План роботи

Вступ 3

1. Метод проектів і особливості його застосування в навчанні

природничим дисциплінам 7

1.1. З історії виникнення проектної педагогіки 7

1.2. Мета і завдання проектної технології 9

1.3. Основні вимоги до використання методу проектів в навчанні

природничим дисциплінам 10

1.4. Класифікації типів проектів 13

1.5. Етапи роботи над проектом 17

2. Використання проектної технології в навчанні біології і хімії

(з досвіду роботи) 21

2.1. Пізнавальний інтегрований проект «Життя прекрасне!»

з використанням комп’ютерних технологій 21

2.2. Дослідницький проект «Екологічна грамотність населення» 32

2.3. Творчий проект з хімії «Вода знайома і незнайома» 34

Висновки 35

Список використаних джерел 36

3

Вступ

З перетворенням України на самостійну державу освіта стала власною

справою українського народу. Розбудова системи освіти, її докорінне

реформування мають стати основою відтворення інтелектуального,

духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури

на світовий рівень, національного відродження, становлення державності та

демократизації суспільства в Україні.

Національна доктрина розвитку освіти на Україні визначає головну мету

української системи освіти: «створити умови для розвитку і самореалізації

кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні

навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності

громадянського суспільства»1. Для виконання цієї мети необхідно

реформувати й модернізувати навчально-виховний процес з урахуванням

сучасних досягнень науки, педагогічної теорії, соціальної практики, техніки і

технології; створювати і впроваджувати сучасні освітні, зокрема

інформаційні технології навчання. «Основою всіх перетворень -

відзначається в Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи – має

стати реальне знання потенційних можливостей дітей, прогнозування потреб

і моделей розвитку особистості. Саме на цьому ґрунтується застосування

особистісно орієнтованих педагогічних технологій» 2.

До особистісно орієнтованих педагогічних технологій належить також і

проектна технологія, яка сприяє вивільненню творчого потенціалу учня,

надає можливість вільного вибору у прийнятті певних рішень.

Актуальність обраної теми обумовлюється рядом факторів:

необхідністю не стільки передавати учням суму тих чи інших знань, скільки

_________________________________________________________________1 Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – К.:

Шк.світ, 2001. – С. 2.2 Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи // Директор

школи. – 2002. - №1(193). – С. 11.

4

навчити одержувати ці знання самостійно, уміти користуватися здобутими

знаннями для розв’язування нових пізнавальних і практичних задач, чому

сприяє у повній мірі проектна технологія;

важливістю одержання учнями комунікативних навичок і вмінь, тобто вмінь

працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні ролі;

значущістю для розвитку людини вміння користуватися дослідницькими

методами: збирати необхідну інформацію, факти, уміти їх аналізувати з

різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки;

недостатнім використанням проектної технології у навчально-виховному

процесі сучасної школи.

Мета роботи: висвітлення проблеми проектної технології в навчанні

природничим дисциплінам.

Завдання роботи:

1. Ознайомити з історією розвитку проектної технології.

2. Розкрити суть, завдання методу проектів і особливості його

застосування у навчанні природничих наук на основі аналізу

літературних джерел.

3. Привести приклади використання методу проектів в навчанні біології і

хімії з власного досвіду.

4. Сприяти підвищенню педагогічної культури читачів.

Дана тема опрацьована раніше вченими і учителями-новаторами. Один з

основоположників методу проектів В. Х. Кілпатрік вважав його кроком до

зламу авторитарності в навчально-виховному процесі, зазначав, що «на

виховання необхідно дивитися як на саме життя, а не на як підготовку до

подальшого життя»1.

__________________________________________________________________1Килпатрик В.Х. Метод проектов: Применение целевой установки в

педагогическом процессе / Пер. с англ. изд. Е. Н. Янжул – Л.: Блокгауз –

Ефрон, 1925. – С. 17.

5

Складаючи та виконуючи творчі проекти, учні задовольняють свої інтереси

та потреби, розв’язують внутрішні суперечності зі світом природи. Але на

цьому творчий процес взаємодії з природою не закінчується. У процесі

задоволення потреб та інтересів в особистості виникають нові потреби та

інтереси, подібно до того, як розв’язування одних суперечностей зумовлює

інші. В. Х. Кілпатрік назвав цей процес «просуванням» особистості, коли

людина починає помічати те, чого раніше не бачила, і робити те, чого раніше

не могла зробити, - таким має бути справжній процес виховання»1.

Проектна діяльність передбачає великі можливості для розвитку творчих

здібностей особистості. Л. С. Виготський наголошує: «Для кожної дитини

необхідно розкривати життя як систему творчості, постійного комбінування

та створення нових форм поведінки. Творчість – це діяльність, що приводить

до створення, відкриття чогось нового, оригінального, унікального,

невідомого для суб’єкта діяльності»2 .

Стратегії та змісту проектувальної діяльності присвячена робота

Бедерханової В.П. і Бондарева П.Б. Вони виділяють два стратегічні напрями

у сучасному проектуванні: «Перший – проектування і створення проектів в

інтенсивних формах (інноваційні, продуктивні ігри та ін.). Другий –

покрокове спільне проектування освітнього процесу всіма його

учасниками»3.

Метод проектів і особливості його використання є предметом

дослідження Хуртенко Л. О., вчителя хімії Смілянського ліцею Черкаської

області. На думку автора «метод проектів завжди припускає розв’язування

деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних

методів, а з іншого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки,

__________________________________________________________________1Килпатрик В.Х. Указ. соч. – С. 28.2 Виготський Л.С. Педагогічна психологія. – М.: Мир, 1996. – С. 213.3 Бедерханова В.П., Бондарев П.Б. Педагогическое проектирование в

инновационной деятельности: Учебное пособие. – М.: Мир, 2000. – С. 3.

6

техніки, технології, творчих галузей»1.

О. І. Захарченко у статті «Метод проектів» вважає: «Хто прагне дійсно

чогось навчити, так чи інакше приходить до методу проектів. Саме він дає

можливість дитині проявити свої знання та вміння, відчути власну

значущість і повірити у необхідність вчитися. Цей метод завжди

результативний, якщо ним добре оволодіє вчитель»2.

І. І. Недільська у статті «Методи проектної діяльності та моделювання у

практиці викладання біології» визначає сучасну проектну діяльність як

«дидактичний засіб формування певних якостей особистості, активізації

пізнавального інтересу. Проектний метод пропонує використання

навколишнього середовища як лабораторії, де твориться пізнання»3.

Матеріал, що пропонує Л. І. Стеців, нагадує теоретичні основи методу і

збагачує досвід читачів практичними порадами: «Під час організації

навчального проектування вчитель виконує такі функції: допомагає учням у

пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом, координує весь процес

роботи над проектом, підтримує й заохочує учнів»4.

До висвітлення проблем проектної технології зверталося багато інших

авторів. Таким чином, тему можна вважати достатньо теоретично

розробленою. Потребує детальної розробки практичний аспект її реалізації.

Структура роботи наступна: план роботи, вступ, основна частина,

висновки, список використаних джерел. Робота призначена для вчителів

природничих наук.

__________________________________________________________________1Хуртенко Л.О. Метод проектів і особливості його використання // Хімія. –

2005. - №21(105). – С. 2.2Захарченко О.І. Метод проектів // Завуч. – 2003. - №32(182). – С. 15.3Недільська І.І. Методи проектної діяльності та моделювання у практиці

викладання біології // Біологія. – 2007. - №10(166). – С. 2.4Стеців Л. І. Реалізуємо метод проектів // Директор школи. – 2005. -

№40(376). – С. 19.

7

1. Метод проектів і особливості його застосування

в навчанні природничим дисциплінам

1.1. З історії виникнення проектної педагогіки

Розв’язання проблем розвитку в учнів самостійності, творчого ставлення

до справи, звички до навчання протягом всього життя покладається на метод

проектів. У перекладі з латини «проект» означає «кинутий уперед», тобто

задум у вигляді прообразу об’єктів. Метод проектів становить основу

технології проектного навчання.

Метод проектів виник у 20-ті роки ХХ ст. у США. Його називали також

проблемним і пов’язували з ідеями гуманістичного напряму в філософії і

освіті, які розроблені американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а

також його учнем В.Х. Кілпатріком. Останній вважав проектом будь-яку

діяльність, що виконується від усього серця, з високим ступенем

самостійності групою учнів, об’єднаних у певний момент спільним

інтересом. Інший основоположник цього методу Дж. Дьюї пов’язував метод

проектів з доцільною практичною діяльністю учнів, що погоджується з їхнім

особистим інтересом. Проект дозволяє перебороти розрив між шкільною

освітою та життям і є сполучною ланкою між навчальною та науково-

дослідною роботою.

Ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з

розробками американських педагогів під керівництвом російського педагога

С.Т. Шацького в 1905 році. Пізніше, вже за радянської влади, ці ідеї стали

досить широко впроваджуватись в шкільній освіті, але недостатньо

продумано і послідовно. Постановою ЦК ВКП(б) в 1931 році метод проектів

був засуджений, і відтоді в колишньому СРСР більше не робилося серйозних

спроб відродити цей метод у шкільній практиці. За наявності позитивних

аспектів метод проектів має і недоліки – у разі надмірної захопленості

прагматичною спрямованістю навчання може знизитися загальний

теоретичний рівень освіти. Саме ця причина привела до «розчарування»

педагогів у цьому методі. Разом з тим, у зарубіжній школі він активно і

8

досить успішно розвивався. У США, Великій Британії, Бельгії, Ізраїлі,

Фінляндії, Німеччині, Італії, Бразилії, Нідерландах і багатьох інших країнах

ідеї гуманістичного підходу до освіти Дж. Дьюї, його метод проектів

знайшли підтримку та набули великої популярності внаслідок раціонального

поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для розв’язання

конкретних проблем дійсності в спільній діяльності учнів. «Усе, що я пізнаю,

я знаю, для чого це мені треба і де та як я можу ці знання застосувати» - ось

основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка і приваблює багато

освітніх систем, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними

знаннями і прагматичними вміннями.

В нашій країні ідеї проектного навчання пов’язані з іменами українських

педагогів Г. Ващенка та Г. Іваніца, які вважали, що лише активні методи

навчання перетворюють учнів на суб’єкт педагогічного процесу.

Однак останнім часом, у зв’язку зі становленням парадигми особистісно

орієнтованого навчання, метод проектів переживає друге народження як

ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють

становленню особистості – суб’єкта діяльності і соціальних відносин.

Найбільш поширене визначення методу проектів таке: це система

навчання, за якої учні одержують знання й уміння в процесі планування і

виконання практичних завдань-проектів, що поступово ускладнюються.

Застосування методу проектів – це нагальна потреба нашого часу.

Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання з життям, з

інтересами учнів, він ставить учня у становище дорослої людини. І тоді

школяр нагадує лікаря, інженера, вчителя, для якого теоретичні знання –

засіб творчих шукань. Зрештою активно розвивається мислення з опорою на

науку.

Таким чином, проектна технологія має досить тривалу історію розвитку,

що свідчить про її значущість для педагогічної науки і практики.

9

1.2. Мета і завдання проектної технології

Проект – це цільовий акт діяльності, в основі якого – інтереси учня.

Проект – сукупність певних дій, документів, текстів для створення

реального об’єкта, предмета, різного роду теоретичного продукту. Це будь-

який задум, що має мету, термін та конкретні кроки реалізації.

Основна мета використання методу проектів – самостійне усвідомлення

учнями природничо-наукових проблем, що мають життєвий сенс для учнів.

Цей метод припускає проживання учнями певного відрізка часу в

навчальному процесі, а також їхнє залучення до фрагмента формування

наукового уявлення про навколишній світ, конструювання матеріальних чи

інших об’єктів. Матеріалізованим продуктом проектування є навчальний

проект, що визначається як самостійно прийняте учнями розгорнуте

розв’язання проблеми у вигляді розробок макетів, схем, презентацій, а також

конкретної діяльності з благоустрою місцевого навколишнього середовища,

вивчення й опису об’єктів і процесів природи. Підкреслимо, що дидактичною

одиницею в методі проектів стає узята з реального життя проблема

(екологічна, хімічна, краєзнавча тощо). Таким чином, проблема і шляхи її

розв’язання набувають контурів проектної діяльності.

Під час рішення проекту поряд з науковим (пізнавальним) аспектом змісту

завжди присутній емоційно-ціннісний та творчий аспекти. Причому саме

емоційно-ціннісні й творчі компоненти змісту визначають, наскільки

значимим є для учнів проект і наскільки самостійно він виконаний.

Працюючи над проектом у навчальному проекті з хімії, біології учні

опановують комплексом хімічних і біологічних умінь, (пізнавальних,

практичних, оцінних), основами взаємодії один з одним і рефлексією,

навчаються самостійно одержувати нові знання а також інтегрувати їх.

Проект мусить відповісти на запитання: навіщо він створений? Наскільки

новим постає бачення проблеми? Наскільки проект відповідає вимогам часу?

Чи придатний він для втілення? Чи завершений, готовий до реалізації?

10

Метод проектів вирішує багато педагогічних завдань:

реалізації учнями як дослідницьких, так і практичних завдань, дає їм

можливість почуватися особистостями, дотичними до справ суспільства;

розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації;

допомагає вирішити і проблеми практично зорієнтованих учнів, яким важко

виявити себе на уроках, а реалізовуючи проект, вони виявляють

найрізноманітніші здібності;

метод проектів є тим середовищем, у якому учні набувають сил, упевненості,

а ситуація успіху може стати відправною точкою для подальшого зростання у

власних очах;

досвід проектної діяльності знадобиться учням не лише в їхній самоосвіті та

самореалізації, а й узагалі в житті.

Отже, проектне навчання – це цілісна дидактична система, яка ґрунтується

на логіко-психологічних закономірностях творчого засвоєння знань у

навчальній діяльності. Точніше кажучи, в основі проектів лежить розвиток

пізнавальних творчих навичок учнів, їхніх умінь самостійно конструювати

свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, що сприяє розвитку

критичного мислення.

1.3. Основні вимоги до використання методу проектів в навчанні

природничим дисциплінам

Робота з проектами має відповідати таким вимогам:

виконання повинно здійснюватися на визначеному відрізку теоретичних

знань;

теми проектів розробляє викладач або викладач з учнями;

час виконання проекту залежить від змісту, мети і завдань і може

варіюватися від кількох тижнів до року (за умови тривалого виконання

проекту намічають етапи його виконання з конкретними результатами

роботи на кожному);

11

творче завдання може бути представлене у вигляді рефератів, дослідницьких

робіт, макетів навчальних посібників, комп’ютерних презентацій, публікацій,

веб-сайтів та ін.

Організація навчання біології і хімії за методом проектів припускає

перетворення учнів на суб’єктів діяльності. Кожен школяр стає рівноправним

членом творчого колективу, робота в якому дозволяє учням об’єднуватись за

інтересами, забезпечувати для них розмаїтість рольової діяльності, виховує

обов’язковість і відповідальність під час виконання завдань у визначений

термін, взаємодопомогу в роботі. У проектну діяльність залучені почуття,

стосунки, думки і дії школярів.

Діалогічність дозволяє учням у процесі виконання проекту вступити в

діалог з власним «Я» та з іншими. Діалог у методі проектів виконує функцію

специфічного соціокультурного середовища, що створює умови для

сприйняття школярами нового досвіду, переосмислення колишніх змістів,

унаслідок чого отримана природничо-наукова інформація стає особистісно

значущою.

Креативність пов’язана з розв’язанням проблемної ситуації, що

обумовлює початок активної розумової діяльності. Формуються і

розвивається уява, дивергентне й асоціативне мислення. Учні привчаються

до самостійної інтелектуальної роботи внаслідок того, що вони виявляють

суперечності між відомим їм хімічним, біологічним змістом і неможливістю

виявити нові факти і явища. Розв’язання проблеми нерідко приводить до

оригінальних, нестандартних способів діяльності й результату виконання.

Будь-який проект – це завжди творчість учнів.

Контекстність у цьому методі дозволяє створювати проекти, наближені до

природної життєдіяльності учнів, усвідомлювати місце біології, хімії в

загальній системі людського буття. Навчальні біологічні і хімічні проекти

можуть бути виконані в контексті науково-пізнавальної, практико-

перетворюючої, комунікативної, художньо-естетичної діяльності людини.

Важливо підкреслити, що конструювання навчального процесу,

12

орієнтованого на рішення учнями проектів, будується в межах не логіки

навчального предмета, а логіки дослідницької діяльності учнів. Звідси в

проектному циклі допускаються інформаційні паузи для засвоєння змісту

нового матеріалу, переробки вихідного плану та його повторної реалізації на

більш високому рівні (ефект перерваної дії). Виконання проектів

пропонується в індивідуальному темпі, нерідко у формі випереджальних

самостійних завдань дослідницького, практичного характеру під

керівництвом учителя на основі вільного вибору учнів.

Інтегративність означає оптимальний синтез знань для реалізації учнями

досліджуваної проблеми із залученням знань з інших предметів.

Технологічність пов’язана з організацією пізнавальної діяльності учнів за

визначеними етапами проектної діяльності.

Вибираючи теми проектів для виконання учнями в ході вивчення біології,

хімії учитель керується такими критеріями:

значущість цієї інформації для учнів;

соціальна значущість проекту;

наявність у проекті виховного потенціалу;

зв'язок з досліджуваними темами хімії, біології;

можливість визначення проблеми;

час, що відводиться на вивчення певного розділу й теми;

можливість реалізації між предметних зв’язків;

співвідношення наявних знань та особистого досвіду учнів на користь

перших.

Вибір для учнів у методі проектів здійснюється на різних етапах і може бути

як зовнішнім, так і внутрішнім. Зовнішній вибір – це вибір власне проекту,

виду завдання, ролі партнерів по діяльності, матеріалу і форм його

представлення в проекті, способу виконання роботи.

Внутрішній вибір визначається потребами, здібностями школяра, його

ціннісними орієнтирами, суб’єктним досвідом, емоційним настроєм і

взаєминами з іншими учнями.

13

1.4. Класифікації типів проектів

У педагогічній практиці застосовують чотири типи шкільних проектів:

впровадження ідеї (або плану) у зовнішній формі (створити макет, написати

лист, зіграти п’єсу);

одержання естетичної насолоди (слухати цікаву розповідь, милуватися

картиною);

подолання інтелектуальної перешкоди (спрогнозувати події, явища);

набуття нових знань.

Доцільно розглянути наступну класифікацію:

ігрові проекти – гра, свято, театр;

проекти-розповіді – слово, пісня, картина;

екскурсійні проекти – дослідження навколишнього середовища, народних

звичаїв, традицій, місцевих проблем;

ручні проекти – рукоділля, ремонт.

У природничій освіті застосовуються проекти, що розкривають різні аспекти

її змісту. Серед школярів особливо популярними є проекти з екологічної,

краєзнавчої, комплексно-біологічної та комплексно-хімічної тематики.

За рівнем інтеграції розрізняють проекти із залученням тільки змісту

досліджуваного навчального предмета; міжпредметні, що враховують зміст

багатьох навчальних предметів, і надпредметні, що виконуються на основі

відомостей, що не входять до навчальної програми. Ці проекти особливо

цікаві для учнів.

За кількістю учасників виділяють індивідуальні проекти, що виконуються

самостійно одним школярем, парні, групові і колективні. Практико-

орієнтовані проекти нерідко бувають масовими, коли учні беруть участь у

природоохоронних акціях, різноманітних конкурсах.

За способом переважаючої діяльності учнів виділяються дослідницькі

проекти, ігрові, творчі, практико-орієнтовані, пізнавальні проекти. Їх усіх

вирізняє те, що вони реалізуються у творчій, самостійній обстановці.

14

Дослідницькі проекти орієнтовані на розв’язання наукової проблеми, що

включає з’ясування актуальності теми дослідження, визначення мети, задач,

предмета і об’єкта дослідження, а також сукупності методів дослідження,

шляхів розв’язання проблеми, обговорення й оформлення отриманих

результатів. Вони здійснюються як в урочній, так і в позаурочній діяльності.

До їхнього числа можна віднести проведення мікросоціологічних досліджень

з виявлення ставлення населення до певних проблем, розв’язання конкретних

екологічних проблем свого краю, вивчення етнічних традицій свого регіону.

Природно, що учні стикаються з різними труднощами. І найбільш складною

для вчителя є виконання ролі незалежного консультанта. Важко втриматись

від підказок, особливо коли педагог бачить, що учні «йдуть не туди». На

консультаціях учителю потрібно тільки відповідати на питання, що

виникають у дітей (а їх у ході проектування учні вчаться ставити). Умовами

успішного дослідницького проекту є:

чіткість і конкретність визначення мети проекту;

визначення планованих результатів;

констатація вихідних даних.

Дуже ефективним є застосування невеликих методичних рекомендацій або

інструкцій з виконання роботи, де вказується необхідна і додаткова

література для самоосвіти, вимоги педагога до якості виконання проекту.

Іноді можна виділити алгоритм проектування або інший поетапний поділ

діяльності.

Також ефективним є включення в процес творчості батьків. Це дуже

правильний психологічний хід, тому що процес творчості супроводжується

чергуванням свідомих і підсвідомих зусиль. Свідомі спроби розв’язати

проблему дослідження дають завдання підсвідомості – шукати рішення.

Асоціації виникають у найнесподіваніших сполученнях, швидко, а в деяких

випадках навіть миттєво.

15

Ідеться про інтуїтивний процес мислення, коли задача розв’язується на

останньому етапі без логічних міркувань, безпосередньо. Спричиняються ці

процеси дією творчої свідомої задачі.

І як уже говорилося вище, метод проектів дозволяє формувати деякі

особистісні якості, що розвиваються лише в діяльності й не можуть бути

засвоєні вербально. Це насамперед стосується групових проектів, коли

працює невеликий колектив і в процесі спільної діяльності з’являється

спільний продукт (результат) праці. До таких якостей можна віднести вміння

працювати в колективі, вміння брати відповідальність на себе, здатність

відчувати себе членом команди (підкоряти свій темперамент, характер, час

інтересам загальної справи).

Якісно змінюється роль учителя в освітньому процесі. Тому, на жаль,

сьогодні не кожен педагог професійно готовий до прийняття методу проектів

у свій арсенал педагогічних технологій.

В ігрових проектах учні найчастіше прибирають на себе певні ролі,

зумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути конкретні і вигадані

особи, що імітують соціальні, ділові відносини, вигадані ситуації, які

ускладнюються учасниками.

Нерідко в ігрових ситуаціях переважає пригодницький сюжет: проектування

наукової експедиції з метою комплексного вивчення хімічних підприємств

місцевості, моніторингу екологічного стану об’єктів тощо.

Творчі проекти, як і ігрові, не мають повністю завершеної структури

спільної діяльності, вона лише намічається і підкоряється жанру кінцевого

результату в межах логіки інтересів і спільної діяльності учасників проекту.

Планованими результатами можуть бути створення свята наукового

хімічного або біологічного журналу, відеофільм, виставка малюнків,

комп’ютерних презентацій тощо.

Пізнавальні проекти спрямовані на збирання інформації про якийсь

об’єкт, конструювання процесу та явища в конкретних умовах, розробку

проектів, спрямованих на розв’язання глобальних проблем сучасності. Такі

16

проекти мають чітку структуру. Під час їхнього виконання висувається мета,

підбирається і аналізується наукова інформація, проводяться «мозкові атаки»

з метою їх розв’язання. Результат проекту оформляється у вигляді доповіді,

схеми, карти, повідомлення, моделі тощо. Усе більша кількість проектів

реалізується в сучасному робочому процесі за допомогою комп’ютера.

Комп’ютер у цьому випадку виступає як необхідний інструмент реалізації

визначених у проекті задач.

Практико-орієнтовані проекти спрямовані на конкретний практичний

результат та пов’язані із соціальними цінностями учнів: очищення водойм,

створення планів місцевості, моніторинг хімічного складу води малих рік та

ін. Як правило, такий проект повинен мати зовнішню оцінку з боку інших

людей. Ось чому про практичну діяльність учнів важливо повідомити по

шкільному радіо, у газетній замітці.

За використанням засобів навчання розрізняють проекти, в яких

застосовують «класичні» дидактичні засоби (підручники, атласи, хрестоматії,

науково-популярна та художня література), наочні (таблиці, схеми,

малюнки), технічні засоби і засоби комунікації, що дозволяють здійснити

збирання, зберігання, обробку, висновок і тиражування всіх видів інформації.

До інформаційних і комунікативних засобів належать ПЕОМ, периферійне

устаткування, засоби технології мультимедіа і систем «віртуальної

реальності», системи машинної графіки та штучного інтелекту, засоби

комунікації та їх інструментарій. Вільний і оперативний доступ до

інформації під час роботи над проектом, здійснювати візуалізацію

досліджуваних закономірностей у вигляді моделей, графіків, діаграм.

За тривалістю часу проведення проектів їх поділяють на короткострокові

(міні-проекти), середньострокові та довгострокові.

Отже, наведені класифікації за різними критеріями свідчать про

різноманітність та багатогранність проектів, що забезпечує задоволення

потреб учнів і вчителів у пізнавальній діяльності з урахуванням

індивідуальних запитів, нахилів, інтересів.

17

1.5. Етапи роботи над проектом

Проектна технологія реалізується в кілька етапів і має циклічну структуру.

У цьому зв’язку проектний цикл можна визначити як відрізок часу, протягом

якого здійснюється спільна діяльність учнів від визначення проблеми,

конкретної мети до фіксованого прояву запланованих результатів у вигляді

конкретного продукту й особистісних якостей, пов’язаних з реалізацією

проекту та ціннісно-смисловою діяльністю.

Проектна діяльність здійснюється з урахуванням послідовно

виокремлених етапів: ціннісно-орієнтованого, конструктивного, оціночно-

рефлексивного, презентативного.

Перший етап проектного циклу – ціннісно-орієнтований, містить у собі

такий алгоритм діяльності учнів: усвідомлення мотиву і мети діяльності

учнями, виокремлення пріоритетних цінностей, на основі яких буде

реалізовуватись проект, визначення задуму проекту. На цьому етапі важливо

організовувати діяльність з колективного обговорення проекту й організації

його виконання. У цьому зв’язку учнів стимулюють для висловлення ідей

щодо реалізації проекту. З цією метою, як свідчить досвід учителів, на дошці

слід виписати всі ідеї, що висуваються учнями, не відкидаючи жодної. Коли

висловлено достатню кількість пропозицій, слід разом з учнями, ґрунтуючись

на задумі проекту, узагальнити й класифікувати основні напрями висунутих

ідей у найбільш наочній формі. На цьому етапі будується модель діяльності,

визначаються джерела необхідної інформації, з’ясовується значущість

проектної роботи, здійснюється планування майбутньої діяльності. Певну

роль на першому етапі відіграє спрямованість учнів на успіх майбутньої

справи.

Другий етап – конструктивний, що містить власне проектування. На

цьому етапі учні поєднуються в групи з чотирьох – п’яти осіб або

індивідуально здійснюють проектну діяльність: складають план, вибирають

форму реалізації проекту (складання наукового звіту, доповіді, графічної

моделі, карти, щоденника тощо). Учитель на цьому етапі консультує учнів,

18

намагається організувати діяльність таким чином, щоб кожен міг виявити

себе та завоювати визнання інших школярів. Нерідко на етапі конструювання

вчитель підключає до роботи консультантів. У цей період діти вчаться

творчого пошуку найкращого варіанта розв’язання задач. Роль учителя на

цьому етапі – допомогти школярам висловити свої думки, стимулювати їхню

пошукову діяльність. Цей період найбільш тривалий за часом.

Третій етап – оціночно-рефлексивний. Його основу складає самооцінка

діяльності учнів. Підкреслимо, що рефлексія супроводжує кожен етап

проекту. Однак виокремлення самостійного етапу сприяє цілеспрямованому

самоаналізу та самооцінці. На цьому етапі проект оформляється,

компонується, готується до презентації. Цей етап важливий ще й тому, що

кожен з учасників проекту ніби пропускає крізь себе отриману всією групою

інформацію, тому що в будь-якому випадку він повинен буде брати участь у

презентації результатів проекту. На цьому етапі на основі рефлексії може

проводитися коригування проекту (урахування критичних зауважень

учителя, товаришів по групі). Учні обмірковують таке: як можна поліпшити

роботу, що вдалося, що не вийшло, внесок кожного учасника в роботу.

Четвертий етап – презентативний, на якому здійснюється захист проекту.

Презентація – результат роботи різних груп та індивідуальної діяльності,

підсумок індивідуальної та загальної роботи. Захист проекту проходить як в

ігровій формі (круглий стіл, прес-конференція, суспільна експертиза), так і в

неігровій.

Учні не лише представляють результати і висновки, але й описують прийоми,

за допомогою яких було отримано інформацію, розповідають про проблеми,

що виникли під час виконання проекту, демонструють набуті знання, вміння,

творчий потенціал, духовно-моральні орієнтири. На цьому етапі учні

здобувають і демонструють досвід представлення підсумків своєї діяльності.

Під час захисту проекту виступ має бути коротким, вільним. На етапі

презентації учні включаються в дискусію проектів, конструктивно ставляться

до критики своїх суджень, визнають право на існування різних точок зору на

19

розв’язання однієї проблеми, усвідомлюють власні досягнення та виявляють

невирішені питання, перспективи роботи над певним проектом.Технологічна схема поетапної організації роботи над проектом

№ Етапи Діяльність учителя Діяльність учнів

1 Ціннісно-

орієнтований

Мотивація проектної діяль-

ності: організація учнів зі

створення проекту, деталі –

зація проблеми, розкриття

значущості

Обговорення. Усвідом-

лення мотиву діяльності

і значущості майбутньої

проектної роботи

2 Конструктивний Об’єднання учнів у групи;

консультація; стимулюван-

ня пошукової діяльності уч-

нів; підготовка пам’яток,

алгоритмів щодо організації

самостійної роботи учнів

Включення в проектну

роботу: визначення зав-

дань групи та індивіду-

альних. Складання пла-

ну роботи. Визначення

способів збирання мате-

ріалів, методів аналізу

інформації, обробки.

Вибір форми організації

проекту

3 Оціночно-

рефлексивний

Стимулювання й консуль-

тування учнів. Надання до-

помоги в коригувальній ро-

боті

Самооцінювання діяль-

ності; обговорення спо-

собів, форми представ-

лення проекту. Оформ-

лення проекту в обраній

формі

4 Презентативний Підготовка експертів. Про-

ектування форми презента-

ції. Визначення критеріїв

оцінювання. Організація

учнів

Захист проекту в індиві-

дуальній формі; вклю-

чення в дискусію; від-

стоювання своєї позиції.

Самооцінка діяльності

20

Рефлексії та самооцінюванню сприяє анкета учасника роботи над проектом:

1. Як ви організували свою діяльність? В яких видах роботи ви брали участь?

Якими видами інформації ви користувались? Чи вистачило вам відведеного

на роботу часу?

2. Який вид роботи ви обрали і чому? Як ви відбирали потрібну інформацію?

Чи були у вас якісь труднощі? Як ви вважаєте, чому? Чи використовували ви

комп’ютер? Так? Ні? Чому? Про що б ви ще хотіли довідатися з цієї

проблеми?

3. Чого ви навчилися в результаті роботи? Що довідались про себе? Про

своїх товаришів з групи? Про те, як збирається необхідна інформація? Про

те, як можуть подаватися ті самі факти?

4. Що б ви порадили тому, хто почне виконувати подібну роботу? Чи є у вас

думки щодо поліпшення умов або можливостей для роботи?

5. Якби вам потрібна була додаткова інформація, звідки ви взяли б її? Який

додатковий матеріал можна було б включити в звіт?

6. Що вам сподобалося в завданнях, що – ні? Що вам знадобиться на інших

уроках? Якою мірою у вас зберігся інтерес до проблеми, яку ви вивчали?

Таким чином, досвід уведення проектної діяльності учнів у навчальний

процес дозволяє зробити висновок, що робота над проектом створює умови

для розвитку ключових компетенцій учнів: вона орієнтована на формування

свідомого ставлення учнів до природи та її багатства, створює ситуацію

співробітництва, стимулює вміння слухати і висловлювати свою точку зору,

вчить працювати з додатковою літературою, самостійно планувати свою

діяльність і досягати результатів.

21

2. Використання проектної технології в навчанні біології і хімії

(з досвіду роботи)

2.1. Пізнавальний інтегрований проект «Життя прекрасне!»

з використанням комп’ютерних технологій

Пізнавальний проект «Життя прекрасне!» створений згідно з програмою

Intel® Навчання для майбутнього. Робота над проектом розпочалась з вибору

теми, формулювання ключового та тематичних питань. Питання повинні

сприяти розвитку в учнів навичок творчого і критичного мислення,

розумінню основних концепцій теми. Ключові питання є широкоохватними,

здійснюють зв'язок між навчальними предметами, темами. Тематичні

запитання пов’язані з конкретною темою, розділом програми, підтримують,

конкретизують, поглиблюють і продовжують ключові. Ключові та тематичні

питання сприяють розвитку навичок мислення високого рівня: вимагають

від школярів порівняння, аналізу, інтерпретації та оцінювання фактів і подій.

Наступний етап роботи над проектом – складання плану. Він має таку

структуру:

1. Автор навчального проекту: Гамбаль Ніна Іванівна, учитель хімії і

біології Першозванівської ЗОШ І-ІІІ ст.

2. Опис проекту

2.1. Назва проекту: Життя прекрасне!

2.2. Основні питання. Ключове питання: Як стати довгожителем?

Тематичні питання: Як організм людини пов'язаний з середовищем

її життя? Які чинники сприяють збереженню здоров’я людини?

2.3. Стислий опис:

Як стати довгожителем? Учні шукають відповідь на ключове питання

шляхом добору інформації з різних джерел, її аналізу і оцінювання. Учні

переконуються у необхідності захисту довкілля і перевагах здорового

способу життя, усвідомлюють, що від кожного з них залежить, яким буде

власне майбутнє і майбутнє людства. Проект дає можливість навчитися

22

працювати в групі, використовувати різні джерела інформації, планувати,

втілювати плани в життя, презентувати роботу.

2.4. Навчальні предмети, з якими пов'язаний проект: біологія, географія,

інформатика.

2.5. Класи: 8, 9

2.6. Державні освітні стандарти та навчальні програми: розділ містить

витяг з державного стандарту базової і повної середньої освіти (освітні

галузі «Природознавство» і «Технологія»).

2.7. Навчальні цілі та очікувані результати навчання:

Сформувати наукове поняття про екологію людини, вплив екологічних

факторів на тривалість життя, засади здорового способу життя. Сприяти

формуванню екологічного світогляду, розширенню соціокультурного

простору, розвитку інформаційної компетентності.

Результати:

висування ідей, формулювання ключового питання;

створення плану реалізації проекту;

координація роботи в групі;

створення учнівських презентації, публікації, веб-сторінки;

використання набутих знань в житті.

2.8. Опис діяльності учнів:

Учні разом з учителем обговорюють тему та питання проекту ("ярмарок

ідей", "мозковий штурм")

Збір інформації з різних джерел у відповідності з ключовим та

тематичним питаннями, а також тієї, що дасть новий поштовх у

дослідженні (створення власних проектів)

Обговорення, аналіз та оцінювання матеріалів, їх систематизація за

призначенням

Проектування та створення учнівської презентації

Удосконалення та демонстрація презентації23

Проектування та створення учнівської публікації, веб-сайту. Розвиток

мистецтва дизайну, реклами, навігації (допомога вчителя, батьків,

спеціалістів)

Перегляд учительської презентації, використання її матеріалів

Знайомство з критеріями оцінювання, їх обговорення. Самооцінка роботи

Організація роботи в групі, розвиток комунікативної компетентності

На протязі всієї роботи над створенням проекту учні набувають навички

роботи з комп'ютером, програмами, інформацією та ін.

Оприлюднення усіх досягнень учнів у різних формах

Застосування набутих знань і вмінь на практиці

2.9. Приблизний час, необхідний для реалізації проекту: 3 тижні.

2.10. Вхідні знання та навички: Опорні знання з біології, географії;

основні навички роботи з Ms Word, Ms Excel, Internet Explorer.

2.11. Матеріали та ресурси: комп’ютер, принтер, сканер, фотоапарат та ін.

2.12. Додаткове приладдя та витратні матеріали: папір, диски.

2.13. Ресурси Інтернету:

http :// www . inosmi . ru / translation /212997. htmt .

http :// Superroot . narod . ru / gif / index . html .

http :// ntwswww . bbc . net . uk / hi / russian / news / newsid _3147000/3147804/ stm

http :// japan . aikiclub . ru // culinari / old . menu . asp

2.14. Диференціація навчання: Обдаровані учні можуть реалізуватись у

різних галузях за їх уподобаннями.

2.15. Оцінювання знань і умінь учнів: Оцінювання здійснюється за

кожною номінацією окремо: учнівська презентація, учнівська

публікація, учнівський веб-сайт. Критерії оцінювання

обговорюються з учнями. Доцільно використати само- і

взаємооцінювання. Оцінювання проводиться за 12-бальною

системою.

24

2.16. Ключові слова: Екологія людини, екологічні фактори, тривалість

життя, здоровий спосіб життя.

Перед початком роботи учні знайомляться з учительською

презентацією, що виконана у програмі Microsoft PowerPoint і містить

інструкцію про мету та етапи роботи. Зміст створеної презентації

наступний:

Дорогі діти! Запрошую вас взяти участь у створенні проекту з біології.

Запропонований план проекту допоможе вам знайти способи

розв’язування проблеми, пов’язаної зі світом природи. Не обов’язково

суворо додержуватися плану. Ви можете виявити власну ініціативу в

послідовності проведення проектної діяльності, запропонувати свої

варіанти розв’язування проблеми.

Сходинка 1. Формулювання теми проекту

1. Назву теми сформулюйте відносно проблеми чи ситуації, яку ви хотіли

б розв’язати.

2. Пояснення, чому саме цю тему обрали, можна записати як особисту

думку. Наприклад: «Я хочу розв’язати…», «Мене хвилює…», «Я хочу

запропонувати…» тощо.

Сходинка 2. Самостійне теоретичне припущення

1. З’ясуйте, чого можна досягти в разі розв’язування цієї проблеми.

2. Поміркуйте, яке значення має цей проект для вас? Яке значення має

цей проект для інших людей? Якої користі надасть світу природи

розв’язування цього проекту?

Сходинка 3. Практичне втілення проекту

1. Складіть план роботи. З’ясуйте заходи, яких необхідно вжити, для

розв’язання зазначеної проблеми. Запропонуйте ідеї, альтернативи.

2. Поясніть, як краще втілювати ці заходи. Вивчіть реальний стан

проблеми, ознайомтесь з літературою тощо.

25

3. Що необхідно для виконання проекту (певні якості, матеріали,

засоби)?

Сходинка 4. Виконання проекту

1. Організуйте роботу згідно з планом.

2. Спроектуйте та створіть учнівську презентацію.

3. Спроектуйте та створіть учнівську публікацію, веб-сайт. Розвивайте

мистецтво дизайну, реклами, навігації.

4. Оприлюдніть результати у всіх формах.

Сходинка 5. Обговорення результатів роботи

1. Познайомтесь з критеріями оцінювання, обговоріть їх. Здійсніть само-

оцінювання.

2. Обміняйтесь враженнями щодо результатів роботи.

3. Оцініть внесок кожного учня.

4. Обговоріть можливу подальшу екологічну роботу.

При перегляді учительської презентації учні за допомогою гіперпосилань

знайомляться з критеріями оцінювання учнівських презентації, публікації і

веб-сайта, з ресурсами Інтернету. Для учнів розроблені також дидактичні

матеріали з теми: словник, тести за допомогою Microsoft* Excel та Microsoft*

Word. Учні у свою чергу створили за допомогою програми Microsoft*

Publisher веб-сайт (див. стор. 26) і публікацію (див. стор.27). За допомогою

програми Microsoft PowerPoint створена учнівська презентація (див. стор. 28-

31), яка знайде своє застосування на різних етапах вивчення теми. Принцип

роботи програми PowerPoint нагадує роботу слайдоскопу. Програма дозволяє

створювати власні тематичні слайди на екрані монітору: кольорові, з різними

текстами, малюнками, анімацією (вихід літер, блочне чи порційне подання

матеріалу, звукове оформлення). Учні розвивають естетичний смак та

технічні здібності.

Робота над проектом завершується презентацією напрацювань та

оцінюванням.26

Таким чином, діяльність зі створення пізнавального інтегрованого проекту

допоможе вчителю і учням опанувати нові технології і використовувати їх у

навчанні згідно з державними стандартами. Комп’ютерне проектування

сприяє підготовці вчителя сучасного типу, вчить його не тільки

користуватися комп’ютером, але і повною мірою використовувати його

потенціал у навчальному процесі, створюючи урок дійсно сучасним,

інформаційно насиченим і дійсно цікавим для дітей.

2.2. Дослідницький проект «Екологічна грамотність населення»

Завдання проекту:

1. Формування в учнів усвідомлення ролі географічних знань у складі

загальної культури людини.

2. Відпрацьовування вмінь практично застосовувати отримані екологічні

знання, користуватися джерелами екологічної інформації.

3. Розвиток творчого мислення, формування власної точки зору і

критичного ставлення до інформації.

4. Виховання вміння працювати в колективі, здатності брати на себе

відповідальність, відчувати себе членом команди.

5. Виховання національної свідомості.

Загальні принципи проекту: добровільність участі у проекті, свобода

вибору, воля спілкування на принципах взаєморозуміння та

конструктивності, повага до поглядів, ідей, діяльності учасників проекту.

Методи: проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

Форми роботи: бесіда, навчальний мозковий штурм, дискусія, ділова гра,

практикум, консультація, семінар, круглий стіл.

Термін виконання: довгостроковий.

Технологічна схема організації діяльності учасників проекту

І етап. Ціннісно-орієнтований

27

1. Вступне слово вчителя, що має на меті пробудження інтересу до проблеми

дослідження екологічної грамотності населення села та бажання включитися

в роботу над проектом.

Важливо показати необхідність уміння екологічно мислити й діяти в

умовах економічних і соціальних перетворень в Україні.

2. Використання навчального мозкового штурму з метою деталізації

проблеми й визначення загальних завдань дослідження, методики, знань і

вмінь в екологічній сфері.

3. Чітке формулювання дослідницької проблеми.

4. Пропонування завдань групам.

Завдання 1. Складання питань анкети для соціологічного опитування

населення з метою виявлення простих екологічних знань.

Завдання 2. Соціологічне опитування на вулицях села шляхом стихійної

виборки.

Завдання 3. Ранжирування відповідей за статтю, віком, родом занять.

Завдання 4. Оброблення результатів соціологічного опитування (складання

таблиць, графіків, діаграм).

Завдання 5. Оцінювання екологічної освіти населення села (аналіз, висновки)

ІІ етап. Конструктивний

1. Консультація. Учитель пропонує учням пам’ятки, алгоритми організації

самостійної роботи груп.

2. Самостійна робота груп. Складання плану роботи. Розподіл

індивідуальних завдань.

3. Творча лабораторія. Підготовка анкет, проведення соціологічного

опитування, аналітичне оброблення результатів.

4. Консультація вчителя. Коригування самостійної роботи учнів.

ІІІ етап. Оціночно-рефлексивний

1. Семінар. Заслуховуються повідомлення аналітичного характеру.

28

2. Консультація вчителя. Надання допомоги в коригувальній роботі

3. Творча майстерня. Ухвалення колективного рішення за результатами

дослідження екологічної грамотності населення. Оформлення звіту.

ІV. Презентативний

1. Учитель готує журі (експертів), до складу включає батьків, учителів,

вибирає форму презентації.

2. Учні представляють творчі звіти груп, проводиться оцінювання.

Отже, даний проект сприяв розвиткові дослідницьких умінь і навичок учнів.

2.3 Творчий проект з хімії «Вода знайома і незнайома»

Проект «Вода знайома і незнайома» може бути вузькопрофільним,

спрямованим на поглиблення знань учнів про воду, її властивості і

застосування. Актуальність теми зумовлена поширеністю води в природі, її

роллю в житті людини. За короткий термін, що відводиться програмою,

неможливо розкрити всі аспекти цього питання. Учням пропонується

об’єднатися в групи для виконання за певний термін своєї частини роботи.

Наприклад: поширення і фізичні властивості води; хімічні властивості води;

«срібна» вода; «жива» і «мертва» вода – міф чи реальність? Таких груп може

бути й більше, залежно від кількості завдань. Доцільно зробити ще одну

групу - «Дослідники». Вони шукають інформацію, про яку не говорив

учитель, у бібліотеці, в мережі Інтернет тощо, пропонують проведення

цікавого експерименту, план якого розробляють під керівництвом учителя.

Якщо розширити тему «Вода знайома і незнайома. Життя і вода, життя у

воді», то проект стає міжпредметним. Учитель чітко визначає тему, ключове і

тематичні питання, складає план проекту.

В ході роботи учні використовують комп’ютер як джерело знань (робота з

електронними носіями інформації в мережі Інтернет), як потужний

видавничий інструмент для повідомлення інших про хід своєї роботи (за

допомогою Microsoft Publisher видаються публікації – міні-стіннівки,

створюються буклети до проекту, опитувальники тощо), а також для

29

оформлення результатів роботи кожної групи (створення презентацій і веб-

сайтів).

Розробляються критерії оцінювання кожного виду робіт, проводиться

підсумкова конференція, на яку запрошують батьків, учителів, учнів.

Отже, використання проектної технології в навчанні біології і хімії сприяє

поглибленню знань з природничих наук, розвиткові навичок роботи з

комп’ютером, активізації пізнавальної діяльності учнів.

Висновки

Розвиток особистості відбувається тоді, коли створено необмежені

можливості діяти і самовдосконалюватися. Отож серед інноваційних методик

і технологій метод проектів посідає чільне місце, тому увійшов у навчально-

виховний процес шкіл, гімназій і ліцеїв.

Проектна технологія в навчанні природничих дисциплін передбачає

використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за

своєю суттю методів, прийомів, засобів. Навчальні проекти з біології, хімії,

географії стимулюють інтерес учнів до проблем, які передбачають володіння

певною сумою знань, та через проектну діяльність, яка вимагає розв’язання

одного або цілої низки завдань, показують практичне застосування надбаних

знань. Інтегровані комп’ютерні проекти значно розширили можливості

розвитку інформаційних компетенцій учнів.

Вміння користуватись проектною технологією є показником високої

кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, креативних здібностей,

орієнтації на особистісний і професійний розвиток дитини в процесі

навчання.

Дана проблема має широку перспективу розвитку в освітній практиці.

Проектна технологія може успішно використовуватись на навчальних та

факультативних заняттях предметів природничого циклу.

30

Мета роботи досягнута, завдання виконані: на основі аналізу літературних

джерел висвітлені суть, завдання, історія розвитку, особливості застосування

проектної технології у навчанні природничих дисциплін; приведені приклади

використання методу проектів в навчанні біології і хімії.

Робота сприяла підвищенню рівня методичної підготовки та професійної

компетентності автора, а також може бути корисною вчителям, які

зацікавлені у впровадженні методу проектів в практику роботи.

Список використаних джерел

1. Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи // Директор

школи. – 2002. - №1(193). – С. 11-15.

2. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – К.:

Шк.світ, 2001. – 16 с.

3. Бедерханова В.П., Бондарев П.Б. Педагогическое проектирование в

инновационной деятельности: Учебное пособие. – М.: Мир, 2000.– 54 с.

4. Виготський Л.С. Педагогічна психологія. – М.: Мир, 1996. – 536 с.

5. Герман О.І. Метод проектів у навчанні географії // Географія. – 2004. -

№23(27). – С. 5-10.

6. Захарченко О.І. Метод проектів // Завуч. – 2003. - №32(182). – С. 15-18.

7. Intel® Навчання для майбутнього. – К.: Видавнича група ВНV, 2004. –

416 с.

8. Килпатрик В.Х. Метод проектов: Применение целевой установки в

педагогическом процессе / Пер. с англ. изд. Е. Н. Янжул – Л.: Блокгауз

– Ефрон, 1925. – 43 с.

9. Недільська І.І. Методи проектної діяльності та моделювання у практиці

викладання біології // Біологія. – 2007. - №10(166). – С. 2-4.

10.Стеців Л. І. Реалізуємо метод проектів // Директор школи. – 2005. -

№40(376). – С. 19-20.

31

11.Хуртенко Л.О. Метод проектів і особливості його використання //

Хімія. – 2005. - №21(105). – С. 2-6.

32