МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИСХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

БЕЗУГЛА Мілена В’ячеславна

УДК 378.032ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

ДУХОВНО-КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ ОСВІТИ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Авторефератдисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2015

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцентАНТОНЕНКО Тетяна Леонардівна,Східноукраїнський національний університетімені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України,доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: академік НАПН України, доктор психологічних наук, професор БЕХ Іван Дмитрович, Інститут проблем виховання Національної Академії Педагогічних Наук України Міністерства освіти і науки України,директор Інституту проблем виховання;

кандидат педагогічних наук, доцент СОЛОДКА Анжеліка Костянтинівна, Миколаївський національний університетімені В. А. Сухомлинського Міністерства освіти і науки України,завідувач кафедри іноземних мов Миколаївського національного університету ім. В. А. Сухомлинського.

Захист відбудеться «18» грудня 2015 року о 10.-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, Президія Національної академії педагогічних наук України, конференцзала (1 поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Г, (3 поверх).

Автореферат розісланий «17» листопада 2015 року.

Учений секретарспеціалізованої вченої ради О. Є. Крсек

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На початку ХХІ століття серйозне занепокоєння викликає втрата освітою її духовно-культурної складової.

Розвиток освіти сьогодні відбувається на фоні духовної спустошеності сучасного суспільства, втрати ним духовних інстинктів, доказом чого є розповсюдження таких негативних якостей людини як лицемірство, злість, агресія, зрадництво, егоїзм, нахабність, жорстокість, байдужість тощо.

Негативний вплив на розвиток освіти також здійснюють подальша дегуманізація всіх сторін життя суспільства, девальвація загальнолюдських цінностей, непомітна підміна істинних цінностей анти-цінностями масової культури, посилення процесу індивідуалізації, домінування ринкових відносин, що призвело до загострення духовної кризи особистості. Як наслідок, сучасна людина перетворилася на бездуховну інтелектуальну машину, яка поступово духовно і культурно деградує, втрачає свою індивідуальність, жагу до самовдосконалення і розвитку власного творчого потенціалу, смисл життя вбачає у нагромадженні цінних речей, власному добробуті, виживаємості і самозбереженні. Освіта розглядається нею як товар, який має високу ринкову цінність; засіб перспективного конкурентоспроможного становища на ринку праці та лише потім як засіб надбання знань.

Тому сьогодні гостро відчувається необхідність у переакцентуванні вищої освіти на духовно-культурний розвиток особистості студента, формування в нього духовно-культурних цінностей освіти як основ для трансляції духовної, а не матеріальної культури, розвитку не просто письменної людини, а гармонійно і всебічно розвиненої, широкомислячої, духовно-культурної освіченої особистості.

Проблема формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти є багатоаспектною. Теоретичні основи дослідження сутності загальнолюдських цінностей і окремі аспекти вивчення духовно-культурних цінностей освіти розробляли вітчизняні і зарубіжні вчені-філософи (С. Анісімов, М. Бердяєв, Г. Вижлєцов, Б. Гершунський, О. Дробницький, А. Здравомислов, М. Каган, О. Лосєв, М. Мамардашвілі, Г. Ріккерт, В. Розін, В. Тугарінов, М. Шелер та ін.); психологи (Б. Ананьєв, І. Бех, О. Бодалєв, Л. Виготський, Д. Леонтьєв, О. Леонтьєв, В. Мясіщев, С. Рубінштейн, М. Яницький); педагоги (Б. Бім-Бад, Є. Бондаревська, І. Зязюн, Ю. Пелех, П. Підкасистий, А. Петровський, В. Сластьонін та ін.).

Заслуговують на увагу дослідження сучасних вчених про сутність освіти, її цінностей взагалі та духовно-культурних цінностей освіти зокрема. Філософські основи цієї проблеми розкрито в працях Н. Багдасарьян, З. Залевської, С. Клепко, А. Суббето, Н. Селезньової, В. Огнев’юка, М. Покровського, А. Ярошенко та ін. Педагогічний аспект духовності, духовної культури, духовно-культурних цінностей освіти розглянуто у працях В. Андрущенка Т.Антоненко, А. Кір’якової, В. Краєвського, Т. Кривко, Г. Назарової, С. Нєкрасової, О. Нікіфорова,

2

С. Ніколаєнка, М. Міхалковича, С. Плаксія, О. Позднякова, М. Роганової, В. Садовнічева, Г. Шевченко та ін.

Дослідженню сутності ідеалу освіченої особистості, наданню характеристики освіченої людини присвячені праці Р. Пітерса (R. Peters), П. Неша (P. Nash), А. Каземіуса (A. Kazemias) та Г. Перкінсона (H. Perkinson), Р. Вудса (R. Woods), Р. Берроу (R. Barrow), Е. Бойєра (E. Boyer) та ін.

Незважаючи на певні здобутки у розв’язанні означеної проблеми, низка питань формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти залишається нерозкритою. Так, поза увагою дослідників залишається визначення змістовної сутності духовно-культурних цінностей освіти. Розкритими є лише певні аспекти дослідження освіти як цінності та надається загальна характеристика цінностям освіти, які розглядаються з точки зору їх нерозривної єдності з системою життєвих цінностей і орієнтацій людини і суспільства та визначаються як ідеали, звернуті в моральні орієнтири виховання і навчання (істина, добро, творчість тощо). Але недостатньо розробленою залишається проблема дослідження освіти як особистісної цінності, виходячи з дослідження якої ми робимо спробу надати змістовну характеристику духовно-культурних цінностей освіти. Не в повному обсязі розкритий зміст базових понять (цінність, освіта, цінності освіти, освічена людина). Відсутні дослідження щодо використання педагогічних технологій формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти в навчально-виховному процесі університету. Крім того нерозкритим залишається такий важливий аспект як розробка моделі організаційно-методичної системи формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти та здійснення її реалізації у навчально-виховному процесі університету. Це зумовило вибір теми нашого дослідження – „Формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося у межах комплексної науково-дослідної теми „Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (номер держреєстрації 0105U000264), виконуваної на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тему дисертації затверджено вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол № 9 від 29 квітня 2011 р.) й узгоджено рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні НАПН України (протокол № 3 від 26.03.2013 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності духовно-культурних цінностей освіти, експериментальному дослідженні ефективності організаційно-методичної системи їх формування у студентської молоді та реалізації в навчально-виховному процесі університету.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження: визначити на основі аналізу філософської та психолого-педагогічної

літератури теоретико-методологічні засади формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти;

проаналізувати проблемне поле дослідження; теоретично обґрунтувати сутність духовно-культурних цінностей освіти;

3

розробити модель організаційно-методичної системи формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти;

визначити критерії, показники та рівні сформованості у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти;

експериментально перевірити ефективність впровадження моделі організаційно-методичної системи та запропонованих педагогічних технологій формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти.

Об’єкт дослідження – процес формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти.

Предмет дослідження – організаційно-методична система формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти.

Для вирішення поставлених завдань та досягнення мети були використані такі методи дослідження:

теоретичні: вивчення та аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури для розкриття сутності теоретико-методологічних підходів до проблеми дослідження; теоретичне узагальнення і систематизація, за допомогою яких була надана характеристика проблемного поля дослідження і з’ясована сутність духовно-культурних цінностей освіти; теоретичне моделювання для розробки моделі організаційно-методичної системи їх формування у студентської молоді;

емпіричні: педагогічне спостереження, бесіди, дискусії, анкетування, тренінг, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) для визначення рівнів сформованості у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти; аналіз результатів дослідження для перевірки ефективності організаційно-методичної системи їх формування;

статистичні – збір та статистична обробка експериментальних даних.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше теоретично обґрунтовано і розкрито змістовну сутність духовно-

культурних цінностей освіти студентської молоді; розроблено комплексну модель організаційно-методичної системи формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти та здійснено її реалізацію в навчально-виховному процесі університету;

уведено нове поняття „духовно-культурні цінності освіти” та подано його авторське визначення;

уточнено зміст понять „цінність”, „освіта”, „цінності освіти”, „освічена людина”;

вдосконалено теорію та практику формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти;

подальшого розвитку набули: визначення й обґрунтування тенденцій формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти; організаційно-методична система формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти шляхом включення відповідних педагогічних технологій у навчально-виховний процес; ідеї формування гармонійної, всебічно розвиненої, широкомислячої, духовно-культурної освіченої особистості.

Практичне значення дослідження визначається можливістю використання запропонованої діагностичної бази для визначення рівнів сформованості у

4

студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти. Розроблена й апробована програма спецкурсу, що дозволяє врахувати й підібрати необхідний інструментарій для реалізації основних педагогічних технологій їх формування. Позитивні результати формувального експерименту дозволяють рекомендувати розроблену програму до впровадження у практику вищої школи.

Результати дослідження, навчально-методичні матеріали впроваджено в навчально-виховний процес Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (довідка про впровадження від 09.04.2015р. №01-10/453А), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка про впровадження від 22.04.2015р. №66), Державного вищого навчального закладу „Донбаський державний педагогічний університет” (ДДПУ) (довідка про впровадження від 02.04.2015р. №68-15-242/1).

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом їх обговорення на засіданнях кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, а також участі в науково-практичних конференціях різного рівня:

міжнародних: ІХ Міжнародній науковій конференції “Zagrożenia dzieci i młodzieży we współczesnym społeczeństwie” (м. Седльце, Польща, 2011); ХХХI Міжнародних психолого-педагогічних читаннях „Развитие личности в образовательных системах” (м. Ростов-на-Дону, Росія, 2012); Міжнародній науковій конференції “Kompetencje współczesnego nauczyciela z okazji 50-lecia pracy zawodowej i 20-lecia uzyskania tytułu profesora Pana Prof. zw. dra hab. Kazimierza Żegnałka” (м. Седльце, Польща, 2012); Науково-практичній конференції “Modern Science: Tendencies of Development” (м. Будапешт, Угорщина, 2013); V міжнародній науково-практичній конференції „Молодёжь. Наука. Культура” (м. Салехард, Росія, 2013); VI Міжнародній науково-практичній конференції „Духовно-культурні цінності виховання Людини” (м. Київ, Україна, 2015);

всеукраїнських: ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Мистецька ocвiтa як чинник людиностановлення” (Тернопіль, 2013);

звітних: науково-практичних конференціях „Університет і регіон” (м. Луганськ, 2011-2013).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 одноосібних робіт, із них 8 статей у наукових фахових виданнях України, 4 у збірниках матеріалів конференцій та 5 у зарубіжних виданнях (Польща, Росія, Угорщина).

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (262 найменування, із них іноземними мовами – 19) та 11 додатків на 24 сторінках. Робота містить 13 таблиць і 2 рисунка. Основний текст дисертації викладено на 186 сторінках. Загальний обсяг роботи – 237 сторінок.

5

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність, значущість і стан розробленості досліджуваної проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, схарактеризовано методи дослідження, сформульовано наукову новизну, практичне значення результатів дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти” на основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури визначено теоретико-методологічні засади формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти, розкривається понятійно-категоріальне поле дослідження, дається сутнісна характеристика духовно-культурних цінностей освіти та розкривається їх значущість і вплив на формування гармонійної, всебічно розвиненої, широкомислячої, духовно-культурної освіченої особистості в освітньо-виховному процесі ВНЗ.

На основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури визначено рівень сформованості у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти та схарактеризовано базові поняття.

Так, детальний аналіз наукової літератури засвідчив, що вчені Заходу і Сходу, не зважаючи на використання різних підходів до трактування цінностей, висловлюють спільну думку щодо їх відносності. З’ясовано, що перші спроби схарактеризувати ціннісне відношення до світу були здійснені ще стародавніми філософами. Сократ першим з античних філософів дав визначення поняттю благо, яке він вивів у ранг ідеальних цінностей. Аристотель зауважував, що благо може бути ціллю, а може і не бути ціллю. Він ввів термін цінимі блага. Значущим для нашого дослідження є погляд М. Шелера щодо сутності цінностей. На його думку цінності являють собою „особливе царство предметів”. Цінності відрізняються особливим характером їх пізнання, яке здійснюється за допомогою емоціональних функцій, „почуття”, які М. Шелер називає „емоційним інтуітивізмом”.

У вітчизняній філософській думці проблема цінностей стала предметом ґрунтовного аналізу в другій половині ХХ століття. З’ясовано, що після 60-х років ХХ століття виникло три напрями дослідження цінності: цінність як значущість об’єктів реальності для індивіда, здатність цих об’єктів задовольняти його потреби, таким чином, цінність розглядається як поняття тотожне категорії корисність (В. Василенко); цінність як вищий суспільний ідеал; не засіб, а ціль, не суще, а належне (І. Нарський); цінність як подвійний феномен – „Я” значимість та ідеал (В. Тугарінов, О. Дробницький).

Цінності в психолого-педагогічних дослідженнях співвідносяться з бажаннями, потребами та ідеалами. У психологічному словнику зазначено, що особистісним цінностям притаманна висока усвідомленість; вони відображаються у свідомості як ціннісні орієнтації і є важливим фактором регуляції соціальних взаємостосунків людей і поведінки індивіда.

6

Так, ціннісні орієнтації визначають як систему установок щодо дійсності (О. Асмолов, Г. Андрєєва); загальний прийнятий сенс життя (О. Леонтьєв). Через ціннісні орієнтації здійснюється засвоєння людиною здобутків духовної культури суспільства. За їх допомогою культурні цінності перетворюються на певні стимули подальшої практичної діяльності та поведінки. Зміст освіти збагачується через накопичення аксіологічних знань про світ, які засвоюються людиною в процесі формування в неї певних ціннісних орієнтацій. Ці знання сприяють кращому розумінню людиною цінностей та традицій інших культур і сприяють формуванню у студентської молоді нової системи позитивних цінностей.

Проблема дослідження духовно-культурних цінностей освіти не може бути розкритою повністю, доки поза межами її вивчення залишається визначення сутності освіти як цінності.

Заслуговують на увагу дослідження освіти з точки зору її цінності Т. Андрущенко, Є. Бондаревської, А. Здравомислова, А. Кір’якової, Т. Кривко, В. Крижко, В. Ледньова, Н. Нікандрова, О. Нікіфорова, С. Ніколаєнко, А. Філіпова та ін.

З’ясовано, що поняття „освіта” було вперше введене в педагогічну науку І. Песталоцці, який характеризував сутність освіти як формування образу. Глибокий аналіз поняття „освіта” зробив В. Ледньов, який зазначив, що освіта являє собою організований та нормований процес постійної передачі попередніми поколіннями наступним соціально значущого досвіду, який являє собою в онтогенетичному плані процес становлення особистості у відповідності до генетичної та соціальної програм.

Звертають на себе увагу дослідження сучасних учених про сутність освіти (Н. Гаджиєва, Н. Нікітіна, Н. Кислинська), в яких підкреслено, що освіта сприяє актуалізації найважливіших змістоутворювальних сфер особистості, які формують її позиції: ціннісну, мотиваційно-потребнісну та цілепокладаючу. Почути інших людей, обміркувати та відчути їх цінності, їх розуміння сенсу життя, порівняти різні голоси, прислухатися до власного внутрішнього голосу, усвідомити себе, сенс свого існування та визначити своє місце у культурі – такою є логіка освіти сьогодні.

Зазначено, що значний внесок у розробку проблеми визначення сутності освіти як цінності внесла Є. Бондаревська, яка розглядає освіту як духовний обрис людини, який складається у процесі освоєння моральних та духовних цінностей культури. Ця думка є близькою концепції М. Бердяєва, який визначав цінність особистості як вищу ієрархічну цінність у світі, цінність духовного порядку. Вчений підкреслив, що основою освіти є залучення людини до духовних цінностей науки, мистецтва, моральності і права. Умовою ж гармонійного розвитку особистості будь-якої людини виступає її духовний розвиток, збагачення новими знаннями, високим рівнем професійних навичок, які також є необхідними передумовами її активної участі в житті суспільства. Важливу роль у цьому відіграють духовні цінності, які являють собою фундамент культури й основу духовного життя кожної людини.

З метою обґрунтування методології дослідження визначено аксіологічний, культурологічний та цивілізаційний підходи.

Аксіологічний підхід до освіти дозволяє розглядати духовно-культурні цінності освіти студентської молоді як компоненти духовності особистості студента і

7

спрямований на формування у студентської молоді ціннісного ставлення до освіти, у ході отримання якої їй прищеплюється любов до здобутків світової культури й формується смислова основа духовної культури, яка передбачає розуміння і усвідомлення студентами цінності майбутньої професії і здобутих знань.

Застосування культурологічного підходу дає можливість усвідомити значущість формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти як першого кроку на шляху до переходу від „економічної епохи” до „культурної епохи” (П. Шафер), яка передбачає розвиток культурної сфери життя суспільства, культурний розвиток особистості, добробут суспільства, що ґрунтується на турботі, взаємопідтримці та взаєморозумінні, а також завдяки знайомству з традиціями світової і національної культур уможливлює створення сприятливих умов для духовно-культурного становлення широкомислячої, духовно-культурної освіченої особистості сучасного студента в освітньому просторі сучасного університету.

Використання цивілізаційного підходу у процесі формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти дає можливість усвідомити значущість освіти як об’єкта і суб’єкта цивілізаційних змін і трансформацій; сформувати у молоді розуміння необхідності отримання нею „випереджаючої” освіти на засадах її духовно-культурних цінностей в умовах зростаючого взаємопроникнення культур і загальнолюдських цінностей та розповсюдження тенденції до глобалізації для стійкого та безпечного розвитку цивілізації.

У дисертації акцент зроблено на необхідності переакцентування освіти на формування її духовно-культурних цінностей як основ для трансляції духовної, а не матеріальної культури; на розвиток широкомислячої, духовно-культурної освіченої особистості, яка прагне до постійного самовдосконалення та духовно-культурного саморозвитку, розвитку власного творчого потенціалу і керується у житті законами Істини, Добра і Краси, що сприятиме подоланню негативних явищ сучасної дійсності, таких як девальвація загальнолюдських цінностей, дегуманізація всіх сфер життя суспільства, переорієнтація особистості на власний добробут, посилення процесу індивідуалізації і призведе до формування гуманістичного суспільства знань.

Зазначено, що з точки зору сучасних вчених-педагогів (В. Андрущенка, В. Бондаренка, С. Гончаренка, О. Пономарьова, О. Романовського, Л. Товажнявського, З. Черваньової) цінності освіти розглядаються як ідеали, звернуті в моральні орієнтири виховання і навчання: істина, добро, особистість, користь, свобода, любов, творчість, вибір тощо. До основних цінностей освіти вони відносять:

світоглядні елементи виховання і формування духовності людини; впорядковану систему базових знань про світ, людину та суспільство; високу професійну компетенцію спеціаліста; морально-етичну парадигму (відношення людини до себе, до інших та

відчуття та усвідомлення нерозривної єдності з природою).Особлива увага у дослідженні приділена особистісним цінностям освіти.

Відповідно, цінності освіти нами визначаються як сукупність особистісно-значимих морально-орієнтованих пріоритетів в освіті.

У дисертації схарактеризовано портрет освіченої людини ХХІ століття:

8

це мисляча духовна особистість, „осяяна світлом знання”; людина з когнітивною перспективою або пізнавальним поглядом на

майбутнє, яка володіє певним запасом усвідомлених знань, усвідомлює їх широту і глибину та вміє застосовувати їх на практиці;

яка має „рефлексивне уявлення” про набуті знання, має свою точку зору на них і незалежна в поглядах;

відкрита іншим думкам і несподіваній думці; яка володіє власним „світобаченням”; здібна до співпереживання; яка довірчо і терпимо відноситься до оточуючих; яка поважає цінності і традиції інших народів; яка творить культуру шляхом діалогічного спілкування, обміну смислами,

здатна до культурного саморозвитку; яка вміє піти на компроміс; людина етична і відповідальна; яка тонко відчуває прекрасне; це творча особистість; людина, яка „бореться”; активна і така, що діє на благо суспільства, до якого вона належить; яка стала на шлях „духовної навігації”; яка прагне постійно самоудосконалюватися і така, що не зупиняється на вже

досягнутому.Підкреслено, що саме вміння розуміти смисл отриманих знань є одним з

найбільш значущих відмінностей освіченої людини від неосвіченої. Особлива увага у дисертації приділена наданню сутнісної характеристики

духовно-культурних цінностей освіти. З’ясовано, що формуванню чіткого уявлення про них сприяло визначення сутності категорій духовності, духовної культури, духовних цінностей і культурних цінностей.

Заслуговують на увагу дослідження проблеми духовності, духовної культури, духовних цінностей Т. Антоненко, І. Беха, Л. Буєвої, Т. Петракової, М. Роганової, Г. Шевченко та ін., які особливу увагу приділяють вектору ціннісної наповненості духовності як глибоко суб’єктивної властивості індивіда, яка пронизує думки, почуття, багатогранність душі людини, її поведінки та вчинків, що приносять радість і щастя людям.

На основі аналізу сучасної літератури з’ясовано, що основоположним принципом в освіті XXI століття є принцип „духовність породжується духовністю”. У дисертації підкреслено, що тільки людина з духовним стрижнем, чуйна, справедлива, уважна до інших здатна допомогти вихованцям усвідомити істинну сутність духовності, яку неможливо сформувати. Зазначено, що духовність – це найвища моральна культура особистості, яка реалізується у творчій діяльності в культурі вчинку, доброчесній поведінці та забезпечує гуманну атмосферу життя і суспільства (Г. Шевченко). Духовність в людині  розглядається як результат самовиховання і самореалізації шляхом постійної роботи над собою, позбавлення від негативних якостей особистості (егоїстичності, грубості, жадібності, лінощів, аморальності, брехливості і багатьох інших).

9

Проявом духовної культури особистості виступають її потреба та здатність до самореалізації у відповідності до особистісного розуміння загальнолюдських духовних цінностей Істини, Добра і Краси (Л. Буєва). Мета духовної культури полягає у здатності людини до духовної творчості, створенні при цьому духовних цінностей у вигляді художніх творів, наукових відкриттів, моралі, духовного спілкування, художньо-естетичної творчості.

У дисертації зазначено, що духовні цінності являють собою стрижень культури певного народу, фундаментальні відношення та потреби людей і являють собою факти суб’єктивних переживань об’єктивних явищ, які реалізуються у нескінченній безлічі ситуацій вибору (Т. Антоненко). Культурні цінності (віра, добро, краса, любов, істина), на відміну від вище означених цінностей є мотивами культурної поведінки людини, рівень якої визначається рівнем морального розвитку суспільства (А. Бекірова).

Після проведення паралелі між культурними цінностями і культурними цінностями освіти встановлено, що сам університет як храм науки і знань є носієм духовних, культурних, моральних, естетичних і інтелектуальних цінностей, а його ціннісний зміст реалізується через взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу, коли студенти не тільки залучаються до багатства знання, але й поступово вчаться використовувати їх на практиці з користю для суспільства.

Сьогодні не існує визначення духовно-культурних цінностей освіти. На основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури нами було встановлено, що духовно-культурні цінності освіти являють собою сукупність особистісно-значимих морально-орієнтованих пріоритетів в освіті, які визначають лінію поведінки особистості та сприяють здійсненню її найбільш повної самореалізації в усіх сферах життєдіяльності у відповідності до законів Істини, Добра та Краси.

До основних духовно-культурних цінностей освіти ми відносимо: розвиток людини як особистості; отримання знань і досвіду, професійних навичок, компетентності в усіх

сферах науки; наявність висококваліфікованих викладачів, відданих своїй професії; наявність відповідного сучасного обладнання та якісної літератури; можливість розвиватися духовно та культурно; потяг до саморозвитку особистості й розкриття своїх здібностей і самоосвіта; хороші взаємовідносини між колегами та всередині групи; вміння працювати в команді та вміння стримувати (негативні) емоції; спрямованість на виховання любові, поваги, співчуття, щиросердності,

дружнього ставлення до людей, любові до своєї Батьківщини та традицій; прищеплення молоді хороших манер, чесності, доброти, вміння вести себе в

суспільстві.На основі визначення теоретико-методологічних засад дослідження розроблена

організаційно-методологічна система формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти.

У другому розділі „Організаційно-методична система формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти” представлені

10

результати підготовчого, констатувального, формувального й контрольного етапів експерименту, а саме:

на підготовчому етапі експериментального дослідження були розроблені критерії та показники сформованості у студентів духовно-культурних цінностей освіти; визначена змістовна сутність рівнів сформованості у студентів духовно-культурних цінностей освіти; розроблений діагностичний інструментарій для їх визначення;

на констатувальному етапі виявлені рівні сформованості у студентів духовно-культурних цінностей освіти у відповідності до розроблених нами на підготовчому етапі критеріїв сформованості духовно-культурних цінностей освіти;

на формувальному етапі експериментального дослідження окреслено модель організаційно-методичної системи формування у студентів духовно-культурних цінностей освіти, проаналізовано всі її компоненти; розкрито сутність запропонованої нами організаційно-методичної системи формування у студентів духовно-культурних цінностей освіти; детально охарактеризовано стадії формування духовно-культурних цінностей освіти; у навчально-виховний процес упроваджено спецкурс у формі студійних занять „Освічена особистість”, що базується на використанні різних педагогічних технологій;

на контрольному етапі проаналізовано результати експериментального дослідження, зокрема результати введення у навчальний процес авторського спецкурсу у формі студійних занять „Освічена особистість”, спрямованого на формування у студентської молоді ціннісного духовно-культурного уявлення про місце і роль вищої освіти у житті сучасного суспільства, надання сутнісної характеристики духовно-культурним цінностям освіти та визначення специфіки їх формування у студентської молоді. З метою отримання об’єктивних результатів, проведено повторну діагностику рівнів сформованості духовно-культурних цінностей освіти у студентів контрольних та експериментальних груп.

Так, на підготовчому етапі нами була розроблена система критеріїв і показників сформованості у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти, яка включає:

ціннісно-орієнтований критерій (показники: розуміння базових категорій: освіта, духовність, культура, цінності; усвідомлення важливості розуміння отримуваних знань; сформоване уявлення про місце та роль освіти і духовної культури в системі ціннісних уподобань студентів; наявність системи духовно-культурних цінностей освіти, розуміння їх сутності; здатність до засвоєння духовно-культурних цінностей освіти);

мотиваційний критерій (показники: бажання й потреба в подальшому гармонійному й всебічному, духовно-культурному розвитку особистості студента в процесі отримання освіти та постійному збагаченні власного духовного світу; наявність інтелектуальних почуттів; зацікавленість у процесі отримання знань, сформована на основі активної творчої позиції студента, позитивного ставлення до життя та навчально-вихованого процесу; широта духовно-культурних ціннісних інтересів в освіті; комплекс умінь та навичок, які здійснюють позитивний вплив на процес формування духовно-культурної освіченої особистості студента);

11

операційно-діяльнісний критерій (показники: наявність системи особистісно-значимих морально-орієнтованих пріоритетів в освіті, які визначають лінію поведінки особистості та сприяють здійсненню її найбільш повної самореалізації в усіх сферах життєдіяльності у відповідності до законів Істини, Добра та Краси; поведінка та ставлення до оточуючих регулюється відповідно до усталених духовно-культурних та моральних норм поведінки; інтерес до навчально-виховного процесу підкріплений толерантним ставленням до традицій різних культур; особистість керується духовно-культурними цінностями під час навчання у ВНЗ; навчання заради навчання – основа духовно-культурного розвитку особистості студента);

рефлексивний критерій (показники: наявність вміння широко, творчо, критично і самостійно мислити, давати власну ціннісну оцінку набутим знанням про оточуючу дійсність; здатність до осмислення, аналізу та переоцінки власного уявлення про цінності освіти та інтелектуальної ідентифікації з уявленнями про цінності освіти інших людей; сформоване рефлексивне ставлення до освіти). Відповідно до розроблених критеріїв виділено три рівні сформованості у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти (високий, середній, низький) з відповідним змістовим наповненням, характеристика яких представлена в дисертаційній роботі.

На підготовчому етапі експериментальної роботи була розроблена комплексна діагностична методика визначення рівня сформованості у студентів духовно-культурних цінностей освіти. До кожного з визначених критеріїв було підібрано відповідний діагностичний інструментарій, за допомогою якого були зафіксовані зміни у рівні сформованості у студентів духовно-культурних цінностей освіти, використовувалися фрагменти діагностичних методик: С. Шварца „Ціннісне опитування”, А. Карпова „Діагностика рефлексії”, П. Іванова та Є. Колобова „Визначення життєвих цінностей особистості” (Must-тест) та оригінальні розробки (програми бесід, анкета, творчі завдання, програми дискусій).

Для проведення констатувального й формувального етапів експерименту були сформовані контрольні (168 ст.) й експериментальні групи (172 ст.) зі студентів 14 курсів та магістратури філологічного, юридичного факультетів та факультету природничих наук Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, де проходив основний етап експериментального дослідження.

На констатувальному етапі дослідження, після аналізу отриманих результатів щодо рівнів сформованості у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти за вище названими методиками, з’ясовано, що за всіма критеріями у переважної більшості студентів контрольної групи переважають середній (46 %) та низький рівні (40 %) сформованості духовно-культурних цінностей освіти і лише незначна група опитаних студентів характеризується наявністю високого рівня сформованості духовно-культурних цінностей освіти (14 %). Вище означена тенденція прослідковуються і у студентів експериментальної групи, хоча показники сформованості духовно-культурних цінностей освіти дещо різняться: середній (41 %), низький (32%), високий рівні (27 %).

На формувальному етапі експериментального дослідження охарактеризовано модель організаційно-методичної системи формування у студентської молоді

12

духовно-культурних цінностей освіти, яка являє собою сукупність двох взаємопов’язаних і взаємодіючих компонентів: методологічної (методи дослідження, методологічні підходи) і організаційної підсистем (форми організації, умови реалізації моделі, педагогічні технології), кожна з яких представлена сукупністю взаємодіючих елементів. Реалізація домінуючих компонентів означеної організаційно-методичної системи відбувається на трьох стадіях (усвідомлення; розуміння; самозмінення) через механізми суб’єктивізації, мотивації, рефлексії, переоцінки цінностей, інтелектуальної ідентифікації, самореалізації.

Організаційно-методична система функціонує на наступних принципах: принцип орієнтації на духовно-культурні цінності, ідеали в освіті, що

спрямований на виховання освіченої особистості, здатної до духовно-культурного саморозвитку;

принцип ціннісного переосмислення процесу здобуття вищої освіти є фундаментом процесу формування у студентської молоді ціннісного ставлення до освіти, прищеплення молоді розуміння істинної цінності освіти, яка полягає у розкритті в душі дитини таких скарбів, як співчуття, доброта та великодушність;

принцип духовно-культурної, ціннісної насиченості змісту освітньо-виховного процесу спонукає до створення у навчально-виховного процесі атмосфери взаєморозуміння і взаємодопомоги всередині студентської групи, між викладачами і студентами на засадах духовно-культурних цінностей; стимулювання внутрішнього потягу особистості до духовно-культурного розвитку, розкриття власного духовно-культурного, творчого потенціалу і самоосвіти.

З’ясовано, що ефективна реалізація на практиці моделі організаційно-методичної системи формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти залежить від забезпечення певних умов:

створення атмосфери взаєморозуміння і взаємодопомоги всередині студентської групи, між викладачами і студентами на духовно-культурних засадах; духовно-культурна спрямованість освіти на виховання людяності, взаємодопомоги, взаємоповаги, співчуття, щиросердності, дружнього ставлення один до одного, чесності, доброти, вміння вести себе в суспільстві, любові до духовно-культурних традицій рідної землі;

забезпечення отримання студентами різнопланових, якісних знань, розвитку мислення, розширення кругозору;

сприяння накопиченню ними професійного досвіду, умінь і навичок, необхідних для найповнішої самореалізації особистості в усіх сферах життєдіяльності;

спрямованість на розвиток особистісно-значимих морально-орієнтованих пріоритетів в освіті як орієнтирів формування гармонійно розвиненої, широкомислячої, духовно-культурної освіченої особистості сучасного студента;

стимулювання внутрішнього потягу особистості до духовно-культурного розвитку, розкриття власного духовно-культурного, творчого потенціалу і самоосвіти;

педагогічна підготовка висококваліфікованих викладачів, відданих своїй професії;

моделювання цілісного духовно-культурного освітнього простору.

13

Основою експериментальної роботи став розроблений для проведення формувального експерименту спецкурс „Освічена особистість”. Програма спецкурсу складається з одинадцяти студійних занять. Форми роботи: лекції та практичні заняття, самостійна та індивідуальна робота, виконання творчих завдань.

У процесі реалізації спецкурсу „Освічена особистість” було встановлено, що не залежно від виду діяльності, у якому беруть участь студенти (круглий стіл, колективна дискусія, поетична вітальня, семінар-тренінг тощо), на формування у них духовно-культурних цінностей освіти позитивний вплив має введення елементів художньої освіченості (прослуховування приємної рефлексивної музики, перегляд художніх та документальних фільмів на духовно-моральну і духовно-культурну тематику, знайомство з творчістю відомих художників минулого і сучасників тощо) в навчально-вихований процес, що значно сприяє їх духовно-культурному розвитку через діалогічне спілкування одне з одним і з викладачами у процесі виконання творчих завдань та колективної роботи.

Тематична спрямованість та форма проведення заняття обиралися окремо для кожного лекційного і практичного заняття. Наприклад, нами були проведені наступні заняття: лекція-зацікавлення „Перлини знання або цінність освіти”, спрямоване на формування у студентів системи базових знань про сутність понять „цінність” та „освіта”. Студенти познайомилися з основними видами цінностей, сутнісною характеристикою освіти як цінності, а також, підчас „подорожі до минулого”, вони отримали можливість значно поглибити та розширити свої знання про цінність освіти та ідеал освіченості в різні історичні періоди (Античність, Середньовіччя, епоха Відродження тощо); лекція-міркування „Чи розуміємо ми знання, що отримуємо підчас навчання?” – присвячене дослідженню однієї з надзвичайно актуальних проблем сьогодення – проблемі розуміння сутності отримуваних знань. У процесі психолого-педагогічного дискурсу були охарактеризовані поняття „знання”, „розуміння”, надана сутнісна характеристика процесу пізнання. Ключовим моментом названого заняття стало привернення уваги студентів до необхідності розуміння отриманих знань, а також особливий акцент був зроблений на дослідженні співвідношення понять „письменна людина” – „освічена людина” тощо.

Окремо слід відзначити заняття, які проходили у формі колективного диспуту „Освічена людина ХХІ століття, яка вона?”; у формі круглого столу „Особистість викладача університету як провідника до світла знань”; у формі тренінгу „Освіта душі через серце”. Названі заняття були спрямовані на розвиток вміння студентів широко, творчо, критично і самостійно мислити, давати власну ціннісну оцінку набутим знанням про оточуючу дійсність та на розвиток їх здатності до осмислення, аналізу та переоцінки власного уявлення про цінності освіти та інтелектуальної ідентифікації з уявленням про цінності освіти інших людей.

З метою виявлення ефективності педагогічних технологій формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти, у роботі студії були використані наступні педагогічні технології:

незакінчені речення; незакінчена розповідь (міні-твір „Освіта для мене – це …”);

14

діалогічне спілкування з цінностями духовної культури шляхом „освіти душі через серце” (духовно-культурна, емоційно-почуттєва зустріч із прекрасним: перегляд відеоматеріалів, добірки картин, художніх творів на освітню тематику з метою занурення студентської молоді у власний духовний світ, усвідомлення ними власного відношення до освіти, визначення власних духовно-культурних цінностей, їх співставлення з цінностями освіти інших людей);

прогнозування майбутнього стану освіти шляхом використання ігрової педагогічної технології (вправа на створення дошки-прогнозу майбутнього освіти в Україні);

вправа на розвиток вербального інтелекту „Конструювання прислів’їв”; вправа на визначення власних духовно-культурних цінностей освіти; вправа на розвиток інтелектуальних здібностей і якостей розуму „Діалог між

освіченою людиною минулого і теперішнього” тощо.Порівняльний аналіз результатів, отриманих на констатувальному та

контрольному етапах експериментальної роботи, свідчить про те, що показники високого та середнього рівнів сформованості духовно-культурних цінностей освіти у студентів експериментальної групи мають більш високі показники, ніж у студентів контрольної групи після застосування обраних нами педагогічних технологій і розробленої організаційно-методичної системи формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти. Це доводить ефективність обраних нами педагогічних технологій та свідчить про закріплення устремління студентської молоді переакцентувати освіту на відродження саме її духовно-культурних цінностей.

ВИСНОВКИ:

1. У дисертації з’ясовано, що розвиток освіти сьогодні відбувається на фоні духовної спустошеності сучасного суспільства, втрати ним духовних інстинктів, через що людина перетворилася у бездуховну інтелектуальну машину, яка на перший план ставить власні індивідуальні потреби, зосереджуючи особливу увагу на накопиченні цінних речей; вона поступово духовно і культурно деградує; освіту вважає товаром, який має ринкову цінність. Як наслідок, сучасне суспільство страждає від негативного впливу таких явищ людини як лицемірство, байдужість, злість, агресія, егоїзм тощо.

Доведено, що для відродження духовно-культурної складової освіти сьогодні необхідно переакцентувати вищу освіту на духовно-культурний розвиток особистості студента, формування в нього духовно-культурних цінностей освіти як основ для трансляції духовної, а не матеріальної культури, розвитку не просто письменної людини, а гармонійно і всебічно розвиненої, широкомислячої, духовно-культурної освіченої особистості.

2. З метою обґрунтування методології дослідження визначено аксіологічний, культурологічний та цивілізаційний підходи. Встановлено, що цілісний всебічний аналіз та вивчення духовно-культурних цінностей освіти за допомогою означених

15

наукових підходів у їх взаємодії і взаємозв’язку дало нам можливість подати цілісне визначення та характеристику сутності і особливостей духовно-культурних цінностей освіти і визначити шляхи їх формування у студентської молоді.

3. У дисертації охарактеризовані та уточнені базові поняття дослідження (цінність, освіта, цінності освіти, духовність, культура, духовна культура, духовні цінності, культурні цінності). Наведено авторське визначення поняття „духовно-культурні цінності освіти”, які ми розглядаємо як сукупність особистісно-значимих морально-орієнтованих пріоритетів в освіті, які визначають лінію поведінки особистості та сприяють здійсненню найбільш повної її самореалізації в усіх сферах життєдіяльності у відповідності до законів Істини, Добра та Краси.

Особлива увага приділена сутнісній характеристиці портрету освіченої людини ХХІ століття, яка являє собою мислячу духовну особистість „осяяну світлом знання”; яка володіє певним запасом усвідомлених знань; яка усвідомлює їх широту і глибину та вміє застосовувати їх на практиці; яка має „рефлексивне уявлення” про набуті знання; яка володіє власним „світобаченням”; здібна до співпереживання; творча особистість, яка стала на шлях „духовної навігації”; яка прагне постійно самоудосконалюватися. Підкреслено, що саме вміння розуміти смисл отриманих знань є одним з найбільш значущих відмінностей освіченої людини від неосвіченої.

4. На основі аналізу наукової філософської та психолого-педагогічної літератури в дисертації визначені критерії, показники та рівні сформованості у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти, підібрано діагностичний інструментарій відповідно до кожного з них. Критеріями сформованості у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти є ціннісно-орієнтований, мотиваційний, операційно-діяльнісний та рефлексивний. На основі названих критеріїв визначені рівні сформованості у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти: високий, середній, низький.

5. У процесі дослідно-експериментальної роботи нами теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено організаційно-методичну систему формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти, яка функціонує на принципах орієнтації на духовно-культурні цінності, ідеали в освіті; ціннісного переосмислення процесу здобуття вищої освіти та принципі духовно-культурної, ціннісної насиченості змісту освітньо-виховного процесу.

Визначені педагогічні умови, які забезпечують ефективність практичної реалізації моделі організаційно-методичної системи формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти: створення атмосфери взаєморозуміння і взаємодопомоги всередині студентської групи, між викладачами і студентами на засадах духовно-культурних цінностей; духовно-культурна спрямованість освіти на виховання людяності, взаємодопомоги, взаємоповаги, співчуття, щиросердності, дружнього відношення один до одного, чесності, доброти, вміння вести себе в суспільстві, любові до духовно-культурних традицій рідної землі. Нами були визначені та упроваджені педагогічні технології формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти.

6. Порівняльний аналіз результатів, отриманих на констатувальному та контрольному етапах експериментальної роботи, свідчить про те, що показники високого та середнього рівнів сформованості духовно-культурних цінностей освіти

16

у студентів експериментальної групи мають більш високі показники, ніж у студентів контрольної групи після застосування обраних нами педагогічних технологій і розробленої організаційно-методичної системи формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти. Це доводить ефективність обраних нами педагогічних технологій та свідчить про закріплення устремління студентської молоді переакцентувати освіту на відродження саме її духовно-культурних цінностей.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання, пов’язані з розробкою класифікації цілісної системи духовно-культурних цінностей освіти з наданням сутнісної характеристики кожної з них; визначенням та детальною характеристикою педагогічних умов формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ:

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Безугла М. В. Вища освіта як цінність сучасної студентської молоді / М. В. Безугла // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. — 2010. — Вип. 4 (39). — С. 36–43.

2. Безугла М. В. Методологічні підходи до проблеми формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти / М. В. Безугла // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. — 2011. — Вип. 2 (43). — С. 13–21.

3. Безугла М. В. Проблема відродження духовно-культурних цінностей освіти у студентської молоді / М. В. Безугла // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. — 2012. — Вип. 4 (51). — С. 3–11.

4. Безугла М. В. „Портрет” освіченої людини ХХІ століття / М. В. Безугла // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. — 2013. — Вип. 39. — Ч.1. — С. 279–286.

5. Безугла М. В. Художня освіченість як компонент духовно-культурної цінності освіти / М. В. Безугла // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. — 2013. — № 4. — С. 7‒11.

6. Bezugla M. V. Intrinsic Characteristic of Spiritual and Cultural Basis of the Citizen and Professional Formation in the University / M. V. Bezugla // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. — 2013. — Вип. 6 (59). — С. 9–16.

7. Безугла М. В. Ціннісні уподобання сучасної студентської молоді / М. В. Безугла // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. — 2014. — Вип. 43. — Ч.3. — С. 10–18.

8. Безугла М. В. Характеристика рівнів сформованості у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти / М. В. Безугла // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. — 2015. — Вип. 2 (65). — С. 5–15.

17

Публікації у збірниках матеріалів конференцій:

9. Безугла М. В. Освіта і виховання як духовно-культурні цінності сучасної студентської молоді / М. В. Безугла // Університет і регіон: проблеми сучасної освіти: матеріали ХVІІ науково-практичної конференції (Луганськ, 26–27 жовтня 2011 р.). — Луганськ: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. — 2011. — С. 183–185.

10. Безугла М. В. Освіта як духовно-культурна цінність особистості / М. В. Безугла // Університет і регіон: проблеми сучасної освіти: матеріали XVIII науково-практичної конференції (Луганськ, 24–25 жовтня 2012 р.). — Луганськ: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. — 2012. — С. 125–126.

11. Безугла М. В. Проблема формування духовно-культурних цінностей освіти у сучасної студентської молоді / М. В. Безугла // Університет і регіон: проблеми сучасної освіти: матеріали XІХ науково-практичної конференції (Луганськ, 24–25 жовтня 2013 р.). — Луганськ: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. — 2013. — С. 144–145.

12. Безугла М. В. Духовно-культурний потенціал освіти / М. В. Безугла // Духовно-культурні цінності виховання Людини: матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 27 травня 2015 р.). — Сєвєродонецьк: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. — 2015. — С. 30–40.

Публікації в зарубіжних виданнях:

13. Безуглая М. В. Духовно-культурные ценности образования и воспитания – основа благополучия будущих поколений / М. В. Безуглая // Zagrożenia dzieci i młodzieży we współczesnym społeczeństwie: материалы ІХ Международной конференции (Седльце, 4-6 июня 2011 г.). — Седльце: Естественно-гуманитарный университет в Седльце, Институт педагогики, Научное товарищество Седльце. — 2011. — С. 21–24.

14. Безуглая М. В. Проблема духовно-культурного развития современной студенческой молодежи в образовательно-воспитательном пространстве университета / М. В. Безуглая // Развитие личности в образовательных системах: материалы докладов ХХХI Международных психолого-педагогических чтений (Ростов, 20-21 сентября 2012 г.). — Ростов н/Д: ИПО ПИ ЮФУ. — 2012. — Ч. 1. — С. 33–38.

15. Безуглая М. В. Проблема духовно-культурного развития личности будущего преподавателя / М. В. Безуглая // Kompetencje współczesnego nauczyciela. Księga Jubileuszowa z okazji 50-lecia pracy zawodowej i 20-lecia uzyskania tytułu profesora Pana Prof. zw. dra hab. Kazimierza Żegnałka: материалы Х Международной конференции (Седльце, 4-6 июня, 2012 р.). — Седльце: Естественно-гуманитарный университет в Седльце, Институт педагогики, Научное товарищество Седльце. —2012. — Т.1. — С. 97–101.

18

16. Безуглая М. В. Ценности образования сегодня / М. В. Безуглая // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology: материалы научно-практической конференции (Будапешт, 5-7 июля 2013). – Будапешт: Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe. — 2013. — Т. 3. — С. 37–41.

17. Безуглая М. В. Ценности образования студенческой молодежи: пути достижения / М. В. Безуглая // Молодёжь. Наука. Культура: материалы V международной научно-практической конференции (Салехард, 31 мая 2013 г.) – Салехард: Негосударственное образовательное учреждение высшего профессионального образования „Столичная финансово-гуманитарная академія”. — 2013. — С. 284–289.

АНОТАЦІЇ

Безугла М. В. Формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2015.

Дисертація присвячена проблемі формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти. На основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури визначено теоретико-методологічні засади формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти. Схарактеризовано наукові підходи до проблеми формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти. Проаналізовано проблемне поле дослідження. Уточнено сутність понять „цінність”, „освіта”, „цінності освіти”, „духовність”, „духовна культура”, „духовні цінності”, „культурні цінності”. Надана сутнісна характеристика поняття „духовно-культурні цінності освіти”, які розглядаються нами як сукупність особистісно-значимих морально-орієнтованих пріоритетів в освіті, які визначають лінію поведінки особистості та сприяють здійсненню її найбільш повної самореалізації в усіх сферах життєдіяльності у відповідності до законів Істини, Добра та Краси.

Визначено критерії, показники та рівні сформованості у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність впровадження моделі організаційно-методичної системи та запропонованих педагогічних технологій формування у студентської молоді духовно-культурних цінностей освіти. Розроблено спецкурс „Освічена особистість”.

Ключові слова: освіта, цінності, культура, духовність, духовна культура, цінності освіти, духовно-культурні цінності освіти, освічена людина, знання, розуміння, студентська молодь.

19

АННОТАЦИЯ

Безуглая М. В. Формирование у студенческой молодёжи духовно-культурных ценностей образования. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины. – Киев, 2015.

Диссертация посвящена проблеме формирования у студенческой молодёжи духовно-культурных ценностей образования. На основе анализа философской и психолого-педагогической литературы определены теоретико-методологические основы формирования у студенческой молодёжи духовно-культурных ценностей образования. Охарактеризованы научные подходы к проблеме формирования у студенческой молодёжи духовно-культурных ценностей образования. Проанализировано проблемное поле исследования. Уточнена сущность понятий „ценность”, „образование”, „ценности образования”, „духовность”, „духовная культура”, „духовные ценности”, „культурные ценности”. Дана сущностная характеристика понятия „духовно-культурные ценности образования”, которые нами рассматриваются как совокупность личностно-значимых нравственно-ориентированных приоритетов в образовании, которые определяют линию поведения личности и способствуют осуществлению ее наиболее полной самореализации во всех сферах жизнедеятельности в соответствии с законами Истины, Добра и Красоты.

К основным духовно-культурным ценностям образования относятся: развитие человека как личности; получение знаний и опыта, профессиональных навыков, компетентности во всех сферах науки; наличие высококвалифицированных преподавателей, преданных своей профессии; наличие соответствующего современного оборудования и качественной литературы; возможность развиваться духовно и культурно; стремление к саморазвитию личности и раскрытию своих способностей и самообразование; хорошие взаимоотношения с коллегами и внутри группы; умение работать в команде и умение сдерживать (негативные) эмоции; направленность на воспитание любви, уважения, сострадания, чистосердечности, дружеского отношения к людям и уважения к традициям; привитие молодежи хороших манер поведения, честности, доброты, умения вести себе в обществе.

Определены критерии, показатели и уровни сформированности у студенческой молодежи духовно-культурных ценностей образования. Теоретически обоснована и экспериментально проверена эффективность внедрения модели организационно-методической системы и педагогических технологий формирования у студенческой молодежи духовно-культурных ценностей образования.

Определены условия, необходимые для формирования духовно-культурных ценностей образования: создание атмосферы взаимопонимания и взаимопомощи в середине студенческой группы, между преподавателями и студентами на духовно-культурных основах; духовно-культурная направленность образования на воспитание человечности, взаимопомощи, взаимоуважения, сочувствия, сердечности, дружеского отношения друг к другу, честности, доброты, умения вести

20

себя в обществе, любви к духовно-культурным традициям родной земли; обеспечение получения студентами разноплановых, качественных знаний, развития мышления, расширения кругозора; содействие накоплению ими профессионального опыта, умений и навыков, необходимых для наиболее полной самореализации личности во всех сферах жизнедеятельности; направленность на развитие личностно-значимых нравственно-ориентированных приоритетов в образовании как ориентиров формирования гармонично развитой, широкомыслящей, духовно-культурной образованной личности современного студента; стимулирование внутренней тяги личности к духовно-культурному развитию, раскрытию собственного духовно-культурного, творческого потенциала и самообразованию; педагогическая подготовка высококвалифицированных преподавателей; моделирование целостного духовно-культурного образовательного пространства.

Разработан спецкурс „Образованная личность”.Ключевые слова: образование, ценности, культура, духовность, духовная

культура, ценности образования, духовно-культурные ценности образования, образованный человек, знания, понимание, студенческая молодежь.

ANNOTATION

Bezugla M. V. Forming Students’ Spiritual and Cultural Values of Education. – Manuscript.

The thesis for obtaining scientific degree of candidate of pedagogical sciences, speciality 13.00.07 – theory and methods of upbringing. – Volodymyr Dahl East Ukraine National University of Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kyiv, 2015.

Dissertation is devoted to forming students’ spiritual and cultural values of education. On the basis of analysis of the philosophical, psychological and pedagogical literature the theoretical and methodological basics of forming students’ spiritual and cultural values of education have been defined. Scientific approaches to the problem of forming students’ spiritual and cultural values of education have been characterized. The problem field of the investigation has been analyzed. The essence of the concepts “value”, “education”, “values of education”, “spirituality”, “spiritual culture”, “spiritual values” and “cultural values” has been specified. The essential characteristics of the notion “spiritual and cultural values of education” is given which we define as the whole set of meaningful for the person moral-oriented priorities in education that define the line of personality behavior and contribute to its most full self-realization in all the spheres of vital activity in compliance with the laws of Truth, Good and Beauty.

The indicators, criteria and levels of forming students’ spiritual and cultural values of education are revealed. The effectiveness of the model of the organizational and methodological system of forming students’ spiritual and cultural values of education has been theoretically substantiated and experimentally verified. The special course “Educated Personality” has been worked out.

Keywords: education, values, culture, spirituality, spiritual culture, values of education, spiritual and cultural values of education, educated person, knowledge, understanding, student youth.