НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

МАТВЕЙЧУК Людмила Олександрівна

УДК 351.71:004

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОПОДАТКУВАННЯМ

В УМОВАХ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУCПІЛЬСТВА

25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора наук з державного управління

КИЇВ – 2017

Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національній академії державного управління

при Президентові України.

Науковий консультант –

доктор наук з державного управління, професор, заслужений економіст України ГАМАН Микола Васильович, управління справами Апарату Верховної Ради України, перший заступник керуючого справами.

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч науки і техніки України СЕМЕНЧЕНКО Андрій Іванович, Національна академія державного управління при Президентові України, директор Інституту вищих керівних кадрів, професор кафедри інформаційної політики та електронного урядування;

доктор наук з державного управління, професор ДОЛГИЙ Олександр Андрійович, Науково-дослідний інститут фіскальної політики Державної фіскальної служби України, головний науковий співробітник відділу удосконалення фінансового контролю та фінансової відповідальності;

доктор наук з державного управління, доцент ДМИТРЕНКО Геннадій Васильович, Міністерство екології та природних ресурсів України, державний секретар.

Захист відбудеться 31 травня 2017 року о 12.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий 29 квітня 2017 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Л.А.Гаєвська

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. В умовах становлення інформаційного суспільства

ефективність державного управління все більшою мірою залежить від упровадження інформаційних технологій (ІТ). Не випадково Стратегією сталого розвитку “Україна – 2020”, Стратегією реформування державного управління України на 2016–2020 роки, Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року передбачені завдання щодо трансформації системи державного управління, в тому числі надання адміністративних податкових послуг, із застосуванням новітніх інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ).

Україна, обравши євроінтеграційний шлях та уклавши Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, взяла на себе зобов’язання поліпшувати бізнес-клімат, зробити адміністративні процедури для бізнесу загальнодоступними за допомогою електронних засобів, застосовувати принципи належного управління у сфері оподаткування (прозорості, обміну інформацією, добросовісної податкової конкуренції), що сьогодні неможливо без використання ІКТ.

Прийняття Податкового кодексу України (2011 р.), низки нових законів, які стосуються податкової сфери, розвитку інформаційного суспільства та електронного урядування, зумовило суттєві позитивні зміни в державному управлінні оподаткуванням. Однак потребують вирішення багато питань системного характеру. Наразі прийнято низку відповідних концепцій, зокрема: Концепцію створення та функціонування інформаційної системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів (2012 р.), Концепцію створення електронного сервісу “Електронний кабінет платника податків” (2012 р.), Концепцію реформування законодавства у сфері використання інфраструктури відкритих ключів та надання електронних довірчих послуг (2013 р.), Концепцію створення, функціонування автоматизованої системи “Єдине вікно подання електронної звітності” (2013 р.). Усього за період з 1998 р. до цього часу в Україні було схвалено 8 концепцій, які стосуються окремих напрямів подальшого розвитку електронного урядування в країні. Але досі не розроблено дієвих комплексних програм щодо їх реалізації, що не забезпечує системний підхід до державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства. Передбачається, що всі важливі напрями розвитку державного управління оподаткуванням будуть узгоджені в новій концепції реформування Державної фіскальної служби (ДФС), яку планується затвердити урядовим рішенням у 2017 р.

Так, незважаючи на наявність певних правових можливостей для вдосконалення державного управління оподаткуванням із застосуванням ІКТ, відповідні механізми запроваджуються досить повільно та недостатньо системно і, як наслідок, адміністративні послуги в податковій сфері є доволі дорогими для держави і платників податків, що стримує досягнення поставлених економічних та соціальних цілей на всіх рівнях. Звідси об’єктивно виникає потреба у формуванні на сучасних теоретико-методологічних засадах підходів до розроблення і застосування механізмів державного управління оподаткуванням з використанням ІКТ.

2

Світовою практикою доведено, що ІКТ можуть справляти суттєвий сприятливий вплив на процеси оподаткування, що в результаті забезпечує економію всіх видів ресурсів – фінансових, організаційних, часових тощо і, зрештою, економічний розвиток держави.

Позитивним є те, що сьогодні Україна покращила свої позиції щодо розвитку електронного урядування (згідно з даними Організації Об’єднаних Націй (ООН) у 2016 р. вона перемістилася на 25 позицій вгору порівняно з попереднім роком), а також мережевої готовності (відповідно до рейтингу Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) за 2015 р. країна піднялася на 10 позицій). Це створює підґрунтя для подальшого застосування ІКТ у державному управлінні оподаткуванням. Водночас слід брати до уваги і такий чинник впливу, як значне відставання України від економічно розвинених держав і навіть від держав пострадянського простору за рівнем практичного впровадження ІКТ у державному управлінні. Це спонукає також до вивчення відповідної зарубіжної практики та визначення підходів і механізмів, які можуть бути успішно використані в нашій державі.

Варто зазначити, що на сьогодні є багато теоретичних напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених щодо розвитку інформаційного суспільства та впровадження ІКТ у державному управлінні (розвитку електронного урядування). Так, розвиток інформаційних технологій та їх вплив на життєдіяльність суспільства досліджували вітчизняні представники різних галузей науки: І. В. Арістова, В. М. Брижко, Л. М. Герасін, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань, В. С. Куйбіда, М. І. Пірен, В. Г. Пилипчук, Н. А. Савінова, В. М. Скалацький, О. В. Соснін, В. С. Цимбалюк та ін.

Проблеми розвитку інформаційного суспільства знайшли відображення в працях зарубіжних учених: А. С. Балюкова, Д. Белла, М. С. Вершиніна, О. В Даниліна, В. І. Дрожжинова, М. Кастельса та ін.

Теоретичні питання формування електронних економічних відносин в інформаційному суспільстві, розвитку електронного оподаткування в Україні вивчали такі науковці, як Н. М. Борейко, З. С. Варналій, О. А. Долгий, Ю. М. Коваленко, П. В. Мельник, А. М. Новицький, Л. Л. Тарангул, С. П. Ріппа.

Особливості державного управління в умовах розвитку інформаційного суспільства досліджували Н. В. Грицяк, П. С. Клімушкін, В. П. Колісник, І. П. Лопушинський та ін.

Застосуванню технологій електронного урядування, розвитку електронного формату діяльності державних органів присвячені наукові праці О. А. Баранова, С. В. Дзюби, М. В. Макарової, А. І. Семенченка, С. А. Чукут та ін.

У свою чергу, механізми державного управління, методологія формування і функціонування яких є важливою для дисертаційного дослідження, були предметом наукових пошуків В. Г. Бодрова, О. В. Бойка-Бойчука, М. В. Гамана, Л. В. Гонюкової, І. О. Дегтярьової, Г. В. Дмитренка, Л. М. Івашової, М. В. Кравченко, Т. А. Крушельницької, О. М. Личук, О. М. Петроє, Р. М. Рудницької та ін.

Проте, незважаючи на широке коло наукових напрацювань щодо інформаційного суспільства та державного управління у різних сферах,

3

теоретико-методологічні засади державного управління оподаткуванням, механізмів його здійснення в умовах розвитку інформаційного суспільства поки що не розроблено. Так, ще недостатньо обґрунтовано теоретичні аспекти державного управління в інформаційному суспільстві, не опрацьовано методологічні підходи до формування і функціонування механізмів електронної взаємодії державних фіскальних органів з учасниками податкових відносин, не визначено інституціональні особливості електронного оподаткування в Україні, не запропоновано узгоджених підходів і механізмів державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства, не проаналізовано вітчизняні досягнення і зарубіжний досвід і т.ін.

Отже, сучасні процеси реформування у сфері вітчизняного публічного управління, нові цілі розвитку України, орієнтація на переформатування ДФС у сервісну, а також недостатня теоретико-методологічна база державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства й зумовили вибір теми, мету і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено згідно з комплексним науковим проектом Національної академії державного управління при Президентові України (далі – Національна академія) “Державне управління та місцеве самоврядування”. Робота безпосередньо пов’язана із науковими дослідженнями кафедри управління національним господарством та економічної політики в межах цього проекту, в якій здобувачем як співвиконавцем на громадських засадах зроблено такий внесок: у 2014–2015 рр. за темою “Механізми забезпечення ефективності системи державного управління в процесі модернізації національної економіки” (ДР № 0113U002441) розроблено пропозиції щодо механізмів підвищення ефективності державного управління оподаткуванням (нормативно-правових, організаційно-управлінських, сервісних); у 2016 р. у рамках теми “Управління інституційними змінами в системі державних фінансів України в умовах європейської інтеграції” (ДР № 0115U004060) запропоновано нові концептуальні підходи до організації роботи державної фіскальної служби з платниками податків, напрями розвитку електронного податкового сервісу відповідно до європейських стандартів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад і розробка практичних рекомендацій щодо формування, функціонування та вдосконалення механізмів державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання: − визначити стан наукової розробленості проблеми державного

управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства; − з’ясувати сутність механізмів державного управління оподаткуванням

та їх особливості; − розкрити базові складові методології електронного оподаткування та

розробити на цій основі концептуальну функціональну модель державного управління у сфері електронного оподаткування;

4

− узагальнити та проаналізувати світовий досвід інформатизації державного управління оподаткуванням, у тому числі країн пострадянського простору, виокремити підходи, які доцільно використовувати в Україні;

− проаналізувати нормативно-правове забезпечення державного управління у сфері електронного оподаткування в Україні та розробити пропозиції щодо його подальшого розвитку;

− установити рівень застосування ІКТ у системі ДФС України та вітчизняними суб’єктами господарювання й запропонувати шляхи підвищення ефективності державного управління оподаткуванням;

− розробити методичний підхід до оцінювання впливу ІКТ на економічний стан країни, з використанням якого з’ясувати кореляційний вплив ІКТ на розвиток економік провідних держав світу та держав пострадянського простору;

− обґрунтувати концептуальні основи розвитку електронного оподаткування в сучасній Україні;

− розкрити перспективні напрями вдосконалення механізмів державного управління оподаткуванням в Україні.

Об’єкт дослідження – державне управління оподаткуванням. Предмет дослідження – механізми державного управління

оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства. Методи дослідження. У роботі використано комплекс загальнонаукових та

спеціальних методів наукових досліджень. В основу методології дослідження було покладено системний підхід, використовувалися також загальнонаукові і спеціальні методи наукових досліджень, зокрема: аналізу і синтезу (дослідження сутності, змісту та особливостей інформаційного суспільства, електронного урядування, електронного оподаткування); узагальнення, систематизації, аналізу та синтезу (визначення теоретико-методологічного підґрунтя розроблення механізмів державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства); порівняння, аналогії (вивчення та виокремлення зарубіжних практик державного управління оподаткуванням); групування (класифікація нормативно-правових актів при розкритті правових механізмів електронної взаємодії ДФС); діалектичний, історичний (розкриття тенденцій розвитку інформаційного суспільства, нормативно-правових механізмів державного управління оподаткуванням); моделювання, порівняння, статистичний (установлення кореляційного взаємозв’язку глобального індексу мережевої готовності та показника валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС) у країнах світу і пострадянських країнах, а також для оцінювання перспектив розвитку ІКТ); абстрагування, прогностичний, дедукції (розробка концепції розвитку електронного оподаткування); індукції, абстрактно-логічний (формулювання положень наукової новизни та висновків дослідження).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад розроблення, функціонування та вдосконалення механізмів державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства. Найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, які містять наукову новизну, полягають у тому, що:

5

уперше: – розроблено концептуальну функціональну модель державного

управління у сфері електронного оподаткування, яка передбачає формування відповідних механізмів державного управління за окремо визначеним комплексом принципів для реалізації трьох основних функцій: 1) автоматизації внутрішніх адміністративно-управлінських процесів державної фіскальної служби; 2) автоматизації процесів, пов’язаних із зовнішніми відносинами державної фіскальної служби; 3) забезпечення безпеки інформації відповідно до вимог законодавства про захист інформації та персональних даних;

– виявлено закономірність зменшення впливу ІКТ при досягненні країнами високого рівня мережевого та інформаційного розвитку, яка дає змогу встановити доцільність активізації чи зниження активності держави щодо формування інформаційного суспільства;

– визначено особливості механізмів державного управління оподаткуванням: цільова орієнтація цих механізмів на регулювання взаємовідносин державних фіскальних органів та суб’єктів, які мають статус платників податків; примусовий характер застосування; домінування економічних ефектів від застосування (фінансові надходження до публічних бюджетів різних рівнів та розвиток бізнесу); запровадження за принципом “згори – до низу”; орієнтація на довгострокове застосування; швидкість отримання результатів від застосування;

– обґрунтовано підхід до аналізу та вдосконалення правового механізму електронного оподаткування, в рамках якого запропоновано системне розроблення і правове закріплення комплексу взаємопов’язаних механізмів, які забезпечують усі види обробки інформації: пошук, збирання, накопичення, зберігання, аналіз, захист та оприлюднення;

удосконалено: – концепцію забезпечення розвитку електронного оподаткування в

Україні, метою якої є спрощення і здешевлення процедур адміністрування та справляння податків за допомогою ІКТ з урахуванням європейських стандартів послуг у податковій сфері, в основу якої покладено такі принципи організації державою електронного оподаткування: орієнтування на користувача; доступність послуг для всіх категорій платників податків; якість послуг; прозорість і відкритість; конфіденційність та інформаційна безпека; взаємна технологічна сумісність і єдині технічні стандарти;

– схему визначення механізмів державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства, що представлена комплексом взаємопов’язаних механізмів, візуалізація яких дає змогу встановити детермінантні зв’язки між усіма цими механізмами та послідовність їх формування;

класифікацію податкових послуг, здійснену з позицій системного підходу, в процесі якої виокремлено такі послуги: функціональні електронні послуги, інформаційно-довідкові електронні послуги, сервіси з особистого обслуговування великих платників податків, інші сервіси та розкрито складові цих підсистем з огляду на їх функціональні можливості;

6

набули подальшого розвитку: – сутність поняття “механізм державного управління оподаткуванням”, яке

пропонується розглядати як інтегрований спосіб досягнення органами державної влади певних цілей і розв’язання суперечностей у сфері оподаткування;

– типологія механізмів державного управління оподаткуванням, яку пропонується розширити за рахунок введення сервісних механізмів, що забезпечують надання податкових послуг та їх організаційно-інформаційний супровід;

– методичний підхід до оцінювання впливу використання ІКТ на економічний стан країни, що базується на використанні методу статистичних рівнянь залежностей і який: має чинникову ознаку – індекс мережевої готовності, а результативну – ВВП на душу населення за ПКС; дає змогу визначити доцільність пріоритизації розвитку інформаційного суспільства в державі.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки, пропозиції та рекомендації, що містяться в дисертації, використані:

Комітетом з питань податкової та митної політики Верховної Ради України – при опрацюванні й обговоренні змін і доповнень до Податкового кодексу України під час розгляду проекту Закону України: “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо перехідного періоду системи електронного адміністрування)” (реєстраційний № 2960/П від 16 липня 2015 року) стосовно вдосконалення механізмів адміністрування податку на додану вартість (довідка від 8 вересня 2015 року № 4-27/10-1491);

Державною фіскальною службою України – при формуванні Плану заходів ДФС України з виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині розробки та застосування нових концептуальних підходів в організації роботи з платниками, формування та розвитку всіх аспектів податкового сервісу відповідно до європейських стандартів (довідка від 2 лютого 2015 року № 22/6/99-95-40-02-16);

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міністерства доходів і зборів у Запорізькій області – наукові здобутки щодо технологічних та інструментальних підходів державного управління оподаткуванням з використанням інформаційно-комунікаційних технологій рекомендовані для подальшого використання в роботі (довідка від 7 квітня 2014 року № 2860/10/08-26/01-13);

Громадською організацією “Центр медіації та екаунтінгу” “Точка зору” – при підготовці пропозицій до Податкового кодексу України, а саме: щодо реєстрації електронного платника податків з правом роботи з фіскальною службою в електронному форматі, впровадження різних форм ідентифікації суб’єктів господарювання, формування єдиного інформаційного простору державних органів з метою усунення дублювання функцій і спрощення інформаційної взаємодії держави, бізнесу і громадян (довідка від 18 травня 2016 року № 01-20/4);

Національною академією державного управління при Президентові України на кафедрі управління національним господарством та економічної

7

політики – в процесі підготовки навчально-методичних матеріалів з дисциплін “Економіка та фінанси”, “Державні фінанси і бюджетний процес” (довідка від 7 вересня 2016 року № 1/15-15-641);

Національним університетом державної податкової служби (ДПС) України – при підготовці навчально-методичних матеріалів з дисциплін “Інформаційні технології і системи у фіскальній службі України”, “Комп’ютерний моніторинг фінансових ресурсів”, “Автоматизація роботи в органах фіскальної служби України” (довідка від 11 лютого 2016 року №380\01-12);

Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка – на кафедрі економіки підприємства при підготовці робочих програм і лекційних курсів з економічних дисциплін “Податкова система України”, “Звітність підприємств”, “Підприємництво і бізнес-культура” (довідка від 2 вересня 2014 року № 85), а також при підготовці навчально-методичного забезпечення та оновленні робочої навчальної програми з дисципліни “Податкова система України” (акт від 28 серпня 2015 року № 69);

Запорізьким національним університетом на економічному факультеті – при підготовці навчально-методичних матеріалів з дисципліни “Податкова система” (довідка від 30 грудня 2015 року № 01-15/677).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, що винесені на захист, сформульовані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення та ідеї, що належать здобувачу. Особистий внесок автора у працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації оприлюднені на науково-практичних конференціях, у тому числі всеукраїнських щорічних, міжнародних та за міжнародною участю, а також на симпозіумі: “Гармонізація оподаткування в умовах глобалізаційних та інтегральних процесів” (Ірпінь, 2011, 2012); “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів” (Запоріжжя, 2013); “Проблеми трансформаційних економік в умовах глобалізації” (Тернопіль, 2013); “Реформування податкової системи України в контексті глобалізаційних викликів” (Ірпінь, 2014); “Інтеграційна система освіти, науки і виробництва в сучасному інформаційному просторі” (Тернопіль, 2014); “Публічне управління: шляхи розвитку” (Київ, 2014); “Виклики та перспективи розвитку нової економіки на світовому, державному та регіональному рівнях” (Запоріжжя, 2014, 2015); “Соціально-економічні проблеми функціонування фінансових систем в умовах інтеграційних процесів” (Харків, 2014); “Інформаційне суспільство в Україні: стан, проблеми, перспективи” (Київ, 2015); “Бюджетно-податкова політика та регіональний розвиток України” (Ірпінь, 2015); “Державне управління в Україні: історія державотворення, виклики та перспективи” (Одеса, 2015); “Реформування публічного управління: теорія, практика, міжнародний досвід” (Одеса, 2015); “Теоретична та практична концептуалізація розвитку фінансово-кредитних механізмів в умовах нової соціально-економічної реальності” (Ірпінь, 2016); “Державна служба та публічна політика: проблеми і перспективи

8

розвитку” (Київ, 2016); “День інформаційного суспільства 2016” (Київ, 2016); “Гуманітарний простір науки: досвід і перспективи” (Переяслав-Хмельницький, 2016); “Актуальні проблеми управління та адміністрування: теоретичні і практичні аспекти” (Кам’янець-Подільський, 2016); “Трансформація фіскальної політики України в умовах євроінтеграції” (Ірпінь, 2016).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 55 наукових працях, зокрема: у чотирьох монографіях (індивідуальній та трьох колективних), 17 статтях у наукових фахових виданнях з державного управління (з них 3 входить до бази Index Copernicus), п’яти статтях у зарубіжних виданнях, 20 тезах доповідей у матеріалах конференцій, симпозіуму, одному навчально-методичному посібнику, восьми статтях в інших виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації – 478 сторінок, обсяг основного тексту – 360 сторінок. Робота містить 35 таблиць, 46 рисунків, 11 додатків. Список використаних джерел складається з 427 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, розкрито її

сутність, ступінь наукової розробленості, зв’язок з науковими програмами і темами досліджень Національної академії, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації і публікацій за темою.

У першому розділі – “Теоретичні засади державного управління в інформаційному суспільстві” – розкрито специфіку становлення інформаційного суспільства та його вплив на державне управління, уточнено базові поняття, узагальнено підходи до дослідження проблем державного управління оподаткуванням у процесі розвитку інформаційного суспільства та запропоновано базову схему для таких досліджень.

Акцентовано увагу на тому, що оскільки інформаційне суспільство впливає на всі сфери функціонування держави і суспільства та розвивається під впливом цих сфер, різні його аспекти досліджують представники різних наук: соціологічних, політологічних, філософських, правових, економічних, державного управління (як міждисциплінарної науки) та ін. У процесі аналізу їх здобутків щодо розв’язання проблем державного управління оподаткуванням та проблем розвитку інформаційного суспільства виявлено різнопланові підходи до визначення методології досліджень, що зумовлено традиціями різних наукових шкіл. З метою забезпечення методологічного синтезу їх досягнень розроблено базову схему для здійснення вказаних досліджень (рис. 1), яка ілюструє взаємозв’язок основних напрямів наукових досліджень і систем практичної реалізації державного управління.

Узагальнено й проаналізовано підходи до визначення сутності і формулювання дефініцій понять “інформаційне суспільство”, “електронне

9

Розвиток інформаційного суспільства

Система публічного, у тому числі державного управління Електронне урядування

урядування”, в тому числі ті, які пропонуються на міжнародному рівні (Комісія Європейського Союзу, Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства, Всесвітній саміт з питань інформаційного суспільства), а також у вітчизняній нормативно-правовій базі та в наукових працях, зокрема таких учених, як В. М. Брижко, Н. В. Грицяк, С. О. Дорогих, І. Ф. Корж, А. М. Новицький, Л А. Литва, В. М. Лихоступ, Н. А. Савінова, А. І. Семенченко, О. В. Соснін, В. С. Цимбалюк, В. Н. Щербина, А. О. Ярошенко та ін. Керуючись їх напрацюваннями, визначено, що інформаційне суспільство слід розглядати як суспільство інформаційного простору, де взаємодія його учасників, розвиток економіки та публічного управління відбуваються на платформі ІКТ, а ключовими чинниками розвитку є інформація та знання. Узагальнено характерні ознаки інформаційного суспільства: формування єдиного інформаційного простору; посилення ролі інформації, знань та ІКТ у житті суспільства; збільшення питомої ваги ІКТ, інформаційних продуктів і послуг у ВВП країни; доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах; інформаційна й економічна глобалізація; запровадження в системі управління державою технологій електронного урядування.

Основні напрями наукових досліджень Політичні Філософські Правові Соціологічні Економічні

Державне управління

Рис. 1. Базова схема дослідження проблем державного управління

оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства З’ясовано, що розвиток інформаційного суспільства суттєво впливає на

державне управління, взаємодію органів державної влади між собою, із суспільними інститутами, бізнесом, громадянами. Формування цих відносин відбувається на підґрунті досягнень ІТ-галузі і мережі Інтернет та відображає суть електронного урядування, під яким пропонується розуміти форму організації державного управління, що забезпечує електронний формат взаємодії між учасниками інформаційного суспільства: держави, бізнесу і громадян та сприяє підвищенню ефективності, відкритості й прозорості діяльності органів публічного управління.

Система державного управління оподаткуванням Електронне оподаткування

10

В Україні технології електронного урядування почали впроваджуватися з 2000-х рр. відповідно до рішень Президента України та Кабінету Міністрів України. Установлено, що проблематику формування електронних економічних відносин у вітчизняній сфері оподаткування, розвитку електронного оподаткування досліджували науковці Національного університету ДПС України: О. А. Долгий, П. В. Мельник, А. М. Новицький, Л. Л. Тарангул, С. П. Ріппа, які вперше запропонували концепт електронного оподаткування, розкрили його сутність, специфіку процесів здійснення і теоретичні питання правового регулювання. З використанням підходів цих дослідників автором визначено поняття “електронне оподаткування”, яке є досить складним, оскільки може трактуватися, по-перше, як форма державного управління оподаткуванням, по-друге, як особливий механізм державного управління оподаткуванням, по-третє, як процес автоматизації податкових відносин і, по-четверте, як підсистема державного управління оподаткуванням, що є складовою загальної системи оподаткування в державі та забезпечує автоматизацію процесів адміністрування податків і електронну взаємодію органів ДФС з учасниками податкових відносин (рис. 2).

Рис. 2. Модель електронного оподаткування

Незважаючи на розвиток наукової думки щодо електронного оподаткування, унормування електронного формату взаємодії ДПС та платників податків з 2011 р. Податковим кодексом (ПК) України, цілі держави щодо перетворення ДФС із суто адміністративної в онлайнову сервісну, передбаченого стратегічними документами щодо розвитку України, слід констатувати недостатню розробленість теорії і методології електронного оподаткування, в тому числі категорійно-понятійного апарату, підходів до його здійснення в умовах України, відповідних принципів та механізмів, тому на сьогодні цей напрям потребує особливої уваги і фундаментальних досліджень.

Ідентифіковано учасників податкових відносин: G2G, G2В, G2С, В2В, В2С, С2С через матрицю електронного простору і розкрито напрями їх взаємодії.

Установлено, що державне управління у сфері електронного оподаткування тісно пов’язане з автоматизацією процесів щодо оподаткування, налагодженням електронної інформаційної взаємодії фіскальних органів і платників податків, запровадженням і організаційно-технологічною підтримкою електронного документообігу та цифрового підпису, онлайновими

ЕЛЕКТРОННЕ ОПОДАТКУВАННЯ – Форма / механізм / процес/ підсистема державного управління оподаткуванням

Суб’єкт управління – органи ДФС

Об’єкт управління –податкові відносини та їх учасники – фізичні

і юридичні особи

Електронна взаємодія органів ДФС з учасниками

податкових відносин (забезпечується через відповідні механізми)

11

комунікаціями, обміном інформацією з питань оподаткування між державними відомствами та організаціями, розвитком міжнародного співробітництво у податковій сфері. Виходячи з цього сучасна Україна має забезпечити комплексний розвиток указаного напряму згідно з європейськими вимогами, у тому числі відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС.

У другому розділі – “Методологічні основи формування механізмів електронної взаємодії державних фіскальних органів з учасниками податкових відносин” – уточнено сутність і типологію механізмів державного управління, розкрито ключові методологічні аспекти їх формування, підходи до забезпечення електронної взаємодії в системі державного управління оподаткуванням та запропоновано концептуальну функціональну модель державного управління у сфері електронного оподаткування.

За результатами наукових досліджень щодо механізмів державного управління таких учених, як Г. В. Атаманчук, В. Д. Бакуменко, І. О. Дегтярьова, Ю. Г. Королюк, О. Ю. Оболенський, Л. М. Пісьмаченко, Ю. П. Сурмін, О. В. Федорчак, уточнено зміст поняття “механізм державного управління”, який у цілому можна трактувати як спосіб розв’язання проблем суспільного значення, що поєднує в собі взаємопов’язані методи, засоби, важелі. Відповідно “механізм державного управління оподаткуванням” пропонується розглядати як інтегрований спосіб досягнення органами державної влади певних цілей і розв’язання суперечностей у сфері оподаткування.

З’ясовано, що методологія формування механізмів державного управління оподаткуванням, як і будь-якої іншої сфери державного управління, представлена системою категорій, принципів, норм, цінностей, парадигм, теорій, методів, інструментів, які встановлюються та обираються залежно від цілей, проблем оподаткування або обраної парадигми, якою в цьому разі є парадигма інформаційного суспільства.

Аргументовано, що наукова нерозробленість такої методології уповільнює розвиток державного управління оподаткуванням в Україні. З практичних позицій з цією метою слід усвідомити необхідність концепції його розвитку, потім забезпечити: достатню сформованість нормативно-правової бази з урахуванням обраної концепції та потребу в її адаптації до вимог внутрішнього розвитку країни і вимог Європейського Союзу; зв’язок між стратегічними документами розвитку держави, а також їх практичну реалізацію через визначені механізми (правові, організаційні, інформаційні, фінансові, мотиваційні і т.ін.); належне фінансування з державного бюджету застосування цих механізмів; розвиток національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури як для системи державного управління, так і для суспільства загалом; цифрову освіту населення та його доступ до мережі Інтернет; належне кадрове забезпечення публічних органів та ін. Отже, існує необхідність застосування нових підходів і механізмів державного управління оподаткуванням, що врахують специфічні проблеми і завдання з розвитку країни.

Визначено, що розвиток електронного оподаткування як механізму державного управління має здійснюватися за рахунок автоматизації внутрішніх і зовнішніх щодо ДФС процесів та забезпечення безпеки інформації. З

12

урахуванням цього розроблено та обґрунтовано складові концептуальної функціональної моделі державного управління у сфері електронного оподаткування (рис. 3), яка може слугувати методологічним інструментом для розроблення відповідних механізмів державного управління.

Рис. 3. Концептуальна функціональна модель державного управління

у сфері електронного оподаткування Наголошено на тому, що в основу розроблення механізмів державного

управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства

ПРИНЦИПИ ЕЛЕКТРОННОГО ОПОДАТКУВАННЯ: прозорості процедур; відкритості державних фіскальних органів; оперативного обміну інформацією; конфіденційності та інформаційної безпеки; зручності та оперативності надання послуг; забезпечення взаємної технологічної сумісності державних фіскальних органів і платників податків; орієнтації на потреби платників податків

2. Автоматизація процесів, пов’язаних з зовнішніми

відносинами ДФС

електронна інформаційна взаємодія податкових органів і платників податків; он-лайн комунікації та обмін інформацією між державними відомствами і організаціями з питань оподаткування; єдина інформаційно-комунікаційна платформа органів державної влади; міжнародний автоматизова-ний обмін інформацією з податковою метою

1. Автоматизація внутрішніх адміністративно –управлінських процесів ДФС

Електронна взаємодія ДФС з учасниками податкових відносин: громадянами, бізнесом, державними органами та міжнародними

організаціями, державними податковими службами зарубіжних країн з питань оподаткування

автоматизація процесів адміністрування податків і зборів; автоматизація інформаційно-аналітичної роботи; автоматизація управлінських процесів; автоматизація адміністрування та контролю електронної комерції; он-лайн освіта працівників фіскальних органів

ЦІЛ

І Р

ОЗВ

ИТ

КУ

ЕЛ

ЕК

ТР

ОН

НО

ГО

ОП

ОД

АТ

КУ

ВА

НН

Я →

М

ЕХ

АН

ІЗМ

И Д

ЕР

ЖА

ВН

ОГ

О У

ПР

АВ

ЛІН

НЯ

ОП

ОД

АТ

КУ

ВА

НН

ЯМ

ЕЛЕКТРОННЕ ОПОДАТКУВАННЯ

3. Забезпечення безпеки інформації відповідно до вимог законодавства про захист інформації та персональних даних

13

мають бути покладені принципи електронного оподаткування, відповідно до яких розвиватиметься електронна взаємодія учасників податкових відносин.

У третьому розділі – “Зарубіжний досвід інформатизації сфери державного управління оподаткуванням” – проаналізовано та узагальнено практику використання ІКТ в Україні і за кордоном, розглянуто стан та особливості розвитку електронного урядування пострадянських країн-лідерів, досліджено їх практику інформатизації державного управління оподаткуванням.

Визначено, що світовий досвід забезпечення розвитку інформаційних технологій активно аналізується експертами ООН, ВЕФ та інших світових організацій. Результати таких досліджень публікуються у спеціалізованих зарубіжних виданнях: “E-Government Survey”, “The Global Information Technology Report”, “Responsive and Accountable Public Governance”. Згідно з висновками всіх експертів, упровадження інноваційних продуктів та інноваційних проектів із застосуванням інформаційних технологій і досягнень ІТ-сфери в національні економіки та системи державного управління забезпечує глобальну конкурентоспроможність країн.

За результатами досліджень ВЕФ, а саме сформованого ним індексу мережевої готовності (Networked Readiness Index), протягом останніх п’яти років незмінними лідерами міжнародного рейтингу готовності країн до мережевого майбутнього є Фінляндія, Сінгапур та Швеція. Очолюють рейтинг серед пострадянських країн Естонія, Литва, Латвія, Казахстан і Російська Федерація. Україна не увійшла до країн-лідерів, однак у 2015 р. покращила свої показники, перемістившись за рік на 10 позицій угору та посівши 71-шу позицію рейтингу.

За індексом розвитку електронного уряду (E-Government Development Index), який формується ООН, світовим лідером у сфері е-урядування в 2016 р. є Великобританія, яка ще в 2014 р. посідала 8-ме місце в рейтингу. До п’ятірки лідерів цього рейтингу входять також Австралія, Корея, Сінгапур та Фінляндія. Серед пострадянських країн незмінна першість зберігається за Естонією, яка піднялася в рейтингу з 15-го місця в 2014 р. на 13-те в 2016 р. Литва також перемістилася на 6 пунктів угору порівняно з рейтингом 2014 р. Зниження показників рейтингу в 2016 р. спостерігалося в Казахстані, Росії та Латвії. В інших колишніх республіках Радянського Союзу помітним є покращання стану розвитку електронного урядування, це стосується й України, яка зміцнила свої позиції в рейтингу та перемістилася з 87-го на 62-ге місце. Загальний індекс розвитку електронного урядування (EGDI) в нашій державі становив: у 2012 р. – 0,5653, 2014 р. – 0,5032, 2016 р. – 0,6076. Важливо, що в 2016 р. Україна значно покращила показник онлайн-сервісу, збільшивши його вдвічі – на 0,3193 порівняно з 2014 р. (табл. 1).

Установлено, що покращання позицій України в міжнародних рейтингах значною мірою зумовлено все більшим застосуванням інновацій і використанням ІКТ у вітчизняному публічному управлінні, в тому числі для надання послуг. Наразі в Україні вжито дієвих заходів у цьому напрямі: електронне урядування визначено пріоритетним напрямом розвитку країни (на рівні держави – згідно зі Стратегією сталого розвитку “Україна – 2020”, на регіональному рівні – відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку

14

на період до 2020 р.); створено Державне агентство з питань електронного урядування України (2014 р.); розроблено й надається вже понад 20 важливих для громадян та бізнесу електронних послуг у земельній, будівельній, екологічній і соціальних сферах; функціонує сервіс подання електронних петицій громадян до органів публічного управління; у 2015 р. прийнято закон, що регулює питання відкритих даних, введено в дію національний портал відкритих даних data.gov.ua; впроваджено систему публічних електронних закупівель ProZorro, яка отримала в Лондоні міжнародну премію у сфері публічних закупівель – World Procurement Awards 2016 та ін.

Таблиця 1 Динаміка показників розвитку електронного урядування України

згідно E-Government Development Index

За результатами аналізу форм і механізмів електронного урядування в

Естонії, Росії та Казахстані з’ясовано, що в цих країнах забезпечується не просто обмін інформацією між окремими органами влади, а проводиться системна робота щодо створення єдиного інформаційного простору міністерств і відомств, їх електронної взаємодії з громадянами й бізнесом. Головним же інструментом електронного урядування є сайти державних (публічних) послуг, на яких громадянам і бізнесу забезпечено доступ до інформаційних ресурсів державних органів та широкий спектр електронних послуг.

Установлено, що в розвинених державах, у тому числі пострадянського простору, широко застосовуються технології електронної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності в податкових органах; реєстрації електронного резидента для здійснення господарської діяльності; електронного ліцензування; он-лайн прийому керівників фіскальних органів; забезпечено розмежування повноважень державних структур щодо організації збирання інформації, механізму її спільного використання тощо.

Є підстави стверджувати, що у світі існують суттєва цифрова нерівність і різні підходи до організації електронного урядування й оподаткування. Водночас наявне лідирування й відставання країн з економічними системами, що розвиваються, від світових лідерів зумовлюють потребу в ужитті комплексу заходів щодо інституціонального забезпечення цих процесів.

Так, передові зарубіжні практики у сфері електронного урядування і, зокрема, у сфері оподаткування, свідчать про необхідність стимулювання розвитку інформаційного простору між державними органами, завдяки якому усувається дублювання в діяльності всіх державних структур із збирання й

Показники розвитку 2012 2014 2016 Електронне урядування 0,5653 0,5032 0,6076

Онлайн-сервіси 0,4248 0,2677 0,5870 Телекомунікаційна інфраструктура 0,3535 0,3802 0,3968 Людський капітал 0,9176 0,8616 0,8390 Місце в рейтингу 68 87 62

15

обробки інформації. У цілому аналіз передових зарубіжних підходів і механізмів електронного урядування з огляду на вітчизняні умови дав підстави зробити висновок про потенційну доцільність запровадження більшості з них в Україні. Для цього на сучасному етапі, враховуючи наявність низки документів, які стосуються електронного урядування, необхідно визначити потребу в базовій системній концепції та прийняти відповідно до її положень спеціальні комплексні державні програми, які б серед іншого включали заходи й щодо розвитку електронного оподаткування. Обґрунтовано, що немає потреби запроваджувати окрему програму щодо цього, зокрема для уникнення несистемних рішень.

У четвертому розділі – “Інституціональні особливості становлення електронного оподаткування в Україні” – узагальнено й проаналізовано нормативно-правове забезпечення державного управління розвитком електронного оподаткування в Україні, визначено стан і напрями модернізації податкової служби в контексті розвитку електронного оподаткування та розкрито проблеми й можливості міжнародного співробітництва в державному управлінні оподаткуванням.

З’ясовано, що базовою умовою успішного розвитку електронного оподаткування та електронних відносин в Україні загалом є наявність відповідних нормативно-правових актів, що в сукупності становлять правовий механізм. За результатами їх узагальнення встановлено, що за період з 1992 по 2016 р. було прийнято багато нормативно-правових актів, надзвичайно важливих для запровадження електронного урядування, в тому числі для оподаткування, зокрема: 12 законів України, 8 концепцій, 12 постанов і 10 розпоряджень Кабінету Міністрів України (КМУ), низку відомчих регуляторних документів, які визначають напрями і механізми інформатизації системи публічного управління в Україні. Однак станом на початок 2017 р. нормативно-правова база, що регулює питання в інформаційній сфері, нараховувала загалом 1117 актів різного типу, що свідчить про необхідність їх перегляду і, можливо, скорочення загальної кількості.

Узагальнення і систематизація нормативно-правових документів у хронологічній послідовності дали змогу встановити, що інформаційна сфера в Україні розвивається за двома основними етапами, кожен з яких має ключове завдання, що можна визначити виходячи з призначення прийнятих документів, основні з яких наведено в табл. 2.

Акцентовано увагу на недостатній системності правового поля для державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства, що проявляється у відсутності окремих елементів у ланцюгу нормативно-правових актів “концепції – закони – стратегії та заходи з їх реалізації – підзаконні акти – програми – проекти”. З огляду на це в Україні існує проблема забезпечення практичної реалізації положень нормативно-правових документів, зокрема через механізми спеціальних програм і проектів та з належним ресурсним забезпеченням. Так, лише заходи останніх років справили помітний влив на розвиток електронного урядування.

Як показали дослідження, безпосередньо розвиток державного управління оподаткуванням з використанням ІКТ, формування цифрового

16

простору між державою і суб’єктами господарювання активізувалися з прийняттям у 2011 р. ПК України. У розділі проаналізовано положення ПК України на предмет використання цифрового формату учасниками податкових відносин, виділено унормовані електронні форми їх взаємодії, в тому числі такі, як звітність та листування в електронній формі, електронна податкова декларація, електронний документообіг, електронна реєстрація податкових накладних платниками ПДВ і т.ін.

Таблиця 2 Розвиток вітчизняної нормативно-правової бази щодо електронного урядування

Етапи Нормативно-правові акти

1998–2005 рр. – інформатизація

системи державного управління

1. Закон України (ЗУ) “Про інформацію” (1992 р.). 2. ЗУ “Про Національну програму інформатизації” (1998 р.). 3. ЗУ “Про Концепцію Національної програми інформатизації” (1998 р.). 4. ЗУ “Про електронний документ та електронний документообіг” (2003 р.). 5. ЗУ “Про електронний цифровий підпис” (2003 р.). 6. Постанова КМУ “Про затвердження Типового порядку здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади” (2004 р.). 7. ЗУ “Про захист інформації автоматизованих систем” (2005 р.)

2006 – по цей час – сприяння

розвитку інформаційного суспільства та електронного урядування

1. ЗУ “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 рр.” (2007 р.). 2. Постанова КМУ “Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 2006–2008 роки” (2005 р.). 3. Розпорядження КМУ “Деякі питання організації електронного документообігу та звітності” (2009 р.). 4. Розпорядження КМУ “Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні” (2010 р.). 5. Розпорядження КМУ “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронного урядування в Україні” (2011 р.). 6. ЗУ “Про доступ до публічної інформації” (2011 р.). 7. Розпорядження КМУ “Питання впровадження системи електронної взаємодії органів виконавчої влади” (2011 р.). 8. ЗУ “Про адміністративні послуги” (2012 р.). 9. Розпорядженням КМУ “Про схвалення Концепції створення та функціонування інформаційної системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів” (2012 р.). 10. Постанова КМУ “Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні” (на період до 2020 р.) (2013 р.). 11. Розпорядження КМУ “Про схвалення Концепції створення, функціонування автоматизованої системи “Єдине вікно подання електронної звітності” (2013 р.). 12. ЗУ “Про електронну комерцію” (2015 р.). 13. Постанова КМУ “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” (2015 р.)

На виконання завдань Концепції створення електронного сервісу

“Електронний кабінет платника податків” (2012 р.) органами ДФС серед іншого забезпечено: подання декларацій у режимі реального часу з використанням електронного цифрового підпису; доступ платника податків до його особового

17

рахунку, інформації про заборгованість зі сплати податків і зборів; запровадження офіційного листування з питань оподаткування; консультації з використанням електронного сервісу та ін.

З 2013 р. зі схваленням Концепції створення, функціонування автоматизованої системи “Єдине вікно подання електронної звітності” вживаються заходи щодо уніфікації форматів документів в електронному вигляді для подальшого вдосконалення технології подання суб’єктами господарювання звітності в електронному вигляді.

З метою налагодження інформаційного забезпечення системи управління оподаткуванням ДФС сформовано низку електронних реєстрів (фізичних і юридичних осіб – платників податків, платників податку на додану вартість, великих платників податків, неприбуткових організацій та установ тощо).

У цілому аналіз діяльності ДФС України дає підстави стверджувати, що інформатизація є пріоритетним напрямом розбудови фіскальної служби.

Обґрунтовано важливість розширення міждержавних взаємозв’язків з питань оподаткування, а саме з огляду на поглиблення процесів глобалізації і пов’язану з цим необхідність ефективного обміну інформацією між державними інституціями. Розкрито напрями міжнародної співпраці ДФС у контексті членства України у Внутрішньоєвропейській організації податкових адміністрацій, Координаційній раді керівників податкових служб держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав, Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей Організації економічного співробітництва та розвитку. З’ясовано, що перспективним для ДФС напрямом є отримання інформації про доходи своїх резидентів: юридичних і фізичних осіб відповідно до Єдиного глобального стандарту автоматичного обміну інформацією про доходи платників податків. Для України нині це питання актуалізується саме в процесі впровадження механізму обов’язкового електронного декларування майнового стану.

Аргументовано, що важливими напрямами міжнародної співпраці у податковій сфері є розвиток в Україні системи відкритих даних відповідно до єдиних загальносвітових стандартів (згідно з планом пріоритетних дій уряду Україна у 2016 р. приєдналася до Міжнародної хартії відкритих даних) та унормування міжнародного обміну інформацією на постійній основі щодо доходів платників податків з метою боротьби з тіньовою економікою.

Незважаючи на всі наявні вітчизняні проблеми державного управління оподаткуванням у сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства, можна стверджувати, що законодавчо закріплені норми щодо електронних відносин між податковою службою і платниками податків свідчать про перспективність таких відносин. Разом з тим для їх успішної практичної реалізації необхідні відповідний рівень техніко-технологічної бази учасників податкових відносин, постійний розвиток ІКТ, належна кваліфікація персоналу щодо їх застосування.

У п’ятому розділі – “Розвиток електронної взаємодії фіскальних органів та суб’єктів підприємницької діяльності в Україні” – розглянуто умови застосування інформаційних технологій у системі державного управління

18

оподаткуванням та на вітчизняних підприємствах, розроблено практичні пропозиції щодо становлення системи електронних податкових послуг.

Здійснено аналіз використання ІКТ у вітчизняній системі фіскальної служби, в тому числі інтегрованої інформаційної автоматизованої системи “Податковий блок”, упровадженої в 2013 р., яка замінила низку автоматизованих систем різних рівнів і стала основою для розвитку сучасної інформаційної інфраструктури ДФС. Систему “Податковий блок” побудовано за принципом централізованого накопичення, обробки та систематизації даних з наданням доступу до них працівникам ДПС у межах їх функціональних обов’язків. Ця система складається з підсистем: реєстрації платників податків, обробки податкової звітності та платежів, обліку платежів, податкового аудиту. Кожна із підсистем виконує низку важливих функцій. Наприклад, з використанням інформаційних ресурсів підсистеми “Обробка податкової звітності та платежів” у податкових органах запроваджено електронний сервіс “Електронний кабінет платника податків”, у межах якого поступово впроваджується електронне адміністрування ПДВ. Установлено, що внаслідок запровадження вказаної системи було досягнуто таких результатів: усунуто дублювання даних, реалізовано принцип одноразового введення даних, забезпечено оптимізацію системи зберігання даних, створено передумови для стандартизації податкових послуг та підвищено рівень безпеки багатостороннього використання даних.

З’ясовано, що в процесі модернізації ДПС отримали розвиток і такі складові електронного урядування в податковій сфері, згідно з якими: 1) впроваджено інформаційну систему “Управління документами”; 2) введено в експлуатацію “Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс” інформаційно-довідкового департаменту ДПС України, який надає уніфіковані консультаційні послуги платникам податків усієї країни; 3) створено єдиний веб-портал ДФС України; 4) запроваджено спектр електронних послуг для платників податків; 5) розроблено та поетапно впроваджується електронний кабінет платника податків; 6) розроблено модель дистанційного податкового супроводу великих платників податків через Центральний офіс з обслуговування платників цієї категорії; 7) розпочато впровадження системи електронного адміністрування ПДВ.

Узагальнено та проаналізовано процедурні аспекти надання електронних податкових послуг, які систематизовано за такими групами: функціональні; інформаційно-довідкові; особистого обслуговування платників податків, телефонні.

Суттєву роль в організації надання електронних податкових послуг відіграють створений у 2012 р. Інформаційно-довідковий департамент ДФС, а також організований у складі цього департаменту Акредитований центр сертифікації ключів.

Виявлено, що електронними послугами найбільше охоплені великі платники податків, тоді як малий і середній бізнес рідше ними користується, що пов’язано насамперед з рівнем розвитку інформаційно-комунікаційних систем фізичних і юридичних осіб. Так, саме для великих платників податків запроваджено модель дистанційного податкового супроводу через Центральний офіс з обслуговування. Хоча саме ця категорія платників податків на сьогодні

19

забезпечує понад 70% від дохідної частини бюджету країни, однак враховуючи, що в перспективі для сталого розвитку країни саме малі і середні підприємства мають забезпечувати приблизно таку саму частину бюджету, на національному рівні, зокрема в програмному документі щодо електронного урядування, слід передбачити заходи щодо підтримки процесів автоматизації малого і середнього бізнесу та фізичних осіб – підприємців. Без підтримки цієї категорії неможливо прискорити економічний розвиток держави, тим більше, що великі підприємства часто мають менший потенціал розвитку, ніж малі і середні, та гірше адаптовані до сучасних умов економічної невизначеності.

При вивченні проблем використання ІКТ суб’єктами господарювання були використані дані одноразового державного статистичного спостереження 2013 р. (спостереження проведено щодо близько 20% від загальної кількості зареєстрованих юридичних осіб за регіонами, що забезпечує репрезентативність результатів). У процесі дослідження встановлено, що: 1) понад 90% підприємств – юридичних осіб використовують комп’ютерну техніку в роботі; 2) найвищий рівень комп’ютеризації встановлено у підприємств сфери кредитування та страхування (98,9%), найнижчий (89,2%) – у сфері адміністративного й допоміжного обслуговування; 3) забезпеченість працівників персональними комп’ютерами становить понад 70%, а понад 100% – у таких сферах, як грошове посередництво, надання кредитів, страхування, операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям; 4) понад 60% підприємств, які застосовували комп’ютери в роботі, користувалися внутрішньою комп’ютерною мережею; 5) автоматизований обмін даними застосовували більш ніж 60% підприємств; 6) понад 90% усіх підприємств мали доступ до мережі Інтернет, причому більше ніж у третини цих підприємств був власний веб-ресурс; 7) найвищий рівень розвитку ІКТ спостерігається на великих підприємствах.

Також використано дані експрес-випуску Державної служби статистики 2016 р. “Використання ІКТ на підприємствах у 2015 році”, при цьому було виявлено позитивну динаміку показників у 2015 р. порівняно з 2014 р., а саме: на 1,8% зросла кількість працівників, які користувалися комп’ютерами, на 2,3% – кількість користувачів мережі Інтернет; на 3,8% – кількість користувачів локальної комп’ютерної мережі, а розширену корпоративну комп’ютерну мережу мало кожне сьоме підприємство (у 2014 р. – кожне шосте).

Отже, можна стверджувати, що ступінь сформованості інформаційно-комунікаційної бази є досить високим. Однак для більш активного впровадження ІКТ існує необхідність усвідомлення потреби в них для підвищення загальної ефективності, а також наявності фінансових і кадрових ресурсів. Це передбачає як більш глибокі наукові дослідження відповідних проблем, так і державне сприяння застосуванню ІКТ, у тому числі завдяки ефективній інформаційній політиці і державним маркетинговим технологіям.

У сучасній Україні системні дослідження щодо використання ІКТ суб’єктами господарювання здійснюються державною статистичною службою за обмеженим комплексом індикаторів, проте для вдосконалення державного управління оподаткуванням потрібна більш широка інформаційна база. З огляду

20

на це обґрунтовано необхідність розширення переліку показників за такими параметрами: рівень присутності держави в мережі Інтернет, розвиток вітчизняної ІТ-сфери, розвиток людського капіталу, готовність громадян, ділових кіл і державних органів до використання ІКТ, рівень використання ІКТ у суспільному, комерційному та державному секторах. Для цього органам статистики слід розробити форми обов’язкової статистичної звітності щодо розвитку ІКТ.

У шостому розділі – “Удосконалення підходів і механізмів державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства” – виявлено закономірність розвитку інформаційного суспільства та обґрунтовано доцільність її врахування в процесі розроблення механізмів державного управління оподаткуванням, запропоновано нові концептуальні основи розвитку електронного оподаткування в Україні та визначено перспективні напрями вдосконалення механізмів державного управління оподаткуванням.

На підставі результатів аналізу світового досвіду інформатизації державного управління оподаткуванням висунуто гіпотезу про взаємозв’язок використання ІКТ та економічного стану країни, що, зрештою, дало змогу обґрунтувати нові підходи до розвитку держави, зокрема із пріоритетом стимулювання розвитку інформаційного суспільства. Відповідні заходи можуть потребувати менше ресурсів, ніж для інвестування в реальний сектор економіки, з метою отримання однакових результатів.

Щоб підтвердити або спростувати цю гіпотезу, запропоновано методичний підхід до оцінювання впливу ІКТ, у тому числі застосовуваних у державному управлінні, на економічний стан країн із використанням методу статистичних рівнянь залежностей Р.О. Кулинича. Як чинникову ознаку обрано індекс мережевої готовності, як результативну ознаку проаналізовано ВВП на душу населення, що вимірюється в поточних доларах США за ПКС. Визначено період дослідження (2006–2014 рр.), країни розподілено на дві групи за індексом мережевої готовності: на країни з вищою мережевою готовністю (10 країн, які впродовж останніх років очолювали рейтинг – Сінгапур, Фінляндія, Швеція, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, США, Великобританія, Люксембур, Японія) та на пострадянські країни з нижчою мережевою готовністю (10 країн – Естонія, Литва, Латвія, Казахстан, Росія, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Киргизстан, Україна). У результаті застосування вказаного підходу виявлено:

1) суттєвий зв’язок використання ІКТ та економічного зростання у Сінгапурі, Норвегії, Люксембурзі (уряди в цих країнах активно підтримують розвиток інформаційного суспільства);

2) відсутність тісного зв’язку між показниками в інших семи країнах першої групи (пояснюється сформованістю інформаційного суспільства та інтегрованим впливом інших чинників);

3) лінійну залежність показників для дев’яти країн другої групи – пострадянських, крім Естонії, яка є визнаним лідером серед цієї групи країн і входить до топ-25 країн світу за розвитком електронного урядування.

Щодо України установлено прямий взаємозв’язок між ВВП на душу населення за ПКС та індексом мережевої готовності, як і для більшості

21

пострадянських країн. Незважаючи на позитивну динаміку розвитку інформаційного суспільства, Україна за показником еластичності серед цих країн посідає передостаннє місце (при зростанні ВВП на душу населення (в доларах США) за ПКС на 1% індекс зросте на 1,213%) (табл. 3). Це свідчить про недостатню увагу уряду України до питань ІКТ.

У свою чергу, зростання індексу мережевої готовності у пострадянських країнах залежить від економічної кон’юнктури, тому воно забезпечується стабільним приростом реального ВВП на душу населення.

Таблиця 3

Взаємозв’язок ВВП на душу населення за ПКС та індексом мережевої готовності для України

Характер зв’язку

Функція Еластичність

Залежність ВВП на душу населення за ПКС (результативна ознака y) від індексу мережевої готовності – прямий зв’язок

Лінійна пряма

залежність(чинникова

ознака х)

y = 2607x – 1724. Зростання індексу на 1% приведе

до зростання ВВП на душу населення (в поточних доларах) за ПКС на

2607 дол. США

.213,17,8065

756,32607 хE

При зростанні індексу на 1% ВВП

на душу населення (в доларах США) за ПКС зросте на 1,213%

Залежність індексу мережевої готовності (результативна ознака х) від ВВП на душу населення за ПКС – зворотний зв’язок

Лінійна пряма

залежність(чинникова

ознака y)

x = 0,000351 y – 0,917. Зростання ВВП на душу

населення (в поточних доларах) за ПКС на 1 дол. США приведе до зростання індексу на 0,000 351

.754,0756,3

7,8068000351,0 уE

При зростанні ВВП на душу

населення (в доларах США) за ПКС на 1% індекс зросте на 0,754%

Виявлено зворотний зв’язок між наведеними вище показниками. Наявність

прямого та зворотного зв’язку цих показників для України свідчить про ефективність використання ІКТ та переваги інформаційного суспільства для її економіки. Слід ураховувати, що встановлений показник еластичності (0,754%) є досить низьким. Це вимагає додаткової уваги з боку держави до формування інформаційного суспільства, зокрема визнання його пріоритетним напрямом розвитку України.

Розроблено концепцію розвитку електронного оподаткування, метою якої є спрощення і здешевлення процедур адміністрування та справляння податків за допомогою ІКТ з урахуванням європейських стандартів послуг у податковій сфері. Положення концепції можуть бути використані для розробки Стратегії розвитку фіскальної служби України, відомчих нормативних документів з питань розвитку електронного формату взаємодії учасників податкових відносин. Визначено, що перспективними напрямами вдосконалення механізмів

22

електронного оподаткування в Україні є: запровадження різних форм ідентифікації суб’єктів податкових відносин, налагодження електронної взаємодії між державними органами, впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією з питань оподаткування.

Розроблено схему визначення комплексу механізмів державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства, яка дає змогу встановити детермінантні зв’язки між усіма механізмами та послідовність їх формування (рис. 4).

Рис. 4. Схема визначення комплексу механізмів державного управління

оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства При формуванні усіх і кожного із зазначених на рис. 4 механізмів, крім їх

взаємозв’язку, важливо враховувати такі аспекти: – окремі механізми є базовими і мають наскрізний характер: нормативно-

правовий механізм є рамковим, адже без правової ідентифікації інших механізмів та їх нормативних параметрів неможливо запровадити нові підходи в державному управлінні; при цьому важливо узгодити всю множину необхідних документів і їх

23

норм; матеріально-технологічний механізм є основою для застосування інших механізмів, адже без доступу до мережі Інтернет та наявності відповідних ІКТ, їх технологічної сумісності неможливо налагодити електронну взаємодію; для формування і застосування всіх механізмів необхідний науково-методичний механізм, який може формуватися і використовуватися, крім органів державного управління, науково-дослідними установами;

центральним механізмом, завдяки якому весь комплекс механізмів приводиться в дію, є мотиваційно-кадровий. З огляду на це слід забезпечити підготовку компетентного фахівця фіскальної служби, який повинен орієнтуватися у використанні ІКТ на належному рівні та мати для цього відповідну мотивацію. Тому актуальним на сьогодні є використання досягнень психологічних наук і, зокрема, біхевіористських підходів, а також стимулювання платників податків до інноваційних методів роботи, переходу на електронний формат взаємодії;

інформаційні механізми слід формувати на основі логістичної концепції, що дасть змогу змоделювати і спрогнозувати поведінку ДФС та платників податків залежно від спрямованих на них інформаційних потоків; вони також мають забезпечити прозорість і відкритість ДФС, сприяти формуванню податкової культури серед населення та платників податків, підвищенню рівня довіри до фіскальних органів, позитивного іміджу фіскальної служби;

сервісні механізми мають формуватися з урахуванням кращих світових стандартів надання податкових послуг в електронному форматі та сприяти їх здешевленню;

моніторинговий та контрольний механізми суттєво визначають результативність відповідної діяльності, тому до їх формування слід підходити системно, враховуючи при цьому сучасну методологію організації оцінювання та моніторингу;

координаційний механізм має формуватися і застосовуватися за участі міжнародних структур, діяльність яких спрямована на підвищення ефективності державного управління оподаткуванням, Державного агентства з питань розвитку електронного урядування України, інших державних структур, використовувати можливості технологічних платформ розвитку та інструментарій контролінгу.

Реалізація зазначених рекомендацій сприятиме підвищенню ефективності діяльності фіскальної служби, розвитку безконтактного формату взаємодії у сфері оподаткування, запобіганню корупції, зменшенню адміністративного навантаження на бізнес.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано розв’язання актуальної наукової проблеми в

галузі державного управління, яка полягає в системному державному управлінні оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства, що забезпечується формуванням його механізмів на сучасних теоретико-

24

методологічних засадах з урахуванням вітчизняної та зарубіжної практики, існуючого стану електронної взаємодії державної фіскальної служби з учасниками податкових відносин і цілей сталого розвитку держави. Отримані узагальнюючі положення дослідження дали підстави для формулювання таких висновків.

1. У результаті аналізу наукових праць зарубіжних та вітчизняних учених, пов’язаних з проблемою державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства, встановлено, що вони переважно стосуються окремих аспектів досліджуваної проблеми: розвитку інформаційного суспільства та його впливу на державне управління; розвитку електронного урядування; формування і функціонування механізмів державного управління оподаткуванням; становленню електронного оподаткування та ін. Водночас ще не забезпечено системного підходу до обґрунтування засад розв’язання вказаної проблеми, що підтверджує актуальність дослідження.

Узагальнення та аналіз наукових праць також дали змогу встановити залежність сучасного державного управління оподаткуванням від багатьох чинників політичного, соціального економічного, інформаційного, науково-методичного, організаційного, нормативно-правового характеру, а також перспективність міждисциплінарного підходу, що свідчить про складність досліджуваної проблеми, а отже, зумовлює структурну складність комплексу відповідних механізмів державного управління.

2. З’ясовано, що механізми державного управління оподаткуванням – це інтегровані способи досягнення органами державної влади певних цілей і розв’язання суперечностей у сфері оподаткування; їх складовими можуть бути: правові, організаційні, матеріальні, фінансові та інші інструменти, важелі, засоби, стимули, процедури тощо. Зміст кожного механізму має визначатися окремо залежно від того, яку проблему необхідно розв’язати, тож таких механізмів може бути необмежена кількість, причому вони можуть бути як складними, так і простими. У кожному конкретному випадку ці механізми формуються на основі певних принципів – загальних і спеціальних; зокрема, на сучасному етапі розвитку України особливо актуальними є принципи належного управління для сфери оподаткування як принципи загального, рамкового характеру. Особливості цих механізмів полягають у цільовій орієнтації, примусовості застосування, вертикальній спрямованості, орієнтації на довгострокове використання, швидкості отримання результатів та домінуванні економічних результатів.

3. Розкрито базові складові методології електронного оподаткування: суб’єкти, об’єкти, цілі, механізми, принципи здійснення. Усі ці складові є взаємопов’язаними і лише в сукупності вони забезпечують системний підхід до організації електронного оподаткування в державі та є методологічною основою для розроблення сучасних механізмів державного управління у цій сфері. До основних типів таких механізмів, крім відомих у науці державного управління, які конкретизовано в дисертації в контексті теми дослідження, пропонується відносити механізми управління якістю надання електронних адміністративних послуг, що передбачають забезпечення якості і швидкості надання податкових

25

послуг. Водночас формування механізмів державного управління у сфері електронного оподаткування потребує чітко визначених функцій, якими є автоматизація внутрішніх і зовнішніх щодо державної фіскальної служби процесів, а також забезпечення безпеки інформації. Цей підхід знайшов відображення в запропонованій у дисертації концептуальній функціональній моделі державного управління у сфері електронного оподаткування.

4. Узагальнення та аналіз світового досвіду інформатизації державного управління оподаткуванням, у тому числі країн пострадянського простору, дали змогу виокремити підходи, які доцільно використовувати і в Україні, зокрема:

– визначення розвитку ІКТ одним з пріоритетних завдань уряду та суспільства, що забезпечується згідно з державними програмами інформаційного суспільства та електронного урядування;

– фінансування таких програм на засадах багаторівневості – за рахунок державного і регіональних бюджетів, а також за рахунок залучення приватного капіталу;

– створення в багатьох державах незалежних організацій, які досліджують і здійснюють навчання з проблематики інформаційного суспільства та електронного урядування (наприклад, Інститут розвитку інформаційного суспільства Росії, Академія е-урядування в Естонії);

– організація та належне функціонування веб-порталів державних послуг та інформації он-лайн (наприклад електронна реєстрація підприємств, а також іноземних громадян для здійснення господарської діяльності, електронне ліцензування, патентування, електронні торги майна боржників і т.ін.).

Слід також наголосити на тому, що в більшості досліджених країн є спеціальні інституції і програми, з допомогою яких реалізується державна політика щодо інформатизації та електронного урядування, що є важливими чинниками вдосконалення державного управління оподаткуванням в Україні.

5. Аналіз нормативно-правового забезпечення державного управління у сфері електронного оподаткування в Україні дав змогу встановити, що формування відповідного правового поля почалося ще з 90-х рр. минулого століття, але помітні зміни відбулися зі схваленням Концепції розвитку електронного урядування в Україні” (2010 р.), прийняттям Податкового кодексу України (2011 р.), Закону України “Про адміністративні послуги” (2012 р.), а також Стратегії сталого розвитку “Україна – 2020” (2015 р.), основною ідеєю яких є створення ефективної, відкритої системи державного управління із застосуванням ІКТ. З’ясовано, що комплекс чинних нормативно-правових актів у цілому створює правові підстави для розвитку електронного оподаткування, хоча й потребує узгодження та доповнення стратегічними і програмними документами. Так, для належного розвитку електронного оподаткування в Україні насамперед необхідно: 1) розробити і затвердити Стратегію розвитку інформаційного суспільства, до якої можуть бути включені розділ з питань електронного урядування та підрозділ щодо електронного оподаткування; 2) забезпечити системне і поступове узгодження норм українського законодавства у сфері оподаткування з нормами європейського і міжнародного права; 3) переглянути та

26

модернізувати правовий механізм щодо процесів обміну інформацією між органами публічного управління; 4) інституціалізувати в межах комплексного механізму управління оподаткуванням механізми, які забезпечують усі види обробки інформації, потрібної для здійснення електронного оподаткування.

6. Установлено, що на сьогодні ДФС України має досить високий рівень сформованості інформаційно-комунікаційної інфраструктури та застосування ІКТ, більшість із яких запроваджено починаючи з 2012 р., поступово розробляються нові технології і системи. При цьому значна увага ДФС у наданні податкових електронних послуг приділяється великим платникам податків, для яких розроблено спеціальні сервіси. У результаті аналізу рівня застосування ІКТ вітчизняними суб’єктами господарювання з’ясовано, що вони в цілому сформували інформаційно-комунікаційну інфраструктуру, однак ще недостатньо активно використовують ІКТ. До основних напрямів підвищення ефективності державного управління оподаткуванням слід віднести: забезпечення рівного доступу до податкових електронних послуг малих і середніх платників податків, які згідно зі світовою практикою мають становити основу розвиненої економіки; запровадження системних досліджень щодо використання ІКТ в економіці та державному управлінні, в тому числі обов’язкової статистичної звітності юридичних і фізичних осіб; передбачення в програмних документах щодо електронного урядування заходів з підтримки процесів автоматизації малого і середнього бізнесу та фізичних осіб – підприємців, у тому числі стосовно оновлення державної інформаційної політики інформування суспільства про електронні адміністративні послуги.

7. Розроблено методичний підхід до оцінювання впливу ІКТ на економічний стан країни, зокрема на основі методу статистичних рівнянь залежностей. У процесі його використання для визначення кореляційного впливу ІКТ на розвиток економік розвинених держав та держав пострадянського простору, в тому числі України, з’ясовано, що активні системні заходи держави щодо розвитку інформаційного суспільства забезпечують високі економічні результати переважно в тих країнах, де інформаційне суспільство ще не сформоване за всіма параметрами, або там, де як пріоритет розвитку держави визначено інноваційний розвиток. Це свідчить про закономірність зменшення впливу ІКТ при досягненні країнами високого рівня мережевого та інформаційного розвитку. Отже, як пріоритет державної політики України визначено формування інформаційного суспільства, завдяки якому планується забезпечити стрімкий розвиток економіки, що може бути ефективним для країн, у яких ще невисокі відповідні показники.

Установлено прямий та зворотний зв’язок між ВВП на душу населення за ПКС та індексом мережевої готовності для України, який підтверджує ефективність використання ІКТ та переваги інформаційного суспільства для її економіки, при цьому країна за показником еластичності посідає передостаннє місце серед пострадянських країн, що свідчить про недостатню увагу держави до цього питання.

27

8. Обґрунтовано концептуальні основи розвитку електронного оподаткування в сучасній Україні, основною ідеєю яких є переведення в електронний формат усіх податкових послуг, які за допомогою ІКТ можуть надаватися на більш високому рівні та бути менш витратними для фіскальної служби і платників податків й сприяти становленню фіскальної служби як сервісної. Відповідний процес має здійснюватися за такими напрямами: автоматизація внутрішніх податкових функцій; електронна інформаційна взаємодія державних податкових органів і платників податків з використанням електронного документообігу та цифрового підпису; он-лайн комунікації та обмін інформацією між державними відомствами й організаціями з питань оподаткування; міжнародне співробітництво для податкових цілей в електронному форматі.

Механізми організації та здійснення електронного оподаткування мають змінюватися залежно від етапу розвитку електронного оподаткування (інформаційний, інтерактивний, транзакційний (етап сучасного розвитку системи оподаткування в Україні), трансформаційний), що забезпечить його системну гнучкість та адаптивність до умов нових етапів.

9. До перспективних напрямів удосконалення механізмів державного управління оподаткуванням в Україні пропонується віднести: 1) завершення системного формування нормативно-правової бази щодо переходу на електронний формат взаємодії учасників податкових відносин, її гармонізація з нормами європейського права; 2) розвиток системи електронного оподаткування в рамках трьох основних складових: G2G, G2B, G2C; 3) дослідження міжбізнесових електронних відносин В2В, В2С, С2С з метою лібералізації податкової системи; 4) упровадження різних форм ідентифікації платників податків (ID-картка або мобільна ідентифікація ID-mobil); 5) автоматизацію процесів отримання дозвільних документів (ліцензій, патентів); 6) розширення спектру електронних послуг ДФС на Єдиному державному порталі адміністративних послуг (https://poslugy.gov.ua/); 7) розвиток “Електронного кабінету платника податків” з відповідним електронним сервісом для кожної категорії суб’єктів господарювання; 8) міжнародний автоматичний обмін податковою інформацією на постійній основі щодо доходів платників податків.

Розроблено практичні пропозиції щодо розвитку державного управління оподаткуванням в інформаційному суспільстві, зокрема:

– закріпити поняття “електронний платник податків” та норми інформаційної взаємодії між фіскальною службою і платником податків у ПК України;

– визначити порядок реєстрації електронного платника податків для юридичних та фізичних осіб, взаємодії з виконавчими органами;

– запровадити в органах ДФС обов’язкову електронну реєстрацію всіх трудових відносин у разі виникнення податкових зобов’язань незалежно від типу трудового договору у Реєстрі роботи;

– упровадити електронну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі постановку на податковий облік, вибір системи оподаткування;

– упровадити електронну реєстрацію іноземних громадян та видачу цифрового посвідчення для участі у приватно-правовому електронному

28

документообігу, в тому числі щодо здійснення підприємницької діяльності на території країни.

Запропоновані підходи і напрями щодо вдосконалення механізмів державного управління оподаткуванням можуть слугувати підґрунтям для розробки Стратегії розвитку фіскальної служби України, відомчих нормативних документів з питань розвитку електронного формату взаємодії учасників податкових відносин, проектів законів щодо внесення змін у ПК України, а також бути основою для подальших наукових досліджень пов’язаних із цим проблем.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Праці, які відображають основні наукові результати дисертації Монографії 1. Матвейчук Л. О. Державне управління оподаткуванням в умовах

розвитку інформаційного суспільства: досвід, тенденції, перспективи : монографія / Л. О. Матвейчук. – Кам’янець Подільський : Медобори–2006, 2016. – 256 с.

2. Матвейчук Л. О. Формування інноваційної моделі економіки в процесі розвитку інформаційного суспільства / Л. О. Матвейчук // Інтеграція освіти, науки, та бізнесу : монографія / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. А. В. Череп. – Запоріжжя : Запоріз. нац. ун-т, 2014. – Т. 3. – С. 36–53.

3. Матвейчук Л. О. Концептуальні засади розвитку елементів інформаційного суспільства у податковій сфері / Л. О. Матвейчук, І. В. Ящишина // Актуальні проблеми теорії та практики оподаткування : монографія / за ред. А. М. Новицького, В. В. Лисенка, К. І. Швабія. – Ірпінь : Вид-во Нац. ун-ту ДПС України, 2013. – С. 397–424.

Особистий внесок: розкрито практичну площину розвитку інформаційних технологій та інформаційного забезпечення у сфері оподаткування і доведено необхідність використання ІКТ у державному управлінні оподаткуванням.

4. Соловйова Л. О. Податковий менеджмент як важлива складова в системі управління оподаткування / Л. О. Соловйова // Планування податкових надходжень: теорія та практика : монографія / за заг. ред. Л. Л. Тарангул. – Ірпінь : Нац. ун-т Держ. податк. служби України ; Київ : Новий друк, 2011. – С. 11–27.

Статті у наукових фахових виданнях 5. Матвейчук Л. О. Державне управління оподаткуванням в процесі

розвитку інформаційного суспільства: теоретичні аспекти / Л .О. Матвейчук // Вісн. НАДУ. – 2014. – № 1. – С. 18–23.

6. Матвейчук Л. О. Теоретичні аспекти електронного оподаткування в контексті підвищення ефективності державного управління в Україні / Л. О. Матвейчук // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. Львів. регіон. ін-ту держ. упр. НАДУ. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2014. – Вип. 39. – С. 195–200 (входить до бази Index Copernicus).

7. Матвейчук Л. О. Електронний податковий сервіс – сучасний механізм державного управління оподаткуванням: практичний аспект / Л. О. Матвейчук //

29

Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. Одес. регіон. ін-ту держ. упр. НАДУ. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2014. – Вип. 2(58). – С. 113–118.

8. Матвейчук Л. О. Державне управління оподаткуванням великих платників податків України: організаційний аспект / Л. О. Матвейчук // Державне управління та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2014. – Вип. 3(22). – С. 156–167.

9. Матвейчук Л. О. Досвід електронного державного управління Республіки Казахстан / Л. О. Матвейчук // Зб. наук. пр. НАДУ. – Київ : НАДУ, 2014. – Вип. 2. – С. 157–169.

10. Матвейчук Л. О. Досвід електронного оподаткування в Естонії та можливості адаптації в Україні / Л. О. Матвейчук // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. Харків. регіон. ін-ту держ. упр. НАДУ. – Харків : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2015. – № 1 (47). – С. 330–338.

11. Матвейчук Л. О. Формування інформаційної моделі взаємодії суб’єктів господарювання і податкових органів / Л. О. Матвейчук // Інвестиції: практика та досвід : наук.-практ. журн. – 2015. – № 11. – С. 28–34. – (Економічні науки).

12. Матвейчук Л. О. Модернізація державної податкової служби в контексті розвитку електронного оподаткування / Л. О. Матвейчук // Аспекти публічного управління : наук. журн. – 2016. – № 1–2 (27–28). – С. 81–91.

13. Матвейчук Л. О. Механізми нормативно-правового забезпечення діяльності органів державної податкової служби в електронному форматі / Л. О. Матвейчук // Аспекти публічного управління : наук. журн. – 2016. – № 3 (29). – С. 47–58.

14. Гаман М. В. Модернізація державного управління оподаткуванням у контексті інноваційного розвитку / М. В. Гаман, Л. О. Матвейчук // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Харків : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2016. – Вип. 1(52). – С. 100–107.

Особистий внесок: розкрито інноваційні продукти фіскальної служби й інноваційні проекти, аргументовано застосування інновацій з використання ІКТ у процесі розвитку державного управління оподаткуванням в інтересах сталого розвитку країни.

15. Матвейчук Л. О. Електронне урядування : теоретичний аспект / Л. О. Матвейчук // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 2016. – Вип. 1(5). – С. 40–43. – (Серія: Державне управління).

16. Матвейчук Л. О. Електронне урядування : правовий аспект / Л. О. Матвейчук // Інвестиції: практика та досвід : наук.-практ. журн. – 2016. – № 9. – С. 85–88.

17. Матвейчук Л. О. Механізми управління процесами обміну податковою інформацією в умовах глобалізації / Л. О. Матвейчук, Н. О. Герасименко // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. Львів. регіон. ін-ту держ. упр. НАДУ. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2016. – Вип. 1/2 (46/47). – С. 63–71 (входить до бази Index Copernicus).

30

Особистий внесок: проаналізовано обмін податковою інформацією як предмет міжнародного співробітництва, запропоновано застосування електронного формату обміну інформацією для податкових цілей.

18. Матвейчук Л. О. Інноваційний підхід у розвитку електронного формату в публічному управлінні [Електронний ресурс] / Л. О. Матвейчук, О. М. Соколова // Державне управління: удосконалення та розвиток : електрон. фах. вид. Акад. муніцип. упр. – 2016. – № 6. – Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/.

Особистий внесок: розкрито організаційно-правові механізми електронної взаємодії державних органів, визначено напрями розвитку електронного формату в публічному управлінні відповідно до стратегічного розвитку держави та регіонів.

19. Матвейчук Л. О. Організаційно-правові механізми електронної взаємодії у сфері оподаткування в контексті Податкового кодексу / Л. О. Матвейчук // Вісн. НАДУ. – 2016. – № 2. – С. 58–66 (входить до бази Index Copernicus).

20. Матвейчук Л. О. Інформаційне суспільство : теоретичні аспекти / Л. О. Матвейчук // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 2016. – Вип. 2(6). – С. 38–42. – (Серія: Державне управління).

21. Матвейчук Л. О. Інформаційні технології і системи в державному управлінні оподаткуванням / Л. О. Матвейчук // Публічне управління та митне адміністрування : правонаступник наук. зб. “Вісн. акад. мит. служби”. – Дніпро : Ун-т митної справи та фінансів, 2016. – № 1 (14). – С. 77–84. – (Серія: Державне управління).

Статті у наукових зарубіжних виданнях 22. Матвейчук Л. А. Автоматическое возмещение налога на добавленную

стоимость в Украине / Л. А. Матвейчук // Buletinul Stiintific al Universitatii de Stat “Bogdan Petriceicu Hasdeu” din Cahul (Republica Moldova). – 2013. – № 1(9). – C. 105–108. – (Seria “Stiinte Economice”).

23. Matwejcyuk Ludmila. Zarządzanie strategiczne instytucii rządowej: rozwój technologii świadczenia usług administracyjnych przez Internet (Na przykład Ministerstwa dochodów i zbiorów na Ukrainie) / Ludmila Matwejcyuk // Wybrane problemy wspolpracy i wspoldzialania przedsiebiorstw. Wydawnictwo Uczelniane Panstwowej Wyzszej Szkoly Zawodowej im.Prezydenta Stanislawa Wojciechowskiego w Kaliszu. – Kalisz (Polska) : Uniwersytet Ekonomiczny w Poznaniu, 2014. – Р. 115–118.

24. Матвейчук Л. А. Налоговый сервис в Украине : практический аспект / Л. А. Матвейчук // Buletinul Stiintific al Universitatii de Stat “Bogdan Petriceicu Hasdeu” din Cahul (Republica Moldova). – 2014. – № 1(11). – С. 118–124. – (Seria “Stiinte Economice”).

25. Матвейчук Л. А. Внедрение электронного управления в практику налогового администрирования / Л. А. Матвейчук // Journal of Tax Reform : науч.-аналит. журн. Уральск. федер. ун-та им. первого Президента России Б. Н. Ельцина и Байкал. ун-та экономики и права (РФ, Екатеринбург), 2015. – Т. 1. – № 1. – С. 25–41.

31

26. Матвейчук Л. А. Мировой опыт институционализации информационных технологий в государственном регулировании экономики эмерджентного типа / Л. А. Матвейчук, Д. В. Бодрова // Государственное управление и государственная служба : междунар. науч.-аналит. журн Акад. гос. упр. при Президенте Республики Казахстан (Астана, Казахстан). – 2016. – № 4. – С. 27–37.

Особистий внесок: проаналізовано розвиток інформаційних технологій у сфері державного управління на міжнародному рівні за матеріалами ООН, ВЕФ та охарактеризовано пострадянські країни: Естонію, Казахстан та Росію.

Праці, які додатково відображають наукові результати дисертації 27. Соловйова Л. О. Електронний сервіс податкових органів –

гармонізація взаємовідносин податкової і бізнесу / Л. О. Соловйова // Гармонізація оподаткування в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. [до 90-річчя навч. закл. НУ ДПСУ], Ірпінь, 17–18 берез. 2011 р. – Ірпінь : НУ ДПС України, 2011. – Ч. 1. – С. 282.

28. Матвейчук Л. О. Інформаційне суспільство – гармонізація податкової політики / Л. О. Матвейчук // Гармонізація оподаткування в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. [до 90-річчя навч. закл. Нац. ун-ту держ. податк. служби України], Ірпінь, 15–16 берез. 2012 р. – Ірпінь : НУ ДПС України, 2012. – Ч. 1. – С. 338–339.

29. Матвейчук Л. О. Трансформація податкової системи в умовах становлення інформаційного суспільства України / Л. О. Матвейчук // Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів : зб. матеріалів VІІI Міжнар. наук.-практ. конф., Запоріжжя, 24–25 жовт. 2013 р. – Запоріжжя : Запоріз. нац. ун-т, 2013. – С. 86–88.

30. Ludmyła Matwijczuk. Serwis elektroniczny służb podatkowych – harmonizacja stosunków służby podatkowej i biznesu / Ludmyła Matwijczuk // Проблеми трансформаційних економік в умовах глобалізації : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., Тернопіль, 25 квіт. 2013 р. – Тернопіль : ПВНЗ “Терноп. комерц. ін-т”, 2013. – С. 328–329.

31. Матвейчук Л. О. Механізм державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства: теоретичний аспект / Л. О. Матвейчук // Інтеграційна система освіти, науки і виробництва в сучасному інформаційному просторі : матеріали Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (Тернопіль, 29–30 квіт. 2014 р.). – Тернопіль : Крок, 2014. – С. 220–222.

32. Матвейчук Л. О. Електронне державне управління Республіки Казахстан: податковий аспект / Л. О. Матвейчук // Реформування податкової системи України в контексті глобалізаційних викликів: матеріали наук.-практ. інтернет-конф. (Ірпінь, 21 листоп. 2014 р.) / Держ. фіск. служб. України, Нац. ун-т ДПС України. – Ірпінь : НУ ДПС України, 2014. – С. 161–165.

33. Матвейчук Л. О. Електронний податковий сервіс – сучасний механізм публічного управління оподаткуванням / Л. О. Матвейчук // Публічне управління : шляхи розвитку : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю : у 2 т. (Київ, 26 листоп. 2014 р.). – Київ : НАДУ, 2014. – Т. 2. – С. 73–75.

32

34. Матвейчук Л. О. Формування суб’єктів ринкової економіки за умов розвитку інформаційного суспільства та глобалізації / Л. О. Матвейчук // Виклики та перспективи розвитку нової економіки на світовому, державному та регіональному рівнях : зб. матеріалів IX Міжнар. наук.-практ. конф. (Запоріжжя, 23–24 жовт. 2014 р.). – Запоріжжя : Запоріз. нац. ун-т, 2014. – С. 220–222.

35. Матвейчук Л. О. Інформаційно-комунікаційні технології як фактор впливу на соціально-економічний розвиток підприємств інноваційної економіки / Л. О. Матвейчук // Соціально-економічні проблеми функціонування фінансових систем в умовах інтеграційних процесів : матеріали VІІ симпозіуму (Харків, 13 листоп. 2014 р.). – Харків : Харків. ін-т фінансів Укр. держ. ун-ту фінансів та міжнар. торгівлі, 2014. – С. 328–330.

36. Матвейчук Л. О. Сервісна електронна держава: зарубіжний досвід та перспективи для України / Л. О. Матвейчук // Інформаційне суспільство в Україні: стан, проблеми, перспективи : матеріали щоріч. наук.-практ. конф. за міжнар. участю “Дні інформаційного суспільства – 2015” (Київ, 19–20 трав. 2015 р.) / за заг. ред. д-ра наук з держ. упр., проф. Н. В. Грицяк. – Київ : Тезис, 2015. – С. 156–158.

37. Матвейчук Л. О. Щодо інформатизації оподаткування / Л. О. Матвейчук // Бюджетно-податкова політика та регіональний розвиток України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Ірпінь, 22 трав. 2015 р.) / М-во освіти і науки України, Нац. ун-т держ. податк. служби України. – Ірпінь : НУ ДПС України, 2015. – С. 310–313.

38. Матвейчук Л. О. Електронне оподаткування – дієвий механізм державного управління оподаткуванням в процесі розвитку інформаційного суспільства / Л. О. Матвейчук // Державне управління в Україні : історія державотворення, виклики та перспективи : матеріали VІ Міжнар. наук. інтернет-конф. аспірантів та докторантів з держ. упр. (Одеса, 22 травня 2015 р.). – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2015. – С. 109–113.

39. Матвейчук Л. О Електронне урядування – інструментарій публічного управління / Л. О. Матвейчук // Реформування публічного управління: теорія, практика, міжнародний досвід : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, присвяченої 20-річчю утворення ін-ту (Одеса, 29–30 жовт. 2015 р.). – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2015. – С. 364–365.

40. Матвейчук Л. О. Формування національної інформаційної економіки за умов глобалізації / Л. О. Матвейчук // Виклики та перспективи розвитку нової економіки на світовому, державному та регіональному рівнях : зб. матеріалів X Міжнар. наук.-практ. конф. (Запоріжжя, 15–16 жовт. 2015 р.). – Запоріжжя : Запоріз. нац. ун-т, 2015. – С. 419–421.

41. Матвейчук Л. О. Механізми управління процесами обміну податковою інформацією в умовах глобалізації / Л. О. Матвейчук // Теоретична та практична концептуалізація розвитку фінансово-кредитних механізмів в умовах нової соціально-економічної реальності : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. НУ ДПС України, Ірпінь, 25 берез. 2016 р. – Ірпінь : НУ ДПС України, 2016. – С. 115–117.

33

42. Матвейчук Л. О. Державна служба та нові технології : перспективи розвитку / Л. О. Матвейчук // Державна служба та публічна політика: проблеми і перспективи розвитку : матеріали щоріч. Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 27 трав. 2016 р.) / за заг. ред. А. П. Савкова, М. М. Білинської, С. В. Загороднюка. – Київ : НАДУ, 2016. – С. 101–102.

43. Матвейчук Л. О. Електронне урядування в контексті стратегії сталого розвитку “Україна – 2020” / Л. О. Матвейчук // День інформаційного суспільства – 2016 : матеріали щоріч. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 19 трав. 2016 р.) / упоряд. : О. Б. Кукарін, Н. О. Дмитренко, С. Г. Соловйов ; за заг. ред. д-ра наук з держ. упр., проф. А. І. Семенченка. – Київ : НАДУ, 2016. – С. 183–186.

44. Матвейчук Л. О. Електронне урядування: правовий аспект / Л. О. Матвейчук // Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи : матеріали Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (Переяслав-Хмельницький, 20 лип. 2016 р.). – Переяслав-Хмельницький : ДВНЗ “ Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди”, 2016. – Вип. 4. – С. 14–18.

45. Матвейчук Л. О. Інформаційна економіка + публічне управління / Л. О. Матвейчук // Актуальні проблеми управління та адміністрування: теоретичні і практичні аспекти : матеріали Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. науковців, аспірантів та студентів, Кам’янець-Подільский, 10 листоп. 2016 р. – Кам’янець-Подільський : Подільск. держ. аграрно-техн. ун-т, 2016. – С. 219–221.

46. Матвейчук Л. О. Публічне управління оподаткуванням в інформаційній економіці у контексті євроінтеграції / Л. О. Матвейчук // Трансформація фіскальної політики України в умовах євроінтеграції : зб. наук. пр. за матеріалами VIII наук.-практ. інтернет-конф. (Ірпінь, 1–15 груд. 2016 р.) : мереж. електрон. вид. – Ірпінь : Ун-т держ. фіск. служби України, 2016. – С. 262–264.

Публікації в інших виданнях 47. Матвейчук Л. О. Інформаційно-комунікаційні технології на

підприємствах України / Л. О. Матвейчук // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. Одес. регіон. ін-ту держ. упр. НАДУ. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2015. – Вип. 1(61). – С. 105–112.

48. Матвейчук Л. О. Електронне державне управління оподаткуванням: досвід Республіки Казахстан / Л. О. Матвейчук // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. / за заг. ред. чл.-кор. НАН України В. С. Загорського, та доц. А. В. Ліпенцева. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2015. – Вип. 42. – С. 68–77.

49. Матвейчук Л.О. Е-урядування країн Балтії – перспективи його запровадження у сферу державного управління України / Л. О. Матвейчук // Державне управління та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2015. – Вип. 2(25). – С. 159–168.

50. Матвейчук Л. О. Сучасні механізми господарювання великих платників податків в умовах ринкової економіки / Л. О. Матвейчук // Вісн. Кам’янець-Подільськ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2012. – Вип. 6. – С. 313–314. – (Економічні науки).

51. Матвейчук Л. О. Електронні послуги федеральної податкової служби Росії / Л. О. Матвейчук // Вісн. Кам’янець-Подільськ. нац. ун-ту ім. Івана

34

Огієнка. – Кам’янець-Подільський : ФОП Сисин Я. І., 2012. – Вип. 7. – С. 97–101. – (Економічні науки).

52. Матвейчук Л. О. Електронний уряд Російської Федерації / Л. О. Матвейчук // Вісн. Кам’янець-Подільськ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2013. – Вип. 8. – С. 231–233. – (Економічні науки).

53. Матвейчук Л. О. Електронне оподаткування в Україні: теоретичні аспекти / Л. О. Матвейчук // Вісн. Кам’янець-Подільськ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. – Кам’янець-Подільський : ФОП Сисин Я. І, 2014. – Вип. 9. – С. 60–63. – (Економічні науки).

54. Матвейчук Л. О. Електронна держава Росія. Он-лайн послуги федеральної податкової служби [Електронний ресурс] / Л. О. Матвейчук, О. В. Соловйов // Зб. наук. пр. Нац. ун-ту держ. податк. служби України. – Ірпінь : Нац. ун-т держ. податк. служби України, 2013. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ Znpnudps/index.html.

Особистий внесок: досліджено електронні послуги федеральної податкової служби Росії, виділено практичні здобутки, запропоновано їх для імплементації у вітчизняну сферу державного управління оподаткуванням.

55. Матвейчук Л. О. Податкова система України : навч.-метод. посіб. / Л. О. Матвейчук. – Кам’янець-Подільський : ФОП Сисин Я. І., 2015. – 120 с.

АНОТАЦІЯ

Матвейчук Л.О. Механізми державного управління оподаткуванням

в умовах розвитку інформаційного суспільства. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Національна академія державного управління при Президентові України, Київ, 2017.

У дисертації запропоновано розв’язання актуальної наукової проблеми в галузі державного управління – системного державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства, що полягає у формуванні його механізмів на сучасних теоретико-методологічних засадах з урахуванням вітчизняної та зарубіжної практики, існуючого стану електронної взаємодії державної фіскальної служби з учасниками податкових відносин і цілей сталого розвитку держави.

Розроблено концептуальну функціональну модель державного управління у сфері електронного оподаткування, яка передбачає формування відповідних механізмів державного управління за окремо визначеним комплексом принципів для реалізації трьох основних функцій: 1) автоматизації внутрішніх адміністративно-управлінських процесів державної фіскальної служби; 2) автоматизації процесів, пов’язаних із зовнішніми відносинами державної фіскальної служби; 3) забезпечення безпеки інформації відповідно до вимог законодавства про захист інформації та персональних даних.

35

Визначено сутність, особливості і типологію механізмів державного управління оподаткуванням. Обґрунтовано підхід до аналізу та вдосконалення правового механізму електронного оподаткування, в рамках якого запропоновано системне розроблення і правове закріплення комплексу взаємопов’язаних механізмів, які забезпечують усі види обробки інформації.

Розроблено концепцію забезпечення розвитку електронного оподаткування в Україні, метою якої є спрощення і здешевлення процедур адміністрування і справляння податків за допомогою ІКТ з урахуванням європейських стандартів послуг у податковій сфері; схему визначення комплексу механізмів державного управління оподаткуванням в умовах розвитку інформаційного суспільства, що дає змогу встановити детермінантні зв’язки між усіма цими механізмами та послідовність їх формування; методичний підхід до оцінювання впливу застосування ІКТ на економічний стан країни, в основу якого покладено використання методу статистичних рівнянь залежностей та який дає змогу визначити доцільність пріоритизації розвитку інформаційного суспільства в державі.

Ключові слова: державне управління оподаткуванням, механізми державного управління, електронне оподаткування, електронне урядування, інформаційне суспільство, інформаційно-комунікаційні технології.

ANNOTATION

Matvejcіuk L.A. Mechanisms of state government by taxation in the

conditions of development of the information society. – Manuscript.

Thesis for obtaining the doctor of sciences degree in public administration; specialty 25.00.02 – mechanisms of public administration. – National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv, 2017.

The proposed dissertation suggests solution of a topical scientific problem in the sphere of government – taxation system of public administration in the development of the information society; it is provided by formation of its mechanisms on modern theoretical and methodological foundations. The latter are based on national and foreign practice, current state of electronic interaction between the state fiscal service with the participants of tax relations, and objectives of the country’s sustainable development.

A conceptual and functional model of e-taxation governance which involves the formation of the corresponding mechanisms of state control given separately defined set of guidelines for implementing the three basic functions: 1) automation of internal administrative and management processes of the state fiscal service; 2) automation of processes which concern foreign relations of the state fiscal service; 3) information security in accordance with the requirements of the legislation as to protection of information and personal data.

Regularity of the reduced impact of ICT after certain countries have achieved a high level of network and information development has been revealed. It allows to

36

determine the feasibility of either enhancement or reduction of the state’s activity as to formation of the information society.

The essence of the concept of “governance mechanism of taxation”, which is to be considered as an integrated way for the public authorities to achieve certain goals and resolve contradictions in the field of taxation.

The features of governance mechanism of taxation have been established; these include target orientation of the above mechanisms to regulate the relationships between the state fiscal authorities and entities who have the status of taxpayers; coercive application; dominance of the economic effect of the application (financial revenues to public budgets of different levels and business development); introduction of the principle “from top – to bottom”; focus on long-term application; and immediate results of the application.

Approach to the analysis and improvement of the legal mechanism of e-taxation has been substantiated. System development and legal consolidation of the interrelated mechanisms is proposed within its framework thus providing all kinds of information processing: search, collection, storage, analysis, protection, and disclosure.

A concept of providing electronic taxation in Ukraine, which aims to simplify procedures and reduce the cost of administration and collection of taxes through ICT using the European service standards in the tax area has been proposed. The concept is based on the following principles of e-government taxation: user-orientation; availability of services for all categories of taxpayers; quality of service; transparency and openness; privacy and information security; mutual technological compatibility, and common technical standards.

A scheme for determining the set of tax governance mechanisms in the development of the information society, presented as the main purpose of tax governance in the development of information society and the set of interrelated mechanisms whose visualization allows to establish determinant links between all these mechanisms and the sequence of their formation.

A classification has been developed which relates to tax services in terms of the system approach; the following services have been singled out: functional electronic services, electronic information and referral services, personal care services for big-time taxpayers and other services; components of these subsystems through their functionality have been disclosed; mechanisms of state tax administration which are proposed to expand by introducing service mechanisms which provid tax services and their organizational and information support.

A methodical approach to assessing the impact of the use of ICT on the economic situation, based on the method of statistical equations of dependencies allowing to detect the feasibility of prioritization of the development of information society in the country.

Key words: tax governance, mechanisms of governance, e-tax, e-government, information society, information and communication technology.

Підп. до друку 28.04.2017. Формат 60 х 84/16. Обл.-вид. арк. 2,5. Ум.-друк. арк. 2,0.

Тираж 100 пр.

Свідоцтво серії ДК № 1561 від 06.11.2003.

Віддруковано з оригінал-макета в управлінні з видавничої діяльності Національної академії державного управління

при Президентові України. 03680, Київ, вул. Ежена Потьє, 20, тел. 456-77-95