ПІВНІЧНА АМЕРИКА

Фізико-географічне положення та освоєння

материка

Фізико-географічне положення Північної Америки

План

1. Розташування материка щодо екватора, початкового меридіана, полюсів, тропіків та полярних кіл.

2. Півкулі й географічні пояси, в яких лежить материк.

3. Крайні точки материка

4. Протяжність  материка із півночі на південь, із заходу на схід.

5.  Океани та моря, морські течії, що омивають материк.

6.  Інші найближчі материки і шляхи сполучення з ними.

Північне полярне коло

Північний тропік

Екватор

Західна півкуля

Крайні точки материка

Північна – мис Мерчісон (півострів Бутія)

Південна - мис Мар’ято

(півострів Асуеро)

Західна – мис Принца Уельського (півострів

Сьюард)

Східна - мис Сент – Чарльз (півострів Лабрадор)

Визначте географічні координати крайніх точок материка.

Протяжність материка (визначте протяжність)

З заходу на схід

(довгота)

м. Принца Уельського

м. Сент – Чарльз

Довжина дуги паралелі 1º на 50ºш становить 71,7 км.

З півночі на південь

(широта)

м. Мерчісона

м. Мар’ято

Довжина дуги меридіану 1º становить 111,1 км

Берегова лінія материка

Північна Америка (берегова лінія

сильно порізана)

При допомозі атласу проаналізуйте берегову лінію Північної Америки. Порівняйте берегові лінії Північної та Південної Америки

Атлантичне узбережжя Моря : Саргасове, Карибське

Острови: Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка, Пуерто-Ріко), Малі Антильські,

Півострови: Флорида, Лабрадор, Юкатан.

Затока: Мексиканська, Фанді.

Течії: тепла – Гольфстрім, холодна - Лабрадорська

1

8

2

3

4

5

6

7

8

Узбережжя Північного Льодовитого океану Моря: Баффіна,

Бофорта. Острови: Гренландія,

Канадський Арктичний; Баффінова земля.

Затоки: Гудзонова Течії: Лабрадорська -

холодна

1

2

6

5

4 3

Тихоокеанське узбережжя Море: Беригове Острови: Алеутські, Півострови: Аляска,

Каліфорнія. Затоки:

Каліфорнійська, Аляска.

Течії: Каліфорнійська – холодна, Аляскінська – тепла.

12

5

3 4

Фізико-географічне положення Північної Америки

План

1. Розташування материка щодо екватора, найбільша його протяжність із півночі на південь.

2. Півкулі й географічні пояси, в яких лежить материк.

3. Протяжність  материка із заходу на схід.

4.  Океани та моря, морські течії, що омивають материк.

5.  Інші найближчі материки і шляхи сполучення з ними.

Відносно екватора – Північна півкуля

Відносно початкового меридіану – Західна півкуля.

Протяжність з заходу на схід –5200 км

З півночі на південь - 7200 км

Омивається океанами :

Атлантичним – на сході

Тихим - на заході,

Північним Льодовитим – на півночі.

Межує з материками:

Південною Америкою на півдні (Панамський перешийок)

Євразією на північному заході – Берингова протока .

Більша частина материка розташована у помірних та арктичних широтах

ПІВНІЧНА АМЕРИКА

З історії відкриття та дослідження материка

Ранні плавання європейців до північно-східних берегів Північної Америки

Відбулися у Х ст. Близько 982 р. в Гренландії поселився з кількома супутниками Ейрік Рауді (Рудий).

У 1000 р. син Ейріка Лейф Щасливий спорядив судно, на якому, рухаючись з Гренландії на південь, досяг скелястої землі, яку назвав Хеллуланд – «Країною плоских каменів» (очевидно, це був півострів Лабрадор).

Плаванням Лейфа Щасливого його сучасники не надавали великого значення, але з ними, без сумніву, пов'язані пізніші відкриття, здійснені на захід від Гренландії в пошуках Північно-Західного проходу.

Великі Географічні відкриття

Відкриття Америки – Нового Світу – пов'язане з пошуками морського шляху до Індії, її відкрив у 1492 р. Христофор Колумб, який висадився власне на материк лише під час IV плавання, коли його каравели у 1502 році досягли центральноамериканського узбережжя в районі Гондурасу. А до цього він був лише на островах. Вперше Колумб побачив суходіл 12 жовтня 1492 року. Це був о. Сан-Сальвадор (Уотлінг) в Багамському архіпелазі..

Відкриття нових територій материка

У 1524 р. флорентієць Вераццано дослідив східне узбережжя Північної Америки від 33°  пн. ш. до Ньюфаундленду і піднявся вгору по р. Гудзон.

Так, у 1497 р. венеціанець Дж. Кабот, який був на службі в англійського уряду, відкрив острови Ньюфаундленд і Гренландію. В 1513 р. губернатор Пуерто-Ріко Понсе де Леон досліджував береги Флоріди. В 1517 р. іспанці відкрили півострів Юкатан і затоку Кампече.

Продовжуючи справу Дж. Кабота, М. Фробішер у 1576 р. досяг Баффінової землі, а Д. Девіс (1585–1587 рр.) піднявся протокою, названою пізніше його ім'ям, до 72°2’ пн. ш. Г. Гудзон в 1667—1671 рр. відкрив річку, протоку і затоку, які тепер носять його ім'я.

У кінці XVI ст. виникають перші колонії Англії на атлантичному узбережжі (Віргінія, Нова Англія).

Пізніші відкриття і дослідження у Північній Америці

Можна поділити на три частини: дослідження південних територій; берегів північної частини ; внутрішніх районів континенту.

На завойованих землях іспанські конкістадори мечем встановлювали своє панування, внаслідок чого Іспанія перетворилася у велику колоніальну країну того часу. (Ернандо Кортес, Ернандо де Сото)Крім іспанців, до берегів Північної Америки в XVI ст. добиралися португальці і французи.

Подальші дослідження материка

Вагомий вклад у справу дослідження і вивчення Північної Америки внесли росіяни.

Початком досліджень можна вважати відкриття в 1648 р. Семеном Дежньовим Берингової протоки,

Особливо розширилися дослідження у XVIII ст. В. Берінг і О. Чириков відкрили в 1728 р. Острови Діоміда і Св. Лаврентія, а в 1741 р. – північно-західні береги материка на південь від Аляски і кілька Алеутських островів.

І. Федоров і М. Гвоздьов дослідили в 1732 р. мис Принца Уельського і нанесли на карту американські береги в Беринговій протоці. Г. Прибилов у 1786–1787 рр. відкрив острови Св. Георгія і Св. Павла.

У 1778 році Дж. Кук в пошуках Північно-Західного проходу пройшов вздовж західного узбережжя материка, відкрив Гавайські острови, а в 1792-94 pp. О. Макензі першим з європейців перетнув Північну Америку зі сходу на захід і в зворотному напрямку. В цих, же роках Д. Ванкувер, керівник експедиції навколо світу, дослідив тихоокеанське узбережжя і склав дуже точні карти від Каліфорнії до Аляски.

В 1819-27 pp. англієць Д. Франклін керував експедиціями по вивченню американського арктичного узбережжя і Канадського Арктичного архіпелагу.

ПІВНІЧНА АМЕРИКА

Походження географічних назв

Алеутські острови – названі на честь

корінного населення

островів алеутів.

Аляска - мовою алеутів – аласах, або аласах, що означає «китове місце,

«китове багатство».

Гренландія – «зелений острів». Його південний

край є справжньою «зеленою країною», вкритий

чагарниками і травами.

Каліфорнійський півострів – іспанською каліда форн –

«розжарена піч». Названа через високі літні температури повітря на

цій території

Лабрадор – дослівний переказ з іспанської – «країна робітників, рабів», а з

португальської означає «розбійник», оскільки місцеве населення було досить

войовниче.

Ньюфаундленд – «повторно відкрита земля» - з англійської.

Відкритий у 987 раці норманами й

знову у 1497 році Дж. Коботом.

Флорида - «країна квітів». Названа так іспанським мореплавцем Хуаном Пансе де Леоном, який відкрив його в 1513 році

у Вербну неділю.

Юкатан – «І ке тен», що означає «я вас не розумію». Так відповіли на запитання

іспанців місцеві жителі.

Гавайські острови – мовою місцевих жителів

– «місце богів».

Ямайка – назва викривлене індіанське Хаітіса – «острів джерел». Острів відкритий Христофором Колумбом у 1494 році у день Святого

Якова і названий Сант – Яго

Баффінова Земля - названо на честь англійського мореплавця В. Баффіна, який

відкрив його у 1616 році.

Саргасове море – названо португальцями за величезну кількість

водоростей, який називається у

Португалії сарга.

Гудзонова затока – названі на честь англійського полярника Г. Гудзона, який у

1610 році відкрив затоку.

Північна Америка Третій за розмірами материк Землі; Розташований в усіх географічних поясах

крім екваторіального Материк витягнутий з півночі на південь. Омивається трьома океанами. Берегова лінія сильно порізана. Найширша частина материка розміщена в

помірних широтах, що значно впливає на природу материка. впливає на його природу.