Volodarska ukrainska mova_3kl_1sem_vashulenko

Харків Видавнича група «Основа»

2014

Серія «Початкова школа. Мій конспект» Заснована 2008 року

ISBN 978-617-00-2099-4

Володарська М. О. В67 Українська мова. 3 клас. I семестр (за підручником

М. С. Вашуленка, О. І. Мельничайко, Н. А. Васильків-ської) / М. О. Володарська, А. І. Настенко, О. М. Пілаєва. — Х. : Вид. група «Основа», 2014. — 141, [3] с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).

ISBN 978-617-00-2099-4.Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки

уроків української мови в 3 класі (I семестр) для шкіл з українською мовою навчання, складені відповідно до вимог нової навчальної програми (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012) за підручником М. С. Вашуленка, О. І. Мельничайко, Н. А. Васильківської (К. : Видавничий дім «Освіта», 2013).

Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-конспекти уроків курсу.

Для вчителів початкової школи.

УДК 37.016

ББК 74.263

© Володарська М. О., Настенко А. І., Пілаєва О. М., 2014

© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2014

УДК 37.016ББК 74.263 В67

ЗмістОрієнтовне календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Мова і мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Урок 1. Мова — найважливіший засіб людського спілкування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Урок 2. Культура усного і писемного мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Урок 3. Культура спілкування. Практичне засвоєння слів увічливості. Увічливі звертання . . . . 15

Текст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

Урок 4. Текст. Добирання заголовків до тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

Урок 5. Визначення теми, мети текстів різних типів, добирання до них заголовків . . . . . . . . . 19

Урок 6. Зв’язок між реченнями в тексті. Частини тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

Урок 7. Текст-розповідь. Складання розповіді за малюнками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

Урок 8. Урок розвитку зв’язного мовлення. Про що говорить заголовок . . . . . . . . . . . . . . . 25

Урок 9. Текст-міркування. Його основні частини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

Урок 10. Спостереження за ознаками художніх, науково-популярних та ділових текстів . . . . . . 29

Урок 11. Абзац. Поділ тексту на абзаци. План тексту. Складання розповіді за поданим планом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Урок 12. Складання текстів-інструкцій до гри та для виготовлення іграшки . . . . . . . . . . . . . 33

Урок 13. Особливості текстів-листів. Складання письмових привітань, запрошень. Правила написання адреси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

Урок 14. Контроль та оцінювання знань за темами «Мова і мовлення», «Текст» . . . . . . . . . . . 39

Речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Урок 15. Повторення вивченого про речення. Поділ тексту на речення . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Урок 16. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання розповіді за планом і опорними словами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

Урок 17. Види речень за метою висловлювання та інтонацією. Окличні речення. Інтонування речень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45

Урок 18. Питальні речення. Побудова питальних речень за змістом розповідних . . . . . . . . . . . 47

Урок 19. Звертання. Розділові знаки при звертаннях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

Урок 20. Головні і другорядні члени речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

Урок 21. Закріплення знань про члени речення. Установлення зв’язку слів у реченні. Побудова речень за схемами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

Урок 22. Узагальнення знань і вмінь учнів за темою «Речення» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55

Слово. Значення слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57

Урок 23. Слова з прямим і переносним значенням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57

Урок 24. Слова, що мають кілька значень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59

Урок 25. Слова, що звучать і пишуться однаково . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61

Урок 26. Слова, близькі за значенням (синоніми) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63

Урок 27. Ознайомлення з фразеологізмами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65

Урок 28. Слова, протилежні за значенням (антоніми) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

Урок 29. Перевірна робота. Диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69

Будова слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

Урок 30. Аналіз перевірної роботи. Закінчення слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

Урок 31. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання речень за малюнком і планом . . . . . . . 73

Урок 32. Основа слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75

Урок 33. Частини основи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77

3

Урок 34. Спільнокореневі слова. Корінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

Урок 35. Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та різних форм одного й того самого слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

Урок 36. Розрізнення слів із коренями, що звучать однаково, але мають різне значення . . . . . . . 83

Урок 37. Чергування голосних [о], [е] з [і] у коренях слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85

Урок 38. Чергування приголосних [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] і [з’], [ц’], [с’] . . . . . . . . . . . . . . . 87

Урок 39. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання тексту-міркування «Книга — твій друг, без неї — як без рук» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89

Урок 40. Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91

Урок 41. Ненаголошені [е], [и], які перевіряються наголосом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93

Урок 42. Вимова та правопис слів із ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом . . . 95

Урок 43. Контроль та оцінювання знань за темами «Речення», «Слово. Значення слова», «Будова слова» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97

Урок 44. Аналіз перевірної роботи. Вимова слів із дзвінкими та глухими приголосними звуками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99

Урок 45. Правильна вимова і правопис слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101

Урок 46. Правило перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті . . . . . . . . . . 103

Урок 47. Урок розвитку зв’язного мовлення. Упорядкування деформованого тексту . . . . . . . . 105

Урок 48. Повторення правопису слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107

Урок 49. Префікс. Словотворча роль префіксів. Перевірна робота. Діалог . . . . . . . . . . . . . . 109

Урок 50. Префікси і прийменники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111

Урок 51. Правопис префіксів роз-, без- . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113

Урок 52. Написання префіксів з- (с-) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115

Урок 53. Закріплення вивченого матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117

Урок 54. Перевірна робота. Аудіювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119

Урок 55. Апостроф після префіксів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121

Урок 56. Перевірна робота. Списування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123

Урок 57. Урок розвитку зв’язного мовлення. Письмовий переказ тексту за складеним планом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125

Урок 58. Перевірна робота. Диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127

Урок 59. Аналіз перевірної роботи. Перенос слів із префіксами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129

Урок 60. Суфікс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131

Урок 61. Закріплення знань про роль суфіксів у словах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133

Урок 62. Розбір слів за будовою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135

Урок 63. Збіг однакових приголосних звуків на межі кореня та суфікса . . . . . . . . . . . . . . . 137

Урок 64. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання усного твору за поданим зачином (за основною частиною та за кінцівкою) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139

4

ОрієнтОвне календарне планування

№ з/п

Тема уроку Дата

Мова і мовлення

1 Мова — найважливіший засіб людського спілкування

2 Культура усного і писемного мовлення

3 Культура спілкування. Практичне засвоєння слів увічливості. Увічливі звертання

Текст

4 Текст. Добирання заголовків до тексту

5 Визначення теми, мети текстів різних типів, добирання до них заголовків

6 Зв’язок між реченнями в тексті. Частини тексту

7 Текст-розповідь. Складання розповіді за малюнками

8 Урок розвитку зв’язного мовлення. Про що говорить заголовок

9 Текст-міркування. Його основні частини

10 Спостереження за ознаками художніх, науково-популярних та ділових текстів

11 Абзац. Поділ тексту на абзаци. План тексту. Складання розповіді за поданим планом

12 Складання текстів-інструкцій до гри та для виготовлення іграшки

13 Особливості текстів-листів. Складання письмових привітань, запрошень. Правила написання адреси

14 Контроль та оцінювання знань за темами «Мова і мовлення», «Текст»

Речення

15 Повторення вивченого про речення. Поділ тексту на речення

16 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання розповіді за планом і опорними словами

17 Види речень за метою висловлювання та інтонацією. Окличні речення. Інтонування речень

18 Питальні речення. Побудова питальних речень за змістом розповідних

19 Звертання. Розділові знаки при звертаннях

20 Головні і другорядні члени речення

21 Закріплення знань про члени речення. Установлення зв’язку слів у реченні. Побудова речень за схемами

22 Узагальнення знань і вмінь учнів за темою «Речення»

Слово. Значення слова

23 Слова з прямим і переносним значенням

24 Слова, що мають кілька значень

25 Слова, що звучать і пишуться однаково

26 Слова, близькі за значенням (синоніми)

27 Ознайомлення з фразеологізмами

28 Слова, протилежні за значенням (антоніми)

29 Перевірна робота. Диктант

Будова слова

30 Аналіз перевірної роботи. Закінчення слова

31 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання речень за малюнком і планом

32 Основа слова

5

№ з/п

Тема уроку Дата

33 Частини основи

34 Спільнокореневі слова. Корінь

35 Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та різних форм одного й того самого слова

36 Розрізнення слів із коренями, що звучать однаково, але мають різне значення

37 Чергування голосних [о], [е] з [і] у коренях слів

38 Чергування приголосних [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] і [з’], [у’], [с’]

39 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання тексту-міркування «Книга — твій друг, без неї — як без рук»

40 Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях

41 Ненаголошені [е], [и], які перевіряються наголосом

42 Вимова та правопис слів із ненаголошеними [е], [и] у корені, що не перевіряються наголосом

43 Контроль та оцінювання знань за темами «Речення», «Слово. Значення слова», «Будова слова»

44 Аналіз перевірної роботи. Вимова слів із дзвінкими та глухими приголосними звуками

45 Правильна вимова і правопис слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими

46 Правило перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті

47 Урок розвитку зв’язного мовлення. Упорядкування деформованого тексту

48 Повторення правопису слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими

49 Префікс. Словотворча роль префіксів. Перевірна робота. Діалог

50 Префікси і прийменники

51 Правопис префіксів роз-, без-

52 Написання префіксів з- (с-)

53 Закріплення вивченого матеріалу

54 Перевірна робота. Аудіювання

55 Апостроф після префіксів

56 Перевірна робота. Списування

57 Урок розвитку зв’язного мовлення. Письмовий переказ тексту за складеним планом

58 Перевірна робота. Диктант

59 Аналіз перевірної роботи. Перенос слів із префіксами

60 Суфікс

61 Закріплення знань про роль суфіксів у словах

62 Розбір слів за будовою

63 Збіг однакових приголосних звуків на межі кореня та суфікса

64 Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання усного твору за поданим зачином (за основною частиною та за кінцівкою)

6

Дата _______________________

Клас _______________________

мОва і мОвлення

Урок 1. мОва — найважливіший Засіб людськОгО спілкування

мета: розширити уявлення учнів про мову як засіб людського спілкування; закріпити знання букв українського алфавіту, розкрити його значення для укладання словни-ків; розвивати мовлення учнів, збагачувати їх словниковий запас; виховувати по-вагу до рідної мови.

Хід уроку

I. ОрганіЗаційний мОмент

Учитель посміхається —Урок наш починається!Будемо мову ми рідну вивчатиЗалюбки і повсякчас.Тож рівненько всі сідаймо,Працювати починаймо!

II. ОЗнайОмлення З підручникОм «українська мОва» для 3-го класу— Розгляньте обкладинку.— Як називається підручник?— Хто є його авторами? (М. С. Вашуленко, О. І Мельничайко, Н. А. Василь-

ківська)— Розгорніть підручник.— Які умовні позначення ви побачили?— Прочитайте, що вони позначають.

III. ОЗнайОмлення З державними симвОлами україни (с. 3)— Які державні символи зображені на с. 3 підручника?— До державних символів належить і державний Гімн України.— Хто є його авторами?Читання державного Гімну України вчителем.

IV. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми починаємо працювати над вивченням невеликої,

але дуже важливої теми «Мова і мовлення». Спробуємо поповнити свою мовну скарбничку новими знаннями й уміннями, бо життя людини без мови немож-ливе. Повторимо назви букв українського алфавіту, будемо записувати слова в алфавітному порядку.

V. сприймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу

1. Ознайомлення з титульною сторінкою до розділу «мова і мовлення» (с. 5)— Про що ви дізнаєтесь, вивчаючи цей розділ?

2. Фронтальна бесіда— Пригадайте, що ми вже знаємо про мову. Для чого людям потрібна

мова?— У який спосіб можна розповісти про щось одне одному?— Як ви розумієте вислів: «Мова — найважливіший засіб людського спіл-

кування»?— Чому людям доводиться говорити між собою?

7

— Як мова допомагає у навчанні і праці?— Чи вміють розмовляти між собою тварини?

3. робота в групах.— Запишіть каліграфічно речення та поясніть їх зміст.1-ша група. Слово народилося в праці, як і пісня.2-га група. Завдяки слову ми розуміємо одне одного.3-тя група. Без слова не було б ані писемності, ані літератури, ані пісні.

4. «до твого словничка» (с. 6)— До слова спілкуватися доберіть близькі за значенням слова.— З одним зі слів складіть речення.

5. спостереження над творенням слів (вправа 2, с. 6)— Прочитайте текст. Про що у ньому йдеться?— Розгляньте малюнки.— Утворіть за допомогою малюнків слова, подібні до тих, що виділені

в другому абзаці вправи. (Гавкати, каркати, крапати)

6. робота над рядками з вірша а. малишка (вправа 3, с. 7)— Прочитайте рядки з вірша.

Поміркуй!— Як усе те, що нас оточує, допомагає вивчати рідну мову?— Що цікавого вам доводилося спостерігати у природі?— Спишіть рядки з вірша каліграфічно.

«До твого словничка»— Яке слово у вірші допомагає зрозуміти значення слова дбанок?

(Дбанок — надбати)— Де можна з’ясувати значення невідомого слова?

7. вправа «мікрофон» (вправа 4, с. 7)— Прочитайте текст.— Розкажіть, що таке рідна мова.— Поясніть значення слів споконвічний, предки.(Споконвічний — який існує з найдавніших часів, здавна; одвічний.

Предки — представники попереднього покоління родичів.)

8. робота над текстами (вправи 5; 6, с. 7–8)— Прочитайте текст.— Яка мова є державною мовою України?— Хто повинен володіти державною мовою України?— Що видається українською мовою?— Де можна почути українську мову?— Де її вивчають?— Прочитайте наступний текст.— Звідки можна дізнатися про те, що означає те чи інше слово, як його

правильно писати і вимовляти?

9. Ознайомлення з видами словників (с. 4)— Поясніть значення слова словники.— Як розташовані слова у словниках?— Що потрібно знати, щоб успішно користуватися словниками?

Фізкультхвилинка

VI. уЗагальнення й систематиЗація Отриманих Знань

1. робота за таблицею «український алфавіт» (с. 8)— Назвіть букви українського алфавіту. Скільки букв в алфавіті?

8

— Назвіть букви, які позначають голосні звуки.— Назвіть букви на позначення приголосних звуків.— Який знак використовується на письмі, щоб передати м’якість приголо-

сного звука?

2. «попрацюймо разом!» (вправа 8, с. 8)— Запишіть в абетковій послідовності назви міст.

3. письмо з пам’яті— Вивчіть вірш і запишіть його з пам’яті.

Вивчайте, любіть свою мову,як світлу Вітчизну любіть,як стягів красу малинову,як рідного неба блакить.

В. Сосюра

— Підкресліть слова, у яких звуків більше, ніж букв.

VII. підсумОк урОку— Яку тему ми почали вивчати?— Що таке мова? (Це засіб людського спілкування.)— Де застосовують знання про мову? (У мовленні під час спілкування, для

передачі думок, почуттів.)— Яка мова є державною мовою України?— Як потрібно ставитися до рідної мови?

VIII. дОмашнє ЗавданняВправа 9, с. 9.

дОдатОк дО урОку 3

1. перевірка домашнього завдання (вправа 19, с. 13)— Як поводилася дідова дочка, коли до неї зверталися із проханням

яблунька, криничка, собачка, піч?— Що можна сказати про мовлення дівчинки?— Як відповідала бабина дочка?— Чого вчить ця казка?

2. бесіда— З якими видами мовлення ми ознайомилися на попередньому уроці?— Яким має бути усне мовлення?— Яким має бути писемне мовлення?— Що таке культура мовлення?— Які правила спілкування ви можете назвати?

3. каліграфічна хвилинкаЧч Чч Чч ча ар ів чарівна

У нашій рідній мові чарівні є слова.Слова ці всім відомі, бо сила в них жива.

— Про які слова йдеться у вірші? Які слова ввічливості ви знаєте?— Доберіть спільнокореневі слова до слова слова, позначте корінь.— До слова жива доберіть слово, протилежне за значенням.— Слова рідній, чарівні поділіть на склади для переносу.

9


1. перевірка домашнього завдання (вправа 28, с. 18)— Що нового дізналися про Тараса Григоровича Шевченка?— Який заголовок дібрали до тексту?

2. самостійна робота— Розставте речення так, щоб утворився текст.Вони дружно почали ліпити хатку. yНавесні повернулися ластівки. yУ гніздечку з’явилися ластів’ята. yВони веселим щебетанням зустрічали сонечко. y

Перевірка виконаної роботи.


1. перевірка домашнього завдання (вправа 35, с. 21)— Прочитайте записаний текст.— Який заголовок до нього дібрали?— Визначте тип тексту. Доведіть свою думку.

2. гра «мозковий штурм»— Що таке текст?— Що називається темою, метою тексту?— Що можна дібрати до тексту?— Які типи текстів ви знаєте?

3. творча робота— Послухайте текст.— Що ви можете сказати про цей текст? Який це текст?

ХРиСТиНКА

Дівчинка була гарна. Золоті важкі коси спускалися нижче пояса. Сині очі дивилися весело й довірливо. На голові — віночок з калини. Намисто із чер-воних бусинок. На рукавах білосніжної сорочки багряніли гілочки яскравої горобини. У жовтій спідничині вона була схожа на золоту бджілку.

— Опишіть самостійно свою подругу (друга).— Придумайте до тексту заголовок.

10

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 2. культура уснОгО і писемнОгО мОвлення

мета: розширити уявлення учнів про усне і писемне мовлення та вимоги до них; фор-мувати вміння відрізняти усне мовлення від писемного; дати уявлення про основні правила спілкування; розвивати зв’язне мовлення учнів; навички каліграфічного письма; виховувати культуру усного і писемного мовлення.

Хід уроку


Нам урок уже давноЧас розпочинати.Будем знову мовленняНаше розвивати.

II. актуаліЗація ОпОрних Знань

1. перевірка домашнього завдання (вправа 9, с. 9)— Прочитайте записаний вірш.— Яка його основна думка?

2. гра «мікрофон»— Для чого людям потрібна мова?— Яка мова є державною в Україні?— Як потрібно ставитися до своєї мови?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми пригадаємо, які види мовлення вам відомі з дру-

гого класу, ознайомимось з вимогами до усного і писемного мовлення, спро-буємо переказати текст і оцінити культуру власного письма.

IV. сприймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу

1. робота над теоретичним матеріалом (с. 9)— Що таке мовлення?— Як люди передають свої думки і почуття?— Які вимоги до усного мовлення ви знаєте?

2. гра «кращий знавець мови» (вправа 10, с. 9)— Прочитайте записи.— Яке мовлення використане в поданих ситуаціях?— Наведіть свої ситуації, де варто скористатися писемним чи усним мов-

ленням.— У чому полягає різниця між усним і писемним мовленням? (Таблиця,

с. 10)

3. «попрацюймо разом!» (вправа 11, с. 10)— Розгляньте малюнки.— Що, крім мовленого слова, допомагає людям краще розуміти одне од-

ного? (Міміка, жести, різна сила голосу, інтонація)

4. гра «вимов звук [о] з різною інтонацією»

Дівчата Хлопці

із задоволенням з незадоволенням

зі схваленням зі здивуванням

11

5. робота в парах— Привітайтеся одне з одним, не використовуючи слів.— Покажіть, що ви радієте від зустрічі одне з одним.— Покличте однокласника тихенько, а потім — голосніше.— Якими допоміжними засобами ви користувалися під час привітання, під

час передачі своїх емоцій?— Люди яких професій користуються мовою жестів найчастіше?

(Регулювальники, моряки, судді на футбольних матчах)

6. каліграфічна хвилинка— Що таке писемне мовлення? (Усе написане або надруковане)— Які вимоги до писемного мовлення вам відомі? (Повинне бути

правильним, грамотним, охайним.)— Чи обов’язково потрібен співбесідник до писемного мовлення?— Запишіть каліграфічно.Перш ніж сказати, треба добре подумати.

7. гра «Знайди відомі розділові знаки» (вправа 12, с. 10–11)— Якими знаками позначають звуки мовлення на письмі? (Буквами)— Які ще умовні знаки вам відомі? (Цифри, ноти, дорожні знаки)— Розгляньте жартівливі малюнки і спробуйте впізнати на них відомі

розділові знаки.

8. робота над текстом (вправа 13, с. 11)— Який заголовок можна дібрати до тексту?— Що таке культура мовлення?— Чим називає автор слова?— Як ви розумієте цей вислів?


V. уЗагальнення й систематиЗація Отриманих Знань

1. робота над деформованим текстом— Складіть і запишіть прислів’я про мову.Хліб, а, слово, на, обід, бережи, на, відповідь.До, язик, Києва, доведе.Словом, за, кишеню, у, не, полізе.— Яким видом мовлення ви користувалися?— Які знаки використали для запису прислів’їв? (Букви, крапки, кому)— Чи подобається вам власна каліграфія письма? Оцініть свою роботу.— Отже, що означає володіти культурою писемного мовлення? (Правильно,

чітко, каліграфічно і без помилок оформляти думки на письмі. Охайний і роз-бірливий почерк — вияв поваги до того, хто читатиме написане тобою.)

— Оцініть роботу однокласника. Дайте йому поради, щодо оформлення ро-боти, якщо це потрібно.

2. Ознайомлення з правилами спілкування (с. 12)— Прочитайте і запам’ятайте подані правила спілкування.— Як ви розумієте прислів’я: «Слово — не горобець, вилетить — не спій-

маєш»?

3. вправа «мікрофон» (вправа 14, с. 12)— Перекажіть уривок із кінофільму або мультфільму, який вам найбільше

сподобався.

12

4. робота за картками (вправа 15, с. 12)Учитель роздає учням картки з написами: голосно, тихо, звичайно, по-

вільно, швидко.Зачитує різні ситуації з вправи, а учні сигналізують обрану відповідь.

5. робота з орфографічним словником (вправа 17, с. 13)— Запишіть слова в алфавітному порядку.— Відшукайте в словнику ці слова, поставте правильно знак наголосу

в кожному слові.1-ша група — 1-й стовпчик;2-га група — 2-й стовпчик;3-тя група — 3-й стовпчик.— Перевірка виконаної роботи. Вправляння у правильній вимові цих слів.

VI. підсумОк урОку

Гра «Незакінчене речення»Мова потрібна людині для... yУсне мовлення має бути... yСвої думки люди найчастіше передають... yУсе написане і надруковане — це... yДля писемного мовлення потрібні — ... yКультура мовлення — це... yКраще говорить і пише той, хто багато... ( y читає), вміє уважно... (слу-хати).

VII. дОмашнє Завдання— Спробуйте вдома скласти свій малюнок-жарт, використовуючи різні роз-

ділові знаки.Вправа 19, с. 13.


1. перевірка домашнього завдання (вправа 46, с. 26)Учні по черзі зачитують зачин до казки, а решта відгадують назву казки.

2. робота над деформованим текстом— З поданих у рядку слів складіть речення.— З речень утворіть текст і запишіть його. Доберіть заголовок.Принесла, дзьобі, в, вона, жолудь.Восени, цікаво, лісі, в.Його, під, ховати, почала, коріння.Пролетіла, ось, і, сіла, сойка, пеньок, на.

3. перевірка виконаної роботи— Який це текст?— Доведіть свою думку.

13


1. перевірка домашнього завдання (вправа 92, с. 46)— Прочитайте, які речення ви виписали.— Назвіть у них звертання.

2. самостійна робота— Прочитайте речення.— Знайдіть у них звертання. Виділіть їх комами.— Запишіть речення в зошити.— Підкресліть звертання.Прилітайте журавлі до рідної землі.Дружи любий синку з книгою.Друже мій де ти живеш?

3. каліграфічна хвилинкаЩщ Щщ Щщ Ще Ща Щу ощ щи рщ ща ще

Іди, іди, дощику,Зварю тобі борщикуВ полив’янім горщику.Іди, іди, дощику.

— Як називається такий твір? (Закличка)— Заклички — це коротенькі пісеньки або віршики, у яких звертаються

з проханням до різних сил природи: сонця, дощу, хмар, рослин, тварин. Наші предки вірили у магічну силу слова. Вірили, що словом можна вмилостивити богів, щоб ті послали дощ чи розігнали хмари, щоб виглянуло сонце. Згодом народ утрачав цю віру, тільки рештки її залишились у дитячих пісеньках.

— Знайдіть у цьому віршику звертання.— Як виділяється звертання в усному мовленні і на письмі?— Виконайте звуко-буквений аналіз слова борщик.— Визначте вид останнього речення за метою висловлювання та інтона-

цією.

4. бесіда— Що таке речення?— З чого складається речення?— Як розташовані слова в реченні?— Чи бувають серед них головні?

14

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 3. культура спілкування. практичне ЗасвОєння слів увічливОсті. увічливі Звертання

мета: розширити уявлення учнів про культуру спілкування; вчити володіти словами ввічливості; розвивати навички етичних норм поведінки під час спілкування; спри-яти розвитку пам’яті, активізації словника; виховувати увагу до мовленнєвого слова, повагу до людей і самих себе.

Хід урокуI. ОрганіЗаційний мОмент

II. актуаліЗація ОпОрних Знань (див. додаток на с. 9)

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми повинні з’ясувати, що таке культура спілкування.

Поміркуємо над тим, чи кожна людина може оволодіти високою культурою спілкування.

IV. сприймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу1. вступна бесіда— Поміркуйте і скажіть, яку людину називають культурною?— Чим відрізняється культурна людина від некультурної?— Що необхідно для того, щоб стати культурним?

2. пояснення вчителя— Культурна людина — це освічена, начитана, грамотна, добре вихована

людина, яка з повагою ставиться до інших людей, завжди готова прийти на до-помогу. Така людина вживає у своїй мові ввічливі слова.

3. робота над словами ввічливості (вправа 20, с. 13–14)— Назвіть слова вітання; прощання.— Що ми говоримо, коли висловлюємо побажання?— Як можна привітатися з другом? учителем?

4. словникова робота— Відгадайте слово, над яким будемо сьогодні працювати.На дошці — малюнки, на яких зображені сова, півень, ракета, носоріг, сир,

гриб, кіт.— Це слово можна скласти, взявши з кожного слова по букві: сова —

перша буква, півень — перша, ракета — друга, носоріг — третя, сир — друга, гриб — четверта, кіт — друга. (Спасибі)

— Доберіть до слова спасибі синоніми. (Вдячний, дякую, висловлюю по-дяку)

— Коли ми вживаємо ці слова?1 варіант. Складіть речення зі словом спасибі.2 варіант. Складіть речення зі словом дякую.

5. «попрацюймо разом!». робота над текстом (вправа 21, с. 14)— Які слова ввічливості є в тексті?— Що висловлюється цими словами?— Спишіть один абзац тексту (за вибором). Підкресліть слова ввічливості.— Як називаються слова, якими ми до когось звертаємось? (Звертання)— Чи є серед них увічливі звертання?

«До твого словничка» (с. 14)— Прочитайте звертання.— Складіть і запишіть три речення з поданими звертаннями.


15


1. творча робота «додай чарівне слово»Учитель читає речення, а діти з довідки добирають потрібні слова і запи-

сують їх у зошити.Розтопить серце всякого сердечне слово...Зазеленіє й древній пень, коли почує...Коли тебе піймають раптом за підказку, то вчителеві скажеш: ...Щоб знову зустрітись в годину призначену, кажу щиро завжди усім...(Вибачте, будь ласка. Дякую. До побачення. Добрий день.)

2. словесне малювання (вправа 22, с. 14–15)— Дайте відповіді на запитання на с. 14.— Які малюнки на тему ввічливості можна було б намалювати?— Які слова ввічливості можна використати в таких ситуаціях?

3. хвилинка спілкування. робота в парах— Складіть і розіграйте діалог за поданою ситуацією (с. 15).

«Пригадай!»— Що називається діалогом?

4. поетична хвилинка

«Будь ласка», «Спасибі» і «Будьте здорові» —Слова необхідні й корисні у мові.Приємно їх чути і в школі, і вдомаВід мами, від вчителя й просто знайомих.То ж радьмо: частіше їх, друзі, вживайте,Даруйте сміливіше радісний настрій!І кожен свій день, як завжди, зачинайтеІз слів: «Добрий ранок!», «Вітаю!», «Здрастуй!»

Додатковий матеріал за темою див. на с. 118.

5. самостійна робота— Запишіть відповіді на запитання.Як ти подякуєш другові за олівець? yЯк ти привітаєшся з учителем? yЯк ти вибачишся, якщо ненавмисно штовхнув однокласника? y

VI. підсумОк урОку— Як потрібно поводитися під час розмови?— Чи використовуєте ви у мовленні чарівні слова?

Гра «Семафор ввічливості»На столі — сигнальні картки червоного та зеленого кольору. Учитель за-

читує репліки, а учні повинні сказати, де правильно поводяться діти, а де — ні. Якщо правильно — зелена картка, неправильно — червона.

— Дайте мені хлібину — звертається хлопчик у магазині до продавця. (Червона)

— Вибачте, будь ласка, я штовхнула вас ненавмисно,— каже дівчинка в ав-тобусі. (Зелена)

— Покличте до телефону Марину. (Червона)— Я трохи порвала цю книжку, підклейте її самі,— сказала дівчинка бібліо-

текареві. (Червона)

VII. дОмашнє ЗавданняВправа 23, с. 15. Підготувати відповіді на запитання (с. 15).

16

Дата _______________________

Клас _______________________

текст

Урок 4. текст. дОбирання ЗагОлОвків дО тексту

мета: вчити учнів визначати текст, добирати заголовок до тексту; розвивати усне мов-лення, вміння відновлювати деформований текст; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 23, с. 15)— Який заголовок дібрали до тексту?— Як ви розумієте вислів добре слово?— Чому добре слово є таким дорогим і бажаним для людини?

2. Фронтальне опитування— Назвіть вимоги до усного мовлення.— Яким має бути писемне мовлення?— Що необхідно знати і вміти, користуючись словником?— Чого не можна робити під час розмови із співбесідником?

3. лексичний диктантУчитель читає лексичне значення слова, а учні відгадують і записують саме

слово.Чарівні слова, які вживаються при звертанні. ( y Будь ласка)Яким словом висловлюють вдячність? ( y Дякую)Слово подяки. ( y Спасибі)Слово-вітання до друзів, товаришів. ( y Привіт)Слово, яке допомагає визнати свою провину. ( y Вибачте)Слово, яке кажуть при прощанні. ( y До побачення)Говоримо в будь-якій ситуації, коли прощаємось. ( y Прощавайте)Коли прощаються, бажають... ( y на все добре).— Складіть одне речення з одним зі слів диктанту.

4. дидактична гра «я міркую»— Прочитайте речення, записані ліворуч. Про що йдеться в кожному ре-

ченні? Чи становлять ці речення зв’язний текст? (Міркування учнів.)— Прочитайте речення, записані праворуч. Про що в них йдеться? Чи

можна назвати це текстом? (Міркування учнів.)— Доберіть до тексту заголовок.

У золоті осінні дні збираються відле-тіти у вирій журавлі. Укривається багрянцем клен. Хазяйнує Жовтень скрізь, де не глянь.

Як настала холодна осінь, журавель почав збиратися в теплі краї та й каже куликові:— Ось ну, курличе, рушай і ти! Коли б ти знав, які хороші сторони є на світі.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над текстом, розпочату в дру-

гому класі. Будемо вчитися визначати текст серед розрізнених речень; віднов-лювати деформований текст та добирати заголовок.

17


1. підготовча робота (вправа 24, с. 17)— Про що розповідається в кожному реченні?— Чи становлять ці речення текст? Чому?— Чому цей текст так названо?

2. Ознайомлення учнів зі зразком міркування (с. 17)

3. пояснення вчителя— Зв’язані за змістом речення становлять текст. До тексту можна дібрати

заголовок.

4. первинне закріплення

1) Тренувальна вправа 25 (с. 17).— Прочитайте речення.— Про що повідомляється в кожному реченні?— Чи становлять ці речення текст?

2) Ознайомлення учнів зі зразком міркування (с. 17).



1. робота над деформованим текстом (вправа 26, с. 17–18)— Чи становлять ці речення текст? Поясніть свою відповідь.— Що потрібно зробити, щоб ці речення стали текстом?— Розташуйте їх у правильній послідовності.— Запишіть текст. Доберіть до нього заголовок.

2. Завершення висловлювань (вправа 27, с. 18)— Прочитайте запис.— Чи можна його назвати завершеним висловлюванням? Чому?— Що можна додати до сказаного, щоб перетворити його на завершене ви-

словлювання?

3. Ознайомлення з правилом (с. 18)— Як розміщені речення в тексті?— Яким висловлюванням є текст?

4. гра «будь уважний!»Що хочете з нами робіть: соліть, смажте, варіть, маринуйте! Тільки не ви-

ривайте з коренем, не розривайте навколо лісову підстилку, не знищуйте нашу грибницю. А не послухаєтеся, то ми зовсім рости перестанемо! Залишитесь ви тоді без варива, без смаження, без соління і маринадів.

— Як ви вважаєте, який заголовок найбільше відповідає тексту?а) Смачні гриби.б) Говорять гриби.в) Обережно, гриби!— Обґрунтуйте свою відповідь.

VI. підсумОк урОку— Що цікавого дізналися на уроці?— Які речення становлять текст?— Що можна дібрати до тексту?

VII. дОмашнє ЗавданняВправа 28, с. 18. Правило, с. 18.

18

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 5. виЗначення теми, мети текстів ріЗних типів, дОбирання дО них ЗагОлОвків

мета: вчити учнів розрізняти різні типи текстів, визначати їх тему, мету, добирати заго-ловки; розвивати мовлення школярів; виховувати шанобливе ставлення до природи.



III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над текстом, навчимося розріз-

няти різні типи текстів, визначати їх тему, мету, добирати до них заголовки.


1. робота за таблицею

Типи текстів

Розповідь — якщо хо-чемо розказати про якісь події (що робить особа чи предмет?)

Що сталося?Що відбулося?

Опис — якщо хочемо на-звати ознаки предмета чи особи (яким є предмет або особа)

Який?

Міркування — якщо хо-чемо щось довести або за-перечити (чому предмет чи особа така?)

Чому?Твердження, доведення, висновок

2. розрізнення текстів різних типів

1) Вправа 29, с. 19.— Послухайте текст. Про що в ньому йдеться?— З якою метою написано цей текст?— Прочитайте міркування на с. 19.— Яке питання можна поставити до тексту-розповіді? (Що відбулося?)

2) Вправа 30, с. 19.— Прочитайте текст. Про що в ньому йдеться?— Яка мета тексту?— Прочитайте міркування.— Яке питання можна дібрати до такого тексту? (Яка?)

3) Вправа 31, с. 19.— Прочитайте текст. Про що в ньому йдеться?— З якою метою написано цей текст?— Прочитайте міркування.— Яке питання можна поставити до тексту-міркування? (Чому?)

3. Ознайомлення з правилом (с. 20)— Що таке тема тексту?— Для чого створюється кожен текст?

4. первинне закріплення (вправа 32, с. 20)— Прочитайте текст. З якою метою він створений?— Який це текст?— Прочитайте запропоновані заголовки до тексту.— Який з них найбільше відповідає змісту тексту?

19



1. «слово про слово»

1) Робота над загадками.

Піднялися ворота — yВсьому світу любота. (Райдуга)

Розфарбоване коромисло yЧерез річку повисло. (Веселка)

— Запишіть слова-відгадки, поставте в них наголос.— Запам’ятайте правопис цих слів.

2) Чому так говорять?— Поясніть, як ви розумієте вислів.Щире слово — справжнє золото.— Запишіть його каліграфічно в зошити.— Визначте кількість букв і звуків у слові щире.

2. вправа «давай поміркуємо!» (вправа 33, с. 20–21)— Про що йтиметься в тексті «Наша киця — красуня»?— Який це тип тексту?— Про що йтиметься в тексті «Коза — корисна тварина»?— Який це тип тексту?— Про що йтиметься в тексті «Як білка запасається на зиму»?— Який це тип тексту?

3. словникова робота— Відгадайте загадку.

Стукотить, гуркотить, yМов сто коней біжить. (Грім)

— До слова грім доберіть спільнокореневі слова. (Громовиця, громовий, гри-мить, гриміти)

— Замініть словосполучення одним словом.

Як громом вдарило. НесподіваноМетати громи. Здивувало.Як грім серед ясного неба. Сердитися.

4. робота в групах (вправа 34, с. 21)— Розгляньте малюнок.— Що ви на ньому бачите?— Складіть колективну розповідь про прогулянку дітей до лісу, вживаючи

словосполучення, подані у підручнику.— Доберіть до тексту заголовок.Звітування груп.— Яка розповідь вам сподобалася найбільше? Чому?

VI. підсумОк урОку— Які типи текстів за метою мовлення ви знаєте?— Які питання можна поставити до текстів-розповідей, описів, міркувань?— Які тексти найчастіше зустрічаються у нашому мовленні?— Чим текст-опис відрізняється від тексту-розповіді?— Коли ми складаємо текст-міркування?

VII. дОмашнє ЗавданняВправа 35, с. 18. Правило, с. 20.

20

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 6. Зв’яЗОк між реченнями в тексті. частини тексту

мета: поглибити знання учнів про структурні одиниці тексту; закріплювати уявлення про засоби зв’язку речень у тексті; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до природи.

Хід уроку


Всі сідайте тихо, діти,Домовляймось не шуміти,На уроці не дрімати,А старанно працювати.


III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми спробуємо з’ясувати, як зв’язуються за змістом ре-

чення в тексті, повторимо, з яких частин складається текст, а також дізнає-мося, яку роль вони виконують.


1. аналіз мовного матеріалу (вправа 36, с. 22)— Прочитайте. Чи пов’язані речення за змістом?— Поясніть свою відповідь.— Прочитайте виділені слова.— Як ви вважаєте, замість якого слова вжито виділені слова?— Для чого зроблено заміну? (Щоб уникнути повторів.)— Яку ще роль виконують виділені слова? (Вони пов’язують попереднє ре-

чення з наступним.)

2. Ознайомлення зі зразком міркування (с. 22)

3. первинне закріплення (вправа 37, с. 22)— Прочитайте текст. Чому його так названо?— Які слова використано в тексті, щоб уникнути повтору слова соняшники

і пов’язати речення між собою?— Запишіть ці слова парами. (Соняшники — вони — їхньою)— Про чию красу говориться в четвертому реченні?— Яке слово на це вказує?Висновок. Під час складання текстів слід уникати повторів, пов’язувати ре-

чення між собою.

4. каліграфічна хвилинка— Запишіть речення під диктування.Сучасна мова — багата, мелодійна, красива.



1. робота над будовою тексту (вправа 38, с. 22–23)— Прочитайте заголовок до тексту.— Про що можна дізнатися із заголовка?— Прочитайте текст.— Зверніть увагу на виділені слова. Яку роль вони виконують? (Вони

пов’язують між собою речення.)

21

— Скільки частин у цьому тексті?— Пригадайте, з яких частин складається текст?— Послухайте вірш Оксани Калинової і намалюйте казковий будиночок

з назвою «Текст».— Скільки поверхів він має? Назвіть їх.

Стоїть в країні МовляндіїБудиночок цікавий.Текстом всі його зовуть,І з ним зустрічі всі ждуть.Знайте: й він гостей чекає.Три поверхи для них має.Перший поверх — це зачин.Тут він з багатьох причин.Що ж ми можем розказати?Як з зачину не почати?Головна частина — буде середина.Все узнаєте ви в ній:І про дощик весняний,І про сум зимніх ночей,І про теплий літній день.А ще вище, як підете,До кінцівки попадете.Хоч і мешкає під дахом,Та без неї — знаю я —Нецікава й беззмістовнаБуде розповідь моя.

— Зачитайте зачин. Про що в ньому йдеться? (Про час, місце події)— Які слова пов’язують зміст першого і другого речення? (Лелеки — вони)— Прочитайте основну частину. Що розкривається в цій частині? (Розкри-

ваються події.)— Які слова використовує автор у другому абзаці замість слова лелеки?

(Птахів, батьки, вони) Замість слова малят? (Дітей)— З якою метою це зроблено? (Щоб уникнути повторів.)— Про що йдеться в кінцівці? (Повідомляється про те, чим завершуються

описані події.)

2. висновокВиділені слова допомогли пов’язати не тільки речення тексту, а і його час-

тини.

3. самостійна робота (вправа 39, с. 23)— Розташуйте частини тексту в правильній послідовності.— Які слова допомогли вам правильно розташувати частини тексту?

VI. підсумОк урОку— Як речення у тексті пов’язуються між собою?— З яких частин складається текст?— Яку роль виконує кожна частина тексту?— Який вид роботи вам найбільше сподобався? Чому?

VII. дОмашнє ЗавданняВправа 40, с. 24.

22

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 7. текст-рОЗпОвідь. складання рОЗпОвіді За малюнками

мета: поглибити знання учнів про текст-розповідь; закріпити вміння визначати тему тексту, добирати заголовки; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 40, с. 24)— Прочитайте основну частину.— Прочитайте кінцівку.— Прочитайте, про що ви повідомили в зачині, щоб зміст основної частини

став повнішим.

2. самостійна робота— Прочитайте текст. Про що в ньому йдеться?— Чи є в тексті недоліки? Виправте їх.— Виправлений текст запишіть.

ЖУРАВЛиК

Восени хлоп’ята знайшли в кущах журавля. А в журавля було поранене крило. Хлоп’ята принесли журавлика в село. І хлоп’ята довго лікували журав-лика, і журавель видужав.

3. перевірка виконаного завдання— Що таке текст?— Які типи текстів за метою мовлення ви знаєте?— До якого типу належить записаний вами текст?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ми продовжимо роботу над текстом, будемо складати розповідь

за малюнками, визначати частини тексту; з’ясуємо, яким типам текстів відпо-відають запропоновані у вправах частини.

IV. сприймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу1. слухаємо і розуміємо (вправа 42, с. 25)— Прослухайте текст.— До якого типу текстів він належить?— Про що йдеться на початку тексту?— Про що повідомляється далі?— Чим завершується текст?— Поясніть значення слів: настромлюється, нанизується.

2. каліграфічна хвилинка

Якщо сядемо красиво,То напишемо на диво —Чисто, рівно і красиво.Раз, два, три, чотири, п’ять —

Починаємо писать.Ручку вправо поверніть,Зошит вправо покладітьІ рівненько напишіть.

Як звірі готуються до зими.— Які тварини готуються до зими?— Вам цікаво дізнатися, як до зими готуються ховрах, водяний щур, сич?

23

3. робота над текстом (вправа 43, с. 25)— Прочитайте речення.— Доведіть, що це текст.— Який заголовок ви можете запропонувати до цього тексту?— Цей текст можна поділити на частини. У першій частині зазначається,

про що йтиметься далі.— Прочитайте першу частину, або зачин тексту.— Знайдіть частину, в якій розкривається думка, висловлена в зачині.— Це друга частина, або основна частина тексту.— У якій частині підсумовується сказане? (У третій)— Прочитайте цю частину. Це кінцівка.— Який це текст?— Спишіть текст, позначаючи його частини цифрами.


V. уЗагальнення і систематиЗація Отриманих Знань

1. робота над текстом (вправа 44, с. 26)— Прочитайте заголовок тексту.— Про що можна дізнатися із заголовка?— Прочитайте текст. Визначте його тему.— Прочитайте запропоновані у підручнику кінцівки.— Яка з них найбільше відповідає цьому тексту? (От яка бешкетниця!)— Доведіть свою думку.

2. словникова робота— Поясніть значення слів поцупити, забаритися.— Знайдіть у тексті речення з цими словами.— Запишіть його в зошити, розставляючи наголоси у словникових словах.

3. розвиток мовлення (вправа 41, с. 24–25)— Розгляньте малюнки.— Кого ви на них бачите?— Дайте їм імена, а тваринці можна придумати кличку.— Які слова потрібно вживати у розповіді, щоб не повторювати кожного

разу імена дітей? (Вони, діти, друзі)— Об’єднайтеся у групи і спробуйте скласти розповідь за малюнками.— Пам’ятайте про основні частини тексту.

4. Звітування груп. виправлення типових помилок

5. «попрацюймо разом!» (вправа 45, с. 26)— Прочитайте частини текстів.— Які з них можуть бути зачинами, а які кінцівками?— Чому ви так уважаєте?— Яким текстам відповідають запропоновані частини?

VI. підсумОк урОку— Над яким типом тексту працювали на уроці?— З яких частин складається текст-розповідь?— Яку роль виконує кожна частина тексту?

VII. дОмашнє ЗавданняВправа 46, с. 26.— Випишіть кілька цікавих зачинів із українських народних казок.

24

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 8. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. прО щО гОвОрить ЗагОлОвОк

мета: формувати вміння співвідносити заголовок зі змістом; вчити складати розповідь за поданим початком і основною частиною; розвивати зв’язне мовлення; збагачу-вати словниковий запас; виховувати любов до свійських тварин.

Хід уроку


Всі за парти ми сідаємо,До роботи приступаємо.Щоб помилок уникати,Треба пильність розвивати!


1. робота над загадкою

Жовте листячко летить, yПід ногами шелестить.Сонце вже не припікає.Коли, діти, це буває? (Восени)

2. робота над віршем лесі вознюк

ОСІННЯ СКРиНЯ

Журавлі прощально нам крилом махнулиі ключем осінню скриню відімкнули.А у скрині осені прохолода й просині,вузлики з туманами сіродомотканими,золоті листочки і дощів разочки.Журавлі зізнались:— Сумно відлітати,бо в осінній скрині так чудес багато.А на дні у скрині гарбузи та дині,груші соковиті, яблучка налиті.

— Як змінюється природа восени?— Які дива очікують на нас в осінній скрині?А плоди ці незвичайні. Вони чарівні. Щоб плід кожний скуштувати, треба

завдання на уроці правильно розв’язати. Тож рушаємо в путь. Нас цікаві речі ждуть.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці під час виконання завдань ми повторимо матеріал про

текст, будемо вчитися добирати заголовки, співвідносити їх зі змістом тексту; будемо вчитися складати розповідь за поданим початком і основною частиною.

IV. рОбОта З мОвним матеріалОм

1. Завдання від гарбузів— Яку тему ми вивчаємо? («Текст»)— Що називається текстом?— Прочитайте дві групи речень.— Яка з них є текстом?— Доберіть до тексту заголовок.Навесні прилетіли пташки. У лисички гострі зубки і довгий хвіст. По до- yрогах їздять машини.

25

Як хороше в лісі! А скільки тут грибів! Он майнула білка. Куди вона схова- yлася? Де її хатка? А ось летить павучок. Щасливої дороги!

2. Завдання від динь. робота в групах— Про що може розповідати кожен з текстів, якщо у нього такий заго-

ловок: «Осінь у парку»; «Осінні турботи їжачка»; «Праця людей восени»?Діти об’єднуються в групи залежно від того, хто який заголовок отримав.— Складіть усну розповідь.Звітування груп.


3. Завдання від грушок— Прочитайте текст.— Доберіть до нього заголовок.— Обґрунтуйте свій вибір.Уже осінь. Білочка готується до зими. Цілий день вона носить горіхи, жо-

луді. Сушить і складає їх у своєму дуплі. З такими запасами не страшна зві-ряткові зима. (Запаслива білочка)

4. Завдання від яблучок— Прочитайте речення.— Переставте речення так, щоб вийшов зв’язний текст.— Запишіть складений текст.А біля неї килим золотий лежить.Облітає золоте листячко з берізки.Вона, білокора, від холоду дрижить.(Облітає золоте листячко з берізки.Вона, білокора, від холоду дрижить.А біля неї килим золотий лежить.)

5. творча робота— Відгадайте тваринку за описом.Це свійська тварина. Він має пухнасте хутро. У нього довгі вуха і короткий

пухнастий хвіст. Ця тваринка полюбляє їсти капусту, сіно. Дуже любить гризти морквинку. (Кролик)

— Які свійські тваринки живуть у вас удома? (Короткі розповіді учнів.)— Спробуємо скласти розповідь про те, як діти можуть допомагати тва-

ринам у складний для них час.

Був холодний осінній ранок. Падав дрібний дощ. Хотілося швидше добігти від школи до дому.

Та раптом Наталка з Миколкою зупинилися здивовані. Перед ними на стежці сиділо мокре кошеня і жалібно нявчало. Діти вирішили забрати ко-шеня додому.

— Прочитайте перший абзац тексту. Як називається ця частина тексту? (Зачин)

— Прочитайте другий абзац тексту. Як називається ця частина тексту? (Основна частина)

— Якої частини в тексті бракує? (Кінцівки)— Спробуйте завершити розповідь. (Усне складання кінцівки. Заслухати

кілька учнів.)Запис тексту в зошити.

V. підсумОк урОкуПеревірка складеної кінцівки тексту. Редагування.

26

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 9. текст-міркування. йОгО ОснОвні частини

мета: поглибити знання учнів про текст-міркування; закріплювати вміння визначати його основні частини; розвивати пізнавальну активність учнів; збагачувати словни-ковий запас; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку



III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми поглибимо знання про текст-міркування, будемо

вчитися визначати його основні частини.



На стеблинці волохатій yШість пелюсток лілуватих.Гарна квітка — навіть в сніУсміхається мені. (Сон-трава)

— А вам цікаво дізнатися, чому ця рослина має таку назву?

2. цікаво знати (повідомлення учнів)

ЛеГеНДА ПРО СОН-ТРАВУ

Колись у незапам’ятні часи за широким листям цієї рослини перехову-вався біс. Переслідуючий його Архангел Михайло пустив у нього стрілу блис-кавки, яка і «прострелила» рослину, після цього листя перетворилися у вузькі смужки. З тієї самої хвилини вся нечисть не сміє і наблизитися до сон-трави. А саму рослину стали вважати не тільки оберегом від усякого чаклунства і лихого ока, але і символом переможного зброї. Його соком навіть обробляли списи, щоб відігнати темну силу.

3. «попрацюймо разом!» (вправа 47, с. 27)— Прочитайте речення.— Який це текст: опис чи міркування?— Яке питання можна поставити до тексту? (Чому?)

4. «пригадай!». робота за таблицею на дошці

Текст-міркування

Твердження(думка, яку потрібно довести)

Доведення Висновок(оцінка, враження)

— З яких основних частин складається текст-міркування?— Знайдіть у тексті вправи 47 згадані частини.

5. каліграфічна хвилинкаОо ос са сиЗла, як оса. Допався, як оса до меду. Лізе в очі, мов оса.— Про кого так кажуть?— Запишіть одну з приказок.— Чи відомо вам, що оси дуже корисні?— Про це ми дізнаємося з наступної вправи.

27

6. «міркуємо!». робота за вправою 48 (с. 27)— Прочитайте текст.— Доведіть, що це текст-міркування.— Зачитайте з тексту твердження. (Хто винайшов папір? Люди? Ні, ко-

махи.)— Зачитайте з тексту доведення.— Який висновок можна зробити? (Отже, першими творцями паперу були

оси.)— Запишіть висновок у зошити.



1. «попрацюймо разом!» (вправа 49, с. 27)— Прочитайте текст.— Поміркуйте, чи правильно учень побудував текст-міркування.— Виправте текст, змінивши основну частину, щоб вона відповідала твер-

дженню і висновку.(Ця пташка оберігає від шкідників дерева в лісах і парках. Вона знищує за

добу стільки комах, скільки важить сама.)— Запишіть основну частину під диктування вчителя.

2. гра «кращий знавець мови» (вправа 50, с. 28)— Прочитайте текст.— Яке слово учень написав неправильно?— Доведіть, що слово село треба писати з буквою е.— Який висновок можна зробити? (Щоб знати, як правильно написати

слово з ненаголошеними е, и, необхідно вивчити правило.)

3. робота над прислів’ями— З’єднайте праву і ліву частини так, щоб утворилися прислів’я.

Дім без книги — як на світі жить.

Книга вчить, день без сонця.

Золото добувають із землі, буде легше в світі жити.

Будеш з книгою дружити — а знання — з книжок.

— Ці прислів’я допоможуть вам скласти і записати текст-міркування.

4. робота за вправою 51 (с. 28)— Прочитайте твердження, подане у вправі.— Назвіть докази до поданого твердження. (За потреби учні можуть вико-

ристовувати утворені прислів’я.)— Який висновок ми можемо зробити?— Запишіть міркування в зошити, дотримуючись згаданих частин тексту.

VI. підсумОк урОку— Над яким типом тексту працювали на уроці?— З яких частин складається текст-міркування?— Яку роль виконує кожна частина тексту?

VII. дОмашнє ЗавданняВправа 52, с. 28.— Напишіть, яка професія вам подобається і чому.

28

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 10. спОстереження За ОЗнаками худОжніх, наукОвО-пОпулярних та ділОвих текстів

мета: вчити учнів розрізняти тексти за стильовими ознаками; розвивати зв’язне мов-лення, увагу; виховувати любов до рідної мови.



1. перевірка домашнього завдання (вправа 52, с. 28)— Про яку професію ви хочете розповісти?— Прочитайте своє міркування.— Який висновок ви можете зробити зі своєї розповіді?

2. бесіда— Що можна назвати текстом?— Які типи текстів вам відомі?— З яких частин складається текст-міркування?— Яку роль виконує кожна частина у тексті-міркуванні?

3. створення проблемної ситуації— Послухайте тексти і скажіть, що вони мають спільного і чим відрізня-

ються?

РОМАШКА

Ромашка — трав’яниста рослина з розгалуженими стеблами і суцвіттями-кошиками. На їх краях розміщені білі квіти, а в середині — жовті.

ЛУГОВА ЦАРиЦЯ

У зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитками сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця — ромашка. Рівна, висока, з яскраво-жовтою голівкою, в білих прозорих пелюстках.

— Чому про одне і те саме розповідають по-різному?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви ознайомитеся з ознаками різних текстів, у яких по-

різному висловлюються думки. Спробуємо навчитися розрізняти такі тексти та складати їх.


1. пояснення вчителя— Кожен текст використовують з певною метою. Залежно від цього розріз-

няють такі стилі мовлення.Художній стиль. Його використовують з метою естетичного впливу на чи-

тача. Це оповідання, вірші, казки, байки, гуморески. Ці тексти відзначаються емоційністю, багатством лексики.

Науково-популярний стиль. Його використовують у повідомленнях під час пояснень, для подачі наукових відомостей, у наукових журналах, підруч-никах. Ці тексти точні, послідовні. У них використовуються спеціальні тер-міни.

Діловий стиль. Використовується під час складання інструкцій для гри, написання заяви, оголошення, документів. У цих текстах чітко, офіційно пе-редається ділова інформація.


29

2. первинне закріплення (вправа 53, с. 28–29)— Прочитайте і порівняйте два тексти.— Який опис може бути адресований учням, а який — учителям школи?— Як називається такий текст? (Оголошення)— Пригадаємо, з яких частин може складатися оголошення.

Робота за таблицеюОголошення дата місце зміст події підпис— Яке висловлювання адресоване другові?— Про що в ньому повідомляється?— Які почуття висловлюються в тексті?— Поясніть значення слів: сюрприз, композиція.— Спишіть оголошення, яке можна розмістити в школі.

3. «міркуємо разом!». робота за вправою 54 (с. 29)— Прочитайте тексти і порівняйте їх.— У якому тексті подано точні відомості про зовнішній опис пташки?— У якому тексті передано захоплення автора красою горобчика?— Який із текстів ви помістили б до підручника з природознавства? Чому?— Який із текстів ви помістили б до художньої книжки? Чому?

4. робота за таблицею (вправа 57, с. 30)— Розгляньте таблицю. З яких частин вона складається?— Прочитайте вміщений в останній колонці текст.— Доберіть до нього заголовок.— Доведіть, що це текст-опис.


V. уЗагальнення й систематиЗація Отриманих Знань1. робота за вправою 58 (с. 30–31)— Прочитайте і порівняйте тексти.— Який з текстів ви помістили б до підручника з природознавства? Чому?— Який з текстів ви помістили б до художньої книжки? Чому?— Поясніть, як ви розумієте значення слова фауна.

2. робота в групах1-ша група. Складіть і запишіть опис зайчика, який можна помістити до

підручника з природознавства.2-га група. Складіть і запишіть текст про зайчика так, щоб було зрозуміло,

чи подобається вам ця тваринка.

3. робота в парахОдин учень виконує роль мами, інший — дитини.— Складіть діалог із мамою про те, як минув її робочий день.

4. Заслуховування складених діалогівВиправлення мовних помилок.

VI. підсумОк урОку— У яких стилях мовлення можуть бути написані тексти?— Чому існують різні стилі мовлення?

VII. дОмашнє ЗавданняВправа 59, с. 32.— Прочитайте і відгадайте загадку.— Які слова і вирази допомогли вам знайти відгадку?— Складіть і запишіть опис калини, використовуючи в описі слова з від-

гадки.

30

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 11. абЗац. пОділ тексту на абЗаци. план тексту. складання рОЗпОвіді За пОданим планОм

мета: формувати уявлення учнів про абзац; виробляти вміння ділити текст на абзаци, пояснювати зв’язок між абзацами та планом тексту; розвивати вміння складати роз-повідь за поданим планом; виховувати старанність під час оформлення письмових робіт.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 59, с. 32)— Прочитайте опис калини, який ви склали вдома.— Які слова в описі зробили ваш текст художнім?— Підкресліть їх.

2. утворення тексту з деформованих речень— Зі слів кожного рядка складіть речення. Запишіть їх так, щоб вийшло

оповідання. Придумайте до нього заголовок.Він, грався, і, дітьми, за, бігав.Маленького, у, знайшли, лісі, діти, козлика.Пасли, городі, на, потім.Спочатку, молоком, його, годували.Радував, козлик, дітей.

3. перевірка виконаного завдання

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Розшифруйте слово.базац— На уроці ми повторимо, що таке абзац, будемо вчитися ділити текст на

абзаци, складати розповідь за планом.


1. попрацюймо разом! підготовча вправа 60 (с. 32)— Прочитайте і порівняйте два тексти.— Чим вони відрізняються один від одного?

2. проблемне запитання— Чому в другому тексті кожна нова думка починається з нового рядка?

3. встановлення смислових зв’язків між абзацами, придумування заголовків— Прочитайте перший абзац тексту. Про що в ньому йдеться? (Про гніздо)— Який заголовок можна до нього дібрати?— Прочитайте другий абзац тексту. Про що в ньому йдеться? (Про пта-

шеня)— Який заголовок можна дібрати до цього абзацу?— Прочитайте третій абзац тексту. Про кого в ньому повідомляється? (Про

Івася)— Придумайте до нього заголовок.— А в четвертому абзаці? (Про пташок)— Який заголовок можна придумати до четвертого абзацу?

31

— Чи можна вважати придумані вами заголовки планом?

4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 32)



1. поділ тексту на абзаци за планом (вправа 61, с. 33)— Прочитайте текст. Про яку пору року йдеться у ньому?— Доведіть це рядками з тексту.— Прочитайте план до тексту.— Поділіть текст на абзаци за поданим планом.

Каліграфічна хвилинкаЯк листя жовтіє, тоді ліс смутніє.— Виконайте звуко-буквений аналіз слів:1 варіант — жовтіє, 2 варіант — смутніє.— Спишіть два перші абзаци. Поясніть правопис слова зів’яле.

2. «слухаємо і розуміємо». робота за вправою 62 (с. 33–34)— Послухайте текст.— Чому він так називається?— Скільки абзаців у тексті? Чому?— Прочитайте пункти плану до тексту.— Чи відповідають вони змісту тексту?— Розташуйте пункти плану відповідно до змісту тексту.

3. Запис плану в зошити

4. робота за вправою 63 (с. 34)— Прочитайте запис і визначте, це завершений текст чи уривок.

Гра «Мікрофон»— Розкажіть про те, що сталося із лебедем, коли почала замерзати вода?

5. «попрацюймо разом!»— Складіть і запишіть план до тексту.

6. складання розповіді за поданим планом— Прочитайте план розповіді.План

1. У якому класі ти навчаєшся?2. Де побували класом на екскурсії?3. Про що ви там дізналися?

— Запишіть розповідь за поданим планом.— Як ви записуватимете кожний пункт плану? (З абзацу)

VI. підсумОк урОку— На що можна поділити текст?— Що включає в себе абзац?— Як починаємо писати кожний абзац?


32

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 12. складання текстів-інструкцій дО гри та для вигОтОвлення іграшки

мета: вчити учнів складати тексти-інструкції; розвивати зв’язне мовлення, збагачувати словниковий запас; виховувати самостійність, культуру писемного мовлення.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 64, с. 34)Кілька учнів зачитують виписані із книги абзаци. Зазначають автора.— Про що йдеться в кожному абзаці?

2. творча робота— Прочитайте текст.— Поміркуйте, чи правильно розміщені в ньому абзаци.— Який абзац варто переставити і куди?Прокинувшись уранці і зробивши зарядку, я вийшла на подвір’я.Надворі було тепло. Повівав легенький вітерець. Небо було чисте й голубе.

На нього поволі випливало рожеве сонце. На деревах сиділи зграйки горобців.Повернувшись до кімнати, я змінила воду у вазі з букетиком квітів. А потім

склала підручники і з радісним настроєм пішла до школи.Горобці про щось весело щебетали. Мабуть, раділи сонцю.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми будемо складати текст...нісрутцікю— Пригадайте, що таке інструкція? (Інструкція — вказівка на порядок

і засоби виконання певної роботи, користування приладами, інструмен-тами.)

— Навіщо потрібно вміти складати інструкцію?— Отже, сьогодні на уроці ми будемо працювати над текстами, у яких да-

ються поради, роз’яснення (інструкції), як провести гру, виготовити іграшку. А також перевіримо ваші знання за темами «Мова і мовлення», «Текст».


1. робота над текстом (вправа 65, с. 34)— Прочитайте текст-інструкцію до гри.— Як називається гра?— Про що дізналися з гри?— Розгляньте малюнок на с. 35 підручника.— У яку гру грають діти?— Складіть інструкцію до гри. Запишіть її.

2. каліграфічна хвилинка

Урок продовжимо без зупинкиЗ каліграфічної хвилинки.

Чч Чч Чч Ча Чв Че Чі ча че яч чк оч

Золота красуня — осінь-чарівниця!По землі ступає, золотом іскриться.В жовте і червоне листячко фарбуєІ картини дивні, чарівні малює.

33

— До слова листячко доберіть спільнокореневі слова, позначте у них ко-рінь.

— Виконайте звуко-буквений аналіз слова осінь.— Знайдіть слова, які говорять про осінь як про істоту.— Восени можна побачити багато гарного, слід лише бути спостережли-

вими і вміти трохи фантазувати. На кожному кроці можна зустріти чудові ви-твори природи. Досить тільки вміло поєднати їх — і вийде чудова іграшка.

3. робота над текстом (вправа 66, с. 35)— Прочитайте текст-інструкцію про те, як виготовити іграшкового зай-

чика.— Який матеріал використовують для тулуба?— А для голови?— Як зробити зайчикові вуха? очі?— За допомогою чого можна виготовити задні лапки?

4. «виконай за зразком!»— Прочитайте речення.— Установіть правильну послідовність виконання дій.— Складіть інструкцію про виготовлення іграшки з волоського горіха.— Запишіть інструкцію в зошити.Визначте місця з’єднання деталей. yДоберіть горіхи або шкаралупу залежно від задуманої іграшки. yЗакріпіть допоміжні деталі на шкаралупі горіха, використавши клей або yпластилін.Виготовте необхідні допоміжні деталі. y




1. самостійна робота— Складіть інструкцію про виготовлення закладки для книги, викори-

стовуючи опорні слова. (Виміряйте, виріжте, цупкий кольоровий папір, на-клейте орнамент, на смужку)

— Запишіть інструкцію в зошити.— Чому потрібно користуватися закладками?

2. робота над прислів’ями— Складіть і запишіть прислів’я. Поясніть їх значення.

Золото добувають із землі, розуму набирай.

Розум без книги, людей навчає.

Одна книга тисячі що птах без крил.

Книгу читай, а знання — з книжок.

VI. підсумОк урОку— Які тексти ми сьогодні вчилися складати?— Навіщо потрібно вміти складати інструкції?


34

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 13. ОсОбливОсті текстів-листів. складання письмОвих привітань, ЗапрОшень. правила написання адреси

мета: ознайомити учнів зі зразком ділового мовлення; вчити складати листи, пись-мові привітання, запрошення, правильно писати адресу; закріплювати навички вживання звертань; розвивати культуру мовлення; виховувати культуру писемного мовлення.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 67, с. 35)— Прочитайте текст-інструкцію до гри, яку ви склали вдома.— Яка гра вам сподобалася найбільше? Чому?


Ми, хоча і не крилаті, yЛетимо в міста і села,Несемо для вас, малята,Звістки щирі та веселі. (Листи)

— Що допомогло відгадати загадку?— Чи доводилося вам писати листи? Кому?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ми будемо вчитися писати листи, привітання, запрошення

своїм рідним, друзям.Для того щоб привітати рідних зі святом, не потрібно писати листи — до-

статньо надіслати письмове привітання. А коли ви бажаєте відсвяткувати день народження разом із друзями, ви можете роздати їм запрошення.


1. Опрацювання зразка написання листа (вправа 68, с. 36)— Прочитайте лист.— Поміркуйте, який це лист — колективний чи особистий?— До кого написав листа Сергійко?— З чого починається лист?— Про що Сергійко розповів бабусі?— Чим закінчується лист?— З яких частин складається лист?

2. робота за таблицею

Можливі частини листа Приклади

Звертання Любі мої дідусю і бабусю!Дорогий братику Сергіє!Шановний Юрію Михайловичу!

Інформація про стан листування

Отримав (-ла) ваш лист...Давно не було листа...Отримав (-ла) твій лист, але зразу не відповів (-ла), оскільки...

35

Можливі частини листа Приклади

Основний зміст (повідо-млення про новини)

Напишу Вам, що у мене нового в школі (вдома)...Я хочу розповісти Вам...Розповім усе за порядком...

Запитання адресату Як Ваше здоров’я?Які у Вас новини?Що цікавого у тебе?

Подяка Дякую за те, що...

Прохання написати лист Я прошу вас написати

Передача вітань Передавайте вітання

Прощання До побачення...Міцно цілую і обнімаю...

Кінцівка і підпис Ваш онук (ваша внучка)...Твій друг (твоя подруга)...

Дата і місце написання, якщо їх немає на початку листа

15 березня 2014 рокум. Харків

3. самостійне написання листа учнями

4. перевірка самостійної роботиЗачитування листів. Аналіз дотримання структури листа.

5. робота за підручником (вправа 71; 72, с. 37)

1) Ознайомлення зі зразком привітання (вправа 71).— Прочитайте зразки привітань.— З яких частин вони складаються?Привітання звертання вітання з подією побажання

дата, підпис— Усно складіть привітання своїм рідним до їхнього дня народження.

2) Ознайомлення зі зразком запрошення (вправа 72).— Прочитайте зразок запрошення.— З яких частин воно складається?Запрошення звертання зміст події місце підпис— Кого ви запросили би на свято до своєї школи?

Робота в групахСкладання колективних запрошень.Звітування груп.



1. словникова робота— Як можна надіслати лист, привітання, запрошення?— Що для цього потрібно знати? (Адресу того, кому надсилаєш письмове

послання)Адреса — позначення місця проживання того, кому адресується лист.Адресат — той, хто отримує лист.Адресант — той, хто пише лист, запрошення, вітання.— Запишіть каліграфічно слова: лист, листівка, адреса, подруга, шана,

запрошення.— Поставте в цих словах наголос.

36

2. підписування конвертів (вправа 69, с. 36)— Розгляньте підписаний конверт.— Чию адресу ми пишемо в лівому верхньому куточку? (Свої дані)— У правому нижньому? (Дані адресата)— Підпишіть конверт за зразком.

3. творчий диктант— Запишіть у формі звертання слова: бабуся, брат, Дмитрик, Олена Ми-

хайлівна, дідусь, подруга, Іринка.

Vі. підсумОк урОку— Чим текст відрізняється від групи окремих речень?— Які бувають тексти?— З яких частин складається текст?— Як оформлюються абзаци на письмі?— Які відомості є обов’язковими в запрошенні?— Із чого треба розпочинати лист? Що в ньому треба подати в кінці?



1. перевірка домашнього завдання (вправа 102, с. 51)— Які словосполучення ви утворили?— Прочитайте речення, складені з утвореними словосполученнями.

2. гра «лінгвістичний баскетбол»Речення виражають закінчену думку. ( y Так)За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні, спону- yкальні. (Так)У кінці розповідного речення ставимо знак питання. ( y Ні)Якщо в кінці речення стоїть знак питання, це речення спонукальне. ( y Ні)Речення, які висловлюються з окличною інтонацією, називаються питаль- yними. (Ні)Звертання на письмі виділяються комами. ( y Так)Основа речення — це підмет і присудок. ( y Так)Слова в реченні зв’язуються за допомогою питань. ( y Так)

37


1. аналіз помилок, допущених у контрольному диктанті

2. перевірка домашнього завдання

Вправа 133, с. 62— Прочитайте прислів’я, у яких є антоніми. Назвіть антоніми.

Вправа 134, с. 62— Дайте відповіді на запитання, наводячи приклади.

1) Які значення можуть мати слова?2) Які слова називаються синонімами?3) Які слова називаються антонімами?4) Коли найчастіше вживаються антоніми в мовленні?5) У яких випадках треба добирати синоніми?6) Які частини мови можуть бути антонімами?

3. словникова робота

Гра «Склади слова — назви тварин»кйорнжвоао ербвлдю оаджбл міджьл(Жайворонок, верблюд, бджола, джміль)

4. каліграфічна хвилинкаВ в Вв Вив вч вс мв нв явАзбука навчання читанняВивчиш азбуку — навчишся читати. Умітимеш читати — з кожним днем

розумнішатимеш.— Доберіть слова, близькі за значенням до слова азбука.— Визначити кількість звуків і букв у слові читання.— З чого складається текст? (Текст складається із речень.)— З чого складається речення? (Речення складається зі слів.)— З чого складаються слова? (Вони складаються зі звуків.)


тестування 1. Позначте спільнокореневе слово до слова будинок.

а) Будувати;б) будинки;в) будяк.

2. Позначте спільнокореневе слово до слова казка.а) Казан;б) казковий;в) казки.

38

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 14. кОнтрОль та Оцінювання Знань За темами «мОва і мОвлення», «текст»

мета: перевірити рівень сформованості знань учнів за темами «Мова і мовлення», «Текст»; розвивати мислення учнів, увагу; виховувати культуру оформлення пись-мових робіт.


II. пОвідОмлення теми, мети урОку

III. перевірка ЗасвОєних Знань

1 варіант1. Позначте правильну відповідь.

Мова потрібна людям, щоб:а) малювати;б) передавати думки;в) спілкуватися.

2. Усне мовлення має бути:а) голосним, гарним, емоційним;б) правильним, виразним, зрозумілим;в) культурним, тихим, лагідним.

3. Текст — це:а) окремі речення;б) об’єднані за змістом речення;в) зв’язна розповідь.

4. Укажіть тип тексту.І чому ж така красива наша школа восени? Бо навколо школи ростуть

квіти. У садку достигають яблука. Але найбільше прикрашають школу дитячі голоси.

а) Розповідь;б) міркування;в) опис.

5. Запишіть три слова привітання.6. Доберіть заголовок до тексту.

Кіт побачив на дереві гніздо, у якому пищали пташенята. Він поліз на де-рево. Прилетів старий дрізд. Він став клювати кота. Кіт злякався і втік.

7. Запишіть речення в такому порядку, щоб вийшов текст.На ньому було дупло. В лісі росло дерево. Там жила білка. Вони були ма-

ленькі. В неї були білченята. Мати навчала своїх малят здобувати собі їжу.8. Допишіть кінцівку тексту.

Птахи — наші друзі. Вони знищують шкідників лісу. А ще вони радують нас своїм співом...

2 варіант1. Позначте правильну відповідь.

Мова складається:а) зі слів;б) із букв;в) з речень.

2. Писемне мовлення має бути:а) охайним, каліграфічним, зрозумілим;б) мімічним, жестикулятивним;в) голосним, інтонаційним.

39

3. Текст складається:а) із зачину, основної частини, кінцівки;б) із заголовка, абзаців;в) із речень.

4. Укажіть тип тексту.У лісі діти знайшли зайченят. У руки їх брати не можна. Почує людський

дух зайчиха й побоїться до маляти підійти. Так і загине зайченя з голоду.а) міркування;б) опис;в) розповідь.

5. Запишіть три слова прощання.6. Доберіть заголовок до тексту.

У мами сьогодні день народження. Петрусь і Василько пішли до лісу. Вони нарвали квітів і подарували їх мамі. Матуся дуже зраділа. Вона похвалила синів.

7. Запишіть речення в такому порядку, щоб вийшов текст.І журавель видужав. Восени хлоп’ята знайшли в кущах журавля. Хлоп-

чики принесли його в село. У птаха було поранене крило. Діти довго лікували журавлика.

8. Допишіть кінцівку тексту.Горобець побачив на березі шпаківню і зайняв її. Через тиждень прилетіли

з півдня шпаки. Піднявся гамір...

IV. підсумОк урОку— Які труднощі виникли у вас під час виконання роботи?


робота над загадками «частини основи»

У дерева могутнього, yУ лагідної квіткиОбов’язково корінь є,Це ми вже знаєм, дітки.Та якщо корінь відірвати,Чи шкоду з ним зробити,

Не буде дерево стояти,Не зможе квітка жити.Не тільки корінь у рослин —У слові теж він є...Через слова, через вікиНесе він значення своє.

Д. Білоус

— Що таке корінь?— Які слова називають спільнокореневими?— Як визначити корінь у слові?

Ми віддавна і віками yЧесно дружимо з майстрами,

Які вміють так нас вжити,Щоб нові слова створити.

Д. Білоус

— Про що йдеться у вірші? (Про префікси і суфікси)

40

Дата _______________________

Клас _______________________

речення

Урок 15. пОвтОрення вивченОгО прО речення. пОділ тексту на речення

мета: повторити і закріпити знання учнів про речення; формувати вміння ділити текст на речення; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати любов до природи.

Хід уроку


II. аналіЗ перевірнОї рОбОти

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ми вирушаємо у подорож країною Граматика, а в яке саме

місто цієї країни ми помандруємо, допоможе з’ясувати хвилинка каліграфії.

Каліграфічна хвилинка— З поданих букв утворіть слова і запишіть їх.сніРя, северень, чкарі, тліпере, нєсіон, няравбн, сукраня.(Рясні, вересень, річка, переліт, осіннє, вбрання, красуня.)— Якою темою об’єднані дані слова? (Осінь)— У першому слові підкресліть першу букву, у другому — другу...— Складіть із підкреслених букв слово. Це і буде назва того міста, куди ми

сьогодні з вами помандруємо. Яку назву має місто? (Речення)— Запишіть це слово.— Містом Речення ми мандрували в 2-му класі, тому дещо нам уже відомо.— Сьогодні на уроці ми пригадаємо, як знайти межі речення, що виражає

речення, із скількох слів воно може складатися.— Для чого нам потрібні ці знання? (Без цих знань ми не можемо оволо-

діти рідною мовою, не зможемо вільно спілкуватися одне з одним.)


1. робота за вправою 75 (с. 40)— Прочитайте текст. Скільки в ньому речень?— Про що йдеться в першому реченні? в другому реченні?— Поясніть значення слова патріарх.— Про що йдеться в третьому і четвертому реченнях?

2. поділ тексту на речення та їх інтонування (вправа 76, с. 40)— Прочитайте текст. Знижуйте голос і робіть паузи в кінці кожного ре-

чення.— Скільки в тексті речень?— Про що йдеться в першому реченні? у другому? І т. ін.— Про яку пору року говориться в тексті?— Що сказано про берізку?— Яке речення найкоротше? Зі скількох слів воно складається?— Прочитайте найдовше речення. Скільки в ньому слів?— Спишіть текст, ставлячи після кожного речення крапку.

3. гра «упіймай речення»— Серед записів знайдіть і прочитайте речення. Поясніть свій вибір.Настала золота осіньУ повітрі летить

41

Птахи вирушають у далекуВсе нижче ходить над землею сонце.Яка це чудова пора!Висновок. Головна ознака речення — воно виражає закінчену думку.— Які рядки не є реченнями? Доведіть свої міркування. (Бракує слів для

повного вираження думки.)— Доповніть незавершені речення словами так, щоб вони виражали закін-

чену думку.— Прочитайте ще раз усі речення. Чи виражає кожне речення певну дум-

ку? Чи зв’язані ці речення між собою за змістом?Висновок. Речення зв’язані між собою за змістом.



1. інтонування речень (вправа 77, с. 40–41)— Прочитайте виразно текст. Знижуйте голос у кінці кожного речення.

Між реченнями робіть коротку паузу, а в кінці абзацу — довшу.


Світає...Край неба палає.Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

Т. Шевченко

— Скільки речень у цьому тексті?— Зі скількох слів складається перше речення? друге? третє?Висновок. Речення може складатися і з одного слова.

3. гра «Збери речення»Настирлива, все, праця, переборе.Руку, добра, зупиняє, порада.В, залізо, гартується, огні.Майстра, діло, боїться.— Доведіть, що складені вами групи слів є реченнями.— Чи можна назвати ці речення текстом? Чому?— Запишіть прислів’я, яке вам найбільше сподобалося.— Поясніть, як ви його розумієте.

4. словесне малювання (вправа 78, с. 41)— Розгляньте фотоілюстрацію. Поставте 1–2 запитання про те, якою ви ба-

чите осінь на фотоілюстрації. Запишіть відповіді.

5. робота в парахОдин учень — журналіст, інший — учень.— Журналісти, продумайте, про що ви запитаєте школярів, щоб дізнатися,

як вони готуються до Свята осені.Заслуховування діалогів, їх аналіз.

VI. підсумОк урОку— Які ознаки має речення?— Як правильно оформити речення за допомогою інтонації і на письмі?— Зі скількох слів може складатися речення?— З якої букви починаємо писати перше слово в реченні?


42

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 16. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. складання рОЗпОвіді За планОм і ОпОрними слОвами

мета: повторити і закріпити знання учнів про текст; вчити складати текст за планом і опорними словами; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до природи.

Хід уроку




У садах, гаях блукає, yЖовту одіж зодягає,Золотисту стелить постіль,Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

2. гра «мікрофон»— Які осінні місяці ви знаєте?— Як можна назвати осінь у вересні? (Рання)— Як можна назвати осінь у жовтні? (Золота)— Як можна назвати осінь у листопаді? (Пізня)— Який колір осінньої пори найбільше повторюється?

3. прослуховування аудіозапису п’єс із альбому «пори року» п. і. чайковського— Які картини викликала у вашій уяві ця музика?— Які почуття викликала у вас почута мелодія?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми помандруємо осінніми стежками. Будемо спостері-

гати за змінами, які відбуваються в природі. Складемо розповідь про те, що ми бачили під час подорожі. А щоб вам було легше складати текст про осінь, ви зможете користуватися планом і опорними словами.

IV. рОбОта З мОвним матеріалОм

1. робота за картинно-графічним планом

сонце небо дерева

птахи тварини люди

— Дайте відповіді на запитання.Яка пора року завітала до нас у гості? yЩо ви можете сказати про сонце восени? ( y Гріє слабо. Сонячних днів стає менше.)Яке небо восени? ( y Похмуре, важке, вкрите дощовими хмарами.)Що відбувається з деревами восени? ( y Дерева стоять у багряному і золо-тому вбранні. Листя жовтіє, опадає.)Як називається явище природи, коли опадає листя? ( y Листопад)Як поводяться птахи? ( y Затихають. Відлітають у теплі краї.)Що роблять тварини восени? ( y Готуються до зими. Ведмеді, їжаки вклада-ються спати на всю зиму. Зайці змінюють хутро. Білки роблять запаси на зиму.)

43

Осінь пройшлась полями, городами і садами. Скрізь люди збирають yурожай.Навіщо люди збирають урожай? (Люди роблять запаси на зиму.)Як працюють люди? y

2. словникова роботаЗавітала — прийшла, прилинула.Осінь — золота, щедра, художниця, чарівниця.Небо — важке, похмуре, вкрите дощовими хмарами.Дерева — у багряному і золотому вбранні, різнокольорові, барвисті.Птахи — затихли, відлітають у теплі краї.Тварини — готуються, вкладаються спати, змінюють хутро.Праця людей — весела, завзята, копітка.

3. робота над орфограмамиЩедра, важке, різнокольорові, прилинула, прийшла, вбранні, готуються,

вкладаються.


4. колективне складання розповіді (усно)Заслуховування 2–3 учнів.

5. самостійна роботаЗапис тексту в зошити.

6. перевірка робіт. аналіз мовних помилок— Що вам сподобалось у текстах однокласників?— Які поради ви можете дати авторам прослуханих творів?

7. цікаво знати! виступ довідкового бюро— Існує легенда про Осінь. У давні часи люди вважали, що Осінь — старша

дочка Сонця.Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою

порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй:— Забирай все моє багатство. Я віддаю тобі все моє золото. Будь щедрою —

і люди полюблять тебе.Осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця і кожного року дарує нам щедрі

дарунки полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.


Висне небо синє,Синє, та не те,Світить, та не грієСонце золоте.

Оголилось полеОд серпа й коси.Ніде приліпитисьКрапельці роси.

Темная діброваСтихла і мовчить.Листя пожовтілеЗ дерева летить.

Здалека під небом,В вирій летючи,Голосно курличутьЖуравлів ключі.

Я. Щоголів

V. підсумОк урОку— Про яку пору року ми говорили на уроці?— Чим приваблює нас осінь?— Які характерні ознаки осені запам’ятали?

44

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 17. види речень За метОю вислОвлювання та інтОнацією. Окличні речення. інтОнування речень

мета: розширити знання учнів про види речень за метою висловлювання та інтона-цією; вчити правильно ставити розділові знаки в кінці речення; формувати навички правильного інтонування речень; розвивати вміння аналізувати, співставляти; ви-ховувати любов до мови.


II. актуаліЗація ОпОрних Знань1. перевірка домашнього завдання (вправа 79, с. 41)— Прочитайте виділені речення.— Які слова в них є головними?

2. письмо з пам’яті

Тихо осінь ходить гаєм.Ліс довкола аж горить.Ясен листя осипає.Дуб нахмурений стоїть.

Н. Приходько

— Скільки речень записали?— З якої букви пишемо перше слово в реченні?— Про що йдеться в кожному реченні?— Чому про осінь говорять як про живу істоту?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ми пригадаємо, які бувають речення за метою висловлювання.

Будемо вчитися правильно писати їх та вимовляти з правильною інтонацією.


1. робота над мовним матеріалом (вправа 80, с. 42)— Прочитайте виразно речення.— Яка мета першого речення?— З якою інтонацією ви його читали? (Спокійно, в кінці речення голос зни-

жується.)— Яке це речення за метою висловлювання? (Розповідне)— Яка мета другого речення? (Воно містить запитання.)— Як правильно треба читати таке речення? (Голос треба підвищити на

тому слові, на яке треба відповісти.)— Яке це речення за метою висловлювання? (Питальне)— Що виражає третє речення? (Спонукання до дії)— Як читаємо таке речення? (З підвищеною силою голосу)— Яке це речення за метою висловлювання? (Спонукальне)

2. робота за таблицею на дошці

Типи речень за метою висловлювання

Розповідне Питальне Спонукальне

у реченні про когось або про щось розповідають

у реченні про когось або про щось запитують

у реченні когось спону-кають до певної дії

у кінці речення ставиться крапка

у кінці речення ставиться знак питання

у кінці речення ставиться крапка або знак оклику

45

3. робота над текстом (вправа 81, с. 42)— Прочитайте текст і доберіть до нього заголовок.— Знайдіть у тексті розповідні, питальні, спонукальні речення.— Спишіть другий абзац. Підкресліть спонукальні речення.

4. пояснення вчителя. Ознайомлення з окличними реченнями— Речення можуть виражати почуття того, хто говорить або пише. Вимов-

ляються вони при цьому з особливою окличною інтонацією:Прекрасна моя українська земля!— Окличними можуть бути розповідні, питальні, спонукальні речення.

У кінці таких речень ставиться знак оклику.В окличних реченнях можуть виражатися почуття радості, задоволення,

захоплення, співчуття (до когось), смутку, незадоволення, обурення, суму, гніву, сорому, болю, страху, гордості, любові, вдячності, тривоги, ніжності, протесту, поваги і т. ін.

— Прочитайте речення. Вимовте їх з окличною інтонацією.

Я слухаю голос природи. (Я слухаю голос природи!)

Хіба можна не чути голосу природи? (Хіба можна не чути голосу природи?!)

Слухай голос природи. (Слухай голос природи!)


Встаньте, діти, посміхніться,Землі нашій уклонітьсяЗа щасливий день вчорашній.Всі до сонця потягніться,Вліво, вправо нахиліться,Веретенцем покрутіться.Раз присядьте, два присядьтеІ за парти тихо сядьте.


1. гра «хто краще?» (вправа 82, с. 42)— Складіть речення, різні за метою висловлювання, використовуючи по-

дані слова.— Прочитайте речення з відповідною інтонацією.— Запишіть речення в зошити.— Поставте у кінці кожного речення потрібний розділовий знак.

2. творча робота (вправа 83, с. 43)— Прочитайте текст.— З яких речень за метою висловлювання він складається?— Перебудуйте речення з розповідних на спонукальні.— Запишіть утворений текст.

VI. підсумОк урОку— Які бувають речення за метою висловлювання?— Яке речення називають розповідним? питальним?— Що виражає спонукальне речення? Наведіть приклади.— Які речення називаються окличними?— Який розділовий знак ставиться в кінці окличних речень?


46

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 18. питальні речення. пОбудОва питальних речень За ЗмістОм рОЗпОвідних

мета: поглибити знання учнів про види речень за метою висловлювання; виробляти навички правильного інтонування речень відповідно до розділового знаку в кінці; виховувати культуру писемного мовлення.

Хід уроку


Чути дзвоник голосистий,Він дзвенить, немов намисто.Намистинки розсипаєЙ весело нас всіх скликає.Подивилися на мене,Усміхнулися усі:Хто готовий до роботи?Хто бадьорий?.. Молодці!Щоб урок пройшов немарно,Треба сісти рівно, гарно.Не базікать на уроках,Як папуга чи сорока.

II. актуаліЗація ОпОрних Знань1. перевірка домашнього завдання (вправа 84, с. 43)— Прочитайте виразно кожне речення.— Дайте йому характеристику.

2. Фронтальне опитування— Що виражає речення?— Які бувають речення за метою висловлювання?— Які бувають речення за інтонацією?

3. робота над загадкамиЛетить орлиця по синьому небу, крила розкрила — сонце закрила. ( y Хмара)Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає. ( y Осінь)Крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає. ( y Вітер)— Складіть і запишіть речення:1-й ряд — з першою відгадкою;2-й ряд — з другою відгадкою;3-й ряд — з третьою відгадкою.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ми будемо вчитися правильно інтонувати питальні речення, за

допомогою інтонації перетворювати розповідні речення на питальні.

IV. сприймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу1. каліграфічна хвилинкаЕ е Ее Ее ек ск урс екскурсія— Як ви розумієте значення цього слова?Екскурсія — процес наочного сприйняття довкілля, особливостей природи,

сучасних та історичних об’єктів, елементів побуту, визначних місць певного міста чи регіону.

2. робота за вправою 85 (с. 43)— Прочитайте речення-запитання і речення-відповіді відповідно до розді-

лового знака в кінці.

47

— Виділене слово вимовляйте з більшою силою.Складання відповідей на запитання і запис їх у зошити.До Києва їздили учні на екскурсію.У музеї природи побували учні під час екскурсії.Учитель возив учнів на екскурсію.— У кожному реченні підкресліть слова, які є відповіддю на запитання.

3. інтонування питальних і окличних речень (вправа 86, с. 44)— Прочитайте текст мовчки.— Прочитайте текст напівголосно.

4. робота в парах— Позмагайтеся у виразному читанні тексту.



1. робота за вправою 87 (с. 44)— Розгляньте фотоілюстрацію на с. 44.— Що на ній зображено? (Паросток)— Як ви розумієте значення цього слова?Паросток — це молоде стебло рослини.— Прочитайте речення.— Яке воно за метою висловлювання?— За зразком побудуйте питальні речення, які б стосувалися різних слів

поданого.— Запишіть побудовані речення.— Усно дайте на них відповідь.

2. творча робота— Запишіть три питальних речення і дайте відповіді на них.У якому місяці цвіте верес? Верес цвіте у ... (вересні).У ... ... жовтіє листя? ... ... у жовтні.У ... ... ... опадає? ... ... ... у листопаді.

3. гра «утвори прислів’я»

Бджола мала, той взимку відпочиває.

Хто влітку дбає, все переборе.

Настирлива праця а й та працює.

— Поясніть зміст кожного прислів’я.

VI. підсумОк урОку— Над якими реченнями ми працювали сьогодні на уроці?— Чи можна у мовленні обійтися без питальних речень?

VII. дОмашнє ЗавданняВправа 87 (3), с. 44.— Складіть невеличку казочку про маленьке зернятко за поданим у впра-

ві 87 реченням.Розкажіть, що сталося із зернятком навесні, улітку.

48

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 19. Звертання. рОЗділОві Знаки при Звертаннях

мета: розширити знання учнів про звертання в спонукальних реченнях; розвивати вміння виділяти звертання на письмі; збагачувати словниковий запас учнів; вихову-вати любов до усної народної творчості.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 87 (3), с. 44)Учні зачитують складені казочки про маленьке зернятко.

2. графічний диктант— Визначте види речень за метою висловлювання, використовуючи умовні

позначки: розповідне неокличне речення — РН; розповідне окличне — РО; пи-тальне неокличне — ПН; питальне окличне — ПО; спонукальне неокличне — СН; спонукальне окличне — СО.

Яка ж ти гарна й пишна, земле наша! (РО)Посадіть, друзі, в школі сад! (СО)Ти знаєш, як пахне любисток? (РП)А у тім просторім світі добра научайтесь, рідної своєї мови й пісні не цурай-

тесь! (СО)Як не любити мову нашу?! (ПО)Хліб пахне солодко, як пахнуть меду соти. (РН)Завжди пам’ятайте про батьків і допомагайте їм. (СН)

3. творча робота— Перетворіть розповідні речення на питальні і спонукальні.Андрій читає цікаву книгу.Учні заходять у світлий клас.Діти взяли кошики і пішли до лісу.Додатковий матеріал за темою див. на с. 124.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Тема «Звертання» не є новою для вас.Пригадайте, коли ви вчилися складати листи, привітання, запрошення, то

використовували звертання у власному мовленні.Сьогодні на уроці ви закріпите вміння виділяти голосом звертання і вжи-

вати при звертанні відповідні розділові знаки.


1. робота за вправою 88 (с. 45)— Прочитайте виразно вірш.— Поясніть значення слова хижка.— До кого звертається автор?— Зверніть увагу, де міститься звертання і як воно виділяється на письмі.

2. пояснення вчителя— Звертання — це слово або група слів, що називає того, до кого зверта-

ються. Під час вимови звертання виділяється голосом, а на письмі — комою або знаком оклику. Якщо звертання стоїть на початку або в кінці речення, воно виділяється комою. Якщо звертання стоїть у середині речення, воно з обох боків виділяється комами.

49

3. каліграфічна хвилинкаСс Сс Сс сс си се іс са ос синСпи, моя ластівко, солодко спи!— Знайдіть звертання у віршованому рядку.— Яким за метою висловлювання є речення зі звертанням?

4. робота над віршем (вправа 89, с. 45)— Прочитайте вірш, виділяючи голосом звертання.— Якими за метою висловлювання є речення зі звертаннями?— Спишіть речення зі звертаннями. Звертання підкресліть.


V. уЗагальнення й систематиЗація Отриманих Знань1. творча робота (вправа 90, с. 46)— Запишіть слова у формі звертання.— Із двома звертаннями на вибір складіть речення.— Які речення за метою висловлювання ви склали?— Отже, звертання вживаються не тільки у спонукальних реченнях,

а й у розповідних.

2. вибірковий диктант— Випишіть лише звертання.На тобі, Гаврило, що мені немило!На тобі, небоже, що мені негоже!Антошку! Їж потрошку, лише не з’їж ложку!Хапай, Петре, поки тепле!З Богом, Парасю, як люди трапляються!Ні сіло, ні впало, давай, бабо, сало! (Народна творчість)

3. письмо з пам’яті (вправа 91, с. 46)— Прочитайте вірш. Знайдіть у ньому звертання.— Чому поет назвав пісні рідного краю золотим зерном?— Прочитайте вірш кілька разів. Намагайтеся його запам’ятати.— Запишіть вірш з пам’яті.

4. гра «відгадай казку»— З яких казок ці уривки? Знайдіть у них звертання.

Гуси, гуси, гусенята, yВізьміть мене на крилята...

Не їж мене, лиско, yЯ тобі пісеньку заспіваю...

Гей, Круть! Гей, Верть! yА гляньте скільки зерна я намолотив!

Приходь, Журавлику, приходь, лебедику! yЯ для тебе, як для себе...

5. хвилинка спілкування (с. 46)— Розіграйте діалог з відомої вам казки. Продовжіть його.

VI. підсумОк урОку— Що ми називаємо звертанням?— Як звертання виділяються в усній мові?— А як звертання виділяються на письмі?


50

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 20. гОлОвні і другОрядні члени речення

мета: формувати поняття «головні члени речення», «другорядні члени речення», «основа речення»; розвивати вміння знаходити основу речення; вдосконалювати вміння встановлювати зв’язок слів у реченні; виховувати любов до природи.

Хід уроку


Ось і дзвоник дав сигнал —Працювати час настав.Тож і ми часу не гаймоІ урок розпочинаймо!


III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні ми ознайомимося з назвами слів у реченні, будемо вчитися ви-

діляти основу речення і встановлювати зв’язок слів у реченні.


1. доповнення речень (вправа 93, с. 47)— Доповніть речення словами, які відповідають на питання, подані

в дужках.Висновок. Усі слова, до яких можна поставити питання, є членами ре-

чення.— Чи є членами речення слова у, в? Чому? (Ні. Це прийменники. До них не

можна поставити питання.)— Яку роль виконують прийменники в реченні? (Вони допомагають

пов’язувати між собою слова в реченні.)

2. пояснення нового матеріалу (вправа 94, с. 47)

1) Формування поняття про підмет.— Прочитайте перше речення.— Про що говориться в першому реченні? (Жовтень)— На яке питання відповідає цей член речення? (Що? — жовтень)— Про що говориться в другому реченні? (Мальви)— На яке питання відповідає слово мальви? (Що? — мальви)— Про кого говориться в третьому реченні? (Журавлі)— На яке питання відповідає слово журавлі? (Хто? — журавлі)— Що ви можете сказати про названі члени речення? (Вони вказують, про

кого або про що йдеться в реченні, і відповідають на питання хто? що?)

2) Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 47).— Як же називаються такі члени речення?

3) Формування поняття про присудок.— А тепер дізнаємося, що говориться про підмет у цих реченнях.— Відшукайте члени речення, які вказують, що саме говориться про

підмет.— Ставте питання від підмета. Зразок виконання роздивіться у підручнику

на с. 47.— Що ви можете сказати про названі члени речення? (Вони вказують, що

говориться про підмет, і відповідають на питання що робить? що робив? що робили?)

51

4) Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 47).— Як же називаються такі члени речення?

5) Формування поняття про головні члени речення.— Чи є в цих реченнях, крім підмета і присудка, ще якісь слова, що відпо-

відають на певні питання?— Назвіть їх.

6) Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 48).— Які члени речення є головними? (Підмет і присудок)— Як їх іще називають? (Основа речення)— Як ми назвемо всі інші члени речення? (Другорядні)



1. «попрацюймо разом!» (вправа 95, с. 48)— Прочитайте текст.— Про яку пору року йдеться? Чому ви так уважаєте?— Як ви розумієте вислів ліс довкола аж горить?— У кожному реченні знайдіть підмет.— Поставте питання від підмета до присудка.

2. Зв’язок слів у реченні (вправа 96, с. 48)

1) Визначення головних членів речення.— Спишіть речення.— Підкресліть у ньому підмет і присудок.— Підкреслюйте так, як показано у підручнику на с. 49.

2) Робота за схемами.— Розгляньте, як зв’язуються між собою головні і другорядні члени ре-

чення.— Чому між підметом і присудком стоять стрілочки в одну і другу сто-

рони? (Такий двосторонній зв’язок установлюється лише між головними чле-нами речення.)

«Візьми до уваги!». Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 49)— Прочитайте речення. (Пожовкле листя злітає на землю.)— За поданою у підручнику схемою покажіть зв’язки між членами цього

речення.

3. самостійна робота (вправа 97, с. 49)— Спишіть і визначте головні члени в кожному реченні.

VI. підсумОк урОку— Що нового дізналися на уроці?— Які члени речення є його основою?— На які питання відповідає підмет? присудок?— Як називають інші члени речення?

VII. дОмашнє ЗавданняВправа 97 (3), с. 49.

52

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 21. Закріплення Знань прО члени речення. устанОвлення Зв’яЗку слів у реченні.

пОбудОва речень За схемами

мета: розширити знання учнів про головні та другорядні члени речення; розвивати вміння визначати основу речення; встановлювати зв’язки між членами речення за допомогою питань; вчити будувати речення за схемами; виховувати інтерес до ви-вчення мови.

Хід уроку


Холодно зараз в лісах і лугах.Холодно зайчикам, лискам, птахам.Затишно, тепло в класі у нас.Друзі мої, я вітаю всіх вас!


1. перевірка домашнього завдання (вправа 97 (3), с. 49)— Прочитайте речення. Назвіть головні члени речення.— Поставте питання до другорядних членів речення.— Дайте визначення головних членів речення.

2. робота над деформованим текстом— Утворіть речення з окремих слів.— Підкресліть граматичну основу.Діти, вода, купатися, в, часто, морська.Були, хвилі, на, великі, морі.Слухала, Маринка, вчителя, уважно, пояснення.

3. бесіда— Що становлять підмет і присудок у реченні? (Його граматичну основу.)— Як підкреслюємо підмет у реченні? А присудок?— Які ще члени речення, крім головних, ви знаєте?— Як пов’язуються між собою слова в реченні? (За допомогою питань.)

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися встановлювати зв’язок слів у ре-

ченні, складати речення за схемами.


1. каліграфічна хвилинкаОо Оо Оо Ос Ог Оз Оц Ол ус сь ос св сх смОсінь усьому рахунок веде.З осінньої дороги не витягнеш ноги.— Як ви розумієте ці прислів’я?— Перше речення розберіть за членами речення.— Виконайте звуко-буквений аналіз слова усьому.— Слово осінньої поділіть на склади для переносу.

2. підготовча робота— Доберіть залежні слова.Ранок (який?) ...ходили (куди?) ...бачили (що?) ...

53

прислухалися (до чого?) ...відчули (що?) ...— Що допомогло вам утворити словосполучення?— Складіть речення з одним зі словосполучень за вибором.— Запишіть його в зошити.

3. робота над мовним матеріалом (вправа 98, с. 49–50)— Прочитайте текст. Визначте його тему.— Поясніть, як ви розумієте значення слова шати. (Шати — багате, роз-

кішне святкове вбрання.)— Прочитайте перше речення.— Визначте головні члени речення.— Простежте, як вони зв’язані з іншими словами в реченні. (Користуй-

теся зразком на с. 50.)— Запишіть третє речення.— Установіть між словами зв’язок за допомогою питань.Гори (що роблять?) одягаються;одягаються (у що?) у шати;шати (які?) різнобарвні.



1. творча робота (вправа 99, с. 50)— Складіть речення за схемами.— Запишіть складені речення в зошит.

2. гра «кращий знавець мови» (вправа 99, с. 50)— Складіть речення, щоб підметами в них виступали слова з першого

рядка, а присудками — з другого. (Школярі готуються взяти участь у спор-тивних змаганнях з футболу. Учителька навчила нас виразно читати.)

— Запишіть складені речення.

3. вибіркове списування (вправа 101, с. 50–51)— Випишіть з тексту вірша виділені сполучення слів за зразком.— Установіть між словами зв’язок за допомогою питань.Пливла (де?) по морю;хвилечка (яка?) бистренька;зорі (які?) веселі;закотивсь (куди?) за хмару.

4. Запис під диктування з коментуванням— Запишіть речення під диктування.— Поясніть, які це речення за метою висловлювання та інтонацією.Осіннє листя тихо падає. (Розповідне, неокличне)Коли знову пригріє сонечко? (Питальне, неокличне)Яка ж гарна осінь! (Розповідне, окличне)Бережіть книгу — джерело знань! (Спонукальне, окличне)

VI. підсумОк урОку— Над чим працювали на уроці?— Як установити зв’язок слів у реченні?


54

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 22. уЗагальнення Знань і вмінь учнів За темОю «речення»

мета: узагальнити знання учнів про основні ознаки речення, про типи речень за метою висловлювання, про головні члени речення; розвивати вміння інтонувати речення, встановлювати зв’язок між словами в реченні; виховувати культуру писемного мов-лення.

Хід уроку



III. пОвідОмлення теми і мети урОку— Сьогодні на уроці ми узагальнимо вивчений матеріал за темою «Ре-

чення», напишемо самостійну роботу.

IV. уЗагальнення і систематиЗація Знань учнів

1. робота за вправою 103 (с. 51)— Прочитайте текст. Чого він навчає?— Спишіть текст.— Назвіть підкреслені слова. Поставте до них питання.— Знайдіть речення зі звертанням.— Яким є це речення за метою висловлювання? (Спонукальним, окличним)

2. «виконай за зразком!» (вправа 104, с. 51)— Установіть зв’язок між словами за допомогою питань.Небо (яке?) чисте;співати (що?) пісню;зачарувалися (чим?) піснею;росте (де?) в полі;перейшли (що?) місток;виписав (з чого?) з книги.— З одним сполученням слів складіть речення.

3. творча робота (вправа 105, с. 51)— Складіть два речення зі словом осінь так, щоб в одному реченні це слово

було підметом, а в іншому — другорядним членом речення. (У сади і городи прийшла золота осінь. Діти складають твір про осінь.)


4. «слухаємо і розуміємо!» (вправа 106, с. 52)— Послухайте текст.— Про які дерева йдеться в тексті?— Як автор говорить про дуб? про берізки?— Де росте дуб?— Поясніть, як ви розумієте значення слова узлісся. (Узлісся — край лісу

завширшки до 100 м.)— Знайдіть речення, у яких підметом є слово дуб.— Усно встановіть зв’язок між членами речення.— Назвіть звуки у слові узліссі; біліють.

55

5. самостійна робота1 варіант

1. Поділити текст на речення. Визначити кількість речень.Кіт підкрався до самого тину та як плигне хотів горобця схопити а го-

робчик утік кіт полетів у калюжу вискочив мокрий брудний а горобці сміються над котом.

а) 4; б) 5; в) 6.2. Скласти речення за схемою: «яка? хто? що робить?».3. Визначити тип кожного речення.

Чому це так жваво струмочок співає?Сніг, наче срібло, блищить!Любіть і оберігайте ліси.Небо було ясне і синє.

4. Поширити речення звертанням.Обережно поводьтеся з газовою плитою!

5. Перебудувати розповідне речення на питальне.Перестали співати пташки у лісах.

6. Перебудувати розповідне речення на спонукальне.Діти оберігають мурашник.

2 варіант1. Поділити текст на речення. Визначити кількість речень.

Ходила квочка з курчатами у дворі раптом як лине дощик квочка на землю присіла, пір’ячко розчепірила й заквоктала і всі курчата залізли до неї під крилечка зарилися в її м’яке пір’ячко.

а) 4; б) 5; в) 6.2. Скласти речення за схемою: «хто? що робить? де?».3. Визначити тип кожного речення.

Чому ласкаво нам сонечко сяє?Скільки радості в очах!Учіться, діти!електрика освітлює будинки.

4. Поширити речення звертанням.Не бавтеся сірниками!

5. Перебудувати розповідне речення на питальне.Загорнувся у листячко їжачок.

6. Перебудувати розповідне речення на спонукальне.Діти допомагають узимку лісовим мешканцям.

V. підсумОк урОку— Чим речення відрізняється від окремих слів?— У кінці яких речень ставиться крапка? знак питання?— Які речення називаються окличними?— Що є основою речення?— Що таке підмет? присудок?— Як зв’язуються між собою слова в реченні?

VI. дОмашнє ЗавданняВправа 107, с. 52.

56

Дата _______________________

Клас _______________________

слОвО. Значення слОва

Урок 23. слОва З прямим і перенОсним Значенням

мета: вчити учнів виявляти в тексті слова із прямим та переносним значенням; роз-вивати вміння вживати в мовленні слова в пере носному значенні; розвивати мов-лення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної мови.

Хід уроку



1. аналіз самостійної роботи

2. каліграфічна хвилинкаК К К к кк кн кр ик ік пк ак ок клКиїв колектив

Кружляють, падають сніжинки,Вдягають все у білі шати,Летять легенькі, мов пір’їнки,Вкривають поле, ліс і хати.

— Які образні слова та вирази є у вірші?

3. робота в парах— Прочитайте текст.Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золоті стрічки. Вплели берези ті

стрічки в зелені коси. Подивилося сонце на берези і не впізнало їх. Сміється сонечко, а берези сумують. (За В. Сухомлинським)

— Діти, а хто (або що) може прийти? (Люди прийшли, час прийшов, осінь прийшла...)

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про пряме й переносне значення слів.


1. робота за підручником (вправа 108, с. 54)

Робота в групах— Прочитайте сполучення слів у лівому і правому стовпчиках. Порівняйте

значення виділе них слів у кожному рядку. У яких сполученнях слів виділені слова вжито так, як буває насправді, тобто в прямому зна ченні, а в яких сполу-ченнях слів значення переноситься на інший чимось схожий предмет?

— Складіть зі словосполученнями речення (усно).— Запам’ятайте! Слова вживаються в прямому і переносно му значеннях.

У словосполученні пшеничне колосся — тоб то колосся пшениці — слово пше-ничне вжито у прямому значенні; а у словосполученні пшеничне волосся — тобто волосся кольору пшеничних колосків — у переносному значенні.

— Отже, слова в прямому значенні — це звичайна, повсякденна назва чо-гось. Наприклад, назва предмета: холодна вода, солодкий чай. Переносне зна-чення з’являється тоді, коли справжнє значення слів перено ситься на інші за схожістю ознак: холодний погляд, со лодкі слова.

57

2. первинне закріплення (вправа 109, с. 54–55)— Прочитайте і спишіть. Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні.

Поясніть, як ви їх розумієте.— У другому і третьому реченнях назвіть головні і другорядні члени.

3. творче списування (вправа 110, с. 54–55)— Спишіть, вставляючи замість крапок слова з довід ки. У якому зна-

ченні — прямому чи переносному — вжито вставлені слова? Визначте тип тексту (розповідь, опис, міркування). Доберіть заголовок.

— У кожному реченні підкресліть підмет і присудок.— Спишіть каліграфічний рядок. Зверніть увагу на з’єднання букв мля,

ум, ал.



1. робота за таблицею— До слів, ужитих у прямому значенні, доберіть слова у переносному зна-

ченні.

Лист берези Поштовий, похвальний

Чисті руки Совість, небо

Добрий дідусь Вдача, совість

Золоті сережки Руки, пора

Чорна тканина Робота, думки

Темна ніч День, час

2. вибірковий диктант— Випишіть словосполучення, у яких уживаються слова у переносному

значенні, в перший стовпчик, у прямому — в другий стовпчик.В оксамитовому вишневому футлярі лежали срібні монети. Піднесла

мишка до мордочки свої оксамитові лапки. Кожна гілка на світанку дзвонить срібною росою. Вітер колише трави шовкові. У нашої Оксанки шовкова спід-ничка, білі рукавички. Горять ліси янтарним листом. Янтарне намисто не лише гарне, а й корисне.

Vі. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— У якому значенні можуть уживатися слова?— Наведіть власні приклади, використовуючи слова легкий, гострий, со-

нячний.

Vіі. дОмашнє ЗавданняВправа 111, с. 55.

58

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 24. слОва, щО мають кілька Значень

мета: вчити учнів виявляти в тексті багатозначні слова, вживати їх у мовленні; збагачу-вати словниковий запас; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 111, с. 55)— Прочитайте ті словосполучення, в яких при кметники вжито в перенос-

ному значенні. Прочитайте складені речення.

2. гра «упіймай слова в переносному значенні»Гримить грім, гримить пісня; солодкий сон, солодке яблуко; свіжа думка,

свіжа квітка; дитина плаче, зима плаче; солодкий чай, солодке життя.

3. каліграфічна хвилинкаи и ии ми ім ир ги хи ти изГраки півники лисички

Зайчик плутає сліди,бо втікає від біди.

— Підкресліть слова, у яких звуків більше, ніж букв.— Скільки значень мають слова півники, зайчик, лисички?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про слова, що мають кілька значень.


1. робота над віршем (вправа 112, с. 55)

Попрацюйте разом!— Прочитайте вірш. Про що в ньому розповідається?— Визначте значення слова гребінець у вірші. Скільки значень має слово

гребінець?— Розгляньте малюнки. Що на них зображено?— Поміркуйте, який гребінець був першим? Чому?— Прочитайте слова. За допомогою яких питань можна встановити зв’язки

між поданими словами?— Запам’ятайте! У мові є слова, що мають кілька значень. Одне сло во

може називати різні предмети, ознаки, дії. На приклад: крило літака, крило будинку, крило вітря ка; добра людина, добра страва; іде дощ, іде час. Зна-чення слів подаються в тлумачному словнику.

2. поміркуйте! (вправа 113, с. 56–57)— Прочитайте речення. Поміркуйте і скажіть, як ви розумієте значення

слова ніжка в кожному випадку.

3. робота над вправою 114 (с. 56)— Прочитайте уривки з віршів. У яких значеннях у них ужито слово

земля?— Складіть або пригадайте відомі вам речення зі словом земля у таких

значеннях: Земля — планета, земля — наша країна, земля — ґрунт, земля — поле. Скористайтесь малюнком. Запишіть ці речення.

59

4. хвилинка спілкування— Прочитайте початок діалогу. Про що відбувається розмова? Яке зна-

чення має слово шапка?— Продовжіть розмову.



1. робота в парах— Доберіть слова, щоб утворилися словосполучення.— Складіть речення зі словосполученнями із кожної групи.

Кулькова..., Засіяне..., ... температура,

... дитини, ... в зошиті, ... на зріст,

... від валізи, футбольне..., ... ціна,

двірна... (ручка) пшеничне... (поле) ... урожайність. (висока)

2. робота над віршем— Прочитайте вірш.

Дивний ключ у небі лине,Не залізний, а пташиний.Тим ключем в осінній мліВідлітають журавлі.

Л. Граматюк

— Скільки значень має слово ключ? (Слюсарний, журавлиний, скрипковий, ключ від вхідних дверей)

— Який висновок можна зробити?— Складіть речення зі словом ключ.

Vі. підсумОк урОку— З якими словами ознайомилися на уроці? (Зі словами, які мають кілька

значень)— Наведіть приклади таких слів.— Складіть словосполучення зі словами гострий, голова, щоб показати

їхню багатозначність.


60

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 25. слОва, щО Звучать і пишуться ОднакОвО

мета: ознайомити учнів зі словами, які звучать і пишуться однаково; вчити виявляти у тексті такі слова; розвивати усне й писемне мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати уважність, спостережливість.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 115, с. 57)— Поясніть значення виділених слів.— Назвіть звуки і букви у словах олівець і язик.

2. робота в парах— Прочитайте. Назвіть словосполучення, у яких слова вжиті в перенос-

ному значенні.1) Гарячий чай налили у склянки. 2) Гаряча зустріч відбулась у випуск-

ників школи. 3) Гарячі оплески глядачів ще довго лунали у залі. 4) Гаряче со-нячне проміння зігрівало землю.


Гра «Що заховалося?»Стрімкий, залізний, точний... ( y годинник).Домашня, написана на конверті, надрукована... ( y адреса).Працьовитий, рідний, старенький... ( y дідусь).Одногорбий, великий, витривалий... ( y верблюд).Новий, цікавий, словниковий... ( y диктант).— Які слова за значенням ви аналізували на попередніх уроках?— Наведіть приклади словосполучень, у яких слова вживаються в перенос-

ному значенні.— Які ви знаєте слова, що мають декілька значень? Доведіть, що вони ба-

гатозначні.

4. каліграфічна хвилинкаУ У Уу уу ууу ус ум уз шу ук угУкраїна урокУ стоніжок по сто ніжок.— Які слова звучать однаково?А що вони означають?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про слова, які звучать і пишуться одна-

ково, але мають різне значення.


1. робота в групах (вправа 116, с. 57)— Прочитайте вірші-жарти. Знайдіть слова, які звучать і пишуться одна-

ково. Поясніть, що означає кожне з них.— Прочитайте вірш.— Про що в ньому йдеться?— Спишіть виділене речення. Підкресліть головні та другоряд ні члени.

Назвіть однорідні присудки.— Визначте, які слова у вірші звучать і пишуться однаково. За пишіть їх

значення. Поставте наголос у цих словах.

61

— Запам’ятайте! У нашій мові є слова, які звучать і пишуть ся однаково, але значення мають зовсім різне. Їх значен ня можна зрозуміти тільки в сполу-ченні з іншими словами. Наприклад: шию сорочку і мию шию.

Слова, які звучать і пишуться однаково, але ма ють різне значення, є одно-звучними словами. Наприклад: коса — заплетене волосся, коса — інструмент для косіння трави, коса — морська чи річкова мілина.

2. вибіркове списування (вправа 117, с. 57–58)— Прочитайте, правильно наголошуючи виділені слова. Що вони озна-

чають?— Спишіть виділені слова парами і поставте у них наголоси.

3. робота в парах (вправа 118, с. 58)— Відгадайте загадки-жарти, поясніть значення виділених слів.



1. розвиток мовлення (вправа 119, с. 58)— Складіть речення зі словами мати, коса, показавши, що значення їх

різне.У Іринки розкішна коса. (Коса — заплетене волосся.) Тато косив сіно

косою. (Коса — інструмент для косіння трави.) Ми відпочивали на косі. (Коса — морська чи річкова мілина.)

Моя мати лікар. (Мати — іменник.) Добре мати рідну сестричку. (Мати — дієслово.)

2. робота в групах— Прочитайте вірш. Чи є в цьому вірші слова, які звучать і пишуться од-

наково, але мають різне лексичне значення?

Був холодний місяць лютий.Лис ходив голодний, лютий.Всюди ліз, куди й не слід,Замітав хвостищем слід,До курей поліз у хижу.Пес піймав звірину хижу,Він до лиса мав відразу,То й загриз його відразу.

Т. Чорнобицька

3. самостійна робота— Спишіть. Підкресліть слова, які звучать і пишуться однаково, але мають

різне лексичне значення.Велике кругле світило викотило на небо. Мільйони років воно світило і да-

рувало і нині дарує людям тепло.

Vі. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— Наведіть приклади слів, що звучать і пишуться однаково.— Якою косою трави не накосиш?— Який тур не цікавить зоологів?— З якої байки плаття не пошиєш?— Як можна визначити значення однозвучних слів?


62

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 26. слОва, блиЗькі За Значенням (синоніми)

мета: розширити знання учнів про слова, близькі за значенням (синоніми); формувати вміння добирати синоніми до загальновживаних слів, використовувати їх у мов-ленні; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення; виховувати любов до української мови.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 120, с. 58)— Прочитайте слова, однакові за звучан ням. Що вони означають?— Як виділені слова поділити для переносу по-різному?— Що означають слова дорідне зерно?

2. гра «упіймай одноразове слово»— Прочитайте. Назвіть слова, які звучать і пишуться однаково. Поясніть

їх значення.Велике кругле світило викотило на небо. Мільйони років воно світило і да-

рувало і нині дарує людям тепло.

3. каліграфічна хвилинкаЙ Й ЙЙ Йй ай ой ій ей йо ийСвій край шануй.

Водограй, полів розмай,Зелен-гай, ліщина —Все це рідний, любий край —Наша Батьківщина.

— Доберіть синоніми до слова Батьківщина.— Чому свою Батьківщину необхідно шанувати і любити?

4. словниковий диктантБатьківщина, Київ, площа, Україна.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про слова, близькі за значенням, та їх

роль у тексті.


1. робота в групах (вправа 121, с. 58)— Згрупуйте і випишіть у два рядки слова, близькі за значенням.— Запам’ятайте! Слова, які мають близьке або однакове значення, але

різне звучання, називаються синонімами. Синоніми подаються в словнику си-нонімів.

2. робота над текстом (вправа 122, с. 59)— Прочитайте. Доведіть, що це текст.— Що ви дізналися про дятла?— Які слова, близькі за значенням, вживаються в цьому тексті замість

слова дятел? З якою метою?Міркуйте так: словосполучення птах, лісовий лікар, незви чайний хірург

ужито в тексті для того, щоб не повторювати слова дятел. Крім того, ці слова допомагають пов’язувати між собою речення.

63


Із-за парт всі миттю встали,Гарно спинки підрівняли.Вгору тягнимось усі,Мов трава в дрібній росі.Потім легко всі присіли,Наче ноги заболіли.Потім встали, руки в бокиІ зробили два підскоки.Каблучками цок-цок.І продовжим знов урок.


1. робота в парах (вправа 123, с. 59)— Доберіть до поданих слів синоніми. Запишіть за зразком.Будинок — хата — дім, хатина, халупа, помешкання, оселя, кам’яниця.Сміливий — відважний (який не відчуває страху), мужній, доблесний

(особливо в боротьбі) хоробрий, безстрашний.Сумувати — журитися, печалитися.Веселий — (який має гарний настрій, викликає веселість) — життєра-

дісний; жартівливий, потішний, дотепний.Дітвора — діти (маленькі дівчатка і хлопчики), малеча.— Із синонімами однієї групи складіть усно різні речення.

2. гра «добери словечко» (вправа 124, с. 59)— Прочитайте, добираючи з дужок потрібні за змістом слова. Запишіть

утворений текст.— Підкресліть слова, в яких є букви, що позначають два звуки. (Зграя,

кущі, щебетали, куща, щоранку, їли.)

Vі. підсумОк урОку— Які слова вчилися добирати? (Близькі за значенням)— Як вони називаються? (Синоніми)— Доберіть синоніми до поданих слів.Метелиця — заметіль, хуга, завірюха, пурга, буревій, хуртовина, завія.Ліс — діброва, пуща, бір, гай, байрак.


64

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 27. ОЗнайОмлення З ФраЗеОлОгіЗмами

мета: ознайомити учнів з деякими фразеологізмами; розвивати вміння пояснювати і вживати опрацьовані фразеологізми, добирати синоніми; збагачувати словнико-вий запас; розвивати зв’язне мовлення; виховувати інтерес до рідної мови.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 125, с. 60)— Яке «зайве» слово вилучили з кожного ряду синонімів?

2. робота в парах

Тестування1. Позначте рядок слів, близьких за значенням до слова говорити.

а) Розмовляти, балакати, казати;б) шуміти, тупотіти, стрибати;в) писати, читати, малювати.

2. Позначте рядок слів близьких за значенням до слова іти.а) Крокувати, плестися, брести;б) летіти, бігти, спотикатися;в) їхати, сидіти, стояти.

3. каліграфічна хвилинкаД ин яз оло ві ия ельДурний язик голові не приятель.— Як ви розумієте цей вислів?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми продовжимо спостереження за роллю синонімів

у мовленні, будемо вчитися вводити синоніми в речення, ознайомимося з де-якими сталими виразами.

IV. уЗагальнення й систематиЗація Отриманих Знань

1. гра «добери синонім» (вправа 126, с. 60)— До виділених слів доберіть синоніми. Запишіть за зраз ком. Спочатку

спробуйте зробити це самостійно. Потім звірте за поданим довідничком.

Хвилинка спілкування— Про що розпочато діалог? Продовжіть його.


2. робота в групах (вправа 127, с. 60)— Замініть вислови одним сло вом-синонімом. За потреби звертайтеся до

довідки.Байдики бити — лінуватися; взяти ноги на плечі — побігти; набрати води

в рот — замовкнути; викинути з голови — забути; вертітися під ногами — за-важати; замилюва ти очі — обманювати; задирати носа — задаватися; наки-вати п’ятами — втекти; розбити глека — посваритися.

— Складіть речення з одним висловом, а потім — зі словом-синонімом. По-рівняйте, де виразніше висловлено думку.

65

V. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Які слова вчилися добирати? (Близькі за значенням)— Як вони називаються? (Синоніми)— Доберіть синоніми до поданих слів.Успіх (вдале завершення певної роботи) — удача, досягнення, перемога,

уроч. звершення, (блискучий) тріумф.Турбуватися (виявляти увагу до чиїх-небудь турбот) — клопотатися, пі-

клуватися, бідкатися, журитися; (в передчутті недоброго) — непокоїтися, тривожитися, бентежитися, хвилюватися; побоюватися.

Vі. дОмашнє ЗавданняВправа 128, с. 61.


1. перевірка домашнього завдання (вправа 146, с. 68)— Продовжте діалог. Розкажіть, що цікавого ви зараз читаєте у вільний

час?

2. каліграфічна хвилинкаГ г Гг Гу аг гд сг огГерой гриміти гумкаГудуть вони по-бджолиному, але меду не приносять.— Підкресліть букви, що позначають голосні звуки; поділіть для переносу

слова гудуть, приносять.


Гра «Знайди склад»че...вики чер...ний чи...ння у...тель(Черевики, червоний, читання, учитель)

4. самостійна робота— Запишіть слова, додаючи закінчення.1 варіантУкраїн..., бабус..., батьк..., мам..., сонц...2 варіантПрац..., школ..., вчительк..., знанн..., щаст...— З одним із цих слів складіть і запишіть речення.

5. гра «утвори словосполучення»— У змінених словах позначте закінчення та основу.Милуватися, квітка. Розповісти, мама. Повернути, друг. Побачити, брат.— Поясніть, що називають основою слова.— Як знайти основу в слові?

6. гра «незакінчене речення»— Продовжіть твердження:Слово складається з... yЗакінчення — це... yЩоб знайти закінчення, потрібно... yЗакінчення служить... yОснова — це... y— Чи можемо за основою впізнати слово, розкрити його значення?

66

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 28. слОва, прОтилежні За Значенням (антоніми)

мета: розширювати знання учнів про слова, протилежні за значенням (антоніми); фор-мувати вміння добирати антоніми, використовувати їх в усному і писемному мов-ленні; збагачувати словниковий запас; розвивати пам’ять, мовлення; виховувати працьовитість.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 128, с. 61)— Прочитайте складену розповідь. Які синоніми ви використали?

2. робота в парах— Прочитайте текст. Яку пору року зображено? Назвіть синоніми.Голі дерева вже давно готові до зими, сплять. Поринули в сон жуки й па-

вуки, ховрашки й бабки, змії та жаби. Дрімають лини й карасі в озерних ви-їмках.

То дощ, то сніг...

3. вибірковий диктант— Послухайте речення. Як називаються такі висловлювання? Поясніть, як

ви їх розумієте. Випишіть синоніми.Пташку пізнають у польоті, а людину — в роботі. Посій труд, а слава вро-

дить. Праця робить людину розумною. Де руки й охота, там і робота.Робота, труд, праця.

4. словниковий диктантМчить, летить, повзе, біжить, їде, іде.— Як можна назвати ці слова? Поясніть їх значення. Складіть з ними ре-

чення.— Слово іти має понад 20 значень. Деякі з них: наближатися, рости, па-

дати, відправлятися, пересуватися, відбуватися.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про слова, протилежні за значенням, та

їх роль у мовленні.


1. вибіркове списування (вправа 129, с. 61)— Прочитайте. Як називаються такі речення? Яка думка висловлена

в них?— У кожному реченні знайдіть слова, протилежні за значенням. Випишіть

їх парами.— Які з цих речень спонукальні?— У перших трьох реченнях визначте основу.— Запам’ятайте! Пари слів, що мають протилежне значення, нази-

ваються антонімами.Наприклад: високий — низький, день — ніч.

2. первинне закріплення (вправа 130, с. 61)— Прочитайте. Випишіть протилежні за значенням слова. Яку роль вони

виконують у тексті?

67

— Чи є серед антонімів такі, що мають протилежне значен ня тільки в по-даному тексті? Підкресліть їх.

— Знайдіть у тексті слова, в яких звуків більше, ніж букв. (Яка, пока- зує, її)



1. робота в парах (вправа 131, с. 61–62)— До кожного ряду слів доберіть протилежні за значенням.

День — ніч мовчати — говорити

схід — захід працювати — ледарювати

питання — відповідь любити — ненавидіти

швидкий — повільний тут — там

веселий — сумний вгору — вниз

шкідливий — корисний добре — погано

— Запам’ятайте! Антонімами можуть бути слова тільки однієї час тини мови.

Наприклад: солодкий — гіркий (прикметники); працювати — ледарювати (дієслова); радість — сум (іменники). Антоніми подаються в словнику анто-німів.

2. робота в парах (вправа 132, с. 62)— До виділених слів доберіть з довідки протилежні за значенням.

Спілкуємося красно!— Щоб мовлення було красивим, потрібно правильно вживати сполучення

слів.Вікно (двері) зачинити (а не закрити).Очі заплющити (а не закрити).У заходах беруть участь (а не приймають участь).

Vі. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— Які значення можуть мати слова?— Які слова називаються антонімами?— Коли найчастіше вживаються антоніми в мовленні?— Які частини мови можуть бути антонімами? Наведіть приклади.

Vіі. дОмашнє ЗавданняВправи 133; 134 (усно), с. 62.

68

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 29. перевірна рОбОта. диктант

мета: перевірити вміння учнів правильно писати речення під диктування; розвивати культуру писемного мовлення; виховувати охайність.

Хід уроку


іі. пОвідОмлення теми, мети урОку

IIі. диктант

ВОДА І ВОГОНь — ДРУЗІ І ВОРОГи

Воду ми п’ємо, варимо їсти, вмиваємося. Вода — наш друг!Але під час повені вода затоплює міста, села. Знищує все на своєму шляху.

Вода — наш ворог.За допомогою вогню варять чавун, готують їжу.Але вогонь може стати ворогом. Діти наслідують старших. Намагаються за-

палити цигарку, розпалити вогнище. Трапляється найстрашніше — пожежа.Нерідко пожежники не встигають допомогти.Не грайтеся з вогнем! (57 слів)

ОСІНь

Лісами та садами іде осінь. На ній золоте вбран ня. На голові віночок із зо-лотого колосся та осінніх квітів. В одній руці красуня несе плетений кошик. А з нього виглядають рум’яні яблука, соковиті сливи, янтарний виноград. У другій руці пишна паляниця.

Іде щедра осінь, частує всіх своїми дарами. Ча рівниця про всіх дбає. (52 слова)

Примітка. Перед написанням диктанту вчитель обов’язково проводить пальчикову гімнастику.

іV. підсумОк урОку— Які труднощі виникли під час написання контрольної роботи?


69


1. перевірка домашнього завдання (вправа 178, с. 79–80)— Прочитайте дібрані до виділених слів перевірні. Поясніть написання е,

и в ненаголошених складах.— У другому реченні назвіть головні й другоряд ні члени. Усно встановіть

зв’язок між ними за допомогою питань.

2. каліграфічна хвилинкаК к Кк Ко ок ом ов соКоридор календар килимКінець діло хвалить.— Поділіть на склади слова в реченні, запишіть транскрипцію слова кі-

нець.


Гра «Знайди склад»...ремха, вог...ще, ...вога, ...ниця(Черемха, вогнище, тривога, криниця)— Змініть слово черемха так, щоб в корені відбулося чергування. (Че-

ремха — на черемсі)— Оберіть синоніми до слова вогнище. (Вогнище — багаття, вогонь)— Доберіть антонім до слова тривога. (Тривога — спокій)— Виконайте звуко-буквений аналіз слова криниця.Криниця [к р и н и ц’а] — кри-ни-ця — 3 скл., 7 б., 7 зв.


1. перевірка домашнього завдання (вправа 183, с. 81–82)— Чи в усіх словах написання пропущеної букви вдалося перевірити наго-

лосом?— Як же правильно записати слова, що не перевіряються наголосом?— Прочитайте слова, написання яких ви перевірили за словником.

Словникова роботаЛевада — присадибна ділянка землі з сінокосом, городом та плодовим

садом або іншими деревами.Левада — лука, луг, (заливна) заплава, заплавина, оболонь.

2. каліграфічна хвилинкаН н Нн Не на дн тн анНеділя новий оленьНапившись води, не забувайте про джерело.— Назвіть орфограму в слові джерело.

3. диктантСпить озеро, спить ліс і очерет.Хвилюється широкий лан зелений.Вже сонечко в море сіда, у тихому морі темніє.Земля наче вбралась у білу сорочку.

70

Дата _______________________

Клас _______________________

будОва слОва

Урок 30. аналіЗ перевірнОї рОбОти. Закінчення слОва

мета: формувати в учнів уміння змінювати слова за запитаннями, виділяти змінну час-тину, визначати закінчення у слові, поданому в кількох формах; пояснити роль за-кінчення у зв’язках слів у реченні; розвивати мовлення, вміння аналізувати, зістав-ляти; виховувати любов до книги.

Хід уроку



III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які інші частини можна визначити

в словах.


1. гра «досліди!» (вправа 135, с. 64)— Прочитайте. Зверніть увагу, як змінюється в реченнях слово праця.— Випишіть слово праця разом із тими словами, з якими воно зв’язане

в реченнях. Позначте змінну частину слова за зразком.— Як вам зручно називати цю частину? (Закінчення)— Запам’ятайте! Змінна частина слова називається закін ченням. Щоб

знайти закінчення, треба зміни ти слово.Закінчення позначають так: гор а .

2. Ознайомлення з алгоритмом визначення закінчення

Алгоритм визначення закінченняПрочитай слово. yВиділи закінчення, змінивши слово за запитаннями. yПознач закінчення так y .— Що цікавого помітили? (Деякі слова не мають закінчення.)— Якщо в змінюваному слові в якійсь його формі немає закінчення, то ка-

жуть, що це слово має нульове закінчення. Воно позначається порожньою клі-тинкою: гриб .



1. робота в групах (вправа 136, с. 64)— Чи можна вважати цей рядок слів реченням?— Що слід зробити зі словами, щоб утворити з них речення? Побудуйте ре-

чення і запишіть.

2. творче списування (вправа 137, с. 64)— Спишіть, змінюючи слова в дужках так, щоб вони зв’язувалися з ін-

шими словами в реченні.— Уявіть, що слова в дужках не змінюються, чи зрозуміли би ви ці ви-

слови?— Які ще слова тре ба вставити для зв’язку слів у реченні?

71

— Запам’ятайте! Закінчення, як і прийменники, служать для зв’язку слів у реченні. За допомогою закінчень утворюються різні форми того самого слова: гор а , гор и , гор ою .

3. гра «додай закінчення» (вправа 138, с. 65)— Спишіть текст, вставляючи пропущені закінчення слів.— Які прислів’я чи приказки про книжку ви знаєте? Запишіть.Будеш з книгою дружити — буде легше в світі жити. yКнига не пряник, а дітей до себе манить. yЗ ручаїв — ріки, з книжок — знання. yДень без книги, що обід без хліба. yБудеш книги читати, будеш все знати. y

4. вибіркове списування (вправа 139, с. 65)— Прочитайте. Простежте, яке слово повторюється в тексті. Поставте до

нього питання і визначте закінчення.— Знайдіть у тексті спонукальне речення і випишіть його. Складіть інші

спонукальні речення зі словом хліб і запишіть їх. Позначте у цьому слові за-кінчення.

— Перебудуйте останнє речення за зразком першого і запишіть.— Спишіть каліграфічний рядок. Як називаються такі речення?

5. колективна робота— Які ж ролі виконує закінчення у реченні? (Зв’язує слова в реченні,

утворює нову форму слова.)— Як утворити нову форму слова?

1) За принципом «один — багато»: книга — книги; учень — учні.2) За принципом: «він — вона — вони»: чемний — чемна — чемні.3) За допомогою запитань: (що?) дружба; (чого?) дружби; (чому?) дружбі;

(що?) дружбу; (на чому?) на дружбі.

Vі. підсумОк урОку— Вивчення якої теми ми розпочали?— З якою частиною слова сьогодні ознайомилися?— Що таке закінчення?— Як його знайти? А як позначити?— Що нового дізналися на уроці?— Що найбільше запам’яталося?— Яких висновків дійшли? (Слова можуть змінюватися. Змінна частина

слова називається закінченням. Закінчення служить для зв’язку слів у ре-ченні.)

— Ми говорили про маленьку частинку слова, яка має величезне значення та зв’язує різні слова в реченні. Саме завдяки таким дрібницям українська мова є наймилозвучнішою мовою в світі, добре впорядкованою, тому що слова лаконічно і тонко поєднані.


72

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 31. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. складання речень За малюнкОм і планОм

мета: вчити учнів складати зв’язні речення за малюнком і планом; розвивати усне й пи-семне мовлення; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. каліграфічна хвилинкаО О ОО Оо ро оз ой ко ооо ом по одОсінь ознакаОсінь оранжево-червоним олівцем обзолотила околиці села.— Зробіть звуко-буквений аналіз слова осінь.


Коли з дерев усі листочки злітають, yКоли вже на південь птахи відлітають,Коли небо синє, холодний дощ ллється,Ця пора року як зветься? (Осінь)

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми будемо складати зв’язні речення про осінь за ма-

люнком і планом.


1. вступне слово вчителя— Ще зовсім недавно ви купалися в річці, гралися на зеленій травичці.

А сьогодні під ногами шурхотить опале листя, птахи співають свої прощальні пісні.

Вересень трусить груші в садочку.Жовтень гаптує клену сорочку.

2. слухання віршів про осінь

ОСІННІЙ ПАРК

Вже побагрянілоЛистячко на клені,Але на вербиціЩе воно зелене.

На каштані листяЗ жовтою каймою.Йду осіннім паркомТихою ходою.

Таких фарб немаєВлітку, ні зимою.Недаремно осіньЗветься золотою.

О. Війтик-Ющук

ОСІНь

... Осінь на узліссіФарби розбавляла,Пензликом легенькоЛистя фарбувала.

Вже руда ліщина,Пожовтіли клени.В пурпурі осіннімТільки дуб зелений.

Утішає ясен:— Не сумуй за літом!Геть усі дібровиВ золото одіто.

П. Осадчук

73

3. прослуховування аудіозапису п’єси «жовтень» з альбому «пори року» п. і. чайковського— Які картини викликала у вашій уяві ця музика?— Що ви хотіли б зараз робити? (Слухати, як шурхотить листя під но-

гами, дивитись, як листя кружляє і падає, тощо.)— Які почуття викликала у вас почута мелодія?

4. робота за малюнком «Осінь»— Розкажіть, які зміни відбулися в природі з настанням осені.

5. колективне складання плануПлан

1) Яка пора року настала?2) Якими стали дерева?3) Як змінилася трава?4) Як поводяться птахи?5) Яку роботу принесла осінь людям?

6. складання зв’язних речень

1) Робота над словником.Осінь прилинула, завітала, прийшла.Щедра, багата, чарівниця, художниця, красуня.Дерева різнокольорові, барвисті, голі, безлисті, строкаті.Трава пожовкла, висохла пошерхла, примерзла, зів’яла.Птахи замовкли, затихли, збираються в зграї.Веселу, клопітливу.

2) Робота над орфограмами.Осінній, щедра, різнокольорові, прилинула, прийшла, пошерхла, зів’яла,

збираються.

3) Запис речень.Як записуватимуть речення учні, колективно чи самостійно,— вирішує

вчитель.



Робота в парах— Прочитайте текст. Доповніть його, замінивши слова словосполученнями

у потрібній формі. Співставте два тексти.Прийшла осінь, пожовтіло листя на березах, почервоніло на осиках. Сонце

вже не пекло, а злегка пригрівало землю.Слова для довідки: зайнятися багрянцем, стояти на порозі, ласкаво пес-

тити, спалахнути золотом.

Удосконалений текстСтоїть на порозі осінь. Спалахнуло золотом листя на березах, зайнялося ба-

грянцем на осиках. Сонце вже не пекло, а ласкаво пестило землю.

Vі. підсумОк урОку— Що вам сподобалось у складених реченнях?— Які образні вирази ви запам’ятали?

74

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 32. ОснОва слОва

мета: формувати в учнів поняття про основу слова; вчити виділяти змінну частину, ви-значати основу в словах; розвивати мовлення; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 140, с. 65)— Прочитайте розповідь про те, як хліб на стіл приходить.


Гра «Збери склади»[ця] [ву] [ли] [ван] [ди] [ля] [не] [ді] [по] [ка] [мил](Вулиця, диван, неділя, помилка)

3. гра «Зміни!»— Змініть слова за питаннями, позначте закінчення.

Підводний Курочка

який? хто?

якого? кого?

якому? кому?

яким? ким?

— Що при цьому змінюється у слові?

4. каліграфічна хвилинкаБ б Бб Ба бі бе бр тб збБібліотека бабуся банкірБажання трудитися — то найдорожча знахідка.— Визначте закінчення у словах бібліотека, бабуся, банкір.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми продовжимо досліджувати слово, виділяючи

в ньому закінчення. Але звертатимемо увагу не тільки на нього, а й на ту час-тину слова, яка залишається без закінчення.


1. Ознайомлення з поняттям «основа» (вправа 141, с. 66)— Прочитайте. У виділених словах назвіть закінчення.— Запам’ятайте! Частина слова без закінчення називається основою.

Основу позначають так: книги.— Знаючи закінчення, ми зможемо визначити основу слова. За основою ми

пізнаємо саме слово, його значення.— Спробуйте відгадати слова за поданими частинами.-а y (учні роблять різні припущення);-ий; -ій y (аналогічно).— А яке слово ви впізнаєте, коли я скажу земл-? (Земля)— Яблуньк-?— Смачн-? (Смачний, смачна, смачні)— Отже, що несе в собі основа? (Значення самого слова.)

75

2. Ознайомлення з алгоритмом визначення основи— Чи помітили ви певний порядок при визначенні основи?

Алгоритм визначення основиПрочитай слово. yВиділи закінчення. yПознач основу так: y .



1. творче списування (вправа 142, с. 66–67)— Спишіть прислів’я, вставляючи в словах пропущені закінчення. По-

значте у цих словах закінчення й основу.— Які прислів’я про дружбу ви знаєте? Запишіть.Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже. yДружба та братство — найбільше багатство. yСкажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти. yДерево міцне корінням, людина — друзями. y— Відгадайте загадку.

Якщо в слові неодмінно yЄ його частина змінна,То є й та, що не зникає.Як її ми називаєм? (Основа)

2. робота над текстом. розвиток мовлення (вправа 143, с. 67)— Прочитайте. Визначте тему тексту. Доберіть заголовок. Перекажіть.— Визначте у виділених словах основу й закінчення.— Прочитайте текст ще раз і знайдіть у ньому синоніми.

3. гра «утвори слово» (вправа 144, с. 67)— Утворіть слова із пропонованих основ і закінчень.— Запишіть утворені слова. Закінчення й основи відповідно позначте.

4. цікаво знати! (Вправа 145, с. 67–68)— Послухайте текст. Про що розповідає легенда?— Спишіть виділені слова, позначте у них основу.— Чи відомі вам інші українські легенди? Розкажіть.

Словникова роботаЛегенда — оповитий казковiстю, фантастичнiстю пеpеказ пpо наpодних

геpоїв, iстоpичнi події. Наприклад, «Легенда про Довбуша».Легенда — це не казка, приблизний синонім поняття міф.

Vі. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— Що називається основою слова? (Це частина слова без закінчення.)— Як її визначити? Розкажіть алгоритм визначення основи.— Яка роль основи слова? (Несе в собі значення самого слова.)— Цікаво знати, що слово основа колись мало значення «головні, по-

вздовжні нитки у тканині». Пізніше воно почало озна чати опору певної бу-дівлі, найважливіші положення якоїсь науки, частину слова, що виражає основне значення.


76

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 33. частини ОснОви

мета: закріпити в учнів поняття про закінчення та основу слова; дати загальне уяв-лення про те, з яких частин може складатися основа слова; розвивати мислення, мовлення; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку



III. пОвідОмлення теми, мети урОку— На попередніх уроках ми вже дослідили, що слово ділиться на закін-

чення та основу. Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що основа, в свою чергу, теж має певні складові.


1. робота в групах (вправа 147, с. 68)— Прочитайте і спишіть. У виділених словах позначте закінчення

й основу.— Назвіть спільну частину основи. Це — корінь.— Назвіть частину основи перед коренем. Це — префікс.— Назвіть частину основи між коренем і закінченням. Це — суфікс.

2. складання таблиці «будова слова»— Запам’ятайте! Основа слова може складатися з таких частин: пре-

фікса, кореня і суфікса. Розгляньте в підручнику, як позначають на письмі ці частини основи.

На дошці — таблиця.

Будова слова

закінчення

основа

префікс

корінь

суфікс

— Цією таблицею ми будемо користуватися під час роботи.



1. пояснення вчителя

КАЗКА-БУВАЛьЩиНА

Не за синіми морями,Не за дальніми лісами,А в Мовляндії-країніПроживали друзі щирі.Корінь — сивий дідуган,Префікс — брат молодший,Суфікс — справжній молодець,Закінчення — на кінець.

77

Всі вони були сусіди,Жили в злагоді і мирі.Один одному служилиІ слова нові творили.Стануть дружно усі в ряд,Вмить до нас заговорять.І читаєм ми за-ряд-к-а,А, можливо, це за-гад-к-а.Як частини слова знаєш,То слова всі прочитаєш.

О. Жуленко

— Основа слова може складатися з таких частин: префікса, кореня і су-фікса.

Префікс:стоїть перед коренем; yслужить для утворення нових слів. yКорінь:несе в собі основне значення слова. yСуфікс:стоїть після кореня ( y або між коренем і закінченням);служить для утворення нових слів. yЗакінчення:змінна частина слова; yслужить для зв’язку слів; yщоб знайти закінчення, потрібно змінити слово. y

2. первинне закріплення (вправа 148, с. 69)— Прочитайте і спишіть слова.— Позначте у цих словах закінчення і основу.— Визначте спільну частину (корінь) у кожній групі слів і позначте її

дужкою.

3. робота над загадкою (вправа 149, с. 69)— Прочитайте і відгадайте загадку.— У словах відгадки визначте закінчення й основу.— Усно складіть з цим словом речення.

4. робота над текстом. розвиток мовлення (вправа 150, с. 69)— Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Перекажіть.— Чи є в тексті слова, вжиті в переносному значенні? Назвіть їх і поясніть.— Спишіть. У виділеному реченні підкресліть підмет і прису док. Усно

встановіть зв’язок між членами речення.— Знайдіть у тексті слова з коренем -дощ-.

Vі. підсумОк урОку— З яких частин може складатися основа слова?— Яку частину обов’яково має кожна основа?— Яка роль кореня?— Яка роль префікса?— Яка роль суфікса?


78

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 34. спільнОкОреневі слОва. кОрінь

мета: сприяти усвідомленню учнями поняття про спільнокореневі слова на основі до-слідження спорідненості слів; вчити визначати корінь у ряді спільнокореневих слів; розвивати у дітей мовне чуття; виховувати повагу до старших людей.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 151, с. 69)— Назвіть у словах закінчення й основу.— Прочитайте слова, заховані у пропонованих словах.

2. каліграфічна хвилинкаД д Дд Ді До ду ід одДідусь директор дятелДе руки й охота, там скора робота.— Визначте закінчення в словах охота, робота.


Гра «Знайди “зайве” слово»Вересень, їжак, заєць, олівець. (Їжак)

4. робота над загадками

Нас слова міняють часто, yІ, звичайно, це — на щастя,Бо якби ми не мінялись,То слова не поєднались. (Закінчення)

Якщо в слові неодмінно yЄ частина змінна,То є й та, що не зникає.Як її ми називаєм? (Основа слова)

— Що таке закінчення?— Що таке основа?— З яких частин складається основа?— Без якої частини основи не буває слова?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про спільнокореневі слова.


1. робота за малюнками (вправа 152, с. 70)— Розгляньте малюнки і прочитайте підписи до них.— Дайте відповіді на запитання.Що означає кожне зі слів? yЯк можна назвати всі ці слова? yЧи є в них спільна частина? Як вона називається? y— Запишіть усі слова. Позначте у них спільну частину.

2. робота в групах (вправа 153, с. 70–71)— Пригадайте, які слова називаються спільнокореневими, або спорідне-

ними.

79

— Як визначити корінь слова? (Слова, у яких спільний корінь, є спільноко-реневими (спорідненими) словами. У них корінь має спільне для всіх слів зна-чення. Наприклад: сад, садок, садовий, садівник.)

3. складання алгоритму визначення кореня

Алгоритм визначення кореняПрочитай слово. yДобери спільнокореневі слова. yПорівняй їх. Визнач спільну частину. Це — корінь. yВиділи корінь умовною позначкою так: y .— Доберіть по 2–3 ряди спільнокореневих слів. Визначте в них спільну

частину — корінь.— Полічіть, скільки різних рядів спільнокореневих слів ви дібрали всім

класом.Веселий, веселити, веселка.Зелений, зеленіє, зелень.Лікар, ліки, лікувати.Рід, рідний, рідня.— Доведіть, що це — групи спільнокореневих слів.



1. вибіркове списування (вправа 154, с. 71)— Прочитайте вірш.— Випишіть групами спільнокореневі слова. Позначте корінь.

2. вибірковий диктант— Випишіть споріднені слова. Позначте корінь.Тато мій — рибалка. Я теж люблю рибалити. Одного ясного сонячного дня

ми пішли на риболовлю. У воді на мілині плавало безліч маленьких рибенят. Це був справжній рибний дитячий садок. Тільки от великі риби, почувши нас, повтікали.

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на уроці?— Які цінні думки запам’ятали? (Корінь — це спільна частина спорід-

нених слів. У корені закладене основне значення слова. Корінь може звучати однаково, та в словах набирати різних значень.)

— Як визначити корінь?— Які слова називаються спільнокореневими? Наведіть приклади.


80

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 35. рОЗріЗнення синОнімів, спільнОкОреневих слів та ріЗних ФОрм ОднОгО й тОгО самОгО слОва

мета: вчити учнів розрізняти під керівництвом учителя синоніми, спільнокореневі слова і форми того самого слова; розвивати увагу до лексичного значення слів; ви-ховувати любов до природи.

Хід уроку


II. актуаліЗація ОпОрних Знань1. перевірка домашнього завдання (вправа 155, с. 71)

Вправа 155.— Прочитайте спільнокореневі слова. Назвіть у них основу й корінь.

2. каліграфічна хвилинкаЕ е Ее Ех ве ме ере беОлень олівець цукеркаех, якби та якби та в роті виросли гриби.— Доберіть споріднені слова до слова гриби.


Гра від Діда-Буквоїдад кт нт з вд нн в вт р к ч т нн(Диктант, завдання, вівторок, читання)

4. робота над віршем— Прочитайте вірш, знайдіть спільнокореневі слова, випишіть їх у зошит

і позначте корінь.СЛОН

Слон, слониха й слоненяЙдуть купатися щодня.

Має радість слоненятко,Бо його купає татко.

В. Кравчук— Розгляньте уважно всі виписані слова (слон, слониха, слоненя, слоне-

нятко) і зробіть висновок про те, яке слово допомогло встановити в них ко-рінь? (Слово «слон», бо в словах «слониха», «слоненя», «слоненятко» була спільна частина «слон-».)

— Які слова називають спорідненими? (Такі, що мають спільну частину з однаковим значенням.)

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чим розрізняються споріднені слова

і форми одного і того самого слова.


1. пояснення вчителяГра «Відгадай»«Білі мухи налетіли...» Що це? ( y Сніг)Сильний сніг... ( y Сніговій)День, коли йде сніг... ( y Сніговий)Як назвати сніг пестливо?.. ( y Сніжок)Як назвати снігову зірочку?.. ( y Сніжинка)— Назвіть споріднені, або спільнокореневі, слова.Сніг, сніговій, сніговий, сніжок, сніжинка.

81

— Чи мають вони спільну частину? («Сніг-»; в деяких словах «сніж-»)— Чому? (Бо відбувається чергування в корені.)— Чи змінюється значення слів? (Так)— Чому? (Бо утворюються нові від кореня за допомогою суфіксів.)— Змінимо слово сніг за питаннями: (нема чого?) снігу; засипало (чим?)

снігом.— Це слова, які різняться тільки закінченням, тобто це одне і те саме

слово.— Чи є в них спільна частина? (Сніг-)— Чи змінюється значення цих слів? (Ні)— Як ви вважаєте, чому? (Значення його не змінюється, бо залишається

незмінною основа.)

2. робота в групах (вправа 156, с. 71–72)— Порівняйте слова в кожному з пунктів завдання. Зробіть висновки.

1) Слова, близькі за значенням (синоніми): сніговій, хуртовина, метелиця, за-метіль, завірюха, хурделиця, віхола, завія.

2) Спільнокореневі, або споріднені, слова: сніг, сніго вій, сніговий, сніжок, сніжинка.

3) Слова, які різняться тільки закінченням (різні форми того самого слова): сніг, снігу, снігом, снігів, сніга ми, у снігах, снігам.Висновок. Спільнокореневі — це слова, що мають спільну частину — ко-

рінь з однаковим значенням і утворюються за допомогою закінчень, суфіксів, префіксів.

Форми слова утворюються за допомогою спільної частини — кореня з одна-ковим значенням і закінченням. Значення форм слова не змінюється, бо зали-шається незмінною його основа.

Синоніми — близькі за значенням слова.



1. розподільне списування (вправа 157, с. 72)— Прочитайте текст. Чому він поділений на абзаци?— Випишіть в один рядок спільнокореневі слова до слова зима,

а в інший — слово зима з різними закінченнями (різні форми цього слова).— Доберіть синоніми до слів безлистий, гуде, завірюха.Безлистий — голий, опавший, чорний (ліс).Гуде — шумить, свище, віє, гуляє, дме.Завірюха — хуртовина (сильний вітер зі снігом), буран, заметіль, пурга,

хуга, віхола, метелиця, розм.: хурделиця, сніговій, сніговійниця, сніговиця, завія, пороша, зав’юга, стужа.

— Прочитайте тлумачення слова брунатний.

2. робота в парах (вправа 158, с. 72)— Вилучіть «зайве» слово. Поясніть свій вибір.

3. тестування (див. додаток на с. 38)

Vі. підсумОк урОку— Як утворюються форми слова? Наведіть приклади.— Які слова називаються спільнокореневими? Наведіть приклади.— Для чого слід уміти розрізняти ці слова?


82

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 36. рОЗріЗнення слів іЗ кОренями, щО Звучать ОднакОвО, але мають ріЗне Значення

мета: вчити учнів розрізняти між собою групи слів, у яких корені звучать і пишуться однаково, але мають різне значення; розвивати мовне чуття; виховувати любов до української мови, прагнення краще вивчати і досліджувати її.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 159, с. 73)— Згрупуйте слова, поясніть, як ви їх згрупували.

1) Сум, сумний, сумувати — споріднені; сумувати, журитися, нудьгувати — синоніми; сумний, сумного, сумному — різні форми того самого слова.

2) Майстер, майстра, майстрові — різні форми того самого слова; майстер, майструвати, майстерний — споріднені; майструвати, ви готовляти, ро-бити — синоніми.

2. каліграфічна хвилинкаЄ є Єє нє лє єс єрЄнот заєць ллєЄ в глечику молоко, та голова не влізе.— Як ви розумієте прислів’я?— У яких словах кількість букв і звуків різниться?


Гра «Склади слова — назви професій»ооксмнват аттеудп идерторк каемхні(Космонавт, депутат, директор, механік)

4. гра «дослідіть та доведіть»— Прочитайте речення, записані на дошці.У нашому будинку живе видатний письменник. Біля будинка росте велике

дерево. За будинком про ходить магістраль.— Що ви можете сказати про виділені слова (будинку, будинка, будин-

ком) — вони споріднені чи це форми слова будинок? До ведіть.

III. пОвідОмлення теми і мети урОку.— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про ще одну ціка ву особливість слів

української мови. Будемо вчитися розрізняти групи слів, у яких корені зву-чать і пишуться однаково, але мають зовсім різне значення.

— Як ви гадаєте, чи можна такі слова назвати спільнокореневими? Чому?


1. гра «Однакові чи різні?» (вправа 160, с. 73)— Прочитайте слова. Позначте у них корені.— Поміркуйте і скажіть, чи однакові за значенням корені слів першого

і другого рядків.— Корені слів, які тільки звучать однаково, але мають різне значення,—

це різні корені. Наприклад, слова літак, літо — не спільнокореневі, бо в них корені, різні за значенням.

83

2. робота за малюнками (вправа 161, с. 73)— Розгляньте малюнки. Прочитайте слова.— Чому ці слова не є спільнокореневими?— Доберіть до кож ного з них спільнокореневі. Запишіть їх і позначте ко-

рені.Вода, водичка, підводний, водяний, водяник, водопостачання, водогін.Водій, водити, проводжати, заводити.Міст, мостовий, мостити, місток, місточок, мостик.Місто, містечко, приміський, заміський, містечковий, міський.


Щось стомилась наша спинкаІ затерпли пальці.Встанем, друзі, на хвилинку,Скачем на скакалці.Присідаєм і встаємо,Пальцям працю ми даємо:В кулачок і з кулачка,Щоб була рука гнучка.Трохи шию розім’ялиІ за парти посідали.


Списування (вправа 162, с. 74)— Спишіть. Підкресліть спільнокореневі слова. Позначте у них корінь.— Чи є в тексті слова з коренями, які звучать однаково, але мають різне

значення? Назвіть їх.— Назвіть у реченнях головні члени. У третьому реченні усно встановіть

зв’язок між усіма членами.

Vі. підсумОк урОку— Як утворюються форми слова? Наведіть приклади.— Які слова називаються спільнокореневими? Наведіть приклади.— Для чого слід уміти розрізняти ці слова?


84

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 37. чергування гОлОсних [о], [е] З [і] у кОренях слів

мета: формувати уявлення учнів про те, що в одному й тому самому корені голосні звуки можуть змінюватися (чергуватися) при змінюванні слів або добиранні спо-ріднених; розвивати вміння зіставляти, узагальнювати; розвивати зв’язне мовлення; виховувати доброзичливість.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 163, с. 74)— Прочитайте речення. Чи є спільнокореневими виділені слова? Що спіль-

ного в значенні всіх цих слів? Які інші спільнокореневі слова можна дібрати до цих слів?

Рід — родина, родинне, рідний, рідненька, споріднені, поріднилися.— Назвіть синоніми до слова архітектор.

2. каліграфічна хвилинкаЖ ж Жж дж лж жвЖуравель жайворонок джмільЗ ранку до вечора на пасіці дзвенить бджолина музика.— Установіть зв’язок слів у реченні; визначте кількість звуків і букв

у словах дзвенить, бджолина.


Гра «Збери склади»[ди] [ти] [на] [тел] [дя] [дар] [ка] [лен] [во] [чер] [ний](Дитина, дятел, календар, червоний)

4. робота над загадками «частини основи» (див. додаток на с. 40)

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми прослідкуємо за зміною (чергуванням) голосних

у коренях слів, ви навчитеся розпізнавати однакові корені зі зміною звуків.


1. мовні дослідження (вправа 164, с. 74)— Прочитайте слова. Зверніть увагу на зміну голосних зву ків у коренях

слів.— Запам’ятайте! У коренях слів можуть чергуватися звуки [о] та [е] з [і]:

ножі — ніж, осені — осінь.— У якому складі (закритому чи відкритому) написано і? У якому складі

(закритому чи відкритому) пишемо о та е?— Зробіть висновок.Висновок. У багатьох словах в українській мові о, е чергуються з і: у від-

критих складах виступає о, е, у закритих — і.

В переливах слів ми радіВідтінити тут одне:Там де І в закритім складі,У відкритім — О та Е.У закритім складі кінь,У відкритому — коня.

У закритім складі шість,У відкритому — шести.Не кінець тут прикладам —Ще раз вам викладем:Лебідь — лебедя; обід — обода,Невід — невода, чобіт — чобота...

85

Поміркуй над цим, прикинь —Не поїдем навмання.У закритім складі гість,У відкритім — гостя жди.

А є й виняток!Хобот — хобота.Й ще сучасніший:Робот — робота.

Д. Білоус

2. вправляння у змінюванні слів (вправа 165, с. 75)— Змініть слова так, щоб змінився голосний звук у корені.— Побудуйте словосполучення з кожною парою слів. Запишіть за зразком.



1. робота над віршем (вправа 166, с. 75)— Прочитайте вірш. Поміркуйте, чому він так названий.— Доберіть споріднені слова до слова бабуся.Бабуся — бабусенька, бабусечка, бабуня, бабусечка.— Зверніть увагу на виділені слова. Змініть усно ці слова так, щоб голо-

сний звук у них змінився.

2. вибіркове списування (вправа 167, с. 75)— Прочитайте. Випишіть з тексту спільнокореневі слова, в яких зміню-

ється голосний у корені.— Усно зробіть звуко-буквений аналіз слова дзвонить.


1) Доповніть словосполучення формою слова, що означає один предмет.Навчальні речі — навчальна...круторогі воли — круторогий...дерев’яні столи — дерев’яний...кухонні ножі — кухонний...сильні громи — сильний...

2) Змініть форму слова за зразком.

є нема

радість — радості

слова —

школа —

ремінь —

лебідь —

сім —

Vі. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Які зміни можуть відбуватися у корені слова при змінюванні слова або

добиранні споріднених слів?— Чергування яких голосних звуків ми вчили на уроці?— У якому складі — відкритому чи закритому — чується звук [і]?— У якому складі — відкритому чи закритому — чуються звуки [о], [е]?


86

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 38. чергування пригОлОсних [г], [к], [х] іЗ [ж], [ч], [ш] і [з’], [ц’], [с’]

мета: ознайомити учнів із чергуванням приголосних звуків у коренях спільнокоре-невих слів; виробляти вміння змінювати приголосні звуки при змінюванні слів, правильно вживати і вимовляти слова; розвивати зв’язне мовлення; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 168, с. 76)— Прочитайте добрані до поданих слів споріднені. Назвіть у них основу

і корінь. Які ще частини основи є в цих словах?

2. каліграфічна хвилинкаЗ з Зз Зе за зн рз взЗавдання загадка зозуляЗгода дім будує, а незгода руйнує.— Підкресліть слова з буквами, що позначають м’які приголосні звуки; за-

пишіть звукову модель слова руйнує.


Гра «Знайди склад»ве...сень ву...ця ди...на ка...дар(Вересень, вулиця, дивина, календар)

4. гра «Зміни!»— Поставте слова, подані у дужках, у потрібну форму. Підкресліть букви,

що чергуються.Дерев’яний (столи) —Сильний (болі) —Гострий (роги) —Гарна (речі) —

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що в українській мові при утворенні

і змінюванні слів може відбуватися чергування приголосних звуків, тобто за-міна одних звуків іншими.


1. мовні дослідження (вправа 169, с. 76)— Прочитайте слова. Які звуки чергуються в коренях? Якими буквами

вони позначені?— Запам’ятайте! У корені слів чергуються приголосні звуки: [г], [к], [х]

із [ж], [ч], [ш] і [з’], [ц’, [с’]. Наприклад: нога — ніжка — (на) нозі, рука — ручка — (на) руці, вухо — вушко — (у) вусі.

Чергування не змiнює значення слiв, їх загальний змiст зберiгається. Чер-гуватися звуки можуть лише у коренях.

2. первинне закріплення (вправа 170, с. 76)— Прочитайте прислів’я. Якою темою вони об’єднані?

87

— Спишіть, підкресліть спільнокореневі слова. Позначте у них корінь. На-звіть звуки, які чергуються.




1. вибіркове списування (вправа 171, с. 76–77)— Прочитайте. Випишіть з вірша слова, споріднені зі сло вами мурахи,

вага. Позначте у них корінь. Підкресліть букви, що позначають звуки, які чер-гуються.

— Накресліть схему виділеного речення. Назвіть за поданою схемою звуки у слові бджоли.

2. вправляння у змінюванні слів (вправа 172, с. 77)— Прочитайте вірш. Випишіть виділені слова. Змініть їх або доберіть до

них спільнокореневі так, щоб відбулося чергу вання звуків у коренях.

3. робота в парах— Змініть подані слова так, щоб у корені відбулося чергування приголо-

сних звуків.Дорога, щука, берег, рука, книга, муха, кожух, подяка, нога, горіх, поріг,

урок.

Vі. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— Для чого потрібно вивчати чергування голосних та приголосних у корені

слів?


88

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 39. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. складання тексту-міркування

«книга — твій друг, беЗ неї — як беЗ рук»

мета: формувати в учнів уміння будувати текст-міркування; вчити зв’язно викладати свої думки; показати значення книги у житті людини; розвивати мовлення; вихову-вати дбайливе ставлення до книги.

Хід уроку



Розгадування кросворда

1. Вчить читати й рахувати,І писати, і співатиВсіх дітей довколаНаша люба... (школа).

2. На базарі їх не купиш,На дорозі не знайдеш,І не зважиш на терезах,І ціни не підбереш. (Знання)

3. Чорне насінняНа білому полі.Той його сіє,Хто це уміє. (Письмо)

4. Лиш помилка суне носа —На підмогу її просимо.Потанцює, покружляє —І помилки вже немає!В кого ж виникла ця думкаЩоб з’явилась дивна... (гумка)?

5. У портфелі є хатинка —Ручки там живуть, резинка,Клей, лінійка, кутники —Школярів помічники. (Пенал)

1 К

2 Н

3 и

4 Г

5 А

— Яке слово вийшло у виділеному стовпчику?— Чи подобається вам читати книги?— Які книжки ви любите читати?— Які книжки є у вас удома?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми будемо складати і записувати текст-міркування

за темою «Книга — твій друг, без неї — як без рук».

89


1. колективна підготовча робота

1) Бесіда.— Які типи текстів вам відомі?— Над якими типами текстів ми вже працювали?— Що ви знаєте про текст-міркування? (У тексті-міркуванні ми доводимо

або заперечуємо, чому предмет або особа такі.)

Структура тексту міркування (опорна схема — на дошці)

Твердження Доведення Висновок

— Чим текст-міркування відрізняється від інших типів текстів?

2) Опрацювання зразка тексту-міркування «Ярослав Мудрий».— Прочитайте уважно текст!

ЯРОСЛАВ МУДРиЙ

Князя Ярослава народ назвав Мудрим. Чому?За його правління Київська Русь розквітла, зміцніла, здобула визнання

серед інших держав. Князь Ярослав дуже любив книги, усе життя збирав їх. У 1037 році він заснував при Київському Софійському соборі першу бібліо-теку.

Ярослав Мудрий був справді видатним державним діячем. І з таким іменем назавжди ввійшов у історію.

— Про кого цей текст?— Хто такий Ярослав Мудрий?— Що цікавого дізналися про цю видатну людину?— Знайдіть та прочитайте твердження (доведення, висновок).

2. складання тексту-міркування за темою «книга — твій друг, без неї — як без рук» (усно)ЗразокКнига — це диво. Без неї — як без рук. Вона приносить людині користь.Книга вчить мене розуму, доброти, чесності, сміливості. Вона вчить мене

шанувати людей.Я люблю і бережу книги.



1. самостійна робота— Напишіть текст-міркування за поданим початком.— За бажанням ви можете дібрати заголовок.

2. Заслуховування текстів-міркувань, аналіз текстів

Vі. підсумОк урОку— Що робить і що дає книга?— Допишіть слова, які відповідають на питання що робить?

книга

— Чому книгу вважають джерелом знань? (Навчає, повідомляє, збагачує, розважає, радить, розказує, розвиває, відкриває, допомагає, ознайомлює)

90

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 40. вимОва і правОпис слів З ненагОлОшеними [е], [и] в кОренях

мета: вчити учнів правильно вимовляти і писати слова з ненаголошеними [е] та [и] в коренях; розвивати правильну літературну вимову слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях; виховувати бережливе став лення до природи.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 173, с. 77)

Вправа 173— Прочитайте спільнокоре неві слова, в корені яких відбувається чергу-

вання приголосних звуків.— Прочитайте складені речення.

2. каліграфічна хвилинкаи ин им ил ри диДиктант дитина диванЗ рідної хати починається для мене Батьківщина.— Поясніть уживання великої букви; визначте кількість звуків і букв

у словах рідної, Батьківщина.


Гра «Знайди “зайве” слово»Київ, Україна, український, Батьківщина. (Батьківщина)— Запишіть слова земля, озерце, джерельце, водичка, зозуля, урожай.— Розставте наголоси. Назвіть у словах наголошений склад. Як вимовля-

ються голосні звуки в наголошених складах?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як позначаються на письмі звуки [е], [и]

у ненаголошених складах.


1. робота в групах (вправа 174, с. 78)— Прочитайте словоспо лучення. Порівняйте вимову голосних звуків у ви-

ділених коренях.— Як вимовляємо голосні звуки в наголошених складах?— Повчіться правильно вимовляти слова з ненаголошени ми [еи], [ие]. При-

гадайте правило про вимову цих ненаголошених голосних, вивчене в 2-му класі. (Ненаголошені звуки [е], [и] вимовля ються невиразно. Ненаголошений звук [е] у вимові наближається до [и], а [и] — до [е]. Наприклад: [лиесток], [озеиро].) Покажіть своє вміння перед класом.

2. робота над віршем (вправа 175, с. 78)— Прочитайте виразно вірш. Правильно вимовляйте виділені слова. Звер-

ніть увагу, що ненаголошений голосний [е] у вимові наближається до [и], а не-наголошений [и] — до [е].

— Спишіть. У виділених словах поставте наголоси, підкресліть букви, що позначають ненаголошені звуки [е], [и].

91

— Запам’ятайте! Під час письма слова з ненаголошеними [е], [и] потрібно перевіряти наголосом. Щоб знати, яку букву (е чи и) писати в ненаголошеному скла ді кореня, слід змінити слово або дібрати до нього спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним. Наприклад: земля — землі, життя — жити.




1. вправляння у добиранні перевірних слів (вправа 176, с. 79)— До поданих слів доберіть спільнокореневі так, щоб ненаголошені [е], [и]

стали наголошеними. Запишіть слова парами. Корені позначте. Поставте наго-лоси.

2. гра «Заміна» (вправа 177, с. 79)— Змініть словосполучення так, щоб голосні в коренях виділених слів

стали наголошеними. Запишіть за зразком, вставляючи пропущені букви.

Vі. підсумОк урОку— Як вимовляється звук [е] в ненаголошеному складі?— Як вимовляється звук [и] в ненаголошеному складі?— Як дізнатися, яку букву (е чи и) потрібно написати в ненаголошеному

складі кореня слова?

Vіі. дОмашнє ЗавданняВправа 178, с. 79–80.

92

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 41. ненагОлОшені [е], [и], які перевіряються нагОлОсОм

мета: вчити учнів зна ходити перевірне слово шляхом зміни форми слова або підбором спільнокореневого слова; розвивати правильну літературну вимову слів із ненаго-лошеними [е], [и] в коренях; виховувати любов до природи.

Хід уроку



III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися добирати перевірні слова для напи-

сання ненаголошених [е], [и].


1. робота в групах (вправа 179, с. 80)— Розгляньте малюнок. Усно складіть за ним невеличку розповідь за

темою «У бібліотеці». Уживайте такі слова і вирази: у дитячій бібліотеці, ба-гато книжок, у кожній книжці, на сторінці, біля столу, книжкові полиці, читач, бібліотекар.

Словникова роботаЩо означає слово бібліотека? (З грецької — «зібрання книг»)— Слово бібліотека прийшло до нас з грецької мови і означає «бібліон» —

«книжка», «тека» — «сховище».— Яка бібліотека була першою у Київській Русі і хто її засновник? (Бібліо-

тека Ярослава Мудрого при Софіївському соборі.)

2. розвиток мовлення (вправа 180, с. 80)— Запишіть відомості про книжки, які ви нещо давно прочитали.

3. вправляння у добиранні перевірних слів (вправа 181, с. 81)— Прочитайте слова з двома ненаголошеними голосними, добираючи до

них з довідки слова для перевірки спочатку першого, а потім — другого звуків. Запишіть подані і дібрані слова за зразком.

— Поставте наголоси. Підкресліть букви, які позначають наголошені звуки [е], [и]. Зверніть увагу: щоб ненаголошений звук став чітким і вираз ним, його треба поставити під наголос.

— Пригадайте правило перевірки ненаголошених [е], [и]. (Щоб знати, яку букву (е чи и) написати в ненаголошеному складі кореня, треба змінити слово або дібрати до нього споріднені слова так, щоб не наголошений звук став наго-лошеним.)

— Запам’ятайте! Підібране слово з наголошеним звуком назива ється пе-ревірним. Ним можна перевірити, яку букву писати — е чи и: село — села, димок — дим.

Все важливе в нашій мові,Ось, приміром, річ така:Е чи И писати в слові —Часто сумнів виника:сЕло чи сИло?Якщо ясно, то не дуже —Щоб уникнуть зайвих мук,Ти під наголос, мій друже,

93

Зразу став сумнівний звук:Село — села.Звук виразно зазвучить —Як писать тебе навчить.

Д. Білоус

— Зробіть (усно) звуко-буквений аналіз слова дерев’яний.


4. усне виконання вправи 182 (с. 81)— Прочитайте слова з ненаголошеним [и], добираючи до них перевірні.

У словах ставте наголос.— Чи слова блискучий і блискавка спільнокореневі? Доведіть.— Так, спільнокореневі, бо у них однакові корені блиск- і однакове зна-

чення.Блиск — блискучий, блискотіти, блискавка, блискавиця, блиснути, блис-

кати, блискіт, блищати.

5. робота в парах— Спишіть, добираючи до слів з пропущеними буквами перевірні.Сх..лити, л..сточки, т..мніє, в..сняний, в..селий, кр..ло, л..жить, л..тить,

ст..пи, ш..поче, т..хенько, ш..рокий, к..слиця, м..док, в..сокий, гл..бокий, д..міти, гр..чаний, в..шневий, с..ло.

— Говорять, що в цих словах орфограма — ненаголошені е, и в корені слова, що перевіряються наголосом.

Орфограма — це написання певного звука, слова. Таке написання визнача-ється й закріплюється тим чи іншим правилом (орфографічним).

6. гра «Обери перевірне слово»— Яке зі слів підходить для перевірки орфограми у слові?С..лач — села, сила.В..сляр — весла, вислав.Кр..чати — крекче, крик.Ш..потіти — шепіт, шип.

7. самостійна робота— Спишіть. Підкресліть орфограму.

Садок в..шневий коло хати, yХрущі над вишнями гудуть.

Вода оживляє і луки, і поле, yСпіває, дзюркоче, тече і ш..поче.

V. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— Як вимовляється звук [е] в ненаголошеному складі?— Як вимовляється звук [и] в ненаголошеному складі?— Як дізнатися, яку букву (е чи и) потрібно написати в ненаголошеному

складі кореня слова?— Яке слово називається перевірним?

Vі. дОмашнє ЗавданняВправа 183, с. 81–82.

94

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 42. вимОва та правОпис слів іЗ ненагОлОшеними [е], [и], щО не перевіряються нагОлОсОм

мета: вчити учнів користуватися орфографічним словником для перевірки написання слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях, що не перевіряються наголосом; збага-чувати словниковий запас; роз вивати зв’язне мовлення; виховувати культуру мов-лення.



III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми будемо вивчати вимову і правопис слів із ненаго-

лошеними [е], [и] в коренях, що не перевіряються наголосом, працюватимемо з орфографічним словником.


1. мовні дослідження (вправа 184, с. 82)— Прочитайте слова. Чи можна в цих словах перевірити ненаголошені [е],

[и] наголосом?Запам’ятайте! Правопис багатьох слів із ненаголошеними [е], [и] у ко-

рені не можна перевірити наголосом. Наприклад: орден, герой, директор. Такі сло ва називають словниковими. Їх правильне напи сання перевіряють за орфо-графічним словником і запам’ятовують.

2. робота з орфографічним словником

Але є слова, що в нихНаписання голоснихЧерез наголос буваПеревірить неможливо,А тому такі слова

Пам’ятати нам важливо.Я включаю їх у вірш:Це, наприклад, керувати,Це — легенда і чекати,Це — левада і леміш.

Д. БілоусНу ж бо спробуйте, малята,В словнику слова шукати!

Ап..льсин, к..шеня, абр..кос, пш..ниця, оч..рет, хв..лина, д..ректор.



1. робота за малюнками (вправа 185, с. 82)— Розгляньте малюнки і запишіть назви зображених на них предметів.— Перевірте за орфографічним словником написання цих слів.— Поставте наголоси. Підкресліть букви, які позначають нена голоше-

ні [е], [и].

Словникова роботаБетон — будівельний матеріал, виготовлений із суміші твердих матеріалів

(піску, щебеню, глини та ін.) і цементу.Очерет — болотяна трав’яниста рослина з високим стеблом і розлогою пі-

рамідальною волоттю.Черемха — кущ або дерево, квітки білі, запашні, зібрані в китиці; росте

у листяних лісах на берегах водойм.Абрикос — дерево і його плід оранжевого кольору з круп ною кісточкою.

95

Апельсин — вічнозелене південне плодове цитрусове дерево, помаранча, і запашний, соковитий плід цього дерева.

2. утворення словосполучень (вправа 186, с. 83)— Прочитайте. До слів лівого стовпчика доберіть слова з правого і запи-

шіть утворені словосполучення.— Із двома словосполученнями (за вибором) складіть і запишіть речення.

Словникова роботаГоризонт — лінія перетину неба і земної поверхні, небокрай, виднокруг,

обрій.Пшениця — злакова рослина, із зерна якої виробляють біле борошно,

крупу.Пиріг — печений виріб із тіста з начинкою (яблучний, ароматний, свіжий,

рум’яний, смачний).Апетит — бажання їсти, охота до їди.— Коли так кажуть: «вовчий апетит»? (Дуже гарний апетит.)

3. списування (вправа 187, с. 83)— Спишіть словосполучення. Перевіряйте за орфографіч ним словником

написання слів із пропущеними буквами.— Правильно вимовляйте і пишіть:

кишеня ретельно керувати верблюд

килим метал квиток криниця

кермо велосипед

4. гра «е чи и?» (вправа 187, с. 83)— Прочитайте слова. Поміркуйте, чи можна перевірити написання в них

пропущених букв наголосом. Спишіть.Пам’ятайте! Правильно писати ці та інші слова допоможе орфографічний

словник.— Зі словами ремонт і ретельно складіть і запишіть одне речення. (Робочі

ретельно виконали ремонт.)

Словникова роботаДиректор — керівник підприємства, організації, навчального закладу.Депутат:

1) Член органу державної влади, обраний виборцями.2) Обрана або визначена особа, уповноважена для виконання певного дору-

чення.Президент:

1) Вибраний голова, керівник установи, організації, товариства.2) У багатьох країнах — обраний на певний термін голова держави.

Колектив — група, сукупність людей, що працюють в одній організації (підприємстві, установі). У широкому розумінні — люди, об’єднані загаль-ними ідеями, інтересами.

Vі. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— Який вид роботи ви навчилися сьогодні вико нувати?— Які слова називають словниковими?— Які нові слова ви сьогодні запам’ятали?


96

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 43. кОнтрОль та Оцінювання Знань За темами «речення»,

«слОвО. Значення слОва», «будОва слОва»

мета: перевірити мовні знання учнів за темами «Речення», «Слово. Значення слова», «Будова слова»; розвивати писемне мовлення; виховувати охайність, культуру оформлення письмових робіт.

Хід уроку



ііі. викОнання тестОвих Завдань

1 варіант1. Визнач тип речення.

Як гарно у весняному лісі!а) Розповідне, неокличне;б) розповідне, окличне;в) спонукальне, окличне.

2. Знайди словосполучення, у якому слово золотий ужите у переносному зна-ченні.а) Золоті руки;б) золота обручка;в) золотий годинник.

3. Познач групу спільнокореневих слів.а) Маленький, малюк, малюнок;б) море, моряк, морський;в) малина, мальовничий, маляр.

4. До поданих слів добери перевірні слова. Устав пропущені букви.Ст..мніло —л..сточок —кн..жковий —ш..поче —

5. Випиши з тексту слова з пропущеними бук вами. Устав потрібні літери. До-бери перевірні слова.Стояло тихе предв..чір’я. Ми йшли й м..лувалися осіннім лісом. А він по-

ринув в урочисту тишу. Сонце яскраво освітлювало в..ршечки д..рев. Їхнє в..рховіття здавалось золотавим. Особливо вабили зір клени. Ген в..днілися кущі глоду. Важкі ґрона зв..сали до з..млі. (За І. Кирієм)

6. Добери і запиши 5–6 слів, правопис яких потрібно перевіряти за слов-ником.

2 варіант1. Визнач тип речення.

Діти, бережіть пам’ять про свій рід!а) Спонукальне, неокличне;б) спонукальне, окличне;в) розповідне, окличне.

2. Знайди словосполучення, у якому слово срібний ужите в переносному зна-ченні.а) Срібний голос;б) срібна ложка;в) срібний браслет.

97

3. Познач групу спільнокореневих слів.а) Сіль, солонка, сільський;б) спів, співаночка, співати;в) хвилина, хвиля, хвилюватися.

4. До поданих слів добери перевірні слова. Устав пропущені букви.В..снянка —в..шневий —л..генький —д..рев’яний —

5. Випиши слова з пропущеними буквами. Устав потрібні літери. Добери пе-ревірні слова.Яринка зуп..нилася на ґанку. Ст..жина губилась у траві. Трава була вси-

пана росою. А в кожній ро сиці відбивалося сонце, яке вес..ло виз..рало з-за вишні й підморгувало дівчинці. На городі розквітли в..ликі соняшники. Вони пов..ртали за сонцем свої пишні голови. (За Л. Письменною)

6. Добери і запиши 5–6 слів, правопис яких потрібно перевіряти за слов-ником.

IV. підсумОк урОку— Чи складними для вас були завдання перевірної роботи?— Яке завдання було найцікавішим?


1. перевірка домашнього завдання (вправа 197, с. 87)— Прочитайте слова і дібрані до них спільнокореневі.— Прочитайте пари слів, чітко вимовляючи кінцеві звуки у дібраних

словах. Назвіть корені, у яких чергуються голосні звуки.

2. каліграфічна хвилинкаГ ГГ Гг Го гр го гл яг гу гаГолови в грибка нема, на ногу шапку одяга.— Підкресліть у словах дзвінкі приголосні.— До яких з них можна дібрати глуху пару?


Гра «Знайди склад»спа..бі де..тат бібліо..ка ки..ня кри..ця(Спасибі, депутат, бібліотека, кишеня, криниця)

4. робота в групах— Доберіть 5 слів, останній звук яких буде дзвінким. (Лід, мед, ліз, мороз,

лікар)— Доберіть 5 слів, останній звук яких буде глухим. (Жук, час, суп, мак,

сміх)

98

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 44. аналіЗ перевірнОї рОбОти. вимОва слів іЗ дЗвінкими та глухими пригОлОсними Звуками

мета: поглибити уявлення школярів про дзвінкі і глухі приголо сні звуки; розвивати на-вички розрізняти глухі і дзвінкі приголосні; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. аналіз контрольної роботи

2. перевірка домашнього завдання (вправа 189, с. 84)— Прочитайте народні прикмети. Які пропу щені букви вставили?— Які перевірні слова дібрали?— Які інші народні прикмети, пов’язані з явищами природи, ви знаєте?

Розкажіть.Грім гримить — хліб буде родить. yЯк у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. yЯкщо сніг гне гілля, врожай буде рясний. y

3. каліграфічна хвилинкаМ м Мм Мо ом ор оп воМедаль гумка ім’яМоє тобі побажання — будь людиною.— Визначте наголос у словах; запишіть звукову модель слова людиною.

4. словниковий диктант— Запишіть слова, опис яких подається, поставте наголос.Плід цього дерева оранжевого кольору з круп ною кісточкою. ( y Абрикос)Вічнозелене плодове цитрусове дерево, яке росте на півдні, плід його за- yпашний і соковитий жовтогарячого кольору. (Апельсин)Безбарвна легкозаймиста горюча рідина, яку до бувають з нафти, застосову- yється як моторне паливо, розчинник. (Бензин)Велика одногорба або двогорба тварина, мешкає в пустелях і сухих степах. y(Верблюд)Дев’ятий місяць року. ( y Вересень)Особа, яка виявляє відвагу, хоробрість і само відданість у бою чи у праці. y(Герой)Лінія перетину неба і земної поверхні. ( y Гори зонт)Письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамотності, яка по- yлягає в записуванні тексту, що диктується. (Диктант)Частина одягу у вигляді вшитої до нього тор бинки для дрібних речей, yгрошей. (Кишеня)Міська швидкісна електрична залізниця, що проходить переважно під yземлею в тунелях. (Ме тро)Вид мистецтва, що відображає життя у сце нічній дії, здійснюваній акто- yрами перед глядачами. (Театр)— Як перевірити написання слів із ненаголошеними голосними, які не пе-

ревіряються на голосом?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про вимову слів із дзвінкими та глухими

приголосними звуками.

99


1. робота в групах (вправа 190, с. 84–85)— Вимовте приголосні зву ки, позначені поданими буквами та буквосполу-

ченнями. Поспостерігайте за вимовою.— Які з цих звуків вимовляються зовсім без голосу, тільки з шумом? А під

час вимови яких чуємо і голос?— Пригадайте! Коли вимовляємо дзвінкі приголосні звуки, чуємо голос

і шум, а коли вимовляємо глухі, то чуємо тіль ки шум.— Розгляньте таблицю (с. 85). Пригадайте вивчене про парні дзвінкі

й глухі приголосні та про ті, що не мають пар.— Назвіть парні дзвінкі й глухі приголосні.— Назвіть дзвінкі приголосні, що не мають пар.— Назвіть глухі приголосні, що не мають пар.

2. усне виконання вправи 191 (с. 85)— Прочитайте виразно слова.— Скажіть, які з виділених букв позначають дзвінкі, а які — глухі приго-

лосні звуки.


V. уЗагальнення й систематиЗація Отриманих Знань— Прочитайте заголовок тексту. Про кого йтиметься в тексті?— В один рядок за зразком на с. 86 випишіть з тексту кілька слів, у яких

приголосні звуки тільки дзвінкі, а в дру гий — у яких усі приголосні глухі.— Розберіть за членами виділене речення.— Зверніть увагу! В українській мові дзвінких приголосних більше, ніж

глухих. І в словах дзвінкі звуки трапляються час тіше. Цим і пояснюється ми-лозвучність, краса нашої мови.

Гра «Закінчи слово»Учитель читає речення, не називаючи кінцевого звука останнього слова,

а діти хором називають його і піднімають картку з відповідною буквою.

Виріс в лісі білий гри.. (б).Петро хворий на гри.. (п).У собаки гострий зу.. (б).На обід в нас буде су.. (п).В цього міста давній гер.. (б).Є в Марійки гострий сер.. (п).Хлопці наловили ри.. (б).Насадили в парку ли.. (п).

У траві сховався ву.. (ж).Розлили по столу ту.. (ш).Я піду гуляти те.. (ж).Нащо ти свій зошит мне.. (ш).Скільки у дворі калю.. (ж).Сірників, малий, не ру.. (ш).Ми підем влітку на пля.. (ж).Хлопці, м’ячик цей не ва.. (ш).

Vі. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Як називаються звуки, які вимовляються без голосу, тільки з шумом?

(Глухі)— Наведіть приклади.— Якщо чуємо і голос, і шум, то такі звуки називаються... (дзвінкі).— Наведіть приклади.— Чому українська мова така мелодійна? (Більше дзвінких приголосних

звуків.)— Назвіть парні дзвінкі й глухі приголосні.— Назвіть приголосні, що не мають пар.


100

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 45. правильна вимОва і правОпис слів іЗ дЗвінкими пригОлОсними в кінці та середині слів перед глухими

мета: закріпити навички літературної вимови дзвінких при голосних у словах та позна-чення їх на письмі; перевірити вміння складати діалоги; розвивати комунікативну компетентність; виховувати культуру спілкування.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 193, с. 86)— Які букви, що позначають парні дзвінкі і глухі приголосні, ви підкрес-

лили?— Назвіть звуки і букви у виділених словах.

2. каліграфічна хвилинкаЛ л Лл Ла ал ам ан ваЛелека лінійка лялькаДорога пташок до теплого краю далека й важка.— Доберіть слова, близькі за значенням до слова дорога; протилежні за

значенням до слів теплий, далека, важка.


Гра «Початок — кінець»Учні дають завдання одне одному: відгадати словникове слово за першою

та останньою буквами.Наприклад: а — с (абрикос), а — а (адреса), д — т (депутат), о — т

(очерет), к — р (комп’ютер), г — т (горизонт).

4. гра «кращий скоромовник»

Вибіг Гриша на доріжку, на доріжці сидить кішка,Взяв з доріжки Гриша кішку, хай впіймає кішка мишку.

— Як правильно потрібно вимовляти слова, які за кінчуються дзвінким приголосним?

— Дійсно, в українській мові дзвінкі приголосні звуки в кінці слів завжди вимовляються дзвінко. У більшості слів ці приголосні звуки звучать чітко і в середині слів. Але в мові є слова, у яких приголо сні звуки перед глухими втрачають свою дзвінкість і вимовляються як глухі, а також слова, в яких глухий звук перед дзвінким замінюється парним дзвінким.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми закріплюватимемо навички літературної вимови

дзвінких при голосних у словах та позначення їх на письмі.


1. робота за малюнками (вправа 1194, с. 86)— Назвіть предмети, зображені на малюнках, чітко вимовляючи дзвінкі

приголосні.— Складіть і запишіть три речення з будь-яким із цих слів.

2. вправляння у вимові дзвінких приголосних (вправа 195, с. 86–87)— Прочитайте слова, вимовляючи дзвінкі приголосні в кінці слів і складів

дзвінко, виразно.

101

— Запам’ятайте! В українській мові в кінці слів і складів дзвінкі приго-лосні потрібно вимовляти дзвінко.

— Зі словами хліб, сад, дубки, берізка складіть і запишіть речення.— Значення яких слів вам треба з’ясувати? Чи знаєте ви, що означають

слова зав’язь, паморозь?Зав’язь — 1) Нижня здута частина маточки у квітці, в якій після запилення

насінних зачатків утворюється плід. 2) збірн. Маленькі, недостиглі плоди.Паморозь, наморозь, іній — тонкий шар кристалів льоду, що утворюється

осіданням водяної пари з повітря на охолоджені предмети.

3. робота над загадками (вправа 196, с. 87)— Прочитайте виразно загадки і відгадайте їх. Правильно вимовляйте

дзвінкі приголосні в кінці слів.— Спишіть. Підкресліть букви, що позначають дзвінкі приго лосні звуки

в кінці слів.


4. робота за картками

1) Спишіть, вставляючи пропущені букви. Перевірте, добираючи споріднене слово, чи правильно напишіть букви.Сте..ка до школиКожного ранку я поспішаю до школи лісовою сте..кою. Падають з неба ле..-

кі сніжинки. Шви..ко йду лісом і милуюся своїми друзями. Просто не впізнати стрункого ду..ка і красуні бері..ки. За весну і літо вони дуже підросли. А зараз стоять по обидва боки сте..ки у білих шу..ках. Чекають нової весни.

2) Уставте пропущені букви. Доберіть перевірне споріднене слово.Бли..ький, пру..кий, ягі..ка, ї..те, бері..ка.

V. підсумОк урОку— Чи сподобався вам урок?— Що було цікавого?


102

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 46. правилО перевірки правОпису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті

мета: вчити учнів правильно вимовляти дзвінкі приголосні звуки у кінці слова і складу перед глухими, користуватися правилом перевірки написання слів із сумнівними приголосними, що піддаються асиміляції; розвивати мовлення; виховувати патріо-тичні почуття.

Хід уроку



III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про вимову й правопис слів із дзвінкими

та глухими приголосними звуками.


1. творче списування (вправа 198, с. 88)— Спишіть речення, розкриваючи дужки.— Прочитайте записані речення, чітко вимовляючи у змінених словах

дзвінкі приголосні.— В останньому реченні встановіть зв’язок між усіма членами.

2. доповнення речень (вправа 199, с. 88)— Доповніть речення словами, протилежними за зна ченням до виділених.

Запишіть.— Прочитайте записані речення. Назвіть дзвінкі приголосні у дібраних

словах.

3. робота над віршем (вправа 200, с. 88–89)— Прочитайте вірш, виразно вимовляючи приголосні звуки у виділених

словах.— Випишіть виділені слова. Підкресліть у них букви, що позначають

дзвінкі приголосні звуки.


Хвилинка спілкування— Продовжіть розмову за темою «Домашні улюбленці».

5. вправляння у вимові і написанні слів

1) Вправа 201, с. 89.— Зверніть увагу на вимову глухих приголосних перед дзвінкими в по-

даних словах.— Спишіть слова і запам’ятайте їх написання. Зі словами просьба і вокзал

складіть і запишіть речення.

Словникова роботаМолотьба — обмолот, виділення насіння (або плодів) з колосів, мітелок,

кошиків, бобів, голівок, качанів рослин. Одна з основних операцій приби-рання зернових й інших сільськогосподарських культур. Молотьбу проводять комбайнами і молотарками.

103

2) Вправа 202, с. 90.— Прочитайте. Зверніть увагу, як вимовляються дзвінкі приголосні перед

глухими в поданих словах.— Спишіть слова і складіть з ними речення (усно).

6. робота над прислів’ями (вправа 203, с. 90)— Прочитайте прислів’я. Поясніть, як ви їх розумієте.— У виділених словах знайдіть звуки, що вимовляються не так, як позна-

чаються на письмі.— Як вимовляються дзвінкі приголосні в кінці слів і складів у інших

словах поданих прислів’їв?— Запам’ятайте! В українській мові дзвінкі приголосні в кінці слів

і складів вимовляються дзвінко.Якщо виникає сумнів, яку букву писати, то слід змінити слово чи дібрати

таке споріднене, щоб після невиразного при голосного був голосний, напри-клад: гриб — грибок, дуб — дубок.

Звук [ґ] перед глухим приголосним вимовляється як [х].

Всi дзвiнкi у рiднiй мовiВимовляй ти дзвiнко в словi,Лише одне запам’ятай:Завжди глухо вимовляйДзвiнкий г в серединiСлiв, що тут наведенi:Легко, кiгтi, нiгтi, вогкий.


7. робота в парах— Додавши дзвінкі приголосні, утворіть нові слова від поданих.Коса (р), рука(в), буква(р), вір(звір), лин(млин).— Додавши глухі приголосні, утворіть нові слова від поданих.Чума(к), коза(к), буря(к), трава(страва), мак(смак), лан(план), лід(плід),

порт(спорт).— Доберіть слова, протилежні за значенням до поданих, правильно вимов-

ляйте звуки.Широкий — ... (вузький)далекий — ... (близький)дешевий — ... (дорогий)

V. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— Як вимовляються дзвінкі приголосні звуки у кінці слова і складу? Наве-

діть приклади.


104

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 47. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. упОрядкування деФОрмОванОгО тексту

мета: вчити учнів упорядковувати деформований текст, переставляти речення відпо-відно до логіки загального змісту; розвивати мовлення, логічне мислення; збагачу-вати словниковий запас; виховувати любов до природи.

Хід уроку




Дзьоб гачком, yЩоб шишки їсти.Діток виводять узимкуІ дають їм шишки гризти. (Шишкарик)

Спритна, хижа і зубата, yЗ довгим тілом і хвостата.Виглядом своїм лякає,Рибку в річці поїдає. (Щука)

— Розкажіть, що ви знаєте про шишкаря (щуку)?

2. повідомлення учнівШишкарі живляться переважно насіннями шишок хвойних дерев, тому yмають незвичної будови дзьоб: надклюв’я гачком заходить за підклюв’я, утворюючи шпилі, якими птахи витягують з шишок насіння.

Шишкарі в’ють гнізда в густих гілках біля верхівок сосен і ялин. На від- yміну від інших птахів, шишкарі виводять пташенят наприкінці зими. І ви-годовують вони своїх пташенят не комахами, а жирним насінням хвойних дерев.

Щука — одна з найвідоміших прісноводих хижих риб. Вона має витягнуте yне лише тіло, але й голову, тому чимось нагадує торпеду. Половину голови щуки займає рот, утворений довгими щелепами. Широка паща озброєна сильними зубами. Живуть вони у берегових заростях, де найлегше висте-жувати здобич.

Щуки — надзвичайно ненажерливі хижаки. Живляться вони в основному yрибою. Окрім цього, щуки живляться земноводними (жабами, пуголов-ками), і рептиліями, великими комахами і різними покидьками. Їх здо-биччю можуть стати і дрібні ссавці, наприклад, миші або кроти, що по-трапили у воду. Щука полює і на дрібних водоплавних птахів та їхніх пта-шенят. Цей хижак нападає на водяних щурів, молодняк ондатри, норки, видри.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку

— Хто здогадався, якою буде тема уроку?— Сьогодні на уроці ми будемо писати про шишкаря та щуку. А працюва-

тимемо з деформованими текстами.Поміркуйте, для чого слід уміти вдосконалювати деформований текст.

105


1. робота в групах. Опрацювання текстів1-ша група

ШиШКАР

Ялиновий шишкар такий яскраво-червоний, немов стигла ягода.Зачепить ними лусочку на шишці, відігне її і дістає язиком насінину.Дзьоб у пташки міцний.Кінчики його загнуті у протилежні боки.Так і працює з ранку до вечора.

2-га група

НА РиБОЛОВЛІ

Роман, піймати, велика, щука.Наступати, літо.Надворі, світити, сонечко.Роман, і, тато, піти, на, риболовля.

2. доповіді груп— Про що розповідається в тексті?



1. самостійна робота1-ша група. Самостійно запишіть речення у такій послідовності, щоб

вийшов текст.2-га група. Правильно побудуйте кожне речення і запишіть їх у такій послі-

довності, щоб вийшов текст.

2. перевірка складених текстів. Записування складених текстів та їх аналіз

Vі. підсумОк урОку— Що цікавого дізналися про шишкаря?— Як ви допомагаєте пташкам узимку?— Чи полюбляєте ви ходити на риболовлю?— Яку рибу вам удалося спіймати?

106

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 48. пОвтОрення правОпису слів іЗ дЗвінкими пригОлОсними

в кінці та середині слів перед глухими

мета: повторити правопис слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині слів пе-ред глухими; розвивати орфографічну пильність; виховувати охайність.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 204, с. 90)— Прочитайте пари слів.— Поясніть написання сумнівних букв у словах.

2. каліграфічна хвилинкаО о Оо Ось ом оя овОзнака орден одинадцятьОдна бджола мало меду наносить.— Поділіть слова на склади; запишіть звукову модель слова бджола.


Гра «Будь уважним»— Відшукайте правильно написане слово.Директо, деректор, дирехтор.Черемуха, черемха, чиремха.Очеред, очірет, очерет.Комп’ютер, компьютер, комп’ютр.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми повторимо правопис слів із дзвінкими приголос-

ними в кінці та середині слів перед глухими.


1. мовні дослідження (вправа 205, с. 90–91)— Прочитайте. Знайдіть слова, в яких приголосні вимовля ються не так, як

позначені на письмі.— Запишіть ці слова в стовпчик, а через риску допишіть перевірні до них.

2. робота в групах (вправа 206, с. 91)— Прочитайте народні при кмети, виразно вимовляючи дзвінкі приголосні,

позначені виділеними буквами.— Випишіть слова із дзвінкими приголосними в кінці сло ва і в кінці

складу. Переконайтеся, що всі учні вашої групи правильно вимовляють випи-сані слова. Покажіть це перед класом.

3. списування (вправа 207, с. 91)— Прочитайте і спишіть. Поясніть, яку букву писатимете. Доведіть свої

міркування добором спільнокореневих слів.

4. робота за малюнками (вправа 208, с. 91)— Розгляньте малюнки. Складіть за ними казку і запишіть.— Який можна дібрати заголовок? За яким малюнком складете зачин?

основну частину? кінцівку?

107



5. робота за картками— Спишіть прислів’я, вставляючи пропущені букви.Червона ягі..ка, але на смак гірка.Ло..ка дьо..тю зіпсує бочку меду.

6. пояснювальний диктантБерізка красива у різні пори року. Узимку берізки у лісі схожі на снігурок

у білих шубках. Берізка людину ще лікує своїми бруньками.

V. підсумОк урОку— Що повторили на уроці?— Як вимовляються дзвінкі приголосні перед глухими? Наведіть при-

клади.— Як вимовляються глухі приголосні перед дзвінкими? Наведіть при-

клади.— Як перевірити написання слів із сумнівними приголосними? Наведіть

приклади.


108

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 49. преФікс. слОвОтвОрча рОль преФіксів. перевірна рОбОта. діалОг

мета: поглибити знання учнів про префікс як значущу частину слів; провести спостере-ження за словотворчою роллю префіксів у словах; розвивати мовлення; виховувати інтерес до читання.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 209, с. 92)— Прочитайте слова, в яких дзвінкі приго лосні слід вимовляти виразно

в кінці слова і в кінці складу.— Як ви оцінили свою роботу?

2. перевірна робота. діалогРозігрування діалогів на визначену тему, наприклад, «Візит до лікаря»,

«Подорожувати — це цікаво», «Моє захоплення», «Дізнайся про мене», «Зу-стріч подружки після хвороби», «Поїздка у транспорті».

Вимоги до учня:бере участь у відтворенні і складанні діалогу обсягом 4–5 реплік для двох yучасників, з урахуванням етикетних формул початку і кінця розмови (одним із учасників діалогу може бути вчитель);дотримує етичних норм мовлення, культури спілкування: вживає пра- yвильні форми звертань (за зразком), слів, що виражають прохання, пропо-зицію, побажання, вибачення у процесі спілкування.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про префікс і його словотворчу роль.


1. робота в групах (вправа 210, с. 92)— Складіть за схемою словоспо лучення.— Зверніть увагу на виділені частини слів.— Як вони змінюють зміст словосполучень?

2. добирання антонімів (вправа 211, с. 92)— До поданих слів доберіть і запишіть за зразком анто німи. Позначте ко-

рені. Виділіть значком ту частину слова, що стоїть перед коренем.— Із двома словами (за вибором) складіть речення.— Запам’ятайте! Частина слова, що стоїть перед коренем, називається

префіксом. За допомогою префіксів утворюються нові слова.

Цікаво знати!В українській мові існує понад сто префіксів. Але існують мови, наприклад

китайська, де суфіксів і префіксів немає.



1. удосконалення тексту (вправа 212, с. 93)— Прочитайте. Які недоліки ви помітили у тексті?

109

— Розташуйте абзаци так, щоб вийшов текст. Прочитайте утворений текст.

— Прочитайте виділені слова. — Випишіть їх у стовпчик.— Позначте у них корені і префікси.

Словникова робота— Відгадайте загадку.

У проваллі глибоко yВиблискує око. (Криниця)

Криниця — колодязь.Криниця:

1) викопана й захищена від обвалів яма для добування води.2) перен. Джерело, скарбниця чогось: криниця життєвої мудрості.

— Самостійно доберіть і запишіть слова із префіксами під-, над-.

2. утворення слів (вправа 213, с. 93)— Від поданих слів за допомогою префіксів за-, пере-, від-, до-, при- утворіть

нові слова. Доберіть до кож ного з них залежні. Запишіть словосполучення за зразком. Позначте префікси.

3. колективна робота

Ну-мо, префікси візьміть,слова нові утворіть.

На-, при-, за-, під-,до-, ви-, від-, з-.

Пливе, будує, сіє,вчить, лікує, веде,везе, віє.

Vі. підсумОк урОку— Яку частину основи слова ми вивчали сьогодні на уроці?— Що називається префіксом?— Для чого служить префікс?— Що потрібно зробити, щоб виділити у слові префікс?


110

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 50. преФікси і прийменники

мета: поглибити знання учнів про префікс як значущу частину основи слова; вчити розрізняти співзвучні префікси і прийменники на слух і на письмі, правильно їх пи-сати; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до тварин.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 214, с. 93)— Назвіть префікси у словах безмежний, безшумний, безлісий. Поясніть

значення слів. Прочитайте складені речення. Назвіть слова із цим префіксом.

2. каліграфічна хвилинкаР р Рр Ра ир бр ршПапір парасолька подругаРобить, як мокре горить.— Як ви розумієте цей вислів? Складіть з ним речення.


Гра «Збери склади»[ха] [че] [рем] [ця] [кри] [ни] [бі] [спа] [си] [рек] [ди] [тор](Черемха, криниця, спасибі, директор)

III. сприймання й усвідОмлення нОвОгО матеріалу— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися розрізня ти префікси і приймен-

ники, а також правильно їх писати.


1. аналіз словосполучень (вправа 204, с. 93–94)— Спишіть словосполучення на с. 94. Підкресліть прийменники, які

зв’язують між собою слова. Як пишуться прийменники зі словами?— Серед поданих знайдіть словосполучення, яке відповідає поданій схемі.— За допомогою питань усно встановіть зв’язок і в інших сполученнях

слів.

2. утворення слів та словосполучень (вправа 216, с. 94)— Від слова пишу утворіть нові слова за допомогою префіксів.— Пов’яжіть утворені слова зі словом зошит за допомогою різних при-

йменників. Запишіть утворені словосполучення.— З утвореними словосполученнями усно складіть два-три речення.— Запам’ятайте! Не плутайте префікси та прийменники! Префікс — це

частина слова, а прийменник — окреме слово. Прийменники пишуться окремо від інших слів: з мила, до класу, у сквері, на вулиці.

Зверніть увагу: з мила — прийменник з, змила — префікс з-. Їх потрібно розрізняти, щоб правильно написати.

3. порівняння префіксів і прийменниківПрефікс

1. Частина слова.2. Пишемо разом.3. Служить для утворення нових слів.4. Не можна вставити слово між префіксом і коренем.

111

Прийменник1. Окреме слово.2. Пишемо окремо.3. Служить для зв’язку слів у реченні.4. Можна вставити слово між прийменником і словом.



1. робота над текстом (вправа 217, с. 94–95)— Прочитайте текст, вставляючи замість крапок потріб ні за змістом при-

йменники чи префікси.— Письмово встановіть зв’язок між членами останнього речення.— Прочитайте тлумачення слова тріскачка.

2. творче списування (вправа 218, с. 96)— Утворіть словосполучення, вставляючи замість кра пок прийменники.— Спишіть словосполучення, позначте префікси і підкресліть приймен-

ники. Що можна сказати про них?

Словникова роботаАеродром — ділянка, підготовлена й обладнана для зльоту, посадки, розмі-

щення і технічного обслуговування літаків; летовище.

3. колективна робота— Розкрийте дужки.(На)малюю (на)папері.(До)бігти (до)дерева.(В)ходити (в)річку.(Під)копати (під)кущем.

4. самостійна робота1 варіантМиколка (за)йшов (за)товаришем.Хлопці (від)штовхнулися (від)берега.2 варіантЧовен (на)скочив (на)мілину.Рибаки вже далеко (від)пливли (від)берега.

Vі. підсумОк урОку— Що сподобалося на уроці?— Що здалося складним?— Чого ви навчилися сьогодні на уроці?— Пригадайте, що називається префіксом?— Як пишеться префікс зі словами?— Як пишуться прийменники?— Як перевірити, що це прийменник, а не префікс?


112

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 51. правОпис преФіксів роз-, без-

мета: формувати в учнів уміння писати префікси й прийменники; ознайомити з прави-лами вимовляння і правопису, переносу слів із префіксами роз-, без-; збагачувати словниковий запас; розвивати літературну вимову, вміння аналізувати; вихову- вати любов до природи.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 219, с. 95)— Прочитайте слова із префіксами в-, від-.— Як поділили слова для переносу?


Гра «Склади слова — назви професій»кбйаоменр фоерш иутльче(Комбайнер, шофер, учитель)

3. каліграфічна хвилинкаС с Сс Сп св ст ас осСереда спасибі адресаСтаре відро, морквина і мітла — сніговика зліпила дітвора.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як правильно вимовляти і писати слова

з префіксами роз-, без-.


1. робота в групах (вправа 220, с. 95)— Прочитайте слова. Доберіть до них споріднені і визначте корені та пре-

фікси. Зробіть само стійно висновок про те, яка буква пишеться в кінці префіксів.

— Запам’ятайте! У префіксах роз-, без- завжди пишеться буква з: роз-відник, безводний.

Треба нам не помилятись —В роз- і без- не забуватиЗавжди букву «зе» писати.

2. добирання слів із префіксами

1) Вправа 221, с. 96.— До поданих слів доберіть і запишіть за зразком спільнокореневі з пре-

фіксом без-. Позначте у дібраних словах частини основи.— Що ви помітили у словах беззмістовний, безземельний, беззвучний і без-

законний, беззоряне, беззубий? (Збіг однакових приголосних звуків.)— Поясніть, якого значення надає префікс без- словам.

2) Вправа 222, с. 96.— До поданих слів доберіть і запишіть за зразком спільнокореневі з пре-

фіксом роз-. Префікси позначте.— Що ви можете сказати про значення слів у кожній парі?— Складіть речення з двома парами слів (на вибір).

113




1. утворення слів з частин інших слів (вправа 223, с. 96)— Утворіть слова з частин інших слів. Складіть з цими словами речення.

1) Безлісий.2) Розмах.

— Запам’ятайте! При переносі префіксів роз-, без- не можна від ривати від них букву з, а також залишати з ними одну букву від кореня.

2. робота в групахБескрайній, беззвучний, роздати, росфарбувати, росв’язати, безшумний,

безкрайній, розкреслити.1-ша група. Випишіть слова, в яких знайшли помилку. Доведіть правиль-

ність свого вибору.2-га група. Складіть речення зі словами, які написані правильно.3-тя група. Розберіть три слова за будовою.4-та група. Придумайте і запишіть слова з префіксами роз-, без-.

Vі. підсумОк урОку— Що нового дізналися на уроці?— Чого навчилися на уроці?— Над якою темою ми сьогодні працювали?— Що необхідно пам’ятати про правопис префікса роз-?— А який ще префікс підпорядкований цьому правилу?— Як правильно переносити слова з префіксами роз-, без-?


114

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 52. написання преФіксів з- (с-)

мета: вправляти школярів у вимові і написанні префіксів з- і с-; розвивати зв’язне мов-лення; виховувати інтерес до навчання.



1. перевірка домашнього завдання (вправа 224, с. 97)— Прочитайте розповідь «Снігове містечко».

2. творчий диктант— Замініть словосполучення і речення словосполу ченнями із префіксом

без-, позначте префікси.Комахи, що не мають крил. ( y Безкрилі кома хи)Тварини, які не мають хребта. ( y Безхребетні тварини)Степи без краю. ( y Безкраї степи)Небо, на якому немає хмар. ( y Безхмарне небо)

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про вимову та написання слів з префік-

сами з-, с-.


1. робота в парах (вправа 225, с. 97)— Прочитайте текст. Розкажіть одне одному, чим вам запам’яталося

19 грудня минулого року.— Зверніть увагу на те, що у виділених словах префікс з- стоїть перед бук-

вами, які позначають дзвінкі приголосні звуки.

2. мовні дослідження (вправа 226, с. 97–98)— Прочитайте слова. Перед якими буквами пишеться префікс с-?— Які приголосні звуки — дзвінкі чи глухі — позначають ці букви?— Спишіть слова. Позначте префікси.— Запам’ятайте! Префікс с- пишеться перед буквами, що позначають

глухі приголосні: к, п, т, ф, х.Перед усіма іншими приголосними — префікс з-.

3. робота за таблицеюПишемо — вимовляємоЗсипати — [сс]ипати;зчищати — [шч]ищати;зшивати — [жш]ивати;зсікати — [с’с]ікати.Як чуємо, так і пишемо[с-] — скидати, спилити, стулити, сфотографувати, схилити.[з-] — зламати, збудувати, здивувати, згоріти, звернути.— Зверніть увагу на те, що префікс з- вимовляється чітко тоді, коли він

стоїть перед дзвінкими приго лосними, а читається як [с], [ш], коли стоїть перед глухими приголосними.

В українській мові є префіксів багато,Та ще правило одне треба пам’ятати:У словах на букви к, також п, т, ф, хБудем пам’ятати: префікс с- писати.

115




1. гра «порівняй!» (вправа 227, с. 98)— Порівняйте префікси у словах лівого і правого стовп чиків. Поясніть їх

правопис.— Спишіть слова з префіксом з-. З виділеними словами усно складіть ре-

чення.

Хвилинка спілкування— Уявіть, що ви зустріли Святого Миколая. Про що б ви з ним погово-

рили? Складіть невеличкий діалог.

2. робота в парах— До поданих слів додайте префікс з- або с-. За пишіть...казати, ..різати, ..питати, ..ліпити, ..тисну ти, ..формувати, ..в’язати,

..ходити.— Утворіть за допомогою префіксів з-, с- нові слова та запишіть їх. Виді-

літь префікси.Нести, питати, дати, терти, мити, носити, ховати, жати, лити, пекти, пи-

сати, мити, брити, платити.— Поясніть правопис префіксів у записаних сло вах.

Vі. підсумОк урОку— Що таке префікс?— Яка роль префікса у мовленні?— З яким правилом правопису ознайомилися сьогодні на уроці?— Для чого потрібно знати правила про правопис слів з префіксами?


116

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 53. Закріплення вивченОгО матеріалу

мета: закріпити вивчені правила правопису префіксів; розвивати мовлення, мислення; виховувати патріотичні почуття.

Хід уроку



Перевірка домашнього завдання (вправа 228)— Прочитайте слова. Який префікс — з- чи с- ви дописали в сло вах?— Прочитайте складені речення зі звертаннями. Які це речення за метою

висловлювання?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми закріпимо вивчений матеріал.


1. вибіркове списування (вправа 229, с. 99)— Прочитайте текст. Випишіть слова, вставляючи пропу щений префікс

з- (с-).— Перевірте, чи відповідають вставлені букви правилу на с. 98.— Візьміть до уваги! У слові зігрілося замість префікса з- вжито префікс зі-.

Це робиться для полегшення вимо ви. Наприклад: зіставте, зітріть, зігніть, зірвіть, зігрійте, зіскочте. Подібне відбувається і з прийменником з (зі).

2. творче списування (вправа 230, с. 99)— Спишіть словосполучення, вставляючи пропущені префікси з-, зі-, с-.— Подані словосполучення введіть у невеличку розповідь. Доберіть заго-

ловок.

3. робота над текстом (вправа 231, с. 99–100)— Прочитайте текст. Спишіть, вставляючи префікси і про пущені букви.

Поясніть їх уживання.— Знайдіть у тексті речення зі звертанням. Яким є це речен ня за інтона-

цією?


4. колективна робота— Прочитайте. Замініть подані в дужках сполучення слів одним словом.

Утворені словосполучення запишіть.Зразок: степ, (який не має меж) — безмежний степ.Сеанс (без перерви). Людина (без душі). Дитина (не має дому). Острів (без

людей). Небо (без хмар)

V. підсумОк урОку— Що нового дізналися на уроці?— Чого навчилися на уроці?— Над якою темою ми сьогодні працювали?— Наведіть приклади таких слів.


117

дОдаткОвий матеріал

тема. культура спілкування

Аналіз мовленнєвих ситуацій«Коли говориш — дивись в очі співрозмовникові». y

Юрко з Тарасом розмовляв,Крутився на всі боки,Неначе він сорока;До неба очі заводив,В канаву зазирнув...А Тарас терпів, терпів:«Ти до кого говорив?».

Висновок: коли до когось слово мовиш — дивися в очі тому, з ким говориш.«Хочеш, щоб тебе почули, не кричи. Говори спокійно, чітко...» y

Юля з Танею зі школиЙдуть по скверику поволі.«Ой, дивись,— горлає Юля,—Листя клена шелестятьІ, як літачки, летять!»«Ой-ой-ой,— верещить, заливається,—Горобці у пилюці купаються!»Чути Юлю аж ген, за майданом.Може, Таня чує погано?

Висновок

Ну, звичайно, то дівчинці ЮліПросто бракує мовної культури:Спокійно треба говорити,Не горлати, не шуміти.

«Слова вимовляй правильно». y

Я у театрі був учора.Мені сподобалась ігра,—Так повідомив друзям Коля...Від сміху шибки задзвеніли в школі.

Висновок

Навчити Колю говорить давно пора:Не можна так калічити слова.

«Слова вживай за призначенням». y

Стрілись якось Рома й Вова.— Я був на стадіоні вчора. Кльово!— Ми класно у футбола намотались...

Висновок

Де слів таких вони набрались?Хороші наші, Ромо й Вово,Хіба це, друзі, гарна мова?Рідну мову треба знати,Слова любити й поважати.Говорити треба чемно,Щоб слухати тебе було приємно.

118

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 54. перевірна рОбОта. аудіювання

мета: перевірити аудіативні навички учнів; розвивати увагу, пам’ять, мислення, мов-лення; виховувати інтерес до слова.

Хід уроку



III. перевірна рОбОта. аудіювання

МиШеНЯ ТА ОЛІВеЦь

(Казка)

Жив-був у Володі на столі олівець. Одного разу, коли Володя вже спав, на стіл забралося Мишеня. Побачило Олівця, схопило його і потягло до своєї нори.

— Відпусти мене, будь ласка! — попросив Олівець.— Навіщо я тобі? Я дерев’яний, мене не можна їсти.

— Я тебе буду гризти! — сказало Мишеня.— В мене чешуться зуби і я маю весь час що-небудь гризти. Ось так! — і Мишеня боляче вкусило Олівця.

— Ой,— зойкнув Олівець.— Тоді дай мені можливість що-небудь намалю-вати востаннє, а потім роби що хочеш.

— Добре,— погодилося Мишеня,— малюй! Але потім я тебе все одно по-гризу на дрібні кусочки.

Гірко зітхнув Олівець і намалював кружечок.— Це сир? — спитало Мишеня.— Може й сир,— сказав Олівець і намалював ще три маленьких кружечки.— Ну, звичайно, це сир, а це — дірки в ньому,— здогадалося Ми шеня.— Можливо й дірочки,— погодився Олівець і намалював ще один великий

круг.— Це яблуко! — запищало Мишеня.— Можливо і яблуко,— відповів Олівець і намалював ще декіль ка видов-

жених кружечків.— Я знаю — це сардельки! — закричало, облизуючись, Мишеня.— Ну, за-

кінчуй швидше, у мене дуже чешуться зуби.— Почекай хвилинку! — сказав Олівець.І коли він почав малювати кутики, Мишеня закричало:— Це схоже на ко... Не малюй більше!Та Олівець уже намалював великі вуса...— Та це ж справжній кіт! — пискнуло налякане Мишеня.— Рятуй те! —

і кинулося до своєї нори.З того часу Мишеня звідти не показує свого носа. А Олівець у Володі досі

живе, тільки став трішки меншим.І ти своїм олівцем спробуй намалювати такого кота на страх мишам.

(243 слова)

Тестування1. Де жив Олівець?

1) У портфелі;2) у пеналі;3) у Володі на столі.

119

2. Хто забрав Олівця?1) Мишеня;2) Володя;3) сусід по парті.

3. З якими чарівними словами звернувся Олівець до Мишеняти?1) Прошу;2) будь ласка;3) благаю.

4. Чому Мишеня хотіло погризти Олівця?1) Бо було голодне;2) бо в нього дуже свербіли зуби;3) бо хотіло погратися.

5. У якій послідовності Мишеняті уявлялися зображувані Олів цем предмети?1) Сир, сардельки, яблуко, кіт;2) яблуко, сир, сардельки, кіт;3) сир, яблуко, сардельки, кіт.

6. Яка основна думка казки?1) Не бери чужого;2) хто мудріший, в того й сила;3) вчися малювати.

IV. підсумОк урОку— Отже, чого навчає опрацьована вами казка?


гра «відгадай — хто я?» — Утворіть слово з частин.Префікс від слова y посадка, корінь від слова з’їзд, закінчення від слова ліси. (Поїзди)Префікс від слова y під’їхав, корінь від слова сніжок, суфікси від слова за-писник, закінчення від слова риби. (Підсніжники)Префікс від слова y проїзд, корінь від слова лісник, суфікс від слова шматок. (Пролісок)Префікс від слова y прибув, корінь від слова кордони, суфікс від слова випус-кник. (Прикордонник)Префікс від слова y відпустка, корінь від слова загадка, суфікс і закінчення від слова виставка. (Відгадка)Префікс від слова y поїзд, корінь від слова садівник, суфікс і закінчення від слова поїздка. (Посадка)Префікс від слова y посадка, корінь від слова двірник, закінчення від слова земля. (Подвір’я)Корінь від слова y теплий, суфікс від слова столиця, закінчення від слова зоря. (Теплиця)— Зі словами-відгадками усно складіть речення.

120

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 55. апОстрОФ після преФіксів

мета: вчити учнів дотримувати правил правопису слів з апострофом після префіксів, переносу слів із префіксами; розвивати вміння складати зв’язну розповідь, доби-рати заголовок; виховувати любов до прекрасного.

Хід уроку



1. аналіз перевірної роботи (аудіювання)

2. перевірка домашнього завдання (вправа 232, с. 100)— Назвіть частини слів.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися правильно вимовляти і писати

слова з апострофом, який стоїть у слові після префікса.


1. усне виконання вправи 233 (с. 100)— Пригадайте правило про вживання апострофа. Наведіть приклади слів

з апострофом.— Після яких префіксів пишеться апостроф?Запам’ятайте! Апостроф пишеться після префіксів з кінцевим твердим

приголосним перед я, ю, є, ї. Наприклад: з’їзд, під’їхати, об’єднати, роз’яснити, з’юрмитись.

2. робота над текстом (вправа 234, с. 100)— Прочитайте. Поясніть уживання апострофа у словах.— Як ви розумієте дідусеву відповідь?



1. робота над текстом (вправа 235, с. 101)— Від поданих слів за допомогою префіксів утворіть нові слова. Запишіть

ці слова та поясніть їх написання.— З трьома словами (на вибір) складіть речення. Запишіть їх.

2. хвилинка спілкування— Яка тема розпочатої розмови?— Продовжіть розмову.

Vі. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— Коли у словах після префікса пишеться апо строф? Наведіть приклади.


121


тема. текст

Гра «Кращий знавець мови»— До якого стилю мовлення належать подані тексти?

а) Прийшла холодна зима. Сірі хмари пливуть над землею. Сиплеться на землю пухкий сніг. Різкий вітер жене його по замерзлій землі.

б) Назва місяця січень бере свій початок у праслов’янській мові, коли наші предки мали справу з випробуванням (просічуванням, висічуванням лісів). Січення (просіка, вирубка) проводили найбільше о тій порі, що припадає приблизно на місяць січень. Імовірно, що слово січень пов’язане з поняттям «сильний (сікучий) мороз». Підтвердженням цього є прислів’я: «Січень січе, лютий студить, і лиш березень голубить».

в) 30 вересня о 10.00 в актовій залі відбудеться свято осені. Запрошуємо учнів третіх класів, батьків, учителів.

Учні 3-В класу

г) За віконцем дощик весело шумитьІ усіх маляток наших веселить.Візьме парасольки,Вийде дітвора —З дощиком веселим розпочнеться гра.Крапельки стомились падати на нас —Вже і їм, і діткам відпочити час.

С. Жупанин

Творча робота. Робота з дидактичним матеріалом— Складіть інструкцію до виготовлення аплікації метелика з листя. Для

цього в дужках позначте послідовність виконання дій.

Познач олівцем розташування листочків на папері. (...) (3)

Накрий готову аплікацію аркушем білого паперу і пригладь її. (...) (5)

Підготуй листочки за формою і розміром. (...) (1)

Обережно зніми серветкою клей, який виступає з-під листочків. (...) (6)

Розклади їх на папері так, щоб вийшов метелик. (...) (2)

Поступово знімай кожний листочок, намащуй клеєм і наклеюй на своє місце.

(...) (4)

122

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 56. перевірна рОбОта. списування

мета: перевірити вміння учнів списувати текст; розвивати навички каліграфічного письма; виховувати культуру оформлення письмових робіт, охайність.

Хід уроку



III. перевірна рОбОта. списування

Тексти для списування

МАНДРІВКА

Кожного року ми мандруємо навколо Сонця. Ми летимо на нашій Землі, ніби на великій ракеті. По дорозі пересікаємо 12 місяців —12 різних країн. Пропливає повз нас золоте літо, золота осінь, білосніжна зима і блакитна весна.

Ми летимо навколо Сонця. (40 слів)М. Сладков

КУЛьБАБКи

Біля доріг, уздовж лісових стежин, по луках, навіть біля самих порогів бу-динків упродовж літа цвіте кульбаба.

Усім знайомі ці прості квіти. Вони подібні на маленьке сонце із золотими пелюстками-промінцями. Ціле літо квітнуть кульбабки, а достигле їхнє на-сіння — легка пухнаста кулька. Дмухнеш на кульку — попливе, полетить у повітрі легке липуче насіння. (52 слова)

І. Соколов-Микитов

Примітка. Перед написанням перевірної роботи вчитель обов’язково про-водить пальчикову гімнастику.

IV. підсумОк урОку— Яких правил ви дотримували під час списування?

123


тема. речення

Цікаво знати!— Розділові знаки в реченні існують в усіх мовах. Так ось, наприклад, в Іс-

панії знак оклику та знак питання ставлять не лише в кінці відповідних ре-чень, а й на початку. Вчителі вважають, що це допоможе учням одразу зро-зуміти, з якою інтонацією слід читати речення. Причому на початку речення розділовий знак ставлять догори ногами, а в кінці речення — як зазвичай.

Гра «Знайди відомі розділові знаки»

Самостійна робота— З’єднайте схеми з відповідними реченнями.

... ... . Потягнулися на південь лелеки.

... . Ведмідь готує барліг.

... . На болоті достигає журавлина.

... . Розчервонілися соковиті плоди барбарису.

124

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 57. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. письмОвий перекаЗ тексту За складеним планОм

мета: вчити учнів писати детальний переказ тексту за планом; розвивати увагу, пам’ять, спостережливість, усне і писемне мовлення; виховувати любов до тварин, почуття взаємодопомоги, прагнення бути справжніми друзями.

Хід уроку



Робота над загадками

Спереду шильце, yЗзаду вильце,Швидко скрізьЦей птах літає,Безліч мошок поїдає,За вікном гніздо будує,Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

Маленький хлопчик у сірій свитинці yПо дворах стрибає, крихти збирає.

(Горобець)

Ось хатина, в ній — співак. yЯк цю пташку звати?.. (Шпак).

Стрекотуха білобока yЗвуть усі її... (сорока).

Маленький, сіренький yПо гаях літає,Уночі співає.Як сонце заходить,Він чарівний спів заводить.

(Соловейко)

Сіла пташка на дубку, yЗавела своє: ку-ку!Стрепенувся їжачок,І зайці, й козулі:Всіх збудив той голосок —Пісенька... (зозулі).

— Як можна назвати слова-відгадки одним словом?— Чи знаєте ви таку пташку — плиску?

III. пОвідОмлення теми і мети урОку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися писати детальний переказ тексту

про плиску.


1. бесіда— Поясніть значення слова детальний.Детальний переказ — це усний або письмовий переказ, що якнайповніше

передає зміст прочитаного або прослуханого тексту.— Для чого людині потрібно вміти детально переказувати?

2. слухання тексту

СОНЦе ДОПОМОГЛО

На узліссі живе плиска. Рано-вранці підлітає до води, щоб напитися і роз-почати свій сніданок.

Перші нічні заморозки побілили інеєм траву, а воду стягнули тонким льодом. Розвиднілось. Пташка прилетіла і сіла на краю калюжі. Спробувала дзьобом. Не виходить.

Невдовзі із-за лісу виглянуло сонце і повільно почало відігрівати застиглу за ніч землю. Зник льодок. Знову з’явилися комахи.

А тепер можна й поснідати. І плиска зайнялася своєю пташиною роботою.

3. Змістовий аналіз тексту— Про кого йдеться в тексті?

125

— Що хотіла зробити вранці пташка?— Чому плиска не змогла зразу поснідати?— Чим усе закінчилося?

4. мовний аналіз тексту— Якими словами автор називає плиску?— А чи не краще звучав би текст без цієї заміни?— Скажіть по-іншому:на узліссі (біля лісу);розвиднілося (світає);невдовзі (незабаром);зник льодок (розтав);плиска (пташка, вона, ласунка).

5. структурний аналіз тексту— Назвіть зачин, кінцівку.— Про що йдеться в основній частині тексту?— Скільки абзаців у тексті?

6. Орфографічна підготовка— Які орфограми зустрілися в оповіданні?— Які правила необхідно згадати, щоб грамотно написати переказ?



1. повторне читання тексту вчителем. усний переказ учнями за планом та опорними словамиПлан

1) Чим займалася вранці плиска?2) Чому пташка не змогла розпочати сніданок?3) Що допомогло пташці поснідати?

Словник: плиска прилетіла, спробувала дзьобом, почала пити, зайня-лася сніданком; плиска, вона, пташка, ласунка; заморозки, побілили інеєм, стягнули льодом; сонце виглянуло, засвітило, почало відігрівати; комахи з’явилися, прокинулися; льодок розтав, зник.

2. Запис переказуІндивідуальна допомога слабшим учням може бути такою:початок абзаців; yнабір опорних слів до кожного абзацу. y

3. читання переказів, написаних учнями

Vі. підсумОк урОку— Що нового ви дізналися на уроці?— Чого навчає нас це оповідання?

126

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 58. перевірна рОбОта. диктант

мета: перевірити вміння учнів правильно записувати речення під диктування; розви-вати орфографічну пильність; виховувати охайність, культуру оформлення письмо-вих робіт.

Хід уроку



ііі. диктант

ЗДОРОВІ ЗУБи — ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я

Роздивись свої зуби перед дзеркалом. Між ними є багато нерівностей. У них легко затримується їжа. Зуби необхідно чистити зубною щіткою з пастою чи порошком.

Стоматологи радять чистити зуби вранці і ввечері. Чистити потрібно по-вільно згори вниз. Удень прополіскують рот водою.

Зубну щітку потрібно мити з милом після кожного чищення.Хворі зуби треба лікувати. Здорові зуби — це здоров’я і краса! (59 слів)

УЗиМКУ

Повівав холодний вітерець. З краю неба насува лися білі хмари. Дорога була слизька. По обидва боки від дороги розстелилося поле, вкрите снігом. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами. Чорне вороння сідало грома-дами на сніг і знов зді ймалося з місця. Вітер дужчав. Насунули снігові хмари і оповили небо. Сонце сховалося за хмари. Посипав сніжок. (54 слова)

За М. Коцюбинським

Примітка. Пояснити учням правопис слова слизька.

ГОДІВНиЦЯ

Випав пухнастий сніг. Діти повісили на березі годівницю. Прилетіла до неї жвава синичка. Схопила у дзьоб соняшникове зернятко і почала його клювати. А тут і горобці з’явилися біля годівнички. Проганяє їх синичка. Метушиться, пір’я настовбурчила. Присіла біля насіння, сердито зацвірінькала. Поїли го-робці крихти на землі та й полетіли далі. (57 слів)

Примітка. Перед написанням перевірної роботи вчитель обов’язково про-водить пальчикову гімнастику.

іV. підсумОк урОку— Які труднощі виникли під час написання контрольної роботи?

127


тема. словоЦікаво знати!— Заповніть клітинки кросворда словниковими словами. Перевірте пра-

вопис дібраних слів за орфографічним словником та поясніть їх значення, користуючись тлумачним словником. Підкресліть орфограми.

1 О

2 Р

3 Ф

4 О

5 Г

6 Р

7 А

8 М

9 А

Відповіді: 1. Бібліотека. 2. Акваріум. 3. Фермер. 4. Горизонт. 5. Агроном. 6. Президент. 7. Радіо. 8. Дециметр. 9. Комбайнер.

128

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 59. аналіЗ перевірнОї рОбОти. перенОс слів іЗ преФіксами

мета: вчити учнів дотримувати правил переносу слів із префіксами; розвивати творчі здібності школярів, їх зв’язне мовлення; виховувати любов до природи.

Хід уроку



1. аналіз перевірної роботи

2. перевірка домашнього завдання (вправа 236, с. 101)— Прочитайте дібраний до тексту заголовок.— Прочитайте слова і вирази, вжиті в переносному значенні.— Назвіть префікси у виділених словах.

3. каліграфічна хвилинкаЦ ц Цц Це оц иц ціЦукерка цукор криницяКінець діло хвалить.


Гра «Склади слова — дні тижня»одеопнілк ип’тняяц роіввток(Понеділок, п’ятниця, вівторок)

5. словниковий диктантРозмова, безпека, розгадка, розкопка, безвусий, беззубий, розсада, без-

сильний, роз’їзд, розсмішити.— Позначте префікси у словах. Яке слово «зайве»? Поясніть чому.— При гадайте правило вживання апострофа. Наведіть приклади.— Скільки звуків позначають букви я, ю, є, ї, що стоять перед апострофом?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися правильно переносити слова з апо-

строфом, який стоїть у слові після префікса.


1. робота в групах (вправа 237, с. 101)— Випишіть слова з апостро фом після префіксів.— З виділеними словами складіть невеличку розповідь.

2. списування за зразком (вправа 238, с. 102)— Спишіть слова в стовпчик за зразком. Визначте у них префікси. Через

риску запишіть слова, поділяючи їх для переносу.— Які слова не можна поділити для переносу? Чому?— Запам’ятайте! Слова з апострофом після префікса, як і інші, пере-

носять по складах. Апостроф залишається з попереднім складом: з’я-вився, об’-ява, об’я-ва.


Із-за парт всі миттю встали,Гарно спинки підрівняли.

129

Вгору тягнимось усі,Мов трава в дрібній росі.Потім легко всі присіли,Наче ноги заболіли.Потім встали, руки в бокиІ зробили два підскоки.Каблучками цок-цок.І продовжим знов урок.


1. робота над текстом (вправа 239, с. 102)— Прочитайте текст. Спишіть. Поясніть уживання апострофа у словах.

2. гра «протилежності»— Доберіть слова з протилежним значенням, утворені за допомогою пре-

фіксів. Позначте префікси.Від’їжджати — ...З’їхатися — ...З’єднати — ...Приїхати — ...

3. робота в парах— Утворіть за допомогою префіксів слова з апострофом.На-, з-, при-, об-, роз-, с-, без-, ви-, під-....їзд, ...єднав, ...їхати, ...ява, ...їзд, ...їсти, ...юрмитися, ...яснив.

Vі. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— Як переносяться слова з апострофом після пре фіксів? Наведіть при-

клади.


130

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 60. суФікс

мета: сформувати в учнів поняття про частину основи — суфікс та його словотворчу роль; активізувати і збагачувати лексичний запас; виховувати інтерес, любов до рід-ної мови, спостережливість, уважність.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 240, с. 102)— Прочитайте виписані з орфографічного словника слова з апо строфом

після префіксів.

2. гра «Збери слово»— Розгляньте запис. Прочитайте слова.

риб-

-к--оньк- -ин- -очк--ищ-

-а мал--есеньк- -еньк- -уват-

-ий

— Які частини слова є у словах? Назвіть їх.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми будемо спостерігати за роллю суфіксів, утворювати

нові слова за допо могою суфікса, вчитися знаходити суфікс у словах.


1. робота за схемами (вправа 241, с. 102–103)— Розгляньте схеми на с. 103. Подумайте, як утворюються слова.— Поясніть значення кожного з утворених слів.— Запишіть утворені слова. Позначте у них суфікс.— Запам’ятайте! Частина основи, що стоїть після кореня, нази вається

суфіксом. Якщо в слові є закінчення, то суфікс стоїть між коренем і закін-ченням. За допомогою суфіксів утворюються нові слова.

— Де стоїть суфікс? Яка його роль?

2. вивчення вірша

Суфікс всім нам допоможе,І повинен знати кожен:Після кореня стоїтьІ нові слова творить.



1. мовні спостереження (вправа 242, с. 103)— Прочитайте слова. Назвіть у них суфікси.— Скажіть, якого значення надають словам суфікси -еньк-, -ищ-.

131

— Слова ніж і ніжка, річ і річка — спільнокореневі? Доведіть свою думку. (Не спільнокореневі, бо мають різне значення.)

2. робота в групах (вправа 243, с. 103)— Прочитайте і спишіть слова. Позначте в них суфікси.

Алгоритм визначення суфіксаВізьміть до уваги! Перш ніж позначити суфікс, необхідно:

1) Змінити слово, визначити в ньому закінчення й основу.2) Дібрати кілька спільнокореневих слів і визначити корінь.3) Виділити частину слова між коренем і закінчен ням — суфікс. Потім позна-

чити його.

3. словотворча робота (вправа 244, с. 104)— За допомогою суфіксів утворіть спільнокореневі слова від поданих. За-

пишіть за зразком.

4. робота за картками— Спишіть. Знайдіть і виділіть суфікси.

З неба падають сніжинкиНа дерева, на будинки,На майдани, на садки,На ялини, на дубки.

Н. Забіла

Взаємоперевірка.

Vі. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— Що таке суфікс?— Для чого він потрібний?— Як визначити суфікс?


132

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 61. Закріплення Знань прО рОль суФіксів у слОвах

мета: закріпити алгоритм визначення суфіксів у словах; вчити пояснювати значення, якого надають словам суфікси зменшення, здрібнілості, пестливості; розвивати мов-лення учнів, фонематичний слух; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до всього живого.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 245, с. 104)— Прочитайте складену казку про лісову школу.— Які спільнокореневі слова ви вжили в казці?

2. каліграфічна хвилинкаЩ щ Щщ Ща ощ ще щіЩиглик якщо товаришЩастя не купується, а здобувається в праці.— Накресліть схему речення; доберіть слова, близькі за значенням до слова

праця.


Творчий диктантУчитель читає пояснення до словникового слова, діти відгадують, про яке

слово йдеться, і записують його.Предмет, який допомагає сховатися від дощу. ( y Парасолька)Столиця України. ( y Київ)Перший день тижня. ( y Понеділок)Птах із довгим дзьобом та довгими ногами. ( y Лелека)Виріб із борошна з начинкою. ( y Пиріг)Перший місяць осені. ( y Вересень)

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про роль суфіксів у словах.


1. вибіркове списування (вправа 246, с. 104–105)— Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.— Знайдіть у тексті слова, які відповідають поданим моделям. (Місце,

поле, Україна; маленька, зелений, широке, глибока, річка, маленькі; пре-красний.)

— Випишіть ці слова і позначте їх будову.

2. гра «добери потрібне слово» (вправа 247, с. 105)— До поданих слів доберіть за зразком спільнокореневі із суфіксом -ар, що

означають назви професій, та запишіть.— Самостійно доберіть слова із суфіксом -ар, що означають назви професій.

(Воротар, казкар, килимар, газетяр, годинникар)


Золоті у нього руки: yРобить зачіски й перуки,

Підстриже і пофарбує,Гарний настрій подарує. (Перукар)

133

Прокидається він рано yІ пече нам хліб духмяний.Бублики і пиріжки,Пряники й медівники. (Пекар)

Він для кожної людини yЛіки має й вітаміни,Прочита рецепт уважно,Що і як робить підкаже. (Аптекар)

Хто людей з біди рятує yІ хвороби всі лікує —Призначає процедуриІ таблетки, і мікстури? (Лікар)

Слоненяті чи качаті, yКотеняті чи курчатіДасть пігулку чи відварДруг тварин... (ветеринар).

— Які суфікси мають відгадані професії?

4. гра «утвори слова»

Прочитай слово Буквар.Суфікс цього слова -ар.Якщо казки пише -ар,Його звуть усі... (казкар).Коли байки пише -ар,Тоді звуть його... (байкар).На воротах стоїть -ар.Це, всі знають, ... (воротар).


5. робота над текстом (вправа 248, с. 105)— Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Випишіть із тексту виді-

лені сполучення слів.— У виписаних словосполученнях усно встановіть зв’язок між словами за

допомогою питань.— До слова хліб доберіть кілька спільнокореневих. За допо могою чого вони

утворені?Хліб — хлібина, хлібний, хлібчик.— Складіть поради дошкільнятам про те, як потрібно берегти хліб. Одну

пораду запишіть. (Хліб беруть лише чистими руками.)

6. гра «утвори слово» (вправа 249, с. 106)— Складіть слова з поданих частин і запишіть їх. (Лісок, лісочок, лісник,

лісовик)

7. робота в парах— Доповніть слова потрібними суфіксами. Позначте їх.Їжач.. — невеличка дика тварин..а. Все тільце його вкрито сірою колючою

шуб..ою. Маленький нос.. схожий на п’ятач.. Оченята круглі, мов намист..и. У їжач..а маленькі ніж..и.

V. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— Які ви знаєте суфікси? Якого значення вони надають словам? Наведіть

приклади.


134

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 62. рОЗбір слів За будОвОю

мета: вчити учнів виконувати усний і письмовий роз бір слів за будовою; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати інтерес до рідної мови.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 250, с. 106)— Прочитайте вірш. Чому він так називається?— Прочитайте спільнокореневі слова, назвіть їх будову.

2. гра «конструктор слів»

Корінь у слові «відгадай», yПрефікс у слові «запитай»,Суфікс у слові «нічка»,Закінчення — в «криничка». (Загадка).

Корінь у слові — «написати». yПрефікс — у слові «заспівай»,А закінчення та суфіксУ слові «казка» пошукай. (Записка).

Префікс у слові «перенести», корінь у слові «казка». ( y Переказ)Префікс у слові «приїзд», корінь у слові «казати», суфікс і закінчення — yвід слова «ніжка». (Приказка)Префікс у слові «проніс», корінь у слові «лісник», суфікс у слові «дубок». y(Пролісок)Префікс у слова «підніс», корінь у слові «вода», суфікс у слові «грибний», yзакінчення у слові «білий». (Підводний)Корінь у слові «лісок», суфікс у слові «зимова», закінчення у слові «чер- yвоний». (Лісовий)Префікс у слові «політ», корінь у слові «садок», суфікс і закінчення у слові y«рибка». (Посадка)Префікс у слові «збити», корінь у слові «в’яз ка», суфікс у слові «кілок». y(Зв’язок)— Запишіть слова-відгадки і позначте в них значущі частини. Чи є серед

цих слів спільнокореневі? Назвіть їх.

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ви будете вчитися виконувати усний і письмовий

роз бір слів за будовою.


1. удосконалення тексту (вправа 251, с. 106)— Прочитайте текст. Недоречно вжиті в ньому слова замі ніть такими, що

більше відповідають змісту.

2. управляння у розборі слів за будовою (вправа 252, с. 106)— Розберіть за будовою спочатку усно, а потім — письмо во такі слова: роз-

писка, прохолодний, лікар, вовчисько.

Послідовність розбору слова за будовою1) Визнач слово за питаннями і виділи закінчення.

135

2) Назви основу слова.3) Добери до слова два–три споріднені та визнач корінь.4) Визнач префікс (якщо є).5) Визнач суфікс (якщо є).

Зразок усного розбору слова за будовою. У слові роз писка закінчення -а, основа — розписк-, бо воно змінюєть ся так: розписка, розписки, розписку, роз-пискою. Корінь -пис-, бо такий самий корінь у спільнокореневих словах — пи-сати, запис. Префікс роз-, суфікс -к-.

— Розгляньте у підручнику (с. 107) зразок письмового розбору слова за бу-довою.


3. гра «відгадай слово» (вправа 253, с. 107)— Відгадайте!

1) Корінь мій — у слові лісник, суфікс — у слові гри бочок, а зовуть мене... (лі-сочок).

2) Корінь мій — у слові літній, а закінчення — у сло ві село, люблять мене діти і називають... (літо).

3) Префікс мій — у слові зав’язати, корінь — у слові кладочка, суфікс і за-кінчення — у слові книжка, і для книжки мене виготовляють. (Закладка)


4. розучування вірша (вправа 254, с. 107–108)— Прочитайте вірш.— Вивчіть вірш напам’ять. Випишіть виділені слова, позначте суфікси.

Хвилинка спілкування— Яка тема розпочатого діалогу?— Продовжіть розмову.

5. гра «відгадай — хто я?» (див. додаток на с. 120)

V. підсумОк урОку— З яких частин складається слово?— Як визначити в слові закінчення й основу?— Що називається коренем? Як його знайти?— За допомогою чого утворюються нові слова?— Чим префікс відрізняється від суфікса?


136

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 63. Збіг ОднакОвих пригОлОсних Звуків на межі кОреня та суФікса

мета: провести спостереження за збігом однакових приголосних на межі кореня і су-фікса у словах; розвивати орфографічну пильність; виховувати інтерес до мови.

Хід уроку



1. перевірка домашнього завдання (вправа 255, с. 108)— Прочитайте словосполучення зі зменшуваль но-пестливим значенням.— Прочитайте складені речення.

2. каліграфічна хвилинкаЯ я Яя Як ся ря ям ялЯсен якір яблуняМаленька праця краща за велике безділля.— Підкресліть антоніми.


Гра «Знайди “зайве” слово»Жовтий, жовтень, червоний, чорний.

ііі. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми проведемо спостереження за збігом однакових при-

голосних на межі кореня і суфікса у словах.


1. вибіркове списування (вправа 256, с. 108)— Прочитайте текст-опис. Доберіть до нього заголовок.— Випишіть виділені слова. Доберіть до них спільнокореневі з різними су-

фіксами. Проаналізуйте будову цих слів.Ясне, ясненьке.Вітер — вітерець, вітрюган, вітрище, вітрисько.Сніг — сніговий, снігурка, сніговик, сніжинка.

2. робота в групах (вправа 257, с. 109)— Розберіть подані слова за будовою. Поясніть, яка частина другого слова

змінила значення першого слова.

3. мовні спостереження

Сонний сон-ний

денний ден-ний

осінній осін-ній

— Прочитайте слова. Як вимовляються звуки, позначені однаковими бук-вами, у словах лівого стовпчика?

— Розгляньте, як перенесли ці слова. У яких частинах слова стоять одна-кові букви? (Збіг однакових приголосних на межі кореня і суфікса.)

— Спишіть слова. Через риску запишіть їх, поділяючи для переносу.

137

Фізкульхвилинка


4. утворення слів за зразком— Утворені слова поділіть для переносу.Зразок: день — денний.Закон — ... (законний);кінь — ... (кінний);причина — ... (причинний);осінь — ... (осінній);ранок — ... (ранній).

5. гра «перенос»— Поділіть слова для переносу.Годинник, письменник; віконниця, Вінниця.

V. підсумОк урОку— Що вивчали на уроці?— Що для вас було новим?— Як передається на письмі збіг однакових приголосних звуків на межі ко-

реня та суфікса? Наведіть приклади.

Vі. дОмашнє ЗавданняВправа 258, с. 109. Запитання і завдання для повторення.

138

Дата _______________________

Клас _______________________

Урок 64. урОк рОЗвитку Зв’яЗнОгО мОвлення. складання уснОгО твОру За пОданим ЗачинОм

(за основною частиною та за кінцівкою)

мета: вчити учнів складати тексти за поданими зачином, основною частиною, кінців-кою; розвивати творчу уяву, спостережливість, усне і писемне мовлення, увагу; ви-ховувати почуття прекрасного.

Хід уроку


II. актуаліЗація ОпОрних Знань— Що ви знаєте про текст?— З яких частин складається текст?

III. пОвідОмлення теми, мети урОку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися складати текст за зачином, основ-

ною частиною та кінцівкою.


Ознайомлення зі змістом навчального матеріалу. Робота в групах1-ша група. За зачиномУ прекрасної царівни Весни було троє братів: Березень, Квітень, Травень.

Березень був якийсь дивний. То веселий і теплий, із Сонечком дружить, Від-лигу до себе в гості запрошує. А то раптом — насупиться та із Завірюхою за-приятелює.

Картка-підказкаА Квітень — найласкавіший із ... До нього в гості прилітають ... і гудуть

над ... Одягає Квітень ... Найвеселіший місяць — ... Під його віконцем чути ... А товаришує він з Громом та ... Так і хазяйнує царівна...

2-га група. За основною частиноюВизирнуло сонце з-за хмаринки, скоса кинуло промінці на землю. Заглянув

один із них у нірку до старої черепахи, розбудив її. Виповзла вона на луг і не-квапливо почала шукати собі сніданок.

Картка-підказкаСлова для довідок: настав, знайшла, соковиту, поласувала, поповзла, при-

ємним, улюблене, грітися, променями.3-тя група. За кінцівкоюВедмедя так почастували бджоли, що він далеко обходив це місце.Картка-підказкаОдного сонячного дня ведмідь вирішив... Ходив він по лісі і раптом

відчув... Поспішив ведмедик на... Неподалік стояло дерево з... Ласун заліз на... І тільки він засунув..., як одразу з’явилися...



139


1. складання текстів, добирання заголовківЗразки творів

БРАТи ПРеКРАСНОЇ ЦАРІВНи ВеСНи

А Квітень — найласкавіший із ... До нього в гості прилітають ... і гудуть над ... Одягає Квітень ... Найвеселіший місяць — ... Під його віконцем чути ... А товаришує він з громом та ... Так і хазяйнує царівна...

А Квітень — найласкавіший із братів. До нього в гості прилітають бджоли і гудуть над першими квітами. Одягає Квітень у святкове вбрання Вишні, Че-решні, Груші. Найвеселіший місяць — Травень. Під його віконцем чути ще-бетання пташок та чарівні трелі Солов’я. А товаришує він з Громом та Блис-кавкою.

Так і хазяйнує царівна Весна зі своїми братами.

ЧУДОВиЙ РАНОК

Настав ранок. Визирнуло сонце з-за хмаринки, скоса кинуло промінці на землю. Заглянув один із них у нірку до старої черепахи, розбудив її. Виповзла вона на луг і неквапливо почала шукати собі сніданок. Знайшла черепашка со-ковиту травичку. Поласувала нею і поповзла задоволена початком дня на своє улюблене місце грітися під першими променями сонця.

ПРОВЧиЛи

Одного сонячного дня ведмідь вирішив поласувати смачненьким. Ходив він по лісі і раптом відчув приємний аромат. Поспішив ведмедик на запах. Не-подалік стояло дерево з великим дуплом. Ласун заліз на нього, і тільки він за-сунув лапу в дупло, як одразу з’явилися господарі.

Ведмедя так почастували бджоли, що він далеко обходив це місце.

2. слухання складених текстів

3. редагування

Vі. підсумОк урОку— Чого ви навчилися сьогодні на уроці?— Чий твір вам найбільше сподобався?

140


тема. будова слова

1. розгадайте шаради і заповніть клітинки кросворда

1

2

3

4

5

1. Префікс із слова проїзд, корінь із слова лісник, суфікс із слова шматок. (Пролісок)

2. Префікс із слова прибув, корінь із слова кордони, суфікс із слова випус-кник. (Прикордонник)

3. Префікс із слова політ, корінь із слова попутний, суфікс із слова по-радник. (Попутник)

4. Префікс із слова відпустка, корінь із слова загадка, суфікс із слова ви-ставка. (Відгадка)

5. Префікс із слова поїзд, корінь із слова садівник, суфікс і закінчення із слова поїздка. (Посадка)

2. відгадайте слова.

Корінь мій знаходиться в «ціні», yПрефікс дай від «оклику» мені,Суфікс — від «лінійки» чи від «зірки»,Разом — результати перевірки. (Оцінка)

Корінь з «підкладки», yПрефікс — з «обшивки»,Суфікс — із «косинки»,А все разом — для книжки. (Обкладинка)

141

Навчальне видання

Серія «Початкова школа. Мій конспект»

ВОЛОДАРСьКА Марина Олександрівна,НАСТеНКО Антоніна Іванівна,

ПІЛАЄВА Олена Михайлівна

УКРаїнСьКа МОВа.

3 КлаС. I СеМеСТР

(за підручником М. С. Вашуленка, О. І. Мельничайко, Н. А. Васильківської)

Головний редактор Ю. Є. БардаковаРедактор О. В. Грабар

Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко

Технічний редактор О. В. ЛєбєдєваКоректор О. М. Журенко

Підписано до друку 17.04.2014. Формат 84×108/16.

Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.

Ум. друк. арк. 15,12. Замовлення № 14-05/19-05.

ТОВ «Видавнича група “Основа”» 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66

тел. (057) 731-96-33 е-mail: [email protected]

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

Volodarska ukrainska mova_3kl_1sem_vashulenko

Education

Transcript of Volodarska ukrainska mova_3kl_1sem_vashulenko