2

TOPICAL ISSUES IN

PHARMACY AND

MEDICAL SCIENCES

Abstracts of II International Scientific and Practical Conference

Tokyo, Japan

18-19 November 2019

Tokyo, Japan

2019

3

UDC 001.1

BBK 47

The 2nd International scientific and practical conference “Topical issues in

pharmacy and medical sciences” (November 18-19, 2019) CPN Publishing

Group, Tokyo, Japan. 2019. 103 p.

ISBN 978-4-9783419-6-9

The recommended citation for this publication is: Ivanov I. Analysis of the phaunistic composition of Ukraine // Topical issues in

pharmacy and medical sciences. Abstracts of the 2nd International scientific and

practical conference. CPN Publishing Group. Tokyo, Japan. 2019. Pp. 21-27. URL:

http://sci-conf.com.ua.

Editor

Komarytskyy M.L.

Ph.D. in Economics, Associate Professor

Editorial board

Ryu Abe (Kyoto University)

Yutaka Amao (Osaka City University)

Hideki Hashimoto (Kwansei Gakuin University)

Tomohisa Hasunuma (Kobe University)

Haruo Inoue (Tokyo Metropolitan University)

Osamu Ishitani (Tokyo Institute of Technology)

Nobuo Kamiya (Osaka City University)

Akihiko Kudo (Tokyo University of Science)

Takumi Noguchi (Nagoya University)

Masahiro Sadakane (Hiroshima University)

Vincent Artero, France

Dick Co, USA

Holger Dau, Germany

Kazunari Domen, Japan

Ben Hankamer, Australia

Osamu Ishitani, Japan

Collection of scientific articles published is the scientific and practical publication, which contains

scientific articles of students, graduate students, Candidates and Doctors of Sciences, research

workers and practitioners from Europe, Ukraine, Russia and from neighbouring coutries and

beyond. The articles contain the study, reflecting the processes and changes in the structure of

modern science. The collection of scientific articles is for students, postgraduate students, doctoral

candidates, teachers, researchers, practitioners and people interested in the trends of modern science

development.

e-mail: medpharm@sci-conf.com.ua

homepage: sci-conf.com.ua ©2019 Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua” ®

©2019 CPN Publishing Group ®

©2019 Authors of the articles

4

TABLE OF CONTENTS

Гигиена и экология

1. Boiarskyi M., Fadieieva A., Valentieva A. Factors that increase

effecteveness of medical students' studing

6

2. Denysenko S., Gerasimenko O., Medushevsky K., Hoidina V. Potential

risks of developing pathologies when using mobile phones

7

3. Gerasimenko O., Bohachova O., Dana Al-Bhaisi, Thuraya Al-Bhaisi

Hygienic characteristics of internet addiction at Eurasian youth

10

Иммунология и аллергология

4. Baieva O. V., Sokolenko V. L., Sokolenko S. V. Expression of CD25

antigen on helper T lymphocytes in residents of radiation-contaminated

territories

12

Медицинская биология, морфология и генетика

5. Aleksyeyenko N., Andriichuk V., Radoga R. Peculiarities of changes in

the circumferential parameters of the upper limbs of the youth in the

conditions of the educational process

16

6. Dudenko V. G., Vdovichenko V. Y., Liubomudrova K. Interindividual

anatomical differences of the human external ear's structure

21

7. Vovk O. Y., Boіagina O. D., Boіagin V. R. Individual variability of

corpus callosum height and shape of mature age people on the basis of

mri-images

24

Медицинское и фармацевтическое образование в Украине

8. Baieva O. V., Zelentsova S. M., Slobodian A. I. Use of interactive

teaching methods in teaching hygiene and occupational safety by students

of Medical Universities

29

Микробиология, вирусология и инфекционные болезни

9. Десятнюк Л. Б. Курганський Б. В. Перспективи впровадження

технологій CRISPR у боротьбі з ВІЛ

33

10. Климова Е. М., Кордон Т. И., Дроздова Л. А., Мережко О. С.,

Быченко Е. А. Нарушения иммунорезистентности при вирусной

инфекции, ассоциированной со структурно-функциональными

изменениями тимуса и селезенки

37

Неонатология, акушерство и гинекология

11. Bakun O., Basaraba O. Implementation of plasmapheresis on the

antiovarian antibodies level in women with infertility acossiated with

endometriosis before in vitro fertilization

43

12. Bakun O., Skovorodina Y. Course of postnatal period in women with

hypogalactia using phytomedications 48

5

13. Bakun O., Zakharkiv N. Corellation of some hormones in the blood

women with endometriosis which associated with infertility 53

Патологическая анатомия и физиология

14. Volos L., Mykhaylichenko T. Neuromorphology of cognitive deficits in

diabetes mellitus and alzheimer’s disease

58

Синтез и модификация биологически активных соединений

15 Мурашевич Б. В., Степаньский Д. О., Маслак Г. С., Торопін В. М.

Нові форми активного хлору та перспективи їх використання в

медицині

63

Социальная медицина, фармация и организация здравоохранения

16. Коваленко О. О. Інноваційні підходи використання інтерактивних

методів при викладання соціальної медицини, організації та

економіки охорони здоров'я

68

17. Маганова Т. В., Ткаченко Н. А. Поиск и обоснование перспективных

направлений научных исследований в области охраны женского

здоровья

72

Судебная медицина, медицинское и фармацевтическое право

18. Рогова О. Г. Етико-правові норми в механізмі правового

регулювання медичних правовідносин

76

Технология лекарств (промышленная и экстемпоральная)

19. Aleinyk S., Polova Z. Determination of melting point in experimental

samples of suppositories with probiotic activity

81

Фармакоэкономические исследования, менеджмент и маркетинг

20. Британова Т. С., Кузубова Е. Л. Діагностичні тести та тест-системи

на фармацевтичному ринку України

86

21. Ткаченко Н. О., Демченко В. О., Саніна В. О. Маркетингові

дослідження українського ринку засобів для біоревіталізації

91

Фармакологическая коррекция патологических процессов,

доклинические исследования

22. Bashar Jabbar Ali Al-Sahlanee, Senyuk I. V., Shovkova O. V. Study of

the antioxidant properties of the extracts obtained from the skin of a

prunus domestica fruits

94

23. Коритнюк Р. С., Давтян Л. Л., Роздорожнюк О. Я., Коритнюк О. Я.

Нітроген в лікарських засобах

98

6

ГИГИЕНА И ЭКОЛОГИЯ

FACTORS THAT INCREASE EFFECTEVENESS OF MEDICAL

STUDENTS' STUDING

Boiarskyi Myroslav,

Candidate of Sciences in Medicine

Fadieieva Anastasiia,

Valentieva Alina

Students

National Medical University

Kharkiv, Ukraine

Introductions. Effectiveness of study is one of the most important issues for

students of any year of study and university. There are many factors that influence

this process. When we talk about preparation for classes, we have the image of an

American student. He easily reads a book, listens to music, and can answer

questions. And in the evening, go for a walk with his friends and stay up all night.

But what result will he get from such training? And it can be different.

Aim. To determine the impact of a number of factors, namely, the use of

caffeine-containing beverages, sound, room environment, and sleep duration on the

effectiveness of third-year medical students.

Materials and methods: In the course of the work, a survey was conducted

among students. They were asked to answer a few questions about concentration

during training, the impact of drinking caffeine-containing beverages, changes in

focus during sound, the need for interruptions, and duration of sleep on training

effectiveness.

Results and discussion. The study found that out of 50 medical students, 38%

were periodically distracted while preparing for classes and 24% very often, 34%

consumed beverages containing caffeine 2-3 times a week, and 32% even daily, with

18% noticing memory impairment thereafter, 66% of students trying to engage in

7

complete silence precisely because 70% of students experience reduced attention

while studying and watching a movie or listening to music. At home, 62% of

students make periodic pauses. 34% have the highest mental activity in the morning

and 20% at night. 32% of students try to keep to sleep, and 32% do not. The

duration of sleep should be 7-8 hours, which is observed only in 42%. Sleep

reduction has a negative impact on the learning process of 80% of students.

Conclusions. During the course of work, it was found that to achieve

maximum efficiency in teaching third-year medical students is most affected by quiet

environment, periodic pauses and adherence to sleep.

POTENTIAL RISKS OF DEVELOPING PATHOLOGIES WHEN USING

MOBILE PHONES

Denysenko Svitlana,

PhD, Associate Professor

Gerasimenko Olga

PhD, Associate Professor

Medushevsky Kostiantyn

student

Hoidina Valeriya

assistant

Kharkov National Medical University, Kharkov, Ukraine

Introduction. Today, the role of a mobile phone in human life is difficult to

overestimate. Using this compact device, we can at any time quickly contact our

relatives and friends, work colleagues to find out the information we are interested in.

Over the past few years, cell phones have become an integral part of our lives. And

this is not surprising, because the high rhythm of life, the implementation of everyday

goals and objectives dictates to us the need to always be in touch and have the

faithful assistant on hand. The widespread use of mobile phones, household

8

appliances - emitters of electromagnetic fields puts the question of their impact on the

human body in the spotlight. Moreover, the human body cannot adapt to

electromagnetic technogenic radiation, since the body does not have the

corresponding sensory systems that would perceive and analyze the received signals,

it does not have the corresponding adaptation mechanisms. To measure the potential

health risks associated with radiation, scientists have proposed a unit of measure - the

specific absorption rate (SAR) of electromagnetic energy. This is an indicator of the

electromagnetic energy that is absorbed in the tissues of the human body while using

a mobile device. The issue of the safety of using mobile phones is widely discussed

in the scientific literature [1, 2, 3].

The aim. To assess the potential risks when using mobile phones among young

people 17-21 years of age.

Materials and methods. To assess the potential risks of using mobile phones

among young people, a pilot study was conducted.

Based on the works [1, 2, 3], a questionnaire was compiled, which included

questions about the frequency and duration of use of a mobile phone. During the

study, 270 young people (students of a medical university) aged 17 to 21 years were

interviewed. The study involved 90 male students and 180 female students.

Results and discussion. It was found that 100% of the surveyed students use a

mobile phone daily. 51 (18.5%) people use it for calls lasting more than 30 minutes

while traveling in transport. 77% of respondents use it for calls in vehicles lasting less

than 10 minutes. 4.5% do not use the phone at all in transport. 136 people (50%) use

the phone for games that require constant access to the Internet. It is known that

during the movement of vehicles the radiation generated by the phone increases, as

there is a constant search for the network. At the same time, the degree of exposure to

that area of the body near which the telephone is located increases. In addition,

electromagnetic fields generated by different sources can mutually reinforce each

other, causing negative effects in living systems. From literature data it is known that

when a mobile phone is radiated, a change in biochemical parameters and a change in

9

the hormonal spectrum of the blood occur, which can lead to changes in the

functioning of the nervous, endocrine and immune systems [4, 5].

Conclusions. It can be assumed that a lack of awareness among young people

may be a risk of early pathologies in the body and the development of the so-called

“diseases of civilization”.

References.

1. Всемирная организация здравоохранения. Электромагнитные поля и

общественное здравоохранение: мобильные телефоны Информационный

бюллетень №193, октябрь 2014 г. Режим доступа: http://www.who.int/

mediacentre/factsheets/fs193/ru/

2. Построение диалога о рисках от электромагнитных полей / Руководство ВОЗ

/ ISBN: 9244545713 / 2004 г., 79c.

3. Brain Drain: The Mere Presence of One’s Own Smartphone Reduces Available

Cognitive Capacity / Adrian F. Ward, Kristen Duke, Ayelet Gneezy et al / J of the

Association for Consumer Research. 2017. V2. №2. P 140-154.

4. EUROPAEM EMF Guideline 2016 for the prevention, diagnosis and treatment of

EMF-related health problems and illnesses / Belyaev I, Dean A, Eger H, et al // Rev

Environ Health. 2016. Jul 25. doi: 10.1515/reveh-2016-0011

5. Kumar S. Influence of electromagnetic fields on reproductive system of male rats /

Kumar S, Behari J, Sisodia R. // Int J Radiat Biol. 2013. Mar; 89(3):147-54. doi:

10.3109/09553002.2013.741282.

10

УДК 613.86:004.77-042.72-053.6(4/5)

HYGIENIC CHARACTERISTICS OF INTERNET ADDICTION AT

EURASIAN YOUTH

Gerasimenko Olga I.,

Associate professor, PhD

Bohachova Olha S.,

Senior lecturer, PhD

Dana Al-Bhaisi,

Thuraya Al-Bhaisi

Students

Kharkiv National Medical University

Kharkiv, Ukraine

Introduction. In modern days internet has become an essential part of almost

everyone’s daily life to the point of addiction in some cases. Many tend to rely on the

internet in all aspects either at home or as their own careers, which can be physically

and psychologically harmful. Long stay on the Internet may result in sever back pain

in adults and unhealthy physical development in children [1].

Aim. To get a closer look on the issue and analyze level of internet addiction

among people, and its effect on their lives.

Materials and methods. We conducted an online survey on SurveyPlanet.com

using the Internet Addiction Test originally made by Dr. Kimberly Young [2]. We

spread the questionnaire among 29 people with ages ranging from 18 to 45 years, in

different countries including: United Arab Emirates, Vietnam, Egypt, Syria, Malaysia

and Jordan.

Results and discussion. According to our analysis, we found out that 44.4% of

responders frequently spend more time on the internet than they intended. There are

18.5% of people often suffer in their job performance and school grades due to their

prolonged internet usage. In the aspect of social life, around 50% of replies say they

do not actually make new relationships through Internet, but they rather take it for

entertainment purposes.14.8% of people replied that life without Internet would be

11

boring and joyless. In addition, 26.9% occasionally fantasize going online again

when they log out. On the other hand, 60% of people do not get irritated when

someone interrupts them while surfing the Internet. 34.6% of participants fail on

cutting down the time that they spend online.

Conclusions. We concluded that among our responders, approximately 58.3%

are average online users whom have control over themselves, 33.4% are moderately

addicted and face some occasional issues regarding the matter and only 8.3% are

highly addicted with high internet usage, which is negatively affecting their life.

Recommendations. Solving such issue is quite complex but reducing it

requires only small changes to be done such as providing books and social activities

in public places for people to get involved in instead of surfing the internet. For the

younger generation we can distract them from the internet by teaching them new

skills or leading them to participate in more real events like camps and competitions.

References.

1. R H Puspita and D Rohedi (2018). The Impact of Internet Use for Students. IOP

Conf. Series: Materials Science and Engineering 306 (2018) 012106

doi:10.1088/1757-899X/306/1/012106.

2. Kimberly S. Young (1998). Internet Addiction Test (IAT).

http://www.internetoveruse.com/?p=171.

12

ИММУНОЛОГИЯ И АЛЛЕРГОЛОГИЯ

UDC 612.017.1

EXPRESSION OF CD25 ANTIGEN ON HELPER T LYMPHOCYTES IN

RESIDENTS OF RADIATION-CONTAMINATED TERRITORIES

Baieva Olena Viktorivna,

Doctor of Biology, Full Professor,

Head of the Department,

PHEI “Kyiv Medical University”

Sokolenko Vadym Leonidovych,

Сandidate of Biology (Ph. D.), Associate Professor,

Sokolenko Svitlana Viktorivna,

Сandidate of Biology (Ph. D.), Associate Professor,

Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy

Introductions. The problem of the state of the immune system in the

population exposed to the factors of the Chornobyl accident remains relevant so far

[1]. It is especially debatable for people who live in radiation-contaminated areas and

are exposed to the chronic effects of small doses of radiation. There is evidence of the

stimulating effects of small doses of radiation at the level of the immune system in

vitro [2]. One of the markers of T lymphocyte activation is the CD25 antigen [3],

which, at the same time, is expressed on regulatory cells of the human and mouse

immune systems [4].

Aim. To analyze the expression of CD25 antigen on helper T lymphocytes

with the CD4+ phenotype.

Materials and methods. The indicators of the immune system were

determined in 60 practically healthy students aged 18-22 years who lived throughout

their lives in similar climatic and geographical conditions. Among the examined, a

control group (residents of ecologically clean settlements of Cherkasy region, 30

persons) and a group of residents of the territories of enhanced radioecological

13

control of Central Ukraine with radiation pollution Cs-137 1-5 Ci/km2 (30 persons)

were identified.

The expression of CD4 antigen on T lymphocytes was evaluated using

monoclonal antibodies LT4 and F(ab')2 fragments of antibodies to mouse

immunoglobulins labeled with FITC (“Sorbent”, Russia). Assessment of the co-

expression of CD4 and CD25 antigens on T lymphocytes was carried out by double

labeling using a mixture of antibodies Anti-Leu-3a FITC + Anti-IL-2PE from Becton

Dickinson (USA). Fluorescence was evaluated on a FACScan flow cytometer

(Becton Dickinson) at the National Research Center for Radiation Medicine of

National Academy of Medical Sciences of Ukraine.

Results and discussion. It was found that the examined from the experimental

group showed a statistically significant decrease in the relative and absolute number

of T cells with the CD4+ phenotype compared to the control group. At the same time,

the number of cells with the CD4+CD25+ phenotype was significantly increased.

Helper T lymphocytes with the CD4+ phenotype (T helper cells, Th) are the

main cellular subpopulation that triggers various links in the formation of the

acquired immune response to the entry of antigens of various nature into the body,

however, it can cause the development of some types of autoimmune diseases. CD4

antigen is the main common marker of helper activity [5]. Helper T cells stimulate B

cells to produce antibodies, start and support the reactions of effector T cells, regulate

the functions of macrophages and, at the same time, interact with them, provide a

general immune response against a wide range of pathogenic microorganisms, and

control its intensity and duration. Lymphocytes with the CD4+ phenotype are

important mediators of immunological memory, when their number decreases or their

functions are suppressed, the individual becomes susceptible to a wide range of

infectious factors [6; 7]. At present, there are at least four subpopulations of Th cells

(Th1, Th2, Th17, and T regulatory cells), each of which has specialized functions for

controlling immune responses and is characterized by a unique set of transcription

factors and the production of various cytokines [8; 9].

14

Recently, considerable attention has been paid to T lymphocytes with the

CD4+CD25+ phenotype, which are designed to support peripheral autotolerance by

controlling the intensity of the immune response [10; 11]. These regulatory cells play

an important role in providing T cell homeostasis and in preventing the formation of

autoimmune diseases [12; 13].

Conclusions. Thus, in individuals who have been living in radiation-

contaminated territories for a long time, inhibition of the T cell immunity is observed,

which modulates a specific immune response. The increase in the expression of the

activation marker CD25 on helper T lymphocytes, under such conditions, indicates

signs of impaired autotolerance and the formation of prerequisites for the

development of autoimmune diseases.

References

1. Sokolenko, V. L., Sokolenko, S. V., Sheiko, V. I., & Kovalenko, O. V. (2018).

Interconnection of the immune system and the intensity of the oxidative processes

under conditions of prolonged exposure to small doses of radiation. Regulatory

Mechanisms in Biosystems, 9(2), 167-176. doi:10.15421/021825

2. Cuttler, J. M. (2007). Health Effects of Low Level Radiation: When Will We

Acknowledge the Reality?. Dose-Response, 5(4), 292-298. doi:10.2203%2Fdose-

response.07-015.Cuttler

3. Shevach, E. M. (2004). Regulatory/suppressor T cells in health and disease.

Arthritis & Rheumatism: Official Journal of the American College of Rheumatology,

50(9), 2721-2724. doi:10.1002/art.20500

4. Jonuleit, H., Schmitt, E., Stassen, M., Tuettenberg, A., Knop, J., & Enk, A. H.

(2001). Identification and functional characterization of human CD4+CD25+ T cells

with regulatory properties isolated from peripheral blood. Journal of Experimental

Medicine, 193(11), 1285-1294. doi:10.1084/jem.193.11.1285

5. Yamane, H., & Paul, W. E. (2012). Cytokines of the γ c family control CD4+ T

cell differentiation and function. Nature immunology, 13(11), 1037.

doi:10.1038%2Fni.2431

15

6. King, C., Tangye, S. G., & Mackay, C. R. (2008). T follicular helper (TFH) cells

in normal and dysregulated immune responses. Annual Review of Immunology, 26,

741-766. doi:10.1146/annurev.immunol.26.021607.090344

7. Zhu, J., Yamane, H., & Paul, W. E. (2009). Differentiation of effector CD4 T cell

populations. Annual review of immunology, 28, 445-489. doi:10.1146/annurev-

immunol-030409-101212

8. Zhu, S., & Qian, Y. (2012). IL-17/IL-17 receptor system in autoimmune disease:

mechanisms and therapeutic potential. Clinical science, 122(11), 487-511.

doi:10.1042/CS20110496

9. Yamane, H., & Paul, W. E. (2013). Early signaling events that underlie fate

decisions of naive CD4+ T cells toward distinct T‐helper cell subsets. Immunological

reviews, 252(1), 12-23. doi:10.1111/imr.12032

10. Sakaguchi, S., Yamaguchi, T., Nomura, T., & Ono, M. (2008). Regulatory T cells

and immune tolerance. Cell, 133(5), 775-787. doi:10.1016/j.cell.2008.05.009

11. Chaudhry, A., Rudra, D., Treuting, P., Samstein, R. M., Liang, Y., Kas, A., &

Rudensky, A. Y. (2009). CD4+ regulatory T cells control TH17 responses in a Stat3-

dependent manner. Science, 326(5955), 986-991. doi:10.1126/science.1172702

12. Sakaguchi, S., Sakaguchi, N., Shimizu, J., Yamazaki, S., Sakihama, T., Itoh, M.,

Kuniyasu, Y., Nomura, T., Toda, M., & Takahashi, T. (2001). Immunologic tolerance

maintained by CD25+CD4+ regulatory T cells: their common role in controlling

autoimmunity, tumor immunity, and transplantation tolerance. Immunological

reviews, 182(1), 18-32. doi:10.1034/j.1600-065x.2001.1820102.x

13. Fisson, S., Darrasse-Jèze, G., Litvinova, E., Septier, F., Klatzmann, D., Liblau, R.,

& Salomon, B. L. (2003). Continuous activation of autoreactive CD4+CD25+

regulatory T cells in the steady state. Journal of Experimental Medicine, 198(5), 737-

746. doi:10.1084/jem.20030686

16

МЕДИЦИНСКАЯ БИОЛОГИЯ,

МОРФОЛОГИЯ И ГЕНЕТИКА

UDC 617.57:616-053.7:378.14

PECULIARITIES OF CHANGES IN THE CIRCUMFERENTIAL

PARAMETERS OF THE UPPER LIMBS OF THE YOUTH IN THE

CONDITIONS OF THE EDUCATIONAL PROCESS

Aleksyeyenko Natalia

Phd studant, Assisstant

Therapeutic Dentistry Department

Andriichuk Vitalii

MD, Associate Professor

Human Anatomy Department

Radoga Ruslan

PhD, Associate Professor

Human Anatomy Department

National Pirogov Memorial Medical University;

Vinnytsya, Ukraine

Introductions: The issue of anthropology bothers a lot of scientists all over the

world. Significant attention is paid to medical anthropology as it draws upon social,

biological, and linguistic anthropology, improved understanding of factors which

influence health and wellbeing [1, p. 4]. Scientists think that medical anthropology

would reach deeper understandings of the social, economic, bureaucratic, and

political forces that influence health and healing [2, p. 2]. In recent times, new

challenges have appeared on the passage of ill-effects of global warming, greenhouse

effect and climate change influence on global health [3, p. 2].

To our mind, the influence of everyday routing, like: educational process,

physical development, food, timetable etc., should not slip out of attention. The mote

specific attitude should be paid to teen-eagers. In the youth period the growth

17

processes are completed; it is a turning point in the formation of indicators of

physical development [4, p. 30].

All those impacts of the environment on human being were studied by means

of medical anthropology. Due its deep researching we may minimalize the unhealth

influence to human organism of man-environment relationship. Determination of

total body size is an actual study of the present, because it gives an opportunity to

assess the level of morpho-functional development, as well as to characterize the

processes of growth and physical development of man [5, p. 39].

Aim: Identify and evaluate changes in the size range of the upper extremities

of youth, rural and urban residents during their studies at a higher education

institution.

Materials and methods: Research was conducted at the Higher Professional

School of Civil Protection of Lviv State University of Life Safety (Vinnytsia)

(worked with cadets and students) within the research work "The influence of

exogenous factors (socio-economic, ecological, geological, territorial) on

anthropometric parameters and physiological indicators of adolescents. " The study

had a longitudinal nature. Statistical processing of the obtained results was carried out

in the package «STATISTICA 6.1».

Results and discussion: The perimeter of the wrist of the cadets increased by

0.21 cm during the study, of pupils - increased by 0.23 cm. In the students, this

indicator increased by 0.18 cm, and the intra-group annual change of this parameter

in the first year of study was significantly greater by 0.16 cm compared to the annual

change in the second year (t = 3,00 at р0,05).

There was no significant difference in wrist perimeter changes during the first

and second year of study for all groups of youth.

The perimeter of the cadets' hands during training increased by 0.25 cm, the

annual change of this parameter in the first year of study was significantly larger by

0.11 cm compared to the annual change in the second year (t = 2.21 at р0.05). In

students, the perimeter of the hands increased by 0.27 cm, and the intra-group annual

change of this parameter in the first year of study was significantly larger by 0.21 cm

18

compared to the annual change in the second year (t = 3.40 at р0.05). The pupils`

group showed lacke of significant intra-group differences, and the perimeter of the

hands increased by 0.18 cm during training. The annual change of the perimeter of

the hands in the first and the second year of study for all groups of young people had

no significant inter-group differences.

The perimeter of the forearm of the cadets increased by 1.30 cm during the

course of study. The intra-group annual change of this parameter in the first year of

study was significantly greater by 0.95 cm compared to the annual change of the

perimeter of the forearm in the second year (t = 11.00 at р0.05) . The size in the

pupils` group increased by 0.20 cm, but there were no significant changes in annual

variation. In contrast to the cadets and pupils, the index of the forearm perimeter of

students decreased by 0.01 cm, the annual change of this parameter in the first year of

study is significantly greater by 0.19 cm compared to the annual change in the second

year (t = 2.43 at p. 0.05).

The annual change in forearm perimeter in the first year of cadets training was

significantly greater by 1.02 cm compared to pupils (t = 12.17 at р0.05) and by 1.04

cm compared to students (t = 10.06 at p0.05). The interannual annual change of this

perimeter in the second year of cadets and students training was significantly larger

by 0.27 cm and 0.19 cm, respectively, compared with students (t = 5.04 and t = 4.04

at р0.05)

The perimeter of the shoulder of the young cadets during training increased by

1.48 cm, the annual change of this parameter in the first year of study is significantly

larger by 0.82 cm compared to the annual change of the perimeter of the shoulder in

the second year (t = 8.56 at р0, 05). This perimeter increased by 0.19 cm for

studans, and the annual change in the first year of study is significantly greater by

0.35 cm compared to the annual change in the perimeter of the shoulder in the second

year (t = 3.45 at р0,05). The perimeter of the shoulder in pupils` group increased by

0.09 cm, however, unlike the cadets and students, there were no significant

differences in the intra-group annual changes of this parameter.

19

The intergroup annual change in shoulder perimeter in the first year of cadets

training was significantly greater by 1.11 cm compared to students (t = 10.13 at

р0.05) and by 0.88 cm compared to students (t = 7.20 at p0.05). In addition, the

same perimeter of the students was significantly larger by 0.23 cm compared to the

pupils (t = 2.08 at р0.05). The annual change of this perimeter in the second year of

cadets training was significantly larger by 0.28 cm compared to pupils (t = 5.04 at

р0.05) and 0.41 cm compared to students (t = 6.86 at р0.05). In addition, the same

perimeter of pupils group was significantly larger by 0.13 cm compared to students (t

= 3.29 at р0.05).

Conclusions: Thus, the peculiarities of changes in the circumferential

parameters of the upper extremities of cadets, pupils and students in the appropriate

conditions of the educational process are as follows:

circumferential upper limb parameters in the youth groups increased during

the study, but in the students - the perimeter of the forearm decreased during the

study. Due to the fact that the circumference sizes most closely reflect the body's

response to exercise, an increase in the circumferential parameters of the upper

extremities in cadets and pupils indicates a better development of these parts of the

body during studding. The decrease in the circumferential parameters of the upper

extremities in students indicates an insufficient level of physical and considerable

pedagogical load during studying at the university;

intra-group annual changes in the cadets 'parameters in the first year of study

are greater than in the second year, which indicates a greater intensity of increase of

these parts of the cadets' body in the first and second courses of study;

intra-group annual changes in the circumferential parameters of upper

extremities of students and pupils in the first year of study are always greater than in

the second, and therefore the intensity of the increase of these sizes was greater at the

beginning of study and decreases until the third course;

an increase in the number of intergroup significant changes in the upper limb

circumferential parameters in cadets compared to pupils and students indicates a

20

more increase of the body sizes in the conditions of the educational and educational

process and is a consequence of stable, sufficient physical training of cadets. Data of

pupils` and students’ groups results, during studying at university and school, with

significantly less intensity of physical activity and considerable pedagogical load, has

no reliable cancellations.

Literature:

1. Jaiswal A. Meaning and Scope of Medical Anthropology [Електронний ресурс] /

Ajeet Jaiswal. – 2018. – Режим доступу до ресурсу:

https://www.researchgate.net/publication/328306606_Meaning_and_Scope_of_Medi

cal_Anthropology.

2. Panter-Brick C. The field of medical anthropology in Social Science & Medicine

[Електронний ресурс] / C. Panter-Brick, M. Eggerman // Social Science &

Medicine. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: file:///C:/Users/Ruslan/Downloads/

The_Field_of_Medical_Anthropology_SSM_2017.pdf.

3. Pooran J. Emergence of medical anthropology in India [Електронний ресурс] /

Joshi Pooran. – 2016. – Режим доступу до ресурсу:

file:///C:/Users/Ruslan/Downloads/EmergenceofMedicalAnthropology.pdf.

4. Закономірності впливу факторів навчально-виховного процесу на фізичний

розвиток юнаків / Ю. Й.Гумінський, В. М. Андрійчук, Т. В. Ходак, О. С.

Дамзін. // BIOMEDICAL AND BIOSOCIAL ANTHROPOLOGY. – 2016. – №27.

– С. 30–34.

5. Физическое развитие детей: фундаментальные и прикладные аспекты /

Скоблина Н. А. и др. Москва : Союз гигиенистов, 2018. 179 с.

21

UDC 611.858.061

INTERINDIVIDUAL ANATOMICAL DIFFERENCES OF THE HUMAN

EXTERNAL EAR'S STRUCTURE

Dudenko Volodymyr Grygorovych,

MD, Professor, Head of the Department

of clinical anatomy and operative surgery

Vdovichenko Viacheslav Yurievich,

PhD, associate Professor

Liubomudrova Kateryna

assistant

Kharkiv National Medical University

Kharkiv, Ukraine

Introductions. The ear is an extremely important constituent of the human

appearance, functionally as well as esthetically. Every individual wants to have

normal - appearing esthetically pleasing ears, and the demand for the same is highest

in individuals with congenital or acquired deformities of the ear. Achievement of

good functional and esthetic rehabilitation not only boosts one’s self confidence but

also translates into better social acceptance. The dimensions of the external ear and

its various parts vary in different ethnic groups, and this requires that surgeons base

their reconstructions on data specifically gathered from each of the ethnic groups. [1,

p. 48].

Individual anatomical variability reflects the existing range of differences in

the human body structure, its proportion, shape, size and position of organs and

systems, and also allows to establish a set of morphological characters between

people [2, p. 7].

The rapid development of modern technologies, the introduction of

microsurgical interventions, performance of plastic surgery for injuries and

reconstructive operations in the cases of absence of organs or pronounced congenital

malformations, dictates the need for a deeper understanding of individual human

anatomical variability, the need to working out and use innovative technologies in the

22

diagnosis and treatment of these shortcomings, which indicates the relevance of

further development of this problem.

In current times, detailed anthropometric dimensions and the 3D shape of the

external ear are used to develop ear products.

It should also be noted, that a 3D ear model is an artificial representation of a

real ear shape, which is constructed based on the available information. If data about

the shape of some parts of the ear are missing or of lower quality, this will result in a

quality decrease of (some parts of) the fitted 3D ear model [3, p. 300].

All of the aforementioned indicates the relevance of the study of individual

anatomical variability of the ear at the present stage.

Aim. To study individual anatomical differences in the structure of the human

external ear depending by ethnic and gender accessories.

Materials and methods. To conduct a study will be select 100 people in the

age from 18 till 25 years by gender and ethnicity accessories. Persons with a history

of craniofacial trauma, ear diseases, congenital or acquired anomalies and/or ear

surgeries will be excluded from the study, due to the inability to accurately determine

the normal anatomy of the external ear in this contingent of persons. The research

methods that will be used to study the structure of the external ear are standardized

and used to produce casts of the external ear. Subjects of the study will first be

explained the procedure for taking an impression of the external ear, which will be

carried out by an otolaryngologist and an audiologist in the conditions of the ENT

department's procedure room.

At a later date, after receiving the casts of the external ear, 3D scanning and

computer reconstruction of the obtained cast will be performed to further study of the

individual anatomical features in various ethnic groups and genders.

Results and discussion. In the course of the study that will been have

conducting, individual anatomical differences in the structure of the human external

ear depending on ethnicity, gender and age distribution will be studied; the

difference in structure between the right and left external ear will have been

determined. A method of 3D computer modeling of the human external ear using a

23

3D scanner and printer will also be developed and put into practice to determine

individual anatomical differences in the structure of the human external ears.

Conclusions. Based on the analysis of world literature data which was

conducted, it was revealed the existence of differences between ethnic groups and

genders in available research, however, studying the comparison of the structure of

the human external ear between sexes and different ethnic groups still requires more

detailed study.

The data obtained by us can be used in the practice of plastic surgeons and

otolaryngologists for reconstructive operations in cases of microtia and various

acquired ear deformities was conduct; in forensic medicine; as well as for the

development of individual hearing aids, headphones, an ear plug, which is important

for comfort when used among various person.

References

1. Sharanbasappa R. Japatti. Anthropometric Assessment of the Normal Adult Human

Ear / Journal Annals of Maxillofacial Surgery. – 2018 Jan-Jun; 8(1): 42–50.

2. Вовк Ю.М. Індивідуальна анатомічна мінливість та її клініко-морфологічне

значення /Ю.М. Вовк, О.Ю. Вовк. – Х.:ФОП Бровін О.В., 2019. – 188 с.

3. Guy De Tré, Robin De Mol, Dirk Vandermeulen, Peter Claes, Jeroen Hermans &

Joachim Nielandt (2016) Human Centric Recognition of 3D Ear Models,

International Journal of Computational Intelligence Systems, 9:2, 296-310,

DOI: 10.1080/18756891.2016.1150002

24

UDC 611.81.068-053.85

INDIVIDUAL VARIABILITY OF CORPUS CALLOSUM HEIGHT AND

SHAPE OF MATURE AGE PEOPLE ON THE BASIS OF MRI-IMAGES

Vovk Oleg Yuriiovych,

Doctor of Medical Sciences,

Professor, Head of Human Anatomy Department,

Boіagina Olga Dmytrivna,

Doctor of Medical Sciences,

Professor of Human Anatomy Department,

Boіagin Vadym Ruslanovych,

Student

Kharkiv National Medical University

Kharkiv, Ukraine

Introductions. For centuries corpus callosum has been extensively studied and

as a result it is now known that its function includes hemispheric exchange of

information, the integration of the input information reaching one or both

hemispheres as well as the facilitating of some types of cortical activity and its

inhibition [1]. At the same time, attempts were made to find the reflection of the

psychophysiological difference between male and female as well as age differences

in the corpus callosum size that resulted in ambiguous data [2-5].

Aim. Determination of individual variability in height and shape of the corpus

callosum of mature adults and its dependence on the height and shape of the skull.

Materials and methods. The material used were two samples from a series of

MR-tomograms of male and female heads of mature age without pathology of the

central nervous system, which were made on the basis of the European Radiological

Center LLC "Hemo Medica Kharkiv".

25

Morphometric analysis was performed using RadiAnt Dicom Viewer software

on a series of MR tomograms performed in the sagittal plane in T1 and T2 modes of

weighted image, with a slice thickness of 5 mm.

Results and discussion. According to the data obtained morphometric analysis

of the corpus callosum of men and women of mature age (Table 1), the height of the

trunk convexity of the corpus callosum of men varies from 20.4 to 31.3 mm (on

average – 26.1 ± 2, 8 mm), and the height of the neurocranium varies from 134.8 to

166.1 mm (an average of 150.4 ± 6.9 mm). The ratio of the height of the

neurocranium to the height of the trunk convexity of the corpus callosum is in the

range from 4.7 to 7.4 (average – 5.8 ± 0.7).

Table 1

The results of morphometric analysis of the corpus callosum and

neurocranium of men and women of mature age

№ Sex Longitu-

dinal

dimensi-

on of the

contrac-

ting

chord

(mm)

Height

of the

trunk

convexi-

ty

(mm)

The ratio

of the

longitu-

dinal

dimensi-

on of the

contrac-

ting

chord to

the height

of the

trunk

convexi-

ty

Height of

the

neurocra-

nium

(mm)

The ratio

of the

height of

the

neurocra-

nium to

the height

of the

trunk

convexity

Length of

the

neurocra-

nium

(mm)

1 М 65,7 24,7 2,7 156,8 6,3 184,5

W 66,4 24,6 2,7 144,7 5,9 177,3

2 М 79,2 25,1 3,2 159,7 6,4 194,4

W 66,4 24,7 2,7 137,6 5,6 180,2

3 М 70,3 24,0 2,9 156,1 6,5 190,9

W 72,3 28,6 2,5 144,8 5,1 184,2

4 М 77,0 25,7 3,0 145,4 5,7 194,1

W 68,9 32,8 2,1 151,0 4,6 190,4

5 М 71,5 25,5 2,8 143,1 5,6 186,7

26

W 68,7 24,7 2,8 136,2 5,5 176,5

6 М 76,0 31,3 2,4 147,0 4,7 183,8

W 67,8 22,7 3,0 142,7 6,3 186,0

7 М 70,6 27,2 2,6 146,4 5,4 190,3

W 66,0 25,8 2,6 142,7 5,5 165,6

8 М 76,2 27,1 2,8 166,1 6,1 197,5

W 65,5 22,8 2,9 137,6 6,0 174,5

9 М 71,8 28,3 2,5 151,0 5,3 187,7

W 63,4 25,0 2,5 133,7 5,3 167,2

10 М 74,5 25,3 2,9 134,8 5,3 185,6

W 70,8 28,2 2,5 140,9 5,0 186,1

11 М 68,3 25,0 2,7 148,6 5,9 181,8

W 64,5 21,0 3,1 137,7 6,6 175,3

12 М 66,0 28,4 2,3 151,6 5,3 181,8

W 71,4 25,0 2,9 142,9 5,7 182,1

13 М 70,5 25,6 2,8 148,1 5,8 186,4

W 67,9 25,9 2,6 138,6 5,4 183,3

14 М 68,7 25,0 2,7 153,5 6,1 183,0

W 67,4 23,1 2,9 135,1 5,8 173,6

15 М 71,9 23,0 3,1 146,6 6,4 197,0

W 67,3 23,3 2,9 143,5 6,2 164,4

16 М 78,3 30,5 2,6 149,2 4,9 191,5

W 75,9 23,5 3,2 136,9 5,8 180,3

17 М 70,1 20,4 3,4 151,4 7,4 181,0

W 67,6 25,1 2,7 139,2 5,5 182,6

18 М 79,8 30,0 2,7 156,4 5,2 191,3

W 67,7 26,8 2,5 138,3 5,2 171,2

19 М 79,1 22,9 3,5 146,0 6,4 199,4

W 72,1 24,4 3,0 139,5 5,7 177,0

M±

m

М 72,9±4,5 26,1±2,8 2,8±0,3 150,4±6,9 5,8±0,7 188,9±5,7

W 68,3±3,0 25,2±2,6 2,7±0,3 140,2±4,2 5,6±0,5 177,8±7,2

In women, the height of the convexity of the corpus callosum is almost

indistinguishable from that of men and ranges from 21.0 to 32.8 mm (on average

25.2 ± 2.6 mm). The height of the neurocranium in women is somewhat smaller, it

ranges from 133.7 to 151.0 mm (on average – 140.2 ± 4.2 mm). The ratio of the

height of the neurocranium to the height of the trunk convexity of the corpus

callosum is in the range of 4.6 to 6.4 (on average – 5.6 ± 0.5), that is not significantly

different from the same indicator in men.

27

In previous works, the relationship between the length of the cerebral skull and

the longitudinal dimension of the contracting chord of the corpus callosum in men

and women of mature age was found, and the ratio between these parameters that

equals to 2.6 was determined. It is noteworthy that this ratio is the same for men and

women. According to the results given in the table, it can be seen that such

relationship is absent between the height of the skull and the height of the corpus

callosum.

At the same time, the ratio of the longitudinal size of the corpus callosum along

the contracting chord to the height of its trunk convexity was calculated. According

to the data obtained (Table 1) in men, this coefficient varies from 2.3 to 3.5 (on

average – 2.8 ± 0.3). In women, this figure is in the range of 2.1 to 3.2 (on average –

2.7 ± 0.3). Depending on the coefficient found and the shape of the trunk convexity

of the corpus callosum, it was proposed to divide the latter into low convex, middle

convex and high convex of its form (Fig. 1). The low convex shapes correspond to

the coefficient x > 2.8, the middle convex ones correspond to the coefficient

2.8 ≥ x ≥ 2.7, and the high convex ones correspond to the coefficient x < 2.7. It is

noteworthy that the quantitative distribution of the aforementioned corpus callosum

forms is approximately the same in both men and women.

Low convex form Middle convex form High convex form

Fig. 1. MR-images of different corpus callosum forms

in terms of their convexity

28

Conclusions. 1. The metrics obtained indicate a direct correlation between the

length of the corpus callosum along the contracting chord and the length of the

neurocranium.

2. There is no dependence between the height of the skull and the height of the

trunk convexity of the corpus callosum.

3. According to the calculated coefficient of the ratio of the longitudinal size of

the corpus callosum along the contracting chord to the height of its trunk convexity, it

is proposed to distribute the corpus callosum to low convex, middle convex and high

convex forms.

References

1. Буклина С.Б. Мозолистое тело, межполушарное взаимодействие и функции

правого полушария мозга // Журнал неврологии и психиатрии

им. С.С. Корсакова. – 2004. – Т. 104, № 5. – С. 8–14.

2. Bruner E., de la Cuetara J. M., Colom R., Martin-Loeches M. Gender-based

differences in the shape of the human corpus callosum are associated with allometric

variations // J. Anat. – 2012. – Vol. 220, № 4. – P. 417–421.

3. Garel C., Cont I., Alberti C. et al. Biometry of the corpus callosum in children: MR

imaging reference data // Am. J. Neuroradiol. – 2011. – Vol. 32, № 8. – P. 1436–

1443.

4. Roy E., Hague C., Forster B. et al. The corpus callosum: imaging the middle of the

road // Can. Assoc. Radiol. J. – 2014. – Vol. 65, № 2. – P. 141–147.

5. Tomaiuolo F., Campana S., Collins D. et al. Morphometric changes of the corpus

callosum in congenital blindness [Electronic resourse] // PLOS One. – 2014. – Vol. 9,

№ 9. – e107871. DOI: 10.1371/journal.pone.0107871.

29

МЕДИЦИНСКОЕ И

ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЕ

ОБРАЗОВАНИЕ В УКРАИНЕ

UDC 378

USE OF INTERACTIVE TEACHING METHODS IN TEACHING HYGIENE

AND OCCUPATIONAL SAFETY BY STUDENTS OF MEDICAL

UNIVERSITIES

Baieva Olena Viktorivna

Doctor of Biology, Professor

Zelentsova Svitlana Mikolaevna

Ph.D, Associate Professor

Slobodian Angelina Ivanivna

Assistant

Private higher education establishment

“Kyiv Medical University”

Kyiv, Ukraine

This article deals with the main principles for the use of interactive methods in

the study of Hygiene and Occupational health and safety in medical higher education

institutions.

Keywords: interactive method, case method, emotional intellect, cooperative

method, interactive game, project methods.

Modern world standards in the field of education require the training of highly

qualified specialists capable of applying theoretical knowledge in the practical field.

The pace of technological development requires changing approaches and engaging

interactive learning methods. Their involvement can change the perception of the

educational material, facilitate its assimilation, and help to understand how the

30

student will be able to use the received information in practice. This is especially

important when training specialists in the medical field.

The purpose of this article is to reveal the peculiarities of using interactive

teaching methods in teaching the disciplines of hygiene and occupational safety in the

training of specialists in the medical field.

Active implementation of interactive learning in the educational process, which

unlike traditional lectures and laboratory classes, has several methodological

advantages. The methods that activate the learning process include: project method,

role-playing method; case method, educational discussion, cooperative method, etc.

[1, 2]. The use of case-based case analysis technologies enables the teacher not only

to stimulate student’s attention, but also to develop relevant professional

competencies and clinical thinking.

Interactive learning stimulates the emotional state of the body, which promotes

more active memory. It can also be facilitated by the fact that information is

presented in a new, unusual form and does not coincide with already established

patterns in the brain.

Interactive learning develops emotional intelligence. In the last decade, the

concept of the existence of emotional intelligence has been put forward. It

complements the type of intelligence commonly measured by tests to determine the

rate of intellectual development. The concept's authors defined emotional intelligence

as the ability to perceive, understand, express, and control their emotions. People who

have advanced emotional intelligence can use their emotions to control their own

consciousness and behavior and are better to empathise with others. This concept has

been further developed in the works of Goleman D. (1999) [3] who expressed the

view that there is not enough for success in modern organizations, technical skills,

intelligence, in the ordinary sense. It is necessary to identify and develop personal

qualities such as initiative, compassion, self-esteem and motivation. Both brain

hemispheres are involved in interactive training. The left hemisphere of the brain is

responsible for language, logical thinking, and perception of sequence and patterns.

Activation of memorization through emotions can be used in practical classes through

31

working in small groups on the analysis of specific tasks, protecting the position

before other classmates and participating in imitation and business games.

The interactive method of projects [4] in teaching hygiene involves such

activity is multidisciplinary, involving the application of knowledge from different

fields of science. Students solve the results through the presentation of their projects.

It is appropriate to use this method when mastering a large amount of information, for

example, when studying "Hygiene" as whole section. The method of educational

games [4] is appropriate to involve students in the study of the topic: "Assessment of

physical development and health of children and adolescents." The educational game

itself makes it easy to remember material and creates a comfortable atmosphere in a

classroom. This situational method is used in almost every hygiene class because it

involves solving practical situations in the medical field.

Interactive methods should be used in the study of the discipline “Occupational

health and safety”. An example would be the case method [4], which is used to

address specific occupational safety situations with student’s involvement in joint

analysis and discussion. This method is aimed at acquiring theoretical knowledge in

practice. An example would be the topic “Fire safety”. Through studying the specific

actions in a fire accident and solving a specific situation in practice (actions in fire

accidents, evacuations, fire extinguishing agents, etc.).

Another interactive method that can be used is the cooperative method or group

work [4]. For example, when considering the topic "Accidents and their

investigation" students working in groups learn to analyze, classify and document

accidents. They study preventing actions of accidents during theirs working activity.

Internet resources and online access can be a valuable source of video

information. The use of educational films, presentations and testing of various types

promotes the rapid mastering of large-scale topics. The Internet is used to organize

productive and cognitive activities. An element of interactivity and competition can

be introduced in the fulfilment of other educational tasks related to both the manual

and intellectual skills of a future doctor.

32

Modern research has found that although the left hemisphere processes

information faster than the right, both hemispheres are involved in all of our actions.

In interactive learning, the content of a situation or story should be directed to both

the left and right hemispheres of the brain. The left hemisphere perceives the

sequence of words and analyzes it, and the right creates visual images and recognizes

patterns. This means that the left hemisphere ceases to dominate, and the student

becomes more free and open to creativity.

Thus, the use of interactive training methods activates attention, promotes a

more active transition of the received information into the secondary memory and

increases the level of synchronization of the potentials of different brain structures.

The main advantages of interactive forms of learning for students mastering of the

disciplines "Hygiene" and "Occupational health and safety" are the possibilities of

activating the cognitive and mental activity of students, involving students in the

learning process as active participants, developing the skills of situation analysis,

enhancing motivation to study the discipline and enhance process of obtaining

positive results and creating a positive atmosphere in a classroom.

References

1. Ostapchuk D., Myronchuk N.M. \Interactive teaching methods in higher education

establishments\Modernizatsiya vyshchoyi osvity v Ukrayini ta za kordonom: zbirnyk

naukovykh prats za redaktsiyeyu d.p.n., profesora S.S. Vitkovskoyi, k.p.n.,associate

professor N.M. Myrohun – Zhytomyr. Vydavnytstvo ZHDU im. I.Franka 2014,

p. 140-143.

2. Surmin Yu.P. Case study method and its learning opportunities. Globalization and

the Bologna Process: Problems and Technologies: Kol. monohr. – K. – MAUP, 2005.

3. Goleman D. Working with Emotional Intelligence.- London:Bloomsbury.-1999.

4. Forms, methods and organization of the educational process in the credit-modular

system: a textbook \S.M. Honcharov, A.A. Biletskyy, O.M. Hubnytska, T.A.

Kostyuka: za red. S.M. Honcharova. – Rivne: NUV HP. 2007 -184p.

33

МИКРОБИОЛОГИЯ, ВИРУСОЛОГИЯ И

ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ

УДК 578.222

ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ CRISPR

У БОРОТЬБІ З ВІЛ

Десятнюк Лілія Борисівна

викладач кафедри медичної та біологічної фізики та інформатики;

Курганський Богдан Вікторович

студент 2-го курсу медичного факультету №1;

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця,

м. Київ, Україна

Актуальність. В 1983 році був відкритий Вірус Імунодефіциту людини

(ВІЛ), яким на сьогоднішній день заражені понад 35 мільйонів людей, а

лікування досі не знайдено. Зараз використовується лише терапія, що базується

на інгібуванні ферментів вірусу, що ніяк не впливає на ДНК вірусу, вбудоване в

геном людини. Нова система CRISPR/Cas9 створює перспективу видаленню

гену ВІЛ з геному, та лікуванню цієї хвороби.

Мета роботи. Здійснити теоретичний аналіз відомостей про технологію

CRISPR. Дізнатися переваги, недоліки та перспективи.

Матеріали і методи. Теоретичний, проблемно-орієнтований аналіз

наукової літератури та інформаційних джерел.

Результати досліджень. Аналізуючи наукові джерела ми дізнались такі

дані:

CRISPR/Cas9 – це технологія редагування генома, яка була відкрита ще

30 років тому у бактерій, а потім у архей[1]. Спочатку в геномі цих організмів

було знайдено ділянки ДНК, що повторювались та були розділені

34

спейсерами[4]. Поблизу цих повторів знаходились гени білків, що розплітали та

розрізали ДНК(gas-гени). Ці ділянки ДНК гомологічні протоспейсерам ворогів

бактерій[3]. Cas-білки з’єднуються з РНК, що комплементарні ділянці

чужорідного гена. Ця РНК – «копія» шкідника, з яким Cas-білок шукає самого

шкідника. Виявивши його – розрізає[5].

Далі, вчені почали активно досліджувати цю систему, адже, якщо

об’єднати Cas9 з потрібною РНК, то можна розрізати потрібну ділянку геному,

запустивши в клітині систему репарації, що буде видаляти цю частину або

робити різні вставки, а при наявності ділянок для вставки, є шанс отримати

правильний за формою геном. Це означає, що ми зможемо лікувати генетичні

захворювання, рак і так далі. Але треба розібратись, як CRISPR/Cas9 допоможе

позбавитись від ВІЛ.

ВІЛ (збудник СНІДу) – відноситься до роду лентивірусів сімейства

ретровірусів, генетична інформація якого представлений двома копіями

одноланцюгової РНК, що на обох кінцях має довгі кінцеві повтори[6].

Життєвий цикл вірусу. Спочатку вірус заражає клітини імунної

системи, клітини лімфоїдної тканини та інші. Потім РНК вірусу

перетворюється в провірусну ДНК, яка вбудовується в геном людини.

Інформація з цієї ланки зчитується та збираються нові віруси, що уражають

нові клітини. Вірус постійно мутує, тому наш імунітет не може його

спіймати[7].

Сучасна антиретровірусна терапія ґрунтується на пригніченні

гормонів, які забезпечують злиття вірусу з клітиною, та значно ускладнює

життя вірусу. Але все ж ВІЛ залишається в організмі людини, так як цей метод

ніяк не впливає на ДНК вірусу у нас в геномі. Також зустрічаються випадки

серйозних побічних ефектів або стійкість до терапії[8].

Навіть під час прийому цих препаратів, вірусні гени можуть зчитуватися

на деякому рівні, що викликає ускладнення у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією, а при

припиненні – вірус скоріше за все «активізується». Видалити ці ланки в

перспективі, дає можливість технологія CRISPR/Cas9, якщо вона буде

35

розпізнавати ділянки вірусного генома і їх видаляти. Такий підхід може

призвести до повного позбавлення від ВІЛ-інфекції.

Запропонована система протестована японськими вченими в 2013 році на

культурі клітин людських T-лімфоцитів[7]. В якості мішені вони

запропонували використовувати довгі кінцеві повтори (ДКП) вбудованих

провірусів, а в них – різні ділянки, необхідні для розмноження вірусу.

Триразове внесення в клітини CRISPR/Cas9 знижувало зчитування геному ВІЛу

майже в 3 рази (з 97,8% до 35,5%). Потім аналіз показав, що майже всі клітини

містили в області вірусної ланки різні мутації. Розрізання ДКП з обох кінців,

після триразового внесення системи CRISPR/Cas9, майже у третини клітин

(31,8%) призводило до повного вирізання вбудованої в ДНК ділянки.

Але якщо мішень мутує – система CRISPR/Cas9 не зможе її знайти і

знешкодити. Саме тому, вчені вибрали ділянку ДКП, що містить послідовності

ДНК, фактично однакові у всіх підвидів ВІЛ.

Недоліки. Однією з головних проблем цього методу залишається його

невисока ефективність. Досить часто для роботи зі зміни однієї ділянки

витрачається багато часу і коштів, але ці дії не дають100% результату.

Ще одна, досить важлива проблема – руйнування ділянок ДНК, схожих

на цільову послідовність, які можуть торкнутися гена, навіть якщо ми не хотіли

його змінювати. Ця проблема зникне, якщо завчасно вибирати послідовність,

що трапляється нам тільки в потрібній мішені Cas9. Таким чином, вчені,

підібравши вірну послідовність, не виявили зайвих мутацій після застосування

CRISPR/Cas9[9].

Підвищити специфічність можливо також шляхом направлення Cas9 до

двох близько розташованих ділянок гена, розрізаючи в них одну ділянку ДНК в

першій мішені, другу – у другій. Відповідь буде аналогічною[10]. Також

ведуться дослідження в напрямку контролю цієї системи, щоб мати можливість

її вимкнути і вона не працювала постійно.

Існує також суттєва проблема доставки системи до кожної клітини. Як це

зробити на рівні багатоклітинного людського організму? Доставка за

36

допомогою вірусів, що не являються хвороботворними, а працюють як

«кур’єри»[11] – один з методів усунення цього недоліку. При розробці такої

терапії варто також враховувати, що віруси містяться в усіх клітинах організму,

а в деякі не так просто проникнути.

Висновки. Подальші дослідження й удосконалення технології

CRISPR/Cas9 можуть допомогти у боротьбі з Вірусом Імунодефіциту Людини

та пов’язаних з ним захворюваннями і ускладненнями. Проте ці «ліки»

з’являться не сьогодні, не завтра і можливо навіть не через декілька років, адже

багато чого ще потрібно дослідити, вивчити та вдосконалити, аби мати

повноцінну методику лікування даної хвороби. Зокрема існує не мало проблем,

що можуть завадити лікуванню або навіть нашкодити людському організму.

Список літератури

1. CRISPR-системы: иммунизация прокаріот – Режим доступу: [https:

//biomolecula.ru/ articles/ crispr-sistemy-immunizatsiia-prokariot];

2. Немудрый А.А., Валетдинова К.Р., Медведев С.П., Закиян С.М.

(2014).Системы редактирования геномов TALEN и CRISPR/Cas – инструменты

открытий, 20–42;

3. Jusiak B., Cleto S., Perez-Piñera P., Lu T.K. (2016). Інженерно-синтетичні

схеми генів у живих клітинах за технологією CRISPR.Trends Biotechnol, 535–

547;

4. Wright A.V., Nuñez J.K., Doudna J.A. (2016). Біологія та застосування систем

CRISPR: використання набору інструментів природи для інженерії геному

клітини, 29–44;

5. Cavanagh P. and Garrity A. (2014).CRISPR/Cas9 – Режим доступу:

[https://sites.tufts.edu/crispr/]

6. СНІД: як ВІЛ руйнує нашу імунну систему – Режим доступу:

[https://biomolecula.ru/articles/spid-kak-vich-razrushaet-nashu-immunnuiu-sistemu]

7. Ebina H., Misawa N., Kanemura Y., Koyanagi Y. (2013).Використання системи

CRISPR/Cas9 для порушення латентного вірусу ВІЛ-1;

37

8. Saayman S., Ali S.A., Morris K.V., Weinberg M.S. (2015). Терапевтичне

застосування технологій CRISPR/Cas9 для ВІЛ, 819–830;

9. Khalili K., Kaminski R., Gordon J., Cosentino L., Hu W. (2015). Стратегії

редагування геному: потенційні інструменти для викорінення ВІЛ-1/СНІДу,

310–321;

10. Наномеханика для адресной доставки лекарств – насколько это реально?

– Режим доступу: [https://biomolecula.ru/articles/nanomekhanika-dlia-adresnoi-

dostavki-lekarstv-naskolko-eto-realno]

УДК: 616.411-007.61:616.36-007.61-002-004

НАРУШЕНИЯ ИММУНОРЕЗИСТЕНТНОСТИ ПРИ

ВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИИ, АССОЦИИРОВАННОЙ СО СТРУКТУРНО-

ФУНКЦИОНАЛЬНЫМИ ИЗМЕНЕНИЯМИ ТИМУСА И СЕЛЕЗЕНКИ

Климова Елена Михайловна

д.б.н., профессор

Кордон Татьяна Ивановна

к.б.н., с.н.с.

Дроздова Лариса Анатольевна

к.б.н., с.н.с.

Мережко Ольга Сергеевна

м.н.с.

Быченко Екатерина Алексеевна

м.н.с.

ГУ «Институт общей и неотложной хирургии

им. В.Т.Зайцева НАМН Украины»,

г. Харьков, Украина

Введение. Во всем мире возросла частота инфекций, вызванных

вирусами герпетической группы, которые обладают тропностью к различным

38

органам и тканям человеческого организма [1, 2]. Вирусное инфицирование

органов и тканей вызывает их функциональные и структурные нарушения,

вследствие чего происходит изменение антигенных свойств собственных

клеток и тканей [3]. Одной из причин снижения общей иммунорезистентности,

способствующей проникновению и размножению вирусов в организм, является

нарушение барьерной функции фагоцитирующих клеток с последующим

развитием воспалительных реакций, при которых происходит активация

сигнальных путей индукции провоспалительных цитокинов [4].

Для выбора тактики лечения, профилактики и мониторинга состояния

больных со спленомегалией на фоне цирроза печени, осложненного портальной

гипертензией и для профилактики рецидивов местно-распространенных тимом,

формирующихся у больных с миастенией в случае тимэктомии необходимо

учитывать все звенья патогенеза этих грозных заболеваний.

Целью данного исследования было определение иммунологических

нарушений и наличия аутоиммунного компонента при миастении на фоне

местно-распространенных тимом и гепатоспленомегалии в различных

возрастных группах для обоснования персонифицированного лечения.

Материалы и методы. Обследовали категорию пациентов с местно-

распространенными тимомами (n= 55) на фоне миастении, которых разделили

на группы: младшая возрастная группа – 25 человек возрастом от 17 до 35 лет

(группа I) и старшая возрастная группа - 30 человек возрастом от 55до 72 лет

(группа II).

Обследовали категорию пациентов с гепатоспленомегалией, осложненной

редицивирующими кровотечениями из ВРВ пищевода на фоне портальной

гипертензии (n= 44), которых также разделили на две возрастные группы: 24

пациента возрастом от 19 до 35 лет (группа III) и 20 человек возрастом от 55 до

72 лет (группа IV).

Исследовали вирусную персистенцию, фагоцитарную активность

нейтрофильных гранулоцитов периферической крови, содержание

провоспалительных цитокинов – интерлейкина-6 (ИЛ-6), фактора некроза

39

опухолей-α (ФНО-α), противоспалительного интерлейкина-10 (ИЛ-10), наличие

аутоантител к тромбоцитам и антинуклеарных антител (ANA).

Результаты и обсуждение. При исследовании вирусной персистенции у

пациентов с тимомой на фоне миастении выявили высокий титр антител к

цитомегаловирусу, максимально высокой частота встречаемости была в

старшей возрастной группе и составляла 100%. У пациентов с

гепатоспленомегалией на фоне портальной гипертензии, осложненной

рецидивирующими кровотечениями из ВРВ, было выявлено наличие:

цитомегаловируса - у 30,5% , вируса Эпштейна-Барра - у 25%, вируса гепатита

В – у 2,7% , вируса гепатита С – у 25%.

У молодых пациентов с тимомами способность нейтрофилов

периферической крови к хемотаксису и адгезии не выходила за пределы

референтного интервала, о чем свидетельствуют значения ФИ – (81,71±8,5)%.

Отмечено незначительное повышение ФЧ (количества поглощенного антигена)

– 4,2±0,4. У пожилых пациентов данной группы выявлена негативная супрессия

фагоцитоза нейтрофилов, что выражалось в снижении данных показателей: ФИ

– (56,8±7,1)%, ФЧ – 1,9±0,6.

У молодых пациентов с гепатоспленомегалией (группа ІІІ) выявили

недостаточность фагоцитарной активности нейтрофилов, что выражалось

снижением ФИ до значения (62,8±4,3)% при референтной величине

(85,5±4,2)%, снижением ФЧ до значения (2,99±0,2) при референтном (3,25±0,4),

и ИЗФ - до (0,92±0,07) при референтном значении (1,15±0,07). У пожилых

пациентов показатели функций хемотаксиса и адгезии нейтрофилов

периферической крови были достоверно выше, чем в группе молодых

пациентов – ФИ равнялся (88,1±5,6)%, ФЧ – (3,92+0,2); ИЗФ – (1,07±0,1).

Высокоактивные медиаторы нейтрофилов способствуют увеличению

проницаемости сосудов и миграции лейкоцитов, а так же стимулируют выход

биологически активних веществ из других клеток, включая интерлейкины [5, с. 73].

У пациентов с тимусзависимой миастенией на фоне тимом концентрация

провоспалительного ИЛ-6 и противовоспалительного ИЛ-10 была повышена в

40

обоих возрастных группах. Содержание ФНО- было повышено только у

молодых пациентов.

У пациентов со гепатоспленомегалией концентрация ИЛ-6 была 20-

кратно повышена у молодых пациентов, и в 6 раз у пациентов старшей

возрастной группы. При этом содержание провоспалительного цитокина ФНО-

умеренно повышено в обоих возрастных группах.

Зачастую заболевания печени сопровождаются спленомегалией, для

которой характерно повышение секвестрации тромбоцитов в селезенке. У всех

пациентов с гепатоспленомегалией отмечали тромбоцитопению разной степени

выраженности. У молодых пациентов содержание тромбоцитов в

периферической крови составило (115,5±22,5)·109/л. У пациентов старшей

возрастной группы содержание тромбоцитов соответствовало значению

(152,5±40,6)·109/л. Как известно, одним их факторов, обуславливающих

развитие тромбоцитопении, является действие антитромбоцитарных антител. В

группе пациентов с циррозом печени АТ к тромбоцитам выявляли у 50%

молодых пациентов и у 75% пациентов старшей возрастной группы.

При исследовании антинуклеарных аутоантител (ANA) у пациентов с

миастенией на фоне тимомы было показано их наличие только у пациентов

старшей возрастной группы. Выявленный спектр преимущественно включал

ANA к структурам, участвующим непосредственно в митотическом делении

клеток - к цетромерам, к цетромерному белку F, центросомному белку

ахроматиновго веретена NuMa, что оказывает прямое действие на течение

пролиферативных процессов, процессы репарации и регенерации в тканях,

том числе в синапсах и тимусе. По данным Fritzler M.J. наличие ANA к

центромерному белку F является маркером малигнизации [6], что может быть

патогенетическим фактором при формировании местно-распространенных

тимом. Так же были выявлены ANA к белкам цитоскелета - цитокератинам и

тропомиозину. Исследование антинуклеарных антител у больных с

гепатоспленомегалиями показало их присутствие в сыворотке крови у 71,8 %.

Среди них пациенты младшей возрастной группы составили 14,6 %. У них

41

были выявлены антитела гистидил-тРНК-синтетазе, которая участвует в

запуске или замалчивании воспалительного ответа, контроле процессов

апоптоза и стресс-ответов с риском развития онкопроцесса, а так же в

усилении и подавлении иммунного ответа, двухцепочечной ДНК, гистонам и

нуклеосомам, к тропомиозину. Пациенты старшей возрастной группы с

наличием АNA составили 57,1%. В этой подгруппе был выявлен широкий

спектр специфичностей антиядерных антител: к гистидил-тРНК-синтетазе,

тельцам Кахаля, иозинмонофосфатдегидрогеназе 2, митохондриям,

двухцепочечной ДНК, F-актину, белкам SS-B/La, растворимым ядерным

рибонуклеопротеидам SS-A/Ro, волокнам митотического веретена, а так же к

ламинам - фибриллярным белкам, обеспечивающим структурную функцию и

регуляцию транскрипции в ядре клеток.

Выводы. Наличие инфекционных антигенов в организме стимулирует

реакции фагоцитоза, которые в свою очередь продуцируют различные

цитокины, регулирующие пролиферацию, дифференцировку и активацию

клеток иммунной системы. Нарушение баланса цитокинов может вызвать

аутоагрессивные реакции иммунной системы.

Список литературы

1. Шарова И.Н., Яшина Н.В. Герпесвирусные заболевания человека. М., 2007.

С. 1–43.

2. Каражас Н.В., Малышев Н.А., Чешик С.Г. и др. Герпесвирусная инфекция:

Метод. рек. М., 2007. С. 3-5.

3. Климова Е.М., Бойко В.В., Криворучко И.А. и др. Персистирующая вирусная

инфекция, сывороточные антитела и хромосомная нестабильность при

миастении // Клінічна хірургія. – 2000. - №7. – С. 14-16.

4. Бойко В.В., Климова Е.М., Кудревич А.Н. Лечение миастении с учетом

иммунофизиологических фенотипов. – Харьков: Издательство Шейниной

Е.В., 2008. – 424 с.

42

5. Чеснокова Н.П., Невважай Т.А., Морозова О.Л., Моррисон В.В., Барсуков

В.Ю. Воспаление: этиология, патогенез, патогенетическое обоснование

принципов терапии. – Саратов: Издательство Саратовского медицинского

университета, - 2008. – 120 с.

6. Fritzler M. Challenges to the use of autoantibodies as predictors of disease onset,

diagnosis and outcomes //Autoimmunity Reviews. 2008. V.7 (8). Р. 616 – 620.

43

НЕОНАТОЛОГИЯ,

АКУШЕРСТВО И ГИНЕКОЛОГИЯ

IMPLEMENTATION OF PLASMAPHERESIS ON THE ANTIOVARIAN

ANTIBODIES LEVEL IN WOMEN WITH INFERTILITY ACOSSIATED

WITH ENDOMETRIOSIS BEFORE IN VITRO FERTILIZATION

Bakun Oksana

PhD of the obstetrics and gynecology department

Higher state educational institution of Ukraine

“Bukovinian state medical university”, Chernivtsi, Ukraine

Basaraba Orysia

Student of the 6 course

Higher state educational institution of Ukraine

“Bukovinian state medical university”, Chernivtsi, Ukraine

Introduction. The fact of the autoantibodies emergence that is, antibodies against

their own antigens - components of various tissues of the organism is not peculiar to the

normal organism, since there is a danger of uncontrolled self-destruction of its own

tissues without obvious causes and even its complete death [1, p.56]. Therefore, the

appearance of antibodies to their own antigens is blocked. But we can’t completely deny

the physiological role of developing antibodies against their own autoantigens which

would not be quite correct [2, p.99]. The emergence of antibodies against the damaged

ones as a result of any cause of its own cells plays in some degree a sanogenic role, since

it allows them to be removed more quickly from the body [3, p.45].

But according to some authors, these facts do not exclude the fact that such

"healthy" individuals in whom the autoantibodies are detected are sooner or later

candidates for the appearance of the corresponding autoimmune diseases, since the

latter manifest themselves only after accumulation of a certain critical number of

antibodies in accordance with the law of the transfer of quantity in quality [4, p.88]

44

Anti-ovarian antibodies damage various ovarian structures, including cell

surfaces of the skin, yellow body, oocytes (eggs) and separate cells in the interstitial

ovaries. Autoimmune oophoritis with lymphocytic infiltrates, cystic and atresia of

follicles have been described [5, p.79]. Antiovarian antibodies are found in 22,7% of

women with primary infertility and 37,5% with secondary infertility included in the

program of extracorporal fertilization [6, p.71].

Some authors pointed to the association of anti-ovarian antibodies with

endometriosis and subsequent failures with implantation of embryos. The study of

anti-ovarian autoantibodies in patients with ovarian insufficiency against the

background of normal levels of gonadotropins, prolactin and androgens shows that

the incidence of autoimmune oophoritis among such women varies from 19,2% to

31,5%.

The aim. To study the determination of antiovarian antibodies (AOA) level in

infertile women at the preparatory stage to in vitro fertilization.

Materials and methods. We examined 30 women who were divided into the

following groups:

• Control - 10 reproductively healthy women, who had a birth in the history (from 1 to 3);

• The main - 20 women with infertility of tube origin that were included in the in

vitro fertilization program.

The study was performed in Bukovinian state medical university and Centre of

Reproductive Medicine.

Along with the definition of anti-ovarian antibodies, the determination of

hormonal homeostasis, indicators of nonspecific and specific immune defense,

ultrasound of the pelvic organs were performed.

The determination of anti-ovarian antibodies was carried out using the

immunosorbent assay of Bioserv Ovari-Antibodi-ELISA for the determination of

autoantibodies directed against ovarian antigens in blood serum. This analysis is

based on an indirect solid-phase method. Statistical processing was performed using

the STATISTICA-5.5 A software package (StatSoft, Inc., USA). The reliability of the

difference (p <0,05) was determined using Student's t-criterion.

45

Results and discussion. The average age of women in the main group was not

significantly different from the age of the control group patients, these rates were

30,4 ± 0.4 and 33,6 ± 0.6 years respectively (p> 0,05). In the main group, the number

of women with menstrual irregularities was significantly higher (53,9 ± 3,4% versus

26,9 ± 2,9%).

Chronic salpingophoritis is observed in the main group of 12 people, which

corresponds to 60 ± 3,7%, whereas in the control group this figure is 2, corresponding

to 20 ± 1.2%. Significant prevalence of women with chronic salpingophoritis in the

main group indicates the possibility of autoimmune salpingophoritis in this group of

patients. From the anamnesis of the TORCH infection study it is shown that in the

main group, the Herpes simplex virus was observed in 8 patients, which was 40 ±

1,2%. From the same table, the detection rates of Cytomegalovirus in the main group

were 7 patients, which corresponds to 35 ± 0,9%.

Indicators of the positive results of the Chlamydia screening in the main group,

were 7, which, in percentage terms, was 35 ± 0,9%. As shown in the same table, the

data of Ureaplasma detection were 4, corresponding to 20 ± 0,8%. Mycoplasmosis

and Trichomoniasis were not detected in the main group, and Toxoplasma, in the

same group, was determined in 10 people, which is 50 ± 0,9%. Candida Fungi were

detected in 3 patients in the main group, which is 15 ± 2,3%.

Compared to the control group, the herpes simplex virus was not detected.

Cytomegalovirus was detected in one female control group, which was 10 ± 0,1%

and compared with the main group is significantly lower. Toxoplasma was detected

in 1 female control group, which was 10 ± 0,1% percent - 10 times less than in the

main group. Candida Fungi were found in one woman, which was 10 ± 0,1%, which

is 3 times less than in the main group.

In the control group, the level of anti-ovarian antibodies was 7,1 ± 0,9, and in

the main group-4,1 ± 0,5, which is 1,7 times less than in the control group.

Reduction of the level of anti-ovarian antibodies in patients of the main group

was marked by the fact that the obstetric and gynecological history was burdened

46

with this group and manifested itself in the presence of chronic salpingo-oophoritis,

artificial abortions.

Plasmapheresis was conducted prior to the in vitro fertilization program.

Before- and after the plasmapheresis, the level of anti-ovarian antibodies in the blood

of patients with infertility of tubal origin was determined. In the group of women

undergoing plasmapheresis, there were women with positive and negative results of

IVF. A group of patients with positive results was 10 women, representing 50,0% of

all women in the second subgroup. The second subgroup of patients with negative

results was 8 women – 40,0% of all women in the second subgroup. 10,0% of all

patients in the second subgroup were women whose results of artificial insemination

were unknown for one reason or another.

A group of patients who did not undergo plasmapheresis, consisted of 38

women, who had positive and negative results of artificial insemination. The group of

patients with positive results was 15 women, representing 39,4% of the total number

of people in this subgroup. Another group of patients with negative results was 16

women, which is 42.1% of the total number of people in this subgroup. The number

of patients whose results of artificial insemination are unknown for some unknown

reason is 7 women, which in the percentage is 18,4.

The second subgroup of the main group was mainly women with more

burdened obstetric and gynecological anamnesis. For example, out of four women

with positive results of artificial insemination, two went through the program for the

first time, and the other two - repeatedly, twice and thrice.

The treatment group consisted of 20 women, the level of anti-ovarian

antibodies in them was 4.1 ± 0.4 IU / ml. In the process of preparation for the IVF,

the group was divided into 2 subgroups. In subgroup 1, after the traditional

preparation for IVF, the level of anti-ovarian antibodies was 4.6 ± 0.8 IU / ml, which

is slightly more than the level of antibodies before the preparation. In 2 subgroups,

the level of anti-ovarian antibodies after our proposed preparation with the inclusion

of plasmapheresis to IVF was 3,2 ± 0,5 IU / ml, which is 1,3 times less than before

the preparation.

47

Consequently, after plasmapheresis, the increased level of anti-ovarian

antibodies sharply decreases, indicating its effectiveness and the possibility of use in

the program for IVF preparation.

Conclusions.

1. Anti-ovarian antibodies are present in both reproductively healthy women and in

patients with infertility;

2. The level of anti-ovarian antibodies can be both increased and reduced, depending

on the pathological process that caused infertility. And in both cases this fact can

testify to infertility;

3. After plasmapheresis, the increased level of anti-ovarian antibodies sharply

decreases, indicating its effectiveness and the possibility of use in the program for for

IVF preparation.

References

1. D. T. Baird, G. Benagiano, J. Cohen. Physiopathological determinants of human

infertility. Human Reproduction Update,2002; 8 (5): 435–447.

2. I. T. Chilcott, R. Margara, H. Cohen. Pregnancy outcome is not affected by

antiphospholipid antibody status in women referred for in vitro fertilization. Fertility

and Sterility. 2000; 73 (3): 526–530.

3. N. Gleicher. Antiphospholipid antibodies (aPL) affect in vitro fertilization (IVF)

outcome. American Journal of Reproductive Immunology. 2001; 46 (5): 330–331.

4. C. A. Byersdorfer, G. G. Schweitzer, and E. R. Unanue. Diabetes is predicted by

the β cell level of autoantigen. Journal of Immunology. 2005; 175 (7): 4347–4354.

5. T. Forges, P. Monnier-Barbarino, G. C. Faure, and M. C. Béné. Autoimmunity

and antigenic targets in ovarian pathology. Human Reproduction Update. 2004; 10

(2): 163–175.

6. A. S. Bats, P. M. Barbarino, M. C. Bene, G. C. Faure, and T. Forges. Local

lymphocytic and epithelial activation in a case of autoimmune oophoritis. Fertility

and Sterility. 2008; 90 (3): 849 –859.

48

COURSE OF POSTNATAL PERIOD IN WOMEN WITH HYPOGALACTIA

USING PHYTOMEDICATIONS

Bakun Oksana

PhD of the obstetrics and gynecology department

Higher state educational institution of Ukraine

“Bukovinian state medical university”, Chernivtsi, Ukraine

Skovorodina Yulianna

Student of the 6 course

Higher state educational institution of Ukraine

“Bukovinian state medical university”, Chernivtsi, Ukraine

Introduction. The unique feature of breast milk lies in the fact that it is the

healthiest, optimally balanced by nature food easily digested. It meets all nutritional

and energetic needs of an infant to the full from its birth till no less than 5-6 months

without any food supplements. Among numerous problems of breast deeding the

most frequent one is mother’s complaint of not having sufficient amount of milk.

Hypogalactia is a condition of decreased secretory activity of mammary glands in

lactational period [1, p.65; 5, p.66]. Primary and secondary hypogalactias are

distinguished. Primary one is conditioned by anatomical and functional peculiarities

of mammary glands as well as by mother’s severe diseases associated with

extragenital pathology (diabetes mellitus, diffuse toxic goiter), occurs rarely, only in

4-10% of women. Cases in which medicamental methods activating and stimulating

labor activity (estrogens, prostaglandins, oxytocin) are used in pregnant or lying-in

women belong to the latter. Later on, women-in- childbirth who took these

preparations had no lactation at first hours or days after labor or lactation appeared in

later periods and was insufficient [3, p.95; 6, p.32].

Secondary hypogalactia can be caused by complicated pregnancy, labor and

postnatal period (late gestosis of pregnant, anemia of pregnancy, uterine

hemorrhages, oth.,). Secondary hypogalactia is mostly a temporary condition [2,

p.67]. Whereas at primary hypogalactia chances for treatment are limited, at

secondary hypogalactia it is possible to recover lactation in treated timely. The reason

49

that caused hypogalactia should be found out to this aim [4, p.86]. A special group of

women can be distinguished according to the development of primary hypogalactia –

these are the women who underwent Cesarean section. Early hypogalactia is singled

out as to the time of its occurrence. It appears during first 10 days after labor. Late

hypogalactia occurs 10 days after.

The aim of this work was to study special features of clinical course of

postnatal period and investigate the effect of “Shirafza” phytomedication on lactation

in women in childbirth with a decreased lactational function.

Material and methods. 60 women in childbirth have been examined who were

divided into two groups: I main group – 30 women with a decreased lactational

function. II – control group – 30 women in childbirth with a preserved lactational

function. Life history, somatic and gynecologic diseases in the history, special

features of menstrual and reproductive functions, the course of pregnancy, labor and

postnatal period have been studied in all women. In newborns there were determined:

condition at birth, evaluation by Apgar’s scale, primary loss of body-weight and the

degree of its recovery by the fourth-fifth day of life, peculiarities of the course in

early postnatal adaptational period. Lactational function in women was evaluated on

the fourth-fifth day of postnatal period on the basis of clinical examinations of the

woman in childbirth, day amount of milk that is produced, food supplements of

mixtures to the infant’s feeding and indeces of weight loss and its restoration during

first four-five days after birth. Normal lactation was regarded a condition without

food supplements, when maximum weight loss was no more than 6%, restoration of

initial weight no less than 95% during early neonatal period. Statistical processing of

the data was performed on a personal computer IBM by means of statistical

programme EXCEL making use of variational statistical methods. Authenticity of

special features was established by means of Student’s t-criteria. Differences of

indeces were regarded authentic at value of p<0,05.

Results and discussion. At the age examination it was determined that the

majority of women in childbirth were from 19 till 30: in the main group – 25

(83,3%), in the control – 21 (70%)(p>0,05). Average age of women in labor didn’t

50

differ for a fact (25,8±4,2 and 25,1±4,1 of a year correspondingly), A high frequency

of somatic pathology has been found out: in the main group – in 22 (73,3%), in the

control – in 12 (40%) of women (p<0,05). Thus, diseases of cardio-vascular system

were registered twice more often in 8 (26,6%). Besides, in the women of the main

group there was observed a clear tendency to the increase in frequency of respiratory

system diseases in 5 (16,6%), urinary excretive system diseases in 11 (36,6%),

diseases of gastrointestinal tract – in 9 (30%). More often there were registered acute

respiratory infections – in 4 (13,3%). Gynecological diseases in the anamnesis are

regarded a factor of risk for disorders in the reproductive system which causes

hormonal disturbances, failure of childbearing function with further complications of

postnatal period and also affects formation and duration of lactation. At the same

time menstrual function disorders were really more often in the main group – 21

(70%) womem in comparison with the control group – in 4 (13,3%) (p<0,05). In the

main group in the structure of menstrual function disorders attention was drawn to the

predominance of such nosologic forms as dysmenorrheal – in 5 (16,6%),

polymenorrhea – in 2 (6,6%), irregular menses – in 12 (40%) women. Only in the

main group in the anamnesis there were revealed such disorders as late menarche – in

1 (3,3%) (p<0,05), hypomenstrual syndrome – in 1 (3,3%) patient.

When analyzing obstetrical anamnesis it should be noted that every third

woman in childbirth both in the main and control groups had artificial abortions in

the life history: 11 (36,6%) and 9 (30%) correspondingly. Every second woman in the

main group (16, 53,3%) had indications in the anamnesis of incompetent pregnancy

mostly due to spontaneous abortions – in 12 (40%) and premature delivery – in 3

(10%). An uncomplicated course of postnatal period was registered significantly

more seldom in the main group of lying-in women – in 4 (13,3%)(p<0,05) than in the

control group – in 16 (53,3%). A normal course of postnatal period in the main group

was observed in 4 women (13,3%) in the control – in 16 (53,3%). Incompetent

pregnancy in the anamnesis as a factor causing hypogalactia was registered in 53,3%

women from the main group. In the majority of women in labor from the main group

having hypogalactia there was a thread of abortion – 14 (46,6%), gestosis – in 10

51

(33,3%), anemia – in 27 (40%); placental insufficiency in 12 (40%), in the control

group – in 16,6; 3,3;53,3 and 6,6% cases correspondingly. The most serious intranatal

factors for disorders of lactational function after labor were anomalies of labor

activity and blood loss over 500 ml that were registered in both groups with almost

similar frequency. The formation of lactation during first 5 days after labor is

influenced by the woman’s somatic health condition, her obstetrical-gynecologist

status, obstetrical complications which were registered more frequently in women

from the main group that’s why we have suggested recovery of lactational function in

this group of patients by means of “Shirafza” phytomedication, that is a natural

method of high quality based on vegetable raw material which due to complex effect

on the woman’s organism stimulates all stages of lactation, prevents problems of

overweight in feedings mothers and rise of glucose level in blood. The preparation

was taken by women from the main group because they complainted mostly of

insufficient milk production. The preparation was-taken from the 4-th day of

postnatal period by 1 capsule three times a day. 25 women-in labor (83,3%)were

marked down to increase the volume of milk on the 5-6th day of the intakes as well as

to improve milk quality which manifested inself in the absence of dry “swaddling

clothes” syndrome, the baby was actively sucking mother’s breast, the woman in

childbirth felt the rush of milk, the infant didn’t cry of began to gain weight actively.

As one of the reasons for secondary hypogalactia was nipple cracks found in 11

(36,6%) women in the main group and 4 (13,3%) – control group who mainly

complainted of the pain in the nipples – so this group of women was recommended to

use “Kalendit-E” cream, a natural preparation from pot-marigold (Calendula) and

echinocea medical extractions. “Kalendit-E” stimulates tissue granulations, prevents

from staphylococcus and streptococcus infections, hinders the development of

inflammatory processes and finally-accelarates healing of cracks. In this way, already

on the following day there were evidences of pain relief and adhesions of cracks in 10

women from the main group and 3 from the control one.

52

Conclusions.

1. Women in childbirth show a high frequency of complications in postnatal period

(73,3%), that is significantly higher than the analogous index in the control group

(40%)

2. Usage of “Shirafza” preparation contributes to the improvement of lactational

function in women in childbirth already on the 5-th day of postnatal period.

3. “Kalendit-E” preparation in woman in labor releases painful syndrome and makes

for the adhesion of cracks in the nipples.

References:

1. Бойко В.І., Бабар Т.В. Тактика ведення лактації в разі інтраамніального

інфікування // Здоровье женщины.-2011.-Т.57,№1.-С.102-103.

2. Конь І. Я., Сорвачева Т. І., Фатєєва Е. М. і співавт. Сучасні принципи і

Методи вигодовування дітей першого року житт я (методичні рекомендації).-

К.,2010.- С.28.

3. Марушко Ю.В., Московенко О.Д. Особливості вигодовування дітей першого

року життя, які проживають в м. Києві // Функціональні розлади травлення у

дітей раннього віку, їх профілактика та лікування. Мат. Наук.-практ. конф. з

міжнар. Участю.- К., 2006.-С.23-26.

4. Медведь В. И., Викторов А.П. Медикаментозная терапия и лактация //

Лікування та діагностика.-2001.-№2.-С.54-58

5. Місник В.П., Марушко Т.Л., Отт В.Д. Особливості динаміки нутрітивного

статусу дітей перших місяців життя // Мат.IV конгресу ненатологів України

«Актуальні питання неонатології».-К.-2006.-С.94.

6. Мойсеєнко P. О., Тутченко Л. І., Отт В. Д., Марушко Т. Л. Ведення лактації

та грудного вигодовування: Посіб. для мед. працівників системи охорони

здоров’я матері і дитині. - К.: МОЗ України, 2010. – С.57.

53

CORELLATION OF SOME HORMONES IN THE BLOOD WOMEN WITH

ENDOMETRIOSIS WHICH ASSOCIATED WITH INFERTILITY

Bakun Oksana

PhD of the obstetrics and gynecology department

Higher state educational institution of Ukraine

“Bukovinian state medical university”, Chernivtsi, Ukraine

Zakharkiv Nadia

Student of the 6 course

Higher state educational institution of Ukraine

“Bukovinian state medical university”, Chernivtsi, Ukraine

INTRODUCTION

Most authors consider that the products lutropina (LH) and folitropin (FSH) is

different types of cell functional activity which is controlled by a common releasing

hormone [1, p.56].

Despite the existence of a general stimulator of the hypothalamic gonadotropin

products, the degree of response of the pituitary to effect uniform for LH and FSH [2,

p. 132; 3.p.45]. These differences are found in the analysis of the dynamics of

gonadotropin secretion during the menstrual cycle. The secretion of FSH are known

to actively growing at the beginning of the menstrual cycle, so that the value of the

basal secretion of the hormone in the early foliculin phase of the cycle several times

higher than that in the luteal phase [4, p.99]. In preovulation period under the

influence of higher concentrations of estradiol concentration of FSH falls, then there

ovulatory hormone release. In contrast, FSH, LH secretion increases slightly at the

beginning of the cycle and is virtually identical to the luteal phase [3, p.69]. One of

the reasons disorders inducing folliculogenesis in vitro fertilization programs are

spontaneous LH secretion peak, accompanied by accelerated maturation of oocytes

and consequently the start of luteinization before the estimated time of ovulation [5,

p.27; 6, p.59]. This may be accompanied by the abolition treatment cycle due to the

inability of oocyte insemination or embryo transfer rejection of due to their possible

morphological defects [1,p.77; 3, p.72; 7, p.49].

54

THE AIM

The aim of our study was to examine the concentration of pituitary hormones

in the blood of women with endometriosis associated with infertility.

MATERIALS AND METHODS:

For the purpose of the research we have conducted a special study of protein

(lutropin - LH, folitropin -FSH) hormones level in the blood plasma of women with

endometriosis associated with infertility, which formed the main group of 20 people.

Similar studies of protein hormones level were performed in the control group, which

made somatically healthy women of reproductive function preserved, whose age

corresponded to the age of patients of the main group.

In the study (women with infertility ) and control groups conducted a special

study of protein (lutropin – LH, folitropin -FSH) hormones level in the blood plasma

of 2-3-day menstrual cycle - basic and on the day of the puncture of ovarian

stimulation cycle in superovulation. The level of hormones measured by ELISA

using a set of reagents for quantitative ELISA determination of hormones in blood

serum:

- "IFA gonadotropin-FSH";

- "Gonadotropin-LH ELISA."

The value of P (authenticity difference) was determined by Student's table-

Fischer. Differences between contrasting averages were considered significant at P

<0.05.

RESULTS AND DISCUSSION:

The results that we obtained in the study of basic hormones are presented in

table 1.

Analized the results of our research are presented in Table 1 stated that women

with endometriosis associated with infertility 2-3 days of the menstrual cycle

endocrine function of gonadotropocites anterior pituitary did not differ from that of

the control group. This fact appeared to have an additional criteria for the formation

of a main group.

55

LH level at 2-3 second day of the menstrual cycle in women with infertility

different from indicators in the control group slightly. LH to FSH ratio in the study

and control groups was within 0,58-0,63.

According to the literature ratio LH / FSH ranges in healthy women within 1.5-

2.0. In our patients as the control group and the main factor is now slightly below that

can explain the features of the methodology for determining the level of hormones in

blood plasma. We used method of determining the amount of hormone (pg / ml),

while in a number of laboratories measured activity in international units (IU / L).

Changes in hormonal profile in women with endometriosis associated with

infertility and the control group in the study day puncture of ovarian stimulation

superovulation in the cycle shown in Table 2

Attention is drawn to the fact that our patients at an altitude of superovulation

stimulation stated statistically significant reduction in the level of luteinizing

hormone 16,2 ± 5,27 to 1,08 ± 0,06 pg / ml.

This reduction in blood lutropin be explained reciprocal dependence between

synthesis and activity of estradiol vertical luliberin-lutropin-progesterone.

Along the surveyed women was found a slight increase of folitropin of 7,05 ±

0,8 to 10,7 ± 1,16 likely due to circulating levels of outside administered hormone.

Value LH / FSH was respectively: 0.1 stimulated cycle; 2.2 in the control group. This

is quite important because the normal functioning of the ovaries is possible only at a

ratio of LH / FSH 1-1.5.

Reduced secretion of LH in patients with infertility weakens the predecessor

synthesis of steroid hormones. Consequently, reduced production of androgens in the

ovary.

It is known that ovulatory peak corresponded almost 6-fold increase in the

concentration of estradiol. Increased concentrations of estrogen and could be seen as

an incentive to the sharp increase in the secretion of LH and FSH, which appears on

the before of ovulation.

56

But in our studies LH level, on the contrary, decreased FSH and elevated,

suggesting the lack of response to ovarian stimulation, and the possibility of damage

to the follicular unit by chronic inflammation and autoimmune process.

Reducing the concentration of LH in patients with infertility of tubal origin in

folikulin phase of the menstrual cycle and lack of concentration of FSH lead to a

breach of folliculogenesis, ovulation and subsequent rearrangements of secretory

endometrium. This, in turn, may still be one of the causes of infertility. Reducing LH

can be explained by the fact that necessary for secretion of FSH and LH should

pulsing emissions gonadotropin-releasing hormones by hypothalamus is not all

gonadotrophic adenohypophysis receptors connected to one pulse of gonadotropin-

releasing hormone and adenohypophysis cells are able to respond to further release of

gonadotropin-releasing hormone. Due to reduction of LH levels there is blockage of

the functional activity of the ovaries, which may be accompanied by a further decline

in estradiol concentrations in the blood.

CONCLUSIONS

Thus, in patients with endometriosis associated with infertility found

significant disorders of rhythm and secretion of blood gonadotropin hormones that

are proportionate to the degree of severity of the disease. Thus, basal levels of LH

and FSH hardly different from the targets, and the foliculin phase of the menstrual

cycle decreased concentrations of LH to normal levels of FSH background. However,

despite the presence of abnormalities in the secretion of gonadotropin hormones

compensation body's response in this disease provide a state of homeostasis because

ovulation in 2/3 patients retained, while the reproductive function is much impaired.

REFERENCES

1. Smolnykov V.Yu., Fynohenova E.Ya. Эkstrakorporalnoe oplodotvorenye y eho

novыe napravlianyia v lechenyy zhenskoho besplodyia / Pod red. V.Y. Kulakova,

B.V. Leonova. – M., 2000, 91-135

57

2. Эkstrakorporalnoe oplodotvorenye y eho novыe napravlenyia v lechenyy

zhenskoho y muzhskoho besplodyia / Pod red. V.Y. Kulakova, B.V. Leonova. –

M.: MYA, 2000, 781

3. Nazarenko T.A., Durynian Э.R., Zыriaeva N.A. Эndokrynnoe besplodye u

zhenshchyn: dyahnostyka y lechenye. Praktycheskoe rukovodstvo. M., 2010.-80

4. Yavorskaia K.A. Эkstrakorporalnoe oplodotvorenye y eho novыe napravlenyia v

lechenyy zhenskoho y muzhskoho besplodyia / Pod red. V.Y. Kulakova, B.V.

Leonova. – M., 2000., 12., 291-317.

5. Kalynyna E.A. Optymyzatsyia protsedurы эkstrakorporalnoho oplodotvorenyia y

perenosa эmbryona pry syndrome polykystoznыkh yaychnykov. Probl.

reproduktsyy. – 2002. - № 3, 81-83.

6. Leonov B.V., Kulakov V.Y., Fynohenova U.Ya., Kozlova A.Yu., Beliaeva A.A.,

Kuzmychev L.N. Yspolzovanye preparata rekombynantnoho FSH (follytropyna- )

pry lechenyy besplodyia v prohrammakh ЭKO y PЭ. Akush. y hyn.- 2001.-№ 6., 35-

40.

7. Smolnykova V.Yu. Opыt prymenenyia honadolyberyna dyferelyna v prohramme

эkstrakorporalnoho oplodotvorenyia. Hynekolohyia.-2004.-T.6.-№3, 109-111.

58

ПАТОЛОГИЧЕСКАЯ АНАТОМИЯ И

ФИЗИОЛОГИЯ

УДК 616-091+616.43+616.892.32

NEUROMORPHOLOGY OF COGNITIVE DEFICITS IN DIABETES

MELLITUS AND ALZHEIMER’S DISEASE

Volos Liliya Ivanivna,

MD, Professor, Professor of Department of Pathological Anatomy

Danylo Halytsky Lviv National Medical University

Lviv, Ukraine

Mykhaylichenko Tetyana Yevgenivna,

MD, Professor, Professor of Department of Internal Medicine №2

Donetsk National Medical University

Lyman, Ukraine

Introductions. Interconnection between diabetes mellitus (DM) and

Alzheimer’s disease (AD) has recently been the subject of intense care and studying

of experts [1]. DM is associated with an increased risk of cognitive impairment,

dementia and stroke. Patients with diabetes mellitus were twice as likely to develop

AD – a neurodystrophic disease with progression of memory disorders and higher

cortical functions [3]. There are many common pathogenetic mechanisms underlying

both diseases: insulin resistance, micro- and macroangiopathy, inflammation,

oxidative stress, dyslipidemia etc [2]. It is assumed that there is a direct link between

insulin and AD [4]. Insulin is involved in the regulation of β – amyloid synthesis, and

also regulates the phosphorylation of tau protein, which are key factors in the AD

pathogenesis. It has been proved that the level of the insulin in the brain and the

number of receptors to it in persons with AD decreases [5]. The role of synaptic

connections in memory mechanisms on the native culture of hippocampal neurons

before and after the toxic action of amyloid protein (amyloid β-derived diffusible

59

ligands –ADDLs), has been studied in persons with AD. It has been found that this

protein is the cause of rapid and significant loss of insulin receptors on the surface of

neurons with the development of insulin resistance [6]. Some researchers have

supported the idea that AD can be considered as type 3 diabetes [7, 8]. However, a

specific mechanism for the development of AD on the background of high glucose

concentration has not been established. Separate studies have linked type 2 diabetes

with Alzheimer's type dementia. In spite of the established links between type 2

diabetes and AD, the interrelated pathogenetic mechanisms of cognitive impairment

have not been fully explored.

Aim. To identify common neuromorphological changes in type 2 diabetes and

AD that potentially affect cognitive impairment.

Materials and methods. We have performed a clinical-morphological

comparison of outpatient card data, disease histories and autopsy reports of 11 cases

of type 2 diabetes and 15 observations of AD. The average age of patients with AD

before the onset of the disease was 59.3±6.1 years old, and the average age of

patients with diabetes was 51.6±3.4 years old. As a control group, the brain of 6

mentally healthy individuals (data collected through a history of catamnesis) who

were dead in an accident was investigated. The average age of the control group was

60.5±2.5 years old. Brain tissues were collected at autopsy from different parts of the

hemisphere, limbic system, subiculum (old bark in the depth of the hippocampal

gyrus), hippocampus and cerebellum no later than 8 hours after death. Bits of brain

tissue were fixed in a solution of IHC Zinc Fixative (PharMingen, USA), embedded

in paraffin and made serial paraffin sections 5 ± 1 μm thick. The slides were stained

according to standard methods: hematoxylin and eosin, Thionin by the Nyssl method,

impregnated with silver nitrate by the Bielschowsky method and Kahal gold chloride.

To identify amyloid, the slides were stained with a Congo red. Histological

investigation of the slides was carried out using a microscope Hund H500 (Germany).

Results and discussion. Pathomorphological investigation of the brain in

individuals with type 2 diabetes showed that the main cyto-angioarchitectonic

manifestations of diabetic brain damage are diffuse alteration of the basement

60

membranes and vascular endothelium of the microhemocirculatory bed, both white

and gray substances, capillary fibrosis and hyalinosis, pericyte proliferation,

accompanied by a sharp disruption on transcapillary transport. Disorders of the blood

supply lead to the formation of lacunar infarctions, leukoareosis and atrophic

changes. There is no direct dependency between the specific volume of vessels of the

microhemocirculatory bed and the density of neuronal distribution in the cortex. In

preserved neurons, dystrophic changes of varying severity are detected. There is a

combination of acute and chronic processes, reversible and irreversible changes in

nerve cells: neuronal swelling, subtotal chromatolysis, karyopyknosis and

cytoplasmic homogenization, satellite disease, pericarion enlightenment, tigrolysis,

lysis of neurons with the formation of "shadow cells". In areas of chronic ischemia

there are neurons or groups of neurons with morphological signs of Alzheimer's

neurodegeneration (pathological neurofibrils in the form of tangles), a large number

of hematoxylin spheres and single Lafora bodies. Moreover, single terminal plaques

are found in the impregnation of silver by the Bielschowsky method. Morphological

investigation of the cerebral cortex showed that neuronal loss, acute and chronic

dystrophic damage, spongiosis, plaque formation, which cause the main clinical

symptoms of AD, are quite clearly expressed. Atrophy of the cerebral hemispheres in

the affected areas is diffuse. Visual assessment of histological structure draws

attention to the significant polymorphism of qualitative changes in neurons and the

variety of variants of the so-called "senile plaques". In addition, with AD in almost all

cases, cerebral amyloid angiopathy has an effect not only small vessel, but also

vessels of medium caliber in the brain. In a number of observations, additional factors

affecting the microscopic picture include atherosclerotic damage to blood vessels that

lead to brain tissue ischemia. But, in our opinion, they are not a prominent component

of the morphological diagnosis of AD, although they are widespread in patients with

diabetes. Alzheimer's neurofibrils and Alzheimer's plaques are typical signs of AD.

Their number varies widely depending on the area of brain studying, the stage of the

disease and the duration of clinical symptoms.

61

Thus, the common brain morphological changes in type 2 diabetes mellitus and

AD are formation neurofibrillary tangles are thought to contribute to the degradation

of the neurons in the brain, congophilic angiopathy of small vessels and vessels of

medium caliber [9, 10]. The combination of vascular and neurodegenerative

components can mutually potentiate each other, causing clinical symptoms of

cognitive deficits [11].

Conclusions.

1. We have established the morphological characteristics of the brain in people with

cognitive impairment and dementia associated with diabetes mellitus and Alzheimer's

disease in their lifetime.

2. In diabetes mellitus, cognitive deficit can be mediated through vascular factors that

include the development of microangiopathy. In areas of chronic ischemia, there are

single neurons or groups of neurons with morphological features of Alzheimer's type

neurodystrophy, a large number of hematoxylin spheres and single Lafora bodies.

There were single terminal plaques when impregnated with silver by Bolshevsky

3. Pathomorphological signs of neurodegenerative changes in the brain in AD were

neurofibrillary tangles, the main component of which was tau protein, as well as the

deposition of β-amyloid in plaques and congenital angiopathy of cerebral vessels.

4. The combination of vascular and neurodegenerative components can potentiate

each other, causing clinical symptoms of cognitive deficits.

References

1. Khyati Mittal, Deepshikha Pande Katare. Shared links between type 2 diabetes

mellitus and Alzheimer' disease: A review. Diabetes metabolic syndrome: clinical

Research & Reviews, April-June 2016; Vol 10, issue 2, supplement 1: 144- 149.

2. Kopf D, Frolich L. Risk of incident Alzheimer's disease in diabetes patients: a syste-

matic review of prospective trials. Journal of Alzheimer's Disease. 2009; 16(4): 677-685.

62

3. Yevgen Chornenkyy, Wang-Xia Wang, Angela Wei and Peter T.Nelson.

Alzheimer’s disease and type 2 diabetes mellitus are distinct upstream of observed

cognitive decline. Brain Patolog. 2019; (29):2-17.

4. Moran C, Beare R, Phan TG, Bruce DG, Callisaya ML, Srikanth V. Type 2 diabe-tes

mellitus and biomarkers of neurodegeneration. Neurology. 2015; 85(13):1123-1130.

5. Enrique Blazquez, Esther Velázquez, Veronica Hurtado-Carneiro and Juan Miguel

Ruiz- Albusac. Insulin in the brain: its pathophysiological lmpications for States

Related with Central Insulin resistance, Type 2 diabetes and Alzheimer's disease.

Front Endocrinal (Lausanne) 2014; 5:161 Published online 2014 October 9. doi:

10.3389/fendo 2014. 00161.

6. Konrad Talbot, Hoau-Yan Wang, Hala Kazi, Li-Ying Han, Kalindi P. Bakshi,

Andres Stucky, Robert L. Fuino et al. Demonstrated brain insulin resistance in

Alzheimer's disease patients in association with IGF resistance, IRS-1 dysregulation,

and cognitive decline. J Clin Invest. 2012; 122(4): 1316-1338 1316-1317 1321-1332.

7. Jerzy Leszer, Elzbieta Trypka, Vadim v. Tarasov, Ghulam Md Ashaf, Gyumrakch

Aliev. Type 3 diabetes mellitus: A novel implications of Alzheimer's disease. Current

Topics in Medical Chemistry. 2017; Vol 17, issue 12: 1331-1335.

8. Ramesh Kandimalla, Vani Thirumala, p. Hemachandra Reddy. ls Alzheimer's

disease a type 3 diabetes? A critical appraisal. Biochemical et biophysical Acta

(BBK) Molecular basis of disease. 2017; Vol 1863, issue 5: 1078-108.

9. Ying Zang, Nan-qu Hang, Fei Yan, Hai Jin, Shao-yu Zou, Jing-Shan Shi, Feng

Lin. Diabetes mellitus and Alzheimer's disease: GSK-3b a potential link. Behavioural

Brain Research. 26 February 2018; Vol 339: 57-65.

10. Bharadwaj P,Wijesekara N,Liyanapathirana M, Newsholme P, Ittner L, Fraser

P, Verdile G. The Link between Type 2 Diabetes and Neurodegeneration: Roles for

Amyloid-β, Amylin, and Tau Proteins. J Alzheimers Dis. 2017; 59(2):421-432. doi:

10.3233/JAD-161192.

11. Verdile G, Fuller SJ, Martins RN. The role of type 2 diabetes in

neurodegeneration. Neurobiol Dis. 2015 Dec; 84:22-38. doi:

10.1016/j.nbd.2015.04.008. Epub 2015 Apr 26.

63

СИНТЕЗ И МОДИФИКАЦИЯ

БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ

СОЕДИНЕНИЙ

НОВІ ФОРМИ АКТИВНОГО ХЛОРУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ

ВИКОРИСТАННЯ В МЕДИЦИНІ

Мурашевич Богдан Валерійович,

кандидат хімічних наук, доцент

Степаньский Дмитро Олександрович,

доктор медичних наук, доцент

Маслак Ганна Сергіївна,

доктор біологічних наук, доцент

ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України"

Торопін Володимир Миколайович

аспірант,

ДВНЗ "Український державний хіміко-технологічний університет"

Вступ. Ефективне застосування комплексів обладнання та заходів для

дезінфекції приміщень, обладнання, інструментів, а також повітря, є основою

належного функціонування медичних установ всіх типів. Особливого значення

тут набуває також необхідність антисептичної обробки різних поверхонь

живого організму з метою запобігання розвитку мікробів на них та

унеможливлення пов'язаних з цим негативних біологічних та хімічних

процесів. Способи проведення дезінфекції та антисептики надзвичайно

різноманітні, але найбільш розповсюдженими є хімічні методи, засновані на

використанні спеціальних хімічних речовин. Антимікробну дію проявляють

неорганічні і органічні хімічні речовини, такі як пероксид водню, диоксид

хлору, йод, солі деяких металів,спирти та феноли, кислоти та надкислоти,

четвертинні амонієві солі, антибіотики різних класів та багато інших.Не

64

дивлячись на величезну кількість відомих антисептичних та антибіотичних

препаратів, пошук нових ефективних мікробіцидних речовин не втрачає

актуальності. Це пов'язано, перш за все, з еволюцією мікроорганізмів.

Спостерігається стійка тенденція до зростання кількості мультирезистентних

штамів – так званих супербактерій, деякі з яких стійкі не тільки до

антибіотиків, але й до класичних антисептиків, зокрема, до спиртів. Проблема

супербактерій визнана на світовому рівні, і для пошуку нових методів боротьби

функціонує ціла низка міжнародних організацій та наукових груп. Окремим

класом мікробіцидних засобів є хлорактивні препарати. Найбільш відомим та

доступним серед них є гіпохлорит натрію NaClO, але широко застосовуються й

інші речовини цього ряду: гіпохлорит кальцію, гіпохлоритна кислота,

хлораміни, хлораміди тощо. Механізм антимікробної дії цих препаратів

зумовлений високими окисними властивостями гіпохлорит-іону, що

утворюється при їх розчиненні, а також наявністю вільних радикалів, що є

продуктами його розпаду, за рахунок чого порушується структура клітинної

стінки мікроорганізмів. У порівнянні з іншими антисептиками хлорактивні

препарати мають більш виражену антимікробну дію та ефективніше впливають

на біоплівки. Найвищу активність у цьому ряду має гіпохлоритна кислота

HClO, яка здатна проникати всередину клітини, порушуючи діяльність її

органел [1]. Проте застосування хлорактивних препаратіву сучасній медицині

обмежено низкою недоліків. Головним серед них є дуже низька стабільність.

Для підвищення стабільності хлорактивних препаратів, а також надання їм

форми, зручної для використання в інших сферах, використовується

іммобілізація функціональних груп - донорів активного хлору на полімерні

носії. Основна ідея таких досліджень полягає в тому, щоб ввести до складу

полімеру-носія групи, які б містили саме хімічно зв'язаний активний хлор і при

цьому легко виділяли б його в тій чи іншій формі у середовище, що

обробляється.

65

Мета роботи. Метою роботи є іммобілізація хімічних груп-донорів

активного хлору на різні види стирол-дивінілбензольних полімерних носіїв та

вивчення властивостей синтезованих хлорактивних матеріалів.

Матеріали та методи. В якості полімерних носіїв нами використані

гранульний сополімер стиролу з дивінілбензолом виробництва ДП "Смоли"

(Україна) та сополімер стиролу з дивінілбензолом, прищеплений за

спеціальною технологією радіаційної полімеризації до поліпропіленового

волокна з наступним сульфуванням – ФИБАН К-1 у штапельній формі й у

формі нетканого голкопробивного полотна (синтезовані в Інституті фізико-

органічної хімії НАН Республіки Білорусь). Нами розроблена технологія

хімічної іммобілізації активного хлору на ці полімери за схемою [2]:

В результаті були отримані полімерні матеріали з широким (від 5 до 20%

мас.) діапазоном вмісту активного хлору у вигляді N-хлорсульфонамідних (Н-

форма та Na-форма), N,N-дихлорсульфонамідних та N-хлор-N-

алкілсульфонамідних функціональних груп. В усіх випадках у матеріалах

зберігається певна кількість сульфокислотних груп, що дозволяє додатково

забезпечити іонообмінні властивості та зберігає можливість їх подальшої

модифікації. Синтезовані матеріали дуже стабільні: втрата активного хлору при

їх зберіганні складає 1-3% на рік.

Результати та обговорення. Нами було досліджено емісію активного

хлору з синтезованих матеріалів у водні середовища [3]. Виявилось, що при

зануренні зразків у дистильовану воду відбувається повільний гідроліз

функціональних груп і досягається концентрація активного хлору 3-8 мг/дм3.

Для збільшення концентрації активного хлору нами було апробовано низку

активаторів – хлористий амоній, катіоніт КУ-2-8 в амонійній формі, розчин

66

амоніаку, сульфамінова кислота та таурин. Виявилось, що додавання будь-

якого з цих активаторів до всіх форм полімерів дозволяє значно збільшити

концентрацію активного хлору в розчині. Найбільш ефективним активатором

N-хлорсульфонамідних матеріалів виявився таурин, який дозволив вже за 30

хвилин отримати розчини концентрацією біля 950 мг/дм3. Активний хлор в

таких розчинах існує у вигляді N-хлортаурину. Окрім використаних хімічно

чистих активаторів, виділення активного хлору в розчин викликає і введення

інших речовин: хлібної плісняви, "зацвілої" води, сечі, крові та ін. При цьому за

відсутності такого роду домішок при зберіганні матеріалів у воді виділення

активного хлору у помітній кількості не спостерігалося місяцями.

Для з'ясування можливості використання хлорактивних полімерів в якості

компонентів ранових пов'язок було досліджено їхні антимікробні властивості [4].

Для цього були обрані зразки двох нетканих форм матеріалів з вмістом активного

хлору 10% та 16%. Дослідження проводилося модифікованим методом "агарових

пластин". Зразки полімерів вносились у незастиглий агар, контамінований

суспензіями тест-штамів найбільш розповсюджених збудників ранової інфекції,

так, щоб поживне середовище покривало їх бокові сторони. Чашки Петрі з цим

середовищем інкубували 24-48 годин при 37°С. Після закінчення інкубації

заміряли зони відсутності росту мікроорганізмів навколо зразків. При проведенні

такого експерименту в усіх випадках спостерігалися широкі зони затримки росту

мікроорганізмів навколо зразків хлорактивних полімерів (рис. 1):

E.coli S.aureus C.albicans

Рис. 1 – Зони затримки росту мікроорганізмів навколо

іммобілізованого N-хлорсульфонаміду натрію

67

Зони затримки росту навколо зразків пропорційні вмісту активного хлору.

Висока активність полімерів по відношенню до C. albicans відкриває

можливість їх випробування для лікування мікозів стоп та міжпальцевих

проміжків. Також варто підкреслити ефективний вплив цих матеріалів на

S. aureus, якийє однією з найбільш розповсюджених"госпітальних" та ранових

бактерій і має високу резистентність до антибіотиків.

Висновки. Хлорактивні полімери, синтезовані шляхом іммобілізації N-

хлорсульфонамідних груп на стирол-дивінілбензольні сополімери, є

стабільними та мають яскраво виражені антимікробні властивості. Тому вони

можуть бути використані для експресного приготування антисептичних

розчинів та в якості компонентів антисептичних ранових пов'язок.

Список літератури

1. Sakarya S, Gunay N, Karakulak M, Ozturk B,Ertugrul B. Hypochlorous acid: An

ideal wound care agent with powerful microbicidal, antibiofilm, and wound healing

potency. Wounds-Compend. Clin. Res. Pract. 2014Nov; 26: 342–50

2. Бурмистров К. С., Торопин В. Н., Кременчуцкий Г. Н., Поликарпов А. П.,

Шункевич А. А. Новый хлорвыделяющий материал широкого назначения:

Cтроение и свойства. Вопросы биологической, медицинской и

фармацевтической химии. 2016. № 12. Т. 19. С. 10-14

3. Бурмистров К. С. Торопин В. Н., Рябенко В. В., Кременчуцкий Г. Н.,

Балалаев А. К. Эмиссия активного хлора из иммобилизованных N-

хлорсульфонамидов. Вопросы химии и хим. технологии. 2014. № 3. С. 30-36

4. Торопин В. Н., Бурмистров К. С., Сурмашева Е. В., Романенко Л. И. Изучение

антимикробных свойств иммобилизованных волокнистых N,N-

дихлорсульфонамидов. ScienceRise: Pharmaceutical Science. 2016. № 4 (4). С. 48-52

68

СОЦИАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА,

ФАРМАЦИЯ И ОРГАНИЗАЦИЯ

ЗДРАВООХРАНЕНИЯ

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ

МЕТОДІВ ПРИ ВИКЛАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ,

ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЕКОНОМІКИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Коваленко Ольга Олександрівна

Старший викладач

Київський медичний університет, Україна

Охорона здоров’я є складовою державного будівництва, соціальної

системи і політики, а також системи національної безпеки.

В усьому світі визнано, що кваліфіковані кадрові ресурси охорони здо-

ров’я є однією з головних умов успішності галузі. Медичні кадри розглядають-ся

як стратегічний капітал, адже 70% капіталовкладень у галузь охорони здо-ров’я у

світі спрямовується саме на її кадрове забезпечення [1]. Таким чином, реалізація

інноваційних підходів у навчанні лікарів в системі освіти України є вагомою і

необхідною для забезпечення входження держави до європейського простору.

В свою чергу посилення вимог щодо підготовки нової генерації лікарів,

здатних не тільки якісно виконувати завдання із збереження, зміцнення та

відновлення здоров'я, але й диктує необхідність виконувати функції менеджера

закладу охорони здоров’я з умінням планувати та економічно обґрунтовувати,

організовувати, мотивувати персонал та контролювати його діяльність.

Ефективна робота фахівців у нових умовах не можлива без засвоєння

основ громадського здоров'я та безпосередньої охорони здоров’я через

організайну діяльність. Саме ця дисципліна акцентує увагу на вивченні

69

залежності здоров’я від різноманітних чинників, у тому числі соціальних, на

підходах до розробки та оцінки ефективності заходів щодо поліпшення й

удосконалення надання медичної допомоги.

Запропонований метод навчання, дозволяє проводити аналіз потоку

інформації у сучасному світі, з подальшою ефективною передачею великого

обсягу знань та забезпеченням високого рівня оволодіння матеріалом, який

вивчається. Однією із методичних інновацій є використання інтерактивних

методів навчання (з англ. «inter» – взаємний, «act» – діяти) [2].

До провідних методів інтерактивних форм навчання відносяться тренінги,

дискусії, кейс-методи, методи проектів, ділові ігри, методи аналізу ситуацій та

розвитку критичного мислення [3].

Важливим чинником, який визначає тенденції розвитку системи освіти

багатьох країн – є якість освіти, яка відповідає потребам суспільства з моментами

випередження. Це актуалізує питання розроблення технологій впровадження

активного продуктивного навчання у методику викладання «Соціальної медицини,

організації та економіки охорони здоров’я», зокрема – і застосування методів і

прийомів технології розвитку критичного мислення та аналізу ситуацій.

Соціальна медицина як наука і предмет викладання посідає провідне

місце у сучасній медичній науці та підготовці фахівців системи охорони

здоров'я. Навчальна дисципліна «Соціальна медицина, організація та економіка

охорони здоров’я» розкриває весь спектр фундаментальних понять «здоров'я»

та «охорона здоров'я», особливості їх формування, сучасні тенденції

трансформації та вплив на суспільний розвиток з подальшим обґрунтуванням

медико-соціальних заходів держави, суспільства та системи охорони здоров'я у

напрямку збереження, зміцнення і відновлення здоров'я [4].

В даному дослідженні було використано метод аналізу ситуацій для

формування у студентів-медиків критичного мислення.

Аналіз ситуації – полягав в тому, що учасникам пропонується осмислити

та проаналізувати ситуацію, опис якої водночас не тільки відображає практичну

професійну проблему, а й актуалізує комплекс знань, які необхідно засвоїти

70

при розв’язанні цієї проблеми. Причому сама проблема не має однозначних

вирішень.

Застосування аналізу конкретних ситуацій (метод конкретних ситуацій,

кейс-метод, кейс-стаді, метод ситуаційного аналізу) – дозволяє використо-

вувати опис реальних професійних, економічних та соціальних ситуацій.

Метод критичного мислення у студентів-медиків стимулює процес

аналізу, синтезування й обґрунтовування оцінки достовірності/цінності

інформації; властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини і

альтернативи; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі

фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і

приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі.

На основі аналізу розробок з методики викладання навчальної дисципліни

із впровадженням ТРКМ, власної практики такого навчання доходимо

висновку, що особливостями навчання варто вважати такі:

– розв'язання яких потребує мислення вищого рівня (аналізу, синтезу,

порівняння, установлення логічних зв'язків, узагальнення, оцінювання);

– що організують навчальний процес як дослідження, де студенти-

медики навчаються осмислювати, конструювати власне мислення;

– при яких відбувається активізація пізнавальної діяльності студентів – у

міжособистісній взаємодії і постійній співпраці під час пошуку джерел

інформації та їх опрацювання, систематичного оцінювання та аргументування,

спростування або доведення (думок, бачень, тверджень, положень тощо),

оперування доказами та формулювання аналітичних висновків;

– коли міжособистісна взаємодія і співпраця у навчання базується на

активній мовленнєвій діяльності – студенти-медики пояснюють, сперечаються,

доводять, обґрунтовують, висувають ідеї, спільно виконують завдання,

приймають рішення і пов'язують новий матеріал із засвоєним раніше;

– при яких результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а

формування власних суджень (умовиводів) на основі застосування до

навчальної інформації певних прийомів (технологій) мислення;

71

– якщо навчання передбачає особисту відповідальність, тобто студенти

мають бути вмотивовані до обговорення і вирішення проблем, а не намагатися

уникати цього, налаштовані на позитивну взаємозалежність – успіх кожного

залежить від його досвіду та діяльності інших; спільна діяльність сприяє

успіху; оцінювання інформації, процесу та діяльності здійснюється кожним;

– при яких викладання у цьому процесі є стратегією постійного

оцінювання результатів із використанням зворотного зв'язку «студент –

викладач» на основі активності викладача [5].

Методика розвитку критичного мислення заснована на творчій співпраці

студента і викладача, що стимулює розвиток у студентів аналітичного й

творчого підходів до будь-якого матеріалу.

Перша стадія – актуалізує наявні знання студентів медиків, збуджує

інтерес до теми; саме під час цієї стадії формулюється проблема та

визначаються цілі вивчення матеріалу.

Друга стадія полягає в осмисленні нового матеріалу - це стадія реалізації

змісту.

Третя стадія – міркування або рефлексії.

Висновки. Таким чином, під час навчання за методикою розвитку

критичного мислення студенти повинні пройти через три стадії опанування

матеріалом, оскільки кожна з них відбиває відповідну ланку процесу засвоєння:

сприйняття → осмислення → застосування. Саме даний підхід забезпечує

підготовку висококіваліфікованих фахівців, здатних до самостійного

виваженого прийняття рішень у різних проблемних ситуаціях.

Для забезпечення якісної підготовки фахівців необхідно забезпечувати

подальший пошук і впровадження інноваційних методів у навчальний процес.

Список літератури

1. Коваленко О. Наближення засад підготовки сучасних керівних кадрів з

охорони здоровя України до світових стандартів /Коваленко О.О.// Державне

управління та місцеве самоврядування. – Вип. 2(29). – 2016. – С. 143-146.

72

2. Данко Д.В. Нові аспекти викладання соціальної медицини та організації

охорони здоров'я в рамках кредитно-модульної системи/Д.В. Данко // Науковий

вісник Ужгородського університету, серія «Медицина», Вип. 1 (55), – 2017 р. –

С. 152-154.

3. Бистрова Ю.В. Інноваційні методи навчання у вищій школі України / Ю.В.

Бистрова // Право та інноваційне суспільство.— 2015. — № 1 (4). — С. 27—33.

4. Москаленко В.Ф. Громадське здоров'я / В.Ф. Москаленко, О.П. Гульчій, Т.С.

Грузєва. — Вінниця: Нова Книга, 2013. — 560 с.,

5. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В.,

Метьюз С., Макінстер Д.; наук. ред., передм. О.І. Пометун. – К. : Плеяда, 2006.

– 220 с. та іл.

УДК 615.256:618:613.495]:001.891-026.18

ПОИСК И ОБОСНОВАНИЕ ПЕРСПЕКТИВНЫХ НАПРАВЛЕНИЙ

НАУЧНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ В ОБЛАСТИ ОХРАНЫ

ЖЕНСКОГО ЗДОРОВЬЯ

Маганова Тамара Валериевна

аспирант

Ткаченко Наталья Александровна

к. фарм. н., доцент

Запорожский государственный медицинский университет,

г. Запорожье, Украина

Введение. / Introductions. Вплоть до ХХ века, «стратегическим»

предназначением женщины оставалось рождение детей в парадигме

традиционного развития цивилизации. Однако, активные процессы

перестройки оснований прежних способов жизнедеятельности и возникновение

73

новой этики отношения к телу [1, с.92], привели к угрозе сохранения человека,

в частности женщины как биосоциальной структуры [2, с.15]. Укоренение

права распоряжаться своим телом, либерализация абортов и феминизация

общества на фоне техногенных изменений [2, с.16], явились источником новых

репродуктивных проблем женского здоровья, и поставили под вопрос

сохранение и воспроизведение здоровой нации. Данный факт стал мощным

толчком в создании экономических, социальных, медико-фармацевтических

инструментов и программ для «возрождения» основной функции женщины. В

связи с этим широкого распространения получили научные исследования

посвященные вопросам планирования семьи и использования контрацепции.

Цель работы. / Aim. Проведение обзорного анализа и систематизация

научных исследований в области планирования семьи, восстановления

репродуктивной функции женщин, организации и оптимизации контрацепции с

последующим определением перспективных направлений научных

исследований.

Материалы и методы. / Materials and methods. Материалом для

исследований послужили иностранные и отечественные базы научных данных:

авторефератов и диссертаций [3, 4], электронные каталоги журналов и научных

статей [5, 6]. В работе использованы аналитические, описательные и

систематические методы исследования.

Результаты и обсуждения. / Results and discussion. Следует отметить,

что самая массивная доля всех научных изысканий имеет медико-социальную

направленность. В анализируемых работах проводиться конструктивный

анализ существующей ситуации в сфере планирования материнства,

исследуется уровень и степень предоставления услуг нуждающимся гражданам,

предлагаются подходы к усовершенствованию института планирования семьи

на фоне прогрессирующего структурного неравенства в обществе. Все научные

разработки в качестве основного инструмента рассматривают контрацепцию.

Кроме того, учебные определяют основные причины неудачи при

использования или пренебрежительного отношения к контрацепции. Заметим,

74

что данные работы описывают сложившуюся ситуацию в сфере планирования

семьи, как в государствах с общим низким уровнем социальной и

экономической защищенности женщины (страны Африканского региона,

постсоциалистические страны, восточный регион), так и в

неолибералистических, экономически стабильных странах, таких как

Великобритания, Испания. Этот факт свидетельствует о плюралистической

природе вопроса, в котором необходимо с акцентировать внимание на

женщине, ее потребностях и основных мотивах ее поведения.

Еще одним, активно развивающимся направлением исследований,

которое занимает промежуточное положение между медико-социальным и

фармацевтическим векторами, является изучение вопросов правильного

подбора и целесообразности назначения противозачаточных средств, поскольку

охватывает сферу проблем, связанную со здоровьем женщины во время и после

использования контрацепции при различных патологиях. В целом

анализируемые работы представляют собой научно обоснованные подходы к

применению контрацептивных средств, которые могут быть использованы в

качестве дорожной карты в частной практике врача-гинеколога.

В обособленный блок научных исследований можно выделить работы,

посвященные фармацевтическим аспектам вопросов планирования семьи и

контрацепции. Они составляют менее массивную, однако, не менее важную

часть работ, связанных с маркетинговыми, клинико-экономическими и

фармако-экономическими исследованиями рынка противозачаточных средств.

Выводы. / Conclusions. Аналитический и систематический обзор

научной литературы показал, что в каждой сформированной группе

исследований, посвященной женскому репродуктивному здоровью,

контрацепция рассматривается как инструмент или объект манипуляций. В

работах отсутствует системный подход к вопросам охраны женского здоровья,

где обеспечение противозачаточными средствами анализируется как целостная

система, структурными элементами которой выступает государство, рынок,

потребитель. Не установлены логические связи между элементами, уровни их

75

взаимодействия, что позволило бы качественно усовершенствовать

существующие программы планирования семьи и репродукции и значительно

повысить уровень фармацевтической безопасности государства.

Список литературы

1. Бодрийяр Жан Общество потребления/ Бодрийяр Жан. – М.: Республика,

2009. – 153 с.

2. Степин В. С. Теоретическое знание/ Степин В. С. – Москва, 1999. – 393 с.

3. DART-Europe E-theses Portal, URL: http://www.dart-europe.eu/basic-search.php

(дата обращения 08.11.2019)

4. Научная электронная библиотека диссертаций и авторефератов, URL:

https://www.dissercat.com/ (дата обращения 08.11.2019)

5. Web of Science, URL: https://apps.webofknowledge.com (дата обращения

05.11.2019)

6. Contraception URL: https://www.contraceptionjournal.org/ (дата обращения

04.11.2019)

76

СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА,

МЕДИЦИНСКОЕ И

ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЕ ПРАВО

УДК 340:614.253

ЕТИКО-ПРАВОВІ НОРМИ В МЕХАНІЗМІ ПРАВОВОГО

РЕГУЛЮВАННЯ МЕДИЧНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Рогова Олена Геннадіївна

к.ю.н., доцент

Харківська медична академія післядипломної освіти

Харків, Україна

У сучасній клінічній практиці як важливі регулятори медичних

правовідносин поряд з імперативними вимогами національних систем

законодавства застосовуються етичні норми. Міжнародний кодекс медичної

етики, ухвалений 3-ю Генеральною Асамблеєю Всесвітньої Медичної Асоціації

(Лондон, жовтень 1949), доповнений 22-ою Всесвітньою Медичною Асамблеєю

(Сідней, серпень 1968) та 35-ою Всесвітньою Медичною Асамблеєю (Венеція,

жовтень 1983), в теперішній час слугує ідеологічною основою регулювання

медичних правовідносин. Без перебільшення можна стверджувати, що

демократичні країни світу сьогодні демонструють прихильність до етичних

норм у своїх медичних законодавствах, дбаючи про ціннісне наповнення

процесу професійного спілкування лікарів, провізорів, пацієнтів, менеджерів

охорони здоров’я [1].

У правовому полі охорони здоров’я України в теперішній час сформовано

низку документів етичного характеру: Етичний кодекс медичної сестри

України (1999, Чернівці), Етичний кодекс лікаря України (2009, Євпаторія),

77

Етичний кодекс фармацевтичних працівників України (2010, Харків) та

Правила належної промоції фармацевтичними компаніями лікарських засобів

професіоналам охорони здоров’я. «Основи законодавства України про охорону

здоров’я» вiд 19 листопада 1992 р. (надалі – Основи) [2], «медична конституція

України», включає чимало правових норм, які безпосередньо відтворюють

найважливіші біоетичні принципи.

У той же час дослідники констатують відсутність «прописаного у

законодавчих і підзаконних нормативно-правових актах України механізму

сприяння впровадженню та дотриманню етичних кодексів працівників охорони

здоров’я» [3]. На тлі руйнації певної ідеології вітчизняної охорони здоров’я

(надалі – ОЗ) як системи Семашко, що існувала протягом «радянської доби»

історії України, поступово утворився «різнобарвний конгломерат» норм

морально-етичного характеру сучасної медицини, в основі якого знаходяться

різноспрямовані морально-етичні установки фахівців ОЗ, менеджерів,

організаторів та пацієнтів. Наприклад, тенденція комерціалізації процесів

надання медичних послуг призвела до формування практики «тіньових»

платежів в ОЗ, яка обумовлює розвиток брутально-ліберальної етики медичних

правовідносин, на кшталт «людина людині – вовк», «кожен сам за себе» тощо.

З іншого боку, широке декларування у законах та підзаконних правових актах

найважливіших публічних інтересів «забезпечення збереження і відновлення

здоров’я населення шляхом надання медичних послуг та лікарських засобів

належної якості, універсальність та справедливість доступу до необхідних

медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій» [4]

вимагає відповідного морально-етичного супроводу процесів реформування

медичної галузі та професійного надання якісної медичної допомоги на засадах

гуманістичних біоетичних приписів. Зазначені тенденції обумовлюють певну

розгубленість медичної громадськості щодо обрання етичних орієнтирів

власної професійної діяльності. Ця розгубленість посилюється на тлі загального

правового нігілізму, який ставить під сумнів доцільність застосування та

78

імперативність навіть таких «жорстких» регуляторів, як правові норми, не

кажучи вже про норми етики та моралі.

У цьому контексті важливо розуміти, що «етичні кодекси професійних

співтовариств є нормативними, а не правовими актами, приймаються органами

управління професійних співтовариств, а не державними органами, а їх

виконання забезпечується властивими тільки їм неюридичними засобами» [5].

На підставі аналізу Етичного кодексу лікаря України (2009 р.) [6] та

медичного законодавства України І. Сенюта доходить висновку, що «норми

професійної етики та деонтології як самостійне джерело соціальних норм

можуть і виступати самостійними регуляторами суспільних відносин, і

доповнювати чинні на певний момент норми права, об’єктивовані в

конкретному нормативному акті. Саме обов’язок лікарів дотримуватись норм

професійної етики та деонтології підкреслено в положенні п. «г» ч. 1 ст. 78

Основи» [7, с.64].

Необхідно акцентувати увагу, що дотримання вимог етичного характеру в

умовах розвитку конкуренції закладів ОЗ та комерціалізації медичних послуг

розглядається не тільки у контексті юридичної чинності та обов’язковості

етичних приписів, а також може стати технологією одержання «конкурентної

переваги» для надавачів медичних послуг. Це вже усвідомили у приватному

секторі медицини, тому інколи можна побачити разючий контраст (ставлення

до пацієнтів, спілкування у професійному середовищі), порівнюючи етико-

правові аспекти відносин у закладах державної чи комунальної форми

власності та приватних закладах ОЗ, які орієнтовані на задоволення потреб

пацієнтів. Важливим видається також розвиток корпоративної культури

закладів ОЗ – певного мікроклімату ділового спілкування, насиченого

відповідними ціннісними установками. На нашу думку, не варто недооцінювати

роль та значення етичних приписів при створенні актів локального

регулювання для закладів ОЗ (правил внутрішнього розпорядку, колективних

договорів, посадових інструкцій тощо).

79

Навіть найбільш досконала система законодавства навряд чи може

претендувати на повне відтворення найважливіших вимог етичного характеру,

оскільки право та етика як самостійні соціальні регулятори розвиваються

паралельно. У той же час без якомога повної імплементації етичних вимог у

норми медичного законодавства механізм правового регулювання може

працювати не так ефективно, як того очікує суспільство. Саме тому, недооцінка

вимог етичного характеру у сфері ОЗ, що спостерігається протягом останніх

років, може спричинити перехід «кількості у якість» – у недостатню якість

правових приписів.

Таким чином, на нашу думку, особливості застосування етичних норм у

процесі регулювання медичних правовідносин виявляються у наступних

чинниках: 1) формальне (поверхневе) засвоєння етичних приписів фахівцями

ОЗ і, як наслідок, недостатнє розуміння ролі етичних приписів та наслідків їх

дотримання/недотримання; 2) двоїстий характер етичних приписів, які

застосовуються у сфері ОЗ (можуть виступати основними або субсидіарними

регуляторами відносин); 3) недостатній рівень імплементації етичних приписів

у норми медичного законодавства, що має наслідком нехтування цими

приписами як з боку фахівців ОЗ, так і з боку пацієнтів; 4) відсутність мотивації

фахівців ОЗ щодо дотримання етичних приписів.

На теперішній час етичні кодекси, ухвалені професійними медичними

асоціаціями в Україні, утворюють значний масив етичних норм, що

застосовуються у сфері ОЗ. На нашу думку, саме через професійні громадські

організації, що діють у сфері ОЗ, доцільно поширювати інформацію щодо ролі,

значення та наслідків належного виконання етичних приписів. Врешті решт, це

інформація, у якій зацікавлені як медичні (фармацевтичні) працівники – якщо

вони мотивовані на високий професійний рівень своєї діяльності, так і пацієнти.

Список літератури:

1. Рогова О.Г.Застосування етичних кодексів у медицині// Вісник Академії

адвокатури України. – 2012. - Число 2(24). – С.30-38.

80

2. Основи законодавства України про охорону здоров’я [Електронний ресурс]:

Закон України вiд 19 листопада 1992 р. № 2801-XII (в редакції вiд 1 січня 2019

р.) [Електронний ресурс] // Сайт законодавства України. – Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12

3. Убогов С.Г., Гусева Г.В. Законодавчі аспекти забезпечення дотримання

етичних норм у сфері охорони здоров’я //Інтегративна антропологія. – 2016. -

№ 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ia_2016_1_5.

4. Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення: Закон

України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII [Електронний ресурс] //Сайт

законодавства України. – Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-viii.

5. Вороніна М. А. Правова природа етичних кодексів професійних

співтовариств [Електронний ресурс] / М. А. Вороніна // Право та інноваційне

суспільство : електрон. наук. вид. – 2014. – № 2 (3). – Режим доступу:

http://apir.org.ua/wp-content/uploads/2014/12/Voronina_M.pdf.

6. Етичний кодекс лікаря України, прийнятий та підписаний на

Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та Х З’їзді Всеукраїнського

лікарського товариства (ВУЛТ) (Євпаторія, АР Крим, 27.09.2009 р.) // Медичне

право. – 2010. – 5(І). – С. 115–123.

7. Сенюта І.Я. Правовий звичай як джерело права та регулятор відносин у сфері

надання медичної допомоги// Медичне право. – 2017. – 2(20). – С.59-70.

81

ТЕХНОЛОГИЯ ЛЕКАРСТВ

(ПРОМЫШЛЕННАЯ И

ЭКСТЕМПОРАЛЬНАЯ)

УДК 615.454.21: 615.072+ 618.15

DETERMINATION OF MELTING POINT IN EXPERIMENTAL SAMPLES

OF SUPPOSITORIES WITH PROBIOTIC ACTIVITY

Aleinyk Svitlana L.

Assistant

Polova Zhanna M.

Doctor Science of Farmacy

Head of the Department of Pharmacy and

Industrial Technology of Drugs

Bogomolets National Medical University

Kiev, Ukraine

Introductions. Considering the enormity of the problem in terms of women

infected per year, urogenital infections receive far too little attention from scientists

and specielists in the medicine and pharmaceutical industry [1, p. 2].

Although most cases of urinary tract infection can be treated easily with

recently developed broad spectrum antibiotics, these antibiotics do not change a

patient's susceptibility to recurrences [2, p. 30].

The main problem of antibiotics therapies is the emergence of rapid increase of

antibiotic resistance. Current social trends in health care show a definite movement

toward the use of natural remedies and away from chemotherapeutic regimens. In

82

recent years, there has been increased focus on the use of probiotic such as

Lactobacillus spp. for prophylaxis and treatment of urinary tract infection [3, p. 117].

Probiotics can be administered vaginally or orally because lactobacilli can

ascend passively from the rectum to the vagina [4, p. 485].

Suppositories are the common used dosage form for vaginal administration.

The composition of the vaginal suppositories to be used is based on the physic-

ochemical properties of the drug and the required drug release profile [5, p.272].

Suppository base is the main part of suppository, that has some physical-

chemical properties and influence on bioavailability, therapeutically efficacy,

distribution uniformity of substances etc. [6, p.36].

There are two groups of suppository bases: hydrophilic and lipophilic are used

in pharmaceutical industry. Lipophilic bases include cocoa butter, cocoa butter

substitutes that can be produced from a variety of vegetable oils, such as coconut or

palm kernel, which are modified by esterification, hydrogenation, and fractionation to

obtain products of varying composition and melting temperatures (e.g., hydrogenated

vegetable oil and hard fat) [7, p.292].

Melting range or melting zone is the term often preferred by some rather than

melting point. Many suppository bases and medicated suppositories are mixtures, and

so do not have a precise melting point. Routinely, though, we continue to call the

physical phenomenon obtained under rigorous conditions the melting point [8, p.

141].

The melting properties of lipophilic bases and, in addition, the rheological

properties of the molten bases are important considerations for the successful

formulation of suppositories.

So, melting point is one of the quality control indicators of suppositories on

lipophilic bases according to requirements of Pharmacopoeias. This indicator should

not be more than 37 oC.

Aim. The aim of this study is determination of melting point in experimental

samples of suppositories with probiotic activity on lipophilic bases.

83

Materials and methods. For determination of melting point, we used method

«2.2.14. Melting point – open capillary method» described in European

Pharmacopoeia and in the State Pharmacopoeia of Ukraine 2 ed. [9, p.32; 10, p.41].

The quantity of microorganisms tested by microbiological method.

Results and discussion. We prepared five experimental samples of

suppositories with active substance with probiotic activity by molding. Our active

substance consists of Lactobacillus casei and is a water-soluble lyophilized powder.

We entered the active substance in the type of suspension in the samples because they

consist lipophilic base. The results of determination of melting point in experimental

samples and their compounds are shown in tables 1-5. Also we controlled the

quantity of probiotic strains that also shown in the same tables.

Table 1

Determination of melting point in experimental sample №1

quantity of the

probiotic strain in

1 ml of sample

hard fat hard fat +

glycerol

monostearate

hard fat + glycerol

monostearate +

30 % oil solution α-tocopheryl acetate

hard fat + glycerol

monostearate + 30

% oil solution α-tocopheryl acetate +

active substance

8,62 *108 36,0 – 36,5 38,0 ± 0,14 37,48 ± 0,10 37,40 ± 0,12

*(n=5), ** composition of the sample №1: probiotic active substance -0,1; hard fat

93,94; glycerol monostearate 5,0; 30 % oil solution α-tocopheryl acetate -1,0; purified

water up to 100,0

Table 2

Determination of melting point in experimental sample №2

quantity of the probiotic strain in

1 ml of sample

hard fat hard fat + emulsifier Т2

hard fat + emulsifier Т2 + hydrogenated

palm oil +30 % oil

solution α-tocopheryl acetate

hard fat + emulsifier Т2 +

hydrogenated palm

oil +30 % oil solution α-

tocopheryl acetate

+ active substance

3,21 *108 36,0 – 36,5 37,8 ± 0,11 37,58 ± 0,10 37,48 ± 0,13

*(n=5), ** composition of the sample №2: probiotic active substance -0,1; hard

fat 69,9; emulsifier Т2 2,5; hydrogenated palm oil– 26,5; 30 % oil solution α-

tocopheryl acetate -1,0; purified water up to 100,0

84

Table 3

Determination of melting point in experimental sample №3

quantity of the probiotic strain in

1 ml of sample

cocoa butter cocoa butter + hydrogenated palm

oil

cocoa butter + hydrogenated palm

oil+ glycerol

monostearate

cocoa butter + hydrogenated palm

oil+ glycerol

monostearate + active substance

7,14*109 32,0 – 35,0 36,8 ± 0,12 36,92 ± 0,10 37,05 ± 0,11

*(n=5), ** composition of the sample №3: probiotic active substance -0,1;

cocoa butter 55,0; glycerol monostearate – 7,5; hydrogenated palm oil – 37,4;

purified water up to 100,0

Table 4

Determination of melting point in experimental sample №4

quantity of the

probiotic strain in

1 ml of sample

cocoa butter cocoa butter +

emulsifier Lanette

SX

cocoa butter +

hydrogenated palm

oil + emulsifier Lanette SX

cocoa butter +

hydrogenated palm

oil + emulsifier Lanette SX +

active substance

2,21 * 109 32,0 – 35,0 36,3 ± 0,11 36,87 ± 0,11 37,02 ± 0,12

*(n=5), ** composition of the sample №4: probiotic active substance -0,1;

cocoa butter 54,5; hydrogenated palm oil – 37,5; emulsifier Lanette SX – 7,0;

purified water up to 100,0

Table 5

Determination of melting point in experimental sample №5

quantity of the probiotic strain in 1 ml of sample

hard fat hard fat + polysorbate 80

hard fat + polysorbate 80 + active substance

9,71 * 107 35,2 – 35,3 34,95 ± 0,06 34,85 ± 0,02

*(n=5), ** composition of the sample №5: probiotic active substance -0,1; hard

fat – 99,0; polysorbate 80 - 1,0; purified water up to 100,0

Results of determination of melting point in experimental samples evidence

that samples № 1, 2, 3, 4 don’t satisfy requirements of State Pharmacopoeia of

Ukraine. Only sample № 5 satisfies requirements of this quality control indicator. We

think that this predetermined by the quantity of hard melting auxiliary substances

such as hydrogenated palm oil, glycerol monostearate, emulsifiers Lanette SX, T2

that are compounds of dosage form.

85

Conclusions. Only one experimental sample has satisfactory results of

determination of melting point. Compositions of other samples are need to improved

for decreasing of melting point. So, the experimental sample №5 is very perspective

for further studies.

References:

1. Reid G., Bruce A. W. Could probiotics be an option for treating and preventing

urogenital infections? Medscape Womens Health. 2001; 6(5):9. P. 1-9.

2. Uehara S., Monden K., Nomoto K., Seno Y., Kariyama R., Kumon H. A pilot study

evaluating the safety and effectiveness of Lactobacillus vaginal suppositories in patients

with recurrent urinary tract infection. Int J Antimicrob Agents. 2006; 28 P. 30-4.

3. Kaewnopparat S., Kaewnopparat N. Formulation and Evaluation of Vaginal

Suppositories Containing Lactobacillus. International Scholarly and Scientific

Research & Innovation 2009; 3(7), P. 117-20.

4. Borges S., Silva J., Teixeira P. The role of lactobacilli and probiotics in

maintaining vaginal health. Arch Gynecol Obstet. 2014; 289(3):479-89. doi:

10.1007/s00404-013-3064-9.

5. Gupta S., Prabha V. Intravaginal Delivery Approaches for Contraception: An

Overview with Emphasis on Gels. J Pharm Pharm Sci. 2017; 20(0):270-284. doi:

10.18433/J3FM06.

6. Lytvynenko T. M. Suchasnyi stan asortymentu supozytornykh osnov i faktory yikh

vyboru. Aktual. pytannia farmats. ta med. nauky ta praktyky. 2014; 1. P. 35-8.

7. Melgardt M De Villiers. Suppository Bases. A Practical Guide to Contemporary

Pharmacy Practice, Ed.: 3, Chapter: 24. Lippincott Williams & Wilkins. P.291-297.

8. Quality control of suppositories. URL: https://www.pharmpress.com/

files/docs/samplechapter.pdf. (last accessed: 08.11.2019).

9. European Pharmacopoeia. – 8th ed. – Strasbourg: Council of Europe, 2015. – 6111 p.

10. Derzhavna farmakopeia Ukrainy: v 3 t. / Ukr. nauk. farmakop. tsentr yakosti

likar. zasobiv. – 2-e vyd. Dop.3 – Kharkiv, 2018. – T. 1: vvedeno v diiu z 1 lypnia

2018 r. nakazom MOZ Ukrainy vid 20. 06. 2018 r. №830. 416 p.

86

ФАРМАКОЭКОНОМИЧЕСКИЕ

ИССЛЕДОВАНИЯ, МЕНЕДЖМЕНТ И

МАРКЕТИНГ

УДК 615.074:616/618-07]:339.13.021(477)

ДІАГНОСТИЧНІ ТЕСТИ ТА ТЕСТ-СИСТЕМИ НА

ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

Британова Тетяна Сергіївна,

к.фарм.н., асистент

Кузубова Елизавета Леонідівна

магістр

Запорізький державний медичний університет

м. Запоріжжя, Україна

Вступ. / Introductions. З другої половини 20-го сторіччя почалася

розробка методів експрес-діагностики інфекційних захворювань, за допомогою

яких збудник або його антигени виявляють безпосередньо у клінічному

матеріалі протягом декількох годин та використовуються у лабораторній

практиці [1].

В Україні діагностика інфекційних захворювань із застосуванням

швидких тестів проводиться вже більше 10 років. За цей період основними

споживачами виявили себе, насамперед, організації самостійних форм

діяльності, консультативні кабінети, сімейні лікарі, лікарі швидкої та

невідкладної медичної допомоги [2].

Мета роботи. / Aim. Дослідити ринок українських виробників

діагностичних тестів та тест-систем та порівняти з роздрібним асортиментом

аптек, для встановлення забезпеченості населення вітчизняною продукцією.

87

Матеріли та методи. / Materials and methods. Для досягнення поставленої

мети були використані електронні та паперові офіційні джерела інформації,

інтернет-сайти аптек. В роботі використані наступні методи: пошуковий,

систематичний, порівняльний та аналітичний методи [3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10].

Таблиця 1

Основні групи діагностичних тестів та тест-систем

№

з/п

Найменування основних груп тестів та наборів за

призначенням

Фірма-виробник

ТО

В «

Тес

про»

ТО

В «

Фар

мас

ко»

ТО

В «

Си

нте

з»

ПВ

П «

Норм

а»

НП

К «

Діа

проф

-Мед

»

ТО

В «

Мед

Біо

Альян

с»

ТО

В «

Бес

т Д

іагн

ост

ик»

1. Тести для визначення вагітності, овуляції та

фолікулостимулюючого гормону + + + +

2. Тести для визначення ВІЛ-інфекції + + +

3. Тести для визначення маркерів гепатитів А, В, С + + +

4. Тест-набір для визначення маркерів грипу А та В + +

5. Тести для визначення маркерів інфекційних

захворювань + + +

6. Тести для визначення ТORCH-інфекцій + +

7. Тест-набір для виявлення токсоплазмозу + +

8. Тест-набір для виявлення цитомегаловірусної

інфекції +

9. Тест-набір для визначення маркерів вірусу герпесу + +

10. Тест- набір для виявлення вірусу краснухи + +

11. Тест-набір для визначення маркерів кардіологічних

захворювань + +

12. Тести для визначення маркерів онкологічних

захворювань + +

13. Тести для визначення маркерів наркотичних

речових + +

14. Тести для визначення біохімічних показників сечі та

крові + + + +

15. Тест-набір для визначення гормонів +

16. Тест-набір для визначення маркерів алергенів +

17. Гастро-тести + +

(«+» – позначені групи тестів та наборів, виробництвом яких займається компанія)

88

Результати та їх обговорення. / Results and discussion. На першому

етапі роботи проаналізовано ринок українських виробників діагностичних

тестів і тест-систем. Встановлено, що на території України виробництвом даної

продукції займаються 7 фірм-виробників: ТОВ «Теспро», ТОВ «Фармаско»,

ТОВ «Синтез», ПВП «Норма», НПК «Діапроф-Мед», ТОВ «МедБіоАльянс»,

ТОВ «Бест Діагностик». Вказані виробники виготовляють значну кількість

конкурентоспроможної високоякісної та сучасної продукції, яка відповідає

національним та міжнародним стандартам (табл. 1).

Наведені дані в таблиці 1 вказують на лідерство ТОВ «МедБіоАльянс» з

виробництва тестів, тест-систем та наборів для in vitro діагностики між

виробниками на території України. На другому місці знаходиться ТОВ «Бест

Діагностик», яке пропонує споживачам імуноферментні тест-системи для

діагностики інфекційних захворювань, тест-системи для ПЛР діагностики та

швидкі тести. Третє місце посідає ТОВ «Фармаско», яка орієнтована на

забезпечення споживачів тестами для експрес-діагностики, що максимально

можуть задовольнити потреби українських закладів охорони здоров’я, лікарів

та пацієнтів.

Наступним етапом роботи стало вивчення повноти асортименту у деяких

аптечних мережах. Отримані результати представлені в таблиці 2.

Згідно з даними таблиці 2, більша частина дослідженої групи товарів

представлена фармацевтичною компанією ТОВ «Фармаско» – 82,8 %. Відсоток

повноти асортименту у таких аптечних мережах як «Аптека низьких цін» та

аптеки «Мед-сервіс» становить 91,7 % та 75 % відповідно. Найменшою

повнотою асортименту характеризуються такі мережі як «Народна аптека» (25

%) та аптека «Бажаємо здоров'я» (25 %). Окрім товарів фармацевтичної

компанії ТОВ «Фармаско» у вищезазначених аптечних мережах наявна

продукція компанії ПВП «Норма», ТОВ «Теспро» та ТОВ «Синтез». При цьому

продукція ПВП «Норма» наявна у всіх аптечних мережах, які були

проаналізовані.

89

Таблиця 2

Асортимент діагностичних тестів та тест-систем в аптечних мережах

«А

пте

ка

ни

зьки

х ц

ін»

Ап

тека

«Д

оброго

Дн

я»

«Н

ародн

а ап

тека»

«1 С

оц

іальн

а ап

тека»

Ап

тека

«Ж

ива

вода»

Ап

тека

«Б

ажає

мо

здоров'я

»

Ап

тека

«М

ед-с

ервіс

»

1.

ТОВ «Фармаско»

Тест-смужка для визначення вагітності Secret №1 + + + +

Тест-смужка для визначення вагітності Secret №2 + + +

Тест-смужка для визначення вагітності Secret plus №1 + + +

Тест для визначення вагітності Secret Comfort

струйний + +

Тест-смужка для визначення овуляції Solo mini №3 + + + +

Тест для визначення вагітності DUET струйний. №1 + + + +

Тест-смужка Ultra для визначення вагітності + + + + + +

Тест на грип A+B №1 + + +

Тест для визначення збудника ротавірусної інфекції + + + + + +

Тест для визначення рота-аденовірусної інфекції +

Тест для діагностики ВІЛ-інфекції 1 та 2 типу + + + +

Тест для визначення вірусу гепатиту C + + + +

Тест для визначення тропоніну I, КК-МВ, міоглобіну + + + +

Тест для визначення HBsAg гепатиту В + + +

Тест для визначення антигенів H.pylori + + +

Тест-смужки для визначення кетонів №50 + + +

Тест-смужка для визначення кетонів/глюкози №50 + + +

Тест-смужки для визначення глюкози №50 + + +

Тест-смужки для визначення pH вагінальної середи 1 + + +

Тест-касета Sniper на визначення 5 наркотиків + + +

Тест-касета Sniper на визначення 10 наркотиків + + +

Тест для визначення сифілісу Syphilis + + +

Тест для визначення лямблій №1 + +

Тест-смужки для визначення глюкози, кетонів, білка + +

2.

ПВП «Норма»

Ацетонтест смужки індикаторні №25 + + + + + +

Тест-смужки ацетонтест №50 +

Тест-смужки рН-тест №50 + +

3. ТОВ «Теспро»

Тест-смужка для визначення вагітності. BONA +

4. ТОВ «Синтез»

Тест для визначення фетального фібронектину + +

90

Висновки. / Conclusions.

1. Встановлено, що лідером за кількістю асортиментних позицій серед

українських виробників діагностичних тестів та тест-систем є ТОВ

«МедБіоАльянс».

2. Найбільшим асортиментом в роздрібній аптечній мережі

характеризується ТОВ «Фармаско», а найбільша повнота його асортименту у

мережі «Аптека низьких цін».

Список літератури

1. Наказ МОЗ України від 23.09.2004 №497. «Про затвердження методичних

рекомендацій щодо застосування швидких тестів для перевірки крові на

інфекційні хвороби, облікової форми та інструкції щодо її заповнення». –

Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0467282-04.

2. Меньшиков В. В. Экспресс-диагностика: Получая выигрыш в скорости,

нельзя забывать о контроле / В. В. Меньшиков. // Фармац. вестник. – 2003.

3. Державний реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dls.gov.ua/wp-

content/uploads/2018/07/.pdf.

4. ТОВ «МедБіоАльянс». – Режим доступу: http://www.medbioshop.com.ua/

5. ПрАТ «НВК «Діапроф-Мед». – Режим доступу:

http://diaproph.com.ua/ru/production/

6. ТОВ «Норма». – Режим доступу: https://norma.kiev.ua/?p=contact/

7. ТОВ «Фармаско». Режим доступу: http://pharmasco.com/ru/

8. ТОВ «Тестпро». – Режим доступу: http://tespro.com.ua/ua/

9. ТОВ «Синтез». – Режим доступу: http://sinteth.com.ua/

10. ТОВ «Бест Діагностик»http://www.bestdiagnostic.com.ua/index.html

91

УДК 615.26’995.15:613.495]:339.13.021(477)

МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ЗАСОБІВ

ДЛЯ БІОРЕВІТАЛІЗАЦІЇ

Ткаченко Наталя Олександрівна,

к.фарм.н., доцент

Демченко Вікторія Олександрівна,

к.фарм.н., доцент

Саніна Вікторія Олегівна,

магістрант 2 фармацевтичного факультету

Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Вступ./ Introductions. Біоревіталізація – найсучасніша ін’єкційна методика

омолодження шкіри: «біо» означає природне, натуральне або біологічне; «ре» –

повернення; «віта» – життя. Таким чином, слово «біоревіталізація» буквально

означає «повернення до життя природним шляхом». Процедура біоревіталізації

передбачає введення гіалуронової кислоти (ГК) в шкіру обличчя і тіла, локально в

ті місця, які видають вік: «гусячі лапки», носогубні і носослізні складки, зморшки

на лобі і перенісся. Потрапляючи в шкіру, ГК стимулює вироблення власної ГК,

що в свою чергу активізує відновлювальні процеси в шкірі: починається глибоке

зволоження шкіри, відновлюється її тургор і еластичність, посилюється

мікроциркуляція [1, С.268].

Даній методиці вже більше 15 років. За цей час вона встигла зробити

справжню революцію в естетичній медицині, а для косметологічної індустрії

було розроблено та випущено велику кількість препаратів, що різняться своєю

ефективністю, призначенням, вартістю та країною походження. У розвинених

країнах використовують тільки сертифіковані препарати і перевірені методики,

але єдиного переліку таких препаратів не існує. Країни, що розвиваються, все

частіше стають «полігоном для випробування» нових засобів або ринком збуту

контрафактної продукції.

92

Мета роботи./ Aim. Формування інформаційного масиву про лікарські та

косметичні засоби, які використовуються у процедурі біоревіталізації та

обґрунтування на підставі маркетингового аналізу доцільності створення

вітчизняного фармацевтичного препарату на основі ГК.

Матеріали та методи./ Materials and methods. Матеріалом для

дослідження слугували Державний реєстр виробів медичного призначення 3

класу (Імплантати ін’єкційні для м’яких тканин), Державний реєстр лікарських

засобів, Компендіум, статистичні данні, аналітичні огляди, науково-методичні

публікації, нормативні та законодавчі документи, прайс-листи виробників

косметичної продукції; інтернет-ресурси з пошуку ліків в аптеках України

«GeoApteka» та «Tabletki.ua». У роботі застосовані маркетинговий метод,

методи моніторингу, логічного узагальнення, групування.

Результати та обговорення./ Results and discussion. Проаналізувавши

ряд джерел інформації про засоби, що застосовуються у біоревіталізації, було

сформовано асортиментні групи засобів, що мають місце на ринку України:

вироби медичного призначення (ВМП) – 4 найменування та косметичні засоби

(КЗ) – 101 пропозиція від виробників.

У ході аналізу встановлено, що сегмент «ВМП» займає 3,8% від усього

асортименту досліджуваного ринку, а 96,2% ринку – це КЗ однокомпонентні

(35,25%) та комбіновані (60,95%). За формою випуску усі засоби для

біоревіталізації належать до рідких форм – розчини для ін’єкцій.

Під час більш детального розгляду комбінованих КЗ для біоревіталізації

визначено, що до складу КЗ, окрім ГК, можуть входити від 1 до 50 додаткових

компонентів. Серед комбінованих КЗ для біоревіталізації переважають засоби з

1-2 компонентами і становлять 50% від усього їх переліку. Тобто, як додаткові

діючі речовини у КЗ використовують: декстраномери, лідокаїн, гліцерин, цинк,

янтарну кислоту. Засобам з 3-4 додатковими речовинами належить 11,3% ; з 5-6

речовинами – 12,3%; з 7-10 – 4,8%; більше 10 (комплексні коктейлі) – 19,4%.

Основними виробниками препаратів для біоревіталізації на вітчизняному

фармацевтичному ринку є провідні компанії Італії, Іспанії, Німеччини,

93

Південної Кореї, Росії, США, України, Франції, Швейцарії та Швеції. Аналіз

пропозицій усіх виробників засобів для біоревіталізації, що наявні на

українському ринку дозволив встановити рейтинг кожної країни: перше місце в

рейтингу виробництва засобів для біоревіталізації посідає Росія (частка

препаратів російських виробників становить 21,90% від загальної кількості

пропозицій). Також лідируючі позиції належать США – 20,95% та Італії –

14,28%. Наздоганяє лідерів Іспанія з 11,42%, Франція та Німеччина – по 8,6%.

Україну на ринку препаратів для біоревіталізації представляє лише один

виробник – «Юрія-Фарм» (рис.1).

Рис. 1. Діаграма представленості на українському ринку засобів для

біоревіталізації фірм-виробників

Висновки./ Conclusions. На основі маркетингового аналізу

фармацевтичного ринку сформовано інформаційний масив арсеналу засобів для

лікарів-косметологів та провізорів-косметологів. Для даного сегменту

фармацевтичного ринку характерний дефіцит вітчизняних препаратів, що

обумовлює доцільність перспективного напрямку по створенню нового

фармацевтичного препарату на основі ГК.

Перелік літератури

1. Новая косметология. Том II. Под общей редакцией Е. И. Эрнандес. М.: ООО

«Фирма КЛАВЕЛЬ», 2007. – 418 с.

1 1 1

7

2 13

9

5

1

6

1 11 2

1215

31

9

23 22

3

9

3 2

кількість фірм кількість препаратів

94

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКАЯ КОРРЕКЦИЯ

ПАТОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ,

ДОКЛИНИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ

UDC 615.322:244:615.246.4

STUDY OF THE ANTIOXIDANT PROPERTIES OF THE EXTRACTS

OBTAINED FROM THE SKIN OF A PRUNUS DOMESTICA FRUITS

Bashar Jabbar Ali Al-Sahlanee,

PhD student

Senyuk Igor Valeriyovich,

PhD (Pharmacy), associate professor

Shovkova Oksana Volodymyrivna

PhD (Pharmacy), assistant

National University of Pharmacy

Kharkov, Ukraine

Introduction. The search for an agents normalizing the motor and evacuation

function of the digestive tract (prokinetics) has attracted the attention of medical

researchers for several centuries (Strahl, 1851), as impaired motility underlies the

pathogenesis of many diseases, such as gastroesophageal reflux disease, irritable bowel

syndrome, cancer, etc. [1, p. 231; 2, p. 1558; 3, p. 214; 4, p. 27].

Previous experimental studies have shown that the extracts from Prunus

domestica, containing fibers (PEF) and the polysaccharide complex (PEPC) exhibit a

clear laxative effect and moderate hepatoprotective activity, probably related to their

content of homo- and heteropolysaccharides, as well as the sum of phenolic

compounds [5, p. 21-25; 6, p. 57-61].

95

The authors of a systematic review of studies state that phenolic compounds of

plant origin exhibit antioxidant properties that are connected with hepatoprotective

activity [7, p.142-151; 8, p. 104-119; 9, p. 352].

The aim of research. The aim of the experimental studies was to study the

effect of PEF and PEPC extracts on the content of markers of the intensity of lipid

peroxidation processes and the content of markers of the antioxidant system in rat

liver tissue homogenate in the model of alcoholic liver damage.

Materials and methods. Alcoholic liver damage was inducted by oral

administration of a 40% ethanol solution for 7 days. The state of the antioxidant

system was evaluated by the content of reduced glutathione (GSH) and α-tocopherol

in the tissue homogenate [10, p. 767-773]. The content of diene conjugates in the

liver homogenate was determined by the method of I.D. Stalnaya in the modification

of V.I. Skornyakov [11, p. 43-44]. The content of lipid hydroperoxides was

determined by a standard biochemical method using a redox reaction with ferric (III)

ions using “Lipid Hydroperoxide (LPO) Assay Kit” reagent No. 705002 (Cayman

chemical, Estonia) according to the instruction manual. The level of TBA-active

products was determined by the method of Uchiyma M. and Michara M. in the

modification of I.A. Volchegorsky by the test with thiobarbituric acid. The content of

GSH in the liver homogenate was determined by spectrophotometric method with

Ellman's reagent [12, p. 160-161]. Determination of α-tocopherol was carried out by

color reaction with ferum (II) (indicator α, α-bipyridyl) [13, p. 511-514].

Statistical analysis of the obtained experimental data was performed using the

program Statistica (StatSoftInc., США, version 6.0) [14, p. 86-91].

Results and discussion. PEF at a dose of 200 mg/kg showed a normalizing

effect on the level of markers of lipid peroxidation. The introduction of investigated

extract to the animals during the experiment lead to decreasing of the content of diene

conjugates by 29.3%, TBA-active products – by 21.3% and lipid peroxides – by

22.6% in the liver homogenate, which was more effective than PEPC and comparable

to the effect of the reference drug "Sylibor".

96

The 200 mg/kg of PEPC, like Sylibor, was only able to significantly affect the

level of diene conjugates, reducing its content by 11.8%. Other parameters in the

animal liver homogenate were not statistically different from similar parameters in

animals of the control pathology group.

As in previous biochemical tests to determine the content of lipid peroxidation

markers, PEF and PEPC at a dose of 100 mg/kg showed no statistically significant

effect on the status of the antioxidant system in liver tissues (GSH, α-tocopherol), and

remained at the level of control pathology.

Daily administration of PEF at a dose of 200 mg/kg to animals for 7 days

against a background of alcoholic liver damage significantly increased the levels of

GSH by 39.4% and α-tocopherol by 42.2% compared to similar levels in the liver

homogenate of animals in the control pathology group. Administration of Sylibor at a

dose of 25 mg/kg normalized the state of the liver antioxidant system and showed a

significant increase in GSH level by 36.9% and α-tocopherol content by 35.23%

compared to intact control group.

Conclusions.

1. Experimental data on the study of antioxidant properties of extracts from Prunus

domestica fruits have shown a normalizing effect on lipid peroxidation and

hepatocyte antioxidant system with the use of PEF extract at a dose of 200 mg/kg in

the model of alcohol liver damage.

2. The investigated effects of the PEF extract at a dose of 200 mg/kg exceeded the

effect of the PEPC extract at the tested doses and were at the activity level of the

teference drug Sylibor at a dose of 25 mg/kg.

3. The antioxidant properties of PEF extract are probably due to the presence in its

chemical composition of the complex of phenolic compounds (anthocyanins and

hydroxyl-cinnamic acids).

References

1. Gut motility and enteroendocrine secretion / Т. Wu, С.К.Rayner, R.L. Young, M.

Horowitz // Curr Opin Pharmacol. – 2013. – Vol. 13. – N 6. – P. 928–934.

97

2. Drossman D. A., Hasler W. L. Rome IV — Functional GI Disorders: Disorders of

Gut-Brain Interaction // Gastroenterology. 2016; 150 (6): 1257–1261.

3. American Gastroenterological Association Medical Position Statement on

Constipation // Gastroenterol. 2013. Vol. 144. P. 211-217.

4. Quigley E.M. Prucalopride: safety, efficacy and potential applications // Ther. Adv.

Gastroenterol. 2012. Vol. 5 (1). P. 23-30.

5. Сенюк І.В., Башар Джабар Аль-Сахлані, Ленчик Л.В. Вивчення

послаблюючої активності різних субстанцій, одержаних з плодів сливи

домашньої Prunus domestica. Український біофармацевтичний журнал. 2017.т.

52, № 5. С. 21-25. doi: 10.24959/ubphj.17.134.

6. Сенюк, І. В., Башар Джабар Аль Сахлані, Мохаммед Шахм Басім Вивчення

гепатопротекторної дії екстрактів із плодів сливи домашньої. Фармацевтичний

часопис. 2018. № 4(48). С. 57-61. doi: 10.11603/2312-0967.2018.4.96.92.

7. Метаболічний синдром: механізми розвитку та перспективи антиоксидантної

терапії: моногр. / А. Л. Загайко [и др.]. - Х.: Видавництво НФаУ; Х.: Золоті

сторінки, 2007. - 216 c.

8. Войцехівська О. В., Ситар О. В., Таран Н. Ю. Фенольні сполуки:

різноманіття, біологічна активність, перспективи застосування. Вісник

Харківського національного аграрного університету, серія біологія, 2015, вип. 1

(34), с. 104-119.

9. Фенольные антиоксиданты в биологии и медицине. Строение, свойства,

механизмы действия. Меньщикова Е.Б., Ланкин В.З., Кандалинцева Н.В.

Моногр. — Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2012. — 496 с.

10. Руководство по проведению доклинических исследований лекарственных

средств. Часть первая. / под ред. А.Н. Миронова – М.: Гриф и К, 2012. – 944 с.

11. Стальная И.Д. Метод определения диеновой конъюгации ненасыщенных

высших жирных кислот/ И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили.– Современные

методы в биохимии. –1977. – С. 43-44.

98

12. Определение числа сульфгидрильных групп с реактивом Эллмана.

Практикум по биохимии / [Под ред. С.Е.Северина, Т.А.Соловьевой] – М: Изд-

во МГУ. – 1989. – С. 160-161.

13. Кибардин С.А. Определение витамина Е в сыворотке крови// Биохимия. –

1951. – T.16. – С. 511-514.

14. Халафян А.А. STATISTICA 6. Статистический анализ данных. [3-е изд.

Учебник] / А.А. Халафян. – М.: ООО «Бином-Пресс», 2007. – 512 с.

УДК 615.014.24:615.326

НІТРОГЕН В ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБАХ

Коритнюк Р. С.

д. фармац. н, професор,

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика

м. Київ, Україна

Давтян Л. Л.

д. фармац. н., професор,

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика

м. Київ, Україна

Роздорожнюк О. Я.,

к. архітектури, доцент,

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

м.Київ, Україна

Коритнюк О. Я.,

к. мед. н, доцент,

Українська військово-медична академія МО України,

м.Київ, Україна

Вступ. Характерною особливістю органічного світу є постійний обмін

речовин і взаємодія з зовнішнім середовищем. Нестача чи надлишок

надходження мінеральних речовин призводить до метаболічних порушень і, як

наслідок, важких захворювань. Нітроген (N) є одним з основних компонентів

99

всіх клітинних та неклітинних структур у вигляді білкових сполук, нуклеїнових

кислот, алкалоїдів та ін., регулюючи біохімічні процеси організму.

Мета. Узагальнити дані літературних джерел щодо ролі Нітрогену в

організмі людини і застосування його у вигляді лікарських засобів згідно

Міжнародній анатомо-терапевтично-хімічній класифікаційній системі (АТХ).

Матеріали і методи. Бібліосемантичний, аксіоматичний (нормативні

стандарти, Настанови), узагальнюючий, контент-аналізу.

Результат і обговорення. Нітроген у вигляді сполук з іншими

елементами, присутній у всіх живих організмах (1-3 % на суху масу, 4-те місце

після оксигену, гідрогену та карбону, відповідно), і є одним з найважливіших

біогенних елементів. Він входить до складу амінокислот, які є структурними

блоками білків (16-17 %), нуклеотидів – структурних блоків нуклеїнових

кислот, а також коферментів, вітамінів, гормонів, антибіотиків, гемоглобіну,

хлорофілу і багатьох інших біогенних речовин. В невеликих кількостях, у

двоатомному вигляді, азот постійно присутній у крові, маючи в ній розчинність

0,0110 мл/л при температурі 38 °C.

Газоподібний азот застосовують у медицині (в суміші з киснем) для

інгаляційного наркозу, як слабкий наркотик, що викликає стан сп'яніння,

ейфорії, притуплення больової чутливості. Азот і закис азоту, використовують

як пропеленти у фармацевтичних аерозолях. Азот також використовується для

заміщення повітря у фармацевтичних препаратах, речовини яких піддаються

окисненню (особливо у препаратах для парентерального застосування). Азот

фізіологічно інертний, але при вдиханні повітря, стисненого до 2–2,5 атм,

виникає стан, який називається азотним наркозом, подібний до алкогольного

сп’яніння. Зріджений азот є ефективним лікарським засобом для лікування

деяких захворювань шкіри (бородавок, судинних родимок, папілом та ін.).

Нітроген з Гідрогеном утворює аміак (NH3), який належить до

фармакотерапевтичної групи – засоби, які впливають на респіраторну систему.

Код АТХ R07A В 12*. Показання для застосування: непритомний стан, укуси

комах [1].

100

Нітроген з Оксигеном утворює азоту закис – засіб для загальної

анестезії. Код АТХ N01AX13. Наркоз із застосуванням азоту закису

використовують у хірургічній практиці, оперативній гінекології, хірургічній

стоматології. У теперішній час азоту закис використовують в анестезіологічній

практиці, як компонент комбінованої анестезії у поєднанні з аналгетиками,

м’язовими релаксантами та іншими анестетиками (ефір, фторотан, енфлюран) у

суміші з киснем (20%-50%). Як мононаркоз у суміші з киснем застосовують в

акушерстві для знеболювання пологів, зняття швів і дренажних трубок, при

гострій коронарній недостатності, інфаркті міокарду, гострому панкреатиті, а

також у післяопераційному періоді для профілактики травматичного шоку, при

патологічних станах, які супроводжуються болем, який не знімається

ненаркотичними анальгетиками, за виключенням протипоказань[ 1,2].

Нітри́т на́трію (натрій азотистокислий) — NaNO2. В медичній

практиці застосовується як антидот при отруєнні ціанідами: 10-20 мл 1-2%

розчину вводять довенно. Нітрит натрію відноситься до речовин, необхідних

організму людини для захисту від бактеріальних інфекцій. Він також

застосовується в медицині як бронхолітичний (розширює бронхи),

судиннорозширювальний, спазмолітичний засіб, як проносне. Ведуться

дослідження по застосуванню нітриту натрію при серповидноклітинній анемії,

серцевих нападах та ішемії серця, аневризмах головного мозку, а також

легеневій гіпертензії у дітей. Використання препарату дозволяє покращити

коронарний кровотік і зменшити кисневу потребу міокарда. Лікарський засіб

діє так само, як амілнітрит, але триваліше. Препарат випускається у вигляді 0,5-

2% розчину.

Нітрати і нітратоподібні речовини( Нітрогліцерин АТХ C01DA02)

мають широке застосування в якості антиангінальних засобів при різних

формах ІХС (стенокардія, інфаркт міокарда та ін.). В основі лікувального

ефекту нітратів (нітровазодилятатори) лежить здатність субстратно

збільшувати вміст оксиду азоту ІІ (NO), який є ендотеліальним

вазодилятуючим фактором. Цей фактор стимулює гуанілатциклазу, збільшує

101

вміст циклічного гуанозинмонофосфату всередині клітини і викликає

розширення судин. До нітровазодилятаторів відносять органічні

нітрати(амілнитрит).

Найпоширеніші в клінічній практиці органічні нітрати (нітрогліцерин,

ізосорбіду динітрат, ізосорбіду мононітрат). Лікарські форми нітратів

забезпечують проникнення діючої речовини у кровотік через слизову оболонку

порожнини рота (таблетки, пластинки, аерозолі), після прийому всередину

(таблетки, капсули), трансдермально, при аплікації на шкіру (мазі, пластирі,

диски) або використовуються для ін'єкцій.

Використання нітратів як препаратів вибору для початкового лікування

більшості хворих на стенокардію, обгрунтовано змінним порогом виникнення

ішемічного болю, оскільки вони запобігають переривчастій коронарній

вазоконстрикції, при вазоспастичній стенокардії. Найбільшою ефективністю

володіють ретардовані форми нітросорбіду і його метаболіти, в тому числі

трансдермальні форми нітратів. Регулярний прийом Нітросорбиду і 5-

мононітрату показані при серцевій недостатності з порушенням функції лівого

шлуночка і мітральною регургітацією, а також при легеневій гіпертензії.

Ін'єкційна форма нітратів використовується при нестабільній стенокардії,

гострому інфаркті міокарда, важкій серцевій недостатності[2,3].

Одним з поширених побічних ефектів нітратів є постуральна гіпотензія,

яка виявляється запамороченням, слабкістю і навіть короткочасною втратою

свідомості. Метгемоглобінемія, а також важке отруєння нітратами

зустрічаються, в основному, у дітей молодшого віку. У частини хворих на ІХС

розвивається толерантність до нітратів – стан, при якому потрібне збільшення

дози нітратів для досягнення антиангінального або гемодинамічного ефекту.

При регулярному застосуванні пролонгованих форм нітратів і ізосорбіду

динітрату, особливо пластирів і мазей, ризик розвитку толерантності значно

зростає [3]. Основні нітрогенвмісні ЛЗ, які наведені в системі АТХ,

представлені в таблиці.

102

Таблиця

Перелік лікарських засобів, які містять нітроген

№ з/п Назва № з/п Назва

1. Аеросоніт 48. Нітрогліцерин

2. Амілнітрит 49. Нітрогранулонг

3. Вісмуту субнітрат комбінації 50. Нітроджект

4. Гентаеритритилу тетранітрат 51. Нітро-дур

5. Гліцерил тринітрат 52. Нітрокор®

6. Глюконіт 53. Нітроксолін

7. Депоніт 10 54. Нітролингвал-Аэрозоль

8. Диласидом 55. Нітролонг

9. Динісорб 56. Нітромакс

10. Еналаприл і нітрендипін 57. Нітроминт®

11. Ізакардин® 58. Нітро-мік

12. Ізо Мак ретард 59. Нітромінт

13. Ізо Мак спрей 60. Нітронг форте

14. Ізокет® 61. Нітронг®

15. Ізолонг 62. Нітро-Ник® таблетки

16. Ізомонат 63. Нітроперкутен ТТС

17. Ізосорбіду мононітрат ретард 64. Нітросорбід

18. Ізосорбіду мононітрат 65. Нітроспрей

19. Ізосорбіду динітрат 66. Нітроспринт

20. Кардикет® 67. Нітрофунгін

21. Кардикс® 68. Нітрофунгін нео

22. Кардікс® Моно 69. Нітрофуран

23. Корватон 70. Нітрофурантоїн

24. Маннітолу гексанітрат 71. Олікард® 40 ретард

25. Монізид 72. Олікард® 60 ретард

26. Монізол 73. Органічні нітрати

27. Моно Мак 74. Пектрол®

28. Моно Мак 50 Д 75. Пентаеритритилу тетранітрат

29. Моно Мак Депо 76. Пентакард-10

30. Моно Ром ретард 77. Пентакард-20

31. Монолонг 78. Пентакард-40

32. Мононіт 79. Перлинганит®

33. Мононітросид 80. Похідні нітрозо сечовини

34. Моносан 81. Похідні нітроімідазолу

35. Моночинкве® 82. Похідні нітрофурану

36. Моночинкве® ретард 83. Сіднофарм

37. Нирмін 84. Сорбімон

38. Нітрадиск 85. Сустак мите

39. Ніт-рет 86. Сустак форте

40. Нітопін 87. Сустонит®

41. Нітрендипін 88. ТД-спрей Ізо Мак

42. Нітресан 89. Тенонітрозол

43. Нітро Мак Ампули 90. ТриНітролонг

44. Нітро Мак ретард 91. Хлорнітрофенол

45. Нітро ПОЛЬ® інфуз 92. Эфокс® 20

46. Нітроглицерин форте 93. Эфокс® лонг

47. Нітрогліцерину розчин в олії 1% в капсулах

94. Юнітрон

103

Висновок. Нітроген (N) є одним з найважливіших біогенних елементів.

Нітроген (N) присутній у живих організмах у складі амінокислот (16 – 17 %),

пептидів, азотових основ, які складають структуру ДНК і входить майже до

100 ЛЗ згідно класифікаційній системі АТХ.

Список літератури

1. Фармакотерапия (под редакцията на С. Константинов и Г. Момеков).

Софттрейд.- 2015.- 676с.

2. J.A. Romano, B.J. Lukey, H. Salem. Chemical Warfare Agents: Chemistry,

Pharmacology, Toxicology, and Therapeutics. CRC Press Taylor & Francis Group.

Second edition.- 2008. -723p.

3. Державний реєстр лікарських засобів України. [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: www.drlz.kiev.ua 9.