Здуття живота

E. Блювання

237. Хвора на хронічний панкреатит звернулася до дільничного лікаря в зв’язку з погіршенням самопочуття. Після огляду їй призначено лабораторне обстеження. Який лабораторний тест у даному випадку найінформативніший?


B. * Дослідження рівня амілази, ліпази, трипсину та їх інгібіторів у крові

C. Дослідження білків крові

D. Копрологічне дослідження

E. Дуоденальне дослідження за допомогою двоканального зонда

238. При пальпації сигмовидної кишки відмічено збільшення її розмірів та щільності, бугристість. Які методи обстеження допоможуть виставити діагноз?

A. оглядова рентгенограма кишківника;

B. колоноскопія;

C. ірігоскопія;

D. * ректороманоскопія

E. копрограма.

239. Хворий 50 рокiв поступив у хiрургiчне вiддiлення з пiдозрою на кишкову непрохiднiсть. З якого методу необхiдно почати обстеження хворого для уточнення дiагнозу?

A. * оглядова рентгенографiя черевної порожнини

B. ультразвукове обстеження черевної порожнини;

C. оглядова рентгенографiя грудної та черевної порожнин;

D. ірiгоскопiя;

E. комп’ютерна томографiя черевної порожнини.

240. При ендоскопії у хворого Р, 47 років, виявлено кровоточиву виразку. Якими при цьому будуть показники загального аналізу крові?

A. * зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну

B. збільшення кількості лейкоцитів;

C. збільшення ШОЄ;

D. збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну;

E. зменшення кількості лейкоцитів.

241. У хворої Н., яка хворіє на гіпертонічну хворобу, раптово появився сильний головний біль, який супроводжувався багаторазовим блюванням, після якого полегшення не наступало. Як оцінити такий стан?

A. загострення хронічного гастриту

B. * розлади мозкового кровообігу

C. рак шлунка

D. медикаментозне отруєння

E. езофагіт

242. При розпитуванні пацієнта на амбулаторному прийомі було виявлено, що поряд із загальною слабкістю, головокружінням у нього спостерігається чорний стілець. Яку патологію можна запідозрити у пацієнта?

A. * шлункову кровотечу

B. кишкову кровотечу

C. тріщину прямої кишки

D. геморой

E. дизентерію

243. Хворий на виразкову хворобу шлунка на прийомі в сімейного лікаря відмічає зменшення болю в животі, появу загальної слабкості, блювання «кавовою гущею». Для якого стану характерне таке блювання?

A. Зловживанні кавою

B. Шлункової кровотечі на фоні ахілії

C. * Шлункової кровотечі на фоні нормохлоргідрії, гіперхлоргідрії

D. Стенозу воротаря

E. Кишкової непрохідності

244. У пацієнтки Н. , спостерігається блювання через 2-3 години після прийому їжі. У блювотних масах ваявлено залишки їжї 1-2 добової давності, кількість блювотних мас більша ніж кількість вжитої їжі. Для якого захворювання це характерно?

A. * стенозу воротаря

B. виразкової хвороби шлунка

C. для всіх перерахованих

D. виразкової хвороби 12-палої кишки

E. хронічного гастриту

245. При обстеженні хворого відмічається різка болючість при поверхневій пальпації, виражене напруження м’язів живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Про який патологічний стан це свідчить?

A. набряк черевної стінки

B. * подразнення очеревини

C. накопичення рідини в черевній порожнині

D. ожиріння

E. метеоризм

246. Хворий на виразкову хворобу шлунка відмічає зменшення болю в животі, появу загальної слабкості, блювання кавовою гущею. Для якого стану характерне таке блювання?

A. * Шлункової кровотечі

B. Стенозу воротаря

C. Пенетрації виразки

D. Зловживанні кавою

E. Перфорації виразки

247. При обстеженні хворого О. відмічається різка болючість при поверхневій пальпації, виражене напруження м’язів живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Про який патологічний стан це свідчить?

A. накопичення рідини в черевній порожнині

B. набряк черевної стінки

C. * подразнення очеревини

D. ожиріння

E. метеоризм

248. Хворий 46 років на другий день після банкету скаржиться на сильний біль в верхній половині живота, більше зліва, нудоту, блювоту, що не приносить полегшення. Подібні стани спостерігались неодноразово після порушення дієти. Об'єктивно: температура 37°С, шкіра бліда, волога. Пульс - 88 за хв., ритмічний, живіт помірно здутий, різко болісний в проекції підшлункової залози. Діастаза сечі 356 г/л/год. Лейкоцити крові 18х10*9/л. Яка найбільш правильна тактика сімейного лікаря?

A. * Термінова госпіталізація в хірургічне відділення

B. Амбулаторне лікування

C. Стаціонар вдома

D. Планова госпіталізація в терапевтичне відділення

E. Консультація гастроентеролога

249. Жінка 52 років протягом 2 років відмічає тупий, періодично гострий біль у правому підребер'ї, пов'язаний з прийомом жирної їжі, гіркоту в роті вранці, закрепи, метеоризм. Об'єктивно: підвищеного живлення, температура тіла - 36,9°С, язик при корені обкладений, живіт помірно здутий,

болючий у точці проекції жовчного міхура. Яке дослідження найбільш доцільно провести для встановлення діагнозу?

A. * УЗД

B. Дуоденальне зондування

C. Холецистографію

D. Дуоденоскопію

E. Сканування печінки

250. Жінка 52 роки звернулась до сімейного лікаря зі скаргами на приступоподібний біль у правому підребір'ї, нудоту. На другий день з'явилась жовтяниця. Подібні напади з рецидивуючою жовтяницею повторювались двічі протягом 1,5 років. Об'єктивно: жовтушність склер, язик сухий, живіт здутий, болючий в зоні Шоффара, позитивний симптом Ортнера. У крові: Л - 10,0х10*9/л, П - 16%, ШЗЕ - 25 мм/год. Яке додаткове дослідження найбільш доцільно провести для визначення

A. * Ультрасонографія черевної порожнини

B. Лапароскопія


D. Холецистографія

E. Оглядова рентгенограма черевної порожнини

251. 38 -річний хворий скаржиться на нудоту, приступи болю в животі, перед актом дефекації, проноси, часте здуття живота В анамнезі - систематичне вживання алкоголю. Вважає себе хворим 6 років. При об’єктивному обстеженні: зниженого живлення, пульс - 98 на хв., ритмічний. Язик обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, чутливий при пальпації в навколопупковій ділянці. Печінка і селезінка не збільшені. В аналізі калу - стеаторея, креаторея. В аналізі сечі - активність діастази 180 г л/год. Який з перерахованих діагнозів найбільш

A. * Хронічний рецидивуючий алкогольний панкреатит

B. Хронічний гепатит

C. Хронічний ентероколіт

D. Хронічний холецистит

E. Гельмінтоз

252. У хворого С., тривалий час хворіючого на цироз печінки, останнім часом з’явились скарги на помірні болі в епігастральній області, постійне здуття живота, яке посилюється після прийому їжі. Об’єктивно: розширені підшкірні вени живота, ознаки вільної рідини в черевній порожнині, збільшені печінка та селезінка. При УЗД: розширення портальної вени, реканалізація пупкової вени, збільшення печінки та селезінки. Про яке ускладнення цирозу печінки можна подумати?

A. * Портальна гіпертензія

B. Печінково-клітинна недостатність

C. Тромбоз ворітної вени

D. Перитоніт

E. Дисбактеріоз кишечника

253. Хвора Н, 48 років скаржиться на напад болю у правому підребер'ї, блювання з домішками жовчі, нудоту. Протягом останніх 5 років турбували болі у епігастральній ділянці, що супроводжувалися нудотою, порушеннями випорожнення, сухістю у роті. Об'єктивно: ЧСС - 92/хв. Підвищеного живлення, язик обкладений білим нашаруванням, іктеричні склери. Живіт м'який, болючий у проекції жовчного міхура, локальне м'язове напруження у правому підребер'ї, позитивні симптоми Кера. В аналізі крові: лейк. - 9,6.109 , ШЗЕ 14 мм/год. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

A. * Жовчнокам'яна хвороба

B. Хронічний гастрит тип А

C. Дискінезія жовчних шляхів

D. Хронічний безкаменевий холецистит


2254. Пацієнт 36 років, хворий на виразку 12-палої кишки знаходиться на диспансерному обліку 10 років. На протязі останнього року почуває себе задовільно, до лікаря не звертався. До якої групи диспансерного нагляду належить пацієнт.

A. До першої

B. До другої

C. * Група 3а

D. Група 3б

E. Група 3в

255. Хворий 35 років лікувався з приводу виразки 12-палої кишки на протязі 25 днів. Контрольна гастроскопія констатувала заживлення виразки. Пацієнт наполягає на санаторно-курортному лікуванні. Який строк оптимальний в данному разі?

A. Хворий може поїхати негайно

B. Через 1 місяць

C. * Через 3 місяці

D. Через 6 місяців

E. Через 12 місяців

256. Хворому на виразкову хворобу шлунка в амбулаторних умовах було проведено протихелікобактерну терапію. Коли необхідно проводити контрольний уреазний тест (до лікування уреазний тест був позитивний ) для оцінки ефективності лікування?

A. * Через 4 тиждні після закінчення лікування

B. Зразу після закінчення терапії

C. Через пів року після рубцювання виразки

D. Зразу після рубцювання виразки

E. При повторному виникненні симптомів

257. Пацієнт звернувся до сімейного лікаря із скаргами на болі в навколопупковій ділянці, які з'являються переважно зранку, мають переймоподібний характер, супроводжуються метеоризмом. Для ураження якого органа це характерно?

A. Шлунка

B. Стравоходу

C. Жовчного міхура

D. * Кишечника

E. Підшлункової залози

258. Пацієнт звернувся до сімейного лікаря із скаргами на болі оперізуючого характеру, які з’являються після прийому жирної їжі, зменшуються після вживання ферментних препаратів. Для ураження якого органа це характерно?

A. Шлунка

B. * Підшлункової залози

C. Кишечника

D. Жовчного міхура

E. Печінки

259. Пацієнт звернувся до сімейного лікаря із скаргами на інтенсивний біль в правому підребер’ї, який іррадіює в праве плече , виникає раптово. Для ураження якого органа це характерно?

A. Шлунка

B. Підшлункової залози

C. Кишечника

D. * Жовчного міхура

E. Печінки

260. Пацієнтка І., 42 роки, підвищеного живлення, скаржиться на різкий біль у правому підребер’ї, який поширюються по всьому животі, іррадіює в праву половину грудної клітки, нудоту, блювоту з невеликою кількістю жовчі, підвищення температури тіла до 380 С. Попередній діагноз: Жовчнокам’яна хвороба, напад жовчної кольки. Які дослідження можуть підтвердити діагноз?

A. ЕҐДС

B. * УЗД, комп’ютерна томографія

C. Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі

D. Фракційне дослідження шлункового вмісту

E. Колоноскопія

261. Пацієнт Т., 42 роки, скаржиться сімейному лікарю на різкий біль у правому підребер’ї, який поширюються по всьому животі, іррадіює в праву половину грудної клітки, нудоту, блювоту з невеликою кількістю жовчі, підвищення температури тіла до 380 С. Попередній діагноз: Жовчнокам’яна хвороба, напад жовчної кольки. Які дослідження можуть підтвердити діагноз?

A. ЕҐДС

B. * Холецистографія, УЗД

C. Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі

D. Фракційне дослідження шлункового вмісту

E. Колоноскопія

262. Хворий скаржиться на сильний раптовий біль у животі. Хворіє виразковою хворобою дванадцятипалої кишки . Об’єктивно: блідість шкірних покривів і видимих слизових, пульс - 58 за хвилину, АТ - 100/60 мм. рт. ст. Язик сухий, обкладений. Відмічається дошкоподібне напруження передньої стінки живота, зникнення печінкової тупості. Яке ускладнення основного захворювання, найбільш ймовірно, розвинулось у даного пацієнта?

A. Перивісцерит

B. * Перфорація

C. Кровотеча

D. Малігнізація

E. Пенетраця

263. У хворого виник раптовий “кинджальний біль” в епіґастрії , При об`єктивному обстеженні - хворий займає вимушене положення – на спині, вкритий холодним липким потом, язик сухий і обкладений, брадикардія, падіння АТ , відсутня печінкова тупість.Дані ознаки характерні для :

A. Пенетрації виразки шлунка

B. * Перфорації виразки шлунка

C. Малігнезації виразки шлунка

D. Кровотечі з виразки шлунка

E. Гострого панкреатиту

264. Пацієнт 47 років поступив у терапевтичне відділення зі скаргами на пекучий біль в епіґастральній ділянці, особливо вночі і натще, періодичні нудоту і блювання. Турбують також печія

і запори. Після обстеження виявлена виразкова хвороба 12-ти палої кишки. Через який час з’являється біль в епіґастрії після прийому їжі в пацієнта на виразкову хворобу 12-палої кишки?

A. Через 20-60 хвилин

B. Через 30-45 хвилин

C. * Через 1,5-2 години

D. Через 4-5 годин

E. Через 15-20 хвилин

265. При об’єктивному обстеженні сімейним лікарем пацієнт блідий, худий, живіт втягнутий, різко болючий в епігастрії. Хворому проведено рентгенологічне дослідження шлунка. Яка з перерахованих ознак дає можливість діагностувати наявність пухлини?

A. Гіперсекреція

B. Гіпермоторика

C. Атрофія складок слизової

D. Симптом ”ніші”

E. * Дефект наповнення

266. Хвора 40 років. Впродовж 20 років спостерігає періодичні (до 2-3 разів на рік) болі в правому підребер’ї. Напередодні ввечері хвора відчула сильний біль в правому підребер’ї з іррадіацією в лопатку. Двічі була блювота жовчю. Температура тіла підвищилась до 37,80С, склери субіктеричні, печінка не виступає з-під реберної дуги, позитивні симптоми Мерфі, Георгієвського-Мюссі, Кера, болючість в точці Боаса. Який з діагнозів найбільш ймовірний?

A. Дискінезія жовчовивідних щляхів

B. * Загострення хронічного холециститу

C. Вірусний гепатит А



267. Хвора 36 років була госпіталізована зі скаргами на підвищення температури тіла, виражений біль у правому підребер’ї, відрижку гірким, нудоту. Об’єктивно: склери субіктерічні. Над поверхнею легень везикулярне дихання. Серце – ритм правильний. АТ 125/70 мм рт.ст. ЧСС=РS=90 уд/хв., t 38,50С. При пальпації живота – виражена болючість у правому підребер’ї, печінка на 2 см нижче краю реберної дуги. Периферичних набряків не має. В крові: нейтрофільний лейкоцитоз з зсувом вліво, ШОЕ 18 мм/год. В біохімічному дослідженні крові: загальний білірубін 38,3 ммоль/л, прямий 7,5 ммоль/л, АЛТ 0,058 ммоль/л, АСТ 0,12 ммоль/л. При УЗД печінки та жовчного міхура виявлено розширення жовчних протоків. Ваш діагноз?

A. * Холангіт

B. Гіпомоторна діскінезія жовчевиводних шляхів

C. Дискінезія жовчевиводних шляхів

D. Гострий холецистит

E. Жовчнокам’яна хвороба

268. Жінка 36 років скаржиться на біль в надчеревній ділянці, що виникає після прийому їжі, нудоту, відрижку, нестійкість випорожнень. Хвороба поступово прогресує біля 2 років. Об'єктивно: блідість і сухість шкіри, язик обкладений, вологий з відбитками зубів по краям. При пальпації живота - розповсюджений біль в надчеревній ділянці. Який найбільш інформативний метод дослідження в даному випадку слід застосувати?

A. * Фіброгастроскопія з біопсією слизової шлунка

B. Розгорнутий клінічний аналіз крові

C. Рентгенологічне дослідження шлунка і кишківника

D. Фракційне дослідження шлункової секреції

E. Комп'ютерне дослідження черевної порожнини

269. Хворий 23 років скаржиться на тупий біль, відчуття важкості та розпирання в епігастрії одразу після їжі, відрижку тухлим, сухість у роті, нудоту, більш натщесерце, проноси. Об’єктивно: шкіра бліда, схудлий. Живіт під час пальпації м’який, відмічається біль в епігастрії. Печінка не виступає з-під краю реберної дуги. В крові: Hb 110 г/л, ер.3,4х1012/л, лейкоцитарна формула - без змін. ШЗЕ - 16 мм/год. Яке найбільш інформативне дослідження допоможе встановити діагноз?

A. * Езофагогастродуоденоскопія

B. Рентгенографія органів травлення

C. Дослідження шлункового соку

D. рН-метрія

E. Дуоденальне зондування

270. Хворий Д., місяць тому переніс операцію резекції шлунку за методом Більрот ІІ, після чого з’явилися скарги на наростаючий біль у правому підребер’ї, блювання з домішками жовчі, що приносить полегшення. При огляді – у правому підребер’ї після прийому їжі з’являється здуття, яке проходить після блювання. Ваш діагноз?

A. * Синдром привідної петлі

B. Демпінг-синдром

C. Гіпоглікемічний синдром

D. Синдром мальабсорбції

E. Синдром мальдигестії

271. У хворого, 46 років, виникла кровотеча із варикозно розширених вен стравоходу. Кровотеча підтверджена ендоскопічно. Свідомість збережена, шкіра бліда, волога. Пульс 100 ударів за хвилину, АТ 85/60 мм.рт.ст. проводиться інфузія ізотонічного розчину натрію хлориду. Які лікувальні заходи необхідно провести в першу чергу для зупинки кровотечі?

A. * Введення зонда Блейкмора-Сенгстейкена

B. Внутрішньовенна інфузія вазопресину

C. Внутрішньовенне введення сандостатину

D. Внутрішньовенне введення 1\% розчину вікасолу

E. Внутрішньовенна інфузія замороженої одногрупної плазми

272. Хворий 46 років скаржиться на біль у верхній половині живота, печію, нудоту, неприємні відчуття в надчеревній ділянці вночі. Після прийому їжі біль стихає, через 2 години з’являється знову. Об-но: язик вологий обкладений білим нашаруванням. При пальпації живота біль в надчеревній ділянці. Ваш діагноз:

A. * Виразкова хвороба ДПК

B. Виразкова хвороба шлунка

C. Хронічний гастрит типу А

D. Невиразкова шлункова дистенія

E. Хронічний панкреатит

273. У хворого 45 років раптово з’явився “кинджальний” біль в надчеревній ділянці. В анамнезі - виразкова хвороба шлунка більше 15 років. Об-но: положення вимушене. Виражений дефанс м’язів черевної стінки. Позитивний синдром подразнення очеревини. Який метод діагностики слід застосувати:

A. * Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини

B. Езофагогастродуоденофіброскопія

C. Колонофіброскопія

D. УЗД органів черевної порожнини

E. Контрастна рентгенографія шлунка та ДПК

274. Жінка 45 років скаржиться на інтенсивний біль у лівому підребір’ї, що з’явився після прийому жирної їжі, блювання, яке не принесло полегшення, здуття живота, підвищення t до 37.7оС. Об’єктивно: субіктеричність склер, язик сухий, обкладений білим нашаруванням, живіт піддутий, болючий в т. Мейо-Робсона та зоні Губергріца-Скульского. Аналізи: амілаза крові -33 г/год.л, загальний білірубін-20 мкмоль/л. Ваш попередній діагноз?

A. * Гострий панкреатит


C. Загострення хронічного гепатиту

D. Гострий ентероколіт


275. Хворий скаржиться на нудоту, багаторазове блювання, з домішками червоної крові. Напередодні вживав алкоголь у великій кількості. Шкірні покриви бліді, АТ 115/70 мм рт.ст., ЧСС 105 за хв. Яке інструментальне обстеження допоможе верифікувати діагноз?

A. * Фіброгастродуоденоскопія

B. Дуоденальне зондування

C. Дослідження шлункового вмісту

D. Рентгенографія шлунка

E. Дослідження на наявність Helicobacter pуlori

276. Хворий П., 66 р. впродовж 30 років страждає на хронічний панкреатит. В останні 6 років відмічає зменшення больового синдрому, здуття живота, розлади стільця у вигляді чередування проносів та закрепів, прогресуючу втрату ваги тіла, трофічні зміни шкіри та слизових. Об-но: зниженого живлення, пальпаторно - помірна болючість в епігастрії, правому підребер’ї. ЗАК: ер. – 2,8*109/л, Нв-100 г/л. „Золотим” стандартом діагностики даного патологічного стану є:

A. * Визначення активності еластази-1 в калі.

B. Визначення активності амілази в плазмі крові.

C. Визначення активності трипсиногену в калі.

D. Визначення активності амілази сечі.

E. Визначення активності трипсиногену в плазмі крові.

277. Хворий З., 35 років, скаржиться на давлячий біль в епігастрії через 1 годину після прийому їжі, печію, кислу відрижку. Хворіє протягом 2 років. При пальпації живота відмічена помірна болісність у пілородуоденальній зоні. При фіброгастродуоденоскопії виявлений антральний гастрит. Рефлюксу немає. Яке дослідження уточнить природу захворювання?

A. * Дихальний тест

B. Виявлення аутоантитіл до парієтальної клітини.

C. Визначення рівня гастрину крови.

D. Дослідження шлункової секреції.

E. Дослідження функції жовчетоку

278. Хворий К., 28 років, скаржиться на різку слабкість, серцебиття, головокружіння, пітливість, задишку при ходьбі. Вночі відмітив появу рідкого стільця темного кольору. В анамнезі виразкова хвороба шлунка, часто рецидивуюча. Лікувався нерегулярно, дієти не дотримувався Яке дослідження необхідно провести хворому для уточнення діагнозу?

A. * Фіброгастродуоденоскопю.

B. Панкреатографію

C. Рентгенографію шлунку та 12-палої кишки

D. Ірігоскопію

E. УЗД органів черевної порожнини

279. Хворий М., 52 роки, звернувся зі скаргами на постійний головний біль, болі в попереку. Больовий синдром турбує протягом 6 місяців. При обстеженні виявлено остеопороз тіл хребців. Прийом анальгетиків неефективний. При огляді: правильної статури, обличчя округле, відмічається одутлуватість. На животі, стегнах, крижах стрії червоно-фіолетового кольору, шириною 1,5-2 см, довжиною 10-13 см. Шкіра над ними легко збирається у складку, у вигляді цигаркового паперу. АТ 160/100 мм.рт.ст. Який із зазначених попередніх діагнозів у даного хворого?

A. Гіпоталамічний синдром, нейроендокринна форма.

B. * Хвороба Іценко-Кушинга.

C. Метаболічний синдром Х.

D. Гіпертонічна хвороба. Інволютивний остеопороз.

E. Жоден із цих діагнозів.

280. Хворий Р, 54 років. Скарги на постійний головний біль, запаморочення, похитування при ходінні, слабкість у лівій нозі, зниження пам’яті , біль у серці, поганий сон. Хворіє 6 років, 2 роки тому переніс крововилив у мозок з лівосторонньою геміплегією. При обстеженні: в легенях без змін. Серце розширене вліво. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум над аортою та верхівкою серця. Пульс 88 на 1 хв. АТ 170/100 мм.рт.ст. ЕКГ: лівий тип, ознаки гіпертрофії та перенапруження лівого шлуночка. Ан.крові: калій плазми – 4,2 ммоль/л, натрій – 134 ммоль/л, цукрор – 4,6 ммоль/л. В сечі : 17 КС – 31,2 мкмоль/доб., альдостерон – 106 нмоль /доб., сліди білка , 2-4 лейкоцити в полі зору. Попередній діагноз?

A. * Вторинний гіперальдостеронізм

B. Синдром Кона

C. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст.

D. Нейрогенна артеріальна гіпертензія

E. Жоден з зазначених

281. Хворий С., 52 роки, звернувся зі скаргами на постійний головний біль, болі в попереку. Больовий синдром турбує протягом 8 місяців. При обстеженні виявлено остеопороз тіл хребців. Прийом анальгетиків неефективний. При огляді: правильної статури, обличчя округле, відмічається одутлуватість. На животі, стегнах, крижах стрії червоно-фіолетового кольору, шириною 1,5-2 см, довжиною 10-13 см. Шкіра над ними легко збирається у складку, у вигляді цигаркового паперу. АТ 160/95 мм.рт.ст. Усі із вказаних методів діагностики доцільні в даному випадку, крім:

A. Великий дексаметазоновий тест

B. Краніографія

C. * Визначення пролактину

D. Супраренографія

E. Визначення екскреції кетостероїдів

282. Хворий Ф., 40 років, скаржиться на слабість в м’язах, періодичні судоми, парестезії м’язів нижніх кінцівок, приступи різкої м’язової слабкості, поліурію, ніктурію, підвищення артеріального тиску. Хворіє біля року. Об’єктивно: правильної статури, задовільного харчування. Шкіра нормальної вологості та кольору. Легені та органи черевної порожнини без особливостей. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою, АТ 170/100 мм.рт.ст. набряків немає. В загальному аналізі сечі: лужна реакція сечі, протеїнурія. Визначається гіпоізостенурія. Який із наступних діагнозів можливий у даного хворого?

A. Гіпертонічна хвороба. Гіпертонічна нефропатія.

B. Феохромоцитома.

C. * Синдром Кона

D. Нефротичний синдром. Ниркова гіпертонія.

E. Жоден з діагнозів.

283. Хворий В., 42 роки, скаржиться на слабість в м’язах, періодичні судоми, парестезії м’язів нижніх кінцівок, приступи різкої м’язової слабкості, поліурію, ніктурію, підвищення артеріального тиску. Хворіє біля року. Об’єктивно: правильної статури, задовільного харчування. Шкіра нормальної вологості та кольору. Легені та органи черевної порожнини без особливостей. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою, АТ 170/105 мм.рт.ст. набряків немає. В загальному аналізі сечі: лужна реакція сечі, протеїнурія. Визначається гіпоізостенурія. Усі вказані дослідження характеризують захворювання хворого крім:

A. Гіпоглікемія

B. Гіпернатріемія

C. * Збільшення активності реніна в плазмі.

D. Підвищення рівня калію після навантаження спіронолактоном

E. Негативна проба з капотеном.

284. Жінка 50 років, тривалий час приймає (9 місяців) кордарон для лікування порушень серцевого ритму, з’явились пітливість, тремор рук, відчуття болю та різі в очах. Назвіть можливу причину?

A. Клімактеричний синдром

B. Міопатія

C. * Йод індукований тиреотоксикоз

D. Аміотрофія

E. Гострий кон’юктивіт

285. Лікар-ендокринолог був терміново викликаний в урологічне відділення до хворого М., 45 років, який поступив з приступом ниркової коліки. Під час інструментального дослідження втратив свідомість. АТ знизився до 40/20 мм.рт.ст. В анамнезі тривалий час ( 6 років) приймав глюкокортикоїди з приводу ревматоїдного артриту. В останні 3 дні глюкокортикоїди не приймає. Об’єктивно: загальмований, шкіра звичайного кольору, вологі, тони серця глухі, пульс 100 на хв., слабкого наповнення, ритмічний. Легені та органи черевної порожними без особливостей. Суглоби

кінцівок деформовані, припухлості та почервоніння немає. Діагноз?

A. Кардіогенний шок

B. Аддисонова хвороба

C. * Вторинний гіпокортицизм.криза.

D. Гіповолемічний шок


286. Хворий Л., 36 років, скаржиться на сонливість, слабкість, головний біль, задишку при незначному фізичному навантаженні, зниження потенції, збільшення ваги. Хворіє 3 роки, захворювання ні з чим не пов’язує. Об’єктивно: ріст 172 см, вага 106 кг. Відкладання жиру спостерігається більше на шиї, плечах, грудях, животі. На плечах, стегнах спостерігаються багряно-цианотичні стрії, тони серця приглушені, акцент ІІ т. над аортою, АТ 160/100 мм.рт.ст., пульс 84 на хвилину, печінка на 2 см виступає з-під реберної дуги. Глюкоза крові 7,2 ммоль/л. Попередній діагноз?

A. Гіпоталамічне ожиріння ІІІ ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.. ЦД ІІ тип, легка форма.

B. Аліментарно-конституційне ожиріння ІІІ ст. . Гіпертонічна хвороба ІІ ст. ЦД ІІ тип, легка форма.

C. * Хвороба Іценко-Кушинга. ЦД ІІ тип, легка форма.

D. Гіпотиреоз. Ендокринно-обмінна форма ожиріння. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. ЦД ІІ тип, легка форма.

E. Метаболічний синдром Х.

287. Хвора 24 роки, скаржиться на відсутність місячних, надмірний ріст волосся на обличчі, кінцівках. Заміжна. Місячні з 14 років, були скудні, через 2 роки щезли. Об’єктивно зріст 160 см, маса тіла 65 кг. Тілобудовва по жіночому типу. Шкіра звичайного кольору і вологості. Ріст волосся на обличчі у вигляді бакенбардів, на верхній губі, підборідді, передпліччях, стегнах, гомілках, між пупком і лоном по чоловічому типу. Зовнішні гені талії нормальної будови. Матка звичайних розмірів, яєчники пальпаторно дещо збільшені. Який найбільш імовірний діагноз?

A. * Синдром Штейна-Левенталя.

B. Хвороба Іценко-Кушинга.

C. Адрено-генітальний синдром.

D. Андростерома.

E. Кортикоандростерома.

288. Хвора 24 роки скаржиться на загальну слабість, головний біль, періодичну сонливість, відсутність місячних, збільшення маси тіла. Захворювання пов’язує з перенесеним грипом у важкій формі. Об’єктивно: зріст – 169 см, маса тіла – 89 кг. Розподілення підшкірно-жирової клітковини диспропорційне, переважно у верхній половині тулуба. Обличчя місяцеподібне. Ріст волосся на верхній губі, підборідді. Пігментація шиї, ліктів. Ціаноз сідниць. На бокових поверхнях живота, стегнах багряно-червоні стрії. АТ- 160/100 мм.рт.ст. Тони серця послаблені, акцент ІІ тону над аортою. Який найбільш імовірний діагноз?

A. * Хвороба Іценко-Кушинга.

B. Синдром Кушинга.

C. Гіпоталамічний синдром по типу хвороби Іценко-Кушинга.

D. Пубертатний диспітуїтаризм

E. Аліментарно-конституційне ожиріння

289. Хворий с., 42 роки, звернувся з скаргами на головний біль та болі в поперековому відділі хребта. Болі турбують більше пів року. При денситометрії, виявлено виражений остеопороз тіл хребців. Прийом обезболюючих середників малоефективний. При огляді: правильної статури, обличчя округле, відмічається його ожиріння. На животі та стегнах виражені стрії червоно-фіолетового кольору. Шкіра над стріями легко збирається в складку, шкіра витончена. АТ 155/95 мм.рт.ст. Який із зазначених попередніх діагнозів у даного хворого?

A. * Хвороба Іценко-Кушинга.

B. Інволютивний остеопороз.

C. Гіпоталамічний синдром

D. Метаболічний синдром Х.

E. Жоден із цих діагнозів.

290. Пацієнтка 28 років, знаходиться в реанімаційному відділенні. З анамнезу відомо, що 3 місяці тому народила доношену дитину. В післяпологовий період була сильна кровотеча в подальшому турбували виражена слабість. Лактація відсутня. Наростала блідість, виражені проноси. Госпіталізована в гастроентерологічне відділення, проте приєдналось порушення ритму, переведена в реанімацію. При огляді шкіра бліда, з жовтушник відтінком, набрякла, суха і холодна. Мова в’яла, язик збільшений. АТ 60/40 мм.рт.ст. Брадикадія. Аритмія. Усі з зазначених методів можуть бути використані для діагностики у хворої для підтвердження діагнозу, крім:

A. Добова екскреція з сечею 17-ОКС.

B. * Мала дексаметазонова проба.

C. Визначення рівня Т3 та Т4.

D. Визначення рівня кортикотропіну, тиротропіну, гонадотропних гормонів.

E. Визначення рівня глікемії

291. Хворий Р., 56 років, скаржиться на головний біль та болі в поперековій ділянці хребта. Болі турбують біля пів року. При денситометричному обстеженні виявлено остеопороз поперекового відділу хребта. Прийом знеболюючих середників майже неефективний. При огляді: правильної статури, обличчя одутлувате. На животі та стегнах виражені червоно-фіолетові стрії. АТ 165/105 мм.рт.ст. Усі з вказаних методів діагностики доцільні в даному випадку, крім:

A. Великий дексаметазоновий тест

B. * Визначення пролактину

C. Супраренографія

D. Визначення екскреції кето стероїдів

E. Краніографія

292. Хворий О., 45 років, прийшов у поліклініку до дільничного терапевта зі скаргами на слабість в м’язах ніг та судоми з парестезіями в ногах, приступи вираженої м’язової слабкості, поліурію та ніктурію, підвищення артеріального тиску. Хворіє біля 8 місяців. Об’єктивно: правильної статури, задовільного харчування. Щитовидна залоза не збільшена. Легені та органи черевної порожнини без особливостей. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум на верхівці. АТ 165/95 мм.рт.ст. набряки відсутні. В загальному аналізі сечі: лужна реакція сечі, протеїнурія. Визначається гіпоізостенурія. Який із наступних діагнозів можливий у даного хворого?

A. Гіпертонічна хвороба. Гіпертонічна нефропатія.

B. * Синдром Кона

C. Феохромоцитома.

D. Нефротичний синдром.


293. Хворий А., 44 роки, скаржиться на слабість в м’язах, періодичні судоми, парестезії м’язів нижніх кінцівок, приступи різкої м’язової слабкості, поліурію, ніктурію, підвищення артеріального тиску. Хворіє біля року. Об’єктивно: правильної статури, задовільного харчування. Шкіра нормальної вологості та кольору. Легені та органи черевної порожнини без особливостей. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою, АТ 170/100 мм.рт.ст. набряки вісутні. В загальному аналізі сечі: лужна реакція сечі, протеїнурія. Визначається гіпоізостенурія. Усі вказані дослідження характеризують захворювання хворого крім:

A. * Збільшення активності реніна в плазмі.

B. Гіпоглікемія

C. Гіпернатріемія

D. Підвищення рівня калію після навантаження спіронолактоном

E. Негативна проба з капотеном.

294. Пацієнтка О., 52 роки, тривалий час приймає кордарон для лікування порушень серцевого ритму, з’явились пітливість, задишка, тремор рук та відчуття болю та різі в очах. Яка можлива причина таких клінічних проявів?

A. * Тиреотоксикоз індукований йодом

B. Клімактеричний синдром

C. Міопатія

D. Аміотрофія

E. Гострий кон’юктивіт

295. В кардіореанімаційне відділення викликали ендокринолога. Пацієнтка 28 років, з анамнезу

відомо, що 3 місяці тому народила доношену дитину. В післяпологовий період була сильна кровотеча в подальшому турбували виражена слабість. Лактація відсутня. Наростала блідість, виражені проноси. Госпіталізована в гастроентерологічне відділення, проте приєдналось порушення ритму, переведена в реанімацію. При огляді шкіра бліда, з жовтушник відтінком, набрякла, суха і холодна. Мова в’яла, язик збільшений. АТ 60/40 мм.рт.ст. Брадикадія. Аритмія. Попередній діагноз?

A. Первинний гіпотиреоз.

B. Первинний гіпогонадизм.

C. Первинний гіпокортицизм.

D. * Післяпологовий гіпопітуїтарний синдром.

E. Післяпологовий міокардит.

296. В урологічне відділення поступив хворий І., 40 років, з приступом ниркової коліки. При інструментальному дослідження втратив свідомість. АТ знизився до 50/30 мм.рт.ст. З анамнезу відомо, що пацієнт тривалий час (до 10 років) приймав глюкокортикоїди з приводу ревматоїдного артриту. В останні 5 днів глюкокортикоїди не приймав. Об’єктивно: загальмований, шкіра звичайного кольору, вологі, тони серця глухі, пульс 100 на хв., слабкого наповнення, ритмічний. Легені та органи черевної порожними без особливостей. Суглоби кінцівок деформовані, припухлості та почервоніння немає. Про що можна думати?

A. * Вторинний гіпокортицизм. Криз.

B. Кардіогенний шок

C. Аддисонова хвороба

D. Гіповолемічний шок


297. Хворий А., 32 роки, скаржиться на сонливість та слабкість, головний біль та задишку при незначному фізичному навантаженні, зниження потенції, та різке збільшення ваги. Хворіє біля 5 років, захворювання ні з чим не пов’язує. Об’єктивно: ріст 174 см, вага 114 кг. Відкладання жиру спостерігається більше на шиї, плечах, грудях, животі. На плечах, стегнах спостерігаються багряно-цианотичні стрії, тони серця приглушені, акцент ІІ т. над аортою, АТ 170/100 мм.рт.ст., пульс 86 на хвилину, печінка на 2 см виступає з-під реберної дуги. Глюкоза крові 7,6 ммоль/л. Попередній діагноз?

A. * Хвороба Іценко-Кушинга. ЦД ІІ тип, легка форма.

B. Гіпоталамічне ожиріння ІІІ ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.. ЦД ІІ тип, легка форма.

C. Аліментарно-конституційне ожиріння ІІІ ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.. ЦД ІІ тип, легка форма.

D. Гіпотиреоз. Ендокринно-обмінна форма ожиріння. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.. ЦД ІІ тип, легка форма.


298. Хвора Ж., 26 років, прийшла на прийом до ендокринолога зі скаргами на відсутність місячних та посилений ріст волосся на обличчі та руках і ногах. Заміжня. Місячні з 14 років, були скудні, проте

через 1,5 років щезли. Об’єктивно зріст 158 см, маса тіла 62 кг. Тілобудова за жіночим типом. Шкіра звичайного кольору і вологості. Ріст волосся на обличчі: на верхній губі, підборідді; відмічається поодиноко на передпліччях, стегнах, гомілках, між пупком і лоном по чоловічому типу. Зовнішні гені талії нормальної будови. Матка звичайних розмірів, яєчники пальпаторно дещо збільшені. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Хвороба Іценко-Кушинга.

B. Адрено-генітальний синдром.

C. * Синдром Штейна-Левенталя.

D. Андростерома.

E. Кортикоандростерома.

299. Хвора м., 22 роки скаржиться на загальну слабість та головний біль, періодичну сонливість та відсутність місячних, збільшення ваги. Захворювання пов’язує з перенесеним грипом у важкій формі. Об’єктивно: зріст – 166 см, маса тіла – 92 кг. Розподілення підшкірно-жирової клітковини диспропорційне, переважно у верхній половині тулуба. Обличчя місяцеподібне. Ріст волосся на верхній губі, підборідді. Пігментація шиї та ліктів, виражений ціаноз сідниць. На бокових поверхнях живота, стегнах багряно-червоні стрії. АТ- 160/100 мм.рт.ст. Тони серця послаблені, акцент ІІ тону над аортою. Який попередній діагноз?

A. Метаболічний синдром Х.

B. Гіпоталамічний синдром.

C. Пубертатний диспітуїтаризм

D. Аліментарно-конституційне ожиріння

E. * Хвороба Іценко-Кушинга.

300. Хворий с., 38 років скаржиться на головний біль, прагу, почащену втому, підвищення АТ і збільшення ваги (50 кг за 3 роки). Захворювання пов’язує з перенесеним грипом. При огляді зріст – 176 см, вага 142 кг, розподіл жирової клітковини: переважно на тулубі. На стегнах та животі множинні стрії вишневого кольору. АТ 180/100 мм.рт.ст. Попередній діагноз ?

A. Аліментарно-конституційне ожиріння ІІІ ст, прогресуюче.

B. Гіпотиреоз

C. Гіпоталамічний синдром, нейроендокринна форма

D. Церебральне ожиріння ІІІ ст.

E. * Хвороба Іценко-Кушинга.

301. Хворий К, 55 років. Скаржиться на постійний головний біль, запаморочення, похитування при ході, слабкість у лівій нозі, зниження пам’яті , біль у серці, поганий сон. Хворіє 9 років, 1,5 років тому переніс крововилив у мозок з лівосторонньою геміплегією. При обстеженні: в легенях без змін. Серце розширене вліво. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум над аортою та верхівкою серця. Пульс 92 на 1 хв. АТ 180/100 мм.рт.ст. ЕКГ: лівий тип, ознаки гіпертрофії та перенапруження лівого шлуночка. Ан.крові: калій плазми – 4,1 ммоль/л, натрій – 134 ммоль/л, цукрор – 4,4 ммоль/л. В сечі: 17 КС – 31,2 мкмоль/доб., альдостерон – 108 нмоль /доб., сліди білка , 2-

3 лейкоцити в полі зору. Який з перелічених діагнозів відповідає даному випадку?

A. Синдром Кона

B. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст.

C. Нейрогенна артеріальна гіпертензія

D. * Вторинний гіперальдостеронізм

E. Жоден з зазначених

302. Хворий А., 28 років, скарги на сонливість та слабість, головний біль, задишку при незначному фізичному навантаженні, різке зниження потенції, та збільшення ваги. Хворіє біля 3 років, захворювання ні з чим не пов’язує. Об’єктивно: ріст 172 см, вага 112 кг. Відкладання жиру спостерігається більше на шиї, плечах, грудях, животі. На плечах та стегнах відмічаються багряно-цианотичні стрії, тони серця приглушені, акцент ІІ т. над аортою, АТ 180/100 мм.рт.ст., пульс 82 на хвилину, печінка на 3 см виступає з-під реберної дуги. Глюкоза крові 7,8 ммоль/л. Попередній діагноз?

A. Гіпоталамічне ожиріння ІІІ ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.. ЦД ІІ тип, легка форма.

B. * Хвороба Іценко-Кушинга. ЦД ІІ тип, легка форма.

C. Аліментарно-конституційне ожиріння ІІІ ст. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. ЦД ІІ тип, легка форма.

D. Гіпотиреоз. Ендокринно-обмінна форма ожиріння. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. ЦД ІІ тип, легка форма.


303. Хворий 42 років звернувся в поліклініку зі скаргами на біль у суглобах і м’язах, виражену слабкість у м’язах, першіння в горлі при їжі. Хворіє близько року. Лікування НПЗП було неефективним, стан хворого поступово погіршувався. При огляді: самостійні рухи тулуба та кінцівок утруднені, в параорбітальній ділянці та на грудині простежується темночервона еритема. Пальпація кістякових м’язів дещо болюча. Ліва межа серця зміщена вліво на 2 см, тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. Який основний патогенетичний механізм розвитку найбільш імовірного захворювання?

A. Синтез антитіл до нативної ДНК

B. Синтез антитіл до Fc-фрагменту IgG

C. Синтез антитіл до мієлопероксидази

D. * Синтез антитіл до білків м’язової тканини

E. Синтез антинуклеарних антитіл

304. В стаціонар поступила хвора В., 22 років з вовчаковою кризою, високою лабораторно-клінічною активністю, температурою 38,5oС. Вкажіть призначення, що є найбільш доцільним:

A. Цитостатики

B. НПЗП

C. Антибіотики

D. Амінохінолінові препарати

E. * Пульс-терапія глюкокортикостероїдами

305. У хворої із синдромом Рейно, набряком, індурацією та атрофією шкіри обличчя, кистей проведена біопсія шкіри та м’язів. Висновок дослідженнят: порушення мікроциркуляції з проліферацією ендотелію, потовщення стінки зі звуженням просвіту судин, деформація і редукція капілярної сітки. Для якого із системних захворювань сполучної тканини найбіль характерні такі ознаки?

A. Системного червоного вовчака

B. Ревматизму

C. * Системної склеродермії

D. Дерматоміозиту

E. Вузликового поліартеріїту

306. У хворої 47 років через 1,5 місяці після лікування сульфаніламідами та ампіциліном з’явилась загальна слабкість, біль в суглобах, температура підвищилась до 38оС. При обстеженні виявлено збільшення лімфатичних вузлів, печінки, селезінки, папульозну висипку з ліхеніфікацією шкіри. В аналізі крові: помірна анемія, лейкопенія, прискорена ШОЕ до 40 мм/год. Вкажіть найважливіший метод обстеження, який використовується в диференційній діагностиці медикаментозної алергії з ураженням багатьох органів при системному червоному вовчаку.

A. Клінічний аналіз крові

B. Визначення LE-клітин в крові

C. Реакція Ваалера-Роузе

D. * Визначення антитіл до нативної ДНК

E. Ревмопроби

307. Жінка 42 років скаржиться на слабкість, швидку втомлюваність, підвищення температури до 38оС, висипку на шкірі обличчя, біль у променевозап’ясткових та ліктьових суглобах. Хворіє впродовж трьох років. При огляді: на щоках еритематозна висипка у вигляді «метелика», променевозап’ясткові та ліктьові суглоби уражені симетрично, припухлі; над легенями шум тертя плеври. У крові: анемія, лейкопенія, лімфопенія. У сечі: протеїнурія і циліндрурія. Утворення яких антитіл є найбільш вірогідним у механізмі розвитку захворювання?

A. * Утворення антитіл до нативної ДНК


C. Утворення антитіл до ендотеліальних клітин

D. Утворення антитіл до міозину

E. Утворення ревматоїдного фактора

308. У хворої 26-років у зв’язку з системними ураженнями шкіри, судин, суглобів, серозних оболонок і серця, що виникли після фотосенсибілізації, підозрюється системний червоний вовчак. Виявлено LE-клітини, антитіла до нативної ДНК, поодинокі антицентромірні антитіла, РФ 1:100, РВ позитивна, ЦІК – 120 од. Котрі з наведених показників вважаються специфічними для СЧВ?

A. Ревматоїдний фактор

B. * Антитіла до ДНК

C. Антицентромірні антитіла

D. Імуноглобулін А

E. Підвищення ЦІК

309. У жінки Н., 26 років, після тривалої інсоляції виникли різкий біль у колінних суглобах, висипання на шкірі обличчя, підвищилась температура тіла до 38°С. Об’єктивно: метеликоподібна еритема на обличчі, променево-зап’ясткові колінні та надп’ятково-гомілкові суглоби опухлі, болючі під час рухів. У крові – ознаки анемії, лейкопенія, лімфопенія. Який з наведених імунних тестів найбільш специфічний для встановлення діагнозу?

A. * Антитіла до нативної ДНК

B. Антитіла до склеродерми-70

C. Антитіла до антигену мітохондрій

D. Антитіла до РНК

E. Міозинспецифічні антитіла

310. Жінка Д., 30 років, після відпочинку на морі стала скаржитись на мігруючі артралгії, висипання на шкірі, різку загальну слабкість. Об’єктивно: температура тіла – 38,2°С. На шиї, грудях, у ділянці колінних суглобів – еритематозні висипання, на слизовій оболонці піднебіння, щік – енантема. Під час аускультації легенів нижче від кута правої лопатки вислуховується шум тертя плеври. При лабораторному дослідження крові – ознаки анемії, прискорення ШОЕ, позитивна реакція Вассермана. Які додаткові дослідження слід провести для уточнення діагнозу?

A. Визначення титру антистрептококових антитіл

B. Визначення титру ревматоїдного фактора

C. Визначення міозинспецифічних антитіл

D. Виявлення (мікроскопічно) блідої трепонеми

E. * Виявлення антинуклеарного фактора

311. Чоловік 19 років, скаржиться на мігруючі болі у великих суглобах, підвищення температурило 38,6°С, пропасницю, різку слабість, висипання на шкірі рук і ніг, поява яких супроводжується незначною сверблячкою. Хворіє другий день. Об'єктивно: на шкірі рук і ніг симетрична, чітко окреслена пурпурна висипка, що місцями зливається, пальпується, зі слідами розчухів. Слизові оболонки не уражені. Великі суглоби незначно набряклі, болючі. Печінка селезінка не збільшені. Аналіз крові: Ер - 4,1х1012/л, Нb - 138 г/л, КП - 1,0; Л -10,6x109/л, е - 2 %, п/я - 4 %, з - 64 %, л - 24 %, м - 6 %, ШОЕ - 26 мм/год., Тр - 260х109/л. Час кровотечі за Дюке – 4 хвилини. Найбільш імовірний діагноз у хворого?

A. Кропив’янка

B. Хвороба Верльгофа

C. * Геморагічний васкуліт

D. Ревматичний поліартрит

E. Хвороба Вінівартера-Бюргера

312. Хворий 49 років скаржиться на значний біль і набряк дрібних суглобів правої ступні, почервоніння шкіри над ними, підвищення температури тіла до 38°С, які з’вились три дні тому. За останні 6 років було декілька нападів артриту, що тривали до 7-10 днів. В анамнезі - хронічний тонзиліт. При огляді: плюснефалангові суглоби правої стопи збільшені в об’ємі, дефігуровані, рухи в суглобах різко болючі. Інші суглоби без патологічних змін. ШОЕ - 26 мм/г. Який механізм розвитку цього захворювання?

A. Утворення антитіл до нативної ДНК

B. Імунна відповідь на стрептококову інфекцію

C. Гіперпродукція аутоантитіл до колагену

D. Зменшення кількості хондроїтинсульфату

E. * Підвищення біосинтезу сечової кислоти

313. Чоловік 44 років, відмітив раптові різкі болі в дрібних суглобах ніг, колінному суглобі, лихоманку до 38,7 °С. Ці скарги з’явились після тривалого ходіння в тісному взутті. При огляді суглоби припухлі. Шкіра над ними гіперемована, лущиться. В крові: Л - 9,9х109/л, ШОЄ - ЗО мм/г., СРБ (+++). Рівень сечової кислоти - 0,600 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. * Подагричний артрит

B. Ревматичний артрит

C. Хвороба Рейтера

D. Гострий інфекційний артрит


314. Чоловік 57-ти років скаржиться на помірний біль в лівій ступні в ділянці плюснефалангового суглоба великого пальця, який посилюється при рухах. Хворіє на протязі дванадцяти років, захворювання розпочалось з гострого нападу болю. Два роки тому під шкірою в ділянці суглоба з’явився жовтувато-білий вузлик. При огляді: суглоб деформований, синюшний. На рентгенограмі суглоба спостерігається звуження суглобової щілини, чітко обмежені дефекти кісткової тканини в епіфізі (симптом «пробійника»). Який слід поставити діагноз?

A. Деформуючий остеоартроз


C. * Подагра



315. Чоловік 59-ти років, протягом року лікується у дільничого терапевта з приводу хронічної подагри. Який з наведених препаратів було призначено хворому з метою пригнічення синтезу сечової кислоти?

A. Фенілбутазон

B. Етамід

C. * Алопуринол

D. Магурліт

E. Антуран

316. Хворий А., 42 роки, бізнесмен, скаржиться на періодичний, інколи нестерпний біль в кінцівках протягом 5 років. Тоді ж з’являється підвищення t тіла до 400 С, лихоманка, окремі суглоби стають червоно-синюшні, а в ділянці ліктьових суглобів з’являються білуваті вузликові утворення, з яких виділяється густа, в’язка рідина сіро-білуватого кольору. Яке обстеження необхідно провести для встановлення діагнозу?

A. * Мікроскопія виділень

B. Посів крові на бактеріальну флору

C. Ревмопроби

D. Імуноглобуліни


317. У хворого К., 37 років, раптово вночі після святкування дня народження з’явився сильний біль в плюсно-фаланговому суглобі великого пальця ступні. Суглоб синюшно-багряний, збільшений в об’ємі. Температура тіла - 38,8°С. В крові – 9,6x109/л лейкоцитів, нейтрофілів – 74%, ШОЄ – 30 мм/г. Сечова кислота – 0,490 ммоль/л. Який попередній діагноз можна поставити в даному випадку?

A. Ревматичний артрит

B. * Подагричний артрит


D. Деформуючий артроз

E. Реактивний артрит

318. У чоловіка 49 років скарги на різкі болі в плюсно-фаланговому суглобі великого пальця стопи. При огляді відмічається набряк, виражена гіперемія, температура тіла – 37,80С. На рентгенограмі – «штамповані» дефекти епіфізів зі слеротичною облямівкою, великі (5-7 мм в діаметрі). Які лабораторні зміни найбільш характерні для цього захворювання?


B. Еозинофілія

C. * Гіперурикемія

D. Антинуклеарні антитіла

E. Бактеріемія

319. У хворого К., 37 років, раптово вночі після святкування дня народження з’явився сильний біль в плюсно-фаланговому суглобі великого пальця ступні. Суглоб синюшно-багряний, збільшений в об’ємі. Температура тіла - 38,8°С. В крові – 9,6x109/л лейкоцитів, нейтрофілів – 74%, ШОЄ – З0 мм/г. Сечова кислота – 0,490 ммоль/л. Запідозрена подагра. Який засіб найбільш належить призначити хворому в першу чергу?

A. Етамід

B. Преднізолон

C. Алопуринол

D. Антуран

E. * Диклофенак

320. Хворий Г., 36 р., страждає на подагру. Після вжитого напередодні алкоголю та жирної їжі вночі виник напад гострого артриту II плюснефалангового суглоба правої стопи. Суглоб синюшний, різко болючий, набряклий. Аналіз крові: Л - 17х109/л, ШОЄ - 42 мм/ч. Виберіть найбіль ефективний варіант стартової терапії?

A. Етамід

B. Диклофенак


D. * Колхіцин


321. Хвора 37 років. Десять років страждає на ревматоїдний артрит. Протягом року спостерігається високий титр ревматоїдного фактора (1:512, 1:1024), з’явились сухість у роті, неприємні відчуття в очах «ніби пісок», утруднене ковтання сухої їжі, вимушена запивати її водою. Який синдром розвинувся у хворої?

A. * Синдром Шегрена

B. Синдром хронічної втомлюваності

C. Синдром Мікулича (неспецифічний паротит)

D. Синдром Жакку

E. Синдром Стіла

322. Жінка 34 років захворіла гостро 3 місяці тому, після гострої респіраторної інфекції з’явився біль в між фалангових, а потім через 2 тижні в колінних суглобах, ранкова скутість, підвищилась температура тіла до 380С. Суглоби між фалангові, п’ястково-фалангові, колінні припухлі,

малорухомі, набряклі, гарячі на дотик. У крові: ШОЕ – 45 мм/год., СРБ (+++), реакція Ваалера-Роузе – 1:128. Про який механізм захворювання можна думати?

A. Дистрофічний

B. Алергічний

C. Обмінний

D. Дегенеративний

E. * Аутоімунний

323. Хвора 35 років, скаржиться на сухий кашель, задуху, біль та слабкість у м’язах плечового пояса, спини та ніг, виражену скутість зранку, схуднення, загальну слабкість. Об’єктивно: верхні повіки набряклі, пігментовані, межі серця розширені вліво, систолічний шум на верхівці. В біохімічному аналізі крові різке підвищення активності трансаміназ. Яке захворювання найбільш імовірне?

A. Склеродермія


C. Вузликовий поліартеріїт

D. * Дерматоміозит

E. Дифузний токсичний зоб

324. Хвора 16 років, хворіє протягом року системним червоним вовчаком. Після перенесеного грипу стан різко погіршився. З’явилась стійка гіпертермія, задишка, тахікардія, гематурія, надмірна протеїнурія, рідина в плевральній і черевній порожнинах, надмірні показники креатиніну і сечовини в плазмі крові. Яке лікування може дати найкращий ефект?

A. * Пульс-терапія глюкокортикоїдами

B. Гепаринотерапія

C. Аміносаліцилати

D. Д-пеніциламін

E. Амінохінолони

325. Хворий 42 років скаржиться на слабкість проксимальних груп м’язів нижніх та верхніх кінцівок, тулуба, яка супроводжується спонтанними м’язовими болями,гарячкою. В аналізах крові – підвищення сироваткової креатинкінази та альдолази, підвищений рівень С-РБ, прискорена ШОЕ до 52 мм/год. Проведено біопсію стегнового м’яза з гістологічним дослідженням матеріалу, котре виявило ознаки запальної інфільтрації скелетних м’язів з дегенерацією та некрозом м’язевих фібрил. Який діагноз є найбільш вірогідним?

A. Паліндромний ревматизм




E. * Поліміозит

326. У хворої 30 років наявне ураження стравоходу, кальциноз м’яких тканин, переважно в області пальців рук і периартекулярно, склеродактилія, телеангіоектазії, синдром Рейно. Правильний діагноз:

A. * CREST-синдром

B. Рак стравоходу



E. Синдром Шегрена

327. У хворої 28 років виник гострий поліартрит, температура підвищилась до 39оС. Об’єктивно: стан важкий, яскравий рум’янець щік. Збільшення підщелепних лімфовузлів. Припухлість колінних, ліктьових, гомілковоступневих суглобів. Пульс – 118/хв., АТ – 90/50 мм рт.ст. Тони серця ослаблені. У легенях на тлі жорсткого дихання поодинокі сухі хрипи. Аналіз крові: Ер – 2,8?1012/л, Л – 3,2?109 /л, Тр - 90?109 /л. Аналіз сечі: білок – 5 г/л, Л – 6-8 в п/з., Ер – 15-20 в п/з., гіалінові циліндри – поодинокі в п/з. Яке захворювання можна запідозрити?



C. Системна склеродермія

D. Ревматичний артрит

E. Подагра

328. У хворої 22 років після ГРЗ через 3 тижні з’явилась слабкість, субфебрильна температура, артрит, еритема на обличчі за типом «метелика». В плазмі крові були виявлені LE-клітини в 6:1000 лейкоцитів. Що це за клітини?

A. Фагоцитуючі моноцити

B. Клітини Березовського-Штенберга

C. Ревматоїдний фактор

D. * Зрілі нейтрофіли, які фагоцитують ядерні білки

E. Недиференційовані клітини

329. Хвору К.34 років, після перенесеного ГРЗ турбує лихоманка, набряк і скутість променево-зап’ясткових, п’ястно-фалангових і проксимальних міжфалангових суглобів. Об-но: ерітема на обох щоках, шум тертя плеври зліва. ЧСС-100/хв, систолічний шум на верхівці. Ан. крові: Лейк.- 4,2х109/л, ШОЕ – 60 мм/год, в сечі Ер.15-20 в п/з, білок 0,4г/л. Ваш діагноз?

A. * Системний червоний вівчак


C. Плеврит

D. Гломерулонефрит


330. Хвора Р, 37р, звернулась зі скаргами на загальну слабкість, набряк обличчя, кистей, швидку втому при ходьбі, затруднення при ковтанні, перебої в роботі серця. Дані симптоми з’явились через 11 днів після відпочинку на морі. Об-но: еритема обличчя, симптом “окулярів”, набряк м’язів гомілки. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт.ст. В крові: активність АсАТ-0,95 ммоль/год•л, АлАТ-1,3 ммоль/год•л, підвищена активність альдолази та креатинфосфокінази. Яке дослідження допоможе підтвердити діагноз?






331. У підлітка 15 років після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції з’явився оперізуючий біль в животі, пронос з домішкою невеликої кількості крові, біль в колінних суглобах, підвищення температури тіла. Об’єктивно: стан тяжкий, хворий лежить на боці, підібравши ноги, шкірні покриви бліді з еритематозним висипом на шкірі гомілок, колінні та гомілковоступневі суглоби припухлі. Пальпація живота викликає біль, переважно біля пупка. У крові: лейкоцитоз, прискорена ШОЕ. У сечі: мікрогематурія. Який діагноз є найбільш вірогіднішим?

A. Ревматизм

B. Вузликовий поліартеріїт


D. * Геморагічний васкуліт

E. Хвороба Крона

332. У хворого 36 років артеріальний тиск 220/110 мм рт. ст., тахікардія, скаржиться на загрудинний біль стискаючого характеру, задишку. На ЕКГ – ознаки ішемії міокарда. Який лікарський препарат краще призначити для зниження АТ?

A. . Фуросемід

B. Перлінганіт

C. * Лабеталол

D. Морфін

E. Еуфілін

333. Мужчина, 65 років, який страждає гіпертонічною хворобою II ст. з AT 170/95-180/100 мм рт. ст., схильний до психічної депресії, ЧСС — 60 за 1 хвилину, ознак НК немає. На ЕКГ — A-V блокада І ст; ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Порушень функції нирок немає. Який гіпотензивний засіб показаний для лікування?

A. Анапрілін.

B. * Амлодипін

C. Папазол.

D. Клофелін.

E. Фуросемід.

334. Мужчині 30 років, з гіпертонічною хворобою II ст. у стаціонарі підібрана доза обзідану 60 мг/доб, підтримуюча AT 130/80 мм рт. ст. протягом 2 тижнів. На 3-й день після виписки із стаціонару AT підви_щився до 170/100 мм рт. ст. Ваша думка про причину підвищення ар_теріального тиску?

A. Розвиток резистентності до обзідану.

B. * Недостатність дози засобу в умовах зростання фізичного навантаження.

C. Зниження толерантності до навантажень.

D. Зміна реактивності бета-адренорецепторів.

E. Підвищення толерантності до навантажень.

335. У хворої 55 років після нервової напруги з'явилась блідість, почуття страху, дратівливість, збудження, кардіалгічний біль у грудній клітині. Артеріальний тиск — 200/100 мм рт. ст., ЧСС 100 ударів за 1 хвилину. Який тип гіпертонічного кризу має місце у даному випадку?

A. Церебральний.

B. Кардіальний.

C. * Адренергічний

D. Водно-сольовий.

E. Складний церебральний.

336. Хворий 33 років страждає гіпертонічною хворобою протягом 2-х років. Скаржиться на колючий біль в області серця, серцебиття, почуття пульсації у голові. ЧСС 100 ударів за хвилину. Ознак НК немає. Артеріальний тиск — 180/100 мм рт. ст. Які засоби показані для цього хворого?

A. Седативні.

B. Сечогінні.

C. Бета-адреноблокатори.

D. Усі перелічені засоби.

E. * Бета-адреноблокатори разом з седативними

337. Чоловік 45 років протягом 6 років хворіє гіпертонічною хворобою. Антигіпертензивні препарати приймає тільки при кризах. Курить від 2 до 5 цигарок у день. Веде малорухливий спосіб життя. Професія пов’язана з нервовим перенавантаженням. Який з перелічених факторів ризику в більшій мірі сприяє прогресуванню атеросклерозу у даному разі?

A. * Артеріальна гіпертензія

B. Чоловіча стать

C. С. Вік

D. Гіподинамія

E. Куріння

338. Юнак 17 років скаржиться на серцебиття, що раптово виникло 10 хвилин тому. Об'єктивно: шкіра звичайного кольору. Межі серця не змінені. Тони серця посилені, ЧСС=PS= 200 уд/хв, ритм правильний. АТ- 135/75 мм рт.ст. На ЕКГ: QRS = 0,09 сек. Які заходи найбільш доцільні на першому етапі допомоги?

A. Ввести новокаїнамід в/в

B. * Виконати вагусні проби

C. Дати анаприлін per os

D. Утриматись від лікування

E. Провести кардіоверсію

339. У хворого 45 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, з’явився головний біль. Об’єктивно: Ps – 78 уд/хв, АТ - 200/100 мм рт.ст., ліва межа серцевої тупості на 1,5 см зміщена вліво від лівої середньо-ключичної лінії, тони серця звучні, дихання везикулярне. На ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Який таблетований препарат необхідно призначити для невідкладної допомоги в амбулаторних умовах?

A. * Клофелін

B. Аналгін

C. Резерпін

D. Нітрогліцерин

E. Фуросемід

340. Чоловік 46 років звернувся до лікаря зі скаргами на частий головний біль. Помірно вживає алкоголь, курить. Батько пацієнта хворіє гіпертонічною хворобою. Об’єктивно: зріст - 165 см, вага - 68 кг, Ps - 84/хв, АТ – 140/90 мм рт.ст. З боку внутрішніх органів змін не виявлено. Було рекомендовано обмежити вживання алкоголю і припинити курити. Яка подальша тактика ведення пацієнта і початку лікування?

A. Повторний вимір артеріального тиску через 1 рік

B. Повторний вимір АТ через 2 роки

C. * Повторний вимір АТ протягом 2-х місяців з наступним підбором терапії

D. Призначити медикаментозне лікування

E. Призначити фізіотерапевтичне лікування

341. Чоловік 48 років скаржиться на періодичний головний біль, серцебиття і порушення серцевого ритму. Об'єктивно: тони серця приглушені, ЧСС=90/хв., АТ - 170/100 мм рт.ст. На ЕКГ: гіпертрофія лівого шлуночка, шлуночкові екстрасистоли, 10 - 15/хв. Встановлено діагноз гіпертонічної хвороби та ІХС. Які препарати найбільш доцільно призначити для лікування хворого?

A. * ?-блокатори

B. Інгібітори АПФ

C. Діуретики

D. Симпатолітики

E. Нітрати

342. Хвора 50 років поступила зі скаргами на напади сильного головного болю, який супроводжувався відчуттям пульсації у скронях, головокружінням, серцебиттям, пітливістю, іноді блюванням, болем за грудиною. Під час нападу різко підвищується АТ до 280/140 мм рт.ст. Напади виникають спонтанно, часто вночі або рано вранці, тривають 20-40 хв. Про який механізм гіпертонічної кризи можна думати у даної хворої?

A. * Збільшення концентрації катехоламінів

B. Збільшення рівня альдостерону в крові

C. Збільшення плазменної активності реніну

D. Збільшення виділення вазопресину

E. Збільшення виділення тироксину

143. Хвора 49 років, скаржиться на біль у серці, швидку втомлюваність, розгубленість. Біль виник 3 роки назад і пов'язаний з порушенням менструального циклу, появою “приливів“. Об’єктивно: серце не збільшене, тони приглушені. АТ 155/90 мм рт.ст. ЕКГ: згладженість зубців Т у V5-V6. На повторній ЕКГ - без динаміки. Який найбільш імовірний діагноз ?

A. Дисгормональна міокардіодистрофія

B. Гіпертонічна хвороба

C. Стенокардія напруги

D. * Нейро-циркуляторна дистонія

E. Міокардитичний кардіосклероз

344. Пацієнтка 40 років звернулась до лікаря зі скаргами на періодичний головний біль, запаморочення, відчуття оніміння кінцівок. Об’єктивно: Ps - 84/хв, ритмічний. АТ - 160/95 мм рт.ст. Перкуторно: ліва межа серця на 1,5 см назовні від лівої середньо-ключичної лінії. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Печінка не збільшена. Набряків немає. Виставлено попередній

діагноз гіпертонічної хвороби. Який з інструментальних методів дослідження дасть найбільш об’єктивну інформацію про можливу гіпертрофію міокарда?

A. * Ехокардіографія

B. Електрокардіографія

C. Сцинтіграфія

D. Реографія

E. Рентгенографія органів грудної клітки

345. У хворого 18 років при проходженні медичної комісії зафіксовано АТ = 170/85 мм рт.ст. Скарг не пред’являє. Об’єктивно: м’язи нижніх кінцівок погано розвинені, пульсація на артеріях ступнів послаблена. Межі серця розширені вліво, при аскультації – акцент другого тону над аортою, систолічний шум. Аналіз крові без змін. В сечі: питома вага - 1020. Лейкоцити 2-4- у п/з, ер. 0-1 у п/з, кристали сечової кислоти. Який попередній діагноз?

A. * Коарктація аорти

B. Вазоренальна гіпертензія

C. Есенціальна гіпертензія

D. Вегетосудинна дистонія

E. Е. Ренопаренхіматозна гіпертензія

346. Чоловік 49 років звернувся до лікаря зі скаргами на періодичний головний біль, запаморочення, відчуття оніміння кінцівок. Об’єктивно: Ps - 82/хв, ритмічний. АТ - 175/90 мм рт.ст. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Печінка не збільшена. Набряки відсутні. Який препарат доцільно використати в якості монотерапії даного пацієнта?

A. Гіпотіазид

B. * Пропранолол

C. С. Клофелін

D. Адельфан

E. Раунатин

347. Мужчина 60 років звернувся до лікаря зі скаргами на періодичний головний біль, запаморочення, відчуття оніміння кінцівок. В анамнезі – цукровий діабет. Об'єктивно: Ps 76/хв, ритмічний. АТ - 160/95 мм рт.ст. Перкуторно: ліва межа серця на 1см назовні від лівої середньо-ключичної лінії. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Печінка не збільшена. Набряків немає. Який препарат найдоцільніше призначити хворому в якості монотерапії?

A. Гіпотіазид

B. Пропранолол

C. Клофелін

D. * Еналаприл

E. Раунатин

348. У чоловіка з гіпертонічною хворобою під час лікування з'явився сухий кашель. Клінічних проявів пошкодження дихальної і серцево-судинної систем, що можуть зумовити кашель, немає. Лікар припустив побічну дію ліків. До якої групи найбільш ймовірно належить препарат, що викликав цей ефект?

A. * Інгібітори АПФ

B. Діуретики

C. Блокатори кальцієвих канальців

D. Гангліоблокатори

E. Препарати раувольфії

349. Хворий 39 років звернувся до лікаря зі скаргами на ранковий головний біль, зниження апетиту, нудоту, ранкову блювоту, періодичні носові кровотечі. У 15-річному віці переніс гострий гломерулонефрит. При обстеженні відмічено підвищення артеріального тиску до 220/130 мм рт.ст., геморагії на шкірі рук, ніг, блідість шкіри та слизових оболонок. Який із наведених біохімічних показників має діагностичну значимість у даному випадку?

A. * Креатинін крові

B. Білірубін крові

C. Натрій крові

D. Сечова кислота

E. Фібриноген

350. У чоловіка 58 років, який приймав щодня 40 мг еналапріла з приводу гіпертонічної хвороби, відзначено зниження гіпотензивного ефекту. Збільшення фізичного та нервового навантаження під цей час не було. Об'єктивно: межі серця поширені вліво на 1,5 см, тони приглушені, ЧСС=Ps=56/хв. На ЕКГ: синусова брадикардія, гіпертрофія лівого шлуночка. Найкраща тактика щодо підвищення ефективності гіпотензивної терапії?

A. * Додатково призначити гіпотіазид

B. Збільшити дозу еналапрілу

C. Перейти на ін’єкції дібазолу

D. Додатково призначити клофелін

E. Перейти на прийом анаприліну

351. У хворої 53 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, після стресу раптово з’явились головний біль, серцебиття, біль в ділянці серця, відчуття тривоги, страху. Об’єктивно: хвора збуджена, Ps – 120/хв, АТ – 210/110 мм рт.ст. Тони серця ритмічні, акцент II тону над аортою. Призначення яких препаратів є найбільш доцільним в даному випадку?

A. * (-адреноблокатори

B. Ніфедипін

C. Інгібітори АПФ

D. Адельфан

E. Папаверин

352. Хворий 49 років скаржиться на головний біль, головокружіння, дратівливість, поганий сон. Хворіє 10 років. Батько помер від інсульту. Об'єктивно: загальний стан задовільний. Щитовидна залоза збільшена до І ст. Акцент ІІ-го тону в другім міжребер'ї справа. Ps ритмічний, 68/хв. АТ - 195/115 мм рт.ст. Периферичних набряків немає. Пульс на периферичних артеріях рук і ніг пальпується. Загальний аналіз крові та сечі без змін. Загальний холестерин крові – 5,6 ммоль/л, глюкоза крові – 5,1 ммоль/л, сечовина крові - 7,2 ммоль/л. Консультація окуліста: на очному дні артерії сітківки звужені. Який найімовірніший діагноз?

A. * Гіпертонічна хвороба ІІ ст.

B. Хронічний гломерулонефрит

C. Коарктакція аорти

D. Синдром Іценко-Кушинга

E. Тиреотоксикоз

353. Хворий 36 років скаржиться на періодичне запаморочення, головний біль, носові кровотечі, ниючий біль в ділянці серця, судоми м’язів ніг, похолодання ступнів. Об’єктивно: фізичний розвиток супроводжується диспропорцією м’язової системи (м’язи верхньої половини тіла гіпертрофовані, при відносній гіпотрофії м’язів тазу та нижніх кінцівок), ноги на дотик холодні. Ps – 86/хв, ритмічний, АТ – на руках – 200/100 мм рт.ст., на ногах – 140/90 мм рт.ст. Про якe захворювання необхідно думати в першу чергу?



C. Нейроциркуляторна дистонія

D. Хвороба Такаясу

E. Облітеруючий ендартеріїт судин нижніх кінцівок

354. Чоловіку 45 років з гіпертонічною хворобою був призначений лікарський засіб, який за 3 дні поліпшив стан хворого та нормалізував рівень артеріальний тиск. Через деякий час пацієнт звернувся до лікаря зі скаргами на непродуктивний кашель, який не змінювався під впливом протикашльових засобів і порушив сон хворого. У анамнезі обструктивних захворювань легенів немає. Який препарат найбільш імовірно приймав хворий?

A. * Еналаприл

B. Анаприлін

C. Клофелін

D. Верапаміл

E. Резерпін

355. Хвора 55 років звернулася до лікаря зі скаргами на періодичний головний біль, запаморочення, відчуття оніміння кінцівок. В анамнезі – Ожиріння ІІ ст. Об'єктивно: Ps 58/хв, ритмічний. АТ - 150/105 мм рт.ст. Перкуторно: ліва межа серця на 1см назовні від лівої середньо-ключичної лінії. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Печінка не збільшена. Набряки на ступнях. Який препарат найдоцільніше призначити хворому в якості монотерапії?

A. Еналаприл

B. Амлодипін

C. Клофелін

D. * Гіпотіазид

E. Метапролол

356. Чоловік, 51 р., скаржиться на підвищення рівня артеріального тиску, що супроводжується нудотою, шумом у вухах, головним болем. Багато років хворіє на хронічний бронхіт. Об-но: у легенях невелика кількість сухих розсіяних хрипів. Межі серця розширені вліво, тони приглушені, ЧСС 86 уд.за хв, АТ 160/100 мм рт.ст. На ЕКГ: гіпертрофія лівого шлуночка. Застосування якої групи препаратів обмежено супутньою патологією в даного хворого?

A. * Бета-адреноблокатори

B. Антагоністи кальцію


D. Альфа-адреноблокатори

E. Інгібітори АПФ

357. Чоловік, 44 р., скаржиться на підвищення рівня артеріального тиску, що супроводжується нудотою, шумом у вухах, головним болем. Об-но: межі серця розширені вліво, тони приглушені, ЧСС 86 уд.за хв, АТ 160/100 мм рт.ст. Зафіксовано підвищення рівня реніну у плазму крові в 2,1 рази. На ЕКГ: ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Яку з наведених груп гіпотензивних засобів доцільно застосувати?

A. * Інгібітори АПФ

B. Периферичні вазодилататори


D. Альфа-адреноблокатори

E. Антагоністи кальцію

358. У хворої 51 років після стресу виник головний біль, збудження, нудота, однократна блювота, короткочасне запаморочення. АТ вперше в житті підвищився до 200/110 мм рт.ст. Після прийому 2-х таблеток дибазолу стан та артеріальний тиск не змінився. Яке призначення лікаря невідкладної допомоги найбільш обґрунтоване?

A. * Пропранолол в/в 80 мг

B. Фуросемид per os 40 мг

C. Верошпірон per os 100 мг

D. Ніфедипін сублінгвально 40 мг

E. Седуксен в/м 10 мг (2 мл)

359. У хворого на гіпертонічну хворобу ІІ стадії інспіраторна задишка, кашель, втома при фізичному навантаженні. За даними ЕхоКг: гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, зменшення його кінцево-діастолічного об’єму, фракція викиду –58%.Порушення гемодинаміки зумовлене, головним чином, недостатністю:

A. * Діастолічної функції лівого шлуночка

B. Систолічної функції лівого шлуночка

C. Діастолічної функції правого шлуночка

D. Систолічної функції правого шлуночка

E. Систоло-діастолічної функції серця

360. Хворий Р., 52 роки, протягом тривалого часу страждає на цироз печінки з ознаками портальної гіпертензії. Відмічалися явища кровотечі з варикозно розширенних він стравоходу. Під впливом терапії кровотечу було зупинено. Який з препаратів найбільш доцільно призначити для профілактики зазначенного ускладнення?

A. * Пропранолол

B. Вазопресин

C. Феррум-лек

D. Контрикал

E. Гепарін

361. Хвора П., скаржиться на приступоподібні болі в правому підребер’ї з іррадіацією в праве плече, які виникають після вживання, смаженої їжі. Періодично відмічає підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. Хворіє біля 7 років. Які обстеження необхідно провести хворій в першу чергу?

A. * УЗД органів черевної порожнини

B. Холецистографію


D. Оглядову рентгенограму

E. Дослідження шлункового вмісту

362. У хворого 48 років після 4-місячного лікування в стаціонарі тубдиспансеру у зв'язку із

активним туберкульозом стан значно погіршився : адинамія, жовтяниця, тупий біль у правому підребер'ї. Печінка збільшена, болюча при пальпації. В крові нейтрофільний лейкоцитоз (помірний), ШЗЕ-33 мм/год Активність ферментів підвищена : АЛТ - в 3 рази, ACT - в 2 рази, лужної фосфатази - в 2 рази, гаммаглутамілтрансферази - в 2 рази. Білірубін крові - 222 мкмоль/л (кон'югований - 182, некон'югований - 40). Білірубінурія. HBs-антиген не виявлений. Про яке захворювання йде мова ?

A. * Гострий медикаментозний гепатит

B. Хронічний активний гепатит

C. Цироз печінки (біліарний)

D. Гострий вірусний гепатит

E. Калькульозний холецистит, холангіт

363. Хворий 24 років скаржиться на збільшення живота. З анамнезу відомо, що 2 роки тому його вдарили в живіт. Через 8 місяців звернувся до лікаря з наведеними скаргами. При фізичному обстеженні було виявлено асцит, в зв'язку з чим двічі лікувався в стаціонарі із застосуванням сечогінних засобів. Лікування ефекту не дало. Об-но: шкіра звичайного кольору. Вени шиї набряклі. Значне збільшення живота, на витонченій передній черевній стінці просвічуються виражені колатералі. Печінка збільшена, неболюча. Симптом Плеша негативний. Перкуторно в черевній порожнині визначається вільна рідина. Аналіз крові те сечі без особливостей. Ваш діагноз:

A. * Хвороба Бадда-Кіарі

B. Цироз печінки

C. Пухлина печінки

D. Карциноматоз очеревини

E. Серцева недостатність по правошлуночковому типу

364. Хворий К., 45 р. Скарги на біль в попереку, потемніння сечі, загальну слабкість, запаморочення, що виникли після лікування застуди аспірином та ампіциліном. Об-но: блідий, склери субіктеричні. ЧСС - 98 уд/хв. Печінка +2 см, селезінка +3 см, пальпаторно чутливі. ЗАК: ер. - 2,3х1012/л, Нв – 62 г/л, К.П. - 0,5, Le – 9,5х109/л, б - 0,5 %, е - 3 %, п – 6 %, л - 25 %, м – 7 %, ШЗЕ – 38 мм/год, ретикулоцити – 24 %. Біохімічний аналіз крові: загальний білірубін – 36. Яке ускладнення виникло у хворого?

A. * Набута гемолітична анемія.

B. Токсичний гепатит.

C. Сечокам’яна хвороба.

D. Лімфогрануломатоз.

E. Пароксизмальна нічна гемоглобулінурія

365. Хворий Л. (56 роки) з декомпенсованим цирозом печінки під час обходу лікаря скаржиться на запаморочення, серцебиття, мерехтіння “мушок” перед очима, загальну кволість. Шкіра бліда, пульс 120 на хвилину, АТ 90/50 мм рт. ст.. Яке ускладнення вірогідніше всього має місце у пацієнта?

A. * Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу

B. Гепатоцелюлярна недостатність

C. Печінкова енцефалопатія

D. Гострий коронарний синдром

E. Ні одне з названих ускладнень

366. У хворого 37 рокiв пiсля 3-х мiсячного лiкування тубазидом з'явилися: адинамiя,жовтяниця, бiль у правому пiдребер'i. Печiнка збiльшена. В кровi пiдвищена активнiсть ферментiв АЛТ - у три рази, АСТ- у два рази. Бiлiрубiн кровi- 122 мкмоль/л ( кон'югований -82, некон'югований-40). НВs-антиген не виявлений. Про яке захворювання iде мова?

A. * Гострий медикаментозний гепатит.

B. Цироз печiнки (бiлiарний).

C. Гострий вiрусний гепатит.

D. Хроничний активний

E. Калькульозний холецистит.

367. Хворий 32 рокiв скаржиться на ниючий бiль в правому пiдребер'ї, нудоту, зниження апетиту. Початок захворювання пов'язує з апендектомiєю. Пiсля неї через 2 мiсяцi вперше з'явилася жовтяниця. Лiкувався в iнфекцiйному вiддiленнi.Через рiк став помiчати ниючий бiль в правому пiдребер'i, в аналiзах-пiдвищення рiвню бiлiрубiну.Ваш дiагноз?

A. * Хронiчний персистуючий гепатит.

B. Калькульозний холецистит.

C. Хвороба Жильбера.

D. Гострий вiрусний гепатит.

E. Хронiчний холангiт.

368. Хворий 21 року поступив у клiнiку для уточнення дiагнозу. Скаржится на перiодичну жовтушнicть склер, яка виникає пiсля физичного навантаження, cтресових ситуацiй. Жовтушнiсть супроводжуется вiдчуттям важкостi у правому пiдребер'ї, iнодi болем ниючого характеру, нудотою, блюванням. Також турбують загальна слабiсть, головний бiль. Печiнка та селезiнка не збільшені. Бiлiрубiн-67 мкмоль/л(некон'югований-53,3мкмоль/л). Ваш дiагноз?

A. * Cиндром Жильбера.

B. Спадкова гемолiтична анемiя.

C. Синдром Ротора.

D. Хроничний холестатичний гепатит.

E. Синдром Дабiна-Джонсона.

369. У хворого 43 років із гострим вірусним гепатитом В на 11 день стаціонарного лікування різко

погіршився загальний стан - з’явилися тошнота, неодноразове блювання, посилився біль у правому підребер’ї, наросли жовтяниця склер та шкіри. В крові підвищився лейкоцитоз до 13х109, загальний білірубін в крові – 250 мкмоль/л в основному непряма фракція, Ал АТ – до 10 ммоль/л. Яке ускладнення захворювання має місце?

A. * Печінкова енцефалопатія

B. Загострення холециститу

C. Ниркова недостатність

D. Посилений розпад ерітроцитів

E. Внутрішньопечінковий холестаз

370. Хворий Ц., 54 років, із скаргами на загальну слабкість, головокружіння, відчуття важкості в правому підребер’ї, відсутність апетиту, здуття живота, похудання. Напередодні була блювота однократна з кров’ю. Зловживав алкоголем. При огляді: хворий зниженого живлення, шкіра суха, “судинні зірочки” на шкірі обличчя та верхній половині тулуба. Язик малиновий, живіт збільшений в об’ємі, пупок вип’ячений, на бокових поверхнях живота видно розширені венозні судини, визначається асцит. Нижній край печінки щільний,виступає на 4 см з-під краю реберної дуги. Селезінка виступає на 6 см з-під краю реберної дуги. Ваш діагноз:

A. * Алкогольний цироз печінки. Кровотеча з розширених вен сравоходу

B. Алкогольний цироз печінки. Шлунково-кишкова кровотеча

C. Синдром Бодда-Кіарі Шлунково-кишкова кровотеча.

D. Алкогольний гепатит. Синдром Мелорі-Вейса

E. Алкогольний цироз печінки. Гострий панкреатит

371. Хвору 57 років протягом 7 років турбують приступи болю в правому підребер'ї після вживання жирної їжі. В останній тиждень приступи стали щоденними, більш тривалими. На третій день після госпіталізації виявлено жовте забарвлення склер та шкіри, замазкоподібний стілець, темну сечу. В крові нейтрофільний лейкоцитоз, ШЗЕ -28 мм/год. Які зміни в аналізі сечі будуть свідчити механічну жовтяницю у цієї хворої ?

A. * Реакція на жовчні пігменти позитивна за рахунок білірубіну. Стеркобілін та уробілін відсутні

B. Реакція на жовчні пігменти сумнівна. Сліди стеркобіліну

C. Реакція на жовчні пігменти позитивна. Виявляються білірубін, уробілін та стеркобілін

D. Змін не виявлено

E. Реакція на жовчні пігменти сумнівна. Виявляється стеркобілін.

372. Хворий О. 58 років скаржився в анамнезі на біль у надчеревній ділянці і в правому підребер’ї, не пов’язаний з прийманням їжі, свербіння шкіри, носові кровотечі, кровоточивість ясен, поступив в реанімаційне відділення з кровотечею з стравоходу. Яка патологія зумовила дану клінічну картину?

A. * Цироз печінки

B. Хронічний неспецифічний езофагіт

C. Рак стравоходу

D. Доброякісна пухлина стравоходу

E. Рубцеве звуження стравоходу

373. Хворий С. 53 р., інвалід ІІ гр., скаржиться на блювання кров’ю, тяжкість в лівому підребер’ї, слабкість. Зловживав алкоголем. Хворіє з 40-річного віку, коли вперше виникла жовтяниця. При огляді: шкіра та видимі слизові жовтушні. На шкірі передньої грудної клітки “судинні зірочки”. Зниженого живлення. Діяльність серця ритмічна, тони ослаблені, систолічний шум над усіма точками, живіт збільшений в об’ємі, спостерігається “голова медузи”, випинання пупка. Відзначається асцит. Край печінки гострий, неболючий, на 3 см виступає з під краю реберної дуги, селезінка значно збільшена, неболюча при пальпації. Заг. ан. крові: Hb – 80 г/л, лейк. - 3·109/г, тромбоц. - 85·109/г. Ендоскопічно визначаються верикознорозширені вени стравоходу. Причиною портальної гіпертензії у хворого є:



C. Гемохроматоз

D. Хвороба Коновалова-Вільсона

E. Синдром Бадда-Кіарі

374. Хворий 57 років, що страждає на хронічний вірусний гепатит з розвитком цирозу, госпіта-лізований з діагнозом: “кровотеча з вен страво-ходу”. Різка блідість шкірних покривів. АТ – 80/40 мм.рт.ст., пульс – 100 уд. за хвилину, температура - 36,4оС. На передній черевній стінці розширена венозна сітка. З якого препарату слід починати інфузійну терапію?

A. * Кров

B. Альбумін

C. Плазма

D. Неогемодез

E. Глюкоза

375. Хвоий 47 років, за професією сантехник, скаржиться на збільшення живота, свербіж шкіри, кровоточивість ясен, виражену слабкість, відсутність апетиту. При огляді: хворий астенічної тілобудови, м’язовий шар різко зменшений, живіт збільшений у розмірі, на поверхні просвічують розширені, звивисті поверхневі вени. Який синдром спостерігається у даного пацієнта?

A. * Синдром портальної гіпертензії.

B. Анеміний синдром.

C. Холестатичний синдром.

D. Геморагічний синдром.

E. Астенічний синдром.

376. У пацiєнта 54 рокiв виявлено помiрну iктеричнiсть шкiри i склер, збiльшення розмiрiв печiнки i селезiнки. 3 роки тому лiкувався з приводу гепатиту В. При обстеженнi виявлено: HBsAg (+), HBeAg (+). Який з перечислених засобiв придатний для базової терапiї захворювання?

A. * Iнтерферон.

B. Карсил.

C. Сирепар.

D. Вiтогепат.

E. Легалон.

377. Хворий 40 років, скаржиться на тупий біль в епігастрії, слабкість, зниження апетиту, шкіряне свербіння, жовтяницю. Хвороба почалася 1 місяць тому з артралгії, погіршення апетиту, сильної слабкості. Температура нормальна. Пульс 56 в 1 хв. Язик обложений білим нальотом. Живіт м’який, болісний в епігастрії. Печінка +3см. селезінка не збільшена. Загальний аналіз крові: лейкопенія, відносний лімфоцитоз, ШОЕ – 3 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. * Вірусний гепатит

B. Цироз печінки

C. Рак головки підшлункової залози


E. Жоден з варіантів

378. Хворий скаржиться на ниючий постійний біль в правому підребер`ї, нудоту. 5 років тому лікувався з приводу вірусного гепатиту В. У хворого жовтяниця. Печінка збільшена, ущільнена, край її гострий. Жовчний міхур не промацується. Загальний білірубін крові –40,0 мкмоль/л, АлАТ- 4,0ммоль/ч-л, АсАТ –1,5 ммоль/ч-л. Ваш діагноз?

A. * Хронічний гепатит


C. Цироз печінки


E. Жовчнокам`яна хвороба

379. У 2-х річного хлопчика з жовтяницею та ознаками енцефалопатії відмічений тимчасовий ефект від фототерапії. В крові значно підвищений рівень некон’югованого білірубіну, жовчні пігменти в сечі та калі не виявлені. У біоптаті печінки визначена низька активність глюкоронілтрансферази. Якому захворюванню відповідають ці данні?

A. * Синдром Криглера-Найара

B. Печінкова жовтяниця

C. Підпечінкова жовтяниця

D. Синдром Дабіна-Джонсона

E. Надпечінкова жовтяниця

380. У хворої 45 років скарги на інтенсивне свербіння шкіри, особливо ввечері, тупі болі в правому підребер’ї, загальну слабкість, втрату апетиту. Тривалість захворювання 3 роки. Об’єктивно: шкіра темно-коричнева з слідами розчісувань, ксантелазми на повіках. Печінка на 5 см виходить за праву реберну дугу, щільна, край рівний, безболісний. Селезінка виступає на 3 см. АТ – 130/80 мм Hg. Гемоглобін – 100 г/л, Білірубінемія – 162 мкМ/л (за рахунок кон’югованого), холестеринемія – 9,2 мМ/л, збільшений рівень лужної фосфатази. Показники обміну заліза в нормі. Яке захворювання найбільш ймовірне у даної пацієнтки?

A. * Первинний біліарний цироз

B. Хвороба Аддисона

C. Пруриго

D. Гемохроматоз

E. Набута гемолітична анемія

381. 38-річний хворий впродовж 2-х днів відмічає відсутність апетиту, нудоту, загальну слабкість. З роки тому переніс гострий гепатит В, уникав диспансерного спостереження. Об’єктивно: температура тіла підвищена, шкіра і склери іктеричні, пальпується збільшена, помірної щільності, болюча печінка, яка виступає з-під краю реберної дуги на 3 см по середньоключичній лінії. Селезінка не збільшена. Сеча помірно темного забарвлення. Відмічається болючість суглобів при рухах. АЛТ сироватки =4,0 мМ/(год. х л) Який найбільш ймовірний діагноз?

A. * Хронічний вірусний гепатит, помірна активність

B. Хронічний вірусний гепатит, мінімальна активність



E. Рак печінки

382. Хвора 25 років скаржиться на ниючий біль в правому підребер'ї, відрижку, нудоту, зниження апетиту. Початок захворювання пов'язує з апендектомією. Після неї через 3 місяці вперше з'явилась жовтяниця. Лікувалась в інфекційному відділенні. Через рік стала помічати ниючий біль в правому підребер'ї, іноді субіктеричність склер. В крові знаходили підвищення рівня білірубіну.Об-но:субіктеричність склер, при пальпації знаходять збільшену ущільнену печінку. Функціональні проби печінки – в межах норми. Ваш діагноз :

A. * Хронічний гепатит

B. Хвороба Жильбера

C. Гострий вірусний гепатит

D. Калькульозний холецистит.

E. Хронічнийхолангіт

383. Чоловік, 35 років, ін'єкційний наркоман, зловживає алкоголем, скаржиться на загальну слабкість, тупий біль у правому підребір'ї, збільшення живота, задишку. Хворіє на хронічний гепатит на протязі 10 років. Об'єктивно: температура тіла 37,1 °С, виражена жовтяниця. Печінка +6 см, щільна. Коса збільшена. У черевній порожнині – вільна рідина. Позитивний симптом флюктуації. Яке ускладнення виникло у хворого?

A. * Цироз печінки.

B. Загострення хронічного гепатиту С.

C. Алкогольна хвороба печінки.

D. Рак головки підшлункової залози.

E. Токсичний гепатит.

384. Хворий М., 40 років, поступив у гастроентерологічне відділення зі скаргами на свербіння шкірних покривів, жовтяницю, важкість у правому підребер'ї, слабість. Об'єктивно: шкірні покриви жовтушні, сліди розчухів, печінка +5 см, селезінка 6x8 см. У крові: лужна фосфатаза -4,0 мкмольДс.хл), загальний білірубін - 60 мкмоль/л, холестерин -8,0 ммоль/л. Який провідний синдром можна виділити у хворого?

A. * Холестатичний

B. Цитолітичний

C. Мезенхімально-запальний

D. Гепатолієнальний

E. Печінково-клітинної недостатності

385. У хворої 23-х років ниючий біль в правому підребер'ї, періодично відрижка гірким, нудота, пониження апетиту. Три роки тому проводилась апендектомія. Через 2 місяці після неї вперше появилась жовтяниця, з приводу якої лікувалася в інфекційній лікарні. В даний час при обстеженні збільшена на 2 см печінка. У крові: загальний білірубін - 36 мкмоль/л, прямий білірубін - 14,9 мкмоль/л, АлАТ - 1,35 ммольДгод.хл). Яке захворювання у хворої?

A. * Хронічний гепатит В

B. Хронічний холангіт


D. Доброякісна жовтяниця Жільбера

E. Цироз печінки

386. Хвора 50 років, протягом року страждає приступами болів у правому підребер'ї, які виникають переважно після жирної їжі. Останній тиждень приступи повторювались щодня, стали більш болючими. На 3-й день перебування в стаціонарі з'явились жовтушність склер та шкіри, світлі випорожнення і темна сеча. Аналіз крові: НЬ - 128 г/л, ретикулоцити - 2 %, нейтрофільний лейкоцитоз- 13,1х109/л, ШОЕ - 28 мм/год. Що є найбільш імовірною причиною жовтяниці?

A. * Жовчнокам'яна хвороба

B. Хронічний панкреатит

C. Хронічний холестатичний гепатит

D. Гемолітична анемія

E. Гострий вірусний гепатит

387. Жінка 24 років, скаржиться на інтенсивне свербіння шкіри, особливо ввечері, тупий біль в правому підребер'ї. Захворіла 2 роки тому після пологів. Об'єктивно: жовтяниця, ксантелазми на повіках. Печінка на 6 см виступає з-під краю правої реберної дуги, щільна, край рівний, безболісний. Селезінка виступає на 3 см. Реакція на поверхневий антиген вірусу гепатиту В негативна. Показники обміну заліза в нормі. Яка форма ураження печінки найбільш імовірна у хворої?

A. * Первинний біліарний цироз



D. Гемохроматоз

E. Жировий гепатоз

388. У хворої 20 років, яка знаходиться на лікуванні та обстеженні в гастроентерологічному відділенні, встановлено діагноз хронічного вірусного гепатиту. Яка група препаратів входить у базисну терапію?

A. * Гепатопротекторні препарати

B. Антибактеріальні препарати

C. Анаболічні стероїдні гормони

D. Вітаміни

E. Глюкокортикоїди та цитостатики

389. У хворого 32 років з хронічним вірусним гепатитом спостерігаються тупий, ниючий біль у правому підребер'ї, нудота, сухість. Розмір печінки за Курловим - 13-12-11 см, селезінка +2 см. АсАТ - 3,2 ммольДлхгод.), АлАТ - 4,8 ммольДлхгод.). При серологічному дослідженні виявлений HBeAg, висока концентрація ДНК HBV. Який з наведених нижче лікарських засобів є препаратом вибору в лікуванні даного хворого?

A. * Альфа-інтерферон

B. Ацикловір

C. Ремантадин

D. Арабінозид монофосфат

E. Есенціале-форте

390. Хворий 48 років, скаржиться на переймоподібні болі в правому підребер'ї після фізичного навантаження. Періодично відзначає світліший кал, потемніння сечі. Об'єктивно: шкіра і слизові злегка іктеричні. Білірубін: загальний - 36,8 мкмоль/л, прямий - 26,4 мкмоль/л, непрямий -10,4

мкмоль/л. УЗД жовчного міхура: товщина стінки 4 мм, у просвіті густа жовч, ехопозитивні тіні - до 4 мм. З літолітичною метою ви призначите:

A. * Урсофальк

B. Холеретики

C. Холекінетики

D. Спазмолітики

E. Цитостатики

391. У хворої 50-ти років встановлено первинний біліарний цироз печінки. Заг. білірубін - 160 мкмоль/л, АсАТ - 2,1 мкмоль лхгод.), АлАТ - 1,8 ммоль/ (лхгод.), ЛФ - 4,6 ммоль/(лхгод.), холестерин - 9,2 ммоль/л, антимітохондріальні антитіла М2 у високому титрі. Виявлено розширення воротної і селезінкової вен при УЗД-дослідженні. Як базисний засіб при цьому захворюванні доцільно призначити:

A. * Урсодезоксихолеву кислоту

B. Ліпоєву кислоту

C. Рифампіцин

D. Есенціале-Н

E. Карсил

392. Хвора 39 років скаржиться на ниючий біль в правому підребер'ї протягом трьох місяців, свербіння шкіри, підвищення температури до 39 С надвечір, пропасницю, загальну слабість. Півроку тому перенесла холецистектомію з приводу жовчнокам'яної хвороби. Об-но : шкіра, склери жовтушні. Печінка збільшена на 3 см, ущільнена, болюча. Селезінка не пальпується. З боку інших систем і органів патологічних змін не виявлено. Про яке захворювання можна думати ?

A. * Хронічний холангіт на фоні рубцевої стриктури жовчних шляхів

B. Цироз печінки (біліарний)

C. Рак печінки

D. Хвороба Жильбера

E. Підпечінковийабсцес

393. Хворий В., 51рік, багато років вживав алкоголь. Скарги на нудоту, рідкі випорожнення, жовтушність шкіри. Об'єктивно: шкіра та склери іктеричні, атрофія м'язів, субфебрильна температура. Печінка на 3 см виступає з-під реберної дуги, болюча при пальпації. Який метод діагностики в даному випадку буде найбільш інформативним?

A. * Пункційна біопсія печінки.

B. Маркери вірусних гепатитів.

C. Порушення клітинного імунітету

D. Активність цитолізу (АсАТ, АлАТ)

E. Протеїнограма

394. Хворий В., 37р., рік тому переніс гострий гепатит В. На момент огляду скарги на слабість, підвищену температуру тіла (37,5 °С), важкість та біль в правому підребер'ї. Об'єктивно: субіктеричність шкіри. Печінка на 2 см виступає з-під реберної дуги, болюча, щільна. Лабораторно: високий титр НВу-ДНК, HBeAg, HBcAg, IgM. Які ліки будуть найбільш ефективними?

A. * Альфа-інтерферони

B. Глюкокортикоїди

C. Гепатопротектори

D. Антибіотики

E. Лактулоза

395. Хворий 48 років, звернувся зі скаргами на важкість в правому підребер'ї, гіркоту в роті, свербіння. Хворів вірусним гепатитом. Об'єктивно: живіт збільшений за рахунок асциту, розширені вени на передній стінці живота, пупок випнутий, селезінка збільшена. Ваш діагноз?



C. Рак головки підшлункової залози

D. Жовчнокам'яна хвороба

E. Вірусний гепатит

396. Хворий скаржиться на нудоту, почуття "переповненого шлунка" після вживання будь-якої їжі, здуття живота, прогресуюче схуднення. В анамнезі - зловживання алкогольними напоями протягом 26 років. При огляді: шкіра бліда. Розширення підшкірних вен передньої стінки живота, наявність вільної рідини у черевній порожнині, гепатомегалія, спленомегалія, набряки нижніх кінцівок. Назвіть основні патогенетичні механізми розвитку даного стану у хворого.

A. * Постсинусоїдальне блокування кровотоку в печінці та формування порто-кавальних анастомозів

B. Активація перекисного окислення ліпідів та порушення мінерального обміну

C. Порушення клітинного та гуморального імунітету

D. Порушення функції гастроінтес-тинальної гормональної системи

E. Дисфункція парасимпатичного та симпатичного відділів вегетативної нервової системи

397. Хворий Ц., 48 років. Скарги на зниження апетиту, тяжкість в епігастральній ділянці після їжі, болі в правому підререр'ї ниючого характеру, які посилюються після жирної їжі; нудоту, метеоризм, схуднення. При огляді - жовтушність шкіри, судинні зірочки, гінекомастія, асцит. Печінка при пальпації не болить, тверда, край її гострий, селезінка збільшена. Ваш попередній діагноз:


B. Хронічний активний гепатит

C. Гострий гепатит А



398. Хворий М., 40 років. Скаржиться на біль у правому підребер'ї, гіркоту у роті, періодичні пожовтіння шкіри. Об'єктивно: субіктеричність склер, позитивний френікус-симптом справа, при пальпації біль у точці проекції жовчного міхура. Яке дослідження слід призначити в першу чергу?

A. * УЗД печінки та жовчного міхура

B. Фіброгастродуоденоскопії

C. Рентгеноскопії ШКТ

D. Ретроградної холецистопанкре-атографії

E. Комп'ютерної холецистографії

399. Чоловік 40 років, страждає на аутоіммунний гепатит. У крові: АГ коефіцієнт - 0,8, загальний білірубін -42 мкмоль/л, трансамінази: АлАТ -2,3 ммольДлхгод.), АсАТ -1,8 ммоль/ (лхгод.). Що із перерахованого є найбільш ефективним в лікуванні?

A. * Глюкокортикоїди, цитостатики

B. Антибактеріальні засоби

C. Гепатопротектори

D. Противірусні препарати

E. Гемосорбція, вітамінотерапія

400. У пацієнта 56 років виявлено помірну іктеричність шкіри і склер, збільшення розмірів печінки і селезінки. Три роки тому лікувався з приводу гепатиту В. При обстеженні виявлено: HBsAg, HBeAg (+). Висока концентрація ДНК HBV. Який з перечисле-них засобів є препаратом першого ряду в терапії захворювання?

A. * Альфа-інтерферон

B. Карсил

C. Преднізолон

D. Вітогепат

E. Есенціале-форте

401. Хвора 42 років скаржиться на виражений біль в ділянці правого підребер'я, нудоту, часте блювання, відсутність апетиту, підвищення температури тіла, виражену слабість. Хворіє протягом 1 року. Об-но: іктеричність склер, шкіри; пониженого відживлення; збільшення лімфатичних вузлів; еритема долонь; печінка виступає з-під краю реберної дуги на 6 см, ущільнена, болюча, край її заокруглений, поверхня гладка;спостерігається збільшення площі селезінкової тупості. В крові: ШЗЕ-

50 мм/год. Активність ферментів підвищена: АлАТ, АсАТ - в 5 разів. Білірубін-81 мкмоль/л. Тимолова проба- 18 ОД. Призначення яких медикаментозних засобів не є доцільним ?

A. * Німесулід


C. Азатіоприн

D. Гепатопротектори

E. Делагіл

402. Хворий 54 років, скаржиться на загальну слабкість, відсутність апетиту, тупий біль в правому підребер'ї, здуття живота, похудіння. В останній час спостерігається періодичне блювання з домішками крові. Хворий пониженого живлення, іктеричність склер, шкіра суха, "судинні зірочки" на обличчі і верхніх кінцівках, гіперемія долонь, гінекомастія. Язик малиновий. Живіт збільшений, нижній край печінки загострений, щільний, виступає на 4 см з-під краю реберної дуги. Селезінка на 6-7 см виступає з-під реберної дуги. ШОЕ - 14 мм/год., тимолова проба - 8 од. Ваш попередній діагноз?



C. Жировий гепатоз

D. Доброякісна гіпербілірубінемія

E. Ехінокок печінки

403. Хворий 28 років, постійно контактує з комплексом отрутохімікатів протягом 6 років. Скаржиться на головний біль, підвищену втому, відчуття важкості в правому підребер'ї, погіршення апетиту, жовтяницю. Об'єктивно: шкіра і склери субіктеричні. Живіт здутий, печінка +5 см, край ущільнений, поверхня рівна. У крові: НЬ - 110 г/л, Л - 8,1х109/л, ШОЕ -ЗО мм/год., загальний білірубін - 65 мкмоль/л, цукор - 6,3 ммоль/л. Який діагноз найбільш імовірний?

A. * Хронічний токсичний гепатит

B. Гемохроматоз

C. Хронічний панкреатит

D. Вірусний гепатит

E. Доброякісна гіпербілірубінемія

404. У хворого 36 років визначається асцит, спленомегалія, розміри печінки по Курлову - 11x9x8 см, варикозне розширення вен стравоходу. В анамнезі травма живота, шлункова кровотеча. АсАТ - 0,46 ммольДлхгод.); АлАТ - 0,68 ммольДлхгод.); білірубін загальний - 21 мкмоль/л, вільний -17,1 мкмоль/л. Діагноз:

A. * Тромбоз ворітної вени

B. Тромбоз печінкової вени

C. Констриктивний перикардит

D. Тромбоз нижньої порожнистої вени

E. Пухлина очеревини (мезотеліома)

405. Хворий 58 років скаржиться на загальну слабість, втрату апетиту, відчуття печіння на кінчику язика, відчуття важкості в надчеревній ділянці навіть після вживання невеликої кількості їжі, проноси. Вважає себе хворим 7 років, не лікувався. Об-но: пониженого відживлення, шкіра бліда, помірна болючість в надчеревній ділянці. Ан.крові: ер-2,5х10л12/л, НЬ-94 г/л, КП-1,2: ШЗЕ-16 мм/год. Уропепсиноген нижче норми. Езофагогастродуоденоскопія: слизова оболонка у фундальній частині витончена, гіперемована, складки згладжені. В антральному відділі слизова оболонка не змінена. Біопсія слизової оболонки: атрофія залоз. Які медикаментозні засоби доцільно застосувати для лікування хворого ?

A. * Все перераховане

B. Метилурацил

C. Плантаглюцид

D. Фестал

E. Лимонтар

406. Хворий 57 років потрапив до реанімаційного відділення у вкрай важкому стані. Непритомний.Об-но: шкіра і склери жовтяничні. Геморагічний синдром. Еритема долонь. Пульс-124 ударів на 1 хвилину. АТ-90/40 мм рт.ст. Тони ослаблені. Дихання аритмічне. Печінковий запах з рота. Розміри печінки збільшені, спленомегалія. Визначається вільна рідина в черевній порожнині. Аналіз крові:метаболічний ацидоз(рН-4,1),АсАТ-1,6 мкмоль/лхгод, АлАТ-2,0 мкмоль/лхгод; загальний білірубін - 318,6 мкмоль/л, натрій - 90 ммоль/л, калій - 3,3 ммоль/л. Які медикаментозні засоби треба застосувати для надання невідкладної допомоги ?

A. * Все перераховане

B. Антибіотики широкого спектру дії

C. Глюкокортикоїди

D. Гепатопротектори

E. Натрію гідрокарбонат

407. Хворий 37 років був доставлений у відділення бригадою "швидкої допомоги". Об-но: свідомість відсутня; "печінковий" запах з рота; велике і гучне дихання (типу Куссмауля). Пульс - 120 за 1 хвилину. АТ-90/50 мм рт.ст. Температура - 39 С Шкіра і слизові оболонки жовті, з петехіями. Язик малиновий, сосочки згладжені. Живіт збільшений, "жаб'ячий". Асцит. Печінка - на 9 см нижче від реберної дуги, щільна, край - гострий. Селезінка збільшена. Ан.крові:ер-2,5хЮл12/л; лейк-15,2х10л9/л, ШЗЕ-10 мм/год. Глюкоза - 2 ммоль/л. Протромбіновий індекс-40%, білірубін загальний-320 мкмоль/л, АсАТ-3,2 мкмоль/лхгод, АлАТ - 5,2 мкмоль/лхгод. Ваш діагноз :

A. * Печінкова кома

B. Гіперглікемічна кома

C. Гіпоглікемічна кома

D. Уремічна кома

E. Алкогольна кома

408. Хворий 48 років скаржиться на біль в правому і лівому підребер'ях, підвищення температури тіла з трясовицею, часті носові кровотечі, різке схуднення. Три роки тому після значного фізичного і розумового перенапруження з'явились"судинні зірочки" на шкірі верхньої половини тулуба,носові кровотечі, потемніння шкіри, зникло волосся на обличчі. Об-но: склери іктеричні, шкірні покриви бронзові, з аспідним відтінком, темна пігментація долоневих складок, значне розширення вен передньої черевної стінки. Асцит. Перкуторно печінка виступає на 4 см, селезінка - на 3 см з-під реберної дуги. Ан.крові: виражена анемія з високим кольоровим показником, лейкопенія, ШЗЕ-45 мм/год; гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіпергаммаглобулінемія; вміст заліза в сироватці - 47,2 мкмоль/л. Про яке захворювання йде мова ?

A. * Ідіопатичний гемохроматоз

B. Гепатолентикулярна дегенерація

C. Первинний біліарний цироз печінки

D. Хронічний гепатит

E. Синдром Жильбера

409. До Вас звернувся пацієнт зі скаргами на виділення великої кількості гнійного мокротиння (500 мл) з неприємним запахом, кашель, задишку, слабкість. Визначте основну проблему пацієнта.

A. * Велика кількість мокротиння (500 мл)

B. Гарячка

C. Кашель

D. Дистанційні хрипи

E. Слабкість

410. До Вас звернувся пацієнт зі скаргами на виражену задишку з затрудненим видихом, кашель приступоподібний з виділенням тягучого склоподібного харкотиння. Яка основна проблема пацієнта?

A. * Виражена задишка з затрудненим видихом

B. Сухий кашель

C. Кровохаркання

D. Біль у грудній клітці

E. Бочкоподібна грудна клітка

411. Жінка 27 років викликала дільничного лікаря у зв'язку з вираженою слабістю, підвищенням температури. кашлем із мізерним слизово-гнійним харкотинням. Два тижні тому перенесла ГРВІ. Об'єктивно: t – 38,2 °С. ЧД - 20/хв. Справа нижче кута лопатки вкорочений перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, голосні дрібнопухирчасті хрипи. Яке додаткове обстеження найбільш доцільно призначити для уточнення діагнозу?

A. * Рентгенографію органів грудної клітки

B. Спірографію

C. Загальний аналіз крові

D. Загальний аналіз сечі

E. Загальний аналіз харкотиння

412. Жінка 38 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні. Об'єктивно: температура 36,4 °С, ЧД - 20/хв.,. Бочкоподібна форма грудної клітки. Над легенями - ослаблене везикулярне дихання, сухі свистячі хрипи. Яке дослідження необхідно проводити хворому в амбулаторних умовах для вирішення питання про ефективність призначених бронхолітиків?

A. Аналіз харкотиння (кількість та флора)

B. ЕКГ-контроль перевантаження правих відділів серця

C. Ехокардіоскопія

D. Бронхоскопічне

E. * Спірографічне

413. Жінка 43 роки впродовж 15 років хворіє на ХОЗЛ. Протягом останнього року посилилась задишка і кашель, збільшилася кількість гнійного харкотиння (до 100-150 мл на добу). Рентгенологічно - дрібносітчаста деформація легень, тінь серця вертикальна. Про яке ускладнення можна думати в першу чергу?

A. Легеневе серце

B. * Бронхоектазії

C. Ателектаз легенів

D. Спонтанний пневмоторакс

E. Рак легень, периферична форма

414. Жінка 52 років, скаржиться на кашель, задишку при фізичному навантаженні, локальні болі в області серця, загальну слабість. 12 років страждає ХОЗЛ. При аускультації легень - сухі розсіяні, свистячі хрипи. Систолічний тиск у легеневій артерії склав 50 мм рт. ст. Для лікування доцільно призначити:

A. * Еуфілін

B. Бромгексин

C. Кофеїн

D. Преднізолон

E. Атропін

415. Жінка 55 років, має поєднаний перебіг ішемічної хвороби серця та ХОЗЛ. Протягом

останнього місяця значно посилилась задишка, при аускультації над всією поверхнею легенів сухі хрипи, харкотиння відходить погано. Який із бронхолітичних засобів найдоцільніше призначити хворій?


B. Еуфілін

C. Теопек

D. Беротек


416. Жінка 60 років, знаходиться в пульмонологічному відділенні з приводу правобічної нижньочасткової пневмонії. Самопочуття хворої під впливом терапії поліпшилось. Під час обходу лікар сказав, що з'явились ознаки розрішення пневмонії. Які аускультативні дані найбільш вірогідно дозволили зробити таке припущення?

A. Поява крепітації


C. Поява ослабленого дихання


E. * Зменшення вологих хрипів

417. Жінка 65 років, скаржиться на задишку, кашель.. Об'єктивно: температура - 36,5 °С, ЧД - 24/хв., "Теплий" ціаноз, набухання шийних вен під час вдиху та видиху. Набряки на нижніх кінцівках. Над легенями -ослаблене везикулярне дихання, розсіяні сухі хрипи. Тони серця послаблені, на верхівці та в V точці - систолічний шум. Печінка +5 см.. На ЕКГ:, правограма. Яке ускладнення розвинулось?

A. * Хронічне легеневе серце

B. Бронхіальна астма

C. Ревматична аортальна недостатність

D. Рецидивуюча тромбоемболія легеневої артерії

E. Полікістоз легенів

418. Жінка скаржиться на кашель з виділенням харкотиння, який турбує її протягом декількох років, осиплість голосу, загальну слабкість. Проживає поблизу заводу по переробці азбесту. Над правою ключицею пальпується збільшений щільний лімфовузол. В легенях справа сухі хрипи. На рентгенограмі зміни рис. № 8. Найбільш імовірний діагноз?

A. Азбестоз

B. Хронічний пиловий бронхіт

C. * Центральний рак правої легені

D. Правостороння прикоренева пневмонія

E. Туберкульоз легень

419. Пацієнт 58 років, звернувся до лікаря у зв'язку з появою приступоподібного кашлю з невеликою кількістю "іржавого" харкотиння. Об'єктивно: температура - 39,2 °С, ЧД- 26/хв., пульс- 110/хв., AT -120/80 мм рт. ст.. При аускультації зліва в нижніх відділах легенів - вологі звучні дріб-нопухирчасті хрипи. На рентгенограмі ОГК зміни на рисунку № 7. Якою повинна бути тактика дільничного лікаря?

A. Направити на обстеження в поліклініку

B. Призначити амбулаторне лікування

C. * Госпіталізувати в терапевтичне відділення

D. Госпіталізувати в ендокринологічне відділення

E. Госпіталізувати в реанімаційне відділення

420. Пацієнт 59 років, хворіє на ХОЗЛ більше 25 років. Останнім часом самопочуття погіршилося, посилилась задишка, з'явився біль тупого характеру в ділянці серця. При обстеженні хворого виявлено, що тиск в легеневій артерії складає 40/15 мм рт. ст. Яке ускладнення є найвірогіднішим?

A. * Вторинна легенева гіпертензія

B. Емфізема легень

C. Бронхоектазії

D. Астматичний статус 1 стадії

E. Дифузний пневмосклероз

421. Пацієнт 60 років хворіє на ХОЗЛ протягом 7-и років. Турбують періодичне підвищення температури тіла, кашель із слизово-гнійним харкотинням, задишка. Яка проблема є провідною?

A. Експіраторна задишка

B. Інспіраторна задишка

C. Біль в грудній клітці

D. Сухий кашель

E. Підвищення температури тіла

422. Пацієнт К., 69 років, має ішемічну хворобу серця та ХОЗЛ. Протягом останнього місяця значно посилилась задишка, при аускультації над всією поверхнею легенів сухі хрипи, харкотиння відходить погано. Який із бронхолітичних засобів найдоцільніше призначити хворому?

A. * Атровент

B. Еуфілін

C. Теопек

D. Беротек


423. Пацієнт М., 56 років, після апендектомії протягом 4-х днів скаржиться на прогресуючу задишку і кашель з гнійним харкотинням. Такі симптоми відмічаються в осінній та весняний період. Палить 30 років. Температура - 37,1 °С. В легенях - дихання ослаблене з поодинокими сухими свистячими хрипами. У крові: Л - 10х109/л. Рентгенологічно :базальний пневмофіброз. Бронхоскопія: гіперемія слизової оболонки з наявністю виділень гнійно-слизового характеру. Який попередній діагноз?

A. Пневмонія

B. * Хронічний бронхіт

C. Бронхіальна астма

D. Бронхоектатична хвороба

E. Тромбоемболія гілок легеневої артерії

424. Пацієнт О, 44 роки, комбайнер, палить 2 пачки /день, пред'являє скарги на постійний кашель. Відзначає останній тиждень посилення кашлю з мізерним виділенням харкотиння слизово-гнійного характеру з прожилками крові. У легенях поодинокі сухі хрипи, більше в нижніх відділах. При дослідженні харкотиння - багато нейтрофілів. На оглядовій Ro-грамі - посилення легеневого малюнка. Найбільш імовірний діагноз?

A. Туберкульоз легень

B. Пневмоконіоз


D. Рак легені

E. * ХОЗЛ

425. Пацієнт П., 52 років, машиніст, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, кашель з невеликою кількістю слизуватого харкотиння здебільшого вранці. Тривалий час хворіє на ХОЗЛ. Палить 15 років.. При аускультації дихання жорстке, помірна кількість сухих свистячих хрипів. ОФВ1 - 70 %. Які профілактичні заходи доцільно провести в першу чергу, щоб попередити захворювання?

A. * Відмова від паління

B. Відмова від вживання алкоголю

C. Санація вогнищ хронічної інфекції

D. Раціональне працевлаштування

E. Переїзд в іншу кліматичну зону

426. Пацієнт, що страждає на бронхіальну астму, не вміє користуватись кишеньковим інгалятором. Як Ви вирішете проблему пацієнта?

A. * Навчите пацієнта користуватись кишеньковим інгалятором

B. Порадите користуватись бронхолітиками у вигляді крапель

C. Порадите користуватись бронхолітиками у таблетках

D. Запропонуєте інгаляції бронхолітиків за допомогою парового інгалятора

E. Порадите користуватись бронхолітиками в інєкціях

427. Пацієнтка Н., 32 років, скаржиться на кашель переважно зранку, з виділенням харкотиння, після кількох "кашлевих поштовхів", задишку при фізичному навантаженні протягом останніх трьох років. Погіршення наступило після переохолодження. Об'єктивно: дихання жорстке, з подовженим видихом, на його фоні - розсіяні тріскучі хрипи. На рентгенограмі ОГК змін немає. ОФВ1 складає 70 %. Який клінічний діагноз можна поставити хворій?

A. Хронічний необструктивний бронхіт

B. * ХОЗЛ

C. Гострий бронхіт, рецидивний перебіг

D. Бронхіальна астма, середньої важкості, персистуюча

E. Бронхоектатична хвороба

428. Пацієнтка Т., 41 років, скарги на біль, що виник раптово у лівій половині грудної клітки та епігастральній ділянці, задишку, нудоту, одноразову блювоту. Захворів гостро, після підняття великої ваги. Об'єктивно: дихання поверхневе, ЧД -38/хв., ліва половина грудної клітки відстає при диханні, при перкусії тимпанічний звук, дихання не прослуховується, незначне зміщення серця вправо, тони глухі. Яке обстеження доцільно провести в першу чергу?

A. * Рентгенографію

B. Електрокардіографію


D. Езофагогастроскопію

E. УЗД черевної порожнини

429. У відділенні перебуває пацієнт з бронхоектатичною хворобою. Він скаржиться на кашель з виділенням гнійного харкотиння переважно вранці, слабкість, пітливість, задишку. Який догляд найбільш доцільний в даному випадку?

A. * Дренажне положення

B. Ліжковий режим

C. Провітрювання палати

D. Зміна білизни

E. Положення ортопное

430. У жінки 36 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні. Об'єктивно: температура 36,4 °С, ЧД - 20/хв., Бочкоподібна форма грудної клітки. Над легенями - ослаблене везикулярне дихання. Яке дослідження необхідно проводити для вирішення питання про ефективність призначених бронхолітиків?

A. * Спірографічне

B. ЕКГ-контроль перевантаження правих відділів серця

C. Пікфлоуметрія

D. Бронхоскопічне

E. Аналіз харкотиння (кількість та флора)

431. У пацієнта 47 років, лікар запідозрив діагноз “рак легенів”. За допомогою якого методу можна визначити стан слизової оболонки бронху?

A. * Бронхоскопії

B. Томографії

C. Бронхографії

D. Спірографії

E. Пневмотахометрії

432. У пацієнта 51 р. скарги на приступи кашлю з відходженням харкотиння, задишку при незначному фізнавантаженні. Палить більше 30 років. Об'єктивно: t -37,2 °С, над легенями перкуторний звук з коробковим відтінком, дихання жорстке, маса розсіяних сухих свистячих хрипів; Який препарат може вважатись ліками першого вибору?


B. Теофілін

C. Астмопент

D. Іпратропіум бромід


433. У пацієнта Г., 58 років, скарги на кашель з виділенням слизистого харкотиння, який триває біля 4 місяців на рік, на задишку, t - 38,7 °С. Хворіє впродовж 3 років. Палить. Аускультативно - під лопатками жорстке дихання, розповсюджені сухі хрипи. Ro-rpaфія ОГК - корені розширені, тяжисті. Ваш діагноз?

A. * Хронічний бронхіт

B. Негоспітальна пневмонія

C. Пневмоконіоз


E. Бронхіальна астма

434. У пацієнта з ХОЗЛ виявлено розширення міжреберних проміжків, коробковий відтінок перкуторного звуку, зменшення рухливості нижнього краю легень, рентгенологічно - підвищення повітряності легень, опущення купола діафрагми. Які ознаки характеризують емфізему легень.

A. * Усі перераховані ознаки

B. Розширення міжреберних проміжків

C. Опущення купола діафрагми

D. Коробковий відтінок перкуторного звуку

E. Підвищена повітряності легень

435. У пацієнта захворювання, що характеризується приступами ядухи, утрудненим виділенням склоподібного харкотиння. Для якого захворювання характерні дані ознаки?

A. * Бронхіальної астми

B. Туберкульозу легенів

C. Абсцесу легенів

D. Раку легенів

E. Пневмонії

436. У пацієнта під час діабетичної коми спостерігається дуже сповільнене та глибоке дихання з шумним вдихом і посиленим видихом, після якого настає пауза. Це дихання:

A. * Куссмауля

B. Чейна-Стокса

C. Біота

D. Тахіпное

E. Брадипное

437. У пацієнта, 32 р., після відвідування родичів, які принесли квіти (лілії),виник сухий кашель, ядуха. Обличчя бліде з ціанотичним відтінком, чути на відстані сухі, свистячі хрипи. Яка долікарська допомога буде доцільна?

A. * Застосувати інгалятор з беротеком

B. Дати відхаркуючу мікстуру

C. Звільнити від стискаючого одяг, подати піногасники

D. Надати підвищене положення, джгути на стегна

E. Заспокоїти, надати горизонтальне положення

438. У пацієнтки К., 34 років, виникло шумне дихання, з утрудненним видихом, яке чути на відстані, блідість шкіри з синюшним відтінком, набряклість шийних вен, вона стоїть опершись руками на підвіконня. Для якого захворювання характерні симптоми?

A. * напад серцевої астми

B. пневмонія

C. абсцес легені

D. туберкульоз легенів

E. напад бронхіальної астми

439. У пацієнтки У., 39 років важкий напад експіраторної задишки, супроводжується важким сухим кашлем з дистанційними хрипами, серцебиттям. Який препарат найдоцільніше ввести при невідкладній допомозі?


B. Строфантин

C. Лазолван

D. Атровент


440. У хворого 56 років скарги на задишку, котра підсилюється при фізичному навантаженні. Палить біля 30 років. Об'єктивно: температура -36,5 °С, ЧД - 22/хв., Грудна клітка бочкоподібної форми, легеневий звук з коробковим відтінком над усією поверхнею легеневих полів, ослаблене везикулярне дихання. Яке захворювання в анамнезі, найбільш імовірно, призвело до патологічних змін?

A. Пухлина бронху

B. * ХОЗЛ


D. Туберкульоз легенів

E. Пневмонія

441. У хворого на пневмонію протягом години температура тіла знизилась з 41,0 0 С до 36,3 0 С, але стан погіршився: з”явилась різка слабкість, пульс ниткоподібний, кінцівки холодні, білизна мокра від поту. Яке ускладнення розвинулось?

A. * Колапс

B. Анафілактичний шок

C. Гіпертонічний криз

D. Кровотеча

E. Непритомність

442. У хворої В., 21 скарги на задуху в спокої, лихоманку, пітливість, біль в грудній клітці. При обстеженні права половина грудної клітки відстає в акті дихання, перкуторно - тупий звук, аускультативно - відсутність дихальних шумів. На рентгенограмі: гомогенне затемнення 2/3 правої легені. Найбільш інформативним для діагностики є:

A. Спірографія

B. * Пункція плевральної порожнини

C. Бронхоскопія


E. Пневмотахометрія

443. У хворої М., 28 років, з лівобічною нижньочастковою пневмонією під час кашлю з'явився різкий біль зліва в грудній клітці. Об'єктивно: дифузний ціаноз, розширення лівої половини грудної клітки, перкуторно -високий тимпаніт, аускультативно - відсутність дихальних шумів над лівою половиною грудної клітки. Зміщення правої межі серця до середньо-ключичної лінії. Яке обстеження найбільш інформативне:

A. Бронхоскопія

B. * Рентгенографія

C. Бронхографія

D. Пневмотахометрія

E. Спірографія

444. У хворої Н., 36 років, скарги на постійний кашель з виділенням невеликої кількості слизистого харкотиння. Ранковий кашель турбує впродовж 5 років. Палить. Об'єктивно: голосове тремтіння ослаблене. Перкуторно-коробковий відтінок легеневого звуку . Поодинокі сухі хрипи. Рентгенобстеження - збільшення коренів легень, підсилення легеневого малюнка. Який із перерахованих нижче діагнозів є найімовірнішим?

A. Прикоренева пневмонія


C. Емфізема легень

D. * ХОЗЛ

E. Хронічний необструктивний бронхіт

445. У чоловіка 46 років, скарги на приступи сухого кашлю, ядуху. Захворів після перенесенного ГРВІ 5 роки тому. Об'єктивно: ЧД - 16/хв., пульс -68/хв., AT - 130/90 мм рт. ст. Над легенямі перкуторно ясний легеневий звук, розсіяні сухі хрипи. Для уточнення зворотності бронхіальної обструкції необхідно провести пробу з:

A. Форсованим видихом

B. * Сальбутамолом

C. Обзиданом

D. Фізичним навантаженням

E. Киснем

446. Упродовж 10 років хворого В., турбує кашель зранку з відходженням невеликої кількості харкотиння, задишка. Палить більш 15 років. При огляді: ціаноз, збільшення тривалості видиху, сухі хрипи. Можливий діагноз:

A. * ХОЗЛ

B. Хронічний обструктивний бронхіт

C. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт



447. Упродовж 10 років хворого турбує кашель зранку з відходженням невеликої кількості харкотиння, задишка. Палить більш 18 років. При огляді: ціаноз, збільшення тривалості видиху, сухі хрипи. ОФВ1 – 65% Можливий діагноз:

A. * ХОЗЛ

B. Хронічний необструктивний бронхіт

C. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт



448. Характерною ознакою легеневої кровотечі є:

A. Блювання „кавовою гущею

B. Виділення під час кашлю темно-червоної крові

C. Виділення під час кашлю пінистого харкотиння

D. * Виділення під час кашлю яскраво-червоної пінистої крові

E. Виділення густого жовтуватого харкотиння

449. Хвора 39 років, скаржиться на кашель, задишку при фізичному навантаженні, локальні болі в області серця, загальну слабість. 12 років страждає ХОЗЛ. При аускультації легень - сухі розсіяні, свистячі хрипи. Систолічний тиск у легеневій артерії склав 20 мм рт. ст. Для лікування доцільно призначити:

A. * Вентолін

B. Бромгексин

C. Кофеїн

D. Преднізолон

E. Атропін

450. Хвора 49 років, поступила зі скаргами на задишку при помірному фізичному навантаженні, кашель із харкотинням. . Хворіє протягом 14 років. Об'єктивно: ЧДД - 28/хв. Легеневий звук з коробковим відтінком, жорстке дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи. Раніше лікувалася тільки теопеком,. Призначте базисне лікування:

A. Неофілін

B. Алупент

C. Інгакорт

D. Тайлед

E. * Сальбутамол

451. Хвора Ж., 41 рік, скаржиться на задишку з утрудненим видихом, що посилюється при фізичному навантаженні, кашель з невеликою кількістю слизово-гнійного харкотиння. Хворіє на ХОЗЛ. Об'єктивно:. Шкіра волога, дифузний ціаноз. При аускультації дихання жорстке, розсіяні свистячі хрипи. ОФВ - 62 % від належного значення; проба з сальбутамолом- приріст 9 %. Який механізм розвитку бронхіальної обструкції у хворої?

A. * Дифузно-склеротичні зміни

B. Запальний набряк

C. Бронхоспазм

D. Гіперкринія

E. Мукостаз

452. Хвора К. 22 років, скаржиться на задуху в спокої, лихоманку, пітливість, біль в грудній клітці. При обстеженні права половина грудної клітки відстає в акті дихання, перкуторно - тупий звук, аускультативно - відсутність дихальних шумів.. Найбільш інформативним для діагностики є:

A. * Рентгенографія ОГК

B. Бронхоскопія

C. Бронхографія

D. Пневмотахометрія

E. Спірографія

453. Хвора Р., 57 років, скарги на задишку при помірному фізичному навантаженні, кашель із харкотинням, що трудно відділяється. Хворіє протягом 14 років. Об'єктивно: ЧД - 26/хв. Легеневий звук з коробковим відтінком, ослаблене везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи. Раніше лікувалася тільки теопеком, або еуфіліном в/в. Призначте базисне лікування:

A. * Сальметерол

B. Алупент

C. Інгакорт

D. Тайлед

E. Амінофілін

454. Хвора Т., 29 роки знаходилась на лікуванні з приводу бронхоектатичної хвороби. Після кашлю раптово виникла задишка, запаморочення, стиснення в грудях, з кашлем почала виділятись світла піниста кров. Об'єктивно: стан хворої тяжкий, блідість шкіри, пульс - 110/хв., ЧД - 30/хв. Для подальшого лікування хвору необхідно госпіталізувати:

A. В кардіологічне відділення

B. В пульмонологічне відділення

C. * В хірургічне відділення

D. Можливе амбулаторне лікування

E. В реанімаційне відділення

455. Хворий 46 років, автослюсар, курить з 15 років по 1,5 пачки / день. Скарги на нападоподібний кашель, що виникає при виході на холод, задишку з утрудненим видихом, загальну слабість. Об'єктивно: дистанційні хрипи. У легенях маса звучних сухих хрипів над всією поверхнею. . На оглядовій Ro- грамі згущення легеневого малюнка, ущільнення коренів. Найбільш імовірний діагноз:

A. Пневмонія


C. Туберкульоз легень

D. Пневмоконіоз

E. * ХОЗЛ

456. ?Хворий 55 років, після апендектомії протягом 2-х днів скаржиться на прогресуючу задишку і кашель з гнійним харкотинням. Палить 25 років. Т - 37,1 °С. В легенях - дихання ослаблене з поодинокими сухими свистячими хрипами. У крові: Л - 10х109/л. Рентгенологічно: підвищена повітряність легень, посилений легеневий рисунок. Бронхоскопія: гіперемія слизової оболонки з наявністю виділень гнійно-слизового характеру. Який попередній діагноз?

A. * Хронічний бронхіт



D. Тромбоемболія гілок легеневої артерії


457. Хворий 65 років, скаржиться на слабкість протягом 2-х місяців, біль в правій половині грудної

клітки, кашель, виділення харкотиння з прожилками крові, похудання. Із анамнезу: палить 20 років. Рентгенологічно виявлені зміни зображені на рисунку № 8.Про яке захворювання слід подумати?

A. * Центральний рак нижньої частки справа

B. Туберкульоз легень


D. Інфаркт легень


458. Хворий В., 46 років, палить упродовж 26-ти років. Страждає ХОЗЛ. Турбує експіраторна задишка при звичайному фізичному навантаженні, періодичний надсадний ранковий малопродуктивний кашель, часом кровохаркання у вигляді прожилків крові. На ФБС - гіперемія та деформація бронхів. Перерахуйте необоротні патогенетичні механізми обструкції:

A. * Фібробластична деформація і облітерація бронхів

B. Бронхоспазм

C. Гіперкринія і дискринія

D. Інфільтрація бронхів еозинофілами

E. Запальний набряк, гіперплазія залоз

459. Хворий Л., 64 років, скаржиться на постійну задишку, кашель, болі у грудній клітці, пітливість. Палить 30 років. Хворіє ХОЗЛ 15 років. Об'єктивно: дифузний ціаноз обличчя, пульс - 110/хв. Серце збільшене вправо. Тони ослаблені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. В легенях коробковий перкуторний звук, сухі свистячі хрипи, видих подовжений. ЧД - 26/хв.Яке ускладнення виникло у хворого?

A. * Хронічне легеневе серце


C. Рак легень

D. Фіброзуючий альвеоліт

E. Ларингоспазм

460. Хворий М., 47 років, скаржиться на постійну задишку, кашель, болі у грудній клітці, пітливість. Палить 30 років. Об'єктивно: дифузний ціаноз обличчя, ЧД - 27/хв. Серце збільшене вправо і вліво. Тони ослаблені. В легенях коробковий перкуторний звук, сухі свистячі хрипи, видих подовжений.. Ваш діагноз?

A. Рак легень

B. * ХОЗЛ

C. Бронхіальна астма

D. Фіброзуючий альвеоліт

E. Ларингоспазм

461. Хворий М., 48р. знаходиться на лікуванні у пульмонологічному відділенні з діагнозом: ексудативний плеврит. Пацієнту призначена плевральна пункція. Яке ускладнення може виникнути під час проведення процедури?

A. * Колапс

B. Нудота

C. Гарячка

D. Кашель

E. Ядуха

462. Хворий М., 58 років, скаржиться на задишку з утрудненим видихом, сухий кашель. 35 років хворіє на ХОЗЛ. Погіршення стану відмітив 3 тижні тому, часто користується беротеком. Палить до 1,5 пачок / день. Лікувався з приводу стенокардії, приймає фенігідин, нітрогліцерин, анаприлін. Об'єктивно: ЧД - 28/хв. ЧСС - 98/хв., AT -120/80 мм рт. ст. В легенях дихання везикулярне, сухі свистячі хрипи. Що найбільш вірогідно стало причиною погіршення стану хворого?

A. Призначення нітрогліцерину

B. Паління тютюну

C. * Прийом анаприліну

D. Зловживання беротеком

E. Загострення ХОЗЛ

463. Хворий Н, 32 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 39 °С, задишку, непродуктивний кашель. Захворів 2 дні тому. Об'єктивно: перкуторно над легенями справа притуплення легеневого звуку, аускульта-тивно - дрібнопухирцеві хрипи справа. ЧД - 26/хв. Яке дослідження легень доцільно провести в першу чергу?

A. Пневмотахометрію


C. Бронхографію

D. Бронхоскопію

E. * Рентгенографію

464. Хворий Р. 38 років, знаходилась на лікуванні з приводу бронхоектатичної хвороби. Після кашлю раптово виникла задишка, запаморочення, стиснення в грудях, кашель з світлою пінистою кров’ю. Об'єктивно: стан хворого тяжкий, блідість шкіри, холодний піт, пульс - 120/хв., ЧД - 36/хв. Для подальшого лікування хворого необхідно госпіталізувати:

A. В хірургічне відділення

B. В пульмонологічне відділення

C. В кардіологічне відділення

D. Можливе амбулаторне лікування

E. * В реанімаційне відділення

465. Хворий Р., 53 років, скаржиться на кашель з великою кількістю гнійного харкотиння вранці, іноді з домішками крові, загальну слабкість, схуднення. Загальний стан задовільний, грудна клітка діжкоподібної форми, ЧД - 20/хв. При аускультації жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи. Яке інструментальне дослідження найбільш інформативне для кінцевого виставлення діагнозу?

A. * Бронхографія.

B. Бронхоскопія з біопсією.

C. Рентгенографія.

D. Спірографія.

E. Сцинтиграфія.

466. Хворий С 29 років, водій автотранспорту, палить 1,5 - 2 пачки сигарет у день, скарги на постійний кашель.. У легенях поодинокі сухі хрипи, більше в нижніх відділах. При дослідженні харкотиння - багато нейтрофілів. На оглядовій Ro-грамі - посилення легеневого малюнка. Найбільш імовірний діагноз?

A. * ХОЗЛ





467. Хворий С, 54 років, поступив у лікарню зі скаргами на кашель з виділенням харкотиння з домішками крові типу "малинового желе", задишку при фізичному навантаженні, болі в правій половині грудної клітки, схуднення, поганий апетит, слабість. Хворий схуд на 10 кг. Курить протягом 30 років по 20 сигарет в день. Для якого захворювання характерні дані симптоми?

A. * Раку легень

B. Хронічного обструктивного бронхіту

C. Пневмонії

D. Туберкульозу легень

E. Бронхоектатичної хвороби

468. Хворого останній місяць турбує кашель з виділенням гнійного харкотиння з неприємним запахом вранці (до 200 мл). Пальці мають вигляд барабанних паличок, нігті – годинникових скелець. Для якого захворювання це характерно?

A. * Бронхоектатичної хвороби

B. Пневмонії

C. Пневмоконіозу

D. Плевриту

E. Туберкульозу легень

469. Хворого М., 56 років, турбує кашель з виділенням слизистого харкотиння, який триває біля 4 місяців на рік, на задишку, t - 38,7 °С. Хворіє 8 років. Палить 16 років.. Аускульта-тивно - під лопатками жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи. Ro-ОГК - корені розширені, тяжисті. Ваш діагноз?

A. Негоспітальна пневмонія



D. Бронхіальна астма

E. * ХОЗЛ

470. Хворому 48 р., у якого запідозрили рак легенів, призначили аналіз харкотиння для виявлення:

A. * Атипових клітин

B. Спіралей Куршмана

C. Стрептококів

D. Мікобактерій туберкульозу

E. Пневмококів

471. Хворому з вогнищевою пневмонією, що поступив в терапевтичне відділення, була зроблена ін'єкція антибіотика. Хворий раптово зблід, притиснув руки до шиї та грудей і втратив свідомість. Дихання поверхневе, пульс ниткоподібний, тахікардія, АТ - 85/40 мм рт.ст. Що трапилось з хворим?

A. * анафілактичний шок

B. гіпоглікемічна кома

C. гіперглікемічна кома

D. колапс

E. непритомність

472. Чоловік 26 років, захворів гостро 3 дні тому після переохолодження, коли виникли слабкість, кашель з харкотинням, піднялася температура до 390 Об'єктивно: гіперемія обличчя, ЧД - 34/хв. Над легенями перкуторно-притуплений звук з обох сторін, аускуль-тативно - крепітація., ЧСС - 108/хв, t-38 °С. Рентгенографія легень: зміни на рисунку № 19 Який діагноз найбільш вірогідний?


B. Гострий бронхіт


D. * Двобічна пневмонія

E. Туберкульоз легень

473. Чоловік 38 років, тиждень знаходиться дома з приводу ГРВІ. Під час чергового відвідування лікаря скаржиться на кашель із невеликою кількістю слизово-гнійного харкотиння, слабість. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Т - 37,2 °С. ЧД - 18/хв., В легенях дихання везикулярне, із жорстким відтінком, поодинокі сухі хрипи. Тони серця приглушені. Яка тактика ведення хворого?

A. * Направити на рентгенологічне обстеження органів грудної клітки

B. Закрити листок непрацездатності і виписати на роботу

C. Направити на консультацію до пульмонолога

D. Госпіталізувати до пульмонологічного відділення

E. Продовжити листок непрацездатності

474. Чоловік 39 років, шофер-"дальнобійник", скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, кашель з слизистим харкотиннямі. Хворіє на ХОЗЛ, гайморит. Палить, алкоголь вживає епізодично. Об'єктивно: Т- 36,5 °С, ЧД - 24/хв. При аускультації дихання жорстке, помірна кількість сухих свистячих хрипів. ОФВ1 - 68 %. Які профілактичні заходи доцільно провести в першу чергу, щоб попередити захворювання?

A. * Відмова від паління

B. Відмова від вживання алкоголю

C. Санація вогнищ хронічної інфекції

D. Раціональне працевлаштування

E. Переїзд в іншу кліматичну зону

475. Чоловік 45 р. скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, відділення слизисто-гнойного харкотиння переважно зранку. Хворіє більш 10 років .Яке дослідження необхідно включити в план обстеження хворого?

A. * Спірографія

B. Іригоскопію

C. Цистоскопія

D. Колоноскопія

E. УЗД

476. Чоловік 53 років скаржиться на задишку, котра підсилюється при фізичному навантаженні. Палить біля 26 років. Об'єктивно: температура -36,5 °С, ЧД - 22/хв., пульс - 88/хв., AT - 130/85 мм рт. ст. Грудна клітка бочкоподібної форми, легеневий звук з коробковим відтінком над усією поверхнею

легеневих полів, ослаблене везикулярне дихання, сухі хрипи. Яке захворювання в анамнезі, найбільш імовірно, призвело до патологічних змін?


B. Туберкульоз легенів

C. Пневмонія

D. Пухлина бронху

E. * ХОЗЛ

477. Чоловік 58 р, скарги на задишку в спокої, кашель та серцебиття. Стан важкий, неспокійний, збуджений, дихання шумне з участю допоміжних м'язів, дифузний ціаноз.Над легенями, аускультативно- розсіяні сухі хрипи.. Пульс - 100/хв., Ра02 - 45 мм рт. ст., На рентгенограмі зміни зображені на рисунку № 20 Який синдром є провідним у хворої?

A. Артеріальної гіпертензії

B. Тахікардіальний

C. * Дихальної недостатності

D. Аритмічний

E. Серцевої недостатності

478. Чоловік 60 років, скаржиться на задишку з утрудненим видихом, що посилюється при фізичному навантаженні, кашель з слизово-гнійним харкотинням здебільшого зранку. Хворіє на ХОЗЛ. При аускультації дихання жорстке, свистячі хрипи. ОФВ - 62 %; проба з атровентом - приріст 5 %. Який механізм розвитку бронхіальної обструкції у хворого?

A. * Дифузно-склеротичні зміни

B. Запальний набряк

C. Бронхоспазм

D. Гіперкринія

E. Мукостаз

479. Жінка 42 років хворіє хронічним пієлонефритом 20 років. В останні 6 місяців стан погіршився: з’явилася слабкість, відсутність апетиту, блювання. Об’єктивно: шкіра бліда, суха. АТ- 200/120 мм рт ст. В крові: ер. - 2,2*1012/л; Нb - 70 г/л; к.п. - 0,9; креатинін - 210 мкмоль/л. Накопичення яких речовин в організмі має найбільше значення у патогенезі стану, що розвився?

A. * Середні молекули

B. Сечовина

C. Азот сечовини

D. Креатинін

E. Сечова кислота

480. Хвора 39 років поступила із скаргами на швидку втомлюваність, головний біль,зниження апетиту, нудоту, блювання зранку, періодичні носові кровотечі. У віці 15 років перенесла гострий гломерулонефрит. При обстеженні - АТ 200/140 мм рт.ст., блідість шкіри і слизових, сліди розчухів і геморагії на шкірі. В аналізі сечі: білок - 3,3 г/л, лейкоцити - 3-5, еритроцити - 8-10, циліндри еритроцитарні - 3-4 в полі зору. Який з вказаних біохімічних показників найбільш інформативний при оцінюванні стану хворої?

A. * Креатинін сироватки крові

B. Натрій плазми крові

C. Сечова кислота в крові

D. Фібриноген крові

E. Білірубін крові

481. Чоловік 55 років скаржиться на загальну слабкість, зменшення виведення рідини, біль в ділянці серця ниючого характеру. На протязі 15 років страждає хронічним пієлонефритом, лікувався в стаціонарах. Об'єктивно: шкірні покрови сухі, з жовтуватим відтінком. PS -80 за 1 хв., ритмічний, АТ –100/70 мм рт.ст. При аускультації серця тони глухі, вислуховується шум тертя перикарду. При дослідженні: креатинін – 1,1 ммоль/л, клубочкова фільтрація 5 мл/хв. Яке лікування буде найбільш єфективним?

A. * Гемодіаліз.

B. Гемосорбція.

C. Плазмаферез

D. Кишковий діаліз

E. Консервативна терапія

282. Хвора, що страждає хронічним гломерулонефритом 7 років, скаржиться на прогресуючу задишку, серцебиття, нудоту, блювання, втому. Об'єктивно: шкіра суха, бліда з жовтим відтінком, уремічний запах зі ротової порожнини, носова кровотеча. Тахікардія, PS 120 за хв., АТ 170/120 мм.рт.ст. Hb крові 76 г/л, ШЗЕ 48 мм/год. Сечовина крові 52 ммоль/л, креатинін 0,378 ммоль/л. Яке ускладнення хронічного гломерулонефриту виникло?

A. * Хронічна ниркова недостатність.

B. Гостра ниркова недостатність.

C. Серцево-судинна недостатність.

D. Токсична пневмонія

E. Гіпертонічний криз.

483. Жінка 48 років скаржиться на слабкість, схуднення, зниження апетиту, головний біль. В юності перенесла гострий гломерулонефрит. З 25 років страждає артеріальною гіпертензією. Систематично не лікувалася, до лікаря зверталася рідко. Після проведеного дослідження виявлені ознаки хронічної ниркової недостатності І ст. (креатінін - 0,23 ммоль/л). Які рекомендації щодо харчування найбільш виправдані для даної хворої?

A. * Обмеження білка.

B. Обмеження жирів.

C. Обмеження вуглеводів.

D. Прийом їжі з підвищенним вмістом "лужних" страв

E. Збільшення обсягу рідини.

484. У хворого 38 років, кухаря, первинно-хронічний гломерулонефрит, ХН ІІ ст. Знаходиться на амбулаторному лікуванні програмним гемодіалізом з інтервалом двічі на тиждень. Веде відносно активний спосіб життя. Оцініть працездатність.

A. * Може бути визнаним інвалідом ІІ групи

B. Хворий тимчасово непрацездатний

C. Може бути визнаний інвалідом І групи

D. Хворий працездатний

E. Може бути визначений інвалідом ІІІ групи

485. Хворий 39 років звернувся до лікаря зі скаргами на ранковий головний біль, зниження апетиту, нудоту, ранкову блювоту, періодичні носові кровотечі. У 15- річному віці переніс гострий гломерулонефрит. При обстеженні відмічено підвищення артеріального тиску до 220/130 мм рт.ст., геморагії на шкірі рук, ніг, блідість шкіри та слизових оболонок. Який із наведених біохімічних показників має діагностичну значимість у даному випадку?

A. * Креатинін крові

B. Білірубін крові

C. Натрій крові

D. Сечова кислота

E. Фібриноген

486. Хвора 51 рік хворіє на гломерулонефрит протягом 25 років. Останнім часом з'явилися скарги на слабкість, порушення сну, диспепсію, свербіж шкіри. Об'єктивно: ЧСС - 110 /хв, АТ - 180/120 мм рт.ст. Загальмованість, блідість шкірних покривів, набряки. Тони серця ритмічні, глухі, шум тертя плеври. При аускультації легень – вологі хрипи в нижніх ділянках. Біохімічне дослідження: креатинін - 0,9 ммоль/л. Яка стадія хронічної ниркової недостатності найвірогідніше розвинулась у

A. * ІІІ стадія

B. ІV стадія

C. ІІ стадія

D. І стадія

E. 0 стадія

487. Жінка 28 років на протязі 12 років хворіє на хронічний гломерулонефрит, який весь цей час мав латентний перебіг. На протязі останнього півроку виникла загальна слабкість, зниження апетиту, нудота, працездатності. Хвора скаржиться на головний біль, біль у суглобах. При обстеженні виявлені анемія, підвищення рівня сечовини крові (24,5 ммоль\л) креатініна крові (0,766 ммоль\л), гіперкаліємія. Чим ускладнився перебіг?

A. * Хронічною нирковою недостатністю

B. Гострою нирковою недостатністю

C. Нефротичним синдромом

D. Амілоідозом нирок

E. Подоспричною нефропатією

488. Жінці 50 років, яка хворіє на хронічний пієлонефрит, в період загострення була призначена комбінація антибактеріальних засобів - гентаміцин (80 мг 3 рази на добу) та бісептол (960 мг х 2 рази на добу). До розвитку чого може привести призначення такої комбінації антибіотиків?

A. * Гострої ниркової недостатності

B. Гломерулосклерозу

C. Хронічної ниркової недостатності

D. Така комбінація антибіотиків оптимальна та цілком безпечна

E. Гострої надниркової недостатності

489. У хворого 35 років, що у зв'язку із хронічним гломерулонефритом 3 останні роки знаходиться на гемодіалізі, з”явились перебої в діяльності серця, гіпотонія, зростаюча слабкість, задишка. На ЕКГ: брадикардія, атріовентрикулярна блокада І ст., високі загострені зубці Т. Напередодні - грубе порушення питного та дієтичного режимів. Який біохімічні зміни є найбільш вірогідною причиною вищевказаної клінічної картини?

A. * Гіперкаліемія ,

B. Гіпергідратація

C. Гіпокаліемія

D. Гіпернатріемія

E. Гіперкальціемія

490. Жінка 42 років скаржиться на блювоту, нудоту, слабкість, зменшення діурезу до 450 мл. Страждає хронічним гломерулонефритом 8 років. Об’єктивно: шкіра бліда, суха, із рота тхне аміаком. АТ 210/ 115 мм рт. ст. У сечі білок 0,3 г/ добу, лейк. 2-4 у п/ з., ер. 8-10 у п/ з., циліндри воскові 2-4 в препараті. Ніктурія, відносна густота сечі у пробі по Зимницькому 1,005 – 1,011. У крові Hb – 92 г/ л, ер. 2,7*1012/л. Креатинін крові 720 мкмоль/л, К+- 6,25 ммоль/ л. Яка з функцій нирок є порушеною найбільше?

A. * Азотовидільна.

B. Гомеостатична.

C. Осморегуляційна

D. Ендокринна (продукція реніну)

E. Регуляція ерітропоезу

491. Хвора 39 років поступила із скаргами на швидку втомлюваність, головний біль, зниження апетиту, нудоту, блювання вранці, періодичні носові кровотечі. У віці 15 років перенесла гострий гломерулонефрит. При обстеженні АТ до 220/120 мм рт.ст., блідість шкіри і слизових оболонок, сліди розчухів і геморагії на шкірі. В сечі: білок 0,86 г/л, лейкоцити 3-5 в п/з, еритроцити 8-10 в п/з, циліндри гіалінові 3-4 в п/з. Який із біохімічних показників дозволяє найбільш точно оцінити стан хворої ?

A. * Креатинін сироватки крові 0,62 ммоль/л.

B. Сечова кислота в крові 0,41 ммоль/л.

C. Натрій плазми крові 148 ммоль/л.

D. Фібриноген крові 5,9 г/л.

E. Залишковий азот 32 ммоль/л.

492. У хворого 24 років з хронічним гломерулонефритом в аналізі сечі: відн. щільн. 1010, білок – 1,65 г/л, еритр. 5-7 в п/з, лейк. 2-3 в п/з. Креатинін крові – 0,350 ммоль/л. Натрій сироватки - 148 ммоль/л. Яка основна причина гіперазотемії у хворого?

A. * Зниження клубочкової фільтації.

B. Зниження канальцевої реабсорбції.

C. Посилена протеінурія.

D. Зменшення ниркового кровотоку.

E. Затримка в організмі натрію

493. Жінка 30 років довго страждає на хронічний пієлонефрит, поступила в приймальне відділення у зв’язку зі значною слабкістю, сонливістю, зниженням діурезу до 100 мл/добу. АТ - 200/100 мм рт.ст. В аналізах: креатинін - 0,62 ммоль/л, гіпопротеінемія, альбуміни - 32 г/л, калій 6,8 ммоль/л, нормохромна анемія, підвищена ШЗЕ. Що є першочерговим в лікуванні хворого?


B. Антибактеріальна терапія.

C. Вітамінотерапія.

D. Спазмолітики.

E. Переливання крові.

494. Хворий 45 років госпіталізований зі скаргами на сухість в роті, слабість, шкірний свербіж, нудоту, задишку. Анамнез: протягом останніх 15 років вийшло із сечових шляхів 20 каменів, двічі виконувались операції на правій і лівій нирці по причині гострого гнійного пієлонефриту. Протягом

доби виділяє 1400,0 мл сечі з відносною густиною 1007-1008. Яку назву має цей симптом і про яке ускладнення сечокам’яної хвороби він свідчить?

A. * Гіпостенурія, хронічна ниркова недостатність

B. Гіперстенурія, цукровий діабет

C. Гіперстенурія, гіперпаратиреоз

D. Ізостенурія, нецукровий діабет

E. Полакіурія, гострий цистит

495. Хворий 45 років протягом 8 років страждає на хронічний гломерулонефрит. АТ- 180/120 мм рт.ст., креатинін у сироватці крові – 770 мкмоль/л, сечовина крові – 28 ммоль/л, клубочкова фільтрація - 5мл/хв. Яка лікувальна тактика показана для цього хворого?

A. * Гемодіаліз

B. Ентеросорбція

C. Гемосорбція

D. Плазмаферез

E. Гемофільтрація

496. Хворий 37 років, останні 3 роки хворіє хронічним гломерулонефритом. Два тижні тому після перенесеної вірусної інфекції з’явилися набряки обличчя, попереку, ніг, задишка в нічний час, виражене шкірне свербіння, втрата апетиту. Об’єктивно: сухість шкіри, шум тертя перикарду. АТ-200/120 мм рт.ст. Нв-86 г/л; креатинін крові-1,03 ммоль/л. Які з перерахованих препаратів протипоказані даному хворому?

A. * Глюкокортикостероїди.

B. Анаболічні гормони.

C. Глюконат кальцію

D. Антагоністи кальцію


497. Хворий В., 46 років, скаржиться на підвищену втомлюваність, головний біль, загальну слабкість. Об”єктивно: пульс 88 уд./хв., АТ 140/80 мм.рт.ст., набряки на гомілках. В аналазі крові креатинін 0,3 мкмоль/л, сечовина 9,0 ммоль/л. клубочкова фільтрація 50 мл/хв. Запропонуйте синдромний діагноз.

A. * ХНН ІІ ст.

B. НК ІІ-Б ст.

C. НК ІІІ ст.

D. ХНН І ст.

E. ХНН ІІІ ст.

498. Чоловік 42 років страждає хронічним гломерулонефритом з артеріальною гіпертензією. Гіпотензивні ліки приймав нерегулярно. У останні місяці відмітив слабкість, апатію, сухість та сверблячку шкіри, ніктурію. При обстеженні – креатинін крові 920 мкмоль/л, швидкість клубочковій фільтрації – 10 мл/хв. Який найбільш ймовірний діагноз можна припустити?

A. * Термінальна уремія

B. Гостра ниркова недостатність

C. Амілоїдоз нирок

D. Хронічна ниркова недостатність ІІ ступеню

E. Хронічна ниркова недостатність І ступеню

499. Хворий Д, 41 рік, скаржиться на сухість в роті, кволість, зменшення кількості добової сечі. Хворіє гломерулонефритом 11 років. При обстеженні: Hb – 90 г/л, Кальцій крові – 1,9 ммоль на/л, креатинін – 500 мкм/л, білок сечі – 1,2 г/л. Яке ускладнення виникло у хворого?

A. * Хронічна ниркова недостатність ІІ ст.

B. Залізодефіцитна анемія

C. Нефротичний синдром

D. Хронічна ниркова недостатність І ст.

E. Хронічна ниркова недостатність ІІІ ст.

500. У хворої 57 р. відчувається запах аміаку з рота, набряки обличчя, гомілок. Спостерігається з приводу мієломної хворобі 5 років. ЗАК: Ер-3,5*1012/л, альбуміни 45 г/л, глобуліни 55 г/л, ШОЕ-75 мм/год, креатинін - 650 мкмоль/л. Проба Реберга-Тареева: 10 мл/хв. ЗАС: білок 2,5г/л, еритроцити - 3-4 в п/з, лейкоцити - 10-15 в п/з. Яке ускладнення розвинулось?

A. * Хронічна ниркова недостатність

B. Хронічний пієлонефрит

C. Хронічний гломерулонефрит

D. Серцева недостатність

E. Амілоїдоз

501. Хворий 22 років скаржиться на головний біль, сухість у роті,нудоту, блювання,проноси. В анамнезі – гостра респіраторна інфекція 5 днів тому. Об-но: адинамічний, шкіра, слизові сухі, задишка,гіпотонія, тони серця ослаблені, виразки слизової, пальпація нирок болюча. Гемограма: анемія, лейкоцитоз. Гіпермагніємія, гіперкаліємія; гіпохлоремія, гіпокальціємія, гіпонатріємія, сечовина –23 ммоль/л, креатинін – 482 мкмоль/л. В сечі – колір – темно-іржавий, підвищена щільність, протеінурія, гематурія, лейкоцитурія. Найбільш вірогідна причина стану хворого?

A. * Гостра ниркова недостатність

B. Харчове отруєння

C. Гострий гломерулонефрит

D. Гострий пієлонефрит

E. Хронічний гломерулонефрит

502. У хворого 23 років після вживання гальмівної рідини наступила анурія, яка триває 5-ий день; рівень креатиніну підвищився до 0,569 ммоль/л. Яка лікувальна тактика в даному випадку?


B. Дезінтоксикаційна терапія.

C. Антидотна терапія.

D. Сечогінні засоби.

E. Плазмоферез.

503. У хворого з тяжким перебігом пневмонії з’явились болі в попереку, нудота, виражена загальна слабкість, головний біль. При загальному огляді: шкіра бліда, набряки нижніх кінцівок. Артеріальний тиск 80/40 мм.рт.ст. Добовий діурез – 100,0 мл. Питома щільність сечі 1008. Відзначається протеїнурія, еритроцитурія, гіалінові та зернисті циліндри. В крові підвищений рівень креатиніну та сечовини. Якій діагноз у хворого?

A. * Гостра ниркова недостатність

B. Гострий пієлонефрит


D. Сечокам’яна хвороба

E. Нефротичний синдром

504. У пацієнта на хворобу Адісона після грипу з’явилась адинамія, депресія, нудота, блювота, пронос, гіпоглікемія. Артеріальний тиск 75/50 мм.рт.ст. В крові зниження рівню кортикостерону, кортизолу, 13-ОКС, 17-ОКС. Який діагноз у хворого?

A. * Гостра надниркова недостатність

B. Гострий гастрит

C. Гострий ентероколіт

D. Колапс

E. Цукровий діабет

505. Мужчина 39 років, скаржиться на біль в ділянці серця при фізичному навантаженні, запаморочення. В анамнезі – часті ангіни. Об'єктивно: шкіра бліда, пульс – 60/хв., ритмічний, малий, повільний, AT – 110/80 мм рт. ст. Верхівковий поштовх підсилений, локалізований у V міжребер'ї на 1 см вліво від лівої середньоключичної лінії. При аускультації над верхівкою І тон ослаблений, незначний акцент II тону над легеневою артерією. В точці Боткіна, в II міжребер'ї справа – грубий систолічний шум, який проводиться на судини шиї. Про яке захворювання свідчать ці дані?

A. Дефект міжпередсердної перетинки

B. Атеросклероз аорти

C. Коарктація аорти

D. Стеноз легеневої артерії

E. * Стеноз гирла аорти

506. При огляді хворого 19 років, який хворіє на ревматизм протягом 4-х років, при аускультації вислуховується ослаблення І тону над верхівкою, акцент II тону над легеневою артерією та систолічний шум над верхівкою, який проводиться в ліву пахвову ділянку. Яке ураження серця найбільш вірогідне?

A. * Мітральна недостатність

B. Трикуспідальна недостатність

C. Мітральний стеноз

D. Дефект міжшлуночкової перетинки

E. Аортальна недостатність

507. Хвора 15 років поступила зі скаргами на слабкість, задишку при фізичному навантаженні. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, пульс – 85/хв., ритмічний, AT – 100/60 мм рт. ст. Межі серця зміщені вправо. Аускультативно над усіма точками вислуховується грубий систоло-діастолічний шум з епіцентром над a.pulmonalis. ЧД – 22/хв., дихання жорстке, в нижніх відділах послаблене. Про яку патологію слід думати перш за все?

A. Дефект міжшлуночкової перетинки

B. Дефект міжпередсердної перетинки

C. * Відкрита артеріальна протока

D. Стеноз гирла легеневої артерії

E. Коарктація аорти

508. При обстеженні хворого 76 років у II міжребер'ї справа виявлено систолічний шум та акцент II тону, AT – 175/80 мм рт. ст. Вкажіть причину виявленого шуму:

A. Незрощення міжшлуночкової перетинки

B. * Аортосклероз

C. Коарктація аорти

D. Недостатність мітрального клапана

E. Стеноз гирла легеневої артерії

509. До сімейного лікаря звернувся хворий 33 років звернувся зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні, напади інспіраторної задишки по ночах, відчуття пульсації в голові,

запаморочення. Об'єктивно: блідість шкіри, пульсація каротид, пульс – 98 в 1 хв., ритмічний, високий, швидкий. AT – 160/50 мм рт.ст; при аускультації І тон над верхівкою, ІІ тон над аортою послаблені, діастолічний шум в другому міжребер'ї справа від грудини. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. * Аортальна недостатність

B. Мітральний стеноз

C. Аортальний стеноз

D. Дефект міжпередсердної перетинки


510. Юнак 17 років, проходить медичний огляд у зв'язку з призовом до армії. Скарг не має. ЧСС – 72/хв., ЧД – 14/хв., AT – 120/70 мм рт.ст. Аускультативно: систолічний шум, акцент і роздвоєння II тону над легеневою артерією. На ЕКГ виявлені ознаки гіпертрофії правого шлуночка, блокада правої ніжки пучка Гіса. Про яке захворювання слід думати в першу чергу?

A. Мітральний стеноз

B. * Дефект міжпередсердної перетинки


D. Тетрада Фалло

E. Недостатність мітрального клапана

511. Мужчина 50 p., скаржиться на задишку, набряки на ногах, Раніше нічим не хворів. Хвороба почалась поступово. Об'єктивно: акроціаноз. Межі серця значно поширені у всі сторони. Тони серця приглушені, на верхівці м'який систолічний шум, пульс – 94/хв., AT – 120/80 мм рт. ст. Печінка + 3см, гомілки набряклі. На ЕхоКГ: КДР лівого шлуночка – 6,7 см, фракція викиду – 32 %. У крові – Нb – 135 г/л, Л - 6,5x109/л, ШОЕ - 7 мм/год. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз:

A. Склеродермічний міокардит

B. Ексудативний перикардит

C. * Дилатаційна кардіопатія

D. Гострий метаінфекційний міокардит

E. Ревматична мітральна вада серця

512. При обстеженні хворого 22 років виявили систолічний шум у II міжребер'ї зліва від грудини з проведенням в міжлопаткову ділянку. AT: на руках – 160/100 мм рт.ст., на ногах – 110/70 мм рт.ст. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Панартеріїт аорти

B. Дефект міжшлуночкової перетинки

C. Тетрада Фалло


E. * Коарктація аорти

513. Хворий 59 p., скаржиться на задишку, біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку при навантаженні, раптову втрату свідомості. Шкіра бліда. Розширення меж серця на 1 см вліво. Серцеві скорочення ритмічні, тони ослаблені, в V точці грубий систолічний шум, який проводиться на судини шиї. AT – 110/95 мм рт. ст., Ps – 64/хв., малий, повільний. ЕКГ: R V5-V6 – 26 мм, депресія – ST у V5-V6. Яка найбільш вірогідна патологія у хворого?

A. Інфаркт міокарда бокової стінки без зубця Q

B. Субаортальний стеноз

C. * Аортальний стеноз

D. Незарощення боталової протоки

E. Стабільна стенокардія напруги

514. Мужчина 16 років, проходить медичний огляд у зв'язку з призовом до армії. Скарг не має. ЧСС – 68/хв., ЧД – 15/хв., AT – 110/65 мм рт.ст. Аускультативно: систолічний шум, акцент і роздвоєння II тону над легеневою артерією. При ЕКГ обстеженні виявлені ознаки гіпертрофії правого шлуночка, блокада правої ніжки пучка Гіса. Про яке захворювання слід думати в першу чергу?


B. * Дефект міжпередсердної перетинки


D. Тетрада Фалло


515. На прийомі в сімейного лікаря у жінки 56 p. скарги на задишку, втому, серцебиття, стискуючі болі в області серця. Об'єктивно: стан середньої важкості. Шкіра бліда, акроціаноз та рум'янець обох щік. Пульс – 104/хв. При перкусії – розширення серцевої тупості вверх, вліво. Серцеві скорочення ритмічні, на верхівці І тон гучний, хлопаючий, II подвоєний. ЕКГ – збільшені RІІІ, SІ, розширений РІІІ. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

A. Мітральна недостатність

B. * Мітральний стеноз

C. Аортальна недостатність


E. Незарощення міжпередсердної перетинки

516. Хвора 15 років поступила зі скаргами на слабкість, задишку при фізичному навантаженні. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, пульс – 85/хв., ритмічний, AT – 100/60 мм рт. ст. Межі серця зміщені вправо. Аускультативно над усіма точками вислуховується грубий систоло-діастолічний шум з епіцентром над a.pulmonalis. ЧД – 22/хв., дихання жорстке, в нижніх відділах послаблене. Про яку патологію слід думати насамперед?

A. Дефект міжшлуночкової перетинки

B. Дефект міжпередсердної перетинки

C. * Відкрита артеріальна протока

D. Стеноз гирла легеневої артерії


517. Жінку 24 років оглянув лікар з метою оцінки серцевого шуму. Скарг у пацієнтки немає. В анамнезі відсутні свідчення про ревматизм. Систолічний шум вислуховується давно і вважається функціональним. AT 110/70 мм рт. ст., пульс – 70/хв. Виражене, стійке розщеплення II тону серця. Невеликий, м'якого тембру, систолічний шум в другому міжребер'ї зліва. Рентгенологічна картина серця і легень нормальна. Найімовірніший діагноз:


B. Мітральна недостатність


D. Пролапс мітрального клапана

E. * Дефект міжпередсердної перетинки

518. Чоловік 47 p., скаржиться на задишку, набряки на ногах, Раніше нічим не хворів. Хвороба почалась поступово. Об'єктивно: акроціаноз. Межі серця значно поширені у всі сторони. Тони серця приглушені, на верхівці м'який систолічний шум, пульс – 94/хв., AT – 120/80 мм рт. ст. Печінка + 3см, гомілки набряклі. На ЕхоКГ: КДР лівого шлуночка – 6,7 см, фракція викиду – 32 %. У крові – Нb – 135 г/л, Л - 6,5x109/л, ШОЕ - 7 мм/год. Вкажіть найбільш імовірний діагноз:

A. Склеродермічиий міокардит

B. Ексудативний перикардит

C. * Дилатаційна кардіопатія

D. Гострий метаінфекційний міокардит

E. Ревматична мітральна вада серця

519. У хворої на ревматизм визначається діастолічне тремтіння грудної стінки ("котяче муркотіння"), посилений І тон над верхівкою, діастолічний шум з пресистолічним посиленням, клацання відкриття мітрального клапана, акцент II тону над легеневою артерією. Яка вада серця у хворої?

A. * Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору

B. Недостатність клапанів аорти

C. Стеноз легеневої артерії

D. Недостатність мітрального клапана

E. Відкрита артеріальна протока

520. Хворий В., 26 років, скаржиться на задишку, запаморочення та епізоди непритомності підчас фізичних навантажень. Сімейний лікар звернув увагу на блідість шкіри, малий і частий пульс, низький АТ – 90/60 мм рт.ст. Під час аускультації серця у другому міжреберному проміжку справа вислуховується виражений систолічний шум, пальпаторно визначається систолічне тремтіння грудної клітки, що нагадує котяче муркотіння. Сімейний лікар встановив такий діагноз:

A. Мітральна недостатність

B. Аортальна недостатність

C. Мітральний стеноз ІІІ ступеня

D. * Аортальний стеноз

E. Недостатність клапана легеневої артерії

521. Чоловік 65 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, напади болю за грудиною, запаморочення. Ревматизмом не хворів. Шкірні покриви бліді, акроціаноз. У нижніх відділах легень – вологі хрипи. Систолічне тремтіння в II міжребер'ї справа, грубий систолічний шум, що проводиться на судини шиї. AT – 130/90 мм рт. ст., ЧСС – 90/хв., ритм правильний. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 5 см, гомілки набряклі. Вкажіть передбачувану ваду:

A. Недостатність тристулкового клапана

B. Стеноз легеневої артерії

C. Мітральна недостатність

D. Дефект міжшлуночкової перетинки

E. * Стеноз гирла аорти

522. Хворий І., 36 років, звернувся до дільничного терапевта зі скаргами на задишку, серцебиття, швидку втомлюваність, кровохаркання. Об’єктивно: на щоках рум’янець із ціанотичним відтінком, який посилюється підчас фізичного навантаження; підчас аускультації: над верхівкою серця посилений І тон, пресистолічний шум, над аортою визначається систолічне тремтіння пальпаторно і систолічний шум аускультативно; ЧСС – 80 за 1 хв., ритм правильний, АТ – 100/60 мм рт.ст.Дільничний терапевт направив хворого на ехокардіографічне дослідження після встановлення попереднього діагнозу:

A. Мітральний стеноз у поєднанні з аортальною недостатністю

B. Комбінована аортальна вада з переважанням недостатності

C. Мітрально-трикуспідальний стеноз

D. * Мітрально-аортальний стеноз

E. Мітрально-аортально-трикуспідальний стеноз

523. Жінку 30-ти років турбує задишка при незначному фізичному навантаженні, кашель з відділенням мокротиння з прожилками крові. В анамнезі – часті ангіни. Був епізод тривалої лихоманки з болями в суглобах. Об'єктивно: ляскаюча пульсація під мечоподібним відростком, І тон, діастолічний шум над верхівкою. ЧСС – 120/хв., ритм неправильний. У базальних відділах легень по обидва боки – вологі хрипи. Печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см, помірно болюча. Укажіть

передбачувану ваду:

A. Стеноз тристулкового клапана

B. Мітральна недостатність

C. Аортальна недостатність

D. * Мітральний стеноз

E. Дефект міжшлуночкової перетинки

524. Хворий К., 28 років, скарги відсутні. П’ять років тому лікувався з приводу інфекційно-алергійного міокардиту. Інколи підчас огляду на прийомі у терапевта виявляли порушення серцевого ритму за типом екстрасистолії. Об’єктивно: межі серця не розширені, тони серця ритмічні, задовільної звучності, чисті. ЧСС – 70 за 1 хв., АТ – 120/80 мм рт.ст. Печінка не збільшена, набряків немає. ЕКГ: помірне зниження біоелектричної активності міокарда, ознаки внутрішньошлуночкової блокади у відведеннях ІІІ та аVF. ЕхоКГ: ознаки кардіосклерозу, фракція викиду становить 45%. Який метод дослідження буде найбільш інформативним для виявлення у пацієнта безсимптомної дисфункції міокарда:

A. Проба Мастера

B. Холтерівське моніторингування

C. Коронарографія

D. Спірометрія

E. * Стрес-ехокардіографія, добутамін-ЕхоКГ-стрес-тест

525. Пацієнт К., 16 р. направлений комісією військкомату. Скарг не пред’являє. При огляді: шкірні покриви звичайні, плечовий пояс добре розвинений. Ps - 62 за хв., дещо напружений. Ліва межа серця на 1,5 см зовні від лівої середньоключичної лінії, тони серця звучні, акцент ІІ тону і грубий систолічний шум на аорті, який проводиться в міжлопаткову ділянку зліва. АТ 210/120 мм рт. ст. Який найбільш ймовірний діагноз?


B. Недостатність клапану аорти

C. Дефект міжпередсердної перетинки

D. Незарощення боталової протоки

E. Недостатність мітрального клапану

526. У хворого 18 років різкий головний біль, запаморочення, носові кровотечі, мерзлякуватість нижніх кінцівок. Обстеження: добре розвинута грудна клітина, верхні кінцівки, відносно слабкий розвиток м`язів нижніх кінцівок, систолічний шум між лопатками. АТ на ліктьовій артерії 220/140 мм.рт.ст., на підколінній – 110/70 мм.рт.ст. Узури ребер на рентгенограмі. Ваш діагноз?



C. Стеноз устя аорти

D. Аневризма аорти


527. Хворий 16 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, загрудинні болі, запаморочення. При обстеженні: акроціаноз, пастозність нижніх кінцівок, кардіомегалія, систолічний шум та систолічне тремтіння по лівому краю грудини. Рентгенологічно: повнокрів’я легень, поширення стовбура легеневої артерії. Який діагноз повинно було поставити ще в дитинстві?

A. * Дефект міжшлуночкової перегородки

B. Передсердний септальний дефект

C. Пролабування мітрального клапану

D. Відкрита артеріальна протока


528. Дівчина 16 років, скаржиться на задишку, серцебиття. В анамнезі часті простудні захворювання, пневмонії. Об’єктивно: відставання у фізичному розвитку, шкіра бліда, акроціаноз. Розширення серця вправо і вліво. Систолічний шум в ІІ міжребір’ї зліва, діастоличний шум над легеневим стовбуром. Рентгенологічно: значне розширення правої половини серця. Про який діагноз слід думати?

A. * Передсердний септальний дефект

B. Ізольований стеноз легеневого стовпа

C. Мітральний стеноз

D. Недостатність мітрального клапану

E. Хронічне легеневе серця

529. Хворий 28 років скаржиться на задишку та підсилення ціанозу при незначному фізичному навантаженні. Об’єктивно: ціаноз губ, шкіри обличчя, пальпаторно визначається систолічне тремтіння в II і III міжреберному проміжку біля лівого краю грудини, аускультативно там же вислуховується грубий систолічний шум. На ФКГ над легеневим стовбуром веретеноподібний систолічний шум. Рентгенологічно – легеневі поля дуже світлі, корені структурні. Ваш діагноз?

A. * Стеноз легеневої артерії

B. Недостатність клапанів легеневої артерії

C. Стеноз гирла аорти

D. Тетрада Фало

E. Недостатність аортального клапана

530. Хвора 17 років, яка хворіє з дитинства, скаржиться на запаморочення, задишку. При огляді виявлено: блідість шкіри, серцевий горб, деформація пальців – „барабанні палички”. В ІІ міжребер’ї зліва – систолічне тремтіння, права межа відносної тупості серця зміщена вправо, грубий гучний

систолічний шум в ІІ-ІІІ міжребер’ї зліва, який поширюється до лівої ключиці, на ЕКГ – гіпертрофія правого шлуночка. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. * Сненоз легеневої артерії

B. Комбінована вада серця

C. Гіпертрофічна кардіоміопатія

D. Стеноз устя аорти


531. У хворої 9 років виявлено розширення меж відносної тупості серця вправо і вліво. Зліва, біля краю грудини в ІІІ міжребер’ї вислуховується гучний систолічний шум, акцент і розщеплення ІІ тону над легеневою артерією. Рентгенологічно-серце помірно збільшено в розмірах. Про яке захворювання слід думати?

A. * Дефект міжшлуночкової перетинки

B. Тетрада Фалло

C. Недостатність мітрального клапану

D. Комплекс Ейзенмейгера

E. Незарощена артеріальна протока

532. Хворий М., 26 років, студент. Скарги відсутні. Об’єктивно: гіперемія обличчя, добре розвинені м’язи плечового пояса, пульс на a.radialis доброго наповнення, ритмічний, 60 уд/хв; АТ на плечі-180/90 мм рт.ст., на стегні-120/90 мм рт.ст. У точці Боткіна і над аортою вислуховується грубий систолічний шум. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого М.?


B. Нейро-циркуляторна дисонія за гіпертонічним типом

C. Ізольована систолічна гіпертензія

D. Ідіопатична гіпертрофічна кардіоміопатія

E. Атеросклероз аорти

533. Хворого Л., 63 років, турбують задишка при фізичному навантаженні, напади ядухи. Рік тому назад переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: ортопное, тахіпное, застійні хрипи в легенях. Фракція викиду за даними ЕхоКГ=57%, М-тип мітрального клапана, діаметр лівого передсердя-6,8 см. Середній тиск у басейні легеневої артерії 66 мм рт. ст. [за Бюстіним]. Яка безпосередня причина появи вказаних клінічних ознак?

A. * Діастолічна дисфункція міокарда

B. Систолічна дисфункція міокарда

C. Синдром пролабування мітрального клапана


E. Бронхообструктивний синдром

534. Хворому Т., 52 роки, 2 роки тому у зв’язку з набутою вадою серця встановлено штучний клапан серця. Два тижня тому був курс внутрішньовенних ін’єкцій, після чого стан хворого погіршився. Температура тіла підвищилась до 38,50С, з’явилась задишка, загальна слабкість, пітливість, тупий біль в ділянці серця без іррадіації постійного характеру, серцебиття. ЗАК: еритр.–3,8 х1012/л, Hb–130г/л, Le – 23х109/л, базоф.–0%, еозин.–3%, п/я–7%, с/я –65%, лімфоцити – 21%, моноцити–4%, ШОЕ -17 мм/год. Загальний аналіз сечі без змін. ЕКГ – ритм синусовий, правильний, ЧСС – 90 в 1 хв, гіпертрофія лівого шлуночка, зниження вольтажу. Ехо КГ – на стулках мітрального клапану наявні вегетації. Посів крові на стерильність – виявлений Staph. aureus. Клінічний діагноз:

A. * вторинний інфекційний ендокардит

B. ревмокардит

C. сепсис

D. сифілітичний мезаортит

E. системний червоний вовчак

535. Хвора Т., 45 років, звернулася в приймальне відділення зі скаргами на задишку, яка збільшується при фізичному навантаженні, серцебиття, швидку стомлюваність. Об'єктивно: серцевий горб, систолічне тремтіння в ІІ-ІІІ міжребер'ї по лівому краю грудини, грубий систолічний шум і ослаблення ІІ тону над легеневою артерією. АТ–90/50 мм.рт.ст. ЕКГ – правограма, збільшення P-Q, великий зубець P. ФКГ - систолічний шум у вигляді ромбу. Поставте попередній діагноз:

A. * стеноз легеневої артерії

B. вроджений стеноз аорти

C. відкрита артеріальна протока

D. дефект міжпередсердної перетинки

E. дефект міжшлуночкової перетинки

536. Хвора В. 18 років скаржиться на задишку, швидку втомлюваність. Хворіє з дитячого віку. При аускультації серця: нормальні І та ІІ тони “губляться” у високочастотному систоло-діастолічному шумі. АТ-160/60 мм рт.ст. ЕКГ: ознаки перевантаження лівого шлуночка, лівого передсердя, ЕхоКГ- легенева гіпертензія. Сформулюйте попередній діагноз хворій В.?

A. * Відкрита аортальна протока

B. Коарктація аорти

C. Недостатність аортального клапана

D. Хронічне легеневе серце


537. Хвору 19 років, яка знаходиться на диспансерному спостереженні з приводу вродженої вади серця, турбує біль в серці, задишка, відчуття серцебиття при фізичному навантаженні. При огляді виявлено відставання у фізичному розвитку, при пальпації –систолічне тремтіння в ІІІ, ІV міжребер’ях зліва від грудини, межі серця поширені вліво і в право, аускультативно – грубий

систолічний шум. Акцент ІІ тону над легеневою артерією, на ЕКГ – ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Який діагноз є найбільш ймовірним?

A. * Дефект міжшлуночкової перетинки

B. Відкрита артеріальна протока

C. Дефект міжпередсердної перетинки

D. Коарктація аорти

E. Стеноз легеневої артерії

538. Хворий Р., 36 років звернувся із скаргами на задишку, запаморочення, головну біль, шум в вухах, парестезії нижніх кінцівок, значну втомлюваність при ходьбі. Артеріальний тиск на верхніх кінцівках 250 мм рт.ст., на нижніх знижений. Межі серця розширені вліво. Верхівковий поштовх підсилений. На Rg-грамі талія серця добре визначена, висхідна частина аорти розширена. Ваш діагноз?


B. Стеноз аорти


D. Мітральний стеноз

E. Аневризма лівого шлуночка

539. Хворий К., 67 років, скаржиться на слабкість. Швидку втомлюваність, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, зниження апетиту, відразу до м‘ясної їжі, здуття живота, голосне бурчання в животі через 3 – 4 години після прийому їжі, болі в правому підребер‘ї і епігастрії. В загальному аналізі крові - анемія з кольоровим показником 0,63. Яке захворювання, найвірогідніше, у цього хворого?

A. * Рак правого відділу товстої кишки


C. Рак лівих відділів товстої кишки


E. Гастрит А

540. Мужчина 18 років скаржиться на відчуття швидкої втомлюваності в ногах, частий головний біль. Об’єктивно: розширення серця вліво на 2 см, систолічний шум у точці Боткіна- Ерба та над ключицею, акцент II тону над аортою. АТ на плечі 160/100 мм рт.ст., на стегні 120/80 мм рт.ст. Який з клінічних симптомів найбільш цінний для встановлення діагнозу?

A. * АТ на плечі вищий, ніж на стегні.

B. Систолічний шум у точці Боткіна-Ерба.

C. Розширення серця вліво.

D. Акцент II тону над аортою.

E. Підвищення АТ.

541. Дівчинка, 12 років, ні на що не скаржиться. Під час медичного огляду при об’єктивному обстеженні: межі серця не зміщені. Пальпаторно у III-IV міжребір’ї біля лівого краю грудини систолічне тремтіння. Межі серця незначно збільшені вправо і вліво. Вислуховується грубий рівномірний систолічний шум в III-IV міжребір’ї зліва від грудини. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. * Дефект міжшлуночкової перетинки.

B. Передсердний септальний дефект.

C. Коарктація аорти.

D. Відкрита артеріальна протока.

E. Пролапс мітрального клапану.

542. Жінка 30 років скаржиться на біль в колінних, плечових суглобах, ранкову скутість на протязі 1години. Хворіє з 6 років, коли вперше після перенесеної ангіни з’явилися біль та припухлість в ділянці колінних суглобів, відмічалися еритематозна висипка, біль в очах, збільшення лімфатичних вузлів. Об’єктивно: колінні суглоби деформовані, рухи в них обмежені. В аналізі крові ШОЕ - 42 мм/год. Призначене рентгенологічне дослідження колінних суглобів. Які рентгенологічні ознаки Ви очікуєте отримати?

A. * Звуження суглобової щілини, узурація суглобової поверхні.

B. Звуження суглобової щілини, остеосклероз.

C. Розширення суглобової щілини, остеофітоз.

D. Звуження суглобової щілини, симптом “пробійника”.

E. Звуження суглобової щілини, субхондральні кісти.

543. Хворий 20 років скаржиться на серцебиття та задуху при фізичному навантаженні. Об’єктивно: межи серця зміщені вправо. При аускультації вислуховуються систолічний шум у II-III міжребер’ї зліва від грудини, акцент II тону на легеневій артерії і іноді шум Грехем-Стіла. На ЕКГ фіксуються ознаки гіпертрофії правого шлуночка та блокада правої ніжки пучка Гіса. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

A. * Передсердний септальний дефект.

B. Відкрита артеріальна протока.

C. Дефект міжшлуночкової перетинки.

D. Стеноз легеневої артерії.

E. Тетрада Фалло.

544. Хворий 9 років доставлений до стаціонару з проявами задухи, слабкості, періодичними запамороченнями в періоди активної гри. Об’єктивно: слабкого розвитку, деформація грудної клітки, ціаноз слизової оболонки та шкіри. Аускультативно: у II та III міжребір’ї грубий систолічний шум. У

крові: еритроцитоз, збільшення гемотокриту. ЕхоКГ: легеневий стеноз, зворотня течія у верхній частині міжшлуночкової перетинки, декстрапозиція аорти, дилатація правого шлуночка. Яка вроджена вада серця у хворого?

A. * Тетрада Фалло.

B. Тріада Фалло.

C. Пентада Фалло.

D. Дефект міжшлуночкової перетинки.

E. Стеноз легеневої артерії.

545. Хворий 12 років скаржиться на постійну задишку, слабкість, запаморочення. Об’єктивно: відставання у фізичному розвитку, пальці у вигляді “барабанних паличок”, “серцевий горб”. Межі серця розширені праворуч, епігастральна пульсація, грубий систолічний шум у II-III міжребер’ї, проводиться на сонні артерії і міжлопатковий простір зліва. Ps-98 за хв., слабкого наповнення. АТ- 90/50 мм рт.ст. При катетеризації високий тиск у правому шлуночку, нормальний у легеневій артерії. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. * Стеноз легеневої артерії.

B. Відкрита артеріальна протока.

C. Передсердний септальний дефект.

D. Дефект міжшлуночкової перетинки.

E. Тетрада Фалло.

546. Під час проходження допризовної комісії у хлопця 17 років виявлена артеріальна гіпертензія – АТ на руках 190/110 мм рт.ст. Скарг немає. Звертає на себе увагу непропорційна будова тіла – добре розвинений плечовий пояс і недорозвинені нижні кінцівки. Який метод дослідження, найвірогідніше, найбільш інформативний для постановки діагнозу в цьому випадку?

A. * Вимірювання АТ на нижніх кінцівках

B. Визначення катехоламінів в сечі

C. Реносцинтіграфія

D. Доплер-сонографія судин

E. УЗД нирок і наднирників

547. Хворий 37-років, поступив у стаціонар з скаргами на слабкість, запаморочення, озноб, підвищення температури тіла до 38 С. Хворий страждає хронічним алкоголізмом. Об-но: стан важкий, колір шкірних покривів різко блідий, субектеричніть склер. Т-39,2 С., АТ-130/80 мм рт.ст. Тони серця послаблені, протодіастолічний шум над аортою та в точці Боткіна. В аналізі крові: Hb – 40 г/л, Ер. – 1,72 * 1012/л, л. – 16,7 * 1012/л, ШОЕ – 68 мм/год. При Ехо-КГ на задній стулці аортального клапана візуалізується низькоехогене утворення з нечіткими контурами. Ваш діагноз ?

A. * Ендокардит.

B. Констриктивний перикардит.

C. Двобічна пневмонія.

D. Розрив папілярного м’язу.

E. Фібринозний плеврит

548. У жінки Н., 26 років, після тривалої інсоляції виникли різкий біль у колінних суглобах, висипання на шкірі обличчя, підвищилась температура тіла до 38°С. Об’єктивно: метеликоподібна еритема на обличчі, променево-зап’ясткові колінні та надп’ятково-гомілкові суглоби опухлі, болючі під час рухів. У крові – ознаки анемії, лейкопенія, лімфопенія. Який з наведених імунних тестів найбільш специфічний для встановлення діагнозу?

A. * Антитіла до нативної ДНК

B. Антитіла до склеродерми-70

C. Антитіла до антигену мітохондрій

D. Антитіла до РНК

E. Міозинспецифічні антитіла

549. Жінка Д., 30 років, після відпочинку на морі стала скаржитись на мігруючі артралгії, висипання на шкірі, різку загальну слабкість. Об’єктивно: температура тіла – 38,2°С. На шиї, грудях, у ділянці колінних суглобів – еритематозні висипання, на слизовій оболонці піднебіння, щік – енантема. Під час аускультації легенів нижче від кута правої лопатки вислуховується шум тертя плеври. При лабораторному дослідження крові – ознаки анемії, прискорення ШОЕ, позитивна реакція Вассермана. Які додаткові дослідження слід провести для уточнення діагнозу?

A. Визначення титру антистрептококових антитіл

B. Визначення титру ревматоїдного фактора

C. Визначення міозинспецифічних антитіл

D. Виявлення (мікроскопічно) блідої трепонеми

E. * Виявлення антинуклеарного фактора

550. Чоловік 19 років, скаржиться на мігруючі болі у великих суглобах, підвищення температурило 38,6°С, пропасницю, різку слабість, висипання на шкірі рук і ніг, поява яких супроводжується незначною сверблячкою. Хворіє другий день. Об'єктивно: на шкірі рук і ніг симетрична, чітко окреслена пурпурна висипка, що місцями зливається, пальпується, зі слідами розчухів. Слизові оболонки не уражені. Великі суглоби незначно набряклі, болючі. Печінка селезінка не збільшені. Аналіз крові: Ер - 4,1х1012/л, Нb - 138 г/л, КП - 1,0; Л -10,6x109/л, е - 2 %, п/я - 4 %, з - 64 %, л - 24 %, м - 6 %, ШОЕ - 26 мм/год., Тр - 260х109/л. Час кровотечі за Дюке – 4 хвилини. Найбільш імовірний діагноз у хворого?

A. Кропив’янка

B. Хвороба Верльгофа

C. * Геморагічний васкуліт

D. Ревматичний поліартрит

E. Хвороба Вінівартера-Бюргера

551. Хворий 49 років скаржиться на значний біль і набряк дрібних суглобів правої ступні, почервоніння шкіри над ними, підвищення температури тіла до 38°С, які з’вились три дні тому. За останні 6 років було декілька нападів артриту, що тривали до 7-10 днів. В анамнезі - хронічний тонзиліт. При огляді: плюснефалангові суглоби правої стопи збільшені в об’ємі, дефігуровані, рухи в суглобах різко болючі. Інші суглоби без патологічних змін. ШОЕ - 26 мм/г. Який механізм розвитку цього захворювання?

A. Утворення антитіл до нативної ДНК

B. Імунна відповідь на стрептококову інфекцію

C. Гіперпродукція аутоантитіл до колагену

D. Зменшення кількості хондроїтинсульфату

E. * Підвищення біосинтезу сечової кислоти

552. Чоловік 44 років, відмітив раптові різкі болі в дрібних суглобах ніг, колінному суглобі, лихоманку до 38,7 °С. Ці скарги з’явились після тривалого ходіння в тісному взутті. При огляді суглоби припухлі. Шкіра над ними гіперемована, лущиться. В крові: Л - 9,9х109/л, ШОЄ - ЗО мм/г., СРБ (+++). Рівень сечової кислоти - 0,600 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. * Подагричний артрит

B. Ревматичний артрит

C. Хвороба Рейтера

D. Гострий інфекційний артрит


553. Чоловік 57-ти років скаржиться на помірний біль в лівій ступні в ділянці плюснефалангового суглоба великого пальця, який посилюється при рухах. Хворіє на протязі дванадцяти років, захворювання розпочалось з гострого нападу болю. Два роки тому під шкірою в ділянці суглоба з’явився жовтувато-білий вузлик. При огляді: суглоб деформований, синюшний. На рентгенограмі суглоба спостерігається звуження суглобової щілини, чітко обмежені дефекти кісткової тканини в епіфізі (симптом «пробійника»). Який слід поставити діагноз?

A. Деформуючий остеоартроз


C. * Подагра



554. Чоловік 59-ти років, протягом року лікується у дільничого терапевта з приводу хронічної подагри. Який з наведених препаратів було призначено хворому з метою пригнічення синтезу сечової кислоти?

A. Фенілбутазон

B. Етамід

C. * Алопуринол

D. Магурліт

E. Антуран

555. Хворий А., 42 роки, бізнесмен, скаржиться на періодичний, інколи нестерпний біль в кінцівках протягом 5 років. Тоді ж з’являється підвищення t тіла до 400 С, лихоманка, окремі суглоби стають червоно-синюшні, а в ділянці ліктьових суглобів з’являються білуваті вузликові утворення, з яких виділяється густа, в’язка рідина сіро-білуватого кольору. Яке обстеження необхідно провести для встановлення діагнозу?

A. * Мікроскопія виділень

B. Посів крові на бактеріальну флору

C. Ревмопроби

D. Імуноглобуліни


556. У хворого К., 37 років, раптово вночі після святкування дня народження з’явився сильний біль в плюсно-фаланговому суглобі великого пальця ступні. Суглоб синюшно-багряний, збільшений в об’ємі. Температура тіла - 38,8°С. В крові – 9,6x109/л лейкоцитів, нейтрофілів – 74%, ШОЄ – 30 мм/г. Сечова кислота – 0,490 ммоль/л. Який попередній діагноз можна поставити в даному випадку?

A. Ревматичний артрит

B. * Подагричний артрит


D. Деформуючий артроз

E. Реактивний артрит

557. У чоловіка 49 років скарги на різкі болі в плюсно-фаланговому суглобі великого пальця стопи. При огляді відмічається набряк, виражена гіперемія, температура тіла – 37,80С. На рентгенограмі – «штамповані» дефекти епіфізів зі слеротичною облямівкою, великі (5-7 мм в діаметрі). Які лабораторні зміни найбільш характерні для цього захворювання?


B. Еозинофілія

C. * Гіперурикемія

D. Антинуклеарні антитіла

E. Бактеріемія

558. У хворого К., 37 років, раптово вночі після святкування дня народження з’явився сильний біль

в плюсно-фаланговому суглобі великого пальця ступні. Суглоб синюшно-багряний, збільшений в об’ємі. Температура тіла - 38,8°С. В крові – 9,6x109/л лейкоцитів, нейтрофілів – 74%, ШОЄ – З0 мм/г. Сечова кислота – 0,490 ммоль/л. Запідозрена подагра. Який засіб найбільш належить призначити хворому в першу чергу?

A. Етамід



D. Антуран

E. * Диклофенак

559. Хворий Г., 36 р., страждає на подагру. Після вжитого напередодні алкоголю та жирної їжі вночі виник напад гострого артриту II плюснефалангового суглоба правої стопи. Суглоб синюшний, різко болючий, набряклий. Аналіз крові: Л - 17х109/л, ШОЄ - 42 мм/ч. Виберіть найбіль ефективний варіант стартової терапії?

A. Етамід

B. Диклофенак


D. * Колхіцин


560. Хвора 37 років. Десять років страждає на ревматоїдний артрит. Протягом року спостерігається високий титр ревматоїдного фактора (1:512, 1:1024), з’явились сухість у роті, неприємні відчуття в очах «ніби пісок», утруднене ковтання сухої їжі, вимушена запивати її водою. Який синдром розвинувся у хворої?

A. * Синдром Шегрена

B. Синдром хронічної втомлюваності

C. Синдром Мікулича (неспецифічний паротит)

D. Синдром Жакку

E. Синдром Стіла

561. Жінка 34 років захворіла гостро 3 місяці тому, після гострої респіраторної інфекції з’явився біль в між фалангових, а потім через 2 тижні в колінних суглобах, ранкова скутість, підвищилась температура тіла до 380С. Суглоби між фалангові, п’ястково-фалангові, колінні припухлі, малорухомі, набряклі, гарячі на дотик. У крові: ШОЕ – 45 мм/год., СРБ (+++), реакція Ваалера-Роузе – 1:128. Про який механізм захворювання можна думати?

A. Дистрофічний

B. Алергічний

C. Обмінний

D. Дегенеративний

E. * Аутоімунний

562. Хвора 35 років, скаржиться на сухий кашель, задуху, біль та слабкість у м’язах плечового пояса, спини та ніг, виражену скутість зранку, схуднення, загальну слабкість. Об’єктивно: верхні повіки набряклі, пігментовані, межі серця розширені вліво, систолічний шум на верхівці. В біохімічному аналізі крові різке підвищення активності трансаміназ. Яке захворювання найбільш імовірне?

A. Склеродермія


C. Вузликовий поліартеріїт

D. * Дерматоміозит

E. Дифузний токсичний зоб

563. Хвора 16 років, хворіє протягом року системним червоним вовчаком. Після перенесеного грипу стан різко погіршився. З’явилась стійка гіпертермія, задишка, тахікардія, гематурія, надмірна протеїнурія, рідина в плевральній і черевній порожнинах, надмірні показники креатиніну і сечовини в плазмі крові. Яке лікування може дати найкращий ефект?

A. * Пульс-терапія глюкокортикоїдами

B. Гепаринотерапія

C. Аміносаліцилати

D. Д-пеніциламін

E. Амінохінолони

564. Хворий 42 років скаржиться на слабкість проксимальних груп м’язів нижніх та верхніх кінцівок, тулуба, яка супроводжується спонтанними м’язовими болями,гарячкою. В аналізах крові – підвищення сироваткової креатинкінази та альдолази, підвищений рівень С-РБ, прискорена ШОЕ до 52 мм/год. Проведено біопсію стегнового м’яза з гістологічним дослідженням матеріалу, котре виявило ознаки запальної інфільтрації скелетних м’язів з дегенерацією та некрозом м’язевих фібрил. Який діагноз є найбільш вірогідним?

A. Паліндромний ревматизм




E. * Поліміозит

565. У хворої 30 років наявне ураження стравоходу, кальциноз м’яких тканин, переважно в області пальців рук і периартекулярно, склеродактилія, телеангіоектазії, синдром Рейно. Правильний діагноз:

A. * CREST-синдром

B. Рак стравоходу



E. Синдром Шегрена

566. У хворої 28 років виник гострий поліартрит, температура підвищилась до 39оС. Об’єктивно: стан важкий, яскравий рум’янець щік. Збільшення підщелепних лімфовузлів. Припухлість колінних, ліктьових, гомілковоступневих суглобів. Пульс – 118/хв., АТ – 90/50 мм рт.ст. Тони серця ослаблені. У легенях на тлі жорсткого дихання поодинокі сухі хрипи. Аналіз крові: Ер – 2,8?1012/л, Л – 3,2?109 /л, Тр - 90?109 /л. Аналіз сечі: білок – 5 г/л, Л – 6-8 в п/з., Ер – 15-20 в п/з., гіалінові циліндри – поодинокі в п/з. Яке захворювання можна запідозрити?



C. Системна склеродермія

D. Ревматичний артрит

E. Подагра

567. У хворої 22 років після ГРЗ через 3 тижні з’явилась слабкість, субфебрильна температура, артрит, еритема на обличчі за типом «метелика». В плазмі крові були виявлені LE-клітини в 6:1000 лейкоцитів. Що це за клітини?

A. Фагоцитуючі моноцити

B. Клітини Березовського-Штенберга

C. Ревматоїдний фактор

D. * Зрілі нейтрофіли, які фагоцитують ядерні білки

E. Недиференційовані клітини

568. Хвору К.34 років, після перенесеного ГРЗ турбує лихоманка, набряк і скутість променево-зап’ясткових, п’ястно-фалангових і проксимальних міжфалангових суглобів. Об-но: ерітема на обох щоках, шум тертя плеври зліва. ЧСС-100/хв, систолічний шум на верхівці. Ан. крові: Лейк.- 4,2х109/л, ШОЕ – 60 мм/год, в сечі Ер.15-20 в п/з, білок 0,4г/л. Ваш діагноз?

A. * Системний червоний вівчак


C. Плеврит

D. Гломерулонефрит


569. Хвора Р, 37р, звернулась зі скаргами на загальну слабкість, набряк обличчя, кистей, швидку

втому при ходьбі, затруднення при ковтанні, перебої в роботі серця. Дані симптоми з’явились через 11 днів після відпочинку на морі. Об-но: еритема обличчя, симптом “окулярів”, набряк м’язів гомілки. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт.ст. В крові: активність АсАТ-0,95 ммоль/год•л, АлАТ-1,3 ммоль/год•л, підвищена активність альдолази та креатинфосфокінази. Яке дослідження допоможе підтвердити діагноз?






570. У підлітка 15 років після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції з’явився оперізуючий біль в животі, пронос з домішкою невеликої кількості крові, біль в колінних суглобах, підвищення температури тіла. Об’єктивно: стан тяжкий, хворий лежить на боці, підібравши ноги, шкірні покриви бліді з еритематозним висипом на шкірі гомілок, колінні та гомілковоступневі суглоби припухлі. Пальпація живота викликає біль, переважно біля пупка. У крові: лейкоцитоз, прискорена ШОЕ. У сечі: мікрогематурія. Який діагноз є найбільш вірогіднішим?

A. Ревматизм

B. Вузликовий поліартеріїт


D. * Геморагічний васкуліт

E. Хвороба Крона

571. В терапевтичний відділ в ургентному порядку поступив хворий С., 59 років, таксист, у якого годину тому назад під час фізичного навантаження раптом з’явився сильний біль за грудиною, який віддавав у міжлопаткову ділянку, обидві руки. Лікар знайшов, що у хворого С. бліда, холодна, мокра шкіра, пульс майже не промацується, АТ 60/40 мм.рт.ст. Тони серця ослаблені, над аортою систоло-діастолічний шум. Через короткий час біль появився у надчерев’ї, а згодом у попереково-крижовій ділянці та лівій нижній кінцівці. На ЕКГ: депресія сегмента ST у V3-V5 відведеннях. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз:

A. Розшаровуюча аневризма аорти

B. * Не-Q-інфаркт міокарда

C. Недостатність аортальних клапанів

D. Прогресуюча стенокардія

E. Тромбоемболія легеневої артерії

572. Жінка 33 років відмічає швидку втомлюваність. З раннього дитинства лікарі вислуховували у неї шум в ділянці серця. Пульс 85/хв, ритмічний. АТ 95/60 мм рт.ст. Перкуторні межі серця не змінені. Систолічний шум найкраще чутно у ІІ міжребер’ї зліва від грудини, ІІ тон ослаблений. На рентгенограмі грудної клітки – розширення стовбура і лівої гілки легеневої артерії. Найімовірніше у хворої

A. * Стеноз легеневої артерії

B. Стеноз вічка аорти

C. Функціональний систолічний шум

D. Пролапс мітрального клапана

E. Недостатність клапана легеневої артерії

573. Жінка 24 років скаржиться на постійний ниючий біль в ділянці серця, задишку при невеликому фізичному навантаженні, серцебиття, підвищення температури тіла до 37,2 Симптоми з’явились через 2 тижні після перенесеного грипу. Об’єктивно: границі серця помірно зміщені вправо та вліво, I тон послаблений, короткий систолічний шум на верхівці. Над легенями везикулярне дихання. Який найбільш імовірний діагноз?

A. * Інфекційно-алергічний міокардит

B. Ревматизм, недостатність мітрального клапану

C. НЦД по кардіальному типу

D. Гострий перикардит


574. Жінка 63 років звернулась до лікаря із скаргами на ниючий біль у ділянці серця, головний біль, запаморочення, шум у вухах. На протязі 6 років виявляється підвищення АТ. Об’єктивно: пульс 66 у хвилину, ритмічний, напружений, АТ 180/70 мм рт.ст. Акцент ІІ тону та систолічний шум у другому міжребер’ї справа від грудини, позитивний синдром Сиротініна – Куковєрова. З боку іншіх органів без особливостей. Діагноз ?

A. Недостатність аортального клапана.

B. * Гіпертонічна хвороба.

C. Коарктація аорти.

D. Патологія нирок.

E. Атеросклероз аорти.

575. Жінку 44 років, після сімейної стресової ситуації, турбують колючі болі в ділянці верхівки серця і довготривалі ниючі болі над ділянкою серця, серцебиття, відчуття “завмирання” серця, нестачі повітря, дратівливість. Після прийому валідолу стан покращується. Об’єктивно: емоційно лабільна, на обличчі червоні плями, кисті вологі і холодні. Щитоподібна залоза не збільшена. Пульс 92 за хв., ритмічний. Межі серця в нормі. Тони серця звучні, короткий систолічний шум над верхівкою. АТ 130/85 мм рт.ст. На ЕКГ синдром ранньої реполяризації шлуночків. Який із наведених діагнозів найбільш імовірний?

A. Вегето-судинна дистонія

B. Стенокардія, що вперше виникла

C. * Неврастенія

D. Гіпертонічна хвороба

E. Ревматизм ,мітральна вада серця

576. Під час огляду пацієнта 38 років виявлено ослаблення І тону, систолічний шум дуючого характеру над верхівкою, що поширюється в аксілярну ділянку, займає майже усю систолу. З анамнезу - в дитинстві переніс гострий поліартрит. На ЕКГ - зубець Р = 0,12 c двогорбий у І,ІІ, V6 відведеннях, а P V1 (+-) з поглибленою негативною фазою. На ФКГ - амплітуда І тону на верхівці знижена, реєструється високоамплітудний, середньочастотний систолічний шум убуваючий, зв'язаний з І тоном, займає 2/3 систоли, з епіцентром над верхівкою. Який діагноз найбільш вірогідний ?

A. Субаортальний стеноз.

B. Ішемічна хвороба серця.

C. * Ревматизм, недостатність мітрального клапана.

D. Ревматизм, аортальний стеноз.

E. Функціональний шум

577. У спортсмена 26 років при ехокардіографічному дослідженні виявлено маленький дефект у м’язовій частині міжшлуночкової перетинки зі скидом крові зліва направо. Які дані попереднього клінічного обстеження могли б свідчити про таку ваду серця?

A. * Грубий систолічний шум по лівому краю грудини

B. Дифузний ціаноз при фізичному навантаженні

C. Акцент ІІ тону над легеневою артерією

D. Пальці – “барабанні палички”

E. Епігастральна пульсація правого шлуночка

578. У хворого 20 р., з ревматичним анамнезом, при фонокардіографічному обстежені виявлено: зниження амплітуди І тону над верхівкою; посилення ІІ тону над легеневою артерією; патологічний ІІІ тон; високочастотний спадний, зв’язаний з І тоном. систолічний шум, займає > 1/2 систоли. ЗАПИТАННЯ. Зробіть ФКГ висновок.

A. Аортальний стеноз.

B. Недостатність аортальних клапанів

C. * Недостатність мітрального клапана.

D. Мітральний стеноз.

E. Комбінована мітральна вада.

579. У хворого 40 р. на ЕхоКГ порожнина лівого передсердя 5,0; мітральний клапан фібрознозмінений, передня стулка “П-подібна”, задня підтягнута до передньої, однонаправлений їх рух. Зробіть ЕхоКГ висновок


B. Недостатність аортальних клапанів.

C. Недостатність мітрального клапана

D. * Мітральний стеноз.


580. У хворого 40 р., з ревматичним анамнезом, при ЕхоКГ обстежені виявлено: просвіт аорти 4,2; гіперкінез аорти; аортальні клапани не візуалізуються; діастолічна вібрація ПСМК ; порожнина ЛШ-6,6 см. ; гіперкінез МШП і ЗСЛШ. Зробіть ЕхоКГ висновок.


B. * Недостатність аортальних клапанів.

C. Недостатність мітрального клапана.



581. У хворого 40 р., з ревматичним анамнезом, при фонокардіографічному обстежені виявлено: амплітуда І тону збережена, зниження аортального комплексу ІІ тону на основі; інтенсивний ромбовидний систолічний шум з епіцентром над аортою, систолічний тон вигнання над аортою. Зробіть ФКГ висновок.

A. * Аортальний стеноз





582. У хворого 50 р., у якого вислуховується грубий систолічний шум над верхівкою без іррадіації, на ЕхоКГ виявлено; ліве передсердя 4,5, лівий шлуночок (КДР)-7,0., гіперкінез МШП і ЗСЛШ, сепарація стулок МК, збільшення амплітуди руху ПСМК. Зробіть ЕхоКГ висновок.

A. * Аортальний стеноз.

B. Недостатність аортальних клапанів


D. Мітральний стеноз


583. У хворого 55 р., при ЕхоКГ виявлено; аортальний клапан ущільнений, амплітуда розходження знижена, вібрація стулок АК в систолу, товщина ЗСЛШ 1,6 см. Зробіть ЕхоКГ висновок






584. У хворого М., 50 р., відмічається задишка при фізичному навантаженні, періодична втрата свідомості. Аускультативно – систолічний шум в ІІІ міжребер‘ї зліва від грудини. При УЗД серця – симетрична гіпертрофія ЛШ, його діастолічна дисфункція з деяким зменшенням порожнини. Спостерігається передньо-систолічний рух передньої стулки мітрального клапану. Яка патологія у хворого?

A. Гіпертрофічна кардіоміопатія

B. Рестриктивна кардіоміопатія

C. Дилятаційна кардіоміопатія

D. Постінфарктний міокардіосклероз

E. * Стеноз вустя аорти

585. У хворої 37 років після фізичної перевтоми раптово з’явилось серцебиття, задишка та тупий біль в ділянці серця. Протягом 12 років знаходиться на диспансерному обліку в зв’язку з ревматизмом та мітральною вадою серця без порушень кровообігу. Об’єктивно: пульс – 96 за 1 хв., різної величини. АТ – 110-130/85 мм.рт.ст. ЧСС – 120 за 1 хв. На ЕКГ замість зубців Р зареєстровані дрібні, різної форми хвилі, інтервали R-R мають різну довжину. Який найбільш ймовірний діагноз ?

A. * Миготлива аритмія

B. Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія

C. Тріпотіння передсердь

D. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія

E. Фібриляція передсердь

586. У хворої В. 20 р. дифтерія ротоглотки, плівчаста форма, тяжкий перебіг. На 6 день хвороби з’явився біль у ділянці серця, серцебиття. PS 120 за хв., систолічний шум на верхівці серця. На ЕКГ- неповна блокада лівої ніжки пучка Гісса. Про яке ускладнення треба думати?

A. * Міокардит

B. Міокардіодистрофія

C. Інфаркт міокарда

D. Гостра серцево-судиння недостатність

E. Стеноз мітрального клапана

587. У хворої Т., 30 років через 1,5 тижня від початку захворювання важким грипом виникли

пекучий біль у ділянці серця, задишка, серцебиття, перебої в роботі серця. Об-но: акроціаноз, АТ-90\70 мм рт.ст, ЧСС-96 за хв. Тони серця глухі, над верхівкою систолічний шум. ЕКГ: вольтаж зубців значно зменшений, повна блокада ЛНПГ, поодинокі шлуночкові екстрасистоли. В крові значна еозинофілія. Ваш попередній діагноз?

A. * Міокардит

B. Перикардит

C. Кардіоміопатія

D. Ревмокардит недостатність мітрального клапана.

E. Стенокардія

588. У хлопця 17 років при профілактичному огляді виявлено інтенсивний голосистолічний шум по лівому краю грудини. Задишки, ціанозу, периферичних набряків немає. Розміри серця не збільшені, тони не змінені. На ЕКГ реєструються високі зубці R у відведеннях V5-6 . Слід шукати ехокардіографічні ознаки…

A. * Дефекту міжшлуночкової перетинки

B. Дефекту міжпередсердної перетинки

C. Стенозу легеневої артерії

D. Пролапса мітрального клапана

E. Відкритої артеріальної протоки

589. Хвора 24 років поступила в клініку із скаргами на підвищення температури тіла до 38,5 С, озноби впродовж трьох тижнів, носові кровотечі, задуху при ходьбі, загальну слабість. В анамнезі - ревматизм. Об-но: шкіра бліда, дрібні петехії, "танок каротид". Ліва межа серця зміщена вліво на 2 см від середньо-ключичної лінії. Над аортою і в т. Боткіна-Ерба – систолічний і протодіастолічний шуми. Живіт м'який, печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см, селезінка - на 2 см. Який стан розвинувся у хворої?

A. Інфекційний ендокардит

B. * Загострення ревматизму

C. Тромбоцитопенічна пурпура

D. Мікротромбоваскуліт

E. Вроджена вада серця

590. Хвора В. 65 років поступила в клініку з повторним трансмуральним інфарктом міокарда. Через 6 днів від початку захворювання з’явились інтенсивний біль у ділянці серця, задуха, знизився артеріальний тиск. При обстеженні було виявлено грубий систолічний шум над верхівкою серця з епіцентром у IV міжребер’ї зліва, який раніше не вислуховувався. Яке ускладнення виникло у хворої ?

A. * Розрив міжшлуночкової перетинки

B. Гостра аневризма серця

C. Розшаровуюча аневризма серця

D. Інфаркт правого шлуночка

E. Розрив зовнішньої стінки серця

591. Хвора М. 36 років лікується з приводу дифузного токсичного зобу протягом 5 років. Тиреостатичну терапію отримувала нерегулярно. Декілька місяців тому почали турбувати постійне серцебиття, задишка, перебої. Об’єктивно: екзофтальм, тремор витягнутих рук, шкіра темна, волога. З боку серця – тахіфарма миготливої аритмії, тони звучні, систолічний шуи в роботі серця, АТ 150/60 мм рт.ст. Печінка збільшена, набряки гомілок. Щитовидна залоза ІІ ст. еластичної консисиетнції, рухома, безболюча. Яка патологія серця у даному випадку?

A. Бактеріальний ендокардит

B. Мітральна вада серця

C. * Тиреотоксична кардіопатія

D. Атеросклеротичний кардіосклероз

E. Дилятаціяна кардіоміопатія

592. Хворий 17 років на призовній комісії поскаржився на шум в ухах, який підсилюється при фізичному навантаженні. При аускультації вислуховувся діастолічний шум над аортою. На обзорній рентгенограмі органів грудної порожнини тінь серця аортальної конфігурації, збільшені дуга аорти та лівого шлуночка. Легеневий малюнок не змінений. Пульсація аорти підсилена. Виявлені рентгенологічні зміни найбільш ймовірно відповідпють:

A. * Аортальній недостатності

B. Атеросклерозу аорти

C. Гіпертонічній хворобі

D. Декстрапозиції аорти

E. Коарктації аорти

593. Хворий 19 років поступив на стаціонарне лікування зі скаргами на задуху при малому фізичному навантаженні, підвищення температури тіла до 37,5оС, слабість. Хворіє на хронічний тонзиліт, тиждень тому було різке загострення. Об-но: помірний ціаноз; пульс-110 за хв., ослаблений І тон, систолічний шум над верхівкою. Ан.крові:лейк-8,9х10*9/л, п-9\%, с-54\%, л-21\%, м-16\%, ШОЕ- 37 мм/год. ЕКГ: ритм синусовий, Р - 0,08 с, PQ - 0,25 с, QRS - 0,09 с. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Ваш діагноз:

A. * Ревматизм.Недостатність мітрального клапана.

B. Тонзилогенна міокардіодистрофія

C. Констриктивний перикардит

D. Вегето-судинна дистонія за кардіальним типом

E. Відкритий Баталів проток

594. Хворий 32 років звернувся з скаргами на перебої в роботі серця, запаморочення, задишку при фізичному навантаженні. До цього часу не хворів. Об-но: пульс-74 за 1 хв., ритмічний. АТ–130/80 мм.рт.ст. Ліва межа відносної тупості серця на 2 см зовні від середино-ключичної ліній. При аускультації перший тон нормальної звучності, систолічний шум. На ЕКГ – гіпертрофія лівого шлуночку, ознаки порушення реполяризації в I, V5, V6 відведеннях. ЭхоКГ – асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перегородки до 1,5 см. Який найбільш імовірний діагноз?

A. * Гіпертрофічна кардіоміопатія.

B. Стеноз гирла аорти

C. Гіпертонічна хвороба.

D. Інфаркт міокарду.


595. Хворий 37 років звернувся з скаргами на задишку при незначному фізичному навантаженні, напади інспіраторної задишки в горизонтальному положенні, набряки на ногах, біль в правому підребір”ї. Хворіє з дитинства. Об-но: пульс-84 за 1 хв., ритмічний. АТ–130/80 мм.рт.ст. Права межа відносної тупості серця на 2,5 см зовні від грудини. При аускультації перший тон нормальної звучності, систолічний шум на легеневій артерії, по правому краю грудини. На ЕКГ – гіпертрофія правого шлуночку, ознаки блокади правої ніжки пучка Гіса. ЕхоКГ- гіпертрофія і дилятація правого шлуночку . Який найбільш імовірний діагноз?


B. Гіпертрофічна кардіоміопатія.

C. Недостатність мітрального клапану.


E. Коарктація аорти.

596. Хворий 44 років поступив в реанімаційне відділеня з приводу ревматичної хвороби та мітрально-аортальної вади з перевагою недостатності аортального клапану IV ступеню, в якого після фізичного навантаження розвинулась гостра лівошлуночкова недостатність. Об-но: пульс - 120 за 1 хв., ЧД – 32 в 1 хв., АТ–130/40 мм.рт.ст. Дихання везикулярне ослаблене, в нижніх відділах – вологі хрипи. З якого препарату найбільш доцільно розпочати лікування?

A. * Лазиксу

B. Строфантину

C. Дофаміну

D. Еуфіліну

E. Преднізолону

597. Хворий 61 р., надійшов у інфарктне відділення з діагнозом : Гострий передньоперегородочний інфаркт міокарду лівого шлуночка. На 4 день хвороби на фоні нарастаючого ангінозного синдрому падіння артириального тиску і прогресуючої правошлуночкової недостатності у хворого з'явився грубий пансистоличний шум переважно над верхівкою та зліва від грудини, шум прослуховався над усією ділянкою серця і проводився в міжлопаточну область. Пальпаторно визначалося систоличне

тримтіння. На ЕКГ ознаки блокади правої ніжки пучка Гіса, при визначенні вмісту кисню в правих камерах серця відмічалось збільшення його вмісту в правому шлуночку. Яке ускладнення інфаркту міокарда розвилосьу хворого?

A. Внутрішній розрив міжшлуночкової перегородки.

B. * Гостра аневризма серця.

C. Тромбоендокардит.

D. Синдром Дресслера.

E. Постінфарктна стенокардія.

598. Хворий 65 років, який більше 17 років страждає на хронічний обструктивний бронхіт, скаржиться на задуху з переважним утрудненням вдиху, відчуття важкості у правому підребер’ї, набряки гомілок та стоп. При аускультації над легенями - жорстке дихання, сухі хрипи; акцент та розщеплення ІІ тону в ІІ міжребер’ї зліва від груднини, діастолічний шум Грехема-Стіла. Які зміни на ЕКГ слід очікувати?

A. * Гіпертрофія міокарда правого передсердя та правого шлуночка

B. Екстрасистолія

C. Відхилення ЕВС вліво

D. Гіпертрофія лівого передсердя

E. Миготлива аритмія

599. Хворий 69 років, хворіє хронічним бронхітом протягом 30 років. За останні 10 років зросла кількість загострень хронічного бронхіту, з’явилась задишка в спокої, яка посилюється при фізичній нагрузці, приступи кашлю стали більш агресивними, порушився сон, з’явився тремор пальців рук. Аускультативно – діяльність серця ритмічна, акцент другого тону над легеневою артерією. Тиск у легеневій артерії становить 90/30 мм рт.ст. ЕКГ: високий Р у ІІ та ІІІ стандартних відведеннях, зниження інтервала S – Т, від’ємний зубець Т у ІІ та ІІІ відведеннях, виражений зубець S в І та Q – в ІІІ стандартному відведеннях. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.

A. * Легеневе серце

B. Міокардит


D. Бактеріальний ендокардит

E. Ревматизм мітральна вада

600. Хворий М., 40 років, вчитель. Звернувся до поліклініки для профілактичного огляду. В анамнезі часті ангіни, гострий поліартрит в дитинстві. Об'єктивно: Шкірні покриви бліді, АТ - 140/50 мм рт.ст. Пульс - 96 уд/хв, ритмічний. Розміри серця розширені вліво, над верхівкою I тон ослаблений, в т. Боткіна діастолічний шум. Який діагноз найбільш вірогідний ?

A. Гіпертрофічна кардіоміопатія.

B. Ішемічна хвороба серця.

C. Ревматизм, недостатність мітрального клапана.

D. * Ревматизм, недостатність аортального клапана.

E. Відкритий Баталів проток

601. Хворий С., 35 р., скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, масивні набряки ніг та поясниці, серцебиття. Захворів біля 2-х місяців назад, початок захворювання ні з чим не пов‘язує. Об‘єктивно: стан хворого тяжкий. Положення ортопное, анасарка, асцит. Пульс 90-100 за хв, миготлива аритмія. Ліва межа серця – по передній пахвовій лінії, права – на 2 см назовні від правого краю грудини. Тони серця ослаблені, на верхівці серця і над мечоподібним відростком вислуховується систолічний шум різної інтенсивності. АТ 105/65 мм рт. ст. Перкуторно – вкорочення нижче кута лопатки з обох сторін, дихання відповідно вкороченню ослаблене. Печінка методом балотуючої пальпації – на 9 см нижче правої реберної дуги. Температура тіла 36,4оС. Ваш діагноз?

A. Застійна дилятаційна кардіоміопатія

B. * Ексудативний перикардит


D. Ішемічна хвороба серця

E. Комбінована мітральна вада ревматичної етіології

602. Хворому П., 40 років, встановлено діагноз: «Ревматизм,неактивна фаза. Аортальна недостатність III стадії,часті епізоди серцевої астми. Хронічна застійна серцева недостатність ПА стадії, систолічний варіант, III функціональний клас».Яке лікування показане хворому:

A. консервативне — медикаментозне;

B. * протезування клапана аорти;

C. операція Бентала;

D. балонна дилатація клапана аорти;

E. санаторно-курортне

603. Чоловік 35 років звернувся до кардіолога з приводу серцебиття,болей в ділянці серця,запаморочення.Хворіє біля 10 років.При обстеженні виявили блідість шкірних покровів, наявність симптомів Мюссе і Квінке, а також діастолічний шум над аортою з розповсюдженням вліво і вниз.Який інший симптом може відповідати цьому захворюванню?

A. * Підсилена пульсація сонних артерій

B. Мерехтлива аритмія

C. Зменшення пульсового АТ

D. Гіпертрофія правого шлуночка

E. Малий твердий пульс

604. Чоловіка 42 років турбують стискаючі болі за грудиною, серцебиття. Останнім часом посилилась задишка при фізичному навантаженні, з’явились напади ядухи вночі. Інтенсивний

систолічний шум з епіцентром по лівому краю грудини не проводиться на судини шиї, ІІ тон збережений. За даними ехокардиіографії: різко виражена гіпертрофія верхньої третини міжшлуночкової перетинки, лівий шлуночок звичайних розмірів, фракція його викиду 65 %. Прогресування серцевої недостатності у хворого обумовлено:

A. * Діастолічною дисфункцією лівого шлуночка

B. Систолічною дисфункцією лівого шлуночка

C. Лівопередсердною недостатністю

D. Систолічною дисфункцією правого шлуночка

E. Легеневою артеріальною гіпертензією

605. Хворий 37 років звернувся з скаргами на задишку при незначному фізичному навантаженні, напади інспіраторної задишки в горизонтальному положенні, набряки на ногах, біль в правому підребір”ї. Хворіє з дитинства. Об-но: пульс-84 за 1 хв., ритмічний. АТ–130/80 мм.рт.ст. Права межа відносної тупості серця на 2,5 см зовні від грудини. При аускультації перший тон нормальної звучності, систолічний шум на легеневій артерії, по правому краю грудини. На ЕКГ – гіпертрофія правого шлуночку, ознаки блокади правої ніжки пучка Гіса. ЕхоКГ- гіпертрофія і дилятація правого шлуночку . Який найбільш імовірний діагноз?


B. Гіпертрофічна кардіоміопатія.

C. Недостатність мітрального клапану.


E. Коарктація аорти.

606. У хворого 40 р. на ЕхоКГ порожнина лівого передсердя 5,0; мітральний клапан фібрознозмінений, передня стулка “П-подібна”, задня підтягнута до передньої, однонаправлений їх рух. Зробіть ЕхоКГ висновок.






607. У хворого 50 р., у якого вислуховується грубий систолічний шум над верхівкою без іррадіації, на ЕхоКГ виявлено; ліве передсердя 4,5, лівий шлуночок (КДР)-7,0., гіперкінез МШП і ЗСЛШ, сепарація стулок МК, збільшення амплітуди руху ПСМК. Зробіть ЕхоКГ висновок.






608. У хворого 55 р., при ЕхоКГ виявлено; аортальний клапан ущільнений, амплітуда розходження знижена, вібрація стулок АК в систолу, товщина ЗСЛШ 1,6 см. Зробіть ЕхоКГ висновок






609. У хворого 45 р., з ревматичним анамнезом, при ЕхоКГ обстежені виявлено: просвіт аорти 4,3; гіперкінез аорти; аортальні клапани не візуалізуються; діастолічна вібрація ПСМК ; порожнина ЛШ-6,6 см. ; гіперкінез МШП і ЗСЛШ. Зробіть ЕхоКГ висновок.






610. Хворий К. 20 років оскаржиться на головний біль, носові кровотечі, відчуття пульсації в голові. При об`єктивному обстеженні відмічається недорозвиток м`язів ніг, посилення та зміщення вліво і вниз серцевого поштовху, систолічний шум, який проводиться на судини шиї, акцент ІІ тону над аортою, посилення пульсу на променевій артерії, систолічний АТ на верхніх кінцівках 150-160, на нижніх 110-100 мм.рт.ст. Діагноз?

A. * Дефект міжпередсердної перегородки

B. Дефект міжшлуночкової перегородки

C. Незарощений артеріальний протік

D. Коарктація аорти

E. Стеноз аорти

611. У хворого 40 р., з ревматичним анамнезом, при фонокардіографічному обстежені виявлено: амплітуда І тону збережена, зниження аортального комплексу ІІ тону на основі; інтенсивний ромбовидний систолічний шум з епіцентром над аортою, систолічний тон вигнання над аортою. Зробіть ФКГ висновок.






612. У хворого 40 р., з ревматичним анамнезом, при фонокардіографічному обстежені виявлено: І тон на верхівці знижений, зниження амплітуди ІІ тону на основі, патологічний ІІІ тон (протодіастолічний); безінтервальний високочастотний діастолічний шум в v точці. Зробіть ФКГ висновок.






613. У хворої 25 р., з ревматичним анамнезом, при фонокардіографічному обстежені виявлено: q-І тон=0,19”; амплітуда І тону на верхівці збільшена; збільшення амплітуди на легеневій артерії компоненту ІІ тону; мітральний звук відкриття; інтервальний спадний шум, наростаючий пресистолічний шум. Зробіть ФКГ висновок.






614. Хворий 32 років звернувся з скаргами на перебої в роботі серця, запаморочення, задишку при фізичному навантаженні. До цього часу не хворів. Об-но: пульс-74 за 1 хв., ритмічний. АТ–130/80 мм.рт.ст. Ліва межа відносної тупості серця на 2 см зовні від середино-ключичної ліній. При аускультації перший тон нормальної звучності, систолічний шум. На ЕКГ – гіпертрофія лівого шлуночку, ознаки порушення реполяризації в I, V5, V6 відведеннях. ЭхоКГ – асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перегородки до 1,5 см. Який найбільш імовірний діагноз?


B. Стеноз гирла аорти

C. Гіпертонічна хвороба.



615. Чоловік 54 років скаржиться на біль в грудній клітці, посилення задишки, кашель з харкотинням з прожилками крові. В анамнезі: тривалий кашель з гнійним харкотинням до 200 мл за

добу, більше зранку, періодичне підвищення температури тіла до 37,8°С, пітливість, озноб. Курить з 14 років. Об'єктивно: маса тіла знижена, шкіра з землистим відтінком, обличчя набрякле, пальці у вигляді “барабанних паличок”, в легенях на фоні легеневого звуку - притуплення, сухі та гучні велико- та середньо пухирчасті хрипи. В крові: лейкоцитоз, помірно прискорена ШЗЕ. Яка найбільш вірогідна причина легеневої кровотечі у хворого?

A. * Бронхоектатична хвороба

B. Туберкульоз

C. Хронічний бронхіт


E. Рак легені

616. Хворий 35 років, на 3 день захворювання скаржиться на задишку, кашель з харкотинням "рожевого” кольору, біль у лівій частині грудної клітки, озноб. На щоці - герпес. ЧД - 34/хв. Ліва половина грудної клітки відстає в диханні. Нижче кута лівої лопатки притуплення легеневого звуку, дихання послаблене, незвучна крепітація. Який попередній діагноз у хворого?

A. * Лівостороння нижньодольова пневмонія

B. Правостороння дрібно вогнищева нижньодольова пневмонія

C. Лівосторонній плеврит

D. Лівосторонній пневмоторакс

E. Абсцес нижньої частки лівої легені

617. У хворої на 4 добу після оперативного втручання з приводу кістоми правого яєчника раптово з’явились болі в правій половині грудної клітки з відходженням харкотиння рожевого кольору, підвищен_ня температури тіла до 37,7(С. Об’єктивно: притуплення легеневого звуку в нижніх відділах справа, там же вислуховуються поодинокі вологі хрипи. Яке ускладнення найбільш імовірне?

A. * Інфаркт легені

B. Пневмонія

C. Абсцес легені


E. Пневмоторакс

618. У 53-ти річного чоловіка під час проведенні профілактичного огляду було виявлено тінь до 0,7 см у третьому сегменті правої легені, малої інтенсивності на фоні посиленого легеневого малюнка. При попередньому рентгенологічному обстеженні рік тому зміни на рентгенограмі були відсутні. Про яке захворювання слід думати насамперед?

A. * Вогнищевий туберкульоз


C. Периферійний рак

D. Аспаргільоз

E. Інтерстиціальне захворювання легенів

619. Хворий 42 років скаржиться на підвищену температуру тіла до 38,20С, сухий кашель, пітливість вночі, схуднення, слабкість. Проведено 2 курси антибактеріальної терапії аугментином та сульбактомаксом, які виявились мало ефективними. Об’єктивно: перкуторно спереду над ключицею притуплення перкуторного звуку. Над цією ж ділянкою та в міжлопатковій ділянці прослуховується жорстке везикулярне дихання, після покашлювання поодинокі вологі хрипи. На рентгенограмі органів грудної клітки у верхній частці лівої легені негомогенна інфільтративна тінь, малої інтенсивності. Аналіз крові: лейкоцити – 5,6 х 109/л, е – 3%; п – 7%; с – 65%; л – 17%; м – 8%; ШОЕ – 27 мм/год. Ваш попередній діагноз?

A. * Інфільтративний туберкульоз


C. Еозинофільний інфільтрат


E. Тромбемболія легеневої артерії

620. Хворий 35 років, при зверненні до дільничного терапевта пред’являє скарги на підвищення температури тіла до 37,30С протягом останніх 2-х тижнів, сухий кашель, загальну слабкість, пітливість. Об’єктивно: загальний стан хворого задовільний, Перкуторно над легенями відмічається ясний легеневий звук, аускультативно – везикулярне дихання. В загальному аналізі крові: лейкоцити – 13,0х109/л, еритроцити – 4,5,0.1012/л, ШОЕ – 18 мм/год. Яке додаткове дослідження необхідно першочергово призначити хворому для встановлення діагнозу?

A. * Рентгенограма органів грудної клітки

B. Проба манту з 2 то ппд-л

C. Дослідження функції зовнішнього дихання

D. Повторити загальний аналіз крові

E. Комп’ютерна томографія

621. Хворий скаржиться на підвищення температури тіла до 39оС, кашель з виділенням слизового харкотиння, біль в грудній клітці справа. Протягом тижня отримував антибіотики - без ефекту. Об’єктивно: притуплення перкуторного звуку між лопатками, там же нечисленні вологі дрібноміхурчасті хрипи. На рентгенограмі органів грудної клітки на всьому протязі легень, але більше у верхніх відділах, вогнища малої інтенсивності з нечіткими контурами і просвітленнями в центрі. Загальний аналіз крові: лейкоцити 11,2х109/л, ШОЕ 30 мм/год. Про яке захворювання слід подумати?

A. Міліарний карциноматоз

B. Міліарний туберкульоз

C. Пневмонія

D. * Дисемінований туберкульоз легень

E. Рак легені

622. Хворий Н, 32 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 39 °С, задишку, непродуктивний кашель. Захворів 2 дні тому. Об'єктивно: перкуторно над легенями справа притуплення легеневого звуку, аускульта-тивно - дрібнопухирцеві хрипи справа. ЧД - 26/хв. Яке дослідження легень доцільно провести першочоргово?

A. Спірографію

B. Бронхографію


D. * Рентгенографію

E. Пневмотахометрію

623. Хворий 40 р., скаржиться на підвищення температури до 39,5 °С, кашель з виділенням "іржавого" харкотиння, задишку, герпетичне висипання на губах. ЧД - 32/хв. Справа під лопаткою посилення голосового тремтіння, там же притуплення перку-торного звуку, аускультативно на фоні бронхіального дихання - крепітація. Аналіз крові: Л -14х109/л, ШОЕ-35 мм/год. Ваш попередній діагноз?



C. Туберкульоз легені



624. Чоловік 38 років, скаржиться на приступоподібний кашель з невеликою кількістю "іржавого" харкотиння, біль у правому боці, пов'язаний з глибоким диханням і кашлем. Занедужав гостро після переохолодження. Об'єктивно: температура - 39,2 °С, ЧДР - 22/хв., пульс - 114/хв., АТ -110/70 мм рт. ст. Шкіра волога, гіперемія щік. При аускультації справа в нижніх відділах легенів – вологі звучні дрібнопухирцеві хрипи. Який збудник найбільш імовірно викликав захворювання?



C. Клебсієла


E. Ентерокок

625. Хвора 38 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 37,9°С, кашель з виділенням невеликої кількості харкотиння слизово-гнійного характеру, біль у правому боці. Хворіє 5 днів, після переохолодження. При огляді: акроціаноз губ. Пульс - 96/хв. АТ - 120/80 мм рт. ст. Праворуч нижче кута лопатки відзначається посилення голосового тремтіння, укорочення перкуторного звуку, вологі дрібнопухирчасті хрипи. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Ателектаз правої легені

B. Правосторонній ексудативний плеврит

C. Абсцес правої легені

D. * Позашпитальна правобічна часткова пневмонія

E. Інфільтративний туберкульоз легень

626. 27-річний чоловік скаржиться на загальну слабкість, підвищення температури тіла до 38-39 °С, сухий кашель, біль в грудній клітці справа при глибокому диханні та кашлі. Захворів гостро 4 дні назад після переохолодження. Температура - 38,4 °С, АТ -130/80 мм рт. ст., пульс - 94/хв., ЧД -20/хв. В підлопатковій ділянці справа перкуторно притуплення легеневого звуку, при аскультації дихання везикулярне ослаблене. Який з перерахованих діагнозів є найбільш імовірним:

A. Гостре респіраторне захворювання

B. Бронхіт

C. * Пневмонія

D. Бронхіоліт

E. Сухий плеврит

627. Хворий 22 років, захворів влітку гостро (працював кондиціонер): висока температура, задишка, сухий кашель, плевральний біль, міалгії, артралгії. Об'єктивно: справа вологі хрипи, шум тертя плеври. Рентгенологічне тривало зберігається інфільтрація нижньої частки. У крові: Л - 11х109/л, п/я - 6%, с/я - 70%, л - 8%, ШОЕ -42 мм/год. Який етіологічний чинник захворювання?

A. Пневмокок

B. Мікоплазма

C. Стрептокок

D. Стафілокок

E. * Легіонера

628. Жінка 36 років, упродовж тижня знаходиться дома з приводу ГРВІ. Під час чергового відвідування лікаря скаржиться на кашель із невеликою кількістю слизово-гнійного харкотиння, слабість. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Т - 37,2 °С. ЧД - 18/хв., ЧСС - 80/хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. В легенях дихання везикулярне, із жорстким відтінком, поодинокі сухі хрипи. Тони серця приглушені, ритм правильний. Яка тактика ведення хворої?

A. Продовжити листок непрацездатності

B. Закрити листок непрацездатності і виписати на роботу

C. Направити на консультацію до пульмонолога

D. Госпіталізувати до пульмонологічного відділення

E. * Призначити антибактеріальну терапію

629. Хворий 45 р., захворів гостро після переохолодження. Т-38,70С. При кашлі виділяється мокротиння з неприємним запахом. Справа вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи. В крові: Л-16,0х109/л, н.п.я.-12%, ШОЕ-52 мм/год. Ro: в 3-му сегменті справа визначається фокус затемнення 3 см малої інтенсивності з нечіткими рівними контурами і просвітленням в центрі. Яке захворювання найбільш ймовірне?

A. * Абсцедуюча пневмонія

B. Інфільтративний туберкульоз

C. Периферичний рак легень

D. Ехінококова кіста

E. Кіста легені

630. У хворої 28 років спостерігається підвищення температури тіла до 38°С, кашель з відходженням гнійного харкотиння, виражена слабкість, задишка, біль у грудній клітці під час дихання. Аускультативно - вкорочення перкуторного звуку у нижніх відділах лівої легені, дрібнопухирцеві вологі хрипи. Який діагностичний прийом є найбільш важливим для встановлення діагнозу?

A. Аналіз харкотиння на мікрофлору

B. Спірографія

C. Пневмотахометрія


E. * Рентгенологічне обстеження

631. Чоловік 32 років викликав дільничного лікаря у зв'язку з вираженою слабістю, підвищенням температури. Також скаржиться на кашель із мізерним слизово-гнійним харкотинням. Два тижні тому переніс ГРВІ, приймав сульфадиметоксин, ревіт. Об'єктивно: і - 37,8 °С. ЧД - 20/хв. ЧСС - 90/хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. Справа нижче кута лопатки вкорочений перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, голоснідрібнопухирчасті хрипи. Тони серця приглушені, ритм правильний, помірна тахікардія. Яке додаткове обстеження найбільш доцільно призначити для уточнення діагнозу?



C. * Рентгенографію органів грудної клітки

D. Загальний аналіз сечі

E. Загальний аналіз харкотиння

632. Чоловік 45 років, поступив у лікарню зі скаргами на біль, що виник раптово у лівій половині грудної клітки та епігастральній ділянці, задишку, нудоту, одноразову блювоту. Захворів гостро, після підняття великої ваги. Об'єктивно: дихання поверхневе, ЧД -38/хв., ліва половина грудної клітки відстає при диханні, при перкусії тимпанічний звук, дихання не прослу-ховується. Пульс - 110/хв., слабкого наповнення. АТ - 100/60 мм рт. ст., незначне зміщення серця вправо, тони глухі. Яке обстеження доцільно провести в першу чергу?

A. Бронхоскопію

B. Електрокардіографію

C. * Рентгенографію

D. Езофагогастроскопію

E. УЗД черевної порожнини

633. Хвора 47 років, скаржиться на кашель з відділенням гнійного харкотиння до 0,5 л на добу, біль в нижній ділянці лівої половини грудної клітки, періодичне підвищення температури тіла. Яке обстеження буде найбільш інформативним для постановки діагнозу?

A. Рентгенограма легенів

B. Бронхоскопія

C. * Бронхографія

D. Плевральна пункція

E. Дослідження харкотиння

634. Чоловік 27 років, скаржиться на кашель з виділенням "іржавої" мокроти, біль в грудній клітці при диханні, підвищення температури тіла до 39°С. Захворів гостро після переохолодження. Об'єктивно: ЧД - 30/хв., ЧСС - 92/хв., АТ - 130/80 мм рт. ст. В легенях справа від 4 ребра донизу підсилене голосове тремтіння, притуплення перкуторного звуку, бронхіальне дихання. З чого найдоцільніше почати лікування?

A. * Амоксицилін

B. Плевральна пункція

C. Гентаміцин

D. Амінокапронова кислота

E. Бісептол

635. Чоловік 46 років, скаржиться на раптовий біль у верхній частині живота, нудоту, одноразову блювоту, слабкість. Об'єктивно: стан середньої важкості, температура тіла 38 °С, дихання поверхневе, ЧДР - 28/хв. Праворуч нижче кута лопатки притуплення легеневого звуку, крепітація. Пульс - 92/хв. АТ - 120/70 мм рт. ст. Тони серця приглушені. Живіт здутий, помірно напружений в епігастральніи ділянці та правому підребер'ї. На ЕКГ: негативні зубці Т. Яка найбільш вірогідна причина гострого абдомінального болю?

A. * Нижньодольова плевропневмонія



D. Інфаркт міокарда


636. У пацієнта 27 років, який зловживає алкоголем, діагностована право стороння нижньочасткова пневмонія. На рентгенограмі інфільтративні зміни справа у С6 і С10. Раніше захворювань бронхолегеневої системи не спостерігалось. З якого препарату слід розпочинати антибактеріальну терапію?

A. Бісептол

B. Гентаміцин

C. * Амоксиклав

D. Тетрациклін

E. Цепорин

637. Чоловік 28 років з полінаркотичною залежністю скаржиться на кашель з помірною кількістю "іржавого" харкотиння, біль у грудній клітці, який посилюється на вдиху, задишку, слабкість, підвищення температури. Захворів 4 дні тому після переохолодження, коли з'явився головний біль, озноб, температура підвищилась до 39,9 °С. Лікувався вдома, самопочуття прогресивно погіршувалося, на 4-й день, госпіталізований. Об'єктивно: стан важкий. Шкірні покриви бліді. ЧД - 26/хв. ЧСС - 108/хв., АТ -105/80 мм рт. ст. Справа нижче кута лопатки підсилене голосове тремтіння, вкорочений перкуторний звук, везикулобронхіальне дихання. Тони серця приглушені, ритм правильний, помірна тахікардія. Найбільш вірогідний діагноз:

A. * Пневмонія


C. Абсцес легені


E. Ексудативний плеврит

638. Жінка 32 років, скаржиться на кашель із скудним харкотинням, слабкість, підвищення температури. Тиждень тому перенесла ГРВІ, приймала сульфадиметоксин, полівітаміни. Об'єктивно: Т - 38,4 °С. ЧД -22 дих/хв. ЧСС - 90/хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. Зліва нижче кута лопатки підсилене голосове тремтіння, вкорочений перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, голосні дрібно-пухирчасті хрипи. Тони серця приглушені, ритм правильний, помірна тахікардія. Найбільш вірогідний діагноз:






639. Жінка 45 років, скаржиться на кашель із мізерним слизво-гнійним харкотинням, виражену слабкість, підвищення температури, що супроводжуються ознобом, запамороченням. Об'єктивно: і - 38 °С. ЧД - 22/хв. ЧСС - 90/хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. Справа нижче кута лопатки підсилене голосове

тремтіння, вкорочений перку-торний звук, ослаблене везикулярне дихання, голосні дрібнопухирчасті хрипи в невеликій кількості. Тони серця приглушені, ритм правильний, помірна тахікардія. Лікар припустив у хворої пневмонію. Наявність якого синдрому дозволила виставити діагноз?

A. * Ущільнення легеневої тканини

B. Інтоксикаційного

C. Запалення

D. Порушення бронхіальної прохідності

E. Дихальної недостатності

640. Чоловік 60 років, знаходиться в терапевтичному відділенні з приводу правобічної нижньодольової крупозної пневмонії. Самопочуття хворого під впливом терапії поліпшилось. Під час обходу лікар сказав, що з'явились ознаки розрішення пневмонії. Які аускультативні дані найбільш вірогідно дозволили зробити таке припущення?

A. Поява ослабленого дихання


C. * Поява крепітації


E. Поява сухих хрипів

641. Під час епідемії грипу у хворого Г., 59 р., після зниження лихоманки появився біль в грудній клітці, кашель з жовто-зеленим харкотинням 100 мл на добу, інколи домішки крові. Об'єктивно: ЧД - до 36/хв. Над легенями справа під лопаткою притуплення перкуторного звуку, жорстке дихання, середньо і великопухирцеві хрипи. Аналіз крові: Л - 18,6х109/л, ШОЕ -64 мм/год. Аналіз харкотиння: Л - 80-100 в п/з, Ер - 40-50 в й/з, еласт. волокна, коки. Рентгенологічне: корені розширені, справа нижня доля неоднорідно затемнена з двома ділянками просвітлення. Який найбільш імовірний попередній діагноз?

A. Периферичний рак нижньої частки правої легені

B. Інфільтративний туберкульоз легень у фазі розпаду


D. * Правостороння нижньочасткова пневмонія з абсцедуванням

E. Інфаркт-пневмонія

642. У чоловіка 40 років раптово піднялася температура до 39 °С. Озноб, головний біль, біль у боці, який посилюється при глибокому вдиху, задишка, кашель. Пульс - 120/хв. ШОЕ -ЗО мм/год. На Рентгенограмах у перші дні захворювання в нижніх частках легень (справа і зліва) затемнення без чітких контурів, посилення легеневого малюнка, корені розширені. Через 10 днів після антибактеріальної та протизапальної терапії рентгенологічно спостерігається позитивна динаміка. Ваш діагноз:


B. * Пневмонія



E. Бронхоектатична хвороба643. Чоловік, 45 років, діагноз: “Дилатаційна кардіоміопатія, фібрилляція передсердь, СН ІІ Б, ФК ІV, систолічний варіант”. В анамнезі ангіоневротичий набряк при вживанні еналаприлу. Вкажіть препарат вибору для лікування серцевої недостатності.

A. * Лозартан

B. Амріон

C. Нітрати

D. Аміодарон

E. Нітропруссид натрію

644. Жінка А. 35 років після помірного фізичного навантаження (стояння протягом 30 хвилин) раптово відчула загальну слабість, запаморочення, шум в вухах, покрилась холодним липким потом. Об'єктивно: АТ 80/40 мм рт ст., пульс 60 за хвилину, ритмічний, слабкого наповнення, ледь пальпується, дихання поверхневе, рідке. Вкажіть медикамент для надання невідкладної допомоги.

A. * Кордіамін

B. Нітрогліцерин

C. Клофелін

D. Кордарон


645. У хворого на гіпертонічну хворобу, поступово з’явилася задишка при навантаженні, сухий нападоподібний кашель. Об’єктивно: незначне ослабленння, І тону над верхівкою і акцент ІІ тону над аортою і короткий систолічний шум. На ЕКГ - відхилення електричної осі серця вліво, висока амплітуда зубців R в лівих відведеннях. При ехокардіокопії - дилатація лівого передсердя помірна, розміри шлуночків нормальні, потовщення задньої стінки лівого шлуночка і міжшлуночкової перегородки, фракція викиду 50%. Визначити варіант дисфункції міокарда

A. * Дістолічна дисфункція лівого шлуночка

B. Систолічна дисфункція лівого шлуночка

C. Дістолічна дисфункція првого шлуночка

D. Систолічна дисфункція правого шлуночка

E. Змішана дисфункція обох шлуночків

646. У хворого після перенесеного Q-інфаркту міокарда стала турбувати задишка при незначних навантаженнях,нічні напади сухого кашлю, відчуття хрипів у грудній клітці і ортопное. При огляді - акроціаноз, ЧСС 96 за 1 хв., тахікардія ослаблення І тону над верхівкою, вислуховується ІІІ тон. В легенях в базальних відділах незвучні хрипи. При ехокардіоскопії дилатація лівого шлуночка,

витончення і дискінезія міжшлуночкової перегородки, фракція викиду - 39%. Визначити варіант дисфункції міокарда

A. * Систолічна дисфункція лівого шлуночка

B. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка

C. Дістолічна дисфункція правого шлуночка

D. Систолічна дисфункція правого шлуночка

E. Змішана дисфункція обох шлуночків

647. У хворого після перенесеного Q-інфаркту міокарда стала турбувати задишка при незначних навантаженнях, нічні напади сухого кашлю, відчуття хрипів у грудній клітці і ортопное. При огляді - акроціаноз, ЧСС 96 за 1 хв., тахікардія ослаблення І тону над верхівкою, вислуховується ІІІ тон. В легенях в базальних відділах не звучні хрипи. При ехокардіоскопії дилятація лівого шлуночка, витончення і дискінезія міжшлуночкової перегородки, фракція викиду - 39%. Якому препарату слід надати перевагу для лікування дисфункції міокарда?

A. * еналаприл

B. анаприлін

C. дігоксин

D. триметазидин

E. нітросорбід

648. Хвора, 63 років, лікується в кардіологічному відділенні з приводу гіпертонічної хвороби, ІІІ ст., постінфарктного кардіосклерозу.скарги на задишку в стані спокою, набряки на ногах.. Об’єктивно: акроціаноз, ортопное, асцит, тугі, “холодні” набряки на ногах. Пульс – 104 за хв., аритмічний, АТ 140/100 мм рт.ст. Ліва межа серця на середньоключичній лінії. Тони серця глухі, діяльність аритмічна, дефіцит пульсу – 6-8 уд. за хв. В легенях в нижніх відділах –дрібнопухирчасті вологі хрипи. Печінка на рівні пупка. Який діуретик найбільш показаний хворій?

A. * Торасемід

B. Верошпірон

C. Індапамід

D. Арифон-ретард

E. Етакринова кислота

649. Хворий А., 58 років, доставлений швидкою допомогою: виражені задишка в спокої, акроціаноз, набухання шийних вен, асцит, набряки на ногах. Пульс слабкий, АТ 60/20 мм рт. ст.. В легенях маса вологих хрипів. Хворіє на ревматизм, 8 років тому від протезування клапана аорти відмовився. Призначте першочергове лікування.

A. * Допмін, дігоксин, гепарин, кисень

B. Поляризуюча суміш, дігоксин, лазикс, кисень

C. Поляризуюча суміш, лазикс, преднізолон, кисенькисень

D. Допмін, лазикс, гепарин, кисень

E. Дігоксин, торасемід, ізокет, кисень

650. Хворий поступив із ознаками декомпенсованої застійної серцевої недостатності. Шляхом застосування фуросеміду (парентерально), каптоприлу та дигоксину кровообіг швидко компенсовано, однак розвинулася артеріальна гіпотензія, хворий скаржиться на головокружіння, особливо при переході з горизонтального у вертикальне положення. Як у даному випадку доцільно модифікувати лікування ?

A. * Зменшити дозу діуретика

B. Відмінити каптоприл

C. Замінити капроприл на нітрати

D. Модифікувати лікування недоцільно

E. Зменшити дозу каптоприлу

651. Хворий 40 років після травми грудної клітини (падіння з велосипеду 6 місяців тому) почав скаржитись на задишку, набряки ніг, збільшення живота. Обєктивно: ціаноз губ. На шиї – здуті вени, непульсуючі. Межі серця зміщені в обидва боки. Тони ослаблені, шумів немає. Пульс 110 за хв., на вдиху практично не пальпується. АТ-96/50 мм рт.ст. На гомілках набряки. Печінка + 5см. Який патогенетичний механізм розвитку подібної клінічної картини?

A. * Діастолічна дисфункція серця.

B. Навантаження серця об'ємом.

C. Первинно-м'язева серцева недостатність.

D. Порушення серцевого ритму.

E. Перевантаження серця тиском (ТЕЛА).

652. Хвора 17 років за два тижні до госпіталізації хворіла на ангіну з тяжким перебігом. Стан тяжкий. Набряків, пастозності немає. Межі серця розширені. Серцевий поштовх розлитий. Тони серця - "хлопаючий" I тон на верхівці серця, «дуючий» систолічний шум на верхівці серця з iрадiацiєю в ліву пiдпахвинну ділянку. Печінка по краю реберної дуги. Поставити діагноз.

A. Гострий неревматичний кардит. Вогнищева форма.

B. Мiокардiопатiя, дилятацiйна форма. Н2 Б

C. * Ревматизм, ревматичний ендомiокардит. Н 0

D. Бактеріальний ендокардит, первинно-хронічний перебіг, недостатність мітрального клапану.Н1

E. Пролабування мітрального клапану. Недостатність мiтрального клапану внаслідок відриву хорд. Н 2 Б.

653. Хворий 17 років скаржиться на задишку під час ходіння, набряків на гомілках. Раніше нічим

не хворів. Хвороба почалась поступово. Об-но: Акроціаноз. Межі серця поширені у всі сторони, ліва досягає lin. axillaris anterior. Тони серця ослаблені, у т. Боткіна і на верхівці м’який систолічний шум, ЧСС= Рs =94 за 1 хв., АТ 120/80 мм рт.ст. Печінка + 3 см, гомілки помірно набряклі. На ЕхоКГ велике розширення порожнин серця , невелика гіпертрофія стінки лівого шлуночка. У крові - Hb - 135 г/л, Л - 6,5 тис., ШОЕ - 7 мм/год. Укажіть найбільш імовірний діагноз:

A. Мітральна вада серця

B. Міокардіодистрофія тонзилогенна

C. Інфекційно-алергічний міокардит

D. * Дилатаційна кардіоміопатія

E. Кардіосклероз постміокардитичний

654. Хворий 46 років, скаржиться на біль в серці, який виникає через 3-5 годин після фізичного навантаження, супроводжується серцебиттям, перебоями в роботі серця, не зникають після прийому валідолу. Обєктивно: ліва межа відносної серцевої тупості знаходится на 1 см зовні від лівої середньо ключичної лінії. Загальний аналіз крові та сечі без змін. УЗД серця – ТМШП – 1,6 см, ТЗСЛШ – 1,4 см. Який найбільш ймовірний діагноз?


B. ІХС. Стенокардія напруги, II фк.

C. Атеросклеротичний кардіосклероз.

D. Вірусний міокардит.

E. Вроджена вада серця.

655. Хворий, 45 р., скаржиться на задишку в спокої, напади серцебиття, набряки на ногах, збільшення в об‘ємі живота. Об’єктивно: стан важкий, акроціаноз. Пульс – 90 за хв, аритмічний, ДП – 20 за хв. І тон ослаблений над верхівкою, вислуховується систолічний шум. АТ- 115/90 ммрт.ст. Печінка збільшена, болюча. Асцит. Хворий зловживає алкоголем. Відмічена рефрактерність до терапії. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. * Алкогольна кардіоміопатія

B. Ішемічна хвороба серця

C. Вроджена вада серця

D. Міокардит

E. Гіпертрофічна кардіоміопатія

656. Хвора 36 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, серцебиття, помірний ниючий біль в області серця, підвищення температури тіла, загальну слабкість, підвищену втомлюваність. Хворіє близько двох тижнів після перенесеного грипу. Об’єктивно: Т- 37,2°С, ЧД – 26 за 1 хв., пульс – 108 за 1 хв., ЧСС – 108 за 1 хв., АТ – 110/70 мм рт. ст. Ортопное. Акроціаноз. Дихання везикулярне, в нижніх відділах послаблене, поодинокі не звучні дрібно пухирчасті хрипи. Розширення меж серця вліво і вправо. Тони серця послаблені, тахікардія. Печінка на 4 см нижче правої реберної дуги. ЕКГ – синусова тахікардія, P-Q – 0,22 сек., негативний зубець Т у відведеннях V5-V6. Який варіант клінічного перебігу міокардіту у данної хворої?

A. * Декомпенсаційний

B. Псевдокоронарний.

C. Аритмічний

D. Малосимптомний.

E. Змішаний.

657. Хворий М., скаржиться на болі в ділянці серця, виражену кволість, температуру тіла до 39°С. В анамнезі пневмонія, яку лікував амбулаторно. Об’єктивно: акроціаноз, в легенях везикулярне дихання, ЧСС 96 за 1 хв, тони серця глухі, в 3-4 міжребір’ї вислуховується шум тертя перикарду. Яке ускладнення виникло у хворого після перенесеної пневмонії?

A. * Гострий перикардит

B. Гострий міокардит

C. Інфаркт міокарду

D. Пневмоторакс

E. Плеврит

658. Хворий 36 років скаржиться на фібрильну лихоманку протягом 6 тижнів, серцебиття, задишку. Хворий протягом 10 років вживає наркотичні засоби. Під час аускультації серця I тон ослаблений, систолічний шум у IV точці, набряки на стопах та гомілках, печінка збільшена на 3 см. Про яке ураження серця слід думати?

A. * Недостатність 3-стулкового клапану

B. Перикардит

C. Міокардит

D. Недостатність 2-стулкового клапану

E. Недостатність аортального клапану

659. Дівчина 18 років скаржиться на колючий біль у ділянці серця, порушення ритму, підвищену втомлюваність. Вважає себе хворою 3 тижні. Більше місяця тому - ГРЗ. Об’єктивно: Шкіра звичайного кольору. У легенях везикулярне дихання. Межі серця не змінені, тони ослаблені, м’який систолічний шум на верхівці та в т. Боткіна, ЧСС= 98 за 1 хв., поодинокі екстрасистоли, АТ 120/80 мм рт.ст. Печінка не пальпується, набряків немає. У крові Нв - 125 г/л, Л - 6,7 тис., ШОЕ 21 мм /год. На ЕКГ - синусна тахікардія, шлуночкові екстрасистоли. ЛОР – хронічний тонзиліт. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз

A. Гіпертрофічна кардіоміопатія

B. * Інфекційно-алергічний міокардит

C. Перикардит

D. Ревматизм, мітральна недостатність

E. НЦД

660. Хвора 25 років скаржиться на постійний біль в верхівці серця, перебої в його роботі, задишку при ходьбі, слабкість. Хворіє 2 тижні після “переохолодження ”. При обстеженні серцева тупість зміщена праворуч на 2 см, ліворуч на 1,5 см. І тон на верхівці ослаблений, там же систолічний шум, ЧСС=Рs=96 за 1 хв., поодинокі екстрасистоли. В аналізах крові і сечі змін немає. На ЕКГ: ритм синусовий, неправильний, Р-Q – 0,24 с, QRS – 0,1 с, амплітуда R знижена, T – вирівняний у всіх стандартних відведеннях. Лікування почнемо з:

A. Глюкортикостероїдів

B. Серцевих глікозидів

C. Амінохінолонамів

D. * Антибіотиків

E. Верапамілу

661. Хворий 30 років, скаржиться на пекучий, стискаючий біль в ділянці серця. Непокоїть задишка при фізичних навантаженнях. Захворів біля 3 тижнів після захворювання, яке супроводжувалося ознобом та кашлем. При огляді шкіра бліда, акроціаноз. Межі серця зміщені вліво. Тони послаблені, трьохчленний ритм. На ЕКГ ритм синусовий, повна блокада лівої ніжки пучка Гіса. Сформулюйте попередній діагноз:

A. * Гострий інфекційно-алергічній міокардит.

B. Вроджена вада серця.

C. Кардіалгія.

D. Дилятаційна кардіоміопатія.

E. Хронічна ревматична хвороба серця

intranet.tdmu.edu.uaintranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/policlin... · Web viewВ...

Documents

Transcript of intranet.tdmu.edu.uaintranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/policlin... · Web viewВ...