4 Анонс

Анонс

Читайте в

Читайте в

наступному номері

наступному номері

«ВВ» «ВВ»

ЗЕЛЕНИ

Й ТУРИ

ЗМ:

ЩО І ЯК

?

факти з цього номера «ВВ»

2 3 4Про що пишуть

наші читачі в га-зету – читайте в постійній рубриці «З редакційної

пошти» на

Стор. 4

Доля солда-та, або палю-че світло зірки репресованого Героя – читайте

драматичну розповідь на

Стор. 5

К а л е н д а р чемпіонату об-ласті та району з футболу (1 коло) та інші спортивні

події -- читайте на

Стор. 7

1

№ 15 (7546)ЧЕТВЕР,

12 КВIТНЯ2012 РОКУ

ВВолодимиролодимир ТКАЧУК: ТКАЧУК: «Я ЖИТТЯ ПРОЖИВ БИ

ТАК САМО...»

не треба ють і жителі і мешканці ьми хуторів ні. Мабуть, а у нашому журналіст-ародознав-люди зачи-і бережуть тупи не раз й сон бага-і обов’язок байдужість Її не раз хо-о піддавали ливали бру-а 4 Генсеків, дження но-ми цінностя-е ті ж норми моралі, все юдей і наро-же помагає м, – як і 36

П р а ц ю є цифрове теле-бачення. Кому безоплатно діс-тануться тюнери

– читайте на

Стор. 2

Знайти десь в Інтернеті чи в газетах розповідь про голову Володимирецької райдержад-міністрації Володимира Ткачука – марна справа. Він був і зали-шається людиною не публічною. Тож, окрім сухої офіційної біогра-фії, у ЗМІ його ім’я можна зустріти хіба в матеріалах, які стосуються життя нашого району. Це й справ-ді людина, яка багато робила і робить для Володимиреччини.

Відповідальний сам і вимогли-вий до інших, Володимир Фе-дорович не сприймає порожню балаканину, а підтримує тих, хто хоче йти уперед і розвиватися. Він якось сказав: «Говорити про неза-лежність України – це популізм. Треба втілювати у життя задекла-ровані принципи нашої незалеж-ності».

7 років Володимир Ткачук ке-рує районом. Це єдиний голова райдержадміністрації в Україні, який після зміни влади залишився на своєму посту. Господарник, ад-міністратор, відповідальний і сові-сний керівник – таким його нази-вають і підлеглі, і односельчани, і практично всі, кому хоч раз дове-лося спілкуватися з головою РДА. І нині його повага, авторитет та повноваження незаперечні в ра-йоні і в області. А сьогодні, 12 квіт-ня, Володимир Ткачук святкує свій День народження. Бажаємо йому творчої наснаги, дипломатичного хисту, політичної мудрості і люд-ського здоров’я!

Рек

ла

ма

у «В

В» -

- 2-4

0-4

1, 2

-59

-93

.Р

екл

ам

а у

«ВВ

» -- 2

-40

-41

, 2-5

9-9

3.

Дорогі земляки!У житті

кожного христи-янина Великдень – свято особливо шановане та ве-личне. Й не тільки тому, що прихо-дить воно з утвер-дженням справж-ньої, квітучої та теплої весни, але й тому, що є символом перемоги життя над смертю, добра над злом, світла над пітьмою, віри над без-надією.

Святий Великдень несе нам довгоочі-кувану радість перемоги Сина Божого, дарує надію та впевненість у завтраш-ньому дні, поселяє спокій у серцях, укріп-ляє віру та живить душу.

У цей благословенний час дозвольте щиро привітати Вас зі святом світлого Христового воскресіння!

Тож нехай Божа милість та благосло-вення оросять Ваше життя, а мир, лю-бов та злагода запанують у Вашій оселі. Зичимо Вам гарного настрою, відмінного здоров’я, сімейного затишку, незмінного успіху та здійснення усіх задумів.

Христос воскрес!Голова райради

Василь КОВЕНЬКО.Голова райдержадміністрації

Володимир ТКАЧУК.

Над і й н о го здоров’я, тру-

дового натхнення, повсякчасної віри у свої сили зичимо нашим колегам, депутатам район-ної ради

ТКАЧУКУ Володимиру Федоровичу

та БОСИКУ Леонтію Сильвестровичу.

Нехай доля шле Вам добро, міцне здоров’я та достаток, а віра, надія та любов будуть вірними супутниками на життєвому шляху. Нехай тепло і зати-шок рідної оселі надійно захищають Вас від негараздів, а в майбутньому чекає ще багато наповнених корисними спра-вами і земними радощами років. Живіть у щасті, мирі та благополуччі!

Районна рада.

(Закінчення на 3-ій стор.).

МИНУЛОГО четверга заступник голови облдержадм ін і -

страції Світлана Сад з робо-чим візитом знову відвідала наш край. Світлана Іванів-на ознайомилась із станом реформування охорони здоров’я району. Разом із головою районної державної

адміністрації Володимиром Ткачуком, заступником го-лови райдержадміністрації Ярославом Березюком та головним лікарем КЗ «Во-лодимирецька ЦРЛ» Іва-ном Караїмчуком вони від-відали відремонтований та укомплектований на 100 відсотків медичним облад-

нанням фельдшерсько-аку-шерський пункт села Ромей-ки. І ремонт (100 тис. грн.), і оснащення (23 тис. грн.) профінансовано з коштів ра-йонного бюджету.

Також Світлана Сад озна-йомилась з роботою Володи-мирецького територіального центру по обслуговуванню одиноких і престарілих гро-мадян, 10-ти соціальним ро-бітникам якого було вручено велосипеди.

У супроводі голови ра-йонної державної адміні-страції Володимира Ткачука Світлана Сад відвідала та привітала з Днем народжен-ня ювілярку, 100-літню жи-тельку села Озеро Параско-вію Яківну Король. Світлана Сад, зокрема, передала ві-тальну адресу від Президен-та України Віктора Янукови-ча та грошовий подарунок.

Ювілярка подякувала за вітання і заспівала гостям українських пісень. Вони су-проводжували її увесь вік, розповідала Парасковія Ко-

роль. Співала довгожитель-ка і в церковному хорі. А ще знає багато молитов, якими навчилася лікувати людей.

Всього у нас в районі на сьогоднішній день проживає 5 довгожителів, яким випо-внилося 100 років.

А в селі Новаки Світлана Іванівна відвідала 86-літню жительку Марію Шабету, якій саме допомагала провести актуалізацію даних вклад-ника до Ощадбанку колиш-нього СРСР соціальний ро-бітник Валентина Печончик. Вона, як і її колеги, поновлює реєстраційні дані своїх під-опічних, аби ті отримали по тисячі гривень, як вкладники Ощадбанку СРСР.

– Приємно, що жоден ро-бітник у жодному районі не відмовився допомогти та-ким самотнім. Мабуть, люди сприймають це як довіру до себе, – відзначила заступник голови ОДА Світлана Сад.

Відділ внутрішньої політики РДА.

2 «Володимирецький ВІСНИК»12 квітня 2012 року ВЛАДА І ЖИТТЯВЛАДА І ЖИТТЯ

•

•

•

••

•СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ПРЕЗИДЕНТА

У ФРАКЦІЯХ РАЙРАДИ

В Україні вже збудована і на повну потужність працює телемережа цифрового наземного ефірного мов-

лення. Це означає, що тепер через звичайну антену мож-на дивитися безкоштовно понад 20 (а незабаром – 32) українських телеканалів у високій цифровій якості зобра-ження та звуку. Для приймання цього сигналу необхідно між антеною та телевізором підключити спеціальний при-стрій – телетюнер.

Враховуючи важливу соціальну складову процесу пе-реходу на цифрове ефірне мовлення, 21 березня 2012 року Урядом прийнято постанову № 245 «Про затвер-дження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті, для забезпечення населення засо-бами приймання сигналів цифрового телерадіомовлен-ня». Постанова визначає категорії громадян, які безко-штовно можуть отримати у 2012 році телетюнери.

Це усі інваліди першої та другої групи (у тому числі інваліди війни цих груп);

• інваліди війни третьої групи;• особи, які виховують дитину-інваліда, за умови, що

дитина проживає разом з ними і не перебуває на повному державному утриманні;

• особи з малозабезпечених сімей, які отримують дер-жавну допомогу згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;

• особи, на яких поширюється право на отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг впродовж опалювального періоду 2011-2012 років.

Безкоштовне надання телетюнерів відбуватиметься за правилом: один телетюнер – на одне житлове примі-щення (будинок).

Для безкоштовного одержання телетюнера громадяни, що відносяться до вказаних категорій, мають до 1 липня 2012 року звернутися до управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністра-ції із відповідною заявою.

До заяви необхідно подати копію довідки медико-соці-альної експертної комісії про встановлення інвалідності; копію посвідчення інваліда війни; копію медичного висно-вку про дитину-інваліда віком до 18 років і копію свідо-цтва про народження дитини. При собі мати паспорт та ксерокопію ідентифікаційного коду.

Для написання заяви звертайтеся до управління праці та соціального захисту населення Володимирецької РДА за адресою: 34300, смт Володимирець, вул. Соборна, 2; тел. 2-49-28.

Юрій ТЮСКА, в.о начальника управління.

Володимирецьке відділення Кузнецовської ОДПІ нагадує, що наближається до завершення кампа-

нія декларування доходів громадян. 30 квітня 2012 року – останній день подання деклара-

цій. Тому тим, хто ще не задекларував отримані в 2011 році доходи, варто поспішити. Зокрема, це ті особи, які здавали в оренду нерухомість фізичним особам – не суб’єктам підприємницької діяльності; також потрібно задекларувати спадщину та подарунки, іноземні доходи та інше.

Громадянин може звернутися за консультацією до по-даткової інспекції, а також зателефонувати та з’ясувати усі питання щодо порядку заповнення та подання де-кларації щодня з 9.00 до 20.00 год., у вихідні дні з 9.00 до 16.00 год. за номером 2-51-36 та 2-60-65.

Шановні громадяни, декларування доходів – справа обов’язкова. До 1 травня 2012 року задекларуйте нео-податковані у 2011 році доходи, а також за бажанням скористайтесь правом податкового кредиту на повер-нення надміру сплаченого податку.

Виконання кожним свого конституційного обов’язку сприятиме процвітанню нашої держави, поліпшенню добробуту кожної родини, кожного громадянина.

Сектор взаємодії із ЗМІ та громадськістю ОДПІ.

У районі ось уже сьомий рік по-спіль функціонує громадська приймальня депутатської

фракції «Батьківщина». Офіс зна-ходиться у Володимирці, по вулиці Шкільній, 5, телефон 2-53-08. У своїй роботі громадська приймальня керу-ється Конституцією України, Закона-ми України «Про звернення грома-дян», «Про статус депутатів місцевих рад», іншими законами і нормативно-правовими документами України, а також Програмою і Статутом партії, рішеннями з’їздів, політради партії, її президії, партійних організацій та По-ложенням про громадські приймаль-ні.

Основними завданнями громад-ської приймальні є підтримання по-стійного зв’язку і систематичного спілкування з громадянами та чле-нами партії, надання консультативної і практичної допомоги у вирішенні проблем окремих громадян та колек-тивів, здійснення правового захисту громадян по соціальних, майнових, юридичних та інших питаннях.

За 2011 рік до громадської при-ймальні звернулося 432 громадян та членів партії. За 1 квартал 2012 року до громадської приймальні надійшло 104 звернення. По всіх заявах та зверненнях надана юридична допо-мога, дані роз’яснення, прийняті опе-ративні та позитивні рішення, нада-на практична допомога. Із загальної кількості питань, що порушувались в усних і письмових зверненнях грома-дян, 25 відноситься до аграрної полі-тики і земельних відносин, 26 – тран-спорту і зв’язку, 19 – підприємництва і будівництва, 137 – соціального захис-ту, 61 – охорони здоров’я, 28 – праці

і заробітної плати, 22 – комунального господарства, 15 – житлової політи-ки, 27 – сім’ї, дітей, молоді, фізичної культури і спорту, 18 – освіти. Активну участь в роботі по прийому громадян здійснювали всі 16 депутатів район-ної ради, об’єднаних в депутатську фракцію «Батьківщина».

Актуальною темою звернень є ре-монт сільських доріг, водопостачан-ня та водовідведення, незадовільне електропостачання, що спричиняє поломки дороговартісних домашніх побутових електроприладів. Цікавить селян і така несправедливість, як приватизація за власний кошт землі, на якій розташована їхня садиба. Дій-сно: при значному безробітті звідки гроші на приватизацію? Питання без-робіття місцевих селян займає одне із центральних місць. Сьогодні майбут-нє дітей теж хвилює усіх. Отож люди намагаються почути від сільської вла-ди, що буде припинено роботу барів у нічний час та продаж спиртних напоїв і тютюнових виробів неповнолітнім. Це стало справжнім лихом сьогоден-ня.

Головним своїм завданням ми ба-чимо забезпечення соціального за-хисту населення, здійснення заходів на посилення мотивації до праці, її оплати та нормування. А ще ми пра-цювали з пільговиками по проїзду в громадському транспорті, тими, хто потребує санаторно-курортного ліку-вання, над поверненням втрачених заощаджень Ощадбанку громадя-нам, з пільгами на тверде паливо, ме-дичним забезпеченням «чорнобиль-ців» та виплатою їм коштів за іншими пільгами.

Ми намагалися, щоб жодні заяви

чи прохання осіб, які мають право на різноманітні пільги, не пройшли мимо. Для вирішення питань, які ставлять громадяни у своїх звер-неннях, громадською приймальнею використовується право на депутат-ське звернення з вимогою усунення порушення, встановлення законності і правового порядку. По мірі необхід-ності до місцевої влади, органів само-врядування надсилаються депутат-ські запити. Строків розгляду заяв, скарг громадян та депутатських звер-нень здебільшого дотримуємося.

Основною причиною звернень є складний демографічний характер району, розташування району та те-риторії, яка постраждала від аварії на ЧАЕС, відсутність великих промисло-вих підприємств, недостатня забез-печеність працездатного населення району робочими місцями, велика кількість багатодітних сімей, не за-вжди чітке та зрозуміле роз’яснення шляхів вирішення поставлених пи-тань на місцях.

Аналіз листів і заяв громадян, що надходять до громадської приймаль-ні та інших інстанцій, свідчить, що там, де уважно ставляться до розгля-ду звернень громадян і порушених в них проблем, є відповідний результат. А там, де цією роботою займаються недобросовісно, люди змушені шу-кати правду у вищих інстанціях. Пи-тання, які не вирішуються на місці, направляються на розгляд різнома-нітних інстанцій. Хотілося б, щоб вони вирішувалися у встановлені Законом України строки.

Костянтин КЕДИЧ,секретар депутатської фракції

ВО «Батьківщина».

ТЮНЕРИ ДЛЯ ЦИФРОВОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ:

КОМУ І ЯК

ЗАВЕРШУЄТЬСЯ ДЕКЛАРУВАННЯ ДОХОДІВ

ВОЛОДИМИРЕЦЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ОГОЛОШУЄ КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ

ВАКАНТНОЇ ПОСАДИ ЗАСТУПНИКА НАЧАЛЬНИКА ВІДДІЛУ ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ ВОЛОДИМИРЕЦЬКОЇ

РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ.

Професійні та кваліфікаційні вимоги до кандидатів на посаду: освіта вища, відповідно професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем -- магістра, спеціаліста. Стаж роботи за фахом у державній службі на керівних посадах -- не менше трьох років або стаж роботи за фахом на керівних поса-дах у сфері освіти -- не менше чотирьох років.

На конкурс подаються: заява на ім’я голови конкурсної комі-сії про участь у конкурсі; заповнена особова картка (форма П-2 ДС) з відповідними додатками; дві фотокартки розміром 4х6 см копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня; декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, передбаченою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»; копія документа, який по-свідчує особу; медична довідка про стан здоров’я за формою, затвердженою МОЗ; письмова згода на проведення спеціальної перевірки; копія військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних); довідка про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).

Документи приймаються впродовж 30 календарних днів з дня опублікування за адресою: смт Володимирець, вул. Грушев-ського, 56, райдержадміністрація, відділ організаційно-кадрової роботи. Тел. 2-43-57.

ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН – ЛАКМУСОВИЙ ПАПІРЕЦЬ ДОВІРИ ДО ДЕПУТАТІВ ВСІХ

РІВНІВ ТА ВЛАДНИХ СТРУКТУР

ПЕРЕЛІКплатних послуг, затверджених рішенням районної ради

від 6 квітня 2012 року №173, які можуть надаватись закла-дами охорони здоров’я Володимирецького району

1. Попередні профілактичні медичні огляди при прийнятті на роботу;2. Попередні профілактичні медичні огляди для отримання посвідчення водія

транспортних засобів;3. Медичні огляди для отримання дозволу на право отримання та носіння зброї

громадянами;4. Навчання лікарів-інтернів, які закінчили недержавні вищі медичні (фарма-

цевтичні) заклади освіти або навчались на умовах контракту з юридичними та фізичними особами;

5. Періодичні профілактичні медичні огляди;6. Медичні огляди для отримання виїзної візи (крім службових відряджень

державних службовців та при виїзді на лікування за наявності відповідних медичних документів);

7. Штучне переривання вагітності в амбулаторних умовах, крім абортів за ме-дичними і соціальними показаннями;

8. Штучне переривання вагітності в стаціонарі, крім абортів за медичними і со-ціальними показаннями;

9. Протезування зубне;10. Корекція зору за допомогою окулярів та контактних лінз;11. Медичне обслуговування іноземних громадян, які тимчасово перебувають

на території України, в тому числі і за договорами страхування;12. Видача копії медичної довідки, витягу з історії хвороби;13.Транспортні послуги (перевезення вантажів), здійснення вантажних робіт.

СВІТЛАНА САД ПОБУВАЛА НА ВОЛОДИМИРЕЧЧИНІ

Провели призовників

4 квітня в районному будинку культу-ри під звуки урочистої музики 60 призо-вників проводжали на службу Батьків-щині. Піднесений настрій панував у залі, хвилюванням були переповнені як май-бутні солдати української армії, так і їхні батьки та друзі. З вітальними словами звернувся до призовників заступник го-лови РДА Ярослав Березюк та районний комісар Андрій Усік. Великі надії покла-даються на цих хлопців, і, сподіваємося, вони будуть виправдані.

Вам продовжувати та множити тради-ції славетних лицарів України – запороз-ьких козаків, героїчних захисників Бать-ківщини в роки Великої Вітчизняної війни та учасників миротворчих операцій.

Саме вам відроджувати військову славу незалежної Української держави.

У добру путь! Хорошої служби!(Вл. інф.).

– Володимире Федоровичу, Ваша кар’єра політика і дер-жавного службовця розпоча-лася у 2006 році, коли Ви дали згоду очолити Володимирець-ку райдержадміністрацію. Важ-ко було перекваліфікуватися з виробничника на чиновника?

– Нелегко, особливо на перших порах. За будь-яким рішенням в кооперативі одразу ж видно і ре-зультат. А в державній структурі наче б і гроші є на вирішення тієї чи іншої проблеми – а так просто їх не візьмеш. Є певна процедура: кошторис, експертиза, рішення се-сії, тендер – і лише тоді видно буде роботу. Такий бюрократичний по-рядок використання державних чи бюджетних коштів не ми у себе в районі придумали, але люди вва-жають, що то влада так неефек-тивно діє. Років два я вникав у цю систему, поки зрозумів її принципи і виробив стратегію. А вона про-ста, ґрунтується на народній му-дрості: «готуй сани влітку». Якщо керівник на своєму місці, то він не тільки латає сьогоденні дірки-про-блеми, але й заглядає вперед, прикидає, що треба буде завтра робити і де заробити грошей на ту чи іншу ідею, не чекаючи дотації як манни із неба.

– Наш район дотаційний майже на сто відсотків. Як вва-жаєте, чи є в району можливос-ті скоротити цю залежність хоча б на відсотків десять?

– Такі перспективи однознач-но є. Взяти хоча б пріоритетні на-прямки розвитку сільського гос-подарства. За умов продуманої меліорації, вапнування земель та органічного землеробства наші ґрунти можуть давати не лише хороші урожаї зернових, але й до-зволять розвивати овочівництво, тваринництво (що особливо пер-спективно) і садівництво. Візьміть в районі одне лише село Кідри. Там не питають, куди збути морк-ву, картоплю чи огірки: у них вже давно налагоджені торговельні зв’язки з Києвом, Львовом, Оде-сою і навіть Луганськом. Причому мова йде не про колективні коо-перативи, що вже віджили своє, а про селян-одноосібників, які за се-зон у себе на городах заробляють на цілий рік!

Те ж стосується і садівництва. В рамках проекту розвитку садів-ництва на чорнобильських терито-ріях, який фінансується за кошти Євросоюзу, деякі учасники про-екту вже на другий рік змогли оку-пити вартість затрачених зусиль, маючи лише 50 соток смородини!

Маємо також напрацювання і з Прибалтійською асоціацією луб’яних культур. Інвестори готові вкладати гроші у наш край, напри-клад, для вирощування безнарко-тичних конопель. Ця культура не

потребує ніяких особливих умов і мінімум капіталовкладень, адже росте як бур’ян на будь-яких зем-лях без додаткових підживлень і при цьому не виснажує землю. Але для реалізації цього та бага-тьох інших проектів потрібен віль-ний ринок землі.

Окрім сільського господарства, маємо напрацювання по розроб-ці надр (будівельний пісок, глина, туфи, торф, базальт, мідь). До цієї багатющої сировинної бази до-дайте ще й величезні рекреаційні можливості нашого краю, де є 11 озер та дві річки, а територія на-половину вкрита лісами. Уявіть, якби увесь діловий ліс не прода-вати сировиною за кордон, а гли-боко переробляти тут, на території району? А легалізація видобутку бурштину артільним способом?

Оце і є додаткові робочі місця, зарплати та відрахування з них, розвиток економічного потенціалу. А ще ж не забудьмо про перспекти-ви «зеленого туризму», про наших працьовитих і розвинутих духовно людях – оце найбільше багатство нашого Полісся! Проблема в тому, що треба створити належні умови для розвитку цих галузей на дер-жавному рівні. Бо сьогодні навіть щоб взяти кілька машин піску для потреб комунальників чи дорож-ників, треба місяцями виготовляти дозволи в Києві. На рівні ж району у влади ще дуже мало прав.

– Ви згадали про бурштин. Це наше багатство і наша біда. Чи є надія, що колись поліські землі не розкрадатимуть без-контрольно, і після вичерпан-ня ресурсів територія родови-ща не нагадуватиме місячний пейзаж?

– Ця проблема вже давно на-була державного резонансу. Нею, зокрема, займається і губернатор Рівненщини Василь Берташ. Ви-рішити її має Закон України «Про бурштин», який має вивести со-нячний камінь із розряду дорого-цінних і легалізувати його видо-буток. Торік його вже ухвалила Верховна Рада, однак закон чо-мусь відправили на доопрацю-вання. Аби пришвидшити розгляд цього закону, Василь Берташ на-діслав відповідні листи на адресу Президента і Прем’єр-міністра.

Однак маємо й позитивні при-клади. На Володимиреччині при-ватна фірма «Сонячне ремесло» вже три роки займається розвід-кою території для промислового видобутку бурштину-сирцю. А це – збережені від розграбування 92 гектари землі, це відрахування та інвестиції у наш район. Торік, наприклад, «Сонячне ремесло» своїм коштом побудувало в Кано-ничах церкву; фірма сприяє також розвитку сільського туризму та вузькоколійки. До речі, майже сто

гектарів земель ефективно охо-роняють всього 5 чоловік, які на-віть зброї та технічних засобів не мають. Що тут казати про міліцію та озброєні спецзагони, які ніяк не можуть справитися із нелегальним видобутком бурштину…

– Володимире Федоровичу, нинішня влада може пишати-ся хоча б красунею-школою в Мульчицях, зведеною торік всього за 4 місяці. Чи будуть хороші новини із соціальної сфери і цього року?

– Так, соціальні ініціативи – це не разові акції, а довгострокова програма розвитку краю. Як я вже казав, фундамент усіх зрушень і новобудов закладається не в один день, а готується роками. Деякі пропозиції були напрацьовані ще нашими попередниками. Однак сьогодні є можливості їх реалізува-ти. Тож у Мульчицях цьогоріч буде введена в експлуатацію ІІ черга культурно-освітнього комплексу за кошти зони спостереження (ціна питання – 7 мільйонів гривень), в результаті якої село отримає най-кращий в області спортивний та навчально-прикладний комплекс. У 2012 році нарешті закінчимо реконструкцію ЗОШ № 3 У Воло-димирці під НВК «Школа-сад». На облаштування та розвиток її інф-раструктури плануємо витратити ще 7 мільйонів гривень із коштів зони спостереження. Такий же НВК зробимо і на базі Більсько-вільської загальноосвітньої школи; ціна питання – 1,8 млн. грн.

– Реформування медичної галузі супроводжується неа-бияким соціальним резонансом у суспільстві. Що можете ска-зати і людям, і медикам району для заспокоєння?

– Зрозуміло, що будь-які но-вовведення наштовхуються на певний соціальний спротив і не-розуміння. Однак давайте повер-немося до обговорення цієї теми вже через рік – і я впевнений, що на фоні позитивних змін та більш якісного обслуговування в сіль-

ській медицині усі негативні мо-менти відійдуть на задній план і забудуться. Адже до завершення реформування охорони здоров’я наприкінці 2013 року в районі ді-ятимуть 2 районних лікарні, 8 сільських амбулаторій загальної практики сімейної медицини та 43 ФАПи.

Мінімум 6 ФАПів відремонтують і укомплектують за останнім сло-вом техніки вже в цьому році. Діль-ничні лікарні в Антонівці, Більській Волі та Хиночах будуть відремон-товані і технічно укомплектовані в наступному році. По програмі розвитку екстреної медицини вже цьогоріч отримаємо мінімум 3 укомплектовані карети «швидкої допомоги» та сучасне реанімацій-не обладнання.

На базі районної поліклініки буде створено лікувально-діагнос-тичний комплекс з облаштовани-ми сучасною медтехнікою кабіне-тами огляду пацієнтів і діагностики хвороб та найсучаснішим реані-маційним відділенням. Реалізація цього проекту буде закінчена вже в нинішньому році. Ціна питання – 29 мільйонів гривень (з них 17 – на будівельно-монтажні роботи, 6 – на медтехніку та устаткування, ще 6 млн. – на податки та інші від-рахування).

Крім того, запланована рекон-струкція очисних споруд в райцен-трі та встановлення станцій зне-залізнення води на центральному водогоні Володимирця, у ВПУ та в колегіумі.

– Вражає… А як щодо капі-тального ремонту доріг? Бо вже за кілька років вони ста-нуть абсолютно непроїзними…

– Як ви знаєте, усі кошти з держ-бюджету зараз йдуть на фінансу-вання підготовки до Євро-2012. Зокрема, й завдяки футбольному чемпіонату міжнародну автотрасу «Київ-Варшава», яка пролягає че-рез наш район, реконструювали. Сподіваюсь, ще до кінця року бю-джет переглянуть і суттєво скори-гують видатки на ремонт обласних

та районних доріг, в тому числі – і на Володимиреччині. А паралель-но йтиме реалізація програми «Сільські дороги», започаткована В. Берташем торік. По ній запла-новано видатки на ремонт 1 вулиці у кожному населеному пункті.

– Наближаються вибори. Чого очікувати від них, на Вашу думку?

– Жодні вибори не принесуть кардинальних змін на краще, якщо ми самі не докладемо до цього рук. Досить уже очікувати месії, який прийде і за короткий час ви-рішить усі наші проблеми. Пора самим працювати над їх вирішен-ням. Адже ми маємо ту владу, яку вибираємо, а джерелом влади є народ. Звідки взялися ті депу-тати, які дбають лише про свій достаток, непрофесійні міністри, судді-«колядники» і чиновники-ха-барники? Ми їх з вами вибрали, бо повірили солодким обіцянкам. До-сить уже вірити – пора працювати! А завдання влади – допомагати не тому, хто просить, а тому, хто щось робить. Тоді і громада буде зацікавлена у своєму розвитку, і люди бачитимуть реальні зміни, а не бюрократичні відписки.

– Володимире Федоровичу, хто Вам допомагає в роботі і підтримує в житті?

– В роботі допомагає колектив, з яким ми стали однією командою. А в житті – дружина Лідія Стахів-на, яка завжди розуміла, спів-переживала невдачам і підстав-ляла плече підтримки. Це саме завдяки їй я відбувся як керівник і як лідер. Навіть коли, бувало, затримувався на роботі допізна, вона ніколи не ображалася і не задавала питань. «Значить, так треба…». Це на її плечах були і діти, і господарство, і домашній затишок, в якому можна відпочи-ти душею. А ще у мене два сини, якими ми з дружиною по праву гордимося. Обоє – військові: один закінчив академію прикордонної служби, а другий – академію СБУ.

3 «Володимирецький ВІСНИК» 12 квітня 2012 рокуОСОБИСТОСТІОСОБИСТОСТІ

(Закінчення. Поч. на 1-ій стор.).

…Народився Володимир Ткачук на Благовіщення, 7 квітня 1956 року, в селі Дубівка, у сім’ї колгоспників. Батько неабияк зрадів народженню сина (уже мав 2 доньки – Оль-гу і Катерину), але записав його аж після свят. З тих пір Во-лодимир Федорович святкує іменини з 7 по 12 квітня.

Учився майбутній керівник добре, хоч і мав власний не-поступливий характер. Після восьмирічки до осені працю-вав різноробочим у колгосп. І хоч від силосу долоні були в грубих мозолях, зате заробив 85 карбованців – мало хто і з дорослих стільки мав. Силос у колгоспі закінчили збира-ти аж у жовтні, заняття у школі вже йшли повним ходом. Та здібного хлопця вчителі самі запросили продовжити навчання – і до нового року він самотужки наздогнав усю шкільну програму.

У 1973 році, після закінчення середньої школи в Ка-ноничах, Володю забирають до лав Радянської армії. Служив юнак у ракетних військах у Хмельницькому, мав звання старшого сержанта. Там же в дивізії закінчив ве-чірні комсомольські курси. Військова служба йому так спо-добалася, що вирішив обрати її за професію і поступив у Серпухівське військове інженерно-командне училище. Мабуть, Володимир Федорович уже носив би досі гене-ральські погони, та мати відговорила сина. Так батьківські

умовляння змінили його долю і навік прив’язали до своєї Малої Батьківщини.

Після демобілізації Володя стає на комсомольський облік в колгоспній парторганізації, і парторг Леонід Коври-га пропонує йому посаду комсорга та інструктора по спор-ту. А ще через два місяці голова колгоспу Федір Швець направляє Ткачука на навчання в Житомирський сільгос-пінститут. Характер Володі проявився і тут: буквально за місяць хлопець проштудіював усю шкільну програму з біології та хімії з 6 по 10 клас. Іспити склав на «відмінно», і з першого разу поступив на факультет агрономії.

Закінчивши у 1981-му інститут з червоним дипломом, Володимир Ткачук по рекомендації райкому партії займає посаду парторга у рідному вже колгоспі імені Калініна. Перший секретар райкому партії Сергій Каменчук неодно-разово пропонує молодому спеціалісту очолити господар-ство (попередній голова Яроцький уже написав заяву за власним бажанням), однак Володимир відмовляється. На той час керувати колгоспом чи радгоспом було не вельми престижно через надмірну централізацію влади і постій-ну відповідальність перед райкомом партії, що держала в напрузі і вдень, і вночі. Адже, окрім вічної селянської ро-боти, колгоспи ще утримували й велику соціальну сферу. До слова сказати, у Каноничах і Дубівці й досі працюють два дитсадки, збудовані колгоспом і збережені наступни-

ком-сільгоспкооперативом.Було це вже у 1984-му. Втомившись упрохувати не-

зговірливого парторга, перший секретар райкому просить його зібрати збори колгоспників та прозвітувати про ви-конану роботу, оскільки Володимир Ткачук на той час уже фактично виконував обов’язки голови. Заслухавши звіт, Каменчук пропонує колгоспникам обрати головою моло-дого парторга. Володя опирається, хоча люди схвально прийняли кандидатуру. Здавалося б, питання вирішене. Аж тут раптом Ткачук встає … і покидає збори. Такого зух-вальства райком партії ще не бачив. «Ох, дограєшся ти, сину…» – тривожно дорікає йому матір. А Володя незво-рушно лежав на ліжку.

Через три дні приїхало начальство з району і запро-сило Ткачука на виховну бесіду в колгоспну контору. Довго пропісочували парторга в порожньому кабінеті го-лови колгоспу; за той час замполіт з райвідділу міліції вже встиг і табличку на дверях поміняти. А коли після виховної роботи районне начальство поїхало, залишив-ся новоспечений голова колгоспу у кабінеті сам на сам з невиплаченим кредитом і туманними перспективами. Так у 28 років Володимир Ткачук став головою колгоспу-мільйонера (згодом СВК «Бережанка») – згодом одного з кращих сільгосппідприємств у районі, на рахунках яко-го іноді лежало мільйон і більше карбованців.

ВВолодимиролодимир ТКАЧУК: ТКАЧУК:

«Я ЖИТТЯ ПРОЖИВ БИ ТАК САМО...»

…Відповідальний і вимогливий в роботі, Володимир Федорович Ткачук завжди спра-ведливий у житті. За це його шанують і поважають у районі. Він не любить фальші і по-рожніх слів, і всім здається, що голова райдержадміністрації має сталеві нерви та ви-тримку.

Але інколи, повертаючись додому втомленим морально і виснаженим душевно, коли не хочеться і словом обзиватися, Володимир Федорович бере з собою друга-собаку і йде гуляти полями-узліссями. Там, наодинці з собою і природою, перебирає в деталях по-дробиці нелегкого трудового дня. Там відпочиває душею і повертається в дім з новими силами, знову готовий до роботи.

Уся робота голови РДА – на благо району. Але найбільше моральне задоволення Во-лодимир Ткачук відчуває, коли на прийомі громадян вдається вирішити хоч одне звер-нення, допомогти хоч одній людині. Тоді на душі стає легше, тоді й відчуваєш, що недар-ма прийшов на цю роботу і займаєш відповідальну посаду.

Такими моментами й живе Володимир Ткачук, голова Володимирецької райдержад-міністрації, у них черпає наснагу і сили для завтрашнього дня.

Сергій СКІБЧИК.Фото автора.

4 «Володимирецький ВІСНИК»12 квітня 2012 року СОЦІУМСОЦІУМ

•

А у нас в вечірній час...

•

•

•

•

•

•

Двадцять п‘ятого берез-ня відбувся звітний кон-церт Рафалівської дитячої музичної школи. Це свято музики вийшло цікавим та захоплюючим. Відкрили концерт переможці облас-них конкурсів бандуристів Любов Серховець та Вік-торія Караїмчук (керівник Ольга Нацюк). Їхні чудові голоси подарували гляда-чам пісню про рідний край «Це моя Україна».

У концертній програмі взяли участь юні музикан-ти-солісти: піаністи, бая-ністи, скрипалі, гітаристи. Уважно слухали глядачі виступи учнівських колек-тивів: ансамбль баяністів

(керівник Володимир Вой-тюк), ансамблі гітаристів та сопілкарів (кер. Віталій Мирончук).

Вокальний ансамбль викладачів (керівник Ми-рослав Білковський), який представляв школу на об-ласному огляді-конкурсі, чарував глядачів виконан-ням оригінальних обробок пісень: «Не спокушай» (муз. М. Глінки) та «На до-лині туман» (муз. Б. Буєв-ського). Бадьоро і весело прозвучали весняні пісні про фарби та різні кольори райдуги та природи у вико-нанні шкільного хору (ке-рівник Ольга Білковська).

Закінчилось свято вико-

нанням патріотичної пісні «Бажаємо сонця і миру», яку діти співали разом з викладачами. Гарний вес-няний піднесений настрій приніс цей концерт. Він по-казав пробудження нових молодих талантів.

Отже, школа працює, мистецтво живе. Хай живе прекрасне! Тож бажаємо успіхів, здоров’я й терпін-ня викладачам школи та виражаємо вдячність за їхню нелегку працю.

Тетяна САВЕНКО,Іван ПАРХОМЧУК

з вдячністю від бать-ків та учнів Рафалів-

ської музичної школи.

Звітують Рафалівські музиканти

Вечірка в стилі «Хіп-Хоп»Нещодавно в Городецькому будинку культури провели вечірку у стилі «хіп-хоп».

Участь у ній взяли гурт “Wild-Boyz” («Дикі хлопці», м. Рівне), “Lil Nuf” («Маленький дельфін»), сольний виконавець гурту «Клан Када» (м. Сарни), «Дикий пес» та “Tony M-Name” (с. Городець), а також Кристофер Маккей із Сполучених Штатів Америки.

Гостем вечірки був Андрій Шилін (м. Рівне), учасник проекту «Україна має талант». Щира подяка ініціаторам вечірки Валерію Гарбару та Анатолію Ляшику, а також усім

учасникам за змістовний відпочинок для молоді!Наталія КРИВКО, директор Городецького СБК.

ЯК ХОЧЕТЬСЯ в дитинстві полинути у казковий незвичайний світ: стати прин-

цесою і кружляти у танці з принцом на балу, звільняти від злих чар сплячу красуню, не згір-ше мушкетерів виявляти відвагу й хоробрість, застерегти козенят, щоб не слухалися хижого вовка, або допомогти Червоній Шапочці. І все це можливо в театрі!

Велику радість мали вихованці ДНЗ «Каз-ка», коли в дні весняних канікул до них знову завітав зразковий ляльковий театр «Колосок» районного Будинку школярів та юнацтва під ке-рівництвом Віктора Васильовича Ковальчука. Юні актори подарували дошкільнятам «Казку Непитайлівського лісу» (ними ж складену). І що примітно, під час вистави панував особливий хвилюючий настрій, бо ж серед акторів – ко-лишні наші вихованці Діма Волчецький, Таня Бедик, Діма Мамчич, Катя Мамчич, Світлана

Ковальчук та інші. А що за вистава без деко-рацій і музичного оформлення? І тут все було на висоті!

Театр «Колосок» уже не раз побував з ви-ставами у нашому дитсадку, і ми бачимо, як зростає майстерність акторів. Діти не тільки мають право самовираження на сцені, а й з до-помогою сцени формуються морально. Вони вчаться долати труднощі і невпевненість у собі. А підготовлені ними вистави благодатно впливають на дошкільнят, бо ж актори розмов-ляють з ними і роблять їх співучасниками сце-нічного дійства. При цьому ніхто з дітей не хоче бути схожим на негативного героя казки!

Ми щиро вдячні колосківцям за подароване малюкам свято, бажаємо їм творчих успіхів і чекаємо у себе в дитсадку з новими виставами.

Катерина ШАМА,вихователька ДНЗ «Казка».

ЛЮДСТВО винайшло автомобіль, паро-воз, літак, щоб економити час. А потім

взяло й придумало телевізор, комп’ютер, щоб весь заощаджений час марнувався біля екра-на. Відеотехніка обмежила стосунки навіть між рідними людьми. І замість того, щоб втішатися живим спілкуванням, ми сидимо перед телеві-зорами й комп’ютерами та поступово втрачає-мо зір.

На зорі моєї юності, у шістдесяті роки, в клубах періодично проводилися збори, лекції, вечори запитань і відповідей, концерти. Літніми вечорами хлопці й дівчата збиралися в одній хаті – й аж за північ лунала музика, кружляли танці, дзвеніли жарти. А тепер? Живого спіл-кування не вистачає навіть у родинах. Кожен усамітнюється, як мишка в норі. І що примітно: значна частина хлопчиків і трохи менше дівча-ток -- у полоні комп’ютерних ігор. Їм аж пахне мандрівочка в Інтернет. Але чи не час починати боротьбу з цим захопленням? Адже діти ма-ють доступ до порнографії та грають у жорстокі ігри.

У багатьох сім’ях ніколи не обговорюються проблеми, новини та прочитані книги. Батьки і діти не проводять разом вільний час. Але ж на-віть квіти і дерева, кажуть, краще розвивають-

ся, коли з ними розмовляють. А люди? Свого часу популярною була пісня у виконанні Вален-тини Толкунової «Поговори зі мною, мамо». Ду-маю, це своєрідна поетична рекомендація всім нам, нинішнім. Бо цікава розмова благотворно впливає на серцево-судинну систему співроз-мовників: знижується тиск, уповільнюється серцевий ритм.

Пересічна людина прагне поділитися думка-ми, сумнівами, спостереженнями, щоб розвія-тися від житейських негараздів. Але спілкувати-ся треба й просто для того, щоб звільнитися від надокучливих реклам того ж таки телевізора.

Самотність зовсім непогана річ, але її не-безпечно приймати великими дозами. «Добре бути одному, – напівжартома говорив Ернест Хемінгуей, – але обов’язково має бути хтось, кому можна було б розповісти, як добре бути одному». А Сент-Екзюпері найбільшою розкіш-шю вважав розкіш людського спілкування.

З різних приводів і причин ми вступаємо з оточенням у контакт. Хай він обмежується жес-тами, усмішкою. Але й того досить, щоб заря-дитися позитивною енергією на весь день. Тож примножуймо безцінне своє багатство – ра-дість людського спілкування.

Стефанія ГАФТКО.

УЖЕ багато років учні навчальних закладів пишуть і захищають науково-дослідницькі

роботи у різних секціях і відділеннях цієї акаде-мії. Користуються допоміжною літературою і діа-грамами. Вдаються до різних дослідів. Але все це здебільшого загальні теми. Тому спробую зо-рієнтувати юних дослідників і їхніх керівників на використання місцевого матеріалу.

Для володимирчан, на мій погляд, дуже ці-каво було б дослідити історію вулиць, шкіл, підприємств свого селища (крохмале-патоко-вий завод, завод «Ситал», райагропромбуд, молокозавод, ПМК), розвиток освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, правоохоронних служб, соціальної сфери. От хоча б вулиця Соборна. Хіба не цікаво дослідити її минуле і порівняти з сучасним? А ще -- це спиртзавод, райСЕС, родильний дім, дитяча бібліотека, військкомат, аптека, церква, костел, відділ осві-ти, чайна, магазини, перукарня, суд, відділ ста-тистики, редакція, друкарня, школа, пришкіль-ний інтернат. Багато важливого і напівзабутого, зокрема про видатних земляків, відкрилося б після зустрічей із старожилами та пошуку мате-ріалів в архівах Володимирця, Рівного, Луцька і Львова.

А скільки повчального і цікавого таять у собі вулиці Шкільна (художня майстерня, насіннє-ва інспекція, держустанови, школа), Поштова (стоянка машин, райком комсомолу, селищна рада, райтелеком, пошта, хлібний магазин, фотоательє, молокозавод, базар) та інші (ав-тошкола, хлібокомбінат, СВК «Колос», проф-техучилище, школа-інтернат, держлісгосп, ліс-ництво)! А скільки об’єктів для дослідження у Рафалівці, Антонівці, Городці, Більській Волі, Великих Цепцевичах та в інших селах (скажімо, річки й озера, гніздування чорних лелек, древні промисли, городища і кургани Володимиреч-чини)! Дослідників чекає величезна робота. І мета їхніх досліджень одна – розширити зна-ння про історію рідного краю. Для цього бага-то зроблено І.К.Вороб’єм, С.В.Лунковським, В.Д.Бадовським, А.І. Кужелем. І зібравши всі ці роботи воєдино, їх можна видати або ж ство-рити рукописну книгу, яка міститиме тексти, діаграми, фотографії, таблиці, схеми, спогади очевидців і зберігатиметься у районному музеї. Це й був би вагомий внесок у нашу колективну пам’ять.

Ілля ГУДЗЬ.смт Володимирець

Дополювались!ХОЧА сезон полювання закін-

чився в січні, а птахи прилеті-ли з вирію, щоб продовжити свій рід, деяким горе-мисливцям не сидиться дома. Їх не бентежить, що триває великий піст. Та й захотілося не аби-чого, а дикої качатини. Тож, озброїв-шись рушницями, жителі села Муль-чиці Сергій Ш., Віктор К. і Віктор О. подалися на заплаву річки Стир – пополювати на качку.

Та не так сталося, як гадалося: єгерська служба застукала брако-ньєрів на гарячому. Було складено протоколи про порушення правил полювання і вилучено три рушниці, дві з яких виявилися незареєстро-ваними. А ще кожного з браконьє-рів оштрафовано на 1020 гривень. Словом, пішли по вовну, а прийшли стриженими. Зате переконалися, що перед Паскою краще постити.

Сергій БАЧИНСЬКИЙ,державний районний мисливствознавець.

З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИНайбільший наш скарб

Хочеться поговорити про МАН -- Малу академію наук

Це дивне диво – театр!

Напередодні Великодня у Рафалівській публічно-шкільній бібліотеці пройшов майстер-клас по писанкарству. Учні Рафалівських шкіл,

гуртківці центру дитячої та юнацької творчості разом зі своїми керівниками в дружній, невимушеній атмосфері навчалися мистецтву писанкарства.

А своїм досвідом ділилася фольклорист з міста Києва Ірина Данилей-ко, яка приїхала до нас за сприяння благодійного фонду Василя Яніцького «Наш край». Дійство супроводжували автентичні пісні, записані в нашому регіоні. Учасники майстер-класу навчилися розмальовувати писанки та отримали масу задоволень.Лариса ПАНАСЮК, завідуюча публічно-шкільною бібліотекою смт Рафалівка.

Писанка своїми руками

До ста років вам прожити в парі!..Так вони, Василь Андрійович та Анастасія Михайлівна Кривки, й живуть собі в Антонівці з

прицілом на щасливе довголіття. Живуть із того вже далекого часу, коли ступив до юної Насті в батьківську хату у Великих Цепцевичах «отой городчаниця» Василь. Переступив поріг, по-ставив у куток кулемет (бо ж був у «стребках») і спитав: «Підеш за мене?». Вона й пішла, хоча була засватана за свого односельця.

– А як було не піти? Глянула на той кулемет у кутку – й одразу згодилася! – сміючись, жартує баба Настя.

Відтоді у любові й прожили 65 років разом. Виростили дочку і сина. Дав Бог трьох онучок, внука, дві правнучки і трьох правнуків. А що в житті було всіляко, то на те й життя. Зате понад усе ставили сім’ю і родину.

Часто зимовими вечорами розповідає баба Настя онукам, як її до Німеччини вивозили і як аж у Польщі тікала з поїзда, як торохтіли кулеметні черги над головою, коли перепливала річку Буг, і як ночувала на кладовищі, щоб не забрали «хлопці з лісу».

А дід Василь аж сльозу змахне з очей, коли згадає, як бандерівці повісили батька за те, що віддав півхати під школу, а саму хату спалили. Після пере-житого пішов у «стребки» з одним-єдиним прагненням: щоб більше не горіли хати в односельців, щоб не плавали у річці діти з розпоротими животами і щоб спокійно вночі всім спалося.

– А розкажіть, як ви отримали посвідчення учасника бойових дій, – просить хтось з онуків. І дід, уловлюючи лукавинку в запитанні, розповідає:– Вручили мені його, як і всім. У військкоматі. А повернувшись в село, треба, думаю, таке діло замочити. Зайшов у бар, вихилив рюмочку і закусив

тюльчиною. Отут-то й почалося. Вхопив з тою рибкою якусь мікробу і замалим не вмер. Вийшов вранці корівку порати – а їх аж дві однаковісіньких! Глянув на бабу – а їх теж дві в однакових спідницях! Оповів ту чудасію невістці (вона в мене медичка), а в неї тільки й мови: негайно в лікарню! Тиждень вилежувався в реанімації. Лікар казав, врятували не так медики, як ота рюмочка з оковитою. Дезінфекцією стала. А інакше за кілька годин помер би…

Видно, у Книзі життя було записано «жити». І вони живуть, як дві руки, що сприяють одна одній. Як дві половинки, без яких немає одного цілого. У дружному клопоті хату збудували, дітей у люди вивели і сад посадили. А помирати… Ні, не хочеться! Гарний цей білий світ, кажуть, в якому і діти шану-ють, і внуки люблять, і навіть пенсію у визначений час поштарка додому принесе…

Словом, 16 квітня збереться вся наша родина, щоби привітати діда Василя і бабу Настю з їхнім чудовим подружнім ювілеєм. Від усього серця бажа-ємо їм гарного здоров’я, мирного неба, Божої ласки та життя, як із казки!

Від імені усієї родини – невістка Валентина КРИВКО.

5 «Володимирецький ВІСНИК» 12 квітня 2012 рокуОСОБИСТОСТІОСОБИСТОСТІ

Слідами подвигу

ДОЛЯ СОЛДАТА, ДОЛЯ СОЛДАТА, АБО ПАЛЮЧЕ СВІТЛО АБО ПАЛЮЧЕ СВІТЛО

ЗІРКИ ГЕРОЯЗІРКИ ГЕРОЯОчерет йому був

за колиску

ЙОГО мала батьківщина – село Острів, яке поруч із Балаховичами й Забо-

лоттям щільно тулиться до Стиру. Через річку – волинські села Коз-линичі і Хряськ. Й одне із перших дитячих його вражень – могутні розливи цієї зазвичай спокійної поліської ріки. Тут Іван Килюшик народився у 1923 році. Тут пізнав норовливий характер Стиру, назву якого виводять від слова «стири-ти», тобто нахабно щось вкрасти у прибережного трударя-гречко-сія. Але ця ж річка була йому й годувальницею. Вона ділилася з людьми всім, що мала сама. Тож із раннього дитинства Іван порід-нився з нею і привільно почувався на її берегах.

Виростаючи у великій сім’ї, змалку привчився до селянського діла. Вправно орав, косив і риба-лив. Кажуть, крім рідної, добре знав польську і російську мови. І, мабуть, широко розкрився б йому білий світ, якби у свої 18 не зустрів-ся з війною. Є твердження, що на-перекір фашистам і їхнім лакузам юнак двічі – втечею! – спасався від німецької неволі. Зокрема й з до-помогою сільського старости, який не до кінця продався чужинцям.

Іван уже стояв у вагоні, вщерть набитому молоддю. Поїзд ось-ось мав рушити, і німці грубо відганя-ли проводжаючих. У цю драматич-ну мить до вагона підбіг староста і замахав до хлопця рукою:

– Виходь! Ти не поїдеш, а бу-деш будувати моста! Він підірва-ний, і його треба відновлювати!

Коли відійшли від того неволь-ницького пекла, староста порадив:

– Німці не забирають одруже-них, а тому вирішуй – і женись!

Мабуть, то було найрозумніше, що можна було придумати. Тож, не гаючись, підібрали дівчину, і вона, його Ганна, стала надійним йому другом на все непросте, обпале-не війною життя. Таких, як вона, по праву ставлять поруч із дружи-нами декабристів – легендарних жінок, які, зберігаючи подружню вірність, вслід за чоловіками обмі-няли світські столичні принади на полярне сяйво…

Куди текла та річка?

ФРОНТОВЕ Іванове життя почалось у березні 1944 року. Три місяці навчан-

ня – і фронт. Бойове хрещення пройшов у Білорусії, а вже звідти – марш-кидок до Західної Двіни.

Німці буквально вгризлися своєю обороною у протилежний берег і звідти поливали наші вій-ська артилерійсько-кулеметним вогнем. Враження було таке, що ріка від вибухів закипала. І під цим пекельним вогнем до неї першим підійшов мінометний взвод лей-тенанта В.П.Симона. Командир разом із парторгом роти, старшим сержантом Ф.І.Каменєвим та ря-довим І.С.Килюшиком скориста-лися першим-ліпшим підручним плавзасобом (за одними даними – саморобний пліт, за іншими – ста-рий човен) і попливли у те кипляче пекло.

Поміж смертельних розривів Іван підсвідомо дякував долі, що виріс на річці. А вирвавшись на зайнятий ворогом берег, трійка відчайдухів з ходу вступила у бій і допомогла ви-садитись і своєму взводові, і всьому батальйону (сутичка була настіль-ки запеклою, що підступи до їхньої позиції були встелені ворожим тру-пом).

Несучи бойову варту, Іван по-чув підозрілий шерех у кущах. А ступивши кілька кроків, лице в лице зіткнувся з німецьким офі-цером. Наш солдат вистрілив першим – і цим пострілом вніс за-мішання у ворожі ряди. Фашистів, що йшли за командиром, оточили. Вони почали здаватись. А війська, користуючись нагодою, нестрим-но переправлялися через Західну Двіну і живою вогненною хвилею заливали ворожу оборону.

Німці відступали. Пересліду-ючи їх, доводилося долали по 40 кілометрів у день. А в прибалтій-

ському місті Шяуляй у дивізію при-був командарм 43-ї армії Першого Прибалтійського фронту генерал-лейтенант А.Бєлобородов. Виши-кувавши всіх буквою «П», з одного боку поставили затриманих дезер-тирів, а з другого – звитяжців, які першими форсували Двіну. Дезер-тирів перед строєм розстріляли, а сміливцям вручили заслужені бо-йові відзнаки. Командарм особис-то підійшов до Івана Килюшика, обняв його і пристебнув до кітеля Золоту Зірку Героя Радянського Союзу та орден Леніна. Героями стали і бойові його побратими Си-мон та Каменєв. Кожному з них дали місячну відпустку.

«Такі, як ти, нам треба!..»

БАТЬКИ не могли надивити-ся на сина-героя. Не при-ховувала радості Ганна. А

донечка так і норовила забрати-ся до тата на коліна і торкнутися пальчиком золотої зірочки на гру-дях. Родичі по заслузі вшанува-ли земляка. А коли пізно ввечері розійшлися, у двері несподівано постукали. Хтось рвучко смикнув клямку – і на порозі постала люди-на в офіцерській формі. «Звідки?» – тривожно мелькнуло в Івановій голові. Але в руках у незнайомця загрозливо звівся автомат: «Де-зертир? – спитав непроханий гість і коротко звелів: – Збирайся!»

На подвір’ї все стало зрозумі-ло: дім був оточений озброєними людьми. Зі скрученими назад ру-ками Івана повели з батьківського двору.

Чим була зайнята охорона, при-ставлена до Героя на час відпуст-ки, невідомо.

– Його оставили, – вважає земляк Килюшика Іван Кузьмич Сергійчук. – Може, треба було відлучитись, і вони відпросилися.

Може, ще щось. Але не вірю, що Іван пішов в УПА добровільно. Його забрали, і йому було чого бо-ятися: могла постраждати сім’я.

На відміну від журналістів-си-біряків, яких зацікавила доля сол-дата, острівські родичі заявляють, що дома Іван Сергійович був не день, а днів кілька. Лише після того його забрали. Кажуть також, що зупинився він у Рафалівці і вже звідти навідався в село. Але зрештою все зводиться до того, що бранця-героя поставили перед повстанським зверхником «Дубо-

вим», і той категорично заявив: «Такі люди повинні воювати разом із нами. І воювати проти радян-ської влади, за самостійну Украї-ну».

Іван не погодився і не запере-чив. Та й кому мав перечити? До-чка Галина через роки-десятиліття вважає, що на батька хтось доніс. А вже в боївці, забравши бойові нагороди, йому, кажуть, пригрози-ли: «Утечеш – виріжемо всю сім’ю. Не пошкодуємо і дружину з доч-кою…».

Сам ветеран на схилі віку, сто-мившись домагатися справедли-вості, так підсумував власне ми-нуле:

– Винний, що не застрелився… За сім’ю боявся… Бандерівці жар-тувати не любили…

Куди тепер іти солдату?

В ОСТРОВІ не знають, скіль-ки часу Іван Килюшик про-був в УПА. Дехто припус-

кає: один-два місяці. Але з інших джерел відомо: у відпустку він прибув 10 серпня 1944 року, а з по-встанцями перебував до 14 берез-ня 1945-го, тобто сім місяців. Чим займався у повстанській боївці, можна лише припускати. Та якраз цим, мабуть, і не варто займатися. Щоб прояснити ситуацію, автор звернувся в органи СБУ, просив ознайомитися з матеріалами судо-вої справи, заведеної у 1945 році військовою прокуратурою 13-ї ар-мії. Але йому відмовили. Довелося йти іншим шляхом: з Інтернету та з розмов із людьми, які ту судову справу бачили, проясняти ситуа-цію.

Відразу скажу: тяжких гріхів за душею в Івана Сергійовича не по-мітив. Невинної крові, вважаю, на своїх руках він не мав. Однак кру-тий поворот у житті, все ж, стався, і він зіграв злий жарт із солдатом-героєм.

Що не кажи, а в повстанську бо-ївку СБ, очолювану «Богданом», він потрапив (у «Книзі пам’яті і слави Волині» цей факт під знаком оклику). Автомат йому теж вручи-ли, хоча в ряді джерел стверджу-ється, що Герой потрібний був для пропаганди: мовляв, он які люди приходять в ОУН! Саме для цього у жовтні 1944 року Івана, за його ж зізнанням, призначають підра-йонним провідником молодіжної організації ОУН «Юнак» для про-ведення агітаційної роботи з мо-лоддю. Наводяться й інші факти. Як видно з тих же зізнань, Іван брав участь у збройній сутичці з радянськими бійцями в селі Коло-дня та у нальотах на села, щоб роздобути харчі. А в селі Собіщиці

стояв в оточенні, коли повстанці знищували партизанську сім’ю з п’яти чоловік, включаючи двох ма-лолітніх дітей. Грішне і праведне переплелися, підірвавши блискучу репутацію Героя.

Праведний грішник чи гріш-ний праведник?

НЕ ПОСПІШАЙМО осудити героя-земляка.

Повстанці, очевидно, теж були різними. А хто діяв так

само з примусу, той розумів Івана Килюшика і співчував йому (Іван Сокіл зі Старого Чорторийська з оунівського підпілля пішов на фронт і теж став Героєм Радян-ського Союзу!).

-- Яким чином Іван покинув бан-дерівців, відпустили вони його чи вдалося втекти, не знаю. Важли-во, що його забрали і що від них він пішов. А прийшли по нього че-кісти – теж, очевидно, по сигналу. Ті офіцери навіть не зловили Іва-на, а заарештували. А що вивезли сім’ю, то, мабуть, правильно вчи-нили, бо була б хана всім. Іван не оборонявся, не захищався, а про-сто здав зброю, – розмірковує че-рез піввіку Іван Кузьмич Сергійчук.

Не нарікають на Івана Килю-шика й інші земляки. Більше того, відомо, що кілька разів він дома-гався перегляду своєї справи, і Головна військова прокуратура в 1965 році навіть підготувала про-ект протесту, в якому говорилося, що «приговор по делу Килюшика подлежит отмене, а дело прекра-щено». Очевидно, у слідчих були для цього підстави. Стверджува-лося, що бойовики зв’язали Ки-люшика і силоміць відвели в ліс, що епізод із розстрілом базується лише на показаннях самого засу-дженого та що він не знав про мету завдання і безпосереднім учасни-ком розстрілу не був. Свідок по справі Самойлов підтвердив: при затриманні Килюшик сказав, що пішов із банди з наміром явитися з повинною. А Фалько, ще один сві-док, засуджений за націоналістич-ну діяльність і який «у лісі» зустрі-чався з Килюшиком, стверджував: стати бойовиком його змусили.

Свідок Загородній спростував твердження, буцімто, прибувши у відпустку, Килюшик не явився у райвійськкомат. І він же під-твердив: коли солдата забрали повстанці, родичі негайно повідо-

мили про це органам влади. Не-переконливим визнано й те, що, перебуваючи у боївці, Килюшик проводив активну антирадянську роботу. Здавалося, справедли-вість ось-ось посміхнеться Іванові Сергійовичу. Насправді ж і цього разу доля відвернулася від нього. З автором протесту не погодився заступник головного військового прокурора і свою позицію аргумен-тував жорстко: Килюшик тривалий час перебував у повстанцях, був озброєний і брав участь у караль-ній діяльності банди.

(Закінчення у №16).

Тут у повоєнні роки стояла хата Килюшиків

І.С. Килюшик у зрілих літах і на схилі віку

ООлексій Глексій ГОРОДНИЙОРОДНИЙ

“Володимирецький ВІСНИК”“Володимирецький ВІСНИК”12 квітня 2012 року12 квітня 2012 року ВІТАЄМО!ВІТАЄМО!6

14 квітня зустрічає своє 55-річчя до-рогий наш чоловік і батько

ЛИТВИН Володимир ЮрійовичВітаємо його!За роком рік життя невпинно лине,

дарує весен веселковий час. У цю пре-красну ювілейну днину вітання щирі Ви прийміть від нас. Щастя й радості ба-жаємо, а найбільше – здоров’я міцного, найдорожчого скарбу людського. Хай молодість вічно не сходить з обличчя і роки ідуть у щасливе сторіччя.

З любов’ю – дружина, син Роман

і донька Люба.

15 квітня зустрічає своє 35-річчя15 квітня зустрічає своє 35-річчя ДЯКОНОВ Юрій Іванович ДЯКОНОВ Юрій Іванович

із Володимирця. Щиро вітаємо його з Днем народження! із Володимирця. Щиро вітаємо його з Днем народження! Бажаєм здоров’я, добра, довголіття, хай виста-Бажаєм здоров’я, добра, довголіття, хай виста-

чить щастя на ціле століття. Хай скрізь буде лад: чить щастя на ціле століття. Хай скрізь буде лад: на роботі, в сім’ї, і радість на серці, і хліб на столі. на роботі, в сім’ї, і радість на серці, і хліб на столі. Хай сміхом й веселістю повниться хата, родина хай Хай сміхом й веселістю повниться хата, родина хай

буде здорова й багата. І мрій, і бажань, і насна-буде здорова й багата. І мрій, і бажань, і насна-ги творити, щоб серцю хотілося жити й ги творити, щоб серцю хотілося жити й

любити! Хай люди шанують, повагу любити! Хай люди шанують, повагу дарують, злагода й мир у житті дарують, злагода й мир у житті хай панують!хай панують!

Мама, брат Іван Мама, брат Іван та сестра Наталія та сестра Наталія

з сім’ями.з сім’ями.

Найщиріші привітання з нагоди Дня народження шлемо Найщиріші привітання з нагоди Дня народження шлемо нашій колезі, керуючій районною організацією Товариства нашій колезі, керуючій районною організацією Товариства Червоного ХрестаЧервоного Хреста ДАВИДЮК Галині Іванівні. ДАВИДЮК Галині Іванівні.

Прийміть від нас сердечні привітання. Бажаєм миру, ра-Прийміть від нас сердечні привітання. Бажаєм миру, ра-дості і щастя. Хай збудуться найкращі побажання, й все дості і щастя. Хай збудуться найкращі побажання, й все заповітне хай до них додасться. Хай лихо і смуток Вас об-заповітне хай до них додасться. Хай лихо і смуток Вас об-минуть, зозулі – сто років життя накують. Хай радість минуть, зозулі – сто років життя накують. Хай радість

стрічається, добре живеться, все вміється, стрічається, добре живеться, все вміється, множиться і удається. Хай Бог множиться і удається. Хай Бог

здоров’я Вам дає, а Мати здоров’я Вам дає, а Мати Пречиста завжди бере-Пречиста завжди бере-же.же.

Колеги по роботі.Колеги по роботі.

Сердечні привітання, щирі побажання добра і здоров’я, вміння радіти і дивуватися кожній днині, дарованій долею, зичимо з нагоди Дня народження нашим квітневим іменин-никам: КУХУ Адаму Варфоломійовичу з нагоди славного 65-річчя, ДЕРКАЧУ Леоніду Петровичу та ЯРУТІ Яросла-ву Олександровичу з нагоди прекрасного 55-річчя, ПІН-ЧУКУ Юрію Васильовичу, МАКАРЧУК Надії Хомівні, ПІ-ЩИК Надії Миколаївні з нагоди полудня віку, і ще 9 ювілярам та 73 черговим іменинникам.

Добра і радості бажаєм, здоров’я Вам – на всі літа. Нехай на радість сон-це сяє, хай квітне в серці доброта, хай обминають всі тривоги й хороші стеляться дороги. Всього Вам най-кращого в світі, хай дні Ваші будуть світлі, щоб щастя з Вами скрізь було й життя трояндами цвіло.

Адміністрація та профкомКЗ “Володимирецька ЦРЛ”.

Колектив Лозківської сільської ради щиро вітає з Днем народження сумлінного працівника, прекрасну маму, про-сто красиву та хорошу жінку, головного бухгалтера

БАБИЧ Світлану Володимирівну.Шлемо їй найщиріші привітання!

Нехай для Тебе квітне цілий світ, ста-ють життям усі найкращі мрії, і доля над-силає безліч літ, здоров’я, щастя, радості, надії. Хай усмішка в очах іскриться, пісень веселих грає водограй, нехай весна Тобі на-сниться і щастя переллється через край.

З повагою – колеги.

Дорогого чоловіка, батька та дідуся батька та дідусяТРОХИМЧУКА ТРОХИМЧУКА

Сергія Івановича Сергія Івановича щиро вітаємо з

65-річчям від Дня на-родження!родження!

Наш славний і рідний, найкращий на світі, з Тобою нам завжди затишно і світло. Ти – гарний господар і батько чудовий, даруєш турботу та море любові. Спасибі за ласку, за руки умілі, турботу та море любові. Спасибі за ласку, за руки умілі, Ти вмієш підтримати словом і ділом. Нам в рідному домі Ти вмієш підтримати словом і ділом. Нам в рідному домі надійно та щиро; живи нам на радість у щасті та мирі. надійно та щиро; живи нам на радість у щасті та мирі. Хай Бог милосердний з високого неба дарує усе, чого Тобі Хай Бог милосердний з високого неба дарує усе, чого Тобі треба, а Матінка Божа, Цариця Свята, дарує щасливі і треба, а Матінка Божа, Цариця Свята, дарує щасливі і довгі літа.довгі літа.

Дружина, сини Юрій, Віталій,Дружина, сини Юрій, Віталій,донька Людмила зі своїми сім’ями.донька Людмила зі своїми сім’ями.

Від усієї душі вітаємо ДАВИДЮК Галину Іванівну

із славним 45-річчям від Дня народження!Нехай доля шле Тобі добро, міцне здоров’я та доста-

ток, а віра, надія та любов будуть вірними супутника-ми на життєвому шляху. Нехай тепло і затишок рідної оселі надійно захищає від негараздів, а в майбутньому чекає ще багато напо-внених корисними справами і земними радощами років. Щастя, миру та благо-получчя! І Ангела-хранителя на кожно-му кроці!

Галина Павлівна Галина Павлівна та Семен Романович Шапіро.та Семен Романович Шапіро.

15 квітня святкуватиме своє 70-річчя від Дня народ-ження дорога наша дружина, мама, бабуся та прабабуся

ЯСИНСЬКА Марія Улянівна,жителька села Берестівка. Щиро вітаємо її!

Пливуть літа, мов тихі води, і вже минає сімдесят. Хоч як прожитих років шкода, та не вернути їх назад. Сьогод-

ні в Тебе особливе свято. Хай посмішок принесе цей день багато! Ніколи не буде між нами розлуки, бо

чекають на Тебе діти й онуки. Для всіх нас Ти дуже важлива. Згадай про це зранку – і бу-деш щаслива. Нехай на городі радує цвіт, і Ти ним милуйся ще многая літ.

Вся любляча родина.

Сьогодні зустрічає свою 55-ту весну найчарівніша дружина, мама, бабуся і донечка

ЛУКША Лідія Володимирівна.Вітаємо її з Днем народження!Ваш День народження прийшов,

нехай несе він радість і любов, і щи-рих привітань багато. Дружина! Ви дуже незвичайна жінка. Бабуся! Ви друга мама для моїх дітей. Донечка! Ти найяскравіша сторінка! Сестрич-ка! Для нас в житті Ти Прометей! Мамо! Пробачте за порівняння, але ж Ви, люба, – Ви кращі, вищий клас! Дай Бог усім таку рідненьку мати, як це, спасибі, скла-лося у нас. Таких єдиних, неповторних більше немає, любима наша, славна, дорогенька! Бажаєм Вам щас-

ливих днів як можна більше і до-бра багато! І будьте молодою, як весна. Нехай Господь обері-гає, і посмішка ясна хай мінімум ще сотні років сяє. Як круто, що є така рідня. З Днем народжен-ня! Зі святом Вас! Ура!

З любов’ю та повагою – рідні.

Щиро вітаємо з Днем народження

ДМИТРУК Галину Василівну,БОСИК Анастасію Володимирівну

та БЛИЩИК Галину Володимирівну!

Бажаємо здоров’я міцного, щастя без краю, усього най-кращого щиро бажаєм. Щоб серце Ваше зігрівало тепло, щоб завжди в душі панувало добро. Краси і наснаги, здоров’я без ліку і довгого-довгого щедрого віку.

З повагою – колектив ПП Бортнік А.А.

Чудову людину, талановитого керівника голову Володи-мирецької райдержадміністрації

ТКАЧУКА Володимира Федоровичащиро вітаємо з Днем народження. Зичимо міцного здоров’я, оптимізму і всіляких гараздів у житті.

Хай мудрість літ не стане тягарем, нехай душі не ви-гасне зірниця. Хай повниться до краю день за днем добра і

щастя золота криниця. Нехай наснаги Вам дає земля, десятки літ ще мріяти й творити, хай рідна пісня серце окриля, в здоров’ї, радості ще стільки ж літ прожити.

З повагою – колектив райдержадміністрації.

Добру дочку, кохану дружину, любу і Добру дочку, кохану дружину, любу і турботливу матусютурботливу матусю

ДУЛЯНИЦЬКУДУЛЯНИЦЬКУ Тамару Леонтіївну Тамару Леонтіївну вітаємо з першим 50-річчям! вітаємо з першим 50-річчям!

За роком рік життя невпинно лине, да-За роком рік життя невпинно лине, да-рує весен веселковий час. У цю прекрасну рує весен веселковий час. У цю прекрасну ювілейну днину вітання щирі ювілейну днину вітання щирі ТТи прийми и прийми від нас. Хай доля від нас. Хай доля ТТобі шле добро і щастя, обі шле добро і щастя, міцне здоров’я, море благ земних, а щедрі міцне здоров’я, море благ земних, а щедрі дні, мов рушники квітчасті, нехай ще дов-дні, мов рушники квітчасті, нехай ще дов-го стеляться до ніг.го стеляться до ніг.

Мама, чоловік, дочки Ірина Мама, чоловік, дочки Ірина та Світлана, с.Каноничі.та Світлана, с.Каноничі.

Сьогодні святкує своє 50-річчя дорогий наш ЛЯШУК Петро Якович

із села Великі Телковичі. Щиро вітаємо його!

Тату рідний, любий наш дідусю! Ви в нас є -- і милий нам цей світ. Хай Вам сму-ток не спаде на думку, Ви живіть на ра-дість нам сто літ. Хай ніколи не болять Вам руки, старість хай обходить по-всякчас. Тільки радість хай приносять внуки і всі люди поважають Вас!З любов’ю і повагою –

дружина Галина, діти, зять, невістки та внуки Ангелінка,

Максимко, Ліанка, Софійка та Владик.

Дорогу дружину, доньку, невісточку і маму САД Валентину Петрівну

щиро вітаємо з прекрасним 30-літтям від Дня народження! Зичимо міцного здоров’я, оптимізму і всіляких гараздів у житті.

Сьогодні Ти така ще молода. І в серці стільки радості й тепла. І гарна дата, со-нячна і світла, мов дивний квіт, для Тебе роз-цвіла. Щоб дорогу щастя осявало, хай удача жде Тебе завжди. Тридцять літ, повір, то зо-всім мало: лише двадцять після десяти.

З любов’ю та повагою – чоловік,З любов’ю та повагою – чоловік, батьки, свекор, свекруха батьки, свекор, свекруха та сини Сашко і Дениско.

Щиро вітаємо з поважним 80-річчям від Дня народження дорогу нашу матусю, ба-бусю і прабабусюбусю і прабабусю

ПОЛІЩУК Ірину Теофілівну ПОЛІЩУК Ірину Теофілівну із села Новаки. Зичимо довгого віку й здоров’я без ліку! здоров’я без ліку!

Восьмий десяток ступив до Вашого дому, тож будьте, матусю, щасливі і радіс-ні в ньому. Щоб Ви не старіли, рідненька, з роками, хай весни до Вас летять журавля-ми! Спасибі, матусю, за руки робочі, за до-ми! Спасибі, матусю, за руки робочі, за до-вгі недоспані ночі! Дай, Боже, Вам горя вгі недоспані ночі! Дай, Боже, Вам горя не знати довіку і соту весну з усіма зу-не знати довіку і соту весну з усіма зу-стріти.стріти.

З любов’ю та повагою – З любов’ю та повагою – сини, дочки, невістки, зяті, сини, дочки, невістки, зяті,

онуки та 10 правнуків.онуки та 10 правнуків.

Від усієї душі вітаємо нашу колегу, молодшу медичну сестру

ПІЩИК Надію Миколаївнуз 50-річчям від Дня народження! Зичимо міцного здоров’я, з 50-річчям від Дня народження! Зичимо міцного здоров’я, оптимізму і всіляких гараздів у житті.оптимізму і всіляких гараздів у житті.

У цей святковий світлий день, коли наставУ цей святковий світлий день, коли настав В Ваш ювілей, аш ювілей, ми щиро ми щиро ВВас вітаємо, добра і щастя Вам бажаємо. Хай об-ас вітаємо, добра і щастя Вам бажаємо. Хай об-

минають минають ВВас тривоги, хай Бог дасть ас тривоги, хай Бог дасть щастя на путі, хай світла, радісна до-щастя на путі, хай світла, радісна до-рога щасливо стелиться в житті! Тож рога щасливо стелиться в житті! Тож не старійте і не знайте в житті ні не старійте і не знайте в житті ні смутку, ані бід, у серці молодість пле-смутку, ані бід, у серці молодість пле-кайте, живіть до ста щасливих літ!кайте, живіть до ста щасливих літ!З повагою – колектив тубкабінету З повагою – колектив тубкабінету

КЗ “Володимирецька ЦРЛ”.КЗ “Володимирецька ЦРЛ”.

Коханого чоловіка, люблячого тата, хорошого зятя, прекрасного сина, брата і дядька

КУЖІЛЯ Юрія Михайловича сердечно вітаємо з Днем народження!

Тобі бажаєм в цю хорошу днину людського щастя і сімейного теп-ла, найкраще все, що тільки можна дати, й ще більше радості щоб доля принесла. Щоб Ти ніколи, любий, не хворів, щоб лиш добро наповнювало дім, щоб назавжди лишитися зумів таким, як є, привітним нам усім. Не-хай сьогодні кожне привітання у Твоїм серці лишить добрий слід. Отож прийми найкращі побажання здоров’я, щастя на багато літ!

З любов’ю – дружина Людмила, син З любов’ю – дружина Людмила, син Михайлик, теща, мама, сестри Юля, Леся, Михайлик, теща, мама, сестри Юля, Леся,

племінники Іра, Іван та Ігор.племінники Іра, Іван та Ігор.

Щиро вітаємо у цей Пасхальний день нашу дорогу донечку, внучечку і правнучкунашу дорогу донечку, внучечку і правнучку

ЧУГАЙ Світлану Валентинівну з Днем народження. 15 квітня їй ви-

повнюється 10 рочків!повнюється 10 рочків!Бажаємо Тобі, Світлан-

ко, доброго здоров’я, і довгої світлої дороги. Хай сміється сонечко з голубого неба і кві-точки ніжні зацвітуть для Тебе. Хай в житті Твоєму горя не буває, на вустах усмішка завжди розцвітає. Нехай Тебе щастя як дощ об-розцвітає. Нехай Тебе щастя як дощ об-ливає. Нехай Тебе радість завжди зустрі-ливає. Нехай Тебе радість завжди зустрі-чає. Ісус Христос хай Тебе береже, а чає. Ісус Христос хай Тебе береже, а ЯЯн-н-гол-хранитель за ручку веде.гол-хранитель за ручку веде.

З любов’ю – З любов’ю – мама, тато, баба Валя, мама, тато, баба Валя,

дідусь Вітя та прабабуся Катя.дідусь Вітя та прабабуся Катя.

----

-ии -

й ііііііііііііііііііііііііі і і ііі і і

у

і --

р

--

--ї ї я --я уу

Дорогі земляки! Дорогі земляки!Прийміть найщиріші ві-Прийміть найщиріші ві-

тання із величним і світлим тання із величним і світлим святом Великодня!святом Великодня!

З року в рік ми готуємося З року в рік ми готуємося до цього дня, наводячи лад у до цього дня, наводячи лад у своїх оселях і в душах, зба-своїх оселях і в душах, зба-гачуючи світ пишними пас-гачуючи світ пишними пас-ками та добрими справами, ками та добрими справами, передаючи з роду в рід мудрі передаючи з роду в рід мудрі прадавні традиції. Чудо Христового Воскресіння об’єднує прадавні традиції. Чудо Христового Воскресіння об’єднує всіх нас вірою у перемогу світла над темрявою, добра над всіх нас вірою у перемогу світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю.злом, життя над смертю.

Великдень нагадує про духовне відродження, яке по-Великдень нагадує про духовне відродження, яке по-трібне і нам, і країні, де ми живемо. Бажаю Вам Божого трібне і нам, і країні, де ми живемо. Бажаю Вам Божого благословення, душевної чистоти і гармонії, миру та спо-благословення, душевної чистоти і гармонії, миру та спо-кою в оселях!кою в оселях!

Нехай Великдень надихає нас на добрі та щирі справи, Нехай Великдень надихає нас на добрі та щирі справи, стане для кожного початком нового життя – з добром і стане для кожного початком нового життя – з добром і любов’ю!любов’ю!

Христос Воскрес!Христос Воскрес!З повагою Василь З повагою Василь ЯНІЦЬКИЙ, ЯНІЦЬКИЙ,

голова правління Благодійного фонду «Наш край».голова правління Благодійного фонду «Наш край».

--

ш

ДД

!у -

яЧистих світанків, сонячних ранків щиро бажаємо Чистих світанків, сонячних ранків щиро бажаємо

завідуючій ДНЗ “Берізка” села Собіщицізавідуючій ДНЗ “Берізка” села Собіщиці МАЦЮК Оксані Степанівні, МАЦЮК Оксані Степанівні,

яка цієї квітневої пори зустрічає свій День народження. яка цієї квітневої пори зустрічає свій День народження. Вітаємо Вас і бажаємо здоров’я міцного, щастя стільки, Вітаємо Вас і бажаємо здоров’я міцного, щастя стільки, щоб серцю весело було. Щоб до ніг Вам стелилося житнє щоб серцю весело було. Щоб до ніг Вам стелилося житнє

колосся, щоб незгоди у Вашім житті колосся, щоб незгоди у Вашім житті не було. Щоб Вам хліба з роси, щоб не було. Щоб Вам хліба з роси, щоб Вам щастя з води і, як здавна у нас Вам щастя з води і, як здавна у нас повелося, щоб добра доля Вас не повелося, щоб добра доля Вас не цуралась, щоб краще в світі жи-цуралась, щоб краще в світі жи-лося!лося!

З повагою – З повагою – колектив колектив

працівників садочка.працівників садочка.

--

й

-

-

Шановні жителі району!Щиро вітаємо Вас із Великоднем! Чудо Христового

Воскресіння об’єднує всіх нас вірою у перемогу світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю. Сьогодні ми відкриваємо Богові свої душі, просимо наповнити їх духовною силою і надією.

У цей день ми дякуємо Господу Богу за те, що у дні випробувань ми відчували його захист і підтримку. В найскладніші часи ми непохитно вірили: Господь не залишить нас. Великдень нагадує нам про духовне відродження, яке потрібне всім нам, всій українській нації.

Бажаємо всім душевної чистоти і гармонії, миру та спокою в сімейних оселях. Нехай Чудо Воскресіння Христового надихає нас на добрі та праведні справи. Нехай Пасхальне Свято стане для кожного початком нового

життя – кращого і добрішого. Христос Воскрес! Воістину воскрес!

Володимирецька районна

парторганізація ВО «Батьківщина».